Союз українських студентів у Німеччині - axãáaxãásus-n.org/docs/SUSN-News_04_2008.pdf · 2008-12-27 · студентів, що навчаються

- № 4 (грудень, 2008)

Оголошення: розшукується активна молодь, небайдужа до України! Шановна українська молоде, а також всі, кому небайдуже: як Німеччина сприймає Україну, що Німеччина знає про Україну і яке місце займає Україна в німецькій свідомості. Якщо Ви хочете покращити ситуацію, яка наразі склалася в німецькому інформативному просторі щодо України, приєднуйтесь до нашого нового проекту:

німецькомовної електронної газети під назвою „ProUkraine!“

Шукаємо журналістів та дизайнера для успішного старту нового проекту.

Якщо Ви бажаєте зробити свій внесок в цей надзвичайно цікавий проект, просимо звертатись до Олександри Бінерт, головного редактора майбутнього видання, за електронною адресою:

[email protected]. Тут Ви також можете отримати додаткову інформацію щодо цілей, концепції проекту, а також його реалізації.

Тільки

молоді

новини! axãáaxãáaxãáaxãá

Любі читачі!

Старий рік відходить в минуле, наступний – обіцяє щось нове. У такі моменти, коли долаємо певний рубіж і починаємо новий етап, ми мріємо. Мріємо, щоб він приніс нам лише те, що зробить нас і наших близьких щасливими. Мріємо, бо мрії дають нам поштовх до нових звершень.

Починаючи своє навчання в Німеччині, у мене також були мрії. Тоді ще літаки були розкішшю, а розлука – проблемою, не вірилося, що через декілька років одним кордоном стане менше, і переліт Дортмунд-Львів за 50 євро туди й назад також стане реальністю. Не вірилося, що українська молодь в Німеччині отримає своє власне видання, і що кількість його сторінок з кожним разом перевищуватиме ліміт, і що його читатимуть понад тисячу читачів з різних країн світу…

Не вірилося, що навчання в Німеччині закінчиться. Що студентське містечко на баварсько-австрійському кордоні стане таким рідним. І що момент вручення диплому буде радісним, але водночас і ностальгічно-сумним… Не вірилося, але мріялося.

Хай Ваші мрії збуваются!

І радісного усім Різдва!

З найкращими вітаннями

Зоряна Стеліга,

головний редактор

Читайте в цьому номері:

● Навчання: Права та обовязки українських студентів у Німеччині

● Вища освіта у Німеччині: важливі питання щодо навчання в німецькому вузі та умови вступу

● Кар’єра: Продовження теми про написання резюме, інтерв’ю про пройдену практику та чим є насправді програми стажування

● СУСН: Репортаж про 34-ий З’їзд, Mit-Ost-Фестиваль в Ужгороді та про нове представництво СУСН-Майнц

● Olehs Blog - роздуми німецькою на актуальні теми

● ProUkraine: Україна німецькими очима (інтерв’ю)

● Література: Емма Андієвська

● Нотатки на полях: Пригоди на кордоні, Про Голодомор і не тільки

● Форум: Пекуча десятка - 4

● Подарунок!!! Кожному читачу СУСН-News - в подарунок фірмовий КАЛЕНДАР на 2009 рік!

Що має знати кожен український студент у Німеччині? 3

IІI Всеукраїнський молодіжний конкурс «Новітній інтелект

України»

6

Україністика в німецьких вищих навчальних закладах 7

Навчання в німецькому університеті - Що?Де?Коли?Як? 8

Процес написання резюме: Основні елементи резюме 11

Бути впевененим в собі - запорука успіху! 14

П’ять міфів про програми стажування (Traineeprogramm) 16

Практика у CMS Reich-Rohrwig Hainz в Києві 19

34-ий Генеральний з’їзд СУСНу – незабутні вихідні в Мюнхені 20

Як найкраще їхати в Україну - Результати опитування на

Форумі СУСНу 21

«А що у вас тут взагалі таке цікаве відбувається?»

Фестиваль MitOst в Ужгороді 16-19 жовтня 2008 року

22

Майнц – це не тільки карнавал... 23

Новини із представництв СУСНу 24

Olehs Blog: Blogs schreiben, Blogs lesen... 27

Щоденник фотоклубу Майнц/Фракфурт-на-Майні 28

«Я просто українка за межами України, я ніколи не вважала

себе еміґранткою...»

31

Двері у Шенген або як вижити на «пєшому» 33

Не тільки про Голодомор, або Пледойе Українській Історичній Пам‘яті

34

“Пекуча десятка” тем на Форумі СУСНу - 4 35

КАЛЕНДАР наступних подій 36

Вітаємо наших партнерів 37

Подарунок усім читачам: Ексклюзивний календар на 2009 рік

від СУСН-News

38

І наостанок... 39

У цьому номері:

@ Повернення внесків, сплачуваних іно-земними студентами до пенсійного фон-ду (Rentenversicherung)

Іноземні студенти, що сплачували внески менше ніж 60 місяців до німецького пенсійного фонду і не претендують на отримання німецької пенсії, можуть подавати заяву на повернення ними сплачених внесків, причому, по-перше, якщо застрахований переїхав з Німеччини та, по-друге, якщо виконуються наступні вимоги:

- застрахований не зобов’язаний до пенсійного страхування ТА - не має права на добровільну страхівку в пенсійному страхуванні ТА - після виходу з німецького обов’язкового страхування пройшло не менше 24 календарних місяці.

Внески повертаються у тому розмірі, у якому застрахований їх сплачував. З них виплачується частина внеску, що сплачував робітник. Частина внеску, що сплачувалась роботодавцем, не виплачується.

Заяву на повернення знайдете тут: www.deutsche-rentenversicherung.de

@ Медичне страхування (Krankenversi-cherung)

Згідно німецького законодавства (§ 5 Abs. 1 Nr. 9 SGB V) студенти у Німеччині зобов’язані мати державну медичну страхівку. З 01.10.2008 внески за місяць становлять на медичне страхування 54,78€ та із страхівкою на догляд (Pflegeversicherung) 9,98€, а для студентів від 23 років без дітей – 11,26€. Загалом це становить відповідно 64,76€ та 66,04€. Цей розмір є однаковим для всіх медичних кас (Krankenkassen).

Обов’язковість цього страхування підлягає часовим обмеженням: після 14-го семестру або після 30-ти років державне страхове

забезпечення припиняється. Його продовження можливе лише в певних випадках. Тоді людина повинна себе «добровільно», тобто, приватно, застрахувати, що є недешево.

@ Особливі положення про зайнятість для іноземних студентів

1) Що таке повний та половинний робочий день? Іноземні студенти, що навчаються у ВНЗ Німеччини, мають право працювати (у сенсі “підпрацьовувати”), загалом не перевищуючи 90 повних або 180 половинних днів у календарному році. Під половинним днем слід розуміти чотири-п’ять робочих годин в день, залежно від того, скільки годин становить робочий день на даному підприємстві. Якщо нормальний робочий день на підприємстві становить 8 годин, то під половинним робочим днем слід розуміти 4 години. Становить робочий день на підприємстві 10 годин, то тоді мова іде про половинний робочий день, що становить 5 годин.

Роботодавець та працівник повинні слідкувати, щоб 90 або 180 днів на рік не були перевищені. Робочі години повинні зазначатися у відповідних документах, які зазвичай веде сам працівник. Порушення про перевищення супроводжуються великими грошовими штрафами. У випадку, коли студент вичерпав свої 90 або 180 днів, він змушений просити дозволу для подальшої роботи у відділі працевлаштування (Bundesagentur für Arbeit) або у відділі для іноземців (Ausländerbehörde).

2) Соціальні відрахування із зарплати. Студенти, які постійно, тобто, регулярно, працюють, при цьому заробляють за місяць більше ніж 400€, повинні мати картку на прибутковий податок (Lohnsteuerkarte) та надати її своєму роботодавцю. Що стосується

Союз Українських Студентів у Німеччині 3 —СТУДЕНТИ І НАВЧАННЯ—

Що має знати кожен український студент у Німеччині?

Оскільки останнім часом до СУСНу як до представника українських студентів у Німеччині

надходить все більше і більше звернень та запитань щодо прав та обов’язків іноземних

студентів у Німеччині, ми вирішили підготувати актуальну інформацію у нашому віснику. А

саме: інформацію щодо повернення внесків із пенсійного фонду, питання медичного страхування

та роботи, що стане корисним для Вас та ваших друзів. До категорії «іноземні студенти»

належать студенти із далекого зарубіжжя, країн Європейського Союзу, країн Європейської

економічної зони тощо. Ми опрацювали саме ту інформацію, яка стосується українських

студентів, що навчаються у Німеччині.

У статті зберігаються важливі поняття чи назви інстанцій німецькою мовою з метою

уникнути непорозумінь, що може спричинити переклад.

—СТУДЕНТИ І НАВЧАННЯ—

соціального страхування (Sozialversicherung), то існують наступні правила: якщо робоча норма не перевищує 20 годин в тиждень (тобто 26 робочих тижнів в рік), то студент звільнюється від стягнень із зарплатні до медичного страхування (Kranken- und Pflege-versicherung). Але все рівно, пенсійно-страховий внесок від заробітньої плати у розмірі 9,95% вираховується. Якщо місячна зарплата складає 800€ в місяць, то тоді вона повністю підлягає до стягнення з неї внеску у пенійний фонд. Під час канікул студенти можуть працювати більше ніж 20 годин в тиждень, не втрачаючи свобод соціального страхування.

Інші правила існують для тимчасової роботи (befristete Jobs). У цьому випадку соціальні внески взагалі не сплачуються, беручи до уваги, що зайнятість триває максимально два місяці. Студенти можуть багато разів тимчасово працювати, але максимально 50 днів в рік.

3) Відпустка оплачується? Працюючи, студенти мають такі самі права, як всі інші працюючі. До них відноситься й оплачена відпустка. Але, оскільки студенти не мають 40-годинного робочого тижня, вона буде нарахова пропорційно до всього періоду зайнятості, зазначеного в договорі. Крім того, студенти претендують на 100%-ну подальшу виплату зарплати у випадку хвороби. І навіть тоді, коли годинно-тижневий графік є змінний. Вирішальним є лише те, що студент в день, коли він повинен працювати, записаний у лікаря як хворий і має відповідну довідку.

Тут хочемо зазначити із СУСНівського практичного досвіду, що оплачується відпустка чи ні, залежить вже від підприємства та його фінансового успіху, а також від підписаного вами договору. Зважайте на це!

4) Робота за мінімальну заробітню плату – у сенсі Minijob

Хто заробляє не більше ніж 400€ в місяць, може віднести себе до категорії «Minijobber». Роботодавець тоді сплачує внески до пенсійного і медичного страхування та при необхідності - 2% податку на заробітню плату. Як правило у цьому статусі не потрібно пред’являти картку на прибутковий податок (Lohnsteuerkarte), лише у випадку, коли роботодавець її вимагає.

5) Зайнятість як науковий або студентський асистент (wissenschaft-liche/studentische Hilfskraft)

Поряд із 90-ми робочими днями студент може працювати як науковий або студентський асистент без надання якогось дозволу та без часових обмежень. Під такою зайнятістю слід розуміти діяльність, що базується на фаховому зв’язку та проводиться організаціями, що мають відношення до навчання (наприклад, тутор у гуртожитку). Хоч на цю діяльність не потрібно виробляти спеціальний дозвіл, все рівно потрібно проінформувати відділ для іноземців (Ausländerbehörde), оскільки саме ця установа вирішує, чи ця зайнятість належить до категорії наукового чи студентського асистування. У цьому випадку за цим має стояти вищий навчальний заклад, у якому здійснюватиметься дана робота.

@ Податки

Річний неоподаткований мінімум для працівника у Німеччині на даний момент становить 7664€ та витрати, що не оподатковуються та пов’язані з отриманням прибутку (Werbungskostenpauschale) – 920€. Отже, податок сплачується починаючи від 8584€ річного прибутку. Ці неоподатковані мінімуми стосуються також і студентів.

Зважайте при тимчасовій робочій зайнятості: коли картку на прибутковий податок при цьому виді зайнятості не надано роботодавцю, то він сплачує 25% до податкової. Ці гроші не можна буде повернути через податкову декларацію (Steuererklärung).

Зазначаємо із досвіду: подавши декларацію про доходи до податкової, можна отримати повернення стягнених соціальних виплат, повернути витрачені кошти на книги.

Лінк на поради з податків: http://www.steuerratgeber-online.de/

@ Практика – нюанси!

Іноземні студенти, що навчаються у ВНЗ Німеччини і бажають пройти практику, повинні зважати на наступні види практики:

Обов’язкова практика. Якщо у навчальному плані з даного фаху є встановлено проходження практики – вона називається обов’язковою і на неї не потрібно ніякого дозволу, навіть якщо вона буде оплачувана. Також проходячи її, студент зберігає за собою 90 робочих днів. Від практики вони не будуть відраховуватися. Це означає, що додатково їх

Союз Українських Студентів у Німеччині 4

можна використовувати, тобто також працювати, якщо є можливість і бажання.

Добровільна практика. У навчальному плані з даного фаху практика не є складовою частиною навчання і як така не вказана, то це означає, що даний фаховий напрямок не передбачає обов’язкової практики. У цьому випадку студент, бажаючий здійснити практику, робить її добровільно, використовуючи свої повні 90 чи половинні 180 дозволені робочі дні, навіть якщо практика не оплачується. При цьому не забуваючи, що працювати можна не більше 20 год. на тиждень протягом семестру (Teilzeitbeschäftigung). Якщо студент вже працював у даному році і бажає здійснити добровільну практику, то він має звернутись до відповідних установ (Ausländerbehörde, Bundesagentur für Arbeit) за дозволом. Дозвіл видається в тому випадку, коли буде доведено, що студент до цього моменту цілеспрямовано вчився та знаходиться на даний момент у складній ситуації, якій також й рідні не можуть зарадити. Тоді ВНЗ мусить засвідчити, що студент успішно закінчить університет. Чи дозвіл буде надано, залежить від економічної ситуації, від рівня безробіття та зайнятості у відповідній федеральній землі Німеччини.

@ Випускники німецьких ВНЗ

Іноземні студенти, що успішно закінчили ВНЗ, можуть отримати візу на один рік для пошуку роботи. Якщо за цей час студент знаходить відповідно його фаху роботу, тоді його теперішній дозвіл на перебування може бути змінений на дозвіл перебування з правом на роботу. Для продовження візи для пошуку роботи мусить бути представлена гарантія про засоби для існування.

Більше про це питання було написано у 2-му номері СУСН-News у статті «Навчання закінчилось: що далі?»

@ Правові консультації для студентів. Іноземні студенти мають наступні можливості отримати правову консультацію, правда «як і чи вона себе виправдає», то вже визначати кожному зокрема. Отож, наприклад:

• AStA/StuRa (Allgemeiner Studierenden-Ausschuss) - загальний студентський комітет або студентська рада. Такий комітет існує у кожному німецькому університеті, у ньому надають послуги досвідчені фахівці або юристи. Багато з таких комітетів мають відділ

правових консультацій для іноземних студентів. Також ці відділи надають консультації із соціальних питань, питань по працевлаштуванню, отриманню стипендій.

• Amtsgericht - адміністративний суд. Також в адміністративному суді можна отримати допомогу чи консультацію із правових питань, яку надає відповідний службовець.

