ВІД ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ДО НОВОЇ УКРАЇНИ

(методичні рекомендації до проведенняПершого уроку в 2016-2017 н. р., присвяченого відзначенню 25-ї річниці незалежності України)

(Відповідно до листа МОН України від 20.07.2016 № 1/9-385 «Про проведення 1 вересня 2016 року Першого уроку»)

24 серпня 2016 року український народ відзначає історичну дату – 25-річчя незалежності України.

Історія багатовікових державотворчих процесів України складна й суперечлива. На всіх етапах становлення буття український народ демонстрував високий національний дух і прагнення жити вільно й незалежно, у мирі та злагоді з іншими народами.

24 серпня 1991 року Верховною Радою УРСР було затверджено Акт проголошення незалежності України. На Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року близько 90,3 відсотка громадян підтвердили віковічне прагнення українського народу будувати незалежну державу.

На виконання Указу Президента України від 3 грудня 2015 року №  675 «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України» Міністерство освіти і науки України (лист від 20.07.2016 № 1/9-385) пропонує провести в загальноосвітніх навчальних закладах України Перший урок у 2016/2017 навчальному році, присвячений відзначенню цієї знаменної дати.

Тема Першого уроку : «Від проголошення Незалежності до нової України».

Головною метою першого уроку є: виховання в учнів любові до Батьківщини, українського народу, державної мови, розуміння того, що від сумлінної праці й навчання кожного, від усвідомлення себе часткою українського народу залежить майбутнє і сучасне нашої держави; осмислення учнями інтересів усіх етносів українського народу в розбудові України, формування міжнаціональної толерантності і солідарності всіх її громадян; формування особистої відповідальності кожного за долю своєї держави та власного народу, засвідчення поваги до подвигу борців за свободу, незалежність і територіальну цілісність України, захисників Батьківщини, які сьогодні відстоюють суверенітет і територіальну цілісність держави.

Як правило, першому уроку передує урочиста загальношкільна лінійка, присвячена Дню знань. Осмислюючи слова великого українського просвітителя Григорія Сковороди: «З усіх скарбів знання – найкращий. Його не можна ні вкрасти, ні згубити, ні знищити» – варто наголосити, що кожний учень може зробити свій внесок у становлення Української держави.

Музичний супровід уроку, виконання Гімну України, використання державної та національної символіки сприятимуть створенню урочистої атмосфери на уроці. Учителю варто звернути увагу на додаткове святкове оформлення класної кімнати, залучити до роботи учнів, батьків.

Змістовно провести урок допоможуть запрошені гості: учасники історичних подій, герої АТО, політичні діячі, письменники, знавці і шанувальники історії рідного краю, вчені тощо.

Урок можна розпочати з визначення досягнень Української держави протягом двадцяти п’яти років: у політичній, соціально-економічній, культурно-освітній сферах, природничо-математичній суспільно-гуманітарній, військово-технічній, медичній галузях сучасної української науки; повернення

2

забутих імен, відродження літератури і мистецтва, розвиток фізичної культури і спорту тощо.

Учителю необхідно наголосити, що сьогодні Україна стає повноправним членом міжнародної спільноти. За 25 років незалежності зріс її авторитет на міжнародній арені.

На уроці доцільно звернутись до подій минулого та сьогодення, що засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя: існування могутньої Київської держави Володимира Великого, Ярослава Мудрого, створення першої християнської республіки в Європі – Запорізької Січі, започаткування власної державності в Українській Народній Республіці, проголошення в 1991 році незалежності України, прояву громадянської активності під час Помаранчевої революції 2004 року, і, звичайно, Революції гідності 2014 року, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні, подвигу українських військових та добровольців у боротьбі з бойовиками, які тероризують східні регіони України.

На цьому етапі уроку варто оголосити хвилину мовчання з метою вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні, воїнів АТО та інших загиблих у боротьбі за свободу, цілісність та єдність нашої держави.

Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними, традиційними і нетрадиційними, варто обирати їх відповідно до вікових особливостей учнів, рівня розвитку учнівського колективу.

Старший шкільний вік (9-11 класи) є сенситивним у формуванні світогляду, виробленні стратегії життя, визначенні життєвих планів, формуванні вміння творити власну долю, активно, відповідально й ефективно реалізувати громадянські права і обов’язки.

Разом із розвитком абстрактного й цілісного мислення в учнів старших класів відбувається перехід до вищих рівнів мовлення, виникає прагнення до його самовдосконалення, намагання зробити його більш виразним, точним.

Старшокласники вже вільно користуються комп’ютером, Інтернетом, енциклопедичними словниками і зіставляють інформацію із різних джерел, тому рекомендуємо під час Першого уроку в старшій школі використати такі форми роботи як диспут, відверта розмова, презентація, круглий стіл, прес-конференція, усний журнал «Видатні борці за незалежність України», тематичний діалог «Моя земля – земля моїх батьків», захист проектів «Українські жінки – гордість народу України» (Настя Лісовська, Маруся Богуславка, Маруся Чурай, Леся Українка, Софія Русова, Надія Савченко, Джамала та ін.), читацька конференція за книжками, присвяченими незалежності України тощо.

Емоційно збагатять урок тренінги, рольові ігри інші інтерактивні форми роботи.

Завданням учителя є максимальне використання потенціалу знань учнів, їхніх творчих здібностей та обдарувань. Педагог повинен звернути увагу на культуру спілкування, стимулювати розвиток гуманних якостей учнів. Вони повинні чітко засвоїти, що кожен має право висловити свою думку і бути почутим.

3

Рекомендуємо розпочати урок коротким екскурсом в історію українського державотворчого процесу, доцільно буде зосередити увагу учнів на основоположних нормативно-правових актах, якими проголошено і закріплено суверенітет і незалежність нашої держави, розглянути загальні засади демократичного та суспільного ладу в Україні.

