УДК 78.071.1(477.83–25)(093) Ф. Колесса

АРХІВ ФІЛАРЕТА КОЛЕССИ У ЛЬВОВІ

Ірина ДОВГАЛЮК Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси,

Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1/345, м. Львів, Україна, 79602,

тел.: (+38032) 293 47 20, e-mail: iradovhalyuk@gmail.com

Уперше описано та проаналізовано упорядкований автором розвідки при-ватний архів академіка Філарета Колесси, що уже понад півстоліття після смерті дослідника зберігається під опікою родини Колессів у Львові. У дослі-дженні коротко, за основними рубриками, за якими в архіві укладено доку-менти, презентовано непересічну рукописну колекцію, яка містить унікальну інформацію не тільки про самого Філарета Колессу, його життєпис, творчу спадщину, але і про культурне життя того часу. Окремо відзначено невідомий досі доробок ученого та описано колекцію фонографічних валиків. У досліджен-ні також обговорено подальші кроки у збереженні цього раритетного архіву.

Ключові слова: Філарет Колесса, архів, рукописна спадщина, фоногра-фічні валики.

Академік Філарет Колесса – фольклорист, музикознавець, компози-

тор, літературознавець, педагог, громадський діяч. Будучи одним із засновників української етномузикології разом зі Станіславом Людке-вичем, Климентом Квіткою та Осипом Роздольським, він водночас заслужено зачислений і до плеяди класиків європейської етномузико-логії першої половини ХХ століття та стоїть поряд із такими імени-тими постатями, як представники берлінської та віденської школи порівняльного музикознавства – Карл Штумпф, Еріх Моріц фон Горн-бостель, Курт Закс, фін Ільмарі Кроон, угорець Бела Барток, росіянин Євгеній Гіппіус.

Дослідник залишив унікальний, без перебільшення безцінний архів, який після його смерті уже понад півстоліття під опікою родини Колессів зберігається у Львові. Втім, незважаючи на значущість цієї збірки документів не тільки для української, але і європейської науки та культури, сьогодні все ще достеменно невідомо, що ж містить ця унікальна колекція.

Загалом можна говорити про щонайменше дві спроби дати лад ар-хіву. Вочевидь, першим упорядником власної архівної збірки був сам академік. Він укладав матеріали в папки, робив окремі підбірки, інко-ли залишаючи на них короткі описи-анотації: “Бруліони листів з 1908 р. 14

в справі моєї етнографічної екскурсії до Миргорода”, або “Cтатейка про українські народні мельодії до Баденштедтового збірника”. На деяких папках чи зшитках можна зустріти і різні коментарі дослід-ника, як скажімо: “Дуже цінний рукопис”.

Друга “хвиля” праці над архівом розпочалася незадовго після смерті академіка. Буквально уже 1947 року до опрацювання архіву приступив колишній аспірант Ф. Колесси – Ярослав Шуст, який перед-усім зайнявся укладанням бібліографії академіка [5, с. 293]. Певним підсумком цієї його праці стало дослідження “Огляд бібліографії наукових праць Ф. Колесси”, датоване 1951–1953 роками.

У 1950-х роках робота над архівом інтенсифікувалася, що воче-видь було пов’язано із проектом якнайповнішого видання спадщини Ф. Колесси, яка мала бути опублікованою за попередніми планами у щонайменше десяти томах. Для цього у Львівській консерваторії при історико-теоретичній кафедрі навіть створили спеціальну комісію. Її доручили очолити Я. Шусту [5, с. 293]. До редакційної роботи з підго-товки десятитомника залучили львівських музикантів і музикознавців, зокрема Миколу Колессу, Станіслава Людкевича, Дарію Залєську, Ма-рію Білинську, Стефанію Павлишин, Арсенія Котляревського, Любов Коссак (Баб’юк). Для опрацювання книгозбірні Ф. Колесси запросили бібліографа Ярославу Колодій [37, с. 118].

З рукописами академіка та заразом над бібліографією його доробку у 1950-х роках працювала також тодішня аспірантка Київської консер-ваторії Софія Грица, яка брала участь у виданні спадщини академіка у рамках згаданого проекту [2, с. 4], і водночас писала кандидатську ро-боту, яка згодом переросла у монографію “Ф. М. Колесса” [3]. Дякуючи С. Гриці, всупереч колишній владі, вдалося видати бодай чотиритом-ник спадщини Ф. Колесси [19; 20; 22; 32].

Десь наприкінці 1950-х років за результатами роботи комісії Я. Шуст і Д. Залєська уклали рукописний каталог бібліотеки та збірки манускриптів академіка. За цим описом бібліотека налічувала 2 350 позицій. Це були видання з “питань мовознавства, літературознавства та історії (номери від 1 до 252). Книги з ділянки фольклору, етнографії та музики” [11, с. 1], періодика, іншомовна література, композиції. Утім, і “Огляд” Я. Шуста, і каталог залишилися в рукописах та збері-гаються сьогодні в приватному архіві академіка.

Бібліографічний покажчик праць і критичної літератури “Філарет Колесса” в упорядкуванні Мирослава Мороза вдалося видати допіру 1992 року [38]. Мало що з незнаної спадщини академіка було опублі-ковано й у наступні роки. В останні десятиліття, дякуючи старанням внучок академіка, Ксенії Колесси та Роксоляни Залєської, світ побачила низка невідомих манускриптів академіка [9, с. 309–416; 12, с. 396–450;

15

13, с. 294–326; 14, с. 521–541; 15, с. 7–86; ]. Окремі праці Ф. Колесси, малодоступні загалу, були надруковані для популяризації доробку ака-деміка й у виданнях Кафедри української фольклористики імені акаде-міка Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка [17, с. 285–302; 18, с. 375–385; 26, с. 357–363; 27, с. 166–272; 28, с. 364–374; 30, с. 354–356 та ін.].

Тож, зважаючи на те, що з часу останнього опрацювання та упо-рядкування архіву минуло понад півстоліття, а також на повну відсут-ність у науковій літературі відомостей про зміст приватного архіву академіка Ф. Колесси, повстала необхідність зробити докладну ревізію архівних матеріалів і врешті з’ясувати, які ж документи містить збірка зараз. Відтак мою спробу опрацювання та опису приватного архіву академіка Ф. Колесси належить вважати уже третьою у низці подібних досліджень.

