Шифр__ДДЕ17И

НАУКОВА РОБОТА

на тему:

«ДІАГНОСТИКА ДОЛАРИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ

ЗНИЖЕННЯ ЇЇ РІВНЯ»

2  

АНОТАЦІЯ

У даній роботі системно досліджено сутність доларизації, чинники впливу на її рівень, а також її наслідки на основі аналізу рівня доларизації в Україні.

Даний аналіз дав змогу наглядно продемонструвати рівень доларизації за офіційними показниками, а також визначити реальний її рівень.

Крім теоретичних засад доларизації в роботі досліджено її причини та наслідки. У науковій роботі запропоновано шляхи зниження рівня доларизації, які мають бути спрямовані на ґрунтовне реформування засад грошово-кредитної політики країни.

У роботі також зазначені шляхи зниження доларизації у зарубіжних країнах, та на досвід яких країн має спиратися Україна.

Складність та масштабність даної проблеми зумовлює необхідність її подолання, тому дане дослідження на сьогодні є актуальним.

Метою даної наукової роботи є дослідження рівня доларизації в Україні, висвітлення проблем, що пов’язані з даним явищем, а також розробка заходів щодо зниження рівня доларизації.

Завданнями роботи є: дослідження теоретичних засад доларизації економіки, її проявів та

узагальнення існуючих теоретичних підходів до діагностики; визначення причин зростання рівня доларизації в Україні та виявлення

її основних проявів; на основі запропонованої методики аналіз рівня доларизації у період

кризових явищ 2014-2016 років за офіційними показниками та визначення її реального рівня;

виявлення негативних наслідків, які несе в собі зростання рівня доларизації та їх диференціація відповідно до форм прояву;

визначення основних напрямів, на які має орієнтуватись НБУ для проведення ефективної політики дедоларизації.

Об'єктом даної наукової роботи є явище доларизації в цілому. Предмет дослідження – діагностика доларизації та її впливу  на українську економіку, шляхи зниження її рівня, а також політика дедоларизації.

Робота зосереджена на статистичних та аналітичних методах наукового дослідження. Всі статистичні дані наявні на офіційному сайті НБУ. 

3  

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОЛАРИЗАЦІЇ

ЕКОНОМІКИ………………………………….………………………………5

1.1. ПОНЯТТЯ ДОЛАРИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЇЇ ВИДИ…………….5

1.2. СПОСОБИ ВИМІРЮВАННЯ ДОЛАРИЗАЦІЇ………………………9

2. АПРОБАЦІЯ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ ДОЛАРИЗАЦІЇ

ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ……………………………………………….…...12

2.1. ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ

ДОЛАРИЗАЦІЇ…………....................................……………………12

2.2. ОЦІНКА РІВНЯ ДОЛАРИЗАЦІЇ В УКРАЇНІ ТА ЧИННИКИ

ВПЛИВУ НА НЕЇ..……………………………………………………15

3. ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ДОЛАРИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНИ……………………………………………………………………22

3.1. ПОЛІТИКА ДЕДОЛАРИЗАЦІЇ……………………………………..22

3.2. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ДОЛАРИЗАЦІЇ ТА ЇХ

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ…………………………………………23

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………………..25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….27

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….29

4  

ВСТУП

У багатьох країнах світу після кризових явищ, що призводять до

неможливості точного прогнозування курсової динаміки і викликають

зниження довіри до національної грошової одиниці, економічні суб’єкти

більшість операцій здійснюють з іноземними валютами, купівельна

спроможність яких є більш стабільною. Результатом цього стає розвиток

процесу неофіційної доларизації економіки, тобто паралельного обігу двох

валют – національної та іноземної. При цьому єдиним законним платіжним

засобом залишається національна валюта, а іноземна використовується в якості

валюти заміщення при здійсненні депозитних, кредитних та валютообмінних

операцій.

Явище доларизації міцно укорінилося в структурі українського грошового

обігу і породжує нові економічні проблеми: ускладнення проведення грошово-

кредитної політики, заміщення іноземною валютою національної, що врешті-

решт призводить до втрати економічного суверенітету.

Наразі українська гривня виконує роль офіційного платіжного засобу, проте

при проведенні масштабних операцій, а також при заощадженні коштів на

депозитних рахунках використовується здебільшого іноземна грошова

одиниця, тому можемо сказати, що гривня лише частково виконує деякі із своїх

функцій.

Серед вітчизняних економістів-дослідників та науковців проблемою

доларизації економіки України займався цілий ряд відомих економістів, серед

яких варто назвати О. І. Береславську, С. Б. Манжоса, В. В. Козюка, В. О.

Кравця, В. І. Міщенка та багатьох інших відомих науковців, які у своїх працях 

розкрили сутність доларизації економіки країни та її вплив на її економічний

розвиток.

Метою даної наукової роботи є дослідження доларизації економіки та

формування засад її діагностики, висвітлення проблем, що пов’язані з даним

явищем, а також розробка заходів щодо зниження рівня доларизації.

5  

Завданнями роботи є:

дослідження теоретичних засад доларизації економіки, її проявів та

узагальнення існуючих теоретичних підходів до діагностики;

визначення причин зростання рівня доларизації в Україні та виявлення

її основних проявів;

на основі запропонованої методики аналіз рівня доларизації у період

кризових явищ 2014-2016 років за офіційними показниками та

визначення її реального рівня;

виявлення негативних наслідків, які несе в собі зростання рівня

доларизації та їх диференціація відповідно до форм прояву;

визначення основних напрямів, на які має орієнтуватись НБУ для

проведення ефективної політики дедоларизації.

Об'єктом даної наукової роботи є явище доларизації в цілому. Предмет

дослідження – діагностика доларизації та її впливу  на українську економіку,

шляхи зниження її рівня, а також політика дедоларизації.

Дослідження в цілому орієнтоване на визначення чинників, які

спричинюють зростання рівня доларизації в Україні, а також аналіз їхнього

впливу на економіку.

У науковій роботі зроблено акцент на розрахунок доларизації за різними

показниками і спробу визначення реального рівня доларизації економіки

України.

Загальні положення та результати дослідження були висвітлені та

апробовані на Міжнародних та Всеукраїнських студентських науково-

практичних конференціях (Всеукраїнські студентські науково-практичні

конференції «Стратегії розвитку фінансового ринку України», «Інноваційний

ресурс соціально-економічного розвитку України», Міжнародна науково-

практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Актуальні

проблеми міжнародних відносин»).

6  

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОЛАРИЗАЦІЇ

ЕКОНОМІКИ

1.1 ПОНЯТТЯ ДОЛАРИЗАЦІЇ ТА ЇЇ ВИДИ

Доларизація – це економічне явище, за якого економічні суб’єкти

використовують іноземну валюту поряд із національною. Варто зазначити, що

назва явища «доларизація» не означає, що країни поряд із національною

валютою (або замість неї) використовують саме долари США. Дане поняття

характеризує використання будь-якої іноземної валюти для внутрішніх

розрахунків та інших операцій.

