ТРЕНІНГ

«ВИКОРИСТАННЯ ПРИНЦИПУ БАГАТОПЕРСПЕКТИВНОСТІ ТА

ІНТЕЛЕКТКАРТ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ»

Мета тренінгу:

поглибити знання вчителів про принцип багатоперспективності

та можливості його застосування на уроках історії;

розширити знання педагогів про карти пам’ті, їх види,

можливості використання їх на уроках історії;

познайомити з комп’ютерними програмами для роботиз

інтелекткартами ;

формувати у педагогів навички ефективної взаємодії з учнями;

підтримати педагогічний пошук, творчу ініціативу вчителів.

Тренер: заступник директора з виховної роботи, учитель історії

КЗ «Боровківська СЗШ І-ІІІ ступенів».

Учасники :вчителі історії Верхньодніпровського району.

Час проведення:1 година 40 хвилин – 2 години

Структура тренінгового заняття

№ Види роботи Орієнтовна

тривалість,

хв.

Необхідні матеріали

1 Вступне слово тренера 3 Проектор, комп’ютер,

презентація

PowerPoint

2 Вправа

«Знайомство»

7-10 Голочки, смайлики

3 Вправа

«Правила роботи групи»

10 Плакат «Правила

роботи в групі»,

смужки паперу, скотч,

маркери

4 Вправа

«Мої очікування»

10 «Замочки» з паперу,

скотч, плакат з

зображенням мосту

«Міст очікувань»

5 1. Міні-лекція з використанням

презентації PowerPoint

«Mindmapping».

20 Проектор, комп’ютер,

презентація

PowerPoint, зразки

карт пам’яті

6 Руханка

«Тостери і грінки»

3-5

7 Робота в групах.

Створення інтелекткарт.

30 Папір, маркери,

картки з завданнями

8 Міні-лекція

«Застосування принципу

багатоперспективності

на уроках історії»

10 Проектор, комп’ютер,

презентація

PowerPoint

9 Вправа "Місце спокою"

5 Музичний супровід

10 Підбиття підсумків.

Вправа

«КЛЮЧ ВІД ЗАМКА»

5 «Ключі» від замків

паперові

11 Байка

«Про мужність

ризикнути, спробувати»

5

12 Вправа на завершення

«Піраміда почуттів»

5

ХІД ТРЕНІНГУ:

1. Вступне слово тренера.

Мета : установка на роботу (3 хв.)

Сьогодення вимагає як компетентного так одночасно і творчого

вчителя. Серед критеріїв методичної роботи особливого значення

набуває вибір оптимальних форм і методів, адекватних сучасним

цілям і змісту методичної роботи, які містять індивідуальні, групові

та колективні форми роботи.

Сьогодні ми зібралися з вами на занятті, яке проведемо у формі

тренінгу. Тренінг – це продуктивний і цікавий процес. Одночасно з

отриманням нової інформації ми будемо обговорювати незрозумілі

моменти, ставити запитання, ділитися власним досвідом,

запозичувати досвід колег.

Тема нашого тренінгу

«ВИКОРИСТАННЯ ПРИНЦИПУ

БАГАТОПЕРСПЕКТИВНОСТІ ТА ІНТЕЛЕКТКАРТ НА

УРОКАХ ІСТОРІЇ».

Гаслом нашої роботи стануть слова:

- К. Ушинського: «Учитель як фахівець живе доти, поки

вчиться»;

- Пітера Шеперда: «Найголовніше у житті – уміння вчитися».

2. Вправа «Знайомство»

Мета:допомогти учасникам тренінгу краще пізнати один одного,

створити сприятливу атмосферу (7-10 хв.)

Всі отримали стікери з зображенням обличчя дівчинки (жінки)

або хлопчика (чоловіки). На них ви маєте написати своє ім’я, але не

те, до якого ви звикли, а те, яке належить якійсь історичній особі,

постаті і яке вам найбільше підходить, або найкраще характеризує

вас як особистість, або просто вам подобається. Потім кожен має

назвати своє ім’я на сьогодні і лаконічно пояснити, чому саме це

ім’я ви обрали (наприклад Афіна, Наполеон, Гітлер, Роксолана,

Клеопатра і т. д.). Стікери прикріпляємо голочками до одягу на

груди, пишемо розбірливо, великими буквами, щоб всім було

зрозуміло.

3. Вправа «Правила роботи в групі»

Мета:організація групи та створення можливості для успішної

ефективної роботи (10 хв.)

За кольором бантиків на ваших стікерах об’єднайтеся в 4 групи.

Кожна група на заготовлених папірцях маркерами пише три

правила, яких вважає за необхідне дотримуватися протягом

тренінгу. Потім групи по-черзі називають по одному правилу, всі

разом обговорюють і приймають кожне правило і прикріплюють

його на плакаті «Правила роботи в групі»

1. Говорити по черзі, коротко, не перебиваючи інших.

2. Говорити від себе.

3. Бути позитивними.

4. Бути добровільними.

5. Пам'ятати про конфіденційність.

6. Бути активними.

7. Правило піднятої руки.

4. Очікування «Замок від знань»

Мета:формування власної мети діяльності, мотивація та

усвідомлення відповідальності за досягненнярезультатів (10 хв.)

Пропоную продовжити речення «від цього тренінгу я

очікую…»Напишіть на замочках свої очікування від тренінгу,

висловлюватися треба лаконічно. «Всі люди на щось сподіваються в

цьому житті: одні мають позитивні сподівання, а інші бачать тільки

погане. Закохані, коли вішають замочки на мостах, вірять у те, що

їхнє сімейне життя буде довгим, щасливим, сподіваються на вічне

кохання.А на що сподіваєтесь Ви?» Свої замочки прикріпляємо на

плакат «Мої очікування» - це міст очікувань і сподівань, і озвучуємо

написане.

5. Міні-лекція з використанням презентації PowerPoint

«Mindmapping»

Мета:познайомити з комп’ютерними програмами для створення

інтелекткарт, з їх перевагами та недоліками; розкрити значення

інтелекткарт та їх місце у сучасній освіті та житті сучасної

людини; зацікавити процесом створення ментальних карт. (20 хв.)

Інструмент цей не новий. Вікіпедія каже, що інтелект-карти

використовували ще японці в 70-х рр. для модернізації своєї

економіки. Хоча як на мене, це все ж таки спрощена версія

мережевих графіків які використовувалися також і в Радянському

Союзі. Кожного дня вчитель стикається з проблемою підготовки до

уроків. Чим більш складна і об’ємна тема уроку, тим складніше

скласти грамотний конспект уроку, спланувати роботу на уроці так,

щоб встигнути подати учням у доступній формі весь матеріал, щоб

учні його зрозуміли і засвоїли, закріпити вивчене, і щоб знання,

отримані на уроці, залишилися у дитячій пам’яті на довго. Як же

прискорити цей процес і зробити його більш наочним? Як не забути

якусь маленьку, але важливу деталь?

