№6 листопад

2012

Що таке кри-мінальна суб-

культура?

Ст. 4-5

Розміщен-ня зовніш-ньої рекла-ми в м. Уж-

городі

Ст.12-13

Чи потрібна в Україні таємниця

усиновлен-ня?

Ст. 10-11

Хочете втілити свої творчі бажання та амбі-ції? Бажаєте зареєструвати власну газету чи

журнал? Отже, Ви звернулися за правильною адресою! Читайте у цьому номері статтю про

те, як зареєструвати періодичне видання. Стор. 6-7.

Хто ні про що не запитує, той нічому не навчиться.

Томас Фуллер

НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА

Посилено кримінальну відпові-дальність за фальшування ма-рок акцизного збору. (ст. 14) З нового року запроваджують-ся нові вимоги до кандидатів у нотаріуси. Відповідні зміни пе-редбачено у Законі України "Про нотаріат" N 3425-XII від 02.09.93 р. (ст. 2-3) Закон України "Про внесення змін до закону України "Про нотаріат" щодо державного регулювання нотаріальної дія-льності" (N 5208-VI від 06-.09.2012 р.) Дата набрання чинності: 01.01.2013 р. Ст. 2-3 Які порушення фізосіб -"єдиноподатників" не підпада-ють під мораторій на штрафні санкції? Лист Державної податкової служби України N 21000/7/17-12/7 від 02.08.2012 р. Ст. 11

Стр. 2

ELSA Uzhgorod

Листопад! Це не лише по-ра переходу із літнього на зимовий час, але й період змін у навчально-му та робочому плані.

Листопад дає ще впев-неність у тому, що мож-на нікуди не поспішати, робити нові кроки і ви-важено займатися свої-ми справами. Адже на-здоганяти незроблене в цьому році будемо у грудні, коли стільки всього потрібно буде завершити. А в цьому місяці немає нічого при-ємнішого, як після на-вчального чи робочого дня повернутися у теплі тенета дому і оглянути новий випуск нашого видання! Отож, вітаю Вас на сторінках “ORDER”!

Вам цікаво, що ми “приготували” для Вас цього місяця? Гортайте сторінки і знаходьте статтю про те, як зареєс-трувати періодичне ви-дання. Цікавитеся субку-льтурами? Вам на сторі-нки 4-5, де ми розпові-мо про особливості кри-мінальної субкультури. Або ж хочете детально дізнатися про нову про-позицію Юрія Павленка щодо скасування таєм-ниці усиновлення? Наші дослідження і точка зо-ру у цьому номері! Крім цього, Ви маєте нагоду дізнатися про скандаль-

ну справу щодо італійсь-ких науковців. І, звичай-но ж, на Вас чекають свіжісінькі новини із “майстерні вітчизняного законодавця”.

Отож, бажаємо Вам у листопаді перевести не лише годинники, але й стрілки Вашого життя у напрямку самовдоскона-лення!

Будьте законослухняні!

AND BE ALWAYS IN

“Order”!

Директор з PR Головний редактор

НАТАЛІЯ Антонюк

Встановлено нові вимоги до кандидатів у нотаріуси

З нового року запроваджу-

ються нові вимоги до кандидатів у нотаріуси. Відповідні зміни пе-редбачено у Законі України "Про нотаріат" N 3425-XII від 02.09.93 р. (далі – Закон). Зокрема, для отримання цієї посади стаж ро-боти у сфері права має бути не меншим за 6 років (в даний час – не менше 3-х років), не менше 3-х з яких правник має пропрацю-вати помічником нотаріуса або консультантом державної нотарі-альної контори (зараз обов’язко-вим є стажування протягом одно-го року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотарі-уса).

Увага! Вимоги щодо стажу роботи не поширюються на осіб, які отримали свідоцтво про право заняття нотаріальною дія-льністю до 01.01.2013 р., а також на тих осіб, які успішно пройш-ли стажування в державній нота-ріальній конторі або у приватно-

го нотаріуса і мають право на складання кваліфікаційного іспи-ту.

Одразу ж звернемо вашу увагу на появу посади "помічник нотаріуса", яка прийшла на замі-ну "стажиста нотаріуса". Окрім нової назви, дана посада несе у собі і нові обов’язки. Так, поміч-ник нотаріуса, окрім раніше пе-редбаченого, за дорученням но-таріуса може вести діловодство та архів нотаріуса, готувати та над-силати запити до підприємств, установ і організацій щодо відо-мостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, а також виконувати іншу допоміж-ну і технічну роботу.

Увага! Особи, які станом на 01.01.2013 р. є стажистами в дер-жавній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса, продов-жують стажування до закінчення строку, передбаченого контрак-том, і мають право на складання кваліфікаційного іспиту.

Цікавим є нововведення щодо встановлення виключного

права приватного нотаріуса від-носно добору кандидатур та при-йняття на роботу помічника (нотаріус може мати лише одно-го помічника). Зауважимо, що в даний час кількість посад стажис-тів визначається відповідними органами юстиції та згідно із По-рядком проходження стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, та підготовки стажиста до нотаріа-льної діяльності (затверджено наказом Мін'юсту N 1094/5 від 27.06.2008 р.), стажисти направ-ляються останніми до нотаріусів, які надали згоду на стажування.

Значну увагу присвячено професійному самоврядуванню нотаріусів, метою якого є об’єд-нання на професійній основі зу-силь нотаріусів для виконання покладених на них Законом обо-в’язків і забезпечення їхніх прав, сприяння підвищенню профе-сійного рівня нотаріусів та надан-ня їм методичної допомоги, захи-сту інтересів фізичних і юридич-них осіб при заподіянні їм шкоди

Стр. 3

№6

внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса тощо. Професійне самоврядування здійснюється через Нотаріальну палату України та її органи.

