У світі кави та чаю № 8

Обираємо джезвуМіжнародні новини, новини з України, новини компаній та ринківта ринків

Êóëüòîâi êàâ’ÿðíi ñâiòóñâiòó

Óêðà¿íà: ÷àéíà Óêðà¿íà: ÷àéíà ÷è êàâîâà êðà¿íà?÷è êàâîâà êðà¿íà?

ДІЛОВИЙ ЖУРНАЛ

№ 8, 2010

ÊÊÊêê

На ф

ото:

Ана

стас

ія З

адор

ожна

. Авт

ор ф

ото:

Іго

р Хо

мич

2 У світі кави та чаю

# 8, 2010

НОВИНИ З УКРАЇНИУкраїна: чайна чи кавова країна?..............................................4

Українець сховав наркотики у пакетик чаю........................4

Кав’ярня на колесах..................................................................4

МІЖНАРОДНІ НОВИНИУ Тель-Авіві з’явився “Палац чаю”.........................................5

Перу очікує зростання врожаю та експорту кави.....................5

НОВИНИ КОМПАНІЙSainsbury’s відмовилася від кавоварок..................................6

Чайне виробництво Twinings переїде з Великобританії

до Польщі та Китаю...............................................................6

Starbucks з’явиться у Петербурзі через два роки....................7

GMCR придбала чергового конкурента..................................7

Нестле планує інвестувати у кавовий сектор

до 2020 року 487 млн. доларів...............................................7

АНАЛІТИКА Ринок чаю в Україні. Перспективи розвитку......................8

Деякі аспекти розвитку ринку кави............................................9

Статистична інформація......................................................10-14

НАВКОЛО СВІТУКультові кав’ярні світу.........................................................16-17

КОРИСНІ ПОРАДИЯк правильно подавати каву....................................................18

Обираємо джезву......................................................18-19

Про людей, які змінюють світ.....................................................19

ЕКЗОТИЧНОЦей унікальний фіточай.....................................................20-21

ФІЛІЖАНКА ЗДОРОВ'ЯЧай і пори року..........................................................................22

Шлях чайного пакетика........................................................21

ЗМIСТ

Адреса редакції:м. Львів, вул. Мельничука, 12

тел. (032) 2409 – 163E-mail: [email protected]

Web: www.galca.ua

У світі кави та чаю 3

# 8, 2010

ЗМIСТПІЗНАЙ СЕБЕВорожимо на чаї....................................................................23Якщо вам сниться чай.............................................................23

НОВИНКИ СВІТУ КАВИСкільки коштує кава для експатів?...........................................24

За горнятко кави – молитва...........................................24

КАВОВІ ТРАДИЦІЇБілий світ і чорна кава.............................................................25

ІСТОРІЇ З АРОМАТОМ КАВИГірка спокуса життя............................................................26-27

Найдорожча мить..................................................................27

РЕПОРТАЖ“Чорне золото” Мілана або Невеличкий екскурс

в італійську кавову культуру..................................................28

КУЛІНАРНІ РЕЦЕПТИ

Кава “По-Нью–Орлеанськи”......................................29

Молочна кава “Жанет”...............................................29

Кава “Голівуд”.....................................................29

Французька крем-кава..............................................29

Чай з iмбиром... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .29

Чайний лимонад.....................................................29

Чай з прянощами та м’ятою................................29

УСМІХНІТЬСЯНайкращі жарти та усмішки на кавову тематику.................30

Діловий журнал ”У світі кави та чаю”. Свідоцтво ЛВ № 627 від 24.02.04. Засновник: СП ”Галка Лтд”Координатор проекту: Олександр Сегедій. Редакційна колегія: Ольга Конопка, Юлія Цюпка. Верстка та дизайн: Ольга Конопка.Адреса редакції: м. Львів, вул. Мельничука, 12, тел. (032) 2409 – 163, E-mail: [email protected], Web: www.galca.uaВикористано матеріали журналів: ”Кофе и чай в Росии”, ”Coffee & Cocoa International”, а також сайтів www.coffeenews.ru, www.coffeetea.ru, www.kofe.dp.ua, www.rafinat.com.ua, www.alltea.name, www.tea.ru, www.cafesati.ru, www.liveinternet.ru, www.eurolab.ua.Друк ТзОВ ”Спектраль ЛТД”. Замовлення №_____. Розповсюджується безкоштовно. Наклад 3000 прим.

Телефон гарячої лінії СП “Галка Лтд“: 0 800 603 111

Дзвінки безкоштовні


# 8, 2010 НОВИНИ З УКРАЇНИ

Íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî Óêðà¿íó òðàäèö³éíî ââàæàþòü ÷àéíîþ, à íå êàâîâîþ êðà¿íîþ, â íàòóðàëüíîìó åêâ³âàëåíò³ (ó ê³ëîãðàìàõ) ñòàòèñòèêà ñòâåðäæóº ïðîòèëåæíå.

Щорічно українці випивають лише 0,4 кг чаю і вдвічі більше кави – 0,9 кг. Все стає на свої місця, якщо подивитися на спо-живання цих напоїв не в кіло-грамах, а в горнятках. З початку 90-х років співвідношення кави до чаю було один до десяти, а зараз різниця скоротилася до

Українець cховав наркотики у пакетик чаю

Нещодавно співробітники міліції затримали 52-річ-ного мешканця Луган-

ської області. При собі в укра-їнця був поліетиленовий пакет з продуктами. У ньому був захований шприц, наповнений коричневою речовиною з влас-тивостями опію та пакетик чаю.

З пакетика з чаєм завважки приблизно 30 грам міліціонери витягнули згорток з речовиною рослинного походження, яка зовні нагадує марихуану.

Вага стандартного пакетика чаю – 2,5 г. Як наркоторговцеві вдалося вмістити 30 г мари-хуани в маленькому пакетику так, щоб при першому погляді цього не було помітно, мають з‘ясувати правоохоронці.

Україна: чайна чи кавова країна?

одного до трьох. “В останні роки споживання кави оцінюють на рівні 250-300 чашок на людину в рік. Відповідно, середньоста-тистичний українець щорічно випиває як мінімум 750-900 горняток чаю. Слід зауважити, що значна частина населення України споживає одночасно і чай, і каву.

Рro-consulting.com.ua

Ö³êàâî ñïîñòåð³ãàòè, ÿê ðåàë³çóþòü ñâ³òîâ³ ³äå¿ ó íàø³é êðà¿í³. Â ªâðîï³ âæå äîñèòü äàâíî ç‘ÿâèëèñÿ êàâ‘ÿðí³ íà êîëåñàõ.

Однією з цілей такої кав‘ярні було здобути споживача в міс-цях, де заборонено встанов-лювати стаціонарні кіоски або кав‘ярні. Або доставка кави без-посередньо споживачеві в руки: у парк, сквер чи на пляж.

Учасники ринку очікують швидкої появи пересувних кав‘ярень у великих містах краї-ни, насамперед у тих, де плану-ється проведення Євро-2012, а також у курортних зонах.

Через декілька років по всій території України будуть по-

ширені кав'ярні на колесах. Їхні переваги – розташування в ба-гатолюдних місцях, зручний час роботи з 7.00–8.00 ранку, коли більшість кав’ярень ще закриті, справді якісна кава – роблять цей бізнес дуже перспектив-ним. Власник першої в Україні

автокав’ярні Олег Соколян-ський планує не лише зміцнити мережу мобільних кав'ярень спершу в Києві, а потім і в регі-онах, але і відкрити мережеву стаціонарну кав'ярню у кращих європейських традиціях.

За матеріалами інтернет-видань

КРИМIНАЛ КАВА VS ЧАЙ

БIЗНЕС-IДЕЯ

Кав'ярня на колесахКав'ярня на колесах


# 8, 2010МІЖНАРОДНІ НОВИНИ

Перу очікує зростання врожаю та експорту кави

Âñåñâ³òíüî â³äîìà ìåðåæà ÷àéíèõ áóòèê³â êàòåãîð³¿ “ãóðìå” “Ïàëàö ÷àþ” (“Le Palais des Thes”) â³äêðèëà ñâ³é ïåðøèé â ²çðà¿ë³ çàêëàä. 250 ñîðò³â åë³òíîãî ÷àþ ç íàéêðàùèõ åêîëîã³÷íî ÷èñòèõ ïëàíòàö³é òåïåð ìîæíà ïðèäáàòè ³ òóò. Ìåðåæó ÷àéíèõ áóòèê³â “Le Palais des Thes” ñòâîðèâ ó Ôðàíö³¿ â 1987 ðîö³ Ôðàíñóà Êñàâüº.

Р а н і ш е с о р -ти елітного чаю п р и в о з и л и в країну з-за кор-д о н у . Т е п е р в I з р а ї л ь с ь к о м у “ П а л а ц і ч а ю ” можна придбати як популярні, так і рідкісні сорти бі-лого, зеленого, червоного, чаю Пуер (Pu Er), а також рідкісно-го жовтого і це-ремоніального (улунского) чаю. А також автентичні суміші – англійську, російську та інші, є й унікальний сертифікований органічний чай. Кожна частина бутика представляє чай певної країни або материка – свіжий чай доставляють сюди з плантацій Китаю, Тайваню, Iндонезії, Ма-лайзії, Японії, Iндії, Шрі-Ланки, Непалу, Iрану, Руанди, Камеруну, Кенії, Зімбабве, Бразилії, Арген-тини й інших країн.

Чайні майстри закладу запро-понують кожному відвідувачеві

мандрівку світом чаю, у якій задіяні всі п'ять почуттів, через які людина пізнає світ. I, будьте певні, вражен-ня від неї залишаться на усе життя. Якщо погода є спекотною, спочат-ку ви дегустуватимете холодний напій, трохи дивний на смак – за-варений за всіма правилами один з екзотичних сортів чаю. Потім зможете доторкнутися і вдихнути аромат будь-якого із запропоно-ваних тут сортів чаю, насолодитися тишею і красою “Палацу чаю”.

Все про чай відвідувачам роз-кажуть мовою їх батьківщини, покупку запакують у спеціальний пакет для зберігання чаю. На упаковці вказано не лише сорт, а й інструкцію приготування – скільки часу заварювати чай і за якої температури, коли цей чай

краще пити: вранці – через ви-сокий вміст кофеїну, впродовж дня – оскільки цей сорт багатий на вітаміни, або ж на ніч, бо цей чай діє заспокійливо.

Для повного занурення в ав-тентичну культуру чайної цере-монії, рекомендуємо вибрати фірмовий посуд – важкі та плоскі японські чайники зі спеціального “чайного” сплаву або ж круглі глиняні китайські чайники

За матеріалами Potrebitel.israelinfo.ru

У Тель-Авіві з'явився “Палац чаю”

ПЕРУIЗРАЇЛЬ

Ïåðó, òðåò³é çà âåëè÷èíîþ âèðîáíèê êàâè â Ï³âäåíí³é Àìåðèö³, î÷³êóº çðîñòàííÿ åêñïîðòó âïðîäîâæ öüîãî ðîêó.

За оцінками Національної галузевої ради, поставки кави за кордон можуть досягти $ 750 млн. Минулого року експорт оцінювали на рівні $ 581 млн. Перу відстає від таких виробників як Брази-лія і Колумбія, проте є най-більшим постачальником органічної кави. Покращи-лась ситуація з продажем кави у Сполучених Штатах та Європі. При цьому очіку-ється, що врожай цього року складе 4,7 млн мішків, що на 15% більше в порівнянні з 2009 роком, коли було зі-брано 4,35 млн мішків, пише Flexnews.

Foodmonitor.ru


# 8, 2010 НОВИНИ КОМПАНІЙ

Âèðîáíèê åë³òíî¿ êàâè ç ÑØÀ Green Mountain Coffee Roasters (GMCR) ïîêðàùèòü ïîçèö³¿ íà ðèíêó êàâîâèõ àïàðàò³â. Êîìïàí³ÿ îãîëîñèëà ïðî êóï³âëþ ï³âí³÷íî-àìåðèêàíüñêîãî êîíêóðåíòà ç Êàíàäè Van Houtte çà $ 890 ìëí. Ùå ðàí³øå GMCR äîìîâèëàñÿ ïðî ñï³âïðàöþ ùîäî ðîçðîáêè íîâèõ àïàðàò³â ç ³òàë³éöÿìè.

Останнім часом Green Mountain Coffee Roasters зафіксувала ріст продаж у сегменті апаратів для приготування кави. Як видно зі звітності компанії за третій квартал 2010 фінансового року, продажі порівняно з аналогічним періодом минулого року вирос-ли на 64% до $311,5 млн. Чистий прибуток компанії становить $18,6 млн. Збільшення обсягу реалізації спричинило ріст про-дажу кавових апаратів Keurig і сумісних з ними капсул K-Cup.

Iз Van Houtte, яка є лідером на ринку Канади, GMCR співпрацює

GMCR придбалачергового конкурента

Êîìïàí³ÿ Starbucks ï³äòâåðäèëà ñâîº çà-ö³êàâëåííÿ ïåòåðáóðçü-êèì ðèíêîì. Êàâ'ÿðí³ ç'ÿâëÿòüñÿ òóò ÷åðåç äåê³ëüêà ðîê³â.

Першу кав'ярню під брендом Starbucks відкриють в торго-вому комплексі “Літо”, який будують компанії “Система-Галс” і Apsys.

