1

Н А Ц І О Н А Л Ь Н И Й У Н І В Е Р С И Т Е Т Б У Д І В Н И Ц Т В А І А Р Х І Т Е К Т У Р И

Виходитьз 1962 р.

№ 20—23(1450—1453)

ЛИСТОПАД2014 рік

У РАМКАХ розширення співробітництва

Київського національногоуніверситету будівництва іархітектури із загальноос!вітніми навчальними зак!ладами Києва по прове!денню спільної профорієн!таційної роботи серед уч!нів випускних класів, у2013 і 2014 роках підписа!но договори про створен!ня профільних класів КНУ!БА у навчальних закладахкількох районів нашогоміста: ліцей №144 імені Г.Ващенка Солом’янськогорайону, СЗОШ №243 По!дільського району, Техніч!ний ліцей Шевченківськогорайону, гімназія №34 «Ли!бідь» імені В. МаксименкаПодільського району, гім!назія №39 ім. гетьмана Ук!раїни Богдана Хмельниць!кого Деснянського району,СЗОШ №93 Подільськогорайону.

Викладачі нашого уні!

Профорієнтаційна робота

ПРОФІЛЬНІ КЛАСИВИПРАВДОВУЮТЬ СЕБЕ

Якщо ти вирішив все�таки йти в десятий клас, то перед тобою стоїть вибір про�філю, адже 10–11 класи — це профільна школа. Навіщо взагалі вони потрібні?

Навчання в профільних класах надає неоціненну допомогу в підготовці до здачііспитів ЗНО та вступу до вищого навчального закладу. Воно потрібне для того, щобучні могли визначитися у виборі майбутнього профілю навчання або виборі майбут�ньої професії. Викладачі не тільки пояснюють учням матеріал, а й «доносять» доних всю важливість, ясність і чистоту майбутньої професії. Берёзка склонилась над детской коляской,

Осенние листья спадают с неё,Нас осень всегда удивляет окраской,Поэт в ней берёт вдохновенье своё.

Моя Альма"матер на фото пред мною,85 скоро исполнится ей,Кто вышел отсюда — гордятся тобою,Здесь многие встретили свой юбилей…

Достаточно взять «Who is who в Украине»,*Чтобы увидеть героев своих,Звучит не КИСИ, а КНУСА отныне,Хватит названий и этих двоих.

Синее небо над КНУСА сияет,Ребёнок заплакал в колясочке той,Кем станет младенец — никто ведь не знает,Послышалось сверху: «Майбутній герой!»

Евгений РЕЙЦЕН

* «Who is who в Україні». Енциклопедія особистостей. —Швейцарія, 2012. — 455 с.

Творчество наших читателей

ОСЕНЬ ВО ДВОРЕ КИСИГОВОРЯТ, что осень — это миг для вдох�

новения, это — время размышления…Так случилось 27 октября 2014 с нашим чи�тателем, професором университета Евге�нием Александровичем Рейценым: прохо�дя возле университета, его впечатлила кар�тинка синего безоблачного неба, он ощутилпрозрачный чистый воздух и… увидел ко�лясочку с ребенком. Этот пейзаж «заря�дил» его на творчество. Читайте!

Корпус КИСИ, введенный в действие1.09.1963 г. Фото автора.

ОБИРАЄМО ПРОФЕСІЮ РАЗОМ!

ВОСЕНИ Київський та ін!ші обласні центри зай!

нятості проводили масові про!форієнтаційні заходи «Ярмар!ки професій і вакансій». Метазаходів — сприяння професій!ній орієнтації та професійно!го визначення молоді. Вибірпрофесії — це відповідальний,свідомий крок, робити який,слід ураховуючи свої нахилита здібності, особисті та гро!мадські інтереси.

Протягом місяця, з 25 ве!ресня по 23 жовтня, Київськийнаціональний університет бу!дівництва і архітектури бравактивну участь в 11 таких захо!дах. Наші викладачі і студентипобували у містах Бровари,Обухів, Рокитне, Вишгород,Тараща, Макарів, Кузнецовськ,Фастів, Ставище, Славутич,Васильків, де загалом поспіл!кувалися і ознайомили із уні!верситетом більше чотирьохтисяч майбутніх абітурієнтів2015 року.

У м. Бровари побував до!цент кафедри технології буді!вельних конструкцій і виробів

верситету навчають і готу!ють до ЗНО учнів профіль!них класів на уроках, фа!культативах і підготовчихкурсах. Педагоги КНУБАтворчо підходять до нав!чання, підготовки учнівстарших класів до майбут!ньої професії — архітекто!ра і будівельника. Не кажу!чи вже про те, що заняттяведе колектив викладачів— кандидатів наук, доцен!тів КНУБА.

Для учнів профільнихкласів КНУБА проводятьсябесіди із профорієнтацій!ного самовизначення тарозроблено цикл зустрі!чей «Вступ до спеціаль!ності», де вони знайом!ляться із факультетами,спеціальностями, нав!чально!виробничою і нау!ковою базою універси!тету. Учні профільних кла!сів запрошуються на Днівідкритих дверей, зустрічііз керівництвом універси!

тету, майстер!класи,олімпіади та творчі кон!курси.

Ті, хто працює з май!бутніми абітурієнтами, до!сягли деяких результатів— на 20% збільшився від!соток тих, які вступили донашого навчального зак!ладу. Якщо конкретно, то— в цьому році чотири ви!пускники профільногокласу Ліцею №144 вступи!ли на бюджетну формунавчання до нашого уні!верситету. Завдяки про!форієнтаційній роботі, мимаємо здібних, захопле!них майбутньою професі!єю студентів!

З нагоди Дня працівни!ка освіти ректор Київсько!го національного універси!тету будівництва і архітек!тури Петро Мусійович Кулі!ков відзначив подяками заякісну підготовку абітурі!єнтів та сумісну профорієн!таційну роботу 23 директо!

рів шкіл, ліцеїв, коледжів,технікумів міст і областейУкраїни.

Представники відділен!ня довузівської підготовкивручили освітянам подяки,передали щирі сердечні ві!тання ректора із професій!ним святом і побажанняміцного здоров’я, щастя,благополуччя, невичер!пної наснаги і успіхів у пе!дагогічній діяльності,творчого натхнення, миру,любові, злагоди та глибо!кої поваги!

О.В.Доля,заст. завідувача

довузівської підготовкиКНУБА, доцент

Заступник завідувача довузівської підготов4ки КНУБА, доцент Олена Вікторівна Доля вручаєподяку директору гімназії № 34 «Либідь» м. Ки4єва Лідії Серафимівні Страшній.

Доцент Доля вручає подяку заступнику ди4ректора гімназії № 34 «Либідь» м. Києва Зої Пет4рівні Нагорній

Подяка вручена директору ЗОШ I–III ступе4нів № 243 м. Києва Тетяні Ігорівні Деменко

Подяку від КНУБА отримала заступник ди4ректора ЗОШ I–III ступенів № 243 Тетяна Андрі4ївна Субота.

Відповідальна за профорієнтаційну роботу кафедри фізики,асистент Тетяна Броніславівна Петруньок вручає подяку дирек4тору школи № 329 «Логос» м. Києва Андрію Вікторовичу Прутасу.

В.П. Азутов. Директорцентру зайнятостіМаксим Вітер зак!ликав учнів міста тарайону, які завіта!ли до центру зай!нятості відпові!дально поставитисядо участі в заході таширше ознайомитися знавчальними закладами, сту!дентами яких вони можутьстати в майбутньому. Всьогоу ярмарку професій взялиучасть представники 21 нав!чального закладу м. Броварита Київського регіону; 937майбутніх випускників шкілміста Бровари та Бровар!ського району, з яких 692 —випускники 9 х класів, 245 —учні 10 — 11!х класів.

У Ярмарку професій м. Ро!китне взяли участь начальниквідділу освіти адміністраціїСергій Діренко, представни!ки навчальних закладів Києва,Київської та Чернігівської об!ластей, журналісти та робо!тодавці.

КНУБА представляли —

старший викладач кафедриводопостачання і водовід!

ведення В.А.Бурлай та до!цент кафедри теплотех!ніки М.А. Кириченко За!хід 2014 року відвідалибіля 200 незайнятих тру!довою діяльністю грома!

дян та 280 випускників Ро!китнянського ліцею і загально!освітніх шкіл.

У Кузнецовську Ярмарокпрофесій проходив в Палацікультури ВП «Рівненська АЕС».Його відвідали понад 1000 уч!нів 9–11 класів навчальних зак!ладів міста та прилеглих насе!лених пунктів. Подію висвітлю!вала Рівненська обласна дер!жавна телерадіокомпанія тамісцевий радіоканал, якийвзяв інтерв’ю у представниканашого університету — Бори!са Валерійовича Корнійчука.

Хочу відзначити колективвикладачів, співробітників,студентів університету, яківзяли активну участь в органі!зації та відвідуванні Ярмаркупрофесій 2014, працювалиенергійно та ініціативно. Се!

ред них В.П. Азутов, М.О.Бут,В.А.Бурлай, М.А.Кириченко,Ю.В.Кравченко, Т.М.Квартич,Б.В.Корнійчук, В.О.Мілейков!ський, Н.В.Боліла, І.О.Шапош!нікова, В.П.Вербій, В.М.Кли!менко, К.В.Сідун, О.О.Білоус таспівробітники відділення дову!зівської підготовки: Яна ІгорівнаШостаковська, Олена Вікторів!на Доля, Оксана Володимирів!на Лаврухіна і студенти, які ста!ранно всім допомагали.

Н.Б.БУРДЕЙНА,завідувач відділом

довузівської підготовки,доцент

2

28 ЖОВТНЯ 2014 року вся наша країнатрадиційно вшановувала пам’ять воїнів, якізагинули в боях за визволення України, та на!селення, яке постраждало від дій фашис!тських окупантів.

У ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбу!лися ключові битви за визволення Європи відфашизму.

У ході визволення України силами чотирь!ох Українських фронтів, які налічували понад2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 року —

До 704річчя звільнення України

ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД НІМЕЦЬКО�ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

жовтня 1944 року було проведено серіюблискучих наступальних операцій. Найваж!ливішими з них були: Воронезько!Харківська(13 січня — 3 березня 1943 року), Донбаська(13 серпня — 22 вересня 1943 року), Черні!гівсько!Полтавська (26 серпня — 30 вересня1943 року), Корсунь!Шевченківська (24 груд!ня 1943 р. — 17 лютого 1944 року ) та Львів!сько!Сандомирська (13 липня — 29 серпня1944 року).

Завершила визволення України Карпат!ська операція, що розпочалася 9 вересня1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільне!но Ужгород, 28 жовтня радянські війська вий!шли на сучасний кордон нашої Держави.

