НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220151

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 2 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220151

nadbuhompl e-mail nadbuhomnadbuhompl ul Ogrodowa 13 skr poczt 77 17-100 Bielsk Podlaski tel (+48)502565547

2 (138) Березень ndash Квітень 2015 Nr 2 (138) Marzec ndash Kwiecień 2015

Druk Andare Studio Grafiki i Reklamy ul Senatorska 4091 00-95 Warszawa Nakład 1600 egz

Український часопис ПідляшшяbdquoНад Бугом і НарвоюrdquoВидавець Союз українців Підляшшяul Ogrodowa 13 17-100 Bielsk Podlaski telfax 85-730-25-23wwwzuporgpl E-mail biurozuporgpl

Зреалізовано завдяки дотації Міністра адміністрації і цифризаціїРедакція Андрій Давидюк Юрій Гаврилюк (головний редак-тор) Юстина Гапонюк Іван Киризюк Христина Костевич Люд-мила Лабович Кароліна Хмур Співпрацівники редакції Ігор Вереміюк Микола Рощенко Славомир Савчук Леокадія Саєвич Мирослав Степанюк Єлизавета Томчук Олена Чабан

Не всі думки висловлені на сторінках нашого часопису віддзеркалюють погляди редакції Не замовлених матеріалів не повертаємо Редакція залишає за собою право редагувати скорочувати тексти та змінювати заголовки За зміст поміще-них реклам та оголошень редакція не відповідає

Річна передплата на території Польщі коштує 5000 зл Річна передплата з-за кордону ndash рівновар-тість 35 доларів США (звичайною поштою) або 50 до-ларів США (летунською поштою) Банк рахунок ви-давця Związek Ukraińcoacutew Podlasia Bank Pekao SA nr 41 1240 5253 1111 0000 5712 5402

Ukraińskie pismo PodlasiabdquoNad Buhom i NarwojurdquoWydawca Związek Ukraińcoacutew Podlasiaul Ogrodowa 13 17-100 Bielsk Podlaski telfax 85-730-25-23wwwzuporgpl E-mail biurozuporgpl

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Administracji i CyfryzacjiRedakcja Andrzej Dawidziuk Justyna Haponiuk Jurij Hawryluk (Je-rzy Gawryluk ndash redaktor naczelny) Jan Kiryziuk Krystyna Koście-wicz Ludmiła Łabowicz Karolina Chmur Wspoacutełpracownicy redak-cji Helena Czaban Mikołaj Roszczenko Leokadia Sajewicz Sławomir Sawczuk Mirosław Stepaniuk Elżbieta Tomczuk Ihor Weremijuk

Nie wszystkie opinie wyrażone na łamach naszego czasopisma wyrażają poglądy redakcji Materiałoacutew nie zamoacutewionych redak-cja nie zwraca i zastrzega sobie prawo ich redagowania skracania oraz zmiany tytułoacutew Redakcja nie ponosi odpowiedzialności za treść zamieszczonych reklam i ogłoszeń

Roczna prenumerata krajowa kosztuje 5000 zł (w przy-padku prenumeraty za okres kroacutetszy ilość numeroacutew nale-ży pomnożyć przez 850 zł) Roczna prenumerata zagraniczna ndash roacutewnowartość 35 USD (poczta zwykła) lub 50 USD (poczta lot-nicza) Rachunek bankowy Związek Ukraińcoacutew Podlasia Bank Pekao SA nr 41 1240 5253 1111 0000 5712 5402

S Sawczuk Kontynuacja zadań i nowe wyzwania 2В Середа Михайло Вербицький ndash талант і памrsquoять 3А Парфінюк Поезія Шевченка для душі і тіла 5А Ґіза Діти в Більську готові до весни й Великодня 7С Лукашук Ювілей з молитвою піснею іконою 8Й Романюк Черемшанські писанки і квіти 11І Л З весняних хронік Українського Товариства 12Переїзд мотоциклами шляхом біженства 1915-2015 13Л Лабович Нове від laquoУкраїнців у Фетерівraquo 14Ю Гаврилюк Михайло Вербицький ndash біографія вписана в краєвид надсянських сіл 15L Łabowicz Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego cz 2 23В Дмитріюк Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душі 29Л Лабович Світ народної еротики в підляських піснях 32A Kulgawczuk Ukraiński bdquoklubrdquo w Lublinie 38Іван Киризюк З циклу laquoКалейдоскоп життяraquo 39

Ю Гарилюк Хронологіон 2014 Цим разом ndash лемківський 40Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора 43Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo 44Л Лабович З хроніки подій на Підляшші 45(юг) Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo 48

НАША ОБКЛАДИНКАУ березні Ювілей Тараса Шевченка перейшов у Юві-лей Михайла Вербицького Каплиця-пантеон над мо-гилою композитора музики українського національ-ного гимну Михайла Вербицького в селі Млини (Ярос-лавський повіт Надсяння) Стор ІІ-ІІІ Памrsquoятки народного каменярства Пів-нічного Підляшшя ndash у Чорній-Великій і Новому Бере-зові Стор IV Весняний краєвид попід Більськом Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 2 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220153

Для кожного українця імrsquoя о Ми-хайла Вербицького в першу чер-

гу асоціюється з величною мелодією нашого Національного і Державного гімну Побувавши у напружені дні на київському Майдані коли весь Май-дан співав наш Славень видатний су-часний композитор Валентин Сильве-стров сказав що laquohellipгімн України ndash ди-вовижний Це унікальний твірraquo

Музичний талант молодого Ми-хайла Вербицького розвинувся у Пе-ремишлі тодішньому центрі україн-ського духовного і національного від-родження Галичини Там він навчався у гімназії та отримав добру європей-ську музичну освіту в співацько-му-зичній школі при кафедральному со-борі Учні Перемиської хорової школи виховувались на найкращих зразках європейської музики на творах Дми-тра Бортнянського Максима Березов-ського Вже у зрілому віці будучи ві-домим у всій Галичині композитором М Вербицький дуже високо оціню-вав мистецький рівень цієї школи laquohellipшкола стала консерваторією в мініатю-рі а хор дорівнював добрій оперіraquo

У творчій спадщині композитора о МВербицького є церковна музика (в першу чергу Літургія для мішаного та чоловічого хорів) світські хори соло-співи вокальні ансамблі обробки на-родних пісень оркестрові музичні тво-ри музично-сценічні твори для теа-тральних вистав

Іван Франко називав Михайла Вер-бицького laquoнайзначнішим талантомraquo серед галицьких композиторів Був він не тільки основоположником про-фесійної музичної культури в Галичи-ні але й одночасно як писав Станіслав Людкевич став laquoсимволом нашого на-ціонального відродженняraquo

Вперше наш Славень laquoЩе не вмер-ла Українаraquo публічно було викона-но 10 березня 1865 року в Перемишлі як заключний концертний номер пер-ших у Галичині світських laquoвечерниць в памrsquoять Тарасаraquo (Шевченка) У дово-лі детальному laquoдописі з Перемишляraquo (laquoМетаraquo 3 1865 р) наголошено що виконання laquoЩе не вмерла Українаraquo за-вершувало декламацію вірша Ксено-фонта Климковича laquoНа вічну памrsquoять Тарасовіraquo який закінчувався словами

Михайло Вербицький ndashталант і памrsquoять

Народ наш великий пропащий без воліЖиве ndash проживає милуючи правду ndashДамо собі раду дамо собі радуІ ndash з попелу фенікс ndash з цієї руїниТаки ще воскресне доля України

І як пише автор laquoтоді молодиї коза-ченьки що стояли в-півкруга за декля-матором гукнули сильним хором заві-тній гимн Тараса

Ще не вмерла Україна І слава і воляraquo

То ж не дивно що львівський часо-пис laquoМетаraquo у 1863 році російський ім-ператор Олександр ІІ особисто laquoвы-сочайше повелеть соизволил воспре-тить газету эту в империиraquo а П Чубин-ського автора слів майбутнього гимну українців ще у жовтні 1862 року роз-

порядженням шефа жандармів кня-зя Долгорукова laquoза вредное влияние на умы простолюдиновraquo тобто патріо-тичну діяльність відправили з Києва на семирічне заслання до Архангель-ської губернії

Похований о Михайло Вербиць-кий у селі Млини поруч з старовин-ною з 1740-го року деревrsquoяною церквою Покрови Пречистої Богородиці у якій він 15 років відправляв Богослужіння У наш час її відреставрували а прицер-ковну територію впорядкували Церк-ва служить храмом для місцевих римо-католиків

У 1934 році за кошти української громади та членів студентського хоро-вого товариства laquoБандуристraquo на могилі о М Вербицького встановили памrsquoят-ник Справді дивно але надмогильний памrsquoятник пережив воєнні і особливо повоєнні на цій території лихоліття

Podsumowując minioną kadencję prac Związku Ukraińcoacutew Podlasia oraz

jego zarządu przewodniczący Andrzej Artemiuk wśroacuted sukcesoacutew wymienił roz-woacutej nauczania języka ukraińskiego w re-gionie a także ważne dla wizerunku orga-nizacji masowe imprezy kulturalne ktoacutere związek od pewnego czasu przeprowadza nie tylko w granicach wojewoacutedztwa pod-laskiego ale także na południe od rzeki Bug Optymizmem napawają też inicjaty-wy młodzieży jak chociażby odrodzenie Rajdu bdquoPidlaszszardquo Związek podejmo-wał także kroki w celu zaistnienia na ma-pie społeczno-politycznej regionu czego rezultatem jest obecność członkoacutew orga-nizacji w samorządzie Wśroacuted bolączek wskazał na ograniczone wsparcie i kon-takty z Ukrainą spowodowane jej trudną sytuacją a także ograniczenia działalno-ści wynikające z braku środkoacutew finanso-wych i zasoboacutew ludzkich

Założony w 1992 roku Związek Ukra-ińcoacutew Podlasia przez ponad dwadzieścia lat działalności zdobył pozycję jednej z li-czących się organizacji mniejszości w re-gionie Miarą tego mogą być takie przed-sięwzięcia jak gromadząca tysiące osoacuteb noc bdquoNa Iwana na Kupałardquo w Dubiczach Cerkiewnych lub Festiwal Kultury Ukra-ińskiej bdquoPodlaska Jesieńrdquo ktoacuterego kon-certy oraz imprezy towarzyszące odby-wają się w takich miastach jak Białystok Bielsk Podlaski Hajnoacutewka Siemiaty-cze oraz innych miejscowościach Kolej-ne pola działalności to min wspieranie

nauczania języka ukraińskiego oraz wy-dawanie czasopisma bdquoNad Buhom i Na-rwojurdquo Działalność związku opiera się na pracy społecznej prowadzonej jak moacutewi-ła uczestniczka zebrania członek zarzą-du Maria Ryżyk ndash bdquobez etatoacutew najczęściej kosztem życia rodzinnegordquo

Głoacutewnym zadaniem zjazdu był wyboacuter nowych władz a przede wszystkim oso-by ktoacutera stanęłaby na czele organizacji Pojawiło się kilka kandydatur ale żadna z zaproponowanych osoacuteb nie zgodziła się na podjęcie ciężaru i odpowiedzialności Trudności z wyłonieniem przewodniczą-cego obrazują szerszy kontekst pracy or-ganizacji pozarządowych na co zwroacute-

cił uwagę przewodniczący Towarzystwa Ukraińskiego w Lublinie członek Ko-misji Wspoacutelnej Rządu i Mniejszości Na-rodowych a także członek Związku Ukraińcoacutew Podlasia dr Grzegorz Ku-prianowicz

ndash Związek Ukraińcoacutew Podlasia po-dobnie jak większość organizacji poza-rządowych musi szukać nowej formuły działalności w związku ze zmieniający-mi się warunkami i z pewnością jednym z nowych kierunkoacutew jest profesjonaliza-cja działalności ndash powiedział prowadzą-cy zjazd

Zakończenie na str 27

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Nauczanie języka wzmocnienie struktur organizacyjnych praca z młodzieżą wzmocnienie aktywności w terenie oraz wzrost zaangażowania członkoacutew w sprawy organizacji ndash to niektoacutere z priorytetoacutew działal-ności na ktoacutere wskazywali uczestnicy V Zjazdu Związku Ukraińcoacutew Podlasia Sprawozdawczo-wybor-

cze zgromadzenie członkoacutew organizacji odbyło się 29 marca w Bielsku Podlaskim Przewodniczącym Związku ponownie został dr Andrzej Artemiuk

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 4 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220155

У 1990 р за ініціативою та при без-посередній участі української громади Перемишля і відомого львівського бан-дуриста Михайла Барана при підтрим-ці Львівського відділення Українсько-го фонду культури (голова Еммануїл Мисько уродженець Устріків-Доліш-ніх) була виготовлена у Львові і вста-новлена на могилі композитора у Мли-нах декоративна металева огорожа

Вперше за всі часи 9 червня 1990 р на могилі о М Вербицького з участю львівської демократичної влади на чолі з Вячеславом Чорноволом від-булась масова і величава урочистість У 1995 р до 180-річчя від дня наро-дження о М Вербицького зусиллями Яворівської районної влади здійсне-но подальше облаштування його мо-гили Тоді також відбувся масовий па-ломницький похід через українсько-польський кордон до Млинів З участю Президента України Віктора Ющен-ка великої офіційної української деле-гації українців Перемищини та Львів-щини 12 квітня 2005 року було відкри-то і посвячено на могилі о М Вербиць-кого новозбудований Пантеон

Стало вже доброю традицією кож-ного року у Млинах 4 березня та 7 грудня у день смерті композитора з участю представників Львівської об-ласної Яворівської районної і місцевої польської влад місцевої української громади членів Львівського товари-ства laquoНадсянняraquo релігійною і грома-дянською панахидами покладанням квітів до його могили гідно вшанову-вати памrsquoять цього великого українця

Рішенням 37-ої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО яка проходила у листопаді 2013 р в Парижі 200-річчя з дня народження композитора Ми-хайла Вербицького затверджено у ка-лендарі памrsquoятних дат які у 2015 р бу-дуть відзначатися під егідою цієї най-більш авторитетної світової організа-ції у справах освіти науки і культу-ри Широкому відзначенню на загаль-нодержавному рівні 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького та 150-й річниці першого публічного ви-конання українського Славня laquoЩе не вмерла Українаraquo присвячений підпи-саний 12 січня цр Указ Президента України Верховна Рада України 14 січ-ня цр в свою чергу прийняла Поста-нову laquoПро відзначення 200-річчя з дня народження Михайла Вербицькогоraquo

Львівське суспільно-культурне то-вариство laquoНадсянняraquo виступило з іні-ціативою спорудити за доброчинні пожертви у Львові памrsquoятник нашо-му славному краянину о М Вербиць-кому Ініціатива отримала підтримку

ТАРАС ШЕВЧЕНКО 1814 ndash 1861 ndash 2015 TARAS SZEWCZENKO

Шевченківська академія була зорганізована учнями гім-

назії які вивчають українську мову як рідну Під час презентації можна було почути декламовані вірші Тара-са Шевченка пісні на слова його тво-рів а також пізнати важливіші фак-ти про життя духового провідника українського народу А у 47-літньому житті поета бувало по-різному

Тарас Шевченко народився у 1814 році у селі Моринці в сімї селян-кріпаків Рано померли його бать-ки тому він наймався у навколіш-них селах в учителів-малярів До 24 року життя був невільним кріпаком Навесні 1838 року завдяки допомо-зі поета Василя Жуковського та ху-дожника Карла Брюллова Шевченко став вільною людиною У цьому пе-ріоді Тарас навчався в Петербурзькій

академії мистецтв писав багато тво-рів та двічі подорожував Україною У квітні 1847 року Шевченка заарешту-вали та призначили рядовим в Орен-бурзький окремий корпус із заборо-ною писати і малювати До останніх днів свого життя поет перебував під таємним наглядом поліції Помер 10 березня 1861 року в Петербурзі

Найбільш відомі вірші Шевченка прозвучали у черемуській гімназії щоб приганути великий талант пое-та та універсальний зміст його тво-рів ndash Дівчата вирішили щоб зорга-нізувати таку врочисту академію тому що на уроках української мови вивчаємо поезію українських поетів особливо Тараса Шевченка ndash гово-рить Ірина Вишенко вчителька укра-їнської мови у гімназії в Черемсі Зу-стріч була теж нагодою щоб потре-

нувати декламаторські уміння ndash На-ближується час коли діти візьмуть участь у Воєводському декламатор-ському конкурсі laquoУкраїнське словоraquo в Більську так що вирішили ми що це добрий момент на Шевченківську академію ndash пояснює вчителька

Заняття української мови в Черем-сі були основою для створення ан-самблю laquoГілочкаraquo який став вже ві-зиткою гміни Група успішно пре-зентувалася на багатьох фестивалях чи переглядах у Польщі та на Украї-ні Участь в ансамблі це важка праця але одночасно велика приємність та здобування нового досвіду Як гово-рять самі дівчата дуже люблять ви-ступати в laquoГілочціraquo

ndash Люблю співати їздити на кон-церти Завжди пізнаємо нових лю-дей відвідуємо нові місця ndash каже Ане-

Поезія Шевченка для душі і тіла

Український поет письменник художник громадський та політичний діяч символ українського народу ndash Тарас Григорович Шевченко 9 березня українці

цілого світу відзначали день народження Великого Кобзаря Врочиста академія пройшла також у Комплексі шкіл у Черемсі

як серед представників громадськості Львова так і з боку львівської міської влади Журі Всеукраїнського відкрито-го конкурсу на кращу концептуальну ідею памrsquoятника визнало переможцем проект відомих львівських скульпто-рів Андрія і Володимира Сухорських (Брати Сухорські яких родинне корін-ня у лемківському селі Вілька є також авторами львівських памrsquoятників Тара-су Шевченку Юрію Змієборцю памrsquoят-ника Соломії Крушельницькій у Терно-полі) Всі дії повrsquoязані зі спорудженням памrsquoятника координує Громадський комітет співголовами якого є відомі львівrsquoяни Ігор Калинець і Тетяна Кру-шельницька

Наші предки за свої важкою пра-цею зароблені кошти будували Народ-ні Доми читальні laquoПросвітиraquo церкви Ми вирішили продовжити цю славну традицію На жаль нам в Україні сьо-

годні випало жити у дуже важкому як в економічному так і в політичному сенсі проміжку нашої історії Очевид-но що збройна агресія путінської Росії природно визначила нашим першочер-говим завданням зміцнення обороно-здатності України Однак і в цих вкрай несприятливих умовах збір доброчин-них пожертв на спорудження памrsquoят-ника у Львові отцю Михайлу Вербиць-кому триває

Володимир СЕРЕДАГолова товариства laquoНадсянняraquo

httpnadsyannyaorgua

Всі хто бажає долучитися до спо-рудження памrsquoятника можуть пе-рерахувати кошти на рахунок рр 26008301203649 у Філії Львівського ОУАТ laquoОщадбанкraquo код банку 325796 ЄДРПОУ 20856341

Фотографія Михайла Вербицького виконана у 1860-х роках та перехована ін-шим уродженцем Надсяння Станіславом Людкевичем якого особистий архів зберігається у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові

Експонувалася на виставці bdquoВідомий і невідомий Михайло Вербицькийrdquo (4 березня ndash 17 квітня 2015 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 6 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220157

та Явдосюк учениця третього класу гімназії ndash Люблю співати та гово-рити українською мовою Уроки та-кож є дуже цікаві ndash додає її одноліт-ка Юлія Романюк

Протягом зустрічі можна було по-чути гарні голоси членів колективу

ndash Пісні виконували дівчата з ан-самблю laquoГілочкаraquo які переважно вчаться вже в третьому класі ndash до-дає Ірина Вишенко одночасно керів-ник колективу ndash З тої причини вони приготували на цей вечір також по-частунок Можна сказати що вже від нас відходять ndash говорить

Окрім чаю чи кави глядачі мали можливість попробувати дуже смач-них тістечок які спекли учениці Врочистого характеру додавало теж прикрашення класного залу Увагу привертала кількість народних ви-шиваних рушників та синьо-жовтих квіток і прикрас які безпосередньо символізують український народ та його традиції

На академії присвяченій Тарасові Шевченку не могло очевидно забрак-нути портретів видатного поета Ці-кавим елементом презентації твор-чості Великого Кобзаря був показ

короткого мультфільму якого ство-рено на основі вірша laquoТополяraquo Шев-ченка Фільм наближував зміст одно-го з більш відомих творів поета

Зустріч з Шевченковим словом мала на меті відзначення памrsquoяті ве-ликого поета художника та духово-го провідника українського народу Одночасно була це нагода щоб за-презентувати здібності учнів та рі-вень навчання української мови в Че-ремсі

ndash Уроки української мови в гімна-зії проводяться у двох групах ndash роз-казує вчителька ndash Праця не є легкою тому що діти майже завжди послу-говуються в домах польською мовою Дуже складно вивчити дітей пра-вильно говорити українською осо-бливо акцентувати ndash пояснює Ви-шенко Тому так важливим елемен-том у збереженні народної мови та культури є свідомість самих бать-ків Вони вирішують в яких умовах живуть та вчаться їхні діти перека-зують свої взірці та традиції ndash Ду-маю що батьки дівчат співаючих в laquoГілочціraquo привrsquoязують велику увагу щоб діти вивчали і пізнавали культу-ру нашого Підляшшя а також гово-рили українською мовою ndash додає вчи-телька

З огляду на це що навчання укра-їнської мови в гімназії є переважно продовженням занять з початкової школи у найближчих роках учнів не забракне ndash В наступному році в гім-назії будуть теж дві групи учнів ви-вчаючих українську мову як рідну Ду-маю що через декілька років утри-маємося в такому стані ndash говорить Ірина Вишенко

Вечір з поезією Тараса Шевченка задовольнив як тіло так і душу гля-дачів Чутлива декламація чудові голоси зворушливий зміст творів та солодка гостина утішили прибулих гостей І знову підтвердився універ-сальний сенс слів Великого Кобзаря

Учітесь читайте І чужому научайтесь Й свого не цурайтесь

Агнешка ПАРФІНЮКФото Є Рижика

Imprezy kulturalne poświęcone ucz czeniu rocznicy urodzin Tarasa Szewczenki z udziałem Związku Ukraińcoacutew Podlasia odbyły się w ramach zadań realizowanych przez ZUP dzięki

dotacji Ministra Administracji i Cyfryzacji RP

26032015 в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську відбулися майстер-класи на яких під керівництвом пані Євгенії Казимирук діти з класів ІІ А і ІІІ А виконували прикрашені гілочки на Вербну неділю 27032015 всі учні з чотирьох початкових класів з україн-ською мовою навчання виконували символ приходу вес-

ни ndash laquoбуслячі лапкиraquo з дріжджового тіста яке раніше приготували вчительки

Заняття проходили в рамках програми laquoДо джерелraquo реа-лізованої Союзом українців Підляшшя завдяки дотації Мі-ністра адміністрації і цифризації та підтримці Бургомістра міста Більськ-Підляський А ҐІЗА

26032015 в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську laquoбуслячі лапки з дріжджового тіста яке раніше

Діти в Більську готові до весни й Великодня

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 8 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220159

Вперше за шістдесят років в україн-ській церкві великомученика Ди-

митрія в селі Явірник Руський біля Пе-ремишля прозвучала Архиєрейська Лі-тургія Нею розпочалися офіційні захо-ди зі вшанування 200-літнього ювілею композитора священика автора ме-лодії державного гимну України Ми-хайла Вербицького А 10 березня випо-внюється 150-річчя першого публічно-го виконання нашого славня у місті Пе-ремишлі

Отож в суботу 28 лютого до ма-льовничого села на Надсянні що за 47 кілометрів від Перемишля приїхала численна делегація зі Львова та облас-ті з Тернополя представники Львів-ських обласної ради та держадміні-страції офіційна делегація з Яворів-ського району де на кількох парафіях служив отець Михайло Вербицький Також приїхали делегації українців з Перемишля з Варшави зі Львова най-більш представницькими були товари-ства laquoНадсянняraquo та laquoЛемківщинаraquo ndash це безпосередньо ті люди старшого поко-ління які були примусово виселені з цих теренів їхні діти та онуки

Після закінчення Служби Божої від-булося освячення інформаційної та-блиці на якій трьома мовами ndash україн-ською польською та англійською ndash роз-повідається про те що в цьому селі на-родився композитор автор мелодії На-ціонального гимну України отець Ми-хайло Вербицький Правда встанови-ти її на дзвіниці біля церкви як попе-редньо планувалося не вдалося ndash укра-їнці Перемишля які цим займалися не встигли пройти всі бюрократичні ща-блі й отримати відповідний дозвіл Можливо це й добре що так сталося бо дзвіниця де має висіти ця таблиця зараз перебуває в досить занедбаному стані Вона потребує реставрації зре-штою церква також

До церкви великомученика Дими-трія в останні роки їздять члени това-риства laquoНадсянняraquo на день вшануван-ня цього святого на день народжен-ня о Михайла Вербицького на вели-кі християнські свята Зараз мова іде про те аби цю недіючу й вже непотріб-ну полякам церкву повернути україн-ській громаді Перемишля laquoДля нас вона має велику мистецьку й історич-ну цінність mdash казав голова товари-ства laquoНадсянняraquo Володимир Середа mdash Проблема у тому що зараз в Явірни-ку Руському немає жодної української родини до Перемишля коло 50 кіло-метрівhellip Не так просто буде цю церк-ву утримувати У будь-якому разі ми будемо домагатися передачі цього хра-му українцям Про це ми вже поінфор-мували і попросили сприяння віце-премrsquoєр-міністра міністра культури Вrsquoячеслава Кириленка Для початку було б добре щоб там хоч раз на місяць чи раз на два місяці відправлялась Лі-тургія Також тут дуже гарне місце для проведення фестивалів духовної музи-

ки Гадаю це б зацікавило поляків та й європейців які б відкрили для себе нашу духовну візантійську спадщину Це невеличке село може стати справж-ньою туристичною Меккою і 2015 рік може стати переломним у цьому двох-сотлітній ювілей Михайла Вербиць-кого внесений до святкувань на рівні ЮНЕСКОraquo

З перших днів березня у Львові по-чали відкриватися виставки на яких були вперше показані унікальні екс-понати що ілюструють життя і твор-чість українського композитора Від неділі 1 березня в архикатедрально-му соборі св Юра експонована була виставка laquoПерші парафії о Михайла Вербицькогоraquo Це пересувна вистав-ка яка впродовж останніх місяців вже побувала у селах де колись служив о Вербицький ndash Завадові та Залужжі Яворівського району і Стрілках Ста-росамбірського району Львівської об-ласті Згодом експозицію матимуть змогу побачити мешканці різних міст Львівщини та всієї України

Ювілеї 200-ліття народження автора мелодії державного гимну України і 150-річчя його пер-шого публічного виконання у місті Перемишлі це як завжди нагода для публічних національ-них маніфестацій а у цьому випадку й інтер-національних адже місцевості звrsquoязані з роко-винами зараз у межах Польщі тому своїм го-лосом приєдналися до них президенти обох дер-

жав Але окрім молитов над Сяном і квітів від президентів на могилу композитора у Львові одному з міст на його життєвому шляху відбу-лася ще й низка заходів які не лише стимулю-ють позитивні емоції але й поглиблюють зна-ння отже виставки національних раритетів з музеїв архівів та бібліотек Зрозуміло що не могло обійтися й без підляських акцентів

Ювілей з молитвою піснею іконою

Нащадок композитора Андрій Вербицький біля ним самим укладеного генеалогічного дерева роду Вербицьких Фото Т Гринчишин

Створили цю виставку Світлана Ко-чергіна науковий працівник Львівсько-го історичного музею Ганна Папірник голова Львівського обласного осеред-ку Всеукраїнської громадської органі-зації laquoЖіночий вибірraquo та Ольга Котов-ська викладач Львівського регіональ-ного інституту державного управлін-ня Двоє останніх окрім того підготу-вали до ювілею книгу laquoУ музиці життя до Господа полину Невідоме з життя о Михайла Вербицькогоraquo

На відкритті були присутніми дале-кі нащадки о Михайла зокрема 67-річ-ний праправнук Андрій Вербицький з родиною До речі цей чоловік уклав генеалогічне дерево роду Вербицьких яке містить інформацію про понад сот-ню осіб з 9 поколінь Воно також пред-ставлене на виставці Багато на ній різ-номанітних світлин і документів Осо-бливе зворушення викликає єдиний дивом збережений аркуш зі знищеної метричної книги із власноручним за-писом о Вербицького про смерть його рідної доньки Окрім того тут чимало оригінальних речей з церков згаданих сіл Деякими з них цілком ймовірно міг користуватися сам священик і ком-позитор

3 березня у Львівському музеї істо-рії релігії було відкрито виставку ти-тулом laquoТворець українського Гимнуraquo скомпоновану з архівних документів

фотографій та дуже незвичних ікон Відкриття супроводжувалось аншла-гом у традиційному виставковому залі музею ndash колишній монастирській тра-пезній не залишилось жодного вільно-го місця На прохання організаторів ви-ставки Зоряни Білик й Василя Банаха відгукнулися архівні й музейні устано-ви Львова надавши цінні документи зі своїх збірок

Багато тут документів що пока-зують основні віхи в біографії ком-позитора як хоч би аркуш метрич-ної книги із записом про його наро-дження та документи часів навчання у Львівській семінарії Чільне місце у виставці займають особисті нотні за-писи композитора церковні пісні для чоловічого хору laquoОтче нашraquo laquoХрис-тос Воскресraquo laquoЗаповітraquo Т Шевчен-ка оперета на одну дію laquoПростач-каraquo Окреме місце експозиції займає унікальний рукопис першого варіан-ту пісні-гимну laquoЩе не вмерла Украї-наraquo отже головну пісню тепер мож-на й побачити Окрім того на вистав-ці експонуються і фотографії місць над Сяном де жив та творив о Ми-хайло Вербицький виконані Юрієм Гаврилюком який проживаючи на Підляшші досліджує та документує інколи laquoз дещо мистецьким ухиломraquo все що стосується української історії і культури у межах Польщі

Та родзинкою виставки безумов-но були ікони-тіні Маргарити Дави-дюк ndash також підляшанки яка зараз од-нак проживає у Перемишлі й займаєть-ся не лише іконописом але веде також реставраторську майстерню Вона до-вгий час реставрувала церкву Покро-ви Пресвятої Богородиці в селі Мли-ни де була остання прижиттєва пара-фія о Вербицького Працюючи відна-йшла там деревrsquoяні дошки які вже не були придатні для вжитку ndash і перетво-рила їх на своєрідні ікони-тіні Отже зараз Млини це не лише laquoрідне місцеraquo національного гимну але й нової фор-ми мистецтва водночас традиційного та новаторського

Наступного дня 4 березня була від-крита виставка laquoВідомий і невідомий Михайло Вербицькийraquo яку її куратор Роксоляна Мисько-Пасічник побуду-вала на матеріалах з особистого архіву Станіслава Людкевича що зберігається у Музично-меморіальному музеї Соло-мії Крушельницької у Львові (його філі-алом є Меморіальний музей Станіслава Людкевича) С Людкевич народжений у надсянському Ярославі в молодості звrsquoязаний також з Перемишлем актив-но пропагував музичну спадщину га-лицьких композиторів ХІХ ст Саме він у 1934 р писав laquoКим є для нас Михай-ло Вербицький Яке місце займає він в розвою нашої музики Оце питання

Підляшанка з-над Сяну Маргарита Давидюк та мистецька laquoродзинкаraquo львівської вис тавки ndash ікони-тіні яких ідея народилася під час реставрації

церкви в Млинах Фото В Дубас (laquoЛьвівська газетаraquo)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 10 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201511

на які повинна би дати відповідь кож-на українська дитина про що повинні б уже співати горобці на українських ха-тах Але здається на жаль не буде за-йвим і в цім місці цю справу ще раз ко-ротко зrsquoясувати

Михайло Вербицький ndash це перший піонер української музики на Галиць-кій Україні в 40-х роках минулого сто-ліття себто в часах коли у нас ще не було ні Лисенка ні laquoЗапорожця за Ду-наємraquo він є найбільшим нашим після Бортнянського духовним хоровим ком-позитором творцем хорового стилю в Галичині

Вербицький є нашим симфоніком а десяток його т зв симфоній (а радше увертюр) ndash першою талановитою спро-бою української симфонічної музики в Галичині й на Україні взагалі тим на-ріжним каменем від якого починає творитись ця література

У Вербицькім ми маємо першого галицького плідного оперетиста яко-го оперети та мелодрами числом по-над 10 становили у нас відповідник до laquoНаталки Полтавкиraquo та laquoМару-сіraquo

У Вербицькім ми маємо й остан-нього композитора-гітариста для яко-го гітара була фортепіано який напи-сав кільканадцять зшитків пісень з гі-тарою і гітарових творів

Вербицький для нас є не тільки музикою але також символом нашо-го національного відродження в Га-личиніraquo

Приємною несподіванкою цієї ви-ставки стала оригінальна фотогра-фія Михайла Вербицького викона-на у 1860-х роках Наприкінці ХІХ ст була вона використана Т Маєрго-фером автором літографічного пор-трету композитора відтак послужи-

ла при опрацюванні поштової картки з зображеннями українських компо-зиторів яку випустив коломийський видавець Яків Оренштайн Однак про це що є вона у музейних фондах практично ніхто не знав

Звісно основною подією 4 березня були урочистості в Млинах де поко-яться тлінні останки отця-компози-тора ndash тут відслужено урочисту па-нахиду й на могилу лягли квіти на-діслані президентом України Петром Порошенком та президентом Польщі Броніславом Коморовським

laquoДякую українцям усього світу та українцям Польщі за турботу про збереження памrsquoяті про наших на-щадків та визначних співвітчизни-ківraquo ndash зачитали рядки привітання Петра Порошенка який також наго-лосив що Україна цінує дружні від-носини з Польщею та вдячна за спіль-ні зусилля та допомогу у нинішньому протистоянні на Донбасі Президент звернув увагу що 200-річчя від дня народження отця-композитора Ми-хайла Вербицького співпадає з 150-ю річницею першого публічного ви-конання гимну України та підкрес-лив що він laquoщиро вдячний польсько-му народові за шанобливе ставлення до наших спільних цінностей та над-баньraquo Президент Броніслав Коморов-ський у своєму зверненні акцентував увагу на тому що laquoукраїнці можуть розраховувати на поляків ми ndash ра-зом з вамиraquo laquoІ віримо ще вам браття українці усміхнеться доляraquo ndash сказа-но у привітанні президента Польщі

Відзначити памrsquoять хорового ди-ригента та отця-композитора Михай-ла Вербицького приїхав також посол України в Польщі Андрій Дещиця ndash він покладав вінок на могилу ком-позитора Після офіційної частини українські та польські хори разом ви-конали твори Вербицького Учасни-ки події і українці і поляки гуртом заспівали під акомпанемент духово-го оркестру Державний гимн Украї-ни Після офіційної частини україн-ські та польські хори серед яких був мистецький пісенний колектив імені Павла Чубинського з Борисполя ви-конували твори Вербицького

У рамках святкування відбулася презентація поштової марки та кон-верта випущених до 200-річчя Ми-

laquoЯке молоді вихованняraquo Делегація студентів викладачів і працівників Львів ського національного університету імені Івана Франка біля могили

Михайла Вербицького 4 березня 2015 р Фото Прес-центр ЛНУ

хайла Вербицького (спецпогашення ювілейних марки та конверта відбу-лося в Києві) Відтак 6 березня від-крилася ще одна ювілейна виставка ndash у Львівській національній науко-вій бібліотеці ім В Стефаника з якої фондів експоновано понад 120 книг рукописів ілюстрацій Тут є і періо-дичні видання у яких містяться стат-ті про видатного композитора і цер-ковні твори Вербицького програми вистав на яких прозвучала його му-зика і тексти Державного гимну різ-ними мовами Звісно окрасою ви-ставки був оригінал нотного запису

майбутнього гимну виконаний ру-кою Михайла Вербицького адже він переховується саме laquoу Стефаникаraquo Можна було також подивитися при-мірник львівського часопису laquoМетаraquo з поезіями Шевченка Серед них над-рукували також вірш laquoЩе не вмерла Українаraquo адже в Галичині довго вва-жали цей твір Шевченковим

А 10 березня Славень України міг слухати й виконувати кожний хто опинився цього дня у Львові адже всіх запрошено прибути перед міську ратушу і з нагоди 150-річчя з дня пер-шого публічного виконання Держав-

ного гимну України згуртуватись та спільно заспівати Отже львівський Ринок сяяв щасливими обличчями старих і малих студентів і професо-рів які зібралися у більш як 5-тисяч-ному гурті й натхненно виспівува-ли найважливішу пісню української Держави

Семен ЛУКАШУК

Використано інформацію яку нада-ли Надія Пастернак Тарас Гринчи-шин Людмила Шубіна та інші

Як кожного року перед Великодніми святами у Шкільно-дошкільному комплексі в Черемсі від-

булися майстер-класи рукоділля для учнів які вчать-ся української мови як рідної Цього року відбулися вони 19 березня а проводила їх пані Євгенія Казими-рук Діти виконували традиційні народні квіти з па-перу для декорування великодніх вербочок

31 березня ця сама група учнів взала участь у про-гулянці до Білостоцького музею села де відбували-ся майстер-класи з малювання писанок Під час пе-ребування у музеї просто неба учні мали нагоду по-слухати розповідь про святкові традиції на Підляш-ші оглянути виставку писанок з нашого регіону та самотужки виготовити писанку технікою батіку

Йоанна РОМАНЮК

Як кожного року перед Великодніми святами

Черемшанські писанки і квіти

Projekt bdquoDo źroacutedełrdquo jest realizowany przez Związek Uk raińcoacutew Podlasia dzięki dotacji dotacji Ministra Administracji i Cyfryzacji oraz wsparciu finansowemu Burmistrza Miasta Bielsk Podlaski

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 12 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201513

Шевченкові роковини з молитвоюі поетичним словом

Молитвою за душу раба Божого Тараса почалися 8 березня вран-

ці люблинські відзначення памrsquoяті Та-раса Шевченка У парафіяльній церк-ві православної парафії свт Петра (Могили) в Люблині в Другу Неділю Великого посту була відслужена Бо-жественна Літургія за якою вознесли молитву за українського поета Зго-дом служилася ще урочиста панахида на середині храму під час якої також молилися за душу Тараса Шевченка

Богослужіння були відслужені на прохання Українського Товари-ства Добрий Бог дозволив нам і цьо-го року продовжити люблинську тра-дицію спільної молитви за Великого Кобзаря Це важливо що відзначення памrsquoяті Шевченка мають також моли-товний церковний вимір адже Тарас Шевченко був православним христи-янином а з православної перспективи саме літургійна молитва є найвищим виявом поваги і памrsquoяті

9 березня 2015 року пополудні вже вдруге відбулося в Люблині laquoЧитан-ня Шевченка у сквері Шевченкаraquo В 201-у річницю народження Велико-го Кобзаря продовжили започаткова-ну минулого року традицію читан-ня творів Тараса Шевченка на скве-рі його імені який дістав свою назву завдяки клопотанням Українського Товариства і в 2013 р відбулося його урочисте відкриття

Цього року любителі поезії Т Шевченка зібралися менш численно ніж минулого року Серед присутніх були члени української громади Лю-блина працівники Генерального кон-сульства України в Люблині з т во Генконсула Сергієм Сидюком по-вноважений Люблинського воєводи у справах нац меншин Маріуш Куха-рек але прибули також люди які не-давно опинилися в Люблині а серед них студент з Дніпропетровська Єв-ген Гаркуша

Першим зачитаним твором став Шевченків laquoЗаповітraquo Згодом чита-ли різноманітні перлини laquoКобзаряraquo

Поруч української прозвучала також і польська мова Читали люди різно-го віку ndash від 5 по 90 років Читання закінчив голова Товариства д-р Гри-горій Купріянович вказуючи на акту-альність поезії Шевченка в цю визна-чальну хвилину історії України коли стала вона жертвою агресії

У вівторок 10 березня відбулося Шевченківське свято яке проведено у Центрі Культури в Люблині Саме 10 березня у цій культурній установі відбувався Воєвідський фінал Х Все-польського декламаторського конкур-су української поезії та прози яко-го співорганізатором від багатьох ро-ків є Українське Товариство Уро-чистим звершенням відзначень юві-лею 10-річчя конкурсу став Ювілей-ний концерт Х Всепольського декла-маторського конкурсу української по-езії та прози Саме зразу після закін-чення цього концерту відбувся вечір у памrsquoять Великого Кобзаря

Першим виступили на сцені до-шкільнята Української недільної шко-ли в Люблині з міжсадочкової групи навчання української мови Молодята під опікою своєї вчительки д-р Олени Гайдамаки-Падалки підготували гар-ну програму та декламували вірші та співали пісень на слова Т Шевченка

під звуки скрипки на якій грав один із батьків ndash Кшиштоф Бутрин Виступ наймолодших артистів викликав за-хоплення публіки В подяці за гар-ний виступ дітки дістали подарунки ndash папки з козаками

Згодом запрошено до слова офіцій-них гостей До присутніх звернули-ся зі словом т во Генерального кон-сула України в Люблині Сергій Си-дюк уповноважений Люблинського воєводи у справах нацменшин Марі-уш Кухарек представниця Маршал-ка Люблинського воєвідства Малґо-жата Блащик-Осік директор Відді-лення культури Міського управлін-ня Люблина Міхал Карапуда голова Товариства laquoСпільне корінняraquo Збіґнєв Войцєховський

З зацікавленням всі очікували на черговий пункт програми про який нагадували таємничі декорації що стояли на сцені Стала ним театраль-на вистава на мотивах Шевченкової поеми laquoГамаліяraquo (На фото) Предста-вила її театральна група української молоді Люблина laquoДивословоraquo Біль-шість присутніх вперше почула про цю групу хоч не був це дебют моло-дих акторів Насправді ця театральна група існує вже з 2003 р входять у її склад учні Української недільної шко-

З весняних хронік Українського Товариства

Українське Товариство ndash громадська організація що гуртує українців Люблина Холма та інших місцевостей регіону організатор заходів як культурного так і громадського характеру

які служать збереженню українських традицій та національної ідентичності

Цього року минають 100-і роковини біженства ndash масової евакуації українського православного населення Холм-

щини і Підляшшя під час Першої світової війни здійсненої російською адміністрацією перед наступом авторо-угор-ських і німецьких військ влітку 1915 р Маршрут переїзду проходитиме місцями про які згадує у своїх спогадах про бі-женство холмський священик о диякон Іван Которович

30 травня 2015 р (субота)Зустріч 10 год Гостинне біля колишньої церквиМаршрут Гостинне відвідання храму уведення зачитання першого фрагменту спогадівТератин зупинка біля кол церкви відвідання храму зачи-тання другого фрагменту спогадів розповідь про св свя-щенномученика Василія (Мартиша)Холм відвідання Холмської гори та православної церкви св Івана БогословаУгруськ зупинка біля церкви зачитання третього фрагмен-ту спогадівБерезно зупинка біля церкви відвідання храму розповідь про історію Православrsquoя в Березні панахида за людей які за-знали біженства доповідь д-ра Маріуша Сави laquoОтець Іван Которович та його спогади про біженствоraquo вогнище теа-тральна вистава laquoХолмське біженствоraquo у виконанні теа-тральної групи української молоді Люблина laquoДивословоraquo сценарій та режисерія Леся Соболівська (реалізуються за-вдяки дотації Міністра адміністрації і цифризації РП та за підтримки фірми bdquoMidexrdquo з Березна)

Переїзд мотоциклами шляхом біженства 1915-2015

Інформація та записи savi1985wppl тел 51-444-97-37

Організатори Українське Товариство Маріуш Сава спів-праця Братство Православної Молоді Люблинсько-Холмсь-кої єпархії

Можна брати участь в переїзді машинами Буде також ор-ганізована безкоштовна поїздка автобусом Виїзд з Лю-блина о 800 год з Холма о 900 год Організатор поїздки по Холмщині шляхом біженства 1915-2015 Українське Товариство реалізується завдяки дотації Міністра адмі-ністрації і цифризації РП Зголошення на поїздку e-mail ukr-tovwppl тел 795130610

ли в Люблині які саме з 2003 р сис-тематично підготовляли численні те-атральні вистави інсценізації худож-ні програми Лише минулого року ви-рішили офіційно оформитися в теа-тральну групу й на Шевченківсько-му святі вперше виступили під новою назвою яку запропонував д-р Ан-дрій Савенець Театральна розповідь про отамана Гамалію захопила публі-ку Молоді актори гарно справилися з важким художнім матеріалом Режи-сером вистави була вчителька україн-ської мови Леся Соболівська автором декорацій ndash Микола Соболівський а виконала декорації фірма Penna Art Studio

Останнім пунктом програми Шев-ченківського свята була лекція львів-ської поетеси письменниці перекла-дача Маріанни Кіяновської В акаде-мічному ключі доповідачка проаналі-зувала роль Шевченка в нашому жит-ті Цікавим елементом було введення категорії дару при аналізі ролі Шев-ченка в сучасності Поетеса дарува-ла українській громаді Люблина гар-ну книжку laquoТарас Шевченко у при-ватному життіraquo

Молитва за воїнів армії УНР в Люблині в Провідну неділю

За традицією також і цього року в Провідну неділю 19 квітня над мо-

гилами воїнів армії УНР на православ-ному кладовищі при вул Липовій в

Люблині була відслужена коротка зау-покійна литія Богослужіння очолив о прот Георгій Лукашевич з кафедраль-ної православної парафії Преображен-ня Господнього в Люблині Над моги-лами борців за волю України які піс-ля невдачі змагань за самостійну Укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 14 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201515

їну оселилися в Люблині та околиці і тут знайшли місце вічного спочинку прозвучало радісне Христос Воскрес На молитві традиційно зібралася укра-їнська громада Люблина Ініціатором молитви було Українське Товариство

Пасхальну заупокійну молитву воз-несли також над могилами інших спо-чилих членів української православ-ної громади Люблина У цьому числі над могилою поета і перекладача Пе-тра Куприся автора першого повного перекладу Шевченкового laquoКобзаряraquo польською мовою

Вшанували памrsquoять союзників

У 95-у річницю укладення союзно-го договору між Українською На-

родною Республікою та Республікою Польща ndash у вівторок 21 квітня 2015 р ndash вшанували ми памrsquoять союзників 1920 р Поклали квіти на могилах солдатів обох союзних армій що спочивають на люблинському кладовищі на вул Ли-повій на могилах воїнів армії Україн-ської Народної Республіки на право-славному цвинтарі та на могилах поль-ських солдатів війни 1920 р на вій-ськовому кладовищі на вул Білій Іні-ціаторами вшанування річниці поль-сько-українського союзу 1920 р було Українське Товариство та Товариство laquoСпільне корінняraquo

В урочистості взяла участь кілька-десятиособова група поляків і укра-їнців (та одна японка) Серед учасни-ків були зокрема Генеральний кон-сул України в Люблині Василь Пав-люк Заступник Голови Соймику Лю-блинського воєвідства Анджей Пруш-ковський представник Маршалка Лю-блинського воєвідства заступник ди-ректора Департаменту культури осві-ти та спорту Маршалківського управ-ління Анджей Міскур секретар Укра-їнського Товариства д-р Андрій Саве-нець Зі словом звернулися до присут-ніх ініціатори урочистості біля могил українських солдатів ndash голова Україн-ського Товариства д-р Григорій Купрі-янович а біля могил польських солда-тів ndash голова Товариства laquoСпільне ко-рінняraquo Збіґнєв Войцеховський

95 років після укладення україн-сько-польського союзу на могилах сол-датів союзних армій покладено квіти і загоріли світла памrsquoяті Ми викона-ли свій обовrsquoязок памrsquoяті про героїв на-ших народів

І Л Фото Г Купріяновича

(Постійна інформація про Українське Товариство на wwwfacebookcom)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014 рік бюлетеню українських учнів

на Люблинщині laquoУкраїнці у Фете-рівraquo що його видає в Люблині о Ан-дрій Конахович разом з українськими учнями які приїхали на навчання до Люблина та околичних місцевостей з України

1 і 2 номер піврічника починає ури-вок з laquoНауки в неділю перед Різдвомraquo Леонтія Карповича (1580-1620) при-свячений передріздвяній сповіді До-повнюють його ноти і текст доволі ці-кавої хомської колядки (laquoОй в холм-ській землі ясная зоря зійшла з-за моря щасть Божеraquo) Далі ідуть статті учнів які пишуть про враження від життя і навчання в Польщі участь у заходах та релігійних святах І так знайдемо тут про польсько-українські класи в Комплексі шкіл ім А Квятковського у Бихові де навчається понад 40 осіб з України а також про підписання до-говору про співпрацю між Гімназією 1 у Люблині та Рівненською гума-нітарною гімназією Молоді журна-лісти пишуть також про паломництво на святу гору Афон в Греції реколек-ції у Фетерів життя у Шкільній бур-сі 5 у Люблині окрім того набли-жують постать Івана Коженєвського (1892-1950) народженого у селі Забо-лоття на Південному Підляшші вчи-теля української мови лейтенанта ар-мії Української Народної Республіки який у 1922 р балотувався на виборах до Сейму як репрезентант української

В історії української музики переду-сім в колі композиторів але й спі-

ваків легко знайти особи звязані своїм народженням або родоводом з Надсян-ням і Лемківщиною якої межу колись простягали навіть аж до верхівя Сяну зараховуючи до неї й околиці Сянока laquoСтарійшиноюraquo цього гурту є звісно Дмитро Бортнянський (1751-1825) син козацького сотника що з Лемківщи-ни примандрував аж до Глухова в яко-му тоді розташовувалася гетьманська столиця Далі йдуть Іван Лаврівський (1823-1873) Анатоль Вахнянин (1841-1908) Модест Менцинський (1875-1935) та Станіслав Людкевич (1879-1979) Останній у своїх статтях під-креслював першість Д Бортнянського laquoякий у XVIII ст у добі поневолення України Московщиною гідно засвід-чив нашу музикальну культуру перед Європоюraquo не лише за часом народжен-ня але й за значенням та впливом на інших творців laquoБортнянський ndash писав Людкевич у 100-річчя його смерті ndash не тільки глибоко коріниться в минувщи-ні української культури його музика силою свого національного виразу й характеру утвердилася по його смерті на Великій Україні й у нас в Галичи-ні ndash помимо нашої волі й без нашого змагання і наклала свою печать на всю нашу церковну музику ХІХ ст Справ-ді трудно собі нам уявити чим була б наша церковна музика нині без Борт-нянського Усе що є в ній більш вар-тісне та інтересне ndash се твори більше або менше талановитих наслідників та епігонів Бортнянського таких як київ-ські Турчанінов Львовський (не згаду-ючи про московських як Львов Дави-дов) чи наших як Вербицький Лав-рівський та ін Усі вони живились май-же виключно соками музики laquoнашого Моцартаraquo як звав Бортнянського най-ближчий йому по духові і формі Мих Вербицькийraquo

Чи такий вступ до статті до 200-річ-чя творця українського національного гимну доречний Думаю що так адже якщо глянути на світ з трохи більш фі-

лософської перспективи стає зрозумі-лим що на будь-яку подію laquoпрацюва-лаraquo вся попередня історія ndash практично laquoвід сотворіння світуraquo Так само й таку всесвітню передісторію в яку яскра-во вписаний Бортнянський ndash з його символічним лемківсько-наддніпрян-ським родоводом ndash мусив мати цей момент коли у парафіяльному домі в селі Млини що розташовувалися на цей час в межах Перемиського цирку-лу а від 1867 р ndash в Яворівському повіті

була скомпонована музика української laquoвічної пісніraquo (відбулося це у першій половині 1863 року адже як запевняє львівський дослідник Олександр Зе-лінський laquoнайдавніша удокументова-на дата повrsquoязана з гимном є 14 червня 1863 рraquo) У грудні 1870 р тут спочило на вічність тіло Михайла Вербицького отже Млини поблизу яких пролягає один із шляхів зі Львова у Польщу ста-ли постійним місцем проведення осно-вних пропамятних заходів ndash також цьо-Композитори Микола Лисенко Сидір Воробкевич Михайло Вербицький

(1902р серія laquoІсторія України-Русиraquo Яків Оренштайн Коломия)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014

Нове від laquoУкраїнців у Фетерівraquo

меншини Журнал закінчує текст про шкідливість куріння

Подвійний номер laquoУкраїнці у Фете-рівraquo зrsquoявився під почесним патронатом Генерального консула України в Лю-блині Івана Грицака завдяки фінансо-вої підтримки Люблинського інститу-ту православної культури та Люблин-ського воєводства

Більше інформації усі зацікавле-ні знайдуть на сайті httpswwwface-bookcomuavetter

Українці у Фетерів Biuletyn ucznioacutew ukraińskich na Lubelszczyźnie nr 1-2 (3-4) wyd o Andrzej Konachowicz Lub-lin 2014 ss 16

Людмила ЛАБОВИЧ

Михайло Вербицький ndashбіографія вписана в краєвид

надсянських сіл

Михайло Вербицький Автолітографія Т Маєргофера

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 16 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201517

горічних повязаних з ювілеєм його на-родження Однак найпершими місце-востями на життєвому шляху компози-тора були інші села хоч також у межах історичного Перемиського князівства Явірник-Руський та Улюч розташовані на північний схід від Сянока на відста-ні однієї милі від себе (саме такою оди-ницею дещо більшою ніж 7 кілометрів тут вимірювали дороги у ХІХ ст)

Явірник-Руський (у 1977 ndash 1981 рр мав laquoвиправленуraquo назву Jaworowice) який зараз адміністративно належить Перемиському повітові Підкарпатсько-го воєводства (гміна Бірча) вперше зга-дується у документах початку XVI ст коли був тут вже водяний млин та 6 ла-нів оброблюваного ґрунту Перша згад-ка про місцевого духівника отже й під-твердження існування парафії дещо пізніша з 1589 року Село входило тоді до складу Сяніцької землі Руського во-єводства Відтак у першій полови-ні ХІХ ст Явірник належав до Сяніць-кого циркулу а після реформи адміні-стративної мережі Галичини проведе-ної у 1860-х роках опинився у Бірчан-ському повіті (у 1876 р повітовий центр перенесено до Добромиля) За обрахун-ками польського історика Здзіслава Бу-дзинського у 1785 році у Явірнику мало б бути 400 мешканців в тому числі 284

греко-католиків 100 римо-католиків та 16 євреїв Українці проживали в осно-вній частині села та присілках Рибне й Нетребка натомість поляки у присілку Борівниця який виник у звязку з побу-довою тут у XVIII ст laquoфабрики склаraquo (скляні мануфактури засновано тоді також у межуючих з Явірником Пору-бах і трохи дальшій Березці) За дани-ми церковних шематизмів число гре-ко-католиків спочатку зростало досить повільно адже у 1833 р було їх тут 440 осіб але протягом наступного сторіччя збільшилося майже втричі до близько 12 тис За обрахунками національного складу населення Галичини які провів Володимир Кубійович у 1939 р в пе-реважно українській частині Явірни-ка мало проживати 1180 українців 80 поляків 160 laquoлатинниківraquo (римо-като-ликів які вживали у побуті українську мову) та 80 євреїв Населення Борівни-ці яка зараз є окремим селом складали майже повністю поляки ndash 720 осіб (крім них було ще 30 польськомовних греко-католиків та 10 євреїв)

У 1806 р парохом у Явірнику-Русь-кому став о Михайло Андрій Вербиць-кий одружений з перемишлянкою Пе-лагією Пацановською який від 1807 р мав також функцію бірчанського дека-на Родина проживала у плебанії яка

стояла напроти старовинної деревяної церкви св Великомученика Димитрія на другому боці сільської вулиці Саме тут 4 березня 1815 року прийшов на світ майбутній композитор який своє пер-ше імя отримав по батькові Відбулося це майже точно в рік після народжен-ня Тараса Шевченка а можна додати ще й цікавинку що Павло Чубинський автор слів вірша який став національ-ним гимном народився у Тарасове два-дцятипятиріччя (у Галичині цей вірш спочатку вважали також твором Коб-заря адже з таким підписом був над-рукований у львівській laquoМетіraquo) Біль-ший вплив на долю родини мала однак статистика з якої виходило що Явір-ник не був у тамтому часі багатолюд-ним селом Тому не дивно що о Вер-бицький охоче скористався нагодою та своїми можливостями (був не лише де-каном але двоюрідним братом єписко-па) щоб переїхати до сусіднього Улю-ча у якому було вчетверо більше па-рафіян (за обрахунком для 1785 р про-живало тут 1270 осіб ndash 1150 греко-ка-толиків 80 римо-католиків 40 євре-їв) Саме звідти після швидкої смерті батька 10-річний Михайло Вербиць-кий потрапив до Перемишля де заопі-кувався ним сановитий родич ndash греко-католицький єпископ Іван Снігурський

(1784-1847 на кафедрі від 1818 р) якого матір була з Вербицьких Найпевніше ця обставина призвела до присвоєння Улючеві ролі місця народження ком-позитора що більш як сто років повто-рювали всі біографічні публікації По-милку виправлено щойно у 1990-2000 рр коли досліджено метрикальні кни-ги обох парафій Тому не варто доріка-ти улючанам які 1990 р біля Вознесен-ської церкви поставили хрест приуро-чений до ювілею 1000-річчя Хрещен-ня України а поряд з ним розмістили камяні плити з портретом і написом що в їхньому селі народився автор му-зики пісні laquoЩе не вмерла Українаraquo

Сімейною хронікою родини Вер-бицьких є записи в метрикальних кни-гах парафій в обох селах зокрема кни-га народжень парафії св Димитрія у Явірнику-Руському за 1784-1830 рр у якій зафіксоване народження в цьому селі трьох синів священичого подруж-жя (документ зберігається у Централь-ному державному історичному архіві України у Львові) Малюють вони істо-рію великою мірою трагічну адже ви-являється що першим на світ зявився Михайло Малахій ndash 19 січня 1813 р Ця дата була справді нещасливо адже пер-вісток прожив всього-на-всього тро-хи більш як два роки помираючи 3 бе-резня 1815 р Наступного дня панімат-ка Пелагія народила чергову дитину ndash героя нашої розповіді якого охрещено без зволікання 5 березня 1815 р даю-чи йому перше імя щойно похороне-ного брата 19 грудня 1817 р народив-ся ще третій син Вербицьких ndash Йосиф Володислав Всіх трьох хлопців хрес-тив о Іван Максимович парох з сусід-нього села Липа а його дружина Анна була для них хресною матірю

У записі про охрещення майбут-нього композитора який отримав іме-на Михайло Лев (Michail Leo ndash запи-си велися латинською мовою) знахо-димо аж чотири пари хресних бать-ків що нам показує товариське коло до якого належав явірницький парох Перша пара це ясневельможний Анто-ній Ризєвич ndash дідич та ясневельможна Йосифа Ґембаровичівна ndash дочка посе-сора друга пара це достойний Онуф-рій Раставецький ndash парох Березки та Анна Максимовичова ndash дружина па-роха Липи третя пара це ясневель-можний Казимир Ґембаровіч ndash посе-сор та Марія Михальська ndash дочка па-роха Павлокоми врешті четверта пара це Михайло Маркевич ndash старший ліс-ничий та Марія Яворська з фабрики

скла (можна здогадуватися що з Бо-рівниці) Подібне соціальне коло отже члени земянських і греко-католицьких священичих родин та службовці з на-вколишніх сіл бачимо в складі хрес-них батьків як найстаршого (4 пари) так і наймолодшого (2 пари) синів явір-ницького пароха Отже були це так би сказати місцеві laquoтовариські вершкиraquo

У 1819 р помер улюцький парох о Василь Могильницький батько відо-мого релігійно-культурного діяча Іва-на Могильницького (народженого в Улючі 1778 р) й весною 1820 р відбувся переїзд родини Вербицьких до Улюча Було це село набагато більше та набага-то старіше ndash виникло ще у княжу добу як одно із поселень в оточенні гра-

Запис про народження й хрещення Михайла Вербицького (документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові)

Церква у Явірнику-Руському і розпис Павла Запоріжського з зображенням laquoзолотоверхого Києваraquo Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 18 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201519

ду Сянока й на шляху з Перемишля в Угорщину який тут проходив долиною Сяну Перші документальні свідчен-ня про існування Улюча маємо з 1370-х років а перші згадки про улюцьких дя-ків та священиків зявляються у 1440-х роках Отже парафія була давньою але помилкою буде навязувати роль пара-фіяльного храму старій та прекрасній деревяній церкві Вознесіння Господ-нього на горі Дубник Побудована вона була в середині XVII ст на потреби ко-лишнього монастиря у 1744 р перене-сеного до Добромиля (популярне де-який час тому твердження що церква з 1510 р отже найстаріша на всю кра-їну автори laquoІсторії українського мис-тецтваraquo назвали laquoапокрифічнимraquo отже необгрунтованим) Зараз це на жаль тільки порожня будівля хоч з фраг-ментами розпису на стінах при чому майже чудом врятована від знищення (з церковного оснащення зберігся іко-ностас який зараз експонується в Ет-нографічному парку Музею народного будівництва в Сяноці)

Два сторіччя тому роль парафіяль-ного храму виповнювала в Улючі камя-на laquoбіла церкваraquo св Миколи побудова-на найпевніше на початку XVI ст яку розібрано біля 1907 р й практично зо-

всім забуто (щойно недавно й дещо ви-падково в архіві Інституту історії мис-тецтва Ягеллонського університету були віднайдені її фотографії виконані на замовлення Консерваторського гро-на у Львові) Вже після Першої світової війни 1925 р улючани поставили тут нову церкву ndash подібної величини але деревяну дуже схожу на церкви-близ-нючки у Гладишові (Горлицький пов) й Гошеві (Бещадський пов) які проек-тував львівський архітектор Ярослав Фартух Зараз точно знаємо що немає жодних причин щоб називати Улюч місцем народження Михайла Лева Вер-бицького Але так само безсумнівним є що все ж таки половина при цьому ця laquoсвідомішаraquo його сільського дитин-ства пройшла саме тут ndash серед звуків буйної надсянської природи та україн-ської мови й українських пісень

На жаль в обох надсянських селах небагато матеріальних слідів з періоду коли попович Михайло робив тут пер-ші свої кроки й вчився слухати голос рідної землі щоб пізніше вписати його в мелодію українського славня У Явір-нику-Руському стоїть деревяна парафі-яльна церква св Великомученика Ди-митрія але споруджено її щойно у 1882-1883 роках та зараз вона пустує і руйну-

ється (деякий час користувалися нею місцеві римо-католики які належать до парафії у Борівниці доки не збуду-вали в селі костелу) 28 лютого 2015 р відбулося в цій церкві урочисте бого-служіння з нагоди ювілею була також освячена пропамятна дошка з написом українською польською і англійською мовами про народження в Явірнику-Руському і охрещення в місцевій церк-ві автора музики до українського гим-ну Ще до освячення повинна вона була зависнути на стіні мурованої дзвіниці все ж борівницький римо-католицький парох не дав на це згоди й laquoсправа за-вислаraquo а редакції Католицького інфор-маційного агентства прийшлося цю по суті скандальну ситуацію прикрива-ти схожим на laquoезопівську мовуraquo фор-мулюванням що це відбудеться laquoпісля узгодження всіх формальностейraquo

Незалежно від ходу laquoузгодження формальностейraquo перебуваючи у Явір-нику варто пошукати місцевого laquoключ-никаraquo щоб оглянути у церкві іконо-стас та настінний розпис виконаний до Ювілею 950-річчя Хрещення Украї-ни-Руси перемиським мистцем колиш-нім офіцером Армії Української Народ-ної Республіки Павлом Запоріжським В образі Богородиці Покрови бачимо

Вознесенська церква на узгірrsquoї Дубник в Улючі Фото Ю Гаврилюка На сторінках 19-20 laquoМанускрипт Михайла Вербицькогоraquo з первісним варіантом пісні на слова вірша Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo солоспівом під аком-панемент гітари Слова вірша записані тзв етимологічним правописом яким у цей час користувалася більшість га-

лицьких українців (Документ зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В Стефаника)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 20 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201521

вид на Києво-Печерську лавру і Дні-про а поряд з геометричними і рослин-ними орнаментами ndash козацький хрест зі стрічкою в національних кольорах Можна сказати що ці малюнки симво-лічно перегукуються з історією гимну який також був наслідком співдіяння наддніпрянця й надсянця православ-ного і греко-католика До речі хтось згодом вписав до його тексту й слова про Сян по якого верхівї зараз справді пролягає державний кордон України (в оригінальному вірші Чубинського фра-зи laquoвід Сяну до Донуraquo не було отже не знайдемо також її в партитурах записа-них рукою о Вербицького)

Храму в якому щонеділі відправ-ляв Богослужіння батько майбутньо-го композитора а він сам прислухову-вався церковним пісням немає також в Улючі Старовинну laquoбілу церквуraquo ще до Першої світової війни розібрали самі парохіяни а новий храм св Миколи піс-ля Другої світової став матеріалом для потреб laquoпобудови соціалізмуraquo ndash з май-же нових брусів звели пеґеерівський ко-рівник у Яблониці-Руській (Тут може зявитися субєктивно-літературна ди-гресія що нехотя вийшло майже як в Антонича по батькові також надсянця у якого laquoкорови моляться до сонцяraquo хоч на певно не міг він собі навіть уяви-ти що робитимуть вони це у колишніх церковних стінах та осяяні сонцем не із неба а зі laquoсвітлого майбутньогоraquo)

Родину Вербицьких однак laquoпамя-таєraquo церква на Дубнику хоч і тут десь у 1950-х роках розібрали камяні огоро-жі які колись охороняли монастир та дзвіницю а трьохсотрічний храм зали-шили практично для знищення здер-

ши з куполів бляху ndash цінну для laquoнарод-ного господарстваraquo Все ж таки церк-ва була врятована а зараз аж світить новими ґонтами які покладено торік Памятний знак перед нею з портретом композитора й нотами початку пісні про невмирущість України хоч не зо-всім точно показує місце події з-перед 200 років то все ж несхибно нагадує що й тут крокуємо слідами людей які будували велику історію

Безтурботне дитинство Михайла й Володислава яке почалося у Явірнику і продовжувалося в Улючі не тривало довго адже 1825 р їхній батько помер а молода ще вдова вдруге вийшла заміж Хлопці помандрували з течією Сяну ndash опинилися у Перемишлі на владичому дворі двоюрідного батькового брата ndash єпископа Івана Снігурського одного з зачинателів українського національно-го відродження у Галичині (до речі в цьому ділі найактивнішим соратником владики був саме уродженець Улюча ndash о Іван Могильницький) Завдяки опіці сановитого родича Михайло Вербиць-кий закінчив перемиську гімназію та у 1834 р почав студії в духовній семі-нарії у Львові які через довгі перерви тривали аж до 1850 р Після опануван-ня богословських наук та висвячення о Михайло адміністрував кількома пара-фіями в цій частині Перемиської єпар-хії яка зараз у кордонах України аж у 1856 р став парохом старовинної що памrsquoятала ще кінець XVII ст Покров-ської церкви в Млинах де прослужив аж до смерті

Місцем у якому вперше міг проя-витися музичний талант майбутньо-го композитора був уже Перемишль

у якому єпископ Снігурський засну-вав кафедральний хор (1828 р) а відтак і музичну школу в яких співав як со-ліст та навчався юний Михайло отри-муючи ґрунтовну музичну освіту зо-крема з композиції Важливе значення для формування Вербицького як ком-позитора мав репертуар Перемисько-го хору ndash були в ньому як твори віден-ських класиків (Й Гайдна В А Мо-царта) так і музика композиторів laquoзо-лотої добиraquo української музики Макси-ма Березовського та Дмитра Бортнян-ського завдяки яким закріпилося тут у церковному співі багатоголосся З чер-ги надбанням періоду навчання у Льво-ві де Михайло керував вже семінар-ським хором було опанування гри на гітарі яка супроводжувала композито-ра протягом усього життя ndash його твори для цього інструменту здобули широку популярність у галицькому домашньо-му музикуванні

Як виявляється також сольною піс-нею для виконання під супровід гітари був перший варіант майбутнього гим-ну який дійшов до нас у формі автор-ського рукопису (зберігається у фон-дах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Сте-фаника) Відтак виникла версія для хору якої перше зафіксоване тодіш-ньою пресою вселюдне (публічне) ви-конання відбулося у грудні 1864 р під час вистави laquoЗапорожціraquo в театрі Русь-кої бесіди у Львові (з огляду на це пісня починалася словами laquoЩе не згибло За-поріжєraquo) Оскільки на автографах обох версій твору немає датування момент його виникнення визначався дослідни-ками назагал на основі факту що впер-

Вид на парафіяльну церкву в Млинах і пантеон над могилою Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 22 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201523

ше вірш Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo був у Галичині над-рукований ndash при чому як твір Шевчен-ка ndash у 4-му числі львівського журналу laquoМетаraquo за 1863 р яке вийшло на почат-ку наступного 1864 р Все ж згадува-ний вже О Зелінський стверджує що М Вербицький при написанні музики користувався не друкованим зразком з laquoМетиraquo але рукописною копією вірша Чубинського який був написаний у

Києві осінню 1862 р та відносно швид-ко потрапив у laquoгромадівськіraquo середо-вища Галичини Аналізуючи матеріа-ли документуючі суспільно-культурне життя українського середовища Пере-мишля львівський музикознавець зро-бив висновок що М Вербицький пер-вісну версію своєї композиції на сло-ва вірша про невмирущість України та її козацької слави написав вже весною 1863 р на парохії у Млинах а першими

слухачами її авторського виконання були молоді члени перемиської laquoГро-мадиraquo зібрані у залі семінарії (у комп-лексі будинків біля тодішнього собору св Іоана Хрестителя)

Звісно коли вчитаємося у компози-торські автографи побачимо що вірш Чубинського який потрапив у руки о Михайла Вербицького а згодом був також надрукований у laquoМетіraquo місця-ми значно відрізняється як від дуже ко-роткого тексту (перший куплет та при-спів) який зараз є офіційним держав-ним гимном України так і його об-ширнішого складеного з трьох купле-тів загальнонаціонального варіанту Виявляється що наслідком еволюції яку перейшла текстова сторона пісні у процесі її перетворення в національ-ний гимн з одного боку відбулося зна-чне скорочення поезії П Чубинського ndash до цих рядків які були найбільш афо-ристичні й легко запамrsquoятовувалися з другого ndash доданий був заклик до укра-їнців з усіх місць їхнього поселення до боротьби за незалежність

Станем браття в бій кривавий від Сяну до ДонуВ ріднім краю панувати не дамо нікомуЧорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадієЩо на нашій Україні доленька доспіє

Цей додатковий куплет невідомий о Михайлові Вербицькому який по-мер 7 грудня 1870 р та був похоро-нений на прицерковному цвинтарі у Млинах дуже доречний адже згадка про Сян це не лише маніфестація фак-ту що тут українці жили та живуть (а його верхня течія це зараз міждержав-ний кордон України і Польщі) Це та-кож нагадування що над цією річкою ndash в Явірнику-Руському Улючі Пере-мишлі Млинах ndash пройшли всі най-важливіші моменти життя компози-тора отже можна спокуситися на афо-ризм що шум Сяну що голос надсян-ської землі постійно бринять всюди де є українці які впевнені у невмирущос-ті своєї Батьківщини

Юрій ГАВРИЛЮК

Фотографії мистецькі твори і до-кументи якими проілюстровано статтю презентувалися на вистав-ці laquoТворець українського Гимнуraquo у Львівському музеї історії релігії

Kontynuacja z nr 12015

Czy ходіті to po ukraińsku

W gwarach Podlasia między Bugiem a Narwią zachowało się wiele archaizmoacutew pochodzących jeszcze z okresu wspoacutelnoty prasłowiańskiej Jednym z nich jest daw-ne i ktoacutere na gruncie języka ukraińskiego przeszło w и (łac y np podlaskie маті w odroacuteżnieniu od poacuteźniejszego literackie-go мати) Dzięki temu do dnia dzisiej-szego w wielu miejscowościach Podlasia mamy dawne zakończenie bezokoliczni-ka -тi (-ti) charakterystyczne dla języka prasłowiańskiego Oto kilka przykładoacutew najdawniejszych form bezokolicznika używanych przez Słowian żęti kupova-ti dělati byti pekti světiti dati vesti ple-sti iti dyxati biti sějati kinuti voziti no-siti stojati stati xoditi truti laziti saditi plakati znati strěliti zimovati Jak wi-dać większość podanych prasłowiańskich form brzmi identycznie jak w archaicz-nych gwarach podlaskich międzyrzecza Narwi i Bugu

Już od drugiej połowy XI w w gwa-rach ukraińskich i zaczyna stopniowo przechodzić w и (łac y) a dawne ы zle-wa się z и w jeden dźwięk Badacze wiążą to zjawisko z depalatalizacją (stwardnie-niem) spoacutełgłosek przed dawnym i W ten oto sposoacuteb w języku ukraińskim pojawiają formy typu мати сила нива oraz zaczy-na dominować twarde zakończenie bez-okolicznika -ти np говорити кидати дати ходити носити w odroacuteżnieniu od prasłowiańskiego dziś gwarowego -ті (-ti) Samogłoska и w miejscu dawnych i oraz ы występuje we wspoacutełczesnym języ-ku literackim we wszystkich gwarach po-łudniowo-wschodnich w przeważającej większości gwar południowo-zachodnich oraz w znacznej części poacutełnocnych Jedy-nie w peryferyjnych gwarach poacutełnocnych (w tym podlaskich) oraz południowo-za-chodnich zachowały się dawne samogło-ski i oraz ы

Bywa że archaiczne gwary Podlasia z dawnym i są określane jako przejściowe białorusko-ukraińskie Jednym z bdquodowo-doacutewrdquo na ich białoruskość ma być właśnie

miękka wymowa typu ходіті говориті Z takim poglądem nie zgodził się polski językoznawca prof Władysław Kurasz-kiewicz ktoacutery w artykule bdquoNajważniejsze zjawiska językowe ruskie w gwarach mię-dzy Bugiem a Narwiąrdquo pisał bdquoPodobny typ wymowy tj twarde spoacutełgłoski przed e ale miękkie przed i ie panuje też dalej na południe w ruskich wsiach na zachoacuted od Mielnika Konstantynowa i Białej Pod-laskiej Wobec tego trudno wymowę tego typu uważać za białoruską jak sądził Kar-ski a po nim Leszek Ossowskirdquo

Warto nadmienić że prasłowiańskie etymologiczne -i (a więc także zakończe-nie -ті (-ti) w bezokoliczniku) na teryto-rium obecnej Polski zachowało się nie tyl-ko koło Bielska Podlaskiego i Hajnoacutewki nie tylko na wspominanym przez prof W Kuraszkiewicza Podlasiu Południowym gdzie do dziś przedstawiciele starszego pokolenia w tym katolicy moacutewią гово-риті ale także w zachodniej części Łem-kowszczyzny Do dziś można tam usły-szeć swojsko brzmiącą wymowę піті ходіті

Reasumując zachowanie dawnego ety-mologicznego i nie jest dowodem na biało-ruskość gwar Podlasia Poacutełnocnego dlate-go że nie może świadczyć o białoruskości cecha ktoacutera była kiedyś właściwa dla ca-łego areału językowego Słowian Wymo-wa typu ходіті читаті jest po prostu jednym z wielu archaizmoacutew zachowanych w niektoacuterych gwarach ukraińskich

Биті бити czy бути

Czasownik być w gwarach Podlasia we wszystkich osobach i liczbach ma jedyną formę ndash є (я є ти є вуон вона воно є ми є ви є вони є) identycznie jak w ukra-ińskim języku ukraińskim (w odroacuteżnieniu od rosyjskiego есть i białoruskiego ёсць) Roacuteżnice pojawiają się jednak w samej for-mie bezokolicznika gdyż w ukraińskim języku literackim mamy dziś бути a w gwarach podlaskich ndash oproacutecz normatyw-nego бути (buty) używanego w gwarach najbardziej zbliżonych do języka literac-kiego także przejściowe бити (byty) oraz биті (byti)

Najbardziej archaiczna jest forma биті (byti) ktoacutera w języku Podlasian funkcjo-nuje bez zmian od czasoacutew prasłowiań-skich Pojawia się ona w najstarszych za-bytkach piśmiennictwa staroruskiego (zapisywana jako быти) Innowacyjne y zamiast ы wchodzi sporadycznie w XIV w a bardziej powszechnym zjawiskiem staje się dopiero w XVII w

Jak doszło do tego że w języku ukraiń-skim pojawiła się forma бути zastępując z czasem dawną prawidłową formę быти Istnieją roacuteżne teorie jednak we wspoacutełcze-snym językoznawstwie ukraińskim panu-je pogląd że forma бути z innowacyjnym y (łac u) pojawiła się pod wpływem oso-bowych form czasu przyszłego буду бу-деш буде etc

Jak już wspomniano w drugiej poło-wie XI ndash w XII w rozpoczął się proces przejścia etymologicznego i w и a dawne ы zlało się z и w jeden dźwięk W rezul-tacie tego na gruncie języka ukraińskiego prasłowiańskie быти (byti) zmieniło się w бити (byty) Ta przejściowa forma mię-dzy dawnym битi a бути jest używana także w niektoacuterych wsiach na Podlasiu

W rezultacie wspomnianych procesoacutew fonetycznych czyli zmiany staroruskiego i w и oraz zlania się w jeden dźwięk dawne-go ы oraz и pojawiła się para identycznie brzmiących słoacutew бити w znaczeniu być i бити w znaczeniu bić Aby więc unik-nąć homonimii nastąpiło przejście formy бити (być) w бути na skutek wspomnia-nych wyroacutewnań analogicznych do form буду будеш W taki sam sposoacuteb pojawiły się formy був була були W archaicznych gwarach na Podlasiu zachowała się daw-na wymowa бив била билі (byw ndash wy-mawiane w niektoacuterych wsiach z u niezgło-skotwoacuterczym na końcu a także była byli) Co ciekawe język ukraiński jest jedynym językiem słowiańskim w ktoacuterym nastąpi-ło przejście u (łac y) w y (łac u) gdyż w języku rosyjskim mamy быть po biało-rusku быць po polsku być po czesku bytrsquo etc czyli z dawnym ы (łac y)

Taka interpretacja mimo że ogoacutelnie przyjęta wciąż budzi wątpliwości języ-koznawcoacutew ktoacuterzy proacutebują szukać innej etymologii słowa бути Pojawiają się teo-

Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego(Morfologia cz II Czasownik)

Могила о Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 24 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201525

rie że już w języku prasłowiańskim ist-niała forma бути na co mogą wskazywać chociażby zawierające y formy czasu przy-szłego буду будеш буде etc oraz trybu rozkazującego будь будьмо

Warto podkreślić że międzyrzecze Na-rwi i Bugu nie jest jedynym ukraińskoję-zycznym regionem gdzie zachowała się prasłowiańska forma z и (łac y) Czasow-nik być w bezokoliczniku i czasie prze-szłym zachował rdzenne ы także w gwa-rach naddniestrzańskich (na południe i zachoacuted od Lwowa) oraz karpackich (z wy-jątkiem huculskich i bukowińskich) w tym łemkowskich

Często roacuteżna wymowa omawianego bezokolicznika we wsiach ukraińskich sta-wała się źroacutedłem przezwisk Jak zauwa-żał chociażby XIX-wieczny językoznawca Iwan Werchratśkyj mieszkańcy sąsied-nich wsi w okolicach Drohobycza prze-zywali jedni drugich булаками lub бы-лаками w zależności od tego jaki sposoacuteb wymowy panował w danej miejscowości

Widać więc że podlaskie биті (byti) nie jest żadnym białorutenizmem ale jed-ną z wielu form ktoacutera w gwarach okolic Bielska Podlaskiego Hajnoacutewki czy Sie-miatycz zachowała się w niezmienionej postaci od czasoacutew prasłowiańskich Z ko-lei forma бути to dość poacuteźna innowacja

Утечи спечи ndash o dawnych formach na -чи

Jak już wspomniano bezokoliczniki w języku prasłowiańskim miały zakończenie -ti (-ті) Jednak bezokoliczniki ktoacuterych temat kończył się spoacutełgłoską tylnojęzyko-wą к г (łac k g np prasł pekti mogti) na gruncie staroruskim przyjęły końcoacutew-kę -чи (пєчи мочи)

Dawne bezokoliczniki na -ті i -чи odziedziczyły wszystkie języki wschod-niosłowiańskie w tym też ukraiński o czym świadczą formy zachowane w roacuteż-norodnych fonetycznych i graficznych wa-riantach w zabytkach piśmiennictwa ukra-ińskiego XIV-XVII w np держати не судити (XIV w) помочи (koniec XIV w) сѣна насѣчи (XIV-XV w) дрыва ро-убати (XV w) мочи (XVI w)

Podstawowa w języku ukraińskim była forma bezokolicznika z końcoacutewką -ти ktoacutera z czasem wyparła staroruskie zakoń-czenie -чи W taki oto sposoacuteb pojawiły się formy nawiązujące do prasłowiańskich (z etymologicznymi г к oraz zakończeniem -ти np пекти zamiast печи сікти za-miast сѣчи etc)

Ewolucję omawianych form bezoko-licznika dobrze widać chociażby na przy-kładzie czasownika пекти (piec)

pekti ndash пєчи ndash пeчи ndash пекти

Jak widać w języku prasłowiańskim czasownik piec miał formę pekti z zakoń-czeniem -ti ktoacutere na gruncie staroruskim zmieniło się w -чи W taki sposoacuteb powsta-ła forma пєчи (z miękką wymową spoacuteł-głosek) W drugiej połowie XI ndash XII w na gruncie języka ukraińskiego i przecho-dzi w twarde и z kolei w XII-XIII w za-chodzi zjawisko stwardnienia spoacutełgłosek przed etymologicznym e (tak pojawia się forma пeчи ndash z twardą wymową spoacutełgło-sek) Dzisiejszą normą literacką jest forma пекти ktoacutera powstała na zasadzie analo-gii do form bezokolicznika kończących się na -ти

A oto inny przykład

sĕkti ndash сѣчи ndash ciчи ndash сікти

Prasłowiańską formą czasowni-ka siec było sĕkti (z ĕ czyli jatrsquo ktoacutere cyrylicą zapisywano jako ѣ a wyma-wiano prawdopodobnie tak jak podla-ski dyftong ie) Na gruncie staroruskim bezokolicznik ten przybrał formę сѣчи W drugiej połowie XIII w w większo-ści dialektoacutew ukraińskich min tych na bazie ktoacuterych sformował się język lite-racki zaczął się proces monoftongiza-

Україномовні краєвиди Підляшшя Святіенє пасок у селіе Локніця в Пасинськуй парафії

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 2 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220151

nadbuhompl e-mail nadbuhomnadbuhompl ul Ogrodowa 13 skr poczt 77 17-100 Bielsk Podlaski tel (+48)502565547

2 (138) Березень ndash Квітень 2015 Nr 2 (138) Marzec ndash Kwiecień 2015

Druk Andare Studio Grafiki i Reklamy ul Senatorska 4091 00-95 Warszawa Nakład 1600 egz

Український часопис ПідляшшяbdquoНад Бугом і НарвоюrdquoВидавець Союз українців Підляшшяul Ogrodowa 13 17-100 Bielsk Podlaski telfax 85-730-25-23wwwzuporgpl E-mail biurozuporgpl

Зреалізовано завдяки дотації Міністра адміністрації і цифризаціїРедакція Андрій Давидюк Юрій Гаврилюк (головний редак-тор) Юстина Гапонюк Іван Киризюк Христина Костевич Люд-мила Лабович Кароліна Хмур Співпрацівники редакції Ігор Вереміюк Микола Рощенко Славомир Савчук Леокадія Саєвич Мирослав Степанюк Єлизавета Томчук Олена Чабан

Не всі думки висловлені на сторінках нашого часопису віддзеркалюють погляди редакції Не замовлених матеріалів не повертаємо Редакція залишає за собою право редагувати скорочувати тексти та змінювати заголовки За зміст поміще-них реклам та оголошень редакція не відповідає

Річна передплата на території Польщі коштує 5000 зл Річна передплата з-за кордону ndash рівновар-тість 35 доларів США (звичайною поштою) або 50 до-ларів США (летунською поштою) Банк рахунок ви-давця Związek Ukraińcoacutew Podlasia Bank Pekao SA nr 41 1240 5253 1111 0000 5712 5402

Ukraińskie pismo PodlasiabdquoNad Buhom i NarwojurdquoWydawca Związek Ukraińcoacutew Podlasiaul Ogrodowa 13 17-100 Bielsk Podlaski telfax 85-730-25-23wwwzuporgpl E-mail biurozuporgpl

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Administracji i CyfryzacjiRedakcja Andrzej Dawidziuk Justyna Haponiuk Jurij Hawryluk (Je-rzy Gawryluk ndash redaktor naczelny) Jan Kiryziuk Krystyna Koście-wicz Ludmiła Łabowicz Karolina Chmur Wspoacutełpracownicy redak-cji Helena Czaban Mikołaj Roszczenko Leokadia Sajewicz Sławomir Sawczuk Mirosław Stepaniuk Elżbieta Tomczuk Ihor Weremijuk

Nie wszystkie opinie wyrażone na łamach naszego czasopisma wyrażają poglądy redakcji Materiałoacutew nie zamoacutewionych redak-cja nie zwraca i zastrzega sobie prawo ich redagowania skracania oraz zmiany tytułoacutew Redakcja nie ponosi odpowiedzialności za treść zamieszczonych reklam i ogłoszeń

Roczna prenumerata krajowa kosztuje 5000 zł (w przy-padku prenumeraty za okres kroacutetszy ilość numeroacutew nale-ży pomnożyć przez 850 zł) Roczna prenumerata zagraniczna ndash roacutewnowartość 35 USD (poczta zwykła) lub 50 USD (poczta lot-nicza) Rachunek bankowy Związek Ukraińcoacutew Podlasia Bank Pekao SA nr 41 1240 5253 1111 0000 5712 5402

S Sawczuk Kontynuacja zadań i nowe wyzwania 2В Середа Михайло Вербицький ndash талант і памrsquoять 3А Парфінюк Поезія Шевченка для душі і тіла 5А Ґіза Діти в Більську готові до весни й Великодня 7С Лукашук Ювілей з молитвою піснею іконою 8Й Романюк Черемшанські писанки і квіти 11І Л З весняних хронік Українського Товариства 12Переїзд мотоциклами шляхом біженства 1915-2015 13Л Лабович Нове від laquoУкраїнців у Фетерівraquo 14Ю Гаврилюк Михайло Вербицький ndash біографія вписана в краєвид надсянських сіл 15L Łabowicz Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego cz 2 23В Дмитріюк Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душі 29Л Лабович Світ народної еротики в підляських піснях 32A Kulgawczuk Ukraiński bdquoklubrdquo w Lublinie 38Іван Киризюк З циклу laquoКалейдоскоп життяraquo 39

Ю Гарилюк Хронологіон 2014 Цим разом ndash лемківський 40Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора 43Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo 44Л Лабович З хроніки подій на Підляшші 45(юг) Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo 48

НАША ОБКЛАДИНКАУ березні Ювілей Тараса Шевченка перейшов у Юві-лей Михайла Вербицького Каплиця-пантеон над мо-гилою композитора музики українського національ-ного гимну Михайла Вербицького в селі Млини (Ярос-лавський повіт Надсяння) Стор ІІ-ІІІ Памrsquoятки народного каменярства Пів-нічного Підляшшя ndash у Чорній-Великій і Новому Бере-зові Стор IV Весняний краєвид попід Більськом Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 2 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220153

Для кожного українця імrsquoя о Ми-хайла Вербицького в першу чер-

гу асоціюється з величною мелодією нашого Національного і Державного гімну Побувавши у напружені дні на київському Майдані коли весь Май-дан співав наш Славень видатний су-часний композитор Валентин Сильве-стров сказав що laquohellipгімн України ndash ди-вовижний Це унікальний твірraquo

Музичний талант молодого Ми-хайла Вербицького розвинувся у Пе-ремишлі тодішньому центрі україн-ського духовного і національного від-родження Галичини Там він навчався у гімназії та отримав добру європей-ську музичну освіту в співацько-му-зичній школі при кафедральному со-борі Учні Перемиської хорової школи виховувались на найкращих зразках європейської музики на творах Дми-тра Бортнянського Максима Березов-ського Вже у зрілому віці будучи ві-домим у всій Галичині композитором М Вербицький дуже високо оціню-вав мистецький рівень цієї школи laquohellipшкола стала консерваторією в мініатю-рі а хор дорівнював добрій оперіraquo

У творчій спадщині композитора о МВербицького є церковна музика (в першу чергу Літургія для мішаного та чоловічого хорів) світські хори соло-співи вокальні ансамблі обробки на-родних пісень оркестрові музичні тво-ри музично-сценічні твори для теа-тральних вистав

Іван Франко називав Михайла Вер-бицького laquoнайзначнішим талантомraquo серед галицьких композиторів Був він не тільки основоположником про-фесійної музичної культури в Галичи-ні але й одночасно як писав Станіслав Людкевич став laquoсимволом нашого на-ціонального відродженняraquo

Вперше наш Славень laquoЩе не вмер-ла Українаraquo публічно було викона-но 10 березня 1865 року в Перемишлі як заключний концертний номер пер-ших у Галичині світських laquoвечерниць в памrsquoять Тарасаraquo (Шевченка) У дово-лі детальному laquoдописі з Перемишляraquo (laquoМетаraquo 3 1865 р) наголошено що виконання laquoЩе не вмерла Українаraquo за-вершувало декламацію вірша Ксено-фонта Климковича laquoНа вічну памrsquoять Тарасовіraquo який закінчувався словами

Михайло Вербицький ndashталант і памrsquoять

Народ наш великий пропащий без воліЖиве ndash проживає милуючи правду ndashДамо собі раду дамо собі радуІ ndash з попелу фенікс ndash з цієї руїниТаки ще воскресне доля України

І як пише автор laquoтоді молодиї коза-ченьки що стояли в-півкруга за декля-матором гукнули сильним хором заві-тній гимн Тараса

Ще не вмерла Україна І слава і воляraquo

То ж не дивно що львівський часо-пис laquoМетаraquo у 1863 році російський ім-ператор Олександр ІІ особисто laquoвы-сочайше повелеть соизволил воспре-тить газету эту в империиraquo а П Чубин-ського автора слів майбутнього гимну українців ще у жовтні 1862 року роз-

порядженням шефа жандармів кня-зя Долгорукова laquoза вредное влияние на умы простолюдиновraquo тобто патріо-тичну діяльність відправили з Києва на семирічне заслання до Архангель-ської губернії

Похований о Михайло Вербиць-кий у селі Млини поруч з старовин-ною з 1740-го року деревrsquoяною церквою Покрови Пречистої Богородиці у якій він 15 років відправляв Богослужіння У наш час її відреставрували а прицер-ковну територію впорядкували Церк-ва служить храмом для місцевих римо-католиків

У 1934 році за кошти української громади та членів студентського хоро-вого товариства laquoБандуристraquo на могилі о М Вербицького встановили памrsquoят-ник Справді дивно але надмогильний памrsquoятник пережив воєнні і особливо повоєнні на цій території лихоліття

Podsumowując minioną kadencję prac Związku Ukraińcoacutew Podlasia oraz

jego zarządu przewodniczący Andrzej Artemiuk wśroacuted sukcesoacutew wymienił roz-woacutej nauczania języka ukraińskiego w re-gionie a także ważne dla wizerunku orga-nizacji masowe imprezy kulturalne ktoacutere związek od pewnego czasu przeprowadza nie tylko w granicach wojewoacutedztwa pod-laskiego ale także na południe od rzeki Bug Optymizmem napawają też inicjaty-wy młodzieży jak chociażby odrodzenie Rajdu bdquoPidlaszszardquo Związek podejmo-wał także kroki w celu zaistnienia na ma-pie społeczno-politycznej regionu czego rezultatem jest obecność członkoacutew orga-nizacji w samorządzie Wśroacuted bolączek wskazał na ograniczone wsparcie i kon-takty z Ukrainą spowodowane jej trudną sytuacją a także ograniczenia działalno-ści wynikające z braku środkoacutew finanso-wych i zasoboacutew ludzkich

Założony w 1992 roku Związek Ukra-ińcoacutew Podlasia przez ponad dwadzieścia lat działalności zdobył pozycję jednej z li-czących się organizacji mniejszości w re-gionie Miarą tego mogą być takie przed-sięwzięcia jak gromadząca tysiące osoacuteb noc bdquoNa Iwana na Kupałardquo w Dubiczach Cerkiewnych lub Festiwal Kultury Ukra-ińskiej bdquoPodlaska Jesieńrdquo ktoacuterego kon-certy oraz imprezy towarzyszące odby-wają się w takich miastach jak Białystok Bielsk Podlaski Hajnoacutewka Siemiaty-cze oraz innych miejscowościach Kolej-ne pola działalności to min wspieranie

nauczania języka ukraińskiego oraz wy-dawanie czasopisma bdquoNad Buhom i Na-rwojurdquo Działalność związku opiera się na pracy społecznej prowadzonej jak moacutewi-ła uczestniczka zebrania członek zarzą-du Maria Ryżyk ndash bdquobez etatoacutew najczęściej kosztem życia rodzinnegordquo

Głoacutewnym zadaniem zjazdu był wyboacuter nowych władz a przede wszystkim oso-by ktoacutera stanęłaby na czele organizacji Pojawiło się kilka kandydatur ale żadna z zaproponowanych osoacuteb nie zgodziła się na podjęcie ciężaru i odpowiedzialności Trudności z wyłonieniem przewodniczą-cego obrazują szerszy kontekst pracy or-ganizacji pozarządowych na co zwroacute-

cił uwagę przewodniczący Towarzystwa Ukraińskiego w Lublinie członek Ko-misji Wspoacutelnej Rządu i Mniejszości Na-rodowych a także członek Związku Ukraińcoacutew Podlasia dr Grzegorz Ku-prianowicz

ndash Związek Ukraińcoacutew Podlasia po-dobnie jak większość organizacji poza-rządowych musi szukać nowej formuły działalności w związku ze zmieniający-mi się warunkami i z pewnością jednym z nowych kierunkoacutew jest profesjonaliza-cja działalności ndash powiedział prowadzą-cy zjazd

Zakończenie na str 27

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Nauczanie języka wzmocnienie struktur organizacyjnych praca z młodzieżą wzmocnienie aktywności w terenie oraz wzrost zaangażowania członkoacutew w sprawy organizacji ndash to niektoacutere z priorytetoacutew działal-ności na ktoacutere wskazywali uczestnicy V Zjazdu Związku Ukraińcoacutew Podlasia Sprawozdawczo-wybor-

cze zgromadzenie członkoacutew organizacji odbyło się 29 marca w Bielsku Podlaskim Przewodniczącym Związku ponownie został dr Andrzej Artemiuk

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 4 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220155

У 1990 р за ініціативою та при без-посередній участі української громади Перемишля і відомого львівського бан-дуриста Михайла Барана при підтрим-ці Львівського відділення Українсько-го фонду культури (голова Еммануїл Мисько уродженець Устріків-Доліш-ніх) була виготовлена у Львові і вста-новлена на могилі композитора у Мли-нах декоративна металева огорожа

Вперше за всі часи 9 червня 1990 р на могилі о М Вербицького з участю львівської демократичної влади на чолі з Вячеславом Чорноволом від-булась масова і величава урочистість У 1995 р до 180-річчя від дня наро-дження о М Вербицького зусиллями Яворівської районної влади здійсне-но подальше облаштування його мо-гили Тоді також відбувся масовий па-ломницький похід через українсько-польський кордон до Млинів З участю Президента України Віктора Ющен-ка великої офіційної української деле-гації українців Перемищини та Львів-щини 12 квітня 2005 року було відкри-то і посвячено на могилі о М Вербиць-кого новозбудований Пантеон

Стало вже доброю традицією кож-ного року у Млинах 4 березня та 7 грудня у день смерті композитора з участю представників Львівської об-ласної Яворівської районної і місцевої польської влад місцевої української громади членів Львівського товари-ства laquoНадсянняraquo релігійною і грома-дянською панахидами покладанням квітів до його могили гідно вшанову-вати памrsquoять цього великого українця