Люди історично використовували іноземну валюту для проведення

платіжних операцій у своїх країнах, а також як «замінника активів» для захисту

від внутрішньої інфляції. США дозволяли використовувати іноземні монети як

законний платіжний до 1857 року. На сьогоднішній день долар США служить

світовою валютою, і, згідно з оцінками Федеральної резервної системи,

іноземці володіють 55-70% американських доларів, в основному в 100

доларових купюрах[1]. Враховуючи, що доларові банкноти складають суму в

$480 млрд., за межами США знаходиться близько $300 млрд. Основна частина

доларових накопичень припадає на латиноамериканські держави і країни

колишнього СРСР. У Болівії, наприклад, населення використовує національну

валюту, - болівіано, для оплати продуктів і дрібних покупок, але 80%

банківських депозитів і позичок номіновано в доларах США; ціноутворення

дорогих товарів і їх оплата здійснюється також у доларах США.

Економісти виділяють три типи доларизації: офіційну, напівофіційну та

неофіційну [2,c.100]. Розглянемо кожну окремо.

Офіційна – це тип доларизації, за якого іноземна валюта є легальним

платіжним засобом і виконує функції національної грошової одиниці.

Найчастіше країни з офіційною доларизацією як внутрішню грошову одиницю

використовують долар США. Такими країнами є Британські Віргінські острови;

Східний Тимор; Зімбабве; Еквадор (національна валюта сентаво

використовується в якості розмінної монети); Панама (збереглася місцева

7  

монета, чий номінал відповідає долару); Ель-Сальвадор; території Кайкос і

Теркс.

Напівофіційна – це тип доларизації, за якого іноземна валюта є легальним

платіжним засобом та виконує свої функції поряд із національною грошовою

одиницею, тобто в даному випадку має місце офіційний паралельний обіг

іноземної та національної валют. Це означає, що іноземна валюта може часто

використовуватися, але вона обов'язково виступає другорядним платіжним

засобом відносно національної валюти. На практиці у напівофіційно

доларизованих країнах іноземна валюта виступає як валюта банківських

вкладів, проте заробітна плата, податки і повсякденні витрати визначаються

тільки в національній валюті. На відміну від офіційно доларизованих країн, у

бівалютних системах продовжує діяти центральний банк (або інший тип

грошової влади) і залишається можливість проведення національної грошово-

кредитної політики. Прикладами країн у яких має місце напівофіційна

доларизація є Таджикистан (російський і таджикський рублі), Гаїті —

(гаїтянський гурд і долар США), Ліберія (ліберійський долар і долар США),

Бруней (брунейський і сінгапурський долар).

Неофіційна – це тип доларизації, де легальним засобом платежу є лише

національна валюта, проте іноземні грошові одиниці займають значну питому

частку у структурі грошової маси.

Неофіційна доларизація може включати в себе проведення будь-яких з

наступних операцій:

іноземні облігації та інші немонетарні активи, які зазвичай

знаходяться за кордоном;

депозити в іноземній валюті за кордоном;

депозити в іноземній валюті у вітчизняній банківській системі.

Неофіційна доларизація зростає, коли національна валюта стає надто

нестабільною, і тому більш надійна валюта починає використовуватись для

здійснення покупок, для особистих заощаджень та запозичення грошей. Це

явище є характерним для країн, що розвиваються. Наприклад, у багатьох

8  

країнах, таких як Куба, Перу та навіть В'єтнам туристи часто платять за таксі та

деякі продукти у доларах, які співіснують з місцевими валютами, проте не

офіційно. Аналогічним чином, до того як аргентинське песо було девальвовано

в січні 2001 року, більшість основних операцій, таких як кредити на авто та

іпотечні кредити, проводилися в доларах.

В Україні має місце саме неофіційна доларизація. Національна грошова

одиниця виконує роль офіційного платіжного засобу, проте при проведенні

масштабних операцій, а також при заощадженні коштів, як «під матрацами»,

так і на депозитних рахунках використовується здебільшого іноземна грошова

одиниця.

За оцінками вітчизняних економістів неофіційна доларизація в Україні

набула таких форм [3, с.44]:

фінансова доларизація – форма доларизації, яка проявляється у наявності

іноземної валюти у кредитній та депозитній діяльності банківських установ;

позабанківська доларизація – форма доларизації, яка проявляється у тому,

що іноземна валюта, яка наявна на руках у населення, починає виконувати

функції засобу нагромадження та засобу платежу;

неофіційна фінансова доларизація – форма доларизації, яка проявляється

у наявності розрахункових рахунків за кордоном та придбанні іноземних

активів.

Класифікацію можна поглибити на основі розподілу неофіційної доларизації

на доларизацію платежів, фінансову доларизацію та реальну доларизацію.

Табл. 1.1

Види неофіційної доларизації Неофіційна доларизація (доларизація де-факто)

Доларизація платежів Фінансова доларизація Реальна доларизація Долар – засіб розрахунків (валютне заміщення) Функція засобу обігу

Долар – засіб заощадження (доларизація активів і зобов'язань) Функція збереження вартості

Долар – масштаб цін (визначення цін на деякі товари та послуги) Функція міри вартості

Примітка: таблиця побудована на основі даних [8, с.47]

9  

Найбільше, дослідження вчених, які писали про доларизацію, присвячені

саме неофіційній доларизації, особливо її фазі «валютної заміни» (це той етап,

за якого люди використовують іноземну валюту, щоб платити за дорогі товари,

хоча відповідно до закону вони мають використовувати національну валюту).

Результати досліджень широко варіювалися, оскільки неофіційна доларизація

має змішані ефекти. З одного боку, вона може провокувати нестабільність

національної валюти. Якщо люди раптово перейдуть на іноземну валюту, це

може спричинити знецінення національної валюти, та запустити інфляційну

спіраль. Там, де люди розміщують великі суми на депозити в іноземній валюті,

зміна вітчизняних та іноземних процентних ставок може спричинити перехід

населення з однієї валюти до іншої. Такі зрушення ускладнюють роботу

центрального банку, який намагається орієнтуватися на внутрішню грошову

масу.

З іншого боку, неофіційна доларизація забезпечує хеджування від інфляції в

національній валюті та може підвищити стабільність банківської системи.

Дозвіл вітчизняним банкам приймати вклади в іноземній валюті означає, що

вкладникам не потрібно надсилати свої гроші з країни, коли вони хочуть

перевести їх в іноземну валюту. Отже, ризик девальвації валюти, що спричиняє

банкрутство, стає меншим. У деяких випадках «ефект нестабільності» на попит

на гроші є більш важливим, тоді як в інших випадках «ефект стабільності» на

банківську систему є більш важливим. Відповідно, економісти розділяються на

два табори: одні підтримують неофіційну доларизацію, а інші – ні.

10  

1.2 СПОСОБИ ВИМІРЮВАННЯ ДОЛАРИЗАЦІЇ

Існує декілька способів вимірювання рівня доларизації:

1) рівень доларизації за методикою МВФ;

2) доларизація депозитів (заміщення функції засобу заощадження);

3) доларизація кредитів;

4) позабанківська доларизація (заміщення валют).

За методикою МВФ рівень доларизації розраховується як співвідношення

депозитів у іноземній валюті до грошової маси (агрегат М3)[5, с. 357]:

,

(2.1)

де

Sm – рівень доларизації за методикою розрахунку МВФ;

Df – депозити в іноземній валюті;

M3 – грошова маса.

Заміщення функції засобу заощадження іноземною валютою називається

доларизацією заощаджень, або депозитів. Для кількісного виміру рівня

доларизації депозитів використовується показник рівня їх заміщення, який

розраховується як відношення інвалютних депозитів до валових депозитів за

формулою[4, 355]:

,

(2.2)

де

Sd – рівень доларизації депозитів;

D – валові депозити;

Dn – депозити в національній валюті;

Df – депозити в іноземній валюті.

