Додатокдо листа ТОКІППО

№ 01-02/426 від 05.04.2019 р.

Методичні рекомендації Тернопільського ОКІППОщодо особливостей проведення державної підсумкової атестації

у закладах загальної середньої освіти в 2018/2019 навчальному році

Рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації у закладах загальної середньої освіти в 2018/2019 н.р. викладено у наказах Міністерства освіти і науки України від 07.12.2018 №1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» та від 25.01.2019 №59 «Про проведення у 2018/2019 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту», а також у листі Міністерства освіти і науки України від 27.03.2018 №1/9-196 «Щодо методичних рекомендацій про проведення державної підсумкової атестації у закладах загальної середньої освіти в 2018/2019 навчальному році».

Методичні рекомендації щодо проведення ДПА в 4 класі

Загальні положенняДержавна підсумкова атестація (ДПА) в 2018/2019 навчальному році

проводиться відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації (далі-Порядок), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979 та наказів Міністерства освіти і науки України: № 59 від 25.01. 2019 р. «Про проведення в 2018/2019 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту», № 116 від 01.02. 2019 р. «Про внесення зміни до додатка 2 наказу МОН від 25 січня 2019 року № 59».

Орієнтовні вимоги до змісту атестаційних робіт для учнів 4 класу

Відповідно до Порядку, державна підсумкова атестація (далі-атестація) у всіх закладах загальної середньої освіти І ступеня з української мови є обов'язковою.

Атестація в 4-ому класі здійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та якості освіти, і проводиться у формі підсумкових контрольних робіт з двох предметів: української мови (передбачає оцінювання результатів навчання з української мови і літературного читання) і

математики. Результати атестації не враховуються під час виставлення річних оцінок із навчальних предметів.

Звертаємо увагу на те, що у разі відсутності учня (вихованця) в день проведення державної підсумкової атестації у Класному журналі у відповідній колонці фіксують відсутність учня/учениці.

Контрольні роботи в разі відсутності учня з поважних причин не переписуються Завдання для проведення ДПА в 4 класі укладають учителі початкових класів/методичні об’єднання вчителів початкових класів за єдиними завданнями для усіх класів паралелі відповідно до орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань (лист МОН від 27.03.2019 № 1/9-196).

Атестаційні матеріали, що містять підсумкові контрольні роботи з української мови і математики у двох варіантах, погоджує педагогічна рада і затверджує керівник закладу освіти.

Контрольні роботи проводяться відповідно до календарного планування на другому чи третьому уроці, окрім понеділка і п'ятниці, а також днів перед і після святкових.

На проведення контрольної роботи відводиться 1 академічна година (один урок): 5 хв. – на пояснення змісту роботи та інструкції щодо її виконання і 35 хв. – на її виконання.

Оцінювання підсумкових контрольних робіт здійснюється відповідно до «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень.

Особливості конструювання змісту атестаційної роботиз української мови

Атестаційна контрольна робота з української мови є інтегрованою і містить завдання на перевірку результатів навчання з української мови і літературного читання. Завдання на перевірку сформованості навички читання, розуміння прочитаного, уміння працювати з текстом, використовуючи визначені програмою літературознавчі поняття; перевірку орфографічних і пунктуаційних умінь, навичок застосування знань про мову і мовлення, мовних умінь; побудову зв’язного висловлювання формуються на основі єдиного художнього або науково-художнього тексту. Для перевірки орфографічних і пунктуаційних умінь укладачі контрольної роботи обирають в тексті для читання логічно завершену частину для списування, в якій 25% слів містять вивчені орфограми, і оформлюють її з пропусками цих орфограм. З метою забезпечення умов цілісного сприйняття тексту, який будуть опрацьовувати учні, рекомендуємо розпочати контрольну роботу з опрацювання частини для списування, а саме: прочитати її і вставити пропущені букви. Далі організовують перевірку навички читання мовчки.

Після повного прочитування тексту учням пропонується виконувати завдання у тому порядку, як зручно дитині. Роботу учень письмово оформлює на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з української мови.

Зміст підсумкової контрольної роботи може бути сконструйовано у двох варіантах (за вибором учителя). В обох варіантах перше завдання представлено текстом для читання.

І варіант підсумкової контрольної роботи з української мови формується з тексту для читання, визначеної у ньому частини для списування (з пропущеними орфограмами) для виявлення правописних умінь, трьох завдань до тексту для перевірки розуміння його змісту і вміння працювати з текстом (одне з яких на перевірку практичного засвоєння літературознавчих понять; друге – на перевірку сформованості умінь визначати основну думку, тему твору/встановлювати послідовність подій/встановлювати взаємозв’язки фактів, подій/характеризувати вчинки дійових осіб; третє – на перевірку сформованості уміння пояснювати зображувальні можливості художнього слова для описів природи, зовнішності персонажів, характеристики героїв), трьох завдань за змістом тексту для перевірки навичок застосування знань про мову і мовлення, мовних умінь (одне з яких на визначення/групування/класифікацію мовних одиниць, друге – на доповнення/побудову/трансформування речень/зв’язок слів у реченні; третє – на утворення форм слів, що належать до різних частин мови, за заданою умовою), творчого – на побудову зв’язного висловлювання за змістом прочитаного тексту, у якому учень формулює власні оцінні судження.

Вимоги до формування змісту і варіанту підсумкової контрольної роботи з української мови (без змін)

№з/п

Види завдань Кількість завдань

Кількість балів за кожне

правильно виконане завдання

Максимальна кількість

балів

1. Читання тексту мовчки. Пропонується текст (незнайомий учням) для самостійного читання з мови навчання обсягом 300-330 слів, (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 220-250 слів). Кількість слів, які потребують пояснення – не більше двох. Речення у тексті не мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній, науково-художній.

1 По 1 балу* 1 бал

2. Завдання до тексту для перевірки розуміння його змісту і вміння працювати з текстом

3 по 1 балу 3 бали

3. Списування тексту з пропущеними орфограмами обсягом 45-50 слів і кількістю орфограм 25% від

1 по 3 бали** 3 бали

загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати. Текст не має містити більше 2 слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою початкової школи**

4. Завдання до тексту для перевірки мовних знань

3 по 1 балу 3 бали

5. Творче завдання до тексту: побудова зв’язного висловлювання з 3-4 речень (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 2-3 речень

1 по 2 бали***

2 бали

Разом 9 - 12 балівІІ варіант підсумкової контрольної роботи з української мови

відрізняється від І варіанту тим, що для перевірки розуміння його змісту і вміння працювати з текстом та для перевірки навичок застосування знань про мову і мовлення, мовних умінь розробляють тестові завдання закритого типу (на вибір однієї відповіді з трьох пропонованих), відкритого типу (з короткою відповіддю і на встановлення послідовності або відповідності для перевірки мовних знань). Змістове наповнення цих завдань добирається відповідно до наданих рекомендацій до І варіанту підсумкової контрольної роботи.Завдання для до формування змісту ІІ варіанту підсумкової контрольної роботи з української

мови№з/п

Види завдань Кількість завдань

Кількість балів за кожне

правильно виконане завдання

Максимальна кількість балів

1. Читання тексту мовчки. Пропонується текст (незнайомий учням) для самостійного читання з мови навчання обсягом 300-330 слів, (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 220-250 слів). Кількість слів, які потребують пояснення – не більше двох. Речення у тексті не мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній, науково-художній.

1 По 1 балу* 1 бал

2. Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів для перевірки розуміння змісту прочитаного тексту і вміння працювати з текстом

1 по 1 балу 1 бал

3. Завдання відкритого типу на 1 по 1 балу 1 бал

встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами для перевірки розуміння змісту прочитаного тексту і вміння працювати з текстом

4. Завдання відкритого типу з короткою відповіддю для перевірки розуміння змісту прочитаного тексту і вміння працювати з текстом

1 по 1 балу 1бал

5. Списування тексту з пропущеними орфограмами обсягом 45-50 слів і кількістю орфограм 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати. Текст не має містити більше двох слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою початкової школи

1 по 3 бали**

3 бали

6. Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів для перевірки мовних знань

1 по 1 балу 1 бал

7. Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами для перевірки мовних знань

1 по 1 балу 1 бал

8. Завдання відкритого типу з короткою відповіддю для перевірки мовних знань

1 по 1 балу 1 бал

9. Творче завдання: побудова зв’язного висловлювання з 3-4 речень (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 2-3 речень**

1 по 2 бали***

2 бали

Разом 9 - 12 балів* навичка читання мовчки оцінюється 1 балом, якщо учень читає текст мовчки без

артикуляції/тихого промовляння слів та прочитав його повністю за 3 хвилини; якщо учень прочитав менше половини тексту, він не отримує жодного балу;

** у творчому завданні виставляють по 1 балу за зміст висловлювання з урахуванням використовуваної лексики та наявності оцінних суджень, грамотність, де враховують помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.

Особливості конструювання змісту атестаційної роботи з математики

Система завдань підсумкової контрольної роботи з математики має охоплювати усі змістові лінії програми без дублювання перевірки одного і того ж уміння в різних завданнях (не враховуючи обчислень). Цілісно підсумкова контрольна робота має забезпечувати перевірку уміння розв’язувати складену задачу на 3 дії, здійснювати/перевіряти обчислення, знаходити частину числа/числа за значенням його частини; знаходити значення виразу із

змінною/розв’язувати просте рівняння; порівнювати величини з використанням перетворення іменованих чисел; знаходити периметр/площу прямокутника; називати геометричні фігури, їх ознаки.

За формою подачі завдань підсумкова контрольна робота може бути: комбінованою, що складається із завдань, виконання яких потребують короткого або розгорнутого запису розв’язання; тестовою, що складається із тестових завдань закритого і відкритого типів (за вибором учителя).

Комбінована/тестова підсумкова контрольна робота розробляється у двох рівноцінних варіантах.

Роботу учень письмово оформлює на аркушах у клітинку (у тому числі на аркуші з тестовими завданнями) зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з математики. Усі письмові обчислення до завдань мають виконуватись на цих же аркушах.

ВИМОГИ ДО ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ КОМБІНОВАНОЇ ПІДСУМКОВОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З МАТЕМАТИКИ(ІЗ ЗМІНАМИ)

№з/п Види завдань Кількість

завдань

Кількість балів за кожне

правильно виконане завдання

Максимальна кількість

балів

1. Задача на три дії 1 по 3 бали* 3 бали

2.

Завдання на перевірку обчислювальних навичок (3 види завдань на вибір): 1 вираз з багатоцифровими числами на 3-4 дії, з дужками, або 2 вирази на 2 дії, або 4 вирази на 1 дію

1/2/4

по 2 бали/по 1 балу/

по 0,5 балів

2 бали

3.Завдання на порівняння величин з використанням перетворення іменованих чисел

1 по 1 балу 1 бал

4.Розв’язування рівняння або знаходження значення виразу із змінною на 2 дії

1 по 2 бали 2 бали

5.

Задача геометричного змісту (побудова відрізка, або прямокутника, або квадрата та знаходження довжини, або периметра, або площі)***

1 по 2 бали** 2 бали

6. Творче завдання або завдання з логічним навантаженням 1 по 2 бали 2 бали

Разом 7 - 12 балів

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДО ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ТЕСТОВОЇ ПІДСУМКОВОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З МАТЕМАТИКИ

№ Види завдань Кількість Кількість Максимальна

з/п завдань

балів за кожне правильно виконане завдання

кількість балів

1.Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів ****

3 по 1 балу 3 бали

2.

Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами****

 2 по 1 бали** 2 бали

3. Завдання відкритого типу з короткою відповіддю **** 1 по 2 бали** 2 бали

4.Завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю (задача на 3 дії)

1 по 3 бали** 3 бали

5.Творче завдання або завдання з логічним навантаженням(добавлено)

1 по 2 бали 2 бали

Разом 8 - 12 балів

* якщо неправильно виконано одну дію задачі, її розв’язання оцінюється 2 балами, якщо неправильно виконано дві дії – 1 балом;** якщо завдання виконано частково, воно оцінюється 1 балом.*** якщо складена задача (№ 1) передбачає знаходження площі, то у завданні № 5 пропонуємо знайти периметр/довжину, знаходження яких не пов’язано з площею фігури;****контрольна робота має містити одне завдання геометричного змісту, яке може бути подано в одному з позначених **** пунктів.

Знижувати бал учню/учениці за оформлення письмової роботи не рекомендуються.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОНСТРУЮВАННЯ ЗМІСТУ ПІДСУМКОВОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З МАТЕМАТИКИ

У особливостях конструювання змісту атестаційної роботи з математики у 2018/2019 навчальному році згідно додатку до листа Міністерства освіти і науки України від 27.03.2019 №1/9-196 вказано, що система завдань підсумкової контрольної роботи з математики має охоплювати усі змістові лінії програми без дублювання перевірки одного і того ж уміння в різних завданнях (не враховуючи обчислень).

Підсумкова контрольна робота для державної атестації з математики у 2017/2018 навчальному році передбачала перевірку уміння знаходити частину числа, у 2018/2019н.р. передбачає і вміння знаходити число за значенням його частини.

Геометричний матеріал доповнений перевіркою уміння називати геометричні фігури, їх ознаки.

У 2018/2019 н. р. комбінована контрольна робота складається з шести видів завдань, як і в попередньому навчальному році.

Складена задача завдання №1 може бути геометричного змісту на знаходження периметра/площі. Тоді у завданні №5 повинна бути вимога знайти площу/периметр/довжину або побудова відрізка/прямокутника/квадрата.

Завдання на перевірку обчислювальних навичок пропонує 3 види завдань на вибір: 1 вираз з багатоцифровими числами на 3-4 дії, з дужками, або 2 вирази на 2 дії, або 4 вирази на 1 дію.

У 2017/2018 навчальному році для формування змісту комбінованої роботи було два завдання перевірки уміння порівнювати числа і величини та перетворювати величини, правильне виконання кожного з яких оцінювалося одним балом з максимальною кількістю два бали. У 2018/2019 навчальному році для формування змісту аналогічної роботи є одне завдання перевірки уміння порівнювати величини з використанням перетворення іменованих чисел, яке оцінюється одним балом з максимальною кількістю один бал.

У 2018/2019 навчальному році четверте завдання комбінованої контрольної роботи, знаходження частини від числа, яке оцінювалося одним балом з такою ж максимальною кількістю балів, замінено завданням розв’язування рівняння або знаходження значення виразу із змінною на 2 дії, яке оцінюється двома балами з такою ж максимальною кількістю.

У 2018/2019 навчальному році змінена кількість видів завдань для формування змісту тестової підсумкової контрольної роботи з математики. Їх стало п’ять. Додано творче завдання або завдання з логічним навантаженням з максимальною оцінкою два бали за правильне його виконання.

Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами за вимогами до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році оцінюється одним балом за кожне правильно виконане завдання з максимальною кількістю два бали, а не двома балами за кожне правильно виконане завдання з максимальною кількістю чотири бали, як було у попередні навчальні роки.

Якщо зміст підсумкової контрольної роботи у 2017/2018 н. р. міг бути сконструйований у двох варіантах (за вибором учителя), то у 2018/2019 н. р. комбінована/тестова підсумкова контрольна робота розробляється у двох рівноцінних варіантах.

Аркуші у клітинку, а також аркуші з тестовими завданнями, на яких учень письмово оформлює роботу повинні бути зі штампом школи. Усі письмові обчислення до завдань мають виконуватись на цих же аркушах.

Знижувати бал учню/учениці за оформлення письмової роботи не рекомендується.

ЗАВДАННЯ З ЛОГІЧНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ТЕСТОВОЇ ПІДСУМКОВОЇ КОНТРОЛЬНОЇ

РОБОТИ З МАТЕМАТИКИ1.1. Побудуй 3 прямі, на яких можна позначити всього 4 точки так, щоб

на кожній прямій було по 2 точки.

1.2. 16 учнів вишикувались у три ряди, порівну в кожному ряду. Зобрази, як це може бути, позначивши ряди прямими, а учнів – точками.

1.3. Сашко побудував 3 прямі. На кожній позначив по 3 точки так, що усього вийшло 6 точок. Зобрази, як це він зробив.

2.1. Сума двох чисел 876, а їх різниця – 224. Знайди ці числа.2.2. Сума двох чисел дорівнює 5326, а їх різниця – 3124. Знайди ці числа.3.1. Впиши пропущений знак дії або число, щоб рівності були істинними.1000-740=7803 540:=240:403.2. Впиши пропущений знак дії або число, щоб рівності були істинними.1000-810=5703 100:20=:904.1. Використовуючи цифри 0, 2, 3, 5 не більше, ніж два рази, запиши

найбільше й найменше п’ятицифрові числа.4.2. У числі 826 547 закресли 2 цифри так, щоб число утворене цифрами,

що залишилися, було: а) найбільшим; б) найменшим. а) 826 547 б) 826 5475.1. Постав знаки арифметичних дій, щоб рівності були істинними.4000806=3005.2. Постав знаки арифметичних дій, щоб рівності були істинними.6204002=4406.1. Постав дужки так, щоб рівності були істинними.80:20+4•5=40 7•30+18:3=2526.2. Постав дужки так, щоб рівності були істинними.54:3•2+7:7=10 80•4-4•6=480

Орієнтовні вимоги щодо проведення державної підсумкової атестації

і змісту атестаційних завдань з навчальних предметів «Українська мова» і «Українська література»

у 9 класі та з навчального предмета «Українська мова» в 11 класі

Державна підсумкова атестація (ДПА) в 2018/2019 навчальному році проводиться відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979; наказів Міністерства освіти і науки України № 59 від 25.01. 2019 «Про проведення в 2018/2019 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту», № 116 від 01.02. 2019 «Про внесення зміни до додатка 2 наказу МОН від 25 січня 2019 року № 59»; листа Міністерства освіти і науки України від 27.03.2019 № 1/9-196 «Щодо методичних рекомендацій про проведення державної підсумкової атестації у закладах загальної середньої освіти в 2018/2019 навчальному році».

Заклади загальної середньої освіти самостійно визначають строки проведення державної підсумкової атестації учнів 9 класу. Завдання для проведення державної підсумкової атестації укладає учитель закладу освіти відповідно до програмних вимог. Затверджує завдання керівник закладу освіти.

Результати державної підсумкової атестації не враховують при виставленні річних оцінок з української мови і літератури у 9 класі. Оцінки за державну підсумкову атестацію виставляють у Класному журналі у колонку з написом «ДПА» без зазначення дати після колонки з написом «Річна»; додатку до свідоцтва про базову середню освіту; протоколі державної підсумкової атестації; книзі обліку і видачі документів про здобуття базової середньої освіти.

Загальні питання проведення державної підсумкової атестації з навчального предмета «Українська мова» у 9 класі

Державну підсумкову атестація з української мови в 9 класі традиційно проводять у формі текстуального диктанту, який є основною формою перевірки орфографічної (уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила) та пунктуаційної (уміння використовувати розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації) грамотності учнів. Перевірці також підлягає уміння дев’ятикласників належним чином оформлювати роботу.

Для проведення державної підсумкової атестації текст диктанту добирає учитель (на розсуд педагога можна підібрати декілька текстів диктанту) та затверджує керівник закладу освіти. Необхідно обрати один текст із зразків різних функціональних стилів української мови, у яких йдеться про історичне минуле, наші звичаї, традиції, символи й обереги, духовну культуру й мистецтво, природу й відомі пам’ятки України, видатні постаті національної історії, культуру, науку та їхні досягнення (ці тексти мають мати значний виховний і пізнавальний потенціал, забезпечувати реалізацію культурологічного принципу навчання української мови в закладах освіти і сприяти утіленню вимог соціокультурної змістової лінії чинної програми з української мови у 9 класі).

Соціокультурна змістова лінія програми з української мови у 9 класіОрієнтовний зміст навчального матеріалу Державні вимоги до

рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Cфери відношень

Тематика текстів Теми висловлень учнів

Я і українська мова й література.

Я і Батьків-щина, націо-нальна історія і культура (звичаї, тра-

Українська мова серед інших мов. Розвиток україн-ської мови.

Україна, її географічне по-ложення, при-родні багатства. Природа різних

«Спочатку було Слово…», «Творчість народу в слові».

«Я вірю в майбутнє твоє, Україно!», «Історична доля мого рідного народу», «Туристична привабливість України», «Естетика

Учень /учениця:сприймає,аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає та використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;використовує українську

диції, свята, культура взаємин).

Я і мистецтво (традиційне й професійне).

Я і ти (члени родини, друзі, товариші ).Я і ми (класний колектив, народ, людство)

Я як особистість.

регіонів Укра-їни. Україна — від часів Київ-ської Русі до сучасності. Український національний характер.

Основні галузі господарства: ремесла й народні художні промисли. Вза-ємозв’язок ма-теріальних і духовних цін-ностей україн-ської культури. Найвидатніші постаті вітчиз-няної й світової культури.

Забезпечення спадкоємності поколінь. Збере-ження сімейних цінностей, релі-квій, ідеалів.Культурогенна форма життєдія-льності сучасної сім’ї.

Життєвий і професійний вибір осо-бистості.

довкілля», «Світ про Україну», «Загально-людські цінності» (здоров’я)

«Рукотвори», «Світ живопису», «Художнє ковальство», «Дива архітектури», «Сучасний дизайн», «Світлини», «Береться мудрість не із заповітів»

«Краса людських взаємин». «Творімо добро», «Добро-чинність», «Читацькі смаки», «Світ наших уподобань» (читання), «Гармонійне спілкування». «Молодь і сучасність»

«Професія і характер», «Життєвий вибір», «Громадянська позиція», «Найважче — це творення самого (самої) себе».

мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріо-тизму, любові до Батьків-щини й української при-роди, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;усвідомлює роль морально-етичних норм;готовий і здатний застосовувати їх стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, удома, у суспільно корисній діяльності.

Текст (тексти) для диктанту має бути достатньо насиченим орфограмами й пунктограмами, які учні опрацьовували у курсі основної школи. Зазвичай такі тексти зібрано у збірниках текстів диктантів для підготовки до державної підсумкової атестації у 9 класі, які видано з 2014 року (з 2013 року учні 5 класу навчалися за укладеною згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (2011) програмою).

Підготовка учнів до державної підсумкової атестаціїНавчальні та контрольні диктанти як вид роботи у 5 – 11 класах необхідно поводити за традиційною методикою.

На етапі підготовки до державної підсумкової атестації варто виготовити стенд «Готуємося до державної підсумкової атестації» і у рубриці «Як писати диктант» розмістити пам’ятку учням:

1. Уважно прослухайте текст диктанту.2. Коли учитель зачитуватиме кожне речення в цілому, слухайте його й не робіть ніяких записів.3. Починайте записувати речення лише під час пауз, коли учитель читає речення частинами.4. Під час записування речення звертайте увагу на орфографію (написання слів), але не забувайте й про розділові знаки.5. Під час перевірки записаного речення передусім зважайте на інтонацію й особливо ретельно перевіряйте поставлені розділові знаки (у цьому важливу роль відіграють паузи: ледь помітна пауза свідчить про кому, більш помітна – про двокрапку чи тире; явна пауза – про крапку з комою).6. Сконцентруйте свою увагу й не відволікайтеся під час написання диктанту.7. Не «збирайте» помилки, зазираючи під час написання диктанту в роботу сусіда (як показує практика, на це, по-перше, витрачається час, якого й так мало, а по-друге, потім часто доводиться шкодувати через помилку, допущену внаслідок такого виправлення).

