1

ДАЙДЖЕСТ УКРАЇНСЬКОЇ ГЕЛЬСІНСЬКОЇ СПІЛКИ З ПРАВ ЛЮДИНИ

ВИПУСК № 14 (26), ПРОГРАМА USAID «ПРАВА ЛЮДИНИ В ДІЇ»

Грудень 2016 – січень 2017

ЗМІСТ

Реалізовані заходи в рамках проекту ........................................................................... 2

Моніторинг та адвокатування прав людини .................................................................. 2

Аналітична діяльність ..................................................................................................... 6

Стратегічні справи .......................................................................................................... 7

Безоплатна правова допомога .................................................................................... 13

Просування прав людини та навчання в сфері їх захисту ......................................... 14

Головні новини в сфері прав людини ....................................................................... 19

Шановні читачі!

Повідомляємо, що з технічних причин для того, щоб і надалі отримувати дайджест,

ВАМ ПОТРІБНО ПЕРЕОФОРМИТИ ПІДПИСКУ,

скориставшись цим посиланням.

Вибачаємося за можливі незручності. Дякуємо, що залишаєтеся з нами!

2

РЕАЛІЗОВАНІ ЗАХОДИ В РАМКАХ ПРОЕКТУ

МОНІТОРИНГ ТА АДВОКАТУВАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

Моніторинг виконання Національної стратегії в сфері прав людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини (далі – УГСПЛ) спільно з Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України (ВРУ) з прав людини та в співпраці з громадськими організаціями та ініціативами продовжує роботу щодо постійного моніторингу виконання Національної стратегії у сфері прав людини. Нижче наведено події, які відбулись у грудні 2016 – січні 2017 рр.:

8 грудня 2016 року – громадське обговорення, організоване Міністерством юстиції України з метою узагальнення річних результатів виконання Стратегії, в якому взяли участь представники відповідальних державних органів та члени громадянського суспільства. З коротким викладом результатів можна ознайомитися тут: документ включає рекомендації міжнародних організацій, а також оцінки та зауваження українських правозахисників.

9 грудня 2016 року – УГСПЛ та Секретаріатом Уповноваженого проведена альтернативна публічна презентація «Рік імплементації Національної стратегії в сфері прав людини: презентація результатів моніторингу». Було висвітлено досягнуті успіхи, проблемні питання, отримані уроки, а також подальші кроки, які потрібно вжити для більш ефективної реалізації Стратегії всіма зацікавленими сторонами.

За цим посиланням доступний повний виклад події, в тому числі певна інфографіка та думки учасників з цього питання – для зручності деякі ключові цитати наведено нижче:

Валерія Лутковська, Уповноважена ВРУ з прав людини: «Навіть тоді, коли ми бачимо, що виконано лише 21 % із запланованого, ми не повинні розчаровуватися. Теоретично створення платформи було покликано полегшити виконання покладених завдань і нам, і уряду, але тільки за умови наявності спільної роботи, спільних цілей і розуміння, як це має відбуватися. Я переконана, що необхідно організувати зустріч із Урядом, щоб переказати їм наше занепокоєння, а також наше бажання співпрацювати надалі, але співпрацювати ефективно, а не формально».

Аркадій Бущенко, виконавчий директор УГСПЛ, керівник проекту USAID «Права людини в дії»: «Значна частина успіху у виконанні Стратегії зумовлена активною позицією

3

громадських організацій і Офісу Уповноваженого. Стратегія – це важливий адвокаційний документ, яким ми будемо послуговуватися для просування важливих змін в українському суспільстві. І якщо на цьому шляху Стратегія потребуватиме корекції, ми готові доповнювати її і актуалізувати до нових викликів у державі».

Крім того, з альтернативним освітленням заходу можна ознайомитися тут, тут, тут і тут. Нагадуємо, що саму доповідь можна також завантажити тут.

Починаючи з січня 2017 року, сайт Національної стратегії у сфері прав людини, який інформує про перебіг моніторингу реалізації Стратегії, також буде висвітлювати новини, пов’язані з правозахисною паспортизацією областей. Вже зараз відповідний розділ сайту готовий надати добірку звітів за результатами моніторингових місій, що проводяться УГСПЛ спільно з Секретаріатом Уповноваженого та іншими зацікавленими сторонами.

Нагадаємо, що діяльність УГСПЛ з моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини підтримується проектом Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».

Представлені проміжні результати проекту з правозахисної паспортизації областей1

23 грудня 2016 року відбулась публічна презентація з метою узагальнення проміжних результатів даної ініціативи УГСПЛ та Секретаріату Уповноваженого щодо формування та практичного здійснення системи вимірювання індексу реалізації прав людини на місцевому рівні. Проект був побудований за міжнародними принципами «Правозахисні індикатори» [Human Rights Indicators] та є уніфікованим механізмом оцінки дієвості місцевої влади у сфері забезпечення прав та потреб громади.

Кілька цитат основних доповідачів представлені нижче:

Омбудсмен Валерія Лутковська: «Проведення паспортизації областей щодо дотримання прав людини в регіонах – важливий аспект децентралізації влади».

Виконавчий директор УГСПЛ Аркадій Бущенко: «Наступним кроком має бути

налагодження конструктивної співпраці з місцевими органами влади у поширенні позитивних практик щодо дотримання прав людини на місцях».

1 Ініціатива спрямована на розробку інструментарію оцінки якості діяльності органів місцевої влади різних рівнів

щодо реалізації прав людини та підтримується декількома донорами: USAID, Міністерством міжнародних справ Канади та Посольством Швеції в Україні. На даний момент інструментарій розроблено та апробовано під час пілотних моніторингових візитів в різні області, а результати узагальнено в вигляді аналітичного звіту.

4

Висвітлення події можна знайти тут (в тому числі й відеозапис події) і тут. Доповідь українською мовою розміщена тут, а англійською тут.

За результатами цього проекту Уповноважений продовжить роботу з моніторингу дотримання прав людини за системою «Омбудсман плюс», де «плюс» означає громадськість. Найближчим часом дана ініціатива, яка починаючи з 2017 року змінила назву на «Місцевий індекс прав людини», розвиватиметься шляхом удосконалення інструментарію моніторингу та системності і візуальної подачі його результатів; відпрацювання взаємодії учасників моніторингу, розширення кола моніторингових візитів та реагування за їх результатами. Також УГСПЛ передбачає посилення факторів освіти громадських моніторів та публічного обговорення цього процесу.

Прес-конференція з питання військовополонених

19 січня 2017 року проектом USAID «Права людини в дії» була проведена прес-конференція «Життя після полону» з метою презентації інформаційного звіту «Аналіз дій держави щодо військовополонених після їх звільнення: проблеми доступу до лікування та психологічної реабілітації». Під час заходу було оприлюднено деякі результати моніторингових місій, організованих підтриманим USAID Центром документування порушень прав людини УГСПЛ сумісно з Харківською правозахисною групою. Звіт включає рекомендації щодо дій, які повинна здійснити держава аби забезпечити дотримання прав колишніх військових та цивільних полонених.

Аналітик УГСПЛ Андрій Гладун вказав, що хоча Національною стратегією з прав людини передбачено створення дієвої системи реабілітації для осіб, що звільнені з полону, на практиці така система на сьогодні в Україні відсутня, а доступ до допомоги є несистематичним.

