Андрій Самійлович Малишко (1912-1970)

Відомий

український поет

Нагороджений Державною премією УРСР

ім.Т.Г.Шевченка

Вогник батьківської хати

Народився14 листопада 1912 року в Обухові на Київщині в сім’ї шевця

Родина Малишків була велика-одинадцятеро дітей

Трудове життя А.Малишка почалося рано

Вірші почав друкувати ще у студентські роки

В роки війни-військовий кореспондент

Як не любити той край

Незабутній вогник батьків-

ської хати,де вперше почув

малий Андрій думи Великого

Кобзаря, материнська пісня,

лагідна й сувора, напоїли

його, дали душевну чистоту

й радість на все життя.

Поет-пісняр

Багато віршів Андрія Малишка

стали піснями

“Вчителько моя”,

“Стежина”

“Рідна мати моя”

“Київський вальс”…

Андрій Малишко “Яблука”Я люблю, як буває осінню

Пахне яблуками в хаті.

Он лежать вони, повні просині,

Повні сонця, немов на святі;

крутобокі і вітром точені,

на весілля десь приурочені,

повисають на гільце зрубане

І самі бубонять, як бубони…

Звуться зорями і ранетами,

Повні пахощів , соком гожі,

Доспівали попід планетами,

І планети - на них не схожі.

Мились росами десь під тучею,

в землю падали в добрім літі,

І ставала земля пахучою,

Ніби яблуко на орбіті.

Катерина Білокур “Богданівські яблука”

Андрій Малишко “Дощик”

Вихопивсь дощик поміж заграв:чоботи сині, синя сорочка,сині мелодії понасипавз неба широкого аж до листочка,синіми стрілами закресав,сині листочки дрібно писав-людям, озерам, лукам на обрій,ох і смішний же!І добрий-добрий!І запрозорились водні гущі,І посміхнулись темні пущі,Навіть дуби із важкої породи чухали голови від насолоди.…Вихопивсь дощик поміж заграв

Ми у Музеї-садибі А.Малишка

«Земле моя, красо моя !»

«Земле моя, красо моя !»

"Він гріє нам серця своїм гарячим серцем, і пісня його живе в народі, як народ живе в його душі" Максим Рильський

Поет з роками стає дорожчим, ріднішим, ближчим.Нам, землякам, без нього ніяк не можна,

нам він потрібен, бо ми вчимося в нього шанувати матір, любити

землю, любити свою Україну.