н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е сСВІТСВІТ№ 47—48 (891—892) грудень 2015 Газета заснована у квітні 1997 р.

С Ь О Г О Д Н І В Н О М Е Р І :

2 стор. Італійський «прорив» Шевченка

Виїзне засідання ПрезидіїАкадемії наук вищої школи

3 стор. Євродок об’єднує і консолідує

4 стор. Українка зНімеччини отрималапремію за наукові досягнення

Фо

то В

ол

од

им

ир

а З

АЇК

И

Дорогі наші читачі! Шановні автори, прихильники та герої

публікацій науково+популярної газети «Світ»!

Ось ще один рік відходить за обрій. Длякожного з нас, для української науки, зокрема,і України, загалом, він видався дуже непро!стим. Рік боротьби за Державу і Мир, за гіднеЖиття, за європейське Майбутнє. Рік тяжкоїпраці, турбот, негараздів, драм, а то й трагедій.І для багатьох наших співвітчизників, на жаль,рік виживання в рідній країні…

Та, попри все, були в ньому й світлі

проміжки. Для науковців – їхні маленькі йвеликі успіхи у справі, яку вони обрали длясебе, для науки – вдалі спроби спрямуватидослідження на потребу воєнного часу і от!римати вагомі результати, для країни –встояти, аби не впасти.

У переддень Нового 2016 року «Світ»вітає всіх вас. Здоров’я вам міцного, вдалихпланів і успішного їх звершення, визнанняв нашій країні та поза її межами!

А ще – у злагоді й гармонії із собою тасвітом зустріти Різдво Христове, у родинно!му колі чи колі друзів – старий Новий рік.

«Світ» вдячний усім, хто допомагав іпідтримував його, бодай намагався зро!зуміти… Особлива подяка – нашим незмін!ним засновникам – Міністерству освіти і на!уки та Національній академії наук. Спасибіїхнім керівникам – міністру Сергію Квіту, за!ступнику міністра Максиму Стрісі та прези!денту Академії, голові Наглядової ради газе!ти Борису Патону. Сподіваємося на вашуприхильність і розуміння!

Нехай рік новий усіх нас радує! Добранам, миру і всіляких гараздів!

Творчий колектив газети «Світ»

К О Л О Н К А « С В І Т У »

ЗЗ ННооввиимм ррооккоомм ттаа РРii ззддввоомм ХХррииссттооввиимм!!

ММиирруу ввссіімм ннаамм уу ррооцціі ннооввооммуу!!

А відтак будьмо відверті: клі!ше про «світову велич Шевчен!ка» досі лишається більше на!шою мрією, аніж реальним ста!ном справ. Численні пам’ятни!ки «Українському Барду» посвітових столицях було споруд!жено здебільшого самовіддани!ми зусиллями діаспори, і вонине потягнули за собою появиШевченкових текстів бодай вуніверситетських курсах світовоїлітератури. Малою втіхою длянас є те, що й вірші двох іншихпоетів «великої слов’янськоїтріади» – Міцкевича і Пушкіна– так само мало кому відомі наЗаході поза кафедрами поло!ністики чи русистики. Адже такікафедри принаймні існують умайже всіх провідних універси!тетах. А ось зарубіжні кафедриукраїністики на всіх континен!тах можна поки полічити напальцях двох рук…

Водночас не можна очікува!ти, що Шевченко, Франко, ЛесяУкраїнка, Коцюбинський, іншінаші класики стануть колисьфактом чужих культур без доб!рих сучасних перекладів. А тутстановище – гнітюче. Трохикращі, звісно, справи в англо!мовному світі (попрацювали йдіаспорні установи, й академічніосередки в Гарварді, Едмонтоніта інших університетських цент!рах). Традиційний інтерес до Ук!раїни зберігається в сусіднійПольщі. А ось, скажімо, в Італії,на території якої розташованонайбільшу кількість об’єктів зісписку Світової культурноїспадщини ЮНЕСКО, Шевчен!ко досі залишався практичноневідомим. Адже талановитіспроби перекладів, виконані 90років тому українською жур!налісткою Младою Липовець!кою разом з італійським пись!

менником Чезаре Меано, давностали бібліографічною рідкіс!тю… Та й, зрозуміло, переклади(як, до речі, й словники, нестачаяких – частина цієї проблеми зперекладами) потребують по!стійного оновлення, осучаснен!ня – і не лише стилістичного, ай інтерпретаційного, зважаючи,зокрема, й на тектонічні транс!формації України та загаломСходу Європи в цю останнючверть століття.