Під час проведення Першого уроку потрібно зупинитися на проблемі національного державного будівництва в нашій країні. Провести аналіз етнонаціональної сфери, державотворчих процесів у минулому і сьогоденні. Обговорити проблеми національного відродження в контексті історичного досвіду. Учні мають задуматись над словами Шевченковими «Хто ми? Чиї сини? Яких батьків?». Підкреслити, що знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідне не лише для формування національної самосвідомості, а й для використання кращих традицій в етнонаціональній практиці сьогодення.

Класний керівник може оголосити участь у Всеукраїнському учнівському конкурсі «Зміни до Конституції – нове обличчя місця, де ти живеш!» (положення про зазначений Конкурс затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 13 квітня 2016 року № 432). Конкурс проводиться під патронатом Президента України за участю Національної Ради реформ, Міністерства освіти i науки України та за підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Ради Європи, Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (DESPRO). Додаткову інформацію буде розміщено на сайті Міністерства та на сторінках друкованих освітянських видань.

Потрібно наголосити, що людина – це частка єдиного цілого, яким є народ, тому в основу Першого уроку мають бути покладені відомості про історико-культурні традиції українського народу, особливості його трудової діяльності й побуту, матеріальну та духовну культуру, історичний досвід. Висвітлити сучасний спосіб організації життєдіяльності суспільства, спосіб життя і виховання в сім’ї, подати відомості про рідний край. Підкреслити, що любов до рідного краю, повага до батьків, знання свого родоводу є джерелом, що живить патріотизм молодої людини, її любов до Батьківщини.

Необхідно звернути увагу на те, що незалежність – заслуга не тільки певних політичних сил та рухів, а й усього українського народу, здійснення мрій багатьох його поколінь. Історичний зміст уроку має бути якомога тісніше пов'язаний із реаліями сьогодення, процесами та явищами, що відбуваються в найближчому соціальному оточенні молодої людини та суспільства в цілому. І тут потрібно наголосити, що Україна як держава виникла в результаті консолідації народу України.

Важливо разом із старшокласниками зробити висновок, що патріот України – це не красномовний трибун, а той, хто вміє бачити труднощі, нерозв’язані проблеми, розуміє суспільно-політичну ситуацію в країні, проте не панікує, не стоїть осторонь, а готовий долати перешкоди. Патріот – це той, хто сприяє розбудові демократичної держави.

4

Актуальним є поширення під час уроку інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

До проведення Першого уроку необхідно залучити учасників бойових дій на Сході країни, ветеранів минулих воєн, активних учасників Революції Гідності, членів сімей Героїв Небесної Сотні та полеглих бійців АТО, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію. Живе спілкування з людьми, які є гордістю України (певного регіону, міста), має велике виховне значення.

Також варто організувати зустрічі з волонтерами, представниками громадських та благодійних організацій, які надають підтримку бійцям Збройних Сил, Національної Гвардії України, залученим до антитерористичної операції на Сході країни та громадянами, які приймають у себе біженців і вимушених переселенців.

Проведення Першого уроку має стати своєрідним імпульсом для розвитку молодіжного волонтерського руху, організації благодійних та трудових акцій, готовності кожної особистості до служіння своїй Батьківщині.

Під час підготовки та проведення Першого уроку в старшій школі варто використовувати плакати з символікою України, карти і художні репродукції краєвидів України, тексти художніх творів, фотографії, тематичні плакати, квіти тощо.

Можливе використання уривків із відомих творів класиків і сучасних майстрів слова, які присвятили свої твори темі українського державотворення, зокрема, Володимира Сосюри, Павла Тичини, Олеся Гончара, Ліни Костенко, Василя Стуса, Василя Симоненка та інші, матеріалів із збірки методичних рекомендацій Українського інституту національної пам’яті до відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016 році.

Для створення урочистої атмосфери доцільно використати музичний супровід уроку – пісні про Україну, рідний край, музику і пісні українських композиторів, як у запису, так і у виконанні учнів або гостей.

Підвищити ефективність проведення Першого уроку можна відповідним використанням аудіо- та відеоматеріалів, оформленням класної кімнати.

Активній змістовній організації та проведенню Першого уроку сприятиме діяльність краєзнавчих музеїв, бібліотек, де рекомендуємо організувати ілюстровані виставки художньої та мемуарної літератури, присвячені 25-й річниці Незалежності України.

Цілком доречними були б елементи державної символіки в одязі вчителя та учнів (жовто-блакитні стрічки, національне вбрання), що підкреслить єдність народу України.

Звертаємо увагу, що запропонований матеріал є лише канвою для творчої роботи щодо наповнення цих заходів матеріалами, які б відображали самобутнє обличчя конкретного закладу. До змістовного наповнення першого уроку слід підійти диференційовано, ураховуючи вікові особливості учнів.

5

Важливо при проведенні Першого уроку уникнути формалізму й заорганізованості; необхідно забарвити перший день нового навчального року святковістю, урочистістю, добрим настроєм, емоційністю, оптимізмом

25-А РІЧНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ В РАМКАХ РОКУ ДЕРЖАВНОСТІ УКРАЇНИ

(із збірки методичних рекомендацій Українського інституту національної пам’яті до відзначення пам’ятних дат

у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016 році)

2016 рік, коли Україна відзначає 25-ліття незалежності, Український інститут національної пам’яті назвав Роком Державності – на честь низки історичних подій, які привели до проголошення, а потім відновлення Україною незалежності у ХХ столітті.

24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України, що був схвалений всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Хоча 24 серпня 1991 року стало початком відліку історії сучасної Української державності, історики сходяться у висновках, що того дня насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Уперше у ХХ столітті незалежність України була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради. Держава проіснувала три роки. Це був час безперервної боротьби за її збереження. Вже тоді Україна мала всі ознаки держави: територію, окреслену кордонами, герб, військо, грошову систему, мову, налагоджені дипломатичні відносини з іншими державами.

