ПАРТІЙНА ГАЗЕТА

СОЛІДАРНІСТЬГРУДЕНЬ • 2017

Фактор об’єднання країни

Президент відзначив, що представники БПП «Солідар-ність» перемогли у багатьох регіонах України, у тому числі на Харківщині, Вінниччині, Тернопільщині, Івано-Фран-ківщині, Житомирщині, Дні-пропетровщині, Луганщині, Донеччині.

«Це є фактором об’єднання країни, – сказав він. – Це люди, які йдуть з відкритим за-бралом і є лідерами реформ».

«Для мене велика честь бути Президентом України, яка де-монструє такі досягнення й рішучі кроки в умовах війни. В умовах торгівельної блока-ди й економічної кризи, коли намагалися нас поставити на коліна, ми забезпечили еконо-мічне зростання й кардиналь-не зростання. Велике вам спа-сибі за це… Однією командою ми впевнено крокуємо, рухає-мося до перемоги».

Президент наголосив, що впровадження головної ре-форми – децентралізації влади – демонструє масштабні зміни по всій країні.

«Яке головне завдання, у тому числі й партії, – на-близити владу, Президента, народних депутатів до про-стої людини. Скоротити від-стань і час для вирішення проблем. Мета сьогодніш-нього зібрання саме в тому, щоб ви знали:

10 листопада в Києві відбув-ся Форум представників міс-цевих громад, організований БПП «Солідарність». У роботі Форуму взяли участь голови об’єднаних територіальних громад, обрані 29 жовтня й раніше, депутати ОТГ, парламентарії, урядовці. Як відомо, БПП «Солідарність» стала лідером на жовтневих виборах. На Форумі виступив Президент Петро Порошенко

ВИСОКІ СТАНДАРТИ ВИСОКІВСЬКОЇ ГРОМАДИ

ФОРУМ ПЕРЕМОЖЦІВ

«Усе в нас розвивається рівномірно»

Високівська ОТГ об’єд налася однією з перших, наприкінці 2015 року. До неї увійшло п’ять сіл: Високе, Городище, Забрід-дя, Осники, Щеніїв (раніше

– три сільські ради). Центр громади – у Високому.

У приміщенні сільради із самого ранку праців-ники на роботі.

Хоча село газифіко-ване, у Високому вже користуються альтер-нативними видами

палива. У самій сільраді газовий

конвектор відпочиває, його заміняє сучасний електричний обігрівач, який швидко нагріває повітря й економніший за газ.

На вуличних стовпах заміню-ють старі ліхтарі на економні – «ледовські».

– У 2016 році ми зробили ривок, освоїли 9 мільйонів гри-вень на п’ять населених пунктів, – розповідає голова ОТГ Микола Бардук. – Ось проїдемо по селах ОТГ і побачите, що розвивається не тільки центр громади, а й усі села рівномірно,

«Бюджет зріс у десять разів»

Спершу вирушаємо в Осни-ки. Їдемо нашою машиною, оскільки голова ще не придбав службового

Про Високівську об’єднану територіальну громаду ми почули на Форумі депутатів місцевих рад як про найменшу ОТГ в Житомирській області. Тоді з трибуни голова Високівської ОТГ Микола Бардук розповідав про успіхи у своїй громаді. Ми вирішили пересвідчитися, як зажило Високе після об’єднання

УКРАЇНА – НАТО: ФОРМУЛА БЕЗПЕКИ

У грудні завершився перший етап масштабного проекту, започаткованого цієї осені ініціативою «Україна – Солі-дарність – НАТО». Регіональні семінари «Україна – НАТО: формула безпеки» пройшли у п’яти обласних центрах. У дискусіях взяли участь понад 700 учасників із провідних вишів, громадських організацій, експертних спільнот

Зруйнувати стереотипи

Ініціатори цього проекту поставили собі завдання зруйнувати радянські та російські пропагандистські міфи щодо НАТО. Крім того – донести правдиву та невикривлену інформацію щодо Альянсу, популяризу-вати ідею євроатлантичного просування України.

До семінарів у регіонах переважно було залучено

освічену та соціально актив-ну молодь. Тож говорили передусім про майбутнє, про шлях України в сучасному світі, про важливість євро-атлантичної інтеграції, про виклики, які сьогодні стоять перед державою, і шляхи їх подолання.

«Коли ми тільки розпочи-нали цей проект, то осно-вним нашим завданням було зробити його справді ефективним

РЕПОРТАЖ

ДИРЕКТОР ГІМНАЗІЇ ЛАРИСА БАРДУК

ГОЛОВА ВИСОКІВСЬКОЇ ОТГ МИКОЛА БАРДУК

19 ГРУДНЯ – СВЯТО МИКОЛАЯ

стор. 7стор. 3стор. 2

2

ПОДІЯСОЛІДАРНІСТЬ

ФОРУМ ПЕРЕМОЖЦІВі Президент, і уряд, і Верховна Рада налаштовані на найефек-тивнішу співпрацю».

«Двадцять п’ять років укра-їнському народові обіцяли де-централізацію. І це не просто слово – це передача реальної влади, повноважень і грошей громадам», – зазначив Петро Порошенко. За його словами, ці зміни необхідні, зокрема, і для того, щоб представники місцевої громади «припинили їздити до Києва з торбами пи-тати дозволу, як жити громаді».

Президент нагадав, що за його ініціативою до Консти-туції було внесено зміни, які дали змогу передати від цен-тральної влади на місця по-вноваження й фінансові ре-сурси. «Бюджети місцевих рад виросли в рази для того, щоб перетворити місцевих депу-татів і голів громад на лідерів, які здатні вирішувати пробле-ми села, селища, міста», – на-голосив він.

Глава держави нагадав, що завдяки децентралізації відбу-лося безпрецедентне зростан-ня місцевих бюджетів, якого не знала історія України. При цьому в 6–8 разів зросли бю-джети розвитку територіаль-них громад, оскільки частину податків було переведено до місцевого бюджету, водночас відтепер місцевий голова, ма-ючи фінансовий ресурс, від-повідає за використання кож-ної копійки.

«Коли я був обраний, 70 від-сотків грошей залишалось у центральному бюджеті, і лише 30 передавалось на міс-ця. Поступово, крок за кро-ком – 40 % у 2015 році. 2016 рік – 45 %. А зараз я поставив завдання довести частку міс-цевих бюджетів до 50 відсо-тків. 50 % грошей у країні має бути в громадах, для того, щоб громади мали можливість самі планувати, як далі жити», – зазначив Порошенко.

Президент наголосив, що об’єднання має бути добро-вільним, ініціатива повинна йти від самих громад. «Піш-ли ті, хто завжди піднімається першими – ви, – звернувся він до учасників форуму, – які повірили у власні сили, пові-рили у нашу команду й нашу перемогу і далі – стали при-кладом для інших».

Президент сказав, що де-централізація дала змо-

«Відкритий університет громад»

Керівник Секретаріату пар-тії, народний депутат Максим Саврасов оголосив про старт партійного проекту, спрямова-ного на взаємодію та підтримку новообраних голів і депутатів ОТГ. «Відкритий університет громад» – це наш новий про-ект, який ми розпочинаємо на базі Відкритого партійного офісу, – сказав він. – Ми про-водитимемо зустрічі народних депутатів від БПП та представ-ників уряду з представниками ОТГ, надаватимемо консуль-тації. Ми також створюємо «мобільні команди» фахівців, які працюватимуть безпосе-редньо в ОТГ. Проводитимемо навчання. Лекторами будуть найкращі науковці та експерти з децентралізації, а також го-лови ОТГ, які вже мають кон-кретні успішні приклади».

Нагадаємо, що 29 жовтня від-булися вибори у 201 об’єднаній територіальній громаді. Канди-дати від БПП «Солідарність» очолять 115 новостворених ОТГ по всій Україні. Також пар-тія отримала найкращий резуль-тат на виборах депутатів ОТГ, зокрема в міських громадах, де вибори відбувалися за партійни-ми списками.

Порошенко ініціював підвищення мінімальної зарплати до 4100 грн

УРЯД урахував пропозицію Президента Петра Порошенка в проекті держбюджету підняти мінімальну зарплату 2018 року до 4100 гривень. З відповідним листом він звернувся до Кабінету Міністрів. Про це Президент розповів на ІІ Всеукра-їнському форумі об'єднаних громад «Ініціативи, що змінюють життя», що відбувся 4 грудня в Києві.

