Охоченська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Методичне обєднання вчителів гуманітарного циклу

«Ефективність самоосвітньої роботи – важливий фактор зростання методичної

майстерності вчителя»

Шалімова О.С. Вчитель англійської мови 2014-2015 навчальний рік

Курси підвищен

ня кваліфіка

Атестація

Консуль

ту - вання

Індивідуальні

форми

Перспектив - ний

педагогі

Само-

освіта

"Консультування"– це порада фахівця щодо вирішення певного питання, це процес надання поради чи допомоги. Під час бесіди-консультації більш детально розкриваються окремі положення прочитаної методичної літератури, даються роз’яснення за тими питаннями, які більшою мірою цікавлять педагога, з’ясовується помилковість його думок і недоліки професійного досвіду, виявляється ступінь розуміння і засвоєння знань, здійснюється орієнтація на подальшу самоосвіту.Ефективна форма методичної роботи є перспективний педагогічний досвід - система знань, умінь, навичок, набутих у процесі освіти; знання, уміння і навички, набуті поза межами систематично організованого навчання; експеримент, що складається в практичному або теоретичному перетворенні умов, за яких відбувається явище, з метою установлення чи ілюстрації відповідного теоретичного положення. Перспективний педагогічний досвід допомагає педагогам вивчати нові підходи до роботи з дітьми, у той же час досвід пробуджує ініціативу, творчість, сприяє вдосконаленню професійної майстерності. Курси підвищення кваліфікації –це спеціально організовані заходи для розширення та поглиблення знань, умінь та професійних навичок працівників певної спеціальності; передбачають ознайомлення та освоєння нових технологій і сучасних методів тощо. Основна мета: поглиблення та розширення знань педагогів із психології, теорії і методики середньої освіти; ознайомлення з досягненнями педагогічної науки; вивчення нормативних, програмних та методично-інструктивних документів; створення умов для досягнення високого рівня професіоналізму, набуття навичок творчої діяльності тощо.Атестація педагогів – комплексна перевірка, що здійснюється спеціальною атестаційною комісією з метою визначення рівня кваліфікації педагога, що дає їм змогу претендувати на присвоєння більш високого кваліфікаційного рівня Індивідуальна самоосвіта, яка передбачає безпосередньо самостійне опрацювання джерел інформації та колективні форми самоосвіти (робота на різноманітних курсах, підготовка до семінарів, конференцій і т.д.).

При доборі змісту та форм роботи педагогу необхідно брати до уваги два її аспекти:

результатом самоосвітньої роботи має стати вивчення педагогом теоретичної проблеми та визначення шляхів її практичного застосування у шкільній практиці;

передовий педагогічний досвід, який ще не здобув належного теоретичного узагальнення, а результатом має бути вироблення в педагогів готовності до подальшого осмислення виявлених педагогічних фактів;

зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагогів, поліпшення якості викладання предмета, виховання та розвитку учнів за допомогою свого предмета;

систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення змісту й форм самоосвіти;комплексний підхід до добору змісту й організації обраної теми з самоосвіти;індивідуальний характер самоосвіти як найгнучкішій форми отримання знань (форми та методи

самоосвіти мають бути підпорядковані особливостям особистості педагога наявності в нього професійно значущих якостей, умовам його шкільної роботи, його реальним можливостям тощо);

створення в школі умов, що спонукають педагога до самоосвітньої діяльності; участь у семінарах, педагогічних читаннях, конференціях тощо;обов’язкове розуміння вчителем цінності неперервної освіти, усвідомлення необхідності в самоосвіті.

Найважливішими напрямами самоосвітньої роботи з предмету можна назвати такі, як вивчення нових програм та підручників, розуміння їх особливостей та вимог; вивчення додаткового наукового матеріалу; самостійне розв'язання задач, організація лабораторних і практичних робіт, дослідів та вправ; оволодіння технічними засобами навчання, комп'ютером.

Хто дорожить життям думки, той знає   дуже добре,

що справжня освіта – це тільки самоосвіта. Д. Писарєв

Організація самоосвіти вчителя залежить від рівня його підготовки, визначення проблем, мети удосконалення його педмайстерності, вибору форм і способів узагальнення досвіду, опанування методики впровадження самоосвітньої діяльності через наступні етапи.

діагностика утруднень педагогарозробка концептуальних основмотиваціяпідготовка науково-методичних матеріалів, інструмента ріюстворення матеріальних умовмоніторингкорекціяпослідовне вирішення всіх завданьаналіз результатіврозробка прогнозудослідження ефективності

Творче зростанняЗростання якості навченості учнів з предметівЗростання кваліфікаційного рівня педагогівЗростання кількості вчителів, які використовують ІКТ

Шляхи здійснення самоосвіти1 група в ролі адміністрації – «Програма спільної діяльності з кадрової політики і

підвищення кваліфікації вчителів» ДЕВІЗ: ВІЛЬНИЙ ЧАС УЧИТЕЛЯ – ЦЕ КОРІНЬ, ЯКИЙ ЖИВИТЬ ДЖЕРЕЛА ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ.