За підрахунками істориків, у ході воєннихдій на території України загинуло близькотрьох мільйонів радянських воїнів, понад двамільйони українців було вивезено для приму!сової праці до Німеччини під час окупації. Натериторії республіки цілком чи частково бу!ло зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл,близько 10 мільйонів людей залишились бездаху над головою, знищено понад 16 тисячпромислових підприємств.

У ході Великої Вітчизняної війни бойови!ми нагородами було відзначено близько 2,5млн. воїнів!українців.

Сергій Урядовець,студент

У НАСТУПНОМУ 2015 році нашому провідному

інженерному вищому нав!чальному закладу України ви!повниться 85 років. Історія Ки!ївського національного уні!верситету будівництва і архі!тектури навдивовижу багатана видатні події та славніімена. Наші випускники, отри!мавши в стінах своєї альма!матер величезний фаховий,творчий і громадянський за!ряд, куди б їх не закидала до!ля, вони горді тим, що навча!лися в Київському універси!теті будівництва і архітектури.

День народження архітек!турного факультету такий же,як і у КНУБА. Тут формувалисяпокоління фахівців архітектур!ної справи, творчих інтеліген!тних людей, науковців. Вонизробили гідний внесок у роз!виток освіти, науки, суспільно!політичної думки. Не можна незгадати імена тих, хто допомігїм стати архітекторами, науко!

Люди університету

«ВСЕ ЖИТТЯ МОЄ ПОВ’ЯЗАНО ЗАРХІТЕКТУРНИМ ФАКУЛЬТЕТОМ»

вими працівниками, виклада!чами. Це такі видатні архітекто!ри як О.М.Вербицький,И.Ю.Каракіс, П.Г.Юрченко,Я.А.Штейнберг та ін.

На архітектурному у наспрацює людина, життя якоїпов’язано з факультетом вже70 років. Важко повірити? Цетак. Найголовніше те, що на їїочах відбувалося зростанняуніверситету. Це заслуженийпрофесор КНУБА, д.т.н. В.Є.Михайленко. «На нашому фа!культеті в той час працюваличотири кафедри: архітектурно!го проектування, архітектурнихконструкцій, малюнку i живо!пису, нарисної reoметpiї такреслення. Очолювали їx ви!датні архітектори, професориО.М.Вербицький, В.А.Обрем!ський, В.Г.Кричевський, М.Ко!лотов, які заклали фундаментзодчеської школи архітектур!ного факультету КІСІ,— згадуєВсеволод Євдокимович Ми!хайленко. На архітектурномутоді була лише одна спеціаль!ність «Архітектура». У нас напершому кypci було дві акаде!мічні групи — 50 чоловік. Вчи!лися ми 5 років. 3 нашого ви!пуску видатними архітектора!ми і професорами сталиІ.О.Фомін та В.І.Єжов. До речі,пізніше, кожний з них багатороків очолював навчальні ка!федри в університеті: містобу!дування і основ архітектури іархітектурного проектування».Сам же Всеволод Євдокимо!вич Михайленко близько 40років (1965 по 2003 ) відповідавза колектив кафедри нарисноїгеометрії та креслення. Він ін!тегрує у собі дуже багато пози!тивних якостей: досвідчений

педагог, якого люблять студен!ти, прогресивно мисляча лю!дина, інтелектуал.

Визнанням внеску В.Є. Ми!хайленка у вітчизняну освітуслужать, зокрема, почеснізвання, суспільні посади, від!знаки. «Bci роки займався під!готовкою кандидатів і докторівнаук, підготувавши за цей час12 докторів та 66 кандидатівтехнічних наук. У 1982 році менібуло присвоєно почесне зван!ня эаслуженого діяча науки Ук!раїни, а 2014 року удостоївсяпочесної відзнаки «Заслуженийпрофесор КНУБА». У 1999 роціМінюстом України було створе!но Українську асоціацію з прик!ладної геометрії (УАПГ), прези!дентом якої обрали мене.Опублікував більше 400 науко!вих та методичних праць, у то!му числі понад двадцять підруч!ників, монографій, довідників.Серед них книги «Природа!ге!ометрія!архітектура»( була пе!реведена на німецьку мову вБерліні), «Основи композиції»,«Основи біодизайну» тощо.»

Архітектор починається не звступу на архітектурний фа!культет і навіть не з отриманнядиплома про його закінчення,а лише з того моменту, коли унього з’являється своя тема впрофесії, ставлення до життя,погляд на все, що відбуваєть!ся навколо нього.

Одним словом, найголовні!ше в житті будь!якої людини —домогтися успіху в тому, що їйподобається, в тому, чому во!на готова присвятити себе.Всеволод Євдокимович Ми!хайленко домігся цього. І мигорді цим.

Підготовлено газетою

СТУДЕНТИ ознайомилися з останнімидосягненнями та інноваційними роз!

робками, спрямованими на розвиток і впро!вадження енергоефективних, екологічнобезпечних матеріалів і технологій. Студен!там було цікаво познайомитися з фахівця!ми міжнародного рівня, які заохочували від!відувачів жити в екологічно чистому середо!вищі, шляхом популяризації новітніх техно!логій і досягнень в індустрії дерев’яного бу!дівництва. Молодь заінтересували нові тех!нології еко!будівництва, інтер’єрні рішення,принципи енергозбереження, побудовасистеми автоматизації та управління; юнаки

і дівчата спілкувалися з кращими постачаль!никами матеріалів і технологій, архітектора!ми і проектувальниками, інвесторами і забу!довниками, дизайнерами та виробниками.

Виставка COMFORT HOUSE 2014 прохо!дила паралельно з виставками «БУДІВНИЦ!ТВО ТА АРХІТЕКТУРА» і «ДЕРЕВ’ЯНИЙ ДІМ».Трохи детальніше.

Виставка «БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУ!РА» представила новітні тенденції у сферіархітектурного планування, капітальногобудівництва, ознайомила з передовими

Виставки

НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ Й ДОСЯГНЕННЯ ПЕРЕКОНАЛИ СТУДЕНТІВ

17–20 вересня 2014 року у вистав�ковому центрі «КиївЕкспоПлаза» відбу�лася міжнародна виставка інновацій�них технологій для дому COMFORTHOUSE, яку відвідали студенти 1,2,3курсів МО і ПЦБ будівельного факуль�тету.

технологіями і новими матеріалами. Буді!вельні конструкції, покрівельні матеріали,фасади, віконні та дверні системи, а такожкераміка і сантехніка — основні розділивиставки.

Під час експозиції виставки «ДЕ!РЕВ’ЯНИЙ БУДИНОК» відвідувачі познайо!мились з кращими виробниками де!рев’яних будинків, елементів інтер’єру знатурального дерева, постачальникамизасобів захисту деревини, а також печейта камінів. Під час роботи виставки буламожливість купити проекти і готові об’єк!ти нерухомості. Крім того, відвідувачі мог!ли порівняти екологічно безпечні матеріа!ли з напівфабрикатами. Фахівці консуль!тували з приводу монтажних робіт дверей,проектування, інтер’єру, декору і правиль!ного освітлення будинку, кераміки та сан!техніки, як застосовувати альтернативніджерела енергії, вентильовані фасади, да!вали поради щодо дизайну, будівництва тапроектування домів з дерева, ознайомиливідвідувачів з новими засобами захистудеревини.

Важливою складовою виставки було про!ведення семінарів, конференцій, майстер!класів, форумів з найактуальніших питань,що сьогодні хвилює фахівців будівельної га!лузі. Саме тут розробляли план дій, ідеальновідповідний для зменшення витрат і збере!ження комфорту життя.

Будівельна виставка COMFORT HOUSEClimate Design — в майбутньому буде спри!яти розвитку галузі та створенню оптималь!

но комфортних умов для фахівців, виробни!ків, дозволяючи обмінюватися досвідом, ук!ладати нові контракти, а також вибиратистратегію подальшого розвитку в її опти!мальних рішеннях.

Нарешті, хочу звернути увагу читачів, щопрофесіонали переконали і наших студентів,і відвідувачів, що чисте навколишнє середо!вище — це запорука здоров’я людей і дов!кілля!

Підготувала Ю. Кондратюк, студентка МО"22

Під час відвідування виставки

Студенти будівельного факультету КНУБА задоволені від перегляду професійної виставки

КНУБА презентує

«ЯРМАРОК ПРОФЕСІЙ»В ОБУХОВІ

Активну допомогу на яр4марці надавали студентки бу4дівельного факультету Окса4на Сидоренко (МО421), ЮліяКондратюк (МО422), Дар’яКльосова (ПЦБ425)

Із захопленням оглядаютьмайбутні абітурієнти листівкиі буклети про КНУБА.

Асистент кафедри метале4вих і дерев’яних конструкційМ.О.Бут розповідає школярціпро майбутню професію уКНУБА

НАШ університет зна!йомив учасників захо!

ду про можливість профе!сійної підготовки, перепід!готовки та підвищення ква!ліфікації в нашому навчаль!ному закладі; проведенняпідготовчих курсів, умовинавчання, перспективні спе!ціальності та вартість нав!чання.

Серед усіх навчальнихзакладів, які презентувалисвої спеціальності Київськийнаціональний університетбудівництва і архітектуривиділявся оригінальноюформою. Учасники ярмаркупрофесій мали можливістьпереглянути інформаційнийфільм про життя універси!тету і майбутні професії.Особливу увагу приверталидо себе студентки будівель!ного факультету в будівель!них касках.

Представники універси!тету в режимі консультаційзнайомили школярів з про!фесіями та спеціальностя!ми. Біля презентаційногостолу було багато зацікав!лених випускників 9 та 11класів. Учні намагалисявстигнути запастися листів!ками і буклетами. Спілкую!

Хочу розповісти читачам нашої «А+Б»� студентам університету, як пройшов чер�говий Ярмарок професій 2014. Він відбувся 25 вересня в Обухівському районномуцентрі культури і дозвілля Київської області та зібрав учнів випускних класів майже20 загальноосвітніх навчальних закладів міста та району.

чись з учасниками ярмарку,ми зрозуміли, що більшістьвипускників шкіл району щечітко не уявляють, яку про!фесію обрати. За цим воний прийшли на Ярмарок про!фесій.

Випускники були задово!лені такою зустріччю, дізна!лися для себе багато корис!ного, переконалися, що,обираючи професію, необ!хідно обов’язково врахуватисвої здібності, особисті тагромадські інтереси. Вонизрозуміли, що значенняпрофесії у житті людини за!лежить не стільки від харак!

теру роботи, скільки від то!го, як до неї ставиться самалюдина та наскільки профе!сія відповідає запитам іможливостям кожного.

Нам залишається лишесподіватися, що Ярмаркапрофесій допомогла ба!гатьом школярам визначи!тися зі своїм життєвим шля!хом. Успіхів вам, майбутністуденти!