Переглянуто перелік випа-дків, за яких можливе анулюван-ня свідоцтва про право на за-няття нотаріальною діяльністю. Так, неодноразове порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерст-вом юстиції, може стати підста-вою для прийняття Вищою ква-ліфікаційною комісією нотаріа-ту рішення про анулювання сві-доцтва. Крім цього стане немо-жливим анулювання свідоцтва за власною ініціативою нотаріу-са.

Звертаємо також вашу ува-гу на скасування місячного стро-ку, протягом якого можливо оскаржити у суді рішення про анулювання свідоцтва або від-мову у видачі свідоцтва. З ураху-ванням коригувань право на та-

ке оскарження безстрокове. Законом передбачено, що

шкода, заподіяна особі внаслі-док незаконних дій або недба-лості приватного нотаріуса, від-шкодовується в повному розмі-рі. Зазначена норма є достатньо жорсткою по відношенню до представників даної професії, адже не враховує певних обста-вин. Отже, цілком логічним є встановлення певних виклю-чень, що звільняють нотаріуса від відповідальності. Мова йде про випадки, за яких особа, яка звернулася до нотаріуса за вчи-ненням нотаріальної дії:

- подала неправдиву інфо-рмацію щодо будь-якого питан-ня, пов’язаного із вчиненням нотаріальної дії;

- подала недійсні та/або підроблені документи;

- не заявила про відсут-ність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням

якої звернулася особа. Крім цього, скорочено

перелік нотаріальних дій, що вчиняються нотаріусами. Так, із нього виключено:

- зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно);

- накладення та зняття за-борони щодо відчуження транс-портних засобів, що підлягають державній реєстрації;

- видачу свідоцтв про пра-во власності на частку в спіль-ному майні подружжя, набутому ним за час шлюбу, на підставі спільної заяви подружжя;

- посвідчення тотожності громадянина з особою, зобра-женою на фотокартці;

- прийняття чеків для пре-д'явлення до платежу і посвід-чення несплати чеків.

Професія “студент” - це

класно! Хоча. . ., нажаль, короткочасно:

Десять семестрів чи п’ять років, -

Це для Вас законні строки! Тож поспішаєм Вас

вітати, Із Вашим днем, із Вашим

святом!

Стр. 4

ELSA Uzhgorod

Кримінальна субкультура –

що це?

Чи замислювались Ви коли-небудь, що таке субкульту-ра? Так, без сумніву, більшість вважає, що субкультура – це пев-ний напрямок чи відхилення від культури спільноти з особливим спрямуванням, позитивним чи негативним, який підтримує кон-кретний вид соціальної групи. Це є загальним визначенням. А чи відомо Вам що таке криміна-льна субкультура? І знову ж таки, хтось скаже, що це відносини між ув’язненими, поділ їх на кас-ти чи взаємовідносини між ни-ми. Але, насправді, кримінальна субкультура охоплює набагато більше витоків. Отож, Вашій увазі пропонується розгляд пи-тання кримінальної субкультури – від визначення поняття до встановлення основних її рис.

Кримінальна субкультура поєднує у собі духовні, матеріа-льні та соціальні цінності, завдя-ки яким впорядковуються та за-роджуються відносини криміна-

льних співтовариств. Завдяки таким цінностям “кримінальної спільноти” відбувається живу-чість сформованих груп, їхня мобільність та в подальшому пе-редача здобутків “новому поко-лінню”. Дані здобутки є чужими для цивілізованого суспільства і їхні традиції, в певній мірі, воро-жі для соціуму.

Кримінальна субкультура бере свій початок з регулювання відносин між особами, які вхо-дять до групи, і які є для неї зо-всім чужими. Ці відносини за-звичай є жорстокими. Чому ж саме жорстокими? Тут є низка причин, першою з яких є агре-сивність та негативне ставлення до загальноприйнятих норм сус-пільства, високий рівень кримі-нальних традицій та наявність своїх сталих атрибутів. Аби бути членом кримінальної субкульту-ри має бути обов’язкова відсут-ність співчуття. Це співчуття сто-сується не лише “чужих”, але й “своїх”. Фактично відбувається повне вираження байдужості. На рахунок “чужих”, то ставлення до них виражається без особли-

вої привітності, тобто у відноси-нах з ними немає чесності і при-сутня постійна брехня. Обов’яз-ковими критеріями є “вандалізм” та “паразитизм”, тобто повне знецінення результатів праці лю-дини і знущання над особами, які стоять нижче конкретних груп чи поодиноких людей, тоб-то “тюремні низи”. Плюс до цього всього, між такими група-ми у кримінальній субкультурі можна простежити заохочення такого виду, як цинічне ставлен-ня до розбещення жінок та за-кликання до поведінки в її асоці-альних, чи, в своєму роді, амора-льних проявах. Також в кожній сформованій кримінальній групі присутня стигматизація, іншими словами - кримінальне тавруван-ня. Стигматизацію умовно мож-на розподілити на чотири групи, завдяки яким злочинці розпізна-ють своїх, тобто дані засоби слу-гують знаками, відмінностями. Отже, перший вид розпізнаваль-них знаків полягає у татуюваннях злочинців, завдяки чому є мож-ливість дізнатися про ступінь досвідченості у кримінальному середовищі, його роль, автори-тет тощо. Далі йдуть клички, чи як ще кажуть - “поганяла”, які також розподіляються за ступе-нями в залежності від багатозвуч-ності. Третім критерієм є візуаль-не сприйняття, або його ще мо-жна назвати речове. Сюди відно-сяться речі засудженого, одяг, їжа і т.д. Ну, і заключним критерієм є просторове розміщення особи. Це означає, що у кожної людини є своє місце, де вона спить, пере-буває більшу частину часу і таке інше. Ось це і є умовний розпо-діл розпізнавання “своїх” та ви-значення пріоритетних ув’язне-них.