Тому подією без перебіль!шення величезної ваги сталацього року поява в престижномуіталійському видавництві «LeMonnier» (група «Mondadori»)книги відомого славіста, інозем!ного члена НАН України, про!фесора Міланського університе!ту Джованни Броджі й професо!ра Римського університету «ЛаСап’єнца» Оксани Пахльовської«Тарас Шевченко. Від царськихказематів до українського Пан!теону» (Giovanna Brogi, OxanaPachlovska. Taras Sevcenko. Dallecarceri zariste al Pantheon ucraino.Firenze: Le Monnier Universita,2015. – 330 p.).

Цю книжку задумано яксвоєрідний «вступ до Шевчен!ка» для широкого спектруфахівців, але також і просто длячитачів, які досі не знали майженічого про поета або ж мали«приблизне» про нього уявлен!ня, часто, між іншим, спотворе!не російсько!радянськими дже!релами. Книжка містить розгор!нуту передмову й довідкові ма!теріали на понад 100 сторінок,репродукції з 16 найрепрезента!тивніших картин, гравюр та ри!сунків Шевченка і двомовний(український текст розрахова!ний на славістів, які володіютьхоча б російською чи польсь!кою) вибір найважливіших, з

погляду авторів, поезій, до якогопотрапили 28 віршів і 5 поем:«Сон», «Кавказ», «ВеликийЛьох», «Царі», «Неофіти».

Цей вибір може здатися намдещо незвичним. Адже тут не!має жодного тексту, написаногодо 1844 року. Немає «Причин!ної», «Катерини» та решти пое!зій «Кобзаря» 1840 року. Немає«Гайдамаків». Немає усіх тих«реве та стогне» і «кохайтеся,чорнобриві», таких любих на!шому українському серцю, за!карбованих у ньому на рівні ге!нетичного коду.

Натомість наголос зробленона віршах «Трьох літ», на поезі!ях, написаних на засланні йпісля повернення з нього. Тобтона текстах цілком зрілого Шев!ченка, який уже «перехворів» наромантичні молодечі ілюзії. Ітакий вибір можна тільки схва!лити – адже йдеться про потре!бу не просто дати читачеві«невідому екзотику», але й по!казати цьому читачеві, щойдеться про поета, анітрохи неменшого за масштабом відзнайомого йому зі шкільної ла!ви Леопарді та інших велетівбурхливої доби європейськогоРомантизму.

Переклади зроблено «майжебез рим» – вони є тільки там, де,певно, з’явилися самі собою,підказані евфонією італійськоїмови. Не прагнули перекладачій відтворити точно ритмікуШевченка – хоч у багатьох ви!падках це було б можливо: аджезначна частина Шевченковихтекстів написана не ямбами і хо!реями, яких силабічна італійсь!ка поезія не знає, а саме силабіч!ним «коломийковим» віршем(рядками по 8 і по 6 складів).Але таке сліпе «перенесення»ритміки Шевченка в іншу мову зїї латинським корінням та бага!товіковими версифікаційнимитрадиціями неминуче змістило бдля італійського читача тональ!ність поезій до дитячих пісеньок(«серйозні» поезії в італійськійтрадиції писали здебільшого 11!складовими рядками).

Відтак «садок вишневий колохати» став у перекладі «giardinodi ciliegi attorno a casa» – безжодних смислових втрат, але знаближенням тональності зву!чання до ліричних шедеврів ужезгадуваного Леопарді – Шев!ченкового сучасника. А так має!мо більше шансів, що читач!італієць сприйме ці ідилічні ряд!ки, за якими незбагненно про!зирають ґрати (вірші написано1847 року в тюремному казе!маті!), як щось своє, рідне.

А перші рядки написаного наКос!Аралі вірша «Г.З.» («ГанніЗакревській») «Немає гірше, якв неволі / Про волю згадувать»перекладено з прямим запози!ченням знаменитого дантового«maggior dolore» («більшого го!ря»). Адже – ми про це часто за!буваємо! – у Шевченка ці рядкиє парафразом відомих слівФранчески з V Пісні «Пекла»:«Гіршого немає, / як згадуватьщасливу давню днину / у зли!годнях…» (через чотири рокиукраїнський поет у листі до мос!ковського приятеля, історикаОсипа Бодянського ще раз про!цитує ці рядки – вже з прямимпосиланням на велике першо!джерело). І такі «мітки» італійсь!ких впливів, дбайливо позначеніавторками, безумовно посилю!ють книгу.