Юлія Кондратюк, студентка МО"22

Фоторепортаж

Анастасії Лисоконь,студентки ПЦБ"32

3Аукціон

25157 ГРИВЕНЬ – НАШАБЛАГОДІЙНА ДОПОМОГА

ПІДШЕФНИМ ВОЇНАМ

Ти посадиш дерево. Найкращі почуття свої збереш і дереву їх подаруєш. З любов’ю водою поллєш,слова добрі скажеш. Ти посадиш дерево. А потім будеш приходити до нього, розмовляти. Ростити бу�деш, доглядати. Виросте твоє дерево. Буде сильним і міцним. І почуття твої виростуть разом з ним.

Птахи прилетять. Пісні заспівають. Чистим стане повітря. Ти завжди зможеш підійти до свого де�рева, притулитися до стовбура і повідати про найпотаємніше, про близьке, про рідне. Ти посадишдерево ... Правда, красиві слова?

ОСЬ з такими почуттями багато співробітниківта студентів Київського національного універ!

ситету будівництва і архітектури вкотре здійснилиозеленення території, прилеглої до університету.Цього разу активісти висадили близько півсотні де!рев навколо КНУБА.

«ЗЕЛЕНА АКЦІЯ» В КНУБА

Чудова традиція з озеленення започаткована в уні!верситеті лише нещодавно, але вже знайшла багатоприхильників серед студентської молоді та співробіт!ників КНУБА. Залишається лише побажати їм успіху уподальших «зелених акціях» та, звісно ж, долучитисяй допомогти ентузіастам.

ПРОТЯГОМ 3 днів (30

вересня — 2жовтня 2014року) в універ!ситеті прохо!див сертифіка!ційний семінар«Національнамережа тран!сферу техно!логій NTTN —інструмент ко!мерціалізаціїнауково!тех!

нічних розробок Київського національного універси!тету будівництва і архітектури».

У роботі семінару взяли участь викладачі, аспіран!ти та науковці університету. Проводив семінар коорди!натор Національної мережі трансфер технологій Мініс!терства освіти і науки України С.О.Єгоров.

Метою се!мінару є нав!чання та про!фесійна підго!товка викла!дачів та нау!ковців КНУБАдо комерціа!лізації науко!во!технічнихрозробок вНаціональніймережі тран!сферу техно!логій NTTN.Навчання про!водилось звикористан!ням методології та практичного досвіду роботи мережIRC, EEN, NTTN, а також країн близького зарубіжжя.

Учасники семінару розглянули питання реалізаціїМОНУ державної політики в сфері розвитку інновацій!ної інфраструктури і трансферу технологій; норматив!но правового забезпечення трансферу технологій, ін!новаційних мереж як сучасного інструменту трансфе!ру технологій та інші.

Після закінчення заняття учасники його отрималисвідоцтва технологічних менеджерів Національної ме!режі трансферу технологій NTTN. Університет отримавсертифікат про те, що є авторизованим адміністрато!ром галузевого сегменту «Будівництво і Архітектура»Національної мережі трансферу технологій NTTN.

В.О. Плоский,проректор з наукової роботи та міжнародних

зв’язків

Сертифікаційний семінар

«НАЦІОНАЛЬНА МЕРЕЖАТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ NTTN»

Проректор В.О. Плоский отримує сертифі4кат КНУБА про те, що він є авторизованимадміністратором галузевого сегменту «Будів4ництво і Архітектура»

Учасники семінару отримали свідоцтва технологічних менеджерів Національної мережі тран4сферу технологій NTTN

16 ЖОВТНЯ 2014 року в університеті відбувся бла!годійний аукціон «Мистецтво — з молотка на підтрим!ку армії». Він проходив з метою зібрати кошти для

шефської під!тримки вій!ськової части!ни А0665, яказараз готуєть!ся до операційу зоні АТО.

Аукціон зіб!рав великукількість лю!дей: виклада!чів і співробіт!ників КНУБАта запроше!них. Було вис!тавлено наторги близько100 картин.М и с т е ц ь к ітвори активнор о з б и р а л ипокупці: вик!ладачі і сту!денти, ректо!рат і адмініс!трація нав!чального зак!ладу.

Результатблагодійногоаукціону в Ки!ївському наці!о н а л ь н о м ууніверситетібудівництва іархітектури —25 157 гри!вень. Найак!т и в н і ш уучасть взялипредставникиархітектурно!го, викладачі,художники —О л е к с а н д рКащенко, В’я!

чеслав Малиновський, Володимир Колега, Віктор Ті!мохін, Микола Кривенко. Студенти також могли «поз!магатися з іменитими митцями», випробувати могут!тя свого таланту і перетворити його в добродійну до!помогу.

Найдорожче (700 грн.) заплатили за картину сту!дента Ігоря Твороновича. Лот з твором студента Лю!бомира Дуди продано за 500 грн. Торги були стрімкі.

Серед робіт відомих художників найдорожче булапродана картина доцента кафедри рисунку і живопи!су Володимира Івановича Колеги — 2 500 грн. «З мо!лотка», з подвійною вартістю пішла на аукціоні одна зкартин Олександра Кащенка. Її за 1400 гривень ви!торгував проректор КНУБА Денис Чернишев. Карти!ну ж одразу передав військовій частині.

Кілька картин придбав на аукціоні і Голова Со!лом’янської районної в місті Києві державної адмініс!трації Максим Шкуро, таким чином реалізувавши свійвнесок та підтримавши ініціативу нашого КНУБА.

Ректор університету, д.е.н. Петро Мусійович Кулі!ков купив понад десяток студентських художніх робіт.На закінчення аукціону він подякував усім, хто взявучасть у благодійній справі та висловив повагу захис!никам України на Сході.

Полковник Юрій Зубрицький, заступник начальни!ка 169!го навчального центру Сухопутних військЗбройних Сил України з виховної роботи, представ!ляв підшефну військову частину. Він запевнив, що бла!годійну підтримку відчуваєкожен військовий, якийперебуває в окопах. Накошти, які було отриманоз аукціону, придбають дляукраїнських воїнів теплевзуття, намети, каски, ар!мійські біноклі — все, чо!го потребують солдати ці!єї військової частини.

ПідготувавТарас Тимченко,

студкор газетиФото В.Чахояна

4Чергова зустріч

РЕФОРМУВАТИ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ВГАЛУЗІ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ

2012 року Київський національ!ний університет будівництва і архітек!тури став учасником Міжрегіонально!го спільного проекту «Архітектура тасталий розвиток міст заснований наеко!гуманістичних принципах та но!вітніх технологіях без втрати ідентич!ності» (SEHUD), що реалізується вструктурі навчальної програмиTEMPUS — зовнішньої допомоги Єв!ропейського союзу. Її мета — сприя!ти модернізації системи вищої осві!ти у країнах!партнерах (країнах!сусі!дах) ЄС через активізацію співпраціміж вищими навчальними закладамикраїн!членів ЄС та країн!партнерів.

SEHUD є проектом реформуваннянавчальних програм в галузі архітек!тури та містобудування, що реалізову!ється в партнерстві з університетамиВеликобританії, Іспанії, Португалії,Франції, Італії, Болгарії та Греції. Три!валість проекту складає три роки: з 15

жовтня 2012 р. по 14 жовтня 2015 р.Метою та завданням проекту є ство!рення навчальних програм з урбаніс!тики, заснованих на еко!гуманістич!них принципах та новітніх технологіяхдля магістрів, аспірантів та освіти про!тягом життя; посилення навчальногопотенціалу вищих навчальних закладівУкраїни за рахунок створення сучас!ної інфраструктури та інтеграції нав!чання; створення інтерактивної мере!жі університетів, підприємств, муніци!пальних та громадських організацій,які пов’язані з розвитком міст.

21–24 жовтня у Львові було про!ведено чергову координаційну зус!тріч стосовно проекту SEHUD. У про!екті взяли участь університети — пар!тнери: з Великобританії, Болгарії,Греції, Італії, Франції, Португалії.

Київський національний універ!ситет будівництва і архітектури пред!ставляли С.В. Бронін, Ю.М. Палеха,Г.П. Підгрушний та О.А. Щербина. Назустрічі були обговорені поточні ор!ганізаційні питання з проекту. Особ!ливу увагу було приділено запуску пі!лотної фази проекту на території ук!раїнських ВНЗ!партнерів, в тому чис!лі на базі архітектурного факультетуКНУБА.

У КНУБА пілотна фаза проектустартувала з 6 жовтня. Студенти, ас!піранти, викладачі архітектурного фа!культету вже зареєстровані на плат!формі дистанційного навчання про!екту SEHUD, і на сьогодні вивчають їїможливості.

За матеріаламипрес4служби університету

ЗА ІНІЦІАТИВи Міського голо!ви міста Хмільника на кафед!

рі дизайну архітектурного середови!ща було об’явлено конкурс середстудентів 4 та 5 курсів за заздалегідьпідготовленими темами щодо розбу!дови міста!курорту Хмільника.

На розгляд хмельничанам булопред’явлено більше 20 робіт. Проек!тні роботи виконані студентами під

керівництвом доцентів О.С. Зі!нов’євої, В.А. Щурової, Г.Л. Коваль!ської, Н.Ю. Житкової, О.П.Чудутової,асистентів Ю.С. Соколовської,Н.Г.Чернятевич.

Звісно, основна тема — рекон!струкція та організація забудови те!риторії центру міста. Кожне ізпред’явлених чотирьох містобудівнихпроектних рішень відпрацьовано від!повідно до завдання та заслуговує наувагу. Крім пошуку структурно!плану!вальної композиції забудови центруміста, студентами були розробленіпроекти на окремі його об’єкти: буди!нок побуту, культурно!розважальнийцентр, торгівельний центр, спортив!но!розважальний центр, міський па!

лац урочистих подій. Перше місце ви!боров «Проект реконструкції центрум. Хмільника» авторів К.Айвазян,К.Зуєвої та Д.Терещука; друге —М.Хохи та А.Шургальського; третє —Д. Денисенко та А.Тимофєєвої; чет!верте — М. Бучинської та О.Сенчуро!вої.

У кожному із цієї серії проектів що!до планувально!просторового вирі!шення організації об’ємної забудовицентру знайдено багато позитивнихкомпозиційних моментів, які обов’яз!ково будуть враховані при розробціДетального плану центру міста.

На особливу увагу заслуговуютьархітектурні проекти щодо організа!ції середовища в басейні річки Хвосияк гідропарку, в яких з відчуттям мас!штабу закладено архітектурно!плану!вальні об’ємні елементи, зв’язані зазмістом та композицією сіткою пішо!хідних алей тощо. При незначномудоопрацюванні можуть бути реалізо!

Творчі виставки

АРХІТЕКТОРИ КНУБА ВЗЯЛИУЧАСТЬ В ПРОЕКТАХ ПОРОЗБУДОВІ ХМІЛЬНИКА

вані: «Проект дитячого гідропарку нар. Хвосі в м. Хмільнику» — автор сту!дент групи 45 ДАС Д. Баб’юк; «Про!ект парку» — автор студент групи 45ДАС А. Кулик; «Благоустрій гідропар!ку в Хмільнику» –автори студенткигрупи 45 ДАС О. Туманіна та А.Кузне!цова.

