Upload
others
View
10
Download
0
Embed Size (px)
Citation preview
ОСВІТА В УКРАЇНІ 2013
ОСВІТА В УКРАЇНІ Загальні дані
0 100 200 300 400 500 600 700
200720082009
2010
201120122013
20142015
20162017
20182019
20202021
2022
202320242025
20262027
2028
2029
199019911992
1993
199419951996
19971998
19992000
20012002
20032004
2005
200620072008
20092010
2011
2012
199719981999
2000
200020012002
20032004
20052006
20072008
20092010
2011
20122013
2014
20152016
2017
2018
1.1 Народжуваність в Україні за період незалежностінароди-лись
підутьдо школи
вступлятьв універ-ситет Народжуваність, тис.
Довгострокове зростання народжуваності в Україні говорить про те, що в Україні з часом може загостритись нестача в місцях в дошкільних закладах освіти, а також зрости навантаження на педагогів.
“
”
10
15
20
25
1629
365
510
1.2 Дитсадки та загальноосвітні навчальні заклади
1.3 Кількість освітян, 2012
Всього в освіті
У вищій освіті
Кількість вчителів
* Дані: UNESCO Institute for Statistics
20121990
Кількість дитсадків Кількість
шкіл
1.4 Завантаженість дошкільних закладів, тис.
“
”
1.5 Учні загальноосвітніх навчальних закладів, тис.
1.6 Вищі навчальні заклади1.5 Скільки учнів припадає на 1 школу
500
1000
1500
2000
2500
4000
5000
6000
7000
8000
0
500
1000
1500
2000
2500
1.7 Чисельність іноземних студентів у ВНЗ України,2012/13
36,2% Азія
44,4% Інші
8,1%Близький Схід7,6%
Пострадянські країни
0,9% Африка
Більшість іноземних студентів в Україні – вихідці з Африки та Азії, на відміну від Польщі, де 72,7% іноземних студентів в 2010 р. приїхали з Європи . Водночас, в обох країнах найпопулярнішими серед іноземних студентів є програми медичних університетів (30% від загальної кількості іноземних студентів Польщі і 40% в Україні).
Кількість студентів, тис.
Кількість закладів
Кількість учнів (денних)
Дітей у закладах
Кількість учнів
Місць у закладах
1. P. Hut, E. Jaroszewska Studenci zagraniczni w Polsce na tle migracji edukacyjnych na świecie [http://www.isp.org.pl/uploads/pdf/772873926.pdf]
1
“ ”Незважаючи на негативну динаміку чисельності учнів загальноосвітніх закладів освіти, можна стверджувати про зростання попиту на освіту в майбутньому.
200
250
300
350
49044іноземних студентів навчалось в 2012-13
в Україні
1991/12
1991/12 1991/12
1991/122012/13
2012/13
2012/13
2012/13
* Дані: UNESCO Institute for Statistics
1.8 Країни, з яких приїздили іноземні студенти, 2012/13
“
”
1.7 Динаміка кількості іноземних студентів, 2004/05-2012/13
+115% +31% -14% -21% +449%АЗІЯ АФРИКА БЛИЗЬКИЙ СХІД ПОСТРАДЯНСЬКІ
КРАЇНИІНШІ
3180
2627
679
885
19431189
2878
1004
463
10452
Іноземні студенти в Україні розглядаються насамперед як джерело доходу, а не стимул до міжнародного та міжкультурного обміну досвідом і знаннями. В Україні іноземні студенти мають право навчатись за контрактом. Вартість навчання для них становить не менше 1000 доларів (для підготовчих програм), 1500 доларів (бакалаврат/магістратура), 2500 доларів (на аспірантурі). Розмір плати за навчання може бути відкоригований в залежності від регіону, рейтингу вищого навчального закладу та спеціальності, але не може перевищувати собівартість навчання.
