Навіть у найспекотніші дні літа не завмирає освітянське танаукове життя країни. Навпаки, саме в цей час ухвалюютьсяважливі стратегічні рішення і здійснюються кроки, від яких зале!жатиме майбутнє і конкретних індивідуумів, і цілих галузей.

Довгострокове й ефективне співробітництво — така мета закла�дена в Угоді про співпрацю між Національною академією наук Ук�раїни та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України,яку підписали президент НАНУ академік Борис Патон та першийвіце�прем’єр�міністр України – міністр економічного розвитку іторгівлі Степан Кубів.

Зустріч керівництва та першого віце�прем’єр�міністра України –очільника міністерства економічного розвитку і торгівлі перетворила�ся на глибоку, всебічну, зацікавлену розмову про те, як поєднати зусил�ля науковців та представників сфери державного управління уздійсненні швидких і ефективних реформ, спрямованих на інно�ваційний розвиток України, впровадження прогресивних технологій,використання потужного наукового потенціалу.

У зустрічі взяли участь також перші віце�президенти НАНУ ака�деміки Антон Наумовець та Володимир Горбулін, директор Інсти�туту економіки та прогнозування НАН України академік ВалерійГеєць, заступник директора Інституту електрозварювання іменіЄ.О. Патона НАН України академік Ігор Крівцун, інші науковці,представники реального сектора економіки та міністерства.

«Налагодження тісного довгострокового і ефективного спів�робітництва з Мінекономрозвитку принципово важливе для Ака�демії», – зазначив Борис Патон, – адже саме це міністерство єголовним органом у системі центральних органів виконавчої вла�ди, що забезпечує формування та реалізацію державної політикив таких важливих сферах, як економічний і соціальний розвиток,промислова та інвестиційна політика, координація діяльності з

реалізації державного оборонного замовлення та багатьох інших. Учасники зустрічі зазначали, що наукові колективи академії го�

тові запропонувати інноваційні розробки для потреб космічної галузі,енергетики, машинобудування, транспорту, будівельної галузі, АПК,медицини, охорони довкілля, оборони й безпеки. Упровадженню їхперешкоджає відсутність сприятливого інноваційного й інвес�тиційного клімату в державі, — зауважив академік Антон Наумовець.

Академік Володимир Горбулін розповів про цільову науково�технічну програму НАН України «Дослідження і розробки з про�блем підвищення обороноздатності і безпеки держави», в межахякої виконується низка проектів зі створення розробок оборонногоабо подвійного призначення.

Академік Валерій Геєць висловив пропозиції щодо поліпшенняефективності співпраці нашої держави з міжнародними фінансови�ми організаціями.

Під час зустрічі йшлося також про якість підготовки кадрів длянауки та економіки, і у зв’язку з цим — необхідність належного рівнявикладання природознавчих дисциплін у середній і вищій школах.

Степан Кубів підкреслив, що співпраця з Національною ака�демією наук надзвичайно важлива та відповідальна для міністерст�ва, для якого пріоритетними завданнями є формування та ре�алізація економічної, промислової, інноваційної та інвестиційноїполітики. «Залучення установ Національної академії наук Українидо виконання цієї місії дасть змогу досягти ефективної співпраці урозбудові української економіки й налагодженні світогосподарсь�ких зв’язків», — цитує Степана Кубіва прес�служба НАНУ.

Президент НАН України Борис Патон підкреслив, що післяпідписання угоди сторонам необхідно готуватися до наступногоетапу роботи – спільної підготовки конкретних пропозицій щодоподальшої взаємодії та поступового їх утілення в життя.

н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е сСВІТСВІТ№ 29—30 (969—970) серпень 2017 Газета заснована у квітні 1997 р.

Фо

то п

ре

сс

луж

би

НА

НУ

С Ь О Г О Д Н І В Н О М Е Р І :

2—3 стор. Академік Володимир Моргун: «Україна повинна тримативисокий товарний знакякості»

4 стор. Міцелярні наноконтейнери та їхні«пасажири»

ПарПартнтнеерство зарадирство зарадиіннінноовваційнаційногого розвиткуо розвитку

Національна академія наук України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України підписали Угоду про співпрацю

Бути Українськомумузею науки!

Наступного року Націо�нальна академія наук Українивідзначатиме своє сторіччя. Цевагома солідна дата, і українсь�ка наука – як академічна, так іуніверситетська, і галузева —має чим зустріти цю чудову да�ту. Але хіба тільки сто років то�му українці почали вноситисвій дуже значний вклад у роз�виток науки як на своїх тере�нах, так і за межами України?А скільки років тому? Звідки івід кого бере початок науковеджерело, яке давно перетвори�лося на могутню ріку, яка несесвої потужні води до світовогоокеану знань і відкриттів?

На ці та на багато інших за�питань зможе відповісти пер�ший Український музей науки,який планують відкрити вКиєві восени 2018 року. Адресамузею — вул. Антоновича, 180.Нині тут розміщуєтьсяУкрІНТЕІ та Державна науко�ва�технічна бібліотека. Післяреконструкції освітньо�науко�вий простір, який простягнеть�ся на 5000 квадратних метрів,матиме кілька десятків різнихзон, в яких будуть експозиції,майданчики для майстер�класівта відеодемонстрацій, науковийтеатр, відкрита бібліотека тощо.

Адже музей буде не тількихранителем знань про минулівідкриття та здобутки, а й май�данчиком наукової освіти,який спрямовуватиме май�бутніх науковців та початківцівна нові відкриття та інтелекту�альні стартапи. Звідси – інте�рактивні плани про створеннядитячих наукових студій, сек�цій, відкритих лабораторій. Пе�редбачається також тренінго�вий центр для педагогів, проф�орієнтаційний та діагностич�ний — для дітей та підлітків.

