01.02.2019 р. № 9 (2173) та розміщено на дошках оголошень (підтвердженням

факту оприлюднення є фото фіксація).

Звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок

громадського обговорення внесені до Єдиного реєстру з оцінки впливу на

довкілля 12.04.2019 р. (реєстраційні номери відповідно № 20191252695/10369

та № 20191252695/10370).

Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки

впливу на довкілля було оприлюднене шляхом опублікування в двох

друкованих засобах масової інформації: «Газета по-Українськи» від

12.04.2019 р. № 29 (2193), «Яворівський голос» від 13.04.2019 р. і

«Національний інформаційний бюлетень оцінки впливу на довкілля» від

12.04.2019 № 15 та розміщено на дошках оголошень (підтвердженням факту

оприлюднення є фото фіксація).

З дня офіційного оприлюднення повідомлення про планову діяльність до

департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації

надійшли зауваження і пропозиції, про що було повідомлено суб’єкта

господарювання.

Громадські слухання щодо планової діяльності ТзОВ «ЯВОРІВ

ЕНЕРГО»та обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля відбулися

26.04.2019р. в 11 годині у приміщені Актового залу Департаменту екології та

природних ресурсів Львівської ОДА (79026 м. Львів, вул. Стрийська, 98, ).

Під час проведення громадського обговорення зауваження та пропозиції

від громадськості щодо планової діяльності не надходили.

Відповідно до пункту 14 повідомлення № 20191252695/7976 замовником

визначено, що рішенням про провадження планованої діяльності буде дозвіл

на виконання будівельних робіт що видається органами ДАБІ України.

Планована діяльність, тип, основні характеристики та місце

провадження.

Планована діяльність, а саме будівництво та експлуатація 37-ми

сучасних вітрових електричних установок (надалі ВЕУ, ВУ) одиничною

потужністю від 4,2МВт загальною встановленою потужністю 150 МВт, а

також ліній електропередач 110кВ та супутніх об’єктів електроенергетичної

інфраструктури (електропідстанції, електророзподільчі пункти) - на території

Прилбичівської, Віжомлянської, Бердихівської, Мужиловицької,

Добростанівської, Кам’янобрідської, Великопільської, Мальчицької,

Порічанської сільських рад Яворівського району, та на території Родатицької,

Тучапської, Речичанської сільських рад Городоцького району Львівської

області, зокрема: Яворівський район:

➢ 5 ВУ та території Прилбичівської сільської ради;

➢ 8 ВУ на території Віжомлянської сільської ради;

➢ 4 ВУ на території Бердихівської сільської ради;

➢ 4 ВУ на території Мужиловицької сільської ради;

➢ 1 ПС 35/110кВ на території Віжомлянської сільської ради

➢ ПЛ 110кВ орієнтовною довжиною 30 км на території Віжомлянської,

Прилбичівської, Мужиловицької, Бердихівської, Добростанівської,

Кам’янобрідської, Великопільської, Мальчицької, Порічанської сільських рад.

Городоцький район:

➢ 8 ВУ на території Тучапської сільської ради;

➢ 8 ВУ на території Родатицької сільської ради;

➢ 1 ПС 35/110кВ на території Тучапської сільської ради;

➢ ПЛ 110кВ орієнтовною довжиною 10 км на території Тучапської,

Речичанської сільських рад.

Орієнтовний розмір земельної ділянки для будівництва однієї ВУ

становить 1 га, висота башти ВУ становить 105-166 метрів залежно від моделі

ВУ. Модель ВУ обирається номінальною потужністю від 4,2 МВт на етапі

розробки проектної документації. Відстань від проектованої ВУ до найближчої

житлової забудови становить понад 700 метрів, відстань між ВУ коливається

від 400 м до 800 м залежно від фізичних особливостей місцевого

вітропотенціалу.

Заплановане будівництво 2-х високовольтних підвищуючих підстанцій

35/110кВ загальною площею до 1 га кожна в складі комплектів ВРУ і

трансформаторного обладнання типу ТРДН з розщепленою обмоткою для

забезпечення приймання і передачі в мережу згенерованої електроенергії

встановленою потужністю 150 мВт. Щорічна генерація екологічно чистої

електроенергії розрахунково становить близько 540 тис Мвт/годин.

Повітряні лінії електропередач 110 кВ для потреб ВЕС заплановані на

території Віжомлянської, Прилбичівської, Мужиловицької, Бердихівської,

Добростанівської, Кам’янобрідської, Великопільської, Мальчицької,

Порічанської сільських рад Яворівського р-ну а також на території Тучапської

і Речичанської сільських рад Городоцького р-ну Львівської області.

Передача виробленої на ВЕС електроенергії в об’єднану державну

електромережу буде здійснюватися через існуючу високовольтну підстанцію

ПС «Львів-Західна» ДП «НЕК «Укренерго», яка знаходиться на території

Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської обл.