5
4655
6
54
6525
633
413
7
65303
424458 399375 325054 371986
232350
1
6910
3
”Фінансування освіти
2.1 Витрати на освіту як % від ВВП
2.2 Розподіл загальних витрат за рівнями освіти, %
2.3 Розподіл витрат державного замовлення, %
“
“
”
”
Частка від держ.видатків
Держ.видатрати
Загальнівидатрати
5
10
15
20
25
Фінансування освіти в Україні з 2008 по 2011 рік зросло в абсолютних показниках майже на 40%, проте частка від ВВП, незважаючи на коротке зростання у 2009-2010 рр., залишається на рівні 2007-2008 років. Потрібно розуміти, що за умов відносно стабільної частки фінансування освіти від ВВП зростання цих видатків в абсолютних показниках відбувається пропорційно до темпів росту (або падіння) української
економіки в цілому. Також при порівнянні 2011 та 2007 років потрібно враховувати загальні тенденції в економіці, зокрема, суттєве здешевлення гривні. Якщо у гривневих показниках фінансування освіти зросло в 1,82 раз, то в доларовому еквіваленті – всього у 1,15 раз.
0
20
40
60
80
100
Другий етап вищої освіти (аспірантура та докторантура)
Перший етап вищої освіти (навчання у ВНЗ)Післясередня, не вища освіта (навчання в ПТНЗ)Повна середня освіта (10-11(12) класи) Базова середня освіта (5-9 класи)Початкова освіта (1-4 класи)Дошкільна освіта
2007 2008 2009 2010 2011
Зростання витрат на державне замовлення відбувалось двома хвилями: перша тривала до 2010 р., а друга – після різкого скорочення видатків у 2011 р. Сума видатків 2013 р. майже на 7% вища за показник попереднього року, але ця сума зросла всього лиш на 3,2% в порівнянні з 2010 р. У загальній структурі державного бюджету видатки на освіту зменшуються, оскільки темп приросту видатків на освіту є нижчим за темп приросту державних витрат в цілому. Як наслідок, у 2010р. фінансування державного замовлення становило 6,4% державних витрат (максимум для України), а вже у 2013 р. – менше 5%.
”
”Другий етап вищої освіти (аспірантура та докторантура)
“ ”2.4 Державне та приватне фінансування у вищій освіті, % від ВВП
рік 2000 2001 2002 2003
2
010
2011
2012
2013 2009 2008 2007 2006 2005 200
4
Усього, грн.
15 3
21 3
3
15
740
537
1
7 248
658 18 212 737
12 626 972 10 976 574 12 626 972
1 321 006 1 661 286 2 483 726 2 732 652
7 196 872 5 799 700
3
781
997
40721,6 56578 91734 72097
5
4655
6
54
6525
633
413
7
65303
424458 399375 325054 371986
232350
1
6910
3
3039006 2728958 1949335
382
9066
9
8950
9
11
24265
1
351014
14 104907 9 564620 7 568859 8 136616
5 800
898
2 166953 2 704649 3 741903 3 814904
19
696
953
17
276
570
19 0
06
336 20 329055 16 090436
Після 2010 року відбулось різке скорочення видатків на підготовку робітничих кадрів — у 3 рази, в той час як фінансування держзамовлення у вищій освіті продовжувало зростати.
