1

СОУ EN 12766-1- 37552996-1:2017

НАФТОПРОДУКТИ ТА ВІДПРАЦЬОВАНІ ОЛИВИ

ВИЗНАЧЕННЯ ПОЛІХЛОРОВАНИХ БІФЕНІЛІВ (РСВ) ТА

СПОРІДНЕНИХ СПОЛУК

ЧАСТИНА 1

РОЗДІЛЕННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ВИДІЛЕНИХ СПОРІДНЕНИХ PCB

МЕТОДОМ ГАЗОВОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ (GC) З ВИКОРИСТАННЯМ

ЕЛЕКТРОННОЗАХОПЛЮЮЧОГО ДЕТЕКТОРА (ECD)

PETROLEUM PRODUCTS AND USED OILS

PETROLEUM PRODUCTS AND USED OILS. DETERMINATION OF

POLYCHLORINATED BIPHENYLS (PCB) AND RELATED PRODUCTS.

PART 1

SEPARATION AND DETERMINATION OF SELECTED PCB

CONGENERS BY GAS CHROMATOGRAPHY (GC) USING AN

ELECTRON CAPTURE DETECTOR (ECD)

_________________________________________________________________

Чинний від______

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює метод визначення вмісту до 12-ти

індивідуальних або невеликих груп нерозділених споріднених

поліхлорованих біфенілів (РСВ) у нафтопродуктах і споріднених продуктах

методом газової хроматографії. Поділ РСВ методом газової хроматографії

використовують для процедур кількісного визначення, наведених в частині

2 цього стандарту.

Цей стандарт поширюється на невикористані, відпрацьовані і

оброблені (наприклад, дехлоровані) нафтопродукти, в тому числі

синтетичні оливи, і нафтопродукти і синтетичні оливи, регенеровані з інших

матеріалів, наприклад з відходів. Примітка 1. Прецизійність не залежить від номінального діапазону застосування,

нижня межа визначення для окремо взятої сполуки становить приблизно 0,2 мг / кг .

Примітка 2. У цьому стандарті вираження % об. та % мас, означають відповідно

відсоток за обсягом і відсоток за масою.

Цей стандарт не застосовують для визначення поліхлорованих

біфенілів в ізоляційних рідинах, для яких призначений метод за IEC 61619.

У залежності від вимог законодавства, може виникнути необхідність

визначення вмісту суми або окремих споріднених РСВ. Метод за IEC 61619

-можна використовувати для визначення загального вмісту РСВ після

процедури очищення за розділом 8 цього стандарту. Примітка. Попередження. Цей стандарт не ставить за мету вирішити всі питання

безпеки, що пов’язані з його використанням. Користувач стандарту несе

відповідальність за встановлення відповідних заходів безпеки і охорони здоров’я і

визначає придатність згаданих обмежень перед застосуванням стандарту.

ПРОЕКТ

2

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи обов’язкові для застосування в

цьому стандарті. У разі датованих посилань треба користуватися останнім

виданням документа (разом зі змінами).

ISO 3696:1987 Water for analytical laboratory use — Specification and

test methods (Вода для лабораторних аналізів. Специфікація та методи

випробувань)

ISO 3170:1998 Petroleum liquids — Manual sampling (Рідкі

нафтопродукти. Ручний відбір проб)

ISO 3171:1988 Petroleum liquids — Automatic pipeline sampling (Рідкі

нафтопродукти. Автоматичний відбір проб з трубопроводу)

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 3696:1987 Вода для лабораторних аналізів. Специфікація та

методи випробувань

ISO 3170:1998 Рідкі нафтопродукти. Ручний відбір проб

ISO 3171:1988 Рідкі нафтопродукти. Автоматичний відбір проб з

трубопроводу

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті використано подані нижче терміни та визначення

понять.

3.1 поліхлорований біфеніл (РСВ) (polychlorinated biphenyl)

Біфеніл, в якому від 1 до 10 атомів гідрогену заміщені хлором. Примітка. Для стандартних цілей споріднені біфеніли з одним, двома або десятьма

заміщеними хлором атомами гідрогену можна виключити з цього визначення.

3.2 споріднені біфеніли (congener)

Всі хлорпохідні біфенілу, незалежно від числа атомів хлору. Примітка. Існує 209 споріднених біфенілів (див. додаток Б), для полегшення

ідентифікації яких наведені номери, що не відповідають порядку хроматографічного

елюювання.

3.3 дозвіл (resolution)

Відношення відстані між максимумами двох піків до

середньоарифметичного значення ширини цих піків, що обчислюють за

формулою:

, (1)

де Δ t, Yа и Yb показані на рис. 1.

ПРОЕКТ

3

Рисунок 1 – Параметри для визначення роздільної здатності

4 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Для видалення більшої частини домішок, які можуть перешкодити

визначенню, використовують процедуру підготовки зразка (очищення).

Процедуру очищення вибирають в залежності від типу зразка. Споріднені

РСВ визначають методом газової хроматографії з використанням

високоефективної капілярної колонки, електронно-захоплюючого детектора і

внутрішнього стандарту.

РСВ поділяються на окремі піки або невеликі групи споріднених

сполук, що перекриваються. Поодинокі споріднені сполуки і невеликі групи

споріднених з’єднань, що перекриваються, визначають, використовуючи

стандартну випробувальну суміш, отриману з Aroclors і хроматограму,

наведену в А.1 додатка А. Обчислюють експериментальні відносні часи

утримування ERRT за розділом 11. Для калібрування і кількісного визначення

ідентифікованих піків використовують індивідуальні споріднені сполуки і

внутрішній стандарт.

Примітка 1. Промислове використання продуктів, що містять РСВ, заборонено. Aroclors є

єдиними доступними продуктами, що містять РСВ, і тільки для використання як

довідковий матеріал під час випробувань

Примітка 2. Споріднений РСВ 138 не може бути відділений від родинного спорідненого

РСВ 163 на зазначеній GC колонці (6.3). Піки в технічних сумішах, що перекриваються на

25% - 35%, можна проаналізувати. Вміст родинного РСВ 138, що включає споріднений

РСВ 163, визначають по справжньому методу, використовуючи коефіцієнт чутливості

родинного РСВ 138.

ПРОЕКТ

4

Примітка 3. Варто переконатися, що пік спорідненого РСВ 101 повністю розділяється з

піком спорідненого РСВ 84 на колонці (6.3), що використовують у цьому методі.

5 РЕАКТИВИ І МАТЕРІАЛИ

Використовують реактиви кваліфікації ч.д.а. і воду класу 3 за ISO 3696.