Обсяг тексту для диктанту та час написання роботиПеревірку різних видів мовленнєвої діяльності у 9 класі здійснюють

відповідно до методичних рекомендацій «Оцінювання навчальних досягнень учнів 5 – 9 (10 – 11) класів з української мови та літератури» (Ужгород: Гражда, 2018). Отож для контрольних диктантів з української мови у 9 класі має бути текст обсягом 140–160 слів (для його запису відведено урок 45 хвилин). Оскільки державна підсумкова атестація з української мови триває одну астрономічну годину (60 хвилин від початку читання учителя) і не є контрольною роботою, а підсумовує знання, уміння й навички школярів за дев’ять років їхнього навчання, то текст для її проведення повинен містити 160–170 слів (як самостійних, так і службових).

Зазвичай для контрольних диктантів використовують тексти, у яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3-5 прикладами.

Оформлення роботиРоботу необхідно виконувати кульковою ручкою із синім (або його

відтінками) чорнилом.У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша (у лінію)

заздалегідь необхідно поставити штамп закладу освіти. На штампі учні зазначать дату проведення державної підсумкової атестації (наприклад: 01.06.2014).

Починати підписувати роботу необхідно з сьомого рядка титульної сторінки:

Роботана державну підсумкову атестацію

з української мовиза курс базової середньої освіти

учня (учениці) 9 класу(прізвище, ім’я та по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох лініях учні записують вид роботи та назву тексту (після заголовків крапку не ставлять), наприклад:

ДиктантДжерело позитивних емоцій

Прізвище автора та джерело записують після тексту в наступному рядку праворуч з великої літери, не беручи його в дужки й не ставлячи після нього крапку (оформлення такого запису має бути таким, як і в збірникові текстів для диктантів). Кількість слів у тексті наприкінці роботи учні не зазначають.

Методика проведення державної підсумкової атестації у формі диктантуМетодика проведення диктанту є традиційною (з голосу учителя), однак

проведення державної підсумкової атестації у формі диктанту має певні особливості.

Вид роботи й назву тексту потрібно записати на дошці. Учитель читає весь текст перший раз, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, правописних особливостей і тлумачення значень використаних у ньому слів (з огляду на те, що у відповідних посібниках тексти зазвичай адаптовано для навчальних потреб, у них немає так званої авторської пунктуації, діалектизмів, застарілих слів, складної зі значеннєвого погляду, а тому малозрозумілої для учнів лексики тощо). Учитель може давати тільки коментарі формального характеру, як-от: розміщення заголовку, запис автора чи джерела тексту та ін. Після прочитання всього тексту читають перше речення повністю, а учні у цей час уважно слухають його. Далі це ж речення диктують для запису частинами, причому кожну частину читають тільки один раз (частина – це словосполучення з двох-п’яти слів або частина складного речення, що становить приблизно таку ж кількість слів). Учитель може повторно прочитати частину речення, якщо учні недочули якогось слова або словосполучення. Після того, як учні запишуть усе речення, його треба прочитати повністю ще раз, щоб атестовані мали змогу перевірити записане. У такий спосіб учні записують кожне речення тексту. Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз від початку до кінця, роблячи паузи між реченнями, дещо триваліші від звичайних, і даючи змогу учням ретельно перевірити написане й усунути можливі помилки.

Після повторного читання всього тексту учні здають роботи вчителеві. Часу для додаткової перевірки відводити не потрібно: сумніви щодо

правописного оформлення роботи учні повинні вирішувати в процесі написання.

Текст треба диктувати виразно, відповідно до норм літературної мови, правильно наголошуючи слова та інтонуючи звуковий потік, у такому темпі, щоб усі учні встигали його записати.

Під час написання та перевірки диктанту учням заборонено використовувати допоміжні джерела (довідники, словники та іншу літературу й технічні засоби).

Перевірка й оцінювання робітДиктант оцінюють однією оцінкою на підставі таких критеріїв:

- визначають кількість орфографічних та пунктуаційних помилок (суму);- повторювані помилки (в одному і тому ж слові (його формах,

спільнокореневих словах), які повторюється в диктанті кілька разів, вважають однією помилкою;

- однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважають різними помилками;

- класифікують «негрубі» помилки (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не …; пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності);

- орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, які не включено до шкільної програми, виправляють, але не враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;

- за наявності у диктанті більше п’яти виправлень оцінку знижують на один бал.

Нормативи оцінювання робіт на державну підсумкову атестацію

Бали Кількість помилок

Бали Кількість помилок

1 15 – 16 і більше 7 42 13 – 14 8 33 11 – 12 9 1 + 1 (негруба) – 24 9 – 10 10 15 7 – 8 11 1 (негруба) 6 5 – 6 12 -

Загальні питання проведення державної підсумкової атестації з навчального предмета «Українська література» у 9 класі

(за вибором педагогічної ради закладу освіти)

Державну підсумкову атестацію з української літератури у 9-му класі за курс базової середньої освіти проводять у формі тестування. Його мета – перевірити відповідність знань, умінь і навичок дев’ятикласників програмним вимогам і оцінити рівень навчальних досягнень учнів. Оскільки тестування є швидким, надійним і об’єктивним методом оцінювання і дає змогу охопити весь зміст навчальної програми, то проведення державної підсумкової атестації з української літератури в такій формі є найдоцільнішим і найефективнішим методом оцінювання.

Система тестових завдань для державної підсумкової атестації повинна охоплювати навчальний матеріал різних тем розділів чинної програми з української літератури для 9 класу.

Учитель готує варіанти тестів для кожного учня на власний розсуд, але так, щоб учні за сусідніми партами не виконували однакові варіанти.

Тривалість виконання тесту – 90 хвилин без урахування часу на вступну бесіду та інструктаж.

Структура тестуЗавдання вимірюють рівень засвоєння програмового матеріалу й

сформованість в учнів таких когнітивних рівнів, як знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінювання. Під час державної підсумкової атестації передбачено оцінити опанування учнями таких понять, як зміст художніх творів, аналіз художніх творів, літературний процес, відомості з теорії літератури. Отож доцільним є тест, який містить 25 завдань різної форми. Двадцять чотири завдання тесту перевіряють знання змісту вивчених текстів, уміння їх аналізувати, виявляти особливості змісту і форми, порівнювати певний літературний твір із творами інших письменників відповідного періоду. А одне завдання перевіряє уміння створювати власне висловлення про певне літературне явище чи факт.

Завдання 1–16 з вибором однієї правильної відповіді містять чотири або п’ять варіантів відповідей, з яких тільки одна правильна. Учні повинні вибрати правильну, на їхню думку, відповідь.

У завданнях 17–20 дев’ятикласники мають установити відповідність між елементами лівої (їх чотири) та правої (їх п’ять) колонок.

Чотири завдання відкритої форми з короткою відповіддю (завдання 21–24) передбачають уписування відповіді у вигляді слова, словосполучення чи речення.

Завдання 25 передбачає написання розгорнутої відповіді на запропоноване запитання. Учні повинні надати вичерпну відповідь, сформулювати і прокоментувати проблему, порушену в художньому творі, позицію автора, зазначити власну позицію, аргументувати свою думку. Виконуючи завдання, вони мають дати відповідь на запитання, але уникати розлогих вступів, переказування тексту твору чи детальної характеристики героїв. Обсяг відповіді – 100-200 слів.

Методика проведення державної підсумкової атестації

Не пізніше ніж за один день до проведення державної підсумкової атестації учитель повинен підготувати бланки (або аркуші), які відповідають кількості учнів, що складатимуть ДПА з української літератури. У верхній лівій частині бланка (аркуша) заздалегідь необхідно поставити штамп закладу освіти.

До початку виконання тесту на штампі учні зазначать дату проведення державної підсумкової атестації (наприклад: 06.06.2014). Під штампом (якщо це бланк) необхідно підписати роботу, а якщо це аркуш – то починати підписувати роботу потрібно із сьомого рядка титульної сторінки:

Роботана державну підсумкову атестацію

з української літературиза курс базової середньої освіти

учня (учениці) 9 класу(прізвище, ім’я та по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на першій лінії учні записують вид роботи (після запису виду роботи крапку не ставлять), наприклад:

Тестові завдання

Учителю доречно попередити дев’ятикласників, що за правильне виконання тесту вони можуть отримати максимально 39 тестових балів. Тож результат державної підсумкової атестації буде тим вищий, чим більшу кількість завдань учень виконає. Варто також порадити учням раціонально розподілити час: до 50 хвилин доцільно відвести на виконання 24 завдань закритої форми та відкритої форми з короткою відповіддю, на виконання завдання 25 передбачити до 30 хвилин. 10 хвилин учням варто залишити на перенесення відповідей до бланка.

Оцінювання завдань тестуЗа виконання завдання 1–16 з вибором однієї правильної відповіді учень

може отримати 0 або 1 бал (максимум – 16 балів) .За виконання завдання 17–20 (встановлення правильної відповідності) – 0,

1, 2, 3 або 4 бали (кожна правильно визначена логічна пара – 1 бал, максимум – 16 балів: по 4 бали за 4 тестові завдання).

За виконання завдання 21–24 (надання короткої відповіді) – 0 або 1 бал (один бал за повну відповідь, 0,5 бала – за неповну, максимум – 4 бали).

Завдання 25 (надання розгорнутої відповіді) – 0, 1, 2 або 3 бали (максимум – 3 бали).

Для оцінювання завдання № 25 доцільно скористатися спочатку критеріями оцінювання монологічного мовлення учнів (накази МОН України від 19.08.2016 № 1009 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1 222» та від 21.08.2013 № 1 222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі

загальної середньої освіти), а згодом на основі співвідношення балів таблиці і завдання оцінити роботу так:

Бал згідно з критеріями оцінювання

монологічного мовлення учнів

Тестовий бал Бал згідно з критеріями оцінювання

монологічного мовлення учнів

Тестовий бал

1 0 7 22 83 94 1 10 35 116 12

Переведення тестових балів, які отримав учень за виконання двадцяти п’яти завдань, у бали за 12-бальною шкалою оцінювання,

що відповідає оцінці за державну підсумкову атестацію

Тестові бали Дванадцятибальна

шкалаТестові бали Дванадцятибальна

шкала1 - 2 1 18 - 20 73 - 5 2 21 - 23 86 – 8 3 24 - 26 99 - 11 4 27 - 31 10

12 – 14 5 32 - 35 1115 – 17 6 36 - 39 12

Загальні питання проведення державної підсумкової атестації з навчального предмета «Українська мова» у 11 класі

Державну підсумкову атестацію здобувачів повної загальної середньої освіти здійснюють у формі зовнішнього незалежного оцінювання 23 травня 2019 року (основна сесія) і у липні (у день проведення додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання з української мови).

Випускники закладів освіти з української мови отримають оцінку за шкалою 1–12 балів. У процесі визначення результату буде використано тестовий бал, який отримає учасник за виконання завдань № 1–33 частини 1 і завдання № 58 частини 3 сертифікаційної роботи.

Результати ЗНО з української мови у вигляді оцінок рівня навчальних досягнень за шкалою 1 – 12 балів буде зазначено у електронній відомості результатів ДПА за освітній рівень повної загальної середньої освіти у формі ЗНО (за зразком додатка 8 Порядку ЗНО), яку заклади освіти отримають. Однак внесення оцінок за ДПА до додатка до свідоцтва про повну загальну середню освіту треба здійснювати з урахуванням наслідків розгляду апеляційних заяв

учнів щодо результатів ЗНО на основі електронної відомості за зразком додатка 10 Порядку ЗНО, яку заклади освіти отримають пізніше.

У окремих випадках (дивитися наказ управління освіти і науки Тернопільської ОДА від 26.03.2019 № 73-ОД «Про проведення в 2018/2019 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту») державну підсумкову атестацію учнів 11 класів закладів загальної середньої освіти проводять у закладах освіти за місцем навчання.

За умови проведення державної підсумкової атестації випускників 11 класу за місцем навчання завдання укладають учителі закладу освіти відповідно до орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, які рекомендовано МОН України.

