’ ЯНЗв*

------------ ВСІ — НА СУБОТНИК!------------------

Виходитьз 5 грудня 1939 р. Четвер, 21 жовтня 1982 рокуМ£ П6 |”М|- • ,4’^

МЕТА-ЕФЕКТИВНІСТЬ

Гаряче відгукнулися на заклик москвичів провести всесоюзний суботник,присвячений 60-річчюстворення СРСР, члени комсомольсько- молодіж­ного колективу локомо­тивного депо залізничної станції Помічна. Вони ви­рішили 18 грудня закінчи­ти виконання річного ви­робничого завдання. Цьо­го дня /голоді залізнични­ки водитимуть поїзди на зекономленій електро­енергії, якої за дев'ять мі­сяців заощаджено 51 ти­сячу кіловат-годин.

*8* *1* "І"Вагомий дарунок слав­

ному ювілею Союзу РСР готують водії КМК автога- ража колгоспу «Правда» (керівник В. Кулинич груп- комсорг І, Вовненко). З початку року вони пере­везли понад 50 тисяч тонн вантажів і виробили 1,3 мільйона тонно-кілометрів, що значно більше плану.

У день всесоюзного су- ботника молоді шофери вирішили транспортувати вантажі тільки на заощад­женому пальному. На ра­хунку економії КМК уже понад три тонни бензину.

В. ЛИТВИНОВ, завідуючий відділом комсомольських орга­нізацій Добрсвєлич- ківського райкому ЛКСМУ.

З 10 вересня по 10 жовтня в області проходив ударний місячник по заготів- г;і овочів, оголошений редакцією газети < Молодий комунар». Найактивнішу участь у ньому взяли молоді трудівники Устинівського, Новоархангельськогз і Новоунраїнсьного районів, котрі першими в області виконали план по прода­жу олочіз державі.

Газета розповідала про досвід роботи передовиків. З'являлися на сторінках «МИ» і критичні сигнали з Маловиснівського, Олександрійського та Компані- івського районів, де зволікали із заготівлею свочів і продажем їх державі, не дбали про високу якість предунції.

Місячник закінчився, проте роботи на овочееому полі тривають. Ще _ не скрізь зібрані пізні нультури, пора закладати основу під урожай майбутній — вивозити на полл органічні добрива, піднімати ріллю. «Молодий комунар» по­відомлятиме про участь молоді в проведенні цих важливих сільськогосподар­ських робіт.

МЕХАНІЗАТОР ВАСИЛЬ КОСТ1ОК 13 КОЛГОСПУ ІМЕНІ КУЙБИШЕВА УС­ТІ IIIIВСЬКОГО РАЙОНУ — ЧЛЕН МЕХАІ1ІЗОВА-

.. ............ ПО ВЦРО- ЦУКРОВИХ КОМСОМО-

\ МІСЯЧНИК ЗАВЕРШИВСЯ.ПБПЯ ЇРИВЯЄ

НОТ ЛАНКИ ЩУ ВАН II ю БУРЯКІВ.ЛЕЦЬ ВІДВОЗИТЬ ГИЧ­КУ Від БМ-6. ЗМІННІ ЗАВДАННЯ ПЕРЕВИКО­НУЄ НА 15—20 ПРОЦЕН­ТІВ. З ПОЧАТКУ КОПАН­НЯ БУРЯКІВ ПЕРЕВІЗ ВІД КОЛГОСПНИХ 1ІІЕГІ ПОНАД ПОЖИВНОГО

ВІН УЖЕ пол'я до

ТРАН-150 ТОНН

КОРМУ.

заго- гектарах

зяб орачі, не залишити

гектара весно-Закінчують св;й

марафон» і го-

Через кілька днів наш колгосп рапортуватиме про повне завершення осінніх польових . робіт Вже викопали солодкі ко­рені буряководи госпо­дарства, успішно справи­лися з доведеними зав­даннями члени механізова­них кормодобувних нів. На останніх піднімають прагнучи жодного оранки, «осіннійродники колгоспу. Кажу «марафон», бо пам’ятаю, що вони першими вклю­чилися у весняно-польові роботи, першими почали збирати врожай нинішнь"- го року.

Ще тільки сніг зійшов із землі, а члени городньої бригади, очолюваної ком­сомольцем Сергієм Яког.лє- вим, вже вийшли у пола. Вони вносили у грунт ор­ганічні і мінеральні добри­ва, нагромаджені з осені, вирощували у пар чинах розсаду. Пізніше приступи­ли до оранки і сівби ово­чевих культур, посіяли ...........................редиску. Розрахунок був простий: ..... - -------------червня урожай, площах капусти, буряки і моркву. Тобто го­родники прагнули ти два врожаї. Це лося.

З початку літа і ньої осені наш безперебійно споживачам Дмитрівни і Знам’янки свіжу городину — редиску, кріп, огірки, помідори, перець, капусту, цибулю.

Наша організація взяла шефство над щупанням овочів, трудівники, ших сферах виробництва, допомагали обробляти посіви. А як на­стала пора збирати огірки і помідори, комсомольці щонеділі працювали в по­лі. Вибирали овочі Володи­мир Тарасов, Юрій ГІлот- ников, Анатолій Камінсь- кий, Ольга Дерев'янко, На­таля Сосна, Віктор Михай- лов і Наталя Світенко. Швидко транспортували городину на приймальні пункти шофери Леонід Овчаров, Микола Дончак та Іван Петров.

Підтримали ініціативу редакції газети «Молодий комунар» — провести

Найперше петрушку, нріп,

уже на початку зібрати перший а на звільнених висадити розсаду

посіяти столові

оцержа- їм вдл-

до піз- колгосп

поставляє

комсомольська ще з весни

виро- Молоді

зайняті з ін-

городникам

Словоучасникам

Леонід ЄФРЄ- MGB, секретар ко­мітету КОМСОМОЛУ

виро б н и ч о г о об'єднання «Олек- сандріявугілля».

— Паша ініціатива, яка народилася в об'єд­нанні торік, — допома­гати колгоспникам зби­рані овочі і фрукти — в пії. Нинішнього року гірники шахти «Світло- пільська», «Верболозів- ська», розрізів «Моро- зівськпй», «Бандурівся­кий», виїжджали в кол­госпи імені Свердлова, «Україна». Допомога паша — безплатна. Кожного разу ми висту­пали перед колгоспни­ками з концертами.

Ініціативу нашу мог­ли б підтримати й ком­сомольці та молодь ін­ших промислових під­приємств. Цс був би їх­ній гідний внесок у ви­конання Продовольчої програми СРСР.

А. М. РОМАН ЧУК, майстер ви­робничого навчан­ня Кіровоградсь­кого МПТУ № 2 імені Героя Радян­ського Союзу О. С. Єгорова:

— Щороку навчаль­ний рік для студентів і учнів багатьох навчаль­них закладів починаєть­ся з трудовою місячни­ка у полі. Цього року ми працювали у кол­госпі «Дружба» Ново- українського району. Трудились із піднесен­ням. І. гадаю, тому, що цьому сприяли у госпо­дарстві. Яка турбота -- така й віддача.