5.1 Загальні положення

Всі реактиви та матеріали, в тому числі ті, що використовують для

процедури очищення (розділ 8 і додаток Б), не повинні містити РСВ і сполук,

що заважають визначенню за допомогою електронно-захоплюючого

детектора (ECD). Наведено об’ємне приготування розчинів препаратів тощо,

можна використовувати гравіметричне приготування розчинів.

5.2 Реактиви та матеріали для підготовки проб (очищення)

5.2.1 Застосовують розчинники високої чистоти, що не містять РСВ з

мінімальним вмістом сполук, на які реагує ECD. Бажано використовувати

гептан, але можна використовувати гексан, циклогексан або 2,2,4-триметил-

пентан.

5.2.2 Сульфат натрію гранульований, безводний.

5.2.3 Сульфатна кислота чистотою від 96% мас, до 98% мас.

5.2.4 Матеріал, що очищує,- активний силікагель розміром частинок

від 100 до 200 мкм.

5.2.5 Колонки для твердофазної екстракції, наведені в перерахуваннях

а) і б):

a) колонка місткістю 3 см3 з силікагелем; маса силикагелю - 500 мг з

розміром частинок 40 мкм;

б) колонка місткістю 3 см3 з бензолсульфоновою кислотою; маса

бензолсульфонової кислоти - 500 мг з розміром частинок 40 мкм.

5.2.6 Адаптер для з’єднання двох колонок.

5.2.7 Вакуумна система з пристроєм для підключення до колонок (за

необхідності).

5.3 Реактиви та матеріали для GC аналізу

5.3.1 Гексахлорбензол чистотою не менше ніж 99% об.

5.3.2 Газ-носій - гелій або водень.

5.3.3 Газ, що нагнітають, - азот або суміш аргону і метану 95% об. / 5%

об. Примітка. Чистота всіх газів повинна бути не менше ніж 99,99% об. Система

подачі газу повинна бути обладнана осушувальним фільтром і картриджем для

поглинання кисню.

5.4 Стандарти Примітка. Стандарти, наведені в цьому пункті, можна придбати у вигляді розчинів

відомої концентрації (точність ± 5%) у вуглеводневому розчиннику (5.2.1), отриманих з

речовин чистотою не менше 99% мас., або можна приготувати з чистих матеріалів.

5.4.1 Розчин спорідненого РСВ 30 номінальною концентрацією 10 мг /

дм3.

5.4.2 Розчин спорідненого РСВ 209 (DCB) номінальною концентрацією

10 мг / дм3.

ПРОЕКТ

5

5.4.3 Розчин внутрішнього стандарту, що містить 2 мг /дм3

спорідненого РСВ 30 і 2 мг/дм3 спорідненого РСВ 209. У мірну колбу

місткістю 25 см3 піпеткою переносять 5 см

3 розчину (5.4.1) і 5 см

3 розчину

(5.4.2) і доводять до мітки розчинником (5.2.1).

5.4.4 Розчин сертифікованої калібрувальної суміші в розчиннику

(5.2.1), містить 14 вибраних споріднених РСВ 18, 28, 31, 44, 52, 101, 118, 138,

149, 153, 170, 180, 194 і 209 з концентрацією кожного РСВ 10 мг / дм3,

відповідно до рекомендацій додатка D3 цього стандарту.

Примітка 1. Залежно від методу кількісного визначення, що

використовують, деякі споріднені РСВ можуть не знадобитися.

Примітка 2. Споріднений РСВ 170 використовують тільки під час

визначення змісту РСВ за стандартом [1], метод А.

5.4.5 У продажу є такі розчини Aroclors в розчиннику (5.2.1):

- розчин Aroclor 1242 концентрацією 1 г/дм3;

- розчин Aroclor 1254 концентрацією 1 г/дм3;

- розчин Aroclor 1260 концентрацією 1 г/дм3.

5.4.6 Розчин випробувальної суміші.

Розчин містить 0,5 мг/дм3 Aroclor 1242, по 0,25 мг/дм

3 Aroclor 1254 і

Aroclor 1260 і по 0,02 мг/дм3 споріднених РСВ 30 і РСВ 209 в розчиннику

(5.2.1).

5.5 Невикористана базова олива, яка не містить РСВ

Примітка. Можна використовувати технічну білу оливу RL 110 з

діапазоном температури кипіння від 370 ° С до 570 ° С (СЕС L-33-T-82 RL

110).

6 АПАРАТУРА

6.1 Загальні положення

Усі деталі апарату, що контактують зі зразком, наприклад, насадки

колонки для рідинної хроматографічної очистки, не повинні містити РСВ та

речовин, що заважають. Скляний посуд варто очищати розчинником (5.2.1).

Використовують звичайне лабораторне обладнання і посуд.

6.2 Газовий хроматограф високої дозвільної здатності з точно

відтворюваною контрольованою температурою термостата, що забезпечує

поділ випробуваної суміші (5.4.6) у заданих умовах під час використання

відповідної колонки не гірше ніж наведено на рисунку А.1 додатку А (не

менше 90 піків), і відтворює експериментальний відносний час утримування

(ERRT) з точністю ± 0,0015.

Можна використовувати інжектор для введення проб безпосередньо в

колонку або інжектор з роздільником/без роздільника потоку. Примітка 1. Під час використання інжектора з роздільником/без роздільника

потоку необхідно мати управління в режимі без роздільника потоку (9.2).

Газовий хроматограф повинен бути оздоблюваний ECD і системою подачі газу

відповідно до інструкції виробника.

Примітка 2. Використовують тип ECD відповідно до національних правил з

радіаційного захисту.

ПРОЕКТ

6

6.3 Колонки

Використовують капілярну колонку з кварцового скла з нерухомою

фазою із зшитого 5% феніл-метилсилоксана або колонку з аналогічною

хімічно пов'язаної фазою. Колонка повинна мати наступні розміри:

- довжина - від 50 до 60 м;

- внутрішній діаметр - від 0,2 до 0,25 мм;

- товщина плівки нерухомої фази - від 0,1 до 0,25 мкм.

Примітка. Відповідні колонки і їх виробники наведені в додатку Г.2.

7 ВІДБІР І ПІДГОТОВКА ПРОБ

Якщо в специфікації на продукцію немає інших вказівок, проби

відбирають за ISO 3170 або ISO 3171, і / або відповідно до вимог

національних стандартів або правил відбору проб продуктів для

випробування.

