Восени у нас прийнято спалювати опале

листя, навесні – торішню траву. В пік

весняного і осіннього палів повітря в містах

стає важким і гірким, збільшуються

випадки захворювань дихальних шляхів. Чи є

така звичка тисяч українців нормою? Яка

шкода завдається спалюванням рослинних

залишків людям і довкіллю? Якими нормами

караються порушення?

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю,

спалювання листя і сухої трави призводить до таких

загроз:

1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи,

такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються

зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя

восени ми створюємо умови для розвитку попелиць

навесні.

2. Спалювання листя призводить до руйнації

грунтового покриву, адже безпосередньо вигорають

рослинні залишки, гинуть грунтоутворюючі

мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від

утворюваних при горінні важких металів.

3. За нормальних умов, коли листя перегниває,

необхідні для розвитку рослин речовини

повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється

зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола –

дуже погане добриво і, таким чином, спалювання

листя щороку призводить до все більшого збіднення

грунту.

4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує

насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує

нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх

коріння.

5. Знищення природної листяної підстилки

призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання

грунту.

6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або

стерні на фермерських полях виникає загроза

перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в

свою чергу до порушення законодавства і знищення

диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні

на полях починається більшість степових пожеж.

(продовження на стор.2)

На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють

пестицидами, які також вивільняються у повітря при

згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів

містить бадилля картоплі, яке ми так рясно

окропляємо від колорадського жука.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як

правило горить і безліч різноманітного сміття, що

суттєво посилює забруднення атмосфери. При

згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря

вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук,

більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як

правило, стають причиною дертя в горлі, кашлю.

Щільний чорний дим від тління пластикового сміття

містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При

горінні гуми, окрім згаданого, утворюються

канцерогенна сажа і викликаючі респіраторні

захворювання оксиди сірки. Постійно подразнюваний

димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не

здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим,

хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти

чи тонзиліти.

До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера.

Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу

яких входять формальдегіди і можуть бути

пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна

побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного

віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний.

7. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і

загоряння житлових будинків.

8. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через

які проходять високовольтні лінії електропередач,

постає нова загроза. Дим і вогонь являються

напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати

причиною закорочення ЛЕП, що несе за собою

руйнівні наслідки для цілих населених пунктів,

промисловості, регіонів.

9. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати

смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку

погіршується видимість на дорогах, що призводить

до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того,

попадаючи у легені, смог викликає суттєве

погіршення здоров’я людини.

10. Задимлені населені пункти використовують для

освітлення значно більше електроенергії.

Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять

листя... Важко знайти людину, якій би подобалось дихати

димом від тліючого листя чи палаючого степу.

Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились,

але як досягти цього не знають.

Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному

пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому

випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є

непереборним доказом того, що спалювання

рослинних решток несе численні загрози здоров’ю

людини. Керуючись статтею 50 Конституції

України, яка гарантує кожному безпечне для життя

і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право

боротися із палами.

Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону

атмосферного повітря» забороняють спалювання

листя. Відповідальність за порушення цієї норми

передбачена статтею 77 адміністративного кодексу

України. Є і інші відповідні законодавчі та

нормативні заборони.

Варто дізнатись, чи мають місцеві органи влади (всіх

рівнів) додаткові рішення щодо неприпустимості

спалювання листя. Якщо спалювання ведеться

співробітниками житлово-комунальних управлінь,

слід скаржитись на них вищестоящим органам – в

житлове управління, управління з благоустрою

В такому випадку значно корисніше посилатись на

рішення самих місцевих органів.

Якщо скарга не задоволена, слід скаржитись на

місцеві органи влади, що її не задовольнили в Державну

екологічну інспекцію, пожежну службу, міській

санітарно-епідеміологічній службі і в прокурату.

Про пали місцевими жителями корисніше повідомляти

поліцейському що закріплений за вашою дільницею.

Якщо ви бачите, що горить суха трава... Пали сухої трави зазвичай відбуваються або в сухі

осінні дні, або восени, коли вже зійшов сніг. Як правило

траву палять несвідомі діти, або дорослі громадяни (з

різних причин). Не зважаючи на підстави підпалу,

громадяни здійснюють пряме порушення адмінкодексу

(ст. 77-1). При випалюванні сухої трави травмується

коріння багаторічних трав, паростки дерев, насіння;

гинуть комахи та інші тварини, що зимують у верхніх

шарах ґрунту. Найгірше те, що при весняному палі

можуть знищуватись ранньоквітучі весняні рослини

(первоцвіти), всі види яких знаходяться під охороною

законодавства. Підпал має бути негайно припинений.

Ми рекомендуємо негайно загасити полум’я

підручними засобами, а якщо це неможливо –

викликати пожежних (101)

Незважаючи на постійні

застереження рятувальників щодо

небезпеки, яку несе в собі

спалювання сухої рослинності та

сміття, деякі громадяни

продовжують активно спалювати

рештки сухої рослинності на

городах, присадибних ділянках,

відкритих територіях населених

пунктів. Державна служба України

з надзвичайних ситуацій нагадує,

що за самовільне спалювання сухої

рослинності або її залишків

передбачена адміністративна та

кримінальна відповідальність. Такі

дії несуть загрозу навколишньому

середовищу та становлять

небезпеку для життя людей.