Cеред можливих місць роз-міщення кав'ярень Starbuсks експерти називають Невський проспект, центр міста. “Швид-ше за все вони осядуть у ТК “Галерея” на Невському” –припускає незалежний екс-перт ринку нерухомості Дми-тро Заер.

Довідка: під брендом Starbuсks відкрито понад 16 тис кав'ярень у 44 країнах. У Росію мережа прийшла в 2007 р. Всі заклади відкриті в Москві (32 точки).

Сoffeetime.ru/

Starbucks з'явиться у Петербурзі через два роки

з 2001 року. Тоді канадці придба-ли ліцензію на Keurig. Станом на 21 серпня річний обсяг продаж Van Houtte оцінювали у $433 млн,зазначено у розповсюдженому прес-релізі американців.

GMCR також домовилася про співпрацю з італійською каво-вою компанією Lavazza. Iталійці придбають акцій GMCR на $ 250 млн. У майбутньому ком-панії мають намір разом розро-бляти нові апарати для варіння кави еспрессо і просувати їх на американському ринку.

Згідно із досягнутими до-мовленостями, розробкою компанії займатимуться ра-зом, при цьому вироблятиме кавові апарати Lavazza. У планах також випуск сучасних сумісних із кавоварками кап-сул. На ринку нова продукція з ’явиться не раніше, ніж у 2013 фінансовому році.

Раніше GMCR купила свого конкурента Diedrich Coffee за $ 300 млн. У результаті угоди Diedrich Coffee стала дочірньою компанією GMCR.

Foodmonitor.ru

РОСiЙСЬКА ФЕДЕРАЦiЯ США

ШВЕЙЦАРIЯ

Нестле планує інвестувати у кавовий сектор до 2020 року 487 млн. доларів

Мета компанії – оптиміза-ція мережі роздрібної торгівлі. Iнвестиції складають 341 млн. доларів на продукцію Нескафе та 146 млн – на продукцію Неспрес-со. Також сюди входить розподіл

саджанців кави між фермерами, технічна підтримка та закупівля безпосередньо від виробників. Програма є продовженням про-екту підтримки кавового сектору, яку розпочали 10 років тому, та в

яку компанія інвестувала 195 млн. доларів.


# 8, 2010НОВИНИ КОМПАНІЙ

У межах стратегії розвитку власних торговельних марок компанія МЕТРО

Кеш енд Керрі починає про-даж на російському ринку ексклюзивної продукції – кап-сульної кавоварки і кавових капсул Riobа, власного бренду компанії для кав’ярень і барів. Роздрібна ціна апарату нижча за ціни на аналогічний продукт у середньому на 40%

Foodmonitor.ru

Metro продаватиме бюджетні кавові автомати

Áðèòàíñüêà ìåðåæà ñóïåðìàðêåò³â Sainsbury's â³äìîâèëàñÿ â³ä âèêîðèñòàííÿ êàâîâàðîê Elektra ó 150 êàâ’ÿðíÿõ, ÿê³ ïðàöþþòü ïðè ìàãàçèíàõ. Òàêå ð³øåííÿ ïðèéíÿëè ï³ñëÿ òîãî, ÿê â îäíîìó ³ç íèõ âèáóõíóâ êàâîâèé àïàðàò.

Відкликати машини ви-робник поки не планує. У Elektra стверджують, що подібна про-блема виникла вперше – тисячі апаратів, випущених компанією, ніколи раніше не вибухали.

У Sainsbury's заявляють, що при-чиною вибуху була несправність однієї з деталей. Зараз причини інциденту з'ясовує група фахів-ців. На основі їхніх висновків керівництво компанії вирішить, відкликати продукцію чи ні.

Foodmonitor.ru

Sainsbury's відмовилася від кавоварок

Чайне виробництво Twinings переїде з Великобританії до Польщі та Китаю

РОСIЙСЬКА ФЕДЕРАЦIЯВЕЛИКОБРИТАНIЯ

Áðèòàíñüêà êîìïàí³ÿ Twinings, ùî âèïóñêàº ÷àé, çàêðèº ñâ³é çàâîä ó ì³ñò³ Íîðò-Ø³ëäñ íà ï³âí³÷íîìó ñõîä³ Àíãë³¿ ³ ïåðåâåäå âèðîáíèöòâî â Ïîëüùó òà Êèòàé, ïèøå The Daily Telegraph. Òàêèì ÷èíîì êåð³âíèöòâî êîìïàí³¿ ñïîä³âàºòüñÿ ï³äâèùèòè åôåêòèâí³ñòü âèðîáíèöòâà ÷àþ.

Керівництво Twinings збира-ється звільнити 263-х осіб, які працюють на заводі. Однак пе-ред звільненням їх попросили підготувати польських фахівців для подальшої роботи на ви-

робництві. Звісно, це обурило британців.

Раніше керівництво Twinings мало намір продовжити контракт деяких співробітників з Twinings на шість місяців і відправити їх до Польщі. Проте пізніше в компанії вирішили до закриття заводу ви-везти поляків у Норт-Шілдс, щоб ті могли особисто ознайомитися з технологією виробництва чаю.

Представники Twinings пові-домили, що польські робітники приїдуть на тритижневе навчання в два заїзди. Вони також подяку-вали тим співробітникам заводу в Норт-Шілдс, які погодилися допомогти їм у навчанні нових спеціалістів.

Виробництво Twinings пла-нують перевезти до вересня 2011 року.

Twinings заснували в 1706 році. Зараз компанія продає більше ніж 200 чайних сортів у 100 краї-нах. У 1837 році королева Вікторія зробила Twinings офіційним по-стачальником чаю королівського двору Великобританії.

Lenta.ru


# 8, 2010 АНАЛІТИКА

Світовий ринок. Ціни на чай зрослиЗа оцінками Продовольчої та

сільськогосподарської органі-зації Об'єднаних Націй (FAО), споживання чаю в світі зросло в 2008 році на 4,8% – до 3,85 млн. тонн, а виробництво збільшило-ся лише на 1,2% – до 3,78 млн. тонн. Цей тренд був актуальним і в 2009 році, коли тенденція пере-важання світового попиту на чай над його пропозицією зберегла-ся. У результаті на ринку утворив-ся дефіцит. Він був зумовлений також знижен-ням продажів н а й б і л ь ш и -ми країнами-виробниками –I н д і є ю , Ш р і -Ланкою, Кенією та Китаєм. Су-марно ці чин-ники зумовили зростання цін на світовому ринку чаю до історич-ного максимуму: восени ціни на більшість сортів африканського чаю на найбільших у світі чайних торгах у кенійському місті Мом-баса склали $ 3,75 за кілограм (порівняно із $ 2,19 за кілограм у січні 2009 року)

Україна. Нестабільність уже позаду

У своїх прогнозах аналітики спираються в основному на те, що найбільш критичний період українська економіка вже пере-жила і значних цінових коливань, обумовлених нестабільністю курсу національної валюти, вже не пе-редбачається. У міру стабілізації і відновлення економіки вони розраховують і на відновлення

тенденцій зростання середнього та преміального сегментів і збіль-шення споживання пакетованого

чаю. Д о с и т ь

оптимістич-ними вигля-д а ю т ь д л я гравців і попе-редні прогно-зи розвитку світового рин-ку чаю. Так, в с е р е д и н і січня 2010 р.FAO заявила,

що ціни на чай у 2009 р. вже досягли рекордних позначок і протягом 2010 р. повинні піти на спад, тому що погодні умови в основних тра-диційних ви-робників чаю (деякі райони Азії та Афри-ки) стабілізу-валися.

П р е д с т а в -ники україн-ських чайних компаній спо-діваються, що вже цього року фізичний обсяг українського ринку повернеться до докризових 22 тис.т, при цьо-му в грошовому еквіваленті обсяг ринку, швидше за все, змін не зазнає. Крім того, як зазначають

представники великих україн-ських компаній, що презентують світові чайні бренди, загальна нестабільність ринку чаю в ми-нулому році призвела до того, що незначна частина дрібних компаній припинила діяльність, і тепер лідери розраховують наростити свою ринкову частку в разі відновлення продажів про-дукту в 2010 р

Україна. Тенденції розвиткуНа українському ринку чаю роз-

почав активний розвиток сегмент фіточаїв та фруктово-ягідних сумішей. Їх зростаюча популяр-ність серед покупців пов'язана з

загальносвіто-вою тенденці-єю здорового способу життя. За прогнозами учасників рин-ку, впродовж кількох років ця продукція завоює до 20% сегменту. Саме тому, як пові-

домляють Економічні вісті, ба-гато виробників можуть значно зміцнити свої позиції на ринку за рахунок зростання споживчих потреб. За матеріалами Рro-consulting.com.ua

ТЕНДЕНЦIЇ

Ринок чаю в Україні – Ринок чаю в Україні – перспективи розвиткуперспективи розвитку

Íàéá³ëüø êðèòè÷íèé ïåð³îä óêðà¿íñüêà åêîíîì³êà âæå ïåðåæèëà ³ çíà÷íèõ ö³íîâèõ êîëèâàíü, îáóìîâëåíèõ íåñòàá³ëüí³ñòþ êóðñó íàö³îíàëüíî¿ âàëþòè, âæå íå ïåðåäáà÷àºòüñÿ.

Ïðåäñòàâíèêè óêðà¿íñüêèõ ÷àéíèõ êîìïàí³é ñïîä³âàþòüñÿ, ùî âæå ó öüîìó ðîö³ ô³çè÷íèé îáñÿã óêðà¿íñüêîãî ðèíêó ïîâåðíåòüñÿ äî äîêðèçîâèõ 22 òèñ.ò...


# 8, 2010АНАЛІТИКА

Àíàë³ç äèíàì³êè ðèíêó íàòóðàëüíî¿ êàâè â Óêðà¿í³ çà ïåð³îä ç 2005 ïî 2009 ðð. ïîêàçàâ, ùî ìàêñèìàëüíèé ð³ñò îá‘ºìó ³ìïîðòó êàâè â íàòóðàëüíèõ îäèíèöÿõ ñïîñòåð³ãàâñÿ â 2008 ðîö³ â ïîð³âíÿíí³ ç 2007 ðîêîì (20%). Ìàêñèìàëüíå çíèæåííÿ îá‘ºì³â ³ìïîðòîâàíî¿ êàâè áóëî çàô³êñîâàíå â 2006 ðîö³ ³ ñêëàëî 5 %.

У 2006 році на фоні зниження імпор-ту кави спостерігався максимальний за досліджуваний період ріст експорту цього продукту за межі України (у 2,8 рази в порівнянні з 2005 роком). У 2007 і 2008 рр тенденція до росту експорту натуральної кави збереглася (26% і 38% відповідно), а 2009 року вже спостерігалося значне зниження експорту в порівнянні з 2008 роком (на 12%).

За підрахунками фахівців, імпорт кави в Україну за останні 5 років у 86 разів перевищив обсяг експорту дано-го продукту.

Зміни обсягу виробництва натуральної кави в 2005-2009 роках можна схарактеризува-ти як ті, які постійно зростали, зокрема в 2006 і 2008 рр. Їх можна назвати достатньо по-мірними (3% і 6% відповідно). Максимальний ріст зафіксова-но в 2007 році – у порівнянні з 2006 роком (33%) і це було достатньо помітно (22% в 2009 році) в порівнянні з 2008 ро-ком.

Цікаво зазначити, що в 2009 році в порівнянні з 2008 роком споживання українцями нату-ральної кави в кілограмах ви-росло на 21%.

Минулого року сегмент ме-

леної кави в кількісному виразі (кі-лограми) виріс на 6%, розчинної –на 3%. При цьому обсяги продажів міксів скоротилися на 24%.

Таке падіння попиту на мікси, спри-чинене майже двократним підви-щенням ціни, фахівці ринку назвали непродуманою ціновою політикою продавців, яка базувалася на бажанні підвищити ціни на продукцію про-порційно до росту валютного курсу. Заходи, які з середини 2009 року оператори ринку застосовували для активізування продажів сегменту міксів, а також організація їх вироб-ництва на території України, бажаних результатів не дали.

Проте падіння обсягів імпортованої продукції сегменту міксів та меленої кави спричинило активне зростання продажу українського аналогічного продукту. Так, на СП “Галка Лтд” ріст продажу міксів у кількісному еквіва-ленті в липні 2009 року в порівнянні з 2008 роком склав 19%, а меленої кави відповідно 38%.

Що стосується виробництва, то в 2009 році з ввезеної сировини в Україні було виготовлено (обсмаже-но, змелено, змішано і запаковано) 8,65 тис. т. продукції, що на 600 т. більше ніж у 2008 році. При цьо-му варто зазначити, що позитивну динаміку демонструють сегменти зернової і меленої кави. В грошо-вому еквіваленті обсяг ринку виріс

внаслідок підвищення цін на готову продукцію. Зокрема, в 2009 році сегмент меленої кави збільшився на 55%, сегмент розчинної – на 32%. Сегмент міксів, не дивлячись на зна-чне падіння в кількісному виразі, в грошовому виріс на 21%.

Паралельно з перерозподілом обся-гів реалізації продукції в усіх сегментах на кавовому ринку спостерігається і перерозподіл каналів роздрібної реалізації.