При підготовці території, до початку виконання будівельно-монтажних

робіт, виконуватиметься реконструкція під'їзних шляхів і майданчикових доріг

з метою забезпечення вимог по допустимих ухилах і радіусах поворотів.

Роботи по виконанню робіт з спорудження вітрової електростанції

поділяються на земляні роботи; будівельні роботи; монтажні роботи по

основному обладнанню.

Приймаючи до уваги практично повну автономність кожної

вітроенергетичної установки без постійного перебування обслуговуючого

персоналу, передбачена підземна прокладка силових кабельних ліній 35кВ від

кожної вітроенергетичної установки до ПС35/110кВ. Усі будівельні-монтажні

роботи та робота самої вітроелектростанції буде проводитись у відповідності з

проектом організації та будівниц

тва експлуатації ВЕС та відповідно до вимог охорони праці та пожежної

безпеки.

Проектом передбачені наступні види робіт:

➢ будівництво під’їзної дороги;

➢ формування монтажних площадок ВЕУ, технологічних під’їздів до

ВЕУ та виїздів спецавтотранспорту;

➢ будівництво ліній електропередачі 110кВ і 35кВ;

➢ будівництво кабельних ліній зв’язку (управління);

➢ будівництво високовольтних підстанцій.

Основними об'єктами будівництва вітроелектростанції є вітроелектричні

установки. Встановлена потужність проектованої ВЕС – 150 МВт. Висота

башти ВЕУ визначається на етапі проектування та становить 105-166 м в

залежності від виробника обладнання. Модель ВЕУ обирається номінальною

потужністю від 4,2 МВт в залежності від розрахунку режимів пропускної

здатності електричної мережі. Щорічна генерація екологічно чистої

електроенергії очікується на рівні приблизно 540 тис. МВт×годин.

Згідно техніко-економічним обґрунтуванням (ТЕО) «Схема приєднання до

електричних мереж Західної ЕС об’єктів альтернативної енергетики

(вітроелектростанції, сонячні електростанції) на території Яворівського і

Городоцького районів Львівської області з метою нового приєднання

електроустановок ВЕС (І черга – 50 МВт, ІІ черга – 50 МВт, ІІІ черга – 50 МВт)

та СЕС (І черга – 25 МВт, ІІ черга – 25 МВт) загальною потужністю 200 МВт

буде прийматися за наступною схемою:

• ВЕС потужністю 150 МВт приєднується до шин 110 кВ ПС 330 кВ

«Львів західна», що належить ДП «НЕК «Укренерго» шляхом будівництва

двоколової ЛЕП 110 кВ , ЦПС 110/35 кВ та двох нових комірок на ВРУ-110кВ

ПС 330 кВ «Львів західна»;

• СЕС потужністю 50 МВт приєднується до шин 35 кВ ПС 330 кВ

«Львів західна» шляхом будівництва двох нових комірок на ВРУ-35кВ ПС 330

кВ «Львів західна» та двоколової ЛЕП 35 кВ, яка з’єднає РУ 35 кВ СЕС з

шинами 35 кВ ПС 330кВ «Львів західна» (при необхідності споруджується

ЦПС 35 кВ СЕС).

За рахунок збалансованої роботи електростанцій зазначена схема

дозволить оптимізувати статичну стійкість енергосистеми та забезпечить

нормальний режим перетоків електроенергії в режимах як сезонних (зима –

літо), так і добових (день – ніч) навантажень, що сприятиме нормальній роботі

електричних мереж ОЕС України.

Для забезпечення високої надійності та безпеки на ПС 330 кВ «Львів

західна» буде встановлено обладнання провідних європейських компаній,

згідно СОУ НЕК 20.261:2018 ДП НЕК “УКРЕНЕРГО” та ПУЕ-2017, що

тривалий час спеціалізуються на виготовлені високовольтного обладнання.

Зокрема, на ПС 330кВ «Львів західна»:

• при будівництві комірки 110 кВ будуть встановлені: роз’єднувачі з

двигунними приводами, елегазові вимикачі, вибухобезпечні трансформатори

струму, мікропроцесорні пристрої релейного захисту, пристрої зв'язку та

телемеханіки, лічильники електричної енергії;

• при будівництві комірки 35кВ будуть встановлені: вакуумний

вимикач , вибухобезпечні трансформатори струму, роз’єднувачі з двигунними

приводами, мікропроцесорні пристрої релейного захисту, пристрої зв'язку та

телемеханіки, лічильники електричної енергії.

Усе обладнання використовує матеріали, які не є токсичними і не несуть

шкоди навколишньому середовищу. Встановлені пристрої будуть приєднані до

існуючої системи моніторингу та управління, що дозволяє дистанційно

управляти комутаційним обладнанням та в реальному часі спостерігати за

основними параметрами устаткування.

Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної

державної адміністрації, враховуючи дані, наведені у звіті з оцінки впливу на

довкілля та з урахуванням наявної інформації, вважає допустимим

провадження планованої діяльності з огляду на нижченаведене.

Вплив на атмосферне повітря.

