2

ЖИВОПИСНА МОЛИТВА УКРАЇНСЬКОЇ ПИСАНКИ

2 2-3 3

А ХТО КУПУЄ ВИПУСКНИЙ КОСТЮМ ТИМ ДІТЯМ,

У ЯКИХ НЕМА БАТЬКІВ?ПЕЧЕРЯНАМ ПОТРІБЕН

ОСОБЛИВИЙ СТАТУС

WWW.DUMNYCH.ORG

Марто Іванівно, на презентації газети «Думнич» Ви, розповідаючи про пла-ни фонду, зауважили, що готується програма впровадження «Соціаль-ної картки» для малозабезпечених киян. Прокоментуйте детальніше цю ініціативу фонду? Дійсно, така програма розпочата. Не розкриваючи подробиці започаткованої ініціативи, фрагментарно хочу поставити наголос на тому, що соціальна програма орієнтовна на менш захищені верстви на-селення. Ця категорія людей, яка в свій час зробила для нашої країни неоцінний внесок, зараз забута. Наш обов’язок вша-нувати цих людей і зарадити їм. Започат-ковані нами «Соціальні картки» вручають-ся окремим категоріям малозабезпечених киян, і за їх допомогою люди можуть при-дбати продукти зі значною знижкою.Якщо ця картка за функціями буде подібна на будь яку картку іншого торгівельного об’єкту (супермаркет, аптека, тощо), то чим ця ініціатива відрізняється? «Соціальна картка» відрізняється по суті від інших дисконтних карток. Наша картка спрямована не на викачку якомо-га більших коштів у покупця та від кіль-кості накопиченої суми покупок, іде про-цент знижки, зазвичай від 1% до 11%. Ми ж даємо знижку на всі види продуктів та відразу в розмірі 20%. І це незважа-ючи на те, що соціальна група товарів – хліб, молоко, тощо, буде продаватись нижче собівартості, бо на них ринкова надбавка не має перевищувати більше, як 10%. Картка є соціальною, що орієн-тована на конкретну соціально незахи-щену людину - це її основна перевага і відмінність від існуючого банку карток у

місті. Для її введення розроблена від-повідна програма, мета якої є якомога ефективніше забезпечити мешканців відповідних мікрорайонів. Щоб жодна людина, потребуюча такої допомоги, не залишилась осторонь цього процесу. А це не така проста робота. Ось чому роз-робляється ціла окрема програма. А як ви визначаєте категорію «мало-забезпечений»?Звичайно, ми не можемо підмінити со-бою державні структури з Центрами та управліннями соціальної допомоги на-селенню. Також ми не можемо конку-рувати з інститутом соціальних праців-ників, призначених допомагати певним категоріям людей, які стоять у них на обліку. Таким структурам ми партнери і намагаємося допомагати тим людям, які з тих чи інших причин відчули скруту. З кожним роком все більше людей по-повнюють ряди малозабезпечених з числа безробітних. Адже життя на-стільки стає складним, що все важче не лише літнім, але і людям середньо-го, і навіть молодого віку, знайти собі місце під сонцем. Все частіше виникає ситуація, коли головним годувальни-ком в сім’ї є не той, хто має роботу, а той, хто отримує хоч якусь соціальну допомогу. Часто стабільний дохід в багатьох сім’ях в умовах безробіття має лише пенсіонер. Отже – пробле-ма «Соціальних карток» – це пробле-ма, яка не тільки не закінчується чи іде в минуле, це проблема найближ-чого майбутнього. Так і торгівельний майданчик буде об’єднаний окремою спільнотою людей, які є споживачами по «Соціальним карткам». Ваша діяльність різнобічна. Що є

підґрунтям Ваших ініціатив, яка за-кладена ідеологія в напрямках ва-ших починань?Програма впровадження «Соціальної картки» як підґрунтя створення нової духовної ідеології. Це ідеологія, яка від-повідає українському характеру і буде виконувати функцію духовної сили від-родження України. Саме так ми і пропо-нуємо назвати цей новий рух . Шлях до цього був довгим. Фонд, який я очолюю, займається духовним відродженням. Розвертаючи його роботу, я зрозуміла, що розвиток духовності - головний пріо-ритет подальшого розвитку. Це, очевидно, суперечлива позиція, а як же економіка?В тому то й справа, що розуміння про-блем суспільства, як проблем в першу чергу економічних, це той матеріалізм, що межує з атеїзмом, який в нас ще глибоко сидить. Колись український ака-демік Вернадський зауважив, що все іс-нуюче на землі є результатом існування живої матерії. Це життя, змінюючись, сформувало ті ресурси, які ми так актив-но використовуємо. Я думаю, що все, що створено людьми-це створено, перш за все, духовними силами в людині. Звідки беруться ці сили? Це божественні сили духовні або сили духу. Отже, духовні сили - це Боголюдські сили, в яких дух первинний? Так, все, що створено довкола нас, створено не просто біологічним життям, а духовним життям, тобто духовними силами. Отже, економіка – це лише ін-струмент, матеріального упорядкування цього життя. Вернадський розумів продо-вження життя в ноосфері, тобто в сфері розуму. Я ж це розумію як сферу духу. Тому дух первинний. Я вірю, що найко-ротший шлях порятунку України, це фор-мування людини духовної. Можливо логічніше, що це перехід від людини політичної до людини економічної?Людина економічна зорієнтована на суспільство споживання. Але це не краще, ніж людина політична, з її орі-єнтацією на маніпулювання людською свідомістю. Така направленість є сту-пором сьогоднішнього розвитку. Історія зробила нам виклик вищого порядку – це духовний виклик. І прийняти його – наше духовне завдання. Християнство Східної Європи починало-ся з Києва. Перший хрест, а відтак і храм був поставлений на Печерських Пагор-бах. Тому ми прагнемо саме звідси, з Пе-черська, розпочати свій духовний шлях. Як ви вважаєте, чи багато людей вас підтримає, стане вашими прихиль-никами?Ви знаєте, я часто зустрічаюся з людь-ми і як депутат Печерської райради, і як голова фонду. І ці зустрічі з людьми, особливо старшого віку, які вже життя прожили, надихнули мене до ще актив-ніших дій. На виступі перед ветеранами я відчула такий порив до створення дій-сно нової духовної сили, що люди мене просто зобов’язали розпочати роботу по організації такого руху - процесу ду-ховного перетворення. Отже, саме з Печерська, як з серця Укра-їни, ми розпочинаємо рух, щоб запалити духовний вогонь в душі кожного українця.

