Форма № У-3.02 Затв. наказом Мінвузу УРСР від 3

серпня 1984 р.

“З А Т В Е Р Д Ж У Ю” Проректор з навчальної роботі

_____________________

проф. СТРЕЛЬЦОВ Є.Л.

“____”_______________200 _ р.

Кафедра філософії природничих факультетів

РОБОЧА ПРОГРАМА

курсу філософії

Для спеціальностей природничого напрямку 6.070100 – фізика, 6.070100 – астрономія,

6.040102 – біологія, 6.040102 – мікробіологія,

6.040103 – геологія, 6.040104 – географія, 6.080100 - математика, 6.091501-комп’ютерних мереж,

6.070301- хімія, 6.070301 - фармацевтична хімія

2

С т р у к т у р а к у р с у Форма

н а в ч а н н я

денна заочна

Курс та семестр вивчення І І ІІ

Характеристика навчального курсу обов'язковий обов'язковий

Кількість кредитів, відповідних ECTS

Загальна кількість годин на вивчення дисципліни 108 60

З них: Лекційні 36 18

Семінари 34 -

Практичні (лабораторні) -

Самостійна робота студента 38 42

Тижневих годин - -

Кількість модулів 2 2

Кількість змістовних модулів 2 2

Форма підсумкового контролю (іспит) 1 2

Авторська розробка

Паламарчук Г.Т.

―___‖ ___________ 200__ р. викладачі ___________ Старовойтова І.І. (підпис)

Затверджено на засіданні кафедри філософії природничих факультетів

"__" ________ 200__ р. завідувач ___________ О.В. Чайковський (підпис)

3

1. МЕТА І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ

ПРОЦЕСІ.

1.1. Місце дисципліни в навчальному процесі.

Курс ―Філософії‖ виконує світоглядну та методологічну функції відносно

вивчення всіх інших дисциплін за навчальними планами. Філософська

проблематика курсу спирається на гуманітарний аспект загальнонаукового і

спеціально-наукового знання дисциплін, що вивчають студенти.

1.2. Мета викладання дисципліни.

Мета викладання дисципліни "Філософія"-

Формування філософської культури та гуманістичного типу мислення студентів

за спеціальностями природничого напрямку на основі досягнень світової й

вітчизняної філософської думки, духовної спадщини українського народу і

загальнолюдських цінностей.

Курс зорієнтований на перетворення основ філософських знань і відповідних

розумових навичок на активне надбання інтелектуальної культури студентів.

Задачі вивчення дисципліни:

1. отримати уявлення про предмет філософії та значення філософського знання

в житті людини і сучасній культурі;

2. розумітися на історичних типах філософії і філософування, концепціях та

напрямках філософської думки;

3. ознайомитися з становленням, ідеями та концепціями вітчизняної

філософської думки;

4. мати знання з основних розділів філософії: онтології, гносеології,

феноменології, філософській антропології та соціальній філософії;

5. практично використовувати філософське знання в якості методологічної

основи наукових досліджень і соціальної практики;

6. виховувати культуру розумового мислення та ціннісну оцінку уявлень

дійсності.

7. формувати навички аналізу філософських текстів.

Студент повинен знати:

1. основні світоглядні та методологічні засади філософського осмислення

дійсності, свого місця і ролі в суспільстві як громадянина та фахівця;

2. характеристику історичних типів світогляду;

3. історичну ґенезу предмета філософії в історії світової філософії;

4. напрямки розвитку філософської думки в Україні;

5. філософське вчення про буття, матерію і свідомість; концепції розвитку;

4

теорію, логіку пізнання;

6. сучасні уявлення про природу, суспільство, їх взаємодію; сутність людини й

особливості;

7. розуміння сенсу життя, співвідношення особистих й громадянських вимог,

інтересів, цілей, інших мотивів діяльності, особистих й загальнолюдських

цінностей, необхідності й свободи;

8. розкривати особливий (ціннісний) аспект відношення людини до світу;

9. глобальні проблеми сучасності, досягнення філософії в галузі побудови

наукової картини світу.

Студент повинен вміти:

1. застосовувати філософські засоби пізнання, методологічні засади культури,

науки й техніки до аналізу проблемних ситуацій і вибору оптимальних рішень у

професійній та соціальній галузях життєдіяльності;

2. аналізувати явище і процеси природи, події громадського життя, власні

ціннісні орієнтації, соціальні настанови, життєві плани і самосвідомість,

досягнення науки, техніки і культури взагалі, з точки зору сучасних філософських

концепцій;

3. оцінювали свої ідеї та вчинки, явища і процеси духовного життя з позицій

гуманістичної моралі та естетики;

4. приймати участь і відстоювати свої переконання в дискусіях;

5. використовувати практичні навики самовизначення у світоглядних позиціях,

захисту своїх переконань, культури спілкування, інтелектуальної взаємодії з

колегами.

6. працювати з філософськими текстами, аналізувати їх відповідно до вимог

курсу «Філософії».

5

СТРУКТУРА КУРСУ І ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Всього годин

№

Тем

и

Назви модулів і тем Лек-

ції

Семі-

нари

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ I. Становлення та розвиток

філософії

1 Філософія та її предмет 4

2 Історичне визначення філософування та його типи 2

3 Загальні проблеми та концепції сучасної філософії 2

4 Філософія розвитку й взаємозв’язку 2

5 Структура знання та теорія істини 2

6 Наука й наукове дослідження 2

7 Методи інтерпретації в філософії та науках 4

8 Проблема людини та «граничних основ» людського буття 2

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ. Основи філософського

розуміння світу

9 Соціальна філософія як теорія та методологія пізнання

суспільства Розвиток соціально-філософської

проблематики

2

10 Суспільство як система. Природа та суспільство 2

11 Філософська антропологія. 2

12 Культура та суспільне життя як цивілізаційний процес 2

13 Цінності та їх роль у житті людини та суспільства 2

14 Філософія історії 2

15 Філософія та глобальні проблеми сучасності 2

Усього годин 34

6

2.2. ПРОГРАМА КУРСУ.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ I. Становлення та розвиток філософії

Тема 1. Філософія та її предмет

Філософія і життя. Місце філософії в самопізнанні людини. Філософія і

світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Світогляд як

форма самовизначення людини. Структура світогляду. Історичні типи світогляду:

міфологія, релігія, наука і філософія. Сучасна світоглядна парадигма. Філософія як

теоретична основа світогляду.

