Повний текст PDF - 2.231 Mb

22

ISSN 1029-7200 Á³áë³îòå÷íèé â³ñíèê. 2015. ¹ 1 (225)

міжвоєнний період територія України бу-ла поділена між різними державами: Ру-мунії належала Буковина, Чехословач-

чині – Закарпаття, Польщі – Західна Україна, Ра-дянському Союзу – Наддніпрянська Україна. Цезумовило нерівномірний розвиток краєзнавчоїбібліографії у різних регіонах України.

У 20-х роках ХХ ст. на території Радянської Ук-раїни розпочинається процес так званої «ук-раїнізації», основною метою якого було культур-не відродження нації, що істотно позначилося нарозвитку літератури, мистецтва, культури і науки.

Внаслідок цієї політики відбувається інтенсив-ний розвиток масового краєзнавчого руху як в Ук-раїні загалом, так і в окремих її регіонах. Актив-ну участь у краєзнавчій роботі беруть виші, нау-кові товариства та установи, громадськікраєзнавчі формування – товариства, гуртки,комітети, бюро краєзнавства.

Особливо активно розвивався краєзнавчий рухна Поділлі. На початку 20-х років ХХ ст. на базіВінницької філії Всенародної бібліотеки Українибуло створено Кабінет виучування Поділля,співробітники якого за неповні 10 років існуван-ня цієї установи встигли підготувати низку ґрун-товних покажчиків про свій край.

Співробітники кабінету не обмежувалися своїмісторико-географічним регіоном, а збирали літе-ратуру, присвячену й іншим теренам, таким як Во-линь, Галичина, Буковина та ін. Крім того, вонизаймалися науково-експедиційною діяльністю та

науково-видавничою роботою. Кабінет своїми си-лами друкував «Інформаційний огляд дослідниць-ко-краєзнавчої роботи на Поділлі», наукові моно-графії з історії, природи, культури Поділля. Тутактивно пропагувалася ідея створення кабінетіввиучування краю в усіх регіонах України.

Багато уваги узагальненню набутого Кабінетомпрактичного досвіду, розробленню пропозиційщодо організації краєзнавчої бібліографії в межахпевного регіону приділяв директор Вінницькоїфілії Всенародної бібліотеки України В. Д. Ота-мановський. Його напрацювання стали суттєвимвнеском у теорію української краєзнавчої бібліо-графії [7].

Масштабність та глибина поставлених завдань,своєрідність напрямів діяльності філії дісталасхвальну оцінку відомих українських бібліогра-фознавців тих років.

Але в період сталінських репресій діяльністьВінницької філії бібліотеки та Кабінету виучу-вання Поділля припиняється. Більшістьспівробітників цієї установи зазнала репресій у30-х рр. Директор В. Д. Отамановський у 1929 р.був заарештований і притягнутий до відповідаль-ності по справі Спілки визволення України. ВБУвизнала недоцільним подальше існування філії ізапропонувала об’єднати її з Центральною окру-говою бібліотекою ім. К. А. Тімірязєва. Щоправ-да зазначалося, що округова бібліотека має про-довжувати роботу філії в галузі краєзнавства такраєзнавчої бібліографії.

УДК 908(477.43/.44)«1918-1939»:014.3

Світлана Патрикей,канд. іст. наук, провідний методист Рівненської обласної бібліотеки для молоді

Còâîðåííÿ êðàºçíàâ÷èõ á³áë³îãðàô³÷íèõ ïîêàæ÷èê³âïðî ³ñòîðèêî-ãåîãðàô³÷í³ ðåã³îíè Óêðà¿íè ó ì³æâîºííèé ïåð³îä (1918–1939)

У статті проаналізовано стан бібліографічного забезпечення досліджень історико-географічних регіонів України у період міждвома світовими війнами (1918–1939). Подається детальний опис бібліографічних видань, присвячених тому чи іншому істо-рико-географічному регіону нашої країни.

К л ю ч о в і с л о в а: історико-географічний регіон, краєзнавчий рух, Кабінет виучування Поділля, бібліографічні видання,краєзнавча бібліографія.

