РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС СТОСОВНО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ (ЛИПЕНЬ-ЛИСТОПАД 2008 РОКУ)

Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України

Громадська ініціатива «Європа без бар’єрів»

ГРОМАДСЬКИЙ МОНІТОРИНГ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ І ПРАКТИКИ КРАЇН ЄС

В УКРАЇНІ

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ

За підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження»

Київ-2009

УДКББК

Видання присвячене підсумкам моніторингу видачі віз консульськими установами країн ЄС громадянам України, здійсненому всеукраїнським консорціумом громадських організацій за координації Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України в 2008 році. Дано оцінку змінам візової політики і практики країн Європейського Союзу в Україні внаслідок розширення Шенгенської зони та імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між ЄС та Україною.

Громадський моніторинг візової політики і практики країн ЄС в Україні

Аналітичний звітІнформаційно-аналітичне видання

Автори та консультанти дослідження: Ірина СушкоОлексій ВрадійОлександр Сушко (на громадських засадах)

Польовий етап дослідження: Наталія Пархоменко

Видання та друк ТОВ «Вістка», наклад 1000 примірників

Проект здійснено за підтримки: Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження»

ISBN:

© Центр миру, конверсії та зовнішньої політики Україниwww.novisa.org.uaвул. Володимирська, 42 офіс 21Київ, 01034, УкраїнаТел/факс +38 044 238 68 43

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА 4

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ 7

РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС СТОСОВНО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ (ЛИПЕНЬ-ЛИСТОПАД 2008 РОКУ)

Проблема чергТривалість очікування рішення консульстваКількість та обґрунтованість відмовДоступність багаторазових, довгострокових і безкоштовних візТривалість дії багаторазових візВартість процедури отримання візиДокументи, складність процедури та ставлення до заявниківОцінка змін процедури отримання візиПодолання відстанейРід занять

11

131723

273439

44485964

РЕФЛЕКСІЇ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ ЄС В УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ 66

ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНСОРЦІУМ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 82

4

ПЕРЕДМОВА

Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України про-понує вашій увазі результати масштабного дослідницького проекту, здійсненого у 2-й половині 2008 – на початку 2009 року. Предметом дослідження є політика та практика вида-чі віз громадянам України консульськими установами країн ЄС після розширення Шенгенської зони (21 грудня 2007 р.) та набуття чинності Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС (1 січня 2008 р).

Дане дослідження є продовженням багаторічних зусиль Центру та партнерських організацій, спрямованих на не-залежну експертизу умов здійснення міжлюдських контак-тів між Україною та ЄС та сприяння усуненню штучних бар’єрів.

На даному етапі зусиллями Центру та регіональних парт-нерів було створено консорціум громадських організацій та аналітичних центрів «Європа без бар’єрів», що представляє всі регіони України, де діють консульські установи країн ЄС. Внаслідок цього стало можливим здійснення комплек-сної оцінки діяльності консульських установ незалежно від місця їхнього розташування, порівняння умов обслугову-вання заявників у Києві та поза межами столиці.

Крім того, з’явилося стале всеукраїнське середовище громадських активістів та професійних аналітиків (політо-логів, соціологів), зацікавлених у поєднанні дослідницької роботи із лобіюванням позитивних змін, кінцевою метою яких є остаточне усунення віз та інших адміністративних бар’єрів міжлюдських комунікацій у Європі.

Суспільно-політичний контекст нашої ініціативи є супе-речливим. З одного боку, Європейський Союз не зупинився на реалізації Угоди про спрощення оформлення віз і розпо-

5

ПЕРЕДМОВА

чав у вересні 2008 року візовий діалог з Україною, метою якого є запровадження симетричного безвізового режиму, тобто скасування віз для громадян України у перспективі.

З іншого боку, в українському суспільстві накопичився зна-чний потенціал обґрунтованого незадоволення процедурами та умовами видачі віз до країн ЄС, що виявляється у числен-них критичних публікаціях у ЗМІ та висловлюваннях політи-ків і громадських діячів.

В той же час за останній період спостерігається надмір-на політизація даного питання, нерідко лунають невиважені політичні заяви, зокрема заклики до відмови від виконання Україною Угоди про реадмісію осіб з ЄС та відновлення ві-зових вимог для громадян ЄС. Реалізація подібних пропози-цій може суттєво ускладнити та віддалити в часі досягнення важливих для українського суспільства цілей – насамперед подальшої лібералізації візового режиму та його остаточного скасування з боку ЄС.

За таких умов консолідація професійних зусиль та грома-дянської активності з метою надання якісної експертизи та виважених політичних рекомендацій у зазначеній сфері є особливо актуальною.

Діяльність нашого консорціуму не обмежується Україною – наприкінці 2008 року спільно з партнерськими організа-ціями проведено порівняльне дослідження умов видачі віз консульствами країн ЄС громадянам України, Російської Фе-дерації, Молдови та Білорусі. Його результати будуть опри-люднені в окремому виданні.

Протягом 2009 року діяльність консорціуму буде зосеред-жено на подальшій оцінці процедур та умов видачі віз гро-мадянам України, а також на сприянні якнайшвидшому до-сягненню Україною критеріїв та стандартів безвізової країни у відносинах з ЄС – шляхом надання експертних оцінок та

6

ПЕРЕДМОВА

рекомендацій відповідним органам державної влади, прове-дення тренінгів, семінарів та інших заходів.

Важливими компонентами роботи консорціуму стане по-ширення в українському суспільстві всебічної та достовірної інформації щодо візової політики країн ЄС, а також просу-вання ідеї безвізового руху для країн «Східного партнерства» в країнах-членах ЄС.

ЦМКЗПУ та всеукраїнський консорціум «Європа без бар’єрів» вдячні Європейській програмі Міжнародного фон-ду «Відродження» за підтримку наших ініціатив.

Від імені ЦМКЗПУ та партнерів

Олександр Сушко

7

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ

Дослідження візової політики та практики країн ЄС в Україні проведене у 2008 році консорціумом аналітичних центрів, що представляють Київ та шість обласних центрів України.

Дослідження здійснене шляхом опитування респондентів на виході з консульств (чи візових центрів). Вибірка скла-дає 840 респондентів і охоплює заявників консульських установ 11 країн Шенгенської зони, що розташовані в Києві (10 консульств та візових центрів) та інших регіонах Укра-їни (11 консульств) – по 40 заявників кожного консульства. Вибірка охоплює лише заявників, що самостійно проходили весь шлях отримання візи – від подання документів до одер-жання рішення.

Структурно дослідження дозволяє оцінити ситуацію з ви-дачею віз країн Шенгенської зони громадянам України за наступними параметрами:

• Проблема черг;• Тривалість очікування рішення консульства;• Кількість та обґрунтованість відмов;• Доступність багаторазових, довгострокових і безко-

штовних віз;• Тривалість дії багаторазових віз;• Вартість процедури отримання візи;• Документи, складність процедури та ставлення до за-

явників;• Оцінка змін процедури отримання візи у порівнянні з

попередніми роками;• Подолання відстаней.

8


Отримані дані свідчать про наступні ТЕНДЕНЦІЇ:

Позитивні• Зменшення загальної (в цілому по Шенгену) кількості від-

мов – до 8% (липень) та 6,6% (листопад), тоді як у по-передні роки цей показник складав у середньому 12-14%.

• Поява нових технологій обробки візових заявок, що до-зволили консульським установам деяких країн-членів ЄС (переважно «старих») скоротити загальний термін візової процедури та певною мірою подолати проблему черг. Термін розгляду візової заявки у «старих» Шен-генських країнах у понад 50% випадків складає до 1 тижня. Термін очікування заявників в чергах біля кон-сульств «старого Шенгену» у більшості випадків не перевищує 1 години.

• «Старі» шенгенські країни видають 23,5% (липень 2008 р.) – 31,8% (листопад 2008 р.) багаторазових та 27% (липень 2008 р.) – 25,7% (листопад 2008 р.) безкоштов-них віз, що є в 2-3 рази більше, ніж в попередні роки.

• Більшість опитаних достатньо позитивно оцінює за-гальну атмосферу спілкування з консульськими праців-никами

• Результати другого етапу дослідження вказують на збільшення позитивних відповідей та оцінок заявни-ками консульств «старого Шенгену» та вирівнювання багатьох даних з показниками країн «нового Шенгену», тобто, поступове подолання найбільш відчутних нега-тивних наслідків розширення Шенгенської зони.

Негативні• Ускладнення процедур і умов отримання віз у «нових»

шенгенських країнах. У липні заявники констатували погіршення майже за усіма дослідженими параметра-ми: «зростання черг», «тривалість процедури», «вар-тість послуг», «вимоги до документів», «зрозумілість

9


вимог та критеріїв надання візи» та «ризик отримати відмову». Втім, за даними листопадового опитування, спостерігався певний прогрес і вирівнювання ситуа-ції, що частково зумовлено покращенням роботи кон-сульств, але також і сезонним фактором.

• У більшості випадках ситуація з отримання віз у «нових шенгенських країнах є гіршою, ніж у «старих», зокрема, стосовно часу, проведеного у чергах (нерідкими є випад-ки очікування в черзі 2, 3, 4 і навіть більше годин) та три-валості процедури очікування рішення (біля чверті заяв-ників чекали рішення понад 10 днів, що є порушенням Угоди). Ця ситуація зазнає сезонних впливів – навесні та влітку черги істотно зростають, взимку - скорочуються.

• 23% (липень) і 40% (листопад) заявників «старих» шенгенських країн свідчать про необхідність сплати-ти додаткові кошти посередникам (візовим центрам), внаслідок чого загальні витрати на візову процедуру пе-ревищують 60 Євро замість граничної суми у 35 Євро, зафіксованої в Угоді про спрощення оформлення віз. Питома вага осіб, які вносять додаткові платежі посе-редникам, збільшується.

• До вступу у Шенгенську зону консульства країн Центрально-Східної Європи («новий Шенген») нада-вали візи громадянам України виключно безкоштовно. Тепер у більшості випадків (біля 70% в обох етапах до-слідження) заявники цих країн мусили сплачувати кон-сульський збір 35 Євро, лише біля 30% отримали візи безкоштовно.

• У випадку відмов у наданні візи у 2/3 випадків в липні та 1/3 в листопаді респондентам не пояснили причину відмови.

• Тривалість дії багаторазових віз у більшості випадків не перевищує 1-3 місяці. Лише 13-15% виданих багато-разових віз мають тривалість дії понад 6 місяців.

10


• Опитуванням не зафіксовано зменшення кількості документів, які вимагаються консульствами від заяв-ників, що ставить під сумнів якість виконання Статті 4 Угоди, що регламентує вичерпний перелік документів на підтвердження мети візиту для окремих категорій громадян.

З вищенаведених даних випливають наступні ВИСНОВКИ:

Угода про спрощення оформлення віз стала першим кро-ком у правильному напрямку, однак не змогла компенсувати всіх негативних наслідків, що зумовлені істотними змінами міграційних умов в Східній Європі за останні 8 років – на-самперед запровадженням віз новими членами ЄС та їхнім вступом до Шенгенської зони.

Угода сприяла певному покращенню ситуації з видачею віз громадянам України переважно в «старих» шенгенських країнах. В той же час вона поки що не стала ефективним ме-ханізмом, спроможним компенсувати негативні наслідки роз-ширення Шенгенської зони для більшості громадян України, що подорожують до країн ЄС. Де-факто Угоді бракує меха-нізмів прямої дії, оскільки консульства продовжують корис-туватися відомчими інструкціями, які або ігнорують деякі положення Угоди, або трактують деякі її двозначні положен-ня не на користь українських заявників.

Організатори дослідження сподіваються, що виявлені до-слідженням проблеми мають стати предметом обговорення на Спільному комітеті експертів з питань імплементації Уго-ди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС, а та-кож під час політичного діалогу та співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ між Україною та ЄС.

11

РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС

СТОСОВНО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

(ЛИПЕНЬ-ЛИСТОПАД 2008 РОКУ)

Польові етапи:

1 етап: липень 2008 р.

2 етап: листопад 2008 р.

Мета дослідження:

• З’ясувати якість імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною і ЄС та її вплив на візову по-літику і практику країн ЄС

• Виявити вплив розширення Шенгенської зони на умови міжлюдських контактів між Україною та новими країнами Шенгену

Учасники проекту:

Дослідження проведене консорціумом аналітичних цен-трів, що представляють Київ та шість обласних центрів Укра-їни.

• Координатором дослідження є Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України, м. Київ.

• Регіональні учасники:

– Регіональний філіал Національного інституту стра-тегічних досліджень у місті Ужгороді – Харківський Громадський Фонд Місцевої Демократії– Донецька обласна громадська організація «Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу»– Інформаційно-дослідницький центр “Глобал”, м. Одеса

12


– Асоціація захисту прав молоді Волині, м. Луцьк– Львівське юридичне товариство

Дослідження здійснене шляхом опитування респондентів на виході з консульств (чи візових центрів). Вибірка скла-дає 840 респондентів і охоплює заявників консульських уста-нов 11 країн Шенгенської зони, що розташовані в Києві (10 консульств та візових центрів) та інших регіонах України (11 консульств) – по 40 заявників кожного консульства. Вибір-ка охоплює лише заявників, що самостійно проходили весь шлях отримання візи – від подання документів до одержання рішення. До вибірки не включено тих, хто отримував візи че-рез туристичні агентства.

Охоплені країни (в дужках – кількість консульських уста-нов, охоплених моніторингом):

Німеччина (1), Франція (1), Італія (1), Іспанія (1), Бельгія (1), Греція (2) – “старі” шенгенські країни

Польща (5), Угорщина (3), Чеська Республіка (3), Словач-чина (2), Литва (1) – “нові” шенгенські країни

Похибка складає до ±5%.

Структурно дослідження дозволяє оцінити ситуацію з ви-дачею віз країн Шенгенської зони громадянам України за на-ступними параметрами:

• Проблема черг;• Тривалість очікування рішення консульства;• Кількість та обґрунтованість відмов;• Доступність багаторазових, довгострокових і безко-

штовних віз;• Тривалість дії багаторазових віз;• Вартість процедури отримання візи;

13


• Документи, складність процедури та ставлення до за-явників;

• Оцінка змін процедури отримання візи;• Подолання відстаней.

Нижче подано описово-аналітичний звіт відповідно до ви-щенаведених параметрів візової процедури.

Проблема черг

Черги є невід’ємним атрибутом візової процедури. Більше половини опитаних респондентів протягом обох етапів до-слідження зіштовхуються з необхідністю відстоювати черги на різних етапах візової процедури. Зафіксовано однак певну різницю у якості організації вступного етапу візової проце-дури консульствами «старого» та «нового» Шенгену: якщо заявники країн «нового Шенгену» першого етапу стояли в чергах у 73% випадків, то заявники країн «старого Шенгену» - у 59% випадків, тобто на 14% менше. Така ситуація пояс-нюється переважно тим, що країни «старого Шенгену» часті-ше застосовують попередній запис через Інтернет та телефо-ном або як у випадку з консульствами Бельгії, Іспанії, Італії, що передали частину своїх повноважень візовим центрам, де також існує попередній запис. Однак не можна забувати, що «живі» черги біля консульств трансформуються у «вірту-альні». В липні з групи країн «старого Шенгену» найбільше стояли в чергах заявники Франції – 72,5% та Італії – 67,5%.

В листопаді в чергах стояли біля 63% заявників консульств «нового Шенгену» та 51% - «старого Шенгену». Зменшення черг пізньої осені зумовлене насамперед сезонним знижен-ням кількості заявників.