«Я хотів би подякувати уряду і прем’єр-міністру, – сказав Петро Порошенко, – що є відповідна реакція на моє звернен-ня вже в проекті Державного бюджету. І ми, за результатами покращення інвестиційного клімату й надходжень до бюджету, зможемо проаналізувати за підсумками півріччя або трьох кварталів і прийняти рішення про підвищення мінімальної за-робітної платні до 4100 гривень».

Президент також розповів про нещодавню зустріч із пред-ставниками ділових кіл, коли чи не вперше підприємці по-рушили проблему кадрового дефіциту. «Це є проблема, і цей дефіцит означає, що в Україні зростатиме вартість робочої сили», – зауважив він.

«І той, хто хоче, щоб кваліфікована робоча сила працювала на підприємстві, має думати, як наближати рівень заробітних плат до рівня зарплат у сусідніх країнах, у тому числі країнах Європейського Союзу. Якщо там пропонують українцям по 400, 500, 600 євро, то ми маємо також здійснювати кроки для того, щоб наближати заробітну плату [до цього рівня], – додав він. – Я вважаю, що зростання заробітної плати – це позитив-ний результат реформ, відкритості кордонів, орієнтації на європейські показники».

Президент на запитання про брак робочої сили відповів: платіть людям більше. «Більше заплатять – більш кваліфіко-вана робоча сила, більша мотивація, більше надходжень до місцевих бюджетів, більше надходжень до Пенсійного фонду», – сказав він.

гу реалізувати масштабні інфра структурні проекти, за-йнятися ремонтом та будівни-цтвом дитячих садків, шкіл, доріг, вуличним освітленням тощо.

«Люди побачили масштаб змін, який відбувається в кож-ному куточку України», – на-голосив Петро Порошенко.

«Люди довірили нам долю реформ»

Віце-прем’єр-міністр – мі-ністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко наголосив на відпові-дальності новообраних голів ОТГ. «Лідери громад, які взя-ли на себе відповідальність, маючи повноваження, маючи ресурси, повинні в першу чер-гу розуміти, чого чекають від вас громадяни, – сказав він. – В Україні понад 35 відсотків населення живе в сільській місцевості. Ми повинні забез-печити сільському населенню якість соціального сервісу».

Депутат ВР Сергій Березен-ко підбив підсумки виборів у ОТГ: «Протягом останнього року відбулися чотири виборчі кампанії. За результатами цих кампаній 261 голова новоство-рених ОТГ із 427 – це пред-ставники партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Це – понад 60 відсотків. Такий результат означає тільки одне: люди довірили нам долю цієї реформи. Люди довірили нам майбутнє своїх громад».

закінчення. початок на стор. 1

ПРЕЗИДЕНТ ВІТАЄ УЧАСНИКІВ ФОРУМУ

КОЛЕКТИВНЕ ФОТО

авто. На роботу добирається на велосипеді. Їдемо подекуди по дуже хорошій дорозі, проте деякі відрізки потребують ремонту. Лагодять дорогу, зберігаючи па-ритет: трохи в одному селі, трохи в іншому, між селами.

Поки пересуваємося, голова ді-литься перевагами об’єднання... Розповідає про бюджет, участь у різних грантах, підтримку з боку держави.

– Скажімо, встановлення світлодіодних ламп на вулиці на 70 відсотків профінансувала держава з Фонду регіонального розвитку, 30 – пішло з нашого бюджету. Будівництво дороги в Осниках – 70 відсотків з Фонду соціально-економічного розви-тку, 30 – виділяємо ми.

– Ось проїжджаємо свинокомп-лекс, який нині на реставрації. Як громада ми теж долучені до неї. Бо як зайде інвестор, це забезпе-чить нам фінансову стабільність. Відповідно до соціальної угоди бізнес допомагатиме громаді. Будуть працевлаштовані жителі наших сіл, і податки залишати-муться на місці.

– Скільки підприємств працює на території ОТГ? – запитую.

– Реально ми тримаємося на двох підприємствах, які платять білу заробітну плату й мільйонні платежі до бюджету. А ще – на двох гранітних кар’єрах.

Ми відвідали один із кар’єрів, який почав працювати вже у новоствореній ОТГ. Поруч із кар’єром з часом постане завод, що перероблятиме гранітні від-ходи.

Завдяки об’єднанню бюджет сіл зріс у п’ять разів.

– А якщо врахувати медичну й освітню субвенції – то в десять разів. Без субвенцій маємо більш як 6 мільйонів гривень. А

доти три сільські ради мали 1,3 мільйона. Маємо збільшення бюджету за рахунок податку на доходи фізичних осіб та зростан-ня доходів від землі.

Рухаємося по Осниках.– У нас планомірно розвива-

ється вся громада, – каже Бардук. – У самому Високому за два роки не збудовано жодної дороги. А в Осниках – дві, у Забрідді – одна. Зате у Високому ми відремонту-вали гімназію…

Рік закінчується, і голова на-магається довести до завершення розпочаті проекти. Але й про плани на наступний рік не за-буває.

– Наступного року за проектом «Нова українська школа» хочемо розмалювати нашу гімназію. А ще візьмемося за будівництво дитсадка.

«Раніше займалися дрібними справами, тепер – великими»

З Осників вирушаємо до За-бріддя, знову повертаючись че-рез Високе. В око впадають купи сміття за селом. На жаль, грома-да ще не дійшла до усвідомлення актуальності сміттєвої проблеми.

ВИСОКІ СТАНДАРТИ ВИСОКІВСЬКОЇ ГРОМАДИ

У Забрідді нас зустрічає ста-роста села Микола Воробйов. Разом прямуємо в освітній комп-лекс, що складається зі школи й дитсадка.

Дошкільнята харчуються за рахунок коштів громади. Учні молодших класів, а також сироти й діти учасників АТО – теж. Для решти шкільний обід обходиться у п’ять гривень.

Тут відмовилися від газу й пе-рейшли на тверде паливо.

– З газом ми проходили зиму за 280 тисяч гривень. А минулу перезимували з дровами за 47 тисяч, – каже пан Воробйов.

Три скликання він був головою Забрідської сільради.

– І як вам бути тепер старо-стою?

– Для мене нічого не зміни-лося. Я добре знаю, що треба працювати… Щоправда, тоді ми займалися маленькими ремон-тами, дрібними справами. А як об’єдналися, працюємо над великими проектами. Вуличне освітлення, зупинки, їдальня в школі, заміна труб…

У забрідській школі нас зустрі-чає її директор Тетяна Поливана.

– Як змінилося шкільне життя

після об’єднання? – цікавлюся.– Мені як директору стало

простіше вирішувати господар-ські питання. Набираю телефон керівника громади чи началь-ника соціально-гуманітарного відділу й кажу про шкільну проблему, якщо така виникає. А раніше навіть не було сенсу до когось телефонувати, треба було одразу самому кошти шукати.

Зробили сучасні туалети, на-віть сушки для рук установили. Також закупили п’ять нових комп’ютерів, провели Інтернет…

«Директор школи тепер може займатися освітою»

Після Забріддя знову повер-таємося у Високе, де відвідуємо гімназію, яка є гордістю громади.

У приміщенні доволі тепло.– Бо про яку нову методику і

які нові концепції можна говори-ти, якби бракувало комфортних умов для навчання? – каже ди-ректор гімназії Лариса Бардук.

Тут теж багато вже зроблено. Установлено твердопаливний котел.

– Життя в гімназії змінилося до-корінно, – каже директорка. – До об’єднання ми отримували лише кошти на енергоносії. Питання матеріальної бази практично не вирішувалося, а зараз ми вже встигли утеплити приміщення, за-мінити покрівлю, збудувати нову котельню, завдяки якій у нас на опалення йде максимум 500 гривень на день. А раніше йшло майже 4 тисячі.

– Якщо раніше я писала листа в управління освіти з проханням про ремонт автобуса, то отри-мувала відповідь: «За позабю-джетні кошти». Зараз інакше. Як директор я можу більше вникати в навчальний процес, а не бути лише господарником.

У так званому «онлайн-кабі-неті» учні гімназії зустрічають нас привітанням: «Доброго дня! Бажаємо вам успіху!»

Ми приємно здивовані усім побаченим і почутим… Справ-ді, добробут громади – у руках самої громади. Високівська ОТГ – яскравий тому приклад.

