Світовий екологічний журнал - World Info...2 Світовий екологічний журнал Осінь-зима 2007 3 Ми могли б врахувати

Світовий екологічний журналНАЙВАЖЛИВІША ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗДОРОВ’Я ТА ДОВКІЛЛЯ

ОСВІТА ДАЄ НОВІ ЗНАННЯ. ЗНАННЯ ДАЮТЬ НОВІ МОЖЛИВОСТІ.

Світовий екологічний журнал видається на

переробленому папері

Осінь-зима 2007збірник XIX, номер 3, 4

Видається: англійською, китайською, українською/російською мовами

(ISSN #1080-3092)

В цьому випуску:

Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,Той у грудях не серденько, тільки камінь має.Сидір Воробкевич”Рідна мова”, 1869

Тема випуску:Тема випуску:16 Міжнародна конференція з питаньохорони здоров’я та довкілля: глобальніпартнери в пошуках глобальних рішень –ВІДПОВІДАЮЧИ НА КЛІМАТИЧНУ КРИЗУ: ЗАДАЄМО ПРАВИЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

Частота катастроф, пов'язаних з водою

Д-р Христина Ковшевич Дурбак

Пан Віктор Крижанівський

Д-р Чам Даллас

Пані Марта Руедас

Д-р Ендрю Солдер

Проф. Микола Тронько

Здоров'я і довкілля.Екологічна безпека України

Карта проблем екології і безпеки України

Пані Ольга Мелень

Інтерв’ю з п. Ольгою Мелень

Фонд К.Ковшевич: нові спипендіанти – нові надії

Ріст і зміни стану природніх катастрофДЖЕРЕЛО: OFDA / Center for Research in the Epidemiology of Disasters (CRED) “Natural.xls” Intl database of Disasters http://www.em-dat.net and US Census Bureau’s International Database (http://www.census.gov/ipc/www/idbagg.html). From analysis completed by Padco’s Climate Change Solutions Group for USAID’s Global Climate Change Team.

Штаб-квартира Організації Об’єднаних Націй, Нью-Йорк, 19-20 квітня 2007 року

ЧАСТОТА КАТАСТРОФ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ВОДОЮ

1

2

3

3

5

7

11

16

17

19

21

22

Світовий екологічний журнал Осінь-зима 20072 3

Др Христина Ковшевич Дурбак засновник і голова BIT

Ваша Високоповажність, шановні делегати, почес-ні доповідачі, пані та панове. Усі Ви робите все мож-ливе що є вам під силу, аби налагодити своє тво-ріня і зробити правильне рішеня, яке надасть мож-ливість процвітаню новому життю. Так, як добрі батьки, засновники організації і її лідери повинні бути впев-неними і гнучкими у своїх міркуваннях щодо подаль-шого розвитку і нових потреб цих організацій.

ВІТ була створена після Чорнобильскої трагедії з єдиною метою: забезпечити достовірну, науково обгрунтовану інформацію, повязану із сильно за-брудненим природнім середовищем і її впливом на здоров’я людини. Протягом своїх 20 років існування, BIT розробила програми і проекти, з метою глибшого вивчення ситуації, що склалася внаслідок цієї тра-гедії.

Навіть якщо це є первинним обов’язком уряду захищати здоров’я громадян, ми віримо, що активне громадянське суспільство з інформованими грома-дянами зобов’язане тримати чиновників відповідаль-ними за роботу, яку вони виконують. За відсутності точної, основаної на точних свідченнях, інформації, що впливає на здоров’я громадян, останні повинні вживати відповідних заходів. І насправді вони по-винні бути активними носіями ідей, тобто як донести цю інформацію до чиновників. Організація ВІТ вжи-ла всіх можливих заходів в контексті завдань ОOН, з метою прийняття науково-обгрунтованих рішень, особливо, тих які стосуються здоров’я людини.

За останні 15 років, з того часу як ми провели нашу першу конфренцію 26 квітня 1992 року, саме перед Самітом в Ріо в Бразилії, ми можемо повідоми-ти, що питання здоров’я зайняло важливе місце на міжнародній арені разом із питанням взаємозв’язку між нашими природніми ресурсами і здоров’ям за-галом. З’явилися на світ вимоги і програми, що ма-ють наукове обгрунтування, щоб захистити океани, ліси, грунти, повітря, джерела свіжої води, гори і світовий клімат. Хоча процес встановлення міцних взаємозв’язків потребує більше часу. Рух у напрям-ку захисту навколишнього середовища для безпеки людського здоров’я виглядає справді в стадії реалі-зації.

Проблеми здоров’я стали зрозумілішими, і охо-пили велику кількість факторів і їх комплексні взає-

мозв’язки. Здоров’я більше не є просто відсутністю хвороби, скоріше тепер воно розглядається як по-вний розумовий і фізичний добробут. З того часу як різні фактори мають більший чи менший вплив на наше здоров’я на різних етапах нашого життя, іднетифікування і оцінка цих факторів і їх взаємо-пов’язаних функцій є життєво необхідним для нашої впевненості про вплив навколишнього середовища на здоров’я.

Забруднення навколишного середовища має пря-мий і непрямий вплив на здоров’я, і на землі не має місця, що було б повністю вільне від забруднення. Забруднення може розглядатися як причина кон-кретних хвороб, включаючи астму і деякі ракові за-хворювання. Прямі впливи повітряного забруднення включають в себе проблеми, котрі походять від їх не-прямого впливу на захворювання дихальних шляхів. На додаток, існує тисячі нових хімічних субстанцій у навколишньому середовищі, з яких тільки кілька були протестовані на визначення їхнього можливого впливу на здоров’я.

Як спеціаліст в галузі медицини, я є найбільш за-цікавлена в подоланні хвороб і поточна інформація стосовно кліматичних змін вимагає грунтовного до-слідження питання про можливе зростання ризику здоров’я у всьому світі. 2005 рік став найтеплішим роком, коли небудь зареєстрованим, коли середня температура у всьому світі у досягнула 14,6 градусів за Цельсієм. Відповідно до космічних досліджень НАСА Годард інституту, деякі хвороби, спричинені теплим кліматом - є заразними хворобами. Малярія, біла гарячка, жовта гарячка і енцефаліт, всі поширю-ються комарами, котрі розмножуються у теплому і вологому кліматі. Масивний, деструктивний вибух преципітації спричиняє підвищену появу холери і інших інфекцій, що переносяться водою, особливо в перенаселених, уражених бідністю районах. В райо-нах, де зростає засуха, це призводить до нестачі їжі і як наслідок недоїдання. Тому що джин глобального потепління вийшов із своєї пляшки, то не має часу на

роздуми і ми повинні бути озброєнні відповідними знаннями і наполегливістю щоб утримати якомога більше здорового населення.

Організація ВІТ займалась вивченням впливу Чор-нобильскої ядерної трагедії на здоров’я людей, спря-мовуючи науково-обгрунтовані свідчення, отри-мані після старанного вивчення і висвітлювала цей матеріал на щорічних конференціях. Пер-шопричиною заснування ВІТ була Чорнобильська катастрофа з її великою кількістю фізичних і пси-хологічних відгалуджень. Протягом останніх 20 ро-ків існування ВIT, нам, організаторам, кидали виклик розповіді про вплив Чорнобиля на здоров’я людей, що мали недостатнє наукове обгрунтування але заслуговували на увагу. Кожна річниця чорно-бильської трагедії давала можливість організації ВІТ все більше приділяти увагу цьому питанню.

активне громадянське суспільство з інформованими громадянами є забов’язаним тримати чиновників відповідальними за роботу, яку вони виконують.

2005 рік став найтеплішим роком, коли небудь зареєстрованим, коли середня температура

досягнула 14,6 градусів за Цельсієм.

2 Світовий екологічний журнал Осінь-зима 2007 3

Ми могли б врахувати емоційні елементи найгір-шої світової ядерної аварії – можливо в ціні наукових досягнень – або ми могли б поглибити інтелектуальний фокус на наукових знаннях вартості деяких емоційних взаємозв’язків. Ми вибираємо час і ще раз тільки тому, що ми віримо, що в решті-решт тільки надійні знання можуть запобігти катастрофі.

На 21 році з часу Чорнобильської ядерної аварії, ми представили і обгрунтували тільки наукові факти, які посприяють у майбутньому уникнути подібної катастрофи.

Разом взяті, тема Чорнобиля і пов’язані з ним знання, включені в наші конференції, окреслили те що ми знаємо і чого ми не знаємо, дали змогу відріз-нити мінливі межі від наукових досліджень, і врешті-решт допомогли позбутись міфів, пов’язаних з радіа-ційним випроміненням. Ми намагаємося привер-нути увагу слухачів, особливо наших молодих учасни-ків конференції тим, яку велику роль відіграє наука у прийнятті політичних рішень. Наша конферен-ція демонструє важливість форуму для обміну інфор-мацією і ідеями поміж експертами, політичними дія-чами, викладачами, небайдужими громадянами і сту-дентами, багато з яких стануть майбутніми лідерами. Дякую.

Пан Віктор Крижанівськийв.о.Постійного представника України при ООН

В першу чергу я хочу подякувати організації «Сві-това передача інформації» та її Президенту, докто-ру Христині Ковшевич Дурбак за організацію цієї Конференції. Ми дуже вдячні Вам, п. Дурбак, за те, що Ваша організація вже 16-й рік поспіль надає мож-ливість обговорити важливі соціальні та екологічні питання.

Висловлюю високу оцінку всім тим, хто доклав зу-силь до організації сьогоднішнього форуму. Дозволь-те мені подякувати, зокрема, Постійному представ-нику Хорватії при ООН М. Младінео за її цінний вне-сок. Ми також висловлюємо своє шанування спонсо-рам сьогоднішньої Конференції, а саме, Постійним представництвам Японії, Польщі, Бангладеш, Грузії, Словенії, Гаїті, а також Департаменту з економічних та соціальних питань ООН, Програмі навколишнього середовища ООН, Програмі розвитку ООН, Дитячо-му Фонду ООН.

Щиро вдячний модераторам, доповідачам, гостям та всім учасникам за їх підтримку в проведенні цього заходу.

Дуже важливим є те, що протягом двох днів Кон-ференції ми обговоримо життєво важливі питання, що входять до міжнародного порядку денного: «Люд-ське здоров’я в контексті зміни клімату» та «Спадщи-на Чорнобильської катастрофи».

Наступного тижня Україна відзначатиме 21-і роко-вини Чорнобильської аварії, найстрашнішої ядерної

катастрофи в історії людства. Аварія на Четвертому енергоблоці ЧАЕС у квітні 1986 р. спричинила радіо-активне забруднення територій на півдні та сході Білорусі, південно-західній Росії та півночі України. Наслідки Чорнобильської аварії, однієї з найстраш-ніших технологічних катастроф, продовжують нега-тивно впливати на життя людей в цьому регіоні, не-зважаючи на роки, що минули.

Для України це є не лише біллю минулого, але й проблемою сьогодення та викликом в майбутньо-му. Наш Уряд використовує кожну нагоду, щоб подола-ти наслідки цієї аварії. Окрему увагу приділено за-вершенню спорудження нового безпечного укрит-тя на Чорнобильській АЕС, що ведеться у співробіт-ництві з нашими партнерами з міжнародного донор-ського співтовариства.

Визнаючи труднощі у подоланні наслідків Чорно-бильської аварії у нашому регіоні, Генеральна Асам-блея ООН у резолюції 60/14 «Зміцнення міжнарод-ного співробітництва та координації зусиль у спра-ві вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чор-нобильської катастрофи» відзначила прогрес, досяг-нутий урядами постраждалих країн у запровадженні національних стратегій у послабленні наслідків Чор-нобильської аварії.

Резолюція закликає також установи ООН та інші багатосторонні та двосторонні донорські орга-нізації продовжувати надавати допомогу згідно з наці-ональними стратегіями постраждалих держав і наго-лошує на важливості співпраці у їх запровадженні шляхом спільних зусиль та у дусі співробітництва.

Співпраця з ООН, а саме, з Програмою розвитку ООН, яка координує «чорнобильські» програми зад-ля довгострокового розвитку постраждалих терито-рій, у цьому питанні заслуговує на позитивну оцінку.

Україна відзначає призначення Марії Шарапової, однієї з провідних тенісисток світу, Послом доброї волі ПРООН, та її згоду приділити окрему увагу зусил-лям з подолання наслідків на Чорнобильській АЕС.

На завершення, дозвольте мені висловити мої най-кращі побажання у проведенні успішної Конферен-ції. Ми впевненні, що ця дискусія зміцнить нашу го-товність до викликів, що стоять перед людством.

Дякую за увагу.