В групі країн «нового Шенгену» найбільш проблемними в

14


питанні черг є консульська установа Литви, де 82,5% заявни-ків мусили стояти в чергах, та 73,5% відвідувачів польських консульств, що зіштовхнулися з тією ж проблемою.

Вирішення питання черг через попередній запис вочевидь є більш ефективним засобом, однак велика кількість заявни-ків (особливо з сіл) має труднощі з попереднім записом через брак доступу до Інтернету чи гарного телефонного зв’язку.

Заявники проводять найбільшу частину часу на двох ета-пах візового клопотання: подання документів та отримання паспорта з візою. Найбільшу кількість часу, що проводять заявники у черзі, (за даними першого етапу дослідження) - більше 4-х годин - констатували 13,5% заявників країн «но-вого Шенгену» - при поданні документів, і ще понад 20% провели в цій черзі від півтори до чотирьох годин (Діаграма 1). В той же час більшість заявників «старого Шенгену» ви-трачає в очікуванні подання документів до однієї години.

37,5

11,9

1,8

1,8

0,4

0,4

0 0,4

0

46

21,8

12,2

2,8

9,7

1,8 7,

3

0,7 4,

1

13,5

26,2

0-0,

5

0,5-

1

1-1,

5

1,5-

2

2-2,

5

2,5-

3

3-3,

5

3,5-

4 4+

Не

відп

овіл

и

Години

Діаграма 1. Як довго Ви стояли у черзі для подання документів? (у % до всіх) - липень 2008

"Старий Шенген" "Новий Шенген"

27,5

3,6

0,4

1,1

0,4

0,4

0 0 0

66,8

24,6

11,4

3,8 6,4

0,9 3,4

0,4 2,7

1,6

44,8

0-0,

5

0,5-

1

1-1,

5

1,5-

2

2-2,

5

2,5-

3

3-3,

5

3,5-

4 4+

Не

відп

овіл

и

Години

Діаграма 1а. Як довго Ви стояли у черзі для подання документів? (у % до всіх) -

листопад 2008

Старий Шенген Новий Шенген

Загалом, зменшення часу, зафіксованого дослідженням у другому етапі може бути пов’язана із «сезонними впливами», наприклад влітку, коли проводилось перше дослідження, кількість заявників була більшою, ніж у період пізньої осені,

15


коли був проведений другий етап моніторингу.

37,5

11,9

1,8

1,8

0,4

0,4

0 0,4

0

46

21,8

12,2

2,8

9,7

1,8 7,

3

0,7 4,

1

13,5

26,2

0-0,

5

0,5-

1

1-1,

5

1,5-

2

2-2,

5

2,5-

3

3-3,

5

3,5-

4 4+

Не

відп

овіл

и

Години

Діаграма 1. Як довго Ви стояли у черзі для подання документів? (у % до всіх) - липень 2008


27,5

3,6

0,4

1,1

0,4

0,4

0 0 0

66,8

24,6

11,4

3,8 6,4

0,9 3,4

0,4 2,7

1,6

44,8

0-0,

5

0,5-

1

1-1,

5

1,5-

2

2-2,

5

2,5-

3

3-3,

5

3,5-

4 4+

Не

відп

овіл

и

Години

Діаграма 1а. Як довго Ви стояли у черзі для подання документів? (у % до всіх) -



Згідно отриманих даних робота консульств «старого Шен-гену» виглядає більш організованою, однак у цієї організова-ності є своя ціна, яка нерідко має й грошовий еквівалент (про що нижче, у розділі «Вартість процедури отримання візи»).

У випадку з чергами на отримання паспорта з візою за ре-зультатами першого етапу дослідження ситуація у консуль-ських установах «старого Шенгену» також виглядає прива-бливіше у порівнянні з менш досвідченими країнами ЦСЄ (Діаграма 2).

За даними другої частини моніторингу було зафіксовано вирівнювання диспропорції в окремих показниках витрат часу на візову процедуру. Так, наприклад, майже половина респондентів «нового Шенгену» - 39,4% та приблизно стіль-ки ж заявників «старого Шенгену» - 40,3% витрачає до од-нієї години (і більшість з них – до 30 хвилин) для отримання паспорту. У порівнянні з липнем у листопаді також із майже 16% до 3% скоротилася кількість тих заявників країн «нового Шенгену», що чекали на отримання паспорту понад 2 години (Діаграма 2а).

16


43,9

16,5

0,7

0,7

1,4

0,4

0 0,4

0,4

35,8

25,8

16,3

3,7 6,

9

1,8 4,

6

1,1 2,7 5,

1

32

0-0,

5

0,5-

1

1-1,

5

1,5-

2

2-2,

5

2,5-

3

3-3,

5

3,5-

4 4+

Не

відп

овіл

и

Години

Діаграма 2. Як довго Ви стояли у черзі для отримання паспорта з візою? (у % до всіх) -

липень 2008


37,1

3,2

0,7

0,4

0 0 0 0

58,6

30,5

8,9

2 3,6

0,7

0,5

0,7

1,3

51,8

Години

Діаграма 2а. Як довго Ви стояли у черзі для отримання паспорта з візою? (у % до всіх) -



Важливо звернути увагу, що на двох стадіях візового кло-потання згідно результатів двоетапного дослідження майже половина заявників не дали точної відповіді на запитання щодо тривалості черг. Втім очевидно, що заявники країн «но-вого Шенгену» загалом більше стоять у чергах, ніж заявники

17


країн «старого Шенгену», однак спостерігається поступова тенденція до вирівнювання.

Тривалість очікування рішення консульства

Від моменту подання документів до отримання паспор-та з візою (або іншого рішення), в рамках першої частини дослідження, 23% заявників консульств «старого Шенгену» чекали рішення 2-3 дні, тоді як найбільша кількість заяв-ників «нового Шенгену» чекали 7-8 днів. Проте від 9 до 20 днів очікували рішення 36% заявників консульств «нового Шенгену» та всього 8% заявників «старого Шенгену» (Діа-грама 3).

Отримані дані другого етапу дослідження вказують на збільшення тривалості часу для отримання рішення, зокрема більша частина – 26,4% заявників «старого Шенгену» вказа-ла на необхідність очікування до 8 днів, а у випадку «старо-го Шенгену» - 38,9%. Отримані дані вказують на помітне ви-рівнювання тривалості очікування між двома групами країн Шенгену.

Згідно положення Угоди про спрощення оформлення віз візовий запит розглядається 10 календарних днів з дати отри-мання заяви та документів. Хоча в статті 7, п.2 зазначається, що „строк розгляду заяви може бути подовжено до 30 кален-дарних днів в окремих випадках, зокрема у випадку необхід-ності здійснення дальшої перевірки наданих документів”, тобто така практика безпосередньо не суперечить Угоді, од-нак виступає важливим індикатором ефективності роботи консульських установ. На практиці кількість випадків, коли процедура розгляду візового клопотання перевищує перед-бачені Угодою 10 календарних днів, по «старому Шенгену» - 13,4%, по «новому Шенгену» - 26,4%.

18


8,4

23,2

18,2

17,2

3,2 6

3,5

3,9

16,5

1,4 4,

6

17

29

17,9

17,7

2,7 6

3,7

1-2

3-4

5-6

7-8

9-10

11-2

0

21-3

0

31+

Не

відп

овіл

и

Дні

Діаграма 3. Скільки днів Ви очікували рішення консульства? (у % до всіх) - липень 2008

"Старий Шенген"

"Новий Шенген"

18,6 23

,2

8,6

26,4

7,5

4,6

3,6

2,5 54,3 7

13,2

38,9

14,3

11,6

2,9 7,

7

0,2

1-2

3-4

5-6

7-8

9-10

11-2

0

21-3

0

31+

Не

відп

овіл

и

Дні

Діаграма 3а. Скільки днів Ви очікували рішення консульства? (у % до всіх) - листопад 2008

Старий Шенген

Новий Шенген

Важливо відзначити, що дані другого етапу загалом вказу-ють на збільшення тривалості очікування для користувачів обох груп Шенгену та відчутного вирівнювання диспропор-ції в тривалості очікування, що в середньому складає 8 – 10 днів для «старого» та «нового» Шенгену, проте зі збере-женням тенденції більш тривалого розгляду візових заявок

19


консульствами «нового Шенгену». Така ситуація може бути пов’язана з наступними особливостями, які притаманні для консульств «нового Шенгену»: традиційно більший потік за-явників, більша кількість користувачів, що прагнуть отрима-ти візи категорії «Д» (робочі візи), відсутність системи попе-реднього запису та все ще недостатня кількість консульських установ в Україні.

В рамках дослідження респондентам було поставлене за-питання: чи зменшує тривалість процедури використання за-явником телефону для першого контакту з працівником кон-сульства. Виявилось, що по-перше, більше половини (50,8%) опитаних не користувались телефоном як засобом отриман-ня інформації чи запису, - а решта відповіли, що якість об-слуговування та доступність такого засобу відповідає оцінці – «добре». Найбільше, - від семи днів, довелось чекати за-явникам, що зробили свій перший дзвінок у дипломатичні представництва Чеської республіки, Франції, Італії.

Досліджуючи інші шляхи інформування заявників та мож-ливості подання анкети через Інтернет, з’ясувалось, що най-більше користуються таким шляхом подання запиту на ві-зову співбесіду запиту, заявники консульств Італії, Іспанії, Німеччини, в той час як з консульств Литви та Греції цим засобом не скористався жоден з опитаних. Цікаво, що часу, необхідного для очікування призначення дати подання до-кументів при використанні Інтернету потрібно більше, аніж при використанні телефонного зв’язку. Зокрема, у випадку з консульськими установами Чеської республіки, Німеччини, Італії заявники чекали більше 14 днів.

Використання Інтернету ще не є масовим, однак його зна-чущість вочевидь зростає, наприклад, при отриманні анкети. Якщо 58,4% відвідувачів скористалися звичним способом отримання анкети – звернулись до консульства, то 22,4%

20


респондентів одержали анкету з Інтернету, решта - іншим шляхом. Варто завважити, що рівень користування Інтерне-том насамперед залежить від створення відповідною кон-сульською установою можливостей якісного та ефективного функціонування власних Інтернет-сторінок.

Під час першого етапу було виявлено, що для 40% опита-них заявників консульств «старого Шенгену» та лише 15% заявників консульств «нового Шенгену» від першого відвіда-ння консульства до отримання візи минуло від 1 до 5 днів. Разом з цим, приблизно кожен шостий з відвідувачів кон-сульств «старого Шенгену» витратив понад 10 днів на всю ві-зову процедуру, а по «новому Шенгену» цей показник значно більше - майже 45% (липень) та біля третини респондентів в листопаді (Діаграми 4, 4а). Відмінність цих даних від на-ведених у діаграмах 3 та 3а зумовлена тим, що дата першого візиту не завжди тотожна даті подання документів.

40

27

5,3

1,1

1,8

2,8

3,9

18,2

15

36,5

22,7

4,1

2,5 5

9,9

4,4

1-5

6-10

11-1

5

16-2

0

21-2

5

26-3

0

31+

Не

відп

овіл

и

Дні

Діаграма 4. Скільки часу (днів) пройшло з моменту першого відвідування консульства до

моменту отримання документів з візою? (у % до тих, хто відповіли) - липень 2008


14,3 21

,1

8,2

25

12,9

7,5

3,6

2,9 4,6

3,9 5

10

32,1

18 18,9

3,4 8,

2

0,4

1-2

3-4

5-6

7-8

9-10

11-2

0

21-3

0

31+

Не

відп

овіл

и

Дні

Діаграма 4а. Скільки часу (днів) пройшло з моменту першого відвідування консульства до

моменту отримання документів з візою? (у % до тих, хто відповіли) - листопад 2008


Дані, наведені в діаграмах 4 та 4а в основному корелюються із даними діаграмах 3 та 3а. Втім ці показники лише підсилю-ють враження про технологічне та процедурне «відставання»

21


країн «нового Шенгену» від їхніх західних колег. 45% заяв-ників цих країн витратили понад 10 днів від першого відвіда-ння до отримання візи. Особливо тривожним є показник майже 10% тих, кому для отримання візи знадобився мі-сяць і більше від дати першого відвідування консульства.

40

27

5,3

1,1

1,8

2,8

3,9

18,2

15

36,5

22,7

4,1

2,5 5

9,9

4,4

1-5

6-10

11-1

5

16-2

0

21-2

5

26-3

0

31+

Не

відп

овіл

и

Дні

Діаграма 4. Скільки часу (днів) пройшло з моменту першого відвідування консульства до

моменту отримання документів з візою? (у % до тих, хто відповіли) - липень 2008


14,3 21

,1

8,2

25

12,9

7,5

3,6

2,9 4,6

3,9 5

10

32,1

18 18,9

3,4 8,

2

0,4

1-2

3-4

5-6

7-8

9-10

11-2

0

21-3

0

31+

Не

відп

овіл

и

Дні

Діаграма 4а. Скільки часу (днів) пройшло з моменту першого відвідування консульства до

моменту отримання документів з візою? (у % до тих, хто відповіли) - листопад 2008


Під час першого етапу дослідження з’ясувалось, що біль-ше половини опитаних з обох груп консульств відвідували консульство двічі за увесь процес оформлення візи. Проте необхідність відвідувати консульство понад 4 рази виникла у 10% опитаних країн «нового Шенгену» і лише у 3% заявни-ків країн «старого Шенгену» (Діаграма 5).

Другий етап моніторингу засвідчив незмінність ситуації у питанні необхідної кількості відвідувань консульства, що була виявлена в першій частині дослідження. Так, 77,5% за-явників «старого Шенгену» та 66,1% «нового Шенгену» мо-жуть отримати рішення консульства за два відвідування (1 - подання документів, 2 – отримання паспорта). Спромож-ність системи до розгляду візових документів та прийняття рішення в день подання є показником її високої ефективнос-

22


ті. Всього 9,6% відвідувачів «старого Шенгену» вказали на таку можливість (левову частку тут складають респонденти консульства Франції), а у випадку країн «нового Шенгену» цей показник є статистично незначним.

13

74

8,8

3,2

1,1

4,2

55,9

29

10,1

0,7

1

2

3

Понад 4

Не відповіли

Діаграма 5. Яку кількість разів Вам доводилось відвідувати консульство за весь процес оформлення

візи (включно з відзначенням в черзі)? (у % до тих, хто відповіли) - липень 2008



9,6

77,5

10

2,9

0

2

66,1

27,5

3,9

0,5

1

2

3

Понад 4


Діаграма 5а. Яку кількість разів Вам доводилось відвідувати консульство за весь процес оформлення візи

(включно з відзначенням в черзі)? (у % до тих, хто відповіли) - листопад 2008

"Новий Шенген""Старий Шенген"

Загалом відзначається значуще зменшення частки тих, кому доводилось відвідувати консульство більше 4-х разів у випадку з «новим Шенгеном» з 10% до майже 4%, в той час як по країнах «старого Шенгену», цей показник залишився

23


на попередньому рівні – біля 3% респондентів.

Велика кількість візитів до консульства є одним з показників обтяжливості візової процедури. В рамках двоетапного дослі-дження було зафіксовано, що у більшості випадків громадянам достатньо двох відвідувань консульства, а у третині випадків (10% і 27,5%) необхідно було здійснити три візити. Загалом не-велика кількість відвідувань не може розглядатись як самодос-татній показник діяльності консульства, за обставин, що майже половина заявників приїздить з віддалених населених пунктів.