Для відбору проб, зберігання зразків і для випробування варто

використовувати тільки скляні або металеві ємності. Примітка 1. Можна використовувати піпетки і колонки з пластмаси.

Для підготовки рідких зразків, що не містять вільну воду, використовують метод,

наведений нижче.

Примітка 2. 2Емульговану воду, сприйняту як каламутність зразка, видаляють

струшуванням з безводним сульфатом натрію до отримання прозорої проби.

За наявності в зразку фази незв’язаної води перед проведенням

випробування її відділяють від масляної фази, наприклад центрифугуванням

або за допомогою ділильної лійки. Тверді речовини, що містяться в

нафтопродуктах, повинні бути попередньо видалені, наприклад,

центрифугуванням або екстракцією твердої речовини розчинником.

Пробу гомогенізують за допомогою високошвидкісної мішалки або

ультразвукової бані, або струшуванням вручну протягом 3 хв.

Примітка 3. За необхідності пробу можна попередньо злегка нагріти.

У мірну колбу місткістю 10 см3 зважують приблизно 1,000г

гомогенізованої проби з точністю до 1 мг. Додають приблизно 8 см3

розчинника (5.2.1) і ретельно перемішують. Потім додають 1 см3 розчину

внутрішнього стандарту (5.4.3) і доводять до мітки розчинником (5.2.1).

8 ПРОЦЕДУРА ОЧИЩЕННЯ

8.1 До проведення газохроматографічного (GC) аналізу пробу

очищують за відносно простою процедурою, наведеною в 8.2-8.4 і на рис. 2.

Якщо це очищення незадовільне, можна використовувати процедуру,

наведену в Б.1 додатку Б.1. У Б.2- Б.5 додатку Б наведені процедури

додаткового очищення.

Примітка 1. Очищення розчину проби, який приготували, проводять

для запобігання забрудненню GC системи і видалення сполук, що впливають

на визначення споріднених РСВ. Відсутня загальна процедура очищення для

видалення всіх з’єднань із зразків, що заважають, які являють собою складні

суміші, такі як відпрацьовані оливи.

ПРОЕКТ

7

Примітка 2. Галогеновані ароматичні сполуки, такі як

тетрахлорбензілтолуоли, не видаляють при під час процедури очищення,

наведеної у цьому стандарті. Це може привести до перешкод, наведених у

додатку Д (рис. Д.1).

Для визначення ступеня вилучення вказаного спорідненого РСВ

проводять очищення розчинів стандартів в розчиннику (5.2.1) і порівнюють

отримані результати з результатами, отриманими для аналогічних розчинів

без очищення. Обчислена ступінь вилучення вказаного спорідненого РСВ

повинна бути не менше ніж 95% при вмісті 1 мкг/г.

Вищевказана процедура не враховує особливості олив, присутніх у

зразку, що впливають на ступінь вилучення після процедури очищення в

колонках. Якщо таке припускають, повинна бути визначена ступінь

вилучення за допомогою стандартних розчинів, що містять додатково

невикористану базову оливу (5.5) або зразок оливи, присутню у зразку без

РСВ, у концентрації приблизно 10% оливи в розчиннику.

Зазначені кількості розчинників для елюювання РСВ з колонок (див.

8.4 або додаток Б) перевіряють і за необхідності оптимізують визначенням

ступеня вилучення при використанні нової партії матеріалів.

Примітка. Ступінь вилучення не враховують за отримання стабільних

результатів. Якщо використовують інші розчинники, крім гептану, може

відрізнятися елюйований обсяг.

8.2 Підготовка матеріалу, що очищує, силікагель/сульфатна

кислота

Перед використанням активують матеріал, що очищує, силікагель

(5.2.4) за температури 180 ° С протягом 3 годин.

У конічну колбу місткістю 200 дм3 зважують (28 ± 1) г силікагелю

(5.2.4) і (22 ± 1) г сульфатної кислоти (5.2.3) і струшують до зникнення

пластівців. Примітка. Застереження. Захищають лице і надягають рукавички, так як суміш

розігрівається.

Зберігають суміш у закритому ексикаторі не більше одного тижня.

8.3 Підготовка комбінованої колонки з бензолсульфонову

кислотою /сірчаної кислотою

Безпосередньо перед процедурою підготовки проби поміщають (0,50 ±

0,05) г суміші силікагель/сульфатна кислота (8.2) у верхню частину колонки з

бензолсульфоновою кислотою місткістю 3 см3.

8.4 Підготовка випробуваного розчину

За допомогою адаптера встановлюють комбіновану колонку з

бензолсульфоновою кислотою/сульфатною кислотою на колонку з

силікагелем місткістю 3 см3. Очищають нерухомі фази, елююючи обидві

ПРОЕКТ

8

колонки трьома порціями по 2 см3 розчинника (5.2.1), потім сушать під

вакуумом.

Переносять 250 мкл розчинів зразків, приготованих за розділом 6, на

верхній шар нерухомої фази силікагель/сульфатна кислота і промивають 0,5

см3 розчинника (5.2.1).

Використовуючи низький вакуум, рівномірно розподіляють пробу

наповнювачем верхньої колонки. Перед елююванням витримують не менше

30 с. Елююють верхню колонку двома порціями по 1 см3 розчинника (5.2.1).

Знімають верхню колонку.

Елююють колонку з силікагелем двома порціями приблизно по 0,5 см3

розчинника (5.2.1), елюат збирають у мірну колбу місткістю 5 см3. Доводять

до мітки розчинником (5.2.1).

За необхідності визначення РСВ повторюють у різних розведеннях

зразка з оливою (5.5), щоб результати вимірювання потрапили в лінійний

діапазон ECD.

Рисунок 2 – Процедура очищення

9 УМОВИ РОБОТИ ГАЗОВОГО ХРОМАТОГРАФА (GC)

9.1 Налаштування GC

Можна використовувати робочі умови, наведені в 9.2-9.5, але для

кожної GC системи їх варто оптимізувати розведенням випробуваної суміші

5.4.6, щоб отримати хроматограму, аналогічну наведеної в додатку А.1. У

наведеному прикладі в якості газу-носія використаний водень. Інші гази-носії

дають інші часи утримування.

9.2 Інжектор

Установлюють інжектор відповідно до інструкції виробника. Примітка. Звичайні установчі параметри для даного аналізу наступні:

а) Інжектор з роздільником/без роздільника потоку

ПРОЕКТ

9

Режим без роздільника: температура від 240 ° С до 280 ° С;

З роздільником клапан закритий між 0,5 хв - 1,5 хв

Режим з роздільником температура від 250° С до 280°С

Відношення ділення потоку 5: 1

б) Інжектор для введення проб

безпосередньо у колонку

температура від 50 ° С до 110 °С

залежно від використаного розчинника.