Специфіка філософського освоєння дійсності. Предмет філософії .Повсякденне і

філософське мислення. Основні теми і типи філософствування. Проблема

взаємовідношення буття і духу. Світ філософських роздумів: людина і світ;

мислення і буття, духовне і тілесне. Філософія в системі культури.

Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, соціально-

практична.

Соціальна спрямованість філософського знання. Духовно-творча природа

філософії. Людиномірна сутність філософії. Загальнолюдські цінності у філософії.

Філософське обґрунтування гуманізму. Гуманістичний зміст філософії. Місце та

роль філософії у сучасному суспільному житті.

Тема 2. Історичне визначення філософування та його типи.

Становлення філософського знання. Міфоепічні засади філософії. Релігійні

філософії. Парадигмальність філософського знання: давньокитайська і

давньоіндійська філософія. Парадигма давньогрецької (еллінської) філософії.

Співвідношення філософії і мудрості: любов і віра, надія і свобода. Від Хаосу до

Космосу. Досократична філософія, її універсалістські орієнтації (Мілетська школа,

Геракліт, піфагореїзм). Криза унітарності мислення (Елейська школа).

Плюралістична тенденція філософського освоєння світу — Емпедокл, Анаксагор,

Демокріт. Класична еллінська філософія — софісти, Сократ, Платон, сократичні

школи, Аристотель. Криза класичної античної філософії. Філософія еллінізму

(епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм). Римська антична філософія. Неоплатонізм.

Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії —

духовна орієнтація. Апологетика (західна і східна). Релігійний характер

філософської думки: ідея Бога. Александрійська школа. Християнський

неоплатонізм. Схоластика і екзистенційно-містична лінія середньовічної філософії

(рання німецька філософія, ідея кордоцентризму). Середня і пізня схоластика.

Реалізм і номіналізм.

Західноєвропейський Ренесанс (ранній — італійський, пізній — північний).

Гуманістичний характер філософії епохи Відродження. Реформація.

7

Просвітництво і «барокова» філософія. Кордоцентризм Б.Паскаля. Філософія

Нового часу. Проблема методу. Філософське обґрунтування нової картини світу

(Бекон, Декарт, Спіноза, Ляйбніц, Локк, Берклі, Юм). Механістичний характер

філософії XVIII ст.

Класична німецька філософія. Філософські позиції І.Канта Філософська

система І.Фіхте. Філософська еволюція Ф. Шеллінга. Філософська концепція Г.

Гегеля: суперечність міх методом та системою. Філософія Л.Фейєрбаха.

Російська філософія: проблеми всеєдності, боголюдства, цільного знання

Російська релігійно-ідеалістична філософія. І.Киреєвський, О.Хом`яков,

М.Федоров, В.С.Соловйов, В. Розанов, М. Бердяєв, Л.Шестов. Російська філософія

ХХ ст.:М.Лоський, П.Флоренський, С.Булгаков, С.Франк, О.Лосєв, Л.Карсавін,

І.Ільїн

Тема 3 . Загальні проблеми та концепції сучасної філософії.

Філософія XIX ст. Перегляд класичної моделі світорозуміння. Шукання нової

метафори світу (позитивізм). Програма радикального оновлення філософії —

марксизм (Маркс і Енгельс), позитивізм, філософія життя. Відкриття несвідомих

поривів життя (А.Бергсон, Ф.Ніцше, А.Шопенгауер). Відмова від суб’єкт -

об'єктної дихотомії буття. Світ як тривалість. Екзистенціальна філософія.

К'єркегор. Німецький екзистенціалізм. Французький екзистенціалізм. Становлення

філософської антропології. Персоналізм. Неотомізм.

Сучасна світова філософія. Філософія модерну і постмодерну. Постпозитивізм

та аналітична філософія. Розмивання традиційних світоглядних ціннісних позицій.

Критика цінностей західної цивілізації. Відмова від проектів тотального

перевлаштування світу. Заперечення репрезентативної гносеології. Націленість на

вільне культивування людської суб'єктивності. Постмодерністські проекти

перебудови естетики, політики, філософії. Радикальне оновлення філософського

дискурсу. Буття як продукт жадання (Маквард). Методи емансипації свідомості:

феноменологічна редукція Е.Гуссерля, герменевтичне коло Г.Гадамера,

деконструкція Ж.Дерріда, негативна діалектика Т.Адорно, епістемологія М.Фуко

та ін.

Тема 4 Філософія розвитку й взаємозв'язку:

Історичний розвиток проблеми загального зв'язку. Форми загального зв'язку,

аспекти розвитку в діалектиці: природа, сутність та джерело розвитку; механізм,

тип розвитку та його форма, тенденція, загальна спрямованість. Принципи

діалектики. Діалектична оцінка розвитку в зв'язку, в розвитку. Розвиток як предмет

дослідження засобами діалектичного аналізу та за допомогою системного методу.

Загальна характеристика діалектичної концепції розвитку. Системна природа

розвитку.

8

Тема 5. Структура знання та теорія істини:

Характеристика зв'язку знання - відображення - інформація. Структура процесу

пізнання. Циклічність та загальний шлях пізнання. Емпіричний та теоретичний

рівні пізнання. Форми чуттєвого і раціонального в пізнанні. Форми та методи

пізнання. Проблема істини в теорії пізнання. Загальні властивості істини. Питання

істинного знання. Критерії істини. Множинність форм пізнавальної діяльності.

Тема 6. Наука й наукове дослідження.

Наука та наукові методи дослідження. Методи побудови теоретичних

конструктів. Форми та методи наукового пізнання. Індуктивні узагальнення та їх

відмінність від дедуктивних. Методи підвищення ймовірності індуктивних

узагальнень. Поняття методології та коло її проблем. Діалектика, метафізика,

софістика, еклектика як способи організації практичного й теоретичного засвоєння

дійсності. Діалектика й діалог. Класична діалектика, її особливості та форми.

Закони класичної діалектики. Альтернативи класичної діалектики у філософії XX

ст. Типологія методів. Діалектика як теорія розвитку. Структура діалектики. Межі

застосування діалектичного методу.

Тема 7. Методи інтерпретації в філософії та науках.

Філософські підходи до проблеми інтерпретації. Поняття інтерпретації та

проблема її класифікації. Теоретико-множинний та логіко-математичний простір

понять в зв'язку. Інтерпретаційні відношення в математичному просторі.

Інтерпретація й математичне моделювання. Інтерпретація і системний аналіз в

науках та наукових дослідженнях. Інтерпретація як проблема розуміння в

філософії. Проблема розуміння та тлумачення в науці.

