МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

В.Н. КАРАЗІНА

Факультет Міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу

Кафедра туристичного бізнесу та країнознавства

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

З ДИСЦИПЛІНИ

«Історія і культура Китаю»

(для студентів спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації

та регіональні студії»)

Затверджено на засіданні

кафедри туристичного

бізнесу та країнознавства

Протокол № 1

від 28 серпня 2018 р.

2018/19 навчальний рік

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Лекція 1. Методологічні засади вивчення історії Китаю

Предмет і завдання курсу. Місце і роль китайської цивілізації в світовій історії.

Китай. Чжунго.Тянься. Народи Китаю. Синологія. Історія вивчення Китаю. Синологічні

школи і наукові центри. Джерела з історії китайської цивілізації. Підходи до періодизації

історії Китаю. Династичні цикли і перехідні періоди. Етно- і культурогенез китайської

цивілізації. Гіпотези походження китайської цивілізації: західна, автохтонна, множинна,

полікультурної взаємодії. Підходи до вивчення Китаю: європоцентричний,

китаєцентричний, цивілізаційний. Вплив Китаю на культуру країн Далекого Сходу і

Південно-Східної Азії. Стійкість і наслідуваність культурних традицій та ідеологічних

систем у Китаї.

Лекція 2.Стародавній Китай

Неолітична культура Луншань - початковий етап формування китайської

цивілізації. Формування державності в Китаї. Умови виникнення протодержав.

Реципроктний обмін. Централізована редистрибуція. Кліматично-екологічні умови.

Демографічні умови. Землеробське господарство і землеволодіння. Формування

адміністративного апарату. «Азійський спосіб виробництва». Протодержава Шан.

Соціальна структура і взаємовідносини в суспільстві Стародавнього Китаю. Релігійні

уявлення, культи і обряди в Стародавньому Китаї. Релігійні обряди в соціально-

політичному житті. Релігійний церемоніал.

Держава і суспільство Чжоу. У-ван. Загарбання шанської столиці. Чжоу-гун. Теорія

мандата неба. Західне Чжоу (1027-771 рр. до н.е.). Формування централізованої держави.

Адміністративний устрій. Децентралізація земель. «Сумісне правління». Аристократичні

клани і сільська громада. Система цзинь-тянь. Церемоніал і ритуал. Східне Чжоу (1025—

948 рр. до н.е.). Боротьба ба за владу. Вплив цинов. Трансформації соціально-політичних

відносин. Чуньцю (771-475 рр. до н.е) і Чжаньго (475-256 рр.).

Філософська думка давнього Китаю (конфуціанці, моїсти, легісти, даоси) та

реалізація релігійно-філософських ідеологій у соціально-політичному житті китайського

суспільства.

Лекція 3. Доба імперій Цинь і Хань

Політична боротьба і шляхи об'єднання держави. Виникнення легістської імперії

Цинь (221-202 рр. до н.е.). Реформи Шан Яна. Владна деспотія і бюрократія. Реформи

Цинь Ши Хуанді: адміністративна, фінансова, реформа пісемності. Державне будівництво

(Велика китайська стіна). Централізація влади. Боротьба за владу аристократів. Релігійні

вірування й офіційна ідеологія в Китаї епохи Цинь. Криза і загибель імперіі Цинь.

Конфуціанська імперія Хань (206 р. до н.е. - 220 р. н.е.). Реформи імператора Лю

Бана. Синтез конфуціанства і легізму. Укріплення імперії при У-ді. Відкриття Великого

шовкового шляху. Реформи Ван Мана. Державні монополії. Повстання «червонобрових» і

падіння Західної Хань. Відновлення Східної Хань (25 р.). Реформи Гуан Уді.

Конфуціанська екзаменаційна системи. Розвиток науки і культури. Послаблення

центральної влади. Даоська секта «Тайпіндао». Повстання «Жовтих пов'язок» і загибель

Хань.

Тема 4. Доба політичної роздробленості в Китаї

Криза централізованої імперії в Китаї. Доба трьохцарств (Вей, Шу, У). Спроба

об'єднання Китаю під владою Цзинь. Реформи Сима Яня. Навала кочівників. Міжусобні

війни. Південні і Північні держави. Занепад влади і зростання «сильних домів».

Сепаратиські тенденції. Проникнення буддизму в Китай. Монастирське землеволодіння.

Чань-буддизм. Взаємодія буддизму, даосизму і конфуціанства та їх вплив на культуру

Китаю.

