ПРОЛЕТАРІ ВСІХ KPAlН, еДНАЙТЕСЯІ

СТЯХЯНОВ[UЬ Орган Броварського районного комітету Комуністичноі партіі Украіни та районноі Ради депутатів ТРУДЯЩИХ

Киівськоі об.JIасті

РІк видання ХІХ

32 (1325) СЕРЕДА

14 БЕРЕЗНЯ

1956 р.

ЦІна 15 коп.

Статут сільськогосподарської артілі з внесеними

в нього поправками, змінами і доповненнями,

прийнятий на загальних зборах к о л гос n ник І в і

зареєстрований у райвиконкомі, є основним законом

дІяльності сільськогосподарської артІлІ і додержапня

його є обов'язковим для всіх членів даного колгоспу.

у Центральному Комітеті КПРС і Раді Міністрів Союзу РСР Центра.льниЙ Комітет КПРС і виробництва і керуваннІ справами

Рада Міністрів Союзу РСР роз- артілі, а також пнтання про що­глянули питання про Статут сіль- місячне авансування КOJIгоспників ськогосподарської артілі і да.ль- та додаткову оплату праці в КOJI­ший РОЗВ'llТОК ініціативи КOJIгосп- госпах І прийняли в цих питаннях ників • організації КО.ІІгоспиoro такі постаиови.

Про Статут сільськогосподарсько' артілі і дальший розвиток ініціативи колгоспників

Іі організацП колгоспного ВИРОdництва і керуванні справами артілі

Центральиий Комітет Комуні­стичної партії Радянського Союзу і Рада Міністрів СРСР надають першорядного значення всемірно­му розвиткові і зміцнt'нню громад­ського господарства колгоспів, крутому піднесенню всіх гаяузей сільськогосподарського виробниц­тва на основІ дальшого підвищен­ня продуктивності праці, все зро­стаючої організаційної і технічноі допомоги, яку подає колгоспам

держава, і розвиткові ініціативи самих колгоспІв і колгоспників в організації і веденні колективного господарства стосовно до мІсце­вих умов.

Шд керівництвом Комуністичної партії і РадянС'Ького уряду в на­шій країні, на основі індустріа.лі­зації, була проведена суцільна ко­лективізація. На селі створено но­вий соціалістичний лад, якин в корені перетворив основи виробництва і побуту десят­ків мільйонів селян. Замість роз­порошеного і примітивного се­лянського господарства в кра­

ІНІ створено велике КОJlектив­

не сільськогосподарське виробниu­тво, яке дозволяє широко застосо­

вувати нову технІку, використову­вати всІ досягнення передової нау­ки і давати більше товарної про­дукцlї. Колгоспний лад, створив­ши нову соціалістичну організацію і вищу продуктивність праці, від­крив широкий шлях до заможно­го життя всім трудівникам радян­С'Ького села. Організуючи колек­тивні господарства, Комуністичиа партія і Радянська держава вихо­дили і виходять з того, що найВ1l­ща продуктивність праці і дальше зміцнення в колгоспах нової гро­мадської дисцнпліни можуть бути досягнуті лише на основІ справ­жньої самодіяльності і активної участі колгоспииків і колгоспниць в керуванні господарством артілі.

Велике значення АЛЯ зміцнення колгоспного ладу мало прийняття Другим з'їздом КOJIгоспників Пр'И­мірного статуту сілЬС'ькогосподар­ської артілі, в якому був узагаль­нений нагромаджений на той час досвід ведения колективного гос­подарства. З часу прийняття Ста­туту минуло БІльше двадцяти ро­ків. За цей час сталися великі зміни в житті колгоспного села, нагромаджено новий, багатий до­свід будівництва багатогалузево­го громадського господарства.

Зросла політична свідомість КOJI­госпного селянства, зросло розу­

міння ним загальнодержавних ін­тересів, ще більше зміцнився союз робітничого класу і селянства при керівній ролі робітничого класу. Створено нову матеріально-тех-1Іічну базу колгоспного виробни­цтва.

Тепер у колгоспах майже пов­ністю мехаmзовані всі польові ро­боти, підвищується механізація робіт у тваринництві та інших га­лузях колгоспного виробництва. Розширились і зміцниЛ'Ись взаємо­відносини колгоспів з машинно­тракторними станціями, які є те­пер вирішальною С'ИЛОЮ в підне­сениі громадського господарства колгоспів. У країні проведено ук­рупнення колгоспів. Машинно­тракторт станції і колгоспи зміц­нені керівними кадрами і кадра­ми спеціалістів. На чолІ МТС і колгоспів СТОЯТ'ь тепер, як пра,и­ло, досвідчені працівники, здатні

практично розв'язувати питання організації великого багатогалу­зевого господарства. Здійснюються важливі державні заходи по під­вищению матеріальної заінтересо­ваності колгоспів і колгоспників У розвитку . сільськогосподарського виробництва. Запро~ево новий порядок планування сільського господарства, колгоспам надано можливість самим на основі дер­)Кавних завдань по обсягу товар­ної продукції П,lанувати розвиток всього громадС'Ького господарства

стосовно до місцевих умов з тим, щоб одержувати максимальиу кількість сільськогосподарської продукції з КО)КИ'ИХ ста гектарів сільськогосподарських угідь при найменших затратах праці і кош­тів на одиницю продукції.

В цнх умовах, коли колгоспне будівництво піднялось па НОвий ступінь свого розвитку і колгос­пам доводиться розв'язувати нові завдання по дальшому піднесен­ню сілЬС'ькorocподарського вироб­ництва, Примірний статут сіль­ськогосподарської артіЛі вже не охоплює всі сторони різноманітно­го життя і діяльності колгоспів, У ряді випадків обмежує їх іиіці­ативу у встановленні DOpЯАКу ве­дення громадського господарства,

який найбіJlЬШ відповідає кон­кретним умовам роботи колгоспу.

У числениих листах, що иадхо­

дять в ЦК КПРС і Раду Мініст­

pfB СРСР від колгоспів і колгосп­

ників, ВlЮCяться проооз'Иції про

зміни деяК'Их положень Примірно­го статуту сіm.cькогосподарської артілі і особливо порушуються питання про порядок наділення і розміри присадибних ділянок, про кількість худоби, що перебуває в особистій власності колгоспного двора, про порядок використання

колгоспних випасів, визначения мінімуму трудоднів, в'Иключення колгоспників з колгоспів, розпо­діл доходів, розширення прав правлінь колгоспів та інші питан­ня. Колгоспники справедливо вка­зують, що передбачене в Примір­ному статуті сільськогосподар­ської артілі виділення присадиб­них ділянок колгоспним дворам, незалежно від ступеня трудової участі в грома.ІІ,СЬКОМу господар­стві працездатних членів колтос­пу, суперечить завданням органі­заційно-господарС'ЬКoro зміцнения колгоспів. Нерідко недба.лі кол­госпники, які виробляють мало трудоднів, а іноді й люди, що фактично порвали всякий трудо­вий зв'язок З колгоспом, мають великі приса~бні ділянки, корис­туються КOJIгоспними пасовищами,

одержують інші пільги, встанов­лені для колгоспників, і в той же час не виконують елементарних

обов'язків членів колгоспу. В ре­зультаті виходить, що на колгосп­ників, які сумлінно працюють, лягає вся відповідальmсn. за ре­зультати колективного господарю­

вания, за виконання зобов'язань колгоспом перед державою, а не­

дба.лі колгоспники, не беручи участі працею в громадському гос­подарстві артілі, користуються всІ­ма пільгами колгоспника і роз­Дувають своє особисте господар­ство на шкоду громадському гос­

подарству, тобто на шкоду за­гальним інтересам всіх членів ар­тІлі.

Увесь досвід колгоспного будів­ництва переконливо говориn. про

те, що найбільш повне задоволен­ня особистих потреб колгоспників може бути здійснене тільки шля­хом всемірного розвитку громад­ського виробництва колгоспів. Особисте присадибне господар­ство колгоспного двору повинио

мати підсобний характер, воно не­обхідне, поки громадське госпо­дарство колгоспу недОС'Ить розви­

нуте для того, щоб одночасно в повній мірі задовольняти і гро­мадські потреби колгоспу і осо­бисті потреби колгоспників. Спра­ва в кожному колгоспі повиниа бути поставлена так, щоб громад­ське господарство безустанно роз­вивалося, виробляло більше різ­номанітної сілЬС'Ькогосподарської продукції і на цій основі все пов­ніше задовольняJlO потреби дер­жави, колгоспів І· колгоспників у цій продукції. У нас вже є нема­ло колгоспів, в яких В'llробництво сільськогосподарських продуктів досягло такого рівня, коли нату­ра,льні грошові доходи, одержува­ні колгоспниками на трудодні від громадського господарства, на­

стільки зросли, що колгоспник не

заінтересований мати особисте підсобне господарство в розмірах, передбачених Статутом. Тому не­обхідно праntути, щоб POJlb гро­мадського господарства в дохо­

дах колгоспників в усіх колгос­пах систематично збіJl'bШУВалась і всі потреби колгоспників в ос­новному задовольнялися за раху­

нок громадського господарства, і доход, одержуваний від участі в колгоспному виробництві, стано­вив основну частину загального

доходу колгоспників, а присадиб­на ділянка і доходи, од.ержувані від неї, справді Blдi..,aвaJl'll під­собне значення і задовольняли го­ловним чином особисті потреби колгоспника в свіжих овочах, фруктах, ягодах і щоб на приса­днбних ділянках розводились са­ди, ягідники, як Пр'Икраса побу­ту колгоспників. У своїх листах багато кол·госп­

ників висловлюються за надания колгоспам права самим визна­

·чати розміри присадибних дІля­нок, колгоспних дворів, а також розв'язувати інші питання внутрі­КOJIГоспного життя в інтересах як­найшвидшого піднесення громад­ського господарства колгоспів і поліпшення матеріального добро­буту колгоспників.