Державну підсумкову атестацію проводять письмово у формі переказу. Завдання для проведення атестації укладають вчителі відповідного фаху, погоджує педагогічна рада та затверджує керівник навчального закладу.

Бали за атестацію у старшій школі виставляють у класний журнал у колонку з написом «ДПА» без зазначення дати після колонки з написом «Річна»; у додаток до свідоцтва про повну загальну середню освіту у графі «Державна підсумкова атестація».

Переказ як форма державної підсумкової атестаціїОскільки переказ є однією з найефективніших форм визначення рівня

сформованості умінь монологічного мовлення учнів, то цей вид роботи дозволяє перевірити предметні компетенції учнів переказувати текст одного з типів мовлення (розповідь, роздум, опис) та стилів мови.

Учням необхідно пропонувати один із зразків текстів про історичне минуле нашого народу, звичаї, традиції й обереги, духовну культуру й мистецтво, природу й відомі пам’ятками України, видатні постаті національної історії, культури, науки та їхні досягнення. Необхідно, аби дібраний текст мав виховний і пізнавальний потенціал, забезпечував реалізацію культурологічного й комунікативного принципів навчання української мови в закладах освіти і сприяв утіленню вимог соціокультурної змістової лінії чинної програми.

Соціокультурна змістова лінія

Орієнтовний зміст навчального матеріалуCфери відношень

Тематика текстів Теми висловлювань учнів

Я і українська мова.

Я і ми (народ, родина, національна історія і культура).

Я і рідна природа.

Я як особистість.

Слово як носій добра, істини й краси.

Найважливіші історичні відомості про Україну. Сьогодення нашої країни. Україна й особистість. Роль громадянина у відродженні і зміцненні української державності. Наші національні святині й скарби. Родина – клітинка суспільного організму. Проблеми сучасної родини. Наше культурне відродження у ХХІ столітті.

Неоціненні скарби природи.Сучасні екологічні проблеми та шляхи й способи їх розв’язання.Культура взаємин людини з природою.

Самопізнання і саморозвиток людини і суспільний прогрес.

«Краса навколишнього світу в слові».

«Яким я уявляю майбутнє України?»«Чим багатий мій народ? Якими скарбами він може поділитися з іншими?» «Як забезпечити добробут і щастя в родині?»

«Хай оживає істина стара: людина починається з добра». «Культурна людина. Якою я її бачу?». «Цілющі джерела нашої духовності».«Я й моя совість».«Мистецтво бути собою».«Чи є в мене проблеми з етикою й етикетом?»

Підготовка учнів до державної підсумкової атестаціїНавчальні та контрольні перекази як вид роботи у 5 – 11 класах необхідно поводити за традиційною методикою.На етапі підготовки до державної підсумкової атестації варто виготовити стенд «Готуємося до державної підсумкової атестації» і у рубриці «Як писати переказ» розмістити пам’ятку учням:

1. Не відволікайтеся під час прослуховування тексту; слухайте уважно, максимально зосередившись на читанні вчителя.

2. Під час першого прослуховування тексту намагайтеся уявити почуте в образах, а також з’ясуйте час і місце, про які йдеться.

3. Після першого прослуховування тексту намагайтеся згадати, з яких за змістом частин він складається (частини співвідносні з абзацами) і в якій послідовності розгортаються події чи йде виклад думок. Протягом відведених 5 хвилин між двома читаннями тексту можна занотувати в чернетці слова, словосполучення, прості речення, дати, умовні позначення (по суті, це має бути план переказу).

4. Під час повторного читання не намагайтеся записати абсолютно все чи майже все почуте в чернетку, краще занотовуйте ключові слова, словосполучення чи невеликі речення, дати й власні назви. Радимо при цьому в

чернетці пропускати між записами по одному-два рядки для того, щоб потім уписати у вільні місця відтворене з пам’яті.

5. Написавши переказ у чернетці, уважно прочитайте й відредагуйте його (перевірте текст на предмет тавтології, багатства словника і синтаксичних конструкцій, поділу на абзаци, милозвучності, правописного оформлення тощо).

6. Уважно перепишіть редагований текст начисто.7. Перевірте чистовий варіант переказу.

Обсяг тексту для переказу та час написання роботиОбсяг тексту для переказу, згідно з методичними рекомендаціями

«Оцінювання навчальних досягнень учнів 5 – 9 (10 – 11) класів з української мови та літератури» (Ужгород: Гражда, 2018), для учнів 11 класу становить 400 – 450 слів. На виконання роботи доцільно виділити 90 хвилин (відлік часу починають після другого прочитання тексту переказу), протягом яких учні сприймають на слух текст (двічі) й докладно відтворюють його у письмовій формі (близько 70% обсягу первинного тексту) з урахуванням смислової і структурної цілісності.

Оформлення атестаційної роботиРоботу учні повинні виконувати кульковою ручкою зі стержнем синього

кольору (або його відтінками).Атестаційну роботу оформлюють письмово на аркушах зі штампом

закладу освіти. У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставлять штамп. На ньому учні зазначать дату проведення державної підсумкової атестації (наприклад: 28.07.2018). Підписувати роботу починають на сьомому рядку титульної сторінки:

Роботана державну підсумкову атестацію

з української мови за курс повної загальної середньої освіти учня 11 класу

(прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту (після заголовків крапки не ставлять), до прикладу:

ПереказУ пошуках слова

Наприкінці роботи кількість слів у тексті, прізвище автора та джерело учні не зазначають.

Методика проведеннядержавної підсумкової атестації з української мови в 11 класі

Переказ проводять за традиційною методикою. Під час першого читання тексту учні мають уважно його слухати, не роблячи при цьому жодних записів,

а зосередившись на темі, основній думці, послідовності викладу думок (розгортанні подій) у тексті. Далі учні протягом 5 хвилин можуть осмислити сприйнятий на слух текст і зробити у чернетці потрібні записи (окремі ключові слова й словосполучення, дати, цифри, прізвища). Під час повторного прослуховування учні з’ясовують, чи правильно вони запам’ятали послідовність викладу думок (розгортання подій) у тексті, фактичні дані (власні імена, дати, слова з пасивного словника), визначають часові й причинно-наслідкові зв’язки між частинами тексту, його мовностилістичні особливості. Тільки під час повторного прослуховування учні можуть робити записи в чернетці (ключові слова й словосполучення, графічні умовні позначки тощо).

Учитель не називає абзаци, учні мають самостійно згрупувати речення в абзаци відповідно до змісту тексту.

На дошці учитель може записати маловідомі іншомовні власні імена й географічні назви; складні для сприйняття на слух не часто вживані слова (діалектизми, екзотизми, архаїзми, історизми чи індивідуально-авторські слова), а також назву тексту для переказу.

Перевірка й оцінювання робітПід час оцінювання монологічного мовлення учнів основної школи

перевіряють їхню здатність виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно чи письмово); демонструвати вміння будувати висловлення певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо); ураховувати мету спілкування, адресата мовлення; розкривати тему висловлення; виразно відображати основну думку висловлення, диференціюючи матеріал на головний і другорядний; викладати матеріал логічно, послідовно; використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови; додержуватися єдності стилю; виявляти своє ставлення до предмета висловлення, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми; виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлення; створювати оригінальний текст певного стилю; аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази; викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

Переказ оцінюють однією оцінкою, яка є середнім показником балів за зміст та мовленнєве оформлення (грамотність) роботи: до кількості балів за зміст переказу додають кількість балів за мовне оформлення і цю сума ділять на два (знаходять середнє арифметичне).

У письмових висловленнях ураховують наявність орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція); лексичних, граматичних і стилістичних (друга позиція). Загальну оцінку за мовне оформлення виводять так: до бала за орфографію та

пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок (суму ділять на два). За умови, якщо частка не є цілим числом, то її округлюють до більшого числа.

Запис підрахунку помилок і виведення балів за переказ може мати такий вигляд:

З – 4МО – 3; 5 7 /8 8 балівТакий запис означає, що в роботі є чотири змістові помилки (за зміст — 7

балів) і вісім помилок у мовному оформленні — три правописні і сумарно п’ять лексичних, граматичних і стилістичних (за грамотність — 8 балів). Поділивши суму цих балів на два (оскільки частка не є цілим числом – 15 : 2 = 7,5), то її округлюємо до більшого числа (8 балів).

Оцінюючи переказ, учитель має враховувати характер помилок, зокрема негрубі. До негрубих помилок належать: винятки з усіх правил; написання великої літери в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменників з прийменниками; випадки, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях на кшталт не хто інший, як... ; не що інше, як... ; ніхто інший не... ; ніщо інше не...); заміна одного співвідносного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими. Дві негрубі помилки вважають однією грубою.

Орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, вивчення яких не передбачено шкільною програмою, виправляють, але не враховують. Помилки в слові, які повторюються в переказі кілька разів (повторювані помилки), уважають однією помилкою. Помилки на те саме правило (однотипні помилки), але в різних словах і різних реченнях, уважають різними помилками. П’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюють до однієї помилки.

Оцінюючи роботу, учитель може звернутися до чернетки, якщо помилкові написання в чистовому варіанті зумовлені неуважністю учня.

Під час написання переказу учням не можна використовувати допоміжні джерела (довідники, словники та іншу літературу; технічні засоби).

Вимоги до оцінювання монологічного мовлення

Рівень Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

ГрамотністьПрипустима кількість ор-фографічних і пунктуа-ційних пом.

Припустима кількість лексичних, граматичних і стилісти-них помилок

I. Початковий

1 Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи.

15-16і більше

9-102 Побудований учнем (ученицею) текст

(висловлювання) характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова мовлення потребують збагачення й урізноманітнення.

13-14

3 Висловлювання не є завершеним текстом; учень (учениця) слабко дотримується послідовності й чіткості під час викладення власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримуватися змістової та стилістичної єдності; лексика й граматична будова висловлювання потребують збагачення та урізноманітнення.

11-12

II. Сере-дній

4 Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, грунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика.

9-10

7-85 За обсягом робота учня (учениці)

наближається до норми, загалом є завершеною; тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення; має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, урізноманітнене мовне оформлення.

7-8

6 За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але вміння самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції потребує вдосконалення.

5-6

III. Доста-тній

7 Учень (учениця) самостійно створює зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, (з урахуванням виду переказу), вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку потребує вдосконалення.

4

5-6

8 Учень (учениця) самостійно будує повне (з урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання; загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення.

3

9 Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (з урахуванням виду переказу); загалом розкриває тему, висловлює основну думку (авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), однак уміння виразно висловлювати особистісну позицію й належно її аргументувати потребує вдосконалення.

1+1 (негруба)

IV. Висо-кий

10 Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний (з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту.

1 3

11 Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст (з урахуванням виду переказу); дотримується комунікативного завдання.; аргументовано й чітко висловлює власну думку (ураховує авторську позицію); робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.

1 (негруба) 2

12 Учень (учениця) самостійно створює яскравий, оригінальний за думкою та оформленням текст (з урахуванням виду переказу); вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю.

– 1

Орієнтовні вимоги щодо проведення державної підсумкової атестації

і змісту атестаційних завдань із зарубіжної літератури

Для проведення ДПА із зарубіжної літератури у 9 класі необхідно вивчити методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо проведення підсумкової атестації у закладах загальної середньої освіти в 2018/2019 навчальному році, підготовлених спільно з Національною академією педагогічних наук України та Інститутом модернізації змісту освіти та Наказ Управління освіти і науки ОДА Тернопільської області «Про проведення в 2018/2019 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту».