Олександр Павліченко, представник Харківської правозахисної групи голова правління УГСПЛ, наголосив, що на національному рівні слід розробити систему реабілітації, проходження якої має стати обов’язковим для осіб, що виходять з полону, тому що практично усі вони стикаються з жорстоким поводженням та катуваннями.

Представник Української фундації громадського здоров’я Вадим Климюк підкреслив, що окрім проблем з доступом до лікування та реабілітації, військовослужбовці, що звільняються з полону стикаються з проблемами юридичного характеру. Вирішення цих проблем є нагальним для полегшення доступу до лікування.

5

Інші новини УГСПЛ у цьому напрямку

Міжнародна адвокаційна діяльність УГСПЛ

УГСПЛ організувала Кримський вечір на Міністерській конференції ОБСЄ

З 6 по 9 грудня 2016 року, у Гамбурзі відбулась Міністерська конференція ОБСЄ, у рамках якої, за звичаєм, Громадянською платформою солідарності було організовано Паралельну конференцію громадянського суспільства. Під час заходу УГСПЛ представила доповідь щодо реформ, які тривають в Україні, та їх впливу на ситуацію із правами людини, а також презентувала «Кримський вечір» – культурну подію з метою адвокації проблем окупованого Криму та переслідування кримськотатарського населення.

Участь УГСПЛ в роботі Парламентської асамблеї Ради Європи

З 23 по 26 січня представники УГСПЛ брали участь в низці круглих столів і робочих зустрічей впродовж роботи сесії Парламентської асамблеї Ради Європи в Страсбургу.

Зокрема, 23 січня Делегація України в ПАРЄ, Кримська правозахисна група, Кримськотатарський ресурсний центр, Меджліс кримськотатарського народу та УГСПЛ провели круглий стіл «Закатовані, зниклі, переслідувані: Крим вимагає правосуддя». Також 26 січня УГСПЛ прийняла участь у круглому столі «Окуповані території України: відповідальність держави за порушення прав людини в контексті справ Європейського суду з прав людини». 24 січня представники УГСПЛ, Кримської правозахисної групи та Регіонального центру прав людини зустрілись з Віце-Президентом групи ALDE, речницею Парламенту Швеції з питань зовнішньої політики Керстін Лундґрен, а також заступницею керівника Офісу Комісара ПАРЄ з прав людини Бояною Урюмовою та іншими працівниками Офісу. Протягом зустрічей обговорювались різні проблеми щодо правами людини в Криму та на Донбасі.

Повну програму заходів України на Зимовій сесії ПАРЄ можна знайти тут (англійською з поясненнями українською).

Заходи в рамках ініціативи «Думайдан-2016: збереження зелених зон у містах і селищах»2

Правозахисники та екологічні активісти підвели підсумки ініціативи «Думайдан – 2016: збереження зелених зон у містах і селищах» у форматі круглого столу та запропонували правки до законопроекту зі змін українського природоохоронного законодавства.

2 «Думайдан» – це інноваційний щорічний проект УГСПЛ для експертного обговорення важливих тем у новому

форматі із залученням різноманітних спеціалістів. Темою року обирається найбільш актуальне суспільне питання. Таким чином, у 2016 році п’ять НУО об’єднали свої зусилля навколо теми «збереження зелених зон у містах і селищах».

6

АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Інші новини УГСПЛ у цьому напрямку

Моніторингові візити

10-13 грудня відбувся моніторинговий візит до м. Нікополь (Дніпропетровська область) для опитування свідків що перебували в полоні для формування кейсу у Фонді стратегічних справ УГСПЛ3. Аналогічні візити було здійснено 12 грудня до Черкас, 17-20 грудня до Калуша (Івано-Франківська область), 23-24 грудня до Тернополя, 27-29 грудня до Кам’янського (Дніпропетровська область), 13-15 січня до Львова, 15-17 січня до Рівного та Нетішина (Хмельницька область) та 21-25 січня до Авдіївки4 (Донецька область).

25-28 грудня відбувся моніторинговий візит до Дніпропетровської області за темою «Права дитини і психічне здоров’я. Дотримання прав дитини у стаціонарних закладах охорони здоров’я та соціального захисту»5.

Заходи в рамках правозахисної паспортизації областей

В грудні 2016 року УГСПЛ була організована низка інформаційних сесій для висвітлення результатів ініціативи «Паспортизація областей щодо дотримання прав людини»: 7 грудня – у Кривому Розі, 8 грудня – в Ужгороді, 9 грудня – у Теплику Вінницької області, 10 грудня – у Львові, 12 грудня – в Тернополі (з акцентом на принципах доступності адміністративних будівель для інвалідів), 13 грудня – у Черкасах, 14 грудня – у Кременчуці Полтавської області, та 15 грудня – у Чернігові.

Захист дітей, що живуть у зоні воєнних дій: яким його бачить держава

У Законі України «Про охорону дитинства» з’явилась нова категорія дітей, що потребує особливої уваги держави – «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів». ГО «Правозахисна Група «СІЧ» (організація-член УГСПЛ) проаналізувала зміни до Закону. Юристи надіслали запит до Міністерства соціальної політики та підготували аналітичну статтю. Правозахисники обіцяють надалі серйозно займатись цією темою та готують власні пропозиції змін до закону.

Підготовка та видання звітів з тематики дотримання прав людини

В грудні 2016 року УГСПЛ підготовлено Проміжний звіт про виконання Україною Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, а також коментар до Комітету ООН з прав людей з інвалідністю про досягнутий Україною прогрес у виконанні пунктів 13, 25 Заключних висновків Комітету.

Відтепер Альтернативну доповідь про виконання Україною Європейської соціальної хартії (переглянутої) можна знайти на сайті УГСПЛ англійською мовою.

Звіт «Дитинство під прицілом. Права дитини в умовах збройного конфлікту на Сході України» опубліковано англійською мовою.

3 За підтримки Посольства Швеції в Україні.

4 За підтримки Міністерства міжнародних справ Канади.

5 Досліджено дотримання прав дитини у Криворізькому психоневрологічному диспансері, Криворізькому дитячому

будинку інтернаті, Дніпропетровській обласній психіатричній лікарні та Дніпропетровському дитячому будинку інтернаті. Візит здійснено за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади.

7

8 грудня УГСПЛ за співпраці з Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області презентувала підсумки моніторингового дослідження захисту прав військових та їхніх сімей в місті Ужгород.

На сайті УГСПЛ розпочалась публікація традиційної доповіді «Права людини в Україні»: щорічний звіт правозахисних організацій включає найактуальніші дослідження в галузі дотримання прав людини та основних свобод в Україні у 2016 році. Щоб не пропустити регулярні оновлення доповіді, будь ласка, стежте за цією сторінкою.

Україні загрожує небезпека стати тоталітарною і нетерпимою країною – думки правозахисників

Аркадій Бущенко, виконавчий директор УГСПЛ, надав свої коментарі щодо змін в ситуації з дотриманням прав людини, починаючи з дати ухвалення Декларації прав людини 10 грудня 1948 року до сьогоднішнього дня. Ця декларація стала основою Міжнародного пакту ООН про громадянські та політичні права, який набув статусу міжнародного права близько чотирьох десятиліть тому (повну версію інтерв’ю з паном Бущенком та іншими експертами можна знайти тут).