ударний місячник по заго­тівлі овочів мічники ударному овочевих плантаціях учні Дмитрівської середньої школи та сільського проф­техучилища № 9.

— і юні по- хліборобів. По­

працювали на

Комітет комсомолу гос­подарства створив штаб по проведенню ударного мі­сячника. Він організовував недільники по збиранню овочів і їх транспортуван­ню, спільно зі штабом «Комсомольського прожек­тора» перевіряв зберіган­ня продукції. Надавав мо­лодим трудівникам і прак­тичну допомогу. Пригадую іакий випадок. Комсомоль­ці 1 ригорій К'.лесник і Во­лодимир Пожілій працюють на ній установці) на брак труб частин для ,___ ,___Через це установил працю­вала з-ТГТелсббяі.іи. Штаб до­ручив молодому інженеро­ві колгоспу Віктору Михай­лову допомогти комсомоль­цям. Віктор із цим завдан­ням справився успішно.

2223 тонни овочів про­дав наш колгосп державі. Але рооота на плантаціях триває.

Кілька слів хочу сказа­ти про наші проблеми. З розмови із Сергієм Яков- лсвим, бригадиром город­ньої бригади, я довідалась про те, що господарство мало отримує високоефек­тивних гербіцидів для хі-

■ мічногоовочеьих же стан господарствах Гадаю, що райсільгоспхімії ти це до уваги, бутньому надавати город­никам дієвішу допомогу.

У нашій бригаді працює двадцять чоловік. Здебіль­шого це — люди передпен- сійного і пенсійного віку. Молоді ж у колективі ду­же мало. Саме тому на звіт­но-виборних зборах, що вже пройшли у бригадах і відділнах нашого госпо­дарства, було виоішено направити в наступному році в городню бригаду п ять комсомольців.

Комітет комсомолу вже розробив цілий ряд захо­дів, спрямованих на даль­ше піднесення городницт­ва. /Ли, зокрема, думаємо доручити молодим механі­заторам вирощування сто­лових буряків і моркви без затрат ручної праці. Власними силами спробу­ємо розширити і площу поливних земель. Якщо ж говорити про більш дале­кі перспективи, то ми впевнені — працюватиме В городництві комсомоль-

. сько-молодіжний колек­тив.

НА ЗНІМКУ:КО СПОК.Фото М. САВЕНКА.

(вони зрошуваль- скаржипись

і запасних компресора.

прополювання культур. Такий

справ і в інших району,

працівникам слід взт-

і у май-

Н. ЗАЩЕПКІНД, секретар комсомоль­ської організації кол­госпу «Україна». Знам ямський район.

Пам’ятаю зустріч за скруглим столок» в обко­мі комсомолу 15 КІІЩІ ЗЦМІІ нинішнього року. Ділились тоді досвідом, розпитували однії у одного, думали гуртом —як би краще ор­ганізувати роботу. Меха- нізатори-буряководи тоді запропонували створити «Клуб-400». Пропозиції

иеральних добрив, то ми цим не можемо похвали­тись. ПІД основну оранку торік восени внесли по ЗІ) тини гною, у період під живлення рослішії отрима­ли аміачну воду і селітру. А от мінеральних добрив перед зяблевою оранкою грунт ис одержав і кіло­

грама

Взимку в Києві під час навчання на місячних кур­сах нам показували аьто- ма і ичіпії; проріджувач ИСА-2,7. Дуже хороша .машина, яка могли б ви­вільнити жіночі руки. Алп поки що її в нашому гос­подарстві немає.

Заважає нам одер.купа­ти високі врожаї і незадо­вільне .забезпечення буря-

тДЕСАХДЇй і

І

РОВЕСНИКИ!Г,рііІШЯЛІІ одноголосно, ви­рішили позмагатися за право носити ім я газети «Мол один ком упар».

Тоді за «круглим сто­лом» я був мабуть, не еди­ним, хто міркував: «Ого — 400! Чи не забагато?!» Так, ще в лютому, коли до нинішніх днів лежала від­стань у 8—9 місяців, я знав точно — ДО пово- створсиого клубу нам ис потрапити.

Ось уже кілька років ми ледве переступаємо в най­кращі свої сезони 200- дентіїсрний рубіж. Низькі врожаї цукрових одержу, ємо з року в рік через ОД­НІ й ті ж самі причини.

Земля паша не відрізня­ється від, приміром, пад; лацт.кої, де в колгоспі «Зоря комунізму» створе­но чотири комсомольсько- молодіжні механізовані лапки но впрошуванню цукрових буряків і саме вони, гадаю, поведуть між собою боротьбу за перше місце в області. Цс паші сусіди. Але змагатись ? ними ми не беремось. Бої,11 зобов’язуються виростити урожай майже вдвічі біль­ший від пас. Про яке ж тоді змагання може йти мова? А ми, повторюю, су­сіди. Грунт у вас чорно- земний, родючий. Але як­що падлакці підживлюють свої площі оптимальною кількістю органічних і м’-

Сьогодні я копаю буря­ки, а мої товариші орюн, на зло. Знаю, де будуіь площі цукристих наступно­го року, і знаю наперед те, що па більше як 200—250 центнерів коренів з гекта­ра і розраховувати нічого. Бо ситуація від торішньої нічим не відрізняється.

Кілька сліп про наш ко­лектив. У ньому десятеро досвідчених механізаторів. Нинішнього року вперше по-справжньому взялися за освоєння прогресивної тех­нології. Взимку наполегли­во навчалися. Сівба про­йшла успішно Дружно ЗІ­ЙШЛИ буряки За новою технологією засіяли тре­тину всієї площі, тому ро­боти па буряковому лані чимало зосталось і кол­госпницям з буряківничої ланки. По 7 гектарів при­падає у нас на одну са-

.пальницю. Це багато. Тому про якіст ь роботи тут не доводиться говорити. За­бур’янені площі відзнача­ються невисокою врожай кістю

У декого поняття «нова технологія» асоціюється із такими діями --посіяв бу­ряки після внесення- гербі­цидів. і чекай урожаю. Так би могло бути, якби ми малії сівалки точного висі­ву, насіння високої схо­жості, високий ефект гер­біцидів. Та колії щось не­досконале в цьому ланцю­гу — йдуть у поле механі­затори, сапальниці. Саме так у нашому колгоспі '•іусимо проріджувати, підживлювати буряки

кокопання транспортом. Торік виростили ми непога­ний урожай, але не змогли його вчасно зібрати і ви­везти. У погожі дні механі­затори намагаються вико­пати найбільше. Ось я з гін у гони н середньому проходжу за 40 хвилин, бо не доводиться чекати на транспорт — два п.яічспи почергово ходять із моїм КС б. За день при такій ор­ганізації праці викопую буряки па б-г.їі-.гарнНі пло­щі. Але такий темп брати вдасться «з .чпзж ’..і — бра­кує траксітерт V

Не вистачає транспорту і для того, аби вчасно ви­везти буряки з поля. На початку вересня викопані буряки два тижні лежчлн під відкритим небом, в’я­нучи. втрачаючи вагу, цук­ристість.