• Studierendenwerke. У цих студентських профспілках у призначені дні та години послуги надають як юристи, що спеціалізовані на соціальному праві, так і самі студенти.

При цьому хочемо відзначити, що не завжди допомога у вищеперерахованих інстанціях буває ефективною чи на достатньо професійному рівні. Найголовніше - забезпечити собі декілька джерел отримання консультації.

Якщо у вас виникли питання чи вам потрібна консультація, ви можете скористатися також СУСНівським форумом.

Скільки коштує така допомога: Консультації в AStA та Studierendenwerke для студентів є безкоштовними, у адміністративному суді – для слабозахищених громадян консультації також надаються безкоштовно.

Леся Шрамко, Мюнхен

У наступних номерах СУСН-News ми

продовжуватимемо інформувати про

правові рамки для іноземних студентів у

Німеччині з тем навчання, практика,

робота.



Міжнародний благодійний Фонд «Україна 3000» за підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту,

Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України

ОГОЛОШУЄ

IІI Всеукраїнський молодіжний конкурс

«НОВІТНІЙ ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ» ДЛЯ УЧАСТІ ПОТРІБНО ПІДГОТУВАТИ КОНКУРСНУ РОБОТУ НА ОДНУ ІЗ ЗАПРОПОНОВАНИХ ТЕМ:

ГУМАНІТАРНА ТЕМАТИКА:

Волонтерський рух і благодійництво: як підвищити громадську активність українського суспільства?

Інклюзивна освіта в Україні: досвід, проблеми, перспективи.

Рівний доступ до якісної освіти – виклик третього тисячоліття!

Чи готові сьогодні українські вчителі та викладачі працювати на рівні вимог XXI сторіччя?

Чи переконаний я в тому, що мої знання, здобуті в Україні, будуть конкурентоздатним в Європі та світі?

Що можуть зробити музеї для того, щоб стати більш привабливими, цікавими та пізнавальними для дітей і молоді?

Як вибудувати діяльність молодіжної організації, щоб вона об’єднувала якомога більше молоді та була максимально корисною для українського суспільства?

Як відновити і зберегти моральні та етичні цінності українського суспільства?

Як допомогти молоді полюбити українську книжку?

Яким чином університети (вищі навчальні заклади) можуть створювати мережу випускників, які надалі можуть підтримувати їхні заклади?

Якою Ви бачите роль церкви (як інституції) у сьогоднішньому українському суспільстві?

Якою є національна ідея, що об’єднає Україну?

Якою побачать Україну наші діти через 20 років і що для цього нам варто зробити сьогодні?

Як побороти корупцію в Україні?

ЕКОНОМІЧНА ТЕМАТИКА:

Запропонуйте українській владі основні пріоритети економічної та соціальної політики і що може зробити громада, місцева влада, представники бізнесу для їхньої реалізації.

Лібералізм проти тоталітаризму: як українській економіці позбутися стереотипів радянської доби?

Місцеве самоврядування чи урядова вертикаль: як вибрати ефективну модель?

Мораль і бізнес: як сумістити ці поняття в Україні?

Національний менеджмент: як змінити систему підготовки управлінських кадрів для української влади та бізнесу?

Охорона природи в Україні: що залежить саме від тебе?

Продаж землі в Україні: як стимулювати інвестиції для відродження українського села?

Як залучити інвестиції у розвиток української культури, освіти та/або охорони здоров’я?

Як зберегти та розвинути інтелектуальний потенціал України?

Як зробити Євро-2012 українським проривом в ЄС?

Як зробити Україну «туристичною Меккою» Європи?

Критерії оцінювання робіт: (1) Логіка та повнота викладу матеріалу. (2) Самостійність проведеного дослідження. (3) Оригінальність та новизна роботи. (4) Обґрунтованість та практичність висновків й пропозицій. (5) Наявність посилань на досвід інших країн, які вирішили аналогічні проблеми.

СПЕЦІАЛЬНА КОНКУРСНА ПРОПОЗИЦІЯ ВІД АНАЛІТИЧНОЇ АГЕНЦІЇ «УКРАЇНСЬКА МАРКА» Конкурс проводиться серед молодих дослідників віком до 35 років, які перебувають за межами України.

Для участі у конкурсі потрібно підготувати конкурсну роботу на будь-яку із гуманітарної чи економічної тематики (див. вище). Переможці нагороджуються дипломами та грошовими преміями: 1 МІСЦЕ – 2800 ГРН., 2 МІСЦЕ – 2400 ГРН., 3 МІСЦЕ – 2000 ГРН. (виплата буде здійснена в іноземній валюті країни перебування учасника конкурсу за офіційним курсом НБУ)

Інформацію про інші конкурсні номінації, вимоги до оформлення конкурсної роботи, анкета, адреса та інші деталі конкурсу шукайте тут: http://www.novi.org.ua/projects/novi/3rd/announcement/

Останній термін подання конкурсних робіт – 20 січня 2009 року.

За додатковою інформацією та новинами конкурсу слідкуйте на сайтах: www.novi.org.ua, www.ukraine3000.org.ua

Консультації за тел: (044) 332 73 87, 537 66 98, 537 66 93. E-Mail: [email protected]

За останні роки розвиток україністики в

Німеччині не подає великих надій на світле

майбутнє. Було закрито декілька

інститутів славістики, а на існуючих

скорочується кількість семінарів. Хоча існує

декілька університетів, котрі продовжують

досліджувати слов´янські мови та

літературу.

Так на факультеті славістики в університеті ім. Людвіга Максиміліана у Мюнхені цього семестру вже вдруге пропонується усім зацікавленим поряд з курсами української мови і українське країнознавство. Темою семінару на цей раз виступає: «Місце України в Європі: актуальні аспекти в історії, політиці, економіці та суспільстві». Для любителів літератури цікавим є семінар «Літературні конструкції ідентичності в сучасній українській прозі», де розглядається творчість Юрія Андруховича, Оксани Забужко та інших відомих авторів. Інститут германістики в Мюнхені пропонує семінар на тему «Німецькі мовні острови в Карпатах». Розвиток німецької мови та культури у німецьких поселеннях в українських Карпатах виступають його основними дискусійними пунктами.

Лише два семінари – «Російська мова: ситуація в Росії, Білорусії та Україні» і «Три «європейські пастки» Росія, Україна та Туреччина: порівняння систем» пропонує Берлінський Університет ім. Гумбольдта.

У містечку Грайфсвальд, на півночі Німеччини, де щорічно проводиться відомий «Українікум» (http://www.wiko-greifswald.de/anmeldung.html) пропонує університет ім. Ернста Моріца Арндта семінар на тему «Опис

української мови в підручниках». До важливих питань, які дискутуються під час семінару, відноситься, по-перше, як у підручниках для іноземців описується українська мова, наскільки важливе місце посідає її вживання. По-друге, які додаткові характеристики мови відображаються у підручниках авторами, яку мету вони переслідують і наскільки це зрозуміло для тих, хто вивчає німецьку поза межами України. Семінар «Морфологія української мови» досліджує подібність української мови до західної гілки східно-європейських мов. Велика роль приділяється питанням історичного розвитку української морфології. Вже своєю назвою інтригує семінар «Українська культура в текстах. Від «Пісні про Ігоря» до «Анархії в Україні». Національна історія та культура часто стають темами літературних творів, в яких вони переконструйовуються, набирають поетичного забарвлення. Темою семінару виступає історія української літератури. Відвідувачам семінару рекомендується книжка Миколи Рябчука Die imaginierte und die reale Ukraine, що була видана німецькою мовою у 2005 році у Франкфурті.

В Регенсбургзькому університеті проходить цього семестру семінар «Література Галичини та Буковини», метою якого є показати багатогранність літератури регіону, що розвивався від впливом культур інших націй .

Лише курси української мови пропонується в університетах Гьоттінгену, Вюрцбургу та порівняння російської з українською у Потсдамі.

Світлана Гиса, Мюнхен

Від редакції:

За розкладом вище описаних семінарів та лекцій шукайте на веб-сторінках відповідних університетів.


Україністика в німецьких вищих навчальних закладах

У світі з кожним роком зростає кількість студентів, які їдуть вчитись за кордон. На даний момент їх уже понад два мільйони, а точніше, 1.800.000 (Джерело: http://www.study-in-germany.de). Та кожен десятий із них обирає Німеччину. Чому? Академічний ландшафт Федеративної Республіки приваблює як студентів-новачків, так і молодих науковців. А риса, яка відрізняє його від інших країн, – гармонійне поєднання старих університетських традицій і сучасних досягнень у науці й техніці. У «студентському містечку Німеччина» нараховується за статистикою зимового семестру 2005/2006 року 376 вищих навчальних закладів із понад 248.357 іноземних студентів, із яких 6.928 з України (Джерело: http://www.daad.org.ua).

Разом із старими університетами, що відрізняються широким вибором класичних предметів, у Німеччині з’являється все більше й більше нових вищих навчальних закладів, які роблять акцент на міждисциплінарному навчанні та тісному зв’язку між теорією та практикою, як наприклад:

⇒ Вищий навчальний заклад прикладного напряму (Fachhochschule, Unversity of Applied Sciences);

⇒ Вища педагогічна школа (Pädagogische Hochschule);

⇒ Вища школа музики, мистецтв і кіно (Hochschule für Künste, Musikhochschule);

⇒ Вищі школи приватного та церковного характеру (Hochschulen in privater oder kirchlicher Trägerschaft);

⇒ Спеціалізована академія (Berufs-akademie).

Детальнішу інформацію щодо типів навчальних закладів у Німеччині ви знайдете за адресою:

www.daad.de/deutschland/hochschulen/hochschultypen/00414.de.html а також перелік усіх вищих навчальних закладів у федеральних землях Німеччини (німецькою мовою) з посиланнями на їх електронні адреси на сторінці:

www.abi.de/studium/hochschulpanorama.htm.

Таким чином, основний принцип вищої освіти Німеччини – «академічна свобода», тому в німецький університет може вступити кожен за умови виконання певних вимог допуску до навчання у цих закладах.

На більшість факультетів в університетах можна записатись одразу і без проблем. Перед початком кожного семестру перед студентськими секретаріатами виши-ковуються довгі черги абітурієнтів, які бажають записатись на той чи інший факультет. В університетах Німеччини немає вступних іспитів. Для вступу до німецького університету потрібно закінчити як мінімум два курси денної або чотири курси заочної форм навчання.

Для цього потрібні наступні документи:

- Аплікаційна форма заяви про вступ до університету (Bewerbungsformular) (цю форму заяви вам видадуть у кожному студентському секретаріаті німецького вищого навчального закладу);

- Атестат про закінчення середньої освіти;

- Завірена та перекладена на німецьку мову копія атестату;

- Завірена та перекладена на німецьку мову виписка з атестату про середню освіту;

- Завірена та перекладена на німецьку мову копія документа про закінчення навчального закладу, що дає право на здобуття вищої освіти в Німеччині (академічна довідка, диплом вищого навчального закладу, в якому навчався абітурієнт у себе вдома, або довідка з місця навчання з переліком прослуханих дисциплін із кількістю годин та оцінками);

- Автобіографія з детальним описом здобутої освіти, складених іспитів і т. ін.

- Документ, який підтверджує необхідний рівень знань німецької мови (або англійської мови – якщо англійська мова є мовою викладання); (Test-DAF, DSH).

Союз Українських Студентів у Німеччині 8 —ВИЩА ОСВІТА В НІМЕЧЧИНІ—

Як здобути вищу освіту в Німеччині? Як вибрати вищий навчальний заклад? Який із них

користується попитом у студентів? Які бар’єри треба подолати та які умови треба виконати,

щоб стати студентом вищого навчального закладу в Німеччині? Які перспективи отримує

фахівець, який закінчує той чи інший навчальний заклад?

На ці та на багато інших запитань ми спробуємо відповісти у нашій новій рубриці «Вища

освіта в Німеччині».

Навчання в німецькому університеті - Що?Де?Коли?Як?

- Результат іспиту Тест АСС (TestASS); - Поліс медичного страхування (Krankenver-sicherung).

Як правило, в університетах існує досить багато пропозицій щодо медичного страхування. Не бійтеся діяти, але майте на увазі, що державні поліси є дешевшими (на даний момент близько 67 євро щомісяця, наприклад HKK, AOK, BKK, TKK і т. ін.).

Той, хто володіє даним пакетом документів, може бути впевненим у власному успіху. Останній крок на шляху до студентського статусу – сплата внеску за семестр. Єдиним винятком у цьому процесі можуть стати приватні університети, а також художні академії, вищі музичні школи та консерваторії, які проводять відбір студентів на підставі співбесід і вступних іспитів.

При поданні документів до вищих навчальних закладів треба зважати на семестрову арифметику німецьких вузів, вона діє на всій території Німеччини. Академічний рік у Німеччині складається з двох семестрів: зимового (Wintersemester), який триває з 1-го жовтня до 31-го березня, та літнього (Sommersemester), який починається 1-го квітня і закінчується 30-го вересня. У деяких вищих спеціальних навчальних закладах семестр починається і завершується на місяць раніше.Терміни подання документів на навчання обмежуються до двох разів на рік. Заяви на зимовий семестр приймаються до 15-го липня, а на літній – до 15-го січня щорічно. Тобто, щоб почати навчання в жовтні, вам треба вже до 15-го липня подати всі необхідні документи, аналогічно, щоб почати навчання у квітні - до 15-го січня. Це правило діє на всій території Німеччини.

Німецька мова - мова викладання. DSH-іспит та Тест DaF

Мова викладання у німецьких університетах - в основному, німецька. Перед тим, як Вас допустять до навчання у вищому навчальному закладі, Вам доведеться продемонструвати, наскільки добре Ви володієте німецькою мовою на іспиті. Як правило, існує кілька можливостей доведення достатньої кількості знань німецької мови, але найвідомішими є т. зв. “іспит на знання німецької мови для навчання у вищому навчальному закладі для іноземних вступників” (нім. Deutsche Sprachprüfung für den Hochschulzugang ausländischer Studienbewerber) або скорочено DSH та "тест: німецька мова як іноземна" (Test Deutsch als

Fremdsprache), скорочено – TestDaF.

Скласти DSH-іспит можна безпосередньо у вузі або в компетентному відділі довузівської підготовки “Studienkolleg" за однаковими для всієї Німеччини правилами. Терміни складання іспиту на знання мови кожен вищий навчальний заклад визначає сам. Якомога раніше довідайтеся в обраному Вами вузі про можливості та терміни складання DSH-іспиту. Вищі навчальні заклади дозволяють перездавати цей іспит щонайбільше двічі. Після цього складання іспиту вже неможливе, навіть в іншому вузі.

Вас можуть звільнити від цього іспиту, якщо Ви отримали атестат про середню освіту після закінчення гімназії в Німеччині або в одній із визнаних німецьких шкіл за кордоном або, якщо Ви отримали дипломи про знання мови, наприклад, інституту Гете або Постійної конференції міністрів культури. Але можливості звільнення від DSH-іспиту відрізняються в кожному вищому навчальному закладі. Якомога раніше запитайте про це в обраному Вами вузі!

Окрім згаданого вище іспиту DSH, існує так званий "тест: німецька мова як іноземна" (Test Deutsch als Fremdsprache), скорочено - TestDaF. Цей іспит можна скласти ще на батьківщині, але лише в спеціальних центрах, що мають ліцензію. Довідка про здачу тесту TestDaF прирівнюється до довідки про складання іспиту DSH.

