ЗВІТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУiom.org.ua/sites/default/files/nms_round_10_ukr_press.pdfФото на обкладинці, внутрішній

ЗВІТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ

СИТУАЦІЇ З ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

Червень 2018 р.

Міністерство соціальної політики України

Фото на обкладинці, внутрішній обкладинці та далі в цьому виданні: Валерій та його родина були змушені виїхати до села Новий Донбас, що в Донецькій області. Вони тримають птахоферму. Завдяки мотоблоку, отриманому від МОМ у рамках одного з фінансованих Європейським Союзом проектів зміцнення економічного потенціалу, родина змогла розширити власну справу.

© Мусе Могаммед / МОМ

Цю публікацію підготовлено за фінансування Європейського Союзу. Думки та погляди, викладені в цій публікації, не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу та Міжнародної організації з міграції (МОМ).

Проект фінансується Європейським Союзом та

впроваджується Міжнародною організацією з міграції (МОМ)

3

ЗМІСТОГЛЯД МЕТОДОЛОГІЇ 10 РАУНДУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

КОРОТКИЙ ОГЛЯД . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

1. ХАРАКТЕРИСТИКИ ВПО ТА ЇХНІХ ДОМОГОСПОДАРСТВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

• Члени домогосподарств ВПО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

• Статево-вікова структура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

• ВПО з інвалідністю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

• Освіта . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

2. ЗАЙНЯТІСТЬ ВПО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

• Рівень зайнятості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

• Рівень безробіття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

3. ДОБРОБУТ ВПО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

• Засоби для існування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

• Умови проживання та види житла . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

• Призупинення соціальних виплат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

• Безпека середовища та інфраструктури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

• Кредити та боргові зобов’язання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

• Торгівля людьми та трудова експлуатація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

4. ДОСТУП ДО СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

5. МОБІЛЬНІСТЬ ВПО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

• Переміщення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

• Наміри щодо повернення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

• Наміри виїхати за кордон . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

• Відвідання місць проживання до переміщення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

6. ІНТЕГРАЦІЯ В МІСЦЕВІ ГРОМАДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46

• Рівень інтеграції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46

• Дискримінація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

• Виборчі права . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

7. ВПО, ЯКІ ПОВЕРНУЛИСЯ НА ТЕРИТОРІЇ, НЕКОНТРОЛЬОВАНІ УРЯДОМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55

8. ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68

4 ЗВІТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ СИТУАЦІЇ З ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

Проект фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародною організацією з міграції (МОМ)

ОГЛЯД МЕТОДОЛОГІЇ 10 РАУНДУ Особисті інтерв’ю з ВПО

Дві тисячі чотириста шість (2 406) ВПО були опи-тані за допомогою цього методу у співпраці з Центром «Соціальні індикатори» в 300 територі-альних одиницях країни протягом квітня–трав-ня 2018 року. Вибірка територіальних одиниць була створена для всіх областей України, контро-льованих урядом, та структурована пропорційно до кількості зареєстрованих ВПО.

Телефонні інтерв’ю з ВПО

Чотири тисячі шість (4 006) ВПО були опитані за до-помогою цього методу у квітні–травні 2018 року. Із цієї загальної кількості 3 246 інтерв’ю були про-ведені з ВПО, котрі проживають на території, конт-рольованій урядом (ТКУ), і 760 інтерв’ю були про-ведені з ВПО, які повернулися на територію, не-контрольовану урядом (ТНКУ). Вибірка була ство-рена на основі бази даних реєстрації ВПО, що ве-деться Міністерством соціальної політики України.

Дані телефонних інтерв’ю були об’єднані з дани-ми особистих інтерв’ю. Об’єднання цих двох ма-сивів даних було здійснено за допомогою методу статистичного зважування. Обидва масиви даних були зважені відповідно до регіонального роз-поділу зареєстрованих ВПО. Дані телефонного опитування були також зважені відповідно до со-ціально-демографічних характеристик ВПО, опи-таних особисто.

Особисті інтерв’ю з ключовими інформантами

Шістсот п’ять (605) ключових інформантів (КІ) було опитано за допомогою цього методу. Спи-сок інформантів на території всієї країни сформо-вано спільно з Центром «Соціальні індикатори», їх залучали до моніторингу розвитку ситуації з ВПО відповідно до областей. Більшість ключових інформантів працювала в неурядових організа-ціях (36%), і значна частина ключових інформан-тів представляла установи соціального захисту (27%). Іще 11% працювали в місцевих органах влади, 9% були представниками освітніх установ,

Метою запровадження Національної моніто-рингової системи (НМС) в Україні, що діє на основі підходів Матриці відстеження перемі-щень (МВП) МОМ, є підтримка Уряду України у збиранні та аналізі інформації щодо соціально економічних характеристик внутрішньо пере-міщених осіб (ВПО) та домогосподарств ВПО, а також викликів, з котрими вони стикаються. МОМ адаптувала МВП, систему, створену для регулярного збору, опрацювання та поширення інформації про ситуацію у сфері переміщення, до українських реалій. НМС забезпечує краще розуміння перебігу переміщень, а також місць перебування, кількості, вразливості та потреб переміщеного населення в Україні.

У ході опитування було зібрано інформацію про соціально-економічні характеристики ВПО на рів-ні окремих осіб та домогосподарств, у тому числі про тенденції та наміри стосовно переміщення, зайнятість та засоби до існування, доступ до со-ціальних послуг та потреби в допомозі у 24 облас-тях України та м. Києві.

У 10 раунді збір даних було розширено в коорди-нації з відповідними партнерами, зокрема з Клас-тером продовольчої безпеки та життєдіяльності та Кластером з питань здоров’я, щоби включити інформацію про додаткові виклики, з якими сти-каються ВПО та ВПО, які повернулися на ТНКУ.

Головні джерела інформації, використані у НМС:

i) Дані вибіркового опитування ВПО шляхом особистих інтерв’ю;

ii) Дані вибіркового опитування ВПО шляхом телефонних інтерв’ю;

iii) Дані вибіркового опитування ключових ін-формантів шляхом особистих інтерв’ю;

iv) Дані вибіркового опитування осіб, які пере-тинають лінію розмежування, шляхом осо-бистих інтерв’ю;

v) Обговорення у фокус-групах;vi) Офіційні дані та відповідні дані з інших

джерел.

5Червень 2018 р.



5% – закладів охорони здоров’я, і 12% працювали в інших організаціях.

Особисті інтерв’ю з особами, які перетинають лінію розмежування

У співпраці із Центром «Соціальні індикатори» 1 277 осіб, які перетинають лінію розмежування, були опитані за допомогою цього методу протягом травня 2018 року. Опитування було проведене в п’яти контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ), які на даний момент функціонують у Луганській та До-нецькій областях, у напрямку до неконтрольованої урядом території (НТКУ). Дані опитування осіб, що перетинають лінію розмежування, були викорис-тані для доповнення поточних даних у розділах «Мобільність ВПО» та «ВПО, які повернулися на територію, неконтрольовану урядом».

Обговорення у фокус-групах

Шість обговорень у фокус-групах були проведені у співпраці з Центром «Соціальні індикатори» про-тягом травня 2018 року, а саме: два обговорення у фокус-групах з ключовими інформантами, два обговорення у фокус-групах з ВПО та два обгово-рення у фокус-групах з ВПО, які повернулися на ТНКУ. Обговорення у фокус-групах з ВПО відбули-ся в Чернігові та Львові; з ключовими інформан-тами – в Одесі та Харкові; з ВПО, які повернулися на ТНКУ, – у Маріуполі та Старобільську. Обгово-рення у фокус-групах охоплювали осіб, що про-живають як у містах, так і в селах.

Докладнішу інформацію про методологію наве-дено в Додатку 1.



КОРОТКИЙ ОГЛЯД

2 005

Раунд 6 (червень

2017)

2 340

Раунд 7 (вересень

2017)

2 446 2 2392 090

Раунд 8(грудень

2017)

Раунд 9(березень

2018)

Раунд 10(червень

2018)

Середній дохід на особу (на місяць), за раундами, грн

48


2018)

42


2018)

50


2017)

49


2017)

46


2017)

41


2017)

Зайнятість ВПО після переміщення, за раундами, %

1. Характеристики ВПО та їхніх домогосподарств.

Середній розмір домогосподарства

Розподіл членів домогосподарств за віком

Розподіл членів домогосподарств

за статтю

Домогосподарства з дітьми

Домогосподарства з особами з інвалідністю

2,62 особи60 років та більше – 18%

18–59 років – 54%До 18 років – 28%

Жінки – 57%Чоловіки – 43%

46% домогосподарств ВПО

15% домогосподарств ВПО

2. Зайнятість ВПО. Ситуація із зайнятістю ВПО дещо погіршилася порівняно з попереднім раундом, і в червні 2018 частка працевлаштованих ВПО становила 42%, що на 6% менше від показників за березень 2018 року. Загалом по Україні рівень зайнятості залишався стабільним та становив у першому кварталі 2018 року 56% від населення віком від 15 до 70 років1.

3. Добробут ВПО. Добробут ВПО дещо погіршив-ся, про що свідчить зменшення середньомісячно-го доходу на члена домогосподарства ВПО.

Одинадцять (11%) відсотків ВПО повідомили, що активно шукають роботу і готові почати працю-вати у двотижневий строк. Переважна більшість (89%) з них зазначали, що стикалися зі складно-щами, коли шукали роботу, і найчастіше серед складнощів вони називали низьку заробітну пла-ту на пропонованих вакансіях (54%), а також не-стачу вакансій взагалі (51%).

Економічно неактивне населення становило 47% опитаних ВПО, з найбільшою часткою пенсіо-нерів (19%) та осіб, що зайняті роботою по дому, доглядають дітей чи інших осіб у домогосподар-стві (17%).

1 Зайнятість та безробіття населення України у першому кварталі 2018 року. Експрес-випуск 25.06.2018. Державна служба статистики України. – K., 2018.




Дані відображають загальну економічну незахи-щеність домогосподарств ВПО, оскільки серед-ньомісячний дохід на члена домогосподарства ВПО помітно нижчий за цей показник для укра-їнських домогосподарств (2 090 грн та 3 640 грн2 відповідно). Крім того, рівень середньомісячно-го доходу ВПО залишається низьким порівняно з фактичним прожитковим мінімумом, розрахова-ним Міністерством соціальної політики України (3 327 грн3). ВПО продовжують значною мірою покладатися на державну підтримку, яка є най-частіше згадуваним джерелом доходів.

Найбільш проблемними питаннями, які вказали ВПО, були брак власного житла (28%) та нестача грошей (18%).

Більшість ВПО продовжують жити в орендовано-му житлі: 48% мешкають в орендованих кварти-рах, 10% – в орендованих будинках і 4% – в орен-дованих кімнатах.

4. Доступ до соціальних послуг. Рівень задоволе-ності ВПО доступністю базових соціальних послуг залишається незмінним у порівнянні з попере-днім раундом. Респонденти були найменше за-доволеними доступністю можливостей працев-лаштування (53%), а також доступністю медичних послуг (60%).

У відповідь на запитання стосовно задоволеності різними аспектами охорони здоров’я в нинішньо-му місці проживання ВПО висловлювали найниж-чий рівень задоволеності такими категоріями як вартість ліків та медичних послуг.

5. Мобільність ВПО. У червні 2018 року 62% опи-таних ВПО повідомили, що залишаються в ниніш-ньому місці проживання понад три роки. Резуль-тати дослідження демонструють, що загалом ВПО продовжують залишатися на своєму місці прожи-вання та не їдуть далі.

2 Витрати і ресурси домогосподарств України (згідно з даними вибіркового опитування щодо умов проживання домогосподарств) за 9 місяців 2017. Статистичний бюлетень. Державна служба статистики України. – K., 2017. (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/gdvdg/vrdu9m_w.zip)

3 Фактичний розмір прожиткового мінімуму у 2015–2018 роках. Міністерство соціальної політики України / http://www.msp.gov.ua/news/15627.html

Частка тих респондентів, хто має намір поверну-тися в місце походження після завершення кон-флікту, становила 28% . Водночас 38% респонден-тів висловили намір не повертатися навіть після закінчення конфлікту. Частка ВПО, які висловили намір не повертатися, перевищує частку ВПО, ко-трі мають намір повернутися після завершення конфлікту.

Наміри шукати роботу за кордоном залишаються низькими: лише 1% ВПО повідомили, що вже зна-йшли роботу за кордоном і збираються їхати, тоді як 4% зазначили, що мають намір знайти роботу за кордоном невдовзі.

П’ятдесят сім (57%) відсотків ВПО повідомили, що після переміщення відвідували місце свого про-живання в зоні конфлікту. «Утримання житла» та «відвідування друзів/сім’ї» залишаються голо-вними причинами для поїздок на ТНКУ.

6. Інтеграція в місцеві громади. З березня 2018 року спостерігалося зміщення до більш по-мірних оцінок ВПО власної інтегрованості в місце-ві громади. У червні 2018 року частка ВПО, котрі повідомили, що інтегровані в місцеву громаду, становила 45%, тоді як 35% заявляли про свою часткову інтегрованість. Головними умовами успішної інтеграції, які називали ВПО, залишали-ся житло, постійний дохід та зайнятість. У порів-нянні з груднем 2017 року спостерігається суттєве зростання частки ВПО, котрі називають «сім’ю та друзів у тому ж місці» необхідною умовою інте-грації, про що повідомили 44% ВПО, опитаних у червні 2018 року.

Частка ВПО, котрі повідомили, що відчували дис-кримінацію у зв’язку з їхнім статусом ВПО, ста-новить 12% у 10 раунді, що відповідає рівневі 9 раунду. Відчуття дискримінації або несправед-ливого ставлення, зазначене ВПО, стосується пе-реважно житла (34%), працевлаштування (32%), охорони здоров’я (29%) та взаємодії з місцевим населенням (24%).

Сорок один (41%) відсоток опитаних ВПО заяви-ли про свій намір голосувати на наступних пре-зидентських і парламентських виборах в Україні, тоді як 33% не мають наміру голосувати, 24% від-повіли «не знаю», і 2% не дали відповіді на за-питання. Найпоширенішою причиною наміру



ВПО не голосувати на наступних президентських та парламентських виборах було переконання в тому, що через свій статус вони не мають права голосувати на виборах (31%). За цим слідували недовіра до виборів або влади (24%) та відсут-ність знань щодо процедури голосування для ВПО в теперішньому місці проживання (16%). Загалом лише 38% ВПО повідомили про знання процеду-ри голосування для ВПО. Дані вказують на зв’язок між наміром голосувати та знанням процедури. У порівнянні з усіма респондентами, які повідо-мили про свої наміри стосовно наступних прези-дентських і парламентських виборів, ВПО, котрі заявляли, що знають процедуру голосування, по-відомляли про намір голосувати частіше.

7. ВПО, які повернулися на ТНКУ. У ході прове-дення телефонного опитування 19% респонден-тів були ідентифіковані як ВПО, що повернулися на ТНКУ та зараз проживають там.

Сімдесят вісім (78%) відсотків респондентів на ТНКУ назвали причиною повернення те, що там вони мають житло у приватній власності, у зв’язку з чим не мусять платити за оренду.

Загалом респонденти, що повернулися на ТНКУ, були старшими за ВПО; середній вік стано-вив 53,5 років та 36,2 років відповідно, згідно з об’єднаними даними.

Економічно неактивне населення становило 72% опитаних ВПО, які повернулися на ТНКУ, най-більшою часткою з них були пенсіонери (63%).

Головною відмінністю між ВПО на ТКУ та ВПО, які повернулися на ТНКУ, було те, як вони оцінюють свою безпеку. Лише 43% опитаних ВПО, які по-вернулися на ТНКУ, повідомили, що почуваються в безпеці, у порівнянні з 77% ВПО на ТКУ.

Сімдесят сім (77%) відсотків ВПО, які повернулися на ТНКУ, мають намір залишатися на ТНКУ протя-гом наступних трьох місяців.




Майже всі опитані ВПО зазначають, що вони за-реєстровані в системі соціального захисту Мініс-терства соціальної політики. Відсоток ВПО, заре-єстрованих у системі соціального захисту, зали-шається відносно постійним в усіх раундах НМС (Діаграма 1.1).

Під час обговорення у фокус-групах ВПО та клю-чові інформанти зазначали, що зазвичай осо-би, котрі не реєструються, не потребують дер-жавної підтримки. Однак іноді брак реєстрації пов’язаний з бюрократичними перешкодами (Джерело: Фокус-групи з ВПО; Фокус-групи з клю-човими інформантами).

1. ХАРАКТЕРИСТИКИ ВПО ТА ЇХНІХ ДОМОГОСПОДАРСТВ

Діаграма 1.1. Реєстрація ВПО системою Міністерства соціальної політики, за раундами, %

Раунд 5(березень 2017)

Раунд 6(червень 2017)

Раунд 7(вересень 2017)

Раунд 8(грудень 2017)


Раунд 10 (червень 2018)

Так 96,5 94,4 94,5 95,2 94,2 95,6

Ні 3,5 5,4 5,3 4,8 5,1 4,2

Не знаю/Немає відповіді 0,0 0,2 0,2 0,0 0,7 0,2

Джерело: Особисті інтерв’ю з ВПО

ВПО (жінка, 44 років) з Донецької області:

«Ми не зареєстровані, бо гроші, які б ми мо-гли отримати, не варті всіх тих зусиль та часу, який можна було б використати для роботи, а не для сидіння в черзі».

Джерело: обговорення у фокус-групах з ВПО

ВПО (чоловік, 45 років) з Донецької області:

«Є випадки, коли власники квартир не хо-чуть, щоб за їхньою адресою реєстрували-ся. У мене особисто так і було: моя власни-ця чогось боялася, думала, що з нею будуть брати гроші за те, що вона надала житло переселенцям».


