Зі святковим салютом до перемоги!

стор.3 >>>

Творімо добро!

ВСЕУКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА, ВИХОДИТЬ ЗА СПРИЯННЯ ГО «УКРАЇНСЬКА ІНІЦІАТИВА» www.podillia.com.ua №89 (96) вересень 2012

ПЕРШАЧКАМ-УВАГА І ДАРУНКИ

стор.2 >>>

Вірші від Лесі Каштан

Народилася 28 грудня 1967 року в селі Човгузів Теофіпольського району. У 1984 році закінчила Новоставецьку середню школу, а в 1986 році Кам’янець-Подільське училище культури...

стор.4 >>>

Конкретні справи важливіші за політикуДопомагав і буде допомагати

Хто такий Анатолій Артемчук? І чому за нього потрібно віддати свої голо-си? Анатолій Артемчук – громадський діяч, політик, меценат. Автор багатьох законодавчих ініціатив, статей на різні економічні, історичні та політичні теми, а саме: «Законодавчі ініціативи на екологічні теми», «Щодо вирішення основних проблем вимираючого українського села», «Відродити село наш прямий обов’язок», «Щодо проблем виходу України з газової кризи», «Національна свідомість, гідність і патріотизм - шлях до покращення до-бробуту населення України», «Енергетична незалежність - національна безпека України», «Російській газ Україні не потрібен», «Українська ініціатива - жити, а не виживати!», «Українська ініціатива: час формувати нову та сильну духом українську еліту!», «Проблема питної води в Україні», «Інтеграція України до СОТ – мінуси», «10 кроків на шляху виходу України з кризи», «Гідронамив на заплавних землях – весняне лихо для України!», «Реформа органів місцевого самоврядування – шлях до процвітання дер-жави», «Поділля гуртує небайдужих», «Працюємо не на власний імідж, а на користь подолян», «Ми не отримали землю в спадок від батьків, ми взяли її в борг у наших дітей», «Днопоглиблювальні роботи – невиправні наслідки для природи». Автор багатьох історичних книг та публікацій, а саме: «Мої Вікнини», «Минуле й сьогодення. Нетішин», «Краса і сила Красилівщини» та інше.

З 1992 по 2008 рік Анатолій Ар-темчук займався підприємницькою діяльністю. Підприємства, які він очолював, за ці роки сплатили по-датки в бюджет України понад 160 млн грн, які могли б поліпшити життя простих українців. Це почалося вже давненько. Коли

він почав працювати не лише на себе, сім’ю, а й громаду. Ще в 2004 році знайшов інвестора і запустив в дію фруктосховище по зберіганню овочів та фруктів на 6000 тонн на Чорному Острові Хмельницького

району по новітній технології ULO. Це дало змогу аграріям зменшити збитки по зберіганню сільгоспродукції. В 2008 році було відновлено роботу за-воду по виготовленню цегли в селі Вікнини Білогірського району. В результаті створено понад сотню ро-бочих місць в депресивному регіоні Хмельниччини. На прохання аг-роформувань Хмельниччини надав практичну допомогу в організації проведення без попередньої оплати на ВАТ «Новоград-Во-линський РайАгроПромТехніка»

капітального ремонту трак-торних двигунів до тракторів Т-150, оскільки господарства че-рез відсутність коштів не в змозі були проплатити ці послуги. Всі вчасно отримали свої капітально відремонтовані двигуни. Аналогічна допомога була нада-на агроформуванням при закупівлі сільськогосподарської техніки в агрофірмі «Амако». Увесь цей час землякам його фахівцями надають-ся юридичні послуги, у тому числі, щодо вирішення питань стосов-но порядку отримання Державних актів на право власності на земельні частки (паї). Наші юристи систе-матично допомагають людям у розв’язанні багатьох інших питань. Територіальна громада Вікнинської сільської ради попросила посприяти у будівництві шестикілометрового підвідного газопроводу від села Шимківці до сіл Вікнини, Дзвінки і Надишень Білогірського району. Анатолій Володимирович з цього приводу звернувся до Міністерства

з питань житлово-комунального го-сподарства України і Хмельницької о б л д е р ж а д м і н і с т р а ц і ї . В результаті Хмельницька облдержадміністрація погодилася виступити замовником будівництва цього газопроводу і включила його в перелік об`єктів будівництва, які фінансувалися з Державного бюд-жету. Надав практичну допомогу Шепетівській районній державній адміністрації у вирішенні питан-ня щодо організації проведен-ня реставрації Городищенського Свято-Різдвяного-Богородичного чоловічого монастиря. На той час він не був занесений до Єдиного Державного реєстру пам`яток України, а це не давало можливості спрямувати кошти на фінансування ремонтних та реставраційних робіт.

