підвищення. Там, де переважали рівнини, вони були круглі чи овальні. Із появою вог-непальної зброї укріплення почали буду-вати прямокутні, а пізніше – замки із сис-темою бастіонів.

Найдавніші фортифікаційні спо-руди на городищах Волині були дерев’яно-земляними, причому трапляються специ-фічні типи укріплень, що невідомі в інших давньоруських землях. Із ХІІІ століття у будівництві застосовують цеглу, спочат-ку брущату, потім пальчату, починається масове спорудження мурованих монумен-тальних споруд, у тому числі фортифіка-ційних. Найвизначнішою пам’яткою обо-ронної архітектури ХIV століття став Луць-кий (Верхній та Окольний) замок - із за-лишками стін та вежами.

Класичним прикладом бастіонної сис-теми фортифікаційного будівництва від 1564 року вважається Олицький замок ото-чений валом та кам’яним муром. На кутах замку досі збереглися чотири бастіони, а всередині – палац Радзивілів, його житло-ві та господарські споруди. Двічі у двадця-тому столітті нащадки славного роду на-магалися повернути йому колишню сла-ву і велич, але ідея «маленького Лувру» не була реалізована: дві світові війни за-лишили тут свої гнітючі сліди.

Наше багатовікове тяжіння до Європи, нині обернулося у прагнен-ня волинян показати європейцям найбільш привабливі шляхи в Укра-їну. Один із них - від міста Устилу-гу до селища Олики особливий: ман-друючи від кордону Євросоюзу до столиці України по шосе Е 22, по-дорожній має рідкісну нагоду піз-нати усе розмаїття об’єктів куль-турної спадщини. «Золота діаде-ма Волині» презентує майже пів-сотні пам’яток археології, істо-рії, містобудування та архітек-тури, монументального мисте-цтва національного значення, два державні історико-культурні за-повідники у Луцьку та Володимирі-Волинському, п’ять історичних на-селених місць (Устилуг, Володимир-Волинський, Торчин, Луцьк, Олика, Цумань), сім музейних закладів.

Дорогоцінний спадок двох тися-чоліть і десятків поколінь - заохо-чує до пізнання історичного мину-лого Волині, України, Європи.

Пам’ятки археології національного значення - давньоруські городища – при-вертають увагу в Устилузі, Володимирі-Волинському, Локачах, Затурцях, Ше-плі... Найдавнішим вважають Зимнівське, що було племінним центром дулібів. Ака-демік П.Толочко стверджує, що поселен-ня Зимне виникло і розвивалося водночас із такими племінними центрами, як Київ, Чергнігів, однак його становлення було пе-рерване аварським погромом. Від Зимнів-ського городища починалася історія літо-писного Володимира.

Городища з’явилися на Волині напри-кінці І тисячоліття і були пов’язані з про-цесами економічного та соціального роз-витку регіону. Городища-сховища, у селах Затурці та Арматнів давали прихисток до-вколишньому населенню під час небезпе-ки: на таких пам’ятках відсутній культур-ний шар.

Їх форма залежала від конфігурації

Срібні прикраси готів V ст. із Качинського скарбу (Волинський обласний краєзнавчий музей)

Залишки бетонованих австрійських споруд Першої світової війни досі можна побачити на берегах Стоходу поблизу Ки-силина, а після 17 вересня 1939 року над річкою Західний Буг розпочалося будівни-цтво дотів різної величини системи Усти-лузького укріпрайону, які інтригують по-дорожніх до сьогодні.

Об’єкти монументального мисте-цтва відіграють помітну роль в історич-них населених містах. Для Володимира-Волинського виконала серію робіт скуль-пторка, заслужена художниця України Те-одозія Бриж: паркову скульптуру молодих княжичів Данила і Василька, пам’ятник королю Данилу ( 2001 року зменшену ко-пію скульптури подарували папі Івано-ві Павлу ІІ під час його візиту до Львова), батькам Данила - князеві Роману та його дружині Анні (1988).

Пам’ятники Тарасові Шевченку у Воло-димирі та Луцьку, погруддя В’ячеслава Ли-пинського на місці його поховання у селі Затурці, пам’ятники Михайлові Грушев-ському, Лесі Українці в обласному центрі Волині - данина поваги провісникам укра-

їнського національно - культурного та національно-державного відродження України.

Історичну пам’ять про страхіття Дру-гої світової війни несуть нащадкам ме-моріальні комплекси «Жертвам фашиз-му» (на місці концтабору військовопо-лонених «Офлаг-365» у Володимирі-Волинському) та «Вічна слава» у Луць-ку, монумент на місці розстрілів ци-вільного єврейського населення у селі П’ятидні Володимир-Волинського ра-йону, пам’ятник жертвам політичних репресій біля стін костелу св ап. Петра і Павла на Замковій площі у Луцьку.

