Лабораторне заняття № 4 - ZSMUcollege.zsmu.edu.ua/upload/distance learning/MS/3/oe.pdf · 2020-03-16 · елементів біосфери, грунт багато

Лабораторне заняття № 4

Тема: Основні принципи санітарного очищення населених пунктів.(2 год)

ВСТУП

Грунт— один з найважливіших елементів екологічної системи Землі. Разом з

сонячним світлом, водою, температурою навколишнього середовища вона —

компонент зовнішнього середовища життєдіяльності людини. Будучи одним з

елементів біосфери, грунт багато в чому визначає гігієнічний стан зовнішнього

середовища, роблячи великий вплив на стан здоров'я людей і санітарно-

гігієнічні умови життя. Людина, здобуваючи з грунту воду, проводячи різні

земляні, зокрема підземні, і сільськогосподарські роботи, постійно піддається

різним діям окремих грунтових чинників

Мета:

Дидактична: розробити алгоритми очищення грунту.

Виховна:

рямувати слухача на обережне ставлення до поняття «грунт», надати

рекомендації щодо профілактики хвороб, пов’язаних із загрізненим грунтом.

Знати:

— санітарно-гігієнічні вимоги до збирання, видалення, знешкодження

твердих відходів та рідких нечистот.

Вміти:

- працювати з набором сит для визначення величини зерен ґрунту.

Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни Знати Вміти

Попередні

1. «Географія»

2. «Основи

мікробіології»

- грунт, визначення

поняття, фізичні та

хімічні властивості

ґрунту.

-поширення

мікроорганізмів у

природі;

- вплив грунту на

мікроорганізми.

- розрізняти види грунту

- проводити взяття,

транспортування і

підготовку матеріалу

для бактеріологічного,

вірусологічного

дослідження при

бактерійних, вірусних

інфекціях.

Наступні

1. «Медсестринство в

інфектології»

2. «Медсестринство в

педіатрії»

- грунт як джерело

інфекційних хвороб

- грунт як джерело

гельмінтозів

- визначати інфекційні

хвороби,що пов’язані з

загрізненним грунтом .

- санітарно-просвітня

робота серед батьків та

персоналу ДНЗ щодо

епідемічного значення

грунту

Внутрішньо

предметна інтеграція.

- роль ґрунту у

виникненні й поширенні

інфекційних

захворювань

(анаеробних інфекцій) та

інвазій.

- Ґрунт і захворювання

неінфекційної етіології.

Процеси та показники

самоочищення ґрунту.

- відбір проб ґрунту для

фізико-хімічного

дослідження;


бактеріологічного



гельмінтологічного


- приготування водної

витяжки з ґрунту;

визначення амонійного

азоту ґрунту;

- гігієнічне оцінювання

санітарного стану

ґрунту

1. Підготовчий етап. Організаційні заходи. Мотивація. Інструктаж з т/б

2.Контроль вихідного рівня знань, умінь, навичок.

1.Процеси самоочищення грунту.

2.Показники санітарного стану ґрунту, їх класифікація і гігієнічне значення

3.Системи очистки населених місць.

4.Очистка населених місць від твердих відходів.

5.Біотермічні методи знешкодження сміття.

3.Основний етап. Формування професійних вмінь та навичок.

ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ ЗЕРЕН ГРУНТУ

Різні породи грунту мають різні назви. Для гігієнічних цілей прийнята

така класифікація: кам’янистий; гравелистий ( від слова гравій); хрящуватий;

піщаний, в якому більш як 90 % піску; супіщаний, в якому глини від 10 до 30

%, а решта - пісок; суглинистий, в якому глини від 50 до 80 %; глинистий, в

якому більш як 80 % глини; вапняний, в якому більш як 50 % вапна;

крейдовий, в якому багато крейди; солончаковий, що містить багато хлористих

солей; лесовий - дрібнозернистий грунт, діаметр частинок якого від 0,01

до 0,005 мм, внаслідок чого лес легко переноситься вітрами, оскільки лес - це

суміш частинок органічних і мінеральних речовин, він є дуже родючим

грунтом; чорноземний, в якому більш як 20 % гумусу (гумус - це рослинний

перегній; хоч він і є органічною речовиною, але поживою для бактерій і комах

бути не може; проте відзначається великою родючістю для рослин);

торф’янистий, який містить дуже багато органічного перегною - 60-80 % і

більше; решта припадає на домішки якого-небудь мінерального грунту або

суміші його.

Для сортування грунтових часточок по

величині використовують набір металевих сит з отворами : 10, 5, 3, 2, 1, 0,5

і 0,25 мм в діаметрі, який при роботі сполучають один з одним в послідовному

порядку , сита з більшими отворами кладуть зверху , з дрібними

знизу. На верхнє сито насипають 100-300 гприготовленого повітряно-сухого

грунту. Закривають кришкою і струшуючи набір сит, просіюють через

них взяту наважку грунту. Грунтові частинки

розподіляються на окремих ситах відповідно їх величині.

На ситах № 1,2 і 3 збираються частинки грунту більше 3мм, які по

класифікації Н.А.Качинського являють собою каміння і гравій ; на ситах 4 і 5

збираються частинки грунту розміром 1-3 мм (крупний пісок), на ситах №6 і 7

збирається пісок середнього розміру , діаметром частинок 0,25 -1 мм і на

дні набору збирається дрібний пісок, пил і частинки глини. Кожну фракцію

грунту зважують на технічній вазі і кількість її вираховують в процентах до

взятої наважки грунту.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ ГРУНТУ

Пористисть грунту – це виражене в процентах відношення об’єму всіх пор

грунту до їх об’єму. Грунти, які складаються з крупних зерен (пісок, супісок),

містять невелику кількість великих пор. Їх пористість порівняно невелика; вона

складає біля 25-40 % загального об’єму грунту. Такі грунти мають добру

проникність для води і повітря. Тому вони сухі і добре аеруються. Добра

повітропроникність крупнозернистих грунтів створює сприятливі умови для

життєдіяльності аеробних мікроорганізмів і процесів самоочищення.

Дрібнозернисті (глиняні, торфяні) містять велику кількість дрібних пор.

Пористість глин – до 45-60 %, торфу доходить до 84 %. Із-за малого розміру

пор і характеру частинок дрібнозернисті грунти мають велику гігроскопічність

і вологоємкість, вони погано проникні для води і повітря.

Визначення загального об’єму пор в грунті основане на витісненні повітря

водою. Для цього в мірний циліндр на 100 см3 наливають 40-50 мл води. В

інший мірний циліндр насипають до мітки такий же об’єм досліджуваного

повітряно-сухого грунту і потім пересипають в перший циліндр. Вміст

циліндра збовтують і відмічають загальний об’єм грунту і води. Пористість

вираховують за формулою:

Р = (a + b -c ) x 100/ a, де

Р - пористість в процентах;

а - об’єм взятого грунту;

b - об’єм води в циліндрі;

с - об’єм суміші грунту і води в циліндрі.

IV.Заключний етап. Контроль та корекція рівня професійних вмінь та

навичок.Підведення підсумків заняття. Домашнє завдання

Ситуаційні задачі:

Задача № 1. Для визначення величини зерен грунту використовували набір сит.

На верхнє сито помістили 200 г грунту і просіяли наважку через набір сит.

Фракції грунту, що затримались на кожному ситі, зважували і визначали їх

процентний вміст до всієї взятої проби грунту.

На ситі № 1 (діаметр отворів 10 мм) маса частинок грунту складала 60,2 г (30,1

%). Розрахунок проводиться за формулою:

200 г - 100 %

60,2 г - х % х = (60,2 х 100)/ 200 =30,1 %

На ситі № 2 (діаметр отворів 5 мм) маса частинок грунту складала 8,8 г (4,4 %),

на ситі № 3 (діаметр отворів 3 мм) - 13,4 г (6,7 %), на ситі № 4 (діаметр отворів

2 мм) - 15,5 г (7,75 %), на ситі № 5 (діаметр отворів 1 мм) - 16,5 г (8,25 %), на

ситі № 6 (діаметр отворів 0,5 мм) - 25,4 (12,7 %), на ситі № 7 (діаметр отворів

0,25 мм) - 17,8 г (8,9 %). На дні набору сит маса пилу складала 42,4 г або 21,2

%.

Задача № 2. В циліндр налито 500 см3 води, об’єм взятий для дослідження

грунту 400 см. Після змішування води з грунтом загальний об’єм став 800 см3.

Яка буде пористість грунту?

Задача № 3. На спортивному майданчику дитячого оздоровчого табору,

розташованому на відстані 20 км від міста М., проведено санітарно-хімічне,

гельмінтологічне і бактеріологічне дослідження грунту. Проби по 100 г взяті

в різних місцях майданчика із глибини 2 і 10 см (по 5 проб). Вага узагальненої

проби 100 г. Результати аналізу:

загальний вміст азоту - 20 мг; вміст азоту гумусу - 18 мг;

загальне число бактерій в 1 г грунту - 6800; титр кишкової палички -

7,6;

титр анаеробних бактерій - 1,0; титр гельмінтів - 500.