Звичайно, ця однакнижка не змінить ра!дикально несприятли!вої поки для нас куль!турної ситуації наАпеннінському півос!трові, де симпатію доросіян у серця освіче!них інтелектуалів вкла!дено з текстами Тол!стого, Достоєвського іГоголя, якого тут тежвважають виключноросіянином (тому важ!ливо, що аналітичнупередмову до рецензо!ваної книги завершуєвеликий розділ «Шев!ченко і Гоголь: асимет!ричний діалог»). Алереалізація подальшихпланів авторок (середяких – італійські ви!дання Кобилянської,

Коцюбинського, Лесі Українки,окремих сучасних письмен!ників) збільшить шанси на те,що в майбутньому освіченііталійці сприятимуть українцямяк нації, що уславилася не лишедбайливими й сумлінними хат!німи робітницями й доглядачка!ми, але й авторами, що зробилигідний внесок у скарбницю сві!тової літератури.

І насамкінець. Рецензованукнигу було видано виключно засприяння Італійського культур!ного інституту в Києві. Але як!що українська держава перейдетаки колись до системного про!сування своєї культурної при!сутності у світі, то частиною та!кої стратегії неминуче мала бстати не лише підтримка одно!разових культурницьких акцій,але й сприяння появі корпусуперекладів найголовніших текс!тів української літератури всіманайважливішими європейськи!ми мовами. Якщо й справді пла!нуємо «повернення» до Європи,то інтелектуальна інтеграція вєвропейську культуру кращиминашими творами – найбільшпридатний для цього шлях.

Максим СТРІХА, доктор фізико"

математичних наук, письменник

2 №47—48 грудень 2015св іт

Шевченківський 2014"й ювілейний рік, без сумніву, суттєво підви"щив інтерес до України у світі. Але сталося це насамперед через Рево"люцію Гідності, російську агресію, анексію Криму й криваву війну наДонбасі. Зрозуміло, що в знекровленої держави лишалося вкрай малосил і можливостей на те, щоб нарощувати ще й свою культурну при"сутність по різних європах і америках.

У К Р А Ї Н А І С В І Т

Італійський «прорив» Шевченка

У Національному університетібіоресурсів і природокористуван+ня з ініціативи аграрного відділен+ня відбулося розширене виїзнезасідання Президії Академії науквищої школи України. На йогопочатку президент АН вищоїшколи Олександр Наконечнийзапропонував присутнім вшанува+ти світлу пам’ять академіків, рад+ників Президії Ігоря Миколайо+вича Ляшенка і Володимира Іва+новича Чопика, які нещодавнопішли з життя.

Ректор НУБіП Станіслав Ні!колаєнко розповів, як реалізу!ється стратегія розвитку цьогонайбільшого аграрного ВНЗ Ук!раїни, зафіксована в «Голосі!ївській стратегії 2020». Зокрема,упродовж минулих двох роківоптимізовано структуру під!розділів університету, створеноради роботодавців, які берутьактивну участь у формуванні на!вчальних програм кожного фа!культету. Велику увагу керів!ництво університету приділяє

розвиткові наукових дослід!жень, адже сьогодні НУБіП об!слуговує сектор національноїекономіки загальною потуж!ністю приблизно в 650 млрд.гривень.

Віце!президент АН вищоїшколи України, заступник мі!ністра освіти і науки МаксимСтріха поінформував про ухва!лення Верховною Радою Ук!раїни підготовленого МОН успівпраці з науковою спільно!тою, зокрема і з АН ВШ Ук!раїни, нового закону «Про на!укову і науково!технічну діяль!ність». Він також повідомив,що, попри бюджетну скруту,міністерству вдалося домогтисязбільшення показників фінан!сування університетської наукиу проекті Державного бюджету2016 року. В разі ухвалення тако!го бюджету МОН зуміє реалізу!вати кілька нових важливихініціатив, зокрема й щодо забез!печення науковців доступом допровідних міжнародних науко!