Др Чам Е. ДалласПрофесор, Директор Інституту здоров'я та захисту від надзвичайних ситуацій, Університет штату Джорджія

По-перше, хочу розпочати свій виступ на цій важливій конференції з майбутніх аспектів планування аварійних ситуацій Чорнобиля. Ок-рім мене, очікуються виступи кількох висококва-ліфікованих доповідачів, які будуть говорити про нові структури, які будуть збудовані навколо Чор-нобиля в майбутньому. Тому, я зосереджусь на повному


спектрі планування наслідків аварійної ситуації на ЧАЕС. У Сполучених Штатах Америки я зараз займа-юся плануванням наслідків надзвичайних ситуа-цій для збереження здоров’я населення внаслідок використання зброї масового знищення, як зав-дання одного з наших CDC центрів. Наш центр розробив медичний курс для масових випадкових інцидентів. Ми проводимо медичні тренінги зараз у 43 штатах та маємо наміри розширити навчання у всіх 50-ти штатах. Курс навчання, який ми роз-робили, одразу був схвалений Американською медичною асоціацією, як їхній держстандарт для медичної відповіді, особливо щодо ядерної зброї і радіологічного поширення. Ми також здійс-нюємо використання медичних ресурсів для масово-го запобігання кризису. Наприклад, на саміті, який від-бувся в 1994 у США ми провели планування запобігання масовим випадкам для СНІД . Зараз ми робимо це для всіх найбільших міст у Сполучених Штатах, на випадок терористичних атак. Це навчаль-ний курс, який затвердила Американська медична асоціація, і з яким було ознайомлено 50.000 медич-ного персоналу у Сполучених Штатах. Протягом наступних 5 років ми хочемо познайомити з кур-сом всіх медиків країни і, тим самим, досягнути мети. Отже, яким чином ми це поєднуємо з тим, що потрібно зробити після аварії на ЧАЕС? Звичай-но, Чорнобиль став одним з найбільших розпов-сюджувачів радіонуклідів у світовій історії. Відбулося в 100 разів більше радіоактивної дисперсії, ніж від атомних бомб у Хіросімі і Нагасакі разом взятих.

Що ж ми будемо робити в майбутньому? Ключовим пріоритетом є планування наперед і, звичайно ж, навчання.

Громадськість у Сполучених Штатах і 95% на-селення світу необізнані щодо радіації та нас-лідків, спричинених ними. Взагалі-то, люди схильні переоцінювати те, до чого призводить випромі-нювання. Ми повинні поводити навчання у поєднанні з будь-яким плануванням. Ми не маємо ніякого контролю над навчальним процесом, але здійснюємо це в аспекті планування. Після останньої Чорнобильської трагедії – 21 рік тому, було докладено багато зусиль, спрямованих на ліквідацію наслідків. Але в майбутньому, якщо б щось трапилося, нам потрібно бути краще підготовленими. За допомогою

прогнозування, маючи висококваліфікований персо-нал та необхідне обладнання, ми зможемо забезпечити миттєву відповідь на світові виклики. І тут головне – швидкість реакції. Коли ми маємо справу з викидом радіонуклідів, то повинні реагувати дуже швидко. Нам також потрібно сприяти збереженню людських життів, особливо згадуючи нерадісну долю численних ліквідаторів Чорнобильської аварії, хоробрих людей, які миттєво

Чорнобильський реактор після аварії

Лічильник Ґейгера показує рівень радіації на поверхні землі

Знак "Небезпечно радіація!"

відреагували на аварію, дехто з них за це заплатив високу ціну.

Сьогодні це досить типовий знак в Україні, Росії та Білорусії. Це – знак, що вказує на області, де ще достатньо високий рівень радіоактивності. На іншій фотографії СNN видно, що стрілка мого пристрою Гейгера для виміру радіації – зашкалює. Вимірювання зроблені на території, яка називається «червоний ліс», де були винищені всі соснові дерева навколо міста Прип’ять. Це місто в якому проживало від 50 до 70 тис. населення, зараз абсолютно без-людне. Це – найбільш безлюдне місто на всій землі.

Як ми можемо передбачити майбутні викиди? Що ми будемо робити, якщо трапиться подібна аварія? Питання є, а чіткої відповіді – немає.

Окреме питання це – саркофаг над реактором. Так, в окремих місцях саркофагу є пошкодження через яке потрапляє вода, тим самим спричинюючи додаткові викиди. Необхідно терміново здійснити додаткові заходи, щоб стабілізувати ситуацію. На малюнку показано саркофаг, будівництво якого я підтримую й заохочую. Сподіваюся, що знайдеться додаткове фінансування для будівництва саркофагу, щоб захистити нас і наше майбутнє.


На завершення цієї теми, хочу додати кілька слів про людський фактор. Сергій, який був в ефірі СNN – пілот, який скидав пісок з гелікоптера на реактор. Як Ви можете погасити вогонь, спричинений ядерним вибухом? Найефективніший спосіб – це гасіння піском. Проте, Сергій заплатив за це дорого – своїм здоров’ям, перебуваючи у зоні ризику. Його дружина та сім'я покинули його. Діти не хотіли з ним розмовляти, думаючи, що він може передати їм радіацію, що не відповідає дійсності. Цей приклад свідчить про те, що ми недостатньо обізнані у цих питаннях і нам потрібно додаткових знань.

Слайд, який Вам представлю містить дуже три-вожні дані. На ньому зображено класичну форму U кривої в токсикології. Дві лінії зверху, що пере-хрещуються – це люди з низькою дозою зараження і їх стан контрольований. U крива показує, як зни-жується здоров’я населення, а за допомогою тре-адміл тестування – крива піднімається вгору. Чому це так? Тому, що слабші здоров’ям ліквідатори і на-селення помирає, а сильніші, такі як Сергій – ви-живають. В США ми здійснюємо обчислення, скільки було б жертв, якщо б вибухнула ядерна зброя. Обчислення, які представлені сьогодні, зроб-лені з урахування однієї, середньої за розмірами ядерної зброї. В результаті ми б втратили всіх лікарів у Вашингтоні і Балтіморі. Коли я показав це своїм друзям із Вашингтона, вони почали швидко шукати місце знаходження своїх будинків. Це – власне, планування надзвичайних ситуацій і те, що ми мали б зробити також і для Чорнобиля.

Ми можемо відобразити наслідки подій 1986 року. Я маю багато розроблених симуляцій. Покажу тільки

одну, на прикладі 2008 року. Рівні радіації набагато нижчі, але нам все ще необхідно планування. Наприклад візьмемо ліквідаторів Чорнобильської аварії. Ви можете побачити, що через декілька місяців після аварії в них присутній високий рівень радіонуклідів. Доброю новиною є те, що з 1986 року були помітні значні просування в здатності виведення радіонуклідів з організму людини. DTPA може вивести 90 % плутонію з організму, якщо це зробити в період перших декількох годин. Основне – це оперативність.

Експериментальні компоненти, які сьогодні заку-повують Сполучені Штати, здаються багатообіця-ючими. Ці компоненти допомагають захистити придушення кісткового мозку після зараження раді-ацією та в момент виведення радіонуклідів з орга-нізму. За останні 20 років відбулися істотні зрушення в цьому плані. Ці компоненти були випробувані на великій рогатій худобі в Росії, Україні та Білорусії для виведення радіонуклідів без використання нерозчинного блакитного plexus. Ми отримали дуже цікаві результати. Головне, хочу знову підкреслити – це оперативне надання допомоги.

Значно зросло захворювання на рак щитовидної залози, оскільки вчасно не було підібрано стійкий йод для цих людей. Це – рекомендації на майбутнє. Погоджуюсь з Чорнобильським Форумом, що все-бічна безпека і оцінка екологічного впливу вкрай необхідна для цілої Чорнобильської зони відчу-ження. Нам необхідно мати спеціальні місця для переробки радіоактивних відходів та сектор контролю та моніторингу. Укриття на Чорнобилі потрібно демонтувати і побудувати абсолютно новий безпечний конфаймент над ним, включно з планом відповідного реагування на можливу небезпеку з системою захисту працівників.

У плані реагування на надзвичайні ситуації, потрібно швидка симуляція of the plume dispersion – ключ до плану дій з надзвичайних ситуацій. Ми повинні вміти дуже швидко приймати рішення. Добре побудована мережа зв’язку та комунікацій є надзвичайно важливим компонентом.

Ми повинні мати ресурси для евакуації людей, включаючи і geriatric population – важлива категорія людей, про яку завжди забувають. Ключ до всього – це освіта і це сфера до якої необхідно прикласти значних зусиль. Переконаний, що приклавши достатньо зусиль, ми зможемо досягнути кращих результатів.

Пані Марта Руедас

Заступник регіонального директора по Європі і СНД, Програма розвитку ООН

Мені надзвичайно приємно представляти Програ-му розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН)

Проект нового покриття

Стан пацієнтів після опромінення


на цій конференції. У ході роботи нашого засідання вже прозвучали виступи учасників та представлені думки для роздумів щодо стану справ з саркофагом на Чорнобильській АЕС. У зв’язку з цим, у своєму виступі я хочу зупинитися не на питанні саркофагу, а про мільйони людей, які залишаються жити в його тіні.

Справді, люди є центром уваги місії ПРООН у цьому регіоні. Ми часто сперечаємось, що якщо б одна десята мільярда доларів, що витрачається на будівництво безпечного сховища для пошкоджено-го реактора була виділена для відновлення регіону і одужання місцевого населення, тоді б наші проблеми закінчилися. Наскільки Вам відомо, ця конференція співпадає з річницею Чорнобильської катастрофи, яку будуть відзначати наступного тижня. За тради-цією річниць, особливо такої болючої як Чорнобиль,

ми хочемо “повернутися назад” і вшанувати пам’ятю біль і страждання, що були спричинені найстрашні-шою у світі ядерною катастрофою, і це важливо виз-навати цю спадщину. Але також важливим є бачення майбутнього та необхідності зосередитись на реаль-ній перспективі одужання людей та суспільства в уражених районах. Найголовніше, що я хочу донести до Вас сьогодні є те, що вирішення знайдено, і вже справді втілено на практиці, щоб дозволити людям, проживаючим в уражених районах Чорнобиля утримувати контроль чи повернути контроль над власними долями і вести цілком нормальне життя.

Ця місцевість – на шляху до відновлення та по-вернення до життя. Організація Об’єднаних Націй погодились кілька років тому з тим, щоб зосередити увагу на проблемах Чорнобиля та визнати, що най-більшим пріоритетом було сприяння соціальному та економічному розвитку ураженого суспільства та за-безпечення місцевих жителів потрібними їм засоба-ми для існування, щоб повернути впевненість у собі.

Відтоді, ООН одноголосно почали говорити про проблеми та їх вирішення, які торкаються Чорноби-ля. Так, це був найбільший чорнобильський форум в ООН – консорціум восьми агентств, які у вересні 2005 року досягли те, що ми вважаємо нашими оста-точними рішеннями та висновками щодо впливу ра-діації на здоров’я і середовище. Покладаючись на те, що ми вважаємо нашим переконливим посланням, форум обґрунтував у своїй доповіді, що агентства ООН і влада регіону все більше висловлюється щодо ураженого регіону і зосереджується на його віднов-ленні.

Тож цей новий далекоглядний підхід щодо Чорно-биля допоміг нам цього року вступити у партнерство з однією з відомих тенісисток планети – Марією Ша-раповою. Вона була призначена Послом Доброї волі ООН на церемонії у Нью-Йорку у День св. Валенти-на. Її роль є глобальною, включаючи пропагування міжнародних зусиль у досягненні цілей розвитку

тисячоліття. Вона також зосередиться на проблемі повернення добробуту Чорнобильському регіону, звідки її родина має корені і де її бабуся досі живе у Гомелі, Республіці Білорусії. Мені надзвичайно приємно вітати пані Шарапову у якості нашого посла, і нам особливо приємно, що вона націлена на регіон, що часто пропускається донорами. На офіцій-ній церемонії призначення, пані Шарапова зібрала 100 тисяч доларів на реалізацію вісьмох молодіжних проектів у сільській місцевості Чорнобиля у трьох уражених країнах – Білорусії, Російській Федерації і Україні. Вона фінансуватиме проекти метою яких є доступ до комп’ютерів та інтернету, освітніх про-грам щодо удосконалення знань про навколишнє середовище, відновлення приміщень для спорту та лікарень та багато інших проектів. Ми сподіваємось, що це тільки початок дуже плідного партнерства. Ми розраховуємо на зобов’язання Марії Шарапової привернути увагу щодо обіцянки проводити роботу по розвитку на рівні суспільства у цьому регіоні.

Хочу зазначити, що є вже багато зрушень у цьому регіоні. Хочу почати з Білорусії. Програма «Коопера-ція задля Реабілітації» (C.O.R.E.) продовжує займати провідне місце по допомзі в чотирьох найбільш ура-жених районах Білорусії. Це – основна програма, що налічує учасників з 34 організацій та агенцій і створена для мобілізації і координування намагань міжнародних, національних і місцевих партнерів і спонсорів. Надійшло багато проектних пропозицій, 124 проекти загальною вартістю вісім з половиною мільйонів євро, що були схвалені і профінансовано вже більше як на половину. Одним з найбільш успіш-них проектів розвитку є проект C.O.R.E. «Агро», що передбачає надання фермерам невеликих позик для ведення бізнесу і пропонує навчатися сучасним фермерським технологіям та чистим методам вироб-ництва.