Розрахуйте санітарне число. Дати заключення про ступінь забруднення грунту.

Чи допустимий даний ступінь забруднення на території табору?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Основи екології та профілактична медицина: Підручник для мед. ВНЗ І—ІІІ

р.а. Затверджено МОЗ / Д.О. Ластков, І.В. Сергета, О.В. Швидкий, А.Ю.

Сергієнко та ін. — К., 2017. — 472 с

Додаткова

1. Дикий І.Л., Літаров В.Є., Сілаєва Л.Ф. Основи загальної та фармацевтичної

гігієни: навч. посіб. — Х.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2003, 55-66 с.

2. Діючі накази та інструкції МОЗ України


Тема: Завдання профілактичної медицини в галузі планування та охорони

навколишнього середовища населених пунктів . Наукові основи

раціонального харчування . Профілактика харчових отруєнь. (2 год)

ВСТУП

Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення,

вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення

встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по

усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне

локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні

робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності

стаціонарного затемнюючого обладнання, та якщо треба створити

спрямованість світлового потоку.

Дидактична мета: закріпити загальні відомості про особисту гігієну та

поглибити знання у видах санітарно-просвітницької роботи, важливість

застосування отриманих знань у практичній діяльності фармацевта.

Виховна мета: сформувати усвідомлення пріоритету особистої гігієни;

формування таких якостей особистості, як відповідність, організованість,

дисциплінованість.

Знати :

— вплив чинників навколишнього середовища на здоров’я людей,

профілактику захворювань, пов’язаних з впливом цих чинників

Вміти:

— вимірювання температури повітря термометрами;

— вимірювання відносної вологості психрометрами Августа, Ассмана;

— вимірювання атмосферного тиску барометром;

— вимірювання швидкості руху повітря анемометрами.



Попередні

1. «Біологія»

2. «Основи мед

сестринської

справи»

3.«Основи


- складові добового раціону

здорової людини

- знати лікувальні дієти та їх

показання, протипоказання

- поширення мікроорганізмів у

природі.

- описувати харчовий

раціон людини: мікро

та макро нутріцієнти.

- складати меню-

розкладку для ДНЗ та

хворих.




для

бактеріологічного,




інфекціях.

Наступні

1.«Медсестринство

в інфектології»

2. «Медсестринство

в педіатрії»

- харчування як джерело

інфекційних захворювань.

- особливості харчування дітей

різного віку.

- визначати

інфекційні

хвороби,що пов’язані

з недоброякісним

харчуванням

- складання меню-

розкладки. Складання

схем годування дітей

першого року життя.

Внутрішньо-

предметна

інтеграція.

- види харчування, поняття про

збалансованість раціонів.

Законодавчі норми

фізіологічної потреби в

харчових речовинах та енергії

для різних груп населення, їх

наукове обґрунтування.

Фізіолого-гігієнічне значення

нутрієнтів і гігієнічна

характеристика харчових

продуктів

- відбір проб

харчових продуктів

для органолептичного

та фізико-хімічного


- проведення

органолептичного та



- користування

нормативною

документацією;

- оцінка результатів

лабораторного

дослідження

продуктів харчування

за нормативами;

- оцінка якості

досліджуваного

харчового продукту.



Запитання для контролю вхідного рівня знань :

1. Інсоляційний режим і природне освітлення приміщень.

2. Методи гігієнічного оцінювання природного освітлення (світлотехнічні,

геометричні).

3. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) (фактичний, розрахунковий).

Вимірювання зовнішньої та внутрішньої освітленості за допомогою

об’єктивних люксметрів.


3.1Перелік питань до опитування:

1. Джерела штучного освітлення.

2. Інструментальні та розрахункові методи гігієнічного оцінювання штучного

освітлення приміщень.

Схема оцінки штучного освітлення приміщень. Дані описового характеру:

– назва та призначення приміщення;

– система освітлення (місцеве, загальне, комбіноване);

– кількість світильників, їх тип (лампи розжарювання, люмінесцентні та

інші);

– їх потужність, Вт;

– вид освітлювальної арматури і в зв’язку з цим напрямок світлового

потоку і характер світла (прямий, рівномірно-розсіяний, направлено-розсіяний,

відбитий, розсіяно-відбитий) ;

– висота підвісу світильників над підлогою та робочою поверхнею;

– площа освітлюваного приміщення;

– відбиваюча здатність (яскравість) поверхонь: стелі, стін, вікон, підлоги,

обладнання та меблів.

Визначення освітленості розрахунковим методом ―Ватт‖:

а) вимірюють площу приміщень, S, кв. м;

б) визначають сумарну потужність Вт, яку створюють всі світильники;

в) розраховують питому потужність, Вт/кв. м;

г) у таблиці 1 величин мінімальної горизонтальної освітленості знаходять

освітленість при питомій потужності 10 Вт/кв. м;

д) для ламп розжарювання освітленість розраховується за формулою:,

де Р – питома потужність, Вт/кв. м;

Етаб. – освітленість при 10 Вт/кв. м, (табл. 1);

К – коефіцієнт запасу для житлових та громадських приміщень,

який дорівнює 1,3.

Формулу можна застосувати для розрахунку освітленості, якщо лампи

однакової потужності. Для ламп різної потужності розрахунок проводиться

окремо для кожної потужності ламп, а результати додаються. Знайдену за

методом ―Ватт‖ величину освітленості порівнюють з нормативними

величинами.

Для люмінесцентних ламп питомою потужністю 10 Вт/кв. м мінімальна

горизонтальна освітленість складає 100 лк. При інших питомих потужностях

розрахунок ведуть за пропорцією.

Для виробничих приміщень, згідно БНіП ІІ-4-79, всі види робіт розбито на 7

розрядів, виходячи з лінійних розмірів найменшого об’єкта розпізнавання, з

яким працює робітник на відстані 0.5м від ока. Перші 5 розрядів розбито на 4

підрозряди (а, б, в, г), виходячи з контрасту між об’єктом розпізнавання і

фоном, а також світності фону. Наприклад, при особливо точній зоровій роботі

(1-й розряд, розмір об’єкта менше 0,1мм) освітленість робочого місця повинна

бути: при малому контрасті з фоном – 1500 лк; при середньому – 1000 лк, при

великому – 400 лк. При роботі малої точності (4-й розряд, розмір об’єкта 1,0-10

мм ), відповідно, 150, 100, 75 лк.

Наведений метод розрахунку не є абсолютно точним, оскільки він не враховує

освітленість кожної точки, розташування світильників та інші фактори, що

впливають на освітленість, але широко застосовується для оцінки освітленості

класів, лікарняних палат і таке інше.

Щоб визначити освітленість на окремому робочому місці приміщення, множать

питому потужність ламп (Р) на коефіцієнт (е), що показує, яку кількість люксів

дає питома потужність 1 Вт/кв. м: Е = Р ´ е. Цей коефіцієнт для приміщення з

площею 50 кв. м при лампах потужністю до 110 Вт становить 2, 110 Вт і більше

– 2,5 (табл. 3), для люмінесцентних ламп – 12,5

Визначення освітленості за допомогою люксметра.

Визначення горизонтальної освітленості на робочому місці проводиться за

допомогою люксметра. Оскільки прилад проградуйований для вимірювання

освітленості, яку створюють лампи розжарювання, то для люмінесцентних

ламп денного світла (ЛД) вводять поправочний коефіцієнт 0,9; для ламп білого

кольору (ЛБ) – 1,1; для ртутних (ЛДР) – 1,2.

Якщо визначення проводять вдень, то спочатку слід визначити освітленість,

створену змішаним освітленням (штучним і природним), потім при

вимкненому штучному освітленні. Різниця між отриманими даними і буде

величина освітленості, що створена штучним освітленням.

Рівномірність освітлення визначають ―Методом конверта‖ – вимірюють

освітленість у 5 точках приміщення і оцінюють шляхом розрахунку коефіцієнту

нерівномірності освітленості (відношення мінімальної освітленості до

максимальної у двох точках, віддалених одна від одної на відстань 0,75 м,

якщо визначають рівномірність на робочому місці, або на відстань 5 м, якщо

визначають рівномірність освітлення у приміщенні).

Розрахунок яскравості робочої поверхні здійснюють за формулою:,

де, Я – яскравість, кд/кв. м;

Е – освітленість, лк;

К – коефіцієнт відбиття поверхні

(біла – 0,7; світло-бежева – 0,5; коричнева – 0,4; чорна – 0,1).

Допустима яскравість світильників загального освітлення для житлових та

громадських приміщень.

3.2. Бесіда з питань :

1. Визначення штучного освітлення приміщень методом ―ват‖.

2. Гострота зору.

3. Здатність ока до акомодації та адаптації. Зорова втома, її профілактика.

ІV.Заключний етап. Контроль та корекція рівня професійних вмінь та

навичок. Підведення підсумків заняття.


Основна:




Додаткова:




3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з

основами екології: Підручник, 2-е вид. — К.: Здоров’я, 2004.

Даценко І.І., Шегедин М.Б., Шашков Ю.І. Гігієна дітей і підлітків. — К.:

Медицина, 2006.

Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За заг. ред. І.І. Даценко. —

Львів: Світ, 2001.

Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Я.І. Гігієна з основами екології. — К.:

Здоров’я, 2001.

Практичне заняття № 3

Тема: Завдання профілактичної медицини в галузі планування та

охорони навколишнього середовища населених пунктів . Наукові основи


ВСТУП

Основою життєвих процесів в організмі людини є постійний обмін речовин. За

даними ВООЗ якість харчування стоїть на 1 місці по життєзабезпеченню

людини, забезпечуючи тривалість життя, зняття наслідків від шкідливих звичок

і впливів, малорухомості, шкідливої екології. Харчові речовини цілком

забезпечують фізичну і розумову працездатність, визначають здоров'я і якість

життя, зовнішній вигляд людини, що проживає в даній місцевості.

Мета:

Дидактична:

сформувати чітке уявлення про види харчування.

Виховна:

виховувати інтерес до профілактичної медицини.

Знати :

—законодавчі акти, що відображають завдання і зміст екології та

профілактичної медицини.

Вміти :

— проводити облік і реєстрацію результатів лабораторних досліджень;

— проводити санітарно-освітню роботу з пропаганди здорового способу життя

та охорони навколишнього середовища.



Попередні




справи»

3.«Основи




- знати лікувальні дієти та

їх показання,

протипоказання


природі.






хворих.




для





інфекціях.

Наступні



















предметна












продуктів
























1.Фізіолого-гігієнічні основи харчування.

2.Лікувально-профілактичне та дієтичне харчування.

3.Профілактика токсикоінфекцій та хвороб, спричинених вживанням неякісної

їжі.


3.1. Заповніть таблицю '. № показники функція

1 білки

2 жири

3 вуглеводи

4 макроелементи

5 мікроелементи

3.2 Побудувати графік «Складові раціону»

Заключний етап. Контроль та корекція рівня професійних вмінь та

навичок. Підведення підсумків заняття. Домашнє завдання.

Тестові завдання

1. Вкажіть, яке співвідношення (Б:Ж:В) доцільне для здорової людини при

помірному фізичному навантаженні:

- 1:1:2

- 1:1:4

- 2:1:1

- 1:4:1

1. Вкажіть енергетичну цінність 1 г білків:

- 4,1 кДж (16,74 ккал)

- 9,3 ккал (37,66 кДж)

- 4,1 ккал (16,74 кДж)

- 9,3 кДж (37, 66 ккал)

2. Недостатність в харчуванні вітаміну С може викликати захворювання:

- силікоз

- цинга

- пневмоконіоз

- рахіт

3. Перелік харчових продуктів, які входять в кожну страву з вказуванням ваги в

розрахунку на одну порцію називається:

- меню

- меню-розкладка

- калорійність

- енергетична цінність

4. Вкажіть, без чого неможливо підрахувати теоретичну калорійність добового

раціону:

- меню, меню-розкладки

- таблиці хім. складу продуктів, готова страва

- меню-розкладка, таблиці хім. складу продуктів

- меню, таблиці хім. складу продуктів

5. 6. Вкажіть енергетичну цінність 1 г жирів:

- 9,3 ккал (37,66 кДж)

- 4,1 ккал (16,74 кДж)

- 4,1 кДж (16,74 ккал)

- 9,3 кДж (37, 66 ккал)

7. Вкажіть основну функцію білків в організмі:

- специфічна

- енергетична

- транспортна

- пластична

8. Вкажіть водорозчинні вітаміни:

- С, В1, РР

- А, С, D

- А, В1, D

- D, Е, В6

9. Вкажіть основну функцію жирів в організмі:

- гуморальна

- енергетична

- специфічна

- пластична

10. Нестача вітаміну D в харчовому раціоні може призвести до захворювання:


- бері-бері

- рахіт

- цинга

11. Розбіжність між фактичною та теоретичною калорійністю допускається не

більше:

- 1%

- 10%

- 50%

- 100%

12. Добова потреба дорослої здорової людини у вітаміні С становить:

- 80-120 г

- 300 мг

- 8-12 мг

- 80-120 мг

13. Вкажіть вид харчування, яке застосовують для людей, що працюють в

шкідливих умовах:

- раціональне

- превентивне

- лікувально-профілактичне

- лікувально-дієтичне

14. До геохімічних захворювань відноситься:

- рахіт

- ендемічний зоб


- цинга

15. При нестачі білків в організмі людини розвивається:

- затримка розумової і фізичної діяльності

- порушення перистальтики кишечника

- порушення вітамінного обміну

- погіршення зору

16. Вкажіть патологію, що розвивається при дефіциті в харчовому раціоні

вітаміну А:

- бері-бері

- куряча сліпота

- рахіт

- цинга


Основна:




Додаткова:













Тема: Завдання профілактичної медицини в галузі планування та

охорони навколишнього середовища населених пунктів . Наукові основи


ВСТУП

Харчовими отруєннями (інтоксикації) називають гострі захворювання, що

виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини

мікробної і немікробної природи.

На відміну від кишкових інфекцій харчові отруєння виникають у людей швидко

і тривають кілька днів, але в окремих випадках вони приймають дуже важкий

характер і можуть закінчитися смертельним результатом.

Більшість отруєнь мають подібні симптоми хвороби: болі в животі, нудота,

блювання, підвищена температура, пронос, запаморочення.

Таким хворим необхідно терміново викликати лікаря і надати першу медичну

допомогу у звільненні організму від отрут. Хворому слід промити шлунок 3-5

склянками чистої води або слабким розчином марганцевокислого калію, або

розчином соди і викликати штучну блювоту.

Харчові отруєння не передаються від однієї людини іншій, тобто вони не є

заразними.

Харчові отруєння в залежності від причини захворювання бувають мікробного

(бактеріальні та мікотоксикози) і немікробного походження

Мета:

Дидактична:

сформувати чітке уявлення про методи та засоби профілактики харчових

отруєнь.

Виховна:

виховувати інтерес до профілактичної медицини.

Знати :



Вміти :

— проводити облік і реєстрацію результатів лабораторних досліджень;

— проводити санітарно-освітню роботу з пропаганди здорового способу життя

та охорони навколишнього середовища.



Попередні




справи»



- знати лікувальні дієти та

їх показання,

протипоказання






хворих.

3.«Основи



природі.




для





інфекціях.

Наступні



















предметна












продуктів
























1. Що називають харчовими отруєннями?

2. Відмінність харчових отруєнь від харчових інфекцій.

3. Симптоми харчових отруєнь.

4. Класифікація харчових отруєнь


3.1. Заповніть таблицю «Харчові отруєння».

3.2 Заповнити таблицю «Класифікація токсинів хімічного походження в

харчових продуктах»

Ситуаційні завдання

Задача № 1

У різні лікарні міста С. в один і той же день надійшло 13 осіб у важкому стані.

Захворювання почалося через 8-9 годин після останнього прийому їжі і

виражалося в появі короткочасної блювоти, слабкої болю в шлунку,

запаморочення, двоїння та "туману" в очах, розширення зіниць, опущення

століття, осиплості голосу, утруднення мови, різкої слабості. Відзначалася

затримка стільця. Температура тіла була в межах 36,2-36,7 ° С.

Всі постраждалі вживали одні й ті ж страви напередодні на ювілеї товариша по

службі: солоні гриби, овочеві та м'ясні салати, лосось домашнього посолу,

відварні кури, біфштекс з картоплею фрі і кондитерські вироби.

Яке захворювання можна запідозрити? Які дослідження слід провести для

уточнення діагнозу? Який метод лікування є найбільш ефективним? Назвіть

заходи профілактики даного захворювання.

Задача № 2

У будинку відпочинку через 2-3 години після вечері з'явилися масові

захворювання, що супроводжуються різкими болями в епігастральній ділянці,

нудотою, слабкістю, пульсом слабкого наповнення. Температура тіла - 37,1-

37,9 ° С. Під час вечері відпочивальники їли відварну рибу з рисом, салат з

моркви і тістечко з кремом.

Встановлено, що тістечка з кремом готувалися кухарем, у якого в результаті

розслідування було виявлено панарицій другого пальця правої кисті. Тістечка

зберігалися в кондитерському цеху в відсутності холоду 12 годин.

Яке захворювання виникло у відпочиваючих? Які лабораторні дослідження

необхідно провести для підтвердження діагнозу? Вкажіть заходи його

профілактики.


навичок. Підведення підсумків заняття. Домашнє завдання. 1. Для якого з перерахованих нижче хронічних харчових отруєнь характерно

токсичне ураження печінки з можливим віддаленим канцерогенним ефектом:

А. Отруєння красавкой

В. Афлотоксікоз

С. фузаріотоксикоз

Д. Ерготизм

Е. Отруєння ядрами кісточкових плодів

2. Описані випадки токсичного міокардиту при прийомі пива обумовлені:

А. Отруєнням свинцем

В. Отруєнням миш'яком

С. Отруєнням ртуттю

Д. Отруєнням фунгіцидами

Е. Отруєнням кобальтом

3. Провідним умовою в патогенезі харчової інтоксикації мікробної етіології є:

А. Масивне обсіменіння продукту мікроорганізмами

В. Надходження з їжею продукту життєдіяльності мікроорганізму - екзотоксину

С. Розпад в крові мікроорганізму з виділенням ендотоксину

Д. Проникнення збудника в кров'яне русло

Е. Грубі порушення правил особистої гігієни персоналом харчоблоку.