Вивчаючи зазначені нормативні документи необхідно звернути увагу на те, що завдання, які навчальні заклади будуть готувати для проведення атестації, повинні охоплювати навчальний матеріал 8 і 9 класів та містити не менше десяти варіантів завдань різної форми. Якщо кількість учнів у класі менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.Варто зазначити, що на виконання завдання державної підсумкової атестації із зарубіжної літератури відводиться 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).Потрібно врахувати, що завдання призначені для комплексної перевірки знань з навчального предмета мають бути побудовані таким чином, щоб дати учням можливість показати вміння аналізувати та інтерпретувати художній текст, виявляти його розуміння, усвідомлення родової й жанрової специфіки, стильової своєрідності, багатства його ідейно-художнього змісту та особливостей поетики.У структурі завдань кожного варіанту повинні бути вміщені завдання різних форм: на обрання однієї правильної відповіді, встановлення послідовності, встановлення відповідності, завдання відкритого типу (учень має написати твір-мініатюру (обсяг 1 сторінка) на запропоновану тему. Максимальна кількість запитань в одному варіанті не повинна перевищувати 24.Варто зауважити, що завдання 1–19 (на знання художніх текстів, біографій митців, особливостей літературних епох і напрямів, теоретико - літературних понять, визначення твору за уривком) передбачають вибір однієї правильної відповіді із чотирьох запропонованих; завдання 20 передбачає встановлення послідовності (учень має правильно розташувати запропоновані елементи, позначивши їх відповідними цифрами); завдання 21–23 - встановлення відповідності (до кожного рядка, позначеного буквою, учень добирає

відповідник, що позначений цифрою); завдання 24 передбачає написання стислого твору-роздуму на запропоновану тему (ця творча робота має відображати сформованість базових знань із зарубіжної літератури, уявлення про художню літературу як мистецтво слова, уміння самостійно мислити, аналізувати різні за жанровою специфікою твори й висловлювати щодо них власні думки, спиратися на художні тексти, добирати відповідну форму вислову, визначати національну своєрідність твору).Важливим є те, що відповіді тестів закритого типу учень має позначити в підготовленому вчителем бланку відповідей. Якщо вказана відповідь є не правильною, бали за виконання завдання не нараховуються.Потрібно звернути увагу, що виконання завдання відкритої форми у вигляді твору-роздуму оцінюється відповідно до таких параметрів: повнота розкриття теми; посилання на літературні тексти, уміння їх аналізувати та інтерпретувати; логічна послідовність викладу думок (наявність тези, аргументів, висновку); чітка побудова (наявність вступу, основної частини, висновків); структурна повна цілісність та переконливість наведених аргументів в основній частині твору, точність, зрозумілість думки; образне мислення.Щодо оцінювання знань учня: за виконання творчого завдання учень може отримати максимум 3 бали, за наявності великої кількості орфографічних і пунктуаційних помилок 0,5 бала знімається. Завдання відкритої форми учень виконує на окремому аркуші, виданому вчителем. Правильне виконання завдань кожного варіанта оцінюється 12 балами, що полегшує виставлення оцінки згідно з критеріями оцінювання знань і вмінь учнів із зарубіжної літератури.

Як приклад укладання завдань для підсумкової атестації із зарубіжної літератури у 9 класі, можна використати посібник учителя- методиста Колиндянської ЗОШ І – ІІІ ст. Чортківського району Дячок Світлани Олександрівни за посиланням: https://zno-books.com.ua/ua/book/dpa-2019-zarubizhna-literatura-9-klas-zbirnik-zavdan-vidpovidi-dyachok-s-kupiti, а також варіанти укладання завдань для підсумкової атестації із зарубіжної літератури, які розробила методист ТОКІППО Боруцька Л.С. за посиланням: http://ls2527dlogspot.com

Оформлення роботи (обкладинка)Робота

на державну підсумкову атестаціюіз зарубіжної літератури за курс базової середньої освіти

учня (учениці) 9 класу(прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)

Орієнтовні вимоги щодо проведення державної підсумкової атестації

і змісту атестаційних завдань з історії України, всесвітньої історії та правознавства

Підготовлено на основі методичних рекомендацій розроблених спільно Національною академією педагогічних наук і Державною науковою установою

«Інститут модернізації змісту освіти» (лист Міністерства освіти і науки України від 27.03.2018 № 1/9-196)

9 клас

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Державна підсумкова атестація з історії України/всесвітньої історії відбувається у письмовій формі.

Завдання для ДПА мають бути зорієнтовані на визначення рівня навчальних досягнень учнів, які включають основні питання програми.

Учитель готує кілька варіантів атестаційних робіт (наприклад, 10). Кожен з таких варіантів може містити по 22 тестових завдання з історії таких форм:

- завдання 1-16 мають чотири варіанти відповідей, серед яких треба вибрати одну правильну;

- у завданнях 17, 18 до кожної інформації, позначеної буквами, потрібно добрати одну правильну відповідь з варіантів, позначених цифрою;

- у завданнях 19, 20 потрібно розташовувати історичні події у хронологічній послідовності;

- завданнях 21, 22 мають сім варіантів відповідей, серед яких треба вибрати три правильні. Зміст тестових завдань повинен відповідати навчальним програмам для

загальноосвітніх навчальних закладів та змісту підручників з історії, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Під час виконання завдань учні мають виявити: - знання історичних фактів, подій, явищ, процесів, понять, термінів,

хронології, картографії, історичних особистостей, культурно-історичних пам’яток;

- уміння аналізувати, узагальнювати, визначати причини й наслідки історичних подій та явищ, оцінювати їхнє значення;

- уміння встановлювати відповідність і послідовність між подіями, явищами, процесами та періодами;

- уміння працювати з історичними джерелами: історичними документами, картами, схемами, фотоматеріалами тощо.

ПРАВОЗНАВСТВО Державна підсумкова атестація з навчального предмета «Правознавство»

учнів 9-х класів проводиться в письмовій формі. Перевірка результатів навчання учнів основ правознавства передбачає

оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок. При складанні завдань для ДПА вчителеві слід взяти до уваги наступне:

- спрямування завдань на перевірку вмінь і навичок учнів, передбачених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти;

- відповідність завдань концепції та змісту чинної навчальної програми з предмета;

- різноманітність завдань, що уможливить виявлення й оцінювання рівня сформованості правової предметної компетентності дев’ятикласників у сукупності таких компетенцій як інформаційна (правові знання), логічна (розвиток юридичної логіки), процесуальна (правові вміння), аксіологічна (емоційно-ціннісне ставлення учня до правових явищ і процесів);

- поточні зміни в чинному законодавстві України; - відповідність завдань віковим особливостям учнів 9-х класів (розвиток

критичного мислення, вміння абстрагувати, життєвий досвід тощо); - можливість застосування для оцінювання 12-ти бальної шкали.

Для проведення ДПА вчителеві слід підготувати не менше двох варіантів комплексних завдань. При цьому всі варіанти мають бути уніфікованими за формою й типами завдань. Кількість завдань у кожному варіанті від 4 до 6. Рекомендуємо у ДПА з курсу правознавства використовувати такі типи завдань:

1. Тестові завдання на вибір однієї або кількох (варіант зі сполученням цифр) правильних відповідей. Виконання таких завдань зводиться до репродуктивного відтворення учнями наявних в них правових знань. Тестові завдання на пошук відповіді зі сполученням цифр передбачають обрання учнями варіанту, в якому значаться цифри, під якими містяться відповідні ознаки. Виконання такого типу завдання передбачає визначення ознак понять, складників явищ, етапів процесів у їх сукупності й виявляють уміння учнів співставляти та аналізувати правову інформацію, визначити, що відноситься до того чи іншого поняття (явища, процесу).

2. Завдання зі встановлення відповідності. Такі завдання, як і попередні типи завдань, – це відтворення учнями на репродуктивному рівні набутих знань з правознавства. Алгоритм виконання учнями такого типу завдання зводиться до підшукування відповідностей (пар) між поняттями й визначеннями, назвами й описом тощо.

3. Завдання з визначення поняття та ілюстрації його прикладом. Виконуючи такі завдання, учням слід відтворити поняття якомога точніше до дефініцій, поданих у нормативно-правових актах, або ж подати визначення поняття у сукупності його суттєвих ознак. Важливо, щоб учні продемонстрували вміння ілюструвати теоретичне положення конкретним

прикладом, що й слугуватиме індикатором їхнього розуміння основних теоретичних положень правознавства.

4. Завдання на виявлення трьох відмінностей між правовими поняттями. Такі завдання перевіряють вміння учнів розрізняти й порівнювати правові поняття, явища, процеси тощо. Для з’ясування відмінностей учневі слід спочатку визначити, до якого роду належать зазначені види понять, а потім знайти відмінне в них за визначеними лініями (показниками, критеріями) порівняння.

5. Завдання з побудови логічного ланцюжка. Виконуючи завдання такого типу, учень має віднайти зайве поняття й пропущене в запропонованому ланцюжку поняття, узагальнити й указати, якому правовому явищу чи процесу ці поняття відповідають.

6. Завдання з виявлення помилок та/або недоречностей у запропонованих текстах. Такі завдання вимагають від учнів демонстрації засвоєних правових знань.

7. Завдання з аналізу фрагмента юридичного документа (положення нормативно-правового акта). Такий аналіз здійснюється учнями за поданими до фрагмента запитаннями на кшталт: про яке поняття йдеться у фрагменті НПА; що означає це поняття; які правовідносини врегульовуються зазначеним положенням тощо. Відповідаючи на запитання до фрагменту НПА, учні мають віднайти і виписати основне поняття, згадуване у фрагменті, дати його визначення, продемонструвати свої знання пов’язаних з чільним поняттям питань/проблем тощо.

8. Аналіз (розв’язання) правової ситуації за запитаннями до неї. Виконання такого завдання передбачає застосування учнями комплексу предметних знань (в тому числі й положень законодавства) й спрямоване на виявлення навичок учнів застосовувати набуті правові знання й предметні вміння, а також представляти оцінні судження щодо правових подій, явищ і процесів.

Окремі завдання атестаційної роботи мають носити творчий характер і уможливлювати демонстрацію учнями вміння висловлювати власні емоційно-оцінні судження щодо юридичних подій, явищ і процесів.

При оцінюванні комплексних завдань для ДПА з правознавства рекомендується застосовувати загальноприйняту 12-ти бальну систему оцінювання. Оцінювання може бути, наприклад, таким: тестові завдання на вибір однієї правильної відповіді з чотирьох або тестові завдання на вибір кількох правильних відповідей (варіант відповіді зі сполученням цифр) оцінюються по 0,5 бала за кожну правильну відповідь чи комбінацію цифр; завдання на встановлення відповідності оцінюється в 1 бал, який виставляється при правильному знаходженні учнем усіх відповідностей (пар) у завданні; завдання з визначення поняття й наведення прикладу оцінюється в 2 бали, де виконання першої частини завдання – це 1,5 бали, а приклад – 0,5 бали; завдання з пошуку трьох відмінностей між правовими поняттями/явищами оцінюється в 0,5 бала за кожні правильні пари відмінностей однієї лінії порівняння; аналіз фрагмента юридичного документа оцінюється у 2 бали; 3-ма балами оцінюється завдання з аналізу правової ситуації тощо. Утім, учитель

може на власний розсуд застосовувати будь-яку систему оцінювання завдань з подальшим її «переведенням» у 12-ти бальну шкалу.

Орієнтовні вимоги щодо проведення державної підсумкової атестації

і змісту атестаційних завдань математики

Державна підсумкова атестація (ДПА) в 2018/2019 навчальному році проводиться відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979 та наказів Міністерства освіти і науки України: № 59 від 25.01.2019 р. «Про проведення в 2018/2019 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту», № 116 від 01.02. 2019 р. «Про внесення зміни до додатка 2 наказу МОН від 25 січня 2019 року № 59», наказів управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації від 15.08.2018 р. № 209 «Про організацію освітнього процесу в 2018/2019 навчальному році та освітні програми закладів загальної середньої освіти» та від 26.03.2019 р. № 73-од «Про проведення в 2018/2019 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту». Строки проведення атестації в закладі освіти затверджує керівник закладу освіти в межах навчального року. Відповідно до додатку наказу управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації від 26.03.2019 р. № 73-од «Про проведення в 2018/2019 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту» закладам загальної середньої освіти рекомендовано провести державну підсумкову атестацію в 9-х класах у термін з 04.06 по 13.06.2019 р.Завдання для проведення ДПА з математики в 9-х класах в закладі освіти укладають учителі закладу освіти відповідно до орієнтованих вимог до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році (лист МОН від 27.03.2019 № 1/9-196) і затверджує керівник закладу освіти. ДПА з математики в 11 класі проводиться у формі ЗНО, основна сесія – 21 травня.