Рішенням 37-ої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО яка проходила у листопаді 2013 р в Парижі 200-річчя з дня народження композитора Ми-хайла Вербицького затверджено у ка-лендарі памrsquoятних дат які у 2015 р бу-дуть відзначатися під егідою цієї най-більш авторитетної світової організа-ції у справах освіти науки і культу-ри Широкому відзначенню на загаль-нодержавному рівні 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького та 150-й річниці першого публічного ви-конання українського Славня laquoЩе не вмерла Українаraquo присвячений підпи-саний 12 січня цр Указ Президента України Верховна Рада України 14 січ-ня цр в свою чергу прийняла Поста-нову laquoПро відзначення 200-річчя з дня народження Михайла Вербицькогоraquo

Львівське суспільно-культурне то-вариство laquoНадсянняraquo виступило з іні-ціативою спорудити за доброчинні пожертви у Львові памrsquoятник нашо-му славному краянину о М Вербиць-кому Ініціатива отримала підтримку

ТАРАС ШЕВЧЕНКО 1814 ndash 1861 ndash 2015 TARAS SZEWCZENKO

Шевченківська академія була зорганізована учнями гім-

назії які вивчають українську мову як рідну Під час презентації можна було почути декламовані вірші Тара-са Шевченка пісні на слова його тво-рів а також пізнати важливіші фак-ти про життя духового провідника українського народу А у 47-літньому житті поета бувало по-різному

Тарас Шевченко народився у 1814 році у селі Моринці в сімї селян-кріпаків Рано померли його бать-ки тому він наймався у навколіш-них селах в учителів-малярів До 24 року життя був невільним кріпаком Навесні 1838 року завдяки допомо-зі поета Василя Жуковського та ху-дожника Карла Брюллова Шевченко став вільною людиною У цьому пе-ріоді Тарас навчався в Петербурзькій

академії мистецтв писав багато тво-рів та двічі подорожував Україною У квітні 1847 року Шевченка заарешту-вали та призначили рядовим в Орен-бурзький окремий корпус із заборо-ною писати і малювати До останніх днів свого життя поет перебував під таємним наглядом поліції Помер 10 березня 1861 року в Петербурзі

Найбільш відомі вірші Шевченка прозвучали у черемуській гімназії щоб приганути великий талант пое-та та універсальний зміст його тво-рів ndash Дівчата вирішили щоб зорга-нізувати таку врочисту академію тому що на уроках української мови вивчаємо поезію українських поетів особливо Тараса Шевченка ndash гово-рить Ірина Вишенко вчителька укра-їнської мови у гімназії в Черемсі Зу-стріч була теж нагодою щоб потре-

нувати декламаторські уміння ndash На-ближується час коли діти візьмуть участь у Воєводському декламатор-ському конкурсі laquoУкраїнське словоraquo в Більську так що вирішили ми що це добрий момент на Шевченківську академію ndash пояснює вчителька

Заняття української мови в Черем-сі були основою для створення ан-самблю laquoГілочкаraquo який став вже ві-зиткою гміни Група успішно пре-зентувалася на багатьох фестивалях чи переглядах у Польщі та на Украї-ні Участь в ансамблі це важка праця але одночасно велика приємність та здобування нового досвіду Як гово-рять самі дівчата дуже люблять ви-ступати в laquoГілочціraquo

ndash Люблю співати їздити на кон-церти Завжди пізнаємо нових лю-дей відвідуємо нові місця ndash каже Ане-

Поезія Шевченка для душі і тіла

Український поет письменник художник громадський та політичний діяч символ українського народу ndash Тарас Григорович Шевченко 9 березня українці

цілого світу відзначали день народження Великого Кобзаря Врочиста академія пройшла також у Комплексі шкіл у Черемсі

як серед представників громадськості Львова так і з боку львівської міської влади Журі Всеукраїнського відкрито-го конкурсу на кращу концептуальну ідею памrsquoятника визнало переможцем проект відомих львівських скульпто-рів Андрія і Володимира Сухорських (Брати Сухорські яких родинне корін-ня у лемківському селі Вілька є також авторами львівських памrsquoятників Тара-су Шевченку Юрію Змієборцю памrsquoят-ника Соломії Крушельницькій у Терно-полі) Всі дії повrsquoязані зі спорудженням памrsquoятника координує Громадський комітет співголовами якого є відомі львівrsquoяни Ігор Калинець і Тетяна Кру-шельницька

Наші предки за свої важкою пра-цею зароблені кошти будували Народ-ні Доми читальні laquoПросвітиraquo церкви Ми вирішили продовжити цю славну традицію На жаль нам в Україні сьо-

годні випало жити у дуже важкому як в економічному так і в політичному сенсі проміжку нашої історії Очевид-но що збройна агресія путінської Росії природно визначила нашим першочер-говим завданням зміцнення обороно-здатності України Однак і в цих вкрай несприятливих умовах збір доброчин-них пожертв на спорудження памrsquoят-ника у Львові отцю Михайлу Вербиць-кому триває

Володимир СЕРЕДАГолова товариства laquoНадсянняraquo

httpnadsyannyaorgua

Всі хто бажає долучитися до спо-рудження памrsquoятника можуть пе-рерахувати кошти на рахунок рр 26008301203649 у Філії Львівського ОУАТ laquoОщадбанкraquo код банку 325796 ЄДРПОУ 20856341

Фотографія Михайла Вербицького виконана у 1860-х роках та перехована ін-шим уродженцем Надсяння Станіславом Людкевичем якого особистий архів зберігається у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові

Експонувалася на виставці bdquoВідомий і невідомий Михайло Вербицькийrdquo (4 березня ndash 17 квітня 2015 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 6 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220157

та Явдосюк учениця третього класу гімназії ndash Люблю співати та гово-рити українською мовою Уроки та-кож є дуже цікаві ndash додає її одноліт-ка Юлія Романюк

Протягом зустрічі можна було по-чути гарні голоси членів колективу

ndash Пісні виконували дівчата з ан-самблю laquoГілочкаraquo які переважно вчаться вже в третьому класі ndash до-дає Ірина Вишенко одночасно керів-ник колективу ndash З тої причини вони приготували на цей вечір також по-частунок Можна сказати що вже від нас відходять ndash говорить

Окрім чаю чи кави глядачі мали можливість попробувати дуже смач-них тістечок які спекли учениці Врочистого характеру додавало теж прикрашення класного залу Увагу привертала кількість народних ви-шиваних рушників та синьо-жовтих квіток і прикрас які безпосередньо символізують український народ та його традиції

На академії присвяченій Тарасові Шевченку не могло очевидно забрак-нути портретів видатного поета Ці-кавим елементом презентації твор-чості Великого Кобзаря був показ

короткого мультфільму якого ство-рено на основі вірша laquoТополяraquo Шев-ченка Фільм наближував зміст одно-го з більш відомих творів поета

Зустріч з Шевченковим словом мала на меті відзначення памrsquoяті ве-ликого поета художника та духово-го провідника українського народу Одночасно була це нагода щоб за-презентувати здібності учнів та рі-вень навчання української мови в Че-ремсі

ndash Уроки української мови в гімна-зії проводяться у двох групах ndash роз-казує вчителька ndash Праця не є легкою тому що діти майже завжди послу-говуються в домах польською мовою Дуже складно вивчити дітей пра-вильно говорити українською осо-бливо акцентувати ndash пояснює Ви-шенко Тому так важливим елемен-том у збереженні народної мови та культури є свідомість самих бать-ків Вони вирішують в яких умовах живуть та вчаться їхні діти перека-зують свої взірці та традиції ndash Ду-маю що батьки дівчат співаючих в laquoГілочціraquo привrsquoязують велику увагу щоб діти вивчали і пізнавали культу-ру нашого Підляшшя а також гово-рили українською мовою ndash додає вчи-телька

З огляду на це що навчання укра-їнської мови в гімназії є переважно продовженням занять з початкової школи у найближчих роках учнів не забракне ndash В наступному році в гім-назії будуть теж дві групи учнів ви-вчаючих українську мову як рідну Ду-маю що через декілька років утри-маємося в такому стані ndash говорить Ірина Вишенко

Вечір з поезією Тараса Шевченка задовольнив як тіло так і душу гля-дачів Чутлива декламація чудові голоси зворушливий зміст творів та солодка гостина утішили прибулих гостей І знову підтвердився універ-сальний сенс слів Великого Кобзаря

Учітесь читайте І чужому научайтесь Й свого не цурайтесь

Агнешка ПАРФІНЮКФото Є Рижика

Imprezy kulturalne poświęcone ucz czeniu rocznicy urodzin Tarasa Szewczenki z udziałem Związku Ukraińcoacutew Podlasia odbyły się w ramach zadań realizowanych przez ZUP dzięki

dotacji Ministra Administracji i Cyfryzacji RP

26032015 в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську відбулися майстер-класи на яких під керівництвом пані Євгенії Казимирук діти з класів ІІ А і ІІІ А виконували прикрашені гілочки на Вербну неділю 27032015 всі учні з чотирьох початкових класів з україн-ською мовою навчання виконували символ приходу вес-

ни ndash laquoбуслячі лапкиraquo з дріжджового тіста яке раніше приготували вчительки

Заняття проходили в рамках програми laquoДо джерелraquo реа-лізованої Союзом українців Підляшшя завдяки дотації Мі-ністра адміністрації і цифризації та підтримці Бургомістра міста Більськ-Підляський А ҐІЗА

26032015 в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську laquoбуслячі лапки з дріжджового тіста яке раніше

Діти в Більську готові до весни й Великодня

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 8 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220159

Вперше за шістдесят років в україн-ській церкві великомученика Ди-

митрія в селі Явірник Руський біля Пе-ремишля прозвучала Архиєрейська Лі-тургія Нею розпочалися офіційні захо-ди зі вшанування 200-літнього ювілею композитора священика автора ме-лодії державного гимну України Ми-хайла Вербицького А 10 березня випо-внюється 150-річчя першого публічно-го виконання нашого славня у місті Пе-ремишлі

Отож в суботу 28 лютого до ма-льовничого села на Надсянні що за 47 кілометрів від Перемишля приїхала численна делегація зі Львова та облас-ті з Тернополя представники Львів-ських обласної ради та держадміні-страції офіційна делегація з Яворів-ського району де на кількох парафіях служив отець Михайло Вербицький Також приїхали делегації українців з Перемишля з Варшави зі Львова най-більш представницькими були товари-ства laquoНадсянняraquo та laquoЛемківщинаraquo ndash це безпосередньо ті люди старшого поко-ління які були примусово виселені з цих теренів їхні діти та онуки

Після закінчення Служби Божої від-булося освячення інформаційної та-блиці на якій трьома мовами ndash україн-ською польською та англійською ndash роз-повідається про те що в цьому селі на-родився композитор автор мелодії На-ціонального гимну України отець Ми-хайло Вербицький Правда встанови-ти її на дзвіниці біля церкви як попе-редньо планувалося не вдалося ndash укра-їнці Перемишля які цим займалися не встигли пройти всі бюрократичні ща-блі й отримати відповідний дозвіл Можливо це й добре що так сталося бо дзвіниця де має висіти ця таблиця зараз перебуває в досить занедбаному стані Вона потребує реставрації зре-штою церква також

До церкви великомученика Дими-трія в останні роки їздять члени това-риства laquoНадсянняraquo на день вшануван-ня цього святого на день народжен-ня о Михайла Вербицького на вели-кі християнські свята Зараз мова іде про те аби цю недіючу й вже непотріб-ну полякам церкву повернути україн-ській громаді Перемишля laquoДля нас вона має велику мистецьку й історич-ну цінність mdash казав голова товари-ства laquoНадсянняraquo Володимир Середа mdash Проблема у тому що зараз в Явірни-ку Руському немає жодної української родини до Перемишля коло 50 кіло-метрівhellip Не так просто буде цю церк-ву утримувати У будь-якому разі ми будемо домагатися передачі цього хра-му українцям Про це ми вже поінфор-мували і попросили сприяння віце-премrsquoєр-міністра міністра культури Вrsquoячеслава Кириленка Для початку було б добре щоб там хоч раз на місяць чи раз на два місяці відправлялась Лі-тургія Також тут дуже гарне місце для проведення фестивалів духовної музи-

ки Гадаю це б зацікавило поляків та й європейців які б відкрили для себе нашу духовну візантійську спадщину Це невеличке село може стати справж-ньою туристичною Меккою і 2015 рік може стати переломним у цьому двох-сотлітній ювілей Михайла Вербиць-кого внесений до святкувань на рівні ЮНЕСКОraquo

З перших днів березня у Львові по-чали відкриватися виставки на яких були вперше показані унікальні екс-понати що ілюструють життя і твор-чість українського композитора Від неділі 1 березня в архикатедрально-му соборі св Юра експонована була виставка laquoПерші парафії о Михайла Вербицькогоraquo Це пересувна вистав-ка яка впродовж останніх місяців вже побувала у селах де колись служив о Вербицький ndash Завадові та Залужжі Яворівського району і Стрілках Ста-росамбірського району Львівської об-ласті Згодом експозицію матимуть змогу побачити мешканці різних міст Львівщини та всієї України

Ювілеї 200-ліття народження автора мелодії державного гимну України і 150-річчя його пер-шого публічного виконання у місті Перемишлі це як завжди нагода для публічних національ-них маніфестацій а у цьому випадку й інтер-національних адже місцевості звrsquoязані з роко-винами зараз у межах Польщі тому своїм го-лосом приєдналися до них президенти обох дер-

жав Але окрім молитов над Сяном і квітів від президентів на могилу композитора у Львові одному з міст на його життєвому шляху відбу-лася ще й низка заходів які не лише стимулю-ють позитивні емоції але й поглиблюють зна-ння отже виставки національних раритетів з музеїв архівів та бібліотек Зрозуміло що не могло обійтися й без підляських акцентів

Ювілей з молитвою піснею іконою

Нащадок композитора Андрій Вербицький біля ним самим укладеного генеалогічного дерева роду Вербицьких Фото Т Гринчишин

Створили цю виставку Світлана Ко-чергіна науковий працівник Львівсько-го історичного музею Ганна Папірник голова Львівського обласного осеред-ку Всеукраїнської громадської органі-зації laquoЖіночий вибірraquo та Ольга Котов-ська викладач Львівського регіональ-ного інституту державного управлін-ня Двоє останніх окрім того підготу-вали до ювілею книгу laquoУ музиці життя до Господа полину Невідоме з життя о Михайла Вербицькогоraquo

На відкритті були присутніми дале-кі нащадки о Михайла зокрема 67-річ-ний праправнук Андрій Вербицький з родиною До речі цей чоловік уклав генеалогічне дерево роду Вербицьких яке містить інформацію про понад сот-ню осіб з 9 поколінь Воно також пред-ставлене на виставці Багато на ній різ-номанітних світлин і документів Осо-бливе зворушення викликає єдиний дивом збережений аркуш зі знищеної метричної книги із власноручним за-писом о Вербицького про смерть його рідної доньки Окрім того тут чимало оригінальних речей з церков згаданих сіл Деякими з них цілком ймовірно міг користуватися сам священик і ком-позитор

3 березня у Львівському музеї істо-рії релігії було відкрито виставку ти-тулом laquoТворець українського Гимнуraquo скомпоновану з архівних документів

фотографій та дуже незвичних ікон Відкриття супроводжувалось аншла-гом у традиційному виставковому залі музею ndash колишній монастирській тра-пезній не залишилось жодного вільно-го місця На прохання організаторів ви-ставки Зоряни Білик й Василя Банаха відгукнулися архівні й музейні устано-ви Львова надавши цінні документи зі своїх збірок

Багато тут документів що пока-зують основні віхи в біографії ком-позитора як хоч би аркуш метрич-ної книги із записом про його наро-дження та документи часів навчання у Львівській семінарії Чільне місце у виставці займають особисті нотні за-писи композитора церковні пісні для чоловічого хору laquoОтче нашraquo laquoХрис-тос Воскресraquo laquoЗаповітraquo Т Шевчен-ка оперета на одну дію laquoПростач-каraquo Окреме місце експозиції займає унікальний рукопис першого варіан-ту пісні-гимну laquoЩе не вмерла Украї-наraquo отже головну пісню тепер мож-на й побачити Окрім того на вистав-ці експонуються і фотографії місць над Сяном де жив та творив о Ми-хайло Вербицький виконані Юрієм Гаврилюком який проживаючи на Підляшші досліджує та документує інколи laquoз дещо мистецьким ухиломraquo все що стосується української історії і культури у межах Польщі

Та родзинкою виставки безумов-но були ікони-тіні Маргарити Дави-дюк ndash також підляшанки яка зараз од-нак проживає у Перемишлі й займаєть-ся не лише іконописом але веде також реставраторську майстерню Вона до-вгий час реставрувала церкву Покро-ви Пресвятої Богородиці в селі Мли-ни де була остання прижиттєва пара-фія о Вербицького Працюючи відна-йшла там деревrsquoяні дошки які вже не були придатні для вжитку ndash і перетво-рила їх на своєрідні ікони-тіні Отже зараз Млини це не лише laquoрідне місцеraquo національного гимну але й нової фор-ми мистецтва водночас традиційного та новаторського

Наступного дня 4 березня була від-крита виставка laquoВідомий і невідомий Михайло Вербицькийraquo яку її куратор Роксоляна Мисько-Пасічник побуду-вала на матеріалах з особистого архіву Станіслава Людкевича що зберігається у Музично-меморіальному музеї Соло-мії Крушельницької у Львові (його філі-алом є Меморіальний музей Станіслава Людкевича) С Людкевич народжений у надсянському Ярославі в молодості звrsquoязаний також з Перемишлем актив-но пропагував музичну спадщину га-лицьких композиторів ХІХ ст Саме він у 1934 р писав laquoКим є для нас Михай-ло Вербицький Яке місце займає він в розвою нашої музики Оце питання

Підляшанка з-над Сяну Маргарита Давидюк та мистецька laquoродзинкаraquo львівської вис тавки ndash ікони-тіні яких ідея народилася під час реставрації

церкви в Млинах Фото В Дубас (laquoЛьвівська газетаraquo)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 10 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201511

на які повинна би дати відповідь кож-на українська дитина про що повинні б уже співати горобці на українських ха-тах Але здається на жаль не буде за-йвим і в цім місці цю справу ще раз ко-ротко зrsquoясувати

Михайло Вербицький ndash це перший піонер української музики на Галиць-кій Україні в 40-х роках минулого сто-ліття себто в часах коли у нас ще не було ні Лисенка ні laquoЗапорожця за Ду-наємraquo він є найбільшим нашим після Бортнянського духовним хоровим ком-позитором творцем хорового стилю в Галичині

Вербицький є нашим симфоніком а десяток його т зв симфоній (а радше увертюр) ndash першою талановитою спро-бою української симфонічної музики в Галичині й на Україні взагалі тим на-ріжним каменем від якого починає творитись ця література

У Вербицькім ми маємо першого галицького плідного оперетиста яко-го оперети та мелодрами числом по-над 10 становили у нас відповідник до laquoНаталки Полтавкиraquo та laquoМару-сіraquo

У Вербицькім ми маємо й остан-нього композитора-гітариста для яко-го гітара була фортепіано який напи-сав кільканадцять зшитків пісень з гі-тарою і гітарових творів

Вербицький для нас є не тільки музикою але також символом нашо-го національного відродження в Га-личиніraquo

Приємною несподіванкою цієї ви-ставки стала оригінальна фотогра-фія Михайла Вербицького викона-на у 1860-х роках Наприкінці ХІХ ст була вона використана Т Маєрго-фером автором літографічного пор-трету композитора відтак послужи-

ла при опрацюванні поштової картки з зображеннями українських компо-зиторів яку випустив коломийський видавець Яків Оренштайн Однак про це що є вона у музейних фондах практично ніхто не знав

Звісно основною подією 4 березня були урочистості в Млинах де поко-яться тлінні останки отця-компози-тора ndash тут відслужено урочисту па-нахиду й на могилу лягли квіти на-діслані президентом України Петром Порошенком та президентом Польщі Броніславом Коморовським

laquoДякую українцям усього світу та українцям Польщі за турботу про збереження памrsquoяті про наших на-щадків та визначних співвітчизни-ківraquo ndash зачитали рядки привітання Петра Порошенка який також наго-лосив що Україна цінує дружні від-носини з Польщею та вдячна за спіль-ні зусилля та допомогу у нинішньому протистоянні на Донбасі Президент звернув увагу що 200-річчя від дня народження отця-композитора Ми-хайла Вербицького співпадає з 150-ю річницею першого публічного ви-конання гимну України та підкрес-лив що він laquoщиро вдячний польсько-му народові за шанобливе ставлення до наших спільних цінностей та над-баньraquo Президент Броніслав Коморов-ський у своєму зверненні акцентував увагу на тому що laquoукраїнці можуть розраховувати на поляків ми ndash ра-зом з вамиraquo laquoІ віримо ще вам браття українці усміхнеться доляraquo ndash сказа-но у привітанні президента Польщі

Відзначити памrsquoять хорового ди-ригента та отця-композитора Михай-ла Вербицького приїхав також посол України в Польщі Андрій Дещиця ndash він покладав вінок на могилу ком-позитора Після офіційної частини українські та польські хори разом ви-конали твори Вербицького Учасни-ки події і українці і поляки гуртом заспівали під акомпанемент духово-го оркестру Державний гимн Украї-ни Після офіційної частини україн-ські та польські хори серед яких був мистецький пісенний колектив імені Павла Чубинського з Борисполя ви-конували твори Вербицького

У рамках святкування відбулася презентація поштової марки та кон-верта випущених до 200-річчя Ми-

laquoЯке молоді вихованняraquo Делегація студентів викладачів і працівників Львів ського національного університету імені Івана Франка біля могили

Михайла Вербицького 4 березня 2015 р Фото Прес-центр ЛНУ

хайла Вербицького (спецпогашення ювілейних марки та конверта відбу-лося в Києві) Відтак 6 березня від-крилася ще одна ювілейна виставка ndash у Львівській національній науко-вій бібліотеці ім В Стефаника з якої фондів експоновано понад 120 книг рукописів ілюстрацій Тут є і періо-дичні видання у яких містяться стат-ті про видатного композитора і цер-ковні твори Вербицького програми вистав на яких прозвучала його му-зика і тексти Державного гимну різ-ними мовами Звісно окрасою ви-ставки був оригінал нотного запису

майбутнього гимну виконаний ру-кою Михайла Вербицького адже він переховується саме laquoу Стефаникаraquo Можна було також подивитися при-мірник львівського часопису laquoМетаraquo з поезіями Шевченка Серед них над-рукували також вірш laquoЩе не вмерла Українаraquo адже в Галичині довго вва-жали цей твір Шевченковим

А 10 березня Славень України міг слухати й виконувати кожний хто опинився цього дня у Львові адже всіх запрошено прибути перед міську ратушу і з нагоди 150-річчя з дня пер-шого публічного виконання Держав-

ного гимну України згуртуватись та спільно заспівати Отже львівський Ринок сяяв щасливими обличчями старих і малих студентів і професо-рів які зібралися у більш як 5-тисяч-ному гурті й натхненно виспівува-ли найважливішу пісню української Держави

Семен ЛУКАШУК

Використано інформацію яку нада-ли Надія Пастернак Тарас Гринчи-шин Людмила Шубіна та інші

Як кожного року перед Великодніми святами у Шкільно-дошкільному комплексі в Черемсі від-

булися майстер-класи рукоділля для учнів які вчать-ся української мови як рідної Цього року відбулися вони 19 березня а проводила їх пані Євгенія Казими-рук Діти виконували традиційні народні квіти з па-перу для декорування великодніх вербочок

31 березня ця сама група учнів взала участь у про-гулянці до Білостоцького музею села де відбували-ся майстер-класи з малювання писанок Під час пе-ребування у музеї просто неба учні мали нагоду по-слухати розповідь про святкові традиції на Підляш-ші оглянути виставку писанок з нашого регіону та самотужки виготовити писанку технікою батіку

Йоанна РОМАНЮК

Як кожного року перед Великодніми святами

Черемшанські писанки і квіти

Projekt bdquoDo źroacutedełrdquo jest realizowany przez Związek Uk raińcoacutew Podlasia dzięki dotacji dotacji Ministra Administracji i Cyfryzacji oraz wsparciu finansowemu Burmistrza Miasta Bielsk Podlaski

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 12 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201513

Шевченкові роковини з молитвоюі поетичним словом

Молитвою за душу раба Божого Тараса почалися 8 березня вран-

ці люблинські відзначення памrsquoяті Та-раса Шевченка У парафіяльній церк-ві православної парафії свт Петра (Могили) в Люблині в Другу Неділю Великого посту була відслужена Бо-жественна Літургія за якою вознесли молитву за українського поета Зго-дом служилася ще урочиста панахида на середині храму під час якої також молилися за душу Тараса Шевченка

Богослужіння були відслужені на прохання Українського Товари-ства Добрий Бог дозволив нам і цьо-го року продовжити люблинську тра-дицію спільної молитви за Великого Кобзаря Це важливо що відзначення памrsquoяті Шевченка мають також моли-товний церковний вимір адже Тарас Шевченко був православним христи-янином а з православної перспективи саме літургійна молитва є найвищим виявом поваги і памrsquoяті

9 березня 2015 року пополудні вже вдруге відбулося в Люблині laquoЧитан-ня Шевченка у сквері Шевченкаraquo В 201-у річницю народження Велико-го Кобзаря продовжили започаткова-ну минулого року традицію читан-ня творів Тараса Шевченка на скве-рі його імені який дістав свою назву завдяки клопотанням Українського Товариства і в 2013 р відбулося його урочисте відкриття

Цього року любителі поезії Т Шевченка зібралися менш численно ніж минулого року Серед присутніх були члени української громади Лю-блина працівники Генерального кон-сульства України в Люблині з т во Генконсула Сергієм Сидюком по-вноважений Люблинського воєводи у справах нац меншин Маріуш Куха-рек але прибули також люди які не-давно опинилися в Люблині а серед них студент з Дніпропетровська Єв-ген Гаркуша

Першим зачитаним твором став Шевченків laquoЗаповітraquo Згодом чита-ли різноманітні перлини laquoКобзаряraquo

Поруч української прозвучала також і польська мова Читали люди різно-го віку ndash від 5 по 90 років Читання закінчив голова Товариства д-р Гри-горій Купріянович вказуючи на акту-альність поезії Шевченка в цю визна-чальну хвилину історії України коли стала вона жертвою агресії

У вівторок 10 березня відбулося Шевченківське свято яке проведено у Центрі Культури в Люблині Саме 10 березня у цій культурній установі відбувався Воєвідський фінал Х Все-польського декламаторського конкур-су української поезії та прози яко-го співорганізатором від багатьох ро-ків є Українське Товариство Уро-чистим звершенням відзначень юві-лею 10-річчя конкурсу став Ювілей-ний концерт Х Всепольського декла-маторського конкурсу української по-езії та прози Саме зразу після закін-чення цього концерту відбувся вечір у памrsquoять Великого Кобзаря

Першим виступили на сцені до-шкільнята Української недільної шко-ли в Люблині з міжсадочкової групи навчання української мови Молодята під опікою своєї вчительки д-р Олени Гайдамаки-Падалки підготували гар-ну програму та декламували вірші та співали пісень на слова Т Шевченка

під звуки скрипки на якій грав один із батьків ndash Кшиштоф Бутрин Виступ наймолодших артистів викликав за-хоплення публіки В подяці за гар-ний виступ дітки дістали подарунки ndash папки з козаками

Згодом запрошено до слова офіцій-них гостей До присутніх звернули-ся зі словом т во Генерального кон-сула України в Люблині Сергій Си-дюк уповноважений Люблинського воєводи у справах нацменшин Марі-уш Кухарек представниця Маршал-ка Люблинського воєвідства Малґо-жата Блащик-Осік директор Відді-лення культури Міського управлін-ня Люблина Міхал Карапуда голова Товариства laquoСпільне корінняraquo Збіґнєв Войцєховський

З зацікавленням всі очікували на черговий пункт програми про який нагадували таємничі декорації що стояли на сцені Стала ним театраль-на вистава на мотивах Шевченкової поеми laquoГамаліяraquo (На фото) Предста-вила її театральна група української молоді Люблина laquoДивословоraquo Біль-шість присутніх вперше почула про цю групу хоч не був це дебют моло-дих акторів Насправді ця театральна група існує вже з 2003 р входять у її склад учні Української недільної шко-

З весняних хронік Українського Товариства

Українське Товариство ndash громадська організація що гуртує українців Люблина Холма та інших місцевостей регіону організатор заходів як культурного так і громадського характеру

які служать збереженню українських традицій та національної ідентичності

Цього року минають 100-і роковини біженства ndash масової евакуації українського православного населення Холм-

щини і Підляшшя під час Першої світової війни здійсненої російською адміністрацією перед наступом авторо-угор-ських і німецьких військ влітку 1915 р Маршрут переїзду проходитиме місцями про які згадує у своїх спогадах про бі-женство холмський священик о диякон Іван Которович

30 травня 2015 р (субота)Зустріч 10 год Гостинне біля колишньої церквиМаршрут Гостинне відвідання храму уведення зачитання першого фрагменту спогадівТератин зупинка біля кол церкви відвідання храму зачи-тання другого фрагменту спогадів розповідь про св свя-щенномученика Василія (Мартиша)Холм відвідання Холмської гори та православної церкви св Івана БогословаУгруськ зупинка біля церкви зачитання третього фрагмен-ту спогадівБерезно зупинка біля церкви відвідання храму розповідь про історію Православrsquoя в Березні панахида за людей які за-знали біженства доповідь д-ра Маріуша Сави laquoОтець Іван Которович та його спогади про біженствоraquo вогнище теа-тральна вистава laquoХолмське біженствоraquo у виконанні теа-тральної групи української молоді Люблина laquoДивословоraquo сценарій та режисерія Леся Соболівська (реалізуються за-вдяки дотації Міністра адміністрації і цифризації РП та за підтримки фірми bdquoMidexrdquo з Березна)

Переїзд мотоциклами шляхом біженства 1915-2015

Інформація та записи savi1985wppl тел 51-444-97-37

Організатори Українське Товариство Маріуш Сава спів-праця Братство Православної Молоді Люблинсько-Холмсь-кої єпархії

Можна брати участь в переїзді машинами Буде також ор-ганізована безкоштовна поїздка автобусом Виїзд з Лю-блина о 800 год з Холма о 900 год Організатор поїздки по Холмщині шляхом біженства 1915-2015 Українське Товариство реалізується завдяки дотації Міністра адмі-ністрації і цифризації РП Зголошення на поїздку e-mail ukr-tovwppl тел 795130610

ли в Люблині які саме з 2003 р сис-тематично підготовляли численні те-атральні вистави інсценізації худож-ні програми Лише минулого року ви-рішили офіційно оформитися в теа-тральну групу й на Шевченківсько-му святі вперше виступили під новою назвою яку запропонував д-р Ан-дрій Савенець Театральна розповідь про отамана Гамалію захопила публі-ку Молоді актори гарно справилися з важким художнім матеріалом Режи-сером вистави була вчителька україн-ської мови Леся Соболівська автором декорацій ndash Микола Соболівський а виконала декорації фірма Penna Art Studio

Останнім пунктом програми Шев-ченківського свята була лекція львів-ської поетеси письменниці перекла-дача Маріанни Кіяновської В акаде-мічному ключі доповідачка проаналі-зувала роль Шевченка в нашому жит-ті Цікавим елементом було введення категорії дару при аналізі ролі Шев-ченка в сучасності Поетеса дарува-ла українській громаді Люблина гар-ну книжку laquoТарас Шевченко у при-ватному життіraquo

Молитва за воїнів армії УНР в Люблині в Провідну неділю

За традицією також і цього року в Провідну неділю 19 квітня над мо-

гилами воїнів армії УНР на православ-ному кладовищі при вул Липовій в

Люблині була відслужена коротка зау-покійна литія Богослужіння очолив о прот Георгій Лукашевич з кафедраль-ної православної парафії Преображен-ня Господнього в Люблині Над моги-лами борців за волю України які піс-ля невдачі змагань за самостійну Укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 14 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201515

їну оселилися в Люблині та околиці і тут знайшли місце вічного спочинку прозвучало радісне Христос Воскрес На молитві традиційно зібралася укра-їнська громада Люблина Ініціатором молитви було Українське Товариство

Пасхальну заупокійну молитву воз-несли також над могилами інших спо-чилих членів української православ-ної громади Люблина У цьому числі над могилою поета і перекладача Пе-тра Куприся автора першого повного перекладу Шевченкового laquoКобзаряraquo польською мовою

Вшанували памrsquoять союзників

У 95-у річницю укладення союзно-го договору між Українською На-

родною Республікою та Республікою Польща ndash у вівторок 21 квітня 2015 р ndash вшанували ми памrsquoять союзників 1920 р Поклали квіти на могилах солдатів обох союзних армій що спочивають на люблинському кладовищі на вул Ли-повій на могилах воїнів армії Україн-ської Народної Республіки на право-славному цвинтарі та на могилах поль-ських солдатів війни 1920 р на вій-ськовому кладовищі на вул Білій Іні-ціаторами вшанування річниці поль-сько-українського союзу 1920 р було Українське Товариство та Товариство laquoСпільне корінняraquo

В урочистості взяла участь кілька-десятиособова група поляків і укра-їнців (та одна японка) Серед учасни-ків були зокрема Генеральний кон-сул України в Люблині Василь Пав-люк Заступник Голови Соймику Лю-блинського воєвідства Анджей Пруш-ковський представник Маршалка Лю-блинського воєвідства заступник ди-ректора Департаменту культури осві-ти та спорту Маршалківського управ-ління Анджей Міскур секретар Укра-їнського Товариства д-р Андрій Саве-нець Зі словом звернулися до присут-ніх ініціатори урочистості біля могил українських солдатів ndash голова Україн-ського Товариства д-р Григорій Купрі-янович а біля могил польських солда-тів ndash голова Товариства laquoСпільне ко-рінняraquo Збіґнєв Войцеховський

95 років після укладення україн-сько-польського союзу на могилах сол-датів союзних армій покладено квіти і загоріли світла памrsquoяті Ми викона-ли свій обовrsquoязок памrsquoяті про героїв на-ших народів

І Л Фото Г Купріяновича

(Постійна інформація про Українське Товариство на wwwfacebookcom)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014 рік бюлетеню українських учнів

на Люблинщині laquoУкраїнці у Фете-рівraquo що його видає в Люблині о Ан-дрій Конахович разом з українськими учнями які приїхали на навчання до Люблина та околичних місцевостей з України

1 і 2 номер піврічника починає ури-вок з laquoНауки в неділю перед Різдвомraquo Леонтія Карповича (1580-1620) при-свячений передріздвяній сповіді До-повнюють його ноти і текст доволі ці-кавої хомської колядки (laquoОй в холм-ській землі ясная зоря зійшла з-за моря щасть Божеraquo) Далі ідуть статті учнів які пишуть про враження від життя і навчання в Польщі участь у заходах та релігійних святах І так знайдемо тут про польсько-українські класи в Комплексі шкіл ім А Квятковського у Бихові де навчається понад 40 осіб з України а також про підписання до-говору про співпрацю між Гімназією 1 у Люблині та Рівненською гума-нітарною гімназією Молоді журна-лісти пишуть також про паломництво на святу гору Афон в Греції реколек-ції у Фетерів життя у Шкільній бур-сі 5 у Люблині окрім того набли-жують постать Івана Коженєвського (1892-1950) народженого у селі Забо-лоття на Південному Підляшші вчи-теля української мови лейтенанта ар-мії Української Народної Республіки який у 1922 р балотувався на виборах до Сейму як репрезентант української

В історії української музики переду-сім в колі композиторів але й спі-

ваків легко знайти особи звязані своїм народженням або родоводом з Надсян-ням і Лемківщиною якої межу колись простягали навіть аж до верхівя Сяну зараховуючи до неї й околиці Сянока laquoСтарійшиноюraquo цього гурту є звісно Дмитро Бортнянський (1751-1825) син козацького сотника що з Лемківщи-ни примандрував аж до Глухова в яко-му тоді розташовувалася гетьманська столиця Далі йдуть Іван Лаврівський (1823-1873) Анатоль Вахнянин (1841-1908) Модест Менцинський (1875-1935) та Станіслав Людкевич (1879-1979) Останній у своїх статтях під-креслював першість Д Бортнянського laquoякий у XVIII ст у добі поневолення України Московщиною гідно засвід-чив нашу музикальну культуру перед Європоюraquo не лише за часом народжен-ня але й за значенням та впливом на інших творців laquoБортнянський ndash писав Людкевич у 100-річчя його смерті ndash не тільки глибоко коріниться в минувщи-ні української культури його музика силою свого національного виразу й характеру утвердилася по його смерті на Великій Україні й у нас в Галичи-ні ndash помимо нашої волі й без нашого змагання і наклала свою печать на всю нашу церковну музику ХІХ ст Справ-ді трудно собі нам уявити чим була б наша церковна музика нині без Борт-нянського Усе що є в ній більш вар-тісне та інтересне ndash се твори більше або менше талановитих наслідників та епігонів Бортнянського таких як київ-ські Турчанінов Львовський (не згаду-ючи про московських як Львов Дави-дов) чи наших як Вербицький Лав-рівський та ін Усі вони живились май-же виключно соками музики laquoнашого Моцартаraquo як звав Бортнянського най-ближчий йому по духові і формі Мих Вербицькийraquo

Чи такий вступ до статті до 200-річ-чя творця українського національного гимну доречний Думаю що так адже якщо глянути на світ з трохи більш фі-

лософської перспективи стає зрозумі-лим що на будь-яку подію laquoпрацюва-лаraquo вся попередня історія ndash практично laquoвід сотворіння світуraquo Так само й таку всесвітню передісторію в яку яскра-во вписаний Бортнянський ndash з його символічним лемківсько-наддніпрян-ським родоводом ndash мусив мати цей момент коли у парафіяльному домі в селі Млини що розташовувалися на цей час в межах Перемиського цирку-лу а від 1867 р ndash в Яворівському повіті

була скомпонована музика української laquoвічної пісніraquo (відбулося це у першій половині 1863 року адже як запевняє львівський дослідник Олександр Зе-лінський laquoнайдавніша удокументова-на дата повrsquoязана з гимном є 14 червня 1863 рraquo) У грудні 1870 р тут спочило на вічність тіло Михайла Вербицького отже Млини поблизу яких пролягає один із шляхів зі Львова у Польщу ста-ли постійним місцем проведення осно-вних пропамятних заходів ndash також цьо-Композитори Микола Лисенко Сидір Воробкевич Михайло Вербицький

(1902р серія laquoІсторія України-Русиraquo Яків Оренштайн Коломия)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014

Нове від laquoУкраїнців у Фетерівraquo

меншини Журнал закінчує текст про шкідливість куріння

Подвійний номер laquoУкраїнці у Фете-рівraquo зrsquoявився під почесним патронатом Генерального консула України в Лю-блині Івана Грицака завдяки фінансо-вої підтримки Люблинського інститу-ту православної культури та Люблин-ського воєводства

Більше інформації усі зацікавле-ні знайдуть на сайті httpswwwface-bookcomuavetter

Українці у Фетерів Biuletyn ucznioacutew ukraińskich na Lubelszczyźnie nr 1-2 (3-4) wyd o Andrzej Konachowicz Lub-lin 2014 ss 16

Людмила ЛАБОВИЧ

Михайло Вербицький ndashбіографія вписана в краєвид

надсянських сіл

Михайло Вербицький Автолітографія Т Маєргофера

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 16 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201517

горічних повязаних з ювілеєм його на-родження Однак найпершими місце-востями на життєвому шляху компози-тора були інші села хоч також у межах історичного Перемиського князівства Явірник-Руський та Улюч розташовані на північний схід від Сянока на відста-ні однієї милі від себе (саме такою оди-ницею дещо більшою ніж 7 кілометрів тут вимірювали дороги у ХІХ ст)

Явірник-Руський (у 1977 ndash 1981 рр мав laquoвиправленуraquo назву Jaworowice) який зараз адміністративно належить Перемиському повітові Підкарпатсько-го воєводства (гміна Бірча) вперше зга-дується у документах початку XVI ст коли був тут вже водяний млин та 6 ла-нів оброблюваного ґрунту Перша згад-ка про місцевого духівника отже й під-твердження існування парафії дещо пізніша з 1589 року Село входило тоді до складу Сяніцької землі Руського во-єводства Відтак у першій полови-ні ХІХ ст Явірник належав до Сяніць-кого циркулу а після реформи адміні-стративної мережі Галичини проведе-ної у 1860-х роках опинився у Бірчан-ському повіті (у 1876 р повітовий центр перенесено до Добромиля) За обрахун-ками польського історика Здзіслава Бу-дзинського у 1785 році у Явірнику мало б бути 400 мешканців в тому числі 284

греко-католиків 100 римо-католиків та 16 євреїв Українці проживали в осно-вній частині села та присілках Рибне й Нетребка натомість поляки у присілку Борівниця який виник у звязку з побу-довою тут у XVIII ст laquoфабрики склаraquo (скляні мануфактури засновано тоді також у межуючих з Явірником Пору-бах і трохи дальшій Березці) За дани-ми церковних шематизмів число гре-ко-католиків спочатку зростало досить повільно адже у 1833 р було їх тут 440 осіб але протягом наступного сторіччя збільшилося майже втричі до близько 12 тис За обрахунками національного складу населення Галичини які провів Володимир Кубійович у 1939 р в пе-реважно українській частині Явірни-ка мало проживати 1180 українців 80 поляків 160 laquoлатинниківraquo (римо-като-ликів які вживали у побуті українську мову) та 80 євреїв Населення Борівни-ці яка зараз є окремим селом складали майже повністю поляки ndash 720 осіб (крім них було ще 30 польськомовних греко-католиків та 10 євреїв)

У 1806 р парохом у Явірнику-Русь-кому став о Михайло Андрій Вербиць-кий одружений з перемишлянкою Пе-лагією Пацановською який від 1807 р мав також функцію бірчанського дека-на Родина проживала у плебанії яка

стояла напроти старовинної деревяної церкви св Великомученика Димитрія на другому боці сільської вулиці Саме тут 4 березня 1815 року прийшов на світ майбутній композитор який своє пер-ше імя отримав по батькові Відбулося це майже точно в рік після народжен-ня Тараса Шевченка а можна додати ще й цікавинку що Павло Чубинський автор слів вірша який став національ-ним гимном народився у Тарасове два-дцятипятиріччя (у Галичині цей вірш спочатку вважали також твором Коб-заря адже з таким підписом був над-рукований у львівській laquoМетіraquo) Біль-ший вплив на долю родини мала однак статистика з якої виходило що Явір-ник не був у тамтому часі багатолюд-ним селом Тому не дивно що о Вер-бицький охоче скористався нагодою та своїми можливостями (був не лише де-каном але двоюрідним братом єписко-па) щоб переїхати до сусіднього Улю-ча у якому було вчетверо більше па-рафіян (за обрахунком для 1785 р про-живало тут 1270 осіб ndash 1150 греко-ка-толиків 80 римо-католиків 40 євре-їв) Саме звідти після швидкої смерті батька 10-річний Михайло Вербиць-кий потрапив до Перемишля де заопі-кувався ним сановитий родич ndash греко-католицький єпископ Іван Снігурський

(1784-1847 на кафедрі від 1818 р) якого матір була з Вербицьких Найпевніше ця обставина призвела до присвоєння Улючеві ролі місця народження ком-позитора що більш як сто років повто-рювали всі біографічні публікації По-милку виправлено щойно у 1990-2000 рр коли досліджено метрикальні кни-ги обох парафій Тому не варто доріка-ти улючанам які 1990 р біля Вознесен-ської церкви поставили хрест приуро-чений до ювілею 1000-річчя Хрещен-ня України а поряд з ним розмістили камяні плити з портретом і написом що в їхньому селі народився автор му-зики пісні laquoЩе не вмерла Українаraquo

Сімейною хронікою родини Вер-бицьких є записи в метрикальних кни-гах парафій в обох селах зокрема кни-га народжень парафії св Димитрія у Явірнику-Руському за 1784-1830 рр у якій зафіксоване народження в цьому селі трьох синів священичого подруж-жя (документ зберігається у Централь-ному державному історичному архіві України у Львові) Малюють вони істо-рію великою мірою трагічну адже ви-являється що першим на світ зявився Михайло Малахій ndash 19 січня 1813 р Ця дата була справді нещасливо адже пер-вісток прожив всього-на-всього тро-хи більш як два роки помираючи 3 бе-резня 1815 р Наступного дня панімат-ка Пелагія народила чергову дитину ndash героя нашої розповіді якого охрещено без зволікання 5 березня 1815 р даю-чи йому перше імя щойно похороне-ного брата 19 грудня 1817 р народив-ся ще третій син Вербицьких ndash Йосиф Володислав Всіх трьох хлопців хрес-тив о Іван Максимович парох з сусід-нього села Липа а його дружина Анна була для них хресною матірю

У записі про охрещення майбут-нього композитора який отримав іме-на Михайло Лев (Michail Leo ndash запи-си велися латинською мовою) знахо-димо аж чотири пари хресних бать-ків що нам показує товариське коло до якого належав явірницький парох Перша пара це ясневельможний Анто-ній Ризєвич ndash дідич та ясневельможна Йосифа Ґембаровичівна ndash дочка посе-сора друга пара це достойний Онуф-рій Раставецький ndash парох Березки та Анна Максимовичова ndash дружина па-роха Липи третя пара це ясневель-можний Казимир Ґембаровіч ndash посе-сор та Марія Михальська ndash дочка па-роха Павлокоми врешті четверта пара це Михайло Маркевич ndash старший ліс-ничий та Марія Яворська з фабрики

скла (можна здогадуватися що з Бо-рівниці) Подібне соціальне коло отже члени земянських і греко-католицьких священичих родин та службовці з на-вколишніх сіл бачимо в складі хрес-них батьків як найстаршого (4 пари) так і наймолодшого (2 пари) синів явір-ницького пароха Отже були це так би сказати місцеві laquoтовариські вершкиraquo

У 1819 р помер улюцький парох о Василь Могильницький батько відо-мого релігійно-культурного діяча Іва-на Могильницького (народженого в Улючі 1778 р) й весною 1820 р відбувся переїзд родини Вербицьких до Улюча Було це село набагато більше та набага-то старіше ndash виникло ще у княжу добу як одно із поселень в оточенні гра-

Запис про народження й хрещення Михайла Вербицького (документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові)

Церква у Явірнику-Руському і розпис Павла Запоріжського з зображенням laquoзолотоверхого Києваraquo Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 18 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201519

ду Сянока й на шляху з Перемишля в Угорщину який тут проходив долиною Сяну Перші документальні свідчен-ня про існування Улюча маємо з 1370-х років а перші згадки про улюцьких дя-ків та священиків зявляються у 1440-х роках Отже парафія була давньою але помилкою буде навязувати роль пара-фіяльного храму старій та прекрасній деревяній церкві Вознесіння Господ-нього на горі Дубник Побудована вона була в середині XVII ст на потреби ко-лишнього монастиря у 1744 р перене-сеного до Добромиля (популярне де-який час тому твердження що церква з 1510 р отже найстаріша на всю кра-їну автори laquoІсторії українського мис-тецтваraquo назвали laquoапокрифічнимraquo отже необгрунтованим) Зараз це на жаль тільки порожня будівля хоч з фраг-ментами розпису на стінах при чому майже чудом врятована від знищення (з церковного оснащення зберігся іко-ностас який зараз експонується в Ет-нографічному парку Музею народного будівництва в Сяноці)

Два сторіччя тому роль парафіяль-ного храму виповнювала в Улючі камя-на laquoбіла церкваraquo св Миколи побудова-на найпевніше на початку XVI ст яку розібрано біля 1907 р й практично зо-

всім забуто (щойно недавно й дещо ви-падково в архіві Інституту історії мис-тецтва Ягеллонського університету були віднайдені її фотографії виконані на замовлення Консерваторського гро-на у Львові) Вже після Першої світової війни 1925 р улючани поставили тут нову церкву ndash подібної величини але деревяну дуже схожу на церкви-близ-нючки у Гладишові (Горлицький пов) й Гошеві (Бещадський пов) які проек-тував львівський архітектор Ярослав Фартух Зараз точно знаємо що немає жодних причин щоб називати Улюч місцем народження Михайла Лева Вер-бицького Але так само безсумнівним є що все ж таки половина при цьому ця laquoсвідомішаraquo його сільського дитин-ства пройшла саме тут ndash серед звуків буйної надсянської природи та україн-ської мови й українських пісень

На жаль в обох надсянських селах небагато матеріальних слідів з періоду коли попович Михайло робив тут пер-ші свої кроки й вчився слухати голос рідної землі щоб пізніше вписати його в мелодію українського славня У Явір-нику-Руському стоїть деревяна парафі-яльна церква св Великомученика Ди-митрія але споруджено її щойно у 1882-1883 роках та зараз вона пустує і руйну-

ється (деякий час користувалися нею місцеві римо-католики які належать до парафії у Борівниці доки не збуду-вали в селі костелу) 28 лютого 2015 р відбулося в цій церкві урочисте бого-служіння з нагоди ювілею була також освячена пропамятна дошка з написом українською польською і англійською мовами про народження в Явірнику-Руському і охрещення в місцевій церк-ві автора музики до українського гим-ну Ще до освячення повинна вона була зависнути на стіні мурованої дзвіниці все ж борівницький римо-католицький парох не дав на це згоди й laquoсправа за-вислаraquo а редакції Католицького інфор-маційного агентства прийшлося цю по суті скандальну ситуацію прикрива-ти схожим на laquoезопівську мовуraquo фор-мулюванням що це відбудеться laquoпісля узгодження всіх формальностейraquo

Незалежно від ходу laquoузгодження формальностейraquo перебуваючи у Явір-нику варто пошукати місцевого laquoключ-никаraquo щоб оглянути у церкві іконо-стас та настінний розпис виконаний до Ювілею 950-річчя Хрещення Украї-ни-Руси перемиським мистцем колиш-нім офіцером Армії Української Народ-ної Республіки Павлом Запоріжським В образі Богородиці Покрови бачимо

Вознесенська церква на узгірrsquoї Дубник в Улючі Фото Ю Гаврилюка На сторінках 19-20 laquoМанускрипт Михайла Вербицькогоraquo з первісним варіантом пісні на слова вірша Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo солоспівом під аком-панемент гітари Слова вірша записані тзв етимологічним правописом яким у цей час користувалася більшість га-

лицьких українців (Документ зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В Стефаника)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 20 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201521

вид на Києво-Печерську лавру і Дні-про а поряд з геометричними і рослин-ними орнаментами ndash козацький хрест зі стрічкою в національних кольорах Можна сказати що ці малюнки симво-лічно перегукуються з історією гимну який також був наслідком співдіяння наддніпрянця й надсянця православ-ного і греко-католика До речі хтось згодом вписав до його тексту й слова про Сян по якого верхівї зараз справді пролягає державний кордон України (в оригінальному вірші Чубинського фра-зи laquoвід Сяну до Донуraquo не було отже не знайдемо також її в партитурах записа-них рукою о Вербицького)

Храму в якому щонеділі відправ-ляв Богослужіння батько майбутньо-го композитора а він сам прислухову-вався церковним пісням немає також в Улючі Старовинну laquoбілу церквуraquo ще до Першої світової війни розібрали самі парохіяни а новий храм св Миколи піс-ля Другої світової став матеріалом для потреб laquoпобудови соціалізмуraquo ndash з май-же нових брусів звели пеґеерівський ко-рівник у Яблониці-Руській (Тут може зявитися субєктивно-літературна ди-гресія що нехотя вийшло майже як в Антонича по батькові також надсянця у якого laquoкорови моляться до сонцяraquo хоч на певно не міг він собі навіть уяви-ти що робитимуть вони це у колишніх церковних стінах та осяяні сонцем не із неба а зі laquoсвітлого майбутньогоraquo)

Родину Вербицьких однак laquoпамя-таєraquo церква на Дубнику хоч і тут десь у 1950-х роках розібрали камяні огоро-жі які колись охороняли монастир та дзвіницю а трьохсотрічний храм зали-шили практично для знищення здер-

ши з куполів бляху ndash цінну для laquoнарод-ного господарстваraquo Все ж таки церк-ва була врятована а зараз аж світить новими ґонтами які покладено торік Памятний знак перед нею з портретом композитора й нотами початку пісні про невмирущість України хоч не зо-всім точно показує місце події з-перед 200 років то все ж несхибно нагадує що й тут крокуємо слідами людей які будували велику історію

Безтурботне дитинство Михайла й Володислава яке почалося у Явірнику і продовжувалося в Улючі не тривало довго адже 1825 р їхній батько помер а молода ще вдова вдруге вийшла заміж Хлопці помандрували з течією Сяну ndash опинилися у Перемишлі на владичому дворі двоюрідного батькового брата ndash єпископа Івана Снігурського одного з зачинателів українського національно-го відродження у Галичині (до речі в цьому ділі найактивнішим соратником владики був саме уродженець Улюча ndash о Іван Могильницький) Завдяки опіці сановитого родича Михайло Вербиць-кий закінчив перемиську гімназію та у 1834 р почав студії в духовній семі-нарії у Львові які через довгі перерви тривали аж до 1850 р Після опануван-ня богословських наук та висвячення о Михайло адміністрував кількома пара-фіями в цій частині Перемиської єпар-хії яка зараз у кордонах України аж у 1856 р став парохом старовинної що памrsquoятала ще кінець XVII ст Покров-ської церкви в Млинах де прослужив аж до смерті

Місцем у якому вперше міг проя-витися музичний талант майбутньо-го композитора був уже Перемишль

у якому єпископ Снігурський засну-вав кафедральний хор (1828 р) а відтак і музичну школу в яких співав як со-ліст та навчався юний Михайло отри-муючи ґрунтовну музичну освіту зо-крема з композиції Важливе значення для формування Вербицького як ком-позитора мав репертуар Перемисько-го хору ndash були в ньому як твори віден-ських класиків (Й Гайдна В А Мо-царта) так і музика композиторів laquoзо-лотої добиraquo української музики Макси-ма Березовського та Дмитра Бортнян-ського завдяки яким закріпилося тут у церковному співі багатоголосся З чер-ги надбанням періоду навчання у Льво-ві де Михайло керував вже семінар-ським хором було опанування гри на гітарі яка супроводжувала композито-ра протягом усього життя ndash його твори для цього інструменту здобули широку популярність у галицькому домашньо-му музикуванні

Як виявляється також сольною піс-нею для виконання під супровід гітари був перший варіант майбутнього гим-ну який дійшов до нас у формі автор-ського рукопису (зберігається у фон-дах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Сте-фаника) Відтак виникла версія для хору якої перше зафіксоване тодіш-ньою пресою вселюдне (публічне) ви-конання відбулося у грудні 1864 р під час вистави laquoЗапорожціraquo в театрі Русь-кої бесіди у Львові (з огляду на це пісня починалася словами laquoЩе не згибло За-поріжєraquo) Оскільки на автографах обох версій твору немає датування момент його виникнення визначався дослідни-ками назагал на основі факту що впер-

Вид на парафіяльну церкву в Млинах і пантеон над могилою Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 22 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201523

ше вірш Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo був у Галичині над-рукований ndash при чому як твір Шевчен-ка ndash у 4-му числі львівського журналу laquoМетаraquo за 1863 р яке вийшло на почат-ку наступного 1864 р Все ж згадува-ний вже О Зелінський стверджує що М Вербицький при написанні музики користувався не друкованим зразком з laquoМетиraquo але рукописною копією вірша Чубинського який був написаний у

Києві осінню 1862 р та відносно швид-ко потрапив у laquoгромадівськіraquo середо-вища Галичини Аналізуючи матеріа-ли документуючі суспільно-культурне життя українського середовища Пере-мишля львівський музикознавець зро-бив висновок що М Вербицький пер-вісну версію своєї композиції на сло-ва вірша про невмирущість України та її козацької слави написав вже весною 1863 р на парохії у Млинах а першими

слухачами її авторського виконання були молоді члени перемиської laquoГро-мадиraquo зібрані у залі семінарії (у комп-лексі будинків біля тодішнього собору св Іоана Хрестителя)

Звісно коли вчитаємося у компози-торські автографи побачимо що вірш Чубинського який потрапив у руки о Михайла Вербицького а згодом був також надрукований у laquoМетіraquo місця-ми значно відрізняється як від дуже ко-роткого тексту (перший куплет та при-спів) який зараз є офіційним держав-ним гимном України так і його об-ширнішого складеного з трьох купле-тів загальнонаціонального варіанту Виявляється що наслідком еволюції яку перейшла текстова сторона пісні у процесі її перетворення в національ-ний гимн з одного боку відбулося зна-чне скорочення поезії П Чубинського ndash до цих рядків які були найбільш афо-ристичні й легко запамrsquoятовувалися з другого ndash доданий був заклик до укра-їнців з усіх місць їхнього поселення до боротьби за незалежність

Станем браття в бій кривавий від Сяну до ДонуВ ріднім краю панувати не дамо нікомуЧорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадієЩо на нашій Україні доленька доспіє

Цей додатковий куплет невідомий о Михайлові Вербицькому який по-мер 7 грудня 1870 р та був похоро-нений на прицерковному цвинтарі у Млинах дуже доречний адже згадка про Сян це не лише маніфестація фак-ту що тут українці жили та живуть (а його верхня течія це зараз міждержав-ний кордон України і Польщі) Це та-кож нагадування що над цією річкою ndash в Явірнику-Руському Улючі Пере-мишлі Млинах ndash пройшли всі най-важливіші моменти життя компози-тора отже можна спокуситися на афо-ризм що шум Сяну що голос надсян-ської землі постійно бринять всюди де є українці які впевнені у невмирущос-ті своєї Батьківщини

Юрій ГАВРИЛЮК

Фотографії мистецькі твори і до-кументи якими проілюстровано статтю презентувалися на вистав-ці laquoТворець українського Гимнуraquo у Львівському музеї історії релігії

Kontynuacja z nr 12015

Czy ходіті to po ukraińsku

W gwarach Podlasia między Bugiem a Narwią zachowało się wiele archaizmoacutew pochodzących jeszcze z okresu wspoacutelnoty prasłowiańskiej Jednym z nich jest daw-ne i ktoacutere na gruncie języka ukraińskiego przeszło w и (łac y np podlaskie маті w odroacuteżnieniu od poacuteźniejszego literackie-go мати) Dzięki temu do dnia dzisiej-szego w wielu miejscowościach Podlasia mamy dawne zakończenie bezokoliczni-ka -тi (-ti) charakterystyczne dla języka prasłowiańskiego Oto kilka przykładoacutew najdawniejszych form bezokolicznika używanych przez Słowian żęti kupova-ti dělati byti pekti světiti dati vesti ple-sti iti dyxati biti sějati kinuti voziti no-siti stojati stati xoditi truti laziti saditi plakati znati strěliti zimovati Jak wi-dać większość podanych prasłowiańskich form brzmi identycznie jak w archaicz-nych gwarach podlaskich międzyrzecza Narwi i Bugu

Już od drugiej połowy XI w w gwa-rach ukraińskich i zaczyna stopniowo przechodzić w и (łac y) a dawne ы zle-wa się z и w jeden dźwięk Badacze wiążą to zjawisko z depalatalizacją (stwardnie-niem) spoacutełgłosek przed dawnym i W ten oto sposoacuteb w języku ukraińskim pojawiają formy typu мати сила нива oraz zaczy-na dominować twarde zakończenie bez-okolicznika -ти np говорити кидати дати ходити носити w odroacuteżnieniu od prasłowiańskiego dziś gwarowego -ті (-ti) Samogłoska и w miejscu dawnych i oraz ы występuje we wspoacutełczesnym języ-ku literackim we wszystkich gwarach po-łudniowo-wschodnich w przeważającej większości gwar południowo-zachodnich oraz w znacznej części poacutełnocnych Jedy-nie w peryferyjnych gwarach poacutełnocnych (w tym podlaskich) oraz południowo-za-chodnich zachowały się dawne samogło-ski i oraz ы

Bywa że archaiczne gwary Podlasia z dawnym i są określane jako przejściowe białorusko-ukraińskie Jednym z bdquodowo-doacutewrdquo na ich białoruskość ma być właśnie

miękka wymowa typu ходіті говориті Z takim poglądem nie zgodził się polski językoznawca prof Władysław Kurasz-kiewicz ktoacutery w artykule bdquoNajważniejsze zjawiska językowe ruskie w gwarach mię-dzy Bugiem a Narwiąrdquo pisał bdquoPodobny typ wymowy tj twarde spoacutełgłoski przed e ale miękkie przed i ie panuje też dalej na południe w ruskich wsiach na zachoacuted od Mielnika Konstantynowa i Białej Pod-laskiej Wobec tego trudno wymowę tego typu uważać za białoruską jak sądził Kar-ski a po nim Leszek Ossowskirdquo

Warto nadmienić że prasłowiańskie etymologiczne -i (a więc także zakończe-nie -ті (-ti) w bezokoliczniku) na teryto-rium obecnej Polski zachowało się nie tyl-ko koło Bielska Podlaskiego i Hajnoacutewki nie tylko na wspominanym przez prof W Kuraszkiewicza Podlasiu Południowym gdzie do dziś przedstawiciele starszego pokolenia w tym katolicy moacutewią гово-риті ale także w zachodniej części Łem-kowszczyzny Do dziś można tam usły-szeć swojsko brzmiącą wymowę піті ходіті

Reasumując zachowanie dawnego ety-mologicznego i nie jest dowodem na biało-ruskość gwar Podlasia Poacutełnocnego dlate-go że nie może świadczyć o białoruskości cecha ktoacutera była kiedyś właściwa dla ca-łego areału językowego Słowian Wymo-wa typu ходіті читаті jest po prostu jednym z wielu archaizmoacutew zachowanych w niektoacuterych gwarach ukraińskich

Биті бити czy бути

Czasownik być w gwarach Podlasia we wszystkich osobach i liczbach ma jedyną formę ndash є (я є ти є вуон вона воно є ми є ви є вони є) identycznie jak w ukra-ińskim języku ukraińskim (w odroacuteżnieniu od rosyjskiego есть i białoruskiego ёсць) Roacuteżnice pojawiają się jednak w samej for-mie bezokolicznika gdyż w ukraińskim języku literackim mamy dziś бути a w gwarach podlaskich ndash oproacutecz normatyw-nego бути (buty) używanego w gwarach najbardziej zbliżonych do języka literac-kiego także przejściowe бити (byty) oraz биті (byti)

Najbardziej archaiczna jest forma биті (byti) ktoacutera w języku Podlasian funkcjo-nuje bez zmian od czasoacutew prasłowiań-skich Pojawia się ona w najstarszych za-bytkach piśmiennictwa staroruskiego (zapisywana jako быти) Innowacyjne y zamiast ы wchodzi sporadycznie w XIV w a bardziej powszechnym zjawiskiem staje się dopiero w XVII w

Jak doszło do tego że w języku ukraiń-skim pojawiła się forma бути zastępując z czasem dawną prawidłową formę быти Istnieją roacuteżne teorie jednak we wspoacutełcze-snym językoznawstwie ukraińskim panu-je pogląd że forma бути z innowacyjnym y (łac u) pojawiła się pod wpływem oso-bowych form czasu przyszłego буду бу-деш буде etc

Jak już wspomniano w drugiej poło-wie XI ndash w XII w rozpoczął się proces przejścia etymologicznego i w и a dawne ы zlało się z и w jeden dźwięk W rezul-tacie tego na gruncie języka ukraińskiego prasłowiańskie быти (byti) zmieniło się w бити (byty) Ta przejściowa forma mię-dzy dawnym битi a бути jest używana także w niektoacuterych wsiach na Podlasiu

W rezultacie wspomnianych procesoacutew fonetycznych czyli zmiany staroruskiego i w и oraz zlania się w jeden dźwięk dawne-go ы oraz и pojawiła się para identycznie brzmiących słoacutew бити w znaczeniu być i бити w znaczeniu bić Aby więc unik-nąć homonimii nastąpiło przejście formy бити (być) w бути na skutek wspomnia-nych wyroacutewnań analogicznych do form буду будеш W taki sam sposoacuteb pojawiły się formy був була були W archaicznych gwarach na Podlasiu zachowała się daw-na wymowa бив била билі (byw ndash wy-mawiane w niektoacuterych wsiach z u niezgło-skotwoacuterczym na końcu a także była byli) Co ciekawe język ukraiński jest jedynym językiem słowiańskim w ktoacuterym nastąpi-ło przejście u (łac y) w y (łac u) gdyż w języku rosyjskim mamy быть po biało-rusku быць po polsku być po czesku bytrsquo etc czyli z dawnym ы (łac y)

Taka interpretacja mimo że ogoacutelnie przyjęta wciąż budzi wątpliwości języ-koznawcoacutew ktoacuterzy proacutebują szukać innej etymologii słowa бути Pojawiają się teo-

Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego(Morfologia cz II Czasownik)

Могила о Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 24 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201525

rie że już w języku prasłowiańskim ist-niała forma бути na co mogą wskazywać chociażby zawierające y formy czasu przy-szłego буду будеш буде etc oraz trybu rozkazującego будь будьмо

Warto podkreślić że międzyrzecze Na-rwi i Bugu nie jest jedynym ukraińskoję-zycznym regionem gdzie zachowała się prasłowiańska forma z и (łac y) Czasow-nik być w bezokoliczniku i czasie prze-szłym zachował rdzenne ы także w gwa-rach naddniestrzańskich (na południe i zachoacuted od Lwowa) oraz karpackich (z wy-jątkiem huculskich i bukowińskich) w tym łemkowskich

Często roacuteżna wymowa omawianego bezokolicznika we wsiach ukraińskich sta-wała się źroacutedłem przezwisk Jak zauwa-żał chociażby XIX-wieczny językoznawca Iwan Werchratśkyj mieszkańcy sąsied-nich wsi w okolicach Drohobycza prze-zywali jedni drugich булаками lub бы-лаками w zależności od tego jaki sposoacuteb wymowy panował w danej miejscowości

Widać więc że podlaskie биті (byti) nie jest żadnym białorutenizmem ale jed-ną z wielu form ktoacutera w gwarach okolic Bielska Podlaskiego Hajnoacutewki czy Sie-miatycz zachowała się w niezmienionej postaci od czasoacutew prasłowiańskich Z ko-lei forma бути to dość poacuteźna innowacja

Утечи спечи ndash o dawnych formach na -чи

Jak już wspomniano bezokoliczniki w języku prasłowiańskim miały zakończenie -ti (-ті) Jednak bezokoliczniki ktoacuterych temat kończył się spoacutełgłoską tylnojęzyko-wą к г (łac k g np prasł pekti mogti) na gruncie staroruskim przyjęły końcoacutew-kę -чи (пєчи мочи)

Dawne bezokoliczniki na -ті i -чи odziedziczyły wszystkie języki wschod-niosłowiańskie w tym też ukraiński o czym świadczą formy zachowane w roacuteż-norodnych fonetycznych i graficznych wa-riantach w zabytkach piśmiennictwa ukra-ińskiego XIV-XVII w np держати не судити (XIV w) помочи (koniec XIV w) сѣна насѣчи (XIV-XV w) дрыва ро-убати (XV w) мочи (XVI w)

Podstawowa w języku ukraińskim była forma bezokolicznika z końcoacutewką -ти ktoacutera z czasem wyparła staroruskie zakoń-czenie -чи W taki oto sposoacuteb pojawiły się formy nawiązujące do prasłowiańskich (z etymologicznymi г к oraz zakończeniem -ти np пекти zamiast печи сікти za-miast сѣчи etc)

Ewolucję omawianych form bezoko-licznika dobrze widać chociażby na przy-kładzie czasownika пекти (piec)

pekti ndash пєчи ndash пeчи ndash пекти

Jak widać w języku prasłowiańskim czasownik piec miał formę pekti z zakoń-czeniem -ti ktoacutere na gruncie staroruskim zmieniło się w -чи W taki sposoacuteb powsta-ła forma пєчи (z miękką wymową spoacuteł-głosek) W drugiej połowie XI ndash XII w na gruncie języka ukraińskiego i przecho-dzi w twarde и z kolei w XII-XIII w za-chodzi zjawisko stwardnienia spoacutełgłosek przed etymologicznym e (tak pojawia się forma пeчи ndash z twardą wymową spoacutełgło-sek) Dzisiejszą normą literacką jest forma пекти ktoacutera powstała na zasadzie analo-gii do form bezokolicznika kończących się na -ти

A oto inny przykład

sĕkti ndash сѣчи ndash ciчи ndash сікти

Prasłowiańską formą czasowni-ka siec było sĕkti (z ĕ czyli jatrsquo ktoacutere cyrylicą zapisywano jako ѣ a wyma-wiano prawdopodobnie tak jak podla-ski dyftong ie) Na gruncie staroruskim bezokolicznik ten przybrał formę сѣчи W drugiej połowie XIII w w większo-ści dialektoacutew ukraińskich min tych na bazie ktoacuterych sformował się język lite-racki zaczął się proces monoftongiza-

Україномовні краєвиди Підляшшя Святіенє пасок у селіе Локніця в Пасинськуй парафії

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 2 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220153

Для кожного українця імrsquoя о Ми-хайла Вербицького в першу чер-

гу асоціюється з величною мелодією нашого Національного і Державного гімну Побувавши у напружені дні на київському Майдані коли весь Май-дан співав наш Славень видатний су-часний композитор Валентин Сильве-стров сказав що laquohellipгімн України ndash ди-вовижний Це унікальний твірraquo

Музичний талант молодого Ми-хайла Вербицького розвинувся у Пе-ремишлі тодішньому центрі україн-ського духовного і національного від-родження Галичини Там він навчався у гімназії та отримав добру європей-ську музичну освіту в співацько-му-зичній школі при кафедральному со-борі Учні Перемиської хорової школи виховувались на найкращих зразках європейської музики на творах Дми-тра Бортнянського Максима Березов-ського Вже у зрілому віці будучи ві-домим у всій Галичині композитором М Вербицький дуже високо оціню-вав мистецький рівень цієї школи laquohellipшкола стала консерваторією в мініатю-рі а хор дорівнював добрій оперіraquo

У творчій спадщині композитора о МВербицького є церковна музика (в першу чергу Літургія для мішаного та чоловічого хорів) світські хори соло-співи вокальні ансамблі обробки на-родних пісень оркестрові музичні тво-ри музично-сценічні твори для теа-тральних вистав

Іван Франко називав Михайла Вер-бицького laquoнайзначнішим талантомraquo серед галицьких композиторів Був він не тільки основоположником про-фесійної музичної культури в Галичи-ні але й одночасно як писав Станіслав Людкевич став laquoсимволом нашого на-ціонального відродженняraquo

Вперше наш Славень laquoЩе не вмер-ла Українаraquo публічно було викона-но 10 березня 1865 року в Перемишлі як заключний концертний номер пер-ших у Галичині світських laquoвечерниць в памrsquoять Тарасаraquo (Шевченка) У дово-лі детальному laquoдописі з Перемишляraquo (laquoМетаraquo 3 1865 р) наголошено що виконання laquoЩе не вмерла Українаraquo за-вершувало декламацію вірша Ксено-фонта Климковича laquoНа вічну памrsquoять Тарасовіraquo який закінчувався словами

Михайло Вербицький ndashталант і памrsquoять

Народ наш великий пропащий без воліЖиве ndash проживає милуючи правду ndashДамо собі раду дамо собі радуІ ndash з попелу фенікс ndash з цієї руїниТаки ще воскресне доля України

І як пише автор laquoтоді молодиї коза-ченьки що стояли в-півкруга за декля-матором гукнули сильним хором заві-тній гимн Тараса

Ще не вмерла Україна І слава і воляraquo

То ж не дивно що львівський часо-пис laquoМетаraquo у 1863 році російський ім-ператор Олександр ІІ особисто laquoвы-сочайше повелеть соизволил воспре-тить газету эту в империиraquo а П Чубин-ського автора слів майбутнього гимну українців ще у жовтні 1862 року роз-

порядженням шефа жандармів кня-зя Долгорукова laquoза вредное влияние на умы простолюдиновraquo тобто патріо-тичну діяльність відправили з Києва на семирічне заслання до Архангель-ської губернії

Похований о Михайло Вербиць-кий у селі Млини поруч з старовин-ною з 1740-го року деревrsquoяною церквою Покрови Пречистої Богородиці у якій він 15 років відправляв Богослужіння У наш час її відреставрували а прицер-ковну територію впорядкували Церк-ва служить храмом для місцевих римо-католиків

У 1934 році за кошти української громади та членів студентського хоро-вого товариства laquoБандуристraquo на могилі о М Вербицького встановили памrsquoят-ник Справді дивно але надмогильний памrsquoятник пережив воєнні і особливо повоєнні на цій території лихоліття

Podsumowując minioną kadencję prac Związku Ukraińcoacutew Podlasia oraz

jego zarządu przewodniczący Andrzej Artemiuk wśroacuted sukcesoacutew wymienił roz-woacutej nauczania języka ukraińskiego w re-gionie a także ważne dla wizerunku orga-nizacji masowe imprezy kulturalne ktoacutere związek od pewnego czasu przeprowadza nie tylko w granicach wojewoacutedztwa pod-laskiego ale także na południe od rzeki Bug Optymizmem napawają też inicjaty-wy młodzieży jak chociażby odrodzenie Rajdu bdquoPidlaszszardquo Związek podejmo-wał także kroki w celu zaistnienia na ma-pie społeczno-politycznej regionu czego rezultatem jest obecność członkoacutew orga-nizacji w samorządzie Wśroacuted bolączek wskazał na ograniczone wsparcie i kon-takty z Ukrainą spowodowane jej trudną sytuacją a także ograniczenia działalno-ści wynikające z braku środkoacutew finanso-wych i zasoboacutew ludzkich

Założony w 1992 roku Związek Ukra-ińcoacutew Podlasia przez ponad dwadzieścia lat działalności zdobył pozycję jednej z li-czących się organizacji mniejszości w re-gionie Miarą tego mogą być takie przed-sięwzięcia jak gromadząca tysiące osoacuteb noc bdquoNa Iwana na Kupałardquo w Dubiczach Cerkiewnych lub Festiwal Kultury Ukra-ińskiej bdquoPodlaska Jesieńrdquo ktoacuterego kon-certy oraz imprezy towarzyszące odby-wają się w takich miastach jak Białystok Bielsk Podlaski Hajnoacutewka Siemiaty-cze oraz innych miejscowościach Kolej-ne pola działalności to min wspieranie

nauczania języka ukraińskiego oraz wy-dawanie czasopisma bdquoNad Buhom i Na-rwojurdquo Działalność związku opiera się na pracy społecznej prowadzonej jak moacutewi-ła uczestniczka zebrania członek zarzą-du Maria Ryżyk ndash bdquobez etatoacutew najczęściej kosztem życia rodzinnegordquo

Głoacutewnym zadaniem zjazdu był wyboacuter nowych władz a przede wszystkim oso-by ktoacutera stanęłaby na czele organizacji Pojawiło się kilka kandydatur ale żadna z zaproponowanych osoacuteb nie zgodziła się na podjęcie ciężaru i odpowiedzialności Trudności z wyłonieniem przewodniczą-cego obrazują szerszy kontekst pracy or-ganizacji pozarządowych na co zwroacute-

cił uwagę przewodniczący Towarzystwa Ukraińskiego w Lublinie członek Ko-misji Wspoacutelnej Rządu i Mniejszości Na-rodowych a także członek Związku Ukraińcoacutew Podlasia dr Grzegorz Ku-prianowicz

ndash Związek Ukraińcoacutew Podlasia po-dobnie jak większość organizacji poza-rządowych musi szukać nowej formuły działalności w związku ze zmieniający-mi się warunkami i z pewnością jednym z nowych kierunkoacutew jest profesjonaliza-cja działalności ndash powiedział prowadzą-cy zjazd

Zakończenie na str 27

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Nauczanie języka wzmocnienie struktur organizacyjnych praca z młodzieżą wzmocnienie aktywności w terenie oraz wzrost zaangażowania członkoacutew w sprawy organizacji ndash to niektoacutere z priorytetoacutew działal-ności na ktoacutere wskazywali uczestnicy V Zjazdu Związku Ukraińcoacutew Podlasia Sprawozdawczo-wybor-

cze zgromadzenie członkoacutew organizacji odbyło się 29 marca w Bielsku Podlaskim Przewodniczącym Związku ponownie został dr Andrzej Artemiuk

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 4 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220155

У 1990 р за ініціативою та при без-посередній участі української громади Перемишля і відомого львівського бан-дуриста Михайла Барана при підтрим-ці Львівського відділення Українсько-го фонду культури (голова Еммануїл Мисько уродженець Устріків-Доліш-ніх) була виготовлена у Львові і вста-новлена на могилі композитора у Мли-нах декоративна металева огорожа

Вперше за всі часи 9 червня 1990 р на могилі о М Вербицького з участю львівської демократичної влади на чолі з Вячеславом Чорноволом від-булась масова і величава урочистість У 1995 р до 180-річчя від дня наро-дження о М Вербицького зусиллями Яворівської районної влади здійсне-но подальше облаштування його мо-гили Тоді також відбувся масовий па-ломницький похід через українсько-польський кордон до Млинів З участю Президента України Віктора Ющен-ка великої офіційної української деле-гації українців Перемищини та Львів-щини 12 квітня 2005 року було відкри-то і посвячено на могилі о М Вербиць-кого новозбудований Пантеон

Стало вже доброю традицією кож-ного року у Млинах 4 березня та 7 грудня у день смерті композитора з участю представників Львівської об-ласної Яворівської районної і місцевої польської влад місцевої української громади членів Львівського товари-ства laquoНадсянняraquo релігійною і грома-дянською панахидами покладанням квітів до його могили гідно вшанову-вати памrsquoять цього великого українця

Рішенням 37-ої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО яка проходила у листопаді 2013 р в Парижі 200-річчя з дня народження композитора Ми-хайла Вербицького затверджено у ка-лендарі памrsquoятних дат які у 2015 р бу-дуть відзначатися під егідою цієї най-більш авторитетної світової організа-ції у справах освіти науки і культу-ри Широкому відзначенню на загаль-нодержавному рівні 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького та 150-й річниці першого публічного ви-конання українського Славня laquoЩе не вмерла Українаraquo присвячений підпи-саний 12 січня цр Указ Президента України Верховна Рада України 14 січ-ня цр в свою чергу прийняла Поста-нову laquoПро відзначення 200-річчя з дня народження Михайла Вербицькогоraquo

Львівське суспільно-культурне то-вариство laquoНадсянняraquo виступило з іні-ціативою спорудити за доброчинні пожертви у Львові памrsquoятник нашо-му славному краянину о М Вербиць-кому Ініціатива отримала підтримку

ТАРАС ШЕВЧЕНКО 1814 ndash 1861 ndash 2015 TARAS SZEWCZENKO

Шевченківська академія була зорганізована учнями гім-

назії які вивчають українську мову як рідну Під час презентації можна було почути декламовані вірші Тара-са Шевченка пісні на слова його тво-рів а також пізнати важливіші фак-ти про життя духового провідника українського народу А у 47-літньому житті поета бувало по-різному

Тарас Шевченко народився у 1814 році у селі Моринці в сімї селян-кріпаків Рано померли його бать-ки тому він наймався у навколіш-них селах в учителів-малярів До 24 року життя був невільним кріпаком Навесні 1838 року завдяки допомо-зі поета Василя Жуковського та ху-дожника Карла Брюллова Шевченко став вільною людиною У цьому пе-ріоді Тарас навчався в Петербурзькій

академії мистецтв писав багато тво-рів та двічі подорожував Україною У квітні 1847 року Шевченка заарешту-вали та призначили рядовим в Орен-бурзький окремий корпус із заборо-ною писати і малювати До останніх днів свого життя поет перебував під таємним наглядом поліції Помер 10 березня 1861 року в Петербурзі

Найбільш відомі вірші Шевченка прозвучали у черемуській гімназії щоб приганути великий талант пое-та та універсальний зміст його тво-рів ndash Дівчата вирішили щоб зорга-нізувати таку врочисту академію тому що на уроках української мови вивчаємо поезію українських поетів особливо Тараса Шевченка ndash гово-рить Ірина Вишенко вчителька укра-їнської мови у гімназії в Черемсі Зу-стріч була теж нагодою щоб потре-

нувати декламаторські уміння ndash На-ближується час коли діти візьмуть участь у Воєводському декламатор-ському конкурсі laquoУкраїнське словоraquo в Більську так що вирішили ми що це добрий момент на Шевченківську академію ndash пояснює вчителька

Заняття української мови в Черем-сі були основою для створення ан-самблю laquoГілочкаraquo який став вже ві-зиткою гміни Група успішно пре-зентувалася на багатьох фестивалях чи переглядах у Польщі та на Украї-ні Участь в ансамблі це важка праця але одночасно велика приємність та здобування нового досвіду Як гово-рять самі дівчата дуже люблять ви-ступати в laquoГілочціraquo

ndash Люблю співати їздити на кон-церти Завжди пізнаємо нових лю-дей відвідуємо нові місця ndash каже Ане-

Поезія Шевченка для душі і тіла

Український поет письменник художник громадський та політичний діяч символ українського народу ndash Тарас Григорович Шевченко 9 березня українці

цілого світу відзначали день народження Великого Кобзаря Врочиста академія пройшла також у Комплексі шкіл у Черемсі

як серед представників громадськості Львова так і з боку львівської міської влади Журі Всеукраїнського відкрито-го конкурсу на кращу концептуальну ідею памrsquoятника визнало переможцем проект відомих львівських скульпто-рів Андрія і Володимира Сухорських (Брати Сухорські яких родинне корін-ня у лемківському селі Вілька є також авторами львівських памrsquoятників Тара-су Шевченку Юрію Змієборцю памrsquoят-ника Соломії Крушельницькій у Терно-полі) Всі дії повrsquoязані зі спорудженням памrsquoятника координує Громадський комітет співголовами якого є відомі львівrsquoяни Ігор Калинець і Тетяна Кру-шельницька

Наші предки за свої важкою пра-цею зароблені кошти будували Народ-ні Доми читальні laquoПросвітиraquo церкви Ми вирішили продовжити цю славну традицію На жаль нам в Україні сьо-

годні випало жити у дуже важкому як в економічному так і в політичному сенсі проміжку нашої історії Очевид-но що збройна агресія путінської Росії природно визначила нашим першочер-говим завданням зміцнення обороно-здатності України Однак і в цих вкрай несприятливих умовах збір доброчин-них пожертв на спорудження памrsquoят-ника у Львові отцю Михайлу Вербиць-кому триває

Володимир СЕРЕДАГолова товариства laquoНадсянняraquo

httpnadsyannyaorgua

Всі хто бажає долучитися до спо-рудження памrsquoятника можуть пе-рерахувати кошти на рахунок рр 26008301203649 у Філії Львівського ОУАТ laquoОщадбанкraquo код банку 325796 ЄДРПОУ 20856341

Фотографія Михайла Вербицького виконана у 1860-х роках та перехована ін-шим уродженцем Надсяння Станіславом Людкевичем якого особистий архів зберігається у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові

Експонувалася на виставці bdquoВідомий і невідомий Михайло Вербицькийrdquo (4 березня ndash 17 квітня 2015 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 6 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220157

та Явдосюк учениця третього класу гімназії ndash Люблю співати та гово-рити українською мовою Уроки та-кож є дуже цікаві ndash додає її одноліт-ка Юлія Романюк

Протягом зустрічі можна було по-чути гарні голоси членів колективу

ndash Пісні виконували дівчата з ан-самблю laquoГілочкаraquo які переважно вчаться вже в третьому класі ndash до-дає Ірина Вишенко одночасно керів-ник колективу ndash З тої причини вони приготували на цей вечір також по-частунок Можна сказати що вже від нас відходять ndash говорить

Окрім чаю чи кави глядачі мали можливість попробувати дуже смач-них тістечок які спекли учениці Врочистого характеру додавало теж прикрашення класного залу Увагу привертала кількість народних ви-шиваних рушників та синьо-жовтих квіток і прикрас які безпосередньо символізують український народ та його традиції

На академії присвяченій Тарасові Шевченку не могло очевидно забрак-нути портретів видатного поета Ці-кавим елементом презентації твор-чості Великого Кобзаря був показ

короткого мультфільму якого ство-рено на основі вірша laquoТополяraquo Шев-ченка Фільм наближував зміст одно-го з більш відомих творів поета

Зустріч з Шевченковим словом мала на меті відзначення памrsquoяті ве-ликого поета художника та духово-го провідника українського народу Одночасно була це нагода щоб за-презентувати здібності учнів та рі-вень навчання української мови в Че-ремсі

ndash Уроки української мови в гімна-зії проводяться у двох групах ndash роз-казує вчителька ndash Праця не є легкою тому що діти майже завжди послу-говуються в домах польською мовою Дуже складно вивчити дітей пра-вильно говорити українською осо-бливо акцентувати ndash пояснює Ви-шенко Тому так важливим елемен-том у збереженні народної мови та культури є свідомість самих бать-ків Вони вирішують в яких умовах живуть та вчаться їхні діти перека-зують свої взірці та традиції ndash Ду-маю що батьки дівчат співаючих в laquoГілочціraquo привrsquoязують велику увагу щоб діти вивчали і пізнавали культу-ру нашого Підляшшя а також гово-рили українською мовою ndash додає вчи-телька

З огляду на це що навчання укра-їнської мови в гімназії є переважно продовженням занять з початкової школи у найближчих роках учнів не забракне ndash В наступному році в гім-назії будуть теж дві групи учнів ви-вчаючих українську мову як рідну Ду-маю що через декілька років утри-маємося в такому стані ndash говорить Ірина Вишенко

Вечір з поезією Тараса Шевченка задовольнив як тіло так і душу гля-дачів Чутлива декламація чудові голоси зворушливий зміст творів та солодка гостина утішили прибулих гостей І знову підтвердився універ-сальний сенс слів Великого Кобзаря

Учітесь читайте І чужому научайтесь Й свого не цурайтесь

Агнешка ПАРФІНЮКФото Є Рижика

Imprezy kulturalne poświęcone ucz czeniu rocznicy urodzin Tarasa Szewczenki z udziałem Związku Ukraińcoacutew Podlasia odbyły się w ramach zadań realizowanych przez ZUP dzięki

dotacji Ministra Administracji i Cyfryzacji RP

26032015 в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську відбулися майстер-класи на яких під керівництвом пані Євгенії Казимирук діти з класів ІІ А і ІІІ А виконували прикрашені гілочки на Вербну неділю 27032015 всі учні з чотирьох початкових класів з україн-ською мовою навчання виконували символ приходу вес-

ни ndash laquoбуслячі лапкиraquo з дріжджового тіста яке раніше приготували вчительки

Заняття проходили в рамках програми laquoДо джерелraquo реа-лізованої Союзом українців Підляшшя завдяки дотації Мі-ністра адміністрації і цифризації та підтримці Бургомістра міста Більськ-Підляський А ҐІЗА

26032015 в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську laquoбуслячі лапки з дріжджового тіста яке раніше

Діти в Більську готові до весни й Великодня

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 8 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220159

Вперше за шістдесят років в україн-ській церкві великомученика Ди-

митрія в селі Явірник Руський біля Пе-ремишля прозвучала Архиєрейська Лі-тургія Нею розпочалися офіційні захо-ди зі вшанування 200-літнього ювілею композитора священика автора ме-лодії державного гимну України Ми-хайла Вербицького А 10 березня випо-внюється 150-річчя першого публічно-го виконання нашого славня у місті Пе-ремишлі

Отож в суботу 28 лютого до ма-льовничого села на Надсянні що за 47 кілометрів від Перемишля приїхала численна делегація зі Львова та облас-ті з Тернополя представники Львів-ських обласної ради та держадміні-страції офіційна делегація з Яворів-ського району де на кількох парафіях служив отець Михайло Вербицький Також приїхали делегації українців з Перемишля з Варшави зі Львова най-більш представницькими були товари-ства laquoНадсянняraquo та laquoЛемківщинаraquo ndash це безпосередньо ті люди старшого поко-ління які були примусово виселені з цих теренів їхні діти та онуки

Після закінчення Служби Божої від-булося освячення інформаційної та-блиці на якій трьома мовами ndash україн-ською польською та англійською ndash роз-повідається про те що в цьому селі на-родився композитор автор мелодії На-ціонального гимну України отець Ми-хайло Вербицький Правда встанови-ти її на дзвіниці біля церкви як попе-редньо планувалося не вдалося ndash укра-їнці Перемишля які цим займалися не встигли пройти всі бюрократичні ща-блі й отримати відповідний дозвіл Можливо це й добре що так сталося бо дзвіниця де має висіти ця таблиця зараз перебуває в досить занедбаному стані Вона потребує реставрації зре-штою церква також

До церкви великомученика Дими-трія в останні роки їздять члени това-риства laquoНадсянняraquo на день вшануван-ня цього святого на день народжен-ня о Михайла Вербицького на вели-кі християнські свята Зараз мова іде про те аби цю недіючу й вже непотріб-ну полякам церкву повернути україн-ській громаді Перемишля laquoДля нас вона має велику мистецьку й історич-ну цінність mdash казав голова товари-ства laquoНадсянняraquo Володимир Середа mdash Проблема у тому що зараз в Явірни-ку Руському немає жодної української родини до Перемишля коло 50 кіло-метрівhellip Не так просто буде цю церк-ву утримувати У будь-якому разі ми будемо домагатися передачі цього хра-му українцям Про це ми вже поінфор-мували і попросили сприяння віце-премrsquoєр-міністра міністра культури Вrsquoячеслава Кириленка Для початку було б добре щоб там хоч раз на місяць чи раз на два місяці відправлялась Лі-тургія Також тут дуже гарне місце для проведення фестивалів духовної музи-

ки Гадаю це б зацікавило поляків та й європейців які б відкрили для себе нашу духовну візантійську спадщину Це невеличке село може стати справж-ньою туристичною Меккою і 2015 рік може стати переломним у цьому двох-сотлітній ювілей Михайла Вербиць-кого внесений до святкувань на рівні ЮНЕСКОraquo

З перших днів березня у Львові по-чали відкриватися виставки на яких були вперше показані унікальні екс-понати що ілюструють життя і твор-чість українського композитора Від неділі 1 березня в архикатедрально-му соборі св Юра експонована була виставка laquoПерші парафії о Михайла Вербицькогоraquo Це пересувна вистав-ка яка впродовж останніх місяців вже побувала у селах де колись служив о Вербицький ndash Завадові та Залужжі Яворівського району і Стрілках Ста-росамбірського району Львівської об-ласті Згодом експозицію матимуть змогу побачити мешканці різних міст Львівщини та всієї України

Ювілеї 200-ліття народження автора мелодії державного гимну України і 150-річчя його пер-шого публічного виконання у місті Перемишлі це як завжди нагода для публічних національ-них маніфестацій а у цьому випадку й інтер-національних адже місцевості звrsquoязані з роко-винами зараз у межах Польщі тому своїм го-лосом приєдналися до них президенти обох дер-

жав Але окрім молитов над Сяном і квітів від президентів на могилу композитора у Львові одному з міст на його життєвому шляху відбу-лася ще й низка заходів які не лише стимулю-ють позитивні емоції але й поглиблюють зна-ння отже виставки національних раритетів з музеїв архівів та бібліотек Зрозуміло що не могло обійтися й без підляських акцентів

Ювілей з молитвою піснею іконою

Нащадок композитора Андрій Вербицький біля ним самим укладеного генеалогічного дерева роду Вербицьких Фото Т Гринчишин

Створили цю виставку Світлана Ко-чергіна науковий працівник Львівсько-го історичного музею Ганна Папірник голова Львівського обласного осеред-ку Всеукраїнської громадської органі-зації laquoЖіночий вибірraquo та Ольга Котов-ська викладач Львівського регіональ-ного інституту державного управлін-ня Двоє останніх окрім того підготу-вали до ювілею книгу laquoУ музиці життя до Господа полину Невідоме з життя о Михайла Вербицькогоraquo

На відкритті були присутніми дале-кі нащадки о Михайла зокрема 67-річ-ний праправнук Андрій Вербицький з родиною До речі цей чоловік уклав генеалогічне дерево роду Вербицьких яке містить інформацію про понад сот-ню осіб з 9 поколінь Воно також пред-ставлене на виставці Багато на ній різ-номанітних світлин і документів Осо-бливе зворушення викликає єдиний дивом збережений аркуш зі знищеної метричної книги із власноручним за-писом о Вербицького про смерть його рідної доньки Окрім того тут чимало оригінальних речей з церков згаданих сіл Деякими з них цілком ймовірно міг користуватися сам священик і ком-позитор

3 березня у Львівському музеї істо-рії релігії було відкрито виставку ти-тулом laquoТворець українського Гимнуraquo скомпоновану з архівних документів

фотографій та дуже незвичних ікон Відкриття супроводжувалось аншла-гом у традиційному виставковому залі музею ndash колишній монастирській тра-пезній не залишилось жодного вільно-го місця На прохання організаторів ви-ставки Зоряни Білик й Василя Банаха відгукнулися архівні й музейні устано-ви Львова надавши цінні документи зі своїх збірок

Багато тут документів що пока-зують основні віхи в біографії ком-позитора як хоч би аркуш метрич-ної книги із записом про його наро-дження та документи часів навчання у Львівській семінарії Чільне місце у виставці займають особисті нотні за-писи композитора церковні пісні для чоловічого хору laquoОтче нашraquo laquoХрис-тос Воскресraquo laquoЗаповітraquo Т Шевчен-ка оперета на одну дію laquoПростач-каraquo Окреме місце експозиції займає унікальний рукопис першого варіан-ту пісні-гимну laquoЩе не вмерла Украї-наraquo отже головну пісню тепер мож-на й побачити Окрім того на вистав-ці експонуються і фотографії місць над Сяном де жив та творив о Ми-хайло Вербицький виконані Юрієм Гаврилюком який проживаючи на Підляшші досліджує та документує інколи laquoз дещо мистецьким ухиломraquo все що стосується української історії і культури у межах Польщі

Та родзинкою виставки безумов-но були ікони-тіні Маргарити Дави-дюк ndash також підляшанки яка зараз од-нак проживає у Перемишлі й займаєть-ся не лише іконописом але веде також реставраторську майстерню Вона до-вгий час реставрувала церкву Покро-ви Пресвятої Богородиці в селі Мли-ни де була остання прижиттєва пара-фія о Вербицького Працюючи відна-йшла там деревrsquoяні дошки які вже не були придатні для вжитку ndash і перетво-рила їх на своєрідні ікони-тіні Отже зараз Млини це не лише laquoрідне місцеraquo національного гимну але й нової фор-ми мистецтва водночас традиційного та новаторського

Наступного дня 4 березня була від-крита виставка laquoВідомий і невідомий Михайло Вербицькийraquo яку її куратор Роксоляна Мисько-Пасічник побуду-вала на матеріалах з особистого архіву Станіслава Людкевича що зберігається у Музично-меморіальному музеї Соло-мії Крушельницької у Львові (його філі-алом є Меморіальний музей Станіслава Людкевича) С Людкевич народжений у надсянському Ярославі в молодості звrsquoязаний також з Перемишлем актив-но пропагував музичну спадщину га-лицьких композиторів ХІХ ст Саме він у 1934 р писав laquoКим є для нас Михай-ло Вербицький Яке місце займає він в розвою нашої музики Оце питання

Підляшанка з-над Сяну Маргарита Давидюк та мистецька laquoродзинкаraquo львівської вис тавки ndash ікони-тіні яких ідея народилася під час реставрації

церкви в Млинах Фото В Дубас (laquoЛьвівська газетаraquo)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 10 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201511

на які повинна би дати відповідь кож-на українська дитина про що повинні б уже співати горобці на українських ха-тах Але здається на жаль не буде за-йвим і в цім місці цю справу ще раз ко-ротко зrsquoясувати

Михайло Вербицький ndash це перший піонер української музики на Галиць-кій Україні в 40-х роках минулого сто-ліття себто в часах коли у нас ще не було ні Лисенка ні laquoЗапорожця за Ду-наємraquo він є найбільшим нашим після Бортнянського духовним хоровим ком-позитором творцем хорового стилю в Галичині

Вербицький є нашим симфоніком а десяток його т зв симфоній (а радше увертюр) ndash першою талановитою спро-бою української симфонічної музики в Галичині й на Україні взагалі тим на-ріжним каменем від якого починає творитись ця література

У Вербицькім ми маємо першого галицького плідного оперетиста яко-го оперети та мелодрами числом по-над 10 становили у нас відповідник до laquoНаталки Полтавкиraquo та laquoМару-сіraquo

У Вербицькім ми маємо й остан-нього композитора-гітариста для яко-го гітара була фортепіано який напи-сав кільканадцять зшитків пісень з гі-тарою і гітарових творів

