ЗмістžЗ Спецвипуск.pdf · Порядок заповнення форм фінансової звітності, затверджених НП(С)БО 101 «Подання

2 «Бюджетна бухгалтерія», лютий, 2017

Зміст

Редакційна колегія:

Начальник �оловного управління �ержавної казначейської служби України в Харківській областіР. Єремейчук

Перший заступник начальника Північно-східного офісу �ержаудитслужбиІ. Нестругіна

�оловний редактор С. Замазій

&ідповідальний випускаючий�. Петрищева

(асновник та видавець газети �идавничий будинок «Фактор»

Редакція:вул. Сумська, 106а, м. Харків, 61002тел.: (057) 719-41-14e-mail: [email protected]

Редакційна передплата:(057) 76-500-76

&ідділ реклами:(057) 719-41-12e-mail: [email protected]

&іддруковано згідно з наданим оригінал-макетом у друкарні «Фактор-�рук»вул. Саратовська, 51,м. Харків, 61030тел.: (057) 717-53-55

(агальний тираж видання українською та російською мовами 21200 прим.

Передплатний індекс:українською мовою — 95995російською мовою — 95994

�ата виходу лютий 2017 р.

© ТО� «�идавничий будинок «Фактор», 2017. Повне або часткове відтворення авторських матеріалів, розміщених у газеті «8юджетна бухгалтерія», їх опублікування або розповсюдження в будь-якій іншій формі допускається тільки з письмового дозволу ТО� «�идавничий будинок «Фактор»

За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець

Реєстраційне свідоцтвосерія К� № 11545-417Р від 25.07.2006 р.

Основні засоби: опановуємо новий План рахунків

Вікторія МАТВЄЄВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Загальні моменти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Основні засоби: старі знайомі з новими рахунками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Класифікація основних засобів . . . . . . . . . . 9

Новий підхід до обліку придбання основних засобів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

Безоплатне отримання основних засобів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

Вибуття основних засобів . . . . . . . . . . . . . 25

Амортизація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

Амортизація-2017: переносимо залишкі та нараховуємо по-новому

Валерій ШАШЕРІН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби»,

затверджене наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 р. № 1202 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору,

затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 11. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39

Типові строки корисного використання основних засобів суб’єктів державного сектору . . . . . . . . . . 50

3«Бюджетна бухгалтерія», лютий, 2017

Бухгалтерський облік

Основні засоби: опановуємо новий План рахунків

З 01.01.2017 р. набрала чинності низка нових нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку для бюджет-них установ. Перш за все — це новий План рахунків бухгалтерського обліку та Типова кореспонденція субрахунків. Крім того, з цього року набрали чинності НП(С)БО, дату введення в дію яких було відтерміновано до 01.01.2017 р. Безумовно, у кожного бухгалтера виникло безліч запитань щодо правильного застосування цих документів.

Як краще адаптуватися до нового Плану рахунків? На що перш за все необхідно звернути увагу в новій Типовій кореспонденції та як пристосуватися до нового порядку бухгалтерського обліку господарських операцій тощо? Дійсно, питань купа, тому будемо поступово шукати на них відповіді.

Почнемо знайомство з питань обліку операцій з основними засобами. Особливу увагу акцентуємо на основних відмінностях нового порядку обліку операцій з такими об’єктами порівняно з тими правилами бухгалтерського обліку, якими бюджетні установи керувалися до 2017 року.

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Загальні моментиПочинаючи з 2015 року бюджетні установи почали

поступово працювати з деякими НП(С)8О. Нагада-ємо, що розроблення та запровадження НП(С)8О для бюджетних установ перш за все було передба-чено Заходами щодо запровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку

в державному секторі на період до 2015 року, затвер-дженими постановою КМУ від 16.01.2007 р. № 34.

�ле час не стоїть на місці, і вже з 2017 року на-брали чинності решта НП(С)8О. Для зручності наведемо в табл. 1 ті НП(С)8О, з якими бюджетні установи почали працювати ще з 2015 року, та ті, які набрали чинності з цього року.

Таблиця 1Чинні з 2015 року Набрали чинності з 2017 року

НП(С)БО 121 «Основні засоби» НП(С)БО 101 «Подання фінансової звітності»

НП(С)БО 122 «Нематеріальні активи»НП(С)БО 102 «Консолідована фінансова звітність»

НП(С)БО 123 «Запаси»НП(С)БО 103 «Фінансова звітність за сегментами»

НП(С)БО 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок»

НП(С)БО 105 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції»

НП(С)БО 127 «Зменшення корисності активів» НП(С)БО 124 «Доходи»

НП(С)БО 128 «Зобов’язання» НП(С)БО 126 «Оренда»

НП(С)БО 130 «Вплив змін валютних курсів» (окрім розділу III)

НП(С)БО 129 «Інвестиційна нерухомість»

НП(С)БО 132 «Виплати працівникам»НП(С)БО 130 «Вплив змін валютних курсів» (розділ III)

НП(С)БО 133 «Фінансові інвестиції»

НП(С)БО 131 «Будівельні контракти»

НП(С)БО 134 «Фінансові інструменти»

НП(С)БО 135 «Витрати»

Крім того, для простішого адаптування бю-джетних установ до вимог НП(С)8О та з метою тлумачення їх основних термінів та вимог Мінфін наказом від 23.01.2015 р. № 11 затвердив до деяких положень (стандартів) Методичні реко-мендації з бухгалтерського обліку для суб’єктів

державного сектору. На сторінках нашої газети ми неодноразово аналізували зазначені рекомендації та пояснювали основні правила відображення у бух-галтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні акти-



ви, а також про визначення та формування обліко-вої політики бюджетними установами.

Як передбачено Планом заходів щодо модерні-зації бухобліку, на черзі прийняття нових норматив-

но-правових актів щодо запровадження національ-них положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. Для наочності наведемо перелік таких документів у табл. 2.

Таблиця 2НП(С)4О Методичні рекомендації

1 2

Нормативно-правові акти, якими бюджетні установи керуються з 2015 року

НП(С)БО 121 «Основні засоби»

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів в державному секторі, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11

НП(С)БО 122 «Нематеріальні активи»

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів в державному секторі, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11

НП(С)БО 123 «Запаси»

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів в державному секторі, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11

НП(С)БО 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок»

Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11

До решти НП(С)БО, чинних з 2015 року, не затверджено методрекомендацій щодо їх застосування

Нормативно-правові акти, якими бюджетні установи керуються з 2017 року

План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі

Методичні рекомендаціїзі співставлення субрахунків бухгалтерського обліку та перенесення залишків, затверджені наказом Мінфіну від 21.12.2016 р. № 1127;Рекомендації зі співставлення субрахунків бухгалтерського обліку доходів та витрат з кодами бюджетної класифікації, викладені у листі Мінфіну від 30.12.2016 р. № 31-11420-06-5/37851

Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі

Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами

НП(С)БО 101 «Подання фінансової звітності»

Методичні рекомендації щодо співставлення показників фінансової звітності розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів*;Порядок заповнення форм фінансової звітності, затверджених НП(С)БО 101 «Подання фінансової звітності»*

НП(С)БО 102 «Консолідована фінансова звітність»

Методичні рекомендації щодо застосування НП(С)БО 102 «Консолідована фінансова звітність»*

НП(С)БО 103 «Фінансова звітність за сегментами»

Методичні рекомендації щодо застосування НП(С)БО 103 «Фінансова звітність за сегментами»*



1 2

НП(С)БО 124 «Доходи»Методичні рекомендації щодо застосування НП(С)БО 124 «Доходи»*

НП(С)БО 135 «Витрати»Методичні рекомендації щодо застосування НП(С)БО 135 «Витрати»*

* Усі ці документи повинні бути затверджені протягом 2017 року відповідно до Плану заходів щодо модернізації бухобліку.

У зв’язку з прийняттям нової нормативної бази з бухгалтерського обліку у державному секторі з 01.01.2017 р. втратив чинність наказ Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611, яким було затверджено:

— План рахунків бухгалтерського обліку бю-джетних установ;

— Порядок застосування Плану рахунків бухгал-терського обліку бюджетних установ;

— Типова кореспонденція субрахунків бухгал-терського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями бю-джетних установ.

Для полегшення переходу від старих рахунків до нових Мінфін затвердив Методрекомендації № 1127. До речі, детально методика співставлен-ня старих і нових субрахунків бухгалтерського обліку та перенесення залишків була розглянута в консультації «Новий План рахунків: переносимо залишки» (див. «8юджетна бухгалтерія», 2017, № 3, с. 22).

Основні засоби: старі знайомі з новими рахункамиПерш за все необхідно знати, що для бюджет-

них установ основними нормативно-правовими актами, які визначають порядок формування та відображення в бухгалтерському обліку, розкриття у фінансовій звітності інформації про основні засо-

би, інші необоротні матеріальні активи та незавер-шені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, є:

— НП(С)БО 121;— Методрекомендації ОЗ;— План рахунків № 1203 та Порядок застосу-

вання Плану рахунків № 1219;— Типова кореспонденція № 1219;— Порядок № 818;— Положення № 879;— наказ № 572.�арто зазначити, що новими документами

унесено багато суттєвих змін до порядку бухгал-терського обліку господарських операцій з осно-вними засобами. Разом з тим методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капіталь-ні інвестиції в необоротні матеріальні активи змін не зазнали, тобто не змінились порівняно з 2015 — 2016 роками та визначені НП(С)БО 121 та Методрекомендаціями ОЗ.

Тож спочатку акцентуємо увагу на основних ви-могах щодо визнання активів основними засобами, правилах формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, які залишились без змін у 2017 році. Для наочності наведемо такі вимоги в табл. 3.

Таблиця 3&имоги Пояснення Примітки

1 2 3

Об’єкт основних засобів визнається активом

Об’єкт основних засобів визнається активом, коли:— існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та/або він має потенціал корисності для суспільства;— вартість об’єкта основних засобів може бути визначена

П. 2 розд. II НП(С)БО 121,п. 4 розд. I Методрекомендацій ОЗ

Об’єкт є одиницею обліку основних засобів

Таким є:— закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;— конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

П. 1 розд. II НП(С)БО 121,п. 3 розд. I Методрекомендацій ОЗ



1 2 3

— відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;— інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється суб’єктом державного сектору.Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів

&артісний критерій

�артість придбання (без ПД�) перевищує 6000 грн. П. 3 розд. II НП(С)БО 121,п. 1 розд. II Методрекомендацій ОЗ

Строк корисного використання (експлуатації)

Перевищує один рік

Правила визначення первісної вартості об’єкта основних засобів

Первісною вартістю основних засобів є:— вартість придбання у разі придбання за плату;— собівартість виробництва у разі самостійного виготовлення (створення);— справедлива вартість у разі отримання без оплати від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору);— первісна (переоцінена) вартість основних засобів у разі отримання без оплати від суб’єктів державного сектору;— залишкова вартість переданого об’єкта основних засобів у разі отримання у результаті обміну на інший актив;— умовна вартість у разі відсутності активного ринку

П. 4 розд. ІІ НП(С)БО 121 та п. 2 розд. ІІІ Методрекомендацій ОЗ передбачено різні види оцінки (вартості) основних засобів.Для кожного з цих випадків НП(С)БО 121 та Метод-рекомендаціями ОЗ передбачено окремий порядок формування первісної вартості

Після первісного визнання об’єкта основних засобів як активу його облік ведеться за первісною вартістю

Які витрати включають до первісної вартості об’єкта основних засобів у разі придбання за плату

Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:— сум, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);— реєстраційних зборів, державного мита та аналогічних платежів, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;— сум ввізного мита;— сум непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються бюджетній установі);— витрат зі страхування ризиків доставки основних засобів;

П. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121 та п. 3 розд. ІІІ Методрекомендацій ОЗ



1 2 3

— витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;— інших витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою

(астосування різних видів оцінок основних засобів

Для об’єктів основних засобів застосовують різні види оцінок (вартостей):— первісна вартість — історична (фактична) вартість активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих, витрачених) для придбання (створення) активів;— переоцінена вартість — вартість активів після їх переоцінки;— справедлива вартість — сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату;— вартість, яка амортизується, — первісна або переоцінена вартість необоротних активів, за вирахуванням їх ліквідаційної вартості;— ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку суб’єкт державного сектору очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією). Ліквідаційна вартість може дорівнювати нулю, якщо суб’єкт державного сектору не може достовірно визначити суму, яка очікується від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації);— залишкова вартість — різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченого зносу

Правила формування таких видів оцінок (вартостей) визначено у відповідних розділах НП(С)БО 121 та Методрекомендацій ОЗ

Коли змінюється первісна вартість основних засобів

�артість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об’єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів.Прикладами витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів, є:1) модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;2) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості робіт, послуг;3) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дасть змогу зменшити витрати;4) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання

П. 1 розд. III НП(С)БО 121 та пп. 2 і 3 розд. VI Методрекомендацій ОЗ



1 2 3

& яких випадках первісна вартість основних засобів не змінюється

�итрати на утримання об’єкта основних засобів, які здійснюють для відновлення або підтримання майбутніх економічних вигод або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об’єкта основних засобів, визнаються витратами звітного періоду, в якому вони були понесені.Прикладами витрат на утримання об’єкта основних засобів є: технічній нагляд, технічне обслуговування та ремонт

П. 2 розд. III НП(С)БО 121 тап. 4 розд. VI Методрекомендацій ОЗ

Коли об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом

�изнання об’єкта основних засобів активом припиняється у разі:— ліквідації;— вибуття внаслідок продажу;— передачі без оплати;— нестачі, невідповідності критеріям визнання активом

Розд. VI НП(С)БО 121 тарозд. VIII Методрекомендацій ОЗ

Основні правила нарахування амортизації на основні засоби

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Також амортизація не нараховується на об’єкти основних засобів, доступ до яких обмежений у зв’язку з тим, що вони перебувають на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції

Розд. IV НП(С)БО 121 тарозд. V Методрекомендацій ОЗ

�артість об’єкта основних засобів розподіляється на систематичній основі протягом строку його корисного використання (експлуатації) шляхом нарахування амортизації на дату балансу. За рішенням керівника суб’єкта державного сектору у розпорядчому документі про облікову політику може бути передбачено нарахування амортизації на річну дату балансу

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання та введений в експлуатацію.Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.При вибутті об’єкта основних засобів суб’єкт державного сектору нараховує амортизацію в місяці його вибуття

К>К& при придбанні основних засобів

�идатки на придбання або створення власними силами активів, віднесених до основних засобів та окремих інших необоротних матеріальних активів, здійснюють за КЕК� 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

Інструкція № 333



1 2 3

Оплата транспортних послуг (за умови, якщо вартість таких послуг не передбачено договором на придбання основних засобів та не включено до вартості таких об’єктів) здійснюють за КЕК� 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».ПД�, включений до ціни товарів, робіт і послуг, оплачується за тим КЕК�, за яким здійснюється основний платіж, або за КЕК� 2800 «Інші поточні видатки», якщо сплата податку відноситься до податкового кредиту платника ПД�

Характеристика субрахунків, призначених для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріаль-них активів, наведена у Порядку застосування Плану рахунків № 1219. Напевно ви помітили, що на відміну від свого попередника, у цьому документі відсутній поділ груп основних засо-бів на підгрупи та відсутній опис складу підгруп основних засобів. Таку інформацію бюджетні установи можуть знайти в Методрекомендаціях ОЗ.

Класифікація основних засобів Для того щоб процес зближення з новими рахун-

ками, запровадженими Планом рахунків № 1203, пройшов без ускладнень, насамперед доцільно ознайомитися з Методрекомендаціями № 1127.

Для зручності наведемо в табл. 4, які субрахунки для обліку основних засобів бюджетні установи застосовували до 2017 року, а які з цього року, по-кажемо, які об’єкти обліковують у складі кожної під-групи основних засобів, а також зазначимо методи нарахування амортизації на такі об’єкти.

