Embed Size (px)
Citation preview
Міністерство регіонального розвитку та будівництва України
Український державний науково-дослідний інститут проектування
міст “Діпромісто”
Вишгород К и ї в с ь к о ї о б л а с т і
Генеральний план
Замовник:
Вишгородський міськвиконком
Договір №.854-01-2008 від 10.07.2008р
Директор,
доктор архітектури Ю. Білоконь
Начальник АПУ В. Токар
Начальник АПМ -3 В. Ісаков
Головний архітектор В. Колодова
проекту
Київ-2008р.
2
Склад проекту
№
п/п
Найменування
матеріалів
На чому виконані Кількість
примір-
ників
Масштаб Інвен-
тарний
№
1 2 3 4 5 6
І Графічні матеріали
1. Схема розташування
міста в системі
розселення
папір ламінований
папір
1
5
1:25 000 023539
2. План існуючого стану
(Опорний план)
папір ламінований
папір
1
5
1:5 000 023540
3. Основне креслення папір ламінований
папір
1
5
1:5 000 023541
4. Схема планувальних
обмежень та інженерної
оцінки території
папір ламінований
папір
1
5
1:5 000 023542
5. Схема дощової
каналізації
папір ламінований
папір
1
5
1:10000 023543
6. Схема гідротехнічних
заходів та інженерної
підготовки території
папір ламінований
папір
1
5
1:10000 023544
7. Схема транспорту папір ламінований
папір
1
5
1:10000 023545
8. Схема магістралей папір ламінований
папір
1
5
1:10000 023546
9. Схема водопостачання та
водовідведення
папір ламінований
папір
1
5
1:10000 023547
10. Схема електропостачання
папір ламінований
папір
1
5
1:10000 023548
11. Схема
газопостачання, теплових
мереж
папір ламінований
папір
1
5
1:10000 023549
12. Схема мереж зв’язку папір ламінований
папір
1
5
1:10000 023550
ІІ Текстові матеріали
1. Пояснювальна записка Книга 5 - 023551
3
Зміст
ВСТУП ......................................................................................................................................................................... 5
1. МІСЦЕ М. ВИШГОРОДА В СИСТЕМІ РОЗСЕЛЕННЯ .............................................................................. 7
2. ІСТОРИЧНА ДОВІДКА. ..................................................................................................................................... 7
3. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ ....................................... 9
3.1. МІСЦЕПОЛОЖЕННЯ, РЕЛЬЄФ............................................................................................................................... 9 3.2. КЛІМАТ ............................................................................................................................................................. 10 3.3. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ........................................................................................................................................ 11 3.4. ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ ................................................................................................................................. 12 3.5. ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ ....................................................................................................................................... 14 3.6.ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ .......................................................................................................................................... 15 3.7. КОРИСНІ КОПАЛИНИ ......................................................................................................................................... 15 3.8. ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ .................................................................................................... 15
4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІСНУЮЧОГО СТАНУ МІСТА ......................................................... 17
4.1. НАСЕЛЕННЯ. ..................................................................................................................................................... 17 4.2. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ ............................................................................................................................... 17 4.3. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС ........................................................................................................................... 20 4.4. ТРУДОВІ РЕСУРСИ, ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ................................................................................................... 22 4.5. ЖИТЛОВИЙ ФОНД ............................................................................................................................................. 23 4.6.УСТАНОВИ ТА ПІДПРИЄМСТВА ОБСЛУГОВУВАННЯ ........................................................................................... 25 4.7. ІСНУЮЧА ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА ........................... 26 4.8. СИСТЕМА ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСТА ......................................................................................................................... 28 4.9. ІСНУЮЧЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ .............................................................................................................. 29 4.10. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ТЕРИТОРІЇ .............................................................................................................. 30
5. АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОПЕРЕДНЬОГО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ................................................... 33
5.1. НАСЕЛЕННЯ. ..................................................................................................................................................... 33 5.2. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС ........................................................................................................................... 33 5.3. ЖИТЛОВИЙ ФОНД. ............................................................................................................................................ 34 5.4.ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК МІСТА. ................................................................................................................. 34 5.5. ОЗЕЛЕНЕНІ ТЕРИТОРІЇ ....................................................................................................................................... 35 5.6. ТРАНСПОРТ ....................................................................................................................................................... 36 5.7.ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ТЕРИТОРІЇ ................................................................................................................. 36
6. АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ ........................................................... 38
6.1 ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ .......................................................................................................................... 39 6.2 АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА ...................................................................................................... 43
7. РОЗМІЩЕННЯ ТА ОБСЯГИ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА. ЖИТЛОВИЙ ФОНД. ...................... 44
8. СЕЛЬБИЩНА ЄМНІСТЬ ТЕРИТОРІЇ. РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ................................................. 54
9. ПЕРСПЕКТИВНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ. .................................................................................... 57
10. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ .................................................... 58
11. ТРУДОВІ РЕСУРСИ. ЗАЙНЯТІСТЬ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ. ............................................................... 61
11.1 ПРОГНОЗ ЧИСЕЛЬНОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ МІСТА ...................................................................................... 61 11.2 ПРОГНОЗ ЗАЙНЯТОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ МІСТА ........................................................................................ 62
12. УСТАНОВИ ТА ПІДПРИЄМСТВА ОБСЛУГОВУВАННЯ...................................................................... 65
13. ОЗЕЛЕНЕНІ ТЕРИТОРІЇ ................................................................................................................................ 80
14.ТРАНСПОРТ ....................................................................................................................................................... 82
14.1. ІСНУЮЧИЙ СТАН ............................................................................................................................................. 82 14.2. ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ ........................................................................................................................................ 84
4
15. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ .................................................................................................................... 89
15.1 ВОДОПОСТАЧАННЯ .......................................................................................................................................... 89 15.2. ВОДОВІДВЕДЕННЯ .......................................................................................................................................... 92 15.3 САНІТАРНА ОЧИСТКА ТЕРИТОРІЙ ................................................................................................................... 94 15.4 ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ. ....................................................................................................................................... 96 15.5 ГАЗОПОСТАЧАННЯ. ........................................................................................................................................ 100 15.6. ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ................................................................................................................................. 105 15.7 МЕРЕЖІ ЗВ’ЯЗКУ ............................................................................................................................................ 111
16. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ ........................................................................ 113
16.1. ГІДРОТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ. .............................................................................................................................. 113 16.2. ДОЩОВА КАНАЛІЗАЦІЯ ................................................................................................................................. 119
17. І ЧЕРГА БУДІВНИЦТВА ............................................................................................................................ 120
18. ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ. ...................................................................................................................... 129
19. ЕКОЛОГО - МІСТОБУДІВНЕ ОБГРУНТУВАННЯ .............................................................................. 130
(СТАН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА) .............................................................................................. 130
19.1. ПОВІТРЯНИЙ БАСЕЙН ................................................................................................................................... 131 19.2. ПЛАНУВАЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ ......................................................................................................................... 132 19.3.ВОДНИЙ БАСЕЙН ........................................................................................................................................... 134 19.4. СТАН ҐРУНТІВ ............................................................................................................................................... 135 19.5. АНОФЕЛОГЕННІСТЬ ВОДОЙМ ........................................................................................................................ 135 19.6. РАДІАЦІЙНИЙ СТАН ..................................................................................................................................... 136 19.7. ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ............................................................................................................... 136 19.8. АКУСТИЧНИЙ РЕЖИМ ................................................................................................................................... 136 19.9. СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ........................................................................................................................ 138 19.10. ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД .................................................................................................................. 138 19.11 ЗЕЛЕНА ЗОНА. .............................................................................................................................................. 139 19.12. ЕКОЛОГІЧНИЙ КАРКАС. .............................................................................................................................. 139 19.13. ЗАХОДИ ПО ОХОРОНІ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ............................................................................ 141
20. ІСНУЮЧИЙ ТА ПЕРСПЕКТИВНИЙ РОЗПОДІЛ ТЕРИТОРІЇ ........................................................... 143
21. ОСНОВНІ ЗАХОДИ З РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ .......................................................... 149
22. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ................................................................................................. 150
23. ДОКУМЕНТИ .................................................................................................................................................. 155
24. ДОДАТКИ ........................................................................................................................................................ 156
5
Вступ
Генеральний план м. Вишгород Київської області, розроблений Українським
державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» на замовлення
та відповідно до завдання Виконавчого комітету Вишгородської міської ради ( договір
№.854-01-2007 від 10.07.2007р.).
Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України виконаний розділ
„Демографічний прогноз”
Попередній генеральний план міста був розроблений в 1990 році, термін його дії
до 2010 року.
Динамічні зміни містобудівної ситуації в умовах ринкових відносин викликали
необхідність коригування генплану 1990 р.
Проект виконано відповідно до Законів України “Про планування і забудову
територій”, “Про основи містобудування”, “Про Генеральну схему планування території
України”, нормативно-правових актів та нормативно-методичних положень Міністерства
регіонального розвитку та будівництва України (Державного Комітету України з
будівництва та архітектури).
В генеральному плані визначаються :
- перспективна чисельність населення, об’єми та структура нового житлового
будівництва;
- території для розвитку сельбищного будівництва, розвитку промисловості та
комунально-складських об’єктів;
- пріоритетні напрямки розвитку міста, його перспективна планувальна структура
та функціональне зонування;
- аналізується загальний стан довкілля, фактори, що його формують, надаються
містобудівні пропозиції щодо поліпшення санітарно-гігієнічного та екологічного стану;
- визначаються території, що мають певні обмеження при їх використанні
(природоохоронні, санітарно-гігієнічні, інженерно-будівельні та інші);
- обґрунтовується доцільність зміни межі міста;
- надаються пропозиції щодо вдосконалення транспортної та інженерної
інфраструктури міста і т. ін.
При розробці проекту були проаналізовані та використані такі проектні матеріали:
- генеральний план м. Вишгорода ( “Діпромісто”,1990р);
- проект детального планування Центральної частини м. Вишгорода, “Діпромісто”,
2006р.;
- проектні матеріали по забудові окремих ділянок в місті („Діпромісто”)
- проект приміської і зеленої зон м. Києва („Київпроект”, ”Діпромісто”, 2002р.);
- генеральний план м. Києва на період до 2020 року ( ВАТ „Київпроект” ДП
Інститут „Київгенплан”, 2001р);
- концепція територіального розвитку Київської області ( НДПІ містобудування,
Київ2006р.);
- комплексна схема транспорту до 2020р. Основні положення (ВАТ „Київпроект”
ДП „Інститут Київгенплан”, Київ 2004р.);
- проект схеми генерального плану Новопетрівської сільради Вишгородського
району Київської області, ВАТ „УкрНДІПроцивльсільбуд”;
- вихідні матеріали служб та організацій району та області.
Генеральний план виконано у відповідності до вимог Державних будівельних норм
України ДБН Б. 1-3-97 „Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження
генеральних планів міських населених пунктів”, Київ. 1988 р. та ДБН 360-92**
„Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень”, Київ 2002 р.
6
Термін дії генерального плану – 20 років (розрахунковий період генплану 2026 р.)..
Крім того в генеральному плані виділені першочергові заходи.
Проект виконано авторським колективом у складі:
Український державний науково-дослідний інститут проектування міст
„Діпромісто”:
Авторський колектив архітектурно-планувальної майстерні №3 (начальник Ісаков
В.А.) спільно з спеціалістами інженерно-планувального відділу (керівник к.т.н.
Е.Шаповалов) та базового центру ГІС (керівник к.е.н. Ю.Палеха).
Архітектурно-планувальна
частина
В.Колодова
В.Бучок
ГАП
архітектор
Техніко-економічні
обґрунтування
Г. Нестеренко Керівник групи
Природні умови, еколого-
містобудівне обгрунтування
В. Муха
Н.Сугак
Головний фахівець
Провідний інженер
Транспорт Б. Скоробогатов
Н. Касумова
О. Чубенко
Головний фахівець
Керівник групи
Інженер
Водопостачання, каналізація та
санітарне очищення
В.Ліговська
Д. Гончаров
Керівник групи
Інженер I категорії
Електропостачання А. Малюк Інженер
Теплопостачання, газопостачання Л. Прокопенко Провідний інженер
Мережі зв’язку Павлов А.Г.
Лапшов В.Ф.
Головний спеціаліст
Провідний інженер
Інженерна підготовка території
та гідротехнічні заходи
Л. Безкоровайна
О. Геращенко
Л. Святненко
Н. Душина
Головний фахівець
Керівник групи
Інженер І категорії
Інженер
Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
Розділ „Прогноз чисельності та статево-
вікового складу м. Вишгород”
О. Позняк Зав.відділом міграці-
йних досліджень, к.е.н.
П. Шевчук Старший науковий
співробітник відділу
демографічного
прогнозування, к.е.н.
Авторський колектив висловлює подяку працівникам відділів та служб
міськвиконкому за співробітництво та допомогу при розробці генерального плану міста
Вишгорода.
7
1. Місце м. Вишгорода в системі розселення
Вишгород - місто районного підпорядкування, районний центр одноіменного
адміністративного району. Місто розташоване на правому березі Дніпра, в 12 км від Києва
Населення м. Вишгород, за даними Держкомстату України, на початок 2007
становило 24,7 тис осіб, на початок 2008 року -25,2 тис. осіб.
Транспортні зв’язки міста Вишгород з Києвом та іншими населеними пунктами
Київської області забезпечує розвинута мережа автомобільних доріг.
На сьогодні в межах території зони впливу м.Вишгорода проходять автомобільні
дороги державного значення (міжнародна М-07 Київ-Ковель-Ягодин, регіональна Р-02
Київ-Іванків-Овруч) та автодороги місцевого значення (територіальні, обласні). Місто
Вишгород відноситься до категорії «малі міста», які посідають особливе місце в
історичному розвитку України.
Згідно з генеральним планом г. Києва, Вишгород входить у приміську зону м
Києва і відноситься до I поясу розселення з транспортною доступністю 30-40 хв.
Вишгород знаходиться в межах територій, де найбільше проявляється вплив
столичного чинника на виробничу діяльність, характер та масштаби використання земель,
трудових та інших ресурсів.Між Києвом та Вишгородом існують взаємні інтереси : в м.
Києві задіяна значна кількість трудових ресурсів міста. Київ створює для населення міста
сприятливі умови праці для реалізації здібностей та можливостей населення. З іншого
боку, територія міста є інвестиційно-привабливою з точки зору використання її для
розміщення будівництва, в першу чергу житлового.
Територія міста в існуючій межі, згідно форми 6-зем – 874,1 га, міськради -4968 га.
Місто межує: на півночі - з територією Ново-Петрівської та Лебедівської сільрад,
на заході – з Новопетрівською сільрадою, на півдні – з територією м. Києва, на
південному сході – з Броварським районом та Хотянівською сільрадою, на сході та
північному сході – з Хотянівською сільрадою.
Сучасний розвиток Вишгорода пов’язаний з розміщенням на його території
Київської ГЕС, а також ряду інших промислових підприємств, баз, складів, підприємств
будіндустрії, необхідних для обслуговування населення м. Києва та Вишгородського
району.
В господарському комплексі міста зайнято 8,2 тис. осіб.
З міста Вишгорода в м. Київ і навпаки мають місце значні трудові потоки.
2. Історична довідка.
Місцевість, де тепер розташований Вишгород, була заселена здавна. Тут виявлено
рештки неолітичного поселення ( IV-III тисячоліття до н.е.), кургани доби бронзи ( II
тисячоліття до н.е.), поселення скіфського часу (VII-V1 ст. до н.е.) та сарматські кургани.
До нашого часу збереглися залишки великого Вишгородського городища IХ-ХIII ст.
площа якого становила 80 га, а площа дитинця - 9 га. За своїми розмірами Вишгород на
той час був великим містом.
Давній Вишгород був одним із значних міст Київської Русі, політично та економічно
тісно зв’язаний з Києвом. Вперше Вишгород згадується в „Повісті времінних літ” під 946
роком як резиденція княгині Ольги – „Ольжич град”. Є відомості про давньоруський
Вишгород і у творі візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного „Про
управління імперією”, написаного в 948-952рр. Згадування в письмових джерелах у
середині Х ст.. вже існуючого давньоруського міста Вишгорода свідчить про значно
раніше його виникнення. Але археологічні знахідки більш раннього часу, ніж Х ст.
археологами на території Вишгорода не виявлені.
8
Історія Вишгорода тісно пов’язана з історією древньоруської держави. Місто основане
напевне після заснування Києва. Однією з функцій його була військово- стратегічна.
Вишгород, як стратегічний пункт, входив до системи оборони центральної території
Київської держави і був могутньою фортецею Київської Русі, міцним форпостом Києва в
боротьбі проти печенігів і половців. Місто побудоване на підвищенні дніпровського
правобережжя, яке являло собою таке природне укріплення, якого не було більше ніде в
усьому Подніпров’ї. Місто з півдня захищав глибокий рів, зі сходу –урвища високої
тераси, а з півночі –яри. Південна частина тераси площею біля 2,5 га відома під назвою
„Ольжича гора”. Місто оточували потужні вали і рови довжиною близько 3 км із стінами
та вежами над ними. Міцність оборонних споруд Вишгорода була перевірена під час
тривалих бойових дій у 1173р. об’єднаного війська союзників Андрія Боголюбського, які
протягом дев’яти тижнів не змогли пройти крізь них. Вишгород надійно захищав Київ з
півночі. До цього часу дуже добре збереглися оборонні вали Вишгорода, які на заході та
південному заході від Борисоглібського собору сягають 10 м заввишки.
В часи Олега і Ольги поруч з зі зруйнованим Нижнім валом був викопаний рів та
насипаний вал довжиною 450 м, які і тепер називаються Ольжиними, а також
побудований замок на Ольжиній горі – остання оборонна споруда Вишгорода.
В подальшому Вишгород залишався володінням київських стольних князів. В Х –ХIII ст.
тут розміщувались Красні двори Володимира Святополка, Володимира Мономаха,
Ярослава Мудрого, Мстислава, Юрія Довгорукого, Андрія Боголюбського. В цей період
місто мало садибно-вуличну систему панування.
Становлення Вишгорода як значного політико-культурного та економічного центру
пов’язано з періодом княжіння Ярослава Мудрого та його наступників.
Давній Вишгород був значним церковно-релігійним осередком. Вишгородське
духовенство відігравало важливу роль у боротьбі за незалежність руської церкви від
Константинополя, що було важливим фактором зміцнення міжнародного становища
Київської Русі. За часів князювання Ярослава Мудрого у місті була збудована дерев’яна
церква на вшанування перших руських святих Бориса і Гліба. Замість неї князь Святослав
Ярославович у 1075 році заклав кам’яний храм Бориса і Гліба, краса якого дивувала
навіть греків.
Вишгород знали в усіх краях Руської землі і далеко за її межами. Протягом трьох століть
він був одним з найкрасивіших міст Київської Русі. Вишгород являв собою значний
осередок культурного життя. Вважають, що тут написані напівлегендарні „Житія Бориса і
Гліба”, які є видатними пам’ятками давньоруської літератури.
З Вишгородом пов’язана боротьба за київський престол між багатьма князями-
претендентами. У цій боротьбі всі князі, що хотіли оволодіти Києвом, незмінно приділяли
увагу захопленню ключового до нього міста – Вишгорода. Вишгород, як добре укріплене
місто на недалекій відстані від столиці Київської Русі, то мирно дрімав, чекаючи зміни
влади, то ставав певним центром концентрації збройних сил тих чи інших князівських
угруповань.
Однак із посиленням феодальних усобиць та водночас із занепадом Києва як центра
держави Вишгород у XII ст.. почав втрачати своє значення і перетворився на другорядний
уділ, а під час монголо - татарської навали у 1240 році Вишгород був вщент зруйнований
і спустошений.
З 1362 і до 1569 року Вишгород перебував під владою феодальної Литви і був невеликим
селом, а після Люблінської унії 1569 року Вишгород захопила шляхетська Польща.
Власником його був Межигірський монастир.
В 1595 році Вишгород увійшов до складу королівських маєтностей і став центром
Вишгородського староства. Польський король, надаючи Вишгороду великого військового
значення як форпосту Києва, на початку XVIIст. наказав відновити тут укріплення – вал і
замок з вежами.
9
В 1648 році Вишгород був визволений з-під влади шляхетської Польщі та увійшов
до складу Київської сотні Київського полку. У 1654 році після Переяславської ради
населення Вишгорода присягнуло на вірність Росії.
Вишгород поступово зростав починаючи з другої половини XIX ст. В 1900 році кількість
його населення становила 1600 чоловік.
У XVIII - XIXст. Вишгород виправдав себе, як давній гончарний центр, але спочатку
виробляв не глиняний посуд, а цеглу для забудови м. Києва. Сировиною для її
виготовлення була чудова вишгородська глина. Цегельні виробництва у Вишгороді
розташовувались на березі Дніпра, аж до самого Межигір’я. Більшість працюючих на
заводах - із сусідніх губерній. У невеликій кількості працювали вишгородці і на
Межигірській фаянсовій фабриці, яка діяла до 1885 р. і була відома своїм якісним
фаянсом, що поставлявся навіть на імператорський стіл. 1900 р. у Вишгороді мешкало
півтори тисячі чоловік в 272 подвір'ях, які займались городництвом, садівництвом, хатнім
ремеслом та промислом. Виробництво цегли у Вишгороді та Межигір’ї продовжувалось і
на початку XX ст., а також в післяреволюційні роки.
Історія Вишгорода в ХХ столітті сповнена подіями часів громадянської війни,
становлення Радянської влади на Україні. Під час Великої Вітчизняної війни Вишгород
став ареною жорстоких битв. Тут, в районі Вишгород- Лютіж відбувалось форсування
Дніпра. 19 жовтня Вишгород був звільнений від німецько-фашистських окупантів.
У повоєнну епоху місто знову звелося на ноги, завдяки будівництву велетня
гідроенергетики - Київської ГЄС, - однієї з найбільших на той час електростанцій Європи.
В 1975 р. в м. Вишгороді запущена в експлуатацію перша гідроакумулююча
електростанція.
Вишгород спочатку став києво-комсомольським селищем енергетиків, а потім і містом,
центром Вишгородського району
В 1962 році Вишгород став селищем міського типу, а в 1968 році – містом. В 1973 році
йому наданий статус районного центру однойменного району Київської області.
