Інформаційна безпека в умовах війни

Діана Дуцик

2015

ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ МАНІПУЛЯЦІЙ ТА ПРОПАГАНДИ

Що варто знати, щоб не стати жертвою маніпуляцій та пропаганди

Які маніпулятивні технології використовуються в медіа та як працює пропаганда

Які медіа існують (видання, телеканали, online-видання, блоги тощо). Як вони функціонують? За допомогою яких технологій вони виробляють свій продукт? Які їхні політичні преференції? Хто їх власники? Звідки беруться гроші? Які ступені свободи мають виробники?

Які критерії якісного журналістського матеріалу

Як функціонують нові медіа, у першу чергу соцмережі

Атомізований неоднорідний інфопростір

України

Агресивний російський

інфопростір

Західний проросійськ

ий

Західний проукраїнсь

кий

Що потрібно, щоб не потрапити до медіа на гачок?

Основне правило:

Виробіть критичне ставлення до інформації, яку ви отримуєте з медіа.

Позбавте медіа ореолу святості в своїй уяві.

Олігархізовний медіаринок

Державні ЗМІ

Відсутність суспільного телерадіомовлення

Вплив агресивної російської пропаганди

Сепаратистські ЗМІ на Сході

Медіаагенти російського впливу на різних рівнях

Відсутність єдиної інформаційної політики та стратегії захисту інформаційного простору

Пам’ятайте!!!

Інформація може бути пропагандою

Медіа прискорюють події (інформація дія як цунамі – вона прискорює події; наприклад, свого часу інформація про падіння Берлінської стіни зруйнувала звичне уявлення про світ та звичний спосіб мислення на конкретний історичний момент; інформація про події в Україні міняє світ сьогодні)

ЗМІ стають інструментами дії (Помаранчева революція (5 канал),Революція Гідності (стрімінг))

ЗМІ викривають приховане (небезпека: факти чи компромат?)

Пам’ятайте!!!

Медіа схильні до втручання. Журналісти втручаються у події, роздають свої коментарі та зауваження, стають на той чи інший бік у політичних конфліктах

ЗМІ міняють попередні уявлення (вони можуть як руйнувати старі стереотипи, так і витворювати нові)

Медіатизована подія витісняє інші події (навіть якщо вона є менш важливою у суспільному сенсі)

ЗМІ модифікують суть історії, інтерпретуючи у той чи інший спосіб вагомі події сьогодення та історії.

Чому стандарти?

Новинні стандарти

6

Баланс

Повнота

Точність

Оперативність

Достовірність

Відокремлення

фактів та оцінок

Баланс думок

Чітко викладені позиції всіх без винятку сторін конфлікту.

Позицію колективної сторони конфлікту повинен озвучувати типовий і адекватний її представник.

У випадку, коли мотиви позицій сторін не є очевидними, потрібна аргументація цих позицій сторонами.

У складній тематиці для дотримання балансу думок необхідна також оцінка позицій чи аргументів сторін незалежним, але компетентним у темі експертом.

Баланс думок

Коли сторона конфлікту відмовляється коментувати тему, в журналістському матеріалі повинно бути чітко заявлено факт відмови з обов’язковим наведенням причини цієї відмови

В оперативних випадках стандарт балансу думок досягається з часом.

Не вважатимуться порушенням стандарту балансу, але обов’язковими є такі умови: від самої події до ефірного матеріалу мало часу; в матеріалі чітко зазначено, що редакції (автору матеріалу) поки що не вдалося знайти коментатора, але його продовжують шукати, щоб почути його думку; у випуску новин наступного дня має бути коментар цієї сторони конфлікту або ж чітко заявлено про відмову від коментаря із зазначенням причини відмови.

Імітація баласну

Стандарт балансу думок не вважається дотриманим, якщо слово надається стороні конфлікту, але ця сторона висловлюється не по основній суті конфлікту, а по другорядних обставинах.

Повноцінний баланс думок досягається ще й однаковою формою подачі думок різних сторін (цитата – цитата, синхрон – синхрон).

Відокремлення фактів від оцінок

чітке позначення початку й кінця кожної суб’єктивної думки (висновку, коментаря, оцінки, прогнозу, обвинувачення тощо).

чітке позначення авторства при викладі будь-якої думки (жодна думка не може подаватися анонімно).

в новинах, з огляду на цей стандарт, є неприйнятними жодні оцінки і висновки журналіста (ведучого чи репортера).

Повнота

має бути чітка відповідь на класичні питання: що? де? коли? як сталося?