Ми також досягли певних результатів і в Російсь-кій Федерації. ПРООН підтримав створення Фонду Мікрокредиту під назвою “Новий Світ”. Робота лише недавно розпочалась, але вже багато підприємців пройшли необхідне навчання та 13 мікрокредитів було схвалено і видано, а деякі з них були повністю виплачені. Ми вже маємо зразки підтриманих про-ектів, враховуючи вирощування грибів, свійської птиці та кроликів. Майбутні ініціативи, ймовірно, включатимуть лісництво і менш ймовірніше з усіх – туризм. Робота місцевої агенції розвитку надихну-ла регіональну адміністрацію Брянська заснувати так званий бізнесовий інкубатор і створити власну регіональну програму мікрокредиту для місцевих ма-лих підприємств. Метою проектів є допомога людям у пошуку нових поселень, посилення співпраці між державними адміністраціями, приватним сектором та громадським суспільством.

В Україні ПРООН продовжує працювати в рам-ках стабільно розширеної програми відновлення і

ООН погодились кілька років тому з тим, щоб зосередити увагу на проблемах Чорнобиля та визнати, що найбільшим пріоритетом було сприяння соціальному

та економічному розвитку ураженого суспільства

Одним з найбільш успішних проектів розвитку C.O.R.E. є проект «Агро», що передбачає надання

фермерам невеликих позик для ведення бізнесу


розвитку Чорнобиля. Програма охоплює 17 регіонів в чотирьох найбільш уражених областях України. За цією програмою було створено 256 громадських організацій, і було завершено понад 160 громадських проектів загальною вартістю близько 3,3 млн. дола-рів, 70 відсотків яких складають внески місцевої вла-ди і громадських організацій. Тож, це справді їхній проект. І перш за все, метою цих проектів є осягнути більшість інфраструктурних потреб ураженого сус-пільства. Фактично, це включатиме намагання по-кращити забезпечення водою місцеве населення, провести в селах газопроводи, відбудувати школи та клініки, створити громадські молодіжні центри. Оскільки громада здійснює відбір проектів та вико-нує більшість робіт, найбільш важливим поштовхом є відновлення почуття впевненості у собі громади, що живе в уражених районах Чорнобиля замість пасивного чекання порятунку із зовні.

Один проект, зазвичай, веде до іншого. Тож, я думаю ми справді знайшли шлях до саморозвитку у регіоні. ПРООН є також активною на регіональному

та національному рівні у спробах покращення умов для ведення бізнесу та інвестиційного клімату у Чор-нобилі. Ми також намагаємось донести до уражено-го населення інформацію, яку вони потребують, щоб зрозуміти тривалий удар Чорнобиля на їхнє життя, і як покрити той ризик для здоров’я спричинений за-гальними діями, включаючи надмірне вживання ал-коголю та тютюну, яке може вплинути на тривалість їхнього життя куди більше ніж ризик радіації.

Співпраця з Чорнобильським Форумом є нашим науковим пріоритетом. Ми прагнемо побудувати партнерство Організації Об’єднаних Націй із Всес-вітньою організацією здоров’я та іншими агенціями, щоб забезпечити, гідну довіри, сучасну інформацію у доступному і зрозумілому форматі, і, якимось чином, сподіваємось, що ми вплинемо на поведінку людей. Основна широкоглядна ініціатива ООН “Міжнарод-не дослідження Чорнобиля та інформаційна мережа” працюватиме у трьох країнах для розповсюдження інформації. Ходіння від села до села, щоб відреагу-вати на проблему Чорнобиля може здатись надто малим намаганням як на таку величезну катастрофу, але, на нашу думку, найгірша спадщина після Чорно-биля залишилась у головах людей. Це – спадщина страху і не усвідомлення меж справжнього ризику. Це – спадщина економічних та соціальних потря-сінь які, ми переконані, суспільство зможе подолати за допомогою скромності і усвідомлення того, що впевненість та мотивація є, принаймні, такими ж важливими, як гроші. Ми бачили цей підхід роботи і ми прагнемо застосувати його настільки широко, як це можливо у Чорнобилі і поза ним. У майбутньому ми будемо раді співпрацювати з усіма зацікавлени-ми партнерами, щоб допомогти повернути регіон до життя, який був таким багатим у минулому.

Др Ендрю СолдерДержавний департамент США, Агетство ядерної енергії, охорони і безпеки,

Насамперед, хочу подякувати організаторам кон-ференції, а саме міжнародній екологічній органі-зації "Світова передача інформації" за запрошення взяти участь у конференції та подати інформацію щодо проекту з будівництва «Обєкту Укриття» на Чорнобильській АЕС, і надану мені можливість проінформувати щодо робіт, які проводяться для зменшення наслідків ядерної катастрофи.

Хочу коротко нагадати Вам, чому світова спіль-нота спрямовує свої зусилля на вирішення тих проблем, що були спричинені залишками зруйно-ваного четвертого реактора, а також саркофага, що був побудований для захоронення даного реак-тора. Причиною нашої сьогоднішньої зустрічі є спроба подолання наслідків катастрофи на ЧАЕС. Парові вибухи знищили один з чотирьох Чорнобильських реакторів, наслідки яких, як нам відомо, мали тривалий руйнівний вплив не лише на мешканців колишнього Радянського Союзу, в й усього світу. Хочу також зазначити, що в результаті Чорнобильської аварії були укладені дві угоди, які повинні забезпечувати вчасне подання інформації та посилити міжнародну співпрацю у майбутньому при схожих випадках.

Високо оцінюю виступ свого колеги д-ра Чама Дал-ласа, адже, на мою думку, він досить близько підвів нас до того стану подій та умов на реакторі, що супроводжували аварію, а після і будівництво саркофага. З його слів слідує, що саркофаг був побудований при екстремальних умовах, і я хочу на цьому наголосити.

Нагадаю, що з 6-го травня 1986 року, коли від-буласть більшість викидів з палаючого реактора. Протягом десяти днів палаючий реактор залишався майже без нагляду. Але незабаром, розпочалось будівництво саркофага, тобто певного сховища

ПРООН є також активною на регіональному та національному рівні у спробах покращення умов для веден

ня бізнесу та інвестиційного клімату у Чорнобилі.

Чорнобильський четвертий блок в 2003 році.


для реактора, і воно було завершене у дивовижно швидкий термін - протягом 6-ти місяців. Вкотре я зауважую, що це майже нереально, враховуючи масштаби та величину, а також умови, при яких це все відбувалося (відстань до місця події була мінімальною).

Отже, ситуація на Чорнобильській атомній елек-тростанції залишалася дуже нестабільною, врахо-вуючи те, що саркофаг був встановлений лише як тимчасовий притулок, як і те, наскільки швидко та в яких умовах він був побудований. Слід також врахувати, що збудовано його на території, постраждалій від вибуху, а, отже, тут важко говорити про яку-небудь стабільність. Я певен, що якби біль-шості з нас коли-небудь довелось би будувати свій дім на схожому фундаменті, жоден з нас не зміг би відповідати за його майбутню стійкість. Але вкотре повинен зазначити – вибору тоді не було.

Також мушу зауважити, що вся робота тоді відбувалась з недалекої відстані за допомогою під-йомних кранів та деяких новітніх методів збиран-ня, тобто стійкість окремих складових залишалась мізерною, як наприклад, зварювання. Тому створює-ться враження, що ми розглядаємо паперовий буди-нок, а не міцну механічну конструкцію. І, як вис-новок, уже з першого дня саркофаг був під небез-пекою руйнування, особливо у випадку землетрусу.

Як уже зазначалося, приплив води являв собою велику небезпеку. Переглянувши розрахунки, я побачив, що площа всіх відкритих місць на раковині

саркофага доходить до 1000 квадратних метрів. Це дуже велика ділянка, через яку вода, вітер, птахи, миші та щурі могли б потрапити всередину. Звідси результат - саркофаг абсолютно негерметичний.

Іншою причиною занепокоєння був той факт, що як тільки ситуація стабілізувалась, інші реактори були одразу ж введені в дію, адже потреба в енер-горесурсах СРСР на той час була нагальною. Тому ядерна безпека залишалась головною проблемою, враховуючи те, що третій реактор, який все ще діяв, розділяв багато спільних фізичних структур і сис-тем з четвертим реактором. Та й решта три реактори діяли за схожим проектом, а саме РБМК, який мав деякі серйозні обмеження та неточності в кон-струкції, які могли спричити нещасний випадок.

Це фото зроблене у 2003 році, коли термін існу-вання саркофага становив уже 17 років. Легко помі-тити, що будова вентилятора належить до системи, яку поділяли всі реактори, і, фактично, її слід було б відновити. Адже нею ще досі користуються, бо навіть, після відключення третього реактора, паливо у ньому ще залишалося, а, отже, вимагало охолодження. Зверну вашу увагу і ще на одну важливу деталь – з протилежної сторони саркофага ви зможете побачити третій реактор, і можете собі тепер уявити, як близько знаходяться обидва реактори.

Аналіз того методу, яким був сконструйований саркофаг допоможе нашому сьогоднішньому дослі-дженню. Зверніть увагу, що за допомогою кранів опускаються на місця, в основному, саме складові покрівлі, і вони не завжди достатньо добре при-кладаються один до одного, залишаючи вели-кі проміжки між собою. З правого боку ви бачите зображення середини саркофага, узяте прямо з по-верхні зруйнованого реактора, і я певен, що це зроб-лено віддаленою камерою. На зображенні видно, як просочується сонячне світло. Звичайно і доступ води усередину є теж значним.

Отже, визнаючи гостру потребу в довгостроковій програмі по вирішенню проблем, які пов'язані з катастрофою на ЧАЕС, країни «великої сімки», ЄС і Україна, підписали в 1995 році меморандум «Про вза-єморозуміння», який заклав фундамент для широ-кої і тривалої міжнародної співпраці, щоб поліпши-ти ядерну безпеку і, в кінцевому результаті, призвести до зупинки дії всіх реакторів Чорнобильської АЕС в 2000 році.

6 травня 1986 - припинились масові викиди з ректора15 листопада 1986 - закінчено спорудження саркофагу

Зруйнований атомний реактор Чорнобильської АЕС


Щоб досягти цього, меморандум передбачив ряд позик і грантів на суму близько 3 мільярдів доларів. Важливим досягненням цього меморандуму було також встановлення постійних та досить близьких відносин названих країн з Україною з цих питань. Я так детально зупиняюся на меморандумі, тому що, як раніше зазначалось, одразу після трагедії на АЕС було багато пропозицій допомоги, які Радянський Союз відхилив. Проте, враховуючи розпад СРСР, я думаю, що цей меморандум став головною рушйною силю всієї подальшої співпраці з питань, пов’язаних з Чорнобильською АЕС.

А зараз хочу зосередитись на деяких деталях, тому що меморандум включає в себе не лише питання Чорнобиля. Основною вимогою було закриття всіх реакторів Чорнобильської АЕС до 2000 року. Згода припинити роботу такого вкрай необхідного ресурсу енергії була дуже сміливим кроком з боку України, враховуючи її гостру потребу в енергії. Отож, згідно угоди, вже до 2000 року всі три реактори були фак-тично закриті. Одночасно, метою меморандуму було покращення сектора енергетики в Україні, а також, сприяння його кращому інвестуванню. Саме це і зробило можливим закриття трьох реакторів. Також була надана допомога для ядерної безпеки та успішного припинення експлуатації АЕС. Це все дало початок для підписання у 1997 році Плану встановлення захисної споруди на території ЧАЕС.

Що ж це за план? По суті, це була стратегія для за-безпечення тривалих та безпечних для довкілля умов зберігання залишків четвертого реактора і сар-кофага, у якому вони містяться. В першу чергу, цей план служить для зменшення ризику краху сар-кофага, але якщо крах таки відбудеться, то – для по-м’якшення його наслідків. Хоча це нове приміщення для старого саркофага від вітру і дощу встановлюється на середній термін, я впевнений, що тривалість збе-рігання в ньому буде не менше 100 років. І, нарешті, в плані передбачається забезпечення безпечної основи для руйнування в майбутньому. Даний план не вклю-чає в себе безпосередньо розбирання поверхні сар-кофага і видалення частин реактора зсередини, він лише забезпечує необхідні умови, інструменти, кра-ни, і т.п., щоб зробити це безпечним. Але, такий про-ект є дуже дорогим, тому іншим ключовим моментом цього плану є те, що консолідація боргу і фінансова підтримка іде від фонду захисту Чорнобиля.

Початкову вартість проекту було оцінено в 758 мільйонів доларів. Звичайно, це лише приблизна ціна, адже, на цей час не було жодного чіткого проекту. Не маючи жодного проектного плану для створення нового укриття для саркофагу, дуже важко назвати точну ціну, особливо, коли ти ще не знаєш, як усе це в кінцевому результаті має виглядати. Ще до 2003 було узгоджено загальний проектний план цієї споруди. Був цілий ряд проектів і концепцій забудови, та вже у 2003 було вибрано остаточний проект. Це да-ло можливість зробити першу реальну фінансову оцінку, яка склала 1.1 мільярд доларів. На перший погляд ця ціна виглядає завищеною порівняно з початковою ціною, але варто зазначити, що перша оцінка не базувалась на жодному реальному плані розробки. Вона не враховувала речі, які, як правило, супроводжують великі проекти будівництва тобто ризиків, інфляцій, й інші непередбачених витрат. Оскільки, в 2003 році реалізацію проекту було зупинено, дату його завершення було перенесено з 2005 до 2008 року.