ЦентраЛ'Ьний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР відміТИ,lИ наявність в ряді районів фактІв порушения колгоспної демократії з боку місцевих партійних, радян­ських і сільськогосподарських ор­гашв, KOJI'II колгоспам нав'язуються загальні організаційні форми і rосподарські норм ати В1І, що не відповідають конкретним умовам виробництва і рівню розвитку гос­подарства. Іноді навігь такі пи­тання внутpliшнього життя кол­госпів, як організація бригад і л.а­нок, нормування і оплата праці колгоспників, визначення обов'яз­ків бригадирів та інших службо­вих осіб КOJIгоспів, при розв'язан­ні ЯК'ИХ повинні особливо старан­но враховуватись умови кожного

господарства, регламентувалися

згори. Замість ква.ліфікованої до­помоги в правильній організації праці КОJIТоспників на основі вив­чення умов кожного господарства,

колгоспам нав'язувалися строго визначені норми і розцінки роб/г, єдині норматиВ'll і схеми побудо­ви упр,авлінського апарату і т. д., хоч умови роботи КОJIТоспів різко відміниі.

Багато працівників забуваюrь про те, що сільськогосподарська артіль-це колективне господар­ство селян, які добровільно об'єд­налися, і що самі члени артілі розпоряджаються продуктами та

майном артілі і спрямовують її діяльність у відповідності з зако-

нами Радянської влади, рішення­ми партії і уряду, в інтересах держави, колгоспів і колгоспни­ків. ЗабуваюЧ'И про це, такі пра­цівники замісп. того, щоб своєчас­но підказати, порадити колгоспам, як правильно організувати і вес­ти господарство, ГJl'llбоко не внв­чають стан справ у колгоспах, не

вникаюn. в особливості кoиuюго окремого господарства і практич­но мало подають допомоги кол­

госпам.

Центральний Комітет КПРС і

Рада Міністрів постанОВ'Или:

Враховуючи, що з часу прий­няття Примірного статуту сіль·· ськогосподарської артілі сталися серйозні зміни в колгоспному се­лі-створено нову матеріально­технічну базу, нагромаджено ба­гатий досвід організації і веден­ня колективного господарства,

ЗРОСJlа політична свідомість кол­госпного селянства, колгоспи зміц­нені досвідченимн кадрами як за рахунок направлених з міст трнд­цятитисячників, так і за рахунок кадрів, що виросли з середовища колгоспного селянства, здатних ке­

рувати великим багатогалузевим господарством і практично пра­вильио розв'язувати питания ве­дення колективного господарства,

в цих умовах колгоспи самі мо­жуть розв'язувати ще біЛ'Ьш са­мостійно, ніж досі, питання кол­госпного життя, виходячи із за­гальнонаро.ІІ,НИХ інтересів держа­ви, громадських інтересів колгос­пів і особистих інтересів колгосП­ників. ЦК КПРС і Рада Мініст­рів СРСР вважають необхідним порекомендувати, порадиТ'И KOJl­госпам, виходячи з головного зав­

дання забезпечення крутого під­несення землеробства і тварин­ництва, самим доповнювати і змі­нювати окремі ПOJlОЖеии.я прий­нятого сільськогосподарською ар­тіллю Статуту з врахуванням міс­цевих, конкретних умов колгоспу.

При внесенні поправок, змін і доповиень у Статут сілЬС'Ькогоспо­дарської артілі слід було б мати на увазі ТlІ.ке:

забезпечення на основі нового порядку планування сільського господарства найбіJlЬШ раціо­нального ВИКОр'Истаиия закріпле­ної за колгоспами землі, як ос­новного багатства колгоспу, повне використання засобів виробництва колгоспу і МТС, робочої сили, скорочення непродуктивних гро­

шових, натура.льних І трудових затрат, адміиістративно-управлін­ських в'Итрат. На основі Ц'Ього значне підвищення продуктивнос­тІ праці колгоспників і збільшен­ня виробництва сільськогосподар­ської продукції, як ОСНОВІЮг0 джерела зростання доходу гро­

мадського господарства колгоспу

і матеріального добробуту кол­госпників;

встановлення розмІрів приса­дибних ділянок колгоспних дворів з врахуванням трудової участі працездатних членів колгоспної сім'ї в громадському господарстві артілі. При визначениі розмірів присаД'Ибних ділянок виходити з того, щоб сім'ї колгоспників, У складі яких є працездатиl кол­госпники, що не працюють в кол­

госпі або беруТ'ь недостатню тру­дО8У участь в громадському гос­

подарствІ артілІ, мали б розміри присадибної землі менші, ніж сім'ї колгоспників, які СУМJlіино працюють в колгоспі. При цьому слід не допускати збільшення при­садибного земельного Фонду за рахунок грома)l.СЬКИХ земель кол­

госпу, а, навпаК'И, прагнути до

його скорочения, оскільки вико­ристання земеnь в громадському

господарстві при наявності в МТС великої кількості техніки і висо­кої механізації буде незрівняино вигідиішим І колгоспники в кінце­вому підсумку одержать доходу значно біJlьше;

встановления кількосТі худоби, яка перебуває в особистому ко­ристуванні колгоспного двору, з врахуванням місцевих умов, ма­ючи на увазі, що в ряді районів, віднесених Примірним статутом сільськогосподарської артілі до землеробських районів з розвину­тим твариниицтвом, а в колишніх районах напівкочового і кочового тваринництва у зв'язку з велики­ми змінами в напрямі господар­ства, що сталися за останній час, навряд чи є потреба зберігати ра­ніше встанов.lену кількіст'ь худо­би, яку може мати колгоспний двір; встановлення обов'язкового мі­

німуму трудоднів, виходячи з по­треби трудових затрат у громад­ському господарстві коJlГOCПУ, а також розробку норм виробітку і розцінок робіт у трудоднях, з врахуванням рівня механізації і досягнутого фактичного виробітку колгоспниками, які сумлінно пра­цюють, і необхідності економно­го витрачання трудоднів; всемірне використання принци­

пу матеріальної заінтересованосrі колгоспників у розвитку громад­ського виробництва колгоспу, за­охочення членів артілі, які кра­ще працюють, запровадження що­

місячного авансування колгоспни­ків, як важливого стимулу підви­щення продуктивності праці в колгоспах і 'утворення для Ц'Их ці­лей необхідних перехідних нату­ра.льних і грошових фондів. ЦК КПРС і Рада Міністрів

СРСР рекомендують колгоспам зберігати за трактористами та ін­шими робітниками тракторних бригад, які зараховані на постій­ну роботу в МТС і проживають в колгоспі, присад'Нбні ділянки R розмірах, встановлених для кол­госпних дворів. У тому разі, коли працездатні члени сім'ї тракто­ристів та інших постійних робіт­ників МТС не виробляюТ'ь в KO.iI­госпі встановленого мінімуму тру­ДОJl,нів, то за рішенням· загальних зборів колгоспників розмір приса­дибної ділянки у них може бути зменшений. Статут сільськогосподарської

артілli з внесеними в нього по­правками, змінами і доповнення­ми, прийнятий на загальних збо­рах колгоспників і зареєстрований у райвиконкомі, є основним зако­ном діяльності сільськогосподар­С'Ької артілі і додержання його є 060в'язкоВ1lМ для всіх членів да­ного колгоспу.

ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР вважають неправильним, коли рішення загальних зборів колгоспників про виключення чле­нів артілі з колгоспів, зменшення розмірів присадибних ділянок і в деяких інших питаннях скасову­ються райвиконкома:llИ без відо­ма членів сільськогосподарських артілей. Це дає пр'Ивід недбалим колгоспникам не зважати на дум­

ку й інтереси всього колективу,

принижує роль загал'ЬНИХ зборів і знижує відповіда.льність колгосп­ників за прийняті ними рішения. Тому було б доцільніше, щоб скарги колгоспників про виклю­чеиня з колгоспу, зменшення роз­

міру присадибної ділянки та в ін­ших питаниях, що надходять до

райвиконкомів, повторно розгля­да.лися загальними зборами КОJl­госпників, постанова яких після цього була б остаточною. у зв'язку з тим, що в ряді кол­

rоспів деякі недбалі колгоспники, особливо приміських колгоспів, і окремі особ'И, які проживають на території колгоспних селищ, не займаються суспіnьно-продуктив­ною працею, тобто систематично не працюють в колгоспах, дер­

жавних підприємствах і устано­вах або в кооперативних і громад­ських організаціях, а.ле перебува­ють в рівних умовах з чесно пра­цюючими колгоспникаМ'И, було б

(Закінчення на 2 стор.).

2 СТАХАНОВЕЦЬ

у Центральному Комітеті КПРС і Раді Міністрів Союзу РСР (ЗакІнчення).

правильним, щоб колгоспи у вl)І,­ношенні цієї категорії осіб самі вирішували, чи слі)l, їм на)J,8вати можливість користуватися приса­днБН'llМИ д.ілянками, внпасами і сінокосами. .

