ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ

Аналітична записка M2/2014

Реформи в обмін на безвізовий режим: як Україна

виконує План дій з візової лібералізації?

Ірина Сушко

Резюме

22 листопада 2010 року Україна отримала від Європейського Союзу План дій з візової лібералізації (ПДВЛ), який став важливим практичним результатом візового діалогу у відносинах України та Європейського Союзу. Документ встановлює конкретний перелік завдань та термінів їх реалізації з переліком виконавців, що мають здійснити необхідні реформи у сфері юстиції, свободи і безпеки. Одним із напрямків реформування державної політики, передбаченої ПДВЛ, є управління кордонами та міграцією. Внаслідок виконання завдань має відбутись еволюція державного контролю над законною та неврегульованою міграцією, політики щодо біженців та притулку, міграційного обліку, реадмісії, управління державними кордонами, тощо.

ПДВЛ є одним з найбільш стимулюючих інструментів реформування окремих сфер державної політики, зокрема в частині законодавчого та інституційного забезпечення сфери управління міграцією.

Аналітичну записку було підготовлено в рамках проекту «Міграція з України після скасування візового режиму з ЄС», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Міжнародного вишеградського фонду.

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ M2/2014

2

Автор:

Ірина Сушко, керівник ГО «Європа без Бар’єрів»

ГО «Європа без Бар’єрів» - організація, що здійснює регулярний моніторинг виконання Плану

дій з візової лібералізації (ПДВЛ), наданого Євросоюзом в Україні. Експертами організації

здійснюється незалежна експертиза реформ в сферах безпеки документів, міграційної

політики та реадмісії, громадського порядку і безпеки та зовнішніх зносин і фундаментальних

прав.

Представлені в цій роботі висновки і рекомендації належать автору роботи і можуть не відповідати позиціям Міжнародного фонду «Відродження», Міжнародного вишеградського фонду та Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ M2/2014

3

Зміст

1. Вступ ............................................................................................................................................... 4

2. Візова лібералізація як ефективний інструмент суспільно-політичної модернізації ............. 4

3. Процес впровадження ПДВЛ ....................................................................................................... 6

4. Міграційна політика на шляху до змін та модернізації ............................................................. 8

5. Висновки та рекомендації ............................................................................................................ 9

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ M2/2014

4

1. Вступ

Три роки виконання Україною Плану дій з візової лібералізації (далі в тексті – ПДВЛ), наданого ЄС 22.11.2010 р. засвідчили, що даний документ є одним із найбільш дієвих на сьогодні мобілізуючих чинників у проведенні низки суспільно важливих реформ, що наближують Україну до європейських стандартів у таких різних сферах політики як громадська безпека, протидія організованій злочинності та торгівлі людьми, управління міграцією та кордонами тощо.

Водночас перший період виконання ПДВЛ виявив і ризики, зумовлені імітаційним характером багатьох політичних рішень та браком політичної волі, зокрема у таких сферах як протидія корупції та дискримінації, безпека документів.

Низка суспільно важливих напрямків політики в рамках ПДВЛ з різних причин є надто «чутливими» і або не здійснюється, або рухаються вкрай повільно. До таких напрямків відноситься подолання дискримінації, реформа системи ідентифікаційних документів, політика захисту персональних даних, протидія торгівлі людьми, антикорупційна політика.

Тим часом Республіка Молдова успішно впоралась із завданнями і, за оцінкою Єврокомісії, оприлюдненій на початку 2014 року, досягла критеріїв безвізової країни, а її громадяни вже з травня цього року їздитимуть без віз до Європейського Союзу .

Три роки, що минули з моменту надання ПДВЛ, засвідчили нагальну потребу у забезпеченні якісного публічного супроводження процесу візової лібералізації – як через здійснення професійного незалежного моніторингу, так і через систематичні адвокаційні зусилля з метою привернення суспільної уваги та забезпечення громадського тиску заради прискорення відповідних реформ.