Зараз хочу наголосити Вам на всю складність даного завдання. Однією з особливостей довго-тривалого проекту є щось схоже до довгої автомо-більної подорожі, коли ваша дитина постійно за-питує вас “чи ще довго?”. Проблема з встанов-ленням обєкту «Укриття» полягає в тому, що види-ма частина її вже прямує до завершення. Але є ще цілий ряд деталей, які не були зроблені вчасно і на яких я б хотів зосередитися. Перед тим, як приступати до будівництва нового без-печного приміщення, багато речей слід вирішу-вати наперед. Таким чином, під планом встанов-лення обєкту «Укриття» розуміється також засто-сування комплексної системи управління цими складними завданнями; тривале будівництво і вдо-сконалення інфраструктури місця; підготовчі роботи на будівельному майданчику, врахування особливостей місця роботи, оскільки доводиться працювати із зруйнованим реактором на над-звичайно забрудненій території. Не можна забу-вати, що через кілька днів після аварії, коли паливомісткі матеріали були вилучені та заражене обладнання вже було непридатним, їх було заховано Донори Чорнобильського фонду "Укриття"

Чорнобильський фонд "Укриття" (CHF) і План здійснення заходів на об'єкті "Укриття" (SIP)


в землю одразу ж поряд із саркофагом. Звичайно, я б хотів мати повну картину ситуації, але єдине, що я бачив, це робітників, які проходили повз заражений бульдозер, який закопували прямо на місці аварії.

Це все робить проект будівництва значно склад-нішим, адже, багато елементів вимагають жорст-кого контролю. Саркофаг і зруйнований реактор поводяться майже, як живий організм, вони видають звуки, рухаються і змінюються відповідно до умов, таких як, наприклад, барометричний тиск, і т.п. Всі ці аспекти контролюються і продовжуватимуть контролюватися надалі відповідно до температури, і т.п., бо вони є надзвичайно важливими. Одночасно, враховані й інші речі, такі як, наприклад, контроль доступу на територію (задля безпеки та охорони), та, що дуже важливо, питання стабільності існуючого саркофага, бо нікому б не хотілось ініціювати будів-ництво, а потім стати очевидцем краху споруди.

Отже, ближче до сьогодення. По суті всі основні захисні споруди завершені, і більшість проектів по використанню території готові. Ці проекти включають в себе місця роботи працівників, будівлі для адміністрації, навчальні приміщення для тих робітників, що прибули на територію, а, також постійне спостереження за підтримкою необхідних засобів гігієни при вході та виході з території. Нарешті, хочу зазначити, що в 2006 році стабілізація була завершена, і вкотре звертаю увагу, що це неаби-який подвиг, адже, він демонструє виконання найбіль-шого завдання, поставленого перед Чорнобильською АЕС на сьогодні. Думаю, воно являє собою головне до-сягнення плану спорудження обєкту «Укриття», і без нього, звичайно, проект би далі реалізуватися не зміг.

Ви можете бачити ще один видимий результат - це зовнішня підтримка західної стіни опори. Однією з проблем було те, що у випадку землетрусу ця стіна могла б просто розвалитися, знову ж таки через нестачу технічних засобів. Тож, як один з багатьох засобів, він включає в себе цю проблему. Я наведу деякі реальні приклади досягнутих успіхів: переодягальні для працівників – планується, що на об’єкті буде працювати від 1000 до 15000 робітників, а їх треба буде відповідно забезпечити великою кількістю душових, роздягалень, туалетів і т.д. і вони мають бути збудовані; тренувальні зали – якщо ви не хочете, щоб ваші працівники робили помилки та проводили забагато часу на робочому місці, яке є заражене радіацією, ви повинні дати їм можливість займатися тренуванням у вільний час, адже це є дуже корисно. Отже, тренувальні зали мають бути збудовані, або відреставровані. Щодо інфраструктури території: водопроводи, електрика, робочі місця – все це вже зроблено.

І нарешті, наближаючись до завершення теми, мушу зазначити, що залишається в силі ще одна перешкода. Мені б хотілось повідомити вам добрі новини щодо цієї справи, адже, всі ми , звичайно, чекаємо на них. Та проблема в тому, що, оскільки, ця справа є ризикована в комерційному плані, ми маємо певні комерційні пропозиції щодо неї. Де-талі переговорів з Європейським банком рекон-струкції і розвитку будуть приховані до тих пір, доки не буде прийняте остаточне рішення. Отже, нам, як і всім, залишається лише почекати і по-

дивитися, що буде далі. Ця нова перешкода, що полягає в спорудженні обєкту «Укриття» над старим саркофагом, є найбільш помітним і найскладнішим елементом плану встановлення захисної струк-тури. Переговори щодо приблизної ціни цьо-го проекту почалися ще в першому кварталі 2004 року, і лише в 2005 році були визначені двоє фі-нальних покупців і дві заявки. Весь 2006 рік пройшов, в основному, в дискусіях між сторонами, адже, на да-ний час найважливіше вибрати правильні комерційні пропозиції, клієнтів та інших залучених. Можливо, що для таких складних і ризикованих справ є ціл-ком нормальним тривале затягування процесу. Да-ні дискусії наближаються вже до завершення і очі-кується, що будівництво розпочнеться вже в 2007 році.

Тут йдеться про план дизайну обєкту. Структура у формі арки дуже схожа на ангар літака, лише по-будована вона має бути поряд зі зруйнованим реакто-ром і легко увійти у кінцеву позицію одразу ж після завершення. Це буде найбільша рухома струк-тура, якої ніколи не існувало раніше. Я часто запитую себе “чи справді це можливо?”. Багато в чому – це звичайні технічні проблеми, доведеться лише зро-бити правильні виміри, а саме переміщення струк-тури є нашою найменшою турботою. Та, щоб у вас склалось уявлення про розміри, скажу, що висота будівля буде в 100 метрів. Навіть, статуя Свободи повністю б там помістилась. Діапазон структури 260 метрів, де могли б розміститись повністю три 747-их Боінга від носа до хвоста.

Для того, щоб ви зрозуміли усю складність управ-ління цим проектом, перелічу, скільки людей залучені до цієї справи. Для США, як країни-донора, основна роль полягає у нагляді та контролі. Ми не займаємось щоденними справами проекту. ЄБРР, який заснований у Лондоні, є агентом організацій-донорів і діє, як ланка між нами, українським уря-дом та менеджерами проекту. Іншим важливим компо-нентом є ядерний реактор в Україні. Коли будів-ництво накриття завершиться, це вже буде ядерне об-ладнання і воно мусить бути зареєстроване, як таке.

Підсумовуючи, скажу, що фонд «Укриття» скла-дає сьогодні 1 мільярд доларів. Ми вже майже на-близились до необхідної нам суми, а це відбулось, завдяки партнерству «Великої сімки» та Євро-пейського співтовариства. Допомога від США є над-звичайно великою, та Європейське співтовариство є найбільшим з донорів. Також є ще 24 вкладники, що мають право голосу на Асамблеї донорів.

На завершення скажу, що план спорудження обєкту «Укриття» не єдиний гравець у цій грі. Існує велика кількість інших важливих та дієвих засобів, які фінансуються Департаментом енергетики США та Європейським банком реконструкції та розвитку, спрямованих на фінансування управління відходами на території АЕС. Європейське співтовариство та ЄС також фінансують проекти та надають постійну підтримку для завершення цього завдання.

Такі речі, як наприклад, зміни в ціні матеріалів та сталі можуть кардинально змінити вартість цього проекту. Це ще не констатований факт, тому, сподіваюся, що через пару тижнів ми отримаємо добрі новини та зможемо просуватися далі у виконанні цього важливого завдання.


Проф. Николай Д. Тронько Директр Института эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко АМН Украины

РАК ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ В УКРАНЕ ПОСЛЕ ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ КАТАСТРОФЫ (ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, ПАТОЛОГИЯ, ЛЕЧЕНИЕ, МОЛЕКУЛЯРНАЯ БИОЛОГИЯ)

Уважаемый господин Председатель!Уважаемые дамы и господа! Результаты, которые представлены в докладе, по-

лучены при выполнении различных национальных и международных научных программ. Позвольте преж-де всего представить Вам анализ данных по заболе-ваемости раком щитовидной железы в зависимости от возраста и места проживания на момент аварии когорты лиц, которым в 1986 году было не более 18 лет. Именно они составляли группу повышенного риска в отношении развития тиреоидного рака. Кро-ме того, остановиться на морфологических особен-ностях карцином в различные периоды после ава-рии. Особое внимание в презентации будет уделено клиническим протоколам диагностики и лечения узловой патологии и рака щитовидной железы в ука-занной возрастной когорте, а также будут приведе-ны данные молекулярно-биологических исследова-ний, связанных с тиреоидным канцерогенезом.

Как мы уже неоднократно докладывали, в 1992 го-ду в Институте эндокринологии и обмена веществ АМН Украины был создан клинико-морфологиче-ский регистр случаев рака щитовидной железы у лиц, которым на момент Чернобыль-ской аварии было от 0 до 18 лет, кото-рый основывается на статистических отчетах эндокринологов и онкологов всех 27 регионов Украины, а также на анализе историй болезни пациентов, прошедших хирургическое или по-слеперационное лечение в клинике Института эндокринологии. Ежегодно регистрируется число случаев ра-ка и рассчитывается показатель заболе-ваемости на 100 тысяч представителей разных по возрасту групп, как на мо-мент аварии, так и на момент операции. При этом постоянно сравнивается забо-леваемость в 6 регионах Украины з наи-большими уровнями загрязнения радио-нуклидами йода (Киевская, Чернигов-ская, Житомирская, Ровенская, Чер-касская области и город Киев) с осталь-

ными 21 регионами Украины.Следует отметить, что число случаев рака щито-

видной железы у тех, кто был в детском и подрост-ковом возрасте во время аварии, постоянно увеличи-вается и в 2005 году было зафиксировано 412 вновь выявленных случаев. При оценке данных регистра по возрасту на момент аварии следует отметить, что за постчернобыльский период (1986-2005 гг.) в ука-занной возрастной когорте было зарегистрировано 3901 случай рака щитовидной железы, среди кото-рых 2801 (71.8%) – у тех, кто были детьми от 0 до 14 лет на момент аварии и 1100 (28.2%) – у тех, кто были подростками от 15 до 18 лет. (Рис.1)

Бесспорно, зафиксированное постоянное увели-чение числа случаев рака, в определенной степени можно связать с постепенным увеличением возраста наблюдаемой когорты на протяжении 1986-2005 го-дов. Вместе с тем, сравнение заболеваемости в 6 наи-более загрязненных регионах Украины с остальной частью ее территории показывает, что разница меж-ду показателями наиболее существенна в последние 5 лет наблюдения, что подтверждает сохранение свя-зи между ростом заболеваемости тиреоидным раком и непосредственно Чернобыльской катастрофой до настоящего времени.

Внесение данных за 2005 год в распределения больных раком щитовидной железы, родившихся в 1968 - 1986 гг., по возрасту на момент аварии также не внесло существенных изменений: наиболее от-четливое увеличение процента заболевших по срав-нению с 1986-1989 годами сохранялось в группе де-тей, возраст которых во время аварии не превышал 4 лет, и щитовидная железа которых была наиболее чувствительна к действию радиоактивного йода.

В полном соответствии с вышесказанным остала-сь без изменений и наиболее четкая взаимосвязь в этой возрастной группе между дополнительной забо-леваемостью и дозой облучения щитовидной желе-зы, особенно 1 Грей и выше.

Рис.1


Возраст на момент операции занесенных в ре-гистр пациентов колебался от 4 до 37 лет. При этом, к рассмотренным выше 3901 добавлены 164 случая, выявленные у детей и подростков, рожденных по-сле аварии, а именно в 1987 и последующих годах. Таким образом в регистре за период 1986-2005 годы зафиксировано 4065 случаев. Большинство случаев в последние годы выявляется у молодых взрослых, оперированных в возрасте 19 лет и старше.

Заболеваемость на 100 тысяч соответствующей возрастной популяции также обнаруживает тенден-цию к постоянному росту только в группе молодых взрослых. У пациентов оперированных в детском и подростковом возрасте она снижалась с 1996 и 2001 годов соответственно.

Вместе с тем, если проанализировать заболевае-мость у детей, рожденных до и после Чернобыльской катастрофы отдельно, становится очевидным, что у детей, рожденных до аварии и оперированных в воз-расте до 15 лет, заболеваемость оставалась высокой до 2000 года. С 2001 года они перешли в категорию подростков. В то же время показатели заболеваемо-сти у детей, рожденных после аварии, были и оста-ются во много раз ниже (например, в 2000 году: 2,04 и 0,13 соответственно).

