ПЛАСТ

Національна Скаутська Організація України

ТРЕТЯ ПРОБА на ступінь пластуна-скоба

Захар Маковський

Початок здачі: 15.06.2011

Станиця: Житомир

Гурток: самостійний «Симаргли» Завершення здачі: 01.09.2012

Станиця: Київ Курінь: ч. 75 ім. Героїв бою під Крутами

Гурток: «Вовки»

Мій життєпис:

Я народився 6 квітня 1994 р. Б. в місті Стрий на Львівщині. Разом з батьками,

сестрою, дідусем та бабусею жив у Стрию, аж поки, у віці 2 років, не переїхав з

сім’єю до Житомира, де батько з мамою отримали роботу (батько – священик, а

мама - фармацевт). В дитячому садку не вчився, а в школу пішов у 6 років. У сім

років батьки записали мене у музичну школу на вокально-хоровий відділ (як і

старшу сестру - Марічку), яку я потім з успіхом закінчив. Захоплювався змалку

історією, музикою, дуже любив читати. Займався легкою атлетикою, малюванням.

З хором подорожував по Європі (Болгарія, Італія, Польща, Росія, Угорщина). В

школі перечитував багато книг про партизанів, козаків, які дуже любив. Потім став

вчитись грати на гітарі. З друзями ходили завжди у мандрівки, створили щось на

кшталт козацької організації (нелегальної). Взимку 2009 дізнався, що в Житомирі

відновлюють Пласт, а вже через пів року – восени 2009 мій друг Павло «затягнув»

мене у Пласт. Я зацікавився, поринув з головою, і так досі. Я потрапив у

самостійний гурток «Симаргли». Виховник наш друг Клен навчив нас основ:

працювати над собою, удосконалюватись, прагнути ліпшого. Закінчив

Житомирський Екологічний Ліцей № 24 у 2010. Влітку я поїхав на мандрівний

табір «Підйом з переворотом», став першуном, набрався купу класних вражень,

знайшов друзів. Потім вступив до Житомирського Державного Університету ім. І.

Я. Франка на спеціальність історія-право. Потім вишкіл КВВ УПЮ у Вишгороді.

22 листопада 2010 р. Б. у містечку Базар на Житомирщині я склав пластову

присягу. Я тоді орієнтувався що маю стати скобом – то була ідея «х». Мій

виховник пішов у армію, а так як станиця була маленька, то я діяв за системою

Філіпса – був гуртковим і впорядником гуртка. Паралельно, взимку я набрав собі

гурточок молодшого юнацтва який назвався «Куки» і готував їх, щоб потім

створити курінь. Весною пройшов вишкіл ПМД у Києві, тоді 21 травня 2011 р. Б.

на Святі Весни ст. Київ мене іменували розвідувачем. Я зголосився до здачі третьої

проби і на КВТ. Але через те, що влітку я перепоступав у Могилянку – не зміг

поїхати на КВТ. Поїхав до Києва, вчився, а взимку вирішив не гаяти й далі час, а

вступити до 75 куреня і почати нарешті пробу здавати. На Крутах мені пов’язали

курінну хустку. Потім почалась активна діяльність (організовував чи брав участь)

акція «Шевченкіада», акція «75 день», табір «Цитадель Пластуна», курінний табір

«Чорний Ворон», всеукраїнські військово-патріотичні змагання «Джура 2012»,

акція «Вишита Україна», вишкіл «КВДЧ», «ЮМПЗ» і так пройшло пів року. На

курінному таборі я був у проводі (писар, виховник гуртка «Жеребці», інструктор).