Лекція 5. Розквіт Імперії: династії Суй і Тан

Посилення об'єднувальних тенденцій в Китаї. Династія Суй (581 р.). Відродження

імперського порядку. Економічне і культурне зростання. Реформи Ян Гуана. Наділення

селян землей. Будівництво Великого каналу. Повстання в Шаньдуні и Хэнані. Військові

поразки і крах династії.

Лі Юань і початок династії Тан. Династія Тан (618-907 рр.) - «золота доба»

Китайської імперії. Надільна система. Екзаменаційна система. Законодавство. Імператор

Тай-цзун - цзін цзі- соціальна гармонія. Соціальна структура танського суспільства.

Ієрархічна піраміда: імператор і його оточення, чиновники, «добрий народ», «низький

народ». Зовнішня політика Танської імперії. Імператор Сюань-цзун (713—755) - злет

культури. Заколот Ань Лушаня. Адміністративна і налогова реформи Ян Яня. Розквіт

ремесел і мистецтва. Вплив даосизму, конфуціанства і буддизму на культуру.

Неоконфуціанство. Селянська війна і крах династії Тан.

Лекція 6. Китай часів Династії Сун

«Доба п'яти династій і десяти царств». Політична роздробленість. Кидані. Держава

Ляо. Об'єднання Китаю.

Імперія Сун. Північна Сун (960—1127). Політика «зміцненя стовбура і ослабленя

гілок». Адміністративна реформа. Бюрокатизація управління. Зовнішня політика. Західна

Ся. Зростання налогів. Народні повстання. Реформаторський рух 30-80-х рр. XI ст. Фань

Чжуньянь. Лі Гоу. Реформи Ван Аньши. Сима Гуан. Економічний розвиток. Посилення

централізації і бюрократія. Навала чжурчженів і держава Цзинь. Династія Південна Сун

(1127-1279). Селянське повстання. Зовнішня політика. Боротьба з чжурчженями. Юе Фей.

Економічний розвиток. Розквіт торгівлі, ремесел, культури. «Золота доба» китайського

живопису. Релегійний синкретизм. Сунське неоконфуціанство.Чжу Сі. Імперська

ідеологія.

Лекція 7. Китай доби династії Юань

Формування держави монголів. Походи Чингіз-хана. Завоювання Китаю

монголами. Правління Хубілая. Монгольська династія Юань (1271-1368). Адміністративна

і станова структура імперії. Занепад виробництва. Баоцзя. Засилля іноземців. Китаїзація

правлячій верхівки. Відновлення конфуціанської імперії. Економічний розвиток. Культура

доби Юань. Антимонгольскі повстання. Чжу Юаньчжан. Занепад династії Юань.

Тема 8. Китай за часи правління Мінської династії

Заснування династії Мін (1368-1644). Держава і суспільство династії Мін. Реформи

Чжу Юаньчжана. Централізація і посилення контролю. Реєстр податного населення.

Внутрішньополітична боротьба. Корупція і корпорація євнухів. Реформаторський рух.

Академія Ханьлінь. Дунліньська школа. Зовнішня політика. Єзуїти в Китаї. Розвиток

економіки. Урбанізація. Занепад династії Мін. Завоювання Китая манчжурами.

Тема 9. Імперія Цин

Завоювання Китая манчжурами. Манчжурська династія Цин (1644—1911).

Боротьба патріотичних сил проти манчжурських загарбників. Чотири етапи

приборкування Китаю. Соціально-економічні відносини і соціально-політична структура

суспільства. Цинська держава періоду розквіту. Генеза капіталізма в Китаї. Розвиток

виробництва. Торгово-ремісничі корпорації. Зовнішня політика Цинов. Голандське

проникнення. Економічні зв'язки з европейцями. Релігійні секти. Народні повстання.

Династійна криза. Політика самоізоляції Цинов.

Тема 10. «Відкриття» Китаю західними державами

Залучення Китаю в міжнародну політику та економіку. Ост-Індська кампанія.

Торгівля опіумом. Перша «опіумна» війна (1840-1842). Нанкінський договір. Тайпінське

повстання (1850-1864). Хун Сюцюань. Тайпін тяньго. Китай і західні держави в др. пол.

ХІХ ст. Друга «опіумна» війна (1856-1860). Тяньзінський договір. Пекінські конвенції.