ОКСАНА КЛИМОНЧУКФОТО НАЗАРА РОМАНКА

РЕПОРТАЖ

закінчення. початок на стор. 1

ГРАНІТНИЙ КАР’ЄР

ДИТЯЧИЙ САДОК

БІБЛІОТЕКА І МУЗЕЙ

4 СОЛІДАРНІСТЬ

БІЗНЕС в Україні, безумов-но, потребує захисту. Навіть згідно з офіційною статис-тикою тиск правоохоронних органів на бізнес-структури з року в рік наростав. Якщо 2014

року в суди було подано 67 ти-сяч клопотань про проведення обшуків у них, то в 2015-му – 75,1 тис., а торік – уже 94,7 тисячі. Цього року намічався рекорд – тільки за перше пів-

річчя до судів було подано 59 тисяч клопотань про «маски-шоу». Прем’єр-міністр Воло-димир Гройсман назвав цю статистику «епідемією». Тому й ініціював на початку жовтня

«МАСКИ-ШОУ» – СТОП!

СОЦІУМ

Активні спроби Кремля пере-конати світ відмовитися від санкцій зустрічають відсіч на всіх рівнях міжнародної спільноти. У цьому величезна заслуга нашої дипломатії

14 ЛИСТОПАДА Третій ко-мітет Генасамблеї ООН ухва-лив резолюцію щодо ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму, внесену за ініціативою Президента Петра Порошенка. Як розповів лідер кримськотатарського наро-ду, народний депутат від БПП Мустафа Джемілєв, у резолюції йдеться про грубі порушення прав людини на окупованій те-риторії, і вона досить різка.

У документі є вимога до Ро-сії виконати наказ Міжнарод-ного суду ООН і скасувати заборону Меджлісу кримсько-татарського народу та забезпе-чити навчання українською та кримськотатарською мовами.

Путін і його камарилья пе-реконалися в міжнародній єд-ності та солідарності в питанні деокупації Криму.

Маємо успіхи й на європей-ській арені. Наприкінці листо-пада в Парламентській Асамб-леї Ради Європи відмовилися дебатувати щодо повернення права голосу російській де-легації. Замість цього будуть інші дебати – присвячені агре-сивній політиці Кремля, спря-мованій проти європейських демократичних принципів.

Ще у квітні 2014-го через агресію проти України росій-

ську делегацію суттєво урізали в правах, зокрема, її представ-ники не можуть брати участі у керівних органах і спостеріга-ти за виборами в країнах.

У центрі уваги була Україна й під час саміту країн «Схід-ного партнерства», який не-щодавно відбувся у Брюсселі. Останнє подібне потужне зі-брання було два роки тому в Ризі. Відтоді Україна зробила великі кроки в бік Європи, ключовим з яких стало набут-тя безвізового режиму з краї-нами Європейського Союзу.

Але Україна хоче подаль-шого поглиблення співпраці з ЄС та перспектив членства. Учасники саміту визнали єв-ропейські прагнення та євро-пейський вибір нашої держа-ви, а також Грузії і Молдови. За словами Петра Порошенка,

Україна відстояла ключові по-зиції, а також досягла єдності Євросоюзу довкола проблеми миротворчої місії на Донбасі.

Наша делегація привезла до Брюсселя покроковий план, утілення якого ще більше на-близить нас до Європи і єв-ропейських цінностей. Ми не стоїмо пасивно під дверима ЄС в очікуванні, що нас ко-лись приймуть, а самі ініціює-мо поглиблення відносин.

«Україна розраховує насам-перед на так звані «чотири со-юзи» – Енергетичний союз, Цифровий єдиний ринок, Митний союз та асоціацію з Шенгенською зоною. Ми хо-чемо більше Європи в Украї-ні», – наголосив український Президент.

А головним підсумком самі-ту стало затвердження 20 за-вдань до 2020 року – по кілька в чотирьох сферах: економіці, державному управлінні, по-силенні взаємодії та розвитку суспільства.

Це кредити малому та се-редньому бізнесу в місце-вій валюті, рух до поши-рення Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) на країни Східного партнер-ства тощо.

Ці завдання обов’язково бу-дуть виконані, як виконала Україна всі вимоги західних партнерів для повноцінного

упровадження економічної частини Угоди про Асоціа-цію та скасування візового

режиму з Європейським Со-юзом.

БІЛЬШЕ ЄВРОПИ В УКРАЇНІ

ЛИТОВЦІ, натхненні Пла-ном Маршалла для Європи після Другої світової війни, ініціювали створення Ново-го європейського плану для України.

Ця ініціатива означає насам-перед віру в майбутнє України в родині європейських наро-дів, її долучення до спільних цінностей, передусім щодо поваги до закону та прав людини. Литовські лідери ві-рять, що Україна належить до європейської цивілізації, але їй треба провести багато струк-турних реформ до того, як вона зможе розпочати перего-вори про членство в ЄС.

У світлі нових геополітич-них реалій західна спільнота має запропонувати Україні Новий європейський план, аби збільшити інвестиції та сприяти економічному роз-виткові, а також зміцнювати формування середнього класу та європейські прагнення. За оцінками міжнародних експертів, значне подвоєння рівня інвестицій – до 5 мі-льярдів євро щорічно – може вилитися у 6–8 % щорічного зростання протягом наступних 5–10 років.

Операційна діяльність банку, що має генерувати необхідні 5 млрд євро на при-ватних ринках щорічно, обі-йдеться у 500 млн євро. Тож «реальних грошей» фактично потрібно лише три мільярди євро для того, щоб завдя-ки важелям та фінансовим інструментам генерувати до 30 мільярдів євро інвестицій. Такі гроші може надати Євро-пейський інституційний банк, якщо отримає необхідний мандат ЄС, або ж їх можна отримати від Плану зовнішніх інвестицій ЄС (який керувати-ме інвестиційними ресурсами на суму до 88 мільярдів євро).

Інвестиції мають бути спря-мовані на вливання коштів у реальну економіку з умовою відновлення структурних реформ, створення дружньо-го до інвестицій середовища. План не передбачатиме й не повинен передбачати під-тримку бюджету.

Інвестиційна підтримка має бути помітною для звичайних людей в Україні, аби громад-ськість знала про них та під-тримувала зусилля з рефор-

мування – енергозбереження, дорожньої інфраструктури, сфери громадських послуг тощо.

Інвестиції потребують більших можливостей накопи-чення. На практиці це означає створення нової міжнародної фінансової інституції, яка б керувала проектами та їх впровадженням, робила необхідні зміни в управлінні. Зараз Україна не викорис-товує велику частину міжна-родної фінансової допомоги лише через слабке державне управління. Це означає, що інвестиції не йдуть, бо не під-готовлено технічні проекти, належним чином не зроблено паперової роботи, часових рамок не дотримано. Дехто може сказати, що це через корупцію, яка намагається за-блокувати ці плани, якщо за-цікавлена сторона не отримує вигоди для себе. У будь-якому разі є багато аргументів для створення ефективної фінан-сової установи з розширеною професійною компетенцією для підготовки проектів та банківської документації.

Наприклад, в Україні до-рожня інфраструктура не відповідає потребам розви-неної країни. Нові дороги, мости, станції метро можуть принести багато вигоди Києву. Гадаю, чимало водіїв пого-дилися б заплатити невелику додаткову плату за можливість користуватися зручнішою інфра структурою та зеконо-мити час і пальне.

Збільшення обігового капіта-лу збільшить довіру внутрішніх та зовнішніх суб’єктів до укра-їнського ринку. Таким чином, це приведе до нижчих відсо-ткових ставок у інших банках, що, у свою чергу, створить сприятливіші умови для малих і середніх підприємств.

Керувати таким агентством з управління проектами та фінансуванням має громадя-нин ЄС. Чому? Насамперед потрібні перевірені навички в управління проектами у країнах ЄС. По-друге, інозем-не лідерство необхідне, аби збільшити рівень довіри серед донорів, запевнити їх, що кошти використовуватимуться прозоро. Західні партнери мають тривалий негативний досвід співпраці з Україною, тому українській владі треба докласти додаткових зусиль для відновлення довіри, аби європейські лідери відстою-вали збільшення підтримки України перед своїми грома-дянами.