91,6

8,10,4

91,9

80,2

Так Ні Не відповіли

Діаграма 6. Чи отримали Ви візу? (у % до тих, хто відповіли) - липень 2008


90,4

9,60

94,6

5 0,4

Так Ні Не відповіли

Діаграма 6а. Чи отримали Ви візу? (у % до тих, хто відповіли) - листопад 2008


Кількість та обґрунтованість відмов

За результатом першого етапу дослідження 8% заявників обох груп країн Шенгену не отримали візу (Діаграма 7).

24


Згідно отриманих даних другої частини моніторингу загаль-ний рівень відмов дещо зменшився і склав 6,6% (Діаграма 7а).

95,2

94

77,5

94,7

92,5

97,5

94,9

92,6

90,8

90

88,1

92

4,8

6

22,5

5,3

7,5

2,5

5,1

7,4

9,2

10

11,9

8

Бельгія

Греція

Іспанія

Італія

Литва

Німеччина

Польща

Словаччина

Угорщина

Франція

Чехія

У цілому …

Діаграма 7. Чи отримали Ви візу? (у % до тих, хто відповіли) - липень 2008

Ні

Так

97,5

88,8

85

92,5

97,5

95

93,9

98,8

96,7

85

91,7

93,4

2,5

11,3

15

7,5

2,5

5

6,1

1,3

3,3

15

8,3

6,6

Бельгія

Греція

Іспанія

Італія

Литва

Німеччина

Польща


Угорщина

Франція

Чехія

У цілому …

Діаграма 7а. Чи отримали Ви візу? (у % до тих, хто відповіли) - листопад 2008

Ні

Так

25


Частіше відмовляють у наданні візи консульства країн «старого Шенгену» - 9,6% тоді як консульства «нового Шен-гену» - 5%. (Діаграма 6а). Цей показник, отриманий під час дослідження, є близьким до даних, якими оперують офіційні представники ЄС (6-8%) та МЗС України (5%). Загалом по-казник відмов по Шенгену зменшився у порівнянні з минули-ми роками, коли він був на рівні 12 – 14%.

За даними першого етапу з групи «старих» членів Шен-гену найбільшу кількість відмов надає консульство Іспанії, а найменше – консульство Німеччини. В групі «нових» чле-нів Шенгену найбільше відмов надають консульства Чеської Республіки (їх в Україні три), найменше – Польські консуль-ства (їх в Україні п’ять) – Діаграма 7. За результатами друго-го етапу, «пальму першості» серед країн «старого Шенгену», що частіше відмовляють у наданні візи, посідає Іспанія та Франція (15% відмов) та Греція – 11,3% . В групі країн «но-вого Шенгену» консульство Чеської республіки продовжує бути лідером серед країн, що частіше, ніж інші, відмовляють в наданні візи (Діаграма 7а). Словацьке консульство із зафік-сованими 1,3% відмов займає місце країни, що демонструє толерантну візову політику з найбільшою питомою вагою по-зитивних рішень.

В ході першого етапу дослідження біля двох третин рес-

пондентів, з числа тих, що не отримали візу, - не одержа-ли пояснення відмови. Під час другого етапу цей показник зменшився до приблизно однієї третини за рахунок кон-сульств «старого Шенгену», що у більшості випадків тепер надають пояснення відмови (Діаграми 8, 8а).

Надання пояснення причин відмови в одержанні візи є чут-ливим та актуальним, оскільки відсутність пояснення викли-кає відчуття непрозорої діяльності консульської установи,

26


сумнівності критеріїв надання візи та сприяє формуванню негативного образу країни, що представляє таке консульство. Однак Спільна консульська інструкція ЄС (СКІ) передбачає стандартну форму інформування заявників щодо причин від-мови в наданні візи, а сам обов’язок регулюється внутрішнім законодавством кожної з країн. Відсутність чітко сформульо-ваного обов’язку надає право консульській установі на влас-ний розсуд застосовувати дану норму.

2,1

5,6

0,6

91,7

3,3

4,7

0

92

Так

Ні

ВВ


Діаграма 8. Чи пояснили Вам (чи надали у письмовому вигляді) причину відмови?

(у % до всіх) – липень 2008



7,1

2,5

90,4

2,3

2,9

94,8

Так

Ні


Діаграма 8а. Чи повідомили Вам причину відмови? (у % до всіх) – листопад 2008



Угода про спрощення оформлення віз рекомендує країнам-членам пояснювати кожен випадок відмови. Однак не всі до-

27


тримуються цієї рекомендації, а у багатьох випадках пояс-нення носять суто формальний і загальний характер, а тому часто є незрозумілими. Таким чином, ініціатива Єврокомісії переглянути «вільний підхід» щодо обґрунтувань відмов у на-данні візи залишилась поза увагою національних держав ЄС та слугує черговим підтвердженням того, що консул, пред-ставляючи певну країну керується її власними інструкціями, а не рекомендаціями Єврокомісії, і може їх навіть ігнорувати.

Варто підкреслити, що надання обґрунтування є вигідним як заявнику так і консульствам, оскільки у першому випадку це давало б можливість не допускати помилок у наступних спробах, в іншому випадку – з консульських установ знялися сумніви у необ’єктивно ухвалених рішеннях.

Питома вага відмов є одним з неофіційних критеріїв надан-ня певній країні безвізового режиму. Зважаючи на суспільну та політичну значущість даного питання, важливо розуміти типові причини відмов у наданні візи з метою підвищення рівня підготовки заявників до візового клопотання та як на-слідок – зменшення загальної кількості відмов.

З тих випадків, де було надано пояснення, з’ясовано, що найчастіше відмовляють через некомплектні документи, відсутність коштів та співробітник консульства вважає, що мета поїздки інакша, ніж вказано у анкеті.

Доступність багаторазових, довгострокових і безкоштовних віз

Наступний блок питань безпосередньо чи опосередковано свідчить про якість і повноту імплементації Угоди про спро-щення оформлення віз, зокрема, в частині доступності бага-торазових, довгострокових і безкоштовних віз.

28


Респондентам було поставлене питання щодо самоіденти-фікації їх із пільговими категоріями, визначеними статтями 5 та 6 Угоди, які регламентують відповідно право на отриман-ня багаторазових віз та стягнення плати за оформлення віз (в т.ч. право на безкоштовні візи).

Лише 22% заявників у липні та 40% у листопаді не іден-тифікували себе із жодною із даних категорій, отже, не мо-гли претендувати на визначені пільги (Діаграми 9, 9а).

Відповідно, більшість респондентів віднесли себе принай-мні до однієї з пільгових категорій, визначених Угодою.

Загальна кількість заявників, згідно опитування першого етапу, що ідентифікують себе з пільговими категоріями, ви-значеними статтею 5 Угоди (право на отримання багаторазо-вих віз) є 57%. В той же час кількість заявників, що отримали багаторазові візи є 30% від усіх опитаних.

Відповідно до результатів другого етапу дослідження 46,7% заявників відносять себе до пільгової категорії з пра-вом отримання багаторазової візи, при цьому 45,4% респон-дентів клопотали про багаторазову візу, з яких отримали 39, 8%, тобто майже на 7% менше.

29


2,4

2,2

15,2

23,5

0,9

4,1

0,5

5,5

2,4

0,4

6,6

0,4

4,5

9,4

22,1

1,1

2,1

17,9

18,6

1,8

1,8

0

2,5

0,4

0

8,4

0,7

7,4

12,3

25,3

3

2,3

13,8

26

5

5,3

7

7,1

3,4

5

5,7

2

3

8

20,5

Працівники органів державної влади та місцевого

самоврядування, конституційних судів та …

Близькі родичі (члени подружжя, діти, батьки, онуки тощо) осіб, що мають дійсний дозвіл на …

Журналісти

Члени бригад поїздів, рефрижераторів та локомотивів у міжнародних поїздах, які

прямують до територій держав-членів ЄС

Учасники міжнародних спортивних заходів та особи, які їх супроводжують

Пенсіонери

Особи віком до 18 років (або особи до 21 року, які знаходяться на утриманні)

Немає відповіді

Діаграма 9. Чи належите Ви до однієї з перелічених нижче категорій осіб? (у % до всіх) - липень 2008

Новий Шенген

Старий Шенген

У цілому по масиву

Учні, студенти, аспіранти і вчителі, які їх супроводжують під час подорожі з

метою навчання чи освітньої підготовки

Інваліди та особи, що їх супроводжують

Особи, які беруть участь у науковій, культурній та мистецькій діяльності, у тому числі в університетських та інших

Водії, які здійснюють міжнародні вантажні та пасажирські перевезення на

території держав-членів ЄС

Підприємці та представники суб’єктів господарювання, які регулярно подорожують до держав-членів

Постійні члени офіційних делегацій, які регулярно беруть участь у зустрічах, консульта-ціях, переговорах та програмах обміну, а також

у заходах, що проводяться міжурядовими організаціями на території держав-членів

Учасники офіційних програм обміну, організованих містами-побратимами.

30


0,7

1,1

12,1

15,7

1,2

5

4,6

1,1

9,4

0,5

2

5,8

40,7

0,4

2,1

14,6

11,8

1,8

4,3

5,7

0,7

7,5

1,4

5

44,6

0,9

0,5

10,9

17,7

0,9

5,4

4,1

1,3

10,4

0,7

2,3

6,3

38,8

Представники влади, судді

Члени офіційной делегації

Близькі родичі осіб, що постійно проживають в країні ЄС

Бізнесмени, що регулярно відвідують ЄС

Журналісти

Водії вантажного автомобіля

Дослідники, митці, особи, що беруть участь у культурних або …

Спортсмени

Пенсіонери

Інваліди або особи, що супроводжують

Особи молодше 18 (молодше 21, якщо не працюєте)

Учні, студенті, аспіранти, викладачі

Немає відповіді

Діаграма 9а. Чи належите Ви до однієї з перелічених нижче категорій осіб? (у % до всіх) - листопад 2008

"Новий Шенген" "Старий Шенген" У цілому по масиву

31


Дані «по країнах» першого етапу свідчать, що найбільшу кількість багаторазових віз видає Угорщина (55%) та Польща (45%), найменшу – Греція (7%) (Діаграма 10).

Дещо несподіваними виявились результати другої частини до-слідження, за якими Італія увійшла до групи лідерів за пито-мою вагою багаторазових віз, відстаючи від лідера – Угорщи-ни – лише на 2% (Діаграма 10а).

Загальна кількість заявників, в рамках першого етапу дослі-дження що ідентифікують себе з пільговими категоріями, ви-значеними статтею 6 Угоди (право на безкоштовне оформлення віз) є 54%. Кількість заявників, що отримали безкоштовні візи є біля 29% усіх, хто дав відповідь на це питання. За підсум-ками другого етапу дослідження, 43,6% опитаних відносять себе до пільгових категорій, що мають право безкоштовного оформлення віз, при цьому 28,3% заявників не сплачували ві-зового збору – тобто потенційно не всі «пільговики» вказаної категорії в обох випадках скористались своїм правом.

Під час першого етапу найбільша кількість безкоштовних віз зафіксована у консульствах Франції (45%), Німеччини та Литви (по 41%), найменша – Італії та Іспанії (по 10%) та Бель-гії (5%). (див. розділ «Вартість процедури отримання візи»).

Тобто, за отриманими даними двоетапного дослідження, якщо враховувати самоідентифікацію із відповідними катего-ріями, істотно більша частина заявників має отримувати візи безкоштовно та на тривалий термін. При застосуванні прин-ципу самоідентифікації, можна припустити, що кількість за-явників, які мають отримувати візи безкоштовно, має бути принаймні в півтора рази більшою. Проте, варто зробити за-стереження, що у багатьох випадках між приналежністю до категорії та практичним правом на пільги немає безумов-ного зв’язку. Наприклад, якщо журналіст, спортсмен чи на-уковець їде з приватною, туристичною, а не з професійною метою, він втрачає право на «професійні» пільги.

32


59,1

82,3

40

52,6

57,5

62,5

41,8

64,2

25,2

52,5

59,8

54,3

2,4

1,3

0

2,6

5

0

5

1,2

9,2

0

4

2,8

29

7

33

36,9

25

22,5

45,2

26

54,6

32,3

22,1

30,3

9,5

9,4

27

7,9

12,5

15

8

8,6

11

15,2

14,1

12,6

Бельгія

Греція

Іспанія

Італія

Литва

Німеччина

Польща


Угорщина

Франція

Чехія


Діаграма 10. Кількість в’їздів, яку отримали (у % до всіх опитаних) - липень 2008

Не відповіли Мульти Два Один

33


77,5

76,3

70

25

75

32,5

41

63,8

20

42,5

52,5

48,8

0

5

0

0

0

2,5

6,5

5

7,5

7,5

4,2

4,6

20

10

20

67,5

22,5

60

43

31,3

68,3

35

35,8

39,8

2,5

8,8

10

7,5

2,5

5

9,5

0

4,2

15

7,5

6,8

Бельгія

Греція

Іспанія

Італія

Литва

Німеччина

Польща


Угорщина

Франція

Чехія


Діаграма 10a. Кількість в’їздів, яку отримали (у % до всіх опитаних) - листопад 2008

Не відповіли Мульти Два Один

34


Тривалість дії багаторазових віз

Зростання питомої ваги багаторазових віз у загальній кількості шенгенських віз є очевидним фактом. Порів-няння даних першого і другого етапів дослідження свід-чить про поступове покращення ситуації. В той же час в структурі багаторазових віз продовжують переважати візи із порівняно коротким терміном дії (1-3 місяці).

Дані першого етапу засвідчили, що у консульствах «старо-го Шенгену» - біля чверті, а в консульствах «нового Шенге-ну» біля половини всіх багаторазових віз мають термін дії до 1 місяця. Другий етап засвідчив покращення ситуації у консульствах «нового Шенгену», тоді як показники старих шенгенських країн залишились практично на попередньо-му рівні. Звісно, обмежена тривалість багаторазової візи значно знижує її практичну цінність.

Щодо тривалості терміну перебування, то також візи з максимальною тривалістю перебування (60-90 днів) склада-ють абсолютну меншість – біля 13% в цілому по масиву опи-таних, тоді як більшість багатострокових віз надають право перебування до 30 днів. (максимальним терміном перебу-вання для шенгенської візи (тип С) є 90 днів, на більший тер-мін громадяни можуть отримувати лише візи типу D – тобто національні – з метою працевлаштування, навчання тощо)

Багаторазові візи з відносно тривалим терміном дії є більш доступними у консульствах “старого Шенгену” – біля 17% таких віз видаються на термін 3-6 місяців, і біля 14% - на термін понад 6 місяців. В той же час біля чверті багаторазо-вих віз видається старими шенгенськими країнами на термін дії до 1 місяця (Діаграма 11).

У країнах “нового Шенгену” лише 10% всіх багаторазо-вих віз мають термін дії від 3 до 6 місяців, і лише 13% - по-

35


над 6 місяців. В той же час біля 50% всіх багаторазових віз, виданих “новими” шенгенськими країнами має тривалість дії до 1 місяця (Діаграма 12).