Вербицький для нас є не тільки музикою але також символом нашо-го національного відродження в Га-личиніraquo

Приємною несподіванкою цієї ви-ставки стала оригінальна фотогра-фія Михайла Вербицького викона-на у 1860-х роках Наприкінці ХІХ ст була вона використана Т Маєрго-фером автором літографічного пор-трету композитора відтак послужи-

ла при опрацюванні поштової картки з зображеннями українських компо-зиторів яку випустив коломийський видавець Яків Оренштайн Однак про це що є вона у музейних фондах практично ніхто не знав

Звісно основною подією 4 березня були урочистості в Млинах де поко-яться тлінні останки отця-компози-тора ndash тут відслужено урочисту па-нахиду й на могилу лягли квіти на-діслані президентом України Петром Порошенком та президентом Польщі Броніславом Коморовським

laquoДякую українцям усього світу та українцям Польщі за турботу про збереження памrsquoяті про наших на-щадків та визначних співвітчизни-ківraquo ndash зачитали рядки привітання Петра Порошенка який також наго-лосив що Україна цінує дружні від-носини з Польщею та вдячна за спіль-ні зусилля та допомогу у нинішньому протистоянні на Донбасі Президент звернув увагу що 200-річчя від дня народження отця-композитора Ми-хайла Вербицького співпадає з 150-ю річницею першого публічного ви-конання гимну України та підкрес-лив що він laquoщиро вдячний польсько-му народові за шанобливе ставлення до наших спільних цінностей та над-баньraquo Президент Броніслав Коморов-ський у своєму зверненні акцентував увагу на тому що laquoукраїнці можуть розраховувати на поляків ми ndash ра-зом з вамиraquo laquoІ віримо ще вам браття українці усміхнеться доляraquo ndash сказа-но у привітанні президента Польщі

Відзначити памrsquoять хорового ди-ригента та отця-композитора Михай-ла Вербицького приїхав також посол України в Польщі Андрій Дещиця ndash він покладав вінок на могилу ком-позитора Після офіційної частини українські та польські хори разом ви-конали твори Вербицького Учасни-ки події і українці і поляки гуртом заспівали під акомпанемент духово-го оркестру Державний гимн Украї-ни Після офіційної частини україн-ські та польські хори серед яких був мистецький пісенний колектив імені Павла Чубинського з Борисполя ви-конували твори Вербицького

У рамках святкування відбулася презентація поштової марки та кон-верта випущених до 200-річчя Ми-

laquoЯке молоді вихованняraquo Делегація студентів викладачів і працівників Львів ського національного університету імені Івана Франка біля могили

Михайла Вербицького 4 березня 2015 р Фото Прес-центр ЛНУ

хайла Вербицького (спецпогашення ювілейних марки та конверта відбу-лося в Києві) Відтак 6 березня від-крилася ще одна ювілейна виставка ndash у Львівській національній науко-вій бібліотеці ім В Стефаника з якої фондів експоновано понад 120 книг рукописів ілюстрацій Тут є і періо-дичні видання у яких містяться стат-ті про видатного композитора і цер-ковні твори Вербицького програми вистав на яких прозвучала його му-зика і тексти Державного гимну різ-ними мовами Звісно окрасою ви-ставки був оригінал нотного запису

майбутнього гимну виконаний ру-кою Михайла Вербицького адже він переховується саме laquoу Стефаникаraquo Можна було також подивитися при-мірник львівського часопису laquoМетаraquo з поезіями Шевченка Серед них над-рукували також вірш laquoЩе не вмерла Українаraquo адже в Галичині довго вва-жали цей твір Шевченковим

А 10 березня Славень України міг слухати й виконувати кожний хто опинився цього дня у Львові адже всіх запрошено прибути перед міську ратушу і з нагоди 150-річчя з дня пер-шого публічного виконання Держав-

ного гимну України згуртуватись та спільно заспівати Отже львівський Ринок сяяв щасливими обличчями старих і малих студентів і професо-рів які зібралися у більш як 5-тисяч-ному гурті й натхненно виспівува-ли найважливішу пісню української Держави

Семен ЛУКАШУК

Використано інформацію яку нада-ли Надія Пастернак Тарас Гринчи-шин Людмила Шубіна та інші

Як кожного року перед Великодніми святами у Шкільно-дошкільному комплексі в Черемсі від-

булися майстер-класи рукоділля для учнів які вчать-ся української мови як рідної Цього року відбулися вони 19 березня а проводила їх пані Євгенія Казими-рук Діти виконували традиційні народні квіти з па-перу для декорування великодніх вербочок

31 березня ця сама група учнів взала участь у про-гулянці до Білостоцького музею села де відбували-ся майстер-класи з малювання писанок Під час пе-ребування у музеї просто неба учні мали нагоду по-слухати розповідь про святкові традиції на Підляш-ші оглянути виставку писанок з нашого регіону та самотужки виготовити писанку технікою батіку

Йоанна РОМАНЮК

Як кожного року перед Великодніми святами

Черемшанські писанки і квіти

Projekt bdquoDo źroacutedełrdquo jest realizowany przez Związek Uk raińcoacutew Podlasia dzięki dotacji dotacji Ministra Administracji i Cyfryzacji oraz wsparciu finansowemu Burmistrza Miasta Bielsk Podlaski

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 12 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201513

Шевченкові роковини з молитвоюі поетичним словом

Молитвою за душу раба Божого Тараса почалися 8 березня вран-

ці люблинські відзначення памrsquoяті Та-раса Шевченка У парафіяльній церк-ві православної парафії свт Петра (Могили) в Люблині в Другу Неділю Великого посту була відслужена Бо-жественна Літургія за якою вознесли молитву за українського поета Зго-дом служилася ще урочиста панахида на середині храму під час якої також молилися за душу Тараса Шевченка

Богослужіння були відслужені на прохання Українського Товари-ства Добрий Бог дозволив нам і цьо-го року продовжити люблинську тра-дицію спільної молитви за Великого Кобзаря Це важливо що відзначення памrsquoяті Шевченка мають також моли-товний церковний вимір адже Тарас Шевченко був православним христи-янином а з православної перспективи саме літургійна молитва є найвищим виявом поваги і памrsquoяті

9 березня 2015 року пополудні вже вдруге відбулося в Люблині laquoЧитан-ня Шевченка у сквері Шевченкаraquo В 201-у річницю народження Велико-го Кобзаря продовжили започаткова-ну минулого року традицію читан-ня творів Тараса Шевченка на скве-рі його імені який дістав свою назву завдяки клопотанням Українського Товариства і в 2013 р відбулося його урочисте відкриття

Цього року любителі поезії Т Шевченка зібралися менш численно ніж минулого року Серед присутніх були члени української громади Лю-блина працівники Генерального кон-сульства України в Люблині з т во Генконсула Сергієм Сидюком по-вноважений Люблинського воєводи у справах нац меншин Маріуш Куха-рек але прибули також люди які не-давно опинилися в Люблині а серед них студент з Дніпропетровська Єв-ген Гаркуша

Першим зачитаним твором став Шевченків laquoЗаповітraquo Згодом чита-ли різноманітні перлини laquoКобзаряraquo

Поруч української прозвучала також і польська мова Читали люди різно-го віку ndash від 5 по 90 років Читання закінчив голова Товариства д-р Гри-горій Купріянович вказуючи на акту-альність поезії Шевченка в цю визна-чальну хвилину історії України коли стала вона жертвою агресії

У вівторок 10 березня відбулося Шевченківське свято яке проведено у Центрі Культури в Люблині Саме 10 березня у цій культурній установі відбувався Воєвідський фінал Х Все-польського декламаторського конкур-су української поезії та прози яко-го співорганізатором від багатьох ро-ків є Українське Товариство Уро-чистим звершенням відзначень юві-лею 10-річчя конкурсу став Ювілей-ний концерт Х Всепольського декла-маторського конкурсу української по-езії та прози Саме зразу після закін-чення цього концерту відбувся вечір у памrsquoять Великого Кобзаря

Першим виступили на сцені до-шкільнята Української недільної шко-ли в Люблині з міжсадочкової групи навчання української мови Молодята під опікою своєї вчительки д-р Олени Гайдамаки-Падалки підготували гар-ну програму та декламували вірші та співали пісень на слова Т Шевченка

під звуки скрипки на якій грав один із батьків ndash Кшиштоф Бутрин Виступ наймолодших артистів викликав за-хоплення публіки В подяці за гар-ний виступ дітки дістали подарунки ndash папки з козаками

Згодом запрошено до слова офіцій-них гостей До присутніх звернули-ся зі словом т во Генерального кон-сула України в Люблині Сергій Си-дюк уповноважений Люблинського воєводи у справах нацменшин Марі-уш Кухарек представниця Маршал-ка Люблинського воєвідства Малґо-жата Блащик-Осік директор Відді-лення культури Міського управлін-ня Люблина Міхал Карапуда голова Товариства laquoСпільне корінняraquo Збіґнєв Войцєховський

З зацікавленням всі очікували на черговий пункт програми про який нагадували таємничі декорації що стояли на сцені Стала ним театраль-на вистава на мотивах Шевченкової поеми laquoГамаліяraquo (На фото) Предста-вила її театральна група української молоді Люблина laquoДивословоraquo Біль-шість присутніх вперше почула про цю групу хоч не був це дебют моло-дих акторів Насправді ця театральна група існує вже з 2003 р входять у її склад учні Української недільної шко-

З весняних хронік Українського Товариства

Українське Товариство ndash громадська організація що гуртує українців Люблина Холма та інших місцевостей регіону організатор заходів як культурного так і громадського характеру

які служать збереженню українських традицій та національної ідентичності

Цього року минають 100-і роковини біженства ndash масової евакуації українського православного населення Холм-

щини і Підляшшя під час Першої світової війни здійсненої російською адміністрацією перед наступом авторо-угор-ських і німецьких військ влітку 1915 р Маршрут переїзду проходитиме місцями про які згадує у своїх спогадах про бі-женство холмський священик о диякон Іван Которович

30 травня 2015 р (субота)Зустріч 10 год Гостинне біля колишньої церквиМаршрут Гостинне відвідання храму уведення зачитання першого фрагменту спогадівТератин зупинка біля кол церкви відвідання храму зачи-тання другого фрагменту спогадів розповідь про св свя-щенномученика Василія (Мартиша)Холм відвідання Холмської гори та православної церкви св Івана БогословаУгруськ зупинка біля церкви зачитання третього фрагмен-ту спогадівБерезно зупинка біля церкви відвідання храму розповідь про історію Православrsquoя в Березні панахида за людей які за-знали біженства доповідь д-ра Маріуша Сави laquoОтець Іван Которович та його спогади про біженствоraquo вогнище теа-тральна вистава laquoХолмське біженствоraquo у виконанні теа-тральної групи української молоді Люблина laquoДивословоraquo сценарій та режисерія Леся Соболівська (реалізуються за-вдяки дотації Міністра адміністрації і цифризації РП та за підтримки фірми bdquoMidexrdquo з Березна)

Переїзд мотоциклами шляхом біженства 1915-2015

Інформація та записи savi1985wppl тел 51-444-97-37

Організатори Українське Товариство Маріуш Сава спів-праця Братство Православної Молоді Люблинсько-Холмсь-кої єпархії

Можна брати участь в переїзді машинами Буде також ор-ганізована безкоштовна поїздка автобусом Виїзд з Лю-блина о 800 год з Холма о 900 год Організатор поїздки по Холмщині шляхом біженства 1915-2015 Українське Товариство реалізується завдяки дотації Міністра адмі-ністрації і цифризації РП Зголошення на поїздку e-mail ukr-tovwppl тел 795130610

ли в Люблині які саме з 2003 р сис-тематично підготовляли численні те-атральні вистави інсценізації худож-ні програми Лише минулого року ви-рішили офіційно оформитися в теа-тральну групу й на Шевченківсько-му святі вперше виступили під новою назвою яку запропонував д-р Ан-дрій Савенець Театральна розповідь про отамана Гамалію захопила публі-ку Молоді актори гарно справилися з важким художнім матеріалом Режи-сером вистави була вчителька україн-ської мови Леся Соболівська автором декорацій ndash Микола Соболівський а виконала декорації фірма Penna Art Studio

Останнім пунктом програми Шев-ченківського свята була лекція львів-ської поетеси письменниці перекла-дача Маріанни Кіяновської В акаде-мічному ключі доповідачка проаналі-зувала роль Шевченка в нашому жит-ті Цікавим елементом було введення категорії дару при аналізі ролі Шев-ченка в сучасності Поетеса дарува-ла українській громаді Люблина гар-ну книжку laquoТарас Шевченко у при-ватному життіraquo

Молитва за воїнів армії УНР в Люблині в Провідну неділю

За традицією також і цього року в Провідну неділю 19 квітня над мо-

гилами воїнів армії УНР на православ-ному кладовищі при вул Липовій в

Люблині була відслужена коротка зау-покійна литія Богослужіння очолив о прот Георгій Лукашевич з кафедраль-ної православної парафії Преображен-ня Господнього в Люблині Над моги-лами борців за волю України які піс-ля невдачі змагань за самостійну Укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 14 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201515

їну оселилися в Люблині та околиці і тут знайшли місце вічного спочинку прозвучало радісне Христос Воскрес На молитві традиційно зібралася укра-їнська громада Люблина Ініціатором молитви було Українське Товариство

Пасхальну заупокійну молитву воз-несли також над могилами інших спо-чилих членів української православ-ної громади Люблина У цьому числі над могилою поета і перекладача Пе-тра Куприся автора першого повного перекладу Шевченкового laquoКобзаряraquo польською мовою

Вшанували памrsquoять союзників

У 95-у річницю укладення союзно-го договору між Українською На-

родною Республікою та Республікою Польща ndash у вівторок 21 квітня 2015 р ndash вшанували ми памrsquoять союзників 1920 р Поклали квіти на могилах солдатів обох союзних армій що спочивають на люблинському кладовищі на вул Ли-повій на могилах воїнів армії Україн-ської Народної Республіки на право-славному цвинтарі та на могилах поль-ських солдатів війни 1920 р на вій-ськовому кладовищі на вул Білій Іні-ціаторами вшанування річниці поль-сько-українського союзу 1920 р було Українське Товариство та Товариство laquoСпільне корінняraquo

В урочистості взяла участь кілька-десятиособова група поляків і укра-їнців (та одна японка) Серед учасни-ків були зокрема Генеральний кон-сул України в Люблині Василь Пав-люк Заступник Голови Соймику Лю-блинського воєвідства Анджей Пруш-ковський представник Маршалка Лю-блинського воєвідства заступник ди-ректора Департаменту культури осві-ти та спорту Маршалківського управ-ління Анджей Міскур секретар Укра-їнського Товариства д-р Андрій Саве-нець Зі словом звернулися до присут-ніх ініціатори урочистості біля могил українських солдатів ndash голова Україн-ського Товариства д-р Григорій Купрі-янович а біля могил польських солда-тів ndash голова Товариства laquoСпільне ко-рінняraquo Збіґнєв Войцеховський

95 років після укладення україн-сько-польського союзу на могилах сол-датів союзних армій покладено квіти і загоріли світла памrsquoяті Ми викона-ли свій обовrsquoязок памrsquoяті про героїв на-ших народів

І Л Фото Г Купріяновича

(Постійна інформація про Українське Товариство на wwwfacebookcom)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014 рік бюлетеню українських учнів

на Люблинщині laquoУкраїнці у Фете-рівraquo що його видає в Люблині о Ан-дрій Конахович разом з українськими учнями які приїхали на навчання до Люблина та околичних місцевостей з України

1 і 2 номер піврічника починає ури-вок з laquoНауки в неділю перед Різдвомraquo Леонтія Карповича (1580-1620) при-свячений передріздвяній сповіді До-повнюють його ноти і текст доволі ці-кавої хомської колядки (laquoОй в холм-ській землі ясная зоря зійшла з-за моря щасть Божеraquo) Далі ідуть статті учнів які пишуть про враження від життя і навчання в Польщі участь у заходах та релігійних святах І так знайдемо тут про польсько-українські класи в Комплексі шкіл ім А Квятковського у Бихові де навчається понад 40 осіб з України а також про підписання до-говору про співпрацю між Гімназією 1 у Люблині та Рівненською гума-нітарною гімназією Молоді журна-лісти пишуть також про паломництво на святу гору Афон в Греції реколек-ції у Фетерів життя у Шкільній бур-сі 5 у Люблині окрім того набли-жують постать Івана Коженєвського (1892-1950) народженого у селі Забо-лоття на Південному Підляшші вчи-теля української мови лейтенанта ар-мії Української Народної Республіки який у 1922 р балотувався на виборах до Сейму як репрезентант української

В історії української музики переду-сім в колі композиторів але й спі-

ваків легко знайти особи звязані своїм народженням або родоводом з Надсян-ням і Лемківщиною якої межу колись простягали навіть аж до верхівя Сяну зараховуючи до неї й околиці Сянока laquoСтарійшиноюraquo цього гурту є звісно Дмитро Бортнянський (1751-1825) син козацького сотника що з Лемківщи-ни примандрував аж до Глухова в яко-му тоді розташовувалася гетьманська столиця Далі йдуть Іван Лаврівський (1823-1873) Анатоль Вахнянин (1841-1908) Модест Менцинський (1875-1935) та Станіслав Людкевич (1879-1979) Останній у своїх статтях під-креслював першість Д Бортнянського laquoякий у XVIII ст у добі поневолення України Московщиною гідно засвід-чив нашу музикальну культуру перед Європоюraquo не лише за часом народжен-ня але й за значенням та впливом на інших творців laquoБортнянський ndash писав Людкевич у 100-річчя його смерті ndash не тільки глибоко коріниться в минувщи-ні української культури його музика силою свого національного виразу й характеру утвердилася по його смерті на Великій Україні й у нас в Галичи-ні ndash помимо нашої волі й без нашого змагання і наклала свою печать на всю нашу церковну музику ХІХ ст Справ-ді трудно собі нам уявити чим була б наша церковна музика нині без Борт-нянського Усе що є в ній більш вар-тісне та інтересне ndash се твори більше або менше талановитих наслідників та епігонів Бортнянського таких як київ-ські Турчанінов Львовський (не згаду-ючи про московських як Львов Дави-дов) чи наших як Вербицький Лав-рівський та ін Усі вони живились май-же виключно соками музики laquoнашого Моцартаraquo як звав Бортнянського най-ближчий йому по духові і формі Мих Вербицькийraquo

Чи такий вступ до статті до 200-річ-чя творця українського національного гимну доречний Думаю що так адже якщо глянути на світ з трохи більш фі-

лософської перспективи стає зрозумі-лим що на будь-яку подію laquoпрацюва-лаraquo вся попередня історія ndash практично laquoвід сотворіння світуraquo Так само й таку всесвітню передісторію в яку яскра-во вписаний Бортнянський ndash з його символічним лемківсько-наддніпрян-ським родоводом ndash мусив мати цей момент коли у парафіяльному домі в селі Млини що розташовувалися на цей час в межах Перемиського цирку-лу а від 1867 р ndash в Яворівському повіті

була скомпонована музика української laquoвічної пісніraquo (відбулося це у першій половині 1863 року адже як запевняє львівський дослідник Олександр Зе-лінський laquoнайдавніша удокументова-на дата повrsquoязана з гимном є 14 червня 1863 рraquo) У грудні 1870 р тут спочило на вічність тіло Михайла Вербицького отже Млини поблизу яких пролягає один із шляхів зі Львова у Польщу ста-ли постійним місцем проведення осно-вних пропамятних заходів ndash також цьо-Композитори Микола Лисенко Сидір Воробкевич Михайло Вербицький

(1902р серія laquoІсторія України-Русиraquo Яків Оренштайн Коломия)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014

Нове від laquoУкраїнців у Фетерівraquo

меншини Журнал закінчує текст про шкідливість куріння

Подвійний номер laquoУкраїнці у Фете-рівraquo зrsquoявився під почесним патронатом Генерального консула України в Лю-блині Івана Грицака завдяки фінансо-вої підтримки Люблинського інститу-ту православної культури та Люблин-ського воєводства

Більше інформації усі зацікавле-ні знайдуть на сайті httpswwwface-bookcomuavetter

Українці у Фетерів Biuletyn ucznioacutew ukraińskich na Lubelszczyźnie nr 1-2 (3-4) wyd o Andrzej Konachowicz Lub-lin 2014 ss 16

Людмила ЛАБОВИЧ

Михайло Вербицький ndashбіографія вписана в краєвид

надсянських сіл

Михайло Вербицький Автолітографія Т Маєргофера

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 16 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201517

горічних повязаних з ювілеєм його на-родження Однак найпершими місце-востями на життєвому шляху компози-тора були інші села хоч також у межах історичного Перемиського князівства Явірник-Руський та Улюч розташовані на північний схід від Сянока на відста-ні однієї милі від себе (саме такою оди-ницею дещо більшою ніж 7 кілометрів тут вимірювали дороги у ХІХ ст)

Явірник-Руський (у 1977 ndash 1981 рр мав laquoвиправленуraquo назву Jaworowice) який зараз адміністративно належить Перемиському повітові Підкарпатсько-го воєводства (гміна Бірча) вперше зга-дується у документах початку XVI ст коли був тут вже водяний млин та 6 ла-нів оброблюваного ґрунту Перша згад-ка про місцевого духівника отже й під-твердження існування парафії дещо пізніша з 1589 року Село входило тоді до складу Сяніцької землі Руського во-єводства Відтак у першій полови-ні ХІХ ст Явірник належав до Сяніць-кого циркулу а після реформи адміні-стративної мережі Галичини проведе-ної у 1860-х роках опинився у Бірчан-ському повіті (у 1876 р повітовий центр перенесено до Добромиля) За обрахун-ками польського історика Здзіслава Бу-дзинського у 1785 році у Явірнику мало б бути 400 мешканців в тому числі 284

греко-католиків 100 римо-католиків та 16 євреїв Українці проживали в осно-вній частині села та присілках Рибне й Нетребка натомість поляки у присілку Борівниця який виник у звязку з побу-довою тут у XVIII ст laquoфабрики склаraquo (скляні мануфактури засновано тоді також у межуючих з Явірником Пору-бах і трохи дальшій Березці) За дани-ми церковних шематизмів число гре-ко-католиків спочатку зростало досить повільно адже у 1833 р було їх тут 440 осіб але протягом наступного сторіччя збільшилося майже втричі до близько 12 тис За обрахунками національного складу населення Галичини які провів Володимир Кубійович у 1939 р в пе-реважно українській частині Явірни-ка мало проживати 1180 українців 80 поляків 160 laquoлатинниківraquo (римо-като-ликів які вживали у побуті українську мову) та 80 євреїв Населення Борівни-ці яка зараз є окремим селом складали майже повністю поляки ndash 720 осіб (крім них було ще 30 польськомовних греко-католиків та 10 євреїв)

У 1806 р парохом у Явірнику-Русь-кому став о Михайло Андрій Вербиць-кий одружений з перемишлянкою Пе-лагією Пацановською який від 1807 р мав також функцію бірчанського дека-на Родина проживала у плебанії яка

стояла напроти старовинної деревяної церкви св Великомученика Димитрія на другому боці сільської вулиці Саме тут 4 березня 1815 року прийшов на світ майбутній композитор який своє пер-ше імя отримав по батькові Відбулося це майже точно в рік після народжен-ня Тараса Шевченка а можна додати ще й цікавинку що Павло Чубинський автор слів вірша який став національ-ним гимном народився у Тарасове два-дцятипятиріччя (у Галичині цей вірш спочатку вважали також твором Коб-заря адже з таким підписом був над-рукований у львівській laquoМетіraquo) Біль-ший вплив на долю родини мала однак статистика з якої виходило що Явір-ник не був у тамтому часі багатолюд-ним селом Тому не дивно що о Вер-бицький охоче скористався нагодою та своїми можливостями (був не лише де-каном але двоюрідним братом єписко-па) щоб переїхати до сусіднього Улю-ча у якому було вчетверо більше па-рафіян (за обрахунком для 1785 р про-живало тут 1270 осіб ndash 1150 греко-ка-толиків 80 римо-католиків 40 євре-їв) Саме звідти після швидкої смерті батька 10-річний Михайло Вербиць-кий потрапив до Перемишля де заопі-кувався ним сановитий родич ndash греко-католицький єпископ Іван Снігурський

(1784-1847 на кафедрі від 1818 р) якого матір була з Вербицьких Найпевніше ця обставина призвела до присвоєння Улючеві ролі місця народження ком-позитора що більш як сто років повто-рювали всі біографічні публікації По-милку виправлено щойно у 1990-2000 рр коли досліджено метрикальні кни-ги обох парафій Тому не варто доріка-ти улючанам які 1990 р біля Вознесен-ської церкви поставили хрест приуро-чений до ювілею 1000-річчя Хрещен-ня України а поряд з ним розмістили камяні плити з портретом і написом що в їхньому селі народився автор му-зики пісні laquoЩе не вмерла Українаraquo

Сімейною хронікою родини Вер-бицьких є записи в метрикальних кни-гах парафій в обох селах зокрема кни-га народжень парафії св Димитрія у Явірнику-Руському за 1784-1830 рр у якій зафіксоване народження в цьому селі трьох синів священичого подруж-жя (документ зберігається у Централь-ному державному історичному архіві України у Львові) Малюють вони істо-рію великою мірою трагічну адже ви-являється що першим на світ зявився Михайло Малахій ndash 19 січня 1813 р Ця дата була справді нещасливо адже пер-вісток прожив всього-на-всього тро-хи більш як два роки помираючи 3 бе-резня 1815 р Наступного дня панімат-ка Пелагія народила чергову дитину ndash героя нашої розповіді якого охрещено без зволікання 5 березня 1815 р даю-чи йому перше імя щойно похороне-ного брата 19 грудня 1817 р народив-ся ще третій син Вербицьких ndash Йосиф Володислав Всіх трьох хлопців хрес-тив о Іван Максимович парох з сусід-нього села Липа а його дружина Анна була для них хресною матірю

У записі про охрещення майбут-нього композитора який отримав іме-на Михайло Лев (Michail Leo ndash запи-си велися латинською мовою) знахо-димо аж чотири пари хресних бать-ків що нам показує товариське коло до якого належав явірницький парох Перша пара це ясневельможний Анто-ній Ризєвич ndash дідич та ясневельможна Йосифа Ґембаровичівна ndash дочка посе-сора друга пара це достойний Онуф-рій Раставецький ndash парох Березки та Анна Максимовичова ndash дружина па-роха Липи третя пара це ясневель-можний Казимир Ґембаровіч ndash посе-сор та Марія Михальська ndash дочка па-роха Павлокоми врешті четверта пара це Михайло Маркевич ndash старший ліс-ничий та Марія Яворська з фабрики

скла (можна здогадуватися що з Бо-рівниці) Подібне соціальне коло отже члени земянських і греко-католицьких священичих родин та службовці з на-вколишніх сіл бачимо в складі хрес-них батьків як найстаршого (4 пари) так і наймолодшого (2 пари) синів явір-ницького пароха Отже були це так би сказати місцеві laquoтовариські вершкиraquo

У 1819 р помер улюцький парох о Василь Могильницький батько відо-мого релігійно-культурного діяча Іва-на Могильницького (народженого в Улючі 1778 р) й весною 1820 р відбувся переїзд родини Вербицьких до Улюча Було це село набагато більше та набага-то старіше ndash виникло ще у княжу добу як одно із поселень в оточенні гра-

Запис про народження й хрещення Михайла Вербицького (документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові)

Церква у Явірнику-Руському і розпис Павла Запоріжського з зображенням laquoзолотоверхого Києваraquo Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 18 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201519

ду Сянока й на шляху з Перемишля в Угорщину який тут проходив долиною Сяну Перші документальні свідчен-ня про існування Улюча маємо з 1370-х років а перші згадки про улюцьких дя-ків та священиків зявляються у 1440-х роках Отже парафія була давньою але помилкою буде навязувати роль пара-фіяльного храму старій та прекрасній деревяній церкві Вознесіння Господ-нього на горі Дубник Побудована вона була в середині XVII ст на потреби ко-лишнього монастиря у 1744 р перене-сеного до Добромиля (популярне де-який час тому твердження що церква з 1510 р отже найстаріша на всю кра-їну автори laquoІсторії українського мис-тецтваraquo назвали laquoапокрифічнимraquo отже необгрунтованим) Зараз це на жаль тільки порожня будівля хоч з фраг-ментами розпису на стінах при чому майже чудом врятована від знищення (з церковного оснащення зберігся іко-ностас який зараз експонується в Ет-нографічному парку Музею народного будівництва в Сяноці)

Два сторіччя тому роль парафіяль-ного храму виповнювала в Улючі камя-на laquoбіла церкваraquo св Миколи побудова-на найпевніше на початку XVI ст яку розібрано біля 1907 р й практично зо-

всім забуто (щойно недавно й дещо ви-падково в архіві Інституту історії мис-тецтва Ягеллонського університету були віднайдені її фотографії виконані на замовлення Консерваторського гро-на у Львові) Вже після Першої світової війни 1925 р улючани поставили тут нову церкву ndash подібної величини але деревяну дуже схожу на церкви-близ-нючки у Гладишові (Горлицький пов) й Гошеві (Бещадський пов) які проек-тував львівський архітектор Ярослав Фартух Зараз точно знаємо що немає жодних причин щоб називати Улюч місцем народження Михайла Лева Вер-бицького Але так само безсумнівним є що все ж таки половина при цьому ця laquoсвідомішаraquo його сільського дитин-ства пройшла саме тут ndash серед звуків буйної надсянської природи та україн-ської мови й українських пісень

На жаль в обох надсянських селах небагато матеріальних слідів з періоду коли попович Михайло робив тут пер-ші свої кроки й вчився слухати голос рідної землі щоб пізніше вписати його в мелодію українського славня У Явір-нику-Руському стоїть деревяна парафі-яльна церква св Великомученика Ди-митрія але споруджено її щойно у 1882-1883 роках та зараз вона пустує і руйну-

ється (деякий час користувалися нею місцеві римо-католики які належать до парафії у Борівниці доки не збуду-вали в селі костелу) 28 лютого 2015 р відбулося в цій церкві урочисте бого-служіння з нагоди ювілею була також освячена пропамятна дошка з написом українською польською і англійською мовами про народження в Явірнику-Руському і охрещення в місцевій церк-ві автора музики до українського гим-ну Ще до освячення повинна вона була зависнути на стіні мурованої дзвіниці все ж борівницький римо-католицький парох не дав на це згоди й laquoсправа за-вислаraquo а редакції Католицького інфор-маційного агентства прийшлося цю по суті скандальну ситуацію прикрива-ти схожим на laquoезопівську мовуraquo фор-мулюванням що це відбудеться laquoпісля узгодження всіх формальностейraquo

Незалежно від ходу laquoузгодження формальностейraquo перебуваючи у Явір-нику варто пошукати місцевого laquoключ-никаraquo щоб оглянути у церкві іконо-стас та настінний розпис виконаний до Ювілею 950-річчя Хрещення Украї-ни-Руси перемиським мистцем колиш-нім офіцером Армії Української Народ-ної Республіки Павлом Запоріжським В образі Богородиці Покрови бачимо

Вознесенська церква на узгірrsquoї Дубник в Улючі Фото Ю Гаврилюка На сторінках 19-20 laquoМанускрипт Михайла Вербицькогоraquo з первісним варіантом пісні на слова вірша Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo солоспівом під аком-панемент гітари Слова вірша записані тзв етимологічним правописом яким у цей час користувалася більшість га-

лицьких українців (Документ зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В Стефаника)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 20 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201521

вид на Києво-Печерську лавру і Дні-про а поряд з геометричними і рослин-ними орнаментами ndash козацький хрест зі стрічкою в національних кольорах Можна сказати що ці малюнки симво-лічно перегукуються з історією гимну який також був наслідком співдіяння наддніпрянця й надсянця православ-ного і греко-католика До речі хтось згодом вписав до його тексту й слова про Сян по якого верхівї зараз справді пролягає державний кордон України (в оригінальному вірші Чубинського фра-зи laquoвід Сяну до Донуraquo не було отже не знайдемо також її в партитурах записа-них рукою о Вербицького)

Храму в якому щонеділі відправ-ляв Богослужіння батько майбутньо-го композитора а він сам прислухову-вався церковним пісням немає також в Улючі Старовинну laquoбілу церквуraquo ще до Першої світової війни розібрали самі парохіяни а новий храм св Миколи піс-ля Другої світової став матеріалом для потреб laquoпобудови соціалізмуraquo ndash з май-же нових брусів звели пеґеерівський ко-рівник у Яблониці-Руській (Тут може зявитися субєктивно-літературна ди-гресія що нехотя вийшло майже як в Антонича по батькові також надсянця у якого laquoкорови моляться до сонцяraquo хоч на певно не міг він собі навіть уяви-ти що робитимуть вони це у колишніх церковних стінах та осяяні сонцем не із неба а зі laquoсвітлого майбутньогоraquo)

Родину Вербицьких однак laquoпамя-таєraquo церква на Дубнику хоч і тут десь у 1950-х роках розібрали камяні огоро-жі які колись охороняли монастир та дзвіницю а трьохсотрічний храм зали-шили практично для знищення здер-

ши з куполів бляху ndash цінну для laquoнарод-ного господарстваraquo Все ж таки церк-ва була врятована а зараз аж світить новими ґонтами які покладено торік Памятний знак перед нею з портретом композитора й нотами початку пісні про невмирущість України хоч не зо-всім точно показує місце події з-перед 200 років то все ж несхибно нагадує що й тут крокуємо слідами людей які будували велику історію

Безтурботне дитинство Михайла й Володислава яке почалося у Явірнику і продовжувалося в Улючі не тривало довго адже 1825 р їхній батько помер а молода ще вдова вдруге вийшла заміж Хлопці помандрували з течією Сяну ndash опинилися у Перемишлі на владичому дворі двоюрідного батькового брата ndash єпископа Івана Снігурського одного з зачинателів українського національно-го відродження у Галичині (до речі в цьому ділі найактивнішим соратником владики був саме уродженець Улюча ndash о Іван Могильницький) Завдяки опіці сановитого родича Михайло Вербиць-кий закінчив перемиську гімназію та у 1834 р почав студії в духовній семі-нарії у Львові які через довгі перерви тривали аж до 1850 р Після опануван-ня богословських наук та висвячення о Михайло адміністрував кількома пара-фіями в цій частині Перемиської єпар-хії яка зараз у кордонах України аж у 1856 р став парохом старовинної що памrsquoятала ще кінець XVII ст Покров-ської церкви в Млинах де прослужив аж до смерті

Місцем у якому вперше міг проя-витися музичний талант майбутньо-го композитора був уже Перемишль

у якому єпископ Снігурський засну-вав кафедральний хор (1828 р) а відтак і музичну школу в яких співав як со-ліст та навчався юний Михайло отри-муючи ґрунтовну музичну освіту зо-крема з композиції Важливе значення для формування Вербицького як ком-позитора мав репертуар Перемисько-го хору ndash були в ньому як твори віден-ських класиків (Й Гайдна В А Мо-царта) так і музика композиторів laquoзо-лотої добиraquo української музики Макси-ма Березовського та Дмитра Бортнян-ського завдяки яким закріпилося тут у церковному співі багатоголосся З чер-ги надбанням періоду навчання у Льво-ві де Михайло керував вже семінар-ським хором було опанування гри на гітарі яка супроводжувала композито-ра протягом усього життя ndash його твори для цього інструменту здобули широку популярність у галицькому домашньо-му музикуванні

Як виявляється також сольною піс-нею для виконання під супровід гітари був перший варіант майбутнього гим-ну який дійшов до нас у формі автор-ського рукопису (зберігається у фон-дах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Сте-фаника) Відтак виникла версія для хору якої перше зафіксоване тодіш-ньою пресою вселюдне (публічне) ви-конання відбулося у грудні 1864 р під час вистави laquoЗапорожціraquo в театрі Русь-кої бесіди у Львові (з огляду на це пісня починалася словами laquoЩе не згибло За-поріжєraquo) Оскільки на автографах обох версій твору немає датування момент його виникнення визначався дослідни-ками назагал на основі факту що впер-

Вид на парафіяльну церкву в Млинах і пантеон над могилою Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 22 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201523

ше вірш Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo був у Галичині над-рукований ndash при чому як твір Шевчен-ка ndash у 4-му числі львівського журналу laquoМетаraquo за 1863 р яке вийшло на почат-ку наступного 1864 р Все ж згадува-ний вже О Зелінський стверджує що М Вербицький при написанні музики користувався не друкованим зразком з laquoМетиraquo але рукописною копією вірша Чубинського який був написаний у

Києві осінню 1862 р та відносно швид-ко потрапив у laquoгромадівськіraquo середо-вища Галичини Аналізуючи матеріа-ли документуючі суспільно-культурне життя українського середовища Пере-мишля львівський музикознавець зро-бив висновок що М Вербицький пер-вісну версію своєї композиції на сло-ва вірша про невмирущість України та її козацької слави написав вже весною 1863 р на парохії у Млинах а першими

слухачами її авторського виконання були молоді члени перемиської laquoГро-мадиraquo зібрані у залі семінарії (у комп-лексі будинків біля тодішнього собору св Іоана Хрестителя)

Звісно коли вчитаємося у компози-торські автографи побачимо що вірш Чубинського який потрапив у руки о Михайла Вербицького а згодом був також надрукований у laquoМетіraquo місця-ми значно відрізняється як від дуже ко-роткого тексту (перший куплет та при-спів) який зараз є офіційним держав-ним гимном України так і його об-ширнішого складеного з трьох купле-тів загальнонаціонального варіанту Виявляється що наслідком еволюції яку перейшла текстова сторона пісні у процесі її перетворення в національ-ний гимн з одного боку відбулося зна-чне скорочення поезії П Чубинського ndash до цих рядків які були найбільш афо-ристичні й легко запамrsquoятовувалися з другого ndash доданий був заклик до укра-їнців з усіх місць їхнього поселення до боротьби за незалежність

Станем браття в бій кривавий від Сяну до ДонуВ ріднім краю панувати не дамо нікомуЧорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадієЩо на нашій Україні доленька доспіє

Цей додатковий куплет невідомий о Михайлові Вербицькому який по-мер 7 грудня 1870 р та був похоро-нений на прицерковному цвинтарі у Млинах дуже доречний адже згадка про Сян це не лише маніфестація фак-ту що тут українці жили та живуть (а його верхня течія це зараз міждержав-ний кордон України і Польщі) Це та-кож нагадування що над цією річкою ndash в Явірнику-Руському Улючі Пере-мишлі Млинах ndash пройшли всі най-важливіші моменти життя компози-тора отже можна спокуситися на афо-ризм що шум Сяну що голос надсян-ської землі постійно бринять всюди де є українці які впевнені у невмирущос-ті своєї Батьківщини

Юрій ГАВРИЛЮК

Фотографії мистецькі твори і до-кументи якими проілюстровано статтю презентувалися на вистав-ці laquoТворець українського Гимнуraquo у Львівському музеї історії релігії

Kontynuacja z nr 12015

Czy ходіті to po ukraińsku

W gwarach Podlasia między Bugiem a Narwią zachowało się wiele archaizmoacutew pochodzących jeszcze z okresu wspoacutelnoty prasłowiańskiej Jednym z nich jest daw-ne i ktoacutere na gruncie języka ukraińskiego przeszło w и (łac y np podlaskie маті w odroacuteżnieniu od poacuteźniejszego literackie-go мати) Dzięki temu do dnia dzisiej-szego w wielu miejscowościach Podlasia mamy dawne zakończenie bezokoliczni-ka -тi (-ti) charakterystyczne dla języka prasłowiańskiego Oto kilka przykładoacutew najdawniejszych form bezokolicznika używanych przez Słowian żęti kupova-ti dělati byti pekti světiti dati vesti ple-sti iti dyxati biti sějati kinuti voziti no-siti stojati stati xoditi truti laziti saditi plakati znati strěliti zimovati Jak wi-dać większość podanych prasłowiańskich form brzmi identycznie jak w archaicz-nych gwarach podlaskich międzyrzecza Narwi i Bugu

Już od drugiej połowy XI w w gwa-rach ukraińskich i zaczyna stopniowo przechodzić w и (łac y) a dawne ы zle-wa się z и w jeden dźwięk Badacze wiążą to zjawisko z depalatalizacją (stwardnie-niem) spoacutełgłosek przed dawnym i W ten oto sposoacuteb w języku ukraińskim pojawiają formy typu мати сила нива oraz zaczy-na dominować twarde zakończenie bez-okolicznika -ти np говорити кидати дати ходити носити w odroacuteżnieniu od prasłowiańskiego dziś gwarowego -ті (-ti) Samogłoska и w miejscu dawnych i oraz ы występuje we wspoacutełczesnym języ-ku literackim we wszystkich gwarach po-łudniowo-wschodnich w przeważającej większości gwar południowo-zachodnich oraz w znacznej części poacutełnocnych Jedy-nie w peryferyjnych gwarach poacutełnocnych (w tym podlaskich) oraz południowo-za-chodnich zachowały się dawne samogło-ski i oraz ы

Bywa że archaiczne gwary Podlasia z dawnym i są określane jako przejściowe białorusko-ukraińskie Jednym z bdquodowo-doacutewrdquo na ich białoruskość ma być właśnie

miękka wymowa typu ходіті говориті Z takim poglądem nie zgodził się polski językoznawca prof Władysław Kurasz-kiewicz ktoacutery w artykule bdquoNajważniejsze zjawiska językowe ruskie w gwarach mię-dzy Bugiem a Narwiąrdquo pisał bdquoPodobny typ wymowy tj twarde spoacutełgłoski przed e ale miękkie przed i ie panuje też dalej na południe w ruskich wsiach na zachoacuted od Mielnika Konstantynowa i Białej Pod-laskiej Wobec tego trudno wymowę tego typu uważać za białoruską jak sądził Kar-ski a po nim Leszek Ossowskirdquo

Warto nadmienić że prasłowiańskie etymologiczne -i (a więc także zakończe-nie -ті (-ti) w bezokoliczniku) na teryto-rium obecnej Polski zachowało się nie tyl-ko koło Bielska Podlaskiego i Hajnoacutewki nie tylko na wspominanym przez prof W Kuraszkiewicza Podlasiu Południowym gdzie do dziś przedstawiciele starszego pokolenia w tym katolicy moacutewią гово-риті ale także w zachodniej części Łem-kowszczyzny Do dziś można tam usły-szeć swojsko brzmiącą wymowę піті ходіті

Reasumując zachowanie dawnego ety-mologicznego i nie jest dowodem na biało-ruskość gwar Podlasia Poacutełnocnego dlate-go że nie może świadczyć o białoruskości cecha ktoacutera była kiedyś właściwa dla ca-łego areału językowego Słowian Wymo-wa typu ходіті читаті jest po prostu jednym z wielu archaizmoacutew zachowanych w niektoacuterych gwarach ukraińskich

Биті бити czy бути

Czasownik być w gwarach Podlasia we wszystkich osobach i liczbach ma jedyną formę ndash є (я є ти є вуон вона воно є ми є ви є вони є) identycznie jak w ukra-ińskim języku ukraińskim (w odroacuteżnieniu od rosyjskiego есть i białoruskiego ёсць) Roacuteżnice pojawiają się jednak w samej for-mie bezokolicznika gdyż w ukraińskim języku literackim mamy dziś бути a w gwarach podlaskich ndash oproacutecz normatyw-nego бути (buty) używanego w gwarach najbardziej zbliżonych do języka literac-kiego także przejściowe бити (byty) oraz биті (byti)

Najbardziej archaiczna jest forma биті (byti) ktoacutera w języku Podlasian funkcjo-nuje bez zmian od czasoacutew prasłowiań-skich Pojawia się ona w najstarszych za-bytkach piśmiennictwa staroruskiego (zapisywana jako быти) Innowacyjne y zamiast ы wchodzi sporadycznie w XIV w a bardziej powszechnym zjawiskiem staje się dopiero w XVII w

Jak doszło do tego że w języku ukraiń-skim pojawiła się forma бути zastępując z czasem dawną prawidłową formę быти Istnieją roacuteżne teorie jednak we wspoacutełcze-snym językoznawstwie ukraińskim panu-je pogląd że forma бути z innowacyjnym y (łac u) pojawiła się pod wpływem oso-bowych form czasu przyszłego буду бу-деш буде etc

Jak już wspomniano w drugiej poło-wie XI ndash w XII w rozpoczął się proces przejścia etymologicznego i w и a dawne ы zlało się z и w jeden dźwięk W rezul-tacie tego na gruncie języka ukraińskiego prasłowiańskie быти (byti) zmieniło się w бити (byty) Ta przejściowa forma mię-dzy dawnym битi a бути jest używana także w niektoacuterych wsiach na Podlasiu

W rezultacie wspomnianych procesoacutew fonetycznych czyli zmiany staroruskiego i w и oraz zlania się w jeden dźwięk dawne-go ы oraz и pojawiła się para identycznie brzmiących słoacutew бити w znaczeniu być i бити w znaczeniu bić Aby więc unik-nąć homonimii nastąpiło przejście formy бити (być) w бути na skutek wspomnia-nych wyroacutewnań analogicznych do form буду будеш W taki sam sposoacuteb pojawiły się formy був була були W archaicznych gwarach na Podlasiu zachowała się daw-na wymowa бив била билі (byw ndash wy-mawiane w niektoacuterych wsiach z u niezgło-skotwoacuterczym na końcu a także była byli) Co ciekawe język ukraiński jest jedynym językiem słowiańskim w ktoacuterym nastąpi-ło przejście u (łac y) w y (łac u) gdyż w języku rosyjskim mamy быть po biało-rusku быць po polsku być po czesku bytrsquo etc czyli z dawnym ы (łac y)

Taka interpretacja mimo że ogoacutelnie przyjęta wciąż budzi wątpliwości języ-koznawcoacutew ktoacuterzy proacutebują szukać innej etymologii słowa бути Pojawiają się teo-

Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego(Morfologia cz II Czasownik)

Могила о Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 24 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201525

rie że już w języku prasłowiańskim ist-niała forma бути na co mogą wskazywać chociażby zawierające y formy czasu przy-szłego буду будеш буде etc oraz trybu rozkazującego будь будьмо

Warto podkreślić że międzyrzecze Na-rwi i Bugu nie jest jedynym ukraińskoję-zycznym regionem gdzie zachowała się prasłowiańska forma z и (łac y) Czasow-nik być w bezokoliczniku i czasie prze-szłym zachował rdzenne ы także w gwa-rach naddniestrzańskich (na południe i zachoacuted od Lwowa) oraz karpackich (z wy-jątkiem huculskich i bukowińskich) w tym łemkowskich

Często roacuteżna wymowa omawianego bezokolicznika we wsiach ukraińskich sta-wała się źroacutedłem przezwisk Jak zauwa-żał chociażby XIX-wieczny językoznawca Iwan Werchratśkyj mieszkańcy sąsied-nich wsi w okolicach Drohobycza prze-zywali jedni drugich булаками lub бы-лаками w zależności od tego jaki sposoacuteb wymowy panował w danej miejscowości

Widać więc że podlaskie биті (byti) nie jest żadnym białorutenizmem ale jed-ną z wielu form ktoacutera w gwarach okolic Bielska Podlaskiego Hajnoacutewki czy Sie-miatycz zachowała się w niezmienionej postaci od czasoacutew prasłowiańskich Z ko-lei forma бути to dość poacuteźna innowacja

Утечи спечи ndash o dawnych formach na -чи

Jak już wspomniano bezokoliczniki w języku prasłowiańskim miały zakończenie -ti (-ті) Jednak bezokoliczniki ktoacuterych temat kończył się spoacutełgłoską tylnojęzyko-wą к г (łac k g np prasł pekti mogti) na gruncie staroruskim przyjęły końcoacutew-kę -чи (пєчи мочи)

Dawne bezokoliczniki na -ті i -чи odziedziczyły wszystkie języki wschod-niosłowiańskie w tym też ukraiński o czym świadczą formy zachowane w roacuteż-norodnych fonetycznych i graficznych wa-riantach w zabytkach piśmiennictwa ukra-ińskiego XIV-XVII w np держати не судити (XIV w) помочи (koniec XIV w) сѣна насѣчи (XIV-XV w) дрыва ро-убати (XV w) мочи (XVI w)

Podstawowa w języku ukraińskim była forma bezokolicznika z końcoacutewką -ти ktoacutera z czasem wyparła staroruskie zakoń-czenie -чи W taki oto sposoacuteb pojawiły się formy nawiązujące do prasłowiańskich (z etymologicznymi г к oraz zakończeniem -ти np пекти zamiast печи сікти za-miast сѣчи etc)

Ewolucję omawianych form bezoko-licznika dobrze widać chociażby na przy-kładzie czasownika пекти (piec)

pekti ndash пєчи ndash пeчи ndash пекти

Jak widać w języku prasłowiańskim czasownik piec miał formę pekti z zakoń-czeniem -ti ktoacutere na gruncie staroruskim zmieniło się w -чи W taki sposoacuteb powsta-ła forma пєчи (z miękką wymową spoacuteł-głosek) W drugiej połowie XI ndash XII w na gruncie języka ukraińskiego i przecho-dzi w twarde и z kolei w XII-XIII w za-chodzi zjawisko stwardnienia spoacutełgłosek przed etymologicznym e (tak pojawia się forma пeчи ndash z twardą wymową spoacutełgło-sek) Dzisiejszą normą literacką jest forma пекти ktoacutera powstała na zasadzie analo-gii do form bezokolicznika kończących się na -ти

A oto inny przykład

sĕkti ndash сѣчи ndash ciчи ndash сікти

Prasłowiańską formą czasowni-ka siec było sĕkti (z ĕ czyli jatrsquo ktoacutere cyrylicą zapisywano jako ѣ a wyma-wiano prawdopodobnie tak jak podla-ski dyftong ie) Na gruncie staroruskim bezokolicznik ten przybrał formę сѣчи W drugiej połowie XIII w w większo-ści dialektoacutew ukraińskich min tych na bazie ktoacuterych sformował się język lite-racki zaczął się proces monoftongiza-

Україномовні краєвиди Підляшшя Святіенє пасок у селіе Локніця в Пасинськуй парафії

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 4 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220155

У 1990 р за ініціативою та при без-посередній участі української громади Перемишля і відомого львівського бан-дуриста Михайла Барана при підтрим-ці Львівського відділення Українсько-го фонду культури (голова Еммануїл Мисько уродженець Устріків-Доліш-ніх) була виготовлена у Львові і вста-новлена на могилі композитора у Мли-нах декоративна металева огорожа

Вперше за всі часи 9 червня 1990 р на могилі о М Вербицького з участю львівської демократичної влади на чолі з Вячеславом Чорноволом від-булась масова і величава урочистість У 1995 р до 180-річчя від дня наро-дження о М Вербицького зусиллями Яворівської районної влади здійсне-но подальше облаштування його мо-гили Тоді також відбувся масовий па-ломницький похід через українсько-польський кордон до Млинів З участю Президента України Віктора Ющен-ка великої офіційної української деле-гації українців Перемищини та Львів-щини 12 квітня 2005 року було відкри-то і посвячено на могилі о М Вербиць-кого новозбудований Пантеон

Стало вже доброю традицією кож-ного року у Млинах 4 березня та 7 грудня у день смерті композитора з участю представників Львівської об-ласної Яворівської районної і місцевої польської влад місцевої української громади членів Львівського товари-ства laquoНадсянняraquo релігійною і грома-дянською панахидами покладанням квітів до його могили гідно вшанову-вати памrsquoять цього великого українця

Рішенням 37-ої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО яка проходила у листопаді 2013 р в Парижі 200-річчя з дня народження композитора Ми-хайла Вербицького затверджено у ка-лендарі памrsquoятних дат які у 2015 р бу-дуть відзначатися під егідою цієї най-більш авторитетної світової організа-ції у справах освіти науки і культу-ри Широкому відзначенню на загаль-нодержавному рівні 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького та 150-й річниці першого публічного ви-конання українського Славня laquoЩе не вмерла Українаraquo присвячений підпи-саний 12 січня цр Указ Президента України Верховна Рада України 14 січ-ня цр в свою чергу прийняла Поста-нову laquoПро відзначення 200-річчя з дня народження Михайла Вербицькогоraquo

Львівське суспільно-культурне то-вариство laquoНадсянняraquo виступило з іні-ціативою спорудити за доброчинні пожертви у Львові памrsquoятник нашо-му славному краянину о М Вербиць-кому Ініціатива отримала підтримку

ТАРАС ШЕВЧЕНКО 1814 ndash 1861 ndash 2015 TARAS SZEWCZENKO

Шевченківська академія була зорганізована учнями гім-

назії які вивчають українську мову як рідну Під час презентації можна було почути декламовані вірші Тара-са Шевченка пісні на слова його тво-рів а також пізнати важливіші фак-ти про життя духового провідника українського народу А у 47-літньому житті поета бувало по-різному

Тарас Шевченко народився у 1814 році у селі Моринці в сімї селян-кріпаків Рано померли його бать-ки тому він наймався у навколіш-них селах в учителів-малярів До 24 року життя був невільним кріпаком Навесні 1838 року завдяки допомо-зі поета Василя Жуковського та ху-дожника Карла Брюллова Шевченко став вільною людиною У цьому пе-ріоді Тарас навчався в Петербурзькій

академії мистецтв писав багато тво-рів та двічі подорожував Україною У квітні 1847 року Шевченка заарешту-вали та призначили рядовим в Орен-бурзький окремий корпус із заборо-ною писати і малювати До останніх днів свого життя поет перебував під таємним наглядом поліції Помер 10 березня 1861 року в Петербурзі

Найбільш відомі вірші Шевченка прозвучали у черемуській гімназії щоб приганути великий талант пое-та та універсальний зміст його тво-рів ndash Дівчата вирішили щоб зорга-нізувати таку врочисту академію тому що на уроках української мови вивчаємо поезію українських поетів особливо Тараса Шевченка ndash гово-рить Ірина Вишенко вчителька укра-їнської мови у гімназії в Черемсі Зу-стріч була теж нагодою щоб потре-

нувати декламаторські уміння ndash На-ближується час коли діти візьмуть участь у Воєводському декламатор-ському конкурсі laquoУкраїнське словоraquo в Більську так що вирішили ми що це добрий момент на Шевченківську академію ndash пояснює вчителька

Заняття української мови в Черем-сі були основою для створення ан-самблю laquoГілочкаraquo який став вже ві-зиткою гміни Група успішно пре-зентувалася на багатьох фестивалях чи переглядах у Польщі та на Украї-ні Участь в ансамблі це важка праця але одночасно велика приємність та здобування нового досвіду Як гово-рять самі дівчата дуже люблять ви-ступати в laquoГілочціraquo

ndash Люблю співати їздити на кон-церти Завжди пізнаємо нових лю-дей відвідуємо нові місця ndash каже Ане-

Поезія Шевченка для душі і тіла

Український поет письменник художник громадський та політичний діяч символ українського народу ndash Тарас Григорович Шевченко 9 березня українці

цілого світу відзначали день народження Великого Кобзаря Врочиста академія пройшла також у Комплексі шкіл у Черемсі

як серед представників громадськості Львова так і з боку львівської міської влади Журі Всеукраїнського відкрито-го конкурсу на кращу концептуальну ідею памrsquoятника визнало переможцем проект відомих львівських скульпто-рів Андрія і Володимира Сухорських (Брати Сухорські яких родинне корін-ня у лемківському селі Вілька є також авторами львівських памrsquoятників Тара-су Шевченку Юрію Змієборцю памrsquoят-ника Соломії Крушельницькій у Терно-полі) Всі дії повrsquoязані зі спорудженням памrsquoятника координує Громадський комітет співголовами якого є відомі львівrsquoяни Ігор Калинець і Тетяна Кру-шельницька

Наші предки за свої важкою пра-цею зароблені кошти будували Народ-ні Доми читальні laquoПросвітиraquo церкви Ми вирішили продовжити цю славну традицію На жаль нам в Україні сьо-

годні випало жити у дуже важкому як в економічному так і в політичному сенсі проміжку нашої історії Очевид-но що збройна агресія путінської Росії природно визначила нашим першочер-говим завданням зміцнення обороно-здатності України Однак і в цих вкрай несприятливих умовах збір доброчин-них пожертв на спорудження памrsquoят-ника у Львові отцю Михайлу Вербиць-кому триває

Володимир СЕРЕДАГолова товариства laquoНадсянняraquo

httpnadsyannyaorgua

Всі хто бажає долучитися до спо-рудження памrsquoятника можуть пе-рерахувати кошти на рахунок рр 26008301203649 у Філії Львівського ОУАТ laquoОщадбанкraquo код банку 325796 ЄДРПОУ 20856341

Фотографія Михайла Вербицького виконана у 1860-х роках та перехована ін-шим уродженцем Надсяння Станіславом Людкевичем якого особистий архів зберігається у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові

Експонувалася на виставці bdquoВідомий і невідомий Михайло Вербицькийrdquo (4 березня ndash 17 квітня 2015 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 6 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220157

та Явдосюк учениця третього класу гімназії ndash Люблю співати та гово-рити українською мовою Уроки та-кож є дуже цікаві ndash додає її одноліт-ка Юлія Романюк

Протягом зустрічі можна було по-чути гарні голоси членів колективу

ndash Пісні виконували дівчата з ан-самблю laquoГілочкаraquo які переважно вчаться вже в третьому класі ndash до-дає Ірина Вишенко одночасно керів-ник колективу ndash З тої причини вони приготували на цей вечір також по-частунок Можна сказати що вже від нас відходять ndash говорить

Окрім чаю чи кави глядачі мали можливість попробувати дуже смач-них тістечок які спекли учениці Врочистого характеру додавало теж прикрашення класного залу Увагу привертала кількість народних ви-шиваних рушників та синьо-жовтих квіток і прикрас які безпосередньо символізують український народ та його традиції

На академії присвяченій Тарасові Шевченку не могло очевидно забрак-нути портретів видатного поета Ці-кавим елементом презентації твор-чості Великого Кобзаря був показ

короткого мультфільму якого ство-рено на основі вірша laquoТополяraquo Шев-ченка Фільм наближував зміст одно-го з більш відомих творів поета

Зустріч з Шевченковим словом мала на меті відзначення памrsquoяті ве-ликого поета художника та духово-го провідника українського народу Одночасно була це нагода щоб за-презентувати здібності учнів та рі-вень навчання української мови в Че-ремсі

ndash Уроки української мови в гімна-зії проводяться у двох групах ndash роз-казує вчителька ndash Праця не є легкою тому що діти майже завжди послу-говуються в домах польською мовою Дуже складно вивчити дітей пра-вильно говорити українською осо-бливо акцентувати ndash пояснює Ви-шенко Тому так важливим елемен-том у збереженні народної мови та культури є свідомість самих бать-ків Вони вирішують в яких умовах живуть та вчаться їхні діти перека-зують свої взірці та традиції ndash Ду-маю що батьки дівчат співаючих в laquoГілочціraquo привrsquoязують велику увагу щоб діти вивчали і пізнавали культу-ру нашого Підляшшя а також гово-рили українською мовою ndash додає вчи-телька

З огляду на це що навчання укра-їнської мови в гімназії є переважно продовженням занять з початкової школи у найближчих роках учнів не забракне ndash В наступному році в гім-назії будуть теж дві групи учнів ви-вчаючих українську мову як рідну Ду-маю що через декілька років утри-маємося в такому стані ndash говорить Ірина Вишенко

Вечір з поезією Тараса Шевченка задовольнив як тіло так і душу гля-дачів Чутлива декламація чудові голоси зворушливий зміст творів та солодка гостина утішили прибулих гостей І знову підтвердився універ-сальний сенс слів Великого Кобзаря

Учітесь читайте І чужому научайтесь Й свого не цурайтесь

Агнешка ПАРФІНЮКФото Є Рижика

Imprezy kulturalne poświęcone ucz czeniu rocznicy urodzin Tarasa Szewczenki z udziałem Związku Ukraińcoacutew Podlasia odbyły się w ramach zadań realizowanych przez ZUP dzięki

dotacji Ministra Administracji i Cyfryzacji RP

26032015 в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську відбулися майстер-класи на яких під керівництвом пані Євгенії Казимирук діти з класів ІІ А і ІІІ А виконували прикрашені гілочки на Вербну неділю 27032015 всі учні з чотирьох початкових класів з україн-ською мовою навчання виконували символ приходу вес-

ни ndash laquoбуслячі лапкиraquo з дріжджового тіста яке раніше приготували вчительки

Заняття проходили в рамках програми laquoДо джерелraquo реа-лізованої Союзом українців Підляшшя завдяки дотації Мі-ністра адміністрації і цифризації та підтримці Бургомістра міста Більськ-Підляський А ҐІЗА

26032015 в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську laquoбуслячі лапки з дріжджового тіста яке раніше

Діти в Більську готові до весни й Великодня

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 8 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220159

Вперше за шістдесят років в україн-ській церкві великомученика Ди-

митрія в селі Явірник Руський біля Пе-ремишля прозвучала Архиєрейська Лі-тургія Нею розпочалися офіційні захо-ди зі вшанування 200-літнього ювілею композитора священика автора ме-лодії державного гимну України Ми-хайла Вербицького А 10 березня випо-внюється 150-річчя першого публічно-го виконання нашого славня у місті Пе-ремишлі

Отож в суботу 28 лютого до ма-льовничого села на Надсянні що за 47 кілометрів від Перемишля приїхала численна делегація зі Львова та облас-ті з Тернополя представники Львів-ських обласної ради та держадміні-страції офіційна делегація з Яворів-ського району де на кількох парафіях служив отець Михайло Вербицький Також приїхали делегації українців з Перемишля з Варшави зі Львова най-більш представницькими були товари-ства laquoНадсянняraquo та laquoЛемківщинаraquo ndash це безпосередньо ті люди старшого поко-ління які були примусово виселені з цих теренів їхні діти та онуки

Після закінчення Служби Божої від-булося освячення інформаційної та-блиці на якій трьома мовами ndash україн-ською польською та англійською ndash роз-повідається про те що в цьому селі на-родився композитор автор мелодії На-ціонального гимну України отець Ми-хайло Вербицький Правда встанови-ти її на дзвіниці біля церкви як попе-редньо планувалося не вдалося ndash укра-їнці Перемишля які цим займалися не встигли пройти всі бюрократичні ща-блі й отримати відповідний дозвіл Можливо це й добре що так сталося бо дзвіниця де має висіти ця таблиця зараз перебуває в досить занедбаному стані Вона потребує реставрації зре-штою церква також

До церкви великомученика Дими-трія в останні роки їздять члени това-риства laquoНадсянняraquo на день вшануван-ня цього святого на день народжен-ня о Михайла Вербицького на вели-кі християнські свята Зараз мова іде про те аби цю недіючу й вже непотріб-ну полякам церкву повернути україн-ській громаді Перемишля laquoДля нас вона має велику мистецьку й історич-ну цінність mdash казав голова товари-ства laquoНадсянняraquo Володимир Середа mdash Проблема у тому що зараз в Явірни-ку Руському немає жодної української родини до Перемишля коло 50 кіло-метрівhellip Не так просто буде цю церк-ву утримувати У будь-якому разі ми будемо домагатися передачі цього хра-му українцям Про це ми вже поінфор-мували і попросили сприяння віце-премrsquoєр-міністра міністра культури Вrsquoячеслава Кириленка Для початку було б добре щоб там хоч раз на місяць чи раз на два місяці відправлялась Лі-тургія Також тут дуже гарне місце для проведення фестивалів духовної музи-

ки Гадаю це б зацікавило поляків та й європейців які б відкрили для себе нашу духовну візантійську спадщину Це невеличке село може стати справж-ньою туристичною Меккою і 2015 рік може стати переломним у цьому двох-сотлітній ювілей Михайла Вербиць-кого внесений до святкувань на рівні ЮНЕСКОraquo

З перших днів березня у Львові по-чали відкриватися виставки на яких були вперше показані унікальні екс-понати що ілюструють життя і твор-чість українського композитора Від неділі 1 березня в архикатедрально-му соборі св Юра експонована була виставка laquoПерші парафії о Михайла Вербицькогоraquo Це пересувна вистав-ка яка впродовж останніх місяців вже побувала у селах де колись служив о Вербицький ndash Завадові та Залужжі Яворівського району і Стрілках Ста-росамбірського району Львівської об-ласті Згодом експозицію матимуть змогу побачити мешканці різних міст Львівщини та всієї України

Ювілеї 200-ліття народження автора мелодії державного гимну України і 150-річчя його пер-шого публічного виконання у місті Перемишлі це як завжди нагода для публічних національ-них маніфестацій а у цьому випадку й інтер-національних адже місцевості звrsquoязані з роко-винами зараз у межах Польщі тому своїм го-лосом приєдналися до них президенти обох дер-

жав Але окрім молитов над Сяном і квітів від президентів на могилу композитора у Львові одному з міст на його життєвому шляху відбу-лася ще й низка заходів які не лише стимулю-ють позитивні емоції але й поглиблюють зна-ння отже виставки національних раритетів з музеїв архівів та бібліотек Зрозуміло що не могло обійтися й без підляських акцентів

Ювілей з молитвою піснею іконою

Нащадок композитора Андрій Вербицький біля ним самим укладеного генеалогічного дерева роду Вербицьких Фото Т Гринчишин

Створили цю виставку Світлана Ко-чергіна науковий працівник Львівсько-го історичного музею Ганна Папірник голова Львівського обласного осеред-ку Всеукраїнської громадської органі-зації laquoЖіночий вибірraquo та Ольга Котов-ська викладач Львівського регіональ-ного інституту державного управлін-ня Двоє останніх окрім того підготу-вали до ювілею книгу laquoУ музиці життя до Господа полину Невідоме з життя о Михайла Вербицькогоraquo

На відкритті були присутніми дале-кі нащадки о Михайла зокрема 67-річ-ний праправнук Андрій Вербицький з родиною До речі цей чоловік уклав генеалогічне дерево роду Вербицьких яке містить інформацію про понад сот-ню осіб з 9 поколінь Воно також пред-ставлене на виставці Багато на ній різ-номанітних світлин і документів Осо-бливе зворушення викликає єдиний дивом збережений аркуш зі знищеної метричної книги із власноручним за-писом о Вербицького про смерть його рідної доньки Окрім того тут чимало оригінальних речей з церков згаданих сіл Деякими з них цілком ймовірно міг користуватися сам священик і ком-позитор

3 березня у Львівському музеї істо-рії релігії було відкрито виставку ти-тулом laquoТворець українського Гимнуraquo скомпоновану з архівних документів

фотографій та дуже незвичних ікон Відкриття супроводжувалось аншла-гом у традиційному виставковому залі музею ndash колишній монастирській тра-пезній не залишилось жодного вільно-го місця На прохання організаторів ви-ставки Зоряни Білик й Василя Банаха відгукнулися архівні й музейні устано-ви Львова надавши цінні документи зі своїх збірок

Багато тут документів що пока-зують основні віхи в біографії ком-позитора як хоч би аркуш метрич-ної книги із записом про його наро-дження та документи часів навчання у Львівській семінарії Чільне місце у виставці займають особисті нотні за-писи композитора церковні пісні для чоловічого хору laquoОтче нашraquo laquoХрис-тос Воскресraquo laquoЗаповітraquo Т Шевчен-ка оперета на одну дію laquoПростач-каraquo Окреме місце експозиції займає унікальний рукопис першого варіан-ту пісні-гимну laquoЩе не вмерла Украї-наraquo отже головну пісню тепер мож-на й побачити Окрім того на вистав-ці експонуються і фотографії місць над Сяном де жив та творив о Ми-хайло Вербицький виконані Юрієм Гаврилюком який проживаючи на Підляшші досліджує та документує інколи laquoз дещо мистецьким ухиломraquo все що стосується української історії і культури у межах Польщі

Та родзинкою виставки безумов-но були ікони-тіні Маргарити Дави-дюк ndash також підляшанки яка зараз од-нак проживає у Перемишлі й займаєть-ся не лише іконописом але веде також реставраторську майстерню Вона до-вгий час реставрувала церкву Покро-ви Пресвятої Богородиці в селі Мли-ни де була остання прижиттєва пара-фія о Вербицького Працюючи відна-йшла там деревrsquoяні дошки які вже не були придатні для вжитку ndash і перетво-рила їх на своєрідні ікони-тіні Отже зараз Млини це не лише laquoрідне місцеraquo національного гимну але й нової фор-ми мистецтва водночас традиційного та новаторського

Наступного дня 4 березня була від-крита виставка laquoВідомий і невідомий Михайло Вербицькийraquo яку її куратор Роксоляна Мисько-Пасічник побуду-вала на матеріалах з особистого архіву Станіслава Людкевича що зберігається у Музично-меморіальному музеї Соло-мії Крушельницької у Львові (його філі-алом є Меморіальний музей Станіслава Людкевича) С Людкевич народжений у надсянському Ярославі в молодості звrsquoязаний також з Перемишлем актив-но пропагував музичну спадщину га-лицьких композиторів ХІХ ст Саме він у 1934 р писав laquoКим є для нас Михай-ло Вербицький Яке місце займає він в розвою нашої музики Оце питання

Підляшанка з-над Сяну Маргарита Давидюк та мистецька laquoродзинкаraquo львівської вис тавки ndash ікони-тіні яких ідея народилася під час реставрації

церкви в Млинах Фото В Дубас (laquoЛьвівська газетаraquo)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 10 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201511

на які повинна би дати відповідь кож-на українська дитина про що повинні б уже співати горобці на українських ха-тах Але здається на жаль не буде за-йвим і в цім місці цю справу ще раз ко-ротко зrsquoясувати

Михайло Вербицький ndash це перший піонер української музики на Галиць-кій Україні в 40-х роках минулого сто-ліття себто в часах коли у нас ще не було ні Лисенка ні laquoЗапорожця за Ду-наємraquo він є найбільшим нашим після Бортнянського духовним хоровим ком-позитором творцем хорового стилю в Галичині

Вербицький є нашим симфоніком а десяток його т зв симфоній (а радше увертюр) ndash першою талановитою спро-бою української симфонічної музики в Галичині й на Україні взагалі тим на-ріжним каменем від якого починає творитись ця література

У Вербицькім ми маємо першого галицького плідного оперетиста яко-го оперети та мелодрами числом по-над 10 становили у нас відповідник до laquoНаталки Полтавкиraquo та laquoМару-сіraquo

У Вербицькім ми маємо й остан-нього композитора-гітариста для яко-го гітара була фортепіано який напи-сав кільканадцять зшитків пісень з гі-тарою і гітарових творів

Вербицький для нас є не тільки музикою але також символом нашо-го національного відродження в Га-личиніraquo

Приємною несподіванкою цієї ви-ставки стала оригінальна фотогра-фія Михайла Вербицького викона-на у 1860-х роках Наприкінці ХІХ ст була вона використана Т Маєрго-фером автором літографічного пор-трету композитора відтак послужи-

ла при опрацюванні поштової картки з зображеннями українських компо-зиторів яку випустив коломийський видавець Яків Оренштайн Однак про це що є вона у музейних фондах практично ніхто не знав

Звісно основною подією 4 березня були урочистості в Млинах де поко-яться тлінні останки отця-компози-тора ndash тут відслужено урочисту па-нахиду й на могилу лягли квіти на-діслані президентом України Петром Порошенком та президентом Польщі Броніславом Коморовським

laquoДякую українцям усього світу та українцям Польщі за турботу про збереження памrsquoяті про наших на-щадків та визначних співвітчизни-ківraquo ndash зачитали рядки привітання Петра Порошенка який також наго-лосив що Україна цінує дружні від-носини з Польщею та вдячна за спіль-ні зусилля та допомогу у нинішньому протистоянні на Донбасі Президент звернув увагу що 200-річчя від дня народження отця-композитора Ми-хайла Вербицького співпадає з 150-ю річницею першого публічного ви-конання гимну України та підкрес-лив що він laquoщиро вдячний польсько-му народові за шанобливе ставлення до наших спільних цінностей та над-баньraquo Президент Броніслав Коморов-ський у своєму зверненні акцентував увагу на тому що laquoукраїнці можуть розраховувати на поляків ми ndash ра-зом з вамиraquo laquoІ віримо ще вам браття українці усміхнеться доляraquo ndash сказа-но у привітанні президента Польщі

Відзначити памrsquoять хорового ди-ригента та отця-композитора Михай-ла Вербицького приїхав також посол України в Польщі Андрій Дещиця ndash він покладав вінок на могилу ком-позитора Після офіційної частини українські та польські хори разом ви-конали твори Вербицького Учасни-ки події і українці і поляки гуртом заспівали під акомпанемент духово-го оркестру Державний гимн Украї-ни Після офіційної частини україн-ські та польські хори серед яких був мистецький пісенний колектив імені Павла Чубинського з Борисполя ви-конували твори Вербицького

У рамках святкування відбулася презентація поштової марки та кон-верта випущених до 200-річчя Ми-

laquoЯке молоді вихованняraquo Делегація студентів викладачів і працівників Львів ського національного університету імені Івана Франка біля могили

Михайла Вербицького 4 березня 2015 р Фото Прес-центр ЛНУ

хайла Вербицького (спецпогашення ювілейних марки та конверта відбу-лося в Києві) Відтак 6 березня від-крилася ще одна ювілейна виставка ndash у Львівській національній науко-вій бібліотеці ім В Стефаника з якої фондів експоновано понад 120 книг рукописів ілюстрацій Тут є і періо-дичні видання у яких містяться стат-ті про видатного композитора і цер-ковні твори Вербицького програми вистав на яких прозвучала його му-зика і тексти Державного гимну різ-ними мовами Звісно окрасою ви-ставки був оригінал нотного запису

майбутнього гимну виконаний ру-кою Михайла Вербицького адже він переховується саме laquoу Стефаникаraquo Можна було також подивитися при-мірник львівського часопису laquoМетаraquo з поезіями Шевченка Серед них над-рукували також вірш laquoЩе не вмерла Українаraquo адже в Галичині довго вва-жали цей твір Шевченковим

А 10 березня Славень України міг слухати й виконувати кожний хто опинився цього дня у Львові адже всіх запрошено прибути перед міську ратушу і з нагоди 150-річчя з дня пер-шого публічного виконання Держав-

ного гимну України згуртуватись та спільно заспівати Отже львівський Ринок сяяв щасливими обличчями старих і малих студентів і професо-рів які зібралися у більш як 5-тисяч-ному гурті й натхненно виспівува-ли найважливішу пісню української Держави

Семен ЛУКАШУК

Використано інформацію яку нада-ли Надія Пастернак Тарас Гринчи-шин Людмила Шубіна та інші

Як кожного року перед Великодніми святами у Шкільно-дошкільному комплексі в Черемсі від-

булися майстер-класи рукоділля для учнів які вчать-ся української мови як рідної Цього року відбулися вони 19 березня а проводила їх пані Євгенія Казими-рук Діти виконували традиційні народні квіти з па-перу для декорування великодніх вербочок

31 березня ця сама група учнів взала участь у про-гулянці до Білостоцького музею села де відбували-ся майстер-класи з малювання писанок Під час пе-ребування у музеї просто неба учні мали нагоду по-слухати розповідь про святкові традиції на Підляш-ші оглянути виставку писанок з нашого регіону та самотужки виготовити писанку технікою батіку

Йоанна РОМАНЮК

Як кожного року перед Великодніми святами

Черемшанські писанки і квіти

Projekt bdquoDo źroacutedełrdquo jest realizowany przez Związek Uk raińcoacutew Podlasia dzięki dotacji dotacji Ministra Administracji i Cyfryzacji oraz wsparciu finansowemu Burmistrza Miasta Bielsk Podlaski

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 12 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201513

Шевченкові роковини з молитвоюі поетичним словом

Молитвою за душу раба Божого Тараса почалися 8 березня вран-

ці люблинські відзначення памrsquoяті Та-раса Шевченка У парафіяльній церк-ві православної парафії свт Петра (Могили) в Люблині в Другу Неділю Великого посту була відслужена Бо-жественна Літургія за якою вознесли молитву за українського поета Зго-дом служилася ще урочиста панахида на середині храму під час якої також молилися за душу Тараса Шевченка

Богослужіння були відслужені на прохання Українського Товари-ства Добрий Бог дозволив нам і цьо-го року продовжити люблинську тра-дицію спільної молитви за Великого Кобзаря Це важливо що відзначення памrsquoяті Шевченка мають також моли-товний церковний вимір адже Тарас Шевченко був православним христи-янином а з православної перспективи саме літургійна молитва є найвищим виявом поваги і памrsquoяті

9 березня 2015 року пополудні вже вдруге відбулося в Люблині laquoЧитан-ня Шевченка у сквері Шевченкаraquo В 201-у річницю народження Велико-го Кобзаря продовжили започаткова-ну минулого року традицію читан-ня творів Тараса Шевченка на скве-рі його імені який дістав свою назву завдяки клопотанням Українського Товариства і в 2013 р відбулося його урочисте відкриття

Цього року любителі поезії Т Шевченка зібралися менш численно ніж минулого року Серед присутніх були члени української громади Лю-блина працівники Генерального кон-сульства України в Люблині з т во Генконсула Сергієм Сидюком по-вноважений Люблинського воєводи у справах нац меншин Маріуш Куха-рек але прибули також люди які не-давно опинилися в Люблині а серед них студент з Дніпропетровська Єв-ген Гаркуша

Першим зачитаним твором став Шевченків laquoЗаповітraquo Згодом чита-ли різноманітні перлини laquoКобзаряraquo

Поруч української прозвучала також і польська мова Читали люди різно-го віку ndash від 5 по 90 років Читання закінчив голова Товариства д-р Гри-горій Купріянович вказуючи на акту-альність поезії Шевченка в цю визна-чальну хвилину історії України коли стала вона жертвою агресії

У вівторок 10 березня відбулося Шевченківське свято яке проведено у Центрі Культури в Люблині Саме 10 березня у цій культурній установі відбувався Воєвідський фінал Х Все-польського декламаторського конкур-су української поезії та прози яко-го співорганізатором від багатьох ро-ків є Українське Товариство Уро-чистим звершенням відзначень юві-лею 10-річчя конкурсу став Ювілей-ний концерт Х Всепольського декла-маторського конкурсу української по-езії та прози Саме зразу після закін-чення цього концерту відбувся вечір у памrsquoять Великого Кобзаря

Першим виступили на сцені до-шкільнята Української недільної шко-ли в Люблині з міжсадочкової групи навчання української мови Молодята під опікою своєї вчительки д-р Олени Гайдамаки-Падалки підготували гар-ну програму та декламували вірші та співали пісень на слова Т Шевченка

під звуки скрипки на якій грав один із батьків ndash Кшиштоф Бутрин Виступ наймолодших артистів викликав за-хоплення публіки В подяці за гар-ний виступ дітки дістали подарунки ndash папки з козаками

Згодом запрошено до слова офіцій-них гостей До присутніх звернули-ся зі словом т во Генерального кон-сула України в Люблині Сергій Си-дюк уповноважений Люблинського воєводи у справах нацменшин Марі-уш Кухарек представниця Маршал-ка Люблинського воєвідства Малґо-жата Блащик-Осік директор Відді-лення культури Міського управлін-ня Люблина Міхал Карапуда голова Товариства laquoСпільне корінняraquo Збіґнєв Войцєховський

З зацікавленням всі очікували на черговий пункт програми про який нагадували таємничі декорації що стояли на сцені Стала ним театраль-на вистава на мотивах Шевченкової поеми laquoГамаліяraquo (На фото) Предста-вила її театральна група української молоді Люблина laquoДивословоraquo Біль-шість присутніх вперше почула про цю групу хоч не був це дебют моло-дих акторів Насправді ця театральна група існує вже з 2003 р входять у її склад учні Української недільної шко-

З весняних хронік Українського Товариства

Українське Товариство ndash громадська організація що гуртує українців Люблина Холма та інших місцевостей регіону організатор заходів як культурного так і громадського характеру

які служать збереженню українських традицій та національної ідентичності

Цього року минають 100-і роковини біженства ndash масової евакуації українського православного населення Холм-

щини і Підляшшя під час Першої світової війни здійсненої російською адміністрацією перед наступом авторо-угор-ських і німецьких військ влітку 1915 р Маршрут переїзду проходитиме місцями про які згадує у своїх спогадах про бі-женство холмський священик о диякон Іван Которович

30 травня 2015 р (субота)Зустріч 10 год Гостинне біля колишньої церквиМаршрут Гостинне відвідання храму уведення зачитання першого фрагменту спогадівТератин зупинка біля кол церкви відвідання храму зачи-тання другого фрагменту спогадів розповідь про св свя-щенномученика Василія (Мартиша)Холм відвідання Холмської гори та православної церкви св Івана БогословаУгруськ зупинка біля церкви зачитання третього фрагмен-ту спогадівБерезно зупинка біля церкви відвідання храму розповідь про історію Православrsquoя в Березні панахида за людей які за-знали біженства доповідь д-ра Маріуша Сави laquoОтець Іван Которович та його спогади про біженствоraquo вогнище теа-тральна вистава laquoХолмське біженствоraquo у виконанні теа-тральної групи української молоді Люблина laquoДивословоraquo сценарій та режисерія Леся Соболівська (реалізуються за-вдяки дотації Міністра адміністрації і цифризації РП та за підтримки фірми bdquoMidexrdquo з Березна)

Переїзд мотоциклами шляхом біженства 1915-2015

Інформація та записи savi1985wppl тел 51-444-97-37

Організатори Українське Товариство Маріуш Сава спів-праця Братство Православної Молоді Люблинсько-Холмсь-кої єпархії

Можна брати участь в переїзді машинами Буде також ор-ганізована безкоштовна поїздка автобусом Виїзд з Лю-блина о 800 год з Холма о 900 год Організатор поїздки по Холмщині шляхом біженства 1915-2015 Українське Товариство реалізується завдяки дотації Міністра адмі-ністрації і цифризації РП Зголошення на поїздку e-mail ukr-tovwppl тел 795130610

ли в Люблині які саме з 2003 р сис-тематично підготовляли численні те-атральні вистави інсценізації худож-ні програми Лише минулого року ви-рішили офіційно оформитися в теа-тральну групу й на Шевченківсько-му святі вперше виступили під новою назвою яку запропонував д-р Ан-дрій Савенець Театральна розповідь про отамана Гамалію захопила публі-ку Молоді актори гарно справилися з важким художнім матеріалом Режи-сером вистави була вчителька україн-ської мови Леся Соболівська автором декорацій ndash Микола Соболівський а виконала декорації фірма Penna Art Studio

Останнім пунктом програми Шев-ченківського свята була лекція львів-ської поетеси письменниці перекла-дача Маріанни Кіяновської В акаде-мічному ключі доповідачка проаналі-зувала роль Шевченка в нашому жит-ті Цікавим елементом було введення категорії дару при аналізі ролі Шев-ченка в сучасності Поетеса дарува-ла українській громаді Люблина гар-ну книжку laquoТарас Шевченко у при-ватному життіraquo

Молитва за воїнів армії УНР в Люблині в Провідну неділю

За традицією також і цього року в Провідну неділю 19 квітня над мо-

гилами воїнів армії УНР на православ-ному кладовищі при вул Липовій в

Люблині була відслужена коротка зау-покійна литія Богослужіння очолив о прот Георгій Лукашевич з кафедраль-ної православної парафії Преображен-ня Господнього в Люблині Над моги-лами борців за волю України які піс-ля невдачі змагань за самостійну Укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 14 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201515

їну оселилися в Люблині та околиці і тут знайшли місце вічного спочинку прозвучало радісне Христос Воскрес На молитві традиційно зібралася укра-їнська громада Люблина Ініціатором молитви було Українське Товариство

Пасхальну заупокійну молитву воз-несли також над могилами інших спо-чилих членів української православ-ної громади Люблина У цьому числі над могилою поета і перекладача Пе-тра Куприся автора першого повного перекладу Шевченкового laquoКобзаряraquo польською мовою

Вшанували памrsquoять союзників

У 95-у річницю укладення союзно-го договору між Українською На-

родною Республікою та Республікою Польща ndash у вівторок 21 квітня 2015 р ndash вшанували ми памrsquoять союзників 1920 р Поклали квіти на могилах солдатів обох союзних армій що спочивають на люблинському кладовищі на вул Ли-повій на могилах воїнів армії Україн-ської Народної Республіки на право-славному цвинтарі та на могилах поль-ських солдатів війни 1920 р на вій-ськовому кладовищі на вул Білій Іні-ціаторами вшанування річниці поль-сько-українського союзу 1920 р було Українське Товариство та Товариство laquoСпільне корінняraquo

В урочистості взяла участь кілька-десятиособова група поляків і укра-їнців (та одна японка) Серед учасни-ків були зокрема Генеральний кон-сул України в Люблині Василь Пав-люк Заступник Голови Соймику Лю-блинського воєвідства Анджей Пруш-ковський представник Маршалка Лю-блинського воєвідства заступник ди-ректора Департаменту культури осві-ти та спорту Маршалківського управ-ління Анджей Міскур секретар Укра-їнського Товариства д-р Андрій Саве-нець Зі словом звернулися до присут-ніх ініціатори урочистості біля могил українських солдатів ndash голова Україн-ського Товариства д-р Григорій Купрі-янович а біля могил польських солда-тів ndash голова Товариства laquoСпільне ко-рінняraquo Збіґнєв Войцеховський

95 років після укладення україн-сько-польського союзу на могилах сол-датів союзних армій покладено квіти і загоріли світла памrsquoяті Ми викона-ли свій обовrsquoязок памrsquoяті про героїв на-ших народів

І Л Фото Г Купріяновича

(Постійна інформація про Українське Товариство на wwwfacebookcom)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014 рік бюлетеню українських учнів

на Люблинщині laquoУкраїнці у Фете-рівraquo що його видає в Люблині о Ан-дрій Конахович разом з українськими учнями які приїхали на навчання до Люблина та околичних місцевостей з України

1 і 2 номер піврічника починає ури-вок з laquoНауки в неділю перед Різдвомraquo Леонтія Карповича (1580-1620) при-свячений передріздвяній сповіді До-повнюють його ноти і текст доволі ці-кавої хомської колядки (laquoОй в холм-ській землі ясная зоря зійшла з-за моря щасть Божеraquo) Далі ідуть статті учнів які пишуть про враження від життя і навчання в Польщі участь у заходах та релігійних святах І так знайдемо тут про польсько-українські класи в Комплексі шкіл ім А Квятковського у Бихові де навчається понад 40 осіб з України а також про підписання до-говору про співпрацю між Гімназією 1 у Люблині та Рівненською гума-нітарною гімназією Молоді журна-лісти пишуть також про паломництво на святу гору Афон в Греції реколек-ції у Фетерів життя у Шкільній бур-сі 5 у Люблині окрім того набли-жують постать Івана Коженєвського (1892-1950) народженого у селі Забо-лоття на Південному Підляшші вчи-теля української мови лейтенанта ар-мії Української Народної Республіки який у 1922 р балотувався на виборах до Сейму як репрезентант української

В історії української музики переду-сім в колі композиторів але й спі-

ваків легко знайти особи звязані своїм народженням або родоводом з Надсян-ням і Лемківщиною якої межу колись простягали навіть аж до верхівя Сяну зараховуючи до неї й околиці Сянока laquoСтарійшиноюraquo цього гурту є звісно Дмитро Бортнянський (1751-1825) син козацького сотника що з Лемківщи-ни примандрував аж до Глухова в яко-му тоді розташовувалася гетьманська столиця Далі йдуть Іван Лаврівський (1823-1873) Анатоль Вахнянин (1841-1908) Модест Менцинський (1875-1935) та Станіслав Людкевич (1879-1979) Останній у своїх статтях під-креслював першість Д Бортнянського laquoякий у XVIII ст у добі поневолення України Московщиною гідно засвід-чив нашу музикальну культуру перед Європоюraquo не лише за часом народжен-ня але й за значенням та впливом на інших творців laquoБортнянський ndash писав Людкевич у 100-річчя його смерті ndash не тільки глибоко коріниться в минувщи-ні української культури його музика силою свого національного виразу й характеру утвердилася по його смерті на Великій Україні й у нас в Галичи-ні ndash помимо нашої волі й без нашого змагання і наклала свою печать на всю нашу церковну музику ХІХ ст Справ-ді трудно собі нам уявити чим була б наша церковна музика нині без Борт-нянського Усе що є в ній більш вар-тісне та інтересне ndash се твори більше або менше талановитих наслідників та епігонів Бортнянського таких як київ-ські Турчанінов Львовський (не згаду-ючи про московських як Львов Дави-дов) чи наших як Вербицький Лав-рівський та ін Усі вони живились май-же виключно соками музики laquoнашого Моцартаraquo як звав Бортнянського най-ближчий йому по духові і формі Мих Вербицькийraquo

Чи такий вступ до статті до 200-річ-чя творця українського національного гимну доречний Думаю що так адже якщо глянути на світ з трохи більш фі-

лософської перспективи стає зрозумі-лим що на будь-яку подію laquoпрацюва-лаraquo вся попередня історія ndash практично laquoвід сотворіння світуraquo Так само й таку всесвітню передісторію в яку яскра-во вписаний Бортнянський ndash з його символічним лемківсько-наддніпрян-ським родоводом ndash мусив мати цей момент коли у парафіяльному домі в селі Млини що розташовувалися на цей час в межах Перемиського цирку-лу а від 1867 р ndash в Яворівському повіті

була скомпонована музика української laquoвічної пісніraquo (відбулося це у першій половині 1863 року адже як запевняє львівський дослідник Олександр Зе-лінський laquoнайдавніша удокументова-на дата повrsquoязана з гимном є 14 червня 1863 рraquo) У грудні 1870 р тут спочило на вічність тіло Михайла Вербицького отже Млини поблизу яких пролягає один із шляхів зі Львова у Польщу ста-ли постійним місцем проведення осно-вних пропамятних заходів ndash також цьо-Композитори Микола Лисенко Сидір Воробкевич Михайло Вербицький

(1902р серія laquoІсторія України-Русиraquo Яків Оренштайн Коломия)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014

Нове від laquoУкраїнців у Фетерівraquo

меншини Журнал закінчує текст про шкідливість куріння

Подвійний номер laquoУкраїнці у Фете-рівraquo зrsquoявився під почесним патронатом Генерального консула України в Лю-блині Івана Грицака завдяки фінансо-вої підтримки Люблинського інститу-ту православної культури та Люблин-ського воєводства

Більше інформації усі зацікавле-ні знайдуть на сайті httpswwwface-bookcomuavetter

Українці у Фетерів Biuletyn ucznioacutew ukraińskich na Lubelszczyźnie nr 1-2 (3-4) wyd o Andrzej Konachowicz Lub-lin 2014 ss 16

Людмила ЛАБОВИЧ

Михайло Вербицький ndashбіографія вписана в краєвид

надсянських сіл

Михайло Вербицький Автолітографія Т Маєргофера

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 16 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201517

горічних повязаних з ювілеєм його на-родження Однак найпершими місце-востями на життєвому шляху компози-тора були інші села хоч також у межах історичного Перемиського князівства Явірник-Руський та Улюч розташовані на північний схід від Сянока на відста-ні однієї милі від себе (саме такою оди-ницею дещо більшою ніж 7 кілометрів тут вимірювали дороги у ХІХ ст)

Явірник-Руський (у 1977 ndash 1981 рр мав laquoвиправленуraquo назву Jaworowice) який зараз адміністративно належить Перемиському повітові Підкарпатсько-го воєводства (гміна Бірча) вперше зга-дується у документах початку XVI ст коли був тут вже водяний млин та 6 ла-нів оброблюваного ґрунту Перша згад-ка про місцевого духівника отже й під-твердження існування парафії дещо пізніша з 1589 року Село входило тоді до складу Сяніцької землі Руського во-єводства Відтак у першій полови-ні ХІХ ст Явірник належав до Сяніць-кого циркулу а після реформи адміні-стративної мережі Галичини проведе-ної у 1860-х роках опинився у Бірчан-ському повіті (у 1876 р повітовий центр перенесено до Добромиля) За обрахун-ками польського історика Здзіслава Бу-дзинського у 1785 році у Явірнику мало б бути 400 мешканців в тому числі 284

греко-католиків 100 римо-католиків та 16 євреїв Українці проживали в осно-вній частині села та присілках Рибне й Нетребка натомість поляки у присілку Борівниця який виник у звязку з побу-довою тут у XVIII ст laquoфабрики склаraquo (скляні мануфактури засновано тоді також у межуючих з Явірником Пору-бах і трохи дальшій Березці) За дани-ми церковних шематизмів число гре-ко-католиків спочатку зростало досить повільно адже у 1833 р було їх тут 440 осіб але протягом наступного сторіччя збільшилося майже втричі до близько 12 тис За обрахунками національного складу населення Галичини які провів Володимир Кубійович у 1939 р в пе-реважно українській частині Явірни-ка мало проживати 1180 українців 80 поляків 160 laquoлатинниківraquo (римо-като-ликів які вживали у побуті українську мову) та 80 євреїв Населення Борівни-ці яка зараз є окремим селом складали майже повністю поляки ndash 720 осіб (крім них було ще 30 польськомовних греко-католиків та 10 євреїв)

У 1806 р парохом у Явірнику-Русь-кому став о Михайло Андрій Вербиць-кий одружений з перемишлянкою Пе-лагією Пацановською який від 1807 р мав також функцію бірчанського дека-на Родина проживала у плебанії яка

стояла напроти старовинної деревяної церкви св Великомученика Димитрія на другому боці сільської вулиці Саме тут 4 березня 1815 року прийшов на світ майбутній композитор який своє пер-ше імя отримав по батькові Відбулося це майже точно в рік після народжен-ня Тараса Шевченка а можна додати ще й цікавинку що Павло Чубинський автор слів вірша який став національ-ним гимном народився у Тарасове два-дцятипятиріччя (у Галичині цей вірш спочатку вважали також твором Коб-заря адже з таким підписом був над-рукований у львівській laquoМетіraquo) Біль-ший вплив на долю родини мала однак статистика з якої виходило що Явір-ник не був у тамтому часі багатолюд-ним селом Тому не дивно що о Вер-бицький охоче скористався нагодою та своїми можливостями (був не лише де-каном але двоюрідним братом єписко-па) щоб переїхати до сусіднього Улю-ча у якому було вчетверо більше па-рафіян (за обрахунком для 1785 р про-живало тут 1270 осіб ndash 1150 греко-ка-толиків 80 римо-католиків 40 євре-їв) Саме звідти після швидкої смерті батька 10-річний Михайло Вербиць-кий потрапив до Перемишля де заопі-кувався ним сановитий родич ndash греко-католицький єпископ Іван Снігурський

(1784-1847 на кафедрі від 1818 р) якого матір була з Вербицьких Найпевніше ця обставина призвела до присвоєння Улючеві ролі місця народження ком-позитора що більш як сто років повто-рювали всі біографічні публікації По-милку виправлено щойно у 1990-2000 рр коли досліджено метрикальні кни-ги обох парафій Тому не варто доріка-ти улючанам які 1990 р біля Вознесен-ської церкви поставили хрест приуро-чений до ювілею 1000-річчя Хрещен-ня України а поряд з ним розмістили камяні плити з портретом і написом що в їхньому селі народився автор му-зики пісні laquoЩе не вмерла Українаraquo

Сімейною хронікою родини Вер-бицьких є записи в метрикальних кни-гах парафій в обох селах зокрема кни-га народжень парафії св Димитрія у Явірнику-Руському за 1784-1830 рр у якій зафіксоване народження в цьому селі трьох синів священичого подруж-жя (документ зберігається у Централь-ному державному історичному архіві України у Львові) Малюють вони істо-рію великою мірою трагічну адже ви-являється що першим на світ зявився Михайло Малахій ndash 19 січня 1813 р Ця дата була справді нещасливо адже пер-вісток прожив всього-на-всього тро-хи більш як два роки помираючи 3 бе-резня 1815 р Наступного дня панімат-ка Пелагія народила чергову дитину ndash героя нашої розповіді якого охрещено без зволікання 5 березня 1815 р даю-чи йому перше імя щойно похороне-ного брата 19 грудня 1817 р народив-ся ще третій син Вербицьких ndash Йосиф Володислав Всіх трьох хлопців хрес-тив о Іван Максимович парох з сусід-нього села Липа а його дружина Анна була для них хресною матірю