Загалом усю науково-творчу спадщину Ф. Колесси можна поділити на друковану частину – книгозбірню1 й архів, який охоплює рукописну збірку та колекцію фонографічних валиків2. Тож, приступаючи до ро-боти і ставлячи собі за мету зробити оцінку насамперед архіву, не складно було визначити об’єкт дослідження. Звісно, в сьогоденній робо-ті над упорядкуванням архіву не обійшлося і без винятків. До архівних документів було долучено також низку різноманітних вирізок (а то й цілих частин) із часописів. Наприклад, такі цікаві раритети, як рецензії на праці та композиції академіка різних авторів із його нотатками, або ж газетна вирізка із статтею С. Людкевича “Кілька поправок до так зва-ного питання про «український пісенний стиль»” [36] з коментарями-помітками Ф. Колесси тощо.

Приватний архів академіка Ф. Колесси репрезентує цілісну збірку документів, призбираних упродовж кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. За споминами Дарії Залєської, наприкінці німецької окупації в роки Другої світової війни, коли Ф. Колесса мешкав у Львові по вулиці Павліковського, 19 (сьогодні – вулиця Генерала Грицая), архів почасти постраждав: бомба знищила частину його великої бібліотеки. Тоді ж, за словами Дарії Залєської, “зазнало знищення багато вартіс-них книг та манускриптів” [11, с. 3]. Які документи були втрачені – сказати вочевидь проблематично.

Після смерті академіка, дякуючи дбайливому ставленню його роди-ни, з надходженням нових матеріалів, дотичних до постаті Ф. Колесси,

1 Книгозбірня Ф. Колесси сьогодні частково заново опрацьована завдяки

львівському музикознавцю Оксані Мельник-Гнатишин [37]. 2 В архіві зберігається також величезна колекція світлин, які чекають на

спеціальне опрацювання.

16

до архіву було долучено чимало цікавих документів, які стосувалися подальшого “життя” спадщини дослідника. Ця робота не припиняєть-ся й сьогодні стараннями насамперед внучки академіка Харитини Ко-лесси та її сина Яреми Колесси, які опікуються архівом і прискіпливо дбають про його долю та поповнення сучасними публікаціями про академіка і його доробок1.

Архів опрацьовано й описано спираючись на практику упорядку-вання подібних колекцій у визнаних архівних установах Львова (зо-крема Центрального державного історичного архіву України у Львові, рукописного архіву Львівської національної наукової бібліотеки Украї-ни імені Василя Стефаника тощо). Окрім того, було враховано і певне бачення самого Ф. Колесси в укладанні матеріалів архіву2. Відтак, усі рукописи складено в папки або ж згортки-зшитки (якщо матеріали були більшого формату) та погруповано за такими рубриками:

І. Науково-педагогічний доробок: Фольклористика, музикознавст-во, етнопедагогіка.

ІІ. Фольклорні записи. ІІІ. Бібліографія. IV. Композиції. V. Педагогіка. VІ. Інституції. VІІ. Біографічні матеріали. VІІІ. Спадщина Філарета Колесси. IХ. Музичне життя, історія, постаті. X. Приватні документи родини Колессів. XІ. Листування. Кожна з позицій є різною за обсягом, але по-своєму цікава та ще

сьогодні криє в собі безліч таємниць. У першій рубриці “Науково-педагогічний доробок: Фолькло-

ристика, музикознавство, етнопедагогіка” зібрано основну наукову спадщину Ф. Колесси. У цей же розділ поміщено також і етнопедаго-гічні напрацювання академіка, оскільки вони безпосередньо пов’язані з його музикознавчими та фольклористичними дослідженнями.

1 Частина рукописних матеріалів Ф. Колесси зберігається нині в Архівних

наукових фондах рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. Здебільшого ці матеріали були передані до Києва при підготовці до видання чотиритомника праць Ф. Колесси [8].

2 Наприклад, у папках, у яких зберігаються матеріали певних фолькло-ристичних чи інших проектів було поміщене і листування, яке велося поміж учасниками відповідної акції.

17

Насамперед у рубрику увійшли чернетки праць Ф. Колесси. Їх у архіві відносно небагато. Цілком може бути, що частина цих рукописів постраждала в роки війни. Не виключено, хоча мало ймовірно, що їх знищив сам академік, переписавши на чисто. Серед збережених авто-графів – “Ритміка українських народніх пісень” [29], “Вірування про душу й загробне життя в українській похоронній і поминальній обряд-ності” [15]. Чорновики містять здебільшого численні правки академі-ка. Це своєрідна робітня Ф. Колесси, а відтак, і вдячний матеріал для різноманітних досліджень методики його наукової праці. Інколи серед заміток можна віднайти і плани статей, які, як виглядає, академік укладав перед написанням досліджень.

Окрім чернеток, у цьому ж розділі знаходяться також “чистові” ру-кописи друкованих і наразі ще невідомих широкому загалу праць Ф. Колесси. Це автографи та машинописи його студій. Зокрема, тут містяться манускрипти опублікованих досліджень – “Народні пісні українського Закарпаття. Їх мелодична й ритмічна будова” [24], “Обно-ва українського фольклору й фольклористики на західних областях радянської України” [25], вступна стаття до збірника “Фольклор Вели-кої вітчизняної війни” [39].

Особливої уваги заслуговують ще невидані розвідки Ф. Колесси. Серед яких – “Спроба періодизації української народної поезії” (рефе-рат, виголошений на сесії АН України 6 червня 1941 року), “Початки козацького епосу. Творці і співці дум” (правдоподібно частина вступ-ної розвідки до третього “музичного” тому корпусу “Українські народ-ні думи” [4]), “Лисенко і культ народної пісні в Галичині” (доповідь до 100-річчя з дня народження М. Лисенка, виголошена 21 червня 1942 року в Криниці1), “Великодні пісні і забави українського народу захід-них областей України” (доповідь, виголошена 30 липня 1930 року на Другому Міжнародному конгресі людового мистецтва в Антверпені), рецензія Ф. Колесси на працю Григорія Нудьги “Пісні літературного походження у фольклорі”, а також незакінчена праця, над якою, за свідченням Я. Шуста, академік працював буквально за кілька днів до смерті – “Залишки билинного епосу в українському фольклорі”. Певне зацікавлення для дослідників творчої спадщини Ф. Колесси станов-лять також його перші наукові студії періоду навчання – “Провідні ідеї в «Народних оповіданнях» Марка Вовчка (1894)”, “Провідні ідеї в «Приказках» Є. Гребінки”, “Народні типи в повістях Осипа Федькови-ча (росправа кандидатська на стан учительський, 1896)” та інші.