9.3 Програма температури термостата

Програму температури термостата варто вибирати, щоб отримати

відповідну хроматограму.

Примітка. - Типовими є такі параметри

Початковий ізотермічний

період

1 хв

або 0,5 хв

Початкова температура

50 °С

або 70°С

Температурний режим

Від 50 °С до 168 °С

зі швидкістю 50°С/хв

або від 70°С до 130°С

зі швидкістю 40°С/хв

Від 168°С до 310°С зі

швидкістю 4,0°С

Від 130°С до 290°С зі

швидкістю 2,5°С

Ізотермічний період 10 хв або 5 хв

Охолодження до

50 °С або 70 °С

Для отримання необхідної хроматограми ці параметри можуть бути

змінені.

Початкова температура і початковий ізотермічний період можуть

змінюватися у залежності від розчинника і способу введення проби.

9.4 Швидкість потоку газу-носія

Регулюють тиск на вході, забезпечуючи швидкість потоку через

колонку 1 см3/хв при 130°С (Наприклад, 270 кПа для Не).

Примітка. Застосування водню в якості газу-носія дозволяє знизити

гідростатичний натиск у колонці і скоротити час аналізування.

9.5 Параметри електронозахоплюючого детектора

Температура повинна бути від 300 ° С до 350 ° С.

Для забезпечення найкращих умов лінійності детектора

використовують параметри, рекомендовані виробником.

Швидкість потоку газу повинна становити 20-40 см3/хв для

забезпечення кращої чутливості до РСВ.

10 ПЕРЕВІРЯННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ПРИЛАДУ

ПРОЕКТ

10

10.1 Загальні положення

Перед проведенням першого випробування за цим методом після

капітального ремонту та заміни важливих деталей обладнання (особливо

детектора і GC колонки) проводять контроль програми управління. Контроль

повинен охоплювати перевіряння чутливості приладу, дозволу і діапазону

лінійності. Періодично контролюють правильність роботи приладу.

10.2 Перевіряння чутливості

За використання заданих умов експлуатації (розділ 9) ECD повинен

мати чутливість, достатню для отримання відношення сигнал/шум (S/N)

більше 20 для 1 пікограма гексахпорбензолу (5.3.1), введеного в колонку.

10.3 Перевіряння лінійності

Відгук електронно-захоплюючого детектора (ECD) пропорційний

кількості введеного РСВ тільки в обмеженому діапазоні; якщо кількість РСВ,

що проходять через детектор, стає надмірною, відгук детектора перестане

бути лінійним. Лінійний діапазон детектора визначають за 10.3.1-10.3.3.

10.3.1 Розбавляють стандарти (5.4.4) розчинником (5.2.1) у потрібному

співвідношенні для отримання лінійного відгуку детектора, як наведено на

рис. 3, наприклад, розбавляють у 20, 50, 200, 1000, 5000, 10 000 разів.

Як внутрішній стандарт додають споріднений РСВ 30 (5.4.1) для

отримання концентрації 10 нг/дм3. Уводять у газовий хроматограф

відповідну кількість розчину (кожного разу ту саму) відповідно до системи

упорскування, використовуючи умови роботи хроматографа за розділом 9.

10.3.2 Вимірюють площу або висоту піку (Rj) для зазначених 12-ти

споріднених РСВ і спорідненого РСВ 209 і обчислюють введену кількість

(mj) кожної сполуки в пікограмах для кожного розведення. Використовуючи

площу або висоту піку спорідненого РСВ30, перевіряють правильність

введеного обсягу. Площа/висота піку спорідненого РСВ30 у серії введень не

повинна відрізнятися більш ніж на 5% від середньоарифметичного значення

для цієї серії введень. Випробування, які випадають з цього діапазону, варто

повторити.

Обчислюють коефіцієнт чутливості Sj для кожної сполуки і кожного

розведення за формулою:

, (1)

де Rj - площа або висота піків споріднених PCB,

mj – введена кількість кожної сполуки, пг.

Залежність Sj від mj наведено на рис. 3.

10.3.3 Лінійна ділянка - лінія, що проходить через точки даних (рис. 3).

Верхня межа лінійного діапазону - точка, в якій графік перетинає лінію мінус

5%, а нижнє граничне значення - точка, в якій графік перетинає лінію плюс

5%. Лінійний діапазон детектора визначають за рис. 3.

ПРОЕКТ

11

Примітка. Нелінійність калібрування можна перевірити, застосовуючи ті ж самі

критерії - діапазон ± 5%, як показано на рис. 3.

Рисунок 3 – Перевіряння лінійності

10.4 Перевіряння роздільної здатності

Використовують стандартні параметри хроматографічного процесу і

відповідний розчин випробувальних сумішей (5.4.6) у лінійному діапазоні.

Ідентифікують піки, порівнюючи з хроматограмою в додатку А.1.

Роздільна здатність для пари споріднених РСВ 28 і 31 має бути не

менше 0,5 (тобто 50 %), для пари родинних РСВ 141/197 - не менше 0,8

(тобто 80 %), а для пари споріднених РСВ 118/149 - не менше 0,5 (тобто 50

%).

10.5 Холостий дослід

Кожну нову партію розчинника перевіряють пропусканням через

газовий хроматограф (GC) холостого розчину, що приготований з

невикористаною базовою оливою (5.5), щоб переконатися у відсутності будь-

яких помилкових піків від розчинника або GC. Холостий дослід проводять з

кожною партією проб і не менше ніж через кожні 20 проб.

11 КАЛІБРУВАННЯ Примітка 1. Газовий хроматограф калібрують у лінійному діапазоні ECD.

Калібрувальний розчин повинен містити кількість нафтової оливи, що аналогічна розчину

для останнього аналізу, щоб перешкоди ECD обох ін’єкцій можна було порівняти.

ПРОЕКТ

12

У мірну колбу місткістю 50 см3 поміщають 5,000 г відповідної оливи

(5.5), зваженої з точністю до 5 мг, і готують калібрувальний стандарт

додаванням 1 см3 розчину калібрувальної суміші (5.4.4) і 1 см

3 розчину

спорідненого РСВ 30 (5.4.1), потім доводять до мітки розчинником (5.2.1).

Очищають 250 мкл калібрувального стандарту за розділом 8.

За необхідності додатково проводять процедуру очищення, наведену в

додатку Б.

