ПІДСУМКОВИЙ ЗВІТ

ВІДКРИТТЯ КОНФЕРЕНЦІЇ

Голова держави урочисто відкрив конференцію. Під час свого виступу Президент підкреслив, що Україна має продемонструвати дієві кроки із забезпечення миру і ефективну боротьбу з корупцією для успішного розвитку держави та залучення міжнародних інвестицій. «Ми не зможемо забезпечити ефективність реформ без активної участі суспільства», —зазначив Президент. За словами пана Порошенка, перший етап інституційної та законодавчої підтримки боротьби з корупцією добігає кінця. Він зауважив, що спеціальною комісією було обрано директора Національного антикорупційного бюро України через відкритий, прозорий і конкурентний відбір. Крім того, призначення голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури очікується до 1 грудня, а також завершується відбір п’яти членів Національного агентства з питань запобігання корупції. За словами Президента, реформа судової системи потребує особливої уваги, зокрема, в контексті

незалежності та неупередженості суддів.

Поправки до Конституції України з питань судової реформи спрямовані на усунення політичного впливу на суддів, скасування їх імунітету, розширення переліку підстав притягнення їх до відповідальності та оновлення суддівського корпусу. Президент переконаний, що судова реформа буде успішною, оскільки вона підтримана міжнародною спільнотою та експертами, зокрема, Венеціанською комісією Ради Європи.

Голова уряду наголосив на тому, що на сьогоднішній день перед Україною стоять два основні завдання: боротьба із зовнішньої агресією та викорінення корупції. Він розповів про кроки, зроблені урядом протягом останніх 20 місяців в сфері боротьби з корупцією. Арсеній Яценюк зазначив, що найбільший рівень корупції в Україні існує в нафтовій і газовій галузях.

Прем’єр-міністр України звернувся до держав-членів ЄС з проханням створити спеціальний фонд, з якого буде виплачуватись заробітна плата державним службовцям, тому що саме низька зарплатня породжує корупцію. Голова уряду пояснив, що фонд буде спрямований, зокрема, на виплати «надбавок прокурорам, суддям, працівникам митниці та іншим державним службовцям, залученим до антикорупційної реформи».

Крім того, пан Яценюк звернувся до США та ЄС з пропозицією протягом найближчих двох років створити в Україні постійну міжнародну антикорупційну місію. Він підкреслив необхідність створення такої місії на основі спільних домовленостей і, за потреби, внесення змін до законодавства, з правом доступу до баз даних усіх правоохоронних органів, а також з правом порушення кримінального провадження у разі виявлення корупційних діянь за межами України. Міжнародна антикорупційна місія, за словами прем’єр-міністра, дозволить Україні уникнути труднощів, з якими стикалися деякі держави-члени Європейського Союзу на перших стадіях формування антикорупційних агентств.

ДИСКУСІЯ ЕКСПЕРТІВ ВИСОКОГО РІВНЯ «УКРАЇНА: НА ШЛЯХУ ДО ІСТОРІЇ УСПІХУ»

Завдання сесіїЕкспертна дискусія була вступом перед паралельними тематичними секціями. Її метою був запуск експертних обговорень провідними антикорупційними практиками для оцінки поточної антикорупційної системи в Україні, а також шляхів для її подальшого розвитку.

Міжнародна перспективаДискусія розпочалася із спроб визначити – чи перейшла вже Україна до етапу повномасштабного практичного впровадження антикорупційної реформи, чи ще знаходиться на завершальних стадіях підготовчого етапу. У дискусії учасники дійшли згоди, що незважаючи на надійну базу з прогресивного законодавства, Україна все ще формує та зміцнює новостворені антикорупційні інституції. Розглядався і український досвід приєднання до глобальних (Конвенція ООН проти корупції) та регіональних (Регіональна антикорупційна мережа ОЕСР та GRECO) мереж моніторингу антикорупційної роботи. Приєднання до подібних ініціатив не завжди давало результати відразу – наприклад спільний перший та другий моніторинговий раунди в рамках GRECO для України тривали майже дев’ять років і були завершені тільки улітку цього року. Тим не менш, позитивними зрушеннями були нещодавні новації для ліпшої відповідності міжнародним стандартам (особливо що стосується законодавства). Таким позитивним зрушенням, наприклад, було законодавче врегулювання питання протидії політичній корупції шляхом запровадження стандартів звітування по надходженнях та видатках політичних партій.

Досягнення / сфери, що потребують на увагуВ цілому, Україну охарактеризовано як країну на шляху до побудови потужної антикорупційної інституційної системи, яка би виконувала превентивні (Національне агентство з питань запобігання корупції або НАЗК), оперативно-розшукові дії у рамках кримінальних проваджень (Національне антикорупційне бюро України або НАБУ) та прокурорські функції (Спеціалізована антикорупційна прокуратура або САП). Протягом дискусії також наголошувалося, що загальні принципи побудови ефективного антикорупційного механізму та його запуску були добре відомі провідним політичним лідерам країни. Вітальні промови, що відкривали конференцію, ще до експертної дискусії окреслили деякі нагальні потреби, а проголошення цих тез дало зрозуміти те, що всі ці питання добре усвідомлюються на найвищому рівні.

Пріоритети для України Усі експерти, що брали участь у дискусії, дійшли згоди, що Україні вартувало би приділити увагу наступним пріоритетам:

• Досягнення незалежності у прийнятті рішень та ресурсному потенціалі для новостворених інституцій і утримання автономії у цих двох царинах;• Належна координація між трьома інституціями у рамках «антикорупційного трикутника» НАЗК, НАБУ та САП і уникнення інституційних конфліктів та боротьби одне проти одного;• Досягнення балансу між превентивним та каральним напрямком антикорупційної роботи. Ефективну систему попередження корупції можна охарактеризувати як зменшення адміністративного навантаження, реалізацію права на доступ до інформації, прозорість та конкуренцію у сфері закупівель, ефективність системи відкриття декларацій про майновий стан та доходи публічних службовців, а також наявність систем управління конфліктом інтересів;• Відкритий та прозорий відбір найліпших кадрів, організація належного та систематичного навчання як у превентивній, так і у каральній сферах;• Спроможність судової системи виносити справедливі вироки у справах, що пов’язані з корупцією, та протистояти зовнішньому тиску;• Налагодження ефективних та стабільних каналів комунікації: між антикорупційними агентствами, різними гілками влади у країні, із міжнародними моніторинговими механізмами та закордонними партнерами, а також населенням;• Підтримка суспільних голосів, що вимагають реформ, як гарантії того, що антикорупційна реформа не буде посунута на другий план;

