І

Відділ освіти Хмельницької РДА Районний методкабінет

1 Екологічний розвиток учнів

Я ^ Ц П Ь ьШ ^ Р Ш Р '

І

М. \ме.11»1111іи>кіііі 2012

Рецензент: Мельник Ольга Володимирівна - методист відділу освіти Хмельницької РДА

Рекомендовано до друку Рішенням педагогічної ради

(протокол № 3 від 05.10.2012 р.)

Упорядник: Гуцал Оксана Миколаївназаступник директора з навчально-виховної роботи

Мацьковецької ЗОНІ І-ІІ ступенів

Екологічний розвиток учнів - Хмельницький район, 2012

Посібник знайомить читачів із новітніми підходами до організації навчально-виховного процесу - інноваційними технологіями, які допоможуть вчителю, педагогу-організатору зробити навчання та виховання різноманітним та ефективним.

Для вчителів екології та педагогів-організаторів

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................... 4

1. Екологічна освіта............................................................................................... 6

2. Екологічна культура як мета виховання в сучасній школі..................... 9

3. Методи екологічної освіти............................................................................ 11

4. Досвід роботи школи з екологічного виховання учнів...........................15

5. Урок-конференція «Земля - наш дім»........................................................ 22

6. Гра «Найсерйозніша справа»....................................................................... ЗО

7. Охорона навколишнього середовища........................................................ 35

8. Література........................................................................................................ 36

З

«Поняття «природа» - єдине ціле.У цьому своя гармонія та постійність, взаємозв'язки та залежності;

вона — джерело буття й суть буття, вона єдина й нерозривна з людиною.Кожний з нас - природа, що стала людиною. Людина доти могутня й

непереможна, доки вірна законам природи - пізнаним і непізнаним, не нею встановленим... Активно впливати на природу, але запишатись її сином,

бути вінцем її творіння та володарем її сил, по-синівському бережливо ставитись до неї - ось яку позицію нам треба займати у процесі взаємодії з

природою...».

В. Сухомлинський

Історія людства нерозривно пов'язана з історією природи. На

сучасному етапі питання традиційної взаємодії її з людиною виросли в

глобальну екологічну проблему. Якщо люди в найближчому майбутньому не

навчаться дбайливо відноситися до природи, вони знищать себе. А для цього

треба виховувати екологічну культуру і відповідальність. І починати

екологічне виховання, на мою думку, треба з молодшого шкільного віку,

оскільки в цей час придбані знання можуть надалі перетворитися в міцні

переконання.

Протягом багатьох десятиліть наша свідомість формувалася під

впливом таких лозунгів як "Ш ирока страна моя родная, много в ней лесов,

полей и рек...", "Не ждать милости от природы..." та інших. Саме тому ми

звикли більш користуватися дарами природи, ніж думати про її відновлення,

піклування про неї. Культивація нової свідомості по відношенню до природи

процес тривалий, він напряму пов'язаний з екологічними, соціальними і

іншими умовами життя суспільства. У обстановці погіршення екологічної

ситуації в країні, зниження життєвого рівня, відсутності стійких етичних

орієнтирів, домінування споживацької психології, обмеженого

сьогохвилинною вигодою без довгострокового прогнозу, в атмосфері

байдужості і потурання, безкарності за екологічні правопорушення,

сформувати нове розуміння людини, особливо молодої, своїх обов'язків

перед природою непросто. І все-таки загальноосвітня школа покликана вже

сьогодні проявити наполегливість у вихованні нового покоління, якому

4

властиво особливе бачення миру як об'єкту його постійної турботи. Я вважаю

формування екологічної свідомості найважливішою задачею школи в даний

час і, неодмінно, багато людей погодяться зі мною. Наразі дуже багато

екологічних проблем і не тільки в Україні, але й у всьому світі. В той час,

коли школа дуже мало приділяла уваги екологічному вихованню учнів. Це

призвело до того, що люди стали відноситься до природи тільки як до

джерела сировини. В результаті з'явилися озонові діри, парниковий ефект,

нафтові плівки на поверхні води.

Можна впевнено стверджувати, що недостатньо ефективна система

екологічного виховання населення — одна з основних причин незрілості

екологічної свідомості людей. Далеко не кожна людина має нагоду

залучитися до розуміння екологічних проблем на рівні великої науки,

уявлення про ці проблеми складається часом вельми випадковим чином: під

впливом буденних вражень або з повідомлень засобів масової інформації.

Розрізнені відомості не дають можливості людині виробити струнку систему

екологічних знань, яка необхідна йому, щоб розумно відноситься до природи,

не наносити їй шкоди. Задача суспільства тут - забезпечити системний

характер екологічного виховання і виховання населення.

5

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА

Можливість корінної зміни ситуації, що склалася, пов'язана з науковою

розробкою проблем екологічного виховання на основі перспектив переходу

людства, що виявляються сучасними філософами і культурологами, до

ноосферної цивілізації через затвердження в суспільстві екокультурних

цінностей.

Стає все більш ясною необхідність посилення впливу на духовну сферу

особистості, формування етичного компоненту екологічної культури, що є

прерогативою процесу екологічного виховання. На кожному віковому етапі

розвитку особи екологічна культура має свої специфічні характеристики.

Підвищення рівня екологічної вихованості підростаючого покоління

знаходиться в прямій залежності від повноти наукових уявлень про

своєрідність процесу екологічного виховання на кожному віковому відрізку і

його практичної реалізації з урахуванням виявлених особливостей.

Екологічна освіта підростаючого покоління України стала одним із

пріоритетних напрямів розвитку суспільства. В екологічній освіті як

соціальній системі держави головним є формування всебічно розвиненої

творчої особистості, що проголошується Національною доктриною розвитку

освіти України в XXI столітті.

Найважливіші завдання екологічної освіти, виконання яких

позначається на збереженні й раціональному використанні природних

комплексів України, стосуються формування у молоді інформованості та

когнітивних способів аналізу взаємовідносин людини і природи, емоційно

позитивного ставлення до її охорони та мотиваційних засад активного впливу

на навколишнє середовище. Вони пов’язані з низкою об’єктивних чинників,

насамперед, з необхідністю усвідомлення громадянами України того, що,

розбудовуючи власну державу, необхідно долучитися до вирішення

екологічних проблем на основі з ’ясування залежності рівня життя від

ступеня розвитку й упровадження екологічно чистих і ресурсозберігаючих

технологій.

6

Процеси державних перетворень в Україні, що спричинили зміни в

соціальних структурах, наповнили їхнє функціонування новим еколого—

спрямованим змістом, детермінували потреби у розробці вихідних засад

удосконалення та підвищення ефективності освіти щодо забезпечення

екологічної підготовки молоді, що в подальшому позначається на її

екологічній практичній діяльності. Екологічно спрямована освіта має

забезпечити реальні можливості керуватися у власній екологічній діяльності

аналізом зразків світової практики з метою їхнього використання для

позитивного розв’язання екологічних проблем в Україні.

Усе це переконливо свідчить про необхідність обгрунтування

педагогічною наукою й практикою закономірностей та специфіки реалізації

екологічної освіти не лише на інформативному рівні, а й на творчо-

пошуковому, що базується на усвідомленні причинно-наслідкових зв’язків у

процесі екологічної освіти, яку учні здобувають на етапі вивчення

природничо-наукових дисциплін.

Актуальним є функціонування системи екологічної освіти на грунті

наукового надбання у змісті природничо-наукових шкільних предметів. До

проблем, що чекають невідкладного розв’язання, відносяться: вибір молодим

поколінням екологічно розумного способу життя, здатність до виокремлення,

оцінки, розуміння сучасних екологічно спрямованих процесів з метою

забезпечення екологічної рівноваги, раціонального природокористування,

формування в учнів гуманістичного підходу та особистої причетності до

збереження ноосфери.

