ЕКОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ МІСТА КРИВОГО РОГУisdc.com.ua/wp-content/uploads/2016/10/Екологічний-паспорт... · Календар екологічних

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ

МІСТА

КРИВОГО РОГУ

Кривий Ріг

2017

ЗМІСТ

1. Фізико-географічна характеристика 3

2. Стан атмосферного повітря 8

3. Стан водних ресурсів 19

4. Поводження з відходами 32

5. Рекультивація 40

6. Природно-заповідний фонд 41

7. Природоохоронні програми 47

8. Безпека життєдіяльності 49

9. Екологічна культура та свідомість 52

10. Календар екологічних дат 53

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

У першій половині XVIII ст. територія сучасного міста входила в склад трьох

паланок Січі Запорізької – Бугогардівської, Інгульської (Перевізької), Кодацької.

Після ліквідації Запорозької Січі, у травні 1775 року, Кривий Ріг отримав

статус військової слободи.

27 квітня 1775 року був відкритий Кизикирменський поштовий тракт і почала

офіційне існування поштова станція Кривий Ріг. Про це свідчить копія документу

"Розклад заснованих поштових станцій по р. Інгулець від Кременчуга до Херсона.

27 квітня (8 травня) 1775р." (Центральний державний історичний архів м. Київ).

У кінці грудня 1860 року Олександр II підписав Указ про переведення

державного поселення Кривий Ріг у ранг містечка. З 1866 року містечко стало

центром новоствореної Криворізької волості.

27 лютого 1919 року на І з’їзді Рад Криворізького регіону було проголошено

про створення Криворізького повіту у складі 34 волостей. Кривий Ріг став містом і

центром однойменного повіту. Рішенням ВУЦВК від 29 квітня 1919 року

Криворізький повіт увійшов до складу Катеринославської губернії.

Щодо назви поселення існує кілька версій, одна з них пов’язана з рельєфом

місцевості: при впадінні Саксагані в Інгулець утворюється довгий кривий мис, або

ріг. Крім того, існують численні перекази щодо проживання на території міста

козака Рога, який через фізичну ваду отримав прізвисько Кривий.

Зараз місто Кривий Ріг займає територію площею 430,0 км2 і має протяжність

з півночі на південь 126 км (найбільша в Європі) та ширину до 20 км .

За чисельністю населення Кривий Ріг займає 8 місце в Україні та станом на

01.01.2016 складає 645,1 тис. чол.

Географічне положення міста – 47055' північної широти, 33015' східної

довготи.

Криворіжжя – один із найбагатших на корисні копалини регіонів України.

Більшість із відомих родовищ пов’язана із стародавніми породами Українського

щита. Найбільш важливими серед них є рудні родовища, поклади мармуру,

доломітів (40% балансових запасів України), покрівельних та талькових сланців,

сурику, охри, мумії, будівельних пісків, суглинків, скандію, ванадію та ще близько

40 елементів таблиці Менделєєва, комплексне використання яких дозволить

забезпечити добробут майбутніх поколінь громадян України.

У наш час у Кривбасі добуваються три основні промислові типи залізних руд:

багаті руди, які безпосередньо використовуються у металургії, магнетитові і

окислені залізисті кварцити, які потребують збагачення. Багаті руди залягають

головним чином серед окислених кварцитів, утворюючи близько 300 рудних

покладів. Вміст заліза в них більш як 46%, шкідливих домішок – соті долі відсотка.

Добувають їх переважно підземним способом.

Загальні розвідані запаси залізних руд у Кривбасі складають понад

32 млрд.тонн.

Крім того, на Криворіжжі є і унікальне у своєму роді виробне каміння,

представлене променистим кварцом – різноманітні природні "котячі", "зміїні",

"соколині", "тигрові очі" та криворізька яшма.

Кривий Ріг – місто обласного підпорядкування Дніпропетровської області,

розташоване в центральній частині Українського кристалічного масиву у степовій

зоні України на злитті річок Інгулець і Саксагань, які входять до басейну р. Дніпро.

Водні ресурси Криворіжжя представлені водами рік і штучних водоймищ,

підземними водами кількох водоносних горизонтів. Водні ресурси поверхневих

водних об’єктів використовуються через значне зарегулювання поверхневого стоку

(на р. Саксагань і р. Інгулець). На ріках, у балках та подах Кривбасу створено 5

водосховищ і понад 100 ставків.

Клімат степовий, атлантично-континентальний, спекотне посушливе літо,

помірно м’яка з частими відлигами зима. Середньорічна температура повітря

становить +8,5°С. Середня температура повітря у липні +22,2°С, у січні – -5,1°С.

Тривалість безморозного періоду 175 днів.

Криворіжжя відноситься до посушливих районів України, кількість

атмосферних опадів 400-450 мм/рік (з максимумом на початку літа). Пересічний

річний показник відносної вологості повітря 72%.

Досить суттєвим є вплив метеорологічних умов на стан навколишнього

природного середовища. Великий відсоток (64%) повторюваності впродовж року

штилів і вітрів з малою швидкістю свідчить про те, що роль метеорологічних

параметрів у накопиченні забруднюючих речовин та розсіюванні їх у атмосфері

залишається сталою.

Над територією міста сформувався своєрідний мікроклімат "острова тепла". У

місті тепліше на 1,8°С. Особливо це помітно в холодний період року. Також більше

опадів, туманів, часто з низьких хмар і пилогазових викидів підприємств та

автомобілів взимку утворюється смог, знижені дози сонячної радіації.

До складу Кривого Рогу входять:

7 районів:

Металургійний (Дзержинський) район;

Довгинцівський район;

Покровський (Жовтневий) район;

Інгулецький район;

Саксаганський район;

Тернівський район;

Центрально-Міський район.

3 селища: Авангард, Гірницьке, Коломійцеве.

2 села: Новоіванівка, Тернуватий Кут.

Площа існуючих парків та скверів загального користування та територій міста

становить більше 16 тис.га, площа озеленення територій загального користування –

1347 га. Забезпечення населення міста озелененими територіями загального

користування складає 25 м2 на одного мешканця.

Місто має потужний гірничо-металургійний комплекс. Переважна

номенклатура: залізна руда, концентрат, агломерат, окатиші, чавун, сталь, готовий

прокат (арматура, куток, катанка). Питома вага гірничо-металургійного комплексу –

93,4% загальних обсягів промислового виробництва в місті.

Кар’єр ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

Панорама ПРАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"

Інформація

щодо користувачів родовищ корисних копалин, розташованих на території міста Кривого Рогу

Таблиця 1 №

з/п

Назва родовища Стан

розробки

Користувач Вид користування

надрами (геологічне

вивчення, видобуток

тощо)

№ спеціального

дозволу, дата

видачі, термін дії

№ акта гірничого відводу,

дата видачі, термін дії

1 Скелеватське-

Магнетитове

розробляється

з 1955 року

ПАТ "Південний гірничо-

збагачувальний комбінат"

видобування

видобуток

№ 585 від 29.07.1996

термін дії до 29.07.2036

№3139 від 02.11.2016


2 Велика

Глеюватка


з 1960 року

ПРАТ "Центральний гірни-

чо-збагачувальний комбінат"


№ 2438 від 11.04.2001


№ 2984 від 23.12.2014


3 Поле шахти

ім.Орджонікідзе

(Перша та Друга

ділянки)


з 1981 року


чо-збагачувальний комбінат"


№ 2582 від 23.11.2001


№ 2013 від 05.03.2012


4 Саксаганське

родовище кар’єр

"Північний"


з 1953 року

СП ПРАТ "Маріупольський

металургійний комбінат ім.

Ілліча" ГЗК "Укрмеханобр"


№ 3950 від 07.07.2006


№ 1974 від 20.02.2012


5 Ділянка

розташування

свердловини

№ 13652

- КЗ "Міська лікарня № 11

ДОР"

Геологічне вивчення, у

т.ч. дослідно-

промислова розробка

Відповідно до наказу

Державної служби

геології та надр України

від 12.08.2016 №250

прийнято рішення

надати спеціальний

дозвіл на користування

надрами КЗ "Міська

лікарня № 11 ДОР"

-

6 Інгулецьке

родовище


з 1961 року

ПРАТ "Інгулецький гірничо-



№ 1932 від 14.07.1999

термін дії до14.07.2017

№ 2041 від 30.03.2012

термін дії до14.07.2017


"Родіна"


з 1889 року

ПАТ "Кривбасзалізрудком" видобування

№ 2559 від 12.10.2001


№ 1929 від 28.12.2011



"Октябрська"


з 1887 року


№ 2557 від 12.10.2001


№ 1927 від 28.12.2011



"Гвардійська"


з 1889 року


№ 2558 від 12.10.2001


№ 1928 від 28.12.2011


№

з/п

Назва родовища Стан

розробки

Користувач Вид користування

надрами (геологічне

вивчення, видобуток

тощо)

№ спеціального

дозволу, дата

видачі, термін дії

№ акта гірничого відводу,

дата видачі, термін дії


ім. Леніна


з 1894 року


№ 2556 від 12.10.2001


№ 1926 від 28.12.2011



"Ювілейна"


з 1896 року

ПРАТ

"ЄВРАЗ СУХА БАЛКА"


№ 592 від 05.08.1996


№ 2078 від 07.05.2012



ім. Фрунзе


з 1885 року

ПРАТ

"ЄВРАЗ СУХА БАЛКА"


№ 599 від 06.08.1996 р


№ 2078 від 07.05.2012


13 Новокриворізьке розробляється

з 1971 року

ПАТ "АрселорМіттал

Кривий Ріг"


№ 4482 від 03.12.2012


№ 2408 від 13.12. 2012


14 Валявкинське

хвостосховище

(кар’єр - 3)


з 1972 року




№ 4483 від 30.05.2014


№ 2904 від 23.06.2014


15 Родовище

рудника

ім.Кірова

(поле шахти

ім.Артема)


з 1987 року




№ 4451 від 23.10.2007


№ 2413 від 17.12.2012


16 Первомайське розробляється

з 1961 року

ПРАТ "Північний гірничо-



№ 1118 від 21.10.1997

термін дії 20 років

№ 2693 від 29.11.2013


17 Ганнівське розробляється

з 1963 року




№ 1119 від 21.10.1997


№ 1916 від 19.12.2011



"Першотравнева"

не





№ 4036 від 25.09.2006

термін дії 20 років

№1918 від 19.12.2011


19 Шиманівське

родовище

не


ТОВ "Шиманівське Стіл" видобування №4537 від 13.12.2007


№2913 від 28.07.2014


СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Основними засадами державної екологічної політики України на період до

2020 року передбачено зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин

стаціонарними джерелами до 2015 року на 10% та до 2020 року на 25% від базового

рівня 2010 року, що є одним із ключових завдань в досягненні її стратегічних цілей.

За даними Головного управління статистики у Дніпропетровській області за

2015 рік у загальному обсязі викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря

по Дніпропетровській області (723,9 тис. тонн) викиди в повітря по місту Кривий Ріг

склали 45% (327,032 тис. тонн).

Обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря міста у 2015 році

зменшено на 17 % у порівнянні з базовим показником 2010 року.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними

джерелами Таблиця 2

Роки Викиди в атмосферне

повітря, тис. тонн

Щільність викидів у

розрахунку на 1 км2, тонн

Обсяг викидів у

розрахунку на

1 особу, кг

2010 395,032 970,6 589,1

2011 358,558 880,9 538,8

2012 354,597 871,2 536,4

2013 351,778 864,3 535,4

2014 327,374 804,4 501,6

2015 327,032 803,5 506,9

Щільність викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря на 1км2

площі міста в 2015 році становила 803,5 тонн, що на 167,1 тонн (17%) менше, ніж у

2010 році. Обсяги викидів у розрахунку на одну особу – 506,9 кг, що на 82,2 кг

(14%) менше, ніж у 2010 році.

Основними забруднюючими речовинами атмосферного повітря міста, які

складають майже 96% від загального обсягу викидів забруднюючих речовин є оксид

вуглецю – 73%, пил – 15%, діоксид азоту – 5%, діоксид сірки – 3%; інші речовини –

4% (сірководень, аміак, фенол, формальдегід, діазоту оксид, метан).

Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин від стаціонарних

джерел протягом 2010-2015 років, тис. тонн Таблиця 3

Роки

Загальний обсяг

викидів усіх

забруднюючих

речовин

в т.ч.

пил діоксид сірки діоксид азоту оксид

вуглецю

2010 395,032 66,647 23,758 15,399 276,170

2011 358,558 62,265 16,066 14,157 234,550

2012 354,597 59,102 12,232 14,135 242,850

2013 351,778 52,156 11,738 13,134 245,916

2014 327,374 46,663 11,205 12,634 230,147

2015 327,032 49,894 10,563 16,251 237,548

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємств гірничо-

металургійного комплексу складають 99,6% від загальних викидів по місту.

Основними підприємствами, що негативно впливають на стан атмосферного повітря

міста є 10 найбільших підприємств, а саме: публічні акціонерні товариства

"АрселорМіттал Кривий Ріг", "ХайдельбергЦемент Україна", "Криворізький

залізорудний комбінат", "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", приватні

акціонерні товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", "Північний

гірничо-збагачувальний комбінат", "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат",

"ЄВРАЗ СУХА БАЛКА", структурний підрозділ приватного акціонерного

товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" ГЗК

"УКРМЕХАНОБР", "Криворізький завод гірничого обладнання".