Продовження на стор. 2 >>>

НАГОЛОС

ВСЕУКРАЇНСЬКА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНАГАЗЕТА2 № 89 (96) вересень 2012

Початок на стор. 1 <<<

За дійовою практичною уча-стю, створеної в 2009 році громадсь-кою організацією «Поділля», були зараховані на стаціонарне навчання діти наших земляків у Національний педагогічний Університет ім. М.П.Драгоманова, Національний аграр-ний Університет, інші виші. В процесі всього періоду своєї діяльності громадська організація «Поділля» надавала допомогу на-шим землякам в отриманні місць для стаціонарного лікування в Українському науково-дослідному інституті ім. М.Д.Стражеско, науково-дослідному інституті хірургії ім. О.О.Шалімова та в лікувальних установах для дітей. Були за їхню спонсорську, меценатсь-ку діяльність і приємні моменти: гро-мадська організація «Поділля» отри-мала щиру подяку від адміністрації Київської міської клінічної лікарні за благодійну передачу для хірургічного відділення вкрай необхідного апа-рату „ДЕ-100” (електричний дерма-том), за допомогою якого з’явилася можливість здійснювати пластичне закриття великих ранових дефектів шкіри. Гуманітарна допомога від ГО «Поділля» надходила постражда-лим у результаті повені у Західному регіоні. Громадська організація постійно турбується про дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування. Зокрема, надавали гуманітарну допомогу вихован-

цям Ямпільської спеціалізованої школи-інтернату Білогірського району Хмельницької області, лю-дям похилого віку та інвалідам, що перебувають у Базалійському будинку-інтернаті Теофіпольського району на Хмельниччині, а також жителям Могилів-Подільського

і Ямпільського районів Вінницької області. Пред-

ставники ГО «Поділля» систематично допома-гають дітям-сиротам, та дітям позбавле-ним батьківського піклування.

Бажання допомогти, скажімо, кілька разів при-

водило їх до Вовковинецької загальноосвітньої школи-інтернату на Хмельниччині. Коли А.В.Артемчук був де-путатом Хмельницької обласної ради, то вніс поправки до бюд-жету Хмельницької області в розділ «Про соціальний за-хист ветеранів війни, праці, дітей війни, інвалідів праці та ди-тинства». Поправки перед-бачали для подолян ряд пільг, у тому числі: безкоштовний проїзд у міському і приміському транспорті, 25-ти процентну пільгову знижку при оплаті комунальних рахунків за газ і електроенергію, першочергове відведення земельних ділянок, тощо. Крім того, дітям війни до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги, яка видається замість пенсії, належало доплачувати 30-ти

процентну надбавку від мінімальної пенсії за віком. Йому, як депутату обласної ради, спільно з колегами у бюджеті того року вдалося відстояти частину коштів на ремонт дороги Білогір`я–Корниця-Залужжя-Дзвінки. Та-кож, ГО «Поділля» сприя-ла вирішенню питань газифікації і супут-никового зв`язку в Білогірському, Те о фіпольськом у, І з я с л а в с ь к о м у , К р а с и л і в с ь к о м у та інших районах Хмельницької області, а саме: газифікації сіл Закіт, Водички, Варивідки, Вільшаниця, Червоне, Ставищани, Кащенці,

Міжгір`я, Сивки, Тростянка, Білогірського району;

сіл Білево, Кіндратка, Припутні, Припу-тенка, Лопушне, Більчинка, Більчин, Ізяславського райо-ну та інші.