ВПО (жінка, 35 років) з Луганської області:

«Моя дитина їздила в табір і в поїзді за-губила свідоцтво про народження. Він на-родився і був зареєстрований у Краснодоні, тому мені довелося відновлювати свідо-цтво через суд, оскільки контакту з окупо-ваними областями немає і немає доступу до бази даних. Ми подавали заяву для реє-страції та встановлення юридичного фак-ту, що дитина була зареєстрована й мала свідоцтво про народження».




У ході інтерв’ю респондентів запитували про склад їхніх домогосподарств. Було встановлено, що в середньому домогосподарство становить 2,62 особи, що трохи більше, ніж середній по-казник для всього населення України (2,58 осо-би), за даними 2017 року4. Двадцять один (21%) відсоток домогосподарств опитаних ВПО скла-дається з однієї особи, що відповідає цьому по-казникові для всього населення України (20%5) (Діаграма 1.2). Із цього 21% домогосподарств 68% становили жінки.

Діаграма 1.2. Розподіл домогосподарств ВПО в Україні, за числом членів, %

1 особа

2 особи

3 особи

4 особи та більше

21

32

25

22

Джерело: Інтерв’ю з ВПО (об’єднані дані)

Домогосподарства з дітьми становлять 46% усіх опитаних домогосподарств ВПО, що трохи біль-ше, ніж середній показник для домогосподарств усього населення України (38%6) (Діаграма 1.3). Домогосподарства ВПО з однією дитиною станов-лять 56% від загальної кількості домогосподарств із дітьми. Частка багатодітних сімей з трьома та більше дітьми становить 12% домогосподарств із дітьми, а частка домогосподарств ВПО з дітьми, у яких немає одного з батьків, становить 40%.

4 Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України. Статистичний збірник. Державна служба статистики України. – K., 2017.



Діаграма 1.3. Розподіл домогосподарств з дітьми або без дітей, %

54 46Домогосподарства з дітьмиДомогосподарства без дітей


Жінки становлять 57% членів домогосподарств опитаних ВПО, що дещо перевищує частку жінок серед усього населення України (54% на 1 січня 20187) (Діаграма 1.4). Із цих 57% жінок 19% були жінками віком від 60 років, що трохи більше, ніж частка чоловіків того ж віку (15%). Це типово для України загалом, оскільки за даними станом на сі-чень 2018 року8 частка жінок віком понад 60 років становила 27%, тоді як частка чоловіків того ж віку дорівнювала 18%. Більша частка жінок серед ВПО спостерігається в усіх вікових групах від 18 років і старших, що відповідає результатам попередніх раундів НМС.

Діаграма 1.4. Статево-віковий розподіл членів домогосподарств ВПО, %

Чоловіки (43%)Жінки (57%)

0–4 роки

5–17 років

18–34 роки

35–59 років

60+ років

10

25

21

15

29

7

17

24

19

33


7 Розподіл постійного населення України за статтю та віком на 1 січня 2018 року. Експрес-випуск 21.06.2018. Державна служба статистики України. – K., 2018.





Частка ВПО віком 60 років і старших була в 1,3 раза нижчою в порівнянні з усім населенням, тоді як частка ВПО віком до 18 років була в 1,6 раза ви-щою9. Домогосподарства, що складаються лише з осіб, старших за 60 років, становили 16% усіх до-могосподарств опитаних ВПО.

П’ятнадцять (15%) відсотків домогосподарств ВПО повідомили, що до їх складу входять члени родини з інвалідністю (Діаграма 1.5).

Діаграма 1.5. Розподіл домогосподарств ВПО з особами з інвалідністю (I–III група інвалідності, діти з інвалідністю), %

Домогосподарства з особами з інвалідністюДомогосподарства без осіб з інвалідністю

15

85



Рівень освіти серед голів домогосподарств ВПО є високим, 55% мають ту чи іншу форму вищої осві-ти (Діаграма 1.6).

Діаграма 1.6. Розподіл голів домогосподарств ВПО за здобутою освітою, %

34

12

9

27

15

2

1

Повна вища освіта

Базова вища освіта

Неповна вища освіта

Професійно-технічна освіта

Повна загальна середня освіта

Базова загальна середня освіта

Немає відповіді




Рівень зайнятості

Ситуація із зайнятістю ВПО дещо погіршилася в порівнянні з попереднім раундом. Порівняно з березнем 2017 року частка зайнятих ВПО зросла з 41% у 5 раунді до 46% у 6 раунді, потім почала ста-білізуватися і становила 48% у березні 2018 року (Діаграма 2.1). У червні ж 2018 року частка за-йнятих ВПО становила 42%, що стало шестивід-сотковим зменшенням порівняно з попереднім раундом. Із цих 42% зайнятих ВПО 2% становили самозайняті. Серед усього населення України рі-вень зайнятості є помітно вищим і залишається стабільним. Частка зайнятих осіб серед населен-ня України віком 15–70 років становила 56% у період із січня по березень 2018 року10 та 55% у період із жовтня по грудень 2017 року11.

10 Зайнятість та безробіття населення у першому кварталі 2018 року. Експрес-випуск 25.06.2018. Державна служба статистики України. – K., 2018

11 Зайнятість та безробіття населення у першому кварталі 2017 року. Експрес-випуск 26.03.2018. Державна служба статистики України. – K., 2018.

Ключовий інформант (чоловік, 38 років):

«Спілкувався з керівником однієї фірми; він сказав, що спеціально на роботу приймає не харків’ян. Вони зубами чіпляються за робо-ту, адже їм треба платити за квартиру».

Джерело: обговорення у фокус-групах з КІ


«Переважно у 2014–2015, коли в нас було ба-гато переміщених осіб, людей не брали на роботу через одну-єдину причину: вони були тимчасово переміщені особи. Усі думали, що те, що відбувається на сході, триватиме місяць-два. Поки людину навчиш – вона вже поїде. Тому навіщо їх брати? Але й зараз, коли всі розуміють, що ця ситуація всерйоз і надовго, роботодавці все одно сумнівають-ся в тому, чи брати ВПО на роботу».


2. ЗАЙНЯТІСТЬ ВПО

До переміщення Після переміщення

60 61 62 64 64 61

41 4649 50 48

42

Раунд 5 (березень

2017)


2017)


2017)


2017)


2018)


2018)


Діаграма 2.1. Зайнятість ВПО до та після переміщення, за раундами, %




Київ залишається містом з найвищою часткою за-йнятих серед ВПО (79%) (Діаграма 2.2), що є ха-рактерним і загалом для ситуації із зайнятістю в Україні.

Діаграма 2.2. Зайнятість ВПО після переміщення, за географічними зонами12, % ВПО віком 18–59 років

64% 56%50%

41%

49%

79%

– зона 5 – зона 4 (без м. Київ) – Київ – зона 3 – зона 2 – зона 1


12 Групування областей у зони за відстанню від ТНКУ Донецької та Луганської областей: зона 1 – Донецька (ТКУ) та Луганська (ТКУ) області; зона 2 – Дніпропетровська, Харківська та Запорізька області; зона 3 – Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Херсонська та Черкаська області; зона 4 – Чернігівська, Київська, Житомирська, Вінницька, Одеська області; зона 5 – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області.

Частка ВПО з довгостроковою зайнятістю (довше ніж 12 місяців) залишалася високою та досягла 70% у 10 раунді (Діаграма 2.3). Цей відсоток за-лишається незмінним із червня 2017 року.

Діаграма 2.3. Розподіл ВПО за тривалістю працевлаштування на нинішньому робочому місці, за раундами, % зайнятих респондентів

Раунд 5

(березень 2017)


2017)

Раунд 7(вересень

2017)

Раунд 8 (грудень

2017)


2018)


2018)

Менше від 1 місяця 3 1 2 2 2 2

1–6 місяців 10 12 12 13 9 10

7–12 місяців 23 19 14 14 17 14

Більше ніж 12 місяців 62 67 71 71 68 70

Немає відповіді 2 1 1 0 4 4




У десятому раунді НМС частка ВПО, чия нинішня робота відповідає кваліфікації, становила 67% (Діаграма 2.4). Більшість (79%) ВПО, чия ниніш-ня робота відповідає кваліфікації, проживають у першій географічній зоні (Донецька й Луганська області, ТКУ).

Різниця між рівнем зайнятості до та після пере-міщення є найбільшою в промисловому секторі. Так, кількість ВПО, котрі працюють у промислово-му секторі після переміщення, зменшилася на 7% (Діаграма 2.5).

Діаграма 2.4. Відповідність нинішньої роботи ВПО їхній кваліфікації, за раундами, % зайнятих респондентів

Раунд 5 (березень 2017)


Раунд 7 (вересень 2017)

Раунд 8 (грудень 2017)



Відповідає 67 74 75 78 69 67

Не відповідає 33 26 25 22 31 33


Діаграма 2.5. Зміни в секторах зайнятості до та після переміщення, % ВПО віком 18–59 років

Сфера послуг

Торгівля

Державне управління

Освіта

Промисловість

Охорона здоров’я

Транспорт

Будівництво

Сільське господарство

Інше


Зайняті після переміщення Зайняті до переміщення

22

18

13

11

4

11

5

5

1

4

6

20

18

11

18

3

10

5

2

2

4

7





Рівень безробіттяЧастка економічно активного населення серед опитаних ВПО становила 53% у 10 раунді і склада-лася з респондентів, котрі або мали роботу (42%), або активно шукали та були готові вийти на робо-ту протягом двох тижнів (11%) (Діаграма 2.6).

Частка економічно неактивного населення серед опитаних ВПО становила 47% у 10 раунді (Діагра-ма 2.6). Найбільшою часткою з них були пенсіоне-ри (19%), 17% були особами, зайнятими роботою по дому, доглядом за дітьми та іншими особами в домогосподарстві, 6% були особами з інвалідніс-тю, 3% – студентами, і 2% – безробітними, котрі, втім, не шукають роботу.

Оплачувана робота

Безробітні, які активно шукають роботу

Пенсіонери

Зайняті роботою по дому, доглядом за дітьми або

іншими особами

Особи з інвалідністю

Студенти

Непрацевлаштовані, що хочуть мати роботу, але

активно її не шукають

Економічно активне населення: 60%

Економічно неактивне населення: 40%

48

12

16

13

5

4

2



42

11

19

17

6

3

2



Діаграма 2.6. Нинішній статус зайнятості, за раундами, %




Серед тих 11% ВПО, котрі активно шукають ро-боту, 78% становлять жінки та 22% – чоловіки. Більш ніж половина ВПО, які активно намага-ються працевлаштуватися, 57%, є безробітними вже понад рік, 36% залишаються безробітними довше ніж три роки, і 5% ніколи раніше не пра-цювали (Діаграма 2.7).

Діаграма 2.7. Тривалість безробіття, % ВПО, які активно шукають роботу

До 12 місяців

13–24 місяці

25–36 місяців

37–48 місяців

Понад 48 місяців

Ніколи раніше не працювали

Важко відповісти


28

11

10

29

7

5

9

1


Вісімдесят дев’ять (89%) відсотків ВПО, які актив-но шукають роботу, зазначили, що стикалися з труднощами. Із цих 89% ВПО, які стикалися з труд-нощами, 80% становлять жінки та 20% – чолові-ки. Найчастіше згадуваними проблемами були низька заробітна плата на пропонованих вакансі-ях (54%) та нестача вакансій загалом (51%) (Діа-грама 2.8). Останню проблему частіше називали ВПО, які проживають у сільській місцевості.

Іншими часто згадуваними проблемами були не-стача вакансій, що відповідають кваліфікації осо-би (24%), вакансії з невідповідним графіком ро-боти (18%), а також труднощі в поєднанні роботи із сімейними обов’язками (18%). Останнє частіше згадували жінки, ніж чоловіки.

Діаграма 2.8. Труднощі, з якими стикалися ВПО, шукаючи роботу, % ВПО, які активно шукають роботу

Низька заробітна плата за запропонованими

вакансіями

Нестача можливостей працевлаштування

Відсутність вакансій, що відповідають

кваліфікації

Незручний графік роботи

Труднощі при поєднанні роботи та сімейних

обов’язків

Обмеження за станом здоров’я, інвалідність

Необхідність довго добиратися

до місця роботиДискримінація

у зв’язку зі статусом ВПО, реєстрацією

Дискримінація за віком

Відсутність знань та навичок

Інше


54

51

24

18

18

9

8

7

7

6

3

8

Примітка: Респонденти могли вибрати кілька варіантів відповіді





Безпосереднє працевлаштування розглядається серед безробітних ВПО як найефективніший за-сіб підтримки, про що повідомляли 79% опитаних (Діаграма 2.9). Серед ВПО, які шукають роботу, 59% роблять це через друзів та родичів, 47% – че-рез інтернет, та 44% – через Державний центр за-йнятості (Діаграма 2.10).

Діаграма 2.9. Тип бажаної підтримки, % ВПО, які активно шукають роботу

Безпосереднє працевлаштування

Започаткування власного бізнесу

Перепідготовка

Консультація в центрі зайнятості

Освіта


79

15

14

8

3

3



Діаграма 2.10. Метод пошуку роботи, % ВПО, які активно шукають роботу

Друзі або родичі

Інтернет

Державний центр зайнятості

Газети

Кадрові агентства


Інше

59

47

44

29

8

3

3





Засоби для існуванняСамооцінка ВПО їхньої фінансової ситуації за-лишилася незмінною в порівнянні з попереднім раундом. Більше половини (55%) оцінили свою фінансову ситуацію як «коштів вистачає лише на харчування» або «змушені заощаджувати навіть на харчуванні» (Діаграма 3.1).

Найбільша частка ВПО, які проживають у вели-ких містах, оцінили фінансову ситуацію своїх до-могосподарств як «коштів вистачає на базові по-треби» (46%), тоді як найбільша частка домогос-подарств, що проживають у малих містах і селах, оцінювали свою фінансову ситуацію як «коштів вистачає лише на харчування», 47% та 58% від-повідно (Діаграма 3.2).

Діаграма 3.2. Самооцінка ВПО фінансової ситуації своїх домогосподарств, за типом населених пунктів, %

Змушені заощаджувати навіть

на харчуванні

Коштів вистачає лише на харчування

Коштів вистачає на харчування,

необхідний одяг, взуття, базові потреби

Коштів вистачє на базові та інші потреби.

Маємо заощадження


Велике місто (від 100 000) Мале місто (до 100 000)Село

10

35

46

6

3

17

47

33

1

2

13

58

27

2

0


3. ДОБРОБУТ ВПО

Діаграма 3.1. Самооцінка ВПО фінансового стану своїх домогосподарств, за раундами, %

Раунд 6

(червень 2017)


2017)


2017)


2018)


2018)

Змушені заощаджувати навіть на харчуванні 10 7 11 16 13

Коштів вистачає лише на харчування 37 40 33 38 42

Коштів вистачає на харчування, необхідний одяг, взуття, базові потреби 44 48 51 40 39

Коштів вистачає на базові та інші потреби. Маємо заощадження 5 5 4 4 4

Немає відповіді 4 0 1 2 2





Середньомісячний дохід на члена домогосподар-ства ВПО продовжував знижуватися з грудня 2017 і в червні 2018 року становив 2 090 грн (Діагра-ма 3.3). Дані 10 раунду показують, що місячний дохід більшості домогосподарств ВПО (58%) не перевищує 5 000 грн (Діаграма 3.4). Таке знижен-ня може бути пов’язане зі зменшенням кількості працевлаштованих ВПО, а також тих, хто називає зарплату головним джерелом доходів.

Діаграма 3.3. Середній дохід на особу (на місяць), за раундами, грн

2 005


2017)

2 340


2017)

2 446 2 2392 090


2017)


2018)


2018)


Рівень середньомісячного доходу на члена до-могосподарства ВПО значно нижчий, ніж цей по-казник для середньостатистичного українського домогосподарства; середньомісячний дохід на особу становив 3 640 грн у період із січня по вере-сень 2017 року13. Більше того, рівень середньомі-сячного доходу ВПО продовжував бути низьким у порівнянні з фактичним прожитковим мініму-мом, який за розрахунком Міністерства соціаль-ної політики України становив 3 327 грн14 у червні 2018 року.

13 Витрати та ресурси домогосподарств в Україні (згідно з даними вибіркового опитування щодо житлових умов домогосподарств) за 9 місяців 2017 р. Статистичний збірник. Державна служба статистики України. – K., 2017. (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/gdvdg/vrdu9m_w.zip)

14 Фактичний прожитковий мінімум у 2015–2018 рр. Міністерство соціальної політики України / http://www.msp.gov.ua/news/15627.html

Діаграма 3.4. Рівень середньомісячного доходу домогосподарств ВПО, за раундами, % від ВПО, котрі відповіли на запитання

Раунд 6



2017)


2017)


2018)


2018)

до 1 500 грн 6 5 5 4 4

1 500–3 000 грн 27 22 16 22 23

3 001–5 000 грн 30 28 27 27 31

5 001–7 000 грн 21 21 25 22 19

7 001–11 000 грн 12 16 18 16 14

понад 11 000 грн 4 8 9 9 9




Рівень середньомісячного доходу різниться за географічними зонами й типами населених пунктів. Середньомісячний дохід на одну особу є найвищим у Києві – 3 529 грн (Діаграма 3.5). Рівень середньомісячного доходу у великих міс-тах (2 515 грн) є вищим у порівнянні з доходом у малих містах (1 759 грн), і найнижчим є рівень середньомісячного доходу в селах (1 480 грн). Се-ред усього населення України рівень середньомі-сячного доходу вищий у великих та малих містах, ніж у селах (3 725 грн у великих та малих містах, 3 476 грн у селах15).