Необхідно враховувати, що крім доларизації депозитів існує також і

доларизація кредитів. Ступінь доларизації кредитів визначає схильність

11  

банківського сектора до системного кредитного ризику у разі значної

девальвації національної валюти. Кредитування в національній валюті при

високих і нестабільних темпах інфляції скорочується, тоді як кредити в

іноземній валюті дозволяють підтримувати інвестиційний потенціал економіки,

але при цьому вносять додаткові ризики в діяльність національної банківської

системи. Хоча на сьогоднішній день кредитування фізичних осіб заборонено,

але збереглися непогашені залишки по кредитам фізичних осіб, а також

кредити юридичних осіб. Тому визначення рівня доларизації кредитів є не

менш важливим завданням. Отже, даний показник визначається як

співвідношення обсягу кредитів в іноземній валюті до загального обсягу

наданих кредитів[4, с.360]:

,

(2.3)

де

Sl – рівень доларизації кредитів;

L – валові кредити;

Lf – кредити в іноземній валюті;

Ln – кредити в національній валюті.

Крім офіційних показників, окремо, ми можемо наближено прорахувати

рівень доларизації за показниками готівкової іноземної валюти, яка наявна в

Україні. Ці значення можуть мати певні відхилення, тому що іноземну валюту

практично не можливо відслідкувати, коли вона забезпечує платежі у тіньовому

секторі економіки.

Отже, фінансова доларизація повністю не відображає реальної ситуації з

доларизацією в економіці, тому що вона не враховує кошти, які наявні на руках

у населення, а також готівку, яка обслуговує тіньову економіку. НБУ, звичайно,

має дані щодо обсягів іноземної готівки, але валюта також завозиться в Україну

незаконно.

12  

Готівкова іноземна валюта може надходити в країну за кількома основними

каналами (як офіційними, так і неформальними):

• ввозитися уповноваженими комерційними банками (володіють ліцензією

на проведення операцій з валютними цінностями), які отримують її в

зарубіжних центральних банках через зняття відповідних сум зі своїх рахунків

в іноземних банках;

• перевозитися туристами, екіпажами транспортних засобів (літаків або

суден), відрядними;

• зняття готівки з рахунків компаній і організацій під виглядом виплати

витрат на відрядження, премій, бонусів і т.п.;

• оплата готівкою контрабанди наркотиків, зброї та ін.;

• переказ готівкової валюти з-за кордону працюють там громадянами даної

країни;

• переказ готівкових коштів на особисті рахунки за рахунок фіктивних

контрактів, заниження вартості експорту, завищення вартості імпорту або

використання відмінного від офіційного валютного курсу[6].

НБУ, починаючи з 2007 р., визначає обсяги готівки, яка надійшла до країни

через неформальні канали. Інформація надається на основі оцінок українських

експертів та місії МВФ. Відповідно до цих даних, обсяги неофіційних переказів

становлять близько 15-20% від обсягу офіційних трансфертів[5, с.360].

Отже, необхідно розрахувати рівень доларизації за офіційними

показниками, а також наближено визначити її фактичний рівень. Діагностика

доларизації як економічного явища, на нашу думку має відбуватися у наступній

послідовності: 1) визначення причин та форм прояву доларизації; 2) обрахунок

рівня доларизації за зазначеними вище показниками; 3) оцінювання отриманих

показників та визначення виду доларизації; 4) діагностика рівня та стану

доларизації за певною шкалою (незначний, помірний, значний, загрозливий,

критичний); 5) визначення шляхів зниження рівня доларизації та відновлення

довіри до національної валюти.

13  

2. АПРОБАЦІЯ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ ДОЛАРИЗАЦІЇ

ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

2.1. ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ ДОЛАРИЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

Як показало наше дослідження, головними причинами зростання рівня

доларизації в Україні є:

1) недовіра населення до національної валюти та банківської

системи в цілому.

2) економічна нестабільність;

3) високий рівень інфляції та її волатильність;

4) погіршення обмінного курсу гривні;

5) тенденції відтоку капіталу з України;

6) ліквідація великої кількості банків.

Дані фактори дуже тісно взаємопов’язані. Економічна нестабільність

супроводжується інфляцією, а вона, в свою чергу, спричинена погіршенням

обмінного курсу гривні, що пояснює тенденції відтоку капіталу з України. У

той же час, усі фактори призвели до найбільш вагомого – недовіри населення

до національної валюти.

Протягом 2014-2015 років власники проблемних банків рятували свої

активи і виводили з банків останні кошти, конвертуючи їх в іноземну валюту, а

далі виводили їх з України. Також кошти з країни виводили іноземні інвестори.

Це призвело до відтоку капіталу, що посилило тиск на валютний курс. В

результаті відбулася девальвація гривні, яка повністю зруйнувала й так

невисокий рівень довіри населення до національної грошової одиниці.

Паралельно із закриттям банків населення масово вилучало кошти з депозитних

рахунків та конвертувало їх у іноземну валюту з метою збереження цих коштів

у кризовій ситуації, що склалася. Це також призвело до послаблення позицій

гривні на валютному ринку. У той же час НБУ переходить до політики

інфляційного таргетування і фактично перестає жорстко впливати на динаміку

валютного курсу, чим провокує населення до збільшення купівлі іноземної

валюти і переважного використання саме її, як засобу заощадження. Ці факти

14  

посилюють вразливість української економіки до глобальних фінансових

дисбалансів, яка перешкоджає економічному розвитку.

Переміщення доходів населення і господарюючих суб'єктів у сферу

валютних операцій підриває інвестиційний процес і економічне зростання,

завдає шкоди держбюджету, зменшуючи податкові надходження. У результаті

доларизації економіки грошові накопичення не використовуються для

вкладення в реальний сектор економіки. Купівля доларів, по суті, означає

надання кредиту США.

Доларизація економіки викликає розлад грошово-кредитної і фінансової

системи країни. Національна валюта частково поступається своїми грошовими

функціями долару. Накопичені населенням і господарюючими суб'єктами

долари представляють собою потенційно відкладений попит на національну

валюту, що є інфляційним чинником.

Окрім цього доларизація впливає на розвиток грошового обігу за такими

основними напрямками:

доларизація впливає на темп інфляції, оскільки іноземна валюта бере

участь в процесі обігу;

змінюється функція попиту на гроші: попит стає більш чутливим до

динаміки валютного курсу, збільшується його еластичність по

процентній ставці;

до попиту на іноземну валюту для зовнішньоекономічних угод

додається внутрішній попит, що гостро реагує на зміни очікувань

економічних агентів;

доларизація звужує джерела інвестицій;

результатом доларизації є скорочення сеньйоражу[9].

Також, враховуючи ситуацію в Україні можна виокремити такі негативні

наслідки доларизації для вітчизняної економіки:

1) паралельний обіг декількох валют, що не закріплено законодавством,

через втрату національною грошовою одиницею своїх функцій;

15  

2) зростання тіньового сектору економіки, який обслуговує готівкова

іноземна валюта, що в свою чергу спричинює зменшення податкових

надходжень до бюджету;

3) скорочення можливостей національної грошово-кредитної політики та

посилення залежності від політики країни-емітента валюти, яку

використовують в країні. Це пояснюється тим, що через доларизацію в

країні збільшується частка іноземної валюти, яку НБУ контролює

дуже обмежено;

4) збільшення волатильності валютного курсу. Через волатильність,

напрям руху капіталу, що номінується в іноземній валюті, може

змінитися, що стане загрозою для стійкості фінансової системи.