метричних баз даних. ОкремоМ. Стріха наголосив на тому, щоз ініціативи міністерства ком!панія «Томсон!Ройтерс» вирі!шила надати безкоштовний до!ступ до своїх продуктів, зокремай до бази «Web of Science», для26 вишів і наукових установ,евакуйованих з окупованих До!нецька і Луганська.

Проректор НУБіП, академікНААН Сергій Кваша зробив на!укову доповідь «Основні тен!денції у розвитку аграрного сек!тору економіки України: про!блеми сталого сільського роз!витку». Значення аграрного сек!тору учений проілюстрував та!кими цифрами: сьогодні в ньомузайнято трохи більше 3 млн.працівників і 56 тисяч суб’єктівгосподарювання, він виробляєблизько 14% ВВП – і водночасдає державі 37% її валютної ви!ручки. Експортний потенціал 1га української ріллі складає 532долари, що значно ближче допоказника ЄС (651 долар), аніж

до показника Митного союзуРосії, Білорусі й Казахстану (97доларів). Ці цифри переконливозасвідчують важливість ефек!тивного наукового супроводу аг!рарної галузі.

Співробітник Державногофонду фундаментальних дослід!жень Валентина Андрущенкопоінформувала про хід реалізаціїпідтриманого Академією проекту«Наукові журнали України». Насьогодні на сайті www.usj.org.uaзібрано інформацію про понад400 вітчизняних наукових ви!дань. Кінцева мета проекту –спонукати наші журнали дотри!муватися міжнародно визнанихправил і, таким чином, полег!шити собі доступ до міжнарод!них наукометричних баз.

На пропозицію О. Наконеч!ного вирішено, що чергові ХІІІАкадемічні читання пам’яті за!сновника й першого президен!та Академії В. І. Стріхи відбу!дуться 20 лютого 2016 року.Президія просить учених Ака!

демії подати теми своїх до!повідей до 20 січня.

Водночас науковим відділен!ням Академії дано доручення вмісячний термін внести пропо!зиції щодо вакансій на черговихвиборах академіків АН вищоїшколи України, які плануєтьсяоголосити на початку наступно!го року.

На подання відділення мате!матики Президія ухвалила від!значити нагородою Святого Во!лодимира академіка АН вищоїшколи України і НАН УкраїниМиколу Перестюка, якому 1січня 2016 року виповниться 70років.

На завершення засіданнятеплі слова лунали на адре!су видатного вченого!аграрія,довголітнього академіка!секре!таря аграрного відділення Ака!демії, громадського діяча, на!родного депутата України ІІскликання Валентина Яблонсь!кого, який днями відзначивсвоє 85!річчя.

А К Т У А Л Ь Н О

Виїзне засідання Президії Академії наук вищої школи

У формуванні та реалізаціїосвітньо+наукової політики Євро+пейського Союзу беруть участь якокремі держави+члени, так іпан’європейські організації, щооб’єднують різні категорії заці+кавлених сторін, безпосередніхучасників та суб’єктів академіч+ної діяльності, студентів універ+ситетів, дослідників, аспірантів імолодих науковців. Сильнаполітична та суспільна позиціятаких громадських об’єднань, їхактивне залучення до процесів за+конотворчої діяльності та лобію+вання інтересів цільових груп ака+демічного середовища обумовлюєефективність політики як ЄС, такі окремих країн у сфері науковихдосліджень і вищої освіти.

Особливе місце у Європейсь!кому просторі вищої освіти(EHEA) та Європейському до!слідницькому просторі (ERA)відведено молодим науковцям— як ключовому об’єкту управ!лінського впливу та освітньо!наукової політики. Адже спри!яння професійному становлен!ню науковців, програми розвит!ку наукової кар’єри шляхомефективної системи фінансу!вання наукових досліджень,грантів і проектів – це стра!тегічна діяльність із формуваннянаукового потенціалу ЄС. Томумолоді вчені повинні теж бутиактивними стейкхолдерами упроцесі формування політики таїї реалізації.

