Виходитьз 5 грудня 1939 р.

ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАЇН. ЄДНАЙТЕСЯ!

РІВНЯЮТЬСЯ

ЗА ПОЧИНОМ НОВОАРХАНГЕЛЬЦІВ

© Субота, 25 грудня 1982 року

А. ((УМАНСЬКИЙ громадський корес­пондент «Молодого комунара».м. Кіровоград

шового. Весь заробіток героя надійшов у Фонд миру.

* KlpoBorpW‘’V:' v а бібліотек!

.oi

ОБКОМУ ЛІІСМУ

ЮВІЛЕЙНОМУ РОКУ —

УДАРНИЙ ФІНІШ!і./:":

■НИЮ Л ПМЯЧ J0I Іі^в іітишіпін програма:

Ініціатива працівників ферм Новоархангельського району — організовано провести зимівлю громадської худоби, не допустиш зниження її продуктивності, а також постанова ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ «Про розгортання Всесоюз­ного соціалістичного змагання за успішне проведен­ня зимівлі худоби, збільшення виробництва і закупок продуктів тваринництва в зимовий період 1982—83 року» дістали широку підтримку серед молодих тва­ринників області. Про не свідчать листи, шо надхо­дять до редакції.

КПРС Людмила Дмитрен­ко. При зобов’язанні одер­жати по 450 грамів серед­ньодобового приросту

тварин відгодівельники ма­ють з початку року по 490. А за листопад — початок грудня по 590 грамів.

Цих успіхів телятниці до­биваються завдяки високій організації праці, вмінню правильно збалансувати раціони годівлі тварин. Особливо хочеться сказа­ти тепле слово про моло­дих трудівниць сестер Ма­рію Кубанську, Любов Во- лянську і Галину Таран.

Сумлінно працює і ко­лектив тваринницької фер­ми № 5. Тут з^початку ро­ку одержано по 540 гра-

агомі рирости.ч?“’, Наш колгосп спеціалізу- ’ ється на вирощуванні не­

телей. Саме тому всі його трудівники сприйняли зав­дання. поставлене перед тваринниками, — поліп­шити відтворення стада і збільшити вихід молодня­ка тварин — як керівницт­ва до дії.

У господарстві постійно перебувають 5300 нетелей. •»> ■•. •; ‘;

До кінця року 1950 гелів молодняка належить про­дати колгоспам і радгос­пам області. Тваринники успішно справляються з плановими завданнями і соціалістичними зобов’я­заннями.

Найкращих показників у змаганні добивається ко­лектив тваринницької фер­ми № 4, яку очолює член

мів середньодобов .їх при­ростів живої ваги тварин при плані 500 грамів. Най­кращих показників в :н- дивідуальному змаганні добивається Галина Коде- ма, яка у листопаді одер­жала по 640 грамів щодо­бових приростів тварин.

Високих трудовому сягнув і механізатор Олен-

показників у суперництві

сандр Українець. Він зав­жди вчасно підвозить і точно за раціоном розпо­діляє кормороздавачем КТУ-іО телятам поживу.

Нині зусилля тваринни­ків колгоспу спрямовані на те, щоб у стійловий пе­ріод утримання худоби че знизити тварин.заклик ких тваринників ми зобо­в’язалися виростити і реа­лізувати за стійловий пері­од 1200 нетелей, досягти середньодобових прирос­тів живої еаги по 500 гра­мів на тварину. А передо­ві телятниці Галина Коде- ма і Марія Кубанська да­ли слово перекрити і цей показник на 10—16 грамів.

Нещодавно хід зимівлі громадської худоби було розглянуто на засіданні ко/літету комсомолу гос­подарства. Спілчани вказа­ли на ряд недоліків, які ще заважають трудитися з найвищою віддачею.

Рішенням комітету ком­сомолу активістам дору­чено контролювати підго­товку кормів до згодову­вання, роботу фермських механізмів.

М. ПОНОМАРЕНКО, головний зоотехнік колгоспу «Маяк». Знам’янський район.

продуктивності У відповідь на

новоархангельсь-

ирішують кадриУ розв язаниі завдань,

поставлених травневим та листопадовим (1982 р.) Пленумами ЦК КПРС, ви­рішальна роль відводить­ся кадрам. Стосується це й громадського тварин­ництва.

За роки роботи па фер­мі я помітив: варто одно- му-двом: .•працівникам нед­бало’ викопати свою робо­ту, як,*ій:відразу негатив­но впливає па загальні здобутки. На жаль, таке фе трапляється. Хоча за останні роки наш колектив помітно .зміцнів. Це не забарилосЬ позначитися й на виробництві продукції. Наприклад, за одинадцять місяців радгосп продав

державі на 833 центнери молока більше, ніж за від­повідний період минулого року.

У пас багато працьовитих людей, є славні трудові династії. По 25—ЗО років трудяться в колективі доярки Тетяна Степанівна Кравченко, Єва Фомівпа Лашкул. 1 алина Петрівна Піскуп, Галина Василівна Червона, Євдокія Леонтіїз- на Гребінка. До речі, Є. Ф. Лашкул першою серед доярок господарства вико­пала особисті соціалістич­ні забов’язапня па честь 60-річчя утворення СРСР.

Приклад ветеранів нас­лідують молоді тваринни­ки. Заслуженим авторпте-

том користуються в ко­лективі Тамара Гросул і Наталка Аптонюк. Кіль­ка років тому, закінчивши місцеву восьмирічку, дів­чата прийшли працювати на ферму. їхніми настав­ницями стали матері Раїса Іванівна Гросул та Надія Данилівна Стеценко.

Продуктивність дійного стада, як відомо, залежить від турботи про ремонтний молодняк. У нас нетелей старанно доглядають ве­теран ферми Олександр Дмитрович Стеценко і йо­го молодий напарник Ана­толій Арсієико.

Ферма стала прикладання сил братів

міснемі для

Юрія га Миколи

Тимошеиків, Сергія Гав- рилкіна, Степана Гросу.та. Недавно комуністи від­ділка № 3 радгоспу прий­няли С. Гросула канднда-

,том у член» КПРС.У відповідь на схвалені

обкомом Компартії Украї­ни соціалістичні зобов'я­зання тваринників Ново- архангельського району працівник]) ферми наміти­ли за стійловий період ут­римання худоби одержати від кожної корови по пів­тори тисячі кілограмів мо­лока

С. ДРОМАШКО, завідуючий молочно­товарною фермою рад­госпу «Інгульськнй». Устпнівський район.

