Embed Size (px)
Citation preview
49
ВІРТУАЛЬНИЙ ХІМІЧНИЙ
ЕКСПЕРИМЕНТ НА УРОКАХ
ХІМІЇ
2014 р.
АВТОР: Никифорова Галина Андріївна, вчитель хімії
Жучковецької ЗОШ І-ІІ ст.Спеціаліст ІІ категорії
2
ЗМІСТВСТУП…………………………………...……………………..………....................3
РОЗДІЛ І. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ХІМІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
НА УРОКАХ ХІМІЇ ……………………………………………….………………5
РОЗДІЛ ІІ. ВІРТУАЛЬНИЙ ХІМІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК ОДНА З
УМОВ НАВЧАННЯ ХІМІЇ………………………………………………………11
РОЗДІЛ ІІІ. РОЗРОБКИ УРОКІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВІРТУАЛЬНОЇ
ХІМІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ……………………………………………………...17
3.1. Кислоти, їх склад, назви та класифікація, фізичні властивості (8 клас)
………………………………………………………………………17
3.2. Хімічні властивості кислот (8 клас)…………………...……………….24
3.3. Хімічні властивості основ. Реакція нейтралізації (8 клас)…...………30
3.4. Хімічні властивості солей (8 клас)…………...………..…………….…33
РОЗДІЛ ІV. ВИХОВНА РОБОТА.……………………………………………...36
4.1. Подорож в дивовижну країну хімії (позакласний захід)……………....…36
ВИСНОВКИ…...……………………………………………………….………..…51
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………...……….……….52
АВТОР: Никифорова Галина Андріївна, вчитель хімії
Жучковецької ЗОШ І-ІІ ст.Спеціаліст ІІ категорії
3
ВСТУП
Не згасає вогонь у розумних очах
І з роками ясніш пламеніє.
Ти тримаєш дитячі серця у руках,
Ти тримаєш планети надію.
Кожна людина хоче бути успішною і щасливою, комфортно себе відчувати
в усіх життєвих ситуаціях: і в навчанні, і в трудовій діяльності. Завдання
сучасної школи полягає у формуванні особистості творчої,
конкурентоспроможної, здатної самостійно здобувати знання і застосовувати їх,
приймати нестандартні рішення. Завдання педагога – допомогти особистості
дитини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати
зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно прикласти
зусилля. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям. Щоб навчити
дитину мислити, треба навчити її діяти, причому діяти з навчальним
матеріалом свідомо.
Тому сьогодні школа повинна і може допомогти дитині правильно
зрозуміти життя, бо життя школи, на відмінну від сім'ї, є більш діловим,
конкурентним середовищем.
Хімія, що вивчає навколишній світ, речовини і їх перетворення, може
стати дуже цікавою для учнів наукою, якщо збудувати процес навчання
правильно, з урахуванням індивідуальних особливостей сприйняття матеріалу.
У навчальному процесі можливо і бажано використання інформаційних
технологій. Навчання хімії — це та область, де інформаційні технології можуть
принципово змінити і методи роботи, і, саме головне, її результати.
Використання інформаційних технологій на уроках хімії дозволяють
інтенсифікувати діяльність учня, підвищити якість навчання предмету,
відобразити суттєві сторони хімічних об'єктів, втілити в життя принцип
наочності.
Застосування нових інформаційних технологій дозволяє направити
інтелектуальний потенціал учнів на позитивний розвиток, інакше спрага
4
пізнань висохне в запалі ігрових баталій або під час безцільного проведення
часу в Інтернеті. Нові інформаційні технології навчання надають потужні й
універсальні засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання
різноманітної інформації, полегшують виконання рутинних, технічних,
нетворчих операцій, пов'язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх
моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення
навантаження під час навчально-пізнавальної діяльності.
Таким чином, усю свою діяльність вчитель повинен спрямовувати на
формування творчої особистості, бо тільки виховавши особистість, здатну
творчо засвоювати знання і застосовувати їх на практиці, ми відродимо
інтелектуальний потенціал країни, від якого залежить майбутнє нашої держави.
5
РОЗДІЛ І. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ХІМІЧНОГО
ЕКСПЕРИМЕНТУ НА УРОКАХ ХІМІЇ
Одного разу мешканці невеликого містечка, в якому жив і працював
відомий шведський вчений Якоб Берцелліус, запитали кухарку, чим саме
займається її господар.
– Не можу знати напевно – відповіла вона, – він бере велику бутилу з
якоюсь рідиною та наливає з неї в маленьку, збовтує, виливає ще в меншу,
знову збовтує, перемішує та виливає в зовсім маленьку.
– А потім?
– А потім все виливає...
Наука хімія експериментальна, отже розвивається через накопичення та
систематизацію експериментальних даних.
Роль експерименту при вивченні хімії в школі дуже важлива.
Експеримент допомагає учням наочно спостерігати дію хімічних законів,
вивчати роль речовин в хімічних реакціях. Яскраве видовище перетворень
речовин звичайно справляє велике враження на учнів, зацікавлює їх, підсилює
увагу до слів вчителя. Методично правильно проведений експеримент виховує
в учнях любов до хімії. Отже, щоб успішно викладати та навчати хімії, вчителю
необхідно оволодіти шкільним хімічним експериментом. В результаті
здійснення хімічного експерименту учні набувають необхідні знання та вміння,
які будуть співпрацювати в їх практичній та професійній підготовці.
Шкільний експеримент ділиться на демонстраційний, який проводиться
вчителем, та учнівський, який проводиться учнями. Останній, в свою чергу,
поділяється на лабораторні досліди, що проводяться учнями в процесі набуття
нових знань, та практичні роботи, які учні виконують після вивчення 1-2 тем.
До роботи учні обов’язково готуються і самостійно прогнозують експеримент.
Вміло використаний експеримент має велике значення не тільки для
досягнення визначених освітніх та виховних задач у викладанні хімії, але й для
розвитку пізнавального зацікавлення учнів. Якщо вчитель вільно володіє
хімічним експериментом і використовує його для набуття учнями знань та
6
вмінь, то учні із зацікавленням вивчають хімію. При відсутності хімічного
експерименту на уроках хімії знання учнів можуть набути формальний
відтінок, різко знижується зацікавленість до предмету. Хімічний експеримент
повинен бути засобом набуття знань, а не тільки ілюстрацією до теоретичних
положень.
Саме тому найголовнішими дидактичними вимогами експерименту є:
1. Експеримент повинен бути невід’ємною частиною уроку в цілому
(він повинен допомагати вчителю досягти осмислених, активних знань учнів,
отже дуже тісно бути пов’язаним із темою уроку, а не тільки цікавим фокусом).
2. Займати невеликий відрізок часу.
3. Експеримент повинен бути видовищним джерелом накопичення
експериментальних вмінь.
4. Найголовніша вимога до експерименту – бездоганна техніка
проведення із одночасним поясненням та формуванням висновків, що
призводить до вироблення активного хімічного мислення.
При проведенні хімічного експерименту вчитель повинен пам’ятати –
безпечних дослідів немає. Отже найголовніша задача вчителя – техніка безпеки.
Підготовка до проведення хімічного експерименту:
1. Вибір експерименту, запланованого програмою, плюс евристичний
матеріал, чи більш цікавий дослід (можливо використання віртуальних
дослідів). В підготовці експерименту бере участь не тільки вчитель, але й учні
(зазвичай 2-3 більш підготовлених). Участь самих учнів значно підвищує
пізнавальну активність та цікавість до предмету. До того ж починає діяти
принцип колективізму “Я теж хочу як вони...”
2. Реактиви та матеріали потрібно готувати завчасно, дублюючий
дослід повинен знаходитися поруч. Готуються картки – інструкції на кожен стіл
із покроковим планом проведення досліду.
3. Проведення експерименту:
● При викладанні нового матеріалу – демонстраційний експеримент;
асистують учні.
7
● На етапі закріплення, узагальнення та опитування домашнього
завдання – учнівський експеримент, але не повторення зробленого вчителем, а
експеримент на основі класифікаційно-вивченого матеріалу. Наприклад:
довести амфотерність сполук Феруму зі ступенем окиснення +3 (раніше
доводили амфотерність алюмінію та його сполук). Експеримент можна
супроводжувати літературними або евристичними вкрапленнями, що містять
пояснення експерименту, або питання на яке повинні відповісти учні.
Наприклад, при вивченні теми “Кисень” (7 клас) – “Запропонуйте спосіб
переливання кисню з однієї ємкості в іншу. На яких фізичних властивостях
кисню заснований даний метод. Доведіть наявність кисню в ємкостях”.
“Розчини. ТЕД” (9 клас) – “Чому розчин соди неможна зберігати в
алюмінієвому чи оцинкованому посуді?”. “Загальні способи отримання
металів” (10 клас) – “Алюмотермія, “Розкладання нітратів” – на папері
малюється оцінка “10” перенасиченим розчином калійної селітри, при
доторканні тліючої лучини до цифри, відбувається вигоряння оцінки. Чому?”.
“Гасіння свічки вуглекислим газом” – знаючи фізико-хімічні властивості
вуглекислого газу, поясніть, чому гасне свічка. Еврика – “Пожежа, що виникла
в старовинному техаському містечку Сонорі, здавалося неприборкуваною,
полум’я не стихало, не дивлячись на зусилля пожежників, й погрожувало
перекинутися на інші будинки й перетворити місто на попелище. Погляд
брандмейстера раптово упав на величезний чан з молодим виноградним вином,
що знаходився неподалік. Коли по палаючому будинку вдарили струї вина,
відбулося неочікуване: полум’я, яке так боролося з водою, раптом почало
стихати. Чому?”
Хімічний експеримент служить для кращого запам’ятовування та
засвоєння найбільш складних розділів програми. У курсі 8 класу при вивченні
взаємодії кислотних оксидів з лугами учням важко при написанні рівнянь та
продуктів реакції. В даному випадку допоможе яскравий дослід втягування
яйця у пляшку (експеримент “Незвичайні досліди із звичайним курячим
яйцем”).
8
Практичні роботи.
Практичні роботи із проведенням хімічного експерименту включають
наступні етапи:
1. Визначення мети роботи
2. Правильний вибір хімічних дослідів (диференційований вибір,
особистісно-зорієнтований підхід)
Організація проведення практичних робіт:
1. Чи достатньо ясно поставлена мета роботи.