Діаграма 3.5. Середній дохід на особу (на місяць), за географічними зонами16, грн

2 165 2 2212 019

1 751

1 931

3 529



15 Витрати та ресурси домогосподарств в Україні (згідно з даними вибіркового опитування щодо житлових умов домогосподарств) за 9 місяців 2017 р. Статистичний збірник Державна служба статистики України. – K., 2017. htt p://www.ukrstat.gov.ua/operati v/operati v2018/gdvdg/vrdu9m_w.zip)


Щоб покращити розуміння того, як ВПО адапту-ються до переміщення та довгострокових можли-востей виживання, у них запитали, чи доводилося комусь із їхнього домогосподарства вдаватися до стратегій виживання через відсутність їжі або гро-шей на купівлю їжі. Стратегії виживання17 різнять-ся за рівнем критичності: від стресових стратегій, як-от позичання грошей, до надзвичайних страте-гій, як-от продаж земельної ділянки або будинку.

• Стресові стратегії, наприклад позичан-ня грошей або витрачання заощаджень, вказують на зменшення здатності проти-стояти майбутнім потрясінням у зв’язку з поточним скороченням ресурсів або зростанням заборгованості.

• Кризові стратегії, наприклад продаж виробничих активів, безпосереднім чином скорочують майбутню продук-тивність, у тому числі накопичення люд-ського капіталу.

• Надзвичайні стратегії, наприклад продаж земельної ділянки чи будинку, негативно впливають на майбутню продуктивність, при цьому їх наслідки важко скасувати, бо вони мають більш критичний характер.

17 Аналіз продовольчої безпеки та соціально-економічних тенденцій – Схід України, ПБЗІ, березень 2018: htt p://fscluster.org/sites/default/fi les/documents/fslc_report_trend_analysis_food_security_and_socio-economic_situati on_29_march_2018_0.pdf




Діаграма 3.6. Стратегії виживання, якими скористалися домогосподарства ВПО через відсутність їжі або грошей на купівлю їжі впродовж останніх 12 місяців, %

Примітка: Респонденти могли вибрати кілька варіантів відповідіДжерело: Інтерв’ю з ВПО (об’єднані дані)

Витрачання заощаджень

Позичання грошей

Продаж майна домогосподарства

Скорочення необхідних витрат на медичне

обслуговування

Продаж виробничих фондів

Продаж транспортних засобів

Виконання роботи з підвищеним рівнем ризику Продаж житла

або землі

Жебракування

Переїзд із метою пошуку роботи

Стресові стратегії (50% ВПО скористалися принаймні однією стресовою стратегією)

Стресові стратегії (44% ВПО скористалися принаймні однією стресовою стратегією)

Кризові стратегії (31% ВПО скористалися принаймні однією кризовою стратегією)

Кризові стратегії (27% ВПО скористалися принаймні однією кризовою стратегією)

Надзвичайні стратегії (2% ВПО скористалися принаймні однією надзвичайною стратегією)

Надзвичайні стратегії (3% ВПО скористалися принаймні однією надзвичайною стратегією)

Нейтральна стратегія


39 36

7 5

3 3

0 2

28 25

2 1

0 1

2 2

28 24

2 2



Дані відображають загальну економічну неза-хищеність домогосподарств ВПО, оскільки 51% у 10 раунді повідомили, що вдавалися принаймні до однієї зі стратегій виживання. Найчастіше ВПО вдавалися до таких стратегій виживання, як «ви-трачання заощаджень» (36%), «позичання гро-шей» (24%) та «скорочення необхідних витрат на медичне обслуговування» (25%) (Діаграма 3.6).

Принаймні одну стресову стратегію виживання застосували 44% ВПО, разом з принаймні однією кризовою стратегією виживання (27%). Надзви-чайні стратегії, а саме продаж землі чи будинку, жебракування або згода на роботу з підвищеним рівнем ризику, використовувалися 3% ВПО про-тягом останніх 12 місяців. Зміни порівняно з по-переднім раундом є незначними.



Окрім того, багатодітні сім’ї та сім’ї з особами з інвалідністю частіше повідомляють про викорис-тання стратегій виживання. Домогосподарства ВПО, які мають трьох або більше дітей, частіше повідомляють про використання стресових стра-тегій, порівняно з домогосподарствами без дітей (74% та 38% відповідно), у поєднанні з кризовими стратегіями виживання (39% та 26% відповідно) (Діаграма 3.7). Це характерно також для домогос-подарств з особами з інвалідністю, котрі частіше, ніж домогосподарства без осіб з інвалідністю, по-відомляють про використання і стресових, і кри-зових стратегій.

П’ятдесят чотири (54%) відсотки ВПО назвали за-робітну плату головним джерелом своїх доходів (Діаграма 3.8), що є 9-відсотковим зменшенням порівняно з попереднім раундом. ВПО, котрі на-звали заробітну плату головним джерелом своїх доходів, оцінювали свою фінансову ситуацію як «коштів вистачає на харчування, необхідний одяг, взуття, базові потреби» частіше в порівнянні з усі-ма опитаними ВПО.

Діаграма 3.8. Заробітна плата як основне джерело доходу домогосподарств ВПО, за раундами, %

56


2017)

58


2017)

59 6354


2017)


2018)


2018)


Державна допомога ВПО є найчастіше згадува-ним джерелом доходів (56%), її частка залишаєть-ся майже такою ж, що й у попередньому раунді (Діаграма 3.9). Частка респондентів, які отриму-ють допомогу від держави, залишається великою, це показує, що ВПО значною мірою продовжують потребувати державної підтримки.

Діаграма 3.7. Стратегії виживання, за структурою домогосподарства, %


Не вдавалися до стратегій виживання Стресові стратегії виживанняКризові стратегії виживання Надзвичайні стратегії виживання

5346

25

51

3438

48

74

4352

26 2639

24

46

3 3 5 3 4

ДГ без дітей ДГ з 1–2 дітьми ДГ з 3+ дітьми ДГ без осіб з інвалідністю

ДГ з особами з інвалідністю




Іншими часто згадуваними джерелами доходів були пенсії за віком або вислугою років (34%) та соціальна допомога (27%). Частка ВПО, які назва-ли гуманітарну допомогу, була незначною (7%) (Діаграма 3.9).

Ключовий інформант (жінка, 38):

«Багатодітні сім’ї наразі можуть отри-мувати до п’яти тисяч гривень. Якщо в когось із цієї сім’ї є підробіток, то вони в змозі заплатити за квартиру. Але якщо ці соціальні виплати скасують, сім’ї просто залишаться на вулиці».


Діаграма 3.9. Джерела доходів у домогосподарствах опитаних ВПО протягом останніх 12 місяців, за раундами, %

Раунд 6



2017)


2017)


2018)


2018)

Державна підтримка ВПО 43 34 41 55 56

Заробітна плата 56 58 59 63 54

Пенсія за віком або вислугою років 37 38 37 32 34

Соціальна допомога 23 26 27 29 27

Випадкові заробітки 11 9 10 9 10

Фінансова підтримка з боку родичів, які проживають в Україні 9 10 10 9 8

Гуманітарна допомога 7 6 5 6 7

Пенсія по інвалідності 4 4 4 5 7

Соціальна пенсія 4 3 2 3 3

Інші доходи 2 4 4 3 4




На основі відповідей ВПО з категорії «інше», отри-маних у 9 раунді (11%), у 10 раунді опитування були додані дві нові категорії, а саме «відсутність власного житла» та «нестача грошей». У результа-ті цього найбільш проблемним питанням, назва-ним ВПО, стала відсутність власного житла, про що повідомили 28% (Діаграма 3.10). Частіше його називали працевлаштовані ВПО віком 18–59 ро-ків, ВПО з дітьми та ті, хто проживає у великих містах. «Нестача грошей» була другим за часто-тою згадування проблемним питанням, котре на-зивали 18% ВПО і частіше – особи старші від 60 років, які проживають у сільській місцевості.

Ключовий інформант (жінка, 45 років):

«Я вважаю, що у вимушених переселенців має бути власне помешкання, хоча б у гур-тожитку, щоб люди могли платити менші гроші».



«Я проти кредитів. Я купила собі будинок у Донецькій області, на який гарувала, і за-раз мушу повісити на себе кредит? Я вже не така здорова й молода».


Бачення ключовими інформантами проблем ВПО є дещо іншим. Найбільшою проблемою вони вважа-ють умови проживання (31%), за чим слідують без-робіття (22%), відсутність можливості повернутись у місце постійного проживання (15%), оплата орен-ди житла (7%) та призупинення соціальних виплат/пенсій (6%). Серед інших названих проблем були оплата комунальних послуг (4%), доступ до медич-них послуг (2%), доступ до ліків (1%), затримка ви-плати заробітної плати (1%) та відсутність власного житла (1%). Відповідь «інше» дали 3%, іще 4% не вибрали жодного варіанту, а 3% не відповіли на за-питання (Джерело: Особисті інтерв’ю з ключови-ми інформантами).

Діаграма 3.10. Найбільш проблемні питання для домогосподарств ВПО, за раундами, %

Раунд 6



2017)


2017)


2018)


2018)

Відсутність власного житла – – – – 28

Нестача грошей – – – – 18

Відсутність можливості повернутися до місця свого постійного проживання 9 8 9 10 8

Умови проживання 18 12 13 20 7

Оплата оренди житла 18 22 23 15 7

Оплата комунальних послуг 20 15 16 15 6

Безробіття 7 6 6 7 4

Доступ до лікарських засобів 3 4 6 4 2

Доступ до медичних послуг 1 1 1 3 1

Призупинення соціальних виплат 4 4 3 2 1

Безпека 1 1 1 1 1

Інше 1 6 1 11 5

Жодне із вищезазначених питань нас не турбує 17 20 20 11 9






За словами ключових інформантів, найважливі-шими видами підтримки ВПО є житло (87%), гід-на робота (65%) та надання державою фінансової підтримки (63%). Також важливими вважаються надання психологічної підтримки (45%), гумані-тарної допомоги (42%), грошової допомоги від неурядових організацій (42%), медичної допомо-ги (37%) та правової підтримки (35%) (Джерело: Особисті інтерв’ю з ключовими інформантами, респонденти могли вибрати кілька варіантів відповіді.)

Умови проживання та види житла

Ключовий інформант (жінка, 45 років):

Коли люди сюди приїжджають, у них нічо-го немає. Вони живуть незрозуміло в якому помешканні, і вони не мають жодної пер-спективи в майбутньому. Там вони теж усе втратили. Тому виникає відчуття, що попереду одна невизначеність».



«Ми усвідомлено йдемо на погіршення жит-лових умов, щоб менше платити. Інакше ми стаємо просто неплатоспроможними».


Більшість ВПО продовжують мешкати в орендо-ваному житлі: 48% живуть в орендованих кварти-рах, 10% – в орендованих будинках і 4% – в орен-дованих кімнатах (Діаграма 3.11). Частка ВПО, які проживають із родичами або приймаючими сім’ями, становила 13% та залишилася незмін-ною в порівнянні з попереднім раундом. Дванад-цять (12%) відсотків ВПО мешкають у власному житлі, 5% продовжують проживати у гуртожитках, і 4% – у Центрах колективного проживання ВПО.


«Коли ми тільки-но приїхали, то жили у зна-йомих, але вирішили з’їхати на орендовану квартиру, оскільки розуміли, що знайомі можуть приймати тиждень, два, місяць – максимум. Нам не казали, що ми зайві, але ми це й самі розуміли».


Діаграма 3.11. Види житла ВПО, за раундами, %

Раунд 6



2017)


2017)


2018)


2018)

Орендована квартира 46 49 47 47 48

Приймаюча сім’я/родичі 26 25 24 13 13

Власне житло 9 10 11 12 12

Орендований дім 8 6 8 9 10

Гуртожиток 3 3 3 7 5

Орендована кімната в квартирі 4 4 3 5 4

Центр колективного проживання ВПО 2 1 1 4 4

Інше 2 2 3 3 4




Тридцять сім (37%) відсотків ВПО повідомили, що змінювали помешкання принаймні один раз у нинішньому місці проживання. Висока ціна жит-ла була основною причиною переїзду в інше по-мешкання, про що повідомили 54% ВПО, які пе-реїхали в межах нинішнього місця проживання. Іншою часто згадуваною причиною були погані умови проживання (34%) та виселення, ініційова-не власником житла (25%) (респонденти могли вибрати кілька варіантів відповіді).

Рівень задоволеності всіх опитаних ВПО основни-ми характеристиками житла залишається при-близно таким же, що й у попередньому раунді. Задоволеність теплоізоляцією зросла на 6%, мож-ливо, через той факт, що це є менш актуальним у літні місяці (Діаграма 3.12). Електропостачання залишається категорією з найвищим рівнем задо-

воленості (91%), тоді як найменше ВПО були за-доволені опаленням (78%), теплоізоляцією (78%) та площею житла (76%).

Решта респондентів висловила незадоволеність умовами проживання. Серед цих респондентів рівень незадоволеності був різним в окремих гео-графічних зонах (Діаграма 3.13). У першій зоні «не задоволений» або «не повністю задоволений» найчастіше повідомляли щодо водопостачання (21%), площі житла (19%), теплоізоляції (19%) та опалення (19%). У другій зоні ВПО найчастіше висловлювали незадоволеність площею житла (33%), теплоізоляцією (29%), опаленням (28%) та каналізацією (27%). У Києві ВПО найчастіше по-відомляли про незадоволеність площею житла (21%). У третій, четвертій та п’ятій зонах ВПО най-частіше повідомляли про незадоволеність пло-щею житла, теплоізоляцією та опаленням.

Діаграма 3.12. Задоволеність ВПО умовами проживання, за раундами, % задоволених






Електропостачання 96 92 93 92 91

Безпека 93 88 90 82 86

Каналізація 91 89 90 80 82

Водопостачання 91 86 86 78 79

Опалення 87 85 83 77 78

Теплоізоляція 86 85 83 72 78

Площа житла 84 81 84 72 76





Діаграма 3.13. Незадоволеність ВПО умовами проживання, за географічними зонами18, % незадоволених


ЕлектропостачанняБезпека

КаналізаціяВодопостачання

ОпаленняТеплоізоляціяПлоща житла

79

1515

192022





813

2723

2829




812

1621

191919




88

1518

2122

20




37

5

219109




13212222

2726

32 33




Рівень незадоволеності неоднаковий у різних ти-пах населених пунктів. У селах він вищий, ніж у великих та малих містах. У селах незадоволеність водопостачанням (47%), опаленням (47%), кана-лізацією (46%) та теплоізоляцією (41%) висловлю-валася найчастіше (Діаграма 3.14).

Абсолютна більшість ВПО (88%) володіли житлом до переміщення, і 81% повідомили про наявність у них офіційних документів, що підтверджують їх право власності.

На момент збору даних приблизно чверть ВПО знали, що їхнє житло пошкоджене (21%) або зруйноване (6%); понад половина ВПО (59%) зна-ли, що їхнє житло не постраждало через конфлікт (Діаграма 3.15).

Діаграма 3.15. Стан помешкання, в якому ВПО проживали до переміщення, %

Не постраждалоПошкодженеЗруйнованеІншеВажко відповістиНемає відповіді

5921

586

1


Половина ВПО (53%) повідомили, що їхнє житло залишається порожнім, у житлі 29% проживають родичі, житло 2% зайняте іншими особами з їх-нього дозволу, а 1% повідомили, що житло зайня-те іншими особами без дозволу (Діаграма 3.16).

Діаграма 3.16. Мешканці житла, у якому ВПО проживали до переміщення, %

Ніхто не проживаєПроживають родичіПроживають інші особи з нашого дозволуПроживають інші особи без нашого дозволу

ІншеВажко сказатиНемає відповіді

11

5329

28

6



69 10

Електропостачання Безпека Каналізація Водопостачання Опалення Теплоізоляція Площа житла

1310

13 15 17

22

11

1821 21 20

23

14

46 47 47

41

28

Діаграма 3.14. Незадоволеність ВПО умовами проживання, за типом населеного пункту, % незадоволених

Велике місто (від 100 000) Мале місто (до 100 000)Село




Призупинення соціальних виплат

ВПО (жінка, 53 років) з Луганської області:

«У нас три пенсіонери в родині, і всім не виплатили пенсію. А що робити, якщо в людей це єдине джерело доходу, як людям жити?»


Вісімнадцять (18%) відсотків домогосподарств ВПО повідомили, що зазнали призупинення со-ціальних виплат із часу початку конфлікту, що до-рівнює показникові 9 раунду, однак значно вище, ніж у 8 раунді (Діаграма 3.17). Із цих 18% респон-дентів 15% зазнали призупинення в період із лип-ня 2017 року по грудень 2017 року, та 25% – у пе-ріод із січня 2018 року по червень 2018 року. Таке зростання може бути пов’язане зі змінами меха-

нізму перевірок права ВПО на отримання пенсії, котрі проводяться Пенсійним фондом України.

Діаграма 3.17. ВПО, які зазнали призупинення соціальних виплат, за раундами, %

12


2017)

13


2017)

8

18 18


2017)


2018)


2018)


Найбільша кількість випадків призупинення соці-альної допомоги стосувалася щомісячної адрес-ної допомоги ВПО на проживання (75%) (Діагра-ма 3.18). Ще один вид соціальних виплат, призу-пинення якого часто згадувалося, це пенсія за ві-ком або вислугою років, про що повідомили 19%.