Як і будь-яка субкультура,

Стр. 5

№6

кримінальна має ряд своїх ви-значальних ознак, а саме емпі-ричних. Вони ж в свою чергу розподіляються на 5 груп. І. Міжгрупова ієрархія: наяв-ність ворогуючих угрупувань та конфліктів між ними; розподіл осіб на “своїх” і “ чужих”; риту-али щодо “прописки” новачків. ІІ. Ставлення до “слабких”, “низів”, “знедолених”: в пер-шу чергу це сам факт виникнен-ня “знедолених”, або як їх між собою називають - “недотор- кані”; таврування речей, право на користування якими нале-жить виключно “недоторка- ним”; розповсюдження специ-фічних способів зниження ста-тусу: прання шкарпеток, “вафлерство”, “парафін” тощо;

симуляції членоушкоджень чи різносторонніх хвороб поміж “низами”. ІІІ. Ставлення до розпорядку та виховної роботи, тобто “режим”: масове, а точніше, групове ухилення від встановле-ного режиму та непокора; ухи-лення “авторитетів” від робіт та відмова від роботи у встановле-ному активі; прямий прояв ван-далізму. IV. Проведення вільного часу субкультурних угрупувань: розповсюдженість азарту серед ув’язнених, тобто азартних ігор; групове вживання токсичних чи наркотичних речовин та попу-лярність використання “чефіроваріння”; проведення дозвілля з відхиленням від соці-

альних способів, тобто “тюремне дозвілля”. V. Групове спілкуван-ня, зв’язок між учас-никами субкультури: широке розповсю-дження засобів стиг-матизації: кличок, тату-ювань, задля розпізна-вання “своїх”, визначен-ня “головних” та “паханів”; криміналь-ний жаргон та інші спо-соби спілкування. Надзвичайно важливу роль для зло-

чинної субкультури посідають “кримінальні міфи”, де присут-ні такі образи як: “злодійська чесність”, “ злодійське братст-во”, “ щасливий злодій”, “ не-зламний злочинець” тощо. Вся ця міфологія сприяє більшому гуртуванню осіб у касти, касти у групи і так далі.

Фактично, вивчення психо-логії злочинців, їхніх угрупувань на сьогоднішній день є не останнім питанням. Адже рівень злочинності і криміналу не те що не зменшується, а постійно оновлюється. І, фактично, но-тки кримінальної субкульту-ри тепер надзвичайно легко простежити в моральному існуванні суспільства. Запи-таєте – де саме? У спілкуванні молоді! Чи помічали Ви лекси-ку, яка є аморальною. А культ “паханів”? Таку тенденцію на сьогоднішній день можна про-стежити у школах, університе-тах, державних органах, не ка-жучи вже про представників влади. А знаючи психологію кримінальної субкультури, ми матимемо змогу “взяти козирі” у свої руки і вдало ними розпоря-джатися.

Автор Ніка Гецко

Стр. 6

ELSA Uzhgorod

Як зареєструвати періо-дичне видання?

Як зареєструвати періодич-

не видання? Здавалося б, для чо-го писати про це – можна просто пошукати відповідь на пошуко-вий сайтах в Інтернеті. Проте дозвольте не погодитись з цією точкою зору. Адже часто у нас виникають, здавалося б, легкі за-питання, проте, або в силу відсу-тності часу, або незрозумілого їх тлумачення, такі запитання пере-ходять у категорію надважких або дратівливих. Тому Вашій ува-зі пропонується аналіз нормативно-правової бази, яка регулює питання реєстрації періоди-чних видань.

Отож, дане запитання регулю-ється наступними нормативно-правовими актами: Законом України “Про друковані засоби масової ін-формації (пресу) в Україні” (далі – За-кон), Постановою КМУ “Про держав-ну реєстрацію дру-кованих засобів масової інфор-мації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів”, Наказом Мін’юсту “Про затвер-дження Положенням про держа-вну реєстрацію друкованих засо-бів масової інформації в Україні та Положення про державну ре-єстрацію інформаційних агентств як суб'єктів інформацій-ної діяльності”.

Власне, питання реєстрації періодичного видання стало ак-туальним під час початку випуску друкованого журналу “Ордер”.

Так, все ж таки, чи існує обов’язок реєстрації друкованого видання, чи ні?

Стаття 11 Закону чітко пе-редбачає: державній реєстрації підлягають усі друковані засоби масової інформації, що видають-ся на території України, незалеж-но від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготов-лення.

Тепер подивимося, що таке друковані засоби масової інфор-мації… Стаття 1 Закону зазначає: “В цьому Законі під друкованими засобами масової інформації

(пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжу-ються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичні-стю один і більше номерів (випусків) протягом року на підс-таві свідоцтва про державну ре-єстрацію”.

Тобто логічно виникає за-питання - якщо громадська орга-нізація періодично випускає вла-сний журнал, але це здійснюєть-ся не на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, то цей жу-рнал не є друкованим засобом

масової інформації і не підлягає реєстрації згідно ст. 11 Закону?

В даному випадку варто зауважити, що ця нормативна колізія існує ще з грудня 1992 року і до цих пір не вирішена.

Щодо процедури реєст-рації друкованого засобу масової інформації (далі – ДЗМІ), то тут краще виділити наступні структу-рні елементи державної реєстра-ції для ефективнішого та лаконі-чного висвітлення питання.

1.Суб’єкти заснування ДЗМІ: громадяни України, гро-мадяни інших держав, особи без

громадянства, не об-межені у цивільній правоздатності та ци-вільній дієздатності; юридичні особи України та інших держав; трудові коле-ктиви підприємств, установ і організацій на підставі відповід-ного рішення загаль-них зборів (конференції). 2.Якщо ДЗМІ загаль-нодержавної, зарубі-жної або регіональ-ної (дві і більше об-ластей) сфери розпо-всюдження – то заява

про реєстрацію подається до Державної реєстраційної служби України, якщо ДЗМІ місцевої сфери розповсюдження – то до структурного підрозділу голов-ного управління юстиції Мініс-терства юстиції України в облас-ті.

