Embed Size (px)
Citation preview
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА
ТИРОН Олена Миколаївна
УДК 159.9.072.43
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ
ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МОРЯКІВ
19.00.07 – педагогічна та вікова психологія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Київ – 2016
2
2
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини
«Україна», кафедра психології
Науковий керівник
доктор психологічних наук, професор Кокун Олег Матвійович, Інститут
психології імені Г. С. Костюка НАПН України, заступник директора з науково-
інноваційної роботи
Офіційні опоненти:
доктор психологічних наук, професор Калмикова Лариса Олександрівна, ДВНЗ
«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія
Сковороди», кафедра психології, завідувач
кандидат психологічних наук, доцент Філоненко Мирослава Мирославівна,
Національний медичний університету імені О. О. Богомольця, кафедра педагогіки та
психології післядипломної освіти, завідувач
Захист відбудеться « 30 » листопада 2016 р. о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.453.02 в Інституті психології імені Г. С. Костюка
НАПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Інституту психології імені
Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2
Автореферат розісланий « 24 » жовтня 2016 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В. Л. Зливков
3
3
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах інтеграції України в європейський освітній
простір швидко оновлюється зміст освіти у всіх вітчизняних ВНЗ, у тому числі в
закладах, спрямованих на підготовку кадрів для річкового та морського флоту. Це
виявляється передусім в орієнтації навчальних планів та програм на набуття
студентами комунікативної компетентності та запровадженні у вищій школі нових
освітніх стандартів, що дасть змогу забезпечити підвищення якості професійної
підготовки засобами іноземної мови. Все це потребує розробки та впровадження в
навчальний процес інноваційних форм, методів і технологій опанування іноземних
мов, формування у майбутніх моряків професійно важливих якостей – зокрема,
розвитку загальної комунікативної та іншомовної компетентності.
Питання формування іншомовної компетентності майбутнього моряка
достатньою мірою досліджене з точки зору виконання ним функціональних
обов’язків, тим часом питання повсякденного іншомовного спілкування моряка на
сьогодні є маловивченим. Залишається актуальною проблема формування
іншомовної компетентності цих фахівців в контексті гарантування безпеки
судноплавства.
У сучасних психолого-педагогічних джерелах представлено різні підходи до
навчання іноземної мови, що розглядається як засіб поглиблення професійної, в
тому числі формування іншомовної компетентності. Разом з тим бракує системних
психолого-педагогічних розробок концептуальних засад формування іншомовної
компетентності і психотехнологій її становлення у студентів – майбутніх моряків
для забезпечення їх ефективного, неутрудненого повсякденного спілкування з
представниками міжнародних екіпажів. Саме недостатність теоретичної бази
дослідження психолого-педагогічних аспектів формування повсякденного
іншомовного спілкування майбутніх моряків й існуюча практична нагальність у
вирішенні цього питання зумовили вибір теми дослідження: «Психолого-педагогічні
основи формування іншомовної компетентності майбутніх моряків».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему
дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Відкритого міжнародного
університету розвитку людини «Україна» (протокол № 1 від 25.02.2013) та
узгоджено в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень у галузі
педагогіки і психології в Україні (протокол № 7 від 24. 09. 2013).
Дисертаційне дослідження виконувалося в межах планової НДР Київської
державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-
Сагайдачного: «Розробка навчального комплексу з англійської мови для моряків
(студентів-бакалаврів ВНЗ)», державний реєстраційний номер 0112U001524.
Об’єкт дослідження – іншомовна компетентність майбутніх моряків.
Предмет дослідження – чинники формування іншомовної компетентності
майбутнього моряка.
Метою роботи є визначення теоретичних та практичних основ формування
іншомовної компетентності майбутніх моряків у процесі проходження практики на
суднах з міжнародним екіпажем і під час опанування навчальної програми з
4
4
англійської мови.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування іншомовної
компетентності майбутніх моряків у процесі проходження плавальної практики в
міжнародному екіпажі має ґрунтуватися на аналізі змісту структурних компонентів
іншомовної компетентності, визначенні рівнів і критеріїв її сформованості та
чинників становлення, що дає можливість з’ясувати шляхи й технології її розвитку.
Для досягнення мети дослідження та перевірки гіпотези в дисертаційній
роботі були поставлені такі основні завдання:
1. Проаналізувати й узагальнити теоретико-методологічні підходи до
визначення змісту іншомовної компетентності майбутнього моряка.
2. З’ясувати психологічні особливості комунікативної діяльності моряка в
умовах роботи в міжнародному екіпажі.
3. Емпіричним шляхом визначити чинники формування іншомовної
компетентності майбутнього моряка і комунікативні утруднення, які виникають у
студентів під час плавальної практики в міжнародних екіпажах.
4. Розробити та апробувати технології психологічного супроводу
формування іншомовної компетентності майбутнього моряка в процесі
проходження плавальної практики в міжнародних екіпажах і під час опанування
навчальної програми з англійської мови.
5. Теоретично обґрунтувати психолого-педагогічні умови ефективного
використання іноземної мови у процесі формування іншомовної компетентності
майбутніх моряків.
6. Створити й експериментально перевірити модель процесу формування
іншомовної компетентності майбутнього моряка.
7. Розробити та апробувати практичні рекомендації викладачам ВНЗ
морського спрямування щодо психологічних аспектів активізації процесу
формування іншомовної компетентності майбутніх моряків.
Теоретико-методологічною основою дослідження стали положення
психолінгвістичної теорії породження мовлення (Л. Виготський, О. Лурія,
Б. Ломов, О.О. Леонтьєв, Л. Щерба й ін.); психологічної теорії діяльності
(О.М. Леонтьєв, С. Рубінштейн, В. Семиченко й ін.); теорії міжкультурних
комунікацій (Е. Холл, Г. Хофштеде, Е. Хірш, Х. Тріандіс й ін.); теорії емоційного
інтелекту (Д. Гоулман, Д. Мацумото, Е. Торндайк й ін.); теорії поколінь (Д. Віко,
Ж. Кондорсе); теорії навчання та розвитку особистості (Л. Виготський,
П. Гальперін, Г. Костюк й ін.); інтегративно-особистісний підхід (Г. Балл,
О. Лазурський, В. Мясищев); концептуальні засади теорії навчання іншомовної
комунікативної діяльності та технології навчання іноземних мов (А. Анісімова,
Г. Архіпова, І. Аршава, Н. Гальскова, Н. Гез, І. Зимняя, С. Ніколаєва, Є. Пассов,
О. Тарнопольський).
Для розв’язання поставлених завдань та досягнення мети застосовано
комплекс методів наукового дослідження:
1) теоретичні: аналіз, синтез і систематизація науково-теоретичних і
методичних джерел, аналіз та узагальнення експериментальних даних, теоретичне
моделювання;
2) емпіричні: бесіда, опитування, методи активного соціально-психологічного
5
5
навчання (ділові ігри, рольові ігри, тренінг), експеримент, метод психологічної
діагностики: методика визначення рівня комунікабельності (В. Ряховський), методика
встановлення комунікативних і організаторських здібностей (Б. Федоришин), методика
оцінки комунікативних мовленнєвих навичок (Р. Еріксон); методики діагностування
емоційної сфери – оцінка «емоційного інтелекту» (Н. Холл), оцінка значущості емоцій
(Б. Додонов); методика визначення рівня спроможності до емпатії (І. Юсупов),
діагностування сформованості навичок спілкування в конфліктних ситуаціях за
методикою визначення типових способів реагування на конфліктну ситуацію (К. Томас),
опитувальник «Особистісна агресивність і конфліктність» (Є. Ільїн і П. Ковальов),
методика оцінки готовності до ризику (Г. Шуберт), оцінка проявів тривожності
(Дж. Тейлор). Для визначення стереотипів суджень, встановлення готовності до
неупередженого вивчення взаємодії культур та оцінки спроможності інтегрувати
елементи інших культур у свою систему цінностей використовувалися методика
«Ціннісні орієнтації» (М. Рокич), тест Херма Ван Доклума та авторські опитувальники;
3) математико-статистичні методи опрацювання емпіричних даних:
порівняння середніх значень за критерієм χ2 Пірсона, ранжування та описовий аналіз.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота
виконувалася на базі Київської державної академії водного транспорту імені Петра
Конашевича-Сагайдачного (2012–2015 рр.). Дослідженням було охоплено
220 студентів 2–4 курсів і 10 представників крюїнгових компаній.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів
дослідження полягає в тому, що вперше:
– визначено сутність поняття «іншомовна компетентність моряка»;
обґрунтовано та введено в науковий обіг термін «міжпоколінне міжрангове
спілкування моряка» та розкрито його зміст;
– виокремлено структурні компоненти іншомовної компетентності майбутніх
моряків (змістовно-процесуальний, що включає психолінгвістичний, міжкультурний,
стратегічний і когнітивний аспекти; мотиваційно-цільовий, морально-соціальний) і
встановлено чинники формування їх іншомовної компетентності (психолінгвістичне
сприймання мовлення, здатність до побудови сценаріїв міжкультурної взаємодії і
стратегій спілкування, мислення, спрямоване на попередження ризиків мореплавства,
прагнення до спілкування, дотримання моральних норм);
– розкрито психолого-педагогічні засади формування іншомовної
компетентності майбутніх моряків;
– створено теоретичну модель процесу формування іншомовної
компетентності і розроблено психолінгвістичні техніки її становлення;
– подальшого розвитку набули:
психолого-педагогічні підходи до формування іншомовної компетентності
майбутніх моряків;
знання про закономірності взаємозв’язку характеристик професійного і
міжособистісного спілкування моряків засобами іноземної мови;
уявлення про психологічні основи функціювання іншомовних структур у
свідомості людини;
– поглиблено уявлення про сутність й психологічні особливості
комунікативної діяльності моряка в умовах роботи в міжнародному екіпажі
6
6
(залежність від антропогенних та соціально-психологічних умов).