В рамках даного аналізу пропонуються ключові висновки та систематизована незалежна експертна оцінка виконання Україною ПДВЛ, що загалом спрямована на просування критично важливих для виконання ПДВЛ реформ.

2. Візова лібералізація як ефективний інструмент суспільно-

політичної модернізації

План дій з візової лібералізації (ПДВЛ),1 одержаний українською стороною 22 листопада 2010 року на саміті Україна — ЄС в Брюсселі, є суттєвим кроком в напрямку подальшої лібералізації міжлюдських контактів між Україною та ЄС та новаторським документом у відносинах Євросоюзу із його східноєвропейськими сусідами. Документ побудований переважно на знайомих Україні напрямах порядку денного Україна-ЄС в сфері юстиції, свободи та безпеки (вперше сформульованих у відповідному Плані дій у 2002 році), а також на досвіді Дорожніх карт з візової лібералізації, наданих країнам Західних Балкан у 2008 році.

З тим, щоб унеможливити формальний підхід у виконанні завдань ПДВЛ, Європейським Союзом було передбачено, що швидкість руху до лібералізації візового режиму буде залежати від досягнутого прогресу України у виконанні встановлених умов. Новацією Планів дій з візової лібералізації, що були запропоновані країнам Східного Партнерства та разом з цим і відмінністю від Дорожніх карт країн Західно-Балканського регіону стало запровадження двоетапного процесу візової лібералізації, - «законодавчо-планувального» та «імплементаційного». Йдеться про те, що в процесі переходу від однієї фази до іншої не буде автоматизму, а прогрес у виконанні кожного рівня критеріїв буде

1 З текстом ПДВЛ можна ознайомитись тут:

http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=244813273&cat_id=223280190&ctime=1324569897648

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ M2/2014

5

ретельно вивчатись експертами з місії ЄС, а відповідні рішення будуть прийматись Європейською комісією, Європейським парламентом та Радою ЄС.

Таблиця 1. «Гравці та органи ЄС, що приймають рішення»

Джерело: ГО «Європа без бар’єрів»

Сам ПДВЛ є документом, що містить перелік умов та технічних критеріїв у відповідних напрямках державної політики, зокрема йдеться про безпеку документів, включаючи появу біометричних закордонних паспортів; управління міграцією та кордоном; громадський порядок і безпеку, зокрема і боротьбу з корупцією; фундаментальні права з акцентом на протидію дискримінації та свободу пересування в межах України.

Станом на квітень 2014 року Україна все ще знаходиться в першій, «законодавчо-планувальній» фазі. За три роки Європейська комісія оприлюднила три звіти щодо прогресу виконання ПДВЛ, що складались внаслідок роботи «польових» місій та профільних зустрічей з експертами окремих центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) і незалежних експертів. Всі оцінки та рекомендації щодо прогресу оприлюднювались у Звітах про виконання Україною завдань ПДВЛ.2

Для консолідації зусиль в напрямку виконання критеріїв ПДВЛ Постановою Кабінету Міністрів №77 від 7 лютого 2011 року було створено Координаційний центр (КЦ), що об’єднав представників ЦОВВ у напрямку візової лібералізації. До кола відповідальних посадових осіб увійшли представники з Державної Міграційної служби України, що не лише курує питання міграції, але й уповноважена видавати біометричні закордонні паспорти; Адміністрація Державної прикордонної служби, за якою закріплені питання впровадження Концепції інтегрованого управління кордонами та питання реадмісії, Міністерство внутрішніх справ, компетенція якого поширюється на питання боротьби з організованою злочинністю; представники Державної служби захисту персональних даних, уповноважених реєструвати бази персональних даних, зокрема для видачі нових ідентифікаційних документів, Міністерство закордонних справ, за яким закріплено переговорний процес з імплементаційних протоколів Угоди про реадмісію, Міністерство юстиції України, що разом з відповідними комітетами Верховної Ради України готує необхідне законодавство у відповідності до стандартів ЄС. Загалом Координаційний центр охоплює 15 державних органів влади, що беруть активну участь в організаційно-планувальній частині виконання ПДВЛ, тоді як більша частина завдань 1-го етапу візової лібералізації виконується Верховною Радою, зокрема Комітетом з питань європейської інтеграції.