Тема 8 Проблема людини та "граничних підвалин" людського буття в філософії.

Філософія як спосіб духовної орієнтації людини в світі, філософія як реалізація

потреби осмислення людиною своєї сутності та цінності свого буття.

Багатоманітність, взаємовідносин людини й світу, специфіка філософської

рефлексії, співвідношення філософії та науки. Філософія як теоретична форма

світогляду. Метафізичні потреби людини та філософія.

Проблема людини як центр всіх філософських проблем. Поняття буття людини та

"граничних підвалин" буття. Специфіка філософського знання про \ людину,

методологічне значення розкриття сутності людини для розуміння загальної логіки

суспільного розвитку. Категорія буття в філософії, історико-філософські

тлумачення буття. Специфіка людського буття. Вихідні характеристики та виміри

людського буття, людина як представник Homo Sapiens, людина як індивід, людина

як особистість, індивідуальність. Поняття "граничних підвалин" людського буття.

9

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІI. Соціальна філософія

Тема 9 Соціальна філософія як теорія та методологія пізнання суспільства.

Розвиток соціально-філософської проблематики

Специфіка соціального пізнання. Поняття «соціального». Визначення предмета

соціальної філософії. Гуманістична спрямованість соціальної філософії. Головні

методологічні принципи соціальної філософії. Категорії та функції соціальної

філософії. Соціальна філософія як методологія суспільних наук.

Історична генеза предмета соціальної філософії.

Сучасні соціально-філософські погляди: позитивістська соціально-філософська

проблематика (О.Конт, Г.Спенсер); соціальна філософія марксизма (К.Маркс,

Ф.Енгельс); психологічний напрямок (Л.Уорд, Г.Тард, В.Парето); неокантіанство

(В.Віндельбанд, Г.Ріккерт); теорія соціальної дії М.Вебера; Т.Парсонс); теорія

коловороту локальних цивілізацій (О.Шпенглер, А.Тойнбі); теоретична соціологія

П.Сорокіна; емпірична соціологія та структурно-функціональний аналіз

(Т.Парсонс, Р.Мертон); сучасна соціобіологія (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм,

Г.Маркузе); технологічний детермінізм (Р.Арон, У.Ростоу, Д.Белл, О.Тоффлер,

З.Бжезинський).

Тема 10 Суспільство як система. Природа і суспільство

Соціум як історичний процес. Соціальне буття людини як реальний життєвий

процес. Предметність, діяльність і спілкування — форми існування соціуму.

Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система. Суспільство і

природа як підсистеми об'єктивної реальності. Функціонування суспільства як

природно-історичний процес. Географічне середовище і його роль в житті

суспільства. Демографічні чинники суспільного розвитку. Поняття «ноосфера».

Сфери життєдіяльності суспільства. Економічне життя суспільства.

Матеріальне виробництво і його особливості в інформаційному суспільстві.

Сутність і соціальні наслідки НТР.

Поняття соціальної структури суспільства. Соціальна група. Середній клас.

Соціальна структура традиційного, індустріального і інформаційного суспільства.

Соціальна мобільність і соціальна стратифікація. Теорії соціального конфлікту

(К.Маркс, Р.Дарендорф).

Етносоціальне буття суспільства ( етноси, народність, раси, нації). Національний

характер, національна самосвідомість, національний дух, національна ідея.

Національний менталітет. Проблема національного і загальнолюдського

(націоналізм, інтернаціоналізм, космополітизм). Нація і національна мова.

Антропологія українського народу. Расові ознаки (за Ф.Вовком). Українські типи

людей: гегелівська людина, сковородинська людина, шевченківська людина

(М.Шлемкевич).

Політичне життя суспільства. Політика як регулятивний механізм

функціонування та розвитку соціуму. Політичні відносини та інститути. Держава

як елемент політичної системи. Особливості становлення української державності.

10

Інститут влади. Влада і демократія. Проблеми розвитку демократії на сучасному

етапі. Парадокси посттоталітарної свідомості. Право і мораль в системі

нормативної регуляції. Права людини як філософська проблема.

Духовне життя суспільства. Духовні потреби, духовна діяльність, духовні

цінності, духовні відносини. Суспільна та індивідуальна свідомість. Структура

суспільної свідомості. Специфіка форм суспільної свідомості.

Тема 11. Філософська антропологія

Буття людини у світі природи. Специфіка людського буття. Природа як

об'єктивне начало в самій людині. Буття людини як реальний процес її існування.

Матеріальні основи буття людини. Буттєвість, свобода і творчість -- сутнісні

характеристики людини. Творчо-трансцендентальна природа людського буття.

Свобода, вибір, відповідальність — сутнісні засоби реалізації творчої

життєдіяльності людського єства в процесі становлення людської особистості.

Цілепокладання як спосіб людської життєдіяльності, «неантизація світу» і

практика. Антропосоціогенез. Проблема людського начала. Основні детермінанти

її появи. Філософська проблема взаємовідношення душі і тіла людини. Плотська і

духовна людина. Феномен тілесності. Тіло як носій бутійних змістів. Подолання

бінарної опозиції духу і тіла. «Мова тіла». Духовнотворчі певні тіла. Тенденції до

перетворення праці в гру. Орієнтація на тілесність сучасної цивілізації — вияв

посилення міфологічного елемента в культурі. Воля, віра, почуття як прояви

людського єства. Тема життя і смерті у філософії. Кінечність індивідуального

існування людини. Сенс життя людини і людства. Соціальне буття людини як

єдність індивідуального і суспільного буття.

Людина і особистість. Філософія особистості. Особистість як продукт

соціального середовища, особливості її історичного розвитку. Типи особистості.

Суспільна позиція особи, її соціальна роль і взаємодія із соціальною нормою.

Історичні типи взаємовідносин особи і суспільства. Відчуження людини в

сучасному суспільстві. Проблема оптимізації форм самореалізації людини.

Людське буття як «співбуття». Проблема людської «самості». «Я» та «інші».

Проблема інтерсуб'єктивності. Індивідуально-особистісне і соціально-

спільнотнісне.

Тема 12 Філософія культури і науки

Символічний світ людини. Мова, праця, культура — форми символічного буття

людини. Мова як вираз внутрішнього духовного світу людини. Феномен мови.

Індивідуально-суспільна природа мови як основа комунікації. Єдність і

багатоманітність мов. Філософія як мова. Символічна природа культури.

Людиномірна сутність культури. Культура як інобуття людського духу.

Внутрішня культура і культура спілкування. Діалоговий характер культури.