Різнопланово підійшли студенти всвоїх роботах по реконструкції тери!

торії ЦПКіВ ім. Т. Г. Шевченка. Багатафантазія молодих творчих сил проя!вилася в архітектурно!дизайнерськихформах з різнобарвним квітковим ко!лоритом — все це можна було поба!чити в архітектурних роботах. Назвипроектних пропозицій з цієї темати!ки говорять самі за себе — рекон!струкція парку (фрагменти плавучихоб’єктів), лабіринт у парковій зоні тавикористання плавучих об’єктів(фрагменти парків єврокраїн), дитя!чий майданчик в парку, організаціяспортивної зони парку, мобільний па!вільйон для парку, реконструкція вхо!ду з організацією фонтану, рекон!струкція парку з використанням ка!міння в ландшафтному дизайні, освіт!

лення парку, інтерактивний точковийфонтан, весінні квіти (композиції), ап!текарський квітник у складі парку, то!що. Зазначені проектні архітектурніідеї обов’язково будуть врахованікомплексним проектом реконструкціїцього парку з розширенням його те!риторії вздовж річки Південний Бугплощею до 25 га та розміщеннямспортивного ядра, міського пляжу табудівель адміністративно!господар!ського призначення.

Після підведення підсумків робо!ти було вручено листи!подяки відміського голови м. Хмільник студен!там — учасникам конкурсу проектнихробіт та викладачам!керівникам цихробіт. За організацію проведення сту!дентського конкурсу та співпрацю —ректору КНУБА, професору П.М.Кулі!кову, декану архітектурного факуль!тету, професору О. В. Кащенку».

Підготовлено кафедрою ДАС

Місто Хмільник — про�відний і єдиний радоно�вий курорт України, однез найстаріших міст Поділ�ля, яке розташоване наневеликому острові, щоутворюється двома рука�вами Південного Бугу. Су�часний Хмільник — цесправжня перлина Поділ�ля, два парки, розташо�вані в санаторіях міста, єпам’ятками садово�пар�кового мистецтва...

Влітку 2014 року в сті�нах адміністративного бу�динку Хмільницької місь�кої ради Вінницької об�ласті уже вдруге пройшла

виставка дипломних та курсових робіт студентів архітектурного фа�культету Київського національного університету будівництва і ар�хітектури.

Про студентський конкурс по реконструкції старих та будівниц�тво нових районів Хмільника розповідає головний архітектор містаМихайло Миколайович Загниборода.

В’їзний знак у курортній зоні м.Хмільник

Пам’ятка архітектури «Арочний міст» через р.Південний Буг

Центральна вулиця м. Хмільник

BІРА, НАДІЯ,ЛЮБОВ

Bipa в Бога, в УкраїнуХай зміцнять надію,Хай любов до БатьківщиниТой туман розвіє,Опустивсь що на Вкраїну,Війною лякає,Але згинуть вороженьки –Сонечко засяє!

Стяг наш жовто�синій –Це земля i небо,То ж єднайтесь, друзі,I робітъ, що треба,Щоб Держава нашаТільки процвіталаI ніколи більшеГоренька не знала!

Bipa i надія,Любов i коханняДодадуть наснагиНам i сподівання,Що ми будем житиВ злагоді i миpi.

На обличчях українцівУсмішки хай сяють щирі!Посміхніться ж, друзі,Скажем: «Hi скорботі!»Bciм бажаєм щастяВ буднях i роботі!

Євген Рейцен14 жовтня 2014 р.

Популярне!

«QUEST» — ЦЕ ДРАЙВІ ЕМОЦІЇ!

КВЕСТ — це незабутня при!года, командна розважаль!

на гра в реальному світі, під часякої ваша команда вирішує за!гадки, переміщається по місту івиконує різні завдання. Квест по!

пулярний в Україні вже декількароків. У навчальних закладах йо!го проводять, наприклад, дляпершокурсників. Головна метайого — познайомити новачківодин з одним і з університетом.

15 жовтня студенти 1!го курсуКНУБА на три години занурилисяв атмосферу пригод, розв’язкаяких залежала тільки від них са!мих, їх дій!

У загальноуніверситетськомуквесті участь взяли шість командвід різних факультетів, по 10 учас!ників із кожної. Квест розпочав!ся на центральній площі універ!ситету. Потім капітани командмали виконати завдання на еру!дицію, яке дало початок захоплю!

ючому, пізнавальному, цікавомута оригінальному заходу. Спон!сорами та організаторами святастали профком студентів КНУБАта організаційно!методичний від!діл з виховної роботи.

Всі завдання були побудованітак, що необхідно бути в хорошійфізичній формі і з метикованоюголовою на плечах. Одним сло!вом, потрібно було стати коман!дою. А це означає навчитися ро!зуміти один одного з напівслова,підтримувати командний дух, до!помагати один одному, з чим

(Закінчення на 8 стор.)

«

5

Марина Штеменко, студентка 4 курсу КНУБА:

Працювати і заробляти— Часто думаю «Що таке європейський шлях роз!

витку?» Для мене — це можливість України розвива!тись як незалежній державі, можливість жити справед!ливо. Працювати і заробляти. Європа — це культураповедінки, толерантність, взаємодопомога, чесні пра!воохоронні органи, справедливі суди, якісна медици!на, повага до приватної та державної власності, як досвоєї, чистота вулиць, якісний громадський транспорт,наявність роботи з хорошою зарплатою та ін.

Андрій Совкун, студент 3 курсу:

Недостатньо копіювати Європейську конституцію— Українці — народ, який глибоко шанує своє ко!

ріння, культуру, традиції, тому і до культурних над!бань інших народів ставиться з повагою, розумін!ням, шаною. Я усвідомлюю, що живу в Україні. Цеєвропейська держава. Модель українського суспіль!ства дуже близька до європейського, хоч і є певнівідмінності. Просто копіювати Європейську консти!туцію недостатньо, щоб наблизити Україну до Єв!ропи. Україна і Європа — це не просто окремі клап!тики на атласі Світу, а друзі, які дійсно мають чимподілитись, над чим спільно працювати, щоб упев!нено зустріти завтрашній день.

Надія Передерій, студентка 2 курсу:

У Європі не розкрадають державне майно— На мою думку, бути європейцями означає жи!

ти в країні, яка процвітає, де її президент не розкра!дає державне майно. Бути європейцем — це матиможливість забезпечити свою сім’ю, дати їй мож!ливість показати весь світ. Європеєць — це люди!на, яка може вільно пересуватися по всіх країнах Єв!росоюзу. Це людина, яка має можливість їздити подорогах, набагато кращих за наші.

Богдан Чиридяк, студент 3 курсу:

Прагнемо в Європу, а смітимо…де попало

— Кожен із нас по!своєму прагне бути європей!цем. Але насправді багато хто не усвідомлює, що оз!начає бути європейцем. На мою думку, європейця!ми можна називати тих людей, які освічені, культур!ні, виховані. Проблема українців не в тому, що вонинеосвічені, навпаки — у нас є унікальні уми, нашапроблема в культурі. Маємо величезну культурнуспадщину, чимало театрів, інших установ. Однаккультура українців низька. Ми паркуємось не за пра!вилами. Українці мають багато недешевих машин,але не знають або часто ігнорують правила дорож!нього руху. Смітять, де попало. Тому, думаю, україн!цям ще далеко до європейців.

Денис Деркач, студент 4 курсу:

Викоренити корупцію, яка набрала великих обертів— Вважаю, що бути європейцем — це не лише на!

лежати до Європейського Союзу. Треба бути зовсіміншою людиною як інтелектуально, так і духовно. Щобі справді бути в цій спільноті, ми передусім повиннізмінити своє ставлення до буденних, але водночасважливих питань і проблем: викоренити корупцію, яканабрала великих обертів, дати змогу народу чесно ісправедливо обирати своїх лідерів, дати рівні правана досягнення будь!якої мети, щоб кожен громадя!нин міг вступити до вищого навчального закладу,знайти роботу не по знайомству тощо.

Ігор Мазуренко, студент 5 курсу КНУБА:

Хочу миру на своїй землі, щоб всюди панував порядок — Я не раз був за кордоном — у Польщі, Ні!

меччині, Росії. Порівнювати, як люди живуть назаході і на сході, — те саме, що зрівнювати слоназ мухою. Я хочу бути європейцем, працювати насвою країну, а вона щоб мене забезпечувала.

Я хочу миру на своїй землі, хочу, щоб всюдипанував порядок, і люди дивилися на світ по!іншому. Я українець — значить, я європеєць.

Підготувала Світлана Шендрик

Ваша думка

«ХТО ТАКИЙ ЄВРОПЕЄЦЬ?»

Починаючи з зими «Архітектура і Будівництво» чекала міркуваньвід своїх читачів на тему: «Хто такий європеєць?» Відповісти напитання запропонувала молоді студентський кореспондент газе�ти Світлана Жарток.

Сьогодні пропонуємо читачам добірку з найцікавіших студен�тських думок. Але треба звернути увагу, що молодь насампередпосилалася на свою вирішальну роль в протестах на Майдані убік зміни курсу нашої держави на проєвропейський. Саме студен�ти вимагали від колишнього Президента підписати угоду про Асо�ціацію з ЄС. Якраз вони стояли під гаслами «Україна — це Євро�па». Отже, читайте!

Я так думаю

«ОПРЕДЕЛИТЬ ЕВРОПЕЙЦАПОДЧАС НЕВОЗМОЖНО…»

НА ДНЯХ отправился в продуктовый. Прохо!дя мимо прилавка с хлебом, поймал взгля!

дом надпись на одной из буханок: «Европейский».Ухмыльнувшись, взял «Прибалтийский».

Действительно, в свете событий последнегогода, стало модным говорить о Европе. И все по!нятия с приставкой «Евро» обрели особое значе!ние. Евро!майдан, Евро!город и Евро!держава.Евро!жизнь и Евро!стандарты. Теперь и Евро!хлеб! И мы тянемся, бежим за Европой без ог!лядки — лишь бы вдохнуть этого свежего, евро!

пейского воздуха. А каков он, этот аромат? И ктотакие, в сущности, европейцы? Попробуем ра!зобраться.

Банальный ответ напрашивается сам собой —это те, кто живет в Европе! Поспорить трудно,но нам — то этого не достаточно. И что в такомслучае понимать под «Европой»? Кто!то подме!

тит, и не без оснований: Европа тянется от Сре!диземного моря до Скандинавского полуостро!ва, от подножий Уральских гор и Каспийскогоморя до Атлантических берегов Португалии. По!лучается, что территориально мы в Европе. А наделе — нет.

