Інв. №_641 НИЛ Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

Державний концерн «Ядерне паливо» Державне підприємство «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології»

ДП «УкрНДПРІ промтехнології» 52204, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Петровського, 37;

тел. (05652) 26285; факс (05652) 23297

ЗАТВЕРДЖУЮ

В. о. директора ДП «УкрНДПРІ промтехнології» _________________ А. Ю. Чередниченко 2015 _____________ «____»

ЗВІТ

РОЗРОБКА МАТЕРІАЛІВ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ АЕС

(Заключний)

Книга 1

Підстави для проведення OBHC. Фізико-географічна характеристика району

розташування Запорізької АЕС Головний інженер проекту Н. О. Худошина

2015

СПИСОК АВТОРІВ

Головний інженер проекту Н.О. Худошина

Начальник відділу Я. В. Удод

Головний спеціаліст Л.О. Антоненко

Провідний інженер О.В. Маласай

Інженер І категорії С.А. Колоскова

Інженер І категорії Л.О. Нагірна

Інженер К.С. Федусик

2

РЕФЕРАТ Книга 1 даного звіту – містить 105 сторінок тексту, 5 рисунків, 21 табли-

цю, 5 додатків. Об’єктом розгляду є діюче підприємство ВП "Запорізька АЕС"

ДП "НАЕК "Енергоатом", яке включає енергоблоки, об'єкти і споруди допомі-жних виробництв, а також навколишнє середовище в районі розташування ВП ЗАЕС.

Метою розробки матеріалів ОВНС є оцінка впливу на навколишнє сере-довище при експлуатації енергоблоків ВП ЗАЕС за результатами виконання природоохоронних заходів, багаторічних результатів моніторингу об’єктів на-вколишнього природного середовища та порівняння стану довкілля навколо АЕС до початку експлуатації та під час експлуатації енергоблоків.

У Книзі 1 розглянуті підстави для проведення ОВНС, джерела та види впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище, перелік екологіч-них, санітарно-епідеміологічних, містобудівних і протипожежних обмежень ді-яльності, дані щодо ставлення громадськості та інших зацікавлених сторін до планованої діяльності; охарактеризовано фізико-географічні особливості райо-ну розташування ВП ЗАЕС, розподіл всіх негативних факторів у зоні впливів планованої діяльності.

Звіт виконано згідно з вимогами до складу та змісту матеріалів з оцінки впливу на навколишнє середовище.

Результатами даного звіту є екологічне обґрунтування прийнятності гос-подарської діяльності діючих об’єктів ВП ЗАЕС та визначення умов безпеки навколишнього середовища при подальшій діяльності.

Ключові слова: ВП ЗАЕС, ОВНС, НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ,

ГРОМАДСЬКІСТЬ, ПЕРЕОЦІНКА БЕЗПЕКИ, ДЖЕРЕЛА ВПЛИВУ, ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, ЗОНА ВПЛИВУ, ПРИРОДНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ, ТЕХНОГЕННІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ.

Умови розповсюдження звіту: відповідно до договору.

3

ЗМІСТ Склад змісту................................................................................................. 6 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів 7 Загальні положення..................................................................................... 10 1 Підстави для проведення ОВНС............................................................. 13 1.1 Відомості про документи, що є підставою для розроблення ОВНС13 1.2 Перелік джерел впливу діяльності діючого підприємства на навколишнє середовище.................................................................. 14 1.3 Стисла характеристика видів впливів діяльності ВП ЗАЕС на навколишнє середовище.................................................................. 14 1.3.1 Радіаційний вплив .............................................................................. 14 1.3.2 Хімічний вплив................................................................................... 16 1.3.3 Фізичний вплив .................................................................................. 17 1.4 Перелік екологічних, санітарно-епідеміологічних, містобудівних і протипожежних обмежень діяльності .............................................. 18 1.4.1 Екологічні, санітарно-епідеміологічні обмеження ........................ 18 1.4.2 Містобудівні і протипожежні обмеження ....................................... 25 1.5 Дані про виконавця ОВНС і перелік субпідрядних організацій ......25 1.6 Перелік та стислий аналіз попередніх погоджень і експертиз, включаючи громадську експертизу .................................................... 26 1.7 Дані щодо ставлення громадськості та інших зацікавлених сторін до планованої діяльності і пов’язаних з нею проблем, що вимагають рішення ......................................................................... 29 1.7.1 Українське законодавство ................................................................. 29 1.7.2 Інформування громадськості про вплив ВП ЗАЕС на навколишнє середовище.......................................................................................... 29 1.8 Перелік джерел інформації, використаних при розробленні ОВНС35 2 Фізико-географічні особливості району розташування ВП ЗАЕС ..... 36 2.1 Фізико-географічні умови .................................................................... 36 2.2 Геоморфологічні умови ........................................................................ 36 2.3 Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти .................................. 39 2.4 Характеристика розподілу всіх негативних факторів у зоні впливів планованої діяльності ............................................................ 42 2.4.1 Природні фактори впливу на ВП ЗАЕС ......................................... 42 2.4.2 Техногенні екстремальні впливи...................................................... 66 2.4.2.1 Вибухи і пожежі ............................................................................. 66 2.4.2.2 Падіння літаків ................................................................................ 69 Висновки ......................................................................................................70 Перелік посилань......................................................................................... 71 Додаток А Заява про наміри ................................................................... 77 Додаток Б Технічні вимоги на виконання послуги: "Розробка матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище при експлуатації Запорізької АЕС"……….... 81 Додаток В Завдання на розроблення матеріалів ОВНС....................... 97

4

Додаток Г Документи про затвердження розміру санітарно-захисної зони і зони спостереження Запорізької АЕС .................................................................... 100 Додаток Д Кваліфікаційний сертифікат ................................................ 105

5

СКЛАД ЗВІТУ " Розробка матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище

при експлуатації Запорізької АЕС"

Номер книги

Номер частини

Найменування Примітка

1 Підстави для проведення OBHC. Фізико-географічна характеристика району розташування Запорізької АЕС

641 НИЛ

2 Загальна характеристика Запорізької АЕС. Відходи виробництва.

641-1 НИЛ

Оцінка впливів експлуатації Запорізької АЕС на навколишнє природне середовище

1.1 Клімат і мікроклімат. Повітряне середовище. Хімічне забруд-нення повітряного середовища.

641-2 НИЛ

1.2 Клімат і мікроклімат. Повітряне середовище. Хімічне забруд-нення повітряного середовища. Додатки

641-3 НИЛ

2 Повітряне середовище. Вплив радіаційного фактору на атмосферне повітря

641-4 НИЛ

3 Геологічне середовище 641-5 НИЛ 4 Водне середовище 641-6 НИЛ

3

5 Ґрунти. Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти

641-7 НИЛ

4 Оцінка впливів на навколишнє соціальне та техногенне середовище

641-8 НИЛ

5 Комплексні заходи щодо забезпечення но-рмативного стану навколишнього середо-вища та його безпеки

641-9 НИЛ

6 Заява про екологічні наслідки господарсь-кої діяльності

641-10 НИЛ

7 Транскордонний вплив виробничої діяль-ності на навколишнє середовище

641-11 НИЛ

5 6

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

Позначення Найменування

АЕС Атомна електростанція

АЗ Аварійний захист

АЗУ Автоматична знесолююча установка

АКНП Автоматизований контроль нейтронного потоку

АПК Адміністративно-побутовий комбінат

АСД-5600 Тип дизельгенераторної установки

АСКТП Автоматизована система керування технологічним процесом

БЗУ Блочна знесолююча установка

БМ Блок майстерень

БНС Блокова насосна станція

БРК Бак радіаційного контролю

БС Балтійська система координат

ВО Водойма-охолоджувач

ВП ЗАЕС Відокремлений підрозділ "Запорізька АЕС"

ВПА Вихідна подія аварії

ВРП Відкритий розподільний пристрій

ГЕС Гідроелектростанція

ГІС Географічна інформаційна система

ГО Гермообсяг

ГТС Гідротехнічні споруди

ДВ Допустимий викид (граничний викид)

ДЖН Довгоживучі радіонукліди

ДП "ДНІЦСКАР" Державне підприємство "Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування"

ДП "НАЕК "Енергоатом" Державне підприємство "Національна атомна енер-гогенеруюча компанія "Енергоатом"

ДП "УкрНДПРІпромтех-нології"

Державне підприємство "Український науково-дослідний та проектно - розвідувальний інститут промислової технології"

7

Позначення Найменування

ДС Допустимий скид (граничний скид)

ЕЕТП Етажерка електротехнічних пристроїв

ЄК ЄВРОКОМІСІЯ

ЗаТЕС Запорізька теплова електростанція

ЗМІ Засоби масової інформації

ЗНПВ Захоронення не утилізованих промислових відходів

ЗС Зона спостереження

ІАБ Імовірнісний аналіз безпеки

ІРГ Інертні радіоактивні гази

ІЦ Інформаційний центр

КВП Контрольно-вимірювальні прилади

КЗПБ Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС України

КМУ Кабінет Міністрів України

КР Контрольний рівень

ЛВП Лінія власних потреб

ЛДЕ Ліміт ефективної дози

ЛЕП Лінія електропередачі

ЛСБ Локалізуюча система безпеки

МАГАТЕ Міжнародна агенція з атомної енергії

МВА Мінімальна вимірювана активність

МНС Міністерство надзвичайних ситуацій

МОЗ Можливий осередок землетрусу

МРЗ Максимальний розрахунковий землетрус

НД Нормативний документ

НДУ "УкрНДІЕП" Науково дослідна установа "Український науково дослідний інститут екологічних проблем"

НМЛОС Неметанові леткі органічні сполуки

НТЦ Навчально-тренувальний центр

ОВНС Оцінка впливів на навколишнє середовище

ПЗ Проектний землетрус

8

Позначення Найменування

ПЛ Повітряна лінія

ПМТ Повномасштабний тренажер

ПТЕ Подовження терміну експлуатації

ПУХ Повітряна ударна хвиля

РАВ Радіоактивні відходи

РГВ Рівень ґрунтових вод

РДЕС Резервна дизельна електростанція

РРВ Рідкі радіоактивні відходи

РУ Реакторна установка

СВО Спецводоочищення

СГО Система газоочищення

СЗЗ Санітарно-захисна зона

ССВЯП Сухе сховище відпрацьованого ядерного палива

СТРВСК Сховище твердих радіоактивних відходів спецкор-пусів

СУЗ Система управління захистом

ТВ Технічне водопостачання

ТВЕЛ Тепловиділяючий елемент

ТЗ Технічне завдання

ТПВ Тверді побутові відходи

ТРВ Тверді радіоактивні відходи

УРЗМІ Управління роботи з громадськістю та засобами ма-сової інформації

УКТЗ Уніфікований комплекс технічних засобів

УЩ Український щит

ХВО Хімводоочищення

ЧГАВ Частота граничного аварійного викиду

ЧПАЗ Частота пошкодження активної зони

ЯРБ Ядерна та радіаційна безпека

ALARA Принцип радіаційного захисту МАГАТЕ (As Low As Reasonably Achievable)

9

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Послуга за темою: "Розробка матеріалів оцінки впливу на навколишнє се-редовище при експлуатації Запорізької АЕС" надана у відповідності до догово-ру № 4241 від 24.05.2015 між Відокремленим підрозділом "Запорізька АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" і ДП "УкрНДПРІпромтехнології".

Експлуатація енергоблоків атомних електростанцій країни визначається "Енергетичною стратегією України на період до 2030 року".

Згідно з Законом України від 08.09.2005 р. № 2861-IV "Про порядок при-йняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" рішення щодо експлуатації енергоблоків з АЕС приймається органом Державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на підставі висновку Державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки.

Для надійного захисту персоналу, населення і навколишнього середовища від дії іонізуючого випромінювання і максимально можливого зниження впли-ву антропогенних факторів на навколишнє середовище на ВП ЗАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" встановлено ряд загальних заходів:

– виконання вимог природоохоронного законодавства України, міжнаро-дних угод України, стандартів і правил у сфері використання ядерної енергії, природокористування й охорони навколишнього середовища;

– планування робіт у сфері охорони навколишнього середовища й конт-роль за дотриманням нормативів впливу на навколишнє середовище;

– екологічний супровід експлуатації енергоблоків АЕС; – створення і впровадження системи керування охороною навколишнього

середовища; – додержання технологічних параметрів роботи проммайданчиків

ВП ЗАЕС; – урахування кількісних і якісних показників викидів забруднюючих ре-

човин в атмосферу, скидів у водні природні об'єкти, поводження з відходами для раціонального використання природних ресурсів;

– впровадження екологічної політики шляхом організації екологічного навчання персоналу, підвищення рівня екологічної підготовки;

– конструктивна взаємодія з наглядовими органами, громадськими орга-нізаціями з питань екологічної безпеки.

В процесі господарської діяльності АЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" готує річні звіти щодо радіаційної безпеки, нерадіаційних факторів впливу на навко-лишнє середовище, виконання природоохоронних заходів, тощо.

Питання радіаційної безпеки контролюються згідно відповідних інструк-цій та регламентів, які розроблені та затверджені для кожного з структурних підрозділів ДП "НАЕК "Енергоатом" згідно чинного законодавства у цій сфері.

Питання реагування в аварійних ситуаціях визначаються аварійними пла-нами, що розроблені і діють згідно п. 10.13.1 НП 306.2.141-2008 "Загальні по-

10

ложення безпеки атомних станцій" для кожної станції, у т. ч. – Запорізької АЕС.

З метою визначення екологічної обґрунтованості та ефективності діяль-ності енергоблоків ВП ЗАЕС, встановлення відповідності цієї діяльності вимо-гам законодавства про охорону навколишнього середовища у 2015 р. проведено екологічний аудит, що відповідає вимогам Закону України "Про екологічний аудит" від 24.06.2004 р № 1862-IV.

Крім цього періодично (згідно з вимогами нормативів) розробляються звіти з переоцінки безпеки.

У "Звітах з періодичної переоцінки безпеки" (ЗППБ) енергоблоків прове-дено аналіз 14 факторів безпеки (ФБ):

– ФБ-1 "Проект енергоблоку"; – ФБ-2 "Поточний технічний стан систем та елементів енергоблоку"; – ФБ-3 "Кваліфікація обладнання"; – ФБ-4 "Старіння споруд, систем та елементів"; – ФБ-5 "Детерміністичний аналіз безпеки енергоблоку"; – ФБ-6 "Імовірнісний аналіз безпеки"; – ФБ-7 "Аналіз внутрішніх і зовнішніх впливів"; – ФБ-8 "Експлуатаційна безпека"; – ФБ-9 "Використання досвіду інших АЕС і результатів наукових дослі-

джень"; – ФБ-10 "Організація і управління"; – ФБ-11 "Експлуатаційна документація"; – ФБ-12 "Людський фактор"; – ФБ-13 "Аварійна готовність і планування"; – ФБ-14 "Вплив експлуатації АЕС на навколишнє середовище". Обов’язковим елементом при експлуатації енергоблоків всіх АЕС Украї-

ни є затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12. 2011 р. № 1270 "Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергобло-ків атомних електростанцій" (КЗПБ).

Метою розробки матеріалів ОВНС є оцінка впливу на навколишнє сере-довище при експлуатації енергоблоків ВП ЗАЕС за результатами виконання природоохоронних заходів, багаторічних результатів моніторингу об’єктів на-вколишнього природного середовища та порівняння стану довкілля навколо АЕС до початку експлуатації та під час експлуатації енергоблоків.

Результатом оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) є еколо-гічне обґрунтування прийнятності господарської діяльності діючих об’єктів ВП ЗАЕС та визначення умов безпеки навколишнього середовища при подаль-шій діяльності АЕС.

ОВНС виконана у відповідності до "Рекомендації щодо змісту матеріалів оцінки впливів діючих об’єктів на навколишнє середовище" і ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд" і з урахуванням вимог законодавчих, нормативних та методичних документів.

11

В складі оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) розглянуто: – загальна характеристика існуючого стану території району розташуван-

ня ЗАЕС; – розгляд і оцінка впливів господарської діяльності діючих об’єктів на

навколишнє природне, соціальне і техногенне середовище та визначення зон впливів цієї діяльності;

– визначення масштабів та рівнів впливів господарської діяльності на на-вколишнє середовище в нормальних та аварійних умовах;

– прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів при подальшій діяльності об’єктів в нормальних умовах та у випадку аварії;

– визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження впливів здійснюваної діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного законодавства, інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища;

– визначення ступеня екологічного ризику і небезпеки здійснюваної дія-льності;

– визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколиш-нє середовище, які можуть мати місце в процесі подальшої господарської дія-льності, за умови реалізації всіх передбачених заходів.

В складі ОВНС розроблена "Заява про екологічні наслідки діяльності", що являє собою юридичний документ щодо суті наслідків і гарантій забезпе-чення безпеки навколишнього середовища на весь період здійснення промисло-вої діяльності.

"Оцінка впливу на навколишнє середовище при експлуатації Запорізької АЕС" виконана в 7 книгах.

В даній книзі наведені відомості про документи, що є підставою для роз-роблення ОВНС, характеристика джерел і видів потенційного впливу діяльнос-ті на навколишнє середовище, перелік обмежень діяльності, фізико-географічні особливості регіону, характеристика негативних природних і техногенних впливів на діяльність ВП ЗАЕС.

12

1 ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОВНС 1.1 Відомості про документи, що є підставою для розроблення ОВНС Запорізька АЕС – це найбільший енергетичний об’єкт України, від робо-

ти якого залежить економічна стабільність, безпека і незалежність країни. Підставою для виконання "Оцінки впливу на навколишнє середовище при

експлуатації Запорізької АЕС" є: – Енергетична стратегія України на період до 2030 року, схвалена розпо-

рядженням Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 р. № 1071-р; – протокол від 25.06.2014 р. № 62 наради з питань виконання положень

Конвенції про оцінки впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (далі – Конвенція Еспо);

– договір від 24.05.2015 № 4241"Розробка матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище при експлуатації Запорізької АЕС" між ВП "Запорізька АЕС" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" і ДП "УкрНДПРІпромтехнології";

– "Заява про наміри" (Додаток А); – Технічні вимоги на виконання послуги: "Розробка матеріалів оцінки впли-

ву на навколишнє середовище при експлуатації Запорізької АЕС", затвердженні ДП "НАЕК "Енергоатом (Додаток Б);

– "Завдання на розроблення матеріалів ОВНС" (Додаток В); – Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"

від 25.07.1991 р № 1264-ХІІ. [1]; − Закон України "Про екологічну експертизу" № 45/95-ВР від 09.09.1995 р. [2]; – Закон України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної

енергії" від 11.01.2000 р. № 1370-ХІV [3]; − Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну

безпеку" від 08.02.1995 р. № 39/95-ВР [4]; − Закон України "Про основні засади (стратегію) державної екологічної

політики України на період до 2020 року" від 21.12.2010 № 2818-VI [5]; − Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001 р.

№ 2245-III [6]; − ДСТУ ISO 14001:2006 Системи екологічного керування. Вимоги і кері-

вні принципи [7]. ОВНС розроблено у відповідності до "Рекомендацій щодо змісту матеріа-

лів оцінки впливів діючих об’єктів на навколишнє середовище" [8], ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд" [9] і Посібника до розроблення матеріалів оцінки впливів на навколишнє середови-ще (до ДБН А.2.2-1-2003) [10] з урахуванням вимог законодавчих, норматив-них, методичних і довідкових матеріалів з питань екологічної, радіаційної і ядерної безпеки і охорони навколишнього середовища, що наведені у розділах "Переліку посилань".

13

ОВНС виконується з урахуванням екологічних обмежень негативних впливів при експлуатації об’єкта на навколишнє середовище.

1.2 Перелік джерел впливу діяльності діючого підприємства на навколишнє середовище

Основним видом діяльності ВП ЗАЕС є генерація електроенергії і тепла. Робота АЕС базується на регульованій ланцюговій реакції поділу ядер 235U, що входить до складу ядерного палива.

Скидання низькопотенційної енергії пари, яка відпрацювала в турбінах, здійснюється через систему водяного охолодження, що працює за зворотною схемою. В системі охолодження задіяні водойма-охолоджувач і бризкальні ба-сейни. Схема зворотного охолодження працює у режимі продувки (заміни) вод-них мас, наслідком чого є скид зворотних вод в Каховське водосховище.

В процесі експлуатації основного виробництва АЕС неминучим є утво-рення газоподібних, твердих і рідких продуктів, що містять в своєму складі ра-діоактивні речовини і надходять в навколишнє середовище.

Експлуатацію основного виробництва забезпечують допоміжні підрозділи ВП ЗАЕС: енергоремонтний підрозділ, цех теплової автоматики та вимірів, хі-мічний цех, електроцех, масло-дизельне господарство, цех теплових і підзем-них комунікацій, транспортний цех, управління будівництва та ін. У результаті виробничої діяльності допоміжних виробництв утворюються пило-газові вики-ди, тверді і рідкі відходи, що містять хімічні речовини.

Таким чином, виходячи з технологічних виробництв, до переліку основ-них джерел потенційного впливу ВП ЗАЕС на навколишнє середовище входять:

− джерела радіаційного впливу; − джерела хімічного впливу; − джерела фізичного впливу (включаючи тепловий вплив). 1.3 Стисла характеристика видів впливів діяльності ВП ЗАЕС на навколишнє середовище

Виходячи з технологічних процесів основного і допоміжних виробництв ВП ЗАЕС, основними видами впливу на навколишнє середовище є радіаційний, хімічний і фізичний вплив. В умовах нормальної експлуатації енергоблоків значущими (за убуванням значущості) є фізичний (тепловий), хімічний і радіа-ційний впливи. В малоймовірних, але принципово можливих випадках макси-мальної проектної або запроектної аварії радіаційний вплив стає домінуючим.

1.3.1 Радіаційний вплив

Радіаційний вплив ВП ЗАЕС можливий за рахунок виходу в навколишнє середовище радіоактивних речовин, що утворюються в виробничому циклі під-приємства.

Основні види можливого радіаційного впливу обумовлені: − газоподібними радіоактивними викидами в атмосферу;

14

− твердими радіоактивними відходами (ТРВ); − рідкими радіоактивними відходами (РРВ). Газоподібні радіоактивні викиди можуть генеруватися у випадках: − вентиляції летучих виділень теплоносія першого контуру, які виника-

ють у результаті малих теч, організованих і неорганізованих протікань; − випаровування з басейну витримки, шахти ревізії апарата та шахти ре-

візії блоку захисних труб під час щорічної зупинки реактора, а також робіт з ремонту і технічного обслуговування обладнання;

− виділення радіоактивних речовин в повітря в технологічних процесах СВО і поводження з ТРВ і РРВ;

− крапельного виносу і випаровування з бризкального басейну; − активації в повітрі в безпосередній близькості від корпусу реактора (не-

значна кількість газоподібних радіоактивних часток). Під час нормальної експлуатації основними джерелами радіаційних вики-

дів в атмосферу є вентиляційні труби реакторного відділення і спецкорпусу, а також бризкальні басейни.