Основне навантаження на повітряне середовище в процесі будівництва

визначається викидами забруднюючих речовин автотранспортними засобами,

будівельними машинами та механізмами при перевезенні та монтажі ВЕУ.

Під час будівництва буде вплив через викид забруднюючих речовин, в

атмосферне повітря викидатиметься 9 (дев’ять) забруднюючих речовин в

загальній кількості 7,281305 т/рік

Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин, який відбувається під

час підготовчих та будівельних робіт.

Назва забруднюючої речовини Обсяг т/рік

Вуглецю оксид 0,017 Суспендовані частинки,

недиференційовані за складом

7,229 Азоту діоксид 0,021 Заліза оксид**(в перерахунку на залізо) 0,011

Марганець та його з'єднання (в

перерахунку на д іоксид марганцю)

0,00075 Сірки діоксид 0,0025 Формальдегід 0,000025 Бензапірен 0,00000002 Оксид хрому 0,00003 РАЗОМ 7,281305

Аналіз результатів розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі показав, що згідно закладеним проектом рішенням на

території об’єкта та на межі санітарно-захисної зони в приземному шарі

атмосфери не створюється концентрації, які б перевищували гранично-

допустимі, перевищень ГДК не спостерігається. Таким чином, можна

стверджувати, що вплив від планової діяльності суб’єкта господарювання –

будівництва ВЕС на навколишнє природне середовище, а також на стан

здоров’я людей в зоні її розташування буде знаходитися в межах відповідних

норм і не призведе до порушення встановлених санітарно-гігієнічних

нормативів і не спричинить погіршення стану атмосферного повітря.

Вплив на клімат і мікроклімат (у тому числі зміна клімату та викиди

парникових газів).

В процесі будівництва основним джерелом викидів парникових газів

буде автомобільний транспорт. Враховуючи тимчасовий характер емісії

парникових газів, можна стверджувати, що будівництво та експлуатація ВЕУ

не буде мати суттєвого впливу на стан клімату та мікроклімату.

Вплив наводне середовище.

Відповідно до проекту, для функціонування технологічного

(будівельного) обладнання потреби у воді незначні. Для забезпечення питних

потреб працівників буде використана привозна питна вода. Передбачається

встановлення біотуалетів з рукомийниками для санітрано-гігієнічних потреб

працівників. Норми водоспоживання визначені відповідно до ДБН В 2.5-

64:2012 та становлять 15л/1 робоче місце і будуть становити 0,300 м3/добу, або

36,000 м3 на весь період будівництва.

Технологічні стоки відсутні.

Загалом, вплив на водне середовище під час проведення підготовчих та

будівельних робіт можна охарактеризувати, як тимчасовий та незначний і

прийнятний для навколишнього середовища.

Під час експлуатації ВЕС вода не буде використовуватися, технологічні

стоки відсутні.

Характеристика відходів та обсяги утворення.

Основна кількість відходів буде утворюватися на етапі будівництва ВЕС.

Проектом передбачено тимчасове зберігання утворених відходів у спеціально

організованих місцях. Очікувані відходи при будівництві ВЕС.

Під час проведення будівельних та підготовчих робіт будуть

утворюватися виключно комунальні та будівельні відходи.

В процесі виробництва електричної енергії на вітровій електростанції

основними виробничими відходами будуть відпрацьовані мастильні матеріали

систем змащування вітроенергетичних установок.

№

п/п Найменування відходів

Код згідно

класифікатора відходів

ДК 005-96

1 Тверді побутові відходи 77

2 Відходи змішані будівництва та знесення

будівель і споруд 4510.2.9.09

3 Масла трансформаторні відпрацьовані 4010.2.9.02

4 Відпрацьовані мастила 6000.2.8.10

5 Відпрацьовані автомобільні акумулятори 6000.2.9.04

6 Відпрацьовані шини автомобілів 6000.2.9.03

7 Зношений спец одяг 7730.3.1

Фактично утворені відходи передаватимуться спеціалізованим

підприємствам відповідно укладених договорів.

Вплив на ґрунти та надра.

Будівництво ВЕС включає три основні види робіт, що завдають

навантаження на ґрунтовий шар:

➢ Розробка котлованів для фундаменту ВЕУ;

➢ Прокладка комунікаційних і технологічних кабелів на глибині 1 м;

➢ Будівництво і реконструкція під’їзних технологічних доріг.

На перших етапах будівництва верхній шар ґрунту зрізується і

переноситься в місця зберігання ґрунту. Після закінчення бетонування

фундаменту частина даного ґрунту використовується для зворотної засипки, а

частина, що залишилася - для зведення насипу доріг. Після завершення всіх

будівельних робіт проводиться рекультивація порушених земель відповідно до

вимог існуючого законодавства.

Одним з найбільш важливих впливів на ґрунт протягом виконання

підготовчих робіт є будівництво доріг. Для того щоб знизити негативний вплив

цих робіт підприємство буде намагатися максимально використовувати

існуючі дороги.