Правовий висновок УГСПЛ щодо застосування повторних арештів в Україні

УГСПЛ заявляє про необхідність зміни положень Кримінально-процесуального кодексу України, адміністративної та судової практики у сфері застосування повторних арештів.

СТРАТЕГІЧНІ СПРАВИ

Метою проекту USAID «Права людини в дії» в цьому напрямку є підтримка стратегічних справ на національному і міжнародному рівнях, а також підвищення потенціалу і поінформованості про діяльність Центру стратегічних справ (ЦСС) УГСПЛ в ході стратегічних проваджень (зокрема, через спеціальний веб-сайт precedent.in.ua)6. Загальна кількість стратегічних справ, підтриманих проектом, складає 125. Про найбільш яскраві історії успіху ми будемо час від часу повідомляти у цьому розділі.

Прецедентне рішення національного значення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Програма USAID «Права людини в дії» сприяла прецедентному рішенню суду, яке зобов’язало нечесний державний банк – Ощадбанк – повернути своїм клієнтам всі гроші, вкрадені недобросовісними співробітниками (існує більше 50 ошуканих вкладників, чиї

6 Стратегічні судові провадження є одними з найпотужніших інструментів захисту прав людини: вони допомагають

знаходити рішення для подолання структурних проблем, які можуть вплинути на цілу групу жертв або потенційних жертв, надихають людей до захисту своїх прав, допомагають працювати над засобами правового захисту і підвищенням судової компетенції в області застосування стандартів у сфері прав людини. Інформаційна підтримка окремих справ має важливе значення для інформування громадськості та якнайшвидшого та ефективного вирішення структурних проблем в різних стратегічних провадженнях.

8

справи були відхилені або припинені судом; загальна сума, що підлягає поверненню, складає близько 2 млн грн.).

Це рішення можна розглядати як наслідок двох успішних судових процесів, підтриманих USAID, коли двоє пенсіонерів зі Львову звернулися до УГСПЛ за правовою допомогою, одержали перемогу та повернули законно належні їм депозиті, які банк навідріз відмовився повертати (відповідно описані тут і тут).

Підтримана USAID справа щодо подій в селі Лощинівка, яка стосується недопущення дискримінації за етнічною ознакою

Позов торкається бездіяльності Національної поліції (а саме, незабезпечення правопорядку під час подій у с Лощинівка в Одеській області7), а також незаконності дій сільського голови, який підтримав виселення ромів із села. Адвокати лише намагаються визначити, чи була поведінка Національної поліції адекватною, а не про те, чи можна вважати її кримінальним або адміністративним порушенням певних осіб. Таким чином, правозахисники підіймають дуже важливе для українського суспільства питання: невтручання або недостатнє втручання працівників поліції у дії агресивно налаштованого натовпу.

Цікаво відзначити, що прокуратура раніше вже відмовила ромам у задоволенні клопотання щодо визнання їх потерпілими. Проте, це рішення вже було оскаржено у суді, який таки визнав ромів потерпілими.

Директор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало каже: «У правових відносинах не має бути «сірих зон»: порушення будь-яких прав люди повинні отримати судовий захист. Якщо справу розслідувати лише у прокуратурі, то там йтиметься про наявність винних у справі взагалі. А ми ставимо перед судом питання про наявність чи відсутність заходів щодо захисту певної групи людей. Адже поліція знала про те, що роми можуть зазнати нападу з боку агресивного натовпу».

Оскільки мова йде про важливу тему співіснування етнічних груп і дискримінації деяких з них, УГСПЛ/ проект USAID «Права людини в дії» підтримує цю справу8.

Стратегічні справи УГСПЛ

Прецеденту стратегічну справу щодо перевезення кримчанами особистих речей виграно в апеляційному суді

14 грудня 2016 року в Одеському апеляційному адміністративному суді було остаточно виграно справу щодо заборони ввезення переселенцям з Кримського півострову особистих речей, які не входять до списку, затвердженого згідно постанови Кабінету міністрів України № 1035. Планувалось, що ця Постанова, прийнята у відповідності з Законом України про вільну економічну зону «Крим», буде спрямована на припинення будь-яких економічних зв’язків та поставок товарів на півострів. Але насправді вона призвела до систематичних проблем і серйозних порушень прав власності звичайних

7 Наприкінці серпня 2016 р. декілька десятків ромів були змушені покинути свої будинки в селі Лощинівці у зв’язку з

масовими заворушеннями та насильством, викликаними арештом місцевого чоловіка ромської національності, якого звинуватили у вбивстві та зґвалтуванні неповнолітньої дівчинки. 8 Рішення сільради Лощинівці Одеської області виселити ромів з села суперечить українському і міжнародному

законодавству про права меншин (а саме, є прямим порушенням статті 5 Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації і статті 18 Закону України про меншини).

9

людей. Таким чином, суд вважає, що при застосуванні даної постанови необхідно розрізняти особисті речі та речі, які призначені для бізнесу, відчуження або передачі іншим особам.

Отже, адвокатка, яка співпрацює з УГСПЛ, сподівається, що рішення апеляційного суду стане чимось на кшталт прецеденту і на нього надалі будуть рівнятись у схожих справах. Крім того, важливо, що суд, обґрунтовуючи своє рішення, посилався на Конвенцію про захист прав людини додатково до національного законодавства і врахував реальну ситуацію після анексії Криму.

Підготовлено скаргу щодо жорстокого поводження з боку правоохоронних органів та неефективного розслідування цього факту

У 2008 році заявника затримали співробітники правоохоронних органів: з метою отримання показань, які б підтверджували вину, його жорстоко били, в результаті чого заявнику довелось робити операцію. Лише через два роки після численних скарг заявнику вдалось ініціювати кримінальне провадження з приводу побиття, яке триває досі і не призвело до жодних результатів. Юристи УГСПЛ зазначили у скарзі до ЄСПЛ, що заявник став жертвою катувань та неналежного розслідування його побиття. Ця проблема є структурною в Україні і навіть з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу (КПК) України залишається актуальною.

Справи щодо подій на Майдані незалежності у 2013 році

Надіслано заперечення на зауваження Уряду України по справам Майдану щодо подій 1 грудня 2013 року, а саме силовий розгін мирних мітингувальників на вулиці Банковій біля Адміністрації Президента та їх незаконне затримання.

Справа Загоровка проти України: Заявника, який брав участь у мирній акції протесту, було затримано працівниками підрозділу міліції спеціального призначення «Беркут» за підозрою у організації масових заворушень та жорстоко побито. Протягом усього часу арешту йому не було надано адекватної медичної допомоги. За відсутності доказів на підтвердження скоєння заявником правопорушення, йому було обрано запобіжних захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, а згодом звільнено відповідно до законодавства України. Відразу після побиття, заявник повідомив про злочин правоохоронні органи. Розслідування досі триває – за три роки досудового розслідування покарана лише одна особа. Решта підозрюваних переховується від слідства, притягнути їх до відповідальності наразі неможливо. Причиною неефективності розслідування національними органами є тривала невиправдана затримка проведення важливих слідчих дій. Таким чином, держава порушила Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 3 та 5).