(В.Сухомлинський) Курси підвищення кваліфікації, збільшення вільного часу педагога шляхом раціонального розкладу навчальних

занять,встановлення стабільного режиму роботи, рівномірний розподіл громадських доручень, методичні дні, творчі конкурси вчителів, озброєння новими знаннями, семінари, методичні бюлетені, практикуми, заохочення, створення

комфортного мікроклімату в навчальному закладі

2 група в ролі вчителів, батьків – «Програма створення умов для реалізації самоосвітньої діяльності учня ( як і де реалізують себе)

ДЕВІЗ: ОДНОМАНІТНІСТЬ У РОБОТІ СТОМЛЮЄ НЕ ЛИШЕ УЧНЯ А Й УЧИТЕЛЯ Дії вчителя: нетрадиційні методи навчання, вивчення інтересів сучасного школяра, цікавість, еврістичність, створення

сприятливого психологічного клімату між усіма учасниками навчально- виховного процесу гімназії, що сприяє взаєморозумінню між ними, забезпечує атмосферу творчого зростання й прагнення до самореалізації, яскравість матеріалу,

завдання випереджувального характеру , ситуація успіху, ситуація власного вибору.

3 група в ролі вчителів – «Програма реалізації самоосвітньої діяльності педагога» ДЕВІЗ : ХТО САМ НЕ РУХАЄТЬСЯ ВПЕРЕД, ТОМУ ВАЖКО ПІДШТОВХНУТИ ІНШИХ Вивчення методичної літератури, нових методів навчання, передового досвіду колег, взаємовідвідування уроків, творчий підхід, участь у семінарах, практикумах, самоаналіз власної діяльності

Термінологічна мозаїка «Самоосвіти»

Форма отримання

знаньПрисвоєння

досвіду

Поглиблення знань

Шлях п

родовження Процес

розвитку інтелектуальних якостей

Оволодіння знаннями з ініціативи

самої

Засіб Саморозвитку,

творчої першооснови

Результат та умови

самоосвіти

Основа росту вчителя як спеціаліста

МЕТОДИ САМООСВІТИ

Індивідуальні Колективні Групові

Самоосвіта

атестація вчителя; узагальнення

власного досвіду; підготовка

матеріалів для методичних заходів;

індивідуальні консультації;

видавнича діяльність вчителя;

співбесіди.

Засідання

методичної комісії; участь у шкільних

методичних заходах;

інструктивно-методичні наради;

відкриті уроки; предметні тижні; наради з

підготовки проведення засідань педрад.

Взаємовідвідування уроків;

проведення дослідницької діяльності;

проведення тренінгів;

випуск методичних бюлетенів;

робота в творчих групах;

робота методичних об’єднань.

:Самоосвіта здійснюється в наступнихформах

Генрі Форд сказав: «Той, хто припиняє вчитись, є старим, незалежно від того, 20 йому років чи 80. Той, хто постійно вчиться, залишається молодим. Найчудовішою річчю в житті є вічна молодість думки».

Очно-заочне навчання

Самовдосконалення за індивідуальним

планом або особистою програмою

Отримання знань через інформаційні

джерела.

Дистанційне навчання

На особливу увагу заслуговує практика самовдосконалення

за очно-заочною формою навчання в спеціальних навчальних центрах та інститутах. Навчання

проходить з періодичним звільненням від роботи для участі в короткотермінових

сесіях. В інтервалі між сесіями люди, які навчаються, виконують самостійні завдання. Така форма передбачає достатньо

тривалий термін навчання.

Отримання знань через Інтернет-ресурси на базі

навчального закладу. Перевагою даної форми є приватність, адаптивність, можливість самостійного

планування самонавчання, наявність зворотного зв’язку.

Дистанційне навчання, вміння користуватись

ресурсами мережі – ознака сучасної, цивілізованої,

освіченої людини.

Ця форма навчання сприяє становленню особистості

кваліфікованого спеціаліста, стимулює прояви його

власної активності, розвиває творчі можливості у

пошуках шляхів реалізації професійних намірів.

Потребує постійного відстежування книжкових

новинок за темою, яка цікавить, регулярного перегляду

професійних періодичних видань, вивчення навчальних методик,

інструкцій, методичних матеріалів. Для цього

необхідно:підписатися на спеціальну періодику;

придбати відповідні інформаційні бюлетені та інші довідкові

видання, які можна оперативно отримувати електронною поштою;

переглядати навчальні телепередачі з метою отримання

інформації про нові форми і методи навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про освіту”. – К.: Генеза, 1996. – 36 с.

2. Белкин А.С. Компетентность. Профессионализм. Мастерство / А.С. Белкин. – Челябинск : Юж.-Урал. изд-во, 2004.

3. Ващенко Н.М. Управління навчальним процесом в системі підвищення кваліфікації / Н.М. Ващенко. – К. : Вища шк., 1987.

4. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.:Либідь, 1997.

5. Дубасенюк О.А. Методи формування професійної умілості майбутніх вчителів // Шлях освіти. – 1998. - № 3. – С. 37-40.

6. Браже Т.Г. Развитие творческого потенциала учителя / Т.Г. Браже // Сов. Педагогика. – 1989. - № 8. – С. 89-94

7. Протасова Н.Г. Післядипломна освіта педагогів: зміст, структура, тенденції розвитку. – К., 1998. – 176 с.

8 Коджаспирова Г.М. Культура професійної самоосвіти педагога. / Г.М. Коджаспирова – М., 1994 – 189 с.

9. Самоосвіта педагога як умова підвищення його професійної компетентності: методичні рекомендації. – Херсон: РІПО,

2012. – 48 с.

10. Радченко А.Є. Професійна компетентність учителя. / А.Є. Радченко. –Х. : Вид.група "Основа",2006. -126 с.

11. Селевко Г.К. Альтернативные педагогические технологии / Г.К. Селевко. – М.: НИИ школьных технологий, 2005. – 222 с.

12. Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития. Инновационный курс. Кн. 1. – Казань: Изд.-во Казан., ун-та, 1996. –

577 с.