• Чесна та щира комунікація із населенням стосовно досягнутого прогресу та невдач (оскільки будь-яке викривлення фактів може нанести відчутну шкоду реформі);• Приділення окремої уваги питанням державних підприємств, або компаній із великою долею державної власності, які характеризуються як ризиковані у корупційному ланцюжку (до 80% випадків неправомірної вигоди іде через працівників державних компаній у країнах ОЕСР);• Вміння «поспішати повільно», балансуючи суспільні очікування та тиск щодо досягнення миттєвих результатів із детальним та розміреним підходом до якісного розслідування справ та наданням антикорупційним органам необхідних людських ресурсів і державної підтримки для розбудови розбудови їх спроможності ефективно виконувати свої функції;• Розуміння того, що на відміну від марафонського забігу, у антикорупційній реформі не буде вказівників, що зазначають скільки ще залишилося до досягнення успіху; у антикорупційній боротьбі усі ресурси корупціонерів будуть спрямовані на те, щоби чинити супротив, дискредитувати ефективність роботи спеціалізованих органів. Ключовим для подолання цього супротиву стане рішучість у досягненні цілей і подоланні перешкод.

СПИСОК УЧАСНИКІВ / УЧАСНИЦЬ• Модератор: Андрій Куліков, журналіст, редактор, радіо та телеведучий, медіа-експерт• Наталія Севостьянова, Перший заступник Міністра юстиції України• Нікола Бонуччі, Директор з юридичних питань, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)• Павел Войтунік, Директор Центрального антикорупційного бюро, Польща• Аркан Ель Себлані, Головний технічний радник, Регіональна Програма з доброчесності і боротьби з корупцією в арабських державах (ПРООН)• Бйорн Янсон, Заступник виконавчого секретаря Групи держав проти корупції (GRECO, Рада Європи)

РОЗСЛІДУВАННЯ КОРУПЦІЙНИХ СПРАВ ТА САНКЦІЇ

Завдання сесіїПід час сесії учасники розглянути такі питання:

1. Яка роль у спеціалізованих антикорупційних органів при розслідуванні та переслідуванні корупції?

2. Як забезпечити успішне розслідування та переслідування у кримінальному порядку складних та резонансних корупційних справ?

3. Як забезпечити захист слідчих та прокурорів від неналежного впливу (політичного, ієрархічного, публічного тиску і т.д.)?

Спираючись на власний професійний досвід, спікери обговорили існуючі моделі спеціалізованих антикорупційних агенцій, презентували винесені уроки. Експерти також надали свої поради щодо подальшого створення, запуску та стратегування Національного Антикорупційного бюро, інститу антикорупційного прокурора та розвитку антикорупційної спеціалізації вже існуючих правоохоронних органів. Що потрібно взяти до уваги? Чого варто було б уникнути в Україні?

Під час обговорення, спікери наголосили на необхідності забезпечити прозорість та незалежність роботи детективів та прокурорів, заохотити їх проактивність та посилити спеціальні навички у розслідуванні складних корупційних справ. Ще один блок питань було присвячено ефективній

координації та співпраці між НАБУ та спеціалізованими прокурорами, а також іншими антикорупційними інституціями та правоохоронними органами.

Міжнародна перспективаВраховуючи велику кількість антикорупційних інституцій, які існують у світі, різноманіття їхніх функцій та результативність, аналіз кращих практик щодо створення антикорупційних інституцій дозволяє виокремити такі моделі: багатоцільові антикорупційні агенції, спеціалізовані інституціїпо боротьбі з корупцією, превентивні органи.Важливо чітко розмежовувати антикорупційні функції серед існуючих або новостворених інституцій. І Організація Об’єднаних Націй, і конвенції Ради Європи по боротьбі з корупцією передбачають критерії для ефективних спеціалізованих антикорупційних органів, які серед іншого включають: незалежність, спеціалізацію та потребу у адекватній та достатній підготовці персоналу та забезпеченні ресурсами. На практиці, для багатьох країн виконання цих критеріїв є доволі проблематичним завданням.В той час як багато антикорупційних органів, створених за останні десятиліття, досягли значних результатів та завоювали суспільну довіру, досвід країн, що розвиваються та з перехідною економікою показує, що саме лише створення антикорупційних органів не допомагає зменшити рівень корупції. У попередженні та виявленні корупції в державному секторі надзвичайно важливою залишається роль інших публічних інстиутцій, в тому числі, різноманітних спеціалізованих контролюючих органів та інституцій з доброчесності, а також відповідних внутрішніх департаментів публічних інституцій. Така тенденція відповідає підходам багатьох країн ОЕСР, де в правоохоронних органах було створено спеціалізовані антикорупційні департаменти, в той час як функцію превенції корупції в державному та приватному секторах виконують інші державні інституції як частину своїх щоденних обов’язків.

Досягнення / сфери, що потребують на увагуВ цілому в 2014-2015 Україна досягла значного прогресу у приведенні антикорупційного законодавства відповідно до існуючих стандартів та рекомендацій, включно з тими, які передбачає звіт Антикорупційної мережі ОЕСР у межах Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією. Було криміналізовано всі корупційні правопорушення та їх елементи, а також злочини незаконного збагачення. Україна також зробила значний крок вперед щодо створення нових антикорупційних правоохоронних органів – Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), створення яких було предебачено законами прийнятими наприкінці 2014 – на початку 2015 років.

Окрім того що законодавство передбачає створення цих органів, спираючись на найкращі міжнародні практики та відповідно до рекомендацій Антикорупційної мережі ОЕСР, дуже важливо забезпечити повну їх незалежність та достатнє фінансування. Спікери сесії наголошували на тому, що для НАБУ вкрай важливо почати працювати одразу після створення спеціалізованої антикорпуційної прокуратури та застерігали від ризику затягувати початок фактичного розслідування справ. Через два року після Майдану, час який було відведено для досягення конкретних результатів, майже вичерпано,

тому новостворені органи мають продемонструвати швидкі результати щоб завоювати довіру та впевненість від суспільства.

Система боротьби з корупцією в цілому має бути захищена від незаконного втручання; крім того, має бути забезпечено операційно-інституційну автономію спеціалізовної антикорупційної прокуратури та знайдено рішення у питаннях реформування судової системи (наприклад, через запровадження спеціалізованих антикорупційних судів чи суддів). Серез інших питань, які обговорювалися під час сесії було також те, що існуючі правоохоронні органи недостатньо використовують інструмент міжнародної співпраці та взаємної правової допомоги, також не мають достатніх навичок для проведення розслідування складних фінансових справ. Крім того, нещодавні зміни до законодавства, що стосуються повернення та управління активами можуть ускладнити процес виявлення та повернення активів в цілому.