Справа Кадура проти України: Через кілька днів після протестів заявника, як і ряд інших активістів, було затримано та передано до суду для обрання запобіжного захисту. Попри численні клопотання захисту, а також заяви кількох народних депутатів України про взяття заявника на поруки, судом було обрана найсуворіший вид запобіжного заходу – арешт строком на 60 днів. При цьому всі судові рішення у справі приймались із численними порушеннями процесуального законодавства. Крім того, в процесі затримання заявникові було завдано тілесних ушкоджень, а також вилучено його майно з метою проведення обшуків. Частина майна і досі не повернута заявникові. В кінці січня 2014 року, після відставки президента Януковича, заявника було звільнено від кримінальної відповідальності та випущено на свободу, що лише

10

доводить суто політичний характер переслідувань заявника – як громадського активіста та учасників протестів Революції Гідності. В зв’язку з діями правоохоронних органів ЦСС було поставлено перед ЄСПЛ питання порушення державою заборони катувань, права на свободу та особисту недоторканість та на право власності (ст. 3, 5 Конвенції та стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції).

Питання про порушення права на свободу

Юристи ЦСС УГСПЛ надали свої заперечення по справі, у якій ЄСПЛ підняв питання про порушення права на свободу, хоча порушення, про яке йшлося, тривало менше доби. Прийнявши рішення про відмову у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд все ж-таки не постановив звільнити заявника з-під варти в залі суду. Натомість, заявника ще на 23 години повернули до СІЗО. Юристи вважають (такої ж точки зору дотримується і Європейський суд), що будь-яка мінімальна затримка у звільненні особи з-під варти має бути виправдана виключними обставинами, які у цій справі відсутні. Юристи ЦСС УГСПЛ також звернули увагу суду на недосконалість чинного КПК, який прямо не зобов’язує суддів звільняти затриманих осіб з-під варти у подібних випадках, сприяючи порушенню Конвенції. Інше питання, яке поставив перед сторонами ЄСПЛ, стосувалося занадто тривалого утримування заявника під вартою не дивлячись на відсутність ризиків втечі, тиску на слідство чи суд, або повторного вчинення правопорушень.

Справа, що стосується права на правову допомогу та можливість не свідчити проти себе

ЦСС було направлено свої коментарі на заперечення Уряду України та відповіді на питання, поставлені судом в рамках справи, що стосується права на правову допомогу та закріплену Конституцією України можливість не свідчити проти себе (а саме, людину затримали та катували з метою спонукання підписати явку з повинною та зізнатись у скоєнні вбивства двох осіб). Заявник, який на початку був залучений до участі у справі як свідок, був позбавлений можливості скористатися допомогою захисника, а відтак не зміг використати і своє право на не-самовикриття: працівники слідчих органів роз’яснили заявникові процесуальні права таким чином, що йому було одночасно повідомлено як про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань, так і про можливість не свідчити проти себе, що лише збентежило його та змусило свідчити проти себе. Більше того, заявникові було повідомлено про підозру лише після того як він підписав зізнавальні покази та взяв участь у відтворенні обставин злочину, де повідомив про усі деталі вбивства. Лише після цього йому було надано адвоката, участь якого у справі є обов’язковою для таких категорій злочинів. Спроби заявника відкликати свої зізнальні покази в суді та повідомлення про те, що вони були надані під тиском з боку слідства (включаючи і фізичне насильство) були проігноровані судами усіх інстанцій.

В даній справі ЦСС УГСПЛ вбачає порушення державою статті 6 Конвенції, в частині ненадання заявникові права на правовий захист та права на мовчання. Подібні обставини вже визнавались ЄСПЛ як порушення у численних справах проти України, зокрема, у справі Яременко проти України, Шабельник проти України та Леонід Лазаренко проти України.

11

Справа про порушення прав людини на сході України

ЦСС було відправлено відповідь на зауваження урядів у справі П. проти України та Російської Федерації. Постраждалий був незаконно затриманий представниками самопроголошеної «ДНР», піддавався тортурам та проти нього здійснювалось кримінальне переслідування за надуманими діяннями. Питання, поставлені ЄСПЛ стосувались: юрисдикції України та РФ щодо вчинених порушень; обґрунтування порушень ст. 3, 5, 13 Конвенції по відношенню до постраждалого. Особливу увагу в комунікації було приділено матеріальному та процесуальному аспекту порушення ст. 3 Конвенції (захист від катування та нелюдського поводження).

Унікальна справа стосовно протидії дифамації9

ЦСС відповів на зауваження Уряду України у справі, в якій заявники стали жертвами численних дифамаційних статей, викладених про них в мережі Інтернет. Ініціювавши судове провадження з цього питання, заявники зіткнулися із проблемою ідентифікації належних відповідачів у справі. Все, що було відомо заявникам – назва сайту та імена (вірогідно, псевдоніми) авторів статей. На цій підставі національні суди відмовили заявникам у відкритті провадження. Правоохоронні органи, в свою чергу, не вжили жодних заходів, спрямованих на ідентифікацію власників веб-сайтів та авторів статей, оскільки у справі був відсутній склад злочину.

Отже, ЄСПЛ поставив перед сторонами питання за статтею 8 Конвенції щодо існування в Україні ефективного механізму ініціювання провадження стосовно Інтернет-видань у зв’язку з дифамацією. Юристи ЦСС доводили, що означений механізм в Україні відсутній і жертви розповсюдження неправдивих відомостей в Інтернеті часто абсолютно не захищені. Наразі ЄСПЛ фактично не має прецедентної практики з цього питання, що надає справі високої стратегічної важливості та певної унікальності.

Інші новини УГСПЛ у цьому напрямку

УГСПЛ продовжує надавати допомогу особам, постраждалим внаслідок військових дій на сході країни

За грудень 2016 – січень 2017 року було подано дев’ять скарг та сім доповнень до ЄСПЛ (усього проведено роботу більш ніж с двомастами особами).

Проект зі звільнення полонених УГСПЛ

Проект продовжує свою роботу: на даний час підтримується більше двохсот справ осіб, постраждалих від подій на Сході України. За грудень-січень від імені колишніх полонених

було подано два доповнення до скарг до ЄСПЛ, які стосуються порушення статей 3 та 5 Європейської конвенції з прав людини.

Коментарі щодо ситуації з обміну полоненими

Юристкою УГСПЛ надано коментарі стосовно нещодавнього оприлюднення списків полонених, які утримуються представниками самопроголошених республік, та якими

9 Дифамація – це поширення про особу недостовірної інформації, яка принижує її честь та гідність, завдає шкоди

діловій репутації. Загалом, українське законодавство не вживає цей термін, однак як лаконічне змістовне слово іншомовного походження він активно використовується на практиці та в законодавствах деяких інших країн.

12

потенційними ризиками це супроводжується. Поряд з тим, на Громадському радіо було обговорено необхідність затвердження єдиної державної концепції щодо врегулювання ситуації на Сході України, яка буде включати в тому числі і питання проведення обміну полонених. На додаток до вищезгаданого, питання обміну військовополоненими піднімалися під час прямого ефіру на UKRRLIFE TV.