Трапляються в архіві й окремі друковані коректи з правками Ф. Ко-лесси. Зокрема розділ “Гуцульські пісні” з монографії В. Шухевича

1 Сьогодні село розташоване на території Новосондецького повіту Мало-польського воєводства у Польщі.

18

“Гуцульщина” [40], частини збірки Івана Колесси “Галицько-руські на-родні пісні з мелодіями” [9].

У перший розділ поміщено також і матеріали, які підготувала гру-па львівських науковців для десятитомного видання доробку академі-ка, про яке вже було сказано вище. В архіві зберігаються машинописи досліджень Ф. Колесси, які відредагували львівські музикознавці. Тут же знаходиться і орієнтовний план-проспект майбутнього десятитом-ника з переліком, що й у якому томі мало бути опубліковано. Згодом ці опрацьовані матеріали були використані при публікації доробку акаде-міка у чотиритомнику [19; 20; 22; 32].

Значний за обсягом підрозділ становить науково-педагогічний доро-бок ученого. Це, насамперед, численні рукописні матеріали до “Історії української етнографії”, а також її чистовий машинописний роздрук. Над монографією Ф. Колесса працював у 1940-х роках. Дослідження запланували до друку ще за його життя, зокрема в Українському ви-давництві Кракова на 1943 рік. Відтак, була зроблена спроба публікації праці після війни у видавництві ІМФЕ. Врешті вона побачила світ вже після смерті дослідника, щойно 2005 року [16].

Із педагогічного доробку вченого збереглася й чернетка курсу лек-цій “Усна словесність. Мої виклади з 1921–1922”, які були прочитані у Львівському таємному університеті, а згодом лягли в основу підручника-хрестоматії “Українська усна словесність” [31]. Містяться в архіві і рукописні матеріали до “Шкільного співаника” Ф. Колесси [33].

Свої педагогічні напрацювання Ф. Колесса підсумував, викладаю-чи у Львівському університеті усну словесність і готуючи до видання курс лекцій: “Український фольклор у Львівському університеті. Цикл університетських лекцій. 1940–41”. Рукопис так і не виданого підруч-ника з незначними виправленнями автора, зробленими, як виглядає, після прочитання курсу, поміщений у цьому ж розділі архіву.

Значний інтерес для дослідників становлять також і Колессівські “Ексцерпти” – виписки із праць, які робив учений, опрацьовуючи науко-ву літературу. Така підготовча робота була першим кроком у майбутніх наукових розправах Ф. Колесси і дає уявлення про перебіг його дослід-чої праці, презентує ґрунтовний підхід у вивченні наукової літератури з обраної проблеми. Ексцерпти здебільшого погруповано за певною темою, над якою працював фольклорист (якщо це виписки з окремих статей), або ж просто є конспектами значних за обсягом студій.

Окремий блок цієї рубрики становлять матеріали, пов’язані з учас-тю Ф. Колесси у різних міжнародних конгресах і з’їздах. Це – руко-писи текстів виголошених рефератів, інші “конференційні” документи: програми, запрошення, вирізки з газет тощо.

Друга рубрика – “Фольклорні записи” репрезентує не менш ваго-му частку доробку фольклориста. Ф. Колесса постає перед нами як

19

збирач-польовик, транскриптор, упорядник фольклорних матеріалів. Працюючи в терені він або зразу ж нотував народномузичні твори без-посередньо від виконавця, або рекордував їх на воскові фонографічні валики та списував мелодії вже вдома. Також Ф. Колесса транскрибував народні мелодії з фоноциліндрів, які записував Осип Роздольський.

Серед матеріалів – уже опубліковані мелодії народних інструмен-тальних і вокальних творів, які транскрибував Ф. Колесса спеціально для монографії Володимира Шухевича “Гуцульщина”. Збереглися та-кож рукописи польових записів академіка з експедиції на Полісся, проведеної разом з польськими дослідниками Казімєжем Мошинським і Ядвігою Клімашевською 1932 року [21], та з його лемківських фольк-лористичних мандрівок 1911–1913 років [23]. Тут же містяться тран-скрипції народних мелодій, зроблені з фонографічних валиків, які рекор-дував О. Роздольський для монографії Володимира Гнатюка “Гаївки”, що вийшла під егідою НТШ 1909 року [34]. Усі ці манускрипти роз-кривають збирацько-транскрипційну “польову кухню” Ф. Колесси. Вони дають можливість як проаналізувати методику проведення фолькло-ристичних експедицій: географію маршрутів, перебіг збирацьких сеан-сів тощо, так і оцінити транскрипційну, а відтак і редакційну майстер-ність ученого.

Окремо варто спинитися на неопублікованому доробку фольклориста-збирача – підбірці фольклорних матеріалів (різного ступеня підготова-ності до друку), призбираних здебільшого самим Ф. Колессою. Серед цих автографів – збірник, який мав бути опублікованим ще 1914 року як перший з українських томів видання австрійського уряду “Das Volks-lied in Österreich” [6]. Збереглися також збірки фольклорних записів, про які дослідник неодноразово згадував у різних своїх звітах. Зокре-ма це транскрипції народних мелодій з Бойківщини (1910, 1931) та Гу-цульщини (1929, 1931). Спеціальними виданнями Ф. Колесса планував опублікувати й інші свої фольклорні матеріали: “Українські народні пісні – тексти й мелодії записані безпосередньо з голосу народних співців у селах Ходовичі Стрийського повіту та Ваньовичі й Ванькови-чі Самбірського повіту”, а також “Українські народні пісні: тексти й мельодії записані безпосередньо з голосу народних співців у селах Ляцько й Папортно Добромильського повіту 1907 року”. Певною не-сподіваною знахідкою стали і записи народної прози Філарета й Івана Колессів та збірник фольклорних пісенних текстів, який уклав Ф. Ко-лесса, будучи ще учнем ІІІ класу Стрийської гімназії.

В архіві зберігається чимала добірка нотацій інструментальної му-зики (скрипки, трембіти, сопілки) з Гуцульщини, Покуття, Бойківщи-ни, Підгір’я. Це записи, що зробив у терені як сам Ф. Колесса, так і ті транскрипції, які він виконав з фонографічних валиків, що рекордував

20

О. Роздольський. Транскрипції із записів О. Роздольського (загалом 80 номерів) Ф. Колесса уклав у збірник, який початково, правдоподібно, був задуманий, як окремий розділ видання “Das Volkslied in Öster-reich”, однак до сьогодні також залишився в рукописі.