4. . Амігдалин міститься в:

А. Отруйних грибах

В. Горьких ядрах кісточкових плодів

С. Дикорослих травах (віх, болиголов)

Д. сміттєві рослини злакових культур

Е. пророслу картоплю

5. З перерахованих профілактичних заходів попередження токсикоінфекцій яке

є головним, визначальним:

А. Правильні умови зберігання

В. Дотримання термінів реалізації

С. Дотримання правил особистої гігієни персоналом харчоблоку

Д. Попередження інфікування харчових продуктів

Е. Правильна технологія кулінарної обробки.

6. Тріхінеллезного м'ясо - продукт:

А. Фальсифікований

В. Санітарно небезпечний

С. Зниженою харчової цінності

Д. Умовно придатний

Е. Суррога.

7. З якими з перелічених нижче харчових продуктів найчастіше пов'язані

стафілококові інтоксикації:

А. Салати з овочів

В. Консервовані м'ясні продукти

С. Консервовані рибні продукти

Д. Яйця водоплавної птиці

Е. Молочні продукти.\

8. Найчастіше причиною трихінельозу є використання в харчуванні заражених:

А. мороженої риби (строганини)

В. Яєць водоплавної птиці

С. консерви домашнього приготування

Д. Яловичини

Е. Свинини.

9. Епідемічну небезпеку становлять продукти:

1. Сурогати

2. Фальсифіковані

3. З зниженою цінністю

4. Недоброякісні.

10. Для якого харчового отруєння характерні клінічні симптоми, що нагадують

симптоми сп'яніння: безпричинний сміх, танець, спів, хитка хода:

А. Стафилококковая інтоксикація

В. Ботулізм

С. Ерготизм

Д. Фузаріот


Основна:




Додаткова:













Тема: Розділ 2. Гігієна промислових, харчових підприємств і

лікувально-профілактичних закладів.

Тема 5. Професійні шкідливості, зумовлені особливостями трудового

процесу та їх профілактика. (2 год)

ВСТУП

Виробничі фактори в залежності від їх інтенсивності можуть викликати у

працюючих професійні захворювання або отруєння. В системі заходів по

боротьбі з якими велике значення мають реєстрація, облік і розслідування

випадків професійних отруєнь і захворювань, недопущення їх виникнення

шляхом проведення оздоровчих заходів.

Мета:

Дидактична: сформувати чіткі принципи організації гігієни праці та

шкідливими чинниками, що є на робочому місці медичного працівника.

Виховна: розвивати пізнавальні можливості профілактичної медицини та

екології.

Знати :



Вміти :

— будувати графіки залежності захворюваності від ступеня забрудненості

навколишнього середовища;

— складати тексти санітарно-освітних пам’яток, листівок;

— складати план, тезиси санітарно-освітньої бесіди;

— проводити санітарно-освітню бесіду;

— складання схеми санітарного обстеження умов праці медичних працівників

фізіотерапевтичного кабінету;

— розроблення пропозицій щодо поліпшення умов праці медичних

працівників.



Попередні

1. «Анатомія

людини з основами

фізіології»

-анатомо-фізіологічні

особливості та будова органів

і систем людини.

Описувати особливості

будови організму.

Наступні

1. «Охорона праці в

галузі»

- особливості протікання

професійних захворювань та

отруєнь.

- діагностувати

професійні

захворювання та

отруєння.


предметна


- гігієну праці в медичних

установах;

- виробничі шкідливі та

небезпечні чинники в роботі

медичного працівника;

- організація і проведення

- визначати й оцінювати

санітарно-гігієнічні

особливості

мікроклімату

виробничих приміщень.

- складання схеми

санітарно-освітньої роботи з

працюючими в шкідливих

умовах виробництва,

технічним персоналом, з

медичними працівниками

підприємства, робітниками

харчоблоку та ін.;

- організація та проведення

санітарно-освітньої роботи з

профілактики професійних

отруєнь.

санітарного обстеження

умов праці медичних

працівників

фізіотерапевтичного

кабінету;

- розроблення

пропозицій щодо

поліпшення умов праці

медичних працівників.




1.Соціально-гігієнічне визначення праці.

2.Фізіологія праці, шкідливі чинники трудового процесу.

3. Професійні шкідливості та професійні захворювання, класифікація.

4.Засоби індивідуального захисту від шкідливих і небезпечних чинників

виробничого середовища (захист тіла, органів зору, слуху, органів дихання).

5.Гігієнічні аспекти організації праці медичних працівників, профілактика

професійної захворюваності молодших медичних спеціалістів.


3.1. Заповніть таблицю «Класифікація праці».

3.3 Заповнити таблицю «Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих

чинників »


Задача № 1. Земельна ділянка площею 0,2 га призначена для будівництва

аптеки розміщена в межах населеного пункту, з підвітряного боку стосовно

діючого хімічного промислового підприємства на віддалі 200 м. Ухил ділянки

південний 5 0. Рівень стояння грунтових вод - 2 м від поверхні землі. Площа

забудови ділянки складає 12 %, озеленення – 65 %. Дайте обгрунтування

відносно побудови аптеки на цій ділнці, які з наведених характеристик не

відповідають санітарно-гігієнічним вимогам?

Задача № 2. Температура повітря в асептичному блоці 20 0С, відносна

вологість 55 %, швидкість руху повітря 0,15 м/сек. Встановлена припливно-

витяжна вентиляція (+3-2). Світловий коефіцієнт 1:4. Для штучного освітлення

застосовуються люмінісцентні лампи загального і місцевого освітлення,

встановлені у кожногоробочого місця на висоті 1,7 метра від рівня підлоги.

Рівень штучної освітленості 400 лк (люмінесцентні лампи). Оцініть параметри

аерації, мікроклімату, освітленняасептичного блоку.


навичок. Підведення підсумків заняття. Домашнє завдання. 1. Всі небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділено на :

a) 4 групи;

b) 2 групи;

c) 3 групи;

2. До фізичних шкідливостей віднесено:

a) рухомі машини, механізми, незахищені рухомі елементи виробничого

обладнання, заготовки, матеріали, вироби, що переміщуються, інші механічні

фактори;

b) високі рівні шуму, вібрації, інфра – та ультрамеханічних коливань повітря чи

твердих поверхонь;

c) все вище перераховане.

3. За напруженістю розумова, операторська праця поділяється на:

a) легку,важку,середньоважку;

b) ненапружену, малонапружену, напружену, дуже напружену;

c) 1-ого,2-ого,3-ого ступеню;

4. Втомлюваність – це? :

a) це процес тимчасового зниження функціональних можливостей організму під

впливом інтенсивної або тривалої праці;

b) це патологічної стан, що розвивається в людини внаслідок хронічної фізичної

чи психологічної перенапруги;

c) це стан,коли викладач з’їдає ваш мозок десертною ложкою;

5. Типовими клінічними проявами для синдрому хронічної втоми на ранніх

стадіях є:

a) слабкість, швидка стомлюваність, наростаючі розлади уваги;

b) часте і інтенсивне куріння з метою розумової стимуляції вдень, щоденні

вечірні прийоми алкоголю для зняття нервово психічні порушення ввечері, що

приводить до

поширення побутового пияцтва;

c) все вище перераховане.

6. Діяльність людини, пов'язана з прийманням і переробленням інформації, що

потребує переважно напруження сенсорного апарату, уваги і пам'яті, активації

процесів мислення?

a) Емоційна праця;

b) Розумова праця;

c) Фізична праця.

7.Шкідливі умови праці характеризуються:

a) наявністю шкідливих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і

надають несприятливу дію на організм працюючого або його потомство;

b) наявністю загрози для життя або високого ризику отримання важких

професійних захворювань;

c) несприятливими факторами,які або відсутні, або не перевищують

допустимих рівнів;

8.Що таке «Шкідливий виробничий фактор»:

a) фактор середовища або трудового процесу, який може викликати професійну

хворобу, тимчасове чи тривале зниження працездатності, підвищити частоту

соматичних хвороб;

b) фактор середовища або трудового процесу, що може бути причиною травми,

гострого захворювання або раптового різкого погіршення здоров'я;

c) не маю рації.

9. Фізичні фактори, що роблять істотний вплив на здоров'я медперсоналу :

a) іонізуюче випромінювання; електромагнітні випромінювання, шум, вібрація;

http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

http://ua-referat.com/%D0%92%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F

b) високоактивні лікарські хіміопрепарати;

c) пацієнти.

10.Гостре професійне отруєння – ?:

a) виникає в результаті тривалого систематичної дії на організм несприятливих

чинників;

b) виникає під дією наркотичних засобів;

c) виникає раптово, після одноразового впливу високих концентрацій хім.

речовин, що містяться в повітрі роб. зони, а також рівнів і доз інших

несприятливих факторів.