Проект реалізується в межахдержавно�приватного парт�нерства. Договір підписано 27липня між Фондом держмайната компанією «Альдо». Орієн�товна вартість проекту – 150млн. гривень. Його реалізаціярозрахована на один рік. Про�ектні роботи планують розпо�чати вже у серпні, а будівельні– у жовтні цього року.

Базою для нового освітньо�го простору стане учнівськанауково�дослідницька лабо�раторія та інші напрацюванняв цій сфері Малої академії на�ук. МАН також стане упоряд�ником Музею, а фахівці ака�демії братимуть безпосереднюучасть у його створенні.

Під час обговорення положень Угоди про співпрацю

О Ф І Ц І Й Н О

Кабінет міністрів України затвердив По�ложення про Національний репозитарій ака�демічних текстів.

У положенні зазначені ключові характе�ристики майбутнього репозитарію. Це елек�тронна база даних, яка складатиметься з цен�тральної та локальних частин – репозитаріїввищих навчальних закладів та інших інсти�туціональних учасників.

До Національного репозитарію ввійдутьусі академічні тексти, незалежно від дати їхстворення та оприлюднення. Це, зокрема,

будуть дисертації та автореферати, статті унаукових виданнях, монографії, депонованінаукові роботи, кваліфікаційні випускні ро�боти здобувачів вищої освіти тощо.

У положенні чітко прописано, що ресурсиНаціонального репозитарію стануть до�поміжним засобом для експертизи ака�демічних текстів на запозичення, але остаточ�ний висновок залишатиметься за експертами.

Інституціональні учасники – виші, на�укові установи, наукові видавництва таінші, матимуть безоплатний і вільний

доступ до Національного репозитарію.На часі – розробка регламенту, який ви�

значить процедури наповнення репозитаріюакадемічними текстами, порядок їх зберіган�ня, систематизації, обробки, надання інфор�мації у відкритий доступ, взаємодії з інсти�туціональними учасниками тощо.

Перший етап зі створення Національногорепозитарію МОН планує завершити докінця року. Після повноцінного запуску ре�сурсу (2018—2019 роки) – буде створеновласну наукометричну базу даних.

Уряд дав старт Національному репозитарію

Т Е М А

2 №29—30 серпень 2017св іт

Хліб в усі часи був добримзнаком життя, добробуту і твор�чої наснаги.

Забезпечення людства про�дуктами харчування — це світо�ва проблема. Вона має глобаль�ний характер, і її розв`язання —це питання не лише економіки,а й великої політики.

Важливим чинником врожаївдедалі більше стають кліматичнізміни. Озимі посіви в останніроки зазнають жорсткої посухи.Підвищення середньорічноїтемператури на 1° С призводитьдо зниження врожайності на21%. Експерти ООН прогнозу�ють: якщо до 2050 року не стри�мати глобальне потепління,врожаї зернових культур зни�зяться на 25%, а потім упадутьіще значніше. Окремі земле�робські регіони можуть статинепридатними для агровироб�ництва.

Сьогодні лише 25 країн світуздатні повністю себе забезпечи�ти продуктами харчування. Запрогнозами ООН до 2050 рокусвіт опиниться перед загрозоюголоду.

У людства для виживанняіснує єдиний вихід — збільшен�ня урожайності сільськогоспо�дарських культур, головною се�ред яких є пшениця, основнийхліб планети. Щоб прогодуватизростаючу чисельність населен�ня, потрібно подвоїти вро�жайність зернових. На рівні су�часних знань це неможливо.

Світовий рекорд урожайностіпшениці зафіксовано у НовійЗеландії: це 167,91 центнери згектара, він перевершив попе�редній рекорд в 165,2 центнери,що належав Великій Британії.Складові рекорду — відповіднийсорт, технологія вирощування,правильно підібрана система до�брив, зрошування.

Програми рекордних врожаївдають змогу створити базу знаньдля збільшення врожайностіпшениці до 20 тонн з гектаравпродовж найближчих 20 років.

Досягнення в Україні урожаївєвропейського рівня є питаннямвеликої державної ваги.

В Україні рекордний урожайзерна сорту озимої пшениці Фа�воритка, а це 200—350 центнерівз гектара, отримує 15 років пос�піль старший науковий спів�робітник Іван Бадулін на неве�ликих ділянках родючих і добрезволожених ґрунтів узбережжяКаховського водосховища За�порізької області.

Рекордний для України уро�жай — 131,8 центнера з гектара— отримують, висіваючи сортФаворитка, у виробничих посі�вах без зрошення у господарстві«Ладіс» Черкаської області. А вконкурсних випробуваннях Інс�титуту фізіології рослин і гене�тики НАН України новий сортАстарта сформував урожай 140центнерів з гектара.

Зараз європейська нормаврожайності пшениці становить6 тонн зерна з гектара. Збираю�чи по 42 центнери, Українастрімко наближається до цьогопоказника. Кількість госпо�дарств, які поставили собі за ме�ту отримувати урожай євро�пейського рівня в Україні, не�впинно зростає.

Українські аграрії торік вста�новили історичний рекорд,зібравши 66 млн. тонн зерновихта зернобобових культур, що на5,9 млн. тонн більше, ніж у 2015році. Із них — 26 млн. тонн пше�ниці. Найвищий середній уро�жай зернових — 64 центнери згектара — отримано на Віннич�чині. Окремі господарства до�сягли 65—70 центнерів. Це ужеєвропейський рівень урожай�ності.