Радіоактивні газоподібні речовини викидів умовно поділяються на три групи:

− радіоактивні благородні гази; − аерозолі; − ізотопи йоду.

Тверді радіоактивні відходи утворюються у процесі нормальної експлуа-тації АЕС, у період робіт з ремонту та при аварійних ситуаціях.

До ТРВ належать: − металеві відходи, які утворюються в результаті реконструкційних та

ремонтних робіт; − гумо-технічні вироби, пластикати та кабельна продукція, яка непридат-

на для використання; − відпрацьовані фільтри вентиляційних систем реакторного відділення та

спецкорпусу; − теплоізоляція, непридатна для повторного використання; − матеріал для протирання, непридатний для використання одяг, відпра-

цьовані засоби індивідуального захисту, папір; − будівельні відходи (бетон, штукатурка та ін.), які утворюються в ре-

зультаті реконструкційних та ремонтних робіт; − обладнання першого контуру та обладнання, яке технологічно пов'язано

з тим, що вийшло з ладу; − всі агрегати і деталі, які вилучаються із активної зони реактора; − крупногабаритні відходи (демонтовані парогенератори). За ступенем питомої активності тверді відходи розподіляються на три ка-

тегорії: I − низькоактивні; II − середньоактивні;

15

III − високоактивні. Тверді РАВ збираються в місцях їх утворення, сортуються за категоріями

активності і технологічними властивостями. Низькоактивні ТРВ, що придатні до переробки, підлягають переробці на

установках пресування та спалювання. Продукти переробки відходів в контей-нерах направляються в сховище блока переробки для зберігання.

Низькоактивні ТРВ, що не переробляються, а також середньоактивні та високоактивні ТРВ передаються до сховищ на тимчасове зберігання без пере-робки (СТРВ будівлі з переробки РАВ, сховища СК-1 і СК-2).

Рідкі радіоактивні відходи утворюються у результаті контакта води із ТВЕЛами, та експлуатації установок СВО і забруднення маслосистем реактор-ного відділення.

РРВ, у більшості, представлені у вигляді: − неорганізованих течій теплоносія I контура; − радіаційно забрудненого масла; − відпрацьованих іонообмінних смол СВО; − води, що утворюються від дезактивації; − стічних вод санпропускників і спецпральні; − води від гідровивантажень фільтрів; − кубових залишків; − відпрацьованих фільтруючих матеріалів СВО; − шламів СВО. Рідкі радіоактивні відходи підлягають випаровуванню або очищенню на

фільтруючих матеріалах. Продукти переробки СВО (іонообмінні смоли у сумі-ші з різними сорбентами і дисперсними осадами та сольові плави і кубові за-лишки) направляються на зберігання у відповідні сховища.

Забруднене масло підлягає регенерації, або його спалюють на установці спалювання.

1.3.2 Хімічний вплив Хімічний вплив ВП ЗАЕС на навколишнє середовище можуть здійснюва-

ти хімічні речовини, що входять до складу викидів, скидів і промислових від-ходів підприємства.

Викиди в атмосферу, що вміщують хімічні забруднюючі речовини, здійс-нюють 20 аварійних дизельних генераторів, автотранспорт підприємства і до-поміжні виробництва.

Основними хімічними забруднюючими речовинами є оксид вуглецю, діо-ксид азоту, вуглеводні, сірчистий ангідрид, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок. Крім цього вентиляційні викиди можуть вміщувати немета-нові леткі органічні сполуки (НМЛОС), бензин, кислоти, гідразин та інше.

Стічні води ВП ЗАЕС включають: − промислові стоки: технічна охолоджуюча вода з обладнання спецкор-

пусів, з маслоохолоджувачів блочних трансформаторів, кондиціонерів НТЦ та

16

АПК, азотно-кисневої станції, системи автоматичного пожежогасіння; проду-вочні води освітлювачів ХВО; промивні води механічних фільтрів; регенера-ційні і відмивочні води іонітних фільтрів ХВО, АЗУ, БЗУ;

− нафтовміщуючі стічні води; − зливові стоки; − господарсько-побутові стоки. Скидання промислових, зливових і побутових стоків АЕС безпосередньо у

водні об'єкти загального користування не здійснюється. Стоки після очищення на відповідних установках і контролю їх після очищення скидаються у водойму – охолоджувач, що є водним об'єктом відособленого користування ВП ЗАЕС.

Водообмін у водоймі-охолоджувачі забезпечується за рахунок його про-дувки. Безперервна продувка водойми-охолоджувача забезпечує стабільний хі-мічний склад оборотної води АЕС і при випуску в Каховське водосховище за-довольняє вимогам, встановленим до водойм рибогосподарського призначення.

Скидання оборотних вод водойми-охолоджувача у Каховське водосхови-ще здійснюється згідно виданому Департаментом екології та природних ресур-сів Запорізької облдержадміністрації "Дозволу на спеціальне водокористуван-ня", при дотриманні гранично допустимої концентрації і встановлених норма-тивів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин та Регламенту про-дувки.

При експлуатації ВП ЗАЕС утворюються нерадіоактивні тверді відходи, що спроможні визвати хімічне забруднення навколишнього середовища.

Поводження з відходами на ВП ЗАЕС здійснюється у відповідності до вимог Законів і санітарно-гігієнічних нормативів України та згідно з Ліцензією АЕ № 460721 на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (зби-рання, перевезення, утилізація, видалення) від 20.02.2015 № 46 з терміном дії до 26.07.2016.

Ряд відходів, які можна віднести до категорії "вторинна сировина", тим-часово зберігаються до передачі відходів до спеціалізованих підприємств.

ВП ЗАЕС здійснює розміщення відходів: − на полігоні ЗНПВ (захоронення неутилізованих промислових відходів)

ВП ЗАЕС; − на шламонакопичувачі № 1 ВП ЗАЕС; − на шламонакопичувачі № 2 ВП ЗАЕС; − на полігоні ТПВ м. Енергодар (згідно з укладеними договорами). 1.3.3 Фізичний вплив Фізичний вплив ВП ЗАЕС на навколишнє середовище характеризується: − тепловим впливом, що пов'язаний з роботою систем охолодження тех-

нологічного обладнання АЕС (бризкальних басейнів і водойми-охолоджувача); − підвищення вологості за рахунок випаровування води в повітря із бриз-

кальних басейнів і водойми-охолоджувача; − впливом електричного поля лінії електропередач 330/750 кВ; − шумом від працюючого обладнання.

17

1.4 Перелік екологічних, санітарно-епідеміологічних, містобудівних і протипожежних обмежень діяльності 1.4.1 Екологічні, санітарно-епідеміологічні обмеження Робота ВП ЗАЕС регламентується екологічними і санітарно-

епідеміологічними обмеженнями, які обумовлюються нормативними докумен-тами з безпеки навколишнього середовища.

На підприємстві встановлені граничні значення з наступних основних критеріїв:

− розмір санітарно-захисної зони (СЗЗ); − внутрішнє і зовнішнє опромінення персоналу і населення; − максимально граничні значення викидів і скидів радіоактивних і нера-

діоактивних речовин в навколишнє середовище; − рівень впливу відкритих джерел іонізуючого випромінювання; − способи утилізації і місця складування рідких і твердих відходів пови-

нні відповідати нормативним вимогам і дозвільним документам. Зона спостереження – територія на якій можливий вплив скидів і викидів

АЕС та де здійснюється радіаційний моніторинг, який включає вимір визначен-ня змісту радіонуклідів в об’єктах навколишнього природного середовища, продуктах харчування і т.п.

Санітарно-захисна зона – територія навколо АЕС, де рівень опромінення людей може перевищувати квоту ліміту дози для категорії В. В санітарно-захисній зоні забороняється проживання населення, встановлюються обмежен-ня на виробничу діяльність, яка не має відношення до АЕС, а також здійсню-ється радіаційний контроль [11].

Розмір санітарно-захисної зони ЗАЕС складає 2,5 км, зони спостереження – 30 км (Додаток Г).

Згідно з ДГН 6.6.1-6.5.001-98 (НРБУ-97) [12] встановлені категорії осіб, які зазнають опромінення:

− категорія А (персонал) – особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючого випромінювання;

− категорія Б (персонал) − особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення;

− категорія В − все населення. Числові значення лімітів доз зовнішнього опромінення за календарний рік

в залежності від групи органів або тканин, а також сумарного зовнішнього і внутрішнього опромінення, у відповідності до вимог ДГН 6.6.1-6.5.001-98 (НРБУ-97) [12] наведені у Таблиці 1.1.

18

Таблиця 1.1 – Ліміти дози опромінення (м3в·рік-1)

Категорія осіб, які зазнають опромінення

Органи або тканини

А а) б) Б а) В а) ЛДЕ (ліміт ефективної дози) 20 а) 2 1 Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромі-нення:

- ЛДlens (для кришталика ока) 150 15 15 - ЛДskin (для шкіри) 500 50 50 - ЛДextrim (для кистей та стіп) 500 50 -

Перелік радіонуклідів і значення допустимого викиду в атмосферу та зна-

чення лімітів річних скидів радіоактивних речовин визначаються діючими у ВП ЗАЕС документами "Допустимый газо-аэрозольный выброс Запорожской АЭС (радиационно-гигиенический регламент первой группы) ОО.РБ.ХQ.Pr.04-12" та "Допустимый водный сброс радиоактивных веществ Запорожской АЭС (радиационно-гигиенический регламент первой группы) 00.РБ.XQ.Pr.05-15". Допустимий викид і допустимий скид у відповідності з нормами радіаційної безпеки (ДГН 6.6.1-6.5.001-98 (НРБУ-97) [12] встановлено на основі квоти лімі-ту дози і вихідних даних, які є специфічними для АЕС.

У відповідності до вимог ДГН 6.6.1-6.5.001-98 [12] з метою фіксації дося-гнутого рівня радіаційної безпеки на радіаційно-ядерному об'єкті, у населеному пункті і навколишнім середовищі, на підставі інформації про радіаційну обста-новку на об'єкті для окремих його приміщень, санітарно-захисної зони, зони спостереження та інших об'єктів для планування заходів захисту і оперативного контролю за радіаційним станом установлюються контрольні рівні. Контрольні рівні встановлює адміністрація радіаційно-ядерного об'єкта з обов'язковим уз-годженням з Державними регулюючими органами.

На додаток до діючих на АЕС контрольних рівнів газо-аерозольних вики-дів і водних скидів радіоактивних речовин у навколишнє середовище експлуа-туючого організацією з метою виявлення причин випадків неконтрольованого росту величин викидів і скидів АЕС установлюються адміністративно-технологічні рівні (А-ТР), що по своїй суті є рівнями дослідження. Перевищен-ня А-ТР не відноситься до категорії порушення норм і правил, що діють на АЕС, і не вимагають звітності перед державними регулюючими органами. До-тримання А-ТР сприяє оптимізації технологічних процесів, розробці організа-ційних і технічних заходів, спрямованих на зниження рівня газо-аєрозольних викидів і водних скидів АЕС у навколишнє середовище, а також попередженню досягнення підприємством встановлених контрольних рівнів викидів і скидів радіоактивних речовин.

Числові значення допустимих викидів і скидів, контрольні та адміністра-тивно-технологічні рівні наведені у Таблицях 1.2, 1.3.

19

Таблиця 1.2 – Допустимі, контрольні, адміністративно-технологічні рівні викидів Найменування документа

Умова встановлення Контроль Радіонуклід(група нуклідів)

Значення Введений на ЗАЕС

Допустимий газо-аерозольний викид Запорізької АЕС (радіаційно-гігієнічний регламент I групи) 00.РБ.XQ.Рг. 04-12

Встановлений таким чином, щоб не перевищувати вели-чину 40 мкзв/рік (ліміт дози) для населення на межі СЗЗ за ра-хунок всіх шляхів формуван-ня дози з врахуванням місцевих метеорологічних параметрів. Величина допустимого вики-ду не залежить від кількості енергоблоків, що перебува-ють в експлуатації.

Допустимий викид не перевищується, якщо виконуються обидві наступні нерівності:

i

i

i ПВ

B∑

=

3

1

≤ 1 (а)

i

i

i ПВ

B∑

=

16

2

≤ 1 (б)

де Вi – фактичний добовий викид i-го радіо-нукліда (групи радіонуклідів, нормованої як один вид забруднення);

iB – середній за календарний місяць (або

інший період) добовий викид i-го радіонук-ліда (групи радіонуклідів); iB ПВi – ліміт викиду i-го радіонукліда (групи радіонуклідів). Невиконання хоча б одної з нерівностей означає перевищення величини ДВ. Підсумовування у формулі (а) здійснюється по трьох групах радіонуклідів: ДЖН, ІРГ і радіонукліди йоду. Підсумовування у формулі (б) здійснюється по п'ятнадцяти радіонуклідах (групам радіонуклідів). Контроль викиду 3H буде здійснюватися з моменту введення в експлуатацію засобів вимірювання і методики його контролю. Якщо значення фактичного викиду нижче МВА, то використовується значення, що відповідає половині МВА даного радіонукліда. Контроль ДЖН, ІРГ і радіонуклідів йоду здійснюється щодоби, інших - щомісяця.

Інертні радіоактив-

ні гази (ІРГ) Довгоживучі радіо-

нукліди (ДЖН) Радіонукліди

йода Cr-51 Mn-54 Fe-59 Co-58 Co-60 Sr-89 Sr-90 Zr-95 Nb-95

Ag-110m Cs-134 Cs-137 H -3

Гбк/доб:

69000

2,2

6,0 1600 9,3 25 27

0,53 31

0,60 16 61

0,79 1,00 0,94 1900

Введений за вказівкою №ОІ-224 з 04.03.2013.

20

Продовження таблиці 1.2

1 2 3 4 5 6 Контрольні рівні викидів і скидів радіо-активних ре-човин і доз опромінення персоналу ка-тегорії "А" Запорізької АЕС (радіаційно-гігієнічний регламент першої групи 00.РБ.XQ.Рг. 07-12

Регламентують сумарний ви-кид в атмосферу через вентт-руби шести енергоблоків і двох спецкорпусів. Встановлені на підставі ста-тистичного аналізу фактич-них величин викидів за період з 2007-2011 роки.

Установлені для наступних засобів і методів кон-тролю: газів (ІРГ) радіометрами РКС- 2-02, УДГБ-08, УДГ-1АБ; - радіометричний контроль ДЖН методом відбо-ру на фільтри АФА-РМП-20 при експозиції 1 до-ба і вимірі через 1 добу; - гама - спектрометричний контроль газової і ае-розольної фракцій радіоактивного йоду методом сорбції на фільтрах АФА-РМП-20 і АФАС-І-20 при експозиції 1 тиждень при роботі на потужно-сті, 1 доба - при ППР; - гама - спектрометричні виміри фільтрів АФА-РМП-20 добового контролю, об'-єднаних по кожній точці контролю за місяць; - радіохімічне виділення Sr-90 з фільтрів АФА-РМП-20 добового контролю, об'єднаних по кож-ній точці контролю за квартал.

ІРГ ДЖН

Радіойод Co-60 Cs-134 Cs-137

1900 Гбк/доб 8,8 Мбк/доб. 39 Мбк/доб. 65 Мбк/міс. 130 Мбк/міс. 120 Мбк/міс.

Вказівка №АЛ-381 від

12.04.05 Продовжено термін дії до 28.03.2017

Повідомлення № 26-04-11-

ИП від 12.04.2014

Положення про А-ТУ ра-діаційних па-раметрів на АЕС ПЛ-Д.026.347-05

Встановлені на додаток до контрольних рівнів окремо для кожного джерела викиду (енергоблок, спецкорпус) і режимів експлуатації (робота на потужності, ремонт). Сума величин А-ТУ не пови-нна перевищувати відповід-ного значення КР Встановлені на додаток до контрольних рівнів окремо для кожного джерела викиду (енергоблок, спецкорпус) і режимів експлуатації (робота на потужності, ремонт). Сума величин А-ТУ не пови-нна перевищувати відповід-ного значення КР

Виконується контроль параметрів добового контролю ІРГ, ДЖН, йоду і реперних радіо-нуклідів Cs-137, Co-60 щомісячного контро-лю викидів Виконується контроль параметрів добового контролю ІРГ, ДЖН, йоду і реперних радіо-нуклідів Cs-137, Co-60 щомісячного контро-лю викидів

ІРГ,ГБк/доб. Енергоблок Спецкорпус ДЖН, МБк/доб. Енергоблок Спецкорпус Йод, Мбк/доб. Енергоблок Спецкорпус Cs-137, МБк/міс. Енергоблок Спецкорпус Co-60, МБк/міс. Енергоблок Спецкорпус

Ремонт

400(600*) 200

1,5 1,0

20 15

2 3

4 1,5

На по-тужн. 400 200

0,8 1,0

5 15

1 3

1 1,5

Вказівка №АЛ-381 від

12.04.05 Продовжено термін дії до 28.03.2017

Повідомлення № 26-04-11-

ИП від 12.04.2014

21

Таблиця 1.3 – Допустимі, контрольні, адміністративно-технологічні рівні скидів Найменування

документа Умова встановлення

Контроль Радіонуклід (гру-

па нуклідів) Значення Введений

на ЗАЕС Допустимий вод-ний скид радіоак-тивних речовин Запорізької АЕС (радіаційно-гігієнічний регла-мент першої гру-пи) 00.РБ.XQ.Рг. 05-12

Встановлений таким чи-ном, щоб не перевищувати величину 10 мкЗв/рік (ліміт дози) для населення.

Величина ДС не буде перевищена, якщо виконується наступна нерівність:

i

i

i ПC

C∑

=

17

1

≤ 1 (1)

де Сi – фактичний річний скид i-го радіонукліда; ПСi – ліміт річного скидання i-го радіонукліда. Крім того, щоб уникнути скидання в навколишнє середовище радіоактивних речовин, виконується додатковий кон-троль у точці скидання по вираженню (2)

ingestiBi PC

Ki

,

∑ ≤ 1 (2)

де Ki – фактична концентрація i-го радіонукліда у воді в точці скидання;

PCingest

iB,- Допустима концентрація в

питній воді i-го радіонукліда для категорії

В. Значення PCingest

iB, , наведені в табл. Д.2.2 ДГН 6.6.1-6.5.001-98 (НРБУ-97) [12]

Якщо значення Cj

i нижче МВА, то вико-ристовується значення, що відповідає по-ловині МВА даного радіонукліда. Пряме порівняння з величинами ПСі без застосування формули (1) не виконується.

Cr-51 Mn-54 Fe-59 Co-58 Co-60 Zn-65 Sr-89 Sr-90 Zr-95 Nb-95 Ru-106

Ag-110m I-131

Cs-134 Cs-137 Ce-144

ТБк/рік:

100 3,30 0,32 3,50 1,10 0,30 6,30 0,24 1,40 4,50 2,10 1,60 0,95 0,062 0,091 0,35

Вказівкою № ФК-1177 від 19.10.12 з 31.10.12

22

1 2 3 4 5 6

Контрольні рівні викидів і скидів радіоактивних ре-човин і доз опро-мінення персоналу категорії "А" Запо-різької АЕС (раді-аційно-гігієнічний регламент першої групи) 00.РБ.XQ.Рг.07-12

Регламентують сумарний скид радіоактивних речо-вин об'єктами ЗАЕС.

Відповідно до п.3.3 "Допустимого водного скидання радіоактивних речовин Запорі-зької АЕС" 00.РБ.XQ.Рг.05-12, якщо обмі-рювана активність нукліда у вихідному створі водойми-охолоджувача ЗАЕС менш МДУ, фактичне скидання нукліда визна-чається як сума добутків його активностей на об'єм вод, скинутих у водойму-охолоджувач із БРК, КБ СВО у СВНП, продувних вод СТВОП звітний період

Тритій Co-60 Sr-90

Cs-134 Cs-137

МБк/кв.

2,6E+07 1100 240 62 91

Вказівкою № ФК-618 с 01.06.2013

Положення про А-ТУ радіаційних параметрів на АЕС ПЛ-Д.026.347-05

Установлено квартальні А-ТУ водних скидів для ос-новних дозоутворюючих нуклідів: Cs-137, Co-60, H-3, з урахуванням досягну-тих середньостатистичних значень скидів на рівні квоти не більше 0,2 від відповідного контрольного рівня річного скиду.

Виконується контроль скидання

Cs-137 Co-60 Н-3

120МБк/кв. 60 МБк/кв. 12 ТБк/кв.

Вказівкою № АЛ-381 від 12.04.05 Продовжено термін дії до 28.03.2017 Повідомлення № 26-01-11-ИП від 12.04.2014 Внесені зміни по скиду трі-тію Повідомлення № 26-06-14-И от 16.10.2014

23

Кількість хімічних (нерадіоактивних) викидів забруднюючих речовин в атмосферу від джерел ВП ЗАЕС регламентується "Дозволами на викиди забру-днюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами" по пром-майданчиках:

• виробничі об'єкти: – № 1 – ВП ЗАЕС – № 2312500000-19 від 30.12.2013; – № 2 – Транспортний цех –№ 2312500000-23 від 23.04.2010; – № 3 –Управління будівництвом – Завод залізобетонних виробів та буді-

вельних матеріалів – № 231250000-24 від 23.04.2010; – № 4 – УБ (склад паливо-мастильних матеріалів) – № 2312500000-25 від

23.04.2010; – № 5 – УБ (ділянка будівельних матеріалів) – № 2312500000-27 від

08.04.2010; – № 6 – УБ (ділянка механізованих робіт) – № 231250000-26 від

23.04.2010; – № 13 – шламонакопичувач № 2 (ХЦ) – № 2312500000-39 від 30.10.2012; – № 14 – ГЦ (насосна станція подачі води на градирні) – № 2312500000-

47 від 30.12.2013. • зовнішні об'єкти: – № 7 – друкарська дільниця – № 2312500000-38 від 16.08.2012; – № 8 – дизельгенераторна служба телекомунікації і зв'язку –

№ 2312500000-33 від 30.10.2012; – № 9 – станція зарядки вогнегасників енергоремонтної служби –

№ 2312500000-34 від 25.10.2012; – № 10 – центр підготовки ремонтного персоналу – № 2312500000-35 від

25.10.2012; – № 11 – дільниця з ремонту і обслуговуванню зовнішніх магістральних

теплових мереж промислової зони – № 2312500000-36 від 25.10.2012; – № 12 – підстанція "Радуга" – № 231500000-37 від 25.10.2012. Водозабір і водні скиди здійснюються згідно з "Дозволом на спеціальне

водокористування" № 0078/Зап зі строком дії 01.01.2014-31.12.2016. Поводження з небезпечними і загально-промисловими (нерадіоактивни-

ми) відходами регламентується " Ліцензією АЕ № 460721 на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, утилізація, ви-далення) від 20.02.2015 № 46 з терміном дії до 26.07.2016.