Враховуючи, що в рядІ великих колгоспів, якІ мають кілька насе­лених пунктів, важко регулярно скликати загальнІ збори колгосп­ників, доцІльно, щоб колгоспи са­мі залежно від умов визначали порядок, Ае повинні РОЗГЛЯ)l,атися

і розв'язуватись ті або Інші питаи­ня колгоспного життя: чи на за­

гальних зборах, чи на зборах уповноважених, )l,овірених осіб, які обираються колгоспникаllИ, чи на бригадН'llХ зБОрах. ЦК КПРС І Ра)l,а МінІстрів

СРСР звернули увагу раАкомlв, обкомів, крайкомІв І ЦК компар­тій союзних республІк райвикон­комів, ОблвиконкомІ ... крайвикон­комів, Ра)l, МІнІстрів автономних і СОlOзних· респуб.lliк ва те, що дальший розвиток інІціативи кол­госпників в організацІї колгоспво-

го виробництва І керуванні спра­вами артілі не змеIJШУЄ, а пі)l,ВИЩУЄ відповідальність пар1ійних, радян­ських і сільськогосподарських ор­ганів за стан справ у колгоспах, і вимагаюТ'Ь піднести рівень полі­тичної і організаторської роботи на селі, піднести творчу актив­ність колгоспникІв, привести в рух Bd сили І засоби соцlалісТ'ИчиOl'О

сl.llЬСЬКОГО ГОСПО,l,арства І підви­

щити відповідальнІсть наших кад­

рів за стан справ у кожному кол­

госпі.

Про щомісячне авансування колгоспникІв і додаткову ОПJlату працІ в колгоспах

Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР відзначили, що за останнІ роки зросли грошо­ві доходи колгоспів І збільшилась видача грошей на трудодні кол­ГОСПН'llкам. Проте існуюча в кол­госпах практика, коли основна

частина доходів, що мае розподі­лятися на трудодні, видається колгоспникам лише по закінченні господарського року, недосить

сприяє зростанню виробництва сільськогосподарських продуктів і не ві)l,повідає завданням дальшо­го підвищення матерІальної заІн­тересованості колгоспникІв у роз­витку громадського господарства.

Багато колгоспів застосовують бlЛ'Ьш прогресивну систему розпо­дІлу доходів, при якІй аванси кемгоспникам видаються щомІся­ця на всІ трудоднІ, вироблені в громадському господарствІ. Для авансування КОЛГОСПllИків KO.llТOC­ПИ створюють перехІднІ грошовІ І продовольчі фОН)J,И. ЩомІсячне авансування кол­

госпникІв е В8Ж.ІІивим стимулом підвищення ПРОДУХТИВJIOCтl працІ в колгоспах, підносить роль тру­додня І підвищує заІнтересованість колгоспникІв у розвитку громад­cьKoгo господарства.

НазрІла також потреба пере­глянути Існуючий порядок AO)J,8T­ковоі оплати праці колгоспників. Зараз, коли колгоспи самІ з ура­хуванням загальнодержавних І за­гальнЩl:ОЛГОСПНИХ ІнтересІв плану­ють розвиток свого господарства,

Існуючий порядок додатковоі оп­лати, пРи якому видача іі вета­JЮвліовалася за перевиконання плану в однакових розмІрах для всІх колгоспів області, краю і республІки без врахування рівня виробництва І особливостей кож­ного колгоспу, стримує Ініціативу колгоспів і не спрняе заохоченню сумлlнио працюючих колгоспни­кІв, якІ пере8'ИКОНУЮТЬ ПЛIlJlO8I завдання в тій чи ІншІй гаяузl. ЦК КП РС І Рада МІнІстрІв

СРСР вважають, що тепер, коли створено необхіднІ умови дЛЯ КРУТОСО піднесення всІх галузей колгоспного виробництва, колгос­пи організацІйно змІцніли і на­громадили достатній досвІд веден­ня колективного господарства, від­пала необхІднІсть в ранІш реко­мендованому порядку І розмірах видачі додаткової оплати. 1з збlль­шеНIІЯМ виробництва сlльськогос­подарськоі продукцІї І пІдвищен­ням доходності колгоспів незмІр­но зростає основна оплата праці колгоспників, тому додаткова оп­лата повиниа стати заохочуваль­

ною формою винагороди за добру роботу.

Додаткова оплата працІ прн но- вих поставках продукції, на ок­вому порядку планування, коли ремий ПОТОЧНИй рахунок, З якoro колгосп сам з врахуванням пов- грошІ можуть витрачатись пра ... ного використання всІх наявних лlнням колгоспу тільки для вида­МОЖЛИВОС1:ей п .. анує· KOIIГOCnнe чІ колгоспникам авансІв І для В'Иробництво І, виходячи з прнй- розподілу на ТPY)l,OдRl. нятого плану, встановmoє завдан- ЦК КП РС І Рада МІністрІв ня бригадам (ланкам), кемгосп- СРСР зобов'язали МІністерство никам, заАкятим на poбorах у загоТівеЛ'Ь, Міністерство промис­твариниицтвl та Інших галузях ЛО8ОСтl м'ясних І молочних про­господарства, повикиа видаватися дуктlв СРСР, МІністерство про­тим колгоспникам, спеціалІстам І мисловості продово .. ьчих товарів робітникам тракторних бригад СРСР І ЦентроспІлку ВИ)l,авати МТС, які, пІдвищуючи рівень сво- колгоспам, починаlOчи з 1956 ро­їх знань, ПРОЯВ .. ЯIOЧИ творчу Iнl- ку, на їх вимогу грошовІ аванси ціативу і . впровад,ж.уючи В кем- в розмірІ 50 процентів вартостІ rocпне виробництво все пере)l,ове І зерна, соняшника та Інших олlй­прогресивне, перевиконуlOТЬ пла- них культур, картоплі, овочІв і новІ завдання, приАнятl ІЮЛГОС- м'яса, що пІдлягають З)l,ачі )l,ер­ПОМ, і СВОЄIO )l,оброю poбarolO жавl в порядку обов'язкових по­СТВОРlOlОть додаткову Про)J.yКцlю ставок.

сІльського ГОСПО)J,&рсТ8а. Дер_банк СРСР зобов'язаний ЦК КПРС І Рада МінІстрІв на)J,8вати зaroтlвельним органІза­

СРСР .вважають БІльш правиль- цlям відповl)l,НИЙ кредит на вка­НИІІ, щоб ДO)l,a1'll:oвa ОП.lата праці занl цl.ll. колгоспииків, бригад (.IWIC*), Мlиlстерству cl"ЬC'ЬKCJI'O госпо-працівникІв тракторних брнr&,l, МТС, спеціалІстів І кеplвиoro дарства СРСР І ДержбанковІ складу колгоспів за перевиконан- СРСР доручено розробити з учи­ня П.laкlв ypo-аАиостІ cl.IIaCЬKO-· ТІО зalвтересоваllllX міністерств І ГОСПО)l,арських ку-тур І про.ц,ук- вІ)І,ОМСТВ І в мlсячниА строк: за­тивностl твариниицтва ВCTaн~ валася і затверджувалас.в загаль- твеРДИТ'И Інструкцію про порядок ними зборамн ксмгоспникіа. При видачІ колгоспам авансів по заго­визначеннІ posмlру ВИ)l,а'll )l,одат- тівлях вказаних вище продуктів. кової оплати НеобхlАНО, щоб вра- ПостановоlO ЦК КПРС І Ради ховувався рІвень виробництв.., )1,0- МІністрІв СРСР передбмено, що сягиутий бригадOlO (ланкою) в довгостроковІ позички по капlта­рі.lWfицтвl, твариввицтвl та IнПlИХ .вовкладеннях ко.ІІгоспн погаша­гuyзях сlльськOJ"O rocПО)J,&рства, ють у першочерговому ПОРЯJl.КУ із додержуючи при цьому прнблиз- загальних грошових )l,охо.ців з вlд­ІЮ в рівнІй мІрі принципу заохо- несеННЯIІ npoвe,I,евих платежів за чення колгоспникІв, зайнятих в рахунок неподl_них фон,JJ,iв. усіх га.вузях колгоспного виробим- Ко.lГОСПам рекОllендовано за цтв&. рішенням загальних зборів КСМ-ЦК КПРС t Рада МіністрІв rocПН'llкlв ОІІ.1ату грішми ТPYJ,o-

СРСР постановили: )l,нlв, затра .. ених на БУАlввнцтво З метОІО дальшого підвищення тваринницьких та Інших npllмі­

матерlальJЮЇ заlнтеpeco88llOCТl щень І споруд, а також на посад­колгоспникІв у розвитку грам",,- ку І вирощування багаторІчних ського господарства рекоменд,ува- насаджень, вІдносити за рахунок ти колтоспам за рІшення.. ЗlІІ'аль- грошових иепо.ці .. ьних фои,l,iв вІА­них зборІв видавати колгоспни- повІдно )1,0 затвердженого прибут­кам щомісяця ПРОТЯI'Oll року аван- K080-ВИА8ТКОвoro кошторису. СОІІ на ТРУАОАві не менше 26 про- ЦК КПРС І Рада МІнІстрів центів грошових ДOXcW" фапич- СРСР ркомеидylOТЬ КО.ІІrocпам но одер_авнх від усіх гuyзей встанОВЛlO8ати самим Пopя,l,ок і громадського rocПО)J,IfCтва, • 50 розмІр ВИ)J,8чl додатковоі оплати процентів коштів, ОАер.увавнх у натуроlO І грІшми брига..... (лан­виг .. ядl авансів по KoвтpaкТВцli, кам), КО.ІІгоспникам, заАнятим на закупках І обов'язкових пocтu- роботах у тваринництві; працІвни­ках сlЛЬСЬКOГOCJJOAарськоі npo.цук- кам тракторних бригад МТС, спе­цІї. цlалістам І керІвному соадовl ДержбанковІ доручено на ви- колroc:пlв за перевиконання планІ.