Очкувалось, що активна фаза діяльності КЦ мала припадати на перші два роки після його створення, втім вже з кінця 2012 року його діяльність припинилась, відповідно концентрація рішень по питаннях візової лібералізації зосередилась у Кабінеті Міністрів та Адміністрації Президента. Консультування з

2 http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-is-

new/news/news/docs/20131115_3rd_progress_report_on_the_implementation_by_ukraine_of_the_apvl_en.pdf

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ M2/2014

6

незалежними експертами, які відбувались час від часу (не на регулярній основі) взагалі припиняються. А прохання представників громадськості про включення незалежних експертів до складу КЦ залишалось без відповіді.

Лише у березні 2014 року, після відновлення роботи КЦ (з 2012 року КЦ фактично не працював), до засідання було запрошено незалежних експертів3. Іншим виявом співпраці з незалежними експертами стала розробка законодавства в напрямку боротьби з корупцією та реформування ідентифікаційних документів.

3. Процес впровадження ПДВЛ

Здійснення ГО «Європа без бар’єрів» регулярного моніторингу виконання завдань ПДВЛ дало можливість прослідкувати динаміку досягнення урядом та парламентом визначених критеріїв та прийти до висновку про брак політичної волі для виконання непопулярних реформ та уповільнення процесу, починаючи з другої половини 2012 року4.

Оприлюднена незалежними експертами динаміка прогресу візової лібералізації України на шляху до безвізового режиму з ЄС була визнана нерівномірною та диспропорційною.5 Найбільш важливі нормативно-правові акти були ухвалені в період травня-жовтня 2011 року, тоді як починаючи з 2011 року спостерігалось певне уповільнення темпів виконання ПДВЛ.

Швидкість виконання ПДВЛ на першому етапі була загальмована та відповідно позначилась відсутністю значного прогресу. Причинами втрати темпу у впроваджені необхідних заходів з візової лібералізації стали такі чинники:

− брак політичної волі на високому рівні - політика режиму Президента Януковича була спрямована на імітаційне виконання реформ;

− низький рівень компетентності авторів законопроектів та брак залучення незалежної експертизи, внаслідок чого вже ухвалені закони доводиться неодноразово «переписувати», як, зокрема, в сфері захисту персональних даних, боротьби з корупцією та дискримінацією;

− лобізм та конкуруючі комерційні інтереси (насамперед у сфері ідентифікаційних документів);

− політичний популізм, зокрема, неготовність виконувати чутливі реформи, зокрема у сфері протидії дискримінації.

У першій половині 2013 року експерти відзначали певну активізацію виконання завдань ПДВЛ, зокрема перед Вільнюським саммітом (листопад 2013 року). При цьому, для завершення завдань, передбачених 1-ю фазою Плану дій, забракло виконання кількох критеріїв у сфері боротьби з корупцією та дискримінацією та підтримки непопулярних рішень всіма головами фракцій парламенту.

Зокрема, всупереч очікуванням, в липні 2013 року, Верховна Рада не розглянула законопроект “Про внесення змін до законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні” (реєстр. №2342 від 19 лютого 2013 року), ухвалення якого мало би завершити список вимог за 4-м Блоком ПДВЛ.

У частині антикорупційної боротьби, залишилось невирішеним питання створення спеціально уповноваженого органу з питань антикорупційної політики, який відповідатиме за реалізацію політики боротьби з корупцією і матиме повноваження щодо її визначення. Бракує також спеціального

3 Протокол одинадцятого засідання Координаційного центру з виконання плану дій щодо лібералізації Європейським

Союзом візового режиму для України від 11 березня 2014 року. 4 В цьому розділі і надалі в роботі широко використовуємо результати відповідних моніторингів. Джерело:

http://novisa.org.ua/monit1/ 5 За даними моніторингу виконання завдань ПДВЛ, який з 2010 року проводить ГО «Європа без бар’єрів».