Перебіг події (з чого починалося – чим продовжувалося – як закінчилося) має бути відтворено зрозуміло для глядача, незалежно від композиції матеріалу.

Обов’язковою є також наявність якісних бекґраундів:

- передісторії, важливої для якісного розуміння сьогоденної події,

- пояснення будь-яких складних понять (для цього можуть також використовуватися експертні роз’яснення – що це таке? як це працює? тощо).

Точність

відповідність кожного поданого факту реальності

дослівність цитування (або переказу) думок

Достовірність

чітке зазначення джерел кожного поданого факту і чітку авторизацію кожної думки.

Виняток:

окремі факти (лише факти!) може бути подано з посиланням на анонімне джерело інформації. При цьому має бути зазначено: компетентність джерела (наприклад, у якому відомстві працює ця людина) і той факт, що джерело побажало залишитися анонімним.

На відміну від фактів, будь-яка думка подається завжди виключно з посиланням на конкретну особу – автора цієї думки. З цієї точки зору недостовірними є «загальні» розмиті посилання («правоохоронці стверджують», «експерти вважають» тощо).

Оперативність

Будь-яку новину дня має бути подано в підсумковому випуску цього ж дня, крім тих, які сталися вже після виходу випуску новин в ефір.

МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Дискредитуюча неправда

Фальшиві газети - “Факты” - 1999

(1994-2004 рр.)

Фальшиві сайти (“Без цензури”)

(2004-2009 рр.)

Фальшиві блоги (Яценюк, Попов)

(2009-2012 рр. )

Фальшиві газети

Фальшиві газети

Фальшиві газети

Дискредитуюча неправда

2004: Сайти “АЗН” (Агентсво завтрашних новостей), “Провокація”, “Темник”

2014: “Українська кривда”

Дискредитуюча неправда

Дискредитуюча неправда

Фальшиві блоги та аккаунти

Фальшиві блоги та аккаунти

Як був створений фейковий аккаунт Володимира Литвина

Микола Сухомлин створив фальшивий аккаунт Володимира Литвина, про що й написав у блозі на сайті “Кореспондент” - http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/mediaexperts/a53447

Він мотивував такий крок тим, що нібито хотів спонукати політика наблизитись до соціальних мереж, а отже, до своїх виборців:

«Фейковый Владимир Литвин – это 1 час работы в Facebook. Регистрация электронной почты, созвучной фамилии и имени; подбор титульной фотографии; биографические данные из открытых источников; ссылки на интервью; видео «Владимир Литвин» с видеосервисов YouTube, RuTube, Vimeo; фото с images.yandex.ua и google.com.ua. И самое главное – это общение. Как под сообщениями, так и в «личке». Следующий шаг – это реакция сообщества Facebook и СМИ. Собственно, перед специалистом по продвижению и ставилась задача, чтобы информация об открытии представительств в социальной сети Facebook дошла до самого Владимира Михайловича. А далее была интересна его реакция. И, как видите, нам это удалось сделать…»

Дестабілізуючі технології у ЗМІ

2004 р. “Карта розділеної України”.

“Киевские ведомости” від 11.11.2004 (наклад 130 000). Стаття “Повесть временных дней. Поместные львовские князья требуют админреформировать Украину по-галицки». Ілюстрація до статті: карта України, на якій стоїть козак з пов’язкою на голові “Так! Ющенко!” та мечем відколює західну частину України.

Регіональна газета “Голос Донбасса” від 12.11.2004. На першій шпальті друкує матеріал під назвою “Где характер твой, Донбасс ?” та ілюструє його картою розколотої України з підписом “Чья возьмет?”. У тому ж номері цієї газети інші тенденційні матеріали: “Планы Ющенко: нас похоронят в ядерной могиле!”, “Наших ветеранов США считают захватчиками”, “Ющенко и его командос” (критика команди з ілюстрацією-колажем з підписом “Олигархе в баре в пьяном угаре”).

“Киевские ведомости” від 11.11.2004 (наклад 130 000). Стаття “Повесть временных дней. Поместные львовские князья требуют админреформировать Украину по-галицки».

Маніпулятивні технології в ЗМІ

Замовчування небажаних фактів, новин

Про що мовчали новини у січні-2015

http://osvita.mediasapiens.ua/monitoring/daily_news/pro_scho_movchali_novini_v_sichni2015/

Пряма неправда, фейки

Анонімність джерел. Журналіст ховається за фразами: експерти вважають, як усім відомо, за неофіційною інформацією, як говорять у кулуарах тощо.

Представлення позиції однієї сторони.