11

Загальнозначущість і елітарність культури. Типологія культур. Висока, народна,

масова, елітарна культура. Субкультура. Маргінальна культура.

Культура і цивілізація. Багатоманітність культур і цивілізацій. Колоподібні і

лінійні концепції розвитку цивілізації. Східна і західна моделі культури, їх

взаємовпливи. Плюралізм сучасних культур і цивілізацій. Україна у світовому

геополітичному просторі.

Культура як ціннісне ставлення людини до світу. Світ чуттєво-емоційних

переживань людини. Естетичні цінності людини. Краса як досконалість чуттєвого.

Цінності практичного буття людини. Праця як цінність. Етичне начало людини.

Етика добра. Етика технічної цивілізації. Свобода і відповідальність як цінності

сучасної цивілізації. Феномен повноти людського життя. Гармонія вищих

цінностей — добра, істини і краси — як ідеал людського буття.

Специфіка науки, її співвідношення з філософією і позанауковим знанням.

Методологічні регулятиви розвитку наукового пізнання. Динаміка наукового

знання: класична наука — некласична — постнекласична наука. Зміна наукових

парадигм. Революції в науці. Гуманізація науки і сцієнтизація культури як

тенденція сучасного соціокультурного дискурсу.

Тема 13 Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього

Аксіологія в системі культури. Цінності як визначальні характеристики

людського буття. Людина в системі цінностей. Структура цінностей.

Цінності як ядро духовного світу людини. Проблема суб’єктивного вибору.

Цінність і ціль. Цінність і життєвий смисл. Компоненти ціннісного вибору:

переживання, потреби, емоції, віра, воля, ідеал. Цінності як регулятор поведінки

людини: нормотворча природа людських взаємин. Праця як цінність.

Базові цінності людського буття. Ціннісні орієнтації. Вищі духовні цінності.

Істина, добро, краса. Поняття про духовну досконалість. Потреба в ідеалі.

Проблема втілення ідеалу. Ідеал і утопія.

Тема 14 Філософія історії

Історичні виміри людського буття. Філософія історії. Людина як суб'єкт

історичного процесу. Особистість в історії. Варіативність історичного процесу.

Поліваріантність історичного розвитку. Способи тематизації історичної реальності:

соціальна історія, політична історія, історія повсякденності, історія ментальностей.

Проблема сенсу історії. Міфологічна і релігійна історична свідомість.

Сакральна і профанна історія. Проекти світової історії. Аісторизм сучасної

культурної історії. Модуси історичного часу. Тотальність модусу теперішності в

сучасній цивілізації. Ідея кінця історії(Ф.Фукуяма).

Постісторичний стан суспільства. Нові типи раціональності: взаємовідношення

науки - філософії - релігії. Етика науки. Наука як влада і наука як комунікація.

12

Тема 15 Філософія та глобальні проблеми сучасності

Космічно-природна основа людського буття. Коеволюційні процеси розвитку

людства. Людина як чинник розвитку біосфери. Ідеї В.Вернадського про ноосферу.

Глобальні проблеми людства. Імперативи виживання людства: екологічний і

моральний імперативи.

Стратегія людства в планетарному масштабі. Управління розвитком людства.

Завдання переходу від техногенної до антропогенної цивілізації.

Постісторичне буття людства. Глобальне моделювання майбутнього. Плюралізм

цінностей: проблема культурного порозуміння. Колізії людського самовизначення.

Провідні ціннісні орієнтації людства на межі тисячоліть

3. ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ:

3.1. Основна

1. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4-х т. - М., 1983, Т.1.

2. Бекон Ф. Новий Органон // Соч.: В 2-х т. - М., 1972, Т.2.

3. Бергсон А. Два источника морали и религии. — М., Канон, 1994.

4. Бердяев Н.А. О назначений человека. — М., 1993.

5. Белл Д. Социальные границы информационного общества // Новая

технологическая волна на Западе. — М., 1986.

6. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. — М., 1987.

7. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста // Мир философии. В 2-х ч.

— М., 1991.

8. Винниченко В. Відродження нації. — К., 1990.

9. Витгенштейн Л. Философские работы в 2 ч. 4.1. Логико-философский трактат.

— М.: Гнозис, 1994.

10. Вольтер. Философские сочинения. – М., 1989.

11. Гоббс Т. Левиафан // Избр.произв.: В 2-х т. - М., 1964. - Т.2.

12. Гейзинга Й. Homo Ludens. - К.: Основы, 1994.

13. Гельвеций К. О человеке // Соч.: В 2-х т. - М., 1974. - Т.2.

14. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа // Соч.: - М., 1969. - Т.4.

15. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. –М., 1977.

16. Гадамер Г.Г. Истина и метод // Основы философской герменевтики. —

М.,1988.

17. Гольбах П. Система природы, или о законах мира физического и мира

духовного // Избр. филос. произв. В 2-х т. - М., 1963.-Т.1.

18. Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть. - К., 1991.

19. Декарт Р. Рассуждения о методе // Избр. произв. в 2-х т. — М., 1989.-Т.1.

20. Джеймс В. Прагматизм. - К.: Україна, 1995.

21. Драгоманов М.П. Літературно-публіцистичні праці. — К.,1970.

22. Дюркгейм Е. О разделении общественного труда. Метод социологии. — М.,

1991.

23. Зиммель Г. Философия культуры в 2 т. - М., 1996.

13

24. Кант Й. Критика чистого разума // Соч.: В 6-ти т. — М., 1966. -Т.З.

25. Камю А. Бунтующий человек. — М., 1990.

26. Конт О. Курс положительной философии // Мир философии: в2-х ч.-М., 1991.

27. Лейбниц Г.В. Монадология // Соч.: В 4-х т.,1983. - Т.1.

28. Локк Дж. Опыт о человеческом разуме // Избр. филос. произв. в 2-х т. - М.,

1969, - Т. 1.

29. Макиавелли Н. Государь - М., 1990.

30. Мангейм К. Диагноз нашего времени. — М., 1994. Монтескье Ш. О духе

законов. — М., 1990.

31. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року.

32. Енгельс Ф. Діалектика природи. Твори. — Т.20.

33. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. - К., 1993.

34. Ортега-и-Гассет. Что такое философия. — М., 1991.

35. Парсонс Г. Человек в современном мире. — М., 1985.

36. Поппер К. Открытое общество и его враги. Соч.: В 2-х т. - М., 1992.

37. Платон. Государство. Т.3. —М., 1981.