Реалізація Проекту потребує розчищення земельних ділянок від

рослинності на майданчиках, де будуть встановлені ВЕУ. Після облаштування

ВЕУ ділянка навколо неї (за винятком площі експлуатаційних майданчиків і

під’їзних шляхів) зберігатиме своє первинне призначення.

На період будівництва планується облаштування господарчого

майданчику для тимчасового зберігання матеріалів для будівництва.

Під час провадження планованої діяльності (експлуатації ВЕУ) забруднення

ґрунту та надр не відбуватиметься.

Шумове тавібраційне забруднення.

Шумове та вібраційне забруднення створюване технологічним

обладнанням матиме тимчасовий, короткостроковий характер. Робота

технологічного обладнання відбуватиметься відповідності до ДБН А.3.1-

5:2016. Комплексом проектних заходів передбачено заходи, які дозволять

забезпечити нормативні значення допустимих рівнів звукового тиску в

октавних смугах частот та еквівалентних рівнів звуку на постійних робочих

місцях та на території житлової зони встановлених в ДСН 3.36.037-99 і ДБН В.

1.1-31-2013.

Під час провадження планованої діяльності буде виникати шумове

навантаження на довкілля безпосередньо від роботи вітроелектростанції.

За результатами розрахунків, виконаних згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-35:2013

«Настанова з розрахунку рівнів шуму в приміщеннях і на територіях» та

фактичними лабораторними замірами рівня шуму проведених ТзОВ «Компанія

«Центр ЛТД», які було проведено в подібних до проектованих умовах, з

подібними моделями ВЕУ, було :встановлено, що для даних типів ВЕУ

еквівалентний рівень звуку, відповідатиме допустимим нормам (до 45 дБ у

нічний час) (ДБН В.1.1 -31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від

шуму»).

Вищенаведені факти, дозволяють стверджувати, що рівні шуму, які

будуть створені проектованою ВЕС не будуть перевищувати нормативно

встановлені на межі з житловою забудовою.

Світлове, теплове, електромагнітне та радіаційне забруднення, а

також випромінювання.

Світлове забруднення під час будівельних робіт не буде здійснюватися,

оскільки виконання робіт передбачено виключно у світлий період доби, без

залучення додаткового штучного освітлення.

Світлове забруднення під час провадження планованої діяльності, не

буде створювати незручностей для населення, оскільки у найближчі житлові

забудови або будівлі прирівняні до таких, знаходяться на значній віддаленості

від ВЕУ (понад 700 метрів), що зводить до мінімуму негативний вплив на

людей від мерехтіння (коливання яскравості світла), що створюється відбитком

сонячних променів від рухливих лопатей ВЕУ.

Теплове забруднення буде відсутнє, оскільки технологічні рішення та

засоби не передбачають використання будь-яких механізмів та методів

проведення робіт, що можуть здійснювати такий вплив.

Джерелами електромагнітних полів є промислове електроустаткування,

лінії електропередачі, радіопередавальні пристрої і засоби персонального

радіозв'язку, персональні комп'ютери. Нормування електромагнітного

випромінювання радіочастотного діапазону на робочих місцях здійснюється

згідно з «Державними санітарними нормами і правилами при роботі з

джерелами електромагнітних полів», затвердженими наказом МОЗ України

від18.12.2002 за № 476. Захист персоналу від дії ЕМП досягається шляхом

проведення організаційних, інженерно-технічних заходів, а також

використання засобів індивідуального захисту. ЕМП на території ВЕС не

перевищуватимуть допустимих значень.

Можливість радіаційного забруднення виключена, оскільки будівельні

матеріали, та елементи ВЕУ, що будуть використовуватись, відповідатимуть

діючим санітарним та будівельним нормам.

Вплив на рослинний і тваринний світ.

На території запланованого будівництва ВЕС виявлено 9 видів птахів і 7

видів рукокрилих, занесених до третього видання Червоної книги України

(2009). Ці види трапляються переважно на перельотах в час сезонних міграцій.

До регулярних мігрантів серед вказаних видів можна віднести лелеку чорного,

журавля сірого, луня лучного та сорокопуда сірого, а в межах ділянки біля с.

Страдч – підорлика малого. Сорокопуд сірий трапляються на території

запланованого будівництва ВЕС і у зимовий період, але ці птахи полюють

дуже низько над землею, тому повинні успішно уникати зіткнень з лопатями

ВЕУ.

З кажанів, найчисленнішим видом була вечірниця руда Nyctalus noctula,

реєстрації якої становили 65% усіх реєстрацій рукокрилих. Даний вид є одним

із найпоширеніших в Україні. Згідно літературних джерел рівень небезпеки

ВЕС для цього виду є високим, проте активність його на досліджуваних

ділянках була низькою. На досліджуваній території не виявлено міграційних

шляхів рукокрилих. Вітряки на запланованих ділянках розташовані

невеликими групами і не створюють бар’єрного ефекту для перельотів

рукокрилих.