На рівні ЄС такою потужноюорганізацією, що об’єднує мо!лодих науковців з різних країн єЄвропейська рада аспірантів тамолодих учених — Eurodoc, ут!ворена у 2002 році та зареєстро!вана як міжнародна, пан’євро!пейська некомерційна органі!зація у Брюсселі. Євродок – цеконфедерація 35 національнихасоціацій аспірантів і молодихдослідників країн Європейсько!го Союзу та Ради Європи, якапокликана консолідувати мо!лодіжне академічне середовищев Європі та представляти йогоінтереси на європейському рів!ні. Пріоритетом Євродоку є ді!яльність у контексті розвиткуERA, в якому всі науковці мати!муть однаковий статус дослід!ників!професіоналів і відпо!відно рівні права та можливості(фінансування, соціальний за!хист, пенсійне забезпечення),відстоювання інтересів молодихнауковців, зокрема, поліпшенняумов їх праці та підвищенняякості вищої освіти і науки; вдо!сконалення підготовки науко!вих кадрів та програм кар’єрно!го розвитку, незалежно від без!посередньої приналежності доакадемічного сектора; підтрим!ка ініціатив організацій!членівта лобіювання інтересів молодихучених на всіх рівнях взаємодій;зміцнення співпраці між націо!нальними організаціями, ство!рення платформи для обмінуідеями та досвідом діяльностінаціональних організацій моло!дих науковців, їх співпраці зключовими стейкхолдерами усистемі вищої освіти і науки,формування спільної позиціїщодо політики стосовно моло!дих науковців у Європі.

Євродок формує політичніпропозиції та надає рекоменда!ції академічним, колегіальним

та державним інституціям із пи!тань, які стосуються аспірантівта молодих учених Європи. Він єстратегічним партнером основ!них стейкхолдерів у європей!ській політиці вищої освіти і на!укових досліджень, зокрема,співпрацює з Європейськоюкомісією (Генеральним директо!ратом з наукових досліджень) таЄвропейською асоціацією уні!верситетів.

За статутом до структури ор!ганізації входять: пленарні збо!ри (раз на рік), президія, секре!таріат, консультативно!дорадчарада та наглядова рада. Щороку

в різних містах Європи Євродокпроводить пленарні збори, наяких обирають керівництвоЄвродоку (президента, віце!президента, секретаря, скарбни!ка і 3 членів президії), визнача!ють допоміжні позиції та ке!рівників робочих груп, обгово!рюють щорічну доповідь продіяльність організації, форму!ють стратегічні цілі на майбутнюкаденцію, оптимізують внут!рішні регуляційні документи(статут, внутрішній регламент)та організаційну структуру (на!приклад, кількість і напрямкидіяльності робочих груп). Ме!ханізм ухвалення рішень демо!кратичний і прозорий та поля!гає в тому, що кожна країна має2 голоси, представлені делегата!ми від національних орга!нізацій.

Рішення щодо керівних посадЄвродоку приймається шляхомтаємного голосування після ого!лошення кандидатів, яке відбу!вається публічно. Інші рішенняприймаються шляхом відкрито!

го голосування більшістю го!лосів. На сьогодні всі представ!ники національних організаціймолодих науковців працюють ушести робочих групах: з до!сліджень освітньо!наукової по!літики, працевлаштування тарозвитку наукової кар’єри, ген!дерної рівності, мобільності,інтердисциплінарних питань тавільного доступу.

Україна бере участь у загаль!ноєвропейському русі молодихучених з 2014 року, коли завдякизусиллям Олександра Березка,доцента Львівської політехніки,у Будапешті Рада молодих уче!

них при Держінформнауки ста!ла 35!м членом Євродоку.

Євродок офіційно підтримуєЄвропейську хартію науковців(рекомендації «добрих практик»Єврокомісії для дослідників та їхроботодавців) та Кодекс кадро!вої політики для науковців (пра!цевлаштування та кар’єрне про!сування науковців).

Однією з основних форм ін!теграції молодих учених різнихкраїн є конференція Євродок,яка проходить щороку в різнихкуточках Європи і присвяченарізній актуальній тематиці про!фесійного розвитку молодихучених. Конференція — цеунікальний європейський фо!рум для комунікації молодих на!уковців, для обміну ідеями тадосвідом діяльності національ!них організацій молодих на!уковців, їх співпраці з ключови!ми стейкхолдерами у системівищої освіти і науки, формуван!ня спільної позиції щодополітики стосовно молодих на!уковців у Європі.