38. Платон. Сочинения. В 3-х т. Пер. с греч. Под общ. ред А.Ф.Лосева и

В.Ф.Асмуса. М., 1970.

39. Плутарх. Избранные жизнеописания. В двух томах. –М., 1990.

40. Рассел Б. Человеческое познание. — М., 1987.

41. Руссо Ж.Ж. Об общественном договоре // Антология мировой философии. —

М., 1970. Т.2.

42. Спиноза Б. Богословско-политический трактат: Пер. с лат. и гол.- Харьк, 2001.

43. Сартр Ж.П. Экзистенциализм — это гуманизм // Сумерки богов. - М., 1989.

44. Сковорода Г.С. Сад божественных песен. - К.,1973.

45. Соловьев В.С. Оправдание добра. Нравственная философия // Собр. соч. - М.,

1988. - Т.1.

46. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. — М., 1992.

47. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. — М., 1987.

48. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. — К., 1995.

49. Фейербах Л. Сущность христианства // Избр. филос. произв. -М., 1955.-Т.2.

50. Франк С.Л. Духовные основы общества. — М., 1992.

51. Франко І.Я. Мислі про еволюцію в історії людськості. // Твори.-М., 1956.-Т.19.

52. Фромм Э. Психоанализ и этика. — М., 1993.

53. Хайдеггер М. Время и бытие. - М., 1991.

54. Шевченко Т.Г. Щоденник. - К., 1991.

55. Шопенгауэр А. Избранные произведения/Сост., авт., вступ. ст. и примеч.

И.С.Нарский. – М., 1992.

56. Шпенглер О. Закат Европы. - М., 1993. - Т.1.

57. Енгельс Ф. Діалектика природи. — Т.20.

58. Юркевич П. З науки про людський дух // Вибране. — К., 1993.

59. Ясперс К. Смысл назначение истории. — М., 1991.

14

3.1. Додаткова:

1. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. –

К.Генеза, 1996. - 369 с.

2. Барулин В.С. Социальная философия. Учеб. Ч.1,2. Изд-во МГУ, 1993. - 240 с.

3. Введение в философию. Учебник для высших учебных заведений в двух

частях. /Под общей ред. И.Т.Фролова. .4.1. — М.Политиздат. 1989- - 367 с.;

4.2. —М.Политиздат, 1989.-639 с.

4. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій -К.,1996.

5. Горлач Н.І., Кремень В.Г. Філософія. Харків, 2000.

6. Історія філософії України. Підручник (Тарасенко М.Ф.. Русин М.Ю. та ін.). -

К., 1994.

7. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. - М.: Логос,

1996.

8. Кульчицький О. Курс філософії і філософічних наук. Мюнхен - Львів, 1995.

9. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей (Историко-

философские очерки и портреты). — М.Политиздат, 1991 .- 464с.

10. Мир философии. Книга для чтения. В 2-х ч. 4.1. Исходные философские

проблеми, понятия и принципы. - М.Политиздат, 1991.-672с.

11. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. — К., 1995.

12. Новейший философский словар / Сост. А.А.Грицанов. – Минск., 1998. – 896с.

13. Основи філософських знань. Підручн./За ред. В.А.Буслинського –Львів, 2004.

14. Радугин А.А. Философия. Москва, 1998. 270 с.

15. Спиркин А.Г. Философия. Москва, 2000. 816 с.

16. Человек. Общество. Культура. — М. Политиздат, 1991. — 624 с.

17. Философский энциклопедический словарь. — М., 1989. — 840 с.

18. Філософія. Курс лекцій. Навчальний посібник (І.В.Бичко, В.Г.Табачковський

та ін.). - К.: Либідь, 2002. - 576 с.

19. Философия. Уч. пособие. Под ред. Г.В.Осичнюка. - К.,1994.

20. Философия. Учебник для высших учебных заведений. (Под ред. Кохановского

В.) — Ростов-на-Дону., 1995.

21. Філософія. Навчальний посібник (курс лекцій). За ред. проф. І.Ф.Надольного. -

К. Вікар, 1997. - 620 с.

22. Філософія. За ред. Г.А.Заїченка та ін. — К,: Вища школа, 1995.- 455с.

23. Шаповалов В.Ф. Основы философии. Москва, 1999. 576 с.

15

4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ.

ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПРЕДМЕТ В ІСТОРИЧНОМУ РОЗВИТКУ. 2

1. Джерельні філософські проблеми в просторі задач суспільних та

культурних систем.

2. Визначення філософії та предмет філософії в історичному

розвитку.

3. Філософія й наука: аналіз передумовного відношення.

4. Природа філософських проблем та специфіка їх вирішень.

Проблема сутності буття.

Основна література:

1. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей:

Историко-философские очерки и портреты. –М.: Политиздат,

1991.

2. Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов.

энциклопедия. (К пункту 2 – «Философия. Предмет и структура

философии», с. 726-27; «Натурфилософия», с. 403; «Позитивизм»,

с. 505-506; «Неопозитивизм», с. 428-429; к пункту 4 –―Основной

вопрос философии» ).

3. Введение в философию. Учебник для высших учебных заведений.

Ч.1. гл.1, с. 60-68. – М.: Политиздат, 1990.

4. Мир философии: Книга для чтения. Части 1,2. – М.: Политиздат,

1991.

5. Уйомов А.І. До питання про взаємовідношення предмета

філософії та спеціальних наук. 36.: Філософські проблеми

сучасного природознавства. – К., 1967. – Вип. 7.

6. Уемов А.И. Соотношение философского и научного знания с

системной точки зрения. Сб. Тезисов: Актуальные проблемы

гуманитарной подготовки студентов. – Одесса, 1991. – с. 45.

Додаткова література:

1. Чаньшев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

2. Мамардашвили М. Как я понимаю философию/состав. и ред. Ю.П.

Сенькова, 2-е изд.//М., Прогресс-культура, 1992 с. 14-26.

ГУМАНІСТИЧНИЙ ЗМІСТ ІСТОРІЇ ТА РОЗВИТКУ

ФІЛОСОФСЬКИХ ПРОБЛЕМ.

4

4

Заняття 1: Морально-етична проблематика в античній філософії.

1. Природа людини, людина і мислення та свідомість.

16

2. Філософія гуманістичного напрямку постулатів античності

―Людина –міра всіх речей‖ (Протагор) та ―Пізнай самого себе‖

(Сократ).

3. Єдність і різноманітність підходів до дослідження моральної

проблематики та визначення визначальних її аспектів в античній

філософії.