Рост заболеваемости у детей, оперированных в воз-расте до 15 лет и рожденных до аварии, также выявлен в основном в наиболее пострадавших регионах Укра-ины, о чем демонстративно свидетельствуют срав-нительные показатели по 6 северным регионам и остальной территории страны.

Подобная картина наблюдается и при сравнении заболеваемости у молодых взрослых пациентов, опе-рированных в возрасте 19-37 лет, но следует отме-тить, что разница в показателях у них стала суще-ственной лишь с 1998 года, то есть значительно позд-нее, чем у оперированных в детском возрасте.

Приведенные данные могут служить дополнитель-ным доказательством прямой связи Чернобыльской аварии и развитием рака щитовидной железы у опе-

рированных пациентов разных возрастных групп, которые во время аварии были не старше 18 лет.

Проведенный анализ основных типов карцином у детей, подростков и молодых взрослых показал (Рис. 2), что во всех возрастных группах и во все пе-риоды наблюдения, более, чем 90% случаев составля-ли папиллярную карциному. Отмечено увеличение процента фоликулярных карцином со временем, прошедшим после аварии от 3% в 1990-1995 до 7.6% в 2002-2005 годах, что может свидетельствовать как о возрастной зависимости, так и о постепенном уве-личении процента опухолей с более длительным ла-тентным периодом развития, по сравнению с папил-лярными карциномами. Однако сравнительно неболь-шое количество случаев в этой группе опухолей пока еще не дает оснований для серьезных выводов.

По гистологическому строению исследованные па-пиллярные карциноми были распределены на следу-ющие основные подтипы или варианты:

Типичный папиллярний вариант, для которого характерно наличие многочисленных папилл, обра-зующих специфические древовидные разветвления.

Фолликулярный вариант, представленный фол-ликулярными структурами. При этом ядра опухо-левых клеток имеют характерные признаки для па-пиллярной карциномы (увеличенные размеры, про-светление нуклеоплазмы, наличие цитопламатиче-ских включений и бороздок).

Солидный вариант, чаще представленный альве-олярно-солидными участками. Ядра опухолевых кле-ток имеют описанные выше характерные признаки для папиллярной карциномы. Следует отметить, что опухоли такого строения имели признаки наиболее выраженного агрессивного биологического поведе-ния в отношении экстратиреоидного распростране-ния, сосудистой инвазии, наличия регионарных и отдаленных метастазов.

Соотношение подтипов папиллярной карциномы у детей, подростков и молодых взрослых в различ-ные периоды после аварии существенно изменилось

с увеличением времени, прошедшего после нее, то есть с увеличением латент-ного периода развития опухоли: во всех возрастных группах снизился процент солидного варианта и одновременно возрос процент типичного папилляр-ного и особенно смешанного варианта опухолей. При этом структурные ком-бинации смешанного варианта также изменились со временем: резко снизил-ся процент опухолей солидно-фоллику-лярного строения и увеличился про-цент опухолей папиллярно-фоллику-лярного строения. То есть, говорить о едином структурном «портрете» радио-индуцированного постчернобыльского рака, по нашим данным, не представля-ется возможным.

Рис.2


Анализ инвазивных свойств папиллярных карци-ном выявил две основные зависимости: возрастную и временную. Так признаки экстратиреоидного распространения опухоли в прилежащие к железе мягкие ткани, которые позволяли отнести такую опухоль по предыдущему 5 изданию классификации TNM к Т4 категории, а по последнему 6 изданию – к Т3 категории, чаще выявлялись у детей, чем у подростков и особенно молодых взрослых. При объ-единении всех возрастных групп прослеживалось отчетливое снижение процента опухолей с призна-ками экстратиреоидного распространения по мере увеличения времени, прошедшего после аварии.

Регионарные метастазы в лимфатические узлы шеи также наиболее часто регистрировались у де-тей, оперированных в возрасте до 15 лет, и также их процент снижался по мере увеличения времени, прошедшего после аварии.

Аналогичная закономерность имела место и при анализе случаев с отдаленными метастазами в легкие. Следует обратить особое внимание, что в по-следний период наблюдения (2002-2005 годы) только 4.0% из 1412 проанализированных папиллярных кар-цином имели отдаленные метастазы в легкие.

Этому обстоятельству, с нашей точки зрения, спо-собствовало как вышеописанное изменение струк-туры папиллярных карцином, связанное с увели-чением возраста пациентов и латентного периода развития опухолей, так и значительное повышение процента инкапсулированных опухолей: с 7.4% в 1990-1995 до 22.8% в 2002-2005 годах.

заложены в объективной оценке онкологической опасности всех очаговых образований щитовидной железы, выявленных с помощью ультразвукового исследования. Проведение их биопсии с цитоло-гической оценкой клеточного материала позволяет повысить точность предоперационной диагностики рака щитовидной железы. Необходимо отметить, что значительный прогресс в области ультразвукового и цитологического исследований, отмеченный в по-следнее десятилетие, дает возможность качественно улучшить действующий клинический алгоритм ле-чения и наблюдения больных с узловой патологией щитовидной железы. Современные цитологические возможности этих методов достаточны, чтобы в по-давляющем большинстве случаев правильно устано-вить диагноз, поэтому в настоящее время в мировой практике ключевая роль в дооперационной диагно-стике новообразований щитовидной железы отво-дится исключительно этим двум методам и именно на их результатах основаны показания к оператив-ному лечению больных. Ими являются: 1) рак; 2) подозрение на рак; 3) «фолликулярная неоплазия»; а также 4) наличие крупного доброкачественного образования (образований) с симптомами механиче-ского сдавления окружающих структур.

Несколько слов о действующем клиническом протоколе при узловой патологии щитовидной же-лезы, принятом в нашем институте. В том виде, в котором протокол представлен на Рис. 3, использу-ется нами примерно на протяжении последних 15 лет. Необходимо отметить, что в отличие от амери-

кано-итальянского протокола (АИП), его клинический алгоритм составлен главным образом на основе результа-тов собственных многолетних научных исследований ультразвуковых, цито-логических, патоморфологических и клинических особенностей различных типов новообразований щитовидной железы, в том числе проведенных в рамках различных совместных между-народных проектов по изучению тире-оидной патологии. В нашем протоколе учтены также достижения в этих об-ластях ведущих зарубежных эндокри-нологических центров.

В Институте эндокринологии и об-мена веществ АМН Украины (ИЭОВ) ежегодно проводится более 30 000 ультразвуковых исследований щито-

видной железы, до 2000 пункционных биопсий узлов и 1000 оперативных вмешательств по поводу пато-логии щитовидной железы. Таким образом, име-ется не только полный замкнутый цикл диагно-стики и лечения узловой патологии щитовидной железы с четкой обратной связью дооперацион-ного и операционного этапов - такой объем иссле-дований и оперативных вмешательств позволил за эти годы проверить и достаточно объектив-

Рис.3

Следует подчеркнуть и имеющее место постепен-ное увеличение количества и процента «маленьких» опухолей размером до 1 см, что, безусловно, связано с интенсификацией скрининговых исследований и повышением диагностических возможностей за счет модернизации ультразвукового оборудова-ния и широкого внедрения метода тонкоигольной пункционной аспирационной биопсии. Принципы ранней диагностики карцином щитовидной железы


но оценить каждый элемент клинического алгорит-ма нашего протокола.

Основные принципы нашего дествующего про-токола практически по всем позициям идентичны АИП, что можно объяснить аналогичными со-временными подходами к диагностике и лечению узловой патологии щитовидной железы. Вместе с тем, имеется ряд отличий, обусловленных местными условиями Украины, а также собственным научным и практическим опытом.

Методом выбора в лечении высокодифференци-рованного рака щитовидной железы (папиллярного или фолликулярного), как известно, является экс-трафасциальная тиреоид-эктомия с последующей радиойодтерапией и супрессивной терапией тирео-идными гормонами. Применение дооперационного цитологического и интраоперационного экспресс-гистологического исследований является обязатель-ным компонентом в принятии решения о хирургиче-ском лечении.

До настоящего времени остается серьезной про-блемой объем оперативного вмешательства при не-определенных дооперационных цитологических и интраоперационных гистологических заключениях: «фолликулярная неоплазия». В таких случаях мини-мальным объёмом оперативного вмешательства сле-дует считать экстрафасциальную гемитиреоид-экто-мию. При установлении карциномы (папиллярной или фолликулярной) во время окончательного гисто-логического исследования необходимость проведе-ния «окончательной тиреоидэктомии» определяется размером опухоли, ее локализацией и инвазивными свойствами.

При папиллярном раке щитовидной железы регионарные метастазы в лимфоузлы шеи встреча-ются примерно более, чем у 50% больных, вероят-ность наличия которых увеличивается с размером и экстратиреоидной инвазией карциномы. По этой причине при карциноме щитовидной железы хи-рургическому вмешательству должно предшество-

вать обязательное тщательное ультразвуковое, а при необходимости и цитологическое исследование лимфатических узлов шеи.

Объем операции на лимфатических коллекторах шеи при тиреоидной карциноме должен быть, с одной стороны - онкологически радикальным, с дру-той - минимально травматичным. Поэтому, лучшим и наиболее распространенным вариантом операции является проведение тщательной визуальной и паль-паторной ревизии шеи с интраоперационной экс-пресс-биопсией «сторожевых» лимфатических уз-лов из наиболее часто поражаемых коллекторов (se-ntinel lymphadenectomy). Лимфаденэктомия в объ-еме срединной и боковой модифицированной диссек- ции шеи выполняется при выявлении метастазов.

На основании данных, полученных в клинике на-шего института, определены клинико-морфологи-ческие особенности радиационно индуцированных карцином щитовид-ной железы, возникших у детей и подростков Украины в период после аварии на Чернобыльской АЭС.

Учитывая появление случаев радиационно инду-цированного рака у населения Украины, высокую агрессивность его клинического течения, мы пере-смотрели ранее принятую хирургическую тактику в плане отказа от операций органосохраняющего характера. Начиная с 1990-1992 года, наша клиника полностью перешла на выполнение тотальной тире-оидэктомии. Подобный объем операции снижает риск местного рецидива заболевания и сопряжен с минимальным риском осложнений в руках опыт-ного хирурга. Кроме того, это делает возможным выполнение (после хирургического вмешательства) абляции радиоактивным йодом и последующего адекватного мониторинга.

Анализ результатов лечения рака щитовидной железы показал, что выполнение первичной тирео-идэктомии снижает риск развития локальных реци-дивов заболевания в 3,2 раза по сравнению с органо-сохраняющими операциями с 2.3% до 0.7% .

Анализ результатов лечения рака щитовидной железы показал, что на-копление опыта проведения оператив-ного вмешательства при выполнении первичной или окончательной тирео-идэктомии позволило снизить послео-перационные специфические ослож-нения, в частности, стойкий ларинге-альный парез с 6.8% до 3,2%, а стойкий гипопаратиреоз - с 4.3% до 1,1%.

Смертность среди больных, опери-рованных по поводу рака щитовидной железы очень низкая и составляла в анализируемой группе 0.5%. (Рис. 4)

Результаты послеоперационного лечения 1544 больных радиоактивным йодом показали, что у 871 из of 1544 (56.4%) обнаруживалась только оста-

Рис.4


точная тиреоидная ткань. Такие больные быстрее и лучше достигали полной ремиссии: 747 пациентам (85.8%) понадобилось лишь 1-2 курса радиойодтера-пии. В случае обнаружения регионарных метастазов в лимфатические узлы (503 из 1544 пациентов или 32.6%), а особенно отдаленных метастазов в легкие (170 случаев или 11.0%), ремиссия достигалась мед-леннее и требовала большего числа курсов радио-йодтерапии. В настоящее время 1310 из 1544 пациен-тов (84.8%) достигли ремиссии, остальные пациенты продолжают лечение.

Мне хотелось бы также коротко остановиться на результатах молекулярно-биологических исследова-ний, полученных совместно с ведущими учеными университетов Уэльса и Нагасаки, касающихся на-рушений в основных генах, связанных с тиреоидным канцерогенезом, а именно, перестановок в Ret гене (РТС1 и РТС3) и мутаций в BRAF гене при папилляр-ной карциноме.

Было показано, что тип транслокаций в Ret гене тесно связан с возрастом оперированных пациентов, при этом для детей характерны РТС3 транслокации, а для более взрослых пациентов - РТС1 транслокации.

Кроме того, тип транслокаций связан и с гисто-логическим строением опухоли: РТС3 транслокации сочетаются чаще с солидным вариантом папилляр-ной карциномы, который был наиболее распро-странен при коротком латентном периоде развития опухоли, а РТС1 транслокации чаще обнаружива-ются при типичном папиллярном варианте; процент таких опухолей нарастает с увеличением латентного периода.

Подобная зависимость молекулярно-биологиче-ских перестроек прослеживалась и при изучении BRAF-мутаций: процент случаев с такими мутациями существенно нарастает по мере увеличения возрас-та оперированных и в преобладающем большинстве случаев связан с типичным папиллярным строением карциномы.