Захист громадян України в окупованому Криму

В грудні 2016 року директор ЦСС надав свій коментар щодо жахливих тортур над українцем у Криму, справу якого вже розглядає Європейський суд з прав людини. На початку березня 2014 року Миколу Шиптура з Івано-Франківська разом з кількома учасниками Майдану поїхав до Севастополя, щоб підтримати акцію до 200-річчя Тараса Шевченка. Його затримали та звинуватили в замаху на вбивство і незаконному зберіганні зброї. У травні 2015 року в Севастополі т.з. Гагарінський районний суд визнав його винним та засудив на 10 років ув’язнення.

13 січня представник ЦСС УГСПЛ взяла участь у прес-конференції «Захист громадян України в окупованому Криму. Звіт адвокатів та правозахисників за 2016 рік та план на 2017 рік», під час якої були висвітлені проблеми переслідування українських громадян на окупованій території на прикладі деяких справ (зокрема адміністративні справи проти членів Меджлісу кримськотатарського народу, так звана кримінальна справа «Хізб ут-Тахрір», справи проти журналіста Миколи Семени і так званого диверсанта Рідвана Сулейманова).

Резонансне прецедентне рішення суду на користь ВПО з Криму

Роман Мартиновський – юрист, який співпрацює з УГСПЛ – надає пояснення у справі щодо грошової підтримки Україною ВПО з окупованого півострова.

Подкасти з циклу «Правова Абетка»

У грудні-січні вийшло декілька аудіо-підкастів, підготовлених ЦСС за співпраці з Громадським радіо. Пропонуємо всім бажаючим ознайомитися як з самими аудіофайлами, так із певними коментарями експертів на відповідні теми за такими посиланнями: державна зрада або що буде з Януковичем, соціальна допомога батькам новонародженої дитини, пільги для багатодітних, громадянство в Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей, національний превентивний механізм, затримання.

Відбулась церемонія нагородження переможців рейтингу “Precedent UA – 2016”

Запущене у 2015 році, «Precedent UA» є щорічним дослідженням застосування рішень Європейського Суду національними судами. Минулорічне дослідження було зосереджено на застосуванні практики ЄСПЛ взагалі, а у 2016 році, проведене спільно з Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ, воно стосувалось лише застосування статті 5 (право на свободу) Європейської Конвенція про захист прав людини.

Щорічний рейтинг національних судів «Precedent UA» створено з метою заохочення українських суддів до максимально широкого використання прецедентного права і наближення юридичної практики України до передових європейських стандартів. Церемонію нагородження 10 лідерів 2016 року було організовано УГСПЛ 23 січня 2017

13

року за участі представників судів, міжнародних організацій та українських громадських організацій.

БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА

Мережа громадських приймалень УГСПЛ продовжує надання безоплатної правової допомоги (в т.ч. у формі виїзних засідань у віддалених районах), проведення інформаційно-просвітницьких заходів в сфері прав людини, а також документування злочинів серед категорій населення, які стали свідками порушень прав людини в окупованому Криму чи зоні проведення АТО.

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Права людини в дії» підтримує діяльність приймалень в м. Слов’янську, Торецьку, Маріуполі, Краматорську, Покровську, Сумах та Дніпрі, а також спеціалізовану приймальню зі справ вимушених переселенців АР Крим та м. Севастополь у м. Києві.

Справи громадських приймалень

Робітник домігся справедливого перерахунку пенсії

Юристи Рівненської приймальні допомогли чоловіку підготувати ряд документів, щоб домогтися справедливості – перерахування пенсії згідно з трудовим стажем, оскільки попередньо Пенсійний фонд не врахував два роки та два місяці.

Відмовляти учасникам бойових дій у пільговому проїзді – незаконно

Випадків, коли учасникам бойових дій транспортні перевізники відмовляють у пільговому проїзді, побільшало. Саме в одному з них юристи Київської приймальні допомогли вирішити суперечку на користь позивача.

Допомога вимушеним переселенцям

Ужгородська приймальня допомогла харківським переселенцям отримати довідки. До цього два роки багатодітна сім’я переселенців із зони АТО не могла юридично підтвердити власний статус.

Правозахисники допомогли довести неправомірність дій патрульних поліцейських

До громадської приймальні у Сумах звернувся чоловік, який вирішив боротися за свої права та виступити проти дій патрульної поліції. Прикрий випадок трапився ще у липні, але лише у грудні 2016 року суд поставив крапку у цій справі.

Права дитини, коли відмовляється батько

Як допомогти дитині, від якої відмовився батько? Тим паче, якщо у неї важке захворювання. Тим паче, якщо батько – громадянин іншої держави і без його дозволу матері складно вирішувати питання, пов’язанні з вихованням дитини та наданням їй

14

соціальної та медичної допомоги. Юристи Львівської приймальні допомогли жінці оформити всі необхідні дозволи та документи.

Чоловікові відмовляли у розрахунку при звільненні

Ще в лютому 2016 року до громадської приймальні у Хмельницькому звернувся чоловік, якого звільнили, але заробітної плати не виплатили. Юристи нарешті домоглися справедливості у суді.

Міністерство оборони відмовляє у виплатах військовослужбовцям

До Львівської приймальні звернувся військовослужбовець ще Радянської Армії з проханням допомогти йому отримати виплату одноразової допомоги через інвалідність, яку чоловік отримав під час проходження військової служби. Проте Міністерство оборони безпідставно відмовило у виплатах.

Інші новини УГСПЛ у цьому напрямку

Інформаційні заходи в локальних громадах

В рамках проекту «Права людини на рівні місцевої громади» з 7 по 15 грудня відбулося 9 інформаційних заходів у 8 містах України, які дозволили презентувати напрацювання учасників проекту та залучити широке коло зацікавлених осіб до вирішення проблем, що існують на місцевому рівні.

ПРОСУВАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА НАВЧАННЯ В СФЕРІ ЇХ ЗАХИСТУ

Формальна освіта з прав людини

Освітня мандрівна виставка «Кожен має право знати свої права»

В грудні 2016 року освітня мандрівна виставка «Кожен має право знати свої права» завітала до міст Чернігів та Хмельницький в рамках всеукраїнського туру, організованого програмою USAID «Права людини в дії» (це були останні два з 11 показів в 2016 році). Ця виставка є методологічним інструментом для освіти в області прав людини, яку підтримано УГСПЛ в рамках Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» (РПЛ)10. Традиційно, виставці передували навчальні семінари для підготовки «гідів» з числа учнів місцевих шкіл.

Відвідувачі пересувної експозиції мали змогу ознайомитися з 25 стендами, що розповідають про походження прав людини, людську гідність, основні ознаки прав людини, заборону дискримінації, критерії правомірності обмежень прав людини, демократію, правову державу та зміст стандартів окремих прав та свобод.

10

Виставка розроблена у 2011 році громадською організацією «MART» з Чернігова (організація-член УГСПЛ) за

підтримки Міжнародного фонду «Відродження» (МФВ), як один із кроків впровадження системного підходу до навчання правам людини.

15

Отже, в Чернігові виставку відвідали більше 1600 учнів та студентів, а в Козельці близько 250 учнів, студентів, а також всі охочі, що разом склало 1 850 відвідувачів. В Хмельницькому виставка змінила 3 локації (2 загальноосвітні навчальні заклади та Хмельницький університет управління та права), що дало змогу 6 700 відвідувачам побувати на виставці та заходах, які відбувалися під час виставки (учні, студенти, вчителі). Зокрема в місті Хмельницькому виставку відвідали понад 60 слідчих офіцерів поліції – слухачі курсів підвищення кваліфікації. Ось тут можна знайти відео-репортаж Хмельницького місцевого телеканалу, а ось тут – відео-репортаж про виставку у Чернігові. Ми також пропонуємо звернути увагу на наступні матеріали: 1, 2, 3 та 4.