ЛІТЕРАТУРА Основна:

Основи екології та профілактична медицина: Підручник для мед. ВНЗ І—ІІІ р.а.

Затверджено МОЗ / Д.О. Ластков, І.В. Сергета, О.В. Швидкий, А.Ю. Сергієнко

та ін. — К., 2017. — 472 с

Додаткова:

Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з

основами екології: Підручник, 2-е вид. — К.: Здоров’я, 2004,235-330 с.




Тема 5. Профілактична медицина в галузі охорони здоров’я дітей і

підлітків. (2 год)

ВСТУП

Забезпечення здоров’я дітей є головним завданням суспільства. Комплексна

оцінка стану здоров’я дітей проводиться лікарями педіатрами і вузькими

спеціалістами під час профілактичних оглядів дітей декретованого віку.

У відповідності до отриманих результатів проводиться розподіл обстежених

дітей та підлітків за групами здоров’я, що дозволяє проводити порівняльну

оцінку стану здоров’я різних контингентів як на момент обстеження, так і при

динамічному контролі для перевірки ефективності проведених профілактичних

та лікувальних закладів.

Мета:

Дидактична: сформувати чіткі принципи організації гігієни дітей та підлітків.

Виховна: формування таких якостей особистості, як відповідність,

організованість, дисциплінованість на робочому місці.

Знати :

оцінювати фізичний розвиток дітей і підлітків, здійснювати заходи

щодо організації навчального та виховного процесу в дошкільних та

загальноосвітніх закладах з профілактичною метою; Вміти :

- керуючись нормативно-технічною документацією, проводити постійний

контроль даних інструментальних і лабораторних досліджень.



Попередні


людини»

2. «Основи

сестринської справи»

- знати особливості та функції

дитячого організму.

- медсестринський процес та

його етапи.

- визначити особливості

функцій дитячого

організму.

-здійснювати

медсестринський

процес при догляді за

здоровою дитиною.

Наступні



2. «Основи

медичної

психології»


особливості органів і систем

дитини;

-фізичний і нервово-психічний

розвиток дитини. Методи

пропаганди здорового способу

життя.

- вербальні та невербальні

-оцінити стан дитини;

-збирати анамнез

захворювання і життя;

-оцінювати особливості

перебігу періодів

дитячого віку у дітей

- етично-моральні

аспекти при догляді за


засоби спілкування.

Вутрішньо-

предметна


- охорона здоров’я дітей в

Україні. Медико-санітарне

забезпечення дитячих закладів,

функціональні обов’язки

медичних працівників цих

закладів. Організація медичного

спостереження за станом

здоров’я дітей різного віку.

- оцінювання

медичного

обслуговування дітей у

закладах різного типу;


проведення медичних

оглядів дітей різного

віку;

- оцінювання фізичного

розвитку дитини;

- ознайомлення та

заповнення обліково-

звітних форм медичної

документації.




1.Морфогенетична готовність дітей до школи.

2. Методики дослідження вікових психофізіологічних особливостей організму

дітей.

3. Методики гігієнічної оцінки функціональної готовності дитини до вступу у

школу.

4. Гігієнічні вимоги до режиму дня і умов проведення занять школярів для

молодших, середніх та старших класів.

5. Складові частини режиму дня учнів.


3.1. Бесіда

Вивчення стану здоров’я є з одним найважливіших розділів роботи медичного

працівника, що обслуговує дітей і підлітків. Важливість цієї роботи полягає,

насамперед в тому, що саме у дитячому віці формується фізичне та психічне

здоров’я людини, її стійкість до впливу несприятливих чинників

навколишнього середовища та соціальних умов життя.

Нині у повсякденній діяльності санітарних лікарів, лікарів-педіатрів, сімейних

лікарів та лікарів загальноосвітніх навчальних закладів використовуються

наступні критерії комплексної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків:

1. Наявність або відсутність у момент обстеження хронічних захворювань.

2. Рівень функціонального стану основних систем організму.

3. Ступінь опірності організму несприятливому впливу чинників

навколишнього середовища.

4. Рівень нервово–психічного і фізичного розвитку, що досягнутий, та ступінь

його гармонійності.

Відповідно до указаних критеріїв розроблена схема розподілу дітей і підлітків

за групами здоров’я. Виділяють 5 груп здоров’я:

Перша група здоров’я – Здорові діти і підлітки з гармонійним розвитком та

рівнем розвитку функціональних систем організму, що відповідає вікові.

Друга група здоро’я – Здорові діти і підлітки, що мають функціональні та деякі

морфологічні відхилення, а також знижену опірність до гострих та хронічних

захворювань, тобто часто і тривало хворіють.

Третя група здоров’я – Діти і підлітки, які страждають хронічними

захворюваннями у стані компенсації, зі збереженням функціональних

можливостей організму.

Четверта група здоров’я – Діти і підлітки, які страждають хронічними

захворюваннями у стані субкомпенсації, зі зниженими функціональними

можливостями організму.

П’ята група здоров’я – Діти і підлітки, які страждають хронічними

захворюваннями у стані декомпенсації, зі значно зниженими функціональними

можливостями організму.

Розподіл дітей за групами здоров’я дозволяє виявити осіб, які мають фактори

ризику щодо розвитку патологічних зрушень, дітей з початковими формами

захворювань та функціональними відхиленнями і розробити комплекс заходів з

питань охорони та зміцнення їх здоров’я, профілактики виникнення хронічних

захворювань.

В першу чергу, це стосується дітей і підлітків, які відносяться до другої групи

здоров’я (діти – реконвалесценти, а також діти, які часто і тривало хворіють, з

загальною затримкою і дисгармонійністю фізичного розвитку як за рахунок

надлишкової маси тіла, так і за рахунок її дефіциту без ендокринної патології, з

порушеннями постави, плоскостопістю, з функціональними зрушеннями з боку

серцево–судинної системи, міопією, карієсом, гіпертрофією піднебінних

мигдаликів II ступеня, алергічними реакціями, збільшенням щитоподібної

залози I і II ступенів, астенічним синдромом тощо).

3.2 Заповнити таблицю «Періоди дитинства »

3.3Скласти план дії медичної сестри дитсадка, якщо поставлено завдання

розробити стандарти фізичного розвитку дошкільників.


навичок. Підведення підсумків заняття. Домашнє завдання. Тестові завдання :

1. Дитина 3 років захворіла декілька годин тому. З’явилися загальна слабкість,

підвищення температури тіла до 38,2°С, біль у надчеревній ділянці, нудота,

блювання. Випорожнення надмірні, пінисті, містять велику кількість слизу,

зелені. Яку з проблем слід очікувати протягом перших 3-ох діб:

a) Токсикоз з ексикозом;

b) Інфекційно-токсичний шок;

c) Сальмонельоз.

2. У плода мале коло кровообігу:

a) Функціонує з 32 тижня вагітності ;

b) Функціонує з 28 тижня вагітності;

c) Не функціонує.

3. Якої маси тіла повинна досягти недоношена дитина, щоб їй було зроблено

щеплення проти туберкульозу:

a) 2000 г;

b) 1000 г;

c) 2500 г.

4. П’ята група здоров’я:

a) Діти і підлітки, які страждають хронічними захворюваннями у стані

декомпенсації, зі значно зниженими функціональними можливостями

організму;

b) Діти і підлітки, які страждають хронічними захворюваннями у стані

субкомпенсації, зі зниженими функціональними можливостями організму.

c) Діти і підлітки, які страждають хронічними захворюваннями у стані

компенсації, зі збереженням функціональних можливостей організму.

5. Класні кімнати (навчальні приміщення) для учнів I-IV класів слід

розміщувати:

a) На третьому поверсі;

b) На першому поверсі;

c) На другому поверсі.

6. Тривалість уроків у других класах у ЗОШ становить:

a) 45 хвилин;

b) 35 хвилин;

c) 40 хвилин.

7. Максимальна маса шкільного підручника не повинна перевищувати:

a) 300 г;

b) 250 г;

c) 350 г.

8. Малі перерви не повинні бути:

a) Менше 20 хвилин;

b) Менше 5 хвилин;

c) Менше 10 хвилин.

9. Скільки є груп здоров’я:

a) Три;

b) П’ять;

c) Чотири.

10. Ви медсестра дитячого дошкільного закладу, в якому стався випадок

захворювання дитини на скарлатину. Що необхідно включити медсестрі до

плану профілактичних заходів після госпіталізації дитини?

a) Проведення специфічної профілактики вакциною ;

b) Введення контактним дітям імуноглобуліну;

c) карантин на контактних у групі на 7 днів з медсестринським

спостереженням

ЛІТЕРАТУРА Основна:



та ін. — К., 2017. — 472 с

Додаткова:






Тема 5. Профілактична медицина в галузі охорони здоров’я дітей і

підлітків. (2 год)

ВСТУП

Забезпечення здоров’я дітей є головним завданням суспільства. Комплексна

оцінка стану здоров’я дітей проводиться лікарями педіатрами і вузькими

спеціалістами під час профілактичних оглядів дітей декретованого віку.