За ініціативи Анатолія Артемчука

було виділено кошти на прокладення дороги у селі

Закриниччя, що на Красилівщині. На 2008 рік з бюджету планували виділити 20 млн гривень. Це ста-новить один відсоток від проданої енергії Хмельницької АЕС, і ці кош-ти мали би освоюватись в 30-ти кілометровій зоні ХАЕС, а саме: для добудови дороги Нетішин-Остріг-Кам`янка-М`якоти-Плужне-Д о б р и н - Ш е к е р е н ц і - К о р и т н е -Залужжя-Корниця-Білогір`я. Це була велика перемога, але керівництво

тодішньої обласної ради відхилило його ініціативу, позбавивши, таким чином, Вас права на краще життя. Щорічно в дні святкування Великої Перемоги команда А.Артемчука вшановує пам’ять героїв, які по-

клали життя заради майбутнього своїх дітей та онуків, вітає

ветеранів війни області. У цьому році учас-никам війни були вручені продуктові набори. 1 червня 2012 року відбулася

акція в дитячих сад-ках Теофіпольського

району. Вона присвячу-валася Міжнародному Дню

захисту дітей. За сприяння Анатолія Артемчу-ка вручили діткам близько тисячі пакунків із солодощами та фруктами. Буквально за останні тижні було передано близько шести ти-сяч примірників книг у села Білогірського, Красилівського та Теофіпольського районів. Тепер ко-жен зможе знайти у бібліотеці книгу на свій смак. Бо серед переданих книг є такі, як «Спогади.Скоропадський», «Буйвітер», «Реєстр.Частина 1», «Не-знаному воякові», «Голос із діаспори в Україну», «Англійська для дорос-лих» та багато інших. Маєш можливість допомогти людині, якійсь громаді - зроби це, не відкладаючи доброго діла у довгий ящик. За таким принципом він діє і буде діяти надалі.

Віталій Миколайович Кожура

Бук-вально за

останні тижні за підтримки Артемчука А.В. передали близь-

ко шести тисяч примірників книг

у села...

За ініціативи

Анатолія Артем-чука було виділено кошти на прокла-

дення дороги...

За сприяння

Анатолія Ар-темчука вручили

діткам близько тисячі пакунків із солодо-

щами та фрукта-ми...

ПЕРШАЧКАМ-УВАГА І ДАРУНКИ

Золотарьов.В.П.

Їх, у два перших класи Ізяславського навчально-виховно-го комплексу ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, ліцею імені М. Островського при-йшло, аж 56. І найбільша увага усіх присутніх була, зрозуміло, до цих радісних і усміхнених хлопчиків та дівчаток, яких привітали з першим кроком у Країну Знань, яким мови-

ли прекрасні напутні слова і, що найбільше с п о д о б а л о с я цій щасливій дітворі - вручи-ли несподівані подарунки. Але про все по по-рядку.. ..Після уро-чистого вне-сення прапорів України і ліцею, в и к о н а н н я Гімну нашої держави, до-бре продуманої

сценарної частини урочистості слово надали почесним гостям свята. Учителів, батьків, учнів привітали заступник голови Ізяславської райдержадміністрації В.Й.Ординський, директор ліцею В.В. Мартенко та представник ко-манди кандидата в народні депута-ти України, заслужений журналіст України В.П. Золотарьов. І ось тут на-стало найприємніше для першачків

— благодійні фонди, які створені при громадських організаціях “Поділля” та “Українська ініціатива”, подарува-ли їм пенальчики з усім необхідним для навчання причандаллям. І, звісно, теж побажали якнайуспішніше кро-кувати дорогами знань. Безпереч-но, цей день запам’ятається усім присутнім у ліцеї назавжди. А в них, і першокласників, і тих, хто цього річ пішов уже в одинадцятий клас.За святом розпочалися напружені будні. Успіхів вам, ліцеїсти. Такі ж дарун-ки від імені А . В . А р т е м ч у к а члени його виборчої коман-ди, а саме Олек-сандр Соколюк, Лариса Кравчук та Олександр Ко-вальчук вручили першокласникам тамтешньої НВК ЗОШ І ступеня, дитячому ясла-садку №6

***На жаль, не відбулося без

неприємних моментів. З невідомих причин представникам виборчої команди кандидата в народні де-путати України А.В.Артемчука не надали слова для привітання ди-ректор Нетішинської НВК №3 О.О.Роюк та директор Чернелівської школи з Красилівського району М.Ф.Ковальчук. Перший до того жє дуже не коректно повівся з пред-

ставниками кан-дидата. Ось так ми “по-чесному” в окремих випадках проводимо виборчу кампанію.