Уціліла і низка поодиноких транскрипцій. Це – невідомі досі запи-си народних пісень від священика Григорія Костельника (1931), посла Кирила Трильовського (1916). Сюди ж поміщені і нотації, які зробив Ф. Колесса, найімовірніше, у зв’язку з діяльністю “Комітету 1894/1895”, створеного задля запису та публікування народних мелодій [35]. Інформантами збирача у тому проекті були Осип Роздольський, Ми-хайло Павлик, Богдан Лепкий, [...] Пелехович.

Окрім неопублікованих матеріалів, що призбирав сам Ф. Колесса, в архіві знаходиться і збирацька спадщина інших дослідників. Зокрема нотація інструментальних мелодій дев’яти “Козачків”, які зробив, як зазначено на титульній сторінці: “Андрій Грабенко (Андрій Коно-щенко), Секретар Херсонської губернської земної управи, 1898 року в с. Перешарах Ананьєвського повіту та Обознівці Єлисаведградського повіту [Херсонської губернії], звідки родом Грабенко”. Записи Ф. Ко-лессі передав Євген Чикаленко. В архіві знаходяться і фольклорні збі-рочки Ореста Гижі та Тадея Купчинського, а також низка рукописних підбірок із різних фольклорних зібрань, правда лишень народнопісен-них текстів, які до видання “Das Volkslied in Österreich” підготовляв Василь Щурат. Це зокрема “Пісні з рукописної збірки Юліана Добри-ловського”, “Пісні з рукописної збірки о. М. Левицького зі Щурович”, “Обжинкові пісні з Грибович коло Львова” та інші.

Не менш унікальними є і документи, пов’язані з участю Ф. Колесси у проекті-конкурсі “Волинські народні пісні”, оголошеному для запису народних волинських пісень у 1933–1935 роках, який проводила кура-торія Луцького шкільного округу. В архіві є 305 народних пісень, що надійшли на цей конкурс. Пісні упродовж 1901–1935 років записали збирачі-вчителі (усього 18 зшитків). Ф. Колесса був запрошений до участі у проекті як член журі. Відтак, в архіві зберігаються його рецензії на ці збірки. Фольклорист також відібрав із надісланого 218 пісень, перші строфи яких спеціально переписав окремо, можливо, маючи на-мір згодом підготувати до публікації збірку волинських пісень. Однак на цьому робота була припинена.

Рубрика “Бібліографія” – це передусім різні покажчики праць Ф. Колесси. Зокрема опис доробку у його ж власному упорядкуванні – “Бібліографія моїх творів”, яка охоплює період від 1898 по 1945 роки, а також “Наукові праці академіка Ф. Колесси виготовлені за час від половини серпня 1944 до кінця березня 1945”. Є і бібліографія праць Ф. Колесси, яку уклав Микола Колесса. В архіві, окрім того, збереглися

21

об’ємні бібліографічні покажчики наукової літератури, які упорядкову-вав Ф. Колесса для власних потреб.

Відносно невеликий четвертий розділ архіву – “Композиції”, у якому представлений доробок як самого Ф. Колесси (чернетки і твори, переписані на чисто), так і інших, переважно українських, мистців. Здебільшого, це рукописи вокальних композицій, хоча трапляються й інструментальні твори.

Серед документів – автографи композицій Ф. Колесси, упорядкова-ні у папці “Гармонізації народних пісень і оригінальні хорові компози-ції Ф. Колесси”. Це підбірка музичних творів академіка, відібраних у процесі підготовки їх до друку у чотиритомнику його спадщини. Тут же міститься рукопис вступної розвідки Миколи Колесси про компози-торську спадщину батька.

В окремій папці знаходяться також рукописи партитур хорових творів Ф. Колесси “Ягівки”, “На щедрий вечір”, “Низка лемківських співанок”.

З-поміж інших матеріалів – партитури та поголосники, які заготов-ляв Ф. Колесса, очевидно, для своїх диригентських запотребувань. Зокрема партитури та поголосники народних пісень у гармонізації О. Нижанківського “А звідси гора”, “Пішли женці жито жати”, “Ой у саду та у садочку”, “На вишенці м стояла”, а також оригінальної ком-позиції “Батько й мати”. Збереглися рукописні зошити Ф. Колесси зі студентських літ з піснями М. Вербицького, І. Лаврівського, В. Матю-ка, І. Воробкевича, М. Лисенка, А. Вахнянина та інших. Низка компо-зицій не має вказівок на автора.

Міститься в архіві і рукопис невеличкої збірки Михайла Гайворон-ського “П’ять галицьких пісень (зі збірки О. Роздольського) на мішаний хор”, опрацьованої 1938 року в Нью-Йорку та присвяченої Ф. Колессі. Наявна в колекції “Перша Служба Божа”, яку уклав Ф. Колесса.

У розділі “Педагогіка” зібрано матеріали про педагогічну діяль-ність Ф. Колесси. Це документи, які засвідчують його працю в гімна-зії, Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка (1908), на Кафедрі української усної словесності Філософського факультету Та-ємного університету у Львові (1921–1923), а також у Львівському уні-верситеті (1939–1947). Ці архівні документи важливі також і з огляду на те, що корегують рік заснування Кафедри української фольклорис-тики Львівського національного університету імені Івана Франка. А отже її історію належить вести не з 1939, а 1921 року. Збірка представ-лена нотесами, планами, навчальними програми, довідками, наказами міністерств, зверненнями самого Ф. Колесси з різними проханнями, виправленими учнівськими роботами тощо.

Серед педагогічних напрацювань – рукописи конспектів, які підго-тував Ф. Колесса – “Теорія музики” та “Наука гармонії”, які ще й спо-

22

ряджені нотними прикладами. Власне такий курс викладав Ф. Колесса у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка.

Певні ракурси співпраці Ф. Колесси з різними інституціями пред-ставляє наступний блок документів – “Інституції”. Зокрема матеріа-ли, які ознайомлюють з роботою Ф. Колесси в період перебування у складі дійсних членів ВУАН, передусім з його працею як завідувача Кафедри української етнографії ВУАН. Тут зберігаються листи Ф. Ко-лесси, пов’язані з його діяльністю у ВУАН, плани роботи кафедри і його особисто, звіти тощо. Є ще і різні документи про роботу Ф. Ко-лесси у Львівському відділі Інституту українського фольклору, Етно-графічному музеї у Львові (документи про утворення музею, підготовку до його ювілею – 50-річчя заснування, плани та звіти, різні чернетки листів тощо), а також Українському інституті громадознавства у Празі.