Пріоритети для УкраїниКОРОТКОСТРОКОВІ:

• створити спеціалізовану антикорупційну прокуратуру із залученням найкращих спеціалістів до роботи, а також забезпечити контроль громадянського суспільства за процесом створення, прийняття на роботу та подальшою роботою; • забезпечити дотримання антикорупційним прокурором найвищих професіних стандартів та стандартів доброчесності;• розпочати розслідування НАБУ, обравши кілька справ, які дадуть швидкі результати. Це допоможе встановити довіру суспільства до новостворених органів;• забезпечити навчання для детективів та прокурорів, з метою посилення їхніх навичок у розслідуванні складних корупційних справ щодо високопосадовців, включаючи фінансові розслідування, справ щодо юридичних осіб за корупційні правопорушення, справ з поверення активів, арешту та конфіскації;• забезпечити незалежність НАБУ та антикорупційної прокуратури, в тому числі, через відповідне та достатнє фінансування передбачене бюджетами цих інституцій.

СЕРЕДНЬОСТРОКОВІ:• забезпечити ефективну судову реформу, що відповідатиме найкращим міжнародним стандартам, включаючи спеціалізацію судів;• створити мережу українських та міжнародних слідчих, що допоможе посилити співпрацю та неформальне спілкування, а відповідно, активніше застосування інструменту взаємної правової допомоги під час розслідування корупційних справ; • внести зміни до нещодавно прийнятого законодавства щодо арешту активів, спеціальної конфіскації та АРО-АМО агенції аби зробити його положення ефективними інструментами повернення активів на основі міжнародних стандартів та кращих практик; СПИСОК УЧАСНИКІВ/ УЧАСНИЦЬ• Модератор: Віталій Шабунін, Голова правління Центру протидії корупції, Україна• Артем Ситник, Директор Національного антикорупційного бюро, Україна • Девід Грін, Директор бюро по боротьбі з шахрайством у особливо великих розмірах, Велика Британія • Джованні Кеслер, Генеральний директор Європейського офісу з боротьби з шахрайством (OLAF), Італія • Мартін Полейн, Експерт Ради Європи, колишній Старший королівський прокурор, Королівська прокуратура (Англія та Уельс), Великобританія • Ентоні Робі, Колишній заступник директора Незалежної комісії з протидії корупції (ICAC), Гонконг

ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇЗавдання сесіїСесія грунтувалася на Конвенції ООН проти Корупції (Глава ІІ: Заходи щодо запобігання корупції), і присвячена розгляду міжнародних передових практик щодо створення дієвих антикорупційних стратегій, встановлення ефективних систем перевірки декларацій, змістовне навчання державних службовців з метою покращення доброчесності, побудови систем контролю за фінансуванням політичних партій, і роботи через регіональні антикорупційні мережі. Сесія дозволила «продемонструвати» практики, які потенційно можуть становити інтерес для України.

Міжнародна перспективаПід час першого тематичного блоку презентацій обговорили 3 ключові елементи, необхідні для того, щоб робота українського Національного агентства з питань запобігання корупції була більш плідною.

На кшталт ситуації в Україні, Румунія розпочала свій шлях у напрямку створення ефективної системи розкриття декларацій активів, аналізу і адміністративних розслідувань ще на початку дев’яностих. Тим не менше, тільки під впливом умов, закладених ЄС / НАТО у 2007 році, Національне агентство з питань доброчесності Румунії (АНІ) змогло розвинутися у самостійне ефективне агентство, яке, в середньому, виграло близько 90% випадків, які передавалися до суду. Такі системи, як ця, щоб бути ефективними, мають спиратися на відповідне фінансування, координацію, ІТ інфраструктуру та людський ресурс. Оскільки, у більшості випадків запобігання корупції буде залежати від постійного підняття обізнаності та навчальних методик, Румунія брала до уваги французький досвід. Він підкреслює необхідність звернутися до більш ширшого кола зацікавлених сторін, які виграють від такої поінформованості. У той же час, відповідність вимогам часу може мати вирішальне значення для подальшого пристосовування до нових сфер, які можуть вплинути на еволюцію корупції (наприклад, краудфаундингу, використання крипто-валют, відкриті дані для запобігання корупції).

У той же час, ефективне навчання або застосування методів перевірки декларацій активів залишаться поодинокими заходами з невеликим системним впливом у разі відсутності чіткого плану дій для їх підтримки. У цьому ключі, обговорювався досвід Латвії щодо формування її Програми по боротьбі з корупцією на 2015-2020 рр., детально зупинялися на підходах до колегіальної участі у розробці таких стратегічних «дорожніх карт».

Дві інші презентації, які представляли систему контролю за фінансуванням політичних партій в Україні і виконання рекомендацій Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією, торкалися більше аспектів, що залишилися ще нереалізованими Україною, а не передових міжнародних практик.

Досягнення / сфери, що потребують на увагуУ той час як Україна у цьому році прийняла рішення запровадити систему фінансування політичних партій (частково у відповідь на рекомендації GRECO у рамках третього раунду оцінки), необхідно ще багато всього зробити для того, щоб ця архітектура стала справді дієвою. Законодавчі інновації 2015 р. були сприйняті позитивно (чітке визначення заборон на пожертвування, витратних лімітів по кампаніям, нижній поріг для отримання державної підтримки і більш жорсткі вимоги по аудиту).

Було висловлено занепокоєння з приводу щедрих пожертвувань на фінансування, обмежень на пожертвування для партій, і комплексної трьохсторонньої структури нагляду за фінансуванням партій (Національне агентство з питань запобігання корупції, Центральна виборча комісія і Рахункова палата).

На більш загальному рівні, були представлені показники України згідно оцінки Регіональної антикорупційної мережі Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією. У цілому, з 18 тематичних блоків питань, у жовтні 2015 р. Україна була оцінена як така, що досягла прогресу у 13 областях, по 5-ти блоках бракувало прогресу. Найбільші занепокоєння викликали становлення і робота НАЗК, впровадження нових положень про державну службу та запуск нової системи декларацій активів у повному обсязі і режиму їх перевірки.