Інтерв’ю підготував Олег Пашкевич.

Після всіх невтішних подій загальної суспільної системної, за остереженням міжнародних та вітчизняних експертних комісій, кризи динаміка соціальних процесів набирає позитивного прискорення. Тож фонд духовного відродження «Думнич» як один з осередків громадської ініціативи міста Києва, зацікавлений у всебічному розвитку столиці, став першим серед

тих, хто перейшов до суспільно-корисної дії в цьому напрямку і вже розпочав свою благодійну соціальну програму у Печерському районі Києва. Вона зорієнтовна на менш захищені верстви населення, людей, що в свій час зробили для нашої країни неоцінний внесок, а зараз несправедливо забуті. Наш обов’язок вшанувати і зарадити їм. Започатковані фондом «Соціальні картки» вручаються окремим категоріям малозабезпечених киян, за допомогою яких можна придбати продукти з небувалою знижкою.Так, у клубі «Молоді серця» - в центрі об`єднання печерян, ветеранів війни або праці, в`язнів німецьких та радянських концентраційних таборів, людей, якими написана наша історія, відбулось вручення довгоочікуваних соціальних карток власноруч депутатами Печерської районної ради в м. Києві і головою фонду духовного відродження «Думнич», Мартою Думнич та Головою комісії з гуманітарних питань Юрієм Щербанем. Фондом передбачений необмежений термін їхньої дії та 20%-

і знижки на всю харчову групу товарів мережі магазинів «Хліб і до хліба». Безпосередньо перед врученням на організаторів чекала несподіванка. Як виявляється, члени ОСН Печерського району «Видубичі» і «Злагода»; представники Ради багатодітних сімей, дітей та інвалідів, Ради організацій ветеранів, Всеукраїнського об`єднання ветеранів, скрутне становище яких і підштовхнуло фонд до рішучих дій, сприйняли ідею впровадження продуктових карток з ентузіазмом людей, що нарешті дочекалися того часу, коли про їх важкі

трудодні згадає сучасне суспільство, а деякі з них безпосередньо перед врученням щиро дякували організаторів таких продуктивних змін в економічному житті міста. Зокрема, Олег Павлович Єсінський, інвалід, якому необхідні ліки, що за вартістю перевищують суму надану державою для підтримки його життя. Тож допомога, отримана від Марти Іванівни, за його словами – рятівна

надія для пошматованої роками душі. Також не забуває районний депутат і за вдову, Говорун Марію Афанасіївну- пенсіонерку, котра приречена на сумні і порожні будні існування, оскільки, за її висловлюванням, на щастя не вистачає коштів на які можна було б купити принаймні спокій літнього життя, зважаючи на невибагливість Марії. Та зусиллями очільниці соціальної програми кожне свято не проходить повз її двері. Вишневський Вадим Євгенович, зовсім одинока людина, був в`язнем концтабору, отже, мав право сказати, що знає вартість кожної крихти хліба. Кому, як не цьому пенсіонеру, можна вірити в оцінці істинного значення соціальної картки у суспільстві. Кошмяк Галина Іванівна виступила від мешканців цілого будинку. Після знайомства з Мартою Іванівною їй глибоко запала думка про те, що священодійні вчинки можуть звершати не лише духовні отці…З огляду на фінансові обмеження, прекрасне часто є ще й недосяжним для більшості громадян, які уособлюють совість країни, тому

Ярослав Джусь – переможець та лауреат ряду українських і міжнародних конкурсів юних композиторів, викладач Вищої Стрітівської школи кобзарського мистецтва підготував для присутніх фортеп`янний концерт.. Взагалі програма впровадження «Соціальної картки» розглядається як підґрунтя створення нової духовної ідеології, яка відповідає українському характеру і буде виконувати функцію духовної сили відродження України. Саме так ми і пропонуємо назвати цей новий рух, шлях до цього був довгим.

ПРОГРАМА «СОЦІАЛЬНА КАРТКА»-ПІДҐРУНТЯ СТВОРЕННЯ НОВОЇ ДУХОВНОЇ СИЛИ КРОК НА ЗУСТРІЧ ЛЮДЯМ

№2 (0002) ЛИПЕНЬ 2010 РОКУ

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ГРОМАДСЬКО - ПОЛІТИЧНА ГАЗЕТА

WW

W.D

UM

NY

CH

.OR

G

РОЗПОВСЮДЖУЄТЬСЯ БЕЗКОШТОВНОз думкою про духовність

Рано чи пізно прийде час місцевих виборів. Якою буде їх специфіка?Вже зрозуміло, що специфіка наступ-них виборів буде полягати у тому, на-скільки кандидати до місцевої ради стануть наближені безпосередньо до свого виборчого електорату. Досвід останніх років свідчить - наші виборці стали достатньо обізнаними не тільки у виборчому процесі, а й у реалізації передвиборчих обіцянок. У них хоро-ша пам’ять. Тому ті, хто захочуть ба-лотуватися на місцевих виборах, по-винні звітувати собі та печерянам що зроблено за час минулої каденції, і з чим ти маєш йти далі, незалежно від того був ти у депутатському корпусі чи тільки намагаєшся до нього пройти. А щодо звернень голів сільських, селищних рад про неефективність партійної системи та наполягання відміни її на місцевих рівнях на ко-ристь мажоритарної системи? Хочу зазначити, що мажоритарна сис-тема існує в різних країнах. В одних - парламент формується за партій-ними списками, а на рівні району - за мажоритарним принципом. В інших - по іншому за, так званою, змішаною системою. Особисто я проти мажори-тарної системи в її минулому варіан-ті. Вважаю, що обирати потрібно за партійним, але відкритим списком.