Постановою Кабінету Міністрів України №878 від 26 липня 2001р. Вишгород віднесений
до історичних міст України. В ньому розташований історико-культурний заповідник, на
території якого знаходиться пам’ятка археології національного значення – городище
літописного міста Вишгород.
Місто Вишгород росте й розвивається. Інтенсивно ведеться житлове будівництво.
Чисельність населення міста, за даними Держкомстату України, становила на початок
2007 року 24,8 тис осіб, на початок 2008 року - 25,2 тис. осіб.
3. Природні умови та інженерно-будівельна оцінка
території
3.1. Місцеположення, рельєф
Місто розташоване у південній частині зони змішаних лісів, на межі двох фізико-
географічних провінцій. Правобережна частина міста розташована у межах Києво-
Бородянської морено-зандрової рівнини Київського Полісся, з середньою глибиною
розчленування 25,0-50,0м. Лівобережна частина знаходиться в межах заплавно-борової
тераси Дніпровсько-Деснянського фізико-географічного району Чернігівського Полісся.
Поверхня території нахилена на південний схід у відповідності із загальним нахилом
кристалічного фундаменту у бік Дніпровсько-Донецької западини.
Рельєф правобережної території складно-пересічний. Останець плато, що
піднімається над заплавою Дніпра на висоту понад 60м, розчленований глибокими ярами
10
довжиною 1,0-1,5км. Абсолютні відмітки змінюються від 91,0-104,0 мБС у заплаві річки,
до 170,5-173,5 мБС на поверхні плато. Лівобережна частина міста та о. Великий є
частиною заплавної тераси з абсолютними відмітками 90,5 – 97,0 мБС.
В даних умовах фактор морфології рельєфу має суттєве естетичне значення у
планувальній організації міста.
3.2. Клімат
Клімат атлантико-континентальний, що характеризується нестійкою зимою,
похмурою, з частими відлигами і туманами, теплим літом. Характеристика кліматичних
умов, основних метеорологічних показників, необхідних для обґрунтування й прийняття
планувальних рішень наведена за даними багаторічних спостережень по метеостанції
“Київ, обсерваторія” (183 мБС).
Температура повітря:
- середньорічна + 7,2 ºС,
- абсолютний мінімум – 32 ºС,
- абсолютний максимум + 39 ºС.
Розрахункова температура:
- самої холодної п’ятиденки – 21 ºС,
- зимова вентиляційна – 9,6 ºС.
Опалювальний період:
- середня температура – 1,1 ºС,
- період 187 діб.
Глибина промерзання грунту (по МС Фастов):
- середня 85 см,
- максимальна 151 см.
Тривалість безморозного періоду:
- середня 179 днів,
Середньорічна відносна вологість повітря 76%.
Атмосферні опади:
- середньорічна кількість 610 мм: в т. ч. теплий і холодний період 403 мм і
207 мм,
- середньодобовий максимум 41 мм,
- спостережний максимум 103 мм (20.07.1902р.).
Висота снігового покриву:
- середньодекадна 28 см,
- максимальна 75 см.
Кількість днів з стійким сніговим покривом -102.
Особливі атмосферні явища, середня кількість днів за рік – (прояв):
- тумани 59 днів,
- заметілі 10 днів,
- грози 25 днів,
- град 1,9 днів,
- пилові бурі 1,8 днів.
Максимальна швидкість вітру (можлива):
11
- 17 м/с - кожний рік,
- 21-22 м/с - один раз в 5-10 років,
- 23-24 м/с – один раз в 15-20 років.
Повторюваність напрямків вітру й штилів, (%)
Таблиця 3.1.
Період року Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ Шти
ль
МС “Київ, обсерваторія” (183 мБС)
Теплий період 15,0 12,0 10,7 10,9 7,7 9,4 16,1 18,1 12,0
Холодний період 10,0 8,6 12,6 15,4 9,6 11,2 16,8 15,8 8,0
Рік 13,0 11,0 12,0 13,0 8,0 10,0 16,0 17,0 11,0
Згідно будівельних норм, територія міста відноситься до IIВ підрайону, другого
будівельно-кліматичного району, для якого орієнтація вікон житлових кімнат
односторонніх квартир у межах сектору горизонту від 310 до 50 не допускається.
Необхідно відмітити сприятливість кліматичних умов для планувального освоєння
території, а наявність практично кругової рози вітру сприяє комфортності аераційного
режиму території. Планувальне рішення враховує існуючий характер вітрового режиму.
3.3. Геологічна будова
В геоструктурному відношенні територія знаходиться в межах
середньодніпровського схилу Українського кристалічного щиту до Дніпровсько-
Донецької западини. В геологічній будові приймають участь докембрійські кристалічні
породи, що залягають на глибині 400-500м, та потужна товща осадових утворень.
Найдавніші породи, розкриті бурінням свердловин лише частково, і представлені
відкладами юрської, крейдяної, палеогенової, неогенової і четвертинної систем.
Відклади юрської системи представлені товщею континентальних піщано-
глинистих порід байоського ярусу та сірими і зеленувато-сірими глинами келовейського
ярусу, що розкриті на глибині більше 160м.
Крейдяна система складена сеноманським, туринським і сантонським ярусами.
Літологічно вони представлені зеленувато-сірими кварцево-глауконітовими слюдистими
пісками, кременистими піщаниками, глауконітовими мергелями і білою крейдою для
письма. Глибина залягання крейдяних відкладів понад 120м.
Палеогенова система представлена канівським, бучакським, київським і
харківським ярусами. Залягають палеогенові відклади на розмитій поверхні крейди,
заглиблюючись на північний схід та схід. Канівський ярус представлений зеленувато-
сірими мілко зернистими глинистими пісками, потужністю 3,0-12,-м. Бучакський ярус
складений сірими, зеленувато-сірими глауконітовими, глинистими пісками. Київський
ярус складений жовтувато-зеленувато-сірими пісками мілко- і середньозернистими,
мергелем зеленувато-сірим, голубовато-зеленуватим, щільним, до низу піщаним.
Харківський ярус представлений суглинком зеленувато-сірим з проблисками слюди,
глиною сірою злегка піщаною. Загальна потужність палеогену змінюється в межах 30,0-
60,0м.
Неогенова система представлена полтавською свитою і горизонтом пістрявих глин.
Полтавська свита літологічно складена білими і світло-сірими кварцовими пісками, що
переходять у верхній частині у каолінисті піщаними або піщінуваті каоліни. Горизонт
пістрявих глин складений жирними на дотик, пластичними породами, пістрявого кольору.
12
Води залягають на глибині 8,0-16,0м, їх потужність 3,0-10,0м. На схилах балок і річних
долин пістряві глини при неглибокому заляганні є причиною розвитку інтенсивних зсувів.
Четвертинна система представлена континентальними утвореннями, що суцільним
чохлом покривають територію і розмиті лише на окремих ділянках корінних схилів річних
долин. Потужність четвертинного покриву до 15,0-45,0м. Представлений алювіальними,
делювіальними утвореннями – пісками світло-жовтими, різнозернистими, глинистими,
світло-сірими мілко зернистими, глинистими слабозцементованими; супісками,
суглинками. За віком вони відносяться до середнього, верхнього і сучасного відділу.
Геологічна будова має істотне значення в плані інженерно-будівельної оцінки. При
цьому головним об’єктом характеристики є четвертинні відклади.
3.4. Гідрогеологічні умови
Місто знаходиться у гідрогеологічній області Дніпровського артезіанського
басейну і добре забезпечене підземними водами. Відповідно до геологічної будови набули
поширення наступні водоносні горизонти:
1. Водоносний горизонт алювіальних відкладів. Розвинутий у заплавах і над
заплавних терасах річок, днищах балок. Водовміщуючі породи – мілко- і середньозернисті
піски. Достатність води алювіальних і флювіогляціальних пісків характеризується
максимальним значенням у долинах р. Дніпро і Десни. Дебіти свердловин змінюються від
0,5 до 11,0 л/сек. Живлення горизонту місцеве за рахунок атмосферних опадів. Основний
базис дренажу – р. Дніпро та її притоки. Води прісні, помірно жорсткі, мінералізація – 0,5-
0,6 г/л, загальна жорсткість 2-9 мг-екв. За хімічним складом – гідро карбонатного типу.
Відмічається підвищений вміст закисного заліза, кількість якого сягає 1-10 мг/л. В межах
житлово-промислових агломерацій (присадибних ділянок сільських населених пунктів)
відмічається підвищений вміст нітритів і азотистих сполук.
2. Водоносний горизонт межигірської та берекської свит олігоцену і
новопетрівської свити міоцену. Глибина залягання водоносного горизонту – 10,0-30,0м.
Потужність пісків складає 19,0-24,0м. Дебіти свердловин не перевищують 1-2 л/сек. при
питомих дебітах 0,1-0,8 л/сек. Водоносний горизонт є умовно захищеним і гідравлічно
пов’язаний з водоносним горизонтом четвертинних відкладів.
3. Водоносний горизонт бучаксько-канівський відкладів. Має повсюдне
поширення. Представлений мілко- і тонкозернистими пісками у нижній частині розрізу, і
крупнозернистими – в середній частині, глинистими і мілко зернистими – у верхній.
Глибина залягання – 40,0-90,0м. Потужність пісків 19,0-28,0м. Напори під покрівлею
складають 8-10м. Дебіт свердловин 10-15 м3/годину. Води прісні, мінералізація 0,1-0,8
г/дм3. За складом води гідрокарбонатного натрієво-магнієво-кальцієвого типу. Основне
живлення – за рахунок атмосферних опадів. За геологічними умовами горизонт
відноситься до захищених на території розповсюдження київських мергелів і незахищених
там, де київські мергелі відсутні, та містить прісні підземні води, які використовуються
окремими невеликими (за об’ємом використання води) водокористувачами.
4. Водонсний комплекс у відкладах іваницької свити середньої і верхньої юри та
загорівської, журавинської, буромської свит нижньої і верхньої крейди (сеноман-
келовейський водоносний комплекс) має широке розповсюдженні і залягає в інтервалі від
93,0-128,0м до 157,0-210,0м. В покрівлі горизонту залягають відносно водотривкі
мергельно-крейдяні відклади верхньої крейди потужністю 18,0-26,0 м сумісно з товщею
40м київських мергелів, що забезпечує захищеність даного горизонту від вертикальної
фільтрації забруднюючих речовин. Водовмісні породи представлені пісками дрібно- і
тонкозернистими, донизу середньо- і крупнозернистими, місцями гравелистими, із
стяжіннями кременів, лінзами зкремнілих пісковиків та з прошарками алевритів. Глибина
залягання водоносного комплексу від 82,0 до 154,0м. Потужність водовмісних порід –
29,0-40,0м. Води прісні, з мінералізацією 0,11-0,21 г/дм3, які використовуються
13
Вишгородським МКП “Водоканал” для господарсько-питних потреб. За хімічним складом
гідрокарбонатна, кальцієво-натрієва. Загальна жорсткість коливається в межах 2,7-5,0 мг-
екв/дм3. Вміст мікро компонентів не перевищує граничнодопустимих норм.
5. Водоносний горизонт у відкладах орельської свити байоського ярусу
представлений континентальними відкладами – пісками різнозернистими і пісковиками з
лінзами глин. Потужність горизонту 20,0-34,0м. Глибина злягання 236,0-262,0м. Горизонт
напірний. Статичний рівень в свердловинах у 2005 році становив 96,8м і напір над
покрівлею складає 142,0м. За матеріалами випробовування одержано дебіт 60 м3/год або
16,7 л/с по кожній свердловині при зниженні від 20,0 до 40,0м. Живлення горизонту в
умовах інтенсивної експлуатації відбувається по всій площі та за її межами шляхом
низхідної фільтрації. Даний горизонт перекривається потужним регіональним водотривам,
представленим витриманою за потужністю і літологічним складом 70-100 метровою
товщею відкладів, складених глинами і алевролітами під лужної, ніжинської і ічнянської
свит бат-келовею. Підстилається водоносний горизонт тріасовими відкладами, в яких
формуються прісні води, що сукупно з водами байських відкладів використовуються для
централізованого водопостачання міста. Даний водоносний горизонт за гідродинамічними
і літологічними ознаками є захищеним. Води байських відкладів середньої юри
гідрокарбонатно-хлоридні натрієво-кальцієві, з мінералізацією 0,2-0,6 г/дм3, на водозаборі
міста – 0,2-0,3 г/дм3, рН – 7,4. Води прозорі, без запаху, прісні на смак.
Водоносні горизонти сеноман-келовейського та байського ярусів достатньо
захищені і є основними джерелами для централізованого водопостачання міста.
Експлуатаційні запаси по діючих водозаборах правобережжя м. Києва і його
околиць затверджувались за схемою у вигляді “Великих колодязів” (ВК). Найближчий ВК
до території м. Вишгород є ВК “Оболонь”, де затверджені експлуатаційні запаси ДКЗ
СРСР №6779 від 25.12.1972р. і становлять:
Таблиця 3.2.
Ділянка
водозабору
Водоносний комплекс,
горизонт
Категорії запасів, тис. м3/добу
А В С1 С2 А+В+С1+С2
ВК “Оболонь” сеноман-келовейський 10,4 41,6 - - 52,0
середньоюрський 13,8 55,2 - - 69,0
Всього: 24,2 96,8 - - 121,0
Існуюче водопостачання. Централізоване водопостачання міста забезпечує
Вишгородський МКП “Водоканал”, яке експлуатує сеноман-келовейський та
середньоюрський водоносні комплекси. Підйом води забезпечується 8 свердловинами, що
розташовані на водозабірній ділянці, південно-західній околиці міста, та окремо
розташованої свердловини по вул. Ватутіна 102а. Також населенням окремо
експлуатуються свердловина по вул. Мазепи 4б (бювет). У 2007 р. подано води у мережу
1725,8 тис. м3 води, з них: 53,5 % населенню; 29,5 % підприємствам, установам,
організаціям на господарсько-побутові потреби; 17% на власні потреби. Із загальної
кількості води що підіймається витік та невраховані витрати становлять близько 17%. Із
загальної чисельності населення централізованим водопостачанням охоплено майже вся
житлова забудова, за винятком: садибної забудови біля Київської ГАЕС (масив “Козяча
спина”), житловий масив Дідовиця, садові товариства “Виноградар”, “Енергетик”, “Лісова
поляна-1”, “Лісова поляна-2”. населення.
Проектом передбачається організація 100%-го централізованого водопостачання.
14
3.5. Гідрологічні умови
Місто розташоване на правому березі Київського водосховища: північна частина на
березі Київського водосховища, південна – у нижньому б’єфі, на березі су доходного
каналу.
Долина р. Дніпро в районі м. Вишгород характеризується чітко вираженою
асиметричністю. Лівобережна частина представлена широкою заплавою. Правий берег
характеризується розчленованим пагорбовим рельєфом, пересіченим природними ярами і
балками.
У ярах в результаті сильних злив, та в період весняного розтавання снігів
утворюються тимчасові водотоки. У яру що паралельно вул. Межигірського спасу
протікає р. Монашка, що тече далі вздовж вулиць Шолуденко та Набережна і впадає у
озеро. Русло її на виході з яру зарегульовано невеликою дамбою, що створює ставок, далі
місцями взятий у бетонний лоток а місцями протікає під землею. Днища ярів мають
невеликі заболочені ділянки. Глибина ярів сягає 20-35м. Схили круті, місцями обривисті
з промоїнами. Під час сильних опадів майже всі яри місцями зазнають розмиву.
У пониженій частині в межах міста є три озера вздовж берегів ріки, площею 0,5 ,
0,82 (місцева назва “Бегемотики”) і 0,85га.
Київське водосховище призначене для обслуговування Київської ГЕС, ГАЕС що
розташована у північній частині міста, та частково Канівської ГЕС що розташована нижче
по течії.
Водосховище має обмежену робочу ємність, веде частково сезонне регулювання
сотку і спрацьовує у маловодні періоди року, що забезпечує гарантовану віддачу. Перед
повноводними веснами проводиться спрацювання водосховища з метою зниження
холостих скидів і збільшення вироблення електроенергії.
Береги водосховища складені пісками і суглинками. Дно водосховища полого
знижується від берегів до колишнього русла ріки. У прибережній частині дно піщане, у
глибинній зоні покрито мілкім піском з домішками глинистих часток та мулу, потужність
якого у центральній частині складає 0,2-0,5м. Глибина річки біля міста близько 6-7м, у
водосховищі – 9-15м.
У літній період (червень-вересень) на всьому протязі водосховища відбувається
цвітіння.
Головною особливістю водосховища є те, що із-за робочої ємності воно не
розраховано на регулювання високих паводків, а призначено тільки для наповнення
порівняно невеликих перед паводкових ємностей весною і добового регулювання
впродовж року. Виключенням є тільки випадки катастрофічних паводків, коли шляхом
вимушеного форсування горизонтів (при повністю завантажених водопропускних
спорудах і турбінах) використовується ємність понад відміткою нормального підпірного
горизонту (НПГ).
За даними Укргідропроекту відмітка НПР Київського водосховища становить 103,0
мБС, нижнього б’єфу (Кременчуцьке водосховище) – 91,5 мБС, біля м. Вишгород 91,9
мБС. Відмітка форсованого горизонту Київського водосховища 1% забезпечення – 104,5
мБС. Максимальний скид води у нижній б’єф при цьому 15 тис. м3/сек., відмітка
горизонту у нижньому б’єфі – 98,7 мБС.
Для київського водосховища характерно підсилення вітро- хвильового режиму.
Хвилювання переважають південно-східне і північно-східне. Максимальні висоти
хвиль складають 1м, але частіше відмічаються хвилі висотою 0,2-0,5м.
Результатом підсилення вітро- хвильового режиму є розвиток згінно-нагінних
явищ, що обумовлюють динаміку берегових процесів: абразія, зсуви суфозії. Для
15
запобігання цього в межах міста проведені інженерні заходи. Правий берег укріплений від
хвильового впливу піщаним намивом з залізобетонним покриттям.
Льодовий режим водойми змінився в умовах зарегульованого стоку. Тривалість
льодоставу на водосховищі у порівнянні з рікою Дніпро, збільшилася на 10-15 днів і
становить у середньому 115 днів, з 5-10 грудня по 1-5 квітня. Середня товща льоду
збільшилася на 10-20 см і становить приблизно 50-60см.
Проектне рішення розглядає дані водойми як складову екологічного каркасу
міста. Система інженерних заходів передбачає їх розчистку і благоустрій. Організація
та ландшафтне упорядкування прибережних захисних смуг буде сприяти організації
водно-зеленої зони міста.
3.6.Ґрунтовий покрив
Географічно ґрунтовий покрив представлений наступним чином: більшу частину
території міста на вододільних ділянках займають дерново-підзолисті супіщані неоглеєні
ґрунти на суглинкових відкладах, дерново-підзолисті супіщані глеюваті та дернові глибокі
супіщані ґрунти; на схилах розповсюджені дерново-підзолисті супіщані ґрунти, дерново-
підзолисті глинисто-піщані різного ступеню змитості ґрунти; заплавні території
представлені дерново-прихованопідзолистими піщаними ґрунтами, що, по суті, являють
собою борові піски.
Дані грунти придатні для зеленого будівництва без обмежень. У відповідності з
СНиП ІІІ-10-75, Часть ІІІ, Раздел 10, п 1.6, при проведенні будівельних робіт підлягає
зняттю родючий шар ґрунту потужністю 20 см з послідуючим використанням для
землювання (зеленого будівництва).
Відповідно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення м.
Вишгород (УДНДІПМ “Діпромісто”, 2007р.) середньозважена вартість 1га земель
сільськогосподарського призначення в межах міста по категоріям становить:
Рілля __________________________________ 4132,0 грн.
Багаторічні насадження __________________45035,0 грн.
Сіножаті _______________________________7579,0 грн.
Пасовища ______________________________ 4031,0 грн.
Проектне рішення щодо варіантів територіального розвитку міста враховує
вартості земель с/г використання.
З точки зору використання території для містобудівних цілей якість ґрунтів не є
лімітуючим фактором.
3.7. Корисні копалини
В межах зони впливу міста мінерально-сировинні ресурси представлені
покладами місцевого значення будівельних матеріалів (піски, глини, мергель) які
мають обмежене значення для розвитку будівельної промисловості міста. З
урахуванням системи планувальних обмежень, зон санітарної охорони водозабору, дані
родовища будівельних пісків в заплавній частині р. Дніпро, подальшої перспективи
експлуатації не мають.
3.8. Інженерно-будівельна оцінка території
Відповідно схеми інженерно-геологічного районування України місто розташоване
в зоні незначної складності будівельних умов освоєння, та на територіях неглибокого
природного залягання рівня ґрунтових вод. Також місто знаходиться в межах зони
16
вірогідного сильного прояву водної площинної і струмкової ерозії та слабого прояву
яружної ерозії.
Має місце загально-кислотна агресивність ґрунтових вод по відношенню до
бетонних конструкцій. Фактор має локальний прояв і графічно не виражений. Відповідно
“Звіту по попередні інженерно-геологічні вишукування на території в/ч 3027 в м.
Вишгород” (МПВП “Інж-Агро”, м. Вінниця – 2007р.), що у західній частині міста,
ґрунтові води східної частини ділянки за показником рН відносяться до слабо агресивних
по відношенню до бетону марки W4.
Ґрунти високих ділянок складені лесовими різновидами (І типу просідання)
потужністю 4-5м.
Так як ділянки з просадними ґрунтами і агресивними ґрунтовими водами графічно
не виявлені, для детального визначення прояву цих факторів необхідне проведення
вишукувань на фізико-хімічні властивості основ фундаментів і ґрунтових вод, що
здійснюється на конкретній ділянці будівництва.
В плані сейсмічної характеристики територія відноситься до несейсмічної зони – 5
балів, (Карта ОСР 2004-А Украины, ДБН В.1.1-12:2006 “Строительство в сейсмических
районах Украины”). Проте, при проектування та будівництві особливо відповідальних
об’єктів та споруд, що мають коефіцієнт надійності по відповідальності не менше 1,2 у
відповідності з ГОСТ 27751-88, пошкодження чи руйнування яких під впливом
землетрусу може призвести до надзвичайних ситуацій державного рівня, слід
користуватися картою ОСР-2004-С, відповідно якої територія міста знаходиться у 6-
бальній зоні.