В заключение позвольте остановиться на основ-ных выводах:

* После Чернобыльской катастрофы в Украине, на-чиная с 1990 года, наблюдается значительное увели-чение количества случаев рака щитовидной железы в когорте лиц, которым было от 0 до 18 лет на момент аварии, особенно у детей 0-14 лет на момент аварии.

* Распределение пациентов по возрасту на момент аварии свидетельствует о том, что наибольшее увели-чение процента больных раком щитовидной железы происходило за счет детей, которым в 1986 году было не более 4 лет. Численность этой группы возросла в последние годы более чем в 5 раз по сравнению с 1986-1989 г.г., что дает основание выделить этот возрастной контингент как группу максимального риска.

* Подтверждением этому служат данные о посто-янном росте именно у детей 0-4 лет на момент аварии дополнительной заболева емости при увеличении до-зы облучения щитовидной железы. Наиболее выра-

женное увеличение при дозе облучения 1 Гр и выше.* Подавляющее большинство тиреоидных карци-

ном (свыше 90% случаев) у пациентов, которые были детьми или подростками во время Чернобыльской катастрофы представлены папиллярной карциномой во все периоды наблюдения. Отмечено также не-которое увеличение процента фолликулярных кар-цином с увеличением времени, прошедшего после аварии, то есть с увеличением латентного периода.

* Папиллярные карциномы характеризовались существенными изменениями гистологической структуры с увеличением латентного периода. Наи-более агрессивные папиллярные карциномы по их биологическому поведению наблюдались у детей, оперированных в 1990-1995 годах в возрасте от 4 до 14 лет, то есть при коротком латентном периоде. Эти карциномы в основном имели солидное и солид-но-фолликулярное строение и проявляли высокие инвазивные свойства и характеризовались высоким процентом регионарных и отдаленных метастазов.

* С увеличением латентного периода наблюда-лось снижение процента карцином солидного стро-ения, снижение инвазивных свойств опухолей, а также увеличение процента папиллярных карцином папиллярно-фолликулярного строения, инкапсули-рованных форм и «маленьких» карцином размером до 1 см, что свидетельствует о более благоприятном характере их биологического поведения и подтверж-дается существенным снижением процента случаев с наличием регионарных и отдаленных метастазов.

* Методом выбора в лечении дифференцирован-ных форм тиреоидного рака является экстрафасци-альная тиреоидэктомия с последующей радиойодте-рапией и супрессивной гормонотерапией.

* Анализ результатов лечения показал, что выпол-нение первичной тиреоидэктомии с терапией радио-активным йодом при папиллярной карциноме щитовидной железы снижает риск развития реци-дивов заболевания в 3,2 раза по сравнению с органо-сохраняющими операциями.

* Объективным критерием оценки эффективнос-ти проведенной терапии явились результаты лече-ния карцином щитовидной железы, которые были благоприятными. Выживаемость в течение 5 лет составила 99,5%. После радикально проведенной программы лечения больные могут длительное время сохранять трудоспособность, не снижая ка-чества жизни.

* Молекулярно-биологические исследования уста-новили вовлечение Ret перестроек и BRAF мутаций в тиреоидный канцерогенез. Обнаруженные нару-шения тесно связаны с гистологическим строением папиллярных карцином, латентным периодом и воз-растом пациентов во время операции.

Позвольте также выразить искреннюю призна-тельность ведущим научным центрам Великобрита-нии, Японии и США за плодотворное многолетнее сотрудничество.

Спасибо за внимание !


Здоров'я і довкілля

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИВ Україні навколишнє середовище й досі зазнає

вплив наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, нагромадження промислових і воєнних відходів радянського періоду (що становить більш, ніж 16 тис. тон невикористаної токсичної складової радянського ракетного палива), і зростаюче навантаження від те-перішньої економічної діяльності. Однак, багаті при-родні ресурси і біологічне розмаїття забезпечують добру основу для подальшого розвитку України, а та-кож для тіснішого співробітництва із сусідніми дер-жавами.

Україна була центром східнослов’янської куль-тури з часів заснування середньовічної держави – Київської Русі у кінці ІХ століття, хоча протягом всієї історії відбувалася боротьба за її суверенітет. Сьогодні в Україні проживає більше 47 млн. насе-лення на території 603,700 тис. км2. За даними пере-пису 2001 року, 78 відсотків населення становили українці, 17 відсотків - росіяни, а решту – 5 від-

сотків належали різноманітним національним мен-шинам.

Україна багата на природні ресурси. Великі запа-си залізної руди (27 млрд. тон) поблизу Кривого Рогу, Кременчука і Запоріжжя обумовлюють розвиток національного сталеливарного виробництва. Крім значних, у міжнародному відношенні, запасів мар-ганцю (40 відсотків від усіх відомих у світі), в Україні знаходяться важливі запаси калію, магнію, кухонної солі та великі поклади кам’яного і бурого вугілля, сконцентровані в Донбасі на сході країни, тим самим забезпечуючи місце України серед десяти перших світових виробників. Одна з найбільших уранових видобувних промисловостей у колишньому радян-ському союзі знаходиться в Дніпропетровській об-ласті.

На чотирьох атомних електростанціях: Запоріж-кій, Південноукраїнській, Рівненській та Хмель-ницькій, 15 діючими реакторами виробляється май-же половина електроенергії України. До 2030 ро-ку Україна планує ввести додаткові атомні енерго-генеруючі потужності, що подвоїть загальне вироб-ництво електроенергії на атомних електростанціях.

Тривалий час в Україні спостерігався економічний спад, однак економіка постійно відновлювала свою рівновагу. У 2006 році ВВП на душу населення (у паритеті купівельної спроможності) підвищився з низького рівня 3700 дол. США до приблизно 7800 дол. США. Водночас, від 15 до 30 відсотків населення перебувало за межею бідності у 2003 році.

Україна має гарні перспективи входження на глобальні ринки, що залежить від її діючого членства у Світовій організації торгівлі (СОТ). До 2007 року Парламент схвалив всі закони, необхідні для приєднання до СОТ, і очікується, що до кінця року Україна стане повноправним її членом. Сьогодні основними її експортерами виступають Російська Федерація, Республіка Білорусь, Республіка Молдова, країни Європейського Союзу та Китайська Народна Республіка. Держава, в основному, імпортує нафту з Російської Федерації, газ з Російської Федерації та Туркменистану і промислову продукцію з країн Західної Європи та Сполучених Штатів Америки.

Енергетика є основним національним та регіо-нальним питанням безпеки, що має вагомий вплив на навколишнє середовище. Україна значним чином залежить від експорту російської нафти та газу, і російської газової транспортної мережі для імпорту газу з інших країн, в основному, Туркменистану. З іншого боку, Україна залишається важливою тран-зитною країною для постачання російських енерго-ресурсів до країн Центральної та Західної Європи,

Українська газо-транспортна система є важливою складовою безпеки держави.Джерело: ТАСС



транспортуючи 85 відсотків її експорту та 80 відсотків експорту газу до Європи. Система транспортування газу забезпечується потужностями із зберігання газу, обсяг яких становить разом 30 млрд. м3 в Захід-ній Україні. Трубопровід Одеса-Броди був спро-бою розробити маршрути транспортування елек-троенергії з іншою метою, ніж передачі російського викопного палива. Роль електроенергії в націо-нальній та регіональній безпеці стала особливо оче-видною протягом газової кризи взимку 2005-2006 року, коли російський „Газпром” припинив поставки природного газу до України. У результаті було розірвано постачання електроенергії до країн Центральної і Східної Європи, що привернуло націо-нальну та міжнародну увагу до питання енер-гетики.

На початку 1990-х років трубопровід Одеса-Броди планувався з метою транспортування каспій-ської нафти з Азербайджанської Республіки і Респуб-ліки Казахстан до Центральної та Північної Євро-пи через найбільший морський порт Одеса і західно-українське місто Броди. У серпні 2001 року було від-крито систему трубопроводу протяжністю 667 км з пропускною спроможністю від 9 до 14 млн. тон нафти на рік.

Водночас, Україна домовилася з Республікою Польща про продовження системи на 560 км до польського міста Плотськ, що дозволить транспор-тування каспійської нафти до балтійського порту

Гданськ. Хоча подовження трубопроводу до Плот-ську вартістю 540 млн. дол. США є одним з економічних пріоритетів Європейського Союзу, проект зараз перебуває на стадії планування.

Після продовження трубопроводу до Плотську існує можливість зменшення залежності України від транзиту нафти з Російської Федерації.

Порівно із сусідніми державами, Україна має дуже низький Індекс сталості навколишнього сере-довища (Environmental Sustainability Index), посідаючи 108 місце серед 146 держав. Це пояснюється, в ос-новному, високо енергоємною та інтенсивно за-бруднюючою промисловістю, впливом на екосистеми внаслідок інтенсивного сільського господарства, не-стачею води на частині території та недостатнім чи-ном розвиненими інституціями навколишнього сере-довища.

У грудні 2005 року Україна підписала Меморандум про взаєморозуміння з ЄС з енергетичних питань, відкриваючи шлях стратегії інтеграції української енергетичної системи до європейської, окреслюючи три пріоритетних сфери співробітництва: ядерна безпека, енергетичне постачання та транзитна без-пека, а також модернізація вугільної галузі, яка разом з ядерною безпекою та пошуком власних ресурсів природного газу розглядається як можливий варі-ант зменшення енергетичної залежності. У лютому 2006 року під час одного зі своїх звернень до народу Президент України оголосив про заснування Аген-

Єдина система магістральних нафтопроводів «Дружба» – найбільший у світі нафтопровід. Збудований у радянські роки для транспортування нафти із Сибіру в країни Східної і Західної Європи, експлуатується з 1962 року. Загальна довжина – близько 5200 км. Український відрізок нафтопроводу експлуатує компанія ВАТ ”Укртранснафта”. Джерело: uk.wikipedia.org


Пані Ольга Мелень, Керівник юридичного відділу МБО «Екологія-право-людина», м.Львів

Україна була однією з перших країн, яка підписала Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату та Кіот-ський протокол до неї, таким чином взявши на себе добровільні зобов’язання по обмеженню викидів парникових газів.

Відповідно до офіційних даних, Україна має вели-кий потенціал для продажу свого права на викиди певного об’єму парникових газів згідно зобов’язань по Кіотському протоколу, так як економіка України в порівняні з 1990 роком, що брався за базовий рік для визначення обсягів скорочення викидів парникових газів сторонами цього протоколу, зменшилися майже вдвічі, і тому числі зменшилися викиди парникових газів Україною. Оцінюється, що Україна зможе про-дати біля 1,5 млн. одиниць парникових газів. У 2008 році Україна має право розпочати продаж своїх квот (права на викиди парникових газів), що може принести біля 10 млн.дол. до бюджету України.(1)

Сума можливого надходження до бюджету до-сить значна, і Кіотський протокол не передбачає, яким чином країни повинні розпорядитися коштами від продажу своїх квот. Тому, рядом експертів, в тому числі і Світового Банку, було введено поняття зелених інвестицій, що передбачає використання коштів від продажу квот на проекти щодо покращення стану довкілля та зменшення викидів парникових газів.

Так як схема зелених інвестицій не є обов’язковою, так як не передбачається Кіотським протоколом, за-пуск даного механізму допоможе потенційним по-купцям мати впевненість в тому, що кошти від про-дажу квот будуть використані на реалізацію проек-тів, що будуть мати позитивний вплив на довкілля. (2) Тому, з одного боку запровадження схеми зе-лених інвестицій в Україні дозволить залучити до державного бюджету значні фінансові кошти для інвестування екологічно-привабливих проектів в га-лузі енергетики, промисловості, транспорту, житло-вого господарства, сільського господарства та освіти, а з іншого боку Україна зможу зробити свої квоти більш привабливими для потенційних покупців (3).

Відповідно до звіту Світового Банку: “Україна. Можливості для запровадження схеми зелених інвестицій згідно Кіотського протоколу”, схема зеле-

СХЕМА ЗЕЛЕНИХ ІНВЕСТИЦІЙ – ЯК ДОДАТКОВИЙ ФІНАНСОВИЙ

ІНСТРУМЕНТ ДОСЯГНЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ПОДОЛАННЯ

НАСЛІДКІВ ЗМІНИ КЛІМАТУ

ції з енергетичної ефективності і поставив завдан-ня знизити у 2006 році споживання газу на 10 %. Га-рантування енергетичної безпеки України усклад-нюється тим фактом, що Україна є однією з най-більш енергетично залежних у світі країн завдяки структурі та енергоємності промисловості. Її спо-живання у 2003 році дорівнювало 3,37 тон нафти за 1,000 дол. США, що перевищує показник США в 15 разів та Японії у 30. Навіть країни з перехідною економікою мають менший показник споживання: Польща – 0,53%, Румунія – 0,91%, Росія – 2,01 тон нафти за 1,000 дол. США. Українська промисловість має ще більшу різницю щодо енергоємності, спожи-ваючи більше 45 % від загальної енергетичної по-треби країни, з яких 35 % природний газ та 53 % елек-троенергія. Головними енергетичними споживачами є хімічні та металургійні заводи східної України. У своїй заяві від 13 жовтня 2006 року Міжнародна енергетична агенція закликала Україну підвищити рівень енергозбереження. Природний газ є особ-ливо важливим для України. У 2005 році Україна спожила 75-80 міліардів кубометрів газу, з яких 55% було спожито промисловістю. Заміна газу на вугілля, атомну, гідро та інші види енергії може зменшити енергетичну залежність, але також створити певні екологічні виклики. У порівнянні з своїми сусідами, Україна має дуже низький індекс екологічної витри-валості, займаючи 108 місце серед 146 країн. Голов-ним чином, це викликано високим рівнем енергоспо-живання та промисловим забрудненням, впливом на екосистему, який спричинено сільським господарст-вом, а також недостатнім розвитком інституцій, які займаються охороною навколишнього середовища.