Впрочем, тот, кто бывал там чуть больше, чемоднажды, затруднится ответить на этот вопросбольше остальных. Ведь он, как никто другой,знает: работящие немцы резко отличаются отвальяжных французов. Скандинавские холода недают разыграться страстям подобно испанскомусолнцу. Утопающая в долгах Греция идет в пло!

хое сравнение с зажиточной Швейцарией. Сое!диненное королевство вовсе стоит особняком.Страны Прибалтики замели ещё не все следы«союза». Кроме того, есть Бельгия, Дания, Ни!дерланды… их так много и все они разные.

Взять, например французов. Они, прежде все!го, патриоты. Знают свою историю и гордятсясвоей страной. Они живут, не опасаясь гнета,будь то на расовой, религиозной, сексуальнойили какой!либо ещё основе. (Разделение этажейна «белые» и «не белые» как в нашем общежитиибыло бы недопустимым). Французы держатсясемьи. Лягушачьи лапки с местным вином за вос!кресным ужином у тети — что может быть более

«Франсэзз». Они не стареют. Самые детские ибезрассудные идеи находят широкую популяр!ность: построить шалаш на дереве, смастеритькурительную трубку из бамбука или приспособитьспасательную доску для серфинга в бассейне —истинный француз не откажет себе в подобныхудовольствиях. Так собирают большие компаниисамых разных людей и проходят каникулы. Хотяфранцузы ставят свои интересы на первое мес!то и весьма себялюбивы, вы никогда не будете

обижены одним из них. Быть гостем во Францииособенно приятно. Они не спешат, не волнуют!ся, и редко ссорятся. А если оступились — изви!няются публично, перед всеми. Они мало рабо!тают, и слишком много курят. Французы, конеч!но, теплые любовники. Истинный Француз уни!

кален, и ни на кого не похож. Впрочем, все этоотносится к ребятам на юге Франции, с которы!ми я имел счастье провести летние каникулы. Па!рижане, например, совсем другое дело. Что го!ворить обо всех остальных.

Как видите, определить Европейца оказыва!ется сложнее, чем на первый взгляд. Подчас —невозможно. Так не будем же теряться в догад!ках! Берите билеты, собирайте рюкзак и отправ!ляйтесь прямиком в Европу! Кстати, весьма точ!ное, хотя и спорное определение дал один мойдруг Сережа. Он сказал: «Европеец — это тот, кточитает газету «А+Б»!»

Алексей Тарасенко,студент МБГ — 21

А.Тарасенко: «И мы тянемся, бежим за Европой безоглядки…»

«Париж и парижане, например, совсем другое дело…»

«Французы гордятся своей страной»

«А каков он, этот европейский аромат?»

«Лягушачьи лапки с местным вином за воскреснымужином… что может быть более «Франсэзз»

«Самые безрассудные идеи находят популярность»

«Истинный Француз уникален, и ни на кого не похож»

«ХТО ТАКИЙ ЄВРОПЕЄЦЬ?»

6Заслуженные архитекторы Украины

ПРОГУЛКИ ПО СТАРОМУ КИЕВУ«Архітектура і Будівництво» традиционно знакомит

читателей с известными людьми: строителями и ар�хитекторами, которые внесли существенный вклад висторию нашого города.

Сегодня предлагаем выдержки из беседы с мэтром,историком архитектуры, доктором архитектуры, зас�луженным архитектором Украины (1991), лауреатомГосударственной премии Украины, почетным акаде�миком Украинской академии архитектуры ЮриемСергеевичем Асеевым его ученицы, кандидата искус�ствоведения Елены Сом�Сердюковой (2001).Ю.С.Асееву через три года исполнилось бы 100 лет.

Ю. С. АСЕЕВ внес существенный вклад в изучение и рес!таврацию древнерусских архитектурных памятников. Авторболее 20 ти научных реконструкций памятников архитекту!ры Киевской Руси, в частности: Десятинная церковь, Софий!ский собор, Кирилловская церковь, церковь Богородицы Пи!рогощи (все — в Киеве), Спасо!Преображенского собора вЧернигове, древнерусских соборов в Каневе и Белгороде. Сименем этого человека связано очень многое в Киеве. Он вы!вел Киев из легенд, сам стал человеком!легендой, одним изкрупнейших и авторитетнейших ученых в области архитекту!ры Киевской Руси. В нем сочетались мягкость и настойчи!вость, обаятельность и безупречная интеллигентность, эмо!циональность и интеллектуальность…

« …Нынче, в связи с развернутым, масштабным строитель!ством в Киеве, все острее ставится вопрос: не уничтожим лимы образ города, который складывался на протяжении мно!гих столетий? Не поглотят ли неуемные аппетиты нынешнихградоначальников и градостроителей ауру города, «которо!му двойника не сыщешь»? С этим вопросом я обратилась кЮрию Сергеевичу Асееву.

Юрий Сергеевич, как по вашему мнению, менялся об4раз Киева на протяжении ХІХ века?

Классицизм дал многое Киеву. Он определил ряд площа!дей, университет и пространство вокруг него. Имел ли он ка!кие!то черты свойственные Киеву? Имел, это был классицизмс киевским лицом. «Свой» классицизм, свои конструктив!ные особенности, материалы.

Конец XIX века был переломным. Архитектор ВладимирНиколаев решил, что Киев должен быть киевским. Но какимкиевским? Откуда взять эту древнюю архитектуру. Архитек!тура, которая украшала город с деталями в основном из Ре!нессанса, часто оставалась с чертами классицизма. Он цар!ствовал у нас с конца ХІХ до 20 х годов ХХ века. Имелись лиздесь свои местные черты? Имелись. Вот тот же В. Никола!ев, он прекрасно осознавал, что собой представляет рельефКиева и как его увязать с рельефом постройки. Но в принци!пе уже никаких национальных тенденций не было. Это былстиль, характерный для застройки города.

И вот занятно, что ранее казалось плохим, со временем ста!новится примечательным. К примеру, жилой дом на Софий!ской площади. Он типичен для конца ХІХ начала ХХ века. Егодекор, детали, формы настолько своеобразны, характерныдля своего времени и не разбивают площадь. Он не враждуетс Софийским собором, сев на нее соразмерно. Есть еще од!на важная сторона дела. Это то, к чему киевляне привыкли.

Образ Киева ХХ века кардинально изменился или все4таки в нем сохранилась аура старого города?

Смотря где и как. Здесь мы видим несколько тенденций.Наиболее интересная, с моей точки зрения, это тенденцияДмитрия Михайловича Дьяченко, который считал возможнымсоздание национальной архитектурной формы. В его Голо!сеевской Академии вместо ренессансных форм перерабо!таны украинские национальные формы барокко. Красиво.Там мы видим, как природа Киева гармонирует с архитекту!рой.

Вторую линию очень хорошо развивал Павел ФедотовичАлешин. Он был архитектором своего времени. В последнихпроектах работал в принципах конструктивизма, к примеру,дом врачей на Большой Житомирской. Прекрасная вещь. Онпонимал, как формы этого дома увязать с окружающей пос!тройкой. Он много думал, чтоб дом в формах конструктивиз!ма вошел в образ улицы.

Несколько иного мнения был мой учитель Павел Сергее!вич Андреев. Я его очень любил. Его образ Крещатика не былвыполнен до конца, а был сделан только пассаж. Если бы онтак сделал весь Крещатик, был ли бы он киевским? Не могусказать, не знаю. Но был бы красив и хорош.

А вот чем угробили Крещатик, это здание Главпочтамта.Может его и можно перестроить, ведь сейчас все перестра!ивают. Но что меня откровенно пугает, это тенденция к выси.Вот это уже не Киев, это то, что характерно для других горо!дов.

Как бы Вы сформулировали своеобразие Киева?Образ этого города должен создаваться людьми, которые

родились в Киеве, жили в Киеве, которые привыкли к нему,знают Киев. Тут ничего нельзя чужого давать. Здесь многоесть черт, которые говорят, как сделать Киев киевским.

Вот церковь Богородицы Пирогощи. Ее объем увязан с ок!ружающими зданиями, ведь она здесь и была до разруше!ния. Архитектурные же формы тяжелые, характерные для ХІІвека. Она массивна и монументальна, ее формы такие, ка!кие, вероятно, могли лицезреть и древние киевляне.

А вот что касается тех новых проектов, которые мы сей!час видим, около Софийского собора, все эти огромные стек!лянные штуки, вот они — то и пугают. Из!за этого Киев можетсильно пострадать.

Вы совершенно правильно ставите вопрос, что в Киеве недолжно быть постройки не киевской. Стиль это само собой.Но как поддерживать устоявшийся образ города? Здесь нетолько нужно иметь много таланта, знания, привычки…

Вы много ездили по миру и как вы думаете, с какимгородом можно сравнить Киев в образном плане?

Конечно же, можно сравнивать с Парижем, Римом. Общеето, что там и здесь разрабатывались Ренессансные формы.С моей точки зрения, общий масштаб. Рим близок Киевурельефом. Но в Киеве еще более выразительный рельеф, издесь огромные парковые зоны. Это надо сохранять. Иименно в этом отношении Киев является Киевом. Строитьздания!верхушки, конечно же, не следует.

Есть реальный выход. Хотите высокие большие здания, пе!решагните на левый берег. Вот там может быть новый Киев,совершенно современный, ни с чем особенно не связан. Тро!гать старый Киев с новыми проектами финтифлюшкаминельзя.

Как можно обозначить образ церквей и соборов вре4мен Киевской Руси?

Особенной была вся линия развития архитектуры Киев!ской Руси. Начиная с Десятинной церкви, где бесспорны ви!зантийские традиции. Но принцип масштабности, соотноше!ние больших и малых элементов, несомненно, свой. И здесь,не смотря на несомненный характер византийских форм, естьмного уже местного. Такую штуку вы в Константинополе неувидите.

В таких формах были построены Михайловский Златовер!хий, и Успенский собор Киево!Печерской Лавры, хотя отступ!лений от византийских канонов было больше. Св. София, ко!нечно, имела еще больше своих черт, но и Византии былаблизка. Собственно говоря, мой проект Десятинной церквисделан на основании Софийского собора.

Но вот проходит время, меняется стиль на Западе. Раз!виваются романские архитектурные формы, которые не мог!ли не затронуть нас, потому что зодчие, мастера связаны бы!ли, многие были приезжими. В основном в І!й половине ХІІвека мы видим памятники, такие как Богородица Пирогоща,Успенская (Юрьевская) церковь в Каневе, Успенский соборЕлецкого монастыря в Чернигове, где главное — интерьер.Не боялись делать полуколонны, романский фриз, кое!гдероманские арки над входами. Строят эти соборы князья: «Яна своем дворе построил...».

Как у вас возник интерес к теме архитектуры Киев4ской Руси?

Как я мог прийти к другой теме, если моим учителем былИпполит Владиславович Маргилевский, один из основателейнаших новых знаний об архитектуре Киева. Маргилевский,собственно говоря, был мой главный учитель.