ЮВІЛЕЮУ комсомольсько-моло­

діжних колективах шах­ти сСвітлопільсі.ка» про­ходить тиждень підви­щеного видобутку вугіл­ля, присвячений ювілею Союзу РСР. Ініціатора­ми його проведення ви­ступили гірничі робітни­ки з КМК очисного ви­бою другої дільниці (ке­рівник К. Бевдеров, групкомсорг А. Чечота). Про виконання соціаліс­тичних зобов’язань 1982 року вони рапортували ще 18 жовтня і стали переможцями обласного змагання молодих вуг- левидобувлнків за під­сумками третього квар­талу. Успіх цієї бригади забезпечили висока тру­дова дисципліна та ефек­тивне використання кож­ної робочої хвилини всі­ма членами колективу і, насамперед, передовнка- мв-комуиістами Ана­толієм Макаренком, ком­сомольцями Олександром Буряком та Олександром Луцеиком.

До кінця року молоді гірники шахти додатко­во видадуть на-гора де­сятки тисяч тонн палива.

У день Всесоюзного комуністичного суботни- ка, присвяченого 60-річ- чю утворення СРСр, комсомольсько - моло­діжна бригада штампу­вальників імені XIX з’їз­ду ВЛКСМ головного підприємства виробничо­го об’єднання «Друк- маш» рапортувала про виконання завдання дру­гого року одинадцятої п’ятирічки.

— Успіху ми досягли завдяки соціалістичному змаганню під девізом «60-річчю Союзу РСР — комсомольський трудо­вий дарунок!», — роз­повідає бригадир КМК Олександр Баранов. — Найуспішніше працюва­ли штампувальники Ана­толій Гордовий, Сергій Турецький, АнатолійРахманов і групкомсорг Олександр Усатюк.

Під час одного з удар­них тижнів комсомольці зарахували до складу бригади комісара моло­догвардійців Олега Ко-

К. ПОВЕЛЬКО.м. Олександрія.

МОЛОДІЖНІ НОВИНИ

V4

СПЕЦІАЛІСТИ’*■ ь ‘ . •;'( .• ‘ ..

Вихователями дітей робітників і службовців радгоспу «Червона хви­ля» на Харківщині в но­вому дитячому комбіна­ті «Альонушка» стали дівчата, які одержали

спеціальну освіту на кош­ти господарства. Підго­товка висококваліфіко­ваних кадрів з числа радгоспної - молоді пе­редбачена розробленою тут довгостроковою програмою «Сільський спеціаліст». Тільки цього року путівки на навчан­ня в інститути і техніку­ми одержали сім випуск­ників місцевої десятиріч­ки. А всього за направ­ленням колгоспів ' і рад­госпів області у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах нав­

чаються нині близько семи тисяч юнаків і дів­чат, що на третину біль­ше,, ніж у минулій п’яти­річці.

ВЧАТЬСЯМОЛОДІЛЕКТОРИ

Навчання молодих лек­торів організував спіль­но з правлінням міської організації товариства

(«Знання» Кременчуцький міськком комсомолу. В

і цій школі навчаються 75 2 посланців промислових

підприємств і організа­цій міста. Всі вони — члени лекторських груп при комітетах комсомо­лу, комсомольські агіта­тори, політінформатори. Розробити програму МІСЬКОЇ школи молодого лектора, перше заняття в якій було присвячено 60-річчю утворення

В ^-1СР, допомогли викла- й Дачі. Полтавського пед- I інституту імені В. Г. Ко- ® .роленна і обласна орга-

—-

нізація товариства «Знан­ня».

ІМЕНЕМ БОРЦІВ ЗА СВОБОДУ

Ім'я братів Радченків _ професіональних ре­волюціонерів, соратни­ків Леніна присвоєно ко­нотопській середнійшколі № 5 Сумської об­ласті. В місті свято шану­ють пам’ять про них. їх ім'ям названо одну з центральних вулиць. На

честь борців за свободу народу встановлено па­м’ятник. Багатий матері­ал про революційну ді­яльність земляків зібра­но у шкільному музеї Степана та Івана Рад- ченків. Експонати розпо­відають історію створен­ня ленінської «Искрьі», розповсюджувачами і агентами якої були бра­ти. У школі діє пошуно- вий загін, члени яного підтримують тісні зв’яз­ки з багатьма музеями країни.

(РАТАУ].

2 стор. «Молодий комунар»gprasnawM пмлштжміш ІДЕЙНІ НАСТАВНИКИ МОЛОДІ

ЗЛВТРЛ—ПОЛІТЗАНЯТТЯі— Ги ще працюєш,

мамо? — здивувалася Ле­на, закриваючи підручник. Вона, десятикласниця, вже приготувала всі уроки, а мама досі писала конспект.

— У мене, доню, зазтра додаткове політзаняття, — пояснила Надія Захарівна.

— По вивченню матері­алів листопадового Плену­му ЦК КПРС? — зазир­нувши в мамин зошит, за­питала дочка. — У нас у школі лекторська група □ же розробила тематику лекцій, — похвалилася. Але, зрозумівши, що від­волікає мамину увагу, до­дала: — Я завтра тобі роз­повім. Працюй.

А Надія Захарізна вива­жувала ножне слово. Завт­ра вона розповість про плани економічного і соці­ального розвитку нраїни, республіки, наведе цікаві цифри і факти по області, зупиниться на завданнях, які стоять у нинішньому році, в п’ятирічці перед колективом їхнього Побузь-

і ММЗМгУхЯаДЯЯЯ

23 грудня 1982 року

час вивчення рі“ листопадового

} Пленуму ЦК обов’язково

ДО

4

Голова тиражної комісії — заступник голови обл-

У Харківському інституті комунального будівництва разом з іншими іноземними студентами навчаються юна- нн і дівчата з Німецької Демократичної Республіки.

Успішне навчання з обраної спеціальності вони поєд­нують з активною участю у вузівських заходах.

На знімку: німець Рене Крамер і грузинка Світлана ьузіашзілі під час лабораторних занять.

Фото М. НОВАЯ ЬЧУЯА. (Фотохроніка РАТАУ).

КрутитьсяУчора з Кіровограді бі­

ля Палацу культури імені Компанійця з самого ран­ку зібралося багато лю­дей. Увагу перехожих при­вертали новенькі автомобі­лі марки «Жигулі» ВАЗ- 21011, «Запорожець» ЗАЗ- 968м, «Москвич» — 2140 біля входу. У вестибюлі Палацу — холодильники, кольорові телевізори, фо­тоапарати, велосипеди, ковдри в тиражі шостого новорічного випуску гро­шової лотереї 1-982 року.Звичайно, присутні розу­

міли, коли їхній кви­ток виграє автомобіль, то його власник не зможе по­їхати додому на машині (адже такі виграші вида­ються після експертизи). Зате ж приємно подиви­тися, яку машину можна буде отримати через тиж- день-другий.