могу колгоспІв зараховувати 26 урожайностІ сільськогосподарських процентів усІх дохо,ців, що надій- культур і продуктивностІ тварин-

ниц-nа, розроб.llених І затвер.в.же­шли, і 50 процентів коштів, ОАер- ннх ко:'госпами з врахуванням жаких у виглцl авансІв по ІЮІІ'- повного використання всІх наяв­трактаціі, закупках І обов'язко- них резервів. ------<4. ~,------

Колгоспники Украіни палко схвалюють нові постанови Партії і Уряду

3 великим задоволенням зустрі­ли працівиики сrльського госпо­дарства України постанови ЦК КПРС І Ради МіністрІв СРСР про Статут dльськorocПО)J,8рськоі ар­тілі І про щомісячне авансування колгоспників та додаткову оплату праці в колгоспах. Палко обговорювали постанови

ЦК партії і Радяиського уря)l,У колгоспники сІльгоспарті'" с'Все­світнІй ЖовтенЬ», ЧернігІвського району, Чернігівської області. В минулому році вони одержали 6 мІльйонІв 802 тисячІ карбованців )l,ОХОДУ, вдвое вже перевищи.llИ

завдання 1960 року по виробни­цтву свинини, а в Ц'ЬОМу РОЦІ до­сягають намІченого на кІнець п'я­тирічки рІвня виробництва мо­.вока.

- РекомендованІ партlєlO І уря­АОМ поправки Ао ПримІрного ста-

туту d;llьгоспартl.І',-сказав голо­ва колгоспу, )l,епутат Верховноі Ра)l,И СРСР А. С. Герасименко,­це потужний важіль ІІІОВОГО пі)J,Ие­сення громадського виробництва. Дуже важливими )J,.DЯ нас є ви­моги ЗllИЖувати трудовІ затрати на виробництво продукціі. КО.ІІ­госп в_е впров ..... в )J,ВOpa3oвe до­іння корів, дворазову fO,цiB.IJO СВИllей, перег.uнув норми вироБІт­ку. Зросла механІзація на фер­мах. Правлlкня СТ8Ориво грошо­вІ фонди І тепер щомІсяця аван­суе КО.ІІгоспвикlв, ВИlLllа1fyJO'lИ іІІ по 7 карбованців ва трудодеиь.

Постанови. ЦК КПРС і Рa)J,И МІнІстрів СРСР акТ'Ивио обroвo­РЮIOТЬCЯ в брига.ц.х І вавках, на. тваривниЦ'ЬХих фермах ко.ІІ'.оспІв Ровенської обollастl. За plшеввяll загuьниx зборів кo.I1"OCIПIId1в clBЬrocnapтl.li Імені Мо.ІО'І'ОІІ8, Го-

щанського району, тут запровад­жево нову диференційовану систе­Jfly оп .. ати тpy)l,oДВJI. Для кожного колгоспника встановлено річний мІнІмум ТРУ)l,од.нів з врахуванням його віку, стану з.цоров'я І ск.ва­ду сім'ї. Створено перехІдні гро­шовІ І натурuьиl фонди, що дає змогу щомісяця видавати авансоll ва ТPY)l,O,l,ellb по два кІ.lОrpallИ х.alба І по 6 карбованців грІшми. Д.ая КОІІгоспвикlв, які не викона­в встaиoв.tеного мlиlмуму виро­бlтку ТРУ.ОАНlв без D088ЖIIих причив, розмІр авансу знижується.

Одиостаііво схвалюlOЧИ захО)J,И,

наміченІ паpтlslO І урядом, тру­

,JJ,iвники ciJfЬCЬКOro rocПО)l,арства Украіни зобов'язуються рІзко збільПІИТИ виробвицТ80 сІльсько­ГОСПОАарськоі продукцІі. .

(РАТАУ).

СереАа, 14 6ереЖІІ 1956 раку

Ві! Qeнтральноrо KoмIBT, КоІунlсти.воІ naртП Радвнськоrо СOIJІ, і Рам МінІстрів СоlЩ рср

Цеитрuьвий Іокітет Ком:увіС'l'llЧllої партії Ра.~.lШсьЕОro CC)J)3J і Рада Міністрів Союзу РСР 3 глиБОItим сумом сповіщають, що 12 бере9RЯ, о 23 годині 35 хвилин, пісJUI ТЯЖ&ОЇ хвороби (іНфаркт міо­кар,.;у) в Москві пом:&р видатний .(іяч )(іжнародного кокуністичвоro і ~обітничого Р}"Х}', веJlПИЙ син ПОЛЬСЬJroго HapOJ(y, Перший 00&­ретар Центрального Комітету Польської Об'єднаної Робітничої партії БOIJIесJtав Берут.

Цеитра.l:ьииl :КОІlтет :КОІуиіеТIІ1Jиоl Bapтll Радиис:ькоrо Союзу.

Рада )(lвlстріВ

СОІОзу РСР.

ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМIІЕТОВI польс.,коі ОБ'ЄДUАВоl РОБlтвичоl ПАРТІІ

РАДІ МІНІСТРІВ польськоl ИАродноl РЕСПУБЛІКІІ ДЕРЖАВИІІ РАДІ польськоl НАРОДНОI РЕСПУБЛІКИ

Доросі ,J;pузі! ЦеНТРaJ[ьниі Комітет Ком:уністи'lВОЇ партії Ра­ДJIВCьк.oгo Союзу, Рада Міністрів СРСР і Президія Верховиоі Р&,J;И СРСР ВИСЛОВЛЮЮТЬ гли.боке співчуТ'l'Я Польській Об'вюraвiй Робі'f­пичіі партії, уря_ові і Н&рОАові Пол:ьщі у зв'яз&у З &ончиною Пер­ШОГО се&ретаря. цк ПОРП товаРИІда Болеслава Борута-веп:к,ого сина ПОJIЬСЬк,ого народу, видатв:ого діяча lІіжнаРОДНОГD sо)(уиіе'і'ИЧ­И~ГО і робітничого руху.

Сllерть Бооеслава Верута--rяжка втрата _JlЛ ПO.llЬСЬ:КОГО на­po~y, ди иаро,.;ів PaдJIВcь&oгo Союзу" _и вєлпої спів_руанооті С<W.IW1~ТИЧВИХ &раїн, AJШ тру,цЯІЦИх ус.ього світу. В особі това.ри­ша Верута Польська Об'8АИ&Иа Робітнича партш і весь пoo1lьсь!.ий нарщ втра'l'lID свого випробуваного пo.u:iтичиого seріввпа і ор­l'анїзатора боротьби за бу~IІІІИЦТ'ВО еоцї,а.в:із)(у.

Славне ЖИ'l"l'я і ,ціяльиість ВОlООЛ8ва Берут&. СJIYЖllТІІМ8 р­ПaJ[ЮЮЧИМ ПРИ&JIадо)( у боротьбі за торжество іжей &О)(увіз)(у, служінню япм: товариш Берут ві.а;Аав усі свої сип.

Цевтp&JI:ьииl Коиlтет Рада Jfiиістрlв Прези1Фl Ко.,.иі~ТJR](ОI вартlІ Союзу РСР. Верховиоl РЦИ Радиие:ьвоl'О Союзу. Союзу РСР.

---•• ' ...... 1---

У передвихідний день на підприємствах району

у пере,а;вихі.а;ний день по пil;­І1РИQ)(СТвах і устповах раіоllY відбулиCJI збори робі'l'lllШiв, слуz­боощів, бесі,. агітатЩ)ів. НІ. і аесь радянський наро,.;, тру_яЩі ра­йону паво вітают.ь Указ "рези­Аії Верх_неї Ра ... СРСР і nacта­нову Рqи Міністрів СРСР про снароч8НIUI po6oчcn АНН У 11ІР8І­~iAHi і nepеАСВIІТНОвl АнІ.

3 величезним ІііянесенllJD(, по­ві~ОIIJШ8 т. rонча.ров В., пройшu збори в про&&ТНо)(у і JIИВариому

цехах БРDварськ.ого ЛИСТОПРОItaт­ного з&ВОду. 3і з)(істовlUl)(И ів­форма.ціои по цьоку питавию виступип Н8чальнив.и цехів 'М\ ГорохівсьsиЙ" І. та Пур" М. Один з &ращих робітників заво_у т. Сердюs І. СК83&В:

- Ми, робітнихІІ, і наші ро­

дини ГJlибок.о вцчиі Ко)(уністич­

ній партії і Pa.,J;JlHCbк.oкy ур.ду

за їх невто)(не пі&JIУВ&IUUI про наро,а;. 3а ,в;ві зайвих вЩьНИХ го­дини &Ожної суботи і у перед­святкові дні )фzиt& багато ЧОгО зробити корисного B,t;Oкa. по госпо­даретву і .а;JlЯ того, щоб пі.а;~ти свій &УJlЬТУРНИЙ рівень . .и певен, що весь наш :колеsтив зробить все дJШ того, щоб с&Орочeиd ро­бочий ,l;ень не ві.І;БИВСJl на вироб­ництві і щоб взяте намИ зобов'я-

зави.и ва честь ХХ З'Ї8АУ КИРС БУJIО успішно вик.оиаио.