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що встановлені
психологічні аспекти формування іншомовної компетентності – спрямування
навчання іноземної мови на розвиток таких чинників: психолінгвістичне
сприймання мовлення, побудова сценаріїв міжкультурної взаємодії, побудова
стратегій спілкування, мислення, спрямоване на попередження ризиків
мореплавства, прагнення до спілкування, дотримання моральних норм можуть бути
корисними для розбудови змісту і форм організації навчально-виховного процесу у
закладах, що здійснюють підготовку професійних кадрів для річкового та морського
флоту та визначенні їх готовності до праці в міжнародному екіпажі крюїнговими
компаніями в процесі проведення співбесід та тестувань; продуктивні ідеї
використання психотехнічних вправ на заняттях з іноземної мови, створених на
підставі з’ясованих у дослідженні чинників формування сприятимуть активізації
навчального процесу; запропоновані психотехніки можуть використовуватися
майбутніми моряками під час проходження плавальної практики для покращення
загального психічного стану і забезпечення успішного повсякденного спілкування.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес
Київської державної академії водного транспорту імені Петра Конашевича-
Сагайдачного (довідка № 01/11–1547 від 13.11.2015 р.) та її філіалів: Кілійського
транспортного коледжу (довідка № 279 від 2.12.2015 р.) та Дунайського факультету,
що в м. Ізмаїл (довідка № 48 від 3.12.2015 р.); Азербайджанської державної морської
академії міста Баку ( довідка № 1 від 6. 05. 2016 р.); Вищого професійного училища
суднобудування м. Миколаєва (довідка № 256 від 15.12.2015 р.) і використано при
складанні навчальних планів та викладанні дисциплін «Англійська мова» та
«Англійська мова за професійним спрямуванням». Результати дослідження
використані в тестових матеріалах Київського центру підготовки і підвищення
кваліфікації фахівців водного транспорту (довідка № 130/15 від 30.11. 2015 р.).
Крюїнгові компанії «В. Шипс Україна» (довідка № 020154 від 9.12.2015 р.) та
«Альфа Навігейшн» (довідка № 1342 від 9.12.2015 р.) м. Одеса використовують
теоретичні положення дослідження при визначенні рівня іншомовної підготовки
претендентів на проходження плавальної практики в міжнародному екіпажі і
складанні програм курсової підготовки з дисципліни «Англійська мова».
Інструктори Учбового центру «Українського Дунайського пароплавства» (м. Ізмаїл)
використовують розробки дослідження при сертифікаційній підготовці моряків
(довідка № 266 від 4.12.2015 р.).
Надійність та достовірність результатів забезпечувалися використанням
діагностичних методик, адекватних меті та завданням дослідження, поєднанням
кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки,
застосуванням методів математичної статистики, впровадженням результатів роботи
у практику.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні
положення дисертації доповідалися й обговорювалися на науково-практичних
конференціях різного рівня: Міжнародній академічній конференції з освіти та
навчання (Прага, Чеська Республіка, 17–18 жовтня 2013 р.); ХХХ Міжнародній
науково-практичній конференції «Нове в науці» (Горлівка, 21–22 лютого 2013 р.);
7
7
Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток педагогіки та психології в
умовах сьогодення» (Київ, 23 березня 2013 р.); ІХ Міжнародній науково-практичній
конференції «Вища освіта України у контексті інтеграції до Європейського
освітнього простору» (Київ, 20–22 листопада 2014 р.); ХІХ науково-методичній
конференції викладачів, аспірантів та студентів Київської державної академії водного
транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (Київ, 23–27 березня
2015 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні інформаційні та
інноваційні технології на транспорті» (Херсон, 26–28 травня 2015 р.); І Міжнародній
науково-практичній конференції «Мультидисциплінарні академічні дослідження і
глобальні інновації: гуманітарні та соціальні науки» (Київ, 10–11 вересня 2015 р.).
Результати й висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри
психології Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»
(2013–2016 рр.)
Публікації. Результати дослідження викладено у 23 одноосібних наукових
працях. З них 8 опубліковано в джерелах, затверджених як фахові в галузі психології,
3 – публікації в закордонних джерелах, 6 – у матеріалах науково-практичних
конференцій, 5 – статті апробаційного характеру. Його зміст відображено також у
методичних вказівках та посібнику «Maritime English Photocopiable Activities with
Teaching Notes» з авторським правом (реєстраційний номер 55240).
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох
розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 281 найменування
(з них 73 – іноземною мовою) та 17 додатків. Обсяг основного змісту дисертації
складає 200 сторінок. Робота містить 32 таблиці (на 12 сторінках) та 12 рисунків (на
6 сторінках).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовуються вибір теми та її актуальність, визначаються об’єкт,
предмет, мета, завдання і методи дослідження; формулюється гіпотеза;
розкривається наукова новизна і практичне значення, відображається особистий
внесок здобувача й апробація результатів дослідження; подаються відомості про
структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі – «Теоретичні основи формування іншомовної
компетентності майбутніх моряків» – здійснено аналіз підходів до трактування
основних понять, пов’язаних із завданнями дослідження; розкрито психологічні
особливості комунікативної діяльності моряка в умовах роботи в міжнародному
екіпажі; дано змістову характеристику структурних компонентів іншомовної
компетентності.
В результаті дослідження з’ясовано, що для морської освіти компетентнісний
підхід означає поєднання цілей освіти з відбором змісту освіти, відповідною
організацією освітнього процесу та оцінюванням його результатів. Встановлено, що
серед численних дефініцій поняття «компетентність» дотичним до нашого
дослідження є визначення, згідно з яким компетентність – це поняття, яке логічно
походить від ставлення до цінностей. Загальновизнаним є розуміння компетентності
як системи знань, умінь й особистісних якостей, адекватних структурі та змісту
8
8
діяльності людини.
Обґрунтовано, що головною метою вивчення іноземної мови студентами ВНЗ
різних напрямків підготовки виступає іншомовна компетентність особистості,
а бажаним результатом – використання іноземної мови як доступного засобу
спілкування і збагачення досвідом фахової підготовки. Зазначається, що іншомовна
компетентність формується на основі комунікативної компетентності людини в
умовах професійної діяльності. Це професійно-комунікативна якість особистості, що
дає їй змогу ефективно виконувати професійні функції в іншомовному середовищі.
Зважаючи на те, що аналіз психологічних передумов формування іншомовної
компетентності передбачає вивчення соціально-психологічних особливостей
морських екіпажів, у роботі визначено стадії формування екіпажів як соціальної
групи, відмінності в перебігу конфліктів у малих та великих екіпажах, причини
конфліктів у міжнародних екіпажах, темпоральні характеристики рейсу, утруднення
в перебігу комунікації в процесі рейсу.
На підставі теоретичного аналізу сутності понять «компетентність» і
«комунікативна компетентність» дано авторське визначення іншомовної компетентності
майбутніх моряків. Іншомовна компетентність моряка – це інтегративна властивість
особистості, її здатність реалізовувати вміння раціональної комунікації в процесі
виконання функціональних обов’язків і використовувати стратегії успішного
міжособистісного спілкування з метою гарантування безпеки міжнародного
мореплавства та власної безпеки засобами мови міжнародного спілкування.
Теоретичне вивчення психологічних особливостей комунікативної діяльності
моряка підтвердило необхідність уведення в науковий обіг поняття «міжпоколінне
міжрангове спілкування» моряка як форми професійної комунікації та
міжособистісного спілкування на судні, що включає вміння встановлювати дружні
нетривалі контакти з людьми різного віку з урахуванням міжрангової субординації.