Завдання для проведення атестації з математики у формі ЗНО укладаються Українським центром оцінювання якості освіти.

Здобувачі повної загальної середньої освіти самостійно обирають обов’язковий предмет для проходження ДПА у формі ЗНО: математику або історію України, незалежно від профілю закладу освіти.

Учні, які другим предметом обрали історію України, можуть обрати для проходження ДПА з третього предмета математику і навпаки.

Учні та студенти, що здобувають ОКР «молодший спеціаліст» або професійну освіту одночасно з отриманням повної загальної середньої освіти (вступ на базі 9-ти класів) ДПА складають з трьох предметів:

у формі ЗНО в пункті тестування:українську мову математику або історію України

письмово в закладі освіти. Терміни ЗНО затверджує МОН, третього предмета — заклад освіти.

Державна підсумкова атестація учнів 11-х класів проводиться у закладах освіти в окремих випадках, визначених пунктами 6, 8, 10, 12, 13-16, 18 розділу ІІ Порядку проведення державної підсумкової атестації. У разі проведення атестації учнів 11 класів за місцем навчання атестаційні завдання укладаються учителями закладу освіти відповідно до орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, затверджених наказами МОН № 192 від 20.02.2015 і № 94 від 08.02.2016.Звертаємо увагу на те, що у разі відсутності учня (вихованця) в день проведення державної підсумкової атестації у Класному журналі у відповідній колонці фіксують відсутність учня/учениці.

Державна підсумкова атестація з математики. 9 клас

Державна підсумкова атестація з математики за курс базової школи проводиться у письмовій формі.

Учителі математики закладу загальної середньої освіти укладають завдання для проведення ДПА дотримуючись орієнтовних вимог, визначених навчальними програмами з математики, а саме: «Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» та «Навчальна програма для поглибленого вивчення математики в 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів», затверджених Міністерством освіти і науки України та розміщеними на сайті МОН.

Для проведення державної підсумкової атестації з математики за курс базової школи готують не менше 10 варіантів контрольних робіт (якщо кількість учнів в класі менша 10, то по одному варіанту на кожного учня). Для учнів загальноосвітніх класів пропонується умовно поділити роботу на 3 частини. Перша частина – 10-12 завдань у тестовій формі з однією правильною відповіддю на кожне завдання. Для кожного тестового завдання рекомендується подати 4-5 варіантів відповіді. Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в роботі указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь. При цьому учень не повинен наводити будь-які міркування, що пояснюють його вибір.

Друга частина атестаційної роботи може складатися із 4-6 завдань відкритої форми з короткою відповіддю. Такі завдання вважаються виконаними правильно, якщо записана правильна відповідь (наприклад: число, вираз, корені рівняння тощо). Усі необхідні обчислення, перетворення тощо учні виконують на чернетках.Третя частина атестаційної роботи може складатися з 3-4 завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання третьої частини вважаються виконаними правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв’язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу розв'язку та надав правильну відповідь. Правильність виконання завдань третьої частини оцінює вчитель відповідно до критеріїв і схеми оцінювання завдань з якими учні завчасно ознайомлені. Для класів з поглибленим вивченням математики пропонується додати четверту частину роботи. Її рекомендується скласти із 3 завдань, що відповідають програмі поглибленого вивчення математики.У кожній із частин атестаційної роботи рекомендується поєднати завдання з алгебри і геометрії у орієнтовному відношенні 2 до 1. Також завдання мають охоплювати весь курс математики 5-9 класу.

Оцінку за ДПА виставляють у: у протоколі ДПА, що складається за формою, наведеною у додатку

до Порядку проведення ДПА*, класному журналі на сторінці «Алгебра» у колонці з написом «ДПА»,

не зазначаючи дату після колонки «Річна» відповідних документах про освіту.

* Нова форма протоколу державної підсумкової атестації додана до пункту 8 розділу I Порядку проведення державної підсумкової атестації, що набрав чинності 25.01.2019. (У новій формі протоколу:

узгоджено термінологію з чинним Законом про освіту відсутній пункт «Зміст завдання для проведення атестації оголошено о

___________ год. ___________ хв.», що був у протоколі, доданому до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затв. наказом МОН від 30.12.2014 № 1547 (втратив чинність 25.01.2019).

Особам звільненим від проходження ДПА за станом здоров’я у додаток до свідоцтва замість оцінки робиться запис «звільнений» («звільнена»).

Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи

Атестаційна робота оформлюється письмово на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт.

Завдання першої та другої частин атестаційної роботи учень (учениця) виконує:

на аркушах (в клітинку) зі штампом відповідного закладу загальної середньої освіти;

або на спеціальному бланку відповідей, що розробляється закладом загальної середньої освіти ;

завдання третьої та четвертої частини (для класів з поглибленим вивченням математики) атестаційної роботи учень виконує на аркушах (в клітинку) зі штампом закладу загальної середньої освіти.

Оформлення роботиУ верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп закладу загальної середньої освіти, на ньому зазначається дата, наприклад: 04.06.2019 р. Підпис роботи починається на сьомому рядку від штампу титульної сторінки:

Зразок підпису Штамп закладу загальної середньої освіти

Роботана державну підсумкову атестацію

з математики за курс базової середньої освіти

учня (учениці) 9 класу Прізвище, ім’я, по батькові (у формі родового відмінка)

На другій сторінці у першому рядку записується варіант, наприклад:

Варіант 3 Умови завдань атестаційної роботи учень не переписує, а вказує лише номер завдання. Державна підсумкова атестація з математики проводиться протягом 135 хв для учнів загальноосвітніх класів. Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують атестаційну роботу протягом 180 хвилин.

Відлік часу розпочинається з моменту початку роботи учнів над завданнями.

Під час виконання завдань атестаційної роботи учні використовують чернетку. Для чернетки виокремлюють подвійний аркуш, який учні підписують за поданим зразком підпису роботи із зазначенням у правому верхньому кутку слова «Чернетка».

Після закінчення часу, відведеного для виконання атестаційної роботи, учитель збирає

- листки із завданнями, - заповнені бланки відповідей зі штампом закладу загальної

середньої освіти (за наявності),- аркуші з виконаними завданнями атестаційної роботи (чистовики),- чернетки.

Учень має право, незалежно від кількості виконаних завдань, здати атестаційну роботу до завершення часу, відведеного на проведення атестації.

Рекомендації до укладання та оцінювання завдань атестаційної роботиАтестаційна робота умовно складається з трьох частин, для класів з поглибленим вивченням математики – чотирьох.Завдання кожної частини атестаційної роботи повинні відрізнятися за формою та складністю. У кожній частині роботи завдання варто розміщувати за принципом зростання складності. Учні повинні продемонструвати знання та вміння:

будувати математичні моделі реальних об’єктів, процесів, явищ, досліджувати їх засобами математики;

виконувати математичні розрахунки (дії з числами, поданими у різних формах, відсотками, складання та розв’язування пропорцій тощо);

виконувати перетворення виразів; будувати й аналізувати графіки функціональних залежностей,

досліджувати їхні властивості; розв’язувати рівняння, нерівності та їх системи, текстові задачі за їх

допомогою; зображувати та знаходити на рисунках геометричні фігури,

встановлювати їхні властивості, виконувати геометричні побудови; знаходити кількісні характеристики геометричних фігур (довжини,

величини кутів, площі); аналізувати інформацію, подану в різних формах (графічній,

табличній, текстовій тощо).

Звертаємо увагу, що дев’ятикласники, які складатимуть ДПА, вивчали математику за новою навчальною програмою, затвердженою Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804, укладену на компетентнісній основі. Тому, до атестаційної роботи слід включити завдання практичного, прикладного та компетентнісного змісту. При складанні умов текстових задач використовувати реальні дані, фабула задач не повинна містити інформації, що містить ознаки дискримінації, безгосподарності, не раціонального використання ресурсів, коштів тощо. Нагадуємо, що з 2021 року обов’язкове ЗНО з математики для:

випускників 11-х класів учнів закладів професійної освіти студентів закладів вищої освіти, які вступали на базі 9-ти класів.

Тому, рекомендуємо при укладанні завдань атестаційної роботи за курс базової середньої освіти, в ході повторення вивченого матеріалу та підготовки учнів до ДПА звернути увагу на завдання ЗНО з математики попередніх років.

У кожній із частин атестаційної роботи рекомендується поєднати завдання з алгебри і геометрії в орієнтовному відношенні 2 до 1.

Перша частина атестаційної роботи передбачає перевірку засвоєння учнями навчальної програми на початковому та середньому рівнях навчальних досягнень школярів. Виконання завдань І частини мають на меті перевірити вміння учнів стандартно використовувати програмовий матеріал – за відомими алгоритмами, зразками, що відповідає рівню відтворення. У першій частині кожної атестаційної роботи пропонується 10-12 завдань з вибором однієї правильної відповіді. Правильне розв’язання кожного завдання першої частини зручно оцінити одним балом. Якщо учень вказав правильну відповідь, то за це завдання нараховується 1 бал, якщо ж указана учнем відповідь є неправильною, то виконання завдання оцінюється у 0 балів.Завдання І частини повинні охоплювати навчальний матеріал 5-9 класів.

Завдання другої частини розраховані на використання програмового матеріалу в стандартних, знайомих ситуаціях, перевірку умінь учнів виконувати математичні операції, загальні методи і послідовність (алгоритм) яких їм знайомий, але зміст та умови змінені. Завдання ІІ частини відповідають достатньому рівню навчальних досягнень школярів. Друга частина атестаційної роботи складається із 4 - 6 завдань відкритої форми з короткою відповіддю. Правильне розв’язання кожного із завдань доцільно оцінити двома балами: якщо на аркуші або у бланку відповідей указано правильну відповідь до завдання, то за це варто нарахувати 2 бали, якщо ж указана учнем відповідь є неправильною, то виконання завдання оцінити у 0 балів. Часткове виконання завдання другої частини (наприклад, якщо учень правильно знайшов один з двох коренів рівняння або розв’язків системи рівнянь) може бути оцінене 1 балом.

Третя (три-чотири завдання) і четверта (три завдання) частини атестаційної роботи складаються із завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання третьої частини відповідають достатньому та високому рівню навчальних досягнень учнів. Виконання завдань третьої частини дозволяє оцінити як учень використовує набуті знання і вміння в змінених та незнайомих ситуаціях; знає, передбачені програмою, основні методи розв’язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обґрунтуванням. Такі завдання вважаються виконаними правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв’язування з обґрунтуванням кожного його етапу та дав правильну відповідь.

Завдання четвертої частини виконують лише учні класів з поглибленим вивченням математики.Виправлення і закреслення в оформленні розв’язання завдань третьої та четвертої частин, якщо вони зроблені акуратно, не є підставою для зниження оцінки.Правильне розв’язання кожного завдання третьої частини доцільно оцінити чотирма балами.

Для оцінювання письмової роботи необхідно користуватися критеріями оцінювання затвердженими наказом МОН від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Систему переведення балів у оцінку обґрунтовують і оприлюднюють.

Для оцінювання в балах завдань третьої частини атестаційної роботи рекомендуємо скористатись загальними критеріями, наведеними в таблицях 1-2 або ж самостійно розробити схему оцінювання для кожного завдання.