У записі про охрещення майбут-нього композитора який отримав іме-на Михайло Лев (Michail Leo ndash запи-си велися латинською мовою) знахо-димо аж чотири пари хресних бать-ків що нам показує товариське коло до якого належав явірницький парох Перша пара це ясневельможний Анто-ній Ризєвич ndash дідич та ясневельможна Йосифа Ґембаровичівна ndash дочка посе-сора друга пара це достойний Онуф-рій Раставецький ndash парох Березки та Анна Максимовичова ndash дружина па-роха Липи третя пара це ясневель-можний Казимир Ґембаровіч ndash посе-сор та Марія Михальська ndash дочка па-роха Павлокоми врешті четверта пара це Михайло Маркевич ndash старший ліс-ничий та Марія Яворська з фабрики

скла (можна здогадуватися що з Бо-рівниці) Подібне соціальне коло отже члени земянських і греко-католицьких священичих родин та службовці з на-вколишніх сіл бачимо в складі хрес-них батьків як найстаршого (4 пари) так і наймолодшого (2 пари) синів явір-ницького пароха Отже були це так би сказати місцеві laquoтовариські вершкиraquo

У 1819 р помер улюцький парох о Василь Могильницький батько відо-мого релігійно-культурного діяча Іва-на Могильницького (народженого в Улючі 1778 р) й весною 1820 р відбувся переїзд родини Вербицьких до Улюча Було це село набагато більше та набага-то старіше ndash виникло ще у княжу добу як одно із поселень в оточенні гра-

Запис про народження й хрещення Михайла Вербицького (документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові)

Церква у Явірнику-Руському і розпис Павла Запоріжського з зображенням laquoзолотоверхого Києваraquo Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 18 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201519

ду Сянока й на шляху з Перемишля в Угорщину який тут проходив долиною Сяну Перші документальні свідчен-ня про існування Улюча маємо з 1370-х років а перші згадки про улюцьких дя-ків та священиків зявляються у 1440-х роках Отже парафія була давньою але помилкою буде навязувати роль пара-фіяльного храму старій та прекрасній деревяній церкві Вознесіння Господ-нього на горі Дубник Побудована вона була в середині XVII ст на потреби ко-лишнього монастиря у 1744 р перене-сеного до Добромиля (популярне де-який час тому твердження що церква з 1510 р отже найстаріша на всю кра-їну автори laquoІсторії українського мис-тецтваraquo назвали laquoапокрифічнимraquo отже необгрунтованим) Зараз це на жаль тільки порожня будівля хоч з фраг-ментами розпису на стінах при чому майже чудом врятована від знищення (з церковного оснащення зберігся іко-ностас який зараз експонується в Ет-нографічному парку Музею народного будівництва в Сяноці)

Два сторіччя тому роль парафіяль-ного храму виповнювала в Улючі камя-на laquoбіла церкваraquo св Миколи побудова-на найпевніше на початку XVI ст яку розібрано біля 1907 р й практично зо-

всім забуто (щойно недавно й дещо ви-падково в архіві Інституту історії мис-тецтва Ягеллонського університету були віднайдені її фотографії виконані на замовлення Консерваторського гро-на у Львові) Вже після Першої світової війни 1925 р улючани поставили тут нову церкву ndash подібної величини але деревяну дуже схожу на церкви-близ-нючки у Гладишові (Горлицький пов) й Гошеві (Бещадський пов) які проек-тував львівський архітектор Ярослав Фартух Зараз точно знаємо що немає жодних причин щоб називати Улюч місцем народження Михайла Лева Вер-бицького Але так само безсумнівним є що все ж таки половина при цьому ця laquoсвідомішаraquo його сільського дитин-ства пройшла саме тут ndash серед звуків буйної надсянської природи та україн-ської мови й українських пісень

На жаль в обох надсянських селах небагато матеріальних слідів з періоду коли попович Михайло робив тут пер-ші свої кроки й вчився слухати голос рідної землі щоб пізніше вписати його в мелодію українського славня У Явір-нику-Руському стоїть деревяна парафі-яльна церква св Великомученика Ди-митрія але споруджено її щойно у 1882-1883 роках та зараз вона пустує і руйну-

ється (деякий час користувалися нею місцеві римо-католики які належать до парафії у Борівниці доки не збуду-вали в селі костелу) 28 лютого 2015 р відбулося в цій церкві урочисте бого-служіння з нагоди ювілею була також освячена пропамятна дошка з написом українською польською і англійською мовами про народження в Явірнику-Руському і охрещення в місцевій церк-ві автора музики до українського гим-ну Ще до освячення повинна вона була зависнути на стіні мурованої дзвіниці все ж борівницький римо-католицький парох не дав на це згоди й laquoсправа за-вислаraquo а редакції Католицького інфор-маційного агентства прийшлося цю по суті скандальну ситуацію прикрива-ти схожим на laquoезопівську мовуraquo фор-мулюванням що це відбудеться laquoпісля узгодження всіх формальностейraquo

Незалежно від ходу laquoузгодження формальностейraquo перебуваючи у Явір-нику варто пошукати місцевого laquoключ-никаraquo щоб оглянути у церкві іконо-стас та настінний розпис виконаний до Ювілею 950-річчя Хрещення Украї-ни-Руси перемиським мистцем колиш-нім офіцером Армії Української Народ-ної Республіки Павлом Запоріжським В образі Богородиці Покрови бачимо

Вознесенська церква на узгірrsquoї Дубник в Улючі Фото Ю Гаврилюка На сторінках 19-20 laquoМанускрипт Михайла Вербицькогоraquo з первісним варіантом пісні на слова вірша Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo солоспівом під аком-панемент гітари Слова вірша записані тзв етимологічним правописом яким у цей час користувалася більшість га-

лицьких українців (Документ зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В Стефаника)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 20 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201521

вид на Києво-Печерську лавру і Дні-про а поряд з геометричними і рослин-ними орнаментами ndash козацький хрест зі стрічкою в національних кольорах Можна сказати що ці малюнки симво-лічно перегукуються з історією гимну який також був наслідком співдіяння наддніпрянця й надсянця православ-ного і греко-католика До речі хтось згодом вписав до його тексту й слова про Сян по якого верхівї зараз справді пролягає державний кордон України (в оригінальному вірші Чубинського фра-зи laquoвід Сяну до Донуraquo не було отже не знайдемо також її в партитурах записа-них рукою о Вербицького)

Храму в якому щонеділі відправ-ляв Богослужіння батько майбутньо-го композитора а він сам прислухову-вався церковним пісням немає також в Улючі Старовинну laquoбілу церквуraquo ще до Першої світової війни розібрали самі парохіяни а новий храм св Миколи піс-ля Другої світової став матеріалом для потреб laquoпобудови соціалізмуraquo ndash з май-же нових брусів звели пеґеерівський ко-рівник у Яблониці-Руській (Тут може зявитися субєктивно-літературна ди-гресія що нехотя вийшло майже як в Антонича по батькові також надсянця у якого laquoкорови моляться до сонцяraquo хоч на певно не міг він собі навіть уяви-ти що робитимуть вони це у колишніх церковних стінах та осяяні сонцем не із неба а зі laquoсвітлого майбутньогоraquo)

Родину Вербицьких однак laquoпамя-таєraquo церква на Дубнику хоч і тут десь у 1950-х роках розібрали камяні огоро-жі які колись охороняли монастир та дзвіницю а трьохсотрічний храм зали-шили практично для знищення здер-

ши з куполів бляху ndash цінну для laquoнарод-ного господарстваraquo Все ж таки церк-ва була врятована а зараз аж світить новими ґонтами які покладено торік Памятний знак перед нею з портретом композитора й нотами початку пісні про невмирущість України хоч не зо-всім точно показує місце події з-перед 200 років то все ж несхибно нагадує що й тут крокуємо слідами людей які будували велику історію

Безтурботне дитинство Михайла й Володислава яке почалося у Явірнику і продовжувалося в Улючі не тривало довго адже 1825 р їхній батько помер а молода ще вдова вдруге вийшла заміж Хлопці помандрували з течією Сяну ndash опинилися у Перемишлі на владичому дворі двоюрідного батькового брата ndash єпископа Івана Снігурського одного з зачинателів українського національно-го відродження у Галичині (до речі в цьому ділі найактивнішим соратником владики був саме уродженець Улюча ndash о Іван Могильницький) Завдяки опіці сановитого родича Михайло Вербиць-кий закінчив перемиську гімназію та у 1834 р почав студії в духовній семі-нарії у Львові які через довгі перерви тривали аж до 1850 р Після опануван-ня богословських наук та висвячення о Михайло адміністрував кількома пара-фіями в цій частині Перемиської єпар-хії яка зараз у кордонах України аж у 1856 р став парохом старовинної що памrsquoятала ще кінець XVII ст Покров-ської церкви в Млинах де прослужив аж до смерті

Місцем у якому вперше міг проя-витися музичний талант майбутньо-го композитора був уже Перемишль

у якому єпископ Снігурський засну-вав кафедральний хор (1828 р) а відтак і музичну школу в яких співав як со-ліст та навчався юний Михайло отри-муючи ґрунтовну музичну освіту зо-крема з композиції Важливе значення для формування Вербицького як ком-позитора мав репертуар Перемисько-го хору ndash були в ньому як твори віден-ських класиків (Й Гайдна В А Мо-царта) так і музика композиторів laquoзо-лотої добиraquo української музики Макси-ма Березовського та Дмитра Бортнян-ського завдяки яким закріпилося тут у церковному співі багатоголосся З чер-ги надбанням періоду навчання у Льво-ві де Михайло керував вже семінар-ським хором було опанування гри на гітарі яка супроводжувала композито-ра протягом усього життя ndash його твори для цього інструменту здобули широку популярність у галицькому домашньо-му музикуванні

Як виявляється також сольною піс-нею для виконання під супровід гітари був перший варіант майбутнього гим-ну який дійшов до нас у формі автор-ського рукопису (зберігається у фон-дах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Сте-фаника) Відтак виникла версія для хору якої перше зафіксоване тодіш-ньою пресою вселюдне (публічне) ви-конання відбулося у грудні 1864 р під час вистави laquoЗапорожціraquo в театрі Русь-кої бесіди у Львові (з огляду на це пісня починалася словами laquoЩе не згибло За-поріжєraquo) Оскільки на автографах обох версій твору немає датування момент його виникнення визначався дослідни-ками назагал на основі факту що впер-

Вид на парафіяльну церкву в Млинах і пантеон над могилою Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 22 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201523

ше вірш Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo був у Галичині над-рукований ndash при чому як твір Шевчен-ка ndash у 4-му числі львівського журналу laquoМетаraquo за 1863 р яке вийшло на почат-ку наступного 1864 р Все ж згадува-ний вже О Зелінський стверджує що М Вербицький при написанні музики користувався не друкованим зразком з laquoМетиraquo але рукописною копією вірша Чубинського який був написаний у

Києві осінню 1862 р та відносно швид-ко потрапив у laquoгромадівськіraquo середо-вища Галичини Аналізуючи матеріа-ли документуючі суспільно-культурне життя українського середовища Пере-мишля львівський музикознавець зро-бив висновок що М Вербицький пер-вісну версію своєї композиції на сло-ва вірша про невмирущість України та її козацької слави написав вже весною 1863 р на парохії у Млинах а першими

слухачами її авторського виконання були молоді члени перемиської laquoГро-мадиraquo зібрані у залі семінарії (у комп-лексі будинків біля тодішнього собору св Іоана Хрестителя)

Звісно коли вчитаємося у компози-торські автографи побачимо що вірш Чубинського який потрапив у руки о Михайла Вербицького а згодом був також надрукований у laquoМетіraquo місця-ми значно відрізняється як від дуже ко-роткого тексту (перший куплет та при-спів) який зараз є офіційним держав-ним гимном України так і його об-ширнішого складеного з трьох купле-тів загальнонаціонального варіанту Виявляється що наслідком еволюції яку перейшла текстова сторона пісні у процесі її перетворення в національ-ний гимн з одного боку відбулося зна-чне скорочення поезії П Чубинського ndash до цих рядків які були найбільш афо-ристичні й легко запамrsquoятовувалися з другого ndash доданий був заклик до укра-їнців з усіх місць їхнього поселення до боротьби за незалежність

Станем браття в бій кривавий від Сяну до ДонуВ ріднім краю панувати не дамо нікомуЧорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадієЩо на нашій Україні доленька доспіє

Цей додатковий куплет невідомий о Михайлові Вербицькому який по-мер 7 грудня 1870 р та був похоро-нений на прицерковному цвинтарі у Млинах дуже доречний адже згадка про Сян це не лише маніфестація фак-ту що тут українці жили та живуть (а його верхня течія це зараз міждержав-ний кордон України і Польщі) Це та-кож нагадування що над цією річкою ndash в Явірнику-Руському Улючі Пере-мишлі Млинах ndash пройшли всі най-важливіші моменти життя компози-тора отже можна спокуситися на афо-ризм що шум Сяну що голос надсян-ської землі постійно бринять всюди де є українці які впевнені у невмирущос-ті своєї Батьківщини

Юрій ГАВРИЛЮК

Фотографії мистецькі твори і до-кументи якими проілюстровано статтю презентувалися на вистав-ці laquoТворець українського Гимнуraquo у Львівському музеї історії релігії

Kontynuacja z nr 12015

Czy ходіті to po ukraińsku

W gwarach Podlasia między Bugiem a Narwią zachowało się wiele archaizmoacutew pochodzących jeszcze z okresu wspoacutelnoty prasłowiańskiej Jednym z nich jest daw-ne i ktoacutere na gruncie języka ukraińskiego przeszło w и (łac y np podlaskie маті w odroacuteżnieniu od poacuteźniejszego literackie-go мати) Dzięki temu do dnia dzisiej-szego w wielu miejscowościach Podlasia mamy dawne zakończenie bezokoliczni-ka -тi (-ti) charakterystyczne dla języka prasłowiańskiego Oto kilka przykładoacutew najdawniejszych form bezokolicznika używanych przez Słowian żęti kupova-ti dělati byti pekti světiti dati vesti ple-sti iti dyxati biti sějati kinuti voziti no-siti stojati stati xoditi truti laziti saditi plakati znati strěliti zimovati Jak wi-dać większość podanych prasłowiańskich form brzmi identycznie jak w archaicz-nych gwarach podlaskich międzyrzecza Narwi i Bugu

Już od drugiej połowy XI w w gwa-rach ukraińskich i zaczyna stopniowo przechodzić w и (łac y) a dawne ы zle-wa się z и w jeden dźwięk Badacze wiążą to zjawisko z depalatalizacją (stwardnie-niem) spoacutełgłosek przed dawnym i W ten oto sposoacuteb w języku ukraińskim pojawiają formy typu мати сила нива oraz zaczy-na dominować twarde zakończenie bez-okolicznika -ти np говорити кидати дати ходити носити w odroacuteżnieniu od prasłowiańskiego dziś gwarowego -ті (-ti) Samogłoska и w miejscu dawnych i oraz ы występuje we wspoacutełczesnym języ-ku literackim we wszystkich gwarach po-łudniowo-wschodnich w przeważającej większości gwar południowo-zachodnich oraz w znacznej części poacutełnocnych Jedy-nie w peryferyjnych gwarach poacutełnocnych (w tym podlaskich) oraz południowo-za-chodnich zachowały się dawne samogło-ski i oraz ы

Bywa że archaiczne gwary Podlasia z dawnym i są określane jako przejściowe białorusko-ukraińskie Jednym z bdquodowo-doacutewrdquo na ich białoruskość ma być właśnie

miękka wymowa typu ходіті говориті Z takim poglądem nie zgodził się polski językoznawca prof Władysław Kurasz-kiewicz ktoacutery w artykule bdquoNajważniejsze zjawiska językowe ruskie w gwarach mię-dzy Bugiem a Narwiąrdquo pisał bdquoPodobny typ wymowy tj twarde spoacutełgłoski przed e ale miękkie przed i ie panuje też dalej na południe w ruskich wsiach na zachoacuted od Mielnika Konstantynowa i Białej Pod-laskiej Wobec tego trudno wymowę tego typu uważać za białoruską jak sądził Kar-ski a po nim Leszek Ossowskirdquo

Warto nadmienić że prasłowiańskie etymologiczne -i (a więc także zakończe-nie -ті (-ti) w bezokoliczniku) na teryto-rium obecnej Polski zachowało się nie tyl-ko koło Bielska Podlaskiego i Hajnoacutewki nie tylko na wspominanym przez prof W Kuraszkiewicza Podlasiu Południowym gdzie do dziś przedstawiciele starszego pokolenia w tym katolicy moacutewią гово-риті ale także w zachodniej części Łem-kowszczyzny Do dziś można tam usły-szeć swojsko brzmiącą wymowę піті ходіті

Reasumując zachowanie dawnego ety-mologicznego i nie jest dowodem na biało-ruskość gwar Podlasia Poacutełnocnego dlate-go że nie może świadczyć o białoruskości cecha ktoacutera była kiedyś właściwa dla ca-łego areału językowego Słowian Wymo-wa typu ходіті читаті jest po prostu jednym z wielu archaizmoacutew zachowanych w niektoacuterych gwarach ukraińskich

Биті бити czy бути

Czasownik być w gwarach Podlasia we wszystkich osobach i liczbach ma jedyną formę ndash є (я є ти є вуон вона воно є ми є ви є вони є) identycznie jak w ukra-ińskim języku ukraińskim (w odroacuteżnieniu od rosyjskiego есть i białoruskiego ёсць) Roacuteżnice pojawiają się jednak w samej for-mie bezokolicznika gdyż w ukraińskim języku literackim mamy dziś бути a w gwarach podlaskich ndash oproacutecz normatyw-nego бути (buty) używanego w gwarach najbardziej zbliżonych do języka literac-kiego także przejściowe бити (byty) oraz биті (byti)

Najbardziej archaiczna jest forma биті (byti) ktoacutera w języku Podlasian funkcjo-nuje bez zmian od czasoacutew prasłowiań-skich Pojawia się ona w najstarszych za-bytkach piśmiennictwa staroruskiego (zapisywana jako быти) Innowacyjne y zamiast ы wchodzi sporadycznie w XIV w a bardziej powszechnym zjawiskiem staje się dopiero w XVII w

Jak doszło do tego że w języku ukraiń-skim pojawiła się forma бути zastępując z czasem dawną prawidłową formę быти Istnieją roacuteżne teorie jednak we wspoacutełcze-snym językoznawstwie ukraińskim panu-je pogląd że forma бути z innowacyjnym y (łac u) pojawiła się pod wpływem oso-bowych form czasu przyszłego буду бу-деш буде etc

Jak już wspomniano w drugiej poło-wie XI ndash w XII w rozpoczął się proces przejścia etymologicznego i w и a dawne ы zlało się z и w jeden dźwięk W rezul-tacie tego na gruncie języka ukraińskiego prasłowiańskie быти (byti) zmieniło się w бити (byty) Ta przejściowa forma mię-dzy dawnym битi a бути jest używana także w niektoacuterych wsiach na Podlasiu

W rezultacie wspomnianych procesoacutew fonetycznych czyli zmiany staroruskiego i w и oraz zlania się w jeden dźwięk dawne-go ы oraz и pojawiła się para identycznie brzmiących słoacutew бити w znaczeniu być i бити w znaczeniu bić Aby więc unik-nąć homonimii nastąpiło przejście formy бити (być) w бути na skutek wspomnia-nych wyroacutewnań analogicznych do form буду будеш W taki sam sposoacuteb pojawiły się formy був була були W archaicznych gwarach na Podlasiu zachowała się daw-na wymowa бив била билі (byw ndash wy-mawiane w niektoacuterych wsiach z u niezgło-skotwoacuterczym na końcu a także była byli) Co ciekawe język ukraiński jest jedynym językiem słowiańskim w ktoacuterym nastąpi-ło przejście u (łac y) w y (łac u) gdyż w języku rosyjskim mamy быть po biało-rusku быць po polsku być po czesku bytrsquo etc czyli z dawnym ы (łac y)

Taka interpretacja mimo że ogoacutelnie przyjęta wciąż budzi wątpliwości języ-koznawcoacutew ktoacuterzy proacutebują szukać innej etymologii słowa бути Pojawiają się teo-

Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego(Morfologia cz II Czasownik)

Могила о Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 24 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201525

rie że już w języku prasłowiańskim ist-niała forma бути na co mogą wskazywać chociażby zawierające y formy czasu przy-szłego буду будеш буде etc oraz trybu rozkazującego будь будьмо

Warto podkreślić że międzyrzecze Na-rwi i Bugu nie jest jedynym ukraińskoję-zycznym regionem gdzie zachowała się prasłowiańska forma z и (łac y) Czasow-nik być w bezokoliczniku i czasie prze-szłym zachował rdzenne ы także w gwa-rach naddniestrzańskich (na południe i zachoacuted od Lwowa) oraz karpackich (z wy-jątkiem huculskich i bukowińskich) w tym łemkowskich

Często roacuteżna wymowa omawianego bezokolicznika we wsiach ukraińskich sta-wała się źroacutedłem przezwisk Jak zauwa-żał chociażby XIX-wieczny językoznawca Iwan Werchratśkyj mieszkańcy sąsied-nich wsi w okolicach Drohobycza prze-zywali jedni drugich булаками lub бы-лаками w zależności od tego jaki sposoacuteb wymowy panował w danej miejscowości

Widać więc że podlaskie биті (byti) nie jest żadnym białorutenizmem ale jed-ną z wielu form ktoacutera w gwarach okolic Bielska Podlaskiego Hajnoacutewki czy Sie-miatycz zachowała się w niezmienionej postaci od czasoacutew prasłowiańskich Z ko-lei forma бути to dość poacuteźna innowacja

Утечи спечи ndash o dawnych formach na -чи

Jak już wspomniano bezokoliczniki w języku prasłowiańskim miały zakończenie -ti (-ті) Jednak bezokoliczniki ktoacuterych temat kończył się spoacutełgłoską tylnojęzyko-wą к г (łac k g np prasł pekti mogti) na gruncie staroruskim przyjęły końcoacutew-kę -чи (пєчи мочи)

Dawne bezokoliczniki na -ті i -чи odziedziczyły wszystkie języki wschod-niosłowiańskie w tym też ukraiński o czym świadczą formy zachowane w roacuteż-norodnych fonetycznych i graficznych wa-riantach w zabytkach piśmiennictwa ukra-ińskiego XIV-XVII w np держати не судити (XIV w) помочи (koniec XIV w) сѣна насѣчи (XIV-XV w) дрыва ро-убати (XV w) мочи (XVI w)

Podstawowa w języku ukraińskim była forma bezokolicznika z końcoacutewką -ти ktoacutera z czasem wyparła staroruskie zakoń-czenie -чи W taki oto sposoacuteb pojawiły się formy nawiązujące do prasłowiańskich (z etymologicznymi г к oraz zakończeniem -ти np пекти zamiast печи сікти za-miast сѣчи etc)

Ewolucję omawianych form bezoko-licznika dobrze widać chociażby na przy-kładzie czasownika пекти (piec)

pekti ndash пєчи ndash пeчи ndash пекти

Jak widać w języku prasłowiańskim czasownik piec miał formę pekti z zakoń-czeniem -ti ktoacutere na gruncie staroruskim zmieniło się w -чи W taki sposoacuteb powsta-ła forma пєчи (z miękką wymową spoacuteł-głosek) W drugiej połowie XI ndash XII w na gruncie języka ukraińskiego i przecho-dzi w twarde и z kolei w XII-XIII w za-chodzi zjawisko stwardnienia spoacutełgłosek przed etymologicznym e (tak pojawia się forma пeчи ndash z twardą wymową spoacutełgło-sek) Dzisiejszą normą literacką jest forma пекти ktoacutera powstała na zasadzie analo-gii do form bezokolicznika kończących się na -ти

A oto inny przykład

sĕkti ndash сѣчи ndash ciчи ndash сікти

Prasłowiańską formą czasowni-ka siec było sĕkti (z ĕ czyli jatrsquo ktoacutere cyrylicą zapisywano jako ѣ a wyma-wiano prawdopodobnie tak jak podla-ski dyftong ie) Na gruncie staroruskim bezokolicznik ten przybrał formę сѣчи W drugiej połowie XIII w w większo-ści dialektoacutew ukraińskich min tych na bazie ktoacuterych sformował się język lite-racki zaczął się proces monoftongiza-

Україномовні краєвиди Підляшшя Святіенє пасок у селіе Локніця в Пасинськуй парафії

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 6 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220157

та Явдосюк учениця третього класу гімназії ndash Люблю співати та гово-рити українською мовою Уроки та-кож є дуже цікаві ndash додає її одноліт-ка Юлія Романюк

Протягом зустрічі можна було по-чути гарні голоси членів колективу

ndash Пісні виконували дівчата з ан-самблю laquoГілочкаraquo які переважно вчаться вже в третьому класі ndash до-дає Ірина Вишенко одночасно керів-ник колективу ndash З тої причини вони приготували на цей вечір також по-частунок Можна сказати що вже від нас відходять ndash говорить

Окрім чаю чи кави глядачі мали можливість попробувати дуже смач-них тістечок які спекли учениці Врочистого характеру додавало теж прикрашення класного залу Увагу привертала кількість народних ви-шиваних рушників та синьо-жовтих квіток і прикрас які безпосередньо символізують український народ та його традиції

На академії присвяченій Тарасові Шевченку не могло очевидно забрак-нути портретів видатного поета Ці-кавим елементом презентації твор-чості Великого Кобзаря був показ

короткого мультфільму якого ство-рено на основі вірша laquoТополяraquo Шев-ченка Фільм наближував зміст одно-го з більш відомих творів поета

Зустріч з Шевченковим словом мала на меті відзначення памrsquoяті ве-ликого поета художника та духово-го провідника українського народу Одночасно була це нагода щоб за-презентувати здібності учнів та рі-вень навчання української мови в Че-ремсі

ndash Уроки української мови в гімна-зії проводяться у двох групах ndash роз-казує вчителька ndash Праця не є легкою тому що діти майже завжди послу-говуються в домах польською мовою Дуже складно вивчити дітей пра-вильно говорити українською осо-бливо акцентувати ndash пояснює Ви-шенко Тому так важливим елемен-том у збереженні народної мови та культури є свідомість самих бать-ків Вони вирішують в яких умовах живуть та вчаться їхні діти перека-зують свої взірці та традиції ndash Ду-маю що батьки дівчат співаючих в laquoГілочціraquo привrsquoязують велику увагу щоб діти вивчали і пізнавали культу-ру нашого Підляшшя а також гово-рили українською мовою ndash додає вчи-телька

З огляду на це що навчання укра-їнської мови в гімназії є переважно продовженням занять з початкової школи у найближчих роках учнів не забракне ndash В наступному році в гім-назії будуть теж дві групи учнів ви-вчаючих українську мову як рідну Ду-маю що через декілька років утри-маємося в такому стані ndash говорить Ірина Вишенко

Вечір з поезією Тараса Шевченка задовольнив як тіло так і душу гля-дачів Чутлива декламація чудові голоси зворушливий зміст творів та солодка гостина утішили прибулих гостей І знову підтвердився універ-сальний сенс слів Великого Кобзаря

Учітесь читайте І чужому научайтесь Й свого не цурайтесь

Агнешка ПАРФІНЮКФото Є Рижика

Imprezy kulturalne poświęcone ucz czeniu rocznicy urodzin Tarasa Szewczenki z udziałem Związku Ukraińcoacutew Podlasia odbyły się w ramach zadań realizowanych przez ZUP dzięki

dotacji Ministra Administracji i Cyfryzacji RP

26032015 в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську відбулися майстер-класи на яких під керівництвом пані Євгенії Казимирук діти з класів ІІ А і ІІІ А виконували прикрашені гілочки на Вербну неділю 27032015 всі учні з чотирьох початкових класів з україн-ською мовою навчання виконували символ приходу вес-

ни ndash laquoбуслячі лапкиraquo з дріжджового тіста яке раніше приготували вчительки

Заняття проходили в рамках програми laquoДо джерелraquo реа-лізованої Союзом українців Підляшшя завдяки дотації Мі-ністра адміністрації і цифризації та підтримці Бургомістра міста Більськ-Підляський А ҐІЗА

26032015 в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську laquoбуслячі лапки з дріжджового тіста яке раніше

Діти в Більську готові до весни й Великодня

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 8 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220159

Вперше за шістдесят років в україн-ській церкві великомученика Ди-

митрія в селі Явірник Руський біля Пе-ремишля прозвучала Архиєрейська Лі-тургія Нею розпочалися офіційні захо-ди зі вшанування 200-літнього ювілею композитора священика автора ме-лодії державного гимну України Ми-хайла Вербицького А 10 березня випо-внюється 150-річчя першого публічно-го виконання нашого славня у місті Пе-ремишлі

Отож в суботу 28 лютого до ма-льовничого села на Надсянні що за 47 кілометрів від Перемишля приїхала численна делегація зі Львова та облас-ті з Тернополя представники Львів-ських обласної ради та держадміні-страції офіційна делегація з Яворів-ського району де на кількох парафіях служив отець Михайло Вербицький Також приїхали делегації українців з Перемишля з Варшави зі Львова най-більш представницькими були товари-ства laquoНадсянняraquo та laquoЛемківщинаraquo ndash це безпосередньо ті люди старшого поко-ління які були примусово виселені з цих теренів їхні діти та онуки

Після закінчення Служби Божої від-булося освячення інформаційної та-блиці на якій трьома мовами ndash україн-ською польською та англійською ndash роз-повідається про те що в цьому селі на-родився композитор автор мелодії На-ціонального гимну України отець Ми-хайло Вербицький Правда встанови-ти її на дзвіниці біля церкви як попе-редньо планувалося не вдалося ndash укра-їнці Перемишля які цим займалися не встигли пройти всі бюрократичні ща-блі й отримати відповідний дозвіл Можливо це й добре що так сталося бо дзвіниця де має висіти ця таблиця зараз перебуває в досить занедбаному стані Вона потребує реставрації зре-штою церква також

До церкви великомученика Дими-трія в останні роки їздять члени това-риства laquoНадсянняraquo на день вшануван-ня цього святого на день народжен-ня о Михайла Вербицького на вели-кі християнські свята Зараз мова іде про те аби цю недіючу й вже непотріб-ну полякам церкву повернути україн-ській громаді Перемишля laquoДля нас вона має велику мистецьку й історич-ну цінність mdash казав голова товари-ства laquoНадсянняraquo Володимир Середа mdash Проблема у тому що зараз в Явірни-ку Руському немає жодної української родини до Перемишля коло 50 кіло-метрівhellip Не так просто буде цю церк-ву утримувати У будь-якому разі ми будемо домагатися передачі цього хра-му українцям Про це ми вже поінфор-мували і попросили сприяння віце-премrsquoєр-міністра міністра культури Вrsquoячеслава Кириленка Для початку було б добре щоб там хоч раз на місяць чи раз на два місяці відправлялась Лі-тургія Також тут дуже гарне місце для проведення фестивалів духовної музи-

ки Гадаю це б зацікавило поляків та й європейців які б відкрили для себе нашу духовну візантійську спадщину Це невеличке село може стати справж-ньою туристичною Меккою і 2015 рік може стати переломним у цьому двох-сотлітній ювілей Михайла Вербиць-кого внесений до святкувань на рівні ЮНЕСКОraquo

З перших днів березня у Львові по-чали відкриватися виставки на яких були вперше показані унікальні екс-понати що ілюструють життя і твор-чість українського композитора Від неділі 1 березня в архикатедрально-му соборі св Юра експонована була виставка laquoПерші парафії о Михайла Вербицькогоraquo Це пересувна вистав-ка яка впродовж останніх місяців вже побувала у селах де колись служив о Вербицький ndash Завадові та Залужжі Яворівського району і Стрілках Ста-росамбірського району Львівської об-ласті Згодом експозицію матимуть змогу побачити мешканці різних міст Львівщини та всієї України

Ювілеї 200-ліття народження автора мелодії державного гимну України і 150-річчя його пер-шого публічного виконання у місті Перемишлі це як завжди нагода для публічних національ-них маніфестацій а у цьому випадку й інтер-національних адже місцевості звrsquoязані з роко-винами зараз у межах Польщі тому своїм го-лосом приєдналися до них президенти обох дер-

жав Але окрім молитов над Сяном і квітів від президентів на могилу композитора у Львові одному з міст на його життєвому шляху відбу-лася ще й низка заходів які не лише стимулю-ють позитивні емоції але й поглиблюють зна-ння отже виставки національних раритетів з музеїв архівів та бібліотек Зрозуміло що не могло обійтися й без підляських акцентів

Ювілей з молитвою піснею іконою

Нащадок композитора Андрій Вербицький біля ним самим укладеного генеалогічного дерева роду Вербицьких Фото Т Гринчишин

Створили цю виставку Світлана Ко-чергіна науковий працівник Львівсько-го історичного музею Ганна Папірник голова Львівського обласного осеред-ку Всеукраїнської громадської органі-зації laquoЖіночий вибірraquo та Ольга Котов-ська викладач Львівського регіональ-ного інституту державного управлін-ня Двоє останніх окрім того підготу-вали до ювілею книгу laquoУ музиці життя до Господа полину Невідоме з життя о Михайла Вербицькогоraquo

На відкритті були присутніми дале-кі нащадки о Михайла зокрема 67-річ-ний праправнук Андрій Вербицький з родиною До речі цей чоловік уклав генеалогічне дерево роду Вербицьких яке містить інформацію про понад сот-ню осіб з 9 поколінь Воно також пред-ставлене на виставці Багато на ній різ-номанітних світлин і документів Осо-бливе зворушення викликає єдиний дивом збережений аркуш зі знищеної метричної книги із власноручним за-писом о Вербицького про смерть його рідної доньки Окрім того тут чимало оригінальних речей з церков згаданих сіл Деякими з них цілком ймовірно міг користуватися сам священик і ком-позитор

3 березня у Львівському музеї істо-рії релігії було відкрито виставку ти-тулом laquoТворець українського Гимнуraquo скомпоновану з архівних документів

фотографій та дуже незвичних ікон Відкриття супроводжувалось аншла-гом у традиційному виставковому залі музею ndash колишній монастирській тра-пезній не залишилось жодного вільно-го місця На прохання організаторів ви-ставки Зоряни Білик й Василя Банаха відгукнулися архівні й музейні устано-ви Львова надавши цінні документи зі своїх збірок

Багато тут документів що пока-зують основні віхи в біографії ком-позитора як хоч би аркуш метрич-ної книги із записом про його наро-дження та документи часів навчання у Львівській семінарії Чільне місце у виставці займають особисті нотні за-писи композитора церковні пісні для чоловічого хору laquoОтче нашraquo laquoХрис-тос Воскресraquo laquoЗаповітraquo Т Шевчен-ка оперета на одну дію laquoПростач-каraquo Окреме місце експозиції займає унікальний рукопис першого варіан-ту пісні-гимну laquoЩе не вмерла Украї-наraquo отже головну пісню тепер мож-на й побачити Окрім того на вистав-ці експонуються і фотографії місць над Сяном де жив та творив о Ми-хайло Вербицький виконані Юрієм Гаврилюком який проживаючи на Підляшші досліджує та документує інколи laquoз дещо мистецьким ухиломraquo все що стосується української історії і культури у межах Польщі

Та родзинкою виставки безумов-но були ікони-тіні Маргарити Дави-дюк ndash також підляшанки яка зараз од-нак проживає у Перемишлі й займаєть-ся не лише іконописом але веде також реставраторську майстерню Вона до-вгий час реставрувала церкву Покро-ви Пресвятої Богородиці в селі Мли-ни де була остання прижиттєва пара-фія о Вербицького Працюючи відна-йшла там деревrsquoяні дошки які вже не були придатні для вжитку ndash і перетво-рила їх на своєрідні ікони-тіні Отже зараз Млини це не лише laquoрідне місцеraquo національного гимну але й нової фор-ми мистецтва водночас традиційного та новаторського

Наступного дня 4 березня була від-крита виставка laquoВідомий і невідомий Михайло Вербицькийraquo яку її куратор Роксоляна Мисько-Пасічник побуду-вала на матеріалах з особистого архіву Станіслава Людкевича що зберігається у Музично-меморіальному музеї Соло-мії Крушельницької у Львові (його філі-алом є Меморіальний музей Станіслава Людкевича) С Людкевич народжений у надсянському Ярославі в молодості звrsquoязаний також з Перемишлем актив-но пропагував музичну спадщину га-лицьких композиторів ХІХ ст Саме він у 1934 р писав laquoКим є для нас Михай-ло Вербицький Яке місце займає він в розвою нашої музики Оце питання

Підляшанка з-над Сяну Маргарита Давидюк та мистецька laquoродзинкаraquo львівської вис тавки ndash ікони-тіні яких ідея народилася під час реставрації

церкви в Млинах Фото В Дубас (laquoЛьвівська газетаraquo)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 10 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201511

на які повинна би дати відповідь кож-на українська дитина про що повинні б уже співати горобці на українських ха-тах Але здається на жаль не буде за-йвим і в цім місці цю справу ще раз ко-ротко зrsquoясувати

Михайло Вербицький ndash це перший піонер української музики на Галиць-кій Україні в 40-х роках минулого сто-ліття себто в часах коли у нас ще не було ні Лисенка ні laquoЗапорожця за Ду-наємraquo він є найбільшим нашим після Бортнянського духовним хоровим ком-позитором творцем хорового стилю в Галичині

Вербицький є нашим симфоніком а десяток його т зв симфоній (а радше увертюр) ndash першою талановитою спро-бою української симфонічної музики в Галичині й на Україні взагалі тим на-ріжним каменем від якого починає творитись ця література

У Вербицькім ми маємо першого галицького плідного оперетиста яко-го оперети та мелодрами числом по-над 10 становили у нас відповідник до laquoНаталки Полтавкиraquo та laquoМару-сіraquo

У Вербицькім ми маємо й остан-нього композитора-гітариста для яко-го гітара була фортепіано який напи-сав кільканадцять зшитків пісень з гі-тарою і гітарових творів

Вербицький для нас є не тільки музикою але також символом нашо-го національного відродження в Га-личиніraquo

Приємною несподіванкою цієї ви-ставки стала оригінальна фотогра-фія Михайла Вербицького викона-на у 1860-х роках Наприкінці ХІХ ст була вона використана Т Маєрго-фером автором літографічного пор-трету композитора відтак послужи-

ла при опрацюванні поштової картки з зображеннями українських компо-зиторів яку випустив коломийський видавець Яків Оренштайн Однак про це що є вона у музейних фондах практично ніхто не знав

Звісно основною подією 4 березня були урочистості в Млинах де поко-яться тлінні останки отця-компози-тора ndash тут відслужено урочисту па-нахиду й на могилу лягли квіти на-діслані президентом України Петром Порошенком та президентом Польщі Броніславом Коморовським

laquoДякую українцям усього світу та українцям Польщі за турботу про збереження памrsquoяті про наших на-щадків та визначних співвітчизни-ківraquo ndash зачитали рядки привітання Петра Порошенка який також наго-лосив що Україна цінує дружні від-носини з Польщею та вдячна за спіль-ні зусилля та допомогу у нинішньому протистоянні на Донбасі Президент звернув увагу що 200-річчя від дня народження отця-композитора Ми-хайла Вербицького співпадає з 150-ю річницею першого публічного ви-конання гимну України та підкрес-лив що він laquoщиро вдячний польсько-му народові за шанобливе ставлення до наших спільних цінностей та над-баньraquo Президент Броніслав Коморов-ський у своєму зверненні акцентував увагу на тому що laquoукраїнці можуть розраховувати на поляків ми ndash ра-зом з вамиraquo laquoІ віримо ще вам браття українці усміхнеться доляraquo ndash сказа-но у привітанні президента Польщі

Відзначити памrsquoять хорового ди-ригента та отця-композитора Михай-ла Вербицького приїхав також посол України в Польщі Андрій Дещиця ndash він покладав вінок на могилу ком-позитора Після офіційної частини українські та польські хори разом ви-конали твори Вербицького Учасни-ки події і українці і поляки гуртом заспівали під акомпанемент духово-го оркестру Державний гимн Украї-ни Після офіційної частини україн-ські та польські хори серед яких був мистецький пісенний колектив імені Павла Чубинського з Борисполя ви-конували твори Вербицького

У рамках святкування відбулася презентація поштової марки та кон-верта випущених до 200-річчя Ми-

laquoЯке молоді вихованняraquo Делегація студентів викладачів і працівників Львів ського національного університету імені Івана Франка біля могили

Михайла Вербицького 4 березня 2015 р Фото Прес-центр ЛНУ

хайла Вербицького (спецпогашення ювілейних марки та конверта відбу-лося в Києві) Відтак 6 березня від-крилася ще одна ювілейна виставка ndash у Львівській національній науко-вій бібліотеці ім В Стефаника з якої фондів експоновано понад 120 книг рукописів ілюстрацій Тут є і періо-дичні видання у яких містяться стат-ті про видатного композитора і цер-ковні твори Вербицького програми вистав на яких прозвучала його му-зика і тексти Державного гимну різ-ними мовами Звісно окрасою ви-ставки був оригінал нотного запису

майбутнього гимну виконаний ру-кою Михайла Вербицького адже він переховується саме laquoу Стефаникаraquo Можна було також подивитися при-мірник львівського часопису laquoМетаraquo з поезіями Шевченка Серед них над-рукували також вірш laquoЩе не вмерла Українаraquo адже в Галичині довго вва-жали цей твір Шевченковим

А 10 березня Славень України міг слухати й виконувати кожний хто опинився цього дня у Львові адже всіх запрошено прибути перед міську ратушу і з нагоди 150-річчя з дня пер-шого публічного виконання Держав-

ного гимну України згуртуватись та спільно заспівати Отже львівський Ринок сяяв щасливими обличчями старих і малих студентів і професо-рів які зібралися у більш як 5-тисяч-ному гурті й натхненно виспівува-ли найважливішу пісню української Держави

Семен ЛУКАШУК

Використано інформацію яку нада-ли Надія Пастернак Тарас Гринчи-шин Людмила Шубіна та інші

Як кожного року перед Великодніми святами у Шкільно-дошкільному комплексі в Черемсі від-

булися майстер-класи рукоділля для учнів які вчать-ся української мови як рідної Цього року відбулися вони 19 березня а проводила їх пані Євгенія Казими-рук Діти виконували традиційні народні квіти з па-перу для декорування великодніх вербочок

31 березня ця сама група учнів взала участь у про-гулянці до Білостоцького музею села де відбували-ся майстер-класи з малювання писанок Під час пе-ребування у музеї просто неба учні мали нагоду по-слухати розповідь про святкові традиції на Підляш-ші оглянути виставку писанок з нашого регіону та самотужки виготовити писанку технікою батіку

Йоанна РОМАНЮК

Як кожного року перед Великодніми святами

Черемшанські писанки і квіти

Projekt bdquoDo źroacutedełrdquo jest realizowany przez Związek Uk raińcoacutew Podlasia dzięki dotacji dotacji Ministra Administracji i Cyfryzacji oraz wsparciu finansowemu Burmistrza Miasta Bielsk Podlaski

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 12 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201513

Шевченкові роковини з молитвоюі поетичним словом

Молитвою за душу раба Божого Тараса почалися 8 березня вран-

ці люблинські відзначення памrsquoяті Та-раса Шевченка У парафіяльній церк-ві православної парафії свт Петра (Могили) в Люблині в Другу Неділю Великого посту була відслужена Бо-жественна Літургія за якою вознесли молитву за українського поета Зго-дом служилася ще урочиста панахида на середині храму під час якої також молилися за душу Тараса Шевченка

Богослужіння були відслужені на прохання Українського Товари-ства Добрий Бог дозволив нам і цьо-го року продовжити люблинську тра-дицію спільної молитви за Великого Кобзаря Це важливо що відзначення памrsquoяті Шевченка мають також моли-товний церковний вимір адже Тарас Шевченко був православним христи-янином а з православної перспективи саме літургійна молитва є найвищим виявом поваги і памrsquoяті

9 березня 2015 року пополудні вже вдруге відбулося в Люблині laquoЧитан-ня Шевченка у сквері Шевченкаraquo В 201-у річницю народження Велико-го Кобзаря продовжили започаткова-ну минулого року традицію читан-ня творів Тараса Шевченка на скве-рі його імені який дістав свою назву завдяки клопотанням Українського Товариства і в 2013 р відбулося його урочисте відкриття

Цього року любителі поезії Т Шевченка зібралися менш численно ніж минулого року Серед присутніх були члени української громади Лю-блина працівники Генерального кон-сульства України в Люблині з т во Генконсула Сергієм Сидюком по-вноважений Люблинського воєводи у справах нац меншин Маріуш Куха-рек але прибули також люди які не-давно опинилися в Люблині а серед них студент з Дніпропетровська Єв-ген Гаркуша

Першим зачитаним твором став Шевченків laquoЗаповітraquo Згодом чита-ли різноманітні перлини laquoКобзаряraquo

Поруч української прозвучала також і польська мова Читали люди різно-го віку ndash від 5 по 90 років Читання закінчив голова Товариства д-р Гри-горій Купріянович вказуючи на акту-альність поезії Шевченка в цю визна-чальну хвилину історії України коли стала вона жертвою агресії

У вівторок 10 березня відбулося Шевченківське свято яке проведено у Центрі Культури в Люблині Саме 10 березня у цій культурній установі відбувався Воєвідський фінал Х Все-польського декламаторського конкур-су української поезії та прози яко-го співорганізатором від багатьох ро-ків є Українське Товариство Уро-чистим звершенням відзначень юві-лею 10-річчя конкурсу став Ювілей-ний концерт Х Всепольського декла-маторського конкурсу української по-езії та прози Саме зразу після закін-чення цього концерту відбувся вечір у памrsquoять Великого Кобзаря

Першим виступили на сцені до-шкільнята Української недільної шко-ли в Люблині з міжсадочкової групи навчання української мови Молодята під опікою своєї вчительки д-р Олени Гайдамаки-Падалки підготували гар-ну програму та декламували вірші та співали пісень на слова Т Шевченка

під звуки скрипки на якій грав один із батьків ndash Кшиштоф Бутрин Виступ наймолодших артистів викликав за-хоплення публіки В подяці за гар-ний виступ дітки дістали подарунки ndash папки з козаками

Згодом запрошено до слова офіцій-них гостей До присутніх звернули-ся зі словом т во Генерального кон-сула України в Люблині Сергій Си-дюк уповноважений Люблинського воєводи у справах нацменшин Марі-уш Кухарек представниця Маршал-ка Люблинського воєвідства Малґо-жата Блащик-Осік директор Відді-лення культури Міського управлін-ня Люблина Міхал Карапуда голова Товариства laquoСпільне корінняraquo Збіґнєв Войцєховський

З зацікавленням всі очікували на черговий пункт програми про який нагадували таємничі декорації що стояли на сцені Стала ним театраль-на вистава на мотивах Шевченкової поеми laquoГамаліяraquo (На фото) Предста-вила її театральна група української молоді Люблина laquoДивословоraquo Біль-шість присутніх вперше почула про цю групу хоч не був це дебют моло-дих акторів Насправді ця театральна група існує вже з 2003 р входять у її склад учні Української недільної шко-

З весняних хронік Українського Товариства

Українське Товариство ndash громадська організація що гуртує українців Люблина Холма та інших місцевостей регіону організатор заходів як культурного так і громадського характеру

які служать збереженню українських традицій та національної ідентичності

Цього року минають 100-і роковини біженства ndash масової евакуації українського православного населення Холм-

щини і Підляшшя під час Першої світової війни здійсненої російською адміністрацією перед наступом авторо-угор-ських і німецьких військ влітку 1915 р Маршрут переїзду проходитиме місцями про які згадує у своїх спогадах про бі-женство холмський священик о диякон Іван Которович

30 травня 2015 р (субота)Зустріч 10 год Гостинне біля колишньої церквиМаршрут Гостинне відвідання храму уведення зачитання першого фрагменту спогадівТератин зупинка біля кол церкви відвідання храму зачи-тання другого фрагменту спогадів розповідь про св свя-щенномученика Василія (Мартиша)Холм відвідання Холмської гори та православної церкви св Івана БогословаУгруськ зупинка біля церкви зачитання третього фрагмен-ту спогадівБерезно зупинка біля церкви відвідання храму розповідь про історію Православrsquoя в Березні панахида за людей які за-знали біженства доповідь д-ра Маріуша Сави laquoОтець Іван Которович та його спогади про біженствоraquo вогнище теа-тральна вистава laquoХолмське біженствоraquo у виконанні теа-тральної групи української молоді Люблина laquoДивословоraquo сценарій та режисерія Леся Соболівська (реалізуються за-вдяки дотації Міністра адміністрації і цифризації РП та за підтримки фірми bdquoMidexrdquo з Березна)

Переїзд мотоциклами шляхом біженства 1915-2015

Інформація та записи savi1985wppl тел 51-444-97-37

Організатори Українське Товариство Маріуш Сава спів-праця Братство Православної Молоді Люблинсько-Холмсь-кої єпархії

Можна брати участь в переїзді машинами Буде також ор-ганізована безкоштовна поїздка автобусом Виїзд з Лю-блина о 800 год з Холма о 900 год Організатор поїздки по Холмщині шляхом біженства 1915-2015 Українське Товариство реалізується завдяки дотації Міністра адмі-ністрації і цифризації РП Зголошення на поїздку e-mail ukr-tovwppl тел 795130610

ли в Люблині які саме з 2003 р сис-тематично підготовляли численні те-атральні вистави інсценізації худож-ні програми Лише минулого року ви-рішили офіційно оформитися в теа-тральну групу й на Шевченківсько-му святі вперше виступили під новою назвою яку запропонував д-р Ан-дрій Савенець Театральна розповідь про отамана Гамалію захопила публі-ку Молоді актори гарно справилися з важким художнім матеріалом Режи-сером вистави була вчителька україн-ської мови Леся Соболівська автором декорацій ndash Микола Соболівський а виконала декорації фірма Penna Art Studio

Останнім пунктом програми Шев-ченківського свята була лекція львів-ської поетеси письменниці перекла-дача Маріанни Кіяновської В акаде-мічному ключі доповідачка проаналі-зувала роль Шевченка в нашому жит-ті Цікавим елементом було введення категорії дару при аналізі ролі Шев-ченка в сучасності Поетеса дарува-ла українській громаді Люблина гар-ну книжку laquoТарас Шевченко у при-ватному життіraquo

Молитва за воїнів армії УНР в Люблині в Провідну неділю

За традицією також і цього року в Провідну неділю 19 квітня над мо-

гилами воїнів армії УНР на православ-ному кладовищі при вул Липовій в

Люблині була відслужена коротка зау-покійна литія Богослужіння очолив о прот Георгій Лукашевич з кафедраль-ної православної парафії Преображен-ня Господнього в Люблині Над моги-лами борців за волю України які піс-ля невдачі змагань за самостійну Укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 14 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201515

їну оселилися в Люблині та околиці і тут знайшли місце вічного спочинку прозвучало радісне Христос Воскрес На молитві традиційно зібралася укра-їнська громада Люблина Ініціатором молитви було Українське Товариство

Пасхальну заупокійну молитву воз-несли також над могилами інших спо-чилих членів української православ-ної громади Люблина У цьому числі над могилою поета і перекладача Пе-тра Куприся автора першого повного перекладу Шевченкового laquoКобзаряraquo польською мовою

Вшанували памrsquoять союзників

У 95-у річницю укладення союзно-го договору між Українською На-

родною Республікою та Республікою Польща ndash у вівторок 21 квітня 2015 р ndash вшанували ми памrsquoять союзників 1920 р Поклали квіти на могилах солдатів обох союзних армій що спочивають на люблинському кладовищі на вул Ли-повій на могилах воїнів армії Україн-ської Народної Республіки на право-славному цвинтарі та на могилах поль-ських солдатів війни 1920 р на вій-ськовому кладовищі на вул Білій Іні-ціаторами вшанування річниці поль-сько-українського союзу 1920 р було Українське Товариство та Товариство laquoСпільне корінняraquo

В урочистості взяла участь кілька-десятиособова група поляків і укра-їнців (та одна японка) Серед учасни-ків були зокрема Генеральний кон-сул України в Люблині Василь Пав-люк Заступник Голови Соймику Лю-блинського воєвідства Анджей Пруш-ковський представник Маршалка Лю-блинського воєвідства заступник ди-ректора Департаменту культури осві-ти та спорту Маршалківського управ-ління Анджей Міскур секретар Укра-їнського Товариства д-р Андрій Саве-нець Зі словом звернулися до присут-ніх ініціатори урочистості біля могил українських солдатів ndash голова Україн-ського Товариства д-р Григорій Купрі-янович а біля могил польських солда-тів ndash голова Товариства laquoСпільне ко-рінняraquo Збіґнєв Войцеховський

95 років після укладення україн-сько-польського союзу на могилах сол-датів союзних армій покладено квіти і загоріли світла памrsquoяті Ми викона-ли свій обовrsquoязок памrsquoяті про героїв на-ших народів

І Л Фото Г Купріяновича

(Постійна інформація про Українське Товариство на wwwfacebookcom)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014 рік бюлетеню українських учнів

на Люблинщині laquoУкраїнці у Фете-рівraquo що його видає в Люблині о Ан-дрій Конахович разом з українськими учнями які приїхали на навчання до Люблина та околичних місцевостей з України

1 і 2 номер піврічника починає ури-вок з laquoНауки в неділю перед Різдвомraquo Леонтія Карповича (1580-1620) при-свячений передріздвяній сповіді До-повнюють його ноти і текст доволі ці-кавої хомської колядки (laquoОй в холм-ській землі ясная зоря зійшла з-за моря щасть Божеraquo) Далі ідуть статті учнів які пишуть про враження від життя і навчання в Польщі участь у заходах та релігійних святах І так знайдемо тут про польсько-українські класи в Комплексі шкіл ім А Квятковського у Бихові де навчається понад 40 осіб з України а також про підписання до-говору про співпрацю між Гімназією 1 у Люблині та Рівненською гума-нітарною гімназією Молоді журна-лісти пишуть також про паломництво на святу гору Афон в Греції реколек-ції у Фетерів життя у Шкільній бур-сі 5 у Люблині окрім того набли-жують постать Івана Коженєвського (1892-1950) народженого у селі Забо-лоття на Південному Підляшші вчи-теля української мови лейтенанта ар-мії Української Народної Республіки який у 1922 р балотувався на виборах до Сейму як репрезентант української

В історії української музики переду-сім в колі композиторів але й спі-

ваків легко знайти особи звязані своїм народженням або родоводом з Надсян-ням і Лемківщиною якої межу колись простягали навіть аж до верхівя Сяну зараховуючи до неї й околиці Сянока laquoСтарійшиноюraquo цього гурту є звісно Дмитро Бортнянський (1751-1825) син козацького сотника що з Лемківщи-ни примандрував аж до Глухова в яко-му тоді розташовувалася гетьманська столиця Далі йдуть Іван Лаврівський (1823-1873) Анатоль Вахнянин (1841-1908) Модест Менцинський (1875-1935) та Станіслав Людкевич (1879-1979) Останній у своїх статтях під-креслював першість Д Бортнянського laquoякий у XVIII ст у добі поневолення України Московщиною гідно засвід-чив нашу музикальну культуру перед Європоюraquo не лише за часом народжен-ня але й за значенням та впливом на інших творців laquoБортнянський ndash писав Людкевич у 100-річчя його смерті ndash не тільки глибоко коріниться в минувщи-ні української культури його музика силою свого національного виразу й характеру утвердилася по його смерті на Великій Україні й у нас в Галичи-ні ndash помимо нашої волі й без нашого змагання і наклала свою печать на всю нашу церковну музику ХІХ ст Справ-ді трудно собі нам уявити чим була б наша церковна музика нині без Борт-нянського Усе що є в ній більш вар-тісне та інтересне ndash се твори більше або менше талановитих наслідників та епігонів Бортнянського таких як київ-ські Турчанінов Львовський (не згаду-ючи про московських як Львов Дави-дов) чи наших як Вербицький Лав-рівський та ін Усі вони живились май-же виключно соками музики laquoнашого Моцартаraquo як звав Бортнянського най-ближчий йому по духові і формі Мих Вербицькийraquo

Чи такий вступ до статті до 200-річ-чя творця українського національного гимну доречний Думаю що так адже якщо глянути на світ з трохи більш фі-

лософської перспективи стає зрозумі-лим що на будь-яку подію laquoпрацюва-лаraquo вся попередня історія ndash практично laquoвід сотворіння світуraquo Так само й таку всесвітню передісторію в яку яскра-во вписаний Бортнянський ndash з його символічним лемківсько-наддніпрян-ським родоводом ndash мусив мати цей момент коли у парафіяльному домі в селі Млини що розташовувалися на цей час в межах Перемиського цирку-лу а від 1867 р ndash в Яворівському повіті

була скомпонована музика української laquoвічної пісніraquo (відбулося це у першій половині 1863 року адже як запевняє львівський дослідник Олександр Зе-лінський laquoнайдавніша удокументова-на дата повrsquoязана з гимном є 14 червня 1863 рraquo) У грудні 1870 р тут спочило на вічність тіло Михайла Вербицького отже Млини поблизу яких пролягає один із шляхів зі Львова у Польщу ста-ли постійним місцем проведення осно-вних пропамятних заходів ndash також цьо-Композитори Микола Лисенко Сидір Воробкевич Михайло Вербицький

(1902р серія laquoІсторія України-Русиraquo Яків Оренштайн Коломия)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014

Нове від laquoУкраїнців у Фетерівraquo

меншини Журнал закінчує текст про шкідливість куріння

Подвійний номер laquoУкраїнці у Фете-рівraquo зrsquoявився під почесним патронатом Генерального консула України в Лю-блині Івана Грицака завдяки фінансо-вої підтримки Люблинського інститу-ту православної культури та Люблин-ського воєводства

Більше інформації усі зацікавле-ні знайдуть на сайті httpswwwface-bookcomuavetter

Українці у Фетерів Biuletyn ucznioacutew ukraińskich na Lubelszczyźnie nr 1-2 (3-4) wyd o Andrzej Konachowicz Lub-lin 2014 ss 16

Людмила ЛАБОВИЧ

Михайло Вербицький ndashбіографія вписана в краєвид

надсянських сіл

Михайло Вербицький Автолітографія Т Маєргофера

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 16 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201517

горічних повязаних з ювілеєм його на-родження Однак найпершими місце-востями на життєвому шляху компози-тора були інші села хоч також у межах історичного Перемиського князівства Явірник-Руський та Улюч розташовані на північний схід від Сянока на відста-ні однієї милі від себе (саме такою оди-ницею дещо більшою ніж 7 кілометрів тут вимірювали дороги у ХІХ ст)

Явірник-Руський (у 1977 ndash 1981 рр мав laquoвиправленуraquo назву Jaworowice) який зараз адміністративно належить Перемиському повітові Підкарпатсько-го воєводства (гміна Бірча) вперше зга-дується у документах початку XVI ст коли був тут вже водяний млин та 6 ла-нів оброблюваного ґрунту Перша згад-ка про місцевого духівника отже й під-твердження існування парафії дещо пізніша з 1589 року Село входило тоді до складу Сяніцької землі Руського во-єводства Відтак у першій полови-ні ХІХ ст Явірник належав до Сяніць-кого циркулу а після реформи адміні-стративної мережі Галичини проведе-ної у 1860-х роках опинився у Бірчан-ському повіті (у 1876 р повітовий центр перенесено до Добромиля) За обрахун-ками польського історика Здзіслава Бу-дзинського у 1785 році у Явірнику мало б бути 400 мешканців в тому числі 284

греко-католиків 100 римо-католиків та 16 євреїв Українці проживали в осно-вній частині села та присілках Рибне й Нетребка натомість поляки у присілку Борівниця який виник у звязку з побу-довою тут у XVIII ст laquoфабрики склаraquo (скляні мануфактури засновано тоді також у межуючих з Явірником Пору-бах і трохи дальшій Березці) За дани-ми церковних шематизмів число гре-ко-католиків спочатку зростало досить повільно адже у 1833 р було їх тут 440 осіб але протягом наступного сторіччя збільшилося майже втричі до близько 12 тис За обрахунками національного складу населення Галичини які провів Володимир Кубійович у 1939 р в пе-реважно українській частині Явірни-ка мало проживати 1180 українців 80 поляків 160 laquoлатинниківraquo (римо-като-ликів які вживали у побуті українську мову) та 80 євреїв Населення Борівни-ці яка зараз є окремим селом складали майже повністю поляки ndash 720 осіб (крім них було ще 30 польськомовних греко-католиків та 10 євреїв)

У 1806 р парохом у Явірнику-Русь-кому став о Михайло Андрій Вербиць-кий одружений з перемишлянкою Пе-лагією Пацановською який від 1807 р мав також функцію бірчанського дека-на Родина проживала у плебанії яка

стояла напроти старовинної деревяної церкви св Великомученика Димитрія на другому боці сільської вулиці Саме тут 4 березня 1815 року прийшов на світ майбутній композитор який своє пер-ше імя отримав по батькові Відбулося це майже точно в рік після народжен-ня Тараса Шевченка а можна додати ще й цікавинку що Павло Чубинський автор слів вірша який став національ-ним гимном народився у Тарасове два-дцятипятиріччя (у Галичині цей вірш спочатку вважали також твором Коб-заря адже з таким підписом був над-рукований у львівській laquoМетіraquo) Біль-ший вплив на долю родини мала однак статистика з якої виходило що Явір-ник не був у тамтому часі багатолюд-ним селом Тому не дивно що о Вер-бицький охоче скористався нагодою та своїми можливостями (був не лише де-каном але двоюрідним братом єписко-па) щоб переїхати до сусіднього Улю-ча у якому було вчетверо більше па-рафіян (за обрахунком для 1785 р про-живало тут 1270 осіб ndash 1150 греко-ка-толиків 80 римо-католиків 40 євре-їв) Саме звідти після швидкої смерті батька 10-річний Михайло Вербиць-кий потрапив до Перемишля де заопі-кувався ним сановитий родич ndash греко-католицький єпископ Іван Снігурський

(1784-1847 на кафедрі від 1818 р) якого матір була з Вербицьких Найпевніше ця обставина призвела до присвоєння Улючеві ролі місця народження ком-позитора що більш як сто років повто-рювали всі біографічні публікації По-милку виправлено щойно у 1990-2000 рр коли досліджено метрикальні кни-ги обох парафій Тому не варто доріка-ти улючанам які 1990 р біля Вознесен-ської церкви поставили хрест приуро-чений до ювілею 1000-річчя Хрещен-ня України а поряд з ним розмістили камяні плити з портретом і написом що в їхньому селі народився автор му-зики пісні laquoЩе не вмерла Українаraquo

Сімейною хронікою родини Вер-бицьких є записи в метрикальних кни-гах парафій в обох селах зокрема кни-га народжень парафії св Димитрія у Явірнику-Руському за 1784-1830 рр у якій зафіксоване народження в цьому селі трьох синів священичого подруж-жя (документ зберігається у Централь-ному державному історичному архіві України у Львові) Малюють вони істо-рію великою мірою трагічну адже ви-являється що першим на світ зявився Михайло Малахій ndash 19 січня 1813 р Ця дата була справді нещасливо адже пер-вісток прожив всього-на-всього тро-хи більш як два роки помираючи 3 бе-резня 1815 р Наступного дня панімат-ка Пелагія народила чергову дитину ndash героя нашої розповіді якого охрещено без зволікання 5 березня 1815 р даю-чи йому перше імя щойно похороне-ного брата 19 грудня 1817 р народив-ся ще третій син Вербицьких ndash Йосиф Володислав Всіх трьох хлопців хрес-тив о Іван Максимович парох з сусід-нього села Липа а його дружина Анна була для них хресною матірю

У записі про охрещення майбут-нього композитора який отримав іме-на Михайло Лев (Michail Leo ndash запи-си велися латинською мовою) знахо-димо аж чотири пари хресних бать-ків що нам показує товариське коло до якого належав явірницький парох Перша пара це ясневельможний Анто-ній Ризєвич ndash дідич та ясневельможна Йосифа Ґембаровичівна ndash дочка посе-сора друга пара це достойний Онуф-рій Раставецький ndash парох Березки та Анна Максимовичова ndash дружина па-роха Липи третя пара це ясневель-можний Казимир Ґембаровіч ndash посе-сор та Марія Михальська ndash дочка па-роха Павлокоми врешті четверта пара це Михайло Маркевич ndash старший ліс-ничий та Марія Яворська з фабрики

скла (можна здогадуватися що з Бо-рівниці) Подібне соціальне коло отже члени земянських і греко-католицьких священичих родин та службовці з на-вколишніх сіл бачимо в складі хрес-них батьків як найстаршого (4 пари) так і наймолодшого (2 пари) синів явір-ницького пароха Отже були це так би сказати місцеві laquoтовариські вершкиraquo

У 1819 р помер улюцький парох о Василь Могильницький батько відо-мого релігійно-культурного діяча Іва-на Могильницького (народженого в Улючі 1778 р) й весною 1820 р відбувся переїзд родини Вербицьких до Улюча Було це село набагато більше та набага-то старіше ndash виникло ще у княжу добу як одно із поселень в оточенні гра-

Запис про народження й хрещення Михайла Вербицького (документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові)

Церква у Явірнику-Руському і розпис Павла Запоріжського з зображенням laquoзолотоверхого Києваraquo Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 18 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201519

ду Сянока й на шляху з Перемишля в Угорщину який тут проходив долиною Сяну Перші документальні свідчен-ня про існування Улюча маємо з 1370-х років а перші згадки про улюцьких дя-ків та священиків зявляються у 1440-х роках Отже парафія була давньою але помилкою буде навязувати роль пара-фіяльного храму старій та прекрасній деревяній церкві Вознесіння Господ-нього на горі Дубник Побудована вона була в середині XVII ст на потреби ко-лишнього монастиря у 1744 р перене-сеного до Добромиля (популярне де-який час тому твердження що церква з 1510 р отже найстаріша на всю кра-їну автори laquoІсторії українського мис-тецтваraquo назвали laquoапокрифічнимraquo отже необгрунтованим) Зараз це на жаль тільки порожня будівля хоч з фраг-ментами розпису на стінах при чому майже чудом врятована від знищення (з церковного оснащення зберігся іко-ностас який зараз експонується в Ет-нографічному парку Музею народного будівництва в Сяноці)

Два сторіччя тому роль парафіяль-ного храму виповнювала в Улючі камя-на laquoбіла церкваraquo св Миколи побудова-на найпевніше на початку XVI ст яку розібрано біля 1907 р й практично зо-

всім забуто (щойно недавно й дещо ви-падково в архіві Інституту історії мис-тецтва Ягеллонського університету були віднайдені її фотографії виконані на замовлення Консерваторського гро-на у Львові) Вже після Першої світової війни 1925 р улючани поставили тут нову церкву ndash подібної величини але деревяну дуже схожу на церкви-близ-нючки у Гладишові (Горлицький пов) й Гошеві (Бещадський пов) які проек-тував львівський архітектор Ярослав Фартух Зараз точно знаємо що немає жодних причин щоб називати Улюч місцем народження Михайла Лева Вер-бицького Але так само безсумнівним є що все ж таки половина при цьому ця laquoсвідомішаraquo його сільського дитин-ства пройшла саме тут ndash серед звуків буйної надсянської природи та україн-ської мови й українських пісень

На жаль в обох надсянських селах небагато матеріальних слідів з періоду коли попович Михайло робив тут пер-ші свої кроки й вчився слухати голос рідної землі щоб пізніше вписати його в мелодію українського славня У Явір-нику-Руському стоїть деревяна парафі-яльна церква св Великомученика Ди-митрія але споруджено її щойно у 1882-1883 роках та зараз вона пустує і руйну-

ється (деякий час користувалися нею місцеві римо-католики які належать до парафії у Борівниці доки не збуду-вали в селі костелу) 28 лютого 2015 р відбулося в цій церкві урочисте бого-служіння з нагоди ювілею була також освячена пропамятна дошка з написом українською польською і англійською мовами про народження в Явірнику-Руському і охрещення в місцевій церк-ві автора музики до українського гим-ну Ще до освячення повинна вона була зависнути на стіні мурованої дзвіниці все ж борівницький римо-католицький парох не дав на це згоди й laquoсправа за-вислаraquo а редакції Католицького інфор-маційного агентства прийшлося цю по суті скандальну ситуацію прикрива-ти схожим на laquoезопівську мовуraquo фор-мулюванням що це відбудеться laquoпісля узгодження всіх формальностейraquo

Незалежно від ходу laquoузгодження формальностейraquo перебуваючи у Явір-нику варто пошукати місцевого laquoключ-никаraquo щоб оглянути у церкві іконо-стас та настінний розпис виконаний до Ювілею 950-річчя Хрещення Украї-ни-Руси перемиським мистцем колиш-нім офіцером Армії Української Народ-ної Республіки Павлом Запоріжським В образі Богородиці Покрови бачимо

Вознесенська церква на узгірrsquoї Дубник в Улючі Фото Ю Гаврилюка На сторінках 19-20 laquoМанускрипт Михайла Вербицькогоraquo з первісним варіантом пісні на слова вірша Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo солоспівом під аком-панемент гітари Слова вірша записані тзв етимологічним правописом яким у цей час користувалася більшість га-

лицьких українців (Документ зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В Стефаника)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 20 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201521

вид на Києво-Печерську лавру і Дні-про а поряд з геометричними і рослин-ними орнаментами ndash козацький хрест зі стрічкою в національних кольорах Можна сказати що ці малюнки симво-лічно перегукуються з історією гимну який також був наслідком співдіяння наддніпрянця й надсянця православ-ного і греко-католика До речі хтось згодом вписав до його тексту й слова про Сян по якого верхівї зараз справді пролягає державний кордон України (в оригінальному вірші Чубинського фра-зи laquoвід Сяну до Донуraquo не було отже не знайдемо також її в партитурах записа-них рукою о Вербицького)

Храму в якому щонеділі відправ-ляв Богослужіння батько майбутньо-го композитора а він сам прислухову-вався церковним пісням немає також в Улючі Старовинну laquoбілу церквуraquo ще до Першої світової війни розібрали самі парохіяни а новий храм св Миколи піс-ля Другої світової став матеріалом для потреб laquoпобудови соціалізмуraquo ndash з май-же нових брусів звели пеґеерівський ко-рівник у Яблониці-Руській (Тут може зявитися субєктивно-літературна ди-гресія що нехотя вийшло майже як в Антонича по батькові також надсянця у якого laquoкорови моляться до сонцяraquo хоч на певно не міг він собі навіть уяви-ти що робитимуть вони це у колишніх церковних стінах та осяяні сонцем не із неба а зі laquoсвітлого майбутньогоraquo)

Родину Вербицьких однак laquoпамя-таєraquo церква на Дубнику хоч і тут десь у 1950-х роках розібрали камяні огоро-жі які колись охороняли монастир та дзвіницю а трьохсотрічний храм зали-шили практично для знищення здер-

ши з куполів бляху ndash цінну для laquoнарод-ного господарстваraquo Все ж таки церк-ва була врятована а зараз аж світить новими ґонтами які покладено торік Памятний знак перед нею з портретом композитора й нотами початку пісні про невмирущість України хоч не зо-всім точно показує місце події з-перед 200 років то все ж несхибно нагадує що й тут крокуємо слідами людей які будували велику історію

Безтурботне дитинство Михайла й Володислава яке почалося у Явірнику і продовжувалося в Улючі не тривало довго адже 1825 р їхній батько помер а молода ще вдова вдруге вийшла заміж Хлопці помандрували з течією Сяну ndash опинилися у Перемишлі на владичому дворі двоюрідного батькового брата ndash єпископа Івана Снігурського одного з зачинателів українського національно-го відродження у Галичині (до речі в цьому ділі найактивнішим соратником владики був саме уродженець Улюча ndash о Іван Могильницький) Завдяки опіці сановитого родича Михайло Вербиць-кий закінчив перемиську гімназію та у 1834 р почав студії в духовній семі-нарії у Львові які через довгі перерви тривали аж до 1850 р Після опануван-ня богословських наук та висвячення о Михайло адміністрував кількома пара-фіями в цій частині Перемиської єпар-хії яка зараз у кордонах України аж у 1856 р став парохом старовинної що памrsquoятала ще кінець XVII ст Покров-ської церкви в Млинах де прослужив аж до смерті

Місцем у якому вперше міг проя-витися музичний талант майбутньо-го композитора був уже Перемишль

у якому єпископ Снігурський засну-вав кафедральний хор (1828 р) а відтак і музичну школу в яких співав як со-ліст та навчався юний Михайло отри-муючи ґрунтовну музичну освіту зо-крема з композиції Важливе значення для формування Вербицького як ком-позитора мав репертуар Перемисько-го хору ndash були в ньому як твори віден-ських класиків (Й Гайдна В А Мо-царта) так і музика композиторів laquoзо-лотої добиraquo української музики Макси-ма Березовського та Дмитра Бортнян-ського завдяки яким закріпилося тут у церковному співі багатоголосся З чер-ги надбанням періоду навчання у Льво-ві де Михайло керував вже семінар-ським хором було опанування гри на гітарі яка супроводжувала композито-ра протягом усього життя ndash його твори для цього інструменту здобули широку популярність у галицькому домашньо-му музикуванні

Як виявляється також сольною піс-нею для виконання під супровід гітари був перший варіант майбутнього гим-ну який дійшов до нас у формі автор-ського рукопису (зберігається у фон-дах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Сте-фаника) Відтак виникла версія для хору якої перше зафіксоване тодіш-ньою пресою вселюдне (публічне) ви-конання відбулося у грудні 1864 р під час вистави laquoЗапорожціraquo в театрі Русь-кої бесіди у Львові (з огляду на це пісня починалася словами laquoЩе не згибло За-поріжєraquo) Оскільки на автографах обох версій твору немає датування момент його виникнення визначався дослідни-ками назагал на основі факту що впер-

Вид на парафіяльну церкву в Млинах і пантеон над могилою Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 22 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201523

ше вірш Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo був у Галичині над-рукований ndash при чому як твір Шевчен-ка ndash у 4-му числі львівського журналу laquoМетаraquo за 1863 р яке вийшло на почат-ку наступного 1864 р Все ж згадува-ний вже О Зелінський стверджує що М Вербицький при написанні музики користувався не друкованим зразком з laquoМетиraquo але рукописною копією вірша Чубинського який був написаний у

Києві осінню 1862 р та відносно швид-ко потрапив у laquoгромадівськіraquo середо-вища Галичини Аналізуючи матеріа-ли документуючі суспільно-культурне життя українського середовища Пере-мишля львівський музикознавець зро-бив висновок що М Вербицький пер-вісну версію своєї композиції на сло-ва вірша про невмирущість України та її козацької слави написав вже весною 1863 р на парохії у Млинах а першими

слухачами її авторського виконання були молоді члени перемиської laquoГро-мадиraquo зібрані у залі семінарії (у комп-лексі будинків біля тодішнього собору св Іоана Хрестителя)

Звісно коли вчитаємося у компози-торські автографи побачимо що вірш Чубинського який потрапив у руки о Михайла Вербицького а згодом був також надрукований у laquoМетіraquo місця-ми значно відрізняється як від дуже ко-роткого тексту (перший куплет та при-спів) який зараз є офіційним держав-ним гимном України так і його об-ширнішого складеного з трьох купле-тів загальнонаціонального варіанту Виявляється що наслідком еволюції яку перейшла текстова сторона пісні у процесі її перетворення в національ-ний гимн з одного боку відбулося зна-чне скорочення поезії П Чубинського ndash до цих рядків які були найбільш афо-ристичні й легко запамrsquoятовувалися з другого ndash доданий був заклик до укра-їнців з усіх місць їхнього поселення до боротьби за незалежність

Станем браття в бій кривавий від Сяну до ДонуВ ріднім краю панувати не дамо нікомуЧорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадієЩо на нашій Україні доленька доспіє

Цей додатковий куплет невідомий о Михайлові Вербицькому який по-мер 7 грудня 1870 р та був похоро-нений на прицерковному цвинтарі у Млинах дуже доречний адже згадка про Сян це не лише маніфестація фак-ту що тут українці жили та живуть (а його верхня течія це зараз міждержав-ний кордон України і Польщі) Це та-кож нагадування що над цією річкою ndash в Явірнику-Руському Улючі Пере-мишлі Млинах ndash пройшли всі най-важливіші моменти життя компози-тора отже можна спокуситися на афо-ризм що шум Сяну що голос надсян-ської землі постійно бринять всюди де є українці які впевнені у невмирущос-ті своєї Батьківщини

Юрій ГАВРИЛЮК

Фотографії мистецькі твори і до-кументи якими проілюстровано статтю презентувалися на вистав-ці laquoТворець українського Гимнуraquo у Львівському музеї історії релігії

Kontynuacja z nr 12015

Czy ходіті to po ukraińsku

W gwarach Podlasia między Bugiem a Narwią zachowało się wiele archaizmoacutew pochodzących jeszcze z okresu wspoacutelnoty prasłowiańskiej Jednym z nich jest daw-ne i ktoacutere na gruncie języka ukraińskiego przeszło w и (łac y np podlaskie маті w odroacuteżnieniu od poacuteźniejszego literackie-go мати) Dzięki temu do dnia dzisiej-szego w wielu miejscowościach Podlasia mamy dawne zakończenie bezokoliczni-ka -тi (-ti) charakterystyczne dla języka prasłowiańskiego Oto kilka przykładoacutew najdawniejszych form bezokolicznika używanych przez Słowian żęti kupova-ti dělati byti pekti světiti dati vesti ple-sti iti dyxati biti sějati kinuti voziti no-siti stojati stati xoditi truti laziti saditi plakati znati strěliti zimovati Jak wi-dać większość podanych prasłowiańskich form brzmi identycznie jak w archaicz-nych gwarach podlaskich międzyrzecza Narwi i Bugu

Już od drugiej połowy XI w w gwa-rach ukraińskich i zaczyna stopniowo przechodzić w и (łac y) a dawne ы zle-wa się z и w jeden dźwięk Badacze wiążą to zjawisko z depalatalizacją (stwardnie-niem) spoacutełgłosek przed dawnym i W ten oto sposoacuteb w języku ukraińskim pojawiają formy typu мати сила нива oraz zaczy-na dominować twarde zakończenie bez-okolicznika -ти np говорити кидати дати ходити носити w odroacuteżnieniu od prasłowiańskiego dziś gwarowego -ті (-ti) Samogłoska и w miejscu dawnych i oraz ы występuje we wspoacutełczesnym języ-ku literackim we wszystkich gwarach po-łudniowo-wschodnich w przeważającej większości gwar południowo-zachodnich oraz w znacznej części poacutełnocnych Jedy-nie w peryferyjnych gwarach poacutełnocnych (w tym podlaskich) oraz południowo-za-chodnich zachowały się dawne samogło-ski i oraz ы

Bywa że archaiczne gwary Podlasia z dawnym i są określane jako przejściowe białorusko-ukraińskie Jednym z bdquodowo-doacutewrdquo na ich białoruskość ma być właśnie

miękka wymowa typu ходіті говориті Z takim poglądem nie zgodził się polski językoznawca prof Władysław Kurasz-kiewicz ktoacutery w artykule bdquoNajważniejsze zjawiska językowe ruskie w gwarach mię-dzy Bugiem a Narwiąrdquo pisał bdquoPodobny typ wymowy tj twarde spoacutełgłoski przed e ale miękkie przed i ie panuje też dalej na południe w ruskich wsiach na zachoacuted od Mielnika Konstantynowa i Białej Pod-laskiej Wobec tego trudno wymowę tego typu uważać za białoruską jak sądził Kar-ski a po nim Leszek Ossowskirdquo

Warto nadmienić że prasłowiańskie etymologiczne -i (a więc także zakończe-nie -ті (-ti) w bezokoliczniku) na teryto-rium obecnej Polski zachowało się nie tyl-ko koło Bielska Podlaskiego i Hajnoacutewki nie tylko na wspominanym przez prof W Kuraszkiewicza Podlasiu Południowym gdzie do dziś przedstawiciele starszego pokolenia w tym katolicy moacutewią гово-риті ale także w zachodniej części Łem-kowszczyzny Do dziś można tam usły-szeć swojsko brzmiącą wymowę піті ходіті

Reasumując zachowanie dawnego ety-mologicznego i nie jest dowodem na biało-ruskość gwar Podlasia Poacutełnocnego dlate-go że nie może świadczyć o białoruskości cecha ktoacutera była kiedyś właściwa dla ca-łego areału językowego Słowian Wymo-wa typu ходіті читаті jest po prostu jednym z wielu archaizmoacutew zachowanych w niektoacuterych gwarach ukraińskich

Биті бити czy бути

Czasownik być w gwarach Podlasia we wszystkich osobach i liczbach ma jedyną formę ndash є (я є ти є вуон вона воно є ми є ви є вони є) identycznie jak w ukra-ińskim języku ukraińskim (w odroacuteżnieniu od rosyjskiego есть i białoruskiego ёсць) Roacuteżnice pojawiają się jednak w samej for-mie bezokolicznika gdyż w ukraińskim języku literackim mamy dziś бути a w gwarach podlaskich ndash oproacutecz normatyw-nego бути (buty) używanego w gwarach najbardziej zbliżonych do języka literac-kiego także przejściowe бити (byty) oraz биті (byti)

Najbardziej archaiczna jest forma биті (byti) ktoacutera w języku Podlasian funkcjo-nuje bez zmian od czasoacutew prasłowiań-skich Pojawia się ona w najstarszych za-bytkach piśmiennictwa staroruskiego (zapisywana jako быти) Innowacyjne y zamiast ы wchodzi sporadycznie w XIV w a bardziej powszechnym zjawiskiem staje się dopiero w XVII w

Jak doszło do tego że w języku ukraiń-skim pojawiła się forma бути zastępując z czasem dawną prawidłową formę быти Istnieją roacuteżne teorie jednak we wspoacutełcze-snym językoznawstwie ukraińskim panu-je pogląd że forma бути z innowacyjnym y (łac u) pojawiła się pod wpływem oso-bowych form czasu przyszłego буду бу-деш буде etc

Jak już wspomniano w drugiej poło-wie XI ndash w XII w rozpoczął się proces przejścia etymologicznego i w и a dawne ы zlało się z и w jeden dźwięk W rezul-tacie tego na gruncie języka ukraińskiego prasłowiańskie быти (byti) zmieniło się w бити (byty) Ta przejściowa forma mię-dzy dawnym битi a бути jest używana także w niektoacuterych wsiach na Podlasiu

W rezultacie wspomnianych procesoacutew fonetycznych czyli zmiany staroruskiego i w и oraz zlania się w jeden dźwięk dawne-go ы oraz и pojawiła się para identycznie brzmiących słoacutew бити w znaczeniu być i бити w znaczeniu bić Aby więc unik-nąć homonimii nastąpiło przejście formy бити (być) w бути na skutek wspomnia-nych wyroacutewnań analogicznych do form буду будеш W taki sam sposoacuteb pojawiły się formy був була були W archaicznych gwarach na Podlasiu zachowała się daw-na wymowa бив била билі (byw ndash wy-mawiane w niektoacuterych wsiach z u niezgło-skotwoacuterczym na końcu a także była byli) Co ciekawe język ukraiński jest jedynym językiem słowiańskim w ktoacuterym nastąpi-ło przejście u (łac y) w y (łac u) gdyż w języku rosyjskim mamy быть po biało-rusku быць po polsku być po czesku bytrsquo etc czyli z dawnym ы (łac y)

Taka interpretacja mimo że ogoacutelnie przyjęta wciąż budzi wątpliwości języ-koznawcoacutew ktoacuterzy proacutebują szukać innej etymologii słowa бути Pojawiają się teo-

Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego(Morfologia cz II Czasownik)

Могила о Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 24 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201525

rie że już w języku prasłowiańskim ist-niała forma бути na co mogą wskazywać chociażby zawierające y formy czasu przy-szłego буду будеш буде etc oraz trybu rozkazującego будь будьмо

Warto podkreślić że międzyrzecze Na-rwi i Bugu nie jest jedynym ukraińskoję-zycznym regionem gdzie zachowała się prasłowiańska forma z и (łac y) Czasow-nik być w bezokoliczniku i czasie prze-szłym zachował rdzenne ы także w gwa-rach naddniestrzańskich (na południe i zachoacuted od Lwowa) oraz karpackich (z wy-jątkiem huculskich i bukowińskich) w tym łemkowskich

Często roacuteżna wymowa omawianego bezokolicznika we wsiach ukraińskich sta-wała się źroacutedłem przezwisk Jak zauwa-żał chociażby XIX-wieczny językoznawca Iwan Werchratśkyj mieszkańcy sąsied-nich wsi w okolicach Drohobycza prze-zywali jedni drugich булаками lub бы-лаками w zależności od tego jaki sposoacuteb wymowy panował w danej miejscowości

Widać więc że podlaskie биті (byti) nie jest żadnym białorutenizmem ale jed-ną z wielu form ktoacutera w gwarach okolic Bielska Podlaskiego Hajnoacutewki czy Sie-miatycz zachowała się w niezmienionej postaci od czasoacutew prasłowiańskich Z ko-lei forma бути to dość poacuteźna innowacja

Утечи спечи ndash o dawnych formach na -чи

Jak już wspomniano bezokoliczniki w języku prasłowiańskim miały zakończenie -ti (-ті) Jednak bezokoliczniki ktoacuterych temat kończył się spoacutełgłoską tylnojęzyko-wą к г (łac k g np prasł pekti mogti) na gruncie staroruskim przyjęły końcoacutew-kę -чи (пєчи мочи)

Dawne bezokoliczniki na -ті i -чи odziedziczyły wszystkie języki wschod-niosłowiańskie w tym też ukraiński o czym świadczą formy zachowane w roacuteż-norodnych fonetycznych i graficznych wa-riantach w zabytkach piśmiennictwa ukra-ińskiego XIV-XVII w np держати не судити (XIV w) помочи (koniec XIV w) сѣна насѣчи (XIV-XV w) дрыва ро-убати (XV w) мочи (XVI w)

Podstawowa w języku ukraińskim była forma bezokolicznika z końcoacutewką -ти ktoacutera z czasem wyparła staroruskie zakoń-czenie -чи W taki oto sposoacuteb pojawiły się formy nawiązujące do prasłowiańskich (z etymologicznymi г к oraz zakończeniem -ти np пекти zamiast печи сікти za-miast сѣчи etc)

Ewolucję omawianych form bezoko-licznika dobrze widać chociażby na przy-kładzie czasownika пекти (piec)

pekti ndash пєчи ndash пeчи ndash пекти

Jak widać w języku prasłowiańskim czasownik piec miał formę pekti z zakoń-czeniem -ti ktoacutere na gruncie staroruskim zmieniło się w -чи W taki sposoacuteb powsta-ła forma пєчи (z miękką wymową spoacuteł-głosek) W drugiej połowie XI ndash XII w na gruncie języka ukraińskiego i przecho-dzi w twarde и z kolei w XII-XIII w za-chodzi zjawisko stwardnienia spoacutełgłosek przed etymologicznym e (tak pojawia się forma пeчи ndash z twardą wymową spoacutełgło-sek) Dzisiejszą normą literacką jest forma пекти ktoacutera powstała na zasadzie analo-gii do form bezokolicznika kończących się na -ти

A oto inny przykład

sĕkti ndash сѣчи ndash ciчи ndash сікти

Prasłowiańską formą czasowni-ka siec było sĕkti (z ĕ czyli jatrsquo ktoacutere cyrylicą zapisywano jako ѣ a wyma-wiano prawdopodobnie tak jak podla-ski dyftong ie) Na gruncie staroruskim bezokolicznik ten przybrał formę сѣчи W drugiej połowie XIII w w większo-ści dialektoacutew ukraińskich min tych na bazie ktoacuterych sformował się język lite-racki zaczął się proces monoftongiza-

Україномовні краєвиди Підляшшя Святіенє пасок у селіе Локніця в Пасинськуй парафії

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 8 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 220159

Вперше за шістдесят років в україн-ській церкві великомученика Ди-

митрія в селі Явірник Руський біля Пе-ремишля прозвучала Архиєрейська Лі-тургія Нею розпочалися офіційні захо-ди зі вшанування 200-літнього ювілею композитора священика автора ме-лодії державного гимну України Ми-хайла Вербицького А 10 березня випо-внюється 150-річчя першого публічно-го виконання нашого славня у місті Пе-ремишлі

Отож в суботу 28 лютого до ма-льовничого села на Надсянні що за 47 кілометрів від Перемишля приїхала численна делегація зі Львова та облас-ті з Тернополя представники Львів-ських обласної ради та держадміні-страції офіційна делегація з Яворів-ського району де на кількох парафіях служив отець Михайло Вербицький Також приїхали делегації українців з Перемишля з Варшави зі Львова най-більш представницькими були товари-ства laquoНадсянняraquo та laquoЛемківщинаraquo ndash це безпосередньо ті люди старшого поко-ління які були примусово виселені з цих теренів їхні діти та онуки

Після закінчення Служби Божої від-булося освячення інформаційної та-блиці на якій трьома мовами ndash україн-ською польською та англійською ndash роз-повідається про те що в цьому селі на-родився композитор автор мелодії На-ціонального гимну України отець Ми-хайло Вербицький Правда встанови-ти її на дзвіниці біля церкви як попе-редньо планувалося не вдалося ndash укра-їнці Перемишля які цим займалися не встигли пройти всі бюрократичні ща-блі й отримати відповідний дозвіл Можливо це й добре що так сталося бо дзвіниця де має висіти ця таблиця зараз перебуває в досить занедбаному стані Вона потребує реставрації зре-штою церква також

До церкви великомученика Дими-трія в останні роки їздять члени това-риства laquoНадсянняraquo на день вшануван-ня цього святого на день народжен-ня о Михайла Вербицького на вели-кі християнські свята Зараз мова іде про те аби цю недіючу й вже непотріб-ну полякам церкву повернути україн-ській громаді Перемишля laquoДля нас вона має велику мистецьку й історич-ну цінність mdash казав голова товари-ства laquoНадсянняraquo Володимир Середа mdash Проблема у тому що зараз в Явірни-ку Руському немає жодної української родини до Перемишля коло 50 кіло-метрівhellip Не так просто буде цю церк-ву утримувати У будь-якому разі ми будемо домагатися передачі цього хра-му українцям Про це ми вже поінфор-мували і попросили сприяння віце-премrsquoєр-міністра міністра культури Вrsquoячеслава Кириленка Для початку було б добре щоб там хоч раз на місяць чи раз на два місяці відправлялась Лі-тургія Також тут дуже гарне місце для проведення фестивалів духовної музи-

ки Гадаю це б зацікавило поляків та й європейців які б відкрили для себе нашу духовну візантійську спадщину Це невеличке село може стати справж-ньою туристичною Меккою і 2015 рік може стати переломним у цьому двох-сотлітній ювілей Михайла Вербиць-кого внесений до святкувань на рівні ЮНЕСКОraquo

З перших днів березня у Львові по-чали відкриватися виставки на яких були вперше показані унікальні екс-понати що ілюструють життя і твор-чість українського композитора Від неділі 1 березня в архикатедрально-му соборі св Юра експонована була виставка laquoПерші парафії о Михайла Вербицькогоraquo Це пересувна вистав-ка яка впродовж останніх місяців вже побувала у селах де колись служив о Вербицький ndash Завадові та Залужжі Яворівського району і Стрілках Ста-росамбірського району Львівської об-ласті Згодом експозицію матимуть змогу побачити мешканці різних міст Львівщини та всієї України

Ювілеї 200-ліття народження автора мелодії державного гимну України і 150-річчя його пер-шого публічного виконання у місті Перемишлі це як завжди нагода для публічних національ-них маніфестацій а у цьому випадку й інтер-національних адже місцевості звrsquoязані з роко-винами зараз у межах Польщі тому своїм го-лосом приєдналися до них президенти обох дер-

жав Але окрім молитов над Сяном і квітів від президентів на могилу композитора у Львові одному з міст на його життєвому шляху відбу-лася ще й низка заходів які не лише стимулю-ють позитивні емоції але й поглиблюють зна-ння отже виставки національних раритетів з музеїв архівів та бібліотек Зрозуміло що не могло обійтися й без підляських акцентів

Ювілей з молитвою піснею іконою

Нащадок композитора Андрій Вербицький біля ним самим укладеного генеалогічного дерева роду Вербицьких Фото Т Гринчишин

Створили цю виставку Світлана Ко-чергіна науковий працівник Львівсько-го історичного музею Ганна Папірник голова Львівського обласного осеред-ку Всеукраїнської громадської органі-зації laquoЖіночий вибірraquo та Ольга Котов-ська викладач Львівського регіональ-ного інституту державного управлін-ня Двоє останніх окрім того підготу-вали до ювілею книгу laquoУ музиці життя до Господа полину Невідоме з життя о Михайла Вербицькогоraquo

На відкритті були присутніми дале-кі нащадки о Михайла зокрема 67-річ-ний праправнук Андрій Вербицький з родиною До речі цей чоловік уклав генеалогічне дерево роду Вербицьких яке містить інформацію про понад сот-ню осіб з 9 поколінь Воно також пред-ставлене на виставці Багато на ній різ-номанітних світлин і документів Осо-бливе зворушення викликає єдиний дивом збережений аркуш зі знищеної метричної книги із власноручним за-писом о Вербицького про смерть його рідної доньки Окрім того тут чимало оригінальних речей з церков згаданих сіл Деякими з них цілком ймовірно міг користуватися сам священик і ком-позитор

3 березня у Львівському музеї істо-рії релігії було відкрито виставку ти-тулом laquoТворець українського Гимнуraquo скомпоновану з архівних документів

фотографій та дуже незвичних ікон Відкриття супроводжувалось аншла-гом у традиційному виставковому залі музею ndash колишній монастирській тра-пезній не залишилось жодного вільно-го місця На прохання організаторів ви-ставки Зоряни Білик й Василя Банаха відгукнулися архівні й музейні устано-ви Львова надавши цінні документи зі своїх збірок

Багато тут документів що пока-зують основні віхи в біографії ком-позитора як хоч би аркуш метрич-ної книги із записом про його наро-дження та документи часів навчання у Львівській семінарії Чільне місце у виставці займають особисті нотні за-писи композитора церковні пісні для чоловічого хору laquoОтче нашraquo laquoХрис-тос Воскресraquo laquoЗаповітraquo Т Шевчен-ка оперета на одну дію laquoПростач-каraquo Окреме місце експозиції займає унікальний рукопис першого варіан-ту пісні-гимну laquoЩе не вмерла Украї-наraquo отже головну пісню тепер мож-на й побачити Окрім того на вистав-ці експонуються і фотографії місць над Сяном де жив та творив о Ми-хайло Вербицький виконані Юрієм Гаврилюком який проживаючи на Підляшші досліджує та документує інколи laquoз дещо мистецьким ухиломraquo все що стосується української історії і культури у межах Польщі

Та родзинкою виставки безумов-но були ікони-тіні Маргарити Дави-дюк ndash також підляшанки яка зараз од-нак проживає у Перемишлі й займаєть-ся не лише іконописом але веде також реставраторську майстерню Вона до-вгий час реставрувала церкву Покро-ви Пресвятої Богородиці в селі Мли-ни де була остання прижиттєва пара-фія о Вербицького Працюючи відна-йшла там деревrsquoяні дошки які вже не були придатні для вжитку ndash і перетво-рила їх на своєрідні ікони-тіні Отже зараз Млини це не лише laquoрідне місцеraquo національного гимну але й нової фор-ми мистецтва водночас традиційного та новаторського

Наступного дня 4 березня була від-крита виставка laquoВідомий і невідомий Михайло Вербицькийraquo яку її куратор Роксоляна Мисько-Пасічник побуду-вала на матеріалах з особистого архіву Станіслава Людкевича що зберігається у Музично-меморіальному музеї Соло-мії Крушельницької у Львові (його філі-алом є Меморіальний музей Станіслава Людкевича) С Людкевич народжений у надсянському Ярославі в молодості звrsquoязаний також з Перемишлем актив-но пропагував музичну спадщину га-лицьких композиторів ХІХ ст Саме він у 1934 р писав laquoКим є для нас Михай-ло Вербицький Яке місце займає він в розвою нашої музики Оце питання

Підляшанка з-над Сяну Маргарита Давидюк та мистецька laquoродзинкаraquo львівської вис тавки ndash ікони-тіні яких ідея народилася під час реставрації

церкви в Млинах Фото В Дубас (laquoЛьвівська газетаraquo)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 10 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201511

на які повинна би дати відповідь кож-на українська дитина про що повинні б уже співати горобці на українських ха-тах Але здається на жаль не буде за-йвим і в цім місці цю справу ще раз ко-ротко зrsquoясувати