Пріоритети для України Рекомендації для України можуть бути узагальнені у вигляді наступних тематичних кластерів:

АНТИКОРУПЦІЙНІ ПЛАНИ ДІЙ І СТРАТЕГІ Ї

— Написання подальших стратегій і планів дій, які б мали чітку структуру, показники і механізми моніторингу / оцінки на основі колегіальної участі для забезпечення згоди і відповідальності

— Належний баланс у стратегіях і планах дій між «політичним» і «технократичним» підходами, для того, щоб напрацювати політично значимі і практично виконувані результати роботи

СИСТЕМА ДЕК ЛАРУВАННЯ АКТИВІВ:

— Особлива увага приділяється регулюванню питання електронного підпису і юридичній силі електронних декларацій, щоб уникнути подвійного звітування (паперових та електронних декларацій) і забезпечити зв’язок з базами даних інших державних установ з першого дня роботи НАЗК;

— Розробка ефективних та дієвих механізмів для скасування рішень, прийнятих у ситуаціях, в яких наявний конфлікт інтересів;

— Використання політичних інструментів і, при необхідності, зовнішніх умов і тиску з метою збереження рівня фінансування агентства, яке займається перевіркою декларацій активів;

НАВЧАННЯ З АНТИКОРУПЦІЙНИХ ПИТАНЬ І ПІДНЯТТЯ ОБІЗНАНОСТІ

— Необхідність бути в курсі всіх нових розробок не тільки у сфері боротьби з корупцією, а й в напрямах, які можуть вплинути на антикорупційну роботу - наприклад, поява краудфаундингу, крипто-валют (Bitcoin), а також наявність відкритих даних і великих наборів даних;

ФІНАНСУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

— З самого початку глибока координація між трьома українськими державними органами з метою уникнення дублювання і непорозумінь у сфері фінансування політичних партій;

— Розуміння своєї ролі не тільки як суворого наглядача, але і як помічника партій у питанні дотримання законодавства щодо фінансування партій (а не лише переслідування останніх за недотримання вимог);

— Стимулювання недержавного сектора для того, щоб він служив в якості «очей і вух» під час контролю (так як офіційного контролю за фінансуванням буде недостатньо, щоб забезпечити дотримання законодавства);

РЕГІОНАЛЬНА ОЦІНКА У РАМКАХ СТАМБУЛЬСЬКОГО ПЛАНУ ДІЙ ПО БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ

— Якнайшвидший запуск НАЗК, щоб розпочати введення в дію його мандату, і супроводження цього процесу надійною підтримкою інституційної розбудови агентства

— Паралельний процес збирання майнових декларацій і налагодження схеми їх перевірки (навіть до запуску НАЗК), оскільки завдання потребує багато часу і зусиль

— Систематизація існуючих і координація подальших досліджень по боротьбі з корупцією (опитування, аналіз ризиків, оцінка координації) для кращого і більш грунтовного вироблення політики

— Доповнення підходу «зверху-вниз» до превенції корупції імпульсом знизу для досягнення більшої доброчесності та етичної поведінки у державному і бізнес секторах.

СПИСОК УЧАСНИКІВ / УЧАСНИЦЬ• Модератор: Наталія Севостьянова, Перший заступник Міністра юстиції України, голова антикорупційної цільової команди реформ• Алвілс Стрікеріс, Голова департаменту із планування антикорупційної політики, Бюро із попередження та боротьби із корупцією (KNAB), Латвія• Сільвіу Попа, Директор департаменту з питань комунікації, взаємодії з громадськістю та стратегічного планування, Національне агентство з питань доброчесності, Румунія• Квентін Рід, Експерт Ради Європи• Ксав’є Інгельберт, Радник, Центральна служба із попередження корупції, Франція• Ольга Савран, Менеджер, Мережа по боротьбі з корупцією для країн Східної Європи та Центральної Азії, ОЕСР

ПОВЕРНЕННЯ ВИКРАДЕНИХ АКТИВІВ

Завдання сесіїСесія мала за мету провести дискусію стосовно інституційних структур, механізмів, інструментів, необхідних для забезпечення ефективного повернення активів, в тому числі щодо існуючих моделей, успішних та невдалих підходів, винесених уроків. Сесія була сфокусована на питаннях забезпечення повернення активів в справах про корупцію, в тому числі щодо кроків, які необхідно вживати в країні, відслідковування руху фінансів, виявлення активів, їх заморожування та арешт, а також управління поверненими активами. Також йшлося про деталі співпраці з іншими юрисдикціями.

Міжнародна перспективаРозслідування, які включають компонент повернення викрадених активів, є досить складними оскільки в таких злочинах використовуються різні схеми з залученням великої кількості юрисдикцій. Двома ключовими факторами ефективного повернення викрадених активів є справжня політична воля, а також інституційна й професійна спроможність. Найбільш ефективною відповіддю на зазначені виклики в частині спроможності є створення спеціалізованих офісів з повернення активів та управління активами (АРО-АМО). Наприклад Директива ЄС про замороження і конфіскацію інструментарію та доходів від злочинів передбачає створення

централізованих офісів з управління активами у якості можливого шляху вирішення проблеми для держав-членів ЄС. Водночас, мають вживатися адекватні заходи заморожування та конфіскації отриманих злочинним шляхом активів та знарядь злочинів, в тому числі розширена конфіскація у третіх осіб. Персонал правоохоронних органів має бути належним чином підготовлений для роботи з цими питаннями.

Досягнення / сфери, що потребують на увагуАктиви колишніх посадовців режиму Януковича арештовані в низці країн ЄС і наразі Україна має надати належні докази того, що ці активи були одержані в результати кримінальної діяльності. У співпраці України та її міжнародних партнерів вже досягнуто певного прогресу, але зазначені докази все ще залишаються передумовою для успішного завершення розпочатих процедур. Водночас, ініційований Урядом законодавчий пакет, спрямований на удосконалення правил арешту та конфіскації, а також створення в Україні АРО-АМО агентства був вихолощений в Парламенті перед його прийняттям. Однією з причин того, що для України займає багато часу для вирішення проблеми повернення викрадених активів, є відсутність спроможності. Це питання не належить до ключових пріоритетів українських слідчих, які концентруються в основному на притягненні особи до відповідальності. Інша причина полягає у відсутності чіткої єдиної стратегії, практики та експертних знань щодо повернення викрадених активів. Співпрацю між правоохоронними органами та фінансовою розвідкою також не можна назвати близькою та міцною.