Всього пройшов 3 табори, отримав вмілостей (табірництво1-, ПМД -1,2, домашня

зарадність-1, куховарення-1, провідництво туристів-1, перо-1,2, стрільба з лука-2,

спів-2, мандрівництво-2, природознавство-3, астрономія-3, піклування дітьми-3). Я

зустрів багато нових людей, нових друзів, вражень, досвіду. Проба в мене була

продовжена, та й той термін добігає до кінця. Думаю після переходу в УСП

займатись виховництвом та розвитком Пласту на Наддніпрянщині. Пласт займає

важливу частину мого життя, забирає багато часу, але дає мені почуття впевненості

у майбутньому через те, що можна вже зараз впливати на майбутнє виховуючись та

виховуючи інших.

Портретне фото:

Проект А (4) Три головні обов’язки пластуна

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра

«Сокіл» («Джура») «Карпатська Січ: Джура-2012»

Дата проведення: 18 – 24 липня 2012 р. Б.

Рівень організації: крайовий

Тип проекту: спільний

Обов’язки: представник від «Пласту» НСОУ, відповідальний за

організацію гри-квесту «Пластун»

Координатор акції: ст. пл. Андрій Стрілець, ОЗО

«Джура» вже кілька років поспіль проводиться на всеукраїнському рівні і

залучає багато шкільної молоді та різних патріотичних організацій. Цьогоріч

гра відбулась на Закарпатті – у селі Осій Іршавського району. Брали участь

команди з 22 областей, кожна з яких налічувала 6 хлопців, 2 дівчини та 2

вихователів. Організували цей захід козацькі організації, СУМ, Пласт та інші

за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Я

представляв Пласт разом з пластункою-розвідувачкою Лідою Лукасевич.

Нашим завданням було провести ватру «У колі друзів» 18 липня та гру-квест

«Пластун» по селу Осій 20 липня. Ми розподілили обов’язки: Ліда відповідає

за ватру, а я за квест. Ми разом провели ватру , метою якої було познайомити

і здружити команди з різних регіонів України. В наступний день ми обійшли

кілька разів село Осій, уточнили контрольні точки та завдання для квесту,

набрали інструкторів з числа суддівської колегії та членів громадських

організацій і після обіду 20 липня провели квест. Всього було 13 точок, на

яких учасники мали співати пісні, вправлятися з шаблями, батогами,

відповідати на питання з історії козацтва та Закарпаття, логічно мислити та

ін. За основу точкування бралась якість виконання завдань, а також

швидкість проходження квесту. Квест тривав 1 годину 40 хвилин. Після

закінчення квесту ми з Лідою підрахували результати команд визначили

переможців та склали протокол, який подали у суддівську колегію заходу.

Щоправда, наступного ранку, до мене звернулись представники команди

Вінницької області, які сказали, що їм не зарахували однієї точки, яку вони,

начебто, виконали. Я перевірив дані, покликав інструктора, який зізнався, що

через метушню записав результат команди не в ту комірку у протоколі, але

того не помітив. Ми перерахували результати і виявилось, що ця команда

була лідером. Отже, судді оголосили остаточного переможця квесту –

Вінницьку команду.

Мені, власне, сподобалось спілкуватись з людьми з різних куточків України,

бо це дало нагоду побачити їхні настрої, звички, риси світогляду. Найкраще,

коли долаються стереотипи: коли дивишся як команди Тернопілької та

Донецької області разом співають одні і ті ж пісні, пліч-о-пліч йдуть в гори,

коли приходить до них розуміння, що вони є частинкою якогось великого і

все-таки єдиного організму.

Та й «Пласт» справив на дітей враження – вони цікавились чим ми

займаємось, де нас можна знайти, побачити. Особливо сподобався їм наш

однострій.

Загалом, я радий що відвідав цей захід, вважаю, що нам вдалось виконати

дані нам завдання, відповідно до відгуків суддів, організаторів, та учасників.

Фото:

__________________________________________________________

Проект А (6) Три головні обов’язки пластуна

Співаник «+100500 цікавеньких пісень»

Дата проведення: липень-серпень 2012 р. Б.