У

© С. Патрикей, 2015

23

Ñ. Ïàòðèêåé Còâîðåííÿ êðàºçíàâ÷èõ á³áë³îãðàô³÷íèõ ïîêàæ÷èê³â ïðî ³ñòîðèêî-ãåîãðàô³÷í³ ðåã³îíè Óêðà¿íè ó 1918–1939 ðð.

На жаль, з великої кількості ґрунтовних бібліо-графічних праць з краєзнавства Поділля, підготов-лених співробітниками Кабінету, вдалося видатитільки дві – «Часописи Поділля (в межах УСРР)»,яка містила інформацію про всі періодичні видан-ня, що побачили світ у цьому краї з 1838 р. (часвидання першої газети) до 1927 р. (10-річчя Жовт-невої революції) та «Жовтнева революція наПоділлі. Матеріали до бібліографії (1917–1920рр.)». Вже після ліквідації Кабінету Вінницькабібліотека ім. К. А. Тімірязєва, створена на базіВінницької філії ВБУ, у 1930 р. видала ґрунтовнийпокажчик «Геологія і гідрологія Поділля», підго-товлений його співробітниками. Решта бібліо-графічних матеріалів, переважно гуманітарної те-матики (з історії, літературознавства, освіти, куль-тури, етнографії тощо), ретельно зібраних Кабіне-том виучування Поділля, була вилучена радянсь-кими органами і втрачена для науки.

Помітну роль у підготовці бібліографічнихпосібників, присвячених історико-географічнимрегіонам, зіграли бібліографічні товариства, ство-рені в Одесі. Одеське бібліографічне товариствомало свій друкований орган «Известия Одесскогобиблиографического общества», на сторінкахякого регулярно публікувалися краєзнавчі спискилітератури про Причорномор’я та Новоросійсь-кий край.

У 1925 р. в Одесі починає працювати новебібліографічне товариство, яке видавало «Запис-ки», де друкувалися бібліографічні покажчики нетільки про Одещину, а й Степову Україну. Алеіснувало воно недовго, в 1930 р. припинило своюдіяльність у зв’язку із сталінськими репресіями.

Значний внесок у розвиток кримознавчоїбібліографії у 20–30-ті рр. зробив В. В. Симо-новський – відомий український бібліограф. Йогоперший історико-краєзнавчий галузевий бібліог-рафічний покажчик «Бібліографія з кримського тю-тюнництва і тютюнової промисловості» 1926 р.був надрукований у «Бюллетене Крымского цент-рального статистического управления». В. В. Си-моновський зібрав також матеріал про кримоз-навчу літературу, видану у перші роки радянсько-го періоду, і надрукував її список у ювілейнійзбірці «Весь Крим» (1926 р.). До цього списку че-рез брак місця у збірнику ввійшли лише найз-начніші праці і статті 1917–1926 рр. Їх кількістьобмежили 720, серед них були видання російсь-кою і кримськотатарською мовами.

Згодом В. В. Симоновський підготував до друку

нове, доповнене, видання покажчика, в якомувідображалася література за 1900–1926 рр. Цейдовідник налічував 20 друкованих аркушів,містив 1828 назв робіт, у т. ч. й національнимимовами (караїмська, кримськотатарська, крим-чацька) [6].

Працюючи бібліотекарем у різних наукових зак-ладах, В. В. Симоновський склав також покажчикмісцевих видань «Перечень краеведческой лите-ратуры, выходящей в Крыму 1930–1931 гг.»(1931 р.), який зберігся лише у рукописному виг-ляді. Крім того, вчений ініціював створення вКриму бібліографічного товариства, яке бздійснювало всю краєзнавчу бібліографічну ро-боту на півострові, але передчасна смерть не да-ла змоги реалізувати задумане.

Почесне місце в бібліотечному краєзнавстві оз-наченого періоду посідає краєзнавчий бібліо-графічний покажчик другого ступеня Ф. П. Мак-сименка «Матеріали до краєзнавчої бібліографіїна Україні», виданий у 1930 р. [4]. Укладаючи йо-го, вчений прагнув допомогти бібліотекареві,краєзнавцю, подаючи докладний реєстр бібліо-графічних праць, що стосувалися окремих місце-востей і регіонів України. У покажчику відобра-жено бібліографічні праці за 1847–1929 рр., середяких виокремлено бібліографічні покажчики,списки, огляди в журналах і газетах, моно-графічні видання.