Уводять розчин каліброваного стандарту в газовий хроматограф і

запускають GC відповідно до розділів 9.3 та 10.3.

Ідентифікують піки за табл. 1, порівнюючи з прикладом в додатку А.2,

і обчислюють експериментальний відносний час утримування, ERRT, для

кожного піку за формулою:

де tj - час утримування обраного піку з моменту введення;

t30 - час утримування спорідненого РСВ30 (контрольний) з моменту

введення;

t209 - час утримування родинного РСВ209 (контрольний і внутрішній

стандарти) з моменту введення.

Обчислюють ERRT і вводять у файли даних для кожної окремої GC

системи. Систему калібрують заново, якщо в умови GC були внесені будь-які

зміни (наприклад, програмування температури тощо).

Примітка. 2 - Піки споріднених РСВ 30 і 209 обрані в якості контрольних для

визначення ERRT, оскільки їх піки в наявних у продажу сумішах знаходяться на кінцях

хроматограми (випробувальної суміші) окремо від піків інших споріднених РСВ і

дозволяють отримувати точно повторювані значення ERRT.

Обчислюють значення експериментального відносного фактора відгуку

ERRFj для кожного спорідненого РСВ калібрувальної суміші за масовою

концентрацією βі та βst і значенню відповідного відгуку піку Rі, і Rst, за

формулою:

ERRFj=

. (3)

де - масова концентрація і-го спорідненого РСВ, нг/см3;

βst - масова концентрація внутрішнього стандарту (спорідненого

РСВ 209), нг/см3;

Ri - відгук піку i -го спорідненого РСВ;

Rst - відгук піку внутрішнього стандарту (спорідненого РСВ 209).

Складають калібрувальну таблицю, аналогічну таб. 1, у якій наводять

значення ERRT і ERRF для кожної сполуки.

ПРОЕКТ

13

12 ВИЗНАЧЕННЯ

Уводять такий же обсяг підготовленого випробуваного розчину (8.4),

який був використаний для калібрування GC. Реєструють хроматограму за

того ж налаштування газового хроматографа, яке було використано під час

калібрування за розділом 11.

Використовують кількості визначених сполук РСВ і внутрішнього

стандарту в межах каліброваного, лінійного діапазону відгуку детектора. За

необхідності повторюють визначення з іншими розбавленнями або

кількостями зразка.

Калібрувальні стандартні розчини вводять з кожною серією зразків, або

не менше одного рази в день.

Таблиця 1 – Калібрувальні спорідненні РСВ

Номер спорідненого РСВ

Експериментальний

відносний час утримування

ERRF (приклад)

Експериментальний

відносний фактор відгуку

ERRF (приклад)

30 0,0000 0,72

18 0,0284 0,27

31 0,1144 0,49

28 0,1165 0,74

52 0,1850 0,41

44 0,2254 0,46

101 0,3557 0,58

149 0,4743 0,57

118 0,4769 0,76

153 0,5210 0,68

138 0,5744 0,72

180 0,7034 1,13

194 0,8767 1,64

209 1,000 1,00

13 ОБЧИСЛЕННЯ

Примітка. Загальний вміст РСВ обчислюють за стандартом [1] (3.1,

метод А).

Піки ідентифікують за їх експериментальним відносним часом

утримування (ERRТ), що обчислений для кожного піку за рівнянням (2),

приклад розподілу РСВ наведено в додатку А.1.

Піки обраних РСВ не повинні перекриватися. Для кількісного

розрахунку хроматографи використовують метод внутрішнього стандарту.

Обчислюють масовий вміст wt каліброваних родинних РСВ, мг/кг, за

формулою:

ПРОЕКТ

14

де Rі - площа або висота піку і-го РСВ;

mst - маса внутрішнього стандарту в використаному розчині проби

(розділ 6), нг;

Rst - площа або висота піку внутрішнього стандарту (спорідненого

РСВ 209);

mp - маса проби, мг;

ERRFі - експериментальний відносний коефіцієнт відгуку і-го РСВ.

Проводять холостий дослід за 10.5. Коригують значення обчисленої

площі або висоти піку з урахуванням результатів холостого досліду для

кожного піку каліброваного спорідненого РСВ.

14 ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Записують вміст кожного індивідуального родинного РСВ з точністю

до 0,1 мг/кг.

15 ПРЕЦИЗІЙНІСТЬ

15.1 Повторюваність

Розбіжність результатів двох послідовних випробувань, отриманих

одним і тим же оператором з використанням однієї і тієї ж апаратури при

постійних умовах випробування на ідентичному випробуваному матеріалі

протягом тривалого часу при нормальному і правильному виконанні методу

випробувань, може перевищувати значення, наведені в табл. 2, тільки в

одному випадку з двадцяти.

Таблиця 2 – Повторювальність та відтворюваність, мг/кг

Масова частка

індивідуальної сполуки Повторювальність Відтворюваність

0,2 0,04 0,1

0,5 0,08 0,2

1,0 0,1 0,5

1,5 0,2 0,7

2,0 0,2 1,0

15.2 Відтворюваність

Розбіжність результатів двох окремих і незалежних випробувань,

отриманих різними операторами, працюючими в різних лабораторіях, на

ідентичному випробуваному матеріалі протягом тривалого часу при

нормальному і правильному виконанні методу випробувань може

перевищувати значення, наведені в таблиці 2, тільки в одному випадку в

двадцяти.

ПРОЕКТ

15

16 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАНЬ

Протокол випробувань повинен містити:

a) тип і ідентифікацію випробуваного зразка;

б) позначення цього стандарту;

в) позначення стандарту на метод відбору проб (див. розділ 7);

г) використану процедуру очищення (див. розділ 8);

д) результати випробувань (див. розділ 14);

е) будь-які відхилення від процедури випробування;

є) дату проведення випробування.

ПРОЕКТ

16

ДОДАТОК А

(обов’язковий)

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПІКІВ РСВ

А.1 Ідентифікація піків промислової суміші РСВ

Хроматограму, отриману для розчинів випробуваної суміші (5.4.6),

варто зіставити з даними, наведеними на рис. А.1.

Значення ERRT, наведені в табл. А.1, не варто використовувати в

обчисленнях за цим методом, оскільки вони є прикладом, визначеним за

хроматограмою, показаною на рис. А.1. Варто використовувати значення

ERRT, визначені для індивідуальної GC системи (9.1).

У дужках наведені значення, обчислені для піків споріднених РСВ,

відсутніх у розчині випробуваної суміші (5.4.6), наприклад, для піку РСВ 44

обчислене значення ERRT рівне (0,3220).