Маніпулятивні технології в ЗМІ

Політичні евфемізми/дисфемізми або корупція мови. Евфемізм – або применшує ступінь негативу, або перетворює негатив на позитив. Дисфемізм – гіперболізує негатив. Евфемізми, як правило, використовуються для замовчування правди про негативні сторони політика (політичної сили, політичної дії тощо). Дисфемізм використовується як зброя для атаки на «ворога». Часто використовуються евфемізми для означення збройних конфліктів: наприклад, антитерористична операція замість війна; конфлікт замість війна. Але подібна лексика має місце і в мирний час: зниження темпів розвитку замість падіння життєвого рівня в країні.

«Останнє слово». Коли в матеріалі, в якому є конфлікт інтересів, останнє слово надається лише одній із сторін, а інша ігнорується.

Маніпулятивні технології в ЗМІ

Вихваляння одного політика чи політичної сили. Часто для цього використовується замовне інтерв’ю (журнали навіть розміщують портрет на обкладинці), в якому герой представлений лише з позитивного боку.

Надмірна увага до псевдоподій. Такі події спеціально сплановані для того, щоб їх показали по телебаченню чи написали про них у друкованих медіа

Узагальнення. Коли журналіст робить висновок про позицію мільйонів чи тисяч людей, не опираючись на жодні дослідження.

Некритичне поширення міфів

Маніпуляція цифрами

Маніпулятивні технології в ЗМІ

Сенсаційність. Безперервне бомбардування свідомості сенсаціями, які впливають на емоції, особливо «поганими новинами», підтримує в суспільстві необхідний рівень нервозності. Ця нервозність, відчуття безперервної кризи знижує здатність до критичного сприйняття дійсності, а отже, робить людину більш піддатливою для маніпуляцій.

Підміна понять. Засновник соціальної психології Ле Бон: найефективніше в маніпуляції свідомістю діють слова, які не мають певного конкретного змісту і які можна трактувати по-різному. До таких слів він відносить слова свобода, демократія, справедливість тощо. Ці слова використовують у своїх виступах та програмах усі політики, часто підміняючи їх справжню суть, або прикриваючи ними ті чи інші дії (російські журналісти надають слово бойовикам “ДНР/ЛНР”, прикриваючись дотриманням стандарту балансу).

Російська пропаганда: підміна понять

Контекст: фальсифікація результатів мінських перемовин С.Лавров коментує питання мирного врегулювання в Україні обов’язково із згадкою

ролі американців у “державному перевороті” на Майдані, викривлюючи при цьому слова глави іншої держави.

«Первый канал», «Новости», 02.02.2015, 15:00 Комментируя усилия по мирному урегулированию конфликта юго-

восточных регионов, Сергей Лавров не мог обойти вниманием реплику президента Соединённых Штатов, который фактически признал, что американская администрация всячески способствовала силовому захвату власти в Киеве в феврале прошлого года.

"Если кому-то и требовалось подтверждение, то оно прозвучало. Подтверждение того, что США напрямую были вовлечены с самого начала в антигосударственный переворот, который президент Обама нейтрально назвал переходом власти. Риторика, которая в этом интервью прозвучала, говорит о намерении Вашингтона и дальше делать все, чтобы безоговорочно поддерживать действия нынешней киевской власти, которая, судя по всему, взяла курс на исключительно силовое подавление конфликта. Мы же убеждены, и эта оценка разделяется все шире и шире, в том числе и в Европе, что необходимо наладить прямой диалог между киевскими властями и представителями самопровозглашенных ДНР и ЛНР", — подчеркнул глава МИД РФ Сергей Лавров.

Маніпулятивні технології в ЗМІ

Висмикування із контексту. Коли цитата подається не повністю, вирваною з контексту, і поміщається в абсолютно інший контекст.

Розміщення “головного героя” (політика, політичної сили) у певний контекст (позитивний чи негативний).

Використання у якості коментаторів обмеженого кола експертів, які симпатизують тій чи іншій політичній силі. Коло залежить від редакційної політики кожного конкретного медіа. Участь у ток-шоу на телебаченні.

Гра в соціологію

Социологи пророчат мандаты представителям 5 политических партий

ТРК "Украина", 19:00, 03.10.2012

СТУДИЯ: Пока в украинский парламент по спискам проходят 5 политических сил. Об этом свидетельствуют исследования Агентства социальных коммуникаций. Почти 23% избирателей, которые придут на выборы, за Партию регионов, чуть больше 15 – за объединенную оппозицию, примерно столько же готовы отдать свои голоса за "УДАР" Виталия Кличко. Каждый восьмой готов отдать свой голос за коммунистов, и 6,5% могут проголосовать за партию Натальи Королевской "Украина – Вперед!". Эксперты связывают небольшой рост рейтинга этой политсилы с присутствием в списке футболиста Андрея Шевченко.