Покажчик Ф. П. Максименка складається з 12-тиосновних розділів. Кожний розділ присвяченийпевному краю. Видання має довідково-до-поміжний апарат, складений дружиною бібліогра-фа Н. В. Кравченковою. Він включає покажчикавторів, редакторів та рецензентів, предметів тагеографічних назв; реєстр місцевих періодичнихвидань, до яких є друковані покажчики; покажчикспіввідношення дореволюційних губерній і су-часного адміністративно-територіального поділуУРСР та частини РРФСР; список розділів деци-мальної системи, що їх використано у посібнику.

«Матеріали до краєзнавчої бібліографії Ук-раїни» були найвищим досягненням українськоїкраєзнавчої бібліографії 1920-х рр. Незважаючина те що в 30-х рр. це видання піддавалосягострій критиці, на сьогодні воно є класикоювітчизняної бібліографії [4].

Велике значення для краєзнавчої бібліографіїКриму має бібліографічний покажчик другогоступеня «Бібліографія бібліографічних покаж-чиків літератури про Крим» виданий Є. Є. Гобш-

24


тейном у 1930 р. У посібнику вперше зробленаспроба звести воєдино всі відомі до той час кри-мознавчі бібліографічні посібники, які містятьанотації. У вступній частині бібліографпрослідкував динаміку досліджень Криму, якувін справедливо пов’язав із важливими періодамиісторії півострова [2].

Серед видатних бібліографознавців, які активнопрацювали на ниві краєзнавчої бібліографії у 20-тіроки ХХ ст., слід відзначити М. І. Ясинського. Заз-начимо, що з 20-х років у радянськомукраєзнавстві панував термін «краєзнавча бібліо-графія», який стосувався союзних республік, у т. ч.України. У М. І. Ясинського на той час було своє(правильне) тлумачення таких понять, як «країно-знавча», «краєзнавча» і «крайова» бібліографія.

Краєзнавчу бібліографію, на думку дослідника,слід розробляти не за адміністративними, а заприродно-економічними районами. Вчений, зок-рема, виділяв такі історико-географічні регіониУкраїни, як Волинь, Галичина, Донбас, Київщи-на, Поділля, Степова Україна і Крим. Він вважав,що потрібно досліджувати край всебічно, в ціло-му, і не тільки природу та економіку, а й побутлюдей, їхню мову тощо [17].

У 30-ті роки ХХ ст. почалося згортаннябібліотечного краєзнавства як у Радянському Со-юзі загалом, так і в Україні зокрема. На вітчизня-не краєзнавство негативно впливали, з одного бо-ку, широкомасштабні репресії, які руйнуваликращі краєзнавчі традиції, з другого – багатора-зові зміни адміністративно-територіальногоподілу України.

Але головною причиною, що призвела до зане-паду бібліотечного краєзнавства в Україні, булопроголошення його «буржуазною псевдонау-кою». У 30-х рр. багато краєзнавців зазнали реп-ресій, виликий масив цінних краєзнавчих виданьвилучили з обігу.

Крім того, в цей період у зв’язку з неодноразо-вими змінами адміністративно-територіальногоподілу України бібліотеки почали дещо формаль-но підходити до визначення меж свого краю,орієнтуючись лише на нові кордони своїх тери-торій. Тому видання КБП, присвячених історико-географічним регіонам, було припинено.

У роки сталінських репресій всі роботи зі ство-рення бібліографічної інформації про історико-географічні регіони на території підрадянськоїУкраїни фактично були «заморожені», адіяльність у цьому напрямі розглядалась владою

як прояв українського буржуазного націоналізму.По-іншому краєзнавча бібліографія розвивала-

ся у 20–30-х роках. XX ст. на Західній Україні, якавходила до складу Польщі. Наприклад, на тери-торії Західної Волині вагомий внесок у її розви-ток зробили польські бібліографи, вчені та гро-мадські діячі.