Чотири роки існує наша ланка, але ще її разу ми ис замірялись па 300-цспт- нернпГі урожай цукрових буряків. Таке становище, певно, Не тільки у пас. Тож хотілось би почути думку колег-ровсспиків: ідо ви робите для того, аби низькі врожаї цукро­вих буряків не стали в господарстві закономір­ністю?

І. БРИТАН, ланковий комсомоль­сько-молодіжної ме­ханізованої панки по вирощуванню цукро­вих буряків колгоспу імені Карпа Маркса. Новоархангельський

район.

2 стор «Молодий комунар» 21 жовтня 1982 року

i-f j.

ЗВІТИ І ВИБОРИ В КОМСОМОЛІ Ж

Звітно-виборна конференція комсомольської організації рудоремонтного заводу вироонич-зго об’єднання «Олександріязугілляї. проходила по заздалегідь розробленому сценарію. Почали ро­боту без запізнення, на трибуну піднімалися без затримок, швиденько прийняли постанову і обра­ли керівний орган, а тому витратили на все це менше ніж півгодини. Як не вітати таку оператив­ність!

Але зачекайте з квітами...

її ЕРЕД відкриттям ко.ч- ференції секретер

комітету Тетяна Пет­ренко, як і належить, повідомила: з 66 деле­гатів прибуло 59, від­сутніх — 7. І все. І нія­ких з’ясувань причин відсутності. А кого не­ма? Делегата від комсо­мольського осередку, що сподівався через свого представник діз­натися про порушені на конференції проблеми і вписати слово у її рі­шення! Питання про при-

чини відсутності делега­тів у сценарії передба­чене не було. Чому? Вважали за зайву фор­мальність? Чи змирили­ся із незадовільним від­відуванням комсомоль­ських зборів? Тут би як­раз і зосередити увагу делегатів на цій проб­лемі. Але секретар об­межилася констатацією факту, який залишився не поміченим делегата­ми.

Для звіту про роботу комітету за звітний пе-

ріод Іегяна Петренко попросила двадцять хви­лин. Звичайно, цього часу замало, щоб хоча б перелічити здобутки і упущення у діяльності комсомольської орга­нізації, яка об’єднує 198 спілчан і складається із 12 осередків на дільни­цях, у відділах і цехах. А от на звіт саме про роботу комітету двадця­ти хвилин вистачило б. Слід було тільки зупи­нитися на головних про­блемах, які вирішував актив, проаналізувати причини невдач, розпо­вісти про конкретний внесок кожного члена комітету, а також про виконання рішень керів­ного органу первинної.

На жаль, секретар взялася осягнути нео­сяжне і просто змушена була вдатися до загаль­них фраз, наприклад:

органі- 28 членів

підвищилася дисципліна і

і активність; лргано’ з художньою са­модіяльністю, хоча є клуб і художній керів­ник; у шефстві над шко­лою обмежилися мате­ріальною допомогою...

Ні слова немає у звіті про роль комітету в ор­ганізації соцзмагання за звання «Кращий моло­дий робітник своєї про­фесії», котре, як зазна­чила Т. Петренко, активі­зувалося. Про рух «Оди­надцятій п ятирічці ударний труд, ініціативу і творчість тільки ньомужен. список стали дійцями хто відстає

комсомольська _ зація зросла на ВЛКСМ;трудова j громадська

молодих!» й сказано, що в бере участь ко- Та ще наведено робітників, котрі молодими гвар-

п ятирічки. А :? Чому? Що

робить актив, аби девіз «Жодного відстаючого поряд!» став реальніс­тю? На ці запитання від­повіді делегати не одер­жали. Як і на те, чому за звітний період штаб «КП» спромігся випусти­ти лише три «блискавки» і три стіннівки, а зробити екран трудового супер­ництва тільки запропо- нували...

Очевидно, тому, що жодне питання, поруше­не у звіті, не знайшло глибокого висвітлення, обговорення пройшло пасивно. До речі, в ньо­му взяли участь лише п'ять делегатів і всі зо­ни — члени комітету. їх­ні виступи здебільшого дублювали звіт.

А від інших делегатів — жодної пропозиції. Правда, одна записка на стіл президії все-таки потрапила: студенти-ве- чірники відпрошувалися на заняття. Було виріше­но (але без голосування) відпустити їх після про­ведення виборів. Га рап-

із

дільниць а потім і

записки, і президії

ніхто не

СВІДОМІСТЮ

комітету

гом за дверима задзво­нив телефон. Секретар парткому заводу І. П. бодько, який брав участь у роботі конференції, вийшов на дзвінок. І туї сталося непередбачене у сценарії. За НИМ ВИЙШ­ЛИ начальники (запрошені), шість авторів На заклик повернутися відреагузав.

А як же ізз авторитетом комсомолу всієї дзохсо- тенної первинної органі­зації? На жаль, це пи­тання — чи не найголов­ніше! — виникло тільки тоді, коли час, відведе­ний регламентом, було вичерпано. Що ж, на розв язання його у роз­порядженні новообра­ного комітету цілий рік. Тільки б не випустити його з поля зору.

В. РАЦА, спецкор еМолодого ко­

мунара».м. Олександрія.

її

!

«і

За п ять рокіз роботи на Маловисківській міжгос­подарській птахофабриці комсомолка Л. ЛЕБЕДЕН­КО (знімок вгорі) навчилася працювати з механізма­ми, опанувала багато операцій. Недавно Людмила стала змінним оператором і відчуває себе справжнім керівником технологічного процесу,

Фото Р. РУБІНА.

1. ЧУЖА РІДНАВУЛИЦЯ?ЦЮ АДРЕСУ підказав

наш читач Юрій Тка­ченко. Вш написав до ре­дакції про те, що вулиця Луначарсифго — чи не найгірша в Нозомиргоро- ді. Ми побували па місці. Звичайна окраїнна вулиця. Без покриття, не г.рогрей- дероваиа навіть (па жаль, у Иовомиргороді не заве­дено вирівнювати полотно вулиць). Але по обидва боки — акуратні будішоч-

ничего об’єднання «Олек- сандріявугілля» фігурують вже в актах засідань ад- міньо.місії при виконкомі районної Ради народних депутатів. Ні, ми не хоче­мо цим сказати, що керів­ники вищезгаданих органі­зацій ніяк не реагували на рекомендації адмінкомісіі. Реагували одразу, але, відреагувавши, тут же за­бували про те. Не назов­сім, а до наступного нага­дування. Тобто постійної уваги питанням благоуст­рою ніхто з керівників на­званих організацій не при­діляв. Бур’яни ж мають здатність відростати...