Правила та порядок збору, сортування, транспортування, реєстрації і тимчасового зберігання РО регламентує НД.306.607-95 "Обращение с радиоак-тивними отходами. Требования по обращению с радиоактивными отходами до их захоронения. Общие требования" [13], "Комплексна програма поводження з радіоактивними відходами ДП "НАЕК "Енергоатом" на період 2012-2016 рр" ПМ-Д.О.18.174-12, "Инструкция по обращению с твердыми радиоактивными отходами в ОП Запорожская АЭС" ОО.ВН.ОО.ИН.10-13, "Инструкция по ра-диационной безопасности на Запорожской АЕС" ОО.ВН.ОО.ИН.10-13 та ін-струкціями і регламентами експлуатації установок з переробки РО.

24

1.4.2 Містобудівні і протипожежні обмеження У зв'язку з тим, що розвиток промислового комплексу ВП ЗАЕС передба-

чається через реконструкції і модернізації існуючих виробничих підрозділів, які функціонально вписуються в існуючу інфраструктуру АЕС виключно в межах її території, містобудівні обмеження не розглядаються.

Протипожежна безпека забезпечується виконанням законодавчих вимог законодавчих актів і нормативів [14, 15, 16, 17, 18, 19, 20] у період експлуатації і реконструкцій промислового комплексу ВП ЗАЕС, а саме через існуючі нор-мативні розриви відстанями між будівель і споруд, через системи пожежогасін-ня, улаштування автодоріг та інше.

Протипожежні аспекти відображають усі аспекти пожежної безпеки: – призначення і функції системи пожежної безпеки; – протипожежні рішення з генерального плану; – класифікація будівель і споруд з пожежної безпеки; – об'ємно-планувальні рішення, протипожежні перешкоди, вогнезахист

будівельних конструкцій і основні положення з вибору вогнегасних матеріалів; – евакуаційні шляхи і виходи, шляхи доступу і забезпечення безпеки ін-

женерних підрозділів; – заходи з протипожежного захисту технологічних процесів; – заходи з протипожежного захисту електроустановок; – заходи з протипожежного захисту систем вентиляції; – системи протипожежного захисту: протипожежне водозабезпечення,

протипожежна сигналізація, пожежогасіння, протидимного захисту, сповіщен-ня про пожежу і керування евакуацією людей, блискавозахист і заземлення;

– первинні засоби пожежогасіння. 1.5 Дані про виконавця ОВНС і перелік субпідрядних організацій Замовник – Відокремлений підрозділ "Запорізька АЕС" Державного під-

приємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, 133, 71504).

Виконавець – Державне підприємство "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" (Україна, Дніп-ропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Петровського 37).

Право на виконання окремих видів робіт (послуг) в проектуванні підтвер-джено кваліфікаційним сертифікатом АР № 009222, виданим 11.12.2013 р. атес-таційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального роз-витку, будівництва і житлово-комунального господарства України (Додаток Д).

Співвиконавець ОВНС – НДУ "УкрНДІЕП".

25

1.6 Перелік та стислий аналіз попередніх погоджень і експертиз, включаючи громадську експертизу Техніко-економічне обґрунтування будівництва ЗАЕС виконано Харківським

відділенням інституту "Атоменергопроект" (на теперішній час ВАТ "Харківський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут "Енергопроект"), узго-джено Держпланом СРСР і Держбудом СРСР (лист від 16.08.1977р № ВИ-1570 (22-953) і затверджено Міненерго СРСР наказом від 02.09.1977 р № 36-ПС.

Будівництво АЕС здійснювалось за технічними проектами 1-ої черги (4000мВт) і 2-ої черги (2000 мВт), затверджених розпорядженням Ради Мініст-рів СРСР від 04.08.1980 р. № 200 р і від 01.10.1988 р. № ПП- 21084, відповідно.

У 2010 р. розроблена Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС України (КЗПБ), в ній взято до уваги всі рекомендації вине-сені в кінцевому звіті спільного проекту ЄК, МАГАТЕ та України (Звіт МАГАТЕ від 02.2010).

КЗПБ включає більше ніж 800 заходів підвищення безпеки з 9-ти груп за-ходів (загальні, активна зона реактора та поводження з паливом, цільність ком-понентів, розвиток технологічних систем, розвиток АСКТП, електропостачан-ня, контаймент та будівельні конструкції, внутрішня небезпека, зовнішня не-безпека, аналіз і управління аваріями).

КЗПБ схвалена Донецьким науковим центром (наукова еколого-експертна оцінка № 1-26.12.2011 від 26.12.2011). Консультації з громадськістю проводилися з 10 по 18 травня 2011 р. шляхом організації та проведення зустрі-чей з громадськістю в м. Києві та містах-супутниках АЕС у координації м. Ене-ргодар, м. Кузнецовськ, м. Нетешин, м. Южноукраїнськ з обласними держав-ними адміністраціями та органами місцевого самоврядування міст-супутників.

У відповідності до вимог документів [21, 22, 23, 24, 25] на ВП ЗАЕС роз-роблена і введена в дію "Программа повышения уровня радиационной безопас-ности и обеспечения радиационной защиты в ОП ЗАЕС" ОО.РБ.ОО.пм.24.А". Програма узгоджена Першим заступником Голови Державної інспекції ядерно-го регулювання України – Головним державним інспектором з ядерної і радіа-ційної безпеки України від 19.04.2012 р. № 15/42/2479 і Міністерством охорони здоров'я України від 20.01.2012 р. № 7.03-58/5227.

Метою Програми є вирішення основних задач з забезпечення радіаційної безпеки персоналу, населення і навколишнього середовища. А саме:

– дотримання лімітів доз і правил безпечної експлуатації енергоблоків; – підвищення ефективності радіаційного захисту у відповідності до прин-

ципу оптимізації, з урахуванням міжнародної і передової вітчизняної практики проведення діяльності з радіаційного захисту і упровадження принципу ALARA;

– зниження радіаційного впливу на персонал, населення і навколишнє се-редовище за рахунок оптимізації радіаційного захисту персоналу, зниження ви-кидів і скидів в навколишнє середовище, підвищення культури безпеки;

– проведення діяльності у відповідності до вимог НД, стандартів та інше. Програма передбачає виконання комплексу заходів з підвищення рівня

радіаційної безпеки на ЗАЕС за різними напрямками діяльності:

26

– удосконалення методів і засобів вимірювання; – заходи (в тому числі компенсаційні) з усунення порушень діючих в

Україні НД у сфері радіаційного захисту; – рівень підготовки персоналу з радіаційного захисту і радіаційної безпеки. У відповідності до [11, 26, 27, 28, 29, 30], а також відповідних документів

МАГАТЕ [31] періодично (не рідше 1 разу за 10 років) експлуатуюча організа-ція здійснює переоцінку безпеки кожного енергоблока.

Метою переоцінки є визначення: – відповідності рівня безпеки енергоблока діючим нормам і правилам

ядерної і радіаційної безпеки, а також проектній і експлуатаційній документа-ції; звіту з аналізу безпеки та іншої документації, яка наведена у ліцензії на експлуатацію;

– достатність існуючих умов, що забезпечують підтримку належного рів-ня безпеки енергоблока до послідуючої періодичної переоцінки чи до строку припинення експлуатації;

– переліку і строків упровадження заходів з підвищення безпеки енерго-блока, які необхідні для усунення або послаблення недоліків, що виявлені під час досліджування безпеки.

На основі комплексного аналізу факторів безпеки формулюється і обґру-нтовується узагальнений висновок про можливість подовження експлуатації енергоблока на строк, який заявляється. Звіт з переоцінки безпеки узгоджується з Державною інспекцією ядерного регулювання України.

Останній документ "Отчет по периодической переоценке безопасности енергоблоков № 1, № 2 ОП "ЗАЭС" виконано в 2015 р. (ООО "Энергориск").

В висновках проведеної переоцінки зазначені результати прогнозування технічного стану критичних елементів енергоблоків № 1, № 2, а також пропо-зиція установити новий строк експлуатації енергоблоків № 1, № 2 ВП ЗАЕС 30 років від дати завершення проектного строку (№ 1-до 23.12.2045 р., № 2-до 19.02.2046р.) за умов одержання позитивних результатів послідуючих переоці-нок безпеки, за умов виконання заходів по підвищенню безпеки згідно з графі-ком КЗПБ, своєчасного подовження строку строків експлуатації корпуса реак-тора, СГО ЛСБ, АСД-5600 РДЕС, обладнання першого контуру.

Одним із засобів забезпечення додержання законодавчо-нормативних ви-мог щодо охорони навколишнього середовища в процесі господарської діяль-ності є проведення екологічного аудиту цієї діяльності. Основні правові та ор-ганізаційна засади здійснення екологічного аудиту визначаються Законом України " Про екологічний аудит" [27].

В 2015 році виконано екологічний аудит на ВП ЗАЕС за участю експертів і аудиторів ДП "ДНІЦСКАР", ПНТП "СОЦІУМ", НДУ "УкрНДІЕП", ДУ "ІГБНАН України".

"Звіт про екологічний аудит ВП "Запорізька АЕС" затверджено директо-ром ДНІЦСКАР.

До обсягів екологічного аудиту ввійшло: – аналіз фактичного стану ВП ЗАЕС;

27

– визначення основних характеристик впливу діяльності ВП ЗАЕС на стан навколишнього природного середовища;

– визначення вимог та додаткових обмежень природоохоронного законо-давства до діяльності ВП ЗАЕС;

– встановлення відповідності діяльності ВП ЗАЕС вимогам законодавства з охорони навколишнього середовища;

– оцінку ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються ВП ЗАЕС для охорони навколишнього середовища;

– оцінку ефективності та достатності природоохоронної діяльності; – оцінку ефективності системи управління навколишнім середовищем; – аналіз відомостей про систему екологічних зборів і платежів; – оцінку статистичної звітності з охорони навколишнього середовища на

предмет відповідності її фактичним екологічним показникам; – оцінку повноти відображення екологічних характеристик ВП ЗАЕС в

наявній документації. За результатами екологічного аудиту ВП ЗАЕС зазначено: – протягом 30 річного періоду експлуатації не виявлено помітного нега-

тивного впливу на стан навколишнього природного середовища регіону; – заходи, що вживаються на об'єкті для охорони природного середовища,

можуть бути визнані достатньо повними і обґрунтованими; – впроваджена у ВП ЗАЕС система управління охороною навколишнього

середовища функціонує ефективно та в цілому відповідає вимогам стандарту ISO 14001:2004;

– діяльність ВП ЗАЕС цілком відповідає вимогам чинного законодавства України з охорони навколишнього природного середовища.

Розвиток ВП ЗАЕС на найближчий час відображається локальними прое-ктами, які отримали позитивні експертні висновки:

– "Проектирование объекта строительства ОП ЗАЭС. Реконструкция ОРУ 750 кВ для подключения ВЛ 750кВ "Запорожская – Каховская", 2013 г. – пози-тивний експертний висновок ДП "Укрдержбудекспертизи" від 31.10.2013 р. № 00–0052–13/ІЗ;

– "ОП "Запорожская АЭС". Создание комплекса по переработке РАО". Реконструкция, 2012 г. – позитивний висновок ДП "Укрдержбудекспертизи" від 21.05.2013 р. № 00–11725–12/ПБ;

– "ОП "Запорожская АЭС". Технико-экономическое обоснование инве-стиций в строительстве. Насосная станция добавочной воды", 2012 г. – позити-вний експертний висновок ДП "Укрдержбудекспертизи" від 30.12.2013 р. № 00–0053–13/ІЗ;

– "Запорожская АЭС. Газовый корпус. Водородно-кислородная станция-2 (ВКС-2). Завершение строительства и прием в эксплуатацию Запорожской АЭС в целом". Промстроительство, 2012 г.;

– "Запорожская АЭС. Газовый корпус. Азотно-кислородная станция-2 (АКС-2) ". Завершение строительства и прием в эксплуатацию Запорожской АЭС в целом.". Промстроительство, 2012 г.

28

1.7 Дані щодо ставлення громадськості та інших зацікавлених сторін до планованої діяльності і пов'язаних з нею проблем, що вимагають рішення ВП ЗАЕС – це діюче з 1985 р. підприємство, яке виробляє електроенергію

і тепло з використанням ядерних реакторів типу ВВЕР-1000. Метою роботи з громадськістю є формування у населення регіону об'єк-

тивного відношення до роботи ВП ЗАЕС і атомної енергетики в цілому. 1.7.1 Українське законодавство Облік громадських інтересів здійснюється відповідно до вимог Закону

України "Про планування території" і інших законодавчих документів. Право вільного доступу до інформації про стан довкілля, участь громадян

і їх об'єднань в суспільних слуханнях, участь громадськості в процесі екологіч-ної експертизи гарантується Конституцією України (статті: 34, 36, 39, 40 та 50) і рядом Законів України:

– "Про інформацію" [32]; – "Про друковані засоби масової інформації"[33]; – "Про поводження з радіоактивними відходами"[34]; – "Про охорону навколишнього середовища"[1]; – "Про міське самоврядування"[35]; – "Про об'єднання громадян"[36]; – "Про власність"[37]; – "Про підприємництво"[38]; – "Про звернення громадян"[39]; – "Про державну таємницю"[40], а також Закону України "Про ратифіка-

цію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийн-яття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" від 06.07.1999 р. № 832-14 [41].

В цілях залучення громадян і їх об'єднань до участі в розгляді питань, по-в'язаних з використанням ядерної енергії, місцеві органи державної влади і са-моврядування можуть організовувати суспільні слухання з питань захисту про-ектів, пов'язаних з розміщенням, спорудою, зняттям з експлуатації ядерних установок.

1.7.2 Інформування громадськості про вплив ВП ЗАЕС на навколишнє середовище

Згідно "Інструкції про порядок інформування персоналу АЕС, місцевих

органів влади, засобів масової інформації та населення про порушення в роботі об'єктів ЗАЕС", інформування громадськості здійснює персонал Інформаційно-го центру, який є структурним підрозділом управління роботи з громадськістю та засобами масової інформації (УРЗМІ). Інформаційний центр розташований

29

за адресою: м. Енергодар, вул. Курчатова, 38а, тел. 5-63-49, тел/факс: 6-21-81, 6-21-27.

До складу УРЗМІ входять наступні структурні одиниці: інформаційний центр, лабораторія телевідеоінформації, редакція радіомовлення, редакція газе-ти "Енергія", загальноцеховий персонал.

У відповідності з "Положенням про Управління роботи з громадськістю та засобами масової інформації", призначенням УРЗМІ є реалізація заявленої інформаційної політики керівництва ВП ЗАЕС, ДП "НАЕК "Енергоатом", фор-мування громадської думки щодо безпеки ядерної енергетики та необхідності її розвитку в Україні, створення позитивного іміджу ВП ЗАЕС, ДП "НАЕК "Ене-ргоатом" та галузі, в цілому, підтримання і зміцнення корпоративної культури засобами масової інформації, встановлення двостороннього спілкування з гро-мадськістю та ЗМІ для виявлення спільних інтересів та досягнення взаєморозу-міння, заснованого на правді, знанні і повній інформованості.

Основні завдання УРЗМІ Основними завданнями діяльності УРЗМІ визначаються наступні: – своєчасне, повне і достовірне інформування персоналу ВП ЗАЕС, гро-

мадськості, широких мас населення про поточні події, актуальні проблеми та перспективи виробничо-господарської і соціально-економічної діяльності ВП ЗАЕС, ДП "НАЕК "Енергоатом"; радіаційній стан та екологічний стан на-вколишнього природного середовища в районі розташування ЗАЕС за допомо-гою поширення інформаційної продукції, а також шляхом безпосереднього спі-лкування, ознайомлення представників внутрішніх і зовнішніх контактних ау-диторій з об'єктами ВП ЗАЕС, їхнім призначенням, функціями, принципами роботи, дією систем безпеки, природоохоронними заходами, екологічними па-раметрами і т.ін.;

– організація, підтримка і розвиток всебічного співробітництва з редакці-ями ЗМІ, інформаційними агентствами, громадськими організаціями з метою розширення інформаційного простору, освоєння нових контактних аудиторій;

– підготовка, створення різного роду інформаційних матеріалів (проспек-тів, буклетів, відеофільмів і т.ін.), передача їх населенню, громадським і полі-тичним організаціям, представникам влади та ін.;

– організація та проведення прес-конференцій; – підготовка інформаційних матеріалів для керівництва ВП ЗАЕС та

структурних одиниць УРЗМІ; – підготовка та розміщення, регулярне відновлення інформації на елект-

ронному табло, розміщеному на прохідний № 1, а також в інших місцях розта-шування в міру їх створення;

– підготовка і розміщення інформаційних матеріалів на Інтернет-сайті ВП ЗАЕС (у рамках відповідальності УРЗМІ);

– підготовка та редагування матеріалів для галузевих видань; – проектування, розробка, виробництво і розповсюдження інформаційної

продукції засобами масової інформації ВП ЗАЕС;

30

– планомірна підготовка та публікація радіо-, відео- і друкованих матері-алів про діяльність ВП ЗАЕС:

� підготовка і безперебійний випуск (трансляція) радіопрограм у станційній радіомережі;

� підготовка відеопродукції (новин, інтерв'ю, відеосюжетів та ін.) з пода-льшим розміщенням у засобах масової комунікації, включаючи глобальну мережу Інтернет;

� підготовка, випуск і розповсюдження газети "Енергія"; – організація і проведення систематичного збору, обробки та аналізу ма-

теріалів засобів масової інформації різного рівня, глобальної мережі Інтернет, що стосуються діяльності ВП ЗАЕС, ДП "НАЕК "Енергоатом", АЕС в цілому;

– підготовка інформаційно-аналітичних матеріалів для цільових контакт-них аудиторій ВП ЗАЕС, організація та проведення лекційного і екскурсійного обслуговування по об'єктах виробничо-технічного комплексу ВП ЗАЕС, а саме:

� підготовка інформаційних матеріалів по зверненням громадян; � проведення лекційного і екскурсійного обслуговування населення та пер-

соналу по об'єктах виробничо-технічного комплексу ВП ЗАЕС.

Функції УРЗМІ Для здійснення поставлених завдань УРЗМІ виконує наступні функції: – розробляє щоквартальні та річні плани заходів щодо формування об'єк-

тивної громадської думки про ядерну енергетику, роботу атомних станцій України, ВП ЗАЕС;

– організує і проводить "Круглі столи" і прес-конференції для ЗМІ, еколо-гічних організацій, депутатів, представників районних і обласних держадмініс-трацій і т.ін.;

– організує і проводить лекції про атомну енергетику, технічні та екологі-чні аспекти діяльності ЗАЕС, екскурсії на об'єкти ВП ЗАЕС (інформаційний центр, проммайданчик стації, ПМТ і БМ НТЦ, ССВЯП, ГТС, соціальні об'єкти) для різних груп населення, державних і громадських організацій, навчальних закладів;

– забезпечує персонал ЗАЕС, ЗМІ, мешканців м. Енергодара, зони спосте-реження ВП ЗАЕС інформаційними матеріалами про роботу ВП ЗАЕС за допо-могою:

� підготовки і розсилання в ЗМІ, державні та громадські організації щоден-них, щомісячних, а також оперативних (при виникненні позаштатних си-туацій) інформаційних повідомлень про роботу ВП ЗАЕС;

� випуску і розповсюдження щотижневої газети "Енергія"; � регулярного випуску теле- і радіопрограм про діяльність ВП ЗАЕС,

ДП "НАЕК "Енергоатом"; � оформлення інформаційних стендів на території ВП ЗАЕС та в примі-

щеннях інформаційного центру "Імпульс"; � підготовки і розповсюдження тематичних буклетів, брошур та ін.

31

� організує взаємодію із ЗМІ з метою публікації позитивних інформацій-них матеріалів про результати роботи ВП ЗАЕС, про стан ядерної енерге-тики в Україні і в світі, про переваги цього виду енергетики.

Офіційний веб-сайт ВП ЗАЕС ВП "Запорізька АЕС" має свій офіційний веб-сайт (http://www.npp.zp.ua/).

У відповідності з "Положенням про web-сайт ВП ЗАЕС", веб-сайт ВП ЗАЕС є офіційним джерелом інформування органів державної влади, громадськості, за-собів масової інформації та окремих громадян про різні аспекти діяльності ВП ЗАЕС каналами всесвітньої інформаційної мережі "Інтернет".

Положенням регламентується, що інформаційне поле веб-сайту ВП ЗАЕС обов'язково має включати такі інформаційно-довідкові блоки:

– новини ЗАЕС, важливі події на ЗАЕС, новини ДП "НАЕК "Енергоатом", атомної енергетики, екології;

– показники роботи ЗАЕС: оперативна інформація з вироблення електро-енергії за добу, з початку місяця, з початку року;

– оперативне подання інформації про величину потужності експозиційної дози по постах радіаційного контролю 30-ти кілометрової зони ЗАЕС, перимет-ра проммайданчика ЗАЕС;

– історія будівництва ЗАЕС, опис станції (принцип роботи АЕС з реакто-ром ВВЕР-1000, основні споруди, питання безпеки та ін. аспекти);

– ССВЯП ВП ЗАЕС; – фотогалерея (види ЗАЕС, міста Енергодар і його околиць, ССВЯП та ін.). – доступ до публічної інформації; – адміністративна структура ЗАЕС. Представлення інформації автоматизованими засобами здійснюється, зо-

крема, за такими показниками: – вироблення електроенергії, процентний показник виконання плану по

виробленню електроенергії, коефіцієнт використання встановленої потужності, витрата електроенергії на власні потреби (по закінченню доби);

– число енергоблоків в мережі, теплова потужність, потужність генерато-рів і сумарна потужність, частота генераторів, контроль дати, часу відключення і включення в енергосистему;

– гамма-фон на проммайданчику ЗАЕС; – величина потужності експозиційної дози по постах радіаційного конт-

ролю 30-ти кілометрової зони ЗАЕС. Обсяги робіт з інформування громадськості Основні показники, що характеризують роботу ВП ЗАЕС із громадськіс-

тю по роках відображені у відповідних щорічних звітах управління роботи з громадськістю та засобами масової інформації служби людських ресурсів ВП ЗАЕС про виконання виробничих завдань та представлені в Таблиці 1.4.

32

Таблиця 1.4 – Основні зведені показники, що характеризують роботу ВП ЗАЕС з громадськістю в 2012-2014 роках [42, 43]

№ Заходи Кількість за 2012 рік

Кількість за 2013 рік

Кількість за 2014 рік

1 2 3 4 5 1 Лекції, організовані ІЦ, з відвідуванням об’єктів ЗАЕС по ексурсійно-лекційній лінії 3 690 чол.

(152 групи) 2329 чол. (79 груп)

по лінії молодіжних і громадських орга-нізацій

314 чол. (20 груп)

176 чол.

У вільному режимі 2 689 чол. 2 568 чол. Ознайомилися з повідомленнями на ін-

формаційному стенді ІЦ "Новини ЗАЕС і атомної енергетики"

4 146 чол. 5 007 чол.