СИНХРОН: Виталий МОРОЗ, руководитель социологических проектов Агентства социальных коммуникаций: "Чи додав він якийсь рейтинг самій партії? Я можу сказати, що як мінімум 1% завдяки йому з’явився, тому що люди в своїх коментарях додають, що от Андрій Шевченко вів збірну України вперед, хай і Україну вперед поведе. Це цікавий фактор".

СТУДИЯ: И тройка лидеров действительно будет такой и до выборов не изменится, – заявили сегодня эксперты из агентства политконсалтинга "Перспектива". Сенсации ждут разве что от "Нашей Украины", которая вплотную приблизилась к преодолению 5-процентного барьера. Эксперты Института социологических и маркетинговых исследований также подтвердили хорошие перспективы для "Нашей Украины" и "Свободы". А сегодня, по их данным, в Раду проходит 5 политических сил: Партия регионов, объединенная оппозиция, "УДАР", коммунисты и партия "Украина – Вперед!" Натальи Королевской.

Фотоманіпуляція

Фотоманіпуляція: “Комсомольская правда”: Инаугурация будущей диктатуры

Україна

Особливий вид плюралізму (конкуренція олігархічних ЗМІ)

Вільний інтернет

Медіаспільнота, яка здатна опиратися тиску держави (рекомендації СБУ закрити сайти; Стратегія розвитку інформаційного простору тощо)

Росія

Уніфікований інформаційний простір –

тотальний контроль держави

Закон про блогерів (про реєстрацію)

Тиск на опозиційні медіа

Україна

Українські ЗМІ розповідають про події в Україні

Джинса

Порушення стандарту - баланс думок

Порушення стандарту достовірності (не завжди вказують джерела)

Ретрансляція офіційної позиції органів влади інколи без критичного осмислення

Емоційність (коли патріотизм перемагає журналістські стандарти)

Росія

В російських ЗМІ домінує інформація про

Україну

Фейки

Недостовірна інформація та маніпуляція фактами

Формування образу України як ворога і всього українського як ворожого

Агресивна лексика

Апеляція до емоцій (тільки в змалюванні ворога та героїзації представників терористичних “ДНР” та “ЛНР”)

Російська пропаганда: фейки

Россия 1, Аркадий Мамонтов: «На Украине строят концлагеря для несогласных с хунтой»

Смотреть видео тут - https://www.youtube.com/watch?v=FAjPfq7SBpw

Опровержение!!!

МИД, Государственная миграционная служба: На самом деле на объектах, которые вспоминают российские СМИ, строятся пункты временного пребывания для нелегальных мигрантов. Они строятся в рамках соглашения между Украиной и ЕС. Строительство началось еще в 2009 году.

Російська пропаганда: використання «полезных идиотов»

ДТП в Костянтинівці

(загинула 8-річна дівчинка з вини українського військового):

Деструктивним елементом кампанії в російських ЗМІ стали

Антон Геращенко (інтерв’ю 112 каналу, 16 березня 2015):

на питання про можливі дії міліції заявив, що у випадку використання вогнепальної зброї, співробітники МВС будуть стріляти на ураження. Перед цим він наголосив, що сепаратисти хотіли використати трагедію для дестабілізації ситуації в Костянтинівці, але читуація вже під контролем.

Слова вирвали з контексту

Створена картинка: міліція стріляє в громадян, які протестують проти злочинів військових

Російська пропаганда: використання «полезных идиотов»

"1 Канал", НОВОСТИ, 17.03.2015, 09:00

Военных, устроивших ДТП, едва успели увезти: толпа была готова линчевать их. Командование силовиков обещало тщательное расследование и суровое наказание. Между тем, примечательна реакция администрации региона (по указу Петра Порошенко в Донецкой области не обычные органы управления, а военно-гражданские)*: первое, о чём они отчитались - это о выявлении организатора беспорядков. То есть, вполне естественное в подобных обстоятельствах возмущение горожан объяснили внешним вмешательством. Мало того, жителям Константиновки ясно дали понять, что церемониться с ними не будут: советник главы МВД в эфире телеканала "112" сообщил, что местной милиции разрешили открывать огонь по людям.

"Если кто-то в Константиновке с оружием в руках выступит против законной власти, используя данное ДТП как повод для столкновений, то сначала будет сделан один предупредительный выстрел, потом будет стрельба на поражение. А если предупреждать времени не будет, то стрельба на поражение будет открыта сразу", - заявил Антон Геращенко.