Чудовою альтернативою подання інформації є використання

MindMaps (з англ. інтелект-карта або діаграма зв’язків). Техніка

складання інтелект-карт називається майндмеппінг (англ.

mindmapping)

1. Що таке MindMaps? Інтелект-карти (будемо так перекладати Mind Maps) – це, за

великим рахунком, звичайні діаграми зв’язків. Mind map мають

деревоподібну схему, на якій зображені певні ідеї, або завдання.

Вони можуть гілкуватися і створити взаємозв’язку, за допомогою

якої завдання структуруються і упорядковуються.

Ідея Mind Maps полягає в наступному: перевести інформацію з

будь якого вигляду (думки у вашій голові, чи інший носій

інформації) в зручну для роботи форму. Ця ідея широко описана Т.

Б’юзеном.

Опрацювавши велику кількість інформації по роботі мозку,

теорії навчання, психології, медицині, він дійшов наступного

висновку: для того щоб процес роботи з інформацією був

ефективним, її треба записувати у формі деревоподібної структури зі

своїми законами і правилами. Така форма робить роботу мозку щодо

вирішення описаної задачі максимально ефективною. При цьому

використовується потенціал як лівої півкулі (графічні знаки,

символи), так і правої (образні картини реалізація, колір).

Інтелект-карти допомагають структурувати розрізнені думки і

збирати воєдино картинки життя з дрібної мозаїки. Це дійсно зручно

– коли ви не можете зібратися з думками, або постійно щось

забуваєте, або просто хочете охопити своїм поглядом всю задачу –

без інтелект-карт важко обійтися.

Переваги Mind Maps над лінійним текстом: На відміну від лінійного тексту, інформація набуває більш

візуальний вигляд, на чому засновані всі техніки запам’ятовування

інформації (мнемотехніки). Користуючись такою формою подання

інформації, інформація запам’ятовується краще і зберігатиметься у

багато разів довше, ніж при лінійному записі на письмі.

Просто, глянувши на інформацію, представлену у вигляді

лінійного тексту і у вигляді ментальної карти, відразу впадає в очі

головна ідея, плюс чотири менших або, як мінімум, дві пов’язаних з

нею ідеї. Спостерігаючи відгалуження від чотирьох ідей, ми можемо

здогадуватися, що є розподіл на більш дрібні ідеї або складові

частини, можливо, це приклади даних ідей. А дивлячись на картинки

(які також можна додавати при бажанні) можна інтуїтивно

здогадатися, про що йде мова, або, принаймні, визначити загальний

настрій: сумно весело, смішно або серйозно.

Дивлячись на карту і не знаючи змісту, ми можемо щось

припускати, про щось здогадуватися, народжується інтерес і базис

для подальшого обговорення. Лінії та зв’язки нам говорять набагато

більше, ніж лінійний текст.

Основні принципи створення карт знань: об'єкт уваги (вивчення) сфокусовано в центральному образі;

основні теми і ідеї, пов'язані з об'єктом уваги, розходяться від

центрального образу у вигляді ідей;

гілки пояснено й позначено ключовими образами і словами;

ідеї наступного порядку (рівня) також зображено у вигляді

гілок, що відходять від центральних гілок і так далі;

гілки формують зв'язану вузлову структуру (систему).

Поради Тоні Бьюзена з технікиі створення ментальних карт

Поступово ви розвинете свій особистий стиль майндмеппінга,

але на першому етапі, необхідно дотримуватися наступних правил.

1. Важливо розміщувати слова на гілках, а не в ромбах і

паралелепіпедах тощо. Важливо і те, що гілки повинні бути живими,

гнучкими, загалом, органічними. Малювання ментальної карти в

стилі традиційної схеми повністю заперечує ідеї майндмеппінгу. Це

сильно ускладнює рух погляду по гілках і вносить багато зайвих

однакових, а отже монотонних, об'єктів.

2. Писати на кожній лінії тільки одне ключове слово. Кожне

слово містить тисячі можливих асоціацій, тому склеювання слів

зменшує свободу мислення. Роздільне написання слів може

привести до нових ідей.

3. Довжина лінії повинна дорівнювати довжині слова. Це

простіше і економніше.

4. Пишіть друкованими літерами, якомога ясно і чітко.

5. Варіювати розмір літер і товщину ліній залежно від ступеня

важливості ключового слова.

6. Обов'язково використовуйте різні кольори для основних гілок.

Це допомагає цілісному і структурованому сприйняттю.

7. Часто використовувати малюнки і символи (для центральної

теми малюнок обов'язковий). Іноді ментальна карта взагалі може

цілком складатися з малюнків.

8. Прагнути такої організації простору, щоб не залишалося

порожнього місця а гілки не розміщувалися дуже щільно. Для

невеликої ментальної карти використовуйте аркуш паперу формату

А4, для великої теми – А3.

9. Гілки, що розрослися, можна укладати в контури, щоб вони не

змішувалися з сусідніми гілками.

10. Розташовувати лист горизонтально. Таку карту зручніше

читати.

Звертайте увагу на форму ментальної карти, що вийшла, — вона

багато що виражає. Цілісна, міцна, жива форма показує, що ви добре

розібралися в темі. Буває і так, що всі гілки карти вийшли красиві, а

одна - якась корява і плутана. Це вірна ознака того, що цій частині

слід приділити додаткову увагу – вона може бути ключем до теми

або слабким місцем в її розумінні.

Отже, резюмуємо: починайте з основної теми та задайте

найбільш важливі загальні ідеї, що відносяться до цієї теми, і

розташовуєте їх як гілки навколо неї, а потім розвиваєте ці теми у

підгілки (гілки 2, 3 і так далі порядків), на яких поміщаєте ваші ідеї

або ключові слова.

Існує багато програм, за допомогою яких

можнастворюватиінтелект-карти. Одна з них - FreeMind

Одна з найпоширеніших, безкоштовних програм з побудови

ментальних карт.

Переваги:

інтуїтивно зрозуміле управління;

наявність основних функціональних можливостей для

побудови Mind Maps;

можливість зберігати карту в різних форматах (jpeg, pdf, html).

Особливості:

необхідно перед інсталяцією програми встановити Java;

неможливо прикріплювати документи і файли до гілок;

графічні елементи досить низької якості, проте можна

прикріплювати власні.

FreeMindMap-Freeware

Безкоштовна програма, побудована на векторній графіці.