2. Чи правильно дана настанова для проведення практичної роботи.
Чи добре зрозуміли учні, що і як повинні робити (ці питання вирішує вступна
бесіда)
3. Правильний вибір інструкції (інструкції підручника чи інших
керівних матеріалів для практичних занять, чи складеної вчителем і
надрукованої на окремих аркушах для кожного учня, групи учнів)
4. Додаткова література
5. Інструктивні опорні сигнали з ТБ.
Зміст роботи.
Спостерігання за роботою учнів.
1. Підготовча робота - розбір інструкцій
2. Зацікавлення у роботі залежить від розуміння (правильність
збирання приладів для проведення дослідів, використання лабораторного
обладнання).
3. Дотримання правил проведення практичних робіт та ТБ при роботі
із реактивами та проведення дослідів з ними.
4. Засвоєння учнями змісту роботи.
5. Стан робочого місця.
6. Фіксування записів у зошитах.
7. Дисципліна.
Роль вчителя під час роботи: організація спостереження за учнями,
реакція на масові та індивідуальні помилки (особистісно-зорієнтований підхід).
9
Перевірка роботи, якості знань, вмінь та навичок учнів:
1. Спостереження під час роботи.
2. Бесіда з учнями в процесі роботи.
3. Перевірка звітів.
Самоконтроль. Чи була досягнута мета уроку.
Позакласні заходи.
Хімічний експеримент на всіх етапах навчання є не тільки засобом
набуття знань та навичок, але і містом для організації позакласної роботи з
хімії, розширення зацікавленості до вивчення предмету та вибору подальшої
професії, пов’язаною з хімією. При розробці програми позакласних вечорів з
хімії важливо враховувати склад аудиторії, очікувану кількість глядачів.
Результати деяких дослідів можна побачити з близької відстані, інших
навпаки. При проведенні дослідів, які погано видні в аудиторії порушується
дисципліна, а поновити її не завжди легко. Тому, якщо кількість учасників
більш ніж 20 учнів, необхідно завчасно потурбуватися про те, щоб
демонстраційний стіл був трішечки підвищений. Темп демонстрації дослідів на
початку завжди повинен бути високим, тобто ефект перших дослідів повинен
наступати негайно після початку реакції. Коли увага аудиторії отримана –
можна перейти і до таких дослідів, які потребують проведення значного часу –
2-5 хв. Кожен дослід (експеримент) необхідно заздалегідь декілька разів
“відрепетирувати” і виносити на розсуд глядачів тільки те, що виходить
бездоганно. Кожен експеримент повинен бути цікаво оформлений. Реактиви та
матеріали готуються завчасно та раціонально розміщуються на столі. Глядачам
слід показувати не тільки ті чи інші цікаві досліди, але й демонструвати високу
культуру проведення хімічного експерименту.
Однак, найсерйозніша увага повинна приділятися дотриманню правил ТБ.
Всі учні, залучені до проведення вечора, повинні бути проінструктовані
та навчені безпечним прийомам роботи. Приміщення, де будуть проводитись
досліди, повинно бути забезпечено стандартними засобами пожежогасіння.
Демонстраційний стіл із розкладеними на ньому реактивами неможна
10
залишати без догляду ні на початку, ні під час проведення заходу. Потрібно
визначити чергових, які б відповідали за порядок.
В організації та проведені таких вечорів беруть участь всі бажаючі.
Найбільшу турботу викликає робота з обдарованими дітьми. Це не тільки
розв’язування більш складних завдань, а й опрацювання навичок хімічного
експерименту. Саме ці учні, а не вчитель, можуть виконувати роль
консультантів під час проведення практичних робіт.
Результатом вищезгаданої роботи є підвищення інтересу до предмету
через проведення хімічного експерименту, а особливо через застосування
віртуального хімічного експерименту на уроках хімії.
11
РОЗДІЛ ІІ. ВІРТУАЛЬНИЙ ХІМІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК ОДНА
З УМОВ НАВЧАННЯ ХІМІЇ
Віртуальна хімічна лабораторія реалізовує основні ідеї сучасної
концепції співтворчості учня і комп'ютера. Віртуальна лабораторія містить
велику кількість хімічних дослідів, реалізованих з використанням тривимірної
графіки і анімації.
Віртуальний хімічний експеримент дозволяє поєднувати традиційну
самостійну роботу учня та індивідуальні заняття з учителем. Лазерні диски
дозволяють зберігати необхідний матеріал та забезпечити простий, швидкий та
надійний доступ до нього. Можна виконувати хімічні експерименти на
комп'ютері в домашніх умовах.
За допомогою графіки та комп'ютерної анімації учні спостерігають, як
наприклад, поступово змінюється структура речовини, як відбувається розрив
хімічних зв'язків у молекулах та утворення нових зв'язків тощо. Рівняння
хімічних реакцій супроводжуються необхідними текстовими та мовними
поясненнями.
Віртуальні досліди можуть застосовуватись для ознайомлення учнів з
технікою виконання експериментів, хімічним посудом та обладнанням. Це
дозволяє учням краще підготуватись до проведення цих або подібних дослідів в
реальній хімічній лабораторії. Необхідно також відмітити, що віртуальні
хімічні експерименти безпечні навіть для непідготовлених користувачів. Учні
можуть також проводити досліди, виконання яких в реальній лабораторії може
бути небезпечно чи дорого. Проведення віртуальних експериментів могло б
допомогти учням засвоїти навики запису спостережень, складання звітів та
інтерпретації даних в лабораторному журналі. Комп'ютерні моделі хімічних
дослідів спонукають учнів експериментувати та отримувати задоволення від
власних відкриттів. Робота з комп'ютером викликає в учнів інтерес до самої
хімії, а також дозволяє будувати процес навчання, враховуючи індивідуальні
особливості пам'яті, сприйняття та мислення учнів.
В багатьох дослідженнях відзначається значення віртуальних
12
експериментів для хімічного освіти і підкреслюються переваги їх використання.
При створенні віртуальних лабораторій можуть використовуватися різні
підходи (рис. 1). Перш за все, віртуальні лабораторії розділяються за методами
доставки освітнього контенту. Програмні продукти можуть поставлятися на
компакт-дисках (CD-ROM) або розмішатися на сайті в мережі Інтернет. За
способом візуалізації розрізняють лабораторії, в яких використовується
двомірна, тривимірна графіка та анімація.
Рис. 1. Головне вікно програми «Віртуальна хімічна лабораторія 8-11 кл.»
До складу даного електронного видання «Віртуальна хімічна лабораторія
для 8-11 класів», яким я користуюся на своїх уроках, входять понад 150
хімічних дослідів з курсу хімії середньої школи. Зміст даного ППЗ
(педагогічного програмного засобу) повністю охоплює весь курс шкільної хімії.
Велика увага приділяється дотримання правил техніки безпеки. Хімічні досліди
проводяться в реалізованій на екрані монітора лабораторії з усім необхідним
обладнанням та хімічної посудом (пробірки, склянки, колби, ступки, штативи
тощо), а також хімічними реагентами. Для того, щоб уникнути переповнення
візуального простору на екрані комп'ютера, учням доступний лише той набір
лабораторного обладнання та реагентів, які необхідні для проведення
конкретного досвіду. У деяких дослідах – це ємності з розчинами, а в інших –
складні хімічні установки (рис. 2).
13
Рис. 2. Вікно віртуальної роботи
Хімічні досліди, реалізовані з використанням синтезованих у реальному
часі тривимірних анімацій, учні можуть проводити так само, як в реальній
лабораторії. Учням надається можливість збирати хімічні установки з
складових елементів і проводити крок за кроком віртуальні експерименти. Крім
того, вони можуть виробляти необхідні вимірювання, використовуючи моделі
вимірювальних інструментів. Під час виконання досліду учні можуть занести
до «Лабораторного журналу» свої спостереження у формі зображень,
«сфотографувавши» їх з екрана за допомогою віртуального фотоапарата, а
також зробити там же необхідні записи і інтерпретувати дані, отримані в ході
експерименту. Спеціальний інструмент «Вікно збільшення» служить для більш
детального спостереження за протіканням хімічних реакцій. Програма
контролює кожну дію учня, проводячи його через всі етапи, необхідні для
успішного завершення досліду. Для цього використовується педагогічний
агент, анімований персонаж «Хімік», який робить необхідні коментарі і дає
відповідні вказівки голосом і в текстовій формі. Для забезпечення зручності
написання хімічних формул і рівнянь реакцій в «Лабораторному журналі» був
розроблений спеціальний інструмент «Редактор хімічних рівнянь»,
реалізований з використанням технології Macromedia Flash.
При проведенні низки практичних робіт учні використовують
відеофрагменти, які дозволяють школярам побачити як проводиться
експеримент в реальній лабораторії. Апробація даного ППЗ показала зростання
14
пізнавального інтересу школярів до реального експерименту після роботи в
«віртуальної лабораторії», розвиток їх дослідних і експериментаторських
навичок: дотримання загальних і специфічних правил безпеки, вибір
оптимальних алгоритмів виконання експерименту, уміння спостерігати,
виділяти головне, акцентувати увагу на найбільш суттєвих змін.
В склад «Віртуальної хімічної лабораторії» входить «Конструктор
молекул», призначений для побудови тривимірних моделей молекул органічних
і неорганічних з'єднань. Використання тривимірних моделей молекул і атомів
для ілюстрації хімічних феноменів забезпечує розуміння всіх трьох рівнів
подання хімічних знань: мікро, макро і символьного. Розуміння поведінки
речовин і сутності хімічний реакцій, стає більш усвідомленим, коли є
можливість побачити процеси на молекулярному рівні. Реалізовано провідні
ідеї парадигми сучасного шкільного хімічного освіти: будова ® властивості ®
застосування.
«Конструктор молекул» дозволяє отримувати керовані динамічні
тривимірні кольорові зображення штрихових, шаростержневих і масштабних
моделей молекул. У «Конструкторі молекул» передбачена можливість
візуалізації атомних орбіталей і електронних ефектів, що значно розширює
сферу використання моделей молекул при навчанні хімії.