Діаграма 3.18. Розподіл за видами призупинених соціальних виплат, за раундами, % респондентів, соціальні виплати котрим призупинялися





Допомога ВПО (щомісячна адресна допомога ВПО на проживання) 46 40 73 75

Пенсія за віком або вислугою років 48 49 22 19

Пенсія по інвалідності 3 7 4 4

Допомога сім’ям з дітьми 4 6 6 5

Інші види пенсії (у зв’язку із втратою годувальника, соціальна пенсія) 1 3 2 3

Допомога малозабезпеченим сім’ям 1 0 3 4

Інше 0 1 2 2

Немає відповіді 0 0 1 1




Серед ВПО, які зазнали призупинення соціальних виплат, 73% респондентів були відомі причини призупинення соціальних виплат, що дещо вище, ніж у попередніх раундах (68%) (Діаграма 3.19).

Діаграма 3.19. ВПО, яким були відомі причини призупинення соціальних виплат, за раундами, % респондентів, котрі зазнали призупинення соціальних виплат

35


2017)

37


2017)

40

68 73


2017)


2018)


2018)


Більшість ВПО, котрі зазнали призупинення соці-альних виплат (72%), повідомляє, що вони знайо-мі з процедурою відновлення соціальних виплат, що дещо більше, ніж у попередніх раундах (68%) (Діаграма 3.20). Крім того, середня тривалість призупинення становила 4,8 місяця для ВПО, які

зазнали призупинення соціальних виплат у 2017 та 2018 роках.

Діаграма 3.20. ВПО, яким була відома процедура відновлення соціальних виплат, за раундами, % респондентів, котрі зазнали призупинення соціальних виплат

48


2017)

42


2017)

41

68 72


2017)


2018)


2018)


Безпека середовища та інфраструктуриПереважна більшість ВПО (77%) почуваються без-печно в нинішньому місці проживання, хоча спо-стерігалося зниження частки ВПО, які повідоми-ли, що почуваються в безпеці, порівняно з груд-нем 2018 року (Діаграма 3.21).

Діаграма 3.21. Оцінка ВПО безпеки середовища та інфраструктури їхнього населеного пункту, за раундами, %


2017)


2017)


2017)


2018)


2018)

Я почуваю себе у безпеці 91 83 86 70 77

Я почуваю себе в небезпеці вечорами та у віддалених частинах населеного пункту 8 14 10 22 16

Я почуваю себе в небезпеці більшість часу 1 3 2 5 4

Інше 0 0 0 0 0






Діаграма 3.22. Оцінка ВПО їхньої безпеки з точки зору воєнних дій, за раундами, %

Я почуваюся у безпеці

Ні те, ні інше

Я почуваюся у небезпеці

Немає відповіді/ Не знаю

74

17

7

2

78

14

6

2




Діаграма 3.23. Оцінка ВПО їхньої безпеки з точки зору злочинності, за раундами, %

Я почуваюся у безпеці


Я почуваюся у небезпеці

Немає відповіді/ Не знаю

60 65

27 24

8 7

5 4




Шістнадцять (16%) відсотків респондентів від-мітили, що почуваються в небезпеці ввечері та у віддалених частинах свого населеного пункту, що стало зменшенням на 6% порівняно з попереднім раундом та може бути пояснене тим фактом, що це менш актуально для літніх місяців, коли дні

є довшими. Крім того, 6% ВПО повідомили, що почуваються в небезпеці через військові дії (Діа-грама 3.22), а 7% почуваються в небезпеці через злочинність (Діаграма 3.23). Зміни порівняно з попереднім раундом є незначними.



Кредити та боргові зобов’язанняЛише 8% ВПО повідомили, що мають кредити чи боргові зобов’язання (Діаграма 3.24). Переважна більшість (81%) ВПО, які мають кредити чи бор-гові зобов’язання, користуються банківськими ко-штами, і 14% позичили у приватних осіб (зокрема друзів та знайомих). Інші згадані варіанти – спе-ціалізовані кредитно-фінансові установи (3%), ро-ботодавці (1%), та «інше» (2%), 1% не відповіли на це запитання (респонденти могли обрати кілька варіантів відповіді).

ВПО повідомляли, що позичали кошти на при-дбання (10%) або ремонт (10%) житла, оплату медичних послуг (22%), придбання техніки (22%), ліків (19%), продуктів харчування (19%), оплату житла та комунальних послуг (10%), одяг (7%), відкриття власного бізнесу (3%), навчання (2%) та «інші» потреби (10%) (респонденти могли обра-ти кілька варіантів відповіді).

Торгівля людьми та трудова експлуатаціяПід час інтерв’ю респондентів питали, чи стикався хтось із їхнього домогосподарства з початку кон-флікту з ситуацією, у котрій мали місце обман з боку роботодавця або примусова праця. Згідно з об’єднаними даними, зібраними в ході телефон-них та особистих інтерв’ю на ТКУ, вісім (8%) від-сотків ВПО повідомили, що стикалися принаймні з одною такою ситуацією від початку конфлікту.

П’ять (5%) відсотків опитаних ВПО повідомили, що «працювали без очікуваної платні», іще п’ять (5%) відсотків зазначили, що «працювали в умо-вах, значно гірших за обіцяні» (Діаграма 3.25). Дані вказують, що про такі ситуації частіше пові-домляли ВПО, які працювали в аграрному секторі (37%) та будівництві (22%).

Діаграма 3.24. Домогосподарства ВПО з кредитами та борговими зобов’язаннями, за раундами, %






Мають кредити чи борги 5 3 4 8 8

Не мають 94 97 94 89 88






Досвід МОМ показує19, що кризи, як-от: збройний конфлікт чи природна катастрофа, незахищена еко-номічна ситуація та використання негативних стра-тегій виживання як її наслідок, – можуть призвести до підвищення вразливості населення до торгівлі людьми й експлуатації. Дані НМС підтверджують це тверження, оскільки існує зв’язок між застосу-ванням стратегій виживання та повідомленням про «працю без очікуваної платні» та «працю в умовах, значно гірших за обіцяні». Про те, що стикалися з принаймні однією з цих двох ситуацій, повідомили 9% ВПО, котрі протягом останніх 12 місяців через брак їжі або нестачу грошей на купівлю їжі мусили вдаватися до стресових стратегій виживання, 10% ВПО, що були змушені вдаватися до кризових стра-тегій виживання, та 25% ВПО, які мусили вдатися до надзвичайних стратегій виживання.

Діаграма 3.25. Ситуації, в яких мали місце обман з боку роботодавця або примус до виконання роботи, від початку конфлікту, %

Працювали без отримання очікуваної платні

Працювали в умовах, що були значно гіршими, ніж обіцяні

Були примушені до виконання роботи чи іншої діяльності всупереч своїй волі

Отримували пропозицію працевлаштування з обіцянкою покрити

видатки, котрі пізніше необхідно було відшкодувати роботодавцеві

Були змушені виконувати домашню роботу або віддавати свою пенсію/

зарплату в обмін за можливість безплатно проживати/харчуватися

5

5

1

1

1



19 Протидія торгівлі людьми та експлуатації в часи кризи. Свідчення та рекомендації для подальших дій з метою захисту вразливих та мобільних груп населення. Міжнародна організація з міграції. – Женева, 2015 https://publications.iom.int/system/files/addressing_human_trafficking_dec2015.pdf

Більше того, серед ВПО, котрі назвали «плате-жі за банківськими кредитами та борговими зобов’язаннями» найбільш проблемним питан-ням їхнього домогосподарства, 41% повідомили, що стикалися принаймні з однією з цих двох ситу-ацій. Серед ВПО, котрі повідомляли про свій на-мір виїхати за кордон протягом наступних трьох місяців, 19% повідомляли, про те, що з початку конфлікту стикалися з такими ситуаціями як «пра-ця без отримання очікуваної платні» та «праця в умовах, значно гірших за обіцяні».


«Моя добра знайома з року в рік займаєть-ся проблематикою торгівлі людьми. Так от, якщо раніше жертвами торгівлі людь-ми були секс-працівниці, то зараз це тру-дові мігранти. Найпоширеніший тип тор-гівлі людьми – трудова експлуатація. Люди через мізерні зарплати кидають роботу і ладні їхати куди завгодно, аби прогодува-ти себе і свою сім’ю».



«Роботодавці не дуже охоче працевлашто-вують переміщених осіб офіційно. Вони ро-зуміють, що переміщеним особам можна запропонувати такі умови, на які місцеві жителі не погодяться. Також якщо немає елементарного трудового договору, по за-кінченню робіт з людиною можуть робити все, що завгодно».




Загалом більшість опитаних ВПО продемонструва-ли високий рівень задоволеності доступністю всіх базових соціальних послуг. Ситуація залишилася не-змінною в порівнянні з попереднім раундом, однак у 9 раунді спостерігалося зниження рівня задоволе-ності. ВПО були найбільше задоволені доступом до освіти (79%) та найменше задоволені доступністю медичних послуг (60%) і доступністю можливостей працевлаштування (53%) (Діаграма 4.1).

Ключові інформанти також оцінювали доступ ВПО до працевлаштування та житла як обме-жений; про «повну доступність» повідомляють лише 31% та 18% відповідно. Такі сфери як медич-ні послуги, освіта, соціальний захист та соціальні послуги були оцінені як більш доступні (67% та вище) (Джерело: Особисті інтерв’ю з ключови-ми інформантами).

Незадоволеність доступом до базових соціальних послуг серед ВПО була пов’язана переважно з не-стачею коштів, про що повідомили 37% респон-дентів (Діаграма 4.2). Іншими часто згадуваними причинами були брак інформації (32%) та відсут-ність можливостей працевлаштування (27%). Рід-ше повідомляли про незадоволеність, пов’язану з негативним ставленням (18%), транспортною доступністю (16%), корупцією (12%) та відсутністю необхідних документів (8%).

Діаграма 4.2. Причини незадоволеності доступом до соціальних послуг, % серед осіб, що висловили незадоволеність доступністю принаймні одного з типів послуг

Відсутність коштів

Відсутність інформації

Відсутність можливостей працевлаштування

Негативне ставлення

Транспортна доступність

Корупція

Відсутність необхідних документів

Інше


37

32

27

18

16

12

8

16

6



4. ДОСТУП ДО СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Діаграма 4.1. Задоволеність ВПО доступністю основних соціальних послуг, за раундами, % задоволених серед респондентів, які зазначали потребу в певному виді послуг


2017)


2017)


2017)


2018)


2018)

Можливість отримати освіту та влаштувати дитину до школи/дитсадка 84 89 90 80 79

Доступність адміністративних послуг 84 81 81 69 69

Можливість отримання пенсії та соціальної допомоги 79 74 79 68 68

Доступність медичних послуг 88 84 85 62 60

Доступність можливостей працевлаштування 69 66 69 56 53





При ретельнішому огляді різних аспектів охорони здоров’я, тривалість часу, необхідного для подоро-жі до медичного закладу, була до 30 хвилин піш-ки. Більшість ВПО (91%) мають аптеку на відстані 30 хвилин пішки, і більш ніж половина ВПО пові-домили про наявність поліклініки (62%), амбула-торії (57%) та лікарні/диспансеру (55%) на відстані 30 хвилин пішки (Діаграма 4.3). Відсутність аптеки, поліклініки та лікарні частіше згадують у сільській місцевості (13%, 53% та 55% відповідно).

Більше половини (61%) опитаних ВПО повідо-мляють, що відвідували терапевта або сімейно-го лікаря протягом останнього року, тоді як 35% бачилися з лікарем востаннє понад рік тому (Діа-грама 4.4). Із цих 35% ВПО, котрі не відвідували лікаря протягом останнього року, 84% зазначили, що такої потреби не було. Серед цих 35% ВПО 33% були особами віком 18–34 років, 46% – ві-ком 35–59 років, і 21% – старшими від 60 років. Іншими причинами не відвідувати лікаря, що їх називали ВПО, котрі зазначали потребу в цьому, були відсутність грошей (42%), брак довіри (21%) та нестача часу (14%) (Діаграма 4.5).

Тридцять один (31%) відсоток ВПО зазначили, що лікар або інший медичний працівник казав їм, що вони мають хронічне захворювання20. Серед

20 В опитувальнику було використано такий опис хронічного захворювання: хронічним захворюванням є хвороба, що не піддається повному зціленню, або період для зцілення від якої є тривалим навіть за умови лікування.

тих 35% ВПО, які не бачилися з лікарем протягом останнього року, 20% повідомили, що їм казали про те, що вони мають хронічне захворювання.

Діаграма 4.4. Останній візит ВПО до терапевта або сімейного лікаря, %

До 6 місяців тому6–12 місяців томуПонад 1 рік томуНемає відповіді

43

18

35

4


Діаграма 4.5. Причини, з яких ВПО не відвідували лікаря протягом останнього року, % респондентів, котрі висловили потребу у відвідуванні лікаря

42

21

14

14

15

Не могли собі цього дозволити

Не довіряють лікарям

Не мали часу

Інше




Діаграма 4.3. Тривалість подорожі до медичних закладів, %

Аптека Поліклініка Амбулаторія Госпіталь / диспансер

До 15 хвилин пішки 61 19 24 16

15–30 хвилин 30 43 33 39

30–60 хвилин 4 20 13 23

Більше від години пішки 2 5 3 8

Немає таких закладів у нинішньому місці проживання 2 10 15 8

Не знаю 1 2 9 5





Загалом більшість ВПО (65%) повідомляли, що від-відували державні медичні заклади для вирішення своїх проблем зі здоров’ям (Діаграма 4.6). Найчас-тіше згадуваними причинами для цього була низь-ка вартість (35%), відсутність альтернативи (12%) та довіра до медичного персоналу (9%). Категорію «інше» вибрали 27% респондентів, а 17% не від-повіли на це запитання. Водночас 15% повідоми-ли, що йшли одразу в аптеку або приймали засоби народної медицини (5%). Найчастіше згадуваними причинами для того, щоб піти прямо в аптеку, були неважке захворювання (22%), знання способу ліку-вання (15%), грошова доступність (15%) та заоща-дження часу (14%). «Іншу» причину повідомили 24%, іще 10% не відповіли на запитання. Найчас-тіше згадуваними причинами використання засо-бів народної медицини були грошова доступність (38%), неважке захворювання (9%) та брак довіри до медичного персоналу (7%). Категорію «інше» вибрали 35%, і 11% не відповіли на запитання. Про відвідання приватних медичних закладів повідо-мили лише 6% ВПО, а причинами, що називалися, були якість послуг (30%), довіра до медичного пер-соналу (22%) та ефективність послуг (16%). «Іншу» причину відмітили 20%, і 12% не дали відповіді на дане запитання.

Діаграма 4.6. Звичний для ВПО спосіб вирішення проблем зі здоров’ям, %

65

15

6

5

4

5

Відвідання медичного закладу

Звернення одразу до аптеки

Відвідання приватного медичного закладу

Використання засобів народної медицини

Інше



Стосовно задоволеності ВПО різними аспектами охорони здоров’я, вартість ліків та послуг були ка-тегоріями з найнижчим рівнем задоволеності. На питання щодо задоволеності різними аспектами охорони здоров’я в нинішньому місці проживан-ня значна частка ВПО, а саме 59% та 40% відповід-но, зазначала «не задоволений» вартістю ліків та послуг (Діаграма 4.7).

Задоволений Ні те, ні інше Не задоволений Немає відповіді / Не знаю

Діаграма 4.7. Задоволеність ВПО різними аспектами медичного обслуговування в їхньому нинішньому місці проживання, % респондентів, що висловили потребу в певному типі послуг


Близькість медустанови

Зручність медустанови

Наявність ліків

Наявність кваліфікованого персоналу

Доступність спеціалізованих послуг

Вартість послуг

Вартість ліків

64

57

55

44

37

17

10

19

27

22

27

27

25

25

5

8

9

11

13

18

6

12

8

14

18

23

40

59




Більше того, лише третина ВПО (33%) відмітила, що ліки, котрих вони завжди потребують, були фінансово доступними, тоді як майже половина ВПО (48%) оцінила їх як фінансово недоступні для себе (Діаграма 4.8). У попередній місяць середні видатки ВПО на медичні послуги та ліки станови-ли 1 569 грн та 1 222 грн відповідно. Частка тих, хто не витрачав гроші на медичні послуги та ліки в попередній місяць, становила 59% і 31% відповід-но, а ще 20% і 17% відповідно не дали відповіді на це запитання.

Загалом ВПО часто висловлювали задоволеність близькістю медичних установ; «задоволений» вказали 64%. Рідше висловлювали задоволеність зручністю медустанов (57%) та доступністю ліків (55%); менш ніж половина ВПО відмітили задо-воленість наявністю кваліфікованого персоналу (44%) та доступністю спеціалізованих послуг (37%) (Діаграма 4.7). Хоча медицина здається доволі доступною, дані демонструють, що багато ВПО не можуть її собі дозволити. З іншого боку, рівень за-доволеності різнився в окремих типах населених пунктів; відповідь «не задоволений» майже всіма аспектами охорони здоров’я найчастіше вибира-ли ВПО, які проживають у сільській місцевості.

Діаграма 4.8. Оцінка ВПО фінансової доступності ліків, котрих вони зазвичай потребують, %

ДоступніНедоступніВажко відповістиНемає відповіді

33

48

163


Переважна більшість ВПО (83%) оцінили свій до-ступ до медичних послуг як такий самий, що й для всього населення, і лише 4% зазначили від-мінність у доступності (Діаграма 4.9). У відповідь на запитання, чи відбулися якісь зміни в їхньому доступі до медицини після початку конфлікту, майже половина (49%) ВПО зазначили, що змін для них не було. Тринадцять (13%) відсотків від-мітили обмежений доступ до медичних послуг та погіршення якості послуг, а 9% – підвищення цін. Шість (6%) відсотків зазначили «інші» причини, і 23% не відповіли на запитання.