Пріоритети для України КОРОТКОСТРОКОВІ

• утворити АРО-АМО агенцію із залученням до роботи у ній найкращих професіоналів, а також забезпечити контроль громадськості за процесом створення, набору персоналу та подальшою роботою агенції;• внести зміни до нещодавно прийнятого законодавства щодо арешту активів, спеціальної конфіскації та АРО-АМО агенції аби зробити його положення ефективними інструментами повернення активів на основі міжнародних стандартів та кращих практик;• інтенсифікувати діяльність органів досудового розслідування із здобуття ними доказів, які підтверджують що заморожені активи колишніх посадовців режиму Януковича одержані завдяки

кримінальній діяльності, та вказують на спосіб виведення цих активів за кордон; надати ці докази міжнародним партнерам України;• забезпечити більш ефективну та результативну співпрацю між правоохоронними органами та фінансовою розвідкою; • забезпечити навчання слідчих та прокурорів для удосконалення їх навичок в питаннях повернення активів, арешту та конфіскації; • забезпечити відповідність антикорупційних прокурорів високим стандартам професійності та доброчесності; • провести навчання представників банків та кредитно-фінансових установ для кращого виявлення ними сумнівних активів;• утворити спільний з Європейським офісом проти шахрайства незалежний слідчий орган з розслідування розкрадання коштів ЄС

СЕРЕДНЬОСТРОКОВІ• денонсувати угоди з іншими юрисдикціями про уникнення подвійного оподаткування (особливо з Кіпром)

• забезпечити дієвий та ефективний контроль Національного банку для недопущення витоку фінансового капіталу за кордон

СПИСОК УЧАСНИКІВ/ УЧАСНИЦЬ• Модератор: Віталій Касько, заступник Генерального прокурора України, голова робочої групи із питань координації повернення активів, Україна• Деніел Телесклаф, Голова фінансової розвідки, Ліхтенштейн• Дарина Каленюк, виконавчий директор, ГО «Центр протидії корупції»• Андрій Ковальчук, Перший заступник Голови Державної служби фінансового моніторингу України• Руслан Рябошапка, експерт ОЕСР• Мері Батлер, Заступник голови Міжнародного управління, Відділ повернення активів, Департамент юстиції США

«НУЛЬОВА ТОЛЕРАНТНІСТЬ» ДО КОРУПЦІЇ

Завдання сесіїСесія мала окреслити роль громадянського суспільства та парламентського нагляду в боротьбі та запобігання корупції в Україні. Ознайомитись з кращими практиками/вивченими уроками у боротьбі з корупцією. Визначити основні механізми успішної боротьби з корупцією в українських умовах та роль громадянського суспільства у цій боротьбі.

Міжнародна перспективаЩо громадянське суспільство може зробити, коли воно бачить корупцію на високому рівні, яка є непомітною для правоохоронної системи? Крім вуличних протестів є три інших важливих засоби громадянського впливу – розкривати та оприлюднювати факти корупції у співпраці зі ЗМІ, тиснути на органи влади і змушувати їх діяти та привертати увагу міжнародної спільноти. Все це може бути зроблено одночасно. Перш ніж зробити це, дуже важливим інструментом є діагностування слабкого місця корумпованого державного механізму, куди має бути направлений найбільший громадський тиск. Громадянське суспільство точно не може замінити державні органи, але воно може змусити їх виконувати свої функції. Як показують результати міжнародних журналістських розслідувань, немає жодної країни, яка була б вільна від корупції, різниця у реакції держави на викриті факти корупції. Наприклад, коли були опубліковані результати журналістського розслідування, стосовно хабарництва високопосадовців в Узбекистані та Азербайджані, у якому були замішані іноземні телекомунікаційні компанії, були відкриті кримінальні провадження в Швейцарії, Швеції, Нідерландах та США, але не в Узбекистані та Азербайджані.

ДослідженняНа початку сесії були представлені результати загальнонаціонального дослідження , яке проводилось за підтримки Pact UNITER/USAID. Дослідження містить унікальні порівняльні дані за декілька років та представляє зміни у сприйнятті та досвіду корупції українцями. Більше 80% українців вважають, що корупція є частиною української ментальності та культури. Українці вважають, що за останні роки ситуація з корупцією не змінилася. Позитивною зміною є те, що спостерігається відторгнення українцями корупції і на питання: Коли ви вважаєте корупційні дії можуть бути виправдані – 65% відповіли, що - ніколи або у дуже рідких випадках. Це є серйозним покращенням у порівнянні з попередніми роками і означає що українське суспільство готове боротись з корупцією. Цікавим є порівняння між сприйняттям корупції та досвідом в корупції. Українці відчувають, що найбільше корупції в органах міліції. 2/3 українців вважають, що органи прокуратури є корумпованими, також 2/3 вважають, що судам не можна довіряти через корупцію. І нажаль, ці показники зростають з кожним роком. Також вони відчувають, що дуже корумпованими

є митниця та система охорони здоров’я. Якщо порівняти з показниками, де найбільше українці стикалися на власному досвіді з корупцією, то на першому місці — це система охорони здоров’я, 69% відповіли, що мали досвід корупції у цій сфері. Також найбільше українці стикаються з корупцією в закладах системи освіти та правоохоронних органах. Якщо зіставити показники сприйняття та досвіду корупції, то можна зробити висновок, що для того щоб українці почали відчувати позитивні зміни у боротьбі з корупцією, потрібно починати з правоохоронних органів.

Досягнення / сфери, що потребують на увагуВерховною радою України ухвалено все антикорупційне законодавство, навіть більше, ніж було передбачено Коаліційною угодою. Але існує проблема в імплементації цих законів. Новими законами передбачалося створення важливих антикорупційних інституцій, але розбудова усіх цих органів відбувається настільки повільно і часто з порушеннями. Змінилась важливість та ефективність роботи журналістів розслідувачів. За останній рік, за результатами журналістських матеріалів було знято з посади або звільнено біля 8-ми чиновників високого рівня, але це лише «крапля в морі», оскільки система не змінилася і залишається корумпованою. Не реформується судова гілка влади. Реформа прокуратури перетворилася на профанацію. Реформа дорожньої поліції – це добре, але потрібно реформувати всю структуру МВС. На конкурсних засадах

заново набирати слідчих, а не робити переатестацію. Події Євромайдану показали, що великі зміни можуть відбуватись у суспільстві, яке виглядає апатичним, млявим і байдужим до власної долі. Українці мають розуміти, що «янукович» починається з них. Якщо людина дає або бере хабар, то вона робить власний внесок у розвиток корумпованої держави.

ПРІОРИТЕТИ Д ЛЯ УКРАЇНИ

• Сформувати в прозорий спосіб ключові антикорупційні інституції України та забезпечити їх ресурсами, достатніми для роботи;• Перезапустити українські суди, провівши тотальну переатестацію суддів та закріпивши законодавчо реальні гарантії політичної і фінансової незалежності судової влади;• Перетворити декларативні можливості для викривання громадянами та медіа фактів корупції на практичні механізми реагування владою на такі повідомлення викривачів.• Посилити громадський та парламентський контроль за виконанням антикорупційних законів• Виховувати нетерпимість в українського суспільства до корупції• Посилювати та розвивати антикорупційні рухи на регіональному рівні

СПИСОК УЧАСНИКІВ / УЧАСНИЦЬ

• Модератор: Світлана Заліщук, Народний депутат Верховної Ради України, Голова підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Комітету Верховної Ради України у закордонних справах• Єгор Соболєв, Голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції• Міранда Патручіч, Експерт Ради Європи, провідний журналіст-розслідувач Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) / Ініціатива Investigative Dashboard, Боснія і Герцеговина• Ніколай Стайков, Член «Мережі протесту», Болгарія• Дмитро Гнап, “Slidstvo.info” на Громадському ТБ, Україна