Михайло Вербицький ndash це перший піонер української музики на Галиць-кій Україні в 40-х роках минулого сто-ліття себто в часах коли у нас ще не було ні Лисенка ні laquoЗапорожця за Ду-наємraquo він є найбільшим нашим після Бортнянського духовним хоровим ком-позитором творцем хорового стилю в Галичині

Вербицький є нашим симфоніком а десяток його т зв симфоній (а радше увертюр) ndash першою талановитою спро-бою української симфонічної музики в Галичині й на Україні взагалі тим на-ріжним каменем від якого починає творитись ця література

У Вербицькім ми маємо першого галицького плідного оперетиста яко-го оперети та мелодрами числом по-над 10 становили у нас відповідник до laquoНаталки Полтавкиraquo та laquoМару-сіraquo

У Вербицькім ми маємо й остан-нього композитора-гітариста для яко-го гітара була фортепіано який напи-сав кільканадцять зшитків пісень з гі-тарою і гітарових творів

Вербицький для нас є не тільки музикою але також символом нашо-го національного відродження в Га-личиніraquo

Приємною несподіванкою цієї ви-ставки стала оригінальна фотогра-фія Михайла Вербицького викона-на у 1860-х роках Наприкінці ХІХ ст була вона використана Т Маєрго-фером автором літографічного пор-трету композитора відтак послужи-

ла при опрацюванні поштової картки з зображеннями українських компо-зиторів яку випустив коломийський видавець Яків Оренштайн Однак про це що є вона у музейних фондах практично ніхто не знав

Звісно основною подією 4 березня були урочистості в Млинах де поко-яться тлінні останки отця-компози-тора ndash тут відслужено урочисту па-нахиду й на могилу лягли квіти на-діслані президентом України Петром Порошенком та президентом Польщі Броніславом Коморовським

laquoДякую українцям усього світу та українцям Польщі за турботу про збереження памrsquoяті про наших на-щадків та визначних співвітчизни-ківraquo ndash зачитали рядки привітання Петра Порошенка який також наго-лосив що Україна цінує дружні від-носини з Польщею та вдячна за спіль-ні зусилля та допомогу у нинішньому протистоянні на Донбасі Президент звернув увагу що 200-річчя від дня народження отця-композитора Ми-хайла Вербицького співпадає з 150-ю річницею першого публічного ви-конання гимну України та підкрес-лив що він laquoщиро вдячний польсько-му народові за шанобливе ставлення до наших спільних цінностей та над-баньraquo Президент Броніслав Коморов-ський у своєму зверненні акцентував увагу на тому що laquoукраїнці можуть розраховувати на поляків ми ndash ра-зом з вамиraquo laquoІ віримо ще вам браття українці усміхнеться доляraquo ndash сказа-но у привітанні президента Польщі

Відзначити памrsquoять хорового ди-ригента та отця-композитора Михай-ла Вербицького приїхав також посол України в Польщі Андрій Дещиця ndash він покладав вінок на могилу ком-позитора Після офіційної частини українські та польські хори разом ви-конали твори Вербицького Учасни-ки події і українці і поляки гуртом заспівали під акомпанемент духово-го оркестру Державний гимн Украї-ни Після офіційної частини україн-ські та польські хори серед яких був мистецький пісенний колектив імені Павла Чубинського з Борисполя ви-конували твори Вербицького

У рамках святкування відбулася презентація поштової марки та кон-верта випущених до 200-річчя Ми-

laquoЯке молоді вихованняraquo Делегація студентів викладачів і працівників Львів ського національного університету імені Івана Франка біля могили

Михайла Вербицького 4 березня 2015 р Фото Прес-центр ЛНУ

хайла Вербицького (спецпогашення ювілейних марки та конверта відбу-лося в Києві) Відтак 6 березня від-крилася ще одна ювілейна виставка ndash у Львівській національній науко-вій бібліотеці ім В Стефаника з якої фондів експоновано понад 120 книг рукописів ілюстрацій Тут є і періо-дичні видання у яких містяться стат-ті про видатного композитора і цер-ковні твори Вербицького програми вистав на яких прозвучала його му-зика і тексти Державного гимну різ-ними мовами Звісно окрасою ви-ставки був оригінал нотного запису

майбутнього гимну виконаний ру-кою Михайла Вербицького адже він переховується саме laquoу Стефаникаraquo Можна було також подивитися при-мірник львівського часопису laquoМетаraquo з поезіями Шевченка Серед них над-рукували також вірш laquoЩе не вмерла Українаraquo адже в Галичині довго вва-жали цей твір Шевченковим

А 10 березня Славень України міг слухати й виконувати кожний хто опинився цього дня у Львові адже всіх запрошено прибути перед міську ратушу і з нагоди 150-річчя з дня пер-шого публічного виконання Держав-

ного гимну України згуртуватись та спільно заспівати Отже львівський Ринок сяяв щасливими обличчями старих і малих студентів і професо-рів які зібралися у більш як 5-тисяч-ному гурті й натхненно виспівува-ли найважливішу пісню української Держави

Семен ЛУКАШУК

Використано інформацію яку нада-ли Надія Пастернак Тарас Гринчи-шин Людмила Шубіна та інші

Як кожного року перед Великодніми святами у Шкільно-дошкільному комплексі в Черемсі від-

булися майстер-класи рукоділля для учнів які вчать-ся української мови як рідної Цього року відбулися вони 19 березня а проводила їх пані Євгенія Казими-рук Діти виконували традиційні народні квіти з па-перу для декорування великодніх вербочок

31 березня ця сама група учнів взала участь у про-гулянці до Білостоцького музею села де відбували-ся майстер-класи з малювання писанок Під час пе-ребування у музеї просто неба учні мали нагоду по-слухати розповідь про святкові традиції на Підляш-ші оглянути виставку писанок з нашого регіону та самотужки виготовити писанку технікою батіку

Йоанна РОМАНЮК

Як кожного року перед Великодніми святами

Черемшанські писанки і квіти

Projekt bdquoDo źroacutedełrdquo jest realizowany przez Związek Uk raińcoacutew Podlasia dzięki dotacji dotacji Ministra Administracji i Cyfryzacji oraz wsparciu finansowemu Burmistrza Miasta Bielsk Podlaski

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 12 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201513

Шевченкові роковини з молитвоюі поетичним словом

Молитвою за душу раба Божого Тараса почалися 8 березня вран-

ці люблинські відзначення памrsquoяті Та-раса Шевченка У парафіяльній церк-ві православної парафії свт Петра (Могили) в Люблині в Другу Неділю Великого посту була відслужена Бо-жественна Літургія за якою вознесли молитву за українського поета Зго-дом служилася ще урочиста панахида на середині храму під час якої також молилися за душу Тараса Шевченка

Богослужіння були відслужені на прохання Українського Товари-ства Добрий Бог дозволив нам і цьо-го року продовжити люблинську тра-дицію спільної молитви за Великого Кобзаря Це важливо що відзначення памrsquoяті Шевченка мають також моли-товний церковний вимір адже Тарас Шевченко був православним христи-янином а з православної перспективи саме літургійна молитва є найвищим виявом поваги і памrsquoяті

9 березня 2015 року пополудні вже вдруге відбулося в Люблині laquoЧитан-ня Шевченка у сквері Шевченкаraquo В 201-у річницю народження Велико-го Кобзаря продовжили започаткова-ну минулого року традицію читан-ня творів Тараса Шевченка на скве-рі його імені який дістав свою назву завдяки клопотанням Українського Товариства і в 2013 р відбулося його урочисте відкриття

Цього року любителі поезії Т Шевченка зібралися менш численно ніж минулого року Серед присутніх були члени української громади Лю-блина працівники Генерального кон-сульства України в Люблині з т во Генконсула Сергієм Сидюком по-вноважений Люблинського воєводи у справах нац меншин Маріуш Куха-рек але прибули також люди які не-давно опинилися в Люблині а серед них студент з Дніпропетровська Єв-ген Гаркуша

Першим зачитаним твором став Шевченків laquoЗаповітraquo Згодом чита-ли різноманітні перлини laquoКобзаряraquo

Поруч української прозвучала також і польська мова Читали люди різно-го віку ndash від 5 по 90 років Читання закінчив голова Товариства д-р Гри-горій Купріянович вказуючи на акту-альність поезії Шевченка в цю визна-чальну хвилину історії України коли стала вона жертвою агресії

У вівторок 10 березня відбулося Шевченківське свято яке проведено у Центрі Культури в Люблині Саме 10 березня у цій культурній установі відбувався Воєвідський фінал Х Все-польського декламаторського конкур-су української поезії та прози яко-го співорганізатором від багатьох ро-ків є Українське Товариство Уро-чистим звершенням відзначень юві-лею 10-річчя конкурсу став Ювілей-ний концерт Х Всепольського декла-маторського конкурсу української по-езії та прози Саме зразу після закін-чення цього концерту відбувся вечір у памrsquoять Великого Кобзаря

Першим виступили на сцені до-шкільнята Української недільної шко-ли в Люблині з міжсадочкової групи навчання української мови Молодята під опікою своєї вчительки д-р Олени Гайдамаки-Падалки підготували гар-ну програму та декламували вірші та співали пісень на слова Т Шевченка

під звуки скрипки на якій грав один із батьків ndash Кшиштоф Бутрин Виступ наймолодших артистів викликав за-хоплення публіки В подяці за гар-ний виступ дітки дістали подарунки ndash папки з козаками

Згодом запрошено до слова офіцій-них гостей До присутніх звернули-ся зі словом т во Генерального кон-сула України в Люблині Сергій Си-дюк уповноважений Люблинського воєводи у справах нацменшин Марі-уш Кухарек представниця Маршал-ка Люблинського воєвідства Малґо-жата Блащик-Осік директор Відді-лення культури Міського управлін-ня Люблина Міхал Карапуда голова Товариства laquoСпільне корінняraquo Збіґнєв Войцєховський

З зацікавленням всі очікували на черговий пункт програми про який нагадували таємничі декорації що стояли на сцені Стала ним театраль-на вистава на мотивах Шевченкової поеми laquoГамаліяraquo (На фото) Предста-вила її театральна група української молоді Люблина laquoДивословоraquo Біль-шість присутніх вперше почула про цю групу хоч не був це дебют моло-дих акторів Насправді ця театральна група існує вже з 2003 р входять у її склад учні Української недільної шко-

З весняних хронік Українського Товариства

Українське Товариство ndash громадська організація що гуртує українців Люблина Холма та інших місцевостей регіону організатор заходів як культурного так і громадського характеру

які служать збереженню українських традицій та національної ідентичності

Цього року минають 100-і роковини біженства ndash масової евакуації українського православного населення Холм-

щини і Підляшшя під час Першої світової війни здійсненої російською адміністрацією перед наступом авторо-угор-ських і німецьких військ влітку 1915 р Маршрут переїзду проходитиме місцями про які згадує у своїх спогадах про бі-женство холмський священик о диякон Іван Которович

30 травня 2015 р (субота)Зустріч 10 год Гостинне біля колишньої церквиМаршрут Гостинне відвідання храму уведення зачитання першого фрагменту спогадівТератин зупинка біля кол церкви відвідання храму зачи-тання другого фрагменту спогадів розповідь про св свя-щенномученика Василія (Мартиша)Холм відвідання Холмської гори та православної церкви св Івана БогословаУгруськ зупинка біля церкви зачитання третього фрагмен-ту спогадівБерезно зупинка біля церкви відвідання храму розповідь про історію Православrsquoя в Березні панахида за людей які за-знали біженства доповідь д-ра Маріуша Сави laquoОтець Іван Которович та його спогади про біженствоraquo вогнище теа-тральна вистава laquoХолмське біженствоraquo у виконанні теа-тральної групи української молоді Люблина laquoДивословоraquo сценарій та режисерія Леся Соболівська (реалізуються за-вдяки дотації Міністра адміністрації і цифризації РП та за підтримки фірми bdquoMidexrdquo з Березна)

Переїзд мотоциклами шляхом біженства 1915-2015

Інформація та записи savi1985wppl тел 51-444-97-37

Організатори Українське Товариство Маріуш Сава спів-праця Братство Православної Молоді Люблинсько-Холмсь-кої єпархії

Можна брати участь в переїзді машинами Буде також ор-ганізована безкоштовна поїздка автобусом Виїзд з Лю-блина о 800 год з Холма о 900 год Організатор поїздки по Холмщині шляхом біженства 1915-2015 Українське Товариство реалізується завдяки дотації Міністра адмі-ністрації і цифризації РП Зголошення на поїздку e-mail ukr-tovwppl тел 795130610

ли в Люблині які саме з 2003 р сис-тематично підготовляли численні те-атральні вистави інсценізації худож-ні програми Лише минулого року ви-рішили офіційно оформитися в теа-тральну групу й на Шевченківсько-му святі вперше виступили під новою назвою яку запропонував д-р Ан-дрій Савенець Театральна розповідь про отамана Гамалію захопила публі-ку Молоді актори гарно справилися з важким художнім матеріалом Режи-сером вистави була вчителька україн-ської мови Леся Соболівська автором декорацій ndash Микола Соболівський а виконала декорації фірма Penna Art Studio

Останнім пунктом програми Шев-ченківського свята була лекція львів-ської поетеси письменниці перекла-дача Маріанни Кіяновської В акаде-мічному ключі доповідачка проаналі-зувала роль Шевченка в нашому жит-ті Цікавим елементом було введення категорії дару при аналізі ролі Шев-ченка в сучасності Поетеса дарува-ла українській громаді Люблина гар-ну книжку laquoТарас Шевченко у при-ватному життіraquo

Молитва за воїнів армії УНР в Люблині в Провідну неділю

За традицією також і цього року в Провідну неділю 19 квітня над мо-

гилами воїнів армії УНР на православ-ному кладовищі при вул Липовій в

Люблині була відслужена коротка зау-покійна литія Богослужіння очолив о прот Георгій Лукашевич з кафедраль-ної православної парафії Преображен-ня Господнього в Люблині Над моги-лами борців за волю України які піс-ля невдачі змагань за самостійну Укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 14 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201515

їну оселилися в Люблині та околиці і тут знайшли місце вічного спочинку прозвучало радісне Христос Воскрес На молитві традиційно зібралася укра-їнська громада Люблина Ініціатором молитви було Українське Товариство

Пасхальну заупокійну молитву воз-несли також над могилами інших спо-чилих членів української православ-ної громади Люблина У цьому числі над могилою поета і перекладача Пе-тра Куприся автора першого повного перекладу Шевченкового laquoКобзаряraquo польською мовою

Вшанували памrsquoять союзників

У 95-у річницю укладення союзно-го договору між Українською На-

родною Республікою та Республікою Польща ndash у вівторок 21 квітня 2015 р ndash вшанували ми памrsquoять союзників 1920 р Поклали квіти на могилах солдатів обох союзних армій що спочивають на люблинському кладовищі на вул Ли-повій на могилах воїнів армії Україн-ської Народної Республіки на право-славному цвинтарі та на могилах поль-ських солдатів війни 1920 р на вій-ськовому кладовищі на вул Білій Іні-ціаторами вшанування річниці поль-сько-українського союзу 1920 р було Українське Товариство та Товариство laquoСпільне корінняraquo

В урочистості взяла участь кілька-десятиособова група поляків і укра-їнців (та одна японка) Серед учасни-ків були зокрема Генеральний кон-сул України в Люблині Василь Пав-люк Заступник Голови Соймику Лю-блинського воєвідства Анджей Пруш-ковський представник Маршалка Лю-блинського воєвідства заступник ди-ректора Департаменту культури осві-ти та спорту Маршалківського управ-ління Анджей Міскур секретар Укра-їнського Товариства д-р Андрій Саве-нець Зі словом звернулися до присут-ніх ініціатори урочистості біля могил українських солдатів ndash голова Україн-ського Товариства д-р Григорій Купрі-янович а біля могил польських солда-тів ndash голова Товариства laquoСпільне ко-рінняraquo Збіґнєв Войцеховський

95 років після укладення україн-сько-польського союзу на могилах сол-датів союзних армій покладено квіти і загоріли світла памrsquoяті Ми викона-ли свій обовrsquoязок памrsquoяті про героїв на-ших народів

І Л Фото Г Купріяновича

(Постійна інформація про Українське Товариство на wwwfacebookcom)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014 рік бюлетеню українських учнів

на Люблинщині laquoУкраїнці у Фете-рівraquo що його видає в Люблині о Ан-дрій Конахович разом з українськими учнями які приїхали на навчання до Люблина та околичних місцевостей з України

1 і 2 номер піврічника починає ури-вок з laquoНауки в неділю перед Різдвомraquo Леонтія Карповича (1580-1620) при-свячений передріздвяній сповіді До-повнюють його ноти і текст доволі ці-кавої хомської колядки (laquoОй в холм-ській землі ясная зоря зійшла з-за моря щасть Божеraquo) Далі ідуть статті учнів які пишуть про враження від життя і навчання в Польщі участь у заходах та релігійних святах І так знайдемо тут про польсько-українські класи в Комплексі шкіл ім А Квятковського у Бихові де навчається понад 40 осіб з України а також про підписання до-говору про співпрацю між Гімназією 1 у Люблині та Рівненською гума-нітарною гімназією Молоді журна-лісти пишуть також про паломництво на святу гору Афон в Греції реколек-ції у Фетерів життя у Шкільній бур-сі 5 у Люблині окрім того набли-жують постать Івана Коженєвського (1892-1950) народженого у селі Забо-лоття на Південному Підляшші вчи-теля української мови лейтенанта ар-мії Української Народної Республіки який у 1922 р балотувався на виборах до Сейму як репрезентант української

В історії української музики переду-сім в колі композиторів але й спі-

ваків легко знайти особи звязані своїм народженням або родоводом з Надсян-ням і Лемківщиною якої межу колись простягали навіть аж до верхівя Сяну зараховуючи до неї й околиці Сянока laquoСтарійшиноюraquo цього гурту є звісно Дмитро Бортнянський (1751-1825) син козацького сотника що з Лемківщи-ни примандрував аж до Глухова в яко-му тоді розташовувалася гетьманська столиця Далі йдуть Іван Лаврівський (1823-1873) Анатоль Вахнянин (1841-1908) Модест Менцинський (1875-1935) та Станіслав Людкевич (1879-1979) Останній у своїх статтях під-креслював першість Д Бортнянського laquoякий у XVIII ст у добі поневолення України Московщиною гідно засвід-чив нашу музикальну культуру перед Європоюraquo не лише за часом народжен-ня але й за значенням та впливом на інших творців laquoБортнянський ndash писав Людкевич у 100-річчя його смерті ndash не тільки глибоко коріниться в минувщи-ні української культури його музика силою свого національного виразу й характеру утвердилася по його смерті на Великій Україні й у нас в Галичи-ні ndash помимо нашої волі й без нашого змагання і наклала свою печать на всю нашу церковну музику ХІХ ст Справ-ді трудно собі нам уявити чим була б наша церковна музика нині без Борт-нянського Усе що є в ній більш вар-тісне та інтересне ndash се твори більше або менше талановитих наслідників та епігонів Бортнянського таких як київ-ські Турчанінов Львовський (не згаду-ючи про московських як Львов Дави-дов) чи наших як Вербицький Лав-рівський та ін Усі вони живились май-же виключно соками музики laquoнашого Моцартаraquo як звав Бортнянського най-ближчий йому по духові і формі Мих Вербицькийraquo

Чи такий вступ до статті до 200-річ-чя творця українського національного гимну доречний Думаю що так адже якщо глянути на світ з трохи більш фі-

лософської перспективи стає зрозумі-лим що на будь-яку подію laquoпрацюва-лаraquo вся попередня історія ndash практично laquoвід сотворіння світуraquo Так само й таку всесвітню передісторію в яку яскра-во вписаний Бортнянський ndash з його символічним лемківсько-наддніпрян-ським родоводом ndash мусив мати цей момент коли у парафіяльному домі в селі Млини що розташовувалися на цей час в межах Перемиського цирку-лу а від 1867 р ndash в Яворівському повіті

була скомпонована музика української laquoвічної пісніraquo (відбулося це у першій половині 1863 року адже як запевняє львівський дослідник Олександр Зе-лінський laquoнайдавніша удокументова-на дата повrsquoязана з гимном є 14 червня 1863 рraquo) У грудні 1870 р тут спочило на вічність тіло Михайла Вербицького отже Млини поблизу яких пролягає один із шляхів зі Львова у Польщу ста-ли постійним місцем проведення осно-вних пропамятних заходів ndash також цьо-Композитори Микола Лисенко Сидір Воробкевич Михайло Вербицький

(1902р серія laquoІсторія України-Русиraquo Яків Оренштайн Коломия)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014

Нове від laquoУкраїнців у Фетерівraquo

меншини Журнал закінчує текст про шкідливість куріння

Подвійний номер laquoУкраїнці у Фете-рівraquo зrsquoявився під почесним патронатом Генерального консула України в Лю-блині Івана Грицака завдяки фінансо-вої підтримки Люблинського інститу-ту православної культури та Люблин-ського воєводства

Більше інформації усі зацікавле-ні знайдуть на сайті httpswwwface-bookcomuavetter

Українці у Фетерів Biuletyn ucznioacutew ukraińskich na Lubelszczyźnie nr 1-2 (3-4) wyd o Andrzej Konachowicz Lub-lin 2014 ss 16

Людмила ЛАБОВИЧ

Михайло Вербицький ndashбіографія вписана в краєвид

надсянських сіл

Михайло Вербицький Автолітографія Т Маєргофера

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 16 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201517

горічних повязаних з ювілеєм його на-родження Однак найпершими місце-востями на життєвому шляху компози-тора були інші села хоч також у межах історичного Перемиського князівства Явірник-Руський та Улюч розташовані на північний схід від Сянока на відста-ні однієї милі від себе (саме такою оди-ницею дещо більшою ніж 7 кілометрів тут вимірювали дороги у ХІХ ст)

Явірник-Руський (у 1977 ndash 1981 рр мав laquoвиправленуraquo назву Jaworowice) який зараз адміністративно належить Перемиському повітові Підкарпатсько-го воєводства (гміна Бірча) вперше зга-дується у документах початку XVI ст коли був тут вже водяний млин та 6 ла-нів оброблюваного ґрунту Перша згад-ка про місцевого духівника отже й під-твердження існування парафії дещо пізніша з 1589 року Село входило тоді до складу Сяніцької землі Руського во-єводства Відтак у першій полови-ні ХІХ ст Явірник належав до Сяніць-кого циркулу а після реформи адміні-стративної мережі Галичини проведе-ної у 1860-х роках опинився у Бірчан-ському повіті (у 1876 р повітовий центр перенесено до Добромиля) За обрахун-ками польського історика Здзіслава Бу-дзинського у 1785 році у Явірнику мало б бути 400 мешканців в тому числі 284

греко-католиків 100 римо-католиків та 16 євреїв Українці проживали в осно-вній частині села та присілках Рибне й Нетребка натомість поляки у присілку Борівниця який виник у звязку з побу-довою тут у XVIII ст laquoфабрики склаraquo (скляні мануфактури засновано тоді також у межуючих з Явірником Пору-бах і трохи дальшій Березці) За дани-ми церковних шематизмів число гре-ко-католиків спочатку зростало досить повільно адже у 1833 р було їх тут 440 осіб але протягом наступного сторіччя збільшилося майже втричі до близько 12 тис За обрахунками національного складу населення Галичини які провів Володимир Кубійович у 1939 р в пе-реважно українській частині Явірни-ка мало проживати 1180 українців 80 поляків 160 laquoлатинниківraquo (римо-като-ликів які вживали у побуті українську мову) та 80 євреїв Населення Борівни-ці яка зараз є окремим селом складали майже повністю поляки ndash 720 осіб (крім них було ще 30 польськомовних греко-католиків та 10 євреїв)

У 1806 р парохом у Явірнику-Русь-кому став о Михайло Андрій Вербиць-кий одружений з перемишлянкою Пе-лагією Пацановською який від 1807 р мав також функцію бірчанського дека-на Родина проживала у плебанії яка

стояла напроти старовинної деревяної церкви св Великомученика Димитрія на другому боці сільської вулиці Саме тут 4 березня 1815 року прийшов на світ майбутній композитор який своє пер-ше імя отримав по батькові Відбулося це майже точно в рік після народжен-ня Тараса Шевченка а можна додати ще й цікавинку що Павло Чубинський автор слів вірша який став національ-ним гимном народився у Тарасове два-дцятипятиріччя (у Галичині цей вірш спочатку вважали також твором Коб-заря адже з таким підписом був над-рукований у львівській laquoМетіraquo) Біль-ший вплив на долю родини мала однак статистика з якої виходило що Явір-ник не був у тамтому часі багатолюд-ним селом Тому не дивно що о Вер-бицький охоче скористався нагодою та своїми можливостями (був не лише де-каном але двоюрідним братом єписко-па) щоб переїхати до сусіднього Улю-ча у якому було вчетверо більше па-рафіян (за обрахунком для 1785 р про-живало тут 1270 осіб ndash 1150 греко-ка-толиків 80 римо-католиків 40 євре-їв) Саме звідти після швидкої смерті батька 10-річний Михайло Вербиць-кий потрапив до Перемишля де заопі-кувався ним сановитий родич ndash греко-католицький єпископ Іван Снігурський

(1784-1847 на кафедрі від 1818 р) якого матір була з Вербицьких Найпевніше ця обставина призвела до присвоєння Улючеві ролі місця народження ком-позитора що більш як сто років повто-рювали всі біографічні публікації По-милку виправлено щойно у 1990-2000 рр коли досліджено метрикальні кни-ги обох парафій Тому не варто доріка-ти улючанам які 1990 р біля Вознесен-ської церкви поставили хрест приуро-чений до ювілею 1000-річчя Хрещен-ня України а поряд з ним розмістили камяні плити з портретом і написом що в їхньому селі народився автор му-зики пісні laquoЩе не вмерла Українаraquo

Сімейною хронікою родини Вер-бицьких є записи в метрикальних кни-гах парафій в обох селах зокрема кни-га народжень парафії св Димитрія у Явірнику-Руському за 1784-1830 рр у якій зафіксоване народження в цьому селі трьох синів священичого подруж-жя (документ зберігається у Централь-ному державному історичному архіві України у Львові) Малюють вони істо-рію великою мірою трагічну адже ви-являється що першим на світ зявився Михайло Малахій ndash 19 січня 1813 р Ця дата була справді нещасливо адже пер-вісток прожив всього-на-всього тро-хи більш як два роки помираючи 3 бе-резня 1815 р Наступного дня панімат-ка Пелагія народила чергову дитину ndash героя нашої розповіді якого охрещено без зволікання 5 березня 1815 р даю-чи йому перше імя щойно похороне-ного брата 19 грудня 1817 р народив-ся ще третій син Вербицьких ndash Йосиф Володислав Всіх трьох хлопців хрес-тив о Іван Максимович парох з сусід-нього села Липа а його дружина Анна була для них хресною матірю

У записі про охрещення майбут-нього композитора який отримав іме-на Михайло Лев (Michail Leo ndash запи-си велися латинською мовою) знахо-димо аж чотири пари хресних бать-ків що нам показує товариське коло до якого належав явірницький парох Перша пара це ясневельможний Анто-ній Ризєвич ndash дідич та ясневельможна Йосифа Ґембаровичівна ndash дочка посе-сора друга пара це достойний Онуф-рій Раставецький ndash парох Березки та Анна Максимовичова ndash дружина па-роха Липи третя пара це ясневель-можний Казимир Ґембаровіч ndash посе-сор та Марія Михальська ndash дочка па-роха Павлокоми врешті четверта пара це Михайло Маркевич ndash старший ліс-ничий та Марія Яворська з фабрики

скла (можна здогадуватися що з Бо-рівниці) Подібне соціальне коло отже члени земянських і греко-католицьких священичих родин та службовці з на-вколишніх сіл бачимо в складі хрес-них батьків як найстаршого (4 пари) так і наймолодшого (2 пари) синів явір-ницького пароха Отже були це так би сказати місцеві laquoтовариські вершкиraquo

У 1819 р помер улюцький парох о Василь Могильницький батько відо-мого релігійно-культурного діяча Іва-на Могильницького (народженого в Улючі 1778 р) й весною 1820 р відбувся переїзд родини Вербицьких до Улюча Було це село набагато більше та набага-то старіше ndash виникло ще у княжу добу як одно із поселень в оточенні гра-

Запис про народження й хрещення Михайла Вербицького (документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові)

Церква у Явірнику-Руському і розпис Павла Запоріжського з зображенням laquoзолотоверхого Києваraquo Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 18 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201519

ду Сянока й на шляху з Перемишля в Угорщину який тут проходив долиною Сяну Перші документальні свідчен-ня про існування Улюча маємо з 1370-х років а перші згадки про улюцьких дя-ків та священиків зявляються у 1440-х роках Отже парафія була давньою але помилкою буде навязувати роль пара-фіяльного храму старій та прекрасній деревяній церкві Вознесіння Господ-нього на горі Дубник Побудована вона була в середині XVII ст на потреби ко-лишнього монастиря у 1744 р перене-сеного до Добромиля (популярне де-який час тому твердження що церква з 1510 р отже найстаріша на всю кра-їну автори laquoІсторії українського мис-тецтваraquo назвали laquoапокрифічнимraquo отже необгрунтованим) Зараз це на жаль тільки порожня будівля хоч з фраг-ментами розпису на стінах при чому майже чудом врятована від знищення (з церковного оснащення зберігся іко-ностас який зараз експонується в Ет-нографічному парку Музею народного будівництва в Сяноці)

Два сторіччя тому роль парафіяль-ного храму виповнювала в Улючі камя-на laquoбіла церкваraquo св Миколи побудова-на найпевніше на початку XVI ст яку розібрано біля 1907 р й практично зо-

всім забуто (щойно недавно й дещо ви-падково в архіві Інституту історії мис-тецтва Ягеллонського університету були віднайдені її фотографії виконані на замовлення Консерваторського гро-на у Львові) Вже після Першої світової війни 1925 р улючани поставили тут нову церкву ndash подібної величини але деревяну дуже схожу на церкви-близ-нючки у Гладишові (Горлицький пов) й Гошеві (Бещадський пов) які проек-тував львівський архітектор Ярослав Фартух Зараз точно знаємо що немає жодних причин щоб називати Улюч місцем народження Михайла Лева Вер-бицького Але так само безсумнівним є що все ж таки половина при цьому ця laquoсвідомішаraquo його сільського дитин-ства пройшла саме тут ndash серед звуків буйної надсянської природи та україн-ської мови й українських пісень

На жаль в обох надсянських селах небагато матеріальних слідів з періоду коли попович Михайло робив тут пер-ші свої кроки й вчився слухати голос рідної землі щоб пізніше вписати його в мелодію українського славня У Явір-нику-Руському стоїть деревяна парафі-яльна церква св Великомученика Ди-митрія але споруджено її щойно у 1882-1883 роках та зараз вона пустує і руйну-

ється (деякий час користувалися нею місцеві римо-католики які належать до парафії у Борівниці доки не збуду-вали в селі костелу) 28 лютого 2015 р відбулося в цій церкві урочисте бого-служіння з нагоди ювілею була також освячена пропамятна дошка з написом українською польською і англійською мовами про народження в Явірнику-Руському і охрещення в місцевій церк-ві автора музики до українського гим-ну Ще до освячення повинна вона була зависнути на стіні мурованої дзвіниці все ж борівницький римо-католицький парох не дав на це згоди й laquoсправа за-вислаraquo а редакції Католицького інфор-маційного агентства прийшлося цю по суті скандальну ситуацію прикрива-ти схожим на laquoезопівську мовуraquo фор-мулюванням що це відбудеться laquoпісля узгодження всіх формальностейraquo

Незалежно від ходу laquoузгодження формальностейraquo перебуваючи у Явір-нику варто пошукати місцевого laquoключ-никаraquo щоб оглянути у церкві іконо-стас та настінний розпис виконаний до Ювілею 950-річчя Хрещення Украї-ни-Руси перемиським мистцем колиш-нім офіцером Армії Української Народ-ної Республіки Павлом Запоріжським В образі Богородиці Покрови бачимо

Вознесенська церква на узгірrsquoї Дубник в Улючі Фото Ю Гаврилюка На сторінках 19-20 laquoМанускрипт Михайла Вербицькогоraquo з первісним варіантом пісні на слова вірша Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo солоспівом під аком-панемент гітари Слова вірша записані тзв етимологічним правописом яким у цей час користувалася більшість га-

лицьких українців (Документ зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В Стефаника)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 20 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201521

вид на Києво-Печерську лавру і Дні-про а поряд з геометричними і рослин-ними орнаментами ndash козацький хрест зі стрічкою в національних кольорах Можна сказати що ці малюнки симво-лічно перегукуються з історією гимну який також був наслідком співдіяння наддніпрянця й надсянця православ-ного і греко-католика До речі хтось згодом вписав до його тексту й слова про Сян по якого верхівї зараз справді пролягає державний кордон України (в оригінальному вірші Чубинського фра-зи laquoвід Сяну до Донуraquo не було отже не знайдемо також її в партитурах записа-них рукою о Вербицького)

Храму в якому щонеділі відправ-ляв Богослужіння батько майбутньо-го композитора а він сам прислухову-вався церковним пісням немає також в Улючі Старовинну laquoбілу церквуraquo ще до Першої світової війни розібрали самі парохіяни а новий храм св Миколи піс-ля Другої світової став матеріалом для потреб laquoпобудови соціалізмуraquo ndash з май-же нових брусів звели пеґеерівський ко-рівник у Яблониці-Руській (Тут може зявитися субєктивно-літературна ди-гресія що нехотя вийшло майже як в Антонича по батькові також надсянця у якого laquoкорови моляться до сонцяraquo хоч на певно не міг він собі навіть уяви-ти що робитимуть вони це у колишніх церковних стінах та осяяні сонцем не із неба а зі laquoсвітлого майбутньогоraquo)

Родину Вербицьких однак laquoпамя-таєraquo церква на Дубнику хоч і тут десь у 1950-х роках розібрали камяні огоро-жі які колись охороняли монастир та дзвіницю а трьохсотрічний храм зали-шили практично для знищення здер-

ши з куполів бляху ndash цінну для laquoнарод-ного господарстваraquo Все ж таки церк-ва була врятована а зараз аж світить новими ґонтами які покладено торік Памятний знак перед нею з портретом композитора й нотами початку пісні про невмирущість України хоч не зо-всім точно показує місце події з-перед 200 років то все ж несхибно нагадує що й тут крокуємо слідами людей які будували велику історію

Безтурботне дитинство Михайла й Володислава яке почалося у Явірнику і продовжувалося в Улючі не тривало довго адже 1825 р їхній батько помер а молода ще вдова вдруге вийшла заміж Хлопці помандрували з течією Сяну ndash опинилися у Перемишлі на владичому дворі двоюрідного батькового брата ndash єпископа Івана Снігурського одного з зачинателів українського національно-го відродження у Галичині (до речі в цьому ділі найактивнішим соратником владики був саме уродженець Улюча ndash о Іван Могильницький) Завдяки опіці сановитого родича Михайло Вербиць-кий закінчив перемиську гімназію та у 1834 р почав студії в духовній семі-нарії у Львові які через довгі перерви тривали аж до 1850 р Після опануван-ня богословських наук та висвячення о Михайло адміністрував кількома пара-фіями в цій частині Перемиської єпар-хії яка зараз у кордонах України аж у 1856 р став парохом старовинної що памrsquoятала ще кінець XVII ст Покров-ської церкви в Млинах де прослужив аж до смерті

Місцем у якому вперше міг проя-витися музичний талант майбутньо-го композитора був уже Перемишль

у якому єпископ Снігурський засну-вав кафедральний хор (1828 р) а відтак і музичну школу в яких співав як со-ліст та навчався юний Михайло отри-муючи ґрунтовну музичну освіту зо-крема з композиції Важливе значення для формування Вербицького як ком-позитора мав репертуар Перемисько-го хору ndash були в ньому як твори віден-ських класиків (Й Гайдна В А Мо-царта) так і музика композиторів laquoзо-лотої добиraquo української музики Макси-ма Березовського та Дмитра Бортнян-ського завдяки яким закріпилося тут у церковному співі багатоголосся З чер-ги надбанням періоду навчання у Льво-ві де Михайло керував вже семінар-ським хором було опанування гри на гітарі яка супроводжувала композито-ра протягом усього життя ndash його твори для цього інструменту здобули широку популярність у галицькому домашньо-му музикуванні

Як виявляється також сольною піс-нею для виконання під супровід гітари був перший варіант майбутнього гим-ну який дійшов до нас у формі автор-ського рукопису (зберігається у фон-дах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Сте-фаника) Відтак виникла версія для хору якої перше зафіксоване тодіш-ньою пресою вселюдне (публічне) ви-конання відбулося у грудні 1864 р під час вистави laquoЗапорожціraquo в театрі Русь-кої бесіди у Львові (з огляду на це пісня починалася словами laquoЩе не згибло За-поріжєraquo) Оскільки на автографах обох версій твору немає датування момент його виникнення визначався дослідни-ками назагал на основі факту що впер-

Вид на парафіяльну церкву в Млинах і пантеон над могилою Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 22 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201523

ше вірш Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo був у Галичині над-рукований ndash при чому як твір Шевчен-ка ndash у 4-му числі львівського журналу laquoМетаraquo за 1863 р яке вийшло на почат-ку наступного 1864 р Все ж згадува-ний вже О Зелінський стверджує що М Вербицький при написанні музики користувався не друкованим зразком з laquoМетиraquo але рукописною копією вірша Чубинського який був написаний у

Києві осінню 1862 р та відносно швид-ко потрапив у laquoгромадівськіraquo середо-вища Галичини Аналізуючи матеріа-ли документуючі суспільно-культурне життя українського середовища Пере-мишля львівський музикознавець зро-бив висновок що М Вербицький пер-вісну версію своєї композиції на сло-ва вірша про невмирущість України та її козацької слави написав вже весною 1863 р на парохії у Млинах а першими

слухачами її авторського виконання були молоді члени перемиської laquoГро-мадиraquo зібрані у залі семінарії (у комп-лексі будинків біля тодішнього собору св Іоана Хрестителя)

Звісно коли вчитаємося у компози-торські автографи побачимо що вірш Чубинського який потрапив у руки о Михайла Вербицького а згодом був також надрукований у laquoМетіraquo місця-ми значно відрізняється як від дуже ко-роткого тексту (перший куплет та при-спів) який зараз є офіційним держав-ним гимном України так і його об-ширнішого складеного з трьох купле-тів загальнонаціонального варіанту Виявляється що наслідком еволюції яку перейшла текстова сторона пісні у процесі її перетворення в національ-ний гимн з одного боку відбулося зна-чне скорочення поезії П Чубинського ndash до цих рядків які були найбільш афо-ристичні й легко запамrsquoятовувалися з другого ndash доданий був заклик до укра-їнців з усіх місць їхнього поселення до боротьби за незалежність

Станем браття в бій кривавий від Сяну до ДонуВ ріднім краю панувати не дамо нікомуЧорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадієЩо на нашій Україні доленька доспіє

Цей додатковий куплет невідомий о Михайлові Вербицькому який по-мер 7 грудня 1870 р та був похоро-нений на прицерковному цвинтарі у Млинах дуже доречний адже згадка про Сян це не лише маніфестація фак-ту що тут українці жили та живуть (а його верхня течія це зараз міждержав-ний кордон України і Польщі) Це та-кож нагадування що над цією річкою ndash в Явірнику-Руському Улючі Пере-мишлі Млинах ndash пройшли всі най-важливіші моменти життя компози-тора отже можна спокуситися на афо-ризм що шум Сяну що голос надсян-ської землі постійно бринять всюди де є українці які впевнені у невмирущос-ті своєї Батьківщини

Юрій ГАВРИЛЮК

Фотографії мистецькі твори і до-кументи якими проілюстровано статтю презентувалися на вистав-ці laquoТворець українського Гимнуraquo у Львівському музеї історії релігії

Kontynuacja z nr 12015

Czy ходіті to po ukraińsku

W gwarach Podlasia między Bugiem a Narwią zachowało się wiele archaizmoacutew pochodzących jeszcze z okresu wspoacutelnoty prasłowiańskiej Jednym z nich jest daw-ne i ktoacutere na gruncie języka ukraińskiego przeszło w и (łac y np podlaskie маті w odroacuteżnieniu od poacuteźniejszego literackie-go мати) Dzięki temu do dnia dzisiej-szego w wielu miejscowościach Podlasia mamy dawne zakończenie bezokoliczni-ka -тi (-ti) charakterystyczne dla języka prasłowiańskiego Oto kilka przykładoacutew najdawniejszych form bezokolicznika używanych przez Słowian żęti kupova-ti dělati byti pekti světiti dati vesti ple-sti iti dyxati biti sějati kinuti voziti no-siti stojati stati xoditi truti laziti saditi plakati znati strěliti zimovati Jak wi-dać większość podanych prasłowiańskich form brzmi identycznie jak w archaicz-nych gwarach podlaskich międzyrzecza Narwi i Bugu

Już od drugiej połowy XI w w gwa-rach ukraińskich i zaczyna stopniowo przechodzić w и (łac y) a dawne ы zle-wa się z и w jeden dźwięk Badacze wiążą to zjawisko z depalatalizacją (stwardnie-niem) spoacutełgłosek przed dawnym i W ten oto sposoacuteb w języku ukraińskim pojawiają formy typu мати сила нива oraz zaczy-na dominować twarde zakończenie bez-okolicznika -ти np говорити кидати дати ходити носити w odroacuteżnieniu od prasłowiańskiego dziś gwarowego -ті (-ti) Samogłoska и w miejscu dawnych i oraz ы występuje we wspoacutełczesnym języ-ku literackim we wszystkich gwarach po-łudniowo-wschodnich w przeważającej większości gwar południowo-zachodnich oraz w znacznej części poacutełnocnych Jedy-nie w peryferyjnych gwarach poacutełnocnych (w tym podlaskich) oraz południowo-za-chodnich zachowały się dawne samogło-ski i oraz ы

Bywa że archaiczne gwary Podlasia z dawnym i są określane jako przejściowe białorusko-ukraińskie Jednym z bdquodowo-doacutewrdquo na ich białoruskość ma być właśnie

miękka wymowa typu ходіті говориті Z takim poglądem nie zgodził się polski językoznawca prof Władysław Kurasz-kiewicz ktoacutery w artykule bdquoNajważniejsze zjawiska językowe ruskie w gwarach mię-dzy Bugiem a Narwiąrdquo pisał bdquoPodobny typ wymowy tj twarde spoacutełgłoski przed e ale miękkie przed i ie panuje też dalej na południe w ruskich wsiach na zachoacuted od Mielnika Konstantynowa i Białej Pod-laskiej Wobec tego trudno wymowę tego typu uważać za białoruską jak sądził Kar-ski a po nim Leszek Ossowskirdquo

Warto nadmienić że prasłowiańskie etymologiczne -i (a więc także zakończe-nie -ті (-ti) w bezokoliczniku) na teryto-rium obecnej Polski zachowało się nie tyl-ko koło Bielska Podlaskiego i Hajnoacutewki nie tylko na wspominanym przez prof W Kuraszkiewicza Podlasiu Południowym gdzie do dziś przedstawiciele starszego pokolenia w tym katolicy moacutewią гово-риті ale także w zachodniej części Łem-kowszczyzny Do dziś można tam usły-szeć swojsko brzmiącą wymowę піті ходіті

Reasumując zachowanie dawnego ety-mologicznego i nie jest dowodem na biało-ruskość gwar Podlasia Poacutełnocnego dlate-go że nie może świadczyć o białoruskości cecha ktoacutera była kiedyś właściwa dla ca-łego areału językowego Słowian Wymo-wa typu ходіті читаті jest po prostu jednym z wielu archaizmoacutew zachowanych w niektoacuterych gwarach ukraińskich

Биті бити czy бути

Czasownik być w gwarach Podlasia we wszystkich osobach i liczbach ma jedyną formę ndash є (я є ти є вуон вона воно є ми є ви є вони є) identycznie jak w ukra-ińskim języku ukraińskim (w odroacuteżnieniu od rosyjskiego есть i białoruskiego ёсць) Roacuteżnice pojawiają się jednak w samej for-mie bezokolicznika gdyż w ukraińskim języku literackim mamy dziś бути a w gwarach podlaskich ndash oproacutecz normatyw-nego бути (buty) używanego w gwarach najbardziej zbliżonych do języka literac-kiego także przejściowe бити (byty) oraz биті (byti)

Najbardziej archaiczna jest forma биті (byti) ktoacutera w języku Podlasian funkcjo-nuje bez zmian od czasoacutew prasłowiań-skich Pojawia się ona w najstarszych za-bytkach piśmiennictwa staroruskiego (zapisywana jako быти) Innowacyjne y zamiast ы wchodzi sporadycznie w XIV w a bardziej powszechnym zjawiskiem staje się dopiero w XVII w

Jak doszło do tego że w języku ukraiń-skim pojawiła się forma бути zastępując z czasem dawną prawidłową formę быти Istnieją roacuteżne teorie jednak we wspoacutełcze-snym językoznawstwie ukraińskim panu-je pogląd że forma бути z innowacyjnym y (łac u) pojawiła się pod wpływem oso-bowych form czasu przyszłego буду бу-деш буде etc

Jak już wspomniano w drugiej poło-wie XI ndash w XII w rozpoczął się proces przejścia etymologicznego i w и a dawne ы zlało się z и w jeden dźwięk W rezul-tacie tego na gruncie języka ukraińskiego prasłowiańskie быти (byti) zmieniło się w бити (byty) Ta przejściowa forma mię-dzy dawnym битi a бути jest używana także w niektoacuterych wsiach na Podlasiu

W rezultacie wspomnianych procesoacutew fonetycznych czyli zmiany staroruskiego i w и oraz zlania się w jeden dźwięk dawne-go ы oraz и pojawiła się para identycznie brzmiących słoacutew бити w znaczeniu być i бити w znaczeniu bić Aby więc unik-nąć homonimii nastąpiło przejście formy бити (być) w бути na skutek wspomnia-nych wyroacutewnań analogicznych do form буду будеш W taki sam sposoacuteb pojawiły się formy був була були W archaicznych gwarach na Podlasiu zachowała się daw-na wymowa бив била билі (byw ndash wy-mawiane w niektoacuterych wsiach z u niezgło-skotwoacuterczym na końcu a także była byli) Co ciekawe język ukraiński jest jedynym językiem słowiańskim w ktoacuterym nastąpi-ło przejście u (łac y) w y (łac u) gdyż w języku rosyjskim mamy быть po biało-rusku быць po polsku być po czesku bytrsquo etc czyli z dawnym ы (łac y)

Taka interpretacja mimo że ogoacutelnie przyjęta wciąż budzi wątpliwości języ-koznawcoacutew ktoacuterzy proacutebują szukać innej etymologii słowa бути Pojawiają się teo-

Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego(Morfologia cz II Czasownik)

Могила о Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 24 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201525

rie że już w języku prasłowiańskim ist-niała forma бути na co mogą wskazywać chociażby zawierające y formy czasu przy-szłego буду будеш буде etc oraz trybu rozkazującego будь будьмо

Warto podkreślić że międzyrzecze Na-rwi i Bugu nie jest jedynym ukraińskoję-zycznym regionem gdzie zachowała się prasłowiańska forma z и (łac y) Czasow-nik być w bezokoliczniku i czasie prze-szłym zachował rdzenne ы także w gwa-rach naddniestrzańskich (na południe i zachoacuted od Lwowa) oraz karpackich (z wy-jątkiem huculskich i bukowińskich) w tym łemkowskich

Często roacuteżna wymowa omawianego bezokolicznika we wsiach ukraińskich sta-wała się źroacutedłem przezwisk Jak zauwa-żał chociażby XIX-wieczny językoznawca Iwan Werchratśkyj mieszkańcy sąsied-nich wsi w okolicach Drohobycza prze-zywali jedni drugich булаками lub бы-лаками w zależności od tego jaki sposoacuteb wymowy panował w danej miejscowości

Widać więc że podlaskie биті (byti) nie jest żadnym białorutenizmem ale jed-ną z wielu form ktoacutera w gwarach okolic Bielska Podlaskiego Hajnoacutewki czy Sie-miatycz zachowała się w niezmienionej postaci od czasoacutew prasłowiańskich Z ko-lei forma бути to dość poacuteźna innowacja

Утечи спечи ndash o dawnych formach na -чи

Jak już wspomniano bezokoliczniki w języku prasłowiańskim miały zakończenie -ti (-ті) Jednak bezokoliczniki ktoacuterych temat kończył się spoacutełgłoską tylnojęzyko-wą к г (łac k g np prasł pekti mogti) na gruncie staroruskim przyjęły końcoacutew-kę -чи (пєчи мочи)

Dawne bezokoliczniki na -ті i -чи odziedziczyły wszystkie języki wschod-niosłowiańskie w tym też ukraiński o czym świadczą formy zachowane w roacuteż-norodnych fonetycznych i graficznych wa-riantach w zabytkach piśmiennictwa ukra-ińskiego XIV-XVII w np держати не судити (XIV w) помочи (koniec XIV w) сѣна насѣчи (XIV-XV w) дрыва ро-убати (XV w) мочи (XVI w)

Podstawowa w języku ukraińskim była forma bezokolicznika z końcoacutewką -ти ktoacutera z czasem wyparła staroruskie zakoń-czenie -чи W taki oto sposoacuteb pojawiły się formy nawiązujące do prasłowiańskich (z etymologicznymi г к oraz zakończeniem -ти np пекти zamiast печи сікти za-miast сѣчи etc)

Ewolucję omawianych form bezoko-licznika dobrze widać chociażby na przy-kładzie czasownika пекти (piec)

pekti ndash пєчи ndash пeчи ndash пекти

Jak widać w języku prasłowiańskim czasownik piec miał formę pekti z zakoń-czeniem -ti ktoacutere na gruncie staroruskim zmieniło się w -чи W taki sposoacuteb powsta-ła forma пєчи (z miękką wymową spoacuteł-głosek) W drugiej połowie XI ndash XII w na gruncie języka ukraińskiego i przecho-dzi w twarde и z kolei w XII-XIII w za-chodzi zjawisko stwardnienia spoacutełgłosek przed etymologicznym e (tak pojawia się forma пeчи ndash z twardą wymową spoacutełgło-sek) Dzisiejszą normą literacką jest forma пекти ktoacutera powstała na zasadzie analo-gii do form bezokolicznika kończących się na -ти

A oto inny przykład

sĕkti ndash сѣчи ndash ciчи ndash сікти

Prasłowiańską formą czasowni-ka siec było sĕkti (z ĕ czyli jatrsquo ktoacutere cyrylicą zapisywano jako ѣ a wyma-wiano prawdopodobnie tak jak podla-ski dyftong ie) Na gruncie staroruskim bezokolicznik ten przybrał formę сѣчи W drugiej połowie XIII w w większo-ści dialektoacutew ukraińskich min tych na bazie ktoacuterych sformował się język lite-racki zaczął się proces monoftongiza-

Україномовні краєвиди Підляшшя Святіенє пасок у селіе Локніця в Пасинськуй парафії

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 10 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201511

на які повинна би дати відповідь кож-на українська дитина про що повинні б уже співати горобці на українських ха-тах Але здається на жаль не буде за-йвим і в цім місці цю справу ще раз ко-ротко зrsquoясувати

Михайло Вербицький ndash це перший піонер української музики на Галиць-кій Україні в 40-х роках минулого сто-ліття себто в часах коли у нас ще не було ні Лисенка ні laquoЗапорожця за Ду-наємraquo він є найбільшим нашим після Бортнянського духовним хоровим ком-позитором творцем хорового стилю в Галичині

Вербицький є нашим симфоніком а десяток його т зв симфоній (а радше увертюр) ndash першою талановитою спро-бою української симфонічної музики в Галичині й на Україні взагалі тим на-ріжним каменем від якого починає творитись ця література

У Вербицькім ми маємо першого галицького плідного оперетиста яко-го оперети та мелодрами числом по-над 10 становили у нас відповідник до laquoНаталки Полтавкиraquo та laquoМару-сіraquo

У Вербицькім ми маємо й остан-нього композитора-гітариста для яко-го гітара була фортепіано який напи-сав кільканадцять зшитків пісень з гі-тарою і гітарових творів

Вербицький для нас є не тільки музикою але також символом нашо-го національного відродження в Га-личиніraquo

Приємною несподіванкою цієї ви-ставки стала оригінальна фотогра-фія Михайла Вербицького викона-на у 1860-х роках Наприкінці ХІХ ст була вона використана Т Маєрго-фером автором літографічного пор-трету композитора відтак послужи-

ла при опрацюванні поштової картки з зображеннями українських компо-зиторів яку випустив коломийський видавець Яків Оренштайн Однак про це що є вона у музейних фондах практично ніхто не знав

Звісно основною подією 4 березня були урочистості в Млинах де поко-яться тлінні останки отця-компози-тора ndash тут відслужено урочисту па-нахиду й на могилу лягли квіти на-діслані президентом України Петром Порошенком та президентом Польщі Броніславом Коморовським

laquoДякую українцям усього світу та українцям Польщі за турботу про збереження памrsquoяті про наших на-щадків та визначних співвітчизни-ківraquo ndash зачитали рядки привітання Петра Порошенка який також наго-лосив що Україна цінує дружні від-носини з Польщею та вдячна за спіль-ні зусилля та допомогу у нинішньому протистоянні на Донбасі Президент звернув увагу що 200-річчя від дня народження отця-композитора Ми-хайла Вербицького співпадає з 150-ю річницею першого публічного ви-конання гимну України та підкрес-лив що він laquoщиро вдячний польсько-му народові за шанобливе ставлення до наших спільних цінностей та над-баньraquo Президент Броніслав Коморов-ський у своєму зверненні акцентував увагу на тому що laquoукраїнці можуть розраховувати на поляків ми ndash ра-зом з вамиraquo laquoІ віримо ще вам браття українці усміхнеться доляraquo ndash сказа-но у привітанні президента Польщі

Відзначити памrsquoять хорового ди-ригента та отця-композитора Михай-ла Вербицького приїхав також посол України в Польщі Андрій Дещиця ndash він покладав вінок на могилу ком-позитора Після офіційної частини українські та польські хори разом ви-конали твори Вербицького Учасни-ки події і українці і поляки гуртом заспівали під акомпанемент духово-го оркестру Державний гимн Украї-ни Після офіційної частини україн-ські та польські хори серед яких був мистецький пісенний колектив імені Павла Чубинського з Борисполя ви-конували твори Вербицького

У рамках святкування відбулася презентація поштової марки та кон-верта випущених до 200-річчя Ми-

laquoЯке молоді вихованняraquo Делегація студентів викладачів і працівників Львів ського національного університету імені Івана Франка біля могили

Михайла Вербицького 4 березня 2015 р Фото Прес-центр ЛНУ

хайла Вербицького (спецпогашення ювілейних марки та конверта відбу-лося в Києві) Відтак 6 березня від-крилася ще одна ювілейна виставка ndash у Львівській національній науко-вій бібліотеці ім В Стефаника з якої фондів експоновано понад 120 книг рукописів ілюстрацій Тут є і періо-дичні видання у яких містяться стат-ті про видатного композитора і цер-ковні твори Вербицького програми вистав на яких прозвучала його му-зика і тексти Державного гимну різ-ними мовами Звісно окрасою ви-ставки був оригінал нотного запису

майбутнього гимну виконаний ру-кою Михайла Вербицького адже він переховується саме laquoу Стефаникаraquo Можна було також подивитися при-мірник львівського часопису laquoМетаraquo з поезіями Шевченка Серед них над-рукували також вірш laquoЩе не вмерла Українаraquo адже в Галичині довго вва-жали цей твір Шевченковим

А 10 березня Славень України міг слухати й виконувати кожний хто опинився цього дня у Львові адже всіх запрошено прибути перед міську ратушу і з нагоди 150-річчя з дня пер-шого публічного виконання Держав-

ного гимну України згуртуватись та спільно заспівати Отже львівський Ринок сяяв щасливими обличчями старих і малих студентів і професо-рів які зібралися у більш як 5-тисяч-ному гурті й натхненно виспівува-ли найважливішу пісню української Держави

Семен ЛУКАШУК

Використано інформацію яку нада-ли Надія Пастернак Тарас Гринчи-шин Людмила Шубіна та інші

Як кожного року перед Великодніми святами у Шкільно-дошкільному комплексі в Черемсі від-

булися майстер-класи рукоділля для учнів які вчать-ся української мови як рідної Цього року відбулися вони 19 березня а проводила їх пані Євгенія Казими-рук Діти виконували традиційні народні квіти з па-перу для декорування великодніх вербочок

31 березня ця сама група учнів взала участь у про-гулянці до Білостоцького музею села де відбували-ся майстер-класи з малювання писанок Під час пе-ребування у музеї просто неба учні мали нагоду по-слухати розповідь про святкові традиції на Підляш-ші оглянути виставку писанок з нашого регіону та самотужки виготовити писанку технікою батіку

Йоанна РОМАНЮК

Як кожного року перед Великодніми святами

Черемшанські писанки і квіти

Projekt bdquoDo źroacutedełrdquo jest realizowany przez Związek Uk raińcoacutew Podlasia dzięki dotacji dotacji Ministra Administracji i Cyfryzacji oraz wsparciu finansowemu Burmistrza Miasta Bielsk Podlaski

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 12 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201513

Шевченкові роковини з молитвоюі поетичним словом

Молитвою за душу раба Божого Тараса почалися 8 березня вран-

ці люблинські відзначення памrsquoяті Та-раса Шевченка У парафіяльній церк-ві православної парафії свт Петра (Могили) в Люблині в Другу Неділю Великого посту була відслужена Бо-жественна Літургія за якою вознесли молитву за українського поета Зго-дом служилася ще урочиста панахида на середині храму під час якої також молилися за душу Тараса Шевченка

Богослужіння були відслужені на прохання Українського Товари-ства Добрий Бог дозволив нам і цьо-го року продовжити люблинську тра-дицію спільної молитви за Великого Кобзаря Це важливо що відзначення памrsquoяті Шевченка мають також моли-товний церковний вимір адже Тарас Шевченко був православним христи-янином а з православної перспективи саме літургійна молитва є найвищим виявом поваги і памrsquoяті

9 березня 2015 року пополудні вже вдруге відбулося в Люблині laquoЧитан-ня Шевченка у сквері Шевченкаraquo В 201-у річницю народження Велико-го Кобзаря продовжили започаткова-ну минулого року традицію читан-ня творів Тараса Шевченка на скве-рі його імені який дістав свою назву завдяки клопотанням Українського Товариства і в 2013 р відбулося його урочисте відкриття

Цього року любителі поезії Т Шевченка зібралися менш численно ніж минулого року Серед присутніх були члени української громади Лю-блина працівники Генерального кон-сульства України в Люблині з т во Генконсула Сергієм Сидюком по-вноважений Люблинського воєводи у справах нац меншин Маріуш Куха-рек але прибули також люди які не-давно опинилися в Люблині а серед них студент з Дніпропетровська Єв-ген Гаркуша

Першим зачитаним твором став Шевченків laquoЗаповітraquo Згодом чита-ли різноманітні перлини laquoКобзаряraquo

Поруч української прозвучала також і польська мова Читали люди різно-го віку ndash від 5 по 90 років Читання закінчив голова Товариства д-р Гри-горій Купріянович вказуючи на акту-альність поезії Шевченка в цю визна-чальну хвилину історії України коли стала вона жертвою агресії

У вівторок 10 березня відбулося Шевченківське свято яке проведено у Центрі Культури в Люблині Саме 10 березня у цій культурній установі відбувався Воєвідський фінал Х Все-польського декламаторського конкур-су української поезії та прози яко-го співорганізатором від багатьох ро-ків є Українське Товариство Уро-чистим звершенням відзначень юві-лею 10-річчя конкурсу став Ювілей-ний концерт Х Всепольського декла-маторського конкурсу української по-езії та прози Саме зразу після закін-чення цього концерту відбувся вечір у памrsquoять Великого Кобзаря

Першим виступили на сцені до-шкільнята Української недільної шко-ли в Люблині з міжсадочкової групи навчання української мови Молодята під опікою своєї вчительки д-р Олени Гайдамаки-Падалки підготували гар-ну програму та декламували вірші та співали пісень на слова Т Шевченка

під звуки скрипки на якій грав один із батьків ndash Кшиштоф Бутрин Виступ наймолодших артистів викликав за-хоплення публіки В подяці за гар-ний виступ дітки дістали подарунки ndash папки з козаками

Згодом запрошено до слова офіцій-них гостей До присутніх звернули-ся зі словом т во Генерального кон-сула України в Люблині Сергій Си-дюк уповноважений Люблинського воєводи у справах нацменшин Марі-уш Кухарек представниця Маршал-ка Люблинського воєвідства Малґо-жата Блащик-Осік директор Відді-лення культури Міського управлін-ня Люблина Міхал Карапуда голова Товариства laquoСпільне корінняraquo Збіґнєв Войцєховський

З зацікавленням всі очікували на черговий пункт програми про який нагадували таємничі декорації що стояли на сцені Стала ним театраль-на вистава на мотивах Шевченкової поеми laquoГамаліяraquo (На фото) Предста-вила її театральна група української молоді Люблина laquoДивословоraquo Біль-шість присутніх вперше почула про цю групу хоч не був це дебют моло-дих акторів Насправді ця театральна група існує вже з 2003 р входять у її склад учні Української недільної шко-

З весняних хронік Українського Товариства

Українське Товариство ndash громадська організація що гуртує українців Люблина Холма та інших місцевостей регіону організатор заходів як культурного так і громадського характеру

які служать збереженню українських традицій та національної ідентичності

Цього року минають 100-і роковини біженства ndash масової евакуації українського православного населення Холм-

щини і Підляшшя під час Першої світової війни здійсненої російською адміністрацією перед наступом авторо-угор-ських і німецьких військ влітку 1915 р Маршрут переїзду проходитиме місцями про які згадує у своїх спогадах про бі-женство холмський священик о диякон Іван Которович

30 травня 2015 р (субота)Зустріч 10 год Гостинне біля колишньої церквиМаршрут Гостинне відвідання храму уведення зачитання першого фрагменту спогадівТератин зупинка біля кол церкви відвідання храму зачи-тання другого фрагменту спогадів розповідь про св свя-щенномученика Василія (Мартиша)Холм відвідання Холмської гори та православної церкви св Івана БогословаУгруськ зупинка біля церкви зачитання третього фрагмен-ту спогадівБерезно зупинка біля церкви відвідання храму розповідь про історію Православrsquoя в Березні панахида за людей які за-знали біженства доповідь д-ра Маріуша Сави laquoОтець Іван Которович та його спогади про біженствоraquo вогнище теа-тральна вистава laquoХолмське біженствоraquo у виконанні теа-тральної групи української молоді Люблина laquoДивословоraquo сценарій та режисерія Леся Соболівська (реалізуються за-вдяки дотації Міністра адміністрації і цифризації РП та за підтримки фірми bdquoMidexrdquo з Березна)

Переїзд мотоциклами шляхом біженства 1915-2015

Інформація та записи savi1985wppl тел 51-444-97-37

Організатори Українське Товариство Маріуш Сава спів-праця Братство Православної Молоді Люблинсько-Холмсь-кої єпархії

Можна брати участь в переїзді машинами Буде також ор-ганізована безкоштовна поїздка автобусом Виїзд з Лю-блина о 800 год з Холма о 900 год Організатор поїздки по Холмщині шляхом біженства 1915-2015 Українське Товариство реалізується завдяки дотації Міністра адмі-ністрації і цифризації РП Зголошення на поїздку e-mail ukr-tovwppl тел 795130610

ли в Люблині які саме з 2003 р сис-тематично підготовляли численні те-атральні вистави інсценізації худож-ні програми Лише минулого року ви-рішили офіційно оформитися в теа-тральну групу й на Шевченківсько-му святі вперше виступили під новою назвою яку запропонував д-р Ан-дрій Савенець Театральна розповідь про отамана Гамалію захопила публі-ку Молоді актори гарно справилися з важким художнім матеріалом Режи-сером вистави була вчителька україн-ської мови Леся Соболівська автором декорацій ndash Микола Соболівський а виконала декорації фірма Penna Art Studio

Останнім пунктом програми Шев-ченківського свята була лекція львів-ської поетеси письменниці перекла-дача Маріанни Кіяновської В акаде-мічному ключі доповідачка проаналі-зувала роль Шевченка в нашому жит-ті Цікавим елементом було введення категорії дару при аналізі ролі Шев-ченка в сучасності Поетеса дарува-ла українській громаді Люблина гар-ну книжку laquoТарас Шевченко у при-ватному життіraquo

Молитва за воїнів армії УНР в Люблині в Провідну неділю

За традицією також і цього року в Провідну неділю 19 квітня над мо-

гилами воїнів армії УНР на православ-ному кладовищі при вул Липовій в

Люблині була відслужена коротка зау-покійна литія Богослужіння очолив о прот Георгій Лукашевич з кафедраль-ної православної парафії Преображен-ня Господнього в Люблині Над моги-лами борців за волю України які піс-ля невдачі змагань за самостійну Укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 14 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201515

їну оселилися в Люблині та околиці і тут знайшли місце вічного спочинку прозвучало радісне Христос Воскрес На молитві традиційно зібралася укра-їнська громада Люблина Ініціатором молитви було Українське Товариство

Пасхальну заупокійну молитву воз-несли також над могилами інших спо-чилих членів української православ-ної громади Люблина У цьому числі над могилою поета і перекладача Пе-тра Куприся автора першого повного перекладу Шевченкового laquoКобзаряraquo польською мовою

Вшанували памrsquoять союзників

У 95-у річницю укладення союзно-го договору між Українською На-

родною Республікою та Республікою Польща ndash у вівторок 21 квітня 2015 р ndash вшанували ми памrsquoять союзників 1920 р Поклали квіти на могилах солдатів обох союзних армій що спочивають на люблинському кладовищі на вул Ли-повій на могилах воїнів армії Україн-ської Народної Республіки на право-славному цвинтарі та на могилах поль-ських солдатів війни 1920 р на вій-ськовому кладовищі на вул Білій Іні-ціаторами вшанування річниці поль-сько-українського союзу 1920 р було Українське Товариство та Товариство laquoСпільне корінняraquo

В урочистості взяла участь кілька-десятиособова група поляків і укра-їнців (та одна японка) Серед учасни-ків були зокрема Генеральний кон-сул України в Люблині Василь Пав-люк Заступник Голови Соймику Лю-блинського воєвідства Анджей Пруш-ковський представник Маршалка Лю-блинського воєвідства заступник ди-ректора Департаменту культури осві-ти та спорту Маршалківського управ-ління Анджей Міскур секретар Укра-їнського Товариства д-р Андрій Саве-нець Зі словом звернулися до присут-ніх ініціатори урочистості біля могил українських солдатів ndash голова Україн-ського Товариства д-р Григорій Купрі-янович а біля могил польських солда-тів ndash голова Товариства laquoСпільне ко-рінняraquo Збіґнєв Войцеховський

95 років після укладення україн-сько-польського союзу на могилах сол-датів союзних армій покладено квіти і загоріли світла памrsquoяті Ми викона-ли свій обовrsquoязок памrsquoяті про героїв на-ших народів

І Л Фото Г Купріяновича

(Постійна інформація про Українське Товариство на wwwfacebookcom)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014 рік бюлетеню українських учнів

на Люблинщині laquoУкраїнці у Фете-рівraquo що його видає в Люблині о Ан-дрій Конахович разом з українськими учнями які приїхали на навчання до Люблина та околичних місцевостей з України

1 і 2 номер піврічника починає ури-вок з laquoНауки в неділю перед Різдвомraquo Леонтія Карповича (1580-1620) при-свячений передріздвяній сповіді До-повнюють його ноти і текст доволі ці-кавої хомської колядки (laquoОй в холм-ській землі ясная зоря зійшла з-за моря щасть Божеraquo) Далі ідуть статті учнів які пишуть про враження від життя і навчання в Польщі участь у заходах та релігійних святах І так знайдемо тут про польсько-українські класи в Комплексі шкіл ім А Квятковського у Бихові де навчається понад 40 осіб з України а також про підписання до-говору про співпрацю між Гімназією 1 у Люблині та Рівненською гума-нітарною гімназією Молоді журна-лісти пишуть також про паломництво на святу гору Афон в Греції реколек-ції у Фетерів життя у Шкільній бур-сі 5 у Люблині окрім того набли-жують постать Івана Коженєвського (1892-1950) народженого у селі Забо-лоття на Південному Підляшші вчи-теля української мови лейтенанта ар-мії Української Народної Республіки який у 1922 р балотувався на виборах до Сейму як репрезентант української

В історії української музики переду-сім в колі композиторів але й спі-

ваків легко знайти особи звязані своїм народженням або родоводом з Надсян-ням і Лемківщиною якої межу колись простягали навіть аж до верхівя Сяну зараховуючи до неї й околиці Сянока laquoСтарійшиноюraquo цього гурту є звісно Дмитро Бортнянський (1751-1825) син козацького сотника що з Лемківщи-ни примандрував аж до Глухова в яко-му тоді розташовувалася гетьманська столиця Далі йдуть Іван Лаврівський (1823-1873) Анатоль Вахнянин (1841-1908) Модест Менцинський (1875-1935) та Станіслав Людкевич (1879-1979) Останній у своїх статтях під-креслював першість Д Бортнянського laquoякий у XVIII ст у добі поневолення України Московщиною гідно засвід-чив нашу музикальну культуру перед Європоюraquo не лише за часом народжен-ня але й за значенням та впливом на інших творців laquoБортнянський ndash писав Людкевич у 100-річчя його смерті ndash не тільки глибоко коріниться в минувщи-ні української культури його музика силою свого національного виразу й характеру утвердилася по його смерті на Великій Україні й у нас в Галичи-ні ndash помимо нашої волі й без нашого змагання і наклала свою печать на всю нашу церковну музику ХІХ ст Справ-ді трудно собі нам уявити чим була б наша церковна музика нині без Борт-нянського Усе що є в ній більш вар-тісне та інтересне ndash се твори більше або менше талановитих наслідників та епігонів Бортнянського таких як київ-ські Турчанінов Львовський (не згаду-ючи про московських як Львов Дави-дов) чи наших як Вербицький Лав-рівський та ін Усі вони живились май-же виключно соками музики laquoнашого Моцартаraquo як звав Бортнянського най-ближчий йому по духові і формі Мих Вербицькийraquo

Чи такий вступ до статті до 200-річ-чя творця українського національного гимну доречний Думаю що так адже якщо глянути на світ з трохи більш фі-

лософської перспективи стає зрозумі-лим що на будь-яку подію laquoпрацюва-лаraquo вся попередня історія ndash практично laquoвід сотворіння світуraquo Так само й таку всесвітню передісторію в яку яскра-во вписаний Бортнянський ndash з його символічним лемківсько-наддніпрян-ським родоводом ndash мусив мати цей момент коли у парафіяльному домі в селі Млини що розташовувалися на цей час в межах Перемиського цирку-лу а від 1867 р ndash в Яворівському повіті

була скомпонована музика української laquoвічної пісніraquo (відбулося це у першій половині 1863 року адже як запевняє львівський дослідник Олександр Зе-лінський laquoнайдавніша удокументова-на дата повrsquoязана з гимном є 14 червня 1863 рraquo) У грудні 1870 р тут спочило на вічність тіло Михайла Вербицького отже Млини поблизу яких пролягає один із шляхів зі Львова у Польщу ста-ли постійним місцем проведення осно-вних пропамятних заходів ndash також цьо-Композитори Микола Лисенко Сидір Воробкевич Михайло Вербицький

(1902р серія laquoІсторія України-Русиraquo Яків Оренштайн Коломия)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014

Нове від laquoУкраїнців у Фетерівraquo

меншини Журнал закінчує текст про шкідливість куріння

Подвійний номер laquoУкраїнці у Фете-рівraquo зrsquoявився під почесним патронатом Генерального консула України в Лю-блині Івана Грицака завдяки фінансо-вої підтримки Люблинського інститу-ту православної культури та Люблин-ського воєводства

Більше інформації усі зацікавле-ні знайдуть на сайті httpswwwface-bookcomuavetter

Українці у Фетерів Biuletyn ucznioacutew ukraińskich na Lubelszczyźnie nr 1-2 (3-4) wyd o Andrzej Konachowicz Lub-lin 2014 ss 16

Людмила ЛАБОВИЧ

Михайло Вербицький ndashбіографія вписана в краєвид

надсянських сіл

Михайло Вербицький Автолітографія Т Маєргофера

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 16 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201517

горічних повязаних з ювілеєм його на-родження Однак найпершими місце-востями на життєвому шляху компози-тора були інші села хоч також у межах історичного Перемиського князівства Явірник-Руський та Улюч розташовані на північний схід від Сянока на відста-ні однієї милі від себе (саме такою оди-ницею дещо більшою ніж 7 кілометрів тут вимірювали дороги у ХІХ ст)

Явірник-Руський (у 1977 ndash 1981 рр мав laquoвиправленуraquo назву Jaworowice) який зараз адміністративно належить Перемиському повітові Підкарпатсько-го воєводства (гміна Бірча) вперше зга-дується у документах початку XVI ст коли був тут вже водяний млин та 6 ла-нів оброблюваного ґрунту Перша згад-ка про місцевого духівника отже й під-твердження існування парафії дещо пізніша з 1589 року Село входило тоді до складу Сяніцької землі Руського во-єводства Відтак у першій полови-ні ХІХ ст Явірник належав до Сяніць-кого циркулу а після реформи адміні-стративної мережі Галичини проведе-ної у 1860-х роках опинився у Бірчан-ському повіті (у 1876 р повітовий центр перенесено до Добромиля) За обрахун-ками польського історика Здзіслава Бу-дзинського у 1785 році у Явірнику мало б бути 400 мешканців в тому числі 284

греко-католиків 100 римо-католиків та 16 євреїв Українці проживали в осно-вній частині села та присілках Рибне й Нетребка натомість поляки у присілку Борівниця який виник у звязку з побу-довою тут у XVIII ст laquoфабрики склаraquo (скляні мануфактури засновано тоді також у межуючих з Явірником Пору-бах і трохи дальшій Березці) За дани-ми церковних шематизмів число гре-ко-католиків спочатку зростало досить повільно адже у 1833 р було їх тут 440 осіб але протягом наступного сторіччя збільшилося майже втричі до близько 12 тис За обрахунками національного складу населення Галичини які провів Володимир Кубійович у 1939 р в пе-реважно українській частині Явірни-ка мало проживати 1180 українців 80 поляків 160 laquoлатинниківraquo (римо-като-ликів які вживали у побуті українську мову) та 80 євреїв Населення Борівни-ці яка зараз є окремим селом складали майже повністю поляки ndash 720 осіб (крім них було ще 30 польськомовних греко-католиків та 10 євреїв)

У 1806 р парохом у Явірнику-Русь-кому став о Михайло Андрій Вербиць-кий одружений з перемишлянкою Пе-лагією Пацановською який від 1807 р мав також функцію бірчанського дека-на Родина проживала у плебанії яка

стояла напроти старовинної деревяної церкви св Великомученика Димитрія на другому боці сільської вулиці Саме тут 4 березня 1815 року прийшов на світ майбутній композитор який своє пер-ше імя отримав по батькові Відбулося це майже точно в рік після народжен-ня Тараса Шевченка а можна додати ще й цікавинку що Павло Чубинський автор слів вірша який став національ-ним гимном народився у Тарасове два-дцятипятиріччя (у Галичині цей вірш спочатку вважали також твором Коб-заря адже з таким підписом був над-рукований у львівській laquoМетіraquo) Біль-ший вплив на долю родини мала однак статистика з якої виходило що Явір-ник не був у тамтому часі багатолюд-ним селом Тому не дивно що о Вер-бицький охоче скористався нагодою та своїми можливостями (був не лише де-каном але двоюрідним братом єписко-па) щоб переїхати до сусіднього Улю-ча у якому було вчетверо більше па-рафіян (за обрахунком для 1785 р про-живало тут 1270 осіб ndash 1150 греко-ка-толиків 80 римо-католиків 40 євре-їв) Саме звідти після швидкої смерті батька 10-річний Михайло Вербиць-кий потрапив до Перемишля де заопі-кувався ним сановитий родич ndash греко-католицький єпископ Іван Снігурський

(1784-1847 на кафедрі від 1818 р) якого матір була з Вербицьких Найпевніше ця обставина призвела до присвоєння Улючеві ролі місця народження ком-позитора що більш як сто років повто-рювали всі біографічні публікації По-милку виправлено щойно у 1990-2000 рр коли досліджено метрикальні кни-ги обох парафій Тому не варто доріка-ти улючанам які 1990 р біля Вознесен-ської церкви поставили хрест приуро-чений до ювілею 1000-річчя Хрещен-ня України а поряд з ним розмістили камяні плити з портретом і написом що в їхньому селі народився автор му-зики пісні laquoЩе не вмерла Українаraquo

Сімейною хронікою родини Вер-бицьких є записи в метрикальних кни-гах парафій в обох селах зокрема кни-га народжень парафії св Димитрія у Явірнику-Руському за 1784-1830 рр у якій зафіксоване народження в цьому селі трьох синів священичого подруж-жя (документ зберігається у Централь-ному державному історичному архіві України у Львові) Малюють вони істо-рію великою мірою трагічну адже ви-являється що першим на світ зявився Михайло Малахій ndash 19 січня 1813 р Ця дата була справді нещасливо адже пер-вісток прожив всього-на-всього тро-хи більш як два роки помираючи 3 бе-резня 1815 р Наступного дня панімат-ка Пелагія народила чергову дитину ndash героя нашої розповіді якого охрещено без зволікання 5 березня 1815 р даю-чи йому перше імя щойно похороне-ного брата 19 грудня 1817 р народив-ся ще третій син Вербицьких ndash Йосиф Володислав Всіх трьох хлопців хрес-тив о Іван Максимович парох з сусід-нього села Липа а його дружина Анна була для них хресною матірю

У записі про охрещення майбут-нього композитора який отримав іме-на Михайло Лев (Michail Leo ndash запи-си велися латинською мовою) знахо-димо аж чотири пари хресних бать-ків що нам показує товариське коло до якого належав явірницький парох Перша пара це ясневельможний Анто-ній Ризєвич ndash дідич та ясневельможна Йосифа Ґембаровичівна ndash дочка посе-сора друга пара це достойний Онуф-рій Раставецький ndash парох Березки та Анна Максимовичова ndash дружина па-роха Липи третя пара це ясневель-можний Казимир Ґембаровіч ndash посе-сор та Марія Михальська ndash дочка па-роха Павлокоми врешті четверта пара це Михайло Маркевич ndash старший ліс-ничий та Марія Яворська з фабрики

скла (можна здогадуватися що з Бо-рівниці) Подібне соціальне коло отже члени земянських і греко-католицьких священичих родин та службовці з на-вколишніх сіл бачимо в складі хрес-них батьків як найстаршого (4 пари) так і наймолодшого (2 пари) синів явір-ницького пароха Отже були це так би сказати місцеві laquoтовариські вершкиraquo

У 1819 р помер улюцький парох о Василь Могильницький батько відо-мого релігійно-культурного діяча Іва-на Могильницького (народженого в Улючі 1778 р) й весною 1820 р відбувся переїзд родини Вербицьких до Улюча Було це село набагато більше та набага-то старіше ndash виникло ще у княжу добу як одно із поселень в оточенні гра-

Запис про народження й хрещення Михайла Вербицького (документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові)

Церква у Явірнику-Руському і розпис Павла Запоріжського з зображенням laquoзолотоверхого Києваraquo Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 18 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201519

ду Сянока й на шляху з Перемишля в Угорщину який тут проходив долиною Сяну Перші документальні свідчен-ня про існування Улюча маємо з 1370-х років а перші згадки про улюцьких дя-ків та священиків зявляються у 1440-х роках Отже парафія була давньою але помилкою буде навязувати роль пара-фіяльного храму старій та прекрасній деревяній церкві Вознесіння Господ-нього на горі Дубник Побудована вона була в середині XVII ст на потреби ко-лишнього монастиря у 1744 р перене-сеного до Добромиля (популярне де-який час тому твердження що церква з 1510 р отже найстаріша на всю кра-їну автори laquoІсторії українського мис-тецтваraquo назвали laquoапокрифічнимraquo отже необгрунтованим) Зараз це на жаль тільки порожня будівля хоч з фраг-ментами розпису на стінах при чому майже чудом врятована від знищення (з церковного оснащення зберігся іко-ностас який зараз експонується в Ет-нографічному парку Музею народного будівництва в Сяноці)

Два сторіччя тому роль парафіяль-ного храму виповнювала в Улючі камя-на laquoбіла церкваraquo св Миколи побудова-на найпевніше на початку XVI ст яку розібрано біля 1907 р й практично зо-

всім забуто (щойно недавно й дещо ви-падково в архіві Інституту історії мис-тецтва Ягеллонського університету були віднайдені її фотографії виконані на замовлення Консерваторського гро-на у Львові) Вже після Першої світової війни 1925 р улючани поставили тут нову церкву ndash подібної величини але деревяну дуже схожу на церкви-близ-нючки у Гладишові (Горлицький пов) й Гошеві (Бещадський пов) які проек-тував львівський архітектор Ярослав Фартух Зараз точно знаємо що немає жодних причин щоб називати Улюч місцем народження Михайла Лева Вер-бицького Але так само безсумнівним є що все ж таки половина при цьому ця laquoсвідомішаraquo його сільського дитин-ства пройшла саме тут ndash серед звуків буйної надсянської природи та україн-ської мови й українських пісень

На жаль в обох надсянських селах небагато матеріальних слідів з періоду коли попович Михайло робив тут пер-ші свої кроки й вчився слухати голос рідної землі щоб пізніше вписати його в мелодію українського славня У Явір-нику-Руському стоїть деревяна парафі-яльна церква св Великомученика Ди-митрія але споруджено її щойно у 1882-1883 роках та зараз вона пустує і руйну-

ється (деякий час користувалися нею місцеві римо-католики які належать до парафії у Борівниці доки не збуду-вали в селі костелу) 28 лютого 2015 р відбулося в цій церкві урочисте бого-служіння з нагоди ювілею була також освячена пропамятна дошка з написом українською польською і англійською мовами про народження в Явірнику-Руському і охрещення в місцевій церк-ві автора музики до українського гим-ну Ще до освячення повинна вона була зависнути на стіні мурованої дзвіниці все ж борівницький римо-католицький парох не дав на це згоди й laquoсправа за-вислаraquo а редакції Католицького інфор-маційного агентства прийшлося цю по суті скандальну ситуацію прикрива-ти схожим на laquoезопівську мовуraquo фор-мулюванням що це відбудеться laquoпісля узгодження всіх формальностейraquo

Незалежно від ходу laquoузгодження формальностейraquo перебуваючи у Явір-нику варто пошукати місцевого laquoключ-никаraquo щоб оглянути у церкві іконо-стас та настінний розпис виконаний до Ювілею 950-річчя Хрещення Украї-ни-Руси перемиським мистцем колиш-нім офіцером Армії Української Народ-ної Республіки Павлом Запоріжським В образі Богородиці Покрови бачимо

Вознесенська церква на узгірrsquoї Дубник в Улючі Фото Ю Гаврилюка На сторінках 19-20 laquoМанускрипт Михайла Вербицькогоraquo з первісним варіантом пісні на слова вірша Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo солоспівом під аком-панемент гітари Слова вірша записані тзв етимологічним правописом яким у цей час користувалася більшість га-

лицьких українців (Документ зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В Стефаника)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 20 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201521

вид на Києво-Печерську лавру і Дні-про а поряд з геометричними і рослин-ними орнаментами ndash козацький хрест зі стрічкою в національних кольорах Можна сказати що ці малюнки симво-лічно перегукуються з історією гимну який також був наслідком співдіяння наддніпрянця й надсянця православ-ного і греко-католика До речі хтось згодом вписав до його тексту й слова про Сян по якого верхівї зараз справді пролягає державний кордон України (в оригінальному вірші Чубинського фра-зи laquoвід Сяну до Донуraquo не було отже не знайдемо також її в партитурах записа-них рукою о Вербицького)

Храму в якому щонеділі відправ-ляв Богослужіння батько майбутньо-го композитора а він сам прислухову-вався церковним пісням немає також в Улючі Старовинну laquoбілу церквуraquo ще до Першої світової війни розібрали самі парохіяни а новий храм св Миколи піс-ля Другої світової став матеріалом для потреб laquoпобудови соціалізмуraquo ndash з май-же нових брусів звели пеґеерівський ко-рівник у Яблониці-Руській (Тут може зявитися субєктивно-літературна ди-гресія що нехотя вийшло майже як в Антонича по батькові також надсянця у якого laquoкорови моляться до сонцяraquo хоч на певно не міг він собі навіть уяви-ти що робитимуть вони це у колишніх церковних стінах та осяяні сонцем не із неба а зі laquoсвітлого майбутньогоraquo)

Родину Вербицьких однак laquoпамя-таєraquo церква на Дубнику хоч і тут десь у 1950-х роках розібрали камяні огоро-жі які колись охороняли монастир та дзвіницю а трьохсотрічний храм зали-шили практично для знищення здер-

ши з куполів бляху ndash цінну для laquoнарод-ного господарстваraquo Все ж таки церк-ва була врятована а зараз аж світить новими ґонтами які покладено торік Памятний знак перед нею з портретом композитора й нотами початку пісні про невмирущість України хоч не зо-всім точно показує місце події з-перед 200 років то все ж несхибно нагадує що й тут крокуємо слідами людей які будували велику історію

Безтурботне дитинство Михайла й Володислава яке почалося у Явірнику і продовжувалося в Улючі не тривало довго адже 1825 р їхній батько помер а молода ще вдова вдруге вийшла заміж Хлопці помандрували з течією Сяну ndash опинилися у Перемишлі на владичому дворі двоюрідного батькового брата ndash єпископа Івана Снігурського одного з зачинателів українського національно-го відродження у Галичині (до речі в цьому ділі найактивнішим соратником владики був саме уродженець Улюча ndash о Іван Могильницький) Завдяки опіці сановитого родича Михайло Вербиць-кий закінчив перемиську гімназію та у 1834 р почав студії в духовній семі-нарії у Львові які через довгі перерви тривали аж до 1850 р Після опануван-ня богословських наук та висвячення о Михайло адміністрував кількома пара-фіями в цій частині Перемиської єпар-хії яка зараз у кордонах України аж у 1856 р став парохом старовинної що памrsquoятала ще кінець XVII ст Покров-ської церкви в Млинах де прослужив аж до смерті

Місцем у якому вперше міг проя-витися музичний талант майбутньо-го композитора був уже Перемишль

у якому єпископ Снігурський засну-вав кафедральний хор (1828 р) а відтак і музичну школу в яких співав як со-ліст та навчався юний Михайло отри-муючи ґрунтовну музичну освіту зо-крема з композиції Важливе значення для формування Вербицького як ком-позитора мав репертуар Перемисько-го хору ndash були в ньому як твори віден-ських класиків (Й Гайдна В А Мо-царта) так і музика композиторів laquoзо-лотої добиraquo української музики Макси-ма Березовського та Дмитра Бортнян-ського завдяки яким закріпилося тут у церковному співі багатоголосся З чер-ги надбанням періоду навчання у Льво-ві де Михайло керував вже семінар-ським хором було опанування гри на гітарі яка супроводжувала композито-ра протягом усього життя ndash його твори для цього інструменту здобули широку популярність у галицькому домашньо-му музикуванні

Як виявляється також сольною піс-нею для виконання під супровід гітари був перший варіант майбутнього гим-ну який дійшов до нас у формі автор-ського рукопису (зберігається у фон-дах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Сте-фаника) Відтак виникла версія для хору якої перше зафіксоване тодіш-ньою пресою вселюдне (публічне) ви-конання відбулося у грудні 1864 р під час вистави laquoЗапорожціraquo в театрі Русь-кої бесіди у Львові (з огляду на це пісня починалася словами laquoЩе не згибло За-поріжєraquo) Оскільки на автографах обох версій твору немає датування момент його виникнення визначався дослідни-ками назагал на основі факту що впер-

Вид на парафіяльну церкву в Млинах і пантеон над могилою Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 22 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201523

ше вірш Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo був у Галичині над-рукований ndash при чому як твір Шевчен-ка ndash у 4-му числі львівського журналу laquoМетаraquo за 1863 р яке вийшло на почат-ку наступного 1864 р Все ж згадува-ний вже О Зелінський стверджує що М Вербицький при написанні музики користувався не друкованим зразком з laquoМетиraquo але рукописною копією вірша Чубинського який був написаний у

Києві осінню 1862 р та відносно швид-ко потрапив у laquoгромадівськіraquo середо-вища Галичини Аналізуючи матеріа-ли документуючі суспільно-культурне життя українського середовища Пере-мишля львівський музикознавець зро-бив висновок що М Вербицький пер-вісну версію своєї композиції на сло-ва вірша про невмирущість України та її козацької слави написав вже весною 1863 р на парохії у Млинах а першими

слухачами її авторського виконання були молоді члени перемиської laquoГро-мадиraquo зібрані у залі семінарії (у комп-лексі будинків біля тодішнього собору св Іоана Хрестителя)

Звісно коли вчитаємося у компози-торські автографи побачимо що вірш Чубинського який потрапив у руки о Михайла Вербицького а згодом був також надрукований у laquoМетіraquo місця-ми значно відрізняється як від дуже ко-роткого тексту (перший куплет та при-спів) який зараз є офіційним держав-ним гимном України так і його об-ширнішого складеного з трьох купле-тів загальнонаціонального варіанту Виявляється що наслідком еволюції яку перейшла текстова сторона пісні у процесі її перетворення в національ-ний гимн з одного боку відбулося зна-чне скорочення поезії П Чубинського ndash до цих рядків які були найбільш афо-ристичні й легко запамrsquoятовувалися з другого ndash доданий був заклик до укра-їнців з усіх місць їхнього поселення до боротьби за незалежність

Станем браття в бій кривавий від Сяну до ДонуВ ріднім краю панувати не дамо нікомуЧорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадієЩо на нашій Україні доленька доспіє

Цей додатковий куплет невідомий о Михайлові Вербицькому який по-мер 7 грудня 1870 р та був похоро-нений на прицерковному цвинтарі у Млинах дуже доречний адже згадка про Сян це не лише маніфестація фак-ту що тут українці жили та живуть (а його верхня течія це зараз міждержав-ний кордон України і Польщі) Це та-кож нагадування що над цією річкою ndash в Явірнику-Руському Улючі Пере-мишлі Млинах ndash пройшли всі най-важливіші моменти життя компози-тора отже можна спокуситися на афо-ризм що шум Сяну що голос надсян-ської землі постійно бринять всюди де є українці які впевнені у невмирущос-ті своєї Батьківщини

Юрій ГАВРИЛЮК

Фотографії мистецькі твори і до-кументи якими проілюстровано статтю презентувалися на вистав-ці laquoТворець українського Гимнуraquo у Львівському музеї історії релігії

Kontynuacja z nr 12015

Czy ходіті to po ukraińsku

W gwarach Podlasia między Bugiem a Narwią zachowało się wiele archaizmoacutew pochodzących jeszcze z okresu wspoacutelnoty prasłowiańskiej Jednym z nich jest daw-ne i ktoacutere na gruncie języka ukraińskiego przeszło w и (łac y np podlaskie маті w odroacuteżnieniu od poacuteźniejszego literackie-go мати) Dzięki temu do dnia dzisiej-szego w wielu miejscowościach Podlasia mamy dawne zakończenie bezokoliczni-ka -тi (-ti) charakterystyczne dla języka prasłowiańskiego Oto kilka przykładoacutew najdawniejszych form bezokolicznika używanych przez Słowian żęti kupova-ti dělati byti pekti světiti dati vesti ple-sti iti dyxati biti sějati kinuti voziti no-siti stojati stati xoditi truti laziti saditi plakati znati strěliti zimovati Jak wi-dać większość podanych prasłowiańskich form brzmi identycznie jak w archaicz-nych gwarach podlaskich międzyrzecza Narwi i Bugu

Już od drugiej połowy XI w w gwa-rach ukraińskich i zaczyna stopniowo przechodzić w и (łac y) a dawne ы zle-wa się z и w jeden dźwięk Badacze wiążą to zjawisko z depalatalizacją (stwardnie-niem) spoacutełgłosek przed dawnym i W ten oto sposoacuteb w języku ukraińskim pojawiają formy typu мати сила нива oraz zaczy-na dominować twarde zakończenie bez-okolicznika -ти np говорити кидати дати ходити носити w odroacuteżnieniu od prasłowiańskiego dziś gwarowego -ті (-ti) Samogłoska и w miejscu dawnych i oraz ы występuje we wspoacutełczesnym języ-ku literackim we wszystkich gwarach po-łudniowo-wschodnich w przeważającej większości gwar południowo-zachodnich oraz w znacznej części poacutełnocnych Jedy-nie w peryferyjnych gwarach poacutełnocnych (w tym podlaskich) oraz południowo-za-chodnich zachowały się dawne samogło-ski i oraz ы

Bywa że archaiczne gwary Podlasia z dawnym i są określane jako przejściowe białorusko-ukraińskie Jednym z bdquodowo-doacutewrdquo na ich białoruskość ma być właśnie

miękka wymowa typu ходіті говориті Z takim poglądem nie zgodził się polski językoznawca prof Władysław Kurasz-kiewicz ktoacutery w artykule bdquoNajważniejsze zjawiska językowe ruskie w gwarach mię-dzy Bugiem a Narwiąrdquo pisał bdquoPodobny typ wymowy tj twarde spoacutełgłoski przed e ale miękkie przed i ie panuje też dalej na południe w ruskich wsiach na zachoacuted od Mielnika Konstantynowa i Białej Pod-laskiej Wobec tego trudno wymowę tego typu uważać za białoruską jak sądził Kar-ski a po nim Leszek Ossowskirdquo

Warto nadmienić że prasłowiańskie etymologiczne -i (a więc także zakończe-nie -ті (-ti) w bezokoliczniku) na teryto-rium obecnej Polski zachowało się nie tyl-ko koło Bielska Podlaskiego i Hajnoacutewki nie tylko na wspominanym przez prof W Kuraszkiewicza Podlasiu Południowym gdzie do dziś przedstawiciele starszego pokolenia w tym katolicy moacutewią гово-риті ale także w zachodniej części Łem-kowszczyzny Do dziś można tam usły-szeć swojsko brzmiącą wymowę піті ходіті

Reasumując zachowanie dawnego ety-mologicznego i nie jest dowodem na biało-ruskość gwar Podlasia Poacutełnocnego dlate-go że nie może świadczyć o białoruskości cecha ktoacutera była kiedyś właściwa dla ca-łego areału językowego Słowian Wymo-wa typu ходіті читаті jest po prostu jednym z wielu archaizmoacutew zachowanych w niektoacuterych gwarach ukraińskich

Биті бити czy бути

Czasownik być w gwarach Podlasia we wszystkich osobach i liczbach ma jedyną formę ndash є (я є ти є вуон вона воно є ми є ви є вони є) identycznie jak w ukra-ińskim języku ukraińskim (w odroacuteżnieniu od rosyjskiego есть i białoruskiego ёсць) Roacuteżnice pojawiają się jednak w samej for-mie bezokolicznika gdyż w ukraińskim języku literackim mamy dziś бути a w gwarach podlaskich ndash oproacutecz normatyw-nego бути (buty) używanego w gwarach najbardziej zbliżonych do języka literac-kiego także przejściowe бити (byty) oraz биті (byti)

Najbardziej archaiczna jest forma биті (byti) ktoacutera w języku Podlasian funkcjo-nuje bez zmian od czasoacutew prasłowiań-skich Pojawia się ona w najstarszych za-bytkach piśmiennictwa staroruskiego (zapisywana jako быти) Innowacyjne y zamiast ы wchodzi sporadycznie w XIV w a bardziej powszechnym zjawiskiem staje się dopiero w XVII w

Jak doszło do tego że w języku ukraiń-skim pojawiła się forma бути zastępując z czasem dawną prawidłową formę быти Istnieją roacuteżne teorie jednak we wspoacutełcze-snym językoznawstwie ukraińskim panu-je pogląd że forma бути z innowacyjnym y (łac u) pojawiła się pod wpływem oso-bowych form czasu przyszłego буду бу-деш буде etc

Jak już wspomniano w drugiej poło-wie XI ndash w XII w rozpoczął się proces przejścia etymologicznego i w и a dawne ы zlało się z и w jeden dźwięk W rezul-tacie tego na gruncie języka ukraińskiego prasłowiańskie быти (byti) zmieniło się w бити (byty) Ta przejściowa forma mię-dzy dawnym битi a бути jest używana także w niektoacuterych wsiach na Podlasiu