«Світовий банк своєю підтримкою робить одну з найбільших у світі ставок на успіх реформ в Україні й тісно співпрацює з Міжнародним валютним фондом для збільшення підтримки. Ми віримо в прем’єр-міністра, у Президента України Петра Порошенка і в успіх реформ».ДЖИМ КІМ, ПРЕЗИДЕНТ ГРУПИ СВІТОВОГО БАНКУ

ЯК ЗАЛУЧИТИ КОШТИ В ЕКОНОМІКУ

Урядовий закон захистить бізнес від свавілля правоохоронних органів

НЕРІУС УДРЕНАС ПРОФЕСОР ВІЛЬНЮСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ПРЕЗИДЕНТ ДЕМОНСТРУЄ ПІДПИСАНИЙ НИМ ЗАКОН

ПРЕЗИДЕНТ Петро Порошенко вважає категорично неприйнят-ною інформаційну війну між антикорупційними органами, яка посилилася в листопаді й завдає шкоди суспільним інтересам. До конфлікту між директором Національного антикорупцій-ного бюро Артемом Ситником та керівницею НАЗК Наталією Корчак додалися нові скандальні повідомлення.

Агента НАБУ затримали під час спроби передачі хабара першому заступникові голови Державної міграційної служби Діні Пімаховій. За даними НАБУ, детектив проводив спецопера-цію, в яку втрутилися Генеральна прокуратура та Служба безпеки України. За твердженням СБУ та ГПУ, Національне бюро при цьому використовувало незакон-ні методи.

За словами Президента, цей конфлікт вийшов далеко за межі розумної конкуренції. «Шуму, галасу і пір’я стільки, що часом нагадує якийсь латиноамери-канський карнавал. Здавалося б навіть смішно, якби не було так сумно», – зазначив він.

Порошенко наголосив, що Україна не зможе стати право-вою державою, поки «мужі в погонах» забуватимуть про свої обов’язки і будуть безвід-повідальними політиканами. «Не можна, щоб правоохоронні органи залучалися до політич-

ної діяльності», – зауважив він. За словами Глави держави, суспільство вимагає боротьби з коруп цією, а не війни компро-матів.

«Я як Президент точно разом із суспільством. Здорове супер-ництво, цивілізована конкурен-ція, чесне змагання вітатимуть і Президент, і суспільство, а от конфлікти, сварки, інтриги й ворожнеча є абсолютно непри-йнятними й ідуть на користь виключно спільному ворогові – злочинності й корупції», – наго-лосив він.

ПРИПИНИТИ МІЖУСОБИЦІ

ДЕРЖАВНЕ бюро розслідувань отримало перших керівників: голову ДБР Романа Трубу і його заступників Ольгу Варченко й Олександра Буряка обрали на відкритому конкурсі

Завдання ДБР – розслідування всіх злочинів, скоєних вищими чиновниками, а також керівним складом поліції, НАБУ і САП. Працюватимуть у ДБР 1500 співробітників.

Керівників Бюро обрано на конкурсі, тепер перед ними стоїть складне завдання швидко зібрати ефективну команду, адже з 20 листопада функції слідства перейшли до нового органу.

«Я сподіваюся, що конкурсний набір слідчих також забезпе-чить високий професіоналізм, високу транспарентність, високу незалежність цього органу й кожного зі слідчих», – наголосив Петро Порошенко під час зустрічі з Романом Трубою.

У свою чергу, директор ДБР (доти працював юристом на Львівщині) заявив: для нього велика честь очолити цей орган і великий виклик відновити довіру українців до правоохоронної системи. Це амбітна мета. І хочеться сподіватися, що тепер зло-чинців у високих кріслах нарешті чекає Труба.

розробку закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання тиску правоохоронних органів на бізнес», який отри-мав від журналістів влучну назву «Маски-шоу» стоп!».

На зустрічі Гройсмана з представниками основних бізнес-асоціацій та підприємниць-ких об’єднань він наголосив: «Це наша спільна позиція з Президентом України, Головою Вер-ховної Ради. Для нас дуже важливим і незмін-ним пріоритетом є розвиток економіки й побу-дова інвестиційного клімату».

На представленні проекту закону у ВР прем’єр емоційно заявив: «Я зневажаю тих си-ловиків, які одягають погони правоохоронних органів і використовують усі можливості для того, щоб тиснути на чесний прозорий бізнес, створюють «маски-шоу», обшуки, блокування, вилучають у них техніку, первинну документа-цію, блокують тих, хто сьогодні створює наці-ональний продукт. Цим законом ми зупинимо цей ганебний шлях».

За закон проголосувала конституційна біль-шість парламенту – 312 народних депутатів.

«МАСКИ-ШОУ» – СТОП!

В Україні запрацює аналог американського ФБР

ВИСОКОПОСАДОВИХ ЗЛОЧИНЦІВ ЧЕКАЄ ТРУБА1. Відеофіксація обшуку

Тепер розгляд слідчим суддею клопотання про надання згоди представникам правоохоронних органів на обшук проходитиме з обов’язковими аудіо- та відео-фіксацією. Прокурор повинен під камеру обґрунтувати судді, чому потрібно проводити обшук у тій чи іншій компанії. Також обов’язковою стане і відеофікса-ція самого процесу обшуку.

2. Без адвоката обшуку не буде

Тепер адвокат повинен бути допущений в офіс, де прово-диться обшук на будь-якому його етапі. Обшук без участі адвоката стане незаконним. Це карди-нально підвищує роль адвокату-ри в захисті бізнесу.

3. Вилучати документи й оргтехніку заборонено

Новий закон забороняє право-охоронним органам вилучати оригінали фінансово-господар-ської документації, комп’ютери, сервери й мобільні телефони. Можна лише робити копії на місці.

4. Маніпуляціям зі справами – кінець

Більше не буде так званих «каруселей»: правоохоронним органам заборонено відкривати вже закриті кримінальні справи.

Підприємців не зможуть пускати по нескінченному колу, змушуючи платити за те, щоб повернути до архіву справи, за якими вже є постанова слідчого

або рішення суду про закриття. Бізнесмену тепер зобов’язані за його заявою видати документ, що підтверджує реєстрацію кримінальної справи в Єдиній системі досудових розслідувань.

5. Щороку – аудит

Закон також передбачає створення спеціальної комісії, до якої увійдуть представники бізнес-асоціацій і правозахис-ники, – вони проводитимуть щорічний аудит діяльності правоохоронних органів щодо закінчених кримінальних справ проти бізнесу.

Комісії надано право давати за підсумками аудиту рекомендації аж до звільнення тих керівників, котрі допускають систематичне порушення прав підприємців.

ЗАПОБІЖНИКІВ ДЛЯ БІЗНЕСУ

4 ГРУДНЯ в рамках ІІ Все українського форуму об’єднаних громад «Ініціати-ви, що змінюють життя» віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будів-ництва та ЖКГ Геннадій Зубко презентував перший в Україні мобільний центр надання ад-міністративних послуг.

Віце-прем’єр зазначив, що вже сьогодні впроваджується маршрутна карта зі створення розгалуженої мережі ЦНАПів по всій Україні. «Це є нашим

спільним з міжнародними партнерами планом на най-ближчі три роки. Саме в таких центрах українці матимуть можливість спілкуватися з владою через прозорі офіси», – розповів Зубко.

Програма «U-LEAD з Єв-ропою» разом зі Славутською громадою (Хмельницька об-ласть) уперше реалізувала модель організації надання адмінпослуг у форматі «мо-більного офісу». Тепер пра-цівники ЦНАПу регулярно

відвідуватимуть мешканців віддалених сіл: протягом тиж-ня передбачено 5 маршрутів, які покривають 20 населених пунктів. Завдяки мобільному ЦНАПу понад 8000 жителів Славутської громади, у тому числі пенсіонери та люди з інвалідністю, отримають якіс-ний доступ до адмінпослуг.

Відповідно до програми «U-LEAD з Європою» запла-новано відкриття 26 ЦНАПів у ОТГ України. Найкращий досвід буде використано щодо

всіх ЦНАПів, що відкриються чи покращать роботу в рам-ках наступної фази програми (приблизно 600 центрів до кінця 2020 року).

Перший в Україні мобільний ЦНАП – це спеціальне авто, повністю облаштоване місця-ми для двох адміністраторів та трьох відвідувачів, надає 80 послуг у форматі «єдиного ві-кна» безпосередньо в селищах та селах.

Така модель успішно зареко-мендувала себе в європейських

практиках та є новинкою для України.