Валові викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря основними

промисловими підприємствами міста, тис. тонн Таблиця 4

№

з/п Назва підприємства 2010 2011 2012 2013 2014 2015

1 ПАТ "АрселорМіттал Кривий

Ріг" 321,293 287,36 278,166 264,510 255,449 268,312

2 ПАТ "Південний гірничо-

збагачувальний комбінат" 46,863 47,536 53,257 63,301 50,344 39,083

3 ПРАТ "Північний гірничо-

збагачувальний комбінат " 16,029 14,571 14,166 15,037 12,472 11,137

4 ПРАТ "Центральний гірничо-


5 ПАТ "ХайдельбергЦемент

Україна" 2,727 2,187 2,140 2,309 2,227 2,199

6 ПРАТ "Інгулецький гірничо-


7 ПрАТ "Криворізький завод

гірничого обладнання" 0,496 0,475 0,405 0,423 0,328 0,222

8 ПАТ "Кривбасзалізрудком" 0,273 0,273 0,278 0,260 0,259 0,240

9 ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА

БАЛКА" 0,125 0,146 0,144 0,144 0,146 0,145

10 СП ПРАТ "ММК ім. Ілліча"

ГЗК "Укрмеханобр" 0,09 0,087 0,065 0,073 0,071 0,072

Основний вплив на стан атмосферного повітря здійснює ПАТ "АрселорМіттал

Кривий Ріг". У 2015 році обсяги викидів забруднюючих речовин у атмосферне

повітря від стаціонарних джерел викидів підприємства становили 82% від

загального обсягу викидів забруднюючих речовин по місту.

Окремо слід виділити викиди у атмосферне повітря парникових газів, до яких

відноситься вуглекислий газ, метан, діазоту оксид. Парникові гази суттєво

впливають на стан довкілля. Їх викиди призводять до глобального потепління та

змін клімату. Основним компонентом впливу на зміну клімату є вуглекислий газ,

частка якого серед викидів парникових газів є найбільшою та становить 99,9% від

загального обсягу викидів парникових газів. У 2015 році обсяг викидів вуглекислого

газу зменшено на 2,5% у порівнянні з 2011 роком.

У складі парникових газів викиди метану та діазоту оксиду, що потрапили у

атмосферу протягом 2015 року становили 4,1 тис. тонн та 4,6 тис. тонн відповідно.

При цьому, у порівнянні з 2011 роком викиди метану зменшилися на 23 % та діазоту

оксиду на 66,5%.

Динаміка викидів метану та діазоту оксиду, тонн Таблиця 5

Назва речовини 2011 2012 2013 2014 2015

Метан, тонн 5357,0 4569,6 5378,1 5036,9 4117,142

Діазоту оксид, тонн 13796,1 5686,9 6732,5 5972,8 4614,507

Вплив масових вибухів в кар’єрах на стан атмосферного повітря міста

На території міста розташовано 8 діючих кар’єрів, в яких проводиться понад

200 масових вибухів за рік.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного

повітря" підприємства зобов’язані здійснювати організаційно-господарські, технічні

та інші заходи, щодо забезпечення виконання вимог у галузі охорони атмосферного

повітря, а також вживати заходів щодо зменшення обсягів забруднюючих речовин.

Загальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря при

здійсненні масових вибухів в кар’єрах в 2015 році зменшився порівняно з

2010 роком на 819,7 тонн (тобто на 21%).

Підприємства при проведенні масових вибухів здійснюють природоохоронні

заходи, направлені на скорочення техногенного навантаження на довкілля та

людину: використовують внутрішню і зовнішню гідрозабійку, застосовують

безтротилові вибухові речовини та інше. Значним досягненням в цьому напрямку є

відмова від використання тротиловміщуючих вибухових речовин. Так з 2011 року

при здійсненні масових вибухів у кар’єрах використовуються виключно

безтротилові вибухові речовини. 100% використання безтротилових вибухових

речовин значно покращило кількісні та якісні показники стану атмосферного

повітря.

У результаті виконання гірничорудними підприємствами міста заходів із

охорони атмосферного повітря при здійсненні масових вибухів у кар’єрах

забезпечується запобігання надходженню в атмосферне повітря близько 10 тис. тонн

забруднюючих речовин щорічно.

Якість атмосферного повітря та розбудова автоматизованої системи

моніторингу в місті Кривий Ріг

На теперішній час система моніторингу атмосферного повітря у нашому місті

складається з державної системи моніторингу та відомчої системи моніторингу

підприємств.

Система моніторингу за станом атмосферного повітря м. Кривий Ріг Таблиця 6

Державна система моніторингу

Лабораторія спостереження за забрудненням

атмосферного повітря м. Кривий Ріг

Дніпропетровського регіонального центру з

гідрометеорології

5 стаціонарних постів

ВСП "Криворізький міський відділ лабораторних

досліджень Державної установи "Дніпропетровський

обласний лабораторний центр Міністерства охорони

здоров’я України"

1 стаціонарний пост

Виконком Криворізької міської ради 4 автоматизовані пости

Відомча система моніторингу

ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 3 автоматизовані пости

ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 1 стаціонарний пост

ПРАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" 2 стаціонарні пости

ПРАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" 1 стаціонарний пост

ПРАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" 1 стаціонарний пост

ПАТ "Кривбасзалізрудком" 4 стаціонарні пости

ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" 2 стаціонарні пости

ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" 1 стаціонарний пост

ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" 1 стаціонарний пост

ДП "Криворізька теплоцентраль" 1 стаціонарний пост

Суб’єктом державного моніторингу по спостереженню за забрудненням

атмосферного повітря у нашому місті є Лабораторія спостережень за станом

атмосферного повітря Дніпропетровського регіонального центру з

гідрометеорології. Контроль здійснюється на 5 стаціонарних постах, що

розташовані за адресами:

вул. Каховська та вул. Степана Тільги (Металургійний район);

пл. Визволення (Центрально-Міський район);

вул. Груні Романової (Інгулецький район);

вул. Героїв АТО (Довгинцівський район)

за дев’ятьма забруднюючими речовинами, а саме: діоксиду сірки, оксиду вуглецю,

діоксиду азоту, оксид азоту, сірководню, фенолу, аміаку, формальдегіду та пилу.

В 2015 році граничнодопустимі концентрації перевищували середньорічні по

пилу, діоксиду азоту та формальдегіду.

Середньорічні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, долі ГДК (2010-2015 роки)

Середньорічні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

міста за даними державних постів, 2010-2015 роки Таблиця 7

Інгредієнти ГДК Середньорічні концентрації, мг/м3

2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік 2014 рік 2015 рік

Пил 0,15 0,3 0,5 0,7 0,5 0,5 0,8

Діоксид сірки 0,05 0,015 0,022 0,023 0,016 0,023 0,012

Оксид вуглецю 3 3 3 3 2 2 2

Діоксид азоту 0,04 0,05 0,05 0,06 0,06 0,06 0,06

Оксид азоту 0,06 0,03 0,03 0,04 0,03 0,03 0,03

Сірководень 0,06 0,001 0,001 0,002 0,002 0,002 0,001

Фенол 0,003 0,002 0,002 0,002 0,002 0,002 0,002

Аміак 0,04 0,03 0,04 0,05 0,03 0,03 0,02

Формальдегід 0,003 0,009 0,01 0,01 0,008 0,009 0,012

Загальний рівень забруднення повітря у місті оцінюється вище середнього.

Статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"

визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить

створення та забезпечення функціонування місцевих екологічних автоматизованих

інформаційно-аналітичних систем, які є складовою мережі загальнодержавної

екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення

доступу до екологічної інформації.

Кривий Ріг єдине місто у Дніпропетровській області, де впроваджена і

функціонує автоматизована система моніторингу за станом атмосферного повітря.

Виконкомом Криворізької міської ради у рамках реалізації довгострокової

програми по вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану

навколишнього природного середовища на 2011-2022 роки (надалі – довгострокова

програма) забезпечено функціонування 4 автоматизованих постів спостереження за

станом атмосферного повітря, що придбані за кошти міського фонду охорони

навколишнього природного середовища та

розташовані за адресами:

ПАС №1, пл. Молодіжна, 1;

ПАС №2, вул. Юрія Камінського, 3;

ПАС №3, вул. Дніпровське шосе, 11;

ПАС №4, вул. Володимира Великого, 32.

На сьогодні за підтримки депутатського

корпусу Криворізької міської ради коштом

міського фонду охорони навколишнього

природного середовища проводиться технічне

обслуговування обладнання, повірка приладів

стаціонарних постів для забезпечення

автоматичного спостереження за показниками якості атмосферного повітря для їх

функціонування в місті.

Для забезпечення населення інформацією екологічного змісту опрацьовується

питання висвітлення даних міських стаціонарних постів спостереження за станом

атмосферного повітря у режимі он-лайн на порталі Криворізький ресурсний центр.

Подальша робота із розбудови автоматизованої системи екологічного

моніторингу за станом атмосферного повітря в місті направлена на координацію

діяльності найбільших промислових підприємств міста у частині створення

відповідних власних систем.

ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" встановлені 3 автоматичні пости

спостереження на межі санітарно-захисних зон металургійного, коксохімічного

виробництв, гірничо-збагачувального комплексу підприємства.

У рамках реалізації Міської програми вирішення екологічних проблем

Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016 –

2025 роки (надалі – Міська програма), яка затверджена рішенням Криворізької

міської ради від 28.09.2016 №901, передбачено встановлення підприємствами міста

протягом 2016-2017 років 14 автоматизованих постів моніторингу за станом

атмосферного повітря.

Важливим та актуальним являється вирішення питання переоснащення та

модернізації існуючих систем та обладнання центрів державного моніторингу за

станом атмосферного повітря. Реалізація даних заходів дозволить не тільки збирати,

зберігати і представляти первинну інформацію про стан навколишнього природного

середовища, але і визначати тенденції, здійснювати прогнози, а у подальшому дасть

можливість об’єднати автоматизовані пости моніторингу за станом атмосферного

повітря у загальну державну систему моніторингу довкілля міста Кривого Рогу та

Дніпропетровської області.

Вплив автотранспорту на стан атмосферного повітря міста

Збільшення кількості автомобілів, завантаження доріг, тривалість експлуатації

автотранспортних засобів, відсутність нейтралізаторів в основній масі автомобілів

вітчизняних марок та старих іномарок, призвели до тенденції зростання впливу

пересувних джерел у загальний фон забруднення атмосферного повітря міста. Так за

даними Головного управління статистики у Дніпропетровській області у 2015 році

обсяг викидів забруднюючих речовин склав 42,118 тис. тонн, що складає 11% від

загального обсягу викидів у місті.

Динаміка викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами в атмосферне

повітря, тис. тонн Таблиця 8

Роки 2010 2011 2012 2013 2014 2015

Викиди забруднюючих речовин

у атмосферне повітря 53,767 52,995 57,339 52,728 48,991 42,118

Основним джерелом впливу на стан навколишнього природного середовища

при експлуатації автотранспорту є викиди забруднюючих речовин від двигунів внут-

рішнього згорання, використання палива, яке не відповідає вимогам сучасних еколо-

гічних норм. У відпрацьованих газах виявлено близько 280 компонентів продуктів

повного та неповного згорання нафтових продуктів, а також неорганічних з’єднань

тих або інших речовин, присутніх у паливі. У вихлопах двигунів внутрішнього згора-

ння містяться оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні, альдегіди, сажа, бенз(а)пірен,

важкі метали.

Для вирішення проблем забруднення атмосферного повітря пересувними дже-

релами необхідно переходити на використання екологічно чистіших видів палива,

що дозволяє змінити традиційні рідкі види палива газом і значно знизити рівень ви-

кидів, сприяти збільшенню частки електротранспорту у внутрішньоміських пасажир-

ських перевезеннях, введенню в транспортну мережу міста автобусів великої пасажи-

ромісткості, зменшенню кількості автомобілів, які не забезпечені нейтралізаторами,

шляхом оснащення діючих автомобілів нейтралізаторами, перейняттю практики

європейських країн щодо введення податку на використання автомобілів з великим

вмістом забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (без нейтралізаторів) або

виведення цих автомобілів з експлуатації та прийняття ряду відповідних нормативно-

правових актів на державному рівні. З метою забезпечення нормативних показників

роботи автотранспорту необхідно посилення контролю з боку державних контро-

люючих органів та суб’єктів господарювання в межах вимог чинного законодавства.

Вплив автотранспорту на стан атмосферного повітря зменшуватиметься з розши-

ренням мережі та поновленням міського електротранспорту.

Міський електротранспорт нашого міста представлений рухомим складом

КП "Міський тролейбус" та КП "Швидкісний трамвай". У сфері пасажирських

перевезень міський електротранспорт посідає особливе місце та є екологічно чистим

та найбільш доступним, соціальним видом транспорту.

Для зменшення обсягів викидів від автомобільного транспорту та збільшення

частки перевезень мешканців міста електротранспортом введено трамвайний

маршрут №4м, що дозволило мешканцям міста безпересадково дістатися з будь-якої

станції вздовж лінії швидкісного трамваю до району ПАТ "Південний гірничо-

збагачувальний комбінат" з виїздом на ст. "Кільцева" на лінію міського трамваю.

Крім того, введено в експлуатацію тролейбус з встановленою дизель-генератор-

ною установкою та відкрито новий міський тролейбусний маршрут загального корис-

тування №24 "м-н Східний 3 – ст. Кривий Ріг", що дозволило знизити кількість рухо-

мого складу на автобусах, що обслуговують вказаний маршрут міста на 10 одиниць.

Уведення в транспортну мережу міста автобусів великої пасажиромісткості

(автобусний маршрут №228) дозволило оптимізувати кількість рухомого складу на

маршрутах, що його дублюють та зменшити кількість автобусів (маршруток) на

20 одиниць. Крім того, заплановано експлуатацію 20 автобусів великої пасажиро-

місткості на маршрутах №229 та 372. У зв’язку з чим кількість маршруток, що

працюють на лінії зменшиться на 80 одиниць, а це дуже важливий позитивний

показник для покращення стану атмосферного повітря.

Також доведено, що рух автотранспортних засобів в режимі "зелена хвиля"

призводить до покращення екологічної ситуації. За попередніми розрахунками

досягається зменшення використання палива на 25%, що напряму впливає на

зменшення викидів забруднюючих речовин від автомобілів у атмосферне повітря.

З 2014 року на автомагістралях міста встановлені світлофорні об’єкти, які

працюють в режимі "зелена хвиля". За маршрутом Дніпровське шосе – проспект

Гагаріна – 95 квартал – проспект Миру – вулиця Лермонтова – площа Визволення –

вулиця Петра Калнишевського – вулиця Купріна – Кіровоградське шосе обладнано

30 світлофорних об’єктів, за маршрутом вулиця Волгоградська – вул. Володимира

Великого – площа 30 років Перемоги обладнано 10 світлофорних об’єктів.