Більш як 340 базових госпо�дарств нашого інституту рік у ріквирощують високі врожаї сортівозимої пшениці. Ми першимиспільно із швейцарською ком�панією «Сингента» очолили рухза отримання в Україні євро�пейських урожаїв, заснували«Клуб 100 центнерів», який ставсвоєрідною школою для аграріїв.

Торік було закладено 13 на�уково�технологічних полігонів,в яких висіяно від 20 до 40 сортівозимої пшениці селекції нашогоінституту, частину з них булостворено спільно із Ми�ронівським інститутом пшениціім. В.М. Ремесла НААН України.

До прикладу, у зоні Полісся таЗахідної України, на полігоніАФ «Вега Агро» Житомирськоїобласті, 12 сортів селекції нашо�го Інституту забезпечили рівеньврожайності 100—124 центнериз гектара при середній 85 цент�нерів. Найбільшу продуктив�ність — 107—124 центнери —сформували посіви сортів При�дніпровська, Каланча, Ново�смуглянка, Подолянка, Злука,Астарта.

На полігоні Інституту сільсь�кого господарства ПівнічногоСходу НААН України, де вивча�лися понад 90 сортів десяти на�укових установ України, нашісорти були кращими, забезпе�чивши прибавку до середньоїврожайності по досліду 12—18центнерів. Серед них — Злука,Каланча, Астарта, Малинівка,Золотоколоса, Райгородка.

На полігоні агропідприємства«Агропродсервіс» Тернопільсь�кої області сорти Каланча, Сот�ниця, Астарта, Злука, Придні�провська на демонстраційнихпосівах забезпечили урожай105—115 центнерів, додавши досереднього стандарту від 5 до 14центнерів. У товарних посівахнаші сорти не поступилися іно�земним і забезпечили прибавкуврожаю від 2 до 9 центнерів згектара.

З агрофірми «Сяйво�Стрий»Львівської області нам прислали

листа: «Ми вирощуємо озимупшеницю тільки вашої селекції.Врожайність сортів ДарунокПоділля, Злука, Смуглянка, Но�восмуглянка, Борія цього рокустановить 62 центнери на площіу 720 гектарів. Для земель При�карпаття така врожайність �над�звичайно велика, її основа — се�лекційно�генетичні особливостіваших сортів. З повагою, дирек�тор ФГ «Сяйво�Стрий» Ігор Йо�сипович Ільницький».

Хочу навести ще кілька при�кладів із полігонів Лісостеповоїзони. У ТОВ «Агробуд» Він�ницької області вивчалося 39сортів, зокрема 5 сортів інозем�ної селекції. Кращими були сор�ти Малинівка, Новосмуглянка,Сотниця та Фаворитка, які за�безпечили прибавку врожаю досереднього рівня за дослідом від7,0 до 9,7 центнерів з гектара.

У АФ «Арчі» сорти Лимарівната Дарунок Поділля забезпечилиприбавку врожайності від 9 до 10центнерів.

В АФ «Ольгопіль» Вінницькоїобласті, яка має майже степовийклімат, сорти Злука, ДарунокПоділля, Смуглянка. Достатокта інші забезпечили прибавкуврожаю від 16,8 до 26,8 цент�нерів з гектара.

Ми давно ведемо селекцію напосухостійкість, маємо селек�ційні точки інституту в зоні Сте�пу, де наш інститут представле�ний 31 сортом, що становить 25% від загальної їх кількості.

Наприклад, агрофірма «Сла�вутич» Дніпропетровської об�ласті давно вирощує наші сорти.Сорти Смуглянка, Новосмуг�лянка, Богдана у виробничихпосівах тут забезпечили уро�жайність зерна 77—84 цент�нерів. Наші сорти у двох райо�нах області займають від 33 до100 % площ. Як повідомляє ге�неральний директор «Славути�ча» Роман Браціло, сорт Смуг�лянка три роки поспіль дає по84,4 ц/га, це найвищий урожай вгосподарстві. Стабільно високіврожаї за різних погодних умовта по різних попередниках, зо�крема соняшнику, багато роківдають Золотоколоса, Подолян�ка. Користується попитом середгосподарств району і коротко�стебловий сорт Новосмуглянка,врожайність якого склала 79,9центнера з гектара.

У Державному сортовивченніцентру експертизи сортів Кіро�воградської області нові сорти

Ладижинка, Серпанок Київсь�кий, Бондарівна, Вінок Поділляперевищили за врожайністюнаціональний стандарт від 10 до31 центнера.

Харківський Центр експерти�зи сортів також підтверджує, щоСорти Смуглянка, Славна, Бог�дана, Подолянка забезпечилиприбавку врожайності від 8 до28,8 центнерів порівняно із се�редньою для максимальних по�казників 21 сорту. Сорт Смуг�лянка підтвердив свою уні�кальність, зайняв перше місце ізабезпечив урожай — 108,2центнерів з гектара. Практиказасвідчує, що переважна біль�шість сортів державного сорто�випробування просто генетичноне спроможна формувати висо�кий врожай.

За результатами офіційнихдержавних випробувань сортівінституту в Молдові, у вкрай по�сушливій зоні, сорти Сотниця іЧорнява забезпечили прибавкуурожаю 10—12% до національ�ного стандарту.

У результаті офіційних дер�жавних випробувань за кордо�ном сорти селекції нашого інсти�туту визнані новим селекційнимдосягненням і внесені в Дер�жавні реєстри сортів рослин:Молдови — Золотоколоса, Смуг�лянка, Богдана, Наталка, Воло�дарка, Фаворитка, Сотниця,Славна, Спасівка, Чорнява, Хор�тиця, Каланча; Російської Феде�рації — Снігурка, Подолянка,Чорнява, Астарта.