3.Заява про реєстрацію по-винна містити наступні дані: за-сновник, вид, назва, мова видан-ня, сфера розповсюдження, про-грамні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість, категорія читачів, передбачувані

Стр. 7

№6

періодичність випуску, обсяг і формат видання, юридична ад-реса засновника, банківські рекві-зити, місцезнаходження редакції, статус видання, вид видання за цільовим призначенням. Додат-ково додається паспорт громадя-нина (або установчі документи юридичної особи), додатки у ви-гляді видань газетного та журна-льного типу.

4.Заява розглядається у мі-сячний строк з дня її одержання. За результатами розгляду заяви приймається одне з таких рішень: про державну реєстрацію; про відмову в державній реєстрації; про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію.

5.Протягом одного місяця з дня одержання письмового пові-домлення про державну реєстра-цію ДЗМІ, потрібно сплатити реєстраційний збір в таких розмі-рах:

5.1.Для друкованого ЗМІ із загальнодержавною, регіональ-ною та/або зарубіжною сферою розповсюдження – 850 грн.;

5.2.З місцевою сферою розповсюдження в межах АР Крим, однієї області, обласного центру або двох і більше сільсь-ких районів – 408 грн.;

5.3.З місцевою сферою розповсюдження в межах одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій – 238 грн.;

5.4.Для друкованого ЗМІ, що спеціалізується на матеріалах еротичного характеру, - 1700 грн.;

5.5.Для державної реєстра-ції дайджесту (інформаційний продукт, який містить короткі анотації та основні положення статей, чи в якому стиснено пере-дається вміст найцікавіших публі-кацій за певний період) – 1020 грн.

5.6.Розмір збору для друко-ваного ЗМІ для дітей та інвалідів зменшується на 50 відсотків;

5.7.Друковані засоби масо-вої інформації, засновані з благо-дійною метою і призначені для безплатного розповсюдження – звільнені від сплати збору взагалі.

6.Після сплати реєстрацій-ного збору засновнику видається на руки свідоцтво про державну реєстрацію ДЗМІ.

Не підлягають державній реєстрації: 1) законодавчі, офі-ційні нормативні та інші акти, бюлетені судової практики, що видаються органами законодав-чої, судової та виконавчої влади; 2) інформаційні матеріали та до-кументація, що видаються підп-риємствами, організаціями, на-вчальними закладами і наукови-ми установами з метою викорис-тання їх у своїй діяльності; 3) ви-дана за допомогою технічних засобів друкована продукція, не призначена для публічного роз-повсюдження, або машинописна, розмножувана на правах рукопи-су.

Чинним законодавством наразі не передбачена відповіда-льність за ухилення від реєстрації ДЗМІ. Згідно із ст. 186-6 Кодексу України про адміністративні пра-

вопорушення - адміністративна відповідальність настає тільки за виготовлення, випуск або розпо-всюдження продукції друковано-го засобу масової інформації піс-ля припинення діяльності цього друкованого засобу масової інфо-рмації, а так само ухилення від перереєстрації друкованого засо-бу масової інформації у передба-чених законом випадках, чи від повідомлення реєструючому ор-гану про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнахо-дження редакції.

Отже, формуючи висновок про вищезазначене, підкреслю, що державна реєстрація друкова-ного засобу масової інформації є одним із дієвих механізмів конт-ролю держави над реалізацією права на свободу слова та інфор-мації. Забюрократизований про-цес подання документів може призвести до незаконного злов-живання владою з боку посадо-вих осіб, що негативно впливає на розвиток громадянського сус-пільства в Україні.

Однак маємо лише надію на покращення правового регу-лювання діяльності ДЗМІ в май-бутньому. Оскільки на сьогодні на порталі Верховної Ради Украї-ни немає жодного ефективного та дієвого проекту нового Закону про друковані періодичні видан-ня.

Автор - Валерій НЕЧАЄВ

скарбник ELSA Україна, адвокат

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША

РЕКЛАМА

тел. 0501581242

Стр. 8

ELSA Uzhgorod

Уінстон Черчілль. З вірою в себе…

“Не втрачати ні секунди,

відразу й рішуче займати міс-це на полі бою, ім'я якому –

життя. Не задовольнятися тим, що є, ніколи не змирити-

ся з поразкою, адже світ іс-нує, щоб бути завойованим”.

Уінстон Черчілль. Подейкують, що він наро-

дився на дискотеці в жіночому туалеті, а в дитинстві його нази-вали Вінні. Він любив кубинські сигари і завжди відпочивав в пе-ріод “сієсти”. Він був і залиша-ється одним із найкращих орато-рів світу. Саме йому належить фраза “No comments…” та ви-раз “залізна завіса”. Прем’єр – міністр Великобританії, лауреат Нобелівської премії, конструк-тор, живописець, автор п'ятдеся-ти восьми історичних творів, невиправний дотепник та дип-ломат… Хто ж він насправді? Сер Уїнстон Леонард Спенсер Черчілль.

Він був сином заможного англійського лорда і дочки аме-риканського мільйонера. В ран-ній період свого життя Черчілль не подавав жодних світлих надій на майбутнє своїм батькам – осо-бливих успіхів у навчанні за ним не помічали, проте він відрізняв-ся надзвичайною пам’яттю, впе-ртістю та вмінням демонструва-ти власний характер. Напевно, кожен його родич розсміявся б у вічі першому, хто б сказав, що саме рудий Вінні стане опорою англійської нації і займе в її істо-рії одне з провідних місць.

У період молодих років під час служби в армії, він побував в багатьох країнах, серед яких - Індія, Єгипет, Судан. Проте з

поміж інших особливо виділяла-ся Куба, де він здобув незабутній досвід і велику кількість звичок.

В армії У.Черчілль понад усе хотів здобути славу відважно-го воїна, через що часто ризику-вав життям, при чому в багатьох випадках зовсім невиправдано.

Провівши в боях частину свого молодого життя, Черчілль зрозумів,що армії йому мало, він прагнув чогось іншого – більшо-го, того, де б він міг реалізувати себе повністю, розкривши всі свої здібності. Саме так він відк-рив для себе те, для чого він на-родився - політику.