пер, ПІДшень(1982 р)КПРС, зони ще раз повернуться своїх зобов’язань.

__Мамо, ти готуєшся заняття, як Учитель уроку, — обняла матір плечі Лена.

_ А пропагандист — і ся

виконкому В. П. Пустовнй. Члени комісії — передо­вики виробництва, ' зви­тяжці полів і ферм, сту­денти.

Ретельно перевіряються квитки, вкладаються у патрони, потім у чотири барабани. Перед кожним барабаном столик і стіль­ці, на яких сидягь головні дійові особи — малята із І дитбудинку «Хлопчниі-К.и- бальчиш». Це вони витя­гуватимуть патрони з; квитками. У першому ба. і рабаГЇІ — виграші, у1 четвертому — номер доте-1 рейного квитка, у другому і й третьому — перш» 'і І друга частина серії.

Електромотор крутить • барабан. Перший виграш Ье — 200 карбованців випав V на № 023 жуть, кипить

В.

Усі економісти заводу визнали, що рацпропозицію по розпресовці валіз, яку подав на одному з політ- занять майстер Василь Ко­валь, дасть великий еконо­мічний ефект. Надія Заха­рівна взяла під особистий контроль впровадження у виробництво нововведення свого слухача. Тепер цей технологічний процес став значно простішим і лег­шим.

Завтра Віра Самаріна принесе цифрові діаграми і плакати, виготовлення яких Надія Захарівна зав­жди доручає їй. На них бу­де відображено резуль­тати виконання соціаліс­тичних зобов’язань токарів ремонтного цеху. Аналіз показників має послужити приводом для серйозної розмови про завдання ко-

________ лективу на наступний рік 2 — 3 місяці без діла, става.' Надія Захарівна знає, що

всі слухачі вже розробили індивідуальні зобов’я­зання на 1983 рік — їх об­говорювали на одному з минулих занять. Але те-

ммш «—з дцщ

ного нікелевого заводу. По- думки намагалася перед­бачити хід розмови зі слу­хачами.

Надія Захарівна Сєдих десять років працює ком­сомольським пропагандис­том. Партійне доручення їй до душі. Спілкування з молодими робітниками — необхідність для неї як для інженера-технолога, кому­ніста, ідейного наставника.

Торік, вивчаючи курс «Бережливість — ряса ко­муністична*, пропагандист з першого заняття запро­понувала слухачам прак­тичне завдання, перевіри­ли на практиці набуті знання.

Згадалося, як Валерій Самарій за її дорученням організував рейд по збере­женню прокату. Разом з товаришами він не тільки виявив «вузькі» місця (де­які заготовки, пролежавши

ли непридатними для вико­ристання у виробництві), а й запропонував вихід із становища — обладнати проміжні складські примі­щення. Сам допомагав ви­готовляти для них стелажі.

КСПОНУЮТЬ

Широку і багатопланову панораму нашого життя відтворює виставка видань облполіграфвидазу, що діє в Будинку політичної освіти обкому Компартії України. Девіз експозиції — «Чуття єдиної родини».

Актуальність і широчінь тематики плакатів, листі­вок засвідчують: ці видан­ня посідають значне місце в поширенні передового досвіду, допомагають над/ у боротьбі за виконання рішень XXVI з’їзду КПРС, виробничих планів, соціа­лістичних зобов’язань. Особливо виділяється пла­кат «Вахта дружби і бра­терства», в якому висвіт­люється досвід організації змагання у дена «Знак робничого «Дніпроенергобудінду с г- рія» за гідну зустріч все­народного свята.

Надпланову підприємства різні куточки крема, на Смоленської, Кримської АЕС, Азербайд­жанської, Молдавської, Ря­занської ДРЕС, «Атомма- шу», об’єктів у Західному Сибіру, Середньої Азії, Нечорнозем’ї. Плакат ши­роко висвітлює досвід ро­боти передових бригад го­ловного заводу Л. Буря- козського, Б. Самойлюка, С. Пряжникоза, зазоду залізобетонних конструк­цій Ф. Фоменка, М. Бов- беля, заводу «Буддеталь» П. Ткача. Розповідає він і про те, як значної економії ллегалу домагається ком­сомольсько - молодіжна бригада електроззарникіз з дослідного заводу кон­струкцій швидкомонтоза- них споруд, г молодий комуніст стеренко.

«У спільний вінок». Так називається плакат, що розкриває досвід роботи заводу «Черзона зірка» по налагодженню та зміц­ненню співробітництва з робітничими колективами Російської Федерації та ■ інших союзних республік, зокрема про зв’язки чер- вонозорізціз з робітника­ми зазоду «Белінськсіль- мащ». Дружба та зароди­

лася ще з роки Великої Вітчизняної війни, коли евакуйовані робітники, ін-

женери «Череоної зірки» на пензенській землі ра­зом із російськими брата­ми спорудили поблизу станції Белінська новий завод. Нині між трудівни­ками двох заводів встано­вилися тісні контакти, які з кожним роком міцніють.

Людина праці красива і морально, і духовно З цьому переконуєшся, зна­йомлячись із плакатами «Почерк майстра», в кот­рому розповідається про досвід роботи наставниці молоді оператора по від- годізлі свиней колгосп/ імені Леніна Знам’янсько- го району, лауреата Дер­жавної премії УРС? (1981 рік) Н. А. Пророк, .<До зершин майстерності», де йдеться про лауреата Державної премії СРСР (1981 рік), бригадира трак­торної бригади радгоспу імені Карла Маркса До- линського району І. І. Во­линця.

Значна частина експози­ції виставки відведена під плакати на виробничу те­матику. Вони звернені без­посередньо до робітників, трудівників сільського господарства. Це плакати «Хліб — наше багатство» — про досвід роботи ко­лективу Нозоукраїнського комбінату хлібопродуктів, «Успіх народжується з бригадах» — про організа­цію праці на єдиний наряд в колективі зазоду «Чер­вона зірка», «На пусково­му — по-ударному» — про досвід роботи госп­розрахункової комплекс­ної бригади будівельного управління № 2 тресту «Кіровоградмашважб у д», яку очолює молодий кому­ніст, делегат XXVI з’їзду

яку очолює Компартії України А. І. " "т В. Но- Бабич. Для кожного, хто

ознайомиться з цими ви­даннями, відкривається можливість повторити до­сягнення правофлангових.