Приклади засвідчують, щонаші сорти мають високий гене�тичний потенціал продуктив�ності, високі холодо� та посу�хостійкість і в цілому є еко�логічно пластичними.

Сорти Смуглянка, Золотоко�лоса, Чорнява, Славна, Фаво�ритка, Астарта, Каланча, Дару�нок Поділля та інші висіваютьсяу всіх кліматичних зонах Ук�раїни і за її межами. Це висо�коінтенсивні сорти. На опти�мальному фоні мінеральногоживлення генетика цих сортівзабезпечує отримання макси�мальних урожаїв.

Ці сорти створені методомхромосомної інженерії, маютькомплексний імунітет до основ�них хвороб озимої пшениці іпридатні для використання ворганічному землеробстві та назрошенні.

Наприклад, сорти Подолян�ка, Богдана, Снігурка, Чигирин�

ка, Новокиївська, Злука та інші— універсального типу викорис�тання. Вони забезпечують ста�більні високі урожаї в усіх зонахУкраїни, мають відмінну посу�хо— і зимостійкість, невибаг�ливі до умов вирощування і є, посуті, страховими сортами. Зо�крема, особливу увагу вартозвернути на сорти Подолянка таБогдана, що неперевершені завиробничою надійністю. Вонистворені для різних рівнів госпо�дарювання, в тому числі — длясучасних кризових умов.

Високим вимогам щодоякості зерна відповідають сортиНаталка, Лимарівна. Соломія,Здоба Київська, Сонечко таінші. Наталка, Соломія та ЗдобаКиївська поєднують високуякість з високою білковістю зер�на, а також є добрими тавідмінними поліпшувачамиякості.

В цілому по Україні сортиозимої пшениці селекції нашогоінституту висіваються на площі2,0 млн. гектарів, що становить30,7% посівів цієї культури.Найбільші посівні площі займа�ють сорти Подолянка, Богдана,Смуглянка, Золотоколоса таФаворитка, вони входять за цимпоказником до першої вісімки вУкраїні. Сорти селекції нашогоінституту мають найвищий фак�тичний генетичний потенціалпродуктивності серед сортів усіхселекційних установ України.Тобто, є найбільш продуктивни�ми. В останні роки у 52 госпо�дарствах України в реальних ви�робничих умовах вони забезпе�чують отримання 100—120—131центнерів з гектара.

Однак важливо визначити го�ловні критерії для надійного до�бору сортів. Демонстраційніпосіви без повторень, які масовоздійснюють в Україні, не даютьоб’єктивної характеристики ви�робничої цінності сорту. На на�шу думку, надійним показникомє розмір посівних площ, наяких, за даними ЦСУ, висівавсясорт протягом останніх років.Цей критерій засвідчує його ви�робничу надійність.

Останніми роками в окремихобластях висівається надто бага�то сортів (понад 140). Однак ре�ально високопродуктивних сор�тів дуже мало. Із 383 сортіввітчизняної та іноземної се�лекції, за якими ведеться стати�стичний обрахунок, тільки 8сортів (або 2,1 %) висіваютьсяна площі 100 і більше тисяч гек�тарів. Серед них наші сорти —Богдана, Подолянка, Смуглян�ка, Золотоколоса, Фаворитка.При цьому Богдана і Подолянкапосідають перші два місця і зай�мають найбільші посівні площі вУкраїні.

Щодо інших трьох сортів ізвосьми, то один належить при�ватній українській фірмі (3місце), ще два (4 і 7 місця) — цесорти Селекційно�генетичногоінституту з Одеси.

Проблема в тому, що пере�важна більшість сортів висі�вається на мізерних посівнихплощах. До посівних площ у 100тисяч гектарів не піднявся жо�ден сорт зарубіжної селекції. Яповажаю наших зарубіжних ко�

З П Е Р Ш И Х У С Т

Академік Володимир Моргун: «Україна повинна тримати високий товарний знак якості»

Академік Володимир МОРГУН доповідає прем’єр#міністру УкраїниВолодимиру ГРОЙСМАНУ про стан національної селекції

У минулому номері «Світу» було вміщено розповідь про міжнароднунауково!практичну конференцію «День поля ! 2017», яку провів Інсти!тут фізіології рослин і генетики НАН України. Надзвичайно важливіпроблеми було порушено у доповіді «Внесок генетики і фізіології рос!лин у забезпечення продовольчої безпеки України», з якою виступив ди!ректор інституту, академік НАН України, Герой України ВолодимирМоргун. Нинішня стаття зроблена на основі цієї доповіді.

3№29—30 серпень 2017 св іт

лег. Однак, їхнім сортам не ви�стачає належної екологічноїпластичності, вони мають низь�ку якість зерна, морозо� та посу�хостійкість і здатні забезпечува�ти отримання хороших урожаївлише у вузьких екологічних ме�жах при високоінтенсивній, за�тратній технології. Це підтверд�жують і щорічні повідомленняпреси про те, що європейськікраїни через посуху та холоди недобирають від 7 до 30% прогно�зованого врожаю, при цьомувтрати зерна становлять понад 1млн. тонн.

І це саме той випадок, колими можемо справді з гордістюсказати: «Вітчизняне – найкра�ще!» Особливо хотів би звернутиувагу на нові сорти озимої пше�ниці селекції Інституту фі�зіології рослин і генетики НАНУкраїни.

