17 грудня 2015 року №50 (19180)

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

facebook.com/vechirkanova

vechirniykiev.com.ua

twitter.com/vechirkanova

vk.com/vechirkanova

» 19 » 5

» 10–16

TVпрограма

Найз

ручн

іша

Новорічна столиця: що, де, коли«Вечірка» підготувала найповніший путівник святковим містом

МОСКВА ПОВЕРНУЛА УКРАЇНІ ЛИШЕ

ПОЛОВИНУ ЗОЛОТА

ШКОЛЯРІ ВІДВІДУЮТЬ ПОРАНЕНИХ У ШПИТАЛІ

ТА ЗБИРАЮТЬ ДЛЯ НИХ КНИЖКИ

Подробиці на стор. 7, 8, 17, 18, 20

На Оболоні вже розкуповують ялинки. Позавчора тут відкрився один із тринадцяти

зеленбудівських еко-ярмарківФото Бориса Корпусенка

Заснована 3 січня 1906 року

кур’єр «ВК»2 Вечірній КиїВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180)

столиця за тиждень

Замість Хрещатика перекриють інші вулиці

Під час проведення новорічних заходів і до 30 січня наступного року в роботі наземного транспорту відбудуться зміни. Зокрема част-ково обмежать рух легковиків та автобусів (міського пасажирського транспорту це не стосується) від вул. Софійської, 23, до Михайлів-ської площі (вздовж Володимирського проїзду). Рух усіх видів тран-спорту на цьому відрізку перекриють у такі дні: 19 грудня з 16.00 до 20.00; з 31 грудня до 1 січня з 20.00 до 02.00; 1 січня з 14.00 до 20.00, 7 січня з 11.00 до 14.00. А ось головну вулицю столиці вихід-ними святковими днями не перекриватимуть. Міська влада ухвалила рішення дозволити рух транспорту Хрещатиком у суботні, недільні, святкові та неробочі дні з 19 грудня до 25 січня.

Заступник голови КМДА Ганна Старостенко зазначила, що на Майдані Незалежності та вулиці Хрещатик цьогоріч жодні святкові заходи або новорічні ярмарки не проводитимуться.

– Усі ми пам’ятаємо трагічні події, що відбулися два роки тому. Тож, шануючи пам’ять загиблих, вирішили не проводити будь-які святкування на Хрещатику, – наголосила Старостенко.

Столичний транспорт курсуватиме уночі Київська влада за

прикладом багатьох європейських міст хоче, щоб працював нічний транспорт. Нині готують чотири таких маршрути. За словами директора Департаменту тран-спортної інфраструкту-ри КМДА Олександра Козловського, нічний

транспорт курсуватиме через усе місто головними магістралями. – Маршрути зв’яжуть Троєщину, Виноградар, Центральний за-

лізничний вокзал, проспект Перемоги, Харківський масив, – додав Козловський.

Нічний тариф буде дорожчим від денного, але наскільки саме – ще невідомо. Цей проект, до речі, є ініціативою киян: петиція про нічний транспорт на сайті мерії набрала необхідні 10 тис. голосів.

На Краківській відремонтували лікарню У центрі термічних уражень та реконструктивно-відновлювальної

хірургії Київської клінічної лікарні №2 (вул. Краківська, 13) закінчив-ся ремонт чотирьох палат-боксів шокової терапії (в них є все необ-хідне обладнання), операційної, а також маніпуляційної та сестрин-ської кімнат. На капремонт боксів (тут, до речі, лікували учасників подій на Майдані та постраждалих в АТО) міська влада виділила 950 тис. грн, а на ремонт інших приміщень та місць загального призна-чення – 220 тис. грн.

Головна ялинка країни – у пряникових чоловічках і пташках

Головну новорічну ялинку на Софійській площі окрім традицій-них мандаринів-яблук прикрасили ще й оригінальними солодоща-ми. Це пряники-чоловічки, пряники-пташки і маленькі ялиночки. Нагадаємо, що головна ялинка країни засяє різнокольоровими вогниками на День Святого Миколая, 19 грудня. Тоді ж відбудеться і святковий концерт.

Мешканцям дозволили повернутися у власні квартири

На засіданні оперативного штабу з ліквідації надзвичайної си-туації щодо будинку на проспекті Червонозоряному, 14, прийнято рішення дозволити мешканцям повернутися у власні квартири (тут обвалилася підпірна стіна). Останні вісім діб за будинком ведеть-ся цілодобове геодезичне спостереження, зокрема і спеціальним електронним обладнанням. За останні три дні не зафіксовано жодних змін (деформацій, руйнувань, зсувів тощо). Експертна група напрацьовує проект заходів, за допомогою яких буде укріплено схил по всьому периметру будинку. Аварійно-рятувальні бригади продовжують роботи з подальшого відновлення схилу, які тривати-муть щонайменше два тижні. Тут цілодобово чергують рятувальники та поліція.

Щеплення від грипу можна зробити у 14 медустановах

Щеплення проводяться незалежно від місця проживання в кабінетах щеплення 14 закладів охорони здоров’я (їх можна знайти на офіційному сайті Департаменту охорони здоров’я КМДА) за на-правленням лікаря. Спеціальної підготовки щеплення проти грипу не потребує. Нагадаємо, що за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я вакцинація є основним методом профілактики цього небезпечного захворювання.

хто нас охороняє

Ганна РЕДЬКА

Цього тижня за поданням глави Національної поліції України Хатії Деканоїдзе зі своїх посад було звільнено низку міліцейських начальників, які не пройшли атестацію, зокрема і керманича столичної поліції генерала Олек-сандра Терещука. На його місце призначено полковника Андрія Крищенка. «Вечірка» дізнала-ся, яку репутацію та заслуги має новий очільник.

Ім’я щойно призначеного на-чальника ГУ Національної поліції в м. Києві вже давно відоме на Сході України – понад 15 років він пропрацював у Горлівському відділі міліції. Уся ж країна ді-зналася про Андрія Крищенка у 2014-му – під час навали се-паратистів.

«Очолюючи горлівську мілі-цію, Андрій Євгенович завжди був патріотом своєї країни –

ціною власного здоров’я під час штурму будівлі місцевого УВС захищав символіку України. Його фотографії облетіли весь світ – тоді, навесні минулого року, він ризикував життям і отримав важкі поранення», – зазначає журналіст із Горлівки, директор видання Gorlovka.ua Олександр Білінський.

«Так склалося, що доля лю-бить робити мені подарунки, і одного разу я познайомився з

Андрієм Крищенком. Він захи-щав Україну тоді, коли багато людей її зрадили. Він не побо-явся натовпу, який ледь його не розірвав. Андрій Крищенко міг наказати підлеглому, але поліз сам захищати прапор, за що його хотіли лінчувати, – каже радник заступника міністра обо-рони України Василь Будик. – Він не просив нагород і медалей, а просто захищав Батьківщину. Це справжній офіцер і людина з великої літери».

До речі, рідний брат ново-го очільника столичної поліції підполковник Артем Крищен-ко, якого влітку 2014 року було призначено начальником Друж-ківського міськвідділу міліції (Дружківку впродовж кількох місяців було окуповано теро-ристами), також має репутацію справжнього борця за цілісність України. Він працює у правоохо-ронних органах з 1998 року та разом з братом Андрієм активно бореться із сепаратизмом.

Фото Бориса Корпусенка

Поліцію столиці очолив Андрій Крищенко

«Київ буде комфортним європейським містом!»У колонній залі відбувся прийом з нагоди обрання Віталія Кличка на посаду мера

Віталій ЗНАМЕНСЬКИЙ

У цьому заході взяли участь очільники 57 дипломатичних представництв, акредитованих в Україні, народні депутати України, депутати Київради, почесні гості.

– Кияни відкриті до спілкування і співпраці, ми раді гостям з інших країн і робимо все для того, аби столиця України була привабливою для зовнішнього світу, – заявив Київський міський голова Віталій Кличко під час урочистостей.

– Я радий бачити вас у цій залі та дякую за те, що цього року ви були не лише свідками подій, які

відбувалися в Україні та в нашому місті. Ми разом чимало зробили для позитивних зрушень і добрих справ. Ваша підтримка та допомога важливі для киян, для столичної влади, – продовжив Віталій Кличко.

Він подякував послам іно-земних держав та керівникам представництв міжнародних ор-ганізацій в Україні за підтримку і висловив сподівання на подальшу співпрацю. Мер столиці розповів присутнім також про пріоритети в роботі.

– Починати наводити лад у міс-ті в тому стані, у якому ми його отримали, було непросто. Але ми взяли на себе відповідальність за

Київ і робимо його комфортним європейським містом. І він таким буде! – наголосив Віталій Володи-мирович. І додав: – Ми збільшу-ємо кількість столичних скверів і парків, залучаємо до цього також і дипломатичні представництва в рамках проекту «Київ – місто світу». І вдячні вам, що берете участь у цьому проекті та робите маленькі представництва ваших країн у нашому місті.

Мер привітав представників дипломатичного корпусу з при-йдешнім Новим роком та Різдвом, побажав усім здійснення задума-ного, сил, оптимізму і віри в себе, в тих, хто поруч, і у свою країну.

Фот

о Бо

риса

Кор

пусе

нка

Вечірній КиїВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180) кур’єр «ВК» 3

Фото автора

Наталка МИКолАєНКо

Про це заявив заступник Київ-ського міського голови – секретар міської ради Володимир Прокопів під час зустрічі з делегацією Кон-гресу місцевих та регіональних влад Ради Європи на чолі з віце-президентом конгресу Андерсом Кнапе, яка днями відвідала столичну мерію. Як зазначив Во-лодимир Прокопів, київська влада розуміє свою відповідальність у проведенні широкомасштабної реформи місцевого самовряду-вання і готова до неї.

– Ми не просто виконавці ре-форми, а її головні стартапери, тому маємо задавати темп і до-лучатися до процесу формування державної політики на місцевому рівні. Адже питання реформи міс-цевого самоврядування в Україні залишається одним із найактуаль-ніших для нашої держави, осо-бливо в умовах військової агресії Росії на Донбасі. І в цих питаннях Київ потребує досвіду й порад Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, – наголосив Прокопів.

Андерс Кнапе запевнив, що конгрес підтримує децентраліза-

цію і розвиток громад. Зокрема у рідній країні пана Кнапе Швеції відносини центральної і місцевих влад регулюються законодавчо вже понад 150 років. Та й сам Кнапе має майже 40-річний до-свід роботи саме в різнорівневих органах самоврядування і охо-че надаватиме поради киянам. Він зокрема зазначив, що для України в цілому і для Києва зо-крема дуже важливими є кроки до реального і дієвого місцевого самоврядування, сильних регі-онів. Але це має йти одночасно з відповідним фінансуванням і консультаціями.

Щоб громада сказала слово Потрібні ефективні механізми впливу жителів на розвиток міста

цікаво знатиНа аукціоні продаватимуть розмальовані зрізи торішньої ялинки 18 грудня о 17.00, напередодні Дня Святого Миколая та свята за-свічування головної новорічної ялинки країни, у Музеї історії Києва (вул. Б.Хмельницького, 7) улаштують благодійний аукціон із продажу розмальованих художниками зрізів минулорічної ялинки. Захід відбу-деться в межах проекту «Головна ялинка України 2015 – друге життя».

Як зазначають у профільному департаменті КМДА, 36 зрізів стов-бура, які художньо декорували майстри з усієї України, продадуть за-для добрих і корисних справ. Виручені кошти будуть спрямовані на подарунки дітям із малозабезпечених сімей, а також на придбання й висадження ялинкових саджанців.

«Родина в музеї. Свято Миколая» 20 грудня з 14.00 до 16.00 Музей української діаспори (вул. Мос-ковська, 40-Б) запрошує батьків і дітей долучитися до культурно-мистецького заходу «Родина в музеї. Свято Миколая». Юні вихованці народного художнього колективу театру-студії «Барвінок» покажуть найцікавіші моменти з казки Андерсена «Снігова королева». Також присутні слухатимуть пісні про Святого Миколая у виконанні учасни-ків дитячого фольклорного гурту «Райгородок». Для гостей проведуть майстер-клас із виготовлення новорічних іграшок з фетру. Під час свята всі охочі зможуть відвідати виставку «Таємниці лялькового горища» та ярмарок авторської ляльки.

Виконайте бажання «з іграшки» У столиці триває благодійна акція «Ялинка бажань». Діти з родин, котрі опинились у скрутних життєвих обставинах, написали на паперових іграшках, що вони хочуть отримати на Новий рік. Волонтери центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Києва на базі однієї з най-більших мереж супермаркетів пропонують мешканцям столиці придба-ти будь-що, зазначене малечею на іграшках. Після закінчення акції всі подарунки волонтери передадуть діткам із сімей, переміщених з окупо-ваних територій, дітям учасників АТО, дітям-сиротам, а також малюкам з інвалідністю. Долучитися до акції можна до 27 грудня 2015 року.

12 тисяч юних киян безкоштовно відвідають вистави Майже 11 тисяч дітей пільгових категорій отримають запрошення на новорічні вистави, придбані за кошти міського бюджету. На це зі столичної скарбниці виділено 700 тисяч гривень. Ще близько тисячі квитків закупили громадські організації – соціальні партнери міста. Юні кияни мають змогу відвідати новорічні вистави в Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей та юнацтва, Палаці дітей і юнацтва, Міському будинку вчителя та Націо-нальній опері України. Перші вистави покажуть уже цієї п’ятниці – 18 грудня, а триватимуть вони практично до кінця року – до 30 грудня.

У лісах з’являться ялинкові патрулі Якщо ви гадаєте, що краще не купувати ялинку на базарі, а тихенько зрубати її десь у лісі, то дуже помиляєтесь. Адже за зрізання хвойного дерева штрафуватимуть на суму від 269 до 13 617 грн залежно від його діаметра. Фахівці КО «Київзеленбуд» у передноворічний період посилили охорону міських лісів, а працівники лісопаркових госпо-дарств збільшили кількість патрулів.

Запрошують на ярмарки Як розповіли «Вечірці» в Управлінні торгівлі та побуту КМДА, у п’ятницю-неділю в столиці відбудуться передноворічні ярмарки.

Зокрема, 18 грудня в Голосіївському районі торгуватимуть на просп. Голосіївському, 116 (кінотеатр «Загреб»); у Дарницькому – на розі вул. Крупської та Ілліча; в Оболонському – на вул. Червоно-флотській, 12-14; у Печерському – на розі вул. Л.Первомайського та І.Мечникова; у Подільському – на вул. Світлицького, 31-35; у Свято-шинському – на вул. Підлісній, 8; у Солом’янському – на вул. Керчен-ській (у межах вул. Донецької та Мартиросяна), на вул. П.Козицького (у межах вул. Єреванської й Уманської); у Шевченківському – на вул. Бульварно-Кудрявській, 2-4, у міжвуличному проїзді біля скверу в межах вул. О.Гончара, 65-а та вул. Б.Хмельницького, 94, на вул. В.Піка, 16-18 (коло скверу), на вул. Якіра, 16, на вул. Ризькій, 1.

У суботу в Голосіївському районі ярмаркуватимуть на вул. Пань-ківській та Голосіївській, 4-10; у Дарницькому – на вул. Ревуцького й на розі вул. Крупської та Ілліча; у Деснянському – на вул. Акаде-міка Курчатова (у межах вул. Мілютенка та Братиславської), на вул. О.Сабурова (у межах вул. О.Бальзака та просп. В.Маяковського); у Дніпровському – на вул. А.Малишка, 9-15; в Оболонському – на вул. Л.Гавро, 1-9; у Печерському – на вул. Великій Васильківській (у межах вул. Тверської та Ковпака); у Подільському – на просп. Московському (біля Куренівського парку), на вул. Світлицького, 31-35; у Святошин-ському – на вул. Академіка Кіпріанова, 2-28; у Солом’янському – на просп. Комарова (у межах просп. Комарова та вул. Чумака); у Шев-ченківському – на вул. В.Василевської, 1-17.

У неділю в Голосіївському районі ярмарок організують на вул. Композитора Мейтуса; у Дарницькому – на розі вул. Крупської та Ілліча; у Подільському – на вул. Світлицького, 31-35; у Шевченків-ському – на вул. Татарській, 32-38.

Григорій МЕлЬНИЧУК

Скандальні будівництва, недолугі детальні плани територій, по-стійна нестача коштів на інфра-структуру та відсутність реально чинного генерального плану – такі реалії містобудування у Києві. Вирішувати головну проблему – створення надійного і якісного механізму впливу громадськості на розвиток міста – зібралися цими днями українські експерти з різних галузей, а також іноземні фахівці у Департаменті містобуду-вання та архітектури.

Торік міська влада виступила з ініціативою – необхідно розро-бити новий порядок проведення громадських слухань у сфері міс-тобудування. За чинним законо-давством на таких «віче» мають обговорювати детальні плани територій (ДПТ), плани зонінгу (розробляється для центру міста) та генеральний план (нині, до речі, тривають дискусії щодо прийняття нового).

– Але ми все ніяк не могли під-ступитися до цього питання – тож восени тривала серія семінарів, лек-цій іноземних експертів, а насам-кінець ми оголосили конкурсний відбір експертів у різноманітних галузях на семінар «Право на міс-то», де виробили перші рекомен-дації, – зазначила в. о. головного архітектора Києва Ганна Бондар.

Головною проблемою практично всі учасники семінару називали інформування жителів міста – адже часто ми дізнаємося про майбутнє будівництво вже на етапі встанов-лення паркану, коли витрачено чи-мало часу та коштів. Громадським обговоренням підлягає не окрема забудова, а саме ДПТ – документ, де чітко визначено, що й де можна будувати. Якщо забудовник пору-шує це, а також іншу містобудівну документацію – то вже питання до правоохоронців, але ж спочатку треба прийняти справді якісний план, щоб влаштовував громаду!

У своїх рекомендаціях учасники семінару пропонують залучати громадськість на всіх етапах роз-робки таких планів – починаючи з

формулювання технічного завдан-ня, що донедавна було… типовим, тобто однаковим і для історичних кварталів, і для нових масивів. Хто має проводити громадські слухан-ня – теж велике питання, адже явно не інвестор як зацікавлена сторона, а саме влада. Але як? Має бути створений інститут незалежних модераторів…

Якими ж мають бути механіз-ми інформування про громадські слухання, адже нинішніх оголо-шень явно недостатньо? У США це адресна розсилка рекомендованих листів усім власникам нерухомості у районі, в Києві ж пропонують застосувати відразу кілька каналів комунікацій: офіційні сайти, ЗМІ, розсилку за допомогою звичайної та електронної пошти та СМС, оголошення на дошках об’яв, пу-блічні виставки. А серцем системи долучення громадян до обговорен-ня питань розвитку міста мають стати офіси розвитку територій, куди може зайти кожен і дізнатися, яким буде майбутнє його району, а також взяти участь у публічних заходах.

Переймаємо досвід Конгресу Ради Європи

Під час проектного семінару учасники покроково дослідили схеми затвердження забудов

Садиба Міхельсона може обійтися без надбудов

подробиці4 Вечірній КиїВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180)

Реклама

Олександр Дудченко запевняє мера, що тепер він оперативно отримуватиме інформацію про кожен будинок у місті

Ганна ЯСНІВСЬКА

Розмови про закриття КП «При-тулок для тварин», що у Боро-дянці за 60 кілометрів від Києва, виявилися лише чутками.

Що нового на підприємстві? Скорочення працівників.

– Тепер про тварин дбатиме но-вий директор, оскільки попередній з цим не справлявся, а разом із ним піде більшість адміністративних працівників, яких тут було явно забагато. Кошти щороку виділя-лися, але поліпшення умов ми не бачили. Врешті-решт залишимо 17 фахівців, – зазначив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Днями вольєри у притулку обла-штували дерев’яними підмостками, налагоджено підвезення харчуван-ня, а наступного тижня привезуть іще один твердопаливний котел.

Нині тут перебуває 253 собаки – всі вони мешкають у чотирьох окремих зонах. Деякі потрапили

сюди під час вилову на київських вулицях, а декого привезли неза-доволені чимось господарі.