У рамках Міської екологічної програми на 2016-2025 роки, передбачено впро-

вадження заходів з екологізації автотранспорту, поновлення міського електротранспор-

ту, використання екологічно чистого пального, придбання автобусів, що мають відпо-

відати екологічним показникам Євро-5, вивчення питання можливості розвитку місько-

го електротранспорту та електромобілів індивідуального користування на прикладі пе-

редового досвіду міст України та Європи, упровадження системи громадського кон-

тролю за вмістом СО та димності у вихлопних газах автотранспортних засобів тощо.

Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря

На першому етапі (2011-2015 роки) реалізації довгострокової програми по

вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього

природного середовища на 2011-2022 роки промисловими підприємствами міста

виконано наступні повітроохоронні заходи:

1. ПРАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат": будівництво скруберів

на дільниці подрібнення вапняку та бентоніту, заміна групи циклонів та

газоочисного обладнання на випалювальних машинах;

2. ПРАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат": реконструкцію

аспіраційних установок на фабриці окомкування, заміну батарейного циклону БЦ-9

на СИОТ, ремонти обладнання аспіраційних установок у цехах комбінату;

3. ПРАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат": ремонти та

реконструкцію систем аспірації на дробильній фабриці І-ІІ стадії подрібнення;

4. ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у 2011 році завершено: будівництво

нового сталеплавильного комплексу потужністю 1,2 млн.тонн сталі з

впровадженням екологічно безпечних технологій, сучасних ефективних методів

пилогазопридушення на усіх стадіях технологічного процесу та з введенням

автоматизованої системи екологічного моніторингу технологічного процесу;

будівництво централізованих аспіраційних установок діючого конвертерного цеху

перегрузочних вузлів 2 блоку. Виконано капремонт ДП-6 з впровадженням

комплексу природоохоронних заходів та упровадженням автоматизованої системи

екологічного моніторингу; в конвертерному цеху будівництво газоочисних

установок за конвертерами №№5,6 з допалюванням СО. Сьогодні тривають роботи з

реконструкції газоочисних установок обертової печі №2 та комплексу агломашини

№6 аглоцеху №2 підприємства.

5. ПАТ "Кривбасзалізрудком": роботи з модернізації, заміни та капітальних

ремонтів аспіраційних установок шахт "Октябрська", "Гвардійська", "Тернівська".

6. ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна": заміну фільтру системи очистки

сушильного барабану №2.

7. ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання": модернізація

електродугових печей та заміна рукавних фільтрів ФРКДІ-1100 на газоочисному

обладнанні електродугових печей сталефасоноливарного цеху.

З метою запобіганню пилоутворенню на відвалах, хвостосховищах,

підприємствами здійснюється полив, зволоження "сухих" пляжів хвостосховищ,

технологічних автодоріг, зрошення складів готової продукції, в тому числі

закріплення поверхонь речовинами, які затримують пил.

Пилопридушення на хвостосховищах ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"

Полив технологічних доріг СП ПРАТ "ММК ім. Ілліча" ГЗК "УКРМЕХАНОБР"

СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Водні ресурси та їх використання

На Криворіжжі водні ресурси представлені водами річок і штучних водоймищ,

підземними водами кількох водоносних горизонтів. Водні ресурси поверхневих

водних об’єктів зазнали значного зарегулювання поверхневого стоку (на р. Сакса-

гань і р. Інгулець). На річках, у балках та подах Кривбасу створено 5 водосховищ і

понад 100 ставків.

Територія Кривбасу належить до південної частини Українського басейну

тріщинних вод (частини Широківського, Апостолівського районів, Криворізький,

Софіївський і П’ятихатський райони). Загальний напрям стоку підземних вод

Криворіжжя – на південь – в бік Причорноморської тектонічної западини, а також

до місцевого базису ерозії – річкових долин, балок, ярів, подів, тому місцями

виникають джерела (природний вихід підземної води на земну поверхню, наприклад

в районі скель МОДРу, в балці Кандибіна, на березі Кресівського водосховища та

інше) та мочажини (місця просочування підземних вод на денну поверхню у вигляді

сильно змоченого ґрунту).

На території Криворіжжя протікають 8 річок (всі входять до басейну Дніпра):

Інгулець, з притоками – Саксагань, Зелена, Жовта, Бокова (з притокою Боковенька),

Вербова (притока р. Вісунь, яка, в свою чергу, впадає в р. Інгулець), а також

Кам’янка – притока р. Базавлук. Всі річки, окрім Інгульця та Саксагані, відносяться

до розряду малих річок.

Річка Інгулець бере початок на Придніпровській височині, з балки поблизу

с. Топило Знам’янського району Кіровоградської області, до впадіння в р. Дніпро

проходить по території Кіровоградської, Дніпропетровської, Миколаївської та

Херсонської областей.

Якість води в р. Інгулець на вході в

місто Кривий Ріг вже не відповідає вимогам

нормативних документів, так як має

негативні чинники з боку підприємств міста

Жовті Води та Кіровоградської області.

Режим стоку річки Інгулець типовий

для рівнинних річок і характеризується

відносно високими весняними повенями та

літньо-осінніми та зимовими меженями. У

весняний період і при відлигах у зимовий період річка живиться талими водами. В

іншу частину року стік річки підтримується ґрунтовими та дощовими водами, а

також поверхневою притокою під час дощів і злив у басейні річки.

Стік річки Інгулець зарегульований Олександрійським, Іскрівським та

Карачунівським водосховищами.

В межах міста Кривого Рогу на річці Інгулець створене Карачунівське

водосховище, яке є останнім з каскаду. Площа водосховища 44,8 км2, повний об’єм

308,5 млн. м3, у тому числі корисний – 288,5 млн. м3, довжина 35 км, середня

глибина 6,88 м, максимальна глибина – 19,1 м, середня ширина – 1,28 км, макси-

мальна ширина – 5,3 км. Вода водосховища придатна для пиття, зрошення,

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%BB%D0%BE

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

промислового та побутового споживання, ведення рибного господарства. Вище по

течії на р. Інгулець знаходяться Олександрійське та Іскрівське водосховища.

Річка Саксагань є лівою притокою річки Інгулець. Вона бере початок у

с. Малоолександрівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Впадає вона в р. Інгулець ліворуч на 323 км від гирла.

Річка Саксагань переважно живиться талими та дощовими водами. Річний хід

рівня води характеризується високим і інтенсивним підйомом у період весняної

повені, низьким у літньо-осінній період.

Сток річки Саксагань повністю зарегульо-

ваний каскадом водосховищ: Макортівське,

Кресівське та Саксаганське (колишнє Дзержин-

ське).

В межах міста Кривого Рогу на р. Сакса-

гань збудовано 2 водосховища – Кресівське

(1948р.), яке використовується для регулювання

поверхневого стоку і Саксаганське (Дзержин-

ське) (1952р.), яке використовується для

трансформації максимальних обсягів стоку з басейну р. Саксагань в р. Інгулець.

Кресівське водосховище має площу 5,2 км2, повний об’єм 10,22 млн. м3, серед-

ня глибина 1,96 м. Саксаганське (Дзержинське) водосховище – саме нижнє. Площа

водоймища 1,5 км2, повний об’єм 2,6 млн. м3. За межами Кривбасу розташоване

Макортівське водосховище, яке є джерелом питного водопостачання м. П’ятихатки.

Крім того, води цих водосховищ призначені для технічних цілей.

Річка Саксагань на гирловій ділянці

закрита в Саксаганський дериваційний тунель.

Саксаганський тунель є унікальною гідротех-

нічною спорудою, що являє собою підземну

річку, закопану на глибину від 31 до 63 м.

Подібних споруд немає в Україні. Тунель

проходить під житловою зоною міста. Тунель

створений з метою відведення води річки

Саксагань від великих запасів залізної руди

колишнього рудника ім. Кірова. Споруджувався

як гірнича проходка. Так ріка Саксагань наразі впадає в ріку Інгулець на 1,5 км нижче

від природного гирла. Довжина тунелю складає 5322 м, діаметр тунелю 3,5 м. Тунель

введений у дію у 1957 році та розрахований на експлуатацію на наступні 150 років.

Для збору води до тунелю збудоване останнє за течією річки Саксагань – Саксаган-

ське (Дзержинське) водосховище. На поверхні тунель має вхідний і вихідний порта-

ли, які складаються з башт, всередині яких встановлена шлюзова конструкція

регуляції пропуску і випуску води.

Біля Кривого Рогу в 1961 році споруджене водосховище Південне.

Питне водопостачання міста Кривий Ріг здійснюється підприємством

ДПП "Кривбаспромводопостачання" з річки Інгулець (Карачунівське водосховище)

та з Південного водосховища.

Водопостачання та водовідведення

В м. Кривий Ріг станом на 01.01.2016 року нараховувалось 74

водокористувачі, з них здійснюють забір води з поверхневих водних об’єктів – 5,

використання води – 74, скиди стічних вод та забруднюючих речовин у поверхневі

водні об’єкти – 13.

У 2015 році загальний обсяг забору свіжої води з поверхневих та підземних

(шахтна та кар’єрна вода) джерел становив – 264,5 млн. м3, що порівняно з

2010 роком менше на 53,9 млн. м3, або на 16,9%.

Використання води за результатами 2015 року склало – 165,4 млн. м3, що

порівняно з 2010 роком (173,3 млн. м3) менше на 7,9 млн. м3.

Основні показники стану водоспоживання та водовідведення, млн.м3

Таблиця 9

Показники 2010 2011 2012 2013 2014 2015

1. Водопостачання, фактично використано, всього, у т.ч. на:

173,3 163,7 151,9 152,8 160,6 165,4

Господарсько – побутові потреби (питна вода)*

86,5 77,1 72,4 73,5 73,6 71,5

Виробничі потреби, всього, у т.ч.: 86,8 86,6 79,5 79,3 87,0 93,7

технічна 43,9 38,3 43,8 44,5 52,1 33,4

очищена стічна 3,3 - - - - 16,5

підземна (шахтна, кар’єрна) 10,1 12,8 11,4 12,8 13,1 23,6

питна вода* 29,5 35,5 24,3 22,0 21,8 20,2

2. Водовідведення, всього, у т.ч.: 152,5 139,5 135,9 150,0 140,5 131,6

обсяг стічної води, що повторно використовується

23,5 19,9 22,4 27,1 22,9 22,8

виробничої стічної води 10,4 8,6 7,8 5,7 7,6 7,3

господарсько-побутові стічні води 70,9 66,0 68,0 78,1 71,5 62,0

шахтні (кар’єрні) води 44,5 42,7 35,6 36,6 36,0 37,0

зливові стоки 3,2 2,3 2,1 2,5 2,5 2,5

3. Наявність та потужність очисних споруд виробничих стоків

216,7 212,5 213,3 166,0 169,7 165,4

4. 4. Витрати в системі оборотного водопостачання

2885,7 3146,5 3104,2 3065,7 2922,1 2834,5

*- питна вода, що використана на господарсько-побутові та виробничі потреби протягом року

Питання забезпечення раціонального використання водних ресурсів, а саме

питної води, є одним із пріоритетних напрямків розвитку України на шляху її

інтеграції у європейську та світову спільноту, оскільки неефективне

водоспоживання може в майбутньому перерости в проблему дефіциту води для

нащадків.

Позитивними фактором для Кривого Рогу являється зменшення обсягів

використання питної води для господарсько-побутових та виробничих потреб. Ця

тенденція прослідковується протягом останніх п’яти років. Так, обсяг використання

питної води у 2015 році склав 91,7 млн. м3, що у порівнянні з 2010 роком менше на

24,3 млн. м3, або на 21%, що свідчить про ощадливе використання питної води в

місті.

У 2015 році використання води в оборотних, повторних та послідовних

системах порівняно з 2010 роком зменшилось на 50 млн. м3. Крім того,

спостерігається економія використання питної води на виробничі потреби

підприємствами міста у 2015 році на 31,5%, у порівнянні з 2010 роком.

Система водопостачання міста та якість питної води

Система водопостачання Кривбасу являє собою великий комплекс споруд

ДПП "Кривбаспромводопостачання", що виготовляє питну воду на водопровідних

комплексах, транспортує по центральних і магістральних мережах, надає послуги

централізованого питного водопостачання, технічної води та виконує послуги з

відводу (перекачки) шахтних вод.

На сьогоднішній день у м. Кривий Ріг КП "Кривбасводоканал" здійснює

транспортування та реалізацію питної води споживачам міста. Щодобово

ДПП "Кривбаспромводопостачання" здійснює подачу в мережі підприємства

КП "Кривбасводоканал" близько 360 тис.м3 питної води. Основний обов’язок

підприємства у забезпечені цілодобовим водопостачанням та водовідведенням всіх

категорій споживачів міста.

До складу системи водопостачання ДПП "Кривбаспромводопостачання"

входить масштабний комплекс споруд, у складі якого підприємство експлуатує три

комплекси очисних водопровідних споруд (Карачунівський, Радушанський та

Каховський); 35 насосних станцій, у тому числі 3 насосні станції шахтної води;

46 резервуарів питної води загальним об’ємом 219 тис. м3; 639,553 км магістральних

водогонів питної води Ø500-1400 мм.

До складу системи водопостачання міста входить 2519,6 км водопровідних

мереж, 98 водопровідних насосних станцій, 76 підкачувальних насосних станцій та

22 насосні станції І-V підйомів.

Якість води джерел питного водопостачання – Карачунівського та Південного

водосховищ, та питної води, що надходить до споживачів від Карачунівського

(КВК) та Радушанського (РВК) водопровідних комплексів окремо за

мікробіологічними, мінералогічними та радіологічними показниками, наведена в

таблиці 10.