W rezultacie wspomnianych procesoacutew fonetycznych czyli zmiany staroruskiego i w и oraz zlania się w jeden dźwięk dawne-go ы oraz и pojawiła się para identycznie brzmiących słoacutew бити w znaczeniu być i бити w znaczeniu bić Aby więc unik-nąć homonimii nastąpiło przejście formy бити (być) w бути na skutek wspomnia-nych wyroacutewnań analogicznych do form буду будеш W taki sam sposoacuteb pojawiły się formy був була були W archaicznych gwarach na Podlasiu zachowała się daw-na wymowa бив била билі (byw ndash wy-mawiane w niektoacuterych wsiach z u niezgło-skotwoacuterczym na końcu a także była byli) Co ciekawe język ukraiński jest jedynym językiem słowiańskim w ktoacuterym nastąpi-ło przejście u (łac y) w y (łac u) gdyż w języku rosyjskim mamy быть po biało-rusku быць po polsku być po czesku bytrsquo etc czyli z dawnym ы (łac y)

Taka interpretacja mimo że ogoacutelnie przyjęta wciąż budzi wątpliwości języ-koznawcoacutew ktoacuterzy proacutebują szukać innej etymologii słowa бути Pojawiają się teo-

Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego(Morfologia cz II Czasownik)

Могила о Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 24 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201525

rie że już w języku prasłowiańskim ist-niała forma бути na co mogą wskazywać chociażby zawierające y formy czasu przy-szłego буду будеш буде etc oraz trybu rozkazującego будь будьмо

Warto podkreślić że międzyrzecze Na-rwi i Bugu nie jest jedynym ukraińskoję-zycznym regionem gdzie zachowała się prasłowiańska forma z и (łac y) Czasow-nik być w bezokoliczniku i czasie prze-szłym zachował rdzenne ы także w gwa-rach naddniestrzańskich (na południe i zachoacuted od Lwowa) oraz karpackich (z wy-jątkiem huculskich i bukowińskich) w tym łemkowskich

Często roacuteżna wymowa omawianego bezokolicznika we wsiach ukraińskich sta-wała się źroacutedłem przezwisk Jak zauwa-żał chociażby XIX-wieczny językoznawca Iwan Werchratśkyj mieszkańcy sąsied-nich wsi w okolicach Drohobycza prze-zywali jedni drugich булаками lub бы-лаками w zależności od tego jaki sposoacuteb wymowy panował w danej miejscowości

Widać więc że podlaskie биті (byti) nie jest żadnym białorutenizmem ale jed-ną z wielu form ktoacutera w gwarach okolic Bielska Podlaskiego Hajnoacutewki czy Sie-miatycz zachowała się w niezmienionej postaci od czasoacutew prasłowiańskich Z ko-lei forma бути to dość poacuteźna innowacja

Утечи спечи ndash o dawnych formach na -чи

Jak już wspomniano bezokoliczniki w języku prasłowiańskim miały zakończenie -ti (-ті) Jednak bezokoliczniki ktoacuterych temat kończył się spoacutełgłoską tylnojęzyko-wą к г (łac k g np prasł pekti mogti) na gruncie staroruskim przyjęły końcoacutew-kę -чи (пєчи мочи)

Dawne bezokoliczniki na -ті i -чи odziedziczyły wszystkie języki wschod-niosłowiańskie w tym też ukraiński o czym świadczą formy zachowane w roacuteż-norodnych fonetycznych i graficznych wa-riantach w zabytkach piśmiennictwa ukra-ińskiego XIV-XVII w np держати не судити (XIV w) помочи (koniec XIV w) сѣна насѣчи (XIV-XV w) дрыва ро-убати (XV w) мочи (XVI w)

Podstawowa w języku ukraińskim była forma bezokolicznika z końcoacutewką -ти ktoacutera z czasem wyparła staroruskie zakoń-czenie -чи W taki oto sposoacuteb pojawiły się formy nawiązujące do prasłowiańskich (z etymologicznymi г к oraz zakończeniem -ти np пекти zamiast печи сікти za-miast сѣчи etc)

Ewolucję omawianych form bezoko-licznika dobrze widać chociażby na przy-kładzie czasownika пекти (piec)

pekti ndash пєчи ndash пeчи ndash пекти

Jak widać w języku prasłowiańskim czasownik piec miał formę pekti z zakoń-czeniem -ti ktoacutere na gruncie staroruskim zmieniło się w -чи W taki sposoacuteb powsta-ła forma пєчи (z miękką wymową spoacuteł-głosek) W drugiej połowie XI ndash XII w na gruncie języka ukraińskiego i przecho-dzi w twarde и z kolei w XII-XIII w za-chodzi zjawisko stwardnienia spoacutełgłosek przed etymologicznym e (tak pojawia się forma пeчи ndash z twardą wymową spoacutełgło-sek) Dzisiejszą normą literacką jest forma пекти ktoacutera powstała na zasadzie analo-gii do form bezokolicznika kończących się na -ти

A oto inny przykład

sĕkti ndash сѣчи ndash ciчи ndash сікти

Prasłowiańską formą czasowni-ka siec było sĕkti (z ĕ czyli jatrsquo ktoacutere cyrylicą zapisywano jako ѣ a wyma-wiano prawdopodobnie tak jak podla-ski dyftong ie) Na gruncie staroruskim bezokolicznik ten przybrał formę сѣчи W drugiej połowie XIII w w większo-ści dialektoacutew ukraińskich min tych na bazie ktoacuterych sformował się język lite-racki zaczął się proces monoftongiza-

Україномовні краєвиди Підляшшя Святіенє пасок у селіе Локніця в Пасинськуй парафії

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 12 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201513

Шевченкові роковини з молитвоюі поетичним словом

Молитвою за душу раба Божого Тараса почалися 8 березня вран-

ці люблинські відзначення памrsquoяті Та-раса Шевченка У парафіяльній церк-ві православної парафії свт Петра (Могили) в Люблині в Другу Неділю Великого посту була відслужена Бо-жественна Літургія за якою вознесли молитву за українського поета Зго-дом служилася ще урочиста панахида на середині храму під час якої також молилися за душу Тараса Шевченка

Богослужіння були відслужені на прохання Українського Товари-ства Добрий Бог дозволив нам і цьо-го року продовжити люблинську тра-дицію спільної молитви за Великого Кобзаря Це важливо що відзначення памrsquoяті Шевченка мають також моли-товний церковний вимір адже Тарас Шевченко був православним христи-янином а з православної перспективи саме літургійна молитва є найвищим виявом поваги і памrsquoяті

9 березня 2015 року пополудні вже вдруге відбулося в Люблині laquoЧитан-ня Шевченка у сквері Шевченкаraquo В 201-у річницю народження Велико-го Кобзаря продовжили започаткова-ну минулого року традицію читан-ня творів Тараса Шевченка на скве-рі його імені який дістав свою назву завдяки клопотанням Українського Товариства і в 2013 р відбулося його урочисте відкриття

Цього року любителі поезії Т Шевченка зібралися менш численно ніж минулого року Серед присутніх були члени української громади Лю-блина працівники Генерального кон-сульства України в Люблині з т во Генконсула Сергієм Сидюком по-вноважений Люблинського воєводи у справах нац меншин Маріуш Куха-рек але прибули також люди які не-давно опинилися в Люблині а серед них студент з Дніпропетровська Єв-ген Гаркуша

Першим зачитаним твором став Шевченків laquoЗаповітraquo Згодом чита-ли різноманітні перлини laquoКобзаряraquo

Поруч української прозвучала також і польська мова Читали люди різно-го віку ndash від 5 по 90 років Читання закінчив голова Товариства д-р Гри-горій Купріянович вказуючи на акту-альність поезії Шевченка в цю визна-чальну хвилину історії України коли стала вона жертвою агресії

У вівторок 10 березня відбулося Шевченківське свято яке проведено у Центрі Культури в Люблині Саме 10 березня у цій культурній установі відбувався Воєвідський фінал Х Все-польського декламаторського конкур-су української поезії та прози яко-го співорганізатором від багатьох ро-ків є Українське Товариство Уро-чистим звершенням відзначень юві-лею 10-річчя конкурсу став Ювілей-ний концерт Х Всепольського декла-маторського конкурсу української по-езії та прози Саме зразу після закін-чення цього концерту відбувся вечір у памrsquoять Великого Кобзаря

Першим виступили на сцені до-шкільнята Української недільної шко-ли в Люблині з міжсадочкової групи навчання української мови Молодята під опікою своєї вчительки д-р Олени Гайдамаки-Падалки підготували гар-ну програму та декламували вірші та співали пісень на слова Т Шевченка

під звуки скрипки на якій грав один із батьків ndash Кшиштоф Бутрин Виступ наймолодших артистів викликав за-хоплення публіки В подяці за гар-ний виступ дітки дістали подарунки ndash папки з козаками

Згодом запрошено до слова офіцій-них гостей До присутніх звернули-ся зі словом т во Генерального кон-сула України в Люблині Сергій Си-дюк уповноважений Люблинського воєводи у справах нацменшин Марі-уш Кухарек представниця Маршал-ка Люблинського воєвідства Малґо-жата Блащик-Осік директор Відді-лення культури Міського управлін-ня Люблина Міхал Карапуда голова Товариства laquoСпільне корінняraquo Збіґнєв Войцєховський

З зацікавленням всі очікували на черговий пункт програми про який нагадували таємничі декорації що стояли на сцені Стала ним театраль-на вистава на мотивах Шевченкової поеми laquoГамаліяraquo (На фото) Предста-вила її театральна група української молоді Люблина laquoДивословоraquo Біль-шість присутніх вперше почула про цю групу хоч не був це дебют моло-дих акторів Насправді ця театральна група існує вже з 2003 р входять у її склад учні Української недільної шко-

З весняних хронік Українського Товариства

Українське Товариство ndash громадська організація що гуртує українців Люблина Холма та інших місцевостей регіону організатор заходів як культурного так і громадського характеру

які служать збереженню українських традицій та національної ідентичності

Цього року минають 100-і роковини біженства ndash масової евакуації українського православного населення Холм-

щини і Підляшшя під час Першої світової війни здійсненої російською адміністрацією перед наступом авторо-угор-ських і німецьких військ влітку 1915 р Маршрут переїзду проходитиме місцями про які згадує у своїх спогадах про бі-женство холмський священик о диякон Іван Которович

30 травня 2015 р (субота)Зустріч 10 год Гостинне біля колишньої церквиМаршрут Гостинне відвідання храму уведення зачитання першого фрагменту спогадівТератин зупинка біля кол церкви відвідання храму зачи-тання другого фрагменту спогадів розповідь про св свя-щенномученика Василія (Мартиша)Холм відвідання Холмської гори та православної церкви св Івана БогословаУгруськ зупинка біля церкви зачитання третього фрагмен-ту спогадівБерезно зупинка біля церкви відвідання храму розповідь про історію Православrsquoя в Березні панахида за людей які за-знали біженства доповідь д-ра Маріуша Сави laquoОтець Іван Которович та його спогади про біженствоraquo вогнище теа-тральна вистава laquoХолмське біженствоraquo у виконанні теа-тральної групи української молоді Люблина laquoДивословоraquo сценарій та режисерія Леся Соболівська (реалізуються за-вдяки дотації Міністра адміністрації і цифризації РП та за підтримки фірми bdquoMidexrdquo з Березна)

Переїзд мотоциклами шляхом біженства 1915-2015

Інформація та записи savi1985wppl тел 51-444-97-37

Організатори Українське Товариство Маріуш Сава спів-праця Братство Православної Молоді Люблинсько-Холмсь-кої єпархії

Можна брати участь в переїзді машинами Буде також ор-ганізована безкоштовна поїздка автобусом Виїзд з Лю-блина о 800 год з Холма о 900 год Організатор поїздки по Холмщині шляхом біженства 1915-2015 Українське Товариство реалізується завдяки дотації Міністра адмі-ністрації і цифризації РП Зголошення на поїздку e-mail ukr-tovwppl тел 795130610

ли в Люблині які саме з 2003 р сис-тематично підготовляли численні те-атральні вистави інсценізації худож-ні програми Лише минулого року ви-рішили офіційно оформитися в теа-тральну групу й на Шевченківсько-му святі вперше виступили під новою назвою яку запропонував д-р Ан-дрій Савенець Театральна розповідь про отамана Гамалію захопила публі-ку Молоді актори гарно справилися з важким художнім матеріалом Режи-сером вистави була вчителька україн-ської мови Леся Соболівська автором декорацій ndash Микола Соболівський а виконала декорації фірма Penna Art Studio

Останнім пунктом програми Шев-ченківського свята була лекція львів-ської поетеси письменниці перекла-дача Маріанни Кіяновської В акаде-мічному ключі доповідачка проаналі-зувала роль Шевченка в нашому жит-ті Цікавим елементом було введення категорії дару при аналізі ролі Шев-ченка в сучасності Поетеса дарува-ла українській громаді Люблина гар-ну книжку laquoТарас Шевченко у при-ватному життіraquo

Молитва за воїнів армії УНР в Люблині в Провідну неділю

За традицією також і цього року в Провідну неділю 19 квітня над мо-

гилами воїнів армії УНР на православ-ному кладовищі при вул Липовій в

Люблині була відслужена коротка зау-покійна литія Богослужіння очолив о прот Георгій Лукашевич з кафедраль-ної православної парафії Преображен-ня Господнього в Люблині Над моги-лами борців за волю України які піс-ля невдачі змагань за самостійну Укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 14 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201515

їну оселилися в Люблині та околиці і тут знайшли місце вічного спочинку прозвучало радісне Христос Воскрес На молитві традиційно зібралася укра-їнська громада Люблина Ініціатором молитви було Українське Товариство

Пасхальну заупокійну молитву воз-несли також над могилами інших спо-чилих членів української православ-ної громади Люблина У цьому числі над могилою поета і перекладача Пе-тра Куприся автора першого повного перекладу Шевченкового laquoКобзаряraquo польською мовою

Вшанували памrsquoять союзників

У 95-у річницю укладення союзно-го договору між Українською На-

родною Республікою та Республікою Польща ndash у вівторок 21 квітня 2015 р ndash вшанували ми памrsquoять союзників 1920 р Поклали квіти на могилах солдатів обох союзних армій що спочивають на люблинському кладовищі на вул Ли-повій на могилах воїнів армії Україн-ської Народної Республіки на право-славному цвинтарі та на могилах поль-ських солдатів війни 1920 р на вій-ськовому кладовищі на вул Білій Іні-ціаторами вшанування річниці поль-сько-українського союзу 1920 р було Українське Товариство та Товариство laquoСпільне корінняraquo

В урочистості взяла участь кілька-десятиособова група поляків і укра-їнців (та одна японка) Серед учасни-ків були зокрема Генеральний кон-сул України в Люблині Василь Пав-люк Заступник Голови Соймику Лю-блинського воєвідства Анджей Пруш-ковський представник Маршалка Лю-блинського воєвідства заступник ди-ректора Департаменту культури осві-ти та спорту Маршалківського управ-ління Анджей Міскур секретар Укра-їнського Товариства д-р Андрій Саве-нець Зі словом звернулися до присут-ніх ініціатори урочистості біля могил українських солдатів ndash голова Україн-ського Товариства д-р Григорій Купрі-янович а біля могил польських солда-тів ndash голова Товариства laquoСпільне ко-рінняraquo Збіґнєв Войцеховський

95 років після укладення україн-сько-польського союзу на могилах сол-датів союзних армій покладено квіти і загоріли світла памrsquoяті Ми викона-ли свій обовrsquoязок памrsquoяті про героїв на-ших народів

І Л Фото Г Купріяновича

(Постійна інформація про Українське Товариство на wwwfacebookcom)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014 рік бюлетеню українських учнів

на Люблинщині laquoУкраїнці у Фете-рівraquo що його видає в Люблині о Ан-дрій Конахович разом з українськими учнями які приїхали на навчання до Люблина та околичних місцевостей з України

1 і 2 номер піврічника починає ури-вок з laquoНауки в неділю перед Різдвомraquo Леонтія Карповича (1580-1620) при-свячений передріздвяній сповіді До-повнюють його ноти і текст доволі ці-кавої хомської колядки (laquoОй в холм-ській землі ясная зоря зійшла з-за моря щасть Божеraquo) Далі ідуть статті учнів які пишуть про враження від життя і навчання в Польщі участь у заходах та релігійних святах І так знайдемо тут про польсько-українські класи в Комплексі шкіл ім А Квятковського у Бихові де навчається понад 40 осіб з України а також про підписання до-говору про співпрацю між Гімназією 1 у Люблині та Рівненською гума-нітарною гімназією Молоді журна-лісти пишуть також про паломництво на святу гору Афон в Греції реколек-ції у Фетерів життя у Шкільній бур-сі 5 у Люблині окрім того набли-жують постать Івана Коженєвського (1892-1950) народженого у селі Забо-лоття на Південному Підляшші вчи-теля української мови лейтенанта ар-мії Української Народної Республіки який у 1922 р балотувався на виборах до Сейму як репрезентант української

В історії української музики переду-сім в колі композиторів але й спі-

ваків легко знайти особи звязані своїм народженням або родоводом з Надсян-ням і Лемківщиною якої межу колись простягали навіть аж до верхівя Сяну зараховуючи до неї й околиці Сянока laquoСтарійшиноюraquo цього гурту є звісно Дмитро Бортнянський (1751-1825) син козацького сотника що з Лемківщи-ни примандрував аж до Глухова в яко-му тоді розташовувалася гетьманська столиця Далі йдуть Іван Лаврівський (1823-1873) Анатоль Вахнянин (1841-1908) Модест Менцинський (1875-1935) та Станіслав Людкевич (1879-1979) Останній у своїх статтях під-креслював першість Д Бортнянського laquoякий у XVIII ст у добі поневолення України Московщиною гідно засвід-чив нашу музикальну культуру перед Європоюraquo не лише за часом народжен-ня але й за значенням та впливом на інших творців laquoБортнянський ndash писав Людкевич у 100-річчя його смерті ndash не тільки глибоко коріниться в минувщи-ні української культури його музика силою свого національного виразу й характеру утвердилася по його смерті на Великій Україні й у нас в Галичи-ні ndash помимо нашої волі й без нашого змагання і наклала свою печать на всю нашу церковну музику ХІХ ст Справ-ді трудно собі нам уявити чим була б наша церковна музика нині без Борт-нянського Усе що є в ній більш вар-тісне та інтересне ndash се твори більше або менше талановитих наслідників та епігонів Бортнянського таких як київ-ські Турчанінов Львовський (не згаду-ючи про московських як Львов Дави-дов) чи наших як Вербицький Лав-рівський та ін Усі вони живились май-же виключно соками музики laquoнашого Моцартаraquo як звав Бортнянського най-ближчий йому по духові і формі Мих Вербицькийraquo

Чи такий вступ до статті до 200-річ-чя творця українського національного гимну доречний Думаю що так адже якщо глянути на світ з трохи більш фі-

лософської перспективи стає зрозумі-лим що на будь-яку подію laquoпрацюва-лаraquo вся попередня історія ndash практично laquoвід сотворіння світуraquo Так само й таку всесвітню передісторію в яку яскра-во вписаний Бортнянський ndash з його символічним лемківсько-наддніпрян-ським родоводом ndash мусив мати цей момент коли у парафіяльному домі в селі Млини що розташовувалися на цей час в межах Перемиського цирку-лу а від 1867 р ndash в Яворівському повіті

була скомпонована музика української laquoвічної пісніraquo (відбулося це у першій половині 1863 року адже як запевняє львівський дослідник Олександр Зе-лінський laquoнайдавніша удокументова-на дата повrsquoязана з гимном є 14 червня 1863 рraquo) У грудні 1870 р тут спочило на вічність тіло Михайла Вербицького отже Млини поблизу яких пролягає один із шляхів зі Львова у Польщу ста-ли постійним місцем проведення осно-вних пропамятних заходів ndash також цьо-Композитори Микола Лисенко Сидір Воробкевич Михайло Вербицький

(1902р серія laquoІсторія України-Русиraquo Яків Оренштайн Коломия)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014

Нове від laquoУкраїнців у Фетерівraquo

меншини Журнал закінчує текст про шкідливість куріння

Подвійний номер laquoУкраїнці у Фете-рівraquo зrsquoявився під почесним патронатом Генерального консула України в Лю-блині Івана Грицака завдяки фінансо-вої підтримки Люблинського інститу-ту православної культури та Люблин-ського воєводства

Більше інформації усі зацікавле-ні знайдуть на сайті httpswwwface-bookcomuavetter

Українці у Фетерів Biuletyn ucznioacutew ukraińskich na Lubelszczyźnie nr 1-2 (3-4) wyd o Andrzej Konachowicz Lub-lin 2014 ss 16

Людмила ЛАБОВИЧ

Михайло Вербицький ndashбіографія вписана в краєвид

надсянських сіл

Михайло Вербицький Автолітографія Т Маєргофера

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 16 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201517

горічних повязаних з ювілеєм його на-родження Однак найпершими місце-востями на життєвому шляху компози-тора були інші села хоч також у межах історичного Перемиського князівства Явірник-Руський та Улюч розташовані на північний схід від Сянока на відста-ні однієї милі від себе (саме такою оди-ницею дещо більшою ніж 7 кілометрів тут вимірювали дороги у ХІХ ст)

Явірник-Руський (у 1977 ndash 1981 рр мав laquoвиправленуraquo назву Jaworowice) який зараз адміністративно належить Перемиському повітові Підкарпатсько-го воєводства (гміна Бірча) вперше зга-дується у документах початку XVI ст коли був тут вже водяний млин та 6 ла-нів оброблюваного ґрунту Перша згад-ка про місцевого духівника отже й під-твердження існування парафії дещо пізніша з 1589 року Село входило тоді до складу Сяніцької землі Руського во-єводства Відтак у першій полови-ні ХІХ ст Явірник належав до Сяніць-кого циркулу а після реформи адміні-стративної мережі Галичини проведе-ної у 1860-х роках опинився у Бірчан-ському повіті (у 1876 р повітовий центр перенесено до Добромиля) За обрахун-ками польського історика Здзіслава Бу-дзинського у 1785 році у Явірнику мало б бути 400 мешканців в тому числі 284

греко-католиків 100 римо-католиків та 16 євреїв Українці проживали в осно-вній частині села та присілках Рибне й Нетребка натомість поляки у присілку Борівниця який виник у звязку з побу-довою тут у XVIII ст laquoфабрики склаraquo (скляні мануфактури засновано тоді також у межуючих з Явірником Пору-бах і трохи дальшій Березці) За дани-ми церковних шематизмів число гре-ко-католиків спочатку зростало досить повільно адже у 1833 р було їх тут 440 осіб але протягом наступного сторіччя збільшилося майже втричі до близько 12 тис За обрахунками національного складу населення Галичини які провів Володимир Кубійович у 1939 р в пе-реважно українській частині Явірни-ка мало проживати 1180 українців 80 поляків 160 laquoлатинниківraquo (римо-като-ликів які вживали у побуті українську мову) та 80 євреїв Населення Борівни-ці яка зараз є окремим селом складали майже повністю поляки ndash 720 осіб (крім них було ще 30 польськомовних греко-католиків та 10 євреїв)

У 1806 р парохом у Явірнику-Русь-кому став о Михайло Андрій Вербиць-кий одружений з перемишлянкою Пе-лагією Пацановською який від 1807 р мав також функцію бірчанського дека-на Родина проживала у плебанії яка

стояла напроти старовинної деревяної церкви св Великомученика Димитрія на другому боці сільської вулиці Саме тут 4 березня 1815 року прийшов на світ майбутній композитор який своє пер-ше імя отримав по батькові Відбулося це майже точно в рік після народжен-ня Тараса Шевченка а можна додати ще й цікавинку що Павло Чубинський автор слів вірша який став національ-ним гимном народився у Тарасове два-дцятипятиріччя (у Галичині цей вірш спочатку вважали також твором Коб-заря адже з таким підписом був над-рукований у львівській laquoМетіraquo) Біль-ший вплив на долю родини мала однак статистика з якої виходило що Явір-ник не був у тамтому часі багатолюд-ним селом Тому не дивно що о Вер-бицький охоче скористався нагодою та своїми можливостями (був не лише де-каном але двоюрідним братом єписко-па) щоб переїхати до сусіднього Улю-ча у якому було вчетверо більше па-рафіян (за обрахунком для 1785 р про-живало тут 1270 осіб ndash 1150 греко-ка-толиків 80 римо-католиків 40 євре-їв) Саме звідти після швидкої смерті батька 10-річний Михайло Вербиць-кий потрапив до Перемишля де заопі-кувався ним сановитий родич ndash греко-католицький єпископ Іван Снігурський

(1784-1847 на кафедрі від 1818 р) якого матір була з Вербицьких Найпевніше ця обставина призвела до присвоєння Улючеві ролі місця народження ком-позитора що більш як сто років повто-рювали всі біографічні публікації По-милку виправлено щойно у 1990-2000 рр коли досліджено метрикальні кни-ги обох парафій Тому не варто доріка-ти улючанам які 1990 р біля Вознесен-ської церкви поставили хрест приуро-чений до ювілею 1000-річчя Хрещен-ня України а поряд з ним розмістили камяні плити з портретом і написом що в їхньому селі народився автор му-зики пісні laquoЩе не вмерла Українаraquo

Сімейною хронікою родини Вер-бицьких є записи в метрикальних кни-гах парафій в обох селах зокрема кни-га народжень парафії св Димитрія у Явірнику-Руському за 1784-1830 рр у якій зафіксоване народження в цьому селі трьох синів священичого подруж-жя (документ зберігається у Централь-ному державному історичному архіві України у Львові) Малюють вони істо-рію великою мірою трагічну адже ви-являється що першим на світ зявився Михайло Малахій ndash 19 січня 1813 р Ця дата була справді нещасливо адже пер-вісток прожив всього-на-всього тро-хи більш як два роки помираючи 3 бе-резня 1815 р Наступного дня панімат-ка Пелагія народила чергову дитину ndash героя нашої розповіді якого охрещено без зволікання 5 березня 1815 р даю-чи йому перше імя щойно похороне-ного брата 19 грудня 1817 р народив-ся ще третій син Вербицьких ndash Йосиф Володислав Всіх трьох хлопців хрес-тив о Іван Максимович парох з сусід-нього села Липа а його дружина Анна була для них хресною матірю

У записі про охрещення майбут-нього композитора який отримав іме-на Михайло Лев (Michail Leo ndash запи-си велися латинською мовою) знахо-димо аж чотири пари хресних бать-ків що нам показує товариське коло до якого належав явірницький парох Перша пара це ясневельможний Анто-ній Ризєвич ndash дідич та ясневельможна Йосифа Ґембаровичівна ndash дочка посе-сора друга пара це достойний Онуф-рій Раставецький ndash парох Березки та Анна Максимовичова ndash дружина па-роха Липи третя пара це ясневель-можний Казимир Ґембаровіч ndash посе-сор та Марія Михальська ndash дочка па-роха Павлокоми врешті четверта пара це Михайло Маркевич ndash старший ліс-ничий та Марія Яворська з фабрики

скла (можна здогадуватися що з Бо-рівниці) Подібне соціальне коло отже члени земянських і греко-католицьких священичих родин та службовці з на-вколишніх сіл бачимо в складі хрес-них батьків як найстаршого (4 пари) так і наймолодшого (2 пари) синів явір-ницького пароха Отже були це так би сказати місцеві laquoтовариські вершкиraquo

У 1819 р помер улюцький парох о Василь Могильницький батько відо-мого релігійно-культурного діяча Іва-на Могильницького (народженого в Улючі 1778 р) й весною 1820 р відбувся переїзд родини Вербицьких до Улюча Було це село набагато більше та набага-то старіше ndash виникло ще у княжу добу як одно із поселень в оточенні гра-

Запис про народження й хрещення Михайла Вербицького (документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові)

Церква у Явірнику-Руському і розпис Павла Запоріжського з зображенням laquoзолотоверхого Києваraquo Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 18 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201519

ду Сянока й на шляху з Перемишля в Угорщину який тут проходив долиною Сяну Перші документальні свідчен-ня про існування Улюча маємо з 1370-х років а перші згадки про улюцьких дя-ків та священиків зявляються у 1440-х роках Отже парафія була давньою але помилкою буде навязувати роль пара-фіяльного храму старій та прекрасній деревяній церкві Вознесіння Господ-нього на горі Дубник Побудована вона була в середині XVII ст на потреби ко-лишнього монастиря у 1744 р перене-сеного до Добромиля (популярне де-який час тому твердження що церква з 1510 р отже найстаріша на всю кра-їну автори laquoІсторії українського мис-тецтваraquo назвали laquoапокрифічнимraquo отже необгрунтованим) Зараз це на жаль тільки порожня будівля хоч з фраг-ментами розпису на стінах при чому майже чудом врятована від знищення (з церковного оснащення зберігся іко-ностас який зараз експонується в Ет-нографічному парку Музею народного будівництва в Сяноці)

Два сторіччя тому роль парафіяль-ного храму виповнювала в Улючі камя-на laquoбіла церкваraquo св Миколи побудова-на найпевніше на початку XVI ст яку розібрано біля 1907 р й практично зо-

всім забуто (щойно недавно й дещо ви-падково в архіві Інституту історії мис-тецтва Ягеллонського університету були віднайдені її фотографії виконані на замовлення Консерваторського гро-на у Львові) Вже після Першої світової війни 1925 р улючани поставили тут нову церкву ndash подібної величини але деревяну дуже схожу на церкви-близ-нючки у Гладишові (Горлицький пов) й Гошеві (Бещадський пов) які проек-тував львівський архітектор Ярослав Фартух Зараз точно знаємо що немає жодних причин щоб називати Улюч місцем народження Михайла Лева Вер-бицького Але так само безсумнівним є що все ж таки половина при цьому ця laquoсвідомішаraquo його сільського дитин-ства пройшла саме тут ndash серед звуків буйної надсянської природи та україн-ської мови й українських пісень

На жаль в обох надсянських селах небагато матеріальних слідів з періоду коли попович Михайло робив тут пер-ші свої кроки й вчився слухати голос рідної землі щоб пізніше вписати його в мелодію українського славня У Явір-нику-Руському стоїть деревяна парафі-яльна церква св Великомученика Ди-митрія але споруджено її щойно у 1882-1883 роках та зараз вона пустує і руйну-

ється (деякий час користувалися нею місцеві римо-католики які належать до парафії у Борівниці доки не збуду-вали в селі костелу) 28 лютого 2015 р відбулося в цій церкві урочисте бого-служіння з нагоди ювілею була також освячена пропамятна дошка з написом українською польською і англійською мовами про народження в Явірнику-Руському і охрещення в місцевій церк-ві автора музики до українського гим-ну Ще до освячення повинна вона була зависнути на стіні мурованої дзвіниці все ж борівницький римо-католицький парох не дав на це згоди й laquoсправа за-вислаraquo а редакції Католицького інфор-маційного агентства прийшлося цю по суті скандальну ситуацію прикрива-ти схожим на laquoезопівську мовуraquo фор-мулюванням що це відбудеться laquoпісля узгодження всіх формальностейraquo

Незалежно від ходу laquoузгодження формальностейraquo перебуваючи у Явір-нику варто пошукати місцевого laquoключ-никаraquo щоб оглянути у церкві іконо-стас та настінний розпис виконаний до Ювілею 950-річчя Хрещення Украї-ни-Руси перемиським мистцем колиш-нім офіцером Армії Української Народ-ної Республіки Павлом Запоріжським В образі Богородиці Покрови бачимо

Вознесенська церква на узгірrsquoї Дубник в Улючі Фото Ю Гаврилюка На сторінках 19-20 laquoМанускрипт Михайла Вербицькогоraquo з первісним варіантом пісні на слова вірша Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo солоспівом під аком-панемент гітари Слова вірша записані тзв етимологічним правописом яким у цей час користувалася більшість га-

лицьких українців (Документ зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В Стефаника)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 20 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201521

вид на Києво-Печерську лавру і Дні-про а поряд з геометричними і рослин-ними орнаментами ndash козацький хрест зі стрічкою в національних кольорах Можна сказати що ці малюнки симво-лічно перегукуються з історією гимну який також був наслідком співдіяння наддніпрянця й надсянця православ-ного і греко-католика До речі хтось згодом вписав до його тексту й слова про Сян по якого верхівї зараз справді пролягає державний кордон України (в оригінальному вірші Чубинського фра-зи laquoвід Сяну до Донуraquo не було отже не знайдемо також її в партитурах записа-них рукою о Вербицького)

Храму в якому щонеділі відправ-ляв Богослужіння батько майбутньо-го композитора а він сам прислухову-вався церковним пісням немає також в Улючі Старовинну laquoбілу церквуraquo ще до Першої світової війни розібрали самі парохіяни а новий храм св Миколи піс-ля Другої світової став матеріалом для потреб laquoпобудови соціалізмуraquo ndash з май-же нових брусів звели пеґеерівський ко-рівник у Яблониці-Руській (Тут може зявитися субєктивно-літературна ди-гресія що нехотя вийшло майже як в Антонича по батькові також надсянця у якого laquoкорови моляться до сонцяraquo хоч на певно не міг він собі навіть уяви-ти що робитимуть вони це у колишніх церковних стінах та осяяні сонцем не із неба а зі laquoсвітлого майбутньогоraquo)

Родину Вербицьких однак laquoпамя-таєraquo церква на Дубнику хоч і тут десь у 1950-х роках розібрали камяні огоро-жі які колись охороняли монастир та дзвіницю а трьохсотрічний храм зали-шили практично для знищення здер-

ши з куполів бляху ndash цінну для laquoнарод-ного господарстваraquo Все ж таки церк-ва була врятована а зараз аж світить новими ґонтами які покладено торік Памятний знак перед нею з портретом композитора й нотами початку пісні про невмирущість України хоч не зо-всім точно показує місце події з-перед 200 років то все ж несхибно нагадує що й тут крокуємо слідами людей які будували велику історію

Безтурботне дитинство Михайла й Володислава яке почалося у Явірнику і продовжувалося в Улючі не тривало довго адже 1825 р їхній батько помер а молода ще вдова вдруге вийшла заміж Хлопці помандрували з течією Сяну ndash опинилися у Перемишлі на владичому дворі двоюрідного батькового брата ndash єпископа Івана Снігурського одного з зачинателів українського національно-го відродження у Галичині (до речі в цьому ділі найактивнішим соратником владики був саме уродженець Улюча ndash о Іван Могильницький) Завдяки опіці сановитого родича Михайло Вербиць-кий закінчив перемиську гімназію та у 1834 р почав студії в духовній семі-нарії у Львові які через довгі перерви тривали аж до 1850 р Після опануван-ня богословських наук та висвячення о Михайло адміністрував кількома пара-фіями в цій частині Перемиської єпар-хії яка зараз у кордонах України аж у 1856 р став парохом старовинної що памrsquoятала ще кінець XVII ст Покров-ської церкви в Млинах де прослужив аж до смерті

Місцем у якому вперше міг проя-витися музичний талант майбутньо-го композитора був уже Перемишль

у якому єпископ Снігурський засну-вав кафедральний хор (1828 р) а відтак і музичну школу в яких співав як со-ліст та навчався юний Михайло отри-муючи ґрунтовну музичну освіту зо-крема з композиції Важливе значення для формування Вербицького як ком-позитора мав репертуар Перемисько-го хору ndash були в ньому як твори віден-ських класиків (Й Гайдна В А Мо-царта) так і музика композиторів laquoзо-лотої добиraquo української музики Макси-ма Березовського та Дмитра Бортнян-ського завдяки яким закріпилося тут у церковному співі багатоголосся З чер-ги надбанням періоду навчання у Льво-ві де Михайло керував вже семінар-ським хором було опанування гри на гітарі яка супроводжувала композито-ра протягом усього життя ndash його твори для цього інструменту здобули широку популярність у галицькому домашньо-му музикуванні

Як виявляється також сольною піс-нею для виконання під супровід гітари був перший варіант майбутнього гим-ну який дійшов до нас у формі автор-ського рукопису (зберігається у фон-дах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Сте-фаника) Відтак виникла версія для хору якої перше зафіксоване тодіш-ньою пресою вселюдне (публічне) ви-конання відбулося у грудні 1864 р під час вистави laquoЗапорожціraquo в театрі Русь-кої бесіди у Львові (з огляду на це пісня починалася словами laquoЩе не згибло За-поріжєraquo) Оскільки на автографах обох версій твору немає датування момент його виникнення визначався дослідни-ками назагал на основі факту що впер-

Вид на парафіяльну церкву в Млинах і пантеон над могилою Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 22 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201523

ше вірш Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo був у Галичині над-рукований ndash при чому як твір Шевчен-ка ndash у 4-му числі львівського журналу laquoМетаraquo за 1863 р яке вийшло на почат-ку наступного 1864 р Все ж згадува-ний вже О Зелінський стверджує що М Вербицький при написанні музики користувався не друкованим зразком з laquoМетиraquo але рукописною копією вірша Чубинського який був написаний у

Києві осінню 1862 р та відносно швид-ко потрапив у laquoгромадівськіraquo середо-вища Галичини Аналізуючи матеріа-ли документуючі суспільно-культурне життя українського середовища Пере-мишля львівський музикознавець зро-бив висновок що М Вербицький пер-вісну версію своєї композиції на сло-ва вірша про невмирущість України та її козацької слави написав вже весною 1863 р на парохії у Млинах а першими

слухачами її авторського виконання були молоді члени перемиської laquoГро-мадиraquo зібрані у залі семінарії (у комп-лексі будинків біля тодішнього собору св Іоана Хрестителя)

Звісно коли вчитаємося у компози-торські автографи побачимо що вірш Чубинського який потрапив у руки о Михайла Вербицького а згодом був також надрукований у laquoМетіraquo місця-ми значно відрізняється як від дуже ко-роткого тексту (перший куплет та при-спів) який зараз є офіційним держав-ним гимном України так і його об-ширнішого складеного з трьох купле-тів загальнонаціонального варіанту Виявляється що наслідком еволюції яку перейшла текстова сторона пісні у процесі її перетворення в національ-ний гимн з одного боку відбулося зна-чне скорочення поезії П Чубинського ndash до цих рядків які були найбільш афо-ристичні й легко запамrsquoятовувалися з другого ndash доданий був заклик до укра-їнців з усіх місць їхнього поселення до боротьби за незалежність

Станем браття в бій кривавий від Сяну до ДонуВ ріднім краю панувати не дамо нікомуЧорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадієЩо на нашій Україні доленька доспіє

Цей додатковий куплет невідомий о Михайлові Вербицькому який по-мер 7 грудня 1870 р та був похоро-нений на прицерковному цвинтарі у Млинах дуже доречний адже згадка про Сян це не лише маніфестація фак-ту що тут українці жили та живуть (а його верхня течія це зараз міждержав-ний кордон України і Польщі) Це та-кож нагадування що над цією річкою ndash в Явірнику-Руському Улючі Пере-мишлі Млинах ndash пройшли всі най-важливіші моменти життя компози-тора отже можна спокуситися на афо-ризм що шум Сяну що голос надсян-ської землі постійно бринять всюди де є українці які впевнені у невмирущос-ті своєї Батьківщини

Юрій ГАВРИЛЮК

Фотографії мистецькі твори і до-кументи якими проілюстровано статтю презентувалися на вистав-ці laquoТворець українського Гимнуraquo у Львівському музеї історії релігії

Kontynuacja z nr 12015

Czy ходіті to po ukraińsku

W gwarach Podlasia między Bugiem a Narwią zachowało się wiele archaizmoacutew pochodzących jeszcze z okresu wspoacutelnoty prasłowiańskiej Jednym z nich jest daw-ne i ktoacutere na gruncie języka ukraińskiego przeszło w и (łac y np podlaskie маті w odroacuteżnieniu od poacuteźniejszego literackie-go мати) Dzięki temu do dnia dzisiej-szego w wielu miejscowościach Podlasia mamy dawne zakończenie bezokoliczni-ka -тi (-ti) charakterystyczne dla języka prasłowiańskiego Oto kilka przykładoacutew najdawniejszych form bezokolicznika używanych przez Słowian żęti kupova-ti dělati byti pekti světiti dati vesti ple-sti iti dyxati biti sějati kinuti voziti no-siti stojati stati xoditi truti laziti saditi plakati znati strěliti zimovati Jak wi-dać większość podanych prasłowiańskich form brzmi identycznie jak w archaicz-nych gwarach podlaskich międzyrzecza Narwi i Bugu

Już od drugiej połowy XI w w gwa-rach ukraińskich i zaczyna stopniowo przechodzić w и (łac y) a dawne ы zle-wa się z и w jeden dźwięk Badacze wiążą to zjawisko z depalatalizacją (stwardnie-niem) spoacutełgłosek przed dawnym i W ten oto sposoacuteb w języku ukraińskim pojawiają formy typu мати сила нива oraz zaczy-na dominować twarde zakończenie bez-okolicznika -ти np говорити кидати дати ходити носити w odroacuteżnieniu od prasłowiańskiego dziś gwarowego -ті (-ti) Samogłoska и w miejscu dawnych i oraz ы występuje we wspoacutełczesnym języ-ku literackim we wszystkich gwarach po-łudniowo-wschodnich w przeważającej większości gwar południowo-zachodnich oraz w znacznej części poacutełnocnych Jedy-nie w peryferyjnych gwarach poacutełnocnych (w tym podlaskich) oraz południowo-za-chodnich zachowały się dawne samogło-ski i oraz ы

Bywa że archaiczne gwary Podlasia z dawnym i są określane jako przejściowe białorusko-ukraińskie Jednym z bdquodowo-doacutewrdquo na ich białoruskość ma być właśnie

miękka wymowa typu ходіті говориті Z takim poglądem nie zgodził się polski językoznawca prof Władysław Kurasz-kiewicz ktoacutery w artykule bdquoNajważniejsze zjawiska językowe ruskie w gwarach mię-dzy Bugiem a Narwiąrdquo pisał bdquoPodobny typ wymowy tj twarde spoacutełgłoski przed e ale miękkie przed i ie panuje też dalej na południe w ruskich wsiach na zachoacuted od Mielnika Konstantynowa i Białej Pod-laskiej Wobec tego trudno wymowę tego typu uważać za białoruską jak sądził Kar-ski a po nim Leszek Ossowskirdquo

Warto nadmienić że prasłowiańskie etymologiczne -i (a więc także zakończe-nie -ті (-ti) w bezokoliczniku) na teryto-rium obecnej Polski zachowało się nie tyl-ko koło Bielska Podlaskiego i Hajnoacutewki nie tylko na wspominanym przez prof W Kuraszkiewicza Podlasiu Południowym gdzie do dziś przedstawiciele starszego pokolenia w tym katolicy moacutewią гово-риті ale także w zachodniej części Łem-kowszczyzny Do dziś można tam usły-szeć swojsko brzmiącą wymowę піті ходіті

Reasumując zachowanie dawnego ety-mologicznego i nie jest dowodem na biało-ruskość gwar Podlasia Poacutełnocnego dlate-go że nie może świadczyć o białoruskości cecha ktoacutera była kiedyś właściwa dla ca-łego areału językowego Słowian Wymo-wa typu ходіті читаті jest po prostu jednym z wielu archaizmoacutew zachowanych w niektoacuterych gwarach ukraińskich

Биті бити czy бути

Czasownik być w gwarach Podlasia we wszystkich osobach i liczbach ma jedyną formę ndash є (я є ти є вуон вона воно є ми є ви є вони є) identycznie jak w ukra-ińskim języku ukraińskim (w odroacuteżnieniu od rosyjskiego есть i białoruskiego ёсць) Roacuteżnice pojawiają się jednak w samej for-mie bezokolicznika gdyż w ukraińskim języku literackim mamy dziś бути a w gwarach podlaskich ndash oproacutecz normatyw-nego бути (buty) używanego w gwarach najbardziej zbliżonych do języka literac-kiego także przejściowe бити (byty) oraz биті (byti)

Najbardziej archaiczna jest forma биті (byti) ktoacutera w języku Podlasian funkcjo-nuje bez zmian od czasoacutew prasłowiań-skich Pojawia się ona w najstarszych za-bytkach piśmiennictwa staroruskiego (zapisywana jako быти) Innowacyjne y zamiast ы wchodzi sporadycznie w XIV w a bardziej powszechnym zjawiskiem staje się dopiero w XVII w

Jak doszło do tego że w języku ukraiń-skim pojawiła się forma бути zastępując z czasem dawną prawidłową formę быти Istnieją roacuteżne teorie jednak we wspoacutełcze-snym językoznawstwie ukraińskim panu-je pogląd że forma бути z innowacyjnym y (łac u) pojawiła się pod wpływem oso-bowych form czasu przyszłego буду бу-деш буде etc

Jak już wspomniano w drugiej poło-wie XI ndash w XII w rozpoczął się proces przejścia etymologicznego i w и a dawne ы zlało się z и w jeden dźwięk W rezul-tacie tego na gruncie języka ukraińskiego prasłowiańskie быти (byti) zmieniło się w бити (byty) Ta przejściowa forma mię-dzy dawnym битi a бути jest używana także w niektoacuterych wsiach na Podlasiu

W rezultacie wspomnianych procesoacutew fonetycznych czyli zmiany staroruskiego i w и oraz zlania się w jeden dźwięk dawne-go ы oraz и pojawiła się para identycznie brzmiących słoacutew бити w znaczeniu być i бити w znaczeniu bić Aby więc unik-nąć homonimii nastąpiło przejście formy бити (być) w бути na skutek wspomnia-nych wyroacutewnań analogicznych do form буду будеш W taki sam sposoacuteb pojawiły się formy був була були W archaicznych gwarach na Podlasiu zachowała się daw-na wymowa бив била билі (byw ndash wy-mawiane w niektoacuterych wsiach z u niezgło-skotwoacuterczym na końcu a także była byli) Co ciekawe język ukraiński jest jedynym językiem słowiańskim w ktoacuterym nastąpi-ło przejście u (łac y) w y (łac u) gdyż w języku rosyjskim mamy быть po biało-rusku быць po polsku być po czesku bytrsquo etc czyli z dawnym ы (łac y)

Taka interpretacja mimo że ogoacutelnie przyjęta wciąż budzi wątpliwości języ-koznawcoacutew ktoacuterzy proacutebują szukać innej etymologii słowa бути Pojawiają się teo-

Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego(Morfologia cz II Czasownik)

Могила о Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 24 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201525

rie że już w języku prasłowiańskim ist-niała forma бути na co mogą wskazywać chociażby zawierające y formy czasu przy-szłego буду будеш буде etc oraz trybu rozkazującego будь будьмо

Warto podkreślić że międzyrzecze Na-rwi i Bugu nie jest jedynym ukraińskoję-zycznym regionem gdzie zachowała się prasłowiańska forma z и (łac y) Czasow-nik być w bezokoliczniku i czasie prze-szłym zachował rdzenne ы także w gwa-rach naddniestrzańskich (na południe i zachoacuted od Lwowa) oraz karpackich (z wy-jątkiem huculskich i bukowińskich) w tym łemkowskich

Często roacuteżna wymowa omawianego bezokolicznika we wsiach ukraińskich sta-wała się źroacutedłem przezwisk Jak zauwa-żał chociażby XIX-wieczny językoznawca Iwan Werchratśkyj mieszkańcy sąsied-nich wsi w okolicach Drohobycza prze-zywali jedni drugich булаками lub бы-лаками w zależności od tego jaki sposoacuteb wymowy panował w danej miejscowości

Widać więc że podlaskie биті (byti) nie jest żadnym białorutenizmem ale jed-ną z wielu form ktoacutera w gwarach okolic Bielska Podlaskiego Hajnoacutewki czy Sie-miatycz zachowała się w niezmienionej postaci od czasoacutew prasłowiańskich Z ko-lei forma бути to dość poacuteźna innowacja

Утечи спечи ndash o dawnych formach na -чи

Jak już wspomniano bezokoliczniki w języku prasłowiańskim miały zakończenie -ti (-ті) Jednak bezokoliczniki ktoacuterych temat kończył się spoacutełgłoską tylnojęzyko-wą к г (łac k g np prasł pekti mogti) na gruncie staroruskim przyjęły końcoacutew-kę -чи (пєчи мочи)

Dawne bezokoliczniki na -ті i -чи odziedziczyły wszystkie języki wschod-niosłowiańskie w tym też ukraiński o czym świadczą formy zachowane w roacuteż-norodnych fonetycznych i graficznych wa-riantach w zabytkach piśmiennictwa ukra-ińskiego XIV-XVII w np держати не судити (XIV w) помочи (koniec XIV w) сѣна насѣчи (XIV-XV w) дрыва ро-убати (XV w) мочи (XVI w)

Podstawowa w języku ukraińskim była forma bezokolicznika z końcoacutewką -ти ktoacutera z czasem wyparła staroruskie zakoń-czenie -чи W taki oto sposoacuteb pojawiły się formy nawiązujące do prasłowiańskich (z etymologicznymi г к oraz zakończeniem -ти np пекти zamiast печи сікти za-miast сѣчи etc)

Ewolucję omawianych form bezoko-licznika dobrze widać chociażby na przy-kładzie czasownika пекти (piec)

pekti ndash пєчи ndash пeчи ndash пекти

Jak widać w języku prasłowiańskim czasownik piec miał formę pekti z zakoń-czeniem -ti ktoacutere na gruncie staroruskim zmieniło się w -чи W taki sposoacuteb powsta-ła forma пєчи (z miękką wymową spoacuteł-głosek) W drugiej połowie XI ndash XII w na gruncie języka ukraińskiego i przecho-dzi w twarde и z kolei w XII-XIII w za-chodzi zjawisko stwardnienia spoacutełgłosek przed etymologicznym e (tak pojawia się forma пeчи ndash z twardą wymową spoacutełgło-sek) Dzisiejszą normą literacką jest forma пекти ktoacutera powstała na zasadzie analo-gii do form bezokolicznika kończących się na -ти

A oto inny przykład

sĕkti ndash сѣчи ndash ciчи ndash сікти

Prasłowiańską formą czasowni-ka siec było sĕkti (z ĕ czyli jatrsquo ktoacutere cyrylicą zapisywano jako ѣ a wyma-wiano prawdopodobnie tak jak podla-ski dyftong ie) Na gruncie staroruskim bezokolicznik ten przybrał formę сѣчи W drugiej połowie XIII w w większo-ści dialektoacutew ukraińskich min tych na bazie ktoacuterych sformował się język lite-racki zaczął się proces monoftongiza-

Україномовні краєвиди Підляшшя Святіенє пасок у селіе Локніця в Пасинськуй парафії

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 14 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201515

їну оселилися в Люблині та околиці і тут знайшли місце вічного спочинку прозвучало радісне Христос Воскрес На молитві традиційно зібралася укра-їнська громада Люблина Ініціатором молитви було Українське Товариство

Пасхальну заупокійну молитву воз-несли також над могилами інших спо-чилих членів української православ-ної громади Люблина У цьому числі над могилою поета і перекладача Пе-тра Куприся автора першого повного перекладу Шевченкового laquoКобзаряraquo польською мовою

Вшанували памrsquoять союзників

У 95-у річницю укладення союзно-го договору між Українською На-

родною Республікою та Республікою Польща ndash у вівторок 21 квітня 2015 р ndash вшанували ми памrsquoять союзників 1920 р Поклали квіти на могилах солдатів обох союзних армій що спочивають на люблинському кладовищі на вул Ли-повій на могилах воїнів армії Україн-ської Народної Республіки на право-славному цвинтарі та на могилах поль-ських солдатів війни 1920 р на вій-ськовому кладовищі на вул Білій Іні-ціаторами вшанування річниці поль-сько-українського союзу 1920 р було Українське Товариство та Товариство laquoСпільне корінняraquo

В урочистості взяла участь кілька-десятиособова група поляків і укра-їнців (та одна японка) Серед учасни-ків були зокрема Генеральний кон-сул України в Люблині Василь Пав-люк Заступник Голови Соймику Лю-блинського воєвідства Анджей Пруш-ковський представник Маршалка Лю-блинського воєвідства заступник ди-ректора Департаменту культури осві-ти та спорту Маршалківського управ-ління Анджей Міскур секретар Укра-їнського Товариства д-р Андрій Саве-нець Зі словом звернулися до присут-ніх ініціатори урочистості біля могил українських солдатів ndash голова Україн-ського Товариства д-р Григорій Купрі-янович а біля могил польських солда-тів ndash голова Товариства laquoСпільне ко-рінняraquo Збіґнєв Войцеховський

95 років після укладення україн-сько-польського союзу на могилах сол-датів союзних армій покладено квіти і загоріли світла памrsquoяті Ми викона-ли свій обовrsquoязок памrsquoяті про героїв на-ших народів

І Л Фото Г Купріяновича

(Постійна інформація про Українське Товариство на wwwfacebookcom)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014 рік бюлетеню українських учнів

на Люблинщині laquoУкраїнці у Фете-рівraquo що його видає в Люблині о Ан-дрій Конахович разом з українськими учнями які приїхали на навчання до Люблина та околичних місцевостей з України

1 і 2 номер піврічника починає ури-вок з laquoНауки в неділю перед Різдвомraquo Леонтія Карповича (1580-1620) при-свячений передріздвяній сповіді До-повнюють його ноти і текст доволі ці-кавої хомської колядки (laquoОй в холм-ській землі ясная зоря зійшла з-за моря щасть Божеraquo) Далі ідуть статті учнів які пишуть про враження від життя і навчання в Польщі участь у заходах та релігійних святах І так знайдемо тут про польсько-українські класи в Комплексі шкіл ім А Квятковського у Бихові де навчається понад 40 осіб з України а також про підписання до-говору про співпрацю між Гімназією 1 у Люблині та Рівненською гума-нітарною гімназією Молоді журна-лісти пишуть також про паломництво на святу гору Афон в Греції реколек-ції у Фетерів життя у Шкільній бур-сі 5 у Люблині окрім того набли-жують постать Івана Коженєвського (1892-1950) народженого у селі Забо-лоття на Південному Підляшші вчи-теля української мови лейтенанта ар-мії Української Народної Республіки який у 1922 р балотувався на виборах до Сейму як репрезентант української

В історії української музики переду-сім в колі композиторів але й спі-

ваків легко знайти особи звязані своїм народженням або родоводом з Надсян-ням і Лемківщиною якої межу колись простягали навіть аж до верхівя Сяну зараховуючи до неї й околиці Сянока laquoСтарійшиноюraquo цього гурту є звісно Дмитро Бортнянський (1751-1825) син козацького сотника що з Лемківщи-ни примандрував аж до Глухова в яко-му тоді розташовувалася гетьманська столиця Далі йдуть Іван Лаврівський (1823-1873) Анатоль Вахнянин (1841-1908) Модест Менцинський (1875-1935) та Станіслав Людкевич (1879-1979) Останній у своїх статтях під-креслював першість Д Бортнянського laquoякий у XVIII ст у добі поневолення України Московщиною гідно засвід-чив нашу музикальну культуру перед Європоюraquo не лише за часом народжен-ня але й за значенням та впливом на інших творців laquoБортнянський ndash писав Людкевич у 100-річчя його смерті ndash не тільки глибоко коріниться в минувщи-ні української культури його музика силою свого національного виразу й характеру утвердилася по його смерті на Великій Україні й у нас в Галичи-ні ndash помимо нашої волі й без нашого змагання і наклала свою печать на всю нашу церковну музику ХІХ ст Справ-ді трудно собі нам уявити чим була б наша церковна музика нині без Борт-нянського Усе що є в ній більш вар-тісне та інтересне ndash се твори більше або менше талановитих наслідників та епігонів Бортнянського таких як київ-ські Турчанінов Львовський (не згаду-ючи про московських як Львов Дави-дов) чи наших як Вербицький Лав-рівський та ін Усі вони живились май-же виключно соками музики laquoнашого Моцартаraquo як звав Бортнянського най-ближчий йому по духові і формі Мих Вербицькийraquo

Чи такий вступ до статті до 200-річ-чя творця українського національного гимну доречний Думаю що так адже якщо глянути на світ з трохи більш фі-

лософської перспективи стає зрозумі-лим що на будь-яку подію laquoпрацюва-лаraquo вся попередня історія ndash практично laquoвід сотворіння світуraquo Так само й таку всесвітню передісторію в яку яскра-во вписаний Бортнянський ndash з його символічним лемківсько-наддніпрян-ським родоводом ndash мусив мати цей момент коли у парафіяльному домі в селі Млини що розташовувалися на цей час в межах Перемиського цирку-лу а від 1867 р ndash в Яворівському повіті

була скомпонована музика української laquoвічної пісніraquo (відбулося це у першій половині 1863 року адже як запевняє львівський дослідник Олександр Зе-лінський laquoнайдавніша удокументова-на дата повrsquoязана з гимном є 14 червня 1863 рraquo) У грудні 1870 р тут спочило на вічність тіло Михайла Вербицького отже Млини поблизу яких пролягає один із шляхів зі Львова у Польщу ста-ли постійним місцем проведення осно-вних пропамятних заходів ndash також цьо-Композитори Микола Лисенко Сидір Воробкевич Михайло Вербицький

(1902р серія laquoІсторія України-Русиraquo Яків Оренштайн Коломия)

Зrsquoявився подвійний номер за 2014

Нове від laquoУкраїнців у Фетерівraquo

меншини Журнал закінчує текст про шкідливість куріння

Подвійний номер laquoУкраїнці у Фете-рівraquo зrsquoявився під почесним патронатом Генерального консула України в Лю-блині Івана Грицака завдяки фінансо-вої підтримки Люблинського інститу-ту православної культури та Люблин-ського воєводства

Більше інформації усі зацікавле-ні знайдуть на сайті httpswwwface-bookcomuavetter

Українці у Фетерів Biuletyn ucznioacutew ukraińskich na Lubelszczyźnie nr 1-2 (3-4) wyd o Andrzej Konachowicz Lub-lin 2014 ss 16

Людмила ЛАБОВИЧ

Михайло Вербицький ndashбіографія вписана в краєвид

надсянських сіл

Михайло Вербицький Автолітографія Т Маєргофера

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 16 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201517

горічних повязаних з ювілеєм його на-родження Однак найпершими місце-востями на життєвому шляху компози-тора були інші села хоч також у межах історичного Перемиського князівства Явірник-Руський та Улюч розташовані на північний схід від Сянока на відста-ні однієї милі від себе (саме такою оди-ницею дещо більшою ніж 7 кілометрів тут вимірювали дороги у ХІХ ст)

Явірник-Руський (у 1977 ndash 1981 рр мав laquoвиправленуraquo назву Jaworowice) який зараз адміністративно належить Перемиському повітові Підкарпатсько-го воєводства (гміна Бірча) вперше зга-дується у документах початку XVI ст коли був тут вже водяний млин та 6 ла-нів оброблюваного ґрунту Перша згад-ка про місцевого духівника отже й під-твердження існування парафії дещо пізніша з 1589 року Село входило тоді до складу Сяніцької землі Руського во-єводства Відтак у першій полови-ні ХІХ ст Явірник належав до Сяніць-кого циркулу а після реформи адміні-стративної мережі Галичини проведе-ної у 1860-х роках опинився у Бірчан-ському повіті (у 1876 р повітовий центр перенесено до Добромиля) За обрахун-ками польського історика Здзіслава Бу-дзинського у 1785 році у Явірнику мало б бути 400 мешканців в тому числі 284

греко-католиків 100 римо-католиків та 16 євреїв Українці проживали в осно-вній частині села та присілках Рибне й Нетребка натомість поляки у присілку Борівниця який виник у звязку з побу-довою тут у XVIII ст laquoфабрики склаraquo (скляні мануфактури засновано тоді також у межуючих з Явірником Пору-бах і трохи дальшій Березці) За дани-ми церковних шематизмів число гре-ко-католиків спочатку зростало досить повільно адже у 1833 р було їх тут 440 осіб але протягом наступного сторіччя збільшилося майже втричі до близько 12 тис За обрахунками національного складу населення Галичини які провів Володимир Кубійович у 1939 р в пе-реважно українській частині Явірни-ка мало проживати 1180 українців 80 поляків 160 laquoлатинниківraquo (римо-като-ликів які вживали у побуті українську мову) та 80 євреїв Населення Борівни-ці яка зараз є окремим селом складали майже повністю поляки ndash 720 осіб (крім них було ще 30 польськомовних греко-католиків та 10 євреїв)

У 1806 р парохом у Явірнику-Русь-кому став о Михайло Андрій Вербиць-кий одружений з перемишлянкою Пе-лагією Пацановською який від 1807 р мав також функцію бірчанського дека-на Родина проживала у плебанії яка

стояла напроти старовинної деревяної церкви св Великомученика Димитрія на другому боці сільської вулиці Саме тут 4 березня 1815 року прийшов на світ майбутній композитор який своє пер-ше імя отримав по батькові Відбулося це майже точно в рік після народжен-ня Тараса Шевченка а можна додати ще й цікавинку що Павло Чубинський автор слів вірша який став національ-ним гимном народився у Тарасове два-дцятипятиріччя (у Галичині цей вірш спочатку вважали також твором Коб-заря адже з таким підписом був над-рукований у львівській laquoМетіraquo) Біль-ший вплив на долю родини мала однак статистика з якої виходило що Явір-ник не був у тамтому часі багатолюд-ним селом Тому не дивно що о Вер-бицький охоче скористався нагодою та своїми можливостями (був не лише де-каном але двоюрідним братом єписко-па) щоб переїхати до сусіднього Улю-ча у якому було вчетверо більше па-рафіян (за обрахунком для 1785 р про-живало тут 1270 осіб ndash 1150 греко-ка-толиків 80 римо-католиків 40 євре-їв) Саме звідти після швидкої смерті батька 10-річний Михайло Вербиць-кий потрапив до Перемишля де заопі-кувався ним сановитий родич ndash греко-католицький єпископ Іван Снігурський

(1784-1847 на кафедрі від 1818 р) якого матір була з Вербицьких Найпевніше ця обставина призвела до присвоєння Улючеві ролі місця народження ком-позитора що більш як сто років повто-рювали всі біографічні публікації По-милку виправлено щойно у 1990-2000 рр коли досліджено метрикальні кни-ги обох парафій Тому не варто доріка-ти улючанам які 1990 р біля Вознесен-ської церкви поставили хрест приуро-чений до ювілею 1000-річчя Хрещен-ня України а поряд з ним розмістили камяні плити з портретом і написом що в їхньому селі народився автор му-зики пісні laquoЩе не вмерла Українаraquo

Сімейною хронікою родини Вер-бицьких є записи в метрикальних кни-гах парафій в обох селах зокрема кни-га народжень парафії св Димитрія у Явірнику-Руському за 1784-1830 рр у якій зафіксоване народження в цьому селі трьох синів священичого подруж-жя (документ зберігається у Централь-ному державному історичному архіві України у Львові) Малюють вони істо-рію великою мірою трагічну адже ви-являється що першим на світ зявився Михайло Малахій ndash 19 січня 1813 р Ця дата була справді нещасливо адже пер-вісток прожив всього-на-всього тро-хи більш як два роки помираючи 3 бе-резня 1815 р Наступного дня панімат-ка Пелагія народила чергову дитину ndash героя нашої розповіді якого охрещено без зволікання 5 березня 1815 р даю-чи йому перше імя щойно похороне-ного брата 19 грудня 1817 р народив-ся ще третій син Вербицьких ndash Йосиф Володислав Всіх трьох хлопців хрес-тив о Іван Максимович парох з сусід-нього села Липа а його дружина Анна була для них хресною матірю

У записі про охрещення майбут-нього композитора який отримав іме-на Михайло Лев (Michail Leo ndash запи-си велися латинською мовою) знахо-димо аж чотири пари хресних бать-ків що нам показує товариське коло до якого належав явірницький парох Перша пара це ясневельможний Анто-ній Ризєвич ndash дідич та ясневельможна Йосифа Ґембаровичівна ndash дочка посе-сора друга пара це достойний Онуф-рій Раставецький ndash парох Березки та Анна Максимовичова ndash дружина па-роха Липи третя пара це ясневель-можний Казимир Ґембаровіч ndash посе-сор та Марія Михальська ndash дочка па-роха Павлокоми врешті четверта пара це Михайло Маркевич ndash старший ліс-ничий та Марія Яворська з фабрики

скла (можна здогадуватися що з Бо-рівниці) Подібне соціальне коло отже члени земянських і греко-католицьких священичих родин та службовці з на-вколишніх сіл бачимо в складі хрес-них батьків як найстаршого (4 пари) так і наймолодшого (2 пари) синів явір-ницького пароха Отже були це так би сказати місцеві laquoтовариські вершкиraquo

У 1819 р помер улюцький парох о Василь Могильницький батько відо-мого релігійно-культурного діяча Іва-на Могильницького (народженого в Улючі 1778 р) й весною 1820 р відбувся переїзд родини Вербицьких до Улюча Було це село набагато більше та набага-то старіше ndash виникло ще у княжу добу як одно із поселень в оточенні гра-

Запис про народження й хрещення Михайла Вербицького (документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові)

Церква у Явірнику-Руському і розпис Павла Запоріжського з зображенням laquoзолотоверхого Києваraquo Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 18 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201519

ду Сянока й на шляху з Перемишля в Угорщину який тут проходив долиною Сяну Перші документальні свідчен-ня про існування Улюча маємо з 1370-х років а перші згадки про улюцьких дя-ків та священиків зявляються у 1440-х роках Отже парафія була давньою але помилкою буде навязувати роль пара-фіяльного храму старій та прекрасній деревяній церкві Вознесіння Господ-нього на горі Дубник Побудована вона була в середині XVII ст на потреби ко-лишнього монастиря у 1744 р перене-сеного до Добромиля (популярне де-який час тому твердження що церква з 1510 р отже найстаріша на всю кра-їну автори laquoІсторії українського мис-тецтваraquo назвали laquoапокрифічнимraquo отже необгрунтованим) Зараз це на жаль тільки порожня будівля хоч з фраг-ментами розпису на стінах при чому майже чудом врятована від знищення (з церковного оснащення зберігся іко-ностас який зараз експонується в Ет-нографічному парку Музею народного будівництва в Сяноці)

Два сторіччя тому роль парафіяль-ного храму виповнювала в Улючі камя-на laquoбіла церкваraquo св Миколи побудова-на найпевніше на початку XVI ст яку розібрано біля 1907 р й практично зо-

всім забуто (щойно недавно й дещо ви-падково в архіві Інституту історії мис-тецтва Ягеллонського університету були віднайдені її фотографії виконані на замовлення Консерваторського гро-на у Львові) Вже після Першої світової війни 1925 р улючани поставили тут нову церкву ndash подібної величини але деревяну дуже схожу на церкви-близ-нючки у Гладишові (Горлицький пов) й Гошеві (Бещадський пов) які проек-тував львівський архітектор Ярослав Фартух Зараз точно знаємо що немає жодних причин щоб називати Улюч місцем народження Михайла Лева Вер-бицького Але так само безсумнівним є що все ж таки половина при цьому ця laquoсвідомішаraquo його сільського дитин-ства пройшла саме тут ndash серед звуків буйної надсянської природи та україн-ської мови й українських пісень

На жаль в обох надсянських селах небагато матеріальних слідів з періоду коли попович Михайло робив тут пер-ші свої кроки й вчився слухати голос рідної землі щоб пізніше вписати його в мелодію українського славня У Явір-нику-Руському стоїть деревяна парафі-яльна церква св Великомученика Ди-митрія але споруджено її щойно у 1882-1883 роках та зараз вона пустує і руйну-

ється (деякий час користувалися нею місцеві римо-католики які належать до парафії у Борівниці доки не збуду-вали в селі костелу) 28 лютого 2015 р відбулося в цій церкві урочисте бого-служіння з нагоди ювілею була також освячена пропамятна дошка з написом українською польською і англійською мовами про народження в Явірнику-Руському і охрещення в місцевій церк-ві автора музики до українського гим-ну Ще до освячення повинна вона була зависнути на стіні мурованої дзвіниці все ж борівницький римо-католицький парох не дав на це згоди й laquoсправа за-вислаraquo а редакції Католицького інфор-маційного агентства прийшлося цю по суті скандальну ситуацію прикрива-ти схожим на laquoезопівську мовуraquo фор-мулюванням що це відбудеться laquoпісля узгодження всіх формальностейraquo

Незалежно від ходу laquoузгодження формальностейraquo перебуваючи у Явір-нику варто пошукати місцевого laquoключ-никаraquo щоб оглянути у церкві іконо-стас та настінний розпис виконаний до Ювілею 950-річчя Хрещення Украї-ни-Руси перемиським мистцем колиш-нім офіцером Армії Української Народ-ної Республіки Павлом Запоріжським В образі Богородиці Покрови бачимо

Вознесенська церква на узгірrsquoї Дубник в Улючі Фото Ю Гаврилюка На сторінках 19-20 laquoМанускрипт Михайла Вербицькогоraquo з первісним варіантом пісні на слова вірша Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo солоспівом під аком-панемент гітари Слова вірша записані тзв етимологічним правописом яким у цей час користувалася більшість га-

лицьких українців (Документ зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В Стефаника)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 20 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201521

вид на Києво-Печерську лавру і Дні-про а поряд з геометричними і рослин-ними орнаментами ndash козацький хрест зі стрічкою в національних кольорах Можна сказати що ці малюнки симво-лічно перегукуються з історією гимну який також був наслідком співдіяння наддніпрянця й надсянця православ-ного і греко-католика До речі хтось згодом вписав до його тексту й слова про Сян по якого верхівї зараз справді пролягає державний кордон України (в оригінальному вірші Чубинського фра-зи laquoвід Сяну до Донуraquo не було отже не знайдемо також її в партитурах записа-них рукою о Вербицького)

Храму в якому щонеділі відправ-ляв Богослужіння батько майбутньо-го композитора а він сам прислухову-вався церковним пісням немає також в Улючі Старовинну laquoбілу церквуraquo ще до Першої світової війни розібрали самі парохіяни а новий храм св Миколи піс-ля Другої світової став матеріалом для потреб laquoпобудови соціалізмуraquo ndash з май-же нових брусів звели пеґеерівський ко-рівник у Яблониці-Руській (Тут може зявитися субєктивно-літературна ди-гресія що нехотя вийшло майже як в Антонича по батькові також надсянця у якого laquoкорови моляться до сонцяraquo хоч на певно не міг він собі навіть уяви-ти що робитимуть вони це у колишніх церковних стінах та осяяні сонцем не із неба а зі laquoсвітлого майбутньогоraquo)

Родину Вербицьких однак laquoпамя-таєraquo церква на Дубнику хоч і тут десь у 1950-х роках розібрали камяні огоро-жі які колись охороняли монастир та дзвіницю а трьохсотрічний храм зали-шили практично для знищення здер-

ши з куполів бляху ndash цінну для laquoнарод-ного господарстваraquo Все ж таки церк-ва була врятована а зараз аж світить новими ґонтами які покладено торік Памятний знак перед нею з портретом композитора й нотами початку пісні про невмирущість України хоч не зо-всім точно показує місце події з-перед 200 років то все ж несхибно нагадує що й тут крокуємо слідами людей які будували велику історію

Безтурботне дитинство Михайла й Володислава яке почалося у Явірнику і продовжувалося в Улючі не тривало довго адже 1825 р їхній батько помер а молода ще вдова вдруге вийшла заміж Хлопці помандрували з течією Сяну ndash опинилися у Перемишлі на владичому дворі двоюрідного батькового брата ndash єпископа Івана Снігурського одного з зачинателів українського національно-го відродження у Галичині (до речі в цьому ділі найактивнішим соратником владики був саме уродженець Улюча ndash о Іван Могильницький) Завдяки опіці сановитого родича Михайло Вербиць-кий закінчив перемиську гімназію та у 1834 р почав студії в духовній семі-нарії у Львові які через довгі перерви тривали аж до 1850 р Після опануван-ня богословських наук та висвячення о Михайло адміністрував кількома пара-фіями в цій частині Перемиської єпар-хії яка зараз у кордонах України аж у 1856 р став парохом старовинної що памrsquoятала ще кінець XVII ст Покров-ської церкви в Млинах де прослужив аж до смерті

Місцем у якому вперше міг проя-витися музичний талант майбутньо-го композитора був уже Перемишль

у якому єпископ Снігурський засну-вав кафедральний хор (1828 р) а відтак і музичну школу в яких співав як со-ліст та навчався юний Михайло отри-муючи ґрунтовну музичну освіту зо-крема з композиції Важливе значення для формування Вербицького як ком-позитора мав репертуар Перемисько-го хору ndash були в ньому як твори віден-ських класиків (Й Гайдна В А Мо-царта) так і музика композиторів laquoзо-лотої добиraquo української музики Макси-ма Березовського та Дмитра Бортнян-ського завдяки яким закріпилося тут у церковному співі багатоголосся З чер-ги надбанням періоду навчання у Льво-ві де Михайло керував вже семінар-ським хором було опанування гри на гітарі яка супроводжувала композито-ра протягом усього життя ndash його твори для цього інструменту здобули широку популярність у галицькому домашньо-му музикуванні

Як виявляється також сольною піс-нею для виконання під супровід гітари був перший варіант майбутнього гим-ну який дійшов до нас у формі автор-ського рукопису (зберігається у фон-дах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Сте-фаника) Відтак виникла версія для хору якої перше зафіксоване тодіш-ньою пресою вселюдне (публічне) ви-конання відбулося у грудні 1864 р під час вистави laquoЗапорожціraquo в театрі Русь-кої бесіди у Львові (з огляду на це пісня починалася словами laquoЩе не згибло За-поріжєraquo) Оскільки на автографах обох версій твору немає датування момент його виникнення визначався дослідни-ками назагал на основі факту що впер-

Вид на парафіяльну церкву в Млинах і пантеон над могилою Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 22 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201523

ше вірш Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo був у Галичині над-рукований ndash при чому як твір Шевчен-ка ndash у 4-му числі львівського журналу laquoМетаraquo за 1863 р яке вийшло на почат-ку наступного 1864 р Все ж згадува-ний вже О Зелінський стверджує що М Вербицький при написанні музики користувався не друкованим зразком з laquoМетиraquo але рукописною копією вірша Чубинського який був написаний у

Києві осінню 1862 р та відносно швид-ко потрапив у laquoгромадівськіraquo середо-вища Галичини Аналізуючи матеріа-ли документуючі суспільно-культурне життя українського середовища Пере-мишля львівський музикознавець зро-бив висновок що М Вербицький пер-вісну версію своєї композиції на сло-ва вірша про невмирущість України та її козацької слави написав вже весною 1863 р на парохії у Млинах а першими

слухачами її авторського виконання були молоді члени перемиської laquoГро-мадиraquo зібрані у залі семінарії (у комп-лексі будинків біля тодішнього собору св Іоана Хрестителя)

Звісно коли вчитаємося у компози-торські автографи побачимо що вірш Чубинського який потрапив у руки о Михайла Вербицького а згодом був також надрукований у laquoМетіraquo місця-ми значно відрізняється як від дуже ко-роткого тексту (перший куплет та при-спів) який зараз є офіційним держав-ним гимном України так і його об-ширнішого складеного з трьох купле-тів загальнонаціонального варіанту Виявляється що наслідком еволюції яку перейшла текстова сторона пісні у процесі її перетворення в національ-ний гимн з одного боку відбулося зна-чне скорочення поезії П Чубинського ndash до цих рядків які були найбільш афо-ристичні й легко запамrsquoятовувалися з другого ndash доданий був заклик до укра-їнців з усіх місць їхнього поселення до боротьби за незалежність

Станем браття в бій кривавий від Сяну до ДонуВ ріднім краю панувати не дамо нікомуЧорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадієЩо на нашій Україні доленька доспіє

Цей додатковий куплет невідомий о Михайлові Вербицькому який по-мер 7 грудня 1870 р та був похоро-нений на прицерковному цвинтарі у Млинах дуже доречний адже згадка про Сян це не лише маніфестація фак-ту що тут українці жили та живуть (а його верхня течія це зараз міждержав-ний кордон України і Польщі) Це та-кож нагадування що над цією річкою ndash в Явірнику-Руському Улючі Пере-мишлі Млинах ndash пройшли всі най-важливіші моменти життя компози-тора отже можна спокуситися на афо-ризм що шум Сяну що голос надсян-ської землі постійно бринять всюди де є українці які впевнені у невмирущос-ті своєї Батьківщини

Юрій ГАВРИЛЮК

Фотографії мистецькі твори і до-кументи якими проілюстровано статтю презентувалися на вистав-ці laquoТворець українського Гимнуraquo у Львівському музеї історії релігії

Kontynuacja z nr 12015

Czy ходіті to po ukraińsku

W gwarach Podlasia między Bugiem a Narwią zachowało się wiele archaizmoacutew pochodzących jeszcze z okresu wspoacutelnoty prasłowiańskiej Jednym z nich jest daw-ne i ktoacutere na gruncie języka ukraińskiego przeszło w и (łac y np podlaskie маті w odroacuteżnieniu od poacuteźniejszego literackie-go мати) Dzięki temu do dnia dzisiej-szego w wielu miejscowościach Podlasia mamy dawne zakończenie bezokoliczni-ka -тi (-ti) charakterystyczne dla języka prasłowiańskiego Oto kilka przykładoacutew najdawniejszych form bezokolicznika używanych przez Słowian żęti kupova-ti dělati byti pekti světiti dati vesti ple-sti iti dyxati biti sějati kinuti voziti no-siti stojati stati xoditi truti laziti saditi plakati znati strěliti zimovati Jak wi-dać większość podanych prasłowiańskich form brzmi identycznie jak w archaicz-nych gwarach podlaskich międzyrzecza Narwi i Bugu

Już od drugiej połowy XI w w gwa-rach ukraińskich i zaczyna stopniowo przechodzić w и (łac y) a dawne ы zle-wa się z и w jeden dźwięk Badacze wiążą to zjawisko z depalatalizacją (stwardnie-niem) spoacutełgłosek przed dawnym i W ten oto sposoacuteb w języku ukraińskim pojawiają formy typu мати сила нива oraz zaczy-na dominować twarde zakończenie bez-okolicznika -ти np говорити кидати дати ходити носити w odroacuteżnieniu od prasłowiańskiego dziś gwarowego -ті (-ti) Samogłoska и w miejscu dawnych i oraz ы występuje we wspoacutełczesnym języ-ku literackim we wszystkich gwarach po-łudniowo-wschodnich w przeważającej większości gwar południowo-zachodnich oraz w znacznej części poacutełnocnych Jedy-nie w peryferyjnych gwarach poacutełnocnych (w tym podlaskich) oraz południowo-za-chodnich zachowały się dawne samogło-ski i oraz ы

Bywa że archaiczne gwary Podlasia z dawnym i są określane jako przejściowe białorusko-ukraińskie Jednym z bdquodowo-doacutewrdquo na ich białoruskość ma być właśnie

miękka wymowa typu ходіті говориті Z takim poglądem nie zgodził się polski językoznawca prof Władysław Kurasz-kiewicz ktoacutery w artykule bdquoNajważniejsze zjawiska językowe ruskie w gwarach mię-dzy Bugiem a Narwiąrdquo pisał bdquoPodobny typ wymowy tj twarde spoacutełgłoski przed e ale miękkie przed i ie panuje też dalej na południe w ruskich wsiach na zachoacuted od Mielnika Konstantynowa i Białej Pod-laskiej Wobec tego trudno wymowę tego typu uważać za białoruską jak sądził Kar-ski a po nim Leszek Ossowskirdquo

Warto nadmienić że prasłowiańskie etymologiczne -i (a więc także zakończe-nie -ті (-ti) w bezokoliczniku) na teryto-rium obecnej Polski zachowało się nie tyl-ko koło Bielska Podlaskiego i Hajnoacutewki nie tylko na wspominanym przez prof W Kuraszkiewicza Podlasiu Południowym gdzie do dziś przedstawiciele starszego pokolenia w tym katolicy moacutewią гово-риті ale także w zachodniej części Łem-kowszczyzny Do dziś można tam usły-szeć swojsko brzmiącą wymowę піті ходіті

Reasumując zachowanie dawnego ety-mologicznego i nie jest dowodem na biało-ruskość gwar Podlasia Poacutełnocnego dlate-go że nie może świadczyć o białoruskości cecha ktoacutera była kiedyś właściwa dla ca-łego areału językowego Słowian Wymo-wa typu ходіті читаті jest po prostu jednym z wielu archaizmoacutew zachowanych w niektoacuterych gwarach ukraińskich

Биті бити czy бути

Czasownik być w gwarach Podlasia we wszystkich osobach i liczbach ma jedyną formę ndash є (я є ти є вуон вона воно є ми є ви є вони є) identycznie jak w ukra-ińskim języku ukraińskim (w odroacuteżnieniu od rosyjskiego есть i białoruskiego ёсць) Roacuteżnice pojawiają się jednak w samej for-mie bezokolicznika gdyż w ukraińskim języku literackim mamy dziś бути a w gwarach podlaskich ndash oproacutecz normatyw-nego бути (buty) używanego w gwarach najbardziej zbliżonych do języka literac-kiego także przejściowe бити (byty) oraz биті (byti)

Najbardziej archaiczna jest forma биті (byti) ktoacutera w języku Podlasian funkcjo-nuje bez zmian od czasoacutew prasłowiań-skich Pojawia się ona w najstarszych za-bytkach piśmiennictwa staroruskiego (zapisywana jako быти) Innowacyjne y zamiast ы wchodzi sporadycznie w XIV w a bardziej powszechnym zjawiskiem staje się dopiero w XVII w

Jak doszło do tego że w języku ukraiń-skim pojawiła się forma бути zastępując z czasem dawną prawidłową formę быти Istnieją roacuteżne teorie jednak we wspoacutełcze-snym językoznawstwie ukraińskim panu-je pogląd że forma бути z innowacyjnym y (łac u) pojawiła się pod wpływem oso-bowych form czasu przyszłego буду бу-деш буде etc

Jak już wspomniano w drugiej poło-wie XI ndash w XII w rozpoczął się proces przejścia etymologicznego i w и a dawne ы zlało się z и w jeden dźwięk W rezul-tacie tego na gruncie języka ukraińskiego prasłowiańskie быти (byti) zmieniło się w бити (byty) Ta przejściowa forma mię-dzy dawnym битi a бути jest używana także w niektoacuterych wsiach na Podlasiu

W rezultacie wspomnianych procesoacutew fonetycznych czyli zmiany staroruskiego i w и oraz zlania się w jeden dźwięk dawne-go ы oraz и pojawiła się para identycznie brzmiących słoacutew бити w znaczeniu być i бити w znaczeniu bić Aby więc unik-nąć homonimii nastąpiło przejście formy бити (być) w бути na skutek wspomnia-nych wyroacutewnań analogicznych do form буду будеш W taki sam sposoacuteb pojawiły się formy був була були W archaicznych gwarach na Podlasiu zachowała się daw-na wymowa бив била билі (byw ndash wy-mawiane w niektoacuterych wsiach z u niezgło-skotwoacuterczym na końcu a także była byli) Co ciekawe język ukraiński jest jedynym językiem słowiańskim w ktoacuterym nastąpi-ło przejście u (łac y) w y (łac u) gdyż w języku rosyjskim mamy быть po biało-rusku быць po polsku być po czesku bytrsquo etc czyli z dawnym ы (łac y)

Taka interpretacja mimo że ogoacutelnie przyjęta wciąż budzi wątpliwości języ-koznawcoacutew ktoacuterzy proacutebują szukać innej etymologii słowa бути Pojawiają się teo-

Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego(Morfologia cz II Czasownik)

Могила о Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 24 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201525

rie że już w języku prasłowiańskim ist-niała forma бути na co mogą wskazywać chociażby zawierające y formy czasu przy-szłego буду будеш буде etc oraz trybu rozkazującego будь будьмо

Warto podkreślić że międzyrzecze Na-rwi i Bugu nie jest jedynym ukraińskoję-zycznym regionem gdzie zachowała się prasłowiańska forma z и (łac y) Czasow-nik być w bezokoliczniku i czasie prze-szłym zachował rdzenne ы także w gwa-rach naddniestrzańskich (na południe i zachoacuted od Lwowa) oraz karpackich (z wy-jątkiem huculskich i bukowińskich) w tym łemkowskich

Często roacuteżna wymowa omawianego bezokolicznika we wsiach ukraińskich sta-wała się źroacutedłem przezwisk Jak zauwa-żał chociażby XIX-wieczny językoznawca Iwan Werchratśkyj mieszkańcy sąsied-nich wsi w okolicach Drohobycza prze-zywali jedni drugich булаками lub бы-лаками w zależności od tego jaki sposoacuteb wymowy panował w danej miejscowości

Widać więc że podlaskie биті (byti) nie jest żadnym białorutenizmem ale jed-ną z wielu form ktoacutera w gwarach okolic Bielska Podlaskiego Hajnoacutewki czy Sie-miatycz zachowała się w niezmienionej postaci od czasoacutew prasłowiańskich Z ko-lei forma бути to dość poacuteźna innowacja

Утечи спечи ndash o dawnych formach na -чи

Jak już wspomniano bezokoliczniki w języku prasłowiańskim miały zakończenie -ti (-ті) Jednak bezokoliczniki ktoacuterych temat kończył się spoacutełgłoską tylnojęzyko-wą к г (łac k g np prasł pekti mogti) na gruncie staroruskim przyjęły końcoacutew-kę -чи (пєчи мочи)

Dawne bezokoliczniki na -ті i -чи odziedziczyły wszystkie języki wschod-niosłowiańskie w tym też ukraiński o czym świadczą formy zachowane w roacuteż-norodnych fonetycznych i graficznych wa-riantach w zabytkach piśmiennictwa ukra-ińskiego XIV-XVII w np держати не судити (XIV w) помочи (koniec XIV w) сѣна насѣчи (XIV-XV w) дрыва ро-убати (XV w) мочи (XVI w)

Podstawowa w języku ukraińskim była forma bezokolicznika z końcoacutewką -ти ktoacutera z czasem wyparła staroruskie zakoń-czenie -чи W taki oto sposoacuteb pojawiły się formy nawiązujące do prasłowiańskich (z etymologicznymi г к oraz zakończeniem -ти np пекти zamiast печи сікти za-miast сѣчи etc)

Ewolucję omawianych form bezoko-licznika dobrze widać chociażby na przy-kładzie czasownika пекти (piec)

pekti ndash пєчи ndash пeчи ndash пекти

Jak widać w języku prasłowiańskim czasownik piec miał formę pekti z zakoń-czeniem -ti ktoacutere na gruncie staroruskim zmieniło się w -чи W taki sposoacuteb powsta-ła forma пєчи (z miękką wymową spoacuteł-głosek) W drugiej połowie XI ndash XII w na gruncie języka ukraińskiego i przecho-dzi w twarde и z kolei w XII-XIII w za-chodzi zjawisko stwardnienia spoacutełgłosek przed etymologicznym e (tak pojawia się forma пeчи ndash z twardą wymową spoacutełgło-sek) Dzisiejszą normą literacką jest forma пекти ktoacutera powstała na zasadzie analo-gii do form bezokolicznika kończących się na -ти

A oto inny przykład

sĕkti ndash сѣчи ndash ciчи ndash сікти

Prasłowiańską formą czasowni-ka siec było sĕkti (z ĕ czyli jatrsquo ktoacutere cyrylicą zapisywano jako ѣ a wyma-wiano prawdopodobnie tak jak podla-ski dyftong ie) Na gruncie staroruskim bezokolicznik ten przybrał formę сѣчи W drugiej połowie XIII w w większo-ści dialektoacutew ukraińskich min tych na bazie ktoacuterych sformował się język lite-racki zaczął się proces monoftongiza-

Україномовні краєвиди Підляшшя Святіенє пасок у селіе Локніця в Пасинськуй парафії

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 16 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201517

горічних повязаних з ювілеєм його на-родження Однак найпершими місце-востями на життєвому шляху компози-тора були інші села хоч також у межах історичного Перемиського князівства Явірник-Руський та Улюч розташовані на північний схід від Сянока на відста-ні однієї милі від себе (саме такою оди-ницею дещо більшою ніж 7 кілометрів тут вимірювали дороги у ХІХ ст)

Явірник-Руський (у 1977 ndash 1981 рр мав laquoвиправленуraquo назву Jaworowice) який зараз адміністративно належить Перемиському повітові Підкарпатсько-го воєводства (гміна Бірча) вперше зга-дується у документах початку XVI ст коли був тут вже водяний млин та 6 ла-нів оброблюваного ґрунту Перша згад-ка про місцевого духівника отже й під-твердження існування парафії дещо пізніша з 1589 року Село входило тоді до складу Сяніцької землі Руського во-єводства Відтак у першій полови-ні ХІХ ст Явірник належав до Сяніць-кого циркулу а після реформи адміні-стративної мережі Галичини проведе-ної у 1860-х роках опинився у Бірчан-ському повіті (у 1876 р повітовий центр перенесено до Добромиля) За обрахун-ками польського історика Здзіслава Бу-дзинського у 1785 році у Явірнику мало б бути 400 мешканців в тому числі 284

греко-католиків 100 римо-католиків та 16 євреїв Українці проживали в осно-вній частині села та присілках Рибне й Нетребка натомість поляки у присілку Борівниця який виник у звязку з побу-довою тут у XVIII ст laquoфабрики склаraquo (скляні мануфактури засновано тоді також у межуючих з Явірником Пору-бах і трохи дальшій Березці) За дани-ми церковних шематизмів число гре-ко-католиків спочатку зростало досить повільно адже у 1833 р було їх тут 440 осіб але протягом наступного сторіччя збільшилося майже втричі до близько 12 тис За обрахунками національного складу населення Галичини які провів Володимир Кубійович у 1939 р в пе-реважно українській частині Явірни-ка мало проживати 1180 українців 80 поляків 160 laquoлатинниківraquo (римо-като-ликів які вживали у побуті українську мову) та 80 євреїв Населення Борівни-ці яка зараз є окремим селом складали майже повністю поляки ndash 720 осіб (крім них було ще 30 польськомовних греко-католиків та 10 євреїв)

У 1806 р парохом у Явірнику-Русь-кому став о Михайло Андрій Вербиць-кий одружений з перемишлянкою Пе-лагією Пацановською який від 1807 р мав також функцію бірчанського дека-на Родина проживала у плебанії яка

стояла напроти старовинної деревяної церкви св Великомученика Димитрія на другому боці сільської вулиці Саме тут 4 березня 1815 року прийшов на світ майбутній композитор який своє пер-ше імя отримав по батькові Відбулося це майже точно в рік після народжен-ня Тараса Шевченка а можна додати ще й цікавинку що Павло Чубинський автор слів вірша який став національ-ним гимном народився у Тарасове два-дцятипятиріччя (у Галичині цей вірш спочатку вважали також твором Коб-заря адже з таким підписом був над-рукований у львівській laquoМетіraquo) Біль-ший вплив на долю родини мала однак статистика з якої виходило що Явір-ник не був у тамтому часі багатолюд-ним селом Тому не дивно що о Вер-бицький охоче скористався нагодою та своїми можливостями (був не лише де-каном але двоюрідним братом єписко-па) щоб переїхати до сусіднього Улю-ча у якому було вчетверо більше па-рафіян (за обрахунком для 1785 р про-живало тут 1270 осіб ndash 1150 греко-ка-толиків 80 римо-католиків 40 євре-їв) Саме звідти після швидкої смерті батька 10-річний Михайло Вербиць-кий потрапив до Перемишля де заопі-кувався ним сановитий родич ndash греко-католицький єпископ Іван Снігурський

(1784-1847 на кафедрі від 1818 р) якого матір була з Вербицьких Найпевніше ця обставина призвела до присвоєння Улючеві ролі місця народження ком-позитора що більш як сто років повто-рювали всі біографічні публікації По-милку виправлено щойно у 1990-2000 рр коли досліджено метрикальні кни-ги обох парафій Тому не варто доріка-ти улючанам які 1990 р біля Вознесен-ської церкви поставили хрест приуро-чений до ювілею 1000-річчя Хрещен-ня України а поряд з ним розмістили камяні плити з портретом і написом що в їхньому селі народився автор му-зики пісні laquoЩе не вмерла Українаraquo

Сімейною хронікою родини Вер-бицьких є записи в метрикальних кни-гах парафій в обох селах зокрема кни-га народжень парафії св Димитрія у Явірнику-Руському за 1784-1830 рр у якій зафіксоване народження в цьому селі трьох синів священичого подруж-жя (документ зберігається у Централь-ному державному історичному архіві України у Львові) Малюють вони істо-рію великою мірою трагічну адже ви-являється що першим на світ зявився Михайло Малахій ndash 19 січня 1813 р Ця дата була справді нещасливо адже пер-вісток прожив всього-на-всього тро-хи більш як два роки помираючи 3 бе-резня 1815 р Наступного дня панімат-ка Пелагія народила чергову дитину ndash героя нашої розповіді якого охрещено без зволікання 5 березня 1815 р даю-чи йому перше імя щойно похороне-ного брата 19 грудня 1817 р народив-ся ще третій син Вербицьких ndash Йосиф Володислав Всіх трьох хлопців хрес-тив о Іван Максимович парох з сусід-нього села Липа а його дружина Анна була для них хресною матірю

У записі про охрещення майбут-нього композитора який отримав іме-на Михайло Лев (Michail Leo ndash запи-си велися латинською мовою) знахо-димо аж чотири пари хресних бать-ків що нам показує товариське коло до якого належав явірницький парох Перша пара це ясневельможний Анто-ній Ризєвич ndash дідич та ясневельможна Йосифа Ґембаровичівна ndash дочка посе-сора друга пара це достойний Онуф-рій Раставецький ndash парох Березки та Анна Максимовичова ndash дружина па-роха Липи третя пара це ясневель-можний Казимир Ґембаровіч ndash посе-сор та Марія Михальська ndash дочка па-роха Павлокоми врешті четверта пара це Михайло Маркевич ndash старший ліс-ничий та Марія Яворська з фабрики

скла (можна здогадуватися що з Бо-рівниці) Подібне соціальне коло отже члени земянських і греко-католицьких священичих родин та службовці з на-вколишніх сіл бачимо в складі хрес-них батьків як найстаршого (4 пари) так і наймолодшого (2 пари) синів явір-ницького пароха Отже були це так би сказати місцеві laquoтовариські вершкиraquo

У 1819 р помер улюцький парох о Василь Могильницький батько відо-мого релігійно-культурного діяча Іва-на Могильницького (народженого в Улючі 1778 р) й весною 1820 р відбувся переїзд родини Вербицьких до Улюча Було це село набагато більше та набага-то старіше ndash виникло ще у княжу добу як одно із поселень в оточенні гра-

Запис про народження й хрещення Михайла Вербицького (документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові)

Церква у Явірнику-Руському і розпис Павла Запоріжського з зображенням laquoзолотоверхого Києваraquo Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 18 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201519

ду Сянока й на шляху з Перемишля в Угорщину який тут проходив долиною Сяну Перші документальні свідчен-ня про існування Улюча маємо з 1370-х років а перші згадки про улюцьких дя-ків та священиків зявляються у 1440-х роках Отже парафія була давньою але помилкою буде навязувати роль пара-фіяльного храму старій та прекрасній деревяній церкві Вознесіння Господ-нього на горі Дубник Побудована вона була в середині XVII ст на потреби ко-лишнього монастиря у 1744 р перене-сеного до Добромиля (популярне де-який час тому твердження що церква з 1510 р отже найстаріша на всю кра-їну автори laquoІсторії українського мис-тецтваraquo назвали laquoапокрифічнимraquo отже необгрунтованим) Зараз це на жаль тільки порожня будівля хоч з фраг-ментами розпису на стінах при чому майже чудом врятована від знищення (з церковного оснащення зберігся іко-ностас який зараз експонується в Ет-нографічному парку Музею народного будівництва в Сяноці)

Два сторіччя тому роль парафіяль-ного храму виповнювала в Улючі камя-на laquoбіла церкваraquo св Миколи побудова-на найпевніше на початку XVI ст яку розібрано біля 1907 р й практично зо-

всім забуто (щойно недавно й дещо ви-падково в архіві Інституту історії мис-тецтва Ягеллонського університету були віднайдені її фотографії виконані на замовлення Консерваторського гро-на у Львові) Вже після Першої світової війни 1925 р улючани поставили тут нову церкву ndash подібної величини але деревяну дуже схожу на церкви-близ-нючки у Гладишові (Горлицький пов) й Гошеві (Бещадський пов) які проек-тував львівський архітектор Ярослав Фартух Зараз точно знаємо що немає жодних причин щоб називати Улюч місцем народження Михайла Лева Вер-бицького Але так само безсумнівним є що все ж таки половина при цьому ця laquoсвідомішаraquo його сільського дитин-ства пройшла саме тут ndash серед звуків буйної надсянської природи та україн-ської мови й українських пісень

