НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА

Вознюк Алла Вікторівна

УДК 159.9]:37.091.12:36-051(043.3)

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ

В ОСВІТНІХ ОКРУГАХ

19.00.10 – організаційна психологія; економічна психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора психологічних наук

Київ – 2018

Дисертацією є рукопис Роботу виконано в Інституті психології імені Г. С. Костюка НАПН України, лабораторія організаційної та соціальної психології. Науковий консультант – член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор Карамушка Людмила Миколаївна, Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, заступник директора з науково-організаційної роботи та міжнародних наукових зв’язків, завідувач лабораторії організаційної та соціальної психології. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Ващенко Ірина Володимирівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра загальної психології, професор. доктор психологічних наук, доцент Ткалич Маріанна Григорівна, Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості України, професор кафедри психології та соціальної роботи. доктор психологічних наук, доцент Сняданко Ірина Ігорівна, Інститут права та психології Національного університету «Львівська політехніка», доцент кафедри теоретичної та практичної психології. Захист відбудеться «26» грудня 2018 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.02 в Інституті психології імені Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ–33, вул. Паньківська, 2. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 01033, м. Київ–33, вул. Паньківська, 2. Автореферат розіслано «26» листопада 2018 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Я. М. Омельченко

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність дослідження. Зростання вимог з боку держави і суспільства до

якості та доступності освітніх послуг, впровадження нових державних стандартів в освіті вимагають нових підходів до регіональної системи освіти, основним показником якої є підготовка випускника з відповідними професійно-орієнтованими компетенціями. Однак збільшення кількості малокомплектних закладів освіти, низький рівень їх ресурсного забезпечення (педагогічні працівники, матеріально-технічна база, навчально-методичне забезпечення тощо) призвели до неефективності функціонування даних закладів. З огляду на це виникла нагальна потреба у створенні нової структури освітньої мережі, за якої кожен учень мав би можливість, незалежно від місця проживання, одержати якісні освітні послуги відповідно до його здібностей та інтересів. Такою структурною одиницею, надзвичайно дієвою і прогресивною, як засвідчує досвід інших держав, є освітні округи.

В умовах децентралізації повноважень центральних органів влади Урядом внесено зміни у порядок створення освітніх округів, значно збільшено повноваження опорних закладів, розширено функціональні обов’язки їхніх керівників. У даному контексті мають відбуватися якісні зміни в способі діяльності педагогічних працівників щодо їхньої готовності працювати у цих освітніх округах.

Аналіз практики здійснення управління педагогічними працівниками в освітніх округах і підготовки керівників закладів освіти до професійно-управлінської діяльності дозволяє встановити низку протиріч між:

– необхідністю удосконалення системи управління педагогічними працівниками в освітніх округах та недостатнім розумінням керівниками закладів освіти психологічних особливостей діяльності таких інноваційних установ;

– зростаючою потребою в підвищенні рівня психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та недостатнім розумінням управлінцями змісту й структурних компонентів такої готовності;

– об’єктивною необхідністю врахування організаційно-психологічних чинників та відповідних умов для ефективного управління педагогічними працівниками в освітніх округах та практичною неготовністю (недостатність знань, вмінь та управлінського досвіду) керівників закладів освіти до їх визначення, аналізу й використання в роботі з педагогічними працівниками;

– новими вимогами до психологічної підготовки керівників закладів освіти щодо управління педагогічними працівниками в освітніх округах та вповільненими темпами перебудови системи такої підготовки, як в умовах післядипломної педагогічної освіти, так і в межах діяльності конкретних освітніх округів тощо.

Отже, визначено важливу теоретико-методологічну і практичну проблему, яка обумовлює вивчення психологічних засад управління педагогічними працівниками в освітніх округах та дослідження процесу цілеспрямованої психологічної підготовки керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

Стан наукової розробленості проблеми. Аналіз наукової літератури з проблеми діяльності освітніх округів показує, що авторами розкрито, насамперед,

2

основні завдання діяльності освітніх округів (Л. Білоконська, А. Бура, В. Джалілова, О. Косигіна, О. Кравчук, Н. Криволапчук, В. Курець, Н. Макеєва, О. Макаренко, В. Новікова, Л. Римар, Ю. Соловйов, Е. Соф’янц та ін.). Вивчено організаційні основи управління освітніми округами (В. Громовий, Г. Зелінська, П. Кульпін, В. Мелешко, Н. Мельник, І. Осадчий, Л. Пилипенко, В. Проскун, Є. Сидорова, А. Стельмах, І. Шарапа Т. Ях та ін.). Визначено ряд організаційно-управлінських проблем, які виникають у процесі функціонування освітніх округів (Т. Бабко, М. Віднічук, О. Григор’єва, В. Громовий, О. Косигіна, О. Тишкевич, І. Шарапа та ін.). Однак, серед цих досліджень відсутні розробки, які стосуються психологічних основ діяльності освітніх округів як інноваційних організацій.

Щодо управління педагогічними працівниками в освітніх округах, то аналіз літератури дає підстави констатувати той факт, що дослідниками вивчалися лише окремі складові цього процесу. Вченими розглянуто науково-методичні аспекти професійного навчання педагогічних працівників в освітніх округах (М. Віднічук, Л. Кірішко, Н. Мельник, В. Стилик, А. Стельмах, Л. Юрчук та ін.), вивчено окремі питання особистісно-професійного зростання педагогічних працівників в освітніх округах (М. Кішман, В. Крупник, Н. Мельник, О. Половенко, А. Постельняк та ін.). Однак, організаційно-психологічні чинники та умови, які впливають на успішність управління педагогічними працівниками в освітніх округах як інноваційними організаціями не виступали раніше предметом дослідження.

Аналіз літератури свідчить про те, що одним з організаційно-психологічних чинників успішності управління може виступати психологічна готовність керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах. У наявних на сьогодні розробках розкрито такі аспекти цієї проблеми: формування психологічної готовності керівників до управління освітніми організаціями в цілому (Л. Карамушка, І. Сингаївська, В. Івкін, М. Фадєєва, О. Вороненко, Д. Прасол, О. Цимбал, Ж. Серкіс та ін.); розвиток психологічної готовності керівників освітніх організацій до певного напряму управлінської діяльності (О. Бондарчук, О. Брюховецька, Г. Данченко, Ю. Манилюк, І. Овдієнко, В. Сич, О. Тополенко, Я. Шкурко та ін.); формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до подолання психологічних труднощів, які виникають в процесі педагогічної взаємодії (Т. Дзюба, А. Москальова та ін.). Разом з тим лише незначна кількість вчених досліджувала психологічні особливості управлінської діяльності керівників освітніх організацій у процесі реалізації основних напрямків роботи з педагогічними працівниками. Так, зокрема, Г. Беженар досліджував професійну компетентність керівника навчального закладу з метою створення сприятливих умов для діяльності педагогічних працівників, М. Байрамуков аналізував психологічні проблеми організаційної діяльності керівника школи з поліетнічним педагогічним колективом. Однак, у вітчизняній психології залишається недослідженим питання щодо змісту, структури, показників психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, а також не розкрито вплив на її формування організаційно-психологічних чинників.

Отже, можна зробити висновок, що психологічні аспекти управління педагогічними працівниками в освітніх округах та проблема психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками в освітніх округах

3

розроблені недостатньо. Відтак, потреба у розробленні системного, методологічно виваженого організаційно-психологічного підходу до вивчення цієї проблеми зумовила вибір теми дисертаційного дослідження «Психологія управління педагогічними працівниками в освітніх округах».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексних науково-дослідних тем лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України: «Психологічні засади забезпечення організаційного розвитку» (державний реєстраційний номер 0108U000292, 2008–2012 рр.); «Психологічні детермінанти розвитку організаційної культури» (державний реєстраційний номер 0113U002096, 2013–2015 рр.); «Психологічні технології підготовки освітнього персоналу до розвитку організаційної культури в умовах соціальної напруженості» (державний реєстраційний номер 0116U004811, 2017–2018 рр.).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (протокол № 5 від 30.05.2011 р.) й узгоджено рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень у галузі педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 6 від 14.06.2011 р.).

Об’єкт дослідження – психологічні особливості управління педагогічними працівниками в освітніх округах як інноваційних організаціях.

Предмет дослідження – психологічна готовність керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах як інноваційних організаціях.

Мета дослідження – теоретико-експериментальне вивчення психологічних аспектів управління педагогічними працівниками в освітніх округах та психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах (її зміст, компоненти, рівні, типи, організаційно-психологічних чинники та умови формування).

Основні гіпотези дослідження: 1) освітні округи являють собою інноваційні організації, які складаються з

добровільно об’єднаних на певній території організацій різних типів і форм власності, та забезпечують створення організаційного освітньо-розвивального середовища, реалізацію організаційно-психологічних умов для розвитку індивідуальних можливостей учнів, особистісно-професійного зростання педагогічних працівників та партнерської взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу (учнів, педагогічних працівників, керівників освітнього округу, батьків, громадськості);

2) психологічна готовність керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками є комплексним феноменом, що впливає на ефективність управління педагогічними працівниками в освітніх округах як інноваційних організаціях та включає в себе: а) структурні компоненти психологічної готовності та їх показники сформованості (мотиваційний – мотиваційна зрілість, когнітивний – професійна обізнаність, операційно-діяльнісний – професійно-управлінський досвід, особистісний – особистісно-професійне самовизначення); б) рівні розвитку психологічної готовності («базовий», «ситуативно-стратегічний», «персоналізований»);

4

3) існує зв’язок між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та організаційно-психологічними чинниками, пов’язаними з: а) діяльністю закладу освіти (психологічними: організаційний розвиток, організаційна культура, соціально-психологічний клімат; організаційно-функціональними: тип закладу освіти за специфікою функціонування, місце розташування закладу освіти, тип закладу освіти залежно від кількості учнів); б) діяльністю керівника закладу освіти (психологічними: управлінське спілкування, стиль керівництва; організаційно-професійними: посада, професійна освіта, стаж діяльності; соціально-демографічними: стать та вік);

4) організаційно-психологічними умовами формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах є розробка системи психологічної підготовки керівників закладів освіти в умовах післядипломної педагогічної освіти та в межах діяльності конкретних освітніх округів.

Відповідно до мети і гіпотез були поставлені такі завдання дослідження: 1. Здійснити психологічний аналіз освітніх округів як інноваційних

організацій та розкрити психологічні особливості управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

2. Розробити та обґрунтувати модель психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

3. Дослідити рівень сформованості основних компонентів та загального показника психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

4. Виокремити типи психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та дослідити їх зв’язок з організаційно-психологічними чинниками.

5. Розробити та експериментально перевірити організаційно-психологічні умови формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах в рамках післядипломної педагогічної освіти.

6. Визначити та експериментально перевірити організаційно-психологічні умови формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах в межах діяльності конкретних освітніх округів.

Концепція дослідження. Перша група положень авторської концепції стосується змісту, структури та особливостей освітніх округів як інноваційних організацій, діяльність яких спрямована на: а) забезпечення повноти і якості освітніх послуг, які відповідають європейським та національним стандартам освіти, враховуючи всі потенційні ресурси (соціальні, інтелектуальні, особистісні, технологічні, інформаційні, матеріально-технічні та ін.); б) створення умов для розвитку індивідуальних можливостей учнів, особистісно-професійного зростання педагогічних працівників та партнерської взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу (учнів, педагогічних працівників, керівників освітнього округу, батьків, громадськості). Окрім того, розкрито психологічні аспекти управління

5

педагогічними працівниками в освітніх округах як важливого напрямку управління, що передбачає створення команди професіоналів, з урахуванням специфіки їх діяльності та професійних можливостей, забезпечення сприятливих умов для особистісно-професійного зростання та самореалізації професійних інтересів педагогічних працівників.

Друга група положень концепції обґрунтовує структурну модель психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, складовими якої є: а) основні компоненти психологічної готовності та показники їхньої сформованості (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, особистісний); б) рівні розвитку психологічної готовності («базовий», «ситуативно-стратегічний», «персоналізований»); в) організаційно-психологічні чинники (пов’язані з діяльністю закладу освіти та діяльністю керівника закладу освіти); г) організаційно-психологічні умови формування психологічної готовності (в рамках післядипломної педагогічної освіти та в межах діяльності конкретних освітніх округів).

Третя група положень концепції визначає типи психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах («нормативний», «стратегічний», «адаптивний», «партнерський») та розкриває зв’язок між ними та організаційно-психологічними чинниками, які пов’язані з: а) діяльністю закладу освіти (психологічними: організаційний розвиток, організаційна культура, соціально-психологічний клімат; організаційно-функціональними: тип закладу освіти за специфікою функціонування, місце розташування закладу освіти, тип закладу освіти залежно від кількості учнів); б) діяльністю керівника закладу освіти (психологічними: управлінське спілкування, стиль керівництва; організаційно-професійними: посада, професійна освіта, стаж діяльності; соціально-демографічними: стать та вік).

Четверта група положень концепції констатує, що успішне формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах відбувається в результаті впровадження спеціальних організаційно-психологічних умов, які спрямовані: а) розробку системи психологічної підготовки керівників закладів освіти в умовах післядипломної педагогічної освіти та в межах діяльності конкретних освітніх округів; б) впровадження інноваційних форм та методів роботи, що передбачали підготовку творчих проектів та організацію науково-освітніх виставок; в) оволодіння керівниками закладів освіти знаннями, уміннями, досвідом для здійснення ефективного управління педагогічними працівниками в освітніх округах; г) розвиток у керівників закладів освіти певних професійних потреб, професійних мотивів, особистісних характеристик, що впливають на процес здійснення управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

Методологічну та теоретичну базу дослідження складають загальні принципи психологічної науки (активності, детермінізму, відображення, єдності свідомості та діяльності, розвитку, системно-структурного підходу та ін.).