Діаграма 4.9. Оцінка ВПО різниці в доступі до медичних послуг між ВПО та місцевим населенням, %

Немає різниціЄ різницяВажко відповістиНемає відповіді83

412

1




ПереміщенняЧастка ВПО, які повідомляли, що перебувають у нинішньому місці проживання більше ніж три роки, досягла 62% в 10 раунді (Діаграма 5.1).


«Я планую залишитися. Утім, не так страшні обстріли, як те, що діти бачать твої митарства».


5. МОБІЛЬНІСТЬ ВПО

Діаграма 5.1. Тривалість перебування в нинішньому місці проживання, за раундами, %






До 6 місяців 5 3 3 4 4

7–12 місяців 10 6 6 5 4

13–18 місяців 4 4 2 4 3

19–24 місяці 13 10 10 8 7

25–30 місяців 28 11 8 4 3

31–36 місяців 36 49 42 22 14

Понад 36 місяців 1 15 25 48 62



Наміри щодо повернення

ВПО (жінка, 53 роки) з Донецької області:

«Діти в мене вже великі, можливо, я їх тро-хи дотягну, щоб вони на ноги міцно стали, залишу тут, а сама поїду. Я готова поїха-ти тому, що мені тут важко і морально, і фізично».





Частка ВПО, які повідомили про свій намір повер-нутися в місце свого проживання до переміщен-ня після закінчення конфлікту, становила 28%, що дещо більше, ніж у попередньому раунді (Діагра-ма 5.2). З іншого боку, 38% ВПО висловили намір не повертатися навіть після закінчення конфлікту, так само, як і в попередньому раунді. З березня 2018 року частка ВПО, які повідомили про намір не повертатися, продовжує перевищувати частку ВПО, які мають намір повернутися після завер-шення конфлікту.

Водночас частка ВПО, які обрали відповідь «важ-ко відповісти», становила 18% (Діаграма 5.2). Ці результати можуть свідчити про невпевненість ВПО у своєму майбутньому, що було також за-значене учасниками обговорень у фокус-групах. На запитання про плани на три наступні місяці переважна більшість ВПО (84%) висловили намі-ри залишатися у своєму нинішньому місці про-живання. Інші називали повернення в місце про-живання до переміщення (2%), переїзд в іншу область (переселення в межах України), переїзд за кордон (2%), «важко відповісти» (8%), і 2% не відповіли на питання.

Діаграма 5.2. Загальні наміри ВПО щодо повернення в місце проживання до переміщення, за раундами, %





Так, найближчим часом 1 2 1 1

Так, після завершення конфлікту 32 25 25 28

Так, можливо, у майбутньому 17 18 14 12

Ні 29 28 38 38

Важко відповісти 21 25 20 18





Наміри залишатися були більшими серед ВПО, котрі проживають далі від ТНКУ (Діаграма 5.3). Такі результати залишаються незмінними в усіх раундах НМС. Крім того, дані показали, що біль-ше половини (56%) ВПО мають близьких членів

сім’ї, котрі зараз проживають на ТНКУ. ВПО, які мають близьких родичів, що проживають на ТНКУ, частіше висловлюють наміри щодо по-вернення (58%), ніж ті ВПО, котрі не мають там близьких родичів (46%).

Діаграма 5.3. Наміри ВПО повернутися/не повертатися жити в місце проживання до переміщення, за географічними зонами 21, %



53%53%

46% 44%28%

– зона 5 – зона 4 – зона 3 – зона 2 – зона 1

Так, найближчим часомТак, після завершення конфлікту

Так, можливо, у майбутньомуНі

Важко відповістиНемає відповіді

0

13

1253

22




119

1046




115

1353

18




220

1444

20




1

1128

22

24

38




Наміри виїхати за кордон Загалом наміри знайти роботу за кордоном були низькими. Лише 1% ВПО повідомили, що вже зна-йшли роботу за кордоном і збираються їхати, 5% відмітили, що мають намір невдовзі знайти робо-ту за кордоном (Діаграма 5.4). Зміни порівняно з попереднім раундом є незначними. П’ятдесят один (51%) відсоток ВПО повідомили, що хоча вони не мають нічого проти роботи за кордоном, особисто їхати за кордон не збираються; 34% за-явили, що ніколи не працюватимуть за кордоном.

Під час інтерв’ю з ключовими інформантами останніх питали, чи залишали ВПО їхній населе-ний пункт протягом останніх трьох місяців, чи є в них інформація про місця, куди переїхали ВПО, та що було головною причиною переїзду. Лише 4% ключових інформантів повідомили, що ВПО з їхнього населеного пункту виїжджали в останні три місяці до інших країн, щоб знайти роботу. За-галом 30% ключових інформантів зазначили, що в їхньому населеному пункті рекламувалася робо-та за кордоном (Джерело: Особисті інтерв’ю з ключовими інформантами).

Відвідання місць проживання до переміщенняЧастка ВПО, що відвідували своє місце проживан-ня до переміщення, становила 57% у 10 раунді (Діаграма 5.5).

Діаграма 5.5. Частка ВПО, які відвідували місце свого проживання до переміщення, за раундами, %

58


2017)

54


2017)

5751

57


2017)


2018)


2018)


Діаграма 5.4. Загальні наміри ВПО знайти роботу за кордоном, за раундами, %




Уже знайшли роботу за кордоном та збираються їхати 1 1 1

Мають намір невдовзі знайти роботу за кордоном 4 5 5

Не мають нічого проти роботи за кордоном, але особисто їхати не збираються 45 48 51

Ніколи не працюватимуть за кордоном 31 28 34

Інше 0 2 2

Важко відповісти 8 10 5

Немає відповіді 11 6 2




Головними причинами поїздок на ТНКУ були від-відання та утримання житла (69%), а також від-відання друзів або сім’ї (58%) (Діаграма 5.6). Ці результати залишаються незмінними протягом усього періоду проведення дослідження.

На основі відповідей респондентів з категорії «інше», отриманих у 9 раунді (10%), у досліджен-

ня в 10 раунді було додано нову категорію, а саме «відсутність потреби відвідувати». Для ВПО, які не відвідували ВПО з часу переміщення, голов-ною причиною не повертатися було відчуття, що це «небезпечно для життя», як повідомили 52% респондентів. Також 29% ВПО повідомили про «відсутність потреби відвідувати» (Діаграма 5.7).

Діаграма 5.6. Причини відвідання ВПО ТНКУ після переміщення, за раундами, % респондентів, що відвідували ТНКУ

Раунд 6



2017)


2017)


2018)


2018)

Відвідання та/або утримання житла 75 75 75 62 69

Відвідання друзів та/або сім’ї 53 54 58 57 58

Перевезення майна 26 25 22 28 20

Особливі події, такі як весілля або похорон 6 7 4 5 5

Дослідження можливостей повернення 5 7 4 4 5

Операції з майном (продаж, оренда) 2 2 1 2 2

Інше 1 1 2 3 2



Діаграма 5.7. Причини, з котрих ВПО НЕ відвідують ТНКУ після переміщення, за раундами, % ВПО, які не відвідували ТНКУ

Раунд 6



2017)


2017)


2018)


2018)

Небезпечно для життя 44 33 36 55 52

Відсутня потреба відвідувати – – – – 29

Через відсутність фінансових можливостей 11 13 15 18 21

Через політичні мотиви 16 20 16 27 19

Там не залишилося майна та/або родичів чи друзів 10 10 14 14 11

Через стан здоров’я 9 13 8 13 14

Інше 7 9 3 10 4







«Я навіть плакала, що не можу потрапи-ти до рідних, адже коли ми були у 2016 році вдома, жоден сусід чи сусідка з нами навіть не віталися».


На основі відповідей респондентів з категорії «інше», отриманих у 9 раунді (7%), нова категорія була додана в дослідження в 10 раунді, а саме, «великі фінансові видатки». У результаті найбіль-шою перешкодою для відвідування ТНКУ, назва-ною ВПО, були черги на контрольних пунктах на лінії розмежування (61%), великі фінансові видат-ки (33%) та брак транспортного сполучення (30%) (Діаграма 5.8).

Діаграма 5.8. Найсуттєвіші перешкоди для відвідання ТНКУ, повідомлені респондентами, котрі відвідували ТНКУ після переміщення, за раундами, %

Раунд 6



2017)


2017)


2018)


2018)

Черги на лінії розмежування 55 55 63 61 61

Великі фінансові видатки – – – – 33

Доступність транспортного сполучення 30 26 24 37 30

Страх за життя 21 13 12 25 23

Стан здоров’я 13 10 16 12 12

Проблеми з реєстраційними документами для перетину 6 11 3 9 8

Страх пограбування 3 3 2 3 2

Страх перед насильством 2 2 2 3 3

Інше 2 2 2 7 2


Немає перешкод 16 30 25 18 15




Дані опитування осіб, що перетинають лінію роз-межування, показують, що причиною, з котрої респонденти вибирають конкретний контроль-ний пункт, є переважно близькість до місця про-живання та місця призначення (Діаграма 5.9). «Гнутове» було контрольним пунктом, котрий найчастіше вибирали через коротші черги (25%) та менший час перетину (22%), тоді як «Стани-цю Луганську», єдиний контрольний пункт у Лу-ганській області, часто вибирали через дешевше транспортне сполучення (28%).

Видатки на перетин лінії розмежування різняться залежно від способу перетину, тобто на машині чи пішки. Найбільша частка (63%) респондентів, які подорожували до ТНКУ автомобілем, повідо-мили, що витратили до 500 грн на поточну поїзд-ку, тоді як 77% респондентів, які подорожували до ТНКУ пішки, зазначили, що витратили до 250 грн (Діаграма 5.10).

Діаграма 5.9. Причини вибору певного контрольного пункту для проїзду, %

Станиця Луганська Гнутове Майорське Мар’їнка Новотроїцьке

Наближеність до місця проживання 80 60 97 56 64

Наближеність до місця призначення 79 63 5 85 79

Дешевше транспортне сполучення 28 5 0 3 5

Коротша черга 1 25 0 6 11

Менший час перетину 1 22 0 4 7

Доступне транспортне сполучення 1 6 0 2 4

Кращі умови очікування 2 2 0 2 4

Краща ситуація з безпекою 0 1 0 0 0

Немає іншого контрольного пункту 21 0 0 0 0

Інше 1 1 0 0 1

Примітка: Респонденти могли вибрати кілька варіантів відповідіДжерело: Інтерв’ю з особами, які перетинають лінію розмежування

Діаграма 5.10. Витрати на останню поїздку в один кінець, за напрямом та способом транспортного сполучення, %

Джерело: Інтерв’ю з особами, які перетинають лінію розмежування

З ТКУ до ТНКУ (пішки)

З ТНКУ до ТКУ (пішки)

З ТКУ до ТНКУ (на автомобілі)

71677

87 10 3

2 1344320

До 250 грн 251-400 грн 501-1 000 грн Понад 1 000 грн Немає відповіді




Головними причинами, що їх називали ВПО як цілі свого поточного відвідування ТНКУ22, були так само відвідування друзів/сім’ї (78%) та відвіда-ння/утримання житла (56%), згідно з даними опи-тування осіб, які перетинають лінію розмежуван-ня (Діаграма 5.11). «Відвідання друзів або сім’ї» частіше називалося іншими жителями ТКУ (92%) як ціль їхнього поточного візиту23 на ТНКУ.

Діаграма 5.11. Ціль поточного візиту24 на ТНКУ, % жителів ТКУ

ВПОІнші

жителі ТКУ

Відвідання друзів та/або сім’ї 78 92

Відвідання та/або утримання житла 56 17

Вирішення проблем з документами 3 2

Перевезення речей 2 1

Для лікування 2 4

Особливі події, такі як весілля або похорон 1 3

З діловою метою, по роботі 1 3

Операції з майном (продаж, оренда) 1 1

Придбання товарів 0 1

Інше 5 4



Більшість як ВПО (86%), так і інших жите-лів ТКУ (81%), опитаних під час перетину лінії роз-межування, повідомили, що не відвідували ТНКУ протягом останніх трьох місяців з перераховани-ми цілями. Респонденти, котрі відвідували ТНКУ протягом останніх трьох місяців для отримання послуг, найчастіше називали банківські послуги (8% і 7% відповідно) та лікування (6% і 10% відпо-відно) (Діаграма 5.12).

22 Поїздка, що мала місце під час опитування.23 Поїздка, що мала місце під час опитування.24 Поїздка, що мала місце під час опитування.

Діаграма 5.12. Цілі відвідування ТНКУ протягом останніх трьох місяців, % жителів ТКУ

ВПОІнші

жителі ТКУ

Банківські послуги (відкриття рахунку, отримання або виплата кредиту тощо) 8 7

Медичні послуги (включно з психологічними послугами) 6 10

Придбання ліків 2 1Відновлення або отримання документів (включно з отриманням довідок, реєстрацією бізнесу, спадщини або прав власності)

2 1

Придбання продуктів харчування 1 1Придбання нехарчових товарів 0 1Інші послуги 1 3Не перетинали лінію розмежування протягом останніх трьох місяців із вказаних причин 86 81



Головними джерелами інформації для ВПО про ситуацію на ТНКУ були інтернет (48%), телебачен-ня (48%), а також родичі або друзі, які прожива-ють на ТНКУ (47%) (Діаграма 5.13).

Діаграма 5.13. Джерела інформації ВПО про ситуацію на ТНКУ, %

Інтернет

Телебачення

Родичі або друзі, що проживають на ТНКУ

Особисті візитиРодичі або друзі, що

відвідують ТНКУ

Газети

Органи державної влади

НУО

Інше


48

48

47

21

14

4

4

2

2

5





Рівень інтеграції


«Біда нас згуртувала. Місцеве населення зустріло нас з великим теплом. Вони нас розуміють, з нами співпрацюють, і в цьому альянсі ми покращуємо життя нашої гро-мади в цілому».



«Ми хочемо стати харків’янами, ми хочемо тут жити, працювати, заробляти, наро-джувати дітей».


У 10 раунді частка ВПО, котрі повідомили, що вони інтегровані в локальну громаду, становила 45%, і 35% опитаних ВПО відповіли, що інтегру-валися частково (Діаграма 6.1). Загалом сумар-на частка (80%) ВПО, які повідомили про певний рівень інтеграції, не змінилася в порівнянні з по-переднім раундом (80%). Водночас із 9 раунду спостерігається зміщення до помірніших оцінок, оскільки в 9 раунді частка ВПО, які повідомляли, що вони повністю інтегровані, знизилася, а частка тих, хто повідомляв про свою часткову інтегрова-ність, зросла. У 10 раунді частка ВПО, які повідо-мили, що вони не інтегровані, склала 17%, що по-дібне до результатів 9 раунду.

Дані, отримані в результаті опитування ключових інформантів, показали, що зміни в порівнянні з попереднім раундом були незначними. Більшість (66%) ключових інформантів повідомили, що ВПО були частково інтегрованими в місцеві громади, і 26% зазначили, що вони були повністю інтегрова-ними (Діаграма 6.2). Зміна на користь помірніших відповідей також спостерігалася з 9 раунду.

6. ІНТЕГРАЦІЯ В МІСЦЕВІ ГРОМАДИ

Діаграма 6.1. Самооцінка ВПО своєї інтегрованості в місцеві громади, за раундами, %







Так 56 68 59 65 38 45Частково 32 25 27 27 42 35Ні 11 6 13 7 14 17Немає відповіді 1 1 1 1 6 3


Діаграма 6.2. Оцінка ключовими інформантами інтегрованості ВПО у місцеву громаду, за раундами, %






Так 45 58 54 27 26Частково 46 37 39 62 66Ні 4 2 2 4 3Немає відповіді 5 3 5 7 5

Джерело: Особисті інтерв’ю з ключовими інформантами




Згідно із самооцінкою респондентами своєї інте-грованості, Київ був містом з найвищою часткою

ВПО, котрі повідомили про інтегрованість у місце-ву громаду в 10 раунді (Діаграма 6.3).

Діаграма 6.3. Самооцінка ВПО своєї інтегрованості в місцеві громади, за географічними зонами 25, %



53% 43%

66%

53%

41%41%


Так

Частково

Ні


39

53

7

1

Так

Частково

Ні


20

1

36

43

Так

Частково

Ні


35

5

Так

Частково

Ні


4142

16

1

Так

Частково

Ні


36

53

11

0

Так

Частково

Ні

Немає відповіді 0

10

24

66

19

41



Головними умовами успішної інтеграції, які на-водили ВПО, були житло (86%), постійний дохід (66%) та зайнятість (48%), що залишається незмін-ним протягом усіх раундів НМС (Діаграма 6.4). Дані продовжують підтверджувати тенденцію до зростання частки ВПО, які називають «сім’ю та друзів у тому ж місці» необхідною умовою інте-грації, з березня 2018 року. Про це повідомляли 44% опитаних ВПО в 10 раунді та 47% – у 9 раунді.

Подальший аналіз проводився щодо різних ас-пектів соціальної інтеграції ВПО в більшості при-ймаючих громад, зокрема соціального оточення, рівня довіри та почуття приналежності. Дані де-

монструють, що самооцінка ВПО їхньої інтегрова-ності в місцеві громади найбільшою мірою коре-лює з почуттям довіри до місцевих жителів та су-сідів, а також з почуттям приналежності до людей в їхньому нинішньому місці проживання.

Сімдесят один (71%) відсоток усіх опитаних ВПО відмітили, що серед людей, з котрими вони по-стійно взаємодіють, майже всі або значно більше половини належать до місцевого населення (Діа-грама 6.5). Ця частка була вищою серед ВПО, які проживають у селах (85%). Лише 1% ВПО, які взя-ли участь у дослідженні, сказали, що не взаємоді-ють з членами своєї приймаючої громади.