Система екологічної освіти стосується екологічних чинників довкілля,

до яких належать збереження існування людства в умовах сучасної

екологічної ситуації, з ’ясування й виділення у змісті природничо-наукових

дисциплін засобів, що за змістом та системністю виступають ефективними

впливовими чинниками формування гармонійно розвиненої особистості.

Таким чином, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка

змісту напрямів, принципів, методів і форм екологічного навчання й

виховання школярів належить до актуальних проблем загальної педагогіки та

історії педагогіки.

ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ЯК МЕТА ВИХОВАННЯ В СУЧАСНІЙ

ШКОЛІ

Глобальні проблеми сучасності вимагають негайного переосмислення

установки, що історично склалася в людській свідомості, направленої на

споживацьке відношення до природи. Вступ людства до епохи нових

взаємостосунків з природою вимагає зміни не тільки його поведінки, але, що

особливо важливе, зміни його ціннісних орієнтирів. Саме тому однією з

актуальних проблем сучасного суспільства є проблема формування

екологічної культури особи. Поняття екологічної культури особи увійшло до

нашої свідомості порівняно недавно, сформувавшись на базі вже існуючих

понять про природовідповідність розвитку. От чому я вважаю важливим та

необхідним розглянути динаміку їх співвідношень в історичному аспекті.

Екологічна культура характеризується:

• різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище

(природне і соціальне);

• наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій по відношенню до природи;

• екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи і

свого здоров’я;

• набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед, на

місцевому і локальному рівнях);

• безпосередньою участю у природоохоронній діяльності;

• передбаченням можливих негативних віддалених наслідків

природоперетворюючої діяльності людини.

Одним із стратегічних напрямів у шкільній екологічній освіті був

проголошений широкомасштабна екологізація шкільних дисциплін. Проте в

даний час єдиного трактування цього терміну поки немає. Так, на думку

Реймерса Н.Ф., екологізація - це проникнення екологічних ідей у всі сфери

суспільного життя. Екологізація, - пише далі Н.Ф. Реймерс - зрештою

розрахована на збереження можливості існування і розвитку довгого ланцюга

поколінь людей в рамках закону єдності організм-середовище і правила

9

відповідності умов середовища генетичної приреченості організму. У

довгостроковому плані він охарактеризував екологізацію як шлях

суспільного розвитку, що визначається глобальними екологічними

обмеженнями.

H.A. Риков стверджував, що дуже важливо не тільки не залякувати

дітей труднощами, але і вселяти в них оптимізм і упевненість у тому, що

людство все подолає. «На жаль, — констатував він, - у виховній роботі на

уроках біології, природознавства, географія, хімії і фізики зараз домінує

використовування негативних прикладів дії на природу...». «У екологічній

освіті необхідно подолати виникле в суспільстві відчуття безвихідності

екологічної ситуації.

10

МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

Одним з основоположних дидактичних принципів є принцип зв'язку

навчання з практикою.

Психологією давно встановлено, що знання тільки тоді включаються в

загальну систему поглядів людини, переростають в переконання, коли вони

проходять через сферу його відчуттів і переживань. Емоційне переживання

ускладнюється, якщо суб'єкт є не тільки споглядальником, але учасником

подій або процесів.

Таким чином, відношення до навколишнього середовища носить не

тільки інтелектуальний, емоційно-вольовий, але і практично-дійовий

характер.

Єдність інтелектуального, емоційно-вольового і діяльнісного

компонентів забезпечують переконання школярів в необхідності дбайливого

відношення до оточуючого середовища.

М.М. Мамедов вважає, що насущні запити практики в придбаних

напрямах наукового пізнання визначають орієнтацію будь-якої освіти.

М ета виховання екологічної особистості досягається поетапним

шляхом вирішення освітніх, виховних та розвивальних завдань:

• виховання розуміння сучасних проблем довкілля й усвідомлення їх

актуальності для всього людства, своєї країни, рідного краю;

• розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на національному і

глобальному рівнях;

• зосередження уваги при цьому на аналізі власної поведінки, почутті

обов’язку перед близькими людьми, співвітчизниками, світовим

співтовариством у галузі охорони природи;

• засвоєння ціннісних орієнтацій як кращих досягнень загальнолюдської та

національних культур, розуміння багатогранної цінності природи (не

лише утилітарної, а й естетичної, санітарно-гігієнічної, науково-

пізнавальної, рекреаційної, морально-етичної);

11

• сприяння переходу опанованих знань в особисті переконання, які

виключають можливість лицемірства по відношенню до природи;

• розвиток потреби в спілкуванні з природою;

• залучення підростаючого покоління до активної природоохоронної

діяльності на основі набутих знань і ціннісних орієнтацій.

• екологічна освіта спрямовується на подолання споживацького ставлення

до природи та її ресурсів, поєднання раціонального й емоційного у

взаємовідносинах людини з природою, що базується на принципах добра і

краси, розуму, свідомості і патріотизму.

Екологічна освіта в середній школі включає також виховання почуття

стурбованості за стан довкілля, свідомого ставлення до природи на основі

розуміння її різнобічної цінності. Зміст екологічна освіти структурується за

блочно-модульним принципом і відбиває напрями сучасної екології.

Сучасна екологія - це систематична наука, що має міждисциплінарний

характер. Таке положення реалізується в практиці освітньо-виховного

процесу за допомогою міжпредметного підходу, який полягає в узгодженому

використанні навчальних предметів, позаурочної роботи, самоосвіти та

інших форм з метою формування екологічної культури особистості. З огляду

на це, завдання методичної служби екологізації шкільних дисциплін

поширюється не тільки на природничо-наукові, а й на математичні

дисципліни, що забезпечують інтеграцію всіх наук в процесі екологічної

освіти і виховання.

Роль математики в екологічному виховання полягає в тому, що мовою

цифр, функціональних залежностей, розв’язання задач з цифровими даними

можна навчити учнів розуміти окремі екологічні поняття, прищепити

навички раціонального використання природних ресурсів, розкрити роль

математики у пізнанні найбільш загальних і фундаментальних законів

природи, створити базу для формування наукового світогляду. Екологічна

освіта і виховання в процесі вивчення математики може здійснюватися у

таких напрямках:

12

• розкриття математичних закономірностей природи через вступні бесіди

вчителя відповідно до теми уроку;

• складання графіків і діаграм, які ілюструють функціональні залежності

результатів впливу людської діяльності на природу;

• розв’язання задач з метою розуміння окремих екологічних понять,

обробка статистичного матеріалу.

Великі невикористані можливості для реалізації завдань екологічної

освіти і виховання має шкільний курс фізики. На уроках фізики можна

прищепити такі основні вміння і навички екологічного характеру:

• оцінку стану природного середовища, що складається під дією різних

чинників;

• оцінку основних фізичних чинників і параметрів для різних об’єктів, явищ

і процесів, що відбуваються в біосфері, їхні допустимі норми;

• передбачення можливих наслідків своєї діяльності для фізичного стану

довкілля і критичного оцінювання негативних вчинків;

• вимірювання основних параметрів природного середовища (температури,

вологості повітря, освітлення);

• вибір раціонального способу застосування природних ресурсів і різних

видів енергії (механічної, електричної) в практичній діяльності; питання

енергозбереження, енергоефективності, використання безпечних

технологій виробництва енергії, зокрема відновлюваних джерел;

• сприяння використанню на практиці фізичних ідей та законів, що лежать в

основі застосування джерел енергії, методи боротьби з різними видами

забруднень і оптимізації взаємодії суспільства і природи.