Інженерно-будівельні умови території міста ускладнюються наявністю
несприятливих інженерно-геологічних процесів і явищ. Круті схили долини річки і балок
відносяться до зсувонебезпечних. Утворення зсувів обумовлено тим, що яри при своєму
розвитку прорізають високі ділянки плато у геологічній структурі якого присутні бурі і
пістряві обводнені глини.
На території спостерігається підвищене залягання рівня ґрунтових вод, вище 2,5 м.
Це заплавні території річки та днища балок, ділянки надзаплавних терас, а також ділянки
західної частини міста. В межах заплав річок та по днищам балок локально виділяються
заболочені ділянки малих площ.
Територія затоплення паводковими водами р.Дніпро 1%-забезпечення
виділяється від нижнього б’єфу, з абсолютно відміткою 98,7 мБС.
За умов складності інженерно-будівельного освоєння в межах міста виділяються
території:
території сприятливі для будівництва, біля 75 % від загальної площі міста,
займають найбільш підвищені ділянки що гарно дренуються, з ухилами поверхні до
8%. Ґрунтові води зустрічаються на глибині 3-10 м. Як правило, території складені
лесовими різновидами (І типу просадності), потужністю 4-5м. Умовний розрахунковий
тиск на ґрунти основ фундаментів 2,0кгс/см2.;
території малосприятливі для будівництва 10 % від загальної площі міста,
займають: великі, у багатьох місцях зсувонебезпечні схили долини р. Дніпро і балок з
ухилами 8-15%, з глибиною ґрунтових вод 3-5 м; та надзаплавно-терасові території з
глибиною ґрунтових вод 0,2-2,5 м, що знаходяться у західній частині міста. При
будівельному освоєнні територій даного типу необхідні заходи з планування поверхні і
пониження рівня ґрунтових вод. Освоєння таких територій потребує додаткових
капітальних затрат на інженерну підготовку території;
17
території несприятливі для будівництва 15 % від загальної площі міста, це
дуже круті, в багатьох місцях зсувонебезпечні схили долини р. Дніпро і балок з
ухилами 15% і більше; днища балок і ярів, місцями заболочені; території в межах 1%
лінії затоплення; порушені ділянки та зриті місця. При будівництві на територіях ІІІ
типу необхідні відповідні заходи по захисту заплавних і надзаплавно-терасових
територій від затоплення і підтоплення, а також рекультивація порушених територій і
протизсувні заходи. Освоєння цих ділянок потребує суттєвих додаткових затрат на
інженерну підготовку.
У проекті генерального плану фактор інженерно-будівельної оцінки визначає
варіантну можливість територіального розвитку з урахуванням вартості будівельного
освоєння території.
4. Загальна характеристика існуючого стану міста
4.1. Населення.
м. Вишгород відноситься до малих міст. Станом на 01.01.2007 року чисельність
населення міста, за даними Держкомстату України, становила 24,85 тис. осіб, на
01.01.2008 року -25,2 тис. осіб.
Аналіз динаміки чисельності населення за останні роки показує, що населення
міста збільшується, що видно з динаміки чисельності населення міста за останні роки
( матеріали Держкомстату України):
Таблиця 4.1
Роки Чисельність населення міста
на початок року
01.01.2005 24164
01.01.2006 24487
01.01.2007 24848
01.01.2008 25208
У формуванні чисельності населення міста Вишгорода відіграють роль природний
його приріст і міграція. Показник природного приросту має від’ємне значення, однак
спостерігається підвищення народжуваності та зменшення смертності.
Основним чинником, що впливає на збільшення чисельності населення міста, є
міграційний приріст, який починаючи з 2003 року має додатнє значення.
4.2. Демографічна ситуація Демографічна ситуація в м. Вишгороді більш сприятлива, ніж в міській місцевості
Київської області. Аналіз коефіцієнтів народжуваності та смертності населення міста за
період 2002-2006 років в порівнянні з показниками по міській місцевості Київської
області показує, що рівень народжуваності в м. Вишгороді в період 2002-2004 років був
нижчий, ніж по міській місцевості області, а в період 2005 – 2006 років – вищим. Рівень
смертності в місті в період 2002 -2006 років був значно нижчим, ніж по міських
населеннях області та району та в цілому по області. В результаті коефіцієнти природного
зменшення населення м. Вишгорода значно менші, ніж по області та району.
Нижче, в таблиці, наведені джерела формування чисельності населення м.
Вишгород за період 2000-2006 року та зміни в природному русі населення міста в
порівнянні з Київською областю та Вишгородським районом.
18
Джерела формування чисельності населення по м. Вишгород ( осіб)
Таблиця 4.2
2000р. 2001р. 2002р. 2003р. 2004р. 2005р. 2006р.
Народилося 142 170 180 196 209 246 270
Померло 217 238 240 240 250 279 279
Природний
приріст
-75 -68 -60 -44 -41 -26 -9
Прибуло 442 836 825 1003 812 680 737
Вибуло 421 416 371 511 407 331 367
Механічний
приріст
21 420 454 492 405 349 370
Загальний
приріст
населення
-54 352 394 448 364 323 361
Новітні зміни в природному русі населення (‰)
Таблиця 4.3
Рік Київська область Вишгородський район м. Вишгород
Вся область Міське
населення
Весь район Міське
населення
народжених
2002 7,7 8,1 7,1 7,8
2003 8,4 9,0 8,1 8,3
2004 9,0 9,7 8,3 8,7
2005 9,3 9,8 9,5 10,1
2006 9,9 10,3 9,9 11,1 10,9
померлих
2002 16,7 12,6 18,1 10,3
2003 17,3 13,1 18,9 10,2
2004 17,6 13,4 18,9 10,4
2005 18,3 13,8 19,4 11,2
2006 17,9 13,5 19,2 13,6 11,3
природний приріст
2002 -9,0 -4,5 -11,0 -2,5
2003 -8,9 -4,1 -10,8 -1,9
2004 -8,6 -3,7 -10,6 -1,7
2005 -9,0 -4,0 -9,9 -1,1
2006 -8,0 -3,2 -9,3 -2,5 -0,4
* Складено за даними Держкомстату України (форма А-1)
Динаміка чисельності населення в наступні роки після перепису 2001 р. значною
мірою зумовлена розташуванням Вишгорода поблизу м. Києва. Хоча велика кількість
малих міст України протягом років незалежності скоротила чисельність населення, у
Вишгороді цього не відбулося. Навпаки, зростання числа мешканців від моменту
перепису до початку 2007 р. склало більше, ніж 7% і кількість населення досягла 24 848
осіб.
Порівняння вікової структури населення м. Вишгорода та населення області за
основними віковими групами ( на початок 2007 року) показує, що в структурі населення
Вишгорода більша питома вага старшої вікової групи та дещо менша – двох інших
вікових груп.
19
Структура населення за основними віковими групами ( %)
Таблиця 4.4
За матеріалами перепису 2001р.
Станом на 01.01.2007р.
м. Вишгород Вишгородський
район ( міське
населення)
Київська
область
(міське
населення)
м. Вишгород
(оцінка)
Вишгородський
район ( міське
населення)
Київська
область
( міське
населення)
Допрацездатного
віку
18,6 18,6 18,2 15,5 15,2 15,7
Працездатного
віку
60,8 60,6 57,2 63,4 63,7 64,7
Після
працездатного
віку
20,6 20,7 24,7 21,1 21,1 19,6
Всього 100,0 100 100 100,0 100,0 100,0
20
4.3. Господарський комплекс
Господарський комплекс міста багатогалузевий. Провідна роль в господарському
комплексі належить промисловості та будівництву, де зайнято 3,1 тис. осіб або майже
40 % всіх зайнятих в економіці міста.
4.3.1 Промисловість.
За статистичними даними, в промисловості міста ( коло звітуючи підприємств)
зайнято 1637 осіб ( звіт за 2006 рік).
Найзначнішою галуззю промисловості міста є виробництво електроенергії. В
районі м. Вишгорода функціонує Київська ГЕС та ГАЕС, які побудовані відповідно в
1962 році та 1975 році. За даними статистичних органів, на підприємствах по
виробленню електроенергії, газу та води зайнято 0,7 тис. осіб.
Промисловість будівельних матеріалів. На території міста діють підприємства
ТОВ „Завод будівельних матеріалів і конструкцій”, ТОВ „Перспектива”, які займаються
виробництвом виробів з бетону для будівництва. Виробництва ТОВ „Хенкель Церезит
Україна” та ТОВ „Хенкель Баутехнік /Україна/” виробляють сухі суміші для мурування.
Всього в цій галузі промисловості зайнято 0,43 тис. осіб.
Машинобудування. Ця галузь промисловості в місті представлена рядом
підприємств по виробництву машин та устаткування, виробництву електричного та
електронного устаткування ( для радіо, телебачення та зв’язку). Найбільшим
підприємством цієї галузі є завод „Карат”. За статистичними даними, в машинобудуванні
зайнято 0,26 тис. осіб.
Харчова промисловість. Підприємства харчової промисловості на території міста:
мале підприємство „МКЗТ”, ТОВ „Агропродснаб” – м’ясні вироби; ТОВ „Меридіан”-
хлібобулочні, кондитерські вироби, ТОВ „Бахус” – пиво; мале підприємство „Таволжан” –
мінеральна вода „ТОВ „Натуральні напої України” – мінеральна вода. Всього в харчовій
промисловості зайнято 0,23 тис. осіб. Нижче, в таблиці наведена структура зайнятих в
галузях промисловості міста.
Структура зайнятих в галузях промисловості міста.
Таблиця 4.5
№
п.п
Галузі промисловості Чисельність
працюючих, осіб
%
1 Харчова промисловість та перероблення
сільськогосподарських продуктів
229 14,0
2 Целюлозно-паперова промисловість
(виробництво паперу з картону)
24 1,5
3 Виробництво неметалевих мінеральних
виробів
425 26,0
4 Виробництво машин та устаткування 147 9,0
5 Виробництво електричного та електронного
устаткування
112 6,8
6 Виробництво електроенергії, газу та води;
збір, очищення та розподілення води
700 42,7
Всього 1637 100,0
21
4.3.2. Будівництво.
Будівництво є другою по значимості за чисельністю зайнятих в ній працівників
галуззю виробничої сфери економіки міста. В цій сфері зайнято 1,48 тис. осіб. Най-
значимішими є ВАТ „Гідромеханізація”, ЗАТ „Гідроспецбуд”, ВАТ
„Укренергобудмеханізація” ЗАТ „Київгідромонтаж”, ТОВ „Укртунельбуд”, ЗАТ
„Київська енергетична будівельна компанія”, ТОВ „Будівельна компанія „Житлосоцбуд”,
ТОВ „Інтербуд”.
4.3.3. Транспорт
Внутрішньоміські перевезення пасажирів обслуговує один автобусний маршрут,
який проходить по вулицях Київська, Кургузова, Мазепи, Ватутіна.Загальна протяжність
ліній руху автобусу складає – 5,0 км; щільність - Для технічного обслуговування парку
легкових автомобілів у місті функціонує 3 СТО, 3 АЗС. 1,0 км/км2
. Зберігання
індивідуальних легкових автомобілів здійснюється у 14 гаражно – будівельних
кооперативах загальною ємністю 2500 машино-місць
Всього в виробничих галузях економіки зайнято 3,35 тис. осіб ( 41,0% до зайнятих
в економіці).
4.3.4. Невиробничі галузі економіки
Невиробничі галузі економіки представлені підприємствами оптової та роздрібної
торгівлі, торгівлі транспортними засобами, підприємствами, що надають послуги з
ремонту, організації що здійснюють фінансову діяльність, операції з нерухомістю,
здавання під найм та послуги юридичним особам, державним управлінням, установами
освіти і охорони здоров’я та соціальної допомоги, установами, що надають колективні,
громадські та особисті послуги.
В невиробничих галузях економіки зайнято 4,84 тис. осіб ( 59,0 % до зайнятих в
економіці).
Нижче, в таблиці наведена середньооблікова чисельність штатних працівників
облікового складу по видах економічної діяльності ( по підприємствах і установах, що
звітують)
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу по видах
економічної діяльності ( коло звітуючи підприємств)
Таблиця 4.6
№ п/п
Назва видів діяльності
Середньооблікова чисельність
штатних працівників облікового
складу, тис. осіб
тис. осіб %
1 2 3 4
1 Виробничі галузі, всього 3,36 41,0
в тому числі:
1.1 Рибне господарство 0,05 0,6
1.2 Промисловість 1,64 20,0
1.3 Будівництво 1,48 18,1
1.4 Транспорт 0,19 2,3
2 Невиробничі галузі, всього 2,84 59,0
в тому числі:
22
1 2 3 4
2.1. Оптова та роздрібна торгівля; торгівля
транспортними засобами; послуги з
ремонту
0,81 9,9
2.2 Готелі і ресторани 0,12 1,5
2.3 Фінансова діяльність 0,25 3,0
2.4 Операції з нерухомістю, здавання під
найм та послуги юридичним особам
0,41 5,0
2.5 Державне управління 0,36 4,4
2.6 Освіта 1,46 17,8
2.7 Охорона здоров’я та соціальна
допомога
0,92 11,2
2.8 Колективні, громадські та особисті
послуги
0,51 6,2
Всього по місту 8,2 100,0
4.4. Трудові ресурси, зайнятість населення
4.4.1 Трудові ресурси.
Основою трудових ресурсів міста є населення в працездатному віці, чисельність
якого складає 15,8 тис осіб або 63,6 % до загальної чисельності населення міста.
До трудових ресурсів віднесені також особи старшої вікової групи та підлітки,
зайняті у господарчій діяльності. Цей показник прийнятий відповідно до середнього
показника працюючих осіб старшої вікової групи по Київській області -14 % до
чисельності населення старшої вікової групи. Це орієнтовно 900 осіб або 3,6 % до
населення міста.
Не відносяться до трудових ресурсів непрацюючі інваліди працездатного віку,
частка яких складає 1,0 %. до населення міста.
Таким чином, трудові ресурси м. Вишгорода складають 16,4 тис осіб (66,2% до
населення міста).
4.4.2 Розподіл трудових ресурсів.
Трудові ресурси розподіляються на такі категорії :
- зайняті на навчанні з відривом від виробництва. Це учні старших класів школи та
ті, що навчаються в середніх та вищих навчальних закладах
- безробітні, зареєстрованих в державній службі зайнятості;
- зайняті в усіх сферах економічної діяльності;
- особи, зайнятість яких не зареєстрована офіційною статистикою.
1. Частина трудових ресурсів зайнята на навчанні з відривом від виробництва. Це
учні старших класів середньої школи ( 0,8 тис. осіб -3,2 % від населення) та ті, що
навчаються в середніх спеціальних та вищих навчальних закладах ( орієнтовно 0,6 тис
осіб -2,5% від населення) – всього 1,4 тис. осіб -5,6 % до населення.
2. Рівень зареєстрованого безробіття по м. Вишгороду прийнятий відповідно до
рівня зареєстрованого безробіття по району і становить орієнтовно 0,6% Кількість
зареєстрованих безробітних – близько 0,1 тис. осіб або 4,0 % до населення міста.
23
3. За даними Головного управління статистики у Київській області, середньо-
облікова чисельність штатних працівників, зайнятих в усіх сферах економічної діяльності
( коло звітуючи підприємств), становила станом на 01.01.2007 року 8,2 тис осіб
4. Незайняте населення, населення, діяльність якого не зареєстрована офіційною
статистикою, а також працюючі в інших населених пунктах ( переважно в м. Києві)
становить 6,7 тис. осіб (40,8 % до трудових ресурсів міста або 27 % до всього населення
міста).
Нижче, в таблиці, наведена чисельність трудових ресурсів міста та їх зайнятість.
Трудові ресурси та їх зайнятість
Таблиця 4.7
№
п/п Категорії населення Існуючий стан
тис.чол. %
Населення міста 24,9 100,0
I Формування трудових ресурсів
1.1. Населення в працездатному віці 15,75 63,4
1.2 Чисельність непрацюючих інвалідів та
пенсіонерів у працездатному віці
0,25 1,0
1.3 Працюючі пенсіонери та підлітки 0,9 3,6
Трудові ресурси ВСЬОГО 16,4 66,0
2. Розподіл трудових ресурсів
2.1 Зайнятість трудових ресурсів
2.2 Зайняті на навчанні з відривом від виробництва 1,4 5,6
2.3 Незайняте працездатне населення працездатного
віку ( згідно офіційної статистики)
0,1 0,4
2.4 Трудові ресурси, діяльність яких не зафіксована
офіційною статистикою та працюючі в інших
населених пунктах ( переважно в м. Києві)
6,7 27,0
2.5 Зайняті в усіх видах економічної діяльності на
території міста, всього
8,2 33,0
4.5. Житловий фонд
За даними Головного управління статистики у Київській області, житловий фонд
міста Вишгорода станом на 01.01.2007 року становив 559,84 тис. м2 загальної площі з
врахуванням площі лоджій, балконів та терас ( 10,11 тис. квартир та одноквартирних
будинків), в тому числі: багатоквартирний житловий фонд квартирного типу – 496,4 тис.
м2
( 9,13 тис. квартир), житловий фонд гуртожитків -11,34 тис. м2, одноквартирний
житловий фонд садибного типу 63,4 тис. м2 ( 0,63 тис. будинків, 0,98 тис. квартир).
За типом забудови житловий фонд міста, згідно статистичних даних,
розподілявся таким чином:
24
Житловий фонд міста згідно статистичних даних
Таблиця 4.8
Однак, за період 2007 року закінчено будівництво двох багатоквартирних будинків
– 10-поверхового 3-хсекційного на 180 квартир по вул. Шолуденка та 16-поверхового
односекційного біля поштамту. Орієнтовна загальна площа квартир цих будинків
становить 18,0 тис. м2
( 0,27 тис. квартир).
Крім того, кількість будинків садибного типу ( за матеріалами зйомки) становить
980 будинків ( з урахуванням району садибної забудови ГАЕС та району „Дідовиця”). За
звітом БТІ кількість садибних будинків – 630. Це пояснюється тим, що не на всі будинки
є матеріали інвентаризації.
Таким чином, як вихідні матеріали по житловому фонду міста станом на 01.06.
2008 року для подальших розрахунків в генеральному плані приймаються такі показники:
Таблиця 4.9
Загальна
площа
квартир,
тис. м2
Кількість
квартир в
багатоквар
тирному
фонді,
тис.
квартир
Кількість
садибних
будинків
в них
квартир,
тис.
одиниць
Орієнтов-
на
кількість
проживаю
чих, тис
осіб
Середня
забезпече-
ність за-
гальною
площею,
м2/жителя
Багатоквартирний
житловий фонд
квартирного типу
514,5 9,4 - 21,1 24,4
Гуртожитки 11,5 - - 0,8 14,4
Житловий фонд
садибного типу
110,0 - 0,98
1,3
3,3 33,3
Всього 636,0 9,4 0,98
1,3
25,2 25,2
Житловий
фонд,
всього
В тому числі:
Багатоквартирний житловий фонд Одноквар
тирний
садибний Квартир-
ного типу
Гуртожитки Всього
Загальна площа квартир,
тис. м2
571,2 496,5 11,3 507,8 63,4
Кількість квартир та
одноквартирних будинків,
тис. одиниць
10,11 9,13 - 0,63 тис.
будинків
0,98 тис.
квартир
Середня площа квартири в
багатоквартирному
житловому фонді, м2
54,4
Середня площа
одноквартирного будинку
( за матеріалами БТІ), м2
64,5
Середня житлова
забезпеченість, м2
на 1-го
постійного жителя, м2/особу
22,4 ( без врахування площі лоджій, балконів та терас)
25
Квартирна черга
За статистичними даними, в черзі на поліпшення житлових умов перебуває 3013
сімей ( орієнтовно 8,0 тис осіб), з яких правом першочергового отримання житла
користуються 564 сім’ї ( орієнтовно 1,8 тис осіб).
Таблиця 4.10
№
п.п.
Найменування
показників
Перебуває у
черзі на
01.01.2007 р,
сімей
у тому числі за кількістю членів сімей
1 особа 2- 3
особи
4-5 осіб 6 осіб та
більше
1 Вся черга 3013 731 1447 798 37
1.1 Користуються правом
першочергового
одержання житла
564 97 228 208 31
1.2. Користуються правом
позачергового
одержання житла
753 210 311 230 2
1.3 Громадяни, що
перебувають в
загальній черзі
1696 424 908 360 4
в тому числі:
Громадяни, що
перебувають на
квартирній черзі ЖБК
879 244 581 49 4
4.6.Установи та підприємства обслуговування
Сучасний рівень забезпеченості населення м.Вишгорода підприємствами
обслуговування та їх номенклатура значною мірою не відповідають діючим нормативам
(ДБН 360-92**).
Нормативним показникам відповідає забезпеченість школами, молочними
кухнями, кінозалами, об’єктами громадського харчування.
Забезпеченість населення іншими закладами обслуговування нижче
нормативного показника.
Аналізуючи наведений нижче в таблиці рівень забезпеченості населення
основними видами обслуговування слід відмітити, що, з одного боку, закладами
обслуговування, розміщеними в м. Вишгороді, в відповідній мірі користується населення
Вишгородського району, з другого боку, населення Вишгорода частково користується
закладами обслуговування м. Києва.
Забезпеченість населення основними закладами обслуговування
Таблиця 4.11
Назва Одиниця
виміру
Існуюча
ємність
Існуюча
забезпеченість
на 1000
жителів
Рівень
забезпеченості
відповідно до
нормативів ДБН
360-92**, %
1 2 3 4 5
Дитячі дошкільні
заклади
місць/ дітей 610/650 24,2 94,0
26
1 2 3 4 5
Загальноосвітні школи місць/дітей 3346/2823 134/113,4 100,0
Лікарні ліжок 295 11,8 83,6
Поліклініки відвідувань
за зміну
375 15,3 63,8
Станція швидкої
допомоги
Автомобілів 5 1 на 5 тис
жителів міста
100 %
Молочна кухня порцій за
зміну
1500-2000 6 порцій за
зміну на
дитину до 1
року
150%
Масові бібліотеки тис.