Інститут TestDaF, установа Бохумського університету і заочного університету Гаґена, в 2004 році провів 9 тисяч тестів з німецької мови для іноземців, що бажають вступити до німецьких вузів. За останні роки TestDaF разом з іспитом Інституту Гете став загальновизнаним тестом з німецької мови для іноземних абітурієнтів, аналогом TOEFL (Test of English as a Foreign Language) – тесту з англійської мови для іноземців. Усього за час його існування цей іспит склали 25 тисяч абітурієнтів із 150 країн.

Тест AS (нім. Test für Ausländische Studierende) Віднедавна деякі університети вимагають від абітурієнтів ще й результатів тесту АS – стандартизований тест, який перевіряє обдарованість та здібності іноземного студента для здобуття вищої освіти. У листопаді 2005 за дорученням Німецької Служби Академічних Обмінів (DAAD)


інститут TestDaF разом з консалтингом Міжнародної біржі туризму та розвитку почав розробляти завдання для тестів у Бонні. Весь сервіс щодо проведення перевірки й оцінка тестів здійснюється інститутом TestDaF. Розвитку TestAS сприяє Федеральне міністерство освіти і науки та Німецької Служби Академічних Обмінів (DAAD). Метою цього нового інструменту є якісний відбір студентів. TestAS пропонується німецькою та англійською мовами. Абітурієнти, які складають тести, вибирають при реєстрації мову, якою вони краще володіють. Tест складається з кількох частин: перевірка мовних знань та фахові питання для перевірки рівня обдарованості абітурієнтів. У 2007 і 2008 рр. пропонуються спочатку модулі з економіки та інженерії. Після остаточного завершення розробки повного пакету тестів тестування буде здійснюватись і з інших дисциплін: математика, інформатика, природничі науки, а також релігієзнавство та культурологія. Uni-ASSIST За ініціативою Міжвузівської Ради Ректорів вищих навчальних закладів (HRK) і Німецької Служби Академічних Обмінів (DAAD) більше 90 вузів Німеччини об'єдналися з 1 травня 2004 р. в зареєстроване об'єднання UNI-ASSIST e.V. - „Відділення з розгляду заяв на навчання в Німеччині“ з метою полегшити іноземним абітурієнтам подання документів на навчання в німецьких вузах і одночасно розвантажити вузи в їх роботі з документами абітурієнтів. Така процедура стала для деяких вузів Німеччини уже обов‘язковою.

UNI-ASSIST має багато переваг, a саме, для подання документів у декілька вузів одночасно Ви повинні подати копії всіх необхідних документів усього лише один раз. UNI-ASSIST перевіряє, за певний збір, чи відповідають Ваші документи стандартам якості, які вимагає вищий навчальний заклад Вашого вибору. У разі позитивного результату UNI-ASSIST відправляє Ваші документи далі у вуз, який згодом контактується з Вами. Плата складає 55 Євро за семестр. Кожен додатковий пакет документів на навчання коштує для всіх заявників 15 Євро. В разі негативного результату гроші, заплачені за обробку документів, не повертаються. Детальнішу інформацію та повний перелік усіх вузів, що входять до UNI-ASSIST, Ви знайдете тут: www.uni-assist.de. Любі читачі! Якщо ви вирішили здобути вищу освіту в Німеччині, починайте обмірковувати ваш шлях до німецького вузу заздалегідь. Навчання в чужій країні вимагає детального планування й організації. Як показує досвід, іноземним студентам потрібен рік із моменту першого запиту до початку навчання. А найголовніше – не бійтеся діяти і питати, шукати інформацію та людей, які готові допомогти. Із своїми запитаннями звертайтесь також на форум СУСНу http://www.sus-n.org/forum в розділ «Навчання». Ми бажаємо вам успіху! А в наступному номері СУСН-News знайдете знову багато необхідної інформації про навчання у Німеччині! Отож, залишайтесь з нами!

Наталія Макарова, Бремен


Використані джерела та корисні посилання: Детальна інформація щодо перших кроків у пошуку місця навчання укр. мовою: www.daad.org.ua/ukr/universitaeten5.htm Структура та організація навчального процесу укр. мовою: www.daad.org.ua/ukr/universitaeten3.htm Візові питання: www.daad.org.ua/ukr/universitaeten6.htm Перелік усіх вищих навчальних закладів у федеральних землях Німеччини (нім. мовою) з посиланнями на їх електронні адреси: www.abi.de/studium/hochschulpanorama.htm Інформація про систему подання документів для абітурієнтів iз-за кордону (нім. та рос. мовами): www.uni-assist.de/index.php?ebene=2&id=1 Важливі адреси/джерела інформації про навчання та дослідження у ФРН: www.daad.de/bookmarks www.study-in-germany.de www.bildungsserver.de www.Research-in-Germany.de www.studieren-in.de (нім.) / www.study-in.de (англ.)

—СТУДЕНТИ І КАР’ЄРА—

У попередньому номері Ви дізнались про

перші кроки в написанні резюме на

практику/роботу. Цього разу

представляємо Вам короткий опис

основних елементів резюме.

Дан і п ора ди н е є

о б о в ’ я з к о в и м и ч и

зразковими. Будь-ласка,

проінформуйтесь про цю тему

також за допомогою інших джерел (деякі

посилання на веб-сторінки подані в кінці

статті) - так Ви дізнаєтесь про більше

можливих варіантів написання резюме та

з м о ж е т е в и б р а т и д л я с е б е

найоптимальніший.

Складання р е зюме н е по винно перетворюватись в щось на зразок написання докторської роботи. Вистачить просто акуратно зібрати все необхідне:

⇒ мотиваційний лист,

⇒ автобіографію,

⇒ атестати, дипломи та сертифікати.

Мотиваційний лист (Anschreiben)

Мотиваційний лист в резюме відіграє центральну роль. Він є свого роду супровідним листом для всіх документів, тому не прикріплюється разом з ними в папці, а просто накладається зверху.

♦ Форма

Набирайте резюме у текстовому редакторі та використовуйте чіткий, розбірливий шрифт, наприклад, Arial і розмір шрифта – 11-12. Вгорі ліворуч, на відстані 1,8 см. від верхнього краю, знаходяться дані відправника, тобто Ваші дані (ім’я, прізвище, поштова адреса, номер телефону та електронна адреса). Далі - ім’я, посада контактної особи та організація, якій адресований мотиваційний лист. Праворуч вказується дата: 22 листопада 2008, але не 02 листопада 2008, оскільки нуль до десятого дня місяця не пишеться. Перед реченням – привітанням слід в одному рядку написати чого стосується Ваше резюме (т.зв. Betreff – «стосовно»). Саме слово «Betreff», як правило, опускається, але з цього речення має бути зрозуміло, що мова іде про подання резюме на відповідну вакансію. Якщо йдеться про відповідь на оголошення, слід зазначити

звідки Ви дізнались про цю пропозицію, тобто назву газети чи веб-сторінки та дату опублікування.

♦ Зміст Якщо не вказано контактної особи, починайте зі звернення «Шановні Пані та Панове» (Sehr geehrte Damen und Herren). Але доцільніше було б все - таки зателефонувати і спитати, хто є відповідальним за розгляд резюме. При цьому попросити назвати прізвище по буквах і потім його правильно написати!

У мотиваційному листі Ви викладаєте причини подання свого резюме на певну посаду. Тому важливо добре обдумати наступні запитання : чому Ви зацікавились цією фірмою? Що потрібно фірмі? Що я можу запропонувати? Як я можу це довести? Це змістовні короткі запитання, на які треба дати такі ж лаконічні та влучні відповіді, тому що мотиваційний лист повинен поміститись на одній сторінці. Запам’ятайте: лише стисле передання змісту документів, які додаються, не є переконливим. Корисним було б представити професійні навички так, щоб одразу стала зрозумілою їхня роль для даної фірми.

Останнє речення виражає сподівання щодо запрошення на співбесіду. Одним з можливих формулювань може бути наступне: «Якщо я зміг/змогла Вас зацікавити, буду дуже радий/ рада запрошенню на співбесіду». Як прощальну фразу використовуйте «З повагою». Біля підпису слід написати своє повне ім’я та прізвище. Для підпису найкраще використовувати синє чорнило. Під заголовком «Додатки» (Anlagen) зазначаються подальші документи, які Ви додаєте в резюме. Про них читайте нижче.

Автобіографія (Lebenslauf або CV = Curriculum Vitae)

Для більшості працівників з відділу кадрів автобіографія є одним з вирішальних критеріїв відбору. Це означає, що тут повинно міститись все, що обіцяє Ваше резюме. Тому не можна автобіографію написати раз і далі незмінно роздруковувати для всіх резюме!

Вона повинна кожного разу бути індивідуальною і такою, що підходитиме

Процес написання резюме:

Основні елементи резюме

11 Союз Українських Студентів у Німеччині

Союз Українських Студентів у Німеччині

конкретній фірмі. Цього можна досягти, описавши докладніше певну практику чи для іншої фірми - детальніше представивши перебування за кордоном або знання іноземних мов. Якщо дати на мотиваційному листі та на автобіографії не співпадатимуть, це свідчитиме про Вашу легковажність. Тому будьте уважні! ♦ Фото

Раніше фото розміщували праворуч вгорі. Після того як у 2006 році у Німеччині вступив у дію Закон про рівноправність (Allgemeine Gleichstellungsgesetz (AGG)), фото вже не є обов’язковим. Роботодавцям не дозволено вимагати паспортну фотографію, оскільки одразу стає відомим походження чи раса, що може призвести до дискримінації.

Але якщо Ви все-таки хочете залишити візуальне враження про себе, зверніть увагу на наступне: не має значення чи це кольорова, чи чорно-біла фотографія. Вона має бути трохи більшою за паспортну, розміром біля 4,5 x 6,5 см.

Крім того для фото важливо таке:

Одяг для фото підбирати відповідно до професії, охайна зачіска, легка посмішка, в міру прикрас та косметики. Перед тим, як приклеїти фото на автобіографію, варто підписати його на зворотній стороні (використовувати м’який олівець).

♦ Форма

Таблична форма уже давно стала основною формою автобіографії. Як правило, автобіографію набирають на комп’ютері. Принципово: вид шрифта має бути той самий, що в супровідному листі, використовувати не більше як три розміри шрифтів, інакше написане не буде зрозумілим. Крім того: працювати із табуляцією і звертати увагу на рівномірний розподіл тексту по всій сторінці. Довжина та зміст - не обмежені, адже автобіографія дорослої людини із закінченою освітою та професійним досвідом явно відрізняється від автобіографії випускника школи. З цього випливає: чим довший професійний шлях, тим багатша автобіографія. І навпаки, молодь, яка ще не має особливо що пред’явити, може подати натомість дані про особливі знання та вміння, улюблені предмети, виробничі практики, громадську діяльність та ін.

♦ Автобіографія має містити такі

пункти:

1) Особисті дані (прізвище та ім’я, дату й місце народження, національність, сімейний стан)

2) Освіта (школа, професійне училище, навчання у вищому навчальному закладі, цивільна чи військова служба )

3) Професійна кар’єра (місця роботи, виробничі практики)

4) Особливі знання (іноземні мови, комп’ютерні програми )

5) Громадська активність та інтереси (захоплення, членство в організаціях, громадська діяльність).

До цього часу біографія писалась в хронологічному порядку, але все поширенішим стає американський варіант (починають з останнього місця роботи). Важливо добре обдумати який з варіантів найкращим чином представить ваш попередній досвід. І не намагайтеся приховати прогалини. Найпізніше на співбесіді вони стануть явними, що справить негативне враження на роботодавця. Автобіографія також має бути підписана синім чорнилом і Вашим повним прізвищем.

Атестати, дипломи та сертифікати

Атестати, дипломи та сертифікати є доказами Вашої автобіографії. Вони - кістяк Вашого резюме. Важливі періоди та закінчення навчальних закладів повинні обов’язково бути підтверджені відповідними документами.

♦ Атестати та дипломи

Після автобіографії в резюме подаються атестати та дипломи, починаючи від найактуальнішого. І завжди їхні копії, а не оригінали!!! При цьому рекомендується використовувати якісний білий папір – чорні смуги чи плями не допускаються.

♦ Сертифікати

Резюме доповнюється копіями різного роду сертифікатів, які підкреслюють Вашу кваліфікацію. Наприклад, сертифікати про закінчені курси, сертифікати про закінчення виробничої практики чи підвищення кваліфікації.

У певних галузях цілком звичним явищем є надсилання своїх робіт. Наприклад, журналіст може додати свої статті, дизайнер - ескізи чи фотографії зі своєї колекції.

12 —СТУДЕНТИ І КАР’ЄРА—


Необхідно врахувати, що надсилати слід лише ретельно вибрані роботи і лише, якщо в цьому дійсно є сенс. Більше інформації стосовно основних елементів резюме знайдете за нижче поданими посиланнями в інтернеті. Бажаємо Вам успіху!

Зоряна Стеліга, Мюнхен

Переклад з німецької: Тетяна Гречанюк, Дрезден

Джерело: http://www.jobfit.de

У наступному номері читайте про подання резюме

електронним способом (Online-Bewerbung),

а також за власною ініціативою (Initiativbewerbung).

13

Корисні лінки до теми:

Поради щодо складання резюме: http://www.hobsons.de/de/ratgeber-service/bewerbung/bewerbungsmappe/ http://www.bewerbung-tipps.com/bewerbungsmappen.php http://www.bewerben.de/informationen/bewerbungsmappe.htm http://www.focus.de/karriere/bewerbung/bewerbungsunterlagen

Зразки мотиваційного листа: http://www.karrierefuehrer.de/bewerbung/musteranschreiben.html http://www.bewerbung-forum.de/anschreiben.html http://www.hobsons.ch/de/karriere/bewerbung/anschreiben1.html http://www.bewerbung-forum.de/einleitungssaetze.html Зразки автобіографії: http://jobwiki.de/index.php/Musterlebenslauf http://www.management-jobs.stepstone.de/content/de/de/b2c_Lebenslauf_Vorlagen_und_Muster.cfm http://www.bewerbungsmappen.de/Bewerbungsgestaltung/Downloads/Lebenslauf/lebenslauf.html Інші зразки: http://www.bewerbung-tipps.com/vorlagen.php


СУСН-News: Олю, де ти мала нагоду проходити практику? Ольга К.: В минулому році я проходила практику в одній з консалтингових фірм в місті Кьольн. С-N.: Як ти знайшла місце практиканта? Які можливості/варіанти пошуку ти використовувала? О.К.: Після другого семестру я не знала, чи хочу я й надалі залишатися у Німеччині і чи взагалі хочу продовжувати навчання. Тому я вирішила знайти практику, щоб отримати певний практичний досвід за кордоном. Я займалася пошуками через інтернет, як – думаю – і більшість студентів у Німеччині. До того ж Кьольн завжди був моею мрією :). Я точно не пам’ятаю, на якому сайті я знайшла це місце практики, але мені здається, то був www.monster.de С-N.: Скільки часу загалом ти витратила на пошуки практики? І скільки резюме («Bewerbungen“) тобі довелось розіслати? О.К.: Вже точно не пам'ятаю, але багато :). Взагалі пошуки тривали близько 1,5-2 місяці. Деякі повідомляли, що відповідь я отримаю лише через деякий час, який потрібен для обробки інформації. С-N.: Ти подавала папери на практику письмово – тобто звичайною поштою, - чи за допомогою електронного формуляра на веб-сторінках підприємств? О.К.: Всі резюме, які я подавала, я надсилала за допомогою електронного формуляра, який мають фірми на своїй веб-сторінці, або ж просто звичайним електронним листом з усіма потрібними додадками («Anschreiben“ + «Lebenslauf“ + «Zeugnisse“). С-N.: Як тебе запросили на співбесіду? Що тобі при цьому повідомили? О.К.: У мене був особливий випадок: справа у тому, що проект, на який мене пізніше запросили, вже розпочався. А оскільки Кьольн доволі далеко від Реґенсбурґу, це зайняло б дуже багато часу, якщо б мені довелось спеціально на співбесіду їхати. Тому фірма вирішила провести зі мною телефонну співбесіду, яка тривала близько 30-40 хв. В той же день ввечері мені передзвонили і сказали, що фірма зі свого боку висловлює мені згоду. Я звісно теж погодилась :). Аж пізніше я дізналась, що взагалі-то кожного тижня на фірмі проводяться так звані «Assessment-Centers“, які тривають майже цілий день. Адже увесь час з'являються новi проекти і на ці проекти звісно потрібні новi люди. С-N.: Дякую, Олю. А тепер, можеш, будь-ласка, коротко розказати, як проходила твоя телефонна співбесіда? О.К.: Як я вже сказала, телефонна співбесіда тривала 30-40 хвилин. Зі мною розмовляла одна з практиканток, яка на той час проходила практику у відділі кадрів (Personalabteilung) фірми; мені ставились різноманітні запитання – більше загального характеру, ніж професійного. Ось наприклад таке запитання: «Як Ви думаєте, скільки котів у Німеччині?» Я думаю, найголовніше, як ти реагуєш на поставленні запитання, як ти себе будеш поводити в екстремальній ситуаціі, яка ти людина... Усьому іншому можна навчитися. Що мені доречі не дуже сподобалось, що я не мала змоги поставити сама запитання - інтерв’ю було закінчено і ніхто так і не спитав, чи я ще маю якісь питання або ж неточності. Але я думаю, ця дівчина ще теж вчилася :)

14

Бути впевененим в собі - запорука успіху!