В основу дослідження покладено концепцію психологічного забезпечення управління освітніми організаціями (Л. Карамушка), принципи аналізу діяльності

6

сучасних організацій (аналіз організацій як відкритих систем, ситуаційний аналіз діяльності організацій, принцип гуманізації управління та ін.).

Основоположне значення для дослідження освітніх округів як інноваційних організацій мають роботи, в яких визначаються психологічні особливості організацій (М. Альберт, В. Василенко, В. Гунін, Р. Дафт, Л. Джуєль, А. Занковський, Г. Ісмагілова, Н. Кельчевська, Є. Кихлер, С. Мальцева, М. Мескон, О. Рогова, А. Урбанович, Р. Фатфутдинов, Ф. Хедоурі, І. Цимбалюк, В. Шматко, А. Шорти, Г. Щемерова та ін.) та розкривається зміст і специфіка діяльності освітніх округів (Л. Білоконська, А. Бура, В. Джалілова, Н. Криволапчук, П. Кульпін, В. Курець, Н. Макеєва, Н. Мельник, В. Новікова, І. Осадчий, Л. Римар, Л. Юрчук та ін.).

Важливі орієнтири для визначення психологічних аспектів управління педагогічними працівниками в освітніх округах як інноваційних організаціях містяться в роботах, що розкривають психологічні особливості управління персоналом в організації (Б. Адамс, М. Армстронг, Т. Базаров, Р. Бейрон, Дж. Гринберг, О. Єгоршин, О. Кокун, Г. Ложкін, М. Мурашко, Л. Орбан-Лембрик, В. Співак, В. Савченко, Л. Столяренко, М. Ткалич, Л. Туріщева та ін.) та відображають специфіку управління педагогічними працівниками в закладах освіти (В. Зливков, Л. Кірішко, М. Кішман, В. Крупник, О. Половенко, А. Постельняк, В. Стилик, А. Стельмах, В. Турбан та ін.).

Основою для визначення моделі психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах стали дослідження, присвячені основним підходам щодо психологічної готовності керівників до професійної діяльності (О. Бондарчук, Г. Балл, І. Ващенко, А. Дерка, О. Замлинська, Л. Карамушка, Я. Катюк, С. Максименко, С. Марков, В. Моляко, І. Сняданко, Т. Сорочан, Є. Топузов, Ю. Швалб та ін.).

Суттєве значення для вивчення організаційно-психологічних умов формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах у процесі післядипломної педагогічної освіти мають дослідження, що розкривають зміст та форми активного соціально-психологічного навчання (А. Грись, Н. Євдокимова, А. Коваленко, Л. Карамушка, О. Креденцер, О. Легун, В. Семиченко, І. Сингаївська, М. Смульсон, К. Терещенко, В. Третьяченко, Л. Туз, Н. Чепелєва, Т. Яценко та ін.). Визначення організаційно-психологічних умов формування психологічної готовності керівників закладів освіти в межах діяльності конкретних освітніх округів базується на роботах, в яких розкрито принципи та механізми соціально-психологічного тренінгу (О. Алексеєва, Г. Бакирова, І. Вачков, О. Главник, О. Горбушина, О. Євтихов, О. Іванова, К. Мілютіна, Л. Мороз, В. Пузиков, С. Стаут, К. Торн та ін.), а також з урахуванням сутності технологічного підходу до психологічної підготовки керівників, розробленого в лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (Л. Карамушка).

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в чотири етапи впродовж 2011–2018 рр.

На першому етапі (2011–2012 рр.) здійснено теоретико-методологічний аналіз змісту, структури та особливостей функціонування освітніх округів як інноваційних

7

організацій; розкрито психологічні аспекти управління педагогічними працівниками в освітніх округах; розроблено модель психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

На другому етапі (2013–2014 рр.) проведено констатувальний етап дослідження. Здійснено добір, розробку і апробацію психодіагностичного інструментарію. Проведено емпіричне дослідження, спрямоване на: визначення ступеню значущості для керівників закладів освіти процесу управління педагогічними працівниками в освітніх округах; встановлення рівня сформованості основних компонентів і загального показника психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах; дослідження зв’язку між типами психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та організаційно-психологічними чинниками.

На третьому етапі (2015–2016 рр.) проведено формувальний етап дослідження, спрямований на визначення та експериментальну перевірку ефективності організаційно-психологічних умов формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах в умовах післядипломної педагогічної освіти та в межах діяльності конкретних освітніх округів.

На четвертому етапі (2017–2018 рр.) узагальнено результати дослідження, представлено їх якісну інтерпретацію, підготовлено та оформлено текст дисертації.

Методи дослідження. Для перевірки гіпотези та розв’язання поставлених завдань застосовано теоретичні, емпіричні, статистичні методи дослідження.

Теоретичні методи передбачали впорядкування та систематизацію знань про освітні округи як інноваційні організації, психологічні аспекти управління педагогічними працівниками в освітніх округах, специфіку психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах в умовах післядипломної педагогічної освіти та в межах діяльності конкретних освітніх округів; узагальнення теоретико-методологічних підходів до проблеми; розробку та обґрунтування теоретичної моделі дослідження.

Емпіричні методи використовувалися в процесі проведення констатувального етапу дослідження і включали методи психологічної діагностики (тестування, опитування, експеримент).

Для визначення ступеню значущості для керівників закладів освіти роботи з педагогічними працівниками в процесі здійснення управління освітніми округами розроблено авторську анкету «Психолого-організаційні особливості управління педагогічними працівниками в освітніх округах».

Для дослідження рівня сформованості окремих компонентів та загального показника психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах було використано такі методики: а) мотиваційного компоненту – методики «Діагностика привабливості праці» (В. Снеткова), «Структура мотивації» (В. Горбачевського); б) когнітивного компоненту – авторські анкети «Особливості управління освітніми округами», «Особливості управління педагогічними працівниками в освітніх округах»; в) операційно-діяльнісного компоненту – авторські методики аналізу управлінських

8

ситуацій «Особливості управління освітніми округами», «Особливості управління педагогічними працівниками в освітніх округах»; г) особистісного компоненту – опитувальники «Експрес-оцінка ефективності діяльності керівником», «Експрес-оцінка управлінського потенціалу керівника», «Визначення рівня лідерського потенціалу», «Експрес-діагностика організаційних здібностей».

Для вивчення організаційно-психологічних чинників формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах було підібрано ряд методик: а) психологічних чинників, що стосуються діяльності закладу освіти, – методики «Як розвивається Ваша організація?» В. Зигерта, Л. Ланга (модифікація Л. Карамушки), «Інструмент оцінки організаційної культури» К. Камерона, Р. Куїнна, «Діагностика ділового, творчого та морального клімату в колективі»; б) чинників, пов’язаних з психологічними характеристиками керівника закладу освіти, – методики «Вивчення здібностей до самоуправління у спілкуванні», «Визначення стилю управління персоналом» (адаптований варіант експертної методики В. Захарова); в) організаційно-функціональних (тип закладу освіти за специфікою функціонування, місце розташування, тип закладу освіти в залежності від кількості учнів), організаційно-професійних (посада, професійна освіта, стаж діяльності) та соціально-демографічних (стать та вік) чинників – авторська анкета-«паспортичка».

На етапі формувального експерименту використовувалися методи активного соціально-психологічного навчання: групова дискусія, «мозковий штурм», робота в парах, робота в малих групах, виконання індивідуальних завдань, виконання творчих завдань, аналіз управлінських ситуацій та ін.

Статистичні методи. Математична обробка даних і оцінка їх надійності проводилася за допомогою статистичних та інтерпретаційних методів: описової статистики; кореляційного, факторного, кластерного аналізів та ін. Статистична обробка даних і презентація результатів здійснювалася за допомогою комп’ютерного пакету статистичної програми SPSS версія 13.0.

Експериментальною базою дослідження виступили інститути післядипломної педагогічної освіти різних регіонів України та освітні округи Сумської області. Загальний обсяг вибірки, яка складалася з керівників закладів освіти та викладачів інститутів післядипломної педагогічної освіти, становив 1718 респондентів. На констатувальному етапі у дослідженні взяли участь 1226 респондентів, у формувальному експерименті – 492 респонденти.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалася методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дисертаційного дослідження; експериментальною перевіркою гіпотез; репрезентативністю вибірки; кількісним та якісним аналізом отриманих результатів; статистичною оцінкою експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації: – уперше: визначено зміст, структуру та специфіку функціонування освітніх

округів як інноваційних організацій; розкрито психологічні аспекти управління педагогічними працівниками в освітніх округах; побудовано модель психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах; підібрано та розроблено інструментарій для дослідження рівня

9

сформованості окремих компонентів та загального показника психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та організаційно-психологічних чинників їх сформованості; проаналізовано рівні сформованості психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками в освітніх округах; визначено типи психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та встановлено зв’язок між ними та організаційно-психологічними чинниками; розроблено та експериментально перевірено організаційно-психологічні умови формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

– поглиблено та розширено: уявлення про особливості створення та функціонування освітніх округів; уявлення про специфіку управління педагогічними працівниками в закладах освіти;

– подальшого розвитку набули: організаційні форми та методи формування психологічної готовності керівників до управління закладами освіти.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає, насамперед, в тому, що здійснено цілісний аналіз особливостей функціонування освітніх округів як інноваційних організацій; обґрунтовано сутність інноваційного підходу до управління педагогічними працівниками в освітніх округах; виокремлено компоненти, типи та організаційно-психологічні чинники психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах; визначено систему організаційно-психологічних умов формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

Практичне значення результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в умовах післядипломної педагогічної освіти на курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів закладів освіти та практичних психологів, під час навчання студентів у магістратурі за спеціальностями 073 Менеджмент та 053 Психологія (при розробці програм навчальних дисциплін «Організаційна психологія», «Психологія управління», «Інноваційні технології в управлінні освітою»). Результати дослідження також можуть бути корисними в діяльності психологічних служб об’єднаних територіальних громад та освітніх округів.

Результати дослідження знайшли своє відображення в авторських навчально-методичних посібниках «Техніка управлінської діяльності» (рекомендований МОН України, лист № 1/11-11316 від 11.07.2013 р.) та «Управління педагогічними працівниками в освітніх округах: психолого-організаційні аспекти» (схвалений до використання Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України, лист № 21.1/12-Г-299 від 27.06.2017).

Особистий внесок автора. Розроблені автором наукові положення та одержані дані є самостійним внеском у вивчення проблеми психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах. У чотирьох наукових статтях, написаних у співавторстві, доробок здобувача становить 50 %. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.

10

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджувалися в інститутах післядипломної педагогічної освіти різних регіонів України: Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 716/02-13 від 07.11.2017 р.), Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 369 від 22.11.2017 р.), Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 459 від 20.11.2017 р.), Комунальному закладі Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (довідка № 686 від 04.10.2017 р.), Комунальному закладі «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради (довідка № 01-719 від 16.11.2017 р.), КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради (довідка № 01-23/1282 від 08.12.2017 р.), Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського (довідка № 191/1 від 06.11.2017 р.), Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01-16/1452 від 20.12.2017 р.), Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 1014/1 від 29.11.2017 р.).

Результати дослідження також впроваджувалися в опорних закладів освітніх округів Сумської області: Боромлянського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області (довідка № 01-21/329 від 12.12.2017 р.), Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А. М. Діхтяренка Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області (довідка № 553 від 19.12.2017 р.), Верхньосироватської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області (довідка № 27 від 17.01.2018 р.), Миколаївської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області (довідка № 437 від 23.12.2017 р.), Недригайлівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Недригайлівської селищної ради Сумської області (довідка № 382 від 20.12.2017 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження обговорювалися на засіданнях лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології Г.С. Костюка НАПН України (2011–2018 рр.).

Положення дисертації також доповідалися автором у виступах на наукових заходах в Україні: Всеукраїнських конгресах з організаційної та економічної психології «Актуальні проблеми розвитку організаційної та економічної психології в Україні» (Кам’янець-Подільський, 2011, 2015); науково-практичних конференціях: «Психолого-педагогічні проблеми розвитку особистості в сучасних соціокультурних умовах» (Вінниця, 2011); «Інноваційні технології у професійному розвитку педагогічних працівників та керівників закладів освіти» (Біла Церква, 2012); «Психолого-педагогічні засади діяльності вчителя: історія, теорія, практика» (Херсон, 2012); «Управління післядипломною освітою: реалії, тенденції, перспективи» (Херсон, 2013); «Психолого-педагогічний супровід фахової підготовки та підвищення кваліфікації особистості в умовах трансформації освіти» (Київ, 2013, 2014); «Організаційна та економічна психологія в Україні: сучасні проблеми та перспективи розвитку» (Київ, 2014); «Технології роботи психолога в

11

організації» (Запоріжжя, 2015); «Психологічна просвіта у сучасному суспільстві: методологія, досвід, перспективи» (Суми, 2015); «Трансформація управління вітчизняною освітою на принципах освітнього менеджменту» (Дніпропетровськ, 2016); «Професійний розвиток та управління людськими ресурсами в системі післядипломної педагогічної освіти в контексті трансформації освіти України» (Київ, 2016); «Підготовка менеджерів освітньої галузі в умовах децентралізації управлінських структур: світовий досвід» (Херсон, 2016); «Науково-методичні засади професійного розвитку фахівця у системі неперервної освіти» (Запоріжжя, 2016); «Організаційна та економічна психологія в Україні: сприяння регіональному розвитку» (Харків, 2017).