Рівень його розвиту виступає критерієм оцінки професійної комунікації моряка на
судні.
Вивчення наукових досліджень щодо національного складу міжнародних
екіпажів світового морського флоту дало можливість визначити частку українських
моряків при формуванні міжнародних екіпажів, а саме: 3-тє чи 4-те місце залежно
від типу судна чи посади.
Проаналізовано різні підходи до виокремлення структурних компонентів
іншомовної компетентності і запропоновано власну їх класифікацію, що дає змогу
реалізувати мету нашого дослідження. У складі іншомовної компетентності
виокремлено три компоненти: змістовно-процесуальний, мотиваційно-цільовий та
морально-соціальний. Змістовно-процесуальний компонент включає чотири
аспекти: психолінгвістичний, міжкультурний, когнітивний, стратегічний.
Вперше розкрито психологічний зміст кожного компонента та всіх аспектів
іншомовної компетентності майбутнього моряка. Це стало підставою для
виокремлення таких її складових: вміння контролювати та змінювати якісні
характеристики голосу, вміння контролювати мовленнєву тривожність, мовленнєві
перцептивні вміння (психолінгвістичний аспект); здатність до толерантного ставлення
до представників інших культур, здатність свідомо будувати сценарії культурної
взаємодії, володіння стратегіями та тактиками для розв’язання крос-культурних
9
9
суперечностей, навички неупередженого вивчення культур (міжкультурний аспект);
раціоналізм в емоційній сфері, уміння раціонально мислити (когнітивний аспект);
вміння використовувати різні комунікативні стратегії, вміння визначати утруднення
спілкування та використовувати засоби їх усунення (стратегічний аспект); потреба
особистості у спілкуванні (мотиваційно-цільовий компонент); знання правил етикету
та ритуалів, вміння інтегрувати етичні і моральні норми поведінки, прийняті в інших
культурах, у свою систему цінностей; володіння навичками соціоморального пошуку в
незнайомих культурних осередках (морально-соціальний компонент).
Відтак, аналіз наукових джерел дав змогу з’ясувати психолого-педагогічні
засади формування іншомовної компетентності майбутніх моряків. На підставі
осмислення різних підходів до виокремлення ключових компонентів іншомовної
компетентності запропоновано трикомпонентну її структуру. З’ясовано
зумовленість психологічних особливостей формування іншомовної компетентності
майбутніх моряків сформованістю у них її найважливіших характеристик (змістовно-
процесуальної, мотиваційно-цільової і морально-соціальної), що визначають
успішність професійної діяльності і міжособистісного спілкування цих фахівців.
У другому розділі – «Методи та організація емпіричного дослідження» –
визначено етапи та методи емпіричного дослідження, з’ясовано методи психолого-
педагогічного аналізу іншомовної компетентності відповідно до виокремлених
компонентів (змістовно-процесуального, мотиваційно-цільового і морально-
соціального), обрано методи їх діагностування з метою встановлення чинників
формування цієї компетентності.
Емпіричне дослідження проводилося в два етапи: на першому етапі (2012–
2013 рр.) визначалися основні утруднення іншомовного спілкування студентів під
час плавальної практики в міжнародному екіпажі і рівень сформованості іншомовної
компетентності та її компонентів; на другому, формувальному, етапі (2014/15
навчальний рік) з’ясовувалася динаміка розвитку різних показників сформованості
комунікативної компетентності майбутніх моряків.
Розроблено плани індивідуальних бесід зі студентами після проходження
ними плавальної практики та з експертами – представниками крюїнгових компаній.
За результатами індивідуальних бесід створено тест «Визначення утруднень
спілкування на борту судна». Мета тестування: 1) встановити рівень сформованості
вміння розпізнавати утруднення спілкування; 2) визначити рівень сформованості
вміння обирати стратегії подолання комунікативних утруднень; 3) з’ясувати характер
утруднень спілкування студентів у процесі проходження плавальної практики.
З метою розширення інтерпретаційних можливостей тесту «Визначення
стереотипів суджень про моряків різних національностей» (Херма ван Доклум)
розроблено авторський опитувальник «Оцінка толерантності та стереотипності у
ставленні до представників інших національностей». Мета опитування:
1) визначення стереотипів у сприйнятті представників інших національностей;
2) встановлення рівня сформованості толерантного ставлення до інших культур.
Авторський опитувальник «Спроможність інтегрувати елементи інших
культур у свою систему цінностей» побудовано на основі методики (Л. Почебут)
вимірювання етноцентризму. Метою опитувальника є оцінка, по-перше, здатності
свідомо будувати сценарії культурної взаємодії, по-друге, навичок порівняльного
10
10
неупередженого вивчення ціннісних орієнтацій. Спосіб оцінки розроблений з
урахуванням положень Д. Мацумото щодо егоцентризму як тенденції до оцінювання
світу за допомогою власних культурних фільтрів.
Для розв’язання завдань емпіричного дослідження – зокрема, для з’ясування
сформованості у майбутніх моряків конкретних комунікативних характеристик за
компонентами іншомовної компетентності – використано також сукупність
стандартизованих психодіагностичних методик.
Застосування дослідницького інструментарію, що відповідає завданням
емпіричного дослідження, створює можливості, по-перше, для визначення чинників
формування різних складових іншомовної компетентності майбутніх моряків; а по-
друге, для розробки технологій психологічного супроводу їх формування у процесі
проходження плавальної практики в міжнародних екіпажах і під час опанування
навчальної програми з англійської мови.
У третьому розділі – «Емпіричне дослідження психолого-педагогічних
основ формування іншомовної компетентності майбутніх моряків» – описано
процедуру проведення емпіричного дослідження, подано інтерпретацію отриманих
результатів, визначено сформованість різних показників іншомовної компетентності
майбутніх моряків за відповідними компонентами.
В результаті дослідження встановлено, що чинником формування
психолінгвістичного аспекту змістовно-процесуального компонента є
психолінгвістичне сприймання мовлення. Психолінгвістичне сприймання мовлення
(О.О. Леонтьєв, І. Зимняя) передбачає сенсорне (звуки), перцептивно-смислове
(слова та текст) сприймання мовлення. На сенсорному рівні проводився
психоакустичний аналіз голосу мовця за такими характеристиками: якість (огидний,
дратуючий, манерний), активність (нежиттєвий, повільний, пасивний), емоційна
експресія (тихий, монотонний, стриманий, голосний), інтелект (вульгарний,
бадьорий, серйозний, чіткий) тощо. На перцептивно-смисловому рівні проводився
аналіз індивідуальних особливостей аудитора (слухача). На текстовому рівні
(інтегрування смислу повідомлення, що переходить у фазу виконавчої дії)
аналізували мовленнєву тривожність.
Психодіагностування показало, що на психолінгвістичному рівні необхідні
вдосконалення та корекція якісних характеристик мовлення майбутніх моряків,
пов’язаних з їх емоційною та інтелектуальною сферами; потребували також
посилення цілеспрямованість у сприйманні ними мовлення та зосередженість уваги
під час слухання, розвитку – навички контролю голосу, а корекції – загальна й
іншомовна мовленнєва тривожність студентів.
Чинником формування міжкультурного аспекту змістовно-процесуального
компонента є побудова сценаріїв культурної взаємодії. Аналіз звітів різних наукових
осередків, що займаються вивченням питань глобалізації в морській справі, дав
змогу визначити шість країн, з представниками яких здебільшого працюватимуть
студенти в процесі проходження плавальної практики – це Філіппіни, Китай, Росія,
Індія, Туреччина, Індонезія. Тестування показало, що студенти мають стереотипні
уявлення про представників цих країн – зокрема, про їх поводження, працьовитість,
статки та релігійність.
У половини досліджуваних зафіксовано середній рівень розвиненості
11
11
здатності свідомо будувати сценарії культурної взаємодії. Високий рівень
готовності до вивчення інших культур мають 28,8 % досліджуваних, тоді як 22,4 %
упереджено ставляться до представників інших культур, у них відсутній інтерес до
взаємодії з представниками інших національностей.
Досліджувані виявили неготовність свідомо аналізувати рейтинг власних
цінностей та порівнювати ціннісні орієнтації представників інших країн із власними.
Більшість досліджуваних не мають інтересу і не ставляться з повагою до цінностей
та звичаїв інших культур. Внаслідок того, що більшість досліджуваних вперше
дістала завдання аналізувати цінності як властивість особистості, 62,5 % з них
виявили низький рівень сформованості навички порівняльного неупередженого
вивчення ціннісних орієнтацій і 37,5 % – середній рівень.
У результаті подальшої корекції потребували готовність студентів свідомо
будувати сценарії взаємодії культур та навичка порівняльного вивчення цінностей
інших культур – зокрема, прогнозованих країн – партнерів майбутньої взаємодії в
міжнародному екіпажі.