Велике виховне значення має така форма позакласної роботи, як участь

у різноманітних конкурсах, наприклад, «Фантастичний проект екологічно

чистого міста». Мета його - привернути увагу молоді до екологічних

проблем міста. Адже фантазії дітей безмежні, а Грунтуються вони на знаннях

астрономії, фізики, математики, хімії, біології, екології.

13

Досягненню мети екологічного виховання сприятимуть також

проведення творчих конкурсів на екологічну тематику, екологічних турнірів

фізиків, хіміків, біологів, математиків, розвиток системи екологічних

проектів, спрямованих на вирішення локальних екологічних проблем, участь

у міжнародних екологічних програмах. Подальший обмін думками та

інформацією на базі існуючої світової практики під час форумів і конферен­

цій активної молоді, на наш погляд, призведе до загального підвищення рівня

екологічної свідомості населення держави. Взагалі проблему екологічного

виховання молоді необхідно вирішувати комплексно, враховуючи стан

технічного розвитку суспільства, рівень громадської думки, комп’ютерне

забезпечення підприємств, установ та закладів, правову базу держави.

В Україні прийнято декілька основоположних нормативних актів,

головними з яких є закон України "Про охорону дитинства”, "Концепцію

державної політики щодо контролю над тютюном", національна програма

"Українська родина", але на цьому не варто зупинятися.

Отже, підготовка громадян з високим рівнем екологічних знань,

екологічної свідомості і культури повинна здійснюватись на всіх рівнях

освіти, вона повинна стати одним із головних важелів у вирішенні

надзвичайно гострих екологічних і соціально-економічних проблем сучасної

України, використовуючи екологізацію навчальних дисциплін та програм

підготовки, а також професійну підготовку через базову екологічну освіту.

Екологізація математичних і науково-природничих наук у ВНЗ та

загальноосвітніх школах є гарантом екологічної безпеки XXI століття, адже

саме тут формуються майбутні інженерні кадри, в практичній діяльності яких

екологічний підхід повинен бути визначальним. В якості підсумку можна

сказати, що багатий педагогічний досвід багатьох вчителів та обгрунтований

психологами факт свідчить, що екологічні знання передані за допомогою гри

засвоюються набагато краще і міцніше, ніж сухі факти і статистика. Тому

гармонійне поєднання уроків та позакласної діяльності по засвоєнню

екологічних знань буде мати гарний результат.

14

Досвід роботи школи з екологічного виховання учнів

Людина та природа - поняття взаємопов'язані та взаємозалежні, адже людство існуватиме доти, доки існуватиме природне середовище

Створюючи загрозу природі, ми загрожуємо самим собі. Настав час керуватись у наших діях правилами екологічного гуманізму, основна ідея якого: людина є лише часткою Природи та Космосу, із законами та силами яких вона повинна рахуватись. Що ж таке «екологія»? Наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя. Однак це не тільки наука.Це світорозуміння, яке включає в себе і свідоме ставлення до всього сущого, і його активний захист.

Екологічне виховання у школі слід починати з молодшого шкільного віку. Спочатку діти вчаться помічати прекрасне та незвичне навколо себе, учаться спостерігати, милуватись природою, посильно охороняти природу, не шкодити їй, робити довкілля чистішим. Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління у сфері екологічного виховання - формування почуття співпричетності, відповідальності; розуміння необхідності піклування про природу; готовність жити у злагоді з природою й у відповідності до її законів. Коли ці риси стануть характерними для більшості молодших школярів, то на наступних етапах (5-9-і, 9 -12-і класи) результативність роботи з екологічного виховання, маючи міцне підґрунтя, проводитиметься значно ефективніше.

У середніх і старших класах метою такого виховання є усвідомлення учнями масштабів екологічної кризи, знання й розуміння причин і наслідків негативного впливу людства на природне середовище, формування нового типу мислення, вироблення нових ідей зі збереження довкілля, посильна практична діяльність, спрямована на виявлення нагальних проблем і покращення стану природного середовища.

На жаль, у навчальних програмах на вивчення тем екологічного спрямування відводиться досить мало часу, отож, більше уваги даним темам можна приділити в позакласній роботі. Тут поле фантазії необмежене: створення молодіжної організації чи груп, котрі проводитимуть діяльність із метою поліпшення екологічного стану навколишнього середовища; проведення годин спілкування з природою; написання віршів про красу рідного краю;проведення інтегрованих занять екологічного змісту («Подорож у зачарований ліс» тощо);проведення ігор для малюків (наприклад, «Формування екологічної культури»);святкування Всесвітнього Дня Землі (22 квітня);участь у конкурсах «Пізнай свій рідний край», «Екологічними стежинами» тощо (виставки робіт учнів із неживого природного матеріалу, конкурси творів про природу та її збереження, поетичні конкурси на кращий вірш чи

15

пісню про природу, конкурси малюнків чи фотогравій, захист творчих звітів, розробки сценаріїв свят, уроків чи інших заходів, анкетування; складання рефератів тощо);проведення рейдів з очищення русла річки Південний Буг, джерела, що протікає неподалік від школи;проведення агітаційно-роз'яснювальної роботи (про шкідливість спалювання опалого листя, неприпустимість винищування первоцвітів тощо); проведення анкетування населення з питань покращення екологічного стану довкілля;проведення уроків і бесід з екологічного виховання; вивчення правил поведінки на природі;проведення екологічних ігор, захистів рефератів і проектів покращення стану природного середовища;організація виставок учнівських робіт, малюнків, творів, віршів, пісень.

Щоб екологічне виховання дало належний результат, воно має бути організоване належним чином, відповідати певним вимогам. Робота повинна бути цілеспрямованою, учні мають розуміти, для чого вони виконують певне завдання та яким має бути результат. Важливість і потрібність виконуваної діяльності дає учням відчуття потреби діяти, задоволення кінцевим результатом, причетності до вирішення глобальних проблем, готує до продуктивної праці в різних галузях виробництва, до свідомого самостійного життя у злагоді з природою.

Виховна ефективність екологічної діяльності зростає за тієї умови, коли учні є не лише виконавцями, а й її організаторами. Саме тому треба давати більше творчих завдань, котрі вирішуються колегіально, у співпраці, спонукають до пошуку об'єктів впливу, до раціоналізаторських ідей і розв'язання проблем.

Метою вивчення досвіду роботи школи з екологічного виховання учнів є: виховувати любов і повагу до природи; спонукати до збереження неповторної краси рідного краю; формувати почуття відповідальності за стан природного середовища; сприяти розвитку творчих здібностей учнів;учити самостійно мислити, знаходити раціоналізаторські рішення поставленої проблеми;навчати бачити красу навколо себе, розвивати почуття прекрасного; формувати почуття дбайливого ставлення до навколишнього середовища; формувати активну життєву позицію.

З метою накопичення об'єктивних кількісних даних про стан екологічної освіти та екологічного виховання учнів серед них варто провести опитування у формі анкетування чи тестування. Аналіз результатів, що наводиться нижче, дає грунтовні узагальнення, не зважаючи на те, що опитуваним ставились досить прості та зрозумілі запитання.

16

Чи любите природу?

а) так; б) ні.

Мета запитання: виявити, у чому полягає любов до природи, як учні ставляться до природного середовища. Виховувати любов до природи. Спонукати до збереження неповторної краси рідного краю.

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково відповіли, що люблять природу, бо вона є джерелом краси, натхнення, радості, життя. Без природи не було б людини. З природного середовища ми беремо все необхідне для повноцінної життєдіяльності.