Якість води джерел питного водопостачання міста та питної води Таблиця 10

Показники, мг/дм³

Джерела водопостачання Питна вода

Карачуні

вське

вод-ще

Південне

вод-ще

ГДК

відповідно

СанПіН

№4630-88

Карачунів

ський ВК

Радушан

ський ВК

ГДК

відповідно до

ДСанПіН

2.2.4-171-10

Мін

ера

логі

чні

по

ка

зни

ки

Хлориди, мг/дм³ 105 36 350 107 38 250 (350)

Сульфати, мг/дм³ 407 52 500 402 63 250 (500)

Кальций, мг/дм³ 81,1 37 - - - -

Магній, мг/дм³ 52,9 20,1 - - - -

Сухий залишок, г/дм³ 1003 295 1000 991 329 1000(1500)

Жорсткість, моль/дм³ 8,7 4,1 7 8,6 4,0 7 (10)

Na+K, мг/дм³ 167 30 - - - -

Мік

ро

біо

логі

чні

по

ка

зни

ки

ЗМЧ при 37º, КУО/см3 232 48 - 1 3 100

ЗМЧ при 20º, КУО/см3 1023 570 - - - -

Колі фаги, індекс,

БУО/см3 - - - відсутні відсутні -

Загальні колі форми,

КУО/см3 667 324 - відсутні відсутні -

Ентерококи,

КУО/100см3 - -

- відсутні відсутні

-

E coli, КУО/100см3 - - - відсутні відсутні -

Ра

діо

логі

чні

по

ка

зни

ки

Цезій 137, Бк/кг - - - - - -

Стронцій 90, Бк/кг ˂0,3 ˂0,3 - - - -

Примітка. Не заповнені строки – показник не визначається.

Підвищення якості питної води є одним з головних напрямків екологічної

політики в рамках реалізації комплексної стратегії розвитку міста.

З метою забезпечення поліпшення якості питної води, що подається населен-

ню міста, на Карачунівському водосховищі у 2012 році впроваджено сучасну

триступеневу систему очистки води та систему преаерації водозабірного ковша.

В рамках реалізації проекту "Триступенева очистка питної води на

Карачунівському водопровідному комплексі" впроваджена схема підготовки води на

очисних спорудах, що дозволяє в період погіршення якості вихідної води досягти

зменшення основних показників кольоровості та каламутності, відійти від

підвищених доз хлору на первинному

хлоруванні і збільшити час контакту з

водою, що призводе до зниження у воді

хлорорганічних сполук. Згідно з проектом

збудовано нову ділянку трубопроводу

довжиною 194 метри для повернення води,

яка пройшла перший та другий рівень

очистки.

Важливою складовою модернізації

очисних споруд Карачунівського водопровідного комплексу є впровадження

системи водозабірного ковша. Встановлено 2-а аератори під водою на глибині 12 м

для забезпечення кисню та кругообігу води у ковші водозабору. Потоки води від

аераторів гарантують насичення киснем нижніх шарів води за рахунок створення

циркуляції та аеробного окислення. При цьому з води видаляються шкідливі гази,

таким чином відбувається флотація.

Впровадження системи преаерації дозволило покращити якість води, яка

надходить у систему водозабору шляхом підвищення в ній вмісту розчиненого

кисню перед водозабором. Це дозволило знизити кислотність води, неприємні

запахи та колір води від літнього цвітіння.

Система водовідведення міста та очищення стічних вод

КП "Кривбасводоканал" здійснює послуги водовідведення від населення,

підприємств, установ та організацій міста Кривий Ріг.

Водовідведення міста здійснюється за допомогою мереж водовідведення

КП "Кривбасводоканал" довжиною 1156,5 км. Основна їх частина введена в

експлуатацію в 70-х роках й експлуатується більше 40-ка років. Фізичне зношення

мереж становить 879,783 км, що є основною проблемою при їх експлуатації.

З метою підтримання мереж водовідведення в технічному стані на підприємстві

проводяться ремонтні роботи власним коштом, будівництво нових мереж та заміна

існуючих виконуються за рахунок коштів місцевих фондів охорони навколишнього

природного середовища.

Протягом 2011-2015 років виконані роботи з проектування та будівництва

каналізаційних колекторів:

2011 рік - самопливний каналізаційний колектор по вул. Кузнєцова – 1,016 км;

2012 рік - каналізаційні мережі вулиць Каракалпацької, Єрмолової, Кленової –

0,793 км;

2013 рік - самопливний каналізаційний колектор по вул. Модрівська – 0,984 км;

2015 рік - напірний каналізаційний колектор від КНС-8 до Центральної

станції аерації (І черга) – 2,125 км.

На теперішній час розроблено проектно-технічну документацію та розпочато

впровадження по об’єктам:

ділянки самопливного каналізаційного колектору від мкр. Сонячний;

каналізаційної мережі та споруд на вул. Тихвінська та Ногіна;

самопливного каналізаційного колектору від пр. Металургів до КНС-10,

1-а черга;

самопливного каналізаційного колектору від пл. Визволення до вул. Сиволапа;

напірного каналізаційного колектору від КНС-8 до Центральної станції

аерації 2-га черга;

самопливного каналізаційного колектору від вул. Тбіліської до КНС-10

(загальна довжина близько 8 км).

У схемі забору і перекачування стічних вод на очисні споруди міста задіяні

114 каналізаційних насосних станцій КП "Кривбасводоканал", на яких встановлено

266 насосних агрегатів.

З огляду на особливості функціонування системи водовідведення в межах міста

підприємство експлуатує 5 комплексів біологічного очищення господарсько-

побутових стічних вод та поля фільтрації сел. Руднічне:

Центральна станція аерації потужністю 351 тис.м3/добу з випуском біоло-

гічно очищених стічних вод у р. Широка, далі по системі ставків накопичувачів в

р. Кам’янка, Базавлук, у яких відбуваються процеси самоочищення, а потім у Кахов-

ське водосховище – джерело питного водопостачання, в т.ч. міста Кривого Рогу;

Південна станція аерації потужністю

37 тис.м3/добу з випуском біологічно очищених

стічних вод в р. Інгулець;

Північна станція аерації потужністю

36 тис.м3/добу з випуском біологічно очищених

стічних вод в р. Саксагань. На теперішній час

стічні води від Північної станції аерації не

скидаються до водного об’єкту, а надходять до

хвостосховища ПРАТ "Північний гірничо-

збагачувальний комбінат" для використання в

оборотному циклі підприємства;

Інгулецька станція аерації потужністю

24 тис.м3/добу з випуском біологічно очищених стічних вод в р. Інгулець. В даний час

стічні води від Інгулецької станції аерації не скидаються до водного об’єкту, а

надходять до шламосховища ПРАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"

для використання в оборотному циклі підприємства;

станція аерації селища "Авангард" потужністю 1,4 тис.м3/добу без скиду біо-

логічно очищених стічних вод до водного об’єкту, що надходять до хвостосховища

ПРАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат";

поля фільтрації сел. Руднічне потужністю 0,1 тис. м3/ добу, на яких

здійснюється біологічне очищення стічних вод.

Для вирішення питання по станціям аерації, що експлуатуються 50 років і

більше, стосовно технологічних рішень щодо заміни морально і фізично застарілого

обладнання та з метою приведення якості стічних вод до нормативних показників за

рахунок коштів міського фонду охорони навколишнього природного середовища

виконані роботи з розширення та реконструкції міських каналізаційних очисних

споруд Центральної та Північної станцій аерації.

Вторинний відстійник 3-ї черги Центральної станції аерації після

реконструкції

Вторинний відстійник №3 Північної станції аерації

Аеротенки Північної станції аерації

В останні роки в стічних водах, що надходять на станції аерації зросла

концентрація фосфатів, які являють собою загрозу евтрофікації водойм – приймачів

стічних вод. Така проблема існує на всіх станціях очищення госппобутових стічних

вод в Україні. Це пов’язано з використанням населенням великої кількості

фосфатвміщуючих миючих засобів, порошків тощо.

В даний час в місті Кривому Розі виконуються проектні роботи щодо

реконструкції споруд біологічного очищення стічних вод Центральної станції

аерації з втіленням технологій нітри-, денітрифікації та дефосфатизації. При

впровадженні проектних рішень планується зменшити обсяги скидання

забруднюючих речовин та досягти нормативів гранично-допустимого скиду за

показником "фосфати" до 3,5 мг/дм3 (ГДК по фосфатам - 3,5 мг/дм3 згідно

СанПіН 4630-88).

Скиди стічних вод у поверхневі водні об’єкти

Згідно статистичної звітності про використання води по формі 2ТП-водгосп у

2015 році обсяги скидів стічних вод підприємствами міста у поверхневі водойми

м. Кривого Рогу склали 75,1 млн.м3, порівняно з 2010 роком (95,8 млн.м3)

зменшилися на 20,7 млн.м3, або на 22 %.

Обсяги скидів забруднюючих речовин у поверхневі водойми підприємствами

міста Кривий Ріг за 2015 рік склали 269,1 тис. т/рік, порівняно з 2010 роком

(303,1 тис. т/рік) обсяги зменшилися на 34 тис. т/рік, або на 11%.

Перелік підприємств – забруднювачів водних об’єктів, обсяги та категорії

стічних вод, скид яких здійснювався у водойми в 2015 р, тис. м3

Таблиця 11 №№

з/п

Найменування підприємств Обсяг скиду З них

шахтної води

(ставок-

накопичувач

балки

Свистунова)

Водойма Обсяг

фільтр.

1 2 3 4 5 6

1. ДПП "Кривбаспромводопостачання" 503,0 - р. Інгулець -

2. ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" МВ 6 817,3 - р. Інгулець -

3. ШУ ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 3 066,4 3 066,4 р. Інгулець -

4. ПАТ "ХальдербергЦемент Україна" 206,216 - р. Інгулець -

5. ПРАТ "Центральний гірничо-збагачувальний

комбінат" 3 121,3 3 121,3 р. Інгулець 82,1

6. ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний

комбінат " 23,4 - р. Інгулець -

7. ПРАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний

комбінат " - - р. Інгулець 215,4

8. ПРАТ "Північний гірничо-збагачувальний

комбінат " 2 071,181 - р. Саксагань -

9. ПАТ "Кривбасзалізрудком" 4 585,526 4 584,6

р. Інгулець

р. Саксагань (ш. "Тернівська", ш. "Октябрська")

-

10. ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" 805,8 805,8 р. Інгулець -

11. ПРАТ "КЗГО" 156,6 - р. Саксагань -

12. ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" 17,4 - р. Інгулець -

13. ПАТ "Електрозавод" 3,2 - р. Саксагань -

14. КП "Кривбасводоканал"

49 031,0

4 585,0

1 10,1

-

р. Кам’янка,

р. Інгулець,

р. Саксагань

-

Всього: 75 103,423 11 578,10 297,5

Видобуток і переробка залізної руди пов’язана з великою кількістю відкачки і

використання води. Водогосподарська обстановка гірничорудних підприємств Крив-

басу характеризується надлишком зворотних вод. Шахтні і кар’єрні води відка-

чуються з метою забезпечення безпечних умов відпрацювання рудних покладів.

Значна концентрація потенційно небезпечних об’єктів на території міста

(шахти, кар’єри, відвали, хвостосховища, відпрацьовані пустоти, тощо), які за умови

припинення відкачки підземних вод або переповнення накопичувачів неминуче

стануть джерелом розвитку надзвичайних ситуацій та техногенних катастроф.

Відсутність реальної альтернативи повного використання або утилізації над-

лишків зворотних вод диктує необхідність у щорічному вживанні заходів зі скиду

надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу (ст. 74 Водного

кодексу України).

Щорічно діючими гірничорудними підприємствами міста ПАТ "Кривбасзаліз-

рудком", ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА", ПРАТ "Центральний гірничо-збагачу-

вальний комбінат", ШУ ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" відкачується близько

40,0 млн.м3 підземних вод, із яких 17-18 млн.м3 високомінералізовані шахтні води,

більшість з яких акумулюється в ставку-накопичувачі шахтних вод балки

Свистунова, а в осінньо-зимовий період на підставі розпорядження Кабінету

Міністрів України та згідно з регламентом скидаються у річку Інгулець.

Протягом регламентного скиду 2015-2016 років скинуто 9,836 млн. м3

високомінералізованих шахтних вод, що порівняно з 2010-2011 роками (11,1 млн.м3)

менше на 1,264 млн.м3, або на 11,4%.

З метою стабілізації гідрохімічного стану річки Інгулець та Карачунівського

водосховища після завершення скиду зворотних вод з квітня по серпень триває про-

мивка річки. Обсяг води, поданої у 2015 році каналом Дніпро-Інгулець до Кара-

чунівського водосховища, становить 135,0 млн.м3, що у порівнянні з 2011 роком

більше на 10,8%.

Заходи з екологічного оздоровлення Карачунівського водосховища та річки

Інгулець, що проводилися протягом 2011-2015 років, забезпечили покращення

якості води у річці Інгулець та Карачунівському водосховищі, але не забезпечили

приведення якості води Карачунівського водосховища по показнику "жорсткість" до

нормативного.

Заходи щодо поліпшення стану водних ресурсів

Для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруд-

нення засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також

зменшення коливання стоку вздовж річок, навколо озер, водосховищ та інших водойм

встановлюються водоохоронні зони, в межах яких виділяються земельні ділянки по

обидва боки річок та водойм вздовж урізу води під прибережні захисні смуги.

Водоохоронні зони та прибережні захисні смуги є природоохоронними

територіями з обмеженою господарською діяльністю, що регламентується Водним

кодексом України.

З метою реалізації природоохоронного заходу у місті Кривий Ріг розроблені

проекти та встановленні в натурі (на місцевості) межі водоохоронних зон і

прибережних захисних смуг річок Інгулець та Саксагань, що затверджені рішенням

Криворізької міської ради від 28.05.2014 № 2728 "Про затвердження проекту

землеустрою зі встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг

уздовж річок Інгулець та Саксагань у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області".

В межах Довгострокової програми по вирішенню екологічних проблем Крив-

басу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011-2022

роки у місті вирішується ряд нагальних питань у сфері охорони та раціонального

використання водних ресурсів.

З метою доведення якості очищення стічних вод до нормативних показників про-

тягом останніх років коштами місцевих бюджетів проводяться заходи щодо рекон-

струкції загальноміських очисних споруд Центральної та Північної станцій аерації.

Виконуються проектні роботи щодо реконструкції споруд біологічного

очищення стічних вод Центральної станції аерації з втіленням технологій нітри-,

денітрифікації та дефосфатизації.