Варіант «Все ймовірно»: реєструють тільки споріднені РСВ, присутні в

помітних кількостях у промисловій суміші.

Варіант «Все можливо»: реєструють усі можливі споріднені РСВ.

Рисунок А.1 – Хроматограма розчину досліджуваної суміші (5.4.6),

отриманої за використання водню у якості газу-носія (Aroclor

1242/1254/1260 (2:1:1) плюс споріднені РСВ 30 та 209)

ПРОЕКТ

17

Рисунок А.1, аркуш 2

А.2 Ідентифікація піків калібрувального стандартного розчину

(див. розділ 1.1)

ПРОЕКТ

18

Рисунок А.2 – Хроматограма калібрувального стандартного розчину

(розділ 1.1.)

А.З Ідентифікація піків РСВ в розчині випробуваної суміші Aroclor

(5.4.6)

Значення ERRT у таб. А.1 є прикладом визначення за хроматограмою,

наведеною на рис. А.1, і їх не варто використовувати в цьому методі.

Значення ERRT для індивідуальної GC системи повинні бути визначені за

розділом 9 цього стандарту.

У дужках наведені значення, обчислені для піків споріднених РВС,

відсутніх у розчині випробуваної суміші (5.4.6), наприклад, для піку РВС44,

обчислене значення ERRT рівне (0,3220).

Варіант «Все ймовірно»: реєструють тільки споріднені РСВ, присутні в

помітних кількостях в технічної продукції.

Варіант «Все можливо»: реєструють усі можливі споріднені РСВ.

ПРОЕКТ

19

Таблиця А.1 – Споріднені РСВ та групи РСВ, присутні в піках

промислової суміші

ПРОЕКТ

20

Продовження Таблиці А.2

ПРОЕКТ

21

Продовження таблиці А.1

ПРОЕКТ

22

Кінець таблиці А.1

A.4 Порядок елюювання РСВ

У табл. А.2 наведені відносні часи утримування родинних РСВ,

отримані на високоефективній колонці з використанням зшитої 5%-ної

феніл-метілсіліконовой смоли в якості нерухомої фази, довжиною 50 м,

внутрішнім діаметром 0,2 мм з товщиною плівки нерухомої фази 0,11 мкм.

ПРОЕКТ

23

Таблиця А.2 – Відносний час утримування споріднених РСВ за

відношенням до спорідненого РСВ 209 (РCB)

ПРОЕКТ

24

Продовження таблиці А.2

ПРОЕКТ

25

Продовження таблиці А.2

ПРОЕКТ

26

Продовження таблиці А.2

ПРОЕКТ

27

Кінець таблиці А.2

ПРОЕКТ

28

ДОДАТОК Б

(Обов’язковий)

АЛЬТЕРНАТИВНА ТА ДОДАТКОВА ПРОЦЕДУРИ ОЧИЩЕННЯ

Альтернативна процедура очищення наведена в Б.1. Ця процедура дає

більш чисті екстракти, ніж отримані за розділом 8 цього стандарту, але є

більш трудомісткою.

Методи, наведені в Б.2, Б.З, Б.4 і Б.5, можна використовувати на

додаток до методів за розділом 8 або Б.1.

Б.1 Альтернативна процедура очищення

Б.1.1 Основні положення

Більшу частину матриці оливи (особливо нафтени) видаляють

імпрегнованим оксидом алюмінію. Речовини темно-коричневого кольору,

присутні у відпрацьованій оливі, видаляють силікагелем, що виключає

перекривання піків, які з’являються у пізнішій частині хроматограми, але не

усуває перекривання піків, які рано елюються. Хлоровані парафіни,

очевидно, також видаляються комбінацією обох колонок.

Б.1.2 Апаратура

Б. 1.2.1 Звичайне лабораторне обладнання.

Б.1.2.2 Гомогенізатор/роликовий апарат.

Б.1.2.3 Вібратор (наприклад, Chrompack 8480).

Б.1.2.4 Концентратор, наприклад Кудерна-Даніша з колонками

Снайдера.

Б.1.3 Реактиви і матеріали

Б.1.3.1 Гідроксид калію кваліфікації ч.д.а., насичений розчин у воді

високого ступеню чистоти.

Б.1.3.2 Сульфат натрію кваліфікації ч.д.а., безводний.

Б. 1.3.3 Оксид алюмінію основний (Woelm), активністю I.

Б. 1.3.4 Силікагель кваліфікації ч.д.а., 70-230 меш.

Б.1.3.5 Азот технічного сорту.

Б.1.3.6 Осушувач, наприклад п’ятиокис фосфору.

Б.1.3.7 Скляна хроматографічна колонка 1 (оксид алюмінію) довжиною

320 мм, внутрішнім діаметром 6 мм (див. рис. Б.1).

Б.1.3.8 Скляна хроматографічна колонка 2 (силікагель) довжиною 400

мм, внутрішнім діаметром 9 мм (див. рис. Б.2).

ПРОЕКТ

29

Рисунок Б.1 – Хроматографічна

колонка 1 для очищення та

фракціонування екстракту (Б.1.3.7)

Рисунок Б.2 – Хроматографічна

колонка 2 для очищення та

фракціонування екстракту (Б.1.3.8)

Б.1.4 Очищення проби основним оксидом алюмінію

Б.1.4.1 Підготовка колонки, що очищує (Б.1.3.7)

Переносять оксид алюмінію з оригінального контейнера в чашку Петрі

і активують нагріванням в сушильній шафі при температурі 200°С протягом

4 год. Для охолодження гарячу чашку Петрі з оксидом алюмінію поміщають

в ексикатор з осушувачем. Переносять частину активованого матеріалу в

контейнер, записують масу і додають 20 % мас. насиченого розчину

гідроксиду калію, рівномірно розподіляючи його поверхнею оксиду

алюмінію. Закривають контейнер і гомогенізують вміст у гомогенізаторі.

Поміщають тампон з скловати в хроматографічну колонку 1. Переносять 3 г

гомогенізованого імпрегнованого оксиду алюмінію у хроматографічну

колонку 1. Використовуючи вібратор, забезпечують належну набивання.

Додатково поміщають шар безводного сульфату натрію висотою 1 см над

оксидом алюмінію і ще раз піддають вібрації.

Елююють колонку 10 см3 розчинника (5.2.1). Переконуються, що

колонка змочена розчинником.