Окрім того, концептуальні положення дисертації та результати емпіричних досліджень також були представлені автором за кордоном: III International scientific and practical conference «Prospects and possibilities of psychology, business and social work in modern Europe» (Riga, 2012); 3 rd Polish-Ukrainian Workshop «Innovative Trends in the Development of Work and Organizational Psychology in Poland and Ukraine» (Katowice, 2012); 1st International scientific conference «Science progress in European countries: new concepts and modern solutions» (Stuttgart, 2013); «Актуальные проблемы теоретической и прикладной психологии» (Ереван, 2013); ІІІ international scientific conference «Professionalizing of a personality at educational institutes and practical activities: theoretical and practical problems of sociology, labor psychology and professional education» (Prague, 2014).

З метою апробації основних ідей та результатів дисертаційного дослідження на базі Комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти автором було ініційовано та організовано проведення науково-практичних конференцій: «Професійне вдосконалення керівників опорних шкіл в умовах децентралізації освіти» (Суми, 2016) та «Інноваційні технології в роботі практичного психолога» (Суми, 2017, 2018), за результатами яких було видано збірники наукових праць. Окрім того, науково-методичні розробки з проблематики дисертаційного дослідження було представлено автором на Дев’ятій міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2018» (золота медаль у тематичній номінації «Конструктивна взаємодія органів державної влади та управління, закладів післядипломної освіти з об’єднаними територіальним громадами у створенні системи якісної освіти» (Київ, 2018), Дев’ятій міжнародній виставці «Інноватика в сучасній освіті» (золота медаль у тематичній номінації «Упровадження інноваційних моделей професійного розвитку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників у системі післядипломної освіти») (Київ, 2018).

Кандидатську дисертацію на тему «Формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління атестацією педагогічних працівників» було захищено у 2007 році, спеціальність 19.00.10 – організаційна психологія; економічна психологія. Положення та висновки кандидатської дисертації в докторській дисертації не використовувались.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження представлено у 65 друкованих працях автора: в 1 одноосібній монографії; у 36 статтях, з яких 26 статей – у наукових фахових виданнях, затвердженого МОН України (24 одноосібних); 10 статей у наукових періодичних виданнях інших держав та

12

виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних (8 одноосібних). Також результати дослідження представлено в роботах апробаційного характеру: 6 матеріалах зарубіжних конференцій, 17 опублікованих тез виступів на вітчизняних конференціях та конгресах. Крім того, опубліковано ряд праць, які додатково відображають наукові результати дисертації: 2 навчально-методичних посібника, 3 методичних рекомендацій.

Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, 6 розділів, загальних висновків, додатків, а також списку використаних джерел, що нараховує 538 найменувань, з них 16 – іноземною мовою. Загальний обсяг дисертації становить 475 сторінок, основний зміст викладено на 411 сторінках. Робота містить 44 таблиці (на 23 сторінках), 25 рисунках (на 10 сторінках), 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження та висвітлено сучасний стан її вивчення, визначено об’єкт, предмет та мету дослідження, сформульовано гіпотезу, вказано основні завдання роботи, розкрито теоретико-методологічні засади, описано методи та етапи дослідження, показано наукову новизну і практичне значення роботи, наведено дані про апробацію, основні публікації автора та структуру дисертації.

Перший розділ – «Психологічні особливості управління педагогічними працівниками в освітніх округах як інноваційних організаціях» – присвячено визначенню теоретико-методологічних основ дослідження управління педагогічними працівниками в освітніх округах. Проаналізовано основні підходи до розкриття змісту, структури та специфіки функціонування освітніх округів як інноваційних організацій. Визначено психологічні особливості управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

На основі аналізу літератури виокремлено основні підходи щодо розуміння сутності освітніх округів як: одного з можливих напрямів в освітній мережі для створення умов щодо модернізації освіти та покращення якості освітніх послуг (А. Бура, В. Джалілова, Н. Криволапчук, П. Кульпін, В. Курець, Н. Макеєва, Н. Мельник, Л. Римар та ін.); цілісної системи, що дає можливість забезпечити міжнародний (європейський) рівень якості освіти та конструктивну взаємодію всіх суб’єктів освітнього процесу (Т. Бабко, Л. Білоконська, В. Громовий, О. Косигіна, В. Новікова, Н. Мельник, І. Осадчий, Л. Пасечнікова, Л. Юрчук та ін.); інноваційної структури для забезпечення рівного доступу до якісної освіти та розвитку всіх суб’єктів освітнього процесу (О. Кравчук, О. Макаренко, В. Мелешко, Є. Сидорова, Ю. Соловйов, Е. Соф’янц та ін.).

З урахуванням законодавчих документів (Положення про освітній округ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 777 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 79)), результатів вивчення наукової літератури та теоретичного аналізу проблеми, освітній округ визначено нами як інноваційну організацію, що складається з добровільно об’єднаних на певній території організацій (різних типів і форм власності) і виступає дієвим механізмом надання якісних освітніх послуг,

13

забезпечуючи умови для вибору й реалізації індивідуальної освітньої траєкторії розвитку кожного учня та створюючи комфортне середовище для самовизначення, самовдосконалення всіх суб’єктів освітнього процесу.

Автором виділено два підходи до вивчення проблеми освітніх округів: управлінсько-педагогічний та організаційно-психологічний. Управлінсько-педагогічний підхід передбачає вивчення освітніх округів як нових освітніх мереж, метою яких є покращення надання освітніх послуг з урахуванням територіального розподілу та оптимальним використанням матеріально-технічних, фінансових та кадрових ресурсів. Організаційно-психологічний підхід спрямовано на розробку структурно-функціональної моделі освітніх округів як інноваційних організацій для створення організаційного освітньо-розвивального середовища, забезпечення організаційно-психологічних умов для розвитку учнів, педагогічних працівників та партнерської взаємодії між всіма суб’єктами освітнього процесу. Аналіз літератури свідчить про те, що більшість науковців у своїх працях розкривають різні аспекти діяльності освітніх округів переважно в межах управлінсько-педагогічного підходу (А. Бура, М. Віднічук, В. Громовий, Г. Зелінська, О. Косигіна, О. Кравчук, П. Кульпін, В. Курець, Н. Макеєва, В. Мелешко, Н. Мельник, В. Новікова, І. Осадчий, Л. Пилипенко, В. Проскун, Ю. Соловйов, А. Стельма, І. Шарапа, Л. Юрчук, Т. Ях та ін.). Наголошено, що дисертаційне дослідження виконано в рамках організаційно-психологічного підходу, який передбачає аналіз освітніх округів з урахування діяльності та психологічних закономірностей розвитку сучасних організацій.

Вказано на те, що одним з важливих аспектів вивчення освітніх округів як інноваційних організацій є аналіз їх структури. Спираючись на законодавчі документи та враховуючи результати наукових досліджень, присвячених психологічним особливостям діяльності організацій (М. Альберт, О. Бондарчук, І. Ващенко, В. Гунін, Р. Дафт, Л. Джуєль, В. Івкін, Е. Жариков, А. Занковський, Г. Ісмагілова, Л. Карамушка, Н. Кельчевська, Є. Кихлер О. Креденцер, С. Мальцева, М. Мескон, В. Розанова, А. Урбанович, Р. Фатфутдинов, Ф. Хедоурі, Г. Щемерова, В. Шматко, А. Шорти та ін.), визначено структуру освітніх округів як інноваційних організацій. До неї входять такі компоненти: мета діяльності освітніх округів, суб’єкти освітніх округів, персонал освітніх округів, технології забезпечення діяльності освітніх округів (рис. 1).

Обґрунтовано, що мета діяльності освітніх округів як інноваційних організацій має включати такі гармонійно поєднані складові: а) забезпечення повноти і якості освітніх послуг, які відповідають європейським та національним стандартам освіти, враховуючи всі потенційні ресурси (соціальні, інтелектуальні, особистісні, технологічні, інформаційні, матеріально-технічні та ін.); б) створення умов для розвитку індивідуальних можливостей учнів, особистісно-професійного зростання педагогічних працівників та партнерської взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу (учнів, педагогічних працівників, керівників освітнього округу, батьків, громадськості).

Зазначено, що до основних суб’єктів освітніх округів як інноваційних організацій віднесено такі: опорний заклад; філії опорного закладу; інші суб’єкти освітніх округів (заклади культури, фізичної культури і спорту тощо).

14

Мета діяльності освітніх округів Забезпечення повноти і якості освітніх послуг, які відповідають європейським та національним стандартам освіти, враховуючи всі потенційні ресурси (соціальні, особистісні, інформаційні, матеріально-технічні, технічні та ін.)

Створення умов для розвитку індивідуальних можливостей учнів, особистісно-професійного зростання педагогічних працівників та партнерської взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу (учнів, педагогічних працівників, керівників освітнього округу, батьків, громадськості).

Рис. 1. Структура освітніх округів як інноваційних організацій Персонал освітніх округів як інноваційних організацій складається з таких

категорій: а) керівників освітніх округів (керівництво опорним закладом (директор та його заступники), керівництво філією опорного закладу (завідувач філією та його заступники), керівництво суб’єктів освітнього округу); б) педагогічних працівників; в) персоналу інших суб’єктів освітніх округів. Окрім того, для успішної взаємодії всіх суб’єктів освітніх округів з керівництва округу створюється рада округу та призначається координатор округу.

Обов’язковим компонентом структури освітніх округів як інноваційних організацій є технології забезпечення діяльності освітніх округів. До них входять такі технології: а) управлінсько-організаційні (спрямовані на забезпечення навчально-методичних та матеріально-технічних умов для освітньо-розвивального середовища; впровадження інноваційних форм та методів управління й освітнього процесу; оновлення змісту та форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо); б) освітньо-розвивальні (зорієнтовані на створення єдиного освітньо-розвивального середовища; забезпечення наступності допрофільного навчання й професійної освіти, гнучкість та варіативність системи освіти; розробку індивідуальної траєкторії розвитку учнів тощо); в) інформаційні (орієнтовані на створення умов для впровадження Інтернет-комунікаційних і цифрових технологій; здійснення моніторингу якості надання освітніх послуг тощо); г) психологічні (спрямовані на забезпечення умов для прийняття ефективних колегіальних та індивідуальних рішень; здійснення соціально-психологічного супроводу та підтримки суб’єктів освітнього округу; реалізацію партнерської взаємодії між всіма суб’єктами освітнього процесу та іншими організаціями тощо).

На основі аналізу наукової літератури (Т. Бабко, М. Віднічук, О. Григор’єва, В. Громовий, О. Косигіна, Н. Мельник, В. Новікова, І. Осадчий, О. Тишкевич, І. Шарапа та ін.) встановлено, що у процесі створення та функціонування освітніх округів як інноваційних організацій можуть виникати ряд організаційно-управлінських проблем, які, на наш погляд, можна об’єднати в три блоки: а) проблеми, що стосуються

Суб’єкти освітніх округів:

- опорний заклад; - філії опорного закладу- інші суб’єкти освітніх округів.

Персонал освітніх округів: - керівники освітніх округів; - педагогічні працівники; - персонал інших суб’єктів освітніх округів; - рада округу, координатор округу.

Технології забезпечення діяльності освітніх округів:

- управлінсько-організаційні;- освітньо-розвивальні; - інформаційні; - психологічні.

15

управління освітніми округами в цілому; б) проблеми, які відображають специфіку управління педагогічними працівниками в освітніх округах; в) проблеми, пов’язані з якісною організацією освітнього процесу в освітніх округах. Окрему групу, на нашу думку, складають проблеми, що стосуються психологічної готовності керівників закладів освіти як до управління освітніми округами в цілому, так і до налагодження конструктивної взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу.

Наголошено, що діяльність освітніх округів як інноваційних організацій є складною системою, успішне функціонування якої має забезпечуватися комплексним управлінням. На основі аналізу результатів наукових досліджень, присвячених питанню управління освітніми округами (Т. Бабко, А. Бура, О. Григор’єва, В. Громовий, В. Джалілова, Г. Зелінська, О. Кравчук, Н. Криволапчук, П. Кульпін, В. Курець, Н. Макеєва, В. Мелешко, Н. Мельник, В. Новікова, І. Осадчий, В. Проскунін, Є. Сидорова, Ю. Соловйов, А. Стельмах, І. Шарапа, Л. Юрчук, Т. Ях та ін.), управління освітніми округами визначено як спеціальний вид діяльності, який забезпечує конструктивну взаємодію та ефективну співпрацю всіх суб’єктів освітнього процесу для надання якісних освітніх послуг у відповідності до специфіки освітнього середовища на певній території. Зроблено висновок про те, що управління освітніми округами сьогодні носить переважно організаційно-функціональний характер і спрямоване на: розробку структурно-функціональної моделі округу; створення системи державно-громадського управління; створення єдиного освітнього середовища; модернізацію навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення тощо. У свою чергу, організаційно-психологічні особливості конструктивної співпраці між усіма суб’єктами освітнього округу в процесі управління освітніми округами враховуються недостатньо.

Одним з важливих напрямів управління освітніми округами є управління педагогічними працівниками в даних об’єднаннях. Спираючись на роботи М. Віднічук, Л. Кірішко, М. Кішман, О. Косигіна, В. Крупник, Н. Мельник, О. Половенко, А. Постельняк, В. Стилик та ін., управління педагогічними працівниками в освітніх округах розкрито як важливий напрямок управління, що передбачає створення команди професіоналів, з урахуванням специфіки їх діяльності та професійних можливостей, забезпечення сприятливих умов для особистісно-професійного зростання та самореалізації професійних інтересів педагогічних працівників.