Пере,цовий робіТНИ& т. Сер,l{Ю& ЦЇJlIO)( вірно ВИСJlОВИВ АУКИ і прагнеиия всьоІ/О за.во_СЬ&Оro к,о­

ле&тиву. У суБОО'У" 10 березии, робочий день з&&іичивс.а; в& юsі го,t;ИRИ paвime, а ВОсЬJOll'одииие виробниче зав.а;аиВJI було ВИІОИа. но по заводу на 128 процентів. СереА тих, що осоБJIИВlO вцзна­ЧR.IИСЬ,--'lт. СерАЮ& І., Квас­к.ов В., ПИJlипен&о r .. , Оеипеи­Jro М. і рщ інших робітип.ів і ро­бітниць, чиї імена зпесеиі на Доши,у пошани.

Се&ретар партійної організації теsстильної фабриsи: в с. Гого­лів т. КIЮJIЬ І:овЦо)(пв:

- Перший переАМХWrиI Аень, ВIOJIИ пра.цювuи. 6 ГOAIЦI, те&­стиJlыl1lцi вЦзВlltчиJIИ успimвим вИROИ&ИllJl)( вир06ивчого зав_ав­ня. Апара':1'ИО-ПРИАИIЬИ'ИЙ цех (начUoЬНИ& т. JIуч&іи В.) впо­нав _енне з&В,t;8ИВJI ва 101 про­цеит. ТRa.в:i тт . .я:ичеИ&О Є., ІОв­вмь М" Ів&ИИЦь&ао О. та рц ін­ших ВПОJfaШI норп на 102-100. процентів. Ще З3,l;овго .IJO вечора багатьох

Т6&стпьииць можна бу.lО баЧJl'1'И на репмиціі нової пооТ&нов&и гуртка художв;ьої са)(D,ll;ЇЯJIьності, в сільсьsій бібJIiотеці.

НовиА режим роботи торrовельиих підприємств

у зВ'лз&у З ск,орочemtll)( І*>бо­чого ";RЯ В переюmхіюD і пере,~­свят&ові АНі Мїшстерство торсів­лі УРСР запрова.дИJlО новий ре­жим роботи пЦприє)(ств 'l1OpriJW і гр())(а)l,СЬ&Оro харчyв&IПIJI.

Для зручв'ОСТЇ споживачів про­

довольчі магазини, )(іе;ькї iAaJ[b­ні, sафе, ресторани і чайні в су­

боту і в не~ю працюють зв. по­

пере,І;ИЇ)( розпоря:_к.ом:. В поне,J;i­

ло& вони 3а.&рИВа.ютьсл ва _ві го­

АИНИ рa.иimtJ. 3вичаЙВIUI ПОРQ-

&011 працюють у пере,JtВихідиі АВі ПРОllтоварні, чергові про_овоачі

)(ага.зиии і aТЄJlЬ8 ін»ШwаЛЬНG­

l'O пошиву. Вони с&Орочують час

свові роботи не в суботу, а в

eЮ.nD. В ПЄlp8,1;СВJIтковL ,.;ні про)(товар­

ві і ПРОДОВОJlьчі магазини бу,unrь вї,І;s.риті повний робочий ,цень, а в піСJ(ЛСВЯ:тs.овиl віЮЦІИЮТЬСJl на АВі ГОAJIВИ пізніше Bi,1lJ звн­чаіиоro.

(PA.TAf).

Сере .. , 14 б,р83МН 1956 раку СТАХАНО8ЕЦЬ з

НАШЕ 30БОВ'Я3АННЯ-У ПЕРШОМУ РОЦІ шостоl П'ЯТИРІЧКИ ОДЕРЖА ТИ ПО 30 ЦЕНТНЕРІВ СВИНИНИ НА 100 ГЕКТАРІВ РІЛЛІ

===================* * *==================~. ... ЗБІльшити виробництво М'IІСа, насамперед Д.llll цього переваги м'ясної І беконної BiдгoдiВJJi

за рахунок розвитку свинарства, ІІК га~узі НаІ- с.инеЙ. (З Директив ХХ з'їзду' КПРС по шосто­

му П'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1956-1960 роки).

більш cKopocni.lOfo TBapJIIIIIJIЦTBa; довести питому вагу свинини • загaJIЬНОМУ обсязІ виробництва м'яса в країнІ 11.0 50 процентІв, ВИIЮpIlCТ08)'18'U1

**. ПереглSlНУВШИ ранІше 8ЗSlте зобов'SlЗ8lllhl­

одержати по 25 центи ерів свинини на 100 гекта­рі. ріллі, трудівники сільського господарства

раАоиу у віll,Повід:ь на історичиі рішення ХХ з'їз-

Буде по у минулому ГОСПО,ll;арсько)(у

lI.Y КПРС дап слово одер_ати в нинішlfЬОМУ сіЛЬСЬКО~ПОll.арському році в тваринництві ПО зо ЦЕНТНЕРІВ СВИНИНИ на 100 гектарів ріл­JiI, • тому числІ до 1 ТРАВНЯ-ПО 15 ЦЕНТ­НЕРІВ.

центнерів

*

-------*

* Не так давно почала працю­

вати иа свииофермі колгоспу ім. Сталіна, с. Русанів, Васили­на Гнатівна Топіха, а вже стала справжнім майстром CBO€Ї спра­ви. Запроваджуючи досвід пере-1І.0ІІ11КЇв, вона добивається все кращих успіхів у роботі. Торік від кожної з закріплених за нею свиноматок одержала в серед­

ньому по 28,5 поросяти, і майже всі вони були поставлені на відrодівлю.

Для збільшення виробництва свинини в цілому і1О колгоспу Василина Гнатівна бореться за те, щоб у нинішиьому господар· ському році в тваринництві ви­ростити по 30 поросят від сви­номатки.

Н а з ні м ку: свинарка

В. г. Топіха. Фото М. Строя.

*------

і1'>ці в тваринництві мені спо­чаріі виділили 50 три-чотири­міслчних поросят для відгодівлі. .н зобов'язалася домогтися по 600-650 грамів добового при­росту на тварину. СвотЬ слова

дотримала. Під кінець ро&у від­го,в;увала ще 20 свиней по 90-100 кілограмів &ожна. За свою працю, крім основної оплати, на трудодні одержала 122 кілогра­ми свинини. Добрих успіхів до­билася і моя подруга Марія Пиж, з яКОЮ змагаюся. Вона відг()ду­вала стілыtи ж свиней. В ціл()му по &олгоспу одержано на 1 ОО гектарів ріллі по 26,3 центнера свинини. Де майже вдвоє більше, ніж в 1954 році.

ла слово протягом року Bi,!;гo~y­вати 150 свиней, з()к.рема до дня відкриття ХХ з'ЇЗJJ;Y КПРС -20 свиней. Передз'їздівське зо­бов'язання виконали. Тепер в ці­лому по &олгоспу вже одержали

по 15 центнерів свинини на 100 гектарів ріллh. Зараз відгодо­вується в нас ще 80 свиней, в тому числі в моїй групі 40.

Ос{)бливу увагу приділяємо ор­

ганізації м'ясної відгодівлі тва­рин. Іх ділим() на групи. У пер-

ItИ бу~е П'остаВJI8RО і знят() З від- . годівлі свиней. Графім точно д<Yl'PЮlIУЄМОСЬ. Свинармм вета-. IrtIвлена така оплата праці, яка забезпечує при виконaнвd ~OBe,!;e­ного завдання, к.рім сільсь&Огос­подарсыtиx продуктів, в серед­

ньому по 4 карбованці грішми на кожен Tpy~oдeHЬ. Крім цього, ВИ,J;ається свинина в ~OдaТltOBY

оплату. Запроваджуємо разові Щоб було чим поповнювати

стадо відrодівельноі гpynц, па­опороси свинок

У дні підготовки д~ ХХ з'ЇЗАУ

КПРС К()ЛГОСПИИltИ з&Мість 35 центнерів свинини, як раніше вирішИJIЦ, зоб()в'язалися одержа­ти в нинішньому ІЮЦі по 45 центнерів свинини на 100 гек­ТМlів РІЛЛІ, в тому чиолі до 14 лютого-по 14 центнерів. .н да-

шу групу входить молодняк від двомісячного віку, а в ,ll;руroму­свині старшого віку. Все пого­лів'я розміщене в обла,ll;Ианих приміщеннях. Утримуємо в стан­ках також окремими групами, по

20-30 в к.ожному. Та.к. свиней і годуємо, але вже в інших стан­ках, що спеціально влаштували для цього. Праli.ТИМ показала., щ() при Ta.ItOMY утриманні твари­

ни краще пої,ll;аюТ'J> &ОРМ і шви~­ше набирають у вазі.