на теми

від

тету комсомолу О. Полін- ськнй. — Тричі вміщували в «КП» знімки благоустрою...

За кілька метріввходу до контори райспо- живтовариства ледь не по­серед вулиці Кірова чима­ла купа сміття. Ми поціка­вилися, що думають про неї в комітеті комсомолу ранспоживтовариства.

— А то не наше, — ска­зав Олександр, — то буді­вельники з шахтобудівсль- ною управління споруд­жую її. 30-квартириий бу­динок і нагорнули оту ку­пу сміття.

ДЕ НЕКАВЕЖІАСФАЛЬТ ОБЛИЧЧЯ МІСТА

к.ч, добре доглянуті са­дочки, вздовж парканів — посаджені дбайливими ру­ками, квіти... А ось — інша вулиця. Заасфальтована, благоустроєна. Але вража­ють бур’яни, що буйно по­росли вздовж неї.

— Справа в тому, — пояснювала інспектор ра­йонного комітету народ­ного контролю Галина Шилова, — що ця терито­рія неподалік залізничної колії межує ‘ ми кількох ВОШІ ніяк не між собою...

Це було б

з володшня- організацаї, і «поділять* її

смішно, якби не було сумно. Доки трива­ли дебати щодо того, кому врешті-решт належить той клапоть зйллі, бур’яни на ньому виросли нівроку.

Певно, не випадково при Новомиргородському виконкомі районної Ради народних депутатів було організовано штаб по бо­ротьбі з бур’янами, який очолила голова виконко­му О. Г. Ладяєва.

ЕКСКУРС У ЧАСІ. На засіданнях адмінкомісії при Новомиргородському міськвиконкомі у першому півріччі заслуховували ке­рівників цегельною заво­ду, заготконтори (по два рази), об’єднання громад­ського харчування, рай- споживспілки, райпобут- комбінагу, районної шля- хобудівельної ДІЛЬНИЦІ то­що. У третьому кварталі більшість цих організацій, а також пересувна механі­зована колона № 138, ав- топідприємство 10010, иікірзавод, шахтобудівель- не управління № 1 вироб-

Де ж були в цей час комсомольці Новомиргоро- да?

— На більшості підпри­ємств нашого міста комсо­мольські організації мало- чі.сслььі, — сказав інструк­тор райкому комсомолу АГ Нестеренко. — 3 таки­ми силами не зробиш ба­гато.

— А що ми можемо? — говорила і хсекретар ком­сомольської організації комбікормового заводу Га­лина Константинова, —- у нас комсомольців усього вісім чоловік. Ми й так бе­ремо участь у всіх заходах колективу по впорядку­ванню території заводу.

А віддаленому кутку те­риторії комбікормового є. невеличкий . майданчик для зберігання метало­брухту, де безперешкод­но розрослися б\ о'яин Чи не могли б комсомольці навести тут порядок?

— Ми якось над щІМ ІІе— каже секре­

тар комсомольської орі ані­мації.

Не відзначаються ініці'- аіивпістю її інші ' комсо­мольські організації .міста.

2. «МОЄ» І «ТВОЄ»З vc‘JxnD„A0K ПЕРШИЙ. ’ усіх КОМСОМОЛ- типізацій вище підприємств та найчисельнішою v иціаі1. ваЦ— 7-ЙСПОж,ІптоиаРист-

_ м75 членіз влксм днмо рейд»УХН0 "Р0"э- ськогп Д «комсомоль­ського прожектора» _ розповідає секретар \UM1.

льських ор- згаданих

установ е органі-

ВИПАДОК ДРУГИЙ.— Ні. нас. ще не карали,— сказала голова місцев­кому профспілки райпо- буткомбінату О. О. Рибал­ко. — Нас тільки попере­дили. Але я вам прямо ка­жу — прибирати сміття бі­ля майстерні по ремонту складної побутової апара­тури ми не будемо. Бо що ж виходить: мешканці нав­колишніх будинків юті* сміття нам у ми прибирай?

З усього видно, рилося сміття біля не за однії день, буй взнати, хто його сіодіі скидав. Доки адміністра­ція сперечається з мешкан­цями навколишніх будин­ків за пріорітет, ЗО ком­сомольців рай побутком бі- і а гу відводять від'смітин­ка очі. А що б то засукати рукава та й взятися до ро­боти?

Або, скажімо, взяти по­бутовий салоп, вірніше, йою фундамент, який зво­диться два роки, але ніяк не може звестися, ТО'К тільки псує навколишній пейзаж. Як запевнила на­ша знайома О. О. Рибал­ко, роботу гальмує відсут­ність автокрана'. І хоча оо’єкт давно «замороже­но», це не заважає Ябуйис- му росту бур'янів довко­ла нього.

З ГО- архітекго-

П.

скида- двір, а

назічг- салону

Та спр<^-

ІЗ РОЗМОВИ .повним ;------РОМ РАЙОНУ в

• САН ДУДЯ КОМ:

— Той, Кому довелися бувати в нашому місті ро­

ків 5—6 тому, може засвід­чити, як змінилося ВОНО на краще. Його прикраси­ли новобудови, нові впо­рядковані дороги, торго­вельні та побутові закла­ди. Однак недоліки іцс є. Зриваються строки введен­ня в дію деяких обєктів, Маю на увазі ресторан (замовник — Кіровоград, ська облспоживсиілк і), центральну вулицю місті (її прокладає бригада Пе­ресу виоро шляхобудівс.і:.- його управління тресту «Облміжколго с П б у Д>). Скажі мо, заасфальтуй вулицю згідно з дотові ром повниш були ще то­рік, але не зроблено ще її половини. Mil взялися до­помогти шляховикам.Міськвиконкомом ск л а де - но графік, згідно якого кожна міська, організації, установа, підприємство виділяють людей па будів­ництво дороги. Шляховії- кп пообіцяли цього року заасфальтувати вулицю від в’їзду до кінотеатру «Мир», але й цієї обіцян­ки не виконують.

ІЗ РОЗМОВИ ІЗ ЗА­СТУПНИКОМ ГОЛОВИ МІСЬКВИКОН к 0 М У О. І. ШНРЯЄВИМ.

— Наступного рок\ ия плануємо повністю заас­фальтувати вулиці Шев­ченка, Каліпіпа, Залізнич­ну. Справа ускладнюється- тим, що в місті немає сво­єї шляхобудівельної ор~ . га н із а ції (ре мбу д ділі» аця Малоцгісківсьіюго мі- • ко. і г ос п ш .та їх б у ду з а м .’З - лень' на роботи 'р.межах міста нц іірішмцє).. А ш.ы- ховикн з Кіровограда 11Я-' як правило, підводять. Нг влаштовує, нас.і. цкість іш-

хконуваїиїх«ними: робіт. АЗи в місті введено в дію три асфальтових заводи. Ь‘7' перечно, це — крок упе­ред у вирішенні проблеми благоустрою вулиць.