– Перший прийом їжі відбува-ється з 9-ї до 10-ї ранку, кухарі готують страву зі 120 кг шлунків, 20 кг ковбас, 20 кг індички та 50 кг ячної або пшеничної крупи. Другий прийом близько 15.00 – це сухі корми, – розповідає головний фахівець з утримання тварин Андрій Перін.

– На подвір’ї є спеціально облад-наний майданчик для дресируван-ня, де кінолог проводить заняття із собаками, яких планують забрати потенційні господарі, – додає ди-ректор КП «Притулок для тварин» Володимир Довбня. – Минулого місяця, наприклад, знайшлися гос-подарі для 11 вихованців.

У найближчому майбутньому до притулку планується автобус-ний рейс для охочих стати новими «батьками» комусь із безпритульних собак. А побачити фото тварин можна на офіційній сторінці при-тулку у Фейсбуку.

Григорій МеЛЬНІЧУК

У центрі Києва і досі чимало історичних будівель та пам’яток архітектури лишаються занедба-ними й поволі руйнуються, решта були спотворені під час недо-лугих реконструкцій. Свідома громада міста дедалі активніше переймається збереженням культурної спадщини Києва, тож поширеною є думка: «краще не робіть нічого», як це сталося, наприклад, з Гостиним двором, доля якого нині у підвішеному стані. Багато років занедбана і садиба Міхельсона – комплекс дохідних будинків 1880–1890-х років на вулиці Пушкінській, 35–37. Та питання наче зрушило з місця – і Київ може побачити не руїни та спотворену пам’ятку, а справді нову відроджену окрасу.

Садибу Міхельсона вже багато років згадують серед скандальних об’єктів Києва – через протести окремих мешканців сусідніх бу-динків. Вони ініціюють судові процеси з вимогою поверну-ти ці чотири будинки, а також будівлю колишнього дитячого садка-ясел, що також розташо-ваний на цій ділянці. До того ж декілька років тому забудовник представляв проект надбудови історичних будівель авторства майстерні архітектора Андрія Миргородського, що передбачав

надбудову до 4-поверхових бу-динків іще чотирьох поверхів у псевдоісторичному стилі.

Але цього року ситуація змінилася – самі забудовники публічно ініціювали дискусію про майбутнє садиби Міхель-сона та провели конкурс ідей з її відродження, результати якого представили 16 грудня. На розгляд журі, що складалося з незалежних експертів, було подано 13 проектів, з яких два отримали головні премії (Андрій Богомолов та Іван Биков), а ще три – заохочувальні. Партнером у проведенні конкурсу стала На-ціональна спілка архітекторів України.

– Першим критерієм для журі було ставлення авторів до іс-торичної спадщини, це не лише надбудова, а й інтегрування в контекст міста, – розповіла Олена Олійник, віце-президент НСАУ та голова журі. – Спочатку замовник наполягав на надбудо-ві будинків, але всі члени журі погодилися, що це неможливо для пам’яток архітектури. Інші критерії – це публічні просто-ри дворів, вирішення питання щодо дитячого садка і система транспорту – парковки, під’їзди, пішохідні проходи. Ми вирі-шили, що жоден із проектів не заслуговує виключно на першу премію, але дві роботи стали беззаперечними лідерами. Вони й отримали головні премії.

Найбільш болючим з точки зору охорони культурної спад-щини є питання надбудови іс-торичних будинків. За словами одного з переможців, архітек-тора Івана Бикова, їхня коман-да одразу вирішила не робити жодних надбудов, а реалізувати потрібні 30 тисяч кв. м площ за рахунок нового будинку, що до того ж вдалося вписати у норматив висотності у 27 ме-трів. Вистачило місця навіть для дитячого садочка. У іншому проекті-переможцеві головну увагу приділено внутрішньому дворику – тут знайшлося місце і для амфітеатру та культурного простору, доступного не лише мешканцям садиби.

Що буде далі – поки питання. Справді, виявилося, що реалі-зувати економічні розрахун-ки забудовника можна й без жахливих мансардних поверхів, зберігши автентичність будівель Міхельсона. Поки ж іще тривають судові розгляди за зверненням мешканців, які вимагають по-вернути занедбану будівлю ко-лишнього дитсадка у власність міста. Натомість забудовник готовий збудувати новий дит-садок у Шевченківському районі (нині шукають місце разом із РДА) і передати його місту, а також у рамках комплексу са-диби Міхельсона облаштувати приміщення для приватного дитячого садка.

Візьміть друга! Безкоштовно

Садибу Міхельсона відновлять без мансард Про підсумки конкурсу ідей з відродження унікального комплексу будівель на Пушкінській

Вольєри у притулку облаштували дерев’яними підмостками, налагоджено підвезення харчування

Продаються лісоВі Красуні

Близько чотирьох тисяч хвой-них дерев, серед яких сосни, смереки та ялинки, привезли до столиці. Їх продаватимуть на 13 еко-ярмарках, влаштованих КО «Київзеленбуд».

Перший ялинковий базар відкрився у вівторок в Оболон-ському районі. На кожній ялинці є свій штрих-код, за яким можна визначити, звідки походить новорічне деревце. Ціни на новорічні красуні, як запевняють зеленбудівці, будуть демократич-ними. Вартість еко-ялинки – від 100 грн.

Леся КеСАРЧУК

фотофакт

Фото Григорія Кубланова

Фото Бориса Корпусенка

війна і ми 5Вечірній КиїВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180)

мовою цифр До Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської РДА звернулися 372 учасники АТО із за-явами про надання щомісячної матеріальної допомоги з оплати житлово-комунальних послуг.

9 сім’ям загиблих воїнів АТО, які проживають у Солом’янському районі, передадуть у приватну власність ділянки для будівництва житлового будинку та господар-ських споруд у с. Биківня Деснянського району.

Фото Павла Пащенка

Школярі відвідують поранених у шпиталі та збирають для них книжки

Cвітлана КОВАЛЬОВА

Днями у редакції «Вечірки» від-булася зворушлива подія – до нас завітали завідуюча бібліотекою гімназії №178 Ірина Жаровська (на фото) та восьмикласники Володимир Шевченко та Мар’яна Халімова. Вони привезли майже три сотні книжок для захисників Вітчизни, а допоміг їм батько учня 4 класу – колишній військовий Сергій Гребінщиков.

«Дізнавшись про ініціативу газети «Збери бібліотечку для воїнів», ми охо-че відгукнулися, школярі також на-писали для солдатів листи, намалювали малюнки, – розпові-ла Ірина Аркадіївна. – Понад рік допома-гаємо фронту, а все почалося після того, як виручені на благо-дійному книжково-му ярмарку кошти ми передали через волонтерів до зони АТО».

Директор гімна-зії Людмила Красюк переконана, що у їх-ньому навчальному закладі найпатріо-тичніші учні.

– Нашим дітям лише скажи, що по-трібно допомогти пораненому воїно-ві чи надіслати по-силку на Схід, і вони одразу, як ті мурашки, починають зносити книжки, теплі речі, ліки, гроші. Навіть винаймали автобус, аби доставити гуманітарний вантаж на передову. Школярі щодня пишуть листи на фронт – від душі та щи-рого серця, як можуть лише діти. Серед бійців АТО є і батьки наших

учнів, є, на жаль, і поранені. Від-відуємо їх у військовому шпиталі, допомагаємо, – каже Людмила Євгенівна. – Нещодавно збирали гроші на протез для пораненого воїна. Потім він приходив до гім-назії, розмовляв із дітьми. Це ж справжнє патріотичне виховання! Серед тих, ким опікується гімназія,

– Денис Яриш із 79-ї аеро-мобільної бригади, який був поранений. Не забуваємо й переселенців зі Сходу – діти і батьки приносять для них теплі речі, мийні засоби.

А ще ми дізналися, що ця гімназія – на передових рубежах у битві за знання. Учні мають високі здобутки на предметних олімпіадах і конкурсах-захистах науко-во-дослідницьких робіт Ма-лої академії наук районного, міського і міжнародного рівнів. За доброю традицією тут найбільше переможців у Солом’янському районі. А за результатами ЗНО гімназія найкраща у місті!

– Хочемо, аби наші бій-ці на передовій знали, що ми про них пам’ятаємо, і щоб наші книжечки, листи і малюнки, які їм прине-се Святий Миколай, стали теплим подарунком і під-няли настрій, – додають юні гості «Вечірки» Володя та Мар’яна.

«Доброго дня, мій захиснику!» – так починаються дитячі листи на фронт. У них побажання бійцям міцного здоров’я і Божої опіки, віри в перемогу. А на малюнках посміхається сонечко, розквітають квіти. І кожен лист завершується словами: «Повертайтеся живими!», «Слава Україні! Героям слава!».

новиниВ інституті створили спілку воїнів АТО У військовому інституті Київського національного університету ім. Т. Шевченка навчаються й проходять службу майже 30 курсантів та офіцерів-учасників АТО. Відтак у навчальному закладі виникла потреба у створенні організації, яка сприятиме координації зусиль учасників бойових дій на Сході України, допомагатиме колишнім воїнам у захисті соціальних прав, надаватиме оздоровчу, медич-ну, психологічну, моральну та матеріальну підтримку, зокрема й у розв’язанні житлових проблем. Головою спілки обрано учасника АТО, наукового співробітника інституту підполковника Наталію Мась. Вона має вагомий досвід вирішення проблемних питань воїнів АТО, їхньої психологічної та соціальної реабілітації.

Деснянці шукають пластикові кришечки У Деснянському районі стартувала акція зі збирання пластикових кришечок. Першими в ній узяли участь учні ЗНЗ №250 та №277, які принесли кришечки до Деснянського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Виручені кошти спрямовуються на закупівлю дорогих ліків для хворих на легеневу гіпертензію або на оплату протеза для конкретного бійця АТО. Пластикові кришеч-ки приймаються за адресою: вул. Сабурова, 8, контактний телефон: 515- 66-00.

Найкращі малюнки від юних оболонців Днями завідувачка дитячого садочка № 47 Ніла Ганюк принесла до бібліотеки ім. Анни Ахматової Оболонського району малюнки своїх вихованців. Дітки намалювали патріотичні та позитивні малюнки для бійців АТО. Їхні роботи разом з книжками, які бібліотека збирає для воїнів, передали волонтерам. «Сподіваємося, що ці книги та малюнки додадуть віри й жаги життя нашим захисникам», – зазна-чила пані Ганюк.

Меморіальна дошка на честь загиблого колеги На фасаді будівлі КП «Київавтошляхміст» комунальної корпорації «Київавтодор» урочисто відкрили пам’ятну дошку на честь загиблого в зоні АТО працівника підприємства Олександра Вапняра.

Він працював тут провідним інженером технічного відділу. 29 січня 2015 року був мобілізований до армії. У зоні АТО служив ко-мандиром інженерно-саперного взводу 3-го батальйону 72-ї окремої механізованої аеромобільної бригади, мав позивний «Тигр». 17 вересня під час виконання бойового завдання в районі села Старо-гнатівка Волноваського району Олександр Вапняр підірвався на ворожій розтяжці.

Бібліо течка для фронту Шановні читачі! Редакція газети «Вечірній Київ» продовжує комп-лектувати «Бібліо течку для воїна». Ми просимо вас приносити до редакції книжки, які за допомогою волонтерів передаватимемо бійцям на фронт. Це можуть бути книжки будь-якого видавництва, різних років. Ви також можете принагідно написати побажання воїнам. Виступити з такою ініціативою нас попросили саме солдати, захисники Вітчизни, які стверджують, що у зоні АТО бракує книжок, газет, журналів. Тому «Вечірка» направляє на передову частину на-кладу чергових номерів. Сподіваємося, що нашу ініціативу – «Біблі-отечку для воїна» – й надалі підтримуватимуть кияни. Тож потурбуй-мося разом про те, щоб Слово служило також і солдату!

Просимо приносити книжки за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 51б, кімн. 8, з 10.00 до 16.00. Телефон для довідок: 235-2334.

Ваші «Вечірківці»

Ініціатива редакції

Підготував Віталій ЗНАМеНСЬКИЙ

погляд6 Вечірній КиїВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180)

Довідка «ВК»

За даними Світового банку, в рейтингу країн зі сприятливими умо-вами для бізнесу Казахстан за останні роки значно піднявся і посів 41-е місце серед 189 країн – учасниць рейтингу (Україна – 83-я). А за показником індексу глобальної конкурентоспроможності Да-воського економічного форуму Казахстан зайняв 42-е місце у світі. Нурсултан Назарбаєв заявляє при цьому, що республіка має намір і далі продовжувати нарощувати темпи свого розвитку.

кава з бульбашками

Бензин і жінка Вадим ПЕТРАСЮК

Дуже дрібний київський підприємець Віктор від-крив пляшечку пива та зробив кілька апетитних ковтків. Він стояв біля ві-кна, вдивляючись у зна-йомий пейзаж масиву Відрадний. Цей краєвид мало змінився за остан-ні півстоліття. Хіба що павільйон з колись утилітарною назвою «Приймання склотари» тепер звався «Ве-сільні сукні».

– Раніше цієї пляшки, якщо її о-он туди віднести, вистачало на чотири по-їздки в метро. Або на сто грамів ковбаси. Або на 20 пачок сірників. А якщо додати 2 копійки, то й на кухоль пива. Отакий був кругообіг пива у природі, Даню, – звернувся Віктор до сина.

Даня в цей час із кимось листувався. Він облишив свій айфон і почав мірку-вати вголос:

– Зараз порожня пивна пляшка коштує 10 копійок. Тож 100 пляшок – 10 гривень. Якщо міряти ковбасою, вийде 100 грамів. Якщо жетонами на метро – 2,5 штуки. А раніше за ті самі 100 пляшок, як ти ка-жеш, можна було 400 жетонів на метро взяти?! Круто!

Батько з цікавістю глянув на пляшку і зробив іще ковток. Даня розмірковував далі:

– От якби була машина часу… Уяви, тату, можна було б набрати пляшок два баули, натиснути кнопку і вмить пере-летіти з ними в 1980-і, коли ти у КПІ на-вчався. Від нашої квартири до «Весільних суконь», тобто до склотари, 50 метрів. Іти хвилину. Пляшки здав, жетони купив, знову тиць – і вдома, у 2015-му. На все півгодини. Але маєш 400 жетонів – це 2000% зиску. Круто! Аж на рік вистачить.

– Цікава арифметика. Але жетонів тоді не було. Були 5-копійчані монети, – зруйнував Віктор синові мрії.

Даня замислився: з чим тоді поверну-тись у наш час?

Тут уже й батько долучився до гри, теж почав ламати голову над цим питанням. Золото відкинули одразу. Бо заплатиш, як за прикраси, а здаси як золотобрухт. Геть невигідно! Варена ковбаса? Але на біса її одразу 10 кілограмів?

– А бензин тоді скільки коштував? – запитав Даня.

– Справді, бензин! 20 копійок за літр! Даню, ти геній! Одна порожня пляшка – це один літр бензину тими грошима. Два баули – це 100 літрів! Молодець, синку. Будемо багатими!

Далі він гукнув до жінки: – Чуєш, мамко, наш син – геній, будемо

багатими! Дружина вислухала бізнес-план, очі

засяяли: – П’ять каністр бензину? Це ж два баки

в нашому «Ланосі»! Нарешті я зможу до Таньки в Білу Церкву з’їздити. А по-тім до мами в Конотоп. А тоді до твоєї сестри на Оболонь по карнизи. Вона їх викинути хоче, каже: забирай. А нам на кухню – саме те, що треба.

– До Таньки, дорогенька, є маршрутка. Ти знаєш, що до Білої й назад – це 15 літрів бензину, – серйозно сказав Віктор.

Жінка насупилась: – То тобі з друзями можна на рибо-

ловлю їздити автівкою, а мені до по-други – зась…

Вони посварились. Але Даня цього не помітив. Бо він саме дивував друзів у соц мережах новим відкриттям про те, що в СРСР порожня пляшка дорівнювала за ціною літрові бензину. Діставши з десяток лайків, Даня заходився обговорювати чиюсь фотку. Життя триває…

Сергій Глухій

У напруженому графіку офіційних візитів Президен-та України Петра Порошенка здебільшого фігурують країни Євросоюзу і «норманської четвірки», з якими тривають перемовини щодо безвізового режиму, зони вільної торгівлі «Україна–ЄС», а також стану виконання Мінських домовле-ностей. Водночас, на початку жовтня Петро Порошенко відвідав Казахстан, де провів зустрічі з Президентом країни Нурсултаном Назарбаєвим та прем’єром Каримом Маси-мовим, глави держав взяли участь у роботі українсько-ка-захстанського бізнес форуму. За підсумками двосторонніх зустрічей йшлося про подаль-ше поглиблення українсько-казахстанських відносин у політичній, торговельно-еко-номічній, науково-технічній і культурно-гуманітарній сферах. «Вечірка» вирішила з’ясувати, чим же так цікава нам ця країна у центрі Євразії, тим більше, що недавно Пре-зидент Нурсултан Назарбаєв виступив із посланням до сво-го народу, в якому окреслив головні політичні та економіч-ні цілі країни.

ЖорстКа і дієВа стратегія протидії Кризі

Нурсултан Назарбаєв не оминув впливу глобальної економічної кризи на економіку країни, яка також стала причиною зниження казахстанського експорту та упо-вільнення зростання економіки. Очільник країни наголосив і на таких аспектах, як тиск політичних чинників на світову економіку та відсутність надприбутків у на-фтовидобувній галузі. На його думку, нинішній розвиток у сві-тових масштабах відбувається в умовах жорсткої конкуренції, тому, аби зберегти стабільність, Казахстан має бути економічно і політично сильною державою.

Казахстан уже пережив кризу 1990-х років, на протидію якій було розроблено жорстку, але дієву стратегію. Саме вона до-зволила республіці протриматися у ті часи. Серед кардинальних рішень глава держави назвав широкомасштабну приватизацію і прихід в економіку більшості транснаціональних компаній. Це дозволило розпочати будів-ництво нової столиці – Астани, запустити Каспійський трубопро-відний консорціум. Важливим кроком для життя країни стало створення Національного фон-ду. І в період фінансової кризи 2007–2009 років майже 20 мільяр-дів доларів (а це 14 відсотків ВВП Казахстану) вдалося виділити на будівництво доріг, благоустрій міст і сіл, зайнятість населення; допомогу отримали банківський сектор, фермерські господарства,

малий і середній бізнес. Окрім нафтовидобувної галузі було взято орієнтир на індустріаль-но-інноваційний розвиток, змін зазнало і законодавство.

Беручи до уваги тогочасний досвід, Президент Нурсултан На-зарбаєв визначив антикризову стратегію Казахстану сьогодні: ріст, реформи, розвиток. На-самперед державі необхідно стабілізувати власну фінансо-ву систему і зміцнити курс на-ціональної грошової одиниці тенге. Назарбаєв запропонував Національному банку провести стрес-тестування всіх суб’єктів банківського сектора на предмет непрацюючих кредитів. За його результатами буде вжито заходів щодо їх визнання і списання. Організації, які не зуміли ви-рішити проблему капіталізації, залишать фінансову систему, адже казахстанські банки по-винні відповідати міжнародним стандартам. Президент закликав населення країни бути патріо-тами і сприяти зміцненню на-ціональної валюти.

Розвиток економіки сьогодні очільник держави вбачає у за-лученні інвестицій. Тож пла-нується зняття обмежень на приватизацію низки об’єктів державного сектора і створення умов для вітчизняних та іно-земних інвесторів. Зокрема, скасувати переважні права всіх акціонерів на придбання від-чужуваних активів, виробити конкретні пропозиції щодо по-силення антимонопольної ді-яльності, усунення викривлення ринкових стимулів у вигляді штучного регулювання цін.

«Ринкова економіка – це кон-куренція сильних, – стверджує

Назарбаєв. – Переможені по-винні мати змогу піти з ринку або почати знову, на місце не-ефективних менеджерів мають прийти нові власники».

яК результат – ВисоКа доВіра міЖнародних фінансоВих інститутіВ

Президент Казахстану ого-лосив про прийняття рішення щодо створення Міжнародно-го фінансового центру «Аста-на», який стане регіональним осередком у сфері ісламського фінансування, приват-банкінгу та перестрахування. Назарба-єв доручив створити Урядову Раду, орієнтовану на залучення інвесторів та поліпшення інвес-тиційного клімату.