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ M2/2014

7

законодавства щодо конфлікту інтересів (3-й блок ПДВЛ). Водночас необхідно завершити виконання інших рекомендацій у сфері протидії корупції, зокрема6:

− Розпочати впровадження антикорупційного законодавства, а саме: в частині повернення прозорості державних закупівель та бюджетної прозорості відповідно до рекомендацій Європейської Комісії у сфері державної антикорупційної політики»;

− Внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону про виконання рекомендацій Європейської Комісії щодо змін до антикорупційного законодавства, що стосується узгодження поняття конфлікту інтересів із стандартами Ради Європи, створення ефективного механізму врегулювання конфлікту інтересів та застосування відповідних санкцій;

− Забезпечити антикорупційну спеціалізацію правоохоронних органів та створення ефективного механізму реалізації положень щодо декларування майна, доходів і витрат державних службовців, оприлюднення декларацій; реформування законодавства про фінансування політичних партій та виборчих кампаній.

До першочергових завдань в сфері протидії корупції входить також інституційне забезпечення боротьби з корупцією в Україні. План дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України у частині боротьби з корупцією говорить про необхідність на першій (законодавчій) фазі ухвалення антикорупційного законодавства та створення «єдиного та незалежного» антикорупційного органу, окрім цього посилення координації між органами влади, відповідальними за боротьбу з корупцією. Ці пункти конкретизуються у рекомендаціях GRECO (Групою держав проти корупції Ради Європи), оскільки сам по собі Європейський Союз чітких критеріїв та вимог щодо змісту антикорупційних кроків для України не висуває.

Таким чином, йдеться про необхідність підготовки законопроекту про створення Національного бюро антикорупційних розслідувань (робоча назва органу) та Національної комісії із запобігання корупції – превентивного органу, який займатиметься координацією політики у цій сфері, конфліктами інтересів, адміністративними розслідуваннями тощо.

При цьому, в частині реформування сфери «Громадський порядок і безпека», Україною досягнуто значного прогресу, однак подальші зусилля є необхідними, зокрема у сфері міжнародного правоохоронного співробітництва, налагодженні оперативної співпраці з Europol та захисті персональних даних.

Під час четвертої сесії сьомого скликання (13 травня 2014 року) Верховна Рада продемонструвала прогрес, ухваливши чотири Закони про внесення змін до Законів України у сферах, визначених ПДВЛ та необхідних для закриття 1-ї фази візової лібералізації. Зокрема, було прийнято наступні законодавчі акти:

− Закон про внесення змін до статті 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (щодо врахування документів у сфері міграції

− Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України

− Закон про внесення змін до деяких законів України, пов'язаних з діяльністю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних

− Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання та протидії дискримінації

6 http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-is-

new/news/news/docs/20131115_3rd_progress_report_on_the_implementation_by_ukraine_of_the_apvl_en.pdf

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ M2/2014

8

Ухваленого законодавства виявилось достатньо для того, щоб вже 27-го травня Європейська Комісія не лише схвалила Четвертий звіт по реалізації завдань ПДВЛ, але й рекомендувала Раді ЄС винести позитивне рішення щодо можливості початку Україною наступної імплементаційної фази процесу візової лібералізації7. На початку червня очікується засідання Ради ЄС на якому відповідне позитивне рішення швидше за все буде ухвалено автоматично.

4. Міграційна політика на шляху до змін та модернізації

Міграційна політика належить до тих політичних сфер, де здійснення реформ має стати невід’ємною часткою інституційного реформування в контексті політики європейської інтеграції відповідно до пріоритетів Порядку денного асоціації Україна-ЄС, що був ухвалений у 2009 році як перехідний практичний інструмент у підготовці до виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 8

Україна стереотипно вважається країною підвищеного міграційного ризику, пов’язаного з виїзною міграцією громадян України, втім реальні ризики переважно лежать не в площині високого міграційного потенціалу країни, а в низькій готовності держави сформулювати та втілити цілісну, сучасну, інституційно та нормативно забезпечену міграційну політику.