Політика самопосилення імперії. Військово-політичне послаблення імперії і зростання

політичної і економічної залежності Китаю від західних країн. Трансформація

традиційних соціальних шарів. Політика реформ. Соціальна утопія Кан Ювея. Імператор

Гуансюй і «100 днів реформ». Революційна криза. Революційний рух Сунь Ятсена.

Повстання іхетуанів (1898-1901). Інтервенція західних держав. «Нова політика».

Тема 11. Сіньхайська революція

Соціально-економічна криза. Революційне зростання. Сичуаньське повстання.

Учанське повстання. Проголошення Китайської республіки. Прийняття конституції.

Політична боротьба. Наслідки революції. Ідеологічні трансформації в китайському

суспільстві після Сіньхайської революції. Соціально-економічні зміни. Китай за часів І-ї

Світової війни. «Рух за нову культуру». Посилення позицій іноземного капітала.

Тема 12. Національна революція 1925-1927 років і громадянська війна

Соціально-економічні і політичні наслідки І-ї світової війни. Заснування

комуністичної партії Китаю. Співробітництво КПК і Гоміньдана. Революційний рух. «Рух

30 травня» і початок революції. Шанхайський страйк. Національний народний рух.

Народно-революційна армія. Чан Кайши. Нанчанське повстання. Кантонська комуна.

Розкол національно-визвольного руху. Наслідки революції. Соціально-економічні зміни.

Влада Гоміньдана і боротьба за об'єднання країни. «Нанкінське десятиріччя» (1928-1937).

Тема 13. Китайська Народна Республіка

Громадянська війна і перемога народної революції. Китайська модель

соціалістичного розвитку. Радянська підтримка Китаю. Партійне будівництво. Мао

Цзедун. Форсування соціалістичних перетворень. Індустріалізація. «Великий стрибок».

Зовнішня політика і ізоляція КНР. «Культурна революція». Боротьба за вібір шляхів

розвитку Китая. КНР на шляху реформ. Події на майдані Тяньаньмень. Політика

«відкритості» і економічні перетворення. Ден Сяопин і «соціалістична ринкова

економіка».

Тема 14. Китай у ХХІ столітті

Модернізація Китаю. Концепція «китайської мрії» Сі Цзіньпіна. Розвиток

народного господарства. Політико-ідеологічне будівництво. Посилення регіонів.

Національний патріотизм. Відродження релігії. Китай на світовій арені. Зовнішня

політика.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінар 1. Культура та ідеологічні уявлення Стародавнього Китаю

1. Космологія Стародавнього Китаю.

2. Міфологія Стародавнього Китаю.

3. Релігійні уявлення, культи і обряди в Стародавньому Китаї.

4. Ритуальна символіка.

5. Релігійні обряди в соціально-політичному житті китайського суспільства.

Література:

1. Кравцова М.Е. История культуры Китая //

http://vk.com/doc5493121_362328831?hash=e367f49a013f3c9806&dl=8cd21e4a017

33025ae

2. Малявин В.В. Китайская цивилизация. М.,2000 // https://vk.com/doc-

57930700_358775264?hash=1bd66cdeb32bb8b0cc&dl=9dc878aa81ba1bcc4b

3. Бычкова Т.А. Культура традиционных обществ Китая и Японии. Издательство

ТГУ, 2002 г.

4. Духовная культура Китая. Энциклопедия в 5-ти тт. Под ред. Титаренко

М.Л. - М: Издательство «Восточная литература», 2006.

5. Яншина Э. М. Формирование и развитие древнекитайской мифологии. М., 1984.

6. «ШУ ЦЗИН» //

http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/China/I/Drvnkit_fil/frametext1.htm

7. Шицзин. Книга песен и гимнов //

https://vk.com/doc215828758_323343102?hash=5eb6b19e7c9b1fc72f&dl=9b97405a

4ded569cff

Семінар 2. Філософська думка Стародавнього Китаю

1. Конфуцій і його вчення. Конфуціанське виховання. Вплив конфуціанства на

соціально-політичне життя і культуру Китаю.

2. Моїзм. Етичне вчення Мо Цзи.

3. Легізм. Модель державного і суспільного управління.

4. Даосизм. Даоська ідеологічна система і традиція.

Література:

1. Васильев В.П. Религии Востока. Конфуцианство, буддизм и даосизм, 2013г.

2. Философия древнего мира (история философии): Учебник для студ. вузов/

Чанышев А.Н. - М., 2003.