Таблиця 4Субрахунки до

2017 року згідно з Планом рахунків

№ 611

Субрахунки з 2017 року згідно з Планом рахунків

№ 1203

Які об’єкти обліковують у складі групиНарахування амортизації

1 2 3 4

10 «Основні засоби»101 «Основні засоби та інвестиційна нерухомість розпорядників бюджетних коштів»

101 «(емельні ділянки»

1010 «Інвестиційна нерухомість»

Об’єкти інвестиційної нерухомості, зокрема земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримуються з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу

�мортизацію нараховують залежно від об’єкта основних засобів

1011 «(емельні ділянки»

Земельні ділянки, отримані бюджетною установою згідно з законодавством, зокрема на праві постійного користування

�мортизації не підлягають*

102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»

1012 «Капітальні витрати на поліпшення земель»

Капітальні витрати на поліпшення земель. До них відносять витрати неінвентарного характеру (не пов’язані з будівництвом споруд) з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників, очищення водойм тощо)




1 2 3 4

103 «4удинки та споруди»

1013 «4удівлі, споруди та передавальні пристрої»

8удинки, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, житлові будівлі.У цій групі із виділенням в окремі підгрупи обліковуються:1) будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі навчальних закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків-інтернатів для старих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій тощо) та іншими установами

Застосовують прямолінійний метод

2) будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання

3) водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, загорожі парків, скверів і загальних садів тощо

4) лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача, кабельні та повітряні лінії зв’язку тощо

5) гідротехнічні споруди, у тому числі канали, дамби, водозахисні об’єкти, колекторно-дренажні мережі, водомірні пости та інші споруди

104 «Машини та обладнання»

1014 «Машини та обладнання»

У цій групі з виділенням в окремі підгрупи обліковують:1) силові машини та обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, і машини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію (енергію води, вітру, теплову, електричну енергію тощо) в механічну Застосовують

прямолінійний метод

2) робочі машини та обладнання, машини, апарати та їх обладнання, що призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці в процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничому процесі за допомогою механічних двигунів, сили людини та тварин



1 2 3 4

3) вимірювальні прилади (дозатори, барометри, водоміри, геодезичні прилади, гігроскопи, індикатори, спеціальні ваги, мірники, касові апарати тощо)

4) регулюючі прилади та пристрої (киснево-дихальні прилади, регулюючі, електричні, пневматичні та гідравлічні пристрої, пульти автоматичного управління, апаратура централізації та блокування, лінійні пристрої диспетчерського контролю тощо)

5) лабораторне обладнання (пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, перегінні куби, лабораторні копри, прилади для випробування на газонепроникність, прилади для випробування міцності зразків на розрив, мікроскопи, термостати, стабілізатори, витяжні шафи тощо)

6) комп’ютерна техніка і її комплектуючі (комп’ютери, монітори, периферійне і мережеве обладнання комп’ютера, що за вартістю за одиницю чи комплект відноситься до основних засобів) та електронні засоби обробки інформації (електронно-обчислювальні, керуючі та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої тощо)

7) медичне обладнання (медичне обладнання (зуболікувальні крісла, операційні столи, ліжка зі спеціальним обладнанням тощо), спеціальне дезінфекційне та дезінсекційне обладнання, обладнання молочних кухонь та молочних станцій, станцій переливання крові тощо)

8) інші машини та обладнання — машини, апарати та інше обладнання, які не включені до вищезазначених підгруп (наприклад, обладнання стадіонів, спортмайданчиків та спортивних приміщень (у тому числі спортивні снаряди), обладнання кабінетів та майстерень у навчальних закладах, кіноапаратура, освітлювальна апаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, спеціальне обладнання науково-дослідних



1 2 3 4

та інших установ, які займаються науковою працею, обладнання �ТС, телефони, факси, копіювальна техніка, пожежні машини, пожежні автоцистерни, механічні пожежні драбини, пральні та швейні машини, холодильники тощо)

105 «Транспортні засоби»

1015 «Транспортні засоби»

�сі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів, незалежно від вартості.У цій групі з виділенням на окремі підгрупи обліковують:1) рухомий склад залізничного, водного, автомобільного транспорту (електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, платформи, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-електроходи, буксири, баржі та барки, човни та судна службово-допоміжні, рятувальні, пристані плавучі, парусні судна, автомобілі вантажні та легкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі тощо)


2) рухомий склад повітряного транспорту (літаки, вертольоти)

3) гужовий транспорт (вози тощо)

4) виробничий транспорт (електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди, візки тощо)

5) усі види спортивного транспорту

106 «Інструменти, прилади та інвентар»

1016 «Інструменти, прилади, інвентар»

Інструменти, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, які відносяться до складу основних засобів.У цій групі з виділенням на окремі підгрупи обліковують:1) інструменти — механічні та немеханічні знаряддя праці загального значення, а також прикріплені до машин предмети, які слугують для обробки матеріалів (наприклад, різальні, ударні, натискувальні та ущільнюючі знаряддя ручної праці, включаючи ручні механічні знаряддя, що працюють на електроенергії, енергії стисненого повітря тощо (електродрилі, фарбопульти, електровібратори, гайковерти тощо), а також різного роду пристрої для обробки матеріалів, здійснення монтажних робіт тощо




1 2 3 4

(лещата, патрони, ділильні головки, пристрої для встановлення двигунів та для прокручування карданного вала на автомобілях тощо) тощо)

2) виробничий інвентар та приладдя — предмети виробничого значення, які слугують для полегшення виробничих операцій під час роботи (робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо); обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (наприклад, світлокопіювальні рами тощо)

3) господарський інвентар (предмети конторського та господарського облаштування, переносні бар’єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок зі спеціальним обладнанням), килими, портьєри та інший господарський інвентар), а також предмети протипожежного значення — гідропульти, стендери, драбини ручні тощо (крім насосів пожежних на автомобільному чи кінному ходу та механічних пожежних драбин, врахованих на субрахунку «Машини та обладнання»)

107 «Робочі і продуктивні тварини»,108 «4агаторічні насадження»

1017 «Тварини та багаторічні насадження»

Довгострокові біологічні активи, які не пов’язані із сільськогосподарською діяльністю.У цій групі з виділенням на окремі підгрупи обліковують:1) робоча худоба — коні, воли, осли та інші робочі тварини (включаючи транспортних і спортивних коней та інших транспортних тварин)


�мортизації не підлягають піддослідні тварини, багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного віку*

2) продуктивна та племінна худоба — корови, бики-плідники, бугаї, буйволи та яки (крім робочих), жеребці-плідники та племінні кобили (неробочі), кобили, переведені на табунне утримання, кнурі та свиноматки, вівцематки, кози, барани тощо

3) службові собаки

4) декоративні тварини

5) піддослідні тварини (собаки, щури, морські свинки тощо)



1 2 3 4

6) багаторічні насадження — штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку; насадження всіх видів (дерева та кущі), озеленювальні та декоративні насадження на вулицях, площах, в парках, садах, скверах, на території установ, у дворах житлових будинків, живі огорожі, снігозахисні та полезахисні смуги, насадження для укріплення пісків і берегів річок, яро-балочні насадження тощо; штучні насадження ботанічних садів та інших науково-дослідних установ та навчальних закладів для наукових цілей та інші штучні багаторічні насадження. Молоді насадження усіх видів враховуються окремо від насаджень, що досягли повного розвитку, тобто віку початку плодоношення, зімкнення крон тощо

109 «Інші основні засоби»

1018«Інші основні засоби»

Основні засоби, які не включені до інших субрахунків рахунку 10 «Основні засоби».До цієї групи також зараховують сценічно-постановочні засоби (декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки тощо); навчальні кінофільми, магнітні диски і стрічки, касети тощо


11 «Інші необоротні матеріальні активи»111 «Інші необоротні матеріальні активи розпорядників бюджетних коштів»

111 «Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок»

1111«Музейні фонди»

�едуть облік:1) музейних цінностей (незалежно від вартості), крім предметів мистецтва та природознавства, старовини і народного побуту та експонатів наукового, історичного і технічного значення, які обліковуються у порядку, встановленому для обліку цих цінностей у державних музеях;2) експонатів тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах незалежно від їх вартості

Метод 50 на 50

Не підлягають амортизації: музейні фонди (пам’ятки культурної спадщини національного або місцевого значення, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, унікальні документи Національного архівного фонду України, які внесені (підлягають внесенню)



1 2 3 4

до Державного реєстру національного культурного надбання, які зберігаються в бібліотеках згідно із Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» від 24.12.93 р. № 3814-XII, рідкісні та особливо цінні документи та колекції, які є частиною бібліотечних фондів, що внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання України, тощо як об’єкти з невизначеним строком корисного використання)

112 «4ібліотечні фонди»

1112«4ібліотечні фонди»

8ібліотечні фонди незалежно від вартості окремих примірників книг. До бібліотечного фонду належать: наукова, художня і навчальна література, спеціальні види літератури та інші видання


113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»

1113«Малоцінні необоротні матеріальні активи»

Необоротні матеріальні активи, термін експлуатації яких перевищує один рік, але які за вартісними ознаками не включено до основних засобів.До малоцінних необоротних матеріальних активів, зокрема, включають:


— знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо), бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву

— спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або виготовлення індивідуальних замовлень)

— предмети виробничого значення вартістю до 6000 грн. включно за одиницю (комплект) без ПД� — робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо

— обладнання, що сприяє охороні праці

— предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (світлокопіювальні рами тощо)

— предмети, призначені для видачі напрокат

— господарський інвентар вартістю до 6000 грн. включно за одиницю (комплект) без ПД�

— інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 6000 грн. включно без ПД�; — сценічно-постановочні засоби, телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холодильники тощо



1 2 3 4

114 «4ілизна, постільні речі, одяг та взуття»

1114 «4ілизна, постільні речі, одяг та взуття»,1118 «Інші необоротні матеріальні активи»

8юджетні установи, які систематично отримують значний обсяг білизни, постільних речей, одягу та взуття для здійснення своєї діяльності, до цієї групи зараховують:1) білизну (сорочки, халати)


2) постільні речі (матраци, подушки, ковдри, простирадла, підодіяльники, наволочки, покривала, мішки спальні тощо)

3) одяг і обмундирування, включаючи спецодяг (костюми, пальта, плащі, кожухи, плаття, кофти, спідниці, куртки, штани тощо)

4) взуття, включаючи спеціальне (черевики, чоботи, сандалі, валянки тощо)

5) спортивний одяг і взуття (костюми, черевики тощо)

Інші бюджетні установи ведуть облік білизни, постільних речей, одягу та взуття у складі інших необоротних матеріальних активів

117 «Інвентарна тара»

1115 «Інвентарна тара»

Інвентарна тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах чи для здійснення технологічних процесів, сховищ для зберігання рідких та сипучих речовин (баки, скрині, чани, засіки тощо); шафи торговельні та стелажі; інша інвентарна тара


119 «Необоротні матеріальні активи спеціального призначення»

1116 «Необоротні матеріальні активи спеціального призначення»

Необоротні матеріальні активи, що мають специфічне призначення і обмежене застосування в окремих галузях


116 «Природні ресурси»

1117 «Природні ресурси»

Мінеральні копалини, нафтові свердловини, родовища корисних копалин внутрішніх вод, смуги будівельного лісу тощо, які згідно із законодавством контролюються бюджетною установою




1 2 3 4

115 «Тимчасові нетитульні споруди»,118 «Матеріали довготривалого використання для наукових цілей»

1118 «Інші необоротні матеріальні активи»

Інші необоротні матеріальні активи, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи», а саме: матеріали, одержані зі складу в лабораторію або інші структурні підрозділи науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів для науково-дослідних робіт, які використовуються неодноразово або тривалий час, а також матеріалів, що є об’єктами наукових досліджень


* Перелік об’єктів основних засобів, які не підлягають амортизації, визначено п. 2 розд. IV НП(С)БО 121 та п. 7 розд. V Метод рекомендацій ОЗ.

Сподіваємось, що після вивчення цієї таблиці вам стане більш зрозумілим застосування нових суб-рахунків, передбачених Планом рахунків № 1203 для обліку інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів. Як бачимо, особливих змін щодо класифікації таких об’єктів не відбулось: загальна класифікація та склад підгруп як основних засобів, так і інших необоротних матеріальних активів збереглися, змі-нено назви деяких субрахунків та дещо укрупнено певні підгрупи.

� ось щодо порядку відображення в бухгалтер-ському обліку операцій, пов’язаних з придбанням, безоплатним отриманням, вибуттям (списанням) основних засобів та нарахуванням амортизації на такі об’єкти тощо, змін відбулось чимало. Тому саме час перейти до детального розгляду таких змін.

Новий підхід до обліку придбання основних засобівРазом зі зміною субрахунків, на яких бюджетні

установи ведуть облік основних засобів та інших необоротних активів, змінились кореспондуючі рахунки та найголовніше — це суттєво переглянуто підхід до обліку операцій з такими об’єктами. Роз-глянемо ключові моменти таких змін.

Як зазвичай, почнемо з придбання основних за-собів та інших матеріальних необоротних активів.

1. Отримання фінансування на придбання ос-новних засобів.

Планом рахунків № 1203 передбачено окремий рахунок для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення, зокрема, коштів, які спря-мовуються на:

— придбання необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо);

— будівництво (придбання), модернізацію, ре-конструкцію та реставрацію (у тому числі житла (приміщень), інших об’єктів), на створення держав-них запасів і резервів;

— придбання фінансових інвестицій, капітальних активів тощо.

Отже, з 2017 року бюджетні установи застосо-вують окремий субрахунок, на якому ведуть облік коштів для придбання, модернізації, реконструкції, реставрації тощо основних засобів та інших не-оборотних активів.

Мова йде про новий рахунок 54 «Цільове фінан-сування», який має такі субрахунки:

— 5411 «Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів»;

— 5421 «Цільове фінансування державних цільо-вих фондів».

Які особливості застосування цього рахунку бю-джетними установами?

Так, за кредитом цього рахунку відображають отримання коштів на фінансування заходів цільо-вого призначення або вилучення з бюджетних асигнувань цільового фінансування суми поточних витрат, що включаються до вартості об’єкта основ-них засобів згідно з НП(С)БО 121.

За дебетом рахунку відображають зменшення цільового фінансування на створення (придбан-ня) основних засобів, на суму внесеного капіталу внаслідок оприбуткування активів розпорядником бюджетних коштів.

�арто зазначити, що для обліку грошових коштів, які містяться на рахунках в органах Каз-начейства та можуть бути використані для по-точних операцій, передбачено субрахунок 2313 «Реєстраційні рахунки». З огляду на це, суми отриманих бюджетних асигнувань як за загальним, так і за спеціальним фондами бюджетні установи зараховують на один субрахунок — 2313. Тому для



розмежування таких надходжень за загальним та спеціальним фондами слід вести додаткові ана-літичні рахунки.

Отримання цільового фінансування для при-дбання основних засобів та/або їх поліпшення слід відображати такою проводкою:

�ебет Кредит

2313 «Реєстраційні рахунки»5411 «Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів»

2. Основні засоби до моменту введення в екс-плуатацію обліковують у складі капітальних інвестицій.

Так, з цього року всі витрати на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необо-ротних активів, довгострокових біологічних акти-вів слід обліковувати на рахунку 13 «Капітальні інвестиції».

До 2017 року бюджетні установи для обліку таких витрат застосовували рахунок 14 «Незавершені капітальні інвестиції в необоротні активи». Про те, як правильно сформувати первісну вартість майбутнього активу до моменту введення його в експлуатацію в аналітичному обліку, ми розпо-відали в консультації «Обліковуємо незавершені капітальні інвестиції по-новому» (див. «8юджетна бухгалтерія», 2015, № 16, с. 16). Принцип обліку таких витрат не змінився. Змінився лише номер ра-хунку, на якому вони тепер повинні обліковуватися (був 14, став 13). Тому вищезазначена консультація актуальна й у цьому році.

За дебетом нового рахунку 13 «Капітальні ін-вестиції» відображають збільшення витрат на при-дбання або створення необоротних активів (тобто основних засобів та інших необоротних матеріаль-них активів), зокрема:

— суми, сплачені за придбання, виконання буді-вельно-монтажних робіт;

— реєстраційні збори, державне мито та анало-гічні платежі, суми ввізного мита, суми непрямих податків (якщо вони не відшкодовуються суб’єктові державного сектору), витрати зі страхування ризи-ків доставки;

— витрати на транспортування, установку, монтаж налагодження тощо;

— витрати на поліпшення об’єкта основних засо-бів (реконструкцію (реставрацію), модернізацію, добудову, дообладнання).

За кредитом рахунку відображають зменшення витрат на придбання або створення необоротних активів (введення в експлуатацію придбаних або створених необоротних активів тощо).

Рахунок 13 «Капітальні інвестиції» має такі суб-рахунки:

— 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби»;

— 1312 «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи»;

— 1313 «Капітальні інвестиції в нематеріальні активи»;

— 1314 «Капітальні інвестиції в довгострокові біологічні активи»;

— 1324 «Капітальні інвестиції в необоротні акти-ви спецпризначення».

На які ж особливості необхідно звернути увагу бюджетним установам при застосуванні рахунку 13 «Капітальні інвестиції»?

По-перше, у 2017 році, як і раніше, на цьому рахунку накопичують витрати на придбання або створення необоротних активів, тобто ті витрати, які установа включає до первісної вартості об’єктів основних засобів згідно з п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121 та п. 3 розд. ІІІ Методрекомендацій ОЗ. Тобто рахунок 13 «Капітальні інвестиції» застосовують для накопичення витрат, пов’язаних з придбанням або створенням об’єктів капітальних інвестицій, до моменту їх введення в експлуатацію.

Зверніть увагу на таку важливу новину! До 2017 ро-ку бюджетні установи при понесенні витрат на при-дбання, виготовлення власними силами необоротних активів та за виконаними будівельно-монтажними роботами з капітального будівництва (виготовлення, створення), добудови, поліпшення (дообладнання, модернізація) об’єктів необоротних активів, які на да-ту балансу не введені в експлуатацію, одночасно створювали фонд у незавершеному капітальному будівництві, облік якого вели на субрахунку 402 «Фонд у незавершеному капітальному будівництві». Нагадаємо: при створенні такого фонду в сумі фак-тичних видатків здійснювали бухгалтерський запис за дебетом субрахунків 801, 802, 811 — 813 та креди-том субрахунку 402. Починаючи з 2017 року таку операцію бюджетні установи не проводять.