Підсумовуючи, хочетвся повторити слова годозію' го архітектора району’ року в рік НовомпргороА росте, будується, країні Але чи кожен повомнрг*1- родець сприяє.цьому? Не жаль, ні. І тим більш при­кро, що серед байдуж1'1 немало відповідальних то­варишів, комсомолі-'-ш* ватажків і рядових спія* чан..

П. СЕЛЕЦЬКИЙ, >

спецкор «Молодого комунара».

і

<»

Від ₽ЕД,\кцц. а іц0 мла міста. де<> живешЯку участь взяли в цьомуКОМСОМОЛ -------- . гвас? Напиши нем.

робиться для благоустрой ти, шановний наш читачу?

гм. твій колектив, І"19* які проблеми ВИНИКЛИ У

>

V

-f-

і

21 жовтня 1982 року

ВЕСІЛЛЯ

ніяковів, ризгуб- I ірнродженпй

такт змушував помічати цього, а допомагати хлоп-,

впевпе-

їхнє ucci.i.i4 tie було гучним, столи не ломилася від вншукааах страв. Зате було воно радісним, з піс­нями, щирими побажання­ми, з тією особливою іс­коркою,' якою відзначають­ся комсомольські весілля.

Валерій Шабаєв закін­чив Актюбінське вище учи­лище цивільної авіації, одержав направлення в Кіровоградське авіапідпрн- ємство. Був другим піло­том літака ЯК-чО, па яко­му господаркою почувала­ся Олена Подяко?,а. Вона працювала бортпровідни­цею третій рік, дооре зна­ла екіпаж, уміла послуго­вувати пасажирів. При ній хлопець -------- ’лювавс-і. жіночий Лену не навпаки, цеві повернути ність, рівновагу...

Єднали їх спільна робо­та, комсомольські справ:;, громадські доручення. їх звикли завжди бачити щасливими. І коли вони сповістили про намір зро­бити своє весіллй комсо­мольським, молоді авіато­ри зраділи. Складали вір­ші, побажання, обдумува­ли, що подарувати мило-

. дягам.«Хан міцніють крила у

польоті! Чистого неба, ве­ликого кохання і справж­нього щастя!» — иажалп їм того дня. Скільки було пісень, ігор, дотепів — щи­рих, гарних... Весілля вда­лося па славу, запам’ята­лося усім — і молодим, і гостям.

Особливого увагою і тур­ботою колективу оточені нині молодята. 1 приємно, що Валерій та Олена за­лишилися такими ж сум­лінними в роботі, в гро­мадському житті, привіт­ними до людей. Недавно на комсомольських зборах Валерія Шабаєва обрали членом бюро комітету комсомолу.

*

С. ІВАНОВ.

м. Кіровоград.

НАЙЩАСЛИВЗШИЙДЕНЬ,

Фото 8. ГРИБА.

(Термінове журналістсь­ке відрядження... Його ад­ресу підказав XIX з'їзд ВЛКСМ який у той час проходив у Москві. У

Звітній доповіді з ізд/ перший секретар ЦК

Ь ВЛКСМ Б. М. Пастухов за­значив, що в Кіровоград­ській області завдяки умі-

Авторитетне слово „комсомолки,,І У кожної газети — свій читач. Але с видання, які

приваблюють до себе людей різних за віком, про­фесією, смаками, одначе об’єднаних однією спільною рисою — молодістю душі. До таких видань належить «Комсомольская правда». У ці дні, коли триває пе­редплата на періодичні видання, підвищився інтерес читачів до газети, до роботи редакції. Сьогодні про діяльність кореспондентського пункту розповідає власний кореспондент «Комсомольской правды» по Півдню України Надія ЄФРЕМЕНКО.

КОМСОМОЛЬСЬКЕ

МОЛОДОЇ Сім'ї

Вибирати чи кохати?Був гарячий липневий

день, коли від спеки все млоїлось, затихало. І тіль­ки автовокзал гудів як вулик. Легкові автомобілі, що снували сюди-туди на привокзальній площі, теж нагадували невтомних бджіл. Чекаючи рейсового автобуса, я знічев'я слід­кувала за авто. Одні в'їжджали повільно, інші аж вищали гальмами, стримуючи шалений біг, треті впевнено прямували до стоянки. «Наче кожна свій характер має», — всміхнулася я несподі­ваній думці.

ІТа площі з’явилася ще одна машина. «Лада» ко­льору «білої ночі». .Підле­тіла безшумно, впевнено. Дверці відчинилися, і з машини не вийшла, а ви­пурхнула білява красуня. Яскраво-червоний сарафан з білим мереживом дуже пасував їй, великі сонце­захисні окуляри робили її обличчя таємничим. Водій, уже немолодий, але ще ставний чоловік у військо-

лій експлуатац'ї тракторів строк їх служби вдається продовжити в середньому на два роки!

У колгоспі «Дружба» Новоукраїнського району всі механізатори трудять­ся за єдиним принципом: ставитися до техніки яко­мога бережливіше, щоб

«Молодий комунар»

Зібрали все вирощене й виплекане на ПОЛЯх . народі, «дочку заміж видавать, бо на порі стала».

І щонеділі гргюіь музики у селі, мчать заквітчані

Зашарілася наречена, осміхається щасливий жених

З давніх-давен створення нової сім’ї — то С8ЯТО йе сільному багатолюдді своя мудрість: принародно іми гостями і відповідальність за майбутнє своєї сім’ї двійка, поділена біда — півбіди».

...Виспівують г наречена... Віками складалися народні весільні обряди.Чого вчать вони ми вмГшуємо П₽ИЙНЯТНІ V* °бряди на сучасному весіллі! Про це йдеться слистах наших читачів, які ми вміщуємо на цій сторінці. *

‘садах. Справили обжинки. Тепер настал час, як кажуть у

машичи вулицями міста. Весілля!

— гостем же скільки! Весілля!

лише двох, а й усіх родичів, друзів, знайомих. Бо у ве- назвавши себе подружжям молоді немов ділять зі сво-

засооюють істину: «Поділена з людьми радість — по-

вій формі, поспішив за су­путницею. їхні шкіряні екстравагантні валізи так і вилискували Фа сой­ці.

Пара розмістилася по­руч мене. Вклавши речі, жінка ковзнула по мені поглядом. Десь я бачила її. А вона, глянувши ще раз, схопила мене в обій­ми.

— Вітко! Цс ти? А я н не помітила тебе спо­чатку.

Це була Ніна, моя од­нокласниця. Ота Нінка, з ластовшінячком, зі сміш­ними хвостиками, які но­сила аж до десятого.

— Мій чоловік, позна­йомся,— представила вона свого супутника. — їду відпочивати.

Невдовзі ми залишилися вдвох. І Ніна розповіла мені історію свого одру­ження. Вій набагато стар­ший, любить її, в уСьому потурає.