3. Переломов Л.С. Конфуций. - М., 1993.

4. Классическое конфуцианство. - СПб, 2000.

5. Дао. Гармония мира. - М., 2000.

6. Титаренко М.Л. Древнекитайский философ Мо Ди и его школа и

учение. - М., 1985.

7. Духовная культура Китая. Энциклопедия в 5-ти тт. Под ред. Титаренко

М.Л. - М: Издательство «Восточная литература», 2006.

8. Лунь-Юй. Беседы и суждения. ок.485 до н.э. (Конфуций, Кун-цзы)//

http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000583/index.shtml

9. Дао Дэ цзин. 6-3 в. до н.э. (Лао-Цзы.)//

http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000587/index.shtml

Семінар 3. Формування імперської моделі китайської держави

1. Концепція мандата неба. Імператорська влада.

2. Соціальна структура імперії. Піраміда: імператор і його оточення, чиновники,

«добрий народ», «низький народ».

3. Засади державного управління.Формування імперського адміністративно-

бюрократичного апарату. Екзаменаційна система добору чиновників.

Громадське самоврядування.

Положення еліт. Феномен аристократизму.

Роль держави в економіці.

4. Формування підґрунтя китаєцентризму. Чжунго і варвари. Зовнішня політика.

Література:

1. Бокщанин А. А., Степугина Т. В., Непомнин О. Е. История Китая.

Древность, средневековье, новое время. - М., 2010.

2. Борзова Е. П., Бурдукова И. И. Культура и политические системы стран

Востока. - СПб., 2008.

3. Рубин В.А. Личность и власть в древнем Китае. М., 1999.

4. Бокщанин А.А. Очерки истории государственных институтов в Китайской

империи // Феномен восточного деспотизма: Структуры управления и

власти. - М., 1993.

5. Переломов Л. С. Конфуцианство и легизм в политической истории Китая.

М, 1981.

6. Кроль Ю.Л. О концепции «Китай-варвары» // Китай: общество и

государство. М., 1973.

7. Думан Л.И. Внешнеполитические связи древнего Китая и истоки

даннической системы. — Китай и соседи в древности и средневековье. М.,

1970.

8. Сыма Цянь. Исторические записки //

http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/China/I/Syma_Tsjan/

Семінар 4. Культура середньовічного Китаю

1. Проникнення і розповсюдження буддизму в Китаї. Особливості Чань-буддизму та

його адаптація до китайської культури. Взаємодія буддизму, даосизму і

конфуціанства та їх вплив на культуру Китаю. Фен лю: стиль життя і мистецтва.

2. Релігійний синкретизм Сянь Цзяо.

3. «Золота доба» китайської поезії (за часів династії Тан): жанри, теми. Поезія Лі Бо,

Ду Фу, Бо Цзюйі.

4. Розвиток науки і техніки.

5. Розквіт живопису: жанри, символи.

Література:

1. Васильев В.П. Религии Востока. Конфуцианство, буддизм и даосизм, 2013г.

2. Кравцова М.Е. История культуры Китая //

http://vk.com/doc5493121_362328831?hash=e367f49a013f3c9806&dl=8cd21e4a

01733025ae

3. Шицзин. Книга песен и гимнов //

https://vk.com/doc215828758_323343102?hash=5eb6b19e7c9b1fc72f&dl=9b974

05a4ded569cff

4. Алексеев В.М. Китайская литература: Избранные труды. М., 1978.

5. Пострелова Т. А. «Академия живописи в Китае в X—XIII вв.» — М.: Наука,

1976.

6. Виноградова Н. А. «Китайская пейзажная живопись». — М.:

Изобразительное искусство, 1972.

7. Campany, Robert Ford. Strange Writing: Anomaly Accounts in Early Medieval

China. SUNY, New York, 1996:ix, 99.

Семінар 5. Традиційна культура Китаю

1. Традиційні свята: Новий рік, Цинмін, Дуань-у, свято Цисі, свято середини

осені.

2. Особливості китайської національної кухні.

3. Традиційний одяг. Ханьфу.

4. Житло і побут.

5. Традиційні ремесла і господарство.

6. Народна музика і пісні.

7. Еротичні образи і естетичні ідеали чоловіка і жінки в китайської традиційній

культурі. Сімейно-брачні відносини.

8. Китайський етикет.