Низка документів інформує про працю Ф. Колесси в роки Другої світової війни, насамперед у структурах Українського Центрального Комітету. Зберігся своєрідний план відновлення НТШ – “Цілі НТШ”, а відтак і декілька інших свідчень про діяльність Етнографічного кабі-нету філологічної секції Спілки праці українських наукових робітників при Українському центральному комітеті: список тем, над якими пра-цювали співробітники Етнографічного кабінету, план праці ЕК тощо.

Доволі розмаїті за вмістом документи презентує блок “Біографічні матеріали” Ф. Колесси. В архіві є чимало цінних і важливих рари-тетних манускриптів, які суттєво доповнюють, а то й частково спрос-товують, загальновідому біографію Ф. Колесси, уточнюють ті чи інші дати окремих сторінок його біографії як ученого, педагога, громад-ського діяча.

Перш за все, це такі важливі документи, як свідоцтво про народжен-ня, паспорти або ж розпізнавальні карти особи, всілякі посвідчення, низка автобіографій, написаних у різні роки тощо. Не менш вагомими є й матеріали, які стосуються здобуття освіти: документи про навчання у Віденському університеті, зокрема, і про студіювання гармонії в Ан-тона Брукнера, навчання у Стрийській гімназії (Свідоцтва гімназіаль-ні), конспекти лекцій, різноманітні клопотання під час навчання.

Тут же містяться і матеріали, пов’язані з громадською роботою Ф. Колесси, його членством та участю у різних товариствах. Серед паперів – статути (НТШ, Руської бесіди, Музичного товариства імені Миколи Лисенка, Шкільний устав Висшого музичного інститута під управою “Союза співацьких і музичних товариств” у Львові), відозви (Відозва “Другий український з’їзд у Празі”, Відозва Головного виділу “Учительської громади”, Відозва у справі збирання складок на будову Руського театру у Львові). Збережено і чимало різноманітних запро-шень Ф. Колесси на концерти, засідання, мітинги, танцювальні вечори.

23

Малознані сторінки біографії Ф. Колесси у 1941–1944 роках пев-ною мірою доповнює низка різних документів. Це – посвідки, у тому числі й аусвайси, договір про публікацію “Історії української етногра-фії і фольклористики” Українським видавництвом у Кракові, фінансові документи, квитанції тощо.

Є в архівній колекції Ф. Колесси й такі досить неординарні, проте цікаві та інформативні документи, як, наприклад, списки “Мої меш-кання за студентських часів” або “Де проводив я ферії”. Збережена також значна колекція візитівок, серед яких чимало прізвищ всесвіт-ньо відомих учених, що є додатковим свідченням широти контактів, а відтак європейського признання Ф. Колесси.

Деяким відкриттям може стати і досі незнана літературна творчість Ф. Колесси. В архіві збереглися автографи його прозових творів: “Про Василя Гука” та “На щедрий вечір”.

Осібну сторінку життєпису Ф. Колесси складають його контакти з видатними сучасниками. Низка матеріалів з архіву свідчить про взає-мини з І. Франком, В. Гнатюком, М. Грушевським, С. Людкевичем. Тут поміщені і документи, пов’язані з експедицією Ф. Колесси у Миргород 1908 року за думами, зокрема чернетки листів Ф. Колесси у цій справі до Климента Квітки, Опанаса Сластьона та Олени Пчілки.

Розділ “Спадщина Ф. Колесси” містить друковані рецензії на праці Ф. Колесси, прижиттєві статті про нього у різних часописах (здебільшого приурочені до виборів у Верховну Раду України та з нагоди 75-річчя з дня народження), матеріали до святкувань ювілей-них дат, а також некрологи, посмертні статті про вченого.

Окрім того, тут призбирані документи, які висвітлюють історію ви-дання праць Ф. Колесси. З документів видно, як спочатку був запро-понований “Проспект видання вибраних праць академіка Ф. Колесси у 10 томах”, відтак, “Проспект видань академіка Ф. Колесси. 7 томів” та “Проспект видань вибраних праць академіка АН УРСР Ф. Колесси у 6 томах”. Врешті, як уже було сказано, ця історія завершилася публіка-цією доробку вченого лише у чотирьох томах. Серед документів, до-тичних до цієї сторінки спадщини дослідника – листування дружини Ф. Колесси, Марії, з Ф. Лавровим та М. Рильським з приводу видання праць чоловіка.

Вагомою підсумковою працею з упорядкування доробку академіка є збережені в архіві рукописи монографії Ярослава Шуста “Філарет Михайлович Колесса (1871–1947). Життя і творчість” та його ж “Огля-ду бібліографії наукових праць Філарета Михайловича Колесси” (1951–1953), у якому подано перелік досліджень Ф. Колесси з їхніми докладними анотаціями.

У позиції “Музичне життя, історія, постаті” поміщені доволі розмаїті документи, які стосуються різних аспектів історії культури

24

Західної України першої половини ХХ століття. Це матеріали до істо-рії музичного життя Львова (афіші, програми, запрошення на усякі імпрези, концерти), культурологічних досліджень про життя тогочас-ної галицької мистецької еліти та її музично-відпочинкового побуту (запрошення на всілякі вечірки, танцювальні вечори). Містяться також документи стосовно перепоховання Маркіяна Шашкевича на Личаків-ський цвинтар у Львові (1893), матеріали до 20-томного видання праць Івана Франка (1940) та фотовиставки “Т. Г. Шевченко” (1939), а також низка інших раритетів, як, скажімо, документи у справі заснування у Львові в роки Другої світової війни Інституту церковної музики під патронатом митрополита Андрея Шептицького. Зберігається тут і під-бірка часописних публікацій на різні теми (наприклад, Ф. Колесса. Опанас Сластьон // Діло, 1935; Я. Юрмас. Сучасна українська музика // Глобус, 1928, № 13 та ін.).

Окремий підрозділ – це архівні папери, які належать до спадщини видатних діячів української культури. Серед матеріалів – документи з життєвого доробку братів Філарета Колесси – Олександра й Івана. Зокрема із добірки матеріалів Олександра, основна частина архіву якого знаходиться у його найближчої родини за кордоном, у львівській колекції – запрошення на різні засідання, листування, опис його при-ватної бібліотеки, рукопис пісні Олександра Колесси (слова і музика) про Січових Стрільців.