Можливо використання «Конструктора молекул» при фронтальному
поясненні нового матеріалу, коли вчителю необхідно показати моделі молекул
досліджуваних з'єднань, звернути увагу учнів на будову електронних орбіталей,
їх гібридизацію, особливості їх перекривання при утворенні хімічного зв'язку.
Разом з тим, як показала апробація даного ППЗ, висока педагогічна
ефективність використання «Конструктора молекул» досягається при
індивідуальної та групової роботи школярів на уроці. Особливий інтерес
викликають творчі завдання, що носять дослідницький характер. Тривала стійка
увага до досліджуваних об'єктів спостерігалося при виконанні завдань, що
передбачають самостійну розробку моделей молекул сполук.
Що стосується інтерфейсу віртуальної лабораторії (рис. 3), то він включає
15
зручні керуючі і навігаційні елементи, а також до нього доданий вищезгаданий
педагогічний агент «Хімік». Цей персонаж реалізований з допомогою
синтезованої в реальному часі тривимірної анімації. «Хімік» здійснює контроль
за всіма діями учня, надсилає її за помилкові дії, допомагає йому при
виникненні проблем. Іноді педагогічний агент сам бере участь у проведенні
дослідів, що робить виконувані процедури більше цікавими.
Рис. 3. Інтерфейс вікон віртуальної лабораторії
Відзначається, що педагогічні агенти сприяють підвищенню ступеня
довіри учнів до навчального матеріалу. Вони підвищують мотивацію учнів і
збільшують час, яке учні проводять, працюючи з навчальними програмами. Для
посилення ступеня довіри до агента використовуються спеціальні засоби, що
підкреслюють його індивідуальність. Програма може генерувати набір
спонтанних рухів, змінюючи візуалізацію синтезованої в реальному часі
тривимірної моделі. Крім цього, для моделювання поведінки персонажа
використовується широкий набір поз, жестів, рухів голови і виразів обличчя.
Отже, застосування мультимедійних засобів навчання при вивченні
хімічних дисциплін надає заняттю специфічної новизни, яка за змістом і
формою викладення має можливість відтворити за короткий час великий за
обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати у учнів
нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті
знання.
16
Нові інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні
засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання
різноманітної інформації, полегшують виконання рутинних, технічних,
нетворчих операцій, пов'язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх
моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення
навантаження під час навчально-пізнавальної діяльності.
17
РОЗДІЛ ІІІ. РОЗРОБКИ УРОКІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ
ВІРТУАЛЬНОЇ ХІМІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ
3. 1. Кислоти, їх склад, назви та класифікація, фізичні властивості (8
клас)
Тема. Кислоти, їх склад, назви та класифікація, фізичні властивості.
Мета: сформувати поняття про кислоти, визначити особливості їх складу
та назв, порівняти кислоту за складом та ознайомити з класифікацією кислот,
розглянути фізичні властивості і поширення їх у природі; розвивати вміння
порівнювати та систематизувати сприяти розвитку творчого мислення
комунікативних вмінь, грамотної хімічної мови.
Тип уроку: комбінований.
Форми роботи: робота з підручником, розповідь вчителя, дидактичні
методи, гра "Пасьянс", метод "Мікрофон".
Основні терміни і поняття: складні речовини, фізичні властивості,
кислотний залишок, безоксигенові та оксигенові кислоти, основність кислот.
Обладнання та матеріали: таблиця "Кислоти", віртуальна хімічна
лабораторія (розділ 8.14).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний етап
II. Основна частина уроку
2.1. Перевірка домашнього завдання
2.2. Актуалізація опорних знань
1. Інтерактивна вправа "Мікрофон"
Які речовини називаються складними?
Які складні речовини ви знаєте?
Які речовини називаються оксидами?
На які групи поділяються оксиди?
Які оксиди називаються основними? кислотними?
2. Хімічний диктант
1. Натрій оксид 6. Магній оксид
18
2. Карбон(ІІ) оксид 7. Ферум (III) оксид
3. СаО 8. SО3
4. Карбон (ІV) оксид 9. К2О
5. SО2 10. Кальцій оксид
11. Літій оксид 12. Барій оксид
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя
Продовжуємо мандрівку дивною та загадковою країною Хімія. Ми вже
зробили перші кроки, щоб проникнути в її таємниці. Сьогодні ми
познайомилися з одним з основних класів неорганічних сполук, назву якого ви
довідаєтеся, якщо виконаєте такі завдання.
До кожного типу хімічних реакцій потрібно віднести рівняння, наведене в
таблиці 1. У відповідній графі підкресліть літеру, і якщо ви правильно
відповісте, то визначите клас неорганічних речовин, який ми з вами будемо
вивчати.
Таблиця 1
Рівняння реакційРеакції
сполучення розкладання заміщення
СаСО3 = СаО + СО2 М К А2Na + Cl2 = 2NaCl И О Н
Zn + H2SО4 = ZnSО4 + Н2 Є Р С
2Н2+О2 = 2Н2О Л Д Ю
Cu(OH)2 = CuO + H20 Ф О X
WO3 + 3H2 = W + 3Н2О Б В Т2Ca + О2 = 2CaO И Г Ж
Так, ви правильно визначили. Тема сьогоднішнього уроку —
«КИСЛОТИ». Ми познайомилися зі складом кислот, їх класифікацією,
фізичними властивостями.
З представниками класу кислот ви знайомі з дитинства. їсте зелене яблуко
та відчуваєте який смак? (Кислий) Це тому, що в ньому міститься яблучна
19
кислота. Їсте лимон, і він який? (Кислий) Кислого смаку подає лимонна
кислота. П'єте кефір, і він на смак... (кислий), тому що и ньому міститься
молочна кислота. їсте щавель, і він... (кислий) через щавлеву кислоту. Ми з
вами можемо навести багато таких прикладів з нашого досвіду.
Отже, як ви вважаєте, чому цей клас неорганічних сполук названий
кислотами? (Учні відповідають.) Так, ви праві, переважно кислоти кислі на
смак.
Яким же є склад кислот?
З представниками цих речовин ми з вами познайомилися, коли вивчали
властивість води вступати у взаємодію з кислотними оксидами.
Погляньте на дошку, там ми сьогодні з вами записали рівняння реакцій:
СО2 + Н2О = Н2СО3 SO2 + H2O = H2SO3
SО3 + H2О = H2SО4 N2О5 + H2О = 2HNО3
Учні відповідають на запитання:
1) Що утворилося в результаті цих реакцій?
2) Що спільного мають формули кислот?
Підбиваю підсумки, дає визначення поняттям «кислотний залишок»,
«кислота».
Робота з таблицею
Перед вами таблиця 2. Заповніть її до кінця, поставте формули кислотних
залишків та їх валентність.
Таблиця 2
Назва кислотиФормула
кислоти
Кислотний
залишокВалентність
Хлоридна кислота HCl
Бромводнева кислота НВг
Флуороводнева кислота HF
Нітратна кислота HNO3
Сульфатна кислота H2SO4
Карбонатна кислота Н2СО3
20
Фосфорна кислота Н3РО4
Сірководнева кислота H2S
Розповідь учителя
Сучасні назви кислот — сульфатна, фосфорна, карбонова — вперше були
запропоновані французькими хіміками Лавуазье, Бертолле, Фуркуаї де Морво.
У 1792 р. Лавуазье у своїй доповіді Паризькій академії наук від імені всіх
хіміків сказав: «Для назв різних кислот ми завжди брали похідне від позначень
вихідного елемента. Так, кислоту, отриману із сірки, ми назвали сульфатною
кислотою замість купоросної, з вугілля — карбонатною замість повітряної».
А в Росії ці назви стали використовувати лише через 100 років. Хоча ще
довгий час обговорювалося питання про назви: вчені намагалися дати такі
назви, щоб сполучення слів нагадували російські прізвище й по батькові.
Наприклад, для хлоридної кислоти пропонувалося – „водень хлорович”, а для
сульфатної – „водень сіркович читирикислов”
1. Класифікація кислот
Учитель. Подивіться на дошку. Я розподілила кислота на дві групи.
НСl HNO3
H2S H3PO4
НВr H2SO4
Питання класу
Чим відрізняються ці групи кислот?
Учитель. Подивимося на другу таблицю. Тут усі кислоти розподілені на
три колонки. Що було взято за основу для цієї класифікації?
HNО3 H2S Н3РО4
HCl H2SO4
НВr Н2CO3
Складаємо схему класифікації кислот:
КИСЛОТИ
За складом За кількістю атомів гідрогену
21
2. Фізичні властивості кислот
1) Демонстрація розчинів кислот за допомогою віртуальної лабораторії
(Відеофрагмент – Демонстрація 8.14. Зразки кислот).
Учні складають таблицю
Таблиця 3
КислотиФізичні властивості
агрегатний стан колір запах
HCl
HNО3
H2SO4
Н3РО4
2) Правила техніки безпеки й заходи першої медичної допомоги під час
роботи з кислотами (повторити)
Розповідь учителя
Кислоти відносяться до їдких речовин. При потраплянні на шкіру або
слизові оболонки з'являються хімічні опіки, а при потраплянні концентрованої
сульфатної кислоти — навіть обвуглювання шкіри. (Демонстрація.
Обвуглення паперу концентрованою сульфатною кислотою.) При потраплянні
на одяг з'являються дірки: одразу або після прання (в залежності від кількості
кислоти). Тому з кислотами, особливо з концентрованими треба поводитися
вкрай обережно. Працювати з ними бажано в гумових рукавичках. Якщо
кислота випадково потрапила на шкіру, її треба негайно змити великою
кількістю проточної води, а потім при необхідності змочити ушкоджену
ділянку шкіри слабким розчином соди.
При розчиненні концентрованих кислот у воді виділяється велика і
кількість теплоти. Якщо наливати воду в склянку з концентрованою кислотою,
то вода збирається на поверхні (густина концентрованих кислот більша за воду)
і під дією теплоти, що виділяється при розчинені може закипіти і починати
розбризкуватись. Тому при розбавленні концентрованих кислот обов’язково
треба наливати тільки кислоту у склянку з водою, а не навпаки.