Так, цьогорічна конференція«Зміцнення позиції молодих на!уковців у Європі: залучення таучасть» відбулася в румунськомумісті Клуж!Напока, що сталоєвропейською молодіжною сто!лицею 2015 року. На ній Радумолодих учених при МОН Ук!раїни представляли секретар Ра!ди Юлія Овчинникова — доцентДонецького національного уні!верситету, голова Ради молодихвчених університету, та ІринаДегтярьова — докторант Дні!пропетровського регіональногоінституту державного управ!ління НАДУ при ПрезидентовіУкраїни, заступник голови Радимолодих вчених Дніпропет!ровської області. Українські де!легати презентували доповідь«Виклики та перспективи длямолодих науковців в Україні:пріоритети Ради молодих уче!них при МОН України» на пле!нарній секції «Пріоритети на!ціональних організацій (при!клади окремих країн)».

Крім цієї сесії, тематика кон!ференції охоплювала такі напря!ми, як «Стратегічне співробіт!ництво з важливими стейкхолде!рами (приклади окремихкраїн)», «Фінансування дослід!жень: виклики і можливості длямолодих науковців та універси!тетів», «Удосконалення гендер!ної рівності в кар’єрному роз!витку молодих науковців», «Мо!лоді науковці в Румунії» та«Євродок: минуле, сьогодення імайбутнє». Під час усіх сесійдискусії точилися навколо зміц!нення позиції молодих на!уковців та їх співпраці, майбут!нього Євродоку, зокрема, буловизначено пріоритетні сферидіяльності організації на новукаденцію. Крім того, дискутува!ли про кар’єру молодих на!уковців, їх офіційний статус(аспірант, докторант – це сту!дент чи професіонал?) у різнихкраїнах, а також про перспекти!ви підготовки докторів філософіїта вдосконалення PhD!програм.

У сесії, присвяченій фінансу!ванню наукових досліджень, проможливості та схеми фінансуван!ня наукових проектів, багатосто!ронньої дослідницької співпраціознайомили Томас Йоргенсен(Європейська асоціація універ!ситетів, EUA), Анжана Буков(Німецький фонд досліджень,DFG) та Себастьян Губерт (ор!ганізація ScienceEurope).

На цьогорічних пленарнихзборах було обрано новий складпрезидії Eurodoc, нову потужнумультинаціональну команду начолі з президентом Марго Керсо(Бельгія), віце!президентом Ка!рол Шапін (Франція), секрета!рем Мією Іяс (Фінляндія) таіншими членами із Швейцарії,Хорватії, Угорщини, Польщі.Українські молоді вчені берутьучасть у робочій групі з питаньнаукової кар’єри (Юлія Ов!чиннікова), з досліджень освіт!ньо!наукової політики (ІринаДегтярьова), відкритого доступу(Олександр Березко) та мо!більності (Олена Гоменюк).Крім цього, Україна ввійшла докоманди EurodocPolicyOfficers.

Сьогодні пріоритетнимистратегічними цілями для моло!дих учених Європи є:

• досягнення статусу пра!цівника/наукового працівникадля аспірантів (зміна ставленнядо аспірантів не як до студентів,а як до дослідників, до про!фесіоналів);

• підвищення цінності йсуспільної важливості науковоїдіяльності (зокрема, науковогоступеня, дисертації);

• зміцнення інституційногопотенціалу Євродоку, розроб!лення медіа!стратегії;

• лобіювання інтересів моло!дих учених, позиціонуванняЄвродоку як важливого стейк!холдера в Європейському ос!вітньо!науковому просторі.

Одним із пріоритетних на!прямів діяльності цього рокустало проведення за допомогоюнаціональних асоціацій мас!штабного загальноєвропейсько!го дослідження серед молодихучених, яке дасть змогу побачи!ти повну картину щодо ситуаціїта особливостей підготовки на!укових кадрів у Європі і розвит!ку кар’єри. Його результати тависновки будуть основою по!дальшої діяльності Євродоку нарівні ЄС в аспекті зміцнення по!зиції та підтримки молодих на!уковців.

Діяльність України у кон!солідованій громадській інсти!туції молодих науковців Європиє надзвичайно важливою в кон!тексті побудови Європейськогопростору вищої світи і науковихдосліджень. Це дасть змогу ук!раїнським молодим науковцям,по!перше, бути в епіцентрієвропейського інформаційногопростору, зокрема у сфері вищоїосвіти і наукових досліджень;по!друге, представляти та ло!біювати інтереси української на!укової молоді на рівні Європи;сприятиме налагодженнютісніших контактів із національ!ними асоціаціями молодих на!уковців та іншими академічни!ми партнерами різних країн.Спираючись на європейське ба!чення і підходи до науковоїкар’єри та наукової політики,Рада молодих учених при МОНбудуватиме та зміцнюватимесвою експертно!дорадчу діяль!ність для всіх категорій націо!нальних стейкхолдерів та пра!цюватиме задля ефективнихтрансформацій у системі наукита вищої освіти України.