На жаль в обох надсянських селах небагато матеріальних слідів з періоду коли попович Михайло робив тут пер-ші свої кроки й вчився слухати голос рідної землі щоб пізніше вписати його в мелодію українського славня У Явір-нику-Руському стоїть деревяна парафі-яльна церква св Великомученика Ди-митрія але споруджено її щойно у 1882-1883 роках та зараз вона пустує і руйну-

ється (деякий час користувалися нею місцеві римо-католики які належать до парафії у Борівниці доки не збуду-вали в селі костелу) 28 лютого 2015 р відбулося в цій церкві урочисте бого-служіння з нагоди ювілею була також освячена пропамятна дошка з написом українською польською і англійською мовами про народження в Явірнику-Руському і охрещення в місцевій церк-ві автора музики до українського гим-ну Ще до освячення повинна вона була зависнути на стіні мурованої дзвіниці все ж борівницький римо-католицький парох не дав на це згоди й laquoсправа за-вислаraquo а редакції Католицького інфор-маційного агентства прийшлося цю по суті скандальну ситуацію прикрива-ти схожим на laquoезопівську мовуraquo фор-мулюванням що це відбудеться laquoпісля узгодження всіх формальностейraquo

Незалежно від ходу laquoузгодження формальностейraquo перебуваючи у Явір-нику варто пошукати місцевого laquoключ-никаraquo щоб оглянути у церкві іконо-стас та настінний розпис виконаний до Ювілею 950-річчя Хрещення Украї-ни-Руси перемиським мистцем колиш-нім офіцером Армії Української Народ-ної Республіки Павлом Запоріжським В образі Богородиці Покрови бачимо

Вознесенська церква на узгірrsquoї Дубник в Улючі Фото Ю Гаврилюка На сторінках 19-20 laquoМанускрипт Михайла Вербицькогоraquo з первісним варіантом пісні на слова вірша Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo солоспівом під аком-панемент гітари Слова вірша записані тзв етимологічним правописом яким у цей час користувалася більшість га-

лицьких українців (Документ зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В Стефаника)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 20 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201521

вид на Києво-Печерську лавру і Дні-про а поряд з геометричними і рослин-ними орнаментами ndash козацький хрест зі стрічкою в національних кольорах Можна сказати що ці малюнки симво-лічно перегукуються з історією гимну який також був наслідком співдіяння наддніпрянця й надсянця православ-ного і греко-католика До речі хтось згодом вписав до його тексту й слова про Сян по якого верхівї зараз справді пролягає державний кордон України (в оригінальному вірші Чубинського фра-зи laquoвід Сяну до Донуraquo не було отже не знайдемо також її в партитурах записа-них рукою о Вербицького)

Храму в якому щонеділі відправ-ляв Богослужіння батько майбутньо-го композитора а він сам прислухову-вався церковним пісням немає також в Улючі Старовинну laquoбілу церквуraquo ще до Першої світової війни розібрали самі парохіяни а новий храм св Миколи піс-ля Другої світової став матеріалом для потреб laquoпобудови соціалізмуraquo ndash з май-же нових брусів звели пеґеерівський ко-рівник у Яблониці-Руській (Тут може зявитися субєктивно-літературна ди-гресія що нехотя вийшло майже як в Антонича по батькові також надсянця у якого laquoкорови моляться до сонцяraquo хоч на певно не міг він собі навіть уяви-ти що робитимуть вони це у колишніх церковних стінах та осяяні сонцем не із неба а зі laquoсвітлого майбутньогоraquo)

Родину Вербицьких однак laquoпамя-таєraquo церква на Дубнику хоч і тут десь у 1950-х роках розібрали камяні огоро-жі які колись охороняли монастир та дзвіницю а трьохсотрічний храм зали-шили практично для знищення здер-

ши з куполів бляху ndash цінну для laquoнарод-ного господарстваraquo Все ж таки церк-ва була врятована а зараз аж світить новими ґонтами які покладено торік Памятний знак перед нею з портретом композитора й нотами початку пісні про невмирущість України хоч не зо-всім точно показує місце події з-перед 200 років то все ж несхибно нагадує що й тут крокуємо слідами людей які будували велику історію

Безтурботне дитинство Михайла й Володислава яке почалося у Явірнику і продовжувалося в Улючі не тривало довго адже 1825 р їхній батько помер а молода ще вдова вдруге вийшла заміж Хлопці помандрували з течією Сяну ndash опинилися у Перемишлі на владичому дворі двоюрідного батькового брата ndash єпископа Івана Снігурського одного з зачинателів українського національно-го відродження у Галичині (до речі в цьому ділі найактивнішим соратником владики був саме уродженець Улюча ndash о Іван Могильницький) Завдяки опіці сановитого родича Михайло Вербиць-кий закінчив перемиську гімназію та у 1834 р почав студії в духовній семі-нарії у Львові які через довгі перерви тривали аж до 1850 р Після опануван-ня богословських наук та висвячення о Михайло адміністрував кількома пара-фіями в цій частині Перемиської єпар-хії яка зараз у кордонах України аж у 1856 р став парохом старовинної що памrsquoятала ще кінець XVII ст Покров-ської церкви в Млинах де прослужив аж до смерті

Місцем у якому вперше міг проя-витися музичний талант майбутньо-го композитора був уже Перемишль

у якому єпископ Снігурський засну-вав кафедральний хор (1828 р) а відтак і музичну школу в яких співав як со-ліст та навчався юний Михайло отри-муючи ґрунтовну музичну освіту зо-крема з композиції Важливе значення для формування Вербицького як ком-позитора мав репертуар Перемисько-го хору ndash були в ньому як твори віден-ських класиків (Й Гайдна В А Мо-царта) так і музика композиторів laquoзо-лотої добиraquo української музики Макси-ма Березовського та Дмитра Бортнян-ського завдяки яким закріпилося тут у церковному співі багатоголосся З чер-ги надбанням періоду навчання у Льво-ві де Михайло керував вже семінар-ським хором було опанування гри на гітарі яка супроводжувала композито-ра протягом усього життя ndash його твори для цього інструменту здобули широку популярність у галицькому домашньо-му музикуванні

Як виявляється також сольною піс-нею для виконання під супровід гітари був перший варіант майбутнього гим-ну який дійшов до нас у формі автор-ського рукопису (зберігається у фон-дах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Сте-фаника) Відтак виникла версія для хору якої перше зафіксоване тодіш-ньою пресою вселюдне (публічне) ви-конання відбулося у грудні 1864 р під час вистави laquoЗапорожціraquo в театрі Русь-кої бесіди у Львові (з огляду на це пісня починалася словами laquoЩе не згибло За-поріжєraquo) Оскільки на автографах обох версій твору немає датування момент його виникнення визначався дослідни-ками назагал на основі факту що впер-

Вид на парафіяльну церкву в Млинах і пантеон над могилою Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 22 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201523

ше вірш Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo був у Галичині над-рукований ndash при чому як твір Шевчен-ка ndash у 4-му числі львівського журналу laquoМетаraquo за 1863 р яке вийшло на почат-ку наступного 1864 р Все ж згадува-ний вже О Зелінський стверджує що М Вербицький при написанні музики користувався не друкованим зразком з laquoМетиraquo але рукописною копією вірша Чубинського який був написаний у

Києві осінню 1862 р та відносно швид-ко потрапив у laquoгромадівськіraquo середо-вища Галичини Аналізуючи матеріа-ли документуючі суспільно-культурне життя українського середовища Пере-мишля львівський музикознавець зро-бив висновок що М Вербицький пер-вісну версію своєї композиції на сло-ва вірша про невмирущість України та її козацької слави написав вже весною 1863 р на парохії у Млинах а першими

слухачами її авторського виконання були молоді члени перемиської laquoГро-мадиraquo зібрані у залі семінарії (у комп-лексі будинків біля тодішнього собору св Іоана Хрестителя)

Звісно коли вчитаємося у компози-торські автографи побачимо що вірш Чубинського який потрапив у руки о Михайла Вербицького а згодом був також надрукований у laquoМетіraquo місця-ми значно відрізняється як від дуже ко-роткого тексту (перший куплет та при-спів) який зараз є офіційним держав-ним гимном України так і його об-ширнішого складеного з трьох купле-тів загальнонаціонального варіанту Виявляється що наслідком еволюції яку перейшла текстова сторона пісні у процесі її перетворення в національ-ний гимн з одного боку відбулося зна-чне скорочення поезії П Чубинського ndash до цих рядків які були найбільш афо-ристичні й легко запамrsquoятовувалися з другого ndash доданий був заклик до укра-їнців з усіх місць їхнього поселення до боротьби за незалежність

Станем браття в бій кривавий від Сяну до ДонуВ ріднім краю панувати не дамо нікомуЧорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадієЩо на нашій Україні доленька доспіє

Цей додатковий куплет невідомий о Михайлові Вербицькому який по-мер 7 грудня 1870 р та був похоро-нений на прицерковному цвинтарі у Млинах дуже доречний адже згадка про Сян це не лише маніфестація фак-ту що тут українці жили та живуть (а його верхня течія це зараз міждержав-ний кордон України і Польщі) Це та-кож нагадування що над цією річкою ndash в Явірнику-Руському Улючі Пере-мишлі Млинах ndash пройшли всі най-важливіші моменти життя компози-тора отже можна спокуситися на афо-ризм що шум Сяну що голос надсян-ської землі постійно бринять всюди де є українці які впевнені у невмирущос-ті своєї Батьківщини

Юрій ГАВРИЛЮК

Фотографії мистецькі твори і до-кументи якими проілюстровано статтю презентувалися на вистав-ці laquoТворець українського Гимнуraquo у Львівському музеї історії релігії

Kontynuacja z nr 12015

Czy ходіті to po ukraińsku

W gwarach Podlasia między Bugiem a Narwią zachowało się wiele archaizmoacutew pochodzących jeszcze z okresu wspoacutelnoty prasłowiańskiej Jednym z nich jest daw-ne i ktoacutere na gruncie języka ukraińskiego przeszło w и (łac y np podlaskie маті w odroacuteżnieniu od poacuteźniejszego literackie-go мати) Dzięki temu do dnia dzisiej-szego w wielu miejscowościach Podlasia mamy dawne zakończenie bezokoliczni-ka -тi (-ti) charakterystyczne dla języka prasłowiańskiego Oto kilka przykładoacutew najdawniejszych form bezokolicznika używanych przez Słowian żęti kupova-ti dělati byti pekti světiti dati vesti ple-sti iti dyxati biti sějati kinuti voziti no-siti stojati stati xoditi truti laziti saditi plakati znati strěliti zimovati Jak wi-dać większość podanych prasłowiańskich form brzmi identycznie jak w archaicz-nych gwarach podlaskich międzyrzecza Narwi i Bugu

Już od drugiej połowy XI w w gwa-rach ukraińskich i zaczyna stopniowo przechodzić w и (łac y) a dawne ы zle-wa się z и w jeden dźwięk Badacze wiążą to zjawisko z depalatalizacją (stwardnie-niem) spoacutełgłosek przed dawnym i W ten oto sposoacuteb w języku ukraińskim pojawiają formy typu мати сила нива oraz zaczy-na dominować twarde zakończenie bez-okolicznika -ти np говорити кидати дати ходити носити w odroacuteżnieniu od prasłowiańskiego dziś gwarowego -ті (-ti) Samogłoska и w miejscu dawnych i oraz ы występuje we wspoacutełczesnym języ-ku literackim we wszystkich gwarach po-łudniowo-wschodnich w przeważającej większości gwar południowo-zachodnich oraz w znacznej części poacutełnocnych Jedy-nie w peryferyjnych gwarach poacutełnocnych (w tym podlaskich) oraz południowo-za-chodnich zachowały się dawne samogło-ski i oraz ы

Bywa że archaiczne gwary Podlasia z dawnym i są określane jako przejściowe białorusko-ukraińskie Jednym z bdquodowo-doacutewrdquo na ich białoruskość ma być właśnie

miękka wymowa typu ходіті говориті Z takim poglądem nie zgodził się polski językoznawca prof Władysław Kurasz-kiewicz ktoacutery w artykule bdquoNajważniejsze zjawiska językowe ruskie w gwarach mię-dzy Bugiem a Narwiąrdquo pisał bdquoPodobny typ wymowy tj twarde spoacutełgłoski przed e ale miękkie przed i ie panuje też dalej na południe w ruskich wsiach na zachoacuted od Mielnika Konstantynowa i Białej Pod-laskiej Wobec tego trudno wymowę tego typu uważać za białoruską jak sądził Kar-ski a po nim Leszek Ossowskirdquo

Warto nadmienić że prasłowiańskie etymologiczne -i (a więc także zakończe-nie -ті (-ti) w bezokoliczniku) na teryto-rium obecnej Polski zachowało się nie tyl-ko koło Bielska Podlaskiego i Hajnoacutewki nie tylko na wspominanym przez prof W Kuraszkiewicza Podlasiu Południowym gdzie do dziś przedstawiciele starszego pokolenia w tym katolicy moacutewią гово-риті ale także w zachodniej części Łem-kowszczyzny Do dziś można tam usły-szeć swojsko brzmiącą wymowę піті ходіті

Reasumując zachowanie dawnego ety-mologicznego i nie jest dowodem na biało-ruskość gwar Podlasia Poacutełnocnego dlate-go że nie może świadczyć o białoruskości cecha ktoacutera była kiedyś właściwa dla ca-łego areału językowego Słowian Wymo-wa typu ходіті читаті jest po prostu jednym z wielu archaizmoacutew zachowanych w niektoacuterych gwarach ukraińskich

Биті бити czy бути

Czasownik być w gwarach Podlasia we wszystkich osobach i liczbach ma jedyną formę ndash є (я є ти є вуон вона воно є ми є ви є вони є) identycznie jak w ukra-ińskim języku ukraińskim (w odroacuteżnieniu od rosyjskiego есть i białoruskiego ёсць) Roacuteżnice pojawiają się jednak w samej for-mie bezokolicznika gdyż w ukraińskim języku literackim mamy dziś бути a w gwarach podlaskich ndash oproacutecz normatyw-nego бути (buty) używanego w gwarach najbardziej zbliżonych do języka literac-kiego także przejściowe бити (byty) oraz биті (byti)

Najbardziej archaiczna jest forma биті (byti) ktoacutera w języku Podlasian funkcjo-nuje bez zmian od czasoacutew prasłowiań-skich Pojawia się ona w najstarszych za-bytkach piśmiennictwa staroruskiego (zapisywana jako быти) Innowacyjne y zamiast ы wchodzi sporadycznie w XIV w a bardziej powszechnym zjawiskiem staje się dopiero w XVII w

Jak doszło do tego że w języku ukraiń-skim pojawiła się forma бути zastępując z czasem dawną prawidłową formę быти Istnieją roacuteżne teorie jednak we wspoacutełcze-snym językoznawstwie ukraińskim panu-je pogląd że forma бути z innowacyjnym y (łac u) pojawiła się pod wpływem oso-bowych form czasu przyszłego буду бу-деш буде etc

Jak już wspomniano w drugiej poło-wie XI ndash w XII w rozpoczął się proces przejścia etymologicznego i w и a dawne ы zlało się z и w jeden dźwięk W rezul-tacie tego na gruncie języka ukraińskiego prasłowiańskie быти (byti) zmieniło się w бити (byty) Ta przejściowa forma mię-dzy dawnym битi a бути jest używana także w niektoacuterych wsiach na Podlasiu

W rezultacie wspomnianych procesoacutew fonetycznych czyli zmiany staroruskiego i w и oraz zlania się w jeden dźwięk dawne-go ы oraz и pojawiła się para identycznie brzmiących słoacutew бити w znaczeniu być i бити w znaczeniu bić Aby więc unik-nąć homonimii nastąpiło przejście formy бити (być) w бути na skutek wspomnia-nych wyroacutewnań analogicznych do form буду будеш W taki sam sposoacuteb pojawiły się formy був була були W archaicznych gwarach na Podlasiu zachowała się daw-na wymowa бив била билі (byw ndash wy-mawiane w niektoacuterych wsiach z u niezgło-skotwoacuterczym na końcu a także była byli) Co ciekawe język ukraiński jest jedynym językiem słowiańskim w ktoacuterym nastąpi-ło przejście u (łac y) w y (łac u) gdyż w języku rosyjskim mamy быть po biało-rusku быць po polsku być po czesku bytrsquo etc czyli z dawnym ы (łac y)

Taka interpretacja mimo że ogoacutelnie przyjęta wciąż budzi wątpliwości języ-koznawcoacutew ktoacuterzy proacutebują szukać innej etymologii słowa бути Pojawiają się teo-

Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego(Morfologia cz II Czasownik)

Могила о Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 24 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201525

rie że już w języku prasłowiańskim ist-niała forma бути na co mogą wskazywać chociażby zawierające y formy czasu przy-szłego буду будеш буде etc oraz trybu rozkazującego будь будьмо

Warto podkreślić że międzyrzecze Na-rwi i Bugu nie jest jedynym ukraińskoję-zycznym regionem gdzie zachowała się prasłowiańska forma z и (łac y) Czasow-nik być w bezokoliczniku i czasie prze-szłym zachował rdzenne ы także w gwa-rach naddniestrzańskich (na południe i zachoacuted od Lwowa) oraz karpackich (z wy-jątkiem huculskich i bukowińskich) w tym łemkowskich

Często roacuteżna wymowa omawianego bezokolicznika we wsiach ukraińskich sta-wała się źroacutedłem przezwisk Jak zauwa-żał chociażby XIX-wieczny językoznawca Iwan Werchratśkyj mieszkańcy sąsied-nich wsi w okolicach Drohobycza prze-zywali jedni drugich булаками lub бы-лаками w zależności od tego jaki sposoacuteb wymowy panował w danej miejscowości

Widać więc że podlaskie биті (byti) nie jest żadnym białorutenizmem ale jed-ną z wielu form ktoacutera w gwarach okolic Bielska Podlaskiego Hajnoacutewki czy Sie-miatycz zachowała się w niezmienionej postaci od czasoacutew prasłowiańskich Z ko-lei forma бути to dość poacuteźna innowacja

Утечи спечи ndash o dawnych formach na -чи

Jak już wspomniano bezokoliczniki w języku prasłowiańskim miały zakończenie -ti (-ті) Jednak bezokoliczniki ktoacuterych temat kończył się spoacutełgłoską tylnojęzyko-wą к г (łac k g np prasł pekti mogti) na gruncie staroruskim przyjęły końcoacutew-kę -чи (пєчи мочи)

Dawne bezokoliczniki na -ті i -чи odziedziczyły wszystkie języki wschod-niosłowiańskie w tym też ukraiński o czym świadczą formy zachowane w roacuteż-norodnych fonetycznych i graficznych wa-riantach w zabytkach piśmiennictwa ukra-ińskiego XIV-XVII w np держати не судити (XIV w) помочи (koniec XIV w) сѣна насѣчи (XIV-XV w) дрыва ро-убати (XV w) мочи (XVI w)

Podstawowa w języku ukraińskim była forma bezokolicznika z końcoacutewką -ти ktoacutera z czasem wyparła staroruskie zakoń-czenie -чи W taki oto sposoacuteb pojawiły się formy nawiązujące do prasłowiańskich (z etymologicznymi г к oraz zakończeniem -ти np пекти zamiast печи сікти za-miast сѣчи etc)

Ewolucję omawianych form bezoko-licznika dobrze widać chociażby na przy-kładzie czasownika пекти (piec)

pekti ndash пєчи ndash пeчи ndash пекти

Jak widać w języku prasłowiańskim czasownik piec miał formę pekti z zakoń-czeniem -ti ktoacutere na gruncie staroruskim zmieniło się w -чи W taki sposoacuteb powsta-ła forma пєчи (z miękką wymową spoacuteł-głosek) W drugiej połowie XI ndash XII w na gruncie języka ukraińskiego i przecho-dzi w twarde и z kolei w XII-XIII w za-chodzi zjawisko stwardnienia spoacutełgłosek przed etymologicznym e (tak pojawia się forma пeчи ndash z twardą wymową spoacutełgło-sek) Dzisiejszą normą literacką jest forma пекти ktoacutera powstała na zasadzie analo-gii do form bezokolicznika kończących się na -ти

A oto inny przykład

sĕkti ndash сѣчи ndash ciчи ndash сікти

Prasłowiańską formą czasowni-ka siec było sĕkti (z ĕ czyli jatrsquo ktoacutere cyrylicą zapisywano jako ѣ a wyma-wiano prawdopodobnie tak jak podla-ski dyftong ie) Na gruncie staroruskim bezokolicznik ten przybrał formę сѣчи W drugiej połowie XIII w w większo-ści dialektoacutew ukraińskich min tych na bazie ktoacuterych sformował się język lite-racki zaczął się proces monoftongiza-

Україномовні краєвиди Підляшшя Святіенє пасок у селіе Локніця в Пасинськуй парафії

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 18 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201519

ду Сянока й на шляху з Перемишля в Угорщину який тут проходив долиною Сяну Перші документальні свідчен-ня про існування Улюча маємо з 1370-х років а перші згадки про улюцьких дя-ків та священиків зявляються у 1440-х роках Отже парафія була давньою але помилкою буде навязувати роль пара-фіяльного храму старій та прекрасній деревяній церкві Вознесіння Господ-нього на горі Дубник Побудована вона була в середині XVII ст на потреби ко-лишнього монастиря у 1744 р перене-сеного до Добромиля (популярне де-який час тому твердження що церква з 1510 р отже найстаріша на всю кра-їну автори laquoІсторії українського мис-тецтваraquo назвали laquoапокрифічнимraquo отже необгрунтованим) Зараз це на жаль тільки порожня будівля хоч з фраг-ментами розпису на стінах при чому майже чудом врятована від знищення (з церковного оснащення зберігся іко-ностас який зараз експонується в Ет-нографічному парку Музею народного будівництва в Сяноці)

Два сторіччя тому роль парафіяль-ного храму виповнювала в Улючі камя-на laquoбіла церкваraquo св Миколи побудова-на найпевніше на початку XVI ст яку розібрано біля 1907 р й практично зо-

всім забуто (щойно недавно й дещо ви-падково в архіві Інституту історії мис-тецтва Ягеллонського університету були віднайдені її фотографії виконані на замовлення Консерваторського гро-на у Львові) Вже після Першої світової війни 1925 р улючани поставили тут нову церкву ndash подібної величини але деревяну дуже схожу на церкви-близ-нючки у Гладишові (Горлицький пов) й Гошеві (Бещадський пов) які проек-тував львівський архітектор Ярослав Фартух Зараз точно знаємо що немає жодних причин щоб називати Улюч місцем народження Михайла Лева Вер-бицького Але так само безсумнівним є що все ж таки половина при цьому ця laquoсвідомішаraquo його сільського дитин-ства пройшла саме тут ndash серед звуків буйної надсянської природи та україн-ської мови й українських пісень

На жаль в обох надсянських селах небагато матеріальних слідів з періоду коли попович Михайло робив тут пер-ші свої кроки й вчився слухати голос рідної землі щоб пізніше вписати його в мелодію українського славня У Явір-нику-Руському стоїть деревяна парафі-яльна церква св Великомученика Ди-митрія але споруджено її щойно у 1882-1883 роках та зараз вона пустує і руйну-

ється (деякий час користувалися нею місцеві римо-католики які належать до парафії у Борівниці доки не збуду-вали в селі костелу) 28 лютого 2015 р відбулося в цій церкві урочисте бого-служіння з нагоди ювілею була також освячена пропамятна дошка з написом українською польською і англійською мовами про народження в Явірнику-Руському і охрещення в місцевій церк-ві автора музики до українського гим-ну Ще до освячення повинна вона була зависнути на стіні мурованої дзвіниці все ж борівницький римо-католицький парох не дав на це згоди й laquoсправа за-вислаraquo а редакції Католицького інфор-маційного агентства прийшлося цю по суті скандальну ситуацію прикрива-ти схожим на laquoезопівську мовуraquo фор-мулюванням що це відбудеться laquoпісля узгодження всіх формальностейraquo

Незалежно від ходу laquoузгодження формальностейraquo перебуваючи у Явір-нику варто пошукати місцевого laquoключ-никаraquo щоб оглянути у церкві іконо-стас та настінний розпис виконаний до Ювілею 950-річчя Хрещення Украї-ни-Руси перемиським мистцем колиш-нім офіцером Армії Української Народ-ної Республіки Павлом Запоріжським В образі Богородиці Покрови бачимо

Вознесенська церква на узгірrsquoї Дубник в Улючі Фото Ю Гаврилюка На сторінках 19-20 laquoМанускрипт Михайла Вербицькогоraquo з первісним варіантом пісні на слова вірша Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo солоспівом під аком-панемент гітари Слова вірша записані тзв етимологічним правописом яким у цей час користувалася більшість га-

лицьких українців (Документ зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В Стефаника)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 20 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201521

вид на Києво-Печерську лавру і Дні-про а поряд з геометричними і рослин-ними орнаментами ndash козацький хрест зі стрічкою в національних кольорах Можна сказати що ці малюнки симво-лічно перегукуються з історією гимну який також був наслідком співдіяння наддніпрянця й надсянця православ-ного і греко-католика До речі хтось згодом вписав до його тексту й слова про Сян по якого верхівї зараз справді пролягає державний кордон України (в оригінальному вірші Чубинського фра-зи laquoвід Сяну до Донуraquo не було отже не знайдемо також її в партитурах записа-них рукою о Вербицького)

Храму в якому щонеділі відправ-ляв Богослужіння батько майбутньо-го композитора а він сам прислухову-вався церковним пісням немає також в Улючі Старовинну laquoбілу церквуraquo ще до Першої світової війни розібрали самі парохіяни а новий храм св Миколи піс-ля Другої світової став матеріалом для потреб laquoпобудови соціалізмуraquo ndash з май-же нових брусів звели пеґеерівський ко-рівник у Яблониці-Руській (Тут може зявитися субєктивно-літературна ди-гресія що нехотя вийшло майже як в Антонича по батькові також надсянця у якого laquoкорови моляться до сонцяraquo хоч на певно не міг він собі навіть уяви-ти що робитимуть вони це у колишніх церковних стінах та осяяні сонцем не із неба а зі laquoсвітлого майбутньогоraquo)

Родину Вербицьких однак laquoпамя-таєraquo церква на Дубнику хоч і тут десь у 1950-х роках розібрали камяні огоро-жі які колись охороняли монастир та дзвіницю а трьохсотрічний храм зали-шили практично для знищення здер-

ши з куполів бляху ndash цінну для laquoнарод-ного господарстваraquo Все ж таки церк-ва була врятована а зараз аж світить новими ґонтами які покладено торік Памятний знак перед нею з портретом композитора й нотами початку пісні про невмирущість України хоч не зо-всім точно показує місце події з-перед 200 років то все ж несхибно нагадує що й тут крокуємо слідами людей які будували велику історію

Безтурботне дитинство Михайла й Володислава яке почалося у Явірнику і продовжувалося в Улючі не тривало довго адже 1825 р їхній батько помер а молода ще вдова вдруге вийшла заміж Хлопці помандрували з течією Сяну ndash опинилися у Перемишлі на владичому дворі двоюрідного батькового брата ndash єпископа Івана Снігурського одного з зачинателів українського національно-го відродження у Галичині (до речі в цьому ділі найактивнішим соратником владики був саме уродженець Улюча ndash о Іван Могильницький) Завдяки опіці сановитого родича Михайло Вербиць-кий закінчив перемиську гімназію та у 1834 р почав студії в духовній семі-нарії у Львові які через довгі перерви тривали аж до 1850 р Після опануван-ня богословських наук та висвячення о Михайло адміністрував кількома пара-фіями в цій частині Перемиської єпар-хії яка зараз у кордонах України аж у 1856 р став парохом старовинної що памrsquoятала ще кінець XVII ст Покров-ської церкви в Млинах де прослужив аж до смерті

Місцем у якому вперше міг проя-витися музичний талант майбутньо-го композитора був уже Перемишль

у якому єпископ Снігурський засну-вав кафедральний хор (1828 р) а відтак і музичну школу в яких співав як со-ліст та навчався юний Михайло отри-муючи ґрунтовну музичну освіту зо-крема з композиції Важливе значення для формування Вербицького як ком-позитора мав репертуар Перемисько-го хору ndash були в ньому як твори віден-ських класиків (Й Гайдна В А Мо-царта) так і музика композиторів laquoзо-лотої добиraquo української музики Макси-ма Березовського та Дмитра Бортнян-ського завдяки яким закріпилося тут у церковному співі багатоголосся З чер-ги надбанням періоду навчання у Льво-ві де Михайло керував вже семінар-ським хором було опанування гри на гітарі яка супроводжувала композито-ра протягом усього життя ndash його твори для цього інструменту здобули широку популярність у галицькому домашньо-му музикуванні

Як виявляється також сольною піс-нею для виконання під супровід гітари був перший варіант майбутнього гим-ну який дійшов до нас у формі автор-ського рукопису (зберігається у фон-дах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Сте-фаника) Відтак виникла версія для хору якої перше зафіксоване тодіш-ньою пресою вселюдне (публічне) ви-конання відбулося у грудні 1864 р під час вистави laquoЗапорожціraquo в театрі Русь-кої бесіди у Львові (з огляду на це пісня починалася словами laquoЩе не згибло За-поріжєraquo) Оскільки на автографах обох версій твору немає датування момент його виникнення визначався дослідни-ками назагал на основі факту що впер-

Вид на парафіяльну церкву в Млинах і пантеон над могилою Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 22 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201523

ше вірш Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo був у Галичині над-рукований ndash при чому як твір Шевчен-ка ndash у 4-му числі львівського журналу laquoМетаraquo за 1863 р яке вийшло на почат-ку наступного 1864 р Все ж згадува-ний вже О Зелінський стверджує що М Вербицький при написанні музики користувався не друкованим зразком з laquoМетиraquo але рукописною копією вірша Чубинського який був написаний у

Києві осінню 1862 р та відносно швид-ко потрапив у laquoгромадівськіraquo середо-вища Галичини Аналізуючи матеріа-ли документуючі суспільно-культурне життя українського середовища Пере-мишля львівський музикознавець зро-бив висновок що М Вербицький пер-вісну версію своєї композиції на сло-ва вірша про невмирущість України та її козацької слави написав вже весною 1863 р на парохії у Млинах а першими

слухачами її авторського виконання були молоді члени перемиської laquoГро-мадиraquo зібрані у залі семінарії (у комп-лексі будинків біля тодішнього собору св Іоана Хрестителя)

Звісно коли вчитаємося у компози-торські автографи побачимо що вірш Чубинського який потрапив у руки о Михайла Вербицького а згодом був також надрукований у laquoМетіraquo місця-ми значно відрізняється як від дуже ко-роткого тексту (перший куплет та при-спів) який зараз є офіційним держав-ним гимном України так і його об-ширнішого складеного з трьох купле-тів загальнонаціонального варіанту Виявляється що наслідком еволюції яку перейшла текстова сторона пісні у процесі її перетворення в національ-ний гимн з одного боку відбулося зна-чне скорочення поезії П Чубинського ndash до цих рядків які були найбільш афо-ристичні й легко запамrsquoятовувалися з другого ndash доданий був заклик до укра-їнців з усіх місць їхнього поселення до боротьби за незалежність

Станем браття в бій кривавий від Сяну до ДонуВ ріднім краю панувати не дамо нікомуЧорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадієЩо на нашій Україні доленька доспіє

Цей додатковий куплет невідомий о Михайлові Вербицькому який по-мер 7 грудня 1870 р та був похоро-нений на прицерковному цвинтарі у Млинах дуже доречний адже згадка про Сян це не лише маніфестація фак-ту що тут українці жили та живуть (а його верхня течія це зараз міждержав-ний кордон України і Польщі) Це та-кож нагадування що над цією річкою ndash в Явірнику-Руському Улючі Пере-мишлі Млинах ndash пройшли всі най-важливіші моменти життя компози-тора отже можна спокуситися на афо-ризм що шум Сяну що голос надсян-ської землі постійно бринять всюди де є українці які впевнені у невмирущос-ті своєї Батьківщини

Юрій ГАВРИЛЮК

Фотографії мистецькі твори і до-кументи якими проілюстровано статтю презентувалися на вистав-ці laquoТворець українського Гимнуraquo у Львівському музеї історії релігії

Kontynuacja z nr 12015

Czy ходіті to po ukraińsku

W gwarach Podlasia między Bugiem a Narwią zachowało się wiele archaizmoacutew pochodzących jeszcze z okresu wspoacutelnoty prasłowiańskiej Jednym z nich jest daw-ne i ktoacutere na gruncie języka ukraińskiego przeszło w и (łac y np podlaskie маті w odroacuteżnieniu od poacuteźniejszego literackie-go мати) Dzięki temu do dnia dzisiej-szego w wielu miejscowościach Podlasia mamy dawne zakończenie bezokoliczni-ka -тi (-ti) charakterystyczne dla języka prasłowiańskiego Oto kilka przykładoacutew najdawniejszych form bezokolicznika używanych przez Słowian żęti kupova-ti dělati byti pekti světiti dati vesti ple-sti iti dyxati biti sějati kinuti voziti no-siti stojati stati xoditi truti laziti saditi plakati znati strěliti zimovati Jak wi-dać większość podanych prasłowiańskich form brzmi identycznie jak w archaicz-nych gwarach podlaskich międzyrzecza Narwi i Bugu

Już od drugiej połowy XI w w gwa-rach ukraińskich i zaczyna stopniowo przechodzić w и (łac y) a dawne ы zle-wa się z и w jeden dźwięk Badacze wiążą to zjawisko z depalatalizacją (stwardnie-niem) spoacutełgłosek przed dawnym i W ten oto sposoacuteb w języku ukraińskim pojawiają formy typu мати сила нива oraz zaczy-na dominować twarde zakończenie bez-okolicznika -ти np говорити кидати дати ходити носити w odroacuteżnieniu od prasłowiańskiego dziś gwarowego -ті (-ti) Samogłoska и w miejscu dawnych i oraz ы występuje we wspoacutełczesnym języ-ku literackim we wszystkich gwarach po-łudniowo-wschodnich w przeważającej większości gwar południowo-zachodnich oraz w znacznej części poacutełnocnych Jedy-nie w peryferyjnych gwarach poacutełnocnych (w tym podlaskich) oraz południowo-za-chodnich zachowały się dawne samogło-ski i oraz ы

Bywa że archaiczne gwary Podlasia z dawnym i są określane jako przejściowe białorusko-ukraińskie Jednym z bdquodowo-doacutewrdquo na ich białoruskość ma być właśnie

miękka wymowa typu ходіті говориті Z takim poglądem nie zgodził się polski językoznawca prof Władysław Kurasz-kiewicz ktoacutery w artykule bdquoNajważniejsze zjawiska językowe ruskie w gwarach mię-dzy Bugiem a Narwiąrdquo pisał bdquoPodobny typ wymowy tj twarde spoacutełgłoski przed e ale miękkie przed i ie panuje też dalej na południe w ruskich wsiach na zachoacuted od Mielnika Konstantynowa i Białej Pod-laskiej Wobec tego trudno wymowę tego typu uważać za białoruską jak sądził Kar-ski a po nim Leszek Ossowskirdquo

Warto nadmienić że prasłowiańskie etymologiczne -i (a więc także zakończe-nie -ті (-ti) w bezokoliczniku) na teryto-rium obecnej Polski zachowało się nie tyl-ko koło Bielska Podlaskiego i Hajnoacutewki nie tylko na wspominanym przez prof W Kuraszkiewicza Podlasiu Południowym gdzie do dziś przedstawiciele starszego pokolenia w tym katolicy moacutewią гово-риті ale także w zachodniej części Łem-kowszczyzny Do dziś można tam usły-szeć swojsko brzmiącą wymowę піті ходіті

Reasumując zachowanie dawnego ety-mologicznego i nie jest dowodem na biało-ruskość gwar Podlasia Poacutełnocnego dlate-go że nie może świadczyć o białoruskości cecha ktoacutera była kiedyś właściwa dla ca-łego areału językowego Słowian Wymo-wa typu ходіті читаті jest po prostu jednym z wielu archaizmoacutew zachowanych w niektoacuterych gwarach ukraińskich

Биті бити czy бути

Czasownik być w gwarach Podlasia we wszystkich osobach i liczbach ma jedyną formę ndash є (я є ти є вуон вона воно є ми є ви є вони є) identycznie jak w ukra-ińskim języku ukraińskim (w odroacuteżnieniu od rosyjskiego есть i białoruskiego ёсць) Roacuteżnice pojawiają się jednak w samej for-mie bezokolicznika gdyż w ukraińskim języku literackim mamy dziś бути a w gwarach podlaskich ndash oproacutecz normatyw-nego бути (buty) używanego w gwarach najbardziej zbliżonych do języka literac-kiego także przejściowe бити (byty) oraz биті (byti)

Najbardziej archaiczna jest forma биті (byti) ktoacutera w języku Podlasian funkcjo-nuje bez zmian od czasoacutew prasłowiań-skich Pojawia się ona w najstarszych za-bytkach piśmiennictwa staroruskiego (zapisywana jako быти) Innowacyjne y zamiast ы wchodzi sporadycznie w XIV w a bardziej powszechnym zjawiskiem staje się dopiero w XVII w

Jak doszło do tego że w języku ukraiń-skim pojawiła się forma бути zastępując z czasem dawną prawidłową formę быти Istnieją roacuteżne teorie jednak we wspoacutełcze-snym językoznawstwie ukraińskim panu-je pogląd że forma бути z innowacyjnym y (łac u) pojawiła się pod wpływem oso-bowych form czasu przyszłego буду бу-деш буде etc

Jak już wspomniano w drugiej poło-wie XI ndash w XII w rozpoczął się proces przejścia etymologicznego i w и a dawne ы zlało się z и w jeden dźwięk W rezul-tacie tego na gruncie języka ukraińskiego prasłowiańskie быти (byti) zmieniło się w бити (byty) Ta przejściowa forma mię-dzy dawnym битi a бути jest używana także w niektoacuterych wsiach na Podlasiu

W rezultacie wspomnianych procesoacutew fonetycznych czyli zmiany staroruskiego i w и oraz zlania się w jeden dźwięk dawne-go ы oraz и pojawiła się para identycznie brzmiących słoacutew бити w znaczeniu być i бити w znaczeniu bić Aby więc unik-nąć homonimii nastąpiło przejście formy бити (być) w бути na skutek wspomnia-nych wyroacutewnań analogicznych do form буду будеш W taki sam sposoacuteb pojawiły się formy був була були W archaicznych gwarach na Podlasiu zachowała się daw-na wymowa бив била билі (byw ndash wy-mawiane w niektoacuterych wsiach z u niezgło-skotwoacuterczym na końcu a także była byli) Co ciekawe język ukraiński jest jedynym językiem słowiańskim w ktoacuterym nastąpi-ło przejście u (łac y) w y (łac u) gdyż w języku rosyjskim mamy быть po biało-rusku быць po polsku być po czesku bytrsquo etc czyli z dawnym ы (łac y)

Taka interpretacja mimo że ogoacutelnie przyjęta wciąż budzi wątpliwości języ-koznawcoacutew ktoacuterzy proacutebują szukać innej etymologii słowa бути Pojawiają się teo-

Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego(Morfologia cz II Czasownik)

Могила о Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 24 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201525

rie że już w języku prasłowiańskim ist-niała forma бути na co mogą wskazywać chociażby zawierające y formy czasu przy-szłego буду будеш буде etc oraz trybu rozkazującego будь будьмо

Warto podkreślić że międzyrzecze Na-rwi i Bugu nie jest jedynym ukraińskoję-zycznym regionem gdzie zachowała się prasłowiańska forma z и (łac y) Czasow-nik być w bezokoliczniku i czasie prze-szłym zachował rdzenne ы także w gwa-rach naddniestrzańskich (na południe i zachoacuted od Lwowa) oraz karpackich (z wy-jątkiem huculskich i bukowińskich) w tym łemkowskich

Często roacuteżna wymowa omawianego bezokolicznika we wsiach ukraińskich sta-wała się źroacutedłem przezwisk Jak zauwa-żał chociażby XIX-wieczny językoznawca Iwan Werchratśkyj mieszkańcy sąsied-nich wsi w okolicach Drohobycza prze-zywali jedni drugich булаками lub бы-лаками w zależności od tego jaki sposoacuteb wymowy panował w danej miejscowości

Widać więc że podlaskie биті (byti) nie jest żadnym białorutenizmem ale jed-ną z wielu form ktoacutera w gwarach okolic Bielska Podlaskiego Hajnoacutewki czy Sie-miatycz zachowała się w niezmienionej postaci od czasoacutew prasłowiańskich Z ko-lei forma бути to dość poacuteźna innowacja

Утечи спечи ndash o dawnych formach na -чи

Jak już wspomniano bezokoliczniki w języku prasłowiańskim miały zakończenie -ti (-ті) Jednak bezokoliczniki ktoacuterych temat kończył się spoacutełgłoską tylnojęzyko-wą к г (łac k g np prasł pekti mogti) na gruncie staroruskim przyjęły końcoacutew-kę -чи (пєчи мочи)

Dawne bezokoliczniki na -ті i -чи odziedziczyły wszystkie języki wschod-niosłowiańskie w tym też ukraiński o czym świadczą formy zachowane w roacuteż-norodnych fonetycznych i graficznych wa-riantach w zabytkach piśmiennictwa ukra-ińskiego XIV-XVII w np держати не судити (XIV w) помочи (koniec XIV w) сѣна насѣчи (XIV-XV w) дрыва ро-убати (XV w) мочи (XVI w)

Podstawowa w języku ukraińskim była forma bezokolicznika z końcoacutewką -ти ktoacutera z czasem wyparła staroruskie zakoń-czenie -чи W taki oto sposoacuteb pojawiły się formy nawiązujące do prasłowiańskich (z etymologicznymi г к oraz zakończeniem -ти np пекти zamiast печи сікти za-miast сѣчи etc)

Ewolucję omawianych form bezoko-licznika dobrze widać chociażby na przy-kładzie czasownika пекти (piec)

pekti ndash пєчи ndash пeчи ndash пекти

Jak widać w języku prasłowiańskim czasownik piec miał formę pekti z zakoń-czeniem -ti ktoacutere na gruncie staroruskim zmieniło się w -чи W taki sposoacuteb powsta-ła forma пєчи (z miękką wymową spoacuteł-głosek) W drugiej połowie XI ndash XII w na gruncie języka ukraińskiego i przecho-dzi w twarde и z kolei w XII-XIII w za-chodzi zjawisko stwardnienia spoacutełgłosek przed etymologicznym e (tak pojawia się forma пeчи ndash z twardą wymową spoacutełgło-sek) Dzisiejszą normą literacką jest forma пекти ktoacutera powstała na zasadzie analo-gii do form bezokolicznika kończących się na -ти

A oto inny przykład

sĕkti ndash сѣчи ndash ciчи ndash сікти

Prasłowiańską formą czasowni-ka siec było sĕkti (z ĕ czyli jatrsquo ktoacutere cyrylicą zapisywano jako ѣ a wyma-wiano prawdopodobnie tak jak podla-ski dyftong ie) Na gruncie staroruskim bezokolicznik ten przybrał formę сѣчи W drugiej połowie XIII w w większo-ści dialektoacutew ukraińskich min tych na bazie ktoacuterych sformował się język lite-racki zaczął się proces monoftongiza-

Україномовні краєвиди Підляшшя Святіенє пасок у селіе Локніця в Пасинськуй парафії

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 20 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201521

вид на Києво-Печерську лавру і Дні-про а поряд з геометричними і рослин-ними орнаментами ndash козацький хрест зі стрічкою в національних кольорах Можна сказати що ці малюнки симво-лічно перегукуються з історією гимну який також був наслідком співдіяння наддніпрянця й надсянця православ-ного і греко-католика До речі хтось згодом вписав до його тексту й слова про Сян по якого верхівї зараз справді пролягає державний кордон України (в оригінальному вірші Чубинського фра-зи laquoвід Сяну до Донуraquo не було отже не знайдемо також її в партитурах записа-них рукою о Вербицького)

Храму в якому щонеділі відправ-ляв Богослужіння батько майбутньо-го композитора а він сам прислухову-вався церковним пісням немає також в Улючі Старовинну laquoбілу церквуraquo ще до Першої світової війни розібрали самі парохіяни а новий храм св Миколи піс-ля Другої світової став матеріалом для потреб laquoпобудови соціалізмуraquo ndash з май-же нових брусів звели пеґеерівський ко-рівник у Яблониці-Руській (Тут може зявитися субєктивно-літературна ди-гресія що нехотя вийшло майже як в Антонича по батькові також надсянця у якого laquoкорови моляться до сонцяraquo хоч на певно не міг він собі навіть уяви-ти що робитимуть вони це у колишніх церковних стінах та осяяні сонцем не із неба а зі laquoсвітлого майбутньогоraquo)

Родину Вербицьких однак laquoпамя-таєraquo церква на Дубнику хоч і тут десь у 1950-х роках розібрали камяні огоро-жі які колись охороняли монастир та дзвіницю а трьохсотрічний храм зали-шили практично для знищення здер-

ши з куполів бляху ndash цінну для laquoнарод-ного господарстваraquo Все ж таки церк-ва була врятована а зараз аж світить новими ґонтами які покладено торік Памятний знак перед нею з портретом композитора й нотами початку пісні про невмирущість України хоч не зо-всім точно показує місце події з-перед 200 років то все ж несхибно нагадує що й тут крокуємо слідами людей які будували велику історію

Безтурботне дитинство Михайла й Володислава яке почалося у Явірнику і продовжувалося в Улючі не тривало довго адже 1825 р їхній батько помер а молода ще вдова вдруге вийшла заміж Хлопці помандрували з течією Сяну ndash опинилися у Перемишлі на владичому дворі двоюрідного батькового брата ndash єпископа Івана Снігурського одного з зачинателів українського національно-го відродження у Галичині (до речі в цьому ділі найактивнішим соратником владики був саме уродженець Улюча ndash о Іван Могильницький) Завдяки опіці сановитого родича Михайло Вербиць-кий закінчив перемиську гімназію та у 1834 р почав студії в духовній семі-нарії у Львові які через довгі перерви тривали аж до 1850 р Після опануван-ня богословських наук та висвячення о Михайло адміністрував кількома пара-фіями в цій частині Перемиської єпар-хії яка зараз у кордонах України аж у 1856 р став парохом старовинної що памrsquoятала ще кінець XVII ст Покров-ської церкви в Млинах де прослужив аж до смерті

Місцем у якому вперше міг проя-витися музичний талант майбутньо-го композитора був уже Перемишль

у якому єпископ Снігурський засну-вав кафедральний хор (1828 р) а відтак і музичну школу в яких співав як со-ліст та навчався юний Михайло отри-муючи ґрунтовну музичну освіту зо-крема з композиції Важливе значення для формування Вербицького як ком-позитора мав репертуар Перемисько-го хору ndash були в ньому як твори віден-ських класиків (Й Гайдна В А Мо-царта) так і музика композиторів laquoзо-лотої добиraquo української музики Макси-ма Березовського та Дмитра Бортнян-ського завдяки яким закріпилося тут у церковному співі багатоголосся З чер-ги надбанням періоду навчання у Льво-ві де Михайло керував вже семінар-ським хором було опанування гри на гітарі яка супроводжувала композито-ра протягом усього життя ndash його твори для цього інструменту здобули широку популярність у галицькому домашньо-му музикуванні

Як виявляється також сольною піс-нею для виконання під супровід гітари був перший варіант майбутнього гим-ну який дійшов до нас у формі автор-ського рукопису (зберігається у фон-дах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Сте-фаника) Відтак виникла версія для хору якої перше зафіксоване тодіш-ньою пресою вселюдне (публічне) ви-конання відбулося у грудні 1864 р під час вистави laquoЗапорожціraquo в театрі Русь-кої бесіди у Львові (з огляду на це пісня починалася словами laquoЩе не згибло За-поріжєraquo) Оскільки на автографах обох версій твору немає датування момент його виникнення визначався дослідни-ками назагал на основі факту що впер-

Вид на парафіяльну церкву в Млинах і пантеон над могилою Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 22 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201523

ше вірш Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo був у Галичині над-рукований ndash при чому як твір Шевчен-ка ndash у 4-му числі львівського журналу laquoМетаraquo за 1863 р яке вийшло на почат-ку наступного 1864 р Все ж згадува-ний вже О Зелінський стверджує що М Вербицький при написанні музики користувався не друкованим зразком з laquoМетиraquo але рукописною копією вірша Чубинського який був написаний у

Києві осінню 1862 р та відносно швид-ко потрапив у laquoгромадівськіraquo середо-вища Галичини Аналізуючи матеріа-ли документуючі суспільно-культурне життя українського середовища Пере-мишля львівський музикознавець зро-бив висновок що М Вербицький пер-вісну версію своєї композиції на сло-ва вірша про невмирущість України та її козацької слави написав вже весною 1863 р на парохії у Млинах а першими

слухачами її авторського виконання були молоді члени перемиської laquoГро-мадиraquo зібрані у залі семінарії (у комп-лексі будинків біля тодішнього собору св Іоана Хрестителя)

Звісно коли вчитаємося у компози-торські автографи побачимо що вірш Чубинського який потрапив у руки о Михайла Вербицького а згодом був також надрукований у laquoМетіraquo місця-ми значно відрізняється як від дуже ко-роткого тексту (перший куплет та при-спів) який зараз є офіційним держав-ним гимном України так і його об-ширнішого складеного з трьох купле-тів загальнонаціонального варіанту Виявляється що наслідком еволюції яку перейшла текстова сторона пісні у процесі її перетворення в національ-ний гимн з одного боку відбулося зна-чне скорочення поезії П Чубинського ndash до цих рядків які були найбільш афо-ристичні й легко запамrsquoятовувалися з другого ndash доданий був заклик до укра-їнців з усіх місць їхнього поселення до боротьби за незалежність

Станем браття в бій кривавий від Сяну до ДонуВ ріднім краю панувати не дамо нікомуЧорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадієЩо на нашій Україні доленька доспіє

Цей додатковий куплет невідомий о Михайлові Вербицькому який по-мер 7 грудня 1870 р та був похоро-нений на прицерковному цвинтарі у Млинах дуже доречний адже згадка про Сян це не лише маніфестація фак-ту що тут українці жили та живуть (а його верхня течія це зараз міждержав-ний кордон України і Польщі) Це та-кож нагадування що над цією річкою ndash в Явірнику-Руському Улючі Пере-мишлі Млинах ndash пройшли всі най-важливіші моменти життя компози-тора отже можна спокуситися на афо-ризм що шум Сяну що голос надсян-ської землі постійно бринять всюди де є українці які впевнені у невмирущос-ті своєї Батьківщини

Юрій ГАВРИЛЮК

Фотографії мистецькі твори і до-кументи якими проілюстровано статтю презентувалися на вистав-ці laquoТворець українського Гимнуraquo у Львівському музеї історії релігії

Kontynuacja z nr 12015

Czy ходіті to po ukraińsku

W gwarach Podlasia między Bugiem a Narwią zachowało się wiele archaizmoacutew pochodzących jeszcze z okresu wspoacutelnoty prasłowiańskiej Jednym z nich jest daw-ne i ktoacutere na gruncie języka ukraińskiego przeszło w и (łac y np podlaskie маті w odroacuteżnieniu od poacuteźniejszego literackie-go мати) Dzięki temu do dnia dzisiej-szego w wielu miejscowościach Podlasia mamy dawne zakończenie bezokoliczni-ka -тi (-ti) charakterystyczne dla języka prasłowiańskiego Oto kilka przykładoacutew najdawniejszych form bezokolicznika używanych przez Słowian żęti kupova-ti dělati byti pekti světiti dati vesti ple-sti iti dyxati biti sějati kinuti voziti no-siti stojati stati xoditi truti laziti saditi plakati znati strěliti zimovati Jak wi-dać większość podanych prasłowiańskich form brzmi identycznie jak w archaicz-nych gwarach podlaskich międzyrzecza Narwi i Bugu

Już od drugiej połowy XI w w gwa-rach ukraińskich i zaczyna stopniowo przechodzić w и (łac y) a dawne ы zle-wa się z и w jeden dźwięk Badacze wiążą to zjawisko z depalatalizacją (stwardnie-niem) spoacutełgłosek przed dawnym i W ten oto sposoacuteb w języku ukraińskim pojawiają formy typu мати сила нива oraz zaczy-na dominować twarde zakończenie bez-okolicznika -ти np говорити кидати дати ходити носити w odroacuteżnieniu od prasłowiańskiego dziś gwarowego -ті (-ti) Samogłoska и w miejscu dawnych i oraz ы występuje we wspoacutełczesnym języ-ku literackim we wszystkich gwarach po-łudniowo-wschodnich w przeważającej większości gwar południowo-zachodnich oraz w znacznej części poacutełnocnych Jedy-nie w peryferyjnych gwarach poacutełnocnych (w tym podlaskich) oraz południowo-za-chodnich zachowały się dawne samogło-ski i oraz ы

Bywa że archaiczne gwary Podlasia z dawnym i są określane jako przejściowe białorusko-ukraińskie Jednym z bdquodowo-doacutewrdquo na ich białoruskość ma być właśnie

miękka wymowa typu ходіті говориті Z takim poglądem nie zgodził się polski językoznawca prof Władysław Kurasz-kiewicz ktoacutery w artykule bdquoNajważniejsze zjawiska językowe ruskie w gwarach mię-dzy Bugiem a Narwiąrdquo pisał bdquoPodobny typ wymowy tj twarde spoacutełgłoski przed e ale miękkie przed i ie panuje też dalej na południe w ruskich wsiach na zachoacuted od Mielnika Konstantynowa i Białej Pod-laskiej Wobec tego trudno wymowę tego typu uważać za białoruską jak sądził Kar-ski a po nim Leszek Ossowskirdquo

Warto nadmienić że prasłowiańskie etymologiczne -i (a więc także zakończe-nie -ті (-ti) w bezokoliczniku) na teryto-rium obecnej Polski zachowało się nie tyl-ko koło Bielska Podlaskiego i Hajnoacutewki nie tylko na wspominanym przez prof W Kuraszkiewicza Podlasiu Południowym gdzie do dziś przedstawiciele starszego pokolenia w tym katolicy moacutewią гово-риті ale także w zachodniej części Łem-kowszczyzny Do dziś można tam usły-szeć swojsko brzmiącą wymowę піті ходіті

Reasumując zachowanie dawnego ety-mologicznego i nie jest dowodem na biało-ruskość gwar Podlasia Poacutełnocnego dlate-go że nie może świadczyć o białoruskości cecha ktoacutera była kiedyś właściwa dla ca-łego areału językowego Słowian Wymo-wa typu ходіті читаті jest po prostu jednym z wielu archaizmoacutew zachowanych w niektoacuterych gwarach ukraińskich

Биті бити czy бути

Czasownik być w gwarach Podlasia we wszystkich osobach i liczbach ma jedyną formę ndash є (я є ти є вуон вона воно є ми є ви є вони є) identycznie jak w ukra-ińskim języku ukraińskim (w odroacuteżnieniu od rosyjskiego есть i białoruskiego ёсць) Roacuteżnice pojawiają się jednak w samej for-mie bezokolicznika gdyż w ukraińskim języku literackim mamy dziś бути a w gwarach podlaskich ndash oproacutecz normatyw-nego бути (buty) używanego w gwarach najbardziej zbliżonych do języka literac-kiego także przejściowe бити (byty) oraz биті (byti)

Najbardziej archaiczna jest forma биті (byti) ktoacutera w języku Podlasian funkcjo-nuje bez zmian od czasoacutew prasłowiań-skich Pojawia się ona w najstarszych za-bytkach piśmiennictwa staroruskiego (zapisywana jako быти) Innowacyjne y zamiast ы wchodzi sporadycznie w XIV w a bardziej powszechnym zjawiskiem staje się dopiero w XVII w

Jak doszło do tego że w języku ukraiń-skim pojawiła się forma бути zastępując z czasem dawną prawidłową formę быти Istnieją roacuteżne teorie jednak we wspoacutełcze-snym językoznawstwie ukraińskim panu-je pogląd że forma бути z innowacyjnym y (łac u) pojawiła się pod wpływem oso-bowych form czasu przyszłego буду бу-деш буде etc

Jak już wspomniano w drugiej poło-wie XI ndash w XII w rozpoczął się proces przejścia etymologicznego i w и a dawne ы zlało się z и w jeden dźwięk W rezul-tacie tego na gruncie języka ukraińskiego prasłowiańskie быти (byti) zmieniło się w бити (byty) Ta przejściowa forma mię-dzy dawnym битi a бути jest używana także w niektoacuterych wsiach na Podlasiu

W rezultacie wspomnianych procesoacutew fonetycznych czyli zmiany staroruskiego i w и oraz zlania się w jeden dźwięk dawne-go ы oraz и pojawiła się para identycznie brzmiących słoacutew бити w znaczeniu być i бити w znaczeniu bić Aby więc unik-nąć homonimii nastąpiło przejście formy бити (być) w бути na skutek wspomnia-nych wyroacutewnań analogicznych do form буду будеш W taki sam sposoacuteb pojawiły się formy був була були W archaicznych gwarach na Podlasiu zachowała się daw-na wymowa бив била билі (byw ndash wy-mawiane w niektoacuterych wsiach z u niezgło-skotwoacuterczym na końcu a także była byli) Co ciekawe język ukraiński jest jedynym językiem słowiańskim w ktoacuterym nastąpi-ło przejście u (łac y) w y (łac u) gdyż w języku rosyjskim mamy быть po biało-rusku быць po polsku być po czesku bytrsquo etc czyli z dawnym ы (łac y)

Taka interpretacja mimo że ogoacutelnie przyjęta wciąż budzi wątpliwości języ-koznawcoacutew ktoacuterzy proacutebują szukać innej etymologii słowa бути Pojawiają się teo-

Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego(Morfologia cz II Czasownik)

Могила о Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 24 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201525

rie że już w języku prasłowiańskim ist-niała forma бути na co mogą wskazywać chociażby zawierające y formy czasu przy-szłego буду будеш буде etc oraz trybu rozkazującego будь будьмо

Warto podkreślić że międzyrzecze Na-rwi i Bugu nie jest jedynym ukraińskoję-zycznym regionem gdzie zachowała się prasłowiańska forma z и (łac y) Czasow-nik być w bezokoliczniku i czasie prze-szłym zachował rdzenne ы także w gwa-rach naddniestrzańskich (na południe i zachoacuted od Lwowa) oraz karpackich (z wy-jątkiem huculskich i bukowińskich) w tym łemkowskich

Często roacuteżna wymowa omawianego bezokolicznika we wsiach ukraińskich sta-wała się źroacutedłem przezwisk Jak zauwa-żał chociażby XIX-wieczny językoznawca Iwan Werchratśkyj mieszkańcy sąsied-nich wsi w okolicach Drohobycza prze-zywali jedni drugich булаками lub бы-лаками w zależności od tego jaki sposoacuteb wymowy panował w danej miejscowości

Widać więc że podlaskie биті (byti) nie jest żadnym białorutenizmem ale jed-ną z wielu form ktoacutera w gwarach okolic Bielska Podlaskiego Hajnoacutewki czy Sie-miatycz zachowała się w niezmienionej postaci od czasoacutew prasłowiańskich Z ko-lei forma бути to dość poacuteźna innowacja

Утечи спечи ndash o dawnych formach na -чи

Jak już wspomniano bezokoliczniki w języku prasłowiańskim miały zakończenie -ti (-ті) Jednak bezokoliczniki ktoacuterych temat kończył się spoacutełgłoską tylnojęzyko-wą к г (łac k g np prasł pekti mogti) na gruncie staroruskim przyjęły końcoacutew-kę -чи (пєчи мочи)

Dawne bezokoliczniki na -ті i -чи odziedziczyły wszystkie języki wschod-niosłowiańskie w tym też ukraiński o czym świadczą formy zachowane w roacuteż-norodnych fonetycznych i graficznych wa-riantach w zabytkach piśmiennictwa ukra-ińskiego XIV-XVII w np держати не судити (XIV w) помочи (koniec XIV w) сѣна насѣчи (XIV-XV w) дрыва ро-убати (XV w) мочи (XVI w)

Podstawowa w języku ukraińskim była forma bezokolicznika z końcoacutewką -ти ktoacutera z czasem wyparła staroruskie zakoń-czenie -чи W taki oto sposoacuteb pojawiły się formy nawiązujące do prasłowiańskich (z etymologicznymi г к oraz zakończeniem -ти np пекти zamiast печи сікти za-miast сѣчи etc)

Ewolucję omawianych form bezoko-licznika dobrze widać chociażby na przy-kładzie czasownika пекти (piec)

pekti ndash пєчи ndash пeчи ndash пекти

Jak widać w języku prasłowiańskim czasownik piec miał formę pekti z zakoń-czeniem -ti ktoacutere na gruncie staroruskim zmieniło się w -чи W taki sposoacuteb powsta-ła forma пєчи (z miękką wymową spoacuteł-głosek) W drugiej połowie XI ndash XII w na gruncie języka ukraińskiego i przecho-dzi w twarde и z kolei w XII-XIII w za-chodzi zjawisko stwardnienia spoacutełgłosek przed etymologicznym e (tak pojawia się forma пeчи ndash z twardą wymową spoacutełgło-sek) Dzisiejszą normą literacką jest forma пекти ktoacutera powstała na zasadzie analo-gii do form bezokolicznika kończących się na -ти

A oto inny przykład

sĕkti ndash сѣчи ndash ciчи ndash сікти

Prasłowiańską formą czasowni-ka siec było sĕkti (z ĕ czyli jatrsquo ktoacutere cyrylicą zapisywano jako ѣ a wyma-wiano prawdopodobnie tak jak podla-ski dyftong ie) Na gruncie staroruskim bezokolicznik ten przybrał formę сѣчи W drugiej połowie XIII w w większo-ści dialektoacutew ukraińskich min tych na bazie ktoacuterych sformował się język lite-racki zaczął się proces monoftongiza-

Україномовні краєвиди Підляшшя Святіенє пасок у селіе Локніця в Пасинськуй парафії

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 22 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201523

ше вірш Павла Чубинського laquoЩе не вмерла Українаraquo був у Галичині над-рукований ndash при чому як твір Шевчен-ка ndash у 4-му числі львівського журналу laquoМетаraquo за 1863 р яке вийшло на почат-ку наступного 1864 р Все ж згадува-ний вже О Зелінський стверджує що М Вербицький при написанні музики користувався не друкованим зразком з laquoМетиraquo але рукописною копією вірша Чубинського який був написаний у

Києві осінню 1862 р та відносно швид-ко потрапив у laquoгромадівськіraquo середо-вища Галичини Аналізуючи матеріа-ли документуючі суспільно-культурне життя українського середовища Пере-мишля львівський музикознавець зро-бив висновок що М Вербицький пер-вісну версію своєї композиції на сло-ва вірша про невмирущість України та її козацької слави написав вже весною 1863 р на парохії у Млинах а першими

слухачами її авторського виконання були молоді члени перемиської laquoГро-мадиraquo зібрані у залі семінарії (у комп-лексі будинків біля тодішнього собору св Іоана Хрестителя)

Звісно коли вчитаємося у компози-торські автографи побачимо що вірш Чубинського який потрапив у руки о Михайла Вербицького а згодом був також надрукований у laquoМетіraquo місця-ми значно відрізняється як від дуже ко-роткого тексту (перший куплет та при-спів) який зараз є офіційним держав-ним гимном України так і його об-ширнішого складеного з трьох купле-тів загальнонаціонального варіанту Виявляється що наслідком еволюції яку перейшла текстова сторона пісні у процесі її перетворення в національ-ний гимн з одного боку відбулося зна-чне скорочення поезії П Чубинського ndash до цих рядків які були найбільш афо-ристичні й легко запамrsquoятовувалися з другого ndash доданий був заклик до укра-їнців з усіх місць їхнього поселення до боротьби за незалежність

Станем браття в бій кривавий від Сяну до ДонуВ ріднім краю панувати не дамо нікомуЧорне море ще всміхнеться і Дніпро зрадієЩо на нашій Україні доленька доспіє

Цей додатковий куплет невідомий о Михайлові Вербицькому який по-мер 7 грудня 1870 р та був похоро-нений на прицерковному цвинтарі у Млинах дуже доречний адже згадка про Сян це не лише маніфестація фак-ту що тут українці жили та живуть (а його верхня течія це зараз міждержав-ний кордон України і Польщі) Це та-кож нагадування що над цією річкою ndash в Явірнику-Руському Улючі Пере-мишлі Млинах ndash пройшли всі най-важливіші моменти життя компози-тора отже можна спокуситися на афо-ризм що шум Сяну що голос надсян-ської землі постійно бринять всюди де є українці які впевнені у невмирущос-ті своєї Батьківщини

Юрій ГАВРИЛЮК

Фотографії мистецькі твори і до-кументи якими проілюстровано статтю презентувалися на вистав-ці laquoТворець українського Гимнуraquo у Львівському музеї історії релігії

Kontynuacja z nr 12015

Czy ходіті to po ukraińsku

W gwarach Podlasia między Bugiem a Narwią zachowało się wiele archaizmoacutew pochodzących jeszcze z okresu wspoacutelnoty prasłowiańskiej Jednym z nich jest daw-ne i ktoacutere na gruncie języka ukraińskiego przeszło w и (łac y np podlaskie маті w odroacuteżnieniu od poacuteźniejszego literackie-go мати) Dzięki temu do dnia dzisiej-szego w wielu miejscowościach Podlasia mamy dawne zakończenie bezokoliczni-ka -тi (-ti) charakterystyczne dla języka prasłowiańskiego Oto kilka przykładoacutew najdawniejszych form bezokolicznika używanych przez Słowian żęti kupova-ti dělati byti pekti světiti dati vesti ple-sti iti dyxati biti sějati kinuti voziti no-siti stojati stati xoditi truti laziti saditi plakati znati strěliti zimovati Jak wi-dać większość podanych prasłowiańskich form brzmi identycznie jak w archaicz-nych gwarach podlaskich międzyrzecza Narwi i Bugu

Już od drugiej połowy XI w w gwa-rach ukraińskich i zaczyna stopniowo przechodzić w и (łac y) a dawne ы zle-wa się z и w jeden dźwięk Badacze wiążą to zjawisko z depalatalizacją (stwardnie-niem) spoacutełgłosek przed dawnym i W ten oto sposoacuteb w języku ukraińskim pojawiają formy typu мати сила нива oraz zaczy-na dominować twarde zakończenie bez-okolicznika -ти np говорити кидати дати ходити носити w odroacuteżnieniu od prasłowiańskiego dziś gwarowego -ті (-ti) Samogłoska и w miejscu dawnych i oraz ы występuje we wspoacutełczesnym języ-ku literackim we wszystkich gwarach po-łudniowo-wschodnich w przeważającej większości gwar południowo-zachodnich oraz w znacznej części poacutełnocnych Jedy-nie w peryferyjnych gwarach poacutełnocnych (w tym podlaskich) oraz południowo-za-chodnich zachowały się dawne samogło-ski i oraz ы

Bywa że archaiczne gwary Podlasia z dawnym i są określane jako przejściowe białorusko-ukraińskie Jednym z bdquodowo-doacutewrdquo na ich białoruskość ma być właśnie

miękka wymowa typu ходіті говориті Z takim poglądem nie zgodził się polski językoznawca prof Władysław Kurasz-kiewicz ktoacutery w artykule bdquoNajważniejsze zjawiska językowe ruskie w gwarach mię-dzy Bugiem a Narwiąrdquo pisał bdquoPodobny typ wymowy tj twarde spoacutełgłoski przed e ale miękkie przed i ie panuje też dalej na południe w ruskich wsiach na zachoacuted od Mielnika Konstantynowa i Białej Pod-laskiej Wobec tego trudno wymowę tego typu uważać za białoruską jak sądził Kar-ski a po nim Leszek Ossowskirdquo

Warto nadmienić że prasłowiańskie etymologiczne -i (a więc także zakończe-nie -ті (-ti) w bezokoliczniku) na teryto-rium obecnej Polski zachowało się nie tyl-ko koło Bielska Podlaskiego i Hajnoacutewki nie tylko na wspominanym przez prof W Kuraszkiewicza Podlasiu Południowym gdzie do dziś przedstawiciele starszego pokolenia w tym katolicy moacutewią гово-риті ale także w zachodniej części Łem-kowszczyzny Do dziś można tam usły-szeć swojsko brzmiącą wymowę піті ходіті

Reasumując zachowanie dawnego ety-mologicznego i nie jest dowodem na biało-ruskość gwar Podlasia Poacutełnocnego dlate-go że nie może świadczyć o białoruskości cecha ktoacutera była kiedyś właściwa dla ca-łego areału językowego Słowian Wymo-wa typu ходіті читаті jest po prostu jednym z wielu archaizmoacutew zachowanych w niektoacuterych gwarach ukraińskich

Биті бити czy бути

Czasownik być w gwarach Podlasia we wszystkich osobach i liczbach ma jedyną formę ndash є (я є ти є вуон вона воно є ми є ви є вони є) identycznie jak w ukra-ińskim języku ukraińskim (w odroacuteżnieniu od rosyjskiego есть i białoruskiego ёсць) Roacuteżnice pojawiają się jednak w samej for-mie bezokolicznika gdyż w ukraińskim języku literackim mamy dziś бути a w gwarach podlaskich ndash oproacutecz normatyw-nego бути (buty) używanego w gwarach najbardziej zbliżonych do języka literac-kiego także przejściowe бити (byty) oraz биті (byti)

Najbardziej archaiczna jest forma биті (byti) ktoacutera w języku Podlasian funkcjo-nuje bez zmian od czasoacutew prasłowiań-skich Pojawia się ona w najstarszych za-bytkach piśmiennictwa staroruskiego (zapisywana jako быти) Innowacyjne y zamiast ы wchodzi sporadycznie w XIV w a bardziej powszechnym zjawiskiem staje się dopiero w XVII w

Jak doszło do tego że w języku ukraiń-skim pojawiła się forma бути zastępując z czasem dawną prawidłową formę быти Istnieją roacuteżne teorie jednak we wspoacutełcze-snym językoznawstwie ukraińskim panu-je pogląd że forma бути z innowacyjnym y (łac u) pojawiła się pod wpływem oso-bowych form czasu przyszłego буду бу-деш буде etc

Jak już wspomniano w drugiej poło-wie XI ndash w XII w rozpoczął się proces przejścia etymologicznego i w и a dawne ы zlało się z и w jeden dźwięk W rezul-tacie tego na gruncie języka ukraińskiego prasłowiańskie быти (byti) zmieniło się w бити (byty) Ta przejściowa forma mię-dzy dawnym битi a бути jest używana także w niektoacuterych wsiach na Podlasiu

W rezultacie wspomnianych procesoacutew fonetycznych czyli zmiany staroruskiego i w и oraz zlania się w jeden dźwięk dawne-go ы oraz и pojawiła się para identycznie brzmiących słoacutew бити w znaczeniu być i бити w znaczeniu bić Aby więc unik-nąć homonimii nastąpiło przejście formy бити (być) w бути na skutek wspomnia-nych wyroacutewnań analogicznych do form буду будеш W taki sam sposoacuteb pojawiły się formy був була були W archaicznych gwarach na Podlasiu zachowała się daw-na wymowa бив била билі (byw ndash wy-mawiane w niektoacuterych wsiach z u niezgło-skotwoacuterczym na końcu a także była byli) Co ciekawe język ukraiński jest jedynym językiem słowiańskim w ktoacuterym nastąpi-ło przejście u (łac y) w y (łac u) gdyż w języku rosyjskim mamy быть po biało-rusku быць po polsku być po czesku bytrsquo etc czyli z dawnym ы (łac y)

Taka interpretacja mimo że ogoacutelnie przyjęta wciąż budzi wątpliwości języ-koznawcoacutew ktoacuterzy proacutebują szukać innej etymologii słowa бути Pojawiają się teo-

Dialekty podlaskie na tle kształtowania się języka ukraińskiego(Morfologia cz II Czasownik)

Могила о Михайла Вербицького Фото Ю Гаврилюка

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 24 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201525

rie że już w języku prasłowiańskim ist-niała forma бути na co mogą wskazywać chociażby zawierające y formy czasu przy-szłego буду будеш буде etc oraz trybu rozkazującego будь будьмо

Warto podkreślić że międzyrzecze Na-rwi i Bugu nie jest jedynym ukraińskoję-zycznym regionem gdzie zachowała się prasłowiańska forma z и (łac y) Czasow-nik być w bezokoliczniku i czasie prze-szłym zachował rdzenne ы także w gwa-rach naddniestrzańskich (na południe i zachoacuted od Lwowa) oraz karpackich (z wy-jątkiem huculskich i bukowińskich) w tym łemkowskich

Często roacuteżna wymowa omawianego bezokolicznika we wsiach ukraińskich sta-wała się źroacutedłem przezwisk Jak zauwa-żał chociażby XIX-wieczny językoznawca Iwan Werchratśkyj mieszkańcy sąsied-nich wsi w okolicach Drohobycza prze-zywali jedni drugich булаками lub бы-лаками w zależności od tego jaki sposoacuteb wymowy panował w danej miejscowości

Widać więc że podlaskie биті (byti) nie jest żadnym białorutenizmem ale jed-ną z wielu form ktoacutera w gwarach okolic Bielska Podlaskiego Hajnoacutewki czy Sie-miatycz zachowała się w niezmienionej postaci od czasoacutew prasłowiańskich Z ko-lei forma бути to dość poacuteźna innowacja

Утечи спечи ndash o dawnych formach na -чи

Jak już wspomniano bezokoliczniki w języku prasłowiańskim miały zakończenie -ti (-ті) Jednak bezokoliczniki ktoacuterych temat kończył się spoacutełgłoską tylnojęzyko-wą к г (łac k g np prasł pekti mogti) na gruncie staroruskim przyjęły końcoacutew-kę -чи (пєчи мочи)

Dawne bezokoliczniki na -ті i -чи odziedziczyły wszystkie języki wschod-niosłowiańskie w tym też ukraiński o czym świadczą formy zachowane w roacuteż-norodnych fonetycznych i graficznych wa-riantach w zabytkach piśmiennictwa ukra-ińskiego XIV-XVII w np держати не судити (XIV w) помочи (koniec XIV w) сѣна насѣчи (XIV-XV w) дрыва ро-убати (XV w) мочи (XVI w)

Podstawowa w języku ukraińskim była forma bezokolicznika z końcoacutewką -ти ktoacutera z czasem wyparła staroruskie zakoń-czenie -чи W taki oto sposoacuteb pojawiły się formy nawiązujące do prasłowiańskich (z etymologicznymi г к oraz zakończeniem -ти np пекти zamiast печи сікти za-miast сѣчи etc)

Ewolucję omawianych form bezoko-licznika dobrze widać chociażby na przy-kładzie czasownika пекти (piec)

pekti ndash пєчи ndash пeчи ndash пекти

Jak widać w języku prasłowiańskim czasownik piec miał formę pekti z zakoń-czeniem -ti ktoacutere na gruncie staroruskim zmieniło się w -чи W taki sposoacuteb powsta-ła forma пєчи (z miękką wymową spoacuteł-głosek) W drugiej połowie XI ndash XII w na gruncie języka ukraińskiego i przecho-dzi w twarde и z kolei w XII-XIII w za-chodzi zjawisko stwardnienia spoacutełgłosek przed etymologicznym e (tak pojawia się forma пeчи ndash z twardą wymową spoacutełgło-sek) Dzisiejszą normą literacką jest forma пекти ktoacutera powstała na zasadzie analo-gii do form bezokolicznika kończących się na -ти

A oto inny przykład

sĕkti ndash сѣчи ndash ciчи ndash сікти

Prasłowiańską formą czasowni-ka siec było sĕkti (z ĕ czyli jatrsquo ktoacutere cyrylicą zapisywano jako ѣ a wyma-wiano prawdopodobnie tak jak podla-ski dyftong ie) Na gruncie staroruskim bezokolicznik ten przybrał formę сѣчи W drugiej połowie XIII w w większo-ści dialektoacutew ukraińskich min tych na bazie ktoacuterych sformował się język lite-racki zaczął się proces monoftongiza-

Україномовні краєвиди Підляшшя Святіенє пасок у селіе Локніця в Пасинськуй парафії

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 24 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201525

rie że już w języku prasłowiańskim ist-niała forma бути na co mogą wskazywać chociażby zawierające y formy czasu przy-szłego буду будеш буде etc oraz trybu rozkazującego будь будьмо

Warto podkreślić że międzyrzecze Na-rwi i Bugu nie jest jedynym ukraińskoję-zycznym regionem gdzie zachowała się prasłowiańska forma z и (łac y) Czasow-nik być w bezokoliczniku i czasie prze-szłym zachował rdzenne ы także w gwa-rach naddniestrzańskich (na południe i zachoacuted od Lwowa) oraz karpackich (z wy-jątkiem huculskich i bukowińskich) w tym łemkowskich

Często roacuteżna wymowa omawianego bezokolicznika we wsiach ukraińskich sta-wała się źroacutedłem przezwisk Jak zauwa-żał chociażby XIX-wieczny językoznawca Iwan Werchratśkyj mieszkańcy sąsied-nich wsi w okolicach Drohobycza prze-zywali jedni drugich булаками lub бы-лаками w zależności od tego jaki sposoacuteb wymowy panował w danej miejscowości

Widać więc że podlaskie биті (byti) nie jest żadnym białorutenizmem ale jed-ną z wielu form ktoacutera w gwarach okolic Bielska Podlaskiego Hajnoacutewki czy Sie-miatycz zachowała się w niezmienionej postaci od czasoacutew prasłowiańskich Z ko-lei forma бути to dość poacuteźna innowacja

Утечи спечи ndash o dawnych formach na -чи

Jak już wspomniano bezokoliczniki w języku prasłowiańskim miały zakończenie -ti (-ті) Jednak bezokoliczniki ktoacuterych temat kończył się spoacutełgłoską tylnojęzyko-wą к г (łac k g np prasł pekti mogti) na gruncie staroruskim przyjęły końcoacutew-kę -чи (пєчи мочи)

Dawne bezokoliczniki na -ті i -чи odziedziczyły wszystkie języki wschod-niosłowiańskie w tym też ukraiński o czym świadczą formy zachowane w roacuteż-norodnych fonetycznych i graficznych wa-riantach w zabytkach piśmiennictwa ukra-ińskiego XIV-XVII w np держати не судити (XIV w) помочи (koniec XIV w) сѣна насѣчи (XIV-XV w) дрыва ро-убати (XV w) мочи (XVI w)

Podstawowa w języku ukraińskim była forma bezokolicznika z końcoacutewką -ти ktoacutera z czasem wyparła staroruskie zakoń-czenie -чи W taki oto sposoacuteb pojawiły się formy nawiązujące do prasłowiańskich (z etymologicznymi г к oraz zakończeniem -ти np пекти zamiast печи сікти za-miast сѣчи etc)

Ewolucję omawianych form bezoko-licznika dobrze widać chociażby na przy-kładzie czasownika пекти (piec)

pekti ndash пєчи ndash пeчи ndash пекти

Jak widać w języku prasłowiańskim czasownik piec miał formę pekti z zakoń-czeniem -ti ktoacutere na gruncie staroruskim zmieniło się w -чи W taki sposoacuteb powsta-ła forma пєчи (z miękką wymową spoacuteł-głosek) W drugiej połowie XI ndash XII w na gruncie języka ukraińskiego i przecho-dzi w twarde и z kolei w XII-XIII w za-chodzi zjawisko stwardnienia spoacutełgłosek przed etymologicznym e (tak pojawia się forma пeчи ndash z twardą wymową spoacutełgło-sek) Dzisiejszą normą literacką jest forma пекти ktoacutera powstała na zasadzie analo-gii do form bezokolicznika kończących się na -ти

A oto inny przykład

sĕkti ndash сѣчи ndash ciчи ndash сікти

Prasłowiańską formą czasowni-ka siec było sĕkti (z ĕ czyli jatrsquo ktoacutere cyrylicą zapisywano jako ѣ a wyma-wiano prawdopodobnie tak jak podla-ski dyftong ie) Na gruncie staroruskim bezokolicznik ten przybrał formę сѣчи W drugiej połowie XIII w w większo-ści dialektoacutew ukraińskich min tych na bazie ktoacuterych sformował się język lite-racki zaczął się proces monoftongiza-

Україномовні краєвиди Підляшшя Святіенє пасок у селіе Локніця в Пасинськуй парафії

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 26 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201527

Na Podlasiu zachowały się formy cza-sownika zaroacutewno z dawnym sufiksem-oва- (бідоваті міловатіся куповаті мальоваті шмароваті ціловаті także пильновати шмаровати) jak i z charak-terystycznym dla wspoacutełczesnego języka literackiego -ува- (пильнувати шмару-вати)

Więcej na ten temat Ludmiła Łabo-wicz Dialekty podlaskie na tle kształto-wania się języka ukraińskiego Fonetyka w Nad Buhom i Narwoju nr 12013

O formach живе несе бере

W formie 3 osoby liczby pojedynczej wszystkie czasowniki języka staroruskie-go miały zakończenie -ть Takie formy występują w najstarszych zabytkach мо-жєть живєть ходить W języku ukra-ińskim czasowniki I koniugacji całkowicie utraciły zakończenie -ть stąd też dzisiej-sze formy несе живе бере

Pojedyncze formy bez -т pojawiają się już w najdawniejszych zabytkach języka staroruskiego a nawet starosłowiańskie-go co świadczy o dawności tego zjawiska Częściej formy te występują w zabytkach staroukraińskich z XIV-XV w (може буде) Z czasem formy czasownikoacutew bez -т coraz bardziej przenikają do języka li-terackiego XVI-XVII w i w nowym ukra-ińskim języku literackim nabierają cha-rakteru normatywnego

W gwarach podlaskich podobnie jak w literackim języku ukraińskim formy 3 osoby liczby pojedynczej z wyjątkiem dawnych czasownikoacutew na -i mają za-kończenie -e (-є) np несе живе бере дає має мете Dawna końcoacutewka -ть -т (-trsquo t) w tego typu czasownikach zagi-nęła też w języku białoruskim (stąd for-my нясе жыве бярэ дае мае мяце) zachowała się natomiast w języku rosyj-skim (np несёт живёт берёт даёт имеет метёт) a także w języku ukra-ińskim i białoruskim w połączeniu cza-sownikoacutew w koniugacji na -e z zaim-kiem zwrotnym ся (np ukr несеться живеться береться дається ма-ється мететься biał нясецца бярец-ца etc) Podobna wymowa jak w ukra-ińskim języku literackim panuje też na Podlasiu między Bugiem a Narwią (je-dynie w Dobrowodzie i wsiach położo-nych w sąsiedztwie z wsiami w ktoacuterych występują gwary białoruskie końcoacutewka -ться jest wymawiana twardo jako -тсa albo -цца)

Co spowodowało zanik dawnej koń-coacutewki -ть -т (-trsquo t) we wspomnianych formach 3 osoby liczby pojedynczej Ję-zykoznawcy wysuwają roacuteżne teorie jed-nak według Władysława Kuraszkiewi-cza ktoacutery powołuje się na wyjaśnienie innego polskiego językoznawcy Witolda Mańczaka głoacutewną przyczyną jest ten-dencja do uproszczenia najczęściej uży-

wanych form czasownikowych ndash sam temat несе bez końcoacutewki -ть już dosta-tecznie wyroacuteżnia tę formę od innych

Хто говорит а хто говорить

O ile podlaska wymowa czasownikoacutew należących do koniugacji na -e jest w za-sadzie taka sama jak w dzisiejszym ukra-ińskim języku literackim (каже веде миється сміється) o tyle podlaską oso-bliwością jest twarda wymowa końcoacutew-ki -т (-t) w 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej w czasownikach należących do koniugacji na -i (np говорит бачит про-сіт albo просит także говорaт бачaт просят w odroacuteżnieniu do literackiej wy-mowy говорить бачить просить oraz говорять бачать просять) Jak stwier-dza prof Władysław Kuraszkiewicz twar-da końcoacutewka -т (-t) w gwarach między Bugiem a Narwią jest ukraińskiego po-chodzeniabdquoW języku białoruskim ndash pisze polski językoznawca ndash końcoacutewki twardej -t nigdzie nie ma Wprawdzie figuruje onaw atlasie gwarowym białoruskim w gwa-rach na poacutełnocny zachoacuted od Brześcia aż do Narwi ale są to gwary z pochodzenia ukraińskie Występująca w nich końcoacutewka twarda -t charakteryzuje wszystkie ukra-ińskie gwary podlaskie zachodnie i łączy się w swym zasięgu południowym z gwa-rami południowoukraińskimi nad Sanem i wszędzie na południe od Hrubieszowardquo

Warto też dodać że w zabytkach sta-roukraińskich z XIV i XV w przewa-żają formy na -ть formy na -тъ (-т) w gramotach tego okresu występują rzadko a jeśli już to w dokumentach ktoacutere powstały na ziemiach zachodnio-ukraińskich gdzie do dziś wiele gwar ma twarde -т w formie 3 osoby lpoj i lmn Dokumenty te odbijają lokal-ną żywą wymowę Ostatecznie nor-mą literacką stała się wymowa z mięk-

kim -ть ktoacutera dominuje w większości gwar ukraińskich

Szerzej na ten temat W Kuraszkie-wicz Ruskie końcoacutewki -Trsquo -T zero w for-mach 3 osoby praes oraz W Kuraszkie-wicz Końcoacutewki -T -Trsquo w gwarach ruskich w W Kuraszkiewicz Ruthenica Warsza-wa 1985

Ludmiła ŁABOWICZFot Ju Hawryluka

Zakończenie ze str 2

ndash Oczywiście podstawowa działalność musi skupiać się na pracy społecznej osoacuteb ktoacutere są członkami organizacji odczuwają potrzebę zachowania swej kultury i trady-cji ale w obecnych warunkach aby osią-gnąć ten cel muszą być stworzone pewne zasady Jedną z nich musi być profesjona-lizacja ndash należy stworzyć prawdziwe biuro organizacji ktoacutere zajmowałoby się bieżą-cą działalnością zajmowałoby się pewny-mi kwestiami bdquotechnicznymirdquo

Po długotrwałych kuluarowych i ple-narnych dyskusjach na kandydowanie warunkowo zgodził się dotychczasowy przewodniczący Zjazd jednogłośnie za-akceptował tę kandydaturę Po wyborze Andrzej Artemiuk zachęcał do większej aktywności wszystkich członkoacutew organi-zacji aby odpowiedzialność za los organi-zacji oraz ukraińskiej tożsamości i kultu-ry w regionie nie spoczywała jedynie na zarządzie

ndash Koncentrujemy się na utrzymaniu tego co zdołaliśmy zdobyć w ciągu tych ostatnich lat ndash powiedział o najbliższych planach Andrzej Artemiuk ndash Oczywiście pojawiają się także nowe zadania i nowe problemy ktoacutere wynikają ze zmieniającej się sytuacji Niezmiennym priorytetem jest

edukacja i praca z młodym pokoleniem Innym problemem jest aktywność czasa-mi zbyt mała samych członkoacutew związku A naszych problemoacutew nikt za nas nie roz-wiąże ndash musimy sami dbać o nasz status rozwoacutej tożsamości i w ogoacutele ndash istnienie Wśroacuted planoacutew na najbliższy czas wymie-niłbym kontynuację projektoacutew już realizo-wanych a trzeba powiedzieć że niektoacutere z nich mają kilkunastoletnią metrykę Musi-my je kontynuować ale jeśli będzie poten-cjał a więc ludzie do pracy woacutewczas moż-na rozszerzać działalność

Zjazd wybrał także piętnastoosobową Radę Głoacutewną do ktoacuterej dołączyli szefo-wie oddziałoacutew terenowych i redaktor na-czelny bdquoNad Buhom i Narwojurdquo oraz Ko-misję Rewizyjną Spośroacuted członkoacutew Rady wybrano siedmioosobowy Zarząd ktoacute-ry będzie kierował pracą organizacji w najbliższych latach W jego skład weszli doświadczeni działacze ale także oso-by nowe Sekretarzem organizacji zosta-ła Elżbieta Tomczuk nauczycielka języ-ka ukraińskiego w przedszkolu i szkole w Bielsku Podlaskim oraz kierownik zespo-łoacutew bdquoRanokrdquo i bdquoRodynardquo Przewodniczą-cy związku będzie miał dwoacutech zastępcoacutew ndash działaczkę z wieloletnim doświadcze-niem jedną z założycielek organizacji oraz jej byłą przewodniczącą Marię Ryżyk oraz

Kontynuacja zadań i nowe wyzwania

Jak stwierdza prof Kuraszkiewicz twarda końcoacutewka -t nie jest niczym szczegoacutelnym na mapie gwar ukraiński-chbdquoWśroacuted narzeczy ukraińskich połu-dniowo-zachodnich na tle powszechnej końcoacutewki twardej -t występują trzy wy-spowe zasięgi z miękkim -trsquo a) w gwa-rach zakarpackich między Użhorodem a Chustem b) w gwarach huculskich między goacuterną Cisą i Czeremoszem c) w gwarach bukowińskich między Ko-łomyją i Kamieńcem Podolskim Od-wrotnie wśroacuted narzeczy poacutełnocnoukra-ińskich na tle powszechnej miękkiej końcoacutewki -trsquo znane są dwa wyspowe za-sięgi z końcoacutewką twardą -t a) na Woły-niu na poacutełnoc od Łucka i Roacutewnego b) na Polesiu w okolicach miast Owrucz Korosteń Czarnobylrdquo Jak dalej stwier-dza profesorbdquozasięg końcoacutewki twar-dej -t na Podlasiu i na Chełmszczyźnie jest trzecim zespołem poacutełnocnoukraiń-skich gwar z końcoacutewką -trdquo Co cieka-we na Podlasiu twardą końcoacutewkę mają wszystkie gwary ndash zaroacutewno typu хо-діті jak i ходити (np podhajnowskie ходіт i czeremszańskie ходит)

W międzyrzeczu Bugu i Narwi gdzie panuje twarda wymowa zacho-wały się dwa słowa z miękką wymo-wą -ть (-trsquo) дасть (дасць) oraz їесть (їесць ndash w znaczeniu je czego akurat nie notuje prof Kuraszkiewicz) Jedy-nie w niektoacuterych miejscowościach np Ryboły Widowo występuje twarda wy-mowa їест

Według prof Kuraszkiewicza starsza zdaje się forma czasownika z miękkim zakończeniem -ть (-trsquo)bdquoFonem miękki -trsquo jest bardziej nacechowany niż fonem twardy -t więc można przyjmować że dawniejszą jest końcoacutewka miękka -trsquo ktoacutera dialektycznie upraszczała się na twarde -t tracąc cechę miękkości nie-koniecznie potrzebną dla wyroacuteżnienia formy Taki wniosek popiera powszech-na staroruska pisownia tej końcoacutew-ki -ть aż do połowy XIV w [hellip] Jeśli wziąć pod uwagę pierwotną poacutełmiękką wymowę tej końcoacutewki sprzed XII w gdy wymawiano tu jeszcze sylabę -tь z jerem miękkim wymowę utrzyma-ną do dziś przed starymi e i nad Sanem aż po Zamość to po zaniku końcowego jeru przedniego poacutełmiękka spoacutełgłoska -t jako wariant fonemu twardego mo-gła ulegać uproszczeniu czyli stward-nieniu i zroacutewnać się z odpowiednikiem twardym -t [hellip] albo też mogła nasi-lać swoją miękkość i fonologizować się jako samodzielny fonem miękki czyli zroacutewnać się miękkim -trsquohelliprdquo

Вознесенська церква в селіе Клєнікі у Гайнувському повіетові збудована у 1970-1980-х роках

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 28 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201529

Irenę Wiszenko ndash nauczycielkę języka ukraińskiego w Czeremsze i kierowniczkę zespołu bdquoHiłoczkardquo Skarbnikiem już po raz kolejny została Alina Rudczuk Nowe twarze w zarządzie to przedstawiciel śro-dowiska białostockiego Sławomir Rosz-czyc oraz reprezentantka młodego pokole-nia Alina Korszak

ndash Chciałabym aby nas młodych było więcej ndash powiedziała Alina Korszak ndash Weszło nas trochę do Rady Głoacutewnej Oso-biście będę się starała aby za cztery lata nie było mi przed ludźmi wstyd że niczego nie zrobiłam Sytuacja nie jest zła ale my-ślę że musimy więcej wychodzić do ludzi Jestem także przedstawicielem społeczno-ści wiejskiej i chcę aby ludzie na wsi mie-li większy kontakt z kulturą ukraińską z ktoacuterej przecież wyrośliśmy o czym na co dzień może zapominamy

Podczas obrad dużo uwagi poświęco-no sprawom szkolnictwa Podlasie na ma-pie nauczania języka ukraińskiego w Pol-sce jest regionem wyjątkowym ponieważ w odroacuteżnieniu od innych liczba ucznioacutew uczęszczających na zajęcia stale rośnie Kolejny sukces ostatnich lat to wprowa-dzenie oddziałoacutew z ukraińskim języ-kiem nauczania w Zespole Szkoacuteł im A Mickiewicza w Bielsku Podlaskim W tym mieście działają także grupy ukraiń-skie w Przedszkolu nr 9 bdquoLeśna Polanardquo do ktoacuterych uczęszcza większość wycho-wankoacutew placoacutewki Problemem w Biel-sku Podlaskim jest jednak brak nauczania ukraińskiego na poziomie szkoły śred-niej W Białymstoku ukraińskiego moż-na się uczyć między innymi w Zespole Szkoacuteł Niepublicznych im Cyryla i Meto-dego W tej placoacutewce sytuacja jest najbar-dziej jasna Gorzej w przypadku między-szkolnego punktu gdzie zajęcia odbywają się poacuteźnym wieczorem Podobnie jest w przypadku maluchoacutew ktoacuterzy w Białym-stoku uczęszczają na język ukraiński w punkcie międzyprzedszkolnym W Cze-remsze liczba ucznioacutew uczących się języ-ka ukraińskiego w podstawoacutewce i gimna-zjum jest stabilna jednak w przyszłości mogą wyniknąć problemy związane z ni-żem demograficznym i migracją ze wsi

ndash Związek osiągnął wiele ale musimy ciągle walczyć o utrzymanie zdobytych pozycji ndash moacutewi przewodniczący Hajnow-skiego Oddziału ZUP Roman Sidoruk ndash Wiadomo ndash czasy są takie a nie inne Większość ludzi jest zapracowana zabie-gana a na drugi plan schodzi kultura świadomość narodowa Z drugiej strony jest zainteresowanie ludzi widać to cho-ciażby na imprezach organizowanych przez Związek Ukraińcoacutew Podlasia

W celu usprawnienia pracy związku a także wypracowywania nowych koncep-cji uczestnicy zjazdu poparli pomysł Ma-rii Ryżyk aby członkowie organizacji czę-ściej się spotykali Spotkania w szerokim gronie poza imprezami kulturalnymi na ktoacuterych nie ma czasu i warunkoacutew na me-rytoryczną dyskusję powinny odbywać się przynajmniej raz w roku

ndash Powinniśmy się częściej kontakto-wać ze sobą ndash potwierdza Ludmiła Łabo-wicz nauczycielka języka ukraińskiego w międzyszkolnym i międzyprzedszkolnym punktach nauczania w Białymstoku oraz dziennikarka ndash Częściej spotykać dys-kutować wymieniać poglądy i podsuwać pomysły Każdy z nas kto poczuwa się do ukraińskości zajmuje się swymi sprawa-mi swoją działką Potrzebujemy jednak większej komunikacji bo każdy coś tam robi ndash czy to w Bielsku Czeremsze czy Bia-łymstoku ale czasami nie ma przepływu informacji Gdy jednak spotykamy się tu na zjeździe gdy rozmawiamy ndash pojawia-ją się optymistyczne wypowiedzi Widzi-my że pomimo trudności sprawa idzie do przodu ndash rozwija się szkolnictwo Widać to w Białymstoku a szczegoacutelnym sukcesem jest Bielsk Podlaski I przy tej zjazdowej debacie wiele osoacuteb się zadeklarowało że chce zaktywizować swą działalność