Новосмуглянка і Придніп�ровська — це короткостебловівисокоінтенсивні сорти для оп�тимальних технологій. Фактич�ний генетичний потенціал про�дуктивності відповідає 119,8—121,5 центнерам з гектара. Доекстрасильних сортів за якістюзерна відноситься сорт Соломія.Сорти Софія Київська та Да�ринка Київська середньорослі,універсального використання,рекомендовані для всіх зон Ук�раїни. Вони мають високу еко�логічну пластичність, придатнідля посіву по гірших поперед�никах. Фактичний генетич�ний потенціал продуктивності119,3—116,3 центнера з гектара.

Ці сорти представляють новепокоління селекції нашогоінституту.

Інститут має також цілий рядвагомих інноваційних розробок,серед яких нові високоактивнібактеріальні препарати Ризос�тим, Азолек, стимулятори ростуАватар та інші, технології засто�сування добрив та засобів захис�ту рослин. У цьому напрямку мимаємо тісну співпрацю з нашимифранцузькими колегами, працю�ючи зокрема над селекцієюсортів спеціального призначеннядля лікувально�профілактичногохарчування та потреб переробноїпромисловості.

Важливою складовою висо�ких урожаїв є також добрива, за�хист рослин та інші елементиінтенсивних технологій. Нажаль, сьогодні ми вносимо лишеблизько 90 кг діючої речовинидобрив, при оптимальній по�требі 270—320 кг. Нідерланди заурожайності 85,0 ц/га вносять320 кг поживних речовин. МріїУкраїни про 80—100 млн. тоннвалових зборів цілком реальні заумови оптимального забезпе�чення рослин органічними імінеральними добривами.

Серйозною перешкодою зро�станню валових зборів зернапшениці є її пізні попередники— соняшник та кукурудза. Пізніпопередники та суха осінь пере�носять строки посіву озимих по�за межі оптимальних. Дуже час�то ми змушені сіяти пшеницю улистопаді.

При запізнілих посівах озиміабо не встигають зійти, або вхо�дять у зиму в стадії шилець, якіще не розкущилися. За повідо�мленнями преси щороку такихпосівів озимої пшениці близько1,2 млн. гектарів або понад 20%.Загальний недобір врожаю з цихпричин становить 10—20 цент�нерів з гектара, а при посіві погірших попередниках порівняноз горохом чи чорним паром 20—30 центнерів.

За англійської технології по�тенційний врожай перед вход�женням у зиму визначається так:якщо дивитеся на землю і бачи�те зелений килим — це врожай�ний початок; а якщо дивитесьна посіви і бачите землю — цеперші втрачені можливості.

Тому при визначенні рента�бельності соняшника непоганоб врахувати збитки, які будутьодержані від недобору збіжжяпшениці.

Особливої уваги заслуговуєполіпшення якості вирощеногозерна і отриманого із нього бо�рошна. В Україні розпочалосябудівництво великих борошно�мельних комплексів. Вироб�ництво борошна, як і його ре�алізація, зросли вдвічі. Торік на�ша держава стала світовим ліде�ром з експорту борошна. Але че�рез його низьку якість ціна буладуже низькою. Наприклад,США, поставивши на світовийринок дещо меншу кількість бо�рошна, ніж Україна, виручиливід його експорту вдвічі більшусуму.

Не секрет, що в останні рокичастка фуражного зерна в за�гальному валовому зборі перева�жає. Однак Україні не тількиекономічно невигідно, а й со�ромно вирощувати кормове зер�но! Україна повинна тримативисокий товарний знак якості.

Ще одна проблема: нам не�обхідно відійти від сировинногонапряму експорту аграрної про�дукції. Торік Україна експорту�вала на світові ринки рекордні39,4 млн. тонн зерна, зокремапшениці — 17,35 млн. тонн. Але,торгівля сировиною — це шлях внікуди. Ось приклад, який наво�дився у пресі: 2012 року Українаодержала від експорту збіжжя18,2 млрд. доларів, виростившийого на 32 млн. гектарів орних зе�мель. А в Нідерландах, де площаорних земель становить 2,3 млн.гектарів, щорічна середня вар�

тість аграрного експорту стано�вить 100 млрд. доларів. Є різни�ця? Вона насамперед у тому, щов цій країні реалізується не про�сто те, що вирощується, а те, щопереробляється.

Чи можемо ми конкуруватина ринках, якщо всі складові на�шого урожаю чужі та експортно�залежні? Насіння чуже, засобизахисту, добрива — чужі, техніка— чужа. Це негативно впливаєна собівартість кінцевої про�дукції. Причому всі ці складовіврожаю, так необхідні аграріям,дорожчають не по днях, а по го�динах. Лише вартість імпортно�го насіння орієнтовно становить9—10 млрд. грн, або 1% від бюд�жету держави. Враховуючи са�модостатність національнихсортових ресурсів та використо�вуючи досвід країн Європейсь�кого Союзу, ми просимо урядпередбачити введення квот нареєстрацію сортів та ввезення вУкраїну насіння іноземної се�лекції. Адже відкриваючи своїринки, ми знищуємо власненасінництво. А далі — націо�нальну генетику і селекцію, якілежать в основі інноваційногорозвитку аграрного вироб�ництва.

Настав час змінювати еко�номічну політику. Ми повиннімінімум купувати, максимумпродавати, розбудовувати влас�ну науку і економіку.

Приклад того, як захищатисвої ринки, нам надають високорозвинуті країни. Великі склад�нощі має з проходженням тор�говельна угода ЄС — Канада:європейці не хочуть, аби до нихтранзитом надходили товаринизької якості з інших країн. Апрезидент США Дональд Трамппідписав указ, який закликаєкупувати американське і найма�ти на роботу американців. За йо�го підрахунками завдяки цьомууказу до інфраструктури СШАнадійде 1 трильйон доларів інве�стицій. Нам теж не завадив битакий указ.