Політика стала для Черчіл-ля формою існування, життєвою необхідністю, може, навіть біль-шою мірою, ніж улюблені ку-

бинські сигари, віскі або бренді. Він знайшов своє покликання.

Щодо особистого життя, то одружився Черчілль у віці 34-х років, проживши з дружиною, яка народила йому п’ятьох дітей, чотирьох доньок і одного сина, до кінця своїх днів в любові, ми-рі та злагоді, зумівши залиши-тись вірним відразу двом непо-вторним жінкам свого життя – власній дружині та політиці.

До Другої світової війни він встиг побувати на багатьох різних посадах, починаючи він польового офіцера, закінчуючи постом міністра внутрішніх справ, ставши наймолодшим чиновником такого рангу за останні півстоліття – у той час Черчіллю було всього 35 років.

Стр. 9

№6

Незважаючи на молоді ро-ки, Уінстон Черчілль завжди від-різнявся проникливістю та муд-рістю. Саме Черчілль першим почав говорити про небезпеку більшовицької Росії, він першим заговорив і про загрозу з боку фашистської Німеччини, та, на жаль, ніхто не хотів цьому віри-ти…

У той час, коли Німеччина напала на Францію, Бельгію та Голландію, тогочасний прем’єр-міністр подав у відставку, і ко-роль Англії вирішив, що його пост повинен зайняти саме Уїнс-тон Черчілль. Настав час його кроків в історії Сполученого ко-ролівства.

Саме Черчілль представляв Великобританію під час Великої світової війни. Він був тим гене-ратором ідей та комунікатором між всіма континентами, який щоразу підносив славу Англії, деколи навіть перебільшуючи її реальні можливості.

Деякі історики говорять про те, що Черчілль був “в тіні” Рузвельта та Сталіна, проте, не зовсім погоджуючись з цим, вар-то зауважити, що саме Черчілль зумів відстояти інтереси Англії в зовсім нелегкі для неї часи. Саме його улюблений жест V-Вікторії – перемоги, став символом для країни і нації, який допоміг пові-рити у власну перемогу в той час, як майже всім навколо вона здавалася неможливою.

“Ніколи не здавайтеся - ніколи, ніколи, ніколи, ніколи, ні у великому, ні в малому, ані у великому, ні в дрібному, ні-коли не здавайтеся, якщо це не суперечить честі і здорово-му глузду”.

Для англійців Уїнстон Чер-чілль назавжди залишиться осо-бистістю, яка суворої осені 1940

року втілила загальнонаціональ-ну переконаність у тому, що “ніколи Брітт не буде рабом”. У той час, коли маленький зеле-ний острів стояв перед коричне-вою Європою, прем'єр-міністр Черчілль сказав: “Ми будемо битися на морях і океанах, ми будемо битися зі зростаючою впевненістю і зростаючою силою у повітрі, ми будемо захищати наш острів, чого б нам це не коштувало, ми буде-мо битися на пляжах, ми буде-мо битися на місцях висадки, ми будемо битися у полях, на вулицях, ми будемо битися на пагорбах, ми ніколи не здамо-

ся”. Черчілль – це особистість.

Він зумів розкрити всі свої тала-нти і скористатися цим життям по повній. Він був людиною принципу і через це досяг успі-ху, про який знає цілий світ.

Як казав сам англійський міністр: “Успіх - це здатність йти від поразки до поразки, не втрачаючи оптимізму”. Отож, ніколи не втрачайте опти-мізму і живіть, рівняючись тіль-ки на найкращих цього світу!

Підготувала-

Катерина Керецман

ELSA Ужгород і Черчілль Рада Європи у Страсбурзі

ELSA Uzhgorod

Стр. 10

Таємниця усиновлення – таєм-ниця справедливості чи

брехні? “Чи може брехня бути ко-рисною?” – це одне із тих запи-тань, які часто собі задають бать-ки, виховуючи дитину. Інколи брехня чи, перефразовуючи це поняття, неправда потрібні для того, щоб дитина росла слухня-ною, краще навчалася або ж зро-била щось корисне. Але якщо особи приховують те, що вони не справжні біологічні батьки дитини, то під яким кутом зору це розглядати? Чи можна їх осу-джувати і звинувачувати у брехні? І, нарешті, чи має хтось право приховування від дитини те, що вона зобов’язана знати? Невже утаємничення факту усиновлення може вберегти дитину? Чи швид-ше, навпаки, може призвести до шоку, який виникне, коли дитина дізнається правду? Стверджувати і наполягати на цьому не будемо, оскільки тема таємниці усинов-лення є досить “тонкою” і стосу-ється кожної конкретної родини. Проте певні зрушення у розгляді питання справедливості та потре-

би приховування факту усинов-лення вже здійснені на законода-вчо-урядовому рівні.

Уповноважений Президе-нта України з прав дитини Юрій Павленко виступає саме за скасу-вання таємниці усиновлення, про що він повідомив нещодавно.

“Таємниця усиновлення є порушенням права дитини, ви-значеного Конвенцією ООН про права дитини, що дитина від на-родження має право знати своїх батьків”, - підкреслив Ю.Павленко. Сімейним кодексом передбачено право дитини з 14 років звернутися до суду і з’ясува-ти обставини свого усиновлення, дізнатися імена своїх біологічних батьків. Тому Уповноважений з прав дитини вважає, що потрібно внести відповідні зміни з приводу цього до Кримінального та Сі-мейного кодексів.