Переваги:

багато варіантів дизайну графічних елементів;

елементи можна додавати у будь-яку частину робочого

простору;

можна малювати лінії довільної форми й розміру та

підписувати їх.

Особливості: якщо немає досвіду роботи з векторною графікою,

якийсь час потрібно буде витратити на те, щоб звикнути.

The Personal Brain

Наразі компанія «The Brain» випускає 4 програмних продукти, з

яких лише даний є безкоштовним.

Переваги:

можна поглянути карту в різних площинах;

можна прикріплювати файли, теки й посилання;

зручно створювати каталог зображень: при наведенні

вказівника на прикріплену іконку, зображення збільшується до

свого справжнього розміру.

Особливості:

власна бібліотека графічних елементів відсутня;

інколи неможливо побачити одразу повністю всі рівні карти,

для цього потрібно переміщатися картою.

XMind

Є безкоштовна версія цієї програми по створенню ментальних

карт. Для її отримання досить зареєструватися на сайті, заповнивши

невелику форму.

Переваги:

після реєстрації на сайті можна викладати свої карти на

однойменному інтернет-ресурсі;

за невелику плату можна отримати додаткові можливості: аудіо

нотатки, спільне використання карти, інформацію про

завдання, фільтрацію, режим презентації.

Особливості: у безкоштовної версії відсутня конвертація файлів у

формати pdf, текстовий документ, PowerPoint, MindManager.

Назвемо найпоширеніші програмні засоби для роботи у

режимі оn-line.

Bubbl.us

Безкоштовна оn-line програма із зручною навігацією. Ідеально

підходить для проведення мозкового штурму.

Переваги:

можливість роздруковувати, помістити у блог або на сайт

створену карту;

є можливість одночасної роботи з картою кількох людей;

карту можна зберегти як малюнок, а також надіслати

eлектронною поштою.

Особливості:

неможливо долучити зображення;

не можна прикріплювати зображення, а лише змінювати колір

підрозділу або розташування у просторі.

MindMeister

Переваги:

можливість імпортувати та експортувати карти з FreeMind;

можливість зберігати карти на сервері і мати до них доступ з

будь-якого комп'ютера;

можливість прикріплювати файли до гілочок;

є безкоштовна версія Baisic Free version (з функціональними

обмеженнями).

Особливості:

графічні символи маленькі за розміром і вибір їх невеликий;

немає можливості змінювати колір ліній і їх форму;

потрібна реєстрація перед доступом до ресурсу;

повна версія коштує $15 на рік

Mind42

Переваги:

кілька людей можуть одночасно працювати над картою.

можливо імпортувати карти з інших розширень: Mind42.com (*.

M42), Freemind (*. Mm), MindManager (*. Mmap; *. Xml).

інтегрований пошук за картинками Googl, Yahoo, Flickr, він

можливий доступний, якщо натиснути на іконку для додавання

картинки.

Особливості:

потрібна реєстрація перед доступом до ресурсу;

неможливо додавати картинки з файлів, тільки у вигляді

посилання.

Mindomo Basic

Ця програма дає можливість створювати і редагувати ментальні

карти, а також ділитися ними з друзями і колегами.

Переваги:

підтримка більшості оперативних систем і браузерів;

підтримка декількох мов;

можливість імпорту ментальних карт у інших форматах.

Особливості:

неможливо прибрати рекламні блоки зі сторінки, на якій

створюють карту;

максимальна кількість карт, які можна зберегти — 7.

6. Руханка «Тостери і грінки»

Мета: об’єднатися в групи , емоційне розвантаження, розвиток

креативності, уміння використовувати невербальні засоби

спілкування. (3-5 хв.)

Давайте станемо по три чоловіки, двоє беруться за руки

обличчям один до одного, третій стоїть між ними, всередині. Ті, хто

по краях – це тостери, той, хто посередині – грінка. Коли я говорю

«тостери» - «Тостери» міняються місцями, коли я говорю «грінки» -

«Грінки» міняються місцями, коли я говорю «грінка готова» -

«Тостери» стоять на місці, тримаючись за руки парою, а «Грінка»

підстрибує вгору з піднятими вгору руками.

7. Робота в групах. Створення інтелект-карти.

Мета: тренувати вміння створювати карти пам’яті (30 хв.)

Зараз Ви об’єднаєтеся в 4 групи за порами року, які написані у

вас на стікерах зі зворотнього боку. Кожна група отримає картку з

завданням. Потрібно створити інтелект-карту на ватмані паперу з

поданої теми.

1) Перша світова війна

2) Друга світова війна

3) М. С. Хрущов. «Відлига»

4) Виникнення та розвиток Русі-України.

Після завершення роботи, карту потрібно презентувати.

8. Міні-лекція «Застосування принципу

багатоперспективності на уроках історії»

Під час роботи з історичними джерелами завжди слід

враховувати, що сучасні діти здобувають історичну інформацію не

тільки на уроках історії, а й із телебачення, Інтернету, фільмів, радіо,

газет, журналів, книг, дізнаються про неї від членів сім’ї, друзів та

знайомих. Часто вони зустрічаються з різними точками зору щодо

трактування тих чи інших історичних подій. Отже на уроках також

необхідно відійти від однобокого тлумачення історичних джерел та

оцінювання історичних подій та процесів. Слід знайомити учнів із

різними точками зору щодо оцінки тих чи інших історичних подій та

явищ і формувати в них власне бачення цих історичних процесів.

Наприклад:

1. Про походження слова «козак».

- «Козак» - у перекладі з тюркської мови означає воїн,

охоронець або вільна людина. Появу козацтва як історичного явища

нерідко відносять ще до часів Київської Русі, пов’язуючи його з так

званими бродниками - насселенням південно-руських степів, що не

підкорялися князівській владі.

- Слово «козак» тюркського походження. Воно мало різні

значення: вільна людина, воїн-наймит, шукач пригод, вигнанець та

ін. Люди, які займалися угодницькими промислами в необжитих

степах, а також брали участь у походах проти татар, стали

називатись козаками.

- Тюркське за походженням слово «козак» означало

вільних, незалежних від пана людей, які не мали чітко визначеного

місця в суспільстві й населяли безлюдні окраїни.

- Слово «козак» широко поширене в народів турецького

кореня; воно було вживане в половців і досі вживається в турецько-

татарських народів, означає волоцюгу, що промишляє війною та

розбоєм. Воно прикладалося до степових волоцюг татарських,

перейшло й на наших україньких.

2. Про походження назви «Русь».