• Олексій Хмара, Виконавчий директор Transparency International Україна• Діана Зубко, Експерт ПРООН в Україні• Роланд Ковач, Директор проекту “Об’єднуємося заради реформ”, директор Pact в Україні

КЛЮЧОВА РОЛЬ АНТИКОРУПЦІЙНИХ ІНІЦІАТИВ У СЕКТОРАЛЬНИХ ТА РЕГІОНАЛЬНИХ РЕФОРМАХЗавдання сесіїМетою панелі було представити явище корупції через призму секторів економіки та регіональної політики, а також продемонструвати ініціативи із подолання корупції в сучасних українських умовах.У своїх виступах спікери відповідали на три головних питання:1) Як корупція заважала чи й наразі заважає реалізації окремих секторальних реформ?2) Які конкретні антикорупційні ініціативи вже реалізовані або запроваджені? Наскільки вони виявились успішними та які були фактори успіху чи невдачі?3) Які антикорупційні пріоритети у секторальних та регіональних реформах на найближче майбутнє?

Досягнення / сфери, що потребують на увагуЗа словами Віце-прем’єр-міністра України Геннадія Зубка децентралізація, що проводиться в Україні є найбільшим антикорупційним проектом. Місцеві громади отримують більші можливості у розпорядженні бюджетними коштами та іншими ресурсами, у виконанні функцій місцевого самоврядування.

Ключові антикорупційні ініціативи у реформі децентралізації на сьогодні:

1. Створено прозорий механізм відбору та фінансування проектів регіонального розвитку.

2. Децентралізовано функції державного архітектурно-будівельного контролю з метою дерегуляції та розвитку підприємництва.

3. Підвищено прозорість у сфері земельних відносин шляхом спрощення порядку оформлення документів із землеустрою, відкриття доступу до держземкадастру, запуску сервісу адміністративних послуг онлайн.

4. Ініційовано процес демонополізації та дерегуляції ринків ЖКП.

Міністр економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавичус бачить перспективи України увійти до ТОП-50 країн у рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку вже до 2020 року. У сфері реформ, ініційованих Міністерством, слід зазначити реформу державних закупівель, зокрема перевод закупівель на електронні тендери. На сьогодні лише за рахунок здійснення допрогових закупівель через систему PROZORRO вдалося зекономити близька 400 мільйонів гривень. Протягом наступного року в електронний формат планується перевести усі держзакупівлі, що дозволить економити до 50 млрд. гривень на рік. Це ті гроші, що сьогодні “утікають” через корупційні схеми.

Інша антикорупційна ініціатива МЕРТ – нова система управління державними підприємствами, що передбачає запровадження міжнародних стандартів корпоративного управління, прозорість

звітності та призначення керівництва. До того ж протягом короткого часу має бути проведена масштабна приватизація, в результаті якої більшість державної власності перейде до найбільш ефективного власника – приватного бізнеса. Невирішеною проблемою на сьогодні залишається обмеження по розміру заробітної плати працівників держпідприємств.

Розпочато комплексний процес дерегуляції, для чого створений Офіс ефективного регулювання – найбільший проектний офіс при держорганах, що фінансується міжнародними донорами.

За словами Міністерстра інфраструктури України компанії Міністерства є лідерами допорогових закупівель через PROZORRO. Ті закупівлі, що не проходять за порогом, проводяться через відкриті тендери, що транслюються онлайн. Серед досягнутих результатів слід відзначити те, що Укрзалізниця закуповує дизельне пальне дешевше, ніж у рітейлі, а вартість поточного ремонту доріг, що здійснює Укравтодор, стала дешевшою у 2-3 рази (і це не враховуючи зміни валютного курсу).

Також цього року Міністерство запустило процес дерегуляції в портах, значно спростивши проходження перевірки судів та адміністрування. Загалом дерегуляція в портах і на залізниці економить значні кошти бізнесу, наприклад, економія на логістиці сільськогосподарського сектору складає до 30%.

Одеська область є одним із лідерів серед регіонів України у проведенні антикорупційних ініціатив. За словами Губернатора області Міхеіла Саакашвілі його команда підготувала пакет із 29 проектів законів, які зокрема забезпечують дерегуляцію та прозорість для бізнесу.

Нещодавно в Одесі був відкритий Центр обслуговування громадян, який працює краще та швидше ніж деінде в Україні, але все одно повільніше, ніж в Грузії – через те, що в багатьох випадках немає відкритих електронних реєстрів. Проведено заміну керівництва та запроваджено нові підходи на Одеській митниці, зокрема забезпечено рівні можливості для експортерів. Тим не менш, загальні доходи митниці скоротились, оскільки частина вантажів, що йшли за корупційними схемами, було переведено на інші митниці України.

За думкою спікерів, ключові проблеми у реалізації секторальних та регіональних реформ – це обмеження по розміру заробітної плати (як працівникам держпідприємств, так і чиновникам) та сильний спротив контролюючих та перевіряючих органів, що втрачають джерела корупційних доходів.

Пріоритети для України

Представники центральної та регіональної влади, що брали участь у дискусії, дійшли згоди, що Україна має приділити увагу наступним пріоритетам:• Забезпечення комплексності та системності у впровадженні антикорупційних ініціатив у секторальних та регіональних реформах. • Зміна поточних регламентів та процедур, що діють в органах влади та часто не сприяють проведенню швидких реформ.• Забезпечення ефективності державних інституцій, зокрема новостворених, що спеціалізуються на запобіганні та протидії корупції.• Максимально можливе усунення фактору конкретної

людини у прийнятті рішень у взаємодії влади з громадянами та бізнесом, зокрема за рахунок впровадження електронного урядування. • Зменшення відстані між владою та суб’єктами надання послуг з метою забезпечення більшої підзвітності публічних службовців перед виборцями та платниками податків.

• Забезпечення максимальної прозорості в роботі органів державної та місцевої влади, а також державних та комунальних підприємств.• Підвищення рівня заробітної плати для публічних службовців в результаті проведення реформи публічної служби, передачі частини відповідних повноважень місцевим органам влади, запровадження стандартів надання послуг у сферах медицини та освіти, тощо.• Надання можливості державним підприємствам встановлювати ринковий розмір заробітних плат.• Побудова ефективної системи комунікацій із суспільством та бізнесом.