Это когда вы учились в Строительном институте?Да. До этого, несомненно, сыграл роль мой дядя Дмит!

рий Михайлович Дьяченко. Я вырос в семье Дьяченок. Его

работа часто проходила у меня на глазах. И вполне естес!твенно, что интерес к архитектуре мне привили с детства.

Вот ваш дядя, поэт Николай Асеев, как повлиял?Он в какой — то степени повлиял на то, что я люблю поэ!

зию. Я с удовольствием учил то лучшее, что им написано. Нок моим архитектурным воззрениям он, конечно, никакого от!ношения не имел.

Что бы вы хотели рассказать о Кирилловской церкви,ведь это предмет вашего особого интереса? Это вашедитя, ваша кандидатская диссертация.

Опять — таки Маргилевский сыграл основную роль. Я тамбывал еще учась в школе, но это не производило на меня ка!кого!то особого впечатления. Когда, студентом, участвовал вее обмерах, исследованиях, только тогда Кирилловская цер!ковь стала чем!то родным и своим. После окончания институ!та пошел в Академию Архитектуры. Сразу же стала речь о кан!дидатской диссертации. И тут, кроме Кирилловской церкви,ничего другого не мог придумать. Я ее уж очень полюбил.

Как первоначальный образ Кирилловской церкви вре4мен Киевской Руси изменили барочные формы? Ведьтема актуальна — сочетание двух стилей.

Первоначально она была как Пирогоща. В XVII и XVIII векеее стали украшать. Появились капители, фронтоны, надстро!или верх, поменяли кровлю, крышу. Она приняла облик укра!инских барочных церквей. Кирилловскую церковь оченьпросто можно восстановить в первоначальных формах. Ноникому, слава Богу, такой мысли в голову не пришло. Нацио!нальный характер архитектуры был сохранен. Ее только рес!таврировали, ничего не добавляли. И тут, несомненно, боль!шую роль сыграл Прахов Николай Андрианович.

Сколько в Киеве до монголо4татарского нашествия в1240 году было соборов и церквей?

Это можно подсчитать. Но, я считаю, что было где!то де!сятка полтора.

Насколько грамотно ведется реставрация памятни4ков Киевской Руси?

Мне, например, не нравится восстановление Золотых во!рот. Я не против их первоначальной архитектуры. Вероятно,она была близкая к той, что воссоздали. Но «погребенные»руины настолько хорошо сохранились, были живописны. Всемы привыкли к Золотоворотскому скверу, где красовалисьподлинные остовы старины. Их надо было не восстанавли!вать, а законсервировать и оставить такими, какими они дош!ли до наших дней. Зря была сделана реконструкция.

Насколько современные реконструкции соответству4ют первоначальной идее соборов? Ведь собор это непросто архитектура, это культовая постройка. А то, чтосейчас строят, часто называют лишь моделями.

Что касается Михайловского и Успенского соборов, то тамвсе ясно. Они были такими, как их восстановили.

Все точно соответствует?Абсолютно. Есть десятки фотографий, обмеров. Там не!

зачем было что!то выдумывать. Десятинную церковь восста!навливать не стоит. Я предложил другое. Хорошо выложитьплан собора, а посредине поставить открытую беседочку, ив нее поставить первоначальный макет. Мне кажется, что но!вая постройка будет плохо взаимодействовать с Андреевскойцерковью.

Как современный процесс градостроительства влияет наисторический центр Киева? Ведь при заполнении площадейновой кладкой полностью уничтожаются археологическиеслои. Но кажется, что нынешних киевских архитекторов, ко4торые при власти, это практически не беспокоит.

Я этого страшно боюсь. Памятник «Княгине Ольге» мож!но было восстанавливать. Мы к нему уже привыкли. Но пе!рекладывать брусчатку на площадях, это просто кощунство.Уничтожена, возможность заниматься археологическимислоями старого Киева. И то, что сейчас ставят большие зда!ния на отрезке от Софии до Михайловского соборов — пло!хо, очень плохо. С этим устоявшимся ансамблем ничего недолжно конкурировать. Соборы должны оставаться доминан!тами всей территории старого Киева. Идея строительства но!вого гостиничного комплекса напротив Софии, безобразна.

Что вы думаете по поводу того, как сейчас ведетсяреконструкция Майдана Незалежности?

На Майдане Незалежности я не стал бы уничтожать Думу.А восстановил бы ее, какой она была, сделал бы возле нееплощадь. Я, правда, и о другом думал. Вот поставили скуль!птуру Василия Захаровича Бородая «Кий, Щек, Хорив и сес!тра их Лыбедь» на Днепре. Никто ее там не видит. Ее то и на!до было бы на Майдане поставить. Вот откуда пошел Киев,вот это и было бы памятником нашей Незалежности.

Вы всю жизнь прожили в Киеве. Какие у вас личныевоспоминания о нашем городе?

Я люблю Киев, песни о Киеве, стихи. Очень люблю читатьвоспоминания о Киеве. И самое главное, иной раз сяду и на!чинаю вспоминать. Там мороженое покупал, там сидел наскамейке в сквере и любовался девушками. Так хочется пой!ти сейчас на Сенной базар, зайти на улицу Бульварно!Куд!рявскую (ныне ул.Саксаганского — от ред.) в седьмой номер,в домик, где прошло мое детство, но его уже там нет. Как,впрочем, много уже нет в Киеве».

2001 год.P.S. Когда в солнечный, осенний день 2005"го хоронили Юрия

Сергеевича Асеева, с ним уходила целая эпоха, державшая вы"сокое достоинство и любовь к избранному делу жизни...

Подготовлено газетой

Ю.С.Асеев (1917–2005)

Церковь Успения Богородицы Пирогощи на Подоле

Софийский Собор — жемчужина мировой архитектуры в Киеве

Один из наиболее хорошо сохранившихся древнерусскиххрамов Киева. Главный храм Киево4Кирилловского Свято4Тро4ицкого монастыря (ул. Фрунзе, 103).

Чернигов. Спасо4Преображенский собор

7Андеграундные места нашего района

ПОДЗЕМНЫЕ РЕЧКИ СОЛОМЕНКИС ДИГГЕ!

РОМ Ки!риллом Сте!панцом читате!ли «Архітектуриі Будівництва»познакомилисьтри года назад,в 2011!м. Тогдаон, студент 4!гокурса Нацио!нальной ака!демии руково!дящих кадровкультуры и ис!кусства (НАК!ККиИ), провел вгазете «экскур!сию» — «Иссле!дуем подзем!ный мир Соло!менки». Нам хо!телось, чтобы

все те, кто учится и работает в КНУСА, распо!ложенном в Соломенском районе, узнали, каквыглядит их район изнутри, какая Соломенкапод землей, о дренажных системах, канализа!ционных коллекторах и др.

Сегодня Кирилл закончил обу!чение и даже написал книгу «Под!земные реки Киева «, которая оченьзаинтересовала киевлян. Ведь чи!тателю, киевлянину, необыкновен!но интересно узнать о малоизве!данной части жизни своего города,о походах диггеров под землю, отом, как они предупреждают опе!ративно!спасательную службу,коммунальные предприятия о над!вигающихся подземных пробле!мах, причем совершенно безвоз!мездно.

НЕМНОГО О«ЛЮБИТЕЛЯХ

ПОДЗЕМЕЛИЙ»В 80 х годах прошлого столетия

стали появляться люди, которыевзбирались на вышки и мосты, проникали в под!земные коллекторы, лазили по заброшеннымобъектам и недостроенным сооружениям. Онихотели узнать, что же там, по ту сторону «ком!форта»… Хотя это «работа не для брезгливых»:нужно не бояться высоты и замкнутого прос!транства». Так появилось движение «urbanexploration» (в переводе с англ. означает «го!родские исследования»).

Кирилл Степанец уже 8 лет (с 2006 года) за!нимается исследованиями подземного города.«У нас есть своя команда — называется «Воз!рожденные ACIS» (ACIS в переводе с английско!го означает «система исследований антропо!генных пещер»). Мы позиционируем себя как«околонаучные исследователи» и стараемсявсе наши открытия и находки подводить под на!учную базу. …Некоторые из ребят даже диссер!

тации защищают на темы городских исследо!ваний. Я, например, написал книгу. Кстати, кро!ме нас, есть еще другая команда. Они появи!лись раньше и тоже называются ACIS. Мы с ни!ми пересекаемся, но каждый преследует своюцель. ACIS больше любят снимать разные ан!деграундные места и потом выкладывать фот!ки в соцсетях», — рассказывает Кирилл.

«Архітектура і Будівництво» попросила Ки!рилла дать выдержки из своей книги, где рас!сказывает о подземных речках Соломенки подназванием «Мокрая», «Батыев», «Протасов Яр».Читайте!

МОКРАЯЭто — правый приток Лыбеди, впадающий в

нее поблизости достаточно короткой улицы Лы!бедской. Основной исток ручья начинается в

Соломенском лесопарке, у одноименнойулицы. Второй исток находится поблизостиопять!таки Соломенской, но уже площади. Вобоих случаях ручей начинается под землей, вузких трубах. Основной участок ручья протека!ет под ул. Кудряшова, которая до 1953 года так!же как и ручей называлась Мокрой. На карте ук!реплений полковника фортификации Де Боске!та, 18!го века река отмечена под забавным наз!ванием Мужичок.

Изначально ручей протекал в Кучмином Яру,огибавшем северо!западную часть Батыевойгоры, ныне застроенном, распланированном иполузасыпанном. Название яра известно с 1830года, по имени первопоселенца Григория Куч!мы. И еще несколько десятков лет назад тут сто!яли маленькие, обмазанные глиной домики,вроде тех, что и сейчас сохранились в глухихуголках Батыевой горы, затерявшись между ши!карными особняками. В реке Мокрой игралисьдети и купались гуси, типичная для сельскойместности картина в столице древней Руси!После войны русло реки частично было одето вбетонную канаву, вплоть до почти полного пе!рекладывания ручья в подземный коллектор в1980 году.

В районе улицы Лыбедской, минуя железно!дорожные пути, Мокрая протекает на повер!

хности несколько десятков метровв естественном русле. Тут через ру!чей обустроен мост, длиной 6 и ши!риной 4 метра, построенный еще в1973 году. Последний отрезок сво!его русла река все же течет подземлей, в двух спаренных трубахметрового диаметра, из которыхсдавленная тесным бетоном, с шу!мом низвергается в Лыбедь.

Источники загрязнения реки ти!пичны для всех водотоков Киева, даи для всех крупных городов мира —это уличный мусор, попадающий вводу с осадками, бытовые стоки,фекальные врезки.