Таблиця 1Загальні критерії оцінювання завдань третьої частини з алгебри

Зміст оцінювання Бали

Отримано правильну відповідь. Обґрунтовано всі ключові моменти розв’язання.

4

Наведено логічно правильну послідовність кроків розв’язування.Деякі з ключових моментів розв’язання обґрунтовано недостатньо / Можливі 1–2 негрубі помилки або описки в обчисленнях, перетвореннях, що не впливають на правильність подальшого ходу розв’язання / Отримана відповідь може бути неправильною.

3

Наведено логічно правильну послідовність кроків розв’язування. Деякі з ключових моментів обґрунтовано недостатньо або не обґрунтовано. Можливі 1–2 помилки в обчисленнях або перетвореннях, що впливають на правильність подальшого ходу розв’язування. Отримана відповідь може бути неправильною або неповною (розв’язана правильно лише частина завдання).

2

У правильній послідовності ходу розв’язування немає деяких етапів. Ключові моменти розв’язання не обґрунтовано. Отримана відповідь неправильна або завдання розв’язане не повністю. 1 Учень не приступив до розв’язування завдання або приступив до його розв’язування, але його записи не відповідають зазначеним вище критеріям. 0

Записана лише правильна відповідь, розв’язання відсутнє. Розв’язання завдання не відповідає заданій умові .

Таблиця 2Загальні критерії оцінювання завдання третьої частини з геометрії

Зміст оцінювання Бали

Отримано правильну відповідь. Обґрунтовано всі ключові моменти розв’язання та зазначено всі необхідні для доведення теореми, аксіоми тощо. Наведено рисунок, який відповідає розв’язанню завдання.

4

Наведено логічно правильну послідовність кроків розв’язування. Деякі з ключових моментів розв’язування обґрунтовано недостатньо. Можливі 1–2 негрубі помилки або описки в обчисленнях, перетвореннях, що не впливають на правильність подальшого ходу розв’язання / Отримана відповідь може бути неправильною.

3

Наведено логічно правильну послідовність кроків розв’язування. Деякі з ключових моментів обґрунтовано недостатньо або не обґрунтовано. Рисунка немає / Можливі 1–2 помилки в обчисленнях або перетвореннях, що впливають на правильність подальшого ходу розв’язування. Отримана відповідь може бути неправильною або неповною (розв’язано правильно лише частина завдання).

2

У правильній послідовності ходу розв’язування немає деяких етапів розв’язування. Ключові моменти розв’язування не обґрунтовано. Отримана відповідь неправильна або завдання розв’язане не повністю.

1

Учасник не приступив до розв’язування завдання або приступив до його розв’язування, але його записи не відповідають зазначеним вище критеріям.

0 Записана лише правильна відповідь, розв’язання відсутнє.Розв’язання завдання не відповідає заданій умові .

Наведені критерії мають бути повідомлені учням.Для класів з поглибленим вивченням математики:Правильне розв’язання кожного із завдань четвертої частини

доцільно оцінити у 4 бали. Для оцінювання в балах четвертої частини можна скористатись загальними критеріями (таблиця 1-2) або ж самостійно розробити схему оцінювання для кожного завдання.

0

2

4

6

8

10

12

14

16

Пн Вт Ср Чт Пт

град

уси

(С

)

Приклад варіанту державної підсумкової атестації з математики за курс базової школи

Варіант 1Частина 1

Завдання 1.1 – 1.12 мають по чотири варіанти відповідей, з яких тільки одна відповідь правильна. Оберіть правильну на Вашу думку відповідь.

Зазначте обраний варіант на бланку або на аркуші.1.1. На діаграмі наведено дані про

температуру повітря протягом п’яти робочих днів тижня. У які дні температура повітря була найвищою?

а) у середу,б) у вівторок, в) у середу та вівторок,г) у середу та п’ятницю.

1.2. Однією з найбільш унікальних природних пам’яток України є найдовша печера Євразії – Оптимістична в Тернопільській області. Довжина її ходів 250 км. За скільки днів зможе обійти всі ходи печери експедитор, якщо рухатиметься зі швидкістю 2 км/год і щодня буде перебувати в русі впродовж 8 годин?а) 13 днів; б) 14 днів; в) 15 днів, г) 16 днів.

1.3 За три контрольні роботи з математики Андрій отримав 10, 8 і 12 балів, а Назар за ті ж контрольні роботи отримав 11, 9 і 10 балів. Порівняйте середні бали Андрія і Назара за три контрольні роботи.

а) Середній бал Андрія більший на 1 бал.б) Середній бал Андрія більший на 2 бали.в) Середні бали Андрія і Назара однакові.г) Середній бал Назара більший на 1 бал.

1.4. Скільки відсотків від години становлять 12 хв?а) 5%; б) 12%; в) 20%; г) 24%.

1.5. Обчисліть ( 12−1

6 )2

⋅ (2,52−3 )0+ 8

9 .а) 3; б) 9; в) 0; г) 1.

1.6. Яка цифра має стояти в числі 151*2 замість зірочки, щоб це число ділилося одночасно і на 9, і на 2.

а) 8; б) 6; в) 4; г) 0.1.7. На одному з рисунків зображено графік функції у = х³ . Вкажіть цей графік.

а) б) в) г)

1.8. Скоротіть дріб: 2+2х2

а) 2; б) 1+х; в) х; г) 1.

1.9. За малюнком обчисліть градусну міру кута ∠FRS, якщо ∠SRT=56 °а) 34º; б) 134º; в) 44º, г) 24°.

1.10. Сторони рівнобедреного трикутника дорівнюють 11 см і 5 см. Чому дорівнює його периметр?а) 27 см; б) 21 см ; в) 16 см; г) однозначної відповіді немає.

1.11. На рисунку АВСД – паралелограм, АД = 12 см, СЕ = 4, СF= 2см. Довжина сторони АВ дорівнює …

а) 10 см; б) 6 см; в) 9 см; г) 8 см. 1.12. Дано рівняння кола (х+1)² + (у-2)² = 25. Точка (2; -1)

а) лежить на колі;б) лежить усередині круга, обмеженого даним колом; в) лежить поза кругом, обмеженим даним колом;г) збігається з його центром.

Частина другаРозв’яжіть завдання 2.1 -2.6. Запишіть відповідь на аркуші або у бланку

відповідей.

2.1. Спростіть вираз: 2 b

b+3+( 2

b2−6 b+9+ 1

9−b2 )⋅ (b−3 )2 .

25°

56°

m

n

2.2. Знайдіть найменший розв’язок нерівності: 8 х−95

− х−12

≥ 2..

2.3. Знайдіть область визначення функції: y= 4√4−3 x−x2 .

2.4. Чому дорівнює значення виразу: (2√6−5√27+√243)⋅√3−√72.2.5. За даними, наведеними на рисунку, знайдіть градусну міру кута , якщо

прямі m і n паралельні.

2.6. Кут між висотами паралелограма, проведеними з вершини тупого

кута дорівнює 30º. Знайдіть площу паралелограма, якщо його висоти дорівнюють 6 см і 16 см.

Частина третя

Розв’язання задач 3.1-3.3 повинно мати обґрунтування. У ньому потрібно записати послідовні логічні дії та пояснення, зробити посилання на математичні факти, з яких випливає те чи інше твердження. Якщо потрібно проілюструйте розв’язання схемами, графіками, таблицями

3.1. З одного поля зібрали по 40 ц ячменю з гектара, а з другого – по 35 ц з гектара. Усього було зібрано 2600 ц. Наступного року урожайність першого поля збільшилась на 10%, а другого – на 20 % , а весь зібраний урожай збільшився на 400 ц. Знайдіть площу кожного поля.

3.2. Побудуйте графік функції y=5 x−153 x−x2 .

3.3 Сторони трикутника дорівнюють 6 см і 8 см. Медіана трикутника, проведена до його третьої сторони, дорівнює √46 см. Знайдіть невідому сторону трикутника.

Частина четверта (виконують учні класів з поглибленим вивченням математики)

Розв’язання задач 4.1-4.3 повинно мати обґрунтування. У ньому потрібно записати послідовні логічні дії та пояснення, зробити посилання на математичні факти, з яких випливає те чи інше твердження. Якщо потрібно проілюструйте розв’язання схемами, графіками, таблицями

4.1. Розв’яжіть нерівність: |x+2x |(x2−4 x−5)≤0.

4.2. Розв’яжіть рівняння: (x−4)(x+5)(x+10)(x−2)=18 x2.4.3. Діагоналі трапеції перпендикулярні. Доведіть, що середня лінія трапеції дорівнює відрізку, що сполучає середини основ.

Орієнтовні вимоги щодо проведення державної підсумкової атестації

і змісту атестаційних завданьз хімії

Державна підсумкова атестація з хімії проводиться як третій предмет для проведення державної підсумкової атестації у 9-х класах і обирається зі списку, зазначеному у додатку 2 до наказу МОН від 25.01. 2019 р. № 59 у редакції наказу від 01.02. 2019 р. № 116, за рішенням педагогічної ради закладу освіти, ухваленим з урахуванням побажань учнів, та затвердженим наказом керівника закладу освіти. Державна підсумкова атестація учнів 11-х класів проводиться у закладахосвіти у випадках, визначених пунктами 6, 8, 10, 12, 13-16, 18 розділу ІІПорядку проведення державної підсумкової атестації. У разі проведенняатестації учнів 11 класів за місцем навчання атестаційні завдання укладаютьсяучителями закладу освіти відповідно до орієнтовних вимог до змістуатестаційних завдань, затверджених наказами МОН № 192 від 20.02.2015 і № 94 від 08.02.2016. Атестаційна робота з хімії укладається вчителем із завдань, що охоплюють різні теми курсу хімії основної школи у такому співвідношенні:15% – 7 клас – початкові хімічні поняття; прості речовини метали і неметали;45% – 8 клас – кількість речовини, розрахунки за хімічними формулами; основні класи неорганічних сполук; періодичний закон і періодична система хімічних елементів Менделєєва; будова атома хімічний зв’язок і будова речовини;40% – 9 клас – розчини; хімічні реакції; найважливіші органічні сполуки.Атестаційна робота складається із завдань різних типів і рівнів складності, зокрема:- завдання з вибором однієї правильної відповіді; завдання на встановлення відповідності;- завдання на встановлення правильної послідовності; - завдання з короткою відповіддю, серед яких завдання на відтворення генетичного зв’язку між класами неорганічних сполук, завдання на складання рівнянь окисно-відновних реакцій та електронних балансів до них, реакцій йонного обміну в молекулярній та йонній формах; завдання з розгорнутою

відповіддю, серед яких задачі різних типів, які передбачають розгорнутий запис розв’язування задачі з обґрунтуванням кожного етапу.До атестаційної роботи включаються завдання на визначення рівня сформованості основних умінь та способів дій, які можна пропонувати як в тестовій формі, так і у вигляді завдань з короткою або розгорнутою відповіддю, а саме:- називати речовини за їх формулами, типи хімічних реакцій;- складати формули найважливіших неорганічних та органічних сполук вивчених класів, схеми будови атомів перших 20 елементів періодичної системи, рівняння хімічних реакцій;- характеризувати елементи (від Гідрогену до Кальцію) за їх положенням у періодичній системі та особливості будови їх атомів, хімічні властивості речовин – представників різних класів неорганічних сполук, процеси окиснення і відновлення;- визначати належність речовин до певного класу, тип хімічної реакції, вид хімічного зв’язку у типових прикладах, ступінь окиснення елементів,можливість перебігу реакцій йонного обміну;- обчислювати об’єм газу за нормальних умов, відносну густину газів, масу, об’єм, кількість речовини реагентів та продуктів реакції, об’ємні відношення газів за хімічними рівняннями.Час, який відводиться на виконання атестаційної роботи, типи завдань та їх кількість в атестаційній роботі, кількість варіантів атестаційних робіт визначає вчитель. Для укладання атестаційних робіт можна використовувати збірники завдань для проведення державної підсумкової атестації з хімії, або інші збірники завдань з хімії, що мають відповідний гриф.Під час проведення державної підсумкової атестації з хімії учням дозволяється користуватися калькуляторами і таблицями: «Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва», «Розчинність кислот, солей, основ та амфотерних гідроксидів у воді», «Ряд активності металів». При оцінюванні письмової роботи необхідно користуватися критеріями оцінювання, затвердженими наказом МОН від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Орієнтовні вимоги щодо проведення державної підсумкової атестації

і змісту атестаційних завдань з біології

Атестаційна робота з біології укладається вчителем із завдань, що відповідають змісту і очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів, визначеним навчальною програмою з біології для 6–9 класів

загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06. 2017 р. № 804.