Література:

1. Кравцова М.Е. История культуры Китая //

http://vk.com/doc5493121_362328831?hash=e367f49a013f3c9806&dl=8cd21e4a

01733025ae

2. Малявин В.В. Китайская цивилизация. М.,2000 // https://vk.com/doc-

57930700_358775264?hash=1bd66cdeb32bb8b0cc&dl=9dc878aa81ba1bcc4b

3. Малявин В.В. Повседневная жизнь Китая в эпоху Мин, 2008.

4. Маслов А.А. Наблюдая за китайцами. Скрытые правила поведения. -

М.: Рипол Классик, 2010 г.

5. Тертицкий К. Китай: Традиционные ценности в современном мире. Т.1-2.

М., 1994.

6. Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии. Годовой цикл. М.:

Наука, 1989. - 360 с.

7. Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии. Новый год. - М.:

Наука, 1985. - 264 с.

Семінар 6. Модернізація Китаю

1. «Вестернізація» Китаю і перетворення в сфері економіки, політики, ідеології.

Політика «самопосилення». Християнські місії в Китаї. Дипломатичні відносини з

західними країнами. Конфронтація з Японією.

2. Зародження китайського націоналізму. Реформаторський і революційний напрями.

3. Гоміньдан і КПК.

4. Дипломатичні відносини з СРСР. Роль «радянського фактору» в Китаї.

5. «Нанкінська» і «Тайванська» моделі перетворення китайського суспільства.

Література:

1. История Китая. Под ред. А.В. Меликсетова. М.: Издательство МГУ, 2013 //

http://istfak-brsu.narod.ru/32578_meliksetov_a_v_istoriya_kitaya.pdf

2. Вестад О.А. Беспокойная империя. Китай и мир с 1750 года/ Пер. С англ. - М.,

2014.

3. Непомнин О. Е. История Китая. XX век. - М., 2011.

4. Китайская Народная Республика: политика, экономика, культура: К 60-летию

КНР. - М., 2009.

5. Крымов А.Г. Общественная мысль и идеологическая борьба в Китае. 1900-1917гг. /

А.Г. Крымов. -М., 1972.

6. Москалев А. Единая нация в проектах Сунь Ятсена / А. Москалев // Проблемы

Дальнего Востока. - 1997. - № 3. - С. 105-114.

7. Плешаков К.В. Универсалистский пацифизм Кан Ювэя / К.В. Плешаков // Пацифизм в

истории: идеи и движения мира. - М., 1998. - С. 149-162.

8. Тихвинский С.Л. Современная китайская историография движения за реформы

в Цинском Китае / С.Л. Тихвинский // Новая и новейшая история. 2006. - № 1. - С. 65-

72.

9. Мамаева Н.Л. Гоминьдан в национально-революционном движении Китая (1923-

1927). - М., 1991.

Критерії оцінювання:

- виступ із доповіддю (повнота і аргументованість виступу, опрацювання літератури за

темою доповіді) - до 5 балів;

- відповіди на запитання - до 3 балів;

- запитання до доповідача, доповнення виступу - до 2-х балів.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота - діяльність студентів, яка полягає в самостійному визначенні

мети, завдань, засобів їх досягнення на основі пізнавальних потреб та інтересів; виборі

власного пізнавального шляху, спрямованого на створення творчого освітнього продукту;

аналізі результату. Мета самостійної роботи - навчити студента осмислено і самостійно працювати

спочатку з навчальним матеріалом, потім з науковою інформацією, закласти основи

самоорганізації і самовиховання з тим, щоб прищепити вміння надалі безперервно

підвищувати свою кваліфікацію.

Самостійна робота сприяє:

• поглибленню і розширенню знань;

• формуванню інтересу до пізнавальної діяльності;

• оволодінню прийомами процесу пізнання;

• розвитку пізнавальних здібностей.

Організація самостійної роботи студентів

Зміст самостійної роботи студентів з дисципліни «Історія і культура Китаю»

визначається навчальною та робочою навчальною програмою. Контроль опрацювання

навчального матеріалу, винесеного на самостійну роботу, проводиться викладачем на

практичних заняттях та під час поточного контролю. Для студентів проводяться

консультації згідно графіка.

Орієнтовна методика відпрацювання теми лекційного заняття:

1) вивчити програму навчальної дисципліни та робочу навчальну програму;

2) визначити місце теми лекції в структурі навчальної дисципліни за тематичним

планом;

3) з'ясувати всі питання, які необхідно вивчити;

4) вивчити навчальний матеріал, який є в конспекті, уточнити обсяг відсутнього

матеріалу на основі контрольних питань і завдань для контрольної роботи і питань;

5) визначити літературу, в якій є необхідний навчальний матеріал, та послідовність

його засвоєння.