Усього 11 686 чол. 11 441 чол. 10109 Інформаційна діяльність

Періодичні видання 2 Підготовка, випуск і розповсюдження

станційної газети "Енергія" 53 номери (заг. Тираж

174 000 прим.)

51 номер (заг. Тираж

153 000 прим.)

51 номер (заг. Тираж

153 000 прим.) 3 Підготовка та випуск "Вісника ІЦ

ВП ЗАЕС" 12 випусків

(заг. Тираж 1200 прим., заг. Обсяг

-144с.)

12 випусків (заг. Тираж 1200 прим., заг. Обсяг -

144с.)

12 випусків (заг. Тираж 1200 прим., заг. Обсяг -

144с.) 4 Випуск "Інформаційного листка "Основ-

ні показники діяльності ВП ЗАЕС" 12 випусків

(заг. Тираж 6000 прим.)

12 випусків (заг. Тираж 6000 прим.)

12 випусків (заг. Тираж 6000 прим.)

5 Випуск новин (оперативної інформації) по місту та ВП ЗАЕС для редакцій ЗМІ ЗАЕС

251 випуск 251 випуск 251 випуск

Теле- і радіо- передачі 6 Випуск телевізійних програм новин про

роботу ЗАЕС, ДП "НАЕК "Енергоатом" 157 випусків

(905 відеосюже-тів)

157 випусків (905 відеосюже-

тів)

153 випусків (709 відеосю-

жетів) 7 Радіопрограми про виробничо-

господарську та соціально-економічну діяльність ВП ЗАЕС, ДП "НАЕК "Енер-гоатом" Загальний ефірний час:

251 випуск (з повтор.–753) заг.час ефіру –

22500 хв. (з повтором –

67500 хв.)

251 випуск (з повтор.–753) заг.час ефіру –

22500 хв. (з повтором –

67500 хв.)

251 випуск (з повтор.–753) заг.час ефіру –

22500 хв. (з повтором – 67500 хв.)

8 Святкові програми радіо і телебачення ВП ЗАЕС

75 програм 78 програм 69 програм

Інші публікації 10 Розміщення повідомлень про діяльність

ВП ЗАЕС і ДП "НАЕК "Енергоатом" на сторінках Інтернет-сайту ЗАЕС

108 106 180

11 Повідомлень на світловому табло 1-ї прохідної

1393 1319 1309

33

Продовження таблиці 1.4

1 2 3 4 5 12 Підготовка та розміщення в обласній,

районній і міській пресі публікацій про діяльність ВП ЗАЕС

287 61 56

Усього публікацій, підготовлених ЗМІ ЗАЕС – радіо, ТВ, газета, ІЦ - ( з них з питань атомної енергетики)

7397 (3055)

8407 (5376

9020

13 Відповіді на звертання представників ГО, ЗМІ, органів державної влади, населення

46 9

Розподіл тематик публікацій структурних одиниць УРЗМІ (радіо, телеба-

чення, газета, ІЦ) за напрямками у 2014 році показаний на Рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 – Тематика публікацій УРЗМІ за 2014 рік У зв'язку із завершенням у 2015 році проектного терміну експлуатації

енергоблоків № 1, № 2 ЗАЕС, відповідно до положень "Енергетичної стратегії України на період до 2030 року", експлуатуючою організацією ДП "НАЕК "Енергоатом" і ВП ЗАЕС розглядається питання про можливість подовження терміну служби енергоблоків АЕС.

Виходячи з принципів відкритості та доступності інформації про свою ді-яльність виконавчі комітети Енергодарівського, Марганецького, Нікопольсько-го міських рад, Водянської сільської ради та ін. (в районі 30-км зони) сумісно з ВП ЗАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" почали процес проведення громадських об-говорень з розгляду матеріалів обґрунтування безпеки подовження терміну експлуатації енергоблоків № 1, 2 ЗАЕС. Порядок проведення громадських слу-хань визначений Постановою КМУ від 18.07.1998 № 122 .

Населені пункти та терміни проведення громадських слухань з розгляду матеріалів обґрунтування безпеки подовження терміну експлуатації енергобло-ків ВП ЗАЕС наведені на офіційному сайті ВП ЗАЕС – www.npp.zp.ua. В серпні 2015 року відбулися зустрічі у форматі громадських слухань у м. Дніпрорудне,

34

19 серпня в м. Нікополь. Детальна інформація щодо обговорених питань наве-дена на офіційному сайті ВП ЗАЕС www.npp.zp.ua.

1.8 Перелік джерел інформації, використаних при розробленні ОВНС Для розробки ОВНС використовувались вихідні дані, надані ВП ЗАЕС.

Основу вихідних даних склали: – Програма природоохоронної діяльності ДП "НАЕК"Енегроатом" 2014-

2016 роки ПМ-Д.0.18.195-14; – Звіт з екологічного аудиту за 2015 р.; – Аварійний план ВП ЗАЕС ОО.4С.ПН.01-13; – Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС

України ; – Комплексна програма поводження з радіоактивними відходами у

ДП "НАЕК"Енегроатом" на період 2012-2016.рр. ПН-Д.0.18.174-12; – Программа повышения уровня радиационной безопасности и обеспече-

ния радиационной защиты в ОП ЗАЭС ООРБ.00.ПМ.24.А; – Отчеты по периодической переоценке безопасности энергоблоков № 1,

№ 2 ОП ЗАЭС 21.12.59.ОППБ, 21.1.59.ОППБ; – "Экологическая программа нерадиационного фактора ОП ЗАЭС"

ОО.ОС.ПМ.04-15; – Інвентаризація і обґрунтовуючі матеріали викидів з речовинами по 14

майданчикам ВП ЗАЕС; – Отчет по результатам "Дополнительные исследования сейсмических и

сейсмотектонических условий площадок Запорожской АЭС"; – Ежегодные отчеты "Состояние радиационной безопасности и радиаци-

онной защиты на Запорожской атомной электростанции" за 2012-2014 гг.; – Отчеты по функционированию ИСУ в части экологического управления

со стороны руководства ОП ЗАЭС за 2013-2014 гг.; – Звіт з оцінки впливу нерадіаційних факторів ВП ЗАЕС ДП "НАЕК

"Енергоатом" на навколишнє середовище за 2014-2015 р.; – Ліцензії, дозволи, сертифікати на види діяльності ВП ЗАЕС; – Регламенти методики, карти процесів, інструкцій, розроблені на ВП ЗАЕС; – Плани природоохоронних заходів, екологічних програм; – Графіки і система проведення моніторингових спостережень за станом

навколишнього середовища і результати моніторингу; – Звітні документи з охорони навколишнього середовища.

35

2 ФІЗИКО – ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РАЙОНУ РОЗТАШУВАННЯ ВП ЗАЕС

2.1 Фізико-географічні умови У територіальному відношенні ВП "Запорізька АЕС" розташована в 400

км на південний схід від Києва, у Запорізькій області. Районний центр Кам'ян-ка-Дніпровська розташований на відстані 12 км на південний схід від АЕС. Об-ласний центр – м. Запоріжжя – розташований в 55 км на північний схід від АЕС, м. Енергодар – на відстані 5 км на схід.

Схема розташування ВП ЗАЕС, 30-кілометрової зони спостереження на-ведена на Рисунку 2.1.

Згідно фізико-географічному районуванню України майданчик ЗАЕС розташований у Степовій зоні Лівобережно-Дніпровсько-Приазовської північ-но-степової провінції. Природні ландшафти представлені піщаними комплек-сами, піщаними кучугурами з поодинокою рослинністю, мілководними акваль-ними комплексами. Безпосередньо в районі проммайданчика природні ландша-фти практично не збереглися. Акваландшафти представлені узбережною части-ною Каховського водосховища.

Проммайданчик ВП ЗАЕС розташований на Приазовській рівнині в Запо-різькій області на лівому березі Каховського водосховища. Проммайданчик знаходиться в промисловій зоні, у 2,5 км від діючої Запорізької ТЕС. Відстань від берегової лінії водосховища (від акваторії вантажного причалу) до найбли-жчого головного корпусу АЕС (блок № 6) складає 0,23 км, до блоку № 1 – 0,92 км.

2.2 Геоморфологічні умови У відповідності до існуючого геоморфологічного районування район роз-

ташування ВП ЗАЕС знаходиться в межах двох морфоструктур: Південно- Придніпровської височини і Причорноморської низовини. У межах цих морфо-структур виділяються більш дрібні форми рельєфу, які складають три основні типи рельєфу: структурно-денудаційний, денудаційний і ерозійно-акумулятивний.

Структурно-денудаційний рельєф виявляється в межах слаборозчленова-ної поверхні акумулятивної водоподільної рівнини, яка сформувалась на палео-ген-неогеновій і докембрійській основі і яка складена потужним покривом ле-соґрунтових формувань пліоцен-четвертиного віку. Акумулятивна лесова рів-нина займає більшу частину площі правобережжя і південну частину лівобе-режжя. Характер поверхні правобережної рівнини хвилястий, обумовлений площинним змивом, абсолютні відмітки поверхні змінюються від 120 до 80 м. Лівобережна водороздільна рівнина характеризується пласкою поверхнею з аб-солютними відмітками 70,0-80,0 м.

36

Рисунок 2.1 – Схема розташування ВП ЗАЕС з 30-кілометровой зоною спостереження

37

Процеси площинного змиву проявляються на ділянках переходу до схи-лових форм рельєфу.

Денудаційні форми рельєфу представлені схилами річкових долин, балок і водорозподільних плато, які сформовані, у більшості, під дією ерозійних, гра-вітаційних і водногравітаційних процесів. Останні відіграють велику роль на правому березі Каховського водосховища між с. Добра Надія і Вищетарасівка, де береговий схил має характер обвалу і зсуву. В більшості ж схили пологі.

Схили розчленовані мережею дрібних ярів, улоговин і вибоїн, які більш інтенсивно розвинуті на крутих схилах. В нижній частині схилів і біля підніжжя утворюються акумулятивні делювіальні шлейфи, а в гирлі більших ярів – кону-си виносів.

Ерозійно-акумулятивний рельєф сформований діяльністю рік Дніпро, Томаківка, Велика Білозерка та їх притоків. В долині р. Дніпро виділені п'ять четвертинних надзаплавних терас.

Перша надзаплавна тераса поступово переходить в другу-третю надза-плавні лесові тераси, які тягнуться суцільною смугою уздовж лівобережжя Ка-ховського водосховища. Абсолютні відмітки поверхні від 14 до 20 метрів. Ши-рина тераси коливається від 7 до 8 кілометрів. П’ята надзаплавна тераса безпо-середньо примикає до третьої тераси і відділяється від неї чітко вираженим в рельєфі уступом. Ширина тераси близько 10 км. У межах другої-третьої і п’ятої надзаплавних терас з сучасних фізико-геологічних процесів спостерігаються просадочні явища і ерозійна діяльність.

Заплава р. Дніпро повністю затоплена Каховським водосховищем, але є в долинах рік Томаківка і Велика Білозерка.

Проммайданчик ВП ЗАЕС розташований на лівому березі Каховського водосховища, у межах 1 надзаплавної тераси.

В межах 30-ти кілометрової зони Запорізької АЕС виділяють шість дріб-номасштабних ландшафтів:

– лесові низовинні, долинно-балочні і яружно-балочні, з змитими звичай-ними малогумусовими чорноземами, байрачними лісами і чагарниками;

– лесові низовинні з чорноземами звичайними мало гумусовими в поєд-нанні з лучно-черноземними, дерновими глеєними ґрунтами, у минулому під різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю;

– лесові тераси з чорноземами звичайними середньо гумусовими в ком-плексі з лучними чорноземами солонцюватими ґрунтами та солонцями, в мину-лому під різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю;

– піщані тераси з дерновими ґрунтами в комплексі з лучними солонцюва-тими ґрунтами, з острівними борами и суборами;

– лесові низовини, рівнінно-подові з балками-роздолами та неглибокими улоговинами, зі слабозмитими південними солонцюватими чорноземами та на-митими лучно-чорноземними ґрунтами днищ балок і роздолів;

– лесові низовини, розчленовані ярами та балками з чорноземами півден-ними малогумусовими, в минулому під типчаково-ковиловою рослинністю.

Серед типів ґрунтів по всій 30-ти кілометровій зоні впливу ЗАЕС перева-жають чорноземи звичайні малогумусні на лесових породах, на південь від 30-

38

ти км зони переходять в чорноземи південні і, місцями, червоно-коричневі ґру-нти. Проммайданчик АЕС розташований в зоні, переважно, дернових оглеєних піщаних, глинисто-піщаних і супіщаних ґрунтів в комплексі з малогумусними пісками [44].

Особливістю району розташування ВП ЗАЕС є наявність в геологічному розрізі майданчика і в м. Енергодар насипних ґрунтів значної потужності, які утворились при будівництві, коли відкопувались котловани під фундаменти та при плануванні "кучугурного" рельєфу місцевості.

2.3 Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти Згідно Закону України "Про загальнодержавну програму формування на-

ціональної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" [45] визначено пере-лік екологічних коридорів національного значення, до яких входять 4 широтних и 5 меридіональних. З них одним з важливих і крупних є Дніпровський екологі-чний коридор, у якому і розташована зона ЗАЕС. Територія Дніпровського ко-ридору представлена великою кількістю екосистем: тут мешкає більше ніж по-ловина представників всієї фауни та флори України [46]. Загалом на території коридору зустрічається не менш ніж 350 видів тварин та рослин, занесених до Червоної Книги України та 34 рослинних угруповання із Зеленої Книги Украї-ни. На території коридору існує більше 500 територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.

З цього випливає, що майданчик ЗАЕС розташовано у регіоні, дуже важ-ливому у відношенні до європейської мережі природоохоронних територій.

Північніше за межею 30-км зони ЗАЕС розташовано Великолузькі водно-болотні угіддя, характер флори та фауни яких подібний до територій та аквато-рій поблизу ЗАЕС.

Згідно геоботанічному районуванню, район ЗАЕС розташований у Євро-пейсько-Азіатській степовій області, Причорноморській степовій провінції, Са-марському геоботанічному окрузі.

Тут переважають наступні види рослинності: – різнотравно-типчаково-ковилові степи з Stipa сapillata, Stipa pulcherrima,

Stipa lessingiana, Festuca valesiaca, Koeleria dracilis, Linosyris villosa та фрагмен-тами агрофітоценозів;

– типчаково-ковилові степи з домінантами Stipa lessingiana, Stipa ucranica, Festuca valesiaca та фрагментами агрофітоценозів;

– луки заплав з домінантами Carex distans, Bolboschoenus maritimus в комплексі з солончаками и солонцями вздовж річок Томаківка и Білозерка;

– фрагментарно байрачні листяні ліса та штучні насадження Quercus robur, Ulmus, Acer, Fraxnus, Robinia.

У безпосередній близькості до АЕС зростають світло-хвойні соснові (Pinus sylvestris), мішані сосново-дубові і дубово-соснові ліси, а також агрофі-тоценози.

В межах зони спостереження Запорізької АЕС існують природні угрупу-вання узбережно-водяної рослинності Каховського водосховища, заплавні ліси,

39

а також природно-антропогенні і антропогенні насадження сосни кримської на пісках, агробіоценози, поля і лісосмуги. Всі ліси характеризуються відносно не-високою продуктивністю.

Видовий склад водної та повітряно-водної рослинності водойми-охолоджувача є сильно збідненим у порівнянні з таким Каховського водосхо-вища загалом. На акваторії водойми-охолоджувача, зокрема відсутні інші водя-ні рослини, окрім очерету звичайного (Phragmites australis). Невеличкі смуги ці-єї рослини зустрічаються по берегах водосховища.

Заплавні водойми, яких небагато, в регіоні мають у складі заростей ви-щих водяних рослин рогоз вузьколистий (Tуpha angustipholia), з рослин з пла-ваючим листям зустрічаються глечики жовті (Nuphar luteum), водяний горіх (Trapa natans). Серед наземної рослинності переважають дерева та кущі різних видів тополь (Populus sp.) та верби (Salex sp.). На піщаних кучугурах мають мі-сце штучні посадки сосни, поодинока ксеноморфна трав’яниста рослинність.

Дослідження складу мікроводоростей, проведені у 2011 р. Інститутом гі-дробіології НАНУ показали, що альгофлора Каховського водосховища у районі ЗАЕС та водойми-охолоджувача порівняно багата. Включає 60 видів водорос-тей із відділів зелених, синьо-зелених, евгленових, діатомових. У водоймі-охолоджувачі у різні сезони відмічено від 15 до 35 видів водоростей. Усього у Каховському водосховищі зареєстровано більше 300 видів водоростей, зокрема і таких, що можуть викликати "цвітіння води".

Згідно з зоогеографічним районуванням України 30-ти кілометрова зона Запорізької АЕС відноситься до середземноморсько-центральноазіатської підо-бласті Палеоарктичної області Приазовської степової провінції.

Видове багатство птахів пов’язане з мігруючими і зимуючими видами з інших географічних регіонів Європи або Азії. На території Приазовської степо-вої провінції (до якої відноситься ЗАЕС) зафіксовано 39 з 67 видів птахів зане-сених у Червону книгу України.

Іхтіофауна Каховського водосховища налічує 42 види риб, з яких проми-слове значення мають близько 20 видів. Основними промисловими видами є лящ, плітка, судак, сріблястий карась, тюлька, білий і строкатий товстолобики.

Український степовий зоогеографічний округ відрізняється багатим ви-довим складом тварин; в той же час кількість специфічних видів тут обмежена. З птахів характерні степовий орел, степовий співочий жайворонок, вівсянка червоноголова, рожевий шпак степовий. З ссавців зустрічаються їжак вухатий, борсук степовий, перев’язка. Серед шкідливих гризунів, окрім ховрахів, зустрі-чаються миша сіра, хом’як звичайний, які при масовому розмноженні наносять великої шкоди сільському господарству [46].

Серед поширених і в інших зонах птахів, звичайні у степовій зоні куріпка сіра, перепел, а в населених пунктах – представники сімейства воронових, го-робець та сич хатній, шпак звичайний, та інші дрібні комахоїдні птахи. З плазу-нів та земноводних зустрічаються вуж водяний, полоз жовточеревий, гадюка степова, жаба озерна та жаба зелена.

Характерними комахами є багаточисельні саранові, серед яких немало шкідників сільського господарства; також дуже шкідливі клоп-черепашка, лус-

40

куни, озима совка, луговий метелик та кровососні двокрилі. Зустрічаються ба-гато ендеміків: серед комах три види тарганів, кримський богомол, багато ко-ників, зокрема білокрила кримська дибка, місцеві форми метеликів, жуків.

Водні безхребетні представлені досить широко. Тут є звичайні понто-каспійські бокоплави (Gammaridae), фітофільні та донно-фітофільні личинки хірономід родів Cricotopus, Glyptotendipes, Endochironomus. З молюсків поши-рені прикриплені та донні фільтратори з двостулкових, зокрема молюски роду Dreissena, які можуть впливати на технічні системи водопостачання, створюю-чи біоперешкоди.

Наземні безхребетні регіону містять 15 видів, що занесені до охоронних спи-сків (Червона книга України, Європейський червоний список). Всі вони представ-лені комахами. Склад іхтіофауни досить різноманітний, найчисленнішими є лящ (Abramis), плітка (Rutilus), плоскирка (Blicca), судак (Lucioperca), щука (Esox). Всього у Каховському водосховищі зареєстровано 51 вид риб [47, 48].

В цьому регіоні виявлено 7 видів амфібій та 10 видів рептилій. До Черво-ної книги України відносяться 5 видів, з них – зелена ящірка (Lacerta viridis), гадюка степова (Vipera renardi).

Кількість видів ссавців у прилеглому до ЗАЕС регіоні складає близько 40 – рукокрилі, комахоїдні, хижі, зайцеподібні, гризуни та ратичні.

В сусідстві з ЗАЕС на території Кам'янсько-Дніпровського району розта-шовані такі об'єкти природно-заповідного фонду [48, 49]:

1 Ботанічний заказник "Водянські і Іванівські Кучугури" 2 Ландшафтний заказник "Іванівський бір" 3 Ландшафтний заказник "Водянські кучугури" 4 Ландшафтний заказник "Кам'янський лісовий масив" 5 Ландшафтний заказник "Урочище Мамай-гора" 6 Ландшафтний заказник "Змішаний листяний ліс із залишками ковильно-

типчакового степу" 7 Ботанічний заказник "Мамай-гора" 8 Ентомологічний заказник "Цілинна балка" 9 Ботанічний заказник "Цілинні водоохоронні землі" 10 Ботанічний заказник "Балка з степовою рослинністю" 11 Ентомологічний заказник "Південний схил балки луго-пасовищного

сівообігу № 3" 12 Лісовий заказник "Змішаний листяний ліс" 13 Ландшафтний заказник "Урочище Білозерське" 14 Герпетологічний заказник "Д'яконські сади" 15 Струмок зі ставком і береговою зоною. У межах 30-ти кілометрової зони ЗАЕС розташовано 24 об’єкти природ-

но-заповідного фонду. В основному це ботанічні, лісові, ентомологічні, ланд-шафтні і загальнозоологічні заказники місцевого значення. Слід відзначить, що в 40 км на схід від АЕС розташований Національний природний парк "Великий Луг". Парк створений з метою збереження, відтворювання і раціонального ви-користовування типових і унікальних природно-ландшафтних і історико-культурних комплексів степової зони.

41

Всі вони, в тій чи іншій мірі, знаходяться під антропогенним впливом. Безпосереднього впливу ЗАЕС на території, що охороняються немає. За спосте-реженнями зона водойми-охолоджувача охороняється, оточуюча його дамба є фактично своєрідним рефугіумом. Тут можна зустріти куріпок, фазанів. Відмі-чаються величезні скупчення бакланів на деревах по берегах водойми-охолоджувача.

З історико-культурних та археологічних пам'яток можна відзначити: Кур-ганний могильник "Мамай-гора", "Кам'янське городище", Курганний могиль-ник "Солоха".

2.4 Характеристика розподілу всіх негативних факторів у зоні впливів планованої діяльності

Фактори, які можуть впливати на життєдіяльність ВП ЗАЕС, можна роз-ділити на дві групи:

– природні; – техногенні.

2.4.1 Природні фактори впливу на ВП ЗАЕС

Геологічні та гідрогеологічні умови

Район розташування ЗАЕС у геологічному відношенні знаходиться у пів-денно-західній частині Українського кристалічного масиву, що складається з кристалічних порід докембрія, вкритих товщою осадових відкладів палеогено-вої і четвертинної систем.

Вся 30-ти кілометрова зона ЗАЕС розташована на стику двох крупних геоструктурних елементів: Українського кристалічного масиву і Причорномор-ської западини. В геологічній будові безпосередньо самої території ЗАЕС бе-руть участь архейські відклади Українського кристалічного щита. В межах 30-ти кілометрової зони АЕС також поширені олігоцен-міоценові відклади Верх-ньомайкопської підсвіти палеогену, а також відклади пліоцен-міоценового віку.