У мобільному ЦНАПі на-даються найпопулярніші для жителів громади послуги, пе-редбачена можливість уста-новлення паспортного облад-нання, працює термінал для розрахунків платіжною карт-кою. Плата за надані послу-ги надходитиме до бюджету громади. «ЦНАП на колесах» передбачає і модель «виїзного адміністратора», коли послуги надаються громадянам дома.

ГЕННАДІЙ ЗУБКО ПРЕЗЕНТУВАВ ПЕРШИЙ МОБІЛЬНИЙ ЦНАП

5

5

Випадків катування, нелюдського поводження, які вчинені працівниками правоохоронних органів

Злочинів, пов’язаних із тероризмом

Військових злочинів (окрім розголошення

держтаємниці військовослужбовцями)

Особливо тяжких насильницьких

злочинівЗлочинів, які скоєні службовими особами, що займають відповідальне становище (екс-президенти, вищі

держчиновники, члени ЦВК, депутати ВР, керівники ГПУ, керівники НБУ, судді, правоохоронці, службові особи

НАБУ, прокурори САП та ін.)

Бере участь у реалізації політики у сфері протидії злочинності

Здійснює інформаційно-аналітичні за-ходи щодо встановлення причин проявів організованої злочинності

Припиняє / розкриває злочин

Здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування

Здійснює розшук осіб, які переховуються від слідства

функції досудового розслідування злочинів, які перебуватимуть у межах компетенції ДБР

усі функції

слідчі функції, які перебуватимуть у межах компетенції ДБР

ГОЛОВА ДБР РОМАН ТРУБА

Малюнок Олексія Кустовського

6 СОЛІДАРНІСТЬ

СВІТ

Як гнила липа…

Попри високий рейтинг Путіна, зовнішню консолідо-ваність влади, всесилля спец-служб та одну з найпотужні-ших армій світу, у Російській імперії дедалі більше дається взнаки усвідомлення, що вся ця єдність зовсім несподіва-но може зруйнуватися в одну мить.

Ця показна стабільність та непохитність нагадує мені іс-торію із власного життя. У дворі моєї тітки, що мешкала в Києві на вулиці Січневого По-встання (зараз Івана Мазепи), у середині 80-х росла велика липа. Вона здавалася потуж-ною та вічною. Там же поруч, у дворі житлового будинку, знаходилося управління КДБ по місту Києву. Якось уночі тітка прокинулася від потуж-ного гуркоту. Перша її думка – хтось підірвав будівлю КДБ.

Коли ж вона визирнула у ві-кно, то зрозуміла, що це впа-ла липа. Уже зранку, спустив-шись у двір, побачила, що, попри зелену крону, серцеви-на була повністю трухлява.

Чому саме тієї ночі впало де-рево і що послугувало поштов-хом для цього, ніхто напевно сказати не може. Але внутріш-ня прогнилість не залишала липі жодних шансів.

Так і в ситуації з Російською імперією. Ніхто сьогодні не може передбачити, що по-слугує отим поштовхом, який призведе до її руйнування.

У світі бояться саме не-контрольованості цього про-цесу. Хоча в середовищі як російських, так і західних експертів немає сумніву в то-тальній прогнилості всіх дер-жавних інститутів цієї імперії, яку Карл Маркс колись на-зивав «тюрмою народів». Пи-тання лише в тому, що буде з величезною територією з її 140-мільйонним населенням та більш як 190 народами, які на ній проживають.

Кінець епохи вуглеводнів

Уся економічна потуга нині базується на нафтових цінах на зовнішніх ринках. Саме її експорт формує до сорока відсотків доходів російського федерального бюджету. Поки ціни на нафту залишаються достатньо високими, фінан-совій стабільності Москви напряму ніщо не загрожує. Можливість утримувати біль-шість російських регіонів, які є дотаційними, зберігаючи їхню лояльність до централь-ної влади, ще є. Хоча при цьо-му російська економіка про-довжує деградувати, а рівень добробуту населення падає.

Водночас процес перехо-ду на відновлювані джерела енергії, впровадження енерго-ощадних технологій, зростан-ня виробництва транспортних засобів, що використовують

замість двигуна внутрішньо-го згоряння електродвигун, набирає обертів. Ця динаміч-на тенденція поступової, але безповоротної відмови від ви-користання вуглеводнів не-минуче скорочуватиме попит на нафту, що, у свою чергу, об-валюватиме ціни на всі види традиційних енергоносіїв.

Враховуючи, що нічого принципово якісного та ціка-вого для зовнішнього експор-ту, що може замінити доходи від експорту нафти, газу й ву-гілля, російська економіка не продукує, питання фінансової дестабілізації та неспромож-ності утримувати величезну територію може постати дово-лі швидко. Фронда регіональ-них еліт та олігархічних груп організується відразу.

Хто наступний у списку?

Ще одна, можливо, більш серйозна загроза для Крем-ля – закон, ухвалений напри-кінці липня Конгресом США, який зобов’язує уряд Трампа до лютого 2018 року подати до Сенату й Палати представ-ників список усіх громадян РФ, що пов'язані з нинішнім російським режимом і які свої статки сформували внаслідок корупції та наближеності до влади. До цього переліку ма-ють бути також включені всі члени родин та інші особи, на які ці статки могли бути оформлені. Ці особи автома-тично потраплять до санкцій-ного списку, що передбачати-ме арешт їхніх активів у США з можливою подальшою кон-фіскацією. Ідеться не лише про активи, що фізично пере-бувають у США. Будь-яке пе-рерахування цими особами та пов'язаними з ними компанія-ми коштів у доларах має бути заблоковано банками США.

Жодних чітких критеріїв, хто може потрапити до цього списку, немає. Й опротесту-вати потрапляння до нього неможливо. Усе залишається на розсуд уряду США. А якщо

точніше – на розсуд Мініс-терства фінансів Сполучених Штатів і його розвідувально-го підрозділу, обов'язок яко-го відстежувати всі сумнівні фінансові операції по всьому світу, якщо для їх проведення використовуються американ-ські долари.

Тут може йтися про тися-чі, якщо не десятки тисяч, російських можновладців та пов'язаних із ними осіб. Усі їхні нерухомість, цінні папе-ри, банківські рахунки та стра-ховки за межами Росії можуть бути несподівано заарештова-ні, а згодом і конфісковані.

І це позиція не лише амери-канського уряду. Зовсім не-випадково прозвучала заява прем'єр-міністра Великобри-танії Терези Мей, яка, можли-во, уперше настільки прямо й жорстко звинуватила Путіна та його ефесбешний режим у агресії проти України, втру-чанні у внутрішню політику багатьох західних держав, кі-бератаках по всьому світу. Її слова «ми знаємо, що ви роби-те, але у вас нічого не вийде» – це позиція всієї західної демократії щодо російських можновладців.

Щур у пастці

Якою може бути реакція російського істеблішменту та олігархів? Адже дії путінського режиму в таких умовах можуть дуже суттєво підірвати їхній майновий стан.

Варіантів розвитку подій багато. Аж до фізичного усу-нення Путіна від влади. Але враховуючи, що нинішній ро-сійській верхівці втрачати, по суті, нічого, вона може в сило-вий спосіб нав'язати західному світові свій сценарій розвитку подій.

Така швидка поява в пів-нічнокорейського режиму по-тужних, цілком сучасних ра-кетних технологій може бути складником цього сценарію. Провокування збройного кон-флікту між Північною Кореєю

та США і їхніми азійськими союзниками може призвести до того, що західному світові принаймні на деякий час ста-не не до російського режиму. Більш того, імовірне викорис-тання ядерної зброї на Дале-кому Сході може продемон-струвати потенціал жахіть, що його здатна створити Росія з її другим за потужністю ядер-ним і ракетним арсеналом. Чим не привід для відкритого чи прихованого шантажу за-хідних демократій з боку ро-сійського керівництва?

Як за таких обставин по-ведуться лідери західних дер-жав? Запитання залишається відкритим.

У будь-якому разі розвиток подій може бути надзвичайно динамічний і непередбачува-ний, і не обов’язково із втіш-ним прогнозом.

Україна має бути готова до будь-яких зовнішніх загроз і викликів. Нам слід наполе-гливіше просуватися у рефор-муванні країни, посилювати власні збройні сили та весь безпековий блок.

Тільки ставши економічно і безпеково сильнішими, ми зможемо вистояти як неза-лежна держава під потужним натиском глобальної деста-білізації, що може охопити світ у будь-який момент. Це те, що нас має об'єднувати й додавати рішучості в наших реформах.