Натомість документальний спадок Івана Колесси – це, наразі, ма-буть, його найбільша відома архівна збірка. Матеріалів небагато і вони є винятково цінними. У колекції манускриптів Ф. Колесси зберігаються документи, які торкаються різноманітних сторін життя Івана Колесси. Це свідчення про його освіту, всілякі офіційні звернення, інвентарні описи, що стосувалися військової служби, візитівки, записник, листу-вання, нечисленні фотографії. Чимало документів написані німецькою мовою. Особливо вартісними та раритетними є матеріали творчої спад-щини Івана Колесси: рукописний збірник з народними піснями з села Ходовичі, альбом з малюнками, збірка поезій.

З інших постатей, чиї архівні матеріали також знаходяться в Колес-сівській збірці – композитор, музикознавець Борис Кудрик. Тут збері-гаються документи, пов’язані з навчанням Б. Кудрика у Віденському університеті та університеті Яна Казимира у Львові, автобіографія як кандидата для отримання звання доктора філософії тощо.

Як і в кожній подібній збірці манускриптів, в архіві містяться і “Приватні документи родини Колессів”. Це – найрізноманітніші матеріали, що стосувалися щоденного життя та побуту сім’ї: різні кви-танції, медичні та інші довідки, справи банку, податки, записні книжки Ф. Колесси, документи про спадщину Емілії Колесси і таке інше.

25

Ще однією невід’ємною складовою будь-якого архіву є “Листу-вання”. У 1950-х роках епістолярій Ф. Колесси у рамках проекту ви-дання повної спадщини академіка опрацьовували Ярослав Шуст та Да-рія Залєська, яким “Комісія для видання творів Ф. М. Колесси дору-чила редакцію цього тому” [11, с. 2]. Відтак, тоді ж багато листів було передруковано на машинці та споряджено короткими анотаціями. Про непросту справу дослідження епістолярної колекції та проблеми, які виникали при її опрацюванні, залишила свої враження у “Звіті про роботу в архіві академіка Ф. М. Колесси” Д. Залєська: “Працюючи вже кілька літ в архіві і переглядаючи дуже багато листів і дедикацій, ми вже дійшли до такої перфекції, що вміємо здалека пізнавати письма визначних людей... Сегрегування кореспонденції визначних діячів не таке легке, якби видавалось постороннім людям. Багато листів дуже нечіткі, також нечіткі підписи” [11, с. 2].

Серед кореспондентів академіка було чимало як українських мист-ців, науковців, громадських діячів, так і зарубіжних. Це такі відомі постаті, як Микола Лисенко, Климент Квітка, Остап Нижанківський, Анатоль Вахнянин, Віктор Матюк, Модест Менцинський, Лев Ревуць-кий, Федір Стешко, Михайло Грушевський, Михайло Гайворонський, Михайло Мочульський, Константин Данькевич. Листувався академік з німецькими музичними діячами: Робертом Ляхом, Еріком Морісом фон Горнбостелем, Маєром, з польськими діячами та інституціями: Казімє-жем Мошинським, Ядвігою Клімашевською, Адольфом Хибінським, касою М’яновського та Людознавчим товариством; а також чеськими: Їржі Гораком, Матіашем Мурком; скандинавськими: Ільмарі Кроном, О. Сандвіком, Теодором Вестріном, Альдебрандом, Арбо Енсом; угор-ськими: Бела Бартоком, Ласло Лайтом, та багатьма іншими. Окремою сторінкою для дослідження життєпису Ф. Колесси є його приватне лис-тування з рідними: батьками, братами та сестрою, дружиною Марією. Властиво це лише побіжний перелік листовних кореспондентів Ф. Колес-си. Відтак, епістолярна спадщина академіка є вартою окремої розвідки.

Важливою часткою Колессівського архіву є унікальна колекція фо-нографічних валиків, яка заслуговує на особливу увагу та спеціальне опрацювання. На цих фоноциліндрах у 1904–1910 роках Ф. Колесса, Леся Українка, Опанас Сластьон та Олександр Бородай, реалізовуючи проект української інтелігенції зі збереження мелодій дум, рекордували репертуар кобзарів і лірників. Зафіксовані на валики мелодії у 1910 та 1913 роках були опубліковані в транскрипції й упорядкуванні Ф. Ко-лесси [6]. В архіві знаходиться 58 фонографічних воскових валиків. Загалом усі вони у відносно доброму стані. Із них лише вісім трісну-тих і вісім розбитих, окремі подряпані або ж надщерблені. Значна частина покрита пліснявою. Окрім цих валиків, ще шість з описаної

26

колекції було передано для презентації доробку дослідника у музеях України. Ці валики у різному стані. Зокрема, чотири з них збереглися добре: два експонуються у Музеї академіка Філарета Колесси у селі Ходовичі (Стрийського району Львівської області), по одному – у Краєзнавчому музеї “Верховина” міста Стрий (Львівської області) та Переяслав-Хмельницькому державному історико-культурному заповід-нику (Київська область)1. Ще два валики, які були передані до Історич-ного музею (м. Львів) та до музею колишнього Львівського музично-педагогічного училища імені Філарета Колесси2, – розбиті. В архівній колекції академіка зберігається також один валик, на якому, як засвідчує напис на футлярі, зафонографований спів самого Філарета Колесси.

Тож у приватному архіві Ф. Колесси знаходиться чимало цінних і важливих документів, які суттєво доповнюють, а то й частково спрос-товують загальновідому біографію Ф. Колесси, уточнюють ті чи інші дати окремих сторінок його життєвого шляху як ученого, педагога, композитора, громадського діяча. Представлений огляд архівної колек-ції Ф. Колесси – це лише перша спроба донести її вміст до широкої громадськості. Роботи над опрацюванням архіву ще багато. Серед да-лекосяжних завдань на майбутнє – підготовка та публікація каталогу-опису архіву, створення електронних копій документів і матеріалів, видання неопублікованих праць (наприклад, “Підручника з українського фольклору”, окремих статей3, фольклорних збірників “Бойківський фольклор”, “Das Volkslied in Österreich”, “Інструментальна музика” та ін.) і листування, повторна публікація раритетних статей, оцифрування фонографічних валиків Ф. Колесси з подальшим укладанням презента-ційного CD.

–––––––––––––––––––––––––– 1. Грица Софія. Листи Миколи Колесси з приводу видання спадщини

його батька – Філарета Колесси / Софія Грица // Народна творчість та етнографія. – 2011. – № 1. – С. 118–125; № 4. – С. 50–60.