Споживання кави в сегменті HoReCa скоротилося на чверть, це пов’язують зі скороченням відвідуваності закладів в цілому. Проте, “домашнє” спожи-вання кави не скоротилося, а навіть зросло. Однак, це не єдина причина приросту продажів меленої кави і кави в зернах. Бізнес-активність, яка почала рости з початку цього року, також вплинула на ріст вживання кави в офісах.

У червні 2010 року порівняно із травнем цього ж року імпорт нату-ральної кави на територію України виріс на 50%. Темпи приросту імпор-ту цього виду продукції у порівнянні з червнем 2009 року склали 30%. Обсяги виробництва натуральної кави в червні 2010 року порівняно із травнем збільшилися на 34%. Темпи приросту цього показника в порів-нянні з аналогічним періодом 2009 року склали 27%.

Деякі аспекти розвитку ринку кави

Світове споживання кави у 2009 р.(млн. 60-кгмішків)

8,35,114,4

35,6

19,2

17,5123456

Пн. Америка19,2 %

Пд. Америка17,5 %

Мексика та ЦентральнаАмерика,8,3 %

Африка,5,1 %

Азія та Океанія,14,4 %

Європа,35,6 %


# 8, 2010 СТАТИСТИКА

Рівень цін на зелене кавове зерноСічень 2000 – серпень 2010

Згрупований індикатор цін ІСО (щоденно)1 жовтня 2009 – 15 вересня 2010 року

140

150

160

80

90

100

110

120

130

140

40

50

60

70

250

300

100

150

200

0

50

Аме

р. ц

енті

в за

фун

тА

мер.

цен

тів

за ф

унт

Елітні Колумбійські сорти Інші елітні сорти РобустаНатуральна бразильська кава


# 8, 2010СТАТИСТИКА

Світовий попит на каву2000/01 – 2010/11

Валове виробництво кави у сезоні 2009/10

129.3 128 4133.0 - 135.0140

160

113.3107.9

122.6

104.8

116.1111.3

129.3

119.3

128.4

119.9

60

80

100

120

0

20

40

2000/01 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05 2005/06 2006/07 2007/08 2008/09 2009/10 2010/11*

4,3%13,7%

15,8%

11,2%15,0%

7,1%

32,9%

. '

Млн

. міш

ків



Показники світового виробництва арабіки та робусти (2010 р.)

Виробництво кави у 10 найбільших країнах-виробниках кави

59%

41%

39 470

18000

11380

8500

4827

4200

4500

3500

3527

3000

47200

18725

10750

9000

5133

4600

4200

4010

3800

3200

0 5 000 10 000 15 000 20 000 25 000 30 000 35 000 40 000 45 000 50 000

'

.

1 22009/10 2010/11


# 8, 2010СТАТИСТИКА

Виробництво митої арабіки2000/01 – 2010/11

Виробництво натуральної бразильської кави та робусти2000/01 – 2010/11

30.1

27 7 27 4

29.428.8 28.7 29.230

35

27.7 27.426.8 27.1 27.0

26.3

10.4

12.0 11.7 11.2 11.612.6 12.5 12.5

9 010 8.7 8.5 9.0

0

5

10

2000/01 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05 2005/06 2006/07 2007/08 2008/09 2009/10 2010/11*

48.449.7 49.7

52.5

50

60

28.827.3

42.4

24.8

37.4

29.2

38.9

31.7

41.4

35.4

43.344.1

40.9 41.042.0

40.1

42.5

46.3

20

30

40

0

10

2000/01 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05 2005/06 2006/07 2007/08 2008/09 2009/10 2010/11*

Млн

. міш

ків

Млн

. міш

ків

Мита арабіка Колумбійська арабіка

Натуральна арабіка Робуста



15.5 15.2 15.3 13.4

34.5 31.4 35.2 36.9

16.918.3

17.7 16.4

62.354.4

60.353.1

0

20

40

60

80

100

120

140

2006/07 2007/08 2008/09 2009/10

Світове споживання протягом 2006-2009 року(млн. 60-кг мішків)

Світовий попит на каву 2006-2009

33.5 35.4 36.7 37.7

90.193.0 94.0 91.4

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

110

120

130

140

2006 2007 2008 2009

Країни-експортери Країни-імпортери

Африка Азія та Океанія Мексика, Центральна Америка Пд. Америка

Країни-експортери Країни-імпортери


# 8, 2010КАВОВІ ТРАДИЦIЇ


# 8, 2010 НАВКОЛО СВІТУ

Культові Âèïèòè ãîðíÿòêî êàâè ìîæíà ³ âäîìà, àëå ³íîä³ âàðòî ïîìàíäðóâàòè íà êðàé ñâ³òó, ùîá ä³çíàòèñÿ âñ³ òàºìíèö³ ïðèãîòóâàííÿ òà îñîáëèâîñò³ ñïîæèâàííÿ öüîãî äóõìÿíîãî íàïîþ. Ó íàøîìó îãëÿä³ –7 îáîâ’ÿçêîâèõ ïóíêò³â çóïèíêè äëÿ ñïðàâæí³õ êàâîìàí³â.

Кав’ярня на Куїнс-Лейн, Оксфорд, Англія

Queen’s Lane Coffee H o u s e в в а ж а -ють найстарішою

кав’ярнею Англії, а, мож-ливо, і всієї Європи. Її від-крили в середині XVII сто-ліття, відразу після того, як кава увійшла в моду у Великобританії.

Оксфорд був тоді осе-редком усього передо-вого, тому не дивно, що перша кав’ярня відкрилася саме тут. За 1 пенні студенти

могли замовити горнятко екзотичного напою і сидіти у закладі скільки завгодно, сперечаючись або просто читаючи підручники. I нині кав’ярня стоїть навпроти Куїнс-коледжу і тут, як і раніше, повно студентів. У ній немає нічого від старої доброї Англії: світле при-міщення із пластиковими столами, інтернаціональне меню і, звісно ж, смачна кава.

Кафе Греко, Рим, Iталія

Antico Саffe Greco на віа Кондотті в Римі – одна з найстаріших кав’ярень у світі і найстаріша у Вічному місті.

Заклад було засновано ще 1756 року. Його власник-грек домігся успіху завдяки тому, що почав подавати міцну каву в крихітних горнятках. У різні часи постійними від-відувачами кав’ярні були Гете, Казанова, Байрон, Гоголь, Ліст, Вагнер, Тютчев. Тут творив Россіні, а Гоголь за одним із столи-ків, за легендою, дописував “Мертві душі”. В інтер’єрі присутні автографи відомих від-відувачів.

Флоріан, Венеція, Iталія

У кав’ярню на площі Сан-Марко при-ходять дивитися на захід сонця і пити еспрессо, яке коштує 15 євро за

філіжанку. Так, тут дуже дорого, але марку богемного місця “Флоріан” підтримує ще з 1720 року, відтоді, коли заклад було від-крито. За цей час на диванчиках, оббитих червоним оксамитом, сиділи Гольдоні, Казанова, Байрон, Гете, Діккенс, Пруст, Модільяні, Бродський – і це далеко не увесь перелік знаменитостей. Туристи по-рівнюють “Флоріан” з музеєм через фрески і величезні дзеркала, мармурові столики і муранське скло. З музеєм, в якому так смачно частують...


# 8, 2010НАВКОЛО СВІТУ

кав'ярні світуЛітературна кав’ярня, Санкт-Петебург, Російська федерація

На початку XIX століття на розі Не-вського проспекту і набережної Мойки відкрилася Кондитер-

ська Вольфа і Беранже, а незабаром і “Кав’ярня шинуа”, тобто китайське кафе. Тістечка і безе, які тут пекли, були популярні у Північній столиці. Обидва заклади стали клубами, де збиралися класики російської літератури – від Пушкіна до Достоєвського. До речі, саме тут поет зустрічався зі своїм се-кундантом перед дуеллю, і звідси вони поїхали на Чорну річку. Через кілька днів відвідувачі кондитерської вже чи-тали лермонтовське “На смерть поета”.Сьогодні в цьому місці розташована “Літературна кав’ярня”. Про минуле нагадує статуя Пушкіна і неповторний аромат свіжої кави.

Клозері де Ліла, Париж, Франція

Iм’я кав’ярні Closerie des Lilas назавжди вкарбоване в істо-рію літератури ХХ століття. У ньому багато годин поспіль просиджували Хемінгуей та Генрі Міллер, призначали

зустрічі Бодлер, Верлен і Метерлінк, Джойс і Беккет. Не-важко здогадатися, де розташований цей заклад. Звісно ж, у районі Монпарнас, там, де мешкають художники, пись-менники і артисти. У La Closerie des Lilas зароджува-лися геніальні ідеї, вершилася рево-люція, писалися романи. Тут помер паризький рух да-даїстів і народився рух сюрреалістів. Можливо, горнят-ко кави, випите тут, надихне і вас якщо не на роман, то хоча б на поезію.

Ель Фішаві, Каїр, Єгипет

Ця кав’ярня одна з найстаріших у Каїрі, а за більш ніж 200 років її не зачиняли жодного дня. Увечері над столиками чутно аромат

фруктового тютюну, господар Ахмед ель-Фішаві, прапраправнук засновника, перебирає різноко-льорові жетони, підраховуючи виручку. Так само робили і його предки. За два століття тут майже нічого не змінилося, хіба що на догоду туристам у меню з’явилися соки. Але більшість все ж замов-ляють найміцнішу солодку каву з кардамоном, м’ятний чай, каркаде і сахлаб – молочний кисіль з горіхами.

Демель, Відень, Австрія

Ун а й ф е ш е -небельнішу кав’ярню Від-

ня варто завітати, щоб спробувати іменитий Захер-торт. Окрім солодо-щів, музею марци-панів, позолочених люстр, серветок з вензелями та офіціантів із манерами монархів, тут ви знайдете і легендарну віденську coffee melange – каву з медом та молоком, і знамениті зацукровані фіалки – найкращий сувенір, який можна відшукати у цьому імперському місті.

За матеріалами сайту coffeetime.ru/


# 8, 2010 КОРИСНІ ПОРАДИ

Обираємо джезвуßêùî âè ëþáèòå ïîëàñóâàòè ñïðàâæíüîþ çàïàøíîþ êàâîþ, ïðèãîòîâàíîþ â äîìàøí³õ óìîâàõ, òî äëÿ öüîãî âàì ïîòð³áíà êàâîâàðêà àáî ñòàðà äîáðà äæåçâà. Íà ïåðåêîíàííÿ ãóðìàí³â, êàâà, çâàðåíà ñàìå â äæåçâ³, âèõîäèòü íàéñìà÷í³øîþ òà íàéàðîìàòí³øîþ. ²ñíóº äåê³ëüêà âèä³â äæåçâ – ìåòàëåâ³ (ì³äü, ñð³áëî, àëþì³í³é, ëàòóíü), êåðàì³÷í³ òà ãëèíÿí³. ßêó îáðàòè –âèð³øóâàòè ëèøå âàì. Ïðîòå ïåðåä êóï³âëåþ ðåêîìåíäóºìî îçíàéîìèòèñÿ ç ïåðåâàãàìè òà íåäîë³êàìè êîæíî¿ ç íèõ.

Що таке джезва

Äæåçâà (òóð. Cezve), ³íøà íàçâà òóðêà, – öå ïîñóäèíà êîí³÷íî¿ ôîðìè ç³ çâóæåíîþ øèéêîþ, ÿêà ìàº òîâñò³ ñò³íêè ³ äîâãó ðó÷êó. Òàêà ôîðìà äæåçâè íå âèïàäêîâà. Ð³÷ ó òîìó, ùî øèðîêå äíî çàáåçïå÷óº øâèäêå íàãð³âàííÿ, çàâäÿêè êîí³÷í³é ôîðì³ êàâîâà ãóùà øâèäêî îñ³äàº, à âóçüêà øèéêà ëåãêî óòðèìóº ï³íó, ùî ñïðèÿº çáåðåæåííþ íåïîâòîðíîãî àðîìàòó êàâè.

Металеві джезви

Òóðêà ç ìåòàëó º íàéá³ëüø ïðàêòè÷-íèì âàð³àíòîì. Âîíà ì³öíà, íå ïîòðå-áóº îñîáëèâîãî äîãëÿäó ³ ñëóæèòèìå âàì áàãàòî ðîê³â. Ìåòàëåâ³ òóðêè ëåãêî íàãð³âàþòüñÿ, àëå ïðè öüîìó øâèäêî õîëîíóòü, òàêèì ÷èíîì íå äî-çâîëÿþ÷è êàâ³ çàêèï³òè. Íàéêðàùà æ ç óñ³õ ìåòàëåâèõ äæåçâ – ì³äíà. Âîíà ìàº ð³âíîì³ðíó òåïëîïðîâ³äí³ñòü. Çâåðí³òü óâàãó íà òå, ùî âíóòð³øíÿ ïîâåðõíÿ äæåçâè ç ì³ä³ ïîâèííà áóòè ïîêðèòà õàð÷îâèì îëîâîì.

À îñü òóðêó ç íåðæàâ³þ÷î¿ ñòàë³ êóïóâàòè íå ðåêîìåíäîâàíî, â òà-êîìó ïîñóä³, íàâ³òü ³ç ïîòîâùåíèì äíîì, êàâà øâèäêî çàêèïèòü ³ âòðàòèòü ìàéæå óâåñü ñâ³é àðîìàò. Îäíàê, íå-

çâàæàþ÷è íà âñ³ ïëþ-ñè ìåòàëåâèõ äæåçâ, çâàðåíà ó íèõ êàâà ìàº ã³ðøó ÿê³ñòü, àí³æ íàï³é, ïðèãîòîâàíèé ó ãëè-íÿí³é àáî êåðàì³÷í³é ïîñóäèí³.