Через рік – 22 січня 1919 року – відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу. Об’єднання УНР і ЗУНР продемонструвало можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу.

Через низку зовнішніх (війна на кілька фронтів) та внутрішніх (неготовність політичної еліти) обставин ця державність була нетривалою. Проте сам факт існування самостійної соборної держави відіграв вирішальну роль у подальшому розвитку українського визвольного руху. Його учасники протягом наступних десятиліть боролися зі зброєю в руках чи ненасильницькими методами за відродження незалежної соборної України.

Знову Українська держава постала 15 березня 1939 року. Коли з трибуни Сойму проголошували незалежність Карпатської України, звучали такі слова: «Наша Земля стає вільною, незалежною та проголошує перед цілим світом, що вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКА. І коли б навіть нашій молодій Державі не судилося довго жити, то наш Край залишиться вже назавжди УКРАЇНСЬКИЙ, бо нема такої сили, яка могла б знищити душу, сильну волю нашого українського народу».

6

Державу довелося відстоювати в боротьбі із союзником німецьких нацистів – авторитарною Угорщиною. У результаті боїв утрати Карпатської Січі становили до 1,5 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Ще 4,5 тис. патріотів стали жертвами угорського терору після поразки Карпатської України. 16 березня 1939 року ворог зумів захопити столицю – Хуст. А вже 18 березня угорськими військами була окупована більша частина території Карпатської України. Однак, у гірських районах Карпатської України загони січовиків до кінця травня 1939 року продовжували боротьбу з угорськими регулярними частинами.

Таким чином, у 1939 році українці на Закарпатті першими у міжвоєнній Європі зі зброєю стали на захист своєї свободи проти союзників Німеччини. Історія Карпатської України – це одна зі сторінок боротьби українців за встановлення української державності.

30 червня 1941 року у Львові Організація українських націоналістів (ОУН(б)) проголосила Акт відновлення Української Держави. Цей процес охопив усю територію західних областей, Житомирську та західні райони Київської області, де представники ОУН (похідні групи) на велелюдних зборах проголошували Акт. У відповідь нацисти масово арештовували українських патріотів. Зважаючи на це, ОУН перейшла в підпілля і розпочала антинацистський рух опору. А вже в кінці 1942 року створено Українську повстанську армію.

Ще десять років після закінчення Другої світової війни УПА виборювала незалежність України в протистоянні з комуністичним тоталітарним режимом.

Наміри мати власну державу роками визрівали у творчості шістдесятників, правозахисному й дисидентському рухах, прагненнях мільйонів українців. Наприкінці 1980-х – початку 1990-х років стрімко і масово розвивався національно-демократичний рух, на який суттєво вплинула, зокрема, аварія на Чорнобильській АЕС. Трагедія стала чинником активізації національного руху та відцентрових бажань політичних сил.

В умовах політичних реформ у СРСР – лібералізації суспільного життя – у березні 1990 року відбулися вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих рад. Значного успіху на цих виборах досяг Демократичний блок. Опозиційним до комуністичного керівництва силам вдалося провести своїх представників і до місцевих рад. Таким чином, за підсумками виборів 1990 року Україна вперше отримала бодай частково демократично обраний парламент і місцеві ради. Ідея незалежності України зазвучала в стінах законодавчого органу на повний голос. 16 липня 1990 року її оформлено в перший законодавчий акт – Декларацію про державний суверенітет України.

Спроба в Москві 19 серпня 1991 року «оновити» Радянський Союз зі сталінськими традиціями стала поштовхом до розгортання національно-демократичних рухів за незалежність у більшості республік СРСР. Українці тоді збиралися на масові мітинги з вимогою виходу зі складу СРСР.

24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР на позачерговому засіданні ухвалила Акт проголошення незалежності України, зазначивши в ньому, що

7

продовжується тисячолітня традиція державотворення в Україні, яка має право на самовизначення, передбачене Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами.

1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі українці підтвердили прагнення жити в незалежній державі, зробивши її незворотнім фактом історії. 90,32% виборців ствердно відповіли на питання в бюлетені «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» У Криму ідею незалежності України підтримали 54,19% виборців, у Донецькій області – 83,90% і 83,86% – у Луганській.

Референдум засвідчив, що джерелом української державності є воля народу, він став запобіжником щодо спроб реанімації СРСР у формі Договору про Союз суверенних держав.

Першими із понад 130 країн світу Українську державу визнали Польща, Канада, Латвія і Литва.

Рік державності України в датах

22 січня Україна відзначає день проголошення першої незалежності у 1918 році та День Соборності, який встановлено на вшанування проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР у 1919 році.

15 березня – цього дня 1939 року Сейм Карпатської України проголосив Карпатську Україну незалежною державою;

8

30 червня – у цей день 1941 року в окупованому Німеччиною Львові проголошено відновлення Української Держави;

16 липня – цього дня у 1990 році Верховною Радою Української РСР прийнято Декларацію про державний суверенітет України;

24 серпня – Верховною Радою Української РСР у 1991 році прийнято Акт проголошення незалежності України;

1 листопада – день «Листопадового зриву», коли у 1918 році розпочалось українське повстання у Львові, у результаті якого невдовзі проголошено Західноукраїнську Народну Республіку;

1 грудня – 1991 року в цей день відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України.