Автором виділено два основні підходи до управління педагогічними працівниками в освітніх округах: традиційний та інноваційний.

В рамках традиційного підходу управління педагогічними працівниками в освітніх округах здійснюється переважно з метою впровадження унормованої системи діяльності освітніх округів шляхом реалізації адміністративного стилю управління, спрямованого на виконання поставлених завдань. Такий підхід зорієнтований лише на збереження існуючої системи освіти, напрацьованого навчально-методичного матеріалу та матеріально-технічної бази.

Інноваційний підхід вирізняється тим, що управління педагогічними працівниками в освітніх округах спрямоване на реалізацію стратегії розвитку освітніх округів на основі державно-громадського управління, забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учнів (за рахунок створення умов для

16

особистісно-професійного вдосконалення підлеглих), запровадження інноваційних методів навчання та модернізації матеріально-технічної бази.

Другий розділ – «Особливості психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах» – присвячено розробці моделі психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах. Розкрито зміст і структуру психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, обґрунтовано систему організаційно-психологічних чинників та організаційно-психологічних умов її формування.

З врахуванням результатів наукових досліджень (Є. Бачинська, Г. Беженар, О. Бондарчук, В. Бочелюк, А. Горностаєв, Т. Дзюба, В. Івкін, Л. Карамушка, Т. Кравченко, І. Овдієнко, М. Москальов та ін.) розроблено модель психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах (рис. 2).

Рис. 2. Модель психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах

В основу моделі було покладено розуміння психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах як результат цілеспрямованої підготовки керівників в умовах післядипломної педагогічної освіти та в межах діяльності конкретних освітніх округів. Показано, що психологічна готовність керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах являє собою складне багатоаспектне особистісне

Компоненти психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах

Мотиваційний компонент

Когнітивний компонент

Операційно-діяльнісний компонент

Особистісний компонент

Мотиваційна зрілість

Професійна обізнаність

Професійно-управлінський досвід

Особистісно-професійне самовизначення

Показники сформованості психологічної готовності

Рівні розвитку «Базовий» «Ситуативно-стратегічний» «Персоналізований»

Організаційно-психологічні чинники, які впливають на формування психологічної готовності

Чинники, які стосуються діяльності Чинники, які стосуються діяльності закладу освіти керівника закладу освіти

Організаційно-психологічні умови формування психологічної готовності В умовах післядипломної педагогічної освіти В межах діяльності освітніх округів

Науково-дослідна лабораторія з організації роботи освітніх округів (створено на базі обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти)

17

утворення, що містить сукупність професійних потреб і мотивів, знань, умінь, управлінського досвіду, особистісних характеристик, які забезпечують успішну роботу з педагогічними працівниками.

Базуючись на роботах Т. Дзюби, В. Івкіна, Л. Карамушки, М. Москальова, В. Сича, О. Тополенко, В. Худякової, О. Філь та ін., визначено, що структура психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах включає чотири основні компоненти: мотиваційний (сукупність професійних потреб та професійних мотивів, які впливають на успішне здійснення процесу управління педагогічними працівниками); когнітивний (система знань, необхідних для здійснення ефективного управління педагогічними працівниками); операційно-діяльнісний (сукупність умінь та управлінського досвіду, що забезпечують успішну роботу з педагогічними працівниками); особистісний (сукупність важливих особистісних характеристик, які утворюють певний професійний потенціал керівника, що впливає на процес здійснення управління педагогічними працівниками).

Обґрунтовано, що сформованість психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах може мати три рівні: а) «базовий» (спрямований на реалізацію визначених завдань освітніх округів, на збереження нормативів системи освіти через встановлення та координацію чіткого виконання функціональних обов’язків педагогічними працівниками); б) «ситуативно-стратегічний» (спрямований на вирішення стратегічних завдань освітніх округів, з урахуванням всіх потенційних ресурсів освітнього середовища (соціальних, інтелектуальних, особистісних, технологічних, інформаційних, матеріально-технічних та ін.); в) «персоналізований» (спрямований на успішний розвиток освітніх округів, на формування команди професіоналів, створення умов для розширення індивідуальних можливостей, особистісно-професійного зростання та партнерської взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу: учнів, педагогічних працівників, керівників освітнього округу, батьків, громадськості).

Виходячи з аналізу наукової літератури (Л. Возняк, О. Данилюк, О. Калуцька, Т. Капустеринська, Л. Карамушка, М. Кириченко, Л. Коробченко, В. Нідзієва, Л. Пермінова, О. Половенко, А. Постельняк, Т. Рабченюк, Ж. Серкіс, І. Струкова, Ю. Толочкін, О. Тополенко, А. Шевченко та ін.), виокремлено дві групи організаційно-психологічних чинників, які впливають на формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах. Перша група чинників відображає діяльність закладу освіти: психологічні чинники (організаційний розвиток, організаційна культура, соціально-психологічний клімат); організаційно-функціональні чинники (тип закладу освіти за специфікою функціонування, місце розташування, тип закладу освіти залежно від кількості учнів). Друга група представляє чинники, пов’язані з діяльністю керівника закладу освіти: психологічні (управлінське спілкування, стиль керівництва), організаційно-професійні (посада, професійна освіта, стаж діяльності) та соціально-демографічні (стать та вік) чинники.

Встановлено, що організаційно-психологічні умови формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах реалізуються у двох основних напрямках: в умовах післядипломної

18

педагогічної освіти; в межах діяльності конкретних освітніх округів. Реалізація даних умов відбувається шляхом створення науково-дослідної лабораторії з організації роботи освітніх округів, діяльність якої спрямована на науково-методичний та організаційно-психологічний супровід всіх суб’єктів освітнього процесу для успішного функціонування освітнього округу в цілому та управління педагогічними працівниками зокрема. Дана лабораторія може бути створена в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Розроблені теоретико-методологічні засади управління педагогічними працівниками в освітніх округах як інноваційних організацій та психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах покладено в основу емпіричного дослідження.

У третьому розділі – «Емпіричне дослідження психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах» – викладено загальну стратегію (мета, завдання, підетапи) емпіричного дослідження психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах. Обґрунтовано доцільність використання методичного інструментарію. Представлено результати пошукового та основного етапів дослідження.

Перший (пошуковий) підетап емпіричного дослідження передбачав визначення ступеню значущості для керівників закладів освіти процесу управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

За результатами дослідження було встановлено, що керівники закладів освіти віддають перевагу традиційному підходу до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, а інноваційний підхід використовують лише з метою забезпечення окремих напрямків роботи з педагогічними працівниками, без врахування потреб, інтересів педагогічних працівників та їх особистісно-професійного зростання. Наприклад, було встановлено, що незначна частина опитаних керівників закладів освіти, здійснюючи управління освітнім округом, віддає перевагу складовим, пов’язаним з управлінням педагогічними працівниками (оцінка діяльності – 27,8 %, професійне навчання – 24,6 %, професійна адаптація – 9,5 %, підбір та відбір – 2,4 %, особистісно-професійне зростання – 0,8 %). Також встановлено, що лише невелика кількість опитаних вкладає в зміст поняття «управління педагогічними працівниками» конструктивну взаємодію з педагогічними працівниками (взаємодія, співпраця – 4,0 % та вплив на педагогічних працівників – 2,4 %). Визначено, що сутність психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах розкривається керівниками закладів освіти, насамперед, через якісне виконання посадових обов’язків та результативність діяльності (88,1 %).

Разом з тим встановлено, що для психологічної підготовки до управління педагогічними працівниками в освітніх округах значна кількість опитаних (від 31,0 % до 45,2 %) обирають інноваційні форми навчання (навчальні семінари, тренінгові заняття, консультації, ділові ігри, «круглі столи» та ін.).

Отже, результати пошукового етапу дослідження підтверджують той факт, що керівники закладів освіти під час управління педагогічними працівниками в освітніх

19

округах більшою мірою орієнтуються на традиційний підхід, при цьому усвідомлюють необхідність у професійному вдосконаленні, проявляють готовність до змін та до використання інноваційних форм навчання.

В процесі виконання другого (основного) підетапу емпіричного дослідження встановлено рівні сформованості основних компонентів та загального показника психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах. Результати показали, що за рівнем розвитку всіх компонентів психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах у керівників закладів освіти переважає «базовий» рівень її розвитку (від 42,5 % до 61,3 %), приблизно третина опитаних (від 29,3 % до 39,3 %) має «ситуативно-стратегічний» рівень, і лише незначній кількості респондентів притаманний «персоналізований» рівень (від 9,5 % до 19,4 %) (табл. 1).

Таблиця 1 Рівні сформованості компонентів та загальний показник психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними

працівниками в освітніх округах (у % від загальної кількості опитаних)

Рівні сформованості компонентів (в % від загальної кількості опитаних)

Компоненти психологічної готовності до управління

педагогічними працівниками в освітніх округах

«Базовий» «Ситуативно-стратегічний»

«Персоналізо-ваний»

Мотиваційний 42,5 38,2 19,4 Когнітивний 46,3 39,3 14,5 Операційно-діяльнісний 61,3 29,3 9,5 Особистісний 52,2 34,6 13,2

Загальний показник 50,6 35,3 14,1

Результати дослідження загального показника психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах свідчать, що половина досліджуваних керівників (50,6 %) має «базовий» рівень психологічної готовності. Такі керівники здійснюють управління педагогічними працівниками в освітніх округах переважно керуючись нормативно-правовими документами та чітким виконанням функціональних обов’язків. Третині опитаних керівників (35,3 %) властивий «ситуативно-стратегічний» рівень готовності. Дані керівники під час управління педагогічними працівниками в першу чергу узгоджують різні форми взаємодії з останніми для успішної реалізації стратегічних завдань освітнього округу. Лише 14,1 % опитаних керівників має «персоналізований» рівень психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах. Такі керівники у процесі управління педагогічними працівниками в освітніх округах надають перевагу врахуванню професійних можливостей та інтересів педагогічних працівників з метою розвитку даних об’єднань.

Таким чином, у результаті дослідження було виявлено ряд проблем щодо рівнів сформованості основних компонентів та загального показника психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

20

У четвертому розділі – «Типи психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та їх зв’язок з організаційно-психологічними чинниками» – визначено типи психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та встановлено зв’язок між ними й організаційно-психологічними чинниками.

Для визначення типів психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах використовувався факторний та кластерний аналіз. У результаті проведення факторного аналізу відповідей опитаних було виділено сім факторів, які охоплюють 55,1 % загальної дисперсії. На основі кластерного аналізу було виокремлено чотири типи психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

До першого типу – «Стратегічного» – відносяться керівники закладів освіти, яким властиві складові компонентів психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, що належать до факторів «Компетентність», «Конструктивність», «Співпраця», «Розвиток». Керівники, які належать до цього типу, вирізняються високим рівнем компетентності щодо впровадження інноваційних форм і методів управління педагогічними працівниками, у першу чергу, для успішного розвитку освітнього округу в цілому. Вони відображають готовність формувати команду однодумців та здатність створювати умови для розширення професійних можливостей і самореалізації професійних інтересів підлеглих.

До другого типу – «Нормативного» – входять керівники закладів освіти, яким властиві складові компонентів психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, що відносяться до фактору «Функціональність». Керівники цієї групи здійснюють управління педагогічними працівниками в освітніх округах в межах, насамперед, своїх функціональних обов’язків з чітким дотриманням вимог нормативних документів для своєчасного виконання визначених завдань освітнього округу. Такі керівники будують співпрацю з педагогічними працівниками з урахуванням розподілу визначених завдань відповідно до займаної підлеглими посади та взаємодіють з ними переважно через делегування повноважень з чітким дотриманням субординації.

Керівникам третього типу – «Партнерського» – властиві складові компонентів психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, що належать до факторів «Співпраця», «Організованість», «Гуманність». Керівники цієї групи здійснюють управління педагогічними працівниками, передусім, з метою створення умов для конструктивної взаємодії з підлеглими, забезпечуючи можливості для реалізації їх професійних інтересів, та демонструють готовність до ведення відкритого діалогу з педагогічними працівниками та співпраці з ними на основі партнерства і паритетності.

Четвертий тип – «Адаптивний» – представлений керівниками закладів освіти, яким властиві складові компонентів психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, що відносяться до факторів «Конструктивність», «Співпраця», «Гуманність». Керівники цієї групи здійснюють

21

управління педагогічними працівниками, в першу чергу, з метою налагодження спільної діяльності з педагогічними працівниками, враховуючи їх професійні можливості та інтереси, орієнтовані на послідовність у вирішенні стратегічних завдань освітнього округу і всебічне обговорення означених питань, переконуючи підлеглих прийняти їх обґрунтовану власну позицію та думку за рахунок набутого авторитету.

Аналіз кількісної вираженості різних типів керівників закладів освіти (рис. 3) дає підстави стверджувати, що 39,9 % респондентів належать до найменш ефективного «нормативного» типу психологічної готовності. Лише 22,6 % опитаних керівників закладів освіти мають найоптимальніший тип психологічної готовності – «стратегічний». Приблизно однакова кількість опитаних (16,8 % керівників з «адаптивним» та 20,6 % – з «партнерським» типом психологічної готовності) демонструють здатність до конструктивної взаємодії з педагогічними працівниками з метою успішної реалізації визначених завдань та ефективного функціонування освітнього округу в цілому.