Рівень організації: крайовий

Тип проекту: спільний (пл.. розв. Софія Сеник)

Обов’язки: ініціатор, упорядник

Координатор акції: ст. пл. Тетяна Лущенко

Ідея створити співаник виникла у мене, коли я був у гостях у черкаських

пластунів, які запросили мене на свято Василя 14 січня. Ми з друзями

приїхали до Черкас, де познайомились з «щезниками». Ввечері сиділи і

співали під гітару. І ось я почув у їхньому виконанні пісні, які раніше ніколи

не чув. Я подумав, що в кожному осередку знайдеться кілька пісень, які ніде

більше не співають. Я вирішив упорядкувати співаник популярних пісень, а

також рідкісних, щоб пластуни могли знайомитись з музичними

вподобаннями своїх побратимів. Співаник складається з кількох

розділів(пластові урочисті пісні, популярні пісні, рідкісні пісні), де зібрані

пісні з різних пластових осередків України (Чернігівщина, Крим,

Дніпропетровщина, Черкащина, Київщина, Житомирщина, Львівщина,

Тернопільщина, Івано-Франківщина, Кіровоградщина та ін. ). Пісні

різноманітні: від популярних сучасних гуртів до маловідомих лемківських

пісень.

Ідея полягає в тому, що я знайду спонсора, який виділить кошти на видання

співаника. Я попередньо домовився з знайомою пластункою, що працює у

видавництві, про видання співаника. А на кошти з продажу співаника я

придбаю нові вікна для пластової домівки у м. Житомирі.

__________________________________________________________

Проект А (5) Три головні обов’язки пластуна

Акція «Вишита Україна»

Дата проведення: 1 липня 2012 р. Б.

Рівень організації: станичний

Обов’язки: ініціатор, відповідальний за проведення та за

рекламу акції

Координатор акції: ст. пл. Максим Вікарчук (самітник)

Я був і ініціатором проведення акції і організатором. Я зголосив про це

станичного Житомира, зібрав охочих друзів з станиці Житомир допомогти в

проведенні. Створив сторінку «вконтакті», домовився про розповсюдження

інформації про захід, та про те, щоб були журналісти.

1 липня 2012 року ми провели акцію «Вишита Україна», відзначивши таким

чином століття пластового руху в Україні. Я заздалегідь привіз з Києва

банери з зображеннями традиційних строїв жителів різних регіонів України.

Акцію провели на одній з улюблених вулиць житомирян (звісно ж, що

пішохідній) – Михайлівській, поблизу Михайлівського кафедрального

собору. Зважаючи на відсутність підставок, банери були підвішені на

мотузках між деревами по обидві сторони вулиці(я заздалегідь придбав

мотузку та все необхідне для установки банерів). То ж всі люди, що

проходили, могли сфотографуватися, і ще здалека помічали «дивний» рух на

цій ділянці вулиці. На жаль було спекотно, тому людей було не дуже багато,

але багато тих, хто не знав про акцію підходили і фотографувалися самі,

також дітей, залишали свої контакти і цікавилися: «що то за рух такий», «що

це за такі хлопці і дівчата в дивному одязі»? За дві години все-таки багацько

людей встигло сфотографуватись. Багато батьків цікавились, які можливості

Пласт може дати для їхніх дітей. Шкода, що в Житомирі поки немає

можливостей набирати новацькі рої, бо багато батьків питали про

можливість пластування для їхніх дітей 7-8 років.

Ми радо допомагали і консультували всіх допитливих.і організатором.

Крім акції відбулась ще одна знаменна подія: відбулося іменування трьох

старшопластунок-прихильниць – Ірини Тюрменко, Юлії Грищенко та Анни

Брильової. Сподіваємось, що вони докладуть максимум зусиль до розвитку

Пласту на Житомирщині та й поза її межами.

Вцілому, всі: і організатори, і учасники – залишились задоволеними від

проведення акції, то ж далі черга за «Вчимо історію разом», «Домінацією» та

ін.

