ЗАКОНВИДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Газета видається з 1955 року

ОБОВ’ЯЗОКi

8 квітня 2016 рокуп’ятниця

№ 14 (3264)

ХРИСТИЯНСЬКІ СВЯТА

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ (7 КВІТНЯ) – ОДНЕ З НАЙБІЛЬШИХ БОГОРОДИЦЬКИХ СВЯТ, ПЕРШІ ВІДОМОСТІ ПРО ЯКЕ ПОДАЄ АФАНАСІЙ ВЕЛИКИЙ ЩЕ У ІV СТОЛІТТІ. ЗА БІБЛІЙНИМИ ПЕРЕКАЗАМИ, БОГОРОДИЦЯ З ТРЬОХ РОКІВ ВИХОВУВАЛАСЬ ПРИ ЄРУСАЛИМСЬКОМУ ХРАМІ, ЗГІДНО ІЗ ЗАПОВІТОМ, ЯКИЙ ЗАЛИШИЛИ ЇЇ ЛІТНІ БАТЬКИ. СТАВШИ ПОВНОЛІТНЬОЮ ДІВЧИНОЮ, ВОНА ДАЛА ОБІЦЯНКУ ЗБЕРЕГТИ НЕПОРОЧНІСТЬ. МАРІЮ ОБРУЧИЛИ З ЛІТНІМ ЧОЛОВІКОМ НА ІМ’Я ЙОСИП, ЯКИЙ СТАВ ЇЇ ОПІКУНОМ. ВОНА ЗАЛИШАЄ ЄРУСАЛИМ І ПЕРЕСЕЛЯЄТЬСЯ ДО НАЗАРЕТА, В БУДИНОК ЙОСИПА.

Саме тут, у Назареті, їй з’явився архангел Гавриїл і приніс благу

звістку про те, що вона народить Сина Божого від Духа Святого. В пам’ять про цю радісну звістку це свято і отримало наз ву “Благовіщення”. Воно знаменує початок весни та відродження всього живого, яке Бог благословляє і вдихає в нього нове життя. За народними повір’ями, цього дня не можна працювати, бо навіть пташка гнізда не в’є.

Від Введення (4 грудня) і до Благо-віщення земля відпочиває і сил набира-ється, тому вважалось гріхом її чіпати та порушувати спокій. На Благовіщення земля звільнялась від зимового сну, як і все в природі, тому вважалось доброю справою в цей день випустити птахів на волю, яких для цього навіть спеціально купували. Господарі виводили тварин із зимівників, щоб чули весну і починали дбати про себе. Із омшаників пасічники виносили вулики на пасіку і в кормовий мед додавали перетерту в порох голову щуки, потерті мурашки й перець, “щоб бджоли були зубаті, як щука, працьовиті, як мурашки, і сердиті, як перець”.

Серед наших предків популярним був обряд ”топтання рясту” та збиран-ня первоцвіту молоддю. Ряст зривали і кидали під ноги, примовляючи: “Топчу, топчу ряст, дай, Боже, діждати і на той рік топтати”. Якщо дівчина знайде на Благо-віщення квітку первоцвіту, то цього літа обов’язково вийде заміж, бо ця перша вес-няна квітка була віщуном дівочого весілля.

Зі святом пов’язано безліч різних ві-рувань, які засвідчують, що це особливий і незвичайний день. Наприклад, вважалось, що не можна чіпати руками бурякове на-сіння, бо з нього виросте редька; не можна торкатись яйця, бо з нього вилупиться кур-ча з двома головами; не бажано впускати в

цей день жінок і дівчат до осель, щоб вони не принесли лиха.

На Благовіщення в церкві під час бого-служіння священики одягали світлі ризи, навіть якщо воно випадало на Страсну П’ятницю; в церкві ще ставили проскурки, з якими йшли на хліборобські ниви й за-копували їх там, щоб град не побив посіви. Молодь заводила весняні хороводи, співа-ла веснянки, збирала перші квіти, які були цього дня символами надії, щастя і краси.

Як зазначає науковець Інна Ільчен-ко, ще один цікавий обряд став гарною традицією у наших предків – “вдовиний плуг”. Чоловіки збиралися громадами й вирішували, хто і коли буде обробляти ниви вдовам та сиротам, бо вважалося, що першу весняну оранку треба провести в тих сім’ях, які не мають годувальни-ка-господаря, а потім вже у власному господарстві.

Спостерігаючи за погодою в цей

день, українці знають цілу низку прикмет.Ось деякі з них: “Яка погода на Благо-віщення, така і на Великдень”; “Якщо на Благовіщення лежить сніг, то літо буде неврожайне”; “Коли на Благовіщення дощ, то вродяться жито і гриби, а коли мороз – огірки”; “Благовіщення без лас-тівок – холодна весна”; “Коли ранок на Благовіщення без вітру і є тепло – буде гарний врожай”.

Зоряна НАГІРНЯК

БЛАГОВІЩЕННЯ

Гречеська православна церква Благовіщення Пресвятої Богородиці в Назареті

2 квітень 2016 року № 14ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

НА ПУЛЬСІ

НА ВАРТІ

В інформаційному просторі країни оф-

шорна тема затьмарила на-віть проблеми із переформа-туванням коаліції. За ці кіль-ка днів суспільство начебто зійшлося на думці, що наша проблема лежить швидше в площині морально-етичного аспекту. Адже кожен, хто під-тримував кандидатуру Петра Порошенка, розумів із усіма наслідками, які випливають, що той має власний бізнес. Представниця парламент-ської фракції “Народний фронт” Вікторія Сюмар на-голосила, що офшорні ком-панії створюються для того,

щоб уникати сплати податків у своїх країнах. “Президент має показувати приклад, – сказала вона. – Думаю, з цієї історії потрібно робити висновки не лише пояснен-нями, а й конкретними кро-ками. Вони, очевидно, мали б бути пов’язаними з судо-вою, податковою реформами та реформою прокуратури, щоб український бізнес був зацікавлений платити по-датки в своїй країні”. Глава держави так коментує те, що відбувається: “Я перша посадова особа в країні, яка серйозно ставиться до декларування своїх статків,

сплати податків і питання конфлікту інтересів, які ви-рішую в рамках українського законодавства та міжна-родного приватного права, – стверджує він. – Ставши Президентом, я відійшов від управління активами, доручивши цю справу від-повідним консалтинговим та юридичним компаніям. Очікую, що вони нададуть вичерпні пояснення для української та міжнародної преси”. Доки ми перебува-ємо “в стані очікування”, голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські про-коментував події так: “Скан-

дал навколо офшорів – це не українська проблема, а гло-бальна. У всіх країнах її ви-вчають відповідні структури. Тому не варто говорити про це лише в контексті України, бо, з огляду на оприлюднену інформацію, там задіяно ще й багато установ з Європей-ського Союзу”. Отже, схоже, нашій країні все ж вдалося долучитися до європейської спільноти. Поки що не в ра-дості, а в горі – вирішуючи глобальну проблему, час-тинкою якої нам “вдалося” стати.

Надія МСІЯН, “ГУ”

ОФШОРИ СТАЮТЬ ГЛОБАЛЬНОЮ ПРОБЛЕМОЮ

ОФШОРНИЙ СКАНДАЛ, ЗАЧЕПИВШИ НИЗКУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЛІДЕРІВ, ТОРКНУВСЯ І НАШОГО ПРЕЗИДЕНТА ПЕТРА ПОРОШЕНКА.

П’ять паспортів поновили замість утрачених, а три – за обміном.

Не залишились без уваги також засудже-ні, які до арешту мешкали на території АР Крим. Для них оформлення паспортів є проблемним та тривалим процесом, але квітень вони зустріли вже з документами.

В установі постійно проводиться роз’яснювальна робота серед засуджених щодо можливостей, які надаються за на-явності офіційного державного докумен-та і у колонії, і після звільнення.

Заступник начальника колонії з соціально-виховної та психологічної роботи Дмитро Азаров зауважив, що керівництво установи усіляко сприяє паспортизації засуджених, адже після звільнення вони мають повертатися додому, і паспорт є запорукою легшої адаптації: їм буде набагато простіше вступити до навчального закладу, знайти роботу чи вирішити питання реєстрації місця проживання.