В січні 2017 року виставка проходила вже у двох різних форматах11. Перший формат включав в себе семінар по підготовці гідів і проведення самої виставки (тобто традиційний формат) – в місті Перечині Закарпатської області (9-10 січня відбувся семінар по підготовці гідів, а з 11 січня виставку побачили відвідувачі) та місті Дружківці Донецької області (18-19 січня пройшов семінар, а з 20 січня виставка почала приймати відвідувачів).

Інший формат реалізовувався разом з ГО «Восток-SOS та включав в себе використання виставки як методичного блоку для входження в тематику прав людини під час навчальних семінарів для громади Валуйської загальноосвітньої школи № 1 Станично-Луганського району Луганської області та громади Комишуваської загальноосвітньої школи Попаснянської районної ради Луганської області.

Фінішували два конкурси під егідою проекту «Права людини в дії»

Завершились підтримані USAID Всеукраїнській конкурс учнівських есе «Права людини крізь призму сучасності» та Всеукраїнській конкурс навчально-методичних розробок з прав людини12. Переможці та лауреати перелічені на сайті УГСПЛ за посиланнями тут і тут відповідно.

11

Також за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади. 12

Зазначимо, що майже 300 учнів 9-11 класів зі шкіл усієї України представили есе з широкого кола питань в галузі прав людини, в тому числі прав інвалідів, прав людини в зоні ATO, права на життя, свободи вираження думок, корупції, свободи релігії, насильства в сім'ї, дискримінації за статтю та у сфері зайнятості, прав ромів, а також прав людини в Інтернеті. Також 150 вчителів з 20 областей представили свої навчальні програми з прав людини, а саме: про роль школи в суспільстві, права дитини, основи прав людини, вивчення основних документів в області прав людини, захисту прав людини, прав біженців та внутрішньо переміщених осіб, права на медичну допомогу.

16

Церемонія нагородження переможців обох конкурсів була проведена 22 грудня УГСПЛ спільно з Уповноваженим ВРУ з прав людини за участі трьох студентів і трьох викладачів, які подали найкращі роботи в області прав людини.

«Ми без вагань підтримали цей проект, адже його реалізація, широке залучення до його проведення дітей та молоді з усіх регіонів нашої держави є важливою складовою великого плану, розробленого Офісом Омбудсмана спільно з ОБСЄ та Міносвіти, щодо активного просування правоосвітніх ідей у шкільному середовищі», – зазначила Аксана Філіпішина, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Джон Пеннелл, Виконуючий обов’язки директора регіональної місії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) також привітав переможців конкурсу: «Ваші зусилля, які спрямовано на викладання, вивчення та розповідь про права людини є важливим елементом сприяння забезпеченню широкого визнання, поваги і захисту прав людини в Україні. Лауреатка Нобелівської премії миру 2014 року Малала Юсуфзаі, молода пакистанська студентка, яка стала на захист своїх прав, сказала: «Пам’ятаймо: одна книга, одна ручка, одна дитина і один вчитель можуть змінити світ».

Більше інформації про події доступно за посиланнями тут і тут.

Крім того, 26 грудня був проведений семінар для учнів та викладачів школи, де навчається переможниця конкурсу учнівських есе (село Велика Павлівка, Полтавська область). Таким чином, понад 60 учасників ознайомились з основами теорії та практичними навичками для здійснення діяльності у сфері захисту прав людини, а також основами управління освітньою установою на принципах прав людини і демократії. Заняття з учнями проходили на основі мандрівної освітньої виставки «Кожен має право знати свої права»: діти не тільки ознайомилися з матеріалами виставки, а й самі провели екскурсії для вчителів.

Інший подібний тренінг було проведено трохи раніше, 20 грудня для вчителів Центру дитячої та юнацької творчості (Бердянськ, Запорізька область), де працює переможниця конкурсу навчально-методичних розробок з прав людини.

Локальні навчальні заході з питань прав людини, які підтримано USAID

Нагадаємо, що в жовтні 2016 року проектом USAID «Права людини в дії» був оголошений конкурс для українських громадських організацій, які включають принаймні одного випускника програми РПЛ. Таким чином, призери отримали фінансування на проведення власних освітніх заходів з прав людини під керівництвом експертів УГСПЛ/РПЛ:

17

10-12 грудня – «Вступний тренінг з прав людини для громадських активістів Вінницької області» у Хмільнику;

14-15 грудня – тренінг «Права людини та гендерна рівність» в Ужгороді;

15-17 грудня – тренінг «Права людини для всіх» в Кременчуці;

25-26 грудня – тренінг «Права дитини» в Тернополі.

В цілому, заходи були спрямовані на вирішення проблеми правового нігілізму, підвищення загального знання концепцій прав людини та конкретних прав людини, підвищення правової обізнаності активних громадян в регіоні. Також, їх можна розглядати в якості відповіді на складні ситуації, пов’язані з порушенням прав людини, які виникають в громадах зазначених міст.

Семінар з міжнародного гуманітарного права

17-18 грудня проектом USAID «Права людини в дії» було проведено семінар «Основи міжнародного гуманітарного права» у співпраці з Українською асоціацією міжнародного права. У заході, основною метою якого була апробація навчально-методичних матеріалів, розроблених УГСПЛ, взяли участь викладачі різних вищих навчальних закладів з Харкова, Одеси, Києва, Дніпропетровська та інших областей, які залучені до викладання міжнародного гуманітарного права.

Інші новини УГСПЛ у цьому напрямку

Семінар «Ефективні дії на виклики гуманітарної кризи»

16-18 січня на базі Освітнього дому прав людини в Чернігові (ОДПЛ-Чернігів) в рамках семінару «Ефективні дії на виклики гуманітарної кризи: місцеві громади»13 громадські активісти з різних куточків України пройшли навчання щодо планування проектної діяльності, визначення проблем у місцевих громадах, формування цілей та завдань проекту, проведення його моніторингу та оцінки, особливостей фінансової звітності та забезпечення інформаційного супроводу проекту (зокрема, спільно з експертами були розроблені плани дій та інформаційних кампаній).

Конференція, присвячена розвитку місцевих громад

18 січня в Києві відбулась конференція, яка стала підсумковим заходом проекту, що був присвячений практиці громадських консультацій на місцевому рівні14. Конференція стала майданчиком для обміну найкращими практиками та ініціативами, що виникли або здійснюються під час реалізації проекту та дозволяють розвиватись місцевій громаді,

13

Захід відбувся в рамках проекту «Активні громадські дії на подолання гуманітарної кризи в Україні» за підтримки

Національного фонду підтримки демократії. 14

Проект «Співпраця місцевої влади і громадських організацій. Просування добрих практик» реалізується

Гельсінським фондом з прав людини (Польща), громадською організацією «MART» (Україна), Центром гуманістичних технологій “АХАЛАР” (Україна) в рамках Польсько-Канадської програми підтримки демократії. Сприяння окремим діям в рамках проекту здійснює ОДПЛ-Чернігів.