Я виконав все, що від мене вимагалось : підготував, проінформував, провів,

написав звіт. журналісти зафіксували все - http://reporter.zt.ua/news/7699-u-

zhitomiri-vidbulasya-aktsiya-vishita-ukrayina , http://zt-

news.org.ua/index.php?newsid=429 .

Фото:

__________________________________________________________

Проект Б(3) Пластова ідея та організація

Курінний табір «Чорний Ворон»

поблизу с. Мельники, Холодний Яр

Дата проведення: 4 -15 липня 2012 р. Б.

Рівень організації: курінний

Обов’язки: писар, інструктор, виховник

Координатор акції: ст. пл. Роман Орищенко, ОЗО

Цього року курінний табір 75-их відбувся у Холодному Яру. У мальовничій

місцевості поблизу села Мельники – у самому серці славної Холодноярської

Республіки.

Тривав він з 4 до 15 липня, і за цей час ті, хто вперше поїхав на табір встигли

навчитись багато нового, а «бувалі» засвоїли щось нове для себе. Всьому

цьому процесу сприяв дух тих місць, відчувалось, що там творився чин

героїв, народжувались і вмирали кращі сини України. Програма табору була

побудована таким чином, щоб не перевантажувати учасників, більшість з

яких на таборі були вперше.

Я був писарем табору(генеральним канцлером – за легендою) і відповідав за

документацію та вишкіл підстаршини у своїй ділянці. Також я був

виховником другого гуртка – «Жеребці» ( юнацтво 12-14 років) та

інструктором. Я проводив гутріки з природознавства, гутірки з історії

Холодного Яру та співи.

Багато точок було присвячено співам, купанню, інструктажам з

самозарадності, гутіркам з природознавства, ПМД і тд. Молодше юнацтво

потроху звикало до особливостей таборування: кухня, стійка, чергування – і

«по колу» як кажуть. Спочатку багато що не вдавалось добре зробити, але

впродовж табору юнаки засвоювали нові і нові знання, що дозволило їм до

кінця табору вирости в очах старшини на добрий щабель. Тематика табору

була присвячена повстанцям Холодного Яру, тому і гутірки з історії

проводились, і назовництво на таборі всім нагадувало: де вони, і хто вони.

Табір – то вільне козацтво, юнак – козак, інтендант – обозний, комендант –

батько отаман. Разом з 75-ими таборували і юнаки 37 куреня імені Миколи

Міхновського, що долучились до нашого курінного разом з своїм зв’язковим

Андрієм Стрільцем. Спільне таборування дозволило здружитись людям з

різних, але братніх куренів і отримати купу вражень. До нас на табір

навідувалось чимало гостей: представники станиці Черкаси, зв’язковий

нашого куреня Роман Орищенко, скаути та представники громадських

організацій з Британії і Австралії. Вони були раді, що були в нас, та й нам

сподобалось їхнє товариство.

Крім того поблизу нас таборувались дівчата з гуртка Ані Коновал

«Вівсянки», що мали свій гуртковий табір.. В нас були незабутня спільна

ватра на святого Івана – всі отримали масу радості і задоволення від ігор,

співів та полум’я, що було особливе в той день.

Хоч були і проблеми з новачками, але, напевно, важко було знайти під кінець

табору людей, які б хотіли додому. НІ! «Давайте, ще ватру, давайте ще два

пера здамо, давайте знову вужів насмажимо, або карамелі, але тільки не

додому» - приблизно такий був настрій останніми днями табору. На

завершення табору ватра розставила все на свої місця: підвели підсумки,

показали чого навчились, поділились враженнями, помріяли про нові табори,

що будуть для когось в наступному році, а для деяких ще й в цьому.

