МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова приймальної комісії

____________ М. І. Степаненко

27 березня 2017 року

ПРОГРАМА додаткового вступного випробування з соціальної роботи

для вступників на навчання за освітньою програмою зі спеціальності 231 Соціальна робота

на другому (магістерському) рівні вищої освіти

Полтава – 2017

УДК 37.013.42.091.212.2(073)

Програма додаткового вступного випробування з соціальної роботи для вступників на навчання за освітньою програмою зі спеціальності 231 Соціальна робота на другому (магістерському) рівні вищої освіти / авт.-уклад. В. І. Березан, Л.В. Кононенко, Г. О. Котломанітова та ін. – Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2017. – 38 с.

Авторський колектив:Березан В. І. (Р. 1, 2.5, 3, 3, 5.5), Кононенко Л. В. (Р. 2.5, 5.5),

Котломанітова Г. О. (Р. 2.1, 5.1), Куторжевська Л. І. (Р. 2.2, 5.2), Савельєва Н. М. (Р. 2.3, 2.4, 2.5, 5.3, 5.4, 5.5).

Основні положення програми додаткового вступного випробування із соціальної роботи дозволяють абітурієнтам отримати інформацію про структуру питань екзамену, ознайомитися з переліком дисциплін, що виносяться на фахове вступне випробування; вимогами щодо рівня сформованості знань, умінь та навичок вступника; критеріями оцінювання, формою проведення іспиту; питаннями, які виносяться на екзамен, короткими анотаціями до них, структурою завдань; списком рекомендованої літератури та інтернет-ресурсів з кожного предмета.

Рецензенти:Коваленко Олена Георгіївна, доктор психологічних наук, доцент кафедри

психології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка;

Клевака Леся Петрівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи Полтавського інституту економіки і права Університету «Україна».

Затверджено на засіданні кафедри спеціальної освіти і соціальної роботи (протокол № 14 від 21.03.2017 р.).

Березан В. І., 2017 Авторський колектив, 2017 ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2017

ЗМІСТ

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

….........................................................................................

4

2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ, ЩО ВИНОСИТЬСЯ НА ВСТУПНЕ

ВИПРОБУВАННЯ .................

5

2.1. Теорія та історія соціальної роботи ….................................................. 5

2.2. Соціальна робота з уразливими категоріями населення ................... 8

2.3. Соціальна профілактика девіантної поведінки .................................... 13

2.4. Соціальні послуги .............................................................................. 16

2.5. Теорія і практика соціальних технологій .............................................. 19

3. ПРОГРАМНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ І ПРОГРАМНІ РЕЗУЛЬТАТИ

НАВЧАННЯ ................................

25

4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ АБІТУРІЄНТІВ НА ВСТУПНОМУ ЕКЗАМЕНІ

...............................

29

5. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНТЕРНЕТ-

РЕСУРСІВ .......................................

30

5.1. Теорія та історія соціальної роботи …................................................... 30

5.2. Соціальна робота з уразливими категоріями населення …............... 32

5.4. Соціальна профілактика девіантної поведінки .................................... 34

5.6. Соціальні послуги ................................................................................ 34

5.7. Теорія і практика соціальних технологій .............................................. 35

3

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма додаткового вступного випробування із соціальної роботи для вступників на навчання за освітньою програмою зі спеціальності 231 Соціальна робота укладена на основі програм навчальних дисциплін циклу професійної підготовки бакалавра, а саме:

«Теорія та історія соціальної роботи»;«Соціальна робота з уразливими категоріями населення»;«Соціальна профілактика девіантної поведінки»;«Соціальні послуги»;«Теорія і практика соціальних технологій».Саме тому метою додаткового вступного випробування є виявлення

професійних знань та умінь абітурієнтів для здобуття ступеня магістра зі спеціальності 231 Соціальна робота на основі освітнього ступеня бакалавра та освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, здобутого за іншою спеціальністю (напрямом підготовки).

Соціальна робота в сучасних соціокультурних умовах набуває все більшого значення. Професія соціального працівника спрямована на забезпечення ефективної допомоги різним верствам населення не лише у важких життєвих ситуаціях, а й у саморозвитку, самореалізації, самовдосконаленні, усвідомленні своєї життєдіяльності, своєї ролі у створенні і наповненні творчим змістом соціуму.

Форма проведення іспиту – усний екзамен. До комплекту додаткового вступного випробування входять 30 білетів. Кожний білет має по два питання.

Наприклад:Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

ЗАТВЕРДЖУЮГолова приймальної комісії_________________ М. І. Степаненко7 червня 2017 року

Освітній рівень другий (магістерський)Спеціальність 231 Соціальна робота

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 15до вступного випробування

1. Визначте організаційно-правові основи соціальної роботи.2. Розкрийте соціальну сутність девіантної поведінки та класифікації відхилень у поведінці.

Голова фахової атестаційної комісії _______________ Сулаєва Н. В.

Структура відповіді під час виступу на екзамені вимагає від кожного студента дотримання таких вимог:

4

1) визначення основних понять питання (теми, наукової проблеми): формулювання визначень, базисних категорій і понять; пояснення, тлумачення наведених понять (за необхідності); наведення альтернативних (синонімічних) визначень, якщо такі мають місце; коментар;

2) генезис: звідки ввійшло в соціально-педагогічну лексику, коли та як виникло вперше; що відомо про першоджерела; як відбувався подальший розвиток; сучасний стан поняття (наукової проблеми);

3) сутність: взаємозв’язок з іншими компонентами системи соціально-педагогічної роботи; аналіз цих зв’язків; закономірності розвитку і функціонування;

4) технологічний аспект використання теоретичного чи прикладного педагогічного знання: переваги та недоліки; значення для передового вітчизняного чи зарубіжного соціально-педагогічного досвіду; існуючі та невирішені проблеми;

5) власна оцінка: альтернативні погляди, власне бачення способів вирішення проблеми; власна оцінка, припущення, їхня обґрунтованість.

5

2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ, ЩО ВИНОСИТЬСЯ НА ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ

1.1. ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИПредметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні та історичні

основи соціальної роботи, загальнотеоретичні підходи до практичної діяльності фахівця соціальної сфери.

Мета курсу - озброєння студентів системою знань становлення та розвитку, сучасного стану соціальної роботи в Україні; історичних, теоретичних та методологічних засад соціальної роботи задля надання різноманітним цільовим групам та категоріям клієнтів соціальних служб необхідної допомоги, яка відповідає професійним можливостям соціального працівника

Основними завданнями вивчення дисципліни «Теорія та історія соціальної роботи» є: збагатити студентів знаннями теоретичних та історичних засад соціальної

роботи; ознайомити із сучасними тенденціями розвитку соціальної роботи в Україні; сформувати уявлення щодо концептуально-організаційних моделей

соціальної роботи; націлити на оволодіння знаннями про специфіку та технології соціальної

роботи з окремими категоріями клієнтів; сформувати цілісне уявлення про сучасну модель фахівця соціальної сфери і

сприяти виробленню фахових та особистісних якостей, професійних цінностей соціального працівника;

розвинути у студентів уміння вирішувати професійні завдання на основі набутих теоретико-методологічних знань з соціальної роботи;

забезпечити умови для формування у студентів орієнтацій на гуманістичні підходи у майбутній професійній діяльності у соціальній сфері.

Програмні компетентності:А) Загальні:

1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.2. Здатність планувати та управляти часом.3. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної

діяльності.4. Здатність приймати обґрунтовані рішення.5. Здатність працювати в команді.6. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо7. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети

Б) Спеціальні (фахові, предметні):1. Здатність аналізувати суспільні процеси становлення і розвитку соціальної

роботи як інтеграційної галузі наукових знань, що акумулюють дані всіх наук про людину.

6

2. Здатність аналізувати існуючу нормативно-правову базу стосовно соціальної роботи та соціального забезпечення.

3. Здатність до діяльності з попередження соціальних ризиків, складних життєвих обставин, запобігання та вирішення соціальних конфліктів.

4. Здатність до розуміння організації та функціонування системи соціального захисту і соціальних служб.

5. Здатність оцінювати проблеми, потреби, специфічні особливості та ресурси клієнтів, розробляти шляхи подолання проблем і знаходити ефективні методи їх вирішення.

6. Здатність до надання допомоги та підтримки клієнтам із врахуванням їх індивідуальних потреб, вікових відмінностей, гендерних, етнічних та інших особливостей.

7. Здатність ініціювати соціальні зміни, спрямовані на піднесення соціального добробуту.

8. Здатність взаємодіяти з клієнтами, представниками різних професійних груп та громад.

Програмні результати навчання:1. Демонструвати знання тенденцій історії розвитку соціальної роботи.2. Співвіднести основні теорії й моделі з практикою соціальної роботи.3. Теоретично аргументувати шляхи подолання проблем та складних життєвих

обставин об’єктів соціальної роботи, обирати доцільні форми, методи, технології для їх вирішення.

4. Використовувати ефективність теоретичних та історичних засад соціальної роботи і способи їх упровадження; передбачати їх соціальний та соціально-педагогічний ефект та оцінювати досягнуту результативність.

5. Конструювати процес та результат соціальної роботи в межах поставлених завдань.

6. Демонструвати уміння вирішувати професійні завдання на основі набутих теоретико-методологічних знань з соціальної роботи.

7. Встановлювати та підтримувати взаємини з клієнтами на підґрунті взаємної довіри та відповідно до етичних принципів і стандартів соціальної роботи надавати їм соціальну допомогу й підтримку.

На вступний екзамен виносяться питання:Теоретичні засади соціальної роботи. Соціальна робота як наука й

навчальна дисципліна. Соціальна робота як практична діяльність. Основні поняття та категорії соціальної роботи. Об’єкти й суб’єкти соціальної роботи. Закономірності та принципи соціальної роботи. Ресурси соціальної роботи. Місце соціальної роботи в структурі соціальних наук.

Архаїчний період в історії соціальної роботи. Родоплеменні й общинні форми допомоги і взаємодопомоги у слов’ян до Х ст. Основні тенденції розвитку соціальної роботи на даному етапі. Об’єкти й суб’єкти соціальної допомоги. Характерні риси періоду. Основні форми допомоги й взаємодопомоги в цей період. Культові форми взаємопідтримки. Господарські форми взаємодопомоги: супряга, толока, спільна трудова діяльність.