у нас розроблений графік,

яким передбачен(), коли і сIWЇ.ль-

Переглядаючи перспективний рування свиноматок. проведеио в

такі строки, які забезпечать o,J;ep- План розвитку ГООПО,J;а.рства. ар­жання перших .ОПdpосів в кінці тіл~, колгоспниItИ ВlфішиJIИ ОАер. лютого і в берооні. Опороси сви- жати в нинішньому році по 30 номаток почалися. Весняних по- центнерів свинини на кожні 100 росят будем() ставити на відгодів- ге&тарів ріллі - майже втрРЄ ..'ІЮ ч~рез ~-4 МісЯЦсі з тим, щоб більше проти торішнього. Наші на ОСІНЬ ІХ ЗНЯТІ!. винарки зо-бов'язалися одержати від &ожиої розрахунки мають peaJJ,ЬHY базу. свиномаТltИ за два опороси по 24 І Для ві~гоjQвлі вцiJIимо ПОН&,J; поросяти. 600 свиней, е в АОСтати:у &ОрЮв.

К. Пиж, Ск.лалн графік., за яким хавмо свинарка. о~ержати до 1 червня ие менШе

Колгосп ІМ. Ворошнлова, 20 центнерів свинини на 100 с. Троєщина.

гектарів ріJIЛЇ. 380 5 місяців знл-ли з ві~о)І;ЇВлі 1 оо свиией, а

стоїть зараз на відгодівлі 300, з яItИX 118 незабаром почнемо зШмати.

Для збільшення виходу поро­

слт і виробництва сВИН'ИНИ впер­

Пlе цього року запроваджуємо ра­

зові опороси МОЛ:О~Х свинок. МІ!.­

вrtO таJWЖ 90 осиовних спарова­них свиноматок. На фермі почав­

ся опорос. Bi~ перших свинЮма~

'l'0It, ЩО опоросилися, одержано в середньому по 12 поросят.

о. Дорош, зоотехнік.

Колгосп ім. Молотова, с. Гоголів.

ВИРОБНИЦТВО СВИНИНИ В КОЛГОСПАХ РАЙОНУ ЗА 5 МІСЯЦІВ ГОСПОДАРСЬКОГО РОКУ В ТВАРИННИЦТВІ ПотрІбна в1дrодlвєльна площздК8.

Назви сіл і колгоспів

ОдержаВ0 сввнини НІ

100 га рІллІ (В цнт.)

ТрO€щина, імені Ворошилова 15,0

3азим'я, «Шлях Ілліча:. 12,2 Русанів, ім. Сталіна 11,9 Погреби, ім. Кірова 10.9 Плоске, ім. Леніна 10,3 Мокрець, ім. Будьоиного 10,3 Рожни, «Більшовик:. 8,9 Бобрик, ім. Сталіна 8,1 Літки, ім. Калініна 7,4 Требухів, ім. Хрущова 7,0

Одержано

Назви сіл і колгоспів свинини на 100 га рІллІ (В цнт.)

В.-Димерка, ім. Леніна Гоголів, ім. Молотова Гоголів, «Червона Україна:.

Калита, ім. Сталіна Кулажеиці, «Зоря:. Світильне, ім. Маленкова Пухівка, ім. Ватутіна Богданівка, ім. Андрєєва В.-Димерка ім. Кірова Красилівка, ім. Жданова

6,6 6,0

5,7 5,7 5,6 5,2 5,2 5,0 5,0 5,0

НЗЗВJf сіл і колгоспів ОдеРЖІНО СВИИИИ. И8

100 І'а рІллІ (В цит.)

Жердова', ім. Леиіна В.-Димерка, ім. Шевченка Рудня ім. Кагановича Княжичі, ім. Щорса 3а80ричі, ім. Кірова В.-Димерка, імені Димитрова

Семиполки, ім. Леніна

По Бобрицькій МТС

По Бров.,ськіА: МТС

3,5 3,3 3,1 3,0 3,0

2,7

6,0

5,4

За останній час свинарки Н. Березинець, Г. Гуть та інші відгодували 51 свиню вагою ItOж­на 100-110 Itїлограмів. Щоб прискорити виробництво свинини, Неіобхідно спо.рудити віiU'о~івель­ну площадку. Де ~acTЬ )(ОЖJIИ­вість рівно.мірно протягом ціло­го року відгодо.вувати свиней з

меншими затратами на ОАИницю

продукціі.

ППО будівництво площа.;(КИ: не

раз уже в нас ставилось питан­

ня на за~анні правління, але

далі справа не посувається. Досі

не заГОТОВJIеи() матеріалів, не виа­

начено місця для площадки.

о. Тупупов.

Щоденна стінгазета с·ВпереА». Колгосп ім. Леніна,

с. Жердова. ~ .... ...,. ~ _ ~ -'"' ..... _ -""' _ ~-.",-............. "", ..... _ ..... _ ..... _ ..... __ .. ___ ... _ .... -_-... -__ ........ _ ... -_r ........ _._ ... ____ ._ .. _ .......... _~ ...... ~ ...... ~ ... ""~ ...... ~ ... ""~ ... _~ ...... ...:-....... ~ ...... ~ ... _~ ...... ...:-""'_ ......... _""'-.:.... ............ ""' ... _ ............. ""'-.:.... ............. ""'-.:.... ............. "'-.:.... ............. ,,_ ... ЗАВІДУЮЧА ФЕРМОЮ КОМСОМОЛКА

КАТЕРИНА МЕЛЬНИЧЕНКО

Почалися дні напруженої пра­ці. Завідуюча раніше всіх при~ ходила на ферму і найпізніше по­верталася ДО,ll;ому. Воllа разом з

Деякі СВIUЮIІМ'КИ А3JШ ПО 13 -14 ПОрвс.ІІТ і не в змозі були

ЇХ вищ~у.вати своїм )(oJj)ItOM. Бу­

ло вирішено слабimих у розвит­

&у ПОРОСЯТ забрати по домівках і виro,,:увати МОJlо.JЮ)( ві,. &ОРів. Першою це зроБИJI& са.м:а 33Bi~y­юча, а її ПРИ&JIa,Jt наслідували свинарltИ.

3ранк.у пові~омили &оМСОМОЛ­ку Катерину Мельниченко, щ() увечері відбудеться засі,ll;&ННЯ правління ктrГОСПУ і її присут­ність обов'язкова.

- Чого це, - запитувала са­ма себе Катерина,-мене кличуть на засі,ца.ння, адже юсі ніяких з3,уважень по роботі як свинар­

ка не мала.

у призначену І1Одину Катери­на Дмитрівна з'явилася в &оН­ТОРУ. Заступник голови ктrгоспу Яків Васильович Ганжа повідо­мив правління і присутній тут а.к.тив, що на )l;Умк.у партійної ор­ганізаціі к()мсомолку Катерину МeJJ:ьниченко слід було б висуну­ти завідуючюю свииофермою ;Ni 1 за.мість Івана Корнійк~ який за­В3іJlВ роботу.

- Щ() сIta.жeш на це, Катери­но Дмитрівво?

Дівчина мовчала. - Б&1JУ, вагаєшся, думаєш,

хто заварив кашу, а тобі дове­Дe'lься розхльобувати,-відгадав

, дYМR.Y Катерини HItiв Кориїйк.о. - Важ&о БУАе, не пі,цу. Хіба

немае в нас &ого 3 ЧJ)JIові&ів, щоб

призначити завідуючим,-ДОВ()- свинарка.м:и вичищала. гній у при­дила дівчина. міщенні, мила свиней, ла.гОДИJI3

- Знаємо, що вa.жItО бу~е, і білил.а станк.и, пропаРЮIl&1la але ж ти комсомолка, допомо- корита, готувала корц а іноді жемо. разом з фуражиром доставллла на

Закінчилос.ь тим, що МелЬНИ- фер)(у k-артоШІЮ і концентрати. ченк.о дала зrо,цу. На другий день - Гаряче взялася, аби ск:оро

не охолола.,-ГОВОРИЛИ ті, що звикли працювати абияк.

Але більшість свина.ро& вже 3

перших днів як личить оцінили

Чим далі, тим -більше справи на фермі Кр&Ща.ІИ. С&JIа..п роопо.~ Ряд"о& дня і точно. й()г() Д(ЩJпу­

вались. Щоб якнайбільше одер­жати поросят, ПОЧa.JIИ відбирати виео.КОШІідних свиноматок. Году-

ще тільки зажеврів схід, а вона вже була на фермі. Ставлеиня ~o неї було різне: зн'а.ючн її Харак­тер, одні були певні. що вона з lWмсомольсь&им ВОГНИ&ОМ візь­м!mься за справу, інші ЗУС'l'}}iJIи її з недовір'ям-не справиться 3 такою відповідальною роб()lJ'OЮ.

напuлегливу роботу комсомоЛItи. _ Завідуюча в нас,-ГОВОРН. вали іх різноманітними Щ}РJI&I(]I·

ли ВОНИ,-те, що треба. Бу~е Між свинармми РООГОРНУЛ:ОСЯ

Особлив() недоброзичливо при­йняв Катерину li.о.пиmніЙ завіду­ючий свинофеМQЮ ІваН' ltoрнійко.

- Не пройде й тижня,-ГО­ворив він,-як сама утечеш

звідси.

- Днюва;тииу і ночуваТlD!У, а таltИх БООП!о.ряд,ків, як ви, не допущу ,-відповіла комсомолIta.

На фермі було безладдя. Jtу~и не глянеш-непочатий край ро­боти. У приміщенні повно гною, свині в багнюці, а про СТa.иRи нічого і roвіорити--маіze веі роз­В3іені, нї&Оли не бiJur.пса.