По-друге, при введені таких об’єктів в екс-плуатацію всі видатки, накопичені на рахунку 13 «Капітальні інвестиції», списують з одночасним складанням �кта введення в експлуатацію основ-них засобів. При цьому зарахування об’єктів капі-тальних інвестицій до складу основних засобів, інших необоротних активів зазначають такою кореспонденцією:




10 «Основні засоби»,11 «Інші необоротні матеріальні активи»

1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби»,1312 «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи»

При цьому при введенні в експлуатацію об’єктів основних засобів на додачу до цієї проводки скла-дають другий запис на суму внесеного капіталу

внаслідок оприбуткування активів розпорядником бюджетних коштів:


54 «Цільове фінансування» 51 «�несений капітал»

Тобто, як бачимо, під час введення об’єктів основних засобів, інших необоротних активів в експлуатацію їх вартість не відноситься на фак-тичні видатки, як це було раніше. Замість цього тепер вартість уведених в експлуатацію необо-

ротних активів слід відносити на фактичні ви-датки протягом строку їх корисного використання шляхом нарахування амортизації (раз на рік або щокварталу за рішенням установи) такою проводкою:


8014 «�мортизація»

1411 «Знос основних засобів»,1412 «Знос інших необоротних матеріальних активів»,1414 «Знос інвестиційної нерухомості»

Потім наприкінці звітного періоду під час закрит-тя рахунків витрат сума нарахованої протягом такого

періоду амортизації буде списана на фінансові ре-зультати виконання кошторису такою проводкою:


5511 «Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду»

8014 «�мортизація»

3. Напевно, всі вже добре знають про те, що первісна вартість об’єкта основних засобів може формуватися як за рахунок капітальних, так і за рахунок поточних витрат (на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засо-бів тощо) згідно з економічною класифікацією видатків бюджету. Про це зазначено в п. 3 розд. ІІІ Методрекомендацій ОЗ. Порядок віднесення та-ких витрат до поточних та капітальних визначено Інструкцією № 333.

І якщо раніше бюджетні установи керувались цією нормою без будь-яких додаткових подальших

виправлень у бухгалтерському обліку, то починаю-чи з 2017 року саме в цій частині необхідно дещо відкоригувати.

Так, на суму поточних витрат, що включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів відповідно до НП(С)БО 121, необхідно збільшити фінансування заходів цільового призначення (за кредитом рахунку 54 «Цільове фінансування») та одночасно вилучити такі суми з доходів звітного періоду.

Для цього Типовою кореспонденцією № 1219 (п. 1.13) передбачено такий запис:


70 «Доходи за бюджетними асигнуваннями»,7111 «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)»,7211 «Дохід від реалізації активів»,7311 «Фінансові доходи розпорядників бюджетних коштів»

54 «Цільове фінансування»



4. Особливості присвоєння інвентарних та но-менклатурних номерів.

Справа у тому, що порядок присвоєння інвен-тарних та номенклатурних номерів, визначений в п. 3 розд. III Методрекомендації ОЗ, ще й досі відповідає вимогам уже не чинного Плану рахунків № 611, тобто залишився без будь-яких змін.

Так, кожному об’єкту основного засобу (крім бі-лизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання) присвоюють інвентарний номер.

Для білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів та малоцінних необоротних матеріальних активів встановлюються номенкла-турні номери. При цьому предметам одного найме-нування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номенклатурний номер.

Необоротним матеріальним активам спеціально-го призначення суб’єкт державного сектору може присвоювати інвентарні або номенклатурні номери.

Перші три знаки інвентарного (номенклатурно-го) номера означають номер субрахунку, четвер-тий — підгрупу, всі інші знаки — порядковий номер предмета у підгрупі. Для тих груп основних засобів, для яких не виділені підгрупи, четвертий знак може позначатися нулем.

Звичайно, виконати зазначені вимоги щодо при-своєння таких номерів, керуючись Планом рахунків № 1203, бюджетним установам з 2017 року дещо складно. Тому виникли запитання: у якому порядку присвоювати номери об’єктам основних засобів та чи необхідно змінювали раніше присвоєні номери? Як це зробити?

По-перше, об’єктам основних засобів, які введено в експлуатацію з 01.01.2017 р., установам доведеться присвоювати інвентарні та номенклатурні номери за новими правилами, тобто керуючись нумера-цією субрахунків, передбаченою Планом рахунків № 1203. Це означає, що на місці перших 4 (а не 3!) знаків інвентарного (номенклатурного) номера слід зазначати номер нового субрахунку, який склада-ється з 4 цифр (наприклад, 1013, 1014, 1015 тощо).

Що стосується решти цифр інвентарного номера, то п’ята цифра — це номер підгрупи того чи іншого об’єкта основних засобів (для цього користуємось Методрекомендаціями ОЗ), а всі інші знаки — по-рядковий номер такого об’єкта у підгрупі.

З огляду на це, порядок присвоєння інвентарно-го номера здійснюється за старим підходом, але з урахуванням того, що такий номер фактично збільшується на одну цифру відповідно до діючого номера субрахунку.

Наприклад, якщо об’єкту було присвоєно інвен-тарний номер «10488445», то тепер він перетво-риться на номер «101488445».

При цьому вважаємо, що бюджетні установи вже зараз можуть таким чином присвоювати інвентар-ні номери об’єктам основних засобів, які вводять в експлуатацію з 01.01.2017 р. Для цього достатньо керуватися нумерацією субрахунків з Плану рахун-ків № 1203 та не чекати того моменту, поки будуть унесені відповідні зміни до Методрекомендацій ОЗ.

До речі, нам відомо, що саме над такими змінами до цього документа Мінфін нині працює, але самі розумієте — пройде певний час, поки вони будуть внесені до Методрекомендацій ОЗ.

По-друге, виникає цілком логічне запитання: якщо почати присвоювати інвентарні та номенкла-турні номери новим об’єктам за такими правилами, то що ж тоді робити зі старими номерами, які були присвоєні основним засобам до 2017 року?

�иходячи з усних роз’яснень фахівців Мінфіну, кожна установа у цьому питанні має право діяти на свій розсуд.

Напевно, така позиція пов’язана з тим, що приму-сити здійснити коригування інвентарних та номен-клатурних номерів, які до 2017 року були присвоєні об’єктам основних засобів, не дозволяють положен-ня ч. 1 ст. 58 Конституції України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР, а саме: нормативно-правові акти зворотної дії в часі не мають.

Тому й вирішувати це питання кожній бюджетній установі доведеться самостійно.

Так, одні бухгалтери вважають, що правильним буде залишити такі інвентарні номери без будь-яких змін, оскільки для того, щоб виконати такі коригу-вання, необхідно витратити забагато часу. Хоча, напевно, й розуміють, що якщо залишили все як є, то буде повна плутанина через невідповідність інвентарних номерів субрахункам обліку, на яких обліковуються об’єкти.

На думку інших бухгалтерів, виправити інвентар-ні номери цілком логічно. При цьому переважна кількість бухгалтерів розуміє, що для збереження єдиних методологічних принципів та підходів до обліку інвентарних об’єктів основних засобів, які обліковуються на балансі бюджетної установи, все ж таки доцільно відкоригувати інвентарні (номен-клатурні) номери таких об’єктів.

Звичайно, при такому варіанті клопоту зі старими об’єктами основних засобів буде чимало, оскільки необхідно буде перевірити «в натурі» всі об’єкти та зазначити на них нові інвентарні (номенклатурні) номери. Для цього доцільно буде сформувати перелік об’єктів основних засобів зі старими та но-



вими інвентарними (номенклатурними) номерами та призначити відповідальних осіб для виконання такого завдання.

Окрім цього, доведеться зробити відповідні коригування інвентарних номерів в інвентарних картках об’єктів основних засобів.

Тому під час вибору того чи іншого варіанта бухгалтеру доцільно зважити всі плюси та мінуси кожного варіанта та зробити правильний висновок:

— або піти шляхом найменшого опору та залиши-ти без будь-яких змін всі старі інвентарні номери, але потім постійно стикатися з плутаниною старих та нових інвентарних номерів та кожного разу роз-плутувати ребуси з цифрами;

— або один раз зібратися з духом та впорядку-вати всі інвентарні об’єкти за єдиною системою. Принаймні для того, щоб правильно організувати цей процес, у вас ще є вдосталь часу. Ну хоча б до початку наступної інвентаризації перед складанням річної звітності.

Отже, шановні колеги, у цьому питанні вибір за вами.

5. Наприкінці розгляду операцій, пов’язаних з придбанням основних засобів, декілька слів що-до обліку П�&.

Суми ПД�, які сплачені при придбанні основних засобів, бюджетні установи — неплатники ПД� включають до первісної вартості таких об’єктів. Нагадаємо: такі вимоги передбачено п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121 та п. 3 розд. ІІІ Методрекомендацій ОЗ.

Лише у разі, якщо установа є платником ПД� та включає суму такого податку до податкового кре-диту, на таку суму не збільшується первісна вартість об’єкта основних засобів.

Для наочності порівняємо кореспонденції суб-рахунків, які бюджетні установи складали при придбанні, створенні (виготовленні) власними силами, поліпшенні, капітальному будівництві ос новних засобів до 2017 року, та записи, які необ-хідно складати починаючи з цього року (табл. 5).

Таблиця 5

№ з/п

(міст господарської операціїКореспонденція

субрахунків до 2017 рокуКореспонденція субрахунків з 2017 року

дебет кредит дебет кредит1 2 3 4 5 6

1

Отримано цільове фінансування для придбання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та/або їх поліпшення

321, 323 701, 702, 712

2313 «Реєстраційні рахунки»

5411 «Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів»

2

�ідображено суми придбання, створення (виготовлення) власними силами, поліпшення, капітального будівництва об’єктів основних засобів, інших необоротних матеріальних активів

141, 142 675


6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Одночасно відображено фактичні видатки

801, 802, 811 — 813 402 — —

3

Отримано бюджетне фінансування для оплати поточних витрат, що включають до первісної вартості об’єкта

321, 323 701, 702, 712


7011 «8юджетні асигнування»

4

�ідображено суми витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів, інших необоротних матеріальних активів тощо, що включаються до їх первісної вартості

141, 142 675





Безоплатне отримання основних засобівНагадаємо, що первісною вартістю основних

засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного секто-ру), є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. II НП(С)БО 121. Тобто до первісної вартості таких активів необхідно включати витрати, пов’язані зі сплатою реєстраційних зборів та аналогічних

платежів, витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження та інші витрати, безпосе-редньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Щодо основних засобів, отриманих безоплат-но від інших бюджетних установ, то їх первісна вартість відповідно до п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 121 дорівнює первісній (переоціненій) вартості цих об’єктів згідно з обліковими даними установи,

1 2 3 4 5 6


801, 802, 811 — 813

402 — —

5Перераховано постачальникам кошти

675 321, 3236211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»


6

�илучено з доходу звітного періоду асигнування у сумі поточних витрат, що включають до первісної вартості об’єкта основних засобів, інших необоротних матеріальних активів

— —7011 «8юджетні асигнування»


7

Зараховано об’єкти капітальних інвестицій до складу основних засобів, інших необоротних матеріальних активівпісля введення в експлуатацію

10, 11 141, 142

10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»


�одночас відображено зміни в капіталі

402 401


5111 «�несений капітал розпорядникам бюджетних коштів»

8

�іднесено витрати після завершення робіт з поліпшення основних засобів, інших необоротних матеріальних активів на збільшення їх первісної вартості

10, 11 141, 142




402 401





яка їх передала. Також необхідно додати витрати на транспортування та інші витрати, передбачені п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121. Про те, як правиль-но визначити первісну вартість таких об’єктів та документально оформити оприбуткування таких цінностей, ми розповідали в матеріалі «Отримали благодійну допомогу? Оформляйте правильно» (див. «8юджетна бухгалтерія», 2016, № 21, с. 14).

�арто звернути увагу на те, що з 2017 року безоплатно отримані активи, послуги (роботи) в бухгалтерському обліку для бюджетних установ є доходами від необмінних операцій.

Такі зміни щодо класифікації безоплатно отри-маних активів, послуг (робіт) у бухгалтерському об-ліку пов’язані з набранням чинності з 01.01.2017 р. НП(С)БО 124 «Доходи». Цей документ містить багато новацій для бюджетних установ щодо фор-мування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від обмінних та необмінних операцій, тому у наступних номерах нашого видання ми розгляне-мо такі операції детально.

У Плані рахунків № 1203 для бухгалтерського обліку й узагальнення інформації про доходи від безоплатно отриманих активів, послуг (робіт) для бюджетних установ передбачено субрахунок 7511 «�оходи за необмінними операціями».

Крім цього, на цьому ж субрахунку обліковують суми:

— штрафів, неустойки, пені, отримані за рішен-ням сторін договору або відповідних державних органів, суду, що включаються до складу доходів

звітного періоду відповідно до законодавства;— зобов’язання, що не підлягають погашенню,

зокрема відображається збільшення доходу на суму оприбуткованих активів, які не були враховані в балансі раніше;

— отриманих спонсорських, благодійних внесків та іншої гуманітарної допомоги (у тому числі над-ходження у натуральній формі) тощо.

За кредитом субрахунку 7511 відображають збільшення (одержання) доходу за необмінними операціями, а за дебетом — списання доходів за необмінними операціями на фінансовий резуль-тат виконання кошторису (бюджету).

�налітичний облік за субрахунком 7511 ведуть окремо за кожним кодом бюджетної класифікації доходів:

— 25020100 «8лагодійні внески, гранти та да-рунки»;

— 25020200 «Кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та роз-міщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб».

Для наочності порівняємо кореспонденції суб-рахунків, які бюджетні установи складали при безоплатному отриманні основних засобів, інших необоротних матеріальних активів до 2017 року, із записами, які необхідно складати починаючи з цього року (табл. 6).

Таблиця 6

№ з/п



дебет кредит дебет кредит

1 2 3 4 5 6

1

�ідображено вартість безоплатно отриманих основних засобів, інших необоротних матеріальних активів

101 — 122


2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість»,6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»,6415 «Розрахунки з іншими кредиторами»


812401,

131 — 133


5111 «�несений капі-тал розпорядникам бюджетних коштів»



1 2 3 4 5 6

2

�ідображено суми витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження тощо основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, що включають до первісної вартості безоплатно отриманих активів

141, 142 675




812 402 — —

3

Зараховано до складу первісної вартості безоплатно отриманих основних засобів, інших необоротних матеріальних активів витрати, що включають до первісної вартості таких об’єктів

10, 11 141, 14210 «Основні засоби»,11 «Інші необоротні матеріальні активи»


�одночас проведено другий запис

402 401


5111 «�несений капі-тал розпорядникам бюджетних коштів»

Кореспонденції субрахунків № 2 та 3 складають у разі, якщо є необхідність у додаткових витратах щодо безоплатно отриманих основних засобів.

4

�ідображено вартість безоплатно отриманих основних засобів, інших необоротних матеріальних активів

324 7122313 «Реєстраційні рахунки»

7511 «Доходи за необмінними операціями»

364 324

2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість»,6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»,6415 «Розрахунки з іншими кредиторами»


Не пізніше останнього робочого дня звітного місяця до органу Держказначейства необхідно подати Довідку про надходження в натуральній формі.

Що стосується основних засобів, інших необо-ротних матеріальних активів, які бюджетні установи отримують за операціями з внутрішнього перемі-щення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, то такі об’єкти оприбутковують на баланс іншими бухгалтерськими записами.

При введенні в експлуатацію таких об’єктів потріб-но збільшувати суму внесеного капіталу (за кредитом субрахунку 5111 «&несений капітал розпорядникам бюджетних коштів») внаслідок оприбуткування активів розпорядником бюджетних коштів. �ле при

цьому субрахунок 5411 «Цільове фінансування роз-порядників бюджетних коштів», передбачений для обліку коштів для цільового фінансування на створен-ня (придбання) основних засобів, не застосовують.

Для наочності порівняємо, які бухгалтерські за-писи бюджетні установи складали при безоплатно-му отримані основних засобів, інших необоротних матеріальних активів за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) влас-ності до 2017 року, та які записи необхідно складати починаючи з цього року (табл. 7).



Таблиця 7

№ з/п


субрахунків до 2017 рокуКореспонденція субрахунків

після 2017 року


1

�ідображена вартість безоплатно отриманих основних засобів, інших необоротних матеріальних активів за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності

101 — 122

401



2

�ідображена нарахована сума зносу на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, що отримані безоплатно за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності

401131 — 133

8014, 8114 «�мортизація»

1411 «Знос основних засобів»,1412 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

Вибуття основних засобів�ипадки, коли об’єкт основних засобів перестає

визнаватися активом та підлягає вибуттю (списан-ню з балансу), визначено в розд. VI НП(С)БО 121 та розд. VIII Методрекомендацій ОЗ. Це:

— ліквідація; — продаж; — безоплатна передача; — нестача;— невідповідність критеріям визнання активом. Зазначимо, що нормативно-правовими докумен-

тами, які регулюють вимоги щодо процедури спи-сання таких об’єктів з балансу бюджетних установ та документальне оформлення таких операцій, є:

— Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314;

— Порядок відчуження об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 06.06.2007 р. № 803;

— Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затверджене поста-новою КМУ від 21.09.98 р. № 1482;

— Положення № 879 та Порядок № 818;— наказ № 572.У бухгалтерському обліку у разі вибуття об’єкта

основних засобів з балансу списують його пер-вісну (переоцінену), балансову вартість та суму накопиченого зносу. Це передбачено п. 3 розд. VI НП(С)БО 121.