Система повинна бути партійно-мажо-ритарною. Щоб було створено конку-рентне середовище і особиста відпо-відальність депутата, якого обрали, і партійна відповідальність за все те, що робиться ним у районі. Яке ваше бачення подальшого роз-витку Печерського району? Чи буде воно відрізнятися від того, що про-понували Ви в попередній передви-борчій компанії? Моє бачення суттєво змінилося. Я йшов з тезами окремих проблем ра-йону. Але зараз бачу, що кожен район, область, місто мають певні ознаки. Ко-жен депутат повинен корегувати свою програму під ці ознаки. Можу сказати, що Печерськ є перлиною нашої краї-ни, яка суттєво відрізняється від інших районів не тільки нашого міста, а й всієї країни. У ньому сконцентровано: пам’ятки історії людства, що входять до переліку об’єктів всесвітнього зна-чення, основні органи державної вла-ди країни – Адміністрація Президента України, Верховна Рада; вища вико-навча влада - Кабінет міністрів; вища судова влада - Генеральна прокурату-ра, Верховний суд України. Ці ознаки повинні отримати особливий статус району - законодавчий. Планується внести зміни до Закону про Столицю. Чому ж не додати окрему позицію про

«ПЕЧЕРЯНАМ ПОТРІБЕН ОСОБЛИВИЙ СТАТУС»

WWW.DUMNYCH.ORG

«У неділю вранці, коли всі раділи, що Христос Воскрес, Ганна взяла своє до-бро – кошик яєчок і пішла до Марії. -Ма-ріє, не плач, не сумуй. Хіба ти не знаєш, що твій син воскрес! - дівчина подарува-ла повний кошик. Сльози радості коти-лись з очей Марії і падали на яєчка. Дивне диво сталося: де сльози з її святих очей торкались яєчок - зацвіли чудові квіточ-ки, гарні метелики, ясні зірочки, усі зася-яли різними кольорами веселки».(З давньоукраїнського апокрифічного Євангелія.)

Такою була історія народження пер-шої християнської писанки. Вона опо-вита дивним космосом нескінченної, загадкової магії відродження. За уяв-леннями предків молитися потрібно не словом, а ділом, тобто кожен крок і рух, слово і звук потрібно перетворю-вати у високе мистецтво спілкування зі світом та Богом. Про закони природи, згодом доведе-ні, уже знали наші предки завдяки образно-магічному, інтуїтивно-чут-тєвому світу, відкритому для вільної свідомості народного генія. Тож, коли говорити про відродження писанко-вої культури, не можна обійтися без врахування праоснови її походження – у давній міфології Всесвіт виник із яєчного зародку - і дещо призабутої функції, пов`язаної з переписуванням невідворотної фатальності, що пере-слідує людину. Тільки у свято Вели-кодню, за древнім повір`ям, Бог до-зволяє людині змінити свою долю за допомогою мистецтва. Таким чином

те, що наноситься на писанку є зна-ком майбутнього життя, талісманом душі, ознакою Божої подоби. Безперечно, знаковим явищем є започаткування ще одного Велико-днього дійства – свята «Печерська писанка» саме в географічному і духовному центрі української куль-тури. Тут вже 4-ий рік поспіль воно відбувається, як завершальна час-тина конкурсу з писанкарства серед шкіл столиці, який організовує благо-дійний фонд духовного відродження «Думнич». Цього року подія відбу-лася в Палаці для дітей та юнацтва Печерського району за підтримки Печерського управління освіти і Цен-тру християнського співробітництва. З вітальними словами виступили депутати Печерської районної ради : голова фонду Марта Думнич, яка вручила дипломи переможцям і на-бори з опішнянської кераміки, голова комісії з гуманітарних питань Юрій

Щербань, Директор Центру хрис-тиянського співробітництва Віктор Кульбич, перший проректор Інсти-туту екології та медицини Григорій Костинський та начальник Печер-

ського управління освіти Олен а Ба-течко, яка вручила грамоти кращим вчителям християнської етики, що здебільшого допомагали куратору та натхненнику конкурсу, члену Спілки народних майстрів Тамарі Орефіївні Глушенок. Наприкінці чудового кон-

церту всі діти, без виключення, отри-мали казкові подарунки в яскравих чудо-коробах.Але головне – це та довга підготовча робота, яку довелося пройти тим, хто брав участь у заключному Велико-дньому концерті і розкішній виставці писанкових композиційних шедев-рів. Маємо на увазі наполегливе непереможне прагнення відродити Батьківщину національного Духу, яке впродовж багатьох років про-являли викладачі майстер-класу з писанкарства та представики фонду духовного відродження. Адже одна справа- забезпечити школярів техніч-ною стороною гурткової роботи :при-дбати Великодні альбоми, набори для писанкарства (писачки, фарби та ін.), що також було успішно зроблено, а зовсім інша – закласти теоретичні