примірників
54,1 2,2 48,9
Об’єкти громадського
харчування
місць 1280 50,7 100,0
Об’єкти роздрібної
торгівлі
м2
торгової
площі
1620 64,2 30,0
Заклади клубного типу Місць 360 14,3 23,8
Зали для глядачів
стаціонарних
кіноустановок
Місць 450 17,9 100,0
4.7. Існуюча планувальна структура та функціональне
зонування території міста
На планування Вишгорода в усі часи впливала близькість його до Києва,
розташування на березі Дніпра та на крутих схилах Київського водосховища нині,
своєрідність природного ландшафту.
Згідно наданої замовником вихідної інформації (координати межі та дані форми 6-
зем), територія в межах Вишгородської міської ради складає 4968га.
В меридіональному напрямку її перетинає регіональна автодорога Р-02 Київ-
Іванків-Овруч, яка відокремлює західну та східну частини території міськради.
Забудова Вишгорода зосереджена між цією автодорогою та водним простором,
при явно вираженому тяжінні в бік Дніпра (площа міста 864га).
Коридором високовольтних ліній електропередачі та ділянкою територіальної
автодороги Т-10-01 Київ-Вишгород-Десна-Чернігів (вул. Шолуденка) східна частина, в
свою чергу, поділена на північне та південне утворення, які суттєво відрізняються одне
від одного по характеру забудови та використання території.
В північній частині 41,6 га займає Вишгородський історико-культурний
заповідник. Його територія визначена як історичний ареал міста Вишгород. Межі та
режими використання історичного ареалу затверджені міністерством культури та туризму
України (наказ № 424/1/16-08). Навколо заповідника виділені зони його охорони та зони
охорони ландшафту з відповідними режимами.
В центрі історичної частини знаходиться пам’ятка археології національного
значення -городище літописного міста Вишгород. На території городища розташовані
залишки оборонних споруд 11-13ст.: валів та ровів; підмурки та залишки стіни
Борисоглібського храму 1074-1112 рр. На місці Борисоглібського храму розташована
пам’ятка архітектури місцевого значення – церква Святих Бориса та Гліба.
В північній частині майже збережене давнє розпланування, цілісність і
традиційний характер історичного середовища й своєрідність ландшафту. В Звіті
27
НДІТІАМ про науково-дослідну роботу „Історичний ареал міста Вишгород Київської
області” відмічено, що воно і по сьогодні дає яскраве уявлення як про давню оборонну
систему цього визначного літописного міста, так і про його уклад в наступні віки.
Особливо виразно сприймається історичне утворення завдяки контрасту із суто новою за
забудовою і розплануванням південною частиною міста.
Активне соціальне та житлове будівництво в південній частині розпочалося в
зв’язку зі зведенням Київської ГЕС у 1960-1970 роки та наданням Вишгороду статусу
міста.
Сьогодні Вишгород також інтенсивно розбудовується завдяки його інвестиційній
привабливості.
Сельбищна зона міста представлена в північній частині садибною забудовою, в
південній – багатоквартирною та садибною забудовою, незначною кількістю скверів та
закладами обслуговування, які формують територіально розвинутий громадський центр. В
фокусі планувальної схеми південного утворення знаходиться головний майдан міста, на
якому розташована будівля міськрайвиконкому.
Виробничу зону міста не можна вважати впорядкованою. Вона складається з
декількох розосереджених груп підприємств.
Східна промзона, в яку входять Київська ГЕС, Трест „Південатоменергобуд”, ВАТ
„Гідромеханізація”, ВАТ „Укренергобудмеханізація”, ВАТ „Вишгороденергобудтранс”,
АТ „Київ гідромонтаж”, завод залізобетонних виробів, Київський судноплавний шлюз
та інші, розміщена за нижнім підвідним каналом із порушенням санітарних зон:
дніпровської прибережної захисної смуги та зони особливого режиму (300м)
Дніпровського водозабору. Свого часу вона виникла як тимчасова для сприяння
будівництву Київської ГЕС. Для обслуговування Київської ГЕС по території східної
промзони були прокладені залізничні колії. Ряд промислових підприємств, складів також
користуються під’їзними коліями.
Північна промзона, в свою черг,у складається з двох груп підприємств та Київської
ГАЕС. Серед них: завод „Карат”, МКМ „Телеком ЛТД”, ВАТ „Вишгород РТП”, ТОВ
„Яворина-Бетриб”, ТОВ „Баяр” та інші.
Також в виробничу зону міста входить нова промзона в Західній частині
Вишгорода, яку формують: СП „Хенкель- Баутехнік-Україна”, ЗАТ "Центросталь-
домсталь", ТОВ "Фірма "ТІКО", ТОВ "Махаон", ТОВ "Сандора" та інші, а також група
підприємств на півдні міста в складі ДП „Вишгородсільрибгосп ПМК-1”, Укргеоінформ,
ЗАТ ”СВС-ДНІПРО”, РЕМ (Київобленерго), Атом торг. Крім того, серед житлової
забудови дисперсно розташовані окремі підприємства, наприклад, ТОВ фірма "Меркурій-
Вишгород ЛТД"; п’ятнадцять гаражних кооперативів.
На території Вишгорода існує два кладовища. На обох проводяться поховання.
Загальна територія кладовищ 5.7га. Вже на сьогодні за розрахунками не вистачає 6 га
вільних територій для кладовища.
На захід від регіональної автодороги Київ-Овруч, в районі нової промзони,
знаходиться військовий учбовий центр та дислокується військова частина.
Майже 120 га території в межах міста Вишгорода зайняті лісами, 35 га – іншими
зеленими насадженнями, але в рекреаційних цілях вони використовуються недостатньо.
Також необхідною мірою не використовується для рекреаційних потреб наявність водної
акваторії. В місті зовсім немає великих парків, лісопарків, лугопарків; в місті практично
немає пляжів.
Такі об’єкти рекреації, як бази відпочинку, яхт-клуби, в основному, розташовані на
лівому березі водосховища; на північному сході , в районі СТ „Дніпро”, розташована
база відпочинку „Медик”.
Садові товариства в межах міста та міськради займають 173,2 га.
Території різного функціонального призначення об’єднує між собою система
вулиць. Головною транспортною артерією Вишгорода є вул. Набережна. В той же час
28
вона є й одним з проблемних місць в планувальній структурі Вишгорода за рахунок того,
що її параметри не відповідають нормативним, та не впорядкована мережа вулиць в
цілому по місту. До головних вулиць відносяться також проспект Шевченка, проспект
Мазепи, вул. Шолуденка, вул. Кургузова, вул. Київська.
З викладеного вище можна зробити висновок, що найбільш суттєвими недоліками
планування, що склалося, є:
- невпорядкованість та недосконалість структури вулиць, недостатня їх ширина,
що не дозволяє забезпечити якісне та зручне транспортне обслуговування –
давно існує потреба у формуванні чіткої схеми магістральної вуличної мережі та
реконструкції окремих вулиць;
- відсутнє чітке функціональне зонування території міста, що призводить до
нераціонального використання території міста;
- розчленованість міста високовольтними лініями електропередачі та пов’язане з
цим нераціональне використання території;
- недостатній розвиток та благоустрій рекреаційної зони, незважаючи на багаті
природні та історичні передумови до її розвитку; практично немає впорядкованих
місць відпочинку по берегах ріки та водосховища;
- недостатня забезпеченість зеленими насадженнями загального користування
(парками, скверами, бульварами);
- наявність в межі міста великих територій колективних садів;
- потреба в реконструкції кварталів застарілого житлового фонду перших масових
серій;
- недостатня кількість вільних ділянок для нового будівництва в існуючих межах
міста, враховуючи наявні планувальні обмеження;
- забезпеченість загальноосвітніми школами і дитячими дошкільними закладами не
відповідає нормативним показникам;
- не додержання СЗО: прибережної захисної смуги та зони особливого режиму
(300м) Дніпровського водозабору; а також СЗЗ від підприємств.
Перед генеральним планом стояло завдання надати пропозиції з усунення недоліків
існуючого планування міста, а також надати пропозиції з перспектив подальшого його
розвитку.
4.8. Система озеленення міста В існуючих межах міста є зелені насадження різного функціонального
використання:
- загального користування ( сквери);
- загального користування ( лісові масиви в межах міста ).
- спеціального призначення ( зелені насадження вздовж вулиць та доріг, озеленення
території кладовищ та зон ліній високовольтних передач);
- обмеженого користування ( зелені насадження кварталів житлової забудови,
озеленення території шкіл та дитячих дошкільних закладів, закладів охорони здоров’я);
В цілому місто дуже озеленене. Однак, основною проблемою системи озеленення
міста є те, що практично відсутні об лаштовані парки та сквери. В межах житлової
забудови озеленені території загального користування складають всього 5,1 га , що
становить 2,0 м2 на 1 жителя. Перелік їх наведений нижче, в таблиці.
29
Існуючі озеленені території загального користування
Таблиця 4.12
№ п/п Розміщення скверів Територія, га Примітка
1 Біля пам’ятник Слави 1,5 Орієнтовно 50% території
зайнято Співочим полем.
Необхідно провести
благоустрій скверу.
2 Вздовж набережної
Київського
водосховища
1,6 Необхідно провести
благоустрій скверу
3 Біля пам’ятника
Леніна
0,4
4 В районі ДК
Енергетиків
0,5
5 В районі ДК
Енергетиків
0,1
6 Біля кінотеатру
„Мир”
0,1
7 Біля стадіону 0,3 Необхідно провести
благоустрій скверу
8 По вул. Шолуденка-
Набережній
0,2
9 Біля Братської
могили
0,1
10 Біля пам’ятника
воїнам - авганцям
0,3
Всього 5,1
4.9. Існуюче використання території
Територія в межах міськради, відповідно до обміру , становить 4968 га.
Забудовані території становлять всього 18,2 % від загальної площі міста, в тому
числі сельбищні території -7,4 %, промислові та комунально-складські -3,8 %, садові
товариства -3,5 %, спецтериторії -3,3 %, інші - 0,2 %.
Незабудовані території складають -81,8 %, в тому числі, водні простори- 39,1 %,
лісові насадження -18,8 %, луки -19,5%, інші території - 4,3%.
Територіїя в межах міста становить 874,1 га
Забудовані території становлять 57,8% від загальної площі в межах міста, в тому
числі сельбищні території – 41%, промислові та комунально-складські -14%, садові
товариства – 1,6 %. Незабудовані території становлять 42,2 %, в тому числі луки -10,3 %,
ліс -13,8 %, інші зелені насадження – 4%, води – 3,4%, городи, заболочені ділянки та інші
– 9%.
Нижче, в таблиці, наведений існуючий розподіл території в межах міськради та в
межах міста .
30
Існуючий розподіл території
Таблиця 4.13
В межах території
міськради
в тому числі в
межах міста
№
п/п
Елементи території га % га %
Забудовані території 901,8 18,2 505,2 57,8
1 Сельбищні території 368,8 7,4 358,8 41,0
1.1 Багатоквартирна житлова забудова 60,0 1,2 60,0 6,9
1.2 Садибна житлова забудова 177,4 3,6 177,4 20,3
1.3 Підприємства, установи та заклади
обслуговування
40,3 0,8 40,3 4,6
- школи та дитячі садки 14,3 14,3
- лікарні та санстанція 4,0 4,0
- спортивні заклади 1,9 1,9
- громадські заклади 20,1 20,1
1.4 Озеленені території загального
користування
(сквери )
5,1 0,1 5,1 0,6
1.5 Вулиці, дороги, площі 86,0 1,7 76,0 8,7
2 Промислові території 43,4 0,9 25,7 2,9
3 Комунально-складські території 144,3 2,9 97,0 11,1
4 Ринок, культова споруда, база
відпочинку
6,7 0,1 6,7 0,8
5 Спецтериторії( військова частина),
військовий учбовий центр
163,3 3,3 - -
6 Садові товариства 172,2 3,5 14,2 1,6
7 Кладовища 5,7 0,1 2,8 0,3
Незабудовані території 4066,2 81,8 368,9 42,2
1 Води 1941,0 39,1 29,5 3,4
2 Пляжі, городи, заболочені ділянки,
інші території
95,2 1,9 78,3 9,0
3 Інші зелені насадження 109,1 2,2 35,0 4,0
4 Ліс 933,3 18,8 120,7 13,8
5 Луки 972,0 19,5 89,8 10,3
6 Ділянки, на яких почато будівництво
багатоквартирної житлової забудови
15,6 0,3 15,6 1,7
4968,0 100,0 874,1 100,0
4.10. Інженерне обладнання території
4.10.1.Водопостачання
Комунальний водопровід обслуговує населення міста, комунальні та окремі
промислові підприємства. Встановлена виробнична продуктивність комунального
водопроводу- 8,00 тис. м3/добу.
Для водопостачання міста ВМКП „Водоканал” використовує 9 артезіанських
свердловин.
31
Якість води всіх артсвердловин відповідає вимогам ГОСТу 2874-82* “Вода питна”.
Свердловини мають між собою гідравлічний зв'язок. Перший пояс зони санітарної
охорони джерел забезпечується. Встановлена сумарна виробнична потужність насосних
станцій I підйому - 9,00 тис. м3/добу.
У місті існує централізована система господарсько-протипожежного водопроводу.
Водопровідна мережа - кільцева, низького тиску, має протипожежні гідранти, а також
арматуру для аварійного відключення ділянок мережі.
Одиночна протяжність водоводів – 5,60 км. Довжина вуличної водопровідної
мережі – 35,50 км, з неї ветхої та аварійної – 3,00 км. Довжина внутрішньоквартальної та
внутрішньодворової мережі – 5,60 км. Біля 100% житлового фонду обладнано
централізованим водопроводом. На мережі встановлені вуличні водорозбірні колонки у
кількості 6 одиниць.
Локальні системи водопостачання з використанням підземних вод мають ТОВ
„Карат-ліфткомплект”, КМП фірма „Рось”, ТОВ „МКМ Телеком ЛТД”. За 2007 рік
підприємствами забрано з підземних джерел – 18,19 тис. м3 води (0,04 тис. м
3
середньодобове).
4.10.2. Водовідведення
Каналізування міста здійснюється по повній роздільній схемі. За 2007 рік
пропущено стічних вод 1,36 млн. м3 або 3,72 тис. м
3 середньодобово. Відведення
побутових і виробничих стічних вод здійснюється системою комунальної каналізації
міста. Встановлена пропускна продуктивність міської каналізації - 9,00 тис. м3/добу.
Стічні води від житлової, громадської забудови та промислових підприємств по
самопливним колекторам надходять до 3 каналізаційних насосних станцій перекачування.
Стічні води надходять до головної насосної станції „Центральна” (продуктивністю 4,50
тис.м3/добу). Від неї по двох напірних колекторах Ø300 та Ø400 стічні води перекачуються
у каналізаційну мережу м. Києва.
Одиночна протяжність вуличної каналізаційної мережі – 62,70 км ( у тому числі
ветхої та аварійної – 3,30 км), внутрішньоквартальної та внутрішньодворової мережі – 7,00
км. Житловий фонд забезпечено централізованою каналізацією на 70%. Мешканці
неканалізованої садибної забудови користуються вигребами з вивозом рідких побутових
відходів та скидом у каналізаційну мережу.
4.10.3. Газопостачання.
м.Вишгород газифіковано на базі використання природного мережного газу.
Джерелом системи газопостачання є газорозподільна станція ГРС-9 м.Київ і ГГРП-5 в
м.Вишгород, розташований на відгалуженні від міжселищного газопроводу високого
тиску Ікат.(до1,2МПа). Рівень газифікації м.Вишгород на базі використання природного
мережного газу, досягає близько 100%.
У межах м.Вишгород побудовано ГГРП, 5 ГРП, 31 ШРП, прокладено розподільчих
газопроводів середнього тиску – 11,3км, низького тиску– 11,3км. Річний обсяг
отриманого природного газу склав близько 19,9тис.м3, у тому числі на промисловість –
2,76тис.м3.
, для населення –5,31тис.м3.
4.10.4. Теплопостачання
Теплопостачання м.Вишгород здійснюється централізованими та
децентралізованими системами. Джерелами централізованого теплопостачання
багатоквартирного житлового фонду, підприємств та закладів обслуговування міста є три
32
квартальні опалювальні котельні ВРКП “ВИШГОРОДТЕПЛОМЕРЕЖА”. Загальна
встановлена потужність котелень підприємства складає 27,20Гкал/год, приєднана –
68,52Гкал/год. Вироблено теплової енергії за 2007р.- близько 80960,1Гкал., розмір втрат
теплової енергії – 8270,0 Гкал. Протяжність теплових мереж в двотрубному обчисленні –
35,14км. Кількість встановлених котлів - 11од. з них з терміном експлуатації більше 20
років - 5од
Теплопостачання окремих об`єктів багатоквартирного житлового фонду вирішено
модульними даховими котельнями.
Садибна житлова забудова обладнана автономними теплоустановками.
Необхідний тепловий потік для промислових підприємств забезпечується через
власні джерела теплоти, через підключення до джерел теплоти інших суміжних
підприємств або через підключення до централізованої системи.
За паливо в теплотехнічному обладнанні використовується природний газ.
4.10.5. Електропостачання
Електропостачання м. Вишгорода здійснюється від ПС 110/10кВ „Вишгород”, на
якій встановлено два трансформатори потужністю по 25МВА. Живлення підстанції
здійснюється по дволанцюговій повітряній лінії електропередачі 110кВ від ПС „Північна-
330”. Також на території міста знаходяться Київська ГЕС (2 60МВА+3 80МВА) та
Київська ГАЕС (2 125МВА). Київська ГАЕС дволанцюговою повітряною лінією 110кВ
з’єднана з ПС „Північна-330”, Київська ГЕС з’єднана дволанцюговою лінією
електропередачі 110кВ з ПС „Вишгород”. Повітряними лініями 110кВ ПС „Вишгород”
з’єднана з ПС 110/10кВ „Осещина” та ПС 110/10кВ „Полігонна”.
По території міста транзитом проходять ПЛ-330кВ: „Північна-330 –
Чорнобильська АЕС”, „Північна-330 – Новокиївська-330” та „Північна-330 – ТЕЦ-6”, та
ПЛ-110кВ: „Північна-330 – Гостомель-110”, „Північна-330 – ДВС-110”, „Північна-330 –
Жовтнева-330”, „Північна-330 – Біличі-110”, „Північна-330 – Оболонь-110”.
4.10.6. Мережі зв’язку
Телефонний зв’язок
На існуючий час у м. Вишгород діе АТС SI 2000 ємністью 9000 номерів;
Cтанція знаходяться за адресою: пл. Шевченко, 2. Приміщення допускає
збільшення ємності АТC. Телефонна мережа по місту повітряно – кабельна та розбита на
шафні райони.
На даний час в місті працюють оператори мобільного зв’язку “Київстар GSM”,
„МТС”.
Проводове мовлення
На теперішній час в місті Вишгород існує радіовузол потужністю 3,75 кВт (три
стійки УПВ-1.25), який розташовано за адресою: пл. Шевченко, 2.
Існуюча мережа проводового радіомовлення повітряна.
Телебачення
На даний час у м.Вишгород існують локальні системи кабельного телебачення. В
місті діє декілька операторів.
33
5. Аналіз реалізації попереднього генерального плану
Попередній затверджений генеральний план м. Вишгорода був розроблений
інститутом “Діпромісто” в 1990 році.
Його розрахунковий період – до 2010 року.
Нижче наведений пофакторний аналіз реалізації основних рішень генерального
плану.
5.1. Населення.
Чисельність населення на момент розробки генерального плану була прийнята за
матеріалами перепису населення 1989 року і складала 20,4 тис. осіб. По генеральному
плану передбачалось розселення в м. Вишгороді на період 2010 року 30 тис. осіб,
пов’язаних з розвитком його містоутворюючої бази. На більш віддалену перспективу
передбачалась можливість розселення 45 тис. осіб виходячи з повного освоєння
територіальних ресурсів міста.
За даними Державного Комітету статистики України, станом на 01.01.2008 року
населення м. Вишгорода становить 25,2 тис осіб.
5.2. Господарський комплекс
На момент розробки генерального плану в містоутворюючих галузях
господарського комплексу було зайнято 10.5 тис. осіб, в тому числі в промисловості -2,5
тис осіб, в будівництві -2,3 тис осіб, на транспорті - 0,9 тис осіб.
Генеральним планом передбачався розвиток містоутворюючих галузей із
збільшенням зайнятості в них до 13,2 тис. осіб, в основному, за рахунок розвитку
промисловості. Відповідно до державних постанов, передбачався розвиток найбільшого
підприємства міста – дослідного заводу „Карат”, який випускав радіотехніку,
електроніку. Передбачалось введення другої черги підприємства із збільшенням
працюючих на підприємстві з 1,8 до 4,5 тис осіб. В стадії проектування знаходився цех
лінійних електродвигунів з чисельністю працюючих близько 650 осіб. Крім того,
зайнятість в обслуговуючій групі прогнозувалась з 2,3 до 4,8 тис. осіб.
Таким чином, чисельність зайнятих в господарському комплексі міста
передбачалось збільшити з 12,8 тис. осіб майже до 18 тис. осіб.
Реалізація попереднього генерального плану співпала з часом, коли країна
переживала складний період економічного занепаду ( розпад Союзу, період перебудови
економіки). Тому наміченого розвитку господарського комплексу не сталося. Найбільше
підприємство міста – завод „Карат” - не одержало наміченого розвитку; з його складу
виділилося декілька самостійних підприємств – ТОВ „Меридiан плюс /Україна/”, ТОВ
„Карат- ліфткомплект”,, ТОВ „Мілан” і інші. В даний час на підприємствах, в установах
та організаціях міста зайнято 8,2 тис осіб.
Сальдо маятникової міграції по трудових поїздках для міста від’ємне - значна
кількість трудових ресурсів міста працює на підприємствах і в організаціях м. Києва.
34
5.3. Житловий фонд.