Джезва із глини

Ãëèíÿí³ äæåçâè ðîá-ëÿòü ³ç îñîáëèâîãî âèäó êèòàéñüêî¿ ãëèíè. Êàâà, çâàðåíà â òàê³é òóðö³, ìàº âèøóêàíèé ñìàê ³ ÷óäîâèé àðîìàò. À â³ä-áóâàºòüñÿ öå çàâäÿêè îñîáëèâîñò³, ÿêà â³äð³ç-íÿº ãëèíÿíó òóðêó â³ä äæåçâè, âèãîòîâëåíî¿ ç ³íøèõ ìàòåð³àë³â. Ö³ºþ

ЕТИКЕТ

ßê ïðàâèëüíî ïîäàâàòè

êàâóÄåê³ëüêà ñë³â ïðî ìèñòåöòâî ñåðâ³ðóâàííÿ ñòîëó.

Накриваючи стіл для кави, зазвичай першим ставлять кавовий сервіз. Для кожного гостя зліва ставлять тарілку для десерту, а справа – кавове горнятко із блю-дечком. Чайну ложку потрібно по-класти на блюдечку за горнятком. Виделка чи ложка для торта мають бути справа від тарілки. На каво-вому столі обов’язково повинні бути вершки (або гаряче молоко) і цукор.Каву з молоком подають не в

кавових, а в чайних горнятках або у склянках з підстаканниками. Так само подають каву по-віденськи, додаючи перед вживанням збиті вершки.Каву-глясе подають в конічній

склянці ємністю 250 мл із кулькою морозива. Склянку глясе ставлять на тарілку, накриту паперовою серветкою. Поряд кладуть десертну ложку для морозива і дві соломин-ки для кави. Специфічно подають каву

по-турецьки. Її готують в джезві із цукром і подають разом із гущею. Спочатку потрібно зняти чайною ложкою піну, налити каву із джезви в горнятко, а потім зверху пере-класти із чайної ложки піну.

У жодному разі не можна роз-мішувати напій. Горнятко з кавою ставлять перед гостем, справа від нього ставлять склянку з холодною кип’яченою водою, яку можна тро-хи підкислити лимонним соком.


# 8, 2010КОРИСНІ ПОРАДИ

ßêîñü äîíüêà ïðèéøëà äî áàòüêà, ùîá ïîæàë³òèñÿ:

– Òàòó, ÿ âòîìèëàñÿ, â ìåíå òàêå âàæêå æèòòÿ, òàê³ òðóäíîù³ ³ ïðîáëåìè, ÿ ïîñò³éíî ïëèâó ïðîòè òå÷³¿, ³ âæå çîâñ³ì âèáèëàñÿ ³ç ñèë… Ùî ìåí³ ðîáèòè?

Áàòüêî çàì³ñòü â³äïîâ³ä³ ïîñòàâèâ íà âîãîíü òðè îäíàêîâ³ êàñòðóë³ ç âîäîþ. Â îäíó êèíóâ ìîðêâèíó, â äðóãó – ÿéöå, à â òðåòþ âñèïàâ ìåëåí³ çåðíà êàâè. ×åðåç ÿêèéñü ÷àñ â³í âè-

éíÿâ ç âîäè ìîðêâó ³ ÿéöå òà íàëèâ ó ãîðíÿòêî êàâó ³ç òðåòüî¿ êàñòðóë³.

– Ùî çì³íèëîñÿ? – çàïèòàâ â³í ó äîíüêè.– ßéöå ³ ìîðêâà çâàðèëèñÿ, à çåðíà êàâè

ðîç÷èíèëèñÿ ó âîä³ – â³äïîâ³ëà âîíà. – Í³, ìîÿ äîíþ, öå ëèøå ïîâåðõíåâèé ïîãëÿä

íà ðå÷³. Ãëÿíü – òâåðäà ìîðêâèíà, ïîáóâàâøè â îêðîï³, ñòàëà ì’ÿêîþ ³ ïîäàòëèâîþ. Êðèõêå ³ ð³äêå ÿéöå ñòàëî òâåðäèì. Çîâí³ âîíè íå çì³-íèëèñÿ, à ëèøå çì³íèëè ñâîþ ñòðóêòóðó ï³ä ä³ºþ îäíèõ ³ òèõ æå íåñïðèÿòëèâèõ îáñòàâèí. Òàê ³ ëþäè – ñèëüí³ çîâí³ ìîæóòü ðîçêëå¿òèñÿ ³ ñòàòè ñëàáêèìè òàì, äå òåíä³òí³ òà í³æí³ ëèøå çàòâåðäíóòü ³ çì³öí³þòü.

– À êàâà? – çàïèòàëà äîíüêà?– Î! Öå íàéö³êàâ³øå! Çåðíÿòêà êàâè íå ðîç-

÷èíèëèñÿ ó íîâîìó âîðîæîìó ñåðåäîâèù³, à çì³íèëè éîãî – ïåðåòâîðèëè ãàðÿ÷ó âîäó íà ÷óäîâèé çàïàøíèé íàï³é. ª îñîáëèâ³ ëþäè, ÿê³ íå çì³íþþòüñÿ ÷åðåç òèñê îáñòàâèí, âîíè çì³íþþòü ñàì³ îáñòàâèíè ³ ïåðåòâîðþþòü ¿õ íà ùîñü íîâå ³ ïðåêðàñíå, îòðèìóþ÷è êîðèñòü ³ çíàííÿ ç ñèòóàö³¿…

Ïðî ëþäåé, ÿêi çìiíþþòü

ñâiò

îñîáëèâ³ñòþ º âèñîêà ïîðèñò³ñòü ãëèíè, çàâäÿêè ÷îìó äæåçâà ÷óäî-âî âáèðàº â ñåáå àðîìàò íàïîþ. Ó öüîìó º ³ ì³íóñ ãëèíÿíî¿ äæåç-âè. Ñïðàâà â òîìó, ùî ãëèíÿíà äæåçâà íàñò³ëüêè äîáðå âáèðàº àðîìàò ò³º¿ êàâè, ÿêà áóëà çâàðåíà ó í³é âïåðøå, ùî ïðèãîòóâàííÿ â í³é ³íøîãî ñîðòó êàâè “ïîäàðóº” íàïîþ àðîìàòè÷í³ ÿêîñò³ éîãî ïîïåðåäíèêà. ² ùî á³ëüøå ïî-ïåðåäíèê³â òî “áàãàòøèì” áóäå àðîìàò. Òîìó, ÿêùî âè íå º ïðè-õèëüíèêîì òàêîãî çì³øóâàííÿ ñìàê³â, âàðòî âèáðàòè äæåçâó ç ³íøîãî ìàòåð³àëó àáî ïðèäáàòè ê³ëüêà ãëèíÿíèõ òóðîê äëÿ ð³çíèõ ñîðò³â êàâè.

Âàðòî òàêîæ çãàäàòè ùå ïðî îäèí íåäîë³ê ãëèíÿíèõ äæåçâ, à ñàìå ïðî ¿õ êðèõê³ñòü. Ç òàêîþ “ïîì³÷íèöåþ” ïîòð³áíî ïîâîäè-òèñÿ äóæå àêóðàòíî, ³ òîä³ âîíà íå ðàç ñòàíå âàì ó íàãîä³.

Керамічна джезва

Ìàáóòü, ñàìå êåðàì³êà íàéâäà-ë³øèé âèá³ð ìàòåð³àëó äëÿ òóðêè. Çàâäÿêè òîâñòîìó øàðîâ³ êåðà-ì³êè, êàâó ïðîâàðþþòü íàáàãàòî êðàùå ³ âîíà ìàº â³äì³ííèé ñìàê. Àëå ïðè öüîìó êåðàì³÷íà äæåçâà íå âáèðàº, à çíà÷èòü ³ íå çì³øóº àðîìàòè ð³çíèõ ñîðò³â êàâè. À òîìó ìîæíà ñì³ëèâî åêñïåðè-ìåíòóâàòè ç ð³çíèìè ñìàêàìè

óëþáëåíîãî íàïîþ.Çâ³ñíî, ³ â òàêî¿ äæåçâè º íåäî-

ë³ê, ÿê ³ ó ãëèíÿíî¿ òóðêè – êðèõ-ê³ñòü. Àëå çà óìîâè îáåðåæíî¿ åêñïëóàòàö³¿, â³í ïîâí³ñòþ êîì-ïåíñóºòüñÿ ¿¿ äîñòî¿íñòâàìè.

Зверніть увагу!²ñíóþòü òàêîæ ñï³ëüí³ ôàêòî-

ðè, íà ÿê³ ñë³ä çâåðíóòè óâàãó â ðàç³ âèáîðó òóðêè, íå çàëåæíî â³ä òîãî, ç ÿêîãî ìàòåð³àëó ¿¿ âè-ãîòîâëåíî.

Áàæàíî, ùîá ðó÷êà òóðêè áóëà ç ìàòåð³àëó, ÿêèé ìàº íèçüêó òåï-ëîïðîâ³äí³ñòü. Íàéêðàùå äëÿ öüîãî ï³äõîäèòü äåðåâî.

Îêð³ì òîãî, ìîæíà ïðèäáàòè äæåçâó ç ðó÷êîþ, ÿêà â³äêðó-÷óºòüñÿ. Òîä³ ¿¿ áóäå ïðîñò³øå ìèòè.

Ùî æ ñòîñóºòüñÿ ðîçì³ðó òóð-êè, òî òóò ñïðàöüîâóº ïðàâèëî –ùî ìåíøà, òî êðàùà. Â ³äåàë³ äæåçâà ïîâèííà áóäè ðîçðàõî-âàíà íà ïðèãîòóâàííÿ îäí³º¿ àáî äâîõ ïîðö³é êàâè. Ó òàêîìó ðàç³ íàï³é áóäå âèñîêî¿ ÿêîñò³ ç ÷óäî-âèì ñìàêîì òà àðîìàòîì.

Ö³íè íà äæåçâè êîëèâàþòüñÿ çàëåæíî â³ä ¿õ îá’ºìó ³ ìàòåð³-àëó, ç ÿêèõ âîíè çðîáëåí³. Òàê, ìåòàëåâà äæåçâà â ñåðåäíüî-ìó êîøòóº â³ä 150 äî 200 ãðí, êåðàì³÷íà – â³ä 180 äî 250 ãðí, ãëèíÿíà – â³ä 35 äî 100 ãðí.

Çà ìàòåð³àëàìè ñàéòó Êaffein.ru

ПРИТЧА


# 8, 2010 ТРОХИ ЕКЗОТИКИ

Цей унікальний фіточай

ª òàêèé òåðì³í ñåðåä ëþáèòåë³â ÷àþ – “íå÷àéí³ ÷à¿” àáî æ ô³òî÷à¿, íà ïîçíà÷åííÿ íàïî¿â, ñõîæèõ íà òðàäèö³éíèé ÷àé, ó ÿêèõ äëÿ çàâàðþâàííÿ âèêîðèñòîâóþòü íå ÷àéíå ëèñòÿ, à ëèñòêè, êâ³òè àáî êîðó ³íøèõ ðîñëèí. Ïðî íèõ ³ ïîãîâîðèìî...

У Південній Америці корінні меш-канці тисячоліттями робили напій мате або заварювали листя коки і при цьому не знали класичного чаю. В Африці з найдавніших часів були популярні пелюстки суданської троянди (каркаде) або ройбуш, напій з гілок та пагонів червоного африканського чагарника. А чого варті м’ята, звіробій, шавлія, іван-чай, квітки липи і ромашки, плоди шипшини, малини, смородини! Разом зі смаком такі чаї містять ве-личезну кількість вітамінів, мінералів та мікроелементів з різних куточків нашої планети.

Чай з листя коки

Чай з листя коки має приємний смак, не містить кофеїну і добре тонізує. Він містить в собі вітаміни А, Е, В1, В2, В3 та С, білки і безліч мікро-елементів: натрій, кальцій, калій, фосфор, залізо і велику кількість алкалоїдів. Корінні народи Анд ви-

користовують цей чай для здійснення релігійних об-рядів і з медичною метою. Відомо, що чай коки може стати в нагоді, наприклад, для подолання висотної хвороби. Отож в Андах, на високогір’ї, цей напій надзвичайно корисний. Кока-чай за кольором зеленувато-жовтий, а на смак нагадує наш зелений чай, але з солодкуватим присмаком. Цей напій за-варюють звичайним спо-собом. Серед поціновува-чів чаю з коки – принцеса Анна, по-кійний Папа римський Iван Павло II,президент Венесуели Уго Чавес.

РойбушРойбуш – червоний чагарник

сімейства акацієвих Aspalathus linearis – росте і культивується тільки в Південній Африці. Ста-ровинна легенда розповідає, що якось біля оселі молодої гарної дівчини виріс червоний кущ. Красуня сумувала через смерть свого молодшого брата і гірко плакала, її сльози падали на тонке гілля куща і перетворюва-лися в листки-голочки червоно-

го кольору. Саме з листя і кори цього куща (ройбоса) і роблять чай.