основи української культури, озна-йомити з писанкарством, як із влас-не, українською формою уславлення Бога та його творінь, запалити вогонь духовного бажання бути кращим у цьому. Оскільки лише подібне ро-зуміння може дати усвідомленість свого унікального місця та значення серед інших народів у всесвітній мо-заїці та необхідності існування наці-ональної іншості, як обов` язкового соціально-духовного елементу, без якого неможливий подальший поступ людства. Тому важливо, щоб ті, хто торкається священної ризи української культури й історії, знали - у світі всього два му-зеї Писанки :один з них у Косово, а другий, визнаний 1-им чудом України, знаходиться у Коломиї і має форму Писанки; що у місті Едмонді(Канада) нашій писанці встановлено пам `ят-ник; що на території Києво-Печер-ської Лаври встановлено писанку висотою у 3м та вагою 200 кг роботи Оксани Мась, де використано 3 тис. дерев`яних розписаних яєць; що іс-нує, так звана, писанкарська абетка, за допомогою якої можна зашифру-вати будь-яке послання у вічність. Усе це та багато іншого мають зна-ти юні писанкарі, щоб стати призе-рами конкурсу «Печерська писан-ка» за особистою першістю, а ще їх творчість покликана випромінювати етичний та естетичний ідеал культу-ри України. І тут потрібні незвичайні педагоги, які впоралися зі своїм за-вданням. Це було помітно за сяян-ням писанок у живописних шедеврах їх вихованців, за сонячним зарядом випромінюваним самим духом Пас-хальної церемонії, що був присутній в сонячній невагомості дзеркальної, променистої, немов світанково-кри-шталевої, атмосфери свята, а най-більше за ледь-чутними акордами якоїсь незбагненно-далекої магічної зоряної музики, ніби з віршу Ігоря Ка-линця: То вже вона як дивовижний світ, То вже дзвенить, як згусток сонця

Матеріали підготувала Cвітлана Сичок.

2№2 (0002) ЛИПЕНЬ 2010 РОКУПЕРШИЙ НОМЕР – В ПРИЗЕРИ

Газета «ДУМНИЧ» стала номінантом «Національного фестивалю соціаль-ної реклами».У київському Будинку кіно відбулися підсумкові заходи IV Національно-го фестивалю соціальної реклами (НФСР). Фестиваль виявив головну тенденцію сьогодення – соціальна реклама для дієвого вирішення соці-альних проблем суспільства. В якості співорганізаторів IV НФСР у цьому році стали: Ліга соціальних працівни-ків України, Державний центр зайня-тості Мінсоцполітики України, Спілка рекламістів України, журнал «Марке-тинг і реклама».

На творчий конкурс НФСР було по-дано понад 850 робіт. Номінація «Соціальна реклама благодійних проектів» проводилась спільно із Національним конкурсом «Благо-дійник року 2009». Учасниками ста-ли департаменти Представництва ООН в Україні, Організація з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ), Центральна виборча комісія України, Intel, «Атлант», «Снайт» і т.п., а також рекламісти-фрилансери. За висло-вом співорганізатора Євгена Ромата: «НФСР поступово виходить за сфе-ру лише соціальної реклами і стає більш широким при всьому цьому зберігаючи свою унікальну позицію відкритого загальнонаціонального проекту.»Приємно, що високе журі Національ-ного фестивалю соціальної реклами відзначило Дипломом за третє місце нашу газету «ДУМНИЧ». Перший номер – на призове місце!!! перший млинець і той вдалий. Це успіх не лише колективу редакції, а й усіх тих, про кого у нашому виданні згадано.

Реквізити для перерахунку коштів: Благод йний фонд «Думнич»Код ДРПОУ 34527600Р/р 26002167262 в АТ « Райф-файзен банк АВАЛЬ « м. Ки ва,МФО 380805.Призначення платежу: Благодій-ний внесок на підтримку проекту.Зобов’язуємось на сторінках газети та веб-сайту Фонду регу-лярно інформувати вас про хід реалізації проекту.

Україна таки МАЄ ТАЛАНТИ, але вряди-годи і талановитим потрібна допомога і підтримка. Багато хто з нас дивився телевізійний про-ект «Україна має талант». І, ми впевнені, що найяскравішим, гума-ністичним та цілісним став виступ Ярослава Джуся, молодого талано-витого бандуриста. Саме його ком-позиції «Щоб пам’ятали…» на твір М.Скорика «Мелодія» з відео-рядом про ветеранів, про нашу історію судді відмітили за його майстерну гру зал аплодував стоячи. Але, як з’ясувалося, Ярослав й досі не має власного інструменту - бандури в яку він так палко закоханий і вважає її музичним символом України. Фонд духовного відродження і колек-тив газети «ДУМНИЧ» - ініціюють по-справжньому НАРОДНИЙ ПРОЕКТ «Подаруємо бандуру Ярославу!». Зберем кошти й придбаємо інстру-мент, на якому Ярослав даруватиме свій талант всім нам.

НАРОДНИЙ ПРОЕКТ

ЖИВОПИСНА МОЛИТВА УКРАЇНСЬКОЇ ПИСАНКИ

Печерський район? Є приклади інших держав, де території, на яких скон-центровані органи державної влади, мають інший державний статус. Ми повинні вимагати долучення нашого району до плану державних програм, створення окремої позиції у бюджеті країни щодо формування бюджету Печерського району. Приклади такого формування є.Що це дасть району? Перш за все, Печерський район при-вабливий для тих, хто хоче щось по-будувати. У нас дуже дорога земля, майже найдорожча на теренах нашої країни. Землю у Печерському районі не можливо віддавати простим рішен-ням, навіть місцевої ради. Це націо-нальне надбання. На пагорбах Печер-ського району зосереджені історичні пам’ятки, захищені ЮНЕСКО. Печер-ська Лавра одна з багатьох таких іс-торичних пам’яток. Навіть Печерські вали мають історичну цінність, а зараз планують їх знести. Все це вирішує Київрада, а повинно вирішуватись на державному рівні. Печерськ, як і його рада, повинен мати окремий статус. В закон, який готується в м. Києві, необ-хідно це внести. Якби так сталося, це дало б можливість упорядкувати не тільки використання земельних ресур-сів Печерського району, а й суттєво