У 1936 р. у Луцьку було створено Польськекраєзнавче товариство. У 1939 р. на сторінкахжурналу «Ziemlia Wołyńskа», що був офіційниморганом Волинського округу Польськогокраєзнавчого товариства [5], побачила світ одназ перших теоретичних праць, присвячена пробле-мам волинської бібліографії. Автор статті М. Да-нілевічова вважала, що розвиток досліджень Во-лині гальмується відсутністю бібліографічнихпраць, які б підсумовували все написане про Во-линь, і запропонувала налагодити облік інфор-мації у двох напрямах: ретроспективному та по-точному.

У статті порушено багато важливих методич-них проблем створення універсальної бібліо-графії Волині, зокрема: питання про джерела роз-шуку інформації, територіальні рамки відборуматеріалу, доцільність включення популярнихробіт, розмежування понять «краєзнавча літера-тура» та «місцеві видання» та ін. М. Данілевічовазапропонувала оригінальне вирішення цих склад-них методичних проблем, які не втратили своєїактуальності і до цього часу [5].

У 30-ті рр. робилися серйозні спроби щодо пов-ного обліку інформації про Волинь. Протягом1930–1939 рр. у Рівному виходило продовжуваневиданя «Rocznik Wołyński» [16]. Його головнимредактором був Я. Гоффман, який на сторінкахвидання розміщував різноманітні бібліографічніматеріали. Найвизначніший із них – «Бібліо-графія Волині», яка друкувалася польською мо-вою, починаючи з другого (1931 р.) до восьмого(1939 р.) тому [9–14].

Хронологічні межі першого випуску були шир-шими від інших, сюди включалися деякі видання1914-го і 1916 р. Серед відображених праць пе-реважають статті та рецензії з серіальних видань,головним чином, продовжуваних збірників тапраць наукових установ.

За місцем видання більшість відібраних працьбуло видано у Польщі (Варшаві, Кракові, Лодзі,Гданську), а також в українських містах (Львові,Луцьку, Рівному, Сарнах).

У третьому томі «Рочніка Волинського» Я. Гоф-

25

Ñ. Ïàòðèêåé Còâîðåííÿ êðàºçíàâ÷èõ á³áë³îãðàô³÷íèõ ïîêàæ÷èê³â ïðî ³ñòîðèêî-ãåîãðàô³÷í³ ðåã³îíè Óêðà¿íè ó 1918–1939 ðð.

фман повідомляє про чеську і німецьку літерату-ру про Волинь, яка була виявлена за допомогоюпраці професора Вроцлавського університету Е. Ганіша «Нова література про польську Волинь».

У 20–30-ті рр. у Галичині із зростаннямнаціональної свідомості українського населенняпідвищувався інтерес до вивчення своєї історії,культури, мови, вироблялися комплексні підходидо організації туризму, краєзнавчих досліджень.Українські фахівці різного профілю доситьуспішно працюють над географічними, історич-ними, фольклорно-етнографічними досліджен-нями, докладають чимало зусиль для збережен-ня та популяризації пам’яток старовини. Ці про-цеси супроводжуються появою численихпублікацій краєзнавчих матеріалів у багатьох ук-раїнських періодичних виданнях та виходом усвіт, поряд з науковими, певної кількості науко-во-популярних книг, брошур, туристичнихпутівників. Тобто відбувається становленнякраєзнавства як науки [1].

Розвиток краєзнавчого руху в Галичині уміжвоєнний період багато дослідників пов’язу-ють з діяльністю краєзнавчо-туристичного това-риства «Плай», яке утворилося у Львові в жовтні1924 р. 1935 р. товариство «Плай» спільно з Є.-Ю. Пеленським видало тематичний покажчик«Матеріали до краєзнавчої бібліографії Галичи-ни, Волині й Закарпаття: українські книжки за1900–1935 рік», який є цінним джерелом для ви-явлення вітчизняних краєзнавчих видань періоду,що досліджується.