- Сучасною наукою витоки поняття «Русь» ще й досі

остаточно не з’ясовані. Найбільш популярною є скандинавська

теорія, що воно походить від слова ruotsi– фінська назва шведів, яка,

у свою чергу, походить від давньо-шведського слова rodr- гребти.

- А також є версія слов’янського походження слова «Русь»,

пов’язана з назвами річок Рось, Роставиця, Русава, Русна в

Центральній Україні.

- Інша гіпотеза припускає можливість існування зв’язку між

цим словом і назвою кочового племені роксоланів, яка походить від

іранського слова rhos-світло (світлий, русий).

- Словом «Русь» літописці спочатку називали варягів, потім

землі полян, а згодом ця назва стала вживатися й щодо інших

східно-слов’янських земель.

3. Оцінка істориками діяльності Богдана

Хмельницького.

- Пантелеймон Куліш писав, що він «наш цвітучий край

обернув у пустиню, засипану попелом і засіяну кістками наших

предків. Він надовго зупинив успіхи культури в нашій північній

Слов’янщині».

- Микола Костомаров уважав, що Хмельницький пішов

«кривим шляхом, став зрадником і кривоприсяжником».

- Володимир Антонович зазначав, що «він зробив на

користь України все, що в умовах його часу й культури може

зробити людина талановита, щиро віддана інтересам народу, із

крайнім напруженням духовних та інтелектуальнихсил».

- Михайло Грушевський писав, що «як провідник, двигач і

насильник мас він показав себе д4уже яскраво, але політиком був

невеликим. І, оскільки керував політикою своєї козацької держави,

виходила вона не дуже мудро».

9. Дискусія «неформальне обговорення» на тему «Теорії

походження людини»

Виникнення людини Питання про те, чи існує світ, що нас оточує, а в тому числі і

людина, сама по собі, чи є продуктом діяльності розуму (що

належить якійсь вищій істоті або ж кожному окремому індивіду)

складає сутність основного філософського питання, що класично

формулюється у вигляді дилеми про первісну матерію або розум.

Дітям важко зробити для себе висновок про те, яка ж з теорій

найвірніша особисто для тебе. Цю тему можна подати дітям з

допомогою різних методів і прийомів, через різні форми роботи на

уроці. Ми зараз спробуємо провести дискусію у формі

неформального обговорення. Зараз ви знову об’єднаєтеся в групи –

три групи: «Прихильники теорії еволюції», «Прихильники

теологічної теорії» і «Прихильники космічної теорії» (еволюція,

релігія, космос). Вам на допомогу я роздаю картки з інформацією,

яка може стати у пригоді під час підготовки до дискусії (додаток 1).

Кожна група має відстоювати свою теорію. На підготовку до дебатів

ви маєте 5 хвилин.

- Чи визначилися Ви, яка з теорій вам найбільше імпонує, яка теорія,

на вашу думку, є найбільш правдоподібною?

- Чи змінилася ваша думка після обговорення?

- Які були труднощі під час дискусії?

- Чи сподобався Вам такий вид діяльності?Таким чином ми

знайомимо учнів з різними теоріями і даємо можливість права

вибору.

10. Вправа "Місце спокою"

Мета:розслаблення. (5 хв.)

Матеріали: магнітофон, записи релаксаційної музики.

Інструкція: сядьте зручно, заплющіть очі. Спокійно вдихніть і

видихніть. Уявіть собі, що ви пливете на човні морем далеко від

дому. Усі проблеми і турботи залишилися вдома, ви почуваєтеся

вільно, на вас не тисне тягар відповідальності. Ваш човен вільно

пливе на хвилях. Ви насолоджуєтеся відчуттям спокою. Ви то

підіймаєтеся на хвилі, то опускаєтеся. Ви відчуваєте приємне тепло

сонячних хвиль. Ви спокійні і розслаблені. Ви відчуваєте своє

дихання: вдих, видих... Теплий, м'який спокій розливається по

всьому тілу. Ви дедалі спокійніші, вільніші... Ваш погляд

зупиняється на маленькому острові. Вас тягне туди, ви гам шукаєте

спокою, захисту, задоволення. Ваш човен наближається до острова.

Уже можна розрізнити рослинність, дерева, пісок. І ось ви виходите

на берег. Ви лягаєте, вам тепло, розслабляєтеся... На губах у вас

морська сіль... Ви дивитеся на хмаринки й відчуваєте тепло сонця.

Тут ваша гавань. Насолоджуйтеся почуттям спокою, впевненості,

тепла. Сюди ви зможете повернутися будь-коли. Це місце дасть вам

упевненість, силу, безпечність. Попрощайтеся з цим місцем, настав

час повертатися н реальність. Повільно розплющуйте очі.

11. Підбиття підсумків. Вправа „КЛЮЧ ВІД ЗАМКА»”

Мета:усвідомлення учасниками того, якою мірою реалізовані їхні

очікування щодо тренінгу.(5 хв.)

Тренер інструктує учасників: візьміть ваші ключики від замків

знань і прикріпіть їх до свого замочка , якщо справдилися ваші

очікування від заняття.

— Чи здійснились ваші очікування?

— Які знання ви здобули?

— Як ці знання ви використаєте у своєму подальшому житті?

— Що ви взяли особисто для себе?

— Оцініть вашу особисту активність під час тренінгу?

12. Байка «Про мужність ризикнути, спробувати»

Мета:закріпити розуміння необхідності пробувати застосовувати

і вивчати нові педагогічні методики, технології, не боятися вчитися

впродовж життя. (5 хв.)

Король запропонував своїм синам випробування, щоб обрати

серед них гідного зайняти важливу посаду при дворі. Він підвів їх до

дверей у віддаленому кутку саду. Двері були великі і, здається,

вросли глибоко в землю.

Хто з вас може відчинити ці кам’яні величезні двері? – спитав

король.

Один за одним сини виходили вперед, оцінюючи оглядали двері,

промовляли: «Ні», відходили. Інші, почувши, що кажуть їхні

попередники, взагалі не наважувалися на випробування. Тільки

останній з синів підійшов до дверей, уважно роздивився їх,

доторкнувся, спробував зрушити. Нарешті сильно смикнув – і двері

відчинилися. Воно не були замкнені, необхідно було тільки бажання

усвідомити це та мужність рішуче діяти.

Король сказав:

Ти отримаєш посаду при дворі, тому що не покладався лише на

те, що бачив і чув, а сподівався на особисті сили та ризикнув

спробувати.

Питання:

- інші люди не змогли відчинити двері?

-.Завдяки чому останньому сину вдалося їх відчинити?

Висновки. Дуже багато людей не досягають того, чого хочуть, через свій

страх дій або провалу. Лише той досягне успіху, вважатиметься

щасливцем долі, хто доклав багато зусиль, праці, наполегливості, не

боявся ризикнути і спробувати. Тож просіть у життя більшого.