змінити його обличчя. Друге - як так може бути, що кури-гриль чи шаурма продаються біля ме-тро «Арсенальна», як на ярмарку? Це ж центр міста! Ніяка влада не повинна опікуватись ринковими проблемами на території району, крім влади райо-ну. Ми повинні нести персональну від-повідальність за те, що відбувається у нас на Печерську. Треба надати певні повноваження мешканцям району на право узгодження з ними таких рі-шень.Як мешканці району відносяться до таких пропозицій?Тільки позитивно. Якщо б нам вдалося виділили статус Печерська як особли-вий через причини, які я назвав, то ми мали б змогу зробити перспективний план розвитку нашого району. У ньому знайшли б відображення й розміщен-ня новобудов, які були би погоджені з мешканцями, де вони дійсно необхід-ні, об’єктів які підлягають реконструк-ції, розташування нових зон рекреації, спортивних майданчиків, дитячих пло-щадок, тощо. Лишилось затвердити його у Київський міський Раді. Тож, яка головна Ваша мета на на-ступних місцевих виборах? Головною моєю метою буде суттєвий перегляд статусу Печерського району, надання йому тих переваг, які б дозво-

лили вирішити соціально-економічні питання району, щоб він був не тіль-ки перлиною нашого міста, а й нашої країни. Рівного Печерському району не існує в нашій державі. Хочу додати, що район є начебто зрізом сучасного політикума. В жодній районній раді не-має дев’яти політичних сил. Всі вони є складовими спектру політичних сил України; об’єднання їх для рішення спільних проблем району є одним з найважливіших завдань, що допомо-же реалізувати означену мету. Виникає питання - чи є необхідність створювати інші громадські чи по-літичні об’єднання для виборів у Печерську раду? Чи досить тих партій і напрямків, які вже існують?Дуже вдячний за це питання. Воно складне і водночас – просте. Цілком можливо, що можуть з’явитися інші політичні сили, наприклад, пов`язані зі сферою християнської моралі. Ніщо не заважає об’єднуватись партіям або йти окремо, якщо вони відображають соціальні потреби і мають змогу ввій-ти до «Печерського парламенту» - так я називаю нашу раду. Громадські об’єднання можуть і повинні утворю-ватись. Вони дають додаткові важелі в руки печерян для контролю за перед-виборними обіцянками влади і дієвого впливу безпосередньо на неї.

На Печерську є підґрунтя для того, щоб на наступних виборах проголо-сували за такі політичні сили або осо-бистості, котрі вибачте, не на словах, а справами доведуть свою любов до нашого району, свою відданість пече-рянам. Яка концептуальна різниця між Парламентом України і парламен-том Печерського району?Парламент України законотворчий ор-ган представницької влади. Від його рішень залежить майбутнє нашої кра-їни, але парламентарії спілкуються з нами опосередковано – телебачення, радіо, преса. Дуже недостатньо зво-ротнього зв’язку. І навпаки - місцевий депутат, то найнища ланка представ-ницької влади, яка безпосередньо контактує з виборцями. «Печерський парламент», приймаючи конкретні рі-шення, вже наступного дня через сво-їх депутатів має можливість прямого спілкування з мешканцями. Питання прості і нагальні: чисті вулиці, дахи приведені в належний стан, дитячі садки і загальноосвітні школи працю-ють, діє соціальне забезпечення для вразливих верств населення.

Інтерв’ю підготував О.ПашкевичРозширену версію інтерв’ю читайте на сайті фонду www.dumnych.org

WWW.DUMNYCH.ORG

- спитав Сергій у мами, дивлячись на себе, красивого хлопчину, в дзеркало перед випускним балом. У Ніни Ми-колаївни навернулись на очі сльози. Вона уявила сотні сумних дитячих очей, що проходять поглядом повз яскраве вбрання, знаючи, що ніколи на свій випускний не зможуть відчути себе принцами чи принцесами хоча б на мить. В уяві постали сотні опікунів – бабусі, дідусі, родичі - які не знаючи як зарадити дитині, в якої понівече-на доля тим, що загубила батьків, тоді, коли вони так їй були потрібні, яка себе весь час почуває на узбіччі життя за постійної нестачі коштів. Ди-ректори сиротинців теж, як навіжені, вишукують можливості одягнути сво-їх підопічних. На щастя, Ніна Семенюк не з тих, хто просто виявляє співчуття, а лю-дина, яка відчувши емоційний шок, пропустивши через себе біль сиріт, відповідаючи на запитання сину, того ж року запровадила величезне Свято – Традицію вручення випус-кних костюмів для дітей-сиріт, дітей, що знаходяться під опікою, тих, кого випускають інтернати.Вона людина дії. Завдячуючи своє-му широкому серцю, вже 20-тий рік Ніна Миколаївна Семенюк, голова Київського дитячого фонду одягає обездолених школярів на випускні вечори. Але не аби де і не аби у що. Випускні сукні дівчатам шиє за ін-дивідуальним дизайном престижна фірма «Сніжана-Стиль», що знахо-диться на Хрещатику, директор якої Ірина Олексієнко пильно слідкує за їх стилем та вишуканістю. Дівчата вибирають сукні за каталогом та шиють кожній за індивідуальними мірками. Висококласний вітчизня-ний майстер Михайло Воронін, що одягає весь світ, наряджає хлопців в шикарні костюми власної марки, теж підлаштовуючи мірку під кожного. Ще допомагає в цій нелегкій справі бездоганна репутація Ніни Микола-ївни. Якщо б не вона, то жодна дити-на не отримала б вчасно святковий

наряд, адже випускні костюми ви-даються категорійним учням всього Києва під чесне слово голови фонду раніше ніж приходять бюджетні ко-шти за товар на рахунки фірм.Але саме цього кризового року відбу-лось неймовірне! За щиросердечним закликом депутата Київської міської ради Інни Новак, 120 депутатів Ки-ївради всіх фракцій, радо надали свої власні кошти на випускний одяг. Київські сироти об’єднали навколо себе депутатів від всіх партій. Спра-ведливість відновлена!!! «Відсутність

бюджету не повинна завадити святу дітей, яких і без того не дуже пестила доля»,- аргументував свою позицію секретар Київради Олесь Довгий. А в.о. заступника голови КМДА Алла Шлапак побажала щасливої долі у дорослому житті.Свято проходило під дріб гарнень-ких барабанщиць в колонній залі Київської адміністрації зі святковим столом, квітами та чудовим концер-том. Торжество для випускників від-булось, як ніколи урочисто, в тому числі, завдяки депутатам Печерської районної ради Марті Думнич та Юрію Щербаню. Фонд духовного відро-дження «Думнич» вже не перший рік з великим натхненням допомагає в проведенні цього, так потрібного для нас всіх свята. «Діти під опікою