Оскільки Україна порівняно недавно долучилася до світових міграційних процесів, суспільство і влада все ще не до кінця усвідомлює необхідність активних дій з управління міграціями. Розуміння міграційної ситуації внаслідок вад міграційної статистики, дефіциту належного наукового вивчення переміщень населення не відповідає сучасним вимогам. Міграційне законодавство страждає на численні прогалини, а інституційне забезпечення його виконання не налагоджено.

Разом з цим, політика візової лібералізації, кінцевою метою якої є скасування короткострокових віз для країн-партнерів, стала тим ефективним інструментом, що мотивує уряди країн до модернізації окремих напрямків державної політики, які у результаті отримують реформовані сектори державного управління та свободу пересування. . Досвід інших країн свідчить, що найбільш вдалі і глибокі реформи міграційної сфери були проведені в країнах, які виконують завдання ПДВЛ.

Загалом, Україна істотно просунулась у законодавчому забезпеченні політики інтегрованого управління кордонами та управління міграцією. У жовтні 2010 року уряд схвалив Концепцію інтегрованого управління кордонами, у січні 2011 року — План заходів з її реалізації, документи розроблені із залученням експертів ЄС (EUBAM). У червні 2011 р. затверджено Кодекс поведінки працівників, до функціональних обов’язків яких належить здійснення управління кордонами. Метою документу є активізація роботи, пов’язаної з навчанням працівників, завданням яких є здійснення управління кордонами у частині антикорупційної етики їх поведінки.

У травні 2011 року Указом Президента була затверджена Концепція міграційної політики України та у жовтні того ж року План заходів щодо виконання даної Концепції затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів. Зазначені акти створили належну концептуальну базу держаної міграційної політики України і відкрили шлях до ухвалення низки інших нормативно-правових актів, зокрема призначених забезпечити права біженців та шукачів притулку.

8 липня 2011 р. було ухвалено Закон «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Закон набув чинності, встановивши базові процедури розгляду клопотань шукачів притулку та отримання статусу біженця. Втім, деякі положення Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”, не відповідають європейським та міжнародним нормам ЄК, наданих в рамках другого звіту про прогрес України у виконанні ПДВЛ. Зокрема, йдеться про визначення додаткового захисту, яке необхідно розширити, оскільки на сьогодні воно є вужчим за відповідне визначення, закріплене європейськими стандартами. Серед зауважень

7 http://europa.eu/rapid/press-release_IP-14-613_en.htm

8 http://novisa.org.ua/bezpeka-dokumentiv-ta-migraciyna-politika-visnovki-ta-rekomendaciyi-mizhnarodnih-robochih-grup-dlya-

ukrayini/

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ M2/2014

9

УВКБ ООН з цього питання насамперед визначено, що закон не передбачає додаткового захисту особам, які покинули свою країну внаслідок серйозної загрози життю чи фізичній цілісності або свободі, яка є наслідком загального насильства або подій, які серйозно порушують громадський порядок. Таким чином, визначення додаткового захисту є вужчим, ніж передбачено ст. 15 (с) Кваліфікаційної Директиви (2004), яка поширює право на отримання додаткового захисту на осіб, які стикаються з серйозними загрозами, зокрема військовими конфліктами.

Також необхідно привести Закон у відповідність до європейських стандартів стосовно процедурних гарантій у випадку позбавлення особи статусу біженця. Згідно із законом, тимчасовий захист може бути наданий особам, що прибули в Україну з прикордонних країн, що вважається занадто обмеженим у порівнянні з європейськими стандартами. Також Закон не містить посилань щодо використання точної та актуальної інформації щодо ситуації в країні походження, що не відповідає європейським стандартам.