Б.1.4.2 Вибір оптимального режиму фракціонування

Поміщають градуйовану пробірку під колонку. Кількісно переносять

1,0 см3 розчину зразка, підготовленого за розділом 6, у колонку і елююють,

поки меніск не торкнеться поверхні сульфату натрію. Промивають двома

ПРОЕКТ

30

порціями розчинника по 1 см3. У колонку додають 10 см

3 розчинника і

елююють зі швидкістю приблизно 1 см3/хв. Збирають елюат. Випарюють

його в слабкому струмині азоту приблизно до 1см3.

Б.1.5 Фракціонування зразка на силікагелі

Б.1.5.1 Підготовка колонки, що очищує (Б.1.3.8)

Переносять силікагель з вихідного контейнера в чашку Петрі і

активують у сушильній шафі за температури 150°С протягом 4 год. Гарячу

чашку Петрі з силікагелем для охолодження переносять в ексикатор з

осушувачем. Переносять частину активованого силікагелю у контейнер,

записують його масу і додають 0,5 % мас. двічі дистильованої води,

рівномірно розподіляючи її по поверхні силікагелю.

Закривають контейнер і гомогенізують вміст в гомогенізаторі.

Поміщають тампон з скловати в хроматографічну колонку 2. Переносять 2 г

гомогенізованого деактивованого силікагелю в хроматографічну колонку 2.

Набивають колонку, наприклад з використанням вібратора. Додатково

поміщають поверх силікагелю шар безводного сульфату натрію висотою 1 см

і знову використовують вібратор.

Елююють колонку 10 см3 розчинника (5.2.1). Переконуються, що

колонка просякнута розчинником.

Б. 1.5.2 Вибір оптимального режиму фракціонування

Поміщають градуйовану пробірку під колонку. Екстракт, отриманий за

Б. 1.4.2, кількісно переносять у верхню частину колонки 2, підготовленої за

Б.1.5.1, і елююють, поки меніск не торкнеться поверхні сульфату натрію.

Потім в колонку додають 25 см3 розчинника і елююють зі швидкістю

приблизно 1 см3/хв. Збирають першу фракцію об’ємом 5 см

3. Замінюють

градуйовану пробірку і збирають в другу пробірку ще 5 см3. Повторюють цю

процедуру ще два рази. Концентрують вміст усіх градуювальник пробірок у

слабкому струмині азоту до 0,5 см3, потім доводять до 1см

3 розчинником.

Визначають наявність РСВ у всіх фракціях шляхом послідовного

введення в газовий хроматограф і аналізування 1 мкл кожної фракції. Якщо

остання фракція все ще містить будь- який РСВ, збирання фракцій

продовжують.

У кінці процедури визначають загальний оптимальний обсяг

розчинника, що необхідний для елюювання усіх РСВ.

Б. 1.5.3 Підготовка досліджуваного розчину

Додатково очищають концентрований екстракт, отриманий за Б.1.4.2 та

Б.1.5.2, збираючи обсяг, відповідний оптимальному загальному обсягу, що

визначений за Б.1.5.2. Концентрують елюат, наприклад, у концентраторі

Кудерна-Даніша, до декількох мілілітрів. Залишок концентрують у слабкому

струмині азоту до 1 см3.

Примітка. Додаткову інформацію можна отримати з публікацій [2], [3].

ПРОЕКТ

31

Б.2 Обробляння сульфатною кислотою

Цю процедуру рекомендують використовувати в присутності

сульфованих сполук. Примітка. Попередження. Варто використовувати захисні щитки для обличчя,

рукавички і захисний одяг.

У зручну скляну посудину, що закривається пробкою, поміщають 1 см3

розчину зразка (розділ 6 цього стандарту). Додають 19см3 розчинника (5.2.1).

Обережно додають у зразок з розчинником 5 см3 концентрованої сульфатної

кислоти і енергійно струшують з перервами протягом 5 хв. Дають шарам

повністю розділитися (приблизно 15 хв). За необхідності шари розділяють

центрифугуванням. Для газохроматографічного аналізу відбирають порцію з

верхнього шару.

Б.З Обробляння міддю

Цю процедуру рекомендують застосовувати для видалення вільної

сірки з відпрацьованої оливи з високим вмістом вільної сірки.

Попередньо очищають мідну фольгу або гранули міді промиванням

розчином 6 моль HCl, потім чистим ацетоном і далі - розчинником за 5.2.1

цього стандарту. Струшують розчин з колонки, що очищує, (за розділом 8

цього стандарту) з мідною фольгою або гранулами для видалення вільної

сірки.

Проводять газохроматографічне аналізування розчину.

Б.4 Спосіб неруйнівного видалення сірки

Цю процедуру рекомендують застосовувати для проб з навколишнього

середовища (наприклад, осаду і ґрунту).

Б.4.1 Тетрабутиламоній сульфітний реагент (ТВА реагент)

Розчин 3,39 г (0,01 моль) тетрабутиламоній гідросульфату в 100 см3

води, тричі екстрагують порціями по 20 см3 розчинника за 5.2.1 цього

стандарту (для видалення домішок), а потім насичують 25 г (0,2 моль)

сульфіту натрію кваліфікації ч.д.а.

Б.4.2 Видалення сірки

У центрифужній пробірці струшують 2 см3 розчину зразка (розділ 6

цього стандарту) з 1 см3 ізопропанолу та 1 см

3 ТВА реагенту не менше 1 хв.

Якщо осад сульфіту натрію розчиняється, додатково порціями по 10 мг

додають сульфіт натрію до тих пір, поки твердий осад буде залишатися після

неодноразового струшування. Додають у пробірку 5 см3 води і струшують

протягом ще 1 хв, потім центрифугують і фазу розчинника переносять в

пробірку для газохроматографичного аналізу.

ПРОЕКТ

32

Б.5 Попередній термічний удар

Б.5.1 Загальні положення

Попередній термічний удар варто використовувати, якщо інші методи

очищення не можуть видалити домішки, що заважають, наприклад,

хлоровані парафіни.

Б.5.2 Апаратура

Б.5.2.1 Аналітичні ваги, що забезпечують зважування до 1 кг з

точністю до 0,1 г.

Б.5.2.2 Двогорлова скляна круглодонна колба місткістю 500 см3 з

конічним шліфами або без них (одне горло в центрі і одне для термометра

збоку).

Б.5.2.3 Відповідний колбонагрівач з регулятором температури.

Б.5.2.4 Термометр, що забезпечує вимірювання температури від 0°С до

500°С, з ціною поділки 1°С.