Глобалізм призвів до того, щов торгівлі між державами стира�ються кордони. Але в нас є свояБатьківщина!

Минулої осені я доповідавособисто прем’єр�міністру Ук�раїни Володимиру Гройсманупро захист інтересів національ�ної селекції та формування по�вноцінного рівня виробництванасіння. Переконаний, що низ�ка заходів на державному рівніможе забезпечити виживання іконкурентоспроможність віт�чизняної селекції, яка тради�ційно мала і поки що має сильнінаукові школи та успіх світовогорівня. Причому, ці питання аг�рарної науки і виробництва по�требують негайного вирішення.

Україна має збирати ста�більно не менш як 80 млн. тоннзернових, оскільки потенціал їїчорноземів оцінюється в 100мільйонів тонн зерна щорічно.Лише такі врожаї забезпечать їїекономічне майбутнє та про�цвітання народу.

Уже цілком очевидно, щопроблема продовольчої безпекив найближчі роки стане пробле�мою номер один усієї планети.На відміну від багатьох регіонів— Україна ще зберігає мож�ливість подвоїти урожайністьзернових. Вона має скористати�ся світовим дефіцитом про�дуктів харчування на користьвласної економіки. Хліб — ценаша нафта і навіть більше, ніжнафта!

Тут буде високий урожай!

На міжнародних учнівськихолімпіадах з хімії, математики іфізики, які відбулися в липні урізних країнах світу, українськішколярі вибороли 14 медалей: 3золоті, 6 срібних та 5 бронзових.

5 медалей дісталися нашимталановитим юним фізикам.«Золото» – здобули одинадцяти�класник Рішельєвського ліцею(м. Одеса) Роман Солецький тадесятикласник Харківськогофізико�математичного ліцею № 27 Сергій Кригін. Срібну ме�даль отримала учениця Хар�ківського ліцею № 161 «Імпульс»Вікторія Ковальова, а бронзові –учень Технічного ліцею НТУУ«Київський політехнічний інсти�тут імені Ігоря Сікорського» Ки�рило Совайло та учень Маріу�польського міського ліцею Олек�сандр Хасай.

Міжнародна фізична олім�піада відбувалася в столиціІндонезії Джакарті. У ній взялиучасть понад 400 школярів з 88країн світу.

Більш як 600 кращих матема�тиків із 111 країн світу змагалисяу Ріо�де�Жанейро (Бразилія). Зо�лоту медаль для України тут здо�був учень київської гімназії «Ака�демія» Антон Тригуб. Срібні на�городи привезли Нго Нгок ТхайШон та Олег Руденко з Хар�ківського фізико�математичноголіцею № 27. Роман Сарапін —учень цього ж навчального закла�ду — та учень Києво�Печерсько�го ліцею № 171 «Лідер» ГеоргійІванчик отримали «бронзу».

Із міжнародної олімпіади зхімії, що відбувалася в таїланд�ському місті Накхонпатхом, ук�раїнська команда повернулася зчотирма медалями. «Срібло» – у

випускниці київського Природ�ничо�наукового ліцею № 145Юлії Філь, випускника За�порізького багатопрофільноголіцею № 99 Миколи Авраменка,випускника Львівського фізико�математичного ліцею�інтернатупри ЛНУ ім. Івана Франка Тара�са Сеха. «Бронзу» виборов ученьХарківського ліцею № 89 Олек�сандр Коломієць. На ці змаган�ня прибули 300 учасників із 78країн світу.

Міжнародні учнівські олім�піади — це індивідуальні зма�гання. Вони передбачають тео�ретичні та практичні тури, змістяких сформований міжнародни�ми оргкомітетами та журі. Шко�лярі незалежної України берутьучасть у Міжнародних учнівсь�ких олімпіадах з математики,фізики, хімії, біології, інформа�тики з 1993 року. Із 1996 року – волімпіадах з екології, з 2010 року– з географії, з 2011 року – з ас�трономії. Починаючи з 2012 ро�ку — у міжнародній олімпіаді зісторії. За цей період, як повідо�мляє прес�служба МОН, 698 ук�раїнських школярів вибороли574 медалі, із них — 96 золоті,224 срібні, 254 бронзові. 30 учас�ників нагороджено Почеснимиграмотами.

Торік 30 школярів України ускладі своїх команд взяли участьу 7 міжнародних учнівських олім�піадах і вибороли 22 медалі: 3 зо�лоті, 9 срібних та 10 бронзових.

Нинішнього року українськішколярі ще не вичерпали «свій»запас медалей. Адже попередуще дві міжнародні олімпіади – збіології та інформатики. І буде�мо сподіватися, що без нагороднаші юні таланти не залишаться.

У липні 2017 року фаховийрецензований журнал «ScientificReports», що належить до групи«Nature», опублікував статтю ук�раїнських авторів, присвяченудослідженню клітинних і моле�кулярних механізмів хронічногоболю при так званому «синдроміспастичності». Про це повідо�мляє прес�служба НАНУ.

Спастичність – підвищенийтонус та довготривалі спазмим’язів при скороченні – є харак�терним ускладненням після по�шкодження спинного мозку йчасто супроводжується хроніч�ним болем. Фізіологічне поход�ження цього болю залишаєтьсяневідомим, що є критичним дляйого лікування.