Окремо слід підкреслити питання, пов’язані із правовим врегулюванням медичного обслуговування. Наразі шукачам притулку надається медична допомога на тих же принципах, що й іноземним громадянам, які мають право на проживання в Україні, та, у той же час, не мають права на безкоштовне медичне обслуговування.

Також потребує доопрацювання План заходів щодо інтеграції іноземних мігрантів та реінтеграції українських мігрантів в Україні на 2011-2015 роки з метою розширення заходів щодо реінтеграції громадян України. Важливо забезпечити чітке розмежування повноважень та, водночас, координацію дій Державної міграційної служби (ДМС) та Міністерством соціальної політики за даним напрямком.

5. Висновки та рекомендації

Станом на травень 2014 року Україна все ще перебуває на першому (законодавчому) етапі виконання ПДВЛ.9 Найбільш ризикованими в українському контексті сферами впровадження норм ПДВЛ (2-га фаза ПДВЛ) є боротьба з корупцією, захист біженців та шукачів притулку, протидії торгівлі людьми, впровадження біометричних документів за належного захисту персональних даних. При цьому, найбільш повною мірою виконані критерії у сфері управління кордонами.

На сьогодні постає нагальна потреба якісного впровадження вже ухвалених законодавчих актів по всьому спектру передбачених ПДВЛ реформ. Зокрема йдеться про впровадження заходів в різних сферах, як-то:10

Сфера «Безпека документів»

− Поступова видача біометричних закордонних паспортів, що відповідають стандартам ІКАО, у тому числі в консульствах України за кордоном, поступове вилучення паспортів, що не відповідають стандартам ІКАО.

− Високий рівень інтегрованості та безпеки подання заяв, персоналізації і процесу передачі закордонних паспортів, а також національних паспортів та інших первинних документів, що засвідчують особу.

− Швидка та систематична передача інформації про втрачені та вкрадені паспорти до Інтерполу/бази даних LASP.

− Регулярний обмін зразками паспортів та співробітництво з ЄС у питаннях безпеки документів.

9 Офіційне рішення щодо переходу до 2-ї фази ПДВЛ має відбутись після засідання Ради ЄС, що заплановане на 4-5 червня

2014 року. 10

Нижче представлено окремі заходи з імплементаційної фази по різних сферах, в яких очікують реформи, на основі документу «Безвізовий діалог між Україною та ЄС: План дій з лібералізації візового режиму», який було схвалено на саміті Україна - Європейський Союз (22 листопада 2010 року, м. Брюссель, Королівство Бельгія) // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/file/text/16/f401732n5.pdf

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ M2/2014

10

Сфера «Нелегальна міграція, включаючи реадмісію»

− Ефективна імплементація Закону „Про прикордонний контроль” від 2009 р. шляхом здійснення належних перевірок на кордоні та прикордонного нагляду, процедур, оперативної ефективності, оцінки ситуації на національному, регіональному та місцевому рівнях, включаючи здійснення аналізу ризиків, розвідку та управління потоками даних, а також прямого доступу та проведення звірок з національною та міжнародною базами даних.

− Забезпечення належної інфраструктури, технічного оснащення, ІТ-технологій, фінансових та людських ресурсів у відповідності до Стратегії інтегрованого управління кордонами, що має бути схвалена; ефективне виконання навчальних програм і антикорупційних заходів.

− Удосконалення міжвідомчого співробітництва (включаючи обмін інформацією між Прикордонною службою та правоохоронними органами), міжнародної співпраці, включаючи імплементацію Робочих домовленостей з ФРОНТЕКС.

− Тривале ефективне виконання Угоди між Україною та ЄС про реадмісію осіб та заходів щодо реінтеграції громадян України (які повертаються добровільно або за процедурою реадмісії);

− Ефективна імплементація законодавчої бази у сфері управління міграцією, включаючи забезпечення адміністративних структур належними людськими ресурсами з відповідними чіткими повноваженнями в усіх аспектах управління міграцією, а також ефективна співпраця між причетними відомствами.

− Запровадження міграційного профілю та його регулярне оновлення, ефективний аналіз накопичених даних про обсяги та потоки міграції.