«Ми повинні ефективно ви-користовувати економічний потенціал сусідніх країн. Уряд має опрацювати питання з на-шими партнерами, зокрема, особливе завдання покладається на Міністерство закордонних справ, яке має підключити всі ресурси до його виконання», – сказав президент у Посланні.

З метою набуття конку-рентоспроможності на ринку трудових ресурсів планується створити центри з підготовки кадрів спільно з представниками Німеччини, Канади, Австралії та Сінгапуру. Особливе місце відводиться підвищенню інно-ваційного потенціалу економіки Казахстану за рахунок розвитку у сфері смарт-технологій, штуч-ного інтелекту. А проведення в Астані Міжнародної спеціалі-зованої виставки ЕКСПО-2017 дає можливість розвивати нову енергетику за рахунок «зелених технологій».

Перших результатів інно-ваційної стратегії вже вдалося досягти. Серед них – домовле-ність з КНР про співробітництво у несировинному секторі на 23 мільярди доларів (будівництво понад 40 нових підприємств). Візити глави держави Казахстан до Лондона і Парижа обернулися контрактами на суму близько 12 мільярдів доларів. А співпраця з японськими представниками концерну «Тойота» дає переду-мови для нового витка розвитку казахстанського автомобілебу-дування.

«Одним з головних резуль-татів є висока довіра до нас міжнародних фінансових ін-ститутів – ми підписали до-говір з Європейським Союзом про поглиблене партнерство та співробітництво, – зазначив Нурсултан Назарбаєв. – Еко-номічне співробітництво – це результат зваженої зовнішньої політики Казахстану. Республіка рішуче виступає за без’ядерний світ, за ліквідацію тероризму і екстремізму та за вирішення будь-яких конфліктів мирним шляхом».

Послання Нурсултана На-зарбаєва було оголошено у зна-ковий для країни день, адже саме 30 листопада республіка отримала повноправне членство у Світовій організації торгівлі. Це відкриває нові економічні можливості як для зарубіжних інвесторів, так і для казахстан-ських виробників.

«У Казахстану величезний потенціал, аби стати воротами для Сходу, тобто для країн схід-ноазіатського регіону (Китай, Південна Корея і Японія), забез-печуючи доступ до великого ре-гіону Євразії, – вважає Прем’єр-міністр Королівства Нідерландів Марк Рютте, – Казахстан може відігравати важливу роль у якості основного транспортного хаба між Східною Азією (Китай) та Західною Європою. Оскільки Нідерланди самі виступають в якості таких же «воріт», ми го-тові поділитися своїм досвідом логістики транспортного вузла».

Україна і світ

Ворота Сходу Послання Президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва – антикризова стратегія країни

путівник «ВК» 7Вечірній КиїВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180)

святковий калейдоскоп

Покажуть пантоміму під музику Баха 22 грудня о 17.00 у терміналі D Міжнародного аеропорту «Борис-піль» відбудеться вже традиційний концерт Київського академічного муніципального духового оркестру, присвячений новорічно-різдвя-ним святам. Програма концерту складатиметься з творів європей-ських та українських композиторів, а також різдвяної музики народів світу. Вперше у терміналі D прозвучать, окрім інструментальної музи-ки, вокальні номери з відомих опер, оперет і мюзиклів європейських композиторів. Родзинкою концерту стане виступ квартету Decroux – студентів Київської муніципальної академії естрадного та цирко-вого мистецтв, які представлять глядачам цікавий жанр пантоміми у супроводі творів І. С. Баха.

У парку Шевченка — Алея закоханих У зеленій оазі влаштують романтичну Алею закоханих. Відомий пам’ятник героєві мультфільму «Їжачок у тумані» на час свят «пе-ренесеться» до парку Шевченка, тож усі охочі зможуть сфотогра-фуватися з ним. Будуть новорічні квести з призами та подарунка-ми, кулінарні вечори з млинцями та іншими смаколиками, а напої від чаю до глінтвейну наливатимуть із величезних ванн. Відкриється у парку і будиночок Святого Миколая: киян та гостей столиці він особисто зустрічатиме у своїй резиденції. Йому можна також передати листи з найпотаємнішими бажаннями. Святковий ярмарок працюватиме з 19 грудня 2015-го до 17 січня 2016 року, він має благодійну складову: тут можна передати обе-ріг воїнам АТО і зробити подарунки малюкам, чиї татусі загинули в неоголошеній війні на Донбасі. Для дітей загиблих героїв АТО всі розваги будуть безкоштовними.

У Історичному виготовлятимуть прикраси Національний музей історії України підготував до Дня Святого Мико-лая та різдвяних свят серію пізнавальних заходів. 19 грудня о 15.00 Наталія Чабанюк розкаже про різдвяні свята та пов’язані з ними українські традиції, а о 16.00 відкриють інсталяцію «Різдвяні дива» з народним вертепом. Також цього дня відбудуться майстер-класи з розпису пряників-«миколайчиків» та виготовлення ляльок-мотанок. А наступного дня, 20 грудня, усіх бажаючих навчатимуть робити різдвяних янголяток. 26 грудня запрошують на створення новорічних прикрас та різдвяних дзвіночків, а 27 грудня – робити глиняні іграш-ки та співати різдвяні пісні. Кількість місць обмежена, реєстрація за тел. (044) 278-48-64.

«Зимові казки» влаштують у Феофанії У заповідній зоні парку посеред величезного мегаполісу розташува-лася оселя Діда Мороза. Щовихідних з 19 грудня малечу запрошують на розважальну програму в теплій хатинці. 19 та 20 грудня об 11.00 і 13.00 відбудуться театралізовані вистави з казковими героями – Дідом Морозом, Снігуронькою, Мавпочкою, Сніговиком, Гномом та Поночкою. Всі маленькі гості свята зможуть потанцювати, поспівати, позмагатися у конкурсах. Вистави розраховані на діток від 3 до 12 років. Вхід платний, необхідно зареєструватися. Коли малеча розважати-меться, на дорослих чекатимуть гарячі напої та смачне частування: страви-гриль і чай на вогнищі за бабусиними рецептами. Тел. для довідок: (099) 421-07-51.

«Тисяча вогнів» джазу і класики Із 25 грудня 2015-го до 3 січня 2016 року (крім 31 грудня та 1 січня) у Будинку кіно чекають слухачів на джазово-класичні концерти за участі кращих джазменів України, камерного оркестру «Київські со-лісти», дитячого хору «Щедрик». Новорічну програму, що складається зі світових різдвяних джазових і класичних композицій, буде пред-ставлено у вогнях тисяч гірлянд. Концерт вестиме Олексій Коган, виступатимуть золотий вокал українського джазу Руслан Єгоров, саксофоніст Дмитро «Бобін» Александров, барабанщик Павло Галицький та інші джазмени, а також Національний ансамбль «Київські Солісти» та дитячий хор «Щедрик».

Малечу розважатиме книжковий Святий Миколай 18–20 грудня у НСК «Олімпійський» триватиме свято «МЕДВІН: Книжкова Коляда». На відвідувачів чекає безліч книжок на будь-який смак за цінами видавництв, презентації, зустрічі з видавцями та авторами, серед яких Юрій Мушкетик, Дмитро Павличко, Андрій Кокотюха та багато інших, затишна атмосфера та спілкування з однодумцями. 19 грудня на виставці проголошено Дитячим днем – малечу, котра любить читати, під новорічною ялинкою розважатиме книжковий Святий Миколай. Також у програмі – два поетичні вечори, чудові презентації та розваги. Окрім книжок продаватимуть витвори ручної роботи, товари для рукоділля та проводитимуть майстер-класи з виготовлення власно-руч подарунків і новорічного декору в рамках виставки «МЕДВІН: Рукоділля. Новорічний подарунок».

Паркур від Діда МорозаНовинками стали виїзні фотосесії з казковими персонажами та домашні лялькові виставиГанна РЕДЬКА

із подарунКами – з даху ВисотКи

Конкуренцію за кількістю бро-нювань Діду Морозу та Снігуронь-ці сьогодні складають улюбленці наймолодшої публіки – веселі герої популярних мультсеріалів «Фіксики» та «Маша і Ведмідь». Експрес-вітання від цих персонажів коштує 300 грн.

– Робити замовлення кияни розпочали з перших чисел грудня. Найбільше їх припадає на 31 грудня і Старий Новий рік – сьогодні вже заброньовано 120 виїздів наших акторів саме у ці дні, – розповідає креативний директор одного з івент-агентств столиці Світлана Павлюк. – А чи не найефектнішим виступом нині є послуга «Дід Мороз у вікно» – її замовляють навіть депутати.

Роль дідуся з подарунками ви-конують професійні підкорювачі висоти – альпіністи та майстри з фасадних робіт.

– За кілька днів до спуску я від-відую кожну адресу, аби оглянути свій майбутній шлях. До квартири потрапляю з даху за допомогою альпіністського спорядження – в костюмі та з мішком на спині зі звичайною швидкістю це зроби-ти не вдається, на проходження одного поверху витрачається до 5 хвилин, – каже професійний аль-пініст Євген Мартинюк. – Головне, аби господарі вчасно відчинили потрібне вікно, бо одного разу я в очікуванні провисів 20 хвилин.

Коштує така послуга 1,5–2 тис. грн, усе залежить від висотності будинку. А сам виконувач з них отримує до 400 грн.

фотосесії і ляльКоВі ВистаВи «додому»

Новинками стали виїзні фото-сесії з казковими персонажами та домашні лялькові вистави вартіс-тю від 500 до 700 грн. Група з 4–5 артистів, прихопивши необхідний інвентар, а для фото ще й предмети

декору та костюми для малечі, влаштовує шоу просто вдома у замовника.

– Незвичайним є вітання за участі майстрів циркового жанру

тривалістю у 30 хвилин – це може бути ілюзія, клоунада, дресировані тварини, жонгляж тощо, – зазначає маркетолог одного зі столичних івент-агентств Марина Куравська. – Кілька батьків уже зробили за-мовлення на не менш феєричний номер – шоу мильних бульбашок на світлодіодному столі. Вартість цих номерів становить 1,5 тис. грн.

Охочі покататися у автівці з головними новорічними персо-нажами можуть замовити таку послугу за 800 грн. Дід Мороз та Снігуронька приїжджають за ма-люками на власному святковому авто з подарунком та розважаль-ною програмою – віршами, піс-нями та цікавими історіями, які діти почують під час 20-хвилинної поїздки.

Послуги англомовних казкових героїв, призначені для іноземних гостей, обійдуться у 750 грн – до 30-хвилинної програми входять ігри, вірші та хороводи.

Вартість оренди костюмів за добу: – Діда Мороза – 350–400 грн; – Снігуроньки – 250–300 грн; – мультперсонажів – 200–300 грн

На іграшках тризуби та портрети дітейГанна РЕДЬКА

«Вечірка» дізналася, які новинки до новорічних свят підготували майстри Клавдіївської фабрики ялинкових прикрас.

Найпопулярнішим трендом поточного року є кулі з патріотич-ними малюнками або візерунка-ми на тлі національних кольорів вартістю 35 грн.

– Продукції з українською символікою цьогоріч значно по-більшало, найвищий попит мають жовто-блакитні іграшки з тризубом «Герб України з візерунком хурто-вина», – розповідають спеціаліс-ти відділу продажу Клавдіївської фабрики ялинкових іграшок імені Санта Клауса.

З-поміж понад 250 різнови-дів ялинкових прикрас моделей української традиційної тема-тики виготовляють наразі най-більше – до прийдешніх свят заплановано створити від 1,5 до 2 тисяч штук з кожним із таких малюнків.

Не менш популярними цьо-го року є зображення столичних пам’яток на кшталт «Київ. Богдан Хмельницький» та різдвяні кулі а-ля гоголівські «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» із заметеними снігом будинками й рядженою молоддю, зокрема «Козаки», «Ко-лядники», «Сільське подвір’я».

О к р і м іграшок ма-сового ви-робництва, майстри ви-готовляють і ексклюзивні прикраси у вигляді тіс-течка, бара-банів, шапки М о н о м а х а , ведмедика, автомобіля, чобітка тощо. Діаметр звичайних кульок може коливатися від 65 до 120 міліметрів. Зробити ці іграшки понад 12 см завбільшки не можна, оскільки для їх виготовлення фа-хівці використовують заготовлені скляні форми певних розмірів.

– До нас часто надходять про-позиції щодо індивідуальних замовлень на створення при-крас. Для цього потрібно нада-ти бажаний ескіз, за яким наш дизайнер розробить якомога точнішу тривимірну модель на комп’ютері та «виростить» про-тотип на 3D-принтері, – зазна-

чають у відділі продажу Клавдіївської фабрики.

Після затвердження за-мовником виготовляється прес-форма, котра надалі використовується для ви-дування ялинкових іграшок.

– Нещодавно я замовила портрет донечки для чоло-віка, який зараз служить на

Сході України. Це одночасно і святковий, і душевний пода-

рунок, що тішитиме та підбадьо-рюватиме нашого тата. За тиждень

до Нового року волонтери приве-зуть йому наш сюрприз, а також торт, який я передам українським воїнам, – ділиться з «Вечіркою» киянка Світлана Петрук, чоловік котрої пішов добровольцем у зону АТО в серпні цього року.

путівник «ВК»8

1 «Між двома дзвіницями» Софійська площа – Володимирський проїзд – Михайлівська площа. 19 грудня 2015 року – 16 січня 2016 року

Цьогоріч головна ялинка країни, 26-метрова красуня з Іва-но-Франківської області, розташується на Софійській площі. Поряд із нею на сцені відбуватимуться концерти. Навколо пам’ятника Богдану Хмельницькому облаштують для фотосе-сій оглядовий майданчик у вигляді пряникового будиночка.

На Михайлівській площі розміститься Резиденція Свято-го Миколая, яка працюватиме щодня з 12.00 до 20.00. На дітлахів чекатимуть каруселі, колесо огляду, ковзанка, шість крижаних гірок і залізниця біля пам’ятника княгині Ользі.

Майданчик відкриється 19 грудня о 18.00 музичною виста-вою та урочистим засвічуванням ялинки. 20 грудня сюди за-прошують на концертну програму «Дива Святого Миколая», 25 грудня – на «Європейське Різдво», 26 грудня – на «Різд-вяну музику світу», 27 грудня, 1 і 2 січня – на «Новорічне диво». Щодня о 20.00 влаштовуватимуть флешмоб «Ланцюг щастя між двома дзвіницями».

31 грудня відзначатимуть «Новий рік між двома дзвіни-цями», з виступами зірок української естради, учасників телевізійних талант-шоу та симфонічного оркестру «Київ-Класик». За новітньою традицією про настання Нового року сповістять дзвони Михайлівського Золотоверхого собору.

2 «Зимова країна» на ВДНГ «Експоцентр України», просп. Глушкова, 1. Працюватиме до весни

Найбільша в Україні зона зимових розваг із ковзанкою площею 4 тис. кв.м та льодовими гірками з п’ятиповерховий будинок заввишки тішитиме дітей і дорослих до першої вес-няної відлиги. Відвідувачів запрошують до Музею льодових скульптур, першого в Києві айс-бару з крижаним посудом, а також покататися на поні й лайках. Для малюків підготували павільйон «Гуляндія», де вони стануть героями та авторами інтерактивної казки, а яскрава резиденція Діда Мороза з по-мічниками-ельфами сподобається й дорослим.

Щонеділі на шоу «Караоке на Майдані» Ігор Кондратюк шукатиме нові таланти. А з 19 грудня в концерт-холі двічі на день проходитиме 3D-шоу «Вартові мрій».

3 «Казкова зима на Подолі» Контрактова площа. 19 грудня 2015 року – 19 січня 2016 року

На площі біля будівлі Подільської РДА відкриються новоріч-ний ярмарок і фестиваль вітчизняних виробників «У пошуках made in Ukraine». Із 24 грудня до 11 січня гостям покажуть театралізовані вистави за участю джазових музикантів. Біля пам’ятника Петру Сагайдачному облаштують парк казкових скульптур та атракціонів, а поряд з пам’ятником Сковороді розташується ярмарок сувенірів.

На Новий рік на площі обіцяють велике відеомузичне шоу та дискотеку.

4 «Європейська зима» на Поштовій площі До 10 січня 2016 року

Новорічний фестиваль ознайомить з традиціями святкуван-ня в різних країнах Європи. Із 18 до 22 грудня Новий рік відзначатимуть у стилі Великої Британії, з 23 до 26 грудня –

Новорічний Київ: що, де, коли

2

4

1

компас 9Вечірній КиїВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180)

На Миколая «Інтер» запрошує у казку

Канал підготував святкову програму. З 8.00 до 10.00 триватиме телемарафон «Диво починається» – гово-ритимуть про чудеса святителя Миколая і про те, чому його так шанують та як відзначають день Cвятого в інших країнах. У рубриці «Дива трапляються» страви для дітей та дорослих готуватимуть зірки естради, відомі спортсмени та інші знаменитості.

19 грудня на «Інтері» – фільми та проекти, сповнені добра і чудес. О 10.00 покажуть картину «Біляночка і Роз-очка» за мотивами відомої казки братів Ґрімм про двох сестер. Об 11.30 Анастасія Даугуле й Андрій Доманський у проекті «Подорожі в часі» досліджуватимуть найпо-пулярніші шоу-вистави Києва початку ХХ століття. О 12.00 шанувальники кіно Марка Захарова побачать одну з найромантичніших казок режисера «Звичайне диво». А о 14.55 в ефірі – чудовий фільм з Іриною Муравйовою «Найчарівніша і найпривабливіша». О 16.40 глядачів чекають улюблені пісні у «Суботньому концерті» за участі найвідоміших зірок вітчизняної естради.

У новорічну ніч на «Україні» – зустріч з незвичайними людьми

Проводжати 2015 рік глядачі телеканалу будуть разом із найяскравішими героями програми «Гово-рить Україна». Усі вони змагатимуться за перемогу в номінаціях «Епатаж року», «Перевтілення року», «Провокація року», «Здивування року», «Схуднення року», «Пара року», «Груди року», «Розмір року».

У святковому концерті візьме участь відома бри-танська співачката модель Вікторія Модеста. У віці 19 років їй ампутували ногу, проте Вікторія не здалася, а почала робити стильні, яскраві протези. Згодом вона стала фотомоделлю та популярною співачкою. Глядачі побачать і володарку найпишніших грудей у світі (176 см у діаметрі) – американку Норму Стіц. Вона підтримає учасниць конкурсу «Груди року».

Як наші живуть в Америці Переїхати до іншої країни – рішення не з про-

стих, та й втілити такий задум вдається не кожному. Історії українських сімей, які перебралися до США, зафільмував журналіст Hromadske.tv Богдан Кутєпов.

«Каліфорнія наша» – цикл документальних зама-льовок про життя українців у Сакраменто. У дев’ятьох серіях родини Кузів, Винничуків, Романюків та Скоців, які свого часу приїхали до столиці штату Каліфорнія з різних куточків України, ділитимуться власним досвідом еміграції та розкажуть, як їм живеться на західному узбережжі США.

Документальний серіал «Каліфорнія наша» стар-тує на UA:Першому у четвер, 17 грудня, о 20.30.

клубХай буде з вами сила! На екрани столичних кінотеатрів виходить довгоочікуваний сьомий епізод «Зоряні війни. Пробудження Сили»Як виглядають Чубакка та Дарт Вейдер, українці знають завдяки політичним кампаніям. А ось затяті шанувальники легендарної космічної саги вже від сьогодні мають змогу побачити улюбле-них героїв.

Нагадаємо, перший фільм вийшов 1977 року і мав надзвичайний успіх у глядачів – при бюджеті в 11 мільйонів доларів він зібрав у міжнародному прокаті 775 мільйонів. Вигаданий світ, де в далекій галактиці відбувається протистояння Імперії та повстанців, отримав армію прихильників. У 1980 і 1983 роках з’явилися продовження картини, що склали першу трилогію проекту. Після оригінальної трилогії (епізод IV–VI) у 1990-2000-х роках зняли трилогію-пріквел, тобто пере-дісторію (епізоди I–III), анімаційний спін-офф (похідний твір від англ. spin-off  – розкручування) «Війна клонів» (про проміжок між першим і другим епізодом). І ось нарешті через 10 років після останнього фільму виходить перша частина нової трилогії.