Російська пропаганда: конструювання нової реальності

№48, 2-8 декабря 2013

Автор: Ольга Власова

«Окончательный розыгрыш»

Теза про розподіл України:

«При этом важно отдавать себе отчет, что “окончательный розыгрыш” Украины целиком (именно целиком) между Россией и Европой невозможен. Конфликт вокруг соглашения об ассоциации это наглядно показал. Издержки “окончательного выбора” оказываются несовместимы с самим существованием Украины в ее нынешнем виде»

Російська пропаганда: конструювання нової реальності Основні меседжі російських ЗМІ після домовленостей у Нормандії (2014)

1. «Борьба за Украину переходит в решающую стадию». 2. «Донбасс уже никогда не сможет быть частью Украины, если та будет пытаться стоять на основаниях унитарности и этнонациональной идеологии». 3. «Быстрое присоединение к России Донецкой и Луганской республик так, как это произошло с Крымом, невозможно в силу целого ряда факторов». Но Россия должна сохранять свое влияние в регионе и поддерживать ДНР и ЛНР. 4. Помощь России Донбассу, по мнению авторов статьи, должна состоять в следующем: · «организация ополчения» и его военная поддержка (через поставки оружия и техники); · гуманитарная и благотворительная помощь; · работа с местным населением (помощь пострадавшим, доплаты пенсионерам, врачам и другим чувствительным группам населения), чтобы вернуть доверие; · поиск союзников с реальным опытом управления; · создание обособленной финансовой системы ДНР и ЛНР либо налаживание сначала полевых, а потом и регулярных отделений Банка России; · российские инвестиции в местные предприятия.

Російська пропаганда: інформаційний злив з

посиланням на анонімні джерела, які “заслуговують довіри”

«Россия», «Вести», 05.02.2015, 15:12

«Олланд и Меркель везут Путину план сдачи Донбасса

Олланд и Меркель могут предложить Москве и Киеву заморозить конфликт на востоке Украины, заявил "Интерфаксу" источник. "Скорее всего, Олланд и Меркель предложат наиболее простой, с точки зрения Европы, выход из сложившейся ситуации. По всей видимости, их план базируется на предоставлении Донбассу так называемого неопределенного статуса, то есть, скорее всего, Европа рассчитывает на приднестровский сценарий урегулирования. По сути, это заморозка конфликта", — отметил источник.

Заморозка конфликта не решает конфликт. Но Европу это устраивает, как и заморозка Приднестровского конфликта, поскольку ЕС не несет прямых издержек. Все расходы по обустройству украинских беженцев, восстановлению разрушенной инфраструктуры Донбасса возьмет на себя Россия. Больше некому.

Російська пропаганда

Апелює до почуттів/емоцій та переконує з допомогою віри

Відповідає потребам та цінностям аудиторії (має конкретну цільову аудиторію), тому вона багатошарова

Спрощує ідеї та інформацію

Атакує опонентів / ворогів

ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО МЕДІА ТА ЖУРНАЛІСТІВ

Що треба знати про ЗМІ?

Які є ЗМІ (типологія)

Як вони функціонують?

Як вони працюють з інформацією (форма)?

Які політичні впливи на редакційну політику?

Inter Media Group

• Інтер • К1, К2,

Мегаспорт, MTV Україна

• НТН • Українські

новини

1+1 media

• 1+1 • 1+1

International

• ТЕТ • 2+2 • ПЛЮСПЛ

ЮС • Бігуді • УНІАН • Ukraine

Today

«Медиа Группа Украина»

•“Украина” •Футбол 1, Футбол 2

•NLO TV •«Региональная Медиа Группа» («Донбасс», «34 канал», «Сигма» «ТВ-Сфера»)

•«Сегодня Мультимедиа»

StarLight Media

• СТБ • ICTV • Новий

канал • М1, М2,

QTV • Газета

«Факты»

UMH group

•Корреспондент

•Forbes •Комсомольская правда в Украине

•АиФ •Теленеделя •Футбол

•«Авторадио», «Ретро FM», «Наше радио», «Europa Plus», «Радио Алла»

5 канал

Негатив:

Війна “Інтера” та “1+1”

Деякі ЗМІ перебирають на себе пропагандистську функцію, не властиву демократичній журналістиці;

З повідомлень ЗМІ не завжди можна зрозуміти, що відбувається на Сході насправді;

Зросла кількість неперевіреної інформації (деза, чутки, офіціоз), у тому числі й з соцмереж;

Суттєво зменшився баланс у новинах; деякі канали на початку конфлікту не збалансовують російську точку зору нічим;

Використання російських ЗМІ як джерел інформації;

Збільшення кількості “паркетних” новин після президентських виборів;

Джинса знову повертається

Чому потрібно знати типологію ЗМІ?