Що таке «екологія»?а) наука, що вивчає походження Землі;б) наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію з цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя;в) світорозуміння, яке включає в себе і свідоме ставлення до всього сущого, і його активний захист.

Мета запитання: виявити рівень теоретичних знань; з'ясувати ступінь розуміння поняття «екологія».

Висновок: 64 % учнів відповіли, що екологія - це і наука, і світорозуміння. 36 % показали, що недостатньо розуміють значення екології для сучасної людини.

Чи існують екологічні проблеми в Україні?

а) так; б) ні.

Мета запитання: виявити рівень обізнаності учнів з питань існування екологічних проблем в Україні.

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково відповіли, що проблеми існують, особливо гострі - радіаційне забруднення, забруднення водойм, зменшення кількості зелених насаджень. Більшість учнів розуміють, що екологічні проблеми існують і до того ж вимагають негайного вирішення.

Що буде з тим куточком природи, де повністю вирубають ліс?

а) там буде поле;б) руйнуватимуться Грунти;в) погіршиться повітря;

17

г) порушиться природний баланс, що може призвести до негативних наслідків.

Мета запитання: виявити рівень розуміння проблеми винищення лісів, бездумного втручання людини в життя природи, порушення природного балансу.

Ліси - це зелені легені природи, що їх винищення призведе до катастрофічних наслідків - зміни клімату; погіршення ґрунтів; загибелі рідкісних представників флори і фауни. 28 % відповіли, що зросте кількість сільськогосподарських угідь, і це є досить позитивним фактором для місцевості сільського типу. Як бачимо, не всі учні розуміють катастрофічність винищення лісів. Можливо, спрацював той фактор, що діти, проживаючи в сільській місцевості, на перший план висувають важливість зростання кількості сільськогосподарських угідь. Вони вважають, що збільшення площі полів призведе до зростання прибутків населення. Отже, 28 % уважають матеріальний добробут важливішим, ніж вирішення екологічних проблем.

Чому не можна в річці мити автомобіль?

а) гине риба;б) бензинова плівка перешкоджає надходженню кисню;в) це погано;г) автомобіль руйнується.

Мета запитання: виявити рівень розуміння проблеми забруднення водойм; формувати почуття господарського ставлення до навколишнього середовища.

Висновок: 95 % учнів відповіли, що миючі засоби та бензинова плівка, що утворюється на поверхні води, шкідливо впливають на життєдіяльність водойм - гинуть мальки, мікроорганізми, знищується кисневе наповнення води, гине риба. 5 % уважають, що руйнується автомобіль, і це погано. Як бачимо, більшість учнів (95 %) розуміють суть проблеми забруднення водойм і готові вирішувати її.

Чи хвилює вас доля природи?

а) так; б) ні.

Мета запитання: виявити, чи потрібно турбуватись про долю природи, що саме їй загрожує; формувати почуття відповідальності за стан природного їй загрожує; формувати почуття відповідальності за стан природного середовища.

18

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково відповіли, що доля природи їм не байдужа, адже природа - наша годувальниця. Загине природа - загине людство.

Чи всі люди знають правила поведінки на природі?

а) так; б) ні.

Мета запитання: виявити рівень розуміння важливості знання та використання правил поведінки на природі; виховувати бажання дотримуватись правил мирного співжиття з природою.

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково відповіли, що не всі люди знають правила, а якщо і знають, то не завжди практично застосовують. Потрібно вести серед учнів та населення освітню роз'яснювальну роботу, адже досить часто люди не знають елементарного (наприклад, про шкідливість спалювання опалого листя).

Як слід учинити з людьми, котрі забруднюють довкілля?а) проводити роз'яснювальну та агітаційну роботу;б) примусити прибирати після себе;в) накласти грошове стягнення;г) не зачіпати їх, бо однаково не буде результату.

Мета запитання: учити учнів помічати порушення та порушників, бути готовими захистити довкілля; виховувати бажання вести роз'яснювальну та агітаційну роботу серед населення з метою покращення стану природного середовища; учити самостійно мислити, знаходити раціоналізаторські рішення поставленої проблеми.

Висновок: на дане запитання 38 % учнів відповіли, що потрібно примусити прибирати після себе; 35 % учнів відповіли, що потрібно проводити роз'яснювальну та агітаційну роботу; 21 % зазначили, що слід накласти грошове стягнення, та 6 % висловили думку, що не слід зачіпати порушників, бо однаково не буде результату. Як бачимо, більшість учнів розуміють, що ситуацію можна змінити на краще; готові включитись у роботу; хочуть зробити свій внесок у справу збереження навколишнього середовища.

Які екологічні проблеми існують на території вашого населеного пункту?а) винищення зелених насаджень (вирубування лісів, винищення квітів);б) нераціональне використання грунтів;в) забруднення повітря (шкідливе виробництво, транспорт, спалювання листя);г) забруднення водойм (прання в річці, миття автомобілів, викиди

19

нечистот);д) засмічення вулиць, відсутність смітників поза жилою зоною;е) нема проблем.

Мета запитання: дізнатися, чи знають учні про наявність екологічних проблем безпосередньо в їхньому населеному пункті; виявити ставлення підростаючого покоління до існуючих екологічних проблем.

Висновок: 95 % учнів відповіли, що найбільшою проблемою є засмічення вулиць, відсутність смітників поза жилою зоною, а також забруднення водойм (прання в річці, миття автомобілів, викиди нечистот). 5 % зазначили, що ніяких проблем немає. Отже, більшість учнів бачать проблеми, знають про них, не залишаються байдужими до їх розв'язання.

Що ви робите для того, щоби покращити стан довкілля?

а) садимо дерева та квіти;

б) проводимо акції з охорони природи;

в) нічого;

г) очищаємо територію населеного пункту та розчищаємо русла річок;

д) збираємо макулатуру.

Мета запитання: формувати почуття господарського ставлення до навколишнього середовища; сприяти розвитку творчих здібностей учнів; формувати активну життєву позицію.

Висновок: майже стовідсотково учні відповіли, що садили дерева та квіти, розчищали русла річок, проводили акції з охорони природи, збирали макулатуру тощо. Як бачимо, учні готові до вирішення проблем, беруть активну участь у покращенні стану довкілля. Творчо вирішують нагальні проблеми. По-господарськи ставляться до навколишнього середовища.

Відповіді учнів 7-го класу на запитання тесту показали, що майже 90 % протестованих займають активну життєву позицію, не байдужі до екологічних проблем в Україні та рідному населеному пункті. Тест показав, що більшість дітей орієнтуються в питаннях екологічного спрямування, успішно проводять роботу з оздоровлення довкілля. Учні отримують творчі завдання, самі розробляють план дій та проводять рейди, акції. Під час екскурсій «екологічними стежинами» приводять у порядок русла малих річок і посильно очищають береги Південного Бугу від сміття. Щ овесни учні проводять акції «Посади дерево», «Зроби село кращим»; організують святкування «Всесвітнього Дня Землі». Постійно проводяться

20

ігри з молодшими школярами, метою яких є формування екологічної культури. Неодноразово проводилося соціологічне опитування населення з метою виявлення рівня екологічної свідомості, культури населення та збору конкретних пропозицій щодо покращення екологічного становища населеного пункту. Результати опитувань передавались голові села для вивчення та опрацювання.