НАЙБІЛЬША ЗАГРОЗА ДЛЯ УКРАЇНЦІВ І ЩО З НЕЮ РОБИТИПадіння попиту на енергоносії та посилення санкцій з боку США заганяють путінський режим у пастку

Політичне життя України поступово входить у передбачувану зимову сплячку. Політикум та експертне середовище вже оста-точно визнали, що якогось внутрішньополітичного загострення найближчим часом очікувати не варто. Багато хто з них по-думки перенісся в літо й навіть початок осені 2018 року, коли вступить у активну фазу підготовка до президентських виборів, що відбудуться навесні 2019-го. Водночас не можна з певністю стверджувати, що все аж надто прогнозовано. Найбільші ризи-ки, пов’язані з можливою дестабілізацією політичної ситуації в Україні, – за межами нашої держави

БОРИС КУШНІРУК ЕКОНОМІСТ

Країни НАТО

40-тисячне військо, яке може бути відіслане будь-куди протягом тижня

5-тисячний підрозділ сил швидкого реагування, здатний розгорнутися протягом 48 годин

4 тисячі військових постійного контингенту НАТО в Польщі, Литві, Естонії та Латвії

n Один з найкращих у світі танків Challenger

Авіаносний крейсер «Адмі-рал Кузнецов» має на борту 40 винищува-чів, гелікоптери та засоби ППО

n Дрони-шпигуни Desert Hawk (Пустельний сокіл)

СИЛИ НАТО ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ

ЄВРОПА. ПРОТИСТОЯННЯ СИЛРОСІЯ ЗА КОРДОНОМ

Сили НАТО

Сили Росії

РосіяКолишні республіки СРСР

КАЛІНІНГРАД

БІЛОРУСЬ База ВПС і ППО

ГРУЗІЯ 3000 військових в Абхазії і Півд. Осетії

ВІРМЕНІЯ 5000 військових у Єревані

СИРІЯ Батальйони мото-піхоти та морської піхоти. Комплекс ППО С-300. Полк ВПС у Латакії

РОСІЯ В СЕРЕД-ЗЕМНОМУ МОРІ

КАЗАХСТАН Місце ви-пробування балістичних ракет

УКРАЇНА Чорномор-ський флот у Криму

ЕСТОНІЯ

ЛАТВІЯ

ЛИТВА

ПОЛЬЩА

РОСІЯ

Калінінград

Берлін

Париж

Лондон

Мадрид

Москва

СЛОВАЧЧИНА

УГОРЩИНА

РУМУНІЯ

БОЛГАРІЯ

ЄГИПЕТІЗРАЇЛЬ САУДІВСЬКА

АРАВІЯ

ІРАК

СИРІЯ

БІЛОРУСЬ

УКРАЇНА

МОЛДОВА

КРИМ

ГРУЗІЯЧорне море

Каспійське море

ВІРМЕНІЯ

ІРАН

ТУРЕЧЧИНА

МОЛДОВА 1500 вій-ськових у Придністров’ї

Планується розміщення ядерних ракет «Іскандер-М»

ПІвнічне море

Джерело: www.dailymail.co.uk

Малюнок Олексія Кустовського

7СОЛІДАРНІСТЬ

ПІДСУМКИ. ЗНАКОВИЙ ЛИСТОПАДЄВГЕН МАГДА ПОЛІТОЛОГ

ЛИСТОПАД для України нео-дноразово позначався революці-ями, які змінили перебіг новіт-ньої української історії. Звіряти свої дії з вимогами двох Майда-нів – очевидно, одне з головних завдань нинішньої влади.

Один з революційних імпе-ративів – консолідація заради захисту національних інтересів держави. До речі, впевнене ухвалення парламентом про-

екту бюджету-2018 у першому читанні – приклад такої консо-лідації в інтересах усієї країни. Нагадаю, що мільйони пенсі-онерів отримали нові пенсії, з перерахунком, і це також свідчить про успіх державної со-ціальної політики.

На сході України зберігаєть-ся неспокійна ситуація, тому призначення командувачем військ АТО Михайла Заброд-ського – одного з найвідоміших українських генералів – виглядає логічним. Також відбулася знако-ва подія: перейменування Висо-комобільних десантних військ на Десантно-штурмові війська.

Внаслідок замаху під Києвом загинула Аміна Окуєва – жін-ка, яка стала одним із символів опору російській навалі на сході. У Луганську тамтешні сепаратисти отримали нове «керівництво», а Плотницького, що продемонстрував слабкість, призначили «уповноваженим з виконання Мінських домовле-ностей». До речі, у листопаді активізувалися переговори про обмін полоненими.

В Україну повернувся (проти власної волі) Влад Каськів – політик, схильний до політичних кульбітів. Одна зі знакових фігур Помаранчевої революції потім

знайшов своє місце в оточенні Віктора Януковича, де дозволив собі масштабні зловживання.

Під час саміту Східного партнерства українська деле-гація мала змогу переконатися, що Україну в ЄС не забувають, проте не прагнуть загострювати відносини з Росією. Тому наша держава ставитиме на сектораль-не зближення з ЄС та виконання Угоди про Асоціацію. Водночас варто зазначити, що Генераль-ний секретар НАТО Єнс Стол-тенберг наголосив на підтрим-ці євроатлантичних прагнень України, що означає готовність Альянсу до тіснішої співпраці.

Маємо констатувати деяке за-гострення відносин із сусідами. Прагнення польської влади

нав’язати Україні «єдино ві-рне» бачення спільної історії почало домінувати над пра-вилами добросусідства. Що стосується Білорусі, де спалах-нув шпигунський скандал з українськими громадянами, то Олександр Лукашенко, на жаль, укотре продемонстрував високий ступінь залежності від Кремля.

Україна тим часом зробила вагомий дипломатичний крок, домовившись про спрощення візового режиму з ОАЕ та Сау-дівською Аравією. Це не лише спростить відвідування цих країн, зокрема, українськими мусуль-манами під час хаджу, а й дасть змогу представникам україн-ського бізнесу опановувати нові ринки.

механізмом. Нам не потрібні були жодні заходи «для галочки». Ми хотіли створити проект, який стане ключовим для подолання штучно створених бар’єрів, які Росія будувала між Україною та НАТО дуже довгий час, – сказала голова постійної делегації Укра-їни в Парламентській Асамблеї НАТО, народний депутат Ірина Фріз. – Тільки молодь сьогод-ні може стати тією рушійною силою, яка зруйнує стереотипи, що створювалися десятиліттями, та ще більше змінити ставлення українців на користь співпраці з НАТО. Тож ми доклали всіх зусиль, аби наші зустрічі були живими, цікавими та змістовни-ми».

Спеціально для проекту було створено документальний фільм «Альянс свободи», у якому йдеться про політику й основні принципи діяльності НАТО. Сьо-годні він б’є рекорди переглядів у секторі короткометражних стрічок цього напряму. Уперше ж його було показано на регіо-нальному семінарі у Вінниці. На зустрічах також було презенто-вано результати масштабного соціологічного дослідження «Ди-наміка настроїв населення щодо вступу України до НАТО та ЄС», проведеного центром «Соціс».

Про необхідність просвіт-ницької роботи серед молоді в регіонах розповідає один із учасників семінарів політолог Сергій Таран:

«Саме студенти мають стати основними носіями інформації про переваги членства України в НАТО. Для молоді це дуже важливо, тому що ми, по суті, говоримо зараз, якою має бути країна в майбутньому. Це – їхня країна, і вони повинні розуміти, що потрібно зробити, аби країна була мирна, демократична та за-можна. Сьогодні у всіх регіонах країни під-тримують вступ країни до НАТО. Щоправда, за соціологічними опитуваннями люди не зовсім чітко розуміють,

що собою являє НАТО і що дає країні членство в ньому».

Перший регіональний семі-нар приймала Вінниця, далі були Дніпро, Тернопіль, Харків, Одеса. У заходах узяли участь викладачі та студенти 21 провід-ного вишу країни, представники органів державної влади, гро-мадських організацій, аналітич-них інституцій, центрів соціо-логічних досліджень, експерти й небайдужі громадяни.

Гарантії безпеки і розвитку

Виступаючи на семінарі, голова Харківської ОДА Юлія Світлична наголосила, що тема безпеки є особливо важливою для регіону. «Ми знаємо, як жити між миром і війною. Харківщина обрала мир, і ми щодня робимо все, щоб гарантувати безпеку в регіоні й рухатися вперед, – сказала керівниця області. – Сьогодні наша країна обирає шлях євроінтеграції. І в питаннях безпеки ми маємо користуватися всіма можливостями, щоб бути сильнішими».