7

Період князівської й церковно-монастирської підтримки з Х до ХІІІ ст. в історії соціальної роботи. Основні тенденції розвитку соціальної роботи на даному етапі. Об’єкти й суб’єкти соціальної допомоги. Характерні риси періоду. Вплив хрещення Русі на зміну моделі соціального захисту населення. Основні напрямки: княжа і церковно-монастирська підтримки, парафіяльна благодійність, милостиня.

Період церковно-державної допомоги з ХІV ст. до другої половини ХVІІ ст. в історії соціальної роботи. Основні тенденції розвитку соціальної роботи на даному етапі. Об’єкти й суб’єкти соціальної допомоги. Характерні риси періоду. Три основні форми соціальної допомоги: монастирська, державна (захисту) , перші світські прояви доброчинності (благодійності). Заклади соціальної підтримки й допомоги.

Період державної опіки з другої половини ХVІІ ст. до другої половини ХІХ ст. в історії соціальної роботи. Основні тенденції розвитку соціальної роботи на даному етапі. Об’єкти й суб’єкти соціальної допомоги. Характерні риси періоду. адміністративна система допомоги. Тенденція інституціональної допомоги. Установи соціальної підтримки й допомоги. Роль держави у соціальному захисті й допомозі населенню.

Період суспільної та приватної опіки з кінця ХІХ ст. до початку ХХ ст. в історії соціальної роботи. Основні тенденції розвитку соціальної роботи на даному етапі. Об’єкти й суб’єкти соціальної допомоги. Характерні риси періоду. Реорганізація адміністративної системи і державного управління соціальної допомоги. Роль земств. Сільські заклади опіки й допомоги. Міська система допомоги. Церковно-парафіяльна і приватна форми опіки.

Радянський період соціальної роботи ( з 1917 до 1991 рр.). Основні тенденції розвитку соціальної роботи на даному етапі. Об’єкти й суб’єкти соціальної допомоги. Характерні риси періоду. Зміна стратегії у системі соціального захисту, забезпечення й допомоги. Класовий підхід у наданні різних видів допомоги. Заклади соціальної підтримки й допомоги. Законодавство в системі соціального забезпечення.

Період соціальної роботи з початку 90-х рр. до нашого часу. Основні тенденції розвитку соціальної роботи на даному етапі. Об’єкти й суб’єкти соціальної роботи. Характерні риси періоду. Нова модель соціального захисту населення. Мережа закладів та установ соціальної роботи. Професія соціальний працівник. Благодійність. Волонтерство.

Теорії і моделі соціальної роботи. Зв’язок між теоріями та моделями соціальної роботи. Класифікації теорій і моделей соціальної роботи. Психологічні моделі соціальної роботи. Соціологічні моделі соціальної роботи. Комплексні, або біопсихосоціальні, моделі соціальної роботи.

Організаційно-правові основи соціальної роботи. Правове регулювання соціальної роботи в Україні. Законодавство України, дотичне до надання соціальних послуг. Українське законодавство, що опосередковано впливає на розвиток соціальної роботи. Нормативно-правова база соціальної роботи в Україні.

8

Технологічні аспекти соціальної роботи. Структура та особливості процесу соціальної роботи. Фази соціальної роботи. Основні рівні та методи соціальної роботи. Основні форми соціальної роботи: індивідуальна соціальна робота; групова соціальна робота; соціальна робота в громаді. Класифікації соціальних технологій. Загальна характеристика технологій соціальної роботи. Стратегії втручання у соціальній роботі.

Система соціальних служб в Україні. Мережа організацій, причетних до розв'язання соціальних проблем в Україні

Державні соціальні служби в Україні. Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) непрацездатним громадянам. Реабілітаційні центри для дітей-інвалідів. Кризові центри. Заклади соціального захисту населення.

Недержавні організації в системі соціальної роботи. Громадські організації. Благодійні фонди. Приватні, добродійні товариства. Волонтерський рух.

Діяльність соціальних служб в сучасних умовах розвитку українського суспільства

Соціальна робота з різними цільовими групами і категоріями клієнтів в Україні. Поняття «клієнт» соціальної служби. Категорії клієнтів соціальної сфери. Соціальний захист і соціальна робота з жінками в Україні. Соціальна робота з різними типами сімей. Соціальна робота з клієнтами різного віку: дітьми, молоддю, людьми похилого віку. Соціальна робота з інвалідами. Соціальна робота з людьми із залежністю від психоактивних речовин. Соціальна робота з людьми, які зазнали насильства в сім’ї.

2.2. СОЦІАЛЬНА РОБОТА З УРАЗЛИВИМИ КАТЕГОРІЯМИ НАСЕЛЕННЯУразливість український тлумачний словник визначає як певну властивість

організму, речовини легко та швидко піддаватись зовнішнім подразненням; сприйнятливий, чутливий. З точки зору соціальної роботи вразливість розглядається як певний стан незахищеності, що залежить від певних об'єктивних і суб'єктивних чинників, зовнішніх і внутрішніх факторів; характеризується рівнем соціалізації та здатністю до адаптації в нових умовах. Найчастіше вразливими категоріями населення виступають пенсіонери, інваліди, сім'ї з дітьми, діти-сироти, молодь, безробітні, постраждалі від Чорнобильської аварії, малозабезпечене населення та маргіналізовані верстви населення.

Вивчення курсу “Соціальна робота з уразливими категоріями населення” має на меті розкрити сучасні наукові уявлення про спеціальність соціального працівника та сформувати у студентів уміння і навички забезпечувати посередництво між особистістю, сім'єю і соціумом, між різними громадськими та державними структурами, виконуючи соціальну роботу з уразливими категоріями населення.

Програмні компетентності:А) Загальні:

1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

9

2. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово у професійній діяльності.

3. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.4. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.5. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми, здатність приймати

обґрунтовані рішення.Б) Спеціальні (фахові, предметні):

1. Здатність аналізувати існуючу нормативно-правову базу стосовно соціальної роботи та соціального забезпечення.

2. Здатність до діяльності з попередження соціальних ризиків, складних життєвих обставин, запобігання та вирішення соціальних конфліктів.

3. Здатність до розуміння організації та функціонування системи соціального захисту і соціальних служб.

4. Здатність розробляти шляхи подолання проблем і знаходити ефективні методи їх вирішення.

5. Здатність до надання допомоги та підтримки клієнтам із врахуванням їх індивідуальних потреб, вікових відмінностей, гендерних, етнічних та інших особливостей.

6. Здатність дотримуватися етичних принципів та стандартів соціальної роботи.

7. Здатність до сприяння підвищення добробуту і соціального захисту осіб, здійснення соціальної допомоги та підтримки тим, хто перебуває у складних життєвих обставинах.

На вступний екзамен виносяться питання:Діяльність В. Г. Короленка на Полтавщині щодо захисту вразливих

категорій населення. Володимир Галактіонович Короленко – “совість інтелігенції”, “адвокат слабких і пригнічених”, “моральний геній”, “апостол дієвої любові”. Виступ В. Г. Короленка проти терору й насильства, засудження великодержавного шовінізму, послідовне відстоювання гуманістичних ідеалів, допомога єврейському народові. В. Г. Короленко – почесний голова Ліги порятунку дітей. Особливе місце у творчості письменника посідає проблема зображення злиденного, тяжкого життя бездомних, безпритульних дітей (оповідання "У поганому товаристві"). Аналіз повісті “Сліпий музикант”.

Особливості професійної діяльності соціального працівника щодо надання допомоги вразливим категоріям населення. Становлення соціальної роботи як системи допомоги. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Професійна діяльність соціального працівника в державних та недержавних органах соціального захисту та підтримки. Посередницька, консультаційна діяльність у різних сферах соціальної допомоги сім’ї, окремим її членам, групам людей, в тому числі дітям, молоді, людям похилого віку, інвалідам і хворим, а також в усіх видах загальної підтримки населення. Робота соціального працівника з уразливими категоріями населення в притулках, на вулиці, з мігрантами та емігрантами.

Етична регламентація професійної поведінки. Основні категорії етики соціально-педагогічної діяльності. Етичні стосунки в соціально-педагогічній

10

роботі як сукупність залежностей і зв’язків, що полягають у досягненні суспільного та особистого блага шляхом перебудови системи «людина – середовище». Форми існування етичних стосунків

Етична свідомість соціального працівника як відображення його соціального буття і діяльності, що виникають у процесі професійних відносин. Етичні дії соціального працівника. Фундаментальні положення соціальної роботи.

Формування системи соціального захисту вразливих категорій населення в Україні. Національна політика в сфері соціального захисту населення в умовах загальної глобалізації. Соціальний захист населення щодо реалізації соціальної політики. Соціальний захист – необхідний елемент функціонування держави в умовах ринкової економіки. Політика держави, головною метою якої є – надання кожному членові суспільства, незалежно від соціального походження, національної або расової приналежності, можливості вільно розвиватися, реалізувати свої здібності. Реалізація соціального захисту в Україні через матеріальне забезпечення економічно активного населення (шляхом соціального страхування); пенсійне забезпечення; соціальну допомогу найбільш вразливим категоріям; матеріальну допомогу сім'ям з дітьми; компенсації, індексації та пільги населенню; соціальне обслуговування тощо. Роль широкомасштабної національної політики в сфері соціального захисту в умовах загальної глобалізації. Соціальний захист – важлива складова соціальної політики та необхідний елемент функціонування держави в умовах ринкової економіки.

Чотирьохрівнева система соціального захисту вразливих верств населення. Чотирьохрівнева система структури соціального захисту вразливих верств населення. Заходи та дії, спрямовані на управління соціальним захистом усього населення України. Рівень галузевого управління – соціальний захист населення за професійною ознакою. Рівень регіонального управління – заходи щодо соціального захисту населення, які враховують регіональну специфіку, природні умови, соціально-економічне розміщення продуктивних сил, етнічно-національні фактори та містить конкретні регіональні програми соціального захисту населення, що узгоджуються з державними. Місцеве управління соціальним захистом – заходи, спрямовані на реалізацію соціального захисту на рівні міст і районів.