Jednym z optymistycznych zjazdowych obrazkoacutew był udział w zjeździe osoacuteb mło-dych ktoacutere nie zważając na to że bdquoza chle-bemrdquo opuściły region i udały się najczę-ściej do Warszawy nie zapominają jednak o ukraińskich sprawach na Podlasiu Do-wodem tego jest między innymi aktyw-ność wychowankoacutew zespołoacutew bdquoHiłocz-kardquo z Czeremchy czy bielskiego bdquoRankurdquo ktoacuterzy w Białymstoku śpiewają w zespo-le bdquoDobrynardquo Symboliczny był także fakt że w zjeździe uczestniczyli przedstawicie-le trzech pokoleń jednej rodziny

Być może z młodych osoacuteb bdquowyklująrdquo się przyszli działacze ndash menadżerowie or-ganizacji bo jak moacutewiono na zjeździe ndash taki model pracy kreuje wspoacutełczesny świat Czy uda się połączyć format orga-nizacji masowej zajmującej się kulturą z nieodzownym obecnie fundraisingiem projektami skomplikowanymi rozlicze-niami Czas pokaże A tu ndash już bdquoza pa-semrdquo konkurs recytatorski bdquoUkraińskie Słowordquo konkurs piosenki bdquoZ Podlaskiej Krynicyrdquo a dalej bdquoNa Iwana na Kupałardquo Pracy nie zabraknie dla wszystkich chęt-nych także tych spoza zarządu

Sławomir SAWCZUK Polskie Radio Białystok

Fot Ju Hawryluk

Саме минуло 125 років від мо-менту коли у південнопідлясь-

ких Костомлотах народився майбут-ній лікар Василь Дмитріюк (1 січня 1890 ndash 11 листопада 1973 Баффало США) який в історію вписався як український політик і громадський діяч Село розташоване на мальов-ничому березі Бугу але можна сказа-ти що й над Дніпром бо у біографії родини Дмитріюків чималу роль ві-дігравав Шевченків laquoКобзарraquo ndash отже й тут через час Ювіляр Ювілярові руку подають

Про особу д-ра Василя Дмитрію-ка на сторінках laquoНБіНraquo згадувалося чимало разів зокрема у біографіч-них статтях Олександра Колянчука та архівних матеріалах нещодавно зібраних Олександром Ілліном Але щасливо маємо у своєму розпоря-дженні матеріал набагато більш laquoсо-ковитийraquo ndash особисті спомини яких окремі частини інколи в кількох ва-ріантах були написані у 1950-1960-х роках Недавно вийшли вони у фор-мі книжки-памятника фундовано-го сином Володимиром Дмитріюком та його родиною (Др Василь Дмитрі-юк Дорогами війни і миру Споми-ни з додатком матеріаліялів до істо-рії сімї Бофало 2012) Зараз є нагода щоб донести їх і до наших Читачів адже описана тут не лише доля окре-мої особи але й важливий період по-чатку формування серед уродженців Холмсько-Підляського Надбужжя української національної свідомості та події такого великомасштабного характеру як Перша світова війна відтак українські змагання за неза-лежність Цікаві вони цим що це не laquoтиповаraquo розповідь селянина-біжен-ця але інтелігента ndash спочатку вій-ськового лікаря який навесні 1915 року потрапив у Галичину де нама-гався встановити контакт з місцеви-ми українцями що в умовах росій-ського laquoвизволенняraquo не було легким пізніше активно включився в украї-нізацію військових частин на фрон-ті брав участь в одному з військових зїздів 1917 року у Києві а в рідні сто-рони повернувся як співорганізатор українського життя у Бересті Зараз подаємо розповідь яка була напи-сана приблизно у 1960 році як пер-ший розділ laquoАвтобіографії і споми-нівraquo отже твору хронологічно най-ширшого Дальші розповіді які тор-каються вже подій рівно з-перед ста років зявляться в наступних чис-лах часопису (ред)

Дорогами війни й миру ndash з laquoКобзаремraquo у душіЗі споминів д-р Василя Дмитріюка

1 Родина шкільні і студентські

роки

Я народився 1 січня 1890 року в се-лі Костомлоти Більського пові ту

Сідлецької губернії (по російській но-менклатурі) Мій батько Роман і мати Марія ndash селяни з середнім достатком (мали 9 моргів поля не дуже добро-го в 9 різних участках) Вони були ві-домі в цілій околиці з того що не за-лишали своїх дітей яких було девrsquoя-теро (ще кілька померло) при хлібо-робській праці а старалися всім дати освіту Тяжко було батькам допомогти всім тому було встановлено таке пра-вило що коли старший син підучив-ся трохи то тягнув за собою молодшо-го Сусіди-селяни докоряли батькам laquoЩо ж то ти Романе всіх дітей віддаєш в науку а сам працюєш як якийсь не-вільникraquo Та батько тільки рукою мах-не laquoОт каже як діти виростуть та під-учаться то дістануть легшу працю і мені допоможутьraquo

І так найстарший син Гнат після скінчення Духовної Школи в Холмі ndash став дяком Другий син Іван скінчив-ши Духовну Семінарію в Холмі всту-пив на медицину до Юріївського Уні-верситету (Дорпат) Він помер від ту-беркульози Третій син Демrsquoян після скінчення Учительської Семінарії в Бі-лій-Підляській ndash учителював Четвер-тий син Карпо скінчив Духовну Се-мінарію в Холмі та філологічний фа-культет у Петербурзі і став гімназій-ним учителем у Варшаві а пізніше у 1918 році був Комісаром Освіти на оку-пованих німцями теренах Холмщини Підляшшя Полісся та західної Волині Він помер у 1921 році в мене на руках Сестра Наталка після скінчення цер-ковно-учительської школи учителю-вала Вона одружилася з дяком Пилип-чуком їх діти свідомі українці Сліду-ючий син ndash це я ndash дістав освіту в почат-ковій школі в Костомлотах потім у Ду-ховному Училищі та Духовній Семіна-рії в Холмі а медичний диплом лікаря дістав у Варшавському Університеті в

Василь Дмитріюк ndash студент Варшавського університету

цього що вдома вживали ми україн-ську мову (як ми її називали ndash laquoпро-стуraquo) про українство я нічого не знав Раз будучи вже вихованцем другої класи духовної семінарії на лекції laquoрусской словесностиraquo сталося таке На попередній лекції учитель Ліво-тов викликав мене я відповідав діс-тав хорошу оцінку laquo4raquo і до наступної лекції вже не готовився як слід Пере-глянув лише загально у підручнику Незеленова що є задане на наступну лекцію ndash а була там коротенька згад-ка про малоросійське письмо про ко-зацькі laquoбилиниraquo Памrsquoятаю вірш laquoНе вовки сіроманці хвалять ndash вихваля-ютьraquo і тд Учитель Лівотов між ін-шим дуже суворий мабуть призабув що я відповідав попереднього разу і викликав мене знов Я трохи зніяко-вів але почав відповідати про мало-російські laquoбылиныraquo та почав декла-мувати laquoНе вовки сіроманціhellipraquo Учи-тель раптом перебив мене laquoНу брат вижу вижу что ты хахол знаешь свои стихотворенияraquo Він поставив мені знов добру оцінку і перестав пи-тати Це мене здивувало Тоді я став уважніше переглядати і шукати що є малоросійського в книжках

Аж ото якимсь способом дістав-ся до моїх рук laquoКобзарraquo Шевченка Це була маленького формату але гру-бенька книжечка З тої пори з laquoКоб-заремraquo я не розлучався а перебува-ючи на вакаціях у своєму селі читав того laquoКобзаряraquo своїм батькам та су-сідам-селянам що частенько нас від-відували Бувало як зійдуться сусіди до нашої хати мені тато і каже laquoАну Васильку прочитай но ти з тої тво-єї книжки що написана нашою про-стою мовоюraquo А сусіди кажуть laquoОто пише ото моваraquo Мій брат Карпо це був 1906 рік був тоді в Петербурзі і до мене написав раз таке laquoБратіку Васи-лю поклянися що ніколи більш між собою ми не будемо вживати іншої крім нашої рідної української мовиraquo Він зукраїнізувався в Петербурзі в Українській Петроградській Громаді Так і сталося Ми обидва стали свідо-мими українцями

1914 році Молодший брат Яків вчив-ся в Учительській Семінарії в Білій тоді в Чугуєвській офіцерській школі та став старшиною царського війська Він був вбитий на Буковині в перший день після прибуття на фронт у 1916 році Сестра Віра скінчила Учитель-ську Семінарію в Прилуках одружи-лася з пізнішим священиком Миколою Щуром Окрім цих дітей були Сергій і Олександер які вмерли в дитинстві Найменший брат Сергій помер у 1909 році Мій тато і мама були евакуйовані 1915 року на Чернігівщину Я тоді був військовим лікарем на фронті і пома-гав їм грішми

Почну опис свого українського освідомлення з періоду навчання у ду-ховній семінарії бо до того часу крім

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 30 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201531

Вже в 1908 році Антін Васильчук ndash тоді студент Сільсько-Господарського Інституту в Пулавах а перед тим також семінарист холмської семінарії і меш-канець Холма ndash інформував мене про українські громади при вищих школах в Пулавах Варшаві та інших радив мені вступати до них коли буду сту-дентом І так коли в 1909 році я всту-пив до університету у Варшаві та пере-глядав різні оголошення на стінах вес-тибюлю знайшов оголошення україн-ців Старався особисто познайомитись зі студентами-українцями і через них відшукав українську громаду у Вар-шаві на чолі з професором З В Гутні-ковим При громаді був український студентський гурток до якого я відра-зу вступив

Окрім загального українського сту-дентського гуртка був ще тісніший та-ємний гурток до якого належали най-більш свідомі та активні українці До них втягнули і мене На сходинах цьо-го тіснішого гуртка відбувались від-чити з української літератури подава-лись відомості з діяльності українських громад при інших вищих школах як у Варшаві (Політехніка Ветеринарний Інститут) так у Києві Харкові Петер-бурзі і т п На цих сходинах обговорю-вались програми вистав української громади (щоб не наражувати грома-ди в цілому а все таки провадити свою суто українську лінію) Якщо памrsquoять мені не зраджує ndash нас було щось біля 13 осіб В Приходько ndash він був диригент хору при українській громаді Гр Сте-цура ndash адміністратор хору пізніше ад-вокат в Луцьку студент Тіньківський з Поділля студент Чубук з Поділля (піз-ніше священик) Василь Дмитріюк та інші прізвища яких призабув

При Варшавському університеті як по всіх університетах Росії існували різні землячества більш менш по міс-

ці походження студентів Існувало і наше Холмське Землячество в якому було біля 30 студентів На жаль з тих земляків до української громади нале-жало тільки нас двох Тиміш Олесіюк та я А решта студентів ще й висміюва-ли нас laquoОсь знайшлись якісь ldquoвікраїн-ціrdquoraquo Пригадую що в 1910 чи 1911 році Холмське Землячество влаштовувало виставу і концерт в Холмі на користь незаможних студентів-холмщаків За-пропоновано мені виступити на цім концерті декламатором А треба згада-ти що на виставах української грома-ди у Варшаві я тішився добрим успіхом як декламатор Я погодився виступати лише при одній умові ndash що буду де-кламувати по-українськи Декламував я laquoПоклик до братів Словrsquoянraquo та laquoКа-меняріraquo Франка Вражіння було над-звичайне Після концерту до мене при-ступило багато урядовців різних уста-нов у Холмі Я був мило здивований що в Холмі є так багато українців Всі мене вітали запрошували до себе час-тували в буфеті На другий день після концерту я відвідав свої Альма Матер ndash Духовне Училище і Духовну Семіна-рію В Духовному Училищі відвідав я бувшого надзирателя Адріяна Удило-вича Там у нього спіткав ціле товари-ство між яким був студент з Галичи-ни який говорив тільки українською мовою бо московської видно не знав Коли я запитав його по-українськи як там у Львові українська справа як по-чувають себе студенти українці то він щось неохоче до мене промимрив та відійшов А Удилович сказав мені не питати його про українські справи бо він готовий ніж у серце впхнути ndash laquoбо українську справу видумали німці та австрійціraquo Я не став більше розпиту-вати та скоро залишив це товариство Пізніше вже будучи військовим ліка-рем в Галичині в селі Паленики ndash чи

Палянці як там воно називалось ndash цей випадок я собі пригадав Прізвище цьо-го студента ndash Гумецький

Українська Громада у Варшаві віді-грала велику ролю в усвідомленні на-ших малоросів Не можу не згадати го-лови української громади у Варшаві професора діагностики Зиновія Васи-льовича Гутнікова Коли я прийшов до нього на іспит він привітався зі мною та став екзаменувати по-українськи Мені було досить ніяково бо медич-ної української термінології я не знав та латина виручила Його син свідо-мий українець був професором в Рос-тові над Доном

В 1914 році мені доручили декла-мувати laquoПосланієraquo на Шевченківсько-му святі Кілька днів пізніше мене ви-кликали до поліцмейстра міста Варша-ви бо як виявилось на Шевченківсько-му вечорі був присутній полковник жандармерії який на другий день до-ніс що студент Василь Дмитріюк чи-тав laquoвозмутительные вещиraquo Мене за-питали чи то я декламував laquoПосла-нієraquo laquoЧи ви не додали до того laquoПосла-ніяraquo щось свого бо маємо на вас донос що ви читали протидержавні речіraquo Я відповів що дозвіл на програму з laquoПо-сланіємraquo в ній підписав сам поліцмей-стер що я є студент медицини а не філолог та що я нічогісінько від себе не міг додати до слів Шевченка Мені дали підписати протокол допиту і від-пустили Однак від свого товариша ще з семінарії Копашевського який був кандидатом на суддю при окружному суді довідався що справа не є така про-ста Прокуратура веде дальше слідство та виготовляє акт оскарження на мене Не знаю чим би воно скінчилося та в літі 1914 року розпочалася Перша Сві-това Війна Мене покликали до війська і справа завмерла

Василь ДМИТРІЮК

Унікальні кадри українського життя у Варшаві до Першої світової війни Вгорі Василь Дмитріюк (стоїть третій зліва) серед студентів українців Внизу Актив Української студентської громади у Варшавському

університеті 1911 р (В Дмитріюк сидить справа)

Голові Ревізійної комісії Українського Товариства

Андрієві Єкатеринчукуглибоке співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Анатолія Єкатеринчука

висловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина

Євгенові Рижику Єлизаветі ТомчукХристині Луцюк

ndash будителям українського життя на Північному Підляшшіщире співчуття з приводу смерті

Батькабл пам Миколая Рижика

який спочив у Підляській землі в рідних Кноридахвисловлюють

Українське Товариствота друзі з Люблина і Холма

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 32 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201533

Народні зокрема ліричні пісні зра-зу й асоціюються з виявом глибо-

ких почуттів та чистої ідеальної хоч найчастіше нещасливої любові Та-кож на україномовному Підляшші де споконвіку співали про велике кохан-ня між хлопцем та дівчиною які laquoко-халіся як голуби в париraquo та яких роз-ділили батьки вороги доля тощо Ці пісні дуже поетичні ndash кохана дівчина в них ndash це серденько голубонька хло-пець ndash мілєнькі сіви голубчик та сама любов ndash ніжні розмови між закохани-ми сльози журба обіймання та поде-куди поцілунки Тому й складається враження що в народних піснях оспі-вується лише цнотливе кохання в яко-му нема місця на сексуальні зносини Чи дійсно так Чи в народній творчості відсутня еротична тематика Виявля-ється що це поверхневе думання На-справді народна творчість як обрядо-ва так і лірична наповнена еротичним змістом причому еротичні мотиви ча-сом сховані за евфемізмами та часом ndash подані безпосередньо Не інакше в піс-нях міжріччя Нарви та Бугу Метафо-рично про статеві відносини співається тут передусім у ліричних піснях з чер-ги найбільше еротики при чому часто грубої непристойної laquoвиливаєтьсяraquo із жартівливих весільних та хрестинних пісень Цікаве що найбільш laquoсексуаль-ніraquo постаті підляського фольклору ndash це кум і кума

Дошлюбний секс в традицій-ній громаді

Жанром фольклору на який варто перш за все звернути увагу є вже зга-дані ліричні пісні більшість з яких роз-повідає про любов та взагалі про кон-такти між дівчатами та парубками Що цікаве українські любовні твори час-то мають форму діалогу що на думку дослідників є доказом рівноправності між дівчиною та хлопцем у любові

Про сексуальні контакти неодруже-них парубків та незаміжніх дівчат у лі-ричних піснях говориться переваж-но обережно метафорично з огляду на народну мораль Як писав україн-ський історик Михайло Грушевський характеризуючи еволюцію дошлюбно-

го спілкування молоді laquoзагальна ево-люція йшла в напрямі розвитку родин-ного життя коштом вільних сексуаль-них відносин нежонатого парубоцтва і дівоцтва Господарство потрібувало рук родина спішила можливо скорше увести своїх молодших членів до ха-зяйської праці можливо обмежити час парубоцтва і дівоцтва можливо скор-ше laquoокрутитиraquo своїх парубків і дівчат Громадська опінія котра перед тим як бачимо у багатьох народів могла як раз захвалювати з мотивів економічних і всяких інших (напр інтересів оборо-ни війни) стан свобідний безженний молодецький ndash тепер настоює на мож-ливім обмеженні молодецької сваво-лі () Складається й нова мораль ndash не-порушеної дівоцької честі Величаєть-ся новий образ дівчини яка пильно бе-реже себе ndash laquoсвій вінокraquo чи laquoсвій садraquo від усяких спокус для будучого чоло-вікаraquo

Підляшшя не відрізняється на цьо-му фоні ndash тут також на сексуальні кон-такти молоді було накладено свого роду табу та молодих дівчат намага-лися якомога найшвидше видавати за-між а парубків ndash дружити laquoКолісь од-давалі в шиснадцеть сімнадцеть ліет Випхнут замуж і всьо В шиснадцеть ліет ніхто не питав нікого оно батькі десь там випrsquoют в якуойся чужуой гос-тіні погостят ldquoВ мене є синrdquo ndash ldquoУ мене дочкаrdquo ndash ldquoВсьо Оженімоrdquo А чи тиї діе-ті мают якуюсь нажечону чи нажечо-ного то там вони як то батькі Оно так ndash ага поля мнуого ще чогось мнуо-го пообіцяло одне другому Батькі раз узялі і оддалі замужraquo (Ніна Григорук Курашево)

Звичайно на підляському селі та-кож різними способами обмежувало-ся сексуальну свободу молоді Зокрема це стосувалося дівчат що знайшло від-дзеркалення в народних піснях у яких неодноразово зrsquoявляється постать ма-тері що береже дівоцтво своєї доні Це пильне стеження за всіма контактами молодої недосвідченої дівчини із хлоп-цями наука та умовляння

Мніе мамаша приказалаКоб я з хлопцьом не стояла (Малинники)

Ой казала же мніе матиІ приказивалаКоб я хлопцюв у садочокНе принадивала (Орішково)

Любі доню любі донюТой вистерегайсяЩоб той козак молоденькіЗ тебе не сміявся (Мельник)

Часто однак форми laquoзбереженняraquo матірrsquoю дівочої цноти більш конкрет-ні як у популярній по цілому Підляш-ші пісні

Ой била мене матиБерезовим прутомЩоби я не стоялаЗ молодим рекрутом

У традиційному суспільстві моло-да дівчина була обrsquoєктом постійно-го контролю оскільки від збереження нею своєї цноти залежало її ціле май-бутнє ndash щасливе подружжя та разом із тим шана громади Тому й важли-вим мотивом який часто зrsquoявляється в українських народних піснях є чисто-та дівчини Символом цнотливості є тут вінок якого в українській традиції дівчата мали право одягати лише піс-ля 13 років рута чи калина Втрата він-ка розтоптана чи зірвана калина або рута символізують втрату дівочої цно-ти ndash не лише духовну моральну психо-логічну але також фізіологічну Цікава тут балада з Добриводи в якій перипе-тії дівчини з козаком доволі двозначні

Одна дівчина до гайку ходилаВ темному бору з дороженьки зблудилаПриблудилася до дуба зильоногоndash Ой ту я дубе нич ночувати будуОй я думала що то дуб зелєненькийА то там стояв козак молоденькийhellipОй дав же він їй кониченька триматиА сам він пушов дороженьки шукатиТримала она з полудня до пувночиНапала роса на єї темни очиНи так на очи як на косу на русуЗнати козака ndash виночка не доношу

В іншій пісні з Добриводи ndash веснян-ці ndash про втрату дівочої цноти співаєть-ся більш дослівно

Матулєнька мила свою дочку билаДе ж ти доню Ганулєнько виночок стратілаОй пуд гайом гайом полотно білілаОй там же я матулєнько виночок стратілаНи я йо стратіла козак молоденькийЯк взяв мине за рученьку за винок рутняненькийСуди ж нам Боже ниділі дуждатиТо пуйдемо то пуйдемо виночка шукатиНи треба ни треба виночка шукатиЯк ни маєш так ни будеш в иночка видати

Слід згадати що в давнину в укра-їнській сільській традиції втрата ді-вчиною цноти що й символізують ви-слови laquoвіночка не доноситиraquo laquoвіночок втратитиraquo була ганьбою для всього роду Замість вінка і квітів довгої коси дівчину обстригали та покривали го-лову хусткою

Багато образів вінка рути чи злама-ної калини зrsquoявляється не лише в лю-бовних але й ndash що зрозуміло ndash у весіль-них творах Наприклад головний мо-тив пісень що їх співали перед вінчан-ням це прощання молодої з дівоцтвом Символом втраченої цноти є тут злама-на калина

Вишла Манєчка за воротонькаПуд каліною сталаКаліну ломіт сльозонькі ронітВ Бога долєнькі просіт (Чижі) Символом втраченого дівоцтва є та-

кож рута що залишилася в рідній хаті

Ой жалко мні моя матьонко на тебеЩо зостається моя рутонька у тебе Ой приїдь приїдь моє дитятко з косоюВикоси собі свою рутоньку з росоюОй приїдь приїдь моє дитятко возочкомЗабереш свою рутоньку з писочком (Даші)

laquoЗ Іванком спати ляжуraquo Про сходини молоді

Попри суворе ставлення сільської громади до дошлюбних стосунків мо-лоді хлопці і дівчата все таки люби-лися сходилися що й нерідко кінча-лося сексуальними стосунками laquoА я

мами правду скажу що з Іванком спати ляжуraquo ndash погрожує матері героїня пісні з Малинник В українській традиції сво-бідному сходженні молоді слугували вечорниці які нерідко й мали еротич-ний характер

Хоч у багатьох ліричних піснях нема часто безпосереднього відкликання до сексуальних зносин то зrsquoявляються у них численні еротичні мотиви часто в естетизованій метафоричній формі Та-кож у багатьох підляських піснях зна-йдемо образи які можна вважати лі-ричними описами нічних сходин ді-вчини і хлопця

Взяла парня за рученькуТо й повела в зельон садТо й послала біелу постіельПоложила там (Збуч)

Є й пісні як обрядові так і поза-обрядові найчастіше жартівливі що розповідають про доволі свобідну по-ведінку молоді Зрозуміло громада менше контролювала сексуальність

молодих парубків аніж дівчат тому й це хлопці є в основному героями жар-тівливих пісень з еротичними підтек-стами

А я хлопець добри той не волочащиДе дивчину чую там нуочку ночуюУ однеї начовав у другєї напився А в третєї на печіе нагавиць забився (Орішково)

Цікаву історію про парубоцьку свободу розповідає пісня laquoДе ти хме-лю зімовавraquo записана підляським фольклористом Степаном Копою в Малинниках Цей твір насичений еротичною тематикою починаєть-ся питанням матері спрямованим до сина де ж він ночував бо laquoжуриліся молодиці що ти шкоду робишraquo Своє нічне спання поза хатою парубок по-яснює

Я буду ходитиЩе й шкоду робитиТреба було моя мамоВ сіем ліет оженити

Світ народної еротики в підляських піснях

Іван Соколов Українка (2-га пол ХІХ ст)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 34 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201535

Виявляється що хлопець знаходить охочу до любовних утіх ndash заміжню су-сідку яка сама робить йому сексуаль-ні пропозиції (laquoКідай сусіед молотити приходи до менеraquo) та й пробує обдури-ти чоловіка ангажуючи до цього на-віть своїх дітей

Бижи доню на гулонюТата виглядатиОй чи йде чи не йдеДавай хучіей знати Давай скористатиБижит доня із гулоніТо й в долоні клєщеГуляй гуляй моя мамо Тата нема єще

Коли чоловік що його хитра невірна дружина вислала в ліс laquoкаліну лама-тиraquo вертається додому зустрічає ніби-то хвору жінку яку слід лікувати

Як пошов муой мужичокМеду колупатиТо я того сусіедонькаВипустила з хати

Сексуальні пригоди молодого па-рубка та його коханки описані в цій довгій малинницькій пісні не обі-йшлися без laquoвідплатиraquo з боку обдуре-ного чоловіка

Як ішов я од сусіедкіЧерез перелазиЯк ударив мужик ціепомАж читири рази

Проте гарному хлопцю щастя спри-яє ndash він сховався у коноплі де й зна-йшли його молодиці які прийшли ці ж коноплі рвати (черговий еротичний момент пісні)

Попри суспільні заборони дошлюб-ної чистоти не дотримувалися не лише хлопці але й дівчата В пісні з Орішко-ва мати попереджує парубка

Не женися синкуНе бери мей дочкіМоя дочка свавольночкаНе начує вдома

Очевидно гуляща дівка не була до-брою кандидаткою на дружину та її шанс добре вийти заміж зменшувався

Узяв би я тую що добре танцюєНо говорат люди вдома не начує (Микуличі)

Багато жартівливих приспівок з еротичними підтекстами які розпові-дають про досить свавільне ставлення

молоді до сексу виконувалося зокрема на весіллі для молодих хлопців (сватів) і дівчат (дружок)

Ой сватіку сватікуДобре било в запікуА ще й лєпі в луожечкуОбийнявши дружечку (Збуч)

Ой там за лісом медвідь брикаєВиставив яйця дружок лякаєДружкі хахочут бо яєць хочут (Полична)

Доволі цікава пісня laquoОй там за гора-ми кози паслаraquo з Малинників в якій не бракує еротичних моментів Її зміст та-кий дівка пасла кози назбирала масла запросила хлопців які поїли та лягли з дівчатами спати

Ой да їелі хлопці умачаліГєй гєй у-ха-хаЇелі хлопці умачаліЧукі рукі рум бум бумЗ дівчинятмі начоваліГоп кір рум бум бум

Слід тут звернути увагу не лише на гру слів та їх двозначність але також на звуконаслідувальні слова Виявля-ється що такі приспіви як-от laquoрум бум бумraquo у згаданій пісні чи популяр-не в українському фольклорі laquoтринди-риндиraquo теж мають своє приховане зна-чення ndash це ж просто пристойні мовні еквіваленти непристойних дій

laquoНасміявся козаченько що й не чулаraquo Про хитрих хлопців наївних дівчат та грішних молодиць

Хоч і народ умів жартувати з ероти-ки то й не бракує в підляському фоль-клорі пісень ndash свого роду моралізу-вань яких метою показати до чого ве-дуть дошлюбні стосунки дівчат з па-рубками laquoЯк у решети вода єсть так у хлопчикув правда єстьraquo ndash попереджу-вали дівчат захисники традиційної мо-ралі та підкреслювали що хлопцям ві-рити не можна

Доволі цікаву пісню яка показує з одного боку нечесність хлопця та з другого ndash низький рівень сексуального усвідомлення дівчат виконували між іншими в Кошках та Орішкові

Там у ліеси при доліниКолихала дивчинонька двіе дитиниКолихала ще й плакалаДо чого ж я молодая догуляласьДогулялась доходилась

Із молодим козаченьком спати клаласьЛягла спати призаснулаНасміявся козаченько що й не чулаЯ й не чула я й не зналаВірна моя подруженька мні сказала

От дивіться ndash сказали б статечні ма-трони ndash чим кінчається ваше лягання спати з хлопцями Найбільш однак вражаючий приклад сексуального ви-користання хлопцем наївної дівчини знайдемо в пісні яку виконує між ін-шими пані Гелена Датчук з Мощони-Королівської У ній намовляння хлоп-ця (laquoкозак молоденькі не зрадив ніко-гоraquo) та гаряча ніч з коханцем закінчу-ється для дівки великим соромом

Встала вона рано як орліця вrsquoєтьсяКозак молоденькі стоїт і смиєтьсяНа тобі дівчино три рублі на милоТри рублі на мило а десеть на пивоМилом умивайся пивом упивайсяКоб мати не знала з ким доня проспала

Про це сміяння над дівчино пев-но й ішлося в згадуваній раніше пісні з Мельника Ці ж пісні ndash це свого роду laquoжиттєва наукаraquo для дівчат яких ніх-то в сімrsquoї не усвідомлював що це таке статевий акт та чим він може скінчити-ся Бувало що й дівка після такого не до кінця свідомого спання з хлопцем не могла зрозуміти звідки взялася в неї дитина

У підляському фольклорі немало таких laquoповчальнихraquo творів які мають усвідомити дівчатам яка поведінка не надто розумна та чого слід вистеріга-тися

Не стуой діевка з козакамиБуде тобіе ліхоЯк стояла так стоялаТемна нуочка зашлаНерозумна дивчинонькаЗ їми спати пошла (Малинники)

Найбільшим соромом чи то для ді-вчини яка не laquoдоносила віночкаraquo чи то для невірної жінки було не лише знущання хлопця і сміх громади але й байстрюк ndash реальний наслідок грішної любові за що в давні часи могли й по-карати вигнанням із села Саме про це й писав Тарас Шевченко в поемі laquoКа-теринаraquo На Підляшші немало пісень в яких дівчина laquoдогуляласьraquo та коли-ше малу дитину або кидає її в Дунай Цей мотив знайдемо між іншими в піс-ні laquoГиля гиля шери гуси на водуraquo з Орішкова

Часто героїнями того роду тво-рів ставали невірні дівчата або жінки яких наречені чи чоловіки пішли слу-жити у військо або просто кудись виї-хали Нерідко ці пісні мають форму ді-алогу між жінкою та чоловіком І хоч доказ зради ndash видимий то винна ча-сом ще й пробує обдурювати обдуре-ного вже чоловіка

ndash Здраствуй мила здраствуй чорнобриваЧия в тебе у хаті дитинаndash Й була в мене циганонька вчораІ спокінула дитину малуюndash Брешеш мила брешеш чорнобриваЦиганськая не така дитинаndash Був у мене хлопець молоденькіЗаночовав три ночкі темненькі (Бистри)

Подібний сюжет знайдемо в рекрут-ській пісні laquoОдна гора високаяraquo з Ми-куличів в якій молодий рекрут про-сить свого товариша щоб попильну-вав його дівки Коли він вертається зі служби виявляється що товариш по-пильнував занадто добре Тому й не дивує злість на укохану та приятеля

Козак з войска вертається іде він до хати Мале дитя малєсеньке рачкує по хатиВолів би я з коніе впасти головку побитиЧим з тобою товарищу горилоньку питиВолів би я з коня впасти то й на смерть забитисьЧим з тобою дивчинонько типера ожинитись

Історію гулящої вдови що поро-дила двоє діточок яких потім вки-нула в Дунай розповідає пісня laquoШто ж то за вербаraquo з Орішкова Додатко-во зrsquoявляється тут мотив кровозмі-шання ndash коли 20 років пізніше сини вертаються додому вдова хоче вийти за одного заміж та за другого вида-ти свою дочку

Ой ти вдова ти вдоваВ тебе дурна головаСин матери не береСестра за брата не йде

Дівка або молодиця в якої нешлюб-на дитина зустрічалася найчастіше з засудженням сільської громади Звідки й проби абортів які нерідко кінчалися смертю жінки а також вбивства нена-роджених дітей про що підляський на-род склав багато пісень Коли погово-

рити зі старшими жителями міжріч-чя Нарви та Бугу виявиться що ці піс-ні ndash небезпідставні та вбивства немов-лят траплялися (про що й громада час-то знала)

laquoЦиган циганку повалів на лавкуraquo тобто як laquoцеraquo

описували в піснях Попри глибоку моральність народу і

табуйованість теми сексу еротичні мо-тиви постійно присутні в українському фольклорі Їх багато також у піснях ви-конуваних на Підляшші між Бугом та Нарвою де ndash як виявляється ndash спокон-віку співали не лише про чисту любов але й про сексуальні зносини

Сексуальні контакти в підляських піснях окреслюється по-різному хоч найчастіше зrsquoявляється метафора за-стелювання постелі laquoпостелємо куме біелу постіелюraquo та спання laquoдивчи-нонька спати пошлаraquo laquoз Іваном спа-ті ляжуraquo laquoз дівчинятмі начоваліraquo laquoхло-пець молоденькі заночовавraquo laquoлягла спати призаснулаraquo laquoу ліес пушлі спа-

тіraquo Зрозуміло пісень у яких зrsquoявляєть-ся це евфемістичне laquoспанняraquo не браку-вало під час весільних ритуалів зокре-ма у звrsquoязку з першою ніччю молодих Для прикладу у понеділок гості моло-дої (придане) співали

Ой вишла вишла з-за ліеса хмараЗ кім млода Манєчка сюю нуоч спалаЧи з козакамі пуд каліноюЧи з млодим Ванєю пуд периною

На це гості молодого відспівували

Не з козакамі пуд каліноюНо з млодим Ванєчком пуд периною (Чижі)

Найбільше безпосередніх окреслень злягання у жартівливих сороміцьких піснях

Той добрий той добрийЩо кози риежеНаївся козиниНа бабу ліезе (Орішково)

Генрик Родаковський Селянка яка тре льон (Галичина 1859 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 36 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201537

Не бракує в підляських піснях опи-сів сексуальних актів які хоч евфеміс-тичні то й зразу зрозумілі Найцікаві-ші в тих яких героями ndash кум і кума

Як пушов кум до кумиА кума мите хатуОй кидай кумо хатуПідемо в загатуЯк пошов кум гореюА кума доліноюЯк зробився кум півньомА кума курицьою

Безпосередній опис коїтусу та його наслідків маємо в дуже популярній у регіоні та по всій Україні пісні

Чи я тобіе не казала чи не говорилаНе кладіся коло мене бо зробіш ГаврилаА ти мене не послухав коло мене клавсяА теперка не питай скуоль Гаврило взявся (Чижі)

У жартівливих весільних чи хрес-тинних піснях знайдемо також інші більш досадні описи як-от laquoциган ци-ганку повалів на лавкуraquo тощо

Цитовані вище пісні не викликають ніяких сумнівів щодо їхнього еротич-ного змісту Проте у народних творах знайдемо чимало прихованих метафор повrsquoязаних зі зляганням які часто зо-всім laquoнепрозоріraquo навіть для самих но-сіїв фольклору та й любителів україн-ського архаїчного репертуару От на-приклад обробка коноплі Михайло Красиков упорядник книжки Україн-ські сороміцькі пісні виданої у Харкові 2003 року зазначає що саме laquoпроцес обробки коноплі ndash це супереротика яка і не насниться Голівудуraquo Як при-клад він наводить пісню про laquoдобро-гоraquo кума який нібито допомагає кумі по господарству Також у піснях з Під-ляшшя не бракує оцих чемних кумів що рвуться допомагати своїм кумам

Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі сіеяти обицавсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі волочити обицявсяndash Кумцю моя рибцю мояА хто ж тобіе то й поможе як не я Ой кум до куми заліцявсяКолопенькі витирати обицявся

А далі йде

Колопенькі вуон ірвати обицявсяВуон мочити колопень обицявсяВуон і терти колопенькі обицявся (Кошки)

Ось і чергова підляська пісня від-крила своє нове приховане значення

Як видно хоча б на прикладі наве-деної пісні все тут спирається на гру слів Бо як зазначає цитований уже М Красиков laquoЩоб розуміти еротичний фольклор треба знати певний код тоб-то усталені порівняння метафори ев-фемізми враховувати контекст пісен-ний та побутово-обрядовий і т інraquo

Окрім обробки льону і коноплі ін-шими виробничими процесами що найчастіше уподібнюються зляган-ню є биття або тертя laquoБиття й само по собі часто асоціюється з коїтусом ndash за-значає М Красиков ndash тому дід який laquoбабу бив-бив колотивraquo mdash не садюга він лише чемно виконує свій шлюбний обовrsquoязок (бrsquoє він до речі найчастіше все тією ж laquoкочергоюraquo)raquo

Чи в наведеній нижче підляській пісні маємо оцей другий прихований сенс

Чириз сад виноград чириз бандарилкуВиде старий бородатий молодую жинкуТо виде то нисе то бире йїе битиПитається добрих люди що з єю зробитиВитнув раз витнув два тіло почорнілоЦиловав вуин дві неділі коб їй не болілоПушов вуин до пана ради розказатиА пан йому приказав місяць циловатиЦиловав вуин місяць то ще й три неділіОдвернися моя мила бо вже й надоїло (Черемха) Сексуальні асоціації викликає та-

кож багато багато інших виробничих процесів та дій орання грання тобто музикування чи лікування

Боліт куми прави буокНа котори куом прилюогОй дана ой данаЛягай жуонко на тапчанЯ поліечу тебе самОй дана ой данаЯк зачав вуон ліековатиПовтикалі діети з хатиОй дана ой дана

А хто ж тебе так учивКоб ти мене так лєчивОй дана ой дана Учив мене твуой своякКоб я тебе ліечив такОй дана ой дана (Кошки)

Навіть процес їжі і годування може мати свій еротичний підтекст бо ж чому кум просить в куми щоб спекла йому гусака Або навіщо кум годує куму ягідками

Їеж кумо ягодкіКоториї солодкіА котори гуоркіТо для меї жуонкі (Мельник)

laquoБорозюонку розкопаєм і обоє полягаємraquo Де підляшани

займалися любовrsquoю

У текстах народних пісень знайдемо нерідко відповідь на запитання де під-ляські селяни найчастіше laquoцеraquo роби-ли Звичайно мусило бути по-божому в хаті під периною

Муж мене набrsquoє соломіноюПогодімося пуд периною (Тростянка) За текстами пісень підляшани коха-

лися й laquoна печіе пуд кожухомraquo Взагалі піч часто зrsquoявляється у народних піс-нях у сексуальному контексті

Ой казалі люде што Тетяна вмерлаА Тетяна на печи ногі вверх задерлаПриїехалі козакі Тетяну ховатіА Тетяна на печи стала реготатіНе ховайте попи не ховайте дякіНехай мене поховают хлопці-неборакі (Тиневичі Великі)

Ой живуот же мніе болітОй на піеч же мене гонитТо й на піеч на лучинуПопарити животинуЯк лучина не поможеКакарузу дайтеКакаруза не поможеМілого шукайте (Орішково)

Ця пісня популярна в українському фольклорі Знайшлася вона хоча б у за-писах Федора Вовка (1847-1918) укра-їнського антрополога етнографа архе-олога та літературознавця До речі ку-курудза частий мотив українських со-роміцьких пісень

Важливим місцем повrsquoязаним із зляганням є в українському фольклорі комора laquoНаїевшися напівшися пуой-дем до комуоркіraquo ndash пропонує кум кумі в приспівці з Малинник Узагалі цілий весільний обряд першої ночі молодих зветься й laquoкомороюraquo а пісні часто не-пристойні що їх тоді виконувалося ndash laquoкомірнимиraquo

Бувало що селяни займалися сек-сом на лавці в загаті в саду в лісі чи навіть у борозні тобто в довгій рівній заглибині в землі проведеній плугом

Раз послала мене матиЗельоноє жито жатиА я жита не жалаВ борозюонці лєжалаБорозюонка узенькаНе поміестимосяБорозюонку розкопаємІ обоє полягаємБула нуочка малєнькаНе натіешиліся (Гределі)

Згадується також інші місця харак-терні для сільського краєвиду

На болоті стожок сіенаТам послана постіель біелаТам ми будем вечератіТемну нуочку начоваті (Тиневичі Великі)

laquoСолодкє як міед кошлате як медвіедьraquo

Виявляється що в ndash здавалося б ndash laquoпорядномуraquo підляському фольклорі можна знайти немало евфемістичних або й доволі однозначних окреслень жіночих і чоловічих статевих органів Наприклад у коротеньких нерідко об-сценних піснях знайдемо такі назви жіночого статевого органу як борона вовк питуха ластувонька сюся дзюр-ка потка чоловічий орган зветься тут соловей або просто хуй Бувало що не-пристойні слова підляські виконавці заступали словами той тая Найбільше прикладів маємо серед весільних а та-кож хрестинних творів яких героями кум і кума

Прийшов кум до кумиПозичати борониКума ногу пуднялаО де куме борона (Орішково)

Прийшов кум до кумиПозичаті боркаКума ногу пуднялаПоказала вовка (Тиневичі Великі)

Напиліся гориліці напиліся медуndash То за того соловrsquoя що в кума спередуНапиліся гориліці напиліся медуndash То за тую ластувоньку що в куми спереду (Черемха)Кумуся ти кумусяВеліка в тебе сюсяВеліка не малаяЯк шапка в Миколая (Орішково)

Чи не найбільш досадною підлясь-кою піснею принаймні з-посеред тих яких не стидалися наспівати різним до-слідникам підляські виконавці є ве-сільна приспівка з Орішкова

Веселіся хуюВезут молодуюСтановіся рогомБо вже пуд порогом

До речі подібні не надто пристойні пісні в українському фольклорі дослід-ники фіксують вже з початку ХІХ сто-

ліття Знайдемо їх хоча б у збірці Бан-дурка Українські сороміцькі пісні ви-даній у Києві 2001 року Знайшлися в ній твори еротичного змісту нерід-ко з ненормативною лексикою записа-ні такими визначними фольклориста-ми етнографами чи поетами ХІХ сто-ліття як Зоріан Доленга-Ходаковський Тарас Шевченко Платон Лукашевич Павло Чубинський Іван Франко та Фе-дір Вовк Для прикладу пісня записа-на польським фольклористом Зоріаном Доленгою-Ходаковським (1784-1825) подана в згаданій книжці

Одчиняйтеся дверціЇде хуй у матерціДивітеся молодиціОнде хуй на палиці

Так що підляські сороміцькі пісні ndash це не laquoвидумкаraquo ХХ століття але еле-мент фольклору закорінений у ньому з давніх-давен

Слід згадати що народна співачка від якої вдалося записати цитовану ра-ніше непристойну підляську приспів-

Тарас Шевченко Марія (1840 р)

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 38 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201539

ТРИБУНА ЧИТАЧІВUkraiński bdquoklubrdquo w Lublinie

Podczas studioacutew w Lublinie zaczęły się moje pierwsze kontakty z ukraińsko-

ścią Zindoktrynowani przez Białoruskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne uwa-żaliśmy się za Białorusinoacutew Co roku na początku października starsi już studiu-jący koledzy wychwytywali wszystkich przybyłych z tzw Białostocczyzny a do-piero co zaczynających studia To samo było z młodymi ludźmi przybywającymi z okolic Chełma Hrubieszowa czy Włoda-wy Ich z kolei odnajdywali ich krajanie

Starsi koledzy informowali nas że w Lublinie jest bdquoklubrdquo miejsce gdzie moż-na potańczyć poznać nowe dziewczyny pohoworyty po swojomu zagrać w brydża czy w szachy Umawiali nas i nasze znajo-me koleżanki i prowadzili na ulicę Hem-

pla do bdquokluburdquo ndash pokazywali drogę Potem każdy z nas miał kogoś znajomego i bdquopaję-czynardquo oplatała wszystkich nie tylko stu-diujących na UMCS-ie ale i na Akademii Rolniczej czy na Politechnice Lubelskiej Istniała niepisana i niewymawiana zasada do bdquokluburdquo ściągamy tylko bdquonaszychrdquo tj prawosławnych

Ileż potańcoacutewek i prywatek odbyło się w klubie Ileż to rocznikoacutew wspomina to miejsce ileż to miłości tam się narodziło ileż to małżeństw bdquowyszłordquo z bdquokluburdquo Co piątek i sobotę klub pękał w szwach dwa małe pokoiki często były za ciasne i tań-czono na korytarzu Tu świętowano pra-wosławnego Sylwestra tu urządzaliśmy zapusty

bdquoKlubrdquo był siedzibą lubelskiego oddzia-łu Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno--Kulturalnego Tam poznałem bdquoprawdzi-

wychrdquo Ukraińcoacutew ktoacuterzy nie proacutebowali nas indoktrynować czy uświadamiać Ale wielu z nas z Poacutełnocnego Podlasia zaczy-nało się zastanawiać dlaczego moacutewimy podobnie a bdquojesteśmy Białorusinamirdquohellip

Potem na nas stałych bywalcoacutew spadł obowiązek wychwytywania młodszych koleżanek i kolegoacutew przybyłych z woj białostockiego Poacuteźniej to oni przejmowali pałeczkę sztafety

Niejednemu Szanownemu Czytelniko-wi łza zakręci się w oku i coś piknie w ser-cu gdy przeczyta te słowa

Pozdrawiam byłych bdquoklubowiczoacutewrdquo

Arkadiusz KULGAWCZUKBiałystok

PS Niedawno były redaktor naczelny bdquoNBiNrdquo Mikołaj Roszczenko poinformo-wał mnie bdquoKluburdquo już nie ma

Іван КИРИЗЮК

З циклу Калейдоскоп життя ку сама родом з Поличної Від неї та-кож інші сороміцькі весільні пісні

Ой нікому так немаЯк нашому ЮркуЗаплатив гроши давНе попав у дзюрку

Ти до мене козакаЯ до тебе вальцяВозьми муху за питухуКомара за яйця

Проте чи не laquoнайцікавішийraquo опис жіночого статевого органу знайдемо в іншій пісні з ПоличноїОрішкова

Ти іграй іграчуТо я тобі заплачуТо я й тоє тобі дамЩо й ти зроду не видавА солодкє як міедА кошлате як медвіедь

Іншу весільну приспівку в якій зна-йдемо нецензурне слово на окреслення жіночого статевого органу вдалося за-писати в Курашеві в ґм Чижі

Што вам бабочкі датіШто вміеєте співатіЧи попелу коробкуПересипаті потку

Цю приспівку весільні гості співали жінкам які приходили на весілля сто-яли за порогом та своїми часто непри-стойними піснями дратували гостей

А ось пісенька зі Збуча

Ішов ҐунджерСпоткав ГапкуОбдер тую (потку)Пошив шапку

Символічні натяки сексуального змісту зафіксовані також у традицій-них українському фольклору образах laquoкучерявої мrsquoяточкиraquo laquoпетрушечкиraquo laquoсолоденької яблунькиraquo або laquoрозло-жистої капустонькиraquo laquoглибокої крини-ченькиraquo чи laquoкопанкиraquo Вони присутні зокрема образ пертушки також у під-ляських піснях

Старший сват старшуй дружціЗробів Мітю у петрушціА петрушка кучераваА дітіна рудавая (Курашево)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у пиртушціЩе й питрушка ни зиходитА вже дружка ґруба ходит (Черемха)

Старши сват старшуй дружціЗробив сина у петрушціНа печіе под кожухомЗробив сина з одним ухом (Орішково)

До речі у записах українських со-роміцьких творів можемо знайти свого роду laquoзакінченняraquo цієї приспівки

На печі під кожухомЗробив хлопця з одним вухомЧоловіче де ти ходишЧом ти вуха не доробиш

Слід згадати що подану вижче соро-міцьку пісню записав український ет-нограф і фольклорист Платон Лукаше-вич (1806-1887) То черговий доказ що непристойний підляський репертуар доволі давній

Про стосунки між кумами які ближ-чі ніж дозволено говорить інша під-ляська пісня де зrsquoявляється ця метафо-рична петрушечка

І лід тришит і вода пищитА кум до куми гусака тащитОй ти кумушкаТи голубушкаСпечи гусакаЩоби юшечка булаІ юшечка і петрушечкаКума люба кума люба кума душечка (Черемха)

Чи також у цій підляській пісні в якій зrsquoявляється і петрушка і капуста приховані сексуальні натяки

Кучеравий Іван на капусту оравПоганяти волікі дівчиноньку найнявОй гай гай гай зелєнесенькіКучерави Іван молодесенькіІ капусточка і петрушечкаКучерави Іван ndash моя душечка (Гределі)

Закінчення на 42 стор

Журавель

Повернулась на ПідляшшяОдвічна радістьРідних земельСтоїть у поліРанковою пороюНемов почесний гістьСизокрилий ЖуравельВікна моєї хатиВ собі вмістилиВесняний теплий деньТакий зеленийЩе й без вітруПовен радостіСільських людей

Поезія

Поезія Мов решетоПересіваєПеремелені грудьмиПережиті літаВоля творінняДосвітСтає рутиноюНа дорозі до славиА людиніТреба віри і хліба

Реальність

Вулиця насміхаєтьсяЗ laquoгладкихraquo промовПолітиківРеалізмТо розум юрбиЯкого хватаєУ час колиСтає братом анархіїА реальністьЄ гола

МолодістьПригадалась терпкаМолодість мояКоли любовСвячену та чистуМріявНосити в грудяхНа жальТобі Не вистачало хистуСпівати разомРідну піснюНа ПідляшшіНа йогоЗаквітчаних просторах

ФальшЗневіраСтараєтьсяРоздовбстиНа дрібниціНашуДостойністьВчорашній laquoборецьraquolaquoЧоловік правдиraquoСтав нині ПаскудствомВипханимСтружинами фальшуСкорумпованого laquoлібералізмуraquoВатагиЗдичавілих собак

ІстинаШукаючи правдуДійсноНе разВходим в реальністьЯку бачимоСвоїми очимаВ нашій головіНаглоПоявляються враженняВисказати їхНеспроможний ЯзикУстаНіміють

Доля

Доля Гне до долуТіло і волюНе слухаєПроханняМолитовРозмазуєНаше щастяСтидомВицілуваних губНе разОбманомХоче втягнутиНа дорогуВ тупик

Торжество

Князь ДанилоЗалишивСебеВеликимЗrsquoєднавшиВолиньПідляшшяГаличинуПід берло і коронуПравославнуРуську сторонуУ той часНа поляхЗа ДорогичиномЗбулосьВелике торжествоПокорилаНаша рать ворогівМножество

Ірині

Пливе в небіБілий лебідьРанкова тишаВ найглибшихГлибинахБере тебе за рукуЧастую сокомБілостволих березПопрошуЛюбови запорукуХай стережеСіренький соловій

Песимізм

Нема тебе тут ndashНа сільській лавочціЖаль тогоЩо проминулоУсміхнувшисьНа митьГолубимиПелюстками льонуРозпливлось в стерніЖиттяВ моїх долоняхТвояДарована хустинаА на їй ndashМоя сльоза

Кривrsquoятичі

Достойно кружляютьЛелеки над селомЯ кланяюсь їм чоломУмивши лицеРанковою росоюТішу очіНеба рідного красоюЖайворонкові пісніРозстелились у поляхТеплий цвіт весниНесу ndash в грудях

Кривrsquoятичі 21 березня 2015 р

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 40 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201541

ХРОНОЛОГІОН 2014ЦИМ РАЗОМ ndash ЛЕМКІВСЬКИЙ

(Зі своїх думок все точно списав Юрій Гаврилюк)04102014 р РеґетівЗаїхав вже на Лемківщину ndash такий був laquoгеніальний планraquo щоб поєднати від-починок від компrsquoютера й Інтернету з фотопрацею на осінній Лемковині та ще й зі 105-річчям Антонича (а може 5-річчям його 100-річчя) яке випадає вза-втра

І ось сиджу ранком за вікном хмар-но й імлисто-туманно у хаті Кобаків А точніше хижі бо вона оригінально лем-ківська й старовинна (по-сусідськи для прикладу вже типова інтернаціональ-на laquoмурованкаraquo) хоч зрозуміло мо-дернізована Але елементом модерні-зації став химерний та примхливий ко-минок (камін) отже хижа вийшла тро-хи димна й курна То поряд з модерніс-тю маємо й присмак історичності

До речі про лемківську історичність чув я в laquoрадівіraquo коли їхав ніччю з Хол-ма до Ланцута Бо то бачте в laquoРадіо-

вій трійціraquo читають (laquoБоґусьraquo Лінда та з самим автором) книжку Анджея Ста-сюка bdquoWschoacutedrdquo Є там дещо про Лем-ківщину принаймні в цьому фрагмен-ті який читали Було й про це що на Лемківщину приперлися дядьки з Бал-кан які порущилися idt itp etc тощо Отже ndash питання етногенезу лемків кла-няється волохи до нього причетні чи ні Багато laquoлюдей вченихraquo вважає що волохи причетні Але самі лемки ndash не-залежно від своєї вченості ndash якось не дуже переймаються цим і більш заці-кавлені своїм походженням від літо-писцем Нестором згаданих білих хор-ватів та зі здогадом про своє кирило-мефодіївське хрещення Виходить що незалежно від цього хто має тут рацію важливішим є не тілесно-генетичний але духовний родовід а він чи то на Підляшші чи то на Лемківщині ndash від Святого Володимира хоч би від цього

що в парі зі своєю рівноапостольною бабусею Ольгою намальований у церк-ві в Квятоні

05102014 р Реґетів(День народження Антонича)Місяць на небі ndash вже майже повнийСьогодні на Новицю засвітило сон-це В пятницю було дощувато вчора хмарно й туманно Й над околицею ві-сило очікування А може це тільки мені так здавалось Коли їхав вчора з Нови-ці вже в сутінках дуже активною вия-вилась природа А може це тільки мені так здавалось В кожному разі спершу laquoатакувавraquo мене заєць відтак на вузьку смугу асфальту (тут багато саме таких вузеньких доріг ndash на одного їдучого) вибігла хіба миша і через мить кинуло-ся на неї щось крилате ndash може якийсь птах-мишолов

06102014 р РеґетівПовернувся із фототуру Почався день непоганим сонечком у Реґетові і Сме-реківці Сміхом-жартом можна б ска-зати що коли б я не приїхав на фото-графування яке без доброї погоди зо-всім не робота то Лемківщина б певно втопилася у воді Бо ndash може й найстар-ші лемки не памятають ndash зразу піс-ля laquoЛемківської ватриraquo у Ждині поча-лося дощепаддя й водолійство Час від часу лише день-два було кращої пого-ди І справді де б не ходив і не їздив то вода всюди ndash мокро й болотнисто До-бре що тут дороги ґрунтові не такі як у нас на Підляшші що зразу колесами закопаєшся у ґрунт мякий Тут калюжі laquoтвердіraquo ndash можна в них сміливо вїж-джати бо під сподом камянисто хоч бродом їдь хоч дорогою яка водяними laquoочимаraquo до тебе підморгує

Ну й поїздив такими дорогами бо вибрався в ці села яких вже немає зре-штою кожне село в якому немає лем-ківської родини ndash неіснуюче Але почав свою мандрівку з сіл ndash існуючих адже вони підписані двомовними таблиця-ми з назвами сіл (хоч деякі з laquoпомил-камиraquo) RegietoacutewРеґєтів ZdyniaЖди-ня KoniecznaКонечна GładyszoacutewҐла-дишів

Кожне село без лемків ndash неіснуюче Назнайова так само як Довге та Свіржова ndash неіснуючі абсолютно

З Конечною не маю щастя бо пробу-ючи зафотографувати тутешню церкву до речі зовсім не типово лемківського північно-західного стилю трапляв досі то на дуже хмарну погоду а то на ре-монт (вся в риштуванні) І сьогодні му-сив трохи під храмом постирчати адже тут сонце ще хмарами ранковими вми-валося

То й мав час пороздумувати над по-чутим саме в laquoрадівіraquo ndash що польський історик Модзелевський отримав наго-роду за автобіографічну книжку про іс-торію Навіть пустили laquodźwiękraquo з його самого висказуванням що хотів би сво-єю книжкою заохотити людей пригля-нутися історії по-новому От хоч би справа Росії ndash ми не хочемо розуміти Росії бо з нею в конфлікті але коли з кимсь ми в конфлікті то саме нам дуже треба його розуміти щоб можна було замиритися Не знаю ще що він нам у книжці про це написав але зрозумі-ти причини чийогось біснування це не значить підійти до нього зі зрозумін-ням та по голівці бідненького поглади-ти З моїх же спроб laquoзрозуміти Росіюraquo виходить приблизно таке що вся при-чина конфліктів з Росією України від завжди та світу від сьогодні насампе-ред в цьому що саме Росія ndash неспро-можна зрозуміти світ та принципи його успішного функціонування та постій-но здивована й розлючена що від цьо-го світу постійно відстає та й немає від нього laquoуваженіяraquo (пошанівку) Але ж на laquoуваженієraquo всі великі держави пра-

цювали довгими ndash не десятиріччями але сторіччями тисячоліттями навіть То й в московитам пора взятися до пра-ці замість триндіти про свою laquoвеличraquo laquoвелику перемогуraquo та ревіти про під-лість Заходу зокрема Америки Але ні-чому дивувати адже Росія це практич-но така собі анти-Америка вийшла бо там всі вважалися так само вільними й післали геть англійського-велико-британського короля з його лордами та йншими прихвостнями А у Московії всі рівнялись у більш особливому еґа-літаризмі всі такі самі раби ndash царські холопи отже зовсім ясно чому крем-лівська пропаганда саме на США най-завзятіше гавкає й найголосніше боч-ку котить котра як знаємо саме з ро-сійської приповідки чим порожніша то тим голосніше гуркотить

Врешті сонечко перервало ранко-вий туалет трохи усміхнулося й конеч-нянську церкву зазняв я Та погнався до Чорного в якому може й одна хата засе-лена є але село неіснуюче Колись я тут був як ще церква стояла ndash опущена з дірою в стіні через яку можна було уві-йти й порізані ікони в іконостасі поди-витися Було це влітку 1983 року коли перший раз навідався на Лемківщину Навіть тоді віршеподібний твір про цю церкву написав та читав його на літера-турному конкурсі під час першої laquoЛем-ківської ватриraquo яка була саме тоді у селі Чорна (а є ще на Лемківщині й Чирна ndash в обох церкви стоять на своєму місці римо-католики в них моляться) Зараз

чорнянська церква у скансені в Новому Санчі отже з села залишилися камяні хрести й характерні лише для цієї око-лиці також камяні каплички при до-розі колись сільській вулиці Та цвин-тар на якому зараз виявив сліди укра-їнської національно-ремонтної актив-ності ndash синьо-жовті стрічки на огорожі та памятники в процесі консервації чи більш по-українськи кажучи ndash рестав-рації Але людей не було видно лише до ніг через неувагу мою приклеїлося коровяче гімно бо виходить що цей який тут тримає коровячий погін хіба вирішив своїм молочницями цвинтар-ну траву laquoпокоситиraquo

У невидимому селі Чорне на само-му долішньому кінці стоїть мурова-на капличка всередині отинькована Коли я тут був у 1983 році побачив що сере дину хтось прикрасив малюнка-ми з релігійними сценами Малюнки а властиво рисунки чорною крескою були нібито примітивні але водночас захоплюючі можна б сказати ndash наслі-дуючи хвальний манер Тадея К ndash гені-альні Чомусь найбільш вдалим і ціка-вим виглядало зараз вже зовсім вицві-ле зображення чорта Але автор хоч для мене зовсім анонімний поклонни-ком сатанізму хіба не був Може то так як з цією проблемою акторів ndash перекон-ливо зіграти зло легко але як показати добро без пересолоджування Зло це ж по суті момент лихого вчинку добро це більш процес розтягнутий у часі та ndash якби мало яскравий

Реґетів ndash новозбудована православна церква св Архангела Михаїла Вона лем кам для молитви Всевишньому бо тутешні корови так принаймні

переконує в своїх віршах Антонич ndash моляться до сонця

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 42 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201543

За Чорним була річка з бродом й зра-зу за нею цвинтар села Довге Тут уже жодних інших ndash окрім цього цвинтаря та хрестів і капличок ndash слідів людсько-го життя-буття тобто ні сліду хати Лише дорога Це саме в Незнайовій хоч тут роль забудови виконує laquoсту-дентська хатаraquo біля річки Ну й стоять laquoдвері до неіснуючого селаraquo У Свіржо-вій і дверей немає Тут суцільний гу-щар обабіч підтопленої водою доро-ги ndash калюжа при калюжі ще й грузь-ко Але ж це Магурський національний парк отже природа має умови для ре-ваншу Вдалося віднайти дві камяні фі-гури та сховані у деревині за річечкою цвинтар і церквище ndash з залишками цер-ковної маківки Можна собі уявити як виглядав краєвид коли сюди потрапи-ли найперші laquoпралемкиraquo та взялися за розчищення місця під свої хати пасо-вища й поля

07102014 р в РеґетовіСьогодні коли вже звечоріло займав-ся товарисько-національним життям тобто відвідав у Гладишеві ndash ну як ndash авторів журналу нашого laquoНБіНraquo що вже став трохи laquoі над Попрадомraquo У ході консультацій стало ясним що пра-вильним по-лемківськи буде запис laquoв хыжыraquo Отже ndash зараз черговий сеанс писання в хыжы Єви і Андрія К

Ще ранком виявилося що соняч-на погода помалу бо помалу вре-шті пришкутильгала з Підляшшя й на Лемківщину а точніше на бать-ківщину Антонича з-за Горлиць (як з погодою для прикладу у Зиндрано-ві чи в Команчі не знаю) Навіть по-хвалився одному автохтонові ndash пома-гав знайти цвинтар неіснуючого села Липна ndash laquoдобре що я з собою добру погоду привізraquo (Писання про це зву-чить як жарт з самого себе але така вже моя автоіронічна натура або й привичка бо вона також у кров вхо-дить як ртуть або свинець ndash це вже ремінісценції мого колишнього захо-плення хімією а хіба більш її laquoгума-нітарноюraquo частиною)

З самого ранку перся до Чорного бо вчора не помітив у гущавині памят-ника присвяченого Максимові Сан-довичеві й Талергофові а властиво його жертвам який 1934 року поста-вили на луці laquoПравославные русские люди Лемковщиныraquo Зараз лука зарос-ла тому памятник у кущах а й laquoпра-вославних росіян Лемківщиниraquo також важко знайти Але від цього що laquoори-гінальні москвофілиraquo вже вимерли на-

Закінчення з 38 стор

От і виявляється що як на підлясь-ку так і на загальноукраїнську laquoпе-трушкуraquo у фольклорі можна дивитися як на ще одне евфемістичне окреслен-ня жіночого статевого органу

Також laquoпиріжокraquo як і laquoкачкаraquo або laquoкуркаraquo ndash усталений художній аналог жіночого статевого органу в україн-ському фольклорі Не інше символічне значення сковороди

Таких евфемізмів в українських у тому числі підляських піснях дуже дуже багато Ось приклад весільної пісні з Черемхи що популярна також в Україні Її співали коли молода прибу-вала до нареченого

Тупу коники тупуПривезлі ми вам ступуНі скрині ні пириниНі з єї господині

Здавалося б нічого тут сексуального нема Проте чому співається про ступу ndash посуд у якому неочищені зерна пше-ниці ячменю проса чи гречки товкли на крупи А тому що в народній свідо-мості вона символізувала жіноче лоно Коли ще співалося поряд про товкач який був символом прутня це й нага-дувало сексуальний акт

Слід додати що у фольклорі при чому не лише українському потужний еротичний символізм має й образ коня Кінь ndash це палке бажання але також чо-

ловічий статевий орган тому й на при-таманний народним пісням образ напу-вання коня можна дивитися як на мета-фору статевих зносин

Символом чоловічого органу в укра-їнському фольклорі часто й буває щука та риба взагалі Чи це ж значить що в наведеній нижче петрівчаній пісні з Бо-брівки також приховані сексуальні на-тяки

Ой вийду я на гору крутуюСтану подивлюся на воду биструюЩука-риба грає і пароньку маєА я всьо думаю що пари не маюОй вийду я вийду на гору крутуюЧи ни зобачу шаблю золотую

Як видно в українському в тому числі підляському фольклорі еротичні теми займають багато місця З одного боку еротика тут подана з великою де-лікатністю з другого ndash помітний живий народний гумор та відвертість у став-ленні до теми статевих зносин чого доказом є хоча б ненормативна лекси-ка Бо ж народ з одного боку боронив традиційної моральності якої виявом було негативне ставлення до дошлюб-них стосунків але з другого ndash мав здо-ровий підхід до любовних зносин які є чимось натуральним оскільки від них залежить продовження роду

Далі буде

Людмила ЛАБОВИЧ

Світ народної еротики

Щоб ніхто не забув як це село звалося за свого існування

віть в Америці не стало нічуть легше адже лемківська громада з кущів хи-тань щодо свого самовизначення так і не вийшла Ну але це матеріал для роз-думів та записів ndash головою й рукою ndash самих її членів а я тут передусім на те щоб зафіксувати у пікселах красу й все що було створене руками колишніх бескидових русинів та варто щоб про

нього розповісти сучасному світові (а як воно цікаве то й світ майбутній не обмине увагою та памяттю)

Але на разі сучасність а в ній годи-на пізня в коминкові горить ndash отже в хыжы тепло й спати треба бо день за-втрашній гряде а місяць ясний на небі дає надію що й він буде від самого ран-ку сонячним та фотографічним

20052015 р Горлицкий Ринок1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Гор-лицraquo20052015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях Пл Двориско 51800 Виклад отвертий др Артура Іжицкого про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора 1930 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo21052015 р Греко-католицка церков свв Апостолів Петра й Павла в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором21052015 р Православна церков св Рівноапостольного Вели-кого князя Володимира в Криници1130 Панахида за Епіфанійом Дровняком ndash Никифором Зложиня квітів на Никифорів гробі парохіяльний цмонтір21052015 р Криницка топтана дорога (дептак) 1400 Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Крини-циraquo1630 Зложиня квітів при памrsquoятнику Епіфанія Дровняка ndash Никифора 21052015 р Музей Никифора в Криници-Здрою Бульвари Дітля 191700 laquoЯ ndash як інча людина ndash довкола Епіфанія Дровняка ndash Никифораraquo Дискусийний панель має приближити учасникам меньше знани и експонувани біографічни факти з життя художника а и новий погляд на творчіст Епіфанія Дровняка ndash Никифора Важним еле-ментом той дискусії буде внесок лемківской громади в пропагува-ня Никифора довголітні змаганя о його правдиве імrsquoя (приверні-ня персональних даних заміщиня двомовной таблици ініціатива будови памrsquoятника) а тіж ідентифікація з Никифором як важний чинник будуваня культурной тотожности лемків

20052015 р Горлицкий Ринок

Програма культурних заходів приурочених до Ювілею Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Фото Ю Гаврилюк

1900 Картина музиком малювана ndash концерт львівского гурту laquoТри кроки в нічraquo 1900 Фільмовий панель при криницким бульвари (подв Музею)laquoМоє друге імrsquoя ndash Никифорraquo ndash фільм зреалізуваний при Домі соці-альной помочи в ФолюшиlaquoНикифор якого я знавraquo ndash записи аудіо-візуальни Спогади най-старших свідків про Епіфанія Дровняка28052015 р Історичний музей Королівский Палац во Вроцла-ві ул Казимира Великого 351700 Вернісаж виставки XIV Лемківского Єрусалима laquoНотатник зо світаraquo Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Червень-липень 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Тижневий мистецкий пленер XV Лемківского Єрусалима laquoПо-трійний автопортретraquo

17-19072015 р Свято лемківской культури 33 laquoЛемківска ва-траraquo в Ждиниbull Виклад отвертий про житя и творчіст Епіфанія Дровняка ndash Ни-кифора bull Артистична акція laquoГосці приїхали Памrsquoяткове фото з Лемківской ватри в Ждиниraquo обrsquoєкт фестівалюbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок и пере-казаня іх наймолодшим учасникам Свята лемківской культури 33

14082015 р Лігницка Галерія Мистецтв Катедральна площа 1bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash Никифора

Вересен ndash жовтен 2015 р Центр культури ім БІ Антонича в Горлицях пл Двориско 5 bull Вернісаж виставки XV Лемківского Єрусалима laquoПотрійний ав-топортретraquobull Виставка інспірувана мистецтвом Епіфанія Дровняка ndash НикифораГорлицкий Ринокbull laquoНикифорів забавний світraquo ndash презентація зроблених забавок

Організатор Обrsquoєднання лемківВеце інформацій httplemkounionrepublikapl

08102014 р Б далі в РеґетовіПю сьогоднішню ранкову каву й роз-думую над вчорашнім підвечірнім фотографуванням памятника біля Чорного що його laquoрусские люди Лем-ковщиныraquo отже не русини але росі-яни поставили Так держава з цен-тром у Москві або Петербурзі про-тягом останніх двох сторіч наміша-ла багато й у наших землях На Під-ляшші моєму рідному безпосеред-ньо адже більш як сто років царська влада тут господарювала й не лише розвиток українського національно-го руху намагалася задавити та laquoоб-

щерусскієraquo ідеї насаджувала а совєт-ська в білорусів нас пошила до речі ndash у спілці з Варшавою якій laquoукра-їнські претензіїraquo до Дорогичинсько-Більської laquoземлі Руськоїraquo (так цю те-риторію як королі польські так і кня-зі мазовецькі колись називали а ли-товці з німцями їм підтакували) були нестерпними тому й вигадку про наше laquoбілорусинствоraquo охоче розпо-всюджувала вже від 1918 року тобто від укладення Берестейського миру

У Галичині дія ця була посеред-ньою ndash через місцевих русинів що побоялися або не вміли зрозуміти

Шевченка й Грушевського які русь-кий народ до політичного національ-ного життя воскрешали козацьким духом ndash аж українцями вони стали Ці laquoрусскієraquo галичани Лемківщини до Росії так і не приєднали але сво-їм несприйняттям laquoукраїнського на-ціоналізмуraquo й ворожістю до laquoмазе-пинстваraquo й laquoпетлюрівстваraquo стану-ли на заваді ndash спертого на етнічній емансипації й автоафірмації ndash наці-онального самовизначення лемків до якого то процесу формальні умо-ви ndash як в австрійську так і в міжвоєн-ну польську добу ndash все ж таки були

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 44 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201545

З хроніки подій на ПідляшшіЗакордонні гості в більській

школі

2-6 лютого Комплекс шкіл ім Адама Міцкевича в Біль-ську в якому понад 170-т ді-тей і молоді вчиться укра-їнської мови як рідної став місцем робочого візиту учнів і вчителів шкіл з семи країн Литви Туреччини Хорва-тії Франції Угорщини Сло-ваччини та Швеції Це учас-ники програми laquoComeniusraquo яка повrsquoязана з реалізацією навчальних проектів на те-риторії Єпропейського Сою-зу Метою програми є підви-щувати рівень знань на тему європейської різноманітнос-ті поширювати навчальну пропозицію шкіл заохочу-вати вивчати іноземні мови а також змінювати стереоти-пи що повrsquoязані з європей-ськими країнами

Шостий робочий візит в рамках програми laquoCome-niusraquo пройшов під гаслом laquoФотографія і кінематогра-фія як спосіб проводжен-ня вільного часуraquo Окрім зу-стрічей у школі її закордон-ні учасники могли оглянути цікаві місця Більська і Біло-стока та разом провести час Відбулася також презента-ція результатів проектних дій та концерт на якому не забракло українських акцен-тів ndash виступу українського ансамблю laquoРанокraquo що діє при школі Концерт україн-ських танців мав показати що регіон Польщі в який по-трапили учасники програми laquoComeniusraquo мультикультур-ний

Засідання СУП-у

9 лютого відбулося засі-дання Головної ради Сою-зу українців Підляшшя Го-ловною темою було обгово-рення справ повrsquoязаних із планованим зrsquoїздом Сою-зу українців Підляшшя Го-

ворилося також про освітні проблеми та питання повrsquoя-зані з рапортом польсько-го уряду до Ради Європи в справі реалізації Польщею рішень Рамкової конвенції про захист національних меншин

Меншини у Президента

12 лютого в Президент-ському палаці у Варша-ві відбулася традиційна зу-стріч Президента РП Бро-ніслава Коморовського та його дружини з представ-никами національних мен-шин у Польщі

Українську громаду в Польщі представляли д-р Андрій Артемrsquoюк ndash голова Союзу українців Підляшшя Петро Тима ndash голова Обrsquoєд-нання українців у Польщі і член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин а також д-р Гри-горій Купріянович ndash голова Українського товариства у Люблині представник укра-їнців у Спільній комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин а також член Союзу українців Підляшшя

У своїй промові Прези-дент РП наголосив на зна-ченні національних і етніч-них меншин у житті сус-пільства Передав також представникам різних на-ціональних громад ново-річні привітання З особли-вим словом Президент Ко-моровський звернувся до української меншини зга-дуючи трагічний контекст війни російсько-українсь кої на сході України Від імені меншостей слово взяв спів-голова Спільної комісії уря-ду та національних і етніч-них меншин у Польщі пред-ставник німецької громади ndash Рафал Бартек який нага-дав головні питання важли-ві для національних і етніч-них груп у Польщі

Світовий день православ-ної молоді

13-15 лютого в Білостоці та Супраслі проходили відзна-чення Світового дня право-славної молоді Узяли в них участь гості з Литви Німеч-чини України та Калінін-граду в Росії З України чер-говий раз приїхали пред-ставники Молодіжної місь-кої громадської організації laquoФОМАraquo (laquoФорум органі-зації молодіжної активнос-тіraquo) яка діє в Ковелі при Во-лодимир-Волинській єпархії православної церкви Мос-ковського патріархату При-їзд православних українців ndash це результат співпраці яка продовжується від вересня 2012 р між Братством право-славної молоді Білостоцько-Гданської єпархії та органі-зацією laquoФОМАraquo

Відзначення Світового дня православної молоді по-чалися першим у Польщі ба-лом православної молоді що пройшов у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці ndash laquoСподкахraquo По-чав його концерт українсько-го молодіжного колективу laquoДобринаraquo з Білостока який виступив з українським тра-диційним репертуаром ви-конуваним в основному на Підляшші і Поліссі

Під час балу молодь тан-цювала при звуках поль-ських українських білорусь-ких та російських пісень Закордонні гості презенту-вали свої народні танці та приготували декілька кон-курсів

Другого дня відзначень православна молодь побува-ла в Супрасльській академії де вислухала лекцію о Яна Койла про користування соціальною мережею Бра-ла також участь у спільних іграх і забавах а ввечері ndash у всенічному бдінні перед свя-том Стрітення Господнього в церкві св Івана Богослова у Супраслі

Відзначення закінчилися 15 лютого спільними молит-вами та міською грою Уве-чері їх учасники вислухали концерту гурту Східна Вар-шаваraquo (laquoWarszawa Wschod-niaraquo) в аулі Супрасльської академії

Відзначення Світово-го дня православної молоді то щорічна ініціатива Брат-ства православної молоді Бі-лостоцько-Гданської єпархії Від кількох років це міжна-родна зустріч молоді в якій беруть участь також молоді українці

Концерт гурту laquoСхідна Варшаваraquo

15 лютого в Супрасль-ській академії відбувся кон-церт laquoТам високоraquo гурту laquoСхідна Варшаваraquo (laquoWar-szawa Wschodniaraquo) який від кільканадцятьох років зби-рає реконструює та вико-нує вокальну музику Поль-щі України та Росії Прозву-чали на ньому традиційні польські колядки які є від-творенням архівних записів померлих уже польських на-родних співаків з Люблин-щини та Куяв а також пісні різдвяно-новорічного періо-ду записані під час етногра-фічних виїздів до села Старі Коні на українському Поліс-сі Серед виконаного у Су-праслі репертуару знайшла-ся також старовинна народ-на колядка з Підляшшя

Меншини у воєводи

16 лютого у Підляському воєводському управлінні в рамках циклічних новоріч-них зустрічей представники національних меншин Під-ляського воєводства біло-руси українці татари євреї литовці цигани та росіяни говорили про проблеми сво-їх громад У зустрічі окрім Підляського воєводи Ан-

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha-li się po całym Imperium Rosyjskim niektoacuterzy dotarli aż pod

chińską granicę Tam zastała ich rewolucja Pokonując przeszko-dy nie do pokonania wracali na swoją ziemię Zaczynali nowe życie Po latach mogliśmy się urodzić my mieszkańcy Podlasia Chełmszczyzny czy innych rejonoacutew wspoacutełczesnej Polski

bdquoJestem bo wroacutecilirdquo ndash pod tym tytułem Stowarzyszenie OrthNet we wspoacutełpracy z portalem biezenstwopl ogłasza kon-kurs dla potomkoacutew bieżeńcoacutew Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych oraz grupy do odkrywania własnej historii rodzin-nej czasu I wojny światowej tworzenia opowieści o niej oraz do dzielenia się nimi

Chcemy w ten sposoacuteb zachęcić do odkrywania i doku-mentowania własnych dziejoacutew a przez to ndash do wspoacutełtworze-nia opowieści o historii naszego regionu i kraju Zależy nam na przywroacuteceniu pamięci o bieżeństwie 1915 ndash jednym z naj-ważniejszych wydarzeń na ziemiach Podlasia i Chełmszczyzny czasoacutew nowożytnych ktoacutere do niedawna nie istniało w oficjal-nej historii Polski Mamy tu konkretne plany ndash powstałe w trak-cie konkursu prace staną się zalążkiem archiwum bieżeństwa ktoacutere zamierzamy stworzyć

Co należy zrobić

Przede wszystkim poznać swoją rodzinną historię poroz-mawiać z najbliższymi i dalszymi krewnymi lub sąsiadami wysłuchać ich wspomnień poszukać pamiątek zdjęć doku-mentoacutew itp Na podstawie zebranych materiałoacutew należy stwo-rzyć opowieść dotyczącą losoacutew własnej rodziny z okresu bie-żeństwa Forma tej opowieści zależy od inwencji uczestnikoacutew Można nakręcić film napisać opowiadanie esej sztukę te-atralną czy wiersz zrobić prezentację zdjęć czy materiału zdję-ciowo-tekstowego namalować obraz czy cykl obrazoacutew stwo-rzyć grę komputerową wystawić przedstawienie itp I nie jest to lista skończona Praca ma być ciekawa spoacutejna i zrozumiała I oczywiście dotyczyć rodzinnej historii z okresu bieżeństwa

Następnie ndash do dnia 15 lipca 2015 roku ndash należy swoją pra-cę wysłać na adres biezenstwocerkiewpl lub osobiście zło-żyć w biurze Stowarzyszenia Orthnet

Wsparcie i pomoc

W maju i czerwcu uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z konsultacji ekspertoacutew historykoacutew i znawcoacutew tematyki bieżeń-stwa ktoacuterzy będą doradzać gdzie i jak szukać oraz dziennikarzy i specjalistoacutew od multimedioacutew ktoacuterzy podpowiedzą jak ze zgro-madzonego materiału zbudować ciekawą i rzetelną opowieść

Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i jak stworzyć z zebranych materiałoacutew opowieść

Organizatorzy zapewnią roacutewnież wsparcie techniczne ndash uczestnicy konkursu będą mogli skorzystać z komputera z oprogramowaniem do montażu audio i wideo w biurze Stowa-rzyszenia OrthNet (w Białymstoku) wyznaczone osoby będą im też służyły pomocą techniczną

Szczegoacuteły oraz poradnik pojawią się na stronie ktoacuterą wkroacutet-ce uruchomimy Zachęcamy do śledzenia informacji na porta-lach cerkiewpl i bieżenstwopl

Kategorie

Zapraszamy dzieci młodzież i dorosłych Pojedyncze osoby oraz grupy ndash wspoacutelne poszukiwania mogą być łatwiejsze przy-jemniejsze oraz bardziej owocne

Prace można składać w trzech kategoriach indywidualnych Najmłodsi 0-16 lat Młodzież 16-26 Dorośli ndash powyżej 26 latStworzyliśmy też kategorię grupową ndash może to być rodzina

klasa wieś koło bractwa gminne i powiatowe ośrodki kultury itp wtedy opowieść powinna dotyczyć historii grupy ludzi lub przodka jednego z członkoacutew grupy

Nagrody

Na zwycięzcoacutew poszczegoacutelnych kategorii czekają atrakcyj-ne nagrody Ich ogoacutelna pula na dziś wynosi blisko 15 tys zł i mamy nadzieję że wkroacutetce jeszcze znacząco wzrośnie Aktu-alnie prowadzimy rozmowy z osobami i instytucjami ktoacutere fi-nansowo lub rzeczowo chcą wesprzeć nasz konkurs Zainte-resowanych zapraszamy do kontaktu awasylukorthnetorg tel 788663133

Spis nagroacuted w poszczegoacutelnych kategoriach podamy 15 majaJuż dziś możemy zdradzić że na pełnoletnich autoroacutew naj-

ciekawszych prac czeka niezwykła nagroda ndash wyjazd do Rosji w poszukiwaniu tych co zostali Pod okiem naszych ekspertoacutew będą mogli stworzyć opowieść dotyczącą ich losoacutew

50 uczestnikoacutew konkursu weźmie też udział w warsztatowym spotkaniu w Akademii Supraskiej podczas ktoacuterego będziemy rozmawiać o bieżeństwie oraz dzielić się doświadczeniem w po-szukiwaniu rodzinnych historii i opowiadaniem o niej

Projekt jest dofinansowany ze środkoacutew Muzeum Historii Polski w Warszawie w ramach Programu bdquoPatriotyzm Jutra

Sto lat temu nasi przodkowie ruszyli w bieżeństwo Rozjecha- Udostępnimy także poradnik jak prowadzić poszukiwania i

Konkurs bdquoJestem bo wroacutecili Przywracanie pamięci w setną rocznicę bieżeństwardquo

То й зараз коли з Лемківщини неба-гато що осталося це запитання laquoА що нам з собою зробити й ким бутиraquo надалі актуальне відповіді одних ndash мало для інших непереконливі а то й сприймаються майже як образли-ві Бо коли на laquoнаціональні запитан-няraquo намагаються відповідати не ін-телігенти з сягаючим кількох поко-лінь laquoвченим родоводомraquo а laquoпрості людиraquo або їхні нащадки в першо-му поколінні (до них і сам належу)

дуже часто емоції й переконання що хоч мало знаю то мені й цього досить (бо діло моє святе ж) беруть верх над фактами (а то й здоровим глуздом на-віть) Як то вже зрештою в Київсько-му літописі написано було ndash більш як вісім сторіч тому ndash на мале почали го-ворити велике

Звісно ndash з лемків робити laquoнаддні-прянцівraquo не має більшого сенсу так само як з підляшан ndash кожний хай буде українцем по-своєму Але ідея

ще раз вигадувати національне ко-лесо для мене не дуже переконлива та приваблива Кожна ж регіональна група навіть якщо проголосить себе окремим народом завжди буде зму-шена існувати в силовому полі яко-їсь нації й щоб вижити та зберегти-ся мусить знайти для себе сприятли-вий отже природно собі найближчий ndash laquoнаціональний фонraquo

Фото автора статті

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 46 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201547

джея Меєра взяв участь Мі-ністр адміністрації і цифри-зації РП Анджей Галіцький Українську громаду регіону представляв д-р Андрій Ар-темrsquoюк голова Союзу укра-їнців Підляшшя

Основні проблеми на які звертали увагу представ-ники нацменшин це було зменшення фінансових до-тацій на громадсько-куль-турну діяльність та змен-шення освітньої субвенції Важливою темою виявило-ся покращення співпраці се-редовищ національних мен-шин із самоуправліннями Говорилося також про но-велізацію Закону про націо-нальні та етнічні меншини і регіональну мову

laquoЕнейraquo у Білостоці

21 лютого польсько-укра-їнський гурт laquoЕнейraquo з Оль-штина виступив з концер-том у білостоцькому клу-бі laquoҐвінтraquo Ансамбль про-мував матеріал який знай-шовся на новому четверто-му уже диску групи ndash laquoPa-paranojaraquo що побачив світ 12 лютого Концерт у Біло-стоці був одним із 12-тьох під час концертної траси гурту по Польщі У деяких містах laquoЕнейraquo виступав із київською групою laquoКозак системraquo з якою записав піс-ню laquoБрат за братаraquo що при-свячена подіям в Україні

Інтеграційна зустріч у Надавках

22 лютого у Фільварку На-давки що коло Білостока відбулася інтеграційна зу-

стріч білостоцьких україн-ців Узяли в ній участь учні Комплексу громадських шкіл ім св Кирила і Мето-дія в Білостоці ndash у більшос-ті ті які вчаться україн-ської мови Приїхали також з батьками малята з між-садкового пункту навчан-ня української мови як рід-ної що другий рік діє при Самоврядному інтеграцій-ному садку 26 у Білосто-ці (на фото внизу)

Під час зустрічі було вог-нище почастунок лунала українська музика Атрак-цією для дітей стала поїзд-ка бричкою по мальовни-чих околицях розташовано-го неподалік Білостоцько-го музею села Для батьків ndash це була нагода познайоми-тися та порозмовляти укра-їнською мовою

Зустріч у Фільварку Надавки провели батьки яких діти вчаться україн-ської мови

Літературознавча зустріч

23 лютого в Підляській книжниці в Білостоці про-йшла чергова вже зустріч у рамках циклу laquoВідкриті фі-лологічні колоквіяraquo з учас-тю українських літературо-знавців Відбулася під час неї презентація книжки laquoДра-ма у новому теоретичному підході Славістичні студіїraquo (laquoDramat w nowych ujęciach teoretycznych Studia slawis-tyczneraquo) яка є результатом співпраці літературознавців з Польщі Росії та України Вийшла вона під редакцією проф Ярослава Лавського

з Університету в Білостоці та проф Наталії Малютіни з Одеського національного університету ім І І Мечни-кова У промоції в Білостоці окрім редакторів книжки взяли участь науковці з Ки-єва проф Олена Бондарева та проф Олена Єременко

У другій частині зустрічі лекцію laquoТарас Шевченко ndash актуальний і універсальний вимір (З досвідів відзначень ювілейного року 200-річчя з дня народження національ-ного віщуна України)raquo зачи-тав проф Ярослав Поліщук з Київського університету ім Бориса Грінченка

Візит українських лі-тературознавців ndash резуль-тат щораз тіснішої співпра-ці Філологічного відділен-ня університету в Білостоці з академічними осередками в Україні Зустріч провели Підляська книжниця в Бі-лостоці Наукове обrsquoєднан-ня laquoOikoumeneraquo Кафедра філологічних досліджень laquoСхід-Західraquo та Філологіч-не відділення Університету в Білостоці

Співпраця українців Підляшшя і Берес-

тейщини

28 лютого голова Сою-зу українців Підляшшя д-р Андрій Артемrsquoюк підписав договір про співпрацю на поточний 2015 рік з заступ-ником голови Науково-пе-дагогічної спілки laquoБереги-няraquo з Берестя Віктором Мі-сіюком Це продовження до-говорів з попередніх років

Українці Підляшшя і Бе-рестейщини ведуть постій-ну співпрацю яка повrsquoяза-на з участю українців Біло-русі головно художніх ко-лективів у заходах україн-ського середовища Підляш-шя та спільним проводжен-ням заходів туристично-го характеру як напр бай-даркові сплави річкою Буг Відновлення договору буде сприяти подальшим контак-там та можливо розширен-ню співпраці

Радник з питань нацменшин

5 березня Президент Бі-лостока Тадеуш Труско-ляський призначив своїх нових радників Знайшов-ся серед них Марко Ма-сальський директор Пра-вославного осередку ми-лосердя laquoЕлеосraquo діяч Фо-руму меншин Підляшшя який має підказувати Пре-зидентові мінш у справах повrsquoязаних із національ-ними меншинами Новий радник заявив що планує в першу чергу підтримува-ти громадські організації що займаються питанням нацменшин у здобуванні коштів на їхні проекти

Марко Масальський був раніше радником з питань національних меншин при Підляському маршалку

Вшанували памrsquoять Ве-ликого Кобзаря

7 березня у Шкільно-сад-ковому комплексі в Черем-сі відбувся поетичний ве-чір з нагоди 201-х роковин від дня народження укра-їнського поета Тараса Шев-ченка Урочистість приго-тували учениці гімназії які вчаться української мови як рідної водночас учасни-ці українського фольклор-ного колективу laquoГілочкаraquo У їх виконанні прозвучали вірші Великого Кобзаря та пісні на його слова відбу-лася також проекція муль-тфільму laquoТополяraquo на осно-ві однойменної балади Т Шевченка

Учениці гімназії та вод-ночас організаторки пое-тичної вечірки запроси-ли на неї своїх знайомих та родичів для яких при-готували солодкий почас-тунок Зустріч вписалася в багатолітню традицію вшановування підлясь-кими пунктами навчання української мови постаті українського пророка ndash Та-раса Шевченка

Панахида у Сагрині

10 березня на кладовищі в селі Сагринь на Холмщині відбулися урочистості з на-годи 71-их роковин траге-дії цього села коли 9-10 бе-резня 1944 р з рук польсько-го підпілля загинули сотні православних українців ndash мешканців Сагриня та на-вколишніх сіл

Панахиду за laquoневинно убієннихraquo відслужив о Пав-ло Янєль з Турковицького монастиря Співали монаш-ки Турковицької обителі Згодом вінки до сагринсько-го памrsquoятника поклали пред-ставники Генерального кон-сульства України в Любли-ні Львівського Товариства laquoХолмщинаraquo та Українсько-го Товариства яке було ор-ганізатором урочистостей

Зустріч зі Станіславом Шевченком

12 березня в Галереї Слєн-дзінських у Білостоці від-булася зустріч присвячена польським культурним то-вариствам в Україні Тему представляв Станіслав Шев-ченко український поет журналіст і перекладач за-служений діяч мистецтв України також заслужений діяч польської культури Він автор поетичних збірок сце-наріїв фільмів перекладач поезій українською мовою мінш Чеслава Мілоша Ві-слави Шимборської Каро-ля Войтили лауреат бага-тьох премій Під час зустрі-

чі яку повів білостоцький літературознавець Вальде-мар Смащ він розповів не лише про польські культур-ні організації але також на-близив свою поетичну та пе-рекладацьку творчість

Зустріч пройшла під час XVI Днів кресової культури в рамках циклу laquoЧетверги у Слєндзінськихraquo

Буслові лапи в пунктах нав-чання української мови

23 березня у Комплексі гро-мадських шкіл ім св Ки-рила і Методія в Білостоці в рамках уроків української мови діти початкової школи і гімназії випікали тзв бус-лові лапи ndash булочки у вигля-ді лелечиної лапи які під-ляські господині готували до свята Благовіщення Пре-святої Богородиці та які повrsquoязані з прадавньою тра-дицією вітання весни (на фото внизу)

27 березня спільне випі-кання буслових лап уперше зорганізували вчительки

української мови в Комп-лексі шкіл ім А Міцкеви-ча в Більську У найбільшо-му в регіоні пункті навчан-ня української мови в яко-му діють самостійні укра-їнські класи з давньою тра-дицією знайомилися діти наймолодших класів За-няття проходили в рамках програми реалізованої Со-юзом українців Підляшшя ndash laquoДо джерелraquo

30 березня традиційно з бабцями буслові лапи ви-пікали дошкільнята з Сад-ка 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську Окрім випікання булочок діти вчилися пі-сень про весну та популяр-них на Підляшші вірши-ків про бусла Заняття про-ходили у рамках програми laquoДо традиціїraquo яка реалізо-вана в садку багато років Зараз її співфінансує Фун-дація ПКО Банк польський (Fundacja PKO Bank Polski)

Виступив ансамбль

Вірського

24 березня у Підляській опері і філармонії в Білосто-ці відбувся концерт Націо-нального заслуженого ака-демічного ансамблю танцю

України ім Павла Вірського одного з найкращих худож-ніх колективів світу Завдя-ки високому рівню він ко-ристується широкою попу-лярністю гастролював у по-над 70 країнах світу У Біло-стоці в його виконанні мож-на було побачити старовинні і сучасні танці різних облас-тей України

Це вже був другий упро-довж останніх місяців ви-ступ ансамблю ім Вірсько-го в Підляській опері і фі-лармонії

Артисти Львівської опери в Білостоці

29 березня також у Під-ляській опері і філармонії в Білостоці побували артис-ти Львівського національ-ного академічного театру опери та балету ім Соломії Крушельницької ndash велико-го колективу що має твор-чі здобутки і дбає про збе-реження сценічного жит-тя української оперної і ба-летної класики У Білосто-ці вони виступили з про-грамою laquoVivat Operettaraquo на яку склалися найкра-щі дуети та опереткові арії світу

Діти у садку в Білостоці з великодніми вербочками Внизу Пи-сання писанок у міжшкільному пункті в Білостоці

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 48 НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 2201549

Великодні зустрічі в пунктах навчання

Традиційно перед Вели-кодніми святами діти з пунктів навчання укра-їнської мови на Підляш-ші знайомилися з підлясь-кими та загальноукраїн-ськими народно-релігій-ними звичаями повrsquoязани-ми з цим найбільшим хрис-

тиянським святом 1 квіт-ня перед Вербною неділею малята з міжсадкової гру-пи при Самоврядному ін-теграційному садку 26 у Білостоці прикрашува-ли верби квітами з папе-ру Такі ж заняття відбули-ся у Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську Па-перові квіти робили діти з класів І-ІІІ початкової шко-

ли 7 квітня в рамках про-грами laquoДо традиціїraquo у Сад-ку 9 laquoЛісова полянаraquo в Більську дошкільнята пи-сали писанки воском із ви-користанням традиційних орнаментів околиць Біль-ська і Сімrsquoятичів Практич-ні заняття повrsquoязані із при-крашанням яєць до Вели-кодня 8 квітня відбулися в міжсадковій групі при Ін-

теграційному садку 26 у Білостоці 9 квітня ndash в між-шкільному пункті навчан-ня української мови при Пуб лічній гімназії 2 у Білостоці 8-10 квітня та-кож на уроках української мови в Комплексі шкіл ім А Міцкевича в Більську

Людмила ЛАБОВИЧФото авторки статті

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс-торичними памятками однак із те-риторії яка зараз в межах Польщі таке було тільки одне ndash саме малю-нок шляхтовських горян Він щас-ливо зберігся у фондах Австрійської Національної бібліотеки й зараз по-трапив не лише на виставку але й до матеріалів наданих віденським музе-єм для використання у публікаціях які популяризують виставку

До речі ndash цей малюнок не був ви-конаний мистцем laquoз натуриraquo Вияв-ляється що це композиція викона-на на основі народознавчих світлин ndash одна з них яку виконав Й Кріґер зберігається у фондах Етнографіч-ного музею в Кракові й потрапила до випущеної минулого року книж-ки Анджея Качмажевського bdquoŚwiat Łemkoacutewrdquo

(юг)

їнськими laquoнародними типамиraquo й іс- До речі цей малюнок не був ви-

Шляхтовські горяни laquoприйшлиraquo на виставку про laquoміф Галичиниraquo

Виставка ldquoMythos Galizienrdquo (laquoМіф Галичиниraquo) ndash від 9 жовтня 2014

до 8 березня 2015 р можна було її ди-витися у Кракові а зараз вона пре-зентується уже в Австрії у Музеї Відня (від 26 березня до 30 серпня) Це результат наукового співробіт-ництва Міжнародного культурного центру в Кракові та Інституту Ду-найського регіону і Центральної Єв-ропи у Відні

Виставка має на меті показа-ти з різних точок зору питання по-ходження значення та актуальнос-ті галицького міфу Протягом всьо-го часу виставки заплановано чима-ло цікавих дискусій екскурсій та зу-стрічей як хоч би панельну диску-сію на тему laquoЩо залишилось від мі-фів Галіціїraquo з участю українського автора перекладача та психоаналі-тика Юрка Прохаська і австрійсько-го письменника журналіста та пере-кладача Мартіна Поллака

Серед експонатів виставки звер-тає увагу малюнок віденського ху-дожника поляка Зиґмунта Айдуке-вича (1861-1917) на якому зображе-на пара мешканців найзахіднішо-го села в laquoґаліційськомуraquo Бескиді у якому проживали українці-русини Малюнок сірою олійною фарбою на картоні названий laquoГорянин і горян-ка зі Шляхтової біля Щавниці йдуть з плетеними виробами на ринокraquo (ldquoGoral und Goralin aus Szlachtowa bei Szczawnica mit Korbwaren zum Markt gehendrdquo) був виконаний як ілюстра-ція до багатомного видання laquoАвст-рійсько-Угорська монархія у слові й малюнковіraquo (Die oumlsterreichisch-unga-rische Monarchie in Wort und Bildrdquo) яке зявилося у Відні у 1886-1902 ро-ках Том laquoГаличинаraquo (ldquoGalizienrdquo) по-бачив світ 1898 року Поміщено в ньому також низку зображень з укра-

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50

НАД БУГОМ І НАРВОЮ ndash 22015 50