Світлана БАХМУТ

ЧЕСТЬ МУНДИРА

ВРУЧЕННЯ ПАСПОРТІВ

У СВІТІ

НОВА “ГАРЯЧА” ТОЧКА

Вірменія й Азербайджан заявили про загострення си-туації в зоні карабаського конфлікту. Ще 1988 року

між країнами почався конфлікт через Нагірний Карабах, коли населена переважно вірменами місцевість заявила про вихід з Азербайджанської РСР. Після військових дій 1992-1994 років Баку утратило контроль над Карабахом і сімома прилеглими районами, які проголосили незалежність. З 1992 року ведуться переговори щодо мирноого врегулювання конфлікту. Азербайджан наполягає на збереженні своєї територіальної цілісності, Вірменія, своєю чергою, захищає інтереси невизнаної республіки.

ЦЕ ТІЛЬКИ ПОЧАТОК

У Греції почалася примусова депортація біженців. Пер-ша група з півтисячі біженців із країн Близького Сходу,

де зараз не ведуться військові дії, була відправлена вчора з Егейських островів до Туреччини. При цьому, згідно з досягне-ними домовленостями на березневому саміті Туреччина – ЄС, Анкара у відповідь надішле до ЄС таку ж кількість утікачів із Сирії, які нині перебувають на її території. Їх розміщуватимуть у Німеччині, Франції та Нідерландах.

НІДЕРЛАНДИ – ПРОТИ?відсотка голландців проголосували проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на референ-

думі 6 квітня. 100 відсотків голосів уже підраховано. 61,1 відсотка виборців проголосував проти Угоди, 38,1 відсотка – за Угоду, 0,8 відсотка бланків були подані незаповненими, явка – 32,2 відсотка.

Цікаво, що в столиці країни Амстердамі більшість вислови-лася на користь Угоди – понад 52 відсотки (проти – 46 відсотків).

Явка на референдумі становила 32,2 відсотка. Таким чином вона перевищила поріг в 30 відсотків, і референдум буде визна-но дійсним.

Наш кор.

У БІЛЕНЬКІВСЬКІЙ ВК №99, ЩО У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ, ЗАВДЯКИ ЗУСИЛЛЯМ СПІВРОБІТНИКІВ УСТАНОВИ, ЗАСУДЖЕНІ ОТРИМАЛИ ПАСПОРТИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ.

ПІДПОЛКОВНИКОМ ЗАЙНЯЛАСЯ ПРОКУРАТУРА

6 квітня для перекриття каналів надходження до зони, що охороняється, заборонених предметів

та наркотичних речовин під час реалізації оперативної інформації співробітники Сумського територіального відділу внутрішньої безпеки та виявлення корупції ДПтС України, спільно із співробітниками опера-тивного відділу Роменської виправної колонії №56, управління Служби безпеки України в Сумській області, слідчим прокуратури Сумської області та співробітни-ками карного розшуку Роменського РП ГУ НП в Сум-ській області під час входу до зони, що охороняється, було затримано в.о. директора підприємства установи – зас тупника начальника Роменської ВК №56 підпол-ковника внутрішньої служби Л.

У цього, як виявилося, “нечистого на руку” спів-робітника під час огляду особистих речей, зокрема, у кишені форменого одягу, було виявлено та вилучено два пакунки з речовиною рослинного походження зе-леного кольору, схожу на наркотичний засіб “канабіс”, два медичні шприци по 5 мл з речовиною коричневого кольору та порошкоподібну речовину невідомого по-ходження білого кольору. Усе це він мав намір передати засудженим за винагороду.

Підполковник внутрішньої служби Л. неодноразово був попереджений під особистий підпис про відпо-відальність за неправомірні зв’язки із засудженими та занесення заборонених речей та наркотичних речовин до зони, що охороняється, але відповідних висновків для себе він не зробив.

За цим фактом прокуратура Сумської області про-водить досудове розслідування.

Анна ПОПОВА

61,1

НАРКОТИКИ – У ДЖИНСАХ

У Сумському слідчому ізоляторі управління ДПтС України в Сумській області для

перекриття каналів надходження до зони, що охо-роняється, заборонених предметів та наркотичних речовин співробітники оперативного відділу до-глянули речову передачу для ув’язненого.

У поясі джинсових штанів було виявлено відрізок бинта, просякнутого речовиною світ-ло-коричневого кольору з різким специфічним запахом, схожим на наркотичний засіб “опій-ацетильований”.

На місце пригоди було викликано слідчо-опе-ративну групу Сумського РВП Головного управ-ління Національної поліції України в області.

Анна ПОПОВА

НЕЗВИЧНИЙ ЧАЙ

Співробітники Городищенської ВК №96 при огляді посилки, яка надійшла на ім’я

засудженого П., виявили та вилучили приховану від догляду речовину, схожу на наркотичну. По-силка надійшла від жителя Хмельницької області.

“Із посилки працівники установи вилучили дві упаковки з-під чаїв “Грінфілд” та “Май-ський”, у яких була подрібнена речовина зеле-ного кольору рослинного походження”, – розпо-відає начальник установи Юрій Луцук. Про подію було повідомлено співробітників Рівненського районного відділення поліції ГУ Національної поліції у Рівненській області. Речовину направ-лено на експертизу.

Марія ПАНЧЕЛЮГА

ПЕРЕКИД НЕ ВДАВСЯ

У Дніпропетровській УВП №4 попередже-на чергова спроба передачі заборонених

предметів. Завдяки пильності чатового спосте-режної вежі, який помітив перекид і оперативно повідомив про нього, засуджені не отримали заборонені предмети. Під час огляду згортка, що “прилетів” із волі, було виявлено металевий футляр із речовиною жовтого кольору невідомого походження та пластикову пляшку об’ємом 0,5 літра зі спиртовмісною речовиною.

Матеріали за цим фактом та вилучені пред-мети направлені до Красногвардійського відділу поліції Дніпропетровського відділу поліції Голов-ного управління Національної поліції у Дніпро-петровській області для проведення експертного дослідження та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.

Ярослав КОСТЮЧЕНКО

“ЗАСПИРТОВАНА ПЕПСІ”

Завдяки професіоналізму та сумлінності працівників оперативного відділу та відді-

лу режиму і охорони Вільнянської УВП №11, що у Запорізькій області, було попереджено спробу доставки заборонених предметів до установи.

Так, під час догляду передачі на ім’я ув’язненого Ш., виявили та вилучили пляшку з-під солодкої газованої води ємністю один літр, у якій містилася рідина з різким запахом спирту.

За цим фактом ведеться відповідна перевірка.Світлана БАХМУТ

НАЧИНЕНА КАРТОПЕЛЬКА

У Коростенській ВК №71 управління ДПтС України в Житомирській області

співробітники колонії та поліції зірвали спробу доставки до зони, що охороняється, забороненої речовини.

Під час реалізації оперативної інформації біля попереджувальної огорожі установи вони затримали двох мешканців Коростеня, які здій-снили перекид на територію виробничої зони установи згорток, обмотаний прозорою липкою стрічкою. У ньому була картоплина, всередині якої була схована ємкість із світло-коричневою речовиною.

Ця подія внесена до Єдиного реєстру до-судових розслідувань, затримані громадяни до-ставлені до Коростенського відділу поліції для проведення слідчих дій.

Віталій БАБИЧ

Нагадуємо, що спроба передачі до зони, що охороняється, наркотичних речовин переслідується кримінальним законодавством.

квітень 2016 року № 14 3ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

АКЦЕНТИ

5 КВІТНЯ ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ДПТС УКРАЇНИ ПЕТРО ЛЕЙКОВСЬКИЙ ВЗЯВ УЧАСТЬ У ЗАПИСІ ТЕЛЕПРОГРАМИ “УРЯД НА ЗВ’ЯЗКУ З ГРОМАДЯНАМИ” ТА РАДІОПРОГРАМИ “ПІД КОНТРОЛЕМ”.

ТРЕНІНГ

Зупинка серця та відсутність дихання, переломи та порізи, отруєння та

вогнепальні поранення – ці та інші надзви-чайні ситуації були розглянуті під час занять з надання невідкладної медичної допомоги в рамках семінару.

Окрім змістовних розповідей та цікавих порад, лікарі безпосередньо на тренуваль-

них фантомах “здійснили” реанімаційні заходи. Співробітники органів та установ виконання покарань ДПтС України в Чер-нігівській області під наглядом досвідчених практикуючих лікарів отримали не тільки зауваження, а й практичні навички – як зробити закритий масаж серця, штучну вен-тиляцію легень, накладати пов’язки і навіть

правильно транспортувати постраждалого. Для проведення таких навчань вико-

ристовувались заготовлені медичні засоби (бинти, стерильні марлеві серветки, джгути, шини), а також пенітенціаріїв вчили ви-користовувати підручні засоби для надання невідкладної допомоги в екстрених випадках.