Враховуючи значні негативні наслідки такого явища як доларизація виникає

нагальна потреба у вжитті рішучих заходів, направлених на зниження її рівня в

Україні та підвищення довіри населення до національної валюти.

16  

2.2. ОЦІНКА РІВНЯ ДОЛАРИЗАЦІЇ В УКРАЇНІ ТА ЧИННИКИ ВПЛИВУ

НА НЕЇ

На даному етапі ми маємо проаналізувати, в які періоди в Україні рівень

доларизації змінювався та які фактори вплинули на його зміну.

Почнемо з розрахунку рівня доларизації за методикою МВФ (статистичні

дані наведені у ДОДАТКУ А):

Рис. 2.1. Зміна рівня доларизації в Україні у 2006-2017 р.р. (Джерело: [12])

Як ми можемо побачити, рівень доларизації в Україні перевищує 30%, що за

класифікацією МВФ визначається як країна з високодоларизованою

економікою.

На графіку бачимо два «сплески» рівня доларизації: перший у періоді 2009-

2010 років та другий взимку 2015 року. Як відомо, у 2008-2009 роках відбулася

економічна криза, яка позначилась стрімкою девальвацією гривні, відтоком

капіталу з Україні та врешті зростанням негативних очікувань суб’єктів ринку.

У 2007 році рівень доларизації починає падати і на початок 2008 року

складає майже 23%, а це означає, що на той час Україна мала «помірну»

доларизацію економіки, яка не викликала значних негативних наслідків для

країни.

17  

Але у 2008 році доларизація економіки все ж зросла до 25%. Зростання

доларизації експерти пов'язують із прискоренням інфляції в Україні. «По гривні

дуже велика інфляція – 20%, тому люди зневірилися в гривні і почали йти

купувати іноземну валюту. Через те, що долар сильно падав, а уряд

стверджував, що буде ревальвація гривні, люди повинні були продавати долар.

Це вони і робили. Але багато з них йшли не до гривні, а до євро», – говорить

заступник голови правління банку «Фінанси та Кредит» Сергій Борисов [6].

Однією з причин зростання валютних депозитів стало також зміцнення євро –

тільки офіційний курс європейської валюти до гривні виріс за три місяці на

7,6%.

Перед більш значним зростанням рівня доларизації економіки

прослідковується ще один невеликий спад, який пояснюється тим, що навесні

2008 року був зменшений валютний курс і уряд запевнював населення, що курс

й надалі падатиме. Врешті люди почали продавати валюту й саме цим

спровокували незначне зниження рівня доларизації.

Найбільш стрімке зростання рівня доларизації відбулось взимку 2015 року,

коли курс підскочив до 40 гривень за 1 долар. Це явище супроводжувалось

панікою населення, яке масово почало скуповувати іноземну валюту, тому коли

курс більш-менш стабілізувався ми бачимо таке ж стрімке падіння рівня

доларизації, яке врешті зупинилось на значенні близько 35%.

Крім того, сьогоднішній рівень доларизації економіки України, який поки

залишається на позначці 33%, пояснюється тим, що через високу волатильність

інфляції, дестабілізацію банківської сфери та нестабільний валютний курс

населенню значно спокійніше зберігати свої заощадження у валюті, тому, крім

визначення рівня доларизації економіки за методикою МВФ ми також маємо

проаналізувати рівень доларизації депозитів і визначити чому населення більш

схильне заощаджувати в іноземній валюті, ніж у національній. Тому

переходимо до наступного графіку (статистичні дані наведені у ДОДАТКУ А)

18  

Рис. 2.2. Зміна рівня доларизації депозитів в Україні у 2006-2017 р.р.

Джерело: [12]

Тенденція, яка продемонстрована на даному рисунку, дуже схожа до тої, що

була розрахована за методикою МВФ. На даному графіку ми також бачимо

падіння рівня доларизації депозитів, яке почалось з 2007 року і продовжувалось

майже до кінця 2008 року. Згідно із звітом НБУ, в 2007 році рівень доларизації,

зменшився – на 4,27%, до 22,7%. Таке зниження ролі іноземної валюти НБУ

пояснював активним зростанням в 2007 році вкладів населення в гривні (на

66,5% - до 190,3 млрд грн) у порівнянні з депозитами в іноземній валюті (на

28,1% - до 89,9 млрд грн).

Також, знову ми бачимо стрімке зростання доларизації наприкінці

2008 року, що було спричинене фінансовою кризою та макроекономічною

нестабільністю. Після невеликого падіння курс виріс майже до 8 гривень за

долар, що призвело до паніки на валютному ринку і врешті гривня втрачає свої

позиції як засобу заощадження.

На жаль, нескінченні катаклізми на фінансовому України призвели до того,

що українці більш схильні до доларів та іншої іноземної валюти. Тому немає

19  

нічого дивного в тому, що частка валютних депозитів у загальній структурі

депозитів фізичних осіб понад 50%. Українці, навіть забираючи депозити з

банків, залишаються вірними традиціям зберігати гроші у валюті. При цьому не

звертають уваги, що національна одиниця в Україні це не долар США, а гривня.

У чому головна біда доларизації банківської системи? У тому, що чим вище

доларизація банківської системи, тим вище ризик валютних збитків і в цілому

дестабілізації. Зараз банківська система України зазнає збитків через

прострочені валютні кредити.

Тепер переходимо до перегляду динаміки доларизації кредитів, яка показує

інакшу тенденцію, ніж у попередніх двох випадках (статистичні дані наведені у

ДОДАТКУ Б):

Рис. 2.3. Динаміка рівня доларизації кредитів в Україні у 2006-2017 р.р.

Джерело: [12]

Отже, на даному графіку ми знову бачимо зростання рівня доларизації, в той

час, коли НБУ трохи зміцнює курс гривні, але така тенденція проіснувала

недовго і з початку 2009 року по січень 2014 прослідковується спад рівня

доларизації кредитів. Дана ситуація пояснюється двома чинниками. По-перше,

20  

через фінансову кризу населення вже не було схильне брати кредити у валюті,

хвилюючись за ті гроші, які вони втрачають від зростання курсу.

По-друге, в той же час постановою Верховної Ради заборонили надання

кредитів фізичним особам в іноземній валюті (юридичних осіб така заборона не

торкнулася). Тому таке падіння рівня доларизації кредитів пояснюється тим, що

нових договорів з приводу валютних кредитів з боку фізичних осіб не

з’являється, а старі кредити продовжують погашатися. Дана тенденція цілком

зрозуміла. У січні-лютому 2014 року рівень доларизації кредитів починає

зростати. Дана ситуація не означає, що в той час, коли гривня знецінюється

юридичні особи почали брати кредити у валюті. Знецінення національної

валюти призвело до зростання валютного курсу і необхідності перерахунку

вартості наданих кредитів за новим курсом. Отже, у валюті, фактично, вартість

кредитів не змінилась, тоді як у гривневому вираженні вона збільшилась, що і

призвело до зростання рівня доларизації кредитів.

Тому, варто зазначити, що і доларизація депозитів, і доларизація кредитів

напряму залежать від валютного курсу. Також, можна помітити, що рівень

доларизації депозитів та кредитів є значно вищим, ніж той рівень, який

розрахований за методикою МВФ. Тому, на нашу думку, підхід Міжнародного

валютного фонду до розрахунку рівня доларизації потребує певного

коригування.