НАГОЛОС

Практично з самого ранку трива-ли святково-урочисті заходи до Дня Незалежності в Красилові. А насамкінець розлогого, веселого, світлого свята красилівчан очікував найголовніший сюрприз — святковий салют, який привезла городянам ко-манда кандидата в народні депутати України Анатолія Артемчука.

..І розповіла вона 5-ти тисячній громаді, що зібралася увечері на го-ловному майдані міста, про свого ви-суванця, закликавши усіх виборців віддати голоси за нього. Різноколірною веселкою в Красилівське вечірнє небо злетіли ті салюти. Красилів такого вражаючого шоу ще не бачив.

І своїм захопленням, схвальними вигуками, навіть веселим і щирим підтанцьовуванням жителі міста вис-ловлювали кандидату свою подяку за це прекрасне видовище.

Щиро при цьому обіцяючи, що на ви-борах дружньо віддадуть свої голоси за нього — Анатолія Артемчука. Віриться, що так воно і буде.

Золотарьов В.П

ВСЕУКРАЇНСЬКА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНАГАЗЕТА

НАГОЛОС 3№ 89(96) вересень 2012

Трагічна подія, яка відбулась на переїзді залізничної колії біля міста Лодзь в Польщі, де при зіткненні ав-тобуса і поїзда, загинули мешканці Тернополя і Рівненщини виклика-ло у мене спогади 1944 року, коли відбувались події визволення Польщі від фашистських загарбників. Дуже шкода, що загинули наші українці в пошуках кращої долі в інших державах, коли наша держава має багаті землі, земляні надра, потужну промисловість, талановиті людські резерви. Порівняно з Польщею, у якої землі були значно бідніші, промисловість відставала від нашої. В перебудовчий період поляки їздили до нас за серпами, косами та іншим дріб`язком. Можливо настав час допусти-ти до керівництва державою нових, талановитих людей, які отримали знання, досвід в інших державах, де люди живуть краще. На даний час, сучасний уряд намагається щось ро-бити для народу, вважаю, що йому слід надати змогу допрацювати до визначеного терміну і подивитись, на що він здатний. Зміна урядів, яка відбувалась в попередні 20 років ні до чого кращого не привела. Уряди мінялись, приходили нові, а хорошо-го нічого не відбувалось. Попередні і наступні уряди розвалювали те, що їм дісталось в спадок. Процвітає корупція, збільшується число мільярдів поміщиків, руйнуються села, добробут селянина знижується, молодь деградує, постійна п`янка, наркотики. Двадцять років розвалу держави - це значно великий і значний

час. Наближаються вибори, виборці мають змогу визначитися і зробити розумний вибір. Віддати керівництво державою тим депутатам, які будуть дбати про державу і її народ. Я, вив-чаючи передвиборчі матеріали і по-служний список кандидатів в депута-ти обговорюємо із членами моєї сім`ї, а це одинадцять виборців, прийшли до висновку, що будемо голосувати за Артемчука А.В. Тепер повернусь до Польщі. Я був учасником бойових дій багатьох міст і сіл, які залишились у моїй пам’яті. Я був у 77 гвардійській дивізії, 215 полку, начальником радіостанції, яку придавали залежно від потреб бойових дій. Хочу описати події, які відбувались при звільненні міста Лодзь у 1945 році. Події сьогодення, які відбулись на переїзді залізничної колії біля міста Лодзя, коли загинули наші люди українці із Тернопільщини та Рівненщини в пошуках заробітків для покращення долі сімей - це трагедія. Була війна, гинули люди, за-хищаючи свою Батьківщину, свій дім, своїх матерів та дітей. Польща не ба-гата своїми землями, але розумне ве-дення господарства дає змогу жити краще ніж живемо ми, при значно ба-гатших землях, надрах, промислових і людських резервах. Лодзь - це центр текстильної промисловості Польщі. При фашистській окупації, там знаходи-лись продовольчі склади східного фронту окупаційних військ вермахту. Після прориву глибоко ешелонованої оборони на Віслі, на Сандомирсь-кому плацдармі перший батальйон 215 полку під командуванням май-