Виховні можливості участі школярів у різноманітних заходах, націлених на екологічне виховання, виявляються в таких напрямах: по-перше, працюючи поруч із наставниками, учні долучаються до життя суспільства, відчувають причетність до справи глобального масштабу, набувають практичного досвіду з вирішення проблем власними зусиллями, набувають досвіду спілкування в колективі та спілкування з природою; по-друге, власноруч допомагаючи природі, школярі відчувають власну значущість, потрібність, упевненість у своїх можливостях, емоційне піднесення, моральне задоволення та естетичну насолоду; по-третє, усвідомлення позитивного результату роботи переконує школярів у значущості та потрібності їхньої діяльності; учить бережливого ставлення до природних багатств, господарського підходу до організації власного життя;по-четверте, учні привчаються правильно поводитись на лоні природи, розумно відпочивати та задовольняти власні потреби, не зашкоджуючи довкіллю. Виховуються дисциплінованість, відповідальність, ініціативність;по-п'яте, учні ростуть небайдужими, у них є бажання допомогти природі, оздоровити довкілля. У школярів формуються почуття господарського ставлення до навколишнього середовища, активна життєва позиція. Розвиваються творчі здібності. Після «спілкування з природою» народжуються прекрасні вірші та пісні.

Наші школярі неодноразово ставали лауреатами та переможцями різноманітних екологічних конкурсів. Так, учні 3-го класу стали к, учні 3-го класу стали переможцями всеукраїнського екологічного конкурсу «Пізнай свій рідний край», оголошеного журналом «Пізнайко».

21

Урок-конференція «ЗЕМ ЛЯ - НАШ ДІМ »

Тема. Охорона природи.Мета. Узагальнити знання учнів про природу рідного краю. Підвести

дітей до усвідомлення необхідності зберігати і примножувати природні багатства, раціонально їх використовувати.

Ознайомити школярів із заходами щодо відтворення і збереження природи.

Збагачувати словниковий запас учнів, розширювати кругозір. Розвивати пізнавальний інтерес, мислення, уміння працювати групами, колективно і самостійно.

Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.Обладнання: карта, глобус, ілюстрації, енциклопедія, платівка "Голоси

лісу", кросворд, індивідуальні картки, прилади для дослідів.Тип уроку. Конференція.I. Організація класу.Привітання.II. Актуалізація опорних знань. Вступна частина.Казка (розповідає вчитель).— Жили були у Всесвіті дев'ять сестер, дев'ять красунь. Та одна з них

була найчарівніша. Милувала вона своїми чистими блакитними очима- озерцями, дзвінким життєрадісним голосом, що розливався пташиним щебетом, линув перегуками лісових жителів та видзвонював • крихітними цвіркунами. Розвівалося на вітрах її розкішне зелене волосся з переплетеного березового та вербового гілля. А ще красуня мала чарівну вдачу. Ступить крок ~ і заллється все навколо бузковими кольорами, засміється ~ і розсиплеться пролісковий цвіт, притихне в задумі — і видніється рожевий обрій...

— Чи впізнали ви цю красуню? Як звуть її? (Земля).— Так, це планета Земля, наша домівка у Всесвіті, яку ми порівнюємо з

чарівною дівчиною.... Та минав час. Почали тьмяніти і міліти її очі-озерця, рідшати волосся,

затихати голос...— У мою душу закрадається тривога, а у вашу? Адже Земля — це наша

домівка. (Так).— Що саме непокоїть і тривожить вас? (Міліють і забруднюються ріки,

вирубуються ліси, зникають деякі рослини, люди часто винищують тварин і птахів).

— Ось скільки проблем ви назвали. А що роблять з найдорожчим у світі, коли йому боляче, коли воно хворіє? (Його лікують, оберігають, підживлюють, охороняють).

22

— Що ж повинні робити ми, люди, знаючи, що в біді Земля, наш прихисток, наш дім? (Бережливо ставитися до неї, охороняти...).

III. Робота за темою уроку.— Це і буде темою для нашої сьогоднішньої дорослої серйозної розмови.Представляю вам уже відому групу інформаторів, а також групу

експертів та лаборантів. Отож урок наш побудуємо у формі конференції, на якому ми опрацюємо багато інформаційного матеріалу. Крім того, нам у пригоді може стати цікава література нашого маленького читального залу. Секретарем буде Катя К. Вона фіксуватиме найцінніші наші думки, вислови на табло.

1. Охорона повітря.— До речі, щодо інформації. Чи завжди вона буває правдивою?

Нещодавно я почула, що є п'ять океанів. Кілька разів перевіряла себе — знаю тільки чотири. А ви? (Чотири: Тихий, Індійський, Атлантичний і Північно-Льодовитий).

— Постривайте, відносно п'ятого океану говори лось, що він:Не прісний, не солоний,Хоча блакитний і прозорий,Без берегів і без води,Пливем у ньому я і ти,І легкокрилі літаки.— То що ж це за океан? (Повітряний океан).— Ці два слова дають нам мізерну інформацію про цей океан, а я

впевнена, що ви знаєте набагато більше.Групи експертів і лаборантів можуть працювати над першим завданням, а

ми послухаємо інформаторів, а) Інтелектуальна атака.(Проводить група інформаторів).— Повітря необхідне живим організмам. Для чого? (Щоб дихати, а,

значить, жити).— Повітря не має кольору. (Так, воно прозоре, але товстий шар повітря

має блакитний колір).— Повітря нерухоме, сніг, воно весь час рухається. Це і є вітер, який ми

відчуваємо).— Чи є повітря в твердих речовинах, наприклад, грунті, крейді? (Так. У

цьому ми переконалися, коли робили дослід з крейдою).— Повітря, яким ми дихаємо, насичене вуглекислим газом. (Ні. Повітря на

одну п'яту складається з кисню, а решта — інші гази).— Чи може повітря мати запах бузку? (Ні, запах бузку має тільки бузок, а

повітря без запаху).— Отже, природа дає нам повітря без кольору, запаху, насичене вдосталь

киснем — таким, яким воно необхідне людині. Та людина часом недбало

23

ставиться до цього безцінного дару. Слово просять наші лаборанти, що приготували дослід.

б) Дослід №1 з блюдцем і свічкою.(УЧНІ спостерігають, як під час горіння виділяється кіптява, в

результаті чого дно блюдця стає чорним).— Це дуже просто спостерігати ось тут у класі — блюдце, свічка... А як у

масштабах Землі? Слово експертам.в) Аналіз негативного впливу діяльності людини на повітря.(Група експертів робить висновки за кількома опрацьованими в

індивідуальному порядку текстами).Наприклад, картка №1: "Поряд парк. Там згребли торішнє листя і

запалили багаття. І вулиця, і перехожі потопають у великих сизуватих клубах диму..."

Завдання: зроби висновок.Картки № № 2, 3, 4 відповідно про зловживання отрутохімікатами на

полях, про викиди відпрацьованих газів з фабрик, заводів, про забруднення повітря транспортом.

— Аж страшно подумати, яким брудним повітрям ми дихаємо. Невже нічого не можна зробити?

(Не спалювати листя, заводи і фабрики повинні бути безвідходними або очищати викидні гази, більше користуватись тролейбусами, трамваями).

— Нашого секретаря прошу заповнити табло.(Поміщає стрічки з написами):

Не спалювати опале листя

______ Очищувати відпрацьовані гази______

2. Охорона водойм.— А цей предмет вам знайомий? (Це глобус, модель Землі).— Якого кольору наша планета (прокручую глобус)? (Блакитного).— Чому? (Бо на земній кулі води вдвічі більше, ніж суші).— Про воду, думаю, ви теж багато знаєте і розповісте у своїх інтерв'ю.

Кореспондентом буде представник групи інформаторів.Тим часом лаборанти і експерти розпочнуть виконувати друге завдання.а) Інтерв'ю.— Чи не забагато на Землі води? (Ні, якраз стільки, щоб вона не замерзла,

бо вода обігріває нашу Землю взимку, віддаючи їй тепло, що взяла від сонечка влітку).