Сфера «Громадський порядок і безпека»

− Імплементація Стратегії та Плану дій щодо боротьби з організованою злочинністю, включаючи ефективну координацію між відповідними органами влади.

− Імплементація Державної програми боротьби з торгівлею людьми, включаючи ефективну координацію між державними органами та ефективний захист жертв торгівлі людьми, включаючи дітей.

− Імплементація законодавства про запобігання та боротьбу з корупцією, що забезпечить ефективне функціонування незалежного антикорупційного органу; розробка кодексів етики та навчань з питань боротьби з корупцією, особливо для посадових осіб, задіяних до правоохоронної та судової діяльності.

− Імплементація Стратегії та Плану дій щодо запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, виконання закону про запобігання фінансуванню тероризму, імплементація відповідного законодавства про конфіскацію активів, отриманих злочинним шляхом (включаючи положення, що стосуються прикордонних аспектів).

− Імплементація Національної стратегічної програми щодо боротьби з наркотикам та відповідного Плану дій, створення можливостей доступу у пунктах пропуску на кордоні до інформації про вилучення наркотиків та пов’язаних з цим осіб; подальший розвиток співробітництва та обмін інформацією з компетентними міжнародними органами у сфері боротьби з наркотиками.

− Імплементація відповідних Конвенцій ООН та Ради Європи, а також GRECO у зазначених вище сферах.

Сфера «Права громадян, включаючи права національних меншин»

− Ефективна імплементація законодавства та антидискримінаційної політики, імплементація відповідних документів ООН та Ради Європи.

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ M2/2014

11

− Ефективна імплементація Плану дій щодо боротьби з дискримінацією; кампанії щодо підвищення обізнаності громадськості з питань протидії расизму, ксенофобії, антисемітизму та інших форм дискримінації; зміцнення спроможності відповідальних органів у сфері антидискримінаційної політики та боротьби з расизмом, ксенофобією та антисемітизмом.

− Проведення спеціальних навчань для посадових осіб правоохоронних органів, прокурорів та суддів, які потенційно залучені до розслідування злочинів, скоєних на ґрунті ненависті.

Також потрібно удосконалити законодавство України у сфері запобігання та протидії дискримінації з урахуванням рекомендацій ЄС , що стосується захисту трудових прав представників сексуальних меншин.11

Для активізації процесу та якісного впровадження змін у відповідні сфери державної політики, громадськість та незалежні експерти мають сприяти мінімізації формального підходу у виконанні завдань Плану дій, що може спричинити неякісну політику та у результаті не призведе до бажаного результату. Публічне супроводження процесу виконання ПДВЛ та забезпечення його незалежною експертизою має суттєво допомогти українській стороні у виконанні відповідних критеріїв.

В час, коли перехід від першої до другої фази ПДВЛ ще офіційно не зафіксовано, слід запобігти можливому утворенню політичного вакууму у тих галузях, де ухвалення необхідного законодавства вже завершене, а формальної мотивації до якісного впровадження імплементації – бракує. Саме тому потрібно забезпечити синхронізацію процесу ухвалення законодавства, а також етап його впровадження.

11

Для завершення 1-ї фази Плану дій з 4-го блоку «Фундаментальні права та зовнішні відносини» експертам з оцінювальних місій ЄС виявилось достатньо офіційного роз’яснення, наданого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) щодо достатньої кількості норм у чинному законодавстві для належного забезпечення рівності трудових прав громадян при розгляді спорів, що виникають у сфері трудових відносин.

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ M2/2014

12

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ

МІСІЯ

Вироблення альтернативного погляду на ключові проблеми суспільного та економічного розвитку України

ЦІЛІ

Надавати висококваліфіковану експертну оцінку в сфері економіки та економічної політики.

Бути реальним чинником формування громадської думки шляхом організації публічного діалогу.

Сприяти розвитку економічних та суспільних наук та стимулювати розвиток дослідницької спільноти в Україні.