22
3. Поширення та застосування кислот
(Повідомлення учнів про хлоридну, сульфатну, нітратну та карбонову
кислоти)
Хлоридна
(HCl)
Для добування хлоридів металів, у шкіряній
промисловості, лудильній і паяльній справах; відіграє
важливу роль у процесі травлення, за зниженої кислотності
рекомендується пити розбавлені розчини кислоти перед
вживанням їжі
Фторидна (HF) Для витравлювання на склі візерунків, написів, щоб
надати скляним предметам матової поверхні (лампочки) У
виробництві барвників, мастил і пластичних мас; при
добуванні високоякісних бензинів
Сульфатна
(H2SО4)
«Хліб хімії». Немає жодної галузі хімічної
промисловості, де не застосовували б сульфатну кислоту. У
виробництві мінеральних добрив, для добування кислот, у
виробництві барвників фарб, пластичних мас, в органічному
синтезі. В нафтохімічній промисловості, кольоровій
металургії, у виробництві вибухових речовин, штучного
волокна, харчовій промисловості
Нітратна
(HNО3)
Завдяки здатності розчиняти різні метали і неметали
широко використовується для окиснення простих речовим У
виробництві азотних добрив. При виготовленні барвників,
лікарських препаратів, вибухівки, штучного волокна. У
ракетній техніці, як реактив окисник у хімічних лабораторіях
IV. Узагальнення й закріплення знань
Фронтальна бесіда:
1. Які речовини ми будемо називати кислотами?
2. Що таке кислотний залишок і як визначити його валентність?
3. За якими ознаками можна класифікувати кислоти?
23
4. Яких правил техніки безпеки слід дотримувати під час роботи І
кислотами?
5. Уявіть, що крапелька кислоти раптом потрапила вам на шкіру руки.
Ваші перші дії? ,
Гра «Пасьянс»
На столи учнів даються картки, необхідно скласти формули кислот,
наприклад:
Гра «Хто зайвий?»
У кожному ряді знайдіть зайву кислоту та вкажіть, за яким принципом ви
це визначили.
1) H2S, Н2СОз, Н3РО4, H2SО4, H2SO3.
2) HNО3, HCl, HBr, HI, HF.
3) Н2СО3, H2SО4, HNO3, H2SО3, H2SiО3.
V. Заключна частина уроку
5.1. Підбиття підсумків роботи на уроці
5.2. Домашнє завдання
Вивчити відповідний параграф підручника, назви кислот.
Задачі
1. Обчисліть масову частку (в %) Оксисену в ортофосфорній кислоті.
2. Якою є маса 1,2 • 1023 молекул ортофосфорної кислоти?
24
3. 2. Хімічні властивості кислот (8 клас)
Тема. Хімічні властивості кислот.
Мета: систематизувати і поглибити знання учнів про кислоти як окремий
клас сполук. Сформувати знання про хімічні властивості кислот. Дати поняття
про індикатори і витискувальний ряд металів. З'ясувати суть реакції обміну.
Удосконалювати вміння проводити лабораторні досліди, спостерігати,
порівнювати, узагальнювати, робити висновки. Розвивати навички написання
рівнянь хімічних реакцій. Вивчити правила техніки безпеки під час роботи з
кислотами.
Тип уроку: урок застосування знань та формування вмінь.
Форми роботи: бесіда, робота біля дошки, демонстрація, лабораторний
дослід.
Обладнання та реактиви: віртуальна хімічна лабораторія (розділ 8.15-
8.16).
ХІД УРОКУ
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
III. Актуалізація опорних знань.
Фронтальна бесіда:
1. Які речовини називають
складними?
2. Які складні речовини ви знаєте?
3. Які речовини називають
кислотами?
4. Атом якого елемента входить до
всіх кислот?
5. Які класифікації кислот ви знаєте?
На яких ознаках вони ґрунтуються?
25
6. «Хімічний годинник» скласти формули кислот, дати їм назви,
вказати основність, наявність оксигену.
IV. Вивчення нового матеріалу.
На минулому уроці ми почали вивчати кислоти, знаємо вже їх склад,
назви, класифікацію, фізичні властивості. Сьогодні на уроці ми за допомогою
лабораторних дослідів разом визначимо, які хімічні властивості характерні для
кислот. Вивчення хімічних властивостей кислот ми проведемо за планом:
1. Дія кислот на індикатори.
2. Взаємодія кислот з металами.
3. Взаємодія кислот з основними оксидами.
1. Дія кислот на індикатори
У природі снують такі речовини, що поводяться, як хамелеони: змінюють
своє забарвлення залежно від середовища, в яке вони потрапляють. У дивній
країні Хімії такі "хамелеони" називають індикаторами. (Відеофрагмент –
Демонстрація 8.15. Хімічні властивості кислот)
Лабораторна робота № 1
(Учні виконують лабораторну роботу за допомогою конструктора уроку
у віртуальній лабораторії)
2. Взаємодія кислот з металами
Розглянемо, як взаємодіють кислоти з металами. (Продовження
відеофрагменту – Демонстрація 8.15. Хімічні властивості кислот)
– Чому метали не однаково реагують з кислотою?
Це пов'язано з властивостями металів. М. М. Бекетов розташував метали
відповідно до їх активності в ряд від найсильніших до найслабших. Цей ряд так
і називається – ряд активності металів (Розглядаємо таблицю, знаходимо ряд
активності металів у підручнику). Водень серед металів перебуває не
випадково. Він розділяє метали на активні, які витісняють водень із розчинів
кислот, і ті, що не взаємодіють із розчинами кислот і водень не витісняють.
Запишемо рівняння реакцій:
Си + НСІ →
26
Zn + 2НСІ → ZnCl2 + H2;
Mg + 2HCl → MgCl2+H2.
Вкажіть тип реакції. (Реакція заміщення.)
3. Взаємодія кислот з основними оксидами
Із попередніх уроків ми знаємо, що кислоти можуть реагувати тільки з
якими оксидами? (З основними.)
(Відеофрагмент – Демонстрація 8.16. Добування хлоридної кислоти і
досліди з нею)
Запишемо рівняння реакції:
СаО + НСІ → CaCl2 + Н2О.
Укажіть тип реакції.
Хімічні властивості кислот узагальнюю у вигляді таблиці-схеми:
Кислоти
+ індикатор → зміна кольору
+ метал (до водню) → сіль + Н2 + (крім HNO3)
+ основний оксид → сіль + Н2О
IV. Практичне застосування набутих знань.
Учні відповідають на тестові запитання за варіантами. На виконання
завдань відводиться 10 хв. Після цього учні обмінюються виконаними
варіантами і з допомогою листка-відповіді перевіряють виконані завдання,
виставляють отримані бали.
V. Домашнє завдання
1. Вивчити відповідний параграф підручника, повторити формули кислот.
2. Виконати вправу. З'єднати рисками формулу хлоридної (сульфатної)
кислот та формули тих речовин, з якими вони можуть вступати в хімічні
реакції. Написати рівняння реакцій, вказати типи реакцій.
27
Тестові завдання
Варіант І
1. Позначте формулу нітратної кислоти:
A. HNО2
Б. H2SО4
B. HNО3
Г. НВг
2. Установіть відповідність між формулою кислоти та її назвою.
A. H2S 1. Сульфатна
Б. Н3РО4 2. Сульфідна
B. H2SО4 3. Ортофосфатна
Г. Н2СО3 4. Хлоридна
5. Карбонатна
3. Установіть відповідність між назвою кислоти і групою, до якої
вона належить.
A. Сульфітна
Б. Бромідна
B. Сульфідна
Г. Нітратна
1. Одноосновна, безоксигенова
2. Одноосновна, оксигеновмісна
3. Двохосновна, оксигеновмісна
4. Двохосновна, безоксигенова
4. Установіть відповідність між вихідними речовинами та продук-
тами реакцій.
A. Алюміній і сульфатна кислота
Б. Натрій і ортофосфатна кислота
B. Кальцій і хлоридна кислота
1. СаС12+Н2
2. Na3PО4+H2
3. A12(SО4)3 + H2
5. Складіть рівняння реакції між калієм і ортофосфатною кислотою
і розрахуйте загальну суму коефіцієнтів.
28
Тестові завдання
Варіант II
1. Позначте формулу ортофосфатної кислоти:
A. Н3РО4
Б. НРО3
B. Н3Р
Г. HNО3
2. Установіть відповідність між формулою кислоти та її назвою.
A. H2Si03 1. Метафосфатна
Б. НС1 2. Сульфідна
B. H2S 3. Хлоридна
Г. НР03 4. Силікатна
5. Сульфітна
3. Установіть відповідність між назвою кислоти і групою, до якої
вона належить.
A. Нітратна
Б. Хлоридна
B. Карбонатна
Г. Сульфідна
1. Двохосновна, оксигеновмісна
2. Двохосновна, безоксигенова
3. Одноосновна, безоксигенова
4. Одноосновна, оксигеновмісна
4. Установіть відповідність між вихідними речовинами та продук-
тами реакцій.
A. Барій і хлоридна кислота
Б. Магній і метафосфатна кислота
B. Алюміній і хлоридна кислота
1. АlСl2 + Н2
2. Mg(P03)2 + H2
3. ВаСl2+Н2
5. Складіть рівняння реакції між алюмінієм і сульфатною кислотою і
розрахуйте загальну суму коефіцієнтів.
Листок-відповідь
Варіант І Варіант II
29
1.(1 бал) В 1-А
2. (2 бали)
А 3 А 4
Б 2 Б 3
В 1 В 2
Г 5 Г 1
3. (2 бали)
А 2 А 4
Б 1 Б 3
В 4 В 1
г 3 Г 2
4. (3 бали)
А 3 А 3
Б 2 Б 2
В 1 В 4
5. (3 бали) 13 5. 9
3. 3. Хімічні властивості основ. Реакція нейтралізації (8 клас)
Тема. Хімічні властивості основ. Реакція нейтралізації.
Мета: сформувати знання про хімічні властивості основ: лугів і
нерозчинних у воді; розвивати уміння проводити хімічний експеримент,
спостережливість; формувати світоглядну та здоров’я зберігаючу компетенції.
Обладнання та матеріали: таблиця «Розчинність кислот, основ, солей у
воді», зошити з друкованою основою, віртуальна хімічна лабораторія (розділ
8.18).
Базові поняття та терміни: основи, луги, реакція нейтралізації.