Ольга К. навчається в університеті м. Реґенсбурґ на економічному

факультеті. Під час навчання вона пройшла практику в

консалтинговій фірмі в м. Кьольн. На прохання „СУСН-News“ Ольга

радо погодилась поділитись з нами своїм досвідом пошуку практики

та проходження співбесіди, а також розповісти про саму

практику. Отож, до Вашої уваги наступне інтерв’ю. Надіємось,

досвід Ольги допоможе й Вам у вирішенні багатьох питань,

пов’язаних з практикою під час навчання у Німеччині.


Ольга К., студентка університету м. Реґенсбурґ


С-N.: Скільки місяців тривала твоя практика?

О.К.: Три місяці. С-N.: Які в тебе були завдання? О.К.: Я брала участь в роботі над проектом, який ми готували для одного з кьольнських організаторів професійних виставок («Messe-Veranstalter“). Мова йшла про розробку нової концепції в сфері будівництва житла („Bauen-Wohnen“). С-N.: Олю, як ти вважаєш, чи достатньо цього часу, щоб отримати певний професійний досвід? О.К.: Так, цього було достатньо, але лише за рахунок того, що ми все повинні були виконувати самостійно. В нашій команді була, крім мене, ще одна студентка, а також наша керівник проекту. Керівник проекту лише координувала перебіг виконання завдань та підказувала деякі деталі – всю роботу довелось виконувати самим. С-N.: Чи були можливості під час практики брати участь у семінарах чи відвідувати доповіді на фірмі з метою розширення власних фахових знань та кваліфікації? О.К.: Так, в цьому сенсі на фірмі була розроблена дуже досконала система, яка дозволяла нам покращити свої знання та підвищити кваліфікацію: постійно проводились „Workshops“, „Meetings“, „Besprechungen“, „Runden“… До того ж у нас була власна бібліотека + бібліотека онлайн; можна було завжди звернутись до інших за допомогою. Також я допомогала в роботі над іншими проектами, як от наприклад, вела переговори з Росією. С-N.: Наскільки потрібними під час практики були знання англійської мови? О.К.: Це для мене дуже болюча тема, бо моя англійська залишає бажати кращого :). У нашому проекті вона була потрібна, але лише тоді, коли ми проводили пошуки інформації („Recherche“) в інтернеті, як наприклад, аналіз закордонних організаторів професійних виставок. Хоча, мушу зізнатись, мені і тут пощастило: моя колега-німкеня, яка жила до того 8 років у Америці, допомагала, чи просто виконувала завдання, в яких були потрібні знання англійської мови. Але я хочу сказaти, що англійська мова дуже необхідна, адже мені довелось спостерігати, наприклад, як інші колеги повинні були телефонувати англійською з закордонними клієнтами. С-N.: Як проходила твоя адаптація в незнайомому колективі? Як тебе там прийняли? О.К.: Просто чудово! Мене прийняли дуже добре і, оскільки в мене з практикою все вирішилось дуже швидко, запитували, чи я вже знайшла кімнату в Кьольні. Адже при потребі я могла би в когось із колег зупинитись. Стосунки з колегами були з самого початку дуже добрі. С-N.: Чи була на підприємстві людина, до якої ти могла звернутися з будь-якими питаннями, наприклад, ментор? О.К.: Так, у нас був ментор. Фірма виділяла гроші, щоб ми мали змогу зустрічатися з ним іноді за обідом для обговорення можливих проблем; якщо ж у нас були питання щодо проекту, то ми звертались, звичайно, до нашої керівника проекту („Projektleiterin“). С-N.: У тебе були якісь труднощі? Наприклад, у знаходженні спільної мови з новими колегами чи труднощі спілкування німецькою? О.К.: Ні, таких труднощів в мене взагалі не було. С-N.: Ти можеш сказати, шо після проходження практики покращились твоі шанси знайти роботу після навчання? У цій галузі або взагалі? О.К.: Я гадаю, що так. Звичайно ж, усім відомо, що у Німеччині работодавець дивиться не так на твою спеціальність або оцінки, як на здобутий практичний досвід, де працював поряд з навчанням, які в тебе інтереси стосовно професійної діяльності. С-N.: Це в тебе була обов’язкова практика, передбачена навчальним планом, чи ти проходила її за власним бажанням? О.К.: Оскільки в університеті м. Реґенсбурґу практика не передбачена навчальним планом, я вирішила зробити її за власним бажанням. Але згодом мені зарахували її в університеті і я отримала за неї 6 пунктів („Credit Points“).


16

С-N.: Як ти вирішила питання з навчанням? Тобі довелось його пропускати чи ти проходила практику під час канікул? О.К.: Я брала для цієї практики спеціально академічну відпустку в університеті. Для отримання цієї відпустки, доречі, не потрібно, щоб практика охоплювала весь семестр. Достатьньо того, що ти через практику не можеш бути присутнім на іспитах. С-N.: Ти була задоволена своєю практикою? Чи, може, зараз ти зробила б все по-іншому? (як під час практики, так і під час її пошуків)

О.К.: Я дуже задоволена, що зробила саме цю практику і саме тоді. Я зросла професійно, а також знайшла багато друзів!

С-N.: Що ти можеш порекомендувати читачам СУСН-News стосовно пошуку практики? На що звернути увагу? Можливо, яких помилок уникнути? О.К.: Я можу наперед сказати, що зазвичай це нелегко знайти практику, ще й таку, яка б оплачувалася, треба писати багато заяв, але це виправдовує себе. Можу кожному тільки порекомендувати, навіть якщо за університетськими правилами це не є обовязкова практика (Pflichtpraktikum), знайти обов’язково час для цього, на канікулах теж існує тaкa можливість. Щодо подання заявок: зверніть увагу на супровідний лист („Anschreiben“), шоб не було помилок, якихось неточностей, щоб всі документи, які додаються, були в порядку. І ще: дуже важливо добре обміркувати і обгрунтувати своє бажання робити саме цю практику і саме на цьому підприємстві і це також гарно «подати» в «Anschreiben». Бути впевененим в собі, „sich gut verkaufen können“, як кажуть німці, i тоді все буде гаразд! Я бажаю кожному успіхів!

С-N.: Дуже дякуємо тобі, що ти знайшла час поділитись з нами своїм досвідом.

Розмову вела


Союз Українських Студентів у Німеччині —СТУДЕНТИ І КАР’ЄРА—

Учасниками програм стажування

переважно є молоді люди віком від 26 до 28

років. Протягом 12-24 місяців вони

проходять різноманітні підрозділи

підприємства. Крім цього, роботодавець

інвестує у своїх стажистів оплатою

семінарів, менторингу, мережевих

пропозицій. Втім, програми є настільки

різноманітними, як і спеціальності, функції

та й самі підприємства, в яких

вдосконалюються стажисти. Таку

величезну кількість пропозицій випускникам

важко охопити. Тому навколо програм

стажування виникли деякі міфи. Які ж

саме?

Міф 1: Програма стажування є для мене даремно втраченим часом, бо я вже знаю, чого хочу!

Поширеними є плітки про те, що стажисти «винюхують» всі сфери, починаючи від маркетингу і аж до контролингу. Проте, як правило, вони повинні вибрати для себе певну функцію. 25-річний Штефан Лянг

працює тепер стажистом в міжнародному технологічному концерні. Підприємство готує його до майбутніх завдань по роботі із споживачами. Штефан наразі не складає враження людини, яка просто хоче професійно зорієнтуватися. Він вивчав виробничу техніку та автоматику у вищому професійному училищі м. Регенсбургу та паралельно до навчання пройшов практику по виробництву кузовів. Тоді він вперше зіткнувся з автоматизованим виробництвом та робототехнікою. «Мені з самого початку було зрозуміло, чого я хотів: я неодмінно хотів у робототехніку. Для цього мені були необхідні професійні знання, але також надзвичайно хороші комунікаційні здібності для спілкування із споживачами. І всьому цьому посприяла моя програма стажування» - розповідає Штефан.

Моріц Крістіанзен також вибрав для себе одну функцію перед початком програми –

П’ять міфів про програми стажування (Traineeprogramm)

—СТУДЕНТИ І КАР’ЄРА— 17 Союз Українських Студентів у Німеччині

збут. Крістіанзен працює у різних містах Німеччини і таким чином пізнає німецький бізнес в різних аспектах. Раніше він вивчав економіку підприємства в вищому технічному училищі в м. Падерборні та в Берґіш-Ґладбах. «Стажувальна програма пропонує стажистам хорошу орієнтацію і не має нічого спільного з марною втратою часу», - каже Моріц. Він розказує про можливості

познайомитись з великим підприємством, налагодити контакти та і самому зорієнтуватися, в якій саме сфері себе вдосконалювати. «Також і збут є досить широкою сферою і

охоплює ринкові аспек-ти, торгівлю та гастро-

номію. Особливо цікавими для мене є перехресні функції (Schnittstellenfunktionen), про які я б ніколи не дізнався без моєї стажувальної програми», - каже Моріц.

Тим часом, велика кількість стажувальних програм покриває потреби конкретних функції підприємства. Звичайно є і елітні програми з міжнародним спрямуванням, які орієнтуються на найкращих випускників, навчають усіх можливих функцій та перш за все націлюються на можливих менеджерів завтрашнього дня. Учасники міжнародних стажувальних програм працюють впродовж року над трьома різними проектами в різних функціях, наприклад, науково-дослідницькі розробки, технічний збут та проектний менеджмент. Для майбутніх управлінців цей рік є хорошою інвестицією. Як стажисти вони добре знайомляться з цілим підприємством і набувають хороших зв’язків. Крім цього, вони можуть бути представленими керівництву в ході виконання своїх проектних завдань.

Міф 2: Стажувальна підготовка є швидше другим вибором на противагу безпосередньому прийомові на роботу. Хто є справді хорошим спеціалістом, стає безпосередньо до роботи.

Підприємства інвестують в стажувальні навчання багато коштів. Дослідження, проведені в університеті м. Берн, показали, що на одного учасника витрачається 75.000-100.000 євро. З цього отримують користь стажисти, але очевидно, що і підприємства з цих інвестиції прагнуть отримати якомога більше вигоди. Тому стажувальні програми направлені на найрозумніші голови і в багатьох підприємствах служать для того, щоб чітко визначити підростаюче покоління

управлінців. Стажисти, в порівнянні із вже найманими працівниками, можуть мати перевагу. Дослідження консалтингової фірми Кінбаум показало, що більше як половина опитаних спеціалістів по персоналу переконані в тому, що стажисти, на противагу найманим працівникам, мають кращі шанси на кар’єрний ріст.

Також і Крістіане Конеген-Ґренір, референт вищої школи з маркетингу при інституті німецької економіки в Кьольні, переконана у великій користі програм: «Я б порадила кожному, хто має вибір між безпосереднім працевлаштуванням та стажувальною програмою, краще обрати стажувальну програму» - каже вона. За її словами стажисти можуть структуровано та систематично пізнавати підприємство, а також можливі майбутні завдання. Крім цього, програми надають можливість, за допомогою практики, оцінити власні здібності і перевірити, чи вони підходять до підприємства. Пані Конеґен-Ґренір також вбачає перевагу програми у можливості налагодити внутрішні особисті контакти. Зрештою, стажувальні програми є навчанням: це – час, витрачений на навчання у підприємстві, як практичне так і теоретичне, куди також належать заходи по вдосконаленню особистості. І саме це є особливо цікавим для випускників вищих навчальних закладів» - каже пані Конеґен-Ґренір. З нею згідний і 27-річний інженер-економіст Матіас Матл, який розпочав свою програму в Штутґарті: «Навчальний характер є явною перевагою на противагу безпосередньому працевлаштуванню».

Зворотня сторона великої вигоди – відбір кандидатів на стажувальну програму в багатьох концернах є досить строгим. Стажист Штефан Лянг змушений був спершу подолати бар’єри попереднього відбору, щоб стати стажистом семінару, на який було запрошено кожного десятого з 900 кандидатів. Після співбесід прийшла черга і до так званого центру оцінювання (Assessment Center). За совами Штефана, із чотирьох учасників в кінцевому результаті взяли двох. Його коментар: «Пройшли це все лише люди, які справді підходять підприємству та відповідним функціям. На мою думку, при прямому працевлаштуванні відкритий конкурс при прийомі на роботу в багатьох підприємствах значно менший. В одному середньому підприємстві я отримав роботу відразу після півгодинної співбесіди.»


Міф 3: Стажисти є власне благородними практикантами, які за низьку оплату мусять показати великий результат.

Стажисти, в порівнянні з практикантами, заробляють з самого початку «відповідні гроші». Хоча дослідження Кінбаум і показує, що в середньому зарплата в стажистів є дещо нижчою, ніж в безпосередньо працевлаштованих, проте воно одночасно підтверджує, що через декілька років ця різниця взагалі зникне. Крім того, правило початкової різниці в зарплатах не діє для всіх підприємств.

Також, з точки зору завдань та відповідальності, стажувальна програма не має нічого спільного з практикою. Міжнародна програма стажування є важливим інструментом для розвитку підростаючого покоління управлінців на підприємстві. Проекти - надзвичайно вимогливі, стажисти відповідно повинні показати результат. Підприємства не витрачають так багато грошей, щоб відділяти стажистів від завдань практикантів. Зрештою стажисти, з точки зору їхньої довгострокової перспективи, не є практикантами, що знову підтверджує дослідження Кінбаум: найчастіше підприємства наймають стажистів на роботу після завершення програми, 85% стажистів все ще працюють у своїх роботодавців три роки після закінчення програми.