Я думаю, що все вдалось мені, бо і учасники, особливо з мого гуртка були

задоволені табором, ми здружились; підстаршина засвоїла дещо нове,

зокрема, і в моїй ділянці(як писаря); я проводив кілька раз на день

«п’ятихвилинки» з під старшиною, де ми обговорювали плюси і мінуси, де

добре вони попрацювали, а де треба ще більше викластись; як наслідок

гутірок моїх учасники більше дізнались про Холодний Яр(поринули в

легенду), здали точки з природознавства у своїх пробах. Мені власне й

самому табір сподобався, адже одна з найбільш цінних хвилин життя в

Пласті – це є час, коли юнаки молодші вдало роблять, те що ти їх вчив, кожен

зі своїми особливостями, але у всіх горять очі і є цікавість. За це і люблю

виховництво і Пласт вцілому.

Фото:

__________________________________________________________

Проект Б (2) Пластова ідея та організація

КВДЧ

Кваліфікаційний вишкіл дійсного членства

Дата проведення: 4 – 5 серпня 2012 р. Б.

Рівень організації: міжокружний

Обов’язки: виконував обов’язки бунчужного, інструктор

Координатор акції: ст. пл. скоб Володимир Педько, ЩЗ

Цей вишкіл відбувся у місті Черкаси на базі дитячого табору. Учасників було

близько півтора десятка. Комендантом був Володимир Педько, генеральним

бунчужним Павло Кобзар, а я виконував його обов’язки. Програма

побудована відповідно до вимог КВДЧ, спрямована на осягнення за короткий

час основ Пласту, так би мовити, теоретичних засад. Моїм завданням було

слідкувати за виконанням програми вчасно та, по можливості, якісно. Я мав

навчити учасників бігати на збірки, слухатись проводу, уважно слухати та ін.

Крім того я провів гутірки на такі теми: «Велика Гра. Сутність самовиховної

методики», «Однострій» та інструктаж «Впоряд». Я проводив ватру, де

учасники хто вперше, а хто вдесяте, поринули у чари пластування – не тільки

ж діти радіють від таких моментів.

Вкінці вишколу всі написали опитник. Хоча не всі вдало, але видно, що

вишкіл пройшов не дарма, хто засвоїв більше, хто менше, все ж це тільки

початок – всім треба ще багато працювати над собою. Я радий з того, що мав

нагоду попрактикуватись у бунчужництві, та слухати інструкторів, які й мені

розповіли багато цікавих і корисних речей про пластування в УСП. Адже й

мені скоро бути «степлером» тому я радий, що дечого навчився і допоміг

чомусь навчитись іншим.

Фото:

__________________________________________________________

Проект Б(4) Пластова ідея та організація

Назва: Пластовий Молитовник

Дата проведення: серпень 2012 р. Б.

Рівень організації: крайовий

Обов’язки: упорядник

Координатор акції: пл. сен. праці Сергій Прудко, ДК

Ідею упорядкування пластового молитовника подав мені мій перший

виховник друг Клен. Він сказав, що йому не подобаються пластові

молитовники, що видавались. Він сказав, що вони надто незручні і неповні.

Він сказав, що пластовий молитовник має містити у собі все, що потрібно для

пластуна: молитви на різні потреби, пояснення до пластових традиційних

заходів, інформація про патрона Пласту та ін.

Я подумав і вирішив упорядкувати молитовник. Зв’язався з о. Сергієм

Прудком і домовився про співпрацю з цього приводу. Перерив кілька

молитовників та богослужбових книжок. Після кількаденної роботи над

матеріалами вийшов повний зміст-план, а потім технічне наповнення і

співаник майже готовий.

Сподіваюсь знайти кошти і видати молитовник і розповсюдити його по всій

Україні. Якщо пластуни будуть користуватися цим молитовником. То це

буде найбільшою дякою за мою працю. Думаю, що кожен знайде для себе

там щось корисне.

__________________________________________________________

Проект В (2) Громадська діяльність

Назва: Ознайомлення з пластовим рухом

на теренах Баришівщини

Дата проведення: березень-квітень 2012 р. Б.