З часу свого утворення кристалічні породи піддавалися інтенсивним тек-тонічним рухам, що супроводжувалося складчастістю і зсувами. Встановлено наявність складки, вісь якої має північно-східний напрям із зануренням на пів-денний захід, де кристалічні породи виходять на денну поверхню. Ділянка За-порізької АЕС розташована на південно-східному крилі цієї складки.

За рахунок тектонічних рухів і процесів вивітрювання граніти і гранітог-нейси у верхній частині товщі зруйновані і утворюють кору вивітрювання, яка представлена каоліном, щебенем і дресвою материнських порід потужністю від одного до тридцяти метрів.

Докембрійські породи представлені гранітами, їхня покрівля фіксується на абсолютних відмітках мінус 30,0 м – мінус 85,0 м. Палеогенові відклади представлені глинами серогозської світи з абсолютною відміткою покрівлі мі-нус 8,0 м – мінус 12,0 м.

Четвертинні утворення представлені пісками, супесями та суглинками.

42

На території проммайданчика ЗАЕС карбонатні карстуючі породи відсут-ні. За даними Національної доповіді про стан техногенної та природної безпеки України у 2012 р. карстових проявів загалом у Запорізькій області не зареєстро-вано [50].

За природними умовами, які впливають на безпеку АЕС (структурно і ди-намічно нестійкі, сильностискувані, просадочні II типу, водорозчинні ґрунти, наявність активних в останні 2 млн.років разломів, обвалів, селей, зсувів та ін-ше) майданчик Запорожської АЕС протипоказань не має.

Гідрогеологічні умови району, щодо водовміщуючих порід, характеризу-ються розвитком четвертинного комплексу підземних вод, комплексом палео-генових підземних вод та комплексом вод тріщинуватої зони докембрійських порід. Четвертинний комплекс підземних вод складається із трьох водоносних підгоризонтів, які розчленовуються за умовами притоку-розвантаження, фільт-раційними властивостями водовміщуючих порід, наявністю відносних і регіо-нальних водоупорів.

Рівень ґрунтових вод для проммайданчика ЗАЕС складає 16,0-18,6 м [51]. Загальна динаміка коливань рівня підземних вод у районі має періодичний ха-рактер: весняне водопілля призводить до підйому рівня підземних вод у берез-ні-квітні, коливання вбік зниження рівня відзначаються до жовтня, у період з жовтня по грудень починається новий етап підйому, залежний від осінніх опа-дів, у зимовий період відбувається спад рівня підземних вод.

Потенційно уразливими до високого рівня ґрунтових вод (РГВ) на майда-нчику АЕС є обладнання систем:

– аварійного і запланованого розхолоджування низького тиску; – аварійного охолодження активної зони високого тиску; – аварійного вводу розчину борної кислоти високого тиску; – продувки- підживлення 1 контура; – технічної води невідповідальних користувачів; – технічної води відповідальних користувачів; – циркуляційної води; – основного конденсату; – борного концентрату; – аварійної живильної води. Обладнання даних систем розташовано на відмітках від -7,1 м до -4,2 м.

Проектна абсолютна відмітка рівня ґрунтових вод складає 18,0 м за абсолют-ною відміткою.

Динаміка рівня ґрунтових вод проммайданчика ЗАЕС детально дослідже-на в [48, 52÷55]. Чіткої загальної щорічної динаміки рівня ґрунтових вод за всі роки спостережень не відзначено.

Спостерігається щорічний весняно-літній підйом РГВ (~ 0,5 м). Динамічний стан РГВ постійно знаходиться під впливом багатьох факто-

рів: Каховське водосховище, скидний канал ЗаТЕС, скидний і живильний кана-ли ЗАЕС, водойма-охолоджувач, атмосферні опади, протікання із водонесучих комунікацій.

43

Середня амплітуда коливань рівня ґрунтових вод проммайданчика у межах одного метра, але з причин штучних факторів (робота дренажів, водопониження, аварійні протікання із комунікацій) може сягати і більше. Так при вмиканні дре-нажних систем можна відмітити інерційність рівня ґрунтових вод (зменшується на ~ 1 м за декілька місяців). Також ситуація спостерігається при відключенні (від-мовах) дренажних систем, коли рівень ґрунтових вод піднімається, але цей процес надто повільний. Розглядаючи динаміку РГВ [52÷55] можна засвідчити, що при відключенні дренажу рівень зростає з швидкістю не більше 1 м за 2 місяці, тобто в середньому за 24 години підйом рівня складе ~ 1,7 см.

Атмосферні опади також не вносять суттєвої зміни в рівень ґрунтових вод. За даними [52÷55] сезонні зростання рівня у результаті злив і сильних до-щів не перевищать 0,5 м, а робота насосної станції водопониження знижує рі-вень ґрунтових вод на 1,0-1,5 м.

Таким чином, існування на ЗАЕС системи моніторингу за рівнем ґрунто-вих вод, а також систем дренажу і водопониження, які вносять значний внесок в РГВ, дозволяють зробити висновок про контроль за рівнем ґрунтових вод і підтримка його на рівні проектних значень.

При неперевищенні проектного критерію системи енергоблоків невразли-ві до фактору РГВ.

Статистичних даних з впливу ґрунтових вод на обладнання, що призво-дять до аварійної зупинки енергоблоків, немає за весь час експлуатації.

Відповідно при наявних на ЗАЕС заходах з запобігання високого рівня ґрунтових вод, природний фактор, пов'язаний з затопленням майданчика від ґрунтових вод не є небезпечним.

Тектонічні процеси

Найбільш повне та детальне вивчення тектонічної будови та тектонічних процесів в районі ЗАЕС проведено у 2011-2013 роках у складі комплексу робіт з додаткових досліджень сейсмічних і сейсмотектонічних умов майданчика За-порізької АЕС.

Виконані дослідження обумовлені переоцінкою сейсмічної небезпеки і сейсмостійкості майданчика розміщення Запорізької АЕС, з урахуванням зміни геотехнічних умов в процесі експлуатації станції, з метою підвищення експлуа-таційної надійності та безпеки ЗАЕС. Підставою є міжнародні вимоги з ядерної безпеки, рекомендації МАГАТЕ та вимоги вітчизняних норм проектування сей-смостійких атомних станцій.

Особливістю додаткових досліджень було створення різномасштабних циф-рових геолого-геофізичних моделей та подальше використання методів цифрового моделювання та ГІС-систем. За даними додаткових досліджень випущений Зведе-ний звіт, який містить повну актуальну інформацію щодо геолого-геофізичних, тек-тонічних та сейсмічних умов майданчика та району Запорізької АЕС [51].

Відповідно до рекомендацій МАГАТЕ, дослідження проводилися на чо-тирьох рівнях: регіональному (масштаб 1: 2 500 000 - 1: 500 000, радіус дослі-джень до 750 км), субрегіональному (масштаб 1:50 000, радіус досліджень 25

44

км), в районі ближньої зони розміщення майданчика і самої території проммай-данчика ЗАЕС (масштаб 1:25 000 – 1: 2000, радіус досліджень менше 5 км), що забезпечило отримати більш докладні дані.

Для обґрунтованого виділення місцевих зон МОЗ в межах платформеної частини України виконувалися комплексні геолого-геофізичні дослідження. При сейсмотектонічному районуванні території, для цілей оцінки сейсмічної небезпеки ЗАЕС, були використані всі можливі формалізовані методи оцінки сейсмічного потенціалу та сейсмогеологічні методи виділення потенційних сейсмогенеруючих зон. В результаті комплексної сейсмогеологічної оцінки всіх наявних матеріалів були складені: Оглядова карта лінеаментного - доменно - фокальних зон регіону розміщення Запорізької АЕС (Масштаб 1: 2500000); Ка-рта районування території України за сейсмотектонічними умовами (Масштаб 1: 1000000, фрагмент, якої в масштабі 1: 500000, наведено в роботі [51]), а та-кож Карта лінеаментно-доменних зон району розміщення Запорізької АЕС (Масштаб 1:500000).

Основна (центральна) частина району 150 км зони приурочена до Україн-ського щита (УЩ). У межах території робіт виділяються три мегаблока УЩ - Кіровоградський, Середньопридніпровський і Приазовський, розділені Криво-різько - Кременчуцькою шовною зоною (Кіровоградський і Середньопридніп-ровський мегаблоки) і Оріхово-Павлоградський шовною зоною (Середньопри-дніпровський і Приазовський мегаблоки). Структура фундаменту району ЗАЕС характеризується чітко вираженою блоковою будовою. Розломами I-го рангу мантійного закладення на території району розміщення ЗАЕС, як показує ком-плексний аналіз всіх наявних геолого-геофізичних матеріалів, є: Криворізько-Кременчуцький і Орехово-Павлоградський; розломами II рангу - Конкський, Девладовський, Чортомлинско-Синельниківський (що складається з трьох фра-гментів), Білозерський, Південний. Аналіз результатів геолого-геофізичних ма-теріалів; неотектонічних, геодезичних, сейсмологічних досліджень дозволив зробити висновок, що тільки Криворізько-Кременчуцький розлом може бути віднесений до сейсмотектонічно активних. Але, в цілому, по комплексу геолого - геофізичних, неотектонічних і геоморфологічних карт і матеріалів, Оріхово - Павлоградський I рангу і розломи II рангу фрагментарно можуть бути віднесені до тектонічно активних. Вивчення неотектонічних напруг і кінематичних типів розломів району розміщення ЗАЕС показало, що майданчик ЗАЕС розміщений на ділянці зі стабільною геодинамічною обстановкою. При сейсмотектонічному районуванні території України, для цілей оцінки сейсмічної небезпеки ЗАЕС, були використані всі можливі формалізовані методи оцінки сейсмічного потен-ціалу та сейсмогеологічні методи виділення потенційних сейсмогенеруючих зон.

Територія досліджень розташована на сході Українського щита - крило-подібного підняття Східноєвропейської платформи, в південно-центральній ча-стині Серединнопріднепровського мегаблоку, який є класичною граніт-зеленокам’яною областю. В будові території виділяється кристалічна основа, складена докембрійськими метаморфічними, ультраметаморфічними і магма-тичними породами і осадочним чохлом, який покриває велику частину площі досліджень. Тектонічна схема наведена на Рисунку 2.2.

45

Рисунок 2.2 – Тектонічна схема

46

Останнє омолоджування синхронне з омолоджуванням Західно-Приазовського розлому, з яким східна частина Конкського розлому складає єдину ортогональну систему, що зумовила певною мірою розвиток Причорно-морської западини, що розпочала в пізньому крейді інтенсивно заповнюватися осадами. Розлом належить до числа слабко вивчених. Деякі дослідники нада-ють йому значення розлому I рангу, вважаючи його частиною планетарної сис-теми, і трасують його дугоподібно через весь Український щит. Дана диз'юнк-тивна деформація чинить пріоритетний вплив на тектонічний режим території дослідження.

Розлом достатньо добре проявлений в аномальному гравітаційному полі по вузькому лінійному градієнту і затягуванням низьких значень (аномалій) в його локальній складовій. В магнітному полі він слабо проявлений, що пов'яза-но, видно, з малою величиною вертикальних переміщень його бортів і відсутні-стю дайкового магматизму. Відсутність в розломі тіл базіт - ультрабазітового магматизму може свідчити про те, що субширотна система (в цілому) не випро-бовувала деформацій розтягування, а тільки процеси сухого скола, по яких фо-рмувалося ложе Причорноморської западини.

У межах вивченої території Конкський розлом проявляється різким зану-ренням фундаменту на південь і добре спостережується уздовж русла р. Дніпро. Серія розломів простягання 70-80° виражена уступами в поверхні фундаменту, виклинюванням або зміною складу платформених осадів олігоцену - неогену, їх лінійною деформацією. Це розломи новітньої активізації. Зміна потужностей юрських, крейдяних і палеогенових формацій осадового покрову відбуваються, переважно, уздовж тектонічних уступів фундаменту.

Безпосередньо територія ЗАЕС розташована в межах нижньої тераси р. Дніпро, в області рухів негативного знаку підвищеної інтенсивності, величи-на індексу активності 30-32, при максимальному для району робіт – 40, в при-йнятій для території досліджень класифікації. Індекс рухливості пункту ЗАЕС в межах значення 20, що є середнім для території дослідження, з незначною тен-денцією убік вище середнього. Зв'язана рухливість локальних структур в районі ЗАЕС, імовірно, з лінеаментом північно-західного простягання, виявленим за моделями швидкостей розповсюдження поперечних хвиль м-ба 1:500000, наяв-ність якого підтверджується також структурно-геоморфологічними даними, одержаними на етапах детальніших досліджень. Такий зв'язок може приводити до активізації в районі ЗАЕС раніше не виявлених деформацій або з формуван-ням зони ущільнення, яка може приводити до утворення явищ осідань в ґрун-тах. В безпосередній близькості від пункту ЗАЕС розташовані неотектонічно більш високоактивні і рухомі ділянки зв'язані, ймовірно, з впливом вище опи-саного розлому, проекція якого на кристалічний фундамент зміщена в північно-східному напрямі за даними буріння, а також розломів і тріщин, його супрово-джуючих. У зв'язку з цим в пункті ЗАЕС також можливе виникнення геодина-мічних процесів, пов'язаних з просіданням ґрунтів, зміною гідрогеологічного режиму і т.ін., що вимагає моніторингових інженерно-геологічних, гідрогеоло-гічних, геодезичних і сейсмологічних досліджень.

47

За отриманими в ході цієї роботи геолого-геофізичними і геодезичними даними тектонічно активних на сучасному етапі порушень, що проходять під основними спорудами майданчика, не виявлено. Поблизу майданчика виявлено декілька локальних тектонічних порушень різного простягання. Ці тектонічні порушення не становлять небезпеку для основних будівель і споруд ЗАЕС. Крім того, за геолого-геофізичними даними і перевірочному бурінню виділя-ється тектонічне порушення, що проходить зі сходу на захід через майданчик ЗАЕС в районі 4-го енергоблоку. Даних про прояв його тектонічної активності в четвертинний час і на сучасному етапі не зафіксовано. Виявлена загальна ни-зька активність Rn-222 і Ra-226 в зоні розлому і на ділянці, в цілому, дозволяє припустити низьку або, як вельми, проблематичну можливість активізації роз-лому і відповідно неотектонічних зрушень на проммайданчику ЗАЕС. Таким чином, це тектонічне порушення не може представляти сейсмічної небезпеки, а для оцінки геодинамічної небезпеки для майданчика ЗАЕС (вплив зони дроб-лення і підвищеної тріщинуватості в кристалічному фундаменті) необхідне проведення довгострокових моніторингових геолого-геофізичних досліджень у межах зазначеної зони.

Сейсмологічні умови району У проектних основах майданчика ЗАЕС на підставі сейсмомікро-

районування, виконаного НВО "Енергія" в 1982 році прийняті наступні рівні сейсмічності:

– ПЗ (період повторюваності 100 років) – 5 балів, пікове прискорення на поверхні ґрунту – 0,025 g;

– МРЗ (період повторюваності 10000 років) – 6 балів, пікове прискорення на поверхні ґрунту – 0,05 g.

У прибережній частині Каховського водосховища: ПЗ – 6 балів, МРЗ – 7 балів.

За даними додаткових досліджень [51] уточнений рівень сейсмічності майданчика ЗАЕС для проектних основ складає:

– ПЗ (період повторюваності 1000 років) – 6 балів (за шкалою EMS-98), горизонтальні пікові прискорення на ґрунті (PGA): 0,080-0,085 g;

– МРЗ (період повторюваності 10 000 років) – 7 балів (за шкалою EMS-98), горизонтальні пікові прискорення на ґрунті (PGA): 0,110-0,115 g.

У сейсмологічному і сейсмотектонічному плані сейсмічну небезпеку мо-жуть становити найближчі сейсмоактивні регіони, якими є: Північна Туреччи-на, Закарпаття, Українські Карпати, Район Вранча, Добруджа, Крим, Північно-Західний Кавказ. Інтенсивність сейсмічного впливу від цих регіонів на майдан-чик Запорізької АЕС може становити від зони Вранча (Румунські Карпати) – 5-6 балів, від інших регіонів – 5 балів і менше. Основне джерело сейсмічної не-безпеки для майданчика ЗАЕС – землетруси зони Вранча.

Макросейсмічні дослідження, засновані на зборі, аналізі та узагальненні: літературних, архівних, історичних даних і за результатами спеціальних макро-сейсмічних досліджень, дозволили побудувати атлас ізосейст сильних земле-

48

трусів зони Вранча з 1790 р. до 1990 р. Макросейсмічна чутливість сейсмічного впливу на майданчик від землетрусів Північно-Західного Кавказу становить 3 бали і менше, тому може не враховуватися. Від найбільш сильних Кримських землетрусів макросейсмічна чутливість становить 4 - 5 балів. Макросейсмічна чутливість сейсмічного впливу на майданчик від 13 землетрусів зони Вранча з 1790 року по теперішній час коливається від 3 - 4 до 5 - 6 балів. Відомостей про макросейсмічні прояви сейсмічного впливу від місцевих землетрусів на майда-нчику ЗАЕС не має.

В умовах оцінки сейсмічної небезпеки ЗАЕС враховувалися всі можливі фактори, у тому числі і можливі сейсмічні дії від потенційних сейсмотектоніч-них зон, розташованих поблизу ЗАЕС. У ході комплексного геолого-сейсмотектонічного аналізу поблизу АЕС були виділені: одна зона МОЗ I по-рядку і 6 потенційних зон МОЗ II порядку, інтенсивність сейсмічного впливу від яких на майданчик ЗАЕС змінюється від 2,6 до 5,7 балів.

Найближчою до проммайданчика ЗАЕС є Конкська зона МОЗ. Розробле-но модель осередків і осередкових зон, що базується на проведених досліджен-нях механізмів у зоні великих землетрусів.

На основі досліджень сейсмічного режиму у виділених зонах МОЗ, ство-рена модель сейсмічності. Створено моделі загасання сейсмічної інтенсивності для анізотропних макросейсмічних полів сильних землетрусів з епіцентрами в районі Вранча (Румунія) та ізотропних полів. Розроблено модель сейсмічного ефекту, в якій використовується вся отримана в попередніх моделях інформація для розрахунку максимальної інтенсивності на майданчику в результаті дії всіх віртуальних осередків землетрусів від усіх елементів зон МОЗ. Результатом розрахунків є: максимальна інтенсивність в заданій точці земної поверхні, се-редній період повторюваності цієї інтенсивності та ймовірність її перевищення за наступні 50 років.

Для "середніх" умов отримані наступні оцінки ПЗ (період повторюваності 1000 років) і МРЗ (період повторюваності 10000 років) для пункту розташуван-ня ЗАЕС: ПЗ – 5,8 бали з імовірністю перевищення 0,05, МРЗ – 6,2 бали з імові-рністю перевищення 0,005. Оцінки отримані з урахуванням детального сейсмі-чного районування і, в цілому, не суперечать картам ЗСР-2004, що становлять основу нормативних будівельних документів ДБН В.1.1.12-2014 [56]. Оцінка впливу місцевих (локальних) чинників на посилення сейсмічних коливань здій-снювалася шляхом виконання сейсмічного мікрорайонування. Для цілей сейс-мічного мікрорайонування були виконані дослідження інженерно-геологічних умов ближньої зони і майданчика ЗАЕС (дослідження в радіусі до 5 км масшта-бу 1:25 000 - 1: 2000).

Аналіз отриманих інженерно-геологічних даних дозволяє констатувати, що в основі проммайданчика ЗАЕС, при глибині залягання ґрунтових вод мен-ше 5 м, розріз осадової товщі достатньо витриманий по латералі і представле-ний переважно ґрунтами III категорії за сейсмічними властивостями. Для поді-бного типу ґрунтів приріст сейсмічної інтенсивності згідно методу інженерно-геологічних аналогій становить + 1 бал.

49

Для уточнення прирощення сейсмічної інтенсивності та оцінки ролі осно-вних фактів, що визначають трансформацію сейсмічних коливань в інженерно-геологічних умовах майданчика розміщення ЗАЕС, використані інструменталь-ні та розрахункові методи сейсмічного мікрорайонування.

Роботи із сейсмічного мікрорайонування виконані комплексом методів, а саме:

– методом інженерно – геологічних аналогій; – методом сейсмічних жорсткостей; – методом VS 30; – розрахунковим методом. Характерною особливістю є близькість оцінок прирощення сейсмічної ін-

тенсивності різними методами. Найбільш суттєві варіації прирощення сейсміч-ної інтенсивності обумовлені потужністю осадового чохла.

Безпосередньо для майданчика ЗАЕС приріст сейсмічної інтенсивності оцінено: методом сейсмічних жорсткостей в +0,63 бала; методом VS30 в +0,62; розрахунковим методом в +0,55 – +0,70 бала.

На підставі досліджень була виконана комплексна оцінка сейсмічної не-безпеки майданчика ЗАЕС для ПЗ і МРЗ в балах шкали MSK (безпосередньо для проммайданчика ЗАЕС ПЗ – 6,40-6,45 бала, МРЗ – 6,80-6,85 бала), у вигляді відносних пікових прискорень (безпосередньо для проммайданчика ЗАЕС ПЗ – 0,080-0,085 g, МРЗ – 0,110-0,115 g) і пікових прискорень (безпосередньо для проммайданчика ЗАЕС ПЗ – 80-85см/с2, МРЗ – 110-115см/с2).

Враховуючи все вищезазначене, можна відзначити, що навіть у разі мак-симально можливого сейсмічного впливу в 6,85 бала, в сучасних інженерно-геологічних і гідрогеологічних умовах майданчика ЗАЕС такі явища як можли-вість поверхневого зсуву; водяні хвилі, викликані сейсмічними явищами; зали-шкові зміщення ґрунту, пов'язані з землетрусами - на майданчику Запорізької АЕС не виявляться.

Результати контрольних вишукувань дозволяють зробити висновок, що зміна стану ґрунтів у процесі експлуатації припадає на верхню частину розрізу - насипні ґрунти планувальні та зворотної засипки котлованів - як найбільш схильних до впливу негативних техногенних факторів (динамічні навантаження від працюючого обладнання, витоки з підземних комунікацій і т.ін.).

Динаміка розвитку техногенного зниження щільності ґрунтів за період з 1998 по 2015 рік незначна. Аналіз інженерно-геологічних умов за період екс-плуатації станції показав, що щільність природних ґрунтів і межі покрівлі ша-рів, в тому числі основ будівель і споруд, що містять системи важливі для без-пеки, залишилися без зміни і знаходяться у проектному стані.

З метою реєстрації місцевих сейсмічних явищ в районі розташування ВП ЗАЕС в 2012 р. організовано чотири тимчасових пункту спостереження, оснащених акселерометрами типу GURALP.

Спостереження і обробка даних моніторингу по тимчасовій сейсмологіч-ній мережі (4 пункти), розпочаті Інститутом геофізики НАН України ім. Субо-тіна С.І. в червні 2012 року.