Хоча спочатку необхідно проаналізувати ще один показник – готівкову

валюту, яка наявна на руках у населення та ту, що обслуговує тіньовий сектор

економіки. В даній ситуації важко визначити точний обсяг готівкової іноземної

валюти в Україні, адже є не лише офіційні канали притоку валюти до країни, а

й ті, які використовуються незаконно.

Відповідно до розрахунків НБУ в обороті наявні 92 млрд. доларів готівкою

та на депозитах, тобто на кожного українця приблизно по 2140$. Ці гроші,

переважно, функціонують у секторі тіньової економіки. Дані цифри

засвідчують факт того, що фінансова доларизація повністю не відображає

21  

реальної ситуації з доларизацією в економіці, тому що вона не враховує кошти,

які наявні на руках у населення.

Наступна діаграма наглядно демонструє факт того, що населення тримає на

руках великий обсяг готівкової іноземної валюти (статистичні дані наведені у

ДОДАТКУ В):

Рис. 2.4. Динаміка готівкової іноземної валюти в Україні у 2006-2017 років

(млн. дол. США). Джерело: [12]

Як ми бачимо на графіку, до середини 2015 року сума коштів поступово

збільшувалась, а зараз прослідковується тенденція до зниження обсягів

готівкової іноземної валюти. Але це не означає, що рівень доларизації

знижується. Через зниження купівельної спроможності гривні населення

збідніло і змушене витрачати заощаджені кошти. Так, протягом останнього

місяця знову купівля готівкової валюти населенням перевищує її продаж.

Також, для більш повного уявлення про рівень позабанківської доларизації,

обсяг готівкової іноземної валюти варто порівняти з грошовою масою в країні,

що наглядно демонструє наступна діаграма (див. рис. 2.5, статистичні дані

наведені у ДОДАТКУ Г).

22  

Рис. 2.5. Порівняння динаміки готівкової іноземної валюти та агрегату М3 в

Україні у 2006-2016 р.р. (тис. грн.) Джерело: [12]

На даній діаграмі можна побачити, що масштаби доларизації є значно

більшими за 30%, враховуючи те, що грошова маса у валюті за останні кілька

років набагато перевищила значення агрегату М3. Отже, населення настільки

перестало довіряти національній грошовій одиниці, що на руках тримає

переважно лише іноземну валюту. Отже, методологія МВФ щодо визначення

рівня доларизації потребує перегляду та виправлень, адже вона не показує

реальної ситуації в економіці.

Отже, як показав аналіз, в Україні наявна неофіційна доларизація, рівень

якої є досить високим навіть за методологією МВФ. Враховуючи обсяги

готівкової іноземної валюти на руках у населення, рівень доларизації є ще

вищим. Тому втрата національною грошовою одиницею своїх функцій є

реальною загрозою для економіки України.

23  

3. ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ДОЛАРИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

3.1. ПОЛІТИКА ДЕДОЛАРИЗАЦІЇ

У політиці дедоларизації може застосовуватися комплекс заходів

економічної політики, як адміністративних (прямих), так і ринкових

(непрямих). Найпростішим рішенням є заборона на відкриття депозитів в

іноземній валюті усередині країни і за кордоном. Однак у цього варіанту є

істотний недолік, пов'язаний з тим, що спроби обійти це жорстке обмеження

призведуть, швидше за все, до поширення найменш бажаною форми

доларизації – збільшення готівкової іноземної валюти, що в свою чергу

призведе до розширення сектору тіньової економіки. У більшості доларизовних

економік діє заборона на здійснення розрахунків між резидентами в іноземній

валюті. Але цього заходу, як показала практика, недостатньо для усунення

доларизації.

Україна має враховувати закордонний досвід у боротьбі з доларизацією,

який можна умовно поділити на два методи[7, с.24]:

1) м’яка дедоларизація – політика, яка передбачає м’яку антиінфляційну

політику, підвищення ставок за вкладами у національній валюті,

посилення державного контролю за дотриманням вимог до покриття

ризиків під час залучення банками зовнішніх запозичень. Такі заходи

у своїй політиці використовували Польща та Ізраїль;

2) примусова дедоларизація – політика, яка включає примусову

конвертацію всіх доларових активів, замороження усіх депозитів в

іноземній валюті. Проте у середньостроковій перспективі такі заходи

мали негативні наслідки. Таку політику запроваджували Мексика та

Пакистан.

Отже, враховуючи міжнародний досвід можна сказати, що більш

ефективною буде політика м’якої дедоларизації, яка має бути спрямована на

поступову ревальвацію гривні та формування довіри до національної валюти

шляхом стабілізації економічної та політичної ситуації в країні.

24  

3.2 ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ДОЛАРИЗАЦІЇ ТА ЇХ

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Головним чинником, який спричинює нестабільність національної

грошової одиниці є недовіра населення до національної валюти, яка, в свою

чергу, спричинена економічною нестабільністю в країні. Тому одним із

аспектів політики дедоларизації має бути зосередженість на забезпеченні

цінової стабільності з метою зниження волатильності показників інфляції. Саме

волатильність інфляції не надає впевненості у національній валюті, що врешті

впливає на попит на національну грошову одиницю.

Сенатори Республіканської партії США Т. Круз і М. Рубіо зробили

пропозицію введення в Україні режиму валютного управління, що сприятиме

підтримці гривні, названий як currency board. Таким режимом передбачено

жорстку фіксацію курсу національної валюти до валюти, яка відіграватиме роль

«якоря», тобто гривні щодо долара. Така пропозиція була висловлена в 2014

році. Але тоді МВФ був проти даної пропозиції. Хоча в останні роки, коли НБУ

виконував вказівки МВФ і фактично через це відбулася значна девальвація

гривні. Отже, можна сказати, що МВФ дав НБУ помилкові рекомендації.

Доларизація не зменшилася, як зазначали фахівці МВФ, коли рекомендували

«обвалити» гривню, а навіть, навпаки – зросла. На нашу думку треба знову

звернутися до порад Теда Круза і Марка Рубіо.

Важливо розуміти, що необхідно боротися з передумовами, які призвели

до нинішньої ситуації, а не лише з наслідками. Тому можна ефективно

застосовувати наступні стратегії:

1) трансформація головного пріоритету політики Національного

банку, що передбачає спрямування заходів не лише на окремі економічні

проблеми, а на реформування фінансової та банківської системи в цілому.

2) зниження інтересу до іноземної валюти як засобу заощадження

грошей за допомогою створення привабливих альтернатив, зокрема,

інструментів хеджування.

25  

3) проведення прозорої грошово-кредитної політики, що має

носити публічний характер.

Для покращення ситуації грошово-кредитна політика має бути

спрямована на поступову ревальвацію гривні та формування довіри до

національної валюти шляхом стабілізації економічної та політичної ситуації в

країні.

Також, важливими заходами політики дедоларизації мають бути:

стабілізація національної грошової одиниці та формування довіри до неї;

заборона здійснення розрахунків між економічними суб’єктами в

іноземній валюті;

зменшення державних запозичень і залежності від іноземних кредитів.