При підготовці до семінарського заняття студент має ознайомитися з планом

семінарського заняття, рекомендованою літературою. Якщо з цієї теми прочитано лекцію,

то корисно також ретельно опрацювати її конспект. Лише після цього розпочинається

самостійна робота над вивченням першоджерел.

Підготовка до виступу полягає в тому, щоб до кожного питання скласти план та тези

виступу. Бути готовим вести дискусію з означених проблем.

Студентам рекомендовано опрацьовувати джерела і додаткову літературу відповідно

до тем з метою поглибленого засвоєння матеріалу курсу. При роботі з літературою

рекомендовано робити анотацію тексту, виокремлюючи основні положення.

КОМПЛЕКТ КОНТРОЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Питання до заліку: 1. Проблема періодизації історії Китаю.

2. Концепція «династичного циклу»: фази та роль в історії Китаю.

3. Вплив Китаю на культуру країн Далекого Сходу і Південно-Східної Азії.

4. Місце і роль китайської цивілізації в світовій історії.

5. Гіпотези походження китайської цивілізації.

6. Формування соціально-економічних і політичних засад державності стародавнього

Китаю (Шань-Інь).

7. Формування підґрунтя китаєцентризму. Чжунго і варвари.

8. Концепція «Небесного мандата» і його роль в суспільно-політичному житті Китаю.

9. П'ятичленна космологічна модель стародавнього Китаю

10. Особливості давньокитайської міфології.

11. Модель держави і суспільства в конфуціанстві.

12. Модель держави і суспільства в моїзмі.

13. Модель держави і суспільства в легізмі.

14. Особливості китайсько-буддійської традиції.

15. Даоські вчення і їх роль в історії Китаю.

16. Антропологічні погляди конфуціанства.

17. Конфуціанська традиція в історії і культурі Китаю.

18. Система землекористування в Китаї: цзинь-тянь.

19. Китайські традиційні свята і їх роль в культурі.

20. Формування централізованої імперії Цинь. Імперський адміністративно-

бюрократичний апарат.

21. Релігійний синкретизм Сянь Цзяо.

22. Соціальна структура танського суспільства.

23. Роль кланів у китайському суспільстві.

24. Екзаменаційна система добору чиновників.

25. Роль ритуалу в конфуціанській традиції.

26. Китаєцентризм і особливості зовнішньої політики Китаю.

27. Адміністративна і станова структура імперії Юань.

28. Модернізація традиційного суспільства за часів Цинської імперії.

29. Політика самоізоляції: цілі і наслідки.

30. Політика самопосилення: мета і реалізація.

31. Причини, етапи, наслідки «відкриття» Китаю в ХІХ ст.

32. Тайпінське повстання.

33. Християнські місії в Китаї.

34. Повстання іхетуанів: причини і наслідки.

35. «Рух за нову культуру».

36. Реформаторський і революційний рух к. ХІХ ст.

37. «Нанкінська» і «тайванська» моделі модернізації Китаю: порівняльний аналіз.

38. Ідеолого-політичне протистояння КПК і Гоміндану.

39. Роль «радянського фактору» в Китаї.

40. «Великий стрибок»: мета, реалізація, наслідки.

41. Значення «культурної революції» в історії Китаю.

42. Реформи Ден Сяопіна: мета, основні заходи і наслідки.

43. Концепція «китайської мрії» Сі Цзиньпіна.

44. Концепція «гармонічного світу» Ху Цзіньтао.

45. Китай у міжнародній політиці: «Китайська загроза» і концепція «мирного

піднесення».

46. «Материкова» і «острівна» моделі політичного й економічного розвитку сучасного

Китаю.

47. Соціально-економічний розвиток Китайської республіки на о. Тайвань. Проблема

«двох Китаїв».

Приклад залікової роботи:

Варіант 1

1. Династичні цикли та їх роль в історії Китаю (15 б.)

2. Політика самоізоляції: цілі і наслідки (15 б.)

3. Модель держави і суспільства в конфуціанстві (10 б.)

Критерії оцінювання:

15/10 (відповідно кількості балів за кожне запитання) - самостійне і аргументоване

осмислення поставлених питань, логічна, ґрунтовна і вичерпна відповідь, знання

фактичного матеріалу.