0,0
0,5
1,0
1,5
2,0
2,5
3,0
3,5
4,0%
Приватне Державне
США
Україн
а
Японія
Австралі
яІзр
аїль
Британія
Росія
Португалі
яОЕСР
Польща
Нідерлан
диЧехі
яЄС - 2
1
Іспан
ія
Франція
Італія
Словач
чина
Швеція
Австрія
Фінляндія
Норвегія
2010
Шкільна освіта й профтехнічна освіта
”2.4 Державне та приватне фінансування у вищій освіті, % від ВВП
0,0
0,5
1,0
1,5
2,0
2,5
3,0
3,5
4,0%
Приватне Державне
США
Україн
а
Японія
Австралі
яІзр
аїль
Британія
Росія
Португалі
яОЕСР
Польща
Нідерлан
диЧехі
яЄС - 2
1
Іспан
ія
Франція
Італія
Словач
чина
Швеція
Австрія
Фінляндія
Норвегія
2010
“
“
”
”
”2.5 Частка загальних витрат на освіту від ВВП за освітніми
Дошкільна освіта Вища освіта
У міжнародному контексті для врахування масштабів витрат на освіту доцільно порівнювати видатки в розрахунку на одного учня/студента. За цим показником навіть при перерахунку в долари США за паритетом купівельної спроможності (який враховує рівень цін та автоматично «підвищує» показник витрат майже вдвічі) очевидним є суттєве відставання України. Так, у 2010 р. в цілому в освіті рівень видатків на учня/студента був одним з найнижчих у порівнянні з країнами ОЕСР і відповідав рівню Мексики. Цей показник був втричі менший за середні показники країн ОЕСР та ЄС-21 та у п’ять разів менший за показник країн-лідерів: США та Норвегії. Проте якщо порівняти 2008 та 2010 рр., темп приросту цього показника є трохи вищим за середній показник розвинутих країн.
СШАУкраїнаЯпоніяАвстралія
ІзраїльБританіяРосія
Португалія
ОЕСР ПольщаНідерланди
Чехія
ЄС-21ІспаніяФранція
ІталіяСловаччинаШвеціяАвстріяФінляндіяНорвегія
Більше третини усіх коштів припадає на базову та середню освіту. Найменше витрат йде на рік навчання дошкільнят, і майже вдвічі більше - на рік першого етапу вищої освіти.
0 20 40 60 80 100 120
“
“
“
“
”
”
””
2.6 Фінансування одного учня/студента, в доларах за ПКС
2.7 Середня заробітна плата, грн.
в освіті
2008 2010
СШАУкр
аїна
ЧиліЯпонія
Австралі
яІзр
аїль
Британія
Росія
Португалі
яОЕСР
Польща
Нідерлан
диЧехі
я
Угорщина
ЄС - 21
Іспан
ія
Франція
Італія
Словач
чина
Швеція
Австрія
Фінляндія
Норвегія
Попри розповсюджені уявлення про те, що вища освіта закордоном є платною, дані показують, що в Україні частка фінансування вищої освіти з приватних джерел є суттєво вищою, ніж у розвинених країнах. Також варто відзначити, що структура приватних вкладень є різною: приватні кошти в українській вищій освіті — це фактично повністю плата за навчання; у розвинених країнах більшість приватних грошей — це кошти бізнесу, витрачені на наукові розробки.
Рівень витрат на одного учня не змінюється протягом його навчання у школі, тобто на одного учня 1 та 11 класу виділяють одинакові кошти. Також цікавим є те, що на здобувачів післясередньої, не вищої освіти виділяється вдвічі більше коштів, ніж на студентів вищих навчальних закладів. А найменші видатки на аспірантуру та докторантуру компенсуються найвищим рівнем витрат на одного слухача в рік.
0
5
10
15
20тис.
З 2008 по 2012 рр. середня заробітна плата в секторі освіти виросла у 2,5 рази і досягла 2527 грн, проте щороку вона є нижчою за середню заробітну плату в цілому по Україні на 15-20%.
в Україні
чер-02 чер-13
З 2002 по 2013 рр. ціна на хліб зросла у 3 рази.
0
500
1000
1500
2000
2500
3000
3500
”
3.1 Прийнято-випущено фахівців у ВНЗ, тис.
3.2 Розподіл місць державного замовлення за групами, %
Кого готують університети?