Покажчик Є.-Ю. Пеленського складається зтрьох розділів, які поділені на дрібніші рубрики.Укладач включив сюди наукові і науково-попу-лярні видання українських дослідників, пись-менників та мандрівників. Це публікації з питаньгеографії, історико-краєзнавчі та народознавчідослідження, описи мандрівок, які деколи вихо-дять за окреслені назвою покажчика географічнірамки. Найбільше в БП є описів мандрівок, мен-ше історико-географічних праць про окремімісцевості, туристичних провідників (усьогодва), публікацій з теорії краєзнавства і туристи-ки. Усього в бібліографії подано 157 одиниць ви-дань [8].

До покажчика включені видання російською,польською, німецькою, чеською та українськоюмовами. Він має досить складну, але чітку струк-туру. Бібліографічні описи своєрідні, складені затодішньою традицією. У них іноді пропущено ок-

ремі елементи, однак усе це не знижує інформа-тивної цінності посібника.

Значний внесок у розвиток бібліографії Галичи-ни зробив відомий бібліограф, видавець, гро-мадський діяч І. Т. Калинович (1884–1927). Йогозусилля були спрямовані, насамперед, на ство-рення бібліографічних покажчиків місцевих ви-дань. Так, «Бібліографія Прикарпатської Україниза 1727–1923 р.» (мала понад 600 аркушів) і«Бібліографія ХІХ ст. за період від 1804 по 1900рік» (подавала відомості про літературу Галиць-кого краю, розміщену на 1157 бібліографічнихкартках) свідчили про широку ерудицію автора, атакож масштаби пошуків науковців із досліджен-ня Галичини та Буковини. Проте ці ґрунтовнібібліографічні покажчики залишились у рукопи-сах (понад 400 тис. карток).

Великий обсяг краєзнавчої інформації про істо-ричні та етнографічні регіони України містятьпраці, підготовлені галицькими дослідниками.Сюди варто віднести, виданий «Просвітою», ет-нографічний збірник І. Брика «Просвіта» – «Гу-цульщині» (1936), праці І. Крип’якевича «Зісторії Гуцульщини» (1929), В. Волицького«Холмщина і Підляшшя в часі визвольних воєнХмельницького» (1923), Ф. Коковського «Східни-ми межами Лемківщини» (1936), Ю. Тарновича«Ілюстрована історія Лемківщини» (1936) та«Історичні пам’ятки в Західних Карпатах» (1937).

Отже, у зв’язку з тим, що територія Українипротягом 20–30-х років ХХ ст. належала різнимдержавам, розвиток системи краєзнавчих бібліог-рафічних посібників про великі історико-геог-рафічні регіони України був неоднорідний.

30-ті роки ХХ ст. на території Радянської Ук-раїни характеризуються згортанням краєзнавчоїбібліографії внаслідок сталінських репресій. Туту цей період були створені лише поодинокі по-кажчики, присвячені історії, природі, культурі ок-ремих історико-географічних регіонів. Їх підго-товкою займалися навчальні заклади, наукові то-вариства та установи, громадські краєзнавчі фор-мування – товариства, гуртки, комітети, бюрокраєзнавства. Водночас на території Західної Ук-раїни, яка належала Польщі, активно розвиваласякраєзнавча бібліографія завдяки польськимбібліографам, вченим та громадським діячам.

Список використаних джерел1. Блажкевич А. Л. Краєзнавча бібліографія Галичини :

становлення та розвиток (ХІХ ст. – 30-ті рр. ХХ ст.) :

26


дис. … канд. іст. наук : 07.00.08 / А. Л. Блажкевич ;Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – К., 2003. – 204 с.

2. Гопштейн Е. Е. Библиография библиографическихуказателей литературы о Крыме / Е. Е. Гопштейн ; О-вопо изучению Крыма. – Симферополь, 1930. – 15 с.

3. Данилевский В. В. Библиография по истории Кры-ма и его водоснабжения в древний период / В. В. Дани-левский. – К., 1931. – 28 с.

4. Максименко Ф. П. Матеріали до краєзнавчоїбібліографії України 1847–1929 : список бібліог-рафічних праць, що стосуються окремих місцевостейУСРР, Бессарабії, Дону й Криму / Ф. П. Максименко,Укр. наук. ін-т книгознавства. – К., 1930. – 262 с.