Основной, просторный, коллек!тор Мокрой начинается у железно!дорожных путей, возле локомотив!ного депо Киев Пассажирский.Портал подземной реки бутованкамнями, и отдаленно напоминаетпарадный вход в средневековый

замок. «Great Cave» (Отличная Пещера, англ.)— такое название носит коллектор ручья, Имя,данное диггерами, полностью оправдывает се!бя. В начале ул. Кудряшова оборудованы лив!нестоки, лишенные перепадных камер и выхо!дящие прямиком в потолок коллектора. В по!гожий летний день они создают потрясающийэффект, мрачное и сырое подземелье озаря!ется светом, что прорезается сквозь дыры всводах, напоминая установленные с одинако!выми интервалами мощные лампы. Стены наэтом участке выложены добротным каменнымбутом, что придает особый колорит, напоминаяо мрачной эпохе Средневековья.

Достаточно длинный участок основного рус!ла — бетонный ход прямоугольного сечения,имеющий несколько плавных изгибов. Средняявысота потолка 1,5–1,8 метра, ширина 2,5 —3,0 м. Приблизительно через 1 км от устьевой

части переходит в трубы диамет!ром один метр и в таком виде течет1,5 км. На некоторых фрагментахнаблюдаются скопления мусора.Историческая длина реки от исто!ка до устья составляла 1860 мет!ров.

В 1983 году у истоков реки былсоздан ландшафтный Соломен!ский парк. Склоны Кучминого Ярабыли перепланированы, вырубле!но много лишних деревьев. В бы!лое время верхняя часть яра, за!росшая кленом и акациями, пред!ставляла собой дикий густой лес,как вспоминают старожилы райо!на. Один из родников, где начина!лась река Мокрая, отвели в трубудиаметром 100 мм, а рядом прис!троили каскад бассейнов. По за!мыслу архитекторов, вода должна

была изящно переливаться из одного бассей!на в другой, а потом в фонтан. Однако с зак!рытием источного родника в коллектор его токослаб, и воды хватало лишь на наполнение од!ного такого бассейна.

Интересны воспоминания жительницы этойместности, увы, пожелавшей остаться неизвес!тной (текст приводится дословно):

«До 1955 года улица Кудряшова называласьМокрая. Речка Мокрая текла вдоль этой улицы.Через нее (речку) можно было перейти по двумдеревянным мостам. Если спускаться от улицыУрицкого (конечно, уже нет тех улиц и той зас!тройки), то мост, расположенный правее, вел кпереулку Кучменный (или Кучмин ) два, теперьКраснодонский переулок, хотя от него мало чтоосталось. А по левому мосту можно было вый!ти к переулку Кучменный (или Кучмин) один, те!

перь переулок Кудряшова. В детстве я возвра!щалась домой из школы то по одному мосту, топо другому, но тогда приходилось идти черезсоседский двор и дырку в заборе, который раз!делял не только два двора, но и два переулка.Через много!много лет я увидела на вашем фо!то воду речки Мокрой. К сожалению, ее фотог!рафий у меня нет, только осталось в памяти, чтоМокрая была неширокой, вода стояла низко,склоны в зелени.»

Также в книге Анатолия Конча!ковского «Соломенка моего дет!ства» есть упоминание о ручье. Ав!тор сообщает, что еще в 1950 х го!дах через реку было обустроенонесколько деревянных мостов,способных выдержать не тольколюдей и гужевой транспорт, но игруженые автомашины. Река теклапо глубокому, прорытому ею задолгие годы, каналу. По обоим бе!регам стояли одно!двухэтажныедомики, обмазанные глиной, обра!зовывая, таким образом, улицувдоль ручья…

БАТЫЕВПравый приток Лыбеди. Начина!

ется у северо!восточного подножьяБатыевой горы. Ненадолго показы!вается в большом смотровом колодце на тер!ритории локомотивного депо, после чего ручейвтекает в просторный кирпичный коллектор —шатрового сечения дореволюционной построй!ки. Кирпичная галерея, выполненная в виде кас!када, плавно понижается в сторону Лыбеди.Проходит под железнодорожными путями, пос!ле чего течет уже в трубе метрового диаметра.Впадает в Лыбедь между речками Мокрая иКлов.

Диггеры!пер!вопроходцы, ис!следовавшие под!земное руслоручья с устьевойчасти, (он проте!кает в трубах) бы!ли приятно удив!лены, когда ходвнезапно расши!рился, и они выш!ли в просторныйкирпичный уча!сток. Поэтому ру!чей и был названколлектором «Нео!жиданности».

Историческоеназвание даноговодотока неиз!вестно, и авториспользует топоним Батыев, исходя из его рас!положения поблизости одноименной горы.

Общая протяженность ручья — незначитель!ная — составляет всего около 700 метров.

ПРОТАСОВ ЯРЭто — правый приток Лыбеди, впадает в нее

в районе улицы Федорова. Длина русла состав!ляет 1,2 километра.

В 19!м веке вдоль правого берега ручья рас!полагалось несколько кирпичных заводов. Содна и берегов потока добывалась глина для про!изводства кирпичей, известных своим качес!

твом, как в Киеве, так и далеко за его предела!ми. Также на ручье Протасов располагались во!дяная мельница и зернохранилище, что принад!лежали военному ведомству. В 1870 году тут былпостроен кирпичный завод Батухина.

Знаменитый археолог Викентий Хвойка обна!ружил в долине ручья стоянку людей эпохи поз!днего палеолита. По характеру находок — костимамонта, кремневые орудия труда, следы очагов— тут обитала группа охотников, по аналогии состоянкой над Кирилловским ручьем.

Название ручья происходит от фамилии ге!нерала Протасова, владевшего в прошломэтими землями, по другой версии местность на!зывается по имени местного первопоселенцаселянина Протаса.

В 1860 году тут насчитывалось 22 дома, сог!ласно «статистическому сборнику предместийКиева». В 1910 году было утверждено постанов!ление городской думы от 1907 года о включе!нии предместья Протасов яр и сопредельныхему местностей в городскую черту. Улица Про!тасов яр, проложенная в долине ручья, появи!лась на рубеже 19!го и 20!го веков как продол!жение улицы Клинической. С 1944 года назы!валась спуск Степана Разина, а в 1991 году бы!ло восстановлено историческое название. Про!тасов яр расположен в естественной впадинемежду Байковой и Батыевой горами.

На одном из обрывистых берегов оврага, справой стороны, если спускаться к Лыбеди,располагается культовая среди молодежной«сталкерской» субкультуры заброшенная лабо!

ратория, один из бывших корпусов бактерио!логического института. Говорят, тут на живот!ных исследовали вирус иммунодефицита чело!века. На момент написания книги, здание актив!но отстраивается, вероятно, теперь уже подчастные нужды. А совсем рядом находится ещеодно, также хорошо известное место — трекдля сноубордистов, зимой тут нет отбоя от по!сетителей.

Но про ручей, текущий под асфальтом, пом!нят лишь диггеры да редкие краеведы.

Про бактериологический институт следуетупомянуть отдельно. Самые старые его корпу!са были построены в 1896 году в стиле неоре!нессанса архитектором А.Б. Гинзбургом насредства общества борьбы с заразными болез!нями и при поддержке Лазаря Бродского. Вна!чале в нём было три отделения: сывороточное,экспериментальное, прививочное. Лечение не!

имущих и привив!ки от бешенстваосуществлялисьбесплатно. Сейчасэто институт эпи!демиологии и ин!фекционных бо!лезней.

В устьевой час!

ти коллекторас о х р а н и л а с ьв ы л о ж е н н а ябутом аркапостройки 19!го века.Удобно прохо!димая, двух!метрового ди!аметра, частьп о д з е м н о г оручья до нача!ла узких труб составляет всего около 400 мет!ров из общей длины. Объект малоинтересен

для диггерства. Ручей полностьюбыл закрыт в коллектор в 1950!е го!ды — с целью постройки автодоро!ги и корпусов трикотажной фабри!ки им. Розы Люксембург.

Воды Протасового яра активнозагрязняются нефтепродуктамиавтозаправочной станции и мойки,расположенной прямо над его кол!лектором. Порой концентрациясбросов может вызвать даже пом!рачение сознания при длительномнахождении под землей. Такжесреди диггеров ходят слухи, чтоупомянутый НИИ вирусологииспускает отходы в ручей — среди«подземщиков» были случаи пов!реждения кожного покрова из!запопадания на нее зараженной во!ды.

По словам Белого диггера, старателя!иска!теля с многолетним стажем (о нем можно про!читать в разделе «Клов»), в конце 1980 х годов,он и трое его друзей обнаружили в коллекторереки снаряд времен ВОВ. Снаряд почти сразувзорвался, погубив товарищей, а сам Белыйчудом выжил. Вероятно, это просто трагичес!кая байка, но и она имеет право остаться в на!шей памяти, как новый эпос диггерства и ис!тория малых рек Киева.

По материалу книги автора«Подземные реки Киева»

8

НАШ САЙТ В ІНТЕРНЕТІ: www.knuba.edu.ua; i_geraschenkova@voliacable.com

Засновник — Київський національній університетбудівництва і архітектури

Свідоцтво про реєстрацію: КІ, № 137 від 20.12.1995 р.

Редакція може публікувати матеріали, не поділяючи точки зору автора.Редакція лишає за собою право редагувати і скорочувати матеріали авторів.

Зам. 614!10!14. Тир.750. Верстка та друк ТОВ фірма «Антологія», вул. Маршала Гречка, 13.

Редактор Ірина ГеращенковаАдреса редакції: 03180, м. Київ!180,

Повітрофлотський проспект, 31, кімн. 608а, тел. 241!55!35

хлопці та дівчата непогано справ!лялися.

Першокурсники ознайомили!ся з територією нашого навчаль!ного закладу і мікрорайону, дізна!лися, де розташовані деканати тагуртожитки інших факультетів,довідалися, як називаються вули!ці навколо КНУБА, парки, сквери,сфотографувалися біля пам’ят!ників відомим особам.

Щоб розшукати потрібну те!риторію або місцевість студентам— учасникам треба було розгада!ти ребуси та інтелектуальні за!гадки, а дібравшись до місцяпризначення молодь виконуваларізноманітні спортивні завдання.Серед них були найсмішніші: по!

Популярне!

«QUEST» — ЦЕ ДРАЙВ І ЕМОЦІЇ!рахувати вікна в гуртожитку, ви!міряти довжину гуртожитку «встудентах». Було ще цікаве спор!тивне завдання: набити якнай!більше воланчиків лівою рукою,сфотографуватися з людьми, уяких в одязі чи аксесуарах був ко!лір їхньої команди. Нарешті, роз!дати дітям кульки та заспівати зними веселі пісні та ін.

Кожну команду супроводжу!вав інструктор з іншого факуль!тету, який контролював виконан!ня завдань, надавав, за необхід!ності, підказки, а також із коман!дами долучався до пригод фотог!раф.

До речі, журі оцінювали не ли!ше швидкість виконання завдань,а й фото та відео, яке учасникимали відзняти на кожному етапі.