Тип уроку: урок формування знань, вмінь, навичок.
Методи навчання: словесні; пояснювально-ілюстративні; дослідницькі;
частково-пошукові; інтерактивні.
Міжпредметні зв’язки: хімія, основи здоров’я.
Очікувані результати: учень: складає і пояснює формули основ;
характеризує хімічні властивості основ; ілюструє властивості основ
рівняннями хімічних реакцій; розрізняє основи за функціональними ознаками;
експериментально розпізнає розчини лугів; проводить хімічний експеримент;
висловлює судження щодо безпечного поводження з лугами та побутовими
хімічними засобами.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Привітання, створення позитивного емоційного настрою, налаштування
на активну діяльність.
Застосовую інтерактивний прийом «Я вітаю». «Я вітаю тих, хто…»,
додаючи фрази: «…хоче працювати; у доброму гуморі; хотів би дізнатись про
щось нове» тощо.
ІІ. Актуалізація опорних знань
На попередніх уроках ми з вами ознайомилися із основними класами
неорганічних сполук. Пригадаємо, що це за класи?
(діти називають оксиди, основи, кислоти, солі. Дають їм визначення)
А зараз проведемо хімічний диктант:
З поданого переліку речовин виписати окремо оксиди, основи, кислоти,
солі: BaO, HNO3, NaCl, KOH, ZnO, H2SO4, NaOH, MgSO4, CO2, Ca(OH)2, KNO3,
HI.
Перевірка диктанту з аналізом.
ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності
Ситуація. Наталка разом з мамою вирішили зробити генеральне
прибирання на кухні: вичистити поверхні стола, кухонної плити, раковини,
оздоблювальної плитки, внутрішньої поверхні мікрохвильової печі, відра для
сміття тощо. Для цього вони вирішили скористатись універсальним засобом
для кухні «Містер Мускул». Раптом частина їдкої рідини хлюпнула мамі на
руку. Жінка швидко змила її водою. Але далі завагалась: чим обробити уражену
ділянку – розчином питної соди чи борної кислоти або розбавленим водою
оцтом? За порадою звернулась до доньки, учениці 8 класу. Що порадила
Наталка мамі? Чому?
Щоб зрозуміти природу речовин, їх місце серед інших сполук, процеси
взаємоперетворення, необхідно вивчити хімічні властивості речовин.
Тож тема нашого уроку «Хімічні властивості основ. Реакція
нейтралізації». На уроці ми повинні з вами ознайомитися із хімічними
властивостями основ, навчитися складати рівняння реакції, що їх
підтверджують, з’ясувати які реакції називаються реакціями нейтралізації,
закріпити правила техніки безпеки при поводженні з небезпечними
речовинами.
ІV. Формування знань, вмінь, навичок
Демонстрація хімічних властивостей основ відбувається за допомогою
«Віртуальної хімічної лабораторії».
1. Дія основ на індикатори (відеофрагмент – Демонстрація 8.18. Хімічні
властивості основ) (індикаторний папір універсальний, лакмус, метиловий-
оранжевий, фенолфталеїн).
– Пригадайте, що таке індикатори?
Учні спостерігають, роблять висновки, записують у зошити.
2. Взаємодія з кислотами (продовження відеофрагменту –
Демонстрація 8.18. Хімічні властивості основ)
Пояснення реакції нейтралізації.
Учні записують рівняння реакції на дошці.
NaOH + HCl = NaCl + H2O
3. Взаємодія з солями (відеофрагмент)
CuSO4 + 2KOH = Cu(OH)2 + K2SO4
При додаванні до Купрум (ІІ) гідроксиду хлоридної кислоти
спостерігаємо розчинення осаду – реакція нейтралізації (відеофрагмент).
4. Нерозчинні основи при нагріванні розкладаються з утворенням оксидів
і води (відеофрагмент)
Cu(OH)2 = CuO + H2O
Отже, ми з вами розглянули хімічні властивості основ. Які ж основні
властивості цих речовин?
VІ. Закріплення знань на практиці
То чим же обробити уражену «Містером Мускулом» ділянку шкіри –
розчином питної соди чи борної кислоти?
Практично демонструємо вирішення проблеми.
Демонстрація
Наливаємо в пробірку розчин «Містер Мускул», додаємо індикатор,
наприклад, фенолфталеїн. Спостерігаємо зміну забарвлення на малинове. Отже,
в розчині є луг. Нейтралізуємо його розчином борної кислоти. Забарвлення
зникло. Луг нейтралізовано.
Обробити уражену ділянку шкіри треба розчином борної кислоти.
Розв’язування вправ на закріплення, оцінювання відповідей учнів.
VІІ. Домашнє завдання
1. Вивчити відповідний параграф підручника, виконати завдання для
самоконтролю.
3. 4. Хімічні властивості солей (8 клас)
Тема. Хімічні властивості солей.
Мета: сформувати уявлення про хімічні властивості солей, про
особливості та умови взаємодії солей з кислотами, основами, солями; розвивати
вміння складати рівняння реакцій обміну; розвивати пізнавальний інтерес,
вміння спостерігати та робити висновки.
Тип уроку: комбінований.
Форми роботи: робота з підручником, розповідь вчителя,
демонстраційний експеримент.
Основні терміни та поняття: солі, кислоти, основи, реакція обміну.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва,
таблиця розчинності кислот, основ і солей у воді, ряд активності металів,
віртуальна хімічна лабораторія (розділ 8.21).
ХІД УРОКУ
I. Перевірка готовності учнів до уроку
II. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання (один учень біля дошки
виконує домашнє завдання)
2. Проведення експрес-контролю щодо формування вміння склади
рівняння реакцій кислотно-основних взаємодій
Завдання
Допишіть рівняння реакцій, назвіть продукти реакції:
І варіант II варіант
а) Zn(OH)2 + H2SО4 → а) А1(ОН)3 + Н3РО4 →
б) КОН + H3SО3 → б) Cu(OH)2 + HBr →
в) FeO + HCl → в) ZnO + H2SO4 →
г) А12О3 + H2SО4 → г) Fe2О3 + HCl →
д) Ca(OH)2 + SО2 → д) КОН + N2О5 →
е) NaOH + N2О5 → е) Ва(ОН)2 + СО2 →
є) MgO + СО2 → є) CaO + SО2 →
3. Фронтальна бесіда
Які речовини називають солями? Наведіть приклади.
Як класифікують солі?
Охарактеризуйте фізичні властивості солей.
Яке значення мають солі в народному господарстві?
III. Вивчення нового матеріалу
1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
2. Учні в зошит записують новий матеріал.
Солі взаємодіють:
1) з металами (відеофрагмент – Демонстрація 8.21. Хімічні
властивості солей):
Fe + CuSО4 → Си + FeSО4 (заміщення)
Звертаю увагу учнів на тип реакції.
Пам'ятайте! Реакція відбувається в тому випадку, коли метал, що бере
участь лівіше у витискувальному ряді, ніж той, що утворює сіль.
2) взаємодія з водними розчинами солей (продовження відеофрагменту
– Демонстрація 8.21. Хімічні властивості солей):
2NaCl + Са(ОН)2 → 2NaOH + CaCl2 (обміну)
Учні самостійно урівнюють рівняння реакції. Звертаю увагу на тип
реакції.
3) з кислотами, утворюється сіль і кислота (відеофрагмент):
СО2
СаСО3 + H2SО4 → CaSО4 + Н2СО3
Н2О
(обміну)
Учні утворюють рівняння реакцій самостійно. Звертаю увагу на тип
реакції.
Пам'ятайте! Реакція відбувається лише тоді, коли реагуюча кислота
сильніша від тієї якою утворена сіль.
4) взаємодія з солями, утворюються нові солі(відеофрагмент):
BaCl2+Na2SО4 → BaSО4 + 2NaCl (обміну)
Пам'ятайте! Реакція відбуватиметься тільки тоді, коли одна з
новоутворених солей випадатиме в осад.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
Учні розігрівають казку "Випадок в країні "Хімія".
V. Підсумок уроку.
1. Солі взаємодіють з металами, солями, лугами та кислотами.
2. Для солей характерні реакції заміщення з простими речовинами, з
металами та обміну солей зі складними речовинами.
3. Мотивація і виставлення оцінок учням, що відповідали.
VI. Домашнє завдання.
1. Вивчити відповідний параграф підручника, виконати завдання для
самоконтролю.
РОЗДІЛ ІV. ВИХОВНА РОБОТА
4.1. Подорож в дивовижну країну хімії (позакласний захід)
Ведучий 1. Добрий день дорогі друзі! Ми запрошуємо вас в захоплюючу
подорож в дивовижний світ хімії.
Ведучий 2. Навколишній світ розмаїтий і загадковий. Наука розкриває
його таємниці. Одне із провідних місць у цьому посідає хімія. Вона вивчає
речовини, їх перетворення та різноманітні явища, що супроводжують ці
перетворення.
Ведучий 1. Хімія – чарівний і захоплюючий світ метаморфоз. Під час
хімічних реакцій руйнуються одні і виникають інші зв’язки між атомами,
завдяки чому одні речовини зникають, а інші утворюються, з притаманними їм
будовою та властивостями. Такі процеси пов'язані з вивільненням або
вбиранням енергії, а нерідко зі зміною стану, кольору, запаху речовини.
Ведучий 2. Розкішне і могутнє дерево хімії буйно розрослося і розквітло –
виникли і плідно розвиваються такі галузі, як неорганічна координаційна,
органічна, аналітична, фізична, радіаційна, колоїдна хімія, біохімія, геохімія,
космохімія, радіохімія, електрохімія, хімія полімерів, хімія плазми, хімія
низьких температур тощо.
Ведучий 1. Ще на світанку народження наукової хімії М. В. Ломоносов
пророче писав: "Широко простягає хімія руки свої в справи людські".
(Звучить мелодія. Ведучий читає вірш Л. Костенко)
Ведучий 2.
Ще не було ні пензля, ні мольберта
І не писались мудрі письмена,
Була природа гола і одверта
Жили в печерах дикі племена,
Іще тих сосен не торкався іній,
Іще землі не снились лемеші,
Іще тривожна досконалість ліній
Не хвилювала дикої душі.