Сутність і пріоритетні напрямки вдосконалення форм захисту найбільш вразливих верств населення. Критичне становище найбільш вразливих верств населення у зв’язку з дестабілізацією суспільства. Збільшення числа населення з девіантною поведінкою, ріст алкоголізації, наркоманії, проституції, бродяжництва, жебракування, криміналізації суспільства. Інтенсивність процесу розшарування суспільства, різке збільшення частки знедолених та маргіналізованих верств населення. Диференційований підхід до вибору форм і заходів соціального захисту працездатного населення, для непрацездатних (або працездатних, які за певних обставин потребують державної підтримки), пенсіонерів та інвалідів. Соціально гарантований рівень життя та підтримка держави для вразливих верств населення. Розробка та впровадження

11

спеціальних програм соціальної підтримки (адресна допомога) для деяких особливо вразливих верств населення. Форми та заходи допомоги вразливим верствам населення.

Державна молодіжна політика та гарантії соціального захисту молодих громадян. Вікові межі молоді – диференційованої соціальної групи, яка набуває рис соціальної та має специфічні соціально-психологічні, соціальні, культурні й інші особливості. Поширений інтерес до вивчення молодіжних проблем. Молодіжна політика – невід’ємна складова соціальної політики держави, інших суб’єктів суспільно-політичного життя і відносин, яка спрямована на створення реальних умов, стимулів і конкретних механізмів реалізації інтересів і самореалізації молодих громадян країни, здійснення їхніх життєвих цілей і планів. Основні напрями молодіжної політики. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні»

Соціальний захист інвалідів. Причини інвалідності, необхідність соціального захисту й допомоги інвалідам. Залежно від ступеня обмеження життєдіяльності встановлюють І, ІІ та ІІІ групу інвалідності. Види інвалідності (загальне захворювання; інвалідність з дитинства; трудове каліцтво; професійне захворювання; поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, пов’язані із захистом Батьківщини; поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, пов’язані з перебуванням у партизанському загоні; поранення, контузія або каліцтва, пов’язані з бойовими діями в період Великої Вітчизняної війни; поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, отримані при виконанні обов’язків військової служби; захворювання, отримане в період проходження військової служби; поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, отримані при виконанні інтернаціонального обов’язку; поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, отримані при виконанні обов’язків військової служби під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС). Соціально гарантований рівень життя та підтримка держави для пенсіонерів.

Багатодітні сім'ї як уразливі категорії населення. Статус багатодітної сім'ї згідно Сімейного кодексу України. Проблеми багатодітних сімей. Форми допомоги багатодітним сім'ям.

Вихованці інтернатних закладів освіти як уразлива категорія населення. Обставини, за яких діти потрапляють до інтернатного закладу освіти. Специфічні особливості складу учнів (спеціалізованої, спеціальної, санаторної школи-інтернату) вимагають внесення до змісту, установлених форм і методів розвивальної, виховної й навчальної роботи суттєвих корективів, беручи до уваги фізично-моральну ослабленість учнів, стан загального розвитку. Негативний вплив дефіциту сімейного оточення на психічний розвитку дітей – вихованців інтернатних закладів освіти.

Маргінали як вразлива категорія населення. Причини появи маргіналів, ознаки маргіналізації . Характерні ознаки сучасних маргіналів. Групи маргіналів в суспільстві: етномаргінали, соціомаргінали,· політичні маргінали, біомаргінали, вікові маргінали та ін.

Допомога внутрішньо переміщеним особам як уразливій категорії населення. Причини появи внутрішньо переміщених осіб. Запобігання

12

виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні. Облік внутрішньо переміщених осіб. Права взятої на облік внутрішньо переміщеної особи (право на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг та ін.). Права внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої території.

Допомога вимушеним переселенцям. Причини, згідно яких громадяни України, стають вимушеними переселенцями. Обставини, згідно яких іноземні громадяни чи особи без громадянства, які постійно проживають на законних підставах на території України і змінили місце проживання в межах території України, визнаються вимушеними переселенцями. Правовий стан іноземців, як і правовий стан власних громадян і апатридів, встановлюється державою, на території якої вони знаходяться. Тлумачення поняття «іноземець» і «особа без громадянства» в Конституції України. Причини появи біженців. Правовий статус біженців і вимушених переселенців визначається Конституцією України, ЗУ “Про правовий статус іноземців”, "Про біженців", „Про приєднання України до Конвенції про статус біженців”, а також міжнародними договорами. Відповідно до Декларації про територіальний притулок, прийнятій Радою Європи в 1997 році, право притулку дається будь-якій особі, що має цілком обгрунтовані побоювання стати жертвою переслідування .

2.3. СОЦІАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИМета: теоретична й практична підготовка студентів до здійснення у межах

професійної компетенції практичних дій з профілактичної роботи з різними групами девіантної поведінки у державних закладах та установах, а також у недержавних громадських реабілітаційних та доброчинних організаціях та закладах.

Завдання: формування у студентів знань про закономірності й особливості ефективної соціальної профілактики девіантної поведінки та озброєння їх необхідним переліком компетентностей для успішного здійснення відповідної діяльності.

Програмні компетентності:А) Загальні:

1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.2. Здатність приймати обгрунтовані рішення.3. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

Б) Спеціальні (фахові, предметні):1. Здатність до діяльності з попередження соціальних ризиків, складних

життєвих обставин, запобігання та вирішення соціальних конфліктів.

13

2. Здатність до надання допомоги та підтримки клієнтам із врахуванням їхніх індивідуальних потреб, вікових відмінностей, гендерних, етнічних та інших особливостей.

3. Здатність до розробки та зреалізування соціальних проектів і програм.4. Здатність виявляти і залучати ресурси особистості, соціальної групи та

громади для виконання завдань професійної діяльності.5. Здатність оцінювати результати та якість професійної діяльності у сфері

соціальної роботи.Програмні результати навчання:

1. Здатність визначити сутність девіантної поведінки, чинники та фактори її формування, описати рівні й стратегії протидії формуванню відхилень у поведінці, визначити теоретичні засади соціальної профілактики девіантної поведінки.

2. Здатність класифікувати форми і види девіантної поведінки; пояснити наукові теоріїї її формування, виділити і пояснити різницю між основними стратегіями протидії соціальним відхиленням; прояснити напрями соціальної роботи у профілактиці девіантної поведінки

3. Здатність обрати й застосувати ефективні методи й технології соціальної профілактики для запобігання можливих порушень поведінки, для превентивної, реабілітаційної, ресоціалізаційної роботи в конкретних умовах взаємодії із суб’єктом девіантної поведінки;

4. Здатність дослідити основні чинники та фактори формування девіантної поведінки клієна, виявляти його сильні сторони та залучати особистісні ресурси, ресурси соціальної групи і громади для його реабілітації та (або) ресоціалізації.

5. Здатність спроектувати, передбачити наслідки й організувати процес соціальної роботи із суб’єктом девіантної поведінки, оцінити результат.

6. Здатність демонструвати власною поведінкою прихильність до здорового способу життя та здатність поширювати у громаді знання про нього.

На вступний екзамен виносяться питання:Соціальна сутність девіантної поведінки та класифікації відхилень у

поведінці. Еволюця поглядів на природу девіантної поведінки.Основні групи відхилень у поведінці. Розвиток девіантології як галузі науки. Основні напрями досліджень у галузі девіантології.

Основні наукові підходи до пояснення причин формування відхилень у поведінці. Основні напрями наукових досліджень у галузі девіантології. Огляд біологічних теорій девіацій, їхні представники. Огляд основних психологічних теорій девіацій. Соціальні теорії формування відхилень у поведінці та їхні найяскравіші представники.

Основні напрями соціальної роботи з групами девіантної поведінки. Мета, завдання та основні напрями соціальної роботи з групами девіантної поведінки. Об’єкти, та суб’єкти соціальної профілактики. Напрями соціальної роботи із девіантами. Рівні та інституції протидії девіантній поведінці. Комплексний підхід до розв’язання проблем девіантної поведінки. Законодавча база України у сфері протидії девіантній поведінці.

14

Основні кола соціальних проблем, зумовлених девіантною поведінкою. Стратегії боротьби із соціальними відхиленнями. Основні групи соціальних проблем девіантної поведінки: проблеми суб’єктів девіантної поведінки, проблеми сімей девіантів, проблеми суспільства, зумовлені девіантною поведінкою його членів. Стратегії боротьби із соціальними відхиленнями: стратегії соціального контролю і стратегії нормалізації, засоби та форми їхньої реалізації. Соціальна робота із суб’єктами девіацій за програмою «Зменшення шкоди».

Чинники та фактори формування девіантної поведінки. Соціальні, психологічні та біологічні фактори формування відхилень у поведінці. Соціальна ситуація та її вплив на стимулювання відхилень у поведінці індивіда. Соціальні чинники протиправної поведінки.

Сім’я як провідний мікросоціальний фактор формування девіантної поведінки у дитячому та підлітковому віці. Особливості впливу окремих типів сімей на формування поведінки у дитячому на підлітковому віці.

Особливості формування девіацій у дитячому та підлітковому віці. Особливості підліткового віку. Сутність пубертатної кризи. Поняття поведінкової реакції, характеристика сталих поведінкових реакцій. Дитячі поведінкові реакції. Поведінкові реакції у підлітковому віці. Зв’язок підліткової кризи та підліткових поведінкових реакцій з відхиленнями у поведінці.

Теоретичні засади соціальної роботи із суб’єктами протиправної поведінки. Визначення понять «протиправна поведінка», «правопорушення». Правопорушення і соціально-економічна ситуація в державі. Класифікація і типології правопорушників. Психологічна характеристика особистості людини, схильної до свідомих правопорушень. Мотиви протиправної поведінки. Узагальнений соціально-психологічний портрет неповнолітнього правопорушника.

Сутність соціальної роботи з попередження протиправної поведінки. Сутність і мета соціальної профілактики у сфері правопорушень, характеристика її етапів. Мета, цільова група, зміст і засоби первинної профілактики правопорушень. Мета, цільова група, завдання вторинної профілактики правопорушень Критерії виділення «групи ризику». Зміст і засоби здійснення вторинної профілактики протиправної поведінки. Мета і характеристика цільової групи третинної профілактики протиправної поведінки. Реабілітація та реінтеграція правопорушника в громаду. Технології та інструментарій ресоціалізації правопорушника.