Обмеження валютного обороту дозволить Національному банку України

проводити більш ефективне грошово-кредитне регулювання. Дотепер

монетарні інструменти НБУ діяли лише на частину грошового ринку –

гривневу, а доларова залишалася непідконтрольною. Зі зменшенням валютного

обороту в Україні регулятор матиме можливість результативніше впливати на

інфляцію та зростання ВВП за допомогою грошової емісії або стерилізації

грошей.

НБУ має виважено підходити до політики інфляційного таргетування, не

відмовляючись при цьому від впливу на коливання валютного курсу, зважаючи

на динаміку золотовалютних резервів та потреб дедоларизації економіки.

Подальша доларизація економіки, є негативним і загрозливим явищем для

економіки України як економіки самостійної країни.

26  

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

На сучасному етапі Україні притаманне таке явище як доларизація. Це

економічне явище, за якого економічні суб’єкти використовують іноземну

валюту поряд із національною. Доларизація має три види: офіційна,

напівофіційна та неофіційна. В Україні має місце саме неофіційна доларизація

економіки. Результати дослідження показали, що високий рівень доларизації в

Україні спричинений:

o недовірою населення до національної валюти та банківської системи в

цілому;

o економічною нестабільністю;

o високим рівнем інфляції та її волатильністю;

o погіршенням обмінного курсу гривні;

o ліквідацією великої кількості банків.

Результати дослідження показали, що рівень доларизації в Україні є дуже

високим. За методикою МВФ він складає 33%, хоча насправді є значно вищим,

адже рівень доларизації депозитів складає 45%, а доларизація кредитів майже

50%. В той же час, обсяг готівкової іноземної валюти значно перевищує обсяги

грошової маси в Україні, вже не кажучи про гривневу готівку.

Такий рівень доларизації економіки, підтверджує те, що основні причини

цього явища досі не усунені, тому боротьба з доларизацією повинна бути

пріоритетним напрямом національної грошово-кредитної політики.

Основним засобом боротьби з доларизацією, є забезпечення

макроекономічної стабілізації. Це означає, що основними напрямами

проведення грошово-кредитної політики повинні бути:

зниження темпів інфляції;

зменшення темпів зовнішнього знецінення національної валюти;

збільшення процентних ставок по інструментах в національній валюті;

проведення прозорої грошово-кредитної політики, що має носити

публічний характер;

27  

заборона здійснення розрахунків між економічними суб’єктами в

іноземній валюті; зменшення державних запозичень і залежності від

іноземних кредитів.

Діагностика доларизації як економічного явища, на нашу думку має

відбуватися у наступній послідовності: 1) визначення причин та форм прояву

доларизації; 2) обрахунок рівня доларизації за зазначеними вище показниками;

3) оцінювання отриманих показників та визначення виду доларизації; 4)

діагностика рівня та стану доларизації за певною шкалою (незначний,

помірний, значний, загрозливий, критичний); 5) визначення шляхів зниження

рівня доларизації та відновлення довіри до національної валюти.

Для покращення ситуації грошово-кредитна політика має бути спрямована

на поступову ревальвацію гривні та формування довіри до національної валюти

шляхом стабілізації економічної та політичної ситуації в країні.

При цьому заходи грошово-кредитної політики повинні бути чітко

узгоджені з валютною політикою і доповнюватися методами валютного

регулювання, в тому числі адміністративними.

Повністю викорінити доларизацію неможливо, але знизити її рівень цілком

реально, враховуючи те, що у 2007 році її рівень був знижений до 23%. На

нашу думку, Національному банку варто відійти від політики інфляційного

таргетування і більш жорстко слідкувати за курсом, адже волатильність даного

чинника спричиняє зростання недовіри населення до політики Національного

банку України. Крім цього, НБУ має заборонити розрахунки в іноземній валюті

та більш ефективно контролювати обсяги валюти, наявні в Україні. Ще одним

важливим елементом щодо зниження рівня доларизації є стимулювання

залучення коштів фізичних та юридичних осіб до банківської системи, що

досягається через підвищення довіри як до політики Національного банку, так і

до операцій, здійснюваних комерційними банками. І врешті, комплексне

застосування даних заходів зможе знизити рівень доларизації, а також

підвищити довіру до національної валюти.

28  

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Official and Unofficial Dollarization [Електронний ресурс] // Joint Economic

Committee Staff Reports. – 2000. – Режим доступу до ресурсу:

http://www.ncpa.org/sub/dpd/index.php?Article_ID=10349

2. Манжос С. Б. Вплив рівня доларизації економіки на стан валютного

ринку / С. Б. Манжос, М. С. Носенко // Економічний вісник Донбасу. –

2011. – №2. – с. 100–105.

3. Поплюйко Я.В.. Доларизація економіки України: статистичні оцінки /

Статистика України. – 2008. - №2. – С. 44–50.

4. Гусейнов Д. А. Неоффициальная долларизация экономики / Д. А.

Гусейнов // Аудит и финансовый аналіз. – 2012. – С. 355–363.

5. Ластовецька Р. О. Взаємовплив обсягу неофіційних грошових переказів

та рівня доларизації економіки України / Р. О. Ластовецька // Актуальні

проблеми економіки. –2015. – №6 – С. 355–362.

6. Причини зростання ролі долара в Україні [Електронний ресурс] – Режим

доступу до ресурсу: http://bizkiev.com/content/view/371/627/.

7. Доларизація грошового обігу та шляхи її зниження / Б.А. Дадашев //

Культура народов Причерноморья. — 2012.

8. Сніжко О. Структура доларизації у контексті глобалізації / О. Сніжко, О.

Зикова. // Вісник Київського національного університету імені Тараса

Шевченка. – 2014. – №1. – С. 45–50.

9. Курьянов А. М. Долларизация транзитивной экономики и меры денежно-

кредитной политики по ее преодолению [Електронний ресурс] / А. М.

Курьянов. – 2006. – Режим доступу до ресурсу:

https://economics.studio/kreditovanie/dollarizatsiya-tranzitivnoy-ekonomiki-

meryi-36171.html.

10. Гроші та кредит: підручник / [М. І. Савлук, А. М. Мороз, І.М. Лазепко та

ін.]; за наук. ред. М. І. Савлука. – 6-те вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ. –

2011 рік – 589 с.

29  

11. Примостка О. О. Гроші та кредит. Навчальний посібник у схемах і

таблицях. – К.: КНЕУ, 2015 рік – 265 с.

12. Офіційний сайт Національного Банку України. – [Електронний ресурс] –

Режим доступу:

http://www.bank.gov.ua

13. Криза банківської системи: причини і шляхи виходу// матеріали науково-

практичної конференції, м. Київ, 10 червня 2015 року / Асоціація

українських банків; Університет банківської справи НБУ (м. Київ); К.:

УБС НБУ, 2015. – 143 с.

14. Інформаційно-аналітичні матеріали щодо формування Основних засад

грошово-кредитної політики на 2017 рік і середньострокову перспективу :

Зб. для здобувачів вищої освіти за спец. «Фінанси, банківська справа та

страхування» / С. М. Аржевітін, Н. Г. Заболотна, Н. В. Циганова та ін. ; За

ред. д-ра екон. наук С. М. Аржевітіна. [Електронний ресурс]. — Київ :

КНЕУ, 2017. — 209, [6] с.

15. Україна та МВФ: співробітництво в умовах виходу з кризи : науково-

аналітична доповідь / за заг. ред. д.е.н., С. М. Аржевітіна. — К. : КНЕУ,

2017. — 199, [1] с.