(Змінюється мелодія. Навколо вогнища сидять первісні люди, труть
камінь об камінь, товчуть щось в ступі)
Ведучий 1. Ще до нашої ери в різних регіонах Стародавнього світу
(Єгипет, Китай, Індія) виникли ремесла, що ґрунтувалися на хімічних процесах.
Ведучий 2. У І столітті нашої ери хімічні знання поширилися у Греції,
Римі. Араби назвали її алхімією.
Ведучий 1. У безплідних пошуках "філософського каменю" вони
нагромадили великий досвід, відкрили багато нових речовин, удосконалили
техніку експерименту. "Алхімічний" період тривав аж до XVI століття.
(Звучить музика)
Сценка "У лабораторії доктора Магнуса
(На столі реактиви, опудало птаха, доктор Магнус у чорній мантії,
чудернацькій шапці, окулярах. Один з помічників щось нагріває , інший
перемішує в колбі . Заходить хлопець.)
Магнус Що привело вас у наше скромне помешкання ?
Хлопець Ваша слава докторе Магнусе.
Магнус Людський поговір перебільшує мою славу, юначе. Однак не
будемо втрачати часу. Що ж саме ви хотіли дізнатися і побачити тут?
Хлопець Мене цікавить, чи вдалося Вам знайти філософський камінь
та спосіб одержання штучного золота.
Магнус Ви бачите перед собою людину, яка присвятила таємниці
облагородження металів усе своє життя. Я знайшов спосіб, як приготувати
філософський камінь, за допомогою якого можна перетворювати будь-який
метал на золото, вилікувати хворобу, повернути молодість, продовжувати
тривалість життя. За виразом вашого обличчя, я бачу, що ви хочете побачити
докази. Що ж, будь ласка. Перед вами одна колба з гарячим розчином
"свинцевого цукру", а друга менша з розчином еліксиру. На ваших очах я
виливаю ці речовини у третю колбу. А тепер дивіться (Підносить колбу на
світло).
Хлопець Дійсно схоже на золото. З чого складається еліксир?
Магнус Ви забуваєте, юначе, що алхімік не має права розголошувати
свої таємниці. А зараз мої учні тобі юначе покажуть справжні чудеса.
(Демонстрація цікавих дослідів за допомогою використання
відеофрагментів Віртуальної хімічної лабораторії – розділ 08.04. )
Ведучий 2. В епоху Середньовіччя і навіть пізніше алхімією
захоплювалися майже всі: монахи, князі і навіть короновані особи; усім
хотілося розбагатіти. Князі перетворювали свої палаци на алхімічні лабораторії,
де оточували себе шахраями і пройдисвітами, які вважалися знавцями
"таємного священного мистецтва".
Ведучий 1. За містифікацію та обман алхіміки закінчували життя в
катівнях, на каторзі, чи на шибениці.Інквізиція переслідувала любителів
"відьомської кухні" і спалювали їх на вогнищах за "стосунки із сатаною."
(Входять вартові, виводять алхіміка та його учнів)
Ведучий 2. Кожний алхімічний трактат був оздоблений великою
кількістю ілюстрацій, де кожна речовина та хімічна операція зображувалися у
вигляді символічних і алегоричних малюнків.
Ведучий 1. Учені затратили багато років кропіткої праці, розплутуючи й
розшифровуючи хитромудрі писання алхіміків, проте переважна більшість їх
творів нерозшифрована й досі, можна не сумніватись, що в них містяться певні
відомості, які становлять цінність і в нашу космічну епоху.
Ведучий 2. Багато поколінь алхіміків намагалися здійснити ідею про
перетворення одних хімічних елементів у інші. Але її вдалося втілити в життя
лише фізикам ХХ століття за допомогою ядерних реакцій.
Ведучий 1. Розширення експериментальних робіт і практичного
застосування хімії, нагромадження фактичного матеріалу призвело до краху
алхімії і виникнення перших наукових пояснень хімічних явищ.
Ведучий 2. Одним з перших застосував науковий метод в хімії
англійський учений Роберт Бойль (1627-1791), який великого значення надавав
експерименту. Піддавши критиці принципи алхіміків, він уперше запровадив
наукове поняття про хімічний елемент. З ім'ям Роберта Бойля пов'язаний також
процес становлення хімії як науки.
Ведучий 1. Початком наукової хімії слід вважати XVIII ст., бо в цей час
видатний російський учений М. В. Ломоносов (1711-1765) у Росії, а Лавуазьє у
Франції поставили хімію на кількісну основу.
Ведучий 2. Заходьте шановний Роберте Бойль.
Р. Бойль (У довгій кучерявій перуці, дивлячись у зал)
Хіміки до цього часу керувалися надто вузькими принципами, які не
вимагали широкого кругозору. Їхнім завданням було приготувати ліки і добути
метали. Я дивлюсь на хімію не як лікар, не як алхімік, а як філософ. Якби люди
досягнення хімії сприймали як особисті інтереси, а свої дослідження
підтверджували дослідним шляхом, то вони зробили б багато для науки.
(Вклоняється, виходить)
Ведучий 1. А ось і Михайло Васильович Ломоносов.
(З'являється М. В. Ломоносов у короткій перуці, проходить по сцені).
М. Ломоносов. Якби я захотів читати, не знаючи букв, то це була б марна
справа. Так само якби я захотів судити про явища природи, не маючи ніякого
уявлення про початок речей, це було б так само безглуздо.(Іде зі сцени).
(За столом сидить Д.І.Менделєєв. Грає скрипка)
Ведучий 2
Як формула, як графік трудовий
В безсмертній Менделєєва таблиці,
Скрізь постає круг тебе світ живий.
Ти в нього йди, як промінь лине в дні ці.
Ведучий 1
Це трапилося восени
На березі ріки Неви
Знавець хімічних елементів
Складав підручник для студентів…
Ведучий 1
Як краще розв'язать проблему
Й звести матеріал в систему
Щоб перетнути цей кордон,
Потрібно винайти закон.
Він об'єднав цілий світ
Й природи створить алфавіт.
Ведучий 2. 145 років тому першого березня 1869 р. молодий, тоді ще
маловідомий російський учений Дмитро Іванович Менделєєв розіслав багатьом
ученим — хімікам різних країн — невеликий друкований аркуш під
заголовком: «Випробування системи елементів, яка ґрунтується на їх атомній
масі та хімічній подібності».
Ведучий 1. Сучасники ще не підозрювали, що в науці сталася велика
історична подія: у хаосі різних відомостей про природу і властивості хімічних
елементів та їх сполук встановилися ясність та порядок.
Ведучий 2. Питання про методи роботи Дмитра Івановича дуже цікаве та
важливе. Багато серйозних наукових досліджень були присвячені історії
відкриття Менделєєва. Якщо повірити самому вченому, то все було дуже
просто: треба було тільки розташувати всі елементи в ряд за збільшенням їх
атомних мас — і періодична повторюваність цих атомних мас та хімічних
властивостей елементів відразу себе виявили. Для цього достатньо бути добрим
хіміком, знати хімію. Чи так це було насправді?
Ведучий 1. Тепер ми знаємо 110 елементів — від Гідрогену до Унуннілія.
У 1869 р. на своєму аркуші відомий хімік розмістив усього тільки 63 елементи,
але вже тоді він залишив чотири порожні клітинки. З уже відомих елементів
добре дослідженими були лише 48. Атомна маса останніх елементів була
встановлена неточно або зовсім неправильно. Сума всіх знань про елементи не
могла привести «гарного хіміка» до відкриття періодичності.
Ведучий 2. Розташувавши елементи в ряд за збільшенням атомних мас,
жодний хімік у світі не міг би виявити загальної закономірності в їх
властивостях.
Ведучий 1. У Менделєєва були попередники. Багато славетних учених,
які заслужено стали відомими за свої спроби встановити закономірність у світі
хімічних елементів, шукали істину. Вони чимало зробили для підготовки
відкриття великого закону природи, багато важливих окремих закономірностей
були ними правильно встановлені.
Ведучий 2. Але велика таємниця залишалася для них недосяжною. Усі
вони знали хімію, але цього було недостатньо. Вони ю не підозрювали, що у
всій складності відомостей, закладених наукою, є «порожні місця» та грубі
помилки. Невідоме не можна було відкрити, спираючись тільки на відоме.
Потрібна була здатність відчувати природний порядок в існуючому хаосі,
могутня інтуїція та велика наукова сміливість.
Ведучий 1. Чимало законів природи відкрито людиною, їх важко
порівнювати між собою, але можна порівнювати за головним — можливістю
передбачати нове, невідоме. Закон Менделєєва в цьому не має собі рівних.
Ведучий 2. Для того щоб розташувати хімічні елементи відповідно до
періодичного закону і побудувати свою першу таблицю, Менделєєв залишив у
ній порожні клітинки та визначив значення атомних мас для багатьох
елементів.
Ведучий 1. Менделєєв працював майже 40 років, перш ніж сформулювати
періодичний закон, ґрунтуючись на своїй впевненості в його існуванні, на тому,
що це справжній закон природи.
Ведучий 2. Учений сам передбачив існування дванадцяти нових, не
відомих науці елементів, про які ніхто у світі до нього і підозрювати не міг. Він
не тільки детально описав властивості деяких елементів і властивості їх сполук,
а й навіть передбачив ті способи, за допомогою яких вони будуть виявлені.
(Говорить Менделеєв Д. І.)
Періодичний закон звучить так: "Властивості елементів, а тому і
властивості утворених ними простих і складних тіл перебувають у періодичній
залежності від величин атомних мас елементів". "Періодичному законові
майбутнє не загрожує руйнуванням, а тільки надбудова і розвиток
передбачається."
(Учениця розповідає вірш)
Дивлюсь в таблицю – о це диво – період, групи і ряди.
Вночі і вдень там Цинк учений все ходить біля кислоти.
Іде направо – ось і Галій, наліво – Купрум тут стоїть.
Там дивина, Силіцій ходить, а зверху Оксиген сидить.
На невідомих ще оксидах сліди підступних речовин,
І Менделєєвій в хлоридах сидить, задумавшись, один.
І Оксиген там ненароком вбиває Цезія-царя,
За гратами Аргон страждає, сумний Неон цього не зна
Там лантаноїди то впою гуляють всі самі собою.