Заняття 2: Проблема людини в історії філософії.

1. Сутність відкриття буття (елеати) та відкриття людини

(сократики).

2. Антропоцентризм, гуманізм і проблема людської індивідуальності

у філософії Відродження.

3. Людина і суспільство у філософії Нового Часу.

4. Людина у філософії екзистенціалізму. Проблема свободи в

сучасній філософії.

Основна література:

1. Мир философии. В 2-х ч. М., 1991.

2. Антология мировой философии. В 4-х т. М., 1969-1972.

3. Современная западная философия. Словарь. М., 1991.

Додаткова лытература:

1. Джохадзе. Основные этапы развития античной философии. М.

Наука, 1977.

2. Чаньшев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой

философии. М.: Высшая школа, 1991.

3. Сборник фрагментов ранних греческих философов.

ФІЛОСОФІЯ І ЛОГІКА. 2

1. Логіка як філософська наука: харакктеристика основних етапів

розвитку (традиційний, сучасний класичний, сучасний

некласичний).

2. Філософська та математична логіка: причини дискусій. Місце

сучасної логіки в системі природнично- наукового знання.

3. Логіка та науки про людську діяльність: логічність та

раціональність як критерії діяльності.

Основна література:

1. Уемов А.И. Основы практической логики. – Одесса, 1997.

2. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К., 1997.

3. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.

Додаткова література:

17

1. Философские вопросы современной формальной логики. – М.,

1962.

2. Философские основания неклассических логик. – М., 1990. – 152

c.

3. Философские проблемы модальной и интенсиональной логики. –

М., 1982. – 79 c.

ПРОБЛЕМА КРИТЕРІЮ ІСТИНИ. 2

Заняття 1:

1. Основні властивості істини і питання про її критерій.

2. Поняття про критерії істинності знання.

3. Основний шлях пізнання. Істина в відповідності наших знань

стосовно предметів об’єктивної дійсності.

4. Практика як критерій істини та її функції в гносеології.

Основна література:

1. Філософія. Навчальний посібник для студентів. – К., 1994.

2. Уйомов А.І. Шлях до істини. – Київ: ―Знання‖, 1971. –41 с.

3. Декарт Р. Рассуждение о методе. – М., 1950.

Додаткова література:

1. Уемов А.И. Истина и пути ее познания. – М., 1975.

ФІЛОСОФІЯ І ПСИХОЛОГІЯ: СВІДОМІСТЬ В СТРУКТУРІ

ЛЮДСЬКОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

4

Заняття 1. Філософський аналіз проблеми свідомості.

1. Поняття психічної цілісності й його значення для філософії,

психології та життєвої практики.

2. Поняття і структура свідомості. Проблема пізнання свідомості.

3. Принципи цілісного підходу до психологічних досліджень.

Структурний аналіз інтегративного зв’язку функцій та явищ.

4. Основні функції свідомості, їх загальна характеристика.

5. Свідомість і мислення. Проблема ідеального. Свідомість і мова.

6. Подвійна природа свідомості. Ідеальність і неідеальність

свідомості.

7. Свідомість і несвідоме.

Заняття 2. Феноменологія в системі філософії.

1. Духовний світ людини.

2. Феноменологічна концепція свідомості.

3. Феноменологічний метод.

18

Основна література:

1. Бичко І.В. На філософському роздоріжжі. К., 1962.

2. Виденеев Н.В. Природа интеллектуальных способностей человека.

М., 1989.

3. Гегель Г.В. Феноменология духа. Соч. М.,Т.4.

4. Гульев Д.В. Загадки происхождения сознания. М., 1989.

5. Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия.

В.Ф.,1986, 3 с.

6. Дельгадо Х. Мозг и сознание. М., 1991.

Додаткова література:

1. Кликс Ф. Пробуждающееся мышление. М., 1983.

2. Кунцов В.И., Кунцов С.В. Психика и мозг. Философские науки,

1986.

3. Философия естествознания. Гл. 9, 10. М., 1966.

СОЦІАЛЬНО_ПРАКТИЧНА ПРИРОДА ПІЗНАННЯ В

ГНОСЕОЛОГІЇ.

2

Заняття 1:

1. Пізнання як соціально-опосередковане відношення людини до

світу.

2. Основні принципи теорії пізнання.

3. Відображувально-діяльний характер процесу пізнання. Поняття

гносеологічного образу.

4. Структура творчого процесу.

5. Істина, оцінки, цінності та їхній вплив на пізнавальний процес.

Основна література:

1. Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения.

К., 1984.

2. Батищев Г.С. Познание и творчество. Социально-культурная

теория познания. М., 1992. Т.2.

3. Гадамер Х. Г. Истина и метод. Основы философской

герменевтики. М. 1988.

Додаткова література:

1. Уемов А.И. Истина и пути ее познания. М., 1975.

2. Фурман И.П. Теория познания и философия культуры. М., 1986.

3. Шумилин А.Т. Проблемы теории творчества. М., 1989.

19

ОНТОЛОГІЯ Й ДІАЛЕКТИКА ЯК НАЙВАЖЛИВІШІ

ДІЛЯНКИ ФІЛОСОФІЇ.

6

Заняття 1. Філософське вчення про буття.

1. Поняття онтології. Типи онтології: реалізм, матеріалізм, ідеалізм,

монізм, дуалізм, плюралізм.

2. Вихідні принципи та категорії теорії буття.

3. Форми та рівні буття. Проблема структури буття.

4. Класифікація структурних онтологічних передумов. Структурні

моделі світу.

Заняття 2. Філософське тлумачення світу.

1. Категорія ―матерія‖ в історико-філософському процесі.

2. Філософсько-світоглядна і наукова картина світу.

3. Простір і час як форми існування світу.

Заняття 3. Онтологія і діалектика.

1. Основні форми діалектики: антична, гегелівська, марксистська,

екзистенціальна.

2. Основні поняття діалектики як загальної теорії розвитку (рух,

розвиток, зміна, взаємодія, відношення, поняття закону).

3. Діалектична концепція розвитку (початок, механізм та форма

розвитку).

4. Системна природа розвитку.

5. Категорії діалектики як форми мислення, їх логічний,

гносеологічний та світоглядний зміст.

Основна література:

1. Аббаньяно Н. Экзистенция как свобода. Вопросы философии,

1992, 8 c.

2. Аскин Л.Ф. Проблема времени. Ее философское истолкование.

3. Гегель Г.В. Наука логики. В 3-х т. Т.1. Учение о бытии; Т.2.