18

базуючись на принципах демократії, верховенства права і прав людини. Окрім того, цей захід дозволив посилити взаємодію і партнерство місцевих активістів і представників місцевої влади.

Заходи в рамках проекту «Школа – територія прав людини»

21-22 січня в ОДПЛ-Чернігів відбувся третій, підсумковий тренінг з прав людини для команд-учасниць проекту. Мета зустрічі – проаналізувати процес реалізації проекту в навчальних закладах (учасниках проекту) та сформувати дієву мережу навчальних закладів, які стануть «опорними школами» щодо поширення досвіду формування навчально-виховного процесу на принципах прав людини і демократії та впровадження якісних та системних змін в роботу закладу. Отже, команди презентували свої досягнення, проаналізували результати самооцінки існуючої системи освіти з прав людини, ознайомились з результатами експертного оцінювання та розробили ключові програмні елементи для формування системи освіти з прав людини в своїх річних та перспективних планах. Окрім того, обговорено ключові результати всього проекту, скориговано план дій та укладено рекомендації для його подальшої ефективної реалізації (зокрема, визначено можливості та шляхи залучення громади до формування освітнього простору на основі принципів освіти з прав людини).

Попереду на команди чекає іспит для отримання статусу «Школа – територія прав людини» та плідна робота по створенню мережі шкіл-учасниць проекту та постійний обмін досвідом для поширення освіти з прав людини.

Проведено Всеукраїнську конференцію «Розвиток освіти в сфері прав людини в школах України»

23 січня у Києві відбулась Всеукраїнська конференція «Розвиток освіти в сфері прав людини в школах України»15. На ній були представлені проміжні результати дослідження реалізації освіти в сфері прав людини в системі загальної середньої освіти України (яке відбувалось у 2016 році за підтримки USAID «Права людини в дії»), презентовано український та міжнародний досвід організації навчально-виховного простору загально-освітнього навчального закладу на принципах прав людини («Школа – територія прав людини»), а також вироблено рекомендації щодо формування комплексного підходу й впровадження якісного навчання правам людини в системі формальної освіти на основі принципів Всесвітньої програми освіти в галузі прав людини ООН та Хартії Ради Європи з освіти для демократичного громадянства і прав людини.

Рішенням конференції було запропоновано створення єдиної платформи для співпраці міжнародних, державних та недержавних інституцій для впровадження більш дієвих, ефективних і системних змін щодо освіти в сфері прав людини в Україні та реалізації Національної стратегії з прав людини.

Правозахисниці, які змінюють Україну

УГСПЛ продовжує публікацію статей, присвячених жінкам-правозахисницям, які працюють в УГСПЛ або співпрацюють з нами. Наразі пропонуємо третє, четверте, п’яте та шосте інтерв’ю з серії.

15

За підтримки Міністерства міжнародних справ Канади.

19

ГОЛОВНІ НОВИНИ В СФЕРІ ПРАВ ЛЮДИНИ

Національна поліція припинила діяльність злочинної мережі з торгівлі людьми на запит правозахисників

Департамент Національної Поліції із запобігання злочинів щодо торгівлі людьми заарештував чотирьох організаторів злочинного угруповання, яке вербувало українських громадян для використання їх в якості наркокур’єрів у РФ і від діяльності якої в 2015-2016 роках постраждало багато українців. Нацполіція зреагувала на запит правозахисників у стратегічній справі УГСПЛ, якій була присвячена прес-конференція ще в жовтні 2016 року.

Отже, була відмічена важливість допомоги громадських організацій (зокрема, медіа-ініціативи «За права людини» та УГСПЛ) у боротьбі з торговцями людьми. Звертаємо Вашу увагу на розроблену правозахисниками інструкцію «Що робити, якщо ваш родич став жертвою торгівлі людьми в Росії?» та зразки документів, які потерпілі особи повинні подавати до органів державної влади.

Доповідь ООН повідомляє про триваючи порушення прав людини в Донецькій та Луганській областях

8 грудня Організація Об’єднаних Націй опублікувала доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні (за період 16 серпня – 15 листопада 2016 р.). Зокрема, згідно з документом, права людини в Східній України порушуються через невиконання Мінських угод. Найбільш відчутні порушення в області так званої «лінії зіткнення» між територіями, що контролюються Урядом, та територіями, що перебувають під контролем озброєних груп. Загальна кількість загиблих з середини квітня 2014 по 1 грудня 2016 року становить 9 758 осіб (в тому числі жертви серед представників Збройних сил України, цивільного населення та членів озброєних груп). Більше 2 000 вбитих були цивільними особами. У цей час 22 779 людей були поранені. Звіт базується на детальних інтерв’ю з 176 свідками і жертвами.

Президент підписав указ про права людей з інвалідністю

Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про створення умов для реалізації прав людьми з інвалідністю» під час зустрічі з представниками громадського руху людей з інвалідністю, яка відбулась в день 10-ї річниці ухвалення ООН Конвенції про права осіб з інвалідністю. Він передбачає зміни в усіх сферах життя людей з інвалідністю та може служити основою для адаптації норм національного законодавства до міжнародно визнаних стандартів.

Підписано Закон про Вищу раду правосуддя з урахуванням правок активістів

Парламент України ухвалив Закон № 1580 «Про Вищу раду правосуддя» з урахуванням правок з надання Громадський раді доброчесності реальних повноважень контролю над деякими питаннями судової системи. Закон визначає статус і структуру, регулює функції та напрямки діяльності зазначеного органу влади. 3 січня 2017 року закон було підписано президентом П. Порошенко.

20

Додатково пропонуємо звернути увагу на спільне звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та УГСПЛ щодо надання цим законом нових повноважень Державній кримінально-виконавчій службі України, які жодним чином не стосуються Вищої ради правосуддя.

Дискримінатори року були названі в Україні

Коаліція з протидії дискримінації оприлюднила список головних порушників прав людини, якими стали: Верховна Рада України, сільська рада села Лощинівки Одеської області та народний депутат Антон Геращенко. Ці кандидати були «нагороджені» в різних номінаціях.

Звернення платформи “Правозахисний порядок денний”

За цим посиланням всі бажаючі можуть приєднатись до публічного звернення платформи “Правозахисний порядок денний” щодо неприпустимості порушення принципу незалежності суддів.

Збори Консультативної ради при прокуратурі АР Крим

27 грудня відбулись установчі збори за участі народних депутатів, представників органів державної влади, громадських організацій (в тому числі УГСПЛ) та Меджлісу кримськотатарського народу. Суттю дискусії стало формування Консультативної ради при прокуратурі Автономної Республіки Крим. Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зазначив, що одним з першочергових завдань цього органу буде внесення змін до кримінального законодавства України щодо притягнення до відповідальності колабораціоністів.

Правозахисники провели прес-конференцію з питання Криму

Кілька українських правозахисних організацій (в тому числі УГСПЛ) закликають уряд і Верховну Раду в 2017 році змінити законодавство, яке обмежує права людини стосовно громадян України, які перемістились або проживають в Криму.