СПИСОК УЧАСНИКІВ / УЧАСНИЦЬ• Модератор: Ганна Дерев’янко, Виконавчий директор Європейської бізнес асоціації• Геннадій Зубко, Віце-прем’єр-міністр, Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України• Айварас Абромавичус, Міністр економічного розвитку і торгівлі України• Андрій Пивоварський, Міністр інфраструктури України• Міхеіл Саакашвілі, Голова Одеської Обласної державної адміністрації

КОРУПЦІЯ ТА БІЗНЕС

Завдання сесіїМета панелі – обговорення ролі приватного сектору як у сприянні, так і протидії корупції. У своїх виступах спікери відповідали на три головних питання:1. Яке сприйняття корупції бізнесом в Україні?2. Яким чином бізнес може продемонструвати проактивну позицію у запобіганні та протидії корупції? Які механізми та підходи використовуються в інших країнах задля забезпечення принципу «антикорупційної відповідальності» в бізнесі?3. Що Україна має зробити у якості пріоритетних кроків, щоб зробити бізнес: 1) відповідальним за корупційні дії, 2) нетолерантним до корупції у своїй діяльності?

Спеціальний фокус: Сприйняття корупціїНа початку сесії Президент Американської торгівельної палати в Україні представив результати дослідження сприйняття корупції, проведеного серед близька 200 компаній-членів Палати. Основні висновки з дослідження:— 98% респондентів вважають, що корупція широко розповсюджена в Україні. У той же час, трохи менший відсоток компаній (88%) стикались із корупцією у своїй діяльності в Україні— 73% опитаних не вірять, що рівень корупції знизився у порівнянні із березнем 2014 року— 87% назвали суди та Генеральну прокуратуру України найбільш “проблемними” державними інституціями для ведення бізнесу в Україні.— Більшість компаній (84%), що прийняли участь у опитуванні, мають антикорупційні програми. Але час від часу бізнес “вимушений” стикатись із корупцією, здебільшого щоб прискорити процедури (33%), уникнути неправомірних рішень/дій (27%) та отримати доступ до державних закупівель (17%)— Згідно результатів опитування, найбільша перепона у подоланні корупції в Україні — це ментальність населення (70%), потім вже йдуть політична воля (50%) та спротив з боку державних інституцій (27%)

Міжнародна перспективаСтівен Фішер, Генеральний директор Citibank Україна, описав своє бачення щодо проблем, з якими можуть стикатись країни через широко розповсюджену корупцію. Серед перелічених проблем основний наголос на соціальному неспокої та нестабільності, зкороченні ділової активності та обсягів ПІІ, бар’єрах для розвитку нації.

Відповідальність бізнесу за корупційні правопорушення є більш-менш універсальним стандартом серед країн-членів ОЕСР, ГРЕКО і ACN (67 країн). У 58 з них існує відповідальність бізнесу, серед яких 42 країни мають кримінальну відповідальность, 9 - квазі-кримінальну (у тому числі Україна), а 7 - адміністративну.

Відповідно до Звіту про міжнародне хабарництво ОЕСР 2014 року, про більшість справ з міжнародного хабарництва правоохоронні органи дізнались від самих компаній (31% справ), лише у 13% випадків ініціатива йшла від правоохоронних органів, а у 5% - від ЗМІ. Серед випадків, коли компанії самостійно повідомляли про корупцію, у 31% вони дізнались про це за результатами внутрішніх перевірок, у 28% - за результатами “due diligence” у процесі злиття та поглинання (M&A), у 17% - від інформаторів (викривачів).

У розвинених країнах компанії можуть платити величезні суми грошей у якості штрафів за корупційні дії. Окрім того, бізнес витрачає значні кошти на внутрішній контроль та проведення розслідувань. У квітні 2014 року в Україні прийнято законодаство, що передбачає великі штрафи для юридичних осіб за корупційні правопорушення, але на практиці воно досі не працює. За словами експерта ОЕСР Дмитра Котляра на сьогодні в Україні було винесено майже 400 звинувачувальних вироків физичним особам за вчинення корупційних правопорушень, але не було жодного випадку стосовно юридичної особи.

Енері Кіньонес, екс-голова служби внутрішнього контролю ЄБРР, зазначила, що міжнародні компанії зазвичай ведуть «чистий» бізнес у своїх країнах, але при роботі за кордоном вони часто роблять усе, що потрібно для досягнення успіху. Навіть чесній компанії важко протистояти корупції у корупційному середовищі.

Досягнення / сфери, що потребують на увагу

Коли ЄБРР тільки зайшов в Україну, то намагався застосовувати стандартні правила відповідності до компаній, з якими співпрацював, але компанії не могли працювати за правилами у повністю корумпованому середовищі. Корупція стала частиною внутрішньої культури бізнесу. Бізнес потребував посередника для вирішення своїх проблем, і 12 травня 2014 року ЄБРР підписав Меморандум про взаєморозуміння, в результаті якого був утворений Офіс бізнес омбудсмена в Україні.

Бізнес омбудсмен Альгірдас Шемета повідомив про значний прогрес у роботі свого офісу. За шість місяців існування установи бізнес омбудсмена було отримано майже 500 скарг від бізнесу, розпочато понад 250 розслідувань, закрито більше 100 справ (або вирішена

проблема, або надані практичні рекомендації відповідним державним органам). На базі скарг було видано 79 рекомендацій, 31 з яких вже впроваджені, а виконання ще 48-х відслідковується.

Компанії все частіше стикаються із порушеннями під час податкових перевірок. Загалом 40% скарг пов’язані із Державною податковою службою, 20% - із діяльністю правоохоронних органів.

Пан Шемета зазначив, що корупція має дві сторони: попит і пропозиція. І це питання повинно вирішуватися з обох сторін. У своїй роботі він помітив небажання бізнесу повідомляти про випадки корупції, хоча проблеми не будуть вирішуватись, якщо їх замовчувати.

Незважаючи на оцінки експертів щодо створення в Україні всеохоплюючої законодавчої та інституційної

бази для боротьби з корупцією, генеральний директор “Данон Нутрішіа Україна” Тасін Ясін бачить розрив між оцінкою прогресу, планами керівництва держави та реальністю “на землі”. З його досвідом роботи в 14 країнах світу Україна є єдиною, де він мусив піти до суду, щоб боротися з корупцією (справа проти Державної фіскальної служби, що на разі триває). Навевши приклад Китаю, де протягом першого року антикорупційної кампанії 200000 справ були передані в суди, пан Ясін підкреслив, що з корупцією необхідно боротись одночасно як на вищому рівні, так і на рівні пересічного чиновника.