Для співробітників така інформація є

надзвичайно важливою, адже нерідко саме вони є першою ланкою так званого ланцюга виживання, надають першу допомогу по-терпілим. Окрім того, набуті під час семінару навики працівники установ виконання пока-рань зможуть, за потреби, використовувати не лише в роботі, але і в повсякденному побуті.

Ксенія ЛОГВІНЕНКО

ВИБОРИ

Кандидатами на посаду ректора були: доктор юридичних наук, професор

І. Богатирьов та кандидат педагогічних наук, доцент О. Тогочинський.

У виборах брали участь усі наукові, науко-во-педагогічні та педагогічні штатні працівники академії, виборні представники з числа інших штатних працівників, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними пра-цівниками, виборні представники з числа кур-сантів та студентів загальною кількістю 99 осіб.

За результатами голосування кандидати на-

брали таку кількість голосів: Іван Богатирьов – 15 (15,15 відсотка), Олексій Тогочинський – 80 (80,8 відсотка). Було виявлено 3 (3,3 відсотка) недійсні бюлетені.

Отже, за результатами голосування ректо-ром Академії Державної пенітенціарної служби обрано Олексія Тогочинського. Виборча комісія передала до Державної пенітенціарної служби України примірник Протоколу засідання ви-борчої комісії Академії ДПтС за результатами підрахунку голосів.

Прес-служба Академії ДПтС

5 КВІТНЯ В АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ, ВІДПОВІДНО ДО СТАТТІ 42 ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ВИЩУ ОСВІТУ” ТА КОНКУРСУ, ОГОЛОШЕНОГО ВІД 26 СІЧНЯ НА ОФІЦІЙНОМУ WEB-САЙТІ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ТА НА ОФІЦІЙНОМУ WEB-САЙТІ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ, ПРОВЕДЕНО ВИБОРИ НА ПОСАДУ РЕКТОРА ЗАЗНАЧЕНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.

Темою розмови у рамках зазначених програм є найактуальніші питання,

що надходять від громадян на урядову “гарячу лінію” та Урядовий контактний центр. Так, протягом минулого року і першого кварталу цього Урядовий контактний центр надіслав на розгляд Державній пенітенціарній службі України понад 3 000 звернень.

Петро Валерійович дав вичерпні від-повіді на озвучені в програмах питання, а

також ознайомився з роботою Урядового контактного центру.

Докладніше дізнатись про суть розмови можна буде, переглянувши телепрограму “Уряд на зв’язку з громадянами”, яка вихо-дить щосереди в ефірі Першого Національ-ного телеканалу, або прослухавши програму “Під контролем” в ефірі Першого каналу Українського радіо.

Прес-служба ДПтС України

ПЕТРО ЛЕЙКОВСЬКИЙ – ГІСТЬ ТЕЛЕРАДІОПРОГРАМ

ОБРАНО РЕКТОРА АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ

ЧЕРГОВІ ПОМІЧНИКИ НАЧАЛЬНИКІВ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ ТА СІЗО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ЗАСТУПНИКИ ЧЕРГОВИХ ПОМІЧНИКІВ НАЧАЛЬНИКІВ УСТАНОВ, СТАРШІ КОРПУСНИХ ВІДДІЛЕНЬ, МЕДИЧНІ ПРАЦІВНИКИ, СПІВРОБІТНИКИ СЕКТОРІВ СОЦІАЛЬНО-ВИХОВНОЇ ТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ ТА ПСИХОЛОГИ СТАЛИ УЧАСНИКАМИ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНІНГОВОГО СЕМІНАРУ ІЗ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЯКИЙ ВІДБУВСЯ НА БАЗІ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ №44. ТЕОРЕТИЧНИМИ ЗНАННЯМИ ТА ПРАКТИЧНИМ ДОСВІДОМ ІЗ ПЕНІТЕНЦІАРІЯМИ ЧЕРНІГІВЩИНИ ДІЛИЛИСЬ ДОСВІДЧЕНІ МЕДИЧНІ ПРАЦІВНИКИ – ЗАВІДУЮЧА НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНИМ ВІДДІЛОМ “ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ” СВІТЛАНА ТКАЧЕНКО ТА ФЕЛЬДШЕР ОЛЕКСАНДР ПУГАЧ.

СПІВРОБІТНИКІВ НАВЧАЛИ НАДАВАТИ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ

4 квітень 2016 року № 14ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

ПОРТРЕТ СИСТЕМИ

СЕМІНАР-НАРАДА

Ініціатива збору належала заступни-кові начальника ДЗД ДПтС України

Олексію Мєдвєдєву та начальникові відділу з організації експлуатації транспортних засо-бів та логістики ДЗД ДПтС України Ярославу Горбаченку. Для обміну досвідом організато-ри заходу на нараду запросили представника регіонального сервісного центру МВС Укра-їни Олександра Лютика та провідного спеці-аліста відділу з керівництва підприємствами установ та організації виробничої діяльності ДПтС України Сергія Руденка.

Під час наради обговорювалися питання щодо порядку проведення обов’язкового

технічного контролю транспортних засобів, алгоритм дій при реєстрації (перереєстра-ції), зняття з обліку транспортних засобів для вибракування та порядок списання транспортних засобів. Учасники отримали вичерпні відповіді на всі запитання і поді-лилися власним досвідом роботи.

На завершення заходу учасники та за-прошені гості побачили, як організована робота автомобільної служби ДЗД ДПтС України, зокрема: відвідали гаражі, ремонтні бокси та вивчити технічну документацію.

Денис ДЕНИСОВ,Фото Валерії КИЛИМОВОЇ

ФЕСТИВАЛЬВІТАЄМО ЮВІЛЯРА!

ЦИМИ ДНЯМИ НА БАЗІ ДЕПАРТАМЕНТУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ДЛЯ ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ РОБОТИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ДПТС УКРАЇНИ У І КВАРТАЛІ 2016 РОКУ ПРОВЕЛИ СЕМІНАР-НАРАДУ ІЗ ПРАЦІВНИКАМИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ДПТС УКРАЇНИ ТА ВІДОМЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА ОРГАНІЗАЦІЮ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ.

ДЛЯ ОБМІНУ ДОСВІДОМ

У ЧУДОВОМУ МАЛЬОВНИЧОМУ КУРОРТНОМУ МИРГОРОДІ ВІДБУВСЯ ШОСТИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ ДИТЯЧИЙ ПІСЕННИЙ ФЕСТИВАЛЬ “СОЛОВЕЙКО УКРАЇНИ”. У НЬОМУ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ НАЙТАЛАНОВИТІШІ ЮНІ СПІВАКИ З УСІХ КУТОЧКІВ НАШОЇ КРАЇНИ І НАВІТЬ ПРЕДСТАВНИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ З ФРАНЦІЇ, ЛИТВИ, СЛОВЕНІЇ ТА РУМУНІЇ.

Особливо приємно те, що пенітенціарна служба не

лишилася осторонь цієї події. Зав дяки підтримці і сприянню Голови ДПтС України Володими-ра Палагнюка двоє “соловейків” – дітей співробітників Служби мали солідну групу підтримки – і своїх рідних, і з Національної профспілки ДПтС України, і представника апарату – інспекто-ра сектору з організації урочистих заходів ДЗД ДПтС України Діану Свинарчук. Ангеліна Половинка

і Андрій Зубкін зачарували всіх присутніх надзвичайно сильними голосами і артистичною хариз-мою. Темпераментна і мелодична пісня “Весна” (яку, до речі, Анге-ліна виконала не гірше, ніж Марія Яремчук) принесла їй омріяну перемогу – вона стала лауреатом другої премії фестивалю.

Андрій Зубкін вразив пат-ріотичним “Отаманом” і за-пальною “Циганкою” не лише журі. Він став лауреатом першої премії пісенного фестивалю, а також отримав цінний подарунок і премію БО “Благодійний фонд Ярослава Бублика”. А ще він під-корив серце народного артиста України і заслуженого діяча куль-тури Республіки Польща Олега Дзюби, і той пообіцяв подару-

вати Андрієві свої власні пісні.Величезне захоплення у

юних співаків викликав подару-нок Національної профспілко-вої організації ДПтС України, яка нагородила наших лауреатів популярним зараз девайсом – новинкою відеотехніки – екшн-камерами.