держави повинні жити заможніше, ніж інші. Поки до цього країна не до-росла, кожен повинен долучитися до святої справи – зараджувати нашим дітям без батьків. Якщо всі зрозуміли б це і хоч трохи своєї душі віддавали цій благородній справі, можно було б говорити про відродження духовнос-ті. Вони – майбутнє країни і цим май-бутнім потрібно опікуватись» А поки діти об’єднали депутатів всіх фракцій та всіх рівнів. З непідробною любов’ю та теплом були ними поздоровлені 454 випускники цього року.Щасливі випускники аплодували виступам заслуженого працівника культури, поетесі Ганні Чубач, за-служеним артистам – Юрію Рожкову, Вірі Слабошпицькій, Ірені Захарко, Сергію Савку. У феєричному вальсі кружляли ліцеїсти-богунці з дівча-тами інституту соціальної роботи та управління Національного педагогіч-ного університету ім.Драгоманова, запалювали глядачів вихованці ди-тячого будинку «Малятко» та зраз-ковий ансамбль «Зернятко» на чолі з керівником Раїсою Закревською.До чудових нарядів, як у казці «Попе-люшка», не вистачало взуття. В ролі

чарівника вже не один рік виступає генеральний директор фірми «Роял Шуз» Владислав Нечай, який забез-печив взуттям всіх дітей – сиріт безо-

платно. Осторонь вирішення дитячих проблем не залишилась і Світлана Полутова - голова правління ВАТ уні-вермаг «Дитячий світ» та генеральний директор «Фармак» Філя Жебрівська. В Київський дитячий фонд вже декіль-ка поколінь бувших підопічних, при-водять своїх дітей, завдячуючи Ніні Семенюк за тепло і допомогу, яку отри-мали в свій час. Деякі згадують, що випускний наряд, вручений фондом, довший час був самим цінним, а поде-куди єдиним в гардеробі безбатченка.Дорослі повинні памятати, що є діти у яких було не таке безтурбо-тне дитинство, безпечна реальність й безжурне дорослішання, а ще їх чекає незвідане повнолітнє життя та сувора правда дійсності, яка не має жалю і рідко схиблює. «Якщо кожен опікувався б однією сирітською до-лею, то світ змінився б накраще», - мрійливо сказала Ніна Миколаївна.Хочеться, щоб незабутній, хвилюючий момент у житті кожної людини – випус-кний бал, запам’ятався, як щось чудо-ве, кожному випускнику 2010-ого року незалежно від статку та наповнення сім’ї. Безтурботне дитинство, шкільні витівки, гучні перерви, любовні запис-ки й невивчені уроки - залишаються позаду, а попереду чекає доросле, са-мостійне, не завжди безхмарне жит-тя з його хвилюваннями, тривогами, радостями й новими досягненнями. Щасливого, довгого та плідного жит-тєвого шляху, дорогі випускники! Вам розбудовувати нашу країну!

Матеріал підготувала Олена Карась.

А ХТО КУПУЄ ВИПУСКНИЙ КОСТЮМ ТИМ ДІТЯМ, У ЯКИХ НЕМА БАТЬКІВ?

ІНТЕРВ’Ю З ГОЛОВОЮ ПОСТІЙНОЇ ДЕПУТАТСЬКОЇ КОМІСІЇ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ ТА САМОВРЯДУВАННЯ ПЕЧЕРСЬКОГО РАЙОНУ ЮРІЄМ ЩЕРБАНЕМ РОКІВ

БУВАЄ ТІЛЬКИ РАЗ65

Відбулися урочистості з на-годи 65-річчя взяття Берліну. Щоб ветерани, які дійшли до Берліна, виборюючи Перемо-гу у Великій Вітчизняній війні, відчули свято ,до 2-ого травня Фонд розробив та виготовив листівку «За взятие Берлина» персонально кожному ветера-ну спільно з Радою ветеранів Печерського району і вручив її.

У Київському міському па-лаці ветеранів відбувся Уро-чистий святковий концерт, присвячений 65-ій річниці перемоги у Великій Вітчиз-няній війні 1941–1945рр. Перед грандіозним святом ветеранів-переможців при-вітали – голова Ради органі-зації ветеранів Володимир Брежинський, його заступник Анатолій Смирнов, від Ради організації ветеранів України - Віктор Буднік. заступники голови райдержадміністрації Людмила Кулік та Володимир Шпундра. Від депутатсько-го корпусу додали особливо теплих слів Володимир Дей-нека, Юрій Щербань, Юрій Воробйов, Марта Думнич, якій, винуватці урочистостей, висловили вдячність за під-тримку та участь її фонду у житті ветеранів.

« За взятиеБерлина»

3 №2 (0002) ЛИПЕНЬ 2010 РОКУ

З Національної доктрини розвитку осві-ти, затвердженої указом Президента України: «Освіта - основа розвитку осо-бистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелекту-альний, духовний та економічний по-тенціал суспільства. Освіта є страте-гічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних ін-тересів, зміцнення авторитету і конку-рентоспроможності держави на міжна-родній арені». Визначальні слова… А натомість? Цього року в школах України свято «Останнього дзвоника» і випускні вечо-ри столичні школярі відзначили одно-часно, коловерть з випускними екзаме-нами та ЗНО продовжується. Великий експеримент над українським випускни-ком триває.До щорічної зміни «правил гри», напри-кінці цієї гри, освітяни почали звикати. Загартованість школи посилюється, але для вчителя за кожною інструкцією чи підзаконним актом, виданим чинов-ником, стоїть доля випускника. Після чергового колінця державних мужів, вчитель повинен стати буфером, який бере на себе основний удар по спасін-ню психічного та фізичного здоров’я, як випускника, так і не встигаючих за кар-коломними змінами у його долі, батьків.