Б.5.2.5 Притерте скляне з’єднання з пластиковим ковпачком з

різьбленням, просвердленим для розміщення термометра, або гладким

шліфом.

Б.5.2.6 Кульковий холодильник з шліфом або без нього.

Б.5.2.7 Трубка для аерації, що забезпечує введення контрольованого

потоку азоту в колбу.

Б.5.3 Процедура

Поміщають 100,0 г зразка, зваженого з точністю до 0,1 г, у круглодонну

колбу (Б.5.2.2).

Встановлюють круглодонну колбу в колбонагрівачі (Б.5.2.3) і

поміщають у витяжну шафу.

Розміщують термометр (Б.5.2.4) у бічне горло, а трубку для аерації

(Б.5.2.7) - у центральне горло і встановлюють потік азоту до 2 дм3/хв.

Примітка. Азот забезпечує випаровування води в процесі зневоднення.

Нагрівають колбу до температури 150°С і до зникнення крапель води у

верхній частині колби.

Залишають колбу для охолодження до температури навколишнього

середовища, видаляють термометр і зважують вміст колби для визначення

маси води, що випарувалася.

Повертають колбу в колбонагрівач, замінюють термометр і

встановлюють кульковий холодильник. Доводять температуру колби до

370°С і витримують за цією температурою приблизно 15 хв.

Залишають колбу для охолодження до температури навколишнього

середовища, видаляють холодильник і продовжують підготовку проби.

Вміст колби вважають вихідним зразком (див. додаток Д, рис. Д.2.б).

ПРОЕКТ

33

ДОДАТОК В

(довідковий)

СИСТЕМАТИЧНА НУМЕРАЦІЯ РСВ

Номер РСВ є синонімом відповідної сполуки РСВ у таблицях і

рисунках.

Таблиця В.1 – Систематична нумерація РСВ

ПРОЕКТ

34

Кінець таблиці В.1

Примітка 1. Наведена таблиця взята з [4].

Примітка 2. Наступні номери РСВ відрізняються від номерів РСВ за правилами IUPAC:

199 (Ballschmitter) = 200 (IUPAC)

200 (Ballschmitter) = 201 (IUPAC)

201 (Ballschmitter) = 199 (IUPAC)

ПРОЕКТ

35

ДОДАТОК Г

(довідковий)

ТОРГОВІ НАЙМЕНУВАННЯ РСВ ТА ВИРОБНИКИ

Г.1 Промислові РСВ

Виробник Країна Торгова назва

Monsanto США та Велика Британія Aroclor®

Bayer Німеччина Clophen®

Prodelec Франція Phenoclor® та Pyralene®

Kanegafuchi Японія Kanechtor®

Mitsubishi Японія Santotherm®

Caffaro Італія Fenchlor®

/Apirolio®

Г.2 Виробники належних колонок GC

Колонка Виробник

Rtx5 Restek

DB5 J&W

SPB-5 Supelco

OV-5 Ohio Valley

HP-5. Ultra-Z Hewlett Packard

RSL-200 Alltech

CP SIL 8CB Chromopack

BP5 SGE

007-2 Ouadrex

TRB-5 Teknormar

Г.3 Відповідні калібрувальні стандарти

Сертифіковані калібрувальні суміші в розчиннику (5.2.1), що містить,

як правило, такі РСВ у концентрації 10 мг/дм3: 18,28,31,44, 52, 101, 118, 138,

149, 153, 170, 180, 194 і 209.

Калібрувальна суміш не повинна містити споріднений РСВ30 і інші

споріднені РСВ, піки яких не перекриваються зі спорідненими РСВ на

встановленій колонці (6.3).

Можна використовувати такі стандарти:

Стандарт CLB-1, що постачає Національна дослідницька рада Канади,

Інститут морських біологічних наук, програмаю стандартів морської

аналітичної хімії, 1411 Оксфорд-стріт, Галіфакс, Нова Шотландія, Канада

ВЗН 3Z1 (National Research Council of Canada, Institute for Marine Biosciences,

Marine Analytical Chemistry Standards Program, 1411 Oxford Street, Halifax,

Nova Scotia, Canada B3H 3Z1).

Суміш 15 споріднених РСВ, що поставляє Supelco, яка не містить РСВ

209.

ПРОЕКТ

36

ДОДАТОК Д

(довідковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕТРАБЕНЗИЛТОЛУОЛІВ (ТСВТ)

Примітка. Тетрахлорбензилтолуоли (торговая марка Ugilec 141) виробляють для

електротехнічної та гірськодобувної промисловості. За невірного завантаження ці

продукти можуть забруднювати зразки відпрацьованої оливи.

Рисунок Д.1 – Тетрахлорбензилтолуол у нафтовій оливі 50 м/кг +

внутрішній стандарт (5.4.3.) в умовах хроматографування за розділом 9

цього стандарту

ПРОЕКТ

37

Рисунок Д.2 а – Хроматограма відпрацьованої оливи, що містить

хлоровані парафіни (звичайне очищення за розділом 8 цього стандарту)

Рисунок Д.2 б – Хроматограма відпрацьованої оливи, наведена на

рис. Д.2. а, після очищення термічним ударом

ПРОЕКТ

38

Рисунок Д.3 – Приклади хроматограм Aroclor

ПРОЕКТ

39

БІБЛІОГРАФІЯ

[1] EN 12766-2:2001 Petroleum products and used oils — Determination of

PCBs and related products — Part 2: Calculation of polychlorinated biphenyl

(PCB) content (Нефтепродукты и отработанные масла. Определение

полихлорированных бифенилов (РСВ) и родственных соединений. Часть 2.

Вычисление содержания РСВ)

[2] RIVM (1989). Werkdocument rondzending analyses van PCB's in afvalolie

volgens de IvM methode, Rijksinstituut voor Volksgezondheid en Milieuhygiene,

Bilthoven.

[3] Wegener, J.W.M., P. de Voogt en H. Govers (1987) Voorschrift voor de

bepaling van polychloorbifenylen in minerale olien, IvM 87-17, Instituut voor

Milieuvraagstukken, Vrije Universiteit van Amsterdam.

[4] K. Ballschmitter, W. Schaefer, and H. Bechert, Fresenius'Zeitschrift fQr

Analytische Chemie, 326, (1987), 253.

__________________________________________________________________

Код УКНД 75.080

75.100

Ключові слова: нафтопродукти; відпрацьовані оливи; полі хлоровані

біфеніли (РСВ) та споріднені сполуки; метод газової хроматографії (GC),

електронозахоплюючий детектор (ECD)