ора Омельянова був посаджений на танки. Я їхав на 216-му танку, ко-мандир танку Пастух Володимир, родом із Бердичева. Танкова колона із батальйоном піхоти мала завдан-ня здійснити 80-кілометровий про-рив по тилам ворога і вийти в район Лодзя; захопити склади і звільнити місто. Рейд був успішний, танкова колона вийшла в заданий район. Тан-ки здійснили орудійний обстріл по складах і місту по заданих об’єктах. Я постійно по радіостанції вів зв’язок із штабом полку. Саме місто зна-ходилось в низині, відповідно до місцевості, з якої розпочався штурм піхоти . Про хід бойових дій необхідно було доложити в штаб полку. Я поба-чив, що на будинку неподалік складів стоїть антена і я вирішив викори-стати її. Коли я, із своїм помічником підбігли до будинку, біля будинку стояв кінь запряжений в двуколку і в неї намагався сісти німецький офіцер, я дав із автомата чергу, офіцер упав, ми зайшли в приміщення, це була залізнична станція. Прийшов коман-дир батальйону, я зв’язався із шта-бом полку, доложили хід операцій по звільненню міста. Майор пішов із на-ступаючим, мені дав завдання найти знову можливість налагодити зв’язок. Дозволив взяти коня. Я із своїм помічником під’їхали до складів, взя-ли 200-літрову бочку топленого масла, консерви, ящик московської горілки і поїхали по дорозі, яка вела в місто. Доїхали до перших будівель міста, побачили знову радіоантену . Це був двоповерховий будинок, в якому жив сторож першої текстильної фабрики міста. Я налагодив зв’язок із штабом,

пішов доповісти командиру батальйо-ну, він сказав що передати і сказав, що підійшло підкріплення фашистам і розпочинається запеклий бій. «Кидай коня і все що там є, бери радіостанцію і іди сюди». Я прийшов, забрав радіостанцію, коня і все, що там було залишив господарю. Сім’ю він пере-ховував, а коли ми залишили йому це все, він вивів сім’ю, у нього було п’ять дівчат і дружина. Він побажав нам здолати фашистів і повернутися живими додому. З великими втрата-ми для нас, місто було звільнено. До кінця бою підійшло підкріплення нам, силами інших наступаючих ча-стин. Ось так звільнялись міста і села сусідньої нам держави Польща. Я досить добре пам’ятаю ті міста і села і ті бойові дії, які залишили слід в моїй пам’яті. І в даний час, коли якісь події навівають ці спогади, хо-четься поділитись цими враженнями хоч на сторінках газет. Для написан-ня спогадів у форматі книжки вже запізно…

Стаття написана з листа учасника бойових дій ВВВ

Г. Мурашова

Спогади давно минувших подій

Зі святковим салютом до перемоги!

4

НАГОЛОС

НАГОЛОС ВСЕУКРАЇНСЬКА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНАГАЗЕТА

№ 89 (96) вересень 2012

Газета «НАОЛОС» висвітлює найважливіші події життя країни,розповідає про політичні,економічні,соціальні,

екологічні новини,а також новини науки,культури та спорту.

Розповсюджується по всій території України,а саме у Верховній Раді України та Верховній Раді

Автономної республіки Крим,обласних,районних,Київській та Севастопольській міських державних

адміністраціях,Раді міністрів в АРК , обласних , районних Київській,Севастопольскій міських радах.

Газета виходить двічі на місяцьНаклад 60 000 прим.

Свідоцтво про державнуреєстрацію:

Серія КВ №13924-2897 Рвід 23.04.2008

Друк:ТОВ «Прес Корпорейшн

Лімітед» ,Свідоцтво про держ.реєстрацію серія А00 №9824764 від 10.10.2002р.