30  

ДОДАТОК А

Дані до рис. 2.1. «Динаміка рівня доларизації в Україні за період 2006-

2017 років» і рис. 2.2 «Динаміка рівня доларизації депозитів в Україні за період

2006-2017 років»

Валові депозити (млн грн)

Депозити в

іноземній валюті,

млн. грн

М3, млн. грн

січень 2006 133 676 49 623 188 844

лютий 2006 136 454 51 100 191 283

березень 2006 138 465 52 356 195 304

квітень 2006 141 735 55 508 201 214

травень 2006 147 672 58 961 207 370

червень 2006 151 403 59 495 214 136

липень 2006 157 060 62 779 221 536

серпень 2006 160 661 65 687 226 376

вересень 2006 167 581 66 336 234 770

жовтень 2006 171 667 68 519 238 461

листопад 2006 176 757 69 265 244 097

грудень 2006 185 917 70 814 261 063

січень 2007 185 648 72 100 256 226

лютий 2007 189 765 74 335 261 338

березень 2007 197 489 76 226 272 464

квітень 2007 203 253 79 998 282 359

травень 2007 209 219 79 591 288 185

червень 2007 218 895 79 368 303 016

липень 2007 229 130 83 033 316 969

серпень 2007 236 948 85 183 328 967

вересень 2007 251 866 86 448 348 226

жовтень 2007 255 024 87 804 354 185

листопад 2007 265 505 88 859 365 591

грудень 2007 283 875 91 577 396 156

січень 2008 287 368 94 933 391 332

лютий 2008 291 873 97 367 398 066

березень 2008 307 179 101 408 416 013

квітень 2008 315 020 106 144 429 649

травень 2008 312 988 104 169 429 672

червень 2008 328 021 105 823 450 589

липень 2008 338 423 111 232 467 234

серпень 2008 342 888 111 272 474 883

вересень 2008 347 063 108 850 477 659

жовтень 2008 336 445 121 082 481 117

листопад 2008 344 051 139 964 483 849

грудень 2008 359 740 157 905 515 727

січень 2009 342 096 154 446 492 725

лютий 2009 323 296 144 161 470 893

31  

березень 2009 316 890 139 615 463 838

квітень 2009 315 312 140 882 465 108

травень 2009 319 037 143 426 468 249

червень 2009 321 679 142 335 472 746

липень 2009 320 013 144 586 471 861

серпень 2009 330 397 162 001 471 084

вересень 2009 327 107 158 935 469 470

жовтень 2009 326 055 162 850 468 448

листопад 2009 328 604 163 729 470 419

грудень 2009 334 953 161 862 487 298

січень 2010 331 141 161 853 479 950

лютий 2010 327 144 156 238 480 403

березень 2010 337 443 156 851 494 224

квітень 2010 351 878 161 075 510 835

травень 2010 360 385 160 608 521 376

червень 2010 366 089 159 166 533 504

липень 2010 378 914 166 417 550 941

серпень 2010 383 669 165 870 556 176

вересень 2010 397 502 171 421 568 810

жовтень 2010 404 214 173 924 576 046

листопад 2010 403 740 173 345 574 070

грудень 2010 416 650 177 348 597 872

січень 2011 425 779 181 613 601 165

лютий 2011 428 772 183 247 605 185

березень 2011 443 294 185 522 621 380

квітень 2011 454 801 190 756 638 444

травень 2011 452 451 191 079 636 234

червень 2011 466 042 194 902 652 400

липень 2011 464 549 196 807 657 005

серпень 2011 472 472 202 641 664 373

вересень 2011 474 370 204 282 662 276

жовтень 2011 480 081 210 505 666 351

листопад 2011 471 641 207 407 653 536

грудень 2011 491 756 211 316 685 515

січень 2012 491 503 212 546 675 471

лютий 2012 495 108 215 741 679 687

березень 2012 507 540 216 263 691 302

квітень 2012 510 053 216 448 703 689

травень 2012 507 519 215 119 701 072

червень 2012 514 493 217 441 710 387

липень 2012 524 136 224 864 720 992

серпень 2012 529 352 229 107 725 079

вересень 2012 537 050 233 568 731 734

жовтень 2012 539 392 239 941 729 664

листопад 2012 542 306 240 723 729 031

грудень 2012 572 342 252 074 773 199

січень 2013 583 652 255 545 780 110

лютий 2013 588 728 253 555 788 106

березень 2013 597 084 250 735 800 908

квітень 2013 606 107 249 857 817 978

травень 2013 609 991 248 738 821 719

червень 2013 618 397 247 983 836 489

липень 2013 628 374 250 300 850 779

32  

серпень 2013 632 899 249 884 856 709

вересень 2013 648 566 254 482 871 546

жовтень 2013 647 698 251 328 873 234

листопад 2013 653 418 250 737 880 434

грудень 2013 669 974 248 220 908 994

січень 2014 655 912 243 346 893 947

лютий 2014 679 038 286 773 934 117

березень 2014 673 157 293 605 944 828

квітень 2014 672 165 292 910 951 624

травень 2014 664 582 287 871 953 741

червень 2014 657 452 279 680 948 844

липень 2014 655 068 277 894 945 336

серпень 2014 681 676 302 471 1 013 820

вересень 2014 665 258 275 210 994 330

жовтень 2014 636 846 269 496 958 923

листопад 2014 664 287 302 748 971 177

грудень 2014 675 093 309 638 956 728

січень 2015 663 223 305 006 936 216

лютий 2015 855 835 503 451 1 136 133

березень 2015 743 365 397 276 1 024 942

квітень 2015 697 380 349 331 980 233

травень 2015 683 371 336 841 963 834

червень 2015 693 559 333 854 975 119

липень 2015 690 377 332 543 968 356

серпень 2015 679 818 320 700 948 322

вересень 2015 673 471 313 555 936 373

жовтень 2015 698 230 331 198 959 640

листопад 2015 711 572 341 954 970 186

грудень 2015 716 728 324 817 994 062

січень 2016 729 959 342 075 995 015

лютий 2016 755 282 366 111 1 015 508

березень 2016 749 797 362 086 1 007 107

квітень 2016 750 268 353 404 1 016 039

травень 2016 752 918 347 357 1 020 550

червень 2016 763 812 349 984 1 036 028

липень 2016 766 952 349 684 1 044 276

серпень 2016 774 880 365 590 1 047 331

вересень 2016 779 106 365 659 1 054 106

жовтень 2016 779 233 356 756 1 054 829

листопад 2016 772 674 350 667 1 045 092

грудень 2016 793 475 367 056 1 102 700

33  

ДОДАТОК Б

Дані до рис. 2.3 «Динаміка рівня доларизації кредитів в Україні за період

2006-2017 років» Валові

кредити, млн. грн

Кредити у валюті, млн. грн

січень 2006 143 985 62 275 лютий 2006 149 772 65 471 березень 2006 157 799 69 831 квітень 2006 162 952 72 176 травень 2006 170 723 76 606 червень 2006 179 739 82 128 липень 2006 187 276 87 042 серпень 2006 196 279 92 985 вересень 2006 209 693 99 304 жовтень 2006 217 084 105 416 листопад 2006 231 663 113 538 грудень 2006 245 230 121 443 січень 2007 244 982 123 710 лютий 2007 256 177 129 940 березень 2007 273 068 138 927 квітень 2007 283 117 144 948 травень 2007 294 671 151 916 червень 2007 315 693 162 125 липень 2007 329 764 171 368 серпень 2007 344 954 180 039 вересень 2007 367 161 189 660 жовтень 2007 381 446 196 745 листопад 2007 403 639 204 879 грудень 2007 426 867 213 065 січень 2008 436 051 218 925 лютий 2008 455 477 228 304 березень 2008 481 037 238 026 квітень 2008 494 750 247 229 травень 2008 499 521 246 621 червень 2008 518 091 256 060 липень 2008 531 332 269 655 серпень 2008 547 841 279 331 вересень 2008 565 927 290 935 жовтень 2008 618 320 341 603 листопад 2008 671 573 391 578 грудень 2008 734 022 433 801 січень 2009 722 549 367 774 лютий 2009 717 612 413 626