У відповідності до отриманих результатів проводиться розподіл обстежених

дітей та підлітків за групами здоров’я, що дозволяє проводити порівняльну

оцінку стану здоров’я різних контингентів як на момент обстеження, так і при

динамічному контролі для перевірки ефективності проведених профілактичних

та лікувальних закладів.

Мета:

Дидактична: сформувати чіткі принципи організації гігієни дітей та підлітків.

Виховна: формування таких якостей особистості, як відповідність,

організованість, дисциплінованість на робочому місці.

Знати :

оцінювати фізичний розвиток дітей і підлітків, здійснювати заходи

щодо організації навчального та виховного процесу в дошкільних та

загальноосвітніх закладах з профілактичною метою; Вміти :

- керуючись нормативно-технічною документацією, проводити постійний

контроль даних інструментальних і лабораторних досліджень.



Попередні


людини»

2. «Основи

сестринської справи»

- знати особливості та функції

дитячого організму.

- медсестринський процес та


- визначити особливості

функцій дитячого

організму.

-здійснювати


процес при догляді за


Наступні



4. «Основи

медичної

психології»


особливості органів і систем

дитини;

-фізичний і нервово-психічний

розвиток дитини. Методи

пропаганди здорового способу

життя.

-оцінити стан дитини;

-збирати анамнез

захворювання і життя;

-оцінювати особливості

перебігу періодів

дитячого віку у дітей

- вербальні та невербальні

засоби спілкування.

- етично-моральні

аспекти при догляді за


Вутрішньо-

предметна


- охорона здоров’я дітей в

Україні. Медико-санітарне

забезпечення дитячих закладів,

функціональні обов’язки

медичних працівників цих

закладів. Організація медичного

спостереження за станом

здоров’я дітей різного віку.


медичного

обслуговування дітей у

закладах різного типу;


проведення медичних

оглядів дітей різного

віку;

- оцінювання фізичного

розвитку дитини;

- ознайомлення та

заповнення обліково-

звітних форм медичної

документації.




1. Що таке „шкільна зрілість‖ дитини?

2. Розумову працездатність дітей.


Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень

Метод сигмальних відхилень з графічним зображенням профілю фізичного

розвитку передбачає порівняння кожної індивідуальної ознаки з

середньозваженою арифметичною величиною для цієї ознаки при певному віці,

що дозволяє визначити її фактичне відхилення від нормативних значень.

Далі шляхом ділення фактичного відхилення на величину середнього

інформацію про те, на яку величину сигм у більшу або меншу сторону

відрізняються показники досліджуваної дитини від середніх показників,

властивих певному віково-статевому періодові.

Відхилення у межах від –

досліджуваної ознаки, від – – – розвитком нижче середнього, від –

– –

вище – високим.

Для побудови профілю фізичного розвитку на однаковій відстані одна від одної

проводять горизонтальні лінії, кількість яких зумовлюється числом ознак, що

підлягають оцінці, і на кожній з них відкладають значення отриманих

відхилень, котрі з’єднують прямими лініями (мал. 5). Метод сигмальних

відхилень дозволяє визначити ступінь розвитку кожної окремої ознаки

фізичного розвитку та його пропорційність, відомості про яку надає саме

профіль. Якщо величини відхилень укладаються в одну сигму – розвиток

вважається пропорційним, якщо не укладаються – непропорційним.

Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання методу

сигмальних відхилень повинен мати такий вигляд: ―Фізичний розвиток

Петренко І., 11 років, за довжиною тіла середній (вище середнього, високий,

нижче середнього, низький), за масою тіла середній (вище середнього, високий,

нижче середнього, низький), за обводом грудної клітки середній (вище

середнього, високий, нижче середнього, низький), пропорційний

(непропорційний)‖.

Методики оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків

Фізичний розвиток дітей і підлітків оцінюють на підставі визначення

соматоскопічних (антропоскопічних), соматометричних (антропометричних) та

фізіометричних показників з їх подальшою оцінкою за допомогою методу

сигмальних відхилень, за шкалами регресії, з використанням комплексного та

центильного методів.

До соматоскопічних показників відносять стан шкірних покривів та слизових

оболонок, ступінь жировідкладання, характеристики опорно–рухового апарату

(кістяк, форма грудної клітки, хребта, ніг та стоп), а також ознаки статевого

дозрівання (оволосіння під пахвами та на лобку, розвиток молочних залоз у

дівчат, оволосіння на обличчі, розвиток щитоподібного хряща гортані, мутація

голосу у юнаків)

Мал. 1. Основні види постави (а – лордотична; б – кифотична;

в – правильна; г – сутулувата; д – випрямлена


Задача № 1. Дайте комплексну оцінку фізичного розвитку. Дівчинка 7 років,

має зріст 122 см, вага 29 кг, річна прибавка росту 5 см, число постійних зубів 6.

Задача № 2. Дати оцінку фізичного розвитку хлопчика Іваненка П., вік 10

років, довжина тіла – 129 см, маса тіла 37 кг, величина обводу грудної клітки –

61 см.



1.До критеріїв комплексної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків

належить все крім:

А). наявність або відсутність в момент обстеження хронічних захворювань

Б). рівень функціонального стану всіх основних систем організму

В). ступінь опірності організму несприятливим чинникам зовнішнього

середовища

Г). рівень досягнутого нервово-психічногоі фізичного розвитку та ступінь його

гармонійності

Д). готовність дитини до школи

2. До першої групи здоров’я слід віднести дітей:

А). здорових, що мають функціональні відхилення після перенесених

захворювань

Б). практично здорових, які мають гармонійний фізичний розвиток

В). тих, що мають незначне відхилення в фізичному розвиткові

Г). тих, що мають гармонійний фізичний розвиток

3. Види постави:

А) нормальна, сутулувата

Б) правильна, випрямлена, Х-подібна,О-подібна

В) лордотична, кіфотична, сколіотична

Г) пряма, випрямлена, сутулувата, згорблена

Д) лордотична, кіфотична, правильна, сутулувата, випрямлена

4.До сприятливих чинників, що формують здоров‖я, належать:

А) наявність у дитини менше двох шкідливих звичок

Б) надмірна рухова активність

В) заняття силовими видами спорту

Г) загартовування

Д) оволодівання двома і більше гігієнічними навичками

5.Яких дітей відносять до тих, що часто хворіють:

А). що хворіють не рідше ніж 1 раз на місяць

Б). що хворіли в попередньому році 4 та більше разів

В). що хворіли в попередньому кварталі не менше, ніж 3 рази

Г). що хворіли в попередньому році не менше, ніж 5 разів

Д). що хворіли в попередньому році не менше, ніж 6 разів

6.Назвіть фізіометричні ознаки фізичного розвитку дітей та підлітків.

А). окружність грудної клітини

Б). маса тіла

). життєва ємність легень

Г). довжина тіла Д). форма ніг

7.Вкажіть соматометричні ознаки фізичного розвитку дітей та підлітків:

А). форма хребта

Б). маса тіла

В). артеріальний тиск

Г). мутація голосу

Д). розвиток мускулатури

8.Що таке профіль фізичного розвитку дитини:

А). графічне зображення величини сигмальних відхилень основних

антропометричних ознак

Б). фронтальна проекція тіла дитини при вертикальному положенні

В). співвідношення довжини тіла сидячи та стоячи

Г). відношення маси тіла до окружності грудної клітини

Д). бокова проекція тіла дитини при вертикальному положенні

9. Вкажіть більш повний метод оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків:

А). виявлення календарного віку дитини

Б). визначення регіональних стандартів розвитку

В). оцінка за шкалою регресії

Г). оцінка біологічного розвитку

Д). вимірювання соматометричних ознак фізичного розвитку

10. Вкажіть на мету проведення масових досліджень фізичного розвитку в

дитячих колективах:

А). для виявлення дітей, що часто хворіють

Б). для розробки профілактичних заходів

В). для визначення груп фізичного виховання дітей

Г). для визначення ступеню загартування дітей

Д). для оцінки впливу екологічних умов на здоров’я населення певних районів

11.До 3 групи здоров’я слід віднести дітей:

А). тих, що часто хворіють

Б). з міопією слабкого ступеню

В). тих, що страждають хронічними захворюваннями в стадії компенсації

Г). тих, що страждають хронічними захворюваннями в стадії субкомпенсації

Д). діти, які потребують сторонньої допомоги


Основна:



та ін. — К., 2017. — 472 с

Додаткова:






Тема 6. Гігієна лікувально-профілактичних закладів. (2 год)

ВСТУП

Практика показує, що успіхи лікування в значyій мірі залежать не тільки від

використання сучасних технологій лікування, а і від дотримання санітарно-

протиепідемічних заходів в стаціонарах.

Наглядним прикладом цьому є лікування в стаціонарах хворих з

імунодифецітними станами (при онкологічних захворюваннях, ВІЛ –інфекції,

променевої патології), при трансплантації органів, в післяопераційних і

акушерських стаціонарах.

Мета:

Дидактична: оволодіти навичками щодо запобігання попередження ВЛІ.

Виховна: спрямувати студентів на вивчення оптимальних умов роботи

персоналу під час догляду за пацієнтами.