Фестиваль знімали провідні українські телеканали, а, отже, учасників чекає популярність. “Соловейко України” дав нашим дітям хороший старт на творчому шляху, першою сходинкою до якого був конкурс пенітенціар-ної служби “Юні дарування”. Саме тоді Андрія, який здобув приз “Глядацьких симпатій”, і Ангеліну український компо-зитор-пісняр, народний артист України Мар’ян Гаденко запросив до участі у пісенному фестивалі, співзасновником якого він є, – “Соловейко України”.

Любов Андрія і Ангеліни до музики і до української пісні принесла їм море позитивних і незабутніх емоцій, цінних пода-рунків і безцінних майcтер-класів із найталановитішими діячами України. Приємно, що такі кон-курси є в Україні.

Сердечно дякуємо організа-торам за те, що популяризують серед молоді нашу культуру, мову, українську пісню. А якщо діти змалечку цінуватимуть своє ко-ріння, наша нація буде сильною і на нашій багатостражденній Україні запанує мир і благодать.

Наталія УСИКФото Діани СВИНАРЧУК

З ЛЮБОВ’Ю ДО ЛЮДЕЙНЕЩОДАВНО СВІЙ СІМДЕСЯТИП’ЯТИРІЧНИЙ

ЮВІЛЕЙ ВІДСВЯТКУВАВ НАЧАЛЬНИК ЛІКАРСЬКОЇ АМБУЛАТОРІЇ ІВАН ЄЩЕНКО. МОЖНА СМІЛИВО СКАЗАТИ: СЕРЕД ЧИСЛЕННИХ ПРАЦІВНИКІВ СЛУЖБИ НЕ ЗНАЙДЕТЬСЯ ЖОДНОЇ ЛЮДИНИ, КОГО Б НЕ ЗІГРІВ СВОЇМ ТЕПЛОМ ІВАН РОМАНОВИЧ. ДОБРО І РАДІСТЬ, ЯКІ ВИПРОМІНЮЄ ЦЯ ЛЮДИНА, ПЕРЕДАЮТЬСЯ КОЖНОМУ, ХТО ЗАХОДИТЬ ДО ЛІКАРСЬКОЇ АМБУЛАТОРІЇ.

А відвідувачів у лікаря Єщенка справді багато.

Кожен знає – отримає ліки не лише для тіла, але й для душі. Як зізнається Іван Романович, досить часто до нього приходять отримати пораду у скрутній життєвій ситуації, адже болючі питання бувають у кожного з нас. І ніхто не йде невтішеним, непідбадьореним. У кабінет до Івана Романовича заходиш, як до рідного батька, відчуваєш, що цій людині можна повністю довіритись, поговорити про на-боліле. Знаєш, що обов’язково отримаєш слушну пораду, відчу-єш щиру підтримку... Ту душевну теплоту та щирість, на яку багатий цей лікар сам, він з радістю дарує і своїм пацієнтам.

Саме про таких людей говорять: він – лікар від Бога. Медич-ною практикою Іван Романович займається вже 57 років, 12 з них присвячені роботі у пенітенціарній службі. Можна впевнено ска-зати, що за роки професійної діяльності ця людина не раз рятувала людське життя. Адже під час лікарських буднів, йому доводилось людей і від інфаркту рятувати, і спиняти кровотечу, і вчасно та оперативно реагувати на гострі захворювання, такі, наприклад, як апендицит. Тому й заслужив цей приємний чоловік неабияку любов та повагу серед наших працівників.

На моє ж запитання відкрити секрет професійної діяльності, Іван Романович відповідає, що жодного особливого секрету немає. Головне у житті будь-якого спеціаліста, чим би він не займався, – це любов до людей. “ Я дуже люблю людей. Це обумовило і вибір професії. З роками вчишся бачити людину наскрізь. Заходить вона до кабінету, а ти вже бачиш, з чим ця людина прийшла, з якою про-блемою, знаєш, що їй порадити. І коли мені бажають на життєвому шляху лише хороших людей, я говорю, що поганих людей для мене не існує, тому що той, хто зустрічається на життєвому шляху, це в першу чергу – людина. ”

Отже, наша редакція приєднується до всіх найтепліших слів та побажань, які подарували ювілярові всі, хто його любить і поважає. Від себе хочемо побажати:

Щоб доля завжди радість дарувала,Натхненною, привітною була,Здоров’я з кожним роком розквітало,І щоб в душі завжди весна була!

Колектив редакції “ЗіО”

В УКРАЇНІ ЗАСПІВАЛИ “СОЛОВЕЙКИ”

квітень 2016 року № 14 5ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

ВІСТІ З РЕГІОНІВ

Не пасуть задніх і пенітен-ціарії. Так, станом на 31

березня 2016 року підприємствами сільськогосподарського профі-лю установ виконання покарань Державної пенітенціарної служби України в агротехнологічні терміни було посіяно: ярих зернових на пло-щі 1596,9 га (54,3 відсотка від пла-ну), у тому числі, ячменя – 1577,7 га

(78,3 відсотка) та кормових культур – 255,6 га (27,2 відсотка).

Як повідомив нам начальник сектору з керівництва підпри-ємствами сільськогосподарського профілю ДПтС України Олександр Ярмоленко, на сьогоднішній день підготовлено ґрунту під посів зер-нових, технічних та кормових куль-тур на площі 6511,5 га, що складає

56,8 відсотка від загальної площі. Підживлено озимих культур

4219 га – 100 відсотків від плану та ярих зернових культур 1165,7 га (73 відсотка від загальної площі посіву).

До речі, пально-мастильними матеріалами підприємства забез-печені в повному обсязі.

Юлія СЕРЕДА

ПОСІВНА-2016

ЗАВДЯКИ ГАРНИМ ПОГОДНИМ УМОВАМ, ЩО СКЛАЛИСЯ В УКРАЇНІ У ЦЬОМУ РОЦІ, В ДЕЯКИХ РЕГІОНАХ, НЕ ЧЕКАЮЧИ КАЛЕНДАРНОЇ ВЕСНИ, РОЗПОЧАЛИ СІВБУ РАННІХ ЯРОВИХ ЗЕРНОВИХ. МІНІСТЕРСТВО АГРОПОЛІТИКИ ПОВІДОМЛЯЄ, ЩО ОДЕСЬКІ АГРАРІЇ ВЖЕ ЗАСІЯЛИ 1,7 ТИС. ГА, А МИКОЛАЇВСЬКІ – 0,9 ТИС. ГА.

ЩО ПОСІЄШ, ТЕ Й ПОЖНЕШ

Когось може здивувати той факт, що ікона замирото-

чила у місці, яке явно далеке від святості. Проте те, що є незвичним для людей, є цілком звичним для Бога, тому й посилає Він свою милість і підтримку тим, хто цьо-

го найбільше потребує. Зламана доля, понівечене життя, сірі будні за ґратами – саме у цих місцях людська душа особливо потребує розуміння й підтримки. Тому новина про те, що у тюремному храмі з’явилась мироточива ікона,

стала справжньою подією у житті засуджених.

Кожного дня всі охочі мають можливість помолитися біля іко-ни, принести до неї свої печалі, попросити у Бога допомоги та заступництва у важких життєвих випробуваннях. І охочих справді багато. Помолитися до ікони під-ходять не лише співробітники ко-лонії та засуджені, але й їхні родичі. Серед тих, хто вірить у чудотворну силу ікони, є багато й місцевих жителів, які почули про це диво. Поклоніння іконі триває щоденно під наглядом охорони установи.

Нещодавно преклонився пе-ред іконою і митрополит Хмель-

ницький і Кам’янець-Подільський Антоній. Після молебня до ікони Божої Матері “Розпачливих остан-ня надія” відзначив, що це є знак того, що Божа Мати опікується всіма людьми, особливо тими, хто перебуває в неволі, даючи надію через покаяння і виправлення здо-бути спасіння.

Благочинний Ізяславського району Хмельницької області отець Володимир (Ковальчук)розповідає, що ікону храму при його освяченні подарували батьки одного із засуджених ще в 2002 році. Це звичайна літографія не-величкого розміру, приблизно 60 на 30 см. Наразі масляна прозора

рідина, яка має надзвичайно при-ємний запах, вкрила вже третю частину образу. З усіх боків ікона закрита склом, тому волога по-трапити всередину ззовні не могла.