Вживання цього чаю допомагає запобігти серцево-судинним за-хворюванням та раку. Він бага-тий на мікроелементи і вітаміни, сприяє зміцненню життєвих сил, зміцнює нервову систему, омоло-

джує шкіру і організм в цілому, а також покращує настрій, позбав-ляє від втоми і допомагає у разі безсоння. Цей чай добре лікує високий кров’яний тиск, атеро-склероз, діабет, позбавляє від алергії, катаракти та незамінний у разі захворювань печінки.

Саме цілющі властивості напою привернули увагу європейців. У 1771 році чай Ройбуш вперше описали європейці. Описали і забули. Лише з 1904 року ройбуш почали обро-бляти як культуру і він набув свого поширення в країнах Європи.

Ройбуш може бути “гірким” або “солодким”, вважається, що “гіркий” чай (без цукру) п’ють в основному чоловіки. Хоча слово “гіркий” ми взяли в лапки, оскільки чай ройбуш має добре виражений солодкуватий смак, що дозволяє не додавати цу-кру в напій.

На відміну від чаю мате, ройбуш заварюють у заварничку, і п’ють зі скляних прозорих горняток. Зава-рювати такий чай можна декілька разів.


# 8, 2010ТРОХИ ЕКЗОТИКИ

Каркаде

Древній “напій фараонів” – каркаде або пелюстки суданської

троянди (квіти рослини Hibiscus sabdariffa) – завжди був по-пулярний в центральній і, особ-ливо, північній Африці. Він має солодкуватий смак з кислинкою, його п’ють як гарячим, так і хо-лодним. Чай каркаде вважають національним напоєм Єгипту, оскільки там він набув най-більшої популярності, а місцеві жителі заварюють улюблений напій повсюдно.

Рослина гібіскус належить до сімейства мальвових, де вс і рослини мають виразні яскраві квіти. Її також можна вирощувати на власному підві-конні. Цю невибагливу рослину можна зустріти не лише в Судані чи в Єгипті, але і в Мексиці, на Цейлоні і на Яві, в Тайланді і в Китаї. У світі налічують понад 150 видів цієї рослини. Сушені пелюстки суданської троянди багаті на вітаміни і органічні кис-лоти, а кислий смак пояснюється підвищеним вмістом лимонної кислоти.

Каркаде готують звичайним спо-собом – листя троянди (2 чайні лож-ки на 150 мл) заварюють впродовж 3-5 хвилин. Не можна заварювати його у металевому чайнику – у разі зіткнення з металом каркаде на-буває зеленуватого відтінку. Озна-кою високої якості і правильного приготування напою є солодку-ватий смак. Каркаде можна пити і холодним, для цього достатньо

охолодити готовий напій і додати кубики льоду.

ЛапачоЛапачо – традицій-

ний південноамери-канський напій – пили ще стародавні інки задовго до появи на континенті європей-ців. Дерево, з кори якого виготовляють суміш для чаю, росте до семисот років. Ла-пачо – один з небага-тьох напоїв, які треба готувати в киплячій воді. Для цього беруть 3-4 ложки сухої суміші лапачо на літр окропу, кип’ятять суміш 5-7

хвилин і дають настоятися 10-15 хвилин. Отриманий світло-коричневий напій зі специфічним

освіжаючим гіркуватим смаком можна пити як теплим, так і охо-лодженим.

Лапачо має багато корисних властивостей і містить низку мікро-елементів і вітамінів, необхідних для нашого організму. Деякі елементи важко заміни-ти, і в цьому сенсі лапачо можна вважати унікальним джерелом вітамінів. Старо-давні інки лікували за до-помогою лапачо майже всі хвороби: кишкові захворю-вання, діабет, рак, артрит, астму, недокрів’я та інші. У сучасній Бразилії лапачо рекомендують пити людям, що хворіють на лейкемію, а також тим, у кого знижений імунітет. Відомі позитивні

реакції на лапачо в онкологічних хворих. Звісно, лапачо – не ліки від раку, але на ранній стадії хвороби напій з лапачо дозволяє підсилити боротьбу організму з пухлиною за-вдяки наявності в корі дерева анти-оксиданту карнасола.

Ку-дін Китайський чай ку-дін (кху-дін) –

ще одна невідома для багатьох наз ва. Представник сімейства паду-бових гостролист широколистий –це вічнозелена субтропічна рос-лина, що досягає декількох метрів заввишки і має буро-чорну кору і сіро-чорні гілки. Чай з падуба зби-рають і обробляють в основному на півдні Китаю. Росте він на схилах гір і в каньйонах, поблизу струмків та річок та у змішаних вологих лісах. Iснує кілька видів ку-діна (чаю з листя падуба): скручений у тоненькі трубочки, пов’язаний, листовий і пресований. Найбільш популярний скручений ку-дін. Він має форму маленьких веретен або сигар 3-4 см завдовжки і 3–4 мм завтовшки. Найкращим із ку-дінів вважають ку-дін Шуй Сю, зібраний і пригото-ваний в провінції Сичуань.

Ку-дін має різкий і сильний “хвойний” аромат і смак, тому заварювати його слід обережно. Зазвичай ку-дін додають під час заварювання грубих пресованих чаїв або пуеру середньої якості в зимово-весняний період, як профі-лактичний і ароматичний засіб. За-

варюючи ку-дін, потрібно пам’ятати, що він дає сильну гіркоту за високої температури, тому його варто за-варювати водою, температура якої сягає не вище 80 оС.

Çà ìàòåð³àëàìè ³íòåðíåò-âèäàíü


# 8, 2010 ФІЛІЖАНКА ЗДОРОВ'Я

Чай і пори року

Шлях чайного пакетикаÇâè÷íèé äëÿ íàñ ÷àéíèé ïàêåòèê – íåâåëèêèé ì³øå÷îê äëÿ çàâàðêè ç îñîáëèâîãî ô³ëüòð-ïàïåðó, ïðèçíà÷åíèé äëÿ øâèäêîãî ³ çðó÷íîãî çàâàðþâàííÿ ÷àþ ïðÿìî â ãîðíÿòêó – ìàº ñâîþ ö³êàâó ³ñòîð³þ. À çàâîþâàâ ñâ³ò öåé ìàëåíüêèé âèíàõ³ä âèïàäêîâî…

Âïëèâ ÷àþ íà îðãàí³çì çì³íþºòüñÿ çàëåæíî â³ä ïîðè ðîêó, òîìó ñë³ä âèáèðàòè ÷àé â³äïîâ³äíî äî ñåçîíó.

Навесні корисно пити запашні квіткові чаї з гус-тим ароматом. Вони зігрівають від холоду, що на-копичився за зиму, дарують позитивну енергію.

Влітку корисний зелений чай. У спекотні дні про-зорий чистий напій із зеленим листям дає відчуття свіжості і прохолоди, а завдяки сильному в'яжучому ефекту і високому вмісту амінокислот зелений чай допомагає легше переносити спеку.

Для осені ідеальний чай У-лун або Цин-ча. За своїми властивостями він займає середнє по-ложення між зеленим і червоним чаєм, тобто за природою він не холодний і не гарячий. Тому він усуває з організму зайвий жар і відновлює робо-ту секреторних залоз. Для отримання подібного ефекту можна також заварювати суміш зеленого і червоного чаїв.

Взимку найкраще пити червоний чай. Червону-ватий настій і темні листки добре зігрівають. Чер-воний чай гарно поєднується з молоком та цукром, які підвищують температуру тіла, а високий вміст протеїну та цукрів допомагає травленню та засво-єнню жирів.

Технологія його виготов-лення здаєть-ся простою лише на пер-ший погляд, н а с п р а в д і вона досить складна. Па-кетик повинен

відповідати наступним вимогам: не впливати на смак і запах чаю під час заварювання, бути пористим, хіміч-но нейтральним, екологічно чистим і нешкідливим для здоров'я, не міс-тити водорозчинних компонентів. Як правило, пакетик виготовляють з натурального деревного волокна з включенням волокна абаки і термо-пластикових волокон для защіпання термічним способом. Ще частіше пакетик закривають за допомогою

металевої скоби. При цьому ніколи не використовують клей, який міг би погано вплинути на смак і аромат чаю.

Iсторія чайного пакетика розпоча-лася 1904 року, коли американський торговець Томас Салліван з метою економії вирішив розіслати взірці чаю своїм клієнтам не в металевих коробочках, як це було прийнято, а в маленьких шовкових мішечках. Клі-єнти вирішили, що мішечок потрібно заварювати прямо у горнятку і цей спосіб їм сподобався – заварювання відбувалося швидко та зручно.

З часом чайний пакетик вдо-сконалили. У 1929 році на ринку з'явився чайний пакетик, виготов-лений промисловим способом за технологією Адольфа Рамбольда. Під керівництвом винахідника Дрезденська фірма R. Seelig & Hille

освоїла серійне виробництво чайних пакетиків й устаткування для упаковки чаю. Доволі дорогий шовк з часом замінили на марлю, а ще пізніше – на фільтрувальний папір. У 1950 році фірма Teekanne з а п а т е н т у в а л а д в о к а м е р н и й чайний пакетик. Така конструкція збільшувала поверхню дотику заварки з водою і робила процес фільтрації ефективнішим.

Найбільш поширені три форми чайного пакетика: прямокутна, пі-рамідальна і кругла. Круглі плоскі пакетики без мотузочки найчастіше використовують англійці. Звичайний пакетик розрахований на одне гор-нятко і містить близько трьох грамів чаю. Загалом існує багато різнови-дів чайних пакетиків – від звичних стандартних до декоративних й ексклюзивних.

ІСТОРІЯ РЕЧЕЙ


# 8, 2010ПІЗНАЙ СЕБЕ

Ворожимо на чаїÌàëîâ³äîìèì äëÿ ºâðîïåéö³â ³ äîâîë³-òàêè ïîøèðåíèì ó Êèòà¿ º âîðîæ³ííÿ íà ÷à¿. Âîíî äóæå äðåâíº ³ äîñòóïíå. Âèòðàòè ÷àñó ì³í³ìàëüí³.

Вранці перед роботою потрібно за-парити ложку чаю “по-китайськи” (в горнятку), накрити його і витримати не більше ніж 10 хвилин. Поки напій настоюється, треба заспокоїтися, зо-середитися і подумки переглянути свої проблеми.

На думку прихильників ворожін-ня, розташування чаїнок в горнятку залежить від біополя людини і від-повідно відображає взаємний вплив “інь” та “янь”, включаючи і те, що поки не пізнане людиною або від-далене від неї в часі і просторі.

Сухий чайний листок перебуває в статичному стані, проте в митть заварювання взаємодіє з динаміч-ною енергією киплячої води. Це і є таємничі прояви “темного” та “світлого” начал у природі, які не можна сприймати окремо від життя людини, її настрою, переживань, злетів і падінь. Хто знає, можливо, листочки в горнятку чаю – справді точний індикатор і вашого стану, і ваших можливостей?!

1. Один листочок залишився на поверхні ліворуч, два - праворуч. Це сприятливий знак. Успішними будуть кохання, робота і фінансові справи. У стосунках із коханою лю-диною пануватиме взаємна довіра. З’явиться шанс для кар’єрного росту. Однак слід остерігатися давати гроші в борг.

2. Два листочки на поверхні з двох різних боків, а праворуч, майже біля дна горнятка, ко-ливається ще один. Це поганий знак. Він обіцяє сварку із близькою людиною, неприємності на роботі. Необхідно контролювати свої емо-ції, щоб уникнути емоційного зриву, який може статися як вдома, так і на роботі в найближчі дні.

3. Два подовгасті листочки, як випливли на поверхню праворуч і зімкнулися кінцями, а зліва ще два широкі листочки, які теж не тонуть. Таке розташування означає, що справи ваші не зовсім добрі. Хоча в сфері сто-сунків це обіцяє близьку в часі бажану для вас зустріч, яка буде радісною. Що стосується роботи, то тут невеликий за-стій. Фінансова сторона життя, на жаль, далека від ідеалу.

4. Заварка лежить на дні, лише ліворуч плавають два листочки. Очікуйте на все: може трапитися і хороше, і погане. Цей знак обіцяє усунення непорозумінь з коханою людиною. Він же пророкує поворот до гіршого на роботі і у фінансових справах. Під час подорожі можлива втрата майна.

5. На поверхні опинилися май-же всі листочки. Це сталося тому, що вода не закипіла як слід, і вказує на те, що щастя вам не буде. Уже по тому, як ви заварюєте чай, видно, що ви доволі нетерплячий, а це ні-куди не годиться. Вам слід грунтовно і сумлінно підходити до вирішення проблем, які виникають на вашому шляху. Зайва поспішність вам лише зашкодить на любовному, діловому і фінансовому фронтах. Не варто грати на гроші.

6. Якщо ж один листочок виплив приблизно на половину горнятка, а ще два-три злегка піднімають-ся над рештою заварки, що на дні горнятка, знайте – це дуже добрий знак. Успіх вас супроводжуватиме у всьому. Кохання буде пристрасним, сімейні конфлікти залагодяться, на роботі на вас чекають нові злети, благополучною буде фінансова ситуація. Є можливість отримати гроші з джерел, про які ви не могли й подумати.