Сутність адиктивної поведінки. Поняття адиктивної поведінки як форми девіантної поведінки. Нормативно-правова база протидії формуванню адиктивної поведінки. Інституційне забезпечення профілактики адиктивної поведінки в Україні.

Окремі види адикцій. Види хімічних адикцій. Соціальні та особистісні чинники формування хімічних адикцій. Мотиви адиктивної поведінки дітей та молоді.

Завдання, зміст і технології соціальної профілактики хімічних адикцій. Групи ризику «наркотизації» та особливості мотивації вживання наркотиків

15

молоддю. Нехімічні адикції, соціальні та особистісні чинники їхнього формування. Групи ризику та мотивація. Етапи формування адиктивної поведінки. Соціальна профілактика хімічних адикцій, її зміст і цільова аудиторія. Соціальна реабілітація суб’єктів адиктивної поведінки.

Жебракування й бродяжництво як форма соціального аутсайдерства та можливості соціальної роботи із зазначеною групою девіантів. Сутність проблеми соціального аутсайдерства. Види і форми соціального аутсайдерства. Сутність суміжних термінів, якими визначають окремі форми соціального аутсайдерства. Об’єктивні і суб’єктивні фактори соціального аутсайдерства. Статистика. Профілактична та реабілітаійна робота з соціальнимми аутсайдерами.

Втечі з дому і бродяжництво дітей та підлітків. Характеристика окремих видів втеч дітей з дому, статистика, особливості соціальної профілактики.

Нормативна та інституційна база України щодо профілактики соціального аутсайдерства.

Вандалізм як вид психопатологічної форми девіантної поведінки та можливості соціальної роботи із зазначеною групою девіантів. Вандалізм як окремий вид психопатологічної форми девіантної поведінки. Сутність вандалізму як однієї з форм деструктивної поведінки. Ускладнення у визначенні вандалізму. Типологія вандалізму за домінуючим мотивом руйнування. Характеристика окремих типів вандалізму. Характеристика осіб, які складають групу ризику щодо проявів вандалізму. Нормативна та інституційна база України щодо протидії вандалізму. Профілактика вандалізму серед неповнолітніх.

Сутність суїцидальної поведінки та можливості соціальної роботи з її суб’єктами. Сутність суїцидальної поведінки як одного із видів психопатологічної форми девіантної поведінки, види, статистичні дані. Соціальні чинники суїцидальної поведінки. Групи ризику щодо суїцидальної поведінки. Вербальні, поведінкові та ситуаційні ознаки суїцидальної поведінки. Соціальна робота із суб’єктами суїцидної поведінки.

Можливості соціальної роботи із суб’єктами суїцидальної поведінки у межах компетенції соціального працівника та соціального педагога. Кризове втручання.

2.4. СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИМета: підготовка студентів до професійного менеджменту у галузі

соціального обслуговування, а також до кваліфікованого надання соціальних послуг.

Завдання: формування у студентів знань щодо сутності та змісту соціальних послуг та

озброєння їх переліком необхідних загальних і фахових компетентностей для успішного здійснення відповідної діяльності;

формування знань. Право на соціальні послуги та концептуальні засади їхнього надання. Національні системи соціальних послуг. Нормативні засади надання соціальних послуг в Україні. Категорії осіб, які мають право на

16

безоплатне отримання соціальних послуг. Основні види соціальних послуг. Структура системи соціального обслуговування, її інституційна база, організація діяльності з надання соціальних послуг;

надання соціальних послуг за місцем перебування клієнта: вдома і на вулиці; у стаціонарах медичних закладів; у пенітенціарних закладах; та на базі мобільних пунктів; в умовах державних установ та закладів денного перебування; у стаціонарних закладах та установах соціального обслуговування. Проблеми стандартизації соціальних послуг, вимоги до них, критерії якості соціальних послуг.

Програмні компетентності:А) Загальні:

1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 2. Здатність приймати обґрунтовані рішення. 3. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

Б) Спеціальні (фахові, предметні):1. Здатність до діяльності з попередження соціальних ризиків, складних

життєвих обставин, запобігання та вирішення соціальних конфліктів. 2. Здатність до надання допомоги та підтримки клієнтам соціального

обслуговування із врахуванням їхніх індивідуальних потреб, вікових відмінностей, гендерних, етнічних та інших особливостей.

3. Здатність до розробки та зреалізування соціальних проектів і програм у галузі соціального обслуговування.

4. Здатність виявляти і залучати ресурси особистості, соціальної групи та громади для виконання завдань професійної діяльності у галузі соціального обслуговування.

5. Здатність оцінювати результати та якість професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг.

Програмні результати навчання:1. Здатність розуміти концептуальні та правові засади надання соціальних

послуг.2. Здатність визначати основні види соціальних та категорії осіб, що

перебувають у складних обставинах життя та мають право на безоплатне отримання цих послуг.

3. Здатність визначати зміст діяльності, звэязки та межі компетенції установ та закладів соціального захисту, соціальних служб, інших організації щодо надання соціальних послуг.

4. Здатність встановлювати та підтримувати взаємини з клаєнтами соціального обслуговування на підгрутні взаємодовіри відповідно до етичних принципів і стандартів соціальної роботи, надавати їм психологічну підтримку і наснажувати клієнтів.

5. Здатність демонструвати толерантну поведінку, виявляти повагу до культурних, релігійних, етнічних відмінностей клієнтів соціального обслуговування, розрізняти вплив стереотипів та упереджень.

6. Здатність здійснювати безпосереднє надання соціальних послуг у межах професійної компетенції соціального працівника.

17

7. Здатність організовувати співпрацю з державними і недержавними інституціями соціального захисту і обслуговування а також із недержавними суб’єктами у сфері надання соціальних послуг клієнтам.

На вступний екзамен виносяться питання:Зміст понять “соціальна політика”, “соціальний захист”, “соціальні

послуги”. Права на соціальні послуги та концептуальні засади їхнього надання. Розвиток в Україні системи соціального захисту населення. Підходи до визначення сутності понять “соціальна політика”, «соціальні послуги» та «соціальне обслуговування». Нормативне визначення поняття «соціальні послуги», цілі надання соціальних послуг. Категорії громадян — споживачів соціальних послуг.

Види соціальних послуг. Призначення соціальних послуг. Право на отримання соціальних послуг. Основні групи соціально-побутових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, юридичних, інформаційно-довідкових послуг, послуг із допомоги у пошуку роботи і працевлаштуванні.

Національні системи соціальних послуг. Підходи до формування національних систем соціальних послуг в країнах Європейського Союзу. Інституційна структура надання соціальних послуг в країнах Європи. Загальновизначені принципи надання соціальних послуг згідно Комюніке СОМ 2007 (205) про «Послуги загального інтересу, в тому числі соціальні послуги загального інтересу: нові пріоритети Європейського Союзу» . Характеристика основних європейських національних моделей системи соціальних послуг (скандинавська, англосаксонська, континентальна та середземноморська).

Інституційне забезпечення надання соціальних послуг. Структура системи соціальних послуг. Місце центральних органів виконавчої влади у сфері надання соціальних послуг. Діяльність обласних та місцевих державних адміністрацій у сфері надання соціальних послуг. Діяльність органів місцевого самоврядування з надання соціальних послуг.

Зміст соціальних послуг, що надаються вдома і на вулиці, їхні види. Концептуальні засади надання громадянам Україні соціальних послуг вдома і на вулиці. Характеристика соціально-побутових, психологічних, соціально-педагогічних послуг, послуг за Програмою зменшення шкоди, інформаційних послуг, соціально-медичних послуг клієнтам удома. Характеристика соціально-педагогічних, соціально-медичних, інформаційних послуг, що надаються клієнтам на вулиці. Закони України “Про соціальні послуги”, «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»

Зміст соціальних послуг, що надаються у стаціонарах медичних закладів, назвіть їхні види. Нормативно-правові і концептуальні засади надання соціальних послуг громадянам Україні у стаціонарах медичних закладів. Закони України “Про соціальні послуги”, «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» Характеристика змісту соціально-побутових і соціально-медичних послуг, що надаються у стаціонарі медичного закладу, коло їхніх споживачів.

Зміст соціальних послуг, що надаються у пенітенціарних закладах.

18

Концептуальні і нормативно-правові засади надання громадянам Україні соціальних послуг у пенітенціарних закладах. Характеристика змісту психологічних, соціально-педагогічних, інформаційних послуг, що надаються у пенітенціарних закладах. Характеристика змісту соціально-медичних, інформаційних послуг та послуг за Програмою зменшення шкоди, що надаються на базі мобільних пунктів, коло їхніх споживачів.

Зміст соціальних послуг, що надаються на базі мобільних пунктів, їхні види. Концептуальні і нормативно-правові засади надання громадянам Україні соціальних послуг на базі мобільних пунктів. Характеристика змісту психологічних, соціально-педагогічних, інформаційних послуг, що надаються на базі мобільних пунктів. Характеристика змісту соціально-медичних, інформаційних послуг та послуг за Програмою зменшення шкоди, що надаються на базі мобільних пунктів, коло їхніх споживачів.

Порядок реалізації соціальних послуг в умовах державних установ та закладів, закладів денного перебування, їхні види. Нормативно-правові і концептуальні засади надання соціальних послуг громадянам Україні в умовах державних установ та закладів, в умовах закладів денного перебування. Закони та нормативно-правові акти України у зазначеному аспекті. Характеристика змісту соціально-побутових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних послуг, послуг з працевлаштування, професійної реабілітації, підготовки і перепідготовки, інформаційні послуги що надаються в умовах державних установ та закладів, в умовах закладів денного перебування. Коло споживачів зазначених послуг.

Порядок реалізації соціальних послуг у стаціонарних закладах та установах соціального обслуговування, їхні види. Стаціонарні заклади та установи стаціонарного обслуговування в Україні. Концептуальні засади надання громадянам Україні соціальних послуг у стаціонарних закладах та установах соціального обслуговування. Закони та нормативно-правові акти України у зазначеному аспекті. Характеристика змісту соціально-побутових, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, юридичних, інформаційних послуг, послуг з професійної реабілітації, підготовки та перепідготовки, які надаються у стаціонарних закладах та установах соціального обслуговування. Категорії громадян, які є споживачами цих послуг.