Чинником формування стратегічного аспекту змістовно-процесуального
компонента є побудова стратегій спілкування. Змістом діагностики їх
сформованості була спроможність визначити утруднення спілкування та їх
ранжування. Результати оцінки розвитку стратегічних вмінь показали, що у
більшості студентів зафіксовано високий та середній рівень сформованості вмінь
прийняття стратегічних рішень, але цей аспект все ще потребує подальшої корекції
(високий рівень сформованості стратегічних вмінь мають 59,5 % досліджуваних,
середній рівень – 17 %, низький рівень – 23,5 %).
Чинником формування когнітивного аспекту змістовно-процесуального
компонента іншомовної компетентності є мислення майбутнього моряка,
спрямоване на попередження ризиків мореплавства. Так, на когнітивному рівні
встановлено, що досвід плавальної практики призводить до зниження готовності до
ризику, формуються адекватна оцінка доцільності ризику та поміркованість у
судженнях при спілкуванні в міжнародному екіпажі; мовленнєва тривожність
(І. Аршава) як чинник впливу на когнітивні процеси майбутніх моряків вища, ніж їх
загальна тривожність, а відтак, потребує подальшої корекції; емоційну сферу так
само визнано чинником впливу на когнітивні процеси, а також з’ясовано, що
параметр емоційного інтелекту потребує корекції у всіх досліджуваних.
Отримані результати дають можливість стверджувати, що судно з
міжнародним екіпажем стає ефективним чинником розвитку емоційного інтелекту
як фактора впливу на когнітивні процеси майбутніх моряків – особливо серед
студентів професійного типу «людина-техніка».
Результати тестування та додатковий аналіз запитань щодо стану тривожності
показали, що загальна тривожність студентів збільшилась під час проходження
плавальної практики. При цьому загальна мовленнєва й іншомовна тривожність
студентів – майбутніх моряків перевищує їх загальну тривожність. Зважаючи на це,
можна стверджувати, що загальна тривожність моряка справляє незначний вплив на
розвиток іншомовних мовленнєвих навичок.
Чинником формування мотиваційно-цільового компонента іншомовної
компетентності стало прагнення до спілкування. Хоча в усіх опитаних
12
12
спостерігається високий рівень розвитку комунікабельності, слід зазначити, що в
процесі плавальної практики в міжнародному екіпажі студентам бракує знань з
іноземної мови для ефективного повсякденного спілкування. У них знижується
бажання спілкуватися через втому, вони не вміють спілкуватися у стресовій
ситуації.
Якщо у моряка недостатньо розвинена потреба у спілкуванні, то можна
очікувати, що в умовах тривалого плавання його прагнення до самотності й
зовнішнього відмежування посилиться. «Судно» стає каталізатором проявів
депривації моряка як психічного стану. Тобто неможливість спілкуватися з рідними
та друзями, складність праці, втома та інші чинники призводять до порушень у
комунікабельності. Саме тому нами було розроблено психотехнології активізації
комунікативних здатностей.
Чинником формування морально-соціального компонента іншомовної
компетентності стало дотримання моральних норм поведінки. За виокремленими
показниками моральності встановлено, що для досліджуваних властиві середній
(узагальнений) рівень конфліктності, середній рівень позитивної агресивності;
корекції потребує вдвічі перевищений рівень негативної агресивності; всі
компоненти емпатії досить розвинені, але корекції потребує ставлення до людей
похилого віку.
Результати дослідження особистісної агресивності та конфліктності свідчать
про необхідність розвитку навичок контролю агресивності і корекції морально-
соціальної складової поведінки студентів.
Результати тестування показали, що всі компоненти емпатії потребують
подальшого розвитку, але особливу увагу в подальшому слід приділити
формуванню емпатійності щодо людей старшого покоління в контексті
«міжпоколінного міжрангового спілкування».
Відтак, у результаті дослідження визначено чинники формування іншомовної
компетентності майбутніх моряків відповідно до гіпотетично виокремлених її
структурних компонентів, а саме: щодо змістовно-процесуального компонента в
сукупності його психолінгвістичного, міжкультурного, стратегічного і когнітивного
аспектів – це психолінгвістичне сприймання мовлення, побудова сценаріїв культурної
взаємодії, побудова стратегій спілкування, особливості мислення моряка;
мотиваційно-цільового компонента – прагнення до спілкування; морально-соціального
компонента – дотримання моральних норм поведінки. З’ясовано рівень сформованості
показників іншомовної компетентності майбутніх моряків, більшість з яких, за
результатами емпіричного дослідження, потребує подальшого розвитку чи корекції для
запобігання ризикам мореплавства, а в окремих випадках – і формувального впливу:
передусім це стосується вироблення у студентів емпатійного ставлення до старшого
покоління в контексті «міжпоколінного міжрангового спілкування».
У четвертому розділі – «Психолого-педагогічний супровід формування
іншомовної компетентності майбутніх моряків» – представлено хід та
результати проведення формувального експерименту, розроблено рекомендації
викладачам щодо використання психотехнологій, визначено психолого-педагогічні
умови ефективного навчання англійської мови у закладах морського спрямування,
запропоновано власну модель процесу формування іншомовної компетентності
13
13
майбутніх моряків (рис. 1). Учасники процесу формування іншомовної компетентності у майбутніх моряків
Психолінгвістичний аспект
змістовно-процесуального
компонента
– мовленнєва перцепція;
– якість мовлення;
– мовленнєва іншомовна тривожність; – зосередженість та цілеспрямованість;
у процесі слухання;
– мовленнєва перцепція;
– мовленнєва іншомовна тривожність;
– емоційність мовлення;
Міжкультурний аспект
змістовно-процесуального
компонента
– врахування стереотипів;
– соціальна перцепція;
– толерантність;
– реакції у крос-культурних конфліктах;
– порівняльна неупередженість; – готовність до вивчення інших культур;
Стратегічний
аспект змістовно-
процесуального компонента
– стратегії прийняття рішень; – стратегії подолання порушень
професійної комунікації;
– стратегії подолання утруднень спілкування;
Когнітивний аспект
змістовно-процесуального
компонента
– мислення, спрямоване на попередження
ризиків; – розпізнавання емоцій;
– розпізнавання ознак тривожності;
– поміркованість;
– емоційний інтелект; – мислення, спрямоване на збереження позитивного
психологічного стану;
Мотиваційно-цільовий
компонент
– раціоналізм у процесі професійної
комунікації;
– потяг до спілкування;
Морально-соціальний
компонент
– регламентованість поведінки
міжнародними законами та інструкціями.
– дотримання загальнолюдських норм моралі та
поведінки.
Психолого-педагогічні умови
– формування іншомовної компетентності за структурними компонентами; – спрямування навчання іноземної мови на розвиток таких чинників: психолінгвістичне сприймання мовлення, побудова сценаріїв
міжкультурної взаємодії, побудова стратегій спілкування, мислення, спрямоване на попередження ризиків мореплавства,
прагнення до спілкування, дотримання моральних норм;
– орієнтація підготовки на використання іноземної мови в міжнародному екіпажі;
–виховання стійкої мотивації до навчання та самовдосконалення; розширення соціоперцептивного сприймання дійсності;
– моделювання ситуацій іншомовної комунікативної діяльності майбутнього моряка; – активне використання інформаційних психотехнологій у навчальному процесі;
– використання лінгвокраїнознавчого матеріалу для самостійного та аудиторного опанування студентами.
Рис. 1. Модель процесу формування іншомовної компетентності
майбутнього моряка
Викладач:
аудиторні практичні заняття
Судно:
формування нових потреб
Студент:
Реалізація іншомовної компетентності
під час плавальної практики
Обов’язковий стандарт професійної
комунікації – використання стандартних фраз морської комунікації
англійською мовою в письмовій та
усній формі.
:
–
Змодельований стандарт міжособистісного спілкування –
використання англійської мови в письмовій та усній формі.
–участь у культурно-розважальних заходах.;
– спілкування для задоволення життєвих потреб (звернення до
суднового лікаря, запит інформації у офіцера та інші прояви
міжпоколінного міжрангового спілкування);
– бесіди для задоволення потреби у спілкуванні (групові та
індивідуальні).
14
14
Як видно зі схеми, встановлено три основні учасники цього процесу:
викладач, студент, «судно». «Судно» – абстрактне поняття, що включає такі
аспекти: 1) навчальні плани кадетської програми підготовки майбутніх офіцерів;
2) антропогенні, соціально-гігієнічні, соціально-психологічні та ергономічні умови
життєдіяльності; 3) писані та неписані закони морського життя, якими керуються
моряки у своїй поведінці.