Міф 4: Програма стажування є зручним вступом в спеціальність.

Хто хоче сачкувати в професійному плані, тому краще уникати програм стажування. «Саме в програмі стажування кожного разу все є новим. Кожних 2-3 місяці необхідно знайомитись з новим відділом, контактними особами, а також позиціонувати себе як стажиста» - розповідає Моріц Крістіанзен про

свій досвід. «Я б не назвав 14-годинний робочий день доволі зручним», - каже стажист Штефан Лянг. «Але без жартів: жоден стажист не повертається додому в п’ятницю з 35-ма годинами в тиждень, це мені не важко. Я з радістю залишаюся довше на роботі впродовж програми стажування», - додає він.

Міф 5: Всі стажисти можуть отримати досвід за кордоном.

Стажування за кордоном - невід’ємна частина програми стажування лише в кожному п’ятому підприємстві. Не для всіх функцій та посад стажування по той бік державного кордону є доцільним з точки зору підприємства.

Так само, як практика за кордоном для практикантів, іноземні відділення при програмах стажування є важливим рекламним засобом для програми. Багатьох стажистів приваблюють далекі краї: технологічний концерн виявив за допомогою опитування, що більшість випускників бажають побувати в іноземному відділенні під час проходження програми.

Для міжнародних програм праце-влаштування цільової групи менеджерів така практика вже є звичайно правилом. Для міжнародних підприємств важливим є той факт, щоб особи, націлені на управлінські завдання, рано отримали іноземний досвід.


Переклад з німецької: Лариса Українець,

Львів

Джерело: www.access.de


P. S. Отримати більше інформації та подискутувати про стажувальні програми можна також на форумі СУСНу тут: http://sus-n.org/forum/viewtopic.php?t=1878

P. P. S. Будемо раді почути та опублікувати також Ваші враження та відгуки стосовно програми стажування, якщо Ви мали нагоду її проходити. Звертайтесь в редакцію: [email protected]



Україна та ЄС – цікаво у всіх аспектах

Шановні українські студенти у Німеччині!

Ви бажаєте протягом навчання в Німеччині зберегти контакт з Україною або після навчання за кордоном - контакт з Німеччиною? Чи, можливо, Ви плануєте пізніше працювати адвокатом в одній з міжнародних юридичних фірм та бажаєте вже протягом навчання підготуватися до майбутньої діяльності, отримати практичні навики та налагодити перші професійні контакти? Ми пропонуємо Вам цю можливість в рамках

практики у CMS Reich-Rohrwig Hainz в Києві!

Київський офіс тісно співпрацює з CMS Hasche Sigle у Німеччині.

CMS Reich-Rohrwig Hainz є однією з провідних австрійських юридичних компаній, орієнтованою головним чином на східну Європу. CMS Hasche Sigle є однією з провідних німецьких юридичних компаній з більш ніж 500 юристами та консультантами з податкових питань.

Для нашого київського офісу ми постійно шукаємо мотивованих українських

практикантів.

У нас Ви отримаєте можливість працювати в молодій команді українських та німецьких співробітників та отримати практичний досвід переважно в галузях господарського права, інвестиційного права та права нерухомості. Професійна підготовка проводитиметься німецькими та українськими юристами.

Ви

- вільно володієте юридичною німецькою та англійською мовами,

- цікавитесь економічно-юридичним розвитком та взаємозв’язками,

- комунікабельні, націлені на досягнення результатів та готові виконувати надзвичайно точні роботи.

Ми забезпечимо Вам проживання в центрі Києва та компенсуємо вартість перельоту з Німеччини до Києва.

В минулому перекладачі та студенти, що вивчають економічні науки, також успішно проходили стажування у нашій компанії.

Інформацію про нашу юридичну компанію Ви зможете знайти тут:

http://www.cms-rrh.com/Pages/default.aspx

Заявки на проходження стажування надсилайте будь-ласка електронною поштою за адресою:

[email protected]



З 24-го по 26-е жовтня 2008 р. у м. Мюнхен відбувся 34-ий Генеральний З’їзд Союзу Українських Студентів у Німеччині (СУСН). Керівництво Укрaїнського Вільного Університету (м. Мюнхен) гостинно надало приміщення Університету для проведення заходу. Можливість побувати в аудиторіях, де навчaлись видатні українські діячі, зробило цю подію ще більш особливою. У з’їзді організації, крім членів СУСНу, взяло участь також багато гостей – українські студенти з усієї Німеччини радісно та урочисто зустрілися в черговий раз.

Незабутні вихідні почалися y пятницю 24-го жовтня зі спільної вечері та вечора знайомств для всіх учасників з’їзду. Крім смачної їжі, особливо запам'ятались веселі ігри та дружній настрій учасників. Наступного дня всі почали працювати. З’їзд СУСНу прийшли

привітати голова Об’єднання Українських Жінок у Німеччині (ОУЖ) М. Ковалишин, голова Української скаутської організації у Німеччині ПЛАСТ др. О. М’ялковський, новообраний голова Спілки Української Молоді (СУМ) Д. Панчук та керівник

Інституту суспільно-політичної освіти Б. Бобин. Найщиріші побажання від Посольства України y Німеччині проголосила третій секретар з Берліну пані К. Зеленко.

Найголовнішою метою з'їзду було підведення підсумків роботи організації в дев’яти представництвах Німеччини за рік (цього року було відкрито нове представництво у м. Майнц). Координатори представництв презентували звіти про діяльність за минулий рік. Представники керівних органів СУСНу, якими є Управа, Контрольна Комісія та Товариський Суд, також прозвітували про результати своєї роботи за 2008-ий рік. Не

менш важливим було обговорення подальшого розвитку організації. Розглядалися питання, як зробити СУСН більш відкритим до німецького суспільства (через проведення різноманітних заходів – фестивалів, дискусій, показів фільмів про Україну тощо). Під час дискусій та кавових перерв учасники з'їзду ділилися ідеями про майбутню діяльність СУСНу. Ідеї були цікаві та дуже різнобічні. Наприклад, організувати гуртки за інтересами по містах, розповсюджувати "шпаргалку для студента" серед нових українських студентів у Німеччині, створити гарячу лінію для новоприбулих студентів з України, "Путівник по Німеччині для молодого українця" (поради щодо подорожей, представництв СУСНу, місць, повязаних з Україною тощо) та навіть провести акцію від СУСНу проти торгівлі людьми. Здається, на СУСНівців чекає дуже насичений рік. Але об'єднаними зусиллями та з Божим благословенням ми маємо надію на успішне здійснення запланованого. Тому цього року і було обрано девізом СУСНу: "Крок за кроком до мети - СУСН - це Я і

СУСН - це Ти!".

На з'їзді були проведені вибори керівних

—ЗАХОДИ СУСНУ—

34-ий Генеральний з’їзд СУСНу – незабутні вихідні в Мюнхені


органів. Головою організації обрали студентку факультету італійської філології університету ім. Людвіґа-Максиміліана у м. Мюнхені, Світлану Бережанську; заступником голови - студентку політології того ж університету, Лесю Шрамко. З іншими новими членами керівних органів ви можете познайомитися на нашій веб-сторінці:

http://www.sus-n.org

Хотілось би також згадати про корисні тренінги, які були проведені під час з'їзду. Оскільки керівництво СУСНу має на меті підвищувати кваліфікацію СУСНиків, учасники з'їзду мали нагоду взяти участь у воркшопах («workshops”) "Управління часом" («Zeitmanagement») та "Аssessment Сenter". Корисні поради про постановку цілей, планування тижня та визначення пріоритетів, а також багато пізнавальної інформації про Аssessment Сenter додали натхнення СУСНівцям впевненно почати новий семестр.

Не забули організатори з'їзду і про програму дозвілля. Все ж таки СУСН - це союз студентів, та ще й українських. А українці, добре попрацювавши, люблять смачно поїсти та весело відпочити – українські стрaви, український одяг, а головне українська душа. Особливо всім запам'ятався оригінальний танець СУСНу.

Багато нових знайомств, взаємний обмін ідеями та досвідом, корисні поради та незабутній час разом у чарівному місті Мюнхен були також частиною 34-ого Генерального з’їзду СУСНу.

Отож, плануй свій календар заздалегідь та не пропусти нагоду взяти участь у наступному з'їзді Союзу Українських Студентів у Німеччині!

Світлана Лисак, Майнц

Фото: Юрій Халавка

—ЗАХОДИ СУСНУ—

“Яким видом транспорту ви добираєтесь на/з Україну/и?” - Результати опитування на Форумі СУСНу -

автобусом - 47%

літаком - 26%

поїздом - 15%

автомобілем - 11%

Опитування триває! Ви можете долучитись до нього тут: http://sus-n.org/forum/viewtopic.php?t=50 , а також дізнатись багато нового про те, як найкраще їхати в Україну.


«А що у вас тут взагалі таке цікаве відбувається?» - такою була реакція одного молодого ужгородця на недавню культурну «навалу» міжнародного фестивалю німецької організації MitOst (www.mitost.org) на Закарпаттє. Мабуть, з 16 по 19 жовтня 2008 р. не один житель цього затишного українського міста на кордоні із Словаччиною задавав собі подібне запитання... і ноги самі несли його в Ужгородську Фортецю, де був центр фестивалю! Місто, між тим, стало ще більш

інтернаціональним, ніж воно вже зараз є: на вулиці можна було всюди побачити учасників фестивалю, та почути мови з більш ніж 10 країн Європи. Молодь з різних міст та держав, яка цими днями заполонила вулиці Ужгорода фонтанувала ідеями та привітністю. Організаторами фестивалю виступили дві команди спілки MitOst в Ужгороді та Берліні, головним координатором була Іванна Пекар. Молодий ужгородець не помилявся – весь фестиваль був напрочуд цікавим, з різноманіттям програм та проектів. Протягом чотирьох днів усі щасливчики, які приїхали до Ужгорода, мали складну дилему: як вибрати з такої насиченої й цікавої програми найкраще? Окрім представлення проектів членів спілки MitOst за минулий рік, відбулися покази сучасного східноєвропейського кіно, воркшопи, проектні майстерні, театральні постановки, читання, виставки і, звичайно, незабутні вечірки, яким передували концерти таких груп, як «Контрабас», «Кораллі», «Pan Pupec», «Zkazka», «Tripanka». З показаних фільмів найбільше запам‘ятався фільм „Die Mitte“ польського режисера Станіслава Мухи, де автори документували їх подорожі Європою в пошуках її центру. Цікавим є те, що такі «центри Європи» (який нам, українцям, відомий в м. Рахів) автори знаходять в Німеччині, Польщі, Литві та, зрештою, в Україні. Окрім питання, що таке

Європа і як її розуміють в різних її куточках, автори підняли в цьому фільмі питання конструкта європейської думки в людській свідомості. Найбільш помітним в програмі став семінар «Reclaiming Democracy», в якому учасники обговорювали та порівнювали розвиток цивільного суспільства в трьох країнах – Білорусі, Україні та Сербії.

Чи сподобався фестиваль? Так, безсумнівно. Насамперед порадувала централь фестивалю та приміщення музею, які були надані під нього. Такі офіційні й трохи неприступні, здавалось би, кімнати з окам‘янілими виставками ожили, заповнюючись дискусіями про демократію, молодими ідеями або представленими виставками. Мабуть, саме це порадувало чи не найбільше – згода Музею, української влади «повернутись обличчям» до нових та свіжих ідей, сучасної української, може, й інколи занадто голосної музики та до можливості використати державні приміщення для незалежного молодіжного проекту. Саме це й наголосив у своїй вітальній промові представник Закарпатської обласної адміністрації: «Я бачу, що нам, старшій генерації, є багато чому повчитися від вас, молоді. І способу бачення світу, з його позитивом і негативом, і способам розвязання проблем».

Хочеться вірити, що фестиваль залишиться в пам‘яті не тільки учасників, але й самих молодих ужгородців, і стане повштовхом до нових проектів та ідей, до розвитку молоді. Адже саме такої нової молодіжної еліти потребує сучасна Україна – еліти, яка знає, що таке демократія, знає, як за допомогою соціальних проектів та власного зацікавлення ситуацією в країні можна змінити суспільство.

Олександра Бінерт, Берлін-Ужгород-Берлін

Фото: Мирослава Смоляр

—УЧАСТЬ СУСНУ—

«А що у вас тут взагалі таке цікаве відбувається?» Фестиваль MitOst в Ужгороді 16-19 жовтня 2008 року

—ПРЕДСТАВНИЦТВА СУСНУ— 23 Союз Українських Студентів у Німеччині

Представництва СУСНу представляють себе:

Майнц – це не тільки карнавал...

Місто Майнц (ред. федеративна земля Райнланд-Пфальц) відоме Вам не тільки своїм карнавалом, шаленим „Розенмонтагом”, бáтьківщиною людини тисячоліття – Йоганна Ґутенберґа та одним із найстарших соборів Німеччини, а й відкриттям цього року представництва СУСНу.

Найперше, що ми зробили, – це взяли участь в між-народному фести-валі, який був орга-нізований 3 липня 2008 р. універ-ситетом ім. Й. Ґутен-

берґа. Оскільки в цьому навчальному закладі навчається близько 35 тис. студентів, а з них 5 тис. з різних кутків світу, то було неймо-

вірно цікаво дізнатися про культури інших країн і презентувати свою.

Ми також відсвяткували наш перший спільний День Незалежності України 24.08 у форматі “inDEpendence-Party“. Зустріч відбулася в місцевому замку, в якому, як виявилося, гортаючи сторінки історії, у 1792 р. був заснований перший на німецькій землі клуб якобінців, який одночасно вважався першим демократичним рухом в Німеччині. Тому, мабуть, і не дивно, що рух свободи, незалежності та демократії вплинув інтуїтивно на рішення Юрка Халавки зібратися саме там. Різноманіття вишива-нок, гарна погода, від-чуття єдності та частки України в кожному з нас створили теплу і домашню атмосферу. Як казав ще колись Горацій: „Ті, що ви-їздять за море, міняють небо, а не душу”.

А щоб ніхто не дрімав, була проведена вікторина, присвячена Дню Незалежності та подіям 90-х років. Ось, наприклад:

Починаючи з якої версії, Операційна система

Microsoft Windows має вбудовану підтримку

знака (символу) гривні?

а)Vista

б)Win 98

в)Win ХР

г)Win 95

Відпочивши за літо, СУСН-Майнц почав готуватися до нового навчального семестру, а також до першого для нас Генерального з'їзду СУСНу, який щороку проходить у Мюнхені та до активної діяльності в Майнці.

28 жовтня 2008 р. разом з Генераль-ним консульством України у Франк-фурті-на-Майні ми взяли участь у від-критті виставки,

прис-вяченої вшануванню пам’яті жертв Голо-домору в Музеї Ікони (Франкфурт-на-Майні).

Гуртом їздили 8 листопада 2008 р. слухати Юрія Андруховича, Михайла Рошка та молодого поета Андрія Любку в інституті літератури та культури в Дармштадті. А 30 листопада - Любка Дереша в Марбурзі. На літературних вечорах прозвучали уривок із “Таємниці” Ю. Андруховича, оповідання “Не для жіночих вух” М. Рошка, вірші Андрія Любки та уривок з роману Л. Дереша „Намір” (ред. Фоторепортаж див. на форумі в темі “Представництва СУСНу” - Події пред-ставництва Майнц).