4,3

11,2

12,6

7,9

3,2 6,

5

14,1 17

,3

18,1

4,7

3,6 10

,1 12,6

8,3

5,1 6,1 12

,6 17,3

13,7

10,5

7-11

12-2

0

21-3

0

31-4

0

41-5

0

51-6

0

61-9

0

91-1

80

181+

Не

відп

овіл

и

Діаграма 11.Термін дії багаторазової візи (в днях),"Старий Шенген" (у % до всіх) - липень 2008

Клопотали Отримали

6,1

6,1

13,2

24,3

1,1 3,

6 6,8 11

,8

9,3 15

,7

1,1

1,15,

7

6,4 11

,8

26,1

3,6

2,1 4,

6 8,9

9,6 12

,5

0,4

8,2

1-6

7-11 12

-20 21

-30 31

-40 41

-50 51

-60 61

-90 91

-18

0

181-

370

371+ Н

В

Діаграма 11а.Термін дії багаторазової візи (в днях),"Старий Шенген" (у % до всіх) - листопад 2008


4,3

11,2

12,6

7,9

3,2 6,

5

14,1 17

,3

18,1

4,7

3,6 10

,1 12,6

8,3

5,1 6,1 12

,6 17,3

13,7

10,5

7-11

12-2

0

21-3

0

31-4

0

41-5

0

51-6

0

61-9

0

91-1

80

181+

Не

відп

овіл

и

Діаграма 11.Термін дії багаторазової візи (в днях),"Старий Шенген" (у % до всіх) - липень 2008


6,1

6,1

13,2

24,3

1,1 3,

6 6,8 11

,8

9,3 15

,7

1,1

1,15,

7

6,4 11

,8

26,1

3,6

2,1 4,

6 8,9

9,6 12

,5

0,4

8,2

1-6

7-11 12

-20 21

-30 31

-40 41

-50 51

-60 61

-90 91

-18

0

181-

370

371+ Н

В

Діаграма 11а.Термін дії багаторазової візи (в днях),"Старий Шенген" (у % до всіх) - листопад 2008


12,8 15

,4 19,2

2,6 3,8

1,3

6,4

12,8

19,2

6,4

12,8

12,8

24,4

1,3

7,7

0

6,4 10

,3 12,8

11,5

7-11 12-20 21-30 31-40 41-50 51-60 61-90 91-180 181+Не відповіли

Діаграма 12. Термін дії багаторазової візи (в днях), "Новий Шенген", (у % до всіх) - липень 2008


4,3 9,

6 10,7

11,8

2,9

1,3 3

9,1

17,5

26,1

1,4 2,35,

4 9,8

10,5 15

,5

1,4

1,1 3,

8 8,4

17,3

17,3

0,9

8,6

1-6 7-11 12-20 21-30 31-40 41-50 51-60 61-90 91-180

181-370

371+ НВ

Діаграма 12а. Термін дії багаторазової візи (в днях), "Новий Шенген", І (у % до всіх) - лиcтопад 2008


36


12,8 15

,4 19,2

2,6 3,8

1,3

6,4

12,8

19,2

6,4

12,8

12,8

24,4

1,3

7,7

0

6,4 10

,3 12,8

11,5

7-11 12-20 21-30 31-40 41-50 51-60 61-90 91-180 181+Не відповіли

Діаграма 12. Термін дії багаторазової візи (в днях), "Новий Шенген", (у % до всіх) - липень 2008


4,3 9,

6 10,7

11,8

2,9

1,3 3

9,1

17,5

26,1

1,4 2,35,

4 9,8

10,5 15

,5

1,4

1,1 3,

8 8,4

17,3

17,3

0,9

8,6

1-6 7-11 12-20 21-30 31-40 41-50 51-60 61-90 91-180

181-370

371+ НВ

Діаграма 12а. Термін дії багаторазової візи (в днях), "Новий Шенген", І (у % до всіх) - лиcтопад 2008


У «нових» шенгенських країнах розрив між кількістю зая-вок на багаторазові візи та кількістю виданих віз такого типу є більшим, аніж у «старих» шенгенських країнах (Діаграми 13 та 14). В той же час питома вага багаторазових віз у загаль-ній кількості виданих віз є більшою саме у країнах “нового Шенгену” (понад 38% проти 23,5% від усіх респондентів у липні та 41,8% проти 31,8% у листопаді).

64,6

3,9

27,44,2

42,5

5,5

49

3

Один Два Мультивіза Не відповіли

Діаграма 13. Про яку кількість в'їздів клопотали? (у % до всіх) - липень 2008


59,6

2,936,8

0,7

44,5

5,2

49,6

0,7


Діаграма 13а. Про яку кількість в'їздів клопотали? (у % до всіх) - листопад 2008


37


62,1

1,123,5 13,3

46,5

5,1

37,9

10,4


Діаграма 14. Яку кількість в'їздів отримали?(у % до всіх) - липень 2008


57,1

2,9

31,8

8,2

44,6

5,5

43,8

6,1


Діаграма 14а. Яку кількість в'їздів отримали?(у % до всіх) - листопад 2008


Багаторазові візи з дійсно тривалим терміном дії (понад 6 місяців) складають абсолютну меншість – від 13% у першо-му етапі дослідження, до 15% у другому в цілому по маси-ву опитаних. За країнами «старого Шенгену цей показник є стабільним, а за консульствами нових шенгенських країн спостерігався певний прогрес – від 13% у липні до 17% у листопаді.

Отже, у цілому по масиву кількість довгострокових віз зростає, але повільно: згідно даних першого етапу лише кожна сьома, а згідно даних другого етапу – кожна шос-та видана багаторазова віза має тривалість дії понад 6 місяців.

Вказана ситуація дозволяє зробити висновок про те, що попри доволі високу питому вагу багаторазових віз, ви-явлену дослідженням (біля 30% всіх респондентів у лип-ні і біля 39% у листопаді), цей інструмент не в повній

38


мірі виконує покладені на нього функції, адже висока частка багаторазових віз із коротким терміном дії (до трьох місяців, та особливо, до одного місяця) призво-дить до нівелювання практичної користі від таких віз у більшості випадків.

Оскільки лише невелика частина подорожуючих відвід-ує країни ЄС частіше, ніж раз на місяць, на практиці такі багаторазові візи нерідко використовуються лише один раз. Єдиною категорією громадян, для яких багаторазові візи тривалістю 1-3 місяці можуть становити практичну вар-тість, є особи, що займаються прикордонною торгівлею.

Ситуація свідчить про наявність різнотлумачень Угоди, зокрема, українська сторона наполягає і очікує видачі зна-чної кількості річних, трирічних та п’ятирічних віз, тоді як сторона ЄС трактує поняття «до року», «до трьох років» - буквально, тобто «до року» у більшості випадків означає не «рік», а місяць, три чи максимум шість місяців. Це різно-тлумачення має стати предметом обговорення на Спільно-му комітеті експертів, сторони мають докласти зусиль до знаходження консенсусного трактування даного положення Угоди.

Менша питома вага довгострокових віз у нових шенген-ських країнах може бути пояснена тією практикою, що після приєднання до Шенгенської зони ці країни у більшості ви-падків не враховують попередню візову історію заявників. Так, наприклад, наявність у минулому у конкретного заявни-ка річних віз Польщі, Угорщини та інших нових шенгенських країн не забезпечує йому отримання річних віз цих країн уже як учасників Шенгенської зони. У значній кількості випадків особи, що раніше мали довгострокові національні візи цих країн, нині отримують візи на 1-3 місяці, або й взагалі одно-разові візи.

39


Консульські установи у таких випадках застосовують прак-тику “чистого аркуша”, вважаючи, що перша багаторазова шенгенська віза має бути не більш тривалою, ніж один-три місяці незважаючи на те, що даний заявник у минулому регу-лярно подорожував до даної країни з її національною візою.

Певне покращення ситуації в консульствах нових шенген-ських країн у листопаді зумовлене тим, що частина заявни-ків, зацікавлених у регулярних поїздках, використали свої короткострокові візи, отримані безпосередньо після розши-рення Шенгенської зони і тепер змогли більш успішно пре-тендувати на візи тривалістю 6-12 і більше місяців.

Вартість процедури отримання візи

Переважній більшості опитаних обох груп країн Шенгену потрібно було сплачувати консульський збір. В той же час значна кількість заявників отримує візи безкоштовно.

При зіставленні даних двох етапів дослідження значної відмінності у показниках не виявлено - кількість виданих безкоштовно віз є стабільною та коливається між 26 та 30% (Діаграми 15, 15а).

За результатами липневого етапу дослідження біля 70% респондентів як «старого», так і «нового» Шенгену, спла-чували за візу. Результати листопадового етапу є близьки-ми - 73,9% «старого Шенгену» та 69,9% «нового Шенгену» сплачували візовий збір та/чи інші платежі. Отже, за цим показником немає суттєвої відмінності між консульствами «старого» та «нового» Шенгену та між першим та другим етапами дослідження.

При цьому фактичні витрати заявників є нерідко більши-ми, ніж власне візовий збір (35 Євро), що зумовлено принай-мні двома причинами.

40


70,9

27

1,1 1,1

69,9

29,0

0,4 0,7

Так Ні ВВ Не відповіли

Діаграма 15. Чи платили Ви за візу? (у % до всіх) - липень 2008



73,9

25,7

0,4 0

69,6

29,6

0 0,2

Так Ні ВВ Не відповіли

Діаграма 15а. Чи платили Ви за візу? (у % до всіх) - листопад 2008



По-перше, у багатьох випадках сумніви щодо приналеж-

ності заявника до відповідної пільгової категорії трактуються не на користь заявника. Заявникам не завжди повідомляють, що в силу свого віку чи професії вони не мають сплачувати за візу – такі випадки частіше фіксуються заявниками «старого Шенгену».

По-друге, біля половини консульських установ “старого Шенгену”, встановили практику платних посередницьких послуг – візових центрів – якої в абсолютній більшості ви-падків практично неможливо уникнути.

41


В рамках першого етапу дослідження було з’ясовано, що додаткові 25 Євро сплачує біля чверті заявників «старого Шенгену» (Діаграма 16).

23,2

0

76,8

0,2

0,4

99,5

25

35


Діаграма 16. Сума оплати посередників (візові центри), євро, у % до всіх - липень 2008

"Новий Шенген""Старий Шенген"

0

40

0,4

59,6

0,7

0

1,1

98,2

2-15

17-27

40+


Діаграма 16а. Сума оплати посередників (візові центри), євро, у % до всіх - листопад 2008



За результатами другого етапу опитування, 40,4% заяв-ників «старого Шенгену» сплачували додаткові суми по-середникам (візовим центрам) за прийняття та обробку до-кументів, окрім візового збору. Тобто кількість тих, кому доводиться нести додаткові витрати, окрім візового збору, збільшується.

Консульства країн «нового Шенгену» наразі не застосо-вують практику посередницьких візових центрів. Внаслідок цього для більшості заявників (52,7%) сумарні витрати ста-

42


новили 35 Євро, в той час як 16,7% мали сплатити більше, найчастіше - оформлюючи візи за терміновою процедурою, або звертаючись до консультантів за власною ініціативою.

Важливо зазначити, що відповідаючи на питання щодо матеріальних витрат, значна частина респондентів відмовля-лась відповісти або не могла назвати точну суму.

Діяльність візових центрів неодноразово привертала ува-гу медіа та вже стала предметом професійного аналізу: «Роз-ширення і модернізація Шенгену: наслідки і перспективи для України» (ЦМКЗПУ, 2008). Не повертаючись до теми візо-вих центрів в її широкому контексті, відзначимо лише, що такі центри не лише беруть додаткову плату за свої послуги, але й далеко не завжди інформують заявників–представни-ків «пільгових категорій» про те, що вони можуть отримати візу безкоштовно – без консульського збору. В результаті пи-тома вага безкоштовних віз тих країн, заявники яких ко-ристуються послугами візових центрів (Італія, Іспанія, Бельгія), є нижчою, ніж в цілому по масиву (Діаграма 17).

Сумарні витрати заявників складаються із витрат на стадії інформування (нерідко відвідувач викладає додаткові кошти за консультацію), підготовки документів (заповнення анкети, переклад документів, їх легалізація), оплати обов’язкових документів на зразок страхового полісу та багато іншого.

З’являється чітка закономірність: чим більше недоліків в організації діяльності консульської установи (висока обтяж-ливість процедури, її непрозорість), тим більше заявник ви-трачає коштів на різні потреби візового клопотання, а це в свою чергу стає поштовхом до появи великої інфраструктури послуг комерційних структур, що працюють біля консульств.

43


95,2

57,6

89,7

89,2

59

59

77,3

70

73,1

55

60,8

70,8

4,8

38,8

10,3

10,8

41

41

22,7

30

25,2

45

39,2

28,6

Бельгія

Греція

Іспанія

Італія

Литва

Німеччина

Польща


Угорщина

Франція

Чехія


Діаграма 17. Чи платили Ви за візу? (у % до тих, хто відповіли) - липень 2008

Ні Так

77,5

57,5

82,5

95

57,5

67,5

69,5

60

75

80

76,7

71,3

22,5

41,3

17,5

5

42,5

32,5

30,5

40

25

20

22,5

28,4

Бельгія

Греція

Іспанія

Італія

Литва

Німеччина

Польща


Угорщина

Франція

Чехія


Діаграма 17а. Чи платили Ви за візу? (у % до тих, хто відповіли) - листопад 2008

Ні Так

0,4

46,3

35,1

11,6

4,9

1,8

0

2,1

30,4

36,5

19,3

6,2

4,8

0,7

Не знаю/важко відповісти

Дуже легкий

Достатньо легкий

Ані легкий, ані складний

Достатньо складний

Дуже складний


Діаграма 18. Оцінка складності подання документів (у % до всіх) - липень 2008

"Новий Шенген" "Старий Шенген"

44


Загалом учасники посередницьких структур складають кілька категорій: приватні особи, що мають знайомих чи родичів, які працюють у консульстві, представники візових центрів та туристичні агенції.

Велика кількість «помічників», що пропонують допомогу не лише у підготовці документів, а й в отриманні візи за певну суму, свідчить про функціонування в Україні тіньового ринку візових послуг. За версією видання «Власть денег»1, обіг ті-ньового ринку віз в Україні досягає 1 млрд доларів. Наявність реклами в Інтернеті та біля консульств щодо можливостей отримання візи за винагороду в обхід консульства є непря-мим підтвердженням існування такого ринку. Отже, обтяж-лива візова процедура не завжди може слугувати бар’єром для потрапляння небажаних осіб в країну призначення.

Документи, складність процедури та ставлення до заявників

Найбільш часто консульські установи обох груп країн Шен-гену вимагають наступні документи: окрім основних (запро-шення, фотокартки, паспорт, візова анкета), - підтвердження наявності коштів на транспорт та проживання, реєстрацію за місцем проживання.

Згідно результатів першого етапу дослідження, більше по-ловини респондентів оцінили подання документів як «дуже легкий» та «достатньо легкий» етап візового клопотання (Ді-аграма 18). Подібна оцінка зберігається і стосовно процедури отримання візи.

В ході другого етапу дослідження, опитані заявники обох груп Шенгену також більшою половиною відповідей під-

1 Властьденег.№27(186)–4-10июля2008

45


твердили, що подання документів та отримання візи є легкою процедурою (Діаграма 18а).