Групі вчених з Інститутуфізіології імені О.О. БогомольцяНАН України та Інституту ней�рохірургії імені академіка А.П.Ромоданова НАМН Українивдалося показати, що хронічнийбіль, який супроводжує синдромспастичності після травмиспинного мозку, є результатомперебудови сенсорних мережзаднього рогу, в яких інтегру�ються ноцицептивні (больові)входи з периферії. Науковці до�вели, що хронічний біль приспастичності пов’язаний ізпідвищеною збудливістю одноготипу й гальмуванням другого

типу інтернейронів заднього ро�гу спинного мозку – двомавзаємно протилежними проце�сами, які відбуваються син�хронізовано у двох принципо�вих типах нервових клітин. В ос�нові таких змін на клітинномурівні лежить перебудова роботипевних глутаматних рецепторіву синапсах цих нейронів, що за�безпечує підвищення активностізбудливих інтернейронів із од�ночасним пригніченням галь�мівних після пошкодженняспинного мозку.

Загалом, у згаданій публікаціївисловлюється гіпотеза про те,що одночасне перемиканнясинхронізованого збудження/гальмування певних типів ней�ронів, які здійснюють обробкусенсорної інформації у спинно�му мозку, є фундаментальнимнейрофізіологічним механізмомхронічного болю при спастич�ності.

Цей напрям досліджень євкрай важливим для розуміннямеханізмів виникнення тапідтримання хронічного болюпри пошкодженні спинногомозку, а також для пошуку новихзасобів боротьби проти болю.

Публікацію можна перегля�нути за посиланням: https://www.nature.com/articles/s41598�017�06049�7.

З Н А Й Н А Ш И Х

Українські перемоги

на олімпіадах. Вітаємо!

Природа хронічного болюстала зрозумілішою

Видання «New Scientist» наво�дить дані про їжу, виробництвоякої є надто дорогим для екологіїта водних ресурсів планети.

На першому місці яловичина— для виробництва одного кіло�грама м’яса потрібно 15 тис.літрів води. Це втричі більше, ніжпотрібно для курятини і в 18 разівперевищує показник пшениці.

На другому місці — креветки.Щоб отримати один кілограм їс�тівного м’яса, потрібно у 25 разівбільше корму.

Мигдаль потрапив до перелікучерез велику потребу у воді. Так, у

Каліфорнії близько 10% всієї во�ди, що використовує людина, щойде на полив мигдалю.

У топ�10 потрапили картопляфрі, яка є одним з головних дже�рел харчових відходів, і кава — навиробництво однієї чашки в ціло�му на всіх етапах потрібно 550 ча�шок води.

Банани виявилися в списку, бодля їх вирощування потрібно ду�же багато азотних, фосфатних ікалійних добрив, й шоколад —оскільки 100�грамова плиткаобійдеться в 2 тис. літрів води.

Винахід за патентом № 110280«Міцелярна композиція для до�ставки протиракового препара�ту», власником якого є Київськийнаціональний університет іменіТараса Шевченка (КНУ), ставтретім серед переможців Всеук�раїнського конкурсу «Кращий ви�нахід року – 2015». До його фіна�льної частини потрапило 285робіт. Автори розробки – про�відний науковий співробітник,професор Тетяна Желтоножська,завідувач НДЛ, старший науко�вий співробітник Лариса Куниць�ка, (хімічний факультет КНУ),член�кореспондент НАН УкраїниРостислав Стойка та старший на�уковий співробітник НаталіяБойко (Інститут біології клітинНАН України, м. Львів).

Нанокур’єри проти раку

Розробка нанорозмірних но�сіїв лікарських субстанцій табіополімерів є гарячою темою нетільки сучасної хімічної науки,але й фізики, медицини, біологіїта фармакології. Це зумовленотим, що лише третина розробле�них на сьогодні лікарських пре�паратів розчиняється у воді і мо�же бути безпосередньо введена вживий організм. Для інших двохтретин необхідно створюватиспеціальні розчинні форми, щобзабезпечити їх циркуляцію вкровоносній системі організму.Крім того, більшість лікарськихсубстанцій є низькомолекуляр�ними органічними (або неор�ганічними) речовинами, які до�сить швидко виводяться з ор�ганізму. Тому для отримання ба�жаного терапевтичного ефектунеобхідно постійно поповнюва�ти їх запас для забезпеченняпевної концентрації в крові. Як�що препарати токсичні, топостійне введення їх у великійкількості викликатиме надмірнеотруєння організму, а це призве�де до небажаних побічних ефек�тів у процесі лікування, як цевідбувається, наприклад, прихіміотерапії злоякісних пухлин.Саме тому найкращі лабораторіїсвіту працюють над розробкоюносіїв, які дозволяють суттєвознизити активні дози протира�кових препаратів при хіміоте�рапії, зменшити їх шкідливийвплив на організм, створитирозчинні форми погано розчин�них у воді лікарських субстанційта забезпечити тривалий термінциркуляції ліків у кров’яномуруслі.

Серед усього розмаїття носіїводними з найперспективнішихсьогодні вважають полімерніміцели або, як їх ще називають,міцелярні наноконтейнери. Такінаноконтейнери, утворені внас�лідок самозбірки макромолекуламфіфільних блок�кополімерів,здатні зв’язувати (інкапсулюва�ти) лікарські субстанції абобіополімери у водному середо�

вищі за рахунок різних фізичнихвзаємодій, а потім зберігати йтранспортувати ці речовини доклітин живих організмів. Саметакі носії токсичних і/або пога�но розчинних лікарських суб�станцій і розробляються групоюспівробітників кафедри хімії ви�сокомолекулярних сполук хі�мічного факультету Київськогонаціонального університету іме�ні Тараса Шевченка, яку очолюєпрофесор Тетяна БорисівнаЖелтоножська.