діло. Настала зима, вдарили морози,

яIWЇ. з кOЖНИJI дне)( )(іцніли. На фермі почалися опороси свино-

маток, а в приміщенні ~уже хо­лодно. Стоориncя загроза: по­вторит.ься те, що було мИнулої з~чи, коли з-за не,цбальства ~­ніЙ&а. загинуло близьк() 30 поро-сят.

Багато ЧИМ ДОПОМОГЛИ прав'nн­ня к.олгоспу, партійна орга.ніза­

ція, щоб не І{ОПУСТИТИ па~ежу. Але rOJIOBHe зроБИJUI свинарu, яltИX ЗГУР'l'увuз Н&ВКOJIО себе КOKCOKO.ua,.

змагання.

380 високі ПОIta3ники свинофер­ма. бум пре,J;СТа.вдена. на Всесоюз­

ній сіJlЬСЬКОГОСПО~РСЬк.ій вистав­

ці. Головний &oMireт виставк.и

нагородив Катерину Дмитрівну

срібною медСІ.ЛЛЮ.

Минулоru року п() фермі одер­

жа$> Bi~ кожної з 51 свином:атки по. 23 ІЮросят, а е.винарки ВeRла. Ді.в;усь і Марія ltoрнійм вирости­

JIИ по 24. Свmoферм&стала вИ­СО15ОПродуItТJПlВою галуззю госпо­

ла.ретВіІ.&Мгоспу.

Два.щитИЙ з'їзд партії uиче ТРУАЇВників сільС!Ького господар­ства. збіJ[ЬШИ'І'И виробщтво .'я­са та іmпих ПРОЦRтів тваринни­цтва. Ми, Говорить Мельниченхо, відповімо рідній партії ~лом:

- Ниніmиього ро&у одержимо по 26 поросят від ItOжної свин()­маТItИ, відгодуємо не меНШ.е 350 кабанів. Перших Р.е3'Ул,ьтатів досягнуm.

BiJlj 20 OCHOBНJJX свиноматок, що. опоросилися, ОДj6ржано в серед­

ньому по 11 порослт. Щоб збіль­шити вихі~ dopocsrr і свинини, спа-рова.В!О так.ож 21 разову свин­ку. 3а 5 місяців господарськ.ого. року в тваринництві знято з Bi~­'roДЇВЛl 120 свиней вагою по. 90 KiJIOrpaМЇB кожна. На відгодівлі стоїть ще 200 свиней. у зв'язку з у&рупненням тва­

IUПШИЦЬКИХ ферм правління ВІОЛ­і'!Іспу JtOру'!ІіІл(} Катерині Мел;ьни~ 'ЦЛI1tO завідувати і м()лочно-то­варною фермою, ям, )l)0 речі, відстала від інших по продуктив­

ності ХУАООИ.

- Спра.влюся і з цією робо­

ТОЮ,-ВП6ВИено говорить невтом­

иа ТРУАівниця.

г. АНАрlєнко. Колгосп ім. Хрущоаа,.

с. Требухів.

4 СТАХАНОВЕЦЬ Середа, 14 березня 1956 року

МІЖНАРОДНИЙ ОГЛЯД ЗБАНКРОТІЛА ПОЛІТИКА

Рух за дальше ослаблення між­на.родної напруженості, за зміц­нення миру і співробітництва між усіма державами ОХОПJlюв де-. далі ширші кола громадськості в усіх к.раїнах. Вимоги rpOJl&,Jl;Cb:к.o­сті все частіше знаІ.'ОДЯТЬ своє відображення у виступах газет,

громадських діячів і представнп­

ків ділових кіл я& у Західній єв­ропі, та& і в Азії та на Б.пизько­му Сході. Вони ставля'l1Ь пц сум­нів правильність так зва.в:ої по­літики «з позиції сили».

Дуже характерні ЩО.J;О цього

виступи деяких видних зах~­європейських політичних діячів, які мали місце останніми днями. Міністр закоРдОННИХ спра·в фран­ції Піно., виступаючи 2 березня в Парижі, прямо заявив, що

Франція не згодна із «загальним напрямом західної політик.и в пи­таннях війни і миру». Він см­зав, що вважає неправильним

«робити упор на чисто ві.йСЬКіОву сил'У». ІОН0 вимагав перегJIЯДУ політики західних держав. З кри­тикою політик.и воєнних: блоків виступив президент Італії Гpoн'1ti. В промові, виголошеній у США, куди він недавно виїжджав, Грон­кі заявив, що політика посилевих воєнних готувань пережила себе і не відповідає більше сучасному міжнародному становищу. Крити­ка політики «з позиціі сили» помітно ПОСИЛWIа~ь також в Ан­глії. Недавно, напри&лад, член парламенту Jlейборист 3ілліакус заявив, що АнгJriя «йде до бан­&ротства, бо необгрунтована зов­нішня поліТИ&а уряду веде АО того, що &раїні нав'язують непо­сильні зобов'язання і воєнні вит-рати».

Всі ці заяви, осоБЛИIІ(О виступ

французьк/)го мінісТра зак.ор.1l;ОН-

них справ ІОН0, ВИEJIИКa.JIИ чис­

ленні відгуки. 3а словами інозем­

них оглядачів, виступ Піно спра­вив у столицях західних краін вра­ження «вибуху бомби». Англій­сь&ий прем'єр-міністр l,ІІ;ен тер­міново запросив французького

преМ'єр-міністра гі Молле приі-

хати в Лондон для переговорів. СИJLЬНО сполошилися поборники політики «з позиції сили» в Спо­луч;ених Штатах АмерИlШ, де фабри&аНТИ зброї не баоють розлучитися з виrЦною їм полі­тик;ою «з позиції СИЛИ».

ПротивниltИ ОСJIаблення між­наро,ll;НОЇ напру:.:еиості все ще чіпляються за свою зба.нкротілу політик.у. Свідчениям цьоrо є, зокрема, сесія ради воєнного бло­ку для Швденно-Схі,ll;НОЇ Азії (СЕАТО), щО' відбулася цими ,lI;Ня­ми в столиці Пмиста.ну lta.pачі. Ця сесія, 8 і С&JI воєниий блок ди Швдеино-Схцної Азії (до ньо­ГО ВХО".ІІТЬ США," Аигжія, Фран­ціи, ABcтpuiB, Нова 3eJIан,ll;ія, П&&llстан, ТaiDщ, ФіліППіНИ), покликана зашuити азі&т()'ькі наvo,ll;И, створити пере,пм:ови р;ля

Іфидymенн.я іх національно-виз­вольного руху. На сесії держав­ний секретар США по суті спра­ви заж~ав, щоб СЕАТО служив цілц здійснеиня американської політики «борОО'ьби проти азіатів руками азіатів».

ПрОО'е HapO,lUf АЗІЇ не бажають

цього. СЕАТО осудили найбіЛ1>ші

азіатські держа.ви. На самій се­

сії в Карачі лунали голоси проти

політики І'ОНКИ озброєнь.

Розглядаючи критичні ВИСТУПlІ ви~х державних діяч:ів на 3а­xo,~i, багато газет у Франції, Ан­глії і Сполучених Штатах Амери­ки наполягають на тому, щоб ці країни врахували миролюбну по­літику Радянськ.ого Союзу і піш­ли їй назустріч, відмовившись від Пj)ліТИltи «з позиції СИЛИ».

ЗА ДРУЖБУ МІЖ СРСР

І ДАН'ЄЮ 3 2 по 6 березня в Москві

перебував Прем'єр - Міністр і Міністр ЗaItOРдонних Справ Да­нії Хансеи.. Він і особи, які його супроводять, мали розмову з к,е­

рівними державними )(іячамIit Ра­дянського Союзу. Радянсько-Дат­ське комюніке, опубліковане 3

цього приводу, являє собою ){оку­мент великого міжнародного зна­чення.

В КОJlЮніJ.te, підкреслюється,

Що відвертий обмін думками в пи­та.нн.ях, які цікавлять обидві країни, проходив в обстановці дружнього взаєморозуміння. Обид­ві сторони пі)l;твердили, що від­носини між державами п@инні будуватися на основі принципів мирного співіснування, невтру­

ча.ння у внутрішні справи один одного, поважання суверенітету, ненападу і мирного співробітниц­тва . .як відомо, саме Ііа ці прин­ципи вказав ХХ з'їзд КПРС, як на найкращу в нинішmх y~OBax формулу взаємовідносин держав з різним соціальним ладом. Обидві сторони виявили TaK~ прагнен­

ня сприяти розв'язанню таких

важливих проблем, як припинен­ня гонки озброєнь і гарантування міцної безпеки. Передбачено та­кож можливість розширення тор­

гівлі між СРСР і Данією, а також культурного і на·у&ового співро­бітництва.

Данія--одна з невеликих кра­

їН' Швнічної Європи З населенням трохи більшим, як чотири міл'Ь­йони чоловік. Будучи економічно розвинутою країною, Данія особ­ливо славиться своїм висок.опро­дуктивним тваринництвом, яке

дає на е&Спорт зна.чну &ількіс'l1Ь масла, сиру, яєць, бекону та ін­ших продуктів. У 1949 р. Данія була втягнута в Північно-атлан­тичний блок, і це негативно по­значилось на її економіці: воєнні витрати збільшилися в &ілька раз, зросли податки, цогіршились можливості зовнішньої торгівлі. Останнім часом у ділloвих колах Данії лунають настійні вимоги розширити торгівлю з Радянс,ьким Союзом і з усіма країнами соціа­лістичного табору.