77,5

57,5

82,5

95

57,5

67,5

69,5

60

75

80

76,7

71,3

22,5

41,3

17,5

5

42,5

32,5

30,5

40

25

20

22,5

28,4

Бельгія

Греція

Іспанія

Італія

Литва

Німеччина

Польща


Угорщина

Франція

Чехія


Діаграма 17а. Чи платили Ви за візу? (у % до тих, хто відповіли) - листопад 2008

Ні Так

0,4

46,3

35,1

11,6

4,9

1,8

0

2,1

30,4

36,5

19,3

6,2

4,8

0,7








Діаграма 18. Оцінка складності подання документів (у % до всіх) - липень 2008


0

28,6

47,1

21,1

2,1

1,1

0

0,5

23,4

37,9

29,8

6,3

1,1

1,1








Діаграма 18а. Оцінка складності подання документів (у % до всіх) - листопад 2008


0,4

51,6

40

6,3

1,1

0

0,7

0,5

32,2

41,9

17,5

5,7

1,8

0,4


Дуже ввічливо

Достатньо ввічливо

Ані ввічливо, ані грубо

Достатньо грубо

Дуже грубо


Діаграма 19. Ставлення до заявників під час подання документів (у % до всіх) - липень 2008


Варто зазначити, що такі оптимістичні оцінки містять при-ховану проблему: очікування українських заявників щодо рівня візового клопотання є доволі низькими, які нерідко по-

46


будовані на відчутті другосортності, сформованого внаслідок звичок та стереотипів, незрозумілості критеріїв отримання візи, остраху отримати відмову. Окрім цього, майже поло-вина заявників обох груп країн Шенгену не звертались до консульств раніше, а тому не мають достатньо досвіду щодо особливостей функціонування візової процедури та рівня її обтяжливості.

Питання ставлення є традиційно важливим та чутли-вим для заявників: згідно попередніх досліджень ЦМКЗПУ спільно з Фундацією Стефана Баторія, що проводилися 2005 - 2006 року, респонденти визначили «ставлення» як один з чинників, що суттєво впливає на обтяжливість візової про-цедури. Під поняттям «ставлення» ми розуміємо готовність працівників консульств спілкуватись із заявниками з дотри-манням прав та гідності заявників.

За результатами теперішнього дослідження, в обох його частинах, лише незначна меншість опитаних відзначили про грубе ставлення до заявників, тоді як більшість опитаних за-значила про дуже ввічливе чи достатньо ввічливе ставлення (Діаграми 19, 19а).

Важливо відзначити, що результати негативної чи позитив-ної оцінки відрізнялись в залежності від консульств. Зокре-ма, найбільшу кількість негативних відгуків про ставлення до заявників отримали консульства Чеської Республіки та Франції.

Враховуючи здебільшого вкрай низьку культуру спілку-вання вітчизняних чиновників із пересічними громадянами, ризикнемо висунути гіпотезу, що високі оцінки опитаними ставлення до клієнтів консульств та візових центрів з боку персоналу зумовлені співставленням атмосфери спілкування із відповідною атмосферою у коридорах вітчизняних бюро-кратичних структур. Не дивно, що порівняння у абсолютній

47


більшості випадків буде не на користь вітчизняного чинов-ника – що зумовлює завищені оцінки «ставлення» з боку представників консульських установ. Більшість громадян України не має досвіду спілкування з чиновниками-носіями європейської культури спілкування, отже не має з чим порів-нювати.

0

28,6

47,1

21,1

2,1

1,1

0

0,5

23,4

37,9

29,8

6,3

1,1

1,1








Діаграма 18а. Оцінка складності подання документів (у % до всіх) - листопад 2008


0,4

51,6

40

6,3

1,1

0

0,7

0,5

32,2

41,9

17,5

5,7

1,8

0,4






Дуже грубо


Діаграма 19. Ставлення до заявників під час подання документів (у % до всіх) - липень 2008


0,4

30,4

47,5

18,9

1,1

0,7

1,1

0,4

31,8

38,6

23,2

3,2

0,9

2






Дуже грубо


Діаграма 19а. Ставлення до заявників під час подання документів (у % до всіх) - лиcтопад 2008



13,1

31,3

37,4

12,1

4

2

3

9,4

22,7

28

24,4

12,5

Значно покращилась

Дещо покращилась

Залишилась без змін

Дещо погіршилась

Значно погіршилась

ВВ

Діаграма 20. Тривалість процедури -липень 2008



48


Окрім цього важливо враховувати фактор позитивного сприйняття результату отримання візи (респонденти опиту-вались на виході з консульств після отримання ними паспор-та з рішенням), який у багатьох випадках може нівелювати згадку про негативні враження, отримані під час попередньо-го візиту.

Оцінка змін процедури отримання візи

Організатори дослідження ставили питання щодо змін процедури отримання візи протягом 2008 року, маючи на увазі два основні фактори впливу: запровадження у дію з 1 січня 2008 року Угоди між ЄС та Україною про спрощення оформлення віз та розширення 21 грудня 2007 року Шен-генської зони.

На питання щодо тривалості процедури, вартості візових послуг, вимог до документів та їх кількості, ризик отрима-ти відмову та інше могли відповісти тільки ті громадяни, що мають попередній досвід візового клопотання та могли оцінити нещодавні зміни у візовій практиці країн ЄС.

У відповідях цієї «досвідченої» категорії респондентів спостерігається очевидна тенденція: більшість заявників країн «нового Шенгену», опитаних у липні, вказують на «значне погіршення» чи «погіршення», зокрема у випадку тривалості процедури 52% відзначили погіршення, тоді як 31% заявників «старого Шенгену» вказують на покращен-ня тривалості візової процедури та 37% не побачили змін (Діаграма 20).

Дані листопадового етапу дослідження вказують на певне покращення ситуації з тривалістю процедури: 33,9% заявни-ків «нового Шенгену» відзначили, що ситуація залишилась

49


без змін, при цьому всього 18,4% опитаних вказали на істот-не погіршення. У випадку з користувачами консульств «старого Шенгену» показники щодо тривалості зберігають позитивну ди-наміку, зокрема 45,5% заявників вказали на певне покращення, а значить скорочення часу візового клопотання (Діаграма 20а).

0,4

30,4

47,5

18,9

1,1

0,7

1,1

0,4

31,8

38,6

23,2

3,2

0,9

2






Дуже грубо


Діаграма 19а. Ставлення до заявників під час подання документів (у % до всіх) - лиcтопад 2008



13,1

31,3

37,4

12,1

4

2

3

9,4

22,7

28

24,4

12,5






ВВ

Діаграма 20. Тривалість процедури -липень 2008



16,3

45,5

30,1

7,3

0,8

0

11,8

26,3

33,9

18,4

8,2

1,3






ВВ

Діаграма 20а. Тривалість процедури -листопад 2008



13,3

24,5

39,8

14,3

5,1

3,1

0,8

4,7

26,3

23,5

28,5

16,2






ВВ

Діаграма 21. Вартість візових послуг - липень 2008


Оцінюючи вартість візової процедури, 28,5% заявників країн «нового Шенгену» в липні відзначали значне погір-шення, в той час як майже 40% заявників консульств «ста-

50


рого Шенгену» вказували, що суттєвих змін не відбулось (Діаграма 21).

16,3

45,5

30,1

7,3

0,8

0

11,8

26,3

33,9

18,4

8,2

1,3






ВВ

Діаграма 20а. Тривалість процедури -листопад 2008



13,3

24,5

39,8

14,3

5,1

3,1

0,8

4,7

26,3

23,5

28,5

16,2






ВВ

Діаграма 21. Вартість візових послуг - липень 2008


10,6

22,8

45,5

17,1

1,6

0,8

1,6

2,6

15,5

47,2

25,4

4,6

1,7

0,7






ВВ


Діаграма 21а. Вартість візових послуг -листопад 2008



7,1

22,4

55,1

11,2

4,1

0

1,4

7,6

38,3

17,7

21,7

13,2






ВВ

Діаграма 22. Зрозумілість вимог та критеріїв надання візи - липень 2008



В листопаді майже однакова кількість респондентів країн обох груп Шенгену схильна вважати, що змін у вартості візо-вих послуг не відбулось, хоча тих, хто вважає, що ситуація в групі «нового Шенгену» дещо погіршилась, стало більше на 2%, у порівнянні з першим етапом (Діаграма 21а).

Щодо зрозумілості критеріїв та вимог у наданні візи у лип-

51


ні 55% заявників «старого Шенгену», вказували, що нічого не змінилось, а 22% заявників «нового Шенгену» констату-вали значне погіршення (Діаграма 22).

10,6

22,8

45,5

17,1

1,6

0,8

1,6

2,6

15,5

47,2

25,4

4,6

1,7

0,7






ВВ


Діаграма 21а. Вартість візових послуг -листопад 2008



7,1

22,4

55,1

11,2

4,1

0

1,4

7,6

38,3

17,7

21,7

13,2






ВВ

Діаграма 22. Зрозумілість вимог та критеріїв надання візи - липень 2008



Оцінюючи зміни у чергах в рамках першого етапу дослі-дження, з’ясувалось, що 28% заявників країн «старого Шен-гену» вказали на покращення ситуації, а майже половина респондентів зазначають, що нічого не змінилось, в той час як 27% заявників консульств «нового Шенгену» вказують на суттєве погіршення (Діаграма 23).

Згідно даних другого етапу дослідження, - 30% заявників з обох груп Шенгену вказали на відсутність змін у проблемі черг. Приблизно стільки ж відвідувачів консульств «старого Шенгену» - 33,3% відзначили покращення ситуації з черга-ми на кожному з етапів процедури.

Результати другого етапу опитування демонструють певну оптимізацію проблеми з чергами у випадку з консульськими установами «нового Шенгену», де 31% заявників вказали на певне покращення, в той час як лише 8% опитаних проти 27% згідно першого етапу, поскаржились на істотне погіршення

52


проблеми з чергами. Не дивлячись на певне вирівнювання показників в обох групах Шенгену щодо проблеми черг, вар-то відзначити, що в групі консульств «нового Шенгену» пе-реважає кількість заявників, що зіштовхнулись із суттєвим погіршенням ситуації з чергами – 21% (Діаграма 23а).

12,1

28,3

48,5

5,1

4

2

3,4

10,6

26,5

19,6

26,8

13,1






ВВ

Діаграма 23. Наявність черг - липень 2008



25,2

33,3

30,9

6,5

0,8

2,4

0,8

15,3

31

30

13

8

1,7

0,7






ВВ


Діаграма 23а. Наявність черг - листопад 2008



Показовою є ситуація з вимогами до документів, що утво-

рилась внаслідок першої частини дослідження: 31% заявни-ків країн «нового Шенгену» відзначають «значне погіршен-

53


ня», а 52% заявників консульств «старого Шенгену», - що ситуація не змінилась (Діаграма 24).

7,1

18,2

52,5

15,2

6,1

0

1,7

5,3

30,6

19,7

30,9

11,8






ВВ

Діаграма 24. Вимоги до документів (їх кількість та зміст) - липень 2008



8,9

23,6

45,5

17,1

3,3

0

1,6

5,9

16,4

46,7

21,1

7,6

1,6

0,3






ВВ


Діаграма 24а. Вимоги до документів (їх кількість та зміст) - листопад 2008



Натомість за результатами другого етапу дослідження про-

стежується зменшення на 23,4% кількості відповідей заявни-ків «нового Шенгену», що вказують на істотне погіршення ситуації з документами. Цього разу майже половина заяв-ників обох груп Шенгену не бачать змін у кількості та склад-ності необхідних документів (Діаграма 24а).

54


Тенденція «погіршення» зберігається і у випадку з ризиком отримання відмови (Діаграма 25): в першій частині опиту-вання майже третина громадян-заявників «нового Шенгену» вказують на значне погіршення, тоді як заявники «старого Шенгену» – 43% - стверджують, що нічого не змінилось, або й покращилось (15%).

Діаграма 25а. Ризик отримати відмову - листопад 2008

Діаграма 25. Ризик отримати відмову - липень 2008

2

13,3

54,1

14,3

8,2

8,2

1,1

3,1

26

19,3

29,9

20,7

Значнопокращилась

Дещопокращилась

Залишиласьбез змін

Дещопогіршилась

Значнопогіршилась

ВВ



9,8

19,5

52,8

6,5

4,1

4,1

3,3

3

11,2

56,1

15,5

6,9

4

1,7

Значнопокращилась

Дещопокращилась

Залишиласьбез змін

Дещопогіршилась

Значнопогіршилась

ВВ

Не відповіли"Новий Шенген"


Результати опитування у листопаді вказують на появу пози-тивної динаміки у проблемі кількості відмов, зокрема 19,5% заявників консульств «старого Шенгену» підтверджують цей

55


факт у своїх відповідях. Приблизно стільки ж заявників «ста-рого Шенгену» – 15,5% надають протилежну оцінку ризи-ку отримання відмов, вказуючи на певне погіршення. Проте одностайними залишаються більша половина користувачів обох груп Шенгену, відзначаючи у даній проблемі відсут-ність будь-яких змін.

Відповідаючи на питання щодо доступності багаторазових і довгострокових віз в першій частині дослідження, більшість заявників «нового Шенгену» вказують на те, що багаторазо-ву/довгострокову візу стало отримувати важче, а для заявни-ків «старого Шенгену» ситуація залишилась без змін, або й навіть покращилась (Діаграма 26).

2

13,3

54,1

14,3

8,2

8,2

1,1

3,1

26

19,3

29,9

20,7






ВВ

Діаграма 26. Доступністьбагаторазових/довгострокових віз - липень 2008



5,7

21,1

48,8

4,9

1,6

8,1

8,1

2,6

16,1

49

15,8

6,6

5,6

2






ВВ


Діаграма 26а. Доступність багаторазових віз -листопад 2008



Інакше виглядає ситуація з наведеного питання за резуль-татами другої частини моніторингу: майже половина респон-дентів всіх консульств Шенгенського простору вважають, що змін не відбулося та лише 21% користувачів «старого Шен-гену» вказують на певне покращення ситуації. У випадку з відвідувачами консульств «нового Шенгену» думки щодо до-ступності віз розділились: 16% вбачають певне покращення, в той час як 15,8% заявників відзначають певне погіршення (Діаграма 26а).

Загалом більше половини респондентів обох груп Шенге-ну вказують на відсутність суттєвих змін.

56


2

13,3

54,1

14,3

8,2

8,2

1,1

3,1

26

19,3

29,9

20,7






ВВ

Діаграма 26. Доступністьбагаторазових/довгострокових віз - липень 2008



5,7

21,1

48,8

4,9

1,6

8,1

8,1

2,6

16,1

49

15,8

6,6

5,6

2






ВВ


Діаграма 26а. Доступність багаторазових віз -листопад 2008



5,7

19,5

48,8

5,7

0

8,9

8,9

4

13,9

47,4

14,6

7

6,6

4,3






ВВ


Діаграма 26б. Доступність довгострокових віз -листопад 2008



Отже, стосовно оцінки змін, що відбулись останнього року, за результатами першої частини опитування, корис-тувачі «нового Шенгену» вказували на погіршення за усіма наявними параметрами візової процедури, тоді як заявни-ки країн «старого Шенгену» свідчили або про відсутність суттєвих змін, або навіть констатували зміни на краще.

В той же час другий етап дослідження виявив посту-пове вирівнювання ситуації, покращення процедури в консульствах нових шенгенських країн в напрямку при-наймні того рівня, що існував до їхнього вступу в Шен-генський простір.

57


58,9

39,3

0

1,8

60,9

37,5

0,4

1,2

Так

Ні

ВВ


Діаграма 27. Чи знаєте Ви про запровадження у дію з 1 січня 2008 року Угоди між ЄС та Україною про

спрощення оформлення віз? (у % до всіх) - липень2008



66,4

33,2

0,4

0

65

33,8

1,1

0,2

Так

Ні

ВВ


Діаграма 27а. Чи знаєте Ви про запровадження у дію з 1 січня 2008 року Угоди між ЄС та

Україною про спрощення оформлення віз? у % до всіх) - листопад 2008



Загалом у сприйнятті заявниками «нового Шенгену» дово-лі критичні оцінки, отримані у липні, вони пом’якшились у листопаді, що свідчить про здійснення консульськими служ-бами цих країн заходів, спрямованих на мінімізацію негатив-них наслідків входження до Шенгенської зони.