Виставка, що є своєрід­ним творчим звітом редак­ційно-видавничого відділу облполіграфвидазу за дза роки нинішньої, п’ятирічки, стала добрим подарунком кіровоградських полігра­фістів та видавців 60-річчю утворення СРСР.

колективі ор- Пошани» ви-

об’єднамчя

продукція надходить з

країни, зо- будівництзо Калінінської,

Ю. ЛІВАШНИКОЗ, старший редактор обллоліграфвидазу.

ДО ДО за

------------- .це вчитель, — усміхнула- до доньки Надія Заха­

різна, закриваючи кон­спект.

__ Ти любиш свою ро­боту, свій завод? — спита­ла знову Лена. Черел кілька місяців вона виби­ратиме свій шлях в житті, і для неї дуже важливо, що скаже мати.

Надія Захарізна розумі­юче всміхнулася,

— Ти хотіла спитати, чи не втомлюють мене служ­бові турботи, доручення? Ні, Лено. Відчуття своєї не­обхідності людям, своєму колективу робить мене щасливою...

Ц7® ОЛИ приходить зима, тихо стає у саду і па

дослідних ділянках Кіро­воградської обласної ст.чн- тії юних натуралістів. Зда­ється, тепер до весня­них днів не почути тут ди­тячих голосів. Ллє в кабі­нетах, де проходять занят­тя юних природолюбів, квітникарів, квітникарів- декораторів, ботаніків, рос-

Н. МИКОЛАЄНКО. Голозанізський район.

— Доглядаючи тварин, діти вчаться людяності. І ак, скажімо, кілька років тому па станцію юннатів військовослужбовці при­несли лисеня. Воно було ледве живим — його по­ранили собаки. Діти дуже вболівали за долю свого нового друга. Вони старан­но лікували його, догля­дали, приносили з дому ла-

З любов’юдо тварин

лшшиків, метеорологів — ' завжди людно. Юні кролів­ники та птахарі проводять свої заняття на свіжому повітрі, щоб поблнжче по­знайомитися з їхньою ро­ботою, давайте завітаємо на невеличку ферму. Яких тільки свійських птахів тут немає! Учні доглядають на своїй фермі курей: гуда- нів, сріблястих, бемтамок. білих леггорнів, ювілейних, коххінхін та інших, диких та латиноамериканських качок. Особливо пишають­ся гоні птахівники красе- пями-павнчамп, які не тільки чудово почувають себе у просторому вольєрі, а ще й пташенят виводять. Не кожний зоопарк може похвалитися таким утри­манням птахів.

Керівник гуртка юних птахівників і кролівників Валентина Микитівна По- часенка знайомить своїх вихованців з видами до­машньої птиці, їх ПОХОД; женцям і біологічними особливостями. Охочегуртківці беруть участь у спостереженні за зміною пір’я під час линяння. Тут же школярі вчаться скла­дати кормові раціони для різних видів сільськогос­подарської птиці, вирощу­вати зелені корми гідро­понним способом.

Не менш цікаво гірохо дять заняття гуртка юних кролівників. У них теж велике господарство. Юн­нати займаються розведен­ням різних порід кролів.

В. М. Гіочасеїіко розпові­дає:

— Працюючи з юнната­ми старшого шкільного ві­ку,. ми звертаємо увагу на вивчення не лише морфо­логічних, а й фізіологічних особливостей кролів, зок­рема, розвитку молодняка різних порід, проведення селекційної роботи.

— Що дають вашим ви­хованцям заняття в гурт­ках?

сощі тваринці. 1 вона ви­дужала, перетворилася у красивого звіра. І якось ми помітили, що наш вихо­ванець перестав їсти. Він став дратівливим і навіть агресивним — йому хоті­лося на волю. Засумували діти, не хотілося їм про­щатися зі своїм рудохвос- тим другом. Але справжні друзі повинні розуміти од­не одного. І лисичка опини­лася па волі.

Жила на цій фермі і па­ра косуль. Обидві вони по­трапили сюди підраиками. Довго довелося їх лікува­ти, підшукувати необхід­ний раціон годівлі. І косу­лі вижили, більше того, у них з'явилися косуленята. Тепер усе сімейство па­сеться на лісових галяви­нах.

Не тільки старшокласни­ки шкіл міста працюють на юнпатській фермі. Тут після шкільних можна зустріти класників середньої школи № 11 Дмнтрнка Броннць- кого та Оксану Бону, другокласників СШ № 17 Сергія Ромапова, четвер­токласницю восьмирічки № 25 — Оксану Шагову. А шестикласники середніх шкіл №•№> 32 і 13 Олег Ко­лода і Володя Буршаи за активну участь у роботі гуртів були премійовані путівками до міжнародно­го табору «Молода гвар­дія».

Мине час. Виростуть діти. Можливо, ніхто з цих хлопців і дівчат, які сьо-. годні відвідують гуртки па станції юннатів, не стане' зоотехніком чи агрономом. Головне, що вони стануть людьми, які розумітимуть красу рідної землі, які бе­регтимуть цю красу і нес­тимуть її майбутнім поко­лінням.

занять першо-

О. АНОХ1НА.м. Кіровоград.

лотерейний квиток і серії 17752. Як на­

крутиться колесо, > робота.

АФАНАСіЄНКО.

ІІМІШІ ІІДСІИГгосподарство

І Директор Посшііаської восьмирічки І. й. Музн-

I чепко показував мені І шкільну кролеферму. Я І вже немало чув про цікаве І заняття школярів. Хотіло- I ся якомога більше дізна- I тпся про роботу юних кро­

лівників. Мені розповіли, І що дітей захопила цією

справою Ольга Степанів­на Олійник. З ініціативи молодої вчительки була відкрита шкільна кроле-

I ферма.Ніші діти дбайливо до­

глядають-. 12 кролематок. Щодня чергують біля тва­рин учні Володя Укроди- женко, Валя Пашолок, Та­мара Білій і Світлана Умаиеиь. Вони піклуються,

кіцоб кролі були нагодовані і доглянуті, ведуть роз’яс-

ОПЕРАЦІЯ«КРІЛЬ»

пювальиу роботу серед уч- Я нів школи. Випуск бюлете- І * ня «Розводьте кролів», 1 плакатів по догляду за 1 тваринами допомагає юн- І патам у роботі.

За активну участь у ■ сільськогосподарських ро- І ботах колгосп виділив І школі четверо свипиі, де 1 поміг збудувати для пак. І саж.

Подбали учні і про кор­ми. Виростили і зібрали де- Я малий урожай кукеруа -и. І капусти, картоплі, •’ ячме-1 ПЮ"’

В. ЩЕРБАК, І громадський корес- ® понденг «Молодого я комунара».Нозомиргородський

район.