Зміцнення дружби і співробіт­

ництва між СРСР і Данією від·

повідає інтересам o~ox країн. Датська газета «Політік.ен», під­креслюючи, що ~TCЬкa е&оН'омі­

к.а здобуде вигоду з р.адянс;ько-

датських переговорів, справедли­во вказує: торгівля і більш тісні зв'язки між націями сприяють зміцненню миру на півночі Єв­ріОПИ і в усьому світі.

І. nапицькКЙ.

с. В.-Димерка. У центрі села нещодавно відкрито новозбудо­вану чайну.

Н а з нім к у: загальний вигляд чайної. Фото М. CTPO~

-----------* *------------По сторІнках щоденних стінгазет

д и в н и й с т А н Аврама Печонк.у іноді можна фермі ;М 2, де завідуючим Пе­

побачити у незрозумілому на пер- чонка, раз у раз трапляються

ший погляд стані: він, коли йде різні пригоди, як.і дорого обхо­вздовж вулиці, то не прямо, ак дяться КіОлгоспу. Не так давно всі люди, а зигзагами, чи, в кра- тут було виламано повністю двоє щому разі, навскоси--ві,в; О/liНОГО дверей і одні розбиті. Про це зна­паркану до другого. Вуває таке, ють в селі, навіть, кажуть, що що й па.дає в холодний сніг. Що відомо і правлінню артілі. й сказати, неприємна річ! Колгосп ім. Леніна,

Зрозуміло, що через все це на с. Семиполки. «Ленінець».

д р Б н € така старовинна &&30чка.

Шймали в лісі злодія з тело і почали судити.

-- .як ти посмів брати чуже?

- А що тут такооо? .я лише мотузок знайшов.

-- .цк тільк.и мотузок?

и ч к А дріБНИЧ&а-теля ЧИ, може, й ко­рова-я вже не пам'ята.ю.

Та&е приблизно трапилюсь і в нас з Василем Вікторовим. Тіль­ltи й різниці, щО' до мотузка бу­ЛО прив'язано не теля, а дерев:о і будівельний матеріал. Це вже не казка, а фа.&т і причому I1It'a.­

- А так, звичайний мотузок ний. -н.а.лигач-і більш ніЧI/ГО. Прав- 1\000ГОСП ім. Леніна да, на кінці його була ще якась с. Жердова. ' «Вперед».

---.... ~---ДdJl КОdrоспвих ставів

В лабораторiJIх haykobo-,і(ОС- і &Идати в С'l'ави. Дуже СПО,ll;оба' мідного інституту гідробіології лись білому амурові RI()нюшина Академії наук Української РСР і люцерна, не відмовився він і розставлена величезна кількість і від гipK()~O полину. Він росте акваріумів. У цих скляних ІЮсу- досить швидко, вага йО'го вже динах сновигають дорослі риби і становить 1700 грамів. мальки. В &ожн()му акваріумі- Х'ороший і товстолобик. Його різноманітна їжа для ·риб: водо- м'ясо смачніше, ніж &оропа. Він рості і наземні рослини, молюски легк.о приживається і добре роз­і личинки комах, маленькі рачки вивається навіть у ставах, непри· і жаби. датких Д.1ІЯ розведення іншої ри­

--------.. * ~-------- Наукові працівн:их.и: вивчают·ь би. HepiДK~ в непроточних ВО,ll;ОЙ­тут багатий тваринний та рос- мах спостерігається так зване липний світ рік і ставів, ПРОВІ)- цвітіItНя води, щО' вї)(буваєт;ЬCJI в дять вели&у робloтy по поліпшен- результаті бурхливоФ розвитку ню і розширенню рибного госпо- нижніх рослин. Це завдає великої дарства.. шкоди рибному господарству. В

ВихІд У Францl1 брошури Із звІтною AOnOBlдд1O ПИ-КПРС

хх з'1адовl партІ1 У Фра.нції вийшла в світ сто­

тисячним тиражем брошура із звіТВ10Ю доповіддю цк КПРС ХХ з'їздові па.ртіі . .як повідомляв га­зета «Юманіте», брошура ви­RЛИ&аJlа великий інтерес у фран­цузьких трудящих.

НаслІдки холодІв у ФранцlУ

Протести в Греціі проти репреdА аиr лІйських властей на Кіпрі

1 О березня в Афінах віАбула­ся демонстрація протесту проти репресій англійсыtиx властей на Кіпрі. Учасники демонстрації по­&JIЯЛИС;Ь біля пам'ятник.а. невідо­мому соца:l'Oві ЩЮ,ll;овжувати бо­ротьбу за визвмения Кіпру.

Шд час демопстра.ціі група де­Jlонстрантів вивісила грецькі пра.пори на готелі «l3ели&06рита-

Віце-міністр внутрішніх справ Греції зая:вив, що під час сутич­&и в Салоніках пора.нено 120 чо­Л:овік.. Поліцейським влаllТЯМ на­казано закрити пО' всій Kpaїнj англійські школи. 3 10 березня заборонено викладання англііі-оьк.оі МОВИ в грецьких ш&ола.х.

Всі лідери опозиційних партій

ГОСТ'РО осуджують дії англійців,

- А ось і мої підшефН~, - З такій вО'доймі часом гине вся ри­неприхованою гО'рщістю ГО'ВОРИТЬ ба, якій у нічний час невистачає науковий працівник Павло Сз· кисню. Його поглинають водорос­вО'вич Вовк і показує нам уже ті. Але досить у такий став пу­дорослих риб, завезених у 1953 стити товстолобик.а, і &іль&ість році мальк~ми з дале&ОГО Амуру. водоростеіі незабаром помітно

Мова йде прО' цінні ПОІЮ,ІІ;и ри- зменшиться. ВоД'орості-н3.Йкра­би--білого амура і товстолобик.а. щий корм Д.'1Я ТОВСТOJJ)06ика. 3а. Кілька сотень мальків цієї риби, три роки віні уже виріс до 1170

У результаті с""""чки де- вимагають скликання ради коро- пущених у Д'ослідні стави рибно- грамів. •• - ни ... го господарства «Нив&и» Міні- Скромні підрахунки показують,

АООнстрантів з поліцією є багато з участю к.еРІВНИ&1В yc~x пар-

нія».

• о стерства рибного господарства що розведення на У країні цих поранених. тlИ країни для ')joro, щоб визна- . УРСР і заповіДНИ&а «Олександрію> нових для неі порід риб щонай-

чити політику в кіпрському пи- під Білою Цер&Вою, млгоспів менше вдвоє збільшить ПРОДУlt-*** У Геракліоні демонстранти РОЗ- танні. імені Мічуріна, Києво-Святошин- тивність колгоспних ставів. громили будинок англійського .як заявив журналістам пре- ського району, та імені Жданова, У Директивах ХХ з'їзду КПРС коН'сульства. В Салоні:к.ах 'стали- М'єр-міністр Греції ltарамаюІ'Їс, у Васильківського району, швидко пО' шостому п'ятирічному плану

Прибуття ДаJlJlвС'а в Ко_о.бо ся СУТИЧКИ з ПОЛlЦІвю, де- зв'язку з тим, що зовнїщньополі- ПРИЖWIись і розвиваються ще передбачаються широкі заходи по .як повідомляв a.гeHТC'llВO Рей- монстранти СПОРУ.J;или на вули- тичні відносини Греції вступа- краще, ніж на Амурі. збереженню і збільшmrню рибних

В результаті ЛЮТКЕ$ИХ морозів У Франції загинуло приблизно 45 процентів усіх rdociBiB озимої пшениці. Найбільше потерпіли північні райони кра.ЇН'И, де заги­нуло 70 процентів посівів пше­ниці.

Т'ер, 11 березня з Делі в Коломбо цих баРИ&аДИ, за.хоlПL1lИ 4 бро- ють у критичний період, і в ЩОД'О витривалості білий амур багатств у водоймах країни. Вче­прибув державний секрегар США немашини. На Пелопоннесі \Ого- зв'язку З загостренням ст'анОІВИ- не постynаюься перед Н'ашим ItO- ні вносять гідниііВEJIад у здій-Джон Фостер Даллес. По прИЇЗ.1І;і лошено н&Дзвичa.йиd C'l'3H. ща всередині країни )"ряд «в най- ропом. Він дуже невибагливий і снення цих величних завдань.' він зустрівся з прем'єр-міністром По вулицях Афін па'РРУЛЮЮТЬ ближчі дні обговО'рить разом з з великим апетитом пої,ІІ;ає вод;яні К. Євген •. Цейлону Джоном Коталава.ла, з солдати. Біля посол~ Англії, представниками всіх політичних рослини, які досі вважалися не- Щор. РАТАУ). яким мав розмову в пита.н.иях І США і Туреч1lJlЦ, біля бу~н- сил країни основний напрям зЬв- придатними Д.1ІЯ годівлі риби. м. l\иїв_ міжнародНіОГО становища. ]QB іиших УС'l'аН'ОІВ ЦИХ краін нішНіЬОЇ політики Греції». Пробували наукові працівниR.И Редактор

(ТАРС). чергують вшсыtoіi підроз)(ї.m. (ТАРС). інституту косити траву на луках С. ПОГРЕБІНСЬКИR.

Адреса peдuцii: с. Бровари, І(иівськоі області, вул. l(иівська,lfIl38. ---------------------------------------------Броварська раloвиа друкарнв l\иівсьхого обласного управnінив культури. Зам, 1180-2600