Отож це справжнє диво, яке по своїй великій милості нам ще й ще раз посилає Господь. Для того, щоб люди, зокрема, ті хто пере-буває в колонії, не зневірились, а нав паки відчули силу Божу і підтримку в своєму житті. Щоб зрозуміли, що впустити віру, надію та добро в своє сердце ніколи не пізно. Адже надія і допомога від Всевишнього надається всім, на-віть тим, хто зневірився її знайти.

Людмила ТОМІНА

ДИВО

НЕЗВИЧАЙНА ПОДІЯ СТАЛАСЯ НА ТЕРИТОРІЇ ЗАМКОВОЇ КОЛОНІЇ №58 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ. У ТЮРЕМНОМУ ХРАМІ ЗАМИРОТОЧИЛА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ. НАЗВА ІКОНИ “РОЗПАЧЛИВИХ ОСТАННЯ НАДІЯ” ДУЖЕ СИМВОЛІЧНА, ОСОБЛИВО ДЛЯ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ОПИНИЛИСЯ У МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ.

У КОЛОНІЇ ЗАМИРОТОЧИЛА ІКОНА

У рамках Всеукраїнської профілактичної акції “Відповідальність починається з мене” спів-

робітники сектору КВІ управління ДПтС України в Чернігівській області та поліцейські з сектору молодіжної превенції управління превентивної ді-яльності ГУНП в Чернігівській області ініціювали проведення конкурсу дитячого малюнка за здоровий спосіб життя.

До участі в конкурсі були запрошені вихованці ряду творчих гуртків Чернігівського обласного Пала-цу дітей та юнацтва – учні 1-3-х класів міських шкіл. Формулюючи конкурсне завдання, організатори вирішили спинитися на одній з основних складо-вих акції “Відповідальність починається з мене” – пропаганді здорового способу життя та творчості, змістовного та корисного дозвілля на противагу шкідливим звичкам.

Кожен дитячий малюнок в результаті вийшов схожим на своєрідний плакат на підтримку здорового способу життя. Малюки зобразили заняття спортом та атрибути творчості, сімейне дозвілля на свіжому повітрі тощо. Багато хто виділив частину аркуша, аби змалювати предмети та ознаки, варті категоричної відмови. До “чорного списку” потрапили переважно алкоголь і тютюнопаління.

Підсумком конкурсної програми стало нагоро-дження маленьких учасників. Уважно розглянувши представлені роботи, комісія з числа організаторів дійшла висновку, що ці дитячі твори є приблизно рів-ними за майстерністю виконання, досить високою з огляду на вік малечі. Тож усі юні художники отримали почесні дипломи учасника конкурсу, а також сувеніри та солодкі подарунки.

Ксенія ЛОГВІНЕНКО

ФОТОФАКТКОНКУРС

СМІХ – ЦЕ СОНЦЕ1 КВІТНЯ ВИДАЛОСЯ ДОЩОВИМ ТА ПОХМУРИМ.

ТА, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ЦЕ, В ПРИЛУЦЬКІЙ ВИХОВНІЙ КОЛОНІЇ ВІДЗНАЧАЛИ ДЕНЬ СМІХУ.

З ентузіазмом вихованці долучилися до проведення розважаль-ної програми з нагоди Дня сміху. Ведучі розповіли вихованцям

про виникнення першоквітневої традиції в різних країнах світу. Хлопці підготували жартівливі сценки-мініатюри, читали гуморески, грали у веселі ігри. На закінчення програми вихованці “знялися” в кліпах з жартівливими піснями.

Недаремно вважають, що сміх урятував людство від загибелі. Сміявся Езоп, сміявся Сервантес, сміявся Остап Вишня, Шевченко своєю сатирою нищив світове зло. Сміх допоміг нашому народові здобути волю. Коли людина сміється, вона стає вільною. Коли лю-дина сміється, вона незалежна. Коли людина сміється, вона подолає всі труднощі, усі негаразди.

Нехай же сміх буде супутником у житті вихованців Прилуцької установи, хай допоможе їм звільнитися умовно-достроково і знайти правильну життєву дорогу!

Валентина ЗАГРЕБЕЛЬНА

ДІТИ – ЗА ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

6 квітень 2016 року № 14ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

ПАНОРАМА

На сьогодні, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, діа-

бет набуває справжньої епідемії – близько 300 мільйонів людей хворіють на діабет і, за прогнозами експертів, протягом 30 років це число збільшиться вдвічі. Діабет стане сьомою провідною причиною смерті.

Цукровий діабет – прогресуюче захво-рювання, яке потребує медичної допомоги протягом усього життя хворого. І непокоїть той факт, що діабет невпинно молодшає, кожен рік вражаючи дедалі більше людей працездатного віку. Тому бажано виявля-ти його якомога раніше. Дуже важливо, щоб лікар під час прийому пацієнта зав-жди звертав увагу на такі симптоми, як:

підвищена потреба людини в рідині, що перевищує звичайну норму; відчуття су-хості у роті; сонливий стан; свербіж шкіри;

зміни у вазі; уповільнене загоєння ран.Але значній частині випадків захво-

рювання на діабет можна запобігти, дотри-муючись стандартних рекомендацій для ведення здорового способу життя, таких як: регулярні заняття спортом, здоровий сон, правильне харчування, відмова від куріння, уважне ставлення до вживання алкоголю.

Звичайно ж, одного дня для обгово-рення, а тим паче для вирішення питання – дуже мало, але це ефективний спосіб звер-нути увагу на проблему у міжнародному масштабі. Адже день здоров’я відзначається в багатьох країнах на державному рівні.

Наш кор.

ДЕНЬ ЗДОРОВ’Я

7 КВІТНЯ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВ’Я, ЯКИЙ ЦЬОГО РОКУ ВООЗ ПРИСВЯТИЛА КАМПАНІЇ З ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЮ ДІАБЕТУ.

ДІАБЕТ ПРИВЕРНУВ УСЕСВІТНЮ УВАГУ

ЯК ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ НАЩАДКІВ

Ця людина, спогади якої ми подаємо сьогодні, – одна з тих, хто став жертвою

безпрецедентної за масштабами злочинної ді-яльності нацистів в період панування Третього Рейху, складовими якої були масові депортації, нелюдські умови утримання, а також криваві реп ресії мирного населення. Ця людина пережила непосильну працю і рабство.

Павло Кулик, колишній в’язень фашистських концтаборів Освенцім, Маутгаузен і Ебензее, 1927 року народження, мешканець села Глибочка Тростянецького району Вінницької області (мову і стиль збережено).

– У серпні 1943 року нас всіх, хлопців і дів-чат 1926-1927 років, було примусово вигнано на роботи в Німеччину. Зупинили потяг у Польщі, а ходили на роботу під наглядом і охороною за 3 км в м. Бойжен, це вже Німеччина. В шахті добували вугілля, а дівчата всі неподалік працювали на хі-мічних заводах. Обдивившись, що охорона тільки на прохідній, ми: я, Микола Суховітрук, Андрій Суховітрук – всі з сіл Глибочка і Мироньок, Ва-силь Нифонтович, це вже з села Скибинець, – за-раз це одне господарство, а тоді були вони окремо – обдивились, що можна взяти мур при допомозі одне одному, і вночі через два тижні вирішили тікати додому на Україну.

Старались іти більше лісами і вночі, щоб нас не виявили, або вдосвіта.

Недалеко Кракова нас виявив один лісник, він ішов із собакою і бачив, що ми палили багаття, пекли картоплю. Невдовзі були оточені гітлерівця-ми з собаками, взяті на наручники, і доставили нас в лісництво Мехов – Польща, а потім на руки взя-ли нам замки і по два були доставлені в краківську тюрму Монтелюпіх, де просиділи п’ять тижнів. Звідти – в “чорний ворон” і в концтабір Освенцім, де мені був привласнений номер, який вибитий на лівій руці, червоний трикутник – букви R і №163179, який я носив на лівій стороні полоса-того жакета і на правій стороні полосатих штанів. Носив я також полосату безкозирку – мютце.

В концтаборі “Освенцім” ми пройшли ка-рантин у блоці цвай-А, а потім нас погрузили в товарняки і відправили в Маутгаузен всіх, крім Андрія Суховітрука, який, коли ми тікали і пере-ходили одну із польських річок, вліз із шматтям в річку, а вже була глибока осінь. Багаття роз-палити ми боялися, щоб не бачили нас, то ми його взяли всередину, а самі лягли по боках, але він все рівно захворів і в концтаборі вже не міг реагувати на все, що потрібно від приречених на смерть. Одного разу проходив блоковий, а він був з німецьких завербованих – здоровий дядько, і коли він проходить, треба було йому дати дорогу і зняти кепку.