Комплексно здійснюються заходи у сфері охорони та збереження водойм міс-

та Кривий Ріг, а саме у частині розчищення та покращення гідрологічного стану

річок та ставків. З метою покращення екологіч-

ного стану поверхневих водних об’єктів,

поліпшення санітарно-гігієнічного та екологіч-

ного стану міста, створення безпечних для жит-

тя й здоров’я людини умов реалізуються проек-

ти "Відновлення водності р. Стара Саксагань в

Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області", "Протиповеневі

заходи та поліпшення гідрологічного стану

р. Інгулець у Дніпропетровській області" та "Відновлення гідрологічного режиму

водойм Дзержинського району м. Кривий Ріг Дніпропетровської області",

замовником яких є Дніпропетровське обласне управління водних ресурсів.

В рамках реалізацій проекту "Розчистка русла річки Стара Саксагань"

протягом 2010-2012 років розчищено майже 5 км русла річки у Центрально-

Міському районі, створено умови для відпочинку мешканців і гостей міста.

Для відновлення водних живих ресурсів проведено зариблення річки шляхом

випуску у її русло більше однієї тонни дворічного товстолоба з Криничанського

рибгоспу. В результаті реалізації заходу риба

отримала нове поліпшене середовище свого

існування, а річка – природню складову своєї

екосистеми, яка в подальшому буде сприятливо

впливати на її стан. Адже відомо, що деякі

види риб, в тому числі товстолоб, здатні,

фільтруючи через себе, очищувати воду від

синьо-зелених водоростей, а також від

надмірного збільшення очерету.

Протягом 2013-2015 років виконані роботи з реалізації проекту щодо

відновлення водності річки Стара Саксагань, у рамках якого влаштований підвідний

водогін для подачі води із Карачунівського водосховища у русло р. Стара Саксагань,

що поліпшить її екологічний стан та дозволить запобігти замуленню розчищеної у

2012 році ділянки русла річки.

Протягом 2014 - 2015 років у рамках реалізації проекту "Протиповеневі заходи

та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області"

виконувалися заходи щодо поліпшення екологічного стану р. Інгулець на ділянках,

визначених проектом, розчищення обмілілих,

зарощених водною рослинністю ділянок. Так

протягом двох років розчищено ділянку в районі

"Парку ім. Федора Мершавцева" – 0,1 км, від

залізничного мосту вул. Братиславської до вулиці

Старовокзальної – 1,7 км у Центрально-Міському

районі міста Кривий Ріг. На теперішній час розпо-

чато реалізацію наважливішого етапу зазначеного

проекту – будівництво підпірного шлюзу в руслі

р. Інгулець в районі вулиці Старовокзальна. Данні

заходи сприятимуть зниженню меженних рівнів

води у річці, покращанню умови пропуску макси-

мальних витрат води, зменшенню вірогідності тим-

часового затоплення повеневими водами прибе-

режних садиб (вулиці Машинобудівників, Турге-

нєва, Рилєєва, Менделєєва, Тиха, Плеханова, Челюскіна). Крім того, передбачені

проектом заходи спрямовані на поліпшення екологічних показників водного

середовища, покращення екологічного і санітарного стану прибережних територій,

які традиційно використовуються мешканцями міста для рекреаційних і спортивних

цілей як місця відпочинку коло води з влаштуванням спортивних майданчиків та

для аматорського рибальства. Розчищення також відновлює замулені плеса, що

значно покращать умови існування гідро біонтів, у тому числі іхтіофауни.

З 2015 року у місті Кривий Ріг реалізується

проект "Відновлення гідрологічного режиму водойм

Дзержинського району м. Кривий Ріг Дніпропет-

ровської області" з метою поліпшення екологічного

стану водойм Металургійного (Дзержинського)

району міста Кривий Ріг, яким передбачається

розчищення обмілілих, зарощених водною рослин-

ністю ділянок довжиною 3,9 км, берегоукріплення з

геотекстилем (2,28 км), з монолітним залізобетоном

(0,468 км).

Роботи сприятимуть покращенню умови пропуску води, поліпшенню екологіч-

ного і санітарного стану прибережної території, відновленню її використання меш-

канцями міста для рекреаційних і спортивних цілей як місця відпочинку біля води.

Щороку після регламентного скиду надлишків зворотних вод в річку Інгулець

для стабілізації гідрохімічного стану річки Інгулець та покращення якості води в Ка-

рачунівському водосховищі у весняно-літній період протягом 2011-2015 років здій-

снювалась її промивка, яка складалась зі скиду води з Карачунівського водосховища

та паралельної подачи дніпровської води каналом Дніпро-Інгулець.

Після регламентного скиду 2015-2016 років розпочато промивку річки на під-

ставі розробленого та затвердженого "Регламенту промивки русла та екологічного

оздоровлення річки Інгулець, поліпшення якості води у Карачунівському водосхо-

вищі та на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи у 2016 році", яким враховано

позитивний досвід та екологічний ефект від промивки 2015 року.

ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ

Поводження з відходами та раціональне використання земель

Одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища

і негативного впливу на всі компоненти довкілля є значна чисельність промислових

об’єктів у нашому місті, у результаті діяльності яких утворюється велика кількість

промислових відходів.

Основними видами є відходи видобутку і збагачення руди залізної, а саме:

розкривні та пусті породи, хвости збагачення, відходи металургійного виробництва

– шлаки доменні, сталеплавильні, шлами, окалина тощо.

За даними головного управління статистки у Дніпропетровській області

станом на 01.01.2016 року промисловими підприємствами міста накопичено близько

9,8 млрд. тонн промислових відходів або 95% усіх відходів Дніпропетровської

області, які заскладовані у відвалах, хвостосховищах, що займають величезні площі.

Найбільшу питому вагу – 96,8% займають відходи гірничо-металургійної

промисловості.

У 2015 році обсяг розміщених промислових відходів зменшено на 15% у

порівнянні з 2010 роком.

Динаміка утворення та розміщення відходів підприємствами міста, млн. тонн

Таблиця12

Показник 2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік 2014 рік 2015 рік

Утворено 268,7 271,9 278,2 287,4 262,3 216,9

Утилізовано 94,2 87,8 87,5 96,3 82,1 72,0

Розміщено 173,5 184,5 191,5 193,2 178,9 146,8

Промислові відходи розміщуються у місцях видалення відходів (надалі –

МВВ). На місця видалення відходів відповідно до ст. 28 Закону України "Про

відходи" складаються спеціальні паспорти місць видалення відходів. Щорічно

інформація, що міститься у паспортах МВВ переглядається підприємствами, і при

потребі вносяться зміни. Ведення реєстру МВВ та погодження змін до паспортів

МВВ здійснює Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської

обласної державної адміністрації.

На теперішній час у місті нараховується 32 паспортизовані місця видалення

відходів (таблиця 13).

Перелік місць видалення відходів, на які розроблені спеціальні паспорти

Таблиця 13

Підприємство Місця видалення відходів

ПАТ "АрселорМіттал Кривий

Ріг"

Відвал "Степовий" відходів розробки кар’єрів руди залізної

Відвал "Дальній" відходів розробки кар’єрів руди залізної

Хвостосховище "Об’єднане. Четверта карта"

Хвостосховище "Миролюбівське"

Складування доменного гранульованого шлаку на території комплексу ДП-9 ДЦ-2

Комплекс споруджень шламонакопичувачів металургійного виробництва

Акумулююча місткість складування окалини з вторинних відстійників прокатних цехів

Відвали шлаків доменного виробництва

Відвали шлаків сталеплавильного виробництва

Відвали №№2,3 відходів розробки кар’єрів руди залізної

Полігон для поховання промислових та будівельних відходів



Відвали "Лівобережні"

Хвостосховище "Об’єднане. Перша карта"

Хвостосховище "Войково"



Відвал розкривних порід Першотравневий

Відвал розкривних порід Ганнівський

Хвостосховище



Відвал розкривних порід №1




ПРАТ "Центральний гірничо-


Відвал №5

Відвал №6

Відвал "Південно-Західний"


ПАТ "Кривбасзалізрудком" Склад пустих порід ш."Октябрська"

ПрАТ "Криворізький завод

гірничого обладнання"

Майданчик тимчасового складування відходів горілої землі та металургійного шлаку в районі

термообрубного цеху та механоскладального цеху №2

ДПП "Кривбаспромводопоста-

чання"

Шламонакопичувач Карачунівських водоочисних споруд

Відстійник шахтних вод ім. Карла Лібкнехта

Відстійник шахтних вод насосної станції №8

КП "Кривбасводоканал" Поле компостування

ПАТ "Надєжда" Мулові майданчики очисних споруд

Згідно зі ст. 34. Закону України "Про відходи" усі відходи за ступенем їх

шкідливого впливу на навколишнє природне середовище поділяються на чотири

класи. На підприємствах міста протягом 2015 року утворилося 36,0 тис. т відходів

І-ІІІ класів небезпеки. З них відходи І класу небезпеки становили 0,016 тис. т,

ІІ класу небезпеки – 0,391 тис. т, ІІІ класу небезпеки – 35,607 тис. т. Переважна їх

більшість передається спеціалізованим підприємствам, які мають ліцензії на

здійснення операцій у сфері поводження з відходами, у тому числі з небезпечними.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про відходи" зобов’язанням

підприємств є: повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і

псування відходів для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія,

впровадження заходів для максимальної їх утилізації.

Заходи щодо поліпшення стану у сфері поводження з відходами

Головним напрямком вирішення проблеми забруднення навколишнього

природного середовища відходами є їх утилізація. Це використання вторинних

матеріальних чи енергетичних ресурсів. Утилізація відходів має не тільки велике

екологічне значення, оскільки сприяє захисту довкілля від негативного впливу

відходів, а й економічне та забезпечує ощадливе використання матеріально

сировинних та енергетичних ресурсів.

У 2015 році підприємствами гірничо-добувної промисловості міста

утилізовано, перероблено та передано 72,0 млн. тонн промислових відходів, що

становить третину від загальної кількості утворених відходів (або 33%).

Обсяги утворених, розміщених та утилізованих відходів основними

промисловими підприємствами м. Кривого Рогу за 2015 рік, тис. тонн

Таблиця 14

№

п/п Назва підприємства

Фактично

утворено

відходів

Утилізовано Розміщено

відходів

1 ПРАТ "Північний гірничо-

збагачувальний комбінат" 75 282,998 14 442,064 60 839,004

2 ПРАТ "Інгулецький гірничо-

збагачувальний комбінат " 49 095,797 11 689,752 37 808,411

3 ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 31 248,561 16 404,111 15 525,688

4 ПРАТ "Центральний гірничо-

збагачувальний комбінат " 27 141,209 19 719,742 8 275,608

5 ПАТ "Південний гірничо-

збагачувальний комбінат" 26 943,507 2 791,677 24 152,446

6 ПРАТ "ММК ім. Ілліча" ГЗК

"УКРМЕХАНОБР" 5 434,464 5 434,280 0,290

7 ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" 1 110,229 1 109,284 0,020

8 ПАТ "Криворізький залізорудний

комбінат" 626,534 450,700 175,834

9 ПАТ "ХайдельбергЦемент

Україна" 4,782 4,782 0

Всього: 216 888,081 72 046,392 146 777,301

З них, у 2015 році в межах реалізації природоохоронних заходів, передбачених

довгостроковою програмою у сфері поводження з відходами, підприємствами міста

використано 31,5 млн. тонн

відходів або 14,6% від

загальної кількості утворе-

них відходів. В основному

промислові відходи вико-

ристовуються для будів-

ництва та виробництва

щебню – 25,3 млн. тонн.

Для засипки кар’єру №2


чо-збагачувальний комбі-

нат" використано 3,9 млн.

тонн пустих порід.

ПАТ "Кривбасзалізрудком"

та ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА

БАЛКА" для засипки зон

зрушення земель та

обвалення шахт використано 2,3 млн. тонн.

Всього за 2010-2015 роки утилізовано 519,9 млн. тонн промислових відходів, з

них у рамках реалізації довгострокової програми підприємствами гірничо-

металургійного комплексу утилізовано 179 млн. тонн промислових відходів.

Одним із прогресивних напрямків роботи ПРАТ "Центральний гірничо-

збагачувальний комбінат" у сфері поводження з відходами є використання шламів

збагачення – як сировини для одержання концентрату.

ПРАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" вперше в Україні була

розроблена і впроваджена технологія переробки хвостів збагачення і використання

їх в якості вторинної сировини. Ця технологія дозволяє щорічно звільняти до

0,4 млн. м3 ємності хвостосховища і виробляти залізовмісний концентрат із хвостів

збагачення. Це приклад того, як реалізується принцип "Відходи - у доходи".

У 2015 році ПРАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"

використано 6,4 млн. тонн шламів збагачення для виробництва 852 тис. тонн

концентрату.

Перспективним напрямком поводження з промисловими відходами на

гірничорудних підприємствах міста має бути перехід від їх видалення у спеціально

відведених місцях чи об’єктах (відвалах, хвосто- та шламосховищах) до

комплексного промислового перероблення, повторного використання та утилізації.

Саме технології переробки та утилізації промислових відходів дозволять значно

зменшити обсяги відходів, що розміщуються у навколишньому природному

середовищі. Впровадження таких заходів відображено у розділі поводження з

відходами та раціонального використання земель Міської програми на 2016-2025

роки.

Поводження з твердими побутовими відходами

Для Кривого Рогу, як і для багатьох міст України, гостро стоїть питання

збирання, вивезення та утилізації твердих побутових відходів (надалі - ТПВ).

З метою забезпечення належного санітарно-епідемічного стану міста, на вико-

нання вимог Закону України "Про відходи" розроблено схему санітарної очистки

міста, яка затверджена рішенням Криворізької міської ради від 29.07.2014 №2812.

Для утримання у належному санітарному та естетичному стані території міста у

рамках реалізації довгострокової програми по вирішенню екологічних проблем

Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011-2022

роки придбано 7 сміттєвозів, 2124 контейнерів

об’ємом 1,1 м3 для збору твердих побутових

відходів, 17 контейнерів об’ємом 6 м3 для

великогабаритних та ремонтних відходів,

1842 од. урн для збирання сміття.

В результаті життєдіяльності населення

міста Кривого Рогу протягом 2015 року утво-

рилося 299,37 тис. тонн (374,21 тис. м3)

твердих побутових відходів.