До списку виявлених регіонально рідкісних видів птахів належать 19

видів, зокрема: бугай, бугайчик, лелека чорний, нерозень, скопа, осоїд, лунь

лучний, підорлик малий, підсоколик великий, журавель сірий, деркач,

коловодник лісовий, крячок чорний, голуб-синяк, сова болотяна, дрімлюга,

сорокопуд сірий, синиця вусата та синьошийка. Як видно зі списку це в

основному птахи водно-болотяного комплексу або хижаки, тому їхнє

перебування приурочене до певних водноболотних угідь, зокрема до долини р.

Верещиці та водойми неподалік с. Дроздовичі, у меншій мірі до Прилбицького

ставу (хвостосховища). Присутність представників хижих (Соколоподібних) та

деяких інших видів птахів (дрімлюга, голуб-синяк) пов’язана з лісовими

масивами, проте, безпосередньо у лісі встановлення вітроустановок не

планується. Тому, негативного впливу ВЕУ на ці види птахів не

передбачається.

Весняна міграція птахів, в районі досліджень, як правило починається в

першій декаді березня. Напрям міграції – північно-східний, східний, і меншою

мірою – північний. Ширина міграційного шляху в районі будівництва

достатньо велика, особливо, враховуючи площу досліджень в межах двох

адміністративних районів. Значна ширина пролітного шляху навесні більш

характерна для ранніх мігрантів – жайворонків польових, плиски білої,

трав’янок і щевриків, що летять вранці і у першій половині дня. Слід

врахувати, що ці птахи належать до птахів з дуже добре розвиненим зором та

повільним темпом польоту, а тому, вони біологічно відносно добре захищені

від ВЕУ. Мігруючі навесні гуси, летять переважно транзитом і на висотах

більших 250-400 м, тому ВЕУ не складатимуть для них загроз у весняний

сезон. Сірі журавлі на весняному міграційному шляху, частіше летять вночі

(більші зграї), і вони більш успішні в час прольоту й користуються висотами

понад 250 м. Вдень переважно летять невеликі групи ослаблених журавлів, але

і вони здебільшого летять на великих висотах, і в такому разі є відносно

захищеними від працюючих ВЕУ. Навесні, більшість птахів летять у дуже

короткі терміни транзитом вночі і на значних висотах, а тому, слід сподіватись,

що весняний міграційний шлях в районі запланованого будівництва буде

відносно безпечним.

Переважна більшість дрібних птахів летять на висотах до 70-100 м, що

може являти деяку небезпеку під час роботи ВЕУ. Однак, при наявності

попутного або бічного (південно-східного) вітру і добрій освітленості

(відсутності туманів), ці птахи успішно уникатимуть лопатей ВЕУ. Птахи

бачитимуть ВЕУ на значній відстані і оминатимуть їх, або ж обиратимуть

необхідну висоту, оминаючи перешкоду, яку спроможна створювати ВЕУ.

Необхідно врахувати, що серед ранніх мігрантів птахів, саме у всіх видів

жайворонків найкраще розвинутий зір, і вони не стикатимуться з лопатями

ВЕУ, успішно оминатимуть їх.

Відліт птахів починається у другій половині липня і в серпні переходить

вже в осінню міграцію. Середина серпня чітко виділяється як період

інтенсивної міграції «не горобиних» птахів, що пов’язано зі сталою

турбулентністю повітряних мас на висотах понад 500 – 1000 м. Направленість

цієї турбулентності, переважно, має західний та північно-західний вектори. В

такий час інтенсивно мігрують лелекоподібні птахи та кулики, що летять

головно у південному напрямку. Серед зазначених груп птахів домінують нічні

мігранти, але існують виключення, наприклад, білі лелеки, які є денними

мігрантами. Осінній міграційний шлях на досліджуваній території є приблизно

таким же, як і весняний. До цього спонукають ланшафтно-географічні

особливості території над якими утворюються турбулентності сприятливі для

прольоту на певних висотах та швидкість руху високих хмар. Під час осінньої

міграції лелеки летять переважно у південному напрямку, інші представники

лелекоподібних - у західному, а журавлі і гуси у південно - західному, рідше у

західному чи південному.

В останні роки спостерігається тенденція, що у зв’язку з підвищенням

температури у літньо-осінній міграційний період, багато видів птахів,

особливо великих розмірів (білі та чорні лелеки) часто піднімаються на значні

висоти, уникаючи таким чином спеки, або деякою мірою підвищеної

температури повітря. У цих випадках, міграція багатьох великих птахів, для

яких ВЕУ може становити ризики, відбувається на висотах більших 300 -500 м,

що повністю позбавляє їх загрози зіткнень в зоні ВЕС.