Знати :

—основні санітарні нормативи планування, обладнання й утримання об’єктів

державного санітарного нагляду.

Вміти :

— працювати з проектами забудови населеного пункту;

— працювати з проектами житлових будинків.



Попередні



справи»

2.«Основи


Медсестринський процес та



природі.

Здійснювати


процес при догляді

за хворим








інфекціях.

Наступні




в внутрішніх

хворобах»

- профілактика ВЛІ



отруєнь .

дезінфекція,стерилізація




отруєння.


предметна


- профілактика гіпокінезії.

Фізична культура як один з

найважливіших елементів

особистої гігієни в сучасних

умовах. Види фізичної

культури. Значення ранкової

гігієнічної гімнастики та

перебування на свіжому

повітрі. Негативні наслідки

активного та пасивного

паління, несприятливий вплив

на здоров’я надмірного

вживання алкоголю

- організація і

проведення санітарно-

освітньої роботи з

працюючими в

шкідливих умовах

виробництва, технічним

персоналом, з

медичними

працівниками

підприємства,

робітниками


організація та



профілактики

професійних отруєнь.




1.Основні етапи проектування та будівництва (реконструкції) лікувально-

профілактичних закладів, вимоги до проектування, розміщення та планування

земельної ділянки.

2.Внутрішнє планування лікарняних корпусів.

3.Санітарно-технічне обладнання приміщень.

4.Значення оптимальних умов роботи персоналу під час догляду за пацієнтами.

5.Санітарно-гігієнічне оцінювання експлуатації та режиму роботи палатного

відділення.

6.Основні принципи організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного

режиму в лікувально-профілактичних закладах.

7.Причини виникнення внутрішньолікарняних інфекцій, основні шляхи та

чинники передачі їх.


Процес створення оптимальних гігієнічних умов у лікувально-профілактичних

закладах визначається особливостями планування й забудови земельної

ділянки, упорядкуванням та внутрішнім плануванням будинків, їх санітарно-

технічним благоустроєм, а також санітарним станом під час експлуатації.

Улаштування та організація діяльності лікувально-профілактичних

закладів, згідно з гігієнічними вимогами дають можливість створити

найкращі умови зовнішнього середовища для хворих; сприяють

запровадженню лікувально-охоронного режиму; запобігають виникненню

внутрішньолікарняних інфекцій; полегшують лікувальну роботу медичного

персоналу; сприяють якнайшвидшому видужанню хворих та забезпеченню

оптимальних умов для діяльності медичних працівників. Адже без відповідних

гігієнічних умов терапевтичні дії є безсилими.

Існують чотири основні системи забудови лікарняних

комплексів: децентралізована, централізована, змішана та централізовано-

блочна.

При децентралізованій, або павільйонній, системі забудови лікарняний заклад

складається з ряду окремих, порівняно невеликих, малоповерхових корпусів

(павільйонів), в яких розміщуються різні за профілем лікувальні

відділення. Слід відзначити, що її перевагою є добра ізоляція відділень лікарні

між собою, що, у свою чергу, полегшує запровадження лікувально-охоронного

режиму і запобігає виникненню внутрішньолікарняних інфекцій


Задача № 1. Земельна ділянка площею 0,2 га призначена для будівництва ЛПЗ

розміщена в межах населеного пункту, з підвітряного боку стосовно діючого

хімічного промислового підприємства на віддалі 200 м. Ухил ділянки

південний 5 0. Рівень стояння грунтових вод - 2 м від поверхні землі. Площа

забудови ділянки складає 12 %, озеленення – 65 %. Дайте обгрунтування

відносно побудов ЛПЗ на цій ділнці, які з наведених характеристик не

відповідають санітарно-гігієнічним вимогам?

Задача № 2. Необхідно провести профілактичну вологу дезінфекцію залу

операційної.Площа залу 80 м2, висота 3,2 м. Панелі стін на висоту 1,8 м

помальовані масляною фарбою, стіни вище панелей і стеля помальовані водною

емульсійною фарбою, підлога встелена лінолеумом. Вказати, як необхідно

обробляти приміщення, якими засобами, їх концентрацію, необхідна кількість.

Якою апаратурою можна проводити дезінфекцію.



1. Забудова лікарняної ділянки будівнями не повинна перевищувати:

a) 15%;

b) 20%;

c) 13%;

d) 18%.

2. Вікна операційної повинні виходити на :

a) Південь;

b) Північ;

c) Захід;

d) Схід.

3. СК у палатах складає :

a) 1:3;

b) 1:4;

c) 1:5;

d) 1:7

4. В операційних вентиляція :

a) Приточно-витяжна;

b) Змішана;

c) Природня;

d) Витяжно-приточна.

5. Тамбур з виходом на вулицю, через який госпіталізують і виписують

хворого,санітарний вузол, палата і шлюз при вході з палатного коридору- це

складові :

a) Напівбоску;

b) Палатної секції;

c) Повного боксу;

d) Боксованої палати.

6. Джерелом внутрішньолікарняних інфекцій, що мають

найбільше епідеміологічне значення є:

a) хворі гострою, стертою або хронічною формою інфекційних захворювань,

включаючи раневу інфекцію, а також носіїв різних видів патогенних і умовно-

патогенних мікроорганізмів;

b) медичний персонал ( лікарі, медичні сестри, санітарки);

c) носії , а також страдаючі стертими формами інфекцій;

d) Все вище перераховане.

7. Площа боксу на 1 ліжко:

a) 10 м2

b) 12м2

c) 25 м2

d) 22 м2

8. При якій системі всі лікувальні, лікувально-діагностичні та допоміжні

відділення об'єднані в одній будівлі:

a) Павильона система;

b) Централізована система;

c) Блочна система;

d) Змішана система.

9. Площа операційної повинна становити

a) не менше ніж 45 - 50 м2

b) не менше ніж 55-60 м2

c) не менше ніж 60-65 м2

d) не менше ніж 65-70 м2

10. Через який час можна запідозрити ВЛІ:

a) 72 години;

b) 48 годин;

c) 24 години;

d) 5 діб.


Основна:



та ін. — К., 2017. — 472 с

Додаткова:






Тема 6. Здоровий спосіб життя. Особиста гігієна . (2 год)

ВСТУП

Основою здорового способу життя, ефективної первинної і вторинної

профілактики різних захворювань є особиста гігієна — комплекс заходів,

спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я шляхом дотримання

гігієнічних вимог у повсякденному житті й діяльності людини.

Мета:

Дидактична: закріпити загальні відомості про особисту гігієну та поглибити

знання у видах санітарно-просвітницької роботи, важливість застосування

отриманих знань у практичній діяльності медичного працівника.

Виховна: сформувати усвідомлення пріоритету особистої гігієни; формування

таких якостей особистості, як відповідність, організованість,

дисциплінованість.

Знати :

—основні санітарні нормативи планування, обладнання й утримання об’єктів

державного санітарного нагляду.

Вміти :

— працювати з проектами забудови населеного пункту;

— працювати з проектами житлових будинків.



Попередні



справи»

2.«Основи


Медсестринський процес та



природі.

Здійснювати


процес при догляді

за хворим








інфекціях.

Наступні




в внутрішніх

хворобах»

- профілактика ВЛІ



отруєнь .

дезінфекція,стерилізація




отруєння.


предметна


- профілактика гіпокінезії.

Фізична культура як один з

найважливіших елементів

особистої гігієни в сучасних

умовах. Види фізичної

культури. Значення ранкової

гігієнічної гімнастики та

перебування на свіжому

повітрі. Негативні наслідки

активного та пасивного

паління, несприятливий вплив

на здоров’я надмірного

вживання алкоголю

- організація і



працюючими в

шкідливих умовах

виробництва, технічним

персоналом, з

медичними

працівниками

підприємства,

робітниками


організація та



профілактики

професійних отруєнь.




1. Значення особистої гігієни.

2. Гігієна тіла і ротової порожнини.

3. Гігієна одягу і взуття.

4. Вимоги до особистої гігієни медперсоналу. Гігієнічне та мікробіологічне

обґрунтування вимог до особистої гігієни.

5. Організація роботи з санітарної освіти в лікарні.

6.Роль медичного працівникау пропаганді санітарно-освітніх знань серед

населення.

7.Пропаганда здорового способу життя, подолання шкідливих звичок.


3.1 Бесіда щодо санітарно-просвітної роботи

Основними методами санітарної освіти є усний, друкований, наочний і

змішаний. Їх реалізують через такі форми санітарної освіти, як лекції, бесіди,

тематичні вечори, поради-консультації, виступи на радіо, аудіозаписи (усний

метод); публікації у друкованих засобах масової інформації, науково-популярні

книги, брошури, пам'ятки, бюлетні, стенди із запитаннями і відповідями

(друкований метод); експозиції, муляжі, фотографії, малюнки, санбюлетні,

плакати (наочний метод); телебачення, відеофільми, діафільми, школи здоров'я,

виставки, театралізовані вистави тощо (змішаний метод).