Документальні фільми, присвячені проголошенню Україною незалежності

1 «20 кроків до мрії. Крок 18. Проголошення незалежності України»

2011

Станіслав Дордік Перший Національний, Україна

2 «Україна. Становлення нації. Ч.4. Незалежність»

2008

Єжи Гофман Студія «Зодіак», Польща

3 «Невідома Україна. Від дисидентства до незалежності»

1993

Ізяслав Стависький, Сергій Сніжний

Київнаукфільм, Україна

4 «Невідома Україна. Повернута Самостійність»

1993

Анатолій Карась, Віталій Сегеда

Київнаукфільм, Україна

5 «Незалежність. Силовий варіант»

2013

Марк Гресь, Сніжана Потапчук, Олександр Ковш

Студія документальних фільмів, Україна

6 «Нескорений» 2000

Олесь Янчук УККА,«Олесьфільм» НКХФ імені О. Довженка, Україна

7 «ОУН–УПА: війна на два фронти»

2006

Андрій Санченко т/к НТН, Україна

8 «Служба безпеки ОУН. Зачинені двері»

2012

Віталій Загоруйко

9 Серія 3 «Одна доба незалежності».Серія 6 «Політика доконаних фактів» з циклу «Собор на крові»

2006

Ігор Кобрин студія «ТЕЛЕКОН», Україна

9

10 «Незалежність: український варіант»

2015

А.Нестеренко, А. Якимишин

ТРК «Львів», Україна

11 «Передвісники незалежності України»

2007

Віталій Загоруйко, Сергій Братішко

т/к ТОНІС, Україна

ОРІЄНТОВНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОГО УРОКУ У 2016-2017 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

ВІД ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ДО НОВОЇ УКРАЇНИ

(усний журнал)

Мета уроку: ознайомити учнів з основними історичними етапами становлення державності України; формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства; виховувати патріотизм, почуття гордості за приналежність до української нації та особистої відповідальності за долю своєї держави й народу, власного внеску в процеси державотворення.

Обладнання: плакати із зображенням Державного Прапора України, Державного Герба України, Державного Гімну України, мультимедійний комплекс, презентація, роздатковий матеріал.

Перебіг заходу

Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–оці степи, це небо, ці ліси,усе так гарно, чисто, незрадливо,усе як є – дорога, явори,усе моє, все зветься – Україна.

Ліна КостенкоІ. Організаційний момент. Оголошення теми. Вступне слово

вчителяПедагог. Слова української поетеси Л. Костенко, якими розпочато наш

урок, знайшли шлях до людських сердець та об’єднують наш народ у своїй любові до Батьківщини. Особливо актуально ці слова звучать у рік відзначення 25-ї річниці від дня проголошення незалежності України та змушують кожного задуматися про нелегкий шлях до суверенності та державотворення.

Що означає Україна для кожного з нас? Дізнаємося про це, перегорнувши сторінки усного журналу.

ІІ. Основна частина урокуСторінка перша – «НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. ВІД 1991-ГО НАЗАВЖДИ»

Педагог. 2016 рік – рік відзначення Україною 25-ліття з дня проголошення Незалежності. Цей рік Український інститут національної пам’яті назвав Роком Державності – на честь низки історичних подій, які

10

привели до проголошення, а потім відновлення Україною незалежності у ХХ столітті. Давайте пригадаємо ці історичні події. (На екрані з’являються дати, діти розповідають про події, пов’язані з ними.)

22 січня 1919 року – на Софійській площі в Києві урочисто проголошено Акт злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. Із цього часу питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів. Упродовж наступних десятиліть Акт злуки залишався символом боротьби за незалежну, соборну державу.

15 березня 1939 року – Сейм Карпатської України проголосив Карпатську Україну незалежною державою. 68 Державною мовою Карпатської України проголошувалася українська. Державним прапором затвердили національний синьо-жовтий прапор, а державним гербом – сполучення крайового герба (ведмідь у лівому червоному колі й чотири сині та три жовті смуги в правому півколі) з національним (тризуб Володимира Великого з хрестом на середньому зубі). Державним гімном оголосили національний гімн «Ще не вмерла Україна».

30 червня 1941 року – в окупованому Німеччиною Львові проголошено відновлення Української Держави.

16 липня 1990 року – Верховна Рада Української РСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Державний суверенітет визначався як верховенство, самостійність, повнота і неподільність республіканської влади в межах території УРСР, незалежність і рівноправність у міжнародних відносинах.

24 серпня 1991 року – Верховною Радою Української РСР прийнято Акт проголошення незалежності України. Історичне рішення було прийнято абсолютною більшістю: 346 голоси було віддано «за» проголошення незалежності, лише 1 – «проти».

1 грудня 1991 року – відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Під час демократичного волевиявлення український народ підтвердив і засвідчив прагнення жити в суверенній державі.

Сьогодні Україна – суверенна, незалежна, демократична держава. Педагог. Із проголошенням незалежності України змінилося і

ставлення світової спільноти до нашої держави. Викликає повагу той народ, який уміє відстоювати свою свободу та якому властива національна самосвідомість. Тому ми повинні пишатися тим, що зростаємо на цій славетній землі, і з гордістю та гідністю носити ім’я «українець». Я хочу, щоб кожен із вас усвідомив свою високу місію та продовжував прославляти нашу рідну Україну своїми вчинками. У кожного з вас на парті лежить аркуш, на якому зображено схему у вигляді квітки на міцному стеблі. Пропоную в пелюстках записати складові національної свідомості українця, як-то: любов до рідної землі і свого народу; любов до батьків, шанування звичаїв і традицій свого народу; готовність захищати свою державу; повага до Конституції України, державної символіки; бажання власною працею, розумом і здібностями

11

примножувати багатства держави, трудитися для її процвітання; повага до народної моралі й етики; усвідомлення громадянської відповідальності тощо.

Держава – це особлива форма організації суспільства за допомогою спеціального апарату управління, який захищає інтереси населення певної території, регулює відносини між членами суспільства, зокрема за допомогою примусу.

Країна – це територія із визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р. була країною українців, але поділеною між Російською та Австро-Угорською імперіями.