м.Вінниця,вул.Чехова,12а, т.0432 556397

Номер замовлення: 122306

Редакція: ГО «Поділля»Власник: Артемчук

Анатолій Володимирович

Контакти редакції:

т.+38 (044) 232 50 97e-mail: nagolos@i.ua go-podillia@i.ua

Шеф-редактор та відповідальна за друк:

Тетяна АртемчукРедакційна рада:

Голова:Корогода Вадим ВасильовичЗаступник голови:

Семиніна Маріанна ОлександрівнаЧлени ради:

Грінкевич Василь ФедоровичМихайлов Анатолій Іванович

Шановні читачі! Редакційна колегія газети «НАГОЛОС» приймає до публікації авторські матеріали про життя та події Хмельниччини (нови-ни, фотознімки, нариси, вірші, дитячі твори, тощо). Чекаємо на ваші статті, відгуки, пропозиції. Прохання надсилати матеріали із зазначенням ПІБ автора, адреси, телефону, його фото та згоду на публікацію твору в газеті «НАГОЛОС» за наступними електронними адресами : artemchuk.o.a@gmail.comnagolos_gazeta@i.ua

Листопад вінчає пізню осіньВкривши землю листям золотимРанки білу паморозь приносятьДні крилаті, як осінній димІ тремтить від холоду зірниця,Пахне терпко хризантеми цвітЦя глибока осінь-чарівницяПривела тебе у білий світ.Це було давно і так недавно,Що для жінки значить п’ятдесят?Ти така ж тендітна, незвичайнаНіби час вертається назад.В давню юність піснею крилатоюДо юнацьких жартів і забавТи тоді просила снігопаду,Щоб тобі доріг не замітав.Не замів. Ти юна і відкрита,Лиш мудріша стала по літах,Й срібна нитка бабиного літаЗабриніла у твоїх косах.Скільки пережито-знає серце;Скільки переболено-душаТа жаліти-ні о чім; бо все цеЩе не край, не якась межа.Бо попереду-пора достатку,Ясних ранків, щедрих вечорів,Вже твоє малесеньке внучаткоЗасинає під бабусин спів.Три доньки, мов паростки калиниТи зростила із роси й водиХай же доля щедра, лебедина

Береже усіх їх від біди.Всі на радість матері і шануЙдуть по світу справжніми людьмиМатеринське серце не зів’янеЗа такими гарними дітьми.Ми тебе вітаєм, як колеги,Що пліч-о-пліч, в праці стільки літХай усі небесні оберегиЗахистять тебе від лиха й бід.Хай літа твої, що щедро-хлібноСіяла ти людям на добро.Заколосяться достигшим хлібомІ любов повернуть і теплоЧорнобривцями хай пахнуть ночіІ любистком викупані дні.Хай не плачуть, лиш сміються очі,А душа народжує пісніУ сім’ї-лиш злагоди і миру,Хай зозулі накують літаМи вітаєм і бажаєм щироБудь щаслива і живи до ста!

* * * * * * * * *

Вам 60. Вже стільки пережитоІ хліб, і біль родила вам земля,Долоні Ваші пахнуть стиглим житом,А у душі колосяться поля.Ви недаремно ці роки прожили,Синів навчили, в люди привели,Дім збудували і сади зростилиІ совість, і повагу зберегли.У Вашому житті щедрує осінь,Нехай дорідним буде урожай,Ласкавим сонцем, золотим колоссямХай на столі сміється коровай.За ласку, за пораду, за науку,За працю, що зернятком пророста,Вітають Вас і діти, і онукиНа щастя і на многії літа.

Леся Каштан

Леся Каштан народилася 28 грудня 1967 року в селі Човгузів Теофіпольського району. У 1984 році закінчила Новоставецьку середню школу, а в 1986 році Кам’янець-Подільське училище культури. З 1987 року працює художнім керівником Будинку культури села Човгузів. Друкується в періодичних виданнях, районній газеті “Життя Теофіпольщини”.