На подвір’ї Братської Хрестовозд-виженської церкви ХVII ст. у Луцьку осв’ячений камінь на місці споруджен-ня пам’ятника «Християнського мило-сердя». Ідея належить досліднику істо-рії Волині Григорію Гуртовому: нащадок козацького роду запропонував увічнити подвиг волинян, котрі у повоєнні соро-кові роки вирятували від голодної смер-ті десятки тисяч українців із Централь-ної та Східної України.

Пам’ятки історії національного значення - будинок, де жив і працю-вав композитор Ігор Стравінський в міс-ті Устилузі та палац родини Липинських у селі Затурці Локачинського району піс-ля реставрації та музеєфікації стануть першокласними об’єктами туристич-ного показу. Вони не втратили предме-ту збереження, хоч і зазнали дошкуль-них втрат. Наукова спадщина історика і політолога В.Липинського, його роль у процесах національно-державного від-родження України відкриває перспек-тиву створення в Затурцях міжнарод-ного науково-дослідного, культурно-освітнього та туристично-рекреаційного осередку: ремонтно-реставраційні робо-ти на пам’ятці розпочалися 2007 року. Вулиці, що ведуть до садиби Липинських та костелу св. Трійці 1632 року у відмін-ному стані. Загалом у межах історич-ного ареалу села Затурці налічується 11 пам’яток, археології, історії, містобуду-вання та архітектури: «мала батьківщи-на» видатного історика і політолога за-пропонована до Списку історичних насе-лених місць України.

У планах місцевої влади реставрація Княжа доба літописного Володимира у творах

скульпторів

будинку, де жив і працював Ігор Стравін-ський - «Старої Мизи», що стала для ком-позитора «райським куточком для твор-чості». Меломани в Україні та поза її меж-ами мріють про створення музею-садиби, який міг би посісти місце у Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

І, ясна річ, сподіваються на продовжен-ня традиції музичних фестивалів «Стра-вінський та Україна», який щороку у черв-ні збирає виконавців з України та Польщі, інших країн Європи. Серед почесних гос-тей імпрези були видатні українські митці Анатолій Солов’яненко, Богодар Которо-вич, Ігор Блажков, відомий британський режисер кіно і телебачення Тоні Палмер: у програмі фестивальних заходів мелома-ни побачили його фільми про Ігоря Стра-вінського («Десь на кордоні…») та Дмітрія Шостаковича («Свідчення»).

Українські та зарубіжні учасники фес-тивалю «Стравінський та Україна» висо-ко оцінили проект «До витоків «Весни свя-щенної», що поєднав виконавців автентич-ного фольклору і класичної музики на пле-нері перед будинком композитора у день його народження – 17 червня.

Листи Стравінського до Реріха дають змогу простежити народження і розви-ток задуму «Весни священної» під впли-вом волинського фольклору. Початковий план балету під назвою «Велика жертва» був розроблений навесні 1910 року, а ство-рення музики до балету розпочинав з всту-пу, що мав назву «Дудки» і «Весняне га-дання»…

Історико-культурні заповідни-ки у Луцьку та Володимирі-Волинському зосереджують на своїй території найцін-ніші комплекси пам’яток містобудуван-ня та архітектури. Проект першого роз-робили луцькі архітектори Б.Колосок, Л.Санжаров, Р.Метельницький 1971 року, а постанова уряду про створення заповід-ника 1985 року стала результатом громад-ської дискусії на сторінках обласної газети «Молодий ленінець». 2006 року розробле-ний генеральний план заповідника, який налічує 19 пам’яток національного та 38 місцевого значення.

Науковий доробок колективу щороку примножують традиційні «Любартові чи-тання», що проходять у будинку Косачів. Луцький замок приваблює концертами на-

родної, класичної, джазової та рок-музики у рамках арт-шоу “Ніч в Луцькому замку», “Любарт-фесту», «Музичних діалогів…».

Особливою винахідливістю відзнача-ються працівники художнього відділу об-ласного краєзнавчого музею: під час тра-диційної європейської акції «Ніч музеїв» у травні 2010 року відвідувачі картинної га-

лереї у Луцькому замку мали унікальну на-году послухати хорові твори на місці архе-ологічного розкопу церкви Іоана Богосло-ва ХІІ століття!

Відзначення на державному рів-ні 800-ліття від утворення Волинсько-Галицької держави (1999), 800-ліття від на-родження короля Данила (2001), 750-річ-

Успенський собор ХІІ ст.