Діаграма 6.4. Умови інтеграції ВПО у місцеву громаду, за раундами, %

Примітка: Респонденти могли вибрати кілька варіантів відповідіДжерело: Особисті інтерв’ю з ВПО

Раунд 5 (березень 2017)Раунд 6 (червень 2017)Раунд 7 (вересень 2017)Раунд 8 (грудень 2017)Раунд 9 (березень 2018)Раунд 10 (червень 2018)

Постійний дохід

Зайнятість Доступ до соціальних

послуг

Сім’я та друзі у тому ж місці

Підтримка з боку місцевої

громади

Легкий доступ до документів

Можливість голосувати на місцевих

виборах

Житло

67

7983 84 82

86

5564 61

66 6662

4248

44

30 34 3426

148

52

33 3728 29

18

6

54

33 3124

8 5

52

35 35 31

147

5347

3325 24 21

15 17

Діаграма 6.5. Частка місцевого населення, з якими регулярно взаємодіють ВПО, за типом населеного пункту, %


Велике місто (від 100 000)

Мале місто (до 100 000)

Село

Всі респонденти

36 31 15 13 1 4

3212113240

47 38 6 3 1 5

1 51132 1239

Майже всі

Приблизно половина

Ніхто Не знаю / Немає відповіді

Значно менше половини

Значно більше половини




Дані вказують, що почуття довіри між ВПО та при-ймаючою громадою є досить міцним. П’ятдесят чотири (54%) відсотки ВПО повідомили «цілком можна довіряти» або «можна довіряти великою мірою» місцевим жителям у їхньому нинішньому місці проживання (значення 1 та 2 на п’ятибальній шкалі), 51% – людям, що мешкають по сусідству, та 49% – колегам (Діаграма 6.6). Частка ВПО, які повідомляють про довіру до місцевого населен-ня, та людей, що мешкають по сусідству, була більшою серед ВПО, які проживають у селах, а саме 68% та 63% відповідно.

Подальший огляд рівня довіри свідчить, що наба-гато менше ВПО повідомляють, що покладаються на членів приймаючої громади в повсякденних справах, коли потребують, наприклад, щоб їх під-везли, позичили гроші або подивилися за дити-ною. Шістнадцять (16%) відсотків усіх опитаних ВПО повідомили, що покладаються на місцеве населення «завжди» або «часто», тоді як «рідко» або «ніколи» відповіли 43% усіх ВПО, які взяли участь в дослідженні (Діаграма 6.7). Частка ВПО, які відмітили, що покладаються у повсякденних справах на членів приймаючої громади «завжди» або «часто», була вищою серед ВПО, котрі прожи-вають у селах (26%), і суттєво меншою серед ВПО, що живуть у малих містах (10%).

Діаграма 6.6. Рівень довіри ВПО до місцевого населення, %

Джерело: Особисті інтерв’ю з ВПО* Запитання ставили тільки тим ВПО, які працювали або навчалися на момент опитування

Місцевим жителям у вашому населеному пункті (не ВПО)

Мешканцям вашого району

Людям, з якими ви працюєте або навчаєтеся*

16 38 33 4 2 7

725353714

18 31 33 115 2

1 Цілком можна довіряти

3Можна довіряти певною мірою

5Не можна довіряти

Не знаю / Немає відповіді

4Можна довіряти невеликою мірою

2 Можна довіряти великою мірою

Діаграма 6.7. Частота звернень ВПО до місцевих жителів по допомогу у повсякденному житті, за останні шість місяців, за типом населеного пункту, %


Велике місто (від 100 000)

Мале місто (до 100 000)

Село

Всі респонденти

4 15 33 19 22 7

102 2326318

23 42 6223 4

83 2133 2213

Завжди Інколи Ніколи Не знаю / Немає відповіді

РідкоЧасто



Дані показують, що ВПО продовжують мати міц-ніше почуття приналежності до людей у своєму колишньому місці проживання, ніж до осіб у ни-нішньому місці проживання. Загалом про «дуже сильне» або «сильне» почуття приналежності до людей у попередньому місці проживання пові-домляли 40% ВПО, у порівнянні з 25%, які відчу-вають приналежність до осіб у нинішньому місці проживання (Діаграма 6.8).

ДискримінаціяЧастка ВПО, які повідомили про те, що відчу-вали дискримінацію або несправедливе став-лення у зв’язку з їхнім статусом ВПО, становила 12% у 10 раунді (Діаграма 6.9), що незначно від-різняється від попереднього раунду.

Діаграма 6.8. Сила почуття приналежності у ВПО до населення у своєму нинішньому/колишньому місці проживання, %


Люди у вашому нинішньому місці проживання (мале місто,

велике місто, село)Люди у вашому колишньому

місці проживання (мале місто, велике місто, село)

Люди у регіоні, де ви зараз проживаєте

Люди у регіоні, де ви проживали раніше

6 19 48 8 4 5 10

12336362911

204 45 9 5 4 13

3 3 13730 359

1 Дуже сильне

3Помірне

5Дуже слабке

Немає почуття приналежності

Не знаю / Немає відповіді

4Слабке

2Сильне

Діаграма 6.9. Розподіл ВПО за відчуттям дискримінації у зв’язку зі статусом ВПО, за раундами, %

Раунд 5

(березень 2017)


2017)


2017)


2017)


2018)


2018)

Так 18 10 15 14 13 12

Ні 77 86 84 85 81 85

Немає відповіді 5 4 1 1 6 3





На основі відповідей ВПО з категорії «інше», отри-маних у 9 раунді (13%), в опитування 10 раунду було додано нову категорію, а саме «отримання адміністративних послуг». Відчуття дискриміна-ції або несправедливого ставлення, відмічене ВПО, переважно стосувалося житла (34%), пра-цевлаштування (32%), медичного обслуговуван-ня (29%), взаємодії з місцевим населенням (24%) та отримання адміністративних послуг (16%) (Діа-грама 6.10). Загалом про відчуття дискримінації або несправедливого ставлення стосовно жит-ла частіше повідомляли респонденти віком 18–34 років; працевлаштування частіше згадували респонденти віком 18–59 років, ніж респонденти

старші за 60 років; про відчуття ж дискримінації стосовно медичного обслуговування частіше по-відомляли респонденти віком від 60 років та жи-телі сільської місцевості.

Про відомі їм випадки дискримінації повідомили 8% ключових інформантів. Такі випадки стосува-лися переважно працевлаштування (41%), досту-пу до соціального забезпечення та розгляду доку-ментів ВПО органами влади (26%), спілкування з місцевим населенням (23%), а також житла (18%) (Джерело: Особисті інтерв’ю з ключовими ін-формантами, респонденти могли обрати кіль-ка варіантів відповіді).

Діаграма 6.10. Сфери дискримінації, за раундами, % ВПО, що зазнали відчуття дискримінації

Раунд 6



2017)


2017)


2018)


2018)

Житло 46 65 50 25 34

Зайнятість 31 28 19 29 32

Охорона здоров'я 22 26 16 31 29

Взаємодія з місцевим населенням 19 23 39 32 24

Отримання адміністративних послуг – – – – 16

Освіта 12 6 16 8 6

Інше 7 11 7 13 6





На думку ВПО, найефективнішими каналами ін-формування суспільства про проблеми, з котри-ми стикаються ВПО, є повідомлення про них за-собам масової інформації (52%), спілкування з міжнародними організаціями та міжнародними неурядовими організаціями (42%), спілкування з місцевими органами влади (39%), центральними органами влади (38%) та неурядовими організа-ціями (35%) (Діаграма 6.11).

Виборчі праваКонституція України гарантує всім громадянам рівні права, включно з виборчими правами. Біль-ше того, участь у політичному житті є необхідною передумовою інтеграції ВПО у місцеві громади. ВПО реалізують своє право голосу відповідно до процедури тимчасової зміни місця голосуван-ня без зміни виборчої адреси, згідно із Законом України «Про забезпечення прав та свобод вну-трішньо переміщених осіб». Процедура вимагає

подання письмового запиту, а також копій паспор-та і документів, які підтверджують необхідність змінити місце голосування: проїзних документів, довідки з місця навчання, договору оренди жит-ла тощо. ВПО, чия виборча адреса знаходиться в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, звільняються від подання допоміжних докумен-тів, що підтверджують потребу в тимчасовій зміні місця голосування. Однак втрата чи знищення до-кументів, що посвідчують особу, відсутність дого-вору оренди житла, незнання процедури голосу-вання ВПО перешкоджають активній участі ВПО у виборах, попри існуючі процедури.

На практиці ВПО стикаються з кількома перешко-дами, що заважають їм реалізувати своє право го-лосу. Згідно із Центральною виборчою комісією, ВПО не мають права голосувати на виборах, що проводяться за місцем їх фактичного проживання, оскільки не належать до територіальної громади, куди були переміщені. Що стосується місцевих ви-борів, виборча адреса виборця визначається за за-

Раунд 5 (березень 2017)Раунд 6 (червень 2017)Раунд 7 (вересень 2017)

Раунд 8 (грудень 2017)Раунд 9 (березень 2018)Раунд 10 (червень 2018)

Через ЗМІ Через спілкування з міжнародними

організаціями/МНУО

Через спілкування з місцевими органами

влади

Через спілкування з центральними органами влади

Через спілкування з НУО

Діаграма 6.11. Найкращий спосіб донесення думки ВПО щодо шляхів розв’язання існуючих проблем, за раундами, %


3631 33

30

10

43

25

46

36

13

4137

4441

20

54 52

32

4440

19

4943 42

3539

35 3538

34




реєстрованим місцем проживання. Отже, ВПО ма-тимуть можливість голосувати на місцевих вибо-рах, якщо стануть членами територіальної грома-ди, тобто зареєструються на новому місці прожи-вання відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Однак більшість ВПО не має власного житла, щоб зареєструватися, або не може зареє-струватися в орендованому житлі.

Сорок один (41%) відсоток опитаних ВПО висло-вили намір голосувати на наступних президент-ських та парламентських виборах в Україні, тоді як 33% не мають наміру голосувати, і ще 24% не визначилися (Діаграма 6.12).

Діаграма 6.12. Наміри ВПО голосувати на наступних президентських та парламентських виборах в Україні, %

Збираюся голосуватиНе збираюся голосуватиНе знаюНемає відповіді

41

2

24

33


Крім того, 58% зазначили, що проголосували б на наступних місцевих виборах, якби була така мож-ливість (Діаграма 6.13). Зміни порівняно з попе-реднім раундом є незначними.

Діаграма 6.13. Наміри ВПО голосувати на наступних місцевих виборах за нинішнім місцем проживання, якби була така можливість, %

Так, якби була така можливістьНіНе знаюНемає відповіді

58

1

19

22


Ключовий інформант (чоловік, 46):

«Ось якби переселенці були електоратом, вони б для них старалися. Я думаю, що і програми приймали б, і їздили б, виступали і так далі. Це законне право! Вони живуть у місті стільки часу».


Найпоширенішою причиною, з якої ВПО не ма-ють наміру голосувати на наступних президент-ських та парламентських виборах, є переконання в тому, що вони, як ВПО, не мають права голосу-вати на виборах (31%) (Діаграма 6.14). Крім того, 24% повідомили, що не вірять у вибори або не довіряють владі, а 16% зазначили, що не знають, як голосувати в місці переміщення. Іншими зга-дуваними причинами були брак зацікавленості в участі у виборах (11%), відсутність кандидатів, за котрих можна було би проголосувати (9%), релі-гійні міркування (2%), нестача часу (1%) та «інші» причини (1%), іще 5% не відповіли на запитання.

Діаграма 6.14. Причини, через які ВПО не збираються голосувати на наступних президентських та парламентських виборах, % з числа тих, хто не має наміру голосувати

Як ВПО, я не маю права голосу

Я не вірю у вибори, не довіряю владі

Я не знаю, як голосувати у місці переміщення

Я ніколи не цікавився участю у виборах

Немає кандидатів, за котрих я міг би

проголосувати

З релігійних міркувань

Не маю часу

Інше


31

24

16

11

9

2

1

1

5




Більше половини ВПО (60%) не знали, як голо-сувати в їхньому нинішньому місці проживання, тоді як 38% ВПО повідомили, що обізнані з проце-дурою голосування в місці переміщення. Два (2%) відсотки респондентів не відповіли на це запи-тання (Діаграма 6.15). Дані показують зв’язок між наміром голосувати та знанням процедури. По-рівняно з усіма респондентами, які повідомили про свої наміри щодо наступних президентських та парламентських виборів, ВПО, котрі заявили про знання процедури голосування, частіше ви-словлювали намір голосувати. А саме, 82% ВПО, які підтвердили обізнаність із процедурою голо-сування, повідомили про намір голосувати, у по-рівнянні із 40% ВПО, які повідомили про незнання процедури голосування.

Діаграма 6.15. Обізнаність ВПО з порядком голосування в місці переміщення на президентських та парламентських виборах, %

ТакНіНемає відповіді

38

60

2





Під час проведення телефонного опитування, яке охопило в 10 раунді 4 006 інтерв’ю в усіх облас-тях України, 760 респондентів (19%) були іденти-фіковані як ВПО, котрі повернулися і проживають у даний момент на ТНКУ, що значно більше, ніж у попередньому раунді (Діаграма 7.1). Слід від-мітити, що в ході проведення телефонного опи-тування в лютому 2018 року мали місце перебої в наданні послуг мобільного зв’язку в Донецькій області (ТНКУ). Унаслідок цього меншу кількість респондентів було ідентифіковано як ВПО, які по-вернулися і проживають у даний момент на ТНКУ.

Під час інтерв’ю респондентів питали про склад їхніх домогосподарств. Було встановлено, що се-редній розмір домогосподарства опитаних ВПО, які повернулися на ТНКУ, дорівнював 1,94 особи, що менше, ніж середній розмір домогосподар-ства ВПО на ТКУ (2,62 особи), згідно з об’єднаними даними, зібраними за допомогою телефонних та

особистих інтерв’ю на ТКУ. Найбільша частка до-могосподарств опитаних ВПО, які повернулися на ТНКУ, складалася з двох осіб (41%), і 38% до-могосподарств опитаних ВПО, які повернулися на ТНКУ, складалися з одної особи (Діаграма 7.2). У цих 38% домогосподарств, що складаються з од-нієї особи, 68% є жінками.

Діаграма 7.2. Розподіл домогосподарств ВПО, які повернулися на ТНКУ, за кількістю членів, %

1 особа

2 особи

3 особи

4 особи та більше

38

41

13

8

Джерело: Телефонні інтерв’ю з ВПО, які повернулися на ТНКУ

7. ВПО, ЯКІ ПОВЕРНУЛИСЯ НА ТЕРИТОРІЇ, НЕКОНТРОЛЬОВАНІ УРЯДОМ

10


19


14


16

Раунд 7 (вересень 2017)

13


8


Діаграма 7.1. Респонденти, ідентифіковані під час телефонного опитування як ВПО, які повернулися на ТНКУ, за раундами, %

Джерело: Телефонні інтерв’ю



Домогосподарства з дітьми становили лише 14% від усіх домогосподарств ВПО, які повернулися на ТНКУ (Діаграма 7.3), що нижче, ніж серед усіх до-могосподарств ВПО (46%), згідно з об’єднаними даними. Домогосподарства з однією дитиною становили 64% від загальної кількості домогос-подарств із дітьми ВПО, які повернулися на ТНКУ. Частка багатодітних сімей з трьома та більше ді-тьми дорівнює лише 4% домогосподарств з ді-тьми ВПО, які повернулися на ТНКУ, а частка до-могосподарств з дітьми, у яких немає одного з батьків, становить 37% домогосподарств з дітьми ВПО, які повернулися на ТНКУ.

Діаграма 7.3. Розподіл домогосподарств ВПО, які повернулися, за наявністю дітей, %

Домогосподарства з дітьмиДомогосподарства без дітей

86

14


Жінки становлять 57% членів домогосподарств опитаних ВПО, які повернулися на ТНКУ, такою ж є частка жінок у домогосподарствах ВПО згідно з об’єднаними даними. Серед цих 57% жінок 49% мали вік понад 60 років, що дещо вище, ніж частка чоловіків у цьому ж віці (41%) (Діаграма 7.4). Зага-лом опитані ВПО, що повернулися, є старшими за ВПО на ТКУ. Згідно з об’єднаними даними, середній вік становить 53,5 роки та 36,2 років відповідно.

Діаграма 7.4. Статево-віковий розподіл членів домогосподарств ВПО, котрі повернулися, %

Чоловіки (43%)Жінки (57%)

0–4 роки

5–17 років

18–34 роки

35–59 років

60+ років

3

11

11

41

34

2

6

11

49

32


Десять (10%) відсотків ВПО, які повернулися на ТНКУ, повідомили, що до складу їхніх домогос-подарств входять члени сімей з інвалідністю (Ді-аграма 7.5).

Діаграма 7.5. Розподіл домогосподарств ВПО, які повернулися на ТНКУ, за наявністю людей з інвалідністю (I–III групи інвалідності, діти з інвалідністю), %

Домогосподарства з особами з інвалідністюДомогосподарства без осіб з інвалідністю

10

90


Найбільша частка голів домогосподарств ВПО, які повернулися на ТНКУ, мають професійно-техніч-ну освіту (39%) (Діаграма 7.6), тоді як 55% голів домогосподарств ВПО здобули ту чи іншу фор-му вищої освіти, згідно з об’єднаними даними. Це корелює з віковим розподілом респондентів, оскільки вища освіта є поширенішою серед мо-лодшого покоління.