2.5. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙМета – озброєння студентів знаннями про основні соціальні технології,

їхню природу та тенденції розвитку, науково-практичні основи, роль у суспільстві, сучасний стан їх використання у соціальній сфері та вироблення у них умінь методично грамотно та ефективно впроваджувати соціальні технології у майбутній професійній діяльності.

Основними завданнями є: дослідити технологічний аспект соціальної діяльності і дійсності;; дати студентам системне уявлення про сучасні соціальні технології; розвинути навички аналізу проблеми соціальних технологій;

19

сформувати вміння застосовувати отримані знання у практичній діяльності.Програмні компетентності:А) Загальні:

1. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Б) Спеціальні (фахові, предметні):1. Здатність аналізувати суспільні процеси становлення і розвитку соціальної

роботи як інтеграційної галузі наукових знань, що акумулюють дані всіх наук про людину.

2. Здатність до діяльності з попередження соціальних ризиків, складних життєвих обставин, запобігання та вирішення соціальних конфліктів.

Програмні результати навчання:1. Демонструвати знання соціальних технологій у галузі соціальної роботи та

аргументувати доречність використання тих чи інших соціальних технологій згідно зі змістом, формами і методами соціальної роботи.

2. Порівнювати зарубіжний і вітчизняний досвід упровадження соціальних технологій.

3. Аналізувати сучасний стан соціальної сфери на регіональному і національному рівнях та аналітично застосовувати новації та соціальні технології для вирішення важливих проблем соціального виховання й управління.

4. Виявляти позитивні і негативні тенденції міжнародного досвіду впровадження соціальних технологій.

5. Реалізовувати зміст соціальних технологій як одну з провідних тенденцій суспільного розвитку.

6. Використовувати ефективність соціальних технологій і способи їх упровадження; передбачати їх соціальний та соціально-педагогічний ефект та оцінювати досягнуту результативність.

На вступний екзамен виносяться питання:Поняття соціальних технологій. Підходи до визначення поняття

«соціальні технології». Засадничі значення, в яких у науковій літературі використовують у поняття «соціальна технологія». Ознаки соціальної технології. Функції соціальних технологій. Приклади і загальна характристика окремих соціальних технологій: інноваційні, інформаційні, інтелектуальні, історичні соціальні технології, технології суспільної злагоди, тощо. Місце соціальних технологій у соціальній роботі.

Класифікації і види соціальних технологій. Класифікація соціальних технологій за видами, рівнями, сферами застосування тощо. Приклади таких класифікацій: за масштабами розв’язуваних соціальних проблем; за рівнем соціальної діяльності; за характером розв’язуваних завдань; за характером соціальних процесів; за характером та змістом використовуваних коштів; залежно від сфери застосування; зважаючи на специфіку соціального впливу на об’єкт (залежно від рівня суспільних відносин); залежно від запозичених методів.

Діяльнісний аспект розуміння соціальних технологій. Виділення певних типів соціальних технологій за метою функціонування: соціальні технології,

20

зорієнтовані на творення; соціальні технології, зорієнтовані на зміну або виправлення умов перебігу процесу чи квазітехнології; соціальні технології, зорієнтовані на знищення, руйнацію, зникнення чи антитехнології.

Ключові технології власне соціальної роботи: соціальна діагностика, соціальна адаптація, соціальна профілактика, соціальний контроль, соціальна опіка (патронаж), соціальна реабілітація, соціальне забезпечення, соціальна терапія, соціальне консультування.

Вузькоспрямовані, зорієнтовані на конкретну соціальну групу соціальні технології.

Типи і характеристика універсальних соціальних технологій. Перелік окремих типів і видів універсальних соціальних технологій та їхня характеристика. Соціальна діагностика.

Соціальна терапія та її види: індивідуальна, групова, сімейна терапія. Методи соціальної терапії: адміністративні, економічні, психолого-педагогічні.

Соціальна профілактика. Методи і прийоми соціальної профілактики: медико-соціальні, організаційно-адміністративні, правові, педагогічні, економічні, політичні.

Соціальна реабілітація. Чинники, які зумовлюють потребу суб’єкта в соціально-реабілітаційних заходах. Засоби соціальної реабілітації, якими володіє сучасне суспільство.

Соціальна адаптація. Стадії соціальної адаптації: адаптаційний шок, мобілізація адаптаційних ресурсів, відповідь на «виклик середовища».

Соціальне консультування. Характеристика функціонального та професійного підходів до соціального консультування.

Соціальні технології роботи з окремими соціальними групами. Класифікація технологій у соціальної роботі залежно від диференціації об’єкта. Характеристика соціальних технологій роботи з окремими соціальними групами.

Соціальні технології роботи з малозабезпеченими, її основні напрями і види. Поняття бідності і малозабезпеченості. Категорії малозабезпечених. Напрями соціальної роботи і технології соціальної роботи із малозабезпеченими.

Соціальні технології роботи з мігрантами. Причини і групи мігрантів. Основні засоби вирішення соціальних проблем мігрантів. Напрями соціальної роботи з мігрантами. Трудова і фахова адаптація. Рішення проблем матеріальної компенсації понесеної мігрантами шкоди. Формування й наступний розвиток гармонійної системи взаємовідносин мігрантів із населенням. Формування й розвиток системи правового захисту мігрантів, припинення і недопущення всіх форм їх дискримінації. Психологічна адаптація і реабілітація мігрантів.

Соціальна робота з інвалідами. Внутрішньогрупова стратифікація інвалідів. Характеристика загальних принципів реалізації соціальної політики щодо інвалідів: соціального партнерства, соціальної солідарності, участі, соціальних компенсацій, життєдіяльності, державних та громадських гарантій.

Соціальні технології роботи з людьми похилого віку. Категорії людей похилого віку відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Основні проблеми людей похилого віку. Мета соціальної

21

підтримки осіб похилого віку. Основні форми соціальної підтримки осіб похилого віку.

Соціальні технології роботи з дітьми. Нормативне визначення дитячого віку. Групи соціальних проблем, з якими стикаються діти. Основні методи соціальної роботи з дітьми та їхня характеристика: соціально-психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні, соціально-правові, соціально-економічні, соціально-групові.

Соціальні технології, використовувані під час вирішення проблем дітей та їх сімей: соціальне консультування, правове консультування, соціально-психологічні і соціально-педагогічні технології, соціальне діагностування, соціальна допомога, соціальна підтримка і соціальний супровід, здійснення заходів із підвищення психологічної культури населення у сфері міжособистісного, сімейного, батьківського спілкування.

Інформаційно-комп’ютерні технології. Основа інформаційно-комп’ютерних технологій. Поняття інформаційно-комп’ютерних технологій. Можливості інформаційно-комп’ютерних технологій. Чотири етапи інформаційно-технологічного процесу. Варіанти (форми) технологічної обробки інформації за допомогою комп’ютера. Основні напрями розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій, що впливають на соціальні технології в цілому.

Технології соціального пізнання. Технології соціального пізнання як різновид інформаційних технологій. Історія виникнення технологій соціального пізнання. Поява технологій соціологічного дослідження, їх досягнення. Два напрями технологічного підходу у соціології: 1) технологізація проблем моделювання соціологічного дослідження; 2) технологізація програмування соціологічного дослідження. Технологія програми соціологічного дослідження.

Інформаційно-аналітичні технології. Різноманітність інформаційно-аналітичної діяльності та її технологій. Класифікація інформаційно-аналітичної діяльності. Характеристика методів аналітичної діяльності. Модель універсальної технології аналітичної діяльності. Основні види аналізу та їх характеристика. Технологічні етапи розумової діяльності в умовах проблемної ситуації. Класифікація видів соціальних ситуацій.

Технології «паблік рілейшнз» (PR-технології). Поняття «public relations». Класифікація технологій «паблік рілейшнз» (PR-технологій). Порівняльна характеристика технологій реклами і PR-технологій. Структура PR-технологій. Важливі особливості PR-технологій.

Інформаційні війни і проблема їх технологізації. Інформаційні війни як різновид інформаційних соціальних технологій. Історія інформаційних війн. Ознаки інформаційної війни як особливого типу інформаційної технології. Класифікація видів інформаційних війн та їх характеристика. Суттєві особливості технології інформаційних війн. Системна технологічна діяльність суспільства щодо подолання інформаційних війн.

Освітні технології. Освітні технології як особливий різновид інформаційних соціальних технологій. Підвищення ролі освіти у суспільстві та якісні зміни у сфері освітніх технологій. Класифікація освітніх технологій. Порівняльна характеристика класичної та посткласичної освітніх технологій.

22

Порівняльна характеристика рольових функцій учасників навчального процесу в різних системах навчання. Порівняльна характеристика особистісних якостей учасників навчального процесу в різних системах навчання. Процес реалізації освітніх технологій. Структура освітньої технології.

Інтелектуальні технології. Поняття «інтелект». Технологій нарощування інтелекту. Класифікація технологій нарощування людського інтелекту. Методичні прийоми інтелектуальної технології динамічного читання. Умови ефективності процесу читання. Підвищення творчого потенціалу особистості як один із найскладніших напрямів технологізації людського інтелекту. Технології творчості. Специфічні особливості творчого процесу. Фактори активізації творчості. Залежність результатів інтелектуальних технологій від сили мотивації. Використання методу «мозкової атаки» технологією нарощування колективного інтелекту, його три фази. Популярність методу «мозкової атаки» і застосування в різних ситуаціях.

Зміст поняття «фандрайзинг»; практичні способи застосування фандрайзингу як технології соціальної роботи. Зміст поняття «фандрайзинг». Витоки даної соціальної технології. Значення та особливості використання технології фандрайзингу в діяльності спеціалістів соціальної сфери. Мета її застосування. «Об’єкти», на які спрямовано фандрайзингову діяльність. Види фандрайзингу. Організаційно-методичні вимоги до застосування фандрайзингу (основні стратегії). Етапи фандрайзингової діяльності фахівця соціальної сфери. Проблеми фандрайзингу, із якими стикається фахівець-початківець.

Соціальна діагностика, експертиза та профілактика як технології соціальної роботи. Зміст поняття «соціальна діагностика». Взаємозв’язок і взаємообумовленість соціальної діагностики і психологічної. Показники, за якими проводиться аналіз соціуму. Методи соціальної діагностики (соціологічні, педагогічні, психологічні).