Від типу ЗМІ залежить:

По-перше, на яку аудиторію розрахована інформація.

По-друге:

- періодичність

- об’єм

- стилістика публікації / сюжету

- жанр

- художнє оформлення

По-третє, рівень впливу на аудиторію

Типологія ЗМІ

Друковані ЗМІ:

газети;

журнали

Електронні ЗМІ:

ТБ;

радіо

Інформаційні агенції (УНІАН, “Укрінформ”, “Українські новини”, “Інтерфакс-Україна”

On-line ЗМІ:

сайти традиційних ЗМІ;

сайти, які існують тільки в інтернеті;

online-TV;

online-радіо;

Блогосфера, соцмережі

Оберіть канал поширення інформації

Яку мету ви ставите (навіщо ви хочете поширити інформацію)?

Кому саме ви хочете донести інформацію?

Вибір медіа (одне, кілька, багато)

На сніданок – газета, на вечерю – планшет

6.00 – друковані видання, проглядають заголовки;

8.00 – смартфон, читають новини в дорозі

10.00 – комп’ютер, часто читають короткі новини дня,

12.00 – комп’ютер, відео,

14.00 – комп’ютер, рубрики - більш легкі історії.

16.00 – комп’ютер, тяжіння до довгих форм

18.00 – смартфон, новини дня

20.00 – планшет, довгі форми, більше часу та уваги,

21.00 – журнали, довгі тексти

22.00 - телебачення, перегляд довгих програм Дані Грег Хівуд, виконавчий директор Fairfax Media Limited (Австралія), ВГК, 2012

Піки використання різних платформ протягом дня

Інтенсивність: важливо знати для планування своїх публічних заходів

ТБ/радіо Принт Онлайн-ЗМІ Соцмережі

Із запізненням на півдня (кілька годин) Випуски новин/прайм:

Інтер: 20:00 1+1: 19:30 “Україна”: 19:00 Перший національний: 21:00 ICTV: 18:30 5 канал: щогодини

Щоденні газети: із запізненням на день Журнали: із запізненням на тиждень Знати!!! Дні виходу. Періодичність.

Із запізненням на хвилини/години

В режимі реального часу (Twitter-репортаж)

Несвіжа інформація як протухле м’ясо. Пам’ятайте про вчасну розсилку прес-релізів

Основні тренди

Соцмережі: від майданчика для розмов до платформ

контенту

Мобільний вибух (За дослідженнями компанії Cisco, до 2016 року у світі

буде вже 8 млрд мобільних пристрої)

Інтерактивне відео: одночасно дивитись ТВ та користуватись інтернетом (наприклад, коментувати

відео у соцмережах)

Чутливий дизайн: усі браузери + усі платформи

Доказова журналістика: аргументи+докази=довіра

Журналістика даних та розслідувальна журналістика

Нішеві проекти+локалізація

Між вебом та принтом

веб принт

Тексти Миттєві новини (ризик – неточність, некоректність); онлайн-трансляція; чат; інтеграція із соцмережами

Довгі форми (аналітика, репортаж, ексклюзивні інтерв’ю тощо)

Інфографіка Повна версія візуалізації, інтерактивна інфографіка

Фрагменти інфографіки

Відео Власне, партнерів, читачів… ----

Фото Великі фоторепортажі, панорамні фото (3D), слайд-шоу

Фотофакт, фоторепортаж

Перехресне анонсування

Онлайн-тизери матеріалів, які будуть надруковані (досвід ТК)

Анонсування інтерактивних проектів

Блоги Авторські колонки

Онлайн-сервіси (бронювання квитків, готелів; оплата послуг, інтернет-магазин) + онлайн-консультації

Комплексне використання мультимедіа

Білий дім – група з національної безпеки США спостерігає за операцією вбивства Усами Бен Ладена.

Навівши курсор на кожного, можна побачити лінк – наприклад, на сторінку у «Вікіпедії» про цю людину чи її твіттер-аккаунт

http://www.morgenpost.de/politik/article1628938/Details-zum-Foto-aus-dem-Situation-Room.html

Зробити подібне нескладно – за допомогою сайту ThingLink. Тут легко можна додати у зображення гіперпосилання з коментарем, або ж лінк на аудіо чи відео (також можна обрати потрібний символ, який відображатиметься на фото). Потім за допомогою кнопки share скопіювати код і вставити на сайт, або ж поширити у соцмережах.