Андрій цього не почув, що він йде ззаду, а той його зі всієї сили вдарив здоровим кулаком під бік, і той насилу віддихався, бо це не дало йому дихати.

При тому скудному харчуванні із тим ударом він почав сохнути, і коли нас уганяли на етап, то його вже не взяли як слабого і оставили в Освенці-мі. Ми його оставили в такому тяжкому стані, що він скоріш за все попав у крематорій Освенціма, бо до цієї пори ніяких даних про нього немає.

А Микола Суховітрук живе в с. Соболівка Вінницької області, а Василь Миронюк живе в селищі Тростянець. У всіх в них порядкові номери за моїм, тобто 163180, 163181, 163182. Це всі но-мери Освенціма, бо в Маутгаузені були вже інші номери, вибиті на бляшці, як часи – 56822 і т.д.

Ті номери на руках, я не знаю, як у жінок, а в чоловіків в усіх є номери, і то я не знаю, бо у других таборах, ну, наприклад, у Маутгаузені, вже давали тільки бляшки на руці на ремінцях, а в Освенцімі всім вибивали на руках, тож чи не може це бути доказом, що був у Освенцімі (до речі, уже в грудні в 1943 році я був в Освенцімі).

Моя розповідь – це пам’ять заради мирного майбутнього.

Зоряна НАГІРНЯК

“Пишу вам чергового листа з великою повагою та вдяч-

ністю за всебічний та цікавий підбір публікацій матеріалів газети “ЗіО” не тільки для пенітенціаріїв, а також і для засуджених. Читаємо кожен примірник газети з великим задоволенням. За що й дуже дякуємо всім вам”, – написав нам у своєму листі засуджений Павло Большов з Темнівської ВК №100 і надіслав свої вірші. Ось декілька рядків з одного, при-свяченого відповідальності людини за свої вчинки:

Поступки, те, что не исправить,Слова, которых не вернуть –Мы в жизни много совершаем, Не зная, что они несут.Однажды время то наступит,Когда, утратив все вокруг,Мы все ошибки осознаем,Чтобы исправить прошлый путь.И, сердце болью наполняяИ памятью былых минут, Изменим мы себя, страдая,Хотя былое не вернуть.Звертається до Бога у своєму вірші

засуджений з цієї ж колонії Олександр

Пихтін, благаючи Всевишнього допо-могти йому подолати внутрішню кризу життя:

Осеню себя крестным знаменьем,К Богу сердце свое обращуИ со слезным глубоким прощеньемСвои горькие просьбы пролью:“Научи меня, Боже, любить,Недостойному мне помоги,Чтобы злобу любовью затмитьБескорыстно, без страсти и лжи.Научи меня, Боже, прощатьБез обид и от чистой души,Как прощает хорошая матьСвое чадо во имя любви.Научи, я молю, научи,Дай мне мужество

в каждом сраженье,Если силы лишусь, укрепи,Чтобы легче принять пораженье.Научи меня искренне верить,А еще научи – не грешитьИ открой предо мной свои двери,Помоги душу мне излечить”.Засуджені з Темнівської колонії

А. Решитов та В. Сіренко закликають: Уж сколько обращений к Богу –

Молитвы, слезы, посвященья…Чтоб Он направил мыслей слогНа правду принятых решений.Давайте скажем слово Веры,Прославим Господа стихом,И Он пошлет благословенье,Чтоб защитить нас от грехов.Ці дописувачі зичать усім миру,

злагоди, добробуту і висловлюють слова підтримки нашим доблесним воїнам, які захищають східні кордони нашої Батьківщини.

Усі ці вірші можна об’єднати по-бажанням з вірша Олександра Пихтіна:

Бог дал руки, чтоб делать добро,А глаза, чтобы зреть красоту.Береги и цени это всеИ воздай благодарность Творцу!Ну, а сердце очисти от зла,Сироту и вдову накорми,Поддержи в трудный миг старика –И болеть перестанет в груди.У дні Великого посту дуже актуаль-

ними є добрі побажання та помисли, благодійні вчинки усіх, щоб душа наша приготувалася до найважливішого свя-та – Пасхи. Тож робіть добро і живіть з любов’ю!

Вікторія ЦВЄТКОВА

ЗНОВУ ПОШТА ПРИНЕСЛА ЛИСТИ. ЯК ЗАВЖДИ, ЇХ АВТОРИ ПИШУТЬ ПРО ТЕ, ЩО НАЙБІЛЬШЕ ЇХ ЦІКАВИТЬ. НАЙЧАСТІШЕ НА НАШ РОЗСУД ЗАСУДЖЕНІ НАДСИЛАЮТЬ ЛИСТИ ІЗ ДОРОБКАМИ СВОЇХ ВІРШІВ – ПЕРШИХ СПРОБ ПЕРА. І ДОСИТЬ ЧАСТО НАЙЦІКАВІШІ МИ ЗАВЖДИ ПУБЛІКУЄМО НА ШПАЛЬТАХ ГАЗЕТИ, БО РОЗУМІЄМО, ЯК ВАЖЛИВО ПІДТРИМАТИ ЛЮДИНУ ЗА ҐРАТАМИ, ЯКА ВЕСЬ СВІЙ ЧАС ПРОВОДИТЬ У ВІДОКРЕМЛЕНОМУ ПРОСТОРІ.

За роки існування нашої газети через її сторінки пройшли сотні, якщо не тисячі подяк нашим співробітникам,

які з гідністю і честю несуть свій службовий обов’язок. І якщо тобі за твою роботу дякують, то ти маєш право пишатися цим. Тому ми й надалі друкуємо листи-подяки працівникам наших установ від тих людей, на долю яких вони, безумовно, впливають та направляють її у вірне русло.

Цього разу з подякою звернулась до нас колишня засуджена

Світлана Садовська. “Хочу через вашу газету висловити подяку працівникам Надержинської виправної колонії №65. За час перебування в колонії ніхто й ніколи не сказав грубого слова. Насамперед хочу подякувати начальникові колонії Миколі Алєксєєнкові за його людяність та доброту. А також подякувати заступнику начальника Олександру Кузнєцову, Елеонорі Боро-довці, Дмитру Коблицькому, Якову Гордієнку, Тетяні Сергєєвій, Ларисі Фісун, Юлії Кравець, Елеонорі Геті, Валентині Щербак, педагогічному колективу установи, поварам Вірі та Марії і ба-гатьом іншим. Від щирого серця хочу побажати їм чистого неба над головою, здоров’я і успіхів у всьому”.

Підготувала Людмила ТОМІНА

ТЕПЛІ РЯДКИ

ЩИРА ПОДЯКА

“Доброго дня, редакціє газети. Я відбуваю покарання у Чер-

нігівській виправній колонії №44, звідки і пишу. Прошу вас у газеті опублікувати мої слова вдячності адміністрації уста-

нови, зокрема, Світлані Вороніній, На-талії Хоменко, Андрію Вербі, Валентині Ковтун за соціально-виховну роботу, за чуйність і професіоналізм, за допомогу і поради. За величезний внесок у захист

прав, свобод і законних інтересів за-суджених. За високий рівень роботи у пенітенціарній службі України.

Олена ЖИЛЕНКО, ЧВК №44”

“ДЯКУЮ ЗА ЗАХИСТ МОЇХ ПРАВ…”

“ЧИТАЄМО КОЖЕН ПРИМІРНИК ГАЗЕТИ З ВЕЛИКИМ ЗАДОВОЛЕННЯМ…”

НАМ ПИШУТЬ

11 КВІТНЯ – МІЖНАРОДНИЙДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ

В’ЯЗНІВ ФАШИСТСЬКИХ КОНЦТАБОРІВ

квітень 2016 року № 14 7ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

СПАДЩИНА

ПРО НЕБЕСНІ ТАЄМНИЦІ

Безкінечне і загадкове небо завжди манило до себе лю-

дину. Може, тому серед багатьох захоплень юнака була й астроно-мія. Молодий Емануїл Сведборг, обдарований природою гострим розумом, постійно прагнув до по-повнення своїх знань. Коло його зацікавлень надзвичайно широке: математика, природничі науки, філософія, філологія. Здобувши університетську освіту, у двадцять один рік Емануїл захищає дисер-тацію з античної філософії. Потім з метою завершення освіти подо-рожує по Англії, Голландії, Франції та Німеччині, де протягом чотирьох років відвідує лекції у місцевих уні-верситетах. Після повернення у 1716 році до Стокгольма молодий учений привертає до себе увагу можновлад-ців оригінальними математичними та фізичними дослідженнями. Шведський король Карл ХІІ при-значає його (у 28 років) надзвичай-ним асесором королівської гірничої колегії. Це була велика довіра і ви-знання. Окрім того, за визначні за-слуги особливо у військовій справі, молодому вченому присвоюється дворянське звання і відповідно до останнього прізвище Сведборг змінюється на Сведенборг.