2. Грица Софія. Передмова / Софія Грица // Філарет Колесса (1871–1947). Бібліографічний покажчик праць і критичної літератури / упорядник Мирослав Мороз. – Львів, 1992. – С. 3–4.

1 Сьогодні Національний історико-культурний заповідник “Переяслав”

(місто Переяслав-Хмельницький Київської області). 2 Сьогодні Факультет культури та мистецтв Львівського національного

університету імені Івана Франка. 3 Одна із таких розвідок “Спроба періодизації української народної пое-

зії” вперше публікується у цьому збірнику.

27

3. Грица Софія. Філарет Михайлович Колесса / Софія Грица. – Київ, 1962. – 112 с.

4. Грушевська Катерина. Українські народні думи / Катерина Гру-шевська. – Київ, 1927. – Т. І; 1931. – Т. ІІ.

5. Добрянська Ліна. Ярослав Шуст – етномузиколог / Ліна Добрян-ська // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 2006. – Вип. 37. – С. 288–299.

6. Довгалюк Ірина. З історії проекту “Народна пісня в Австрії” / Ірина Довгалюк // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 2006. – Вип. 37. – С. 276–287.

7. Довгалюк Ірина. Фонографічні валики в архіві Філарета Колесси / Ірина Довгалюк // Етномузика : збірка статей та матеріалів / упо-рядник Богдан Луканюк. – Львів, 2011. – Ч. 7. – С. 101–115. – (Нау-кові збірки Львівської національної академії імені Миколи Лисен-ка. – Вип. 26).

8. Довженок Галина. Колесса Філарет Михайлович (1871–1947) / Га-лина Довженок // Путівник по Архівних наукових фондах рукопи-сів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства фольклористики та етнології імені Максима Рильського. – Київ, 2005. – С. 140–145.

9. Залєська Роксоляна, Іваницький Анатолій. Листування Климента Квітки і Філарета Колесси / Роксоляна Залєська, Анатолій Івани-цький // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці сек-ції етнографії та фольклористики. – Львів, 1992. – Т. ССХХІІІ. – С. 309–416.

10. Колесса Іван. Галицько-руські народні пісні з мелодіями / Іван Колесса. – Львів, 1902. – (Етнографічний збірник НТШ. – Т. ХІ).

11. Колесса-Залєська Дарія. Звіт про роботу в архіві академіка Ф. М. Ко-лесси / Дарія Колесса-Залєська // Приватний архів академіка Філа-рета Колесси у Львові.

12. Колесса Ксеня. Взаємне листування Філарета Колесси та Михайла Грушевського. Додаток: [тексти листів] / Ксеня Колесса // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Секції етнографії та фольклористики. – Львів, 1995. – Т. ССХХХ. – С. 396–450.

13. Колесса Ксеня. Листування Михайла Гайворонського та Філарета Колесси / Ксеня Колесса // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Музикознавчої комісії. – Львів, 1996. – Т. CCXXXII. – С. 294–326.

14. Колесса Ксеня. Листування Філарета Колесси і Катерини Грушев-ської / Ксеня Колесса // Записки Наукового товариства імені Шев-ченка. Праці Секції етнографії та фольклористики. – Львів, 2001. – Т. ССХLII. – С. 521–541.

28

15. Колесса Філарет. Вірування про душу й загробне життя в україн-ській похоронній і поминальній обрядності / Філарет Колесса; під-готовка до друку Ксенії Колесси // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Секції етнографії та фольклористики. –Львів, 2001. – Т. CCXLII. – С. 7–86.

16. Колесса Філарет. Історія української етнографії / Філарет Колес-са. – Київ, 2005. – 367 с.

17. Колесса Філарет. Карпатський цикл народних пісень / Філарет Ко-лесса ; упорядкування, підготовка до друку, вступне слово Ірини Довгалюк та Андрія Вовчака // Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавча. – Львів, 2011 – Вип. 10. – С. 285–302.

18. Колесса Філарет. Катерина Грушевська. “Українські Народні Думи...” [Рецензія] // Родина Колессів у духовному та культурному житті України кінця ХІХ – ХХ століття (з нагоди 130-ліття від дня наро-дження академіка Філарета Колесси та 100-річчя від дня народжен-ня академіка Миколи Колесси) : збірник наукових праць та матеріа-лів / упорядники Андрій Вовчак, Ірина Довгалюк. – Львів, 2005. – С. 375–385. – (Серія Українська філологія : школи, постаті, пробле-ми. – Вип. 5).

19. Колесса Філарет. Мелодії українських народних дум / Філарет Ко-лесса. – Львів, 1910. – Серія І. – (Матеріали до української етноло-гії ЕК НТШ. – Т. ХІІІ); 1913. – Серія ІІ. – (Матеріали до української етнології ЕК НТШ. – Т. ХІV); передрук: Колесса Філарет. Мелодії українських народних дум / Філарет Колесса. – Київ, 1969.

20. Колесса Філарет. Музикознавчі праці / Філарет Колесса. – Київ, 1970. – 592 с.

21. Колесса Філарет, Мошинський Казімєж. Музичний фольклор з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мошинського (Систематизація матеріалу, вступна стаття, пісенні паралелі Ф. Колесси) / Філарет Колесса, Казімєж Мошинський ; упорядкування, вступна стаття, примітки, переклад з польської Софії Грици. – Київ, 1995. – 418 с.

22. Колесса Філарет. Музичні твори / Філарет Колесса. – Київ, 1972. – 456 с.

23. Колесса Філарет. Народні пісні з галицької Лемківщини : тексти й мелодії / Філарет Колесса. – Львів, 1929. – 469 с. – (Етнографічний збірник НТШ. – Т. 39–40).

24. Колесса Філарет. Народно-пісенні мелодії українського Закарпаття / Філарет Колесса // Радянський Львів. – 1946. – № 1. – С. 64–71; пе-редрук: Колесса Філарет. Народнопісенні мелодії українського Закарпаття / Філарет Колесса // Музикознавчі праці. – Київ, 1970. – С. 425–443.

29

25. Колесса Філарет. Обнова української етнографії й фольклористи-ки на західних областях УРСР / Філарет Колесса ; упорядкування, підготовка тексту, передмова, коментарі, додатки, покажчик Ірини Коваль-Фучило. – Київ, 2011. – 239 с.