Розміщення твердих побутових відходів

здійснюється на двох полігонах ТПВ (в районі

відвалів шахти "Родіна" і в районі шахти "Ва-

лявко-Південна"), які експлуатує ТОВ "Еко-

спецтранс", юридична особа-виконавець пос-

луг зі збирання та перевезення побутових відходів у місті. На полігони оформлені

паспорти місць видалення відходів.

Розрахунковий термін експлуатації полігону, розташованого у відвалах шахти

"Родіна" 40 років, проектний об’єм розміщення відходів – 4589 тис. тонн (5736 тис.м3).

Розрахунковий термін експлуатації полігону в районі шахти "Валявко-Пів-

денна" – 10 років. Проектний об’єм розміщення відходів – 532 тис.тонн (665 тис.м3).

Згідно зі ст. 32 Закону України "Про відходи" з 1 січня 2018 року забороняється

захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів. З цією метою у

Міській програмі, передбачено реалізацію заходу щодо будівництва комплексу з

переробки твердих побутових відходів та розбудови системи їх роздільного збору.

Впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів

З метою подовження строків експлуатації полігонів та зменшення

навантаження на довкілля у місті активно впроваджується роздільне збирання

ресурсоцінних компонентів твердих побутових відходів. Протягом 2012-2015 років

для роздільного збору вторинної сировини (скла, металу, пластику) придбано

202 сітчасті контейнери об'ємом 1,1 м3. Контейнери встановлено у Покровському,

Саксаганському, Довгинцівському та Металургійному районах міста. Це дозволяє

здійснити сортування побутових відходів на етапі їх збирання.

Відходи електронного та електричного

обладнання є однією з найбільш небезпечних груп,

що є у складі побутових відходів. Електричне та

електронне обладнання охоплює широку групу

товарів: побутова техніка, телекомунікаційне та

комп’ютерне обладнання, мобільні телефони,

освітлювальні прилади, іграшки. Збільшення

кількості та номенклатури електронного та

електричного обладнання неминуче призводить до

збільшення обсягів утворення такого виду відходів,

як відпрацьовані батарейки та акумулятори.

За оцінкою вчених одна батарейка забруднює

400 літрів води і 20 м2 ґрунту. Відпрацьовані батарейки та акумулятори містять у

своєму складі отруйні важкі метали: свинець, ртуть, кадмій, хром. Ці речовини

забруднюють довкілля та наражають на небезпеку здоров’я людей. Крім того,

несанкціоноване поводження з відходами електронного та електричного обладнання

призводить до безповоротної втрати цінної вторинної сировини – чорних,

кольорових та дорогоцінних металів, полімерів, гуми та скла, тому налагодження

системи їх збирання та перероблення відпрацьованих батарейок та акумуляторів

дозволить зменшити використання природних ресурсів.

На теперішній час за сприяння управління екології виконкому міської ради на

території міста Кривого Рогу налагоджується система збирання відпрацьованих

акумуляторів та батарейок. Так, в рамках природоохоронної програми "Викидай

правильно!" контейнерами для збору відпрацьованих хімічних елементів живлення

у місті забезпечена мережа магазинів "МТС – Україна". Крім того, небайдужі

суб’єкти господарювання, такі як торгівельні роздрібні мережі товарів для краси

Watsons, будівельний супермаркет "Епіцентр", культурно-громадський центр

ШЕLTER+ долучилися до збору відпрацьованих батарейок та розмістили у своїх

приміщеннях спеціальні контейнери. Крім того, для зменшення негативного впливу

небезпечних відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини

ТОВ "Екоспецтранс", у приміщеннях Криворізького національного університету

розміщено спеціальні контейнери для збору відпрацьованих батарейок та

акумуляторів. Усього на території міста нараховується 61 пункт збору

відпрацьованих батарейок та акумуляторів.

Місця розташування пунктів збору відпрацьованих батарейок та акумуляторів Таблиця 15

№ п/п Адреса Суб'єкт господарювання

Тернівський район

1 вул. Адмірала Головко, 40 Магазин "Стиль"

2 вул. Адмірала Головко, 40 Відділ промислових товарів (2-й поверх)

3 парк Північний Штаб велопарку "Полігон"

4 вул. Маршака, 19 КЗШ №116

5 вул. Доватора, 2 Магазин "Гном"

6 вул. Івана Сірка, 52 КПНЗ "Станція юних натуралістів"

7 вул. Сергія Колачевського, 58 Магазин "Гном"

8 вул. Вартаняна, 3 Тернівська дільниця ТОВ "Екоспецтранс"


Покровський район

9 вул. Шурупова, 2 Виконком Жовтневої районної у місті ради

10 м-н 4-й Зарічний, 20 Магазин Watsons

11 вул. Армавірська 28 КГЦ ШЕLTER+

12 м-н 5-й Зарічний, 11К

Магазин "MOYO"

13 Магазин "СOMFY"

14 м-н 7-й Зарічний, 7 КЗШ№32

15 вул. Іртишська, 20а КЗШ №34

Саксаганський район

16 пр-т Миру, 9 АЗС №8

17 вул. Павла Глазового, 4 Екіпірувальний центр "Велікан"

18 вул. Бикова, 33 ТОВ "Епіцентр К"

19 вул. Співдружності, 66а Магазин Watsons

20 вул. Волгоградська, 9 Відділення Platinum Bank

21 пл. 30-річчя Перемоги

Магазин "MOYO"

22 Магазин "СOMFY"

23 вул. Володимира Великого, 40 ТОВ "Електро Радіо Груп"

24 пр-т 200 річчя Кривого Рогу, 12а Магазин "СOMFY"

25 вул. Бикова, 31 ТЦ-ф20 "МЕТРО Кеш Енд Кери Україна"

Металургійний район

26 вул. Віталія Матусевіча, 8 Магазин МТС

27 вул. Соборності, 33 Магазин Watsons

28 пр-т Миру, 42 Виконком Металургійної районної у місті

ради

29 пр-т Гагаріна, 38 Відділення Platinum Bank

30 пр-т Гагаріна, 54 Головний корпус педагогічного інституту

31 пр-т Гагаріна, 4 Магазин Watsons

32 вул. Криворіжсталі, 40

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ

ступенів №15 ім. М.Решетняка Криворізької

міської ради Дніпропетровської області

33 вул. Героїв АТО, 79а Філологічний факультет педагогічного

інституту

34 вул. Героїв АТО, 79б Гуртожиток педагогічного університету

35 вул. Олександра Васякіна, 54а Гуртожиток педагогічного університету

36 вул. Віталія Матусевіча, 11 Корпус №1 Криворізького національного

університету

37 вул. Віталія Матусевіча, 11 Корпус №6 Криворізького національного


38 вул. Костенко, 12 Гуртожиток №2 Криворізького національного


39 вул. Медична, 16 Криворізький економічний інститут

40 пр-т Металургів, 28а Магазин Watsons

41 вул. Гетьманська, 2г Офіс ТОВ "Екоспецтранс"

42 пр. Миру, 9 АЗС "Сан Ойл"

Довгинцівський район

43 вул. Дніпровське шосе,11 Виконком Довгинцівської районної у місті

ради


Центрально-Міський район

44 пр-т Поштовий, 20 Відділення Platinum Bank

45 пр-т Поштовий, 35 Магазин Watsons

46 пр-т Поштовий, 48 Магазин Watsons

47 пр-т Поштовий, 64 Криворізький економічний інститут

48 вул. Комерційна, 4 Магазин "ЦяЦя"

49 пл. Визволення, 2 Криворізький економічний інститут

50 вул. Лермонтова, 37 Магазин "СOMFY"

51 вул.Пушкіна,2 Магазин "Геліос" (фотостудія)

Інгулецький район

52 пр-т Південний, 26/14 Магазин МТС

53 пр-т. Перемоги, 25 Магазин МТС

54 вул. Кармелюка,33 ДВНЗ "Політехнічний коледж КНУ"

55 вул. Каткова,35 КЗШ №114

56 вул. Сонячна,10 КЗШ №102

57 вул. Олександра Станкова,7а Криворізька гімназія №127

58 вул. Недєліна,25 ЦДЮТ "Ріднокрай"

59 вул. Макаренка,2 б КЗШ №115

60 вул.Гірників,30 КЗШ №59

61 пр. Південний,1 Управління праці та соціального захисту

населення Інгулецької районної у місті ради зазначені пункти збору можуть змінюватися у зв’язку із закриттям/відкриттям нових мереж магазинів

Також у нашому місті запроваджується збір від населення такого виду

небезпечних відходів, як відпрацьовані люмінесцентні лампи. З цією метою на

території центральної дільниці ТОВ "Екоспецтранс" за адресою вул. Гетьманська,

2г встановлено спеціальний контейнер для збирання відпрацьованих

люмінесцентних ламп. Встановлення ще двох таких контейнерів передбачено на

території Тернівської дільниці (вул. Вартаняна, 3) та на території Інгулецької

дільниці (вул. Жовтонога, 1).

Впровадження та розширення у нашому місті системи роздільного збирання

побутових відходів є одним із пріоритетів на шляху інтеграції України до

Європейського Союзу.

РЕКУЛЬТИВАЦІЯ

Рекультивація відпрацьованих земель

Надзвичайно актуальними для міста є питання щодо рекультивації

відпрацьованих земель, оскільки 20% його площі (8,6 тис. га) порушено в результаті

діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу.

У рамках довгострокової програми протягом 2011-2015 років виконані роботи

з рекультивації:

кар’єру №2 ПРАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" –

шляхом засипки відпрацьованої ємності розкривними породами цього підприємства

обсягом 30,673 млн. тонн;

зон обвалення шахт "Ювілейна" та ім. Фрунзе ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА

БАЛКА" пустими породами в об’ємі 4 681,4 тис.тонн;

земель сел. Куйбишеве у гірничому відводі ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА"

на площі 10 га;

порушених земель шахтоуправління по підземному видобутку руди

ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в обсязі 1,94 га – гірничотехнічна, 5,58 га –

біологічна.

З метою раціонального використання та збереження земель міста, порушених

унаслідок виробничої діяльності суб’єктів господарювання, Криворізькою міською

радою рішенням від 27.05.2015 №3691 затверджені обсяги проведення робіт з

рекультивації порушених земель на 2015-2019 роки.

План робіт з рекультивації порушених земель на 2015-2019 роки Таблиця 16

№

п/

п

Назва підприємства Види

рекультивації 2015 2016 2017 2018 2019 Усього

1

ПРАТ "Центральний

гірничо-збагачуваль-

ний комбінат", тис. м3

гірничотехнічна 3625 3573 4638 4593 4597 21053

2 ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА

БАЛКА", га гірничотехнічна 2 2 2 2 2 10

3 ПАТ "Кривбасзаліз-

рудком", тис. м3 гірничотехнічна 495 495 495 495 495 2475

5 ДП "Кривбасшахто-

закиття", га гірничотехнічна 4,7 8,7 5,4 4,5 3,4 26,7

6

ВСП "Вагонне депо

Батуринська"

ДП "Придніпровська

залізниця", га

гірничотехнічна - 1,2 1,3 - - 2,5

біологічна - - - 1,2 1,3 2,5

7 ДПП "Кривбаспром-

водопостачання", га

гірничотехнічна 0,375 0,0447 0,0476 0,0476 - 0,1765

біологічна - - - - 0,232 0,232

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

Природно-заповідний фонд м. Кривого Рогу

Криворіжжя – край, який має багату і давню історію, унікальний ландшафт і

природні ресурси.

Незважаючи на те, що Кривбас один із найстаріших і найбільших

залізорудних басейнів в Україні та найбільший регіон видобутку залізної руди в

світі, на території ще збереглися ділянки незайманої природи, які входять до складу

об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення.

На території міста Кривого Рогу налічується 14 об’єктів природно-заповідного

фонду України загальною площею 375,44 га, з яких 3 площею 142,4 га є об’єктами

загальнодержавного значення, інші є об’єктами місцевого значення. На всі зазначені

об’єкти підприємствами і установами міста оформлено охоронні зобов’язання.

Підприємствами, на які покладені охороні зобов’язання щодо охорони,

збереження та утримання об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення,

здійснюються виготовлення та поновлення інформаційних знаків за власні кошти.

Об’єктами загальнодержавного значення є:

ландшафтний заказник "Балка Північна Червона";

геологічна пам'ятка природи "Скелі МОДРу";

Криворізький ботанічний сад НАН України.

Перлиною міста називають Криворізький ботанічний сад Національної

академії наук України, який розташований у Тернівському районі нашого міста.

Криворізький ботанічний сад НАН України – державна, бюджетна, неприбуткова

науково-дослідна установа. Криворізький ботанічний сад НАН України створений

20 травня 1992 року (Постанова Президії НАН України №144 від 20 травня 1992

року). Ботанічний сад є об’єктом природно-заповідного фонду України

загальнодержавного значення. Територія ботанічного саду займає площу 52,4 га.

Найбільша площа Саду відведена під дендрарій – 22 га. Головна частина

колекційного фонду деревних рослин розташована в експозиціях дендрарію. Тут

створені моносади, в яких представлений декоративний сортовий матеріал, а саме –

сирінгарій, розарій, сад магнолій, сад таволг, сад чубушників, сад безперервного

цвітіння, сад сакури, експозиції

господарсько-корисних рослин,

квітниково-декоративних, рідкіс-

них і зникаючих, лікарських. В

оранжереї площею 1300м2 зібрана

унікальна колекція тропічних та

субтропічних рослин.

Ботанічний сад відіграє

значну роль в покращанні

екологічного стану нашого міста.

Всього в колекціях саду зібрано

4112 видів, форм та сортів рослин

світової флори.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №73-р від 11 лютого 2004 року

колекція деревних та чагарникових рослин саду віднесена до таких, що становлять

національне надбання України.

Структура ботанічного саду включає відділи: оптимізації техногенних

ландшафтів; інтродукції та акліматизації рослин, природної та культурної флори. В

саду функціонує гербарій (понад 20,0 тис. арк.), насіннєва лабораторія та наукова

бібліотека (20261 екз.).