Житловий фонд міста станом на 01.01.1989 р. становив 289,0 тис. м2 загальної
площі; середня забезпеченість житлом - 14.7 м2 загальної площі на жителя ( без
проживаючих в гуртожитку). Із загальної кількості житлового фонду 250 тис м2
( 86,5%)
становив багатоквартирний житловий фонд, решта – житловий фонд садибного типу.
Обсяги житлового будівництва генеральним планом були визначені для
перспективного населення міста за умов забезпечення кожної сім’ї окремою квартирою
або власним будинком. Обсяги житлового будівництва на період до 2010 р. визначені
генеральним планом 1990р - 4,3 тис квартир ( 247 тис м2 загальної площі). Структура
житлового будівництва була прийнята такою: багатоквартирний житловий фонд 212
тис.м2 ( 85,8 %, садибного типу -35 тис. м
2 ( 14,2 %). Житловий фонд на кінець 2010 р. мав
скласти 10,5 тис квартир (530 тис. м2 загальної площі). Житлова забезпеченість мала
збільшитись з 14,7 м2/жителя до 17,6 м
2/жителя.
Існуючий житловий фонд м. Вишгорода становить 636 тис. м2 загальної площі,
середня житлова забезпеченість -25,2 м2/жителя.
Показники реалізації житлового будівництва
Таблиця 5.1.
Житловий фонд Житловий
фонд на
01.01.
1990р.
По генеральному плану
1990р.
Станом на 01.01.2008р
Житловий
фонд на
кінець
2010р.
Житлова
забезпече-
ність
Житловий
фонд
Житлова
забезпече-
ність,
м2
/ жителя
Багатоквартир-
ний житловий
фонд
250,0 448 526
Житловий фонд
садибного типу
39,0 81 110,0
Всього 289,0 529 17,6 636,0 25,2
Аналіз обсягів житлового будівництва за період реалізації генерального плану
показує, що зведення житла в м. Вишгороді відбувалося більш швидкими темпами, ніж
намічалось. Причиною цього є, з одного боку, близьке розташування Вишгорода до м.
Києва, зручний транспортний зв’язок, а з другого боку – обмежені території м. Києва для
житлового будівництва, значно вища ціна землі, що змушує забудовників виходити на
землі міст-супутників.
5.4.Територіальний розвиток міста.
На час розробки генерального плану 1990 року територія міста Вишгород в
існуючих межах становила 477,8 га. Існуючі межі міста не відображали реальної картини
використання територій – значна кількість територій, що використовувалась містом (
сельбищних , промислових, комунально-складських та інших) знаходилась поза його
межами.
Генеральним планом пропонувалось впорядкування міської межі та включення в
неї територій, що використовуються містом.
35
Територія міста в перспективних межах згідно рішень генерального плану, повинна
була скласти 873,7 га.
Згідно обміру опорного плану в межах міста Вишгорода та даних форми 6-зем,
територія міста в існуючих межах в даний час становить 874,1 га. Таким чином, існуюча
територія міста по площі відповідає передбаченій генеральним планом 1990р. Однак, по
контуру межі є розходження: генеральним планом 1990р. передбачалось включення в
межу міста водосховища ГАЕС, а на південному сході межа проходила по берегу
промзони. В даний час водосховище ГАЕС не входить в межу міста, а на південному
сході межа проходить по водних територіях.
Розміщення житлового будівництва
Розміщення садибного будівництва передбачалось генеральним планом на
територіях, що знаходяться на півдні від земель Новопетрівської сільради ( в районі
водосховища ГАЕС). В процесі реалізації рішень генерального плану ці території
забудовані садибними будинками.
Багатоквартирне житлове будівництво передбачалось окремими будинками на
вибіркових ділянках в межах існуючої забудови міста. Практично всі передбачені
генпланом будинки побудовані.
Крім того, на більш віддалену перспективу ( містобудівний проноз) розміщення
багатоквартирної забудови передбачалось на територіях, зайнятих садибною забудовою
(ділянка № 22, що перебачається даним проектом), а також на територіях держлісфонду.
Ці пропозиції генерального плану не були реалізовані.
Розміщення промислових та комунально-складських територій.
Генеральним планом передбачалось розширення території заводу „Карат” та
освоєння територій під комунально-складське будівництво в західному напрямку від
території заводу „Карат”. Однак, території в західному напрямку від заводу „Карат” були
освоєні під садибну забудову ( нині район „Дідовиця”).
5.5. Озеленені території На час розробки генерального плану територія парків та скверів загальноміського
значення становила 13,7 га або 6,7 м2 на жителя. Це парк „Берізки” площею 9,0 га та три
невеликі сквери загальною площею 4,7 га. Забезпеченість населення зеленими
насадженнями загального користування становила 6,7 м2 на жителя.
Генеральним планом передбачалась організація 45,3 га зелених насаджень
загального користування за умов забезпечення перспективного населення міста
відповідно до нормативів. Передбачалось подальше розширення парку „Берізки”,
організація системи скверів вздовж вул. Набережна та трьох скверів вздовж нового
стадіону. Загальна площа парків та скверів загального користування на кінець
розрахункового періоду генерального плану повинна була скласти 59,0 га або 13,0 м2 на 1
жителя.
За час реалізації генерального плану міста парк „Берізки” було вирішено
забудувати багатоповерховою забудовою ( в даний час вже розпочато будівництво перших
будівель).В центральній частині міста було організовано два невеликі сквери – біля
пам’ятника воїнам авганцям (0,3 га) та біля ДК Енергетиків (0,1 га).
Таким чином, в даний час територія парків та скверів загального користування
складає 5,1 га. (2,0 м2 на жителя), що значно нижче нормативного показника.
36
5.6. Транспорт
Перелік пропозицій попереднього генерального плану та ступінь їх виконання
Таблиця 5.2
Пропозиції генплану Реалізація
1 Реконструкція вул. Набережної з розширенням проїзної
частини до 15,0 м
Не реалізовано
2 Будівництво автодороги Київ-Іванків-Овруч-Словечно в
обхід населених пунктів Нові Петрівці, Старі Петрівці,
Лютіж
Не реалізовано
3 Реконструкція вул. Київської з розширенням проїзної
частини до 15,0 м
Не реалізовано
4 Будівництво вул. Кургузова на ділянці від вул.Шевченка
до вул.Шолуденка
Не реалізовано
5 Будівництво СТО на 15 постів Реалізовано
6 Будівництво АЗС на 3 колонки Реалізовано
І
Інженерне обладнання території
5.7.1 Електропостачання
При розробці попереднього генерального плану м. Вишгород у 1990 році в розділі
«Електропостачання» були дані рекомендації щодо розвитку та удосконалення системи
електропостачання міста.
Нижче, у таблиці, наведено перелік рекомендацій та ступінь їх виконання.
Таблиця5.3
№
п/п Рекомендації по генплану 1990р. Реалізація
1
Будівництво ПС 110/10кВ „Вишгород-2”,
живлення здійснити підключенням повітряною
лінією до ЛЕП-110кВ „Північна-330 – Оболонь”
Не виконано
2 ПЛ-110кВ „Вишгород – Жовтнева-330” винести з
району забудови та прокласти трасу по острову
Не виконано
5.7.2. Водопостачання та водовідведення. Таблиця 5.4
Рекомендації по генплану 1990 р. Реалізація
1 2 3
Водопостачання
1. Будівництво НС II підйому. Виконано.
2. Будівництво на майданчику НС II підйому двох резервуарів
чистої води по 5000 м3 кожний.
Виконано.
3. Будівництво НС III підйому та 2 РЧВ об’ємом 1000 м3 кожний,
для забезпечення індивідуальної забудови на південь від с.
Ново-Петрівці.
Не виконано.
4. Реконструкція та розвиток мереж та споруд. Виконано частково.
37
1 2 3
Водовідведення
1. Будівництво каналізаційної насосної станції. Виконано.
2. Будівництво напірного колектора Ø 500мм до Приорсько -
Оболонського колектору
Виконано.
3. Будівництво камери переключення напірних трубопроводів в
районі КНС „Київська”.
Виконано.
Санітарне очищення
1. Облаштування існуючого звалища (будівництво огорожі,
асфальтованого дорожнього покриття, водопроводу,
освітлення)
Виконано частково
5.7.3. Мережі зв’язку
Попередній генплан було розроблено у 1990р. Згідно з генпланом ємність АТС
треба було довести до10 000№№ .
На теперішній час існуюча ємність складає 9000 №№.
Запроектована генпланом АТС ємністю 10000 не збудована.
По проводовому мовленню - згідно з генпланом потужність існуючого радіовузла
необхідно було довести до 10 кВт. На теперішній час потужність існуючого радіовузла
складає 3.75 кВт.
5.7.4.Теплопостачання.
За рішенням генерального плану м.Вишгород, виконаного інститутом
“ДІПРОМІСТО” в 1990р., на розрахунковий строк для житлово-комунального сектора
було намічено збільшення теплового потоку до 80,0Гкал/год (93,0МВт). для
промисловості - до 110,9Гкал/год (128,5МВт). Централізоване теплопостачання
м.Вишгород розглядалося на базі існуючих опалювальних котелень №1, 2, 3 із їх
реконструкцією. Було намічено прокласти 2,0км тепломереж. На теперішній час
зазначенні проектні рішення реалізовано у обсязі необхідних потокових потреб міста:
тепловий потік для житлово-комунального сектора забезпечують 3 опалювальні котельні
загальною встановленою потужністю 101,2МВт (87,2Гкал/год), підключена – 79,5МВт
(68,5Гкал/год). Через фізичний і моральний знос котельне обладнання і теплові мережі
потребують реконструкції. Теплопостачання промислових підприємств забезпечують
власні джерела теплоти.
5.7.5. Газопостачання.
За рішенням генерального плану, виконаного у 1990р, було намічено: розмір
загального обсягу газоспоживання по місту – 123,5млн.м3/рік, в т.ч. на житлово-
комунальний сектор – 58,0млн.м3/рік, побудувати 2 ГРП, прокласти 2,2км. розподільчих
газопроводів середнього тиску. На теперішній час річний обсяг отриманого природного
газу склав близько 19,9млн.м3, у тому числі на житлово-комун. сектор – 17,1 млн.м
3.
Зазначенні проектні рішення попереднього ГП реалізовано у обсязі необхідних
потреб міста шляхом будівництва ГРП, ШРП, КБРТ, розподільчих газопроводів високого
Ікат., середнього і низького тисків. Рівень газифікації м.Вишгород на базі використання
природного газу, досягає близько 100%. Місто має розгалужену мережу газопостачання.
Побудовано: розподільчих газопроводів високого І кат.і середнього тисків - 11,5км.,
1ГГРП, 4ГРП, 31 ШРП.
38
5.7.6. Гідротехнічні заходи
Попереднім генеральним планом, розробленим інститутом „Гипроград” в
1999році, намічалося виконати такі гідротехнічні заходи з інженерної підготовки
території:
- протиерозійні заходи на загальній площі-150га, в тому числі на першу чергу -50,0га; -
протизсувні заходи-на площі 60,0га;- регулювання русел струмків по ярах і балках
загальною протяжністю 2,0км;- берегоукріплення -2,0км.
Із вищеперерахованих заходів в межах міста Вишгорода за період дії цього
генплану виконувалися лише деякі з них і то частково, а саме: при будівництві окремих
будинків і споруд влаштовувалось вертикальне планування прилеглої до них території та
водовідведення; на окремих ділянках проведено озеленення та благоустрій територій ;
виконано берегоукріплення правого і лівого берега Київського водосховища загальною
протяжністю біля 5,0км в межах міста.
6. Архітектурно-планувальна організація території
Вже зараз в Вишгороді практично вичерпані територіальні резерви для подальшої
комплексної забудови. А втім, місто повинно розвиватися і має для цього чимало вагомих
передумов. Підтримка малих міст – це питання державного значення. Законом України від
4.03.2004 року затверджено Загальнодержавну програму розвитку малих міст, яка
спрямована на досягнення позитивних зрушень у їх соціально-економічному стані.
В генеральному плані намічені масштабні реконструктивні заходи в існуючих
межах міста та освоєння земель Вишгородської міськради з включенням в перспективну
межу міста для подальшого його розвитку та підвищення адміністративно-господарської
та обслуговуючої ролі в районі.
Особливості міста та передумови, що сприяють його розвитку:
Вишгород – центр Вишгородського району. Враховуючи децентричне
територіальне розташування в районі, деякі функції центру прийняло місто
Димер. В генеральному плані підсилюється районоорганізуюча роль Вишгорода
шляхом покращення транспортних комунікацій та розміщення ряду об’єктів
районного, навіть регіонального, значення.
Вигідне розташування населеного пункту в зоні впливу столиці. Цей фактор
сприяє інвестиційній привабливості. Можливість трудових міграцій при
незначних витратах часу надає гнучкість в працевлаштуванні.
Досить зручні транспортні зв’язки з Києвом, багатьма регіонами України та близького
зарубіжжя. В районі с.Горенка (6 км на південний захід від Вишгорода) проходить
автомобільна магістраль міжнародного значення М-07 Київ-Ковель-Ягодин. Намічено
будівництво Великої кільцевої дороги Києва з мостовим переходом через водосховище
за 8-9 км північніше Вишгорода. Проектна мережа вулиць та доріг забезпечить
включення Вишгорода в єдиний економічний простір країни. Є також перспективи
розвитку водного транспорту.
Вишгород відноситься до переліку історичних міст України (постанова Кабміну №878
від 26 липня 2001р.). В ньому розташований історико-культурний заповідник, на
території якого знаходиться пам’ятка археології національного значення –
городище літописного міста Вишгород. Межі та режими використання
історичного ареалу та зон охорони заповідника та ландшафту затверджені
міністерством культури і туризму України (наказ № 424/1/16-08 від
39
15.04.2008р.). Цей пункт один з найважливіших у низці особливостей міста. Він
дуже впливає на рішення генерального плану та перспективи подальшого
розвитку.
Природний ландшафт із живописним рельєфом та водною акваторією,
своєрідною флорою. В комплексі з відміченими вище історико-культурним
потенціалом та розвинутою комунікаційною мережею це – підгрунтя для
створення туристсько-рекреаційного напрямку в господарському комплексі.
Вишгород відноситься до міст з поліфункціональною містоутворюючою базою:
- гідроенергетичний комплекс;
- декілька галузей промисловості;
- туристично-рекреаційний потенціал;
- сфера обслуговування
Перелічені фактори сприяють підйому економіки міста, є передумовами розвитку і
територіального росту. Генеральний план надає пропозиції щодо створення
архітектурно-планувальної та функціональної організації території міста, яка
буде здатна забезпечити реалізацію наявного потенціалу міста на принципах
найбільш повного, але бережного по відношенню до природи та історико-
культурної спадщини і раціонального використання земель.
6.1 Функціональне зонування В проектній планувальній схемі Вишгорода виділені два житлові райони: Східний
та Західний, які відокремлені один від одного автодорогою регіонального значення Р-02
Київ-Іванків-Овруч. В склад Східного району входять північне та південне планувальні
утворення. Вони розділені магістральною вулицею міського значення (вул. Шолуденко), в
силу історичних обставин їх формування, дуже відрізняються одне від одного по
характеру використання території. В обох районах представлені основні функціональні
зони.
В генеральному плані намічені містобудівні заходи з більш чіткого формування
основних функціональних зон: туристьсько-рекреаційної; сельбищної; виробничої, в тому
числі – зовнішнього транспорту.
Туристсько-рекреаційна зона формується з історико-культурних об’єктів, які
підготовлені для відвідування туристів та екскурсантів, природних парків, об’єктів
спортивно-розважального характеру, зон обслуговування та проживання туристів і
екскурсантів.
В генеральному плані, в цілому, приділена значна увага розвитку Вишгорода, як
культурного та туристсько-рекреаційного осередку, при цьому північному планувальному
утворенню відведена найбільш значуща роль.
Той факт, що в складі утворення в оточенні живописних природних ландшафтів
знаходиться історико-культурний заповідник із пам’яткою археології національного
значення – городищем давнього Вишгороду і пам’яткою архітектури місцевого значення
– церквою Святих Бориса та Гліба, суттєво вплинув на пропозиції генерального плану з
формування північного планувального утворення. Вони враховувують режим
використання території історичного ареалу, який визначений в науково-дослідній роботі
НДІТІАМ «Історичний ареал міста Вишгород Київської області» та затверджений
Міністерством культури та туризму України.
Надані пропозиції по створенню ряду крупних туристичних комплексів різного
профілю, які складають єдину систему туристично-рекреаційного обслуговування міста.
40
Деякі історичні вулиці, по яких можуть проходити туристичні маршрути,
пропонується перетворити в пішохідні, понад схилами прокласти живописну алею з
виходами на майданчики, з яких розкривається чудовий краєвид на водосховище, на озера
„Бегемотики”, де, до речі, можливе влаштування сезонних виставок квітів із створенням
композицій по берегах озерець для розгляду їх з висоти видових майданчиків.
З боку садибної забудови алею необхідно оформити парковим озелененням (за
рахунок городів та, в незначній мірі, за рахунок зменшення околиць великомірних
присадибних ділянок).
Мережа пішохідних зв’язків починається від вул. Шолуденка широкою еспланадою
(як продовження проспекту Мазепи), зберігає візуальний зв’язок з церквою Святих Бориса
та Гліба, потім розгалужується і поєднує різнопланові туристичні комплекси.
Найбільш значущий для Вишгорода – комплекс культурно-пізнавального туризму,
створений на базі цінної історико-культурної спадщини. В нього входять збережені
археологічні та архітектурні пам’ятки, а також планується влаштувати на північний схід
від церкви Святих Бориса та Гліба парк-музей з павільйонами для макетів давнього
Вишгорода, інших виставкових експозицій. Важливе значення мають прийоми
озеленення, підбір малих архітектурних форм та елементів благоустрою, які співзвучні
середовищу.
На ділянці, що розташована на в’їзді з дамби, намічено розміщення
малоповерхового поліфункціонального музейно-туристичного комплексу, до складу якого
доцільно включити краєзнавчий музей, тематичний видовищно-розважальний центр,
ресторани та міні-готелі в дусі давнини. В музейно-туристичному комплексі також
можуть функціонувати, наприклад, студія історичного танцю, майстер-клас гончарного
мистецтва, павільйони для проведення змагань по складанню з пазлів історичних пейзажів
та сюжетів і тому подібне. Враховуючи розташування поруч співочого поля, це відмінне
місце для проведення фольклорних та театралізованих фестивалів, присвячених славетній історії
Вишгорода, та інших заходів.
Напевно, встановлення на схилах пам’ятника княгині Ользі, масштабного і
гармонійного середовищу, збагатить ансамбль комплексу культурно-пізнавального
туризму.
Багаті естетичні якості середовища, своєрідність історичного обличчя, особлива
атмосфера поєднання з природним ландшафтом – фактори, які здатні духовно виховувати
покоління, прищепити любов до рідного міста, спонукати до участі в його долі.
Для розвитку спортивного туризму має значення регіональний багатофункціональний
спортивний комплекс (основний напрямок – гірнолижний цілорічний спорт) на місці колишньої
бази зимових видів спорту. Територія приблизно 40 га. При створенні подібного комплексу на
виділеній території важливо не задати шкоди існуючому поруч парку природи місцевого значення
„Хвощ великий”; додержуватись прибережної захисної смуги; кількість споруд повинна бути
мінімальною, до того ж, їх не можна розміщувати на схилах – організація спортивного відпочинку
повинна базуватися, в основному, на використанні рельєфу для влаштування трас різних видів,
конструкції яких розраховані на укріплення схилів.
Також важливо завершити формування спортивного центру на базі стадіону
„Енергетик”, який прилягає до великого масиву заліснених територій по ярах Виницький
та Нишків ( т.я. територіальний розвиток спортивного центру обмежений сусідством
охоронюваного ландшафту, на якому заборонено будівництво будь-яких споруд,
представляється доцільним на існуючій ділянці створити один стадіон, спортивні
майданчики, корти, готель). На сполученні ярів знаходиться живописне озеро. На базі
природних ресурсів намічено створити ландшафтний природний парк (приблизно 47га) з
виділенням невеликої площі заповідної території для збереження існуючої фауни і флори.
В нього входить одна з двох ділянок охоронюваного ландшафту згідно історико-
архітектурного опорного плану. Друга протягнулася по склонах між їх кромкою та вул.
Набережною.
41
Сьогодні в місті спостерігається така диспропорція: при наявності великих водних
просторів – практично, відсутність пляжів. Генпланом пропонується влаштувати суцільну
смугу пляжів вздовж правого берега водосховища від повороту на дамбу й до мола
(гідротехнічні заходи у відповідному розділі).
Головним чином, на лівому березі Київського водосховища, а також на Дніпрі та
за дамбою ГЕС між Річищем та каналом (б\в „Медик”, СТ „Дніпро”) розташовані бази
відпочинку, яхт-клуби. Вишгород-справжній осередок спілкування яхтсменів. Цей
напрямок доцільно розвивати і в подальшому, намічена реконструкція існуючого причалу,
будівництво додаткового причалу для маломірних суден в північно-східній частині міста.
В південному планувальному утворенні Східного району також запроектовані
об’єкти, які в деякій мірі відносяться до рекреації та туризму. Більша частина території
східної промзони звільняється від промислово-комунальних підприємств, майже 20
гектарів буде використано під зелені насадження загального користування, влаштування
набережної, спорудження аквапарку, кортів, спортивних майданчиків, торговельно-
розважального центру. Необхідно приділити увагу створенню іміджу міста, який буде
привабливим для туристів, дорогим для його мешканців.
На в’їзді в місто з півдня по вул.. Кургузова в пропозиціях генплану є будівництво
кемпінгу; в громадських центрах та підцентрах обслуговування – готелів, міні-готелів, в
тому числі, в західному районі. В західному районі також значні площі виділені під
об’єкти рекреації. Біля військової частини планується крупний спортивний комплекс для
обслуговування мешканців та гостей міста, поруч – організація та благоустрій лугопарку
та лісопарків по берегах потічка Мощун.
Території зелених насаджень автори прагнули ув’язати в єдину систему, створити,
так званий, „екологічний каркас”, який забезпечує міграцію живих організмів, тварин, які
тут водяться.
Можливість розвивати в Вишгороді декілька напрямків туризму : культурно-
познавального, спортивно-розважального, зеленого, водного буде сприяти його розвитку в
цілому.