Діаграма 7.6. Розподіл голів домогосподарств ВПО, які повернулися на ТНКУ, за здобутою освітою, %

16

12

5

39

19

2

7


Базова загальна середня освіта

Повна загальна середня освіта

Професійно-технічна освіта

Неповна вища освіта

Базова вища освіта

Повна вища освіта





Більшість респондентів (78%) зазначили, що при-чиною повернення є володіння приватною влас-ністю, у зв’язку з чим у них немає потреби платити за оренду житла (Діаграма 7.7). Другим з найчас-тіше згадуваних факторів є сімейні причини (39%). Причини повернення залишаються незмінними в усіх раундах НМС. Крім того, дані опитування осіб, які перетинають лінію розмежування, також демонструють, що володіння приватною власніс-тю (97%) та сімейні обставини (40%) є найчастіше згадуваними причинами повернення. Водночас неможливість соціально інтегруватися в місцеву громаду називалася частіше, 4% за даними теле-фонного опитування та 27% за даними опитуван-ня осіб, які перетинають лінію розмежування.

Діаграма 7.7. Причини повернення та проживання на ТНКУ, %

78

39

9

4

3

9

6

Там є приватна власність, і нам не потрібно платити

за оренду житла

Сімейні причини

Недостатні можливості працевлаштуватися

Неможливість інтегруватися в місцеву

громаду у попередньому місці проживання

Обмежений доступ до соціальних послуг: охорони

здоров’я, освіти тощо

Інше




Ключовий інформант (жінка, 45):

«Там залишилися пенсіонери, тому що в більшості з них немає грошей, щоб кудись їхати. Вони кажуть: «Підірвали, не підірва-ли, тут житимемо і вмиратимемо».


Серед опитаних ВПО, які повернулися на ТНКУ, частка економічно активного населення сягає 28% (Діаграма 7.8), це або працевлаштовані рес-понденти (25%), або ті з них, що активно шукають роботу та готові розпочати працювати впродовж двох тижнів (3%). Частка економічно активного на-селення на ТНКУ значно нижча, ніж на ТКУ (53%).

Економічно неактивне населення становить 72% опитаних ВПО, які повернулися на ТНКУ (Діа-грама 7.8). Найбільшою групою є пенсіонери (63%), іще 5% становлять особи, котрі зайняті ро-ботою по дому, доглядають за дітьми чи іншими особами у домогосподарстві, 2% – це особи з ін-валідністю, і ще 2% – безробітні, що, втім, не шу-кають роботу.

Діаграма 7.8. Нинішній статус зайнятості опитаних ВПО, які повернулися на ТНКУ, %

Оплачувана робота

Безробітні, які активно шукають роботу

Пенсіонери

Виконують роботу по дому, доглядають за

дітьми чи іншими особами

Особи з інвалідністю

Непрацевлаштовані, що хочуть мати роботу, але

активно її не шукають



25

3

63

5

2

2




Дані опитування осіб, які перетинають лінію роз-межування, свідчать, що 20% ВПО, які поверну-лися на ТНКУ, втратили свою роботу внаслідок конфлікту, частка таких респондентів була майже такою ж і серед інших жителів ТНКУ, котрі були опитані при перетині лінії розмежування (18%) (Діаграма 7.9).

Діаграма 7.9. Втрата роботи через конфлікт, %

ВПО, які повернулися на ТНКУ

Інші жителі ТНКУ

20

18

80

82

Втратили роботу через конфлікт Не втрачали роботу через конфлікт


Загалом бізнес або роботу назвали причиною по-точного візиту26 на ТКУ 2% ВПО, які повернулися на ТНКУ, та 2% інших жителів ТНКУ, згідно з да-ними опитування осіб, що перетинають лінію розмежування. Крім того, 10% працевлаштова-них ВПО, які повернулися на ТНКУ, повідомили, що перетинати лінію розмежування з діловою метою, і 6% робили це принаймні раз на місяць (Діаграма 7.10).

Діаграма 7.10. Частота перетину ВПО, які повернулися на НТКУ, лінії розмежування з діловою метою, % зайнятих респондентів

6

2

2

90

Принаймні раз на місяць

Принаймні раз на квартал

Менше ніж раз на квартал

Я не перетинаю лінію розмежування

з діловою метою


26 Подорож, що мала місце під час опитування.

ВПО, що повернувся на ТНКУ (чоловік, 21 рік):

«Мої батьки багато їздили в різні міста на заробітки: і в Запоріжжя, і в Київ. Але їздять вони по черзі: спочатку хтось один, потім – інший, оскільки дім без догляду за-лишати не можна».

Джерело: обговорення у фокус-групах з ВПО, які повернулися на ТНКУ

ВПО, що повернувся на ТНКУ (чоловік, 43 роки):

«Виїжджаю на тимчасовий підробіток. За-раз якраз сезон починається, працюю із сис-темами кондиціонування».


ВПО, яка повернулася на ТНКУ (жінка, 42 роки):

«У селі роботи немає. В основному, люди виживають за рахунок городу та домаш-нього господарства. Якщо людині вистачає продуктів для себе, то можуть торгувати залишком на базарі. Якщо є корова, то про-дають молоко».





Наміри знайти роботу за кордоном загалом були низькими: лише 1% ВПО, які повернулися на ТНКУ, повідомили, що вже знайшли роботу за кордоном і збираються їхати, іще 2% мали на-мір знайти роботу за кордоном, так само як на ТКУ (1% та 5% відповідно) (Діаграма 7.11). Сім-надцять (17%) відсотків осіб, які повернулися на ТНКУ, повідомили, що не мають нічого проти ро-боти за кордоном, але особисто у виїзді не заці-кавлені. Шістдесят п’ять (65%) відсотків заявили, що ніколи не працюватимуть за кордоном, і 14% не відповіли на запитання або вибрали відповідь «важко відповісти».

Діаграма 7.11. Загальні наміри ВПО, що повернулися, знайти роботу за кордоном, %

65

17

2

1

1

4

10

Ніколи не будуть працювати за кордоном

Не мають нічого проти роботи за кордоном, але особисто їхати не

збираються Мали намір невдовзі знайти

роботу за кордоном

Уже знайшли роботу за кордоном

та збираються їхати

Інше

Важко відповісти



За самооцінкою респондентами фінансової ситу-ації їхніх домогосподарств, більшість ВПО, які по-вернулися на ТНКУ, оцінюють свою фінансову си-туацію як «коштів вистачає лише на харчування» або «коштів достатньо на базові потреби», 37% та 38% відповідно (Діаграма 7.12). У порівнянні з об’єднаними даними, зібраними за допомогою телефонних інтерв’ю та особистих інтерв’ю на ТКУ, частка найбільш вразливих ВПО, які повідо-мили, що «змушені заощаджувати навіть на хар-чуванні», була дещо вищою, ніж на ТКУ, а саме 17% та 13% відповідно.

Діаграма 7.12. Самооцінка ВПО, які повернулися на ТНКУ, фінансової ситуації своїх домогосподарств, %

Змушені заощаджувати навіть на харчуванні

Коштів вистачає лише на харчування

Коштів вистачає на харчування, необхідний

одяг, взуття, базові потребиКоштів вистачає на базові та

додаткові потреби. Маємо заощадження


17

37

38

4

4




Домогосподарства ВПО, які повернулися на ТНКУ, стикаються зі значною незахищеністю, оскільки 24% вдавалися принаймні до однієї стратегії ви-живання27 через брак їжі або нестачу грошей для купівлі їжі. Найчастіше згадуваними стратегія-ми виживання були «витрачання заощаджень», про що повідомили 16% ВПО, які повернулися на ТНКУ, «скорочення необхідних видатків на медич-не обслуговування» (13%) та «позичання грошей» (10%) (Діаграма 7.13). Щонайменше одну стресо-ву стратегію виживання застосували 19% ВПО, які повернулися на ТНКУ, разом з принаймні однією кризовою стратегією виживання, застосованою 13% ВПО, які повернулися на ТНКУ. Про застосу-вання принаймні однієї надзвичайної стратегії по-відомили 1% респондентів.

27 Аналіз продовольчої безпеки та соціально-економічних тенденцій – Схід України, ПБЗІ, березень 2018: http://fscluster.org/sites/default/files/documents/fslc_report_trend_analysis_food_security_and_socio-economic_situation_29_march_2018_0.pdf

• Стресові стратегії, наприклад позичан-ня грошей або витрачання заощаджень, вказують на зменшення здатності проти-стояти майбутнім потрясінням у зв’язку з поточним скороченням ресурсів або зростанням заборгованості.

• Кризові стратегії, наприклад продаж виробничих активів, безпосереднім чином скорочують майбутню продук-тивність, у тому числі накопичення люд-ського капіталу.

• Надзвичайні стратегії, наприклад про-даж будинку чи земельної ділянки, не-гативно впливають на майбутню про-дуктивність, при цьому їх наслідки важко скасувати або ж вони мають більш кри-тичний характер.

Діаграма 7.13. Стратегії виживання, якими скористалися домогосподарства ВПО, які повернулися на ТНКУ, через відсутність їжі або грошей на купівлю їжі, упродовж останніх 12 місяців, %

Примітка: Респонденти могли вибрати кілька варіантів відповідіДжерело: Телефонні інтерв’ю з ВПО, які повернулися на ТНКУ

Витрачання заощаджень

Позичання грошей

Продаж особистого майна

Скорочення необхідних витрат на медичне обслуговування

Продаж виробничих фондів

Продаж транспортних засобів

Виконання роботи з підвищеним рівнем ризику

Продаж житла або землі

Жебракування

Переїзд з метою пошуку роботи

Стресові стратегії (19% ВПО, які повернулися на ТНКУ, скористалися принаймні однією стресовою стратегією)

Кризові стратегії(13% ВПО, які повернулися на ТНКУ, скористалися принаймні однією кризовою стратегією)

Надзвичайні стратегії (1% ВПО, які повернулися на ТНКУ, скористалися принаймні однією надзвичайною стратегією)


16

4

1

1

13

0

0

2

10

1




Так, легко Так, зі складнощами Ні Важко сказати, відмова відповідати

Під час проведення інтерв’ю з особами, які пере-тинають лінію розмежування, респондентів запи-тували, яким чином їх домогосподарства могли б покрити неочікувані витрати на суму 1 700 грн (прожитковий мінімум згідно з державним бю-джетом України, станом на грудень 2017) та на суму 3 700 грн (мінімальна місячна заробітна пла-та станом на січень 2018) відповідно. Лише 7% ВПО, що повернулися на ТНКУ, та 5% інших меш-канців ТНКУ відповіли, що для них покрити 1 700 грн було б легко (Діаграма 7.14). Утім, неочікувані витрати обсягом 3 700 грн не змогли б собі до-зволити більше ніж 80% респондентів з обох груп.

Дані 10 раунду демонструють, що місячний дохід більшості (48%) домогосподарств ВПО, які повер-нулися на ТНКУ, не перевищує 5 000 грн (Діагра-ма 7.15). Водночас 35% ВПО, які повернулися на ТНКУ, не відповіли на це запитання. Середньомі-сячний дохід на особу з категорії ВПО, які повер-нулася на ТНКУ, дорівнює 2 245 грн. Більше того,

учасники фокус-груп продовжують відзначати, що ціни на продукти харчування та ліки на ТНКУ вищі, ніж на ТКУ, що посилює вразливість насе-лення (Джерело: Фокус-групи з ВПО, які поверну-лися на ТНКУ).

Діаграма 7.15. Рівень середньомісячного доходу домогосподарств ВПО, які повернулися на ТНКУ, %

До 1 500 грн 6

1 500–3 000 грн 19

3 001–5 000 грн 23

5 001–7 000 грн 9

7 001–11 000 грн 5

Понад 11 000 грн 3

Важко відповісти або немає відповіді 35


Діаграма 7.14. Здатність домогосподарств справлятися з незапланованими витратами за рахунок власних ресурсів, % жителів ТНКУ


ВПО, що повернулися на ТНКУ: 1 700 грн

Інші мешканці ТНКУ: 1 700 грн

ВПО, що повернулися на ТНКУ: 3 700 грн

Інші мешканці ТНКУ: 3 700 грн

7 34 47 12

54 14275

1 10 81 8

88282



Головним джерелом доходів для найбільшої част-ки опитаних ВПО, які повернулися на ТНКУ, була пенсія за віком або вислугою років (68%) (Діагра-ма 7.16). Другим найчастіше згадуваним джере-лом була заробітна плата – 32%, що значно ниж-че, ніж 54%, про які повідомляють на ТКУ, згідно з об’єднаними даними. Іншими частіше згадувани-ми джерелами була фінансова підтримка з боку родичів (12%), випадкові заробітки (8%) та соці-альна допомога (5%).

Діаграма 7.16. Джерела доходу домогосподарств ВПО, які повернулися на ТНКУ, за останні 12 місяців (п’ять найчастіше згадуваних), %

68

32

12

8

5

Пенсія за віком чи вислугою років

Заробітна плата

Фінансова допомога від рідних

Випадкові заробітки

Соціальна допомога



Нестачу грошей назвали найгострішою пробле-мою 34% ВПО, які повернулися на ТНКУ (Діагра-ма 7.17). Інше часто згадуване питання – це без-пека (11%), це залишається незмінним протягом усіх раундів НМС. Рівень задоволеності основни-ми характеристиками житла (площа житла, кана-лізація, теплоізоляція та електропостачання) був високим – між 90% та 93%. Дещо меншою була задоволеність опаленням (88%) та водопостачан-ням (85%).

Діаграма 7.17. Найгостріші проблеми домогосподарств ВПО, які повернулися на ТНКУ, %

Нестача грошей 34

Безпека 11

Призупинення виплати соціальної допомоги/пенсії 5

Доступ до ліків 4

Доступ до медичних послуг 2

Інше 15

Жодна з вищезазначених проблем нас не турбує 29


Значною відмінністю між ВПО на ТКУ та ВПО, які повернулися на ТНКУ, є те, як вони оцінюють свою безпеку. Лише 43% відсотки опитаних ВПО, які по-вернулися на ТНКУ, повідомили, що почуваються у безпеці, у порівнянні з 77% ВПО на ТКУ, згідно з об’єднаними даними (Діаграма 7.18). Тридцять один (31%) відсоток ВПО, які повернулися на ТНКУ, відмітили, що почуваються в небезпеці ве-чорами та у віддалених районах населеного пунк-ту, і 20% повідомили, що почуваються в небезпеці більшість часу. Якщо порівнювати з об’єднаними даними, зібраними на ТКУ, частка респонден-тів, які повідомили, що почуваються в небезпеці більшість часу, становила 4%. До того ж, ВПО, які повернулися на ТНКУ, частіше згадували, що по-чуваються в небезпеці у зв’язку з бойовими ді-ями та злочинністю, а саме 27% та 12% відповід-но (Діаграма 7.19 і Діаграма 7.20). Частка ВПО на ТКУ, які повідомили, що почуваються в небезпеці у зв’язку з бойовими діями, була значно нижчою і дорівнювала 6%, згідно з об’єднаними даними.




Діаграма 7.18. Оцінка ВПО, які повернулися на ТНКУ, безпеки та інфраструктури їхнього населеного пункту, %

Я почуваюся в безпеці 43

Я почуваюся в небезпеці ввечері та у віддалених районах населеного пункту 31

Я почуваюся в небезпеці більшість часу 20

Інше 1



Діаграма 7.19. Оцінка ВПО, які повернулися на ТНКУ, безпеки з точки зору воєнних дій, %

Я почуваюся в безпеці


Я почуваюся в небезпеці

Немає відповіді / Не знаю

36

32

27

5


Діаграма 7.20. Оцінка ВПО, які повернулися на ТНКУ, безпеки з точки зору злочинності, %

Я почуваюся в безпеці


Я почуваюся в небезпеці

Немає відповіді / Не знаю

54

28

12

6


ВПО, яка повернулася на ТНКУ (жінка, 59 років):

«Я знаю, що без документів тебе можуть затримати, ще й подзвонити не дадуть, тому поліцейських машин намагаюся уник-нути. Раніше не було такого страху, що тобі треба всюди ходити з документами».


ВПО, яка повернулася на ТНКУ (жінка, 53 роки):

«У Донецьку дуже багато озброєних лю-дей у військовій формі. Вони з’являються з автоматами Калашникова в торгових центрах. Складають свої 3–4 АК навалом. Також багато людей з явно неслов’янською зовнішністю. І вони ходять групами. Я на-магаюся оминати такі групи десятою до-рогою, навіть коли вони не озброєні».




Загалом ВПО, які повернулися на ТНКУ, демон-струють помірний рівень задоволеності доступ-ністю всіх базових соціальних послуг. Доступність адміністративних послуг та можливість отримати освіту, а також записати дітей до шкіл/дитячих садків були категоріями з найвищим рівнем за-доволеності (80% та 79% відповідно) (Діагра-

ма 7.21). Категорією з найнижчим рівнем задово-леності серед ВПО, які повернулися на ТНКУ, були можливості працевлаштування (66%).

Що стосується охорони здоров’я, то ВПО, які по-вернулися на ТНКУ, були найменше задоволени-ми вартістю ліків, про що повідомили 50%, та вар-тістю послуг (31%) (Діаграма 7.22).

