Образотворче Образотворче мистецтво мистецтво XVIIIXVIII

століттястоліття

Підготували учениці 31 Підготували учениці 31 групигрупи

Коваленко Корінна та Коваленко Корінна та Кіршова КрістінаКіршова Крістіна

Характеристика Характеристика періодуперіоду Цей період характеризувався Цей період характеризувався

посиленням зв'язків із західною посиленням зв'язків із західною культурою, широким культурою, широким використанням античної та використанням античної та європейської спадщини. У європейської спадщини. У живописі, графіці, скульптурі живописі, графіці, скульптурі спостерігається перехід від спостерігається перехід від середньовічних канонів до середньовічних канонів до реалістичних форм з виразними реалістичних форм з виразними демократичними елементами. демократичними елементами. Подальшого розвитку набуває Подальшого розвитку набуває фресковий живопис, фресковий живопис, формуються головні іконописні формуються головні іконописні школи — волинська, київська, школи — волинська, київська, львівська, при Києво-Печерській львівська, при Києво-Печерській лаврі, Софійському соборі, у лаврі, Софійському соборі, у Межигірському та Троіце-Межигірському та Троіце-Іллінському монастирях та ін. Іллінському монастирях та ін. Український іконопис вирізнявся Український іконопис вирізнявся живописною розмаїтістю, живописною розмаїтістю, світськими мотивами, впливом світськими мотивами, впливом народного світогляду.народного світогляду.

В іконописі почали В іконописі почали широко широко використовуватись використовуватись народні мотиви й народні мотиви й образи. Святі образи. Святі стають схожими на стають схожими на українських дідів українських дідів та молодих та молодих парубків. На іконах парубків. На іконах ми бачимо ми бачимо запорожців на чолі запорожців на чолі зі своїм гетьманом, зі своїм гетьманом, студентів Києво-студентів Києво-Могилянської Могилянської академії, міщан і академії, міщан і селян України. селян України.

Найхарактернішими Найхарактернішими зразками можна зразками можна вважати розписи вважати розписи

Успенського собору Успенського собору та Троїцької та Троїцької

надбрамної церкви надбрамної церкви Києво-Печерської Києво-Печерської

лаври, Густинського лаври, Густинського та та

ХрестовоздвиженсьХрестовоздвиженського монастирів на кого монастирів на

Полтавщині, Полтавщині, Михайлівської Михайлівської

церкви в церкви в Переяславі.Переяславі.

. . Оригінальним Оригінальним національним національним явищем стали явищем стали народні ікони — народні ікони — так звані Козацькі так звані Козацькі Покрови, на яких Покрови, на яких зображувалися зображувалися козаки, старшини, козаки, старшини, гетьманигетьмани

Естетичні уявлення Естетичні уявлення українців найповніше українців найповніше виявились у виявились у народному малярстві народному малярстві — популярних — популярних картинах "Козак картинах "Козак Мамай", "Козак-Мамай", "Козак-бандурист", що бандурист", що втілюють ідеал втілюють ідеал вільної людини, яка вільної людини, яка понад усе цінує понад усе цінує свободу. свободу.

Новим явищем у Новим явищем у світському світському

мистецтві став мистецтві став парсунний парсунний

портрет. Він портрет. Він відходить від відходить від іконописних іконописних

традицій. традицій. Робиться спроба Робиться спроба

максимально максимально правдоподібно правдоподібно передати риси передати риси людини. Однак людини. Однак

під впливом під впливом іконопису іконопису

портрети цього портрети цього періоду певною періоду певною

мірою мірою ідеалізовані. ідеалізовані.

У мистецькому У мистецькому середовищі та середовищі та серед широкого серед широкого загалу зажили загалу зажили слави портрети слави портрети гетьманів Б. гетьманів Б. Хмельницького, І. Хмельницького, І. Самойловича, І. Самойловича, І. Скоропадського, І. Скоропадського, І. Мазепи, славетних Мазепи, славетних воєначальників воєначальників Леонтія Свічки, Леонтія Свічки, Семена Сулими, Семена Сулими, видатних учених Й. видатних учених Й. Галятовського, Л. Галятовського, Л. Барановича та ін.Барановича та ін.

Перехідну роль між іконописом Перехідну роль між іконописом і світським портретним і світським портретним живописом займали так звані живописом займали так звані парсунипарсуни — портрети, виконані  — портрети, виконані прийомами іконописної техніки. прийомами іконописної техніки. Модним стало мати власну Модним стало мати власну картинну галереюкартинну галерею. На другу . На другу половину XVIII століття половину XVIII століття припадає, вже в повному припадає, вже в повному розумінні слова, світський розумінні слова, світський портретний живопис. портретний живопис. ВВ цей же цей же час проявляється тенденція час проявляється тенденція від'їзду з України талановитої від'їзду з України талановитої молоді до молоді до ПетербургаПетербурга, в , в Академію мистецтвАкадемію мистецтв. Так, . Так, найвідоміші художники Росії найвідоміші художники Росії того часу: того часу: Д. ЛевицькийД. Левицький — родом  — родом з Києва, В. Боровиковський — з з Києва, В. Боровиковський — з Миргорода. Українцем був Миргорода. Українцем був творець історичного жанру творець історичного жанру російського академічного російського академічного мистецтва А. Лосенкомистецтва А. Лосенко..

Творчість Д.Левицького підняла портретне мистецтво Російськоі імперії до рівня західноєвропейських митців. Магнатська родина Воронцових вважала його за родинного майстра та добре платила за портрети його пензля. А портрети шляхетних смолянок стали унікальною серією портретів всьго 18 століття, як і прижиттєвий портрет філософа Дені Дідро, що позував Левицькому в Петербурзі.

Отже, абсолютно особливим жанром Отже, абсолютно особливим жанром стала «народна картина». Також стала «народна картина». Також починає існувати тенденція виїзду починає існувати тенденція виїзду талановитих українських художників до талановитих українських художників до тогочасної столиці – Петербургу.тогочасної столиці – Петербургу.