Учение о сущности. М., 1970.

Додаткова література:

1. Хайдеггер М. Що таке метафізика. Зарубіжна філософія XX ст. К.,

1993.

2. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. М., 1992. Т.1.

3. Якушевский М.Т. Диалектика и антидиалектика. М., 1984.

20

5. Питання для повторення курсу «Курс філософії»

Модуль 1

1. При яких умовах у людини виникає потреба у філософії?

2. Як співвідносяться філософія та мудрість?

3. Що таке світогляд?

4. Що ви знаєте про міфи? Яку роль виконує міф у свідомості людини?

5. Що складає підґрунтя релігійного світогляду ?

6. Чому у людини виникає потреба у релігійній орієнтації?

7. Поясніть різницю між філософським та науковим уявленням про світ?

8. Чи має філософія практичний сенс і в чому це проявляється?

9. ―Вічні питання" людського буття, їх відкриття та відповіді на них. Наведіть

приклади.

10. Як ви розумієте головне питання філософії?

11. Чому філософія Давньої Греції отримала назву натурфілософії?

12. Ідея першоречовини, її наукові наслідки, які вони?

13. В чому головні досягнення школи Піфагора?

14. Філософський сенс і наукове значення апорій Зенона для розуміння природи,

простору і часу.

15. Стародавні і сучасні уявлення про атом.

16. Діалектика Геракліта, в чому ЇЇ головний сенс.

17. Чи являється Платон геніальним філософом?

18. Вічний двигун рухає все, залишаючись нерухомим". Як ви оцінюєте це

положення Аристотеля?

19. Як ви думаєте, чи корисна філософія Платона для сучасної демократії?

20. Сформулюйте головне питання філософії.

21. Які філософські джерела геоцентризму?

22. Чи має креаціонізм наукове тлумачення?

23. Які філософські джерела монотеїзму?

24. Чому і донині не затихає спор між номіналізмом та реалізмом?

25. В чому філософський сенс заповітів Христа?

26. "Чи дійсно у середньовіччя філософія була наймичкою богослів'я ?"

27. В чому соціальний сенс середньовічної філософії?

28. Які риси середньовічної філософії не втратили своєї актуальності сьогодні?

29. Чому філософія Відродження має переважно естетичний характер?

30. В чому суть ідеї антропоцентризму?

31. Як можна обґрунтувати ідеї виникнення гуманізму?

32. Філософський сенс геліоцентричної системи М.Коперніка.

33. Що являє сильну сторону ідей Д.Бруно про безмежність всесвіту та

різноманітність світів?

34. Філософське значення відкриттів Г.Галілея та І.Н'ютона.

35. Назвіть суспільні риси філософії Бекона і Декарта.

36. Проаналізуйте проблему людини в філософії просвітництва (Ф.Вольтер, Ж.-

Ж.Руссо).

21

37. Поясніть які філософські засади політичного світогляду Нового часу?

38. Що складає головний трансцендентального ідеалізму Канта?

39. В чому ви бачите головні досягнення, здобутки ідеалізму Гегеля?

40. Утопічний соціалізм. В чому, на вашу думку, джерела його виникнення?

41. Європейський філософський матеріалізм як відображення розвитку науки: чи

дійсно це так?

42. Філософія Маркса і Енгельса як синтез наукового і сучасного розвитку свого

часу. Перелікуйте умови виникнення цієї філософії.

43. В якій мірі дійсна діалектика і чи має право на існування метафізики,

обґрунтуйте вашу думку.

44. Які досягнення філософії життя ви б виділили як необхідні для людей?

45. Чи подолав екзистенціалізм психологізм філософії життя?

46. Співвідношення чуттєвого та раціонального в феноменології – еклектика

чині?

47. В чому полягає необхідність герменевтики?

48. Чи дійсно, що лінгвістична філософія відіграла значну роль у виникненні

інформатики? В чому це полягає?

49. Назвіть деякі філософські проблеми, які виникли у 20-му сторіччі в зв’язку з

досягненнями науки?

50. Як ви вважаєте, в чому основний сенс філософії Г.Сковороди?

51. На вашу думку, які суспільні риси філософії слов’янофілів та західників?

52. Назвіть характерні риси філософії українських соціал-демократів.

53. Схід та Захід - в чому ви бачите принципову різницю філософських

орієнтацій.

Модуль 2

1. Суспільство: це сукупність людей чи система зв’язків між ними?

2. Як ви розумієте місце соціальної філософії в системі суспільних наук?

3. Обгрунтуйте, в чому специфіка соціального пізнання?

4. Визначте предмет та функції соціальної філософії.

5. Поясніть поняття «природа», «географічне середовище», «навколишнє

середовище».

6. Охарактеризуйте сутність екологічної проблематики.

7. Дайте поняття «суспільства» та «суспільного виробництва».

8. Сутність економічного життя суспільства

9. Особливості суспільного буття суспільства

10. Назвіть специфічні риси роду, племені, народності, нації.

11. Національний характер, психологія, самосвідомість… Як ви їх розумієте?

12. Визначіть особливості формування українського менталітету

13. Згадайте основні складові духовного життя суспільства.

14. Назвіть форми суспільної свідомості і дайте їх коротку характеристику.

15. Обґрунтуйте природність чи штучність походження людини. Яке з них ви

вважаєте більш дійсним?

16. Ваше розуміння природного та соціального середовища та їх ролі у

формуванні людини.

22

17. Порівняйте за змістом поняття «людина», «індивід», «індивідуальність»,

«особистість».

18. Поясніть, що таке соціалізація особистості і які її засоби?

19. Як ви розумієте ідеї комунізма на землі? Який принцип єдності людства ви

могли б запропонувати?

20. Чи вважаєте ви, що соціальна однорідність суспільства виступає рішучим

фактором людської справедливості?

21. Чи є зв'язок між економікою та ідеологією? Проілюструйте це на прикладах.

22. Які філософські започаткування економічних проблем людства? Назвіть ці

проблеми.

23. Назвіть характерні риси інформаційного суспільства.

24. В чому сенс і призначення історії? Чи дійсно історія має призначення?

25. Чи здатна людина керувати соціальними процесами історичного маштабу?

26. Чи повторюється історія і чи можливе передбачення майбутнього?

27. Які проблеми сучасності ви вважаєте найбільш актуальними? Обґрунтуйте

відповідь.