Пріоритети для України Спікери окреслили наступне коло пріоритетів для України: • Належне застосування законодавства щодо відповідальності юридичних осіб за корупційні правопорушення.• Належне розслідування скарг бізнесу на корупційні дії органів державної влади / державних службовців та забезпечення обвинувачувальних вироків в судах у разі доведення провини. • Побудова ефективної системи захисту для юридичних і фізичних осіб, що викривають корупцію.• Забезпечити ефективну комунікаційну політику з метою мотивування бізнесу повідомляти про корупційні правопорушення та бути нетерпимим до корупції (наприклад, шляхом приєднання до Декларації по боротьбі з корупцією Transparency International).• Створення можливостей для малих і середніх підприємств співпрацювати та об’єднувати свої зусилля в боротьбі з корупцією.• Залучення громадянського суспільства та підтримка журналістських розслідувань.

СПИСОК УЧАСНИКІВ/ УЧАСНИЦЬ• Модератор: Енді Гундер, Президент Американської торгівельної палати в Україні• Енері Кіньонес, Голова Мережі по боротьбі з корупцією для країн Східної Європи та Центральної Азії, ОЕСР; Колишня Голова служби внутрішнього контролю ЄБРР• Дмитро Котляр, експерт ОЕСР, Мережа по боротьбі з корупцією для країн Східної Європи та Центральної Азії• Альгірдас Шемета, Бізнес омбудсмен в Україні• Стівен Фішер, Голова Правління ПАТ «Сітібанк», Україна• Тасін Ясін, Генеральний директор “Данон Нутрішіа Україна”

ЗАКЛЮЧНА ПЛЕНАРНА СЕСІЯ

Завдання сесіїПід час заключної панелі спікери окреслили плани та орієнтири для подальшої роботи у сфері запобігання та боротьби з корупцією, а також визначили критерії оцінки прогресу України у боротьбі з корупцією на наступний рік.

Міжнародна перспектива• Україна повинна напрацювати масив законів для боротьби з корупцією за прикладом США та Європи та адаптувати культуру compliance, чіткого дотримання законодавства з боку чиновників. Натомість українським чиновникам потрібно відмовитися від поверхневого «ознайомлення» із законами (Д. Шимків). • Для західних країн обов’язковим є оприлюднення декларацій про доходи чиновників та їх родин, що також має стати нормою для України (Дж. Пайєт та Я. Томбінскі). • Україні слід уникати помилок інших країн у сфері боротьби з корупцією, таких, як політизація антикорупційних органів, що призводить до маніпуляції результатів розслідувань (П.Петренко про досвід боротьби з корупцією в Польщі). • США та інші країни Заходу вдаються до боротьби з корупцією на глобальному рівні – притягують

до відповідальності міжнародні компанії, які дають хабарі там, де за це не карають (в тому числі в Україні).• За словами Я. Хімстри, хоч на міжнародний досвід можна покладатися, саме політична воля всередині країни є ключовим фактором успіху у боротьбі з корупцією.

Досягнення / сфери, що потребують на увагу

ДОСЯГНЕННЯ: — Одним із основних досягнень Міністерства Юстиції у боротьбі з корупцією більшість спікерів назвали запуск онлайн-системи адміністративних послуг, що має руйнувати корупційні механізми на побутовому рівні, адже «комп’ютери не беруть хабарів», а також забезпечить «оцифровку» всіх процесів та документації.

— Реформа патрульної служби (поліції), яку підтримали міжнародні донори та яка зараз стає історією успіху всього українського суспільства (Дж. Пайєт)

— Відчутні зміни відбулися у сферах електронного врядування, електронних державних закупівель, енергетичному секторі, проте ці реформи потребують подальших зусиль

НЕЗАВЕРШЕНІ ЗАВДАННЯ:— За словами Джефрі Пайєта, Посла США в Україні, реформа прокуратури залишається ключовим завданням для України. США вітає створення інституту незалежного прокурора всередині ГПУ, а також Антикорупційного Прокурора, повноваження яких будуть поза політичним впливом. — Судова реформа та реформа правоохоронних органів, реформа електронного врядування та електронних державних закупівель, реформи енергетичного сектору також потребують подальших зусиль.

ПОТОЧНІ ПРОБЛЕМИ: — Основна проблема, яку озвучили Посол США, Посол ЄС в Україні та Директор Програми розвитку ООН в Україні – це затягування процесу антикорупційних розслідувань та відсутність відчутних результатів боротьби з корупцією, що підриває довіру до влади з боку громадськості. — На думку Д. Шимківа, нагальною є проблема недостатнього фінансування НАБУ та інших інституцій, відповідальних за боротьбу з корупцією. — Потреба інституційного реформування та підвищення професійності чиновників (П. Петренко та Д. Шимків).

ПРІОРИТЕТИ Д ЛЯ УКРАЇНИ:— Забезпечення належного інвестування в інституцій, відповідальні за боротьбу з корупцією (Д. Шимків). — Здійснення реформи правоохоронних органів, в першу чергу прокуратури (Дж. Пайєт).— Впровадження глибоких інституційних змін, що супроводжуватимуться реформами правової, правоохоронної та судової систем (П. Петренко). — Рішучість та швидкість дій влади у розслідуванні корупційних справ, оскільки корупція підриває довіру громадян до всієї системи правопорядку (Я. Томбінскі та Я. Хімстра).

СПИСОК УЧАСНИКІВ / УЧАСНИЦЬ• Модератор: Андрій Куліков, журналіст, редактор, радіо- та телеведучий, медіа-експерт• Павло Петренко, Міністр юстиції України• Дмитро Шимків, Заступник Глави Адміністрації Президента України• Ян Томбінський, Посол ЄС в Україні• Джеффрі Р. Пайєтт, Посол США в Україні• Янтомас Хімстра, Директор Програми розвитку ООН в Україні

ІНТЕРАКТИВНИЙ СТЕНД ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Відкритий та відвертий діалог між державою, бізнесом та громадянським суспільством, що мала місце на Першій антикорупційній конференції також був доповнений інтерактивним стендом, де проходило опитування, організоване Консультативною місією Європейського Союзу. Стенд зібрав більше 100 анкет-опитування та пропозицій для коммунікаційної кампанії з питань боротьби з корупцією та ідеї зібрані в Твітері за хештегом #IACCUkraine (https://twitter.com/search?q=%23IAC-CUkraine).За посиланням ви можете знайти підсумки та аналіз опитування: (https://youtu.be/r9-hLvyRuNk)

Ось деякі з цікавих ідей, що були висловлені:«Потрібно починати з себе, не давати та не брати хабарів!»«Необхідно пояснити дітям з першого року навчання в школі, що корупція – це погано»«Не застосовувати до себе подвійних стандартів»«Держава має забезпечити незалежність слідчих та прокурорів»«Необхідно підвищити зарплату державних службовців»«Необхідно встановити комунікацію між антикорупційними агенціями та громадянським суспільством»