Діаграма 7.22. Задоволеність ВПО, які повернулися на ТНКУ, різними аспектами медичного обслуговування в нинішньому місці проживання, % респондентів, що висловили потребу в певному типі послуг


Близькість медустанов

Наявність ліків

Зручність медустанов

Наявність кваліфікованого персоналу

Доступність спеціалізованих послуг

Вартість послуг

Вартість ліків

76

65

67

59

57

38

22

11

22

14

20

19

23

23

5

7

5

8

8

8

5

8

6

14

13

16

31

50

Діаграма 7.21. Задоволеність ВПО, які повернулися на ТНКУ, доступністю базових соціальних послуг, % задоволених серед респондентів, що висловили потребу в певному типі послуг


Доступність адміністративних послуг

Можливості здобути освіту та записатидітей до шкіл/дитячих садків

Доступність медичних послуг

Можливості отримання пенсії або соціальної допомоги

Можливості працевлаштування

80 8 84

4 479

72 15 12 1

511

13

14

14

70

66

Задоволені Ні те, ні те Не задоволені Немає відповіді

13

7

Задоволені Ні те, ні те Не задоволені Немає відповіді




Сорок чотири (44%) відсотки ВПО, які повернулися на ТНКУ, заявили, що не відвідували потім терито-рії, котрі перебувають під контролем уряду (Діагра-ма 7.23). «Раз на два місяці» або частіше відвідують їх лише 23%. Водночас 17% опитаних ВПО, які по-вернулися на ТНКУ, не відповіли на це запитання.

Діаграма 7.23. Частота, з якою ВПО, що повернулися на ТНКУ, відвідують ТКУ, %

Один раз на тиждень 0

2–3 рази на місяць 2

Раз на місяць 8

Раз на два місяці 13

Раз на три місяці 6

Рідше, ніж раз на три місяці 10

Не відвідували ТКУ 44



Утім, слід відмітити, що дані опитування осіб, які перетинають лінію розмежування, сигналізують, що переважна більшість ВПО, які повернулися на ТНКУ, перетинають лінію розмежування принай-мні раз на квартал або частіше (87%), так само як інші жителі ТНКУ (87%) (Діаграма 7.24). Водночас частка тих, хто перетинає лінію розмежування принаймні раз на місяць, була більшою серед ВПО, які повернулися на ТНКУ, ніж серед інших жителів ТНКУ, а саме 44% та 34% відповідно.

Діаграма 7.24. Частота перетину лінії розмежування, % жителів ТНКУ

3

44 40

1214

34

49

103

Принаймні раз на

тиждень

Принаймні раз на місяць

Принаймні раз на

квартал

Кожні шість місяців або

рідше





Головними причинами поточного візиту28 на ТКУ як для ВПО, які повернулися на ТНКУ, так і для інших жителів ТНКУ, було відвідання друзів та сім’ї (65% та 53% відповідно), отримання виплат та зняття готівки (36% і 41%), а також придбання товарів (12% і 11%), згідно з даними опитування осіб, які перетинають лінію розмежування (Діа-грама 7.25).

Діаграма 7.25. Причини поточного візиту29 на ТКУ, % жителів ТНКУ

ВПО, які повернулися

на ТНКУ


Відвідання друзів та/або сім’ї 65 53

Отримання виплат/зняття готівки 36 41

Придбання товарів 12 11

Відвідання та/або утримання житла 5 2

Вирішення проблем з документами 4 6

З діловою ціллю/по роботі 2 2

Особливі події, такі як весілля або похорон 1 1

Перевезення речей 1 1

Операції з майном (продаж, оренда) 1 0

Для лікування 1 0

Інше 3 5



28 Подорож, що мала місце під час проведення опитування.

29 Подорож, що мала місце під час проведення опитування.



Найчастіше згадуваною ціллю відвідання ТКУ в останні три місяці як для ВПО, які повернулися на ТНКУ, так і для інших жителів ТНКУ, було придбан-ня продуктів харчування (36% і 32%, відповідно), банківські послуги (35% і 39%) та придбання ліків (34% і 36%) (Діаграма 7.26). Тільки 20% ВПО, які повернулися на ТНКУ, та 22% інших жителів ТНКУ повідомили, що не перетинали лінії розмежуван-ня протягом останніх трьох місяців, щоб отримати послуги або придбати товари.

Діаграма 7.26. Цілі відвідування ТКУ протягом останніх трьох місяців, % жителів ТКУ

ВПО, які повернулися

на ТНКУ


Придбання продуктів харчування 36 32

Банківські послуги (відкриття рахунку, отримання або виплата кредиту тощо)

35 39

Придбання ліків 34 36

Придбання нехарчових товарів 16 13

Відновлення або отримання документів (включно з отриманням довідок, реєстрацією бізнесу, спадщини або прав власності)

6 9

Медичні послуги (включно з психологічним послугами) 6 2

Реєстрація народження/смерті 2 1

Послуги з юридичного консультування та підтримки 1 3

Освіта 1 1

Отримання гуманітарної допомоги 1 0

Працевлаштування 1 0

Інші послуги 1 1

Не перетинали лінії розмежування протягом останніх трьох місяців із вказаних причин

20 22



Ті ВПО, котрі повернулися на ТНКУ та повідомили про відвідування ТКУ для придбання продуктів харчування, найчастіше серед продуктів називали овочі (48%) та фрукти (45%) (Діаграма 7.27). Від-

мінності в порівнянні з іншими жителями ТНКУ є незначними. Тільки 10% ВПО, які повернулися на ТНКУ, відмітили, що згадані продукти харчування були недоступними в їхньому нинішньому місці проживання. Однак вісім з десяти (82%) ВПО, які повернулися на ТНКУ та перетинали лінію розмеж-ування, щоб купити продовольчі товари, хоча вони й були доступними в місці їхнього проживання, відзначали, що в їхньому населеному пункті відпо-відні продукти були дорожчими, а також згадува-ли, що їхня якість часто була гіршою (22%).

Діаграма 7.27. Топ-5 продуктів харчування, які купують на ТКУ, % респондентів, котрі перетинали лінію розмежування протягом останніх трьох місяців для придбання продуктів харчування

48 45

2620 16

44 45

20 18 20

Овочі Фрукти Ковбасні вироби

Кондитерські вироби

Сир





Найчастіше згадуваними серед ВПО, які повер-нулися на ТНКУ, нехарчовими продуктами були побутова хімія (53%), одяг (25%), товари для ді-тей (20%), взуття (17%) та гігієнічні засоби (11%) (Діаграма 7.28). Про придбання гігієнічних засобів частіше повідомляли інші жителі ТНКУ, ніж ВПО, які повернулися на ТНКУ (26% та 11% відповідно), так само як про купівлю побутової хімії (60% та 53% відповідно). Лише 10% ВПО, які повернулися на ТНКУ, згадували, що непродовольчі товари, котрі вони купили, недоступні в їхньому нинішньому місці проживання. Серед тих 86% ВПО, які повер-нулися на ТНКУ та повідомили, що непродовольчі товари, котрі вони придбали, доступні в їхньому нинішньому місці проживання, більшість (86%) ви-рішили купити їх на ТКУ через нижчу ціну.




Діаграма 7.28. Топ-5 непродовольчих товарів, які купують на ТКУ, % респондентів, котрі перетинали лінію розмежування протягом останніх трьох місяців для придбання непродовольчих товарів

53

2520 17

11

60

1216

9

26

Побутова хімія

Одяг Товари для дітей

Взуття Гігієнічні засоби





ВПО, що повернувся на ТНКУ (чоловік, 48 років):

«Лікарі іноді рекомендують купувати укра-їнські препарати, тому що сировина, з якої виробляють пігулки на непідконтрольній території, не відповідає якості, чи їх про-сто не завезли».


ВПО, які повернулися на ТНКУ, серед ліків найчас-тіше згадували медикаменти проти захворювань серцево-судинної системи (61%) та підвищеного тиску (39%), і в них ці показники вищі, ніж серед інших жителів ТНКУ (Діаграма 7.29). До того ж, 20% ВПО, які повернулися на ТНКУ, повідомили, що ліків, котрих вони потребують, не можна ку-пити в місці їх проживання. Серед респондентів, які повідомили, що в них є доступ до необхідних їм медикаментів, 75% зазначили, що ціна на них вища, і 23% повідомили про їхню гіршу якість.

Діаграма 7.29. Топ-5 ліків, які купують на ТКУ, % респондентів, котрі перетинали лінію розмежування протягом останніх трьох місяців з метою придбання ліків

61

39

7 5 5

48

31

159

2

Ліки

від

за

хвор

юва

нь

серц

ево-

суди

нної

си

стем

и

Ліки

від

пі

двищ

еног

о ти

ску

Знеб

олю

валь

ні

засо

би

Ліки

від

ді

абет

у

Віта

мін

и





Сімдесят сім (77%) відсотків ВПО, які повернулися на ТНКУ, планують залишатися на ТНКУ протягом наступних трьох місяців, і лише 11% планують переїхати на ТКУ (Діаграма 7.30). Плани ВПО, які повернулися на ТНКУ, на наступні три місяці зали-шаються незмінними в усіх раундах НМС.

Діаграма 7.30. Плани ВПО, які повернулися на ТНКУ, на наступні три місяці, %

77

11

1

1

10

Я планую залишатися на ТНКУ

Я планую переїхати на ТКУ

Я планую виїхати за кордон

Інше

Немає відповіді / Важко відповідсти




8. ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1. Загальна методологія

ДОДАТОК 2. Групування областей у географічні зони за відстанню від ТНКУ Донецької та Луганської областей

ДОДАТОК 3. Статистика дзвінків телефонного опитування




ДОДАТОК 1. Загальна методологіяМетодологія дослідження, розроблена в рам-ках проекту, забезпечує збір даних у 24 областях України та м. Києві, їх обробку та аналіз щодо місць розміщення ВПО, здійснених ними перемі-щень та намірів переміщуватися надалі, намірів щодо повернення, основних соціально-економіч-них проблем, інтегрованості ВПО у місцеві грома-ди, а також інших соціально-економічних харак-теристик ВПО в Україні.

НМС функціонує, об’єднуючи дані, отримані з ба-гатьох джерел, а саме:

• Дані вибіркових опитувань домогоспо-дарств ВПО у рамках особистих та телефон-них інтерв’ю.

• Дані, отримані від ключових інформантів, опитаних у місцях проживання ВПО у рам-ках особистих інтерв’ю.

• Дані обговорень у фокус-групах з ключови-ми інформантами, ВПО та особами, які по-вернулися на ТНКУ.

• Дані вибіркових опитувань осіб, що пере-тинають лінію розмежування, у рамках осо-бистих інтерв’ю.

• Адміністративні дані.

Обсяг вибірки домогосподарств ВПО у 300 випад-ково відібраних територіальних одиницях, обра-них для проведення особистих інтерв’ю, становив 2 406 домогосподарств ВПО (розподіл вибірки за областями наведено в Діаграмі 1 і Діаграмі 3). Вибірка територіальних одиниць сформована за всіма областями України та структурована пропо-рційно до кількості ВПО, зареєстрованих у кожній області. Слід зазначити, що близько 37% вибірки ВПО для особистих інтерв’ю в цьому раунді були опитані в ході попереднього раунду. Метою збе-реження домогосподарств ВПО у вибірці було за-безпечення можливості більш точної оцінки змін у показниках між суміжними раундами.

У кожній територіальній одиниці, відібраній для мо-ніторингу, було вісім домогосподарств ВПО та двоє ключових інформантів (представники місцевої гро-мади, ВПО, місцевих органів влади, а також НУО, що працюють із проблемами, з котрими стикаються ВПО). Розподіл кількості опитаних ключових інфор-мантів за областями представлений у Діаграмі 2.

Вибірка для телефонного опитування була сфор-мована на основі бази даних реєстрації ВПО, яка ведеться Міністерством соціальної політики Укра-їни. У квітні та травні 2018 року 4 006 домогос-подарств ВПО були опитані за допомогою цього методу у 24 областях України. З них 760 інтерв’ю було проведено з ВПО, які повернулися на ТНКУ. Розподіл кількості опитаних домогосподарств за областями представлено на Діаграмі 4.

Протягом періоду реалізації дослідження було про-ведено шість фокус-груп з представниками ВПО (два обговорення у фокус-групах у Чернігові та Львові), ключових інформантів (два обговорення у фокус-групах в Одесі та Харкові), та ВПО, які повер-нулися на ТНКУ (два обговорення у фокус-групах – у Маріуполі, Донецька область, ТКУ, а також Старо-більську, Луганська область, ТКУ). Обговорення у фокус-групах охоплювали людей, що проживають у містах та в сільській місцевості; зокрема, обговорен-ня у фокус-групах у Львові було проведене з ВПО, які проживають у сільській місцевості, обговорення у фокус-групах у Харкові – з ключовими інформанта-ми, котрі працювали в сільській місцевості, і обидва обговорення у фокус-групах з ВПО, які повернулися на ТНКУ, включали жителів сільської місцевості.

Опитування осіб, які перетинають лінію розме-жування, було проведено в п’яти діючих контроль-них пунктах в’їзду-виїзду, розташованих у Донецькій («Гнутове», «Майорське», «Мар’їнка», «Новотро-їцьке») та Луганській («Станиця Луганська») облас-тях. Усього було проведено 1 277 інтерв’ю. Кількість інтерв’ю на кожному контрольному пункті в’їзду-виїзду розподілялася пропорційно до кількості по-їздок через лінію розмежування за одну добу, яка щоденно публікується Державною прикордонною службою України. Опитування проводилося шляхом особистих інтерв’ю із використанням планшетів, у чергах та на виходах з КПВВ. Інтерв’юери працю-вали як у пішохідній, так і в автомобільній черзі на території КПВВ з боку ТКУ. Інтерв’ю були розподіле-ні між робочими та вихідними днями, а також між різними часовими проміжками в межах від 8 ранку до 5 вечора. У дослідженні було застосовано квотну вибірку. Крім того, квоти були встановлені для кіль-кості респондентів у пішій та автомобільній черзі, а також для кількості тих, хто подорожує до ТКУ та до ТНКУ. На кожному КПВВ було опитано приблизно однакову кількість респондентів з таких груп: ВПО, ВПО, які повернулися на ТНКУ, інші жителі ТКУ та інші жителі ТНКУ. Розподіл кількості інтерв’ю пред-ставлений на діаграмах 5 і 6.



Діаграма 1. Розподіл вибірки територіальних одиниць за областями України

Область Кількість відібраних територіальних одиниць

Усього 300

Вінницька 6

Волинська 6

Дніпропетровська 18

Донецька 70

Житомирська 6

Закарпатська 6

Запорізька 18

Івано-Франківська 6

Київська область (без м. Київ) 10

Кіровоградська 6

Луганська 36

Львівська 6

Миколаївська 6

Одеська 8

Полтавська 6

Рівненська 6

Сумська 6

Тернопільська 6

Харківська 18

Херсонська 6

Хмельницька 6

Черкаська 6

Чернівецька 6

Чернігівська 6

м. Київ 20

Діаграма 2. Розподіл ключових інформантів для проведення особистих інтерв’ю за областями

Область Кількість ключових інформантів

Усього 605




Донецька 142










Одеська 16



Сумська 12








м. Київ 40




Діаграма 3. Розподіл домогосподарств ВПО для проведення особистих інтерв’ю за областями

Область Кількість

Усього 2 406




Донецька 559










Одеська 64



Сумська 48








м. Київ 160

Діаграма 4. Розподіл домогосподарств ВПО для проведення телефонних інтерв’ю за областями

Область Кількість

Усього 4 006




Донецька, ТКУ 537







Луганська, ТКУ 65



Одеська 81



Сумська 76








м. Київ 80

Донецька, ТНКУ 425

Луганська, ТНКУ 335



Діаграма 5. Розподіл осіб, які перетинають лінію розмежування, за контрольними пунктами

Контрольний пункт Кількість респондентів

Усього 1 277

Гнутове 142

Майорське 280

Мар’їнка 304

Новотроїцьке 258

Станиця Луганська 293

Діаграма 6. Розподіл осіб, які перетинають лінію розмежування, між пішою та автомобільною чергами в кожному напрямі, за контрольними пунктами

Усього Гнутове Майорське Мар’їнка Новотроїцьке Станиця Луганська

Усього 1 277 142 280 304 258 293

Автомобільна черга в напрямі ТНКУ 333 51 101 100 81 0*

Пішохідна черга в напрямі ТНКУ 320 24 39 54 65 138

Пішохідний вихід у напрямі ТКУ 624 67 140 150 112 155

* «Станиця Луганська» наразі відкрита лише для пішого перетину




ДОДАТОК 2. Групування областей у географічні зони за відстанню від ТНКУ Донецької та Луганської областей

Зона Область

1Донецька область (ТКУ)

Луганська область (ТКУ)

2

Дніпропетровська область

Харківська область

Запорізька область

3

Кіровоградська область

Миколаївська область

Полтавська область

Сумська область

Херсонська область

Черкаська область

4

Вінницька область

Житомирська область

Київська область

м. Київ

Одеська область

Чернігівська область

5

Волинська область

Закарпатська область

Івано-Франківська область

Львівська область

Рівненська область

Тернопільська область

Хмельницька область

Чернівецька область



ДОДАТОК 3. Статистика дзвінків телефонного опитування

Підсумування дзвінків

Усього 15 537

Проведені інтерв’ю (ТКУ) 3 246 21%

Проведені інтерв’ю (ТНКУ) 760 5%

Немає відповіді/телефон не відповідає (після трьох спроб) 2 104 13%

Немає зв’язку 4 849 31%

Не обслуговується 2 598 17%

Не ВПО 420 3%

Відмова взяти участь в опитуванні 1 560 10%

Немає зв’язку

Усього 4 849

Vodafone 3 887 80%

Київстар 717 15%

lifecell 242 5%

Інші 3 0%

Не обслуговується

Усього 2 598

Vodafone 1 437 55%

Київстар 372 14%

lifecell 775 30%

Інші 14 1%


За подальшою інформацією, будь ласка, звертайтеся до

Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні:

вул. Михайлівська, 8, Київ, Україна, 01001

Тел.: (044) 568–50–15 • Факс: (044) 568–50–16

E-mail: [email protected]

Documents

ЗВІТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУiom.org.ua/sites/default/files/nms_round_10_ukr_press.pdfФото на обкладинці, внутрішній