12/8 - вірна, проте формальна відповідь, обмежена здатність до осмислення питання.

10/7- відповідь поверхнева, неповне знання матеріалу, недостатня аргументованість.

8/5 - неповна відповідь, часткове знання питання.

6/3 - нерозуміння питання, обмежена відповідь, мінімальна інформація.

0 - відповідь відсутня.

Орієнтовні теми творчого індивідуально-дослідного завдання: 1. Космологія Стародавнього Китаю. П'ятичленна космологічна модель.

2. Образ і символ дракона в культурі і мистецтві Китаю.

3. Календарні свята Китаю.

4. Міфологічні сюжети і образи Стародавнього Китаю.

5. Музичне мистецтво Китаю.

6. Мистецтво каліграфії.

7. Тема любові в китайській культурі.

8. Образ людини в китайському мистецтві.

9. Китайське театральне мистецтво.

10. Китайський кінематограф.

11. Сприйняття простору/часу в китайській культурі.

12. Вплив конфуціанства / даосизму/буддизму на культуру Китаю.

13. Трансформація соціальних відносин в історії Китаю.

14. Вплив китайської культури на культури Східної Азії.

15. Образ Китаю в Західній культурі.

16. Особливості чань-буддизму.

17. Роль концепції «небесного мандату» в китайській політиці.

18. Роль конфуціанства у розвитку китайської цивілізації.

19. Проблема людини в конфуціанстві і даосизмі.

20. Історія китайської писемної культури.

21. Китайська масова культура.

22. Китайська література.

23. Бойові мистецтва Китаю.

24. Регіональні особливості китайської культури.

25. Китайський націоналізм.

26. Китайські традиційні етикет і церемоніал.

27. Сунь Ятсен - ідеолог революційного руху в Китаї.

28. «Культурна революція».

29. «Великий стрибок» і його оцінка і наслідки.

30. Інтеграція Китаю в світову економіку.

31. Опозиція південь-північ у китайській політиці.

32. Китайськи реформи Ден Сяопіна.

33. Сучасна китайська політика.

34. «Материкова» і «острівна» моделі реформ сучасного Китаю.

35. Концепція «китайської мрії» Сі Цзіньпіна.

Вимоги до написання:

Для підготовки залікової роботи студент самостійно обирає тему (або зі списку) і

погоджує її з викладачем. Формулює актуальність і аспекти теми що розглядатимуться.

Добирає літературу і джерела до теми. Особливу увагу слід приділяти сучасним

спеціальним дослідженням і історичним першоджерелам. Робота має бути логічно

побудована, ґрунтуватися на теоретичному і фактичному матеріалі.

Робота складається з титульного аркушу, вступу, основної частини, висновку і

списку літератури. У вступі треба визначити актуальність проблеми, сформулювати мету

й завдання роботи. В основній частині мають бути виділені пункти (параграфи), за якими

послідовно розкривається тема. У тексті роботи є обов’язковим посилання на відповідну

літературу, яке здійснюється наступним чином: після цитати чи загального посилання до

авторської думки слід в квадратних дужках встановити джерело цитування. Наприклад:

[1, С. 45], де «1» - це порядковий номер джерела в списку використаної літератури, а

«45» - відповідна сторінка в цьому джерелі. У заключній частині роботи слід підсумувати

результати та вказати на висновки, які повинні відповідати поставленим у вступі меті та

завданням. Список використаних джерел і літератури має бути оформлений згідно вимог

до бібліографічного опису. Робота має складатися з теоретич

Обсяг - 10-15 сторінок, надрукований 14 кеглем з полуторним інтервалом.

Сторінки мають бути пронумеровані та скріплені.

Робота має бути захищена. Для цього необхідно підготувати текст доповіді, або

презентацію. Під час виступу з доповіддю студент окреслює проблемне поле і

актуальність обраної теми, викладає основні пункти і положення своєї роботи, а також

результати і висновки. Відповідає на запитання.

Критерії оцінювання:

Обґрунтування актуальності - 0-3 б.

Формулювання завдань дослідження - 0-2 б.

Добір і опрацювання джерел і літератури - 0-5 б.

Розкриття теми дослідження і поставлених завдань - 0-5 б.

Формулювання висновків - 0-2 б.

Володіння матеріалом під час доповіді 0-5 б.

Наявність наочних засобів - 5 б.

Аргументовані відповіді на запитання 0-3 б.