Але найприємніша новина в нашому представництві – це відкриття фотогуртка, який щотижня проходить у Майнці або Франкфурті. Серед напрямків роботи: вдосконалення технічних та мистецьких навичок фотографії, відвідання фото-виставок, поради щодо вибору техніки та аксесуарів, зустрічі з практикуючими фотографами, планування та підготовка фоторепортажів із заходів СУСНу та інших сторін українського життя в Німеччині. Недавно ми започаткували фотопроект, де


хочемо відобразити життя українських (східноєвропейських) студентів у Німеччині: їхні радісні і щасливі хвилини, хвилюючі і несподівані моменти, їхні будні і свята (ред. Щоденник фотоклубу див. стор. 28).

Отож, якщо душа бажає свята, ласкаво просимо у Майнц – місто, про яке вже багато

років поспіль кажуть: „Mainz bleibt Mainz wie es singt und lacht“.

Вікторія Соха, Майнц

Фото: Юрій Халавка


За подіями представництва СУСН та життям українських студентів у Майнці слідкуйте на нашому форумі:

http://forum.sus-n.org/viewtopic.php?t=1904&postdays=0&postorder=asc&start=30

Щомісячний круглий стіл у Мюнхені, присвячений Україні

4 листопада 2008 р. після деякої перерви відбувся регулярний та вже звичний для Мюнхена круглий стіл, присвячений Україні (нім. Stammtisch). Серед присутніх на зустрічі було багато молоді СУСНу та Спілки української молоді, а також просто зацікавлених студентів. Крім того до нас завітали гості з Миколаєва, які прибули в Мюнхен для вивчення німецького досвіду в молодіжній роботі. На зустрічі була присутня німецька журналістка, яка дуже багато працює в Україні, зокрема в Одесі. Вона представила новий туристичний путівник по Одесі німецькою мовою.

Такі круглі столи, які організовує СУСН-Мюнхен та forumNET.Ukraine мають на меті познайомити людей, що цікавляться Україною, і, по можливості, надати необхідну інформацію відвідувачам. Так, зокрема на цій зустрічі, вдалося знайти помешкання у Львові для однієї людини. Також українські студенти розказали німецьким гостям про своє життя в Німеччині, про отримання візи в Німеччину, про фінансування навчання та свою громадську діяльність поза університетом.

Сергій Маїло, Мюнхен

[email protected]

Мюнхен

Відповідь на запитання: а)


Виставка “Ukraine. NOW!» побувала в Україні

З 16-го по 19-те жовтня 2008-го року на фестивалі MitOst (www.mitost.org) в Ужгороді був представлений фотопроект СУСНу-Берлін “Ukraine. NOW!» – виставка фотографій молодих українських талантів на тему «Повсякденне життя мого регіону». Напрочуд цікаво було нарешті представити цю виставку в Україні та почути відгуки, як від самих українців, так й іноземних відвідувачів фестивалю! Виставку сприйняли дуже позитивно, а представники СУСНу, окрім маси задоволення від фестивалю та схвальних відгуків, отримали, наприклад, запрошення привезти цю виставку в Мінськ (Білорусь). Найближчим часом виставка мандруватиме й далі, зокрема, до наступних міст: Тернопіль, Берлін, Чернівці, Кьольн, Майнц, Маґдебурґ. Якщо Ви також хочете побачити нашу виставку у своєму місті – пишіть нам! А детальніше про сам фестиваль читайте в цьому номері СУСН-News.

Курси українського народного танцю

Нарешті здійснилося! На черговій зустрічі регулярного круглого столу (в листопаді) Берлінське представництво СУСНу заснувало гурток “Українського народного танцю Берліну”. Заняття проводяться кожної середи з 19:00, за адресою: Carmerstrasse 12, 10623 Berlin, вхід, звісно, безкоштовний. Заняття проводить досвідчений хореограф Сергій Ємельяненко, докторант Гумбольдського Університету м. Берлін. СУСН-Берлін висловлює особливу подяку Інні Бочулі за пошук і надання чудового приміщення в самому “серці Берліну”. Український народний танець знайшов свою стежку до кожного серця – за перші заняття до нас прийшли вчитися танцювати не тільки українці, але й представники Литви, Польщі, Німеччини, Китаю, Узбекістану та Ємену. Наш курс відкритий для всіх зацікавлених – з і без початкових знань про українські танці. Приходьте, ми завжди раді всім!

Відзначення Голодомору 1932/33 рр. та зустріч з представниками Посольства України в ФРН

28-го листопада 2008-го року СУСН-Берлін взяв участь у вшануванні жертв Голодомору 1932/33-х років. Після спільної молитви та панахиди за жертв Голодомору відбувся відкритий урок на тему страшних подій в українській історії. Організаторами відкритого уроку виступили “Українська школа рідного слова” при Українській греко-католицькій церкві Святого Миколая. На зустрічі були також присутні співробітники Посольства України та новопризначений Посол України в ФРН – Наталія Миколаївна Зарудна. Після спільного уроку історії України відбулася жвава дискусія між присутніми гостями та представниками Посольства України про сьогодення, а також проблеми української діаспори в Німеччині. В дискусії були розглянуті найрізноматнітніші питання, а головне – створення Координаційної ради українських організацій в Німеччині, а також заснування Українського дому в Берліні. Представники української влади поставилися з увагою до проблем українців та пообіцяли сприяти співпраці українських організацій Німеччини задля вирішення спільних проблем. Олександра Бінерт, СУСН-Берлін

[email protected]

Берлін

26 —ПРЕДСТАВНИЦТВА СУСНУ—

В останні місяці 2008 року Ганноверське представництво СУСНу не сиділо вдома. Після вдалого виступу хору „Калина” 6 вересня у місті Гіфхорн члени організації стали бажаними гостями на території Міжнародного музею вітряків та були щиро запрошені його знову відвідати. Поїздка відбулася 12 жовтня. Ті, кому вдалося в ту неділю відірватися від книжок, з захопленням згадують неповторні ландшафти, свіже повітря, мальовничі краєвиди та теплу атмосферу, що панувала під час подорожі.

Листопад також не оминув нас подіями. 17 листопада в новій Міській Раді Ганновера відбувся другий щорічний святковий захід „Ласкаво просимо” для іноземних студентів-

першокурсників. Міський голова Штефан Вайль привітав іноземних студентів, що почали своє навчання в цьому році в Ганновері, побажав їм наснаги та успіхів в навчанні. Він також підкреслив, що для міста є великою гордістю, що молодь з різних країн світу обирає Ганновер. Це свідчить про те, що навчальні заклади міста відповідають сучасним запитам та мають високий рівень популярності серед студентської молоді.

Публіку цього вечора розважали виступи університетського хору та артистів міського вар'єте. А також були запропоновані біржа практики від ведучих підприємств Нижньої Саксонії, презентації різних інформаційних стендів, що знайомили з культурними заходами та багаточисельними можливостями для проведення вільного часу, а також пропозиціями сервісу для студентів на території міста. Наше представництво СУСНу мало також добру можливість порекламувати та розповісти про свою діяльність, а також запросити до своїх лав нових членів-земляків та й усіх бажаючих взяти участь в наших заходах. Під час всього дійства запрошених частували всілякими напоями та німецькою випічкою. Фіналом вечора був розіграш велосипедів. 10 щасливців отримали власний, біологічно чистий транспорт для пересування.

21 листопада відзначилося в календарі подій СУСН-Ганновер „Домашньою вечіркою” – святкуванням Дня народження Ганноверського представництва СУСНу. Рівно два роки тому чотири енергійні студенти з України вирішили об'єднати свої сили та спробувати поєднати

українців, що навчаються в Ганновері, щоб разом підтримувати один одного та плекати традиції батьківщини. Що з цього вийшло? Біля 200 осіб з різних факультетів та навчальних закладів є нашими зацікавленими на сьогоднішній день. Управа налічує вже 5 осіб, котрі різносторонньо сприяють розвитку організації. Одним словом, якщо діло лежить тобі до душі то й справи йдуть відмінно. Вечірка була приводом не тільки зустрітися і обмінятися своїми новинами, а й можливістю відпочити, послухати українську музику, пограти, потанцювати та

поспівати українських пісень. Численні запрошення, які отримує наше представництво, підкреслюють не тільки компетентність осіб, що піклуються про його розвиток, але й надзвичайний інтерес до України.

Кожну першу неділю місяця о 12:00 ми збираємось за спільним сніданком, де обговорюється все задумане, робляться плани та пропозиції на майбутнє. Серед наступних наших планів - спільне з українською церковною громадою святкування Різдва Христового зі Святою вечерею 6 січня 2009 року о 18:00 год. Більше інформації про українську церковну громаду Св. Володимира в Ганновері можна знайти тут: http://www.religionen-in-hannover.de/ukorth.htm

Елла Пруднікова, СУСН-Ганновер, [email protected]

Фото: Наталя Бутич, Оксана Власенко, Наталія Швечихіна


Ганновер

27 —OLEHS BLOG— Союз Українських Студентів у Німеччині

Nr. 1 Dezember 2008

Blogs schreibt man über alles und über nichts. Zum Beispiel: wie toll doch das chinesische Mädchen ist, das ohne Arme fliegen gelernt hat und das Flugzeug mit ihren Füßen lenkt (siehe den Link am Ende des Artikels)! Wie sie das Öl im Flugzeug prüft, indem sie die Kappe mit einem Schraubenzieher in ihren Zehen öff-net... Wieviel könnte man darüber schreiben!

Ich war heute in der Vorführung des Dokumentarfilmes „Die Leben-den“ (ukr. „Zhyvi") über die Hungers-not in der Ukraine 1932-33... Omas und Opas, die darüber erzählen, wie sie als Kinder den „Holodomor“ über-lebt haben. Wie sie Fäkalien geges-sen haben, um am Leben zu bleiben. Wie der eine Sohn seine Mutter auf Knien bat, die 100 Gramm Brot zu essen, die er pro Tag als Arbeiter in der Kolchose bekam – denn ohne die Mutter werden auch die anderen drei Kinder, schon bleich im Gesicht und angeschwollen, bald abkratzen... Die Geschichte eines britischen Journa-listen, der den Mut hatte, die Wahr-heit zu erfahren und die Wahrheit zu sagen. Und die Ignoranz der Welt gegenüber dem Leid eines „nicht his-torischen“ Volkes.

Der Regisseur und seine Produzentin haben danach erzählt, dass die Omas und Opas ihren Peinigern vergeben haben. Und dass in Russland der künstliche Hunger in der Ukraine und im Kaukasus nun als die Not der Lage und Stalins herausragende Fä-higkeiten als Kriesenmanager umge-deutet wird. Danach haben sich die Zuschauer nett im Foyer unterhalten, noblen Wein getrunken und teuren, 5jährigen Amsterdamer Käse geges-sen…

Und ich habe mich wie dasjenige chi-nesische Mädchen gefühlt, aber noch bevor sie gelernt hat, den Schrauben-zieher so flott in ihren Zehen zu hal-ten. Ich wusste nicht, wie ich meiner Frustration und Wut Gestalt verlei-hen sollte – ich bin kein guter Mensch, ich habe noch nicht verge-ben. Ich möchte zuerst wissen und verstehen, und ich möchte darüber reden, lesen, schreiben, um den Vor-hang des Schweigens abzureißen und die Ignoranz umzukehren.

Oleh K.

[email protected]

Blogs schreiben, Blogs lesen...

Video über das chinesische Mädchen, das ohne Arme das Flugzeug mit ihren Füßen

lenkt:

http://www.cnn.com/video/#/video/us/2008/12/03/dnt.az.armless.pilot.kvoa

28 Союз Українських Студентів у Німеччині —СТУДЕНТИ І ДОЗВІЛЛЯ—

Щоденник фотоклубу Майнц/Фракфурт-на-Майні

Неділя, 23 листопада, 2008

15:25

Сталося! Ми вперше зібралися на фотогурток. Всього нас було шестеро, що для початку непогано: двоє з Майнцу, четверо з Франкфурту. Знайомилися, показували свої фото, хвалилися технікою (слід зауважити, що сукупний парк техніки виявився доволі представницьким і різноманітним). Розказували, що любимо фотографувати і що хотіли б спробувати. Ділилися досвідом. Було дуже цікаво і корисно. Серед тем, які визначилися як цікаві на майбутнє - стокова фотографія, студійний портрет, установка освітлення, макро, сюжетна фотографія, репортаж тощо. Наступна зустріч відбудеться в суботу 29го листопада о 15:00 год. в Майнці. Слідкуйте за нашими новинами!

Неділя, 07 грудня, 2008

01:55

Минула зустріч була для всіх нас дуже пізнавальною та корисною. Для тих хто не був: ми дуже коротко намагалися говорити про репортаж і сюжет у фотографії, познайомилися з Кирилом Головченко (ред. http://www.kirillgolovchenko.com), його творчими планами та ідеями. Придумали

ідею, щоб наш гурток діяв під лейтмотивом відображення життя українських (східноєвропейських) студентів та молоді в Німеччині. Ця тема є затребуваною як в українському суспільстві - де щодо нас є чимало стереотипів, так і в німецькому. Про це свідчить і досвід СУСНу, зокрема виставки «Ukraine.Now!- повсякденне життя мого краю». Крім того він передбачає використання різних жанрів та технік зйомки.

Середа, 19 листопада, 2008 19:03

Шановні друзі, зважаючи на те, що багато з нас цікавляться фотографією, в

нашому представництві СУСН-Майнц зародилася ідея запустити проект: Фотогурток - щотижневі зустрічі з метою обміну досвідом, цікавими ідеями, проектами, тощо... Серед напрямків роботи я бачу такі: вдосконалення технічних та мистецьких навичок фотоґрафії; відвідування фотовиставок; поради щодо вибору техніки та аксесуарів; зустрічі з практикуючими фотографами; планування та підготовка фоторепортажів із заходів СУСН та інших сторін українского життя в Німеччині: концертів, читань, виставок і т.д. з подальшим розміщенням фото на веб-ресурсах СУСН та інших видань; ідей, одним словом, багато. Зустрічі плануємо проводити почергово в Майнці та Франкфурті. Місце буде залежати від тематики, погоди і т.д. Попередньо ініціатори домовилися проводити зустpічі щосуботи з 16:00 -18:00. Першу зустріч планую провести у Франкфурті (тому що не на Одері), наступної суботи 22го листопада. Місце ще уточнюється - пропозиції приймаються. Пропоную також до зустрічі підготувати свої пропозиції шодо діяльності гуртка і 5 своїх найкращих фото, бажано в надрукованому вигляді. Всі, хто зацікавлений брати участь, будь-ласка, пишіть нам!

Далі буде...

Автор: Юрій Халавка, Майнц

Підготувала: Зоряна Стеліга, Мюнхен


Тим, що німці бувають в Україні з короткостроковою

туристичною, діловою або культурною метою вже нікого не

здивуєш. Виявляється є теж такі, які приїжджають, щоб пройти

соціальну службу (Sozialdienst). В однієї з таких осіб мені вдалося

взяти інтерв’ю. Заради збереження автентичності, інтерв‘ю

подається німецькою мовою.

СУСН-News: Hallo Lucas! Wie lange bist Du schon in Lviv und wie lange bleibst Du voraus-sichtlich noch?

Lucas: Ich bin jetzt etwa drei Monate in Lviv und bleibe voraussichtlich noch acht.

С-N.: Was machst Du hier?