— Та чи ж любиш тп ного? — не втерпіла я.

— Віто, ти зовсім ста-

таким чином максимально збільшити строк її викори­стання. Через тиждень піс­ля моєї поїздки в госпо­дарство мільйони читачів «Комсомольской правды» довідалися про досвід сільських трудівників Кі- ровоградщини. А шлях власкора проліг у інший пункт, де чекали нові лю­ди, важливі події, цікаві факти.,

Власний кореспондент__це повноважний представ­ник газети на місці, люди­на, котра нібито знаходи­ться весь час у безперерв­ному відрядженні за зав­данням редакції. Власкор

ромодна. Я за ним, як за кам якою стіною. Усе вміє, все знає. Якби не моя хитрість, думаєш, женився б він на мені? Треба вмі­ти знайти людину, з якою буде тобі В житті добре.

Мені не захотілося про­довжувати розмову. Та Пінка не змовкала.

Від однокласників чула, що ти єдина з дів­чат, котра ще її досі не вийшла заміж. З таки­ми поглядами на життя взагалі ризикуєш старою дівою залишитися. Ну, скажи, що краще у взає­минах між людьми — ко­хання чи взаємоповага?

Я намагалася довести, що кохання без взаємопо­ваги не буває, що любити — це значить наповнити своє життя особливим змістом. Але Пінка зверх­ньо подивилася на мене.

— Я вже маю квартиру, машину, тричі -- -------(іом побувала, маєш у свої

. ...Минуло роки. А той гарячий лип­невий день, -------

пам’яті.

за кордо-А ти що

25?відтоді три

та зустріч ис Невже жйде з

Нінка має рацію? Невже, чекаючи кохання, залишу­ся я старою дівою? Уже ж 28... Усі ровесники ве­сілля відгуляли.

ВІТА К.(Монолог читачки за­писала Т. КУРЛ5ОК)

постійно У гущі життя. Нз місці має свою «явку» — кореспондентський пункт. Такі пункти розміщені в ссрона містах нашої краї­ни, у тому числі й у Дні­пропетровську, де я пра­цюю. Поле моєї ДІЯЛЬНОС­ТІ — Кіровоградська, За­порізька, Дніпропетровсь­ка і Кримська області.

Щодня по телефоні 46-21-68 дзвонять до нас читачі. Вони розповідають про успіхи своїх трудових колективів, про людей, чий приклад варіий наслі­дування. Вони просять у нас поради і допомоги. Висловлюють свої думки з

Ліон дочка збирається заміж. Уже її заяву до загсу подали. А ми, бать­ки, в розпачі, де, як «лаштувати весілля? У квартирі всіх родичі з, друзів ніяк не розмісти­мо. Інша справа в селі — змайструють у саду під навісом довгі столи, лавки —гуляють два дні. Справжнє весілля! А тут доведеться через годину- дві підніматися з-за сто­лів одним гостям, сідати іншим...

М. 8ІТЧЕНКО.м. Кіровоград.

ДВА ЛИСТИ НА ОДНУ ТЕМУ

по-Недавно довелося бувати на сільському ве­сіллі. Здивований вкрай: куди поділися гарні на­родні обряди, звичаї? Зводяться вони лише до частування. А дарували — лише гроші...

Горілка лилася рікою, в тарілках залишалося стільки, що вистачило б

гриводу наших виступів, радять, підтримують. Са­ме після таких дзвінків і зустрічей із читачами на редакційний стіл «Комсо­мольской правды» ляга­ють матеріали, продикто­вані власкором по теле­фону. Кожен номер газети складається з публікацій, теми яких підказали чита­ні. А їх у нас більше деся­ти мільйонів'— такий ни­ні тираж газети.

Перший же номер «Ком­сомолки» 24 травня 1925 року розійшовся всього в 32 тисячах примірників. Газета росла разом із зро­станням лав Ленінського комсомолу. Вона була для молодих першим помічни­ком і порадником; людей захоплювала наступаль­ність її матеріалів, непри-

оміямаї

З стор.

іщ'е на торжества.Чоловік 200 гуляли два дні, ще й па третій зібра­лися.

Мені пояснили: чим більше людей, чим багат*- іиі столи і довше гуля­ють, тим, вважається в селі, краще весілля.

Але в яку ж суму це обходиться? А з роботою ж як? Це ж сідпрошува» тнся треба чи відпустку брати...

1І

(

В. КОВАЛЕНКО.І

м. Знам’янка.

-----------------------------------;------------------------------_

ПОШТУ КОМЕНТУЄ ЗНАВЕЦЬ І

дтіятксам

МИ ВАМДОПОМОЖЕМО

Справді, взсілля — це не тільки радість, а й хаилювання, турботи. І кому-кому, а батькам до­водиться ламати голову над проблемами, де взя­ти сукню, як прикрасити столи, що зрооичи, щоб весільний вечір сгав справжнім свягом.

Таких питань не вини­кає у тих, хто звертаєть­ся у фірму «Райдуг,-«». Обрядовий салон, який існує в обласному центрі майже 10 років, тепер надає молодожонам біль­ше 40 видів послуг. Тут можна взяти напрокат еесільний одяг, різні об­рядові атрибути — фа­кел, рушники, стрічки, квіти.

Надаємо в оренду при­міщення, у яких праців­ники громадського харчу­вання недорого і вміло сервірують столи. Нині молодята можуть відсвят­кувати весілля у 6 залах їдалень, банкетному за­лі будинку побуту «Ін­гул», на першому повер­сі ресторану «Весна*.

Звісно, весілля без му­зики — то не весілля. Естрадний орнестр на ва­ше прохання обслугову­ватиме свято молодят.

Скромну вечірку у колі друзів чи рідних, весілля у святковому залі ір<:б<* організовувати розумно, а нє піддаватися міщан­ській тенденції влашто­вували гучні нількаденщ гуляння.

Ю. ДОНЧЕНКО, працівник обрядово­го салону фірми «Райдуга».

миренність органу ЦК ВЛКСМ до всього, що за­важало народові будува­ти нове життя. У перші ро­ки існування «Комсомоль­ской правды» на її сторін­ках перераховувались’ го­ловні завдання газети:

«Боротися за...— за ленінську лінію

партії, проти опортунізму:— за виконання п’яти­

річки за чотири роки;— за кожну п’ядь кол­

госпної— за культуру,

косності, рутини;— за комуністичне вихо­

вання мас трудящої моло­ді...

Журналісти «Комсомол­ки» виконали ці завдання. І сьогодні еони, як і тоді, на передових рубежах.

землі;проти

_____ _ 4 crop. -«Молодий комунар» ‘ 21 жовтня 1982 року

ІН ВЧЕНИХ— НІШ ИХ ЗЕМЛЯКІВ

Високий авторитет радянської науки в світі. Про це свідчить хоча б той факт, що за роки Радянської влади більш як три тисячі вітчизняних учених удостоєні високих міжнародних нагород, 1250 з ііих стали почесними членами зарубіж­них академій наук.