Мета експертного оцінювання, сфери її призначення та компоненти. Методичні вимоги і підходи до проведення соціальної експертизи. Етапи експертної роботи. Юридичні особи, що є потенційними експертними організаціями. Проблеми експертизи.

Суть соціальної профілактики, мета, сфери призначення. Напрямки, форми та методи соціальної профілактики. Рівні проведення (мікрорівень, мезорівень, макрорівень). Зміст, мета і методи профілактичної інтервенції.

Суть і значення технології соціального проектування. Взаємозв’язок і взаємообумовленість соціального проектування з інноваційною діяльністю. Визначення поняття «соціальне проектування». Витоки даної соціальної технології. Соціальний проект. Значення інновацій у життєспроможності соціальних проектів. Зміст поняття «інновація». Типи соціальних проектів. Структура соціального проекту. Життєвий цикл проекту, оцінювання ситуації, що склалася, поява ідеї; планування проекту; впровадження проекту; оцінювання результатів; моніторинг виконання проекту; нові ідеї. Етапи виникнення нововведень.

Проблеми, які розв’язує соціальний працівник у роботі з військовослужбовцями. Пропозиція свого варіанту пакету соціальних

23

технологій, обґрунтування доцільності їх застосування. Проблеми військової служби, що розв’язує соціальний працівник (особистісні, соціальні, службові, етнічні тощо). Мета соціальної роботи в умовах військової служби (специфіка сьогодення в Україні). Соціальні технології у роботі з військовослужбовцями в межах традиційних і специфічних видів діяльності.

Доцільність / недоцільність використання технології соціального страхування у роботі фахівця соціальної сфери. Сутність соціального страхування як технології соціальної роботи, його зміст, основні напрямки, функції. Види страхової діяльності: страхування життя; пенсійне страхування; страхування від нещасних випадків та хвороб; медичне страхування; страхування відповідальності. Соціальний працівник у системі соціального страхування. Різні системи соціального страхування у практиці соціальної роботи.

24

3. ПРОГРАМНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ І ПРОГРАМНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

Інтегральна компетентність: Освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст:Здатність розв’язувати комплексні проблеми в галузі соціальної та

соціально-педагогічної роботи, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та професійної практики.

Загальні компетентностіЗК-1 Здатність до розуміння предметної області професійної діяльності та

організовувати її у відповідності з світовими та вітчизняними правовими нормами.

ЗК-2 Здатність застосовувати знання у практичній діяльності з врахуванням та прогнозуванням політичних, економічних, соціальних подій та явищ.

ЗК-3 Здатність планувати, управляти часом, раціонально використовувати матеріальні та духовні ресурси соціуму у професійній діяльності.

ЗК-4 Здатність використовувати інформаційні і комунікативні технології та працювати у міжнародному контексті.

ЗК-5 Здатність бути критичним і самокритичним, генерувати нові ідеї та працювати автономно.

ЗК-6 Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми та приймати обґрунтовані рішення.

ЗК-7 Здатність працювати в команді, мотивувати людей та рухатися до спільної мети на основі демократичних принципах.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентностіСК-1 Здатність аналізувати суспільні процеси становлення і розвитку

соціальної роботи як інтеграційної галузі наукових знань, що акумулюють дані всіх наук про людину.

СК-2 Здатність аргументувати шляхи подолання проблем об’єктів соціальної роботи та обирати доцільні форми, методи, технології для їх вирішення.

СК-3 Здатність аналізувати історичні, теоретичні та методологічні засади соціальної роботи задля надання уразливим категоріям населення необхідної допомоги, яка відповідає професійним можливостям соціального працівника.

СК-4 Здатність визначати специфічні потреби освіти різних вікових і соціальних груп дорослого населення; впроваджувати технології навчання дорослих, стратегій андрагогічного впливу у практику соціальної роботи.

СК-5 Здатність організовувати та проводити заходи соціальної профілактики різних рівнів, застосовувати інтегровані наукові знання щодо природи та шляхів попередження і корекції соціальних девіацій.

СК-6. Здатність здійснювати вплив на відносини між людьми і стимулювати клієнта до виконання соціально значущої діяльності.

25

СК-7 Здатність здійснювати різні види консультування і корекції міжособистісних відносин.

СК- 8 Здатність виробляти спільно з клієнтом стратегію і шляхи подолання його проблем.

СК-9 Здатність надавати соціально-психологічну, соціально-педагогічну характеристику особистості та знаходити творчі рішення щодо вирішення її проблем.

СК-10 Здатність використовувати передовий вітчизняний і зарубіжний досвід соціальної роботи.

СК-11 Здатність добирати комплекс заходів із надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв'язання їхніх життєвих проблем.

СК 12 Здатність забезпечувати зв’язок між державними організаціями, приватними громадськими або законодавчими органами, здійснювати підготовку запитів у зазначені структури.

СК-13 Здатність взаємодіяти з клієнтами, представниками різних професійних груп та громад.

СК-14. Здатність використовувати ефективність соціальних технологій і способи їх упровадження; передбачати їх соціальний та соціально-педагогічний ефект та оцінювати досягнуту результативність.

СК-15 Здатність формувати єдину стратегію взаємодії, сприйняття і розуміння у соціальній роботі на основі моральних, духовних, етичних і правових норм, працюючи в команді.

Програмні результати навчанняза когнітивною (пізнавальною) сферою

1. Здійснювати пошук, аналіз і синтез інформації з різних джерел для розв’язування завдань спеціальності, відтворювати факти (дати, події, принципи й закономірності суспільного розвитку), встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами, робити висновки, аргументувати свої думки.

2. Розуміти наукові принципи, що лежать в основі соціальної діяльності, ідентифікувати, формулювати і розв’язувати завдання зі спеціальності, інтегрувати теоретичні знання та практичний досвід.

3. Давати визначення і виокремлювати основні поняття, використовувати власні приклади для ілюстрації відповідей, знаходити спільні риси та відмінності при порівнянні фактів, явищ, характеризувати соціальні явища.

4. Теоретично аргументувати шляхи подолання проблем та складних життєвих обставин, обирати ефективні методи їх вирішення, передбачати наслідки.

5. Розробляти перспективні та поточні плани, програми проведення заходів, оперативно приймати ефективні рішення у складних ситуаціях.

6. Використовувати прикладні комп’ютерні програми у ході розв’язання професійних завдань.

7. Критично аналізувати й оцінювати чинну соціальну політику країни, соціально-політичні процеси на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.

26

8. Використовувати відповідні наукові дослідження та застосовувати дослідницькі професійні навички.

9. Аналізувати психічні властивості і стани, характеризувати психічні процеси, різні види діяльності індивідів у групі, процеси розвитку, соціалізації, соціальної адаптації та інтеграції особистості, соціально-психологічні процеси в малих та великих групах.

10. Практикувати методи профілактики для запобігання можливих відхилень у психічному розвитку, порушень поведінки, міжособистісних стосунків, для розв’язання конфліктів, попередження соціальних ризиків та складних життєвих обставин.

11. Визначати зміст діяльності, зв’язки та межі компетенції установ та закладів соціального захисту, соціальних служб, інших організацій.

12. Використовувати методи діагностики у процесі оцінювання проблем, потреб, специфічних особливостей та ресурсів клієнтів.

13. Застосовувати методи соціальної роботи в конкретних умовах взаємодії з клієнтом.

14. Обґрунтовувати необхідність соціальних змін, прийняття практичних рішень щодо покращення соціального добробуту та підвищення соціальної безпеки.

за емоційною (афективною) сферою15. Встановлювати та підтримувати взаємини з клієнтами на підґрунті взаємної

довіри та відповідно до етичних принципів і стандартів соціальної роботи, надавати їм психологічну підтримку й наснажувати клієнтів.

16. Налагоджувати співпрацю з представникам різних професійних груп та громад.

17. Використовувати стратегії індивідуального та колективного представництва інтересів клієнтів.

18. Виявляти сильні сторони та залучати особистісні ресурси клієнтів, ресурси соціальної групи і громади для розв’язання їх проблем, виходу із складних життєвих обставин.

19. Виявляти етичні дилеми та суперечності у професійній діяльності та застосовувати засоби супервізії для їх розв’язання.

за психомоторною сферою20. Демонструвати знання основних етапів становлення і розвитку соціальної

роботи як науки та практичної діяльності, нормативно-правової бази соціальної роботи та соціального забезпечення.

21. Демонструвати толерантну поведінку, виявляти повагу до культурних, релігійних, етнічних відмінностей, розрізняти вплив стереотипів та упереджень.

22. Демонструвати уміння креативно вирішувати проблеми та приймати інноваційні рішення, мислити та застосовувати творчі здібності до формування принципово нових ідей.

23. Впроваджувати прийоми мотивації, самомотивації на шляху до досягнення спільної мети, виявляти вміння адаптувати свою поведінку до прийняття системи цінностей іншого.

27

24. Конструювати процес та результат соціальної роботи в межах поставлених завдань, використовувати кількісні та якісні показники, коригувати план роботи відповідно до результатів оцінки.

28

4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ АБІТУРІЄНТІВ НА ВСТУПНОМУ ЕКЗАМЕНІ

Критерії оцінювання знань, умінь і навичок студента за результатами відповіді на питання екзаменаційного білета визначаються у загальному вигляді університетом та конкретизуються випусковими кафедрами. Відповідь студента на вступному екзамені оцінюється за двобальною шкалою.

Загальні критерії оцінювання знань на вступних екзаменах та їх відповідність шкалам оцінювання наведені у таблиці 1.

Таблиця 1За шкалою

університетуВизначення

рівняХарактеристика відповідей абітурієнта

Рекомендовано Високий Відповіді на запитання впевнені, аргументовані. Глибока обґрунтованість, логічність, переконливість викладу матеріалу, мова правильна (літературна) і виразна.

Достатній Відповіді на запитання свідчать про свідоме і повне засвоєння матеріалу, але з деякими неточностями, які претендент на навчання сам виправляє. Достатня обґрунтованість, незначне порушення послідовності викладу, недостатня переконливість.

Задовільний Відповіді на запитання свідчать про свідоме засвоєння теоретичного матеріалу з незначними помилками, які претендент на навчання виправляє з допомогою викладача – члена Атестаційної комісії. Претендент на навчання володіє певним обсягом матеріалу, здатний його аналізувати, але не має достатніх знань і вмінь для формулювання висновків, допускає мовленнєві помилки. Деякі порушення логічності, послідовності.