Tea.ru

ßêùî âàì ñíèòüñÿ ÷àé…• Áà÷èòè óâ³ ñí³ ÷àþâàííÿ ³ç äðóçÿìè – çíàê òîãî, ùî âè çàõî÷åòå ñïðî-

áóâàòè ùîñü íîâå, ³ ñàìå äðóç³ ìîæóòü âàì ó öüîìó äîïîìîãòè. • Îñàä â ÷à¿ çàñòåð³ãàº âàñ â³ä íåùàñëèâîãî êîõàííÿ ³ íåâäà÷³ â ñïðà-

âàõ.• Ðîçëèòèé óâ³ ñí³ ÷àé â³ùóº ïðî íåãàðàçäè íà ðîáîò³.• Ïîðîæíÿ ïà÷êà ç-ï³ä ÷àþ – íåâäîâç³ ïðî âàñ ïë³òêóâàòèìóòü.• ×àþâàííÿ ç ÷îëîâ³êîì àáî äðóæèíîþ – ðàä³ñòü ³ ñ³ìåéíå ùàñòÿ.• Ïèòè ÷àé ó ôðàêó àáî ó âå÷³ðí³é ñóêí³ – âè ïîòðàïèòå ó âèøóêàíå

òîâàðèñòâî.• Çàâàðþâàòè ÷àé – íåñïîä³âàí³ ãîñò³.


# 8, 2010 НОВИНКИ СВІТУ КАВИ

Çà ãîðíÿòêî êàâè –

ìîëèòâà

Âñå, ùî ïîòð³áíî äëÿ òîãî, ùîá â³äïî÷èòè â îäí³é ³ç íåùîäàâíî â³äêðèòèõ õîðâàòñüêèõ êàâ’ÿðåíü,çíàííÿ îñíîâíèõ õðèñòèÿíñüêèõ ìîëèòîâ.

Відвідувачів закладу Jedro у За-гребі просять промовити в обмін на замовлені напої певну кількість молитов.

Найдорожчою є кока-кола, вона коштує п’ять “Богородиць” (має-мо на увазі молитву “Богородице Діво, радуйся…”). А за капучіно до-ведеться чотири рази помолитися “Отче наш”.

У кав’ярні не продають алко-гольних напоїв, а керує і фінансує заклад місцева парафія району Ярун.

“Ми починали із п’яти столиків, але тепер нас відвідує стільки лю-дей, що кав’ярню довелося роз-ширити до 20-ти столів, і це, оче-видно, не межа”, – зазначив один із керівників незвичного закладу.

Kp.ru

І ТАКЕ БУВАЄ

Скільки коштує кава для експатів?

Ñòîëèöÿ Ðîñ³éñüêî¿ Ôåäåðàö³¿ ïîñ³ëà ÷åòâåðòå ì³ñöå ó ïåðåë³êó ç äåñÿòè íàéäîðîæ÷èõ ì³ñò ñâ³òó äëÿ åêñïàò³â (³íîçåìíèõ ôàõ³âö³â, ÿê³ ïðàöþþòü çà êîíòðàêòîì), ïîñòóïèâøèñü ñòîëèö³ Àíãîëè Ëóàíä³, Òîê³î ³ ñòîëèö³ äåðæàâè ×àä Íäæàìåí³.

Так, за інформацією журналу Forbes, вартість оренди в Москві двокімнатних апартаментів класу “люкс” складає 3,6 тисячі доларів.

Горнятко кави в російській сто-лиці коштує близько 8,2 долара, а за два квитки в кіно доведеться віддати 26,5 долара. Крім того, щоб перекусити гамбургером, по-трібно заплатити 5,6 долара.

При цьому горнятко кави в Луанді коштує набагато дешевше, ніж у столиці РФ – 3,8 долара. Однак за квитки в кіно і фастфуд доведеться викласти 26 і 17,5 до-лара відповідно.

Японська столиця, яка опинилася на другому місці, пропонує іно-земним фахівцям орендувати дво-кімнатні апартаменти класу “люкс” за 4436 тисячі доларів. Випити горнятко кави у Токіо можна за 6,65 долара, з’їсти гамбургер – за 7,21 долара. А ось похід в кіно вдвох обійдеться вже у 39,9 долара.

Третє місце в рейтингу займає Нджамена, столиця держави Чад, що в центральній Африці. За да-ними журналу, випити кави у Нджамені й перекусити фастфу-дом можна за 3,12 і 26,04 долара відповідно.

Замикає п’ятірку лідерів друге за величиною місто в Швейцарії –Женева. Тут за проживання в дво-кімнатних апартаментах класу “люкс” іноземним фахівцям до-ведеться розлучатися щомісячно з чотирма тисячами доларів. Окрім того, два квитки в кіно обійдуться експатам у 29,85 долара, а стан-дартне горнятко кави у Женеві і гамбургер – у 5,13 і 10,54 долара відповідно.

Всього в дослідженні Forbes взяли участь 214 міст світу, в яких розташовані міжнародні компанії. Крім того, порівнювали близько двохсот щоденних статей витрат.

Rian.ru


# 8, 2010КАВОВІ ТРАДИЦIЇ

Білий світ і чорна кава²ñíóº ïîíàä òèñÿ÷à ð³çíèõ ñîðò³â êàâè, â³äîìèõ ëþäñòâó, à âæå ñïîñîá³â ïðèãîòóâàííÿ òà ïîäàâàííÿ çíà÷íî á³ëüøå. Ïðî äåÿê³ ç íèõ ìè ñïðîáóºìî ðîçêàçàòè.

Американці, наприклад, дуже хвилюються за своє здоров’я, тому п’ють світлий напій без кофеїну, темпераментні італійці і, як не дивно, холоднокровні шведи, навпаки, вважають найсмачнішою дуже темну, чорну, як ніч, каву, а дипломатичні французи шукають золоту середину кольору і смаку. Як би там не було, але кожна на-ція, місто, і навіть окрема людина мають свій, найкращий, на їхню думку, фірмовий рецепт кави і особливий, не схожий ні на що, спосіб кавування.

В Австралії, на перший погляд абсолютно некавовій країні, офі-ціант обов’язково запитає, яку саме – білу чи чорну – каву бажає відвідувач. “Білою” на батьківщині кенгуру і евкаліптів називають каву з молоком.

Віденці смакують міцний густий напій з білосніжною хмаркою зби-тих вершків, посипаних крихтами шоколаду. За бажання у вершки додають дрібку ванілі чи цукрової пудри.

Не менш смачною є кава по-Варшавськи, коли в чорну рідину, що парує, кладуть цукор, кілька ложок молока, дають суміші закипіти і злегка збивають до утво-рення пінки.

У Стокгольмі місцеві мешканці в зварену і проціджену каву додають

збиті з цукром яєчні жовтки і трохи рому, прикрашаючи напій зверху вершками.

Французи з величезної кількості рецептів, які вони вигадали, на-ціональною все ж вважають каву з сіллю і коньяком.

Румуни додають до найміц-нішої кавової суміші какао-порошок, ванілін, цукор і збиті вершки.

Німці, хоч і полюбляють пиво, та не відмовляються підбадьоритися напоєм з черешневих соком – в га-рячу каву вливають сік,охолоджують і п’ють з льодом.

I, звичайно ж, розповідаючи про європейські кавові традиції, варто

згадати про “Ченця в капюшоні” – італійське капучіно – каву зі збитим до утворення піни молоком.

Цікаво, що в багатьох кав’ярнях Нового Світу поряд з іншими попу-лярними рецептами можна зустріти каву по-російськи: у великому горнятку змішують 2,5 ст.л. роз-чинної кави, ложку шоколадного сиропу і 3/4 скл. гарячого молока. Зверху викладають збиті вершки і посипають шоколадними крихтами. Чому янкі приписали цей рецепт росіянам, невідомо, але він доволі смачний.

Iснує ще напій, який у світі знають як каву по-козацьки – це гримуча суміш міцної кави, червоного вина і горілки. Цукор додають за смаком. Ця кава – чудовий засіб від застуди, проте, як будь-які ліки, його бажано вживати у малих дозах.

Загалом люди по-різному праг-нуть покращити смак і вигляд улюб-леного напою – додають лікери, бальзами, коньяк, віскі, ром, мо-розиво, фрукти, соки і навіть тра-ви. I це свідчить лише про одне –з-поміж різноманіття напоїв най-улюбленішою і найсмачнішою є все ж таки кава, а любов до запашного напою здатна подолати усі конфлік-ти та суперечки. Варто лише вико-ристати цю потужну дипломатичну зброю для мирних цілей.

g , 2%0i + ,(Coffeetime.od.ua


# 8, 2010 ІСТОРІЇ З АРОМАТОМ КАВИ

І ти не витримуєш і піддаєшся цій спокусі життя, не підозрюючи про його гіркоту, не знаючи про його підступність, не вишколений до його грубості. Ти смакуєш цей заборонений плід, який не просто вимиває кальцій із твого організму, він задурманює голову та щодня диктує свої умови.Ти відчуваєш його смак… такий живий, теплий, енергійний, чорний… Перші розчарування… Ну чому такий гіркий? Перший невдалий досвід… Перший неприємний спогад… Перша зрада… Нічого, за другим ковтком буде легше… І справді! Не такий він вже й невдалий цей досвід – так, з гірчинкою, але ж не з гіркотою. Не такий він вже і неприємний цей спогад – так, мало приємного, але ж не злого. Не така вона вже й велика ця зрада – так, розчарування, але ж не вбивство.

Ти просто не був готовим відчути цей гіркувато-солодкий досвід життя.Звичка… Щоранку п’янкий аромат кави примушує тебе продерти очі,

взути

капці і пригадати маршрут до рідної кухні, щоб заварити собі її –каву. Ти пив її вчора, передвчора, тиждень тому, місяць, рік.., але все ж вона і цього ранку манить тебе у свої теплі запашні і затишні

обійми. І так життя. Ти жив, засмучувався, плакав, казав собі годі – так далі не можу! Але щоранку життя тебе манить, кличе ще і ще раз спробувати його. Дарує тобі тепло надії, мрії, сподівання. Ти вже знаєш його на смак, на дотик, відчув його запах, напився ним, але воно далі і далі заохочує

тебе до діалогу.Запросити б когось на каву... На каву важко запрошувати того, хто тобі

неприємний, з ким ти ледь знаходиш спільну мову або

не знаходиш її зовсім. Кавою хочеться почастувати того, хто рідний серцю, хто знає твою мову, хто поглядом відповідає на запитання, яких ти не ставиш. До кави обов’язково має бути діалог! Не конче довгий, але доконечно змістовний. Під каву не провадять пустослівної балаканини. Нею скріплюють

Ã³ðêà ñïîêóñà Ã³ðêà ñïîêóñà æèòòÿæèòòÿ

Æèòòÿ – ÷îðíå ³ ã³ðêå

, ÿê

êàâà. Âîíî ìàº ñïî

êóñëèâèé,

ïðèâàáëèâèé,

³íòåíñèâíèé,

çâàáëèâèé, æ

àãó÷èé, òåðïê

èé,

óí³âåðñàëüíèé

, íåïîâòîðíèé

,

âèøóêàíèé, öíîòë

èâèé, åíåðã³éí

èé

çàïàõ, â³ä ÿêîãî

ïàìîðî÷èòüñÿ â

ãîëîâ³ ³ çäàºòüñÿ

îñü-îñü âòðàò

èø

ñâ³äîì³ñòü, ÿêùî íå cï

ðîáóºø,

ÿêùî íå â³ä÷óºø íà ñì

àê.

й не твогоголову

и.

д… ругим авді!

взути тобТи вдотним

т

знне зхочрідн

Éäó ðîáèòè êàâó. Çàïðîøó íà íå¿ äîù. Ïîãîâîðþ ç³ ñâîºþ

ñîâ³ñòþ. Ïîäóìàþ ïðî æèòòÿ...


# 8, 2010ІСТОРІЇ З АРОМАТОМ КАВИ

домовленості, з нею ведуть переговори, просять поради і роздумують на філософські теми… З нею, зрештою, дивляться в очі коханої людини, навіть якщо вона не поруч… Із нею кохають… Цукор, сіль, ваніль, кориця, вершки, згущене молоко, лимон… Чого людина тільки не придумала, щоб покращити, збагатити, злагіднити, підсолодити собі цей чорний напій, ім’я якому кава!? Кожен на свій смак і бажання може приготувати собі напій, власну кавову поезію чи прозу, етюд чи натюрморт, замок чи хмародер. І тільки від тебе залежить, що ти додаси, щоб урізноманітнити смак життя, щоб зменшити його гіркоту, не применшуючи його чарівності, щоб збагатити його присмак, щоб, зрештою, здивувати інших своїми життєво-кулінарними витворами… Щоб прожити яскраво і гідно до останнього ковтка-подиху, щоб залишити по собі приємний спогад-аромат, щоб заохотити інших до кави-життя, щоб показати приклад і допити все до решти, не залишаючи ні краплі, щоб потім не було шкода… Йду робити каву. Запрошу на неї дощ. Поговорю зі своєю совістю. Подумаю про життя. Хоч воно і гірке, але в мене ще не закінчився цукор. Відкрию нову банку згущеного молока (ні! не тому що цукру мало) – зафарбую чорноту! Таки не даватиму кориці – хочу сповна насолодитись сьогоднішнім кавою-днем! І нехай сьогодні мене мучить меланхолія за першим ковтком цього ароматного напою, який більше ніколи не спробую вперше, але питиму знову і знову, допоки не вип’ю все до останньої краплі, приготовленої тільки для мене.