Процес проходження плавальної практики виявляє потреби у специфічних
навичках та вміннях у межах іншомовної компетентності. Вона набуває нового
змісту, коли мають враховуватися такі компоненти іншомовної компетентності, як:
змістовно-процесуальний (психолінгвістичний, міжкультурний, стратегічний і
когнітивний аспекти), мотиваційно-цільовий і морально-соціальний. Повертаючись
до навчання, студент констатує невідповідність своєї іншомовної підготовки
вимогам та потребам, що виникали в процесі проходження плавальної практики.
З метою усунення цієї невідповідності ми запропонували увести в навчальний процес
психологічний супровід формування іншомовної компетентності майбутніх моряків.
Згідно з нашою позицією, психологічний супровід – це комплексне поняття, що
охоплює теоретичне обґрунтування особливостей іншомовної компетентності
моряка, сукупність психотехнічних вправ та ігор для подолання утруднень
іншомовної професійної комунікації та міжособистісного спілкування в процесі
проходження плавальної практики в міжнародному екіпажі, рекомендації до їх
впровадження у процес навчання «морської англійської мови», лінгвокраїнознавчий
матеріал (Є.М. Верещагін) для самостійного та аудиторного опанування студентами.
Контрольна та експериментальна групи налічували по 30 студентів третього
року навчання, з них 15 студентів – майбутні судноводії, 15 студентів – майбутні
судномеханіки. За планом організації формувального експерименту передусім
виокремлено чинники, на які спрямована дія розроблених психотехнологій,
визначено показники оцінювання рівня сформованості цих чинників (табл. 1).
З огляду на багатоплановість змісту визначених компонентів іншомовної
компетентності моряка та її показників розроблено дескриптори рівнів їх
сформованості.
У результаті проведення формувального експерименту (тривалість – один рік)
отримано дані, які підтверджують ефективність запропонованих технологій. В
цілому, проведено 50 психологічних вправ та ігор, спрямованих як на формування
навичок іншомовного спілкування, так і на вирішення психологічних проблем
успішного спілкування взагалі з урахуванням специфіки життєдіяльності моряка,
опановано 6 лінгвокраїнознавчих тем, проведено 2 лекції щодо соціально-
психологічних особливостей праці моряка в міжнародному екіпажі. У таблиці 1, як
зразок, наведено частину психологічних вправ та ігор формувальної програми.
Впродовж навчального року ми активно вводили в практичні заняття з
англійської мови студентів ЕГ розроблені нами психотехнічні вправи та ігри у
вигляді:
– мовної чи фонетичної зарядки на початку практичного заняття;
– дискусій для розвитку навичок мовлення:
– ігрових пауз для зняття втоми та напруження;
– діалогічного та монологічного мовлення;
15
15
– письмового мовлення;
– вивчення граматичних структур (їх функціональна складова для вираження
прохання, команди, уподобань тощо);
– участі у позааудиторних заходах тощо.
Таблиця 1
Використання психотехнологій у процесі навчання англійської мови у ВНЗ
морського спрямування
№
з/п
Мета проведення та очікувані
результати
Види виконаних психологічних вправ та
ігор
1. Обов’язковий стандарт професійної комунікації
Розвиток:
– вміння контролювати силу голосу;
– цілеспрямованість слухання;
– вміння контролювати мовленнєву
тривожність;
– вміння мислити раціонально для
попередження ризиків;
– вміння розпізнавати порушення
професійної комунікації;
– вміння обирати стратегії подолання
комунікативних порушень.
Вдосконалення особистого семантичного
мовленнєвого профілю та профілю аудитора
Вправи: «Шкала Бофорта», «Перефразування»,
«Я можу» та ін.
Вправи на зниження загальної та мовленнєвої
тривожності «Контраст», «Маяк» та ін.
Вправи на формування адекватного ставлення
до ризику: «Жертва», «Старт наосліп»,
«Нелегали», «Корабельна аварія», «Безлюдний
острів» та ін.
2.
Змодельований стандарт міжособистісного спілкування
– вміння контролювати власні емоції
та розпізнавати емоції інших;
– знання етикету спілкування;
– вміння пристосовуватися до
співрозмовника;
– вміння комунікації в процесі
міжкультурної взаємодії;
– вміння інтегрувати елементи інших
культур у свою систему цінностей;
– вербальні та невербальні
комунікативні вміння;
– емпатійні вміння;
– вміння розпізнавати утруднення
спілкування і обирати стратегії їх
подолання;
– соціально-перцептивні вміння.
Вправи на розвиток емоційного інтелекту:
«Блокнот успіхів», «Прочитай емоцію»,
«Оплески», «Емоційне дзеркало» та ін.
Вправи на розвиток навичок адекватного
міжнаціонального спілкування: «Асоціації», «По
той бік дороги», «Воскова свічка» та ін.
Вправи на розвиток комунікативних навичок:
«Судновласник і корабель», «Репетиція
поведінки», «Впізнай мене», «Пізнай себе»,
«Автобус» та ін.
Вправи на усвідомлення особистих та групових
цінностей і норм: «Стоп-кадр», «Хто я?» та ін.
Вправи на підвищення рівня спроможності до
емпатії: «Привіт, я радий тебе бачити»,
«Втеча з в’язниці» та ін.
Здійснення етапу формувального експерименту дало можливість отримати
результати, що підтверджують його ефективність.
Внаслідок впровадження психологічного супроводу розвитку мовленнєвої
перцептивності та якості мовлення в експериментальній групі збільшилося на
59,4 % число студентів з високим рівнем розвитку мовленнєвих перцептивних
навичок і на 52,8 % зросла кількість досліджуваних, що виявили належне вміння
контролювати свій голос. У результаті формувального експерименту у
досліджуваних зменшилася на 36,3 % іншомовна тривожність як фактор впливу на
ефективність іншомовного мовлення експериментальної групи (табл. 2).
16
16
Таблиця 2
Розвиток психолінгвістичного аспекту змістовно-процесуального компонента
іншомовної компетентності майбутнього моряка
Рівні розвитку
діагностованих
параметрів
Перше
дослідження
Друге
дослідження
Різниця між
показниками
КГ ЕГ КГ ЕГ КГ p≤ ЕГ p≤
Параметр мовленнєвої перцептивності (%)
Високий 9,9 13,2 16,5 72,6 +6,6
–
+59,4
0,001 Середній 23,1 23,1 33 13,2 +9,9 -9,9
Низький 67 63,7 50,5 14,2 -16,5 -49,5
Параметр якості мовлення (%)
Високий 9,9 9,9 13,2 62,7 +3,3
–
+52,8
0,001 Середній 23,1 23,1 26,4 16,5 +3,3 -6,6
Низький 67 67 60,4 20,8 -6,6 -46,2
Параметр мовленнєвої іншомовної тривожності (%)
Високий 6,6 19,8 19,8 56,1 +13,2
0,05
+36,3
0,01 Середній 13,2 13,2 19,8 26,4 +6,6 +13,2
Низький 80,2 67 60,4 17,5 -19,8 -49,5
Примітки: КГ – контрольна група; ЕГ – експериментальна група
Міжкультурна комунікація майбутніх моряків успішна за умови належного
розвитку таких чинників, як: толерантність, ефективність реакцій у крос-культурних
конфліктах, вміння неупереджено порівнювати цінності та культури представників
інших країн (табл. 3).
Таблиця 3
Розвиток міжкультурного аспекту змістовно-процесуального компонента
іншомовної компетентності майбутнього моряка
Рівні розвитку
діагностованих
параметрів
Перше
дослідження
Друге
дослідження
Різниця між
показниками
КГ ЕГ КГ ЕГ КГ p≤ ЕГ p≤
Параметр толерантності (%)
Високий 0 0 19,8 66 +19,8
0,05
+66
0,001 Середній 9,9 16,5 23,1 26,4 +13,2 +9,9
Низький 90,1 83,5 67 7,6 -23,1 -75,9
Параметр ефективності реакцій у крос-культурних конфліктах (%)
Високий 0 0 9,9 56,1 +9,9
–
+56,1
0,001 Середній 29,7 39,6 36,3 29,7 +6,6 -9,9
Низький 70,3 60,4 53,8 14,2 -16,5 -46,2
Параметр порівняльної неупередженості (%)
Високий 23,1 23,1 26,4 39,6 +3,3
–
+16,5
0,05 Середній 26,4 29,7 26,4 46,2 0 +16,5
Низький 50,5 47,2 47,2 14,2 -3,3 -33
Наприкінці формувального експерименту ми спостерігали позитивну динаміку
в розвитку толерантності в обох групах: у контрольній групі збільшення кількості
студентів на 19,8 % й у експериментальній групі – на 66 %. Крім того, позитивну
динаміку спостерігаємо щодо розвитку ефективності реакцій у крос-культурних
17
17
конфліктах так само в обох групах, але в ЕГ – на 56,1 %, а у КГ – на 9,9 %. Динаміку
ж у розвитку здатності здійснювати неупереджені порівняння ціннісних орієнтацій
спостерігаємо тільки в експериментальній групі (16,5 %). Стратегічний аспект іншомовної компетентності майбутніх моряків включав
розвиток вміння обирати правильні стратегії спілкування та долати комунікативні утруднення (табл. 4).