26. Колесса Філарет. Огляд праць проф. д-ра Зенона Кузелі з обсягу етнографії та етнології / Філарет Колесса // Родина Колессів у ду-ховному та культурному житті України кінця ХІХ – ХХ століття (з нагоди 130-ліття від дня народження академіка Філарета Колесси та 100-річчя від дня народження академіка Миколи Колесси) : збір-ник наукових праць та матеріалів / упорядники Андрій Вовчак, Ірина Довгалюк. – Львів, 2005. – С. 357–363. – (Серія Українська філологія : школи, постаті, проблеми. – Вип. 5).

27. Колесса Філярет. Огляд україньско-рускої народної поезиї / Філа-рет Колесса ; упорядкування, підготовка до друку, вступне слово Андрія Вовчака та Ірини Довгалюк // Вісник Львівського універси-тету. Серія філологічна. – Львів, 2009. – Вип. 47. – С. 166–272.

28. Філарет Колесса. Опанас Гр. Сластьон (1855–1933) / Філарет Ко-лесса // Родина Колессів у духовному та культурному житті Украї-ни кінця ХІХ – ХХ століття (з нагоди 130-ліття від дня народження академіка Філарета Колесси та 100-річчя від дня народження ака-деміка Миколи Колесси) : збірник наукових праць та матеріалів / упорядники Андрій Вовчак, Ірина Довгалюк. – Львів, 2005. – С. 364–374. – (Серія Українська філологія : школи, постаті, проблеми. – Вип. 5).

29. Колесса Філарет. Ритміка українських народних пісень / Філарет Колесса // Записки НТШ. – Львів, 1906. – Т. LХIХ. – С. 7–30; Т. LХХI. – С. 45–95; Т. LXXII. – C. 80–111; Т. LXXIII. – С. 65–118; Т. LXXIV. – С. 33–68. – 1907. Т. LXXVI. – С. 64–116; передрук: Ко-лесса Філарет. Ритміка українських народних пісень / Філарет Ко-лесса // Колесса Філарет. Музикознавчі праці / Філарет Колесса. – С. 25–236.

30. Колесса Філарет. Спроба періодизації української народної поезії [тези] / Філарет Колесса // Родина Колессів у духовному та куль-турному житті України кінця ХІХ – ХХ століття (з нагоди 130-ліття від дня народження академіка Філарета Колесси та 100-річчя від дня народження академіка Миколи Колесси) : збірник наукових праць та матеріалів / упорядники Андрій Вовчак, Ірина Довгалюк. – Львів, 2005. – С. 354–356. – (Серія Українська філологія: школи, постаті, проблеми. – Вип. 5).

31. Колесса Філарет. Українська усна словесність / Філарет Колесса. – Львів, 1938. – 645 с.

30

32. Колесса Філарет. Фольклористичні праці / Філарет Колесса. – Київ, 1970. – 416 с.

33. Колесса Філарет. Шкільний співаник / Філарет Колесса. – Львів, 1925; передрук: Колесса Філарет. Шкільний співаник / Філарет Колесса ; загальна редакція, післямова та примітки Степана Про-цика. – Київ, 1991. – 224. с.

34. Колесса Філарет, Роздольський Осип. Мелодії гаївок / Філарет Ко-лесса, Осип Роздольський // Гнатюк Володимир. Гаївки / Володи-мир Гнатюк. – Львів, 1909. – (Матеріали до української етнології ЕК НТШ. – Т. ХІІ).

35. Луканюк Богдан. Народномузичні рукописи Остапа Нижанківсько-го / Богдан Луканюк // Етномузика : збірка статей та матеріалів на честь 150-ліття Івана Франка / упорядник Б. Луканюк. – Львів, 2007. – Ч. 2. – С. 9–52. – (Наукові збірки Львівської державної му-зичної академії імені Миколи Лисенка. – Вип. 14).

36. Людкевич Станіслав. Кілька поправок до так званого питання про український пісенний стиль / Станіслав Людкевич // Діло. – 1908. – Ч. 30, 31; передрук : Людкевич Станіслав. Кілька поправок до так званого питання про український пісенний стиль / Станіслав Люд-кевич // Людкевич Станіслав. Дослідження, статті, рецензії, висту-пи : у 2 т. / Станіслав Людкевич. – Львів, 1999. – Т. 1. – С. 53–61.

37. Мельник-Гнатишин Оксана. Книгозбірня Філарета Колесси / Окса-на Мельник-Гнатишин. – Львів, 1995. – 118 с.

38. Філарет Колесса (1871–1947). Бібліографічний покажчик праць і критичної літератури / упорядник Мирослав Мороз. – Львів, 1992. – 62 с.

39. Фольклор вітчизняної війни / під редакцією академіка Філарета Колесси. – Львів, 1945. – 64 с.

40. Шухевич Володимир. Гуцульщина : у 5 ч. / Володимир Шухевич. – Львів, 1902. – Ч. 3; 1904. – Ч. 4. – (Матеріали до українсько-руської етнології Наукового товариства імені Шевченка у Львові. – Т. 5, 7).

ARCHIVE OF FILARET KOLESSA IN LVIV

Iryna DOVHALYUK

In the article describes and analyzes a private archive of academician Filaret Kolessa, ordered by the author of reconnaissance, that for more than half a century after the death of the researcher remains in the care of Kolessa family in Lviv. In the study briefly presented content of disjoint manuscript collection, by the main headings under which in the archive are formed documents, which stores unique information not only about Filaret Kolessa, his biography, creative heritage, but

31

also about the cultural life of that time. Separately marked unknown till now work of scientist and described a collection of phonograph cylinders. In the study also discussed the next steps in the preservation of rare archive collection.

Key words: Filaret Kolessa, archive, manuscript heritage, phonograph cylinders.

АРХИВ ФИЛАРЭТА КОЛЭССЫ ВО ЛЬВОВЕ

Ирына ДОВГАЛЮК

В статье впервые описан и проанализирован систематизированный авто-ром исследования частный архив академика Филарэта Колэссы, уже более полувека после смерти исследователя хранящийся под опекой семьи Колэсс во Львове. В исследовании кратко, соответственно основным рубрикам, по которым в архиве упорядочены документы, представлено содержание уникальной рукописной коллекции, которая сохраняет редкую информацию не только о самом Филарэте Колэссе, его жизнеописании, творчестве, но и о культурной жизни того времени. Отдельно отмечено неизвестное наследие ученого и описано коллекцию фонографических валиков. В исследовании также обсуждены дальнейшие шаги в сохранении этого раритетного архива.

Ключевые слова: Филарэт Колэсса, архив, рукописное наследие, фоногра-фические валики.

Стаття надійшла до редколегії 15.10.2012 Прийнята до друку 19.12.2012

32