Жанр = Форма + зміст

Види жанрів Гід журналіста. – К., 1998. – 96 с.

Інформаційні

Факт

Розширене повідомлення

Замітка

Звіт

Репортаж

Інтерв’ю

Кореспонденція

Розслідування

Публіцистичні

Коментар

Стаття (усі її види)

Хроніка

Критика

Репліка

Відгук

Замальовка (нарис)

Портрет

Глоса

Жанри, які найчастіше використовують у маніпулятивних цілях

Репортаж

Стаття

Авторська колонка (друковані ЗМІ) або коментар експерта (ТБ)

Блог

Коментарі під текстами (в online-виданнях)

Карикатура (комікс)

Фотоколаж (медіаколаж), фотожаба

Інтернет трансформував мову та сприйняття інформації

Красивий стиль, складні речення, великі тексти, мало фото

(радянський період і до середини 90-х)

Спрощення стилістики, короткі речення, коротші тексти, більше фото

(середина 90-их – 2000-ні)

Короткі речення, дуже короткі тексти, максимум візуалізації

(2000-2010)

Facebook – абзац чи декілька; Twitter – 140 символів; YouTube – лише відео

(після 2010-го)

Глобальне починається з локального

Історія однієї людини

Історія групи

Історія країни

Порятунок Шехерезади… Історії в епоху мультимедіа

4 елементи сторітелінгу

Лонгріди

Коли вас запрошують на ток-шоу

Ви маєте знати ВСЕ:

про телеканал (політичні преференції);

про ведучого (манера ведення, політичні погляди тощо);

про гостей у студії (хто ці люди; зто з них ваші опоненти, а хто однодумці)

про тему /теми обговорення (бажано отримати можливі запитання)

До ефіру потрібно серйозно готуватися!!!

Коли з вами хочуть записати інтерв’ю

Ви маєте знати:

для якого медіа і які його політичні преференції (краще не давати інтерв’ю медіа з підозрілою репутацією);

хто журналіст, який записуватиме інтерв’ю

Ви маєте право попросити:

орієнтовний список запитань / тем, які будете обговорювати

Ви повинні підготувати:

ключові тези, які можуть містити важливі цифри та факти

Коли потрібно дати коментар

Уникайте давати коментарі телефоном (краще письмово, якщо це онлайн чи друковане медіа)

Для ТБ: потрібно чітко формулювати свої тези. Контролюйте свою позу і жести.

Говоріть простими і зрозумілими реченнями.

Не говоріть зайвого

Не ведіться на провокаційні запитання (“як ви гадаєте, телеканал ТВі замовив Льовочкін?”)

Головні правила

НІКОЛИ не оприлюднюйте те, що не має підтвердження на сто відсотків

ЗАВЖДИ говоріть тільки те, про що ви знаєте точно

Пропаганда vs Контрпропаганда

Чи варто спростовувати, що “хунта” не є хунтою”

?

Російська пропаганда

Дилема: Чи варто давати коментарі російським журналістам?

Не можна дискутувати з пропагандистами в одній тональності (“дурак - сам дурак”)

Довіра: Персональні контакти з журналістами / бази контактів

ЯК ПРАЦЮВАТИ У СОЦМЕРЕЖАХ

Маніпуляція дискусією

Freedom House, звіт «Свобода мережі 2012. Світова оцінка інтернет та цифрових медіа»: Україна увійшла до групи країн, де наближені до влади проплачені коментатори маніпулюють і направляють дискусії в інтернеті в потрібне русло

(КОМЕНТАР: тролінгу від опозиції також чимало)

Дослідження охопило 47 країн світу.

Україна разом з Грузією, Аргентиною, Італією, Угорщиною, Німеччиною та США увійшла до групи вільних країн. Найбільш вільною від цензури та втручання влади у функціонування онлайн-ЗМІ було визнано Естонію.

Маніпуляція дискусією

«Найчастіше такі коментарі застосовуються на популярних сайтах "Українська правда", "Кореспондент", "УНІАН", "Українська національні новини", "Цензор" тощо. Я знаю, що в середньому під час виборчої кампанії штат коментаторів збільшується до кількох десятків. Це може бути навіть 100 куплених блогерів по всій країні, які працюють на одну конкретну політичну силу. Коли вибори закінчуються, залишається приблизно 15-20 осіб»

Політтехнолог Тарас Березовець (УНІАН, 30.08.2011)

Блогери – агенти інформаційного впливу. Росія

2012:

Серед користувачів ЖЖ, які обслуговують режим Володимира Путіна опинився український блогер Ігор Бігдан - ibigdan. Про це йдеться в пості російського блогера Антона Носика (ЖЖ-нік dolboeb) з посиланням на матеріали пошти прес-секретаря руху "Наші« (повідомлення від «Української правди»),

http://www.pravda.com.ua/news/2012/02/5/6954373/ ).