5. Мілясевич І. В. Бібліографічна діяльність редакційперіодичних видань Волинської губернії ХІХ – початкуХХ століття (за матеріалами релігійних часописів / І. В. Мілясевич // Збірник праць науково-дослідногоцентру періодики / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефани-ка. – Л., 2007. – Вип. 15. – С. 106–116.

6. Назарчук Т. Б. Розвиток історичної бібліографіїКриму / Т. Б. Назарчук // Бібл. вісн. – 2007. – № 2. – С. 26–28.

7. Отамановський В. Д. Про потребу утвореннякабінетів виучування території у культурно-еко-номічних осередках УСРР міжокругового (краєвого)значення / В. Д. Отамановський // Вісті ВУАН. – 1929. –№ 7/8. – С. 31.

8. Пеленський Є.-Ю. Матеріали до краєзнавчоїбібліографії Галичини, Волині та Закарпаття : ук-раїнські книжки за 1900 – 1935 рр. : бібліогр. покажч. –Л., 1935.

9. Rocznik Wołyński. – Równe : Nakład WołyńskiegoZarządu okręgowego związku polskiego nauczycielstwaszkół powszechnych, 1931. – T. 2. – 548 s.



12. Rocznik Wołyński. – Równe : Nakład WołyńskiegoZarządu okręgowego związku polskiego nauczycielstwaszkół powszechnych, 1937. – T. 5–6. – 522 s.

13. Rocznik Wołyński. – Równe : Nakład WołyńskiegoZarządu okręgowego związku polskiego nauczycielstwaszkół powszechnych, 1938. – T.7. – 438 s.


15. Часописи Поділля : історично-бібліографічнийзбірник з нагоди 150-ліття першої газети на Україні(1776–1916) / В. Отамановський, М. Білінський, Н. Співачевська, І. Кревецький. – Вінниця, 1928. – 37 с.

16. Швецова-Водка Г. М. Бібліографічні праці ЯкубаГоффмана на сторінках «Рочніка Волинського»1931–1939 рр. / Г. Швецова-Водка, М. Гулюк // Вісн. Кн.палати. – 1997. – № 11. – С. 27–28.

17. Ясинський М. І. Бібліотеки й архіви України в їхкраєзнавчій роботі по збиранню краєзнавчих друкова-них матеріалів / М. І. Ясинський // Бібл. журн. – 1925. –№ 6/7. – С. 18–20.

Стаття надійшла до редакції 14.08.2014

UDC 908(477.43/.44)«1918-1939»:014.3Svitlana Patrykei,Ph. D., leading methodist, Rivne Regional Library for YouthCREATION OF LOCAL HISTORY BIBLIOGRAPHIES OF HISTORICAL AND GEOGRAPHICAL REGIONS OF UKRAINE IN THE INTERWAR PERIOD (1918 – 1939)

The article analyzes the bibliography to research historical and geographical regions of Ukraine in the period between the two world wars (1918–1939).A detailed description of each bibliographic edition dedicated to a particular historical and geographical region of Ukraine.

K e y w o r d s: historical and geographical region, Volhynia, Podolia, Black Sea, Galicia, bibliographies, regional bibliography.

УДК 908(477.43/.44)«1918-1939»:014.3Светлана Патрикей,канд. ист. наук, ведущий методист Ривненской областной библиотеки для молодежиCОЗДАНИЕ КРАЕВЕДЧЕСКИХ БИБЛИОГРАФИЧЕСКИХ УКАЗАТЕЛЕЙ ОБ ИСТОРИКО-ГЕОГРАФИЧЕСКИХ РЕГИОНАХ УКРАИНЫ В ПЕРИОД МЕЖДУ ВОЙНАМИ(1918–1939)

В статье анализируется состояние библиографического обеспечения исследований историко-географических регионов Украины в периодмежду двумя мировыми войнами (1918–1939). Подается детальное описание библиографических изданий, посвященных тому или иному ис-торико-географическому региону нашей страны.

К л ю ч е в ы е с л о в а: историко-географический регион, краеведческое движение, Кабинет выучивания Подолья, библиографические из-дания, краеведческая библиография.

Documents

Повний текст PDF - 2.231 Mb