Рівень організації: окружний

Обов’язки: представник НСОУ «Пласт»

Координатор акції: ст. пл. Дмитро Ярема, ЧоК

Зміст цього проекту полягав у тому, щоб налагодити зв'язок Пласту з

молоддю Баришівського району Київської області. Посередником та

ініціатором того стала адміністрація Баришівського району. Їх представник

зв’язався з КПС і домовився про приїзд наших представників до них. Сталось

так, що я відгукнувся на пропозицію поїхати і зі мною поїхав Дмитро Ярема,

так як він тим завідує(піар, зв’язки з громадськістю). Він взяв з собою

матеріали(буклети) і поїхали. Нас прийняли добре. Ми бради участь на

нараді Баришівської райдержадміністрації, де одним з питань було

налагодження співпраці з Пластом та поширення пластового руху на теренах

району. Ми розповіли представникам шкіл про «Пласт» - історію, мету, ідею,

діяльність, принципи. Домовились про можливість повторної зустрічі.

Через кілька тижнів мені зателефонувала представниця управління району і

запросила представити Пласт перед цільовою аудиторією учнями старших

класів. Я згодився. Коли я прихав, то виявилось, що вони проводять триденну

«школу лідерів», де з кожної школи по 2 найактивніших учнів бере участь.

Тобто це практично найідеальніший грунт для пропагування Пласту. Я

провів представлення Пласту, розповів свою історію, поговорив про

переваги, можливості, дав поради щодо подальшого навчання. Діти задавали

багато запитань. Я був задоволений… У них програма – це схоще, що й нас –

вони реалізують проекти, які самі й придумують і цим сприяють розвиткові

міст і сіл (наприклад – домоглися обладнати майданчики спортивні сучасним

обладнанням). Мене просили залишитись з ними до наступного дня. Я би й

сам радий, але навчання не дозволило. Ми домовились, що будемо

співпрацювати. Далі буде видно.

Думаю, що проект прошов на добре – грунт для зародження осередків

підготовано, люди зацікавлені, є охочі займатись пластуванням. Потрібно

тільки того, хто буде тим керувати. Я думаю, що все вийде.

Фото:

__________________________________________________________

Проект Г(2) Пластові заняття

Шевченкіада 2012

Дата проведення: 10 березеня 2012 р. Б.

Рівень організації: станичний

Обов’язки: відповідальний за програму (проведення квесту)

Координатор акції: ст. пл. геть. скоб Андрій Лузан

Акція була запланована заздалегідь, тому часу на підготовку було досить. Я

взявся провести квест – основну частину заходу – суть акції. Квест як і весь

захід присвячувався Тарасові Григоровичу, тому я підібрав такі місця в

Києві, де він або побував, або вони якимось чином з ним пов’язані. Мені

допомогла моя подруга Ніна Тараруєва. Вона дуже класно орієнтується у

такого типу заходах(квестах). Вона редагувала та доповнила ті завдання, які я

склав і після кількаденної роботи вийшло щось дуже навіть непогане. Наства

час акції. Учасники поділились на команди, які стартували з різних точок і

мали пройти маршрут(у кожної команди різний) і виконати завдання – чи то

теоретичні, чи ребуси, чи головоломки, чи на уважність і спостережливість та

ін. Відповіді вони повідомляли нам по телефону, а ми зразу ж рахували

кількість балів, які вони набрали. То ж коли команди повернулись з останніх

точок в мене вже був готовий результат – визначені переможці. Учасники

казали, що дуже цікавий квест і їм сподобався. Лише одному не сподобався,

але ж всім не догодиш. Акція, що відродилась цьогоріч у Києві – стартувала

вдало – всі задоволені.

Провід до мене зауважень не мав – сказали, що я провів вдалий квест. Я теж

вважаю, що все вийшло і думаю, що учасники дізнались багато нового про

Шевченка та його зв'язок з Києвом.

__________________________________________________________

Проект Ґ(2) Життя в природі

Назва: табір «Цитадель Пласту»

Дата проведення: 9 – 10 червня 2012 р. Б.