Закон 2003 року “Про засади національної безпе-ки України” дає широкий погляд на національну без-пеку та містить посилання на екологічні питання, проблеми промислового забруднення та відхо-дів, погіршення стану водного середовища, нераціо-нального використання природних ресурсів, небез-печної спадщини попередньої військової діяльності та пов’язаних з енергетичними технологіями екологіч-ними негараздами. Серед зовнішніх загроз безпеці, Закон говорить про глобальні кліматичні зміни та імпорт потенційно небезпечних технологій включно з генетично-модифікованими організмами. У Зако-ні також згадуються транскордонні екологічні проб-леми, які охоплюють управління спільними водними басейнами та забруднення Чорного і Азовського мо-рів. Менеджмент водних ресурсів є важливим питан-ням в Україні, особливо, на сході країни, у Криму, де спостерігається дефіцит води. Україна поділяє біль-шість основних річкових басейнів з іншими краї-нами, приділяючи особливу увагу міжнародній спів-праці. Країна уклала угоди з усіма своїми сусідами та кількома іншими державами відносно основних транскордонних річкових басейнів. Не дивлячись

Провження на стор.24


Також важливо, щоб зелене інвестування відбу-валося з дотриманням принципу відкритості, участі громадськості, відповідальності та екологічної ціліс-ності та ефективності.

В Україні існують наступні сектори економіки, які мають потенціал для зеленого інвестування: енер-гетика, лісове та сільське господарство, житлово-ко-мунальне господарство, поводження з відходами, транспорт, виробництво та обробка металу та сталі. Нажаль, споживання електроенергії, виробленої з використанням відновлювальних джерел, складає лише 1%, в порівняні з споживанням газу та нафти.

Так як рік 2008 наближається, а з ним і запуск механізму продажу квот, більше зусиль слід приді-лити питанню прийняття нових законодавчих актів та запровадження нових моделей поведінки в сфері виробництва, видобування корисних копалин, сільсь-кого та лісового господарства.

Але я впевнена, що який би механізм не було обрано для запуску зеленого інвестування – процес такого інвестування повинен здійснюватися з дотри-манням принципів Орхуської конвенції (Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості та дос-туп до правосуддя з питань, що стосуються дов-кілля). Роль громадськості повинна бути сильною та активною що забезпечить позитивні результати заходів по пом’якшенню наслідків зміни клімату та зеленого інвестування. Громадяни та еко-логічні неурядові організації повинні брати іні-ціативу на кожній стадії імплементації схеми зеленого інвестування, починаючи від процесу від-бору проектів і закінчуючи процесом контролю та результатами виконання проектів. Громадськість та-кож повинна боротися за кращий доступ до інфор-мації на кожній стадії прийняття рішення та звертатися до суду у випадку порушень зако-нодавства державними органами чи суб’єктами госпо-дарювання та у випадку сумнівності екологічної ефективності проекту.

І також додатково слід займатися освітою гро-мадян щодо їх прав та проблеми зміни клімату, та таким чином привертати увагу державних органів щодо цього питання. Треба діти вже сьогодні, бо завтра може бути пізно.

1. http://www.vertisfinance.com/index.php?page=news&news

id=55&l=1

2. http://www.climatefocus.com/newspubs/downloads/Fin-

alReportOptionsforDesigningaGISunderKyotoProtocolFINAL_

bb011207en.pdf

3. Report Ukraine Options for Designing a Green In-

vestment Scheme under the Kyoto Protocol http://

www.climatefocus.com/newspubs/downloads/FinalReportOptio

nsforDesigningaGISunderKyotoProtocolFINAL_bb011207en.pdf

4. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On approval of

the plan for preparation to the consideration during the meet-

ings of the Cabinet of Ministers of Ukraine of the most important

issues of formation and realization of the state policy in first

decade of 2007”, 27.12.2006 . N 674-

5. Decision of the Cabinet of Ministers of Ukraine 7.05.1998 N 634

них інвестицій – це інструмент для спрямування доходів від продажу права на викиди парникових газів на заходи щодо зменшення викидів парникових газів чи фінансування більш широких результатів для довкілля. Продавці погоджуються на така заходи для забезпечення екологічної цілісності Кіотського протоколу та забезпечення більш кращих умов про-дажу, але таке зобов’язання є добровільним через відсутність згадки про озеленення в протоколі.

Застосування Кіотського протоколу та його ме-ханізмів вимагає прийняття ряду законодавчих актів та визначення державної політики щодо питання змі-ни клімату.

На сьогодні, законодавче регулювання та політика щодо зміни клімату в Україні характеризується від-сутністю державної стратегії щодо використання свого права на викиди парникових газів та квот, від-сутністю законодавства для імплементації рам-кової Конвенції ООН про зміну клімату та механіз-мів Кіотського протоколу; відсутністю державної полі-тики щодо зменшення обсягів викидів парникових газів та збільшення джерел абсорбції та залучення фінансування в енергетичний сектор.(4) В наступні пару місяців наша держава повинна зосередитися на розробці проектів відповідних законодавчих актів для визначення політики розпорядження доходами від продажу квот, організаційних, інституційних та фінансових механізмів запровадження схеми зеле-них інвестицій, особливо визначивши питання щодо контролю та аудиту за впровадженням проектів.

Поняття зеленого інвестування є новим для зако-нодавства і практики України, хоча Україна ще 10 ро-ків тому запровадила практику використання кош-тів отриманих з податку за забруднення довкілля че-рез Державний фонд охорони навколишнього при-родного середовища на проекти, що пов’язані з охо-роною довкілля. Державний бюджет України склада-ється з спеціального фонду, який називається Дер-жавним фондом охорони навколишнього природ-ного середовища. (5) Метою його створення є фінансу-вання природоохоронних заходів та заходів, пов’яза-них з раціональним використанням і збереженням природних ресурсів. Міністерство охорони навко-лишнього природного середовища України є відпові-дальним за підготовку проектів, що потім отрима-ють фінансування з даного фонду. Міністерство та-кож відповідальне за подальший контроль над здій-сненням природоохоронних заходів та проектів. Цей механізм часто піддається критиці за відсутність ефективного контролю за в використанням коштів та реалізацією проектів та заходів, довгу процедуру відбору та проблеми з отриманням коштів через дер-жавне казначейство, яке розподіляє бюджетні кош-ти.

Окрім можливості запровадження схеми зеле-них інвестицій у формі безповоротних цільових дер-жавних асигнувань, існують і інші форми державної підтримки проектів, що спрямовані на зменшення ви-кидів парникових газів: державні позики та гарантії, випуск цінних паперів, державні інвестиції тощо.

Також слід в законодавстві чітко закріпити принципи зеленого інвестування що допоможе більш ефективно витрачати доходи від продажу квот.


Сполучені Штати, Канада, Австралія. На сьогод-ні відомо, що тривалий час проводяться перего-вори про те, щоб США приєдналися до Кіотської угоди, але нажаль політика Сполечених Шта-тів ще не розглядається на сьогодні, як достат-ньо відкритою до реагування на проблеми кліма-тичних змін. Тільки на рівні деяких Штатів та рівні федеральних урядів ухвалюються вже кон-кретні заходи щодо боротьби із глобальним потеплінням.

На скільки сьогоднішні екологічні питання пору-шуються у ході нинішньої передвиборчої кампанії в Україні, на передодні виборів до Парламенту, що відбудуться на прикінці вересня цього року?

- Виборча кампанія знаходиться у розпалі, але так як засвідчує досвід попередніх виборів, і пре-зидентських і парламентських, нажаль, еколо-гічним питанням в Україні приділяється незнач-на увага. Так, питання охорони навколишнього середовища не стоїть на сьогоднішньому порядку денному в українських політиків. Не приділяється увага і таким питанням, як забруднення повітря, незаконні вирубки лісів. Не приділяється увага і боротьбі зі зміною клімату. Не дивлячись на те , що Україна приєдналася до Кіотського протоколу та до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, на державному рівні не вживаються відповідних заходів, щодо боротьби зі зміною клімату. Укра-їна на сьогодні ще не підготувала жодної цілеспря-мованої державної програми з цього важливого питання.

На скільки гостро зараз стоїть питання зі змі-ною клімату для України?

- Для України це питання не стоїть на разі на-стільки гостро. Це означає, що обсяг економіки в Україні не є на тому рівні, як в 90 роках, коли готувався Кіотський протокол. В той час викидалося набагато більше парникових газів в атмосферу ніж сьогодні. Але на сьогодні в Україні існують й інші проблеми повязані з нанесенням шкоди навколишньому середовищі, це і вирубка зелених насаджень, і масові вируб-ки захисних лісів, нераціональне введення сіль-ського господарства, відсутність достатнього очис-ного обладнання на промислових підприємствах, проживання населення в сильно забруднених тери-торіях, викиди від транспорту та інші проблеми. Тому, уряд України повинен долучитися актив-ніше до питань, пов’язаних зі зміною клімату і збереженням довкілля.

Радакція світового екологічного журналу, Рада Директорів організації Світової передачі Інформації (World Information Transfer Inc.) висловлює подяку Ользі Мелень за її бажання розповісти нашим читачам про політику України щодо екологічних нововедень і представляти Україну на всесвітній конференції з питань кліматичних змін.

Розмову вела Наталія Зілгалова

ЗЕЛЕНІ ІНВЕСТИЦІЇ ПОВИННІ СЛУЖИТИ ПОЗИТИВНИМ ЗМІНАМ

ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ.

Чи малу увагу екологів світу нині при-вертають внутрішні зміни на планеті, однак інтерес до цих змін стає щоразу виразнішим.

Це питання обговорювали на триденній кон-ференції в ООН «Зміни клімату: Як ці зміни впливають на людство» у Нью Йорку, 5 – 7вересня 2007 року. До участі у конференції бу-ли запрошенні представники міжнародних не-урядових організацій, науковці, журналісти, екс-перти-екологи та захисник прав людини та ін.

Україну на цьому форумі представляла Оль-га Мелень, керівник юридичного відділу між-народної благодійної організації «Екологія – Право – Людина» з України.

На конференції ООН з питань кліматичних змін, Ольга Мелень виступила з доповіддю : «Схема зелених інвестицій – як додатковий інструмент досягнення сталого розвитку та по-долання наслідків зміни клімату». Моло-да і талановита українська юристка погодилася дати інтерв’ю для нинішнього випуску Світо-вого екологічного журналу.

Олю, чому був присвячений твій виступ на конференції такого масштабу, як ООН?

- Виступ був присвячений зеленому інвес-туванню та надходження до бюджету України коштів від продажу квот на викиди парникових газів, та використання цих коштів на реалізацію екологічних проектів. Йдеться про такі проекти, які будуть повязанні із зменшенням викидів СО2 (вуглекислого газу) в атмосферу, або які будуть повязанні зі збільшенням джерел абсорб-ції вуглекислого газу, з метою задля вирішення найважливішої проблеми сьогодення – зміни клі-мату та глобального потепління.

Сьогодні у світі чи мало людей скаржаться на те, що політики не достатньо боряться із такою проблемою, як глобальне потепління. Як ви гадаєте, після сьогоднішньої конференції, чи буде почутий голос громадськост та екологогів?

- Власне ця конференція чим є позитивною, що питання зміни клімату досліджується на такому високому рівні, як Організація об’єднаних націй. До сьогоднішнього дня, це питання вирішувалося по різному, це залежало від багатьох чинників. Як ви знаєте, на сьогодні існують держави, які вже ратифікували Кіотський протокол і Україна була серед перших держав, що ухвалили рішення підписати цю угоду. Варто додати, що викиди пар-никових газів України є відносно не значними на сьогодні, так як основна маса викидів зменшилася на 50% у порівнянні з 90 роками. Серед держав, які відносяться до числа тих, що мають найбільші об’єми викидів вуглекислого газу належать:


В 2008 році у липні мине 135 років з дня на-родження видатного українського науковця, дійс-ного члена Наукового Товариства ім. Шевченка та Богословського товариства у Львові, доктора Романа Ковшевича.

З 1999 року функціонує фонд К.Ковшевич, одниміз завдань якого є надання стипендій здібним, тала-новитим студентам – відмінникам навчання із мало-забезпечених сімей в Україні.