Рис. 3. Типи психологічної готовності керівників закладів освіти до управління

педагогічними працівниками в освітніх округах Далі в процесі дослідження аналізувався зв’язок між типами психологічної

готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та організаційно-психологічними чинниками. Зазначимо, що ці чинники поділялися на дві групи: чинники, пов’язані з діяльністю закладу освіти; чинники, пов’язані з діяльністю керівника закладу освіти. Для цього використовувався метод спряжених таблиць (критерій χ2).

Результати дослідження показали, що існує зв’язок між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та психологічними чинниками, які стосуються діяльності закладу освіти (організаційний розвиток, організаційна культура, соціально-психологічний клімат).

Встановлено статистично значущі зв’язки (р≤0,001) між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та організаційним розвитком закладу освіти. Так, у керівників, які

22,60%

39,90%

20,60%

16,80%

"Стратегічний" "Нормативний" "Партнерський" "Адаптивний"

22

працюють в закладах освіти, для яких характерний «критичний» та «проблемний» рівні організаційного розвитку, переважає «нормативний» тип психологічної готовності (96,4 % і 60,1 % відповідно). У той час як, у керівників, що працюють в закладах освіти, для яких характерний «конструктивний» рівень організаційного розвитку, більш вираженим є «стратегічний» тип психологічної готовності (44,4 %).

Аналіз отриманих даних також виявив статистично значущі зв’язки (р≤0,001) між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками та організаційною культурою закладу освіти. Зазначимо, що згідно з наявними у літературі підходами (Л. Карамушка, А. Шевченко), «кланова» та «адхократична» організаційні культури відносяться до «прогресивних» типів організаційної культури, які орієнтовані на вирішення інноваційних завдань закладів освіти, у той час як «ринкова» та «ієрархічна» організаційні культури належать до її «консервативних» типів, які орієнтовані на вирішення більш традиційних завдань закладів освіти. У процесі дослідження встановлено, що у керівників, які працюють в закладах освіти, для яких характерна «кланова» організаційна культура, більш представленим є «партнерський» тип психологічної готовності (38,1 %). Водночас у керівників, що працюють в закладах освіти, для яких характерна «адхократична» організаційна культура, більш вираженим є «стратегічний» тип психологічної готовності (45,9 %). У керівників, що очолюють заклади освіти, для яких характерна «ринкова» та «ієрархічна» організаційні культури, більш представленим є «нормативний» тип психологічної готовності (40,6 % і 55,9 % респондентів відповідно).

Також встановлено статистичного значущі зв’язки (р≤0,001) між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками та соціально-психологічним кліматом в закладі освіти. Встановлено, що у керівників, які працюють в закладах освіти, для яких характерний «діловий» тип соціально-психологічного клімату, більш вираженим є «нормативний» тип психологічної готовності (45,5 %). Для керівників, що очолюють заклади освіти, для яких характерний «творчий» тип соціально-психологічного клімату, більш прийнятний «стратегічний» тип психологічної готовності (49,3 %). Водночас у керівників, що працюють в закладах освіти, для яких характерний «моральний» тип соціально-психологічного клімату, більш вираженим є «партнерський» тип психологічної готовності (46,9 %).

Таким чином встановлено, що високий рівень організаційного розвитку, відповідні типи організаційної культури та соціально-психологічного клімату можуть впливати на формування у керівників закладів освіти певних типів психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

Далі проаналізуємо зв’язок між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та організаційно-функціональними чинниками, які стосуються діяльності закладів освіти (місце розташування закладу освіти, тип закладу освіти за специфікою функціонування, тип закладу освіти в залежності від кількості учнів).

Результати дослідження показали наявність статистично значущих зв’язків (р≤0,001) між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до

23

управління педагогічними працівниками в освітніх округах та місцем розташування закладу освіти. Встановлено, що для керівників міських закладів освіти більш притаманний «стратегічний» тип психологічної готовності (48,9 %), а для керівників сільських закладів освіти більш прийнятний «нормативний» тип психологічної готовності (50,6 %).

Окрім того, констатовано, що існують статистично значущі зв’язки (р≤0,001) між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах і типами закладів освіти за специфікою функціонування. Так, у керівників спеціалізованих шкіл більш вираженим є «стратегічний» тип психологічної готовності (41,3 %), а у керівників спеціальних шкіл (для дітей з особливими освітніми потребами), керівників навчально-виховних комплексів та керівників загальноосвітніх шкіл більш вираженим є «нормативний» тип психологічної готовності (54,2 %, 52,8 % і 39,9 % респондентів відповідно).

Також за результатами дослідження було встановлено статистично значущі зв’язки (р≤0,01) між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах і типами закладів освіти залежно від кількості учнів. Встановлено, що для керівників, які очолюють заклади освіти, які за кількістю учнів є «звичайними» (повнокомплектними), більш вираженим є «стратегічний» тип психологічної готовності (36,9 %), водночас, як для керівників малокомплектних шкіл більш значущим є «нормативний» тип психологічної готовності (41,1 %).

Таким чином, можна зробити висновок, що такі організаційно-функціональні чинники, як місце розташування, тип закладу освіти (за специфікою функціонування і залежно від кількості учнів), впливають на формування у керівників закладів освіти певних типів психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

Далі у процесі дослідження було встановлено зв’язок між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та психологічними чинниками, які стосуються діяльності керівника закладів освіти (управлінське спілкування, стиль керівництва).

Встановлено статистично значущі зв’язки (р≤0,001) між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками та рівнями управлінського спілкування даних керівників. Так, у керівників закладів освіти з низьким рівнем управлінського спілкування переважає «нормативний» тип психологічної готовності (76,4 %), а у керівників закладів освіти з високим рівнем управлінського спілкування – «стратегічний» тип психологічної готовності (54,3 %). У той час, як у керівників закладів освіти з середнім рівнем управлінського спілкування більш вираженим є «адаптивний» тип психологічної готовності (40,9 %).

Також виявлено наявність статистично значущих зв’язків (р≤0,05) між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах і стилем управління персоналом. Так, було встановлено, що у керівників закладів освіти, які продемонстрували такий стиль управління персоналом, як «пасивне невтручання», більш вираженим

24

є «адаптивний» тип психологічної готовності (44,4 %). Однак, для керівників закладів освіти з «директивним» стилем управління персоналом більш притаманним є «нормативний» тип психологічної готовності (41,1 %), а для керівників закладів освіти, яким властивий «колегіальний» стиль управління персоналом, більш прийнятний «стратегічний» тип психологічної готовності (45,7 %).

Таким чином, можна стверджувати, що рівень управлінського спілкування та стиль управління персоналом впливають на формування у керівників закладів освіти певних типів психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

Далі проаналізуємо зв’язок між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та організаційно-функціональними й соціально-демографічними чинниками, які стосуються діяльності керівника закладу освіти.

За результатами дослідження було встановлено статистично значущі зв’язки (р≤0,05) між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та їх посадою в закладі освіти. Встановлено, що для керівників закладів освіти та їх заступників найбільш притаманним є «нормативний» тип психологічної готовності (39,8 % і 40,0 % відповідно). Однак, з урахуванням специфіки їх діяльності, у керівників закладів освіти більш вираженим є «стратегічний» тип психологічної готовності (25,6 %). Водночас, у заступників керівників більш представленим є «партнерський» (23,6 %) тип психологічної готовності.

Встановлено статистично значущі зв’язки (р≤0,01) між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та їх професійною освітою. Так, у керівників із загальнопедагогічною освітою більш вираженим є «нормативний» тип психологічної готовності (40,2 %), а у керівників з менеджерсько-управлінською освітою більш представленим є «стратегічний» тип психологічної готовності (39,6 %).

Також було виявлено наявність статистично значущих зв’язків (р≤0,001) між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах і стажем їхньої управлінської діяльності. Встановлено, що у керівників закладів освіти першої групи (до 5 років) більш вираженим є «нормативний» тип психологічної готовності (46,0 %), а у керівників закладів освіти четвертої групи (більше 15 років) більш представленим є «адаптивний» тип психологічної готовності (54,6 %). Водночас, для керівників закладів освіти другої (від 5 до 10 років) та третьої групи (від 10 до 15 років) більш прийнятним є «стратегічний» тип психологічної готовності (42,9 % і 41,9 % відповідно).

Аналіз отриманих результатів виявив статистично значущі зв’язки (р≤0,001) між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах і віком керівників. Встановлено, що у керівників першої вікової групи (до 30 років) переважає «нормативний» тип психологічної готовності (53,2 %), а у керівників закладів освіти четвертої вікової групи (понад 50 років) більш вираженим є «адаптивний» тип психологічної

25

готовності (49,9 %). Водночас, у керівників закладів освіти другої (від 30 до 40 років) та третьої вікових груп (від 40 до 50 років) більш вираженим є «стратегічний» тип психологічної готовності (36,1 % і 38,9 % відповідно).

Таким чином, можна зробити висновок, що такі організаційно-функціональні та соціально-демографічні чинники, як посада керівника в закладі освіти, стаж його управлінської діяльності та вік, впливають на формування у керівників закладів освіти певних типів психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

Зазначимо, що у процесі дослідження не встановлено статистично значущих зв’язків між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах і такими чинниками, як загальний стаж діяльності та стать керівників закладів освіти.

У цілому результати констатувального етапу дослідження показали недостатній рівень сформованості окремих компонентів та загального показника психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та їхній зв’язок з рядом організаційно-психологічних чинників. Це свідчить про необхідність розробки спеціальної психологічної підготовки керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, яка має здійснюватися з урахуванням впливу визначених організаційно-психологічних чинників.

Було визначено, що така підготовка передбачає впровадження спеціальних організаційно-психологічних умов для формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, до яких віднесено: а) розробка системи психологічної підготовки керівників закладів освіти в умовах післядипломної педагогічної освіти та в межах діяльності конкретних освітніх округів, яка координується науково-дослідною лабораторією з організації роботи освітніх округів; б) впровадження спеціального навчального спецкурсу на курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів та проведення тренінгу в освітніх округах, з врахуванням її специфіки діяльності; в) впровадження інноваційних форм та методів роботи, як в навчальному процесі, так і під час розробки соціально зорієнтованих освітніх проектів, спрямованих на створення мережевих спільнот педагогічних працівників освітніх округів з метою задоволення актуальних потреб в діяльності освітніх округів; презентація результатів навчання і практичної роботи на Всеукраїнських та Міжнародних освітніх виставках, як в онлайн-режимі, так і в «живому» режимі; г) оволодіння керівниками закладів освіти знаннями, уміннями, управлінським досвідом для здійснення ефективного управління педагогічними працівниками в освітніх округах; д) розвиток у керівників закладів освіти певних професійних потреб, професійних мотивів, особистісних характеристик, що впливає на процес здійснення управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

У п’ятому розділі – «Формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах в умовах післядипломної педагогічної освіти» – розкрито мету, завдання та підетапи організації формувального етапу дослідження. Здійснено теоретичний

26

аналіз проблеми формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах в умовах післядипломної педагогічної освіти та проаналізовано стан її практичного розв’язання. Розкрито зміст і структуру навчального спецкурсу та представлено результати його експериментального впровадження.

Дане дослідження проводилося у три підетапи. На першому підетапі дослідження (теоретичному) було проведено теоретичний

аналіз проблеми формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах в умовах післядипломної педагогічної освіти. Встановлено, що значна кількість наявних досліджень присвячена питанням підвищення кваліфікації керівників освітніх організацій в умовах післядипломної педагогічної освіти (М. Бачинська, Р. Зуб’як, Л. Кравченко, Т. Кравченко, К. Линьов, В. Мельник, О. Самойленко, Л. Сергеєва, Т. Сорочан, І. Сингаївська та ін.) та формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до певних напрямів управлінської діяльності в умовах післядипломної педагогічної освіти (О. Бондарчук, О. Брюховецька, В. Гуменюк, Т. Дзюба, С. Жарая, Л. Карамушка, Г. Кот, С. Королюк, Н. Ларіна, В. Малюськ, Т. Махиня, Т. Наумчук, І. Овдієнко, Л. Пермінова, Н. Пінчук, Т. Пономаренко, Д. Прасол, Д. Рождественська, М. Фадєєва, О. Цимбал та ін.). Що ж до проблеми формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах в умовах післядипломної педагогічної освіти, то дане питання раніше не вивчалося.

Також було вивчено стан практичного розв’язання проблеми формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах в умовах післядипломної педагогічної освіти.

З цією метою було використано такі методи дослідження: аналіз документів (навчальних планів підвищення кваліфікації керівних кадрів та журналів обліку роботи курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів); інтерв’ю з викладачами інститутів післядипломної педагогічної освіти; опитування слухачів курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів; контент-аналіз навчальних програм, основних форм підвищення кваліфікації, організаційних форм та методів навчання в закладах післядипломної педагогічної освіти.

Так, аналіз навчальних планів підвищення кваліфікації керівників закладів освіти дає підстави констатувати той факт, що у даних планах виокремлюється навчальний модуль психолого-управлінського спрямування, який однак складає всього 5–10 % від загального обсягу навантаження. Проведене опитування викладачів, які здійснюють підвищення кваліфікації керівних кадрів, свідчить, що змістовне наповнення навчальних планів здійснюється переважно самими викладачами, без спеціального опитування слухачів з метою з’ясування для них актуальних питань. Результати дослідження представлених тематик у начальних планах, говорять про те, що більшість викладачів у рамках викладання навчального модулю приділяють увагу лише окремим аспектам управлінської діяльності керівників закладів освіти. Щодо проблеми формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, то результати дослідження свідчать, що даному питанню не приділяли уваги взагалі.