50

За час проведення сейсмологічних інструментальних спостережень в ра-йоні ЗАЕС місцевих землетрусів не було зареєстровано.

Продовжуються роботи із створення постійно-діючої мережі сейсмологі-чного моніторингу.

Гідрографічна мережа Регіон розташований у степовій зоні з вкрай малою інтенсивністю гідро-

графічної мережі. У зоні ЗАЕС знаходяться частина Каховського водосховища, р. Білозерка, р. Чортомлик, р. Ревун [57, 58].

Каховське водосховище утворене греблею Каховської ГЕС (гребля – біля м. Нова Каховка), заповнене в 1955–1958 роках. Каховське водосховище має об’єм 18,2 км3, воно розміщено на течії річки Дніпро (середній потік: 1670м3/с).

Довжина водосховища 230 км, середня ширина 9,4 (максимальна – 24 км). Ширина від дамби ВП ЗАЕС до правого берега складає близько 9 км, загальна площа – 2155 км². Довжина берегової лінії – 896 км. Середня глибина 8,5 м. Максимальна глибина 24 м. Водосховище має сезонне регулювання стоку. Ко-ливання рівня води становить до 3,3 м, водообмін відбувається 2–3 рази на рік. Береги, переважно, круті, розчленовані глибокими балками, лише на окремих ділянках пологі, піщані.

З метою охолодження на Запорізькій АЕС використовується вода водо-йми-охолоджувача, підпитка якого проводиться зі скидного каналу ЗаТЕС. ВП ЗАЕС також має вихід у Каховське водосховище через споруди продувки.

На акваторії Каховського водосховища є багато островів (наприклад Ве-ликі і Малі Кучугури). Температура води влітку підіймається до +24°С. Замер-зає водосховище наприкінці листопада – на початку грудня, скресає у середині лютого – на початку березня. Товщина криги 17-37 см. У липні – серпні може відбуватися "цвітіння води" водоростями, яке охоплює більшу частину аквато-рії. Використовується для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства, рекреації.

Ріка Білозерка (ліва притока Дніпра) протікає у межах Василівського, Ве-ликобілозерського та Кам'янсько-Дніпровського районів Запорізької області. Довжина 84,8 км, площа басейну – 1401 км². Долина порівняно вузька і глибо-ка, місцями порізана ярами і балками. Річище слабозвивисте (у пониззі більш звивисте), місцями пересихає (переважно у верхів'ї). Споруджено чимало став-ків. Прилеглі території суттєво порушені агроландшафтами. Річка Білозерка бе-ре початок біля східної частини с. Мала Білозерка. Спершу тече переважно на захід і (частково) південний захід, у середній та нижній течії – на північний за-хід. Впадає до Дніпра на захід від м. Кам'янка-Дніпровська [57, 58].

Основні притоки: балка Відножина (права); балка Янчекрак (ліва). Над річкою розташовані: м. Кам'янка-Дніпровська і села Мала Білозерка, Велика Бі-лозерка та ще кілька невеликих сіл.

На правому березі Каховського водосховища протікає р. Чортомлик. Дов-жина 47 км, площа водозбірного басейну – 316 км². Похил річки 1 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки до 2 км. Заплава двостороння. Річище слабозвивис-

51

те. Споруджено кілька ставків та водосховище. Використовується на сільського-сподарські потреби. Річка Чортомлик бере початок на північний схід від с. Висо-ке. Тече, переважно, на південний захід, у пониззі – на південь. Впадає до Дніпра (в Каховське водосховище) при північній частині с. Капулівка. Річкова долина в пониззі затоплена водами Каховського водосховища і вважається однією з його заток. Притоки: р. Балка Довга (права), р. Сухий Чортомлик (ліва).

Біля міста Марганець протікає р. Ревун, річище якої (близько 10 км) збе-реглося після створення Каховского водосховища на правому березі.

Коливання рівня Каховського водосховища, які пов'язані з атмосферними опадами не перевищують 3 % від поверхневого припливу [59]. Тому не спричи-няють суттєвого вкладу до водного балансу Каховського водосховища і не мо-жуть слугувати причиною зовнішніх затоплень.

До більш суттєвих затоплень належить затоплення, яке спричиняє прорив гребель Дніпровського каскаду.

Оцінка події, пов'язаної з проривом гребель, виконана для найбільш кон-сервативного випадку, у якості якого розглядається прорив усіх гребель Дніп-ровського каскаду вище розташування ВП ЗАЕС і збереження працеспромож-ності греблі Каховської ГЕС [48, 59]. Визначено максимально можливий рівень в Каховському водосховищі, який дорівнює 19,36 м БС. Цей рівень нижче від-мітки проммайданчика ЗАЕС – 22,0 м БС.

Отже, підйом рівня Каховського водосховища не справлятиме прямого впливу на виробничі елементи ВП ЗАЕС, але можливі порушення в роботі об-ладнання, яке розташоване в будівлі БНС-1, а також є можливість порушення роботи бризкальних басейнів турбінного відділення енергоблоків.

У результаті оцінки виконаної в проектах поглибленого аналізу безпеки енер-гоблоків (ІАБ для зовнішніх екстремальних впливів) та оцінки уразливості [52÷55] розрахункове значення частоти ушкодження активної зони менше за 1Е-08 1/рік (значення критерію відсіву).

Лісові і трав'яні пожежі

З точки зору аналізу уразливості пожежі можуть призводити до впливів високої температури на елементи і конструкції.

Безпосередньо на проммайданчику ЗАЕС відсутні потенційно небезпечні джерела лісових і трав'яних пожеж.

Лісові масиви віддалені від проммайданчика на відстань не менше 400 м, що значно перевищує мінімальну норму наближення промоб'єктів до лісних масивів (100 м), яка регламентована [60].

Таким чином, єдиним потенційно уразливим до впливу лісових пожеж елементом є лінії електропередач.

Усі лінії електропередач з точки зору користувачів розподіляються на ту-пикові: ПЛ–150 кВ ЗАЕС–ЗаТЕС, ПЛ–330 кВ ЛВП–330; і транзитні: ПЛ –750кВ Дніпровська, Запорізька, Південно-Донбаська, ПЛ–330 кВ ЗАЕС–ЗаТЕС.

Видача електроенергії від ЗАЕС організована у трьох напрямках, що зме-ншує імовірність одночасної втрати всіх ліній 750 кВ на ЗАЕС. Але в випадку аварії на цих ЛЕП з причини пожежі в найближчих лісових масивах буде здійс-

52

нюватися відключення енергоблоків від мереж за термін, який не перевищує 3 хвилини, у послідовності: блок № 1, блок № 4, блок № 2, блок № 5, блок № 3, блок № 6. При втраті всіх ліній 750 кВ блоки ЗАЕС переходять на живлення власних потреб від резервних трансформаторів.

Обидві ЛЕП живлення резервних трансформаторів власних потреб (330кВ і 150 кВ) проходять через промислову зону, де джерела лісових пожеж відсутні. Найменша відстань від ЛЕП до найближчого лісового масиву стано-вить ~ 300 м.

Виходячи з цього, можна стверджувати, що лісові пожежі потенційно можуть впливати лише на ЛЕП-750 кВ (лінії видачі електроенергії) і не впли-вають на будівлі і споруди ЗАЕС і лінії резервного електрозабезпечення.

Кліматичні умови району

В цілому клімат регіону ЗАЕС характеризується показниками, типовими для степової кліматичної зони України. Середні значення показників за 1996-2014 роки приведені в Таблиці 2.1.

За даними багаторічних спостережень 1996-2014 рр. середня температура повітря складала 11,3ºС. Максимальне значення (39,8ºС) зафіксовано 8 серпня 2010 року. Мінімальне значення (мінус 25,0ºС) - 23 січня 2006 року. Динаміка зміни середньої, максимальної, мінімальної температури повітря за кожен рік представлена на Рисунку 2.3

Таблиця 2.1 – Зведена таблиця метеорологічних даних за 1996 – 2014 рр.

Температура повітря

Атмосф. тиск повітря, мм.рт.ст. Рік

серед. мак. мін.

Серед. темпер. Кахов. водосх.

Серед. темпер ставка охолод

Серед. швид. вітру

Макс швид. вітру

Відн. волог. повіт.

% серед. мак. мін.

Кільк атмос. осад, мм

1996 11,3 37,3 -17,0 13,3 21,2 3,9 15 65 768,2 775,9 758,2 - 1997 9,6 32,2 -22,0 11,1 22,5 4,0 16 67 763,7 784,0 743,5 501,0 1998 11,0 38,6 -13,5 11,4 23,8 4,1 13 70 759,8 779,8 744,5 431,7 1999 11,7 38,7 -15,0 11,6 23,9 3,8 22 69 759,8 779,0 737,9 493,8 2000 11,0 38,9 -22,5 11,5 23,5 3,7 20 70 760,1 777,6 737,3 396,1 2001 11,1 37,4 -20,2 11,3 23,5 3,8 19 69 759,2 776,3 739,8 501,7 2002 11,2 39,4 -16,3 11,8 23,4 3,7 22 68 758,0 779,2 742,8 494,3 2003 10,0 33,7 -16,4 12,4 23,6 4,0 25 70 760,1 776,2 735,1 514,6 2004 10,9 35,5 -13,1 12,0 23,8 3,9 19 75 757,7 777,1 739,0 665,3 2005 11,3 37,6 -13,6 12,6 23,6 3,2 18 69 759,4 776,2 731,4 505,3 2006 10,6 36,6 -25,0 14,5 23,7 3,2 19 71 757,8 776,3 738,8 419,7 2007 12,5 39,7 -14,4 13,2 24,4 3,5 22 66 757,0 773,3 732,2 378,8 2008 11,7 37,2 -16,5 14,6 24,5 3,3 - 71 758,3 778,5 727,3 415,5 2009 11,9 38,4 -19,6 15,4 25,0 3,0 21 72 757,7 774,5 739,5 502,0 2010 12,3 39,8 -22,1 17,7 22,2 3,2 18 72 757,8 777,6 737,3 687,5 2011 11,0 36,7 -15,7 12,6 25,0 2,9 19 71 760,6 778,9 736,7 337,9 2012 12,3 37,6 -21,5 15,6 25,5 3,1 20 70 761,0 778,1 742,7 406,2 2013 12,3 36,2 -10,4 16,3 25,3 2,9 18 70 759,7 776,6 745,1 384,6 2014 11,7 38,8 -20,0 14,0 25,1 3,0 23 68 760,3 784,9 734,3 533,2 середнє

11,3 39,7 -25 13,3 23,9 3,5 25 70 759,8 784,9 727,3 476,1

53

Рисунок 2.3 – Графік зміни середньої, максимальної та мінімальної температури повітря Вплив низьких температур на конструкції АЕС До систем енергоблоків, що схильні до впливу низьких температур, на-

лежать: – системи технологічних захистів 1-го і 2-го контурів; – система аварійного захисту; – обладнання електроживлення СУЗ; – підсистема АКНП.

Дані метеостанції Запоріжжя з низьких температур наведені в Таблиці 2.2

Таблиця 2.2 – Повторюваність низьких температур

№ років Повторюваність 1 10 20 100

Температура, ºС - 20,8 - 26,9 - 28,6 - 31,7

Згідно зі звітом [61] за метеорологічними спостереженнями в районі ВП ЗАЕС у період 2006-2011 рр. у 1997, 2000, 2006, 2010, та 2012 рр. зафіксо-вані температури повітря нижче -20,8 ºС.

За результатами системного аналізу визначено [62], що можливі відмови систем енергоблоків можуть бути віднесені до ВПА групи ТЗ1 "Перехідні про-цеси, які вимагають включення АЗ". Частота перевищень мінімальної темпера-тури (-34°С) не більше 1Е-2 1/рік. Відповідно ЧПАЗ для даного випадку складає 4,08Е-09 [63, 64], відповідно, що значно менше критерію відсіву 1Е-081/рік [11].

54

Вплив високих температур До систем енергоблоків, на які можливий негативний вплив високих тем-

ператур, належать: – електронні компоненти систем технологічних захистів 1-го і 2-го кон-

турів і УКТЗ, системи аварійного захисту, АКНП; – автоматика ступеневого пуску РДЕС; – регулятори 1-го і 2-го контурів; – конденсатно-вакуумна система (підвищення температури водойми –

охолоджувача). Дані метеостанції Запоріжжя з максимальних температур у районі розта-

шування ЗАЕС наведені в Таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Імовірність досягнення температури в залежності і від значення температури повітря

Імовірність, % 5 10 25 50 75 90 95 Значення t, ºС 38 37 36 35 34 33 32

Згідно зі звітом [61] у частині метрологічних спостережень в районі ЗАЕС

у період 2006-2011рр. температура повітря кожен рік перевищує максимальні значення.

За результатами системного аналізу визначено [62], що можливі відмови вказаних систем можуть бути віднесені до ВПА групи ТЗ1 "Перехідні процеси, які вимагають включення АЗ" і ТЗ2 "Відмова конденсатно-вакуумної системи". Частота ВПА, що розглядається дорівнює 4,464Е-3 1/рік – 8,26Е-3 1/рік.

Кількісна оцінка даних ВПА при консервативних допущеннях для блоків № 1 і № 2 наведена в Таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Значення ЧПАЗ для блоків від високих температур [60, 61]

Блок Група події ТЗ1 ТЗ2

Блок № 1 1,917Е-09 2,465Е-09 Блок № 2 3,37Е-9 1,51Е-08

Значення ЧПАЗ значно нижче за критерій відсіву 1Е-08 1/рік. Таким чином впливи низьких і високих температур не є критичними в

роботі елементів ВП ЗАЕС. Вплив сильних вітрів, ураганів на АЕС Середня швидкість вітру району за багаторічний період становила 3,5 м/с.

Повторюваність напрямків вітру і штилів представлені в Таблиці 2.5.

55

Таблиця 2.5 – Повторюваність напрямків вітру і штилів в %, 1996-2014 роки

Місяць Пн ПнПнС ПнС СПнС С СПдС ПдС ПдПдС Пд ПдПдЗ ПдЗ ЗПдЗ З ЗПнЗ ПнЗ ПнПнЗ шт.

Грудень 5,2 4,6 7,5 6,9 6,9 5,3 5,6 6 7,2 8,1 9,3 8,4 4,5 5,3 3,4 5,6 3,9

Січень 3,8 4,5 5,7 11,6 7,6 5,9 5,5 6,9 6,1 8,7 6,5 4,6 5,3 4,5 7,2 4,8 3,2

Лютий 6,0 4,8 11,4 12,2 11,2 5,8 8,6 6,3 4,3 5,5 6,8 3,7 2,9 2,2 2,7 5,1 5,2

середнє 5 4,6 8,2 10,2 8,6 5,7 6,6 6,4 5,9 7,4 7,5 5,6 4,2 4 4,4 5,2 4,1

Березень 4,0 5,3 11,1 10,3 6,8 4,5 5,8 6,1 4,7 7,0 6,0 5,5 5,5 5,4 7,5 4,2 2,7

Квітень 6,0 6,3 10,8 12,3 9,2 4,3 4,0 4,4 8,4 7,9 7,6 6,4 2,4 2,8 3,2 3,6 4,2

Травень 5,9 6,0 8,7 10,8 10,9 4,9 8,6 7,1 5,0 6,0 6,0 3,0 3,8 4,4 4,1 4,4 10,7

середнє 5,3 5,9 10,2 11,1 9,0 4,6 6,1 5,9 6,0 7,0 6,5 5,0 3,9 4,2 4,9 4,1 5,9

Червень 7,4 7,0 8,6 10,4 10,2 3,5 4,0 4,7 3,7 4,1 5,6 4,5 5,3 5,4 7,4 8,1 7,1

Липень 11,5 12,9 15,6 11,8 8,9 2,7 2,0 2,0 2,0 1,5 3,3 2,4 3,7 6,1 5,7 7,3 3,1

Серпень 12,1 12,3 13,5 13,1 8,5 2,2 2,0 2,0 2,3 2,5 1,9 2,3 3,6 6,7 6,2 8,5 7,2

середнє 10,3 10,7 12,6 11,8 9,2 2,8 2,7 2,9 2,7 2,7 3,6 3,1 4,2 6,1 6,4 8,0 5,8

Вересень 6,2 7,4 15,1 9,1 7,1 2,6 4,5 3,1 5,1 4,0 5,2 4,9 5,0 7,9 7,9 4,5 4,2

Жовтень 10,9 8,5 14,4 12,6 5,3 2,1 4,5 4,9 5,1 7,1 6,3 5,3 2,2 3,0 3,0 4,6 8,2

Листопад 4,7 5,7 12,0 13,8 9,0 7,5 5,4 8,8 6,2 5,5 4,4 3,5 1,7 3,7 3,6 4,4 2,7

середнє 7,3 7,2 13,8 11,8 7,1 4,1 4,8 5,6 5,5 5,5 5,3 4,6 3,0 4,9 4,8 4,5 5,0

Середнє за рік

6,9 7,1 11,2 11,2 8,4 4,3 5,0 5,2 5,0 5,6 5,7 4,5 3,8 4,8 5,1 5,4 5,2

56

Середньомісячна та середньорічна швидкість вітру за 1996-2014 роки – в Таблиці 2.6. Річна роза вітрів показана на Рисунку 2.4. Переважним за 19 років був вітер "північно-східного" напрямку.

Таблиця 2.6 – Середньомісячна та середньорічна швидкість вітру за 1996-2014 роки, м/с

Місяць січ. лют. бер. квіт. трав. черв. лип. серп. ве-рес.

жовт. лист. груд. сер.річ

Середня швидкість

3,8 3,9 4,0 3,4 3,3 3,2 3,1 3,1 3,3 3,5 3,7 3,9 3,5

Рисунок 2.4 – Річна роза вітрів за період з 1996 по 2014 роки

Для характеристики вітрового впливу на ВП ЗАЕС використовувалися

дані багаторічних спостережень найближчих метеостанцій Держкомгідроме-та: Запоріжжя і Нікополя, а також матеріали метеостанції м. Енергодар і ме-теостанції на проммайданчику ЗАЕС.

Переважними за рік є вітри північно-східного і східного напрямку (17-21 %). Найбільші середньомісячні швидкості вітру 4,5-4,8 м/c зафіксовані в холодну пору року (грудень-березень), найменші 2,9-3,1 м/c – в теплу пору (липень –вересень).

Кількість днів з сильним вітром за рік становить 17. У більшості сильні вітри спостерігаються в січні ÷ травні і листопаді.

Найбільше число днів з сильним вітром за рік налічувало 42, за місяць – 8-10. Максимальна швидкість сильного вітру зафіксована 24-28 м/c з поривами ві-тру до 40 м/c і більше.

Дані про сильні вітри з швидкістю 25 м/c і більше за 1986-2011 рр. на-ведені в Таблиці 2.7 [61, 65].

57

Таблиця 2.7 – Кількість сильних вітрів з 1986 до 2011 рр.

Кількість випадків за роки 1986-1990 1991-1995 1996-2000 2001-2005 2006-2010 2011 Запорізька

область 3 4 9 2 7 -

В Таблиці 2.8 зібрані дані про середньомісячні максимальні за рік зна-

чення швидкості вітру на проммайданчику ЗАЕС за даними щорічного звіту про спостереження метрологічної станції на проммайданчику ЗАЕС [65].

Таблиця 2.8 – Середньомісячні швидкості і пориви вітру за 2003-2011 рр.

Рік Метрологічні параметри 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

Вітер − середньо-місячна швид-кість, м/c

4,0 3,7 3,2 3,2 3,5 3,3 3,0 3,2 2,9

Вітер − максимальний порив, м/c 25 19 18 19 22 17 21 18 19

Розрахункове навантаження від вітрового тиску на будівлі ЗАЕС не пе-

ревищують 7,1 кПа [66]. Таке навантаження значно менше ніж вибухостій-кість елементів будівельних конструкцій (10-30 кПа). Цього запасу міцності достатньо для ствердження, що для будівель і споруд ЗАЕС сильні вітри не несуть загрозу.

Смерч Смерч відноситься до найнебезпечнішого стихійного атмосферного

явища. Він являє собою сильний вихор складної структури з вертикальною (нахиленою чи зігнутою) віссю, що опускається з нижньої межі потужних купчасто-дощових хмар до поверхні землі у вигляді воронки, яка обертається і характеризується значною швидкістю вітру, потужними низхідними (у центральній частині) і висхідними потоками, значною різницею атмосферно-го тиску від центра воронки до перефирії, що у комплексі створює надзви-чайну енергію смерчу.

Збір даних, їх аналіз по смерчам наведені в матеріалах [52÷55, 61, 67, 68]. Виходячи з цих даних в [69] перераховані параметри смерчу на 01.01.2012 р. Розрахункова частота проходження смерчів через довільну точ-ку району розташування ЗАЕС дорівнює 6,18Е-6 1/рік. Клас інтенсивності смерчу при цьому не перевищує 3,43 за шкалою Фуджити.

При проходженні смерчу через майданчик ЗАЕС від його впливу мо-жуть отримати ушкодження елементи комплексу ЗАЕС.

Навантаження від смерчу повинні витримувати будівлі і споруди I ка-тегорії відповідальності з ЯРБ. Згідно ПиН АЭ -5.6 "Нормы строительного проектирования АС с реакторами различного типа" до I категорії належать реакторне відділення і будівля РДЕС. Для них враховані проектні наванта-ження ∆Р= 30 кПа (вплив ВУХ), які перевищують напруження, що виникає

58

при навантаженнях від смерчу (Рмах = 17,7 кПа). Таким чином, вплив від про-ходження смерчу не справить небезпеку для цих будівель.

Інші будівлі і споруди належать до категорії II і III. Ці будівлі, зокрема будівлі ТВ,ЕЕТП БНС, належать до будівель каркасного типу. Для таких бу-дівель перепад тиску приведе до ушкодження віконних рам, зриву дверей і транспортних воріт, можливе ушкодження даху. В результаті падіння летю-чих предметів можливе ушкодження обладнання усередині приміщень (на-приклад, обрив підвідного електричного кабелю).

Ушкодження будівель, споруд і елементів енергоблоків, що розглянуті попередньо, можливе не тільки навантаженнями від перепаду тиску і вітро-вим напором при проходженні смерчу, а й можливим ураженням від ударів летючих предметів, підхоплених смерчем.

Згідно з [67] смерчі класів 0-3 не можуть підняти в повітря предмети, що можуть спричинити безпеку для конструкцій будівель. Вірогідність влу-чення легких предметів в вікна, вентиляційні отвори для смерча класу 3,43 занадто низька – нижче критерію відсіву за частотою (1Е-7 1/рік).

До елементів систем охолодження, на які смерч може впливати негати-вно є бризкальні басейни користувачів групи "А" – в результаті можливе ви-несення води із басейну і рівень води може впасти до позначки, що нижче за необхідну для нормальної експлуатації енергоблоку.

При проходженні смерчів може бути ушкодження систем нормального і резервного електропостачання власних потреб через обрив дротів, які з'єдну-ють енергоблоки з ВРП-750 кВ або резервних трансформаторів з ВРП-330 кВ ЗаГРЕС.