Туризм в сучасному світі є однією з найбільш масових, доходних, здібних до
інтенсивного розвитку галузей господарства. Саме туризм може вийти на приорітетні
позиції в розвитку Вишгорода, допомогти в створенні більш сталої податкової бази,
підвищити ефективність зайнятості населення.
Сельбищна зона – це зона розміщення житлової забудови, громадських центрів,
об’єктів культурно-побутового обслуговування, парків, скверів, вулиць.
До сельбищної зони міста відносяться північне та південне сельбищні утворення в
східному районі та сельбищне утворення в західному районі.
Північне сельбищне утворення розташоване вздовж живописних крутосхилів
правого берега Київського водосховища. Житлова забудова представлена, в основному,
садибним фондом, є декілька багатоповерхових будинків по вул. Шолуденко, об’єкти
обслуговування.
В зв’язку з обмеженнями, які надаються в історико-архітектурному опорному
плані, північне сельбищне утворення в рішеннях генплану не зазнає суттєвих змін, в тому
числі в проходженні вулиць, лише їх реконструкція.
Південне сельбищне утворення фактично сформоване, але потребує серйозних
організаційно-планувальних втручань з метою впорядкування як функціонального
зонування, так і архітектурно-планувальної структури.
В генплані розроблений ряд заходів, які дозволять раціональніше використовувати
міські території, створити більш чітко структуровану та зручну мережу вулиць.
Планується завершити освоєння ділянок, на яких вже розпочалося будівництво, з
урахуванням пропозицій генплану по коригуванню планувальної структури в цілому.
Реконструкція ділянок застарілого 4-5-поверхового житлового фонду передбачається
42
перш за все там, де це негайно потрібно виходячи з технічного стану жилфонду, а також,
які підпадають під першочергові заходи з вдосконалення мережі вулиць, наприклад,
ділянка №15. З метою більш ефективного використання цінних земель Вишгорода
пропонується також комплексна реконструкція садибного житлового фонду. Питання
етапності, термінів та масштабів реконструкції обох видів дуже складне, залежатиме від
інвестиційних процесів в місті, які не можуть бути прогнозовані авторами генплану.
Пропозиції та розрахунки проведені виходячи майже з повних обсягів реконструкції
малоцінного багатоквартирного житлового фонду. Це викликано необхідності вирішити
загальну планувальну схему південного сельбищного утворення, визначити максимальні
навантаження на інженерні мережі, а управління розвитком подій в часу – завдання
міської влади.
З метою покращення функціонального зонування міста намічено винесення або
зміна функціонального використання більшості виробничих, комунальних та
транспортних підприємств східної промзони для розташування там ділянки
багатоквартирної малоповерхової (2-3поверхи) житлової забудови підвищеної
комфортності, спорудження аквапарку, торговельно-розважального центру, влаштування
парку та набережної.
Також намічено використати під громадсько-житлову забудову ділянки
підприємств на півдні міста: Укргеоінформ, ЗАТ ”СВС-ДНІПРО”; дисперсно
розташованих серед житлової забудови деяких підприємств, наприклад, ТОВ фірма
"Меркурій-Вишгород ЛТД" –для будівництва дитсадка; котельних №№1,2 – для
будівництва на подальшу перспективу школи (після проведення санації території та
виходу котельної №3 на розрахункову потужність).
Заклади обслуговування формують територіально розвинутий громадський центр.
Ядро центру планується розширити, влаштувати благоустроєну пішохідну зону.
Основна її складова – головний майдан міста. Створення оптимальних умов для
адміністративно-господарської діяльності потребує додаткових приміщень. Передбачено
розвиток міськрайвиконкому і створення комплексу адміністративних споруд. Для
завершення формування ансамблю головного майдану необхідно також розмістити
виразний архітектурний об’єкт середньої поверховості на північний схід від
міськрайвиконкому, в якому рекомендовано функціонування центру розвитку Вишгорода
та району з конференц-комплексом, виставковими приміщеннями, закладами освіти,
осередками творчості і дозвілля, кафе та ресторанами, офісними приміщення та інш.
Західне сельбищне утворення цілком нове. Воно сформоване на вільній від
забудови та лісів території (бувший військовий полігон) в оточенні лісів. Ліс, який
уклинився у сельбищну забудову, перетворений у міський парк, який має виходи
бульварів до зелених насаджень зовні. Житлова забудова представлена багатоквартирним
житловим фондом поверховістю від середньої до підвищеної в якості архітектурних
акцентів. Розвинутий центр обслуговування сформований в меридіональному напрямку
вздовж нової вулиці міського значення з виходом на магістральну вулицю міського
значення широтного напрямку, яка здійснює зв’язок із східним районом Вишгорода.
В генплані надана пропозиція з розташування в Західному житловому районі
Міжнародного гуманітарного університету. Сьогодні місцем зосередження закладів освіти
є, перш за усе, Київ. Як зазначено в затвердженій Концепції територіального розвитку
Київської області (ДП „НДПІ Містобудування”), очікується, що „ певні наукови та
навчальні заклади, що розташовані в Київі, будуть диверсифікуватися у містах області, де
є більш сприятливі умови для їх роботи”. Виходячи з такого підходу пропонується
розміщення університету.
Виробнича зона передбачена для розміщення промислових, комунально-
складських, автотранспортних підприємств, будівельних організацій, гаражів, споруд
інженерної інфраструктури.
43
Вишгород відноситься до історичних міст, в яких обмежується промислове
будівництво.
Генпланом розглянуті заходи з впорядкування існуючих комунально-складських та
виробничих територій. Намічено винесення або зміна функціонального використання
більшості виробничих, комунальних та транспортних підприємств східної промзоні для
розташування там малоповерхової житлової забудови (без садибних ділянок), об’єктів
обслуговування, влаштування парку та набережної.
Існування промислових, комунально-складських, автотранспортних підприємств
серед сельбищної забудови не виправдано. Планується винесення або зміна їх
функціонального використання. Очікується, що для більшості з них не виникне
необхідності в нових ділянках, т.я буде переглянута доцільність їх існування в колишньої
якості. Наприклад, Укргеоінформ, ЗАТ ”СВС-ДНІПРО”, котельні №№1,2 після введення
на розрахункову потужність котельної №3). Для остаточних висновків стосовно іншіх
підприємств недостатньа вихідна інформація. Однак, незначні резервні території для
об’єктів, що виносяться за межі сельбищної зони, передбачені як у східному так і
західному житлових районах. При наявності великомірної резервної території під
розвиток промислової та комунально-складської зони (Технополіс) на землях Ново-
Петрівської сільради, яка прилягає безпосередньо до північної межі міста в західному
районі збільшувати резерви під ті ж саме потреби представляється не вірним. Питання
просто переходить в ринково-господарську площину.
Зона зовнішнього транспорту включає в себе систему зовнішніх автодоріг, які в
міських межах переходять в магістральні вулиці, автостанцію, причали.
6.2 Архітектурно-планувальна структура
Запропонована в генеральному плані архітектурно-планувальна структура міста
Вишгорода обрана на основі розгляду та порівняння варіантів.
Архітектурно-планувальна структура – це поєднання планувального каркасу, всіх
функціональних зон міста, розвинутої системи громадських центрів та підцентрів в
єдиний міський організм, здатний повноцінно жити та розвиватися.
Основа планувального каркасу – вулично-дорожна мережа. Її доповнюють
елементи екологічного каркасу.
Головними елементами вулично-дорожньої мережі Вишгороду, згідно
генерального плану, є:
-автодорога регіонального значення Р-02 Київ-Іванків-Овруч;
-автодорога територіального значення Т - 10-01 Київ-Вишгород-Десна-Чернігів
-вулиці Набережна, Шолуденка, Кургузова – магістральні вулиці міського значення
в Східному житловому районі;
-вулиці Нова-1, Нова-2 – магістральні вулиці міського значення в Західному
житловому районі;
-проспект Шевченка, проспект Мазепи, вулиці Шкільна, Б. Хмельницького –
магістральні вулиці районного значення в Східному житловому районі;
-вулиця Нова-3 – магістральна вулиця районного значення в Західному житловому
районі.
Проектна мережа вулиць та доріг Вишгорода забезпечує включення міста в
транспортну мережу системи розселення, покращує зв’язки з Києвом.
44
7. Розміщення та обсяги житлового будівництва.
Житловий фонд.
Обсяги житлового будівництва визначені в генеральному плані виходячи з аналізу
наявності територіальних ресурсів міста та міськради, економічних тенденцій, попиту на
житло. В даний час в місті почалося інтенсивне будівництво багатоповерхового
багатоквартирного житла ( почалася забудова житлового масиву „Берізки”, ведеться
будівництво житлових груп по вул. Шкільна, Шевченка. Розроблені містобудівні
обґрунтування розміщення житлового будівництва в кварталі по вул. Шкільна, по вул..
Кургузова, розробляється робоче креслення розміщення житлової групи в кварталі,
обмеженому вулицями проспект Шевченка, Шкільна, Набережна).
На перспективу збережеться тенденція зростання попиту на ділянки для
розміщення житлової забудови , так як м. Вишгород є інвестиційно привабливим містом
для розміщення житлового будівництва зважаючи на близькість його до м. Києва та
зручні транспортні зв’язки з ним.
Розміщення багатоквартирної забудови передбачено на I чергу на територіях,
де вже почалося будівництво або на які розроблені робочі креслення. Передбачена також
реконструкція одного кварталу багатоквартирної забудови ( ділянка № 15). На
розрахунковий період розміщення багатоквартирної забудови передбачено: в Східному
житловому районі міста – на територіях, що звільнюються від реконструкції існуючого
малоповерхового та садибного житлового фонду; в Західному районі міста – на вільних
від забудови територіях.
Розміщення садибної забудови передбачено на розрахунковий період на
територіяхзайнятих в даний час колективними садовими товариствами. Передбачається
одноквартирна садибна забудова з середнім розміром присадибної ділянки 0,1 га (
щільність забудови згідно ДБН 360-92**- 8-9 ділянок на 1 га). На 1 чергу розміщення
садибної забудови на нових територіях не передбачається. В межах існуючих садибних
ділянок можлива вибіркова садибна забудова за рахунок часткового ущільнення
садибних ділянок.
Обсяги житлового будівництва на розрахунковий період, розраховані в
генеральному плані, становитимуть:
- багатоквартирне будівництво -2,24 млн. м2 загальної площі, в тому числі на 1
чергу - 0,36 млн. м2;
- одноквартирне садибне будівництво -76 тис. м2 ( 0,4 тис. одноквартирних
будинків).
Загальний обсяг житлового будівництва на розрахунковий період розрахований
2,32 млн. м2,
в тому числі на 1 чергу - 0,36 млн. м
2.
Перелік ділянок розміщення житлового будівництва та обсяги будівництва по
кожній ділянці наведені нижче, в таблиці 7.2.
Знесення житлового фонду.
Пропозиції генерального плану по розміщенню житлової забудови, трасуванню
нових вулиць, організації центрів обслуговування передбачають реконструкцію існуючого
житлового фонду.
Передбачено знесення існуючої багатоквартирної забудови до 5 поверхів, а також
реконструкція центральних кварталів садибної забудови.
Перелік багатоквартирних житлових будинків, що намічені генеральним планом
до знесення, та їх характеристика наведені в додатку № 2 пояснювальної записки.
45
Обсяги знесення садибного житлового фонду в розрізі ділянок наведено в додатку
№3 пояснювальної записки.
Нижче наведені загальні показники реконструкції існуючої забудови.
Таблиця 7.1.
Обсяги знесення житлового фонду
На розрахунковий період в тому числі на 1 чергу
тис. м2
загальної
площі
тис. квартир
тис. м2
загальної
площі
тис. квартир
Багатоквартирний
житловий фонд
126,4 2,65 14,0 0,33
Садибний
житловий фонд
15,6 0,23 1,2 0,2
Всього 142,0 2,88 15,2 0,53
Виходячи з обсягів житлового будівництва та обсягів реконструкції існуючого
житлового фонду , житловий фонд міста становитиме:
-на кінець розрахункового періоду -2815 тис. м2 загальної площі ( 40,8 тис квартир
та одноквартирних будинків
в тому числі на 1 чергу -980 тис. м2 загальної площі ( 15,86 тис квартир та
одноквартирних будинків.
Середня житлова забезпеченість по місту на кінець розрахункового періоду
складе31,2 м2
/люд, в тому числі на 1 чергу -27,2 тис. м2 /люд.
Нижче, в таблицях, наведені показники розміщення та знесення житлового
будівництва в розрізі ділянок, зведені показники розміщення житлового будівництва по
видах територій, а також показники житлового фонду міста на розрахунковий період та
на 1 чергу .
46
Обсяги знесення та будівництва житлового фонду по ділянках.
Таблиця 7.2.
№
ділянк
и
на
кресле
нні
Терит
орія
ділян-
ки, га
Існуюче
використання
ділянки
Обсяги знесення
житлового фонду
Обсяги житлового будівництва Період
освоєння
Чисельність населення, тис осіб
Багатоква-
ртирного
садибного Вище 10
поверхів
тис. м2
тис.
квартир
До 10
поверх.
включ-
но
тис. м2
тис.
квартир
Садибне
будівництво
тис. м2
тис.
будинків
Вище
10
повер
хів
До 10
повер-
хів
включ-
но
Садиб
не
будівн
ицтво
Всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Східний район міста
1”Беріз
ки”
6,0 Вільна від забудови - - 80,0
1,1
- - I черга 2,17 - - 2,17
2 0,1 Вільна ділянка в
межах багато-
квартирної
забудови
- - - 5,0
0,08
- Розрах. - 0,16 0,16
3 2,2 4-5-поверх.
забудова
8,2
0,17
- - 30,0
0,45
- Розрах. - 0,9 0,9
4 1,6 4-поверх. забудова 10,4
0,26
- - 25,0
0,38
- Розрах. - 0,8 0,8
5 2,24 5-поверх забудова 15,8
0,35
- - 30,0
0,45
- Розрах. - 0,9 0,9
6 3,7 4-5-поверх
забудова
25,7
0,59
- - 60,0
0,92
- Розрах. - 1,8 1,8
7 14,2 Колективні сади
(Садове товариство
„Енергетик”)
- - - - 25,0
0,13
Розрах. - - 0,4 0,4
8 2,75 Вільна від забудови - - 35,0
0,54
- - I черга 1,35 - - 1,35
47
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
9 4,05 Комунально-
складські території
- - 45,0
0,7
- - Розрах. 1,5 - - 1,5
10 1,8 Вільна від забудови - - 18,0
0,27
- Розр. 0,6 0,6
11
1,5 Вільна від забудови - 12,0
0,18
- Розр. 0,4 0,4
12 7,1 Садибна забудова -
1,0 га
5-поверхова
забудова – 3,5 га
городи – 0,4 га
інші зелені
насадження-0,1 га
Котельна-2,1 га
29,3
0,58
1,6
0,025
- 75,0
1,15
- Розр. 2,3 2,3
13 0,8 Вільна від забудови 18,0
0,27
- - I черга 0,6 0,6
14 2,0 4-5-поверх.
забудова
13,6
0,28
- 30,0
0,45
- Розрах. 0,9 0,9
15 1,8 4-5-поверх.
забудова
14,0
0,25
- 25,0
0,38
- I черга 0,8 0,8
16 2,0 Садибна забудова 0,6
0,012
54,0
0,83
- - I черга 1,9 1,9
17 13,2 Комунальна зона - 80,0
1,2
- Розрах. 2,5 2,5
18 2,3 Вільні території 82,0
1,1
- - I черга 2,7 2,7
19 2,4 Сад. Забуд. - 1,8 га
Комун.-складські
об’єкти - 0,6 га
1,3
0,02
15,0
0,21
Розр. 0,5 0,5
20 2,2 Садибна забудова 1,0
0,015
- 35,0
0,5
Розрах. 1.1 1,1
48
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
21 3,2 Садибна забудова 1,3
0,02
- 50,0
0,75
Розрах. 1,6 1,6
22 8,5 Садибна забудова 3,2
0,05
- 90,0
1,3
- Розрах. 2,7 2,7
23 4,5 Садибна забудова -
2,5 га
Комунально-
складські об’єкти -
2,0 га
1,3
0,02
- 55,0
0,85
- Розрах 1,7 1,7
24 1,2 5-поверхова
забудова –0,5 га
комунально-
складські об’єкти -
0,7 га
4,4
0,08
- 15,0
0,23
- Розрах. 0,5 0,5
25 7,8 Багатоквартирна
малоповерхова
забудова –1,2 га
Садибна забудова -
4,7 га
Комунально-
складські об’єкти-
1,9
5,0
0,09
2,5
0,03
45,0
0,6
45,0
0,6
- Розрах. 1,5 1,4 1,4
26
Злаго-
да
4,3 Комунально-
складські об’єкти
65
1,08
- - I черга 2,3 2,3
27 5,1 Садибна забудова 1,4
0,013
- 50,0
0,75
- Розрах. 1,6 1,6
28 10,0 Колективні сади
( СТ „Виноградар”)
- - 18,0
0,09
Розрах. 0,25 0,25
29 17,0 Колект. сади ( СТ
„Лісова Поляна-1”,
„Лісова Поляна-2”)
- - 33,0
0,15
Розрах 0,45 0,45
49
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Поза
ділянка
ми
- - - 1,4
0,022
- - - - - - -
Всього
Східн.
р-н
135,6 - 126,4
2,65
15,6
0,23
424,0
6,22
745,0
11,1
76,0
0,4
14,0 окр.
23,0
окр.
1,0
38,0
Західний район міста
30 5,4 Вільні від забудови
території
- - - 60,0
0,8
Розрах. - 2,0 - 2,0
31 14,1 Вільні від забудови
території
- - - 150,0
2,15
- Розрах. - 5,0 - 5,0
32 9,5 Вільні від забудови
території
- - - 100,0
1,4
- Розрах. - 3,5 - 3,5
33 20,0 Вільні від забудови
території
- - - 210,0
3,0
- Розрах. - 7,0 - 7,0
34 8,5 Вільні від забудови
території
- - - 90,0
1,25
- Розрах. - 3,0 - 3,0
35 8,8 Вільні від забудови
території
- - - 90,0
1,25
- Розрах. - 3,0 - 3,0
36 8,7 Вільні від забудови
території
- - - 90,0
1,25
- Розрах. - 3,0 - 3,0
37 2,5 Вільні від забудови
території
- - - 30,0
0,4
- Розрах. - 1,0 - 1,0
38 15,0 Вільні від забудови
території
- - - 180,0
2,5
- Розрах. - 6,0 - 6,0
39 7,0 ( в складі
спецтеритрій)
- - 75,0
1,1
- Розрах. - 2,5 - 2,5
Всього
по Зах.
р-ну
99,5 - - - 1075,0
15,1
- 36,0 36,0
Всього
по
місту
235,0 126,4
2,65
15,6
0,23 424,0
6,22
1820
26,2
76,0
0,4
14,0 59,0 1,0 74,0
50
Зведені показники розміщення житлового будівництва по видах територій на розрахунковий період
Таблиця 7.3.
Види територій Багатоквартирне житлове
будівництво
Садибне житлове будівництво Чисельність населення, що
розселяється, тис. осіб
Території,
га
Обсяги
будівництва
Тис. м2
тис. квартир
Території, га Обсяги
будівництва
Тис. м2
тис. квартир
В бага-
токвар-
тирному
житлово
му фонді
В сади-
бному
житлово
му фонді
Всього
Східний район міста
Вільні від забудови 15,25 235,0
3,46
- - 7,5 - 7,5
Що звільняються після реконструкції
багатоквартирного житлового фонду
18,84 272,0
3,97
- - 8,5 - 8,5
Території, що звільняються після
реконструкції садибного житлового
фонду
31,0 388,0
5,65
- - 12,3 - 12,3
Території, що звільняються після
виносу комунально-складських
об’єктів
28,8 268,0
4,16
- - 8,5 - 8,5
Розміщення житлового будівництва
на території колективних садових
товариств
- - 41,2 76,0
0,4
- 1,0 1,0
Городи, інші озеленені території 0,5 6,0
0,08
- - 0,2 - 0,2
Всього в східному районі міста 94,4 1169
17,32
41,2 76,0
0,4
37,0 1,0 38,0
Західний район міста
Вільні від забудови території 99,5 1075,0
15,1
- - 36,0 - 36,0
Всього по місту 193,8 2244,0
32,4
41,2 76,0
0,4
73,0 1,0 74,0
51
Зведені показники розміщення житлового будівництва по видах територій на першу чергу
Таблиця 7.4.
Види територій Багатоквартирне житлове
будівництво
Садибне житлове будівництво Чисельність населення, що
розселяється, тис. осіб
Території, га Обсяги
будівництва
Тис. м2
тис. квартир
Території, га Обсяги
будівництва
Тис. м2
тис. квартир
В бага-
токвар-
тирному
житлово-
му фонді
В сади-
бному
житлово-
му фонді
Всього
Східний район міста
Вільні від забудови 11,9 215,0
3,01
- - 7,0 - 7,0
Території,що звільняються після
реконструкції багатоквартирного
житлового фонду
1,8 25,0
0,38
- - 0,8 - 0,8
Території, що звільняються після
реконструкції садибного
житлового фонду
2,0 55,0
0,83
- - 1,9 - 1,9
Території, що звільняються після
виносу комунально-складських
об’єктів
4,3 65,0
1,08
- - 2,3 - 2,3
Всього в східному районі міста 20,0 360,0
5,3
- - 12,0 - 12,0
52
Житловий фонд на розрахунковий період тис. м2
Квартир
Таблиця 7.5.
Райони
міста
Існуючий житловий фонд Житловий
фонд,
передбачений
до зносу
Житловий фонд, що
залишається в експлуатації
Обсяги житлового
будівництва
Житловий фонд на
кінець розрахункового
періоду
Багатоквартирний Садибн. Бага-
токв.
Садибн. Багатоквартирний Садибн. Багато квартир-
ний
Сад
ибн.
Багатоквартир
ний
Садибн.
Більше
10 пов
До 10
пов.
Більше
10 пов
До 10
пов.
Більше
10 пов
До 10
пов.
Біль-
ше 10
пов
До 10
пов.