Угода про спрощення оформлення віз вступила у дію з 1 січня 2008 року. В ході дослідження було поставлено завдан-ня з’ясувати рівень поінформованості українських громадян з цього питання. Згідно отриманих даних першого етапу до-слідження, близько 60% респондентів знають (або принай-

58


мні чули) про існування Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС (Діаграма 27).

23,9

2,8

3,9

37,5

1,4

30,5

8,7

4,1

8,1

46,2

2,1

30,8

Так, успішно

Так, з частковим успіхом

Так, але без успіху

Ні, не намагався

ВВ


Діаграма 28. Чи намагались Ви скористатися її положеннями для спрощення візової процедури та (або) отримання багаторазових/ довгострокових/

безкоштовних віз? - липень 2008



22,1

50,7

0,4

26,8

21,3

60

0,2

18,5

Так

Ні

Важко відповісти


Діаграма 28а. Чи посилалися Ви на Угоду між Євросоюзом та Україною про спрощення

оформлення віз під час Вашого спілкування зі співробітником консульства? -




Одержані відповіді респондентів другого етапу дослі-дження свідчать про збільшення кількості громадян, що знають про дію Угоди, зокрема в обох групах консульств Шенгену таких було більше 60% громадян (Діаграма 27а). Однак у процесі клопотання візи важливим є не стільки зна-

59


ння про зміст Угоди як спроба її практичного застосування (Діаграми 28, 28а).

Таким чином лише кожен п’ятий (в цілому по масиву опи-таних) намагався скористатись її положеннями, - згідно ре-зультатів першої частини дослідження. Це доволі мало, якщо врахувати, що лише абсолютна меншість респондентів (біля 22% у липні) не ідентифікують себе із жодною із пільгових категорій, визначених статтями 4, 5 та 6 Угоди. Серед тих, хто вважає, що успішно скористався нововведеннями Угоди, домінують заявники країн «старого Шенгену» у співвідно-шенні приблизно 3 до 1 (Діаграма 28).

Не набагато змінились результати у листопаді: серед за-явників країн «старого Шенгену» - 50,7% не посилалися на даний документ, а у випадку консульств «нового Шенгену» - це 60% опитаних (Діаграма 28а).

Подолання відстаней

Дослідження виявило, що наразі в Україні не вирішено про-блему необхідності подолання заявниками значних відстаней для оформлення віз – більшість країн Шенгенської зони мають лише одне консульство – у Києві. В цьому сенсі майже полови-на нових шенгенських країн (Польща, Угорщина, Чеська Рес-публіка, Словаччина) має значну перевагу – їхні консульства розташовані, окрім столиці, в регіональних центрах України. Серед старих шенгенських країн лише Греція має консульства поза межами Києва. В той же час сумарна відстань, яку дола-ють заявники нових шенгенських країн, є більшою, аніж анало-гічний показник по країнах «старого Шенгену». Цей на пер-ший погляд парадоксальний факт насправді пояснюється просто (і цей факт також виявлено дослідженням) – абсолютна більшість українців, що подорожують до країн Західної

60


64,6

10,5

6

7,4

7

4,2

0,4

0

0

37,3

25,5

16,5

8

6,4

2,7

1,9

1,1

0,7

0

до 150

151-300

301-450

451-650

651-800

801-950

951-1100

1101+

Діаграма 29. Як далеко від консульства Ви проживаєте (км.)? (0 км - якщо респондент

проживає в місті, де розташоване консульство) -липень 2008



71,1

10

3,9

3,9

6,1

1,8

2,1

0,7

0,4

41,1

33,4

8,9

7,5

5,7

2

0,2

0,9

0,2

0

до 150

151-300

301-450

451-650

651-800

801-950

951-1100

1101+

Діаграма 29а. Як далеко від консульства Ви проживаєте (км.)? (0 км - якщо респондент

проживає в місті, де розташоване консульство) -листопад 2008



62,8

36,1

1,1

50,6 48,8

0,5

Жінки Чоловіки Не відповіли

Діаграма 30. Стать респондентів (у % до всіх) -липень 2008


Європи (біля двох третин!) є жителями Києва (що зумовлено наявними соціальними диспропорціями), тоді як серед подо-

61


рожуючих до країн ЦСЄ значну частину складають мешканці регіонів, насамперед, прикордонних з ЄС, в тому числі серед-ніх та малих міст, і навіть сільської місцевості, де відсутні кон-сульські установи (Діаграма 29). У листопадовому етапі дослі-дження питома вага місцевих жителів серед заявників старого Шенгену ще більш зросла, сягнувши 71% (Діаграма 29а).

Особисті дані респондентів.

В ході першого етапу дослідження, серед респондентів, що були заявниками країн «старого Шенгену», було опитано 62,8% жінок та 36,1% чоловіків, в той час як серед опитаних за-явників країн «нового Шенгену» зберігся майже рівний баланс чоловіків (48,8%) та жінок (50,6%) (Діаграма 30).

71,1

10

3,9

3,9

6,1

1,8

2,1

0,7

0,4

41,1

33,4

8,9

7,5

5,7

2

0,2

0,9

0,2

0

до 150

151-300

301-450

451-650

651-800

801-950

951-1100

1101+

Діаграма 29а. Як далеко від консульства Ви проживаєте (км.)? (0 км - якщо респондент

проживає в місті, де розташоване консульство) -листопад 2008



62,8

36,1

1,1

50,6 48,8

0,5

Жінки Чоловіки Не відповіли

Діаграма 30. Стать респондентів (у % до всіх) -липень 2008


53,246,8

40,2

59,8

Жінки Чоловіки

Діаграма 30а. Стать респондентів (у % до всіх) -листопад 2008


62


В колі опитаних заявників другого етапу дослідження від-сутня різка диспропорція в гендерному балансі: в обох гру-пах країн Шенгену в опитуванні взяли участь 44,5% жінок та 55,5% чоловіків.(Діаграма 30а).

0,4

15,7

78,2

5,701,3

33,9

60,7

3,6 0,5

Початкова Середня Вища Інша Не відповіли

Діаграма 31а. Освіта респондентів (у % до всіх) -листопад 2008



0,4

22,5

75,4

1,8 01,6

37,3

57,2

3,4 0,5

Початкова Середня Вища Інша Не відповіли

Діаграма 31. Освіта респондентів (у % до всіх) -липень 2008



Абсолютна більшість респондентів має вищу освіту, тобто заявниками консульств обох груп країн ЄС є люди, що скла-дають найбільш кваліфіковану частину українського суспіль-ства. Слід відмітити, що в групі заявників країн «старого Шен-гену» домінують громадяни з вищою освітою – 75,4% і лише 22,5% тих, хто має середній рівень освіти. В структурі грома-дян, що отримували візу у країнах «нового Шенгену» збері-гається високою частка заявників з вищою освітою – 57,2%,

63


хоча рівень відвідувачів в даній групі країн з середнім рівнем освіти є значно вищим (37,3%) у порівнянні з аналогічним по-казником країн «старого Шенгену» (Діаграми 31, 31а).

Згідно результатів дослідження першого етапу найбільш численною групою заявників обох груп країн за віком є мо-лодь: майже половина (43,9%) користувачів консульств країн «старого Шенгену» - громадяни від 18 до 29 років та 37,3% заявників «нового Шенгену», що відносяться до вказаного

36,4

32,1

16,4

8,2

6,4

0,4

32,3

24,6

17,3

13,4

7,3

5

18-29 років

30-39 років

40-49 років

50-59 років

60+


Діаграма 32а. Вік респондентів (у % до всіх) -листопад 2008



43,9

23,2

13

8,1

4,6

7,4

37,3

23,7

18,1

9,7

5,7

5,5

18-29 років

30-39 років

40-49 років

50-59 років

60+


Діаграма 32. Вік респондентів (у % до всіх) -липень 2008



64


вікового діапазону. Майже однакова кількість заявників – 23,7% «нового Шенгену» та 23,2% «старого Шенгену» є пред-ставниками вікової групи від 30-ти до 39-ти (Діаграма 32).

Подібна ситуація зафіксована і в листопаді, оскільки з опи-таних респондентів обох груп найбільшу кількість – більше третини - складають молоді люди від 18 до 29 років, в той час як респонденти від 40 до 60-ти років - трохи більше чверті (Діаграма 32а).

Отримані дані свідчать про домінування молоді у ві-ковій структурі тих, хто подорожує до країн ЄС.

Індикатори зайнятості та роду занять заявників обох груп країн Шенгену за липневими даними, свідчать, що 71,6% за-явників консульств «старого Шенгену» та 69,9% користува-чів консульств «нового Шенгену» мають постійну роботу у країні проживання що є одним з факторів, який свідчить про усталені зв’язки з батьківщиною та робить їх зацікавленими у своєчасному поверненні. Дані другого етапу підтверджу-ють показники першого: переважна більшість заявників ма-ють роботу та вищу освіту (Діаграми 31, 31а).

Рід занять

У професійному вимірі більшість українських заявників належать до найбільш активної та ініціативної частини укра-їнського суспільства – представників бізнесу. З одержаних результатів – більше 10% опитаних відносять себе до катего-рії «бізнесмен» або «підприємець». Конкуруючою за кількіс-тю відповідей є категорія «робітник» - 10%.

Варто зазначити, що поняття «бізнесу» та «бізнесменів» в українському суспільстві мають дещо розмиті, нечіткі обри-си: до даної категорії могли потрапити всі ті, хто має певну власність, найману робочу силу та працює у сфері торгівлі,

65


послуг, рідше - виробництва. У випадку з «робітниками» йде мова про людей, яких об’єднує фізична праця та нерідко при-хований пошук роботи за кордоном.

До найбільш численних категорій відвідувачів консульств країн ЄС відносяться також викладачі, водії, менеджери, сту-денти.

66

РЕФЛЕКСІЇ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ ЄС В УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ

Засоби масової інформації є потужним джерелом інфор-мування громадськості з усіх важливих проблем, зокрема з питань візових взаємин України й Європейського Союзу. Формування громадської думки у відповідному напрямку у більшій мірі залежить від медіа, аніж від зусиль політиків та дипломатів.

Новини «візової політики» та «Шенгену» відносяться до найбільш «гарячих» та актуальних тем, що систематично відстежуються та подаються на загал журналістами різних видів ЗМІ. Стабільно високий інтерес медіа до даної теми пов’язаний як із зростаючим суспільним запитом, так і з особистим (корпоративним) інтересом журналістів, які об’єктивно належать до найбільш зацікавлених та мобільних категорій населення, що прагнуть до свободи пересування.

Бізнес, наукові та культурні обміни, спорт, відвідування ро-дичів, туризм, - лише невеликий перелік чинників, що спо-нукають громадян обох сторін до подорожей та контактів, які так чи інакше сприяють органічній інтеграції і взаємодії людей в контексті загальноєвропейських цінностей.

Характерною рисою відображення візової тематики в укра-їнських ЗМІ є певний суб’єктивізм у формуванні ставлення громадян до певної країни та її «дружньої» чи «недружньої» політики, проявом якої є візова процедура консульств відпо-відної держави.

Природнім виявом активної позиції ЗМІ є орієнтація на захист інтересів заявників-громадян України, що в той чи інший спосіб були дискриміновані чи ображені внаслідок недосконалої візової практики. У цьому випадку критицизм медіа спрямований не лише на адресу консульських установ

67


країн-членів ЄС, але і української держави, яка не в повній мірі виконує свої функції захисту інтересів власних громадян.

Висвітлюючи різні аспекти візових взаємин України і Єв-ропейського Союзу, представники ЗМІ в більшості випадків зосереджують увагу на найбільш дражливих темах, що є ак-туальними для потенційних заявників, зокрема: труднощі та обтяжливість візової процедури; негативні наслідки розши-рення Шенгену; випадки порушень прав заявників чи прини-ження їх гідності працівниками консульських установ тощо.

При цьому лише невелика частина публікацій містить всебічну, зважену аналітичну інформацію щодо змін візо-вої політики ЄС та очікуваних перспектив. За тематикою, більшість друкованих ЗМІ зосереджує увагу на негативному досвіді українських заявників, гостро критикуючи ставлен-ня працівників консульських установ чи особливості візової процедури консульств держав-членів ЄС. Нерідко за таким спрощеним висвітленням проблеми залишаються поза ува-гою причини труднощів, що є типовими для українських за-явників та України як держави в цілому. Поза увагою нерідко опиняється перелік причин і чинників, що в сукупності скла-дають повну і об’єктивну картину реальності.

ЗМІ є віддзеркаленням загального настрою суспіль-ства щодо візової тематики, який можна прослідкувати че-рез велику кількість публікацій в друкованих та електронних ЗМІ, що з’явились протягом 2007 та 2008 років. Переважна більшість назв журналістських матеріалів відображала ті не-гативні тенденції сприйняття теми, що панували протягом всього року, зокрема погляд читача вихоплював такі заголо-вки як: «Третій сорт», «Шенгенський шлагбаум», «Знущан-ня над українцями в Європі», «Лица нешенгенской националь-ности», «Неискренняя Европа», «Упрощение до абсурда»,

68


«Відторгнення Європою», «Українофобія Європи. Як пере-скочити візовий тин», «Отвращение Европы», «Право на унижение», «По інший бік Шенгенської загорожі» тощо.

Дані публікації стосувались багатьох питань візової про-блематики: складні вимоги, непрозорість процедури отри-мання візи, ускладнення ситуації внаслідок розширення Шенгену тощо.

Проте найбільше уваги було присвячено дії Угоди про спрощення оформлення віз, яку небезпідставно розглядали як перший крок України до безвізового режиму. Результатив-ність дії Угоди багатьма ЗМІ була визначена як неефективна, а тижневик «Корреспондент» в грудні 2008 року, підсумо-вуючи найбільш яскраві події року, надав Угоді титул «Роз-чарування року».

Формування завищених очікувань та проблема компетентності ЗМІ

Однією з найбільш згадуваних тем 2008 року було питання спрощення оформлення віз країн-членів ЄС. У більшості ви-падків журналісти з певним оптимізмом інформували громад-ськість про «перемогу» української дипломатії – підписання між Україною та ЄС Угоди про спрощення оформлення віз. Зокрема з «легкої руки» не дуже термінологічно коректних чиновників, багато журналістів користувалися формулюван-

69


ням: «спрощення (лібералізація) візового режиму» замість «спрощення оформлення віз»2. Подібна неточність відчутно вплинула на появу у громадян певних надій та очікувань, які насправді стосувались (в абсолютній більшості положень Угоди) лише окремих категорій населення, що складають близько 5 – 10% від усього населення України.

У повідомленнях ЗМІ щодо Угоди зверталася увага на пе-реваги в оформленні віз для окремих категорій громадян, при цьому не вказувалось на дефіцит інструментів прямої дії та рекомендаційний характер багатьох суттєвих положень3.

Одним із типових перебільшень впливу Угоди на процеду-ру одержання віз було твердження, що Угода зобов’язуватиме працівників консульств країн ЄС надавати обґрунтування у випадку відмови в наданні візи4. Проте згідно змісту Угоди сторони зверталися із закликом до країн ЄС змінити існуючу практику і запровадити обов’язкове пояснення негативного рішення – нині це питання лежить у площині внутрішнього законодавства кожної з держав-членів ЄС.