Таблиця 4 Розвиток стратегічного аспекту змістовно-процесуального компонента
іншомовної компетентності майбутнього моряка
Рівні розвитку
діагностованих
параметрів
Перше
дослідження
Друге
дослідження
Різниця між
показниками
КГ ЕГ КГ ЕГ КГ p≤ ЕГ p≤
Параметр стратегічних вмінь (%)
Високий 19,8 23,1 26,4 52,8 +6,6 –
+29,7 0,01 Середній 13,2 13,2 16,5 33 +3,3 +19,8
Низький 67 63,7 57,1 14,2 -9,9 -49,5
На кінець експерименту в ЕГ спостерігаємо збільшення кількості студентів на 29,7 %, які виявили високий рівень розвитку цього показника, і зростання числа досліджуваних з середнім рівнем – на 19,8 %.
До того досліджувалася емоційна сфера як фактор впливу на когнітивні здібності майбутніх моряків (табл. 5).
Таблиця 5
Розвиток когнітивного аспекту змістовно-процесуального компонента
іншомовної компетентності майбутнього моряка
Рівні розвитку
діагностованих
параметрів
Перше
дослідження
Друге
дослідження
Різниця між
показниками
КГ ЕГ КГ ЕГ КГ p≤ ЕГ p≤
Параметр емоційного інтелекту (у %)
Високий 19,8 19,8 23,1 62,7 +3,3 –
+42,9 0,001 Середній 39,6 42,9 36,3 37,3 -3,3 -5,6
Низький 40,6 37,3 40,6 0 0 -37,3
Параметр поміркованості (у %)
Високий 19,8 19,8 26,4 72,6 +6,6 –
+52,8 0,001 Середній 26,4 29,7 26,4 19,8 0 -9,9
Низький 53,8 50,5 47,2 7,6 -6,6 -43,1
Параметр загальної тривожності (у %)
Високий 24,1 24,1 19,8 6,6 -4,3 –
-17,5 0,05 Середній 33 36,3 33 39,6 0 +3,3
Низький 42,9 39,6 47,2 53,8 +4,3 +14,2
Психотехнічні вправи та психологічні ігри відомі як ефективний метод формування складових емоційного інтелекту. В результаті їх використання у процесі навчання в ЕГ кількість студентів, які виявили високий рівень розвитку цього чинника, збільшилась на 42,9 %. Особливу увагу приділено розвитку у студентів поміркованості у ставленні до ризику, тому наприкінці експерименту в ЕГ позитивна динаміка дорівнювала 52,8 %. Тим часом динаміка змін загальної
18
18
тривожності майбутнього моряка незначна (14,2 %), але результатом ознайомлення майбутніх моряків з психотехнологіями самокорекції з метою усунення загальної тривожності має стати їх подальше використання у стресових ситуаціях у процесі проходження плавальної практики.
У підґрунті мотиваційно-цільового компонента іншомовної компетентності
майбутнього моряка – прагнення до спілкування, тому зусилля були спрямовані на
розвиток комунікативних та організаторських здібностей.
Початковий аналіз сформованості комунікабельності студентів показав, що
цей показник не потребує корекції, тому динаміка позитивних змін незначна: 19,8 %
(табл. 6).
Таблиця 6
Розвиток мотиваційно-цільового компонента іншомовної компетентності
майбутнього моряка
Рівні розвитку
діагностованих
параметрів
Перше
дослідження
Друге
дослідження
Різниця між
показниками
КГ ЕГ КГ ЕГ КГ p≤ ЕГ p≤
Параметр комунікабельності (%)
Високий 39,6 42,9 49,5 62,7 +9,9
–
+19,8
0,05 Середній 46,2 49,5 43,9 37,3 -2,3 -12,2
Низький 14,2 7,6 6,6 0 -7,6 -7,6
Морально-соціальний компонент іншомовної компетентності реалізовано
через такі показники: агресивність, конфліктність та емпатійність.
Виховання у студентів усвідомлення конфліктності та агресивності як
негативних рис з точки зору моралі було метою виконання багатьох психологічних
вправ. Результатом їх впровадження в навчальний процес стала динаміка
позитивних змін, що становить 33 % у студентів експериментальної групи.
Показник емпатійності був досить розвинений на початок експерименту в
обох групах, тому статистично значущих змін не відбулося. Однак корекції
потребувало ставлення до людей старшого покоління. Як результат імплементації
розроблених психотехнологій показник емпатійності в ЕГ зріс на 9,9 % (табл. 7).
Таблиця 7
Розвиток соціально-морального компонента іншомовної компетентності
майбутнього моряка
Рівні розвитку
діагностованих
параметрів
Перше
дослідження
Друге
дослідження
Різниця між
показниками
КГ ЕГ КГ ЕГ КГ p≤ ЕГ p≤
Параметр агресивності та конфліктності (%)
Високий 52,8 46,2 46,2 13,2 -6,6
0,05
-33
0,01 Середній 33 29,7 23,1 26,4 -9,9 -3,3
Низький 14,2 24,1 30,7 60,4 +16,6 +36,3
Параметр емпатійності (%)
Високий 59,4 66 66 75,9 +6,6
–
+9,9
– Середній 40,6 34 34 24,1 -6,6 -9,9
Низький 0 0 0 0 0 0
19
19
Отже, формувальний експеримент довів ефективність уведення
психотехнологій у процес опанування англійської мови студентами – майбутніми
моряками.
Визначено і перевірено експериментально психолого-педагогічні умови, що
сприяють підвищенню ефективності формування іншомовної компетентності:
орієнтація підготовки на використання іноземної мови в міжнародному екіпажі;
організація навчання іноземної мови за розробленою моделлю, що інтегрує
компоненти іншомовної компетентності майбутнього моряка та чинники її
формування; виховання у студентів стійкої мотивації до навчання та
самовдосконалення; розширення соціоперцептивного сприймання дійсності;
моделювання ситуацій іншомовної комунікативної діяльності майбутнього моряка;
активне використання інформаційних психотехнологій у навчальному процесі.
Здійснено пошук методів підвищення ефективності навчання залежно від
багатьох внутрішніх факторів, а саме: осмисленого сприймання навчального
матеріалу, глибини осмислення, спостережливості; розвитку мислення (уміння
порівнювати, узагальнювати, робити самостійні висновки, знаходити шляхи
розв'язання комунікативних ситуацій тощо); мотивації навчальної діяльності
(успішне проходження співбесіди в крюїнговій компанії, підвищення рангу тощо);
уміння вчитися (прагнення до самоосвіти та самовдосконалення, що зумовлено
особливостями організації навчального процесу у ВНЗ морського спрямування).
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення результатів
дослідження і новий підхід до вирішення проблеми формування іншомовної
компетентності майбутніх моряків. Результати дослідження дають підстави для
формулювання таких висновків:
1. Підґрунтям дослідження стала визначена нами і науково обґрунтована
сукупність концептуальних положень, які утворюють психолого-педагогічні основи
формування іншомовної компетентності майбутніх моряків, а саме:
– соціально-психологічна закономірності комунікативної діяльності моряка в
міжнародному екіпажі (короткостроковість контактів, міжкультурна взаємодія,
«міжпоколінне міжрангове спілкування»; спрямованість мислення на попередження
ризиків);
– індивідуальні психічні особливості (емоційний інтелект) регуляції
поведінки та діяльності студентів в процесі проходження плавальної практики;
– зовнішні фактори ефективності навчання – середовище реалізації
іншомовної компетентності (міжнародний екіпаж);
– особливості навчального матеріалу (морська англійська мова) та його
відповідність потребам комунікативної діяльності в умовах проходження плавальної
практики в міжнародному екіпажі.
2. Вперше іншомовна компетентність моряка розглядається як інтегративна
властивість особистості, що дає змогу реалізовувати здатність до раціональної
комунікації в процесі виконання функціональних обов’язків і використовувати
стратегії успішного міжособистісного спілкування з метою гарантування безпеки
20
20
міжнародного мореплавства та власної безпеки. На підставі результатів
теоретичного вивчення психолого-педагогічних засад формування іншомовної
компетентності та соціально-психологічних особливостей морських міжнародних
екіпажів виокремлено три компоненти у структурі іншомовної компетентності
майбутнього моряка: змістовно-процесуальний (включає психолінгвістичний,
міжкультурний, стратегічний і когнітивний аспекти), мотиваційно-цільовий та
морально-соціальний.