Разом з тим у Типовій кореспонденції № 1219 при вибутті основних засобів з балансу запропоновано здійснювати такі бухгалтерські записи:

— списано суму зносу об’єкта основних засобів (за дебетом 1411 «Знос основних засобів» та кре-дитом 10 «Основні засоби»);

— списано залишкову вартість об’єкта основних засобів (за дебетом 8411 «Інші витрати за об-мінними операціями» та кредитом 10 «Основні засоби»).

Тобто виходячи з Типової кореспонденції № 1219 під час списання основних засобів слід списувати усю суму нарахованого на дату списання зносу та залиш-кову вартість об’єкта. І це, на нашу думку, правильно.

Що ж, сподіваємось, найближчим часом до НП(С)БО 121 будуть внесені відповідні зміни та урегульовано всі неузгодженості між зазначеними документами.

Також варто звернути увагу на облік запасів, отриманих у результаті списання основних засобів. Зокрема, порядок їх оцінки залишився без змін та ви-значений у п. 5 розд. VI НП(С)БО 121 і п. 9 розд. VIІI Методрекомендацій ОЗ. Мова йде про вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнан-ня чи для подальшого використання, а також матеріа-ли, отримані в результаті списання основних засобів, які оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів.

У бухгалтерському обліку такі запаси устано-вам слід зараховувати залежно від виду запасів на субрахунки 1513 «8удівельні матеріали», 1514 «Пально-мастильні матеріали», 1515 «Запасні час-тини», 1516 «Тара», 1517 «Сировина і матеріали», 1518 «Інші виробничі запаси», 1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 1816 «Інші не-фінансові активи».



Такі оприбутковані матеріали, отримані від лік-відації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи, визнають доходом спеціального фонду суб’єкта державного сектору. Облік таких доходів ведеться на субрахунку 7211 «�охід від реалізації активів».

Для наочності порівняємо, які бухгалтерські записи бюджетні установи складали при вибутті (ліквідації, безоплатній передачі) основних засо-бів до 2017 року та які записи необхідно складати починаючи з цього року (табл. 8).

Таблиця 8

№ з/п




1

�ибуття об’єктів основних засобів у випадках, передбачених законодавством:

— сума зносу об’єкта основних засобів

131 — 133

4011411 «Знос основних засобів»

10 «Основні засоби», 1116 «Необоротні матеріальні активи спеціального призначення»

— залишкова вартість об’єкта основних засобів

401103 — 122

8411 «Інші витрати за обмінними операціями»

10 «Основні засоби», 1116 «Необоротні матеріальні активи спеціального призначення»

2

�іднесено до накопиче-них фінансових резуль-татів первісну вартість основних засобів при їх списанні

— —


5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису»

До 2017 року у разі списання об’єкта основних засобів з балансу в бухгалтерському обліку списували первісну (переоцінену) вартість такого об’єкта, а не його залишкову вартість.

3

Оприбуткування матеріалів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, які залишені для ремонту та інших потреб установи (до органу казначейства слід подати Довідку про надходження в натуральній формі)

231, 234, 235, 238,

239364

1513 «8удівельні матеріали»,1514 «Пально-мастильні матеріали»,1515 «Запасні частини», 1516 «Тара»,1517 «Сировина і матеріали»,1518 «Інші виробничі запаси»,1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»,1816 «Інші нефінансові активи»

2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість»

323 7112313 «Реєстраційні рахунки»

7211 «Дохід від реалізації активів»

364 3232117 «Інша поточна дебіторська заборгованість»


Про те, як правильно оприбуткувати металобрухт та на які цілі можна використати кошти, отримані від реалізації брухту чорних, кольорових та дорогоцінних металів, ми розповідали в матеріалі «Обліковуємо брухт металів, дорогоцінних і не дуже» (див. «Бюджетна бухгалтерія»,2016, № 21, с. 17).



У Типовій кореспонденції № 1219 (п. 1.30) перед-бачено кореспонденції субрахунків, які бюджетні установи здійснюють при списанні об’єктів інших необоротних матеріальних активів (крім необорот-них матеріальних активів спеціального призначен-ня). Це пов’язано з тим, що при списанні з балансу таких об’єктів спочатку необхідно нарахувати решту

50 % амортизації та потім списати їх повну первісну вартість.

Давайте порівняємо, які бухгалтерські записи бюджетні установи складали при вибутті об’єктів, які віднесено до інших необоротних матеріальних активів до 2017 року, та які записи необхідно скла-дати починаючи з цього року (табл. 9).

Таблиця 9

№ з/п




1

Списано об’єкти інших необоротних матеріальних активів (крім необоротних матеріальних активів спеціального призначення):— нараховано амортизацію у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу)

841 1328014, 8114 «�мортизація»

1412 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

401 841 — —

— списано вартість об’єкта

401 111412 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

11 «Інші необоротні матеріальні активи»

132 401 — —

2

�іднесено до накопичених фінансових результатів первісну вартість НМ� при їх списанні

— —


5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису»

АмортизаціяЯк ми зазначали раніше, порядок і принципи

нарахування амортизації на основні засоби та інші необоротні матеріальні активи у 2017 році не змінились. Ці питання врегульовано в розд. IV НП(С)БО 121 та розд. V Методрекомендацій ОЗ.

Про основні організаційні моменти нарахування амортизації, документальне оформлення нараху-вання амортизації ми розповідали в матеріалах: «�мортизація-2015: нараховуємо за новими пра-вилами» (див. «8юджетна бухгалтерія», 2015, № 11, с. 6), «Нараховуємо амортизацію: вирішу-ємо робочі завдання» (див. «8юджетна бухгалте-рія», 2015, № 21, с. 19), «�мортизація-2016: час підбити підсумки» (див. «8юджетна бухгалтерія», 2016, № 47), тому поки що немає потреби зупи-нятися на цих питаннях. Лише нагадаємо: суму амортизації, нарахованої на об’єкти необоротних активів, слід відображати у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності у гривнях з копійками.

Разом з тим варто приділити увагу відображенню в бухгалтерському обліку нарахування амортизації, оскільки Планом рахунків № 1203 уведено нові субрахунки.

Так, для обліку й узагальнення інформації про нараховану протягом звітного періоду аморти-зацію, визнані втрати від зменшення корисності

(відновлення корисності) та суму зносу (накопи-чену амортизацію) необоротних матеріальних і не-матеріальних активів, що підлягають амортизації, призначено рахунок 14 «(нос (амортизація) не-оборотних активів».

Залежно від виду необоротних активів у складі рахунка 14 передбачено такі субрахунки:

— 1411 «Знос основних засобів»;— 1412 «Знос інших необоротних матеріальних

активів»;— 1413 «Накопичена амортизація нематеріаль-

них активів»;— 1414 «Знос інвестиційної нерухомості»;— 1415 «Накопичена амортизація довгостроко-

вих біологічних активів».За кредитом цих субрахунків відображають на-

рахування амортизації, коригування суми зносу (на-копиченої амортизації) при дооцінці необоротних активів та визнання втрат від зменшення корисності необоротних активів.

За дебетом субрахунків відображають змен-шення суми зносу (накопиченої амортизації) в результаті списання необоротних активів, ко-ригування суми зносу (накопиченої амортизації) при уцінці необоротних активів, відображення вигод від відновлення корисності необоротних активів.



�ідповідно до п. 8 розд. V Методрекомендацій ОЗ суму нарахованої амортизації установи відно-сять на збільшення суми зносу необоротних активів та витрат. При цьому облік сум нарахованих амор-тизаційних відрахувань основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріаль-них активів слід вести на субрахунках 8014, 8114 «�мортизація».

За дебетом цих субрахунків здійснюють нара-

хування амортизації, а за кредитом — списання на субрахунок 5511 «Фінансові результати вико-нання кошторису звітного періоду» при закритті рахунків витрат.

Для наочності порівняємо, які бухгалтерські за-писи бюджетні установи складали при нарахуванні амортизації на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи до 2017 року та які записи необ-хідно складати починаючи з цього року (табл. 10).

Таблиця 10

№ з/п




1

Нараховано амортизацію на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи

841131 — 133


1411 «Знос основних засобів»,1412 «Знос інших необоротних матеріальних активів»,1414 (1424) «Знос інвестиційної нерухомості»

�одночас здійснено другий запис

401 841 — —

У цьому матеріалі ми розглянули основні момен-ти застосування нового Плану рахунків № 1203 при здійсненні операцій з основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами та відображення їх у бухгалтерському обліку. На черзі — розгляд новин у здійсненні операцій із за-пасами. Слідкуйте за нашими матеріалами!

Нормативні документиПлан рахунків № 1203 — План рахунків бухгал-

терського обліку в державному секторі, затвердже-ний наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203.

Порядок застосування Плану рахунків № 1219 — Порядок застосування Плану рахунків бухгалтер-ського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

Типова кореспонденція № 1219 — Типова ко-респонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, за-тверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

НП(С)БО 121 — Національне положення (стан-дарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мін-фіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Методрекомендації ОЗ — Методичні рекомен-дації з бухгалтерського обліку основних засобів

суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Методрекомендації № 1127 — Методичні реко-мендації зі співставлення субрахунків бухгалтер-ського обліку та перенесення залишків, затверджені наказом Мінфіну від 21.12.2016 р. № 1127.

План рахунків № 611 — План рахунків бухгалтер-ського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611.

Інструкція № 333 — Інструкція щодо застосу-вання економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Порядок № 818 — Порядок складання типо-вих форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору, затверджений на-казом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818.

Положення № 879 — Положення про інвентари-зацію активів і зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

Наказ № 572 — наказ Мінфіну «Про затвер-дження типових форм для відображення бю-джетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 р. № 572.

План заходів щодо модернізації бухобліку — План заходів щодо модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2016 — 2018 роки, затверджений наказом Мінфіну від 28.11.2016 р. № 1038.



Амортизація-2017: переносимо залишки і нараховуємо по-новому

У цій статті продовжимо обговорення теми обліку основних засобів бюджетними установами відповідно до нового Плану рахунків. Зупинимося на нюансах перенесення залишків сум нарахованої амортизації на нові рахунки й відображенні таких сум у відповідних рядках фінансової звітності.

Валерій ШАШЕРІН, головний бухгалтер військової частини А4502 (м. Одеса)

Основні моменти, що стосуються перенесення залишків за рахунками на новий План рахунків, порядок документального оформлення такого перенесення, а також кореспонденції субрахунків за перенесенням залишків зі старих рахунків на нові були розглянуті в статтях «Новий План рахунків: переносимо залишки» і «Документальне оформ-лення перенесення залишків по рахунках» (див. «8юджетна бухгалтерія», № 3, 2017, с. 22 і с. 30).

Одне з питань, на яке варто звернути увагу бю-джетним установам уже зараз, стосується порядку відображення в бухгалтерському обліку сум амор-тизації, нарахованої на об’єкти основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

Так, у Плані рахунків для відображення в бухгал-терському обліку нарахованої амортизації перед-бачені такі рахунки (субрахунки):

1) 14 «(нос (амортизація) необоротних акти-вів», який має такі субрахунки залежно від виду необоротних активів:

— 1411 «Знос основних засобів»;

— 1412 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

— 1413 «Накопичена амортизація нематеріаль-них активів»;

— 1414 «Знос інвестиційної нерухомості»;— 1415 «Накопичена амортизація довгостроко-

вих біологічних активів»;2) 8014, 8114 «Jмортизація». У зв’язку із цим зверніть увагу на такі нововве-

дення.По-перше, з 2017 року в Плані рахунків немає суб-

рахунків для відображення фонду в основних засо-бах, інших необоротних активів (колишні субрахунки 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами», 402 «Фонд у незавершеному капітальному будівництві»). (амість цього в Плані рахунків для обліку форму-вання капіталу бюджетні установи використовують субрахунок 5111 «&несений капітал».

По-друге, для відображення сум нарахованої амортизації бюджетні установи складають лише один бухгалтерський запис:

(міст господарської операції �ебет Кредит

Нарахована амортизація основних засобів


1411 «Знос основних засобів»,1412 «Знос інших необоротних матеріальних активів»,1414 «Знос інвестиційної нерухомості»

При цьому нагадаємо, що саме про такий поря-док відображення амортизації йдеться в п. 8 розд. V Методрекомендацій з обліку ОЗ: суму нарахованої амортизації бюджетні установи відносять на збіль-шення суми зносу необоротних активів і витрат.

Отже, для того, щоб у 2017 році правильно відо-бразити в бухгалтерському обліку і фінансовій звіт-ності суми нарахованої амортизації на основні засо-би й інші необоротні матеріальні активи, установам треба виконати певну підготовчу роботу. Умовно таку роботу можна розбити на наступні етапи.

>тап 1. Перенесення залишків за рахункамиСуми нарахованої амортизації на основні засоби

й інші необоротні матеріальні активи, що врахову-ються за станом на 01.01.2017 р. на субрахунках 141 і 141, треба перенести на нові субрахунки 1411, 1412, 1414.

Перенесення таких сум можна оформити �ідомістю перенесення залишків субрахунків бухгалтерського обліку зі старого Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ у План рахунків за станом на 01.01.2017 р. Примірна форма такої відомості наведена в статті «Доку-ментальне оформлення перенесення залишків за рахунками» (див. «8юджетна бухгалтерія», № 3, 2017, с. 30).



>тап 2. Перенесення до фінансової звітностіТакі суми треба перенести (трансформувати) до

графи 3 «На початок звітного періоду» нового 8алансу (ф. № 1-дс), форма й основні принципи складання якого наведені в НП(С)БО 101.

У новій формі 8алансу (ф. № 1-дс) для відобра-ження інформації про залишкову вартість, суму на-рахованого зносу (амортизації) і первинної вартості

основних засобів та інших необоротних матеріальних активів передбачені відповідно рядки 010, 011 і 012. У цих рядках наводиться узагальнена інформація про такі активи, тому для правильної трансформації сум нарахованої амортизації, перенесеної на нові субрахунки відповідно до Плану рахунків у відповідні рядки 8алансу (ф. № 1-дс), треба виконати певний розрахунок. Як це зробити, покажемо в табл. 1.

Таблиця 1

Старірахунки (субра-хунки)

�ані 4алансу (ф. № 1) за 2016 рік, графа 4

«На кінець звітного періоду»

Перенесення на нові субрахунки згідно з Планом рахунків

�ані в новій формі 4алансу (ф. № 1-дс), графа 3 «На початок звітного періоду»

Розрахунок

Рядок СумаСубра-хунок

Сума РядокСубраху-

нокСума

Основні засоби Основні засоби

401

120 «4алансова (залишкова)

вартість»

323112,02 5111 323112,02010

«(алишкова вартість»

5111 394873,18323112,02 + + 71761,16

141 121 «(нос» 1241571,59 1411 1241571,59 011 «(нос»1411 + + 1412

1313332,831241571,59 + + 71761,24

10

122 «Первинна

(переоцінена) вартість»

1564683,61 101 1564683,61012

«Первинна вартість»

101 + + 111

1708206,011564683,61 + + 143522,40

Інші необоротні матеріальні активи —

401

130 «4алансова (залишкова)

вартість»

71761,16 5111 71761,16 — — — —

142 131 «(нос» 71761,24 1412 71761,24 — — — —

11

132 «Первинна

(переоцінена) вартість»

143522,40 111 143522,40 — — — —

>тап 3. Нарахування амортизації за звітний період

Залежно від того, з якою періодичністю бюджет-на установа прийняла рішення нараховувати амор-тизацію (щокварталу або раз на рік), виконується розрахунок амортизаційних нарахувань (щоквар-талу або раз на рік).

Періодичність нарахування амортизації визначають у наказі про облікову політику, погодженому з голо-вним розпорядником бюджетних коштів. Наприклад, період нарахування амортизації можна визначити так:

— або на дату балансу (щокварталу); — або на дату річного балансу (тобто за станом

на 31 грудня звітного року).

Увага! Іноді нараховувати амортизацію необхідно частіше за один раз на квартал (рік). Такі ситуації виникають у разі ви-буття об’єктів необоротних активів у ре-зультаті продажу, безоплатної передачі, ліквідації і т. п.

У цих випадках слід нараховувати амортизацію на необоротні активи тільки за ті місяці (чи місяць), коли об’єкт перебував в експлуатації впродовж звітного кварталу (року), а саме:

— якщо об’єкт вибуває всередині звітного періоду,



амортизацію нараховують у місяці вибуття за повний період з початку звітного року, включаючи повний місяць вибуття. Наприклад, якщо об’єкт основних засобів вибуває 2 лютого 2017 року, то амортизацію нараховують за два повні місяці (січень і лютий);

— якщо об’єкт надійшов (а точніше, введений в експлуатацію) усередині звітного періоду, амор-тизацію нараховують з місяця, що йде за місяцем надходження об’єкта до установи. Наприклад, якщо об’єкт надійшов 2 лютого 2017 року, то амортиза-цію потрібно нараховувати починаючи з 1 березня 2017 року. Для того щоб визначити суму амортиза-ції за місяць, поділіть річну суму амортизації на 12. І тоді під час розрахунку річної амортизації такий період складе 10 місяців 2017 року.