чя коронації короля Данила, вшанування пам’яті засновника держави Романовичів Романа Мстиславича (2005) дали потуж-ний імпульс вивченню історії літописно-го Володимира, його історико-культурної спадщини. 2001 року постановою уряду був створений заповідник «Стародавній Володимир», розроблений генеральний

Наприкінці ХV століття Володимир отримав право на самоврядування, що дало поштовх для розвитку специфічної містобудівної структури, яка відрізнялась від традицій давньоруського містобудуван-ня. Поєднання цих двох епох на плані міс-та визначило його неповторність серед іс-торичних міст…

Місто має усі підстави для формуван-ня специфічного туристичного продукту, презентуючи пам’ятки заповідника «Ста-родавній Володимир» від ХII до ХХ сто-літь, галерею «Галицько-Волинського лі-топису» художника Олександра Дишка у районному будинку культури, історичний музей, «театр пісні» Сергія Шишкіна, авто-ра і виконавця, лауреата «Червоної рути».

Щороку на базі заповідника відбува-ються наукові конференції, працює архео-логічна експедиція. Поблизу давньорусь-кого городища «Вали» наприкінці липня десятки тисяч волинян та гостей збирає традиційний фестиваль сучасної популяр-ної музики «Володимир». У програмі - му-зика молодої генерації, виставки народних умільців, образотворчого мистецтва.

Пам’ятки сакральної архітектури – характерна особливість історичних насе-лених міст від Устилугу до Олики. Якщо у комплексі Луцького Верхнього замку ма-ємо музеєфіковані залишки церкви Іоа-на Богослова ХII століття, однієї з перших мурованих святинь домонгольських часів, то серед пам’яток заповідника «Стародав-ній Володимир» особливе місце належить Успенському собору 1160 року, а Василів-ську церкву-ротонду львівські дослідники датують початком ХIII століття.

Найдавніші монастирі Волині зна-ходяться у селах Зимно Володимир-Волинського, Жидичин Ківерцівського, Новому Загорові Локачинського районів.

Святогорський Успенський монастир у Зимному був заснований великим кня-зем київським Володимиром, котрий по-дарував йому ікону Богородиці. Літопи-сець Нестор відвідував Зимненський мо-настир - перевіряв діяльність монастир-ської школи. Після татарських погромів наприкінці ХУст. князі Чорторийські від-будовують монастир і оперізують оборон-ними мурами й баштами. Нині до складу монастирського комплексу входить більше десятка споруд, печери з каплицею інтри-

план його розвитку.Пам’ятки княжої епохи, як ніде в ін-

ших містах, займають домінуюче значен-ня в урбаністичній структурі літописного міста. Окрім археологічних, тут зберегли-ся у повному об’ємі пам’ятки монументаль-ної архітектури пізнього середньовіччя та нових часів.

Комплекс Зимнівського монастиря ХV ст.

Василівська церква-ротонда ХІІІст.

гують кожного. Найпершу згадку про обитель у Жиди-

чині за традицією відносять до 1227 року: тоді, згідно з Іпатіївським літописом, «еха Данил ( князь Данило Романович (Галиць-кий) в Жидичин кланятися і молитися свя-тому Николе». На думку Сергія Горіна, ав-тора монографії «Жидичинський Свято-Миколаївський монастир» (Київ -2009) згадана реліквія перебувала не в церкві, а в монастирі, отже його функціонування в цей час є дуже вірогідним».

1723 року неподалік занепалого право-славного греко-католики споруджують но-вий комплекс Жидичинського монастиря. Пам’ятка архітектури національного зна-чення - Миколаївський монастир (церква, дзвіниця і будинок митрополита) склада-ють серцевину історичного ареалу Жиди-чина, що заслуговує на місце у Списку істо-ричних населених місць України і привер-тає до себе увагу паломників з усіх усюд.

Залишки Загорівського монастиря ма-ють ознаки готики і бароко, а біля стін пам’ятки встановлені меморіальні стели з іменами воїнів УПА: 9-10 вересня 1943 року вони вступили у бій з німецькими ка-ральними підрозділами. В результаті бом-бових ударів монастирські будівлі було зруйновано, а церква Різдва Пресвятої Бо-городиці отримала значні пошкодження. 29 воїнів УПА, що загинули під час нерів-ного бою, поховані у трьох братських мо-гилах на території монастиря. З 1991 року Новий Загорів став місцем паломництва десятків тисяч громадян України і не тіль-ки: тут зняли свій відеокліп Сашко Поло-жинський і «Тартак».

Рідкісні пам’ятки сакральної архітек-тури національного значення спонукають відвідати села Кисилин Локачинського та Білосток Луцького районів.

До нашого часу у Кисилині зберегла-ся Михайлівська церква 1632–1677 років з дзвіницею в оточенні мурів - один із най-кращих зразків українського бароко на Во-лині. Не будемо забувати, що Кисилин ще у 17 столітті зажив слави одного з найвідо-міших центрів аріанської протестантської церкви в Україні.