Ці та інші цікаві цифри і факти, а та­кож розповіді про радянських учених ви знайдете в книзі «Радянські вчені — по­чесні члени наукових організацій закор­

донних держав». (Автор с. Корнеев ви­давництво «Паука», М., 19^2 р.). ’

Серед імен видатних діячів науки є імена іі наших земляків або ж людей, життя та діяльність яких були пов’язані з пашим краєм. У книзі вміщені розподі­лі про академіка І. Г. Петровського — видатного математика, якого добре зна­ли у Чехословаччнні, Румунії, Болгарії, Швеції, академіка 1. Є. Тамма — фізика, керівника групи сходження па Еверест, почесного члена Польської та Американ­ської академій наук; про академіка І. К. Білодіда — радянського мовознавця, про молодого талановитого вченого у галузі ядерної фізики В. М. Струтинського.

С. БОНФЕЛЬД.м. Кіровоград.

СПСт — вяетяг СПОРТ

ГПО НА МАРШІ

ЧемпіониУ колективах фізкульту­

ри, де добре налагоджена спортивно-масова робота, виростають висококласні спортсмени. Назвемо три адреси; Кіровоградський будівельний технікум, Со- зоиівська середня школа Кіровоградського району, Кіровоградська СШ № 14. Тут працюють десятки спортивних секцій, вихо­ванці яких постійно висту­пають на турнірах високо­го рангу; їхні імена з'яв­ляються в списках призе­рів спартакіадних змагань.

У цих колективах уміло впроваджують у дію комп­лекс ГПО. Залік із фізич­ної та військово-технічної підготовки складають усі комсомольці. Серед них є лідери фізкультурного ру­ху, відомі за межами міс­та.

<ь

На знімках: чемпі­они області з багатоборст­ва ГПО — учениця С1Р № 14 м. Кіровограда Іри­на КОПАТ1Й (па знімку вгорі), учень Созонівської середньої школи Кірово­градського району Сергій ОСТАПЕНКО та учениця Кіровоградського будівель­ного технікуму Ірина КО­НОНОВА.Фото В. ЧЕРЕДНИЧЕНКА.

І зновусходження

Молодий робітник Кі­ровоградського ремонт­но-механічного заводу Укрремтресту Олександр Глущенко успішно висту­пив на першості облради «Колоса» з багатоборст­ва ГПО, де став чемпіо­ном. Потім у цьому виді вийшов у число призерів на обласному фіналі чемпіонату країни на призи «Комсомольской правды».

Олександра включили до складу збірної команди республікансь­кої ради «Колоса». А не­давно Глущенко повер­нувся із Всесоюзної пер­шості з ГПО, де мірялися вихованці сіль­ських колективів фіз­культури. Тут Олександ­ру не вистачило всього 8 очок, щоб порівнятися з бронзовим призером країни. Отже — четверта сходинка в турнірній таблиці багатоборців четвертого ступеня (пер­ша ЕІїсопа група). На вог­невому рубежі він вибив сто очок зі ста вих. Такого на змаганнях рангу в цьому

Ібагатоборства | майстерністю ♦

можли- результату

вищого році не

мав жоден із багатобор- ців області.

К. КОЛІСНИК, завідуюча організа­ційним відділом об­ласної ради ДСГ «Колос».

ФУТБОЛ

|«3!РКА»- ЬДН!ПРО»-0:2 І В останньому поєдинку

другого кола всесоюзної першості «Зірка» па своє­му стадіоні зустрічалася з «Дніпром». Становище цих клубів у таблиці шостої, української зони було не­рівним. Черкащани зпахо-

I лилися па восьмій сходин­ці, маючи п’ятдесят очка, а кіровоградці п’ятнадцятій — в тридцять дев’ять очок.

Матч наші земляки п чалм активно. На шостій

два на

них

по-

хвилині вони могли б по­вести в рахунку. ) .Бобиляк, обігравши дуже красиво трьох захисників гостей, вийшов з м’ячем сам-на-сам із голкіпером «Дніпра», однак розгубив­ся, і ней прорив був мар­ним. Поступово черкаща- і;п вирівняли гру, причому значною мірою їм «допо­могли» кіровоградці, чий спортивний запал згасав буквально на очах. Це й дозволило гостям на п’ят­надцятій хвилині забити гол. Його автором став Михайло Шпак, причому він дуже майстерно вико­нав з льоту завершальний удар, на який Валерій Му- зпчук не зміг вчасно зре­агувати. Пропущений м’яч

... ' ..с- примусив кіровограднів ді- Ярослав яти активніше. Мав мож­

ливість встановити рівно­вагу Євген Петрвчеіікоз, але він умудрився ....... ..пасти в пусті «Дніпра».

У другому таймі

не по­ворота

черка­щани частіше загрожували ■ воротам суперника. А ко- | лн до фінального свистка ■ залишилося чотири хвплн- І нн, на табло з явилися ін- В ші цифри — 2:0.

*3ірка» виступала у та- кому складі: В. Музичун, ВВ Димов, О. Смиченно, Я І. Черненко, с. Денисенко, І В. Лазаренко (Ю. КаЕь0"‘ І кін), М. Калита. О. Алек- І сєєв (О. Трегубенно). В Во- І ронцов, Я. Бобиляк, Є. Пег £ рг.ченкоз.

В. ШАБАЛІН.

ВІРАЖІ НА ВЕРБОВІЙ ЛОЗІМОТОКРОС^

І

На олександрійській тра­сі Вербова Лоза завищили­ся традиційні республікан­ські змагання з мотокросу. Командою тут перемогли черкащани. їм вручено ку­бок ЦК ДТСААФ України. Срібні нагороди дісталися кіровоградцям, бронзові — вихованцям Доличської ае- тошколи Івано-Франківсь­кої області.

А ось перші призери республіканського мото­кросу: на мотоцикл: класу 125 кубічних сантиметрів — В. Матюнін (Чернівець­ка область), 259 кубічних сантиметрів — майстер спорту з Кіровограда В. Бо­родай (срібло і бронзу в цьому класі одержали теж представники Ціровогрзд-

щини о. Костирп гл С. Куз­нецов); 350 кубічних сан­тиметрів — О. Костиря; 500 кубічних сантиметрів — М. Куриленко (м. Жовті Води Дніпропетровської області).

РедакторЮ, СЕРДЮЧЕНКО.

«Молодой коммунар» —

орган Кировоградского

©бластного комитета

ЛИСМ Украины.

На украинском языке.

Проводять додатковий

набір учнів такі

Кіровоградське міське профтехучилище № 2 (на спеціальність муляр (строк навчання 6 місяців, сти­пендія 100 карбованців).

Міське середнє проф­техучилище № 3 (м. Зна­м’янка, вул. Свердлова, 18, телефон 20-75).