Наталія ЛЕХ

Íàéäîðîæ÷à ìèòü Ñüîãîäí³ Ëüâ³â ïîõìóðèé òà óðî-

÷èñòèé… Íåáî ñ³ðî-ñèâå, òåìíå, ïàäàº äîùåì, â³äîáðàæàºòüñÿ ó ÷èñëåííèõ êàëþæàõ… Òåìíà áðóê³âêà ïîì³æ ñåðåäíüîâ³÷íè-ìè áóäèíêàìè íà÷å âàæê³ ÷îðí³ ä³àìàíòè â êîøòîâí³é ïëàòè-íîâ³é îïðàâ³. Ùîðàçó, éäó÷è ââå÷åð³ ç îô³ñó, ìàþ ÷àñ ïîäóìàòè. Ïðî ëþäåé, ñòîñóíêè, âòðà÷åí³ ìîæëèâîñ-ò³ òà ïåðñïåêòèâè, ïðî Ì³ñòî ³ ìîº ì³ñöå â íüîìó.

Íàäâîð³ õîëîäíî, òà òåïëî íà ñåðö³.Ñàìå â òàêèé ÷àñ íàéêðàùå ìð³ÿòè ³ íàñîëîäæóâàòèñÿ ñàìîòîþ…

² îñü ÿ âäîìà, çàëèøèëà ïëàù ó ïåðåäïîêî¿, ïåðåâäÿãíóëàñÿ ó äî-ìàøíþ ñóêåíêó, âèìêíóëà ìîá³ëüíèé ³ âèð³øèëà ïðîæèòè öåé âå÷³ð ïî-îñîáëèâîìó.

Íàéá³ëüøå çà âñå ó ïîìåøêàíí³ ìåí³ ïîäîáàºòüñÿ â³êíî. Àáñòðàêòíèé ñâ³ò ÷åðåç ñêëî. Â³êíî ïåâíèì ÷èíîì íàãàäóº ñåð³àë äëÿ äîìîãîñïîäàðîê ³ ïåíñ³îíåð³â. Ùîñü íåéìîâ³ðíå ³ òðîõè ïåðåäáà÷óâàíå.

Íåâæå âàì íå õîò³ëîñÿ ï³ñëÿ âàæêî ðîáî÷îãî äíÿ â³äâîë³êòèñÿ íà ùî-íåáóäü ïðîñòå? Íå áàæàëè? Íå â³ðþ. Ïðîñòî íå âñ³ ç³çíàþòüñÿ.

Öå íå ïðîñòî æ³íî÷à ö³êàâ³ñòü. Ï³ä-ñâ³äîìî ìåíå òÿãíå ó ñâ³ò çà ñêëîì. Êàâà… Ñâ³÷êè… Ìóçèêà… Ñåðöå íà ìèòü çóïèíÿºòüñÿ. À äóøà ðàä³º ³ ñì³-ºòüñÿ êàðèìè î÷èìà. Ïðèºìíî. Ç íå-òåðï³ííÿì ÷åêàþ âå÷îðà ³ ïîáà÷åííÿ ³ç âëàñíîþ ñàìîòîþ.

Ñüîãîäí³ ÿ âèð³øèëà äîçâîëèòè äóì-êàì â³äïî÷èòè. Ïîâí³ñòþ ðîçñëàáèòè-ñÿ äîïîìàãàº êàâà. Ìîÿ ìàìà ùîðàíêó âàðèëà êàâó. Ì³öíó ³ ã³ðêó – äëÿ áàòüêà, ì’ÿêó é ñîëîäêó – äëÿ ñåáå ³ ñìà÷íó-ïðåñìà÷íó ç ìîëîêîì – äëÿ ä³òåé. Êàâîâèé àðîìàò áóäèâ ìåíå ùîäíÿ äî øêîëè. Àðîìàò ìîãî äèòèíñòâà…

Òåïåð êàâà – ì³é óëþáëåíèé íàï³é. Âîíà í³æíî òîðêàºòüñÿ ìî¿õ âóñò, ã³ð-÷èòü äåñü òàì …ó ãëèáèí³ ñàìî¿ ñåáå. Ñìàê ðîçòÿãóºòüñÿ íà äåê³ëüêà õâèëèí ³ õî÷åòüñÿ ùå. Òà öüîãî ðàçó ïîòðåáóþ

ð³çíîìàí³òòÿ. Êîðèöÿ, âåðøêè, ëè-ìîí, øîêîëàä… ÊÀÂÀ. Çàäîâîëåííÿ. Íåîáõ³äí³ñòü. Õî÷ó ùå!

Ðîçïî÷èíàþ òåðàï³þ. Âàðþ êàâó ç êîðèöåþ òà àïåëüñèíîì. ×åêàþ äîïîêè çàêèïèòü âîäà, à òèì ÷àñîì ìàëþþ íà ñêë³. Ãàðí³ â³çåðóíêè, ÿê ó äèòèíñòâ³ íà øïàëåðàõ… Ïîò³ì êèäàþ óëþáëåíó ìåëåíó êàâó ³ òð³øêè êîðè-ö³. Áîæåâîë³þ â³ä àðîìàòó ³ ð³çíîìà-í³òòÿ ïàë³òð ó òóðö³. Íà çàâåðøåííÿ –öåäðà àïåëüñèíà. Âèãëÿäàº íà÷å ñïðàâæí³é çàõ³ä ñîíöÿ. Ä³ñòàþ ïëèòêó ÷îðíîãî øîêîëàäó ³ â òåïëîìó ñâåòð³ ñ³äàþ íà ï³äâ³êîííÿ. Êàêòóñ òà ô³àëêè ñêëàäàþòü êîìïàí³þ íà âå÷³ð.

Çà â³êíîì ñïðàâæí³é êîíöåðò. Äîù ³ç â³òðîì âèòàíöüîâóþòü ÿêèéñü õèìåðíèé òàíåöü, îñ³ííº ëèñòÿ íà÷å ñïðàâæíÿ ïóáë³êà òèõî ïëåñêàº ó äîëîíüêè, îé, ïðîøó âèáà÷åííÿ, ó ëèñòî÷êè. Áðàâî! Ïðèðîäí³ ãåí³¿.

Øóêàþ ïîãëÿäîì ó â³êíàõ áóäèíêó íàâïðîòè ñþæåò ñüîãîäí³øíüî¿ “ñå-ð³¿”, à ðàïòîì ùîñü ö³êàâå òàì ïîáà÷ó. Ö³êàâî, ëþäè çíàþòü, ùî çà íèìè ñïîñòåð³ãàþòü? Ìîæëèâî ³ çà ìíîþ òàêîæ?.. ß á ïî÷àñòóâàëà ìîãî Ãëÿäà÷à êàâîþ ³ øîêîëàäîì.

Äëÿ ìåíå öÿ ìèòü íàéäîðîæ÷à, àäæå âîíà âñå-òàêè º. Øêîäà, ùî íåìàº ïîðó÷ ò³º¿ ëþäèíè, ÿêà á ðîç-ä³ëèëà ¿¿ ç³ ìíîþ… Õî÷à… ó ìåíå ¿õ äåê³ëüêà ³ æèâóòü çà ñîòí³ ê³ëîìåòð³â â³ä Ëüâîâà.

Îá³öÿþ – íà íàéáëèæ÷èõ âèõ³äíèõ êóïóþ êàâó ³ ãàéäà äî ð³äíî¿ çåìë³, äî àðîìàò³â äèòèíñòâà…

Íàòàë³ÿ ØÅÂ×ÅÍÊÎ


# 8, 2010 РЕПОРТАЖ

або невеличкий екскурс в італійську кавову культуру

Í³äå íåìàº òàêîãî àðîìàòó êàâè, ÿê â ²òàë³¿… Ïîâ³ëüíî, í³êóäè íå ïîñï³øàþ÷è, â³í ðîçëèâàºòüñÿ âóëè÷êàìè, ëåäü â³ä÷óòíî òîðêàºòüñÿ òâîãî íîñà – îñîáëèâî âðàíö³, êîëè òè ùå òàêèé ñîííèé òà êâîëèé... Çàïàõ êàâîâî¿ íàñîëîäè çíàõîäèòü òåáå íàâ³òü ó ìåòðî!

àâêîëî çàñìàãë³ çàäîâîëåí³ îá-ëè÷÷ÿ ëþäåé, ÿê³ ãàðíî ïðîâåëè â³äïóñòêè. Í³õòî ç íèõ ³ùå íå óâ³é-

øîâ ó ðèòì ðîáî÷èõ áóäí³â, òà é òè ñàì ùå íå óñâ³äîìèâ òîãî, ùî ë³òí³ “ôåºð³¿” äîá³ãëè ê³íöÿ!

Ïîòð³áíî âðàíö³ ïðîêèäàòèñÿ, íà-øâèäêóðó÷ îäÿãàòèñÿ, ïîñï³õîì âè-á³ãàòè ç äîìó, çíàõîäèòè ñîá³ ì³ñöå â ò³ñíîìó é çàäóøëèâîìó âàãîí³ ìåòðî, â öüîìó íàï³âñîííîìó íàñòðî¿ íå ïðî-ñïàòè ïîòð³áíî¿ çóïèíêè òà âñòèãíóòè íà ðîáîòó… Òà âñå öå ìîæå ³ ìóñèòü çà÷åêàòè, âñå öå ìîæíà â³äêëàñòè “a piú tardi” (“íà ï³çí³øå” ³òàë.), ïîêè íå âèï’ºø ìàëåíüêå ãîðíÿòêî çàïàøíî¿ ÷îðíî¿ êàâè!

âåñü ñâ³ò çàâìèðàº, ïîêè ³òàë³éö³ ï’þòü ñâîþ ïîðö³þ ïîçèòèâó òà áàäüîðîñò³ – „il caffè”. ² â ìî¿õ

óêðà¿íñüêèõ î÷àõ âñå öå âèãëÿäàº ÿê âèøóêàíå áåçäîãàííî â³äøë³ôîâàíå ìèñòåöòâî! Ìèñòåöòâî, ÿêîãî òðåáà äîâãî â÷èòèñÿ, áî òàê ëåãêî ïðî âñå çàáóòè òà íàñîëîäæóâàòèñÿ ñâî¿ìè 50-ìà ãðàìàìè áëàæåíñòâà çìîæå íå êîæåí.

Íàñïðàâä³ óñå ïðîñòî: “Çâè÷êà –äðó ã èé õàðàêòåð” – êà æ ó ò ü ò ó ò. À ïèòè êàâó – öå çàãà ëüíîíàö³î-íàëüíà çâè÷êà óñüîãî ³òàë³éñüêîãî íàðîäó. Äî ñí³äàíêó ³òàë³éö³ âæè-âàþòü êàâó ç êîðíåòîì (ðîãàëèê ³ç ëèñòîâîãî ò ³ñòà ç íà÷èíêîþ), ïî-ðö³þ êàâè âèïèâàþòü ï³ñëÿ îá³ä ó

òà ùå îäí ó ââå÷åð³ ä ë ÿ êðàùîãî òðàâëåííÿ ¿æ³.

Êàâó ï’þòü âñ³ âñþäè, çà áóäü-ÿêî¿ íàãîäè, ó âåëèê³é ê³ëüêîñò³ íàéð³çíî-ìàí³òí³øèõ ñïîñîá³â ïðèãîòóâàííÿ. ²íêîëè çäàºòüñÿ, ùî ³òàë³éö³ âçàãàë³ í³÷îãî íå ðîáëÿòü, îêð³ì òîãî, ùî ñèäÿòü ó çðó÷íîìó êð³ñë³ çà ñòîëèêîì, âäîìà ÷è íà ðîáîò³, àáî æ ó íåâåëè÷-ê³é êàâ’ÿðí³ á³ëÿ ñâîãî äîìó òà ïîñüîð-áóþòü ³ç ìàëåíüêèõ ô³ë³æàíîê ÷îðíèé íàï³é. Îêð³ì, âñ³ì íàì â³äîìèõ “caffèamericano”, “kaffè-latte” òà “espresso” òóò ìîæíà ñêóøòóâàòè êàâó çà á³ëüø í³æ äåñÿòêîì ³íøèõ ðåöåïò³â!

ðàíö³ ì³ëàíö³ ïîëþáëÿþòü ïèòè “caffè marocchino” (ìàðîê³íî), ÿêå ãîòóþòü òàê: ìîëîêî çà äîïî-

ìîãîþ ãàðÿ÷îãî ïàðó çáèâàþòü â ãóñòó ï³íó òà çì³øóþòü ³ç êàâîþ.

Òàêîæ ìåí³ çàñìàêóâàëè “Il caffèaffogato nel gelato” çâó÷èòü åêçî-òè÷íî, àëå ãîòóâàòè äîñèòü ïðîñòî: âåðøêîâå àáî âàí³ëüíå ìîðîçèâî çàëèâàþòü ì³öíîþ ãàðÿ÷îþ êàâîþ “espresso” äîäàþòü äâ³ ÷àéí³ ëîæêè öóêðó òà ïîëèâàþòü íåâåëèêîþ ê³ëü-ê³ñòþ ñîëîäêîãî ë³êåðó “Baileys”. Òàêà êàâà íàéá³ëüøå ñìàêóº âë³òêó, êîëè õî÷åòüñÿ ïîñìàêóâàòè ìîðîçèâîì òà êàâîþ âîäíî÷àñ! Îêð³ì òîãî ó ñïåêó òóò çàìîâëÿþòü “granita al gusto di

caffè”. Öþ êàâó ïîäàþòü ³ç äð³áíî ìå-ëåíèì ëüîäîì. Òàêèé êàâîâèé ùåðáåò çàïðîïîíóþòü âàì ó âåëèê³é ñêëÿíö³ ç ñîëîìèíêîþ.