Юрій КРАЩЕНКО, Ірина ДЕГТЯРЬОВА,

Юлія ОВЧИННИКОВА,Рада молодих учених при

Міністерстві освіти і науки України

3№47—48 грудень 2015 св іт

У К Р А Ї Н А — Є С

Євродок об’єднує і консолідує

Юлія ОВЧИННИКОВА та Ірина ДЕГТЯРЬОВА представляють Україну в Європі

Учасники конференції в м. Клуж-Напока (Румунія)

Німецьке науково!досліднеспівтовариство (DFG) наго!

родило десятьох учених пре!стижною премією імені Готф!ріда Вільгельма Лейбніца, якуприсуджують за видатні науковідосягнення, повідомляє ЛІГА.netз посиланням на прес!службуспівтовариства. Серед лауреатівпремії — директор Інститутубіофізичної хімії ТоваристваМакса Планка у Геттінгені біо!хімік Марина Родніна.

Вона народилася в Києві, тутзахистила дисертацію з молеку!лярної біології та генетики. У1990 році почала працювати вуніверситеті Віттен!Хердекке уНімеччині, де пізніше стала

професором фізичної біохімії. З2008!го Родніна очолила Інсти!тут біофізичної хімії.

Вручення нагород відбудеться1 березня в Берліні. Марина Род!ніна, яку відзначили «за піо!нерський внесок у розумінняфункції рибосом», отримає відНімецького науково!дослідниць!кого співтовариства 2,5 млн. євродля подальших досліджень.

До речі, премія ім. Лейбніцазаснована в 1986 році. У гро!шовому еквіваленті вона пере!вершує Нобелівську: лауреатудістається 2,5 млн. євро, які вінза сім років має витратити нафінансування наукових дослід!жень.

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки України

Національна академія наук України

Голова Наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Головний редактор Людмила ФІСЮН

Індекс газети «Світ» — 40744Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ"601, бульв. Т. Шевченка, 16.

Телефон/ факс 287"82"47

E�mail: svit@dknii.gov.ua www1.nas.gov.ua/svit

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 24

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

св іт

4 №47—48 грудень 2015св іт

В И З Н А Н Н Я

Випиваючи алкоголь у ком!панії з друзями, можна уникнутихвороби Альцгеймера. До такоговисновку прийшли вчені з Даніїв ході спостереження за хвори!ми, повідомляє MIGnews.com.

Вони провели дослідження, вякому взяло участь понад 300добровольців. Цілий рік ті випи!вали вино в компанії дужеблизьких людей. Результат пере!вершив усі очікування. Смерт!ність людей із хворобою Альц!геймера знизилася на 70%.

Вчені попереджають, що в ос!

нові зменшення летального ре!зультату лежать два чинники:порція алкоголю і те, як йогоприймають. Доза алкогольних на!поїв не повинна бути великою.Приймати їх ні в якому разі неможна поодинці. Вживати алко!голь потрібно тільки в теплій ідружній обстановці, разом з друзя!ми і близькими хворого. Робити ценеобхідно не кожен день, але до!сить часто, тільки тоді, за обіцян!ками вчених, буде результат.

У Ч Е Н І Р А Д Я Т Ь

Вживайте напої в колі друзів

Час новорічних свят. Фото Володимира ЗАЇКИ

 îᑺêòèâ³îñòàííüî¿ñòîð³íêè

 îîáá‘‘ººêêòòèèââ³³îîññòòààííííüüîî¿¿ññòòîîðð³³ííêêèè

Українка з Німеччини отримала преміюза наукові досягнення

Біохімік Марина РОДНІНА

Щороку 10 грудня в Осло таСтокгольмі проходить

вручення нобелівських нагород.Саме в цей день у 1896 році по!мер Альфред Нобель, шведськийвинахідник динаміту, котрий за!лишив заповіт, згідно з яким івідбувається щорічне врученняпремій. Перші нагороди на!уковці отримали в 1901 році, що!правда, тоді ще не існувалопремії з економіки, вона була за!снована тільки через 68 років.