Згідно з листами, найбільший гонорар за пости на підтримку руху запросив

чеченський блогер wild_che - 18 млн рублів ($600 тис.). На другому місці несподівано опинився один із соратників проекту РосПил Олексія Навального - відомий фотоблоггер Ілля Варламов (ЖЖ-нік zyalt). Згідно з матеріалами пошти прес-секретаря "Наших" Христини Потупчик, як мінімум за два пости укрблогер Ігор Бігдан отримав 4 тис і 50 тис рублів ($130 і $1600)

Кремлівські боти і тролі: понад 20 тисяч прокремлівських

Твіттер-аккаунтів

Сервіс для відстежування інтернет-тролів: TrolleyBust

Реагування на тролінг

найкращий засіб боротьби із тролінгом – ігнор. Сперечатись із тролем немає жодного сенсу

не намагайтесь затролити троля

відповідайте стримано, сухо, конкретно і вичерпно

перш ніж вступати в полеміку із незнайомою людиною, довідайтесь про неї більше

не переходьте на особистості

зупиніться, якщо ви бачите, що перебуваєте із співрозмовником у різних системах світоглядних координат

Політика організації щодо роботи із соцмережами

Чи є сторінки організації у соцмережах та яких?

Хто може офіційно представляти організацію?

Чи є правила для членів вашої команди щодо користування соцмережами?

Політика організації щодо роботи із соцмережами: що обрати?

Реакція на чужі репліки

Активне залучення аудиторії до діалогу

Громадське ТВ: нова політика роботи в соцмережах

Богдан Кутєпов: "Прощальний" пост

Громадське в ці дні активно працює над уніфікацією норм поведінки, цінностей і так далі. Через відсутність єдиних правил відбувались тертя і конфлікти. Скандали безумовно псують нам репутацію і підривають довіру глядача, а довіра - це головна наша цінність. І от ми завершуємо писати нашу умовну "Біблію Громадського" на 20-25 сторінок. Бо або ми громадські активісти, або - серйозне медіа, для якого неупередженість і холодна голова - понад усе. І от нас усіх поділили на дві великі групи, і кожна проходить дводенний тренінг. Я в другій. Завтра й післязавтра говоритимемо, серед іншого, про правила поведінки в соцмережах. Ви поняли, да?) Як розповіли колеги з першої групи, тепер мої фейсбук і твіттер - не мої фейсбук і твіттер. Адже все, що я пишу в фб - це так, ніби я пишу авторську колонку в газету, написане сприймають ледь не як позицію всього Громадського. Я знаю, що така система існує в західних медіа. Там за "криві" твіти звільняють на раз-два. Але хто мене читає, знає, що пости не завжди збігаються з позицією Громадського))) Це ж не фб-сторінка hromadske.tv... Де б я не працював - мої блоги в ЖЖ й соцмережі лишались моїм особистим засобом комунікації. Навіть працюючи на "Телекритиці", для якої журналістські стандарти - священні, в фейсбуку троллив Коломойського і, як було за що, міг чморити нещадно холдинг "1+1 Медіа", в який частково входить і сама "Телекритика". Через що потім, звісно, мав неприємності. Але що написане - те заскрінене, тому принципово відмовлявся стирати пости. (Я взагалі лиш одного разу видалив пост - трагікомічна історія з "чорноротими" епітетами до Наталі Влащенко). І от вже завтра-післязавтра все зміниться. Це тяжка втрата, але внутрішньо я змирився, що Громадське мені дорожче за право писати "порошенки з яценюками" в множині і з малої літери. Я не зможу написати, що "Аваков м*дак" чи "Ярема п*ц", а тим паче вживати слова "упи*день", "є*ліще" та інші епітети з радикально негативною конотацією.

Загальні правила

Визначте, що кому належить, хто адмініструє ваші сторінки (доступи, паролі)

Слідкуйте за конфіденційністю особистої інформації

Всі члени команди мають розуміти політику організації щодо соцмереж

Визначте коло табуйованих для вашої організації тем

По можливості створіть систему моніторингу соцмереж

Пропишіть свій кризовий план

Загальні правила

Генеруйте ідеї

Генеруйте контент

Висловлюйте повагу своїм читачам

Створіть коло людей, які вам довіряють