3. Емпіричне дослідження дало змогу визначити чинники формування,
чинники впливу та особливості перебігу процесу формування іншомовної
компетентності майбутніх моряків відповідно до виділених нами її структурних
компонентів, а саме: щодо змістовно-процесуального компонента в сукупності його
психолінгвістичного, міжкультурного, стратегічного і когнітивного аспектів – це
психолінгвістичне сприймання мовлення, побудова сценаріїв культурної взаємодії,
побудова стратегій спілкування, особливості мислення моряка; мотиваційно-
цільового компонента – прагнення до спілкування; морально-соціального
компонента – дотримання моральних норм поведінки. З’ясовано рівень
сформованості показників іншомовної компетентності майбутніх моряків, більшість
з яких, за результатами емпіричного дослідження, потребує подальшого розвитку
або корекції, а в окремих випадках – і формувального впливу з метою забезпечення
успішної професійної діяльності цих фахівців.
4. Аналіз психолого-педагогічних особливостей формування іншомовної
компетентності майбутнього моряка і співвіднесення їх з положеннями методики
викладання іноземної мови у ВНЗ щодо розвитку навичок аудіювання, діалогічного
та монологічного мовлення стали підґрунтям для визначення психолого-
педагогічних умов ефективності навчального процесу:
– формування іншомовної компетентності за структурними компонентами;
– спрямування навчання іноземної мови на розвиток таких чинників:
психолінгвістичне сприймання мовлення, побудова сценаріїв міжкультурної
взаємодії, побудова стратегій спілкування, мислення, спрямоване на попередження
ризиків мореплавства, прагнення до спілкування, дотримання моральних норм;
– орієнтація підготовки на використання іноземної мови в міжнародному
екіпажі;
– виховання стійкої мотивації до навчання та самовдосконалення;
– розширення соціоперцептивного сприймання дійсності;
– моделювання ситуацій іншомовної комунікативної діяльності майбутнього
моряка;
– активне використання інформаційних психотехнологій у навчальному
процесі;
– використання лінгвокраїнознавчого матеріалу для самостійного та
аудиторного опанування студентами.
5. Вперше визначені психолого-педагогічні особливості процесу навчання
«морської англійської мови» в контексті Міжнародної конвенції про підготовку
та дипломування моряків та несення вахти, в якому беруть участь три основні
їх учасники: «студент», «викладач», «судно»; встановлено механізм взаємозв’язку та
взаємовпливу цих учасників навчання та дано рекомендації щодо активізації
21
21
їх функціювання в контексті формування іншомовної компетентності. Крім того,
визначено витоки потягу майбутніх моряків до самонавчання, особливості процесу
формування іншомовної компетентності майбутнього моряка, підґрунтям якого
стало забезпечення реалізації таких його потреб у процесі проходження плавальної
практики – потреби у сформованій іншомовній компетентності для забезпечення
життєдіяльності в умовах рейсу, а в процесі опанування програми з англійської
мови – потреби в ефективності її формування.
6. В результаті застосування розроблених психотехнологій у студентів
експериментальної групи зафіксовано істотне підвищення рівня розвитку
психолінгвістичного сприймання мовлення, прагнення до спілкування, здатності до
побудови сценаріїв культурної взаємодії, вміння обирати правильні стратегії
спілкування та подолання комунікативних утруднень, в той час як у студентів
контрольної групи вказані якості змінилися несуттєво.
Виховання у студентів усвідомлення необхідності дотримання моральних
норм поведінки, розуміння конфліктності та агресивності як негативних рис з точки
зору моралі, корекція ставлення до людей старшого покоління як складової
емпатійності в контексті поняття «міжпоколінне міжрангове спілкування» моряка
засобами психологічних технологій виявилися також успішними.
До того в експериментальній групі зафіксовані позитивні зміни мислення
майбутнього моряка, спрямованого на попередження ризиків мореплавства.
Гіпотеза, що формування іншомовної компетентності майбутніх моряків
ґрунтується на сформованості її структурних компонентів та чинників її
становлення в ході емпіричного дослідження знайшла повне підтвердження.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з використанням
можливостей міжпредметних зв’язків і впровадженням визначених нами
теоретичних засад формування іншомовної компетентності майбутніх моряків у
суспільні навчальні дисципліни; з розбудовою змісту структурних компонентів
іншомовної компетентності.
В перспективі дослідження – і вивчення механізмів впливу іншомовної
компетентності на психічне здоров’я моряка і подальше вдосконалення психотехнік
його збереження. Окремої уваги потребують психотехніки відновлення
комунікабельності у членів екіпажу в рейсі.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у фахових виданнях з психології:
1. Тирон О. М. Чинники формування успішного повсякденного спілкування
серед моряків міжнародних екіпажів [Електронний ресурс ] / О. М. Тирон // Вісник
національної академії прикордонної служби України: психологічні науки. – 2013. –
№ 5. – 10 с. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnadps_2013_5_47.pdf.
2. Тирон О. М. Емоційний інтелект як чинник формування іншомовної
компетентності майбутніх моряків / О. М. Тирон // Гуманітарний вісник ДВНЗ
«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені
Г. Сковороди». – 2014. – № 5. – С. 442–453.
22
22
3. Тирон О. М. Моряки різних національностей очима українських кадетів / О. М. Тирон // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г. Сковороди». – 2014. – № 9. – С. 253–260.
4. Тирон О. М. Skills of Cross-generation Competence of Seafarers
/ О. М. Тирон // Проблеми сучасної педагогічної освіти. – 2014. – Вип. 42, ч. 2. –
С. 296–303.
5. Тирон О. М. Чинники формування іншомовної компетентності майбутніх
моряків / О. М. Тирон // Проблемы современного педагогического образования. –
2014. – Вып. 46, ч. VI .– С. 281–283.
6. Тирон О. М. Стереотипи в сприйнятті моряків міжнародного екіпажу
/ О. М. Тирон // Вісник Національного університету оборони України ім. Івана
Черняхівського : зб. наук. пр. – 2014. – Вип. 4 (41). – С. 313–317.
7. Тирон О. М. Психолого-педагогічні особливості процесу формування
іншомовної компетентності майбутнього моряка / О. М. Тирон // Вісник Одеського
національного університету імені І. І. Мечникова. – 2015. – Т. 20, вип. 4 (38). –
С. 148–156.
8. Тирон О. М. Соціально-психологічні особливості морських екіпажів як
підґрунтя формування іншомовної компетентності моряків / О. М. Тирон // Наука і
освіта. – 2016. – № 2–3. – С. 56–60.
Статті в іноземних наукових періодичних виданнях:
9. Tyron O.M. Determinants of Successful Everyday Communication of Sailors in
International Crews / O. M. Tyron // Journal of Educational and Social Research, MCSER
Publishing, Rome-Italy. – 2013. – Vol. 3, № 3. – P. 209–212. – Available at : http:
//dx.doi.org/ 10.5901/ jesr. 2013.v3n3p209
10. Tyron O. Seafarer Cross-Generational Competence Skills / Olena Tyron //
Transactions on Maritime Science (TOMs). – April 2014. – Vol. 3 № 1. – P. 20–31.
11. Тирон О. М. Ukrainian cadets’ perception of other seafarers in an international
crew / О. М. Тирон // Proceedings of Azerbaijan State Marine Academy. – Баку, 2015. –
№ 2. – С. 311–318.
Публікації апробаційного характеру:
12. Tyron O. Psychological aspects of foreign language competency of future
seafarers / O. Tyron // International Academic Conference on Education, Teaching and
E-learning. Czech Republic, Prague. October 17–18, 2013. – Prague, 2013. – P. 32–33.
13. Тирон О. М. З досвіду викладання англійської мови за професійним
спрямуванням на факультеті судноводіння КДАВТ / О. М. Тирон // Водний
транспорт : зб. наук. пр. – 2012. – № 2 (14) – С.133–136.
14. Тирон О. М. Використання флеш-карток як мнемонічний прийом
/ О. М. Тирон // Водний транспорт : зб. наук. пр. – 2012. – № 3 (15). – С. 183–186.
15. Тирон О. М. Психологічні аспекти формування іншомовної
компетентності майбутніх моряків / О. М. Тирон // Водний транспорт : зб. наук. пр. –
2013. – № 2 (17) – С. 169–172.
16. Тирон О. М. Міжкультурна комунікація сучасного моряка в міжнародних
екіпажах / О. М. Тирон // Водний транспорт : зб. наук. пр. – 2013. – № 3 (18). –
С. 174–180.