Окрім цього, таємниця усиновлення позбавляє посадо-вих осіб можливості отримати об'єктивну інформацію про те, який спосіб життя веде дитина і як вона розвивається. Держслуж-бовці за будь-яких обставин по-винні зберігати таємницю усино-

влення, зокрема, навіть тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. За розголошення тає-мниці встановлено штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і на-віть до позбавлення волі на строк до трьох років. Те саме діяння, вчинене службовою особою або працівником медичного закладу, яким відомості про усиновлення стали відомі по службі чи роботі, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається штрафом до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або обмежен-ням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Доречною є пропозиція Уповноваженого з прав дитини щодо запровадження обов'язко-вого навчання кандидатів в уси-новлювачі з метою не допустити потрапляння дитини в сім'ю, яка не готова до виховання. Кандидат може пройти таке навчання за власним бажанням на відповід-них курсах. Такі курси розміщені в центрах соцслужб у справах сім’ї та молоді і в службах у спра-вах дітей. Справа в тому, що сім’ї

які бажають стати прийомни-ми батьками, повинні володі-ти певним рівнем знань, що забезпечить їх від неочікува-них ситуацій, пов’язаних з ви-хованням дитини, а також до-зволить виховати дитину, ви-користовуючи найефективні-ші методики.

На сьогодні в Україні на обліку усиновлення стоїть по-над 27 тисяч дітей. За інфор-мацією начальника відділу ор-ганізації усиновлення дітей громадянами України Депар-таменту з усиновлення та за-хисту прав дитини Мінсоцпо-літики Ольги Оліфер, кіль-

№6

Стр. 11

кість українців, які бажають уси-новити дитину, становить понад 1,5 тис. Також щороку близько 10-15 сімей висловлюють бажан-ня усиновити двох дітей. При цьому під час всиновлення пріо-ритет надається подружнім па-рам. У 2001 році дітей було усиновлено менше у порів-нянні з попередніми рока-ми. Так, 2009 року українця-ми було усиновлено 2 тис. 374 дитини, в 2010-му - 2 тис. 247 дітей, в 2011-му - 2014 дітей. 80% бажаючих всиновити дитину - це под-ружні пари, 20% - одинокі громадяни. Як інформують офіційні джерела, в Україні були поодинокі випадки, коли дитину усиновлювали одинокі чоловіки. При цьому за-конодавством України забороне-но усиновлення одинокими іно-земцями.

Станом на 1 липня 2012 р. в Україні налічується майже 96 тис. дітей-сиріт, дітей, позбавле-них батьківського піклування. З них під опікою і піклуванням ви-ховуються понад 63 тис. дітей, в прийомних сім'ях, дитячих буди-нках сімейного типу - 10821. У першому півріччі поточного ро-

ку було усиновлено 1352 дітей, з яких громадянами України - 984; іноземцями - 368. За загальними підрахунками, в Україні близько 35 тис. дітей виховуються в сім'ях усиновителів.

Сам проект по таємниці

усиновлення планується розро-бити в найближчий час. Юрій Павленко бажає внести його на розгляд в новий склад Верховної Ради, адже, як він зауважив, він не хоче, щоб дискусія про скасуван-ня таємниці усиновлення вико-ристовувалась у політичних деба-тах. Проте, все ж таки, повер-таючись до початку цієї статті, розкриття правди про усинов-лення дитини може стати силь-

ним стресом. І невідомо до яких неочікуваних наслідків це може призвести. Можна тільки уявити, що відбувається в душі дорослого в цей момент. А що вже говори-ти про підлітків. Але якщо з са-мого малку привчати дитину до

думки, що ти не є її справжнім батьком, то є велика ймовірність того, що вона буде ставитись до цієї істи-ни спокійно, а подо-рослішавши буде вдя-чна за такий крок у житті батьків – нехай навіть не біологічних. На останок можна сказати, що скасуван-ня таємниці усинов-лення - це явище, що

несе в собі як позитивні, так і не-гативні зміни в інститут усинов-лення. Одного того факту, що багато країн вже давно скасували таємницю усиновлення, зовсім не свідчить про те, що це потріб-но робити і Україні. Власне, дана стаття мала на меті донести до читача питання таємниці усинов-лення і замислитись – потрібно чи ні?

Автор – Наталія Поляк

ЄДИНИЙ ПОДАТОК Які порушення фізосіб-"єдиноподатників" не підпадають під мораторій на штрафні санкції? Як ви пам’ятаєте, Закон N 4834-VI від 24.04.2012 р. впровадив заборону на застосування деяких

штрафних санкцій до фізосіб - платників єдиного податку у 2012 р. Нагадаємо, що під мораторій пот-рапляють:

1) штрафні санкції за порушення порядку обчислення, правильності заповнення декларацій та повноти сплати сум єдиного податку (абз. 2 п. 7 підр. 10 розд. XX ПКУ);

2) адмінштрафи (передбачені ст. 164¹ КУпАП) за неправильність заповнення "єдиноподатниками" Книги обліку доходів та Книги обліку доходів і витрат.

Виходячи з цього, контролери зазначають, що платники податків відповідатимуть "по повній" за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків єдиного податку, квартальних платежів та неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Лист Державної податкової служби України N 21000/7/17-12/7 від 02.08.2012 р.

ELSA Uzhgorod

Стр. 12

Як розміщувати рек-ламу в Ужгороді відповід-но до правил благоустрою

міста? Як і обіцяли, в цьому номері ми

коротко розкажемо про особливості розміщення рекламних щитів, вивісок та інших рекламних засобів в м. Уж-город.

Згідно Правил благоуст-рою м. Ужгорода, затвердже-них рішенням Ужгородської міської ради №136 від 26 груд-ня 2006 року (далі - Правила), рекламні засоби (з обладнанням) – це елементи благоустрою міста, які використовуються для розмі-щення зовнішньої реклами. До рекламних засобі (спеціальних конструкцій) належать тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та не наземні, плоскі та об’ємні сте-нди, щити, панно, транспаранти, таблички, короби, механічні, ди-намічні, електронні табло, екра-ни, панелі, тумби, складні прос-торові конструкції тощо). До об-ладнання зовнішньої реклами відносяться опори, блоки тощо.

Підприємства, установи,

організації, особи, які експлуату-ють вивіски, вітрини, світлову рекламу, зобов’язані забезпечити їх належний режим роботи та технічний стан.