Над Аурумом Натрій марить,
А Нітроген усім цим править,
Я там була, воду пила, таблицю бачила струнку
І хіміків великих вчених, науку хімію ясну.
Марш елементів
(Звучить музика елементи крокують, кожний одягнений у відповідний
костюм, тримає знак)
1 учасник
Ми – елементи, нас 110.
В гордім марші ми крокуєм,
Побажання всім даруєм.
2 учасник
Ми – елементи, нас 110
В роботі, вдома, в школі, в полі,
В повітрі, в крапельках і в морі –
Потрібні всім ми у житті.
кудись поділись – ви в біді.
3 учасник
Наші властивості ви вчили
І нас на групи поділили
Кожному ви ім'я вручили
І нас в таблицю помістили
4 учасник
Ми ділу маєм всі служити
Властивість в кожного своя
Ви прагнете всіх нас учити
І знати кожного ім'я.
Танець. (Звучить музика. Швидкий темп. Учні танцюють танець )
Ведучий 1. Хімія як наука зародилась в середині XVIII – на початку ХІХ
століття. Було докорінно змінено всі поняття хімії, закладено основи сучасної
хімічної систематики. Розвернулося атомно-молекулярне вчення, у світ хімії
прийшла електрика. По-різному склалися долі вчених, але їхні імена вписані
золотими літерами в історію хімії.
Ведучий 2. У наші дні стали реальністю польоти в космос. Мешканці
Землі побували на Місяці, піднялися на найвищі гірські вершини, опустилися
на кілометри під воду.
Ведучий 1. Машини, створені людиною, долають великі відстані,
обробляють метали і камінь, вони рахують, будують будинки, виявляють
хвороби і лікують їх.
Ведучий 2. Людина пізнає речовину і саму себе. Вона вчиться змінювати
природу і впливає на клітину. Деревину вона перетворює на папір і тканину.
Нафтові продукти робить конкурентами білосніжної бавовни і пухкої вовни
овець. Із вугілля добуває сполуки, які перетворює на ліки і фарби. На суші і
морі людина відкриває корисні сполуки і мінерали.
Ведучий 1. Закони, які керують речовинами, – закони хімії. Закони, які
керують людиною, – закони біології, – закони природи.
(Звучить музика. Заходить Королева Хімія, одягнена в довгу блискучу
сукню, на голові корона, у руці чарівна паличка.)
Королева хімії. Любі друзі! Я поведу вас сьогодні у дивовижний світ
науки хімії. Я хочу пробудити в вас бажання пізнати глибше мою суть! Усі ви в
дитинстві читали багато цікавих казок про добрих фей і могутніх чарівників, а в
житті, як відомо, ні фей, ні чарівників немає. А ось чудеса насправді бувають,
хоч створюють їх не джини і не чарівники, а люди озброєні знанням такої
чудової науки, як хімія.
А зараз мої помічники прийдуть і в чудову казку «Країну хімічних знань»
поведуть. Пропонуємо вам переглянути сюжет про те, як Юрко-двієчник став
великим хімічним дослідником, творцем освіжаючих напоїв.
(Ведучі йдуть зі сцени, на якій стоїть стіл, на ньому — обладнання для
дослідів: реактиви, кол¬би, хімічні стакани, велика книжка «Хімія», звучить
музика).
Юрко. Ох і стомився ж я, в горлі пересохло. От би чогось попити.
Де хімічна тут корова?
Молочка хочу парного.
Мабуть то лише вигадки: хімія все може,
Розв'язать мої проблеми вона не допоможе.
(Юрко кидає підручник з хімії геть, збирається йти. Раптом лунає
голос).
— Зажди, Юрко.
Юрко (злякано). Хто тут?
(На сцену виходять Королева Хімія та її слуги – хімічна формула, хімічна
реакція, хімічна задача та хімічний дослід).
Хімія. Ну, здрастуй, Юрко.
Юрко (приголомшено). Хто Ви? Звідки знаєте, як мене звуть?
Хімія. Я – наука, королева Хімія. А це мої вірні друзі: хімічна формула,
хімічна реакція, хімічна задача та хімічний дослід. Ми все про тебе знаємо, що
ти не тільки не любиш хімію, а й взагалі не бажаєш вчитися. Але оскільки ти
ще учень, ми вирішили тебе не карати, а допомогти.
Хімічний дослід. Тож відкрий свої очі і вуха для наших порад.
Хімічна формула
Ось, будь ласка, підійди
І послухай-но сюди...
Як захочеш станеш ти
Справжнім майстром справи -
Готувати будеш ти всі хімічні страви.
Хімічна реакція
Лише від дотику твого, вміння і старання
Здійсняться всі відразу мрії та бажання.
Юрко (приголомшено). А що ж мені для цього треба робити?
Хімія
Я — наука не проста, і не всім під силу,
І не кожен синтезує ці хімічні дива.
Але зможе осягнути і мої закони
Лише той, хто звик долати різні перепони.
Хімічна задача (протягує Юрку книжку «Хімію»)
Тож вставай із сонечком
І сідай за навчання.
Хімічний дослід
Вивчи все, що не добрав,
Що забув, не розібрав
Все з уроків ти.
Не лови даремно гав, як стомивсь.
Та пригадай ці слова мети:
Важко в навчанні — легко в борні!
Хімічна реакція
Пам'ятай й такі слова:
Вчення — це світло, невчення — пітьма.
Хімічна задача
Вправи, формули, рівняння
І кросворди, і завдання,
1 задачі, й хід реакцій -
Все поглинь — тоді побачиш.
Що підвладні й зрозумілі
Всі тобі хімічні дива.
Юрко
Хімія — чудесниця! Дай мені пити,
Буду тебе з понеділка я вчити.
Нарешті за розум завзято візьмуся,
Досліди сам я робити навчуся.
Хімія. Ну що ж, Юрко, здається ти все зрозумів... Сподіваюсь, що тепер з
хімією в тебе все буде гаразд...
Всі по черзі. До побачення! (Хімія з друзями виходить, залишається
Юрко та хімічний дослід).
Хімічний дослід
А тепер іди сюди,
З колби трохи злий води,
Чарівні слова скажи:
По хімічному велінню, по моєму хотінню
Молоко з води — зробись.
(Юрко підходить до столу, переливає з колби воду в стакан,
утворюється молоко. Хлопець робить вигляд, що п'є його).
Хімічний дослід. Молодець! А тепер прощавай, мені вже час, гадаю, ми
ще побачимось.
(На сцену виходять двоє учнів, які жваво розмовляють).
1-й учень (помітивши, що Юрко п'є молоко). Ось дивись, малій дитині
молочка попить захотілось.
2-й учень
Гей Юрась, ти що, з села?
1-й учень
Хто ж іще його вжива?
Юрко
А які бажання ваші? Кави, чаю, чи кефіру?
1-й учень
Знають всі про це довкола: краще всього «Кока-кола»!
2-й учень
Ну а я хотів би вкрай
Спробувати справжній «Спрайт».
Юрко
Гаразд. Заждіть один момент,
Проведу експеримент.
(Підходять до столу, Юрко наливає з колби во¬ду в стакан, говорить
чарівні слова).
Юрко
По хімічному велінню, по моєму хотінню
Кока-кола, з води зробись!
Ось, Андрію, подивись!
(З цими словами Юрко протягує стакан з кока-колою Андрію).
А тепер я синтезую спрайт!
По хімічному велінню, по моєму хотінню
Спрайт, з води зробись! Вовка, спробуй, йди напийсь.
2-й учень. Ну й дива!
1-й учень. Слухай, Юрко, як ти це робиш? Може ти — чарівник?
2-й учень. Навчи і нас.
Юрко. Ні, я — не чарівник, я тільки вчуся, але хімія допомагає нам
творити справжні чудеса.
Ведучий 1. У сучасному суспільстві хімії належить одне з перших місць у
науково-технічному процесі. З повітря і води, вугілля і нафти, горючих газів і
деревини, різноманітних руд і матеріалів хіміки створюють такі речовини і
матеріали, яких немає в природі.
Ведучий 2. Це насамперед, високо чисті матеріали, спеціальні сплави й
напівпровідники, скло і кераміка, каучуки, пластмаси і синтетичні волокна,
ядерне, реактивне і ракетне томливо, мастило і добрива, отрути і ліки, барвники
і фотоматеріали, вибухові й запашні речовини.
Ведучий 1. Ще більше зростає роль хімічної науки у розробці
дивовижних матеріалів, новітньої техніки. перспективних джерел енергії,
розв'язанні проблем генетики, медицини, сільськогосподарського виробництва.
Ведучий 2. Велику увагу приділено охороні навколишнього середовища.
З цією метою впроваджується новітні технології з використання замкнутих
виробничих циклів, коли всі відходи переробляються, а отже не чинять згубної
дії на живу природу.
Сценка "Ми Хіміки"
(На сцену виходять четверо ведучих-хіміків у білих халатах)
1. Ми хіміки, а хімія – це безсонні ночі.
2. Це постійні розмови про хімію.
3. Це хімічні лабораторії.
4. Це батьки, які говорять: "Наша дитина – хімік."
Усі. І це щастя. І це життя.
1. Але ви можете запитати "Чому не всі стають хіміками? Тому що це
безсонні ночі.
2. Це постійні розмови про хімію. (роздратовано)
3. Це хімічні лабораторії. (закриває ніс.)
4. Це батьки, які говорять: "Наша дитина хімік, тьфу!"
Усі. І це щастя? І це життя?
1. Але все ж таки ми хіміки. Тому що хімія – це безсонні ночі.
2. Це постійні розмови про хімію. (з гордістю.)
3. Це хімічні лабораторії. (з гордістю.)
4. Це батьки, які говорять: "Наша дитина – хімік!" (з гордістю.)
5. Усі. І це щастя! І це життя! (з гордістю.)
Клятва учнів-хіміків
Ведучий 1. Ми учні Жучковецької ЗОШ, вступаючи в ряди
шанувальників хімії, обіцяємо:
Не спинятися на досягнутому
Оволодіти курсом неорганічної, органічної хімій, біохімії,
фізхімії, аналітичної хімії і всіх існуючих розділів хімії.
Всі Обіцяємо!!!
Ведучий 2.
Не здригатись під натиском хімічних формул.