Прагніть кращого! І тоді, можливо, не все вам вдасться, але ж якась

частина з того, про що ви мріяли, обов’язково збудеться.

13. Вправа на завершення «Піраміда почуттів» Мета: створення позитивної атмосфери.( 5 хв.)

Тренер: я пропоную вам стати в коло.

Учасники групи стають у широке коло, учасники по-черзі

підходять в центр кола, кладуть руку одну на одну і бажають щось

на прощання, створюючи з рук піраміду. Після промовляння всіх

досягнень коло має стати щільним, а піраміда вирости

Додаток 1.

1) Теорія Еволюції

Теорія Дарвіна не є досконалою, як і всі інші теорії виникнення

життя і людини на землі. Ця теорія базується в основному на

викопних залишків.

Одним із найбільш ранніх ссавців вважається маленька,

гризуноподібна істота, що жила біля 70-и млн. років тому, так

званий "крисоподібний примат".

Після періоду близько 40 млн. років родословна продовжується

залишками, що були знайдені в Єгипті, єгиптопітеком (жив біля 30

млн. років тому).

Потім, після гігантського пробілу, була представлена інша

людиноподібна істота. Про неї казалося, що вона жила приблизно

14млн. років тому, і називали іі рамапітеком. Її викопні залишки

були знайдені в Індії десь біля півтора століття тому. По цім

залишкам було відображено мавпоподібну, двоногу, прямоходібну

істоту.

Пізніше було знайдено австралопітека, чиї залишки були

знайдені в південній Африці. Він мав маленьку черепну коробку та

міцні щелепи. Його теж було поставлено як пращура людей.

Дарвін навів багато фактів походження людини від тварин. 1. Дані порівняльної анатомії і фізіології людини і тварин

показали подібність людини до тварин як у загальному плані так і у

окремих деталях. Дивовижна подібність і внутрішніх органів-серця,

легень, органів травлення, а також ембріонального розвитку. Дуже

велика подібність людиноподібних мавп до людини за біохімічними

показниками. Так, у шимпанзе, як і у людини є 4 групи крові і

людську кров відповідної групи можна переливати шимпанзе.

У людини є рудиментарні органи, які не пов`язані з виконанням

якихось суттєвих функцій. В той самий час ці органи виконують

важливі функції в організмах тварин.

В своєму розвитку ембріон людини проходить ті ж самі етапи,

що і ембріон тварини.

Одним з найважливіших факторів розвитку людини є її

оточуюче середовище, тобто суспільство. Без суспільства людина не

могла б розвитися. Еволюція пояснює багато чого в поведінці

людини. Так от здібність до вивчання мов в людині є уродженою.

Все, починаючи від можливості осягати світ до здібності вибирати

партнера. Схильність до насильства і вбивств теж є природженою,

так само як і бажання вести війни (відомо, що мавпи іноді

утворюють угруповання проти своїх сусідів). Схильність до

насильства з одного боку пояснюється бажанням мати партнера. І

менш привабливі і сильні особи проявляють свою силу у насильстві

над особами жіночої статі.

Суттєвою морфофізіологічною відміною людини від мавпи є

об`єм головного мозку. У людини він в середньому становить 1400-

1600 см 3, а у мавпи близько 600 см3.

Поверхня півкуль переднього мозку у людини - 1250 см, а у

людиноподібних мавп - менше в 3,5- 4 рази. Найважливішою

якісною особливістю людини як біологічного виду є її здатність до

праці.

Але постає питання, чому саме людина, а не якась інша істота

досягла вершини еволюції? Чому саме людський мозок, а не чиїсь

інший розвивався?

Видатний біолог і письменник-фантаст І. Єфремов каже, що для

того щоб розвивався мозок потрібно:

Могутні органи почуттів - перш за все зір, зір двоокий,

стереоскопічний, такий, що може охопити простір, точно фіксувати

предмети, що в ньому знаходяться, дати точну уяву про їх форму і

місце розташування.

Голова має міститися на передньому кінці тіла, що першим

стикається з оточенням і несе на собі органи почуттів.

Органи почуттів мають знаходитись максимально близько до

мозку для економії в передачі подразнення.

Мисляча істота має добре рухатись, мати складні кінцівки,

здатні виконувати роботу.

Розміри не можуть бути дуже маленькими, бо нема місця для

розвитку могутнього мозку, нема достатнього запасу енергії, не

можуть бути дуже великими, бо порушаться оптимальні умови

розмірності і стійкості організму, необхідні для втримання ваги

мозку.

Мозок може розвиватися тоді, коли голова не є знаряддям, не

обтягнута рогами, тощо.

Кінцівки мають мати таку будову, щоб забезпечувати свободу

рухів, здатність тримати, користування та виготовлення знарядь.

Отже функції кінцівок мають бути розділеними - одні для

переміщення, інші для хапання.

Періоди взаємодії людини і природного середовища Перший, давній період включає палеоліт, мезоліт і неоліт.

У палеоліті (від майже 2млн. років до 30-33 тисяч років тому)

жили збирачі та перші мисливці - пітекантропи, синантропи,

кроманьйонці.

У мезоліті - (від 30-10 тисяч років тому) до збирання і

полювання людей додається рибальство, з`являються більш

досконалі знаряддя з кісток, каміння, рогу, дерева.

У неоліті - (8-4 тисячі років тому) з`являється землеробство,

свердлування, шліфування, перші будинки, святилища.

І період характеризується: накопиченням знань про природу,

пристосуванням людини до природи та дуже незначним впливом на

неї. Основне джерело енергії - це мускульна сила людини, повна

залежність від природи.

Другий період - рабовласницький лад і феодалізм. Активно

розвивається: землеробство, скотарство, виникають ремесла,

розвивається будівництво сіл, міст, фортець.

Людство завдає природі помітної шкоди, особливо після появи і

розвитку хімії, одержання перших кислот, пороху, фарб, мідного

купоросу.

Чисельність населення у XV-XVII столітті нараховує 500 млн.

чол.

І-ІІ періоди: основний фактор впливу людини на природу -

вогонь. Використання штучних пожеж для полювання на диких

звірів, розширення пасовиськ.

Третій період (XVIII cт. - перша половина XX cт.) - час

бурхливого розвитку фізики, техніки, винайдення парового двигуна,

електричного мотору, атомної енергії, стрімкого зросту населення

(понад 3,5 млрд.).

Це період активного розвитку локальних і регіональних

екологічних криз, протистояння природи і людського суспільства,

страшних за екологічними наслідками воєн, хижацької експлуатації

всіх природних ресурсів.