У клінічній практиці лікуван�ня онкологічних захворюваньшироко використовують доксо�рубіцин, відомий завдяки йогопотужній дії на широкий спектрпухлинних клітин. Проте високатоксичність цього препарату об�межує його використання черезтяжкі побічні ускладнення пе�редусім у роботі серцево�судин�ної системи.

Міцелярні наноконтейнеридля доставки доксорубіцину,розроблені науковою групоюТ.Б. Желтоножської, вже про�йшли успішне випробування invitro на трьох видах раковихклітин в Інституті біології кліти�ни НАН України, під керів�ництвом члена�кореспондентаНАН України Р. С. Стойки. Яквиявилось, дозу доксорубіцинуможна знизити у 3—5 разів, як�що транспортувати його до клі�тин саме у такий спосіб. Вироб�ництво міцелярних наноконтей�нерів зовсім нескладне, до тогож воно відбувається в умовах такзваної «зеленої» хімії, оскількисинтез триває у водному середо�вищі. Ця особливість є надзви�чайно важливою, адже для біо�медичного використання носіїне повинні містити навіть за�лишків шкідливих органічнихрозчинників. Розроблений полі�мерний носій біосумісний з жи�вим організмом і частково біо�деградабельний: під впливомферментів він розпадається ізчасом на кілька малих фраг�ментів, які виводяться з ор�ганізму.

Що «вкладають» в наноконтейнери

сьогодні?З міцелами на хімічному фа�

культеті експериментують понад10 років, тож вже знайшли дляних не одне застосування. Так, уміцелярні контейнери інкапсу�лювали аналог вітаміну Е — a�токоферолацетат. Він не роз�чиняється у воді, тож його не�можливо ввести так, щоб забез�печити ефективний і тривалийрух по організму. Якщо ж транс�портувати вітамін Е та його ана�логи у створених університетсь�кими науковцями наноконтей�нерах, його дозу можна зменшу�вати у багато (~25) разів. Саметакий результат довели численніуспішні випробування, прове�

дені на групах мишей, кролів,поросних свиноматок і поросят.Це спільна розробка КНУ іменіТараса Шевченка та Національ�ного університету біоресурсів іприродокористування України(НУБіП), в якій з іншої сторониактивну участь брали професориВ.І. Максін, О.М. Якубчак таВ.І. Карповський. Ця розробкабула також захищена двомаспільними патентами на винахідта корисну модель, які булиодержані відповідно у 2015 та у2016 роках. Отримуючи аналогвітаміну Е саме у міцелярнійформі, тварини краще набираливагу, не хворіли, а кролячі шубкиставали ще пухнастішими. Ви�пробування на фермах були мас�штабними й успішними, ос�кільки зафіксували вищу бага�топлідність свиноматок за вико�ристання міцелярної формианалогу вітаміну Е, більшукількість поросят при відлученнівід свиноматок, а також кращіпоказники зростання і збере�ження поросят.

І, нарешті, ще один «паса�жир» наноносіїв, розробленихгрупою професора ТетяниЖелтоножської, – наночас�тинки срібла дуже малогорозміру (2�8 нм), синтезованіпрямо в міцелоподібних струк�турах. Захищене міцелярною«короною» наносрібло не тем�ніє під дією світла і зберігаєсвої властивості у водному роз�чині упродовж двох років. Цебіоцидний препарат або як ка�жуть сьогодні «наноанти�біотик» нового покоління. Вінефективний у виробництві пе�рев’язувальних і гігієнічнихматеріалів, для дезінфекції і за�гоєння ран у шпиталях та об�робки одягу військових у по�льових умовах. Нескладно на�лагодити виробництво такогонаносрібла навіть у виглядіспрею. Окрім військово�ме�дичних потреб, стабілізоване вміцелоподібних носіях нано�срібло здатне знезаразитибудь�яку потрібну акваторію –чи то розплідники риб або ак�варіуми, чи то басейни, чи томіські фонтани. Разом зі спів�робітниками НУБіП України(під керівництвом професораВ.І. Максіна) його успішно ви�пробували на великих рибнихакваріумах. Експерименти по�казали, що навіть на генетич�ному рівні препарат можна ви�користовувати без жодних біо�логічних ризиків, причому йо�го біоцидна дія зберігається додуже низьких концентрацій.

Очевидно, що цим можли�вості використання нанокон�тейнерів не обмежуються, і томуварто чекати нових несподіва�них рішень.

За інформацією Науково!дослідної частини КНУ ім. Тараса Шевченка

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки України

Національна академія наук України

Голова Наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Індекс газети «Світ» — 40744

Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ601, бульв. Т. Шевченка, 16.

Телефон/ факс 2878247

E�mail: svit@dknii.gov.ua www1.nas.gov.ua/svit

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 15

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

св іт

4 №29—30 серпень 2017св іт

Коли ж ти, сину, станеш на крило? Фото Святослава МІЗЕРНЮКА

 îᑺêòèâ³îñòàííüî¿ñòîð³íêè

 îîáá‘‘ººêêòòèèââ³³îîññòòààííííüüîî¿¿ññòòîîðð³³ííêêèè

Д А Й Д Ж Е С Т

У Н І В Е Р С И Т Е Т С Ь К А Н А У К А

Відкрийте

свій

Вартість передплати з липня

на три місяці — 20 грн. 10 коп.

на місяць — 6 грн. 70 коп.

Передплатний індекс

в усіх відділеннях зв’язку 40744Триває передплата

на 2017 рік на газету «Світ»

ТТррииввааєє ппееррееддппллааттаа

ннаа 22001177 рріікк ннаа ггааззееттуу ««ССввіітт»»

Міцелярні наноконтейнери та їхні«пасажири»

Найдорожчі для планети продукти харчування