В кінці серпня летять окремі хижі та триває міграція ластівки сільської і

шпака звичайного. Ластівки стараються у цей час полювати в межах населених

пунктів та в долинах річок і ставків. Шпаки ж збираються у зграї по кількасот

особин і добувають корм на пасовищах. Обидва види птахів на нічліг

збираються у величезні зграї, але на досліджуваній території такі масові

нічліжки відсутні. У вересні – жовтні триває міграція представників родини

в’юркових, деякі види з яких залишаються і на зимівлю. Проте, це переважно

невеликі зграї, від кількох особин до кількох десятків особин, які

притримуються поверхні землі, а саме трав’янистої рослинності. Завершується

осіння міграція у кінці жовтня – першій половині листопада, коли щільність

міграційного потоку є найнижчою, а ризики ВЕУ можуть складати для птахів

переважно у складних погодних умовах. Але цього можна цілком уникнути,

якщо застосовувати світлові відлякувачі на лопатях ВЕУ.

Практично немає підстав для загроз зимуючим видам птахів, що

трапляються у даному районі. У першу чергу через те, що на відкритих

територіях взимку птахи перебувають виключно рідко, тут немає достатніх

запасів корму. Також тому, що в зимовий період птахи літають переважно

дуже низько над землею і не повинні стикатись із лопатями ВЕУ. У зимовий

період більшість птахів уникають потоків вітру навіть низької сили, що

пов’язано з їх енергетичними витратами. Серед інвазійних видів птахів, що

можуть залишатись у нас на короткочасну зимівлю, лише для таких як

зимняки, які полюють на дрібних гризунів, ВЕУ можуть створювати окремі

ризики. Проте, ці птахи трапляються поодиноко або дуже розрідженими

групами тому на території запланованого будівництва ВЕС траплятимуться

нерегулярно, оскільки не мають достатніх запасів корму.

Поруч із запланованою ділянкою для будівництва ВЕС наявні наступні

території із заповідним режимом: природний заповідник «Розточчя» (ПЗ),

національний природний парк «Яворівський» (НПП), зорнітологічний заказник

місцевого значення «Чолгинський», заказник місцевого значення

«Любінський» та ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище

Солониця». До природно-заповідних об’єктів у Яворівському районі, зокрема

пам’яток природи «Джерел у м. Немирів» та пам’ятки природи «Комплексу

мальовничих скель» поблизу с. Лелехівка відстань становить від 4 до понад 10

км. Усі об’єкти розташовані на такій віддалі від досліджуваної території, що

забезпечить повну відсутність впливу планованої ВЕС на їхні екосистеми.

Таким чином, отримані результати досліджень дають можливість

припускати, що функціонування вітряків буде мати мінімальний вплив на

міграційні зграї та особини місцевих популяцій рукокрилих і не повинна

приносити їм систематичної та відчутної шкоди.

Вплив на соціальне середовище та на стан здоров’я населення.

Загалом, можна відзначити, що вплив та ризики для здоров'я людей, у

тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій, можна

охарактеризувати як малоймовірні, або зневажливо малі.

Негативні впливи планованої діяльності на соціальні умови

життєдіяльності місцевого населення відсутні. Погіршення умов

життєдіяльності місцевого населення та його здоров'я при реалізації проекту не

очікується через відсутність негативних впливів та достатню віддаленість від

місць перебування людей.

На етапах проектування, будівництва та експлуатації ВЕС

передбачаються інвестиції в розвиток інфраструктури територій сільських рад,

а саме: збільшення податкових надходжень у бюджет району, покращення

інфраструктури населених пунктів за рахунок прямих інвестицій в них.

Вплив на техногенне середовище.

Плановою діяльністю не передбачено впливу на техногенне середовище.

На території будівництва відсутні пам'ятки архітектури, історії і культури,

наземні і підземні споруди та інші елементи техногенного середовища.

Екологічні умови провадження планованої діяльності:

1. Для планованої діяльності встановлюються такі умови використання

території та природних ресурсів під час провадження планованої

діяльності, а саме:

1.1. Дотриматися відстаней від об’єктів підприємства до меж лісового

масиву

1.2. Розміщувати будівельні майданчики та фундаменти ВЕУ за межами

охоронних зон водних об’єктів;

1.3. При облаштуванні фундаментів не використовувати матеріали і засоби

які можуть мати вплив на підземні води;

1.4. Не допускати негативних ерозійних процесів під час будівництва та

експлуатації ВЕС;

1.5. Здійснити вертикальне планування території із впорякуванням

поверхневого стоку;

1.6. Передбачити заходи щодо запобігання небезпечних геологічних

процесів і явищ;

1.7. Забезпечити виконання будівельно-монтажних робіт в межах

відведених земельних ділянок з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5:2016;

1.8. Будівельні матеріали і обладнання розміщувати таким чином, щоб

забезпечити ефективне використання території і не допускати порушення

вимог природоохоронного законодавства;

1.9. Будівельні майданчики для обслуговування вітрових установок та

допоміжні об’єкти повинні займати як найменшу площу;

1.10. Роботи щодо зняття родючого шару ґрунту виконувати лише після

отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого

шару ґрунту);

1.11. Під час будівельно-монтажних робіт при необхідності зрізку зелених

насаджень (дерев) здійснювати лише після отримання рішення про видалення

зелених насаджень;