Правилами благоустрою м. Ужгорода затверджений Порядок утримання елементів благоуст-рою при розташуванні зовніш-ньої реклами. Найосновніші ви-моги Порядку наступні:

1.Рекламні засоби (спеціальні конструкції) розташо-вуються на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, наданих у встановленому викон-комом міської ради порядку.

2. Проведення робіт, пов’я-заних із розташуванням (монтажем, реконструкцією, пе-ренесенням, демонтажем) рекла-мних засобів на міській терито-рії, здійснюється на підставі до-зволів на проведення цих робіт у встановленому виконкомом місь-кої ради порядку.

3. Виконання робіт, пов’яза-них із розташуванням рекламних засобів на міській території, здій-снюється спеціалізованими підп-риємствами, установами чи орга-нізаціями.

4. Роботи, пов’язані з розта-шуванням рекламних засобів на міській території, виконується з обов’язковим відновленням бла-гоустрою місця (території, спору-ди) у передбачений дозволом строк. Підключення рекламних засобів до існуючих мереж зовні-шнього освітлення здійснюється відповідно до вимог, передбаче-них чинним законодавством.

5. Роботи, пов’язані з розта-шуванням рекламних засобів, вва-жаються закінченими, якщо проведено відновлення твердого покриття, трав’яного покрову, вивезено зайвий ґрунт, сміття, залишки матеріалів та виконано у

повному обсязі інші робо-ти з відновлення благоустрою міста, що підтверджено ак-том, передбаченим Положенням про проведення робіт, пов’язаних з розташуванням реклам-них засобів на міській території.

6. Проведення робіт з роз-ташування рекламного засобу з порушенням визначеного до-зволом місця їх проведення (визначеного місця розташування рекламного засобу), в тому числі при короткостроковому розмі-щенні зовнішньої реклами, тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством, що не звільняє розповсюджувача зовні-шньої реклами від відшкодування шкоди, завданої об’єкту благоуст-рою міста, та виконання робіт щодо повного відновлення пору-шених елементів благоустрою цього об’єкта.

7. Великорозмірні рекламні засоби розташовуються відповід-но до комплексного плану благо-устрою площі, проспекту, вулиці міста на одному рівні від горизо-нтальної поверхні ґрунту (дорожнього покриття) та на од-наковій відстані від доріг.

8. Розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках історії та архітектури і в межах зон охоро-ни таких пам’яток дозволяється за погодженням з органом виконав-чої влади у сфері охорони куль-турної спадщини. Розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках містобудування та архітектури місцевого значення, а також в ме-жах їх охоронних зон обмежено збереженням зовнішнього вигля-ду архітектурно-історичних анса-мблів.

9. Рекламні засоби не по-винні виступати джерелами шу-му, вібрації, світлових, електрома-гнітних та інших випромінювань

№6

Стр. 13

чи полів з порушенням дію-чих санітарних норм. Дистан-ція між великорозмірними рекламними засобами, вста-новленими вздовж проїзної частини вулиць і доріг, по-винна бути не менше двокра-тної відстані між сусідніми опорами контактної мережі (зовнішнього освітлення) і не менше однократної відстані для конструкцій міського (сіті) формату.

10. Мінімальна відстань ро-зташування рекламних засобів (наземних малогабаритних та ін-формаційних конструкцій, розта-шованих на електроопорах ни-жче одного метра від тротуару) повинна становити від перех-ресть – 25 метрів та 10 метрів з боку примикання дворового проїзду до вулиці міста.

11. Виносні рекламні засоби розміщуються впритул до фасаду будинку на відстані не більше 2 м від входу і тільки при ширині тротуару (пішохідної доріжки) не менше 2 м та за змістом не по-винні замінювати чи дублювати вивіску. Рекламні засоби, які роз-ташовуються на будинках (у тому числі на дахах) і впритул до них, не повинні вступати у візуальний конфлікт з архітектурою цього будинку та суттєво міняти вигляд їхній фасадів. Забороняється роз-ташування рекламних засобів: 1)на пішохідних доріжках

та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів; 2) на територіях пам’яток садово-паркового мистецтва, природних заповідників, парків, на квітниках та деревах; 3) великорозмірних конструкцій у центральній істо-ричній частині міста, за винятком територій транспортних магіст-ралей, які входять до її складу і характеризуються малою забудо-ваністю.

12. Забороняється розмі-щення друкованої реклами без-посередньо на зовнішній поверх-ні будинків, будівель, споруд, на парканах, огорожах, стовпах та деревах.

13. Відповідальність за тех-нічний, естетичний стан реклам-них засобів, розміщеної реклами, стан благоустрою місць розташу-вання рекламних засобів несе розповсюджувач зовнішньої рек-лами згідно із законодавством.

14. У випадках укладення договору щодо використання

елементів благоустрою на мі-сці розташування рекламного засобу між власником реклам-ного засобу та утримувачем елементу благоустрою міста відповідальність за технічний та естетичний стан всього елементу благоустрою міста несе його утримувач (крім безпосередньо місця розта-шування рекламного засобу).

15. Шкода, завдана при роз-міщенні зовнішньої реклами вна-слідок порушення законодавства з благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації у становле-ному законодавством порядку.

16. Контроль за додержан-ням Правил благоустрою міста при розміщенні зовнішньої рек-лами здійснюють виконавчий комітет міської ради та інші орга-ни відповідно до законодавства.

Сподіваюся, дані правила стануть Вам у

нагоді!

Джерело: Рішення Ужгородської місь-

кої ради № 136 від 26.12.2006 року “Про затвердження Правил

благоустрою м. Ужгорода”

Підготувала – Галина Пшеницька

ELSA Uzhgorod

Стр. 14

«12 розгніваних чоловіків»

Мабуть, назва стрічки Вам знайома. А сюжет тим паче, адже у кінопрокаті є його російський “рімейк” – фільм “12”, знятий М.Михалковим.