Східний
район
міста
11,5
0,18
514,5
9,4
110,0
1,3
126,5
2,65
15,6
0,23
11,5
0,18
388,0
6,75
94,4
1,07
424,0
6,22
745,0
11,1
76,0
0,4
435,5
6,4
1133,0
17,85
171,0
1,47
Західний
район
міста
- - - - - - - - - 1075
15,1
- - 1075
15,1
-
ВСЬОГО
ПО
МІСТУ
11,5
0,18
514,5
9,4
110,0
1,3
126,5
2,65
15,6
0,23
11,5
0,18
388,0
6,75
94,4
1,07
424
6,22
1820,0
26,2
76,0
0,4
435,5
6,4
2208,0
32,95
171,0
1,47
636,0
10,88
142,1
2,88
494,0
8,0
2320,0
32,82
2815,0
40,82
53
Житловий фонд на 1 чергу тис. м2
квартир
Таблиця 7.6.
Райони
міста
Існуючий житловий фонд Житловий
фонд, передба-
чений до зносу
Житловий фонд, що
залишається в експлуатації
Обсяги житлового
будівництва
Житловий фонд на кінець
I черги
Багатоквартирний Садибн. Багато
кварт.
садибн Багатоквартирний Садибн. Багатоквартирний Садибн. Багатоквартирний Садибн.
Більше
10 пов
До 10
пов.
Більше
10 пов
До 10
пов.
Більше
10 пов
До 10
пов.
Більше
10 пов
До 10
пов.
Східний
район
міста
11,5
0,18
514,5
9,4
110,0
1,3
14,0
0,26
1,2
0,02
11,5
0,18
500,5
9,14
108,8
1,28
335,0
4,8
25,0
0,38
- 345,0
5,06
526,0
9,52
108,4
1,28
Західний
район
міста
- - - - - - - - - - - - - -
ВСЬОГО
ПО
МІСТУ
11,5
0,18
514,5
9,4
110,0
1,3
14,0
0,33
1,2
0,2
11,5
0,18
500,5
9,14
108,8
1,28
335,0
4,8
25,0
0,38
- 345,0
5,06
526,0
9,52
108,4
1,28
636
10,88
15,2
0,53
620,8
10,6
360,0
5,28
980,0
15,86
54
8. Сельбищна ємність території. Розселення населення.
Визначення сельбищної ємності території включали в себе питання:
1. Визначення в існуючих та поза існуючими межами міста територій, придатних
для розміщення житлового та інших видів цивільного будівництва; визначення
орієнтовної структури житлового будівництва , розрахунок обсягів житлового
будівництва та чисельності населення в новому житловому фонді.
2. Визначення сельбищної ємності існуючого житлового фонду , що залишається в
експлуатації ( кількості населення, що зможе розселитися в існуючому житловому фонді,
що залишається в експлуатації на розрахунковий період з урахуванням забезпечення
вищих стандартів проживання).
Розрахунки сельбищної ємності ділянок житлового будівництва та визначення
сельбищної ємності житлового фонду, що передбачається до будівництва, наведені в
розділі „Розміщення та обсяги житлового будівництва. Житловий фонд” .
Нижче наведені розрахунки сельбищної ємності існуючого житлового фонду.
Таблиця 8.1
Житловий фон, що
залишається в експлуатації
тис. м2
квартир
Прийнята
середня
житлова
забезпече-
ність м2/чол.
Чисельність населення , що
розселяється
( сельбищна ємність
існуючого житлового
фонду),
тис. осіб
Багатоквар-
тирний
Садиб
ний
Всьо-
го
Багаток
вар-
тирний
Садиб-
ний
Всього
I черга 512,0
9,32
108,8
1,28
620,8
10,6
24-25 - в
багатоквар-
тирному
37-38 - в
садибному
21,1 2,9 24,0
Розрахун-
ковий
період
399,5
6,93
94,5
1,07
494,0
8,0
27-28 - в
багатоквар-
тирному,
47-50- в
садибному
14,5 2,0 16,5
Згідно з розрахунками, сельбищна ємність існуючого житлового фонду може
становити 24 тис. осіб на 1 чергу та 16,5 тис. осіб на розрахунковий період.
З урахуванням розрахункової кількості населення, що зможе розселитися в
житловому фонді, передбаченому до будівництва ( 12,0 тис осіб на 1 чергу та 74 тис. осіб
на розрахунковий період), сельбищна ємність території становитиме :
- на 1 чергу - 36,0 тис. осіб;
- на розрахунковий період -90,0 тис. осіб.
Нижче, в таблицях, наведені показники розселення населення в житловому фонді
міста на 1 чергу та на розрахунковий період.
55
Розселення населення на 1 чергу
Таблиця 8.2
тис. осіб
Райони
міста
Розселення населення в існуючому
фонді, що залишається
Розселення населення в житловому
фонді, передбаченому до будівництва
Всього населення міста на кінець Iчерги
Більше
10
поверхів
До 10
поверхів
Садиб-
на
Всього Більше
10
поверх.
До 10
поверхів
Садиб-
на
Всього Більше
10
поверхів
До 10
поверхів
Садибна Всього
Східний
район
міста
0,5 20,6 2,9 24,0 11,2 0,8 - 12,0 11,7 21,4 2,9 36,0
Західний
район
міста
- - - - - - - - - - - -
ВСЬОГО
ПО
МІСТУ
0,5 20,6 2,9 24,0 11,2 0,8 - 12,0 11,7 21,4 2,9 36,0
56
Розселення населення на розрахунковий період
Таблиця 8.3.
тис. осіб
Райони
міста
Розселення населення в існуючому
фонді, що залишається
Розселення населення в житловому
фонді, передбаченому до будівництва
Розселення населення в житловому
фонді міста на кінець розрахункового
періоду
більше
10 пов
до 10
пов.
садибн
всього більше
10 пов
до 10
поверхів
садибн
всього більше
10 пов
до 10
поверхів
садибн всього
Східний
район
міста
0,5 14,0 2,0 16,5 14,0 23,0 1,0 38,0 14,5 37,0 3,0 Округле
но
54,0
Західний
район
міста
- - - 36,0 36 - 36,0 - 36,0
ВСЬОГО
ПО
МІСТУ
0,5 14,0 2,0 16,5 14,0 59,0 1,0 74,0 14,5 73,0 3,0 90,0
57
9. Перспективна чисельність населення.
Перспективна чисельність населення міста Вишгорода прийнята на основі аналізу
матеріалів демографічного прогнозу та розрахунків сельбищної ємності міста.
Матеріали демографічного прогнозу, виконані Інститутом демографії та соціальних
досліджень НАН України, наведені в додатку №1.
В обох варіантах демографічного прогнозу передбачалось додатне сальдо міграції
населення, але на протязі розрахункового періоду в реалістичному варіанті прогнозу
передбачалось поступове зменшення сальдо міграції з 360 осіб до 335 осіб, а в
оптимістичному варіанті сальдо міграції залишається на існуючому рівні.
Перспективна чисельність населення за демографічним прогнозом
Таблиця 9.1.
Перспективна чисельність населення,
тис. осіб
Перша черга Розрахунковий
період
Реалістичний варіант прогнозу 27,5 29,8
Оптимістичний варіант прогнозу 28,0 32,9
Враховуючи той фактор, що інтенсивна забудова м. Вишгорода тільки почалася, в
перспективі при освоєнні територій , передбачених для житлового будівництва, міграційні
процеси в м. Вишгород значно зростуть.
Тому для м. Вишгорода перспективна чисельність населення буде мати дві складові:
- чисельність населення, що мешкає на території Вишгорода згідно з очікуваними
демографічними процесами;
- чисельність населення, прибулого ( міграційного), що може прийняти
інвестиційно-приваблива територія міста.
Таким чином, для м. Вишгорода чисельність населення, розрахована за
демографічним прогнозом, не є визначальною для розрахунків в генеральному плані. Ця
чисельність населення є тим показником, менше якого не можна було б приймати
перспективну чисельність населення міста, а орієнтовна статево-вікова структура
перспективного населення за демографічним прогнозом послужила основою для
прийняття перспективної структури населення, розрахованого по сельбищній ємності
території.
Для м. Вишгорода, який є інвестиційно-привабливим з точки зору розміщення
житлового будівництва і територія якого в даний час інтенсивно забудовується,
перспективна чисельність населення приймається згідно сельбищної ємності території.
- на першу чергу -36,0 тис. осіб;
- на розрахунковий період -90,0 тис. осіб.
58
10. Перспективи розвитку господарського комплексу
Станом на 01.01.2007 року кількість зайнятих в господарському комплексі міста
становила 8,2 тис. осіб, в тому числі в виробничій сфері - 41%, в невиробничій – 59 %.
Виробнича сфера.
Провідне місце у виробничій сфері міста належить промисловості та будівництву.
Промисловість представлена енергетичною галуззю ( Київська ГЕС та ГАЕС),
ВАТ „Карат”( виробництво устаткування для радіо, телебачення та зв’язку),
підприємством „Хенкель Баутехнік” (виробництво сухих видів сумішей), заводом
будівельних матеріалів і конструкцій ( залізобетонні вироби, черепиця, цегла, плити та
інш.), підприємство „Прециз” ( виробництво абразивних виробів) , невеликі підприємства
харчової промисловості.
Всього в промисловості зайнято в даний час 1,64 тис. осіб ( 20 % від загальної
кількості зайнятих в господарському комплексі міста).
Як вже відзначалося, м. Вишгород відноситься до міст, де обмежений значний
розвиток промисловості.
Для розвитку виробничої сфери генеральним планом передбачено 15,0 га за
рахунок вільних територіях в північно- західній частині міста, в районі існуючої
комунально-скадської та промислової зони міста. На цих територіях передбачається
розміщення комунально-складських комплексів, малих промислових підприємств
різного профілю (переважно виробництво машин та устаткування), підприємств малого
бізнесу. Орієнтовна кількість зайнятих на цих підприємствах визначена виходячи з
середніх показників щільності працюючих на 1 га території для такого виду діяльності
(за матеріалами ДП „Проектний інститут „Київський Промбудпроект”) та складе
близько 0,8 тис. осіб, з яких прогнозується близько 0,45 тис. осіб- зайняти на малих
промислових підприємствах.
Значне місце в господарському комплексі міста займає галузь „Будівництво”. На
перспективу, в зв’язку із передбаченим значним розвитком міста, прогнозується
збільшення зайнятих в будівництві майже в 2 рази.
Транспорт. В зв’язку із значним ростом населення міста передбачений розвиток
мережі тар спорту.
На розрахунковий строк проект передбачає посилення транспортних зв’язків
м.Вишгорода з Києвом шляхом відкриття тролейбусних ліній для освоєння очікуємого
перспективного потоку пасажирів.
Проектом передбачений розвиток внутрішньо міського транспорту - організація
автобусних ліній по вулицям Набережній, Шкільній, Київський, Шолуденка, Новій 1-3.
На розрахунковий строк та І чергу проектом пропонується провести часткову
ліквідацію гаражних кооперативів з подальшим будівництвом на цих ділянках
багатоповерхових гаражів та відкритих автостоянок.
Прогнозується збільшення чисельності зайнятих на транспорті майже вдвічі.
Всього кількість працюючих в виробничій сфері господарського комплексу
прогнозується збільшити до 6,0 тис. осіб.
Невиробнича сфера.
В невиробничій сфері господарства Вишгорода зайнято в даний час 4,84 тис. осіб
(59% загальної кількості зайнятих). Вона представлена підприємствами обслуговування
59
(освіти, торгівлі, охорони здоров’я, державного управління, громадського харчування та
інші).
Генеральним планом передбачений значний розвиток невиробничої сфери з метою
забезпечення перспективного населення міста всіма видами послуг. Прогнозується, що
число зайнятих в невиробничій сфері міста становитиме на менше 17-18 тис. осіб або
близько 75 % від загального числа зайнятих ( 19-20% до загальної чисельності населення
міста).
Нижче, в таблицях наведений прогноз розвитку галузей промисловості та прогнозна
кількість працюючих в усіх галузях господарського комплексу міста.
Прогноз розвитку галузей промисловості.
Таблиця 10.1
Галузі промисловості Існ. стан,
тис. осіб
Розрах.
період,
тис. осіб
1 Харчова промисловість та перероблення
сільськогосподарських продуктів
0,23 0,3
2 Целюлозно-паперова промисловість
(виробництво паперу з картону)
0,02 0,02
3 Виробництво неметалевих мінеральних виробів 0,43 0,5
4 Виробництво машин та устаткування 0,15 0,3
5 Виробництво електричного та електронного
устаткування
0,11 0,15
6 Виробництво електроенергії, газу та води; збір,
очищення та розподілення води
0,7 0,8
Всього 1,64 2,1
60
Прогноз кількості працюючих в галузях господарського комплексу міста
на розрахунковий період Таблиця 10.2
Назва видів діяльності Середньооблікова чисельність штатних
працівників облікового складу
Існуючий стан Розрахунковий період
тис. осіб % тис. осіб %
1 2 3 4 5 6
1 Виробничі галузі, всього 3,36 41,0 6,0 25,5
в тому числі:
1.1 Рибне господарство 0,05 0,6 0,1 0,4
1.2 Промисловість ( існуючі
промислові підприємства)
1,64 20,0 1,7 7,2
1.3 Будівництво 1,48 18,1 3,0 12,8
1.4 Транспорт 0,19 2,3 0,4 1,7
1.5 Комунально-складські комплекси,
малі підприємства різного
профілю ( переважно точного
приладобудування) в північно-
західній частині міста на території
15,0 га,
в тому числі малі промислові
підприємства
- - 0,8
0,46
3,4
2 Невиробничі галузі, всього 4,84 59,0 17,5 74,5
в тому числі:
2.1 Оптова та роздрібна торгівля;
торгівля транспортними засобами;
послуги з ремонту
0,81 9,9 5,0 21,3
2.2 Готелі і ресторани 0,12 1,5 0,6 2,6
2.3 Фінансова діяльність 0,25 3,0 1,0 4,2
2.4 Операції з нерухомістю, здавання
під найм та послуги юридичним
особам
0,41 5,0 1,2 5,1
61
Висновок.
Генеральним планом прогнозується збереження функцій м. Вишгород як
адміністративного і культурного центру Вишгородського району. Передбачається
незначний розвиток виробничої сфери ( прогнозується зменшення питомої ваги
працюючих в виробничих галузях господарства з 41 до 25%), натомість значного
розвитку набуде невиробнича сфера (прогнозується збільшення питомої ваги працюючих
в невиробничій сфері з 59% до 75%.).
11. Трудові ресурси. Зайнятість трудових ресурсів.
В генеральному плані виконаний прогноз трудових ресурсів міста та їх зайнятості
на 1 чергу та розрахунковий період.
11.1 Прогноз чисельності трудових ресурсів міста Прогноз трудових ресурсів м. Вишгорода виконаний для перспективної
чисельності населення на 1 чергу та розрахунковий період. За основу для прогнозування
чисельності трудових ресурсів та їх розподілу був прийнятий перспективний склад
населення, визначений по оптимістичному варіанту прогнозу.
Основою для визначення кількості трудових ресурсів є населення в
працездатному віці, яке складало на початок 2007 року 15,8 тис. осіб або 63,7 % до
загальної чисельності населення. До трудових ресурсів віднесені також особи старшої
вікової групи та підлітки, зайняті у господарчій діяльності. Ця категорія складає сьогодні
0,9 тис осіб (3,6 % до населення). Не відносяться до трудових ресурсів непрацюючі
інваліди працездатного віку, кількість яких складає 0,25 тис. осіб ( 1,0 %).
Таким чином, загальна чисельність трудових ресурсів міста на початок 2007 року
складала 16,45 тис осіб ( 66,3 % до чисельності населення).
1 2 3 4 5 6
2.5
Державне управління 0,36 4,4 0,6 2,6
2.6 Освіта 1,46 17,8
4,0 17,0
В тому числі новий університет - - 1,0
2.7 Охорона здоров’я та соціальна
допомога
0,92 11,2 3,5 14,9
2.8 Колективні, громадські та
особисті послуги
0,51 6,2 1,6 6,8
Всього по місту 8,2 100,0 23,5 100,0
62
На перспективу, згідно демографічного прогнозу, відбудуться зміни в віковій
структурі населення, Прогнозується збільшення частки осіб, молодше працездатного віку
та осіб старшої вікової групи. Натомість прогнозується зменшення частки населення
працездатного віку. Нижче, в таблиці, наведена прогнозна структура населення по
основних вікових групах.
Зміни у віковій структурі населення міста
Таблиця 11.1
Основні вікові
групи населення
2007р. 1черга Розрахунковий
період
тис. осіб % до
населення тис. осіб
% до
населення тис. осіб
% до
населення
Населення у віці,
молодшому за
працездатний
3,85 15,5 6,1 17,0 15,3 17,0
Населення у
працездатному віці 15,77 63,4 21,5 59,6 52,2 58,0
Населення у віці,
старшому за
працездатний
5,23 21,1 8,4 23,4 22,5 25,0
Все населення 24,85 100,0 36,0 100,0 90,0 100,0
Для прогнозування чисельності трудових ресурсів міста на перспективу частка
непрацюючих інвалідів у працездатному віці залишена на існуючому рівні. Дещо
зменшена частка осіб старше працездатного віку, зайнятих трудовою діяльністю.
Визодячи з цих позицій прогнозується зменшення частки трудових ресурсів міста
на розрахунковий період з 66,3 % до 60,0 %.
11.2 Прогноз зайнятості трудових ресурсів міста
В генеральному плані виконані розрахунки можливої зайнятості трудових ресурсів
на перспективу.
Учні та студенти працездатного віку, що навчаються з відривом від
виробництва. В складі трудових ресурсів є частка осіб, зайнятих на навчанні з відривом
від виробництва. Це учні шкіл, яким виповнилося 16 років, студенти денного відділення
вищих навчальних закладів. В даний час їх частка складає 5,6 %. На перспективу, в
зв’язку зі зменшенням частки населення у працездатному віці, прогнозується зменшення
цієї категорії до 5,0%.
Безробітні згідно офіційної статистики. В даний час ця категорія населення
становить 0,1 тис чоловік ( 0,4 % до населення). Прогнозується, що кількість безробітних
(згідно офіційної статистики) на перспективу збільшиться і становитиме орієнтовно
1,0%. Це зв’язано з тим, що прогнозується зменшення прихованого безробіття та більш
частіше звернення в службу зайнятості осіб, що шукають роботу. Необхідно відмітити,
що у всіх європейських країнах з розвинутою ринковою економікою існує певна частка
63
безробітних серед працездатного населення у працездатному віці. Вона викликана
постійним рухом населення з одного регіону в інший, від однієї професії до іншої і
пов’язана з очікуванням роботи у найближчому майбутньому. Крім того, причиною
безробіття може бути науково-технічний прогрес та зміни у структурі споживчого попиту,
які призводять до структурних перетворень економіки і закриття застарілих підприємств
або зменшення випуску продукції. Це обумовлює зменшення чисельності зайнятих, а,
отже, призводить до безробіття частки населення.
Фрикційне, зв’язане з постійним рухом населення, і структурне, обумовлене
зміною структури виробництва і споживання, безробіття утворюють так званий
природний рівень безробіття.
Крім зазначених форм безробіття існує і приховане безробіття. На сьогодні існують
лише орієнтовні оцінки його рівня. У перспективі у зв’язку з поліпшенням соціального
захисту безробітних кількість зареєстрованих безробітних може зростати, кількість
прихованих безробітних – зменшуватиметься.
Зайнятість населення міста в усіх видах економічної діяльності становило на
початок 2007 року 8,2 тис. осіб (33,1 % до всього населення). На перспективу , згідно
розрахунків, виконаних в розділі „Перспективи розвитку господарського комплексу”,
передбачається створення значної кількості робочих місць на території м. Вишгорода. Це
робочі місця в сфері обслуговування, в університеті, що пропонується до розміщення, в
будівництві.
Прогнозується збільшення абсолютного числа зайнятих на території міста з 8,2 тис.
осіб до 23,5 тис. осіб (26% до загальної чисельності населення). Незважаючи на
збільшення абсолютного числа зайнятих на території міста майже в 3 рази,
прогнозується, що їх питома вага зменшиться, так як місто буде розвиватися як
спальний район Києва і більша питома вага населення буде зайнята на роботі в Києві та
на підприємствах нової комунально-складської зони с. Нові Петрівці, що проектується
поруч з містом.
Трудові ресурси, діяльність яких не зафіксована офіційною статистикою, а
також зайняті на роботі в м. Києві становлять сьогодні значну частку – 27,2 %. В даний час дані про чисельність кожної категорії відсутні.
Трудові ресурси, діяльність яких не зафіксована офіційною статистикою - це
особи, які живуть на утриманні інших, жінки, що перебувають у відпустці за пологами та
доглядом за дитиною до трьох років, зайняті в тіньовій економіці. В цю категорію входять
також особи, що не можуть знайти роботу ( не зареєстровані в державній службі
зайнятості), особливо жінки.
Значна частина трудових ресурсів Вишгорода зайнята в м. Києві.
На перспективу прогнозується, що категорія населення, діяльність якого не
зафіксована офіційною статистикою, зменшиться, натомість зросте потік маятникових
мігрантів із м. Вишгорода. Тому для розрахунків в генеральному плані загальна питома
вага цих категорій трудових ресурсів залишена на існуючому рівні.
Нижче, в таблиці, в зведеному вигляді наведений розрахунок трудових ресурсів
міста та прогноз їх зайнятості на перспективу.
64
Трудові ресурси та їх зайнятість ( прогноз)
Таблиця11.2
Існуючий стан
( 01.01.2007р)
Розрахунковий
період
тис.чол. % тис.чол. %
Населення міста 24,8 100,0 90,0 100,0
1. Формування трудових
ресурсів
1.1 Населення в
працездатному віці
15,8 63,7 52,2 58,0
1.2 Чисельність непрацюючих
інвалідів та пенсіонерів у
працездатному віці
0,25 1,0 0,9 1,0
1.3 Працюючі пенсіонери та
підлітки
0,9 3,6 2,7 3,0
Трудові ресурси всього 16,45 66,3 54,0 60,0
2. Зайнятість трудових
ресурсів
2.1 Зайняті на навчанні з
відривом від виробництва
1,4 5,6 5,4 6,0
2.2 Незайняте працездатне
населення працездатного
віку ( згідно офіційної
статистики)
0,1 0,4 0,9 1,0
2.3 Зайняті в усіх видах
економічної діяльності на
території міста, всього
8,2 33,1 23,4 26,0
2.4 Трудові ресурси, діяльність
яких не зафіксована
офіційною статистикою, а
також працюючі в інших
населених пунктах
( переважно, в м. Києві)
6,75 27,2 24,3 27,0
Маятникова міграція.