Вірші від Лесі Каштан

Відпочинок у компанії бджіл

Сільська глибинка мальовничого Поділля... Плеса ставків, поля, невеликі гаї та ліси потопають у травневому розквіті матінки-природи.Для пасічника пана Миколи з села Гри-ценки, що на Хмельниччині, настає новий сезон медозбору. А займатися медовою справою він почав більше де-сяти років тому — заставило саме життя, точніше, хвороба шлунку, яку подолав самостійно, лікуючись медовими препа-ратами. Пасіка Миколи Тимофійовича сьогодні налічує більше сорока бджолиних сімей Але серед них виділяються особливі ву-лики, які сусіди та знайомі встигли ох-рестити «диво-вуликами». Вони одразу привертають увагу, бо висотою сягають зросту людини. Над ними — кришка: під час лікування нею накривають «бджоли-ного пацієнта», який лягає на ложе, що водночас є стелею вулика. Лежачи «на бджолах», пацієнт може читати, поза-як у кришці зроблене вікно, через яке потрапляє достатньо світла. Для нічного сну, що дуже популярний у відвідувачів, передбачене також освітлення на аку-муляторах. Із сітчастих зазорів, що зроблені на лежаках, просочуються аро-мати з самого серця вулика. Конструкція вулика зроблена так, що жодна бджола не зможе вкусити пацієнта. Лікування базується на мікровібрації, бджолиному біополі, а також температурному режимі. Як запевняє господар, для отриман-ня доброго ефекту лежати потрібно не менше трьох годин, найкраще спати там уночі, коли всі бджоли «у зборі» та ви-дають максимальну лікувальну енерге-тику. Лежачи на вулику, особливо вночі, пацієнти чують гул бджіл, який нагадує шум морських хвиль і має ефект заколи-сування. Поспавши на такому чудо-вулику хоча б один раз, навіть скептично налаштовані пацієнти відчувають відновлення сил. Лікування допомагає тим, у кого посла-блений імунітет, хто страждає від без-соння, постійного відчуття збудження та тривоги, має болі в спині та суста-вах, проблеми з дихальними шляхами (бронхіальна астма, бронхіт). Деякі пацієнти стверджують, що лікування «на бджолах» ефективне при хворобах, які не може подолати офіційна медицина, або у випадках, коли не можна встановити точний діагноз.Пан Микола розповідає, що у його колеги-пасічника був випадок, коли ги-нули бджолосім’ї, віддаючи свою енергію хворим людям. А от до лікування готуватися потрібно!

Бджоли не люблять будь-яких різких запахів — парфумів, мила, кремів, шам-пуню й алкоголю. Не варто» лягати—на—вулик в одязі, що виготовлений зі штуч-них тканин. Протипоказане лікування для тих, хто має алергію на мед і продук-ти бджолиного походження.Микола Тимофійович радить у будь-якому разі перед лікуванням бджолами проконсультуватися зі своїм сімейним лікарем. Усі, хто приїздить на оздоровлення до пана Миколи, охоче вживають бджоло-продукти, приготовані за його власною рецептурою. Частує господар натураль-ними соками з яблук, слив, моркви, бу-ряка та заправленим березовим. А ще на пасіку навідується кваліфікований маса-жист, який має цілющі медові мазі, баль-зами та натирання. Микола Тимофійович сам і вулики майструє, має навіть власні розробки «термовуликів». В березні цього року в житті пана Ми-коли відбулася подія, яку він називає Бо-жим дарунком. Ченці Почаївської лаври запросили його виготовити чудо-вулик для лікування монахів. Символічно, що така робота була виконана у дні посту та з благословення священика. Опікувався виготовленням цього ву-лика 73-річний отець Федір, який та-кож є пасічником. До речі, отець Федір благословив Миколу Тимофійовича на лікування бджолами. Тепер багато хворих перед приїздом на лікування відвідують службу в Почаєві й отриму-ють благословення отця Федора.Господар — постійний учасник ярмарків пасічників, які проходять у Києві, Хмель-ницькому, Кам’янці-Подільському. Його мед і бджолопродукти вирізняються яскравою екологічною упаковкою та лише натуральним вмістом продуктів бджільництва. А ще його гречаним ме-дом полюбляють ласувати в далекому Ізраїлі колишні армійські друзі, заявля-ючи, що він уже пройшов усі «аналізи та випробування» у колі їхніх ізраїльських сусідів і колег.

Микола Здоров’якВи можете проконсультуватись щодо

лікування бджолами, зателефонувавши Миколі

Тимофійовичу за телефоном: 067-721-81-04