Він завжди був надзвичайно вимогливим до себе і своєї праці. Відтак, незважаючи на лаври, у пошуках нових знань вирушає у чергову подорож до Австрії та Угор-щини, де знайомиться з набутком учених цих країн. Після повер-нення на батьківщину Сведенборг узагальнює свої спостереження у низці праць, що згодом становили тритомне видання. Дослідження з мінералогії та філософії принесли вченому загальне визнання. Ема-нуїла Сведенборга обирають членом Стокгольмської академії наук, ряду зарубіжних наукових організацій. 17 грудня 1734 року він отримує диплом почесного члена Санкт-Петербурзької академії наук.

Як зазначає науковець Анато-лій Денисенко, з 1745 року в житті Сведенборга починається новий, найбільш плідний етап творчої діяльності. Розглядаючи Всесвіт у просторі і часі, вчений прагне проникнути у сферу безкінечного. З-під його пера виходить низка те-ологічних праць, зокрема, “Небесні таємниці”, де Сведенборг пояснює дев’яносто розділів Біблії, пере-кладеної ним з оригіналу (книги “Буття” та “Вихід”). Перші томи започаткованого 1749 р. велетен-ського дослідження мали як про-довження цілу низку теологічних книг. З’являються друком “Про небо і пекло” (1758), “Мудрість ангельська про Божественну лю-бов і Божественну премудрість” (1763), “Мудрість ангельська про Божественне провидіння” (1764), “Апокаліпсис відкритий” (1766), “Істинна християнська релігія” (1771).

Підсумком його теологічної діяльності стає праця “Про небеса, про світ духів і про пекло”. Вона пе-рекладається багатьма мовами світу. У 1980-х роках минулого століття здійснено репринтне перевидання цієї книги.

Як стверджують сучасники, Емануїл Сведенборг був наділений також даром провидця.

Зоряна НАГІРНЯК

ЦІКАВО ЗНАТИ

Споконвіку людина мала органічну потребу пізнавати таємниці життя,

перебувати у постійному пошуку. Якщо наші пращури через технічну неозброєність лише милувалися зорями, то ми дістали змогу до-сліджувати Всесвіт. Ціла плеяда знаменитих українців своїми відкриттями, винаходами, науковими працями наблизила день першого польоту людини в космос.

Перші у світі практичні кроки до ство-рення ракетної техніки, а, отже, і виходу людства в космос зробив українець, нащадок славних запорожців Олександр ЗАСЯДЬКО (1779-1838), який народився на Полтавщи-ні, зазначає у своїй книзі “Що дала Україна світові” професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, док-тор історичних наук Володимир Сергійчук. Почавши військову кар’єру підпоручиком артилерії, Олександр Засядько дослужився в царській армії до генерал-лейтенанта. Але поряд з військовими походами він з 1815 року захопився конструюванням ракет, вкладаючи у цю справу власні гроші. Зрештою винахід-ник досягає успіху, сконструювавши перші зразки запалювальних і гранатних ракет трьох калібрів: 4-дюймові, 2,5-дюймові і 2-дюймові, а також спеціальну установку для стрільби.

Армійські випробування в Санкт-Петербурзі підтвердили високу якість ракет Олександра Засядька. У бойовій обстановці вони були використані в російсько-турець-кій війні 1828-1829 років. Для прицільного ведення вогню тоді наш земляк виготовив спеціальні станини, з яких одночасно за-пускали 36 ракет – тобто прообраз майбутніх “катюш”. Отож Засядька називають піоне-ром у галузі конструювання бойових ракет.

Новаторські ідеї Олександра Дмитрови-ча в галузі ракетної техніки успішно розвинув уродженець Чернігівщини, видатний учений, генерал-лейтенант Костянтин КОСТЯНТИ-НОВ (1817 р., за іншими даними 1819-1871). Після закінчення Михайлівського артиле-рійського училища в Санкт-Петербурзі він спочатку служив у гвардійській артилерії. Проявив себе як талановитий інженер-конструктор. Зокрема, створив у 1844 році електробалістичний прилад для визначення швидкості польоту артилерійського снаряда в будь-якій точці траєкторії, а 1847 року – балістичний маятник, який давав можливість установити закон зміни рухомої сили у часі. Костянтинов сконструював низку бойових ракет, водночас був автором багатьох науко-вих праць з артилерії, ручної вогнепальної зброї, піротехніки, ракетобудування тощо. Його іменем названо кратер на зворотному боці Місяця.

Український шлях у подальшому розвит-ку ракетної техніки торував Микола КИ-БАЛЬЧИЧ (1853-1881), який народився теж на Чернігівщині, в родині священика. Коли його як активного члена “Народної волі” заарештували й стало зрозумілим, що йому загрожує смертна кара, він мучився тільки тим, що не встиг зреалізувати бодай на папері свій проект реактивного літального апарата, над яким працював таємно навіть від друзів.

Ось цікаві подробиці його життя. Мико-

ла Кибальчич міг подати прохання про поми-лування. Однак заявив: “Мене поставлять у становище мовчазної співучасті в мордуванні мого народу... Ні, краще померти з гідністю, ніж недостойно жити. Просити помилування не буду!”

За таких обставин він прагне будь-що за-вершити свій проект у в’язниці напередодні страти. У камері у нього не було паперу, на якому міг викласти свої думки. І тоді він вирі-шує замість паперу використати стіну, на якій креслить і пише поламаним ґудзиком. Коли вдалося дістати папір, переписує зі стіни свій проект і вручає його своєму адвокатові Герарду. Той пробує передати ці розрахунки на Захід, ознайомити з ними відомих науков-ців, які своїм втручанням зможуть врятувати Кибальчича, вплинути на царя.

“Врятувати життя, – каже підсудний своєму адвокатові, – це другорядне. Важливо інше, важливо врятувати мою ідею, вряту-вати винахід, щоб вони стали надбанням людства!.. Вони відкриють людині шлях на Марс, Венеру. Дадуть можливість заселити всі планети Всесвіту, на яких можливе життя. Вони підкорять людині космос, подолають нескінченні космічні простори!..” Кибальчич загинув, але його проект був урятований.

Одним із найяскравіших представни-ків, які готували прорив у космос, був Юрій КОНДРАТЮК (справжнє ім’я Олександр Шаргей). Забутий донедавна геній, учений-самоук, що формально навіть не мав вищої

освіти, став одним із піонерів вітчизняної та світової ракетної техніки.

Він незалежно від К. Ціолковського (і будучи навіть незнайомим із його досліджен-нями) вивів основні рівняння руху ракет. У своїх працях 1919-1929 років Кондратюк описав оптимальні траєкторії польотів, бу-дову ракет і двигунів, склад палива, способи повернення на Землю та декілька інших важливих проблем, пов’язаних із польотами в космос. Розробки вченого на цілу епоху випереджають розвиток новітньої на той час науки – теоретичної космонавтики.

Підсумком роботи Юрія Кондратюка в галузі космонавтики стала його праця “За-воювання міжпланетних просторів”, яка побачила світ 1929 року. Ознайомившись із цією книгою, К. Ціолковський потім напи-ше: “Сорок років я працював над реактивним двигуном і думав, що прогулянка на Марс почнеться через багато сотень літ. Та строки міняються. Я вірю, що багато з нас стануть свідками заатмосферної подорожі”.

Невдовзі так і сталося. У 1969 році аме-риканці запустили до Місяця космічний корабель “Аполлон”. Автори програми цього польоту використали ідею Кондратюка про досягнення поверхні великого небесного тіла за допомогою відокремленого від космічного корабля-матки невеликого посадково-зліт-ного модуля.