27

Також у процесі аналізу практики вивчення запитів слухачів щодо змістовного наповнення навчальних планів підвищення кваліфікації керівних кадрів було встановлено, що переважна більшість викладачів хоча і вивчає запити слухачів, але не повною мірою їх задовольняють. Це свідчить про те, що керівники закладів освіти під час проходження курсів підвищення кваліфікації отримують знання, які у більшості випадків носять фрагментарний характер.

Під час визначення найбільш прийнятних форм підвищення кваліфікації керівних кадрів встановлено, що, з одного боку, вибір форми підвищення кваліфікації керівників закладів освіти переважно носить формальний характер, а з іншого – розподіл за формами підвищення кваліфікації відбувається без згоди самих викладачів, що працюють з певною категорією слухачів, а також без врахування специфіки закладів освіти, в яких здійснюється управлінська діяльність керівників (тип закладу освіти, місце його розташування тощо). У процесі аналізу проблеми також встановлено, що такі форми навчання, як стандартна очно-дистанційна форма (59,4 %) та проблемно-тематичні курси за очно-дистанційною формою навчання (29,6%), були виокремлені як найбільш прийнятні форми підвищення кваліфікації керівних кадрів.

Щодо визначення ступеню значущості форм та методів навчання на курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів, то аналіз відповідей слухачів показав, що значна кількість респондентів вважає за необхідне запровадження активних форм та методів навчання (34,8 % опитаних віддають перевагу проведенню практичних занять з використанням елементів тренінгу, 27,1 % наголошують на важливості проведення лекцій з врахуванням запитів слухачів, 24,3 % – звертають увагу на семінарські заняття з використанням інтерактивних методів навчання, 13,8 % – обирають конференцію з обміну досвідом).

На другому підетапі дослідження на основі технологічного підходу, розробленого в лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка, було підготовлено та впроваджено навчальний спецкурс «Формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах» на базі Комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

Основні завдання навчального спецкурсу: отримання слухачами курсів підвищення кваліфікації нових знань; оволодіння первинними вміннями для успішного здійснення процесу управління педагогічними працівниками в освітніх округах як інноваційних організаціях; розвиток особистісних характеристик, професійних потреб і професійних мотивів керівників закладів освіти, необхідних для підвищення рівня їхньої психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

Структура навчального спецкурсу «Формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах» включає два розділи.

Перший розділ «Психологічні особливості управління освітніми округами як інноваційними організаціями» присвячено, насамперед, розкриттю сутності та специфіки функціонування освітніх округів як інноваційних організацій. Особливу увагу приділено інноваційному підходу до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

28

Другий розділ «Особливості психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах» стосується загального змісту психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та висвітленню основних її компонентів (мотиваційного, когнітивного, операційно-діяльнісного, особистісного).

Програмний матеріал навчального спецкурсу розраховано на 54 акад. год., з яких: 14 акад. год. – лекційні заняття; 24 акад. год. – практичні заняття; 16 акад. год. – самостійна робота.

Третій підетап дослідження полягав в експериментальному впровадженні навчального спецкурсу та визначенні його ефективності.

Для проведення формувального етапу дослідження було створено дві групи керівників закладів освіти, одна з яких складала експериментальну групу загальною кількістю 48 осіб, а друга – контрольну, загальною кількістю 45 осіб. Під час навчання в експериментальній групі було впроваджено проблемно-тематичні курси за очно-дистанційною формою, яка передбачала проведення двох очних сесій (настановної та контрольно-залікової), тривалістю п’ять днів кожна. Окрім того, у міжсесійний період підготовка включала дистанційний етап для самостійної роботи (протягом чотирьох тижнів). Для керівників закладів освіти, що увійшли до контрольної групи, навчання здійснювалося за очно-дистанційною формою та відповідно до навчального плану було проведено лише по 4 акад. год. лекційних та практичних занять.

Даний підетап дослідження включав проведення першого та повторного діагностичних зрізів в експериментальній та контрольній групах.

З метою дослідження ефективності впровадження навчального спецкурсу в умовах післядипломної педагогічної освіти було виділено дві групи критеріїв: а) основні, що стосувалися рівня сформованості основних компонентів та загального показника психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах; б) додаткові, пов’язані з оцінкою керівниками значимості для них проблеми психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

Аналіз результатів, отриманих за першою групою критеріїв, показав ефективність навчального спецкурсу «Формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах». Це проявилось, зокрема, в тому, що в експериментальній групі в результаті формувального етапу експерименту зафіксовано статистично значущі відмінності (за критерієм χ2) між результатами першого та другого зрізів щодо рівня розвитку психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах (р≤0,01) (табл. 2).

Так, до початку експерименту в експериментальній групі 51,1 % керівників закладів освіти виявили «базовий» рівень розвитку загального показника психологічної готовності, а після експерименту таких керівників стало значно менше (19,1 %). Дещо збільшилась кількість керівників закладів освіти з «ситуативно-стратегічним» рівнем розвитку загального показника психологічної готовності (з 31,9 % до 38,3 %) і суттєво збільшилася кількість керівників з «персоналізованим» рівнем психологічної готовності (з 17,0 % до 42,6 %).

29

У свою чергу, у контрольній групі статистично значущих відмінностей між результатами першого та другого зрізів зафіксовано не було. Разом з тим відмічаються певні позитивні тенденції рівня розвитку загального показника психологічної готовності, наприклад, дещо збільшилися «ситуативно-стратегічний» рівень (з 32,6 % до 37,0 %) та «персоналізований» рівень (з 15,2 % до 19,6 %), а «базовий», у свою чергу, зменшився з 52,2 % до 43,5 %.

Таблиця 2 Динаміка рівнів розвитку загального показника психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками

в освітніх округах в умовах післядипломної педагогічної освіти

Експериментальна група Контрольна група Рівні загального показника психологічної готовності

До формувального експерименту

Після формувального експерименту

До формувального експерименту

Після формувального експерименту

«Базовий» 51,1** 19,1** 52,2 43,5 «Ситуативно-стратегічний»

31,9** 38,3** 32,6 37,0

«Персоналізо-ваний»

17,0** 42,6** 15,2 19,6

Примітка. ** – рівень статистичної значущості (р≤0,01) При цьому за G-критерієм знаків було підтверджено статистично значуще

покращення результатів формувального етапу експерименту в експериментальній групі (р<0,01), у той час, як в контрольній групі статистично значущого покращення результатів зафіксовано не було.

Стосовно даних, які стосуються другої групи критеріїв, пов’язаних з оцінкою керівниками закладів освіти значимості для них проблеми психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, то контент-аналіз відповідей слухачів показав, що більшість досліджуваних мали потребу в отриманні нових знань та формуванні практичних умінь щодо успішного управління педагогічними працівниками в освітніх округах. Щодо питання задоволення очікувань учасників експериментальної групи, то після проведення спецкурсу жоден керівник закладу освіти не залишився байдужим до визначеної тематики тією чи іншою мірою. Аналіз ефективності навчального спецкурсу в цілому показав, що переважна більшість учасників експериментальної групи (62,5 %) вважають його ефективним. Самооцінка можливості використання керівниками набутих знань показала, що переважна більшість (73,2 %) опитаних зможуть використовувати в своїй управлінській діяльності набуті знання.

У шостому розділі – «Формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах в межах діяльності конкретних освітніх округів» – визначено мету, завдання, підетапи дослідження особливостей психологічної готовності керівників закладів

30

освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах в межах діяльності конкретних освітніх округів. Розкрито зміст і структуру тренінгової програми та висвітлено психологічні особливості її впровадження.

Дане дослідження також проводилось у три підетапи. На першому підетапі дослідження було розроблено тренінгову програму

«Психологічні особливості управління педагогічними працівниками в освітніх округах», яка була спрямована на визначення інноваційного підходу до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та розкриття психолого-організаційних аспектів його впровадження з урахуванням специфіки діяльності конкретних освітніх округів.

Для реалізації тренінгової програми було визначено дві групи принципів, перша з яких спрямована на розробку програми та її ефективне впровадження у практичну діяльність (принципи системності, інноваційності, особистісної зорієнтованості, ситуативності та ін.), а друга відображає успішну взаємодію усіх учасників тренінгу (принципи рефлективності, активності, відкритості, діалогічності та ін.).

Структура тренінгової програми включала два розділи. Перший розділ «Психолого-організаційний аналіз управління педагогічними працівниками в освітніх округах» було присвячено, насамперед, розкриттю психологічних особливостей освітніх округів як інноваційних організацій та психологічному аналізу управління педагогічними працівниками в межах діяльності конкретних освітніх округів. Другий розділ «Психологічні особливості складових управління педагогічними працівниками в освітніх округах» стосувався загальної характеристики складових управління педагогічними працівниками (підбір, відбір працівників; професійна адаптація; оцінка діяльності; професійне навчання; особистісно-професійне зростання).

Загальний обсяг тренінгу складав 54 академічні годин: а) основна частина (аудиторна) – 40 акад. год. (2 тренінгові сесії по 4 акад. год. на кожну сесію; 5 тренінгових сесій по 6 акад. год. на кожну; 1 акад. год. – вступ до тренінгу; 1 акад. год. – завершальна частина тренінгу); б) додаткова частина (домашні завдання – всього 14 акад. год.).

На другому підетапі дослідження було визначено особливості впровадження тренінгової програми психологічної готовності керівників щодо підвищення ефективності процесу управління педагогічними працівниками в освітніх округах в межах діяльності конкретних освітніх округів.

Тренінгова програма була апробована на базі опорних закладів освіти п’яти освітніх округів Сумської області. До складу учасників тренінгу увійшли представники управлінської ланки всіх суб’єктів кожного освітнього округу (керівництво опорним закладом (директор та його заступники), керівництво філією опорного закладу (завідувач філією та його заступники), керівництво суб’єктів освітнього округу).

Форма проведення тренінгових сесій була очно-заочною (враховувалися побажання самих учасників тренінгу) та здійснювалася з урахуванням реальних умов діяльності освітніх округів. Відповідно до структури тренінгової програми було проведено 7 тренінгових сесій (кожен освітній округ узгоджував свій графік

31

проведення тренінгових сесій). Між сесіями учасники тренінгу виконували домашні завдання, які мали виражений практичний характер.

На третьому підетапі дослідження було здійснено аналіз ефективності впровадження тренінгової програми, спрямованої на формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

Для визначення рівня засвоєння нових знань учасниками тренінгу нами використовувався комплекс тестових завдань. Слід зазначити, що тестові завдання було поділено на сім блоків, які відображали змістовне наповнення кожної тренінгової сесії. Аналіз отриманих даних показав, що результати опитування більшості керівників (52,3 %) до початку тренінгу (перший зріз) свідчили про «базовий» рівень їхньої психологічної готовності до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, після ж його (тренінгу) завершення (другий зріз) «базовий» рівень продемонстрували вже лише 20,9 % опитаних керівників (рис. 4).

Рис. 4. Рівень засвоєння учасниками тренінгу знань щодо управління педагогічними працівниками в освітніх округах

Необхідно зазначити, що суттєві зрушення відбулися і щодо кількості керівників, які мали «ситуативно-стратегічний» рівень психологічної готовності до управління педагогічними працівниками. Так, кількість керівників закладів освіти з «ситуативно-стратегічним» рівнем до початку тренінгу складала 32,6 %, у той час, як після проведення тренінгу кількість таких керівників становила вже 44,2 %. Після проведення тренінгу також зафіксовано і збільшення кількості керівників з «персоналізованим» рівнем – 34,9 % проти 15,1 % до його проведення.

Отже, у результаті засвоєння учасниками тренінгу нових знань зафіксовано позитивний вплив тренінгової програми на підвищення рівня психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

Окрім того, з метою засвоєння керівниками закладів освіти практичних вмінь щодо успішного управління педагогічними працівниками в освітніх округах, було використано інноваційні методи та форми роботи, що передбачали підготовку творчого проекту та організацію науково-освітньої виставки.

52,30%

20,90%

32,60%

44,20%

15,10%

34,90%

0,00%

10,00%

20,00%

30,00%

40,00%

50,00%

60,00%

1 - до проведення тренінгу 2 - після проведення тренінгу

базовий рівень ситуативно-стратегічний рівень персоналізований рівень

32

Так, з метою встановлення ступеню оволодіння учасниками тренінгу практичними вміннями, представники опорних закладів освіти розробляли творчі проекти на тему «Програма управління педагогічними працівниками в освітньому окрузі». Дані проекти були спрямовані на розробку структурно-функціональної моделі діяльності освітніх округів з урахуванням специфіки їхнього функціонування, професійних можливостей та інтересів педагогічних працівників.

З метою систематизації розроблених проектів нами було започатковано проведення щорічної Всеукраїнської науково-освітньої он-лайн виставки «Педагогіка партнерства – шлях до конструктивної взаємодії суб’єктів освітнього процесу», яка відбулася на Інтернет-ресурсі «Sumy Wiki» Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Метою проведення виставки було поширення досвіду впровадження інноваційних технологій в різних напрямах діяльності освітніх округів; поширення і підтримка кращих освітніх проектів щодо управління педагогічними працівниками у мережі Інтернет; налагодження ефективної інформаційної взаємодії закладів освіти та учасників освітнього процесу шляхом формування мережевих спільнот.