1.12. Захист будівельного майданчика тимчасовим огородженням;

1.13. Максимально використовувати існуючі дороги і території з твердим

покриттям;

1.14. Дотримання правил транспортування та складування матеріалів;

1.15. Виготовлення бетону на спеціалізованому підприємстві з доставкою

його в готовому вигляді в необхідний час;

1.16. Дотримання правил збирання та тимчасового зберігання відходів

будівництва, своєчасний їх вивіз на звалище ТПВ та передача спеціалізованим

підприємствам на утилізацію згідно укладених договорів;

1.17. Зберігання та утилізація відходів, що утворюються в процесі

функціонування ВЕС, в спеціально відведених місцях відповідно до санітарних

норм і вивезення їх в установленому порядку;

1.18. Дотримання правил експлуатації будівельної техніки;

1.19. Заправку техніки здійснювати у спеціально відведених місцях;

1.20. Не допускати забруднення території паливно-мастильними

матеріалами;

1.21. Після завершення будівництва провести ліквідацію усіх тимчасових

споруд, які необхідні для будівництва вітрової електростанції;

1.22. Забезпечити влаштування місць тимчасового зберігання відходів;

1.23. Забороняється змішування відходів;

1.24. Забезпечити повний збір, зберігання у спеціально відведених місцях,

своєчасну утилізацію або передачу відходів суб’єктам господарювання у сфері

поводження з відходами для подальшого зберігання, оброблення,

перероблення, утилізації, видалення та захоронення;

1.25. Виконати якісне вертикальне планування ділянки з улаштуванням

поверхневого водовідведення відповідно до ДБН В. 1.1-25:2009;

1.26. Відповідність будівельних матеріалів та конструкцій ВЕС діючим

стандартам та будівельним нормам;

1.27. Здійснювати якісний монтаж обладнання;

1.28. Використовувати обладнання виключно за його призначенням;

1.29. Після будівельно-монтажних робіт вітрових установок здійснити

комплекс рекультиваційних робіт із відновленням рослинності;

1.30. Будівельно-монтажні роботи проводити в денний період доби;

1.31. Дотримуватися інших природоохоронних заходів, передбачених

технологічним регламентом;

2. Для планованої діяльності встановлюються такі умови щодо

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків:

2.1. Розробити, погодити у встановленому порядку та періодично

оновлювати план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій.

2.2. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно діяти у відповідності

з планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій.

2.3. Суворо дотримуватися регламенту технологічних процесів та

організувати чіткий надійний контролю за технічним станом устаткування.

2.4. Своєчасно проводити технічне обслуговування та поточний ремонт

вітрових установок.

2.5. Припинити будь-які роботи при виникненні нештатних ситуацій

(аварія, несправність тощо) до приведення технологічного процесу до

нормальних умов.

2.6. Виконати з'єднання і відгалуження кабелів і проводів за допомогою

пресування, зварювання, пайки або спеціальних затисків, для уникнення

небезпечних в пожежному відношенні перехідних опорів, запобігання

перегріву і пошкодження ізоляції стиків.

2.7. Забезпечення пожежної безпеки при експлуатації об’єкта повинно

відповідати вимогам Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної

безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ

України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України

05.03.15 за №252/26697, а також інших чинних нормативно-правових актів з

охорони праці та пожежної безпеки.

2.8. Виконання ремонтних робіт проводити з дотриманням інструкцій з

техніки безпеки.

2.9. Щоквартально проводити навчально-тренувальні заняття з питань

локалізації та ліквідації імовірних аварійних ситуацій

2.10. Дотримуватися вимог Закону України «Про охорону праці»,

положень щодо безпеки праці.

2.11. Своєчасно повідомляти про виникнення аварійних ситуацій та аварій

відповідні контролюючі органи та органи виконавчої влади.

2.12. Все обладнання, яке буде встановлюватися, повинно бути

сертифікованим за Державними стандартами України.

2.13. Впроваджувати усі максимально можливі заходи безпеки на вітровій

електростанції з метою уникнення надзвичайних ситуацій техногенного та

екологічного характеру.

2.14. Розробити і впровадити заходи щодо інформування населення про

потенційну небезпеку перебування у 50 м. зоні впродовж всього року, а у

зимовий період у зоні радіусом 150-200 м.

2.15. Всі роботи з будівництва та подальшої експлуатації ВЕС здійснювати

спеціалізованими ліцензійованими компаніями

2.16. До початку виконання земляних робіт в місцях розташування діючих

інженерних мереж повинні бути розроблені і погоджені з організаціями, які

експлуатують ці мережі, заходи по безпечних умовах праці, а виконання робіт

слід проводити під безпосереднім керівництвом виконроба і представників

відповідних відділів експлуатації мереж. Земляні роботи слід виконувати

згідно з ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 «Настанова щодо проведення земляних робіт,

улаштування основ та спорудження фундаментів», ДБН А.3.2-2-2009, а також

рішень і вимог, розроблених у ПВР генпідрядною організацією згідно ДБН

А.3.1-5-2016.