Ознаки державності: територія, державний суверенітет, система влади, система права (закони), державний механізм, система податків, населення, збройні сили, державна символіка, грошова система, державна мова.

Коментар щодо наявності ознак державності в Україні: територія (+); державний суверенітет (+); система влади (+); система права (закони) (+); державний механізм (+); система податків (+); населення (+); збройні сили (+); державна символіка (+); грошова система (+).

Сторінка друга – «Інтерактивна»(Додатки)Учні об’єднуються у три групи. Проводиться інтерактивна вправа на

встановлення відповідності: - поняття та його визначення (державний суверенітет, народний

суверенітет, національний суверенітет);- політичного діяча-державотворця та його портрета (Іван Мазепа, Володимир Великий, Михайло Грушевський, Леонід

Кравчук, Богдан Хмельницький, Ярослав Мудрий, Павло Скоропадський);- події та дати (16.07.1990 р., 24.08.1991 р., 01.12. 1991 р., 28.06.1996 р.).

Сторінка третя – «Дискусійна»Проведення міні-дискусії. Орієнтовні запитання для дискусії:

1. Ви є патріотом держави чи країни? Обґрунтуйте та поясніть, як ви розумієте різницю?

2. В умовах нинішньої політичної ситуації, проведення АТО, що, на вашу думку, може об’єднати українців? Поясність свою думку.

3. Чи можна вважати, що реформування місцевого самоврядування є черговим кроком у зміцненні державотворення?

4. Як ви розумієте слова Ліни Костенко: «Держава – держить. Бо вона держава. У неї скипетр влади у руці»?

5. Прокоментуйте слова М. Грушевського: «Біда України у тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна». У чому він має рацію?

6. Чи погоджуєтесь ви зі словами Івана Сірка: «Зрада оплачується тільки кров’ю. Тому, хто одцурався Вітчизни, – немає місця на землі».

7. «В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім —Батьківщина» (Л. Костенко). Прокоментуйте висловлювання, спираючись на власний досвід.

Сторінка четверта «Флешмоб «Україна»12

Учні стають півколом біля дошки, продовжуючи речення «Україна – це…», по черзі прикріплюють на дошку сердечка, викладаючи слово УКРАЇНА.

Список використаних джерел:1. Євромайдан, Революція Гідності [Електронний ресурс] // Вікіпедія. –

Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Євромайдан.2. Методичні рекомендації для проведення Першого уроку в 2015/2016

навчальному році : [методичні рекомендації] / Ю. В. Міцай, С. М. Пляка, О. П. Третяк, Л. А. Гайда. – Кіровоград : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2015. – 40 с.

3. Наровлянський О. Д. Правознавство 10 клас : [підручник] / О. Д. Наровлянський. – Київ : Грамота, 2010. – 232 с.

ЩОБ У СЕРЦІ ЖИЛА БАТЬКІВЩИНА (виховна година з використанням інтерактивної технології

«створення живої газети»)

Мета: актуалізація ідеї соборності та суверенності держави – провідних передумов розвитку незалежної України; розвиток громадянської, історичної та національної свідомості школярів; формування активної громадянської позиції учнів, патріотизму.

Перебіг заходуПедагог. Сьогодні на першому уроці я пропоную створити газету, яка

буде незвичайною – «живою». Ми самі станемо її видавцями. Тема нашої газети – «Щоб у серці жила Батьківщина: до 25-річчя незалежності України». Слово головному редакторові.

Видавати газету – дуже цікава і відповідальна справа. Розпочинається вона з передової статті. Давайте звернемося до наших журналістів. Отже, відкриваємо першу сторінку нашої газети.

Перша сторінка – «НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. ВІД 1991-ГО НАЗАВЖДИ»Педагог. 2016 рік – рік відзначення Україною 25-ліття з дня

проголошення Незалежності. Цей рік Український інститут національної пам’яті назвав Роком Державності – на честь низки історичних подій, які привели до проголошення, а потім відновлення Україною незалежності у ХХ столітті. Давайте пригадаємо ці історичні події. (На екрані з’являються дати, діти розповідають про події, пов’язані з ними.)

22 січня 1919 року – на Софійській площі в Києві урочисто проголошено Акт злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. Із цього часу питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не

13

ставилося під сумнів. Упродовж наступних десятиліть Акт злуки залишався символом боротьби за незалежну, соборну державу.

15 березня 1939 року – Сейм Карпатської України проголосив Карпатську Україну незалежною державою. 68 Державною мовою Карпатської України проголошувалася українська. Державним прапором затвердили національний синьо-жовтий прапор, а державним гербом – сполучення крайового герба (ведмідь у лівому червоному колі й чотири сині та три жовті смуги в правому півколі) з національним (тризуб Володимира Великого з хрестом на середньому зубі). Державним гімном оголосили національний гімн «Ще не вмерла Україна».

30 червня 1941 року – в окупованому Німеччиною Львові проголошено відновлення Української Держави.

16 липня 1990 року – Верховна Рада Української РСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Державний суверенітет визначався як верховенство, самостійність, повнота і неподільність республіканської влади в межах території УРСР, незалежність і рівноправність у міжнародних відносинах.

24 серпня 1991 року – Верховною Радою Української РСР прийнято Акт проголошення незалежності України. Історичне рішення було прийнято абсолютною більшістю: 346 голоси було віддано «за» проголошення незалежності, лише 1 – «проти».

1 грудня 1991 року – відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Під час демократичного волевиявлення український народ підтвердив і засвідчив прагнення жити в суверенній державі.