Не рекомендовано Низький Відповіді на запитання свідчать про несвідоме, механічне засвоєння матеріалу з великою кількістю помилок і прогалин, необґрунтованість суджень, недостатньо розвинена самостійність мислення.

29

5. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ

5.1. ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИБазова:

1. Горілий А.Г. Історія соціальної роботи: Навч.пос-к. – Тернопіль: Вид-во Астон, 2004. – 174 с.

2. Довідник з соціальної роботи: Навч.пос-к. / за ред.. Л.М. Дунаєвої. – Одеса: ОНУ, 2015. – 402 с.

3. Історія, теорія і практика соціальної роботи в Україні: навч.-наук.-метод.пос-к / Харченко С.Я., Кратінов М.С., Ваховський Л.М. та ін.. – Луганськ: Альма-матер, 2004. – 288 с.

4. Соціальна робота в Україні.: Навч. посібник. / І.Д. Звєрєва, О.В.Безпалько, С.Я.Харченко та ін..; За заг.ред.: І.Д.Звєрєвої, Г.М.Лактіонової. – К., ДЦССМ, 2004. – 256 с.

5. Теорії і методи соціальної роботи: Підручник / за ред.. Т.В. Семигіної, І.І. Миговича. – К.: Академвидав, 2005. – 328 с.

6. Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота (теорія і практика). Навч.посіб.для студентів вищих навч.закладів. – К.: ВМУРОЛ «Україна», 2004. – 408 с.

7. Фурман А.В., Підгурська М.В. Історія соціальної роботи: Навч.пос-к. – Тернопіль: ТНЕУ, 2014. – 174 с.

Допоміжна:1. Безпалько О.В. Соціальна робота в громаді.: Навч.посібник. – К.: Центр

навчальної літератури, 2005. – 176 с.2. Вступ до соціальної роботи: Навч.пос-к / За ред. Т.В. Семигіної,

І.І. Миговича. – К.: Академвидав, 2005. – 304 с.3. Горбатюк С. Є. Нормативно-правові аспекти забезпечення соціальної роботи

на регіональному рівні / С. Є. Горбатюк // Статистика України. – 2007. – № 4. – С. 95–99.

4. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери / За заг. ред. проф. І.Д. Звєрєвої. – Київ, Сімферополь: Універсум, 2013. – 536 с.

5. Кабаченко Н. Радикальні підходи у соціальній роботі / Н. Кабаченко, Т. Семигіна // Соціальна політика і соціальна робота. – 2004. – № 2. – С.112–121.

6. Капська А. Й. Деякі теоретичні аспекти соціальної роботи / А. Й. Капська // Соц. робота в Україні: теорія і практика. – 2004. – № 2. – С. 5–14.

7. Лукашевич М.П., Семигіна Т.В. Соціальна робота (теорія і практика): Навч.пос-к. – К.: ІПК ДСЗУ, 2007. – 341 с.

8. Мигович І.І. Соціальна робота як професія / І. І. Мигович, В. Ф. Жмир // Соціальна робота в Україні : теорія та практика. – 2005. – № 4. – С. 113–128.

9. Мигович I. I. Соціальна робота як професійна діяльність : [розд. з кн.:

30

«Соціальна робота. Теоретичні засади»] / I. I. Мигович, В. Ф. Жмир // Соц. робота в Україні: теорія і практика. – 2005. – № 4. – С. 113–179.

10. Мигович І.І., Лукашевич М. П. Теорія і методи соціальної роботи: Навч. посібник. – К., 2002.

11. Основы социальной работы : учебник / отв. ред. П. Д. Павленок. – М. : ИНФРА-М, 2004. – 395 с.

12. Рєпнова Т. П. Соціальний патронаж сім’ї : [модель роботи соц. психолога в навч. закл.] / Т. П. Рєпнова // Практ. психологія та соц. робота. – 2008. – № 10. – С. 15–31.

13. Сімейне законодавство України : зб. законодав. та підзакон. актів: (Станом на 1 лют. 2003 р.) / [Упоряд. М. І. Камлик]. – К. : Атiка, 2003. – 512 с.

14. Скуратовський В. А. Основи соціальної політики : навчальний посібник / В. А. Скуратовський, О. М. Палій. – К.: МАУП, 2002. – 200 с.

15. Социальная работа : учеб. пособ. / под. ред. В. И. Курбатова. – Ростов н/Д: Фенікс, 2003.

16. Соціальна робота в Україні / І. Д. Зверєва, О. В. Безпалько, С. Я. Марченко [та ін.] ; за заг. ред. І. Д. Звєревої, Г. М. Лактіонової. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 254 с.

17. Соціальна робота в Україні: перші кроки / під ред. В. Полтавця.- К.: Вид.дім «КМ Academia», 2000. – 236 с.

18. Соціальна робота: В 3 ч.: - К.: Вид.дім «Києво-Могилянська Академія», 2004. – Ч. 2.: Теорії та методи соціальної роботи /А.М.Бойко, Н.Б.Бондаренко, О.С.Брижовата та ін..; За ред.. Т.В.Семигіної, І.М.Григи. – 2004. – 224 с.

19. Соціальна робота: В 3 ч.: - К.: Вид.дім «Києво-Могилянська Академія», 2004. – Ч. 3.: Робота з конкретними групами клієнтів /А.М.Бойко, Н.Б.Бондаренко, О.С.Брижовата та ін..; За ред.. Т.В.Семигіної, І.М.Григи. – 2004. – 166 с.

20. Соціальна робота з дітьми, молоддю, жінками, різними категоріями сімей: Аналітичний звіт щодо діяльності центрів соціальних служб для молоді / Упор.: Р.Г.Драпушко, С.В.Толстоухова, О.К.Шатохіна, Л.І.Шамрай. – К., 1999. - 140 с.

21. Соціальна робота : короткий енциклопедичний словник. – Кн. IV. – К. : ДЦССМ, 2000. – С. 258.

22. Соціальна робота / соціальна педагогіка (понятійно-термінологічний словник) / Під заг. ред. І.Д. Звєрєвої. – К.: Етносфера, 1994. -119 Соціальна робота : технологічний аспект : навчальний посібник / за ред. А. Й. Капської. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 352 с.

23. Тетерский С.В. Введение в социальную работу: Учеб. пособие. – М.: Академический Проект, 2000. - 496 с.Теория социальной работы. – М. : ВЛАДОС, 2001. – 432 с.

24. Технологии социальной работы: Учебник / Под общей ред. проф. Е.И.Холостовой. – М., 2001. - 400 с.

25. Технология социальной работы: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. – М., 2000. - 240 с.

26. Трубавіна І. М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім'єю: Навч. посібник. – К., 2002. - 132 с.

31

27. Фирсов М. В., Студенова Е. Г. Теория социальной работы: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений. – М., 2001.

28. Управлінські аспекти соціальної роботи : курс лекцій / [Авт.: М. Ф. Головитий (кер. авт. кол.), М. П. Лукашевич, Г. А. Дмитренко та ін.] ; Міжрегіон. акад. упр. персоналом, Держ. центр соц. служб для молоді. – К., 2002. – 374 с.

29. Щербата Г. М. Соціальна робота : теоретико-методологічні основи та практична значущість / Г. М. Щербата // Вісн. Міжнар. Слов’ян. ун-ту. Сер. Соціол. науки. – 2008. – Том11, № 1. – С. 54–60.

30. Україна. Міністерство освiти i науки. Про встановлення кваліфікаційних категорій та педагогічних звань керівникам, методистам районних (міських) центрів практичної психології і соціальної роботи та методичних кабінетів відділів освіти у 2005/2006 навчальному році : Наказ М-ва освіти і науки України від 10.04.2006 № 282 // Інформ. зб. М-ва освiти i науки України. – 2006. – № 13/14. – С. 44–47.

31. Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. – К.: Центр навч.л-ри, 2006. – 464 с.

Інформаційні ресурси1. http:// www.nbuv.gov.ua – сайт Національної бібліотеки України

ім.В.Вернадського2. http://www./ipood.apnu.org.ua/ - сайт Інституту педагогічної освіти та освіти

дорослих України Національної академії наук України3. http://www.elitarium.ru 4. Електронний ресурс: adic.org.ua/sirpatip5. Електронний ресурс:obrazovanie.by/ 01_articles/ a_08_051.htm6. Електронний ресурс:ttp://psychology.net.ru/dictionaries/ psy.html?word=8487. Електронний ресурс: eqspb.ru/item/glossary/id/61.htm

5.2. СОЦІАЛЬНА РОБОТА З УРАЗЛИВИМИ КАТЕГОРІЯМИ НАСЕЛЕННЯ

1. Год Б.В. Питання сімейного виховання у педагогічній спадщині викладачів Київської духовної академії (друга половина ХІХ ст.) / Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць / за загальною редакцією академіка І.Ф. Прокопенка, чл.-кор. В.І. Лозової. – С. 132-138. – Харків: Цифрова друкарня №1, 2012. – Вип. 42. – 170 с.

2. Дети в кризисних ситуациях: профилактика негативных явлений и социально-психологическая помощь / Под общ ред. И.Д. Зверевой. – К.: Наук. Світ, 2001. – 63 с.

3. Дети улицы. В помощь тем, кто работает с детьми. Центр социально-педагогической и профилактической работы с детьми, нуждающимися в особой опеке. – К., 2002.

4. Канішевська Л.В. Виховання соціальної зрілості старшокласників загальноосвітніх шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності: Монографія. – К.: ХмЦНІІ, 2011. – 368 с.

32

5. Історія, теорія і практика соціальної роботи в Україні: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Упорядники: С.Я. Харченко, М.С. Кратінов, Л.Ц. Ваховський, О.П. Песоцька. – Луганськ: Альма-матер. 2005. – 408 с.

6. Збірник міжнародних правових документів, законодавчих актів і нормативних документів України з питань соціально-правового захисту дітей. – К., 1998.

7. Канішевська Л.В. К.: Ін-т проблем виховання АПН України, 2009. – Кн. 2. – С. 26-31.

8. Карпенко О.Г. Теорія і практика професійного становлення соціального працівника: навчальний посібник / О.Г. Карпенко. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2014. – 192 с.

9. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю. – К.: ДЦССМ, 2004. – 364 с.

10. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р.

11. Кравець В. Психологія сімейного життя: Навч. Посібник. – Тернопіль, 1995.12. Куторжевська Л.І. Інтернатні заклади освіти – форма влаштування на

виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, в умовах становлення державності в Україні (С.71-77). Регіональні аспекти розвитку в умовах європейського вибору / Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції 25-27 вересня 2009 р. м. Сімферополь-м. Алушта. – Сімферополь: – 120 с.

13. Куторжевська Л.І. Роль вихователя інтернатного закладу для дітей-сиріт у соціалізації особистості (С.101-105). Освіта і наука в умовах глобальних викликів / Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції 12-14 червня 2009 року ВіТроПринт, 2009. – 126 с.

14. Молода сім’я: проблеми та умови її становлення / За ред.. А. Капської. – К.: ДЦССМ, 2003.

15. Організація і технології соціальної роботи з дітьми вулиці / За ред. проф. А.Й Капської. – К.: Інтернаціональний Союз, Ліга соціальних працівників України, 2003. – 260 с.

16. Соціальна робота в Україні: Навчальний посібник / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Харченко / За заг. ред. І.Д. Звєрєвої. – К.: ДЦССМ, 2004, – 256 с.

17. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників / За заг. ред. А.Й. Капської, І.М. Пінчук, С.В. Толстоухової. – К.,2000. – 260 с.

18. Соціально-психологічний захист дітей-інвалідів та молодих інвалідів // Інформаційно-методичний бюлетень. – Вип. 2 / Упорядник Н.С. Бенюх. – Донецьк, 1997.

5.3. СОЦІАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ1. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях : навч.

посіб. / О. В. Безпалько. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 134 с.

33

2. Гилинский Я. И. Девиантология : социология преступности, наркотизма, проституции, самоубиств и других отклонений / Я. И. Гилинский. – СПб. : Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2004.

3. Збірник міжнародних стандартів і норм ООН в області правосуддя по відношенню до неповнолітніх. – М. : ЮНІСЕФ, 1998.

4. Капська А. Й. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи / А. Й. Капська, О. В. Безпалько, Р. Х. Вайнола. – К., 2002. – 164 с.

5. Клейберг Ю. А. Психология девиантного поведения : учеб. пособ. для вузов / Ю. А. Клейберг. – М. : ТЦ Сфера, 2001.

6. Коваль М. Профілактика правопорушень в молодіжному середовищі / М. Коваль // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2001. – Вип. 3.

7. Личко А. Е. Подростковая психиатрия / А. Е. Личко. – Л. : Медицина, 1985.8. Лютий В. П. Соціальна робота з групами девіантної поведінки : навч.

посіб. / В. П. Лютий. – К. : Академія праці і соціальних відносин, Християнський дитячий фонд, 2000. – 51 с.

9. Медведєв В. Психосоціальні умови кримінальних дій неповнолітніх // Актуальні проблеми правознавства. – Вип. 5. – Тернопіль, 2002. – С. 233-237.

10. Рощина І. Нове у законодавстві України і перспективи запобігання злочинності / І. Рощина // Право України. – 2004. – № 3. – С. 60–63.

5.4. СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИа) нормативно-правова:

1. Конституція України від 28.06.1996 №254к/96-ВР.Ко2. Закон України «Про соціальні послуги» від 19.06.2003 р. №966-IV.–

Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 45, ст.358. 3. Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від 21 червня

2001 р. 4. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні

гарантії» від 05.10.2000 р. №2017-ІІІ.5. Концепція реформування системи соціальних послуг, затверджена

розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 р. № 178-р.6. Типове Положення про територіальний центр соціального обслуговування

(надання соціальних послуг), затверджене Постановою від 29.12.2009 р. №1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)»

7. Стратегія реформування системи надання соціальних послуг, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України №556-р від 08.08.2012 р.

б) навчально-наукова:1. Капська А.Й. Соціальна робота: Навчальний посібник. – Київ: Центр

навчальної літератури, 2005. – 328 с. – С.136-179.2. Петрочко Ж.В. Основи соціально-правового захїисту особистості: Навч.

посіб./ Ж.В. Петрочко – К.: Київський університет імені Бориса Гринченка,

34

2009. – 320 с. – С.3-15.3. Соціальні послуги в Україні: сьогодення і перспективи/ Т.В. Семигіна,

К.С. Міщенко, Т.Г. Кіча та ін. – К.: ВК «Зірка», 2007. – 52 с.Інформаційні ресурси:

1. Вакуленко С.М. Організаційні аспекти модернізації системи соціальних послуг в контексті нових орієнтирів в соціальній політиці: – [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mtpsa/2008/articles/Vakulen.pdf

2. Довідник видів соціальної підтримки та послуг і процедур їх надання: Міністерство соціальної політики України, 2013. – [Електронний документ]

3. Довідник суб’єктів (заклади, установи та недержавні організації), що надають соціальні послуги бездомним особам та особам, які відбули поварання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк: Міністерство соціальної політики України, 01.07.2013. –[Електронний документ]

5.5. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙБазова

1. Казаков Ю. Н. Инструментарий социальных технологий (психологические аспекты) : учеб. пособие [Электронный ресурс] / Ю. Н. Казаков ; под. ред. А. А. Ильина. – Режим доступа : abc.vvsu.ru/Books/instrum/page0008.asp

2. Капська А. Й. Соціальна робота : навч. посіб. / А. Й. Капська. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с.

3. Лукашевич М. П. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії : навч. посіб. / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков. – К. :МАУП, 1999. – 344 с.

4. Лукашевич М. П. Теорія і методи соціальної роботи : навч. посіб. / М. П. Лукашевич, І. І. Мигович. – 2-ге вид., доп. і випр. – К. : МАУП, 2003. – 168 с.

5. Методология исследования социального развития и благополучия: учебные кейсы и практические задания : [учеб. пособие] / А. В. Старшинова, С. Н. Панкова, Е. Б. Архипова и др. ; [под общ. ред. А. В. Старшиновой] ; М-во образов. и науки Рос. Федерации, Урал. федерал. ун-т. – Екатеринбург : Изд-во Урал ун-та, 2016. – 167 с.

6. Сирота И. М. Право социального обеспечения в Украине : учеб. / И. М. Сирота. – 3-е изд. – Харьков : Одиссей, 2002. – 384 с.

7. Соціальна робота: Збірник навчальних програм // Соціальна робота. Книга 5. – К. : ДЦССМ, 2002. – 332 с.

8. Соціальна робота : навч. посіб. // Соціальна робота. Книга 2. – К : ДЦССМ, 2002. – 440 с.

9. Сурмин Ю. П. Теория социальных технологий : учеб. пособ. / Ю. П. Сурмин, Н. В. Туленков. – К. : МАУП, 2004. – 608 с.

10. Тюптя Л. Т. Соціальна робота: теорія і практика : навч. посіб. [Електронний ресурс] / Л. Т. Тюптя, І. Б. Іванова – Режим доступу : http://westudents.com.ua/knigi/564-sotsalna-robota-tyuptya-lt.html.

35

11. Шендеровський К. С. Управління соціальною роботою з дітьми та молоддю. Менеджмент соціальної служби : навч.-метод. зб. для спеціаліста з соц. роботи системи центрів соц. служб для молоді м. Києва / К. С. Шендеровський. – К., 2002. – 158 с. – (Б-чка організатора та методиста соц. служб). – Бібліогр. : С. 154–155.

Допоміжна1. Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи на межi тисячоліть :

монографія // Соціальна робота. Книга 1. – К. : УДЦССМ, 2001. – 344 с.2. Березін М. Соціальний захист: не милостинею, а виробництвом / М. Березін //

Віче. – 1996. – № 1.3. Декларація та Програма дій Всесвітньої зустрічі на найвищому piвні в

інтересах соціального розвитку// Людина i праця. – 1995. – № 5, 8.4. Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та

інших громадян похилого віку в Україні» // Соціальний захист. – 1994. – № 1–2.

5. Лукашевич M. П. Соціальна робота в Україні: теоретико-методичні засади / М. П. Лукашевич, І. І. Мигович, І. М. Пінчук. – К. : УДЦССМ-МАУП, 2001. – 126 с.

6. Соціальна робота: Хрестоматія // Соціальна робота. Книга 3. – К. : ДЦССМ, 2001 – 396 с.

Інформаційні ресурси1. Зміст соціальних технологій самоменеджменту. [Електронний ресурс].

Режим доступу : http://e-works.com.ua/work/4076_Zmist_socialnih_tehnologii_samomenedjmenty.htm

2. Супервізія в соціальній роботі: основні підходи та принципи. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://lib.chdu.edu.ua/pdf/posibnuku/300/4.pdf

3. Стандарти супервізії в соціальній роботі. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/2091/1/Savchuk_Standarty_supervizii.pdf

4. Методичні рекомендації з написання курсових проектів [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.kspu.edu/.../Методичка- проектування [2 ].

5. Фандрейзинговий план.[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ngo.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2285&catid=17:s-&Itemid=2

6. Що таке соціальний фандрейзинг. [Електронний ресурс]. Режим доступу : www.dobrota.donetsk.ua/articles/socped.doc

7. Шабанова Л. Н. Путь к социальному проекту: Практические советы начинающим. – Пермь, 2003 – 54 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://bib.convdocs.org/

8. Технология написания социального проекта. [Електронний ресурс] Режим доступу:https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=sites&srcid=ZGVmYXVsdGRvbWFpbnx0ZWhub2xvZ2lhcmF6cmFib

36

3RraXxneDplNGYxYWQzOThhODM0MWE 9. Социальный всеобуч. [Електронний ресурс]. Режим доступу:

https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=sites&srcid=ZGVmYXVsdGRvbWFpbnx0ZWhub2xvZ2lhcmF6cmFib3RraXxneDo1Y2VmNGQ0OGQ0OGFmNjg1

10. Социальное проектирование: использование логико-структурного похода в разработке социального проекта. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=sites&srcid=ZGVmYXVsdGRvbWFpbnx0ZWhub2xvZ2lhcmF6cmFib3RraXxneDo2M2MyNWY1YzY4ZGRiOWQ z

Голова фахової атестаційної комісіїдекан психолого-педагогічного факультету докт.пед.наук, доцент

Н.В. Сулаєва

37