Рівень організації: окружний

Обов’язки: бунчужний, інструктор

Координатор акції: ст. пл. Юрій Юзич, ОЗО

9 та 10 червня 2012 р. Б. ст. пл. Андрій Стрілець, ОЗО та я їздили на

чотириденний табір «Цитадель Пласту». Він проходив у с. Волиця

Фастівського району Київської області. За ініціативою провідників

новоствореної станиці Фастів, було організовано табір для юнаків 15-17

років, які виявили бажання вступати в Пласт. Ми були запрошені як

інструктори і мали провести ознайомлення з метою та напрямами діяльності,

виробити навички практичного пластування. Зранку 9 червня нас на

залізничному вокзалі у Фастові зустрів один з «активних» пластунів – Сергій.

Він нас посадив у мікроавтобус, де ми познайомилися з іншими хлопцями,

які їхали на табір. Як ми згодом дізналися, ініціатор створення станиці

Фастів – Юрій Степанович – керівник спортивного клубу «Каскад», що

займається страйкболом. Він і організував табір. Його вихованців ми і мали

інструктувати. Перше враження від хлопців було добре, видно було, що в лісі

вони часто бувають. Незважаючи на те, що спочатку вони трішки «мляво»

рухалися, потім вони показали, що вони, часом, краще і швидше засвоюють і

показують нові знання. Особливо добре вони засвоїли впоряд. Два

інструктажі, і вони вже знали впоряд на місці і в русі, вміли давати звіт і

проводити відкриття, закриття. Андрій керував розгортанням табору,

інструктував новобранців щодо основ табірництва, розповідав про Миколу

Міхновського(патрона куреня ч.37 в який вони вливаються як окремий

гурток). Хлопці, хоч добре підготовані як військовики, проте вони не завжди

діють як колектив та й їм бракує знань про скаутський рух. З цією метою я

провів гутірки про історію Пласту та скаутського руху, організацію і мету

Пласту, методи діяльності. Навчив хлопців в’язати основні вузли, виконувати

впорядові накази. Першого дня погода тільки сприяла активній діяльності.

Ввечері Юрій Степанович запросив нас на ватру, де крім нашого табору було

близько трьох десятків молодших хлопців, якими займається Юрій

Степанович особисто. Нас з Андрієм здивувало те, що такі малі хлопці

знають багато повстанських пісень і є на диво організованими… Вночі всіх

підняв алярм після якого під палання смолоскипів було проведено

іменування сімох прихильників і однієї прихильниці. В хлопців аж очі

палали від цього дійства. Зранку ми планували провести багато занять, але

небо застелили хмари і почалася така злива, що за п’ять хвилин ми змушені

були вибігти з наметів і поспішно копати «окопи», в які стікала вода, що вже

«гуляла» по наметах. На щастя, намети були добре зафіксовані, тому сильний

вітер не зміг їх зірвати. Після такої пригоди табір був буквально «розритий».

Хлопці показали, що вони не з слабких: всі за командою взялися обкопувати

намети(хто ж за день до того думав, що буде така злива). На жаль все добре

швидко закінчується і ми з Андрієм, провівши ще декілька інструктажів,

змушені були повертатись до Фастова, а звідти додому, бо довше залишатись

не могли. 11 червня з Фастова мала приїхати комісія з райдержадміністрації,

що мусила оцінити роботу пластунів. Ми, від’їжджаючи, були впевнені, що

наші фастівські пластуни продемонструють свої навички на високому рівні. З

Божою допомогою і стараннями цих хлопців станиця Фастів буде

розвиватись, а хлопці будуть демонструвати свої успіхи як на окружному так

і на крайовому рівнях.

Я доклав усіх зусиль, щоб передати свої знання пластунам-прихильникам, що

виколювались на цьому таборі. Вони дуже швидко засвоюють матеріал. У

практичному плстуванні вони вже можуть позмагатись з досвідченими, а

теоретику треба тренувати. Я задоволений цим і вважаю, що проект пройшов

відмінно.

Фото:

_________________________________________________________