У свою чергу, голова Терно-пільської обласної державної адміністрації Степан Барна окреслив євроатлантичне співробітництво як визна-

чальний чинник зовніш-ньої і внутрішньої політики, що

зміцнює безпеку й позитивно впливає

на відносини України з іншими державами. «Реалізація курсу на

інтеграцію до НАТО забезпечує гарантії

верховенства права, дотримання прав людини, розвиток в Украї-ні громадянського суспільства і демократії, побудову соціально орієнтованої ринкової економі-ки»,– зазначив він.

Представник Президента у Верховній Раді, народний депутат Ірина Луценко наголосила на ни-нішніх загрозах, що постали перед Україною. «На жаль, у сьогодніш-ньому світі багато загроз. Укра-їна також зіткнулася з воєнною агресією. Ми шукаємо союз, який убезпечить нас. Це – НАТО. Наша мета – захистити своє бажання жити краще, – сказала вона. – Сьогодні ми реформуємо армію згідно зі стандартами НАТО».

Повністю поділяють позицію політиків експерти й науковці. «Одним з головних чинників без-пеки України є співпраця з НАТО та її поглиблення. Таке співро-бітництво передбачає спільний світоглядний знаменник у вигляді цінностей демократії, індивіду-альної свободи, верховенства права та мирного розв’язання су-перечок»,– зазначає у своєму ви-ступі доцент кафедри філософії та гуманітарних наук Вінниць-кого національного технічного університету Анатолій Теклюк.

За словами професора ка-федри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства Тернопільсько-го національного економічного університету Миколи Лаза-ровича, «головним фактором збереження української держав-ності в умовах війни, яку Росія веде проти України, – це НАТО як найефективніша структура колективної безпеки у світі».

«Вступ до Північноатлантичного альянсу, – вважає він, – крім обо-ронного складника, дасть змогу дистанціюватися від РФ, вста-новити цивілізаційні межі для української влади, реформувати Збройні Сили України».

На реформах, які є невідворот-ними на шляху України до НАТО, акцентує увагу і завідувач відділу системного аналізу проблем воєнної безпеки регіонального філіалу Національного інститу-ту стратегічних досліджень при Президентові України в м. Дніпрі Тетяна Брежнєва. «Україна як особливий партнер НАТО саме в співробітництві з Альянсом досягає найсуттєвішого прогресу в політичному та оборонному реформуванні. Альянс мобілізу-вав значні ресурси на підтрим-ку України в її боротьбі проти російської агресії та відбудові оборонних інституцій, – каже екс-перт. – Україна як ніколи раніше твердо тримається в євроатлан-тичному просторі. Тому необхід-но діяти рішуче й незмінно. Це забезпечить успішне просування відносин між НАТО і Україною вперед у важко прогнозованому безпековому середовищі нового непередбачуваного світу».

НАТО – це зміни в багатьох, на перший погляд, не пов’язаних із Альянсом сферах. На цьому на семінарі наголосила професор кафедри економіки та фінансів Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя Марія Рудакевич. На її думку, співпраця з НАТО віді-грає роль стимулюючого чинника загальносуспільного розвитку, розбудови демократичного дер-

УКРАЇНА – НАТО: ФОРМУЛА БЕЗПЕКИжавного врядування, а також бо-ротьби з негативними явищами, які часто супроводжують молоді демократії. Це, зокрема, коруп-ція та її основний чинник – низь-ка морально-професійна культу-ра управлінців. «На її вирішення спрямовані системні заходи Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО (2017), одним із перших розділів якої є «Запобігання та протидія корупції». Метою Альянсу є інте-грація доброчесності в загальний контекст його політичних цілей та реалізації ключових завдань», – зазначає професор.

Далі буде

Ініціатори проекту «Україна – Солідарність – НАТО», у рамках якого проходив цикл семінарів «Україна – НАТО: формула без-пеки», планують не лише продо-вження проекту, а й розширення напрямків співпраці з регіонами.

«Приємно, що започаткована нами ініціатива отримала таку потужну підтримку в різних регіонах України. У кожному місті, де ми побували, точилася гостра дискусія, порушувалися актуальні питання щодо майбут-нього держави. Ми продовжимо нашу діяльність і будемо робити все для того, щоб дедалі більше соціально активних людей, за якими майбутнє України, отри-мували повну й невикривлену інформацію про НАТО. Сьогодні ми вже отримали запрошення на проведення регіональних семіна-рів від представників Чернівців, Львова, Херсона, Рівненської об-ласті, – каже Ірина Фріз. – Украй важливо, щоб усе більше людей усвідомило, що питання майбут-ньої євроатлантичної інтеграції України – це безальтернативне питання безпеки й розвитку. Тільки вступ нашої держави до НАТО зможе зупинити агресію Кремля далі на Захід. Ми можемо зупинити Москву лише спільною політичною єдністю та військо-вою потужністю. Мова мовчазної переважаючої сили – це те, що прекрасно зрозуміє агресор без будь-якого перекладу. Тож май-бутнє України лише в НАТО».

закінчення. початок на стор. 1

УЧАСНИКИ СЕМІНАРУ В ОДЕСІ

< Дмитре Васильовичу, про-тягом життя ви реалізувалися в багатьох амплуа. Для біль-шості українців Павличко – це насамперед поет, хоча останні чверть століття ви виявляє-те неабияку активність і як громадсько-політичний діяч. То ким передовсім почуваєтеся? Що займає найбільше часу?

Тепер я наново читаю Івана Франка. Очолюю ініціативну групу, зареєстровану в Мініс-терстві юстиції, яка займа-ється збиранням коштів на побудову пам’ятника в Києві найвидатнішому мислителе-ві України. Долучитися до цього великого діла закли-каю кожного українця.

Також нещодавно я пре-зентував третій том своїх «Спогадів». До нього уві-йшли мої інтерв’ю, політич-ні виступи та серія мемуарних портретів видатних людей ХХ – початку ХХІ століття.< Читала, що ви закликаєте політиків ухвалити закон про забезпечення української мови як державної. Чи прислухають-ся до вас?

Більшість розуміє, що цей закон повинен бути ухвале-ний, але є всілякі радники, що кажуть: «Не поспішайте». Так само говорили колись рад-ники Леоніда Кравчука про НАТО. А я кажу, що не варто гальмувати історію. В Україні є багато нацменшин, мови яких треба захищати, але найпер-ше громадяни мають вивча-ти мову своєї держави. У нас не буде духовного миру доти, доки нас, українців, гнобити-ме наш споконвічний ворог своєю мовою. Я переконаний: нинішній Президент знає, що країна буде змінюватись і розвиватись тільки за умови, коли своїми найважливішими ознаками ставатиме подібною до європейських країн.< Трішки ретроспективи… Під час хрущовської «відли-ги» 1958 року вийшла доволі смілива, як на той час, збірка поезій «Правда кличе». Чому ту книжку згодом було вилуче-но з книгарень та бібліотек?

Ця збірка – мій крик. Я за-перечував сам себе як радян-ського поета. Знав, що книжка буде заборонена. Писав тоді до Івана Чендея (письменник, кіносценарист. – Авт.) з про-ханням замовити солідний тираж – «Правда кличе» була видана накладом 18 тисяч примірників. Але половину тиражу я реалізував – підпи-сав добрим людям. Потім сам став продавати збірку в кни-гарнях Львова й Тернополя…< Ви тривалий час були на-родним депутатом України й доволі впливовим політиком. Як ви оцінюєте нинішню вла-ду? Чи прислухаються наші високопосадовці до думки старшого покоління політичної та культурної еліти?

Мені пощастило: я написав

перше речення «Акта проголо-шення незалеж-ності України» і п’яте – у яко-му сказано, що «прого-

лошуємо «державу Україну», а не республіку, як це пропо-нували деякі мої друзі. Леонід Кравчук вагався… Я сказав: «Став на голосування вже!» Він не почув мене: «Може, відкладемо до понеділка?» А я йому: «Став на голосування, бо як ні, то задушу тебе!» Ле-онід Кравчук сам згадує про це… Загалом же він тоді пово-дився як патріот.

Влада нинішня – це хто? Парламент і Президент. Пар-ламент майже наполовину антиукраїнський – Президент же навпаки. Я ще на Майдані гідності побачив його як єди-ну постать, здатну керувати державою.