Біля витоків саги стояв її ідейний на-тхненник Джорж Лукас. Однак Lukasfilm придбала компанія Walt Disney, яка і взялася за реалізацію цього проекту, та вже без Лукаса. Режисером запро-сили Джей Джей Абрамса, він знімав третю частину «Місії нездійсненної» та «Стар Трек».

Cюжет тримають у таємниці. Відомо, що дія фільму відбувається приблизно через 30 років після подій шостого епізоду «Повернення Джедая», коли дві протиборчі сторони, Альянс повстанців і Галактична Імперія, перетворилися на Опір та Перший орден. Продовження зведе разом нових головних героїв – молоду прибиральницю сміття Рей з пустельної планети Джакку, біглого штурмовика Фінна і пілота Опору По Дамерона. Поряд із ними до сюжету по-вернуться і герої оригінальної трилогії – Люк Скайвокер, Хан Соло, Лея Органа та Чубакка. Серед акторів, які знялися у картині, легендарний Харрісон Форд у ролі пілота Хана Соло, Керрі Фішер,

що колись грала принцесу Лею, та Марк Хемілл у ролі Люка Скайвокера.

Сьомий епізод «Зоряних воєн» вста-новив новий рекорд із попереднього продажу квитків – на суму понад 100 мільйонів доларів. Експерти прогно-зують, що прокатного вікенду фільм заробить близько 200 мільйонів до-ларів і може навіть перевершити успіх картини «Світ Юрського періоду», яка стартувала з касовими зборами понад 208 мільйонів доларів.

Крім того, до 2020 року обіцяють зняти і показати ще дві частини цієї нової трилогії, а на 2017 рік запла-новано прем’єру спін-оффа кіносаги «Зоряні війни. Вигнанець».

«Вечірка»: 110 років із киянами. Будьмо разом і надалі!

Передплата на 2015–2016 роки з доставкою газети у поштову скриньку

Купити газету «Вечір-ній Київ» можна у мережах «Союздру-ку», «Київоблпресі» (Київська обл., Жито-мир, Житомирська обл.), поштових відділеннях Києва та області.

Оформити передплату можна у поштових відді-леннях та в редакції: Київ, вул. Володимирська, 51-б, 1-й поверх, кімн. 8. Тел.: 234-27-35

Передплатний індекс

37607

1 місяць 14 грн3 місяці 42 грнпівроку 84 грнрік 168 грн

ЛИШЕ14 грн

на місяць

Левко Лук’яненко: «Путін сПриймає україну як об’єкт» сПецПроект «вечірки»: архіви крізь стоЛіття

» 5–21

» 8, 17

» 10–16

TVпрограмаНайз

ручн

іша

20 серпня 2015 року №33 (19163)

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

з нагоди

facebook.com/vechirkanova

vechirniykiev.com.ua

twitter.com/vechirkanovavk.com/vechirkanova

Зі святом, рідна Україно! Ми неодмінно вистоїмо в боротьбі за Незалежність і станемо сильнішими,

упевнені бійці 12-го батальйону територіальної оборони «Київ».

Сказали за всіх: і за тих, хто на фронті, і за тих, хто на мирній передовій.

Слава Україні!

Олена МакОвецьДо 24-ї річниці незалежності готу-ються нові національні рекорди. Як розповіла представниця Кни-

ги рекордів України Лана Вєтрова, у Києві на Михайлівській площі сплетуть найбільшу маскувальну сітку. Роботу розпочали в різних областях країни, а завершать саме у столиці. Параметри гігантського плетива визначатимуть на місці. Також у Києві сплетуть найбільший

герб на маскувальній сітці, він буде 5 м заввишки. Ще два досягнення планує

Харків. Там створять величезну ромашку з побажань. Діти-пере-селенці писатимуть про свої мрії та сподівання на окремих папір-цях-пелюстках та кріпитимуть до квітки. І щоб трохи відволіктися від подій на Сході, у місті приготують найбільший буріто – мексиканську страву, що має вигляд пшеничного коржа з різною начинкою, котрою потім частуватимуть усіх охочих.

Не до гучних святкувань. Та й взагалі слово «свято» усе рідше злітає із наших вуст. Ви, певно, замітили це. А все біль-ше смутку в очах, а все дужче

охоплюють тривога та неспо-кій. Що там, на фронті? Чи усі наші живі-здорові? І ніби наскрізь пропікає душу біль, коли долинає звістка про по-ранених чи загиблих. Що далі? Коли світ зодягне гамівну сорочку на того кремлівського

карлика? Але не чекаймо… Треба самим діяти! І на всіх фронтах. Берімо приклад з наших воїнів. Там, в окопах немає ані лихих намірів, ані заздрощів, ані усього того, що називаємо беззаконням і безправ’ям. Там – один за всіх, і всі за одного. Гуртом і Путіна легше бити.

А хіба не можемо ми гуртом – громадою! – робити наше місто ще кращим, щоб усім жилося добре? Та ми гори можемо звернути. Якщо захо-чемо, звичайно. І не лінувати-мемося. Прописні істини? Так. Але ж багато хто їх забуває. Благополуччя не падає з неба.

Запитайте у європейців – і вони скажуть вам, що це досягається важкою працею. Ми, українці, уміємо пра-цювати (і це визнав світ). Не заважали б тільки нам усілякі путіни. Ми весь час молимося, щоб справдилося шевченкове: «І буде син, і буде мати, і будуть люде на землі…». Й думаємо: ну, чому, чому кожні сто років ми змушені кров’ю виборювати

свою Незалежність? Ми не відступимо від цієї Незалежності. Ми – незламні!Ваші «Вечірківці»

Ганна Редька

сьогодні опівдні на інсти-тутській відкриють оновле-ний квітковий годинник. а загалом до Дня незалежності ко «київзеленбуд» обіцяє облаштувати у столиці 12 зелених зон.

Традиційний квітковий го-динник, який кияни й гості сто-

лиці звикли бачити на вулиці Інститутській, сьогодні опівдні засяє новими барвами. Задля його оздоблення було використано близько 7 тисяч квітів, серед яких колеус, альтернантера, агератум, бегонія. А о 14:00, відбудеться

урочисте відкриття скверу на вулиці Героїв Дніпра. До речі, програмою соціально-

економічного розвитку Києва на 2015 рік передбачено капітальний ремонт на 41 об’єкті зеленого гос-подарства, зокрема й у 15 скверах.

Новий відлік часу Рекорди до Дня Незалежності

Фото Олексія Іванова

Борис Корпусенко

Ольга Семерак

За розпорядженням міського голови Віталія Кличка

адресні виплати на суму від 100 до 350 грн отримають

понад 364 тисячі киян. У місцевому бюджеті на це

передбачено 40 млн грн. За словами мера, нині, коли держава змушена

обмежувати пільги для населення, влада Києва зо-

середжена на соціальному захисті жителів. «Сьогодні ми працюємо над відновленням нашої

економіки, розвитком міста та знаходимо можливості

для підтримання населення столиці. Це і збереження

пільг на проїзд, і продаж соціального хліба та соці-

альних ліків за низькими цінами. Захист і підтримка

людей – прямий обов’язок влади незалежно від по-

літичної та фінансової ситуації, – зазначив Віталій

Кличко. – Я розумію, що виділені нами суми дуже малі,

але, сподіваюся, вони хоч трохи полегшать фінансове

навантаження для соціально незахищених киян».

До Дня Незалежності по 350 грн буде виплачено

сім’ям загиблих учасників АТО та рідним героїв

Небесної Сотні. По 250 грн отримають діти-сироти,

по 150 грн – кияни-інваліди з дитинства та діти-

інваліди. Разова виплата непрацюючим столичним

пенсіонерам, пенсія яких не перевищує 1900 грн,

становитиме 100 грн. Серед інших категорій малозабезпечених жителів

Києва, котрим також буде надана матеріальна до-

помога: кияни, які постраждали під час Революції

Гідності, учасники АТО, жертви політичних репресій,

інваліди I групи та деякі інші. Гроші буде переказано

на «Картку киянина».

Наталка ПеЛеХ

Цього року столичні фонтани пра-цюють за затвердженим графіком – тільки у великі свята. З нагоди Дня Незалежності славетні київські водограї струменітимуть три дні поспіль.

«З 22 до 24 серпня будуть уві-мкнені три легендарні фонтани «Засновники Києва», «Водяна куля», «Каскадний» на непарно-му боці Майдану Незалежності та водограй на вулиці Великій Васильківській, 119/121», – повідо-мила «Вечірку» керівник КП «Ки-ївводфонд» Світлана Козловська.

Цьогоріч кияни й гості міста так рідко мають можливість ми-луватися фонтанами з простої причини – через економію. На балансі КП «Київводфонд», окрім водограїв, перебувають бювети. Тож саме на їхній роботі цього літа було зосереджено всю увагу й, найголовніше, кошти. Проте комунальники сподіваються, що наступного року фонтани працю-ватимуть у звичному режимі – з квітня до жовтня. Окрім того, водні об’єкти на парному боці Майдану Незалежності потре-бують реконструкції. Нагадаємо, що цьогоріч столичні водограї вмикали на День Перемоги та День Києва.

кур’єр «ВК»2

Вечірній КиїВ | 20 серпня 2015 року | №33 (19163)

Народжені разом з Україною Дорогі кияни!

Є гроші До Дня Незалежності України столична влада надасть

соціально незахищеним киянам разову матеріальну

допомогу

Три дні для водограїв

Наталія Коваль, керівник відділу розвитку «Парку Київська Русь»: – Я закінчила факультет економічної кібернетики Київського політехнічного інституту. Уже на третьо-му курсі вступила до Союзу молоді «Київська Русь» (це патріотична організація), бо захоплювалась історичною спадщиною України, особли-во давньоруським періодом. Після закінчення вишу почала працювати в «Парку Київ-

ська Русь», нині – керівник відділу розвитку. У мене немає інших

амбіцій, окрім розвитку цього проекту. От тільки хотілося б поїхати

попрацювати в інших країнах, побувати у відомих музеях просто

неба, побачити місця, де організовують лицарські турніри з істо-

ричною реконструкцією, щоб набути досвіду. А потім повернутися

до Києва, де я бачу своє майбутнє.

Христина Васильєва, працівник прокуратури: – Я працюю в прокуратурі. Спочатку навчалася в Харків-ській юридичній академії, а потім – у столиці, в Академії прокуратури. Розслідую прості й не надто стресові справи, пов’язані з легкими тілесними ушкодженнями, крадіжками… «У криміналі» майже рік, і це мені до вподоби. А до цього здійснювала нагляд за діяль-ністю контролюючих органів. Батьки пригадують, що я на-

родилася вдень, о 15:15. У ці хвилини у Верховній Раді проголошу-

вали Незалежність. Тато казав, що стояв біля пологового будинку й

чекав, а з радіоприймача лунало, що настає нова епоха. Незалеж-

ність проголосили – і в ту саму мить я народилася. «Дівчинка!» –

повідомили маму… Може, це трохи помпезно звучить, але дату свого народження

вважаю символічною: ще зі школи я хотіла присвятити своє життя

правопорядку. Мабуть, тому я й за кордон ніколи не поїду: втікати –

це не вихід! Навпаки, потрібно допомагати – кожному. Саме це нас,

українців, як мені здається, може згуртувати.

Катерина Багхаджаті, працівник телебачення, блогер: – Мама розповідала, що вранці, до того, як її забрали в

пологовий будинок (я народи-лася пізно ввечері 24 серпня, і датою мого народження навіть помилково записали 25-е), вони з батьком устигли прогулятися містом. Атмосфе-ра була тривожною, але під-несеною. Батьки підтримували Незалежність, хоча мій тато родом із Сирії.

До мене в дитинстві часто зверталися «однолітка незалежної Укра-

їни». І, гадаю, це відклалось у мене на підсвідомому рівні: я завжди

роблю так, як хочу. Фінансово незалежною стала у 18 років, також

є вільною від громадської думки… Ось, наприклад, пластична опе-

рація. Я змінила форму носа й кажу про це відверто. Хоча чимало

людей мене осуджували. Але головне, що я звільнилася від осо-

бистих комплексів, які мала протягом багатьох років. Навіть якби

до мене тоді підійшов кумир мого дитинства Леонардо ДіКапріо

та сказав, що я прекрасна, я би не повірила. Була не впевненою

в собі, і ніщо не могло мені допомогти. Я спілкувалася з друзями,

працювала над собою, ходила до психолога… Не допомогло. Тоді я

зробила радикальний крок – пластичну операцію…

Я ніколи не поїду з Києва, хотілося б розвиватися в цьому місті.

Хоча багато моїх знайомих емігрували. Раніше я думала, що, може,

вийду заміж за іноземця. Але зараз не хочу – лише українські

чоловіки можуть бути такими душевними. Сподіваюся, що наша

країна буде не тільки незалежною – по-справжньому! – але й

загоїть рани, які отримала впродовж останніх років… Для мене Не-

залежність – це щастя, що залежить тільки від самої людини, а не

від когось іншого.

Вітаю вас із Днем Незалежності Української держави. Незалежність

дісталася нам мирно, але нині ми змушені виборювати її, захищати від

агресора. Цю боротьбу ведуть на передовій у зоні АТО найкращі сини

та доньки нашого народу. Ця складна й виснажлива боротьба зміцнила

те, що є для нас зараз головним – нашу єдність. Єдність попри різні по-

гляди, уподобання, думки й оцінювання подій минулого та сьогодення.

Я бажаю всім нам досягти миру для України та зберегти цю єдність.

Вітаю вас із Днем Незалежності України! Для Києва це особливе свято.

Саме в Києві поставала наша незалежність, і саме Київ є, так би мовити,

хранителем Незалежності України. Київ показує приклад громадян-

ського суспільства, він не боїться змін, а прагне їх.

Зі святом!

Київський міський голова Віталій КЛИЧКО

«Вечірка» знайшла трьох одноліток Незалежності, які народили-

ся 24 серпня 1991 року. Наші героїні різні: прокурор, працівниця

телебачення та керівник відділу розвитку музею. Але їх об’єднує

те, що ці дівчата не уявляють свого майбутнього без Києва та

України й ніколи не поїдуть жити за кордон.

livejournal.com

акценти 4

Вечірній КиїВ | 20 серпня 2015 року | №33 (19163)

Реклама

Юрій ЗУЩИК

Чи стала незалежність України результатом збігу обставин? Мож-ливо, люди вкладали в неї лише матеріальні сподівання? Соціологи кажуть, що ні: за 24 роки країна пережила кілька криз, дві рево-люції, сьогодні веде війну, але підтримка незалежності зростає. Союзу із РоСією не хочуть У грудні 1991 року ставлення

до незалежності України показав Всеукраїнський референдум. Тоді її підтримали 90,3% тих, хто взяв участь у голосуванні. Надалі соціологи з року в рік

ставили респондентам типові за-питання. За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), у 1992 і 1993 роках, навіть в умовах різкого падіння рівня жит-тя, незалежність підтримали 56% населення.

У лютому 2014 року КМІС зафік-сував 83% підтримки незалежності. А за рік після анексії Криму цей показник досяг 91%. Спілкування державною мовою

– одна із ознак підтримки незалеж-ності. За даними КМІС, у 1991–1994 роках близько 44% опитуваних спіл-кувалися українською мовою, а 56% – російською. У 2014 році до анексії

Криму українську обрали 47% на-селення, а у 2015 році – вже 52%. Ще одне класичне запитання:

«Якими б ви хотіли бачити відно-сини України з Росією?». У 1993 році відповіли, що «Україна i Росія мають об’єднатися в одну державу» 42% респондентів, у 2013 – 21%, а у травні нинішнього – лише 2%. «Виразніше за ці цифри описати

зміни у ставленні українців до союзу з Росією важко», – коментує дані КМІС «Вечірці» президент інституту Валерій Хмелько.

Від РеВолюції до РеВолюції Соціологи Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва ставлять зростання патріотичних почуттів у залежність від великих соціально-політичних потрясінь.

У 2002 році на запитання: «Чи пишаєтеся ви, що ви – громадянин України?», – лише 18% опитаних

відповіли ствердно. Тих, хто не визначився, було чимало – близь-ко 41%.

«Можна сказати, що у 2002 році люди ще не відчували себе україн-цями», – вважає директор фонду Ірина Бекешкіна. Перший підйом патріотизму

стався у 2005 році – завдяки Пома-ранчевій революції. Тоді пишалися громадянством уже 54% населення. А невизначених залишалося мен-ше – 31%. Надалі, аж до Револю-ції Гідності, почуття гордості за громадянство зменшувалося. Але у 2014 році, після Євромайдану, патріотизм знову на підйомі. Тих, хто не пишався громадянством, стало 11% опитаних, пишалися ним – 60%. А в 2015 році, під час війни та погіршення рівня життя, кількість тих, хто не пишався гро-мадянством, становила 13%, а тих, що пишалися – 67%. Динаміка змін у настроях грома-

дян дуже виразна. Кожне серйозне потрясіння впливало на рівень життя людей. Проте вони не розчаровува-лися у своїй країні, а навпаки – їхній дух міцнів. І важкий 2015 рік тут не є винятком.

«Громадяни все більше відчу-вають належність до своєї країни і відповідальність за неї, особливо у важкі для себе часи, – підбила під-сумки Бекешкіна. – Сьогодні нація формується просто на очах».

Що завжди у наших серцях З роками українці не розчаровуються у своїй державі,

навпаки – їхній дух міцнішає

цінності, що об’єднуютьЗахисну силу має кожна вишиванка«Вечірка» запитала у депута-тів Київради: що для вас озна-чає національна атрибутика.

олександр Бродський: У мене є кілька різних вишива-нок, зокрема й ексклюзивні. Є чорного кольору, яку одягаю на свята. Маю й жовто-блакитну сорочку. Для мене це більш ніж

просто одяг, це – символ на-лежності до української нації, і я цим пишаюся.

олександр Вовченко: Маю у квартирі кілька прапорів України. Також і в кабінеті, і вдома є по примірнику «Кобзаря». Коли на душі тяжко, читаю поезію Шевченка. Маю вишиванку, яку одягаю переваж-

но на свята. Коли обирав сороч-ку, то звертав увагу насамперед на ділові тони, «чоловічі» візе-рунки. А трохи згодом довідався,

що основний геометричний орнамент на моїй вишиванці – сонце з вісьмома променями – є символом добра та захистом від злих духів. Хоча, певен, захисну силу має кожна вишиванка, це своєрідний оберіг.

Володимир Гончаров: На моєму робочо-му столі стоїть не-великий прапор. Залюбки одягаю вишиту сорочку. До речі, у мене їх кілька – на всі національні свята, урочистості. Орнамент улюбленої сорочки –

червоний, що уособлює жит-тєдайну позитивну енергетику та вважається оберегом. Вона прикрашена геометричними візерунками, ромбами, які є символом родючості. Але повага до Батьківщини не вимірюється кількістю жовто-блакитної атри-бутики. Важливо щодня приноси-ти користь Україні, своєму місту.

олена Галушка: Під час Євромай-дану я була його учасницею, і з тих часів у мене залишився прапор України. Для мене він є символом по-чатку боротьби українського народу за нову демократичну

країну, яка триватиме ще дов-го. Одягаю вишиванку як вияв стану душі, а не тільки з нагоди якогось свята.

Роман Головня: Головне, що патріотизм – у моєму серці. А сьогодні багато хто перегинає палицю з показо-вим патріотизмом. Та й придба-ти патріотичну символіку не є проблемою. Відтак я став рідше

носити вишиванку, одягаю її на сімейні або державні свята, оскільки для мене це сімейна реліквія. Одну для мене вишила

дружина, а іншу – тітка. Ви-шиванка для мене – це оберіг. Зокрема, вона має елементи захисту та чоловічої сили.