Із життєписом найславетнішого серед українських іконописців пізнього серед-ньовіччя Йова Кондзелевича пов’язана Михайлівська церква 1632 року у селі Бі-

лосток. .Вона була заснована Сильвестром Гулевичем на місці давнішого Хрестовозд-виженського монастиря від якого збере-глися підземелля і таємничі ходи. З-під монастирської гори, де раніше знаходи-лася церква Успіння Богородиці і де досі зустрічаються сліди цегли-пальчатки, б’є джерело з цілющими властивостями: в усі пори року температура води однакова – плюс 7 градусів.

Унікальні зразки дерев’яної са-кральної архітектури збереглися в око-лицях Луцька: у селі Милуші церква св. Па-раскеви 1654 року знаходиться на крутому березі Стиру, звідси можна побачити лу-гові простори мальовничої заплави Стиру від Луцька до Жидичина. Натомість у селі Прилуцькому Ківерцівського району ми-лує зір оригінальна церква св. Іоана Пред-течі. Вона споруджена у 30-х роках ХХ сто-ліття у традиціях української сакральної архітектури за проектом видатного архі-тектора Сергія Тимошенка.

Від Устилугу до Олики налічуєть-ся сім музейних осередків. Єдиний у світі музей композитора Ігоря Стравін-

Алея, яку посадив Ігор СтравінськийУ музеї Ігоря Стравінського в УстилузіСадиба родини Липинських у с.Затурці

тимуть зародження і розвиток слов’янської цивілізації під впливом грецьких міст-держав Північного Причорномор’я, про-вінцій Римської імперії, войовничих го-тів…

Засновник і директор народного істо-ричного музею у Торчині Г.Гуртовий пре-зентує Волинь як край козацький. І докази цього ми знаходимо не лише у досліджен-нях самого Григорія Олександровича, але й у працях його послідовника Олексан-дра Середюка: історик та дослідник істо-рії краю створив «козацький зимівник» на території скансену поблизу Музею історії сільського господарства Волині у селі Ро-кині Луцького району. Інші аргументи – у працях історика В.Липинського, у місті Бе-рестечку і його околицях, у Низкиничах, де похований український магнат і дипломат Адам Кисіль.

У фондах Волинського краєзнавчого музею налічується понад 140 тисяч експо-натів основного фонду і більш як 132 тися-чі допоміжного, його філіали діють у Коло-дяжному і Затурцях… Музею виповнило-ся 80 років, ювілейні заходи відбулися за участі польських коллег з якими музей ре-алізує спільні проекти, проводить наукові конференції, випускає друковані видання.

У Музеї волинської ікони експонується одна з найбільших святинь християнсько-го світу – Чудотворна Ікона Холмської Бо-городиці ХІ століття. 2009 року Анатолій Квасюк завершив реставрацію образу, що тривала майже 10 років. Упродовж цього часу святиня приваблює все більше число віруючих усіх християнських конфесій, а відродження культу Ікони Холмської Бо-городиці відкриває можливість для Луць-ка стати центром паломницького туризму.

ського створила в Устилузі кандидат істо-ричних наук О.Огнєва. Експозиція знахо-диться у чотирьох кімнатах першого по-верху. Тут можна побачити макет будин-ку, який за власним проектом композитор спорудив 1907 року. На фото із фонду Пау-ля Захера - фрагмент інтер’єру робітні ком-позитора, де він працював щоліта до 1914 року. Коли прогриміли постріли у Сараєво, композитор був у Кларані, але вирішив по-їхати в Україну - йому знадобилася книга Кіреєвського, щоб написати лібретто «Сва-дебки». В червні 1914 він востаннє на кіль-ка днів приїхав до Устилугу, звідки подався до Варшави та Києва... Ігор Стравінський повернувся у Швейцарію за кілька днів до початку війни…

Літописний Володимир, його істо-рію, знахідки археологів, іконопис, твори декоративно-прикладного мистецтва пре-зентує місцевий історичний музей. У пла-нах заповідника «Стародавній Володи-мир» створення археологічного музею, що передбачений Генеральним планом його розвитку, показ артефактів, що відобража-

Замково-палацовий комплекс Радзивилів та Троїцький костел (колегіата) XVII ст. в Олиці.

Церква у с. Прилуцькому (архітектор С.Тимошенко)

Видання здiйснене у рамках Регiональної програми розвитку культури, мистецтва i туризму на 2006-2010 роки.

Упорядник В. Ворон, заступник начальника управлiння куль-тури i туризму облдержадмiнiстрацiї.

Фото О. Більчук, Л. Безручко, Б. Ворон Дизайн і верстка Б. Ворон

ВАТ „Волинська обласна друкарня”2010