Для констатування ступеня небезпечності впливу смерчів на елементи ВП ЗАЕС розроблено оперативний імовірнісний аналіз безпеки енергоблоків № 1, № 2 [52÷55].

При розробці цих звітів застосовувався метод експертної оцінки на ос-нові порівняльного аналізу за якісними критеріями і критеріальна оцінка за кількісними імовірносними показниками безпеки ЧПАЗ, ЧГАВ.

Результати розрахункових значень імовірнісного аналізу безпеки порі-внювалось з критеріями безпеки, зазначеними в [11].

У звітах ІАБ розглядалися і аналізувалися тільки ті будови і об'єкти ІАБ, на які вплив смерчу викликає відмову розміщеного в них обладнання і систем, а саме: ТВ, ЕЕТП, БНС, відкритий майданчик трансформаторів, лінії гнучкі зв'язку, бризкальні басейни технічної води відповідальних користува-чів. У відповідності до групування вихідних подій аварії ВПА у ІАБ 1-го рів-ня це події групи Т1 "Знеструмлення усіх секцій нормального електропоста-чання" або Т12 "Утрата технічної води відповідальних користувачів".

Основною метою виконання ІАБ є визначення інтегрального показника ризику експлуатації енергоблоку АЕС – частоти ушкодження активної зони ЧПАЗ.

Для аналізу впливу смерчу із матеріалів звітів вибрано розрахунки ЧПАЗ для ІАБ 1-го рівня від зовнішніх екстремальних впливів при номіналь-

59

них рівнях потужності і знижених рівнях потужності і стану зупинки, а також від внутрішніх вихідних подіях аварії при тих же рівнях потужності.

Згідно виконаних розрахунків [63, 64] інтегральне значення ЧПАЗ для ІАБ першого рівня дорівнює для блока № 1 – 1,69Е-051/рік, для № 2 – 8,44Е-061/рік. Це значення задовольняє імовірнісним критеріям безпеки МАГАТЕ для діючих бло-ків АЕС.

Зливи на АЕС Середня річна кількість опадів за багаторічний період становила

476,1 мм. Максимальна кількість опадів за місяць 154,5 мм випало в травні 2004 року. Добовий максимум відзначений 24 вересня 2014 р., він склав 80,4 мм. Середнє число днів з туманами складає 32 дні. Велика повторюваність і тривалість туманів відзначається в холодний період року.

Повторюваність туманів в році, в середньому за багаторічний період, дорівнює 12–15 %, в холодний період року – 20–30 %.

Накопичення дощової води на проммайданчику ВП ЗАЕС може пред-ставляти небезпеку у випадку перевищення висоти шару опадів над елемен-тами майданчика.

При аналізуванні даних [52, 53, 61, 65] встановлено, що в регіоні роз-ташування ЗАЕС величина максимального значення опадів за добу за період 1986-2011 рр. (25 років) становила 175 мм (Гуляйполе Запорізької області 30.07.2009).

В Таблиці 2.9 наведені дані з середньомісячної максимальної за рік кі-лькості опадів за період дощу на проммайданчику ВП ЗАЕС у 2003-2011 рр за даними щорічного звіту, складеного на основі показів метрологічної стан-ції на проммайданчику ЗАЕС [66].

Таблиця 2.9 – Максимальна за рік середньомісячна кількість опадів

Показник в році Метрологічні параметри

2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Дощ (місячний максимум атмосферних опадів, мм)

44,5 41,0 40,9 22,0 38,1 36,0 33,6 53,6 37,9

Для забезпечення захисту території АЕС від атмосферних випадінь пе-

редбачені системи водостоків будівель і система промзливової каналізації проммайданчика.

При цьому майданчик ЗАЕС має уклін у бік берегової лінії Каховсько-го водосховища. Входи в будівлі і споруди мають встановлений нормативами необхідний підйом над планувальним рівнем майданчика. Колодязі для об-слуговування і ремонту підземних комунікацій розміщені від споруд на від-стані ~20÷30 м і підняті на висоту ~0,2÷0,3 м від рівня поверхні майданчика.

Порівнюючи висоту підйому води під час інтенсивного дощу з відміт-ками висот інженерних споруд над територією майданчика і ураховуючи на-

60

явність зливової каналізації на проммайданчику ВП ЗАЕС, можна свідчити, що затікання води усередину споруд АЕС не буде.

А тому – сильні дощі не завдадуть безпеки для споруд і елементів АЕС. Град В документах [52÷55, 61, 65, 70] зібрана інформація випадках граду у

1951 – 2011 рр. в Запорізькій області і Україні, виконана оцінка енергії граду. В Таблицях 2.10, 2.11 наведені дані про повторюваність крупного граду

в регіоні розташування ВП ЗАЕС.

Таблиця 2.10 – Кількість випадків крупного граду в 1986-2005 рр.

Роки

Область

1986

1987

1988

1989

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

Запорізька Дніпропет-ровська Херсонська Донецька

- - - -

- 1 - -

1 - - -

2 - - -

1 - 2 -

- 3 1 1

- - 1 -

1 - 1 -

- - - -

- - - -

- - - -

- - - -

- - - -

- 1 - -

1 1 - -

1 1 - -

- - - -

1 - 1 -

- - 1 -

1 1 - -

Таблиця 2.11 – Кількість випадків граду за період 2006-2011 рр.

Метрологічні параметри Роки 2006 2007 2008 2009 2010 2011

Град (20 мм і менше), випадки 1 2 1 - 1 1

Влучення крупного граду може викликати ушкодження фарфорових

ізоляторів ліній електропередачі, трансформаторів та інше, що може привес-ти до ушкоджень, що у відповідності до групування вихідних подій аварії (ІАБ 1-го рівня) відносяться до подій групи Т1 "Знеструмлення усіх секцій нормального електропостачання".

Аналіз даних [52÷55, 58, 71, 72] показує, що кількісна оцінка події при найбільш консервативних припущеннях, вказує на значення ЧПАЗ для блоку № 1 – 3,412Е-10, для блоку № 2 – 1,11Е-9, що значно нижче 1 % від ЧПАЗ внутрішніх вихідних подій і менш за критерій відсіву (1Е-81/рік).

Таким чином, вплив граду не є небезпечним для ВП ЗАЕС. Вплив снігопадів на АЕС Середня з найбільших за зиму висота снігового покриву на закритій ді-

лянці дорівнює 14 см, найбільша – 35 см. Середня тривалість періоду зі сні-говим покривом – 30 днів. Нормативна вага снігового покриву дорівнює 50 кгс/м2 горизонтальної поверхні землі. Середня кількість днів з хуртови-ною за рік (у середньому за багаторічний період) – 2 дні, найбільша – 6 днів.

Однією з важливих характеристик зимового сезону є снігопад з прита-манними для нього інтенсивністю, тривалістю залягання, щільністю та водніс-тю.

61

Сильним снігопадом на території України уважаються снігопад з кіль-кістю опадів 20 мм і більше за 12 годин і менше. Для району розташування майданчика ВП ЗАЕС середня із найбільших за зиму висот снігового покриву на закритій ділянці становить 14 см, найбільша 35 см [70].

Район характеризується незначною кількістю випадіння снігу. Макси-мальна кількість опадів під час сильних снігопадів, яка спостерігалася на те-риторії Запорізької області за період спостережень (~ 20 років) склала 128 мм за 24 години [70]. Повторюваність сильних снігопадів для регіону складає приблизно 3-5 років.

В Таблиці 2.12 зібрані дані з повторюваності сильних снігопадів в регі-оні розташування ВП ЗАЕС за період 1986-2005 рр. [65]. В Таблиці 2.13 на-дані дані про максимальну за рік середньомісячну кількість опадів [66].

Таблиця 2.12 – Кількість випадків сильного снігу (1986-2005 р)

Роки

Область

198

6

198

7

198

8

198

9

199

0

199

1

199

2

199

3

199

4

199

5

199

6

199

7

199

8

199

9

200

0

200

1

200

2

200

3

200

4

200

5

Запорізька Дніпропет-ровська Херсонська Донецька

2 - - -

- - - -

- - -

-

- - -

-

- - -

-

- - -

-

2 1 - -

- - - -

- 1 - -

- - - -

- - -

-

- - -

-

- 2 - 2

- 2 - 2

- 1 - -

2 - - -

1 1 - -

1 1 1 1

2 - 1 3

- - - -

Таблиця 2.13 – Максимальна річна середньомісячна кількість опадів 2006-2011 рр.

Метрологічні параметри Роки 2006 2007 2008 2009 2010 2011

Снігопад, мм 42,7 47,7 19,8 123,9 131,7 43,8

Проектні критерії по відношенню до зовнішніх впливів, які враховува-лись на період будівництва станції, потребували врахування ваги снігового покриву 50 кг на 1 кв.м горизонтальної поверхні.

Для будівлі реакторного відділення коефіцієнт перевантаження дорів-нював – 2, для інших будівель 1-ої категорії безпеки – 1.4. Таким чином буді-влі 1-ї категорій були розраховані на снігове навантаження 700 н/м2.

З урахуванням багаторічної середньої величини щільності снігу для східної частини України 0,16-0,20 г/см3 [73] проектне снігове навантаження реалізується при рівні снігу 0,36 см.

З метою запобігання накопичення снігу на дахах машзалів енергоблоків і інших будівель ВП ЗАЕС передбачено організаційно – технічні заходи. У сезон снігопадів здійснюється очищення дахів від снігу і намерзлого льоду, а також контроль товщини сніжного покриву.

Регламентована товщина його повинна не перебільшувати 10 см. Виходячи з того, що контрольована товщина рівня снігового покриву

значно менше проектного значення (10 см проти 36 см) – накопичення снігу на дахах до проектного значення є малоймовірним, а вразливість будівель і споруд енергоблоку від перевищення проектного тиску виключається.

Небезпечні впливи снігу на лінії електропередач (обриви) малоймовірні.

62

Вплив сильної ожеледі Розрахункова товщина стінки ожеледі, повторюваністю один раз на 5

років, дорівнює 10 мм, один раз в 10 років – 15 мм. Ожеледь – це відкладення льоду на різних предметах або на поверхні

землі, зумовлені осадженням та замерзанням переохолодженого дощу, мряки або крапель туману за від'ємної температури у приземному шарі повітря. Ін-тенсивність ожеледі визначається товщиною (мм) відкладеного льоду.

Ожеледь товщиною 20 мм і більше відносять до стихійного метеороло-гічного явища.

Сильна ожеледь може бути причиною порушення роботи ліній елект-ропередач із-за обриву проводів, руйнування ізоляторів і опор ліній електро-передач.

Для кількісної оцінки впливу ожеледі на елементи ВП ЗАЕС аналізува-лись дані про ожеледь, наведені в [61, 65, 66].

В Таблиці 2.14 наведені дані про повторюваність ожеледі по регіону розташування ВП ЗАЕС за 1986-2005 рр.

Таблиця 2.14 – Кількість випадків сильної ожеледі (1986-2005 рр.)

Роки

Область

198

6

198

7

198

8

198

9

199

0

199

1

199

2

199

3

199

4

199

5

199

6

199

7

199

8

199

9

200

0

200

1

200

2

200

3

200

4

200

5

Запорізька Дніпропет-ровська Херсонська Донецька

- - 3 2

1 - 2 -

- - 1 1

- - 1 -

- - - -

- - 1 -

- - - -

- - - -

- - - -

- - - -

- - - 1

2 2 2 -

- - - -

2 1 2 -

- - - -

- - - -

1 - 1 -

- - - -

1 - 1 -

1 - 1 -

В Таблиці 2.15 наведені дані про повторюваність ожеледі (різноманіт-

ної по силі) в регіоні у період 2006-2011 рр.

Таблиця 2.15 – Кількість випадків ожеледі (2006-2011 рр.)

Метрологічні параметри Роки 2006 2007 2008 2009 2010 2011

Ожеледь (кількість випадків) 3 3 - 3 6 5

За двадцятирічний період спостережень в Запорізькій області зафіксо-

вано 3 випадки ожеледі діаметром 21-30 мм і з діаметром 31-40 мм. Макси-мальний діаметр ожеледі склав 34 мм.

На базі розрахунків гранично допустимих навантажень [52÷55] визна-чено максимальний діаметр ожеледі, що може викликати обрив проводів ос-новної (750 кВ) і резервної (150 кВ) ліній електропередач, яка дорівнює 108 мм. Частота цього випадку складає 6,145Е-03 1/рік.

Обрив ліній електропередач класифікується [74] як випадок, розгляну-тий в ІАБ 1-го рівня для внутрішніх ініціаторів в групі Т1 "Знеструмлення всіх секцій нормального електропостачання". Частота склала для блока № 1 – 2,4Е-021/рік., блоку № 2 – 4,27Е-021/рік.

63

З урахуванням цього безпосередній вплив ожеледі на енергоблоки мо-же бути виключений, так як можлива шкода від впливу не перевищує наслі-док від внутрішнього ВПА.

Блискавки, гроза Для майданчика розташування ВП ЗАЕС характерно середньорічне чи-

сло днів з грозою – 23, найбільше – 35 днів В Таблиці 2.16 наведені дані про повторюваність грози [52÷55, 70] при

різноманітних градаціях температури [66].

Таблиця 2.16 – Повторюваність грози при різних градаційних температурах

Температура (градація),ºС

6-10 11-15 16-20 21-25 26-30 31-35

Повторюваність (%)

1 12 58 23 5 1

В Таблиці 2.17 наведені дані з повторюваності злив з грозою за напрям-

ками по роках спостереження метеостанції Енергодар (1997-2011 рр.) [52÷55, 66,].

З метою виконання ідентифікації ураженості енергоблоків ЗАЕС до впливу блискавки аналізувалися дані:

– з блискавкозахисту будівель і споруд; – з повторюваності блискавок в районі енергоблоків ЗАЕС, що викли-

кані впливом блискавок на електричне обладнання світлового двору і ЛЕП. Блискавкозахист будівель і споруд проммайданчика виконано через на-

кладання блискавкоприймальної сітки на неметалевий дах. Токовідводи, що з'єднують блискавкоприймальну сітку з заземлювачами, розміщені не менш ніж через 25 м по периметру будівлі. Блискавкозахист ємностей здійснюється через приєднання їх до зовнішнього контуру заземлення. Зовнішній контур заземлення складається із природних і штучних заземлювачів. Як природні заземлювачі використовуються прокладені в землі водопровідні труби та ін-ші металеві трубопроводи.

На проммайданчику ВП ЗАЕС за період часу 1985÷1999 рр. зареєстро-вано впливи блискавок на проводи гнучкого зв'язку, кабелі, розрядники бло-кових трансформаторів – 6 порушень в роботі енергоблоків ЗАЕС [67]. У відповідності до [75] за період часу 2000÷01.01.2012 р відбулося 1 порушен-ня в роботі енергоблоків ЗАЕС, але не спричинило аварійної зупинки блоку. За увесь розглянутий період тільки 3 події закінчилися зупинкою блоку.

Згідно з фінальним уґруповуванням [52, 53, 76÷78], що проведений у рамках ІАБ першого контуру, ураження блискавок віднесені до групи Т1 "Знеструмлення всіх секцій нормального електрозабезпечення". Кількісна характеристика події менше за критерій відсіву, що свідчить про небезпеч-ність блоків ЗАЕС.

64

Таблиця 2.17 – Повторюваність злив з грозою (%)

Напрямок Рік Пн ПнПнС ПнС СПнС С СПдС ПдС ПдПдС Пд ПдПдЗ ПдЗ ЗПдЗ З ЗПнЗ ПнЗ ПнПнЗ

1997 0 0,032 0,043 0,007 0,06 0,013 0,023 0,031 0,012 0,01 0,012 0,032 0,004 0 0 0,018 1998 0,006 0,004 0,042 0,0 0,006 0,014 0,004 0,048 0,039 0,004 0,055 0,027 0,0 0,016 0,037 0,010 1999 0,039 0,011 0,045 0,0 0,005 0,035 0,040 0,0 0,006 0,025 0,021 0,004 0,0 0,024 0,018 0,001 2000 0,007 0,0 0,0 0,010 0,0 0,0 0,004 0,022 0,008 0,012 0,012 0,0 0,0 0,009 0,01 0,0 2003 0,046 0,029 0,024 0,027 0,039 0,026 0,031 0,0 0,022 0,0 0,044 0,022 0,0 0,005 0,06 0,003 2004 0,011 0,024 0,017 0,048 0,018 0,027 0,0 0,028 0,022 0,0 0,01 0,0 0,0 0,007 0,0 0,036 2005 0,044 0,037 0,019 0,002 0,001 0,0 0,010 0,0 0,029 0,0 0,015 0,002 0,0 0,0 0,016 0,008 2006 0,009 0,026 0,025 0,0 0,027 0,0 0,024 0,015 0,002 0,0 0,0 0,01 0,009 0,0 0,033 0,0 2007 0,012 0,013 0,0 0,061 0,063 0,034 0,027 0,0 0,061 0,012 0,009 0,0 0,027 0,003 0,004 0,033 2008 0,023 0,010 0,007 0,026 0,019 0,002 0,002 0,001 0,014 0,004 0,021 0,028 0,0 0,0 0,0 0,012 2009 0,007 0,0 0,014 0,014 0,002 0,014 0,009 0,002 0,007 0,021 0,014 0,014 0,025 0,044 0,025 0,021 2010 0,035 0,035 0,029 0,089 0,064 0,060 0,077 0,077 0,077 0,056 0,040 0,021 0,023 0,015 0,027 0,046 2011 0,032 0,035 0,039 0,049 0,016 0,009 0,009 0,012 0,019 0,002 0,009 0,021 0,021 0,005 0,019 0,030

65

2.4.2 Техногенні екстремальні впливи

2.4.2.1 Вибухи і пожежі

Повний опис аналізу уразливості енергоблоків від вибухів і пожеж на об'-єктах в 10-ти кілометровій зоні і на проммайданчику ЗАЕС наведено в [52, 53, 76÷78].

Вибухи Основними вибухонебезпечними об'єктами, що знаходяться на майдан-

чику ЗАЕС і поза ним можна вважати об'єкти, на яких вибух може стати при-чиною руйнування, а саме:

– автомобільний транспорт; – залізничний транспорт; – річковий транспорт; – промислові вибухонебезпечні об'єкти. Основними параметрами для оцінки уразливості енергоблоків, будівель і

споруд до різноманітних вибухів є проектний критерій з вибухостійкості і па-раметри повітряної ударної хвилі (ПУХ), а саме: величина максимального над-лишкового тиску у фронті ПУХ і довготривалість фази стиснення. Порівняння цих параметрів з проектними критеріями безпеки дозволяє свідчити про ураз-ливість об'єкту.

Для проведення аналізу потенційних джерел вибуху використовувались дані:

– маршрути доставки на ЗАЕС і руху по території проммайданчика вибу-хонебезпечних речовин;

– мінімальна відстань від маршруту транспортування вибухонебезпечних речовин до енергоблоків і їх обладнання;

– відстань від стаціонарних установок, які виробляють вибухонебезпечні речовин до енергоблоків;

– кількість вибухонебезпечних речовин, умови їх зберігання, спосіб і умови транспортування, фізико-хімічна характеристика вибухонебезпечних ре-човин;

– вибухостійкість елементів будівель, споруд і обладнання; – статистичні дані про аварії в промисловості. Найближча автомобільна дорога місцевого значення IV технічної категорії

розташована на відстані 3 км від АЕС. Безпечна відстань при можливій макси-мальній аварії на автомобільному транспорті при Рдодат = 10 кПа становить 132 км (дефлаграційний вибух 2,2 т). Отже, вплив на реакторне відділення від потен-ційних джерел вибухової небезпеки на автомобільному транспорті буде менше за 10 кПа [59]. Конструкції реакторного відділення розраховані на 30 кПа.

Таким чином, аварія на автомобільному транспорті не становитиме істот-ної небезпеки для енергоблоків АЕС.

В регіоні, де розташована ВП ЗАЕС, немає великих залізничних транспо-ртних вузлів. Залізнична станція Енергодар знаходиться на відстані 2,4 км від

66

АЕС. Під'їзна залізнична колія АЕС і ЗаТЕС примикає до станції Енергодар. Безпечна відстань під час потенційних аварій на залізничному транспорті при надлишковому тиску 10 кПа становить 553 м (при дефлаграційному вибуху 163т) і 576 м при вибуху вибухових речовин 100 т. Фактична відстань майже у 4 рази перевищує ці безпечні відстані. Розрахунковий тиск ПУХ від потенціа-льного джерела вибуху на залізниці на конструкції реакторного відділення пе-редбачається на рівні 2,5 кПа проти 30 кПа проектного. Таким чином, аварії на залізниці не викличуть пошкодження конструкцій енергоблоків.

Судна річкового транспорту проходять по фарватеру Каховського водо-сховища, яке віддалене від АЕС на відстань 40 км. Безпечна відстань під час прогнозованої максимальної аварії при надлишковому тиску 10 кПа дорівнює 604 м (дефлаграційний вибух 210 т), що значно менше фактичної відстані 40км. Таким чином, аварії на річковому транспорті не становлять загрозу для елемен-тів АЕС.

Найближчі промислові об'єкти в 10 км зоні біля ВП ЗАЕС, які можна роз-глядати як джерела негативного впливу на енергоблоки АЕС наступні:

– склад мазуту Запорізької ТЕС ємністю 200 тис.м3; – склад дизельного палива АЕС ємністю 3 тис.м3; – автозаправна станція (АЗС) з підземними резервуарами для бензину єм-

ністю 1000м3. Порушень, які пов'язані з вибухонебезпечними речовинами на території

Запорізької області не зареєстровано [79]. Згідно виконаному в [52, 53, 76÷78] аналізу потенційних джерел вибуху

на майданчику ЗАЕС і в межах 10 км зони більшість із них можна вважати не-суттєвими по відношенню до блоків АЕС. Аварії, що пов'язані з виробництвом водню, зберіганням бензину, дизельного палива, мазуту і пропан-бутану з ви-користанням найконсервативніших моделей оцінки впливу не перевищують проектних границь вибухостійкості об'єктів і не можуть негативно вплинути на їх нормальне функціонування.

Пожежі На проммайданчику ВП ЗАЕС є кілька пожежонебезпечних об'єктів: – об'єднане маслогосподарство з дизельним паливом ємністю 9960 м3;

– склад балонів з пропан-бутаном загальною ємністю 2,5 м3;

– ресивери водню загальною ємністю 720 м3; – проміжний підземний резервуар дизельного палива ємністю 100 м3. Для аналізу потенційних джерел пожежі проводилось порівняння факти-

чної відстані від будівель і споруд, важливих для безпеки енергоблоків, до міс-ця зберігання вогненебезпечних речовин з нормативною віддаленістю.

Фактичні відстані до об'єктів перевищують нормативні протипожежні відстані, тому пожежі теж не впливають на роботоспроможність енергоблоків.