6. РРООЗЗППООДДІІЛЛ ББААЛЛІІВВ,, ППРРИИССВВООЮЮВВААННИИХХ ССТТУУДДЕЕННТТААММ:

Змістові модулі

Усього

балів за теми

Усього балів

за модулі

Змістовий модуль I 0-50

Тема 1 (лекції) 0-5

Тема 2 0-5

Тема 3 0-5

Тема 4 0-5

Тема 5

Тема 6

Тема 7

Тема 8

Реферативна робота 0-15 Підсумкове оцінювання

0-5

Змістовий модуль ІІ 0-50 Тема 9 0-5

Тема 10 0-5

Тема 11 0-5

Тема 12

Тема 13 0-5

Тема 14 0-5

Тема 15 0-5

Реферативна

робота (0-10)

Самостійна

робота (0-5) 0-15

Підсумкове оцінювання

0-5

23

7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ.

Під методами навчання розуміють способи навчальної роботи викладача та

організації навчально-пізнавальної діяльності студентів з метою вирішення

різноманітних дидактичних завдань, спрямованих на оволодіння матеріалом, який

потрібно засвоїти.

В основу сучасного етапу розвитку теорії щодо методів навчання покладено

навчально-пізнавальну діяльність особистості, поділену на види.

1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності: словесно-

інформаційні, наочно-еврістичні, практично-репродуктивні, проблемні, частково-

пошукові, дедуктивні, індуктивні; лекція, пояснення, робота з книгою.

2 Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності: ділові ігри, наукові

дискусії, наукові конкурси (олімпіади), написання тез, статті, моральні та

матеріальні стимули; робота зі словником.

3. Методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної

діяльності: усне опитування, письмові роботи, контрольні, тестування

самоперевірка, заліки, співбесіди.

4. Використання комп’ютерної техніки.

8. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

Якість і послідовність вивчення учбового матеріалу контролюється перевіркою

відповідей студентів на вузлові питання тем, які винесені на семінарські заняття, а

також написанням контрольної роботи.

К методам оцінювання відносять: оцінку за реферат, самостійну письмову

роботу, поточне тестування, підсумковий тест, самоперевірку, співбесіди, заліки.

9.МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного

забезпечення дисципліни (ІКНМЗД); нормативні документи; ілюстративні

матеріали, методичні розробки до курсу.

10. РЕСУРСИ: нормативна база, джерела Інтернет, адреси електронних бібліотек, матеріали на

сайті факультету. http://lib.onu.edu.ua/ - библиотека ОНУ http://www.onu.edu.ua/ru/index.html - сайт ОНУ http://www.ognb.odessa.ua/ - билиотека им. Горького http://www.nbuv.gov.ua/ - библиотека им. Вернадского http://lib-gw.univ.kiev.ua/ - библоитека им. Макстмовича КНУ им. Шечвенка http://www.filosof.com.ua/ - институт философии им. Сковороды http://www.inst-ukr.lviv.ua/ - институт Украиноведения имени И. Крипякевича http://www.gilan.uar.net/nasu/hiuass.html - нститут української археографiї та

джерелознавства м. М.С.Грушевського

24

Завдання для самостійної роботи

1. Розгляньте особливості філософського знання.

2. Охарактеризуйте предмет філософії та її основні проблеми.

3. Розкрийте структуру світогляду.

4. Проаналізуйте співвідношення філософії і наук.

5. З`ясуйте зміст основних функцій філософії.

6. Дайте загальну характеристику діалектики і метафізики.

7. Покажіть, що є спільним і відмінним для філософії і релігії.

Література

1. Гегель. Энциклопедия философских наук. – Т. І.- М., 1974.

2. Аристотель. Метафизика. Соч. В 4-х томах. - Т. І.- М., 1976.

3. Философский энциклопедический словарь. -2-е издание.- М., 1989.

4. Оргега-и-Гассет Х. Что такое философия. – М., –2000.

25

Додаток 1

ТЕМАТИКА ІНДІВІДУАЛЬНИХ ЗАННЯТЬ

Тема

Годи-

ни

Тема 1. Філософія та її визначення.

1. Поняття світогляду, його походження, структура, сутність та роль

у житті людини.

2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

3. Сутність філософського світогляду. Предмет та основне питання

філософії. Структура і функції філософії.

4. Місце та роль філософії у сучасному суспільному житті.

Тема 2. Історичні типи філософствування.

1. Історичний розвиток світової філософії

2. Головні напрямки сучасної світової філософії.

3. Сутність іраціоналістичного звороту в філософії.

Тема 3. Основи філософського розуміння світу.

1. Категорія буття: Ії особливості та смисл.

2. Основні форми буття.

3. Поняття матерії та основні форми її існування.

4. Концепції розвитку та діалектика.

2

2

2

26

Література:

1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. – М., 1998.

2. Хрестоматия по философии. Сост. Алексеев П.В., Панин А.В. – М., 1997.

3. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс – М., 2001.

4. Мир философии. Книга для чтения: В 2-х ч. – М., 1998.

5. Новейший философский слов. / Сост. А.А.Грицанов. – Минск., 1998. – 896с.

6. Основи філософських знань. Підручн./За ред. В.А.Буслинського –Львів, 2004

7. Радугин А.А. Философия курс лекций. – М., 2001.

8. Спиркин А.Г. Философия – М., 2000.

9. Шаповалов В.Ф. Основы философии. М.,1999.

10. Філософія. Підручник\За заг.ред. Горлача М.І., Кременя В.Г.,Рибалка В.К. –

Х., 2000.

11. Антология мировой философии: В 4 т. – М.: Мысль, 1969 – 1973.- т.1- 4.

12. Вольф Р.П. О философии. – М., 1996.

13. Бердяев Н.А. Самопознание. Опыт философской автобиографии. М.,1991.

14. Діоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях великих философов. М.,

1986.

15. Рассел Б. История западной философии: В 3-х кн., - СПб., 2001.

16. Ортега – и – Гассет Х. Что это такое философия. – М., 1991.

17. Хайдеггер М. Что это такое философия? – Вопросы философии,1993, №8, с.

113 – 129.

18. Фрейд З. Неудовлетворенность культурой\ Искусство кино, 1990, №12.

19. Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. – М., 1992.

20. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. – М., 1990.

21. Сагатовский В.Н. Вселення філософа. – М., 1972.

22. Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении. – М.,

1989.

23. Налимов В.В. Размышления о путях развития философии. – Вопросы

философии, 1989, №9, с. 85 – 93.

24. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей: Историко-

философские очерки и портреты. – М., 1991.

Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – Вестник высшей школы. – 1989,

№2, с. 80 – 87.