Принцип розвитку - боротьба з природою, іі підкорення,

впевненість, що природні ресурси невичерпні.

Четвертий (останні 40-50 років) розвиток глобальної

екологічної кризи і посилення парникового ефекту, поява озонової

дири та кислотних дощів, суперіндустріалізація, супермілітаризація,

суперхімізація, суперспоживання, суперзабруднення усіх геосфер.

Чисельність людства на 1992 рік - більше 5,4 млрд.

Виникнення і поширення в усіх цивілізованих країнах світу

громад руху за охорону природи.

2) В основі теологічної або релігіної теорії лежить погляд про

створення людини Богом, або богами. Таке бачення виникло значно

раніше матеріалістичної теорії самозародження життя та еволюції

людини. Наприклад, у Месопотамії вірили, що на допомогу

молодшим богам людей зліпили з глини бог Енкі та його дружина,

богиня Нінмах. Вони визначили їхню долю й наділили здатністю

працювати, а також подарували їм душі та розум. Різноманітні міфи

про походження людини існували й у давніх слов’ян. На кшталт

такої: колись у Землю вдарила блискавка, від якої запалало перше

вогнище, а з вуглинок цього вогнища народилися перші чоловік і

жінка. Найпершою концепцією слід уважати релігійно-міфологічне

вчення про походження людини, яке поділяється

на язичницьку й християнську традиції. Перша виникла раніше й

збереглась у деяких примітивних народів і досі. Більш того, з 2000

року в деяких розвинутих країнах спостерігається ренесанс

язичницьких уявлень, а разом з ними й креаціоністської міфології.

Що ж стосується пострадянського простору, то в Російській

Федерації цей процес більш виражений, аніж в Україні. Росіяни

активно штовхають язичницьку міфологію в історичну науку. В

Україні ж, незважаючи на велику увагу до слов’янського

язичництва (роботи Ю.Шилова та ін., на засаді яких вироблена т.зв.

РУН-віра /Рідна українська віра/), в історичну науку зробив спробу

здійснити інтервенцію Ю.Канигін, але – на ґрунті християнства (він

уживає термін «священна історія» /див. Канигін Ю. Віхи священної

історії. Русь-Україна. – К.,2003/, а то – термін Аврелія Августина).

Навіть свою книгу «Шлях аріїв» Канигін написав на основі Біблії.

Отже, креаціоністські пошуки українських учених ведуться

переважно в руслі християнської традиції, а не язичницької, як це

спостерігається серед учених-росіян.

За міфологією, боги створили людину з певних матеріалів.

Найчастіше фігурує «глина». Деякі народи Африки виводять себе

від комах. Існують міфи й про походження від мавп, а також такі,

що стверджують навпаки, що мавпи й інші тварини – це здичавілі

люди (й ця гіпотеза нині вже має розробку – див.: Белов А.

Антропологический детектив. – М., 2003). В Корані також

говориться про «глину» як матеріал для створення Адама. І тут

треба мати на увазі, що, можливо, у випадку певних матеріалів ми

маємо справу з якимись дуже алегоричними символами, які просто

ще не піддані ретельній дешифровці, а у випадку тварин – з

інформацією про еволюцію тонких тіл людини (аор), які вивчає

валеологія. В будь-якому випадку, кожен такий міф – дуже цікава

інформація, по ньому можна встановити, принаймні, рівень тієї чи

іншої культури, а він – у тому, як суспільство готувало людину для

сприйняття й розуміння матеріалу міфу. Всі міфи, в яких

говориться про походження людини, вчені так і

називають «антропологічними».

Проте стародавній світ залишив нам ще одне письмове

джерело, принципово відмінне від усіх інших. Це – Біблія, перші

глави якої оповідають про створення людини. Це – коротке,

конспективне оповідання, назване одним з дослідників

(І.Шифманом) «Божественним протоколом». Її не можна

трактувати буквально. Історично склалося чотири варіанти її

трактовки: буквальний, алегоричний, символічний і аналогічний.

Щодо конкретних методик творення в Біблії інформація відсутня –

це джерело не є науковим трактатом, воно просто повідомляє про

факт. Так Біблію й треба розуміти і не вимагати від неї більше, ніж

те, що в ній є. Але все ж мусимо хоча б у кількох словах

торкнутися питання про науковість відомостей, які знаходимо в

Біблії.

Прийнявши до уваги, що перші її тексти з’явились понад 1000

рр. до н.е., можна було б припустити, що саме в них ми знайдемо

найпримітивніші уявлення про світ, які мали б бути у пастухів, що

населяли Палестину 3000 років тому. Зокрема, що «Земля пласка і

плаває в океані», або що «Земля є центром світобудови, а всі

світила кружляють навколо неї». Але, взявши в руки Біблію, легко

переконатися, що такі думки – не звідти. Наведені уявлення

поширювали впродовж століть саме вчені, серед яких були й

давньогрецькі філософи. У Біблії ж читаємо: «Бог на нічому

повісив Землю» (Іов. 26, 7), «Бог над земним кругом возсідає»

(Ісайя. 41, 22), отже маємо уявлення про космічний простір та

кулястість Землі.

Певною несподіванкою для вчених було виявлення у 1965 р.

реліктового випромінювання, з чого випливало, що близько 15

млрд. рр. тому світ був заповнений квантами енергії високих

частот. А в Біблії й читаємо: «І сказав Бог: нехай буде світло! І

настало світло» (Кн..Бут. 1, 3). Сьогодні вчені вже говорять не

тільки про «народження світу з нічого», вираховують (як,

наприклад, англійський астроном Ловель) уже конкретні дані

температур при цьому, а й про те, що такі ж положення знаходимо

в Біблії, зокрема:, про те, що «все створив Бог з нічого». Довгий час

атеїсти звинувачували авторів Книги Буття в неграмотності,

оскільки в ній написано, що «вивела земля з себе рослини… і

дерева» на Третій день, «два великі світила з’явилися на Четвертий

день, усякі ж створіння живі – на П”ятий. Але після тривалого

аналізу можливостей зародження життя та наслідків згубного

впливу ультрафіолетового випромінювання Сонця (і взагалі

руйнівної дії прямих сонячних променів), після появи гіпотези, за

якою життя зародилось у водоймах на глибинах не менше 10 м,

напевне, слід визнати, що в зафіксованій у Біблії послідовності

подій є глибокий зміст.

У цілому ж, як образно сказав ще Й.Кеплер, завдання Біблії є

не в тому, щоб розповісти, як побудоване Небо, а як туди

потрапити! Тобто Біблія мала за мету не нагромадження точних

знань з фізики чи астрономії, а розвиток людської особистості,

причому передовсім не у сфері розумовій, а духовній. Розум

тодішньої людини ще знаходився в «дитячому стані», не був

окріплим, людині належало ще навчитися виробляти здатність до

правильних наукових узагальнень.