L.: Ich arbeite im Rahmen meines Zivildienstes in dem Kinderheim „Pokrova“. Zu meinen All-tagsaufgaben gehören Hausmeistertätigkeiten, aber auch die direkte Betreuung der zehn Kinder.

С-N.: Warst Du schon früher in der Ukraine? Wenn ja, wo und wie lange?

L.: Ich muss gestehen, es ist mein erstes Mal in der Ukraine.

С-N.: Warum die Ukraine, warum Lviv?

L.: Ich war eigentlich recht offen und wäre überall nach Osteuropa gegangen, aber es ist nicht ganz leicht Zivildienststellen zu finden, die staatlich aner-kannt sind. Deswegen hat es mich schließlich nach Lviv verschlagen. Ich bin auch sehr glücklich hier, muss ich sagen, da es eine sehr schöne Stadt ist.

С-N.: Womit hast Du die größten Schwierigkeiten gehabt oder hast Du noch, um hier zu-rechtzukommen?

L.: Zum einen natürlich die Sprache, die ich als sehr schwer empfinde. Deklinationen und Verbalaspek-te sind für einen Deutschen einfach weitgehend fremd. Desweiten denke ich stellt das Alltagsleben auf-grund der kulturellen Unterschiede in einem fremden Land einen immer wieder vor kleinere und größe-re Herausforderungen.

С-N.: Lernst Du schon Ukrainisch oder Russisch?

L.: Ich lerne sehr viel mehr Ukrainisch, da in Lviv ja so gut wie jeder Ukrainisch spricht, plane aber noch Russisch zu lernen.

С-N.: Was stört Dich in Lviv bzw. in der Ukraine?

L.: In Lviv stört mich speziell: Der Mangel an „nicht neoukrainischen“ Diskotheken. Damit meine ich, dass ich bisher keine Disko gefunden habe, wo nicht Techno oder ein verwandtes Musikgenre läuft. Zum anderen habe ich mich schon sehr viel über langen Staus im Stadtzentrum aufgeregt. Auf die Uk-raine gesamt bezogen will ich noch etwas warten, da ich außer Lviv und der Westukraine noch nicht viel gesehen habe. Vielleicht eine kleine Sache: Den Taras Shevtschenko Kult finde ich ein bisschen ü-bertrieben.

С-N.: Welche Städte bzw. Regionen in der Ukraine möchtest Du noch besuchen? L.: Ich will auf jeden Fall noch auf die Krim und nach Odessa, da ich gehört habe, dass diese Landesteile sich sehr von der Westukraine unterscheiden.

—PRO.UKRAINE—

Україна німецькими очима


С-N.: Welche Reiseziele hast Du noch in Osteuropa? L.: Jedes Land würde mich eigentlich interessieren. Zunächst werde ich wahrscheinlich mit anderen Deutschen Ende Januar nach Moldavien fahren. Den Rest lasse ich einfach mal auf mich zukommen.

С-N.: Liest Du irgendwelche Ukraine-bezogenen Medien? L.: Ich lese viel internationale Presse und wenn ich eine Exemplar von Business Ukraine in die Hände

bekomme lese ich es auch. Ansonsten stöbere ich gerne auf der Internetseite der Bundesagentur für Außenwirtschaft nach Informationen über die Ukraine.

С-N.: Was gefällt es Dir in Lviv bzw. in der Ukraine?

L.: In Lviv natürlich die sehr schöne Altstadt, die Straßenbahnen und «Stare Misto». Auf die Ukraine gesamt bezogen gefällt mir die unglaubliche Weite des Landes und die Tatsache, dass ich 2012 die Fußball EM hier erleben werde (ist zumindest so geplant).

С-N.: Wie findest Du das Kulturleben in Lviv? L.: Ich finde es interessant und durchaus breit gefächert, aber ich habe das Gefühl, dass sich viel

noch im Aufbau befindet. Ich finde persönlich die Kulturszene könnte etwas kosmopolitischer sein, aber das ist natürlich mein persönlicher Eindruck С-N.: Fiel es Dir in Deinen drei ersten Monaten in Lviv schwer oder leicht den Kontakt zu den Einheimischen aufzubauen? L.: Am Anfang ja, aber der SUSN (СУСН) hat es mir ja dann doch ermöglicht...

С-N.: Welche Ähnlichkeiten und Verschiedenheiten zwischen ukrainischen und deutschen Gerichten und Essengewohnheiten sind Dir schon aufgefallen? L.: Ich finde die Ukrainer essen fettiger als die Deutschen. Außerdem finde ich hier den alltäglichen Speiseplan weniger von italienischen, asiatischen oder sonstigen Fast Food Gerichten beeinflusst.

С-N.: Würdest Du einen Besuch von Lviv bzw. von der Ukraine anderen Deutschen empfeh-len?

L.: Ja, ich bin ja schon dabei Freunde zu überzeugen, mich einmal besuchen zu kommen. Dies gestaltet sich für Süddeutsche jedoch nicht sehr angenehm, da es keine preiswerte Flugverbindung gibt und die lange Busfahrt einen Wochenendbesuch unmöglich macht.

С-N.: Was fehlt Dir von Deiner Heimat am meisten? L.: Differenzierte, liberale Objektivität, die ich hier in meiner kirchlichen Arbeitsstelle manchmal etwas vermisse, und echten deutschen Döner.

С-N.: Welche Anlaufstellen für die Deutschen könntest Du in Lviv bzw. in der Ukraine nennen? L.: Zum einen in Lviv das Touristeninformationszentrum oder die offizielle Internetseite der Stadt, zum anderen in den nächsten acht Monaten mich.

Розмову вів

Сергій Сумніков, Львів-Бонн

Фото: Сергій Сумніков

—PRO.UKRAINE—

Lucas im Kinderheim, Lviv.

31 —ЛІТЕРАТУРА— Союз Українських Студентів у Німеччині

Зустріч українських студентів з Еммою Андієвською в Мюнхені

28 листопада 2008 року у Мюнхені українські студенти та молоді українці мали унікальну

можливість зустрі-тися з живим класи-ком української лі-тератури – Еммою Андієвською. Цю зустріч у п’ятницю ввечері у приміще-нні української до-мівки організував Союз українських студентів у Німе-ччині (СУСН). Не знаємо, чи вразимо вас, сказавши, що ця зустріч про-тривала п’ять го-дин. До глибокої

ночі велися бесіди, читалися сонети та казки, бурхливо проводилась дискусія про життя в Україні та стан української держави.

Про пані Андієвську пишуть різне, розказують різне. Ось, наприклад, Еммануїл Райс: «..вона геніальна. Незаперечно геніальна і то у рідко високій мірі», Юрій Микитенко: «Людина-оркестр, людина-тайфун, людина-симфонія..», Петро Сорока: «Українська література кінця століття... поділяється на діаспорну, материкову та андієвську». Сама поетка радіє тим, що вона українка, сердиться, що про неї пишуть багато нісенітниць, та понад усе – прагне вималювати всі картини та дописати всі романи, що як візія вже знаходяться в її животі.

Коротка біографічна довідка

Емма Андієвська народилася у 19 березня 1931 року у м. Сталіно (нині м. Донецьк). Батько за професією – хімік-дослідник, партійний, походив із українсько-російської родини; мати – українка із козацького роду, що мала великі маєтки на Харківщині, але якими не володіла. У роки Другої світової війни, коли наближався німецький фронт, радянське керівництво масово забирало чоловіків до війська. Власне, цікавим стає той факт, що науковців-дослідників теж. Але тих, хто за станом здоров’я не міг іти воювати, просто знищували. Знищували, щоб унікуми-дослідники, не дай Боже не

«надали» секретної інформації німцям. Так у 1941 році НКВД ліквідувало і батька Емми. Згодом Емма із матір’ю, вітчимом і маленьким братиком тікають з Києва, потім переїжджають у Берлін. Далі переїжджають до Сполучених Штатів Америки, громадянкою яких вона і досі є. На даний час Емма Андієвська проживає у Мюнхені.

Емма малює, пише сонети, романи, казки. На сьогоднішній день творча спадщина складає 33 книги, ще одна знаходиться у видавництві, 11000 картин та 10 каталогів із картинами. Нагороджена премією Фундації Омеляна й Тетяни Антоновичів за «Роман про людське призначення» (1984), має відзнаку «Інтелектуальна мужність» (журнал «Ї» - Львів, 2003) та міжнародну літературну премію «Тріумф» (2003).

Без шкіри – На вітрі

Панні Емма почала з читання новели „Джалапіта“, яка включена до загальноосвітньої шкільної програми в Україні. Потім ми слухали найновіші, ще не опубліковані, сонети із записників письменниці. Пані Андієвська пише свої вірші скоріше не римами, а дисонансами, підкреслюючи цим мелодійність української мови. У своїх творах, за її власним висловом, вона ніколи не ставить крапки над «і»,

дозволяючи читачеві самому завершити думку. Її поезія вимагає серйозного, можливо, багаторазового прочитання для того, щоби її оцінити. Вона прагне межової ясності, точності вислову та найщільнішої концентрації інформації в слові. Своїми поезіями вона зображує життя, бачене через різні призми. Не будучи політиком, вона

«Я просто українка за межами України, я ніколи не вважала себе еміґранткою...»

Емма Андієвська в Мюнхені

Пані Емма малює, пише сонети, романи, казки...

32 —ЛІТЕРАТУРА— Союз Українських Студентів у Німеччині

створює українську державу у слові.

Авторка багато розповідала про своє минуле та творчий шлях. Вона росла в російськомовному середовищі і вивчила українську сама, на знак протесту проти заборони батьків говорити українською. Мати не хотіла, щоб доня говорила «по-мужицьки», і мала намір віддати її до російськомовної школи, але Емма вчинила такий опір, що мати врешті-решт капітулювала. З того часу вона принципово пише лише українською. У свої дитячі роки вона перечитала всю класичну філософію, цікавилася малярством. До тринадцяти років вона могла вільно вигадувати різні мелодії.

Пані Емма дуже багато читає і постійно намагається знаходитися в русі само-вдосконалення. Улюбленими письменни-ками вона назвала Рабле, Екзюпері, Рільке та Маларме.

Вся країна - трупарня,

Де ще живі мерці

Емма Андієвська ніколи не постулює, бо вважає, що кожному своє. Але в цей вечір поетка давала багато порад молодим людям. Вона живе духом, не дозволяючи собі чогось іншого. Вірить у величезний потенціал, який лежить в кожній людині. Вважає, що навіть великий талант без наполегливості та плекання нічого не досягне. Пані Емма радить завжди дивитися тільки вперед, понад усе «...плекати свій світ. І якщо хочеш реформувати світ, то треба починати з себе. Якби люди йшли своїм шляхом, то вони були б дуже щасливі». Зазначивши, що це з умовою того, що в дитинстві було закладено поняття добра та зла, чесності та людяності.

“Що таке справедливість?” – спитали його судді, тим часом як Джалапіта викручував своє тіло, щоб не забризкати їхні роби. “Справедливість - це доброта, міряна на міліметри”, - відповів Джалапіта...

Поетеса ділилася гірким досвідом співпраці з видавництвами в Україні. Розповідала про те, як важко видерти від українських видавців її вже опубліковані твори. Письменниця друкується за власний кошт. Їй не вдається заробити багато грошей після публікації творів, тому що багато примірників вона просто роздаровує. До речі, художниця ілюструє практично всі свої поетичні збірки сама, зокрема «Архітектурні ансамблі», «Межиріччя», «Знаки. Тарок», «Атракціони з орбітами й без», «Хвилі», «Вілли над морем», «Казки Емми Андієвської», збірки новел «Проблема голови», «Хід конем».

Твій подих фіалково-свинцевий.

Твій подих ніжний і молочно-перлистий.

Ти визначив початок і кінець,

Тільки людина - сама невизначенність.

Емма Андієвська не перестає дивувати. Дивувати кольором, словом, образом... Відома поетеса, неординарний прозаїк, неповторна малярка – вона вже надійно увійшла в свідомість української культури ХХ—ХХІ століття.

Леся Шрамко, Мюнхен

Сергій Маїло, Мюнхен

Фото: Світлана Гиса


Про сучасну українську літературу можна багато нового дізнатись та подискутувати на Форумі СУСНу тут:

http://sus-n.org/forum/viewtopic.php?t=438

33 —НОТАТКИ НА ПОЛЯХ— Союз Українських Студентів у Німеччині

Щоб доїхати зі Львова до Німеччини, існує

багато способів. Останнього разу я їхав від

Перемишля недорогою польською

автобусною компанією із ввічливими

водіями, без «п’яти євро на кордоні» для

митників та нескінченних російських

серіалів про бандитів або солдатів. Але от

добратися до цього Перемишля – це завжди

пригода. Автобусом Львів-Перемишль дуже

ризиковано, бо ранкові рейси із незрозумілих

причин постійно відміняються і можна не

встигнути на автобус з Перемишля до

Німеччини. Тоді вже о п’ятій годині ранку

мене везе батько на пішохідний перехід

кордону у Шегинях.

Надворі ще ніч. Український контрольний пункт я проходжу блискавично і досить швидко долаю нейтральну зону, впевнено крокуючи дорогою, встеленою порожніми блоками від цигарок. Вже здалеку бачу величезну чергу на польському пункті перепуску… Люди стоять у металевих «ставнях», як тюльки у консерві. Щоб, не дай Бог, хтось не проліз без черги. «А якщо комусь портібно в туалет??», – задумуюсь я... Мій погляд падає на жіночку, яка стоїть крайньою у черзі і має якийсь дивний силует фігури. Підходжу і питаюся, на скільки приблизно часу ця черга. «Якщо пощастить із перезмінкою, то, можливо, годин на п’ять-шість», – відповідає вона польською. «П’ять годин... Мій автобус може поїхати без мене», – думаю я. Але звернувши увагу на мій 60-літровий туристичний рюкзак, ця пані мені радить спитатися митника, чи не пропустив би він мене без черги як туриста. Бо у цій черзі більшість – так-звані «мрувки» (мурашками у Польщі називають людей, які заробляють собі на життя, переносячи сигарети через кордон з України в Польщу). Подякувавши цій пані, я долаю невеличкий паркан і прямую до митника, проходячи повз металеві «ставні». Не дивлячись на людей, я відчуваю на собі їх роздратовані погляди. Раптом хтось гукає митника польською – якомусь хлопцю у черзі стало погано. Підходять митники і витягують блідого хлопця, який ледве стоїть на ногах. Хтось кричить з черги: «Та це ж симулянт!», і додає декілька нецензурних слів. А хтось зітхає: «Бідолашний хлопець…». Один із митників, який витягував хлопця, помічає мене і підходить. Не чекаючи на його запитання, я пояснюю йому, що я студент, їду транзитом до Німеччини і запізнююсь на автобус польської компанії з Перемишля...

Кинувши оком на мій рюкзак, митник ввічливо просить ме-не показати німе-цьку візу і квиток на автобус. Уважно по-дивившись на них, він з виглядом «ми-лосердного короля» дозволяє мені про-ходити.

На місці між мета-левими «ставнями» та пунктом перевірки паспортів інший митник якраз запустив нову «партію» людей і намагається закрити металеві двері. Але натиск людей такий сильний, що він кличе інших митників, які допомагають йому силою закрити ці двері. Це їм вдається не одразу. Чимось це мені нагадує німецькі рок-фестивалі. Але тут все виглядає дуже сумно. Раптом якась бабця скрикує у черзі. До неї підходять інші митники, щоб її витягнути...