Узагальнюючим показником, який свідчить про ефективність впровадження організаційно-психологічних умов для психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах свідчить той факт, що два освітніх округи представили свої освітні проекти та отримали срібну та бронзову медалі на Десятій міжнародній виставці: 1) «Інноватика в сучасній освіті» (Київ, 2018) у тематичних номінаціях «Інноваційне освітнє середовище: нові виклики та сучасні рішення» (методична розробка «Особливості створення освітньо-розвивального середовища засобами проектних технологій в освітніх округах (з досвіду роботи Боромлянського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області)»); 2) «Інноваційна діяльність закладу освіти в умовах упровадження Концепції Нової української школи» (методична розробка «Структурно-функціональна модель діяльності закладів освіти в умовах упровадження Концепції Нової української школи (з досвіду роботи Недригайлівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Недригайлівської селищної ради Сумської області (опорний заклад))»).

В цілому, впровадження організаційно-психологічних умов засвідчило ефективність їх застосування для формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах в умовах післядипломної педагогічної освіти та в межах діяльності конкретних освітніх округів.

ВИСНОВКИ

Аналіз та узагальнення теоретико-методологічних засад й експериментальних

результатів дослідження психологічних засад управління педагогічними працівниками в освітніх округах і проблеми формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах дають підстави на наступні висновки:

33

1. Освітній округ – це інноваційна організація, що складається з добровільно об’єднаних організацій (різних типів і форм власності) на певній території і виступає дієвим механізмом надання якісних освітніх послуг, забезпечуючи умови для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії розвитку кожного учня та створюючи комфортне середовище для самовизначення, самовдосконалення всіх суб’єктів освітнього процесу. Структура освітніх округів як інноваційних організацій містить такі компоненти: мета діяльності освітніх округів; суб’єкти освітніх округів; персонал освітніх округів; технології забезпечення діяльності освітніх округів.

Управління педагогічними працівниками в освітніх округах передбачає створення команди професіоналів з урахуванням специфіки їх діяльності та професійних можливостей, забезпечення сприятливих умов для особистісно-професійного зростання та самореалізації професійних інтересів педагогічних працівників. Відповідно до інноваційного підходу, управління педагогічними працівниками в освітніх округах спрямоване на реалізацію стратегії розвитку цих об’єднань, забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учнів (за рахунок створення умов для особистісно-професійного вдосконалення працівників), запровадження інноваційних методів навчання та модернізації матеріально-технічної бази.

2. Психологічна готовність являє собою складне багатоаспектне особистісне утворення, що містить сукупність професійних потреб і мотивів, знань, умінь, управлінського досвіду, особистісних характеристик керівників закладів освіти що забезпечують успішну роботу з педагогічними працівниками.

Модель психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах включає в себе: а) основні компоненти психологічної готовності (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, особистісний); б) рівні розвитку психологічної готовності («базовий», «ситуативно-стратегічний», «персоналізований»); в) організаційно-психологічні чинники (пов’язані з діяльністю закладу освіти та діяльністю керівника закладу освіти); г) організаційно-психологічні умови формування психологічної готовності (в рамках післядипломної педагогічної освіти та в межах діяльності конкретних освітніх округів).

3. Результати емпіричного дослідження показали недостатній рівень сформованості (як окремих компонентів так і загального показника) психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

4. За результатами кластерного аналізу виокремлено чотири типи психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах: «нормативний», «стратегічний», «адаптивний», «партнерський». Констатовано, що найменш ефективним типом психологічної готовності є «нормативний» (використовують традиційний підхід до управління педагогічними працівниками в освітніх округах), а найоптимальнішим типом психологічної готовності є «стратегічний» (найбільше виражена компетентність керівників щодо інноваційного підходу до управління педагогічними працівниками в освітніх округах). Керівники з «адаптивним» та з «партнерським» типом

34

психологічної готовності демонструють здатність до конструктивної взаємодії з педагогічними працівниками з метою успішної реалізації визначених завдань та ефективного функціонування освітнього округу в цілому.

Встановлено зв’язок між типами психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах та організаційно-психологічними чинниками, пов’язаними з: а) діяльністю закладу освіти (психологічними: організаційний розвиток, організаційна культура, соціально-психологічний клімат; організаційно-функціональними: тип закладу освіти за специфікою функціонування, місце розташування закладу освіти, тип закладу освіти залежно від кількості учнів); б) діяльністю керівника закладу освіти (психологічними: управлінське спілкування, стиль керівництва; організаційно-професійними: посада, професійна освіта, стаж управлінської діяльності; соціально-демографічними: вік).

5. Доведено, що успішне формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками відбулося в результаті впровадження спеціальних організаційно-психологічних умов для формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, до яких віднесено: а) розробка системи психологічної підготовки керівників закладів освіти в умовах післядипломної педагогічної освіти та в межах діяльності конкретних освітніх округів, яка координується науково-дослідною лабораторією з організації роботи освітніх округів; б) впровадження інноваційних форм та методів роботи, як в навчальному процесі, так і під час розробки соціально зорієнтованих творчих проектів, спрямованих на створення мережевих спільнот педагогічних працівників освітніх округів, та організації науково-освітніх виставок; в) оволодіння керівниками закладів освіти знаннями, уміннями, досвідом для здійснення ефективного управління педагогічними працівниками в освітніх округах; г) розвиток у керівників закладів освіти певних професійних потреб, професійних мотивів, особистісних характеристик, що впливають на процес здійснення управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

6. Апробація розроблених автором навчального спецкурсу та навчального тренінгу показала доцільність їхнього використання для формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

Перспективи подальшого дослідження психологічних засад управління педагогічними працівниками в освітніх округах автор вбачає у розробці програми психологічного консультування з метою психологічного забезпечення успішного функціонування освітніх округів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

а) монографія: 1. Вознюк А. В. Психологія підготовки керівників до управління педагогічними

працівниками в освітніх округах : монографія / А. В. Вознюк. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2017. – 416 с.

35

б) статті в наукових фахових виданнях, затвердженого МОН України: 2. Вознюк А. В. Аналіз теорій управління щодо вивчення психологічних

проблем управління персоналом / А. В. Вознюк // Актуальні проблеми психології : Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія : зб. наук. пр. / за ред. С. Д. Максименка. – К. : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. – Т. X, вип. 17. – С. 64–73.

3. Вознюк А. В. Професійний розвиток персоналу як важлива умова забезпечення розвитку організацій / А. В. Вознюк // Актуальні проблеми психології : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія : зб. наук. пр. / за ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – К. : Вид-во «А.С.К.», 2010. – Т. 1, ч. 28. – С. 177–183.

4. Вознюк А. В. Чинники формування психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками / А. В. Вознюк // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / [ред. кол.: С. Д. Максименко (гол. ред.) та ін.]. – К. : А.С.К., 2011. – Т. I : Організаційна психологія. Соціальна психологія. Економічна психологія / за ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2011. – Вип. 31. – С. 30–35.

5. Вознюк А. В. Дизайн дослідження та діагностичний інструментарій для вивчення психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками / А. В. Вознюк // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології імені Г. С. Костюка. – К. : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2011. – Т. X : Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія, вип. 19. – С. 38–46.

6. Вознюк А. В. Особливості дослідження психологічних проблем управління педагогічними працівниками / А. В. Вознюк // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / [ред. кол.: С. Д. Максименко (гол. ред.) та ін.]. – К. : А.С.К., 2011. – Т. I : Організаційна психологія. Соціальна психологія. Економічна психологія / за ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2011. – Вип. 32. – С. 257–261.

7. Вознюк А. В. Комплекс активних методів та форм психологічної підготовки керівників до управління педагогічними працівниками в системі післядипломної педагогічної освіти / А. В. Вознюк // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. – Вип. 567. Педагогічка та психологія. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – С. 39–47.

8. Вознюк А. В. Основні підходи до вивчення сутності управлінської діяльності керівників освітніх організацій / А. В. Вознюк // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / [ред. кол. : С. Д. Максименко (гол. ред.) та ін.]. – К. : А.С.К., 2012. – Т. I : Організаційна психологія. Соціальна психологія. Економічна психологія / за ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2012. – Вип. 34. – С. 248–253.

9. Вознюк А. В. Психолого-організаційні особливості управлінської діяльності керівників освітніх організацій / А. В. Вознюк // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. пр. / голова ред. кол. зб. Н. Є. Завацька. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2012. – № 2 (28). – С. 109–116.

36

10. Вознюк А. В. Особливості традиційного та інноваційного підходів до управління педагогічними працівниками в освітніх організаціях / А. В. Вознюк, Л. М. Карамушка // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / [ред. кол.: С. Д. Максименко (гол. ред.) та ін.]. – К. : А.С.К., 2012. – Т. I : Організаційна психологія. Соціальна психологія. Економічна психологія / за ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2012. – Вип. 35. – С. 44–49. (Внесок дисертанта полягає в аналізі теоретико-методологічних підходів до дослідження).

11. Вознюк А. В. Ступінь значущості управління педагогічними працівниками для керівників освітніх організацій в процесі здійснення управлінської діяльності (результати пошукового етапу дослідження) / А. В. Вознюк // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / [ред. кол.: С. Д. Максименко (гол. ред.) та ін.]. – К. : А.С.К., 2012. – Т. I : Організаційна психологія. Соціальна психологія. Економічна психологія / за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2012. – Вип. 36. – С. 204–208.

12. Вознюк А. В. Вплив соціально-демографічних й організаційно-професійних характеристики керівників освітніх організацій на оцінку складових управління педагогічними працівниками / А. В. Вознюк // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / [ред. кол.: С. Д. Максименко (гол. ред.) та ін.]. – К. : А.С.К., 2012. – Т. I : Організаційна психологія. Соціальна психологія. Економічна психологія / за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2012. – Вип. 33. – С. 36–42.

13. Вознюк А. В. Сутність та основні компоненти психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками / А. В. Вознюк // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. пр. / голова ред. колегії зб. Н. Є. Завацька. – Луганськ : вид-во СНУ ім. В. Даля, 2012. – № 3 (29). – С. 71–79.

14. Вознюк А. В. Психологічна готовність керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками: зміст, структура та методики дослідження / А. В. Вознюк // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. пр. / Ун-т менедж. освіти НАПН України ; редкол. : О. Л. Ануфрієва [та ін.]. – К., 2005. – Вип. 8 (21) / голов. ред. В. В. Олійник. – К. : АТОПОЛ, 2012. – С. 198–201.

15. Вознюк А. В. Зміст і структура психологічної підготовки керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками у системі післядипломної педагогічної освіти [Електронний ресурс] / А. В. Вознюк // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2013. – Вип. 5. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnadps_2013_5_35.pdf

16. Вознюк А. В. Психологічні особливості інноваційного підходу до управління педагогічними працівниками в освітніх організаціях [Електронний ресурс] / А. В. Вознюк // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2014. – Вип. 1. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnadps_2014_1_16.pdf

17. Вознюк А. В. Психолого-організаційні особливості управління педагогічними працівниками в освітніх округах / А. В. Вознюк // Теоретичні і

37

прикладні проблеми психології : зб. наук. пр. / голова ред. кол. зб. Н. Є. Завацька. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2014. – № 1 (33). – С. 117–123.

18. Вознюк А. В. Особливості розвитку мотиваційного компонента психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками / А. В. Вознюк // Психологічні перспективи. – Луцьк : Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. – 2014. – Вип. 24. – С. 44–55.

19. Вознюк А. В. Психологічний аналіз когнітивного компонента психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками / А. В. Вознюк // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / [ред. кол.: С. Д. Максименко (гол. ред.) та ін.]. – К. – Т. I : Організаційна психологія. Соціальна психологія. Економічна психологія / за ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2013. – Вип. 39. – С. 23–30.

20. Вознюк А. В. Психологічний аналіз рівня розвитку операційно-діяльнісного компонента психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками / А. В. Вознюк // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / [ред. кол.: С. Д. Максименко (гол. ред.) та ін.]. – К. – Т. I : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія / за ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2014. – Вип. 40. – С. 28–33.

21. Вознюк А. В. Взаємозв’язок між складовими особистісного компонента психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками та характеристиками керівників / А. В. Вознюк // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. Кам’янець-Подільського нац. ун-ту імені Івана Огієнка, Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / за ред.: С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. – Вип. 24. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2014. – С. 108–119.

22. Вознюк А. В. Стан розробки проблеми формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками в системі післядипломної педагогічної освіти / А. В. Вознюк // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. – Вип. 121, т. I / Чернігівський нац. пед. ун-т імені Т. Г. Шевченка ; гол. ред. Носко М. О. – Чернігів : ЧНПУ, 2014. – С. 64–68. (Сер.: Психологічні науки).

23. Вознюк А. В. Результати формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками в системі післядипломної педагогічної освіти / А. В. Вознюк // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / [ред. кол.: С. Д. Максименко (гол. ред.) та ін.]. – К. : Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, 2014. – Т. I : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія / за ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2014. – Вип. 41. – С. 80–84.

24. Вознюк А. В. Аналіз психолого-організаційних проблем управління педагогічними працівниками в освітніх округах / А. В. Вознюк // Науковий вісник

38

Херсонського державного університету. Сер.: Психологічні науки. – Вип. 1, т. 2. – Херсон : Вид. дім «Гельветика», 2014. – С. 111–116.

25. Вознюк А. В. Модель психологічної підготовки керівників до управління педагогічними працівниками в освітніх округах / А. В. Вознюк // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / [ред. кол.: С. Д. Максименко (гол. ред.) та ін.]. – К. : Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, 2015. – Т. I : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія / за ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – К. : Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, 2015. – Вип. 42. – С. 44–48.