ПУБЛІКАЦІЇ

Місячний економічний моніторинг України (МЕМУ) з додатком

МЕМУ містить місячний огляд і короткий аналіз ключових заходів економічної політики та статистичних даних, які були оприлюднені протягом попереднього місяця. Додаток до МЕМУ містить розширеним аналіз однієї важливої подій в українській економіці. Інститут випускає 12 випусків МЕМУ на рік, які доступні на умовах передплати.

Макроекономічний прогноз України

Макроекономічний прогноз України включає прогноз ВВП та його компонентів, фіскальних індикаторів, платіжного балансу, інфляції, обмінного курсу на поточний та наступні роки. Випускається 12 випусків на рік – 4 квартальні випуски та 8 оновлень з короткими коментарями, – які доступні на умовах передплати.

Моніторинг інфраструктури України (МІУ)

МІУ є щорічним звітом, який містить дані про стан реструктуризації шести секторів інфраструктури в Україні Інформацію представлено у стандартизований спосіб, який дозволяє порівнювати зміни у відповідних галузях. Розглянуті показники є якісними та розділяються на три загальні категорії: (1) комерціалізація, (2) тарифна реформа, (3) регуляторний та інституційний розвиток. Двадцять один індикатор дозволяють проводити економічний та стратегічний аналіз на різних рівнях узагальнення. У вільному доступі.

Економічні Підсумки для України

Економічні підсумки містить огляд і короткий аналіз ключових економічних показників та заходів економічної політики року. Публікується в січні, використовуючи наявні дані та річні оцінки, та оновлюється у травні, коли оприлюднюється переважна більшість даних щодо минулого року. Публікація доступна на основі передплати.

Дослідження ділової активності

Дослідження ділової активності складаються з двох окремих опитувань. Перше дослідження – промисловість – здійснюється на основі опитування керівників підприємств переробної промисловості. Друге – банки – основане на опитуванні керівників банків. Щороку публікується чотири випуски Досліджень ділової активності для кожного з секторів, які доступні на умовах передплати.

Консультативні роботи

Консультативні роботи є спільним продуктом Німецької консультативної групи з питань економічних реформ в Україні та ІЕД, метою якого є надання рекомендацій щодо економічної політики для українських політиків. Рекомендації розробляються на основі детального аналізу ситуації в Україні, сучасної економічної теорії та найкращих міжнародних прикладів. Роботи доступні для політиків та – через певний час – для громадськості.

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ M2/2014

13

КОНТАКТИ:

Інститут Економічних Досліджень та Політичних Консультацій вул. Рейтарська 8/5-А, 01030 Київ Тел. (+38044) 278-6342 Факс (+38044) 278-6336 E-mail: institute@ier.kiev.ua http://www.ier.com.ua

Голова Правління

Ігор Бураковський burakovsky@ier.kiev.ua

Виконавчий директор

Оксана Кузяків kuziakiv@ier.kiev.ua

Директор з наукової роботи

Вероніка Мовчан movchan@ier.kiev.ua

Центр економічних досліджень

Олександра Бетлій betliy@ier.kiev.ua

Віталій Кравчук kravchuk@ier.kiev.ua

Дмитро Науменко naumenko@ier.kiev.ua

Ірина Коссе kosse@ier.kiev.ua

Катерина Пількевич pilkevich@ier.kiev.ua

Артур Ковальчук

kovalchuk@ier.kiev.ua

Галько Світлана Василівна galko@ier.kiev.ua

Костянтин Кравчук k.kravchuk@ier.kiev.ua

Віктор Гречин grechyn@ier.kiev.ua

Микола Риженков

ryzhenkov@ier.kiev.ua

Центр досліджень сільського

господарства

Юлія Огаренко

ogarenko@ier.kiev.ua

Олег Нів‘євський nivyevskiy@ier.kiev.ua

Центр досліджень сучасного

суспільства

Ірина Федець fedets@ier.kiev.ua

Ганна Опанасенко opanasenko@ier.keiv.ua