Слід прислухатися й до т.зв. візіонарної теорії, яку відстоювали

Іоанн Златоустий, Григорій Ніський та ін., за якою відомості про

творення світу відкриті були Творцем людям у видінні. Отже, ні про

які земні географічні вимірювання тут мова йти не може.

Таку ж схематичну картину найголовніших етапів в історії

людства Біблія дає й тоді, коли згадує про ті чи інші історичні

події. Бо основне тут – моральний зміст, моральна основа життя

суспільства, духовне виховання людини. При тому в Біблії

використано конкретні образи, які найкраще були доступні

«дитячому» розумінню тодішніх людей. І найперше таке

стосувалось образу самого Бога – Творця світу, наділеного

людськими рисами. Адже лише до такого Бога можна було

пробудити в серцях людей любов, тоді як абстрактний образ

Божества навівав би на них страх і відчуження. Суб’єктивізм?

Безсумнівно. Але то був звичайний суб’єктивізм людського

інтелекту, що знаходився ще на початковому етапі свого

становлення.

Сьогодні проблематика походження людини на ґрунті

креаціонізму продовжує розроблятися в рамкаххристиянської

антропології,яка погоджується з матеріальним творенням тіла, але

наполягає на духовному, божественному походженню душі.

Положення компромісне, але хитре: якщо визнати факт

божественного походження душі, то треба тоді визнавати й того,

хто її створив, тобто Бога; наступним же етапом буде крок, який

поставить науку перед фактом, який вона не зможе заперечити: про

визначальний вплив на хід еволюції тіла тієї самої душі.

Про ренесанс креаціонізму свідчать численні факти: 1)

наявність у світі величезного обсягу літератури (монографій,

статей, науково-популярних робіт); 2) існування особливої галузі

знання – Сreation Science та багаточисельність веб-сайтів у

Інтернеті з тем креаціонізму (веб-сайти ми подаємо в списку

літератури до курсу); 3) функціонування численних дослідницьких

організацій, кафедр, семінарів, навчальних курсів у вузах. Так, у

Каліфорнії (США) діє спеціальний Institute for Creation Research

(ICR), який здійснює дослідження вельми широкої тематики, але

все – в річищі креаціонізму.

3) Космічна теорія (теорія зовнішнього втручання) пов'язує

виникнення людей на Землі з діяльністю позаземних цивілізацій.

Людей вважають прямими нащадками інопланетян, що висадилися

на Землю в давні часи, результатом генної інженерії чи еволюції,

керованої інопланетянами, тощо. Підтвердженням того, що Землю

відвідували прибульці з космосу, вважають величезні малюнки в

пустелі Наска в Перу, які можна побачити лише з повітря. Чи то

велетенські платформи в місті Баальбек у Лівані, які, на думку

багатьох, використовувалися як злітно-посадкові смуги для

космічних кораблів прибульців. Темі позаземного походження

людини присвячено безліч науково-фантастичних творів, наприклад,

повість американського письменника Роберта Шеклі «Координати

чудес.

Мільйони людей відстежують усі випадки появи НЛО, а вчені

намагаються створити з того струнку концепцію космічного

відвідування Землі інопланетянами. Травматологи давно

встановили, що люди – єдині з усіх живих істот, що живуть на Землі,

ламають кінцівки на рівному місці. Ніхто не бачив, щоб кішка чи

собака, послизнувшись на кризі, зламали б собі лапи. А ми іноді,

спіткнувшись, так ламаємо собі кістки, як наче потрапили в

автокатастрофу! Такі речі можуть означати те, що людина навіть за

40 тис. років не звикла до нормальної земної сили тяжіння, – так

уважають деякі вчені (зокрема, керівник російської асоціації

«Космопошук» В.Чернобров) Спеціалісти з Інституту медико-

біологічних проблем РАМН ставили експерименти з вивчення

біоритмів рослин і тварин в умовах повної ізоляції. У всіх

організмів, окрім людей, зберігалася повна синхронізація з 24-

годинним добовим ритмом рідної планети.

У теорії зовнішнього (інопланетного) втручання існують три

різновиди. Згідно з першим, у незапам’ятні часи на Землю

висадилися інопланетні гуманоїди, які чомусь утратили зв’язок зі

своїм світом і здичавіли, після чого історія земної цивілізації

почалася якби з нуля. Друга версія зводиться до того, що

високорозвинена цивілізація інопланетян (не обов’язково

гуманоїдів) виростила в пробірці чи вивела шляхом селекції

популяцію розумних істот, найбільш догідних до земних умов, і

люди є прямими потомками цих істот. Третя версія твердить, що

гуманоїди дали початок роду людському, схрестившись із земними

приматами. Головний козир усіх цих версій – кістки людини

розумної й металеві вироби в шарах земної кори, вік яких – сотні

мільйонів років (вже є знахідки й у 2 млрд. 800 млн. рр.), з чого

витікає, що людина розумна – ніякий не потомок австралопітеків та

пітекантропів, що можливе тільки за умов принесення розумного

життя ззовні Землі.