2.17. Будівництво споруд здійснити з урахуванням категорії пожежної

небезпеки, ступеня вогнестійкості, а також з дотриманням необхідних розривів

між ними;

2.18. Використовувати для планових і профілактичних ремонтів технологічні

майданчики з твердим покриттям;

2.19. Виконати заземлення всіх металевих частин, які можуть опинитися під

напругою;

2.20. Улаштувати захисне відключення електрообладнання при

перевантаженнях і короткому замиканні;

2.21. Улаштувати системи блискавкозахисту;

2.22. Оснащення об'єкта первинними засобами пожежогасіння;

2.23. Здійснення контролю за ступенем обмерзання ВЕУ і відключення

установки в дистанційному або ручному режимах в разі аварійних ситуацій;

2.24. Застосування гідроізоляції всіх підземних споруд і комунікацій;

2.25. Застосування антикорозійного захисту для всіх металоконструкцій;

2.26. Проведення інструктажу та занять з підвищення кваліфікації

обслуговуючого персоналу;

3. Для планованої діяльності встановлюються такі умови щодо зменшення

транскордонного впливу планованої діяльності,* а саме:

Підстави для здійснення оцінку транскордонного впливу на довкілля

відсутні.

4. На суб’єкта господарювання покладається обов'язок із здійснення таких

компенсаційних заходів**:

4.1. Оплата видатків пов’язаних з відведенням в оренду.

4.2. Своєчасна та в повному обсязі сплата екологічного податку.

5. На суб’єкта господарювання покладається обов'язок із запобігання,

уникнення, зменшення (пом'якшення), усунення, обмеження впливу

планованої діяльності на довкілля**, а саме:

5.1. Збереження біологічного різноманіття території ВЕС відповідно до

Закону України «Про Червону книгу України» та Міжнародних конвенцій;

5.2. Забезпечити ВЕС пристроями для відлякування птахів та кажанів;

5.3. Встановлення лопатей вітрових установок із неблискучих матеріалів;

5.4. Здійснювати тимчасові зупинки вітрових турбін під час виявлення

високої активності кажанів при швидкості вітру менше 4 м/с;

5.5. Якщо в результаті післяпроектного моніторингу встановлюється

негативний вплив планової діяльності на навколишнє природне середовище (у

тому числі тварин, птахів та кажанів) очікуваний у звіті з оцінки впливу на

довкілля, заявник застосовує за власний рахунок заходи, спрямовані на

зменшення, пом’якшення чи повне усунення цього негативного впливу.

6. На суб'єкта господарювання покладається обов'язок із здійснення

післяпроектного моніторингу**, а саме:

6.1. Після введення в експлуатацію ВЕС ТОВ «ЯВОРІВ ЕНЕРГО» на повну

потужність для перевірки достатності нормативної СЗЗ розміром у 400 м

адміністрації.провести на межі прилеглої існуючої індивідуальної житлової

забудови контрольні вимірювання рівнів: шуму, електричного поля,

електромагнітного поля ЕМП. Звіт має бути представлений на розгляд

департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної.

6.2. Проводити моніторинг шуму на межі найближчих житлових забудов після

введення в експлуатацію вітроелектростанції. Моніторинг шумового

забруднення має відбуватися на території, на яку планована діяльність може

впливати, при різних атмосферних умовах. Післяпроектний моніторинг

здійснювати протягом 1 року з моменту введення вітрової електростанції в

експлуатацію. Звіт з моніторингу має бути представлений на розгляд

департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної

адміністрації.

6.3. Розробити програму моніторингових досліджень навколишнього

середовища на протязі 5-ти років після введення ВЕС в експлуатацію за

напрямками основних груп тварин, орнітофауни, кажанів, безхребетних, якою

передбачити виконання сезонних досліджень (не рідше 1 разу на квартал)

вдень та уночі. Докладні звіти про результати моніторингу, зроблені висновки

та визначені заявником - запобіжні заходи повинні бути представлені на

розгляд до департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної

державної адміністрації.

6.4. Моніторинг з оцінки стану рослинних угруповань, в межах території

розташування майданчика ВЕС. Післяпроектний моніторинг повинен бути

здійснений на протязі 5-ти років після завершення будівництва ВЕС.

Докладний звіти про результати моніторингу, повинні бути представлені на

розгляд до департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної

державної адміністрації.

6.5. Забезпечити облік кількості та видів загиблих птахів, тварин та кажанів в

районі експлуатації об’єктів ВЕС.

Примітка: Якщо під час провадження планової діяльності, буде виявлено значний

негативний вплив цієї діяльності на життя і здоров’я населення чи довкілля та якщо такий

вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює

результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля, рішення про провадження такої

планованої діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність – припинено.

7. На суб'єкта господарювання покладається обов'язок із здійснення

додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування**, а

саме:

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов'язковим до виконання.

Екологічні умови, передбачені у цьому висновку, є обов'язковими.