Руслан Андрійко: У мене чимало патріотичної символіки – від бандерівських, українських прапорів і до картин Тараса Шевченка. Маю й виши-ванки, і досить багато. Вишиванка

для мене є оберегом та містить певну енергетику. Мама вишила мені кілька сорочок. На них зо-бражено «Козацькі хрести», які є

символом чоловічої сили.

Валентина Мандрик: У салоні мого ав-томобіля є націо-нальний прапор.

Маю вишиванки, одну з яких подарували друзі. Вона викона-на у блакитних кольорах. Іншу вишила моя добра знайома, а я їй у цьому допомагала. Загалом, для мене національне вбрання символізує все позитивне, що є в нашій країні.

Андрій Андрєєв: На лацкані мого піджака прикрі-плено значок у вигляді національ-ного Герба України. А на робо-чому столі стоїть синьо-жовтий прапор. Для мене це символи незалежної та перспективної України, ідентифікації себе як українця. Також у мене є ви-шиванка, яку одягаю на державні

або релігійні свята. Однак зараз у суспільстві склалася ситуація, що люди вважають, якщо вони одягатимуть вишиванку якнай-частіше або пов’яжуть прапорець,

то це робить їх патріотичнішими. Я гадаю, що патріотизм – це стан душі. Якщо людина налаштована патріотично, любить свою дер-жаву, то не важливо, у вишиванці

вона чи ні.

Підготувала Світлана МажУріна

37% громадян, опитаних у липні 2015 року, найвизначнішою подією вважають проголошення Незалежності

Динаміка середньорічної чисельності прихильників незалежності України

з грудня 1991 до лютого 2014 року(у відсотках від дорослого населення за даними КМІС)

0%

25%

50%

75%

100%

1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015

зірки для «ВК»6

Вечірній КиїВ | 20 серпня 2015 року | №33 (19163)

Світлана Білоножко першою читала Акт проголошення Незалежності Відома співачка Світлана Біло-ножко свого часу пропрацювала диктором телебачення 14 років. Її програми незабутні. Вона була улюбленицею дітлашні, розпові-даючи щовечора разом з колобком «Вечірню казку», ознайомлювала з новинками моди. Та головне – приходила в домівки до глядачів з добрими новинами в інформа-ційних програмах. 24 серпня в телевізійній діяльності Світлани Григорівни сталася особлива подія. І про це наша розмова з на-

родною артисткою України. — Пані Світлано, 24 роки

тому ви повідомили українців та й увесь світ про Незалежність України. Пригадайте, будь ласка, як це було? — Був звичайний робочий

день. Прийшла задовго до ефіру, почала готуватися до програми. Адже завжди розповідала новини з позитивом, усмішкою. І тут мене зустріли в дирекції й кажуть: сьо-годні важливий день, треба читати Акт проголошення Незалежності України. Я так злякалася. Питаю: чому я? Адже на УТ-1 було багато професіоналів – Тетяна Цимбал, Тамара Стратієнко, Олександр Са-фонов, Іван Вовк. Але саме того дня хтось перебував у відпустці, хтось захворів, і цю роль доручили мені. Я настільки розхвилювалася, що подумалося: це буде мій остан-ній день на телебаченні. Це ж яка відповідальність! Це ж усі будуть дивитися. Та зрозуміла, що виходу в мене немає, опанувала хвилю-вання й оголосила всій країні цю важливу новину. Сподіваюся, що із завданням упоралася. Добре, що часу на хвилювання було обмаль. Згодом вітали колеги, друзі. Хоча з боку деяких співробітників від-чувала й заздрощі. Проте якогось надто великого значення тому, що саме я прочитала цю новину, не надавала, «корона» на голові в мене не з’явилася.

— Який вигляд мав той до-кумент?

— Це був білий аркуш з текстом. Його після ефіру забрав редактор

новин. Так завжди робилося. Зфотографувати цей момент також не здогадалися. Зате вдома чоловік, Віталій, зробив відеоза-пис. До речі, 24-го треба буде його переглянути з дітьми та онуками. — Ви оспівуєте у своїх піснях

красу вірності, красу нашої зем-лі. Як гадаєте, що треба робити нам, українцям, аби більше гур-туватися навколо незалежності?

— Хіба наша країна, це небо, ці колоски, не варті нашої любові?! Якщо ми не любитимемо свою землю, то в нас нічого не вийде. Людям потрібно казати правду, не дозволяти, щоб вони відчували себе скривдженими. Треба бути щирими, і щоб слова не розхо-дилися з реальними справами. Необхідно відкривати більше пер-спектив для молоді. Мені здається, що в нас про молодь взагалі забули. Люди ж їздять світом, усе бачать і дивуються, чому ми відстаємо в розвитку. На жаль, зневірюються та виїжджають за кордон. А цього не можна допускати.

— Волонтери розповідали, що подружжя Білоножків відвідує поранених у шпиталі, допо-магає їм. А під час фестивалю «Мелодія двох сердець» деякі бійці співали на сцені палацу «Україна». У вашій творчості є і фронтові мотиви?

— При-їжджаючи до по-ранених, ми з Віталієм щоразу переконуємося, які світлі та щирі ці солдати, скільки добра в їхніх очах. Часто бачимо: хлопець що-йно трохи залікував рани, а вже поривається на передову, до побра-тимів. Цьогоріч наш традиційний фестиваль родинної творчості «Ме-лодія двох сердець» ми провели на Трійцю і присвятили воїнам АТО. Під час концерту пролунало багато нових пісень на цю тему. Ми з Ві-талієм заспівали пісню Олександра Смирнова «Над Україною», Руслан Квінта й Петро Мага на одному по-диху написали слова та музику до пісні «Я не хочу війни». Наш онук Віталій заспівав «Я ненавиджу тебе, війна» Степана Галябарди й Олександра Злотника. Не пере-лічуватиму всього, скажу лишень:

усе ро-билося якось по-особливому, підне-сено, з максимальною увагою до захисників Батьківщини. Так має бути завжди. Бо дуже погано, коли черствіють серця та душі.

— Що стало поштовхом до започаткування фестивалю ро-динної творчості? — Згадуючи ті далекі часи, коли

я вела програми на телебаченні, приємно наголосити: кожен із моїх колег намагався вкласти в роботу всю душу, щоб усе було дуже щирим. Як можна було йти в гості до дітей з вечірньою казкою без любові, тепла?! Ми були не тільки дикторами, а й авторами своїх програм. Але в нас не було надбавок, доплат, ніхто навіть не думав про таке. Ми виходили у прямі ефіри й робили це з над-звичайною любов’ю та самовід-даністю. Мені щоразу хотілося дарувати добро діточкам, їхнім батькам. І так має бути завжди, хай яке століття надворі. Бо, якщо зникне ця дитяча наївність, ця справжня щирість, утратиться ду-ховність, суть самих телепередач, задля чого вони й існують. Я також вела програми «Музич-

ний калейдоскоп», «Молодіжний канал», «Мода, мода», «Зичимо щастя». Гадаю, саме вони надихну-ли нас із Віталієм на перші дуети, які ми назвали «пісня на двох». Глядачам вони сподобалися, на телебачення почали надходити численні листи, і ми зрозуміли, що це цікаво не лише нам. Сольні концерти – це добре, але так хо-четься зробити щось більше, при-служитися державі, прихилитися до душі народу. Так і виникла ідея

фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець». Перший наш фестиваль відбувся 12 травня 1999 року. Відтоді «Мелодія…» утверджує сімейні цінності, які мусять бути в нашому житті, без яких просто не можна жити. Це вірність, любов, злагода, терп-лячість і порозуміння. Вони, на жаль, відкинуті сьогодніш-ньою мас-культурою як такі,

на яких не заробиш. Але це не про нас. Щоразу у фестивалі беруть участь як відомі виконавці, так і початківці зі своїми родинами. У нас стільки талантів! Такі співучі люди! Такі прекрасні родини. Такі родзинки є в кожній сім’ї.

— Але ці таланти ще треба відшукати, а це нелегка справа…

— Безперечно. Поїхати у від-далені куточки країни, зануритись у цю справжність, щоб потім ви-вести їх на сцену головного палацу України. Коли дивлюся на них, мені так хочеться зробити ще щось більше. Ні, ніде у світі немає таких людей, як у нас, в Україні. Пригадую, нас часто критикува-

ли: мовляв, Білоножки запрошують на сцену «України» аматорів. А може, у цих аматорів це єдиний шанс? Ми не просто відкривали таланти, з допомогою добрих дру-зів-спонсорів ми нагороджували переможців путівками на відпо-чинок, зокрема й за кордон. А якось, пам’ятаю, не складалося зі спонсорами, думаємо: що ж робити? Пішли в магазин і за свої гроші купили всім 12 учасникам фестивалю по телевізору. Щоб була в людей згадка. Ми з Віталієм не вкладаємо кошти у придбання акцій, не купуємо заводів… І не шкодуємо. Ми – артисти, носії світлого, й оце світле після нас і має лишитися. Я впевнена, що воно залишиться в серцях людей. Хіба можуть бути кращі інвестиції за це? Кажемо з Віталієм: роби більше, і тобі буде повертатись і здоров’ям, і творчістю, і цікавими піснями. Ми задоволені тим, що ми робимо.

Розмову вела Світлана КОВАЛЬОВА

Фото із сімейного архіву

Марина МАРЧЕНКО

Його називають моральним автори-тетом України. І кажуть, що, мабуть, волею долі так сталося, що день на-родження країни збігся з його днем народження. 24 серпня 1991 року він написав Акт про Незалежність України, за який проголосувала Верховна Рада. А до цього були і під-пільна антикомуністична діяльність, і камера смертників, і мордовські концтабори, і депутатська діяльність на благо вільної України… З Левком Лук’яненком спілкувалася корес-пондентка «Вечірки».

Раю у нас немає, але ми здатні на велике – Левку Григоровичу, ви усе

життя присвятили тому, щоб не-залежність України відбулася. Які, на вашу думку, наші найбільші здобутки та цінності? – За 24 роки, на жаль, було багато

поганого, але є надзвичайно важливе явище – роки незалежності стали часом переучування цілої нації, і це дуже позитивний процес. Але спочатку Російська імперія ізолю-вала нашу націю від цілого світу. Найперше – цензурою. Ні листівка, ні газета, ні книжка не могли вийти без відповідного штампу. По-друге, навколо України стояли радіоглуш-ники, щоб наш народ не слухав із-за кордону «ворожі» голоси. По-третє,

як частина імперії, Україна була ото-чена кордоном. Ще до революції Україна також

була ізольована Російською імперією, але, принаймні, ця ізоляція не була такою суцільною, як за радянських часів. Крім того, нас ізолювали від наших попередників – художників, учених, літераторів. Від усього того, що творили наші духовні отці. Від того, що створила нація, цілі по-коління були ізольовані.

– І все це мало відповідні на-слідки...

– Ми думали так: якщо живемо погано, значить, у нас й інженери

погані, лікарі погані, вчителі погані. У нас був комплекс неповноцінності, бо ми вважали, що за кордоном усе дуже добре. Таке життя тривало 72 роки, тобто три покоління. Наша нація була зіпсована, бо не знала своєї історії і не мала уявлення про навколишній світ. І коли почала-ся горбачовська демократизація й Україна стала незалежною, зникли цензура, заборони і відкрився цілий світ. Українці ніби вперше з’явилися

на світ Божий і почали вивчати самі себе. Ми побачили: так, раю у нас не-має, і хоча жили в рабстві, однак не втратили здібності до чогось доброго. «інфоРмпРостіР як не був укРаїнським,

так і не став ним» – Ви часто наголошували, що національно свідома молодь – одне із головних наших надбань. Що потрібно робити, щоб його зберегти та розвинути? – Згадаємо, що до 1991 року

Україна була територією, яку на-скрізь «прострілювали» російські засоби масової інформації. Вони нав’язували нам імперську ідеоло-гію. Коли у 1992 році Україну про-голосили незалежною і розпочали приватизацію, телевізійні та радіо-канали стали звичайним товаром. Охмакевич, директор Державної телерадіокомпанії, зателефонував мені й запропонував купити канал. «Тоді ваша Республіканська партія зможе 16 годин на добу говорити все, що вам хочеться», – сказав він при зустрічі. Я запитав, скільки це коштує. 50 тисяч доларів. Але наша партія не мала таких грошей. Їх мав тоді Лаудер – міжнародний магнат у сфері ЗМІ. Коли почала тріщати комуністична система, то він пішов у Польщу, Словаччину, Румунію, а потім і в Україну купувати ЗМІ. По-тім прийшли й інші. Вони не були зацікавлені у перевихованні укра-

їнської нації, вони були заробітча-нами. Купували в Америці фільми, крутили їх тут і на цьому заробляли. Інформаційний простір як не був українським, так ним і не став, бо потрапив до рук людей, яким Україна байдужа. Олігархи заснували свої газети, які писали, що їм потрібно. – Яким шляхом треба було йти,

щоб повернутися до справжніх духовних цінностей українців?

– Шляхом поширення українських шкіл з українською мовою, створю-вати свої кінофільми, телепередачі. Адже у нас багатюща історія – чотири століття боротьби за незалежність країни. Знаходились окремі журна-лісти, які робили коротенькі фільми, передачі. Але це були невеликі про-риви серед того антиукраїнського забамбулення людей.

– Але ж колишній президент Ющенко був патріотом. Чому він не зміг нічого зрушити з місця?

– Він відродив палац Розумовсько-го, відбудував фортеці у Батурині, домігся, щоб прийняли закон про Голодомор – це, безперечно, дуже добре, і він це робив щиро. Але були речі, які перетворили його на Кучму №2. Він не виправдав тих сподівань, які на нього покладалися. «київське віче або пРоганяло князя, або пРиймало його» – Хто для вас є авторитетом? – Бійці Української повстанської

армії та бойових груп ОУН, які во-ювали за незалежність України до 1956 року. Цей повстанський рух діяв 11 років, не отримуючи допо-моги із закордону, нізвідки. Його учасники не підняли білого прапора, їх просто Московія задушила своєю кількістю, і вони перестали існувати. З цього покоління ще залишилося кілька людей живих. Це Мирослав Симчич, який є для мене мораль-ним авторитетом. Я уже з іншого

ексклюзив до Дня Незалежності

8

Наше коріння. Пишаємося…Суперпопулярні у своїх країнах письменники й артисти не забувають нагадувати

про своє українське походження

Левко Лук’яненко: «Путін сприймає Україну як об’єкт»

«еней» з-над вісли. бРати петРо та павло солодухи (польща) Якими можуть бути насправді братні стосунки двох народів, показують на практиці учасники мегапопулярного польського рок-гурту «Еней», створеного 2002 року в Ольштині братами

Петром і Павлом Солодухами та

їхнім другом Лукашом Койрисом. Солодухи – етнічні українці, чиїх пращурів було вивезено під час операції «Вісла» до Ольштина. Там уже народилися їхні батьки, які змогли передати своїм «Льо-леку і Болеку» любов до укра-їнських традицій і мови. Навіть

назва гурту апелює до головного героя «Енеїди» Івана Котлярев-ського. У січні 2014 року на

сервісі YouTube презентували пісню «Брат за брата» – результат співпраці гурту «Еней» із гуртами Kozak System і Maleo Reggae Rockers як символ солідарності з

українським суспільством, яке бо-реться на Майдані Незалежності. У грудні 2014 року гурт заспівав пісню «Біля тополі», яку присвя-тив українським військовикам, котрі загинули за Україну.

Роки незалежності ста-ли часом переучування цілої нації, і це дуже по-зитивний процес

Наталка МиКОлАєНКО

чоРний гумоР і укРаїнські тРактоРи. маРина левицька

(великобРитанія) Українцям часто закидають, що це нація, яка дуже любить плакати-тужи-

ти. Відома британська письменниця українського походження Марина

Левицька категорично це спростовує. Її перший опублікований роман

«Коротка історія тракторів по-українськи» вийшов у Великобританії

2005 року та стрімко став бестселером, який сьогодні перекладено май-

же чотирма десятками мов. У тому числі й українською – мовою її бать-

ків. Народилася Левицька 1946 року в таборі для біженців у Німеччині.

Згодом переїхала з родиною до Англії, де проживає й нині. Навчалася

в Університеті Кіла в Англії. Працює доцентом в університеті Шеффілд

Халам у галузі наукових досліджень ЗМІ та комунікацій. Авторка кількох

десятків книжок.

Фото надані автором

1991 рік. Левка Лук’яненка вітають біля стін Верховної Ради після проголошення Незалежності

Реклама

Один з найкоротших днів року кіно-манів запрошують провести разом із кращими короткометражними філь-мами. Також цього тижня кияни мають змогу побачити на великому екрані документальну стрічку «Американська мрія» про життя наших співвітчизни-ків за кордоном та українські картини 1964–2004 років.

18 грудня у кінотеатрі «Київ» вла-штують «Свято короткого метра». Така традиційна зустріч, присвячена короткометражним фільмам, проходить по всьому світу. Адже короткий метр – це не лише навчальний етап перед ство-ренням повнометражних картин, він є улюбленим жанром творчості та пошуку для загартованих кінематографістів, які знаходять в ньому свободу для спроб і відкриттів. Французький інститут в Україні зробив свіжу добірку фільмів, з яких лише декілька шедеврів знайо-мі глядачам. За три години покажуть більше сотні стрічок всіх кіножанрів:

художні, документальні, анімаційні, експериментальні тощо. Початок се-ансу о 20.45.

20 грудня о 18.00 у «Кінопанорамі» демонструватимуть документальну стрічку «Американська мрія» жур-наліста Володимира Мули. Картина побудована на історіях людей, які свого часу покинули рідні домівки та вирушили назустріч новому і незвіда-ному життю. Подорожуючи Америкою, журналіст натрапляє на несподівані факти та думки.

Володимир Мула пробув за океаном два місяці. За цей час він подолав 15 американських штатів, 11 з яких – зі своїм другом, далекобійником Саш-ком Стефанюком. Українці перетнули Америку від канадського до мексикан-ського кордонів, обираючи автентичні маршрути незвіданих осередків.

У кінотеатрі «Ліра» продовжується проект «Українське кіно: Мріяти й жити». Протягом грудня тут показують вітчизняні фільми 1965–2004 років, які з

різних обставин не мали широкого кіно-прокату. Найближчими днями демонстру-ватимуться історична комедія «Вперед, за скарбами гетьмана», пов’язана з легендою про скарби Полуботька (режисер Вадим Кастеллі, 17 грудня о 13.00), драма «Ша-мара» про кохання на тлі холери (режисер Наталя Андрійченко, 17 грудня о 19.30 та 18 грудня о 13.00), «Сьомий марш-рут» – як екскурсовод Києвом вигадує іноземним туристам новий маршрут імені себе (режисер Михайло Іллєнко, 18 грудня о 15.30), «Приятель небіжчика», який розповідає про чоловіка, який не вписується в нову епоху «дикого капіталіз-му» (режисер В’ячеслав Криштофович, 19 грудня о 19.30 та 21 грудня о 13.00), «Аве Марія» (режисер Людмила Єфименко, 21 грудня о 19.30 та 22 грудня о 13.00) та «Шум вітру» про прощання з дитячими мріями (режисер Сергій Маслобойщиков, 22 грудня о 17.30).

Сторінку підготувала Марія КАТАЄВА

Свято короткого метра та вітчизняне кіно

17Вечірній КиїВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180)

Новорічний Київ: що, де, коли за традиціями Франції, з 27 до 30 грудня – Іспанії, з 31 грудня до 5 січня – Італії. А з 6 до 10 січня святкуватимуть Різдво.

На площі стоїть штучна ялинка 6,5 метрів заввишки, а також облаштовано 40 декорованих будиночків, де прода-ються новорічні прикраси, подарунки, страви європейських та української кухонь, глінтвейн. Гості фестивалю зможуть послухати концерти, потанцювати під музику діджеїв, по-хороводити навколо ялинки, зустріти казкових персонажів, сфотографуватися на тлі новорічних декорацій, взяти участь у конкурсах і майстер-класах та виграти дарунки для всієї родини.