Генеральна Асамблея ООН проголосувала за резолюцію з прав людини в Криму

Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй (Генасамблея) 19 грудня проголосувала (посилання англійською) за резолюцію з прав людини в Криму під назвою «Положення у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)», яка була ініційована Україною та підтримана третім комітетом Генасамблеї ООН. Генеральна Асамблея закликала Російську Федерацію «вжити всіх необхідних заходів для того, щоб негайно покласти кінець усім утискам прав людини стосовно жителів Криму, зокрема, припинити дискримінаційні заходи і практики, необґрунтовані затримання, катування та інші жорстокі, нелюдські або такі, що принижують гідність, види поводження, і скасувати все дискримінаційне законодавство. Вона також закликала Росію «негайно звільнити українських громадян, які були незаконно затримані і засуджені без урахування елементарних норм відправлення правосуддя, а також тих, кого було переведено через міжнародно визнані кордони з Криму до Російської Федерації».

21

Резолюція є першим міжнародним документом, де було вказано, що Російська Федерація є окупаційною владою, а Автономна Республіка Крим і м. Севастополь – тимчасово окупованими територіями. Крім того, Резолюція підтвердила територіальну цілісність України і підтвердила невизнання анексії українського півострова.

Заяву України перед голосуванням Генасамблеї стосовно проекту резолюції щодо Криму можна прочитати тут (англійською). Крім того, Заяву Міністерства закордонних справ України про прийняття резолюції ООН можна знайти тут (англійською). Однак, хотілось б звернути вашу увагу на деякі проблемні питання, які були відзначені українськими правозахисниками в їх публічному зверненні.

Зимова сесія ПАРЄ в Страсбурзі

24 січня ПАРЄ прийняла ініційовану Україною резолюцію (посилання англійською) «Напади на журналістів і свободу ЗМІ в Європі», вимагаючи від Росії звільнити політичних в’язнів (в тому числі і в окупованому Криму). Більшість депутатів підтримали названу резолюцію. Коментар Міністерства закордонних справ України щодо засудження ПАРЄ та ОБСЄ порушень у галузі свободи ЗМІ на незаконно окупованих Росією територіях України доступний тут.

25 січня ПАРЄ проголосувала за Резолюцію (посилання англійською) «Функціонування демократичних інститутів в Україні», що підкреслює важливість прозорого конституційного процесу і децентралізації місцевого самоврядування. Резолюція також підкреслює важливість подальшого вдосконалення Мінського формату та дотримання існуючих зобов’язань. Як наголошується в документі, в складній ситуації, яка була викликана анексією Криму та російською агресією на сході країни, Україна досягла значного прогресу в питанні про зміни в нормативно-правовій базі, які були необхідні для здійснення реформ.

За словами віце-президента ПАРЄ, українського депутату Г. Логвинського, не було прийнято жодних проросійських поправок: «Важливо, що нашим опонентам не вдалося поміняти термін «російська агресія» на «внутрішній конфлікт», або підмінити поняття «вільні вибори» на «вибори під дулом автомата».

«Переважна кількість поправок до проекту були внесені українською делегацією для максимально об’єктивного висвітлення подій в Україні. Вони були із розумінням сприйняті та підтримані ПАРЄ», – зауважує Міністерство закордонних справ України. З повним коментарем Міністерства щодо резолюції можна ознайомитися тут.

Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН

Україна подала позов до Міжнародного суду ООН в Гаазі з метою притягнення Російської Федерації до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України, – повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ України.

«Позов було подано в рамках Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації», – йдеться у повідомленні (посилання англійською).

Більш детальніше тут, а також коментарі президента тут і думки експертів тут і тут.

22

Створено коаліцію правозахисних організацій “Проти катувань”

16 січня дванадцять громадських правозахисних організацій (включаючи УГСПЛ) з Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Львова, Кропивницького, Луцька, Херсона та Чортківа підписали Меморандум про створення Коаліції «Проти катувань». У цей же день відбулась презентація Коаліції.

Ініційовано створення інституту Інформаційного комісара в Україні

Народні депутати за ініціативою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини розпочали збір підписів за створення Інформаційного комісара України – незалежної інституції, яка буде здійснювати нагляд за дотриманням конституційних прав на доступ до інформації, захисту персональних даних та захисту інформаторів. Пов’язана з цією подією прес-конференція відбулась 18 січня.

Відкрите звернення Уповноваженої з прав людини Валерії Лутковської

Через деякі останні події в Україні Уповноважена заявила про неприпустимість порушення прав осіб з інвалідністю: «Будь-яке порушення прав людей з інвалідністю, чи-то ситуація із друком підручників для дітей з особливими освітніми потребами, чи-то дискримінаційні висловлювання народного депутата України, не дозволяють мені стояти осторонь».

Переслідування адвокатів в окупованому Криму

Протягом останніх днів січня 2017 року у Криму розгорнулася справжня атака на адвокатів, які виконують свої професійні обов’язки та захищають права громадян України на окупованому півострові.

25 січня співробітники ФСБ РФ незаконно затримали російського адвоката Миколу Полозова для проведення допиту. Це сталося відразу після прильоту Полозова з сесії ПАРЄ, на якій він доповідав про політичні переслідування в Криму.

Участь адвоката в якості свідка у справі його підзахисного є незаконною практикою з метою усунення захисника від участі у справі, яка широко використовується російськими слідчими органами – про це йдеться в коментарі правозахисної організації Amnesty International.

«Мета затримання Полозова полягає в тому, щоб позбавити його підзахисних – незаконно ув’язнених членів Меджлісу Ахтема Чийгоза і Ільмі Умерова – права на захист і порушити їх право на справедливий судовий розгляд», – зазначили правозахисники.

Наступного дня, 26 січня, стало відомо про затримання представниками «Центру з протидії екстремізму» МВС РФ (Центру Е) кримських адвокатів Едема Семедляєва та Еміля Курбедінова, що прямували до Бахчисараю для надання правової допомоги родині кримського-татарського активіста Сейрана Салієва, до яких зранку прийшли з обшуком. Авто адвокатів зупинили співробітники ДПС, пославшись на «перевірку по базі», після чого приїхали співробітники «Центру Е» та заявили про адміністративне

23

затримання Курбедінова. В офісі адвокатів був проведений обшук з вилученням всього обладнання.

Пізніше, відбулось судове слухання по адміністративній справі; адвокат був визнаний винним в адміністративному правопорушенні за поширення «екстремістських» матеріалів (а саме, його публікацію в соціальній мережі ще в 2013 р., що нібито пропагує заборонену в Росії організацію «Хізб ут-Тахрір») та заарештований на 10 діб. Активіст Сейран Салієв отримав 12 діб арешту за «екстремістські» публікації в соціальній мережі, пов’язані з «Хізб ут-Тахрір» та поширення пісень чеченського співака та композитора Тимура Муцураєва.

Відкрите звернення УГСПЛ та правозахисних організацій з вимогою припинити переслідування адвокатів прав людини в окупованому Криму можна знайти тут.

Новий інтернет-ресурс про злочини на ґрунті ненависті в Україні

Ресурс, який був створений правозахисниками, описує зазначені злочини за період з 2009 по 2016 рік.

_____________________________________

Цій дайджест було розроблено завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Програма USAID «Права людини в дії», контактна інформація:

Українська Гельсінська спілка з прав людини вул. Фролівська 3/34, Київ, Україна тел.: 044 485 17 92, факс: 044 425 99 24 Електронна пошта: arkadiy.bushchenko@helsinki.org.ua, olga.chueva@helsinki.org.ua Веб-сайт: http://helsinki.org.ua/