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Закінчили школу III ступеня
Інженерна справа, виробництво і будівництво
Прийнято студентів
100
200
300
400
500
600
1990/91 2012/13
Суспільні науки, економіка і право
Гуманітарні науки і мистецтво
ІТ
Природничі науки
Сільське господарство
Педагогічні науки
Охорона здоров’я
Послуги
0
20
40
60
80
100
34%
24%
14% 13% 13% 13% 13% 12% 12%
24% 23% 23% 19% 21% 20%
33% 34% 34% 36% 36% 35%
”
“ “
””
2007 2008 2009 2010 2011 2012 20130
10
20
30
40
50
Інженерна справа, виробництво і будівництво
Суспільні науки, економіка і право
Гуманітарні науки і мистецтво
ІТ
Природничі науки
Сільське господарство
Педагогічні науки
Охорона здоров’я
Послуги
Усі напрямки навчання за українською класифікацією було посортовано на 9 груп відповідно до класифікації ЮНЕСКО: інженерна справа, виробництво і будівництво; суспільні науки, бізнес і право; гуманітарні науки і мистецтво; природничі науки; сільське господарство; педагогіка. Також окремо була виділена група ІТ спеціальностей як група, що найдинамічніше розвивається.
Найбільше місць державного замовлення виділяється на інженерні та виробничі спеціальності: протягом останніх шести років їхня частка в загальній структурі держзамовлення тримається на рівні 35%. В цілому, структура державного замовлення є досить стабільною. Найбільшою зміною є зростання частки ІТ напрямків за рахунок зменшення місць для підготовки у сфері гуманітарних наук та мистецтва, суспільних наук, економіки та права. У 2013 році скорочення державних місць відбулось на усіх групах спеціальностей, окрім ІТ та сільського господарства.
3.2 Вступ бакалаврів на групи спеціальностей, за формою навчання у 2011, тис.
3.3 Вступ бакалаврів на групи спеціальностей, за формою навчання у 2011, %
Інженерна справа, виробництво і будівництво
Суспільні науки, економіка і право
Гуманітарні науки і мистецтво
ІТ
Природничі науки
Сільське господарство
Педагогічні науки
Охорона здоров’я
Послуги
0
30
60
90
120
150
Усього Державників
Державників
Контрактників
Контрактників
86/14
81/19 65/35 58/42 31/69 83/17
41/59 61/39 84/16 83/17
3.4 Вступ бакалаврів на окремі галузі, за формою навчання у 2011, тис.
3.5 Вступ бакалаврів на окремі галузі, за формою навчання у 2011, %
Державників Контрактників
43/57
48/52 99/1 81/19 98/2 98/2
34/66 32/68 50/50 36/64
Соціально-політичні науки
Міжнародні відносини
Журналістика та інформація
Право
Економіка та підприємництво
Менеджмент і адміністрування
Фізико-математичні науки
Інформатика та обчислювальна техніка
Металургія та матеріалознавство
Авіаційна та ракетно-космічна техніка
0
10
20
30
40
50
60
Усього Державників Контрактників
Україна Польща Фінляндія
3.7 Частка випускників-бакалаврів у % в 2010 р. за групами спеціальностей *
Інженерна справа, виробництво і будівництво
Суспільні науки, економіка і право
Гуманітарні науки і мистецтво
Природничі науки
Сільське господарство
Педагогічні науки
Охорона здоров’я
Послуги
Розподіл студентів відповідно до джерел фінансування навчання серед першокурсників 2011 р. показує, що найбільша частка контрактників навчається на спеціальностях групи сфери послуг та суспільних науках (за рахунок права і економіки), а найменше – на інженерних спеціальностях. Для порівняння: у структурі державного замовлення сфера послуг складає 1,2%, а вже в загальному контингенті студентів – 2,5%. Натомість частка інженерних спеціальностей зменшується: у структурі держзамовлення їхня частка - 34,8% і в загальному контингенті – 24,3%. Саме значною часткою студентів-контрактників можна пояснити те, що аж 44,3% усіх випускників-бакалаврів 2010 р. становили студенти суспільних наук, економіки та права, що значно вище за показники західних країн.
Норвегія
США
БританіяНімеччина
“
”
* Дані: UNESCO Institute for Statistics
” Центр дослідження суспільства04071, м. Київ-71, а/с 98, тел. (044) 417 39 94e-mail [email protected]
Над збірником працювали Світящук Ірина і Совсун ІннаЛітературна редакція Когут Ірини
Графіки та статистичні таблиці можна знайти на веб-сайті Центру дослідження суспільства cedos.org.ua
© Центр дослідження суспільства