5 «Олімпійське містечко» на Троїцькій площі 19 грудня 2015 року – 16 січня 2016 року

Для прихильни-ків здорового та активного способу життя в центрі столиці працювати-муть найбільша ковзанка просто неба з вечір-ньою дискоте-кою на льоду, а також луна-парк і новорічний фестиваль вуличної їжі. Зранку на ковзанці проводитимуться секції з хокею та фігурного катання, а ввечері відвідувачів розважа-тимуть артисти, співаки, музиканти, діджеї. Охочі матимуть змогу взяти участь у майстер-класах з оформлення пряників, випічки, виготовлення сувенірів тощо.

6 Зимова «Країна мрій» на Співочому полі 19 та 26 грудня 2015 року

На гостей чекають різдвяний ярмарок, традиційні українські гуляння, вертеп та інші новорічні сюрпризи. У межах зимового фестивалю «Країна мрій» на Співочому полі 19 грудня відбудеться концерт до Дня Святого Миколая, а 26 грудня – передноворічний гала-концерт, у яких участь візьмуть Київський академічний муніципальний духовий оркестр, Муніципальний академічний камерний хор «Київ», Київський академічний театр українського фольклору «Бе-региня», Муніципальна академічна чоловіча хорова капела ім. Л.М.Ревуцького, Київський академічний ансамбль укра-їнської музики «Дніпро», циганський музично-драматичний театр «Романс».

Кияни та гості міста зможуть побачити тематичну виставку з новорічних композицій у LED-освітленні від усіх районів столиці. Для малюків працюватиме різдвяний будиночок бажань, а зголоднілих частуватимуть не лише українськими, а й французькими стравами.

7 «Платформа Village» Арт-завод «Платформа», вул. Біломорська, 1. 19 грудня 2015 року – 10 січня 2016 року

Головна принада майданчика – театралізований фестиваль для ді-тей «Музей казок», де оживуть відомі персонажі. Крім того, на арт-заводі триватимуть ви-ставка креативних ялинок, різдвяний ярмарок, вечірки на льоду. 31 грудня влаштують «Ново-річні ночі» від за-сновників фестива-лів «Вулична їжа» та «Білі ночі».

3

6

57

путівник «ВК»18 Вечірній КиїВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180)

святковий калейдоскоп

Фото Бориса Корпусенка

У «Різдвяному Арсеналі» Діда Мороза рятуватиме АлісаНапередодні найтепліших свят холодної зими Мистецький Арсенал гос-тинно запрошує усіх на фестиваль «Різдвяний Арсенал», який триватиме до 20 грудня. У програмі: дарунки для дітей і дорослих від 100 кращих майстрів України, захоплюючі майстер-класи та квест «Подарунки до Різдва», Пошта Святого Миколая, дитячі книжки та мистецькі видання, чарівні читання казок, солодощі та розваги. Щодня проходитиме інтер-активна вистава «Новорічні пригоди Аліси в країні чудес». Діти разом з акторами рятуватимуть Діда Мороза від підступної Королеви Сердець. Юних відвідувачів також чекатиме інноваційний освітній проект для дітей і підлітків «Арсенал ідей», який представить святкові наукові й творчі цікавинки.

Казкові розваги у Древньому Києві 19 грудня у парку «Київська Русь» відкривається програма «Зимо-ва казка» для дітей і дорослих. Розпочнеться вона зі святкування Дня Святого Миколая. У Древньому Києві Святий Миколай вже точно нікого не каратиме. А навпаки влаштує справжнє свято з по-дарунками, веселими іграми та парадом казкових персонажів. 20 грудня відкриється головна резиденція Діда Мороза, куди зможе навідатися кожен гість і загадати бажання, отримати частування і залишити лист.

Головним подарунком у програмі стане театралізоване дійство з видовищними виставами, виступами кінно-трюкового театру, спецефектами: каскадерські трюки, поєдинки з використанням середньовічної зброї, вогняне шоу.

Щодня з 22 грудня 2015-го до 10 січня 2016 року Древній Київ чекає гостей на Зимову казку. А новорічної ночі тут обіцяють святкову програму з шоу двійників, подарунками та частуванням, безкоштовним катанням на конях, нічним вогняним шоу та феєр-верком.

У музеї Ханенків ширяють дракони і танцюють фенікси До Нового року у Східному відділі музею підготували виставку «Ши-ряють дракони, танцюють фенікси». Ця китайська приказка означає гармонію. Так само і її куратори бажають киянам і гостям столиці гар-монійного сприйняття світу з усіма його реальними дивами та пло-дами людської фантазії. На давніх китайських сувоях можна побачи-ти містичних істот – драконів, феніксів, цілинь, дізнатися їх значення. У експозиції зібрано безліч доброзичливих символів, і музейники щиро переконані, що споглядання цих істот додасть відвідувачам гарного настрою напередодні Нового року. Виставка працює з 10.30 до 17.30. Вихідні – понеділок, вівторок.

І «Запорожці», і «Святковий гопак», і «Лемки бойки»… 17 грудня у Жовтневому палаці відбудеться єдиний концерт Націо-нального заслуженого академічного українського народного хору ім. Г. Верьовки, присвячений Дню Святого Миколая. На зимовому концерті виконають українські колядки та щедрівки, кращі україн-ські народні пісні, що надихнуть добротою, любов’ю, патріотизмом на весь рік, а також історичні пісні, козацькі хори, чоловічі та жіночі хори з глибокою лірикою, колискові. Спеціально до свята Миколая колектив відновив відомий танок «Зимові ігри». Будуть і вже улю-блені номери – «Запорожці», «Святковий гопак», «Карпати», «Лемки бойки». На сцені одночасно виступатимуть понад 100 найкращих артистів України під керівництвом легенди хорового мистецтва – Героя України, народного артиста України, академіка Анатолія Авдієвського.

У «Софії Київській» – інтерактивна програма для всієї родини Цього року святкові заходи у Національному заповіднику розпо-чнуться 19 грудня 2015-го і триватимуть до 10 січня 2016 року. На День Святого Миколая найменші гості та їхні батьки зможуть пере-глянути дитячу виставу «Біля ковчега о 8» та мюзикл «Бременські музики». Також дітлахи візьмуть участь у майстер-класах із живопису, гончарства, виготовлення новорічних іграшок та подарунків, квестах, виставках дитячого малюнка на тему Нового року і Різдва та у бага-тьох інших розвагах.

Новорічні святкування відбудуться 26–30 грудня. У ці дні на гос-тей заповідника чекають ігри та інтерактивні лекції на тему: «Ново-річні традиції України та Європи», творчі майстер-класи, театралізо-вана міні-вистава в стилі італійської комедії дель арте, привітання Діда Мороза та Снігуроньки, квести, активності на вулиці біля ялинки тощо.

Святкування Різдва триватиме з 2 по 10 січня. У програмі: конкурс щедрівок та колядок, театралізовані вертепи, вистава для всієї родини за повістю Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом», ігри та інтерактивні лекції на тему: «Різдвяні традиції різних країн. Історія та традиції найпопулярнішого свята у світі», майстер-класи та багато іншого.

Новорічні вистави: що підготували для столичної малечі

Марія КАТАЄВА

Новий рік для дітей – це завжди зустрічі з улюбленими персона-жами, цікаві постановки й солодкі подарунки. Різноманітні шоу-програми відбудуться в різних куточках міста.

НоВа даВНя історія про попелюшКу

Із 26 грудня до 5 січня об 11.30 та 13.30 у залі «Київпроекту» пока-зуватимуть музичну казку-феєрію «Три горішки для Попелюшки».

– За основу ми взяли сюжетну лінію з однойменного кінофільму: у Попелюшки будуть три чарів-ні горішки, які даруватимуть їй дива, – розповів організатор ви-стави Дмитро Буряк. – Це давня, давно забута, але улюблена для нашого покоління картина. Ми сподіваємося, що батьки її згада-ють, дітям сподобається вистава й це стане стимулом для спільного перегляду стрічки.

Історія доброї, чуйної дівчини не залишить байдужими малень-ких глядачів. Разом з героями казки вони побувають на новоріч-ному королівському балу, стануть свідками зустрічі Попелюшки з Принцом. У казці багато інтер-активного спілкування казкових персонажів із глядачами. Перед виставою у фойє працюватимуть аніматори, проводитимуться май-стер-класи, а опісля на гостей чекає безкоштовна фотосесія з Дідом Морозом.

КосмічНий політ та лусКуНчиК На льоду

Київський планетарій «Атмо-сфера 360» презентує новорічну казку «Міжгалактичні приго-ди Маленького принца» (28-30 грудня, 6-10 січня). Глядачі разом із Маленьким принцом та Мороз-ком вирушать у космос рятувати Прекрасну Сніжану, яку викрав пожирач світла. Ще одна ново-річна вистава в планетарії – «Not

Angry birds у космосі 2» (19-20, 26-30 грудня, 2-5, 9-10 січня) за мотивами культової гри. Це не-звичайна космічна пригода, де пташина батьківська любов і добро переможуть підступи злих свиней.

У Музеї авіації дітей запрошу-ють на борт літака Іл-86. У «Но-ворічному польоті в казковий світ. Рейс 2016» (19, 20, 26, 27 грудня, 2-3 січня) малечу супрово-джуватимуть Черепашки-ніндзя, фея Вінкс, капітан Жу-жу та інші персонажі.

Герої «Лускунчика» оживуть на льодовій арені Палацу спорту під музику Чайковського, Равеля, Мусоргського (2-5 січня). У шоу візьмуть участь 25 професійних фігуристів з України та Франції.

У Палаці мистецтв «Україна» відбудуться «Дива у країні ігра-шок» (26-30 грудня, 2-6, 8-10 січня). У новорічній театралізованій ви-ставі свою майстерність покажуть актори, ілюзіоністи, акробати, артисти балету. А сучасні мульти-медійні технології та спецефекти допоможуть кожному глядачеві зазирнути по той бік казки, по-трапивши в чарівний світ іграшок.

пригоди КозаКіВ у грузії та КотигорошКо

«Український дім» дотрима-ється щорічної зимової тради-ції – влаштує новорічні ялинки за мотивами казок народів світу. Цього разу відважні козаки попря-мують до Грузії, де їм належить перемогти підступного Деві та врятувати Новий рік. Вистави триватимуть з 25 грудня до 10 січня, а за 35 хвилин до початку дійства для дітей організують роз-важальну програму з конкурсами, майстер-класами, іграми.

Героїчну історію «Котигорош-ко поспішає на допомогу» (26-29 грудня, 2-5 січня) презентують у Національній музичній академії України. Сучасний хлопчик, захо-плений історіями козацької доби, потрапляє уві сні в казку. В образі Котигорошка разом з іншими

героями українських казок (Вов-ком Неситим і Лисом Микитою, Колобком і Паном Коцьким, псом Сірком, Царем Левом, Ведмедем) він стає на захист Вітчизни від двоголового Орла-Змія, що вкотре поневолив його народ. Виконав-цями ролей та хореографічних номерів у виставі є діти – учасники ансамблю танцю «Вітамінчики».

черВоНа шапочКа, сиНій птах та Всі-Всі-Всі

Шоу-мюзикл «Нові новорічні пригоди Червоної Шапочки» покажуть у «Кінопанорамі» (26-30 грудня, 2-10 січня). Дівчинка вирушить з дарунками до бабусі, а дорогою зустріне не злого, а симпатичного вовка, сміливого зайця та пару сніговиків.

Чарівну історію за мотивами п’єси Метерлінка «Синій птах» готують у Будинку культури й мистецтв СБУ (26-27, 29-30 грудня, 2-5 січня). Інтерактивна казкова музична вистава навчить малень-ких глядачів робити добрі справи, цінувати та любити друзів.

У Будинку офіцерів відбудеться прем’єра «Стежки Святого Ми-колая» (19-20 грудня) про те, як нелегко Святому Миколаю щороку діставатися до дітлахів.

Кілька вистав покажуть у сто-личних готелях, а саме: «Лус-кунчик. Загадка короля» за Гофманом (28-30 грудня, 3 січня, InterСontinental Kyiv), «Спляча красуня» (27-28 грудня, Fairmont Grand Hotel Kyiv), «Крижане сер-це. Продовження» (19-20, 26-27, 29-30 грудня, 2-3 січня, «Прем’єр Палац»), «Скарби капітана Крю-ка» (30 грудня, 4 січня, Hilton Kyiv Hotel).

Також найменших киян запро-шують на вистави «Фіксі шоу. Новорічні пригоди» та «Ново-річна мильна опера» (ПК КПІ), трюкову шоу-виставу «Ну-у-у, зайцю, постривай!» (Будинок офіцерів), «Алісу в країні чудес» у техніці пісочної анімації (Будинок кіно) тощо.

У казковий світ дітлахів запрошують Дід Мороз та Снігуронька

19Вечірній КиїВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180)

Із 29 грудня в Музеї історичних коштов-ностей розпочнуться екскурсійна програма для школярів «Як Дід

Мороз хотів стати екскурсоводом»

Зазвичай відвідувачі найкоштов-нішого музею Києва і всієї країни, який ще називають «Золотою скарбницею», не можуть відірвати очей від вітрин експозиції, в яких загадково виблискує скіфське зо-лото та сяє знаменита Пектораль. Вони навіть не здогадуються, скільки щоденної копіткої роботи музейних фахівців передувало тому, щоб допитливі кияни і гості столиці могли милуватися, ахати й охати, розглядаючи музейні раритети. Саме про таку роботу науковців Музею історичних коштовностей України і розповіла кореспондентам «Вечірки» його директор – Людмила Строкова. «під час ВійНи Було ВиВезеНо 80% еКспоНатіВ, а поВерНулося до уКраїНи далеКо Не Все»

– Пані Людмило, розкажіть про найцікавіші наукові здобутки музею, про які не знають пересічні відвідувачі.

– Експозиція будь-якого музею – це верхівка айсберга, яку ми всі бачимо. А найбільшу частину, що перебуває під «водою», не бачить ніхто. Оскільки головним завдан-ням нашого музею є збереження культурної спадщини українського народу, наші науковці постійно за-йняті атрибуцією, паспортизацією і каталогізацією експонатів. У сучас-ному паспорті не лише описується експонат, але і зазначається його походження – до якої культури нале-жить, чий він був, на яких територіях розповсюджувався, які має аналогії тощо. Під час війни багато предметів було депаспортизовано, приміром, давньоруські скарби. І нині їх необ-хідно ідентифікувати за довоєнними публікаціями, іншими документами. Коли річ повністю паспортизовано, науковці музею вводять її у науко-вий обіг і виставляють в експозицію. Приміром, срібна діадема із по-

тайника Десятинної церкви. Довгі роки вона вважалася втраченою. Але під час проведення звірки тієї частини предметів, паспорти яких було втрачено, загублена діадема «знайшлася». Я вивчала матеріали, пов’язані з Десятинною церквою, тому відразу впізнала діадему за фотографією. Нині рідкісна зна-хідка прикрашає нашу експозицію.

– А якщо, приміром, не було

публікацій про якусь річ, як її можна ідентифікувати?

– Що стосується творів декора-тивно-прикладного мистецтва, то тут на допомогу приходять клейма майстрів. Цінності експонату додає також історія, що з ним пов’язана, особливо коли є відомості про при-

належність його до конкретної особи. Приміром, в експозиції музею з дня його заснуван-

ня зберігається золота табакерка. Цікаво, що в неї було вкладено

невеличкий папірець із написом: «Милому Бодечке от

папы и мамы золотая табакерка съ жемчугом и эмалями, жалованная во времена Суворова твоєму прадеду д.т.с. (действительному статскому советнику. – Авт.) Ивану Онуфри-евичу Курису». Як з’ясувалося, Іван Онуфрієвич – відома історична осо-ба. Він за часів Суворова служив на-чальником канцелярії, обіймав по-саду завідувача секретної частини. Звісно, необхідно було перевірити й записку, а саме чорнила, папір, характер письма. Для цього ми звер-нулися до фахівця – завідувачки сектору реставрації Музею книги та друкарства Марини Добрєцової. Її відповідь була однозначною: запис-ка оригінальна, написана у XIX сто-літті. Після тривалої роботи наших науковців врешті-решт з’ясувалося, що Богданом, якому батьки пере-дали золоту табакерку як згадку про прадіда, був... Богдан Іванович Ханенко – засновник відомого всім київського музею його імені. Таких історій багато. Кожен працівник

музею має окрему тему, над якою працює. Приміром, провідний на-уковий співробітник, кандидат іс-торичних наук Любов Клочко все життя працює над реконструкцією історичних костюмів, зокрема скіф-ських. Сучасні технології дозволяють за невеликим клаптиком з’ясувати навіть колір тканини, незважаючи на її давність. Тому всі костюми в експозиції виглядають, як справжні, завдяки фаховості нашого науковця.

– Паспорти коштовних речей було втрачено під час Другої сві-тової війни чи з інших причин?

– Річ у тому, що під час війни з Історичного музею вивезли 80 від-сотків експонатів. Повернулося до України багато, але не все. Спочатку їх привезли до Москви. І співробіт-ники Історичного музею у 1946 році виїздили туди, переглядали ящики з експонатами і перераховували їх. На кожному з них стояла абре-віатура му-зею, з якого їх вивезли. Коли ж цін-ний вантаж повернувся до Києва, то з’ясувалося, що ящиків із коштовними речами було на-половину менше, ніж зазначали українські науковці. Але найбільша біда у тому, що під час війни зни-кли інвентарні книжки. Частина їх чомусь опинилася аж у Новгороді, але жодної книжки, в якій були б інвентаризовані вироби із дорого-цінних металів, знайдено не було.

– Яку частину загального фон-ду нині можна побачити в екс-позиції музею?

– 25 відсотків – це наші най-кращі експонати. Взагалі наш музей – історична частина Держав-ного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України. На 99,9 відсотків це вироби із дорого-цінних металів – 56 тисяч одиниць зберігання. 36 тисяч нам передав Інститут археології України. До речі, в Україні – найбільша колекція скіфського золота у світі. Наша екс-позиція нараховує 8 тисяч одиниць золота скіфів. Загалом колекція скіфського золота складається з двох частин: одна перебуває в нашому музеї, друга – в Інституті археології. Коли на міжнародних виставках ми виставляємося разом – це бомба!

«музейНиК – Це діагНоз. йому ЦіКаВо «Колупатися» В речах, і Це голоВНе»

– А як можна побачити другу частину скіфської золотої ко-лекції?

– На жаль, Інститут археології не виставляє її, бо не має ліцензії на експонування виробів із дорогоцін-них металів. Ми маємо дружні сто-сунки зі співробітниками інституту. До нас приїжджають музейники зі всього світу і працюють з нашими матеріалами, користуються ката-логами. До речі, каталогізація екс-

понатів – ще один напрямок діяльності наших на-

уковців. Сьогодні має-мо їх 15. Це грандіозна робота, адже каталоги є настільними книга-

ми для всіх музейників. Загалом, музейник – це діагноз.

Йому цікаво «колупатися» в речах, і це головне. За цим принципом ми відбираємо молодь, яка до нас приходить.

– З яких джерел поповнюється музейна колекція? Сучасні юве-ліри щось дарують для історії?

– Останній раз вироби сучасних ювелірів до музею надходили у 80-ті роки минулого століття. Тепер одна із умов проведення персональних виставок сучасних майстрів – дару-нок музею, на що вони погоджують-ся із задоволенням. Нині колекція

поповнюється ще й за рахунок речей, вилучених на митниці. Це жіночі прикраси, гаманці, сервізи, наперс-ники, годинники, маленькі настільні фігурки, спеціальне приладдя для паління люльки тощо. Є в нашому активі й дарувальники музею, які зустрічаються серед звичайних жи-телів столиці. Якось прийшла до нас одна жінка – Олена Аркадіївна Горбаченко – і повідомила, що хоче відродити в Україні меценатство та подарувати музею чотири речі. Одна з яких – посудинка для гірчиці – ви-явилася роботи фірми знаменитого Карла Фаберже.

– Пані Людмило, в Музеї іс-торичних коштовностей багато стародавніх жіночих прикрас. А які прикраси подобаються осо-бисто вам?