За підсумками конкурсу при!зові місця зайняли: 1 місце — ко!манда факультету ГІСУТ; 2 місце— команда архітектурного фа!культету, третє– команда ФАІТу.

Після закінчення оригіналь!ного заходу студентські корес!понденти «А+Б» запитали першо!курсників, яке враження справивна них нинішній квест:

Влад: Дякую організаторам задрайв і емоції! Після гри буде щекілька днів вражень і обговорень.

Марія: Клас! З одного боку —тренування для мозку (розсліду!вання і ін.), з другого — весело ізавзято. Всім рекомендую!

ПідготувавСергій Дроботенко,

студент 3 курсу

(Закінчення. Початок на 4 стор.)

Завідувач кафедри організації тауправління будівництвом, доктор еко4номічних наук, професор. Пішов зжиття 25 жовтня 2014 р. на 79 році.

Сергій Андрійович пройшов слав4ний життєвий шлях. Якщо перегляну4ти послужний список основних датжиття та діяльності вченого, його нау4кові ступені, почесні нагороди і від4знаки, то це вражає. Він пройшов усіщаблі професійної діяльності, розпо4чинаючи від рядового будівельника допрофесора, завідувача кафедри.

Він здійснював активну науково4громадську діяльність, ніколи не пасу4вав перед труднощами, простягав ру4ку допомоги усім, хто її потребував,був щирим та небайдужим, чим заслу4жив глибоку повагу та авторитет серед

колег, однодумців та усіх, хто був поруч.Коли перестало битися серце Сергія Андрійовича УШАЦЬКОГО, це

стало величезною втратою не лише для його родини, друзів, колегпо роботі, а й просто знайомих, а наш університет і кафедра утрати4ли енергійну, ініціативну, творчу, віддану справі людину, яка все своєсвідоме життя вчила, ставила на ноги, давала путівку в життя своїмучням.

Нехай же пухом буде йому земля, а світла пам’ять про СергіяАндрійовича назавжди залишиться в наших серцях, серцях ріднихі друзів.

КОЛЕКТИВ КАФЕДРИ ОРГАНІЗАЦІЇ У ТА УПРАВЛІННЯ БУДІВНИЦТВОМ

ЩОРОКУ 17 жовтня в світі відзначають Міжнарод!ний день боротьби за ліквідацію бідності. Він

покликаний допомогти людству усвідомити першочер!гову необхідність спільно долати злидні, особливо вкраїнах, які розвиваються.

Кожен із нас здогадується, що Україна, на жаль, неочолює рейтин!гу найбагатшихкраїн світу. Вонадо нього взагаліне потрапила.Десятого жовтнянаша державаназвана однією зн а й б і д н і ш и хкраїн світу порядіз більшістю кра!їн Африки. Такідані представ!лені у звіті швей!царського банкуCredit Suisse, по!відомляє сайт«Коментарі».

Згідно з результатами дослідження за 2014 рік, се!редньорічний дохід українця становить менше $5 ти!сяч, що в 10 разів менше, ніж у середньому в усьомусвіті. Крім України, до числа найбідніших країн на єв!ропейському континенті увійшли тільки Білорусь і Мол!дова.

Середньорічний дохід росіян становить від 5 до 25тисяч, поляків — від 25 до 100 тисяч доларів. Найба!гатшими жителями планети на сьогодні є громадяниШвейцарії. Вони заробляють більше 500 тисяч дола!рів у рік.

Напередодні оголошення таких невтішних результа!тів дослідження «Архітектура і Будівництво» поцікави!лася у кнубівців, чи відчувають себе бідними. Вияви!лося, що категорично зізнаватися ні у власній бідності,ні в багатстві ніхто з них не готовий. Студенти намага!ються віджартовуватися й посилаються на багатийвнутрішній світ, а водночас пропонують хоч фото дляіміджу зробити їм біля «Лексуса», запаркованого непо!далік. Деякі науковці, таки констатуючи занепад еко!номіки й відсутність добробуту в середнього українця,відмовляються «говорити про це на диктофон». Вод!ночас ми випадково натрапили й на пояснення такогостану речей фахівцем!економістом: усе закладено вментальності. Що саме? Читайте!

Сергій Степанюк, студент 3 курсу КНУБА:

«Я маю велосипед —і задоволений цим»

Я хотів би, наприклад, дозволити собі мешкати ок!ремо від батьків. Але ж не можу. В багатьох країнах Єв!ропи та в США студенти мого віку вже мають власнумашину. Самі собі купують, адже вона там не надто до!рога. В них інші реалії. А я маю велік — і то добре.

Ваша думка

ЧИ ВВАЖАЄТЕ СЕБЕ БАГАТИМИ?Олексій Теребан, студент 2 курсу:

«Щастя не в грошах»Я не магнат, але нічого мені не бракує. Щастя не

в грошах. Я багатий на почуття, на емоції, культур!но багатий, бо такою є моя країна. Якіу нас пісні, мова, звичаї! Стараюся до!лучатися до збереження традицій і під!тримувати сучасних українських музич!них виконавців. Щоб стати матеріаль!но багатим, людина має того хотіти.Мені здається, що я ще не доріс до та!кої самостійності.

Тетяна Сенкевич, студентка 1 курсу:

«Дякувати Богу,батьки допомагають»Мало кому вистачає грошей. У мене

дуже довгий список того, на що мені бра!кує коштів. Я навіть не уявляю такого сту!дента, який зміг би собі сам купити ма!

шину чи квартиру. Мені винаймати квартиру надзвичай!но важко. Дякувати Богу, батьки допомагають. Але я ба!гато читаю, розвиваю себе духовно, навчаюся, аби ма!ти багатство знань.

Микола Андрійович Д�ч, професор НАУ:

«Ментально ми «середняки»Українці мають психологію «середняка»: ми уни!

каємо критичної межі бідності, але не надто старає!мося бути багатими. Це не зле, бо економіка багатихкраїн якраз тримається на середньому бізнесі. Бідав тому, що з початку ХХ століття середній клас в Ук!раїні стараються всіляко нищити. Це робилося як заСРСР, так і тепер. Люди бояться сказати, що нале!жать до середнього класу, бо завтра їх можуть обік!расти. Бідними також ніхто не хоче себе називати.Мені здається, на вулицях багатих країн безхатчен!ків більше, ніж у нас. Українці ставляться до таких лю!дей насторожено й негативно, тому кожен боїться дотакого докотитися. Це ще один доказ того, що мен!тально ми середняки.

Тарас Марченко, студент 4 курсу:

«Я багатий!»Я живу в студентському гуртожитку. Ще не маю ні

машини, ні квартири. Але маю дівчину. То я багатий! Ідуховно я багатий. В мене є здоров’я, друзі, люблячібатьки. У цьому теж моє багатство. Але знаю також лю!дей, які мають мало грошей і роблять із того трагедію.Я вважаю, що маю спочатку закінчити університет і по!тім починати робити кар’єру.

Міркувала й опитувала Анна Терчук

Спорт

ЧЕМПІОНАТ КИЄВА З БОКСУ СЕРЕДЧОЛОВІКІВ (ДО 22 РОКІВ)

NRG ЗАПРОШУЄ ДРУЗІВНа стадіоні «Спартак» 11 жовтня відбувся VIII турнір з міні�фут�

болу серед жіночих команд Киева. Команда NRG — організатор тур�ніру — вже у восьмий раз запросила команди, з якими її пов’язуєдавня спортивна дружба. У турнірі взяли участь п’ять команд —NRG, JOINS, Квінтайлз, КНУБА, НТУУ КПІ. Схема гри, за якою зма�галися команди була круговою, кожна команда грала з кожною ко�мандою два тайми по 10 хв.

У СПОРТИВНОМУ комплексу«Схід» з 9 по 11 жовтня відбу!

лися відбіркові змагання під часяких студенти нашого університетувиборювали право брати участь учемпіонаті України, що відбудетьсянезабаром у Вінниці. Честь КНУБАзахищали студенти Крістіан Губа(МБГ!21) і Антон Калітвенцев (ПЦБ!

33) — посіли друге місце. Треті міс!ця посіли — Даніел Губа (МБГ!21),Роман Грищенко (Арх!23Б), Мирос!лав Дудник (ГД!41), Андрій Они!щенко (ГІСТ!31), Богдан Клецький(МО!21), Бойко Віталій (МБ!21Б)

Вітаємо наших боксерів з меда!лями та бажаємо подальших спор!тивних успіхів!

У ПЕРШІЙ ГРІ суперниками на!шої команди була «JOINS». До

цієї команди входили гравці, що ма!ли досвід гри у вищій лізі. Гра буланапруженою, проте ми відчували, щотрішки спритніші, але у них на озбро!єнні чималий досвід. Гра закінчиласьз рахунком 0:0. У гравців нашої ко!манди настрій дещо впав. У другій гріми використали нашу перевагу в фі!зичній та техніко!тактичній підготов!ці, дали молодим гравцям нашої ко!манди проявити себе на полі. Нашісподівання виправдались — матчзакінчився з рахунком 8:0 на нашукористь. У третій грі ми зустрічалисяз нашим давнім суперником. Зазви!чай наші попередні зустрічі з NRGвідбувалися в напруженій та впертійборотьбі. В команді NRG багатогравців, що раніше грали за коман!ди вищої ліги. І на цей раз гра булацікавою і гострою. Але нам, скаже!мо відверто, ледь забракло досвіду,а відтак ми пропускаємо два голи.Проте наші дівчата не впали духом,налаштувались і … забиваємо у се!редині другого тайму гол. Зрівнятирахунок, нажаль, за час, що зали!шився нам не вдалося. Остання на!ша гра визначила, яке місце ми по!

винні посісти у турнірі — друге читретє. Ми виявилися сильнішими відкоманди НТУУ КПІ та виграли з ра!хунком 3:0. Загалом результати тур!ніру такі — NRG!1, КНУБА!2, JOINS!3, НТУУ КПІ!4, Квінтайлс!5місце.

Прекрасний осінній день. Київ за!литий сонячним промінням. Синє не!бо. Настрій у дівчат після останньоїгри піднесений, хоч до закінченнятурніру залишалося ще дві гри, алеми вже розуміли, що посіли другемісце. Тому на серці було тепло і ра!дісно.

Хочу відзначити, що дівчата праг!нули показали хорошу гру, і це їм вда!лося. Усі отримали багато вражень тапозитивних емоцій. Після церемоніїнагородження дівчата не поспішалирозходитися, ми хотіли насолодитисьсмаком спільної перемоги. Хоч ми по!сіли друге місце, але відчували, щопрагнемо першого. І такий шанс у насє — на початку листопада відбудетьсячемпіонат Києва серед жіночих ко!манд з міні!футболу. Запрошуємо усіхпідтримати нас!

Саіда Гасанова,граючий тренер,

старший викладач кафедрифізвиховання і спорту

Ось вона, наша дружня команда

СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ

УШАЦЬКИЙ Сергій Андрійович