Кінофільм був знятий у 1957 році і екранізований за од-нойменною п’єсою Реджинальда Роуза. Дванадцять присяжних засідателів у дорадчій кімнаті ви-рішують, чи винен пуерторікан-ський підліток, що виріс у злид-нях, у вбивстві власного батька. На перший погляд здається, що слідство і сторона обвинувачення неспростовними доказами пере-конливо довели провину хлопця.

Американське законодавство вимагає, щоб усі присяжні го-лосували за вирок одноголос-но. Всі присяжні згодні з про-курором, але один з них (№ 8) голосує проти. Він йде напе-рекір думок інших. Його не хвилює, що інші присяжні засідателі поспішають, нерву-ють і навіть починають обра-жати один одного. Присяж-

ний “номер 8” не впевнений у винуватості хлопця і вимагає, щоб інші члени обговорили цю справу. Під час другого голосу-вання на бік присяжного № 8 пе-реходить ще один присяжний. Він теж вимагає розгляду.

Присяжний № 8 холодно-кровно розвінчує одні за одним непрямі докази і домисли звину-вачення. Найперше, що він ро-бить, - це показує, що ніж - зна-ряддя вбивства - зовсім не уніка-льний, і демонструє власний, та-кий самий. Він показує, що прямі свідчення двох свідків не співпа-дають між собою. Адже якщо жінка навпроти бачила вчинення злочину крізь вікно проїжджаю-

чого потяга, то як міг старий чо-ловік за шумом потяга почути шум сварки, або ж будучи кульга-вим, встигнути добігти до дверей у холі і побачити хлопця?

Даний фільм дуже яскраво показує, яким важливим є один голос, одна думка. Адже 12 лю-дей, різних за віком, соціальним статусом, вирішують долю хлоп-чика, звинуваченого у вбивстві батька.

Майже всі події у фільмі відбуваються в одній кімнаті, що тільки посилює ефект зацікавле-ності від стрічки.

Приємного перегляду!

Автор -

Галина Пшеницька

Посилено кримінальну відповідальність за фальшу-

вання марок акцизного збору Парламент посилив кримі-

нальну відповідальність за фаль-шування марок акцизного збору, передбачивши внесення відпові-дних змін до Кримінального ко-дексу України.

Так, за виготовлення, збері-гання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при про-дажу товарів, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одер-жаних чи підроблених марок ак-цизного збору, голографічних захисних елементів передбачено санкцію у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Ті самі дії, вчинені повтор-но або за попередньою змовою групою осіб чи у великому роз-мірі, каратимуться позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

В даному випадку дії вважа-ються вчиненими у великому розмірі, якщо сума підробки у 200 і більше разів перевищує не-оподатковуваний мінімум дохо-дів громадян (у 2012 році це 10-7300 грн.)*.

Зауважимо, що раніше по-карання за подібні злочини було у вигляді штрафу в розмірі від 500 до 5000 НМДГ (від 8500 до 85000 грн.) з конфіскацією това-рів, промаркованих підроблени-ми марками.

*Примітка.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положен-ня" Податкового кодексу Украї-ни, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, сума неопо-датковуваного мінімуму встанов-люється на рівні податкової соці-альної пільги, визначеної пп. 16-9.1.1 ПКУ для відповідного року.

На 2012 рік розмір подат-кової соціальної пільги встанов-лено на рівні 536,50 грн.

При посиланні на неопода-тковуваний мінімум у разі визна-чення розмірів штрафів, як і ра-ніше, застосовується сума у роз-мірі 17 грн.

№6

Стр. 15

A Manslaughter, An Accident Or a Dot in the

Scientific Researches?

The end of October astonished the society with the unexpected news from Italy – six Italian scientists and an ex-government official have been sentenced to six years in prison over the 2009 deadly earthquake in L'Aquila. A regional court decided they were guilty of multiple manslaughter. Prosecutors said the scientists gave a falsely reassuring statement before the quake and it was a reason why people died. But the defence tried to prove that it was impossible to predict accurately quakes because people couldn’t be sure on 100 per cent in nature and weather changes.

On April, 2009, the 6.3 magnitude quake devastated the city and killed 309 people. A big part of the historic centre of the city was destroyed. Be-fore that happened the scientists of the National Commission for the Forecast and Prevention of Ma-jor Risks predicted it wasn’t a big quake. But the re-sults were another – lots of people became victims of the quake. Then all these seven scientists were accused of having provided inaccurate and incom-plete information about the danger of the tremors.

But there is a question: Is it possible to be pre-cise about the timing of future events and predict what can happen with nature?

For sure, the lawyers will appeal against this sentence. But will be it really effectively? Because even the President of Italy – Giorgio Napolitano –

didn’t support the scientists. More than 5000 scien-tists signed the letter to him. But no support.

Тhe European society is very embarrassed be-cause of this sentence of the Italian judges and says it is a hasty sentence. Lots of people can’t under-stand how it is possible to accuse someone on things or predictions which are not depend on them. For instance, according to this sentence all scientists or the weather forecasters need to be accused if they said it would be rain but in reality there was no rain-ing. Yes, the rain and the quake are the different things. But the sense of predictions of the natural conditions is the same. Anyway the court decided that the scientists had to indicate the risks of the quakes. The judge also ordered the defendants to pay court costs and damages. Now lots of other sci-entists have warned that this case in L’Aquila might be a damaging precedent. The results of this accus-ing might to halve a number of people who wants to work in scientific spheres. They will scare because of the thoughts to be put on trial one day too.

So, what is it – a hasty sentence or a real manslaughter? Everyone needs to decide. But I think what is really important – it’s the words of one of the scientists, Bernardo De Bernardinis, who said: “I believe myself to be innocent be-fore God and men”. So, just think…

The source and picture: “La Repubblica” (Italy)

Natalia Antonyuk, Editor-in-Chief of “ORDER”

ELSA Uzhgorod