Санітарний бюлетень - це ілюстрований санітарно-просвітній плакат,

присвячений тільки одній темі. Тематика повинна бути актуальною і

вибиратися з урахуванням завдань, що стоять перед сучасною охороною

здоров'я, а також сезонності та епідеміологічної ситуації в даному регіоні.

Заголовок виділяється великим шрифтом. Назва повинна бути цікавою,

інтригуючою, бажано при цьому не згадувати слово "хвороба" і

"профілактика".

Санбюлетень складається з двох частин - текстової та ілюстрованої. Текст

розміщують на стандартному аркуші ватману у вигляді колонок, шириною 13-

15 см, текст краще друкований. Дозволяється написання тексту каліграфічним

почерком пастою чорного або фіолетового кольору. Потрібно виділити

передову статтю або введення, решта тексту повинна бути розбита на

підрозділи (рубрики) з підзаголовками, в яких викладають суть питань і дають

практичні поради. Заслуговує на увагу подача матеріалу у вигляді запитань та

відповідей. Текст повинен бути написаний зрозумілою для широкого загалу

мовою, без складної медичної термінології, з обов'язковим використанням

місцевого матеріалу, прикладів правильної гігієнічної поведінки, випадків з

лікарської практики. Щодо художнього оформлення, то малюнки, фотографії,

аплікації повинні ілюструвати матеріал, але не дублювати його. Малюнок

повинен бути один або декілька, але один із них - основний - повинен нести

головне смислове навантаження і привернути увагу. Текст та художнє

оформлення не повинні бути громіздкими. Санітарний бюлетень закінчується

гаслом або закликом.

Необхідно забезпечити випуск санітарного бюлетня не рідше 1-2 разів на

квартал.

Куточок здоров'я. Організації такого куточка повинна передувати певна

підготовча робота: узгодження з керівництвом установи; визначення переліку

робіт та необхідних матеріалів (стенди, планки, кнопки, клей, тканина тощо);

вибір місця розміщення куточка - такого, де постійно або часто буває маса

людей; добірка відповідного ілюстрованого матеріалу (плакати, фото- і

літературні виставки, діапозитиви, фотографії, пам'ятки, листівки, вирізки з

газет і журналів, малюнки тощо).

Провідна тематика куточка здоров'я - різні аспекти здорового способу життя. У

разі появи будь-якої інфекції або її загрози в даній місцевості в куточку має

бути поміщений відповідний матеріал щодо її профілактики. Це можуть бути:

санітарний бюлетень, листівка, підготовлена місцевим органом санітарно-

епідеміологічного нагляду, коротка пам'ятка, вирізка з медичної газети тощо.

Куточок здоров'я повинен мати дошку запитань і відповідей. Відповіді на

запитання мають бути завжди оперативні, професійні, повні і корисні.

Листівка – вид інформаційної продукції, що складається з одного аркуша

паперу з текстом та інколи супроводжується ілюстраціями.

Брошура – неперіодичне текстове книжкове видання обсягом більше 4-х, але не

більше 48 сторінок, з’єднаних за допомогою скріпок чи ниток.

Буклет – видання, надруковане на одному аркуші, який сфальцований

(складений) зазвичай у декілька паралельних згинів, без скобування.

Плакат – як правило, великоформатне зображення (формат А3, А2 чи більше),

що добре запам’ятовується. Супроводжується стислим текстом. Зроблене з

рекламною, інформаційною, навчальною або агітаційною метою.

Усні журнали. В усних журналах, окрім медпрацівників, повинні брати участь

працівники ДАІ, інспектори у справах неповнолітніх, юристи. У своїх

повідомленнях вони виступають з проблем не лише медичного характеру, але й

таких, які торкаються правових, соціальних і етичних аспектів життя. Тому в

усних журналах можна розглядати одразу декілька тем.

Диспути і конференції. Диспут - метод полемічного обговорення будь-якої

актуальної, моральної або виховної проблеми, спосіб колективного пошуку,

обговорення і вирішення питань, що хвилюють населення. Диспут можливий,

коли добре підготовлений, коли в нім беруть участь не лише фахівці, але й

(наприклад, у школі) учні, учителі, інші. Зіткнення, боротьба думок пов'язані з

відмінностями у поглядах людей, життєвому досвіді, в запитах, смаках,

знаннях, у вмінні підходити до аналізу явищ. Мета диспуту полягає в тому, щоб

підтримати передову думку і переконати громаду у її правоті

Формою пропаганди, близької до диспуту, є конференція із заздалегідь

розробленою програмою і фіксованими виступами як фахівців, так і самого

населення.

Бесіда – це форма прямого міжособистісного спілкування медичних

працівників та пацієнтів, яка використовується з метою надання необхідних

медико-гігієнічних порад і рекомендацій.

Проводити бесіду потрібно доступною мовою, без використання складної

медичної термінології, з різноманітними цікавими прикладами з особистого

досвіду.

Бесіди повинні бути недовгими, цікавими, корисними. Їх проводять протягом

15-20 хвилин з окремими пацієнтами чи групою пацієнтів.

З дітьми проводять 10-15-хвилинні бесіди з питань здорового способу життя,

дотримання особистої гігієни, загартовування організму тощо. Цей матеріал

доцільно супроводжувати демонстрацією відеофільмів, мультфільмів. Теми і

тексти бесід повинні бути завчасно складені.

Бесіда за круглим столом – це обговорення групою фахівців конкретних питань

охорони здоров’я в присутності слухачів. Проводиться під керівництвом

ведучого. Передбачає на певній стадії обговорення проблеми участі в дискусії

слухачів.

Вечір запитань і відповідей – це та ж сама бесіда, де запитання ставить

аудиторія, а ведучий чи ведучі відповідають.

Лекція – це форма усного надання санітарно-просвітницької інформації

змішаній аудиторії. Забезпечує постійний прямий контакт між лектором і

слухачем, дозволяє лектору враховувати реакцію аудиторії. Доповнюється

демонстрацією наочних і аудіовізуальних засобів. При використанні лекцій у

груповій санітарно-просвітницькій роботі передбачається максимально

однорідна аудиторія.

За належної підготовки молодші спеціалісти з медичної освіти можуть

виступати з лекціями.

Виставка – експозиція текстових, графічних матеріалів на медико-гігієнічні

теми.

Анкетування – це збір інформації з різних аспектів санітарної просвіти за

допомогою спеціальної анкети. Відповіді на запитання можуть бути отримані

або заочно, або шляхом особистісного контакту (опитування). Опитування,

зазвичай, має за мету збір даних, які характеризують санітарну культуру

населення, готовність респондентів до участі в профілактичних закладах, рівень

поінформованості та з визначеної в анкеті теми



Основні заходи особистої гігієни хворого включають:

а) зважування

б) вимірювання температури тіла

в) вимір окружності грудної клітини

г) догляд за шкірою

д) всі вищевказані

2. Туалет зовнішніх слухових проходів здійснюються після попереднього

закапування у вухо:

а) 3% розчину перикиси водню

б) 4% розчину перикиси водню

в) 5% розчину перикиси водню

г) 6% розчину перикиси водн

д) 2% розчином борної кислоти

3. При наявності запальних змін слизової оболонки порожнини рота

проводиться його зрошення:

а. 3% розчином лізолу

б. 0,5% розчином хлорного вапна

в. 1,5% розчином хлораміну

р. 2% розчином борної кислоти

4. Очі промивають:

а. 3% розчином лізолу

б. 3% розчину перикиси водню

в. 1,5% розчином хлораміну

р. 2% розчином борної кислоти

5. Заходи, необхідні для профілактики пролежнів включають:

а) провітрювання палати

б) вимірювання артеріального тиску

в) вимір температури тіл

г) накладення компресів

д) зміну постільної білизни

6. Обробка шкіри при утворилися пролежнях включає:

а) присипання рани порошком сульфаниламида

б) змазування рани 2% спиртовим розчином брильянтового зеленого

в) накладення асептичної пов'язки

г) часту зміну постільної білизни

д) все вищевказане

7.Які основні види положення хворого в ліжку:

а) сидячи

б) лежачи

в) активне

г) пасивне і вимушене

д) активне, пасивне і вимушене

е) все вищевказане

8. При пасивному положенні хворий може самостійно:

а) вставати

б) повертатися в ліжку

в) ходити

г) все вище вказане

д) жодне з вище зазначеного

9. Вимушене положення хворий приймає для:

а) полегшення розмови з лікарем

б) полегшення розмови з родичами

в) полегшення свого стану

10. Яке вимушене положення хворого при вираженій задишці:

а) Стоячи

б) Сидячи

в) Лежачи

г) Лежачи на лівому боці

д) Лежачи на правому боці

11. Зміна постільної і натільної білизни у відділенні проводиться:

а) 1 раз на тиждень

б) 2 рази на тиждень

в) 1 раз на 10 днів

г) 2 рази на 10 днів

д) при виписці


Основна:



та ін. — К., 2017. — 472 с

Додаткова:


основами екології: Підручник, 2-е вид. — К.: Здоров’я, 2004 88-99с.



Documents

Лабораторне заняття № 4 - ZSMUcollege.zsmu.edu.ua/upload/distance learning/MS/3/oe.pdf · 2020-03-16 · елементів біосфери, грунт багато