— Яке значення для живої природи має вода? (Основне. Ті п'ють люди, тварини, рослини. Без їжі людина може прожити 9 діб, без води — 2. Вода— основа всіх живих організмів).

24

— Чи правильне твердження, що вода нас годує? (Так. Без води не приготувати їжі. Водойми дають нам продукти харчування. — рибу, морську капусту та ін.).

— Кажуть, що вода — найширший шлях. Доведіть це. (Ж одна дорога не може мати розмірів моря, океану чи навіть річки. Там легко розминутися багатьом кораблям).

— Як пов'язані електричний струм з водою? (За допомогою води працюють гідроелектростанції).

— Для чого ще потрібна вода? (Різні відповіді).— Ви самі довели, що вода — справжнє диво природи. Але часто люди не

вміють цінувати його. Можливо, тому, що на перший погляд води у нас дуже багато.

Послухаємо експертів.б) Розповіді за ілюстраціями про негативний вплив людини на волойми.— Катастрофи на морях;— вилив стічних вод із заводів, фабрик;— засмічування водойм;— заростання і замулювання дрібних водойм і багато ін.— І в результаті світовий океан матиме більше ось такої мутної, брудної

води і менше цієї чистої, природної, здорової. Лаборанти готові продемонструвати дослід.

в) Дослід № 2. Фільтрування води.— Цей елементарний дослід показав, що будь-яку забруднену воду можна

очистити. У нас у класі за допомогою звичайного фільтру, а на заводах, фабриках — за допомогою складних фільтрів, а також очисних споруд. І люди повинні дбати про це.

Секретаря просимо виконати завдання. (На табло помішуються написи).

_____ фільтрувати використану воду_____

Розчищати дрібні водойми

__________ Не засмічувати річки__________

3. Охорона грунтів.а) Звучить фонограма "Голос Землі"."...Важко мені, діти мої, кровиночки мої. Чи ж не я вас породила, чи не я

вам сили даю? Лелію для вас кожний кущик, травиночку кожну. Всі свої багатства віддаю вам до останку. Прихищаю братів ваших менших — тваринок, жуків...

За що раните мене, діти мої, чом не шануєте?

25

Зриті надра мої ранами гоїтимуться тисячі років, споєні отрутою поля перестануть колосити пшениці.

Не брудніть мене, не засмічуйте, бо я — ваша мати, і що ви без мене?"— Діти, хто звертається до нас зі своїми болями і тривогами? (Земля).б) — Якими 6 ви хотіли бачити себе відносно неї. якою хотіли б бачити її?

Запишіть одним реченням. (Діти пишуть).— Чи не могли б ви поділитися своїми найпотаємнішими бажаннями?

(Зачитують).— Хай ці думки і бажання залишаться на табло нашими рішеннями, а у

ваших серцях — як закони, як правила дітей Землі.(Секретар поміщу є на табло написи):

Уникати обробітку полів отрутохімікатами

______ Вивозити сміття на сміттєсховища______

__________ Насаджувати дерева і кущі__________

4. Охорона живої природи.а.} Слухання грамзапису "Голоси лісу".— Діти, запрошую вас на лісову галявину. Черговий залишиться у класі і

попрацює зі словником.(Завдання: відшукати слово екологія і пояснити його значення). А ми всі

спробуємо вловити пахощі весняного лісу. Відчули? Ну то вмощуйтесь зручніше.

(Діти сідають на килимок).6} Бесіда-опитування:— Дуже люблю ліс. І чому мені так легко дихається тут? (Бо у лісі багато

дерев і повітря насичене киснем).— У парку теж багато дерев. Чому його не називають лісом? (Бо парк —

штучно створене природне середовище з місцями відпочинку).— Ліс — неначе багатоповерховий будинок. Які поверхи є у ньому? (Мохи

— перший поверх, трави і квіти— другий, куші — третій, а крона дерев — четвертий).

— Торік ось під тим кущиком зустріла довговухого, косоокого звірка. Не підкажете, як його звуть? (Заєць).

— А ще кого можна тут зустріти? (Білку, дику козу, їжака...).— А ось на цьому пеньку знайшла силу-силенну грибів. Та не пригадую,

як вони називаються?(Опеньки).

26

— А квіти лісові любите? Ото вже нарвемо до класу цілі оберемки... (Ні, бо серед лісових квітів багато лікарських і занесених до Червоної книш. їх рвати заборонено).

— Он як. Ти так любиш ліс, піклуєшся про нього, то ми оберемо тебе лісовичком. Ти попрацюєш з літературними джерелами, розповіси нам про деяких тварин і рослини, занесені до Червоної книги України. (Учень працює над завданням).

— Яку ще користь дає ліс? (Деревину, з якої виготовляють папір, меблі; лікарські рослини, ягоди, гриби; прихисток птахам і звірам; духовну насолоду).

— Мені здається, час підводитись. Нумо приберемо після себе галявину, зберемо сміття, обгородимо мурашник. А з багаттям що зробимо? (Загасимо).

— Ой, мабуть, зараз буде дощ.(Фізкультхвилинка "Насунула чорна хмара ").в.) Розповідь " Сторінками Червоної книги".(Розповідає "лісовичок"). — Зникнення одного виду тварин чи рослин

обов'язково призводить до якоїсь іншої біди в природі. М аринка підготувала оповідання з книжки "Чомучка?" (В оповіданні розповідається про те, як от­рутохімікатами знищували гусінь у лісі. Від цього загинули птахи, звірі...).

— А мультик про джмелів пам'ятаєте? Як все досконало побудовано в природі, як все взаємопов'язане. Ці зв'язки в природі вивчає спеціальна наука.

Яка? Про це розповість черговий. (Зачитуються дані з енциклопедичного словника).

— Крім того, що є спеціальна наука, покликана вивчати, охороняти, примножувати природу, у світі існують багато організацій, товариств, яким теж не байдужа доля планети. Наприклад, міжнародний рух "Грін П іс”, обласне дитяче екологічне об'єднання "Паросток", районний гурток екологів "Лотос", наш шкільний екологічний клуб "Бумеранг". Крім цього, у світі працюють заповідники, заказники, де створено умови, наближені до природних, щоб наші менші брати почувалися там вільно і безпечно.

(Ш колярі показують на карті найвідоміші заповідники).г) Кросворд.— А зараз спробуйте уявити себе мешканцями лісу. Це допоможе вам

упоратися з цікавими завданнями кросворду. А коли ми його розв'яжемо, то довідаємося про скарб — найдорожчий і найцінніший у світі.

1. Це весняний ранній птах.Називають його...(шпак).2. За вікном сніжок, піднялася віхола.Та не страшно пташці, що сидить під стріхою.

27

(горобець). 3. Хитра кума сліди замела, (лисиця).4. Вправні будівельники майструють дашок З соснових голок.(мурахи).5. Я найперша квітка в гаю Синім цвітом зацвітаю.(пролісок).6. Влітку наїдається, взимку відсипається, (ведмідь).7. Білі дзвіночки висять, гойдаються.Як вони називаються?(конвалії).

1 П2 Р

3 И4 р5 об д

А

— То який найдорожчий скарб у світі? (Природа).— Але ви ще дуже малі і охороняти природу не можете. Мабуть, це справа

тільки дорослих? (Ні. Ми хоч і малі, але вже багато можемо зробити для. збе­реження природи).