У практичній космонавтиці було вико-ристано також ідеї Кондратюка щодо будови багатоступеневої ракети, конструкції крісел у літальних апаратах, застосування скафандра для виходу у відкритий космос, приземлення за допомогою парашутів.

Ім’я Юрія Кондратюка золотом за-карбовано у залі Слави Космічного музею НАСА серед кількох десятків імен видатних землян, чиї ідеї допомогли людству здійснити прорив у освоєнні космосу. Ім’ям ученого, що став одним з основоположників світової теоретичної космонавтики, названо космічну трасу і кратер на зворотному боці Місяця. У США на мисі Канаверал встановлено пам’ятний знак на честь нашого геніального співвітчизника.

Космонавтику прославили ще й інші наші земляки. Так, її основоположником називають Костянтина ЦІОЛКОВСЬКОГО (предки й родичі Ціолковських мешкали на Волині і в Галичині).

Костянтин Ціолковський запропонував низку схем ракет дальньої дії та ракет для міжпланетних подорожей, створив теорію польоту реактивних літаків, винайшов схему газотурбінного двигуна. Він уперше розв’язав проблему посадки космічного апарата на поверхню планет, що позбавлені атмосфери. Науковець розробив теорію багатоступеневих ракет; першим вирішив питання руху ракет в неоднорідному полі тяжіння та розглянув вплив атмосфери на політ ракети, а також вирахував потрібні запаси пального для по-долання сили опору повітряної оболонки Землі. Він першим у світі вивчив питання про ракету – штучний супутник Землі – та висло-вив ідею створення навколоземних станцій.

Зоряна НАГІРНЯК

ПРОРИВ УКРАЇНЦІВ ДО ДАЛЕКИХ СВІТИЛОДИН ІЗ МУДРЕЦІВ СКАЗАВ: “ЯКБИ НА НАШІЙ ПЛАНЕТІ БУЛО ЄДИНЕ

МІСЦЕ, ЗВІДКИ БУЛО ВИДНО ЗОРІ, ТО ТУДИ НЕСКІНЧЕННИМ ПОТОКОМ ІШЛИ Б ЛЮДИ З УСІЄЇ ЗЕМЛІ”.

МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

8 квітень 2016 року № 14ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

КАЛЕЙДОСКОП

Фінансові реквізити: рахунок ДЗД ДПтСУ, р/р №31250227201887 в ДКСУ

в м. Києві, код банку 820172, ЄДРПОУ 08565003. Свідоцтво платника ПДВ №200062177.

Інд. под. № 085650026068

ГазетаДержавної

пенітенціарної служби України

Адреса редакції: 04050, м. Київ50, вул. Ме льни кова, 81.

Телефон: 4810562; еmail: zio@kvs.gov.ua

Листування з читачами тільки на сторінках газети. Думки авторів публікацій

не завжди збігаються з точкою зору редакції. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали. За

точність викладених фактів відповідальність несе автор. Художні твори друкуються мо-вою оригіналу. При використанні наших

публікацій посилання на “Закон і обов’язок” обов’язкове.

Головний редакторОксана

ВЄЛКОВА-ЛАГОДАСвідоцтво

про реєстраціюКВ №9609

від 21.02.2005р. Ціна договірна.

Рукописи і фотознімки не повертаються і не рецензуються. Відповідальність за достовірність

реклами несе рекламодавець.

Передплатний індекс 23102Наклад: 37500

Замовлення №46888ТОВ “МЕГА-ПОЛІГРАФ”,

м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14

ОБОВ’ЯЗОКЗАКОНЗАКОН

ОБОВ’ЯЗОКi

ОБОВ’ЯЗОКЗАКОНЗАКОН

ОБОВ’ЯЗОКi

НОВИНКИ-ЦІКАВИНКИ

Бабушка внучке подарила набор доктора. Коты спрятались сразу. Дедушка не успел.

***Любовь, романтика… А, как ни крути,

самая долгожданная эсэмэска – зарплата пе-речислена!

***Зустрічаються чотири студенти. Один

говорить: – Мужики, давайте сьогодні ввечері до

мене – є пиво, риба... – А дівчата будуть? – З дівчатами я вже домовився. Їх не буде!

***Чоловік прийшов з роботи:– Кохана, сьогодні така давка була в авто-

бусі, що одна вагітна жінка народила!– Це фігня. Вчора була така давка, що я

завагітніла.***

Увага! Загубився син начальника Київської податкової інспекції –хлопчик 12-ти років, особ ливі прикмети – підполковник.

***На вулиці сваряться двоє чоловіків: – Ви – осел! – Від осла чую!Перехожий зупиняється: – Ну, навіщо сваритися, якщо ви родичі?

***– Синку, навіщо ти всім розповів про те, як

фізрук з Марією Іванівною цілувався? – Вона сама про це попросила. – Як сама? – Сказала мені: “Петрику, ти чого там на

задній парті смієшся? Ану розкажи нам всім, ми теж посміємося!”

***Зустрічаються два мужики на тому світі:– Ти як помер?– Замерз, а ти як?– Від сміху помер.– А то як?– Розумієш, був я в коханки, стук в двері,

я в паніку – чоловік вернувся! Коханка не роз-губилася, йому відро із сміттям дала, і поки він ходив, я вдягнувся і пішов. Приходжу додому, а моя мені через поріг відро із сміттям тягне. Я все зрозумів, увірвався в квартиру, все перерив і нічого не знайшов! Сів на диван, сміявся, сміявся і від сміху помер!

– От дурень! Заглянув би в холодильник...Двоє живі би були...

***Вовочка на уроці зоології:– Я вчора знайшов чотирьох дохлих мух.

Два самця і дві самки. Учитель дивиться скептично на учня:– А як ти зміг визначити їхню стать?– Дуже просто! Дві приклеїлися до пива, а

дві – до дзеркала!***

Лікарю, а шестилітня дівчинка може за-вагітніти?

– Ну, що ти, Вовочка, звичайно, що ні!–Ууу, шантажистка!

УСМІХНІМОСЯ

20 ДИЗАЙНЕРСЬКИХ ВИРОБІВ, ЯКІ ПІДКОРИЛИ НАС У 2015 РОЦІ

Продовження. Початок у №12ЛАВОЧКА-ДЕРЕВО

Дизайнер Бенджамін Грейндордж створює лавки з повалених дерев. І красиво, і екологічно, і робить нас ближчими до

природи.

СОНЯЧНА ВЕЛОСИПЕДНА ДОРІЖКА

Першу в світі велосипедну доріжку, яка збирає сонячну енергію, встановили в

Кромені, Нідерланди. Результати її роботи за рік здивували навіть розробників – вона виробила 70 кіловат-годин на квадратний метр, що достатньо для забезпечення енергією приблизно трьох будинків. Розробники, компанія SolaRoad, сподіваються, що їхній успіх буде прикладом для міст, які можуть за рахунок велодоріжок збирати дешеву енергію, на-приклад, для вуличних ліхтарів. А вже велосипедисти як будуть раді!

МАТРАЦ ДЛЯ ОБІЙМАШОК

Спеціальні прорізи в матраці Cuddle Mattress дозволяють обій-матися, не створюючи одне одному незручностей під час сну.

Матрац також оцінять любителі поспати на боці.

“КИШЕНЬКОВА” КОЛЯСКА

Дизайнери з компанії GB придумали коляску, яку можна скласти і сховати в сумку. Батьки, які регу-

лярно тягають коляски по сходинках і магазинами і змушені запихати їх в багажник, дуже оцінять цю річ. До того ж вона буде незамінна в подорожі.

ВАННА-СФЕРА

Ця розкішна ванна здивує

вас – чи ти у воді, чи то летиш між небом і землею. Ефектну річ придумав пітерський дизайнер Олександр Жуковський.

Відповіді на сканворд у № 13

НЕЙМОВІРНА ЛЮСТРА-ДЕРЕВО

Люстра у вигляді величезного корневища виноградної лози прикрашає стелю дегустаційного залу одного з

виноградників в Каліфорнії.

ПРОЕКТОР СИГНАЛІВ ДЛЯ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ

Оригінальна ідея прийшла в голову азербайджанському дизайнерові

Ельнуру Бабаєву. Проектор Cyclee дає змогу велосипедистам попереджати водіїв про свої маневри і бути помітнішими в темряві. Проектор кріпиться позаду сидіння, а знаки загоряються автоматично – залежно від руху велосипеда.

Закінчення у наступних числах