Іншим прикладом неглибокого висвітлення візової тема-тики є поєднання Угоди про спрощення оформлення віз з Угодою про реадмісію в негативному контексті - як високу плату України за спрощення візової процедури5. При цьому «забувають» вказати на те, що Європейський Союз має ана-логічні угоди про реадмісію майже з усіма своїми країнами-

2 Корреспондент.№45–22листопада20083 Корреспондент.–18грудня2007р.http//www.

korrespondent.net4 ТСН.«УкраїнцямнедаютьШенгенськихвіз»–16

липня2008р.http//www.1plus1.ua/tsn_news. Експрес.ЄСвжератифікувавспрощенийре-жимдляукраїнців.–28листопада2007р.http//www.expres.ua

5 NEWSru.ua.Українучекаєекспансіянелегальнихмігрантів.–7листопада2007

70


сусідами, в тому числі з Російською Федерацією, а всі кра-їни, що проходили чи проходять шлях набуття безвізового режиму, зокрема Румунія, Болгарія, країни Західних Балкан, також брали на себе зобов’язання перед ЄС у сфері реадмі-сії задовго до запровадження безвізового режиму.

Журналісти нерідко вдаються до формування рейтингів консульських установ, що діляться за принципом «дружньо-го» чи «негативного» ставлення до українських заявників або робляться спроби рейтингувати візові процедури кон-сульств як найбільш обтяжливі, «некультурні» чи найбільш прості6. Запровадження рейтингів, з одного боку, може слу-гувати певним орієнтиром для заявників, що мають належ-ним чином підготуватись до подання документів, а з іншого боку, - це сигнал для владних кіл України та ЄС з приводу особливостей політики, яку реалізує та чи інша країна щодо українських громадян.

Не зменшуючи впливу та ефективності пропонованих рейтингів окремими ЗМІ, варто зазначити, що оцінки на яких вони ґрунтуються здебільшого з’являються внаслідок суб’єктивних висловлювань заявників та їх особистого до-свіду клопотання візи. Дійсно, попри існуюче твердження про спільні підходи консульств країн ЄС у візовій процедурі, на практиці єдиного стандарту процедури все ще бракує – але зовнішніх спостережень та збирання відгуків недостат-ньо для складання об’єктивних рейтингів, що базуються на кількісному вимірюванні.

Через відчутну різницю процедур постає питання про коректність узагальнень та схематичних підходів до візової практики різних консульств, оскільки йдеться про відмінні підходи в інформуванні громадян, наявності та тривалості черг, ставленні консульських працівників до заявників (го-

6 Властьденег.№27(186)–4–10июля2008

71


товність надати додаткову інформацію), кількість відмов і практики їх обґрунтування та багато інших складових візо-вої процедури.

Ще одним виявом рівня компетентного та уважного став-лення журналістів до особливостей візової проблематики може слугувати оприлюднення історій громадян, що не отримали візу.

Загалом це є надзвичайно вдалий засіб боротьби з не-прозорою візовою системою, особливо у випадку відмови, коли через надання візовій історії «людського обличчя» підтримується високий інтерес громадськості до практики консульських установ. Резонансною стала історія з україн-ським письменником Тарасом Прохасько, якому польське консульство відмовило надати візу, а співробітники даної установи відправили автора за книгами аби він довів, що є письменником7. Іншим прикладом активного висвітлення випадків відмови співгромадянам стала історія з ансамблем «Діти України», які протягом трьох годин танцювали перед посольством Франції на знак протесту проти ненадання віз та як доказ своєї професійної приналежності8.

Проте піднімаючи особисті історії на загал, важливо ре-тельно з’ясувати причини відмови, навіть у випадку відсут-ності офіційного письмового обґрунтування, через прямі та опосередковані питання можна отримати досить точну кар-тину причин неуспішного клопотання.

Існують й інші вразливі питання візової політики, що часто стають для представників ЗМІ лакмусовим папірцем на компетентність. Зокрема йдеться про питання симетрії та асиметрії у візових взаєминах України та держав-членів

7 Профиль.№39(58)–11жовтня20088 Українськаправда.06.07.2007–www.pravda.com.ua/

news/

72


ЄС. Час від часу в ЗМІ з’являються заяви політиків щодо за-провадження візового симетричного режиму з країнами ЄС як відповідь на незадовільну візову практику країн ЄС.

Доволі помітною в цьому контексті виявилась заява пре-зидента України та його відповідний указ в кінці серпня 2008 року щодо скасування асиметричного візового режи-му між Україною та ЄС, що діє з 2005 року. Примітно, що це трапилось безпосередньо перед саммітом Україна – ЄС в Парижі (9 вересня), коли президентська заява пролунала як дипломатичний тиск перед початком візового діалогу між Україною та ЄС, щодо доречності та ефективності якого лу-нали певні сумніви.

Важливим внеском ЗМІ у вирішенні візових проблем Укра-їни є практика надання свого медіапростору у збалансовано-му вигляді для коментарів не лише політиків, але й фахівців, експертів, громадських діячів, представників дипломатичних установ країн ЄС, які разом зможуть надати візовій пробле-матиці глибокого та об’єктивного рівня.

Інформаційні приводи

Кінець 2007 та увесь 2008 рік пройшов під знаком важливої для українських заявників події – початку реалізації Угоди про спрощення оформлення віз. Більшість ЗМІ в тій чи іншій мірі висвітлювали дану подію, яка стала однією з найбільш показових тем щодо впливу ЗМІ на громадську думку. В ході проведеного ЦМКЗПУ дослідження протягом 2008 року в експертів була можливість з’ясувати рівень поінформова-ності українських заявників щодо Угоди. Згідно результатів двоетапного дослідження виявлено, що трохи більше 60%

73


опитаних відвідувачів консульств країн ЄС знають або чули про Угоду. Проте давався взнаки дещо поверховий підхід ЗМІ до висвітлення змісту та механізмів дії Угоди, оскільки більшість опитаних не знали яким чином вони можуть вико-ристати положення Угоди. Отримані результати свідчать про достатньо високий резонанс даної події проте не в якісному, а в кількісному вимірі.

Іншим прикладом впливу окремих ЗМІ на громадську думку є проведення журналістських досліджень з найбільш актуальних питань візової тематики. Так, в липні 2008 року тижневик «Власть денег» провів розслідування у сфері ті-ньового ринку одержання віз, що процвітає в Україні9.

Діяльність приватних комерційних фірм, що пропонують послуги на всіх етапах візової процедури вже давно сприй-мається українською владою та громадськістю як невід’ємна частина візового клопотання, тоді як офіційні представники дипломатичних установ невтомно нагадують про свою не-причетність до пропонованих послуг. Тим часом ринок віз за неофіційними оцінками експертів та журналістів досягає 1 млрд. доларів на рік, а в системі посередників, що створе-на між заявником та консульством беруть участь різні дійові учасники, серед яких приватні особи, - родичі, що працюють у консульських установах, туристичні агенції з акредитова-ними туроператорами, візові центри, тощо.

Детальний аналіз ринку, що сформувався у сфері віз, су-проводжується важливими висновками, які пояснюють при-чини появи такого явища в Україні. По-перше: це суворі ві-зові вимоги, що перетворюються на складні перешкоди, які українські заявники намагаються долати в різний спосіб, але частіше через платні послуги посередників; по-друге: від-

9 Властьденег.ЛицанеШенгенскойнациональнос-ти.№27(186)–4-10июля2008

74


сутність боротьби з корупцією офіційними владними кола-ми України; низька поінформованість українських громадян щодо особливостей візового клопотання та правових шля-хів вирішення проблемних ситуацій, що склались у випадку відмов або зволікання в отриманні візи. Важливим акцентом даного розслідування є те, що візова політика є прибутко-вою сферою, яка приносить регулярні, великі доходи, що в результаті можуть бути однією з багатьох причин надто по-вільних змін у візовій політиці.

Неодноразово журналісти зосереджували свою увагу й на іншій актуальній темі візової сфери, - появі центрів об-робки візової документації або так званих «візових цен-трів». Більшість друкованих та Інтернет–видань звернули увагу на появу так званого аутсорсингу, - передачі сторон-ній компанії окремих функцій у сфері візових послуг. У своєму аналізі вони вказували винятково на негативні на-слідки діяльності візових центрів10, зокрема на зростання вартості візового клопотання (за прийом та розгляд доку-ментів запроваджувалась додаткова оплата) та відсутність впливу візового центру на результат одержання візи. Зо-крема дана тема стала базовою в тижневику «Эксперт» за 3 серпня 2008 року11.

Автори статті вказують, що поява візових центрів ста-ла одним з порушень міжнародних домовленостей (через додаткові платежі, що перевищують зафіксований Угодою рівень у 35 Євро), проте забувають додати, що така співп-раця консульств з посередницькими центрами базується на загалом законних підставах та регулюється Спільною консульською інструкцією, а головна проблема в діяль-10 10отпечатковзавизувВеликобританию.–

19.07.2007р.www.segodnya.ua/news/11 Эксперт.Шенгенскийшлагбаум.№30(174)–28

июля–3августа2008

75


ності таких центрів полягає у відсутності (у більшості ви-падків) права вибору громадян звертатись до консульства безпосередньо чи візових центрів для подання докумен-тів.

Не дивлячись на те, що більшість матеріалу з оглядом діяльності візових центрів, була сконцентрована на не-гативних проявах, проведений моніторинг діяльності ві-зових центрів протягом 2007 та практики консульських установ 2008 року, виявив дещо іншу оцінку їх діяльнос-ті12. Зокрема, опитані заявники вказували на певне покра-щення кількох елементів візової процедури: скорочення черг та тривалості візового клопотання. Не озвученою журналістами залишилася думка про створення подібних центрів у регіонах України, - рішення, що може вирішити проблему відстаней для українських заявників.

Порушення прав українців в процесі візового клопотання чи їх утиски за кордоном, - ще одна тема, на яку українські ЗМІ швидко реагують з метою широкого висвітлення. Пока-зовою та повчальною стала історія українських заробітчан, описана в тижневиках «Дзеркало тижня»13 та «Главред»14 в липні 2008 року.

Українські заробітчани, що поверталися на цілком закон-них підставах додому з Іспанії через територію ФРН, були затримані німецькими поліцейськими, які застосували до

12 Детальнопроце:РозширеннятамодернізаціяШенгену:наслідкитаперспективидляУкраїни.Інформаційно-аналітичневидання.–К:ЦМКЗПУ,2008.–29с.

13 Детальнопроце:РозширеннятамодернізаціяШенгену:наслідкитаперспективидляУкраїни.Інформаційно-аналітичневидання.–К:ЦМКЗПУ,2008.–29с.

14 ГорбачД.ЗнущаннянадукраїнцямивЄвропі.–Глав-ред.№30(79)28липня2008

76


українців принизливі та грубі методи перевірки, покаран-ня та депортації. Проблема полягала в тому, що українські громадяни отримали в іспанському консульстві робочі візи з правом одноразового транзиту через шенгенські країни. По-вертаючись додому наземним транспортом громадяни фор-мально порушили законодавство, але не через свою провину – а виключно через дефіцит адекватних положень національ-ного та Шенгенського права.

Журналісти обох згаданих видань коректно та глибоко провели розслідування даної проблеми, звертаючи увагу на всі особливості існуючих обставин у справі, яка не є по-одиноким випадком. До коментарів та аналізу ситуації були залучені не лише дипломати української, іспанської, ні-мецької сторін, але й офіційні представники української ви-конавчої влади та Європейської комісії, незалежні експерти. Окрім цього, належна компетентність авторів даних видань проявилась ще й у тому, що були вказані можливі правові шляхи розв’язання даної проблеми.

Візовий діалог між Україною та Європейським Союзом і перспективи встановлення безвізового режиму - ще одна важлива подія, на якій сфокусувалися медіа, починаючи із вересня 2008 року. І в цьому випадку ЗМІ (не без «спри-яння» політиків) формують у споживачів інформації за-вищені очікування. Оскільки на рівні офіційної позиції України ухвалене рішення домагатися запровадження безві-зового режиму з ЄС з 2012 року (розраховуючи на «подару-нок ЄС» до Євро-2012), ця дата нерідко подається в україн-ських ЗМІ як дійсно очікувана дата даної події – що загалом не відповідає реалістичним прогнозам.

Отже, і в цьому випадку формуються завищені очіку-вання, які, у випадку їх не-реалізації зумовлять подальше розчарування, якого цілком можна було б уникнути, якщо б

77


ЗМІ у більшій мірі покладалися на коментарі фахових екс-пертів, аніж на політизовані гасла.

Публікації щодо візового діалогу здебільшого не супро-воджувалось коментарями про суть та можливі сценарії розвитку самого візового діалогу та відповідних реформ, змістова наповненість яких визначає терміни та умови без-візового майбутнього України. За винятком «Дзеркала тиж-ня» та «Сегодня», українські медіа не публікували мате-ріалів щодо змісту та пріоритетів візового діалогу з ЄС із урахуванням досвіду країн, що мали схожу мету та рухали-ся в напрямку безвізового режиму з різною інтенсивністю та ефективністю.

Нерідко інформаційним приводом для багатьох ЗМІ ста-вали чергові (раз на півроку) ротації головуючих країн в ЄС. Зосереджуючи головну увагу на пріоритетах місії но-вої головуючої країни, зокрема економіки, енергетики, по-ряд з цим журналісти цікавляться й візовою проблемати-кою. Коментарі більшості представників головуючих країн щодо візової тематики є типовими, тобто такими, що не ви-ходять за рамки стереотипної дипломатичності.

Тим не менше на початку липня 2008 року увагу укра-їнських ЗМІ не оминув факт гострої реакції тодішнього посла головуючої в ЄС Франції Жан-Поль Везіана на се-рію критичних публікацій в українській пресі щодо візо-вих проблем. Реагуючи на публікації стосовно стану справ з видачею віз ЄС громадянам України посол Франції на прес-конференція 8 липня зазначив: “У мене складається враження, що ситуація з цього питання нагнітається штуч-но, і йдеться про певну організовану кампанію».

Наразі ще одним «порятунком» України від візового ре-жиму з ЄС розглядається остаточно затверджена у березні

78


2009 року програма ЄС «Східне партнерство». Поява даної ініціативи, що належить Швеції та Польщі, певним чином посилює Європейську політику сусідства, заради динаміч-ного та стабільного розвитку Сходу Європи.

Трактуючи наміри європейських авторів «Східного партнерства», ЗМІ неодноразово повторювали озвучені ними заяви, що окрім стратегічних ініціатив у сфері еко-номіки, дана програма зможе сприяти подальшому спро-щенню візового режиму. Поза увагою представників ЗМІ залишились питання щодо конкретних дій та кроків, які в рамках «Східного партнерства» мають бути застосовані для даного спрощення та що власне розуміють під «спро-щенням» європейські ініціатори даної програми. Зокрема, в українському медіа-просторі практично не прозвучала можливість повного скасування плати за оформлення візи (консульського збору), що безпосередньо передбачено до-кументами «Східного партнерства». Відповідно, пропо-зиція МЗС України скористатися цією можливістю вже у найближчій перспективі, не була доведена до споживачів інформації. Цю ситуацію було певним чином виправлено лише навесні 2009 року.