Нагадаємо, що для документального оформлен-ня нарахування амортизації на необоротні активи в бюджетних установах призначені:

— Розрахунок амортизації основних засобів (окрім інших необоротних матеріальних активів);

— Розрахунок амортизації інших необоротних матеріальних активів.

Типові форми цих документів затверджені на-казом № 818.

Також на цьому етапі складають кореспонденції субрахунків, що стосуються нарахування амортиза-ції на основні засоби.

Покажемо, які бухгалтерські записи щодо нара-хування амортизації складають бюджетні установи з 01.01.2017 р. відповідно до Типової кореспон-денції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, за-твердженої наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219 (див. табл. 2).

Таблиця 2

№ з/п

(міст господарської операціїКореспонденція субрахунків

дебет кредит

1 2 3 4

1�ідображена сума нарахованого зносу на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, які надійшли безоплатно до установи за операціями внутрішньовідомчої передачі

8014,8114

1411,1412,1414

Суму нарахованого зносу показують за попереднім місцем їх експлуатації. Для цього сторона, що передає, повинна в документах на передачу таких об’єктів вказати первинну вартість, нарахований знос і балансову (залишкову) вартість

2Нарахована амортизація на основні засоби (за встановлений період нарахування — квартал або рік)

8014,8114

1411,1412,1414

Про основні організаційні моменти нарахування амортизації, документальне оформлення нарахування амортизації читайте детально в матеріалах: «Fмортизація — 2015: нараховуємо за новими правилами» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 11, с. 6), «Нараховуємо амортизацію: вирішуємо робочі завдання» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 21, с. 19), «Fмортизація — 2016: час підбити підсумки» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 47).Увага: суму амортизації, нарахованої на об’єкти необоротних активів, слід відображати в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в гривнях з копійками.

3�ідкоригована сума зносу під час проведення дооцінки основних засобів

5311 1411, 1414

4�ідкоригована сума зносу під час проведення уцінки основних засобів, раніше не дооцінених

1411, 1414 10, 11

5�ідкоригована сума зносу основних засобів, раніше дооцінених у процесі уцінки

1411, 1414 10, 11

6�ідкоригована сума зносу основних засобів, раніше знижених у ціні в процесі проведення дооцінки

10,11 1411, 1414

7�ідображені втрати від зменшення корисності об’єкта основних засобів стосовно зносу

84111411, 1412,

1414



1 2 3 4

8�ідновлення корисності об’єкта основних засобів після усунення причин попереднього зменшення їх корисності

1411, 1412, 1414

7411

Операції, наведені в п. 3 — 8, на практиці у військових частинах не використовувалися у зв’язку з відсутністю відповідних методичних рекомендацій та інших роз’яснень щодо проведення таких операцій.

9

Списані інші необоротні матеріальні активи (за якими амортизація нараховується за методом 50/50)

— нарахована амортизації в місяці списання з балансу 8014, 8114 1412

— списана вартість об’єкта 1412 11

10

У разі вибуття основних засобів у випадках, передбачених законодавством, і списанні внаслідок недостачі, встановленої під час інвентаризації (включаючи необоротні активи спеціального призначення, амортизація на які нараховувалася прямим методом), відображена сума зносу об’єкта основних засобів

1411, 1414 10, 1116

11

Завершальні операції з власним капіталом у частині залишків на субрахунках для обліку амортизаційних сум на кінець звітного періоду:

— закриття рахунків доходів (інші доходи за обмінними операціями)

7411 5511

— закриття рахунків витрат (списана сума нарахованої амортизації) 5511 8014, 8114

Наприкінці року сальдо рахунка 5511 «Фінансовий результат виконання кошторису звітного періоду», у якому будуть враховані проведені операції, пов’язані з амортизацією, буде відображено на субрахунку 5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису» таким чином: при профіциті: Дт 5511 — Кт 5512 і дефіциті: Дт 5512 — Кт 5511.

>тап 5. &ідображення даних про суму нарахо-ваної амортизації у фінансовій звітності

Інформацію про суму нарахованої амортизації на основні засоби й інші необоротні матеріальні активи, тобто залишки зі старих рахунків, пере-несені на нові субрахунки 1411, 1412 і 1412, плюс нараховані суми зносу за проведеними операціями

у звітному періоді, з урахуванням проведених опе-рацій з нарахування зносу, треба буде показувати в новому 8алансі (ф. № 1-дс). При цьому показни-ки графи 4 «На кінець звітного періоду» залежно від установлених обліковою політикою періодів нарахування амортизації й операцій з надходження і вибуття активів виглядатимуть таким чином:

Таблиця 3 Період

нарахування амортизації

Складові сум нарахованого зносу (амортизації),4аланс (ф. № 1-дс), графа 4 «На кінець звітного періоду»

1 2

Квартал

Залишки старих субрахунків, перенесені на нові субрахунки 1411, 1412 і 1414, плюс суми амортизації, нараховані у звітному кварталі на основні засоби й інші необоротні матеріальні активи, що перебувають в установі з урахуванням сум амортизації за активами (згідно з даними про суми амортизації, вказані в документах сторони, що передає, і донараховані в періоді перебування в установі впродовж звітного періоду), які надійшли, і мінус суми нарахованої амортизації на активи, які списані з балансу в цьому періоді

Рік

Залишки старих субрахунків, перенесені на нові субрахунки 1411, 1412 і 1414, плюс суми амортизації, нараховані у звітному році на основні засоби й інші необоротні матеріальні активи, що перебувають в установі з урахуванням сум амортизації за активами (згідно з даними про суми амортизації, вказані в документах сторони, що передає, і донараховані в періоді перебування в установі впродовж звітного періоду), що надійшли, і мінус суми нарахованої амортизації на активи, які списані з балансу в цьому періоді.



1 2

При складанні 8алансу ф. № 1-дс усередині звітного року (за перший квартал, півріччя, дев’ять місяців) суми нарахованої амортизації складуть:— залишки старих субрахунків, перенесені на нові субрахунки 1411, 1412 і 1414, плюс суми амортизації, вказані в документах при надходженні активів, і мінус суми амортизації, нараховані на активи, які вибули.За відсутності надходження і вибуття активів у звітних періодах за перший квартал, півріччя, дев’ять місяців усередині звітного року дані графи 3 «На початок звітного року» 8алансу ф. № 1-дс дорівнюватимуть даним графи 4 «На кінець звітного періоду

У результаті наприкінці року в 8алансі (ф. № 1-дс) залишаться суми нарахованого зносу по об’єктах основних засобів, які обліковуються в установі.

Нормативні документиПлан рахунків — План рахунків бухгалтерського

обліку в державному секторі, затверджений нака-зом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203.

Методрекомендації з обліку ОЗ — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних

засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

НП(С)БО 101 — Національне положення (стан-дарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 28.12. 2009 р. № 1541.

Наказ № 818 — наказ Мінфіну «Про затверджен-ня типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 р. № 818.

Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 р. № 1202*

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби»

I. Загальні положення 1. Це Національне положення (стандарт) визна-

чає методологічні засади формування в бухгалтер-ському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи (далі — основні засоби) та не-завершені капітальні інвестиції в необоротні мате-ріальні активи.

2. Норми цього Національного положення (стан-дарту) застосовуються суб’єктами державного сек-тору (далі — суб’єкти державного сектору).

3. Це Національне положення (стандарт) не по-ширюється на основні засоби, що утримуються з метою продажу, інвестиційну нерухомість, дов-гострокові біологічні активи, невідтворювані при-родні ресурси та корисні копалини, особливості обліку яких визначаються іншими національними положеннями (стандартами) бухгалтерського об-ліку в державному секторі.

4. Терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі, мають таке значення:

активи — ресурси, контрольовані суб’єктом дер-жавного сектору у результаті минулих подій, вико-ристання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому, та/або матимуть потенціал корисності;

активний ринок — ринок, якому притаманні такі умови:

предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;

у будь-який час можна знайти зацікавлених про-давців і покупців;

інформація про ринкові ціни є загальнодоступ-ною;

амортизація — систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

вартість, яка амортизується, — первісна або переоцінена вартість необоротних активів, за ви-рахуванням їх ліквідаційної вартості;

група основних засобів — сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об’єктів основних засобів;

* Із змінами та доповненнями, останні з яких унесено наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2016 р. № 394. — Прим. ред.



залишкова вартість — різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченого зносу;

зменшення корисності — втрата економічної ви-годи або потенціалу корисності в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування;

знос основних засобів — сума амортизації об’єкта основних засобів з початку його корисного вико-ристання;

ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку суб’єкт державного сектору очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного вико-ристання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією);

незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи — капітальні інвестиції у будів-ництво, виготовлення, реконструкцію, модерніза-цію, придбання об’єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату ба-лансу не відбулося;

основні засоби — матеріальні активи, які утриму-ються для використання їх у виробництві/діяльності або при постачанні товарів, виконанні робіт і надан-ні послуг для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта державного сектору або здавання в оренду іншим особам і використо-вуються, за очікуванням, більше одного року;

первісна вартість — історична (фактична) вар-тість активів у сумі грошових коштів або справедли-вої вартості інших активів, сплачених (переданих, витрачених) для придбання (створення) активів;

переоцінена вартість — вартість активів після їх переоцінки;

подібні об’єкти — об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справед-ливу вартість;

потенціал корисності активів — наявні та по-тенційні можливості, які отримає суб’єкт держав-ного сектору від використання активів, що безпо-середньо не генерують надходження грошових коштів, для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб;

справедлива вартість — сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за зви-чайних умов на певну дату;

строк корисного використання (експлуата-ції) — очікуваний період у часі, протягом якого акти-ви будуть використовуватися суб’єктом державного сектору або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний суб’єктом державного сек-тору обсяг продукції (робіт, послуг);

суб’єкти державного сектору — розпорядники бюджетних коштів, Державна казначейська служба України та фонди загальнообов’язкового держав-ного соціального і пенсійного страхування;

сума очікуваного відшкодування необоротного активу — найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання необорот-ного активу, включаючи його ліквідаційну вартість;

чиста вартість реалізації необоротного акти-ву — справедлива вартість необоротного активу, за ви-рахуванням очікуваних витрат на його реалізацію.

II. Визнання та первісна оцінка основних засобів 1. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт

основних засобів, а саме: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями

і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призна-

чений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єд-

наних предметів однакового або різного призна-чення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;

інший актив, що відповідає визначенню осно-вних засобів, або частина такого активу, що конт-ролюється суб’єктом державного сектору.

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного вико-ристання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

2. Об’єкт основних засобів визнається активом, коли:

існує ймовірність отримання суб’єктом державно-го сектору майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням, та/або він має потенціал корисності для суспільства; і

вартість об’єкта основних засобів може бути ви-значена.

3. Основні засоби класифікуються за такими групами:

3.1. Основні засоби: 3.1.1. Земельні ділянки. 3.1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель. 3.1.3. 8удинки, споруди та передавальні пристрої. 3.1.4. Машини та обладнання. 3.1.5. Транспортні засоби. 3.1.6. Інструменти, прилади, інвентар.



3.1.7. Тварини та багаторічні насадження. 3.1.8. Інші основні засоби. 3.2. Інші необоротні матеріальні активи вклю-

чають: 3.2.1. Музейні фонди. 3.2.2. 8ібліотечні фонди. 3.2.3. Малоцінні необоротні матеріальні активи. Суб’єкти державного сектору зараховують до ма-

лоцінних необоротних матеріальних активів пред-мети вартістю (без податку на додану вартість), що не перевищує 6000 гривень, та строк використання яких перевищує один рік.

3.2.4. 8ілизну, постільні речі, одяг та взуття. 3.2.5. Природні ресурси. 3.2.6. Інвентарну тару. 3.2.7. Необоротні матеріальні активи спеціаль-

ного призначення.3.2.8. Інші необоротні матеріальні активи.4. Об’єкт основних засобів оцінюється за первіс-

ною вартістю, якою є: вартість придбання у разі придбання за плату; собівартість виробництва у разі самостійного

виготовлення (створення); справедлива вартість у разі отримання без опла-

ти від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору);

первісна (переоцінена) вартість основних засобів у разі отримання без оплати від суб’єктів держав-ного сектору;

залишкова вартість переданого об’єкта осно-вних засобів у разі отримання у результаті обміну на інший актив;

умовна вартість у разі відсутності активного ринку.

5. Первісна вартість об’єкта основних засобів у ра-зі придбання за плату складається з таких витрат:

суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку з придбанням

(створенням) основних засобів (якщо вони не від-шкодовуються суб’єктові державного сектору);

витрати зі страхування ризиків доставки осно-вних засобів;

витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати, безпосередньо пов’язані з дове-денням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтер-ського обліку в державному секторі).

6. Собівартість виробництва (створення) об’єкта основних засобів складається з витрат, понесених суб’єктом державного сектору на його виготовлен-ня (створення), з урахуванням витрат, передбаче-них пунктом 5 цього розділу.

7. Первісною вартістю основних засобів, отри-маних безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), є їх справедли-ва вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених пунктом 5 цього розділу.

Первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), може бути вартість, щодо якої є достовірна інформація, зокрема згідно з відповідними первинними документами, з ура-хуванням витрат, передбачених пунктом 5 цього розділу.

8. Первісна вартість основних засобів, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, до-рівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів суб’єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, передбачених пунктом 5 цьо-го розділу, з наведенням нарахованої суми зносу.

У разі якщо відсутня достовірна інформація що-до первісної вартості основних засобів, первісна вартість визначається на рівні справедливої вар-тості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства.

9. Умовна вартість застосовується до активів (за відсутності активного ринку, а також у разі ви-користання повноважень конфіскації, безоплатної передачі), що мають історично успадковану вар-тість та потенціал корисності, який обмежується характеристиками культурної або історичної спад-щини, зокрема музейні фонди (історичні будинки та пам’ятники, археологічні ділянки, заповідники та природоохоронні зони, твори мистецтва тощо).

У разі зміни потенціалу корисності активів, зокре-ма використання історичного будинку як офісного приміщення, його визнання і оцінювання здій-снюються подібно до загальної оцінки основних засобів. Розмір умовної вартості може визначатися законодавчими та іншими нормативно-правовими актами або складатися з сум страхування від по-жежі, крадіжок, втрат, пошкоджень або іншої мож-ливої шкоди.



10. Первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого у результаті обміну на інший актив, є залишкова вартість переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то первіс-ною вартістю отриманого об’єкта основних засобів є його справедлива вартість на дату оприбуткування.

11. Якщо об’єкт основних засобів складається з різних компонентів, які мають різні строки ко-рисного використання (експлуатації), або надають економічні вигоди суб’єкту державного сектору різними способами, або мають різний потенціал корисності, що зумовлює необхідність застосуван-ня різних норм амортизації, доцільно розподіляти сукупні витрати на придбання (створення) цього об’єкта за його компонентами з окремим обліком кожного компонента.

Після первісного визнання об’єкта основних за-собів як активу його облік ведеться за первісною вартістю.

12. Для інших необоротних матеріальних активів застосовується спрощений, груповий або інший специфічний порядок обліку.

13. Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обліковуються за груповим обліком. �итрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітурні роботи, на збіль-шення вартості книг не відносяться, а визнаються витратами звітного періоду, в якому вони були понесені.

III. Оцінка після первісного визнання та переоцінка основних засобів 1. �итрати на поліпшення об’єкта основних засо-

бів (реконструкцію (реставрацію), модернізацію, добудову, дообладнання) збільшують його пер-вісну вартість протягом усього строку використан-ня, якщо існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, що перевищують первісно оцінений рівень його продуктивності, та/або збільшення потенціалу корисності цього об’єкта.

2. �итрати на утримання об’єкта основних за-собів (проведення технічного нагляду, технічного обслуговування та ремонту), які здійснюються для відновлення або підтримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктив-ності об’єкта основних засобів, визнаються витра-тами звітного періоду, в якому вони були понесені.

3. У разі прийняття рішення суб’єктом державно-го сектору об’єкт основних засобів може переоці-нюватися, якщо залишкова вартість цього об’єкта

суттєво відрізняється від його справедливої вартості на річну дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів здійснюється одночасна пере-оцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.

Переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводи-тися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вар-тість на річну дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Не підлягають переоцінці малоцінні необорот-ні матеріальні активи і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здійснюється за методом, викладеним у пункті 7 розділу IV цього Національ-ного положення (стандарту).

Рішення про проведення переоцінки об’єктів основних засобів суб’єктом державного сектору погоджується з органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності, якщо такий визначено.

4. Порогом суттєвості для проведення переоцінки об’єктів основних засобів приймається величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню за-лишкової вартості об’єктів основних засобів від їх справедливої вартості.

5. Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів визначаються множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його за-лишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об’єкта основних засо-бів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вар-тості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. При цьому для об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково визначається ліквідаційна вартість.

6. �ідомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

7. Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів суб’єктом державного сектору за-раховується до капіталу у дооцінках, а сума уцінки — до складу витрат звітного періоду, крім випадків, наведених у пункті 8 цього розділу.

8. Якщо до проведення дооцінки відбулася уцінка об’єкта основних засобів, то сума його дооцінки визнається доходами суб’єкта державного сектору у сумі, що не перевищує суми зазначеної уцінки, із зарахуванням суми перевищення до капіталу у до-оцінках звітного року.



Якщо у звітному році до проведення уцінки від-булася дооцінка об’єкта основних засобів, то сума його уцінки зараховується на зменшення капіталу у дооцінках, але не більше суми дооцінки, із вклю-ченням різниці до складу витрат звітного періоду.

9. Перевищення сум попередніх дооцінок об’єкта основних засобів над сумою попередніх уцінок за-лишкової вартості цього об’єкта основних засобів щорічно у сумі, пропорційній нарахуванню амор-тизації, відноситься до накопиченого фінансового результату виконання кошторису з одночасним зменшенням капіталу у дооцінках, а при вибутті об’єкта основних засобів — на всю суму залишку пе-ревищення сум попередніх дооцінок цього об’єкта основних засобів над сумою попередніх уцінок.

IV. Амортизація основних засобів 1. Об’єктом амортизації є вартість, яка аморти-

зується. 2. Не підлягають амортизації земельні ділянки,

музейні фонди (пам’ятки культурної спадщини національного або місцевого значення, які внесе-ні (підлягають внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, унікальні документи Національного архівного фонду України, які вне-сені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання, які зберіга-ються в бібліотеках згідно із Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», рідкісні та особливо цінні документи та колекції, які є частиною бібліотечних фондів, що внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру на-ціонального культурного надбання України, тощо як об’єкти з невизначеним строком корисного ви-користання), піддослідні тварини, багаторічні наса-дження, що не досягли експлуатаційного віку, при-родні ресурси, незавершені капітальні інвестиції.

3. Нарахування амортизації здійснюється протя-гом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиня-ється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Також амортизація не нараховується на об’єкти основних засобів, доступ до яких обмежений у зв’язку з тим, що вони перебувають на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антите-рористичної операції.

Після визнання втрат від зменшення корисності об’єкта основних засобів нарахування амортизації здійснюється виходячи з переглянутого строку його корисного використання (експлуатації).

4. При визначенні строку корисного використан-

ня (експлуатації) об’єкта основних засобів врахову-ються такі чинники:

очікуване використання об’єкта основних засо-бів суб’єктом державного сектору. �икористання оцінюють виходячи з очікуваної потужності або фізичної продуктивності об’єкта основних засобів;

очікуваний фізичний знос, який залежить від ін-тенсивності використання об’єкта основних засобів, якості сервісного обслуговування;

моральний знос, який виникає внаслідок змін та вдосконалення виробництва або від зміни ринко-вого попиту на продукт чи послуги, що надаються об’єктом основних засобів;

правові або подібні обмеження на використання об’єкта основних засобів.

5. �артість об’єкта основних засобів розподі-ляється на систематичній основі протягом строку його корисного використання (експлуатації) шля-хом нарахування амортизації на дату балансу. За рішенням керівника суб’єкта державного сектору у розпорядчому документі про облікову політику може бути передбачено нарахування амортизації на річну дату балансу.

Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних за-собів став придатним для корисного використання та введений в експлуатацію.

Нарахування амортизації припиняється, почина-ючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на рекон-струкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.

При вибутті об’єкта основних засобів суб’єкт дер-жавного сектору нараховує амортизацію в місяці його вибуття.

6. �мортизацію основних засобів (крім інших нео-боротних матеріальних активів, амортизація вартості яких здійснюється за методом, визначеним у пункті 7 цього розділу) суб’єкти державного сектору нара-ховують із застосуванням прямолінійного методу.

7. �мортизація необоротних матеріальних акти-вів, зазначених у підпункті 3.2 (крім підпункту 3.2.7) пункту 3 розділу II цього Національного положення (стандарту), нараховується в першому місяці пере-дачі у використання об’єкта необоротних активів у розмірі 50 відсотків його первісної вартості та решта 50 відсотків первісної вартості — у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу).

Переоцінка таких необоротних матеріальних активів, що перебувають у використанні (експлуа-тації), не проводиться.



8. Суму нарахованої амортизації суб’єкт держав-ного сектору відображає збільшенням суми зносу основних засобів та витрат.

V. Зменшення корисності основних засобів 1. Сума втрат від зменшення корисності об’єкта

основних засобів відображається збільшенням суми зносу основних засобів та витрат.

2. Якщо об’єкт основних засобів відображається в бухгалтерському обліку за переоціненою вартіс-тю, то сума втрат від зменшення корисності відо-бражається у порядку, передбаченому абзацом другим пункту 8 розділу III цього Національного положення (стандарту), а сума вигід від відновлен-ня корисності — у порядку, передбаченому абзацом першим пункту 8 розділу III цього Національного положення (стандарту).

3. Сума вигід від відновлення корисності об’єкта основних засобів відображається визнанням до-ходу суб’єкта державного сектору з одночасним зменшенням суми зносу основних засобів.

VI. Вибуття основних засобів 1. �изнання об’єкта основних засобів активом

суб’єкта державного сектору припиняється у разі його ліквідації, вибуття внаслідок продажу, пе-редачі без оплати або невідповідності критеріям визнання активом.

2. Надходження, отримані в результаті продажу основних засобів, вважаються доходами суб’єкта державного сектору, крім доходів від продажу май-на, які вважаються доходами відповідного бюджету.

Фінансовий результат від вибуття об’єктів осно-вних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів.

3. У разі вибуття об’єкта основних засобів з ба-лансу списуються його первісна (переоцінена), балансова вартість та сума накопиченого зносу.

4. �ибуття основних засобів здійснюється у по-рядку, визначеному законодавством.

5. Усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розі-браного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подаль-шого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання основних засобів, оприбут-ковуються з відображенням на рахунках бухгалтер-ського обліку запасів.

Непридатні для використання вузли, деталі, ма-теріали та агрегати оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо).

Оцінка придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, отриманих в результаті списання осно-вних засобів, проводиться за чистою вартістю реа-лізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена, виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі суб’єкта держав-ного сектору з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації.

Сума оприбуткованих матеріалів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи, визнається доходом спеціального фонду суб’єкта державного сектору.

VII. Розкриття інформації про основні засоби у примітках до фінансової звітності 1. У примітках до фінансової звітності інформація

про основні засоби наводиться окремо за кожною групою:

1.1. Первісна (переоцінена) вартість та сума нако-пиченого зносу на початок та кінець звітного року.

1.2. Сума надходження основних засобів за звіт-ний період.

1.3. Діапазон строків корисного використання (мінімальні та максимальні).

1.4. Сума збільшення або зменшення первісної (переоціненої) вартості за звітний рік у результаті переоцінок та зменшення/відновлення корисності.

1.5. Первісна (переоцінена) вартість та сума зносу основних засобів, які вибули за звітний рік.

1.6. Сума нарахованої амортизації за звітний рік. 1.7. Інші зміни первісної (переоціненої) вартості

та суми зносу основних засобів за звітний рік. 1.8. Сума капітальних інвестицій в основні засоби

за звітний рік. 1.9. Сума зобов’язань згідно з договорами,

пов’язаними з придбанням у майбутньому осно-вних засобів.

2. У примітках до фінансової звітності наводиться також інформація про:

2.1. Суму основних засобів, отриманих безоплатно.2.2. Первісну (переоцінену) вартість і суму зносу

основних засобів, щодо яких існують передбачені законодавством обмеження володіння, користуван-ня та розпорядження.

2.3. �артість об’єкта основних засобів, що тим-часово не використовується.

2.4. �артість повністю амортизованого об’єкта основних засобів, який ще використовується.

2.5. �артість об’єкта основних засобів, який ви-був з активного використання та утримується для продажу, передачі без оплати.



Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 11*

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору

I. Загальні положення1. Ці Методичні рекомендації застосовуються

суб’єктами державного сектору для відображення у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи (далі — основні засоби) та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, визнані відповідно до Національного положення (стандарту) бухгал-терського обліку в державному секторі 121 «Основ-ні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1017/18312 (із зміна-ми) (далі — стандарт 121 «Основні засоби»).

Ці Методичні рекомендації не поширюються на основні засоби, що утримуються з метою про-дажу, інвестиційну нерухомість, довгострокові біо-логічні активи, невідтворювані природні ресурси та корисні копалини, особливості обліку яких ви-значаються іншими національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державно-му секторі, крім стандарту 121 «Основні засоби».

2. � цих Методичних рекомендаціях вживаються терміни, визначені в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі.

3. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів, а саме:

закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

конструктивно відокремлений предмет, призна-чений для виконання певних самостійних функцій;

відокремлений комплекс конструктивно з’єд-наних предметів однакового або різного призна-чення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;

інший актив, що відповідає визначенню основ-них засобів, або частина такого активу, що конт-ролюється суб’єктом державного сектору.

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного вико-

ристання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

4. Об’єкт основних засобів визнається активом, коли:

існує ймовірність отримання суб’єктом державно-го сектору майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням, та/або він має потенціал корисності для суспільства;

вартість об’єкта основних засобів може бути ви-значена.

5. Господарські операції з надходження, руху та вибуття основних засобів оформлюються суб’єктом державного сектору первинними документами, форми яких затверджені в установленому законо-давством порядку.

Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то суб’єкт державного сектору складає такі первинні документи, які б містили обов’язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими норматив-но-правовими актами.

6. �ідображення в бухгалтерському обліку опе-рацій з надходження, руху та вибуття основних засобів здійснюється відповідно до Типової корес-понденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями, затвердженої в установленому законодавством порядку.

II. Класифікація основних засобів1. Для цілей бухгалтерського обліку основні за-

соби класифікуються за такими групами:1.1. Основні засоби:земельні ділянки.У цій групі обліковуються земельні ділянки,

отримані суб’єктом державного сектору згідно з за-конодавством;

капітальні витрати на поліпшення земель.До них відносяться витрати неінвентарного

характеру (не пов’язані з будівництвом споруд) на культурно-технічні заходи з поверхневого по-ліпшення земель для сільськогосподарського ви-користання, які проводяться за рахунок капітальних

* Із змінами та доповненнями, останні з яких унесено наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2016 р. № 709. — Прим. ред.



вкладень (планування земельних ділянок, корчу-вання площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників, очищення водойм тощо);

будинки, споруди та передавальні пристрої.У цій групі із виділенням в окремі підгрупи об-

ліковуються:1) будинки виробничо-господарського призна-

чення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі навчальних закладів, ліка-рень, поліклінік і амбулаторій, будинків-інтернатів для старих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабо-раторій тощо) та іншими установами;

2) будинки, що повністю чи переважно призна-чені для проживання;

3) водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, загорожі парків, скверів і загальних садів тощо;

4) лінії електропередач, трансмісії та трубопрово-ди з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енер-гії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача, кабельні та повітряні лінії зв’язку тощо;

5) гідротехнічні споруди, у тому числі канали, дамби, водозахисні об’єкти, колекторно-дренажні мережі, водомірні пости та інші споруди;

машини та обладнання.У цій групі з виділенням в окремі підгрупи об-

ліковуються:1) силові машини та обладнання, машини-ге-

нератори, що виробляють теплову та електричну енергію, і машини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію (енергію води, вітру, теплову, електричну енергію тощо) в механічну;

2) робочі машини та обладнання, машини, апарати та їх обладнання, що призначені для ме-ханічного, термічного та хімічного впливу на пред-мет праці в процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничому процесі за допомогою меха-нічних двигунів, сили людини та тварин;

3) вимірювальні прилади (дозатори, барометри, водоміри, геодезичні прилади, гігроскопи, інди-катори, спеціальні ваги, мірники, касові апарати тощо);

4) регулюючі прилади та пристрої (киснево-ди-хальні прилади, регулюючі, електричні, пневматич-ні та гідравлічні пристрої, пульти автоматичного управління, апаратура централізації та блокування, лінійні пристрої диспетчерського контролю тощо);

5) лабораторне обладнання (пірометри, регуля-

тори, калориметри, прилади для визначення воло-ги, перегінні куби, лабораторні копри, прилади для випробування на газонепроникність, прилади для випробування міцності зразків на розрив, мікроско-пи, термостати, стабілізатори, витяжні шафи тощо);

6) комп’ютерна техніка і її комплектуючі (комп’ютери, монітори, периферійне і мережеве обладнання комп’ютера, що за вартістю за одини-цю чи комплект відноситься до основних засобів) та електронні засоби обробки інформації (електрон-но-обчислювальні, керуючі та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої тощо);

7) медичне обладнання (медичне обладнання (зуболікувальні крісла, операційні столи, ліжка зі спеціальним обладнанням тощо), спеціальне дезінфекційне та дезінсекційне обладнання, об-ладнання молочних кухонь та молочних станцій, станцій переливання крові тощо);

8) інші машини та обладнання — машини, апарати та інше обладнання, які не включені до вищезазначених підгруп (наприклад, обладнання стадіонів, спортмайданчиків та спортивних примі-щень (у тому числі спортивні снаряди), обладнання кабінетів та майстерень у навчальних закладах, кі-ноапаратура, освітлювальна апаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапара-тура, спеціальне обладнання науково-дослідних та інших установ, які займаються науковою працею, обладнання �ТС, телефони, факси, копіювальна техніка, пожежні машини, пожежні автоцистерни, механічні пожежні драбини, пральні та швейні ма-шини, холодильники тощо);

транспортні засоби.У цій групі з виділенням на окремі підгрупи

обліковуються усі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів, не-залежно від вартості:

1) рухомий склад залізничного, водного, авто-мобільного транспорту (електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, плат-форми, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-електроходи, буксири, баржі та барки, човни та судна службово-допоміжні, рятувальні, пристані плавучі, парусні судна, автомобілі вантажні та легкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі тощо);

2) рухомий склад повітряного транспорту (літаки, вертольоти);

3) гужовий транспорт (вози тощо);4) виробничий транспорт (електрокари, мото-

цикли, моторолери, велосипеди, візки тощо);5) усі види спортивного транспорту;інструменти, прилади, інвентар.



У цій групі обліковуються:1) інструменти — механічні та немеханічні знаряд-

дя праці загального значення, а також прикріплені до машин предмети, які слугують для обробки ма-теріалів (наприклад, різальні, ударні, натискувальні та ущільнюючі знаряддя ручної праці, включаючи ручні механічні знаряддя, що працюють на електро-енергії, енергії стисненого повітря тощо (електро-дрилі, фарбопульти, електровібратори, гайковерти тощо), а також різного роду пристрої для обробки матеріалів, здійснення монтажних робіт тощо (лещата, патрони, ділильні головки, пристрої для встановлення двигунів та для прокручування кар-данного вала на автомобілях тощо) тощо);

2) виробничий інвентар та приладдя — предмети виробничого значення, які слугують для полегшен-ня виробничих операцій під час роботи (робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо; обладнан-ня, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (наприклад, світлокопіювальні рами тощо);

3) господарський інвентар (предмети контор-ського та господарського облаштування, переносні бар’єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок з спеціальним обладнанням), килими, портьєри та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення — гідропуль-ти, стендери, драбини ручні тощо (крім насосів пожежних на автомобільному чи кінному ходу та механічних пожежних драбин, врахованих на суб-рахунку «Машини та обладнання»);

тварини та багаторічні насадження.У цій групі з виділенням на окремі підгрупи об-

ліковуються:1) робоча худоба — коні, воли, осли та інші робочі

тварини (включаючи транспортних і спортивних коней та інших транспортних тварин);

2) продуктивна та племінна худоба — корови, би-ки-плідники, бугаї, буйволи та яки (крім робочих), жеребці-плідники та племінні кобили (неробочі), кобили, переведені на табунне утримання, кнурі та свиноматки, вівцематки, кози, барани тощо;

3) службові собаки;4) декоративні тварини;5) піддослідні тварини (собаки, щури, морські

свинки тощо);6) багаторічні насадження — штучні багаторічні

насадження незалежно від їх віку; насадження всіх видів (дерева та кущі), озеленювальні та декора-тивні насадження на вулицях, площах, в парках, садах, скверах, на території установ, у дворах житлових будинків, живі огорожі, снігозахисні та

полезахисні смуги, насадження для укріплення пісків і берегів річок, яро-балочні насадження то-що; штучні насадження ботанічних садів та інших науково-дослідних установ та навчальних закладів для наукових цілей та інші штучні багаторічні на-садження. 8агаторічні насадження збільшуються на суму капітальних вкладень. Молоді насадження усіх видів враховуються окремо від насаджень, що досягли повного розвитку, тобто віку початку пло-доношення, зімкнення крон тощо;

інші основні засоби.Суб’єкти державного сектору зараховують до

інших основних засобів активи, які не включені до вищезазначених груп основних засобів. До цієї групи також зараховуються сценічно-постановоч-ні засоби (декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки тощо); навчальні кінофіль-ми, магнітні диски і стрічки, касети; тощо.