Ось я заходжу безпосередньо у контрольний пункт. Люди у ньому вже не такі агресивні, як у металевих ставнях. І навіть той блідий хлопець не виглядає такий блідий, а та бабця може сама стояти на ногах. Пройшовши паспортний і митний контроль, я нарешті виходжу із пункту прикордонного перепуску. Ось він, довгоочікуваний Шенген. Починає світати... Люди, які також виходять із митниці, просто розквітають на очах, стають привітні і навіть трошки посміхаються. Вже не впізнати цих роздратованих та лайливих людей, які в прямому значення слова БОРОЛИСЯ за своє виживання у «металевій» багатогодинній черзі. «Щось у цьому пєшому є явно нелюдське...», - задумуюсь я.

Сергій Сумніков,

Львів-Бонн

Фото взято із:

http://cbi-theater-3.home.comcast.net/~cbi-theater-3/survival/survival.html

Двері у Шенген або як вижити на «пєшому»

34 —НОТАТКИ НА ПОЛЯХ— Союз Українських Студентів у Німеччині

Не тільки про Голодомор, або Пледойе Українській Історичній Пам‘яті

Деякі підтримують його, інші питають

себе: „Навіщо він це робить?” або просто

прямо кажуть: “Набрид він з цим

голодомором!”. Мова йде про останні

ініціативи Президента України Віктора

Ющенка щодо вшанування пам‘яті

Голодомору 1932-33-х років.

Я не буду тут називати чи вгадувати мотиви голови нашої держави, не буду виправдовувати або говорити з пафосом: “Це ж наша трагедія!”, а запропоную Вам погляд на те, що відбувається, з боку історичного, національно- та ідентичнотворчого. Колишній канцлер Німеччини Гельмут Коль сказав у 1997 році таку фразу: “Нація не може жити без своєї історичної ідентичності”*. Що таке історична ідентичність, якщо про неї говорити в рамках цієї статті? Це, насамперед, визнання, а головне – знання народом своєї історії, розуміння свого міста в історії світу. Впродовж всього свого існування на одній території, народ формується в націю, основа якої грунтується зокрема на історичній пам'яті. Ця пам'ять здатна об'єднати народ. Минувщина, яку пам'ятає одна група людей, є тим, що цю групу тримає в цілісності. Так виникає ідентичність цієї групи, яка підтримується через спільну пам'ять, книги, міти, ритуали, і згодом формує ідентичність одного народу. Україна, як і багато новостворених держав на пострадянських теренах, переживає наразі процес формування своєї національної ідентичності. І якщо ми уважно роздивимось концепції, які використовуються в цьому процесі східноєвропейськими державами, то побачимо, що це новостворення відбувається із задіянням спільного минулого, історичних подій одного народу. За останні три роки за ініціативи голови нашої держави в Україні у цій сфері відбулося досить багато, навіть якщо говорити тільки про вшанування пам'яті Голодомору – створення Інституту Національної Пам'яті, визнання Голодомору більш ніж в 27 країнах світу геноцидом українського народу, десятки нововстанов-лених памятників у містах і селах України, введення Дня Вшанування Голодомору, та, найголовніше – відкриття пам'ятника Голодомору в столиці держави. Окрім того, вся наша світова українська громада нещодавно вшанувала 75-ті роковини

Голодомору 1932-33 років**. Я згідна з одним з найвідоміших сучасних українських істориків Георгієм Касьяновим, який написав у березневому числі “Критики” за 2007 рік***, що однією з перших проблем сучасної України є “нереалізованість проекту модерності, тобто процесу побудови нації в Україні”. Українська нація, яка знаходиться сьогодні в стані побудови, в стані пошуку самої себе, потребує таких, здавалося б, непопулярних ініціатив, як ті, яким дає поштовх голова держави. Це є важлива, хоч і не легка задача Президента України — допомогти країні у створенні її колективної ідентичності, в пошуках самої себе, працювати над конструкцією спільної національної пам’яті. Хоча цей процес знаходиться на самих його початках, це, на мою думку, єдина правильна дорога нашої нації. Якщо ми не впораємося з цим важливим завданням зараз та поховаємо національні проблеми під вагою повсякдення та економічних проблем, вони рано чи пізно все одно наздоженуть наше суспільство. Деякі німецькі історики пророкують такому розвиткові громадянську війну. Але я не хотіла би йти так далеко. Хотілося б просто висловити пледойе українській історичній пам'яті та необхідності вирішувати ці проблеми сьогодні, в якому би стані не була українська економіка.

Олександра Бінерт, Берлін

*Van der Leeuw-Roord, Joke: The Past in no History!, in: Pellens/Behre/Erdmann/Meier/Popp (Hrsg): Historical Consciousness and His-tory Teaching in a Globalizing Society, 2001, S. 71-80 **Jilge, Wilfried: Geschichtspolitik in der Uk-raine, in: Aus Politik und Zeitgeschichte, Band 8-9/2007, s. 24-30 ***Deja vu!, Георгій Касьянов, Критика, 3(113) 2007

—ФОРУМ СУСНУ— 35

„Пекуча десятка” тем на Форумі - 4

Любі друзі! Вас вітає черговий випуск Пекучої десятки форуму СУСН!

На відміну від індексів Доу Джонса, відвідуваність нашого форуму виявилася стабільною і на ній

світова криза не позначилася.

«ГРА - Німецькі слова, яких немає в українській мові» завойовує знову все більше й більше прихильників – саме trankvilizator повернулася в десятку найкращих тем із 31.377 переглядами. Натхнення Святослава Вакарчука не дає спокою його фанатам і навіть свіжий сольний проект не позбавив тему «ОКЕАН ЕЛЬЗИ : 23.11.2007 : КОНЦЕРТ У МЮНХЕНІ» популярності, і вона піднялася на 9-те місце. Кажуть, що в Альпах останнім часом почастішали лавини, мабуть, причиною тому є стрімке падіння «Українська та російська мови - постійний камінь спотикання». Ця тема від Shtuchka дуже швидко скочується вниз і вже на 8-му місці.

Дуже пекуча тема «Форумні дослідження українського сексу» повернула собі 7-му позицію завдяки понад 41.000 відвідувачів.

А ось секс по телефону наші форумчани не дуже полюбляють, і тому «ДЕШЕВО ТЕЛЕ-ФОНУВАТИ В УКРАЇНУ» опустилася за три місяці на одну сходинку вниз на шосте місце. А поки наші ветерани з’ясовували стосунки, наймолодша з лідерів тема «Чи є життя після Німеччини» підскочила ще на дві сходинки та увірвалася у п’ятірку кращих.

Тим часом на 4му місці поки що впевнено закріпилася тема «Сповідь», подолавши 45000 рубіж відвідувань.

Як любив казати колишній голова Верховної ради Олександр Ткаченко: „Я в цій країні не перший, но й не другий”, так і тема «Як найкраще їхати в Україну?» не перша і не друга, а третя, хоча із 52.000 голосів.

А друге місце теми «Сучасна українська література» із 57.892 переглядів здивувало навіть самого Юрія Андруховича. Він навіть вирішив, що „мабуть інші проблеми ви вже всі повирішували, що вас лише література турбує.„ Ще б пак, адже календар нашого форуму

остіннім часом переповнений анонсами подій про ті чи інші зустрічі із письменниками та поетами.

Ну і повернемося до нашого лідера, якого коротко можна охарактеризувати як „суб'єктив-ний образ об'єктивного зв'язку між предметами і явищами, фізіологічною основою якого є тимчасовий нервовий зв'язок”, а по-простому - теми «Асоціації». Тим більше, що ця тема

претенула 100.000-ий рубіж відвідувань і продовжує лідирувати у нашому хіт параді.

А на цьому ми прощаємося з вами і нехай палкі дискусії на форумі приємно зігрівають вас

зимовими вечорами!

Юрій Халавка, Майнц

10101010

9999

8888

7777

6666

5555

4444

3333

2222

1111


36 —ЩЕ ДО УВАГИ— Союз Українських Студентів у Німеччині

Заходи СУСНу:

⇒ 16.01.2009 – Молодіжне Свято Маланки в м. Берлін, ресторан «Україна», організатор: СУСН-Берлін. Інфо: [email protected]

⇒ Кожної суботи місяця – Зустріч фото-клубу Майнц-Франкфурт, організатор: СУСН-Майнц. Інфо: [email protected]

⇒ Кожної середи місяця – Курс українського народного танцю, м. Берлін, організатор: СУСН-Берлін. Інфо: [email protected]

Інші події та заходи:

⇒ 16.12.2008 – «Czernowitz – nur für das Feuilleton?», м. Берлін. Інфо на сторінці організаторів : http://www.literaturwerkstatt.org/

⇒ 18-19.12.2008 - Конференція «Україна як партнер німецької та

польської зовнішньої політики», м. Варшава, організатор: Організація з Польсько- Української співпраці, Організація «Європейський обмін», Німецьке об’єднання з питань зовнішньої політики. Інфо: http://www.sus-n.org/

⇒ 19.12.2008 – Велике свято св. Миколая, м. Берлін. Організатор:

Суботня Школа Рідного Слова, при Греко-Католицькій Церкві св. Миколая. Інфо: [email protected]

⇒ 15.-18-01.2009 – Колоквіум на тему "Go West! Stay East?", Гьотінген, організатор: Ostblick e.V. Інфо: http://www.ostblick.org

За детальнішою інформацією про всі заходи, а також за

майбутніми подіями дивіться на нашій веб-сторінці:

http://sus-n.org та в розділі “Календар” на Форумі:

http://sus-n.org/forum/cal_lite.php

37 —НАШІ ПАРТНЕРИ— Союз Українських Студентів у Німеччині

Вітаємо наших партнерів та друзів з Новим Роком та Різдвяними святами!

Бажаємо успіхів та натхнення у здійсненні поставлених цілей!

Українська редакція “Німецької Хвилі”

http://www.dw-world.de

Українсько-Польсько-Німецький Форум

http://tri.net.pl/

Портал для інформації, координації та

досліджень про Україну

http://www.forumnetukraine.org/

Одна із провідних австрійських

юридичних компаній, київський офіс

http://www.cms-rrh.com

Всеукраїнське об'єднання «Німецька

молодь в Україні».

http://www.dju.org.ua/

Фонд «Україна 3000»

http://ukraine3000.org.ua/

JanuarJanuarJanuarJanuar

SoSoSoSo MoMoMoMo DiDiDiDi MiMiMiMi DoDoDoDo FrFrFrFr SaSaSaSa

1 2 3

4 5 6 7 8 9 10

11 12 13 14 15 16 17

18 19 20 21 22 23 24

25 26 27 28 29 30 31

FebruarFebruarFebruarFebruar


1 2 3 4 5 6 7

8 9 10 11 12 13 14

15 16 17 18 19 20 21

22 23 24 25 26 27 28

MärzMärzMärzMärz


1 2 3 4 5 6 7

8 9 10 11 12 13 14

15 16 17 18 19 20 21

22 23 24 25 26 27 28

29 30 31

AprilAprilAprilApril


1 2 3 4

5 6 7 8 9 10 11

12 13 14 15 16 17 18

19 20 21 22 23 24 25

26 27 28 29 30

MaiMaiMaiMai


1 2

3 4 5 6 7 8 9

10 11 12 13 14 15 16

17 18 19 20 21 22 23

24 25 26 27 28 29 30

31

JuniJuniJuniJuni


1 2 3 4 5 6

7 8 9 10 11 12 13

14 15 16 17 18 19 20

21 22 23 24 25 26 27

28 29 30

JuliJuliJuliJuli


1 2 3 4

5 6 7 8 9 10 11

12 13 14 15 16 17 18

19 20 21 22 23 24 25

26 27 28 29 30 31

AugustAugustAugustAugust


1

2 3 4 5 6 7 8

9 10 11 12 13 14 15

16 17 18 19 20 21 22

23 24 25 26 27 28 29

30 31

SeptemberSeptemberSeptemberSeptember


1 2 3 4 5

6 7 8 9 10 11 12

13 14 15 16 17 18 19

20 21 22 23 24 25 26

27 28 29 30

OktoberOktoberOktoberOktober


1 2 3

4 5 6 7 8 9 10

11 12 13 14 15 16 17

18 19 20 21 22 23 24

25 26 27 28 29 30 31

NovemberNovemberNovemberNovember


1 2 3 4 5 6 7

8 9 10 11 12 13 14

15 16 17 18 19 20 21

22 23 24 25 26 27 28

29 30

DezemberDezemberDezemberDezember


1 2 3 4 5

6 7 8 9 10 11 12

13 14 15 16 17 18 19

20 21 22 23 24 25 26

27 28 29 30 31

axãáaxãáaxãáaxãá

СУСН-News. Тільки молоді новини!

Підписатися на “СУСН-News“:

[email protected]

СУСН в Інтернеті:


Форум СУСНу:

http://www.sus-n.org/forum

- -

39

І наостанок...

З питаннями та пропозиціями,

бажанням співпраці чи

розміщення статей у СУСН–News

звертайтесь на

[email protected]

Основною метою організації є представлення

інтересів українських студентів перед

німецькими, європейськими публічно-

правовими інстанціями, громадськими

о р г а н і з а ц і я м и т а п р и в а т н и м и

підприємствами в Німеччині та перед

українською спільнотою.


реалізовує цю мету шляхом обміну

інформацією між студентами з України на

теми “Навчання. Практика. Робота.

Проживання” на основі регулярних зустрічей,

організації і проведення семінарів, конференцій,

виставок та спільних поїздок.

СУСН особливу увагу приділяє поширенню

інформації про Україну як у німецькому

суспільстві загалом, так і між студентами

німецьких вузів. Власне, це забезпечується

тісною співпрацею з різноманітними

організаціями в Німеччині.

Щоб стати членом нашої організації, дивіться

тут: http://www.sus-n.org

Ми будемо раді привітати Вас у нашій

спільноті!

Видавник

Союз Українських Студентів у Німеччині (СУСН)

Головний редактор: Зоряна Стеліга

Редакція: Олександра Бінерт, Світлана Гиса, Олег Коцюба, Меланія Ливка, Сергій Сумніков, Юрій Халавка, Леся Шрамко.

Над випуском працювали: Лілія Баранова, Тетяна Гречанюк, Світлана Лисак, Сергій Маїло, Наталія Макарова, Елла Пруднікова, Мирослава Смоляр, Вікторія Соха, Лариса Українець.

Верстка: Зоряна Стеліга

Е-mail редакції: [email protected]

Підписатися на СУСН–News можна коротким повідомленням на: [email protected]

Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на http://www.sus-n.org

Наступний номер СУСН–News вийде в кінці квітня 2009 р.

Відповідальність за зміст статті несе тільки її автор. Редакція та СУСН не завжди поділяють думки авторів статей.

Як сумно самому, то маєм пораду: у СУСНі одному, ти знайдеш розраду!

Поштова адреса: Bund Ukrainischer Studenten in Deutschland e.V. Postfach 10 03 07 80077 München Germany

Тел.: +49 179 894 72 82 +49 176 24 93 80 15

Банківський рахунок: HypoVereinsbank München Konto-Nr.: 659117070 BLZ 700 202 70 Загальні питання про діяльність СУСНу: [email protected] Управа (Пропозиції співпраці та ін.): [email protected]


Ви знайдете нас також в інтернеті:


Documents

Союз українських студентів у Німеччині - axãáaxãásus-n.org/docs/SUSN-News_04_2008.pdf · 2008-12-27 · студентів, що навчаються