у

25 грудня 1982 року —— «Молодий комунар»ДУМКИ, ВІДГУКИ, РЕЦЕНЗІЇ.___

З стор.

J

- ГОЛОС НАШИХ ДРУГАРІВ«Сонце пал

лем» — так нова книга поезії, яку недавно випу­стило видавництво «Про­мінь». До неї ввійшли вір­ші поетіз Добруджі, з якою ось уже два десяти­ліття дружить і змагаєть­ся Кіровоградщипа. Упо­рядкували збірку секретар Добруджанської письмен­ницької організації Йор­дан Даіев і кіровоградсь­кий псет Володимир Базн- левськнй.

Цікава історія створен­ня книги Наш земляк В. Базняевський відвідав Болгарію. Результатом но­го поїздки стала публі­цистична книга «Земля двох морів». Тоці ж, під час зустрічен інтелігенцією

_ пам'ятних знайомств у лі- ІІГлтї! вгєлі-і еввянп

вічним по- иазивається болгарської

з творчою Добруджі,

тературннх колах і з'яви­лась у нього думка про створення спільними зу­силлями поетичної збірки болгарських авторів. Іні­ціативу українського пос­та підтримали болгарські побратими. Так народили­ся ця книга.

Передмову до неї напи­сав В. Базилевський.

Добруджа — край, де пародплися, живуть і пра­цюють її співці. Недарем­но ж навіть назва віршів «Добруджа» зустрічається у чотирьох авторів; С. Ма­нолова, С. Ілієва, М. Ору- чева, Є. Єнчева. Багато рядків, інших поетів теж присвячені їй — колисці болгарської держави, жит­ниці Болгарії.

Дружба, яка ріднить народи, — лейтмотив збірки. Завдяки їй і стає

шого покоління болгарсь­ких поетів діляться з памп найзаповітнішнми думка­ми ( почуттями II. Мінчев,

. . Ь. Колев — учасники доб-«мова поезії інтернате- руджанеького революцій- пальною», як пише автор ного руху, передмови. Мабуть, тому, коли читаю вірш Драгві Драгпева про Добруджу, здається, читаю про кіро­воградський степ:

Куди не глянь — кругом розлив пшениці.

Над нею злада сонця"золота.

Днзлюсь — і з зачудованих зіницях

Зерно пісень найнращчх пророста.

(Переклад 3. Базилзвсь- кого).

Добруджа зростила ба­гатьох літераторів. Серед найвідоміших — імена класика Иордана Йовкова і Дори Габе — поетеси, громадської діячки. Героя Соціалістичної Праці. І і поезія представлена добір­кою лірико-філософських монологів у перекладі Л. Голоти. Від імені стар-

Країна, що вимріяв Ботве,

торує дорогу свою до всіх волелюбних

- . народів,щоо вічно служив лиш

свободі — Мій день В хліборобськім

- нраю.(Переклад С. Бурлакова).. І-Ц Борис Колев, чиї

вірші «Албена», «Орфей», «Каліакра» глибоко націо­нальні за змістом. Але в першому ж вірші цього ав­тора «Ленін», що відкри­ває збірку, звучить також інтернаціональний мотив: «І поєдналась воля рас в урочий день, в знаменний час в могутньому Вірші Є. Єнчева, кова, В. Чернева не тільки щирою леністю минулим

Союзі...»К. Чалп- словнеиі заціказ- і сього­

денням Росії і України, а

й почуттям солідарності братніми народами.Не поїду ЗЗІДСИ...

Хоч незримо, та зостанусь в цих

гінних степах, хай зігріє українську

зиму мого серця розвогнілий

птах.переклад

з

діапазон вичерпується

темами.

(Є. Єнчез, 3. Терещенка).

Тематичний збірки не громадянськимиЯк і всі поети землі, бол­гари люблять інтимну лі­рику, оспівують любов і натхнення, почуття, з яко­го радість проростає... Ці­каві поезії 11. Трухчева, Г. Златева, Д. Драгпева у перекладах В. Базплевсь- кого. Серед воєнної лірики свіжістю і переконливістю образу шпста вірш «Останнє бажання» С. Манолова (переклад С. Бурлакова).

Творчість наймолодшо­го покоління добруджан-

вчнтеля-аитифа- запам’ятовуєгься

ців представляють поезії С. Чернева, С. Серафімо- ва, И. Няголової, А. Кра- спмірової.

Поетичному відкриттю В Добруджі сприяли, крім В названих авторів, перекла­дачі В. Міщспко, Л. Папа- " сенко, художник А. Дере- . в'янко. У багатьох із бол­гарських поетів ще попе­реду вихід перших книг на І батьківщині, і це добре, що їхня поезія без перс- Я шкод перейшла кордони, і «Не втиснеш в кордони пі ■ славу, ні подвиг», — іпі- і ше В. Чернев. Ніби про­довжує цю думку М. Ору- І чев: «...як немає диплома в жодного з ковалів, нема а їх і у поетів... Для них “ посвідчення росту: чи го­лос далеко чутії?».

Ми почули голос болгар­ських друзів, ЯКИМ ЗИЧИМО, щоб зерно їхніх пісень вро- жаїлось на вічному полі поезії.

А. КОРІНЬ.

Жваво йде торгівля іграшками для новорічної ялинки в Новгородківському районному універмазі.

На знімку: продавець Тетяна БАБИЧЕВСЬКА.Фото С. ФЕНЕНКА.

АМені 21 рік. Працюю

слюсарем. А от в особисто­му житті не щастить. Я покохав. Вона старша від мене на півтора року, має чотирирічного сипа. Спо­чатку ми дружили. Зго­дом ця дружба переросла в кохання. Та мої батьки категорично проти нашого шлюбу: навіщо вона, мов­ляв, тобі —■ у неї дитина. Ти те знайдеш собі кращу.

сиджу сама вдома, а він іде на танці». «Я на трак­торі вночі, а вона невідо­мо де ходить...»

Починаючи першу опо­відь, згадую одну з отих причин невдоволення дружин чолозіками: «Він п'є».

Пазло пиячиз. Сам і з дружками, на роботі і вдома. За кілька днів від його зарплати не ли­шалося й копійки. Беш­кетував, потрощив у ха-

V

ПІЮСШІРадість зустрічі з добро.о

людиною і самобутнім ху­дожником подарували ма­люкам і дорослим юні кіне­матографісти з любительсь­кої мультстудії «Веснянка», стзоризши кольорозу рисо­вану стрічку «Легенда про Піросмані».