1.2. Інші необоротні матеріальні активи вклю-чають:

музейні фонди;бібліотечні фонди;малоцінні необоротні матеріальні активи.До малоцінних необоротних матеріальних акти-

вів, зокрема включаються: знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо), бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву; спеціальні інструменти та спе-ціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або виготовлення індивідуальних замовлень); предмети виробни-чого значення вартістю до 6000 гривень включно за одиницю (комплект) без податку на додану вартість — робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо; обладнання, що сприяє охороні праці; пред-мети технічного значення, які не можуть бути від-несені до робочих машин (світлокопіювальні рами тощо); предмети, призначені для видачі напрокат; господарський інвентар вартістю до 6000 гривень включно за одиницю (комплект) без податку на до-дану вартість; інші малоцінні необоротні предме-ти, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 6000 гривень включно без податку на додану вартість, — сценіч-но-постановочні засоби, телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холодильники тощо;

білизну, постільні речі, одяг та взуття.Суб’єкти державного сектору, які систематично

отримують значний обсяг білизни, постільних ре-чей, одягу та взуття для здійснення своєї діяльності, до цієї групи зараховують:

1) білизну (сорочки, халати);



2) постільні речі (матраци, подушки, ковдри, про-стирадла, підодіяльники, наволочки, покривала, мішки спальні тощо);

3) одяг і обмундирування, включаючи спецодяг (костюми, пальта, плащі, кожухи, плаття, кофти, спідниці, куртки, штани тощо);

4) взуття, включаючи спеціальне (черевики, чоботи, сандалі, валянки тощо);

5) спортивний одяг і взуття (костюми, черевики тощо).

Інші суб’єкти державного сектору ведуть облік білизни, постільних речей, одягу та взуття у складі інших необоротних матеріальних активів;

природні ресурси;інвентарну тару;необоротні матеріальні активи спеціального

призначення;інші необоротні матеріальні активи.До складу цієї групи включаються інші необорот-

ні матеріальні активи, які не знайшли відображення у інших групах підпункту 1.2.

2. За місцем зберігання всі основні засоби пере-бувають на відповідальному зберіганні у матеріаль-но відповідальних осіб, які призначаються наказом керівника суб’єкта державного сектору. З посадови-ми особами, які відповідають за збереження основ-них засобів, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

3. Кожному об’єкту основного засобу (крім білиз-ни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання) присвоюється інвентарний номер.

Якщо інвентарний об’єкт є складним і включає ті чи інші відокремлені елементи, що становлять разом з ним одне ціле, на кожному такому елементі повинен бути зазначений той самий інвентарний номер, що й на основному об’єкті.

Для білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів та малоцінних необоротних матеріальних активів встановлюються номенкла-турні номери. При цьому предметам одного найме-нування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номенклатурний номер.

Для необоротних матеріальних активів спеціаль-ного призначення суб’єкт державного сектору може присвоювати інвентарні або номенклатурні номери.

4. Перші три знаки інвентарного (номенклатур-ного) номера означають номер субрахунку, четвер-тий — підгрупу, всі інші знаки — порядковий номер предмета у підгрупі. Для тих груп основних засобів, для яких не виділені підгрупи, четвертий знак може позначатися нулем.

5. Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об’єктам основних засобів, зберігаються за ними на весь період перебування їх у даного суб’єкта дер-жавного сектору. Номери інвентарних об’єктів, які вибули чи ліквідовані, не повинні присвоюватись іншим об’єктам, що заново надійшли, протягом трьох років.

6. У бухгалтерській службі суб’єкта державного сектору облік основних засобів ведеться в інвен-тарних картках, які відкриваються на кожний інвен-тарний об’єкт (предмет). Однорідні активи можуть обліковуються на картках групового обліку.

III. Визнання та первісна оцінка основних засобів1. Зарахування на баланс об’єкта основних засо-

бів здійснюється на підставі відповідного первин-ного документа.

2. Об’єкт основних засобів оцінюється за первіс-ною вартістю, якою є:

вартість придбання у разі придбання за плату;собівартість виробництва у разі самостійного

виготовлення (створення);справедлива вартість у разі отримання без опла-

ти від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору);

первісна (переоцінена) вартість основних засобів у разі отримання без оплати від суб’єктів держав-ного сектору;

залишкова вартість переданого об’єкта основ-них засобів у разі отримання у результаті обміну на інший актив;

умовна вартість у разі відсутності активного ринку.

3. Первісна вартість об’єкта основних засобів у разі придбання за плату складається з таких ви-трат:

суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

суми ввізного мита;суми непрямих податків у зв’язку з придбанням

(створенням) основних засобів (якщо вони не від-шкодовуються суб’єктові державного сектору);

витрати зі страхування ризиків доставки основ-них засобів;

витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати, безпосередньо пов’язані з дове-денням основних засобів до стану, у якому вони



придатні для використання із запланованою метою.Фінансові витрати не включаються до первісної

вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтер-ського обліку в державному секторі).

Первісна вартість об’єкта основних засобів може формуватися як за рахунок капітальних витрат, так і за рахунок поточних витрат (витрати на тран-спортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів тощо) згідно з економічною кла-сифікацією видатків бюджету.

4. Собівартість виробництва (створення) об’єкта основних засобів складається з витрат, понесених суб’єктом державного сектору на його виготовлен-ня (створення), з урахуванням витрат, передбаче-них пунктом 3 цього розділу.

5. Первісною вартістю основних засобів, отри-маних безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), є їх справедли-ва вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених пунктом 3 цього розділу.

Первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), може бути вартість, щодо якої є достовірна інформація, зокрема згідно з відповідними первинними документами, з ура-хуванням витрат, передбачених пунктом 3 цього розділу.

Отримання суб’єктами державного сектору основ-них засобів як гуманітарної допомоги проводиться відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу», інших нормативно-правових актів.

Основні засоби, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керівника суб’єкта державного сектору, до складу якої обов’язково входить працівник бухгалтерської служби.

Комісія складає відповідний документ, в якому зазначаються найменування і вартість отриманих основних засобів на підставі якого операції з безо-платного отримання відображаються в бухгалтер-ському обліку.

8ухгалтерський облік надходження, переміщен-ня та вибуття гуманітарної допомоги бухгалтер-ська служба та матеріально відповідальні особи відображають в облікових регістрах, але окремо від матеріальних цінностей, придбаних за рахунок коштів інших джерел надходжень.

Первісна вартість основних засобів, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, до-

рівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів, за якою основні засоби обліковувались у суб’єкта державного сектору, що їх передав, з ура-хуванням витрат, передбачених пунктом 3 цього розділу, з наведенням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебу-вання в експлуатації.

Основні засоби передаються разом з первинни-ми документами (чи їх копіями), або обліковими ре-гістрами (чи їх копіями), або іншими документами, в яких зазначено вартість придбання (створення) основних засобів.

У разі якщо відсутня достовірна інформація що-до первісної вартості основних засобів, первісна вартість визначається на рівні справедливої вар-тості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства.

6. Умовна вартість застосовується до активів (за відсутності активного ринку, а також у разі ви-користання повноважень конфіскації, безоплатної передачі), що мають історично успадковану вар-тість та потенціал корисності, який обмежується характеристиками культурної або історичної спад-щини, зокрема музейні фонди (історичні будинки та пам’ятники, археологічні ділянки, заповідники та природоохоронні зони, твори мистецтва тощо).

У разі зміни потенціалу корисності активів, зокре-ма використання історичного будинку як офісного приміщення, його визнання і оцінювання здій-снюються подібно до загальної оцінки основних засобів. Розмір умовної вартості може визначатися законодавчими та іншими нормативно-правовими актами або складатися з сум страхування від по-жежі, крадіжок, втрат, пошкоджень або іншої мож-ливої шкоди.

7. Об’єкт основних засобів може бути отриманий у результаті обміну на інший актив. Первісною вартістю отриманого об’єкта основних засобів є залишкова вартість переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то первіс-ною вартістю отриманого об’єкта основних засобів є його справедлива вартість на дату оприбуткування.

8. Після первісного визнання об’єкта основних засобів як активу його облік ведеться за первісною вартістю.

9. Якщо об’єкт основних засобів складається з різних компонентів, які мають різні строки ко-рисного використання (експлуатації), або надають економічні вигоди суб’єкту державного сектору різними способами, або мають різний потенціал корисності, що зумовлює необхідність застосуван-ня різних норм амортизації, доцільно розподіляти



сукупні витрати на придбання (створення) цього об’єкта за його компонентами з окремим обліком кожного компонента.

10. �нутрішня телефонна та комп’ютерні ме-режі, системи безпеки (відеоспостереження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації можуть обліковуватись як окремий інвентарний об’єкт осно-вних засобів. Усі складові, що входять до цілісного майнового комплексу, кожний окремо може облі-ковуватися як окремий інвентарний об’єкт. У разі передавання цього комплексу при проведенні де-монтажу всі складові оприбутковуються як окремі інвентарні об’єкти.

11. Кожна окрема будівля є інвентарним об’єктом. До її складу входять усі потрібні для експлуатації і розміщення всередині неї комунікації, тобто: сис-тема опалення приміщення, включаючи котельну установку для опалення (якщо остання знаходиться в самому приміщенні), внутрішня мережа водогазо-проводу і каналізації з усіма пристроями, внутрішня мережа силової та освітлювальної електропровод-ки з усією освітлювальною арматурою, внутрішні телефонні й сигналізаційні мережі та вентиляційні пристрої загальносанітарного значення, підйом-ники (ліфти).

Якщо будівлі стоять поруч і мають загальну стіну, але кожна з них — самостійне конструктивне ціле, вони вважаються окремими інвентарними об’єктами.

Земля і будівлі, розташовані на ній, є окремими активами і в бухгалтерському обліку відображають-ся окремо.

Надвірні приміщення, огорожі та інші надвірні споруди, що обслуговують будівлю (сарай, паркан, колодязь), становлять разом з нею один інвентар-ний об’єкт. Якщо ці будівлі та споруди обслуговують два і більше приміщень, вони вважаються само-стійними інвентарними об’єктами.

Зовнішні прибудови до будівлі, що мають само-стійне господарське значення, приміщення котель-них, які стоять окремо, а також капітальні надвірні прибудови (склади, гаражі) вважаються також самостійними інвентарними об’єктами.

12. Земельні ділянки обліковуються на підставі документів, встановлених законодавством.

13. Придбані (збудовані) суб’єктом державного сектору або за його замовленням житлові будинки включаються до складу основних засобів. У тако-му самому порядку обліковуються житлові при-міщення для військовослужбовців, які будуються у військових містечках для їх проживання.

При спорудженні житла із залученням у порядку пайової участі коштів суб’єктів державного сектору,

організацій та при придбанні квартир у будинках, які перебувають у комунальній власності і обліко-вуються в органах місцевого самоврядування, ви-трати, пов’язані з цим придбанням, відносяться до складу витрат суб’єкта державного сектору.

14. Для інших необоротних матеріальних активів застосовується спрощений, груповий або інший специфічний порядок обліку.

15. Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обліковуються за груповим обліком. �итрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітурні роботи, на збіль-шення вартості книг не відносяться, а визнаються витратами звітного періоду, в якому вони були понесені.

16. Первісна вартість об’єкта основних засобів може змінюватися у разі його поліпшення, частко-вої ліквідації, переоцінки і зменшення корисності/відновлення корисності у порядку, викладеному у розділах VI, VII цих Методичних рекомендацій.

17. Первісна вартість основних засобів, оціне-них в іноземній валюті, визначається у грошовій одиниці України за курсом Національного банку України в порядку, встановленому Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 «�плив змін валютних курсів», затвердженим наказом Міністерства фі-нансів України від 11 серпня 2011 року № 1022, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2011 року за № 1040/19778 (із змінами).

IV. Облік основних засобів в оренді1. Отримані в операційну оренду активи суб’єктом

державного сектору (орендарем) відображаються на позабалансовому рахунку бухгалтерського об-ліку за вартістю, зазначеною в договорі про оренду.

2. У орендодавця передані в операційну оренду основні засоби відображаються на відповідному рахунку бухгалтерського обліку.

3. �итрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його викорис-тання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції з подальшим зарахуванням до складу основних засобів як окремого об’єкта.

4. Орендні платежі, що підлягають отриманню за операційною орендою, визначаються орендо-давцем згідно із законодавством і в бухгалтерсько-му обліку та фінансовій звітності відображаються як збільшення дебіторської заборгованості та отримання доходу.



5. Орендодавець дохід від операційної оренди визнає доходом відповідного звітного періоду на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економіч-них вигід чи потенціалу корисності, пов’язаних з використанням об’єкта операційної оренди, а ви-трати з укладення договору про операційну оренду (юридичні послуги, комісійні винагороди тощо) визнає витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце.

6. Основні засоби, які є об’єктами права кому-нальної власності та передані суб’єкту державного сектору, який утримується за рахунок коштів дер-жавного бюджету на праві оперативного управлін-ня, обліковуються у порядку, передбаченому для обліку операційної оренди.

У аналогічному порядку відображаються основні засоби, які є об’єктами права державної власності та передані суб’єкту державного сектору, що утри-мується за рахунок коштів місцевого бюджету.

V. Облік амортизації основних засобів1. Об’єктом амортизації є вартість, яка аморти-

зується.�артість, яка амортизується, складається з пер-

вісної або переоціненої вартості основних засобів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість приймається в сумі, яку суб’єкт державного сектору очікує отримати від ре-алізації (ліквідації) основних засобів після закінчен-ня строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Ліквідаційна вартість може дорівнювати нулю, якщо суб’єкт державного сектору не може досто-вірно визначити суму, яка очікується від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення стро-ку їх корисного використання (експлуатації).

Ліквідаційна вартість визначається комісією, створеною наказом керівника суб’єкта державного сектору, при введенні об’єкта в експлуатацію або у разі, коли залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, але об’єкт ще придатний до експлуатації.

2. Нарахування амортизації здійснюється протя-гом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиня-ється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Також амортизація не нараховується на об’єкти основних засобів, доступ до яких обмежений у зв’язку з тим, що вони перебувають на тимчасово окупованій

території та/або на території проведення антите-рористичної операції.

Після визнання втрат від зменшення корисності об’єкта основних засобів нарахування амортизації здійснюється виходячи з переглянутого строку його корисного використання (експлуатації).

3. При визначенні строку корисного використан-ня (експлуатації) об’єкта основних засобів врахову-ються такі чинники:

очікуване використання об’єкта основних засо-бів суб’єктом державного сектору. �икористання оцінюють виходячи з очікуваної потужності або фізичної продуктивності об’єкта основних засобів;

очікуваний фізичний знос, який залежить від ін-тенсивності використання об’єкта основних засобів, якості сервісного обслуговування;

моральний знос, який виникає внаслідок змін та вдосконалення виробництва або від зміни ринко-вого попиту на продукт чи послуги, що надаються об’єктом основних засобів;

правові або подібні обмеження на використання об’єкта основних засобів.

4. �артість об’єкта основних засобів розподі-ляється на систематичній основі протягом строку його корисного використання (експлуатації) шля-хом нарахування амортизації на дату балансу що-кварталу діленням річної суми амортизації на 4. За рішенням керівника суб’єкта державного сектору у розпорядчому документі про облікову політику може бути передбачено нарахування амортизації на річну дату балансу.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних за-собів став придатним для корисного використання та введений в експлуатацію.

При вибутті об’єкта основних засобів суб’єкт дер-жавного сектору нараховує амортизацію в місяці його вибуття. При цьому місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12.

5. �мортизацію основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів, амортизація вартості яких здійснюється за методом, визначе-ним у пункті 6 цього розділу) суб’єкти державного сектору нараховують із застосуванням прямолі-нійного методу, при якому річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів.

Розрахунок амортизаційних відрахувань прикла-дається до регістрів бухгалтерського обліку.

6. �мортизація необоротних матеріальних активів, зазначених у підпункті 1.2 розділу II цих



Методичних рекомендацій (крім необоротних матеріальних активів спеціального призначення), нараховується в першому місяці передачі у ви-користання об’єкта необоротних активів у розмірі 50 відсотків його первісної вартості та решта 50 від-сотків первісної вартості — у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу).

Переоцінка таких необоротних матеріальних активів, що перебувають у використанні (експлуа-тації), не проводиться.

7. Не підлягають амортизації земельні ділянки, музейні фонди (пам’ятки культурної спадщини національного або місцевого значення, які внесе-ні (підлягають внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, унікальні документи Національного архівного фонду України, які вне-сені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання, які зберіга-ються в бібліотеках згідно із Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», рідкісні та особливо цінні документи та колекції, які є частиною бібліотечних фондів, що внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру на-ціонального культурного надбання України, тощо, як об’єкти з невизначеним строком корисного ви-користання), піддослідні тварини, багаторічні наса-дження, що не досягли експлуатаційного віку, при-родні ресурси, незавершені капітальні інвестиції.

8. Суму нарахованої амортизації суб’єкт держав-ного сектору відображає збільшенням суми зносу основних засобів та витрат.

9. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, що настає за місяцем ви-буття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дооб-ладнання, консервацію. Нарахування амортизації поновлюється, починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об’єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнан-ня, консервації.