ЗМІ та проблема віз протягом всього 2008 року перебу-вала у полі тяжіння одне до одного. Експерти, що вивчали діяльність консульських установ та особливості візових процедур потребували ефективного та широкого оприлюд-нення своїх висновків і, навпаки, медіапростір швидко і чутливо вихоплював та розповсюджував усі новини візової політики, що з’являлись в інформаційному полі.

В той же час в інформаційному полі України досі від-чутний певний розрив між якісними фаховими знаннями та змістом публікацій із зазначеної теми. Ризик політизації та популізму вочевидь залишатиметься актуальним і вплива-

79


тиме на зміст та тональність відповідної інформації.

Як покращити висвітлення візової тематики в українських ЗМІ?

Тема візової політики та практики ЄС в Україні стала широко популярною в українських медіа внаслідок роз-ширення ЄС та Шенгенської зони та через зростання про-тягом останнього десятиліття платоспроможного інтересу громадян України до подорожей у країни ЄС.

Попит на дану тематику зростатиме і надалі, незважа-ючи на економічну кризу, через об’єктивний прогноз ін-формаційних приводів (подальша оцінка виконання Угоди про спрощення оформлення віз, скасування оплати за візи, переговори щодо запровадження безвізового режиму, реа-лізація ініціативи «Східне партнерство» ЄС, Угода про асо-ціацію, Євро-2012 тощо).

Новизна теми вимагає оволодіння новими знаннями, яких бракує більшості неспеціалізованих медіа. Лише де-кілька масових газет і телеканалів мають у своєму штаті журналістів, що особисто фахово вивчають візову тему. Отже, співпраця ЗМІ з незалежними експертами є опти-мальним засобом донесення до української громадськості об’єктивної, всебічної та виваженої інформації стосовно правил та умов отримання віз до країн ЄС.

Висвітлення даної чутливої теми вимагає підвищеної відповідальності та належної компетентності. Доміну-вання у медійному просторі винятково негативних, інколи достеменно неперевірених візових історій впливає депре-сивним чином не лише на потенційних заявників у їх спро-бах одержання візи, але й сприяє поглибленню в Україні

80


невиправданого скепсису стосовно Європи та європейсько-го вибору України.

Українські засоби масової інформації мають потужні ін-струменти впливу не лише для створення компетентного інформаційного поля, але й на формування належної гро-мадянської культури у цій сфері, що сприятиме якнайшвид-шому усуненню візових бар’єрів у цій частині Європи.

Отже, тривалий аналіз публікацій українських ЗМІ на тему візового режиму між Україною та ЄС спонукає нас звернутися з позицій «експертного цеху» до представників журналістської спільноти з наступними побажаннями та рекомендаціями:

• Політизація теми є вкрай небажаною. Дискусія щодо візової проблематики політичними засобами (тим більше в умовах виборчих кампаній) дезорієнтувати-ме споживача інформації або через подальше форму-вання завищених очікувань («безвізовий режим - вже завтра!»), або через нав’язування завідомо хибних уявлень про шляхи вирішення проблеми (відновлення візових вимог для громадян ЄС з боку України, від-мова від виконання Угоди про реадмісію тощо)

• У випадку появи політичних заяв необхідно супрово-джувати їх експертними коментарями із залученням незалежних фахівців, що безпосередньо займаються питанням візової та міграційної політики, відносина-ми між Україною та ЄС.

• Оскільки проблеми з видачею віз громадянам України є не лише продуктом «злої волі» консульств, але й не-рідко - результатом дій самих заявників (некомпетент-ність, невпевненість, надання суперечливих, недореч-них, а інколи й неправдивих відомостей про себе та

81


мету подорожі, покладання на послуги сумнівних по-середників), варто було б більш зважено підходити до аналізу суті проблем.

• За нашими спостереженнями, більша частина про-блем з отриманням віз до ЄС могла б бути усунута, якби заявники більш ретельно та відповідально го-тувались до неї, були б краще поінформованими про суть процедури та вимог до заявника, включно з «пси-хологічним фактором». ЗМІ могли б допомогти їм у цьому, інформуючи про успішні випадки та наявний досвід розв’язання проблем із консульствами кра-їн ЄС. У такий спосіб можна більш дієво допомог-ти громадянам, що планують подорожі до ЄС, аніж традиційною критикою чи (тим більше!) поширенням панічних настроїв

• У випадку ознак несправедливого ставлення, зокре-ма, відмови у наданні віз, варто більш ретельно ста-витися до вивчення кожного конкретного випадку та розрізняти ситуації, коли відмова отримана заявником внаслідок недбалої чи неуважної підготовки до кло-потання чи внаслідок некоректної політики відповід-ної консульської установи.

• Важливо донести до громадськості думку про те, що результативність візового діалогу залежатиме не лише від дій української влади, але й від усього сус-пільства, яке оцінюватиметься на предмет здатності на масовому рівні дотримуватися європейських норм і правил, насамперед, в частині поваги до закону та правової культури.

82

ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНСОРЦІУМ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

«Європа без бар’єрів»

Всеукраїнський консорціум громадських організацій та аналітичних центрів створено влітку 2008 року з метою консолідації зусиль громадських активістів та експертів, спрямованих на усунення перешкод свободи пересування в Європі.

За підтримки Міжнародного фонду «Відродження» здійснено перший проект, результати якого представ-лено у даному виданні. Учасники консорціуму спільно здійснюють моніторинг видачі віз громадянам Украї-ни, зокрема, оцінюють якість імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС. Гео-графічно організації - учасники представляють міста (регіони), де розташовані консульські установи країн ЄС: Київ, Львів, Одеса, Донецьк, Ужгород, Луцьк, Хар-ків.

Спільний Інтернет-проект консорціуму:веб-сайт www.novisa.org.ua

Нижче подано інформацію про організації – учасники консорціуму

83


Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України

Установу створено у 1992 році. В 1995 році зареєстро-вано Інститутом ООН з проблем роззброєння (Женева) – UNIDIR (RN I-900).

Основний профіль діяльності – дослідження у галузі міжнародної політики, безпеки, оборони, політичного і соціального розвитку України, шляхів її інтеграції у єв-ропейське і світове співтовариство.

Протягом 1994-2008 років ЦМЗПУ досліджував низку питань у сфері взаємин Україна – ЄС, результатом чого стала поява аналітичних доповідей та інформаційно-аналітичних видань українською та англійською мова-ми, зокрема: Україна: проблеми міжнародних міграцій; Шлях України до ЄС: погляд з України; Відносини у трикутнику Росія-Білорусь-Україна.

Особливу увагу ЦМКЗПУ приділяє вивченню та до-слідженню візової політики між Україною та держава-ми – членами ЄС. Серію досліджень з візової практики країн ЄС було започатковано з метою компенсувати не-стачу інформаційно-аналітичних матеріалів щодо візо-вої політики ЄС та політики в сфері кордонів і міграції. В рамках візової тематики проведено більше десятка міжнародних проектів, опубліковано 5 інформаційно-аналітичних видань та численну кількість статей, зокре-ма з питань візових режимів, кордонів, міграції тощо.

З 2008 року ЦМКЗПУ здійснює координування робо-тою консорціуму неурядових організацій та аналітичних центрів України з досліджень візової політики України та держав-членів ЄС.

Результати досліджень ЦМКЗПУ доводяться до орга-нів влади, включаючи Верховну Раду України, Секре-

84


таріат президента України, Раду національної безпеки і оборони України, Міністерство закордонних справ, до політичних лідерів в Україні та за кордоном.

Керівник організації: Олександр Потєхін.Керівник проекту: Ірина Сушко

Телефони: + 80442386843, 80503827096

85


Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгороді

Регіональний філіал Національного інституту страте-гічних досліджень в м. Ужгороді створений в 1999 році як структура, яка забезпечує інформаційно-аналітичну діяльність вищого керівництва держави, органів дер-жавної влади та місцевого самоврядування. Це - єди-на фахова експертно-аналітична установа в регіоні, яка здійснює постійний моніторинг процесів розширення ЄС на Схід та сприяє мінімізації негативного впливу Шенгену на прикордонній території України.

Активізуючи громадськість регіону щодо практичної реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію, вирішення питань розвитку краю, філіал ініціює експертні обговорення та реалізує проекти з цих питань разом з експертними колами країн-сусідів України – нових членів ЄС. Це дає змогу виробляти консолідовану позицію регіональних експертних еліт прикордонних територій країн-сусідів, що дозволяє мі-німізувати виклики та ризики, які несе трансформацій-ний процес. Філіал бере участь у розробці стратегії та програм розвитку Карпатського Єврорегіону (прикор-донних територій України, Угорщини, Польщі, Словач-чини та Румунії).

Філіал постійно підтримує партнерські відносини з відомими фондами та експертними центрами Укра-їни та країн-сусідів. Серед яких: Словацька асоціація зовнішньої політики, Фонд Freedom House, Фонд ім. Фрідріха Еберта, Фонд Конрада Аденауера, Фонд Кар-патського Єврорегіону, Карпатський фонд, Інститут євроатлантичного співробітництва, Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумко-ва, Міжнародний центр перспективних досліджень, Центр миру, конверсії і зовнішньої політики, Інститут

86


проблем міжнародної безпеки РНБО України, Інститут оборони ім. Міклоша Зріні (Угорщина, Будапешт) та ін.

У співпраці з вищезгаданими установами, філіалом здійснено видання близько 20 – ти експертних публіка-цій на дану тематику, які передані виробникам зовніш-ньої політики України

Директор НІСД в м. Ужгород та керівник проекту: Світлана Мітряєва

Телефони: 8 (0312) 644451; 8 (0312) 644479Електронна пошта: [email protected]

87


Донецька обласна громадська організація «Інсти-тут соціальних досліджень і політичного аналізу»

Засновано Інститут 1999 р., зареєстровано як обласну громадську організацію 17 грудня 2002 р.

Метою діяльності Інституту є сприяння утвердженню демократичних цінностей і відкритого суспільства, поши-ренню і популяризації досягнень вітчизняної та світової науки в сфері суспільствознавства, дослідженню процесів сучасного розвитку області і країни, всебічна підтримка розвитку освіти, науки, культури та ефективної політики, їх прозорості в інтересах суспільства. Інститут діє згідно чинного законодавства як регіональний центр сприяння недержавним неприбутковим організаціям й іншим уста-новам і закладам, сприяє розвитку регіональних освітніх і просвітницьких популяризаторських центрів, організацій, асоціацій.

Спеціалізується на дослідницькій, експертній, інфор-маційній та просвітницькій роботі в регіоні. Організація має значний досвід роботи по виконанню дослідницьких, моніторингових проектів з вітчизняними і зарубіжними партнерами. Надаються інформаційні та консалтингові послуги, PR забезпечення. Серед співробітників Інституту – фахівці з виборчих технологій, електоральної поведінки, по протистоянню фальсифікацій волевиявлення громадян на виборах.

Інститут має мережу навчених інтерв’юерів для соціо-логічних досліджень, модераторів для проведення фокус-групових інтерв’ю, тренерів з проведення семінарів.

Керівник НДО та проекту: Володимир Кіпень Телефони: 8 (062) 3050259, 8 (050) 2845054

Електронна пошта: [email protected]

88


Асоціація захисту прав молоді Волині

Асоціація захисту прав молоді Волині (надалі Асоціа-ція) є обласною неурядовою організацією, що була ство-рена 12 травня 1999 р. у м. Луцьк.

Місія Асоціації захисту прав молоді Волині – сприяння побудові повноцінного і правового громадянського сус-пільства, заснованого на ідеалах демократії, традиційних моральних цінностях та гармонії інтересів суспільства й окремих особистостей.

Завдання Асоціації:• Налагодження міжсекторного партнерства між орга-

нами влади, бізнесу та громадськістю.• Сприяння працевлаштування волинської молоді.• Надання психологічних та юридичних консультацій

молодим людям.• Поширення інформації про діяльність громадських

організацій.• Проведення навчання для молоді, громадських орга-

нізацій.Основними видами діяльності Асоціації є: організація

та проведення тренінг-семінарів, круглих столів; надання консультацій з правових питань; налагодження контактів НДО та бізнесу; інформаційна підтримка НДО; надання безкоштовних консультацій молодим людям Волині сто-совно працевлаштування, навчання, створення громад-ських організацій, започаткування власної справи.

Керівник організації: Андрій ГаврищукКерівник проекту: Ірина Омельчук

Телефон: 8 (03322) 48312Електронна пошта: www.iniciativa.com.ua

89


Фонд місцевої демократії

Фонд місцевої демократії (Харків) - громадська не-прибуткова організація, створена в 1995 році з метою впливу на політичні, економічні та соціальні процеси в Україні, сприяння місцевому самоврядуванню, розвитку громадянського суспільства та демократії.

Напрями роботи: Політологічні, економічні, юридичні дослідження. Експертиза діючого законодавства та міс-цевих нормативних актів. Розробка рекомендацій для влади з метою врахування громадської думки при при-йнятті рішень. Експертиза політичних та економічних програм, виборчі технології. Сприяння взаємодії орга-нів влади з громадськими організаціями, впровадження практики участі громадськості в прийнятті рішень. Про-ведення тренінгів, семінарів, конференцій, видання на-укових та методичних матеріалів

При Фонді працює Харківський Європейський Клуб.

Керівник фонду - Ольга МірошникКерівник проекту: Сергій Буряков

Телефон: 8 (057) 7710792Електронна пошта: Fmd – [email protected]

90


Львівське юридичне товариствоЛьвівське юридичне товариство засноване у 2005 р.

як громадське об’єднання науковців та практикуючих юристів.

Первинна назва організації - Товариство сприяння українсько-польській співпраці у галузі юридичної осві-ти і науки (до 2008 р.).

За час свого існування товариство було співорга-нізатором ряду науково-практичних конференцій з проблем становлення та розвитку конституційного права, проводило серію регулярних зустрічей науковців-конституціоналістів України та Республіки Польща.

Основними напрямками діяльності товариства є до-слідження проблем українського конституціоналізму та публічного права, проблем реалізації права на свободу асоціацій та свободу пересування.

У 2008 р. за сприяння Львівського юридичного това-риства видано матеріали першого засідання українсько-польського клубу конституціоналістів «Сучасний кон-ституціоналізм: досвід нових демократій» (за ред. В.Шаповала, В.Скшидло, П.Стецюка).

У 2008 р. товариство увійшло до складу Всеукраїн-ського консорціуму експертних організацій щодо дослі-дження проблем усунення перешкод для контактів між Україною та ЄС через лібералізацію візового та прикор-донного режиму за координації Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України.

Керівник організації та проекту: Ярослав Жукров-ський

Телефон: 8 (032) 2949263Електронна пошта: [email protected]

91


Інформаційно-дослідницький Центр «Глобал»Інформаційно- дослідницький Центр „Глобал” (Оде-

са), як громадську організацію було створено у 2005 році науковцями Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету імені І.І. Меч-никова (Дубовик В.А., Кузьмін Д.В., Глебов С.В.) з метою підтримки ініціатив, спрямованих на впрова-дження нових інформаційних технологій, забезпечен-ня громадськості достовірною та повною інформацією в соціально-політичній, міжнародній та економіко-правовій сферах; аналізу сучасного стану соціально-політичних проблем, прогнозування тенденцій розви-тку соціально-політичної ситуації.

Керівник організації та проекту: Денис КузьмінТелефон: 8 (0482) 687284, 8 (039) 7389709Електронна адреса: [email protected]

92

ДЛЯ НОТАТОК

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Government & Nonprofit

РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС СТОСОВНО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ (ЛИПЕНЬ-ЛИСТОПАД 2008 РОКУ)