Прихильники космізму здійснили вже дослідження не тільки

міфологічних сюжетів, а й історичних джерел, і одна з теорій (автор

–Друнвало Мельхиседек) виглядає так. Базуючись на шумерських

хроніках, дослідники виявили відомості про те, що періодично через

Сонячну систему проходить блукаюча планета (поштовх

дослідженням дало те, що американські вчені виявили за Сатурном

дивну планету, якої, схоже, не було раніше, і на якій, ймовірніше за

все, є атмосфера. Планета схожа на таку, що блукає, тобто не

знаходиться весь час на цій своїй орбіті). Вавілоняни звали її

Мардук, шумери – Нібіру. Колись між Марсом і Юпітером

знаходилася велика планета Тіамат, але Мардук кожні 3600 років

теж там проходив, тільки йдучи навпаки до руху обертання всіх

планет Сонячної системи (прикметно, що знаменитий «Чорний

принц» – штучний супутник Землі невідомого походження –

обертається також навпаки до напрямку обертання планети, а тому

ніяким чином із Землі запущений бути не міг. Він ні на що не реагує,

а підійти до нього задля обстежень, саме через його навпакове

обертання, космічним кораблям ніякої можливості немає). Й ось 2

млрд. років тому один з супутників Нібіру зіткнувся з Тіамат, та так,

що розколов її. Частина її, разом з Місяцем, опустилася на орбіту

між Венерою й Марсом і стала Землею, а друга частина

розпорошилася й стала «поясом астероїдів».Нібіру була заселеною

істотами, що були велетнями й називалися нефілімами, термін життя

яких був дуже довгим (360 тис. років.). Десь 450 – 430 тис. рр. тому

в них виникли проблеми з атмосферою планети, схожі на ті, що ми

маємо з озоновим шаром нашої атмосфери. Й нефіліми вирішили

запустити у свій подібний озоновому шар атмосфери велику

кількість розпорошеного золота. Вони обстежили всі планети

Сонячної системи й, виявивши золото на Землі, висадилися тут (їхня

ракетна техніка була схожа на нашу, а отже, була доволі

примітивною; тому їм приходилося чекати 3600 рр., доки планети

зблизяться). Нефіліми поселилися в регіоні сучасного Іраку

(Месопотамія), але золото добували в басейні р. Замбезі в Південно-

Східній Африці. Десь 300 – 200 тис. рр. тому робітники піднялися на

повстання й відмовилися працювати. І тоді вирішено було вивести

шляхом генної інженерії нову форму розумного життя на планеті –

щоб експлуатувати її в якості рабів на рудниках. Коли все золото,

що було необхідне нефілімам, було б видобуте, вони збиралися

знищити виведених людей і зникнути. Не дуже приємна для людей

гіпотеза, але, слід сказати, що рудники, яким 100 тис. років, знайдені

саме там, де вказують шумерські хроніки, кістки ж Сапієнсів у них є.

Вчені ставлять питання: навіщо в ті часи було золото? Це м’який

метал, для праці він не годиться, його не часто можна зустріти

навіть серед найдавніших археологічних знахідок. А ті рудники

мали промисловий рівень! Навіщо це було потрібне й куди те золото

поділося?

Виведених людей нефіліми тримали начебто на острові під

назвою Гондвана, що знаходився західніше Африки. Всі африканські

племена говорять, що люди прийшли із заходу, з острову побіля

західного узбережжя Африки і вказують назву – Гондвана. Тільки

зулуси твердять, що прийшли з Космосу.

З цієї версії вже виділилася т.зв. «теорія африканської Єви».

Вчені узяли певний комплект з ДНК, провели обстеження (кого при

тому обстежували, неясно) й заявили, що перший представник

людства жив між 150 і 250 тис. рр. тому, і це була жінка, й саме – з

долини р. Замбезі. Теорія не визнається, бо існують інші погляди на

ДНК, але вона є.

У Біблії також є цікава інформація про існування якихось «синів

Божих» (не ототожнено), які «приходили до людських дочок» (якщо

взяти до уваги версію про створення рабського людського матеріалу,

то, можливо, що вивести вивели, але вижили тільки жіночі особи) й

від того народжувалися «велетні». А останні й називалися

давньоєврейською мовою «нефілім». Вони жили на землі, бо саме

вони були однією з причин Потопу. Отже, Біблія заперечує версію

шумерських хронік щодо істот під назвою «нефілім». Якщо

визнавати версію їх прибуття з Нібіру, слід тоді визнавати й біблійну

версію першості земної цивілізації, від якої могли походити ті істоти

й частково переселятися на Нібіру (не забуваймо, що батьками їх

були якісь «Божі сини»), а відповідно, треба залучати до ланцюга

людської історії ті археологічні знахідки, яким більше 2 млрд. років.

Тільки так можна вибудувати більш-менш логічну концепцію. Але,

слід сказати, й вона нічого не прояснить у проблемі ПОХОДЖЕННЯ

людини, адже, щоб звідкісь прилітати, треба спочатку виникнути;

а, щоб переселитися із Землі, а потім прилетіти на «історичну

батьківщину» й когось тут виводити, треба спочатку народитися від

земної істоти. Звідки ж така істота взялася? І звідки взялися ті

«Божі сини»? Питання «зависли» й відповіді на них так-таки й

немає.

Космісти також змушені рахуватися й ще з одною загадкою:

американські біологи встановили, що, якщо праматір у людства,

можливо, й дійсно, була одна (хоча знов підкреслюємо: кого при

тому вчені обстежують, невідомо), то по чоловічий лінії

йдуть двоє батьків: простежується ґенокод земної чоловічої істоти й

змієлюдини. Такого в природі НЕ МОЖЕ БУТИ (яйцеклітину

запліднює ОДИН сперматозоїд, який би чоловічний гарем при тому

не «обслуговував» жінку). Отже:

1) або сучасне людство походить від одної нормальної матері й

двох нормальних, але різних біологічно істот (припустимо, один

/змієлюдина/ й був тим «Божим сином», можливо –

інопланетянином), але расове змішання призвело до аномалії в

чоловічому ґенокоді (що є дуже тривожним – не випадково біологи

б’ють на сполох, попереджуючи про можливе протягом кількох сот

років зникнення на планеті людей чоловічої статі: аномалії жорстко

прибираються природою. І що то буде без чоловіків?..);

2) або ж тільки шляхом якоїсь дуже складної генно-інженерної

мутації (недоступної ще сучасній науці) й можливим було виведення

такого якісно відмінного від усіх інших видів розумних істот

планети виду, яким є неоантроп (Homo sapiens sapiens).

Проте аномалія в ґенокоді, якою б вона не була, є аномалією, й

зважаючи на появу в людстві серйозних, невідомих раніше вірусних

захворювань (СПІД та ін.), можна припустити, що це пов’язане саме

з нею (людський організм поступово стає дедалі вразливішим до

вірусів, на які раніше не реагував). Перший варіантпояснення такої

загадкової обставини. Те зміщення в ґенокоді – захворювання.

Значить, його треба лікувати. Як? Та ще й, виходить, що лікувати

потрібно ВСІХ. Проблема. Другий варіантпояснення. Оскільки

вчені твердять, що людська свідомість є результатом зміщенняхвиль

простору й часу, то саме розумне життя слід уважати в природі

певною аномалією. Значить, і «вивести» його можна було тільки за

допомогою генетичної аномалії. А раз так, то в природі мається

певний час, доки така істота буде жити й розвиватися нормально,

але потім сама природа починає вичищати біосферу від аномалії.

Можливо, розвинені розумово й технологічно цивілізації,

встановивши, що їхній час життя вичерпаний, саме так (шляхом

виведення на нових планетах нових подібних собі «аномалій»)

подовжують існування розумного життя у Всесвіті. Така гіпотеза –

також не дуже приємна для земного людства, бо виходить, що його

час уже вичерпано, а воно не освоїло інші планети, щоб завести там

від себе інше розумне життя. Що робити? Багато вчених б’ються над

цією проблемою.