23
23
17. Тирон О. М. Психолого-педагогічні аспекти формування іншомовної
компетентності майбутніх моряків / О. М. Тирон // Новое в науке : материалы ХХХ
междунар. науч.-практ. конф., 21– 22 февр. 2013 г. – Горловка, 2013. – С. 123–126.
18. Тирон О. М. Psychological aspects of foreign language competency of future
seafarers / О. М. Тирон // Розвиток педагогіки та психології в умовах сьогодення :
тези Міжнар. наук.-практ. конф., 23 берез. 2013 р. – К., 2013. – С. 109–111.
19. Тирон О. М. Особистість моряка в сучасній психолого-педагогічній
літературі зарубіжних науковців / О. М. Тирон // Водний транспорт : зб. наук. пр. –
2015. – № 1 (22). – С. 192–199.
20. Тирон О. М. Psychological techniques for foreign language competence
training of seafarers / О. М. Тирон // ХІХ науково-методична конференція викладачів,
аспірантів та студентів КДАВТ, 23–27 берез. 2015 р. : тези. – К., 2015. – С. 26–27.
21. Тирон О. М. Іншомовна компетентність моряка як засіб забезпечення
безпеки мореплавства / О. М. Тирон // Сучасні інформаційні та інноваційні
технології на транспорті : тези VII міжнар. наук.-практ. конф., 26–28 трав. 2015 р. –
Херсон, 2015. – С. 123–126.
22. Тирон О. М. Удосконалення морської освіти в контексті ПДНВ
(Підготовки, дипломування та несення вахти) / О. М. Тирон // Мультидисциплінарні
академічні дослідження і глобальні інновації: гуманітарні та соціальні науки :
матеріали І міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф., 10–11 верес. 2015 р. – К., 2015. –
С. 39–43.
Методичні вказівки:
23. Тирон О. М. Психологічні аспекти викладання англійської мови для
студентів напряму підготовки 6.070104 «Морський та річковий транспорт».
Психотехнічні вправи та психологічні ігри : метод. вказівки / О. М. Тирон. – К.,
2015. – 83 с.
АНОТАЦІЇ
Тирон О. М. Психолого-педагогічні основи формування іншомовної
компетентності майбутніх моряків. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за
спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології
імені Г. С. Костюка НАПН України. – Київ, 2016.
Дисертацію присвячено проблемі подальшої розробки психолого-педагогічних
основ формування іншомовної компетентності майбутніх моряків. У дисертаційному
дослідженні здійснено теоретичний аналіз вищезазначеної проблеми з позиції
педагогічної психології; розкрито сутність понять «компетентність», «іншомовна
компетентність», «спілкування» та «комунікація»; охарактеризовано зміст і
структуру, ознаки та показники сформованості іншомовної компетентності
майбутніх моряків; розглянуто зарубіжний досвід дослідження проблеми підготовки
моряків для міжнародного флоту; визначено стан розробленості проблеми
формування іншомовної компетентності майбутнього спеціаліста та психолого-
24
24
педагогічні особливості іншомовної комунікації моряків у міжнародному
екіпажі.
Сформовано власне визначення іншомовної компетентності моряка,
виокремлено її структурні компоненти (змістовно-процесуальний, мотиваційно-
цільовий і морально-соціальний) і введено у науковий обіг поняття «міжпоколінне
міжрангове спілкування».
Розроблено та експериментально перевірено психотехнології як психологічний
супровід формування іншомовної компетентності майбутнього моряка в процесі
проходження плавальної практики та навчання англійської мови у ВНЗ морського
спрямування. Гіпотеза, що формування іншомовної компетентності майбутніх
моряків ґрунтується на сформованості її структурних компонентів та чинників її
становлення в ході емпіричного дослідження знайшла повне підтвердження.
Ключові слова: компоненти іншомовної компетентності, професійна
комунікація, утруднення спілкування, психологічний супровід, плавальна практика,
міжнародний екіпаж, майбутні моряки.
Тырон Е. Н. Психолого-педагогические основы формирования
иноязычной компетентности будущих моряков. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук
по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт
психологии имени Г. С. Костюка НАПН Украины. – Киев, 2016.
Диссертация посвящена проблеме дальнейшей разработки психолого-
педагогических основ формирования иноязычной компетентности будущих
моряков. В диссертационном исследовании осуществлен теоретический анализ
вышеупомянутой проблемы с позиции педагогической психологии.
Сформулировано собственное определение иноязычной компетентности
моряка, введено в обиход понятие «межпоколенческое межранговое общение
моряка» и выделены структурные компоненты иноязычной компетентности моряка
(содержательно-процессуальный, мотивационно-целевой, морально-социальный).
Разработаны и экспериментально проверены психотехнологии как психологическое
сопровождение формирования иноязычной компетентности будущего моряка в
процессе прохождения плавательной практики и обучения английскому языку в
вузах морского направления. Гипотеза, что формирование иноязычной
компетентности будущих моряков основывается на сформированности ее
структурных компонентов и факторов ее становления в ходе эмпирического
исследования нашла полное подтверждение.
Ключевые слова: компоненты иноязычной компетентности, профессиональная
коммуникация, затруднения общения, психологическое сопровождение, плавательная
практика, международный экипаж, будущие моряки.
Tyron О. М. Psycho-pedagogical bases of foreign language competence
formation of future seafarers. – Manuscript.
Dissertation for Candidate degree in Psychological Sciences, Specialty 19.00.07 –
Educational and Developmental Psychology. – G. S. Kostiuk Institute of Psychology of
NAPS of Ukraine. – Kyiv, 2016.
25
25
The thesis is devoted to the development of psycho-pedagogical foundations of
foreign language competence of future seafarers. The theoretical analysis of the above
problems from the perspective of educational psychology is described in the thesis; the
author determined the content and structure, characteristics and indicators of formation of
foreign language competence of seafarers; researched foreign experience in training of
seafarers for international fleet.
The author gives the definition of foreign language competence of a seafarer as an
integrative property of the individual to realize ability to conduct rational communication
in the performance of functional responsibilities and use successfully interpersonal
communication strategies to ensure the security of international navigation and own safety
by means of the language of international communication.
Psycholinguistic factor in forming the Content aspect of procedure component is a
psycholinguistic perception of speech. At the psycholinguistic level quality characteristics
of oral transmission of information, transmission of information associated with emotional
and intellectual spheres require improvement and correction, development of attention and
focus on speech perception and concentration while hearing, the voice control skills and
general and foreign language anxiety need further correction too.
Factor in forming intercultural dimension of the Content aspect of procedure
component is the construction of cultural interaction scenarios. At the intercultural level
students tended to stereotypes; revealed susceptibility to competition, ability to
compromise, an attempt to avoid controversy, but willingness to flexibility, willingness to
cooperate, tolerance in relation to specific nationalities, formation of skills of unbiased
comparative study of values and abilities to build consciously scenarios of cultural
interaction needed urgent correction.
Factor in forming the strategical Content aspect of procedure component is to build
communication strategies. At the strategic level future seafarers exhibited the proper level
of the skill to recognize the difficulty of communication in the process of shipboard
training, but the ability to choose a strategy to overcome the difficulties of communication
needed correction.
Factor in forming the cognitive aspect of the Content-procedural component of
foreign language competence is thinking of a future seafarer aimed at preventing risks of
navigation. Thus, the cognitive level revealed that the experience of shipboard training
reduced the willingness to take risks, formed adequate assessment of feasibility and
moderation in risk judgment when dealing with the international crews.
Factor of forming the Motivational component of foreign language competence of
future seafarers is the desire to communicate. The researched showed the proper level of
communication skills but the ability to organize communication was behind the level of
communication skills. Although in general all surveyed revealed a high level of
communication skills, it should be noted that during shipboard training in international
crews students felt lack of knowledge of foreign language for effective daily
communication, they didn’t have desire to communicate due to fatigue, exhibited inability
to communicate in a stressful situation.
Factor in forming Socio- moral component of foreign language competence of
future seafarers was the observance of moral behavior. The research of morality indicators
revealed that the students exhibited the average level of positive aggression; twice
26
26
exceeded level of negative aggression required correction; all components of empathy
were quite developed, but special attention should be given to the attitude towards elderly
people, especially in the concept of «inter- generational rank communication».
Analysis of difficulties of seafarers’ foreign language communication allowed to
create psychotechnologies as a psychological support for the formation of foreign
language competence of future seafarers in the process of shipboard training and mastering
English in maritime educational establishments.
Developed and experimentally tested psychotechnologies will contribute to
optimization of the the process of the English language teaching and can be used by the
future seafarers during their shipboard training in international crews.
The hypothesis that the formation of foreign language competence of future
seafarers is based on the formation of its structural components and factors of its formation
has found full confirmation in the empirical research.
Key words: components of foreign language competence, professional
communication, difficulties of communication, psychological support, an international
crew, shipboard training, future seafarers.