Але ніщо не може зіпсувати свято «Останнього дзвоника» в школах. Со-тні років у тисячах шкіл проходить май-же ідентичне дійство. Тільки безмежна людська винахідливість та любов до дітей дає можливість в кожній школі це торжество провести самобутньо й непо-вторно.Жодна людина не могла спокійно, без емоційних переживань святкувати «Останній дзвоник» в Печерській шко-лі № 133. Дивовижний 30-ти метровий рушник, зворушлива настанова батьків кращих учнів та побажання щасливої дорослої дороги та два величезні свіжі запашні караваї, як символ напуття пе-редавались з рук в руки, від директора школи Любові Арсеніївни Левкової та

чудових класних керівників – Любові Толстошеєвої та Олени Яцишиної – че-рез кожного випускника, вражали своєю колоритністю.Чудова ведуча Росиця Стоянова нада-ла слово гостям. З щирими вітальними промовами виступили Марта Думнич, Надія Маркова – від депутатського корпусу, Олена Євтушенко – від Мініс-терства освіти Украіни, Наталія Сидо-ренко – від Печерського РУО, Світлана Кравець – від громадських організацій, Людмила Клементєва – від районної державної адміністрації. Благословив дітей на щасливе доросле життя прото-ієрей, викладач «Християнської етики в Українській культурі», отець Іван Михай-лишин. І на підтвердження високої ду-ховності колективу школи, після виступу Марії Під’яловської, представника Ради ветеранів, кращих учнів школи делегу-вали покласти чудову корзину червоних квітів до Могили Невідомого солдата. І в радості не забувається подвиг дідів.Любов Арсеніївна, після теплого поздо-ровлення випускників вручила атестати разом з великою кількістю відзнак, які вибороли найкращі учні школи на олім-піадах, конкурсах районного, міського та всеукраїнського рівнів. Як же треба директору любити освітянську ниву, щоб учні почували себе у дорогій серцю школі комфортно і впевнено, наче в рід-ній домівці. Коли випускники і класні ке-

рівники, як у СШ № 133 на «Останньому дзвонику» плачуть від розпачу, відчу-ваючи розлуку, а не скачуть від щастя, що звалюють ненависне ярмо, в умовах сьогодення це варте дорогого.Особлива подяка була висловлена де-путату Марті Думнич - голові «Фонду духовного відродження «ДУМНИЧ», яка, окрім матеріального вкладу в розбудову школи, закладає душевний фундамент життя учнів. Подяка про-звучала за плідну співпрацю у духо-вному вихованні дітей. Колектив вчи-телів та діти з нетерпінням чекають вже такі улюблені дітьми уроки «Хрис-тиянської етики в Українській культу-рі». Постійні неперевершені автобусні екскурсії в Китаєво, Чернігів, Батурин, Пахомівку, Олександрію та по Києву з приємними зупинками на обіди стали жаданими для батьків, учнів та вчите-лів. Той духовний, естетичний і пізна-вальний заряд, що отримується на ви-їздах, важко переоцінити. До щему серця всіх пройняло читання віршів діточками молодших класів в ху-тряних костюмчиках лісових звіряток. Одинадцятикласники нагадували собі, як вони зовсім недавно самі, захлина-ючись від хвилювання, випалювали ві-ршики, дивлячись на учнів старших кла-

сів, як на щось неперевершене у своїй дорослості. А тепер вони стоять гарні легені та чудові панянки. Вже такі до-рослі, розумні, та разом з тим, такі без-захисні діти. Згадка про дитинство була в руці кожного випускника у вигляді різ-нокольорових надувних кульок.

…Найкращі квіти, що на цій землі,Любов, повагу і серця гарячі,

Прийміть від нас, шановні вчителі,Ми летимо. Бажайте нам удачі!

Момент, коли всі відпустили «символ дитинства», та кульки стрімголов підні-мались все вище та вище, спонукаючи до такого самого захоплення у дітей, як розтавання з дитинством – захоплення свободою, острах перед невідомим та вільне паріння по життю – все вище й вище. Дорослі зковтували комочки сліз у горлі. А коли зазвучав ніжний голос

учениці за підтримки хору школи «Ле-тите голуби» і небо розрізало стрімго-ловим польотом двох голубів, ніби то, розуміючих відповідальність хвилини, птахи зробили безкінечно красиві де-кілька кіл, навколо урочистого дійства та зметнулись увись, емоції всіх пере-повнювали через край, та ні в кого не було сумніву, що ці випускники мусять бути щасливими.Раптом все стихло. Шкільний вальс… Батьки не стримували сліз радості. Хлопці закрутили в малюнку танцю ді-вчат так, що красуні відривались від землі і по декілька хвилин кружляли над землею. 11-класники 133 школи на міському конкурсі за кращий «Шкільний вальс» легко вибороли призове місце.«Останній дзвоник» - не тільки довер-шення шкільного шляху дитини й поча-ток нової дороги в доросле Життя – це підсумок тяжкої роботи освітян, відпо-відальності держави та вкладу кожно-го в освіту школяра - сказала в своєму натхненному привітанні до випускників Марта Думнич – Інвестиції в дітей – ін-вестиції в майбутнє країни, у стійку роз-будову її духовності, політичної зрілості та економічного благополуччя. Хай осві-титься шлях кожного сьогоднішнього випускника сяйвом радості успіхів й здобутків!!!.

Матеріал підготувала Олена Карась.