У ботанічному саду постійно оновлюються експозиції. Створено нові

експозиції:

тюльпанарій, де висаджено 4500 цибулин 10 нових сортів тюльпанів

світової селекції;

коніферетум, що представляє унікальну колекцію хвойних рослин, що

нараховує 175 видів, форм та культиварів.

Вдосконалено Розарій, що презентує 209 сортів троянд, які відносяться до

11 садових груп.

Родзинкою колекційного фонду Саду є зібрання колекції Азалії індійської, що

презентує майже 70 сортів вітчизняної та зарубіжної селекції.

Азалія індійська

Для поліпшення екологічного стану міста науковцями саду проведені

дослідження таксономічного складу та стану деревно-чагарникових насаджень

22 парків і 93 скверів семи адміністративних районів міста Кривий Ріг, та надано

перелік рекомендованих стійких видів і форм колекційного фонду деревних рослин

Криворізького ботанічного саду НАН України для поліпшення стану зелених

насаджень різного функціонального призначення Кривого Рогу.

На основі розроблених ботанічним садом рекомендацій по реконструкції

парків і скверів міста Кривого Рогу, експлуатації та утримання зелених насаджень

міста виконана реконструкція старовинного "Парку ім. Федора Мершавцева"

(колишній "Парк ім. Газети "Правда"), парку "Шахтарський" (колишній парк

"50-річчя Радянської України") , парку Будівельників (колишній районний парк

ім. Орджонікідзе) та парку Північний (колишній парк ім. Комсомолу України).

Колекції саду використовуються для біологічної рекультивації відвалів, бортів

кар’єрів, для озеленення промислових майданчиків підприємств.

Криворізький ботанічний сад з науково-технічним проектами "Розробка та

впровадження біотехнології створення стійких трав’янистих рослинних угруповань

на порушених землях криворізького залізорудного басейну" та "Вдосконалення та

впровадження біотехнології створення стійких насаджень вегетативно рухливих

видів деревних рослин на залізорудних відвалах Криворіжжя" є одним із

переможців конкурсу науково-технічних проектів НАН України.

Уперше розроблено біотехнологію рекультивації залізорудних відвалів

Криворіжжя шляхом створення ковилово-кострицево-різнотравних угруповань, що

відповідають зональним біогеоценотичним структурам, яка впроваджена на

залізорудному відвалі Першотравневого кар’єру ПРАТ "Північний гірничо-

збагачувальний комбінат".

За результатами досліджень розроблені методичні рекомендації "Біологічна

рекультивація залізорудних відвалів Криворіжжя шляхом створення ковилово-

кострицево-різнотравних угруповань" та отримано Патент 95495 UA на корисну

модель "Спосіб рекультивації (озеленення) залізорудних відвалів". Також отримано

Патент 103027 UA на корисну модель "Спосіб використання обліпихи

крушиновидної для рекультивації залізорудних відвалів Криворіжжя".

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк ім. Фе-

дора Мершавцева" ("Парк ім. Газети "Правда") займає площу 36 га та вважається

першим парком міста. Його відкриття відбулося в 1932 році. Рішенням Дніпро-

петровського облвиконкому від 22.06.1972 №391 зазначеному парку надано статус –

пам’ятник садово-паркого мистецтва. Основними пам’ятками парку є – човнова стан-

ція, старовинні арки, підвісні мости з яких відкривається вигляд на пересічення річок

Інгулець і Саксагань. Човнова станція – є символом, своєрідною візиткою міста.

Унікальний екземпляр 300-річної груші зростає на вулиці Шмідта, 13 у Центра-

льно-Міському районі міста на території приватної садиби громадянина Кучми М.Х.

Не менш цікавими та унікальними об’єктами природно-заповідного фонду

міста є ландшафтні заказники загальнодержавного та місцевого значення "Балка

Північна Червона", "Візирка".

Наукова цінність заказника "Балка Північна Червона" полягає у наявності в її

складі рідкісних видів рослин, серед яких 6 занесені до "Червоної книги України":

астрагал шерстистоквітковий, ковила Лессінга, ковила волосиста, ковила українська,

тюльпан Біберштейна, шафран сітчастий. Загальна кількість охоронних рослин

складає 44, з них – 28 охороняються в області.

Ландшафтний заказник місцевого значення "Візирка" заснований з метою

збереження та відновлення цінного природного ландшафту з унікальними виходами

гірських порід, а також всього комплексу самовідновлених похідних екосистем на

порушених землях із рідкісними видами рослинного та тваринного світу.

Серед об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення найбільшу

кількість складають геологічні пам’ятки природи.

Геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення "Скелі МОДРу"

розташована на площі 62 га в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу на

берегах р. Інгулець.

У геологічному відношенні модрівська історико-геологічна пам’ятка природи

цікава тим, що в процесі метаморфізму, який супроводжувався високими

температурами, первинні породи набули пластичного стану і внаслідок тектонічних

рухів були зім’яті у різноманітні складки.

Геологічними пам’ятками природи є: "Виходи аркозових пісковиків"; "Сланцеві скелі"; "Скелеватські виходи"; "Пісковикова скеля"; "Виходи амфіболітів". Всі геологічні пам’ятки природи – виходи скельних порід.

Геологічна будова території, на якій розташоване наше місто є такою, що так

званий кристалічний щит знаходиться близько від земної поверхні, а інколи виходить

на поверхню.

Саме така особливість виходу кристалічних порід на земну поверхню дала мож-

ливість у свій час провести дослідження щодо покладів залізних руд. А це в свою чер-

гу посприяло розвитку гірничодобувної промисловості міста, починаючи з

ХVІІІ століття.

З метою утримання в належному стані територій об’єктів природно-заповідного

фонду підприємствами, на які покладені охоронні зобов’язання, розробляються

природоохоронні заходи щодо їх охорони та збереження.

Кривий Ріг є перспективним центром розвитку промислового туризму. З метою

ознайомлення мешканців та гостей міста з унікальними природними об’єктами, у

тому числі об’єктами природно-заповідного фонду, створення умов для формування

екологічної культури населення міста, формування почуття любові, патріотизму,

поваги до рідного міста та природного середовища розроблені, апробовані та

впроваджені кілька екскурсій екологічної тематики:

"Балка Північна Червона: природа і техногенез в одному обличчі". В ній

розкриваються підтеми – рослинності і тваринного світу ландшафтного заказнику

"Балка Північна Червона", геологічної будови Кривбасу, впливу людини на

перетворення дикої природи;

"Скелі МОДРу". Тут розкривається природа геологічної пам’ятки природи та

її перетворення в районі діяльності колишнього рудника ім. МОДР;

"Деконська Петля". Під час цієї екскурсії висвітлюється історія та природа

району меандри ріки Саксагань в районі шахт Артем-1 та Північна, геологічної

пам’ятки природи "Сланцеві скелі".

Кожен із нас повинен любити природу, захищати її, прагнути гармонійного

співіснування з природним середовищем, робити усе можливе для збереження її

біологічного різноманіття, не залишатися байдужим до будь-яких проявів

необережного та неповажного ставлення до природи.

Ландшафтний заказник місцевого значення "Візирка"

Перелік об’єктів природно – заповідного фонду міста Кривого Рогу

Таблиця 17 №

п/п

Назва Установи, організації та

підприємства, на яких покладені

охоронні зобов’язання

Площа,

га

Місце знаходження Опис об’єкту

1 Ландшафтний заказник

загальнодержавного

значення "Балка Північ-

на Червона"

Виконком Тернівської районної у

місті ради

28,0 Тернівський район м. Кри-

вого Рогу. На території

північно - західної околиці

міста

Балка "Північна Червона" - найкрупніша

балка басейну р. Саксагань. Цінний

природний ландшафт з унікальними

виходами гірських порід Криворізької

серії по схилах з великою чисельністю

популяцій рідкісних рослин і тварин

2 Геологічна пам’ятка

природи загально-

державного значення

"Скелі МОДРу"

Виконком Центрально-Міської

районної у місті ради

62,0 Центрально-Міський район

м. Кривого Рогу

Унікальні природні відслонення правого і

лівого берегів р. Інгулець з виходом на

денну поверхню залізистих та сланцевих

порід Криворізької серії докембрія.

3 Криворізький ботаніч-

ний сад Національної

академії наук України –

об’єкт природно-запо-

відного фонду загально-

державного значення

Криворізький ботанічний сад НАН

України


вого Рогу, вул. Маршака, 50

Ботанічний заклад, який характеризується

значною колекцією рослин та розробляє

теорію оптимізації техногенного

середовища на базі збагачення регіону

шляхом інтродукції та акліматизації

рослин світової флори та розробки

наукових взаємодій індустрії і живої

природи


природи місцевого зна-

чення "Виходи арко-

зових пісковиків"



4,0 Інгулецький район м. Кри-

вого Рогу. Селище

Південного ГЗК, лівий

берег р. Інгулець

Виходи на денну поверхню аркозових

пісковиків, які входять в нижню світу

Криворізької серії докембрія


місцевого значення

"Балка Північна

Червона"

Виконком Тернівської районної у

місті ради


вого Рогу. На території

північно – західної околиці


Цінний природний ландшафт з

унікальними виходами гірських порід

Криворізької серії по схилах з великою

чисельністю популяцій рідкісних рослин і

тварин


природи місцевого

значення "Сланцеві

скелі"

Шахтоуправління ПАТ "Арсе-

лорМіттал Кривий Ріг"

4,0 Саксаганський район

м. Кривого Рогу. Біля шахт

"Південна" та "Північна",

правий берег р. Саксагань

Виходи на денну поверхню аспідних

сланців - порід середньої світи

Криворізької серії докембрію та

стародавніх гірничих розробок.



значення "Скелеватські

виходи"


збагачувальний комбінат "


вого Рогу. В 500 м від

кар’єру Південного ГЗК,

лівий берег р. Інгулець

Виходи на денну поверхню аркозового,

філітового та талькового горизонтів порід

нижньої світи Криворізької серії

докембрія



значення "Пісковикова

скеля"




вого Рогу. Біля підстанції



Виходи на денну поверхню аркозових

пісковиків та конгломератів нижньої та

середньої світ Криворізької серії

докембрія



значення "Виходи

амфіболітів"

ш."Родіна" ПАТ "Кривбасзаліз-

рудком"


м. Кривого Рогу. Біля

шахти "Родіна"

Виходи на денну поверхню плотної

породи темно – зеленого кольору з

міндалинами кварцу

10 Ботанічна пам’ятка


значення "Дерево

культурної груші"

СП ПРАТ "ММК ім.Ілліча" ГЗК

"УКРМЕХАНОБР"


м. Кривого Рогу, вул. Хар-

цизька, 138

Дерево груші, яке за віком досягає понад

200 років

11 Ботанічний сад


"Дендрологічний парк"

ДП "Криворізьке лісове

господарство"

27,0 Довгинцівський район

м. Кривого Рогу, біля

сел. Залізничне

Територія зі спеціально створеними

насадженнями різноманітних деревних та

чагарникових порід місцевої флори та

інтродуцентів

12 Парк-пам'ятка садово –

паркового мистецтва


"Парк імені Федора

Мершавцева "

Управління благоустрою та

житлової політики виконкому

Криворізької міської ради



Естетичний, виховний, науковий

природоохоронний, оздоровчий куточок

міста. Є найкрупнішим парком

відпочинку Кривого Рогу, в якому

розміщено понад 40 видів декоративних

деревних порід, кущів, квітів.



"Візирка"




вого Рогу

Цінний природний ландшафт з

унікальними виходами гірських порід, а

також всього комплексу самовідновлених

природних екосистем із рідкісними

видами рослинного та тваринного світу.

14 Ботанічна пам’ятка


значення "Старовинна

груша на Карнаватці"

Підприємство об’єднання гро-

мадян "Криворізьке учбово ви-

робниче підприємство Українсь-

кого товариства сліпих"

(ПОГ Криворізьке УВП УТОС)


м. Кривого Рогу,

вул. Шмідта, 13

Дерево груші, яке за віком досягає понад

300 років

ПРИРОДООХОРОННІ ПРОГРАМИ

Сьогодні екологічні питання стоять у ряді найважливіших і визначають рівень

благополуччя жителів України в цілому та нашого міста зокрема.

Кривий Ріг є одним з найбільших індустріальних центрів нашої країни,

виробнича діяльність промислових підприємств створює складну екологічну

ситуацію у місті. Тому питання охорони навколишнього природного середовища є

надзвичайно важливе й актуальне.

Головною містоутворюючою галуззю, яка стійко визначає профіль міста у

територіальному розподілі праці, є гірничо-видобувна та чорна металургія. За 2015

рік обсяг реалізованої промислової продукції склав 102,2 млрд. грн., що становить

35,4% у загальному обсязі реалізації Дніпропетровської області. Розвиток

промисловості не повинен погіршувати стан навколишнього природного

середовища, вирішення екологічних проблем має бути пріоритетним.

Протягом 2011-2015 років природоохоронна діяльність в місті здійснювалась

у рамках реалізації регіональної довгострокової програми по вирішенню

екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного

середовища на 2011 – 2022 роки (надалі – довгострокова програма), яка затверджена

рішенням Дніпропетровської обласної ради від 29.04.2011 №110-6/VІ. Результатом

реалізації довгострокової програми стало поступове зменшення негативного впливу

виробничої діяльності на усі складові компоненти довкілля.

Незважаючи, що в останні роки спостерігається тенденція до зменшення

антропогенного тиску на оточуюче природне середовище, рівень техногенного

навантаження у місті залишається високим, а екологічна ситуація − напруженою.

Проблемними залишаються питання зменшення обсягів викидів забруднюючих

речовин у атмосферне повітря, використання та утилізація шахтних вод,

раціонального використання земель шляхом збільшення обсягів утилізації та

повторного використання промислових відходів, широке впровадження роздільного

збору твердих побутових відходів, впровадження технологій їх переробки, боротьби

з карантинними бур’янами, розбудова загальнодержавної системи моніторингу

довкілля міста Кривого Рогу та Дніпропетровської області.

З метою подолання низки вищезазначених проблем в рамках реалізації

Стратегічного плану розвитку міста Кривого Рогу, як екологічно чистого міста

ефективного використання ресурсів, за ініціативи міського голови Ю.Вілкула з

квітня 2016 року розпочато розробку міської програми з поліпшення стану

навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки.