– Якщо говорити про стародавні прикраси, то дуже люблю давньо-руські колти з перегородчастими емалями. А в повсякденному житті не дуже на цьому зациклююся. Маю кілька наборів, до яких входять сережки та персні, та ношу їх по черзі залежно від кольору одягу. Майже постійною моєю прикрасою є ланцюжок із підвіскою святої Людмили.

– Чи слідкуєте за модними тенденціями ювелірного світу? Що нині в моді?

– На жаль, не завжди. Але сучасні форми і моделі прикрас мені дуже подобаються, особливо з коштовним і напівкоштовним камінням. Ми кілька років тому робили виставку сучасного ювелірного мистецтва. Це були авторські роботи майже 50 художників-ювелірів зі всієї України. Цікаво, що за ювелірними вироба-ми можна було визначити, з якого регіону майстри, особливо з Криму і Західної України.

– З якими побажаннями хо-тіли б звернутися до колективу «Вечірки» і всіх киян?

– Сьогодні головне побажання: миру у вашому домі, а наш дім – це Україна!

Марина МАРЧЕНКО

Реклама

з експонатами і перераховували їх. На кожному з них стояла абре-віатура му-зею, з якого їх вивезли. Коли ж цін-ний вантаж повернувся до Києва, то з’ясувалося, що ящиків

понатів – ще один напрямок діяльності наших на-

уковців. Сьогодні має-мо їх 15. Це грандіозна робота, адже каталоги є настільними книга-

ми для всіх музейників. Загалом, музейник – це діагноз.

Йому цікаво «колупатися» в речах, і це головне. За цим принципом

під час ВійНи

а поВерНулося

далеКо Не Все»– Пані Людмило,

розкажіть про найцікавіші

особливо коли є відомості про при-належність його до конкретної особи. Приміром, в експозиції музею з дня його заснуван-

ня зберігається золота табакерка. Цікаво, що в неї було вкладено

невеличкий папірець із написом: «Милому Бодечке от

Фото Григорія Кубланова

19

Москва повернула Україні лише половину золотаКореспонденти «Вечірки» дізнавалися, що відбувається на творчій кухні Музею історичних коштовностей України

вітальня

культура 20 Вечірній КиїВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180)

Фото Олексія Іванова

Фот

о О

лекс

ія Ів

анов

а

У театрах і цирках – святкові прем’єри Марія КАТАЄВА

На зимових канікулах малюків і дорослих дивуватимуть цирковими програмами та новими постановками, присвяченими дитинству, роди-ні та стосункам з оточуючими.

На ареНі – зміНа пор роКу та елеКтричНа дуга

Національний цирк України запрошує маленьких та дорослих гостей на Головну циркову ялинку країни, де вони побачать но-ворічну казку «12 місяців» (24 грудня – 17 cічня). Мандрівка за пролісками разом із героями казки, сміливими артистами цирку і кумедними клоунами буде веселою та захоплюючою. Тільки у новорічній програмі відбудеться чарівне перетворення манежу на льодову арену. Виступатимуть найрізноманітніші тварини різних континентів світу: великі південно-американські папуги ара, каліфорнійські, морські леви, бурі та білі ведмеді, африкан-ські мавпочки.

Цирк «Кобзов» підготував шоу «Один удома» (23 грудня – 10 січня). Разом із малим Кевіном глядачі гратимуть у сніжки, проганятимуть грабіжників і познайомляться з Феєю та ельфами, Сніговою короле-вою, Санта-Клаусом. На сцені виступатимуть понад 100 талановитих артистів, клоунів, тварин. У новорічній програмі вперше покажуть ноу-хау «Тесла-шоу» – унікальний вид мистецтва з використанням електричної дуги. А кожній дитині до 16 років обіцяють солодкий подарунок.

– «Один удома» – мила та добра новорічна історія, в якій здій-снюються бажання, –розповідає засновник цирку Микола Кобзов. – Головне в ній – сім’я, дружба та любов. А це найважливіші цінності, які ми підтримуємо в нашому цирку.

На сцені МЦКМ («Жовтневий палац») Великий Китайський Цирк, що славиться майстерністю виконавців, покаже нову програму (27 грудня – 10 січня) за участю 25 артистів. Екзотичне новорічне шоу дивуватиме яскравими декораціями, розкішними національними костюмами, запаморочливими трюками і кульбітами, знаменитими номерами, такими як китайські тарілочки та «політ стрижа», засно-ваному на славному військовому минулому країни.

для дітлахіВ – мамоНтеНятКо, музичНий диВосВіт та зимоВі історії

У День Святого Миколая Київський муніципальний академічний театр ляльок подарує малятам зимово-літню казку «Мама для ма-монтенятка» за твором Діни Непомнящої (19 грудня о 11.00, 13.00, 15.00). В основі ширмової постановки – історія про маленького мамонтенятка, яке прийшло у цей світ із часів вічної мерзлоти, де загубило свою маму. Але малюк вірить, що неодмінно з нею зустрі-неться. До новорічних свят у театрі покажуть також зимові казки: «Снігова квітка», «Снігурчин концерт», «Морозко», «Чарівна скрипка», «Чарівна хлопавка».

З 19 грудня до 10 січня у Київському академічному театрі ляльок триватимуть «Казкові свята новорічної ялинки» (лялькова вистава та новорічна розважальна програма). Малюків запрошують на вистави «Пригоди Дідуся Мороза», «Мороз-Морозенко», «За щучим велінням».

Театр на Липках у грудні покаже казки «Снігова королева» і «12 місяців», у січні – новорічну музичну виставу «Ля тяб бет», а також вистави «Троє поросят», «Казкові мандри», «Снігова королева».

Київський муніципальний театр опери і балету для дітей та юна-цтва готує у січні прем’єру – музичний «Казковий дивосвіт» (4 січня о 12.00 та 15.00, 10 січня о 12.00) для дітей молодшого і середнього шкільного віку. Це історія про маленьку бешкетницю Марічку, яка вирушає у подорож до Святого Миколая з дитячими листами і на шляху змінюється на краще. У виставі використано музику П.Чайковського, М.Римського-Корсакова, С.Баневича та Б.Павловського. Також у те-атрі показуватимуть улюблені зимові вистави – балет «Лускунчик» та мюзикл «Пригоди Буратіно».

НоВорічНі сюрпризи, БурмаКа На сцеНі та рятіВНа люБоВ

Театр Лесі Українки запрошує дітей на «Новорічні сюрпризи» (27, 28, 30 грудня, 2, 6, 7, 9, 10 січня). За сюжетом, Снігова королева викрадає у Діда Мороза годинник, щоб Новий рік не настав, а казкові персонажі вирушають у мандри, щоб його повернути.

У театрі Франка – прем’єра вистави «Мама сказала «ні» (22, 26, 27 грудня, 3, 4, 5, 7 січня) Дена Гуменного у постановці Андрія Мая. Хлопчик Остапчик, змусивши маму зникнути, мандрує іграшковим світом казок, герої якого вирішують свої проблеми з батьками. Музику до вистави написала Марія Бурмака, вона також гратиме і на сцені.

Молодий театр запрошує на нову постановку – «Красуня та чу-довисько» за казкою Шарля Перо (19, 20, 27, 31 грудня о 12.00, 2–5, 10 січня о 12.00). Чаклунка перетворює самозакоханого принца на чудовисько, і розвіяти чари може лише справжнє кохання.

– Тема кохання, добра і краси, що врятують світ, завжди актуаль-на, – переконує режисер-постановник вистави Ірина Пастущак. – Ми хочемо показати дітям, що треба бути люблячими і завжди ставитися до інших доброзичливо.

Київ дивує: вперше відомий бродвейський мюзикл поставили на українській сценіЦе родинна вистава про добро, кохання, сімейні цінності та патріотизм, а серед виконавців головних ролей є й маленькі артисти

Марія КАТАЄВА

Мюзикл «Звуки музики» свого часу витримав 1443 покази на Бродвеї (прем’єра відбулася 1959 року), виграв 8 престижних театральних премій «Тоні», зо-крема як найкращий мюзикл. А фільм 1965 року здобув 5 відзнак «Оскар» з 10 номінацій.

За словами балетмейстера-по-становника Вадима Прокопенка, цей мюзикл входить до десятки найкращих у своєму жанрі, а його екранізація посідає друге місце за кількістю переглядів після «Відне-сених вітром».

Історія постановки «Звуків музики» в Україні розпочалася минулого року з одного уривку «До, Ре, Мі», підготовленого для «Вечора мюзиклу». Цей номер за участю дітей з колективу «Мюзикл Хол» настільки сподобався гля-дачам, що було вирішено робити виставу.

Мюзикл ґрунтується на реальній історії австрійської співачки – баро-неси Марії фон Трапп. За сюжетом молоду, але дуже життєрадісну сироту Марію, яка мешкає при мо-настирі та збирається стати по-слушницею, відправляють пізнати мирське життя, перш ніж від нього відмовитися. Вона стає гувернант-кою в родині фон Трапп. Удівець, капітан фон Трапп, виховує аж сімох дітей, які змогли вижити попередніх гувернанток. Однак дівчина одразу полонить їхні серця, а незабаром і серце їхнього батька.

Дія вистави відбувається в Зальц-бурзі напередодні Другої світової війни, коли гітлерівська Німеччина анексувала Австрію. Тож патріо-тичність і любов до Батьківщини є однією з головних тем постановки.

– Капітан фон Трапп як ав-стрійський патріот не здається фашистській навалі. Він обстоює власну позицію, зберігає людську гідність і вірність своїй країні. У виставі є паралелі, які чітко про-стежуються наразі в Україні, –

зауважив режисер-постановник і художній керівник оперети Богдан Струтинський.

Режисерським ходом в україн-ській версії мюзиклу став відеоряд, де кадри прибуття німців до Ав-стрії змонтовано разом з кадрами анексії Криму Росією.

Звісно, родзинкою «Звуків му-зики» є участь у виставі дітей, гра яких не може не зворушити. Ма-лечу родини фон Трапп зіграли юні артисти з ансамблю дитячого театру «Мюзик Хол».

– Вони залюбки біжать до те-атру, вчаться у професійних ак-торів, працюють з режисерами, – розповіла художній керівник «Мюзик Холу» Олена Войцеховська. – Найважче було дібрати основний склад. Усі діти дуже стараються, вчать удома тексти, постійно по-вторюють пісні, і не лише свої, а й дорослих акторів.

Оцінити справжній бродвей-ський мюзикл в українській постановці кияни зможуть у театрі оперети 15 і 30 січня.

В основі постановки – реальна історія кохання австрійської співачки, баронеси Марії фон Трапп

Малечу родини фон Трапп зіграли учасники дитячого театру «Мюзик Хол»

«Сіті»? Перемагали і їхСуперником київського «Дина-мо» в Лізі чемпіонів УЄФА став «Манчестер Сіті». Британська преса та букмекери пророкують легку перемогу команді Мануеля Пеллегріні в 1/8 розіграшу фіна-лу найпрестижнішого клубного турніру Старого світу. Та чи все так безнадійно для «біло-синьої» дружини?

Однією з переваг англійсько-го клубу є досвід виступів (хоч і невдалий) у Лізі чемпіонів. Три сезони поспіль команда Мануеля Пеллегріні грає в ЛЧ, щоправда, успіхи «містян» доволі скромні. Можливо, це пов’язано з жеребом, адже у двох сезонах поспіль на стадії 1/8 фіналу їм діставалася «Барселона» і в обох випадках «блакитні» залишалися за бортом. Утім, динамівці тривалий час узагалі задовольнялися висту-пами в менш респектабельному турнірі – Лізі Європи. У межах

цих змагань наші футболісти та «Манчестер Сіті» одного разу зі-грали між собою. Сталося це в сезоні 2010/2011, й українська команда за сумою двох матчів вийшла переможцем – 2:1 (2:0 у Києві та 0:1 у Манчестері).

Ще одним чинником, який м о ж е і с -т о т н о вплинути на протистоян-ня, є календар. Для «Динамо» матч із «Сіті» стане першим у новому 2016 році, і брак ігрової практики в офіційних зу-стрічах може зле пожартувати з «біло-син іх». Натомість британ-цям ніколи буде перепочити. В англійській Прем’єр-лізі немає зимових канікул, і команда Пеллегріні регулярно гра-тиме у внутрішній першості, інколи двічі на тиждень. Хоча й тут для «Динамо» є гарні нови-ни: напередодні зустрічі в Києві манчестерці зіграють із сильним «Тоттенхемом», якому, до речі, програли в першому колі 1:4.

Варто відзначити й нестабіль-ну гру команди з Манчестера. «Блакитні» можуть впевнено пе-ремогти у складному матчі, але легко поступитись аутсайдеру. На цьому наголошують усі британські видання.

– Безумовно, Мануелю Пелле-гріні пощастило з жеребкуван-ням. «Манчестер Сіті» порівняно з іншими англійськими клубами дістався найприйнятніший су-перник. Це чудовий шанс, аби вперше у своїй історії потрапити до чвертьфіналу Ліги чемпіонів. Однак не треба забувати, що «бла-китні» можуть підійти до сутички занадто розслабленими. Тому це

вже питання мотивації футбо-лістів з Манчестера, – написали журналісти Guardian.

На що ж слід звернути увагу динамівцям? Безсумнівно, най-грізнішою зброєю «Сіті» є лінія півзахисту, де вирізняються флан-гові виконавці Кевін де Брюйне та Рахім Стерлінг. Цей дует провів

у складі «містян» усі шість по-єдинків у груповій стадії Ліги чемпіонів і став одним із при-звідників успіху своєї команди.

Також не варто забувати про опорного півзахисника Яя

Туре, який має феноме-нальний показник

т о ч н о с т і

пасів – з 345 виконаних передач мети досягли 315. Утім, відомо, що, якщо івуарійця по-стійно пресингувати, то його ефек-тивність значно знижується. Це вже демонстрували футболісти «Ювентуса», який двічі переміг «Сіті» у групі.

Щодо лінії нападу, то зазвичай Мануель Пеллегріні полюбляє грати з одним форвардом – на вістрі атаки виходить або Серхіо Агуеро, або Вілфрід Боні. Обидва – виконавці найвищого класу й можуть грати з глибини поля, тому тут важлива скоординована робота захисників і півзахисників «Динамо». Слід зазначити, що по-дібну гру кияни вже демонструва-ли в матчах з іншим англійським клубом – «Челсі» (2:2 і 1:2).

Щодо захисту «містян», то наразі це, мабуть, найслабша ланка команди, навіть попри наявність у списку оборонців Венсана Компані, Бакарі Саньї, Пабло Сабалети, Гаеля Кліши, Александара Коларова… Часто-густо захисники «блакитних» занадто недбало виступають на своїх позиціях, і від поразки від команди, нижчої за класом, не рятує навіть зірковий голкіпер збірної Англії Джо Харт.

21Вечірній КиїВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180) спорт

Сторінку підготував Олександр ПИРЛИК

Поле під куполом З нагоди Всесвітнього дня футбо-лу на території СДЮШОР «Атлет» у Дарницькому районі столиці відкрили міні-футбольне поле під куполом.

Чудовий подарунок до свого професійного свята отримали юні «атлетівці» – тепер вони зможуть тренуватись у висококласних умовах упродовж року. Новенька споруда є прикладом успішної співпраці приватного бізнесу та органів державної влади.

Об’єкт складається з кількох інфраструктурних модулів: фут-больного поля зі штучним по-криттям, накриття майданчика, трьох роздягалень, обладнаних

душовими й санвузлами. Штуч-ний газон привезли з Італії, його рекомендувала УЄФА для занять у спортивних школах та прове-дення змагань. Купол, під яким розташоване поле, вітчизняний, що значно здешевило остаточний кошторис спортивної споруди, котрий, до речі, сягає близько 2,8 млн грн.

– Нам приємно, що завдяки такому державно-приватному партнерству понад 500 вихован-ців СДЮШОР «Атлет» одержали можливість тренуватися протягом усього року, а також улаштовувати тут різноманітні змагання, – на-голосила заступник голови КМДА Ганна Старостенко.

Після урочистого відкриття на футбольному майданчику відбула-ся дружня гра між командами ліде-рів студентського самоврядування та бійцями АТО з батальйону імені генерала Кульчицького. Учасники матчу були одностайними у своєму «вироку» щодо якості споруди.

– Дуже комфортно грати. Проду-мано все: від банальної роздягальні

до покриття поля. Ворс доволі м’який, що дає змогу проводити на майданчику чимало часу без втоми, – зауважив «Вечірці» сту-дент Артем.

Роботи з облаштування міні-футбольного поля під куполом тривали майже рік за кошти Ва-дима Корольова.

– У нас із СДЮШОР «Атлет» є домовленість, що після 19.00 аж до пізньої ночі тут зможуть грати всі охочі. Вартість оренди поля залежатиме від сезону, адже під-тримувати тепло всередині купола досить непросто. У середньому ж ціна коливатиметься від 300 до 700 грн за годину, – зазначив інвестор.

«Зірки футболу-2015»: нагородили юних, вшанували ветеранів

Святковий вечір з підбиттям підсумків року, що минає, та нагородженням переможців зі-брав у «Олімпійському дворику» головної спортивної арени країни і геть юних футболістів, і команду ветеранів, яка здійснила турне нашою країною для підтримання української армії в зоні АТО.

Урочиста частина вечора роз-почалася з відзначення наймолод-ших футболістів. Примітно, що найчастіше на сцену піднімалися вихованці ДЮФШ «Динамо» імені Валерія Лобановського, котрі пе-ремогли в п’яти з шести першо-стей Києва, а ще у двох вікових категоріях (1999 і 2000 р.н.) стали

найсильнішими в Україні, ви-гравши фінали ДЮФЛУ. Юним динамівцям та їхнім наставникам вручили медалі, а директор ДЮФШ Олександр Іщенко отримав від ФФК спеціальну нагороду.

– Напередодні я зустрівся зі своїми вихованцями й помітив, що всі вони хвилювалися перед сьогоднішнім вечором. Це озна-чає, що їм не байдужий футбол. Гадаю, наш успіх пов’язаний з тим, що ми надаємо найкращі умови для тренувань, – прокоментував Олександр Іщенко.

Особливого вшанування за-знали знамениті ветерани київ-ського футболу, які не один рік уславляли «Динамо». Багато з

них і зараз не полишають улю-бленої справи. Команда «Зірки українського футболу», основу якої становлять екс-динамівці, провела цього року 26 дружніх матчів у різних куточках України на підтримку наших бійців у зоні АТО. Грали проти десантників, спецпризначенців, військових моряків, прикордонників, їздили у прилеглий до лінії розмежування Старобільськ. Колишні футболісти довели, що мають ще порох у порохівницях: вони не програли жодного матчу, перемігши 12 разів і зігравши 14 разів унічию. Утім, як запевняють самі учасники футбольних баталій, головне – це підтримання захисників Вітчизни.

– Хочу подякувати своїм дру-зям, які геть усі зголосилися на таке тривале, подекуди екстре-мальне турне. Готуючись до нього, ми зверталися до очільників міст та областей. Здебільшого зна-ходили підтримку: нам давали

стадіон, збирали команду супер-ників. Проте траплялися й такі керівники, які шукали причини для відмови – через погане поле чи неможливість гарантувати безпеку. Але це були поодинокі випадки. Найголовніше для нас – підтримати наших хлопців у зоні АТО, – розповів «Вечірці» екс-нападник «Динамо» Віктор Хлус.

Перемагали і їх

пряма моваВіктор ХЛУС, форвард «Динамо» (1980–1985 рр.):

– Нам майже щодня

телефонують, дякують, за-прошують зіграти ще. Пере-конаний, що невдовзі війна закінчиться й ми зіграємо не лише в Донецьку та Луганську, а й у Криму.

пряма моваВасиль РАЦ, півзахисник «Динамо»

(1981–1989 рр.): – «Ман-честер

Сіті» є прийнятним суперни-ком для «Динамо». Можливо, з «Вольфсбургом» було б легше, але, як відомо, з німецькими командами кияни грають досить невдало. Гадаю, що з «Барселоною» чи «Баварією» було б ще складніше. Шкода лишень, що перший матч у Києві відбудеться без уболі-вальників.