березень 2009 716 545 406 499 квітень 2009 714 946 399 428 травень 2009 713 011 391 471 червень 2009 715 815 380 847 липень 2009 718 059 378 912 серпень 2009 727 749 388 930 вересень 2009 729 456 385 142 жовтень 2009 727 570 381 252 листопад 2009 722 668 375 807 грудень 2009 723 295 367 774 січень 2010 709 053 337 319 лютий 2010 708 292 358 075 березень 2010 703 105 350 912 квітень 2010 704 515 348 454 травень 2010 703 164 343 732 червень 2010 703 545 340 900 липень 2010 711 964 343 942 серпень 2010 716 533 341 837 вересень 2010 728 625 345 081 жовтень 2010 733 181 344 696 листопад 2010 735 341 339 850 грудень 2010 732 823 337 319 січень 2011 731 248 323 213 лютий 2011 738 872 338 878 березень 2011 752 057 343 368 квітень 2011 760 828 347 512 травень 2011 767 083 347 281 червень 2011 773 692 343 849 липень 2011 778 330 341 972 серпень 2011 790 146 340 111 вересень 2011 801 628 337 313 жовтень 2011 808 147 334 958 листопад 2011 802 063 328 922 грудень 2011 801 809 323 213 січень 2012 795 662 299 562 лютий 2012 798 884 323 298 березень 2012 799 232 319 381 квітень 2012 802 833 318 943 травень 2012 798 928 311 079 червень 2012 802 302 306 556

34  

липень 2012 799 700 305 724 серпень 2012 804 210 303 738 вересень 2012 810 462 303 844 жовтень 2012 815 925 305 334 листопад 2012 824 212 310 115 грудень 2012 815 142 299 562 січень 2013 818 014 308 006 лютий 2013 823 879 299 726 березень 2013 826 596 305 463 квітень 2013 830 278 306 842 травень 2013 830 353 305 458 червень 2013 837 761 305 366 липень 2013 841 799 307 064 серпень 2013 851 247 306 865 вересень 2013 864 304 306 244 жовтень 2013 872 309 307 412 листопад 2013 887 611 305 454 грудень 2013 910 782 308 006 січень 2014 903 458 302 116 лютий 2014 976 084 384 381 березень 2014 1 001 547 416 570 квітень 2014 1 011 236 428 477 травень 2014 1 008 868 435 598 червень 2014 981 675 423 003 липень 2014 982 049 427 941 серпень 2014 1 026 739 472 163 вересень 2014 991 833 439 646 жовтень 2014 983 790 430 844 листопад 2014 1 008 230 463 687 грудень 2014 1 020 667 472 680 січень 2015 1 019 538 547 802 лютий 2015 1 332 094 796 714 березень 2015 1 180 623 659 978

квітень 2015 1 102 932 585 095 травень 2015 1 042 987 548 428 червень 2015 1 038 977 546 392 липень 2015 1 046 244 557 551 серпень 2015 1 034 927 541 429 вересень 2015 986 751 521 957 жовтень 2015 1 015 212 550 191 листопад 2015 1 038 715 573 902 грудень 2015 981 627 547 802 січень 2016 1 004 999 572 561 лютий 2016 1 045 122 609 215 березень 2016 1 017 520 584 309 квітень 2016 989 946 561 223 травень 2016 986 511 556 793 червень 2016 962 079 535 236 липень 2016 960 370 529 930 серпень 2016 985 728 534 111 вересень 2016 989 956 532 275 жовтень 2016 984 373 503 775 листопад 2016 984 547 473 316 грудень 2016 998 682 493 683 січень 2017 984 688 482 097 лютий 2017 974 634 471 018 березень 2017 966 550 459 468 квітень 2017 960 584 451 480 травень 2017 955 687 447 016 червень 2017 955 223 437 530 липень 2017 954 726 427 172 серпень 2017 956 880 420 580 вересень 2017 973 716 429 148 жовтень 2017 988 815 439 765

35  

ДОДАТОК В

Дані до рис. 2.4 «Динаміка готівкової іноземної валюти в Україні за

період 2006-2017 років»

Дата

Обсяг валюти, млн. дол. США

на 01.01.2006 14 028 на 01.04.2006 15 996 на 01.07.2006 17 278 на 01.10.2006 19 397 на 01.01.2007 22 535 на 01.04.2007 24 566 на 01.07.2007 28 035 на 01.10.2007 32 109 на 01.01.2008 36 053 на 01.04.2008 38 198 на 01.07.2008 39 862 на 01.10.2008 43 859 на 01.01.2009 48 950 на 01.04.2009 53 084 на 01.07.2009 53 414 на 01.10.2009 56 118 на 01.01.2010 58 663 на 01.04.2010 59 335 на 01.07.2010 58 641 на 01.10.2010 60 406 на 01.01.2011 64 263 на 01.04.2011 66 489

на 01.07.2011 68 538 на 01.10.2011 71 877 на 01.01.2012 75 671 на 01.04.2012 76 945 на 01.07.2012 77 388 на 01.10.2012 80 548 на 01.01.2013 83 632 на 01.04.2013 83 616 на 01.07.2013 83 238 на 01.10.2013 84 507 на 01.01.2014 86 323 на 01.04.2014 85 446 на 01.07.2014 85 102 на 01.10.2014 85 574 на 01.01.2015 86 037 на 01.04.2015 86 367 на 01.07.2015 85 732 на 01.10.2015 85 030 на 01.01.2016 84 259 на 01.04.2016 83 076 на 01.07.2016 81 374 на 01.10.2016 80 026 на 01.01.2017 79 512 на 01.04.2017 79 334 на 01.07.2017 78 305

36  

ДОДАТОК Г

Дані до рис. 2.5 «Порівняння динаміки готівкової іноземної валюти та

агрегату М3 в Україні за період 2006-2016 років»

Дата 

Іноземна готівка 

перерахована по курсу, млн. грн 

М3, млн грн 

Курс валют (грн 

за 1$) 

Готівка в 

$(млн. дол. США) 

01.01.2006  70841,4  194 071  5,05  14 028 

01.01.2007  113801,8  261 063  5,05  22 535 

01.01.2008  182067,7  396 156  5,05  36 053 

01.01.2009  376915  515 727  7,7  48 950 

01.01.2010  468130,7  487 298  7,98  58 663 

01.01.2011  511533,5  597 872  7,96  64 263 

01.01.2012  604611,3  685 515  7,99  75 671 

01.01.2013  668219,7  773 199  7,99  83 632 

01.01.2014  706122,1  908 994  8,18  86 323 

01.01.2015  1356803  956 728  15,77  86 037 

01.01.2016  2140179  994 062  25,4  84 259 

01.01.2017  2287477  1006005 27,55  83030