У розробці програми приймали активну участь депутати Криворізької міської

ради-члени постійної комісії з питань природокористування, екології, охорони

здоров’я та соціального захисту населення, громадські організації: "Екологічна рада

Криворіжжя", "Центр досліджень екологічної безпеки та експертиз благодійного

фонду "Громадська ініціатива мешканців Кривбасу", "Міжрегіональне бюро

екологічного захисту", "Громадська екологічна платформа", спеціалісти основних

наукових установ міста, представники промислових підприємств.

В програмі враховані напрямки по імплементації плану дій з охорони довкілля

по наближенню українського законодавства до екологічних норм та стандартів

Європейського Союзу з урахуванням вже прийнятих директив та регламентів в

рамках співпраці між Україною та Європейським Союзом.

Тому зважаючи на потребу у вирішенні питання поліпшення екологічного

стану міста на засіданні Криворізької міської ради 28.09.2016 затверджено Міську

програму вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану

навколишнього природного середовища на 2016 – 2025 роки.

Головною метою програми є створення екологічно безпечних та комфортних

умов для життя населення міста Кривого Рогу шляхом зменшення антропогенного

навантаження та поліпшення стану довкілля.

Досягнення мети програми потребує спрямування дій органів державної

влади, органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, організацій,

установ та підприємств міста всіх форм власності на реалізацію пріоритетних

напрямів діяльності у сфері ефективного природокористування, дотримання вимог

екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища,

просвітницької діяльності і екологічної обізнаності населення.

Передбачається реалізація Міської програми у два етапи: І етап – 2016-2020

роки, ІІ етап – 2021-2025 роки.

Кожне з підприємств-учасників програми взяло зобов’язання щодо

впровадження на ньому природоохоронних заходів та несе відповідальність за

своєчасність і повноту їх виконання.

Узяті підприємствами зобов’язання передбачають здійснення контролю з боку

органів державної законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування,

екологічної інспекції, прокуратури, громадськості стосовно термінів та якості їх

виконання.

Для реалізації заходів програми в основному передбачається залучення

власних коштів підприємств. Крім цього, їх фінансування здійснюватиметься за

рахунок інших джерел, у тому числі бюджетів різного рівня, не заборонених чинним

законодавством України.

Орієнтовні загальні обсяги фінансування заходів програми – 6,025 млрд. грн. За

першим етапом – 3,584 млрд. грн: у тому числі 2,314 млрд. грн. за рахунок власних

коштів підприємств та 1,270 млрд. грн. за рахунок бюджетів усіх рівнів; за другим

етапом – 2,441 млрд. грн: у тому числі 1,022 млрд. грн. за рахунок власних коштів

підприємств та майже 1,419 млрд. грн. за рахунок бюджетів усіх рівнів.

При реалізації запропонованих заходів у 2016 − 2025 роках очікується

зниження рівня забруднення природного середовища, розбудова в першу чергу

автоматизованої мережі спостережень за станом складових довкілля, збільшення

обсягів переробки відходів, підвищення екологічної безпеки на території міста,

збереження та охорона об’єктів природно-заповідного фонду, оптимізація прийняття

управлінських рішень із урахуванням їх впливу на природні екосистеми тощо.

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Шкода від спалювання опалого листя та сухої рослинності

Стаття 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного

середовища" зобов’язує громадян берегти природу, охороняти та раціонально

використовувати її багатства.

Восени, як правило, спалюється опале листя, навесні – торішня трава. Шкода

від спалювання листя і сухої трави надзвичайно небезпечна.

При згорянні однієї тони рослинних залиш-

ків у повітря вивільняється біля 9 кг мікро-

частинок диму. До їх складу входять пил, окиси

азоту, угарний газ, важкі метали і низка канце-

рогенних сполук. В тліючому без доступу кисню

листі виділяється бензопірен, що здатен викликати

у людини ракові захворювання. Окрім того, з ди-

мом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.

На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які

також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів

містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч

різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні,

скажемо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних

хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило,

стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління

пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні

гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і викликаючі респіраторні

захворювання оксиди сірки. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової

оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим,

хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

Нерідко пора випалювання рослинних залишків випадає на час розмноження

диких тварин та інших живих організмів. Після спалювання середовища існування

птахи надовго покидають цю місцевість.

При спалюванні рослинності, зокрема опалого листя, гине безліч комах та

молюсків, які не здатні врятуватися через свою малорухливість. Хтось з них згорає,

а хтось задихається від їдкого диму, а повторне заселення випаленої території

відбувається дуже повільно й триває не один рік, залежно від її площі.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої

трави призводить до руйнації природних екологічних систем:

1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич

– попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени

ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.

2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже

безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорга-

нізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.

3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин

речовини повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на

загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання

листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.

4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янис-

тих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.

5. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні виникає загроза

перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення

законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на

полях починається більшість степових пожеж.

Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого

листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у

ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Для компостування листя складають у

купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. В основу купи вкладають до 25 см шар землі.

Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати

пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом

літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо

перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост

дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна

проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування

більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не

пересихає. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після

закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне

використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.

Тож збережемо своє здоров’я і допоможемо природі!

Зупинимо амброзію разом!

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.)

– вид трав’янистих рослин із родини Айстрових

(Asteraceae). Батьківщина – Північна Америка. За

життєвою стратегією – це небезпечний бур’ян, який

засмічує подвір’я та вулиці, присадибні ділянки, сади,

парки, городи, пустирі, узбіччя доріг, залізничні насипи

і прилеглі землі, береги річок та ставків.

Амброзію полинолисту занесено з Північної

Америки на територію України та вперше виявлено са -

ме на території с. Кудашівка Дніпропетровської області

в 1914 році. Майже за століття розповсюдження цього карантинного організму

набуло загрозливого нерегульованого стану.

Амброзія полинолиста належить до карантинних бур’янів, які завдають

великої шкоди навколишньому природному середовищу та здоров’ю людини.

Розмножується амброзія насінням, яке визріває у серпні – вересні, легко об-

сипається, засмічуючи ґрунт. Одна добре розвинута рослина може дати до 100 тисяч

зернят. Схожість зберігає до 10 - 15 років, при сприятливих умовах до 30 - 50 років.

Діапазон пристосування цієї рослини дуже великий, а людина своєю

недбалістю та безгосподарністю створює найсприятливіші умови для інтенсивного її

розмноження.

Амброзія засмічує земельні ділянки дворів та вулиць, узбіччя доріг. Створює

неестетичний, занедбаний вигляд територій парків, скверів та інших зелених зон.

Але найбільш важливим є негативний вплив амброзії на здоров’я людини. Пилок

амброзії викликає алергійні захворювання, які можуть набувати важкої форми у

вигляді бронхіальної астми.

Враховуючи високу ступінь пластичності щодо температури повітря та

вологості ґрунту, високу насіннєву продуктивність, а також те, що пилок амброзії

під час цвітіння шкодить здоров’ю людей і тварин, все це свідчить про неабияку

небезпечність амброзії полинолистої і потребує особливої уваги та спеціальних

заходів щодо боротьби з нею.

Є три основні методи боротьби з амброзією. Перший, як радять біологи

знищити бур’ян, його же зброєю – витісняючи іншими багаторічними та газонними

травами. Другий метод – скошування. Найефективніше косити амброзію саме в

період бутонізації, бо якщо у неї з’явився бутон, вона працює не на нарощування

маси, а на формування квітки. Однак, одним із найефективніших методів є

виривання амброзії з корінням. При цьому слід зазначити, що боротьба з амброзією

повинна бути системною та стабільною.

Боротьба з цією карантинною рослиною потребує спільних зусиль органів

державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, самоорганізації населення,

суб’єктів господарювання, громадськості міста, землевласників та

землекористувачів.

Тому, з метою забезпечення благоустрою в місті, формування сприятливого

для життєдіяльності середовища, покращення його санітарного стану, захисту

довкілля, підвищення відповідальності необхідно проводити у період з червня по

жовтень заходи із локалізації та ліквідації амброзії полинолистої.

Правилами благоустрою у місті Кривому Розі, що затверджені рішенням

міської ради від 21.10.2015 №4038, визначені обов’язки суб’єктів господарювання

на земельних ділянках, наданих їм на праві власності чи користування щодо:

виконання регулярного косіння газонів, вжиття заходів щодо боротьби з

карантинними та іншими рослинами, зокрема амброзією, прибирання та утримання

території від межі відведеної земельної ділянки до проїжджої частини вулиці, а у

випадках, коли відведена земельна ділянка не межує з проїжджою частиною вулиці

або відстань до проїжджої частини вулиці значна – на відстані 15 м від межі

відведеної земельної ділянки.

Дбайливе відношення кожної людини до навколишнього природного

середовища, це великий вклад у його збереження. Тому громадянам нашого міста не

слід зволікати, якщо на їх подвір’ї знаходиться амброзія та вжити заходів щодо

боротьби з нею, не допускати її розповсюдження на території Кривого Рогу. Адже

ми живемо в третьому тисячолітті, прагнемо увійти до Європейської спільноти,

тому повинні забезпечити порядок у своєму місті.

ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ТА СВІДОМІСТЬ

Стан навколишнього природного середовища та здоров’я людини є головним

об’єктом піклування людей, він вище усіх інших інтересів. Тому, кожна людина

повинна:

любити природу, захищати її, прагнути гармонійного співіснування з

природним середовищем та мінімізації шкідливого впливу на нього;

робити усе можливе для покращення екологічної ситуації в місті та для

збереження біологічного різноманіття, для припинення екологічних порушень або

недопущення їх взагалі;

не залишатися байдужим до будь-яких проявів необережного та

неповажного ставлення до природи;

усвідомлювати, що порушення будь-якого одного з природних компонентів

веде до незворотних змін в інших.

У справі захисту навколишнього середовища важливим є внесок кожної

людини!

Усвідомивши наслідки своєї діяльності і відповідальність перед дітьми і

майбутніми поколіннями за екологічну обстановку кожен мешканець міста повинен

формувати відповідний стиль поведінки по відношенню до природних ресурсів, які

не безмежні, до природи, і один до одного.

Переглянувши свій негативний вплив на природу кожен мешканець міста

повинен звести його до мінімуму, а також знайти способи сприятливої дії на живий

світ навколо себе. Основний принцип порад – це може зробити кожен.

У щоденному житті прагніть дотримуватись екологічного підходу в організації

свого житла, живленні, в плануванні покупок, в подорожах та на відпочинку. Перш

ніж зробити щось, подумайте про те, який екологічний слід залишиться в природі

від Ваших дій.

Кожен мешканець міста повинен знати, поважати і відстоювати права людини,

у своїй діяльності повинен керуватися Конституцією України, законами та іншими

актами законодавства України, нормами міжнародного права з питань захисту

довкілля, знати ці документи та доводити їх зміст до громадськості. Разом з тим,

багато проблем мають врегульовуватись на моральних засадах. Неможливо мати

укази чи закони на всі випадки життя, зокрема, щоб бережливо ставитись до землі та

не кидати недопалки чи сміття, де заманеться.

Довкілля не є нашою тимчасовою власністю, а належить і наступним

поколінням. Нинішні масштаби вилучення природних ресурсів та забруднення

навколишнього природного середовища не можуть тривати довго. Спосіб життя

кожної людини та рівень її вміння жити в гармонії з оточуючим світом є

визначальними для стану довкілля. Кожна людина повинна орієнтувати

співгромадян на зниження норм споживання та на турботу про збереження

енергетичних, водних, земельних та інших природних ресурсів.

Потрібно думати в глобальному масштабі, і діяти в місцевих умовах.

Екологічні цінності мають займати більше місця в суспільній свідомості. Тільки

духовно багаті люди зможуть змінити на краще довкілля України.

КАЛЕНДАР ЕКОЛОГІЧНИХ ДАТ

11 січня День заповідників і національних парків

28 січня Міжнародний день мобілізації проти ядерної війни

18–25 січня Великий зимовий облік птахів

2 лютого Всесвітній день водно-болотяних угідь

19 лютого Міжнародний день захисту морських ссавців

Лютий–березень Всеукраїнська екологічна акція по охороні квітів–первоцвітів

"Первоцвіт"

14 березня День дій в захист річок, води і життя

21 березня Всесвітній день лісів

22 березня Всесвітній день води (Всесвітній день охорони водних ресурсів)

23 березня Всесвітній метеорологічний день

Передостання субота

березня

Всесвітній день Землі (щорічна міжнародна акція "Година Землі")

1 квітня День птахів

7 квітня Всесвітній день здоров’я

15 квітня День екологічних знань

18–22 квітня Дні заповідників і національних парків

Третя субота квітня День довкілля

22 квітня Міжнародний день Землі

24 квітня Всесвітній день лабораторних тварин

3 травня День Сонця

Друга субота травня Всесвітній день мігруючих птахів

12 травня День екологічної освіти

15 травня Міжнародний День Клімату

22 травня Міжнародний день біологічного різноманіття

24 травня Європейський день парків

5 червня Всесвітній день охорони довкілля (День еколога)

8 червня Всесвітній день океанів

17 червня Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами

27 червня Всесвітній день рибальства

07 липня День працівника природно-заповідної справи

16 серпня Міжнародний день безпритульних тварин

16 вересня Міжнародний день охорони озонового шару

21 вересня Міжнародна ніч кажанів

Третя неділя вересня День працівників лісу

Останній тиждень

вересня

Всесвітній день моря

2 жовтня Всесвітній день свійських тварин

4 жовтня Всесвітній день захисту тварин

6 жовтня Всесвітній день охорони місць існування

6 листопада Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього

середовища під час війни та збройних конфліктів

15 листопада День вторинної переробки

3 грудня Міжнародний день боротьби проти пестицидів

11 грудня Міжнародний день гір

ДЛЯ НОТАТОК _____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

ДЛЯ НОТАТОК _____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

ДЛЯ НОТАТОК _____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

Documents

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ МІСТА КРИВОГО РОГУisdc.com.ua/wp-content/uploads/2016/10/Екологічний-паспорт... · Календар екологічних