На сьогоднішній день такою підтримкою кори-стуються 37 студентів денної форми навчання. Зокрема 22 студенти із Львівського національного університету імені Івана Франка, 5 сту-дентів із Львівського інституту банків-ської справи університету банківської справи НБУ, одна студентка з Українсько-го Католицького Університету, 5 студен-тів з Ужгородського національного університету, одна студентка з Київсь-кого національного медичного універси-тету імені Богомольця, один студент з Києво-Могилянської академії, один сту-дент з Інституту фізики і один - з інсти-туту в Кам’янець-Подільську. Сподіває-мось, ці стипендіати з честю виконають свій обов’язок – успішно завершать нав-чання у вищих школах України і стануть активними будівничими нашої держа-ви.

Історія фонду Ім’я Ковшевич згадується вперше в

1543 році в одному з найстаріших україн-ських міст Ковшевичах розташованих

Фонд К.Ковшевич: нові стипендіанти – нові надіїна річці Уж в 25 кілометрах від районного центру Поліське (колись Хабне) в Київськії області. Місто Хабне засноване в 1415 році, а в 1499 році було пода-ровано польським королем Яном Ольбрахтом його наміснику Повлозову, який потім передав його своїй дочці. Після знесення кріпацтва в l861, родина Ковшевичів заснувала початкову школу для дітей в Ковшевичах. На родовому гербі Ковшевичів зобра-жено кубок у фромі ковша.

З того часу традиція підтримки освіти для моло-ді з метою покращення їх життя існувала в різних формах, а в 1999 році був заснований Фонд

К.Ковшевич в честь Катерини Ковше-вич, матері доктора Христини Ковше-вич Дурбак, засновника і президента фонду. До цього часу, доктор Дурбак особисто допомагала здібним студентам, які потребували допомоги, а починаючи з l999 підтримка здійснюється через Фонд К.Ковшевич, який надає допомогу обдарованим, але економічно не забез-печеним студентам, перш за все в Укра-їні, а також і в інших частинах Схід-ної Європи, Азії і Південної Америки. Студентів відбирають регіональні пред-ставники міжнародної екогологічної орга-нізації “Світова передача інформації” (WIT), з консультативним статусом ECOSOC в ООН, стипендії затверджу-ються Радою директорів фонду, в яку вхо-дять: Роланд ДеСільва, віце-президент; Клавдія Штраус, секретар; Кароліна Коміт-та, скарбник; Роман Гасюк (син Ірени Ков-шевич) і Джонатан Отто, члени Ради.

На фото: сидять зліва- Дмитро Скрильніков, адвокат Бюро екологічних розслідувань, доктор Христина Ковшевич Дурбак і регіональний директор ВІТ проф. Микола Притула (справа) в оточенні львівських студентів, які отримали стипендії від фонду в 2007 році.

Родовий герб Ковшевичів сьогодні став емблемою Фонду К.Ковшевич


Особи чи організації можуть стати членами ВІТ і отримувати щорічно випуски "Світового екологічного журналу" англійською, українською/російською мовами, сплативши членський внесок в розмірі:для розвинутих країн $ 40для країн з перехідною економікою $ 1для країн, що розвиваються безкоштовнодля студентів безкоштовно

Заповніть цю картку і разом з чеком надішліть за адресою ВІТ:

475 Park Avenue South, 22nd FloorNew York, NY 10016

Ім’яОрганізаціяАдресаКраїна Кількість примірників Поновлення членства

ЧЛЕНСТВО В ВІТ

"Ворлд інформейшн трансфер"(ВІТ - Світова передача інформації):

КОНЦЕПЦІЯ і ПІДХІД

"Ворлд інформейшн трансфер (ВІТ)" - це некомерційна неуря дова організація, що має загальний консультативний статус при ООН і що займа ється питаннями охорони навко-лишнього середовища і поширенням екологічної освіти.

ВІТ була заснована в 1997 році під враженням від Чорно-бильської катастрофи із нагальної потреби надання світовим лідерам із ширшої громади точної і стимулюючої інформації про прийняття практичних заходів стосовно погіршення стану навколишнього середовища і його наслідків для здоров'я лю-дини.

ВІТ виконує ці завдання за допомогою таких напрямків діяль ності:

1. Видання "Всесвітнього екологічного журналу" - щоквар-таль ного дайджесту по найважливіших питаннях здоров'я і навколиш нього середовища. У числі передплатників "Жур-налу", що видається на п'ятьох мовах, - лідери світової сус-пільної думки, дипломати, спеціалісти, науковці, видатні діячі мистецтва, державні керівники. У країнах, що розвиваються, "Журнал" поширюється безкоштовно.

2. Проведення в Штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, по-"Журнал" поширюється безкоштовно.

2. Проведення в Штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, по-"Журнал" поширюється безкоштовно.

чинаючи з 1992 року, щорічної науково-практичної кон-ференції з проблем здоров'я і навколишнього середовища: глобальні партнери в пошуках глобальних рішень. Провідні фахівці з питань екологічної медицини з різних країн світу діляться своїми відкриттями і висновками й обговорюють можливі рішення з керівниками державних установ, пред-ставниками ділових кіл і засобів масової інформації.

3. Починаючи з 1995 року ВІТ спрямовує гуманітарну допомогу у райони, що потерпіли від екологічної деградації. Апаратура, устаткування, предмети постачання надходять у школи, лікарні, дитячі будинки, а також передаються місцевим гуманітарним уста новам у районах, заражених у результаті Чорнобильської ката строфи. Оргфнізація була ініціатором і фундатором освітнього проекту "WIT’s CD-ROM project for Ukrainian Schools". За минулий період ці програми були істотно розширені.

4. ВІТ створює і підтримує Центри з проблем здоров'я і навко лишнього середовища, що поширюють у своїх регіонах науково-практичну інформацію зазначеного профілю, яка надходить з штаб-квартири у Нью-Йорку. Завдання Цент-науково-практичну інформацію зазначеного профілю, яка надходить з штаб-квартири у Нью-Йорку. Завдання Цент-науково-практичну інформацію зазначеного профілю, яка

рів - забезпечувати постійне спостереження за станом навко-лишнього середовища, виконувати дослідження, вести учбо-во-методичну роботу й ініціювати здійс нення коректувальних програм. Перший Центр був відкритий у Ки єві в 1992 році, а потім перенесений у Львів. Другий Центр відчи нився в Бей-руті в 1997 році.

Регіональні представництва ВІТ є в Австралії, Австрії, Бан-гладеш, Гондурасі, Єгипті, Ізраїлі, Індії, Канаді, Китаї, Колум-бії, Лівані, Нігерії, Нідерландах, Німеччині, Пакистані, Росій-ської Федерації, Україні, Філіппінах і Японії.

ВІТ входить у Виконавчу раду Конференції неурядових організацій, що мають генеральний консультативний статус при ООН/ЕКОСОК.

"Ми не успадкували світ від предків, … а позичили його в борг у наших дітей."

- Кашмірське прислів'я

World Information Transfer is a Non-Profi t, Non-Governmental Organization in General Consultative Status with the United Nations, Promoting Health andEnvironmental Literacy.World Information Transfer

Board of DirectorsDr. Christine K. Durbak, CHAIR & CEO

Roland DeSilvaEXECUTIVE VICE CHAIR

Dr. Claudia Strauss VICE CHAIR

Carolyn T. ComittaSECRETARY/TREASURER

Dr. Sophie BalkDr. Ruth EtzelDr. Bernard D.GoldsteinAmb. Nina K. KovalskaAmb. Valeriy KuchinskyDr. Philip J. LandriganDr. Patricia MyscowskiDr. Maria PavlovaDr. Scott RatzanDr. William N. RomJay Walker

World Information Transfer

World Ecology ReportWorld Information Transfer, Inc.(ISSN #1080-3092)475 Park Avenue South, 22nd FloorNew York, NY 10016TELEPHONE: (212) 686-1996FAX (212)686-2172E-MAIL: [email protected] EDITION AVAILABLE ON:http://www.worldinfo. orghttp://www.worldinfo. orgFOUNDER & EDITOR-IN-CHIEF:Dr. Christine K. DurbakMANAGING EDITOR:Dr. Claudia StraussCIRCULATION MANAGER:Carolyn T. ComittaCarolyn T. ComittaLANGUAGE EDITORS: CHINESE - Judy Kayee SinRUSSIAN - Taras PrytulaUKRAINIAN - Taras Prytula, Natalia ZilhalovaVIDEO PRODUCTION AND PHOTOGRAPHER:Alan Geoghegan

REGIONAL DIRECTORS

AFRICA:Dr. Mohamed El-Banna74 Sawra St. Heliopolis, 11341 Cairo, EgyptTel: (202) 368-2887; Fax: (202) 365-0492 E-mail: [email protected]

CANADA:Taras V. Boychuk350 The East Mall, ap. 604Toronto, ON M9B 3Z7Tel: (416) 836-4512 E-mail: [email protected]

CHINA:Judy Kayee Sin3 Hop Yat Road 4th Floor,Kowloon, Hong Kong, ChinaE-mail: [email protected]

EASTERN EUROPE:Prof. Mykola Prytula K. Levychkoho11a, #15Lviv, UkraineTel/Fax: (380) 322 76-40-39 & 76-68-18E-Mail: [email protected]

EUROPEAN UNION:Dr. Michel LootsOosterveldlaan 196B-2610 Antwerp, BelgiumTel: 32-3-448-05-54; Fax: 32-3-449-75-74E-Mail: [email protected]

MIDDLE EAST:Joseph Abou RachedAl-Salaam Building—United Nations St.Bir Hasan—Beirut, LebanonE-mail: [email protected]

OCEANIA:Gerry LynchUnit 3, 55 William StreetDouble Bay, NSW 2028, AustraliaTel: 61 (2) 9328-6343;Fax: 61 (2) 9328-0546

USA:Carolyn T. Comitta18 West Chestnut Street West Chester, PA 19380 Tel: (610) 696-3896; Fax: (610) 430-3804

Світовий екологічний журнал Осінь-зима 200724

СВІТОВИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛм. Львів, вул. Костя Левицького 11а/15

тел/факс: 0322-52-35-96ел.пошта: [email protected] www.worldinfo.orgГолова організації: Д-р Христина Ковшевич ДурбакГолова українськоїфілії: Проф. Микола Притула Головний редактор: Тарас Бойчук

ЯК ВИ МОЖЕТЕ ДОПОМОГТИ

ВІТ — це неприбут кова між-народна недер жавна органі зація, яку визнає ООН. Її мета – спри яти зро с-танню еко логічної обізна ності се ред заці кавлених ліде рів та гро мадян у цілому світі. Ви можете допо мог ти у нашій важливій роботі фінансово або при свя тивши нам свій час.

“Не думай, що маленька група пильних, рішучих громадян не здатна змінити світ. Насправді лише такі групи досягали цієї мети”.

- Маргарет Мід

на те, що споживання води в Україні скоротилось протягом останніх років, загальний людський вплив на водні ресурси все ще є на рівні 1990 року, коли радянська економіка знаходилась на своєму історичному піці. За приблизними оцінками 39 % вод-них ресурсів є забрудненими та біля 25 % забрудненої води не про-ходить відповідного очищення вза-галі. Питома вага водного забруд-нення впливає на сусідні краї-ни, Чорне та Азовське море че-рез транскордонні річки. Значне забруднення ниж-нього Дністра у Одеській області органічними речовинами та патогенними мікроорганізмами спричинено Молдовою, в якій у багатьох міс-тах каналізаційні відходи скидаються у річки без відповідної обробки. У верхній течії Дністра якість води страждає від забруднення з боку української сторони. Транскордонні питання менеджменту басейну річки Дністер згадуються у багатьох програмах міжнародної допомоги щодо транс-кордонного хімічного забруднення, особливо води та повітря, викликаного промисловими споруда-ми сусідніх країн. Наприклад, хімічні та нафтопере-робні заводи у східній Словаччині та Румунії при-зводять до транскордонного водного забруднення Закарпатської області. Забруднення також потрап-ляє на Україну з Білорусі (через Дніпро та При-

Екологічна безпека УкраїниПровження, початок на стор.19

п’ять) та Польщі. Деякі питання управлін-ня водними ресурсами викликали міжнародні суперечки. Наприклад, Румунія висловила занепоко-єність під час низки міжнародних форумів щодо планів України розвивати канал “Бистре”. Не див-лячись на позитивні ознаки налагодження відповід-ного тристороннього співробітництва щодо стало-го розвитку дельти Дунаю, спостерігались супе-речки між Молдовою та Україною з приводу будів-ництва нафтового терміналу та очисного заводу у Гіургуілесті, а також залізної дороги з Ізмаї-лу до Рені. Декілька питань землеустрою та водного менеджменту є також поєднаними з проблемами безпеки та соціальними питаннями Криму.Джерело: Environment and Security. Transforming risks into cooperation. The case of Eastern Europe. Belarus – Moldova – Ukraine. UNDP 2007

Плавуча землерийна машина для поглиблення дна в гирлі БистреДжерело: Дзеркало тижня, #45 (624) 25 листопада — 1 грудня 2006

Documents

Світовий екологічний журнал - World Info...2 Світовий екологічний журнал Осінь-зима 2007 3 Ми могли б врахувати