Âçèìêó â³ä õîëîäó âàñ îáîâ’ÿçêîâî âèë³êóþòü êàâîâ³ “ë³êè” ï³ä íàçâîþ “caffè coretto” – êàâó çì³øóþòü ³ç àëêîãîëüíèìè íàïîÿìè íà âàø ñìàê (çàçâè÷àé äîäàþòü ñàìáóêó, ä³ñàðîíî (âèä ë³êåðó) ÷è áåéë³ñ òîùî).

î ïðèãîòóâàííÿ êàâè òóò ñòàâ-ë ÿòüñ ÿ ä ó æå â ³ äïîâ³ äà ëüíî, àäæå äîñòàòíüî çàéâîãî ãðàìà

öóêðó, êàâîâî¿ çåðíèíêè, êðàïëèíè âîäè àáî æ ìîëîêà – ³ ñìàê íàïîþ ìîæíà ç³ïñóâàòè.

Îòîæ, ÿêùî âè áàæàºòå ïîòðàïèòè â êàâîâèé ðàé, îáîâ’ÿçêîâî çàâ³òàéòå äî ²òàë³¿, äå êîæåí êëàïòèê çåìë³, ñò³íè áóäèíê³â òà é ñàì³ ëþäè ïàõíóòü êàâîþ! Äå çóïèíÿºòüñÿ ÷àñ, êîëè âè ï³äíîñèòå äî ñâî¿õ óñò ãîðíÿòêî öüîãî çàïàøíîãî íàïîþ! Äå ñíè íå êîëüîðîâ³, à ÷îðí³ òà ì³öí³, àëå òèì íå ìåíø äîáð³ òà ñïîê³éí³! Òà ùî òóò ñêàæåø – ÿêùî âè ñïðàâæí³é êàâîìàí, âè ïîâèíí³ â³äâ³äà-òè öþ êðà¿íó! Äå êîæíó ïîðö³þ âàøîãî óëþáëåíîãî íàïîþ ãîòóþòü ç òî÷í³ñòþ òà îáåðåæí³ñòþ þâåë³ðíîãî ìàéñòðà, àäæå íåäàðìà êîëèñü öåé íàï³é íàçè-âàëè “÷îðíèì çîëîòîì”.

Галина ЛИСЕЄВА, Мілан

Якщо ви бажаєте потрапити в кавовий рай, обов’язково завітайте до Італії, де кожен клаптик землі, стіни будинків та й самі люди пахнуть кавою!


# 8, 2010КУЛІНАРНІ РЕЦЕПТИ

Кава “По-Нью-Орлеанськи”

Склад: 3 ст. л меленої кави, 3 ст. л меленого цикорію, 100 мл молока.

Приготування. Змішати каву з цукром і зварити міцну каву. Поки готується кава, підігріти молоко та горнятка для кави. Розлити каву по горнятках, додати гаряче молоко.

Молочна кава “Жанет” Склад: 4 ч.л. кави дрібного

помолу, склянка молока, жов-ток, склянка згущеного молока, столова ложка цукру, вершки та коньяк – до смаку.

Приготування: Залити каву ки-плячим молоком і витримати під

кришкою на с л а б к о м у вогні впро-довж 5 хви-лин. Після того, як на-пій схолоне, збити його з вершками, ж о в т к о м , з г у щ е н и м молоком і

цукром. Готову каву охолодити в холодильнику. Подавати у горнятках, додавши за смаком коньяк.

Кава “Голівуд”Склад (на 4 порції): 2 ст. л.

какао, 2 ст. л. цукрової пу-дри, 2 скл. молока і 2 скл. дуже міцної кави, сіль, смажений мигдаль.

Приготування. Зварити дуже міцну каву, окремо закип’ятити молоко. За-сипати у каструлю какао і цукор, влити туди частину молока і добре переміша-ти, а потім додати молоко, яке залишилося, та дрібку солі. Поставити на вогонь і прокип’ятити приблизно

10 хвилин. Зняти з плити, енергійно збити до отримання бульбашок, після цього додати каву, продо-вжуючи збивати. Ще гарячий напій розлити у горнятка і прикрасити збитими вершками. Посипати вершки смаженим мигдалем.

Французька крем-каваПриготування. Змішати 0,5 л

молока і 150 г цукру. Довести до кипіння. Зняти з вогню і додати 4 ст. л. верш-ків. Енергійно збити, а потім додати 0,25 л міцної гарячої кави. Перемішати і розлити в маленькі горнятка.

Чай з імбиромСклад: 2 скл. води,

2 зірочки гвоздики, шматок ко-реня імбиру, 3 ст.л. чаю, 2 скл. молока.

Приготування: Гвоздику та імбир залити водою і довести до кипіння, після цього зняти з вогню і додати чай. Заварювати близь-

ко п’яти хви-лин, тоді чай процідити і змішати з га-рячим моло-ком.

Чайний лимонадСклад: скланка міцного чаю,

чайна ложка лимонного соку, 2 ч. л. меду, декілька кружалець лимона, кубики льоду.

Приготування. Мед змішати з лимонним сиропом, а потім до-дати міцно заварений чай. Перед подачею на стіл перемішати, до-дати кубики льоду і кружальця лимона.

Чай з прянощами та м’ятою

Склад: 1/2 ч.л. дрібно нарі-заного імбиру, 3 щіпки меле-ного імбиру, 3 щіпки меленого кардамону, паличка кориці, 2 щіпки меленого мускатного горіха, чайна ложка насіння коріандра, 1/2 скл. свіжої м’яти (листя), 3 зірочки гвоздики, 3 скл. води, 3 скл. молока.

Приготування. Влити воду в чайник і довести її до кипіння.

Зменшити вогонь до мінімуму. Додати в чайник трави, спеції і молоко. Варити на слабкому вогні протягом 5 хвилин. Процідити отриманий настій через сито, розлити у горнятка і подавати до столу.


# 8, 2010 УСМІХНІТЬСЯ

***Білявка приходить у крамницю,

бачить незнайомий предмет і за-питує:

– Що це?Продавець пояснює:– Це термос. У ньому гаряче за-

лишається гарячим, а холодне – холодним.

Дівчина його купує, наступного дня хвалиться подругам:

– Це мій новий термос. У ньому гаряче залишається гарячим, а хо-лодне – холодним.

Її запитують:– А що у тебе в ньому?– Два горнятка гарячої кави і мо-

розиво.

***Програмістові дружина приносить

каву. Він, не відриваючись від моні-тора, бере горнятко, сьорбає, ста-вить його на стіл і обурено вигукує:

– Ти ж знаєш, що я не люблю кави без цукру!

– Знаю-знаю, любий, – відповідає жінка – Просто захотілося почути твій голос...

***– Ти чув, Брауна звільнили з ро-

боти.– Бідолаха! Чим же він завинив?– Розумієш, він працював на фірмі,

яка торгує чаєм, але щоразу, коли

по телефону вимагали директора, Браун відповідав, що директор п’є каву.

***Приходить Iсаак до Абрама:– Абраме, дай трохи чаю.– Ні, Iсааку, ти ж знаєш, що чаю в

мене немає.– Так, тоді може кава є? То дай

трохи кави.– А ні, я згадав, у мене чай є.

***Крапля нікотину вбиває коня, а

горнятко кави – клавіатуру!

***Для нормального життя чоло-

вікові потрібно три будильни-ки – електронний, механічний і біологічний. Електронний будить вранці, механічний заміняє його на час відсутності електрики, а біо-логічний реагує на перші два і йде готувати каву.

***– Місіс Хадсон, я просто жити не

можу без вашої кави!– Ще б пак, містере Холмс, адже у

ній стільки морфію ...

***Коли ви на робочому місці ви-

рішите розслабитися після неціка-

вої важкої ро-боти, зіпретесь на спинку крісла, потягнетеся, по-зіхнете, потрете втомлені очі і за-парите горнятко кави... Саме у цю мить до вас із пе-ревіркою зайде керівництво!

***– Хто з’явився раніше – чоловік

чи жінка?– Першою з’явилася жінка! При-

готувала сніданок і зварила каву... Чоловік повільно виповз зі спальні на запах.

***– Ніяк не можу знайти заварки! –

каже чоловік дружині ...– Який же ти нетямущий!!! Вона в

буфеті, на верхній полиці, у банці з-під кави, на якій написано “Сіль”...

***Як подумаю, які небезпечні жінки

за кермом!..

Нещодавно я бачив, як одна така у сусідньому ряду на швидкості 80 км/год одночасно фарбувалася і причісувалася, дивлячись у дзерка-ло заднього огляду.

Коли я це помітив, то мало не впус-тив електробритву в каву...

***Останні сцени “Титаніка”:На перекошеній палубі метушня.

Корабель наполовину занурений у воду. В ілюмінаторах зникає світло. Останні крики тих, хто тоне. Плач. Стогони.

Тут повз пропливає старенька на човнику з веслами:

– Чай, кава, гарячі пиріжки!


# 8, 2010

Призове анкетуванняØàíîâí³ ÷èòà÷³ òà ïîö³íîâóâà÷³ êàâè. Òîðãîâà ìàðêà “Ãàëêà” ïðîâîäèòü ïðèçîâèé êîíêóðñ-îïèòóâàííÿ.

Ìè ãëèáîêî ö³íóºìî Âàøó äóìêó. Âàøà îá’ºêòèâíà îö³íêà ³ â³äïîâ³ä³ äàþòü íàì ìîæëèâ³ñòü ÷³òê³øå âðàõîâóâàòè ïîòðåáè ³ ïîáàæàííÿ ñïîæèâà÷³â ï³ä ÷àñ âèãîòîâëåííÿ ïðîäóêö³¿.

Îòæå, âðàõîâóþ÷è çì³íè, ÿê³ â³äáóëèñÿ íà íàøîìó ï³äïðèºìñòâ³, çîêðåìà îíîâëåííÿ âèðîáíè÷èõ ïîòóæíîñòåé, ðîçøèðåííÿ ñï³âïðàö³ ç ³íîçåìíèìè ôàõ³âöÿìè êàâîâîãî ðèíêó, âèíèêëî ïèòàííÿ êàðäèíàëüíî¿ çì³íè çîâí³øíüîãî âèãëÿäó ïàêóâàííÿ êàâè íàòóðàëüíî¿ ðîç÷èííî¿. Ïðîñèìî Âàñ îçíàéîìèòèñÿ ç ðîçðîáëåíèì äèçàéíîì ³ â³äïîâ³ñòè íà ê³ëüêà çàïèòàíü íàâåäåíèõ â àíêåò³-îïèòóâàíí³:

Äëÿ òîãî, ùîá âçÿòè ó÷àñòü ó ðîç³ãðàø³ ïðèç³â, íå îáîâ‘ÿçêîâî âèð³çàòè ç æóðíàëó àíêåòó. Â³äïîâ³äü òàêîæ ìîæíà íàä³ñëàòè çâè÷àéíèì ëèñòîì äî 1 ãðóäíÿ 2011 ðîêó.

Íàøà àäðåñà:79019, ì. Ëüâ³â, âóë. Çàïîâ³òíà, 1

E-mail: [email protected]

Íà êîíâåðò³ ïîñòàâòå ïîçíà÷êó“Àíêåòà-îïèòóâàííÿ. Çì³íà äèçàéíó”.

Ñåðåä òèõ, õòî íàä³øëå àíêåòó äî 1 ãðóäíÿ,

ðîç³ãðóâàòèìóòüñÿ ïðèçè:ìëèíîê äëÿ êàâè òà

ì³ñÿ÷íèé çàïàñ êàâè.

Металева банка 100гр. М’який пакет 100гр.

Старий дизайн Новий дизайн

Новий дизайнСтарий дизайнÌè áóäåìî âäÿ÷í³ îòðèìàòè â³ä Âàñ â³äïîâ³ä³, ïðîïîçèö³¿ òà çàóâàæåííÿ.

Анкета – опитування“Зміна дизайну пакування кави натуральної розчинної “Галка”

Iм’я особи яка заповнила анкету:______________________Контактний телефон (за бажан-ням)___________________

1. Чи вживаєте Ви розчинну каву?ТакНі

2. В якому пакуванні?Металева банкаМ’який пакет

3. Якщо у м’якому пакуванні, чому?________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Чи подобається Вам новий дизайн пакування? Дизайн не важливий, осно-вне, щоб смак та якість продукту залишались незмінними.Мені подобається новий дизайн, підтримую таку зміну пакування.

5. У разі, якщо новий дизайн Вам до вподоби, просимо оцінити його за 10-бальною шкалою:

Банк

а

Паке

т

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 З вдячністю,

торгова марка “ГАЛКА”.

Кава натуральна Кава натуральна “3 in 1”“3 in 1”

3 in 1 Classic3 in 1 ClassicІдеальне м’яке поєднання кави, цукру та ніжних вершків - чудова можливість збереження тонусу та хорошого настрою протягом всього дня!

3 in 1 Strong3 in 1 StrongВибух бадьорості зранку! Не надто солодкий, підвищений вміст кави чудово збалансований із вершками - це потужний старт на початок дня!

Documents

У світі кави та чаю № 8