4№2 (0002) ЛИПЕНЬ 2010 РОКУ

СЛОВО – ТЕЖ Є ДІЛО…

Вислів «Слово – теж є діло» для Фонду «ДУМНИЧ» є цілком зро-зумілий та прийнятний. Саме із розумінням Слова як засобу ді-євих перетворень і трансформацій пов`язана діяльність команди все-української, громадсько-політичної газети «ДУМНИЧ». Справи Фонду мають соціальну спрямованість, духовне наванта-ження і саме тому ми вирішили популяризувати їх через наше видання. Не всі люди мають змо-гу взяти участь у заходах Фонду, а через газету коло однодумців буде значно розширюватись. Так відбувся вечір-презентація нового видання. Привітати команду Фон-ду і газети прийшли друзі, колеги, партнери і учасники благодійних акцій та програм.З вітальним словом до присутніх

звернулася Марта Думнич: «В контексті однієї з наших програм - факультативи «Християнська етика» у школах Печерська, яка впроваджується декілька років, відбулась зустріч зі Святішим Па-тріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. Він уважно вислухав розповідь про нашу ді-яльність. На запитання: чи потріб-но нам висвітлювати й популяри-зувати нашу роботу, чи не буде це йти всупереч із християнською мораллю? Він відповів словами із Нагірної проповіді: «Якщо запалю-єте свічку, то чи ставите її під лаву, щоб ніхто не бачив? Так і ви має-те розповідати про благії справи.» Зустріч з Патріархом, його слова і благословення, підтримка та зла-годжена робота нашої команди дали ідею, сили та сміливість взя-

тися за проект створення Газети.Головний редактор газети, Олена Карась наголосила: «Хочеться, щоб у роздумах про духовність, ставлячи гострі теми на розсуд читачів, фор-мувалась політика газети як консо-лідуюча, що сприяло б - об’єднанню релігій, конфесій, віровчень, партій, думок, поглядів, а від того відбу-вався процес позитивізації взаєм-порозуміння релігійних, політичних діячів; порозуміння між батьками і дітьми, між вчителями і учнями, між органами управління та населен-ням. Тому, найвища ціль створен-ня газети – прагнення злагоди між людьми. А основний девіз - «З дум-кою про духовність.»Хамаде Марія, підприємець і за-сновник Фонду «Думнич» у приві-танні висловила свої сподівання

на те, що тематика та зміст газети будуть справжнім орієнтиром для читачів у напрямку відродження духовності та моралі.Заступник головного редактора Олег Пашкевич озвучив присутнім наміри створити силами Фонду Ін-тернет-телебачення соціального спрямування. Нове видання привітали представ-ники різних громадських і політич-них об’єднаннь та організацій, які підтримують діяльність Фонду. Однодумці, колеги, а особливо друзі Садові Ірина та Григорій, гос-подарі «Світлиці» тепло привітали колектив редакції і побажали по-дальшого розвитку та розширення благої діяльності. Лунали поздоровлення і від пред-ставників ветеранських об’єднаннь та осередків. А цей кредит довіри дорогого вартує. Приємно було почути привітання від організацій-партнерів, що небайдужі до існу-вання фонду.На завершення презентації на-стрій свята присутнім дарував гурт народно-традиційного спрямуван-ня «Буття».

Матеріал підготував Ігор Рогошевський.

МИ ЛЕТИМО, БАЖАЙТЕ НАМ УДАЧІ

Газета «Думнич» Засновник: Думнич Марта Іванівна Свідоцтво про державну реєстрацію газети серія КВ №15443 - 4015Р від 15.07.2009 наклад: 30 000 примірниківГоловний редактор: Олена Карась, заступник головного редактора: Олег Пашкевич, дизайн та верстка макету: Дмитро Шилов, Михайло Яковлев («STARTER design studio»). Відповідальність за достовірність опублікованої в газеті інформації несуть автори і рекламодавці. Передрук матеріалів без письмового дозволу редакції забороне-ний. Адреса редакції та видавця: 01011, Україна, м. Київ, вул. Печерський узвіз 18, оф. 3 Тел: +38 044 2795917; тел/факс: +38 044 2807485. Повні версії матеріалів знаходяться на офіційному сайті www.dumnych.org

Україно-Японський Центр за підтрим-ки посольств і компаній організували у Києві концетр гурту «Отоновакай», що вже більш як 15 років виконує музику «Гагаку».

Це дійство старовинного театру, який демонстрував своє мистецтво лише імператорським особам при дворі. Присутніх українською мовою привітав директор УЯЦ Осаму Мідзутані.

Цікавим є й те , що мистецтво Гагаку в Япо-нії охороняється законом, як пам’ятка куль-тури. Такі заходи найкращим чином спри-яють розвитку стосунків між народами і обміном культурної та духовної спадщини.

ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ ІМПЕРАТОРА

АНКЕ

ТА

1. Чи підтримуєте введення в школах предмету «Основи християнської етики»?: □ нічого не знаю про це □ вважаю такий предмет не потрібним □ повністю підтримую введення такого предмету2. Який статус необхідний новому предмету?: □ обов’язковий для вивчення всіма учнями □ факультативне навчання за бажанням учня □ факультативне навчання з дозволу батьків та бажанням учня3. Хто повинен приймати рішення про викладання цього предмету в школі?: □ керівництво школи □ керівництво районного відділення освіти □ батьківські збори конкретного класу4. Хто повинен викладати цей предмет?: □ представник офіційної релігійної конфесії □ викладач, що отримав духовну та педагогічну освіту □ викладач, що отримав спеціальну педагогічну освіту5. Вважаю, що такий предмет потрібен лише як: □ історія релігій світу □ історія релігій, що існують в Україні □ історія релігій, які сповідуються батьками та учнями конкретної школи.7. Яку категорію учасників дослідження ви представляєте(необхідне підкреслити): □ учень(ця), батьки, вчитель школи□ інше __________________________________8. Яким чином ви бажаєте безкоштовно отримувати газету «Думнич»?: □ через свою домашню поштову скриньку □ електронною версію через Інтернет □ через школу 9. Ваша поштова адреса, телефон, E-mail, ПІБ:__________________________________________________________________________________

Відповідь на анкету просимо надсилати на адресу газети.

WWW.DUMNYCH.ORG

ВІЗЬМІТЬ УЧАСТЬ У НАШОМУ ДОСЛІДЖЕННІ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ, ТА ВИГРАЙТЕ НЕТБУК