За результатами консультації з представниками регіонального штабу МНС з'ясовано, що в радіусі 30-ти кілометрової зони військові підприємства, які здатні викликати вибухову і пожежну небезпеку, відсутні.

67

Витік хімікатів і токсичних газів Ступінь впливу шкідливих хімічних речовин характеризується їх токсич-

ністю для навколишнього середовища і людини. У радіусі 10 км навколо ВП ЗАЕС джерелами надходження токсичних

речовин в навколишнє середовище можуть бути: – хлораторна; – станція очищення питної води м. Енергодар; – бакове господарство хімводоочищення проммайданчика АЕС; – склад хімічних реагентів. Об'єм будівлі хлораторної складає 2340 м3. Допустима відстань хлоратор-

ної від інших будівель – не менше 0,5 км. Перевезення рідкого хлору здійснюється автомобільним транспортом, по

4 контейнера за рейс. Кількість рідкого хлору в контейнері ~ 850 кг. Місячна потреба у хлорі складає 4 контейнера. Загальна кількість контейнерів на майда-нчику не перевищує 12.

Станція очищення питної води м. Енергодар розташована приблизно на відстані 9 км від проммайданчика ЗАЕС. Максимальна маса хлору на станції становить 1 тону. Хлор перевозиться автомобільним транспортом.

Бакове господарство розташоване в південно-західному напрямку від лі-нії місцезнаходження енергоблоків АЕС. Відстань до пілотного блоку № 5 складає 0,75 км, до блоку № 5 – 0,15 км. В баковому господарстві знаходиться 4 баки ємністю по 25 м3 з 25 % аміачною водою (розчину аміаку). Усі баки атмо-сферного типу, тобто без тиску.

Склад реагентів уявляє собою спеціально обладнану будівлю для збері-гання хімічних речовин. В складі гідразингідрату і аміаку під час аварії витоки розчинів передбачено змивати в приямок, завантажений хлорним вапном. Після знешкодження розчини перекачуються в бак кислих вод ХВО. Усі баки збері-гання реагентів – атмосферного типа (реагенти знаходяться без тиску). Склади обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Підлоги складів реагентів мають антикорозійне покриття і обмежувальні борти. Уклін виконано у бік приямку, із котрих реагенти відкачуються насосами на знешкодження і очищення.

Всі ці заходи дозволяють констатувати, що у випадку розгерметизації єм-ностей з агресивними рідинами приміщення локалізується, провадиться дезак-тивація токсичних речовин, тобто вплив на небезпечну експлуатацію енерго-блоків відсутній.

Оцінка уразливості енергоблоків від впливу витоку хлору або аміаку по-лягає в визначенні глибини зони ураження і порівнянні її з фактичною відстан-ню до енергоблоків. В документах [79] виконано аналіз наслідків від можливих прогнозованих аварій пов'язаних з витоком хімічних реагентів.

У якості аварії з витоком хлору розглядалось ушкодження одного кон-тейнера з хлором в приміщенні хлораторної. У результаті виконаної оцінки ви-значена зона ураження, яка дорівнює 0,91 км. Вказане значення менше за фак-тичну відстань від хлораторної до енергоблоків, яке становить для блоку № 1 –

68

1,6 км, для блоку № 2 – 1,7 км. Таким чином, вплив хлораторної на енергоблоки знаходиться у допустимих межах.

Те ж саме можна констатувати про вплив аварійної ситуації (витік хлору) на станції очищення питної води м. Енергодар, де відстань від станції очищення до енергоблоків значно більша (9 км).

Виток аміаку на баковому господарстві прогнозувався у результаті по-шкодження бака з розчином. Для кількості розчину аміаку, що знаходиться у баку, радіус ізоляції під час аварії становить 100 м. Це значення менше фактич-ної відстані до блоку № 1 (150 м) і до блоку № 2 (300 м). Тобто аварія на бако-вому господарстві не призведе до ушкодження енергоблоків.

2.4.2.2 Падіння літаків Згідно з рекомендаціями МАГАТЕ [71] потенційна небезпека авіакатаст-

рофи повинна прийматися до уваги, якщо має місце одне із обставин: – у межах 4 км від АЕС розташовані границі повітряних трас або марш-

рутів заходження літаків на посадку; – наявність аеропортів у межах 10 км від майданчика, або у межах 16 км

аеропорти з кількістю операцій більше ніж 500 d2 в рік, або за межами 16 км з кількістю операцій більше ніж 1000 d2 (d – відстань від майданчика до аеропор-ту в км);

– наявність у межах 30 км від майданчика військових об'єктів або повіт-ряний простір, який використовується в якості полігонів для практичного бом-бометання і може бути небезпечним для АЕС.

Повітряний простір над ВП ЗАЕС заборонено використовувати шляхом цілодобового встановлення забороненої зони UK-R2 (коло радіусом 5 км з центром в геоточці 473000 № 0343700Е від земної поверхні до ешелону FL 135 (4100 м) [80].

У межах 30 км від ЗАЕС аеропорти відсутні. Найближчий злітно-посадочний майданчик знаходиться в 45 км на схід – поблизу с. Орлянське.

Найближчі аеропорти від ВП ЗАЕС – Запоріжжя на відстані 67 км, Дніп-ропетровськ – 105 км, Донецьк – 240 км, Харків – 294 км. Крім цього є ще ма-лодіюча злітна полоса у селищі Верхня-Хортиця на відстані 50 км від АЕС ("мала авіація" – для поливу і навчання).

Таким чином, падіння літаків на споруди АЕС можна прогнозувати тільки у випадку відхилення літака від заданого повітряного коридору. За весь період експлуатації АЕС відомості про відхилення від заданого курсу з польотом в 10 км зоні АЕС відсутні.

Розрахована в матеріалах [59] частота падіння літака на енергоблок мен-ше за 1Е-07 у випадку аварійних ситуацій на повітряних трасах.

Таким чином, екстремальні впливи, пов'язані з падінням літака, не спри-чиняють загрозу для ВП ЗАЕС.

69

ВИСНОВКИ Національні регулюючі вимоги до фактора безпеки АЕС "Аналіз впливу

на безпеку енергоблоку внутрішніх і зовнішніх подій" наведені у документах: НП 306.2.099-2004; СОУ-Н ЯЕК 1.004:2007 [28, 26].

Метою розгляду є визначення відповідності захисту енергоблоків АЕС від небезпек, які виникають внаслідок надзвичайних подій, що можуть відбува-тися на майданчику АЕС і за його межами.

Для аналізу впливу на безпеку енергоблоків екстремальних подій техно-генного і природного характеру використовувався детерміністичний і імовірні-сний методи оцінки.

Результати аналізу екстремальних подій на енергоблок порівнювались з імовірнісними критеріями безпеки, що встановлені регулюючим органом. У відповідності до НП 306.2.141-2008 (п.4.1) [11], АЕС відповідає вимогам безпе-ки, якщо у результаті прийнятих і впроваджених технічних і організаційних за-ходів досягнута базова ціль безпеки. При оцінці впливу екстремальних подій критеріями безпеки є:

– неперевищення інтегрального оціночного значення частоти важкого пошкодження активної зони, що дорівнює 10-4 на реактор у рік;

– неперевищення інтегрального значення частоти граничного викиду ра-діоактивних речовин в навколишнє середовище, що дорівнює 10-5 на реактор у рік.

Детальна імовірнісна оцінка впливу екстремальних подій на енергоблоки № 1 і № 2 наведена у документах [52, 53, 72, 76, 77, 78, 81].

Виходячи із розглянутого у розділі 2 матеріалу до переліку подій, що ма-ють незначний вплив на безпеку енергоблоків (частота виникнення менше за 10-6) віднесені затоплення, вплив екстремальних температур, сильних снігопа-дів, ожеледиці, граду, блискавки, впливи вибухів і пожеж, токсичних газів.

Кількісні показники впливу на безпеку таких небезпечних подій, як смер-чі, землетруси характеризуються значеннями критеріїв ЧПАЗ і ЧГАВ.

За результатами імовірнісного аналізу повного спектра вихідних подій (внутрішні і зовнішні) і можливих станах РУ розраховано інтегральне значення ЧПАЗ і ЧГАВ, які порівнюються з критеріями безпеки, встановленими НП 306.2.141-2008 [11].

Розрахункове значення інтегральної частоти пошкодження активної зони складає для блока № 1 – 1,69Е-05 1/рік , блока № 2 – 8,44Е-061/рік.

Розрахункове значення інтегральної частоти граничного аварійного вики-ду для РУ складає для блока № 1– 7,84Е-06 1/рік, для блока № 2 – 7,10Е-06 1/рік.

Отримані величини повністю задовольняють імовірнісним критеріям без-пеки згідно НП 306.2.141-2008 [11] і критеріям безпеки МАГАТЕ для діючих енергоблоків АЕС (1Е-04).

Базуючись на результатах аналізу впливу зовнішніх екстремальних подій виходить, що проект енергоблоків, технічні засоби і адміністративні заходи з захисту споруд, систем і елементів забезпечують надійний захист енергоблоків від впливів екстремальних подій природного і техногенного походження.

70

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", від 25.07.1991 р. № 1264-ХІІ.

2 Закон України "Про екологічну експертизу" від 09.09.1995 р. № 45/95-ВР.

3 Закон України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" від 11.01.2000 р. № 1370-ХІV.

4 Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпе-ку" від 08.02.1995 р. № 39/95-ВР.

5 Закон України "Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року" від 21.12.2010 № 2818-VI.

6 Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001 р. №2245-III.

7 ДСТУ ISO 14001:2006 Системи екологічного керування. Вимоги і кері-вні принципи.

8 Рекомендації щодо змісту матеріалів впливів діючих об’єктів на навко-лишнє середовище. Міністерство охорони навколишнього природного середо-вища України, Постанова від 08.02.2005 № 753/21-8.

9 ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколи-шнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд". Госстрой Украины, 2004 г.

10 Посібник до розроблення матеріалів оцінки впливів на навколишнє се-редовище (до ДБН А.2.2-1-2003), Харьков, 2005.

11 НП 306.2.141-2008 (ОПБ-2008) "Общие положения безопасности атом-ных станций" Государственный комитет ядерного регулирования Украины, Ки-ев 2008.

12 ДГН 6.6.1.-6.5.001-98 Норми радіаційної безпеки України. Державні гі-гієнічні нормативи (НРБУ-97).

13 НД 306.607-95 Поводження з радіоактивними відходами. Вимоги до поводження з радіоактивними відходами до їх захоронення. Загальні положен-ня.

14 НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні. 15 ВБН В.1.1-034.03.307-2003 Противопожарные нормы проектирования

атомных электростанций с водо-водяными энергетическими реакторами. 16 НАПБ 06.015-2006 Перелік приміщень і будівель енергетичних під-

приємств Міненерго України з визначенням категорії і класифікації зон вибу-хопожежної і пожежної небезпеки.

17 НАПБ Б.03.002-2007 Нормы определений категорий помещений, зда-ний и внешних установок по взрывопожарной и пожарной безопасности.

18 НАПБ 05.028-2004 Противопожарная защита энергетических предпри-ятий, отдельных объектов и энергоагрегатов. Инструкция по проектированию эксплуатации.

19 НАПБ В.01.034-2005/111 Правила пожарной безопасности в компани-ях, на предприятиях и в организациях энергетической отрасли Украины.

71

20 Закон України " Про пожежну безпеку" від 17.12.1993 р № 3745-ХІІ. 21 ДНАОП 0.03-1.73-79 Санитарные правила проектирования и эксплуа-

тации атомных станций (СПАЕС-88). 22 ПРБ АС –89 Правила радиационной безопасности при эксплуатации

атомных станций. 23 ГНД.95.1.01.03.058-2005 Программа повышения уровня радиационной

безопасности и обеспечения радиационной защиты на АЭС с реакторами типа ВВЭР. Общие требования.

24 СОУ НАЕК 025:2013 Забезпечення радіаційної безпеки. Контрольні рівні радіаційних параметрів на атомних станціях (радіаційно-гігієнічні регла-менти І групи), Київ 2013.

25 № 50-SG-05 Серия изданий по безопасности МАГАТЭ. Радиационная защита при эксплуатации атомных электростанций. Руководство по безопасно-сти.

26 СОУ-Н ЯЕК 1.004:2007 "Вимоги до структури і змісту звіту з періоди-чної переоцінки безпеки енергоблоків діючих АЕС". Узгоджено Держатомрегу-лювання України від 28.12.06 вих. № 15-32/7040.

27 Закон України "Про екологічний аудит" від 24.06.2004 № 1862- IV. 28 НП 306.2.099-2004. "Загальні вимоги до продовження експлуатації

енергоблоків АЕС у понадпроектний строк за результатами здійснення пері-одичної переоцінки безпеки".

29 НП 306.2.106-2005 "Вимоги до проведення модифікацій ядерних уста-новок та порядку оцінки їх безпеки".

30 НП 306.2.162-2010 "Вимоги до оцінки безпеки атомних станцій" Дер-жавний комітет ядерного регулювання України, Київ 2010.

31 NS-G-2.10 Серия МАГАТЭ по безопасности "Периодическое рассмот-рение безопасности атомных электростанций" Руководство по безопасности (МАГАТЭ, Вена, 2009г).

32 Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 265. 33 Закон України "Про друковані засоби масової інформації" від

16.11.1992. 34 Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами" від

30.06.1995 № 255/95- ВР. 35 Закон України "Про міське самоврядування" від 21.05.1997 № 80/97. 36 Закон України "Про об'єднання громадян" від 16.06.1992 № 2640-12. 37 Закон України "Про власність" від 07.02.1991 № 0697. 38 Закон України "Про підприємництво" від 07.02.1991 № 0698. 39 Закон України "Про звернення громадян" від 07.02.1991 № 393/96. 40 Закон України "Про державну таємницю" від 21.01.1994 № 3855-12. 41 Закон України "Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації,

участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з пи-тань, що стосуються довкілля" від 06.07.1999 № 832-14.

42 Отчет управления работы с общественностью и средствами массовой информации службы человеческих ресурсов ОП ЗАЭС о выполнении произ-водственных задач в 2012 году. – Энергодар, 2013.

72

43 Отчет управления работы с общественностью и средствами массовой информации службы человеческих ресурсов ОП ЗАЭС о выполнении произ-водственных задач в 2013 году. – Энергодар, 2014.

44 Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС України: Звіт про екологічну оцінку. – ДП "НАЕК "Енергоатом", 2012.

45 Закон України "Про загальнодержавну програму формування націона-льної екологічної мережі України на 2000–2015 роки".

46 Мальцев В.І., Зуб Л.М., Карпова Г.О., та ін. Водно-болотні угіддя Дніпровського екологічного коридору. – К.: Ін-т екології ІНЕКО, 2010. – 142 с.

47 Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ / Ред. Г. И. Щер-бак. – Киев.: Наук. думка, 1989. – 248 с.

48 Звіт про екологічний аудит ВП "ЗАЕС", Київ, 2015. 49 Каталог природно-заповедного фонда Запорожской области. 50 http://www.mns.gov.ua/files/prognoz/report/2012/1_1_2012.pdf. 51 Зведений звіт за результатами "Дополнительных исследо-ваний сейс-

мических и сейсмотектонических условий площадки Запорожской АЭС. Созда-ние геодинамического полигона»", ПДАБтаА, м. Дніпропетровськ, 2013.

52 Отчет по периодической переоценке безопасности энергоблоков № 1,2 ОП ЗАЭС. Фактор безопасности № 6. Вероятностный анализ безопасности эне-ргоблока № 1, 21.1.59.ОППБ.06. 2013.

53 Отчет по периодической переоценке безопасности энергоблоков № 1,2 ОП ЗАЭС. Фактор безопасности № 6. Вероятностный анализ безопасности эне-ргоблока № 2, 21.1.59.ОППБ.06. 2014.

54 Отчет по периодической переоценке безопасности энергоблоков № 1,2 ОП ЗАЭС. Фактор безопасности № 7. Анализ воздействия на безопасность эне-ргоблока № 1 внешних и внутренних событий – 21.1.59.ОППБ.07. Киев, 2013.

55 Отчет по периодической переоценке безопасности энергоблоков № 1,2 ОП ЗАЭС. Фактор безопасности № 7. Анализ воздействия на безопасность эне-ргоблока № 2 внешних и внутренних событий – 21.2.59.ОППБ.07. Киев, 2013.

56 ДБН В.1.1.12-2014 "Будівництво в сейсмічних районах України". 57 Каталог річок України. – К.: Вид-во АН УРСР, 1957. 58 Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Відпов. ред. О. М.

Маринич. – К.: Українська радянська енциклопедія, 1989. 59 Запорожская АЭС. Энергоблок № 5. Дополнительные материалы по

анализу безопасности. Книга 1. Характеристика района и площадки АС. 21.5.70.ОБ.01.01.

60 СНиП II-89-80. "Генеральные планы промышленных предприятий". 61 Огляд подій та стихійні гідрометеорологічні явища на території Украї-

ни за 2006–2011 р. Український гідрометеорологічний центр. Центральна геофі-зична обсерваторія. Київ.

62 ВАБ 1-го уровня для внутренних ИСА для энергоблока № 1 ЗАЭС. Адаптация. Итоговый отчет. Идентификация и группирование ИСА. ЕР43-2008.4413.ОД.

73

63 Отчет по периодической переоценке безопасности энергоблоков № 1,2 ОП ЗАЭС. "Комплексный анализ безопасности энергоблока № 1 21.1.59.ОППБ.00, Киев.2015.

64 Отчет по периодической переоценке безопасности энергоблоков № 1,2 ОП ЗАЭС. "Комплексный анализ безопасности энергоблока № 2 21.2.59.ОППБ.00, Киев.2015.

65 Стихійні метеорологічні явища на території України за останнє два-дцятиріччя (1986 -2005) За редакцією Ліпінського В.М, Осадчого В.І, Бабіченко В.М. Київ Ніка-Центр.2006 р.

66 Запорожская АЭС. Ежегодный отчет. Состояние радиационной безо-пасности и радиационной защиты на Запорожской атомной электростанции в 2003-2012 году.

67 Запорожская АЭС. Энергоблок № 5. Разработка ВАБ в соответствии с регулирующими требованиями. ВАБ 1 уровня по отношению к внешним экс-тремальным воздействиям при работе энергоблока на номинальном уровне мо-щности. Дополнительный сбор исходных данных. 05.ТН.ЗП.ОТ.109. 2007.

68 Запорожская АЭС. Энергоблок № 1. Отчет по периодической пере-оценке безопасности энергоблоков № 1,2 ОП ЗАЭС. Фактор безопасности № 6. Вероятностный анализ безопасности энергоблока № 1. Дополнительный сбор исходных данных для ВАБ ВЭВ, 21.1.59.ОППБ.06.6.1. 2012.

69 Запорожская АЭС. Энергоблок № 1. Разработка оперативного вероят-ностного анализа безопасности (ВАБ) Энергоблока № 1 ОП ЗАЭС. ВАБ ВЭВ на номинальном уровне мощности. Оценка частот внешних экстремальных воз-действий.

70 Стихийные метеорологические явления на Украине и в Молдавии. Климатическое пособие. Под ред. канд. геогр. наук В.Н. Бабиченко. УкрНИГ-МИ. Ленинград, Гидрометеоиздат, 1991 г.

71 Внешние события техногенного происхождения в оценке площадки для атомных электростанций. Руководство по безопасности № NS–G–3.1, МАГАТЭ, Вена, 2004 г.

72 Запорожская АЭС. Энергоблок № 1. Разработка оперативного вероятностного анализа безопасности (ВАБ) энергоблока № 1 ОП ЗАЭС. ВАБ на номинальном уровне мощности. Итоговый отчет. ЕР75/55-12.354.ОД.1.

73 Г.Ф.Приходько. Климат Украины. Гидрометеорологическое издательс-тво. Ленинград 1967.

74 ВАБ 1-го уровня для внутренних ИСА для энергоблока № 1 ЗАЭС. Адаптация. Итоговый отчет. Идентификация и группирование ИСА. ЕР43-2008.4413.ОД.

75 ЕР75/53-12.312.ОД.1. Запорожская АЭС. Энергоблок № 1. Учет полно-го спектра исходных событий для всех регламентных состояний реакторной ус-тановки в вероятностном анализе безопасности для энергоблока № 1 ОП ЗАЭС. Актуализация и разработка баз данных. Обновленная база данных по аномаль-ным событиям и инцидентам для всех эксплуатационных состояний. ООО "Энергориск", 2012.

74

76 Запорожская АЭС. Энергоблок № 2. Учет полного спектра исходных событий для всех регламентных состояний реакторной установки в вероятностном анализе безопасности и разработка оперативного ВАБ для энергоблока № 2 ОП ЗАЭС. Разработка оперативной интегральной модели ВАБ 1-го и 2-го уровня для полного спектра исходных событий для всех состояний РУ и БВ. Количественная оценка, анализ результатов, анализ чувствительности и неопределенности. ЕР75/288-12.1021.ОД.1.

77 Запорожская АЭС. Энергоблок № 2. Учет полного спектра исходных событий для всех регламентных состояний реакторной установки в вероятностном анализе безопасности (ВАБ) и разработка оперативного ВАБ для энергоблока № 2 ОП ЗАЭС. ВАБ 1-го уровня ВЭВ для всех уровней мощности. Итоговый отчет. ЕР75/288-12.836.ОД.1.

78 Запорожская АЭС. Энергоблок № 2. Учет полного спектра исходных событий для всех регламентных состояний реакторной установки в вероятност-ном анализе безопасности (ВАБ) и разработка оперативного ВАБ для энерго-блока № 2 ОП ЗАЭС. ВАБ 1-го уровня ВЭВ для всех уровней мощности. Оцен-ка частот внешних экстремальных воздействий. ЕР75/288-12.832.ОД.1.

79 Справка о взрывоопасных объектах на территории Запорожской ТЭС. Входящий № 4618 от 19.04.2001.

80 Государственная авиационная администрация. Письмо о предоставле-нии информации о воздушном движении в районе ЗАЭС. Исходящий № 35.1.34-306 от 13.12.2010г.

81 Запорожская АЭС. Энергоблок № 1. Отчет по анализу безопасности. Дополнительные расчетные обоснования в части ВАБ ВЭВ для энергоблока №1 ЗАЭС. ЕР45-2008.611.ОД.1.

75

ДОДАТКИ

76

Додаток А

ЗАЯВА ПРО НАМІРИ

експлуатації ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом"

77

78

79

80

Додаток Б

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ на виконання послуги:

"Розробка матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище при експлуатації Запорізької АЕС"

81

82

83

84

85

86

87

88

89

90

91

92

93

94

95

96

Додаток В

ЗАВДАННЯ НА РОЗРОБЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ОВНС

при експлуатації ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом"

97

98

99

Додаток Г

ДОКУМЕНТИ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ РОЗМІРУ САНІТАРНО-ЗАХИСНОЇ ЗОНИ І ЗОНИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

ЗАПОРІЗЬКОЇ АЕС

100

101

102

103

104

Додаток Д

105