Григорій Кубланов

Борис Корпусенко

Лідер атак манчестерців Серхіо Агуеро

дозвілля22 Вечірній КиїВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180)

гороскоп | 21–27 грудня

ОВНИ, стосунки «батьки-діти» та «начальник-підле-

глий» потребують вагомих мораль-них і матеріальних внесків, творчої винахідливості.

ТЕЛЬЦІ, аби вашого парт-нера не поцупили, огорніть

його сердечною любов’ю. Спільні захоплення та інтереси теж укріплять союз. Будьте комунікабельні, роз-ширюйте сферу знайомств.

БЛИЗНЯТА , кидатися стрімголов у фінансову аван-

тюру небезпечно, будь-які дії слід ретельно прорахувати. Здоровий глузд має взяти контроль над емо-ціями та егоїзмом.

РАКИ, про самостійність забудьте – наодинці ви як

птах із підбитим крилом. Паруйтеся, ставте перед собою спільну мету і разом крокуйте до неї. Досягти ба-жаного ви здатні в союзі з прагма-тичним партнером.

ЛЕВИ, робота і здоров’я потребують невідкладних зу-

силь. Доведеться збалансувати розум, тіло і душу. Рецепт для відмінного самопочуття – суворе дотримання духовних та юридичних законів.

ДІВИ, виходьте на роман-тичне полювання. Якщо ко-

хати, то слід знати, за «що», одначе союз за розрахунком може розва-литися, коли супутник не зцементує його душевними емоціями.

ТЕРЕЗИ, успіх залежить від вдалого балансування між

родиною та роботою. Девальвація сімейних цінностей у розпалі, стра-ховкою тут стане матеріальна база.

СКОРПІОНИ мають блис-кучі можливості для роман-

тичних пригод, але нині не до при-страсних «лямурів». Раціонально використовуйте обставини, розумно і практично підходьте до знайомств.

СТРІЛЬЦІ хочуть все і зараз! Якщо маєте в руках

посадові важелі впливу чи довір ливі взаємини з керівництвом і колега-ми – досягнути поставленої мети вдасться.

КОЗЕРОГИ, доля шлюбу у ваших руках. Є два варіанти:

порвати подружні ланцюги або мо-дернізувати відносини на новому рів-ні. Якщо обранець є другом і коханцем – бережіть ваш союз як зіницю ока.

ВОДОЛІЇ, публічна ді-яльність забрала левову част-

ку енергії. Професійний темп високий, а це дарує щастя самореалізації та гарні заробітки. Прислухайтеся до себе для ухвалення вірних рішень.

РИБИ, дружба і кохання переплелися в один клубок.

Двері майбутнього відкриті, але се-ред оточуючих варто залишити по-ряд тільки близьких по духу та за інтересами.

Астролог Любов ШехмАтовА

«Служник приніс дзбан із запа-хущим вином і великий келих. – Пий, – сказав Бредероде,– це для доброго фламандця».

Шарль де Костер, «Легенда про Уленшпігеля»

Святий Миколай народився, жив і помер у Візантії, на території сучасної Туреччини. Тіло його з гробниці викрали італійці та ви-везли на Апенніни. А всесвітню славу найкращого друга дітей і дорослих, які вірять у новорічні дива, поширили світом… гол-ландці. Саме так – і Санта Клаус, і атеїстичний Дід Мороз походять від Святого Клааса – так фламанд-ською величають Миколая.

Однією з давніх нідерландських традицій святкування Дня Святого Миколая є приготування гарячого напою, який самі голландці не без антиклерикального гумору називають єпископським вином.

Пляшку напівсухого червоного вина змішують з половиною пляш-ки води і виливають у каструлю. Помаранч або лимон старанно миють у теплій проточній воді та вдавлюють у нього вісім гвоз-

дичок, кладуть до каструлі разом зі шматочком кориці. Варять на малому вогні 2–2,5 години. По-трібно дуже уважно контролювати процес – температура вина не повинна підніматися вище 60°C – якщо суміш кип’ятити, то за час приготування весь алкоголь випарується! Дістаємо помаранч (лимон) та корицю, додаємо за смаком 4–6 ложок цукру.

У День Святого Миколая гаря-чим єпископським вином у Ні-дерландах пригощають кожного гостя. Неодмінно на столі має бути також свіжа випічка. Але про її се-крети – у наступному «Київському Куховаріусі»…

Келих для Уленшпігеля

Фот

о Га

нни

Смал

ь

16

ведучий рубрики олег СмАЛЬ

православний календар

Архімандрит Лаврентій (віктор Живчик), благочинний Свято-михайлівського Золотоверхого монастиря

17 грудня – великомучениці Варвари. 18 грудня – преподобного Сави Освяченого. 19 грудня – святителя Миколая Чудотворця, архієпископа Мирлі-кійського.Святитель Миколай ніс обов’язки пастиря християнської громади в місті Мири Лікійські (сучасне турецьке місто Демре). У час його служіння тривали суперечки з єре-тиками-аріанами, що заперечували божество Господа Ісуса Христа. Святитель Миколай захищав прав-диву віру, беручи участь у диспутах І Вселенського собору. Святителю Миколаю була властива також надзвичайна турбота про добро-бут пастви. Якось, дізнавшись про борги свого парафіянина, святи-тель таємно вночі підкинув йому в оселю три вузлики із золотими мо-нетами, щоб не дати людині впасти в тяжкий гріх через свою бідність. Цей випадок послужив причиною виникнення традиції приноси-ти дітям подарунки в ніч перед днем пам’яті Миколая Чудотворця. Здавна святий Миколай вважаєть-ся покровителем усіх подорожніх. З його іменем пов’язаний також цілий прошарок давньоруської лі-тератури, присвячений опису чудес за молитвами святителя. 20 грудня – святителя Амвросія Медіоланського. 21 грудня – преподобного Патапія. 22 грудня – зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці. 23 грудня – святителя Іоасафа, єпископа Білгородського.

Повчання преподобного Єфрема Сірина про молитву

Всі наші прохання піднімають-ся до єдиного Бога. Єдиний слух невидимої величі слухає наші прохання й розрізняє їх. Якщо просимо корисного — приймає, якщо шкідливого — відкидає. Вуста можуть про все просити, але Бог виконує тільки те, що корисне.

Усі прохання, що принесені Богові з вірою, приймає Він з її рук. Обітниці й дари, що принесені її руками, бажані Йому. Божественна велич бажає отримувати плоди з рук віри, бо вона серце того, хто просить, очищує від потворності сумнівів ума.

Якщо Бог зволікає з виконан-ням прохання, не варто журитися. Податель премудрий. Він зважає і на прохання, і на час, і коли бачить, що прохання в цей час некорисне, а буде корисне згодом, відкладає його виконання до того часу. Хоча й сумно тому, хто просить, що не виконано його прохання вчасно, та Податель свого часу втішить його користю.

Якщо у твоєму домі зупиняєть-ся сильний цього світу, твої двері зодягаються честю. Чи ж не більше приоздобляться твої двері, якщо вселиться в тебе Бог?

Фото Григорія Кубланова

марина мАРЧеНКо

Картини, фарфорові фігурки, роботи зі скла, дерева й металу заворожують відвідувачів своєю щирістю і теплотою, незважаючи на зимову тематику, і занурюють у новорічно-різдвяну атмосферу.

У невеличкій залі Національ-ного музею українського народ-ного декоративного мистецтва презентовано виставку творів народних і професійних майстрів «Різдвяні дзвоники».

Майже одразу привертає увагу гостей виставки робота Марії При-ймаченко «Дід Мороз» – яскрава, колоритна і несподівана. Адже всім цікаво, як саме знана художниця відтворила образ цього героя – улюбленця всіх малюків. А поряд – зимові пейзажі й замальовки з колядками, щедрівками і гулян-нями Михайла Онацька: наївні, щирі, захоплюючі.

«Марфа Тимченко, відомий майстер петриківського розпису, теж звертається до зимово-ново-річної теми, – розповідає заступ-ник директора музею Людмила Білоус. – Є на виставці й художні твори Лізи Миронової – майстра наївного мистецтва».

Не залишається без уваги від-відувачів і янгольське розмаїття:

витончений триптих Наталії Грон-ської, дерев’яна скульптура «Янгол» Петра Матла із Закарпаття, янголи з металу Володимира Белибердіна та Володимира Ісупова. Колоритні роботи метрів української кераміки – Олександра Міловзорова і Нелі Ісупової, Сергія Козака теж при-вертають увагу та налаштовують на свято. А різдвяна композиція Андрія

Ільїнського просто вражає своїм смаком, фантазією і вишуканістю.

Цікаві роботи відомих кераміс-тів XIX століття з Івано-Франківщи-ни, на яких зображено головного героя новорічних свят – Святого Миколая. А фарфорові статует-ки, що на стенді поряд, у людей старшого віку, мабуть, викликають ностальгічні почуття, нагадуючи

про минуле. Такими фігурками прикрашали колись комоди, сер-ванти, ставили їх на фортепіано.

Тож, щоб відчути атмосфе-ру, колорит українського Ново-го року і Різдва та поринути у світ по-справжньому народного мистецтва, музей запрошує всіх бажаючих відвідати виставку до 21 січня 2016 року.

На кахлях – Святий Миколай, а Дід Мороз – від Марії Приймаченко

Михайло Онацько «Зі Святим Вечором будьте здорові!»

дозвілля 23Вечірній КиїВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180)

В. о. головного редактораМаксим Філіппов

Керівник творчої групи Леонід Фросевич

Відповідальний секретар Володимир Полєтаєв

Художній редактор Андрій КійкоДизайнер Світлана ВиноградоваФоторедактор Павло Пащенко

Адреса: 01001, м. Київ–1,

вул. Володимирська, 51бТелефон: 234-27-59

Факс: 235-01-93E-mail: vk1906@ukr.net

Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР

від 15 квітня 2009 року

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51б

Тел.: 234-21-84, 234-27-39Факс: 235-61-48

Е-mail: v.pushina@gmail.comВідділ розповсюдження та реалізації:

Тел.: 235-23-34Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф»,

м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14Замовлення: 45072 Заг. наклад: 96 000.

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети. Газета публікує також

ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції.

При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Україна і світ» публікуються на правах реклами. Рукописи не

рецензуються.

Передплатні індекси: 61170, 89469, 37607

засновник: Київська

міська рада

facebook.com/vechirkanova twitter.com/vechirkanova vk.com/vechirkanova

Д’УДАРИЗМИ

• Найоб’єктивнішою та найна-дійнішою рекламою митця є його творчість. Не обслинена оплаченими хваліями й не обпльована продаж-ними чорномазами, а оцінена безко-рисливим рецензентом – народом.

• У Росії побутує найдрібніша у світі одиниця вимірювання демократії – «ОДИН ПУКІН».

• Звіра, який скуштував людської крові, від людожерства не відучиш ні приманками, ні «санкціями».

• Не лякай нікого могилою, бо твоя все одно чекатиме лише на тебе.

• У світі – пандемія свинячого грипу, в Україні – пандемія свинячого па-тріотизму: хто сильніший – ближчий до корита.

• Еліта – це сукупність ро-зуму, таланту, честі, совісті та наці-ональної гідності. А не сережка в пупі й тату на дупі.

• Чиновництво в нашій державі криве на совість і глухе на душу.

• Залізний закон кінцівок: «Скільки голови не міняй, а рука руку миє».

• Стривожені орли злітають у небо, щоб у бойовому леті опуститися на голови тих, хто зазіхає на їхні гнізда. Сполохані жаби стрибають у болото. Аби спокійно пересидіти небезпеку.

Євген ДУДАР

«ЗА ЛАШТУНКи КиїВСЬКОї ОПЕРи» Коли: 18 грудня о 17.20. Місце зустрічі: перед пам’ятником М. Лисенку біля будівлі Національної опери, вул. Володимирська, 50. Маршрут і об’єкти показу: Національна опера України.

Учасники екскурсії поринуть у театральну атмосферу і пройдуть увесь шлях «від вішалки» до закулісся, від-криють таємниці головної опери України. Дізнаються про історію та особливості київського театрального життя і сучасні реалії, про те, як готуються до вистави, побачать найцікавіші реквізити, костюмерні та балетні класи, репетиційну залу, царську ложу і бельетаж із кришталевими люстрами й венеціанськими дзеркала-ми – усе це в програмі захоплюючого візиту до Опери.

«ДРЕНАЖНО-ШТОЛЬНА СиСТЕМА «НІКОЛЬСЬКА»

Коли: 20 грудня о 14.00. Місце зустрічі: метро «Дніпро» вихід зі скляних дверей у вестибюлі. Маршрут і об’єкти показу: ШС «Нікольська».

Ця старовинна система ходів побудована 1916 року для дренування схилів поблизу Лаври. Протяжність екстремальної екскурсії становить близько 2,5 км під землею. Учасники в супроводі досвідчених гідів змо-жуть подивитися на світ очима дігерів, дізнатися багато нового про будівництво та експлуатацію підземних систем.

фільми цього тижня

екскурсії

Записатися на екскурсії можна за телефонами: (044) 364-51-11, (068) 121-44-58 або електронною поштою: tour@interesniy.kiev.ua

«Агорафобія» Жанр: фільм жахів. Країна: США. Режисер: Лу Саймон. У ролях: Кассі Скер-бо, Тоні Тодд, Марія Олсен. Тривалість: 86 хв.

Дівчина, яка страж-дає на агорафобію (страх відкритого простору й на-товпу), після смерті свого батька успадковує будинок у від-даленій частині архіпелагу Флорида-Кейс. Коли ж у ньому починають відбуватися дивні речі, вона виявляє, що є щось значно страшніше за її фобії, і воно поруч з нею...

Реклама

Реклама

сукупність ро-

Жанр: анімація, комедія, пригоди. Країна: США. Режисер: Стів Мартіно. Тривалість: 86 хв.

Герої популярного американського комікса та мультсеріалу «Дрібнота» («Peanuts») відтепер і в повнометражній анімації. Снупі, найчарівніший гончак у світі та летючий ас, вирушає у політ, аби виконати найголовнішу місію – спіймати свого затятого ворога Червоного барона. У цей час його найкращий друг Чарлі Браун розпочинає власний героїчний похід. Мультфільм доведе, що у кожного невдахи є свій зоряний час.

«Снупі та Чарлі Браун: Дрібнота у кіно»

Склала Оксана Баркіна

Крос

ворд

«ве

чірк

и»

1 2 3 4 5 6 7 8

9

10 11

12

13 14 15 16 17 18

19 20 21

22 23

24

25 26

27 28 29

30 31 32 33 34 35

36

37 38

39

40 41

По горизонталі: 1. Шкільний стіл. 6. Сукупність генів, що містяться в одинарному наборі хромосом тварини, людини. 9. Міцна горілка високого ґатунку. 10. Найвищий орган керівництва. 11. Головна дійова особа літературного твору. 12. Давньоримський військовий корабель. 13. Врода. 16. Бо-рошно, молоко, дріжджі, цукор, яйця. 19. Феодал, залежний від сюзерена (сер. Віки). 22. Богиня миру (міф.). 23. Людина, яка прагне задоволення лише влас-них потреб, нехтує інтересами інших людей. 24. Комп’ютерний хуліган. 25. Путівник, реклам-ний чи інформаційний листок. 26. Надання в борг грошей. 27. Південна ящірка. 30. Позолоче-ний головний убір вищого духо-венства. 33. Холодна страва з овочів, зелені. 36. Фізичне насильство, муки. 37. Вузенька

пішохідна доріжка. 38. Російська народна командна гра з м’ячем та биткою. 39. Фахівець із пошиття одягу. 40. Невелика промислова риба. 41. Червона шапочка з китицею у східних країнах.

По вертикалі: 1. Щур. 2. Різновид сойки. 3. Головна артерія. 4. Одиниця виміру часу. 5. Необхідність вибору між двома (звичайно небажаними) можливостями. 6. Чорний бурштин. 7. Стаття. 8. Речі, що належать на правах власності. 14. Дитячі або жіночі в’язані довгі штани. 15. Пристрій для скріплення аркушів за допомогою дужок, виготовлених з дроту. 17. Позика під заставу нерухомого майна. 18. Вузька річкова долина з дуже крутими , прямовисними схилами. 19. Частина екіпажу, яка відбу-ває позмінне чергування на судні (мор.). 20. Релігійна громада, що відокремилася від церкви. 21. Інструмент для нарізування зовнішньої різьби. 28. Любить і цінує вишукані страви. 29. Вид автома-тичного пістолета. 30. Підстава, привід для якої-небудь дії, вчинку. 31. Величезний смерч на суходолі із сильним вітром, опадами, грозами. 32. Наступ війська. 33. Один з видів ельфів – дух повітря (міф.). 34. Удар по щоці долонею. 35. Широкий асфальтовий шлях.

Катерина СКРИПНІКОВАПавло ПАЩЕНКО (фото)

«Дай, Андрію, знати, яку долю ждати». З таким проханням зверталися до Святого Андрія наші прабабусі та бабусі. Це свято сягає ще дохристиянських часів, і молодь особливо його чекала, бо День Андрія Первозванного був цікавим і дуже веселим.

Цього дня влаштовували ді-вочо-парубоцькі ігри, ворожіння, вгадування долі та майбутнього, ритуали з калитою, різноманітні розіграші та парубоцькі витівки. Наприклад, одна із бабусь зга-дувала, як хлопець, який за нею впадав, але був їй байдужим, у ніч проти Андрія з друзями вивів з хліва батькового коня і припнув його аж в іншому кінці села, а воза бешкетники випер-ли… на дах!

Дівчата збиралися разом, пекли паляниці та звали голодного со-баку. Чию паляницю він першою ухопить, та дівка першою заміж вийде. А ще пізно ввечері красуні сіяли на снігу коноплі: «Андрію, Андрію, коноплі сію, спідницею волочу, заміж вийти хочу…».

Ритуал з киданням чобота че-рез хату мав визначити, з якого краю суджений буде. А ще легенди та давні літописи розповідають, що Андрій Первозванний про-вістив виникнення Києва: «На цих горах засяє ласка Божа, буде велике місто…». Там, де святий Андрій встановив хрест, височіє Андріївська церква.

І добре, що у столиці відновлено святкування Дня Андрія Перво-званного. У Музеї Івана Гончара цього разу було чимало народних забав: хлопці виборювали звання найсильнішого за козацькими звичаями та найкмітливішого, змагалися у виконанні гопака, а

дівчата ворожили на судженого. Майже всі гості були з дітьми.

Тетяна Конончук викладає істо-рію української культури в одному з київських вишів. Вона прийшла на свято з донькою і трьома ма-ленькими онуками.

– Ми хочемо, аби діти зроста-ли в національному середовищі, бачили українські традиції, – по-сміхається пані Тетяна. – Моїй старшій дівчинці Айлін (її тато азербайджанець) чотири роки, вона говорить азербайджанською і українською, їй дуже подобаються українські танці, особливо у ви-конанні ансамблю імені Вірського.

Родзинкою програми були ви-ступи із шаблями юних професіо-налів Козацької лицарської школи – вони танцювали бойовий гопак.

23-річний Руслан Анчаков, майбутній психолог, викладає у цій школі їзду верхи, а також гопак. Серед його учнів здебіль-шого діти.

– Твор-чість і та-нець дають н а с н а г у , с п р и я ю т ь емоційному розвантаженню, – ділиться Рус-лан. – Утом-лену людину мало хви-

люють чужі проблеми та біль. А цього не можна допускати у наш час, особливо молоді. Такі свята, вважаю, допомагають самовира-

женню та самовдос-коналенню.

Керівник школи Володимир Шерстюк

зазначає, що остан-нім часом україн-ці дуже цікавлять-ся своїм минулим

і традиціями, а школа саме і займається ї х в і д р о -д ж е н н я м . Володимир

додає, що бо-йовий гопак стає

дедалі популярнішим, а опанувати його можна з восьми років. Головне

– бажання. Отже, відроджуймо прадавні

традиції, вшановуймо великого апостола, якого, за церковним писанням, знайшов Христос і відправив на наші землі з благо-словенням.

ракурс 24 Вечірній КИЇВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180)Вечірній КИЇВ | 17 грудня 2015 року | №50 (19180)

Гопака танцювали, на судженого ворожили