Сьогодні Україна – суверенна, незалежна, демократична держава. Педагог. Із проголошенням незалежності України змінилося і

ставлення світової спільноти до нашої держави. Викликає повагу той народ, який уміє відстоювати свою свободу та якому властива національна самосвідомість. Тому ми повинні пишатися тим, що зростаємо на цій славетній землі, і з гордістю та гідністю носити ім’я «українець». Я хочу, щоб кожен із вас усвідомив свою високу місію та продовжував прославляти нашу рідну Україну своїми вчинками. У кожного з вас на парті лежить аркуш, на якому зображено схему у вигляді квітки на міцному стеблі. Пропоную в пелюстках записати складові національної свідомості українця, як-то: любов до рідної землі і свого народу; любов до батьків, шанування звичаїв і традицій свого народу; готовність захищати свою державу; повага до Конституції України, державної символіки; бажання власною працею, розумом і здібностями примножувати багатства держави, трудитися для її процвітання; повага до народної моралі й етики; усвідомлення громадянської відповідальності тощо.

Сторінка друга – «ОЙ, ЯКА ЧУДОВА УКРАЇНСЬКА МОВА!»Педагог. Наша мова – багатогранна, хвилююча, ласкава. Вона є

невичерпним джерелом мудрості, краси, мужності та незламності духу. Тому ми повинні вивчати її, любити та гідно користуватися її незліченними багатствами.

14

Як довго ждали ми своєї волі слова,І ось воно співа, бринить. Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п’янить.Як довго ждали ми... Уклін чолом народу, Що рідну мову нам зберіг. Зберіг в таку страшну негоду, Коли він сам стоять не міг. (Олександр Олесь)

Педагог. Отже, друга сторінка нашої газети присвячується рідній мові. Це мова, яку ми почули вперше у своєму житті. Вона лунала в маминих колискових, у бабусиних казках. Це мова, якою ми думаємо протягом усього життя, незважаючи на те, скільки іноземних мов ми знаємо. Вона вселяє в наші душі радість і спокій, дарує тепло нашим серцям. Саме тому ми повинні цінувати рідну мову та боротися з ворожими намаганнями її заперечити чи пригнітити.

Наша мова завдяки своєму лексичному багатству, словотворчим можливостям здобула світове визнання. Про це свідчить перемога у 1934 році на конкурсі в Парижі, де вона була визнана, поряд із французькою та перською, як найкраща та найбагатша мова світу.

Українська мова бере свій початок із давніх-давен. Історики виявили, що український фольклор (веснянки, гаївки, щедрівки) існували ще в дохристиянські часи.

Педагог. Давайте звернемося до народної мудрості, крилатих висловів відомих мудреців і філософів, які дуже влучно висловилися про мову.

Мово моя українська –Батьківська, материнська,Я тебе знаю не вивчену – Просту, домашню, звичну, Не з-за морів прикликану, Не з словників насмикану. Ти у мене із кореня – Полем мені наговорена, Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована. Болем очей продивлена, Смутком багать продимлена, З хлібом у душу всмоктана, В поті людськім намокнута, З кров’ю моєю змішана І аж до скону залишена В серці моїм.

(Валентин Бичко)

Не забудьмо рідне слово, Хоч вчимо слова нові.В серці нашім – рідна мова, Ми без неї – не живі. (В. Соколов)

Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури. ( Василь Сухомлинський)

Людина, яка втратила свою мову, – неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. (Павло Мовчан)

15

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний)

Коли забув ти рідну мову –яка б та мова не була –ти втратив корінь і основу,ти обчухрав себе дотла. (Дмитро Білоус)

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. (Ліна Костенко)

Педагог. Існує чимало висловів, приказок, прислів’їв, поезій та пісень про українську мову. Це є свідченням того, що тема рідної мови є одвічною у творчості письменників і поетів, до неї зверталися філософи та свідомі громадяни своєї держави. Маю надію на те, що сьогодні, пригадавши всю велич та красу нашої рідної української мови, у наших серцях зміцніє любов до неї.

Сторінка третя – «МИ – СВІДКИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ»Педагог. Дедалі частіше в умовах сьогодення із вуст людей лунає фраза

про те, що ми живемо в складні часи. Однак, східна мудрість говорить, що часи завжди однакові – люди різні. Ця сторінка нашої газети присвячена тим людям, які вийшли відстоювати свої права, свободу та незалежність.

Педагог. Ми – свідки історії України. Нині країна переживає надскладний етап становлення державності. На долю нашого покоління випала війна. Кожному українцю доводиться робити свій громадянський вибір, від якого залежить доля України. Анексія Криму, псевдореферендуми в Донецькій та Луганській областях, сотні невідомих, похованих під номерами. Це далеко не всі страхіття, які випали на долю українського народу. Але ми зуміємо вистояти та врятувати своє майбутнє, адже сьогодні наші земляки проявляють відчайдушну відвагу та єдність, витримку й милосердя. Тисячі волонтерів, ризикуючи власним життям, доправляють у зону АТО необхідні продукти та речі. Ми захистимо свою землю, ми переможемо! Ми – патріоти, які вимірюють своє право своїм обов’язком.

Каштан – тополі: – Доленька ж у тебе! Тягнутися й тягнутися у небо! А що там є? Воно таке мінливе – Як не рябе, то сіре, темносиве,Заплакане, сердите, непривітне, Хоч іноді і зорями розквітне. А як вітри подують, забіяки – Ламають, рвуть, немов собаки… – Ніщо мені той злющий вітровій. Ламають нас чужі й свої заброди, А ми все тягнемось до Сонця і Свободи. Без них ми жить не хочемо нізащо Дай тільки, Боже, доленьку нам кращу. (Борис Чамлай)

16

Сторінка четверта – «ВЕСЕЛА СКРИНЯ»Педагог. Залишилася остання сторінка нашої газети. За традицією це

розважальна сторінка. Вона, зазвичай, містить кросворди, тести, анкети, гуморески.

Завдання 1. Ми пропонуємо вам невеличку вікторину, пов’язану з історією нашої держави.