Атестаційна робота складається із завдань різних рівнів складності: – завдання на відтворення знань, які передбачають уміння розпізнавати типові біологічні об’єкти, процеси, явища; давати визначення основних біологічних понять; користуватися біологічними термінами і поняттями тощо; – завдання на застосування знань, які передбачають використання уміння описувати, характеризувати, порівнювати біологічні об’єкти, явища, процеси, закономірності; складати схеми схрещування, ланцюги (мережі) живлення в екосистемах; розв’язувати елементарні вправи з реплікації, транскрипції, трансляції; описувати і пояснювати результати експерименту, дані таблиць, графіків; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, робити висновки; використовувати знання у практичній діяльності.

Атестаційна робота має включати 50 % завдань на відтворення і 50 % завдань на застосування знань і охоплювати різні теми курсу біології основної школи.

Елементи змісту атестаційної роботи: методи вивчення живих об’єктів (спостереження, опис, вимірювання,

експеримент); загальні ознаки рослин, грибів, бактерій, тварин, їх значення у природі та

використання у практичній діяльності людини; особливості організму людини, його будови та процесів життєдіяльності

(тканини, органи і системи органів, процеси життєдіяльності, внутрішнє середовище, імунітет, нейрогуморальна регуляція процесів життєдіяльності, профілактика захворювань, надання долікарської допомоги);

хімічний склад і структура клітини; еукаріотична і прокаріотична клітини; особливості рослинних і тваринних клітин; клітинний цикл, мітоз, мейоз; статеві клітини, запліднення; хромосоми, гени, генетичний код; біосинтез білка;

методи генетичних досліджень; генотип і фенотип; закони Менделя; генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю; форми мінливості; види мутацій;

екосистеми, їх різноманітність; харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах; екологічні фактори; взаємодія видів в природі; біосфера.

До атестаційної роботи включаються:тестові завдання закритої форми (з однією правильною відповіддю, з

кількома правильними відповідями, на встановлення відповідності); завдання відкритої форми (з короткою та розгорнутою відповіддю);завдання, які передбачають здійснення аналізу діаграм, графіків, таблиць,

текстів.Час, який відводиться на виконання атестаційної роботи, типи завдань та

їх кількість в атестаційній роботі, кількість варіантів атестаційних робіт визначає вчитель. Для укладання атестаційних робіт учитель може використовувати збірники завдань для проведення державної підсумкової

атестації з біології, або інші збірники завдань з біології, що мають відповідний гриф, з урахуванням вимог, що зазначені вище.

Оформлення роботи

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп закладу загальної середньої освіти, на ньому зазначається дата, наприклад: 01.06.2019 р. Підпис роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки:

Роботана державну підсумкову атестацію

з біології за курс базової середньої освіти учня (учениці) 9 класу

( прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка).

Орієнтовні вимоги до змісту атестаційних робіт для учнів 9 класуФізика

Атестаційна робота укладається вчителем із завдань різних типів і рівнів складності з усіх розділів базового курсу фізики співвідносно навчальному часу, передбаченому на вивчення певної теми. Завдання добираються вчителем так, щоб вони надали можливість визначити розуміння учнями основних фізичних понять і законів, уміння аналізувати фізичні явища та процеси, сформованість навичок розв’язання задач.

Для укладання атестаційних робіт учитель може використовувати збірники завдань для проведення державної підсумкової атестації з фізики, або інші збірники завдань з фізики, що мають відповідний гриф. Час, який відводиться на виконання атестаційної роботи, типи завдань та їх кількість в атестаційній роботі, кількість варіантів атестаційних робіт визначає вчитель.

В основній школі вивчення фізики спрямоване на формування предметної компетентності — необхідних знань, умінь, цінностей та здатності застосовувати їх у процесі пізнання й у практичній діяльності. Тому зміст завдань, які увійдуть в склад атестаційної роботи з фізики, повинен мати прикладний характер.До складу атестаційної роботи можуть бути включені:

- 5-10 завданнь у тестовій формі на встановлення однієї правильної відповіді з 4-5 запропонованих. Ці завдання розраховані на виявлення засвоєння учнями основних понять, репродуктивне відображення навчального матеріалу, нескладні розрахунки. Завдання вважається виконаним правильно, якщо дана єдина правильна відповідь. Кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом.

- 2-3 завдання на встановлення відповідності (утворення логічних пар) між інформацією, позначеною цифрами, та інформацією, позначеною літерами. Кожна правильно встановлена логічна пара оцінюється 1 балом.

- 2-3 якісних запитання що передбачають розгорнуту відповідь. Такі завдання потребують повної, логічної, розгорнутої відповіді з визначенням сутності запропонованих у завданні фізичних явищ, формулюванням фізичних законів, аналізом явищ і процесів, наведенням ілюстрацій у вигляді графіків, таблиць або схем та обґрунтування. Залежно від правильності та повноти наведених пояснень відповідь на це запитання може бути оцінена від 0 до 3 балів.

- 2-3 розрахункові задачі, виконання яких перевіряє вміння учнів розв’язувати і типові задачі. Обов’язковою складовою атестаційної роботи є завдання з використанням графіків, рисунків, а також задачі: типові та комбіновані. Під час оцінювання враховуються основні вимоги щодо оформлення розв’язку задачі, а саме: запис умови задачі в скороченому вигляді; переведення одиниць фізичних величин в одиниці Міжнародної системи одиниць; виконання рисунка, побудова графіка, схеми; стисле пояснення обраного методу розв’язання задачі; виведення кінцевої формули; перевірка одиниць шуканої величини; обчислення значення шуканої величини. Максимальна кількість балів, яку отримує учень за виконання завдання 4 бали.

Для класів з поглибленим вивченням фізики пропонується включити в атестаційну роботу більше завдань високого рівня складності. Критерієм складності для завдань у тестові формі є кількість логічних кроків, які потрібно виконати для його розв’язання.

Під час проведення державної підсумкової атестації з фізики учням дозволяється користуватися калькуляторами. Оскільки під час атестації учні не можуть користуватися додатковою літературою потрібно всі дані, що необхідні для розв’язування завдання, наводити в тексті завдання.

Час, який відводиться на виконання атестаційної роботи, типи завдань та їх кількість в атестаційній роботі, кількість варіантів атестаційних робіт визначає вчитель.

Про проведення державної підсумкової атестації з географіїу закладах загальної середньої освіти

в 2018/2019 навчальному році

Загальні вимоги Завдання для проведення атестації мають відповідати державним

вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими МОН України.

Учитель має забезпечити реалізацію компетентнісного підходу змістовим наповненням завдань.

Реалізація компетентнісного підходу до освітньої діяльності учнів, яку вчитель формує опираючись на можливості та інтелектуальний потенціал учнів та використовуючи місцевий, в тому числі, краєзнавчий матеріал.

Зміст завдань має сприяти формуванню в учнів, крім предметної, також ключових компетентностей: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математичної, соціальної, гендерної, громадянської, здоров’язбережувальної загальнокультурної, підприємницької, компетенцій.

Через компетентнісно-орієнтовані завдання, можлива також реалізація наскрізних змістових ліній: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».

Для проведення атестації вчитель на свій розсуд готує декілька варіантів завдань.

Кожен варіант має завдання різних типів і рівнів складності. Завдання формуються за темами від 6 по 9 клас.

Типи завдань1) завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох

запропонованих використовують для оцінювання знань географічних понять, термінів, умінь працювати із джерелами інформації (8 завдань, з них кожні 2 завдання формуються за темами від 6 по 9 клас);

2) завдання на визначення відповідності (4 завданн я , кожне завдання формується за темами від 6 по 9 клас);

3) завдання, що містять сім варіантів відповідей, три з яких є правильними, використовують для перевірки здатності виявляти характерні ознаки окремих об’єктів і явищ, перелік окремих об’єктів, процесів, явищ тощо (4 завдання, кожне завдання формується за темами від 6 по 9 клас);

4) два завдання, що передбачають розгорнуту відповідь на поставлені запитання і забезпечать можливість перевірки вміння учнів висловлювати власні думки, наводити аргументи, складати географічні характеристики, описувати географічні процеси і явища, робити висновки тощо.

1-ше завдання, стосуватиметься курсу «Україна у світі: природа населення», 2-ге – «Україна і світове господарство»);

5) два завдання, що передбачають для отримання правильної відповіді виконання певних математичних розрахунків з відповідним записом у бланку відповідей; (завдання формуються за темами від 6 по 9 клас)6) одне завдання на контурній карті, що передбачає нанесення на карту

інформації відповідно завдання та розробку легенди карти.Це важливо!

Кожен варіант атестаційної роботи налічуватиме: - 16 тестових завдань різного типу і рівня складності; - 2 завдання, що передбачають розгорнуту відповідь на поставлені

запитання; - 2-ві географічні задачі; - 1 завдання на контурній карті.- Для класів з поглибленим вивченням географії слід додати до

атестаційної роботи ще два завдання: одне – практичного спрямування, а друге – теоретичного, творчого характеру.

*** На виконання атестаційної роботи відводиться 90 хвилин. Для класів з поглибленим вивченням географії - 120 хвилин.

Виконання атестаційної роботи не передбачає користування атласами та іншими джерелами картографічних знань.

Орієнтовні вимоги щодо проведення державної підсумкової атестації

і змісту атестаційних завдань з інформатики в основній школі (9 клас)

Державна підсумкова атестація проводиться в письмовій формі в закладі освіти. Терміни проведення ДПА затверджує керівник закладу освіти в межах навчального року.

Державна підсумкова атестація з інформатики проводиться за навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів «Інформатика. 5–9 класи», учні яких вивчали інформатику у 2-4 класах, затвердженою Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804, «Інформатика. 5–9 класи» затвердженою наказом МОН від 29.05.2015 № 585 та «Навчальною програмою поглибленого вивчення інформатики для учнів 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Для проведення державної підсумкової атестації готують не менше 10 варіантів контрольних робіт (якщо кількість учнів в класі менша 10, то по одному варіанту на кожного учня). Пропонується атестаційну роботу поділити на 3 частини.

Перша частина – рекомендується подати 12-14 завдань у тестовій формі з однією правильною відповіддю на кожне завдання, завдання з вибором кількох правильних відповідей, завдання на встановлення відповідності.

Друга частина атестаційної роботи може містити одне завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю на складання блок-схеми алгоритму.

Третя частина атестаційної роботи виконується на комп’ютері й може містити 2 практичних завдання, одне з яких повинно передбачати написання програми.

Завдання атестаційної роботи учні виконують на аркушах зі штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу. Вихідні файли-розв'язки завдань на комп’ютері повинні бути роздруковані на аркушах формату А4 або іншого доступного формату із заздалегідь поставленим штампом відповідного загальноосвітнього закладу середньої освіти.

Державна підсумкова атестація з інформатики проводиться протягом 120 хв.

При оцінюванні письмової роботи необхідно користуватися критеріями оцінювання затвердженими наказом МОН від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Систему переведення балів у оцінку обґрунтовують і оприлюднюють.

При складанні завдань для ДПА можна використувати «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з інформатики. 9 клас» (авт. Морзе Н. В., Вембер В. П., Кузьмінська О. Г., Войцеховський М. О., Проценко Т. Г. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014)