Фільм здобув визнання не тільки з нашій країні, а й за рубежем. У ці дні з сто­лиці Франції прийшла звіст­ка, що за стрічку про ви­датного грузинського живо­писця Ніко Піросманішвілі на міжнародному кінофес-

тизапі дитячих картин «Де­сята муза» юні дніпропет­ровські кінематографісти удостоєні Гран-прі. Свою роботу діти присвятили 60- річчю утворення СРСР. Призові місця на представ­ницькому міжнародному форумі зайняли ще дві ро­боти місцевих школярів --«Ми будуємо природу» і «Казка про ковбоя та його улюбленого коня». Стзор-и- ли ці фільми Іра Ладченко, Наталка Алексєєза, Оленна Лебідь, Люда Цегельнюк, Оленка Чебаненко, 'інші ді­ти. І, безсумнівно, велика заслуга з успіхах виховал- ціз студії належить її керів­никові М. Я. Матусу.

Під керівництвом профе­сіональних майстрів у трьох творчих об’єднаннях «Вес­нянки» мистецтвом кіно оволодівають- понад 300 школярів. Вони підготували десятки короткометражних фільмів, які зазоюзали ви­

знання в Радянському Сою­зі і за рубежем. Першою в країні серед дитячих мульт- студій «Веснянка» одержа­ла почесне ззання народної.

Студійці все роблять власними руками: пишуть сценарії, малюють, зніма­ють. Перший великий успіх гірийшоз До них п’ять років тому, і теж у Парижі. Гран- прі буз присуджений філь­му «Сурмач», який яскраво і виразно розповів про без­страшного маленького вої­на із загону черзоних 'бій­ців.

Нині колектиз народної мультстудії готує програму фестивалю, присвяченого юзілею СРСР. Фільми де­монструватимуться у дитя­чих кінотеатрах, будинках піонерів і школярів не тільки Дніпропетровщини, а й всієї України, а також ін­ших союзних республік.

Г. ЦУРКАНОЗ, кор. РАТАУ.

Ніколи не забуду своєї прикрої педагогічної по­милки. Мій новий учень бешкетував, забруднив зошити іншому учневі. Я його відчитував, умовляв — нічого не допомагало. Тоді взявся до дієвішого, як мені з'далося, засобу:

— Ось розкажу про все твоєму батьковії

Хлопчина похнюпився:

— Як вчиниш, так і бу- І| Д9. НІЧИМ тобі не ДОКО- рятиму.

Зсупереч золі батьків |; Люба не йшла від чоло- !і віка. Тоді вони переста- ■; ли допомагати молодій і сім'ї. Стали жити окре- ; мо. Допомогли друзі. Тепер у Люби й Гната є затишний дім, є діти. Є

ВОЛЕЙБОЛ

щастя.

А мені іншої не треба, навіть кращої. Я розумію, що виховати чужу дити­ну надзвичайно важко. Треба ста чи тис я до неї ще краще, ніж ставився б до своєї власної. Та це мене не лякає. У нас із Ромкою склалися непогані стосун­ки. Думаю, що зміг би за­мінити йому батька, вихо­вати його справжньою лю­диною. Відступитися від свого щастя не збираюся.хоч знаю: батьків переко­пати буде нелегко.

А яка з цього приводу думка моїх ровесників?

з. здльковOr

З райОлександрійський

район.

ВСЬОГО тиждень тому на сільській вулиці

дзвеніло весілля. Трохи ніяковіли молоді, мету­шились батьки і родичі. Гримів оркестр. Урочиста реєстрація шлюбу відбу­валася у Будинку культу­ри. Молодят вітали го­лова виконкому сільської Ради, секретар комсо­мольської організації, друзі. Вдома за святко­вим столом за традицією лунало «Гірко!».;.

Через тиждень стало справді гірко. Всім. По­повзла по селу чутка, яка скоро стала новиною: двоє розлучились. Він подався на Донбас, вона — в Кіровоград. Сім’ї наче й не було!

Обидві сторони пояс­нюють розлучення різни­ми, як кожному здається, вагомими причинами, «їй не подобаються мої батьки», «Він п є», «Я

ті меблі, став піднімати руку на дружину Катери­ну. її батьки не витрима­ли:

— Годі! Йди, доню, з малям до нас.

А вона не пішла. Ска­зала: «Розлучитись лег­ко. А я хочу, щоб у ди­тини був батько. І зроб­лю все для того, щоб Пазло став людиною».

Катерина стала бороти­ся за чоловіка.

Максим і Варя жили мов голуби, ростили дгох синів. Та ось неспо­діванка: Варя з ЯКИААОСЬ заїжджим молодиком в інші краї майнула, іншо­го щастя шукати. Не знайшла, повернулась у село.. Не просила виба­чення у Максима, та він сам .її простиз. Сказаз, неначе повторизши сло- ^а Катерини:

— Хочу, щоб у хлопців мати була...

ма в мене батька — за­лишив він нас...

Я й досі жалію того хлопчика. І радію за ді­тей Катерини і Павла. Максима і Варі. Ці люди зберегли свої сім і попри всі неприємності та об­рази. Зберегли для дітей.

Часто кажуть, що мо­лодь легковажна, по­спішно приймає необду­мані (зате продумані батьками чи «доброзич­ливцями») рішення. Не- празда. І вищезгадані. ’ наступна історія свід­чать про протилежне.

Красуня Люба одру­жилася з Гнатом. Дітей не мали. Згодом Гната призвали до лав Радянсь­кої армії. Три роки чека­ла Люба чоловіка. Гнат повернузея із великим шрамом через усю щоку, що спотворював облич­чя Не писаз дружині, як, затримуючи порушника кордону дістав від ньо­го удар ножем...

Любині батьки відреа- гували на це по-езоєму: «У тебе, дочко, немає дітей. Нащо ж тобі та­кий чоловік?» І дехто з подруг нашіптував: «Твоя врода ще не зів яла. будь-який гарний хло­пець одружиться з то­бою».

Гнат усе це зназ і якось сказаз дружині:

навчитися оберігати :щастя від руйнування? У І школах на уроках домо- зодстза дівчаток навча­ють шити, готувати їжу, прибирати в квартирі. Все це, безперечно для май­бутнього сімейного жит­тя необхідне. На уроках правознавства у восьмо­му класі учні знайомлять­ся з юридичними обо­в’язками кожного з под­ружжя — це теж треба знати. Але хто навчить юних поваги, уважності до свого майбутнього обранця, вміння проща­ти помилки і наставляти його на правильний шлях? Думаю, що ці пи­тання необхідно порушу­вати на комсомольських збррах, класних годинах, диспутах. На такі заходи класні керівники часто запрошують ветеранів війни і праці, людей ці­кавих- професій. А що, коли учителеві запроси­ти молоде подружжя і попросити його (звичай­но, виявляючи максимум делікатності і такту) про те, як вони будують своє сімейне життя, як яихо- І вують дітей, планують сімейний бюджет.