Училище готує робітни­ків таких будівельних спе­ціальностей:

столярів будівельних,теслярів, мулярів, елек­трозварників, штукатурів, лицювальників -плиткови- ків, електромонтажників, машиністів кранів (козло­вих і мостових); машиніс­тів автокранів.

Строк навчання — 3 ро­ки. Учнів з освітою 10 кла­сів приймають до окремих груп.

Технічне училище № 6 (м. Кіровоград, вул. Дека­бристів, 26, телефон 2-50-20).

Училище готує:слюсарів - ремонтників,

токарів, слюсарів-інстру- ментальників, електромон­терів по обслуговуванню електроустатк у в а н н я, електрозварників, верс­татників свердлильних верстатів, слюсарів меха­носкладальних робіт.

Строк навчання — 1—2 роки.

Приймають юнаків та дівчат з освітою 10 класів.

Сільське середнє проф­техучилище № 1 (м. Олек­сандрія, Користівське шо­се, 6, телефон 2-17-77).

Міське середнє проф­техучилище № 8 (м. Кіро­воград, вул. Волкова, 15, телефон 3-15-32).

. Училище готус:машиністів екскаваторів

однокобшобих; машиністів автокранів; слюсарів-сан- техніків, газозварників, електрозварників, маши­ністів бульдозера та скре­пера, малярів будівельних та штукатурів, столярів бу­дівельних та теслярів, му­лярів.

Строк навчання — 3 ро­ки.

Міське середнє проф­техучилище № 11 (м. Уль­яновка, вул. Леніна, телефон 9-11-20).

20,

Училище готує:слюсарів сантехніків,

малярів будівельних; шту­катурів - лицювальників- плитковиків, електрозвар­ників, машиністів автокра­нів, столярів, машиністів екскаваторів одноковшо- вих, мулярів.

Строк навчання — 1, 2 або 3 роки (залежно рід обраної спеціальності).

Училище готує кваліфі­кованих робітників для за­лізничного транспорту та­ких спеціальностей:

чергових по станції 4—5 класу, помічників маши­ністів елекіровозіз, поміч­ників машиністів теплово­зів, слюсарів-електриків по ремонту устаткування електровозів, слюсарів по ремонту рухомого складу тепловозів; електромеха­ніків провідного зв’язку, оглядачів-ремонтників ва­гонів, телеграфістів.

Строк навчання — і—2 роки. Приймають юнаків та дівчат з осеітою 10 кла­сів.

stemводіїв автомобілів (строк наєчання — 6—8 місяців), трактористів - машиністів широкого профілю (строк навчання — 2 роки).

Сільське середнє проф­техучилище № 5 (м. Гай­ворон, вул. Чаг.аєЕа, 14, телефон 2-19-72).

Училище готує:трактористів- машиністів

широкого профілю з умін­ням виконувати роботи слюсаря-ремонтника і ео- дія (строк навчання — З роки), трактористів-маши- ністів (строк навчання — 6—8 місяців).

Училище готує:трактористів -машиністів

широкого профілю, маши­ністів автокранів, механі­заторів меліоративних ро­біт, машиністів екскавато­рів, електрозварників, ма­шиністів бульдозерів,скреперів, грейдерів, во­діїв автомобілів.

Строк навчання — 1, 2 або 3 роки.

Сільське профтехучили­ще № 2 (м. Бобринець, вул. Димитрова, 1, теле­фон 2-19-97).

Училище готує:трактористів- машиністів

широкого профілю з умін­ням виконувати роботи слюсаря-ремонтника й во­дія автомобіля (строк нав­чання — 3 роки), тракто- ристів-машиністів III кла­су (строк навчання — 6—8 місяців).

Сільське середнє проф­техучилище № 3 [м. Олек­сандрія, селище Жовтне­ве, вул. Трудрезервів, 1, телефон 5-16-22).

Училище готує:

трактористів- машиністів широкого профілю з умін­ням виконувати роботи слюсаря-ремонтника і во­дія (строк навчання — З роки), трактористів-маши- ністів III класу (строк нав­чання — 6—8 місяців), електромонтерів сільської електрифікації і зв’язку (строк навчання — 1—Зроки), машиністів холо­дильних установок (строк навчання — 1, 2, 3 роки).

Сільське профтехучили­ще N2 4 (Устинівський ра­йон, село Інгульське, теле­фон 4-36-16).

Училище готус: трактористів- машиністів

III класу (строк навчання •— 8 місяців), операторів тваринницьких комплексів,

ггт ■щтіегп осягажугз ое®

БК 04139.

НАША АДРЕСА:

3U050, МСП

/л. Кіровоград,

еул. Яуначарського, 36.

індекс 01193. Обсяг 0,5 друч бри.

ГЕЛЕФини редактора — 2-45-00: відпо­відального секретаря — 2-46-87; відділів: комсомольського життя — 2-46-57, листів- ' масової робоїи — 2-45-36; пропаганди — 2-45-36; учнівсько) молоді — 2-46-87: військово-патріотичного виховання та спорту, фотолабораторії — 2-45-35; ого-

~~ 2-56-65; коректорської —а-бі-83; нічної редакції — 3-03-53.

Вам. № 509. Тираж 49000.

Сільське середнє проф­техучилище № 7 {Малс- бисківський район, село Оникісве, телефон 9-43-18).

Училище готус:лдашиністів широкого

профілю з умінням вико­нувати роботи слюсаря- ремонтника і водія (строк навчання — 3 роки), трак- тористів-машиністів III кла­су (строк навчання — < /лісяців), майстрів машин­ного доїння (строк навчан­ня — 3 місяці).

клеї-6—3<^'

Сільське середнє проф­техучилище N° 8 (м. Голо- ванівськ, пул. Мзяковсь- ксго, 2, телефон 2-15-58).

Училище готує: трактористів - машиніс­

тів широкого профілю з умінням виконувати робо­ти слюсаря-ремонтника і водія (строк навчання — З роки), тракторисгів-маши- ністів III класу (строк нав­чання — 6—8 місяців), електромонтерів сільської електрифікації (строк навчання — 3 роки), майстрів машинного доїн­ня (строк навчання — З місяці).

Сільське середнє проф­техучилище № 9 (Знам’ян- ський район, село Дмит­рівна, телефон 9-25-27).

Училище готує: трактористів- машиністів

широкого профілю з умін­ням виконувати роботи слюсаря-ремонтника і во­дія (строк навчання — З роки, тракгористів-маши- ністів III класу (строк нав­чання — 6—8 місяців), майстрів-наладчиків по технічному обслуговуван­ню молочнотоварнихферм, квітникарів-насінни- ків (строк навчання — 1 рік).

і зв’язку

Запрошуємо на навчан­ня!

Обласне управління професійно-технічної

освіти.Зам. 97.

Газета виходить у четвер і суботу.

вівторок^.^

Друкарня імені Г М. Димитрова видавництва

«Кіровоградська правда» Кіровоградського обкому

Компартії України м. Кіровоград, вул. Глінни, 1