10. �мортизація, нарахована у розмірі 100 % вар-тості об’єкта основних засобів, що придатний для подальшої експлуатації, не може бути підставою для його списання.

VI. Облік ремонту та поліпшення основних засобів1. Приймання закінчених робіт з ремонту і поліп-

шення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо) оформлюється відповідним первинним документом.

2. Рішення про характер і ознаки здійснюваних суб’єктом державного сектору робіт, тобто, чи спря-

мовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудо-ва, дообладнання, реконструкція тощо) об’єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, прий-мається керівником суб’єкта державного сектору з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Роботи з поліпшення об’єкта основних засобів (модернізація, модифі-кація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) здійснюються за рахунок капітальних ви-трат, передбачених у кошторисах на виконання зазначених робіт.

3. �итрати на поліпшення об’єкта основних засо-бів (реконструкцію (реставрацію), модернізацію, добудову, дообладнання) збільшують його пер-вісну вартість протягом усього строку використан-ня, якщо існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, що перевищують первісно оцінений рівень його продуктивності, та/або збільшення потенціалу корисності цього об’єкта.

�артість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об’єкта основних за-собів, включається до капітальних інвестицій з май-бутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання вна-слідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об’єкта, кількості та/або якості робіт, послуг, які надаються цим об’єктом.

Прикладами такого поліпшення є:1) модифікація, модернізація об’єкта основних

засобів з метою подовження терміну його корис-ної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

2) заміна окремих частин устаткування для під-вищення якості робіт, послуг;

3) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дасть змогу зменшити витрати;

4) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

4. �итрати на утримання об’єкта основних за-собів (проведення технічного нагляду, технічного обслуговування та ремонту), які здійснюються для відновлення або підтримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктив-ності об’єкта основних засобів, визнаються витра-



тами звітного періоду, в якому вони були понесені.5. � інвентарні картки або інші регістри аналітич-

ного обліку відповідних об’єктів основних засобів заносяться дані про змінені техніко-економічні характеристики (вартість, потужність, площа тощо) в результаті їх поліпшення.

VII. Переоцінка та зменшення корисності основних засобів1. У разі прийняття рішення суб’єктом державно-

го сектору об’єкт основних засобів може переоці-нюватися, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на річну дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів здійснюється одночасна пере-оцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.

Рішення про проведення переоцінки об’єктів основних засобів суб’єктом державного сектору погоджується з органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності, якщо такий визначено.

Суб’єкти державного сектору нижчого рівня погоджують рішення про проведення переоцінки з суб’єктом державного сектору вищого рівня за ві-домчою підпорядкованістю.

Суб’єкти державного сектору, що мають подвійну підпорядкованість, рішення про проведення пере-оцінки погоджують з суб’єктом державного сектору вищого рівня, який затверджує кошторис.

2. Переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводи-тися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вар-тість на річну дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Не підлягають переоцінці малоцінні необорот-ні матеріальні активи і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здійснюється за методом, викладеним у пункті 6 розділу V цих Методичних рекомендацій.

3. Порогом суттєвості для проведення переоцінки об’єктів основних засобів приймається величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню за-лишкової вартості об’єктів основних засобів від їх справедливої вартості.

4. Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів визначаються множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта основ-них засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об’єкта основних засо-бів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова

вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоці-неної) вартості без зміни суми зносу об’єкта. При цьому для об’єктів, що продовжують використо-вуватися, обов’язково визначається ліквідаційна вартість.

�изначення ліквідаційної вартості не є переоцін-кою об’єкта основних засобів.

Дані про переоцінку (зміна вартості і суми зносу) відображаються у регістрах аналітичного обліку основних засобів.

5. Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів суб’єктом державного сектору за-раховується до капіталу в дооцінках, а сума уцінки — до складу витрат звітного періоду, крім випадків, наведених у пункті 6 цього розділу.

6. Якщо до проведення дооцінки відбулася уцінка об’єкта основних засобів, то сума його дооцінки визнається доходами суб’єкта державного сектору у сумі, що не перевищує суми зазначеної уцінки, із зарахуванням суми перевищення до капіталу в до-оцінках звітного року.

Якщо до проведення уцінки відбулася дооцінка об’єкта основних засобів, то сума його уцінки зара-ховується на зменшення капіталу в дооцінках, але не більше суми дооцінки, із включенням різниці до складу витрат звітного періоду.

7. Перевищення сум попередніх дооцінок об’єкта основних засобів над сумою попередніх уцінок за-лишкової вартості цього об’єкта основних засобів щорічно у сумі, пропорційній нарахуванню амор-тизації, відноситися до накопиченого фінансового результату виконання кошторису з одночасним зменшенням капіталу у дооцінках, а при вибутті об’єкта основних засобів на всю суму залишку пе-ревищення сум попередніх дооцінок цього об’єкта основних засобів над сумою попередніх уцінок.

8. �трати від зменшення корисності об’єкта основного засобу визнаються іншими витратами, а щодо основних засобів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, — з одночасним змен-шенням його балансової (залишкової) вартості. Після визнання втрат від зменшення корисності основних засобів, що амортизується, нарахування амортизації здійснюється виходячи з нової балан-сової (залишкової) вартості основного засобу і пе-реглянутого (у разі зміни) строку його корисного використання (експлуатації).

9. Якщо на дату річної фінансової звітності ознаки зменшення корисності основного засобу перестали існувати, то суб’єкт державного сектору визначає і відображає вигоди від відновлення його корисності.



10. Про відновлення корисності основного засобу можуть свідчити, зокрема, такі ознаки:

1) суттєве збільшення ринкової вартості основ-ного засобу протягом звітного періоду;

2) суттєві позитивні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середо-вищі, у якому діє суб’єкт державного сектору, що відбулися протягом звітного періоду;

3) суттєві зміни основного засобу та/або способу його використання протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які пози-тивно вплинуть на діяльність суб’єкта державного сектору;

4) інші свідчення того, що ефективність основ-ного засобу є або буде кращою, ніж очікувалось.

Якщо ознаки зменшення корисності основного засобу перестали існувати, то вигоди від відновлен-ня корисності основного засобу визнаються іншим доходом, а щодо основних засобів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, — з одночас-ним збільшенням його балансової (залишкової) вартості.

Після відновлення корисності основного засобу, що амортизується, нарахування амортизації здій-снюється виходячи з нової балансової (залишкової) вартості основного засобу і переглянутого (у разі зміни) строку його корисного використання (екс-плуатації). 8алансова (залишкова) вартість основ-ного засобу, збільшена внаслідок відновлення його корисності, не повинна перевищувати балансової (залишкової) вартості цього основного засобу, визначеної на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності.

VIII. Облік вибуття основних засобів1. �изнання об’єкта основних засобів активом

суб’єкта державного сектору припиняється у разі його ліквідації, вибуття внаслідок продажу, переда-чі без оплати, нестачі або невідповідності критеріям визнання активом.

2. �ибуття основних засобів здійснюється у по-рядку, визначеному законодавством.

3. Списанню підлягають основні засоби, що не можуть бути в установленому порядку відчужені, безоплатно передані та щодо яких не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх засто-сування може бути економічно недоцільне), у разі, коли такі основні засоби морально чи фізично зношені, непридатні для подальшого використання суб’єктом державного сектору, зокрема у зв’язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджені вна-

слідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягають, або виявлені в результаті інвента-ризації як нестача.

При цьому списання основних засобів, виявлених в результаті інвентаризації як нестача, здійснюється після відшкодування їх вартості, крім випадків, коли здійснити таке відшкодування неможливо.

Морально застаріла комп’ютерна техніка, при-датна для подальшого використання, може пере-даватися до сфери управління місцевих органів виконавчої влади з подальшим її закріпленням за відповідними закладами, установами та орга-нізаціями.

4. Для визначення непридатності основних засобів комісія, призначена керівником суб’єкта державного сектору:

здійснює безпосередній огляд об’єкта, що під-лягає списанню;

встановлює причини невідповідності критеріям активу;

визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матері-алів, що можуть бути одержані при демонтажі, роз-биранні (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість;

складає і підписує акти про списання основних засобів.

5. � актах про списання наводяться дані, що характеризують об’єкти основних засобів: найме-нування об’єкта, інвентарний (номенклатурний) номер, початок експлуатації об’єкта, первісна (пере-оцінена) вартість, сума нарахованого зносу, коротка характеристика об’єкта, причини вибуття тощо.

У разі списання основних засобів, які вибувають в результаті аварії, до акта додається копія акта про аварію.

У разі списання основних засобів, які вибувають в результаті стихійного лиха, до акта додається інформація стосовно обставини стихійного лиха.

6. Складені комісією акти про списання основ-них засобів затверджуються керівником суб’єкта державного сектору.

7. Суб’єктами державного сектору прийняття рішення про списання з бухгалтерського обліку основних засобів, які належать до об’єктів держав-ної власності, здійснюється відповідно до вимог Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Укра-їни від 08 листопада 2007 року № 1314.



8. Суб’єктами державного сектору прийняття рішення про списання з бухгалтерського обліку основ них засобів, які належать до об’єктів комуналь-ної власності, здійснюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

9. Усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розі-браного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подаль-шого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання основних засобів, оприбут-ковуються з відображенням на рахунках бухгалтер-ського обліку запасів.

Непридатні для використання вузли, деталі, ма-теріали та агрегати оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо).

Оцінка придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, отриманих в результаті списання основ-них засобів, проводиться у порядку, викладеному у пункті 15 розділу II Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів держав-ного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 11.

Сума оприбуткованих матеріалів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи, визнається доходом спеціального фонду суб’єкта державного сектору.

�илучені після демонтажу та розбирання майна вузли, деталі, матеріали та агрегати, що містять до-рогоцінні метали і дорогоцінне каміння, підлягають здачі суб’єктам господарювання, які провадять ді-яльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій, одержаних відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

10. Надходження, отримані в результаті продажу основних засобів, вважаються доходами суб’єкта державного сектору, крім доходів від продажу май-на, які вважаються доходами відповідного бюджету.

Фінансовий результат від вибуття об’єктів основ-них засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів.

11. У разі вибуття об’єкта основних засобів з ба-лансу списуються його первісна (переоцінена), балансова вартість та сума накопиченого зносу.

IX. Облік незавершених капітальних інвестицій1. �итрати на будівництво, виготовлення, при-

дбання і поліпшення об’єктів основних засобів з по-

чатку і до закінчення зазначених робіт та введення об’єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями.

2. Усі витрати на будівництво, виготовлення, ство-рення і поліпшення об’єктів групуються за такими напрямами робіт (витрат):

проектно-вишукувальні роботи;будівельні роботи;роботи з монтажу устаткування;придбання устаткування, що потребує монтажу;придбання устаткування, що не потребує монта-

жу, інструментів та інвентарю;інші капітальні роботи і витрати.�налітичний облік незавершених капітальних

інвестицій ведеться у розрізі витрат на зазначені роботи (витрати) окремо за кожним об’єктом.

3. Якщо за умовами договору на будівництво за-безпечення будівництва устаткуванням здійснюється підрядником, то забудовником вартість устаткування з витратами на монтаж відображається у складі капі-тальних інвестицій згідно з рахунками підрядника.

4. �артість устаткування, яке не потребує мон-тажу, та інших необоротних матеріальних активів, які придбаваються суб’єктом державного сектору, відображається у складі незавершених капіталь-них інвестицій після надходження таких цінностей на місце призначення.

5. �итрати на придбання, створення та поліпшен-ня об’єктів основних засобів, використання яких на дату балансу за призначенням не відбулося, відображаються у складі незавершених капітальних інвестицій у необоротні активи. Капітальні інвести-ції в сумі таких витрат формують фонд у незавер-шеному капітальному будівництві.

Зарахування об’єктів капітальних інвестицій на підставі первинних документів до складу основ-них засобів відображається з відповідним зменшен-ням капітальних інвестицій. Одночасно відобража-ється збільшення фонду у необоротних активах та зменшення фонду у незавершеному капітальному будівництві.

6. Капітальні витрати на поліпшення земель включаються у вартість основних засобів щорічно в сумі витрат, які відносяться до прийнятих в екс-плуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

Облік капітальних витрат на поліпшення земель ведеться шляхом розподілу на такі заходи: плану-вання земельних ділянок, викорчовування площ під оранку, очищення водойм, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників із зазначенням займаної площі й вар-тості виконаних робіт за кожним заходом.



7. Капітальні вкладення в багаторічні насадження вводяться в склад основних засобів щорічно у сумі

витрат на прийняті в експлуатацію площі незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

Додаток 1до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору

Типові строки корисного використання основних засобів суб’єктів державного сектору

№ з/п

Назва субрахунку

Назва підгрупиСтрок корисного

використання, років

1 2 3 4

18удинки та споруди

8удинки виробничо-господарського призначення (підгрупа 1):з плівкових матеріалів, збірно-розбірні, пересувні, кіоски, ларьки, альтанки тощо

10

дерев’яні, каркасні і щитові, контейнерні, дерево-металеві, каркасно-обшивні і панельні, глинобитні, сирцеві, саманові та інші аналогічні

20

без каркасів зі стінами полегшеної кам’яної кладки, залізобетонними, цегляними і дерев’яними колонами та стовпами, із залізобетонними, дерев’яними та іншими перекриттями; дерев’яні з брущатими або зробленими з колод рубаними стінами

25

із залізобетонними і металевими каркасами, зі стінами з кам’яних матеріалів, великих блоків і панелей, із залізобетонними, металевими, іншими довговічними покриттями та інші некласифіковані

50

8удинки, що повністю чи переважно призначені для проживання (підгрупа 2): каркасно-комишитові та інші полегшені

15

сирцеві, збірно-щитові, каркасно-засипні, глинобитні, саманові

20

інші некласифіковані 50

�одокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, загорожі парків, скверів і загальних садів тощо (підгрупа 3)

20

Лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача (підгрупа 4)

20



1 2 3 4

Гідротехнічні споруди, у тому числі канали, дамби, водозахисні об’єкти, колекторно-дренажні мережі, водомірні пости та інші споруди (підгрупа 5):греблі бетонні, залізобетонні, кам’яні, земляні, тунелі, водоскиди і водоприймачі, акведуки, лотки, дюкери і водопровідні споруди, рибопропускні і рибозахисні споруди, напірні трубопроводи

50

берегоукріплювальні та берегозахисні споруди залізобетонні, бетонні, кам’яні

40

гідротехнічні споруди дерев’яні 10

водосховища при земляних дамбах 50

водоскиди і водовипуски при ставках:бетонні та залізобетонні

40

дерев’яні 10

гідротехнічні споруди на каналах (шлюзи-регулятори, мости-відводи, дюкери, у тому числі стальні, акведуки, водоскиди кам’яні, бетонні і залізобетонні та інше)

40

зрошувальна і осушувальна мережа:канали земляні без облицювання, канали, облицьовані каменем, бетоном, залізобетоном; водозбірно-скидна мережа із відкритих земляних каналів; колекторно-дренажні земляні канали без кріплення

40

закрита колекторно-дренажна мережа:канали із азбестоцементних труб

40

канали із гончарних труб 50

канали із пластмасових труб 20

водомірні пости 10

2Машини та обладнання

�имірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання, інші машини та обладнання (підгрупи 3 — 8)

10

Робочі машини та обладнання (підгрупа 2) 15

Силові машини та обладнання (підгрупа 1) 10

3Транспортні засоби

Рухомий склад залізничного, повітряного та іншого транспорту (підгрупи 1 — 2)

20

Корпуси та причепи автомобілів (підгрупа 1) 10

�втомобілі легкові з двигуном внутрішнього згорання об’ємом циліндра (підгрупа 1):до 2500 см куб.

7

більше 2500 см куб. та інші 10

�втомобілі вантажні (підгрупа 1): вантажопідйомністю до 5 т

7



1 2 3 4

вантажопідйомністю від 5 т до 20 т 7

вантажопідйомністю більше 20 т та інші 7

�втобуси з двигуном внутрішнього згорання об’ємом циліндра (підгрупа 1):до 2800 см куб.

7

понад 2800 см куб. та інші 10

Усі види гужового, виробничого та спортивного транспорту (підгрупи 3 — 5)

5

4Інструменти, прилади та інвентар

Інструменти (підгрупа 1) 5

�иробничий та господарський інвентар (підгрупи 2 — 3) 10

5Робочі і продуктивні тварини

Тварини зоопарків та подібних установ, службові собаки (підгрупи 3, 4)

5

Робоча, продуктивна та інша худоба (підгрупи 1, 2) 7

68агаторічні насадження

Культури ягідні (суниця) 3

Культури ягідні (крім суниці), плодові, овочеві 10

Культури ефіроолійні, лікарські 10

Насадження штучні ботанічних садів та інших науково-дослідних установ і навчальних закладів для науково-дослідних цілей

20

Насадження озеленювальні та декоративні 25

Захисні та інші лісні насадження 50

Інші довгострокові біологічні активи, не класифіковані 20

7Інші основні засоби

Інші основні засоби 10

8

Необоротні матеріальні активи спеціального призначення

Необоротні матеріальні активи спеціального призначення 20

Documents

ЗмістžЗ Спецвипуск.pdf · Порядок заповнення форм фінансової звітності, затверджених НП(С)БО 101 «Подання