26. Вознюк А. В. Умови формування психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками в освітніх округах / А. В. Вознюк // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. ДВНЗ «Запорізький національний університет» та Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / за ред.: С. Д. Максименка, Н. Ф. Шевченко, М. Г. Ткалич. – Запоріжжя : ЗНУ, 2015. – № 2 (8). – С. 43–48.

27. Вознюк А. В. Типи організаційної культури освітніх організацій: взаємозв’язок з психологічною готовністю керівників освітніх організацій до управління персоналом / А. В. Вознюк, Л. М. Карамушка // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. ДВНЗ «Запорізький національний університет» та Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / за ред.: С. Д. Максименка, Н. Ф. Шевченко, М. Г. Ткалич. – Запоріжжя : ЗНУ, 2015. – № 1 (8). – С. 13–21. (Внесок дисертанта полягає в зборі емпіричних даних, аналізі результатів емпіричного дослідження).

в) статті у наукових періодичних виданнях інших держав та виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних:

28. Вознюк А. В. Рівні сформованості особистісного компонента психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками / А. В. Вознюк // Правничий вісник Університет «КРОК» / Вищий національний заклад «Університет економіки та права «КРОК». – Вип. 18. – К., 2014. – С. 121–126.

29. Вознюк А. В. Специфіка використання інтерактивних технік для психологічної допомоги керівникам освітніх організацій щодо успішного управління педагогічними працівниками в освітніх округах / А. В. Вознюк // Організаційна психологія. Економічна психологія : наук. журн. / за наук. ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2015. – № 1. – С. 50–60.

30. Вознюк А. В. Аналіз ефективності впровадження спецкурсу «Формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками» / А. В. Вознюк // Організаційна психологія. Економічна психологія : наук. журн. / за наук. ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2015. – № 2. – С. 14–19.

31. Вознюк А. В. Психологічні особливості створення та функціонування освітніх округів / А. В. Вознюк // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. Кам’янець-Подільського нац. ун-ту ім. Івана Огієнка, Ін-ту психології ім.

39

Г. С. Костюка НАПН України / за ред.: С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. – Вип. 29. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2016. – С. 114–122.

32. Вознюк А. В. Психолого-організаційні проблеми управління педагогічними працівниками в освітніх округах / А. В. Вознюк // Психологічні перспективи. – Луцьк : Східноєвропейський нац. ун-т імені Лесі Українки. – 2016. – Вип. 27. – С. 25–37.

33. Вознюк А. В. Теоретико-методологічні засади здійснення психологічної допомоги керівникам для успішного управління педагогічними працівниками в освітніх округах / А. В. Вознюк // Організаційна психологія. Економічна психологія : наук. журн. / за наук. ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2016. – № 5. – С. 50–60.

34. Вознюк А. В. Main types of managers' psychological readiness for teaching staff management in educational districts / А. Вознюк, В. Івкін // Організаційна психологія. Економічна психологія : наук. журн. / за наук. ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2016. – № 1 (4). – С. 85–91. (Внесок дисертанта полягає у виділенні типів психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах).

35. Вознюк А. В. Зміст та структура навчального спецкурсу «Формування психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками в освітніх округах / А. В. Вознюк, Л. М. Карамушка // Організаційна психологія. Економічна психологія : наук. журн. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України та УАОППП / за ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2017. – № 1 (8). – С. 23–37. (Внесок дисертанта полягає у визначенні змісту навчального спецкурсу).

36. Voznyuk A. Psychological help managers to management pedagogical staff of educational districts in the postgraduate education / A. Voznyuk // Scientific letters of academic society of michal baludansky. – 2017. – Vol. 5, no. 3. – P. 91–93.

37. Вознюк А. В. Результати впровадження тренінгової програми психологічної допомоги керівникам щодо успішного управління педагогічними працівниками в освітніх округах / А. В. Вознюк // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. Кам’янець-Подільського нац. ун-ту ім. Івана Огієнка, Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / за наук. ред.: С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. – Вип. 35. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2017. – С. 67–77.

Опубліковані праці апробаційного характеру г) матеріали зарубіжних конференцій: 38. Вознюк А.В. Особенности психологической готовности руководителей

образовательных организаций к управлению педагогическими работниками в системе последипломного педагогического образования / А. В. Вознюк // Перспективы и возможности психологии, бизнеса и социальной работы в современной Европе : материалы III Междунар. науч.-практ. конф., 24–25 мая 2012 г. – Рига, 2012. – С. 98–100.

39. Voznyuk, A. Effects of motivation on management of professional relationships in educational organizations / A. Voznyuk // Innovative Trends in the Development of Work and Organizational Psychology in Poland and Ukraine (3 rd Polish- Ukrainian

40

Workshop (4 September 2012, Katowice, Poland) : Book of abstracts. Editors: Liudmyla Karamushka, Barbara Kozusznik. – Kyiv ; Katowice: 2012. – Р. 86–88.

40. Voznyuk, A. Psychological problems faced by heads of educational organizations in managing teaching staff / A. Voznyuk // Baltic psychology and management university college : International Collection of Papers. – 2012. – Р. 180–188.

41. Voznyuk A. The level of personal characteristics Heads of educational institutions for the successful management of teaching staff / A. Voznyuk // 1st International Scietific Conference «Science progress in European countries: new concepts and modern solutions» (28 march, 2013, Stuttgart, Germany). – Stuttgart, 2013. – Р. 137–138.

42. Вознюк А. В. Психологический анализ мотивационных ориентиров у руководителей образовательных организаций для успешного управления педагогическими работниками / А. В. Вознюк // Современные проблемы теоретической и прикладной психологии : материалы IV Междунар. конф. – Ереван : Эдит Печать, 2013. – С. 236–238.

43. Voznyuk, A. The level of development of professional skills and management experience of heads of educational institutions to the management of teaching staff / A. Voznyuk // Professionalizing of a personality at educational institutes and practical activities: theoretical and practical problems of sociology, labor psychology and professional education : materials of the international scientific conference on February 10–11, 2014. – Prague : Vedecko vydavatelske centrum «Sociosfera-CZ», 2014. – Р. 119–122.

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

д) навчально-методичні посібники та методичні рекомендації: 44. Вознюк А. В. Техніка управлінської діяльності : навч.-метод. посіб.

/ А. В. Вознюк. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2013. – 212 с. (рекомендований МОН України, лист № 1/11-11316 від 11.07.2013 р.).

45. Вознюк А. В. Управління педагогічними працівниками в освітніх округах : психолого-організаційні аспекти : навч.-метод. посіб. (допов. і перероб.) / А. В. Вознюк. – Суми : СВС Панасенко І. М., 2017. – 192 с. (схвалений до використання Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України, лист № 21.1/12-Г-299 від 27.06.2017).

46. Вознюк А. В. Комплекс методик для діагностики психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками / А. В. Вознюк. – Суми : СОІППО, 2012. – 33 с.

47. Вознюк А. В. Формування психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками : прогр. спецкурсу / А. В. Вознюк. – Суми : СОІППО, 2013. – 36 с.

48. Вознюк А. В. Психологічні особливості управління педагогічними працівниками в освітніх округах : тренінгова прогр. / А. В. Вознюк. – Суми : СОІППО, 2014. – 24 с.

Крім того, основні положення дисертації викладено у 17 опублікованих тезах виступів на вітчизняних конференціях та конгресах.

41

АНОТАЦІЇ

Вознюк А. В. Психологія управління педагогічними працівниками в освітніх округах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.10 – організаційна психологія; економічна психологія. – Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ, 2018.

Дисертацію присвячено психологічним особливостям управління педагогічними працівниками в освітніх округах. У дисертації визначено сутність, структуру та специфіку функціонування освітніх округів як інноваційних організацій. Розкрито психологічні аспекти управління педагогічними працівниками в освітніх округах.

Розроблено модель психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах працівниками. Обґрунтовано рівні розвитку психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах («базовий», «ситуативно-стратегічний», «персоналізований»). Виокремлено дві групи організаційно-психологічних чинників, які впливають на формування психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками в освітніх округах (чинники, пов’язані з діяльністю закладу освіти; чинники, пов’язані з діяльністю керівника закладу освіти).

Констатовано недостатній рівень сформованості (як за окремими компонентами так і загального показника) психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах. Виокремлено типи психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах («нормативний», «стратегічний», «адаптивний», «партнерський») та встановлено зв’язок між ними та організаційно-психологічними чинниками.

Розкрито організаційно-психологічні умови формування психологічної готовності керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах як в умовах післядипломної педагогічної освіти, так і в межах діяльності конкретних освітніх округів.

Ключові слова: освітні округи, інноваційні організації, управління педагогічними працівниками в освітніх округах, психологічна готовність керівників закладів освіти до управління педагогічними працівниками в освітніх округах, типи психологічної готовності керівників закладів освіти, організаційні-психологічні чинники, організаційно-психологічні умови, спецкурси, тренінги.

Вознюк А. В. Психология управления педагогическими работниками в

образовательных округах. – Рукопись. Диссертация на получение ученой степени доктора психологических наук за

специальностью 19.00.10 – организационная психология; экономическая психология. – Институт психологии имени Г. С. Костюка НАПН Украины, Киев, 2018.

Диссертация посвящена психологическим особенностям управления педагогическими работниками в образовательных округах. В диссертации

42

определена сущность, структура и специфика функционирования образовательных округов как инновационных организаций. Раскрыты психологические аспекты управления педагогическими работниками в образовательных округах.

Разработана модель психологической готовности руководителей учебных заведений к управлению педагогическими работниками в образовательных округах. Определены структурные компоненты психологической готовности и показатели их сформированности (мотивационный – мотивационная зрелость, когнитивный – профессиональная осведомленность, операционно-деятельностный – профессионально-управленческий опыт, личностный – личностно-профессиональное самоопределение). Обоснованы уровни развития психологической готовности руководителей учебных заведений к управлению педагогическими работниками в образовательных округах («базовый», «ситуативно-стратегический», «персонализированный»). Выделены две группы организационно-психологических факторов, влияющих на формирование психологической готовности руководителей учебных заведений к управлению педагогическими работниками в образовательных округах (факторы, связанные с деятельностью учебного заведения; факторы, связанные с деятельностью руководителя учреждения образования).

Определены уровни сформированности основных компонентов и общего показателя психологической готовности руководителей учебных заведений к управлению педагогическими работниками в образовательных округах. Констатировано недостаточный уровень сформированности (как по отдельным компонентам так и общего показателя) психологической готовности руководителей учебных заведений к управлению педагогическими работниками в образовательных округах. Выделены типы психологической готовности руководителей учебных заведений к управлению педагогическими работниками в образовательных округах («нормативный», «стратегический», «адаптивный», «партнерский») и установлена связь между ними и организационно-психологическими факторами.

Раскрыто организационно-психологические условия формирования психологической готовности руководителей учебных заведений к управлению педагогическими работниками в образовательных округах как в условиях последипломного педагогического образования, так и в рамках деятельности конкретных образовательных округов.

Ключевые слова: образовательные округа, инновационные организации, управление педагогическими работниками в образовательных округах, психологическая готовность руководителей учебных заведений к управлению педагогическими работниками в образовательных округах, типы психологической готовности руководителей учебных заведений, организационно-психологические факторы, организационно-психологические условия, спецкурсы, тренинги.

Voznyuk, A. V. Psychology of teaching staff management in educational

districts. – Manuscript. A thesis for a doctorate in psychology, specialty 19.00.10 – organizational

psychology; economic psychology. – G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kуiv, 2018.

43

The thesis is devoted to the psychological characteristics of the management of teaching staff in educational districts. The thesis analyzes the content, structure and distinctive features of educational districts as innovative organizations as well as highlights the psychological aspects of teaching staff management in educational districts.

The author proposes a model of school principals' psychological readiness to manage teaching staff in educational districts. The work discusses school principals' psychological readiness components and their measures of development (motivational – motivational maturity, cognitive – professional awareness, operational – professional and managerial experience, personal – personal and professional self-determination) and describes the levels of school principals' psychological readiness to manage teaching staff in educational districts (basic, situational-strategic, and personalized). The author divides the organizational and psychological factors in the formation of school principals' psychological readiness to manage teaching staff in educational districts into two groups: the factors related to the activities of educational institutions and the factors related to school principals' functions.

Analysis of the levels of development of the main components and the index of school principals' psychological readiness to manage teaching staff in educational districts has found poor development (both individual components and index) of school principals' psychological readiness to manage teaching staff in educational districts. The author classifies school principals' psychological readiness to manage teaching staff in educational districts as normative, strategic, adaptive, and partnership, and analyzes the relationships between the types of school principals' psychological readiness to manage teaching staff in educational districts and organizational and psychological factors.

The study also explores the organizational and psychological conditions for the development of school principals' psychological readiness to manage teaching staff in educational districts, both in the system of postgraduate teachers' education and in specific educational districts.

Key words: educational districts, innovative organizations, management of teaching staff in educational districts, school principals' psychological readiness to manage teaching staff in educational districts, types of school principals' psychological readiness, organizational and psychological factors, organizational and psychological conditions, special courses, training.

____________________________________________ Підписано до друку 19.11.2018 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 1,9. Обл.-вид. арк. 1,9. Тираж 100. Зам. 94.

____________________________________________ «Видавництво “Науковий світ”®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р. м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 23, оф. 414.

200-87-15, 050-525-88-77 E-mail: nsvit23@ukr.net

Сайт: nsvit.cc.ua