На сьогодні кількість місць прикладання праці в економіці на території м.
Вишгорода становить 8,2 тис. місць. Мають місце значні трудові міграції з Вишгорода на
підприємства і в організації м. Києва. Сальдо маятникової міграції для м. Вишгорода
від’ємне. Достовірна інформація про кількість маятникових мігрантів відсутня.
На перспективу, в зв’язку із передбаченими значними обсягами житлового
будівництва на території Вишгорода прогнозується збільшення міграційних потоків з
Вишгорода, в основному, в м. Київ та на підприємства нової промислово-комунальної
зони с. Нові Петрівці. Передбачено також, що в м. Вишгород також буде мати місце
трудовий потік, однак, в значно менших масштабах, ніж з міста. Орієнтовний трудовий
потік з м. Вишгорода розрахований на рівні 18-19 тис. осіб.
65
12. Установи та підприємства обслуговування.
Основними задачами генерального плану з питань культурно-побутового
обслуговування населення міста є:
- забезпечення населення міста всіма видами культурно-побутового
обслуговування, які передбачені нормативами для міст такого рангу з урахуванням нових
районів житлової забудови;
- максимальна концентрація підприємств і установ загальноміського значення,
об’єднання їх з закладами інших ступенів обслуговування, за умов дотримання
нормативних радіусів доступності.
м. Вишгород є адміністративним центром району і виконує всі функції районного
центру - адміністративні, господарські, культурно-побутові. В місті функціонує
розвинена система закладів обслуговування, однак, вона не повністю задовольняє
потреби населення міста. Значну частину послуг ( підприємств торгівлі, громадського
харчування, культури, закладів медичного обслуговування) населення міста одержує в
Києві.
Генеральним планом передбачений значний розвиток міста та збільшення його
населення майже в 4 рази. В зв’язку з цим передбачається і відповідний розвиток мережі
закладів обслуговування.
В генеральному плані виконаний розрахунок необхідної ємності закладів
обслуговування згідно з нормативами ДБН 360-92** табл..5.1., які відображають
соціально-гарантований рівень послуг, що відповідає необхідним стандартам життя.
Розрахунок виконаний окремо для східного та західного районів міста.
Крім того, розрахована додаткова ємність підприємств обслуговування для
задоволення потреб населення Вишгородського району ( згідно нормативів ДБН 360-
92**, додаток 6.1.)
Кількість місць у дитячих дошкільних закладах, загальноосвітніх школах та
закладах позашкільного значення розрахована залежно від очікуваної на перспективу
вікової структури населення, основою якої є демографічний прогноз, що був виконаний
авторським колективом інституту демографії та соціальних досліджень НАН України.
Розрахунки необхідної ємності шкіл та дитячих дошкільних закладів наведені в окремих
таблицях.
Крім об’єктів, що забезпечують задоволення соціально-гарантованих послуг,
проектом передбачається можливість розміщення ненормованих об’єктів соціальної
інфраструктури в складі громадських центрів, намічених в генеральному плані, за умов,
що вони не суперечать дозволеним видам використання території.
Розрахунки виконані на I чергу та розрахунковий період і наведені нижче в
таблицях
66
Розрахунок необхідної ємності підприємств і закладів обслуговування для населення міста на розрахунковий період
Таблиця 12.1
Найменування Одиниця
виміру
Норматив по
ДБН 360-92**
Для населення м. Вишгород Для населення
прилеглого району
Всього
не обхід-
но по
розраху-
нку
Всього Східний
район міста
Західний
район
міста
Норма-
тив по
ДБН 360-
92**
Необхід-
но по
розраху-
нку
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Дитячі дошкільні заклади .місць Відповідно до
демографічного
прогнозу
3050 1850 1200 - - 3050
Загальноосвітні школи місць Відповідно до
демографічного
прогнозу
10770 6450 4320 - - 10770
Міжшкільні центри
комп’ютерного і виробничого
навчання
місць 8% від загальної
кількості
школярів
860 510 350 10 на
1000
учнів
50 910
Позашкільні заклади, всього місць 15,3% від
загальної
кількості
школярів V-IX
класів
770 460 310 5 на 1000
учнів
25 795
Будинки-інтернати для
дорослих інвалідів з фізичними
вадами
місць 3,1 – 4 на 1000
осіб
280 -360 170-215 110-145 3,0 120 400-480
Сімейні дитячі будинки від 4
до 17 років
місць 3 на 1000 осіб 270 160 110 - - 270
Психоневрологічні інтернати
( з 18 років)
місць 3 на 1000 осіб 270 160 110 - - 270
Стаціонари всіх типів ліжок 8-9 на 1000 осіб 780 485 295 1,0-3,6 42-150 820-930
67
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Поліклініки відвідув. за
зміну
21,8 на 1000 осіб 1960 1180 780 6,5 270 2230
Станції швидкої допомоги машин 1 на 10 тис. осіб 9 5 4 0,1-0,2 4-8 13-17
Аптеки об’єкт 0.09 на 1000 осіб 8 5 3 - - 8
Молочні кухні порцій 4 на добу на 1
дитину до 1 року
3300 1950 1350 - - 3300
Роздавальні пункти молочних
кухонь
м2
загальної
площі
0.3 на 1 дитину
до 1 року
250 150 100 - - 250
Відкриті площинні спортивні
споруди в житловому кварталі
га 0.01 на 1000 осіб 0,9 0,54 0,36 - - 0,9
Приміщення для фізкультурно-
спортивних занять в
житловому кварталі
м2
загальної
площі
70 на 1000 осіб 6300 3780 2520 - - 6300
Спортивні зали загального
користування
м2 площі
підлоги
98 на 1000 осіб 8830 5300 3530 6-10 250-420 9080-
9250
Басейни криті і відкриті
загального користування
м2 площі
дзеркала
води
48.0 на 1000 осіб 4330 2600 1730 5-8 210-335 4540-
4665
Приміщення реабілітаційного
призначення
м2
загальної
площі
15 на 1000 осіб 1350 810 540 - - 1350
Приміщення для культурно-
масової роботи з населенням
місць
відвідувань
15-20 на 1000
осіб
1350-1800 810-1080 540-720 - - 1350-
1800
Танцювальні зали місць 6 на 1000 осіб 540 325 215 - - 540
Клубні заклади і центри
дозвілля
місць
відвідувань
50 на 1000 осіб 4500 2700 1800 20 850 5350
Кінотеатри та відеозали місць 20 на 1000 осіб 1800 1080 720 - - 1800
68
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Міські масові бібліотеки
тис.
одиниць
збереження
читацьких
місць
4
3 на 1000 осіб
360
270
215
160
145
110
0,5-1,0 21-42 380-400
Магазини продтоварів м2 торгової
площі
80 на 1000 осіб 7200 4320 2880 1,0 40 7240
Магазини промтоварів м
2 торгової
площі
150 на 1000 осіб 13500 8100 5400 19,0 800 14300
Ринкові комплекси м2 торгової
площі
24-40 на 1000
осіб
3600 2160 1440 - - 3600
Підприємства громадського
харчування
місць 40 на 1000 осіб 3600 2160 1440 1,5 60 3600
Магазини кулінаріі м2 торгової
площі
6 на 1000 осіб 540 325 215 - - 540
Підприємства побутового
обслуговування, всього
в тому числі:
робочих
місць
9 на 1000 осіб 810 485 325 42-125 850-935
- безпосереднього
обслуговування населення
робочих
місць
5 на 1000 осіб 450 270 180 - - 450
- централізованого виконання
замовлень
роб. місць 4 на 1000 осіб 360 215 145 1-3 42-125 400-485
Пральні самообслуговування кг білизни
за зміну
10 на 1000 осіб 900 540 360 - - 900
Фабрики-пральні кг білизни
за зміну
110 на 1000 осіб 9900 5940 3960 40 1680 11580
Хімчистки
самообслуговування
кг речей за
зміну
4.0 на 1000 осіб 360 215 145 - - 360
Фабрики-хімчистки кг речей за
зміну
7.4 на 1000 осіб 670 400 270 3 125 795
Лазні і душові місць 5 на 1000 осіб 450 270 180 - - 450
69
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Відділення зв’язку об’єкт 0.16 на 1000 осіб 15 9 6 - - 15
Відділення банків операційна
каса
1 на 10-30 тис.
осіб
9 5 4 - - 9
Відділення і філіали ощадного
банку
операційне
місце
1 на 2-3 тис. осіб 30 20 10 - - 30
Міський народний суд суддя 1 на 30 тис. осіб 3 2 1 - - 3
Юридичні консультації робоче
місце
1 юрист-адвокат
на 10 тис. осіб
9 6 3 - - 9
Нотаріальна контора робоче
місце
1 нотаріус на 30
тис. осіб
3 2 1 - 3
Житлово-експлуатаційні
організації житлового району
об’єкт 1 на житловий
район з
населенням до
80 тис. осіб
2 1 1 - 2
Житлово-експлуатаційні
організації житлового кварталу
об’єкт 1 на житловий
квартал з
населенням до
20 тис. осіб
5 3 2 - - 5
Пожежне депо автомоб 1 на 6.5 тис.
осіб
(автоцистерни)
14 8 6 - - 14
Кладовище традиційного
поховання
Га 0.24 на 1000 осіб 21,6 13,0 8,6 - - 21,6
70
Розрахунок необхідної ємності підприємств і закладів обслуговування для населення міста на 1 чергу
Таблиця 12.2
Найменування Одиниця виміру Необхідно по розрахунку
для населення міста
Для населення
прилеглого району
Всього
необхідно по
розраху-нку Норматив по ДБН
360-92**
Необхідно
по
розрахунку
Норматив
по ДБН
360-92**
Необхідно
по
розрахунку
1 2 3 4 5 6 7
Дитячі дошкільні заклади тис.місць Відповідно до
демографічного
прогнозу
1200 - - 1200
Загальноосвітні школи місць Відповідно до
демографічного
прогнозу
3860 - - 3860
Міжшкільні центри
комп’ютерного і виробничого
навчання
місць 8% від загальної
кількості школярів
310 10 на 1000
учнів
50 360
Позашкільні заклади, всього місць 15,3% від загальної
кількості школярів V-
IX класів
600 5 на 1000
учнів
25 625
Будинки-інтернати для дорослих
інвалідів з фізичними вадами
місць 3,1 – 4 на 1000 осіб 110-145 3,0 120 230-265
Сімейні дитячі будинки від 4 до 17
років
місць 3 на 1000 осіб 110 - - 110
Психоневрологічні інтернати ( з
18 років)
місць 3 на 1000 осіб 110 - - 110
Стаціонари всіх типів ліжок 8,15 - 9 на 1000 осіб 290-325 3,6 150 440-475
71
1 2 3 4 5 6 7
Поліклініки відвідув. за зміну 21,8 на 1000 осіб 785 2,0 80 865
Станції швидкої допомоги машин 1 на 10 тис. осіб 4 0,1-0,2 4-8 8-12
Аптеки об’єкт 0.09 на 1000 осіб 3 - - 3
Молочні кухні порцій 4 на добу на 1 дитину
до 1 року
1320 - -
Роздавальні пункти молочних
кухонь
м2 загальної
площі
0.3 на 1 дитину до 1
року
100 - -
Відкриті площинні спортивні
споруди в житловому кварталі
га 0.01 на 1000 осіб 0,36 - - 0,36
Приміщення для фізкультурно-
спортивних занять в житловому
кварталі
м2загальної
площі
70 на 1000 осіб 2520 - - 2520
Спортивні зали загального
користування
м2 площі підлоги 98 на 1000 осіб 3530 6-10 250-420 3780-3950
Басейни криті і відкриті
загального користування
м2 площі
дзеркала води
48.0 на 1000 осіб 1730 5-8 210-335 1940-2065
Приміщення реабілітаційного
призначення
м2 загальної
площі
15 на 1000 осіб 540 - - 540
Приміщення для культурно-
масової роботи з населенням
місць відвідувань 15-20 на 1000 осіб 540-720 - - 540-720
Танцювальні зали місць 6 на 1000 осіб 216 - - 216
Клубні заклади і центри дозвілля місць відвідувань 50 на 1000 осіб 1800 20 850 2650
Кінотеатри та відеозали місць 20 на 1000 осіб 720 - - 720
Міські масові бібліотеки тис. одиниць
збереження
читацьких місць
4
3 на 1000 осіб
145
110
0,5-1,0 21-42 166-186
110
Магазини продтоварів м2 торгової
площі
80 на 1000 осіб 2880 1,0 40 2920
Магазини промтоварів м
2 торгової
площі
150 на 1000 осіб 5400 4,0 170 5570
72
1 2 3 4 5 6 7
Ринкові комплекси м2 торгової
площі
24-40 на 1000 осіб 860-1440 - - 860-1440
Підприємства громадського
харчування
місць 40 на 1000 осіб 1440 1,5 60 1500
Магазини кулінаріі м2 торгової
площі
6 на 1000 осіб 216 - - 216
Підприємства побутового
обслуговування, всього
в тому числі:
робочих місць
- безпосереднього
обслуговування населення
робочих місць 5 на 1000 осіб 180 - - 180
- централізованого виконання
замовлень
роб. місць 4 на 1000 осіб 145 1-3 42-125 187-270
Пральні самообслуговування кг білизни за
зміну
10 на 1000 осіб 360 - - 360
Фабрики-пральні кг білизни за
зміну
110 на 1000 осіб 3960 40 1680 5640
Хімчистки самообслуговування кг речей за зміну 4.0 на 1000 осіб 145 - - 145
Фабрики-хімчистки кг речей за зміну 7.4 на 1000 осіб 266 3 125 390
Лазні і душові місць 5 на 1000 осіб 180 - - 180
Відділення зв’язку об’єкт 0.16 на 1000 осіб 6 - - 6
Відділення банків операційна каса 1 на 10-30 тис. осіб 4 - - 4
Відділення і філіали ощадного
банку
операційне місце 1 на 2-3 тис. осіб 12 - -
Міський народний суд суддя 1 на 30 тис. осіб 2 - - 2
Юридичні консультації робоче місце 1 юрист-адвокат на 10
тис. осіб
4 - - 4
Нотаріальна контора робоче місце 1 нотаріус на 30 тис.
осіб
2 - - 2
73
1 2 3 4 5 6 7
Житлово-експлуатаційні
організації житлового району
об’єкт 1 на житловий район з
населенням до 80 тис.
осіб
1 - - 1
Житлово-експлуатаційні
організації житлового кварталу
об’єкт 1 на житловий
квартал з населенням
до 20 тис. осіб
2 - - 2
Пожежне депо автомоб 1 на 6.5 тис. осіб
(автоцистерни)
6 - - 6
Кладовище традиційного
поховання
Га 0.24 на 1000 осіб 8,6 - - 8,6
74
Розрахунок ємності дитячих дошкільних закладів та
загальноосвітніх шкіл
Розрахунок необхідної ємності дитячих дошкільних закладів та загальноосвітніх
шкіл виконаний для перспективного населення міста виходячи з перспективної вікової
структури населення, прийнятої на основі прогнозу, розробленого інститутом демографії
та соціальних досліджень НАН України.
Для розрахунку необхідної ємності дитячих садків прийнято, що діти до 2 років, в
основному, не будуть відвідувати дитячий садок. Також прийнято, що 50% дітей 6-річного
віку будуть відвідувати дитячий садок, а 50% - початкову школу.
Розрахунок необхідної ємності дошкільних закладів
Розрахунковий період
в тому числі I черга
Таблиця 12.3
Найменування Кількість дітей
дошкільного віку
( 2-6,5 років)
згідно з перспе-
ктивним
демографічним
прогнозом,
тис.осіб
Нормативні рекомендації
ДБН 360-92**
Необхідна
ємність
дошкільних
закладів по
розрахунку,
тис.місць
Східний район міста
Дитячі дошкільні
заклади
2,3
1,5
Забезпеченість дітей
дошкільного віку в
межах 80%
1,85
1,2
Західний район міста
Дитячі дошкільні
заклади
1,5
-
Забезпеченість дітей
дошкільного віку в
межах 80%
1,2
-
Всього по місту 3,8
1,5
3,05
1,2
* 50% дітей відповідної вікової групи
75
Розрахунок необхідної ємності загальноосвітніх шкіл
Таблиця 12.4
Вікові групи дітей Кількість дітей
відповідного шкільного
віку згідно з перспек-
тивним демографічним
прогнозом, тис.осіб
Нормативні
рекомендації ДБН
360-92**
Необхідна
ємність
загальноосві
тніх шкіл по
розрахунку,
тис.місць
Східна частина міста
Діти 7-15 років 5,3
3,2
Забезпеченість дітей
7- 14 років в межах
100 %
5,3
3,2
Діти 6,5 років 0,25
0,21
Забезпеченість дітей
6 років в межах
100%
0,25
0,21
Діти16-17 років 1,3
0,6
Забезпеченість дітей
старшої вікової
групи в межах 75%
0,9
0,45
Всього східна частина
міста
6,85
4,01 - 6,45
3,86
Західна частина міста
Діти 7-15 років 3,5
-
Забезпеченість дітей
7- 15 років в межах
100 %
3,5
-
Діти 6,5 років 0,17
-
Забезпеченість дітей
6 років в межах
100%
0,17
-
Діти16-17 років 0,86
-
Забезпеченість дітей
старшої вікової
групи в межах 80%
0,65
-
Всього західна частина
міста
4,53
-
- 4,32
-
Всього по місту 11,4
4,01
10,8
3,86
50% дітей відповідної вікової групи
76
Розрахунок обсягів будівництва підприємств та установ обслуговування соціальної сфери
Розрах. період
в тому числі I черга
Таблиця 12.5.
Перелік
підприємств та
установ
соціальної
сфери
Необхідно по розрахунку
для населення міста
Для населення
Вишгородського
району
Існуючі
( східний
район
міста)
Необхідно нове будівництво,
Східний
район міста
Західний
район
міста
Всього всього В тому числі:
Східний
район міста
Західний
район
міста
Загальноосвітні
школи, тис.
місць
6,45
3,86
4,32
-
10,8
3,86
- 3,35 7,4
0,5
3,1
0,5 4,3
-
Дитячі
дошкільні
заклади, тис.
місць
1,85
1,2
1,2
-
3,05
1,2
- 0,61 2,44
0,6
1,24
0,6
1,2
-
Стаціонари
всіх типів,
ліжок
485
290
295
-
780
290
150
150
295 635
150
635
150
Поліклініки,
відвідувань за
зміну
1180
785
780
-
1960
785
270
80
375 1855
490
Станції
швидкої
допомоги,
машин
5
4
4
-
9
4
4
4
5 7
3
4,0
-
Молочні кухні,
порцій
1950
1320
1350
-
3300
1320
- 1500-2000 1300
-
1350
-
77
Розміщення установ та підприємств обслуговування соціальної сфери
Таблиця 12.6
№
п/п
Назва підприємства та
установи, що розміщується
Територія Перспективна
ємність
Період
будівництва
Місце розташування
1 2 3 4 5
Східний житловий район
1 Загальноосвітня школа 1,6 500 місць Розрах. період .
Ділянка розміщена на
розі вул. Київська та
Шкільна
2 Загальноосвітня школа 2,1 650 місць Розрах. період На ділянці садибної
забудови №22 ( в
кварталі між вул. Лугова
та Набережна)
3 Розширення існуючої
спеціалізованої школи
„Сузір’я” по вул. Кургузова,
15
4,45 ( вся
територія
школи)
Існуюча ємність
980 місць,
перспективна -
1630 місць
( розширення
на 650 місць)
1 черга На існуючій ділянці
школи
4 Загальноосвітня школа 2,1 650 місць Розрах. період Територія обмежена
вулицями
Б.Хмальницького,
Шкільна, пр. Мазепи
3 Початкова школа з дитячим
дошкільним закладом
0,9 Школа -120
місць
Дитсад-90 місць
Розрах. період В складі ділянки
житлового будівництва
№ 17 ( на території
промзони, що
передбачена до
реконструкції)
78
1 2 3 4 5 6
4 Дитячий дошкільний заклад 0,8 200 місць Розрах. період На ділянці садибної
забудови №22 ( в
кварталі між вул. Лугова
та Набережна)
5 Дитячий дошкільний заклад 0,4 100 місць 1 черга В житловому кварталі
„Злагода”, обмеженому
вулицями Шкільна,
Київська, Піщана
6 Дитячий дошкільний заклад 0,6 100 місць 1 черга В складі житлового
мікрорайону „Берізки”
7 Дитячий дошкільний заклад з
початковою школою
1.12 Школа -120
місць
Дитсад-90 місць
Розрах. період В південній частині
міста
( на північ від ділянки
житлового будівництва
№27)
8 Дитячий дошкільний заклад в
районі ділянки житлового
будівництва № 9
1,0 250 місць Розрах. період Східна частина східного
жилого району
9 Дитячий заклад на ділянці
житлового будівництва №25
0,6 100 місць Розрах. період Південно –західна
частина східного
житлового району
10 Дитячий заклад біля ділянки
житлового будівництва №18
0,6 100 місць Розрах. період
11 Дитячий дошкільний заклад в
районі заводу „Карат”
0,6 100 місць Розрах. період Район заводу „Карат”
12 Добудова комплексу дитячих
садків (Золотий ключик,
Чебурашка) на 100 місць з
розширенням території
100 1 черга
79
1 2 3 4 5 6
Західний житловий район
1 Дитячі дошкільні заклади 5,0 1250 Розрах. період Західний житловий район
міста
2 Загальноосвітні школи 7,6 4300 Розрах. період Західний житловий район
міста
3 Лікарня та поліклініка 6,5 630 ліжок
780 відв. за
зміну