Нинішні «високопосадов-ці», ясна річ, не прислухають-ся до мого покоління. Я й не хочу з деякими депутатами

бачитись: це зарозумілі малодосвідчені вожді. Чвари у Верховній Раді – знак того, що наш на-

род не вміє гарно обира-ти своїх державників. А про теперішнього Прези-

дента я трохи іншої дум-ки: не жалкую, що колись

був його довіреною особою. Слабкості його теж знаю,

але він як лідер на-шої держави дуже багато зробив для того, щоб Україну знали й підтри-мували Європа й Америка.

< Коли вже ви заговорили про світ, то як дипломат, колишній посол України в Словаччині скажіть принагідно, що дума-єте про останні парламентські вибори в Чехії. Чим для Украї-ни може обернутися прихід по-пулістів до влади в тій країні?

Така зміна буде неприєм-ною для України, а для пре-зидента Земана – ганьбою. Чеський народ – європей-ський, тому не стане він при-слугою путінської Росії. Це ви нагадали мені, як я вчив-ся колись у Празі. Тоді ж був свідком з’їзду письменників, з якого почався занепад чесь-кої диктатури не тільки в Че-хії та Словаччині, а й в усьому так званому соціалістичному таборі. До Чехії українцям-політикам, вченим, літерато-рам треба тепер їхати й просто говорити з діячами культури. Бо це – ще раз кажу – євро-пейські люди з досвідом і гли-боким розумом.< Нині активно обговорюється питання майбутнього приєд-

нання України до НАТО. Що ви думаєте з цього приводу?

Я звертався до Президента з пропозицією провести ре-ферендум про вхід України до НАТО. Щоб цілий народ про-голосував, як тоді за незалежну Україну. Після такого референ-думу Путін не зможе розпові-дати всьому світові, що україн-ці й росіяни – це один народ.

Верховна Рада проголосу-вала тільки за те, щоб визнати пріоритетом вступ України до НАТО. Я ж про це говорив ще у 1992 році. Що, власне, записа-но в багатьох рішеннях нашого початкового державницького парламенту. Вважаю, що ми

не повинні слухати західних союзників, які запевняють, що цей вступ треба від-

кладати на потім. Ще раз повторюю: Україна

вже в НАТО. Ми, добротно обороняючись від путінської орди, захищаємо весь західний натовський світ.< Повернімося до культури. Свого часу читацьку публіку сколихнула унікальна в Україні збірка ваших перекладів соне-тів Шекспіра. Зі скількох мов перекладаєте твори?

Перекладаю з усіх слов’янських мов, з англій-ської, німецької та іспан-ської. За підрядниковим тлумаченням перекладав угорських та французьких ве-ликих поетів. Зовсім недавно Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка ви-дав у «Бібліотеці польської літератури» в моїх перекладах солідний том поезії Ярослава Івашкевича «Вежі». Цей том також незабаром вийде дру-ком в одному з польських ви-давництв.< І наостанок про ваші леген-дарні «Два кольори». Цікаво, чи сподівалися ви на таке широке визнання саме цього вірша? Може, маєте в доробку якийсь твір, котрий, на вашу думку, заслуговує більшої по-пулярності?

Є в Олександра Білаша піс-ні, на мої вірші написані, які ставлю поруч із «Двома ко-льорами». Ця пісня – сповідь лірика… А ще патріотичний підтекст, присутній тут (чер-воно-чорний – прапор УПА) теж зробив цю пісню попу-лярною.

Чи сподівався я на таке ви-знання? Ні, думав, що і її за-боронять. КДБ під орудою Євгена Марчука в листі до ЦК КПУ (до Петра Шелеста) на-писав, що в пісні нічого анти-радянського нема. Хтось му-дрий порадив не забороняти «Двох кольорів», бо тоді бу-дуть повсюди співати підпіль-но, як гімн України.

«Два кольори» перекладе-но різними мовами. У Японії вони надруковані в підруч-нику з української мови, де в ієрогліфах стоять як народна пісня України. У тому під-ручнику надруковано також легендарний Шевченків «Са-док вишневий коло хати» як найкращий зразок української лірики.

РОЗМОВЛЯЛА ЮЛІЯ КОЛІСНИК

8

СОЛІДАРНІСТЬПАРТІЙНА ГАЗЕТА

Партійна газета «Солідарність», №12 (21), 5.12.2017 р. Головний редактор Володимир Ільченко. Відповідальний за випуск Ільченко В.І. Адреса редакції: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А. Тел.: (044) 351-75-33. www.solidarnist.ua. Засновник: ПАРТІЯ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ». Свідоцтво про реєстрацію:

КВ №21367-11167Р від 25.06.2015 р. Тираж 1 000 000 прим. Безкоштовно. Видавець: ПП «ВИДАВНИЦТВО ПРЕС АРТ» 02068, м. Київ, Харківське шосе, буд. 56. Адреса друкарні: 03680, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, буд. 3.

Спостерігати Державну думу Росії – це і дослідження, і розва-га. Чому дослідження, зрозуміло. Ви дізнаєтеся, чим вона зайнята: які ухвалює закони та все інше в цьому роді, які тут вихиляси, куди все тягнеться й хилиться. А чому це все слугує ще й розва-гою? Тому що ви наче в театрі, на сцені якого йде зла комедія без початку й кінця.

У парламентах усіх вільних країн є люди з відхиленнями, ди-ваки й дивачки, а то й щось силь-ніше. Згадати б бодай знамениту італійку, професійну повію, яка стала депутаткою, щоб пред-ставляти інтереси свого цеху, чи галузі народного господарства.

Солідні ж, схожі одне на одного, як дві краплі води, парламентарії – це особливість невільних країн, де правлять не закони, а вище начальство. Там усе – видимість. Справжнє тільки дозволене злодійство і насилля. Росію можна розглядати як пев-ний відступ від цього правила. З одного боку, Держдума завжди голосує за те і так, за що і як їй скаже Кремль. Усі ходять строєм. І водночас у ній вистачає людей з такими відхиленнями, що це спантеличує психіатрів. «Гос-дурою» її не тільки обзивають. Цим словом користуються і для простого, позбавленого експресії іменування державного органу РФ.

Для продовження слід згада-ти, як Ангела Меркель, канцлер Німеччини, відгукнулася про Путіна після його нападу на Україну. Він, сказала вона, живе у своїй реальності.

Так, але своїм думцям він аж ніяк не тому дозволяє поводити-ся, наче божевільним. Думський спектакль без початку й кінця розрахований на глядача під на-звою закордон. Нехай він думає, що в Росії справжній парламент зі своїми як буйними, так і тихими. Усе, мовляв, як у людей. Крапелька думської ненормаль-ності покликана, таким чином, підкреслювати загальну демо-кратичну нормальність життя.

І ще одне завдання. Показую-чи, як вони чудять, як далеко їх може занести, Кремль тим самим натякає Заходу: скажи нам спаси-бі за те, що ми все-таки не даємо цьому звіринцеві всієї волі, а то він накоїв би такого, що й усьо-му світові стало непереливки. Захід бачить ці ігри й відповідає на них дедалі більш відчутними зуботичинами. Але якраз до цього Путіну поки що начебто байдуже. Адже він, як сказано, перебуває у своїй шкаралупі, і більш того: ще й удає, що не може врубатися в реальність. Пе-ред ним такий приклад і вчитель, як Жириновський. Ось уже хто не буде забутий. Щоб тебе довго пам’ятали, мало бути схибленим – треба ще й косити під схибле-ного. Що, утім, не заважає бути рвачем – ні йому, ні всім іншим.

АНАТОЛІЙ СТРІЛЯНИЙ ПУБЛІЦИСТ

РОСІЙСЬКА ГРА

ДМИТРО ПАВЛИЧКО ОБОРОНЯЮЧИСЬ ВІД ОРДИ, МИ ЗАХИЩАЄМО ВЕСЬ НАТОВСЬКИЙ СВІТ

Його ім’я неодмінно асоціюється з «Двома кольорами» – піснею, яка давно стала народною. Читаюча публіка добре знайома з його численними поезіями та вишуканими перекладами соне-тів Шекспіра. А ще він – політик, дипломат, громадський діяч. Цього року Героєві України Дми-тру Павличку сповнилося 88

ІНТЕРВ’Ю

СОЛІДАРНІСТЬ