Запитання 1. Хто був першим президентом України? Коли? Який термін?

(М.С. Грушевський, 29 квітня 1918 року, 1 добу)2. Коли було прийнято чинну Конституцію України? (28 червня 1996 р.)3. Коли утворилася незалежна держава Україна? (24 серпня 1991 р.)4. Коли вперше в історії з’явилась згадка про Україну? (Слово «Україна»

вперше зустрічається в літописах 1187 року, коли помер Переяславський князь Володимир Глібович: «…Плакали по ньому переяславці, по ньому ж Україна много постонала»)

5. Коли і ким був виданий указ про заборону книгодрукування українською мовою? (1720 р., Петро I)

6. Про що йде мова в такому вислові: «Кордони можна відновити. А якщо втратити…, то це навічно». Що втрачається навічно? (Мова народу)

7. Яка обов’язкова вимога була до того, хто вступав до козацького війська? (Знання української мови)

8. За словами М. Грушевського, «Вона держала і твердою рукою державну систему і не дала їй ослабнути і розвалитись». Її внук Володимир назвав її «наймудрішою серед чоловіків». За заповітом її першою на нашій землі поховали за християнським звичаєм. (Княгиня Ольга)

9. Хто був, є і залишається в серцях українців Кобзарем? (Т. Шевченко)Завдання 2. Козацьке прислів’я. Існує багато прислів’їв та приказок про

нашу рідну землю. Що саме говорить народ про рідну Батьківщину, ми дізнаємося, прочитавши деякі з них. Командам даються по 2 «розбиті» прислів’я. Треба скласти і прочитати їх.

1. Коли усім народом дмухнути, то ураган буде. 2. Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду. 3. Батьківщина – мати, умій за неї постояти. 4. Де рідний край, там і рай. Педагог. Українська мова барвиста, гостра, дотепна. Тож українці

люблять жартувати. (читає вірш «Грамотії» В. Чубенка)

17

Просив дружків своїх Семен: «Знаннями, хлопці, поділіться. Не знаю, скільки треба «н» писати в іменнику «рушниця».

Ех, ти, – сказав йому Микола, – порожня в тебе голова. Одне, якщо це одностволка, а як Двостволка – значить два.

Педагог. Плекаємо надію на те, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Нам слід пам’ятати про численні жертви наших співвітчизників, що покладені на вівтар незалежності, соборності, державності. Маємо знати, що спільними зусиллями український народ вистоїть і переможе. Україна стане економічно багатою, духовною, незалежною та демократичною державою.

Педагог. От і завершується наш урок. Сподіваюся, що тема, яку ми обговорювали сьогодні, пробудить у ваших серцях безмежну любов до своєї держави і ви пишатиметеся тим, що ви – українці. Бережімо свою рідну землю та її святині!

Список використаних джерел:1. Збірка методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дат у

загальноосвітніх навчальних закладах: [розроб. і упоряд.: Г. Байкєніч, О. Охрімчук]. – Дніпропетровськ : ПП «Ліра ЛТД», 2016. – С. 120.

2. Літературний часопис «Вежа». – 1996. – № 2. – 190 с. 3. Незалежність України має майже сторічну історію [Електронний

ресурс] // Український інститут національної пам’яті. – Режим доступу : http://www.memory.gov.ua/news/nezalezhnist-ukraini-mae-maizhe-storichnuistoriyu

Вип. 1.ТОП-20 НАЙЦІКАВІШИХ ФАКТІВ ПРО УКРАЇНУ

1. В Україні, у містечку Рахів, в оточенні мальовничих Карпат знаходиться географічний центр Європи.

2. На конкурсі краси мов у Парижі в 1934 році українська мова зайняла третє місце після французької та перської за такими критеріями як: фонетика, лексика, фразеологія, структура речень. А за мелодійністю українська мова зайняв друге місце, після італійської.

3. Станція метро «Арсенальна» у Києві – найглибша в Україні і довгий час була найглибшою у світі. Вона знаходиться на глибині 105 метрів під землею. Станцію побудували однією із перших, у 1960-ому році, у безпосередній близькості від будівлі парламенту. За деякими даними, у тунелях біля «Арсенальної» є таємні сховища для політичної верхівки.

1. Серед яскравих досягнень українського літакобудування – найбільший у світі літак АН-225 «Мрія», а також найпотужніший літак АН-124 «Руслан». У 2001 році, літак «Мрія», узявши на борт вантаж у 253 тонни, за один політ встановив 124 рекорди.

2. Український «Південмаш» (Дніпропетровськ) виробляє найбільш екологічні ракетоносії у світі. За їх допомогою у космос відправляють комерційні вантажі в рамках міжнародного проекту «Морський старт».

3. Автор першої у світі Конституції – українець Пилип Орлик. 5 квітня 1710 його обрали гетьманом запорізького війська. У цей же день він оголосив «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі тільки в 1791 році.

4. Протяжність найдовшого тролейбусного маршруту у світі складає 86 кілометрів, а проходить він у Криму між Сімферополем та Ялтою.

8. Українська пустеля є найбільшою в Європі. На території Олешківських пісків організовано природоохоронну зону – Національний природний парк «Олешківські піски».

9. Пам’ятники відомому українському поетові Тарасу Шевченку встановлені в 1200 місцях по всьому світові.

7. Найдавніша відома ученим мапа, а також найстародавніше поселення Homo Sapiens знайдені в Україні: у с. Межиріччя Рівненської області. Їм близько 14,5-15 тис. років. Мапу вибито на кістці мамонта.

8. Найдовша печера України носить назву «Оптимістична» і знаходиться на Поділлі. Це гіпсова печера на глибині 20 м протяжністю 216 км. Найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю взагалі, вона поступається лише Мамонтовій печері в США.