Церемонії нагородження пе!редують події нобелівськоготижня, який стартує 4 грудня.Традиційно цей тиждень почи!нається із зустрічі лауреатів устокгольмському кафе при Но!белівському музеї. Для пере!можців організовується урочис!тий обід, після якого вонипідписують білими фломастера!ми сидіння своїх чорних стіль!ців, повідомляє gazeta.ru.

Під час нобелівського тижнялауреати проводять прес!конфе!ренції, читають лекції і зустріча!ються зі студентами. 7 грудня зпромовою виступила СвітланаАлексієвич, радянська і білорусь!ка письменниця, котра стала лау!реатом 2015 року «за багатоголос!ну творчість — пам’ятник страж!данню і мужності в наш час».

10 грудня в міській ратушіОсло почалося нагородженнялауреатів Нобелівської преміїмиру (в 2015!му ними сталипредставники організації «Квар!тет національного діалогу вТунісі»). На церемонії, що три!вала приблизно півтори години,були присутні король НорвегіїХаральд V і його дружина СоняХаральдсен, а також члени нор!везького уряду та дипломати.

У Стокгольмі ввечері того ждня стартувало нагородження ре!шти нобелівських лауреатів. Ме!далі з профілем засновникапремії та дипломи переможцямурочисто вручив шведський ко!роль Карл XVI Густав. У 2015 роцісума кожної номінації становить8 млн. крон ($ 953 тис.), а на про!

ведення нобелівських урочисто!стей витрачено близько $ 2 млн.

Після церемонії почесні гостіна чолі з королем і королевоюспустилися в Блакитний залміської ратуші. За традицією, ко!роль повинен вести під руку но!белівську лауреатку (у випадках,коли всі переможці чоловіки,король бере під лікоть дружинулауреата з фізики). Цього рокусупутницею Карла XVI Густавастала Світлана Алексієвич. Не!зважаючи на суворий дрес!код,згідно з яким жінки повинніодягатися у вечірні сукні до під!логи, письменниця була одягне!на в брючний костюм.

Блакитний зал був прикраше!ний різноманітними квітами —жовтцями, трояндами, гортен!зіями, орхідеями, гладіолусами.Квіти прибули з італійськогоміста Сан!Ремо — саме там Аль!фред Нобель провів останні ро!ки свого життя. Традиційно ме!ню трималося в таємниці до по!чатку заходу.

Цього року гості поласувалиніжним, злегка солодкуватимм’ясом морського гребінця і ри!бою тюрбо (ряд камбало!подібних). Гребінець і тюрбо бу!ли подані з морськими рослина!ми й ікрою. Крім того, кухарі

приготували соковиту телятину(смажену на грилі), фарширова!ну грибами, селерою і яблуками.

У келихах запрошених піни!лося шампанське брют Tattinger2008 біло!золотого кольору з аро!матом фруктів і ягід, французькевино Chateau Mont!RedonChateauneuf!du!Pape Rouge знотками чорної смородини (уро!жай 2010 року) та італійське виноI Castei Amarone Della ValpolicellaClassico врожаю 2008 року. Гостіза бажанням могли наповнитисвої келихи коньяком і пуншем.

Їжа та напої подавалися в по!суді ручної роботи, виготовле!ному до 90!річчя нобелівськихпремій у 1991 році. Сервіз скла!дається з 6,75 тис. келихів, 9,45тис. ножів і виделок, 9,55 тис.тарілок і однієї чайної чашки.Чайна чашка призначалася длягерцогині Халландської, яканіколи не пила каву.

До речі, торік гості пригоща!лися крем!супом із цвітної капу!сти та камчатським крабом намозаїці з гороху, лимона і цвітноїкапусти. На першому нобелів!ському банкеті в 1901 році пода!вали рулетики з листковоготіста, начинені морепродукта!ми, овочами та сиром, біле і чер!воне м’ясо, бульйон і фрукти.

Н О Б Е Л І В С Ь К І У Р О Ч И С Т О С Т І

Гребінці для лауреатів

Медаль із профілем засновника премії

Відкрийте

свій

Вартість передплати

на рік — 97 грн. 20 коп.

на півроку — 48 грн. 60 коп.

на три місяці — 24 грн. 30 коп.

Передплатний індекс

в усіх відділеннях зв’язку 40744Триває передплата

на 2016 рік на газету «Світ»

ТТррииввааєє ппееррееддппллааттаа

ннаа 22001166 рріікк ннаа ггааззееттуу ««ССввіітт»»