— Ну, тоді секретаря прошу доповнити табло своїми особистими висновками:

____________ Не зривати квітів____________

Не руйнувати гнізда і мурашники

Не ламати гілок

Не знущатися над живими істотами— А ми продовжимо розмову про скарб, який щойно відшукали. Як

ставляться до скарбу? Покажіть. Візьміть у свої долоньки те, часточкою чого є ми самі.

І як це не дивно, не дико, люди іноді виступають ворогом природі, не задумуючись над тим, що в першу чергу стають ворогом собі. І тоді трапляється біда. Найстрашніша трапилась навесні 1986 року. Це була Чорнобильська трагедія — страшне свідчення того, до якої біди можуть

28

призвести людська недбалість, безвідповідальність, байдужість. Під час цієї катастрофи загинуло багато синів і дочок України. Ті, хто загинув, віддали своє життя, рятуючи все живе від радіації. Сьогодні ми запалимо свічку пам'яті і вшануємо їх хвилиною мовчання.

IV. Підсумок уроку.— Секретар протягом уроку фіксував найбільш цінні наші думки на табло.

Перечитайте їх. Що вони вам нагадують? (Правила, закони...)— Отже, ми склали пам'ятку, правила, а мовою дорослих — закони чи

рішення, за якими б мали жити ми і спонукати до цього інших. Не всі з цих рішень можемо виконати ми, другокласники, але ми можемо насаджувати дерева, розчищати джерела, не засмічувати їх, економити папір і тд.

На уроці української мови ми запишемо ці правила і вивчимо ще й такі слова-заклик:

На землі, у домі вселюдському —Протиріч і негараздів тьма,Будьте, люди, обережні в ньому!Іншої домівки в нас нема!

29

ГРА - н а й с е р й о з н і ш а с п р а в а »Тема. Тварини — частина живої природи.І. Гра «Малята».Програмовий зміст. Розширити знання учнів про диких тварин (лисиця,

заєць, ведмідь, білка, їжак, вовк) та їх повадки. Закріпити вміння правильно називати частини тіла тварин, виділяти істотні ознаки поняття «звірі».

Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.Хід гриКлас поділяється на дві групи. Одна група отримує картки із зображенням

дорослих тварин, інша— малят. «Малята» мають знайти своїх «батьків», потім описати зовнішній вигляд дорослого звіра. «Батьки» мають розповісти про спосіб живлення, окремі повадки та як вони піклуються про своїх малят.

Завдання:1. Фантазування: берлога ведмедя зменшилася до розміру рукавички. Як

буде жити ведмідь?2. Метод фантограм:Заєць бігає

стрибає живе у лісі або степу

а) перенесемо зайця із степу в море — як буде пересуватися?; чим живитися? 6) заєць повзає — як буде рятуватися від лисиці?

3. Творчо-емпатійні вправи.Поставити себе на місце тварини та передати її відчуття:а) восени у лісі відбулися збори тварин на тему «Хто як до зими

готується...»б) зустрілися їжак з білкою і розговорилися...II. Знайди свою маму.Програмовий зміст. Розширити знання дітей про свійських тварин.

Розвивати спостережливість та вміння виділяти характерні ознаки дорослих тварин та їх малят.

Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.Хід гри.На столі розкладаються картки із зображенням малят домашніх тварин.

у ч н я м роздаються картки із зображенням дорослих свійських тварин. Дається завдання: дібрати малят до дорослих тварин, описати дорослу тварину, виділити її характерні ознаки; розповісти, що цікавого помітили, спостерігаючи за домашніми тваринами. Виграє той, хто перший впорається із завданням.

Завдання:1. Символічна синектика — імітація повадок свійських тварин.2. Переплутати мам та малят, придумати спільні умови проживання — як

будуть спілкуватися, як харчуватися?

ЗО

а) як будуть жити собака із лошам?;б) корова з кошеням?III. Який це птах?Програмовий з міст. Розширення поняття «птахи»; формування вміння

розпізнавати перелітних, осілих та зимуючих птахів за їх зображенням та характерними звуками (співом).

Унаочнення. Картки із зображенням типових для даної місцевості перелітних, осілих та зимуючих птахів; запис співу окремих птахів. Хід гри

На магнітній дошці прикріпити зображення птахів у довільному порядку. Клас поділяється на 3 команди, визначаються лідери. На столі розкладені картки із написами: «перелітні», «осілі», «зимуючі». Лідери обирають певну картку. Лається завдання:

дібрати ілюстрації птахів, що входять у це поняття, розмістити в ряд на дошці під написом. Командам дається 1 хвилина, щоб порадитися. За сигналом вчителя обговорення припиняється, а лідери, по черзі, виконують завдання. Інші команди стежать за правильністю виконання. Школярі мають право використати ту ілюстрацію, яка вже була розміщена, якщо вважають, що це було зроблено помилково. Виграє команда, яка правильно виконала завдання (або допустила найменше помилок).

Індивідуальне змагання. За характерними звуками впізнати птаха, назвати його та знайти ілюстрацію. Завдання:

1. фантазування на тему: «Ой, якби я мала (мав) крила...»2. Метод каталога — перенесення властивостей неживих об'єктів на

птаха:вода птахбез запаху без кольору рідка і т.д.3. Метод мозкового штурму.Птаха зачинили в клітці. Як йому вибратися звідти?Тема. Рослинний і тваринний світ лісів, луків, водойм.І. Що де росте?Програмовий зміст. Закріпити знання дітей про назви знайомих рослин та

місць, де вони ростуть (ліс, луки, водойма).Унаочнення. Ілюстративний матеріал із зображенням природних

угруповань (ліс, луки, водойми); гербарні зразки рослин цих угруповань або живі рослини.

Хід гриучням роздаються картки із зображенням лісу, луків, ставка, річки. Вони

мають дібрати відповідні гербарні листки (живі рослини), розповісти про пристосування даних рослин до умов існування.

Завдання:

31

1. Перенести рослини лісу у водойму; рослини водойм — на луки; рослини луків — у ліс. Що в результаті цього трапиться?

2. Метод фантастичної проблеми.Що трапиться, якщо: а) у лісі не буде дерев?;б) у ставку — води?; в) на луках ростимуть лише дуби?II. Хто де живе?Програмовий зміст. Продовжити формувати поняття про тварин диких та

свійських, місце їх проживання та пристосування до умов існування.Унаочнення. Ілюстративний матеріал різних типів середовища існування

тварин, картки із зображенням диких і свійських тварин.Хід гриУчням роздаються картки із зображенням домашнього подвір'я, лісу, луків,

водойми. На столі викладають зображенням вниз малі картки, на яких зображені тварини. Школярі добирають тварин відповідно до середовища існування. Називають тварину, розповідають про її пристосування до умов існування, визначають, до якого класу належить тварина (звір, птах, комаха, риба, земноводні, плазуни).

Завдання:1. За методом каталога створити нове середовище існування.2. Мозковий штурм.Як прожити: рибі у лісі?; ящірці у річці?; черепасі на луці?III. Підбери гриб.Програмовий зміст. Продовжити формувати уявлення дітей про гриби;

закріпити знання про зовнішній вигляд і назву гриба; місця, де він полюбляє рости. Виробляти вміння відрізняти їстівні гриби від отруйних.

Унаочнення. Картки із зображенням грибів. Хід гриУчням роздаються картки із зображенням грибів. Діти мають назвати гриб,

розповісти, коли він з'являється та де полюбляє рости. Визначити, який у них гриб: їстівний чи отруйний. Знайти пару — до їстівного гриба дібрати схожий на нього отруйний гриб; розповісти про способи розрізнення їстівних грибів і їх двійників — отруйних.

Завдання:1. Екологічне прогнозування.Що буде, якщо в лісі зникнуть гриби?2. Фантазування: гриб виріс вищий від дерев, що буде?3. Творчо-емпатійні вправи.Уявити себе грибом і передати свої відчуття (мухомор; маслюки).У процесі проведення дидактичних ігор ми використали такі прийоми та

методи розвитку творчої уяви дітей.І. Фантазування.

32

1. Типові прийоми фантазування:а) інверсія або зробити навпаки. Змінити властивості, дію, принцип, закон

на протилежний.Наприклад, гарячий вогонь став холодним (бо його намалювали на льоду);

вовк став добрим (бо тепер він — травоїдна тварина);б) збільшення або зменшення об'єкта природи. Збільшуємо комара до

величезних розмірів. Що трапиться ?;в) прискорення чи уповільнення дії об'єкта або його властивостей.На Землі дерева майже не ростуть. Чому? Чим усе це закінчиться?;г) перервні процеси зробити безперервними чи навпаки.На Землі постійно світить Сонце. Що трапиться? Повітря буде подаватися

порціями. Як жити?;д) зміна середовища існування для певного об'єкта:риба живе в пустелі...;е) надати живому об'єкту рис неживого та навпаки.2. Метод асоціацій чи каталога слугує для перенесення властивостей

одного об'єкта на інший. А потім за допомогою вільних асоціацій виводиться велика кількість наслідків, генеруються нові фантастичні ідеї. Живий об'єкт Неживий об'єкт крокодил стілець зелений дерев'яний зубатий складний пливучий м'який

Переносимо властивості одного об'єкта на інший:Дерев'яний крокодил — сувенір.Складний крокодил — іграшка.Стілець зелений — пофарбований зеленою фарбою.3 . Вправа «Робінзон Крузо».Ситуативні завдання, мета яких — знайти способи виживання в

екстремальних умовах.4. Вправа «Чорний ящик».її мета: знайти секрет «чорного ящика» за допомогою мінімальної

кількості запитань.У чорному ящику плід.— Сухий чи соковитий?— Великий чи малий?— Круглий чи продовгуватий?— їстівний чи ні?— Червоний чи зелений? і т.п.II. Мозковий штурм.Він створений американським психологом А. Осборном у кінці 30-х років.

Під час проведення мозкового штурму створюються 2 групи учасників: «генератори» та «експерти». На першому етапі проведення — генеруванні —

33

заборонена будь-яка критика, навіть невербальне несхвалення. Навпаки, кожну ідею варто розвивати, якою 6 абсурдною вона не здавалася. Хід штурму обов'язково записується вчителем.

На другому етапі — оцінці — кожна ідея піддається експертизі і вибираються оптимальні варіанти вирішення поставленої проблеми.

III. Метол фокальних об'єктів. Запропонований у 1926р. професором Берлінського університету Е. Кунце та вдосконалений в 1953р. американським спеціалістом І. Вайтингом. Суть методу полягає в тому, що вибирається об'єкт, систему тримають у фокусі уваги і переносять на неї властивості інших, що не мають до неї ніякого відношення, об'єктів. При цьому виникають незвичайні сполучення, які прагнуть розвивати далі шляхом асоціацій. Даний метод застосовують таким чином:

— вибирають об'єкт, який необхідно вдосконалити;— формується мета його вдосконалення;— вибирають із книг, газет, журналів кілька випадкових об'єктів,

записують їх ознаки;— ці ознаки переносять на даний об'єкт. Приклад.Об'єкт — річка. Випадкові об'єкти:бджола к і ш к а працелюбна гнучка маленька зубата кусюча пухнастаПрацелюбна річка має увесь час працювати, перевозити вантажі, крутити

турбіни, напувати поля. Річка гнучка, має багато поворотів, звивається...IV. Метод фантограм був запропонований Г. Альтшуллером. Прості

прийоми перетворення застосовуються не лише до об'єкта та його частин, а й до універсальних властивостей предмета природи. При складанні фантограм по одній лінії записується характеристика предмета: речовина, фізичні властивості, місце існування і т.п., а по іншій — типові прийоми.

Карась риба Перенесемо у ліс:вкрита лускою як буде рухатися? тіло видовжене як дихати? як рятуватися живе у воді, плаває... від ворогів?Реалізація розглянутої системи заходів підвищує ефективність навчально-

виховного процесу і позитивно впливає на загальний розвиток дітей.

34

Охорона навколишнього середовища найактуальніша проблема сьогодення. Молода українська держава успадкувала тугий вузол економічних проблем: забруднені промисловими відходами повітря, грунти, водойми; значною мірою вичерпані природні ресурси. Економічна криза значно поглибилась у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС.

В умовах загострення проблем взаємодії людства й природи перед сучасною педагогічною наукою та практикою постає низка невідкладних завдань, пов’язаних з необхідністю виховувати молоде покоління не у згубній традиції якомога більше брати від природи, а у шанобливому ставленні до всього сущого, що споконвіку притаманне українському народові.

Серед якостей, що характеризують економічну культуру особистості, важливу роль відіграють знання про мову роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодію людства та природи. Специфіка засвоєння економічних знань визначається складністю природних об’єктів, багатогранністю взаємозв’язків та залежностей між компонентами природних систем суспільством та навколишнім середовищем.

Сучасний рівень розвитку засобів впливу на довкілля вимагає від кожної людини уміння прогнозувати й запобігати можливим негативним наслідкам своєї діяльності. Вибір оптимальних варіантів взаємодії з природою потребує глибокого аналізу, творчого підходу тому засвоєння екологічних знань не може обмежуватися рівнем застосування їх за взірцем. Обов’язково має досягти творчий рівень оволодіння знаннями.

В шкільній практиці поширені різноманітні методи й засоби навчання,

що сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. Заслуговують

на увагу ті з них, які допомагають розвиткові умінь систематизувати знання,

самостійно їх набувати, використовувати на практиці. До них відносяться

різні види дидактичного матеріалу в тому числі ігри та вікторини. Ігри та

вікторини на екологічну тематику стимулюють інтерес учнів до проблем

навколишнього середовища і надають урокам яскравого емоційного

забарвлення. Різноманітні ігри та вікторини можна використовувати на всіх

етапах уроку: під час опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення й

узагальнення знань.

35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Тарасенко Г.С. Дивосвіт (уроки естетико-екологічної культури на

матеріалах українознавства): Методичний посібник. - К.: МПП Центр

"Київ”, 1 9 9 5 .-2 9 0 с.

2. Экологическое воспитание школьников /Под ред. Зверева И.Д.,

Суравегиной И.Т. - М.: Педагогика, 1983. - 318 с.

3. Якубовський О.К. Екологічні аспекта освіти в Україні. - К.: Джерела,

2000. - 270 с.

4. Екологічна культура і історія людства: давнина в сьогоденні (Еволюція

компонентів екологічної культури на протязі антропосоціогенезу) //

Історія в школі. — 1997. - №8. - С.30-34

5. Екологічна культура і історія людства: давнина в сьогоденні (Еволюція

компонентів екологічної культури на протязі антропосоціогенезу)// Історія

в школі. - 1997. - № 10-11. - С. 24-29

6. Застосування дидактичних ігор у екологічному вихованні школярів.//Зб.

«екологічна освіта і виховання учнівської молоді». Матеріали

Всеукраїнської науково - практичної конференції. - м. Кам’янець-

Подільський, 25-26 лютого 1998. - С .11-13

7. Критерії відбору навчального матеріалу для створення екологічних

дидактичних ігор// Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та

учнівської молоді - Збірник наукових праць. - Київ.: Пед. Думка, 1999. -

Ки.2. - С .183-189.

36