Не очманіти від газоподібних речовин, добутих на практичних
роботах.
Всі Обіцяємо!!!
Ведучий 1.
Не втопитися в потоці хімічної інформації.
Заперечити думку вчених, які стверджують, що людина
використовує лише 4%мозкових клітин, і віддати вивченню хімії мінімум 40%
клітин власного мозку.
Всі Обіцяємо!!!
Ведучий 2.
Продовжити вивчення хімії у вищих навчальних закладах.
Поповнити хімічну науку новими відкриттями.
Всі Обіцяємо!!!
Ведучий 1. Закінчимо наше свято гімном хімії.
(Всі співають гімн хіміків)
Нам на роду пролити те, що ллється,
Синтезувати те, що не знайти
І посуд наш хімічний завжди б'ється:
Закон і дослід прагнемо звести.
Все більше і більше і більше
Вчимо нових формул, рівнянь.
І хто в цьому є найсильнішим,
Той більше отримує знань.
Наука вірний компас у майбутнє
І з нею ми крокуємо в життя
Бо хімія моя надія й мрія
І хочу, щоб здійснилася вона
Все більше і більше і більше
Науку разом гриземо
І частку майбутнього свого
Новим відкриттям віддамо
Королева Хімія
Хімію любіть, вивчайте та поважайте,
Як матінку свою.
Без неї нам не їсти і не спати,
Не вмитись і не одягатись.
Не їздить і не покататись
Та навіть не погратись, -
Це треба добре пам'ятать, -
Бо все, куди не подивися у житті
Без хімії, як без мами, ніяк не обійтися.
Ніде вам не пройти без формул і рівнянь,
І без завдань та міцних хімічних знань.
Дякуємо за увагу!!!
Пісня Наталії Май "А ми бажаєм вам добра!"
ВИСНОВКИ
Ми, вчителі, беремо на себе відповідальність за тих, кого будемо
навчати і виховувати у ХХІ столітті.
Якою є педагогічна, методична наука? Надзвичайно складною, бо вона
вивчає найскладніше досягнення в світі – людську особистість. Шлях до
досконалості людини так само складні, як і сама людина. Педагогічна наука
є згустком досвіду проходження цього шляху тисячами і тисячами
поколінь.
Наша наука є неосяжною. Кожен вчитель, вихователь може
особисто вибрати методи та форми навчання своїх учнів. На мою думку,
інформаційні методи є одними з найцікавіших форм навчання на уроках
хімії.
Усім добре відомі професійні заповіді студентів-медиків, співвідносні із
застереженням великого мислителя і зцілителя Сходу Авіцени: “Не
нашкодь”. А чи існують заповіді, які визначають характер педагогічної
діяльності?
Так, існують. Такими заповідями, на мою думку, можна назвати дві
поради: “зрозумій учня” і “допоможи йому навчитися”. Лише осмислення
всієї багатозначності педагогічного процесу, знання його закономірностей
сприятимуть реалізації основної мети освіти в Україні - всебічному
розвитку і становленню особистості.
Розглядаючи інформаційні технології, як інноваційні, треба
пам'ятати, що будь-яка педагогічна технологія, буде недієвою, якщо реальні
люди, які її втілюють, не розглядатимуть її як цілісну систему в єдності її
компонентів і взаємозв'язків. Розроблена і описана технологія – одне, а
реалізація її на практиці – зовсім інше, адже несе відбиток особистості,
ментальності інтелекту конкретного вчителя.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Артемова Л. М. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках хімії
з використанням ІКТ / Л. М. Артемова // Хімія. Основа: Науково-методичний
журнал. – 2011. – № 13/14. – С. 5-7.
2. Бацур Л. Засоби інформаційних технологій / Л. Бацур // Хімія.
Шк.світ. – 2006. – № 30. – С. 4-6.
3. Бородіна О. Є. Особливості використання інформаційних
технологій навчання у викладанні хімії / О. Є. Бородіна // Комп'ютер у школі та
сім'ї: Науково-методичний журнал. – 2004 . – № 5. – С. 25-27.
4. Булавін В. Використання сучасних інформаційних технологій у
вивченні хімії / В. Булавін, Я. Марченко, М. Волобуєв // Інформатика:
Шкільний світ. – 2004. – № 31-32. – С. 31.
5. Винник О. Ф. Використання комп'ютерних технологій візуалізації
на уроках хімії / О. Ф. Винник, В. М. Федченко, Т. М. Святська // Хімія. – 2005.
– № 24. – С. 2-4.
6. Виноградова Р. І. Способи виробництва сталі: урок із
застосуванням комп'ютерних технологій / Р. І. Виноградова // Хімія. Основа:
Науково-методичний журнал. – 2009. – № 3. – С. 4-7.
7. Войченко О. Застосування інформаційних технологій у хімії / О.
Войченко, Є. Котюх // Інформатика: Шкільний світ. – 2007. – № 45. – С. 1-6.
8. Гавриліна В. Упровадження в навчально-виховний процес
інноваційних технологій (комп'ютерна підтримка уроків хімії) / В. Гавриліна //
Хімія. Біологія: Шкільний світ. – 2005. – № 37, 39, 41. – С. 57-71.
9. Глаз'єва В. Поєднання традиційних та інноваційних методів
навчання на уроках хімії / В. Глаз'єва, С. Мишківська // Комп'ютер у школі та
сім'ї: Науково-методичний журнал. – 2004 . – № 2. – С. 26-27.
10. Городилова Н. А. Интернет в школьном химическом образовании /
Н. А. Городилова // Химия: Первое сентября. – 2005. – № 9. – С. 10-12.
11. Гостінникова О. Використання нових інформаційних технологій у
викладанні хіміі / О. Гостінникова // Хімія. Біологія: Шкільний світ. – 2003. –№
29. – С. 1-23 (вкладки).
12. Гусар Н. Інформаційні технології в навчанні хімії / Н. Гусар //
Біологія і хімія в школі: Науково-методичний журнал. – 2010. – № 5. – С. 13-15.
13. Гусарук Н. Комп'ютерні технології на уроках хімії / Н. Гусарук //
Біологія і хімія в школі: Науково-методичний журнал. - 2011. – № 5. – С. 24-25.
14. Давидова Н. В. Застосування слайд-фільмів на уроках хімії / Н. В.
Давидова // Хімія. Основа: Науково-методичний журнал. – 2011. – № 11,12. – С.
16-17.
15. Дьякова Л. І. Використання комп'ютерних технологій на уроках
хімії / Л. І. Дьякова // Хімія. Основа: Науково-методичний журнал. – 2007. – №
24. – С. 2-12.
16. Євтушенко Я. Інтернет-ресурси з хімії / Я. Євтушенко // Біологія і
хімія в школі: Науково-методичний журнал. – 2009. – № 2. – С. 15-17.
17. Желюк О. Засоби нових інформаційних технологій у навчальному
курсі хімії / О. Желюк, І. Хмеляр // Хімія. Біологія: Шкільний світ). – 2004. – №
3. – С. 12-14.
18. Задворний О. Використання комп'ютерних моделей на уроках
хімії / О. Задворний, І. Задворна // Біологія і хімія в школі: Науково-методичний
журнал. – 2004. – № 4. – С. 33-37.
19. Інформатизація середньої освіти: Програмні засоби з хімії //
Хімія. Біологія: Шкільний світ. – 2004. – № 1. – С. 4-7
20. Калугіна Л. І. Уроки хімії з використанням комп'ютерної техніки. 9
клас / Л. І. Калугіна // Хімія. – 2006. – № 8. – С. 2-7.
21. Клименко Т. А. Інформатизація хімічної освіти в школі. Віртуальна
хімічна лабораторія / Т. А. Клименко, Т. М. Гранкіна // Хімія. Основа: Науково-
методичний журнал. – 2011. – № 18. – С. 6-9.
22. Коморна Ю. Перспективи використання новітніх технологій на
уроках хімії / Ю. Коморна // Інформатика: Шкільний світ. – 2006. – № 33-34. –
С. 35-36.
23. Коморна Ю. Сучасні технології на уроках хімії / Ю. Коморна //
Інформатика: Шкільний світ. – 2007. – № 15. – С. 21-23.
24. Кононенко Н. Інтегративний підхід до використання засобів
навчання хімії / Н. Кононенко // Біологія і хімія в школі: Науково-методичний
журнал. – 2008. – № 3. – С. 53-54.
25. Кононенко Н. Мультимедіа на уроках хімії / Н. Кононенко //
Біологія і хімія в школі: Науково-методичний журнал. – 2009. – № 4. – С. 38-39.
26. Костюкова Ю. О. Використання комп'ютерної підтримки під час
викладання хімії / Ю. О. Костюкова // Хімія.Основа: Науково-методичний
журнал. – 2010. – № 19. – С. 2-3.
27. Кохановська Л. Комп'ютерна підтримка уроків хімії / Л.
Кохановська // Хімія.Шкільний світ. – 2011. – № 27. – С. 8-10.
28. Лимаренко Т. Хімічні властивості кислот: узагальнюючий урок з
використанням комп'ютерів, 8 клас / Т. Лимаренко // Хімія: Шк.світ. – 2007. –
№ 3. – С. 20-21.
29. Нечипуренко П. Вивчення кислотно-основних індекаторів з
використанням комп'ютера / П. Нечипуренко // Біологія і хімія в школі:
Науково-методичний журнал. – 2011. – № 6. – С. 21-24.
30. Сиваченко Т. С. Нові інформаційні технології у вивченні хімії / Т.
С. Сиваченко // Хімія. – 2005. – № 7. – С. 2-4.
31. Сиваченко Т. С. ППЗ (педагогічне програмне забезпечення) на
уроці / Т. С. Сиваченко // Хімія. Основа: Науково-методичний журнал. – 2009. –
№ 4. – С. 8-10.
32. Титаренко Н. Використання комп'ютерних навчальних програм з
хімії / Н. Титаренко // Біологія і хімія в школі: Науково-методичний журнал. –
2004. – № 1. – С. 9-11.
33. Шумська Н. Комп'ютерні технології у навчанні хімії / Н.
Шумська // Біологія і хімія в школі: Науково-методичний журнал. – К. :
Педагогічна преса, 2006. – № 6. – С. 24.