М. СТОЯН.

СВІТШОДФЗмагання з волейболу

за програмою VIII облас­

ної спартакіади серед збір­

них обласних рад ДСГ і

відомств п’ять днів про­

ходили на кіровоградсь­

ких спортивних базах. За

звання сильніших вели бо­

ротьбу чотири жіночі і

шість чоловічих команд.

До останнього туру без поразок ішли спортсмени свігловодської «Чайки» і кіровоградські авангардіи- ці. Зустріч між ними по­винна була визначити сильніших.

На майданчику точилася вперта боротьба. Спочатку в рахунку вели аваигар- дівці. Але згодом гра ви­рівнялася і перша партія закінчилася з рахунком 16:14 па користь «Чайки». У двох інших сильнішими теж були свігловодці 15:2 і’15:7. Спортсмени з міста енергетиків набрали п’ят' і'іок з п’яти можли­вих бони також перемог- ,<!'■ (3:0) представників

Буревісника» — третього .іразера, «Колоса», «Спар? гака» і команду обласно­го відділу народної осві­ти.

Впевнено провели зма­гання і спортсмени «Чай­ки», які зайняли найвищу сходинку, не зазнавши жодної поразки.

В. ША6АЛІН.

4 стор «Молодий комунар» 25 грудня 1982 року.

Як чиста джерельна водаЗАРУБІЖНИЙ

КАЛЕЙДОСКОП

За сисоку виконавську майстерність народна артистка Української РСР со­лістка Київського державного академіч­ного театру опери та бзлету імені Т. Г. Шевченка М. Ю. Стефюк відзначена цьо­го року премією Ленінського комсомолу.

Лише дев’ять років відділяє популярну вокалістку від дебюту в Киїзському ака­демічному театрі опери та балету імені Т. Г. Шевченка. Любителі класики_ впер- шз почули її в «Царевій наречений» Ми­коли Римського-Корсакова, с якій моло­да співачка виконала партію Марфи. Ви­ступ недавньої студентки консерваторії було помічено публікою і критикою, що пророчила Марії Стефюк велике майбут­нє. Ці прогнози вона справдила наступ­ними виходами у спектаклях найрізно­манітнішого репертуару.

З успіхом співає солістка в спектаклях Моцарта, Глінни, Бізе, Мейєрбера. У неї багато шанувальників. В цьому можна переконатись, побувавши в театрі у ті дні, коли афіші повідомляють: про участь співанки в «Чарівній флейті», «Івані Су- саніні». «Шуначах перлин», «Гугенотах». З великим натхненням створює вона об­рази в операх Верді і Массне. «Мої улюб­лені партії — Віолетта і**Манон», — го­ворить актриса. А рецензенти твердять, що красиве, рівне в усіх регістрах ліри- но-нолоратурне сопрано Марії Стефюк

однаково добре звучить у будь-якому спектаклі. у

Той рік, 1967-й, запам’ятався їй назтв жди. На одній з кращих сцен республі­ки — у Жовтневому палаці культури — відбувся тоді її перший виступ у суп по воді симфонічного оркестру. Дівчина з карпатського краю співала арію йолам з опери українського радянського компо­зитора Георгія Майбороди «Мілана» а по­тім — у відповідь на оплески — народ ні пісні «Дощик, дощик» і «Гандзю» Во­на була удостоєна Золотої медалі лауи» ата фестивалю, що відкрило їй двеоі Київської консерваторії імені Чайковсь кого.

Часто солістка Київського театру імені Тараса Шевченка виходить до глядачів і в концертних програмах. Вона вже встиг ла завоювати серця шанувальників пісні у США і Канаді, Іспанії, Чехословаччині НДР. 11 гастролі в цих країнах викликали похвальні відзиви фахівців, симпатії лю­бителів оперного та пісенного мистецтва.

На знімку: народна артистка УРС° М. Ю. Стефюк (друга зліва) і заслужена артистка УРСР, професор Київської дер­жавної консерваторії Імені П. І. Чайкоз- ського Н. й. Захарченно (друга справа) розмовляють із студентами оперного від­ділення консерваторії.

Фото В. РЄПИКА,

У- '

5to* і

Ж

$

*

М-Е?Й

і- <

1 —

Олександрійське педагогічне училище імені Героя Соціалістичної Праці В» О. Сухомлинського

ОГОЛОШУЄ ПРИЙОМ УЧНІВНА 1982-1983 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

на відділишкільний і дошкільнийПриймають осіб віком

до ЗО років, які мають се­редню та восьмирічну ос­віту.

На шкільний відділ (викладання в початкових класах загальноосвітньої

і школи) па базі восьмиріч­ної школи строк навчання

І — 3 роки 9 місяців, на базі середньої школи — 1 рік 10 місяців.

На дошкільний відділ (па базі середньої школи)

■ по спеціальності «До­шкільне виховання» строк навчання 1 рік 10 місяців; по спеціальності «Вихова­тель дитячих закладів» — 2 роки 6 місяців.

Вступні екзамені!: На шкільний відділ

• базі середньої школи: з Іраїпської (російської)

ви і літератури (твір), тематики (усно).

На шкільний відділ. базі восьмирічної школи: з української (російської) мови (диктант), математи­ки (усно).

на ук- чо- ма-

і) з

І

На (денна навчання) па ііьої школи: з української (російської) мови і літера­тури (твір), історії СРСР (усно).

Перед екзаменами на денне навчання проводить­ся перевірка музично-слу­хових даних.

Учнів, які закінчили се­редню школу з золотою чи срібного медаллю або мають похвальні листи з тих предметів, то екзаме­нуються, приймають до училища без вступних ек­заменів Вони проходять перевірку музично-слухо­вих даних (па денну фор­му навчання).

До заяви слід свідоцтво про

пя восьмирічної (оригінал) або атестат про середню освіту (оригінал), чотири фотокартки (ЗХ 4 см). медичну довідку, виписку з трудової книж­ки.

Паспорт або свідоцтво про народження подають­ся особисто.

дошкільний відділ та заочна форми

базі серед-

додати: закінчен­

ій коли

Документи приймати­муть:

па денне навчання — з 1 червня по 14 серпня 1983 року;

на заочне навчання — з 1 квітня по ЗО травня 1983 р.