12. На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземні ґрунти при правильній обробці дають найбільшу кількість врожаю. Під час Другої Світової війни німецькі солдати навіть вивозили чорнозем на поїздах.

10. Український духовий інструмент трембіта — найдовший духовий музичний інструмент у світі.

11. В Україні – найбільший запас марганцевої руди у світі, 2,3 мільярди тон і близько 11% від усіх покладів планети. Ще в нас немало залізної руди – 7% світового запасу.

12. Населення України відноситься до найбільш освіченого. Кількість людей із вищою освітою на душу населення вища, ніж середньоєвропейський рівень. Україна займає 4 місце у світі за кількістю громадян із вищою освітою.

13. Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області.

14.  Найкоротша головна вулиця серед усіх столиць світу, але в той же час одна з найширших і найгарніших – Хрещатик у Києві. Її довжина всього 1225 м.

15.  Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду. Випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів, Україна є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).

16.  Найдавніша з книг, надрукована на території України кириличним шрифтом, – це «Апостол», виданий 15 лютого 1574 року у Львові Іваном Федоровим.

17.  Найдавніший міст в Україні – Генуезький. Розташований він у Феодосії, функціонує ще й нині, хоча збудували його генуезці ще в XIII столітті. Дещо молодшим від нього є «Турецький міст» над рікою Смотрич біля фортеці в Кам’янці-Подільському, його було зведено у XVI столітті.

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ ПРО БАТЬКІВЩИНУ***

Любов до батьківщини сумісна з любов'ю до всього світу. Народ, набуваючи світла знань, не завдає тим шкоди своїм сусідам. Навпаки, чим освіченіші держави, тим більше вони повідомляють один одному ідей, зміцнюючи силу та діяльність всесвітнього розуму (К. Гельвецій)

***Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.

(Д. Байрон)***

Для нас дорогі батьки, дорогі діти, близькі, родичі; але всі уявлення про любов до будь-чого поєднані в одному слові «вітчизна».

(Цицерон)***

Любов до батьківщини починається з родини. (Ф. Бекон)

***Забудеш рідний край – твоє всохне коріння.

(П. Тичина)***

У дитинстві відкриваєш материк, який назветься потім – Батьківщина.

(Л. Костенко)***

Вітчизна – ось і альфа, і омега! (Д. Павличко)

***Вітчизна – це не хтось і десь, Я – теж Вітчизна. (І. Світличний)

***Кожному мила своя сторона.

(Г. Сковорода)

***Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, Красу її вічно живу і нову і мову її солов’їну.

(В. Сосюра)***

Батьківщина без нас обійтися може, ми ж без неї – ніщо. (В. Сухомлинський)

***Можеш вибирати друзів і дружину,Вибрати не можна тільки Батьківщину.

(В. Симоненко)***

Нема на світі України, Немає другого Дніпра.

(Т. Шевченко)***

Свою Україну любіть.Любіть її... Во врем’я люте. В останню тяжкую минутуЗа неї Господа моліть.

(Т. Шевченко)***

В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.

(Т. Шевченко)***

Я знаю вас, нащадки запорожців, Я вірю вам і низько б’ю чолом.

Дивлюсь на вас і вірою займаюсь, І б’ю поламаним крилом.

(О. Олесь)***

Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина,Тихі зорі, ясні води – моя Україна.

(В. Сосюра)***

Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас.Ти будеш після нас. (Л. Костенко)

***Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ! (В. Симоненко)

***Я єсть народ, якого Правди силаніким звойована ще не була.

(П.Тичина)

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Греченюк С. В. Якого ти роду-племені? … // Позакласний час. – 2010. – № 2 – С. 3-6.

2. Крилаті вислови про Батьківщину // Позакласний час. – 2009. – № 13-14 – С. 9.

3. Самойленко О. В. Я пишаюся твоєю красою! // Позакласний час. – 2011. – № 4 – С. 27-29.

4. Счастлива Л.С. Ігри патріотів. // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2009. – № 6 – С. 24-28/

5. Чи на світі є країна ще миліша за наш край? // Позакласний час. – 2009. – № 13-14 – С. 7-8.

6. Щоб у серці жила Батьківщина (до 25-ї річниці незалежності України). Методичні рекомендації для проведення Першого уроку в 2016/2017 навчальному році / укладачі: Ю. В. Міцай, С. М. Пляка, Л. А. Гайда, Н. І. Дяченко, О. П. Третяк. – Кіровоград: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2016. – 112 с.

7. http://allukraine.co.ua/archives/5475

ДодаткиІ група

Державний суверенітет — верховенство держави на своїй території і незалежність у міжнародних відносинах. Верховенство держави означає дію в межах її території тільки однієї публічної влади, яка визначає повноваження усіх державних органів і посадових осіб, а також підлеглість цій владі всього населення території. Незалежність держави в міжнародних відносинах — це її непідпорядкованість будь-якій зовнішній владі, владі інших держав.

Народний суверенітет — це принцип, згідно з яким народу належить вся суверенна повнота влади на території країни, право самому вирішувати свою долю — безпосередньо чи через представницькі органи, брати участь у реалізації політики своєї держави, контролювати діяльність органів державної влади. Принцип народного суверенітету є одним з основоположних для демократії.

Національний суверенітет - повновладдя нації, її політична свобода, володіння реальною можливістю визначати характер свого національного життя, включаючи здатність політично самовизначатися аж до відокремлення та утворення самостійної держави.

ІІ групаІван Мазепа

Володимир Великий

Михайло Грушевський

Леонід Кравчук

Богдан Хмельницький

Ярослав Мудрий

Павло Скоропадський

ІІІ группа

16.07.1990 р - Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни

24.08.1991 р - Проголошення незалежності України01.12.1991 – Всенародний референдум та вибори Президента України

28.06.1996 р - Прийняття Конституції України і введення її в дію