Підготувала:

Самокіш О.

нко(псевдоніми - В.Щербань, С.Василенко, Симон)

Український поет і журналіст, шістдесятник. Народився 8 січня 1935 р., у селі БіївціЛубенського району на Полтавщині в селянській родині. Виховувався без батька. Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки. Ходив у середнюшколув сусідньому селі Тарандинцях.

Рідна хатас.Біївціна Полтавщині

Мати Ганна Трохимівна Щербань

Шкільні роки

Василь Симоненко. Кінець 1940 – початок 1950 років

«Василь Симоненко вчився в школі, коли я прийшлапрацювати учителем математики 5—7 класів. Мені довелося вести уроки креслення в старших класах... Я добре готуваласядо уроків, але у своїх силах була не впевнена…»

Вчителька Василя –Уляна Миколаївна Демченко:

• Вступив на факультет журналістики Київськогоуніверситету імені Тараса Шевченко, де брав участь в літературній студії іменіВасиля Чумака (СІЧ).

• В 1957-1960 роках працювавв газеті "Черкаська правда", в 1960-1963 роках - в газеті"Молодь Черкащини", особистим кореспондентом"Робітничої газети", займався літературноютворчістю. • Закінчив середню школу в

сусідньому селіТарандинцях

Симоненко почав писати, навчаючись в університеті але в умовахприскіпливоїрадянської цензури друкувався неохоче. Перша і єдина збірка, що побачила світ –―Тиша і світ‖

Уже в ті роки набуливеликоїпопулярності самовидавніпоезії Симоненка, щопоклали початок українському руховіопору 1960-70-их pp. Тематично вони становили сатиру на радянський лад, зображенняважкого життярадянськихлюдей, особливо селянства, викриття жорстокостейрадянської деспотії , затаврування російського великодержавного шовінізму тощо.

ОСНОВНІ ТВОРИ:

• Казки «Цар Плаксій та Лоскотон», «Казка про Дурила», «Подорож в Країну Навпаки»

• Збірки поезій «Тиша і грім», «Земне тяжіння»,

• Збірка оповідань і новел «Вино з троянд»

• Поєзії та вірші «Ти знаєш, що ти — людина?», «Лебеді материнства», «Задивляюсь у твоїзіниці»

«Цар Плаксій

та Лоскотон»«Подорож у країнуНавпаки»

«Ти знаєш, що ти — людина?»

Ти знаєш, що ти — людина?Ти знаєш про це чи ні?Усмішка твоя — єдина,Мука твоя — єдина,Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.Завтра на цій земліІнші ходитимуть люди,Інші кохатимуть люди —Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —Озера, гаї, степи.І жити спішити треба,Кохати спішити треба —Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,І хочеш того чи ні —Усмішка твоя — єдина,Мука твоя — єдина,Очі твої — одні.16.11.1962

Аналіз вірша “Ти знаєш, що ти-людина?”

Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якогокожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.

Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.

Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носитице ім’я, кожна людина неповторна.

Композиція. Поезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людинаповинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.

Вірш складається з чотирьох куплетів, кожний з який містить по п’ять рядків.

Проблематика твору.· людина і суспільство

(призначення людини на землі);· індивідуальність кожної людини;· швидкоплинність часу і життя.

"Задивляюсь у твої зіниці"Задивляюсь у твої зіниціГолубі й тривожні, ніби рань.Крешуть з них червоні блискавиціРеволюцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво!І нехай пливе за роком рік,Буду, мамо горда і вродлива,З тебе дивуватися повік...

Ради тебе перли в душу сію,Ради тебе мислю і творю...Хай мовчать Америки й Росії,Коли я з тобою говорю.

Одійдіте, недруги лукаві!Друзі, зачекайте на путі!Маю я святе синівське правоЗ матір'ю побуть на самоті.

Рідко, нене, згадують про тебе,Дні занадто куці та малі,Ще не всі чорти живуть на небі,Ходить їх до біса на землі.…

Аналіз вірша "Задивляюсь у твоїзіниці"

Тема: звеличення рідної землі, її історії.

Ідея: звернення до земляків - любити рідну землю і дбати про її майбутнє.

Жанр: патріотична лірика

Віршований розмір: шестистопний ямб

художні засоби:

-епітети: червоні блискавиці, мама, горда і вродлива,святе синівське право,

-метафори: пливе за роком рік,перли в душі сію,мовчать Америки й Росії, дні занадтокуці та малі,чорти живуть на небі,

-порівняння:зіниці, голубі, тривожні, ніби рань.

-звертання: Україно! недруги лукаві! друзі. нене.

-образи-символи: мати, чорти.

-гіпербола: битви споконвічний грюк.

-риторичне запитання: Як же я без друзів обійдуся, без лобів їх, без очей і рук?

Тема - гнівний виступ проти катів народу та віра у безсмертя українців.

Ідея – подвійна: з одного боку – це звинувачення всім катам, які віками намагалися тримати український народ у ярмі, з іншого – впевненість у незнищенностірідного народу, сила , волелюбність якого сягають у добу козацької слави, героїзму, звитяги.

Жанр - Інвектива ( лайлива промова, від нападаю) –різкий викривальний виступ, образлива промова, лайка, випад, спрямований проти кого-небудь.

Кольорова гама - кольори темні і ясні.Образ ката пов’язаний з чорним, синюшним, брудно-

синім, червоно-синім.Образ рідної сторони – з світло-жовтим, світло-

перламутровим, ніжно-голубим, бурштиновим.Образ народу пов’язаний з ясно-червоним, світло-

рожевим, свіжо-зеленим

Поезія В. Симоненка «Де зараз ви, кати мого народу?..»

Яка причина смерті 28-річного чоловіка?

1962 року В. Симоненко разом з А. Горською та Л. Танюком виявили місця похованнярозстріляних НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківні, про щой було зроблено заяву до міської ради.

Після цього його було декілька разів жорстокопобито, (ст. ім. Шевченка м. Сміла) унаслідокчого помер від швидкоплинної хвороби нирок13 грудня 1963 у Черкасах.

Офіційна версія твердить про смерть від раку нирок…

Грудень 1963 року. Похорон Василя Симоненка

Труну несуть Рябокляч, Дзюба, Коваленко, Сверстюк.

Поховано Василя на центральному Черкаському кладовищі.

Вшанування пам’яті в Черкасах

«Поруч нього будуть лебеді, які летять на Дніпро»

У день 70-річчя Василя Симоненка, 8 січня, в Черкасах, було

відкрито меморіальний музей поета у редакції теперішньої газети

«Черкаський край», де працював Василь Андрійович

У своєму робочому кабінеті

Василь Симоненко посмертно удостоєний

Державної премії України імені Тараса

Шевченка у 1995 році.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину…

Використана література:

• www.ukrlit.org/Symonenko_Vasyl_Andriiovych/Tysha_i_ghrim/

• muzofon.com

• http://vk.com/topic-27698006_27725391?post=126

• http://uk.wikipedia.org/