Вступні екзамени: па денне навчання — з 1 по 21 серпня, па заочне — з З по 15 травня та з і по 10 червня.

При училищі працює їдальня.

Гуртожитком училище забезпечує частково.

Адреса: 317900, м. Олек­сандрія Кіровоградської області, вул. Діброви, 25.

Примітка. Ті. хто бажає навчатися в училищі, мо­жуть одержати консульта­цію у день відкритих две­рей 27 березня 1983 року об 11-й годині. З першого квітня щосуботи проводи­тимуться консультації з екзаменаційних дисциплін.

Консультації можна одержати і шляхом листу­вання.

Дирекція.Зам. 116.

«Молодой коммунар» —

орган Кировоградского

областного комитета

ЛКСМ Украины.

На украинском языке.

НАША АДРЕСА:

Б К 02465.

316050. МСГЇ,

м. Кіровоград,

вул, Луначарського, 36

Бізон тепер дивиться направо

Міністра внутрішніх справ США обурив факт, що бізон — символ його міністерства — дивить­ся наліво. Міністр заявив, що цей напрям його пог­ляду не відповідає офі­ційній урядовій політиці, і наказав змінити існую­чий 132 роки символ на фасаді його міністерства. Тепер б:зон дивиться на­право.

«157-й»? А інший не можна?»

У жодному з велиних готелів Заходу немає кім­нати з номером 13, тому що вона завжди залиша­лася б порожньою. У ба­гатоповерхових готелях відсутні навіть тринадця­ті поверхи. Директори готелів нумерують кім­нати три- або чотири­значними цифрами, які пересканують 13, через поширений забобон, що це число приносить не­щастя. Траплялося на­віть, що дехто відмовляв­ся від кімнати під номе­ром 157, бо сума цих цифр становить тринад­цять.

го, він пообіцяв подару­вати телевізор кожному гравцеві команди-пере- межниці.

За вказаний період Брунеллі продав 50 теле­візорів, і сьогодні покуп­ці вимагають, щоб їм по­вернули гроші. Щедрий болільник тепер має роч- ношелитися.

Щодо телевізорів для членів збірної, то торго­вець поставив ще одну додаткову умову — ко­жен чемпіон світу пови­нен одержати свій пода­рунок безпосередньо в магазині. Чого не приду­маєш для реклами...

ний на відстані. Виготов­лене на замовлення ганг­стерів судно має довжину понад два метри і може занурюватися у воду по переданій з берега радіо­команді. Виловлена мит­никами субмарина ви­явилась нашпигованою кокаїном та валютою,

Постаріла

розстелюєтьсяМарно Брунеллі —

власник магазину елек­троприладів у містечку Монтебелг.о поблизу Мі­лана, влітку оголосив, що кожний, хто купить у нього телевізор у період між 31 травня і 5 чере­ня, одержить гроші на­зад, янщо італійська команда стане чемпіоном світу-з футболу. Коїм то-

ПоєдинокСповнений небезпеки

двобій з величезною меч- рибою, зовсім лк у повіс­ті Ернеста Хемінгуея «Старий і море», стався недавно біля берегіз Ну- би.

Довгих чотири години тривав поєдинок Мігеля Коеліо і двох його това­ришів з гігантською ри­бою. Попавшись на гачок і знетямившись від болю, вона то кидалася до бе­рега, намагаючись роз­бити об скелі восьмимет- рове судно, то занурюва­лася у глибину, натягую­чи до дзвону пругку ней­лонову нитку.

Усе ж перемогла люди­на. Риба здалась. Коли чотириметрового гіганта зважили у порту Барло- венто, ахнули навіть ста­рожили — майже триста кілограмів! Такого ек­земпляру ще ніхто і ні­коли не виловлював у країні.

Підводний човен на службі в контрабандистів

Міжнародні гангстер­ські синдикати, котрі займаються торгівлею наркотиками, прагнуть використати у сеоїх ці­лях найновіші досягнен­ня техніки. Недавно на березі одного з озер по­близу Туріна італійська митна служба відібрала V контрабандистів... цілий підводний човен, керова-

За повідомленнями преси, знаменита статуя Свободи, яка знаходить­ся в Нью-Йорку, в 1984 році буде закрита для відвідування туристами. Монумент погребує не­відкладного ремонту: як повідомив доглядач ста­туї Девід Мофлітт, «Сво­бода» буквально «роз­ламується на шматочки». Для проведення рестав­раційних робіт їй будо «ампутована» на кілька місяців права руна. За­гальна вартість ремонту має становити за попе­редніми підрахунками, 25 мільйонів доларів.

Півкілометрова

Лист, котрий являє со­бою рулон довжиною 550 метрів, направила тисяча жителів західно­німецького міста Тріра своєму бургомістрові. Та­ким незвичайним спосо­бом городяни виклали спої скарги, претензії І прохання до місцевих властей.

Складання цього рід­кісного зразка епістоляр­ного жанру забрало у його авторів три доби! Невідомо, скільки діб зайняло у бургомістра читання адресованого йому листа і, тим біль­ше, скільки часу буде необхідно для розв’язан­ня усіх поставлених у ньому питань.

(АПН).

В. о. редактора А. РОМАНЮК.

ДО ВІДОМА НАСЕЛЕННЯ МІСТА ТА ОБЛАСТІ!26 грудня на критому ринку м- Кіровограда

ВЛАШТОВУЄТЬСЯ ОБЛАСНИЙ ПЕРЕДНОВОРІЧНИЙ ЯРМАРОК

по продажу сільськогосподарської продукції.На ярмарок запрошуються всі колгоспи та радгоспи області,

а також державні та кооперативні торговельні організації облас­ного центру для продажу товарів широкого вжитку.

Ласкаво запрошуємо всіх на передноворічний ярмарок!Ярмарковий комітет.

ТЕЛЕФОНИ: редактора — 2-45-00; відпо­відального секретаря — 2-46-87; відділів комсомольського життя — 2-46-57; листів і масової роботи — 2-45-36; пропаганди — 2-45-36; учнівської молоді — 2-46-87; військово-патріотичного виховання та спорту, фотолабораторії — 2-45-35; ого­лошень — 2-56-65; коректорської —3-61-83; нічної редакції — 3-03-53.

1 Індекс 61103, . . Обсяг 0.5 друк. арк. Зам. № 530. Тираж 499ÖÖ.

Газета виходить у вівторок, четвер і суботу.

Друкарня імені Г. М. Димитрова видавництва

«Кіровоградська